Особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у жінок з клімактеричним синдромом (автореферат)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П. Л. ШУПИКА

ТЮТЬКО АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК: 616.831-005-02:618.173-073-078

Особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у жінок з
клімактеричним синдромом

14.01.15 – нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Львівському національному медичному університеті

ім. Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Шевага Володимир Миколайович, Львівський
національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України,
кафедра невропатології і нейрохірургії, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ткаченко Олена Василівна, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України,
кафедра неврології №2, професор

доктор медичних наук, професор Герасимчук Роман Дмитрович,
Івано-Франківська медична академія МОЗ України, кафедра нервових хвороб,
завідувач кафедри

Провідна установа:

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України (м. Харків),
відділ судинної патології головного мозку

Захист відбудеться 18.02.2004 року о 13-30 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01. у Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України за
адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька 9.

Автореферат розісланий 16.01.2004 року.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради Усатенко О. Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цереброваскулярні захворювання в клінічній неврології
посідають провідне місце і є одним з пріоритетних напрямків сучасних
досліджень. Науковий інтерес має вивчення факторів і причин, які ведуть
до розвитку енцефалопатій (Ю.І.Головченко 1991; С.М.Віничук 1996;
М.Б.Маньковський та співавт., 1996; І.С.Зозуля та співав., 1997;
О.В.Ткаченко 2001; П.В.Волошин, Т.С.Міщенко 2002; А.Ю.Руденко, Л.М.
Башкірова 2003; С.Сова, 2003).

Неодноразово робилися спроби з’ясувати етіологічні та патогенетичні
чинники розвитку енцефалопатії при патологічному клімаксі (Н.Ф.Борисова
1982; Н.М.Ткаченко, Е.М.Ильина 1984; Л.І.Краснощекова 1987, 1989;
В.П.Сметник 1995, 1997, 1988, 2001; Е.М.Вихляєва 1998; Л.Г.Тумилович
1998). Проте запропоновані гіпотези висвітлюють проблему недостатньо, а
клінічні спостереження вказують на поліетіологічність і різноманітність
цього патологічного стану.

За даними ВООЗ, фізіологічна менопауза настає в середньому у віці 48,2
років, а порушення фізіологічного протікання клімаксу виникає у 40-50%
жінок (Я.П.Сольский, Т.Ф.Татарчук 1998). Це підкреслює медико-соціальне
значення проблеми.

Відомі публікації з приводу патологічного клімаксу здебільшого
стосуються патології опорно-рухового апарату, вегетативно-судинних,
психічних та кардіальних порушень (Б.Г.Гафуров, Я.Н.Маджідова 1993;
Л.І.Трубнікова, Л.Ю.Давідян 1998).

Неврологічні аспекти патологічного клімаксу, зокрема причини та
механізми розвитку енцефалопатії, вивчались недостатньо (Л. І.
Краснощекова 1987, 1989). Потребує подальшого дослідження проблема
взаємозв’язку розвитку судинної патології з клімактеричним синдромом.
Ряд авторів вказують на брак інформації про біохімічні зміни, які
відбуваються в організмі, зокрема – в нервовій системі, при токсичному
впливі на неї гіперпродукції андрогенів та недостатній продукції
естрогенів (Н. М. Ткаченко 1995; Е. М. Віхляєва 1997).

Потребує подальшого уточнення роль клімаксу у виникненні
цереброваскулярної недостатності. При цьому важливим є не тільки
загальна оцінка ролі вегето-судинних та обмінних розладів, які можуть
спостерігатися в рамках даної патології, але і вивчення окремих
клінічних варіантів енцефалопатії при клімаксі. Актуальним є уточнення
кількісно-якісної характеристики психопатологічних змін у жінок при
патологічному клімаксі.

З огляду на зазначене, комплексне дослідження особливостей перебігу
патології, зокрема психоемоційних змін, показників нуклеїнового обміну,
середньо молекулярних сполук, стану біоелектричної активності мозку та
мозкової гемодинаміки, є актуальним для уточнення патогенетичних
механізмів розвитку енцефалопатії у жінок з клімактеричним синдромом, що
сприятиме оптимізації терапевтичних заходів у хворих на патологічний
клімакс.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри
невропатології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти
Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького
(шифр ІН.26.02.0001.99, № держреєстрації 0199U003669).

Мета дослідження. Визначення клінічних, біохімічних і нейрофізіологічних
особливостей перебігу енцефалопатії у жінок з клімактеричним синдромом
для уточнення патогенетичних механізмів та діагностичних засад
оптимізації лікувальної тактики.

Завдання дослідження.

Вивчити клінічні особливості перебігу енцефалопатій у жінок з
клімактеричним синдромом.

Визначити особливості психоемоційного стану жінок з енцефалопатією на
фоні патологічного клімаксу.

Дослідити зміни рівня нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) та активності кислих
і лужних нуклеаз в сироватці крові жінок, хворих на енцефалопатію, на
фоні патологічного клімаксу.

Дослідити в динаміці рівень середніх молекул у жінок з енцефалопатією
на фоні патологічного клімаксу.

З’ясувати особливості даних інструментальних методів дослідження (ЕЕГ,
УЗДГ та кон’юнктивально-біомікроскопічних обстежень) при енцефалопатії
на фоні патологічного клімаксу.

Оцінити ефективність використання вазоактивних препаратів та сорбентів у
комплексному лікуванні жінок з патологічним клімаксом, хворих на
енцефалопатію.

Об’єкт дослідження. Жінки, хворі на дисциркуляторну енцефалопатію на
фоні патологічного клімаксу.

Предмет дослідження: Клінічні особливості, зокрема психоемоційний стан,
вміст нуклеїнових кислот, нуклеаз та середніх молекул у крові, стан
біоелектричної активності мозку, мозкової гемодинаміки та
кон’юнктивальної біомікроскопії у жінок, хворих на патологічний клімакс
та енцефалопатію.

Методи дослідження. Клініко-неврологічне обстеження в динаміці,
нейропсихологічне обстеження, дослідження біохімічних показників (рівень
нуклеїнових кислот сироватки крові: ДНК, РНК; активність нуклеаз:
ДНК-за, РНК-аз, концентрація середніх молекул сироватки крові),
використання інструментальних методів (ЕЕГ, УЗДГ, біомікроскопія
кон’юктивальних судин), статистична обробка даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше комплексно досліджено
клінічні, клініко-інструментальні та клініко-лабораторні особливості
перебігу дисциркуляторної енцефалопатії на фоні патологічного клімаксу.
Автор, на підставі виконаних досліджень, уточнив роль порушень
мікроциркуляції в механізмах розвитку енцефалопатії у жінок з
клімактеричним синдромом. За допомогою стандартизованого
багатофакторного методу обстеження особистості дана кількісно-якісна
характеристика психоемоційних змін у жінок з клімактеричним синдромом,
хворих на енцефалопатію. Вивчено зміни рівня ДНК, РНК, активність
нуклеаз у сироватці крові та їх динаміку в процесі прогресування
патології. Досліджено зміни показника ендогенної інтоксикації (рівень
СМ) та ефективність використання силарду в комплексній терапії
дисциркуляторної енцефалопатії на фоні патологічного клімаксу. Визначено
порівняльну оцінку ефективності використання вазоактивних і ноотропних
препаратів в комплексному лікуванні хворих на дисциркуляторну
енцефалопатію на фоні клімактеричного синдрому.

Практичне значення одержаних результатів. Зроблено аналіз інформаційної
цінності клініко-неврологічних та параклінічних методів діагностики
енцефалопатії при патологічному клімаксі, що дозволило уточнити та
впровадити в практику діагностику та лікування даного захворювання.
Встановлена ефективність терапії із долученням інстенону, актовегіну та
силарду до комплексного лікування енцефалопатії у жінок з патологічним
клімаксом.

За результатами дослідження оформлено 5 раціо-налізаторських пропозицій
(№ 1774, 1775, 1776, 1777, 1778 від 07.10.2003), які впроваджені в
практику амбулаторного та стаціонарного обстеження у неврологічних
відділеннях Львівської обласної клінічної лікарні, Львівської міської
клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, 5-міської клінічної лікарні
м. Львова, 6-міської лікарні м. Львова, Мостиської центральної районної
лікарні, Буської ЦРЛ, Сокальської ЦРЛ, Старосамбірської ЦРЛ,
Золочівської ЦРЛ, Дрогобицької міської лікарні, Новороздільської міської
лікарні. Отримані результати використовуються в учбовому процесі кафедри
невропатології та нейрохірургії Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького. Видано інформаційний лист.

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є особистою працею
автора. Дисертант самостійно проаналізував і систематизував літературу
за темою дисертаційної роботи. Разом із науковим керівником сформулював
мету і завдання дослідження. Самостійно провів клініко-неврологічне
обстеження хворих, дослідження та аналіз отриманих результатів
клініко-біохімічних і клініко-інструментальних кореляцій, статистичну
обробку даних. Автор зробив узагальнення та інтерпретацію матеріалу,
який викладений в дисертації, сформулював основні положення і висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися на науково-практичній конференції „Реабілітація
неврологічних хворих” у Радехові (1999), на міжнародному медичному
конгресі студентів і молодих учених у Тернополі (1999), на
науково-практичній конференції „Цереброваскулярні захворювання та їх
профілактика”, Івано-Франківськ – Яремче (2000), на міжнародному
медичному конгресі студентів і молодих учених у Тернополі (2001), на
пленумі науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та
наркологів України в Тернополі (2001), на Всеукраїнській
науково-практичній конференції психіатрів з міжнародною участю
„Реабілітація і подолання стигматизації в психіатрії”, Львів (2001).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 10 друкованих
працях, де розкритий зміст роботи. Серед них 4 журнальні статті у
виданнях, що рекомендовані ВАК України, 1 стаття в науковому збірнику, 1
– в матеріалах науково-практичної конференції, 4 – тези доповідей.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація викладена на 119 сторінках
машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури,
розділу, в якому викладено матеріал і методи дослідження, 4 розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження,
висновків, списку використаної літератури. Список використаної
літератури містить 260 джерел (в тому числі 54 латиницею). Робота
ілюстрована 35 таблицями, 7 діаграмами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріал і методи досліджень. Робота ґрунтується на результатах
обстежень 115 жінок, хворих на енцефалопатію у поєднанні з патологічним
клімаксом, які перебували на лікуванні в неврологічному відділенні
Львівської обласної клінічної лікарні та терапевтичному відділенні
Львівського обласного кардіологічного диспансеру у 1999-2002 роках.
Контрольну групу склали 22 практично здорові жінки відповідного віку.
Обстеження хворих проводилось з використанням клінічних,
нейропсихологічних, інструменттальних (ЕЕГ, УЗДГ, біомікроскопія
кон’юнктивальних судин) та лабораторних (рівень нуклеїнових кислот
сироватки крові: ДНК, РНК; активність нуклеаз: ДНК-за, РНК-аз,
концентрація середніх молекул сироватки крові) методів. Досліджували
загально- клінічні і біохімічні показники крові та сечі, а також
соматичний статус: обстеження у гінеколога, кардіолога, офтальмолога,
терапевта, ендокринолога. Стан мікроциркуляції вивчався методом
біомікроскопії кон’юнктивальних судин із допомогою щілинної лампи ЩЛ-2Б.
Отримані результати оброблялися за бальною шкалою В.С.Волкова та
співавт. (1976). Рівень нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) в сироватці крові
досліджували спектро-фотометричним методом Р. Г. Цанева і П. Л. Маркова
[1960] та модифікованими спектрофотометричними мікрометодами В. М.
Коновця і А. П. Левицького [1973] для РНК-аз, О. І. Самойлюка та ін.
[1976] для ДНК-аз. Концентрацію середніх молекул у крові визначали
скринінговим методом, запропонованим Н. І. Габріелян та В. І. Ліпатовою
(1993). Для оцінки змін у психоемоційній сфері хворих використовувався
стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості (СБДО),
(Л. Н. Собчик 1990). Статистичну обробку даних здійснювали з
використанням персонального комп’ютера та програмного пакета Windows ХР,
Microsoft Word, Excel (Office ХР), Quattro Pro. Рівень вірогідності усіх
цифрових показників (р) визначався за допомогою параметричного критерію
t (Ст’юдента). Для оцінки різниць відносних величин застосовували
непараметричний критерій кутового перетворення (ф) Фішера. Різницю між
порівнюваними величинами вважали достовірною при р<0,05. Результати власних досліджень. Для класифікації ступеня важкості клімактеричного синдрому ми використали класифікацію Віхляєвої Е.М. (1970), яка базується на визначенні важкості клімактеричного синдрому за кількістю „припливів”. Відповідно до основних принципів даної класифікації, хворі були поділені на три групи. Першу групу склали жінки з патологічним клімаксом легкого ступеня (кількість „припливів” до 10 на добу при непорушеному загальному стані і працездатності). Другу – хворі з клімактеричним синдромом середнього ступеня вираженості (кількість „припливів” 10-20 на добу з порушенням загального стану і зниженням працездатності). Третю – жінки із КС важкого ступеня (кількість „припливів” більше 20 на добу із симптомами, які спричиняють значну або повну втрату працездатності). Легкий ступінь клімактеричного синдрому було встановлено у 65 (56,5%) жінок. У 47 (40,9%) хворих спостерігався середній ступінь вираженості клімактерію. Важкий перебіг патологічного клімаксу зафіксовано у 3 (2,6%) хворих. Середній вік обстежених хворих становив 48,8(0,31 року. У 53 (46,1%) хворих діагностована дисциркуляторна енцефалопатія І стадії, у 57 (49,6%) хворих – ІІ стадії. ІІІ стадія захворювання мала місце у 5 (4,3%) хворих. Тривалість захворювання до 3 років спостерігалась у 31% жінок, 3-10 років відповідно у 65%, більше 10 років – у 4% хворих. Аналіз скарг обстежених виявив, що у хворих з легким ступенем патологічного клімаксу найчастішими були скарги на "припливи" жару до верхньої частини тулуба (87,2%). Більшість з них скаржилась на біль голови (87,2%), відчуття важкості в голові (71,8%), шум у голові (22,5%). Постійними були скарги на зниження пам’яті, уваги, працездатності. Для цієї стадії характерним був псевдоневрастенічний синдром із скаргами на дратівливість, неуважність, забудькуватість, зниження працездатності. Отже, перша стадія енцефалопатії при патологічному клімаксі клінічно збігається з початковими проявами недостатності кровопостачання головного мозку – ДЕ І стадії. При об’єктивному огляді спостерігалася деяка слабкість конвергенції, легка асиметрія носогубних складок, рефлекси орального автоматизму, торпідність або пожвавлення сухожилкових рефлексів, патологічні рефлекси на кистях. При патологічному клімаксі середнього ступеня важкості спостерігались ознаки мозкової недостатності дифузного або регіонарного типу. Вона виявлялася в прогресуючому погіршенні пам’яті, зниженні працездатності, ослабленні функціональної активності. Поряд з розсіяною мікроорганічною симптоматикою з’являлись симптоми, які свідчили про розлади функцій лобових часток мозку, підкіркових вузлів і мозкового стовбура, що відповідало ІІ стадії дисциркуляторної енцефалопатії. Наші спостереження показали, що подальше прогресування патологічного процесу веде до поглиблення неврологічного дефіциту, що характерно для розвитку ДЕ ІІІ стадії. Проведене нами обстеження психоемоційного стану жінок з патологічним клімаксом та енцефалопатією методом стандартизованого багатофакторного дослідження особистості (СБДО) виявило наявність „невротичного” чи негативного профілю особистості (підйом за шкалами невротичної тріади „надконтролю”, „песимістичності”, „емоційної лабільності”). Так було виявлено вірогідне підвищення (р<0,05) балів за шкалою „надконтроль” 17,27(0,88 (при ДЕ І ст.), 17,91(0,61 (при ДЕ ІІ ст.) у порівнянні з 11,09(0,39 в контрольній групі. Зареєстровано підвищення балів за шкалою „емоційна лабільність” 28,29(1,11 (при ДЕ І ст.), 29,65(0,94 (при ДЕ ІІ ст.) у порівнянні з 16,5(0,38 в контрольній групі (р<0,05), що свідчило про нестійкість емоційного стану, чутливість до зовнішніх впливів, імпульсивну, недостатньо контрольовану поведінку. Мав місце вірогідний підйом балів (р<0,05) за шкалою „ригідність”, що свідчить про акцентування хворих на негативних почуттях. Підвищення показників за шкалою „тривожність” та зниження за шкалою „оптимістичність” також було достовірним (р<0,05) по відношенню до контрольної групи у хворих як з ДЕ І ст., так і з ДЕ ІІ ст. Крім цього, жінки з патологічним клімаксом та енцефалопатією мали схильність до істеричних проявів, депресії та стану іпохондрії. Звернуло на себе увагу, що у жінок з КС спостерігалось погіршення психологічних можливостей соціальної адаптації, що виражалось в заниженій самооцінці, усвідомленому неспокої та підвищеній ворожості до навколишніх. Таким чином, психологічний стан жінок з патологічним клімаксом, хворих на енцефалопатію, має певні особливості, які вказують на розвиток психологічної дезадаптації. При електроенцефалографічному обстеженні хворих привертали увагу деякі особливості біоелектричної активності, виявлені нами у жінок з фізіологічним перебігом клімаксу. Зокрема основними особливостями електроенцефалографічної картини у жінок з фізіологічним перебігом клімаксу у віці більше 45 років було зниження амплітуди альфа-ритму, подекуди поява дифузних повільних тета-хвиль, а також зміна цих видів активності. У 60% жінок контрольної групи електрична активність мозку характеризувалась наявністю регулярного ?-ритму в задніх відділах мозку. У передніх відділах ?-ритм реєструвався у вигляді окремих груп коливань і чергувався з низькоамплітудною ?-активністю. Слід відзначити, що у всіх спостереженнях амплітуда ?-ритму в лівій півкулі дещо менша, ніж у правій. Отже, в нормі спостерігається деяка міжпівкульна асиметрія ?-ритму. У 8% обстежених на фоні достатньо регулярних альфа-ритмів встановлено появу у всіх ділянках головного мозку повільної тета-активності та у 4% ( дельта-активності. У хворих на патологічний клімакс легкого ступеня зміни біоелектричної активності головного мозку мають дифузний характер у вигляді дезорганізації (-ритму та появи незначної кількості асинхронних коливань на фоні низькоамплітудної активності, що є, можливо, свідченням зворотності нейрофункціонального ураження кори головного мозку. У більш пізніх стадіях захворювання з’являлись пароксизмальні вогнищеві розлади у базально-підкіркових відділах на фоні дезорганізованої основної активності, що свідчило про більш глибоке ураження мозку. Частота розподілу ?-хвиль у хворих на КС всіх ступенів була достовірно менша, ніж у контрольній групі. При важкому ступені КС вона менша, ніж при КС легкого ступеня (р<0,05) та недостовірно відрізняється від такої при КС середнього ступеня. Частота розподілу ?- та (-хвиль не мали достовірних розбіжностей у залежності від важкості КС. Проте частота (-хвиль була не тільки більша, ніж у контрольній групі (р<0,05), але дещо відрізнялась між групами хворих на КС: при легкому ступені відповідно 15,45±0,46, а при важкому – 13,1±0,66 (р<0,05). Із ступенем вираженості клімактеричного синдрому корелювала частота міжпівкульної асиметрії. У хворих на ДЕ на фоні КС частота розподілу ?-активності достовірно відрізнялась у бік зменшення (р<0,05) як від такої в контрольній групі, так і між групами з різними стадіями ДЕ. Частота (-активності достовірно відрізнялась у бік збільшення від показника в контрольній групі та в групах з різними стадіями ДЕ. У хворих на клімактеричний синдром більшість зареєстрованих змін біоелектричної активності головного мозку не виявила достовірних кореляцій із віком та ступенем вираженості клінічних проявів патологічного клімаксу, але простежувалась їх більша залежність від стадії дисциркуляторної енцефалопатії. Це може свідчити про патогенетичне значення цереброваскулярних порушень у розвитку патологічного клімаксу. При дослідженні стану церебральної гемодинаміки за допомогою ультразвукової доплерографії магістральних артерій голови і шиї нами виявлені ознаки порушення лінійної швидкості кровотоку по відношенню до показників у контрольній групі, які в міру прогресування важкості неврологічного дефіциту посилювались. Нами не виявлено змін пульсового індексу (ПІ) у жінок з патологічним клімаксом, хворих на енцефалопатію І стадії. При ДЕ ІІ вірогідні зміни ПІ спостерігались у хребтових артеріях (права – 0,97(0,059, ліва – 0,99(0,057) та в основній артерії (0,95(0,048), що підтверджує думки ряду авторів про першочергове ураження вертебральних судин при наростанні дисциркуляції. Ріст ПІ у вказаних судинах ймовірно свідчить про зниження їх еластичності. Отже, на основі отриманих результатів змін СШК у жінок з енцефалопатією на фоні патологічного клімаксу можна вважати, що наявність неврологічної симптоматики в обстеженого контингенту хворих залежить від ступеня розвитку дисциркуляторних змін, а значить, енцефалопатія у зазначеної групи жінок має патогенетичні чинники у вигляді дисциркуляторних змін. При огляді окулістом в обстежених хворих виявлено такі зміни: диски зорових нервів рожеві з чіткими межами спостерігались у 91,3% пацієнток, звужені, іноді склерозовані артерії – у 60,8%, вени поширені, повнокровні були у 56,5%. Вказані ознаки клінічно окреслювались як ангіопатія судин сітківки. o oe & ( ® o o oe - ¬ ® ° O ?essssOOOOOOOOOCCCCCCCCC -ряк, нерівномірність калібру судин, їх меандричну звивистість, судинні клубочки. Аналогічні зміни спостерігались при ДЕ І стадії. У міру прогресування захворювання значно розповсюджувався периваскулярний набряк та виявлялись поодинокі геморагії. Дані кон’юнктивальної біомікроскопіі свідчать про наростання змін у судинах кон’юнктиви у міру прогресування важкості КС у жінок з патологічним клімаксом, хворих на ДЕ, тобто патологічні чинники КС мають негативний вплив на стан бульбарної кон’юнктиви. Разом з тим, у міру прогресування ДЕ також спостерігається наростання патологічних змін у бульбарній кон’юнктиві. Це свідчить про взаємний негативний вплив перебігу патологічного клімаксу та судинної патології, що сприяє прогресуванню патологічних змін. Дослідження активності нуклеаз у сироватці крові хворих з патологічним клімаксом, хворих на енцефалопатію, виявили підйом їх активності на початкових стадіях захворювання, що ймовірно свідчить про підвищений рівень нуклеїнового обміну (розпад і регенерація як ДНК, так і РНК нейронів мозку). У хворих з ІІІ стадією дисциркуляторної енцефалопатії та важкою формою патологічного клімаксу спостерігався різкий спад активності нуклеаз, тобто зниження процесу репарації нуклеїнових кислот, що свідчить про глибокі патологічні зміни на рівні клітин та субклітинних структур головного мозку. Отже, в міру наростання мозкової дисциркуляції та розвитку патологічного клімаксу рівень активності кислих та лужних нуклеаз сироватки крові знижується (табл.1). При визначенні рівня нуклеїнових кислот у крові обстежених хворих ми відзначили, що вміст ДНК при всіх стадіях захворювання достовірно зростає. Найвищий рівень спостерігається у хворих на ДЕ ІІІ ст. з важкою формою патологічного клімаксу, хоча ознак вірогідності у порівнянні з хворими з середньою важкістю патологічного клімаксу не спостерігається. Мала місце виражена тенденція до зниження кількості РНК в сироватці крові хворих з наростанням важкості захворювання. Зниження рівня РНК може вказувати на недостатність компенсаторних можливостей організму (табл.1). Дослідження рівня СМ в сироватці крові жінок з патологічним клімаксом, хворих на дисциркуляторну енцефалопатію виявило достовірне збільшення концентрації середніх молекул по відношенню до їх кількості в осіб контрольної групи. Слід зауважити, що нами не виявлено достовірної різниці між рівнем СМ у хворих з різними стадіями процесу, хоч спостерігалось явне зростання концентрації їх з наростанням його важкості. З огляду на вищесказане можна зробити припущення, що одним із чинників, відповідальних за виникнення дисциркуляторної енцефалопатії у жінок з клімактеричним синдромом є ендогенна інтоксикація. Проведені нами дослідження виявили, що у жінок з патологічним клімаксом, хворих на дисциркуляторну енцефалопатію відбуваються зміни вмісту нуклеїнових кислот, нуклеазної активності, концентрації середніх молекул у сироватці крові та мають місце виражені зміни даних функціональних методів досліджень. Ці порушення спричиняють ішемізацію нейронів головного мозку, метаболічні та інтоксикаційні зміни, будучи однією з причин наростання важкості захворювання та об’єктивною їх ознакою. Таблиця 1 Активність нуклеаз, рівень нуклеїнових кислот, концентрація середніх молекул у сироватці крові жінок з патологічним клімаксом, хворих на енцефалопатію Обстежений показник Група обстежених контрольна жінки з патологічним клімаксом, хворі на енцефалопатію І ст. жінки з патологічним клімаксом, хворі на енцефалопатію ІІ ст. жінки з патологічним клімаксом, хворі на енцефалопатію ІІІ ст. ДНК (мкг/мл) 3,87±0,26 7,03±0,7 р1<0,05 10,28±0,89 р1<0,05 р2<0,05 14,68±2,43 р1<0,05 р2<0,05 р3>0,05

РНК

(мкг/мл) 673,05±34,24 569,64±28,15

р1<0,05 531,91±24,54 р1<0,05 р2>0,05 478,4±27,22

р1<0,05 р2>0,05

р3>0,05

лужна

ДНК-аза

(мО/мл) 18,33±0,99 28,8(0,51

р1(0,05 29,12(0,87

р1(0,05

р2>0,05 1,94(0,07

р1(0,05

р2(0,05

р3(0,05

кисла

ДНК-аза

(мО/мл) 17,45±0,88 27,86(0,75

р1(0,05 28,01(0,84

р1(0,05

р2>0,05 1,87(0,13

р1(0,05

р2(0,05

р3(0,05

лужна

РНК-аза

(мО/мл) 18,9±0,86 31,96(0,73

р1(0,05 32,23(0,75

р1(0,05

р2>0,05 2,85(0,74

р1(0,05

р2(0,05

р3(0,05

кисла

РНК-аза

(мО/мл) 16,85±0,93 30,51(0,55

р1(0,05 30,13(0,69

р1(0,05

р2>0,05 3,8(1,76

р1(0,05

р2(0,05

р3(0,05

СМ

(ум.од.) 0,373±0,051 0,520±0,037

р1(0,05 0,543±0,036

р1(0,05

р2>0,05 0,727±0,122

р1(0,05

р2>0,05

р3>0,05

Примітки:

1. р1 – вірогідність відмінностей у порівнянні з контрольною групою;

2. р2 – вірогідність відмінностей у порівнянні з групою жінок із
патологічним клімаксом, хворих на енцефалопатію І стадії;

3. р3 – вірогідність відмінностей у порівнянні з групою жінок із
патологічним клімаксом, хворих на енцефалопатію ІІ стадії.

З метою об’єктивізації ефективності корекції дисциркуляторних розладів у
жінок з клімактеричним синдромом та енцефалопатією методом рандомізації
було поділено на чотири групи. Хворі першої групи (групи порівняння)
отримували лікування, яке вважалось базовим та включало пірацетам,
кавінтон, еуфілін, вітамінотерапію. Хворі другої групи отримували
інстенон по 2,0 мл внутрішньовенно крапельно на 200 мл фізіологічного
розчину, пірацетам, вітамінотерапію. Третьої групи відповідно:
актовегін (по 2,0 мл внутрішньовенно) та трентал (5,0 мл в/в крапельно),
пірацетам, вітамінотерапію. Хворі четвертої групи, окрім лікування, яке
отримували хворі групи порівняння, додатково отримували силард по 1
чайній ложці 3 рази на день. Лікування проводилось упродовж 10 днів.

Після проведеного лікування частота всіх скарг зменшувалась у всіх
групах хворих, однак вірогідним це зменшення було в основному у хворих,
що приймали інстенон.

На ЕЕГ після проведеного лікування інстеноном у всіх хворих відзначені
позитивні зміни біоелектричної активності мозку. Ці зміни насамперед
полягали у зменшенні частоти повільної активності тета- і
дельта-діапазону та нормалізації показників альфа-ритму. Поліпшення
показників альфа-ритму спостерігали як на фоновій ЕЕГ, так і в період
ритмічної фотостимуляції і гіпервентиляції. Після лікування розширювався
діапазон засвоєння ритмів у період ритмічної фотостимуляції. Погіршення
біоелектричної активності головного мозку після лікування інстеноном не
спостерігали. Біоелектрична активність мозку мала тенденцію до
нормалізації і в інших групах лікування.

Базове лікування і силард практично не впливали на стан бульбарної
кон’юнктиви, а актовегін, трентал та інстенон поліпшували його.

Зокрема під впливом інстенону спостерігалася активізація колатерального
кровотоку бульбарної кон’юнктиви зі збільшенням кількості діючих
капілярів, що характеризувалося зменшенням „зон запустіння”.

Вивчення вмісту нуклеїнових кислот у сироватці крові хворих показало, що
при лікуванні хворих з додаванням інстенону рівень ДНК вірогідно
знижувався у порівнянні з її кількістю до лікування, хоча до рівня
контролю не повертався (табл.2).

Таблиця 2

Активність нуклеаз, рівень нуклеїнових кислот, концентрація середніх
молекул у сироватці крові жінок з патологічним клімаксом, хворих на
енцефалопатію до і після загальноприйнятого лікування та лікування з
долученням інстенону

Обстеже-ний показник Групи обстежених

контрольна група порівняння

n=43 група, що лікувалась з використанням інстенону, n=24

до

лікування після лікування до

лікування після лікування

ДНК

(мкг/мл) 3,87±0,26 9,58±1,13

р<0,05 8,52±0,75 р<0,05 р1>0,05 9,73±1,19

р<0,05 р2>0,05 6,3±0,85

р<0,05 р1<0,05 РНК (мкг/мл) 673,05±34,24 529,79±26,9 р<0,05 563,37±23,49 р<0,05 р1>0,05 536,42±37,37

р<0,05 р2>0,05 603,86±39,08

р>0,05

р1>0,05

лужна

ДНК-аза

(мО/мл) 18,33±0,99 29,4±0,96

р<0,05 27,79±1,06 р<0,05 р1>0,05 27,47±1,1

р<0,05 р2>0,05 22,7±1,17

р<0,05 р1<0,05 кисла ДНК-аза (мО/мл) 17,45±0,88 26,89±1,01 р<0,05 25,7±0,79 р<0,05 р1>0,05 27,51±1,18

р<0,05 р2>0,05 23,51±1,35

р<0,05 р1<0,05 лужна РНК-аза (мО/мл) 18,9±0,86 32,16±1,01 р<0,05 28,45±0,86 р<0,05 р1<0,05 32,5±1,27 р<0,05 р2>0,05 26,71±1,4

р<0,05 р1<0,05 кисла РНК-аза (мО/мл) 16,85±0,93 30,81±0,83 р<0,05 28,75±0,77 р<0,05 р1>0,05 30,86±0,97

р<0,05 р2>0,05 26,12±1,06

р<0,05 р1<0,05 СМ (ум.од.) 0,373±0,051 0,544±0,048 р<0,05 0,433±0,033 р>0,05

р1>0,05 0,512±0,049

р<0,05 р2>0,05 0,377±0,041

р>0,05

р1<0,05 Примітки: 1. р – вірогідність відмінностей у порівнянні з групою контролю; 2. р1 – вірогідність відмінностей у групі в порівнянні з показниками до лікування; 3. р2 – вірогідність відмінностей з показниками групи порівняння до лікування. Рівень РНК у сироватці крові цих хворих вірогідно підвищувався у порівнянні з показниками до лікування і не відрізнявся від показників групи контролю. Базисне лікування, трентал, актовегін і силард несуттєво впливали на обмін ДНК та РНК. При лікуванні з додаванням інстенону спостерігалось вірогідне зниження активності лужних та кислих нуклеаз у сироватці крові по відношенню до показників до лікування, однак до показників контролю вона не поверталась. При лікуванні з долученням інстенону та силарду концентрація середніх молекул у сироватці крові хворих вірогідно знижувалась у порівнянні з показниками до лікування і практично не відрізнялась від показників контрольної групи. За даними наших досліджень, силард знижував концентрацію СМ у сироватці крові хворих, не впливаючи на всі інші досліджувані показники. При загальній терапії та призначенні тренталу і актовегіну рівень СМ у сироватці крові хворих залишався вищим, ніж у контролі. Аналіз результатів обстежень методом СБДО хворих з патологічним клімаксом, які приймали інстенон, показав, що у них поліпшувався психоемоційний стан та адаптація до навколишнього середовища, зменшувалась тривога, в той час як загальноприйняте лікування, трентал, актовегін та силард у невеликій мірі зменшували окремі прояви психоемоційних порушень та дезадаптації. Отже, аналізуючи результати лікування хворих з патологічним клімаксом, ми відзначили позитивний вплив використання інстенону. Після курсу лікування із застосуванням інстенону вірогідно поліпшилося самопочуття хворих: зменшилася вираженість запаморочення, шуму в голові, стомлюваності і зниження пам'яті та психоемоційних розладів, вірогідно поліпшилася більшість досліджуваних біохімічних показників, дані ЕЕГ, стан судин кон’юнктиви. Таким чином, інстенон є перспективним препаратом при лікуванні патологічного клімаксу з неврологічними порушеннями. Інстенон може бути рекомендований до застосування цим пацієнтам. Використання актовегіну та тренталу є позитивним щодо поліпшення стану бульбарної кон’юнктиви, рівня СМ та загального стану хворих на КС та ДЕ. Таким чином, дослідження клінічних особливостей перебігу клімактеричного синдрому з супутньою ДЕ, а також характерних нейрофізіологічних, гемодинамічних та лабораторних змін при цій патології, дозволило з’ясувати та уточнити роль стану біоелектричної активності мозку, мозкової гемодинаміки та активності нуклеаз, рівня нуклеїнових кислот, концентрації середніх молекул у розвитку зазначеної патології. Так, наявність ендогенної інтоксикації, яка супроводжує КС, впливає на прогресування ДЕ, а це, в свою чергу, може збільшувати важкість перебігу патологічного клімаксу. За результатами проведеного дослідження встановлено, що використання в комплексному лікуванні КС з ДЕ вазоактивної терапії, зокрема, інстенону та дезінтоксикаційного засобу силарду є ефективним і може бути рекомендованим до подальшого використання. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в уточненні патогенетичних механізмів мозкової дисциркуляції, визначенні засад для оптимізації лікування і базується на даних комплексного вивчення клініко-неврологічних, клініко-інструментальних та клініко-лабораторних особливостей перебігу цереброваскулярної патології при патологічному клімаксі. У жінок з клімактеричним синдромом розвивається дисциркуляторна енцефалопатія, яка має особливості перебігу, що підтверджується відповідними скаргами, змінами неврологічного і психоемоційного станів, певними виявами при бульбарній біомікроскопії, ЕЕГ, УЗДГ та змінами вмісту ДНК, РНК, середніх молекул, активності нуклеаз у сироватці крові хворих. При легкому і середньому ступені вираженості клімактеричного синдрому прогресування дисциркуляторної енцефалопатії є більш повільним, ніж при важкому перебігу патологічного клімаксу. Для хворих з патологічним клімаксом та енцефалопатією характерними є психоемоційні зміни, які на початкових стадіях виявляються в псевдоневрастенічному синдромі, а згодом астено-депресивному синдромі. У хворих з клімактеричним синдромом та енцефалопатією виявляються зміни в стані біоелектричної активності головного мозку, мозкової гемодинаміки та даних кон’юнктивальної біомікроскопії, при яких простежується кореляція із стадією патологічного процесу. Уже на ранніх етапах розвитку патологічного клімаксу та енцефалопатії в крові хворих вірогідно збільшується вміст ДНК, зменшується кількість РНК, підвищується активність нуклеаз та наростає концентрація середніх молекул. Вказані зміни мають тенденцію до наростання при поглибленні важкості як клімактеричного синдрому, так і дисциркуляторної енцефалопатії, в зв’язку з чим лабораторне їх визначення може бути використане для уточнення патогенетичних механізмів перебігу процесу. Як у ранньому, так і в пізньому періоді клімактеричного синдрому та енцефалопатії інстенон позитивно впливає на загальний стан хворих, їх психоемоційний статус, досліджувані показники крові та результати біомікроскопічних і нейрофізіологічних досліджень і може бути рекомендований в комплексній терапії клімактеричного синдрому. При клімактеричному синдромі та дисциркуляторній енцефалопатії, які супроводжуються порушенням мікроциркуляції, ефективним є використання актовегіну і тренталу завдяки їх позитивному впливові на показники бульбарної мікроскопії. Для корекції метаболічних змін, зокрема ендогенної інтоксикації, у жінок з клімактеричним синдромом, хворих на енцефалопатію, ефективним є використання в комплексному лікуванні силарду. Комплексне клініко-інструментальне та клініко-лабораторне обстеження жінок з патологічним клімаксом, хворих на енцефалопатію, сприяє уточненню діагностичних та прогностичних засад та є підґрунтям для оптимізації терапевтичної тактики. СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Шевага В.М.,. Паєнок А.В,. Тютько А.О. Вплив ново-паситу на психоемоційний стан жінок з клімактеричним синдромом // Ліки. – 1999. – №2. – С. 39-43. (Дисертант особисто провів клінічне обстеження і лікування хворих, аналіз отриманих даних, формулювання висновків, літературне оформлення роботи). Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Середні молекули як маркер ендогенної інтоксикації у жінок із клімактеричним синдромом, ускладненим енцефалопатією //Український вісник психоневрології. – 2000. – Т.8, вип. 3. – С. 23-24. (Дисертант особисто провів клінічне обстеження і лікування хворих, здійснив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, літературне оформлення роботи). Тютько А.О. Застосування фенібуту у лікуванні клімактеричних нервово-психічних порушень // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2001. – №3. – С. 130-132. Тютько А.О., Паєнок А.В. Особливості психоемоційних змін у жінок з клімактеричною енцефалопатією // Галицький лікарський вісник. – 2001. – №2. – С. 115-117. Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Сучасні підходи до лікування клімактеричного синдрому // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: – Зб. наук. праць. – К., Луганськ, 2000. – С. 240-248. (Дисертант особисто здійснив клінічне обстеження і лікування хворих, статистичну обробку та аналіз отриманих даних, літературне оформлення роботи). Шевага В.М., Паєнок А.В., Тютько А.О. Визначення рівня інтоксикації у жінок із клімактеричним синдромом, ускладненим енцефалопатією // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України: Матеріали пленуму наук. практ. тов. неврологів, психіатрів та наркологів України. – Тернопіль, 2001. – С. 486-488. (Дисертант особисто провів клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих даних, здійснив літературне оформлення роботи). Тютько А.О. Клініко-параклінічні особливості дисциркуляторної енцефалопатії у жінок з клімактеричним синдромом // Матеріали VIII конгресу СФУЛТ. – Львів; Трускавець, 2000. – С. 183. Тютько А.О. Медикаментозна реабілітація хворих з клімактеричною енцефалопатією // Реабілітація в неврології і нейрохірургії: Тези. доп. наук-практ. конф. невропатологів та нейрохірургів. – Радехів, 2000. – С. 17-20. Тютько А.О. Особливості електроенцефалографії у жінок з клімактеричним синдромом, ускладненим енцефалопатією // V міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. –Тернопіль, 2001. – С.130. Тютько А.О. Зміни гомеостазу нуклеїнових кислот та нуклеазної активності у хворих з клімактеричною енцефалопатією // Актуальні питання неврології і нейрохірургії: Тези. доп. наук-практ. конф. невропатологів та нейрохірургів. – Львів, 2003. – С. 52-53. АНОТАЦІЯ Тютько А.О. „Особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у жінок з клімактеричним синдромом”. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15. – нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. Київ, 2004. Автор провів комплексне клініко-параклінічне обстеження 115 жінок з патологічним клімаксом, хворих на енцефалопатію та 22 практично здорових жінок відповідного віку. Дисертація містить дані про особливості клінічного перебігу, електроенцефалографічні, доплерографічні, кон’юнктивальні зміни при даному захворюванні. Проведене дослідження психоемоційного стану хворих за допомогою багатофакторного методу обстеження особистості, визначення активності нуклеаз сироватки крові, вмісту нуклеїнових кислот та концентрації середніх молекул у сироватці крові жінок, хворих на енцефалопатію, дозволило поглибити уявлення про патогенез захворювання, повніше вирішити проблему діагностики даного контингенту хворих. Розроблена схема диференційованого лікування жінок з клімактеричним синдромом, хворих на енцефалопатію, з використанням інстенону. Ключові слова: клімактеричний синдром, патологічний клімакс, енцефалопатія, нуклеїнові кислоти, нуклеази, середні молекули, інстенон. АННОТАЦИЯ Тютько А.О. „Особенности течения энцефалопатии у женщин с климактерическим синдромом”. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15. – нервные болезни. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МОЗ Украины. Киев, 2004. Автором проведено комплексное клинико-параклиническое обследование 115 женщин с патологическим климаксом, больных энцефалопатией. В диссертации проведено теоретическое обобщение и новое решение научных задач, которые состоят в определении особенностей клинического течения, патогенетических механизмов мозговой дисциркуляции, нуклеинового гомеостаза, концентрации средних молекул у женщин с патологическим климаксом, больных энцефалопатией. У женщин с климактерическим синдромом развивается энцефалопатия сосудистого генеза с четко очерченной клинической картиной, жалобами, изменениями неврологического и психоэмоционального состояния, определенными проявлениями при бульбарной биомикроскопии, ЭЭГ, доплерографичеких исследо-ваниях и изменениями содержимого ДНК, РНК, средних молекул, активности нуклеаз в сыворотке крови больных. Уже на ранних этапах развития энцефалопатии при патологическом климаксе в сыворотке крови больных достоверно увеличивается содержимое ДНК, уменьшается количество РНК, повышается активность нуклеаз и возрастает концентрация средних молекул. Указанные изменения имеют тенденцию к нарастанию при углублении тяжести патологического процесса, в связи, с чем лабораторное их определение может быть использовано как критерий ранней диагностики и для оценки эффективности терапевтических мероприятий. На основании изучения результатов лечения доказана целесообразность применения препарата инстенон в комплексе дифференцированного лечения женщин с климактерическим синдромом, больных энцефалопатией. После проведения курса лечения инстеноном достоверно улучшилось самочувствие больных: уменьшилась выразительность головокружения, шума в голове, утомляемости и снижения памяти, нормализовались или достоверно улучшились большинство исследуемых биохимических показателей, данные ЭЭГ и психоэмоциональных исследований, состояние сосудов конъюнктивы, а также уменьшились неврологические дефекты. Ключевые слова: климактерический синдром, патологический климакс, энцефалопатия, нуклеиновые кислоты, нуклеазы, средние молекулы, инстенон. ANNOTATION Tiutko A.O. „Peculiarities in course of discirculatory encephalopathies among women with climacteric syndrome”. – Manuscript. Thesis for obtaining the scientific degree of candidate of medical sciences on specialty 14.01.15 – nervous diseases. – Kyiv Medical Academy of Post-graduate Education named after P. Shupyk, Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2004. Author has performed complex clinical and paraclinical examination of 115 women with abnormal climax, suffering from encephalopathy and 22 practically healthy women. Thesis contains data concerning peculiarities of clinical course, EEG, Doppler-sonographic and conjunctival changes in this disease. Also it is performed investigation of psychological and emotional state of patients with usage of multifactorial method of personality examination, assessment of serum nuclease activities, rate of nucleic acids and concentration of serum medial molecules among women with encephalopathy, which deepened our understanding referring to pathogenesis of the ailment and allowed to solve diagnostic problems in this contingent of patients. It is worked out regiment of differentiated treatment for women with climacteric syndrome with usage of instenone. Key words: climacteric syndrome, abnormal climax, encephalopathy, nucleic acids, nucleases, medial molecules, instenone.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *