Селективна магнітолазерна терапія пізніх променевих ушкоджень м\’яких тканин у онкологічних хворих (автореферат)

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

УДК 616-002.17-02:615.061]-08.847.8

Кіхтенко Ігор Миколайович

Селективна магнітолазерна терапія пізніх променевих ушкоджень м’яких
тканин у онкологічних хворих

14.01.23 – променева діагностика, променева терапія

Автореферат дисертації

на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України.

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім.. П.Л. Шупика МОЗ
України, кафедра радіології

Захист дисертації відбудеться “ 9 ” червня 2004р. о
1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д
26.560.01 Інституту онкології АМН України (03022, м. Київ, вул.
Ломоносова 33/43).

Автореферат розісланий “ 5 ” травня 2004 р.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту онкології АМН
України (03022, м. Київ, вул. Ломоносова 33/43).

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник
Родзаєвський С.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку променевої терапії
злоякісних новоутворень одним із основних факторів, що негативно
впливають на ефективність лікування, є ушкодження іонізуючим
випромінюванням оточуючих пухлину нормальних тканин. Зміни, які
відбуваються в цих тканинах, спричиняють розвиток ускладнень, що
вимагають тривалого лікування (Bentzen S.M., 1997; Majurin M.L.,1995;
Lazetic B., 1997, Бардычев М.С.зі співав., 1998).

Механізми розвитку місцевих променевих ушкоджень вивчені недостатньо, і
це є головним чинником відсутності патогенетичного лікування та низької
ефективності симптоматичної терапії (Bentzen S.M., 1997; Gurlek A.,
1998), тому актуальність пошуку нових методів і засобів надання допомоги
хворим з місцевими променевими ушкодженнями не викликає сумніву.

Останнім часом активно вивчаються можливості магнітолазерної терапії в
онкологічній клініці, досліджуються радіомодифікуючі властивості
низькочастотного змінного магнітного поля та лазерного випромінювання, а
також їх ефективність при лікуванні місцевих променевих ушкоджень
(Грушина Т.И. 1995; Кабисов Р.К. зі співав., 1996, Каплан М.А. зі
співав., 1995).

Однак визначенню клінічних можливостей магнітолазерної терапії заважає
відсутність загальновизнаного уявлення про механізм їх біологічної дії,
а також апаратури, за допомогою якої можна впливати магнітним полем з
необхідними значеннями індукції на патологічно змінені тканини,
розміщені в середині тіла (Соловьева Г.Р., 1991; Холодов Ю.А., 1998).

Ці обставини і викликали необхідність даного дослідження.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами

Дана робота є частиною наукового напрямку кафедри медичної радіології
Дніпропетровської державної медичної академії. Тема “Розробка та
створення апарату для вивчення радіомодифікуючої дії перемінного
магнітного поля і його впливу на репарацію оточуючих пухлину нормальних
тканин при променевій терапії злоякісних новоутворень”.

Номер державної реєстрації науково-дослідних робіт 0199V001012

Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування пізніх променевих
ушкоджень м’яких тканин онкологічних хворих на основі методу селективної
магнітолазерної терапії.

Завдання дослідження.

Визначити експериментальним шляхом характеристики змінного
електромагнітного поля, які мають оптимальний біологічний ефект при
прямій дії на тканинні структури.

Радіонуклідним методом оцінити зміни мікроциркуляції тканин пізнього
променевого

ушкодження, що сталися внаслідок проведення магнітолазерної терапії.

Визначити зміни, що відбуваються з боку больового синдрому, дистального
набряку,

артрозо-артриту і променевого плекситу при магнітолазерній терапії
пізнього променевого ушкодження.

Розробити методику магнітолазерної терапії пізніх місцевих променевих
ушкоджень і

викликаних ними ускладнень.

Вивчити безпосередні результати лікування хворих та визначити показання
і протипоказання для магнітолазерної терапії пізніх місцевих променевих
ушкоджень і викликаних ними ускладнень.

Об’єкт дослідження – зміни в тканинах місцевого променевого ушкодження у
онкологічних хворих, при селективній магнітолазерній терапії із
застосуванням модифікованого нами магнітотерапевтичного апарату “Полюс
– 1”, що дозволяє впливати на патологічне вогнище магнітним полем, із
заданими значеннями магнітної індукції на будь-якій відстані від
поверхні тіла і низькоенергетичного інфрачервоного лазера “Узор”.

Предмет дослідження – ефективність селективної магнітолазерної терапії
місцевих променевих ушкоджень м’яких тканин у онкологічних хворих із
застосуванням модифікованого магнітотерапевтичного апарату “Полюс – 1” і
низькоенергетичного інфрачервоного лазера “Узор”.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у роботі завдань
використано нейрофізіологічні, фізико-технічні, радіонуклідні та
клінічні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально визначені
показники індукції змінного магнітного поля, які при впливі на окрему
тканинну структуру організму викликають закономірну зміну її
функціональної активності.

Вперше експериментально доведено, що ступінь зміни функціональної
активності окремої гістологічної структури живого організму при
безпосередній дії на неї низькочастотного змінного магнітного поля
залежить від значення магнітної індукції і часу його дії.

Пріоритетним є виявлені якісні відмінності в перебігу місцевих пізніх
променевих ушкоджень та реакції на проведене лікування, що дозволяє
розділити їх на два види – “гарячі” та “холодні”.

Вперше доведена властивість магнітолазерного випромінювання змінювати
ступінь мікроциркуляції в тканинах місцевого пізнього променевого
ушкодження.

Доведена можливість досягнення часткової репарації патологічно змінених
тканин в результаті прямої дії низькочастотного змінного магнітного поля
та лазерного випромінювання на клітинні елементи пізнього місцевого
променевого ушкодження.

Доведена ефективність магнітолазерної терапії як вірогідного засобу
патогенетичного впливу на процеси, що відбуваються в осередку пізнього
місцевого променевого ушкодження.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано пристрій для
лікування пізніх місцевих променевих ушкоджень, що знаходяться на
будь-якій глибині від поверхні тіла, – модифікований
магнітотерапевтичний апарат “Полюс – 1”.

Розроблена методика магнітолазерної терапії пізнього місцевого
променевого ушкодження м’яких тканин із застосуванням модифікованого
магнітотерапевтичного апарата “Полюс– 1”.

Запропонована класифікація пізніх місцевих променевих ушкоджень за видом
на “гарячі” і “холодні”, що відрізняються характером процесів, які
відбуваються в них та визначають різну тактику лікування хворих.

Запропоновано спосіб радіонуклідної діагностики виду пізнього місцевого
променевого ушкодження.

Запропоновано спосіб радіонуклідного контролю ефективності лікування
пізніх місцевих променевих ушкоджень.

Спосіб радіонуклідної діагностики виду пізнього променевого ушкодження
м’яких тканин впроваджений в обласній клінічній лікарні ім. І.І.
Мечнікова м. Дніпропетровська, а метод магнітолазерної терапії пізніх
місцевих променевих ушкоджень м’яких тканин – у Дніпропетровському
обласному клінічному онкологічному диспансері.

Особистий вклад здобувача. Здобувачем особисто запропоновані ідеї,
сформульовані завдання, визначені методи і засоби їх розв’язання.
Автором експериментально визначені оптимальні біологічно активні
значення магнітної індукції змінного магнітного поля; запропоновано
конструкторське вирішення шляхів модифікації промислового
магнітотерапевтичного апарату; проведені заміри значень магнітної
індукції змінного магнітного поля в робочому об’ємі лабораторного
примірника модифікованого апарата та визначена ступінь однорідності
поля; розроблені способи діагностики ступеня ушкодження тканин на
ділянці пізнього місцевого променевого ураження і контролю ефективності
лікування; запропоновано спосіб радіонуклідної діагностики виду пізніх
місцевих променевих ушкоджень; проведена клінічна та радіонуклідна
діагностика променевих ушкоджень та викликаних ними ускладнень;
обґрунтована методика магнітолазерної терапії осередків пізніх місцевих
променевих ушкоджень і проведене лікування 193 хворих; опрацьовані і
проаналізовані отримані результати.

Вклад співавторів полягав в науково-консультативній і технічній допомозі
проведених досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
подані в доповідях на Республіканській науково-практичній конференції
“Сучасні проблеми променевої діагностики, променевого лікування
передраку та раку молочної залози, раку легень” (Харків, 1996); III
з’їзді з радіаційних досліджень (Москва, 1997); I (установчому) з’їзді
УТТРО (Харків, 1999); II з’їзді онкологів СНД (Київ, 2000 );
Українському Конгресі радіологів (Київ, 2000); II з’їзді УТТРО (Луцьк,
2001), ІІІ з’їзді УТТРО (Донецьк, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 робіт, із них 5
статей, 10 тез доповідей. Одержаний Диплом на наукове відкриття № 198
“Закономерность изменения функциональной активности тканевой структуры
живого организма при воздействии на нее внешнего низкочастотного
переменного магнитного поля”, Патент № 512 України на “Апарат для
магнітотерапії УДМ — 1”.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 118 сторінках
машинописного тексту. Складається з вступу, 4-х розділів (огляд
літератури, розділ загальної методики та основних методів дослідження,
розділ власних досліджень, висновки), списку літератури, у якому вказані
207 наукових джерел (93 вітчизняних, у тому числі країн СНД, і 114
зарубіжних авторів). У дисертації вміщені 22 таблиці та 18 рисунків.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Дослідження полягали в
експериментальному уточненні характеристик змінного магнітного поля, які
мають оптимальний біологічний ефект при прямій дії на тканинні
структури; виборі засобу для здійснення магнітолазерної терапії пізніх
місцевих променевих ушкоджень; радіонуклідної оцінки зміни
функціональної активності тканин променевого ушкодження, що сталися
внаслідок проведення магнітолазерної терапії; вивченні ефективності
магнітолазерної терапії пізніх місцевих променевих ушкоджень і
викликаних ними ускладнень із застосуванням модифікованого
магнітотерапевтичного апарату.

Як модель для визначення значень індукції змінного магнітного поля, що
відповідають оптимальній біологічній активності, взято литковий м’яз
живого щура.

Саме ця експериментальна модель вибрана тому, що: по-перше – на ній
можливо простежити прямий причинно-наслідковій зв’язок між ступінню
зміни функції однорідної тканинної структури цілого живого організму та
локально впливаючого на неї магнітного поля; по-друге – можливістю
екстраполяції отриманих результатів на інші тканинні структури, оскільки
відомо, що механізм трансмембранної кінетики іонів, який обумовлює
м’язове скорочення, є універсальним, для функціонування клітин різних
тканин.

В експерименті використовували спеціально сконструйований нами
випромінювач для локального опромінення литкового м’яза щура магнітним
полем зі ступенем однорідності в робочому об’ємі апарата понад 95%.
Характер просторового розподілу поля випромінювача визначали за
показниками “Тесламетра универсального 43205/1”.

Експеримент проведено на 7 білих щурах Вістар обох статей, масою 200 –
240 г. Досліджували процес скорочення литкового м’яза щура при
безпосередній дії на нього упродовж 15 хвилин змінного магнітного поля
індукцією від 1 до 30 мТл. Реєстрували значення складових м’язового
скорочення.

Під загальним знеболенням (тіопентал – натрію, 5мг/100г маси
інтраперітонеально), вилучали сідничний нерв та накладали на нього
подразнюючі біполярні електроди. Литковий м’яз щура поміщали в просвіт
між випромінювачами, після чого за допомогою голкових електродів
фіксувалися на осцилографі: тривалість латентного періоду (мс),
тривалість викликаного потенціалу дії (мс), амплітуда (мВ) до та під час
впливу магнітного поля. Потім на обмотку збудження випромінювача
подавали електричний струм та установлювали магнітну індукцію
необхідних значень.

Один раз на хвилину електричним подразненням викликали скорочення
пересмужистого м’яза і фіксували значення складових м’язового скорочення
при впливі магнітного поля.

Для визначення змін, що відбуваються в тканинах променевого фіброзу до і
після магнітолазерної терапії, застосовували метод радіонуклідного
дослідження мікроциркуляторного русла, запропонований Lassen і співав.
(1964 р.), у якому замість NaI131 нами використовувався менш токсичний
99mТс – пертехнетат з активністю 1-2 МБк.

Переваги застосування 99mTc пертехнетату для радіонуклідної діагностики
стану мікроциркуляції у запропонованій нами модифікації полягають у
зменшенні променевого навантаження на критичні органи в десятки разів, а
на щитовидну залозу – у сотні разів. Радіонуклід вводили у тканини
променевого ушкодження та неопромінені на протилежній симетричній
ділянці тіла. Реєстрували швидкість евакуації 99mТс – пертехнетату з
вогнища променевого ушкодження та неопромінених тканин.

Реєструючим приладом був фотоемісійний томограф ГКС 301 — Т (“Тамара”).

Для лікування променевих фіброзів використовують магнітотерапевтичний
апарат “Полюс – 1”, який найбільш відповідає вимогам клініки. Проведені
нами заміри напруженості магнітного поля, яку за допомогою нього
вдавалося досягти у тканєеквівалентному фантомі показали, що на відстані
1 – 2 см від поверхні випромінювача вона наближається до нуля. В
зв’язку з цим нами було запропоновано технічне рішення (Патент 512
України на “Апарат для магнітотерапії УДМ-1”) та проведена модифікація,
яка не змінила конструкції апарату “Полюс – 1”, після чого з’явилася
можливість впливати магнітним полем потрібних параметрів на всю глибину
фіброзу.

Магнітолазерну терапію, починаючи з 1988 року проведено у 193 хворих з
пізніми місцевими променевими ушкодженнями м’яких тканин після
комбінованого і комплексного лікування раку молочної залози (РМЗ), раку
шийки матки (РШМ) та захворювань інших локалізацій.

У 128 хворих вона проведена після комбінованого і комплексного лікування
РМЗ з проявами променевого фіброзу, ускладненого больовим синдромом,
вторинним набряком верхньої кінцівки, променевим плекситом плечового
сплетення і артрозо-артритом плечового суглоба. У 42 хворих після
променевого лікування РШМ, ускладненого фіброзом клітковини малого тазу,
з рецидивуючими післяопераційними лімфомами малого тазу, больовим
синдромом, вторинним лімфостазом нижньої кінцівки, артрозо-артритом
тазостегнового суглоба і променевим плекситом попереково-крижового
сплетення. 23 хворих склали групу із пізніми місцевими променевими
ушкодженнями м’яких тканин після променевої терапії пухлин інших
локалізацій (табл.1).

Таблиця 1

Розподіл основних синдромів у хворих із променевими ушкодженнями м’яких
тканин

Локалізація ускладнення Основні синдроми

фіброз біль артроз лімфостаз плексит

Верхня кінцівка 128 128 92 122 78

Нижня кінцівка 42 42 36 42 23

Інші локалізації 23 23 — 3 2

Усього хворих 193 193 128 167 103

При оцінці ступеню тяжкості променевих фіброзів ми керувалися клінічними
проявами поширення променевого ушкодження і характером змін м’яких
тканин.

Поширення фіброзу визначали за площею пошкодження. Ступінь зміни м’яких
тканин оцінювали за станом шкіри, підшкірної клітковини та м’язів з боку
ушкодження, а також за зміною трофіки, рухливості (зміщуваності) м’яких
тканин, поверхневої і глибокої чутливості.

Перший ступінь променевого фіброзу визначали як незначні фіброзні зміни
м’яких тканин в одній із опромінених ділянок. Площа змін у таких
випадках була незначною і не перевищувала 10 — 15 см2. Чітко визначити
межі пошкоджених тканин при першому ступені тяжкості складно через
невираженість дифузійних змін. Шкіра у цих випадках, як правило, була в
нормальному стані, звичайного блідо-рожевого кольору із задовільним
тургором, добре зміщуваною при пальпації. В окремих випадках
спостерігалися слаборозвинуті явища гіпотрофії шкіри і підшкірної
клітковини з гіпер-, гіпопігментацією, сухістю, лущенням, потоншенням,
алопецією. Як поверхнева, так і глибинна чутливості не змінені.

При другому ступені спостерігалися маловиражені променеві зміни без
чітких меж на двох ділянках або одній, але з виявленими змінами м’яких
тканин та порушенням трофіки у вигляді гіпотрофії або індуративного
набряку і чітких меж фіброзу. Площа фіброзних змін збільшилася до 20 –
40 см2. Порушення чутливості виявлялося у вигляді гіперестезій, рідше
гіпоестезій.

При третьому ступені спостерігалися фіброзні зміни у всіх опромінених
зонах; одній або кількох, але великих за площею. М’які тканини набували
значної щільності і при пальпації мали вигляд єдиного фіброзного
конгломерату, утвореного шийно-надключичною, підключичною та пахвовою
ділянками з незміщуваною атрофічною шкірою, телеангіектазіями. Площа
фіброзних змін у тканинах становила 30 – 45 см2 і більше. Поверхнева і
глибока чутливість різко знижена, майже до анестезії. Розподіл хворих за
ступенем тяжкості променевого фіброзу наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл хворих за ступенем тяжкості місцевого променевого ушкодження

Локалізація ускладнення Ступінь тяжкості променевого фіброзу

I II III

Верхня кінцівка 49 55 23

Нижня кінцівка 18 15 10

Інші локалізації 5 8 10

Усього хворих 72 78 43

Ступінь тяжкості больового синдрому оцінювали залежно від необхідності і
виду знеболюючого засобу, що використовувався.

Легкий – при нечастих нападах болю та епізодичному прийомі хворими
знеболюючих засобів. Помірний – при постійному болі, що посилювався до
нестерпного впродовж доби, примушуючи хворих регулярно й тривало
приймати ненаркотичні анальгетики. Тяжкий ступінь констатувався, коли
постійний, нестерпний біль зменшувався тільки після прийому наркотичних
анальгетиків. Розподіл хворих за ступенем тяжкості больового синдрому
наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Розподіл хворих за ступенем тяжкості больового синдрому

Локалізація

ускладнення Ступінь прояву болю

Легкий Помірний Тяжкий

Верхня кінцівка 68 46 14

Нижня кінцівка 18 21 3

Інші локалізації 9 11 3

Усього хворих 95 78 20

Для оцінки лімфостазу користувалися класифікацією, запропонованою І. С.
Селівановим (1985 р.). До першого ступеня відносилися випадки, коли
обвід симетричних сегментів кінцівки при інтермітуючому набряку,
порівняно зі здоровою рукою, не перевищував 2 см. При другому – різниця
обводу симетричних відділів кінцівки становила від 2 до 4 см; третьому –
від 4 до 6 см; четвертому – понад 6 см. Розподіл хворих за ступенем
тяжкості лімфостазу верхньої кінцівки наведено у табл. 4.

Таблиця 4

Розподіл хворих за ступенем тяжкості лімфостазу верхньої кінцівки

Ступінь тяжкості лімфостазу Локалізація лімфостазу

Кисть Передпліччя Плече

I 45 32 24

II 38 39 35

III 24 27 42

IV 15 24 21

Усього хворих 122 122 122

Клінічні дані про хворих на рак шийки матки з набряком нижньої кінцівки
наведені в табл. 5.

Таблиця 5

Розподіл хворих за ступенем тяжкості вторинного набряку нижньої кінцівки

Ступінь тяжкості

набряку Локалізація вторинного набряку

Н/3 гомілки В/3 гомілки Стегно

I 15 12 7

II 13 13 11

III 9 10 15

IV 5 7 9

Усього хворих 42 42 42

Оцінку ступеня тяжкості артрозо-артриту визначали, обчислюючи відсоток
збереженого обсягу руху у плечовому і тазостегновому суглобах з боку
ураження. За 100% приймали кут на який підіймалася та відводилася
кінцівка, суглоб якої був на протилежному боку від зони опромінення.

До першого ступеня відносили випадки, коли обсяг руху в суглобі з боку
ушкодження перевищував 80 % порівняно з контрлатеральною. Другий ступінь
– з обсягом руху в кінцівці з боку ушкодження 50 – 80 %; третій ступінь
– менше 50 %. В таблиці № 6 наведено розподіл хворих за ступенем
тяжкості артрозо-артриту.

Таблиця 6

Розподіл хворих за ступенем тяжкості артрозо-артриту

Локалізація ускладнення Ступінь тяжкості артрозо-артриту

I II III

Верхня кінцівка 36 38 18

Нижня кінцівка 10 16 10

Усього хворих 46 54 28

Тяжкість прояву променевого плекситу оцінювали за неврологічними змінами
в пошкодженій кінцівці. Перший ступінь – при наявності болю в кінцівці
зі зміною чутливості пальців; другий – у разі парестезії пальців, кисті
або кінцівки із зниженням обсягу вільних рухів у сегментах кінцівки;
третій – за парезом кінцівки. Розподіл хворих за станом променевого
плекситу наведено в таблиці №7.

Таблиця 7

Розподіл хворих за ступенем тяжкості променевого плекситу

Локалізація ускладнення Ступінь тяжкості плекситу

I II III

Верхня кінцівка 41 31 6

Нижня кінцівка 13 8 2

Інші локалізації 1 1 —

Усього хворих 55 40 8

Магнітотерапію здійснювали з використанням двох зустрічних полів з
магнітною індукцією у центрі ушкоджених тканин від 12 до 30 мТл,
синусоїдальним струмом частотою 50 Гц. Тривалість опромінення становила
10 – 15 хв. Лазерну терапію виконували низькоенергетичним інфрачервоним
напівпровідниковим лазером “Узор”. Опромінювали в імпульсному режимі при
потужності одного імпульсу 2 Вт і частоті 1500 Гц упродовж 2 хв на кожне
поле. У хворих на РМЗ магнітолазерну терапію здійснювали на пахвову,
під- та надключичну ділянки. У пацієнтів після променевої терапії РШМ –
пахвинно-стегнові ділянки, здухвинну та сакральну. При інших
локалізаціях – ділянки фіброзно змінених тканин. Курс лікування
складався з 20 – 45 сеансів магнітолазерної терапії.

Одержані дані обробляли статистично за Стьюдентом – Фішером.

Результати дослідження і їх обговорення. В результаті проведення
експерименту по вивченню можливостей магнітного поля змінювати
функціональну активність пересмужистого м’яза щура було встановлено, що
магнітне поле індукцією від 1 до 10 мТл не викликало змін у складових
м’язового скорочення. Збільшення магнітної індукції викликало стимуляцію
функції, максимальний прояв якої виявлявся при значенні 15 мТл. Подальше
підвищення індукції нівелювало стимулюючу дію магнітного поля.

Найбільші зміни відбулися в латентному періоді та тривалості потенціалу
дії, які почалися з другої хвилини опромінення й досягли вірогідних
значень, починаючи з сьомої . Результати цих змін наведені в таблиці 8.

Таблиця 8

Зміна латентного періоду та тривалості потенціалу дії

литкового м’язу щура під впливом змінного магнітного поля

Досліджувана

функція Початкове Значення

(M±m) Час реєстрації змін, хвилина

7-ма 15-та

M±m P M±m P

Латентний Період, мс 1,94±0,06 1,47±0,07 Р<0,01 1,03±0,03 Р<0,001 Тривалість ПД, мс 4,6±0,15 4,0±0,19 Р<0,05 3,41±0,41 Р<0,05 В результаті проведених досліджень установлено, що оптимальна біологічна активність низькочастотного магнітного поля, яка настає при індукції 15 мТл, полягає у значному зменшенні латентного періоду (майже у 2 рази) та тривалості потенціалу дії. Зміни амплітуди потенціалу дії м'язової скоротності відбулися в меншому ступені. Слід особливо підкреслити однонаправленість біологічної відповіді у всіх експериментальних серіях. В процесі лікування реакція хворих на магнітолазерну терапію місцевих променевих ушкоджень виявилася різною. Так, в одних (I група) позитивна динаміка у вигляді зменшення гіперемії тканин, гіперестезії розпочиналася уже після перших сеансів і спостерігалася протягом наступних 20 – 25-ти. У решти (II група) – при дії магнітолазерного випромінювання з індукцією магнітного поля 15 мТл реакції з боку фіброзу не спостерігалось і тільки при збільшенні індукції до 20 – 30 мТл, після 4 – 7-го сеансу, з'являлася гіперемія осередку фіброзно-змінених тканин, збільшувався дистальний набряк, але вже після 10 – 12-го сеансу гіперемія і щільність фіброзних тканин зменшувалася, межі осередку ставали розмитими, ступінь дистального набряку повільно спадав. Ці зміні відбувалися впродовж 35 – 45 сеансів. Відмінності виявилися не тільки в реакції фіброзів на дію магнітного поля, а й з боку стану їх мікроциркуляції та кровообігу. Так при радіонуклідному дослідженні до магнітолазерної терапії у пацієнтів першої групи швидкість евакуації мітки з осередку променевого ушкодження була значно підвищена порівняно з неопроміненими тканинами. Кількість 99mTc, яка була виведена за увесь час дослідження з фіброзу, досягала 56± 2,7 %, а з неопромінених ділянок – 39± 3,0 % (Р<0,001). U Ue N ^ f ? – ? ¤ ° ? U TH a a ae ae & & & $a$ `„7a$ Oe0”y@ ¬ ?i?\??????? ?? ???\??????? ?? ???\??????? ?? ???\??????? ?? ???\??????? ?? ›kdK ›kd ›kdO „`„ l·–·?·3/4·I·a·?·oaaaaa l ), а з неопромінених тканин залишалась стабільною – 39±3%. Різниця цієї швидкості між вогнищем променевого ушкодження і неопроміненими тканинами стала майже відсутня – 3% (Р>0,5).

Це може свідчити про локальну відповідь тканин променевого ушкодження на
вплив магнітолазерного випромінювання у хворих цієї групи (рис. 1).

Рисунок 1. Зміна швидкості евакуації 99mТс із неопромінених тканин та
тканин фіброзу після магнітолазерної терапії у хворих першої групи

1- швидкість евакуації 99mТс із нормальних тканин до МЛТ

2– швидкість евакуації 99mТс із нормальних тканин після МЛТ;

3– швидкість евакуації 99mТс із променевого фіброзу до МЛТ

4 – швидкість евакуації 99mТс із променевого фіброзу після МЛТ

У хворих другої групи, навпаки, мікроциркуляція і кровообіг у тканинах
променевого пошкодження були знижені. Якщо з осередку фіброзу за увесь
час радіонуклідного обстеження виводилося 36 ± 2 % 99mTc, в
неопромінених тканинах швидкість евакуації була значно вищою – 51 ± 2 %
(Р<0,001). Наприкінці лікування хворих цієї групи швидкість евакуації радіоактивної мітки із неопромінених тканини зменшувалась з 51 ± 1,5% до 45 ± 1,5% (Р<0,02), а з тканин променевого ушкодження підвищувалась з 36 ± 2% до 43 ± 2% (Р<0,05) (рис. 2). Рисунок 2. Зміна швидкості евакуації 99mТс із неопромінених тканин та тканин фіброзу після магнітолазерної терапії у хворих другої групи 1 - швидкість евакуації 99mТс із нормальних тканин до МЛТ 2 – швидкість евакуації 99mТс із нормальних тканин після МЛТ; 3 – швидкість евакуації 99mТс із фіброзу до МЛТ 4 – швидкість евакуації 99mТс із фіброзу після МЛТ Зменшення різниці в швидкості мікроциркуляції та кровообігу між тканинами променевого фіброзу та неопроміненими, спостерігається за рахунок підвищення цих показників в осередку променевого ушкодження та зниження в тканинах, що не зазнали опромінення. Це може свідчити про загальну відповідь організму на вплив магнітолазерного випромінювання у хворих другої групи. Таким чином, виявлені відмінності в стані мікроциркуляції і кровообігу в ушкоджених тканинах у хворих першої та другої груп, а також різна реакція на магнітолазерну терапію дають підстави поділити осередки місцевих променевих ушкоджень на два види: “гарячі” та “холодні”. Для “гарячих” фіброзів характерний підвищений рівень мікроциркуляції та кровообігу порівняно з неопроміненими тканинами. При впливі магнітолазерного випромінювання із вогнищевим значенням магнітної індукції 12 – 18 мТл зменшувалася різниця стану мікроциркуляції та кровообігу в тканинах місцевого променевого ушкодження та неопромінених. Для “холодних” фіброзів характерний знижений рівень мікроциркуляції та кровообігу порівняно з неопроміненими тканинами. При впливі магнітолазерного випромінювання із вогнищевим значенням магнітної індукції 20 – 30 мТл зменшувалася різниця стану мікроциркуляції та кровообігу в тканинах місцевого променевого ушкодження та тканинах, що не зазнали опромінення. Відсутність клінічних змін та реакції тканин “холодного” фіброзу на дію магнітолазерного випромінювання зі значеннями магнітної індукції 12 – 17 мТл і позитивна клінічна динаміка із зміною метаболічної активності, мікроциркуляції та кровообігу в осередку променевого ушкодження при дії магнітного поля з індукцією 20 – 30 мТл може свідчити про те, що в цих випадках, очевидно, домінуючу роль у формуванні фіброзу грають інші клітинні пули сполученої тканини, для зміни функціональної активності котрих необхідно застосовувати магнітне поле із більшим значенням індукції. Однак це допущення потребує подальшого вивчення. Магнітолазерна терапія осередків променевих ушкоджень у 64 хворих як з “гарячими” так і з “холодними” фіброзами призводила до позитивних змін, що проявлялися значним зменшенням площі ушкодження, відновленням рухомості шкіри, поверхневої і глибокої чутливості; у 109 – позитивні зміни були менш виражені; у 20 – ефект був відсутнім. Магнітолазерна терапія позитивно впливала і на перебіг больового синдрому, лімфостазу, артрозо-артриту і променевого плекситу. Динаміка оцінювалася як позитивна у тих випадках, коли в результаті лікування зменшувався ступінь прояву тяжкості синдрому або він купірувався повністю. Як правило, повний клінічний ефект досягався у випадках легкого ступеня тяжкості. В кінці лікування вираженість больового синдрому зменшилась внаслідок резорбції фіброзу, спаду запалення, зміни мікроциркуляції, що дозволило в тяжких випадках відмінити наркотичні препарати, а в більш легких обходитися без анальгетиків. Біль перестав турбувати 90 хворих (46,6 %), покращення стану відмічено у 96 (49,7 %), ефект був відсутнім у 7 пацієнтів – 3,6 % випадків (табл. 9 ). Таблиця 9 Динаміка больового синдрому після магнітолазерної терапії Локалізація ускладнення Динаміка болю Купіювався Зменшився Без ефекту Верхня кінцівка 63 61 4 Нижня кінцівка 22 19 1 Інші локалізації 5 16 2 Усього хворих 90 96 7 Регрес клінічних проявів лімфостазу протікав за експонентою. Позитивна динаміка припинялася після 30 – 45-ї процедури. Проведене лікування сприяло зниженню лімфостазу, особливо у хворих з 3- та 4-м ступенями тяжкості, з превалюючою локалізацією у плечі і кисті, де різниця окружностей симетричних сегментів кінцівки достовірно зменшилася найбільше (табл. 10). Таблиця 10 Зміна розмірів окружностей сегментів верхньої кінцівки після магнітолазерної терапії Сегмент Стадія Кількість хворих Різниця окружностей сегменту, см Р (<) до лікування після лікування Плече I II III IV 24 35 42 21 1,45±0,15 3,1±0,2 4,2±0,19 6,77±0,7 1,05±0,1 2,58±0,15 2,6±0,5 2,47±0,4 0,05 0,05 0,01 0,001 Передпліччя I II III IV 32 39 27 24 1,35±0,15 2,07±0,25 4,2±0,2 6,07±0,5 0,95±0,1 1,29±0,2 2,8±0,5 3,31±0,37 0,05 0,05 0,02 0,001 Кисть I II III IV 45 38 24 15 0,72±0,1 2,7±0,18 4,2±0,2 6,07±0,29 0,5±0,05 1,5±0,1 2,2±0,2 3,8±0,3 0,05 0,001 0,001 0,001 Аналогічна динаміка спостерігалася при вторинному набряку нижньої кінцівки. Так, окружність стегна, верхньої і нижньої третини гомілки при першому ступені тяжкості, зменшувалася в середньому на 1; при другому – на 1,6; третьому – на 1,7; четвертому – на 3,2 сантиметра. Клінічні прояви артрозо-артриту, який розвивався після променевої терапії внаслідок як безпосередньої дії радіації на синовіальний хрящ, так і в результаті вимушеної гіподинамії кінцівки, після закінчення лікування зменшилися і супроводжувалися повним відновленням обсягу руху в суглобі у 44 хворих (34,4%), поліпшенням рухливості в середньому у 76 (59,4 %), ефект не був зафіксований у 8 пацієнтів – 6,2 % випадків (табл. 11). Таблиця 11 Динаміка артрозо-артритів кінцівки після магнітолазерної терапії Локалізація ускладнення Купіювався Поліпшення Без ефекту Верхня кінцівка 37 54 3 Нижня кінцівка 7 22 5 Усього хворих 44 76 8 Зменшення тяжкості перебігу променевого плекситу мало прояв у зникненні парестезій, відновленні шкірної і глибокої чутливості, розширенні обсягу вільного руху в дистальних сегментах кінцівки. Після закінчення лікування клінічні прояви плекситу не спостерігалися у 39 пацієнтів (37,8 %) , у 51 (49,5 %) настало покращення, у 13 випадках (12,6 %) скарги залишилися (табл. 12). Таблиця 12 Результат лікування променевого плекситу Локалізація ушкодження Купіювався Поліпшення Без ефекту Верхня кінцівка 30 39 9 Нижня кінцівка 8 12 3 Інші локалізації 1 1 Усього хворих 39 51 13 Аналіз результатів лікування хворих з місцевим променевим ушкодженням, ускладненим дистальним набряком, больовим синдромом, артрозо-артритом та променевим плекситом, засвідчив високу ефективність магнітолазерної терапії (табл. 13). Таблиця 13 Результати магнітолазерної терапії місцевих променевих ушкоджень Синдром Позитивна динаміка, кількість хворих / % Без ефекту, кількість хворих / % Променевий фіброз 173 / 89,6% 20 / 10,4% Больовий синдром 186 / 96,3% 7 / 3,7% Дистальний набряк 154 / 92,2% 13 / 7,8% Артрозо-артрит 120 / 93,7% 8 / 6,3% Променевий плексит 89 / 87,4% 12 / 12,6% Таким чином, клінічними та інструментальними методами показана ефективність селективної магнітолазерної терапії не тільки пізніх місцевих променевих ушкоджень м'яких тканин у онкологічних хворих, що являється предметом дослідження, а й викликаних цим променевим ушкодженням ускладнень – больового синдрому, дистального набряку, а також артрозо-артриту, променевого плекситу. ВИСНОВКИ Експериментально встановлено, що змінне магнітне поле при прямому впливі на клітини окремої тканинної структури живого організму викликає закономірну, прогнозовану, зміну їх функціональної активності, що визначається кількісно. Виявлені нові дані про якісні відмінності перебігу та реакції на проведене лікування пізніх променевих ушкоджень м(яких тканин, що дозволяє розділити їх на два види. У перших спостерігається підвищений рівень мікроциркуляції в тканинах променевого ушкодження порівняно з неопроміненими, який вирівнюється на фоні позитивних клінічних змін при впливі магнітолазерного випромінювання зі значеннями магнітної індукції в осередку ушкоджених тканин 12 – 17 мТл. У других рівень мікроциркуляції в тканинах променевого ушкодження до лікування нижчий, ніж в неопромінених. Він вирівнюється на фоні позитивних клінічних змін при впливі магнітолазерного випромінювання зі значеннями магнітної індукції в осередку ушкоджених тканин 20 – 30 мТл. Радіонуклідна діагностика виду пізнього променевого ушкодження дозволяє встановити ступінь змін в тканинах променевого ушкодження і здійснювати контроль за ефективністю проведеного лікування. Змінне магнітне поле зі значеннями магнітної індукції 12 – 30 мТл в осередку пізнього місцевого променевого ушкодження та низькоенергетичне інфрачервоне лазерне випромінювання напівпровідникового лазера “Узор” позитивно впливає на перебіг больового синдрому, дистального набряку, артрозо-артриту та променевого плекситу у онкологічних хворих. Магнітолазерна терапія дозволяє покращити результати лікування онкологічних хворих із пізніми променевими ушкодженнями за рахунок зменшення прояв променевого фіброзу у 89,6% хворих, больового синдрому у 96,3%, дистального набряку у 92,2%, артрозо-артриту у 93,7%, променевого плекситу у 87,4% хворих.. Протипоказань для магнітолазерної терапії пізніх променевих ушкоджень та викликаних ними ускладнень не виявлено. ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ Нові підходи в лікуванні лімфостазу у хворих на рак молочної залози / М. І. Хворостенко, І. М. Кіхтенко, В. В. Гончар, Т.Л. Бердова, П.Ф. Соловей // Сучасні проблеми променевої діагностики, променевого лікування передраку та раку молочної залози та раку легень: Тези доп. Республік. наук.-практ. конф., Харків. – Х., 1996. – С. 12 – 13. Хворостенко М. И., Кихтенко И. Н., Бердова Т. Л. Нетрадиционное лечение лимфостазов у больных раком молочной железы // Вопросы валеологии и экологии в традиционной и нетрадиционной медицине: Сб. науч. тр. – Д., 1997. – С. 191 – 192. Хворостенко М. И., Кихтенко И. Н., Бердова Т. Л. Опыт применения переменного магнитного поля в лечении лимфостазов нижних конечностей у больных после комбинированного лечения рака шейки матки // Там же. – С. 181 – 182. Пути снижения последствий радиационного воздействия при комбинированном лечении онкологических больных / М. И. Хворостенко, И. Н. Кихтенко, Т. Л. Бердова, П. Л. Суздалев // 3 съезд по радиац. исслед.: Тез. докл., Москва.– М., 1997. – С. 126. Хворостенко М. И., Кихтенко И. Н., Соловей П. Ф. Магнитолазерная терапия поздних лучевых осложнений // Методы диагностики и лечения, современные тенденции и перспективы: Сб. науч. тр. – Д., 1998. – С. 81 – 84. Хворостенко М. І., Кіхтенко І. М., Міронюк Т. Ф. Магнітолазерна терапія променевих ускладнень після комбінованого і комплексного лікування раку молочної залози // Укр. радіол. журн. – 1999. – №1. – С. 98. (Особистий внесок Кіхтенка І.М. полягав у запропонуванні ідей та проведенні дослідження). Хворостенко М.И., Кихтенко И.Н. Новые подходы в немедикаментозном лечении лучевых осложнений // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт. – К., 2000. – С. 80. Хворостенко М.И., Кихтенко И.Н. Новые подходы в магнитолазерной терапии лучевых осложнений // Там же. – С. 116 – 120. (Особистий внесок Кіхтенка І.М. полягав у запропонуванні ідей та проведенні дослідження). Магнитолазерная терапия лучевых осложнений / И. Н. Кихтенко, А. В. Владимиров, В. А. Матвеева, П. Л. Суздалев // Тез. докл. 2 съезда онкологов СНГ, 23 – 26 мая 2000, Киев. – К., 2000. – С. 83. Пат.512 України, МПК 6/А61 N2/00. Пристрій для магнітотерапії УДМ-1/ Кіхтенко І. М., Хворостенко М. І., Кульчицький А. В. (Україна). № 98094762; Заявл. 09.09.98, Опубл. 15.09.00, Бюл. № 4. Кіхтенко І. М., Хворостенко М. І., Неруш П. О., Родинський А.Г., Кульчицький Д.А, Седлеренко М.І., Зарудній А.І. Зміна функції однорідної тканинної структури живого організму під впливом змінного магнітного поля // Медичні перспективи. – 2000. – № 4. – С. 19 – 21. (Особистий внесок Кіхтенка І.М. полягав у запропонуванні ідей та проведенні дослідження). Хворостенко М. І., Кіхтенко І. М., Кульчицький Д. А., Зарудній А.І., Седлеренко М.І. Новий аппарат для магнітотерапії // Укр. радіол. журн. – 2000. – № 4. – С. 402 (Особистий внесок Кіхтенка І.М. полягав у запропонуванні ідей та проведенні дослідження). Кіхтенко І.М., Хворостенко М.І., Матвєєва В.О., Владіміров О.В. Визначення тактики магнітолазерної терапії місцевих променевих ушкоджень методом радіонуклідного дослідження мікроциркуляції тканин // Укр. радіол. журн. – 2001. – № 2. – С.171 – 172. (Особистий внесок Кіхтенка І.М. полягав у запропонуванні ідей та проведенні дослідження). Кіхтенко І.М., Хворостенко М.І., Неруш П.О. Родинський А.Г., Мазур О.П., Кульчицький Д.А, Седлеренко М.І., Зарудній А.І. Експериментальне обґрунтування клінічного використання низькочастотного змінного магнітного поля при лікуванні місцевих променевих ушкоджень // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт. – К., 2001. – С. 88 – 93. (Особистий внесок Кіхтенка І.М. полягав у запропонуванні ідей та проведенні дослідження). Кихтенко И.Н., Хворостенко М.И., Неруш П.А., Колєсніков Ю.Я. Закономерность изменения функциональной активности тканевой структуры живого организма при воздействии на нее внешнего низкочастотного переменного магнитного поля // Научные открытия (сборник кратких описаний научных открытий – 2002 г.). – М., 2002. – вып.1. – С.22. Кіхтенко І. М., Хворостенко М. І., Мазур О.П., Матвєєва В.О., Владіміров О.В. Особливості перебігу та лікування “гарячих” і “холодних” фіброзів // Укр. радіол. журн. – 2003. – № 2. – С.190 – 191. (Особистий внесок Кіхтенка І.М. полягав у запропонуванні ідей та проведенні дослідження). АНОТАЦІЯ Кіхтенко І. М. Селективна магнітолазерна терапія пізніх променевих ушкоджень м'яких тканин у онкологічних хворих. – Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.23 – променева діагностика, променева терапія. Інститут онкології АМН України, Київ, 2004. Дисертація присвячена актуальним питанням променевої терапії у лікуванні пізніх місцевих променевих ушкоджень в онкологічних хворих методом магнітолазерної терапії. Дисертація вирішує важливе для променевої терапії наукове завдання підвищення ефективності лікування пізніх променевих ушкоджень м'яких тканин. Дослідження ґрунтується на результатах магнітолазерної терапії 193 хворих з пізніми місцевими променевими ушкодженнями. Визначені показники індукції змінного магнітного поля, що відповідають оптимальній біологічній активності. Доведено, що ступінь зміни функціональної активності окремої гістологічної структури живого організму при прямій дії на неї низькочастотного змінного магнітного поля залежить від значень індукції поля та часу його дії. Виявлені якісні розходження перебігу місцевих променевих ушкоджень та їх реакції на здійснюване лікування, що дозволяє розділити їх на два види – “гарячі” і “холодні”. Запропоновано спосіб радіонуклідної діагностики виду пізнього місцевого променевого ушкодження. Запропоновано спосіб радіонуклідного контролю ефективності лікування пізніх променевих ушкоджень. Запропонований пристрій для лікування пізніх променевих ушкоджень, що знаходяться на будь-якій глибині від поверхні тіла – модифікований магнітотерапевтичний апарат “Полюс – 1”. Показана ефективність запропонованої методики магнітолазерної терапії із застосуванням модифікованого магнітотерапевтичного апарата “Полюс – 1” при лікуванні променевих фіброзів. Доведено, що магнітолазерна терапія дозволяє зменшити ступінь прояву пізніх променевих ушкоджень і викликаних ними – больового синдрому, вторинного дистального набряку, артрозо-артриту і променевого плекситу більш ніж у 80 % хворих. Ключові слова: пізні місцеві променеві ушкодження, магнітолазерна терапія. АННОТАЦИЯ Кихтенко И.Н. Селективная магнитолазерная терапия поздних лучевых повреждений мягких тканей у онкологических больных. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 – лучевая диагностика, лучевая терапия. Институт онкологии АМН Украины, Киев, 2004. Диссертация посвящена актуальным вопросам лучевой терапии при лечении местных лучевых повреждений у онкологических больных методом магнитолазерной терапии. Диссертация изложена на 118 страницах машинописного текста и состоит из разделов: вступления, обора литературы, изложения общей методики и основных методов исследования, результатов проведенных экспериментальных и клинических исследований, анализа полученных результатов и обобщений, списка литературы в котором указаны 207 научных источников (93 отечественных, в том числе стран СНГ, и 114 зарубежных). Цель исследования – повышение эффективности лечения поздних лучевых повреждений мягких тканей онкологических больных на основе метода селективной магнитолазерной терапии. Диссертация решает важную для лучевой терапии задачу – повышение эффективности лечения поздних лучевых повреждений мягких тканей. Исследование базируется на результатах магнитолазерной терапии 193 больных с местными лучевыми повреждениями. В ходе проведения исследования определены значения магнитной индукции переменного магнитного поля, которые при воздействии на отдельную тканевую структуру живого организма млекопитающего вызывают закономерное изменение ее функциональной активности. Доказано, что степень изменения функциональной активности отдельной гистологической структуры живого организма при прямом действии на нее низкочастотного переменного магнитного поля зависит от значений индукции и времени воздействия. С помощью радионуклидной диагностики микроциркуляции в тканях позднего местного лучевого повреждения выявлены качественные отличия в их течении, заключающиеся в том, что у одних больных микроциркуляция в тканях лучевого повреждения превышала степень микроциркуляциии необлученных тканей, у других, наоборот, была меньше. Воздействие магнитолазерным излучением с очаговым значением магнитной индукции 12 – 18 мТл в первом случае приводило к уменьшению различий микроциркуляции в тканях местного лучевого повреждения и необлученных за счет увеличения этих показателей в очаге лучевого повреждения. Степень микроциркуляции в необлученных тканях оставалась прежней. Во втором случае, воздействие магнитолазерным излучением с очаговым значением магнитной индукции 20 – 30 мТл приводило к уменьшению различий микроциркуляции в тканях местного лучевого повреждения и необлученных за счет уменьшения этих показателей в очаге лучевого повреждения и увеличения в необлученных тканях. Магнитолазерная терапия позитивно влияла на течение болевого синдрома, лимфостаза, артрозо-артрита и лучевого плексита. Динамика оценивалась как положительная в тех случаях, когда в результате лечения уменьшалась степень тяжести синдрома или он купировался полностью. Как правило, полный клинический эффект достигался в случаях легкой степени тяжести. В конце лечения выраженность болевого синдрома уменьшалась в следствии резорбции фиброза, уменьшения воспаления, изменения микроциркуляции, что позволило в тяжелых случаях отменить наркотические препараты, а в более легких обходиться без анальгетиков. Боль перестала беспокоить 90 больных (46,6 %), улучшение состояния отмечено у 96 (49,7 %), эффект отсутствовал у 7 пациентов – 3,6 % случаев. Проведенное лечение способствовало уменьшению лимфостаза, особенно у больных с 3- и 4-й степенью тяжести, с преимущественной локализацией в плече и кисти, где разница окружностей симметричных сегментов конечности достоверно уменьшалась в наибольшей степени. Аналогичная динамика наблюдалась при вторичном отеке нижней конечности Клинические проявления артрозо-артрита, который развивался после лучевой терапии в следствии как непосредственного влияния радиации на синовиальный хрящ, так и в результате вынужденной гиподинамии конечности, после окончания лечения уменьшились и сопровождались полным восстановлением объема движения в суставе у 44 больных (34,4%), увеличением подвижности у 76 (59,4 %), эффект отсутствовал у 8 пациентов – 6,2 % случаев. Уменьшение тяжести течения лучевого плексита проявлялось в исчезновении парестезий, восстановлении кожной и глубокой чувствительности, увеличении объема произвольного движения в дистальных сегментах конечности. После окончания лечения проявлений плексита не наблюдали у 39 пациентов (37,8 %) , у 51 (49,5 %) наступило улучшение, в 13 случаях (12,6 %) жалобы остались. Таким образом, магнитолазерная терапия позволяет уменьшить степень проявления лучевых повреждений и вызванных ими – болевого синдрома, вторичного дистального отека, артрозо-артрита и лучевого плексита более чем у 80% больных. Ключевые слова: поздние местные лучевые повреждения, магнитолазерная терапия. SUMMARY Kihtenko I.N. Selective Magnet and Laser therapy of late radial damages of soft tissues for the oncology patients. - Manuscript. Dissertation on gaining of graduate degree of candidate of medical sciences from speciality 14.01.23 – radiodiagnosis, radiotherapy. Institute of Oncology (Academy of Medical Sciences of Ukraine), Kiev, 2004. Dissertation is devoted to actual problems of radial therapy at treatment of local radial damages for the oncology patients by a method Magnet and Laser of therapy. Dissertation decides the important for radial therapy scientific task of rise of efficiency of medical treatment of late radial damages of soft fabrics. The research is founded on outcomes Magnet and Laser therapy 193 patients with local radial damages. Definite indexes of induction of the variable magnetic field, that answer optimum biological activity. Is proved, that the degree of change of function activity of separate histological frame of an alive organism at a direct action on it of a low-frequency variable magnetic field depends on values of induction and time of effect. The quality differences during local radial damages and their response to spent treatment are detected, that allows to divide them into two sorts - "hot" "cold". The method radionuclide of diagnostics of sort of local radial damage is offered. The method radionuclide of a control of efficiency of treatment of late radial damages is offered. The device for treatment of late radial damages were on any depth from a surface of a body - a modified means "Полюс - 1 " is offered. The efficiency of the offered technique Magnet and Laser of therapy with application modified magnet - therapeutic means " Полюс - 1 " is shown at treatment of radial fibrosis’s. Is proved, that Magnet and Laser the therapy allows to reduce a degree of manifestation of radial damages and called by them - pain syndrome, secondary distance of an edema, arthrosis - arthritis and radial plexitis more than for 80 % of the patients. Keywords: late local radial damages, Magnet and Laser therapy. PAGE 22 доктор медичних наук, професор Хворостенко Михайло Іванович, завідувач кафедрою медичної радіології Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України, м. Дніпропетровськ. доктор медичних наук Іванкова Валентина Степанівна, Інститут онкології АМН України, завідувач науково-дослідного відділення променевої терапії. – доктор біологічних наук, професор Гамалія Микола Федорович, Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, завідувач відділу клітинної фотобіології і фотомодуляції пухлинного росту 1 2 3 4 1 2 3 4

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *