Ламініт у високопродуктивних корів (етіологія, патогенез, лікування і профілактика) (автореферат)

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЗІЙ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

УДК 619:617.588:616-02-08-092.9:636.2.03

Ламініт у високопродуктивних корів (етіологія, патогенез, лікування і
профілактика)

16.00.05 – ветеринарна хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Біла Церква – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Білоцерківському державному аграрному університеті
Міністерства аграрної політики України.

Науковий консультант – доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН
ВЛАСЕНКО Володимир Максимович,

Білоцерківський державний аграрний універ-ситет, професор кафедри
хірургії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор БОРИСЕВИЧ
Володимир Борисович,

Національний аграрний університет, професор кафедри хірургії ім. проф.
І.О. Поваженка

доктор ветеринарних наук, професор

ІЗДЕПСЬКИЙ Віталій Йосипович, Луганський національний аграрний
університет, завідувач кафедри хірургії та хвороб дрібних тварин

доктор ветеринарних наук, доцент

ХОМИН Надія Михайлівна, Львівська національна академія ветеринарної
медицини ім. С.З. Ґжицького, доцент кафедри хірургії.

Захист дисертації відбудеться “20”___09__2007 року о _1200_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 у Білоцерківському
державному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква,
вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус №8, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий “_7_”__серпня__2007 року.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради
М.П. Чорнозуб

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення молочної продуктивності корів зумовлює
зростання їх схильності до різних захворювань. Найбільш пошире-ними є
захворювання кінцівок, мастит, репродуктивні та метаболічні розлади,
гепато- і міокардіодистрофія. Вирішенню проблеми патології кінцівок
присвячені роботи багатьох учених (Бурденюк А.Ф., 1976; Калашник И.А.,
1979; Молоканов В.А., 1993; Борисевич В.Б., 1996; Завірюха В.І.,
Цісінська С.В., 2000; Панько И.С., Лукьяновский В.А., 2003; Рубленко
М.В., Власенко С.А., 2004; Іздепський В.Й., Кулинич С.М., 2006; Хомин
Н.М., 2006 та ін.).

Хвороби кінцівок супроводжуються кульгавістю, яка у корів на
високопродуктивних молочнотоварних фермах складає від 20,6 до 111,5% на
рік (Борисевич В.Б., 1983; Offer J.E. et al., 2000; Хомин Н.М., 2006),
при цьому втрати молока становлять до 3,3 кг на добу упродовж усієї
лактації (Fourichon C. еt al., 1999). У середньому вибраковується до 27%
корів із симптомами кульгавості (Esslemont R.J., 1996; Панько І.С.,
1999), а економічні збитки сягають 4?5% від річного прибутку ферми
(Enting H. et al., 1997).

У зв’язку з цим в Україні проводяться цілеспрямовані наукові
дослід-ження з проблем діагностики, патогенезу, лікування і профілактики
захворювань дистального відділка пальців. Так, Б. Борисевич, Н. Хомин
(2002), Н.М. Хомин (2004–2006) визначили диференціально-діагностичні
критерії асептичного пододерматиту, патогенетичні механізми розвитку
захворювання залежно від умов утримання та годівлі корів. В.І. Завірюха,
С.В. Цісінська (2000, 2002) встановили важливу роль змін умісту окремих
органічних і мінеральних речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок
у нормі та за розвитку гострих запальних процесів дерми ратиці. У
результаті були запропоновані заходи профілактики і лікування гострого
та хронічного пододерматиту з використанням препаратів
загальностимулювальної дії й розчинів на основі димексиду.

Проблема захворювання кінцівок виявляється ще більш масштабною у
високопродуктивних корів, що пов’язано з особливими умовами їх годівлі
та утримання. До них слід віднести використання твердих підлог з
обмеженою кількістю підстилки, що спричиняє погіршення
санітарно-гігієнічних умов утримання тварин (Kujala et al., 2004),
використання раціонів зі значним умістом концентрованих кормів, що
призводить до розвитку множинної полі-морбідної патології (Левченко
В.І., Сахнюк В.В., 1997; Кондрахін І.П., 1998), масове поширення
факторних хвороб (Литвин В.П. та ін., 2002), у т.ч. папіло-матозного
пальцевого дерматиту (Hernandes S. et al., 2000). Як правило, названі
фактори відіграють індукуючу та провокаційну роль у розвитку
захворювань у ділянці пальців.

За таких умов значно посилюється негативна роль ламініту як первинної
патології кінцівок у високопродуктивних корів, що завдає значних
економічних збитків і є суттєвим стримувальним фактором розвитку
молочного тварин-ництва (Борисевич В.Б., Хомин Н.М., 2004; Hoblet K.H.
et al., 2000). Також слід враховувати, що з підвищенням молочної
продуктивності зростають вимоги до отримання якісних продуктів
харчування, чим значно обмежуються можливості використання багатьох
важливих груп лікарських засобів. Тому подальший розвиток молочної
галузі в Україні потребує наукового вирішення питань етіології,
патогенезу, лікування і профілактики ламініту та його ускладнень у
високопродуктивних корів, що є актуальним завданням ветеринарної
медицини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була
частиною завдання 113.12 “Опрацювання лікувально-профілактичних заходів
при хворобах кінцівок у високопродуктивних корів” (номер державної
реєстрації 0101U003652), яке було складовою частиною галузевої
науково-технічної програми УААН “Забезпечення ветеринарно-санітарного
благополуч-чя в Україні на 2001–2005 роки”. Науковий напрям роботи
узгоджений із програмою підготовки спеціалістів вищої кваліфікації через
докторантуру при кафедрі хірургії Білоцерківського державного аграрного
університету і є частиною тематики кафедри хірургії, проблемної
лабораторії з питань ветеринарної хірургії та науково-дослідної теми
“Розробка методів діагностики, лікування та профілактики захворювань
кінцівок у високопродуктивних корів” (номер державної реєстрації
0106U009890).

Мета роботи – клініко-експериментальне обґрунтування етіології та
патогенезу ламініту у високопродуктивних корів і розробка на цій основі
ефективних заходів його лікування та профілактики.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдан-ня:
1) вивчити поширення захворювань кінцівок у корів залежно від рівня
молочної продуктивності; 2) визначити вплив годівлі та утримання корів
на захворюваність у ділянці пальців; 3) вивчити окремі показники
поведінки корів при різних умовах утримання та визначити їх вплив на
захворюваність тварин у ділянці пальців; 4) дослідити гістохімічні зміни
в основі шкіри стінки ратиць за гострого і хронічного перебігу ламініту
та їх роль у розвитку виразок підошви; 5) провести дослідження
морфометричних параметрів рогу ратиць і з’ясувати їх взаємозв’язок із
захворюваністю корів у ділянці пальців; 6) розробити
раціональні методи ортопедичної обробки рогу ратиць у корів; 7)
провести патоморфологічні, гістологічні, гістохімічні та сонографічні
дослід-ження сухожилків і визначити роль виявлених змін у розвитку
ламініту в корів; 8) вивчити патогенетичну роль ламініту, етологічних та
морфометричних факторів у патогенезі виразок підошви у корів; 9) вивчити
патогенетичне значення папіломатозного пальцевого дерматиту (ППД) у
розвитку ламініту та його ускладнень; 10) розробити ефективні методи
діагностики, лікування та профілактики ППД у корів; 11) розробити
ефективні заходи профілактики та лікування ламініту й виразок підошви у
високопродуктивних корів; 12) роз-робити методи фіксації корів для
забезпечення якісного й безпечного проведення діагностичних, лікувальних
і профілактичних процедур при захворюваннях кінцівок.

Об’єкт дослідження ? хірургічні захворювання у ділянці третьої фаланги
пальців у корів.

Предмет дослідження ? етіологія, патогенез, методи лікування і
профілактики ламініту в корів.

Методи дослідження. Проводились клінічні та етологічні дослідження у
корів; імуноферментний аналіз (інсулін, кортизол, інтерлейкін-4);
морфологічні (кількість еритроцитів і лейкоцитів) та біохімічні
(гемоглобін, загальний білок та його фракції, сечовина, креатинін, АСТ,
АЛТ) дослідження крові; дослідження вмісту рубця (величина рН, кількість
інфузорій та загальна кількість летких жирних кислот); морфометричні
дослідження ратиць; гістологічні та гістохімічні дослідження основи
шкіри ратиць і сухожилків пальців (фарбування гематоксиліном та еозином,
за Вергофом з дофарбуванням за Ван-Гізоном, методом пікро-Маллорі III,
за Моурі із толуїдиновим синім та Браше); рентгенологічні та
ультрасонографічні дослідження анатомічних структур ділянки пальців у
корів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі отриманих
результатів клініко-експериментальних і теоретичних досліджень набуло
подальшого розвитку вчення про патогенетичні особливості ламініту,
запропоновані нові підходи до його лікування та профілактики у
високопродуктивних корів. При цьому:

? за результатами проведених етологічних досліджень доведена залежність
між зміною поведінки та захворюваністю корів у ділянці пальців.
Встановлено, що прив’язне утримання корів на твердій підлозі призводить
до зменшення часу відпочинку, середньої тривалості одного такого періоду
та збільшення кількості періодів відпочинку тварин протягом доби.
Вказані зміни поведінки корів є важливими сприятливими факторами
розвитку захворювань у ділянці пальців у корів;

? уперше встановлена прогностична значимість змін морфометричних
параметрів ратиць при захворюваннях у ділянці пальців у
високопродуктивних корів. Доведено, що висота м’якуша, ширина ратиці та
довжина стінки є вагомими прогностичними показниками розвитку таких
захворювань;

? уперше в Україні проведені комплексні клінічні, морфологічні та
біохімічні дослідження, в результаті яких встановлено, що підвищення
рівня захворюваності корів у ділянці пальців опосередковується низкою
взаємопов’язаних патогенетичних факторів, які розвиваються в такій
послідов-ності: порушення годівлі тварин (згодовування великої кількості
концентратів за одночасного зменшення відсотка грубих кормів) ?
порушення рубцевого травлення ? ендотоксикоз ? порушення детоксикаційної
функції організму ? захворювання корів у ділянці пальців;

? уперше встановлено, що за прив’язного утримання високопродуктив-них
корів на твердій підлозі з обмеженою кількістю підстилки порушується
структура загального сухожилка глибокого згинача пальців. У напрямку до
дорсальної поверхні сухожилка спостерігається прогресуюче розпушування
пучків першого та другого порядків, заміна стінок судин колагеновими
волокнами, обтурація тромбами та повна облітерація судин різного
діаметра. Названі зміни викликають збільшення периметра та площі
поперечного зрізу сухожилка, що зумовлює підвищення механічного тиску на
основу шкіри підошви, зміщення та ротацію ратичної кістки, розвиток
виразок підошви корів;

? доведено, що результативність ультразвукового дослідження третьої
фаланги у корів зростає за опосередкованого контакту трансдуктора і рогу
підошви. При цьому можна проводити ідентифікацію глибоких структур
ділянки підошви (рогу підошви, дерми та підшкірної клітковини,
підошовної поверхні ратичної кістки);

? уперше в Україні вивчені особливості перебігу ППД у
високо-продуктивних корів в умовах стійлового утримання. Визначено
чотири клінічні форми захворювання ? ерозивну, проліферативну,
папіломоформну та змішану. Встановлено, що в неблагополучних щодо ППД
господарствах зростає схильність корів до клінічного прояву ламініту та
його ускладнень;

? для використання в умовах виробництва розроблено і запропоновано
заходи лікування і профілактики ламініту в корів, які полягають у
забезпеченні комфортних умов утримання та належної годівлі корів,
проведенні ортопедичної обробки рогу ратиць оригінальним авторським
методом.

Практичне значення роботи полягає в тому, що на підставі отриманих
результатів досліджень розроблені та рекомендовані до впровадження
методи лікування і профілактики ламініту, виразок підошви та ППД у
високо-продуктивних корів; метод функціональної ортопедичної обробки
рогу ратиць у високопродуктивних корів; станок ортопедичний мобільний,
станок ортопедичний переносний та модифікований метод повалу для
фіксації великої рогатої худоби. Удосконалена техніка ультразвукового
дослідження внутрішніх структур ратиць у корів, що дало змогу підвищити
їх практичність, точність та ефективність. Визначені етологічні
показники, які слід використовувати для оцінки умов утримання й
моніторингу захворювань корів у ділянці пальців.

Матеріали дисертаційної роботи увійшли до навчального посібника
„Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії” (Біла Церква, 2005),
затвердженого Міністерством агропромислового комплексу України для
студентів факультетів ветеринарної медицини вищих навчальних аграрних
закладів III?IV рівнів акредитації, методичних рекомендацій „Ортопедична
обробка ратиць у корів” та „Папіломатозний пальцевий дерматит у корів
(перебіг, діагностика, методи лікування і профілактики)”, затверджених і
прийнятих до впровадження у практику ветеринарної медицини
науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини
МАП України (протокол №3 від 23 грудня 2005 року) та виданих масовим
тиражем.

Отримано деклараційні патенти на корисні моделі „Станок ортопедичний
мобільний (СОМ)” (№6301, А61D3/00) та „Станок ортопедичний переносний
(СОП)” (№7635, А61D1/00).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано, проаналізовано
та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень.

Гістоморфологічні та гістохімічні дослідження проводилися у Центрі
патоморфологічної лабораторної діагностики Інституту екологічної
патології людини (м. Київ) і лабораторії патологічної анатомії кафедри
патанатомії та ветсанекспертизи факультету ветеринарної медицини
Білоцерківського ДАУ за консультативної допомоги докторів медичних наук
Л.В. Дегтярьової і В.П. Терещенко та кандидатів ветеринарних наук І.В.
Папченка й М.В. Утеченка.

Апробація результатів дисертації проводилась на міжнародних
конференціях: „Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква,
1998), „Современные проблемы ветеринарной хирургии” (Росія, м.
Санкт-Петербург, 2004), „Актуальные проблемы ветеринарной хирургии”
(Росія, м. Троїцьк, 2004), Другому національному конгресі за
міжнародної участі (м. Київ, 2004), „Здобутки і перспективи розвитку
ветеринарної медицини” (м. Суми, 2005), „Ветеринарна медицина ? 2005:
сучасний стан та актуальні проблеми забезпечення ветеринарного
благополуччя тваринництва” (м. Ялта, 2005), „Проблеми екології
ветеринарної медицини Житомирщини” (м. Житомир, 2005),
„Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2005),
„Ветеринарні препарати: розробка, контроль якості та застосування” (м.
Львів, 2005), „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і
практики” (м. Львів, 2005), „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної
науки і практики” (м. Львів, 2006), „Наука та освіта ? 2006”
(м. Дніпропетровськ, 2006), „Наукові та практичні аспекти
ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006); на
науково-практичних конферен-ціях: „Сучасні проблеми ветеринарної
медицини” (м. Біла Церква, 2003), „Новітні методи досліджень біологічних
об’єктів” (м. Біла Церква, 2004), конференції ветеринарних хірургів
України, присвяченій 100-річчю з дня народження заслуженого діяча науки
і техніки України професора І. І. Магди (м. Харків, 2004), „Сучасні
проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла Церква, 2005, 2006), „Аграрна
наука виробництву: сучасні проблеми ветеринарної медицини” (м. Біла
Церква, 2006), “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (Біла
Церква, 2007) та наукових конференціях професорсько-викладацького складу
Білоцерківського ДАУ (2000?2006 рр.). Матеріали роботи експонувалися на
XVI Міжнародній виставці-ярмарку „Агро-2004” (м. Київ, 2004).

Публікації. Результати проведених досліджень представлені у 45 науко-вих
працях: рекомендаціях, затверджених науково-методичною радою Держав-ного
департаменту ветеринарної медицини МАП України (2); фахових періодичних
виданнях (4); фахових збірниках наукових праць (22); декларацій-них
патентах на корисну модель (2); зарубіжних періодичних виданнях (1);
навчальному посібнику (1); матеріалах і тезах конференцій (7);
методичних рекомендаціях (1); бюлетенях (1) та інших виданнях (4).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 270 сторінках
комп’ютерного тексту і складається зі вступу, семи розділів, у тому
числі огляду літератури, вибору напрямів досліджень, матеріалу та
методів виконання роботи, аналізу та узагальнення результатів
досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних
джерел та додатків. Робота ілюстрована 30 таблицями та 76 рисунками.
Список використаних джерел включає 651 найменування, у тому числі з
далекого зарубіжжя – 498.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження проводились на кафедрі хірургії Білоцерківського державного
аграрного університету, 9-ти молочнотоварних фермах (чотири Вінницької
області – ПОСП „Радівське” Калинівського району, дослідне господарство
Інституту картоплярства УААН „Артеміда” Калинівського району, ПСП
„Перемога” та СТОВ „Яланецьке” Томашпільського району й п’яти Київської
області – науково-дослідне господарство УААН „Шевчеків-ське”
Тетіївського району, ТОВ „Зеніт” Тетіївського району, ферми №1 (відділок
Вінницькі Стави) та №2 (відділок Ковалівка) ПСП Агрофірми „Світанок” та
СТОВ „Гребінківське” Васильківського району) упродовж 1996?2006 рр.

На першому етапі були розроблені ефективні методи фіксації корів, що
дозволило проводити якісну діагностику та лікування корів із
захворюваннями у ділянці пальців. Другий та третій етапи були
присвячені, відповідно, вивченню особливостей етіології та патогенезу
ламініту і його ускладнень у високопродуктивних корів, четвертий ?
розробці ефективних методів їх лікування та профілактики.

Всього при виконанні роботи клінічні дослідження та ортопедична оцінка
ратиць були проведені у 3844 корів, морфологічні й біохімічні
дослідження крові та вмісту рубця – 305 гол., гістологічні й
патоморфологічні – 71, ультрасонографічні – 40, етологічні – 63,
морфометричні – 222, клінічне дослідження та лікування корів, хворих на
папіломатозний пальцевий дерматит – 472, ортопедична обробка рогу ратиць
у корів – 131, лікування ламініту та виразок підошви – 143 гол.

При розробці методів фіксації корів (перший етап досліджень), а саме
станків ортопедичних мобільного (СОМ) та переносного (СОП) і
модифікова-ного методу повалу, виготовляли дослідні моделі, які в
подальшому удоскона-лювалися в напрямі покращення надійності та
зменшення витрат часу і робочої сили при фіксації корів.

Під час другого етапу досліджень вивчали етіологію ламініту у
високопродуктивних корів, досліджували залежність поширення та
особливості розвитку захворювань у ділянці пальців у корів залежно від
умов утримання, годівлі, рівня молочної продуктивності, зміни поведінки,
морфометричних параметрів ратиць та наявності в господарстві ППД.

Поширення патології в ділянці пальців у корів залежно від умов утримання
вивчали на молочнотоварних фермах господарств Київської та Вінницької
областей. При проведенні ортопедичної диспансеризації здійсню-вали
клінічний огляд корів та діагностували захворювання у ділянці пальців.

При аналізі раціонів дійних корів враховували забезпеченість кормовими
одиницями, обмінною енергію, сухою речовиною, сирим протеїном,
клітковиною, кальцієм, фосфором та каротином, брали до уваги відношення
цукру та цукру + крохмалю до перетравного протеїну, враховували
кратність згодовування коровам концентрованих і грубих кормів протягом
доби.

Під час вивчення взаємозв’язку етологічних показників та захворюваності
корів у ділянці пальців проводили дослідження на двох фермах з
аналогічними умовами годівлі й утримання корів і середньорічною
продуктивністю понад 7 тис. кг молока від корови. Враховували такі
діагнози, як гострий ламініт, міжпальцевий дерматит і ППД, виразки
підошви та бурсити. Вивчали етологічні показники у довільно вибраних
корів без клінічних ознак кульгавості (21 гол.). Зокрема, визначали час
відпочинку, кількість періодів відпочинку та середню тривалість одного
такого періоду за прив’язного утримання тварин на різних підлогах:
дослід 1 – бетонна підлога з обмеженою кількістю дерев’яної тирси (до
1,0 кг/гол./добу); дослід 2 – гумова підлога з помірною кількістю соломи
(1,5–2,0 кг/гол./добу); дослід 3 – бетонна підлога з великою кількістю
соломи (4,5–5,0 кг/гол./добу). З цією метою визначали положення корови
(лежить чи стоїть) у денний період (6.00–22.00) через кожні 15 хв, а в
нічний (22.00–6.00) – через кожні 20 хв.

При визначенні морфометричних параметрів ратиць враховували довжину
стінки, довжину підошви, висоту м’якуша, ширину та діагональ ратиці. У
58 здорових корів (28 – першої і 30 – другої-п’ятої лактацій) на одній з
тазових кінцівок проводили морфометрію ратиць третього і четвертого
пальців, у хворих тварин (164 гол.) – лише ураженої кінцівки.

Взаємозв’язок ППД і ламініту вивчали шляхом порівняння захворюва-ності
корів на ППД з поширенням уражень рогу ратиць, асоційованих з ламінітом
(виразки підошви), в одних і тих же корів.

Під час вивчення лікувальної ефективності місцевого використання
антимікробних препаратів при ППД усім хворим тваринам проводили
ортопедичну обробку рогу ратиць, хірургічну обробку зони ураження. На
ушкоджену шкіру наносили антимікробний препарат і оброблений ним
марлевий компрес, який фіксували за допомогою бинтової пов’язки.
Пов’язку знімали через одну добу. За потреби повторні обробки проводили
через кожні 7 днів.

Головним завданням третього етапу досліджень було вивчення патогенезу
ламініту у високопродуктивних корів. При цьому за двох різних рівнів
забезпеченості дійних корів концентрованими кормами визначали зміни
показників вмісту рубця, морфологічних і біохімічних параметрів крові,
рівень ендогенної інтоксикації та антиоксидантний статус; враховували
поширеність у стаді корів гострих і хронічних ламінітів, виразок
підошви, ППД.

Під час обох досліджень для аналізу відбирали вміст рубця у клінічно
здорових корів, визначали рН умісту рубця, кількість інфузорій та
загальну кількість летких жирних кислот (ЛЖК), кількість еритроцитів та
лейкоцитів (пробірковим методом за П’ятницьким), гемоглобіну
(гемоглобінціанідним методом), загального білка (рефрактометричним
методом), альбумінів та глобулінів (нефелометричним методом), креатиніну
(методом Яффе), сечовини (за реакцією з діацетилмонооксимом), активність
аспарагінової (АСТ) та аланінової (АЛТ) трансфераз (методом
Ратмана-Френкеля). Величину гемато-криту визначали методом
мікроцентрифугування (за Шклярем).

У плазмі крові тварин визначали кількість молекул середньої маси (МСМ)
за В.В. Ніколайчиком та ін. (1991) і концентрацію малонового діальдегіду
(МДА) за Л.І. Андреєвою та ін. (1988). Кров для дослідження відбирали у
сухостійних корів та у тварин під час першого місяця лактації.

Вивчали зміни вмісту глюкози, інсуліну, кортизолу та інтерлейкіну-4
(ІЛ-4) у крові корів і визначали їх роль у розвитку захворювань у
ділянці пальців. Вміст інсуліну визначали методом ІФА за допомогою
тест-системи фірми DRG Diagnostics, Germany; кортизолу ? методом ІФА за
допомогою тест-системи фірми ТОВ НТЛ „Гранум” (м. Харків, Україна);
інтерлейкіну-4 ? методом ІФА за допомогою тест-системи об’єднання
Diaclone, France; глюкози у плазмі крові – глюкозооксидазним методом.

У другій серії дослідів третього етапу досліджень вивчали
патоморфологічні зміни основи шкіри стінки ратиці при гострих та
хронічних ламінітах. Патологічний матеріал для вивчення змін за гострого
ламініту отримували відтворенням захворювання у шести бичків масою тіла
200?240 кг. Після 24-годинної голодної дієти (вода – вволю) їм
згодовували 6?8 кг концентратів на одну голову у вигляді зволоженої
ячмінної дерті. Перед початком досліду та через 12 год після
згодовування дерті у тварин відбирали вміст рубця для проведення
лабораторних досліджень. Через 75 год після згодовування дерті
проводили плановий забій трьох телят з клінічними ознаками гострого
ламініту. При хронічному ламініті матеріалом для дослідження були ратиці
вимушено забитих п’яти корів. Після поздовжнього розрізу уражених ратиць
для гістологічного дослідження відбирали м’які тканини між рогом стінки
і ратичною кісткою (основа шкіри, ділянка дермо-епідермального
з’єднання) у ділянці вінчика та стінки ратиці. Парафінові зрізи
фарбували за оглядовими та селективними гістохімічними методиками:
гематоксилін-еозином; за Вергофом з дофарбуванням за Ван-Гізоном та
мето-дом пікро-Маллорі III – для диференціації волокон сполучної
тканини; за Моурі з толуїдиновим синім – для комплексної верифікації
глікопротеїнів, глікоз-аміногліканів і тучних клітин; за Браше – для
виявлення нуклеїнових кислот та нуклеопротеїнів.

У третій серії дослідів третього етапу досліджень вивчали роль ламініту
та патоморфологічних змін сухожилків у розвитку виразок підошви у корів.
При проведенні досліджень ратиці, отримані на забійних пунктах,
розподіляли за групами зразків. До першої групи відбирали ратиці без
ознак деформацій, другої – ратиці з клінічними ознаками ламініту
(деформації, човникоподібна стінка, виражені горизонтальні борозни,
випукла підошва тощо), до третьої – ратиці з виразками підошви. Для
дослідження ратиць використовували макроморфологічні та рентгенологічні
дослідження.

Патоморфологічні зміни в сухожилках та їх роль у розвитку виразок
підошви у корів вивчали за відібраними для гістологічного дослідження
фрагментами гілок третього і четвертого пальців загального сухожилка
глибокого згинача пальців у корів 4?6-річного віку після вимушеного
забою. Виготовлені зрізи фарбували гематоксиліном і еозином та за
ван-Гізоном. Виміри морфометричних параметрів сухожилків у корів
(периметр та площа поперечного розрізу) проводили за допомогою
ультразвукового дослідження.

На четвертому етапі досліджень опрацьовувалися методи лікування та
профілактики ламініту в корів. При вивченні ефективності різних схем
лікування корів, хворих на гострий ламініт, 31 корову з клінічними
ознаками гострого ламініту розподілили на чотири групи. Тварин першої
групи (n=11) утримували прив’язно на бетонній підлозі з використанням
дерев’яної тирси (до 1 кг/гол./добу) як підстилки. Один раз на добу,
протягом трьох годин, вони мали вільний вигул. Корів другої групи (n=8)
утримували в аналогічних умовах, а також двічі, з інтервалом 24 год,
внутрішньом’язово їм задавали димедрол (75,0 мг на 100 кг маси тіла) та
кальцію глюконат (25 мг на 1 кг маси тіла). Тварин третьої групи (n=7)
утримували на прив’язі, на гумових матах, як підстилку використовували
солому (до 5 кг/гол./добу). Хворим коровам четвертої групи (n=5), крім
забезпечення умов утримання, як і тваринам третьої групи, застосовували
медикаментозне лікування за схемою, аналогічною другій групі. Всім
хворим тваринам обмежували кількість кормів основного раціону на 50% та
забезпечували вільний доступ до сіна. Протягом шести місяців після
видужання проводили моніторинг захворюваності корів щодо розвитку
виразки підошви.

За розробки методу функціональної ортопедичної обробки рогу ратиць
клінічно здорових корів розподілили на три групи – одну контрольну і дві
дослідні. Тваринам контрольної групи (n=32) розчищення рогу ратиць не
проводили, у першій дослідній групі (n=37) його виконували за E.T. Raven
(1999), у другій (n=42) – запропонованим нами методом. Протягом
наступних п’яти місяців реєстрували частоту захворюваності у ділянці
пальців у корів усіх трьох груп.

Враховуючи те, що ортопедична обробка відіграє важливу роль у розвитку
виразок підошви, метою дослідження було також удосконалення методу
ортопедичної обробки при лікуванні виразок підошви у корів.

Корів із виразками підошви розподіляли на дві групи ? дослідну (28
голів) та контрольну (27 голів). Тваринам обох груп проводили
ортопедичну обробку ратиць. У контрольній групі корів на ураженій ратиці
відшарований ріг і некротичні тканини видаляли шляхом утворення
лійкоподібного отвору в розі підошви на місці пошкодження, у дослідній –
забезпечували поступове збільшення товщини рогу підошви у напрямку від
центру ураження.

Крім того, вивчали ефективність різних методів місцевої антимікробної
терапії при лікуванні виразок підошви у корів. Хворих корів довільно
розподілили на чотири групи ? контрольну і три дослідні. Починаючи з
другої обробки, у контрольній групі використовували аерозоль чемі-спрей,
першій дослідній ? порошок тетрацикліну, другій ? йоддицерин, третій ?
лінімент стрептоциду.

Останній розділ проведених досліджень присвячений вивченню можливостей
використання вчення про добробут тварин для забезпечення ортопедичного
благополуччя високопродуктивних молочних ферм. Теоретичне обґрунтування
цього напряму базувалося на проведенні аналізу даних літератури та
результатів власних досліджень.

Отримані результати досліджень обробляли методами варіаційної
статис-тики. Розрахунки проводили, користуючись програмою “Statistika”,
розроб-леною на основі Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Удосконалення методів фіксації корів

при проведенні ортопедичних процедур

Для фіксації корів при проведенні ортопедичних процедур розроблені
станки ортопедичні: мобільний (СОМ) та переносний (СОП) і модифікований
метод повалу. СОМ складається з рами на колесах, механізмів для
піднімання корови та фіксації тазової і грудної кінцівок безпосередньо
на місці утримання тварин. Вага станка – 92 кг, маса тіла придатних для
фіксації тварин – 400–900 кг, витрата часу на фіксацію однієї голови –
4,2±0,2 хв (n=20), кількість обслуговуючого персоналу – 2 чол. При
використанні стаціонарного станка за інших рівних умов витрата часу на
фіксацію однієї голови складала 12,2±2,2 хв (n=16, р<0,001). За вибіркової обробки невеликої кількості тварин, розташованих у різних кінцях приміщення, доцільно використовувати СОП. Він складається з двох трикутних рам, з’єднаних поперечними рейками і трубою з черв’яковим механізмом та корбою для піднімання тазової кінцівки тварини. Вага станка – 28 кг, маса тіла придатних для фіксації тварин – 400–800 кг, витрата часу на фіксацію однієї голови – 2,8±0,15 хв (n=20), кількість обслуговуючого персоналу – 2 чол. У випадках проведення діагностичних заходів чи малоінвазивних оперативних втручань альтернативним методом фіксації корів є використання повалів. Запропонований модифікований метод повалу можна виконувати самостійно або за допомогою одного помічника. Маса тіла придатних для повалу тварин – 400–900 кг, витрата часу на фіксацію однієї голови – 2,4±0,2 хв (n=20), кількість допоміжного персоналу – 1 чол. Вважаємо, що використання СОМ, СОП та модифікованого методу повалу допоможе підвищити ефективність ветеринарного обслуговування молочних корів, покращить продуктивність, умови та безпеку роботи спеціалістів ветеринарної медицини. Етіологія ламініту у високопродуктивних корів Досліджували поширення й особливості розвитку ламініту та його ускладнень залежно від рівня молочної продуктивності, умов утримання, годівлі, особливостей поведінки та морфометричних параметрів рогу ратиць, наявності в господарстві ППД. На 9-ти молочнотоварних фермах всього було досліджено 2859 корів із середньорічною продуктивністю від 4700 до 7950 л молока від однієї корови (табл. 1). Було встановлено, що найбільш поширеними патологіями в ділянці пальців у високопродуктивних корів є деформації рогу ратиць, хронічні ламініти, міжпальцеві дерматити, ППД, виразки підошви та гострі ламініти. Поширення гострого та хронічного ламінітів, виразок підошви збільшується з підвищенням молочної продуктивності корів. Залежність показників хронічного ламініту та виразок підошви означає, що ламініти, як первинні наслідки порушення умов утримання та годівлі високопродуктивних корів, є попередниками розвитку більшості інших патологій, що зустрічаються у ділянці пальців. Аналіз відносної забезпеченості раціонів корів у досліджуваних господарствах показав, що рівень їх захворюваності на ламініт, як правило, зростає з підвищенням рівня забезпеченості раціонів за кормовими одиницями, обмінною енергією, перетравним протеїном, цукром та крохмалем. Аналіз структури та деяких відносних показників раціонів у досліджуваних господарствах вказує на те, що високий рівень захворюваності корів асоціюється з відсутністю або недостатньою кількістю грубих кормів, підвищеним умістом концентрованих кормів у раціонах. Таблиця 1 – Поширення захворювань у ділянці пальця в корів залежно від рівня молочної продуктивності Назва господарства Досл. корів Молоч. прод-ть МД ППД ДР ГЛ ХЛ ВП 1 2 3 4 5 6 7 8 9 „Перемога” гол. % „Яланецьке” гол. % „Гребінківське” гол. % „Радівське” гол. % „Шевченківське” гол. % „Артеміда” гол. % „Зеніт” гол. % „Світанок”, №1 гол. % „Світанок”, №2 гол. % Всього: гол. % 175 100 341 100 454 100 350 100 377 100 194 100 102 100 476 100 390 100 2859 100 4700 4800 5100 5200 5600 5720 6000 7760 7950 3 1,7 2 0,6 80 17,7 12 3,4 14 3,7 16 8,2 8 7,8 175 36,8 79 20,3 389 13,6 8 4,4 ? ? 129 28,4 ? ? 8 2,1 2 1,0 ? ? 108 22,7 102 26,2 357 12,5 92 52,6 14 4,1 397 87,5 112 32,0 160 42,4 117 57,7 16 15,7 391 82,1 328 84,1 1627 56,9 1 0,6 ? ? 6 1,4 2 0,5 5 1,33 3 1,6 3 2,9 12 2,5 14 3,6 46 1,6 47 26,9 5 1,5 132 29,0 77 22,0 65 17,2 70 36,0 12 11,8 168 35,3 160 41,0 736 25,7 1 0,6 ? ? 56 12,3 5 1,4 7 1,9 4 2,1 3 2,9 87 18,3 77 19,7 240 8,4 Примітки: МД – міжпальцевий дерматит; ППД – папіломатозний пальцевий дерматит; ДР – деформації ратиць; ГЛ – гострі ламініти; ХЛ – хронічні ламініти; ВП – виразки підошви. Так, на двох фермах з найбільшим рівнем захворюваності найвищим було відношення кормових одиниць, обмінної енергії, перетравного протеїну на один кілограм сухої речовини та найнижчим – у сирої клітковини. На фермі з найнижчим рівнем захворюваності забезпеченість раціону за кормовими одиницями, перетравним протеїном та крохмалем була близькою до оптимальної, дефіцит більшості інших поживних речовин – 10–13%. Отже, захворюваність корів на ламініт зростає з підвищенням молочної продуктивності, збільшенням забезпеченості раціонів кормовими одиницями, перетравним протеїном та вуглеводами. Встановлено, що схильність корів до ламініту підвищується за утримання на твердих підлогах (бетоні), використання обмеженої кількості підстилки (тирса до 1 кг/гол./добу), недостатнього й нерегулярного моціону (1–3 рази на тиждень, 3–4 год на добу), незадовільного стану вигульних майданчиків (накопичення гноївки), згодовування добової норми концентрованих кормів за один прийом або короткий проміжок часу (менше 6 год на добу). Вивчення поведінки корів показало, що на бетонних підлогах з обмеженою кількістю тирси як підстилки тривалість відпочинку корів була в 1,9 раза меншою, ніж при використанні великої кількості соломи. Така різниця була більш вираженою у нічний час. У першій дослідній групі корови у цей період лежали в середньому 35,6% часу, тоді як у третій – 72,4%. Аналізом кількості періодів відпочинку корів залежно від виду підлоги і кількості підстилкового матеріалу доведено, що на більш жорстких поверхнях корови лежать і встають майже у 2 рази частіше (табл. 2). Встановлено, що при утриманні корів на бетонній підлозі й використанні дерев’яної тирси як підстилки кількість гострих ламінітів була вищою у 6 разів, виразок підошви – у 3, дерматитів у ділянці пальців – у 2 і більше разів, порівняно з утриманням тварин на такій же підлозі з великою кількістю соломи як підстилки. Таблиця 2 – Кількість періодів відпочинку корів залежно від виду підлоги та кількості підстилкового матеріалу Групи тварин р< День (6.00–22.00) Ніч (22.00–6.00) Доба 1. Бетон+тирса (1 кг/гол./добу) р2< р3< 10,0±0,36 0,001 0,001 5,8±0,32 0,001 0,001 15,8±0,51 0,001 0,001 2. Бетон+гума+ +солома (2 кг/гол./добу) р1< р3< 6,2±0,41 0,001 0,5 4,14±0,32 0,001 0,001 10,4±0,64 0,001 0,05 3. Бетон+солома (5 кг/гол./добу) р1< р2< 6,7±0,33 0,001 0,5 2,1±0,25 0,001 0,001 8,8±0,4 0,001 0,05 Примітки: р1 ( порівняно з 1-ю дослідною групою; р2 ( порівняно з 2-ю дослідною групою; р3 ( порівняно з 3-ю дослідною групою Отже, прив’язне утримання корів у поєднанні з твердою підлогою і не-достатньою кількістю підстилкового матеріалу призводить до зменшення часу відпочинку корів і середньої тривалості одного такого періоду. Водночас це супроводжується збільшенням кількості періодів відпочинку тварин протягом доби. Доведено, що вказані зміни поведінки корів є важливими сприятливими факторами розвитку захворювань у ділянці пальців. Метою чергового досліду було вивчення морфометричних параметрів ратиць при захворюваннях корів у ділянці пальців. Встановлено вірогідну різницю висоти м’якуша і ширини ратиці у здорових тварин другої?п’ятої лактацій. У корів із виразками підошви збільшувалася висота м’якуша латеральної ратиці на 37,2% (р<0,05), ширина ратиці – на 6,9% (р<0,01); у тварин, хворих на міжпальцевий та папіломатозний пальцевий дерматити, вірогідно вираженою була різниця висоти м’якуша і ширини ратиці (р<0,05). Отже, диспропорційний розвиток ратиць 3-го і 4-го пальців на тазових кінцівках зумовлює підвищення ймовірності розвитку захворювань у ділянці третьої фаланги. Це може бути використано під час оцінки умов утримання та прогнозування захворюваності корів у ділянці пальців. Папіломатозний пальцевий дерматит і його роль у розвитку ламініту та його ускладнень Папіломатозний пальцевий дерматит (ППД, пальцевий дерматит, хвороба Мортелларо), як масове захворювання у великої рогатої худоби, уперше був описаний в Італії у 1974 р., а на початку вісімдесятих років ( у більшості інших європейських країн. Сьогодні ППД зустрічається майже в усіх країнах з розвинутим молочним скотарством (Zemljic B. et al., 2002). При проведенні досліджень ППД був виявлений на 5-ти із 9-ти досліджуваних ферм. Встановлено, що високий рівень уражень у ділянці пальців, асоційованих з ламінітом, супроводжувався підвищеною захворюва- ністю корів на ППД (рис. 1). Клінічний перебіг ППД характеризується вираженою стадійністю. Нами діагностовано чотири клінічні форми захворювання ? ерозивну, проліфератив-ну, папіломоформну та змішану. На початку захворювання (ерозивна форма) тварина стоїть, оберігаючи ушкоджену кінцівку, часто її піднімає. Здебільшого на межі рогу ратиці та шкіри виявляють обмежені округлі ерозивні ураження діаметром від 1 до 3 і більше сантиметрів. Протягом наступних 3–10 днів ушкодження шкіри покриваються грануляційною тканиною (проліферативна форма), яка заповнює дефект і за подальшого розвитку випинається над рівнем шкіри. Утворюється округла, випукла, болюча на дотик грануляційна маса, яка легко кровоточить і за зовнішнім виглядом нагадує полуницю або суницю. Як правило, ушкодження обмежені світло-сірим обідком, на суміжних ділянках шкіри виявляють гіпертрихоз. Папіломоформна форма характеризується утворенням множинних папіломоподібних відростків або хвилястої плівки на поверхні уражених ділянок, які обмежені смугою гіперкератизованої шкіри. Рисунок 1 – Взаємозв’язок ППД з розвитком інших захворювань у ділянці пальців (ГЛ – гострий ламініт, ХЛ – хронічний ламініт, ДР – деформації рогу ратиці, МД – міжпальцевий дерматит) За змішаного перебігу ППД одночасно спостерігають ознаки всіх трьох форм захворювання ? ерозивної, проліферативної та папіломоформної. Такий клінічний прояв був характерним для хронічного перебігу ППД, що, як правило, супроводжувався великою ерозією рогу м’якуша. Встановлено, що з віком кількість хворих на ППД тварин зменшується, але збільшується кількість тварин з тяжким перебігом захворювання та ймовірністю гнійно-некротичних ускладнень. Із 97 хворих корів 2-ої і більше лактацій 84 (86,6%) мали в анамнезі один або більше випадків захворювання на ППД, що свідчить про рецидивний характер його перебігу. Найбільш частими віддаленими наслідками ППД були деформації ратиць та ерозії рогу м’якуша. Так, із 62 досліджених корів 2–6-ої лактацій, які хворіли на ППД, деформації рогу ратиць виявляли у 57 (91,9%), а ерозії рогу м’якуша – у 60 (96,8%). Серед 40 корів, які не хворіли на ППД, деформації рогу ратиць виявляли у 24 (60,0%), а ерозії рогу м’якуша – у 31 (77,5%). Аналіз наведених результатів досліджень показує, що в неблагополучних щодо ППД господарствах підвищується кількість корів, хворих на ламініт, збільшується ймовірність розвитку його ускладнень. У зв’язку з цим вважаємо, що важливим заходом лікування та профілактики ламініту у високопродуктив-них корів є організація в неблагополучних господарствах належних лікувальних заходів, а саме місцевого використання антибіотиків із групи тетрациклінів (тетрацикліну гідрохлорид, аерозолі тетразол, ауреоміцин, чемі-спрей) та антисептиків (йоддицерину, 20%-ного розчину міді сульфату). Патогенез ламініту у високопродуктивних корів При вивченні патогенезу у першій серії дослідів досліджували вплив змін умісту рубця, морфологічних та біохімічних параметрів крові, показників ендогенної інтоксикації, антиоксидантного стану та гормонального обміну на захворюваність корів на ламініт за використання раціонів з різним рівнем забезпечення концентрованими кормами; у другій – патоморфологічні зміни основи шкіри стінки ратиці при гострих та хронічних ламінітах, третій – патоморфологічні зміни сухожилків у корів за прив’язного утримання на твердих підлогах та можливу патогенетичну роль виявлених змін у розвитку ламініту і його ускладнень; у четвертій серії – взаємозв’язок ламініту з розвитком виразок підошви у корів шляхом визначення й порівняння патоморфологічних змін у ділянці третьої фаланги у здорових і хворих тварин. Аналіз результатів першої серії дослідів свідчить про тенденцію до поступового зменшення рівня рН у корів при збільшенні кількості концентрованих кормів у раціоні. При цьому кількість інфузорій умісту рубця зменшується майже у 2 рази (р<0,01), а загальна кількість ЛЖК ? в 1,3?1,5 раза (р<0,05), що вказує на порушення травлення у рубці. Зміни морфологічних показників крові у високопродуктивних корів характеризувалися вірогідним збільшенням під час другого періоду досліджен-ня показника гематокриту в 1,2 раза, зменшенням кількості лейкоцитів у 1,3 та гемоглобіну в 1,1 раза. Вірогідне підвищення активності індикаторних ферментів, АСТ до 2,55 mmol/l та АЛТ до 0,92 mmol/l (р<0,05) під час другого періоду дослідження ми розцінювали як ознаку порушення функції печінки у корів. Проведення подальших досліджень виявило наростання явищ ендотоксикозу в таких тварин. Встановлено, що збільшення кількості концент-рованих кормів та зменшення грубих кормів у структурі раціону призводить до збільшення МСМ у плазмі крові в 1,4 та МДА в 1,7 раза, що супроводжується значним підвищенням рівня захворюваності корів у ділянці пальців. Висококонцентратна годівля зумовлює високу гетерогенність показників інсуліну (2,57?29,31 мк ІО/мл) та глюкози (2,22?3,5 ммоль/л), що свідчить про порушення метаболічної адаптації, зокрема розвитку інсулінорезистентності. Високий рівень ІЛ-4 у сироватці крові таких тварин (2,33±0,14 пг/мл), ймовірно, є важливою зв’язувальною ланкою між порушенням травлення у рубці та збільшенням захворюваності корів у ділянці пальців. Очевидно, що результати виявлених порушень можуть проявлятися змінами в основі шкіри ратиці. В.Б. Борисевич (1979, 1983), Н.М. Хомин (2002, 2006) довели високу інформативність гістологічних та гістохімічних досліджень при вивченні таких змін. Було встановлено, що запальна реакція в основі шкіри ратиці при гострому ламініті супроводжується судинною реакцією, яка призводить до набряку тканин, особливо периваскулярної зони, розволокненням колагенових волокон та їх гомогенізацією. Навколо кровоносних судин спостерігаються діапедезні крововиливи, у стінках судин і дермі загалом ? незначна інфільтрація клітинами лімфоїдного ряду. За хронічного ламініту в корів зміни судинного русла в основі шкіри ратиці характеризуються потовщенням та дистрофією стінок судин різного діаметра, вогнищевим венозним повнокров’ям, посиленням судинної проник-ності, плазморагією, еритродіапедезом, флеботромбозом, а також осередковою периваскулярною фібробластичною реакцією та периваскулярним фіброзом. Названі деструктивно-регенераційні порушення негативно впливають на функцію підвішувального апарату, міцність дермо-епідермального зв’язку та якість рогу ратиці, що підвищує схильність тварин до розвитку захворювань у ділянці пальців. При дослідженні патоморфологічних змін сухожилків виявлено, що площа (1,53±0,1 та 1,8±0,09 см2; р<0,05) і периметр поперечного зрізу (4,48±0,11 та 4,84±0,1 см; р<0,05) вірогідно різнилися у гілок сухожилка 3-го і 4-го пальців відповідно. За прив’язного утримання корів на твердих підлогах з недостатньою кількістю підстилки порушується структура гілок 3-го і 4-го пальців загального сухожилка глибокого згинача пальців. У напрямку до його дорсальної поверхні спостерігається прогресуюче розрихлення пучків першого і другого порядків, між ними збільшується кількість сполучнотканинного ендотенону. У видозміненому ендотеноні виявляють дрібні, хаотично розташовані колагенові волокна і клітини фібробластичного ряду. Характерними змінами кров’яного русла в ураженому сухожилку є гіперплазія інтими і звуження просвіту судин, заміна стінок судини колагеновими волокнами, обтурація тромбами та повна колагенізація судин різного калібру. Названі зміни впливають на їх біомеханічні параметри, що сприяє зміщенню й ротації ратичної кістки, розвитку виразок підошви у корів. При вивченні взаємозв’язку ламініту з розвитком виразок підошви було встановлено, що патології рогу підошви та білої лінії діагностуються у 22,2–70,6% випадків, що є свідченням гострого та субклінічного перебігу ламініту в корів. На відміну від ратиць з ознаками хронічного ламініту, при виразках підошви ураження рогової капсули було більш вираженим. Так, розшарування рогу білої лінії та подвійні підошви зустрічалися у них відповідно в 1,4, 1,4 і 2,4 раза частіше. Зміни рогової капсули, які є найбільш характерними для хронічного ламініту (човникоподібна стінка та виражені горизонтальні борозни рогу стінки), зустрічалися у 76,5% зразків ратиць з виразками підошви. Виявляли також більшу кількість зміщень ратичної кістки (в 1,2 раза) та компресій основи шкіри підошви ратичною кісткою (у 3,0 рази) на таких ратицях. Одержані дані дають підстави стверджувати, що зміщення ратичної кістки, яке супроводжується компресією основи шкіри підошви, є основою патогенетичного механізму розвитку виразок підошви. Це означає, що виразки підошви є прямим наслідком розвитку ламініту в корів. Загалом результати аналізу проведених досліджень та дані літератури дозволили продемонструвати етіологічні та патогенетичні фактори розвитку ламініту й основні напрями лікувально-профілактичних заходів у вигляді такої схеми (рис. 2). Рисунок 2 – Етіологічні та патогенетичні фактори розвитку ламініту й основні напрями лікувально-профілактичних заходів Лікування корів, хворих на гострий ламініт 3/4 i o F P ? ? a a & P – O Oe 1/4 3/4 ? $ & Oe ?? ???? ?? ?? ?? ?? ???? ?? ?? b h Oe a . 4 6 8 : >

Ae

AE

O

»

*

.

2

:

D

L

V

X

`

j

p

z

?

?

?

c

c

¬

?

3/4

AE

?

Oe

a

e

o

u

*

,

,

4

>

B

J

N

R

X

b

f

n

r

z

~

?

?

c

?

?

?

1/4

Ae

AE

`„i

`„uea$

`„{u ості продуктів тваринництва, висока вартість лікарських засобів та
робочої сили значно обмежують можливості застосування лікувальних
процедур.

Встановлено, що клінічне видужання корів в усіх чотирьох групах
наставало на 4?7-й день після початку лікування. Статистичної різниці
між тваринами різних груп у термінах відновлення апетиту, зменшення
болючості ратиць та часткового відновлення молочної продуктивності
виявлено не було.

Результати моніторингу дослідних корів протягом шести місяців після
клінічного видужання вказують на те, що в групах, яким під час лікування
забезпечували утримання на солом’яній підстилці (4–5 кг/гол./добу) та
обмежували моціон, захворюваність на виразки підошви була в 3,8–5,7 раза
нижчою, ніж у тварин інших груп (табл. 3).

Таблиця 3 – Результати лікування корів, хворих на гострий ламініт

дослідної групи

n Термін клінічного

видужання (доба) Зареєстровано корів

з виразками підошви

M±m Lim гол. %

1

2

3

4 11

8

7

5 5,18±0,4

5,25±0,45

4,86±0,51

4,4±0,51 4–7

4–7

4–6

3–6 9

6

1

1 81,8

75,0

14,3

20,0

Отже, забезпечення комфортних умов утримання та обмеження моціону
виявляють більшу ефективність, ніж використання димедролу та кальцію
глюконату в терапевтичних дозах. Вважаємо, що максимальне зменшення
навантаження на ділянку пальців шляхом використання глибокої підстилки
та обмеження моціону в період гострого перебігу хвороби є головною
складовою патогенетичної терапії ламініту й профілактики розвитку його
ускладнень у корів.

Результати проведених досліджень підтверджують необхідність подаль-шого
удосконалення методів діагностики ламініту в корів, що дозволить
підвищити ефективність медикаментозного лікування цього захворювання.
Крім того, вважаємо актуальними подальші дослідження з проблем добробуту
тварин, які дадуть можливість визначити та обґрунтувати вимоги щодо
забезпечення комфортних умов утримання високопродуктивних корів, що
сприятиме зниженню рівня їх захворюваності у ділянці пальців.

Порівняльна ефективність різних методів

ортопедичної обробки ратиць у корів

Важливим лікувально-профілактичним заходом при ламініті та його
ускладненнях у корів є ортопедична обробка рогу ратиць. Метою цього
етапу досліджень було удосконалення методики ультрасонографічного
дослідження глибоких структур ратиць та використання її під час розробки
методу ортопедичної обробки рогу ратиць у корів.

Ультразвукове дослідження внутрішніх структур ратиць проводили з боку
підошовної поверхні. Копитним ножем виконували санацію рогу м’якуша та
підошви, видаляли відшарований і крихкий ріг. У ділянці зачепа та
м’якуша рівень рогу підошви залишали на рівні площини несучої поверхні
рогу стінки. При утворенні чашоподібного заглиблення у середній третині
ратиць забезпечували формування рівної та гладенької поверхні рогу
підошви, що було важливим для забезпечення достатнього контакту із
трансдукторами при подальшому ультразвуковому дослідженні.

При безпосередньому контакті лінійного чи конвексного трансдукторів з
поверхнею підошви між рогом і трансдукторами поміщали лише спеціальний
гель. Як правило, навіть за додаткового вирівнювання поверхні підошви не
вдавалося отримувати достатньо надійного контакту між ними, що негативно
впливало на якість ультразвукового зображення. При опосередкованому
контакті між трансдуктором і рогом підошви, крім гелю, поміщали гумову
рукавицю, заповнену цим же гелем або звичайною водою. Використання
конвексного трансдуктора давало змогу отримувати задовільне
ультразвукове зображення лише в обмеженій центральній ділянці поля. За
використання лінійного трансдуктора отримували чітке ультразвукове
зображення по всій ширині поля (рис. 3), що дозволяло проводити
ультразвукову ідентифікацію рогу підошви, дерми і підшкірної клітковини
та підошовної поверхні ратичної кістки.

Рисунок 3 – Ультразвукове зображення ратиці: а) ріг підошви; б)
дерма та підшкірна клітковина; в) підошовна поверхня ратичної кістки

Запропонована для використання модель сканера має потужність 8,0 МГц.
Заповнена неехогенною речовиною гумова рукавичка нівелює всі заглиблення
і нерівності досліджуваної поверхні рогу підошви, що дозволяє обходитися
без спеціальної додаткової її підготовки для проведення ультразвукового
дослідження. Завдяки покращенню контакту між трансдуктором і
досліджуваною поверхнею підошви значно підвищується якість
ультразвукового зображення. Зокрема краще ідентифікується контактна
поверхня рогу підошви, що дає можливість більш точно визначати його
товщину. Вважаємо, що за використання цієї методики досліджень в умовах
виробництва застосування м’якої прокладки між трансдуктором і рогом
ратиці сприятиме підвищенню безпеки праці і кращому збереженню
обладнання. Отже, використання опосередкованого контакту при
ультразвуковому дослідженні (“Scaner”-100 Falco, лінійний трансдуктор,
8,0 МГц) дозволяє проводити ідентифікацію глибоких структур ділянки
підошви у корів. Зважаючи на отримані результати, метод ультразвукової
діагностики використовувався нами для моніторингу товщини рогу підошви
під час розробки та апробації методу ортопедичної обробки ратиць у
корів.

Специфічні умови годівлі та утримання високопродуктивних корів впливають
на ріст і розвиток рогу ратиць. Утримання тварин на твердій підлозі,
недостатній моціон призводять до неправильного розподілу навантаження на
несучі поверхні ратиць. Унаслідок цього розвиваються різні види
деформацій, підвищується схильність тварин до виникнення інших
захворювань у ділянці пальців. Тому важливою складовою технологічного
процесу на молочній фермі є ортопедична обробка ратиць у корів.

Аналіз умов утримання та годівлі корів на досліджуваних фермах, рівня
захворюваності тварин у ділянці пальців і результатів морфометричних
досліджень ратиць дозволив нам розробити метод ортопедичної обробки,
який полягає у наступному: 1) формування довжини зачепа на медіальній
ратиці. Після ортопедичної обробки вона має дорівнювати 8±0,5 см.
Площина зрізу зачепа має бути під однаковим нахилом до несучої поверхні
і дорсальної стінки ратиці. Застосування ультразвукової діагностики дало
змогу встановити, що при запропонованій довжині рогу стінки товщина рогу
підошви залишається в межах 0,5–1,0 см; 2) формування довжини зачепа на
латеральній ратиці. Вона має бути такою, як на медіальній ратиці; 3)
видалення надлишкового рогу абаксіальної та аксіальної стінок на
латеральній ратиці; 4) видалення надлиш-кового рогу абаксіальної та
аксіальної стінок на медіальній ратиці; 5) роз-чищення і формування
підошовної поверхні ратиць.

Дослідженнями захворюваності корів у ділянці пальців залежно від методу
ортопедичної обробки було встановлено, що обидва методи ортопеди-ної
обробки (за E.T. Raven (1999) та запропонований нами метод) дозволили
зменшити кількість деформацій у корів більше ніж утричі. Кількість
міжпаль-цевих дерматитів зменшилася відповідно у 2,0 і 1,8 раза,
папіломатозних пальцевих дерматитів – у 1,4 і 1,2, ерозій м’якуша – у
2,3 і 1,8 раза. Однак кількість виразок підошви значимо зменшилася лише
у тварин другої дослідної групи.

Отже, результати проведених досліджень показали, що ортопедична обробка
ратиць відіграє важливу роль у профілактиці захворювань у ділянці
пальців. Основною метою ортопедичної обробки за диспропорційного
розвитку ратиць у корів має бути забезпечення оптимального
функціонального стану латеральної ратиці. Запропонований метод
ортопедичної обробки сприяє зменшенню кількості деформацій, виразок
підошви та глибоких гнійно-некротичних уражень у 3 і більше разів, а
інших захворювань у ділянці пальців – в 1,2–1,8 раза.

Лікування корів з виразками підошви

Інтенсифікація молочного тваринництва призводить до підвищення
чутливості корів до захворювань у ділянці пальців. Виразка підошви є
одним з кінцевих етапів ортопедичного патотехнологічного ланцюга у
високо-продуктивних корів: висококонцентратна годівля ? ламініт ?
диспропорцій-ний розподіл навантаження ? виразки підошви. У зв’язку з
цим при плануванні терапевтичних заходів слід використовувати
комплексний підхід, який враховував би вирішення питань покращення умов
годівлі та утримання тварин, проведення відповідної терапевтичної
ортопедичної обробки, оптимального вибору засобів медикаментозної
терапії.

Враховуючи те, що результати проведених нами досліджень вказують на
важливу роль ортопедичної обробки у розвитку виразок підошви у корів,
можна стверджувати про її важливе значення і при проведенні лікувальних
заходів за цієї патології. Метою досліду було порівняння ефективності
двох методів терапевтичної ортопедичної обробки при лікуванні корів з
виразками підошви.

Відшарований ріг та некротизовані тканини у контрольній групі видаляли
шляхом утворення лійкоподібного отвору в розі підошви на місці ураження,
у тварин дослідної групи поступово збільшували товщину рогу підошви у
напрямку від центру ураження (рис. 4).

Виявлено, що у тварин дослідної групи повне очищення рани відбувалося в
1,4 раза швидше, ніж у контрольної. У середньому на цьому етапі тварини
дослідної групи потребували на 1?2 обробки менше. Лише три тварини
(10,7%) у цій групі потребували повторної ортопедичної обробки зони
ураження внаслідок виявлення додаткових ніш між основою шкіри та рогом
підошви. У контрольній групі додаткової ортопедичної обробки потребувало
11 корів (40,7%). Закриття дефекту ороговілим епідермісом у дослідній і
контрольній групах відбулося відповідно на 29,3±0,92 та 37,6±1,2 дні
(р<0,001), що свідчить про більшу ефективність лікування виразок підошви у тварин дослідної групи. Вважаємо, що високу ефективність запропонованого методу ортопедич-ної обробки забезпечує максимальне стоншення, а отже – надання максимально можливої еластичності роговому краю виразкового дефекту. При збереженні достатньо великого механічного навантаження на уражену ратицю це зменшує травмування підлеглих м’яких тканин, дає можливість у більш короткі терміни виявити і ліквідувати ніші та кишені між рогом і основою шкіри підошви, сприяючи більш швидкому очищенню зони ураження й забезпечуючи кращий спокій для м’яких тканин і, таким чином, швидку та якісну регенерацію. Вивчали також ефективність використання різних форм лікарських засобів при лікуванні корів з виразками підошви. У тварин контрольної групи після ревізії зони ураження її обробляли аерозолем чемі-спрей; першої дослідної групи ? присипали порошком тетрацикліну, другої – використову-вали йоддицерин, третьої ? лінімент стрептоциду. Стадія очищення характеризувалася відсутністю гнійного ексудату, а також кишень між рогом та основою шкіри підошви. По периферії зони ураження виявляли початок формування епітеліального обідка. Незважаючи на різницю середньостатистичних значень в одну?дві доби, терміни очищення виразок підошви у тварин контрольної та трьох дослідних груп вірогідно не відрізнялися. Стадії повної епітелізації дефекту більшість тварин у групах досягали в середньому через 17?20 днів від початку лікування. При цьому термін загоєння вірогідно не відрізнявся у тварин дослідних груп. Порівняно з контрольною групою, затримку терміну загоєння в 1,2 раза (р<0,05) спостерігали лише у тварин третьої дослідної групи. Закриття дефекту ороговілим епідермісом у тварин контрольної групи відбувалося на 29,3±0,92 добу від початку лікування. Тварини першої та третьої дослідних груп досягали такої стадії у більш пізні терміни – відповідно на 33,3±1,6 (р<0,05) та 34,1±1,9 добу (р<0,05). Отже, важливими складовими терапевтичних заходів при лікуванні виразок підошви у корів є забезпечення утримання тварин на м’яких підлогах, виконання належної ортопедичної обробки (поступове збільшення товщини рогу підошви від центру ураження) та правильний вибір місцевих протимікробних засобів. Під час лікування виразок підошви у корів високу ефективність проявляють препарати, які мають широкий спектр протимікробної дії, здатні глибоко проникати у тканини, стимулюють регенеративні процеси (аерозоль чемі-спрей та йоддицерин). ВИСНОВКИ 1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо вивчення патогенетичних особливостей розвитку ламініту у високопродуктивних корів, по-новому розв’язано проблему лікування і профілактики цієї патології. Встановлено, що висококонцентратна годівля та порушення технології згодовування кормів призводять до розвитку ендотоксикозу у корів. Крім того, використання твердих підлог та обмеженої кількості підстилки зумовлюють розвиток патоморфологічних змін в основі шкіри стінки ратиць та сухожилках пальців. Доведена патогенетична роль таких змін у розвитку ламініту та його ускладнень. Теоретично й експеримен-тально обґрунтовано оригінальний метод ортопедичної обробки рогу ратиць, нові підходи до лікування та профілактики захворювань у ділянці пальців у високопродуктивних корів. 2. Найбільш поширеними патологіями у ділянці пальців у високо-продуктивних корів є деформації рогу ратиць (54,2%), хронічний ламініт (23,9%), міжпальцевий дерматит (13,3%), папіломатозний пальцевий дерматит (11,0%), виразки підошви (7,8%) та гострий ламініт (1,47%). Поширеність виразок підошви, гострого та хронічного ламініту в корів збільшується з підвищенням молочної продуктивності. 3. Захворюваність високопродуктивних корів на ламініт зростає за надлишку в раціонах кормових одиниць, перетравного протеїну та вуглеводів (123–141%), утримання на твердій підлозі, обмеженої кількості підстилки (тирса, до 1 кг/гол./добу), недостатнього моціону та незадовільного стану вигульних майданчиків, згодовування добової норми концентрованих кормів за один прийом або за короткий проміжок часу (6 і менше годин на добу). 4. Прив’язне утримання корів на бетонній підлозі з обмеженою кількістю підстилки призводить до зменшення часу їх відпочинку (з 12,6±0,4 до 7,6±0,25 год; р<0,001), середньої тривалості одного періоду відпочинку (з 86,0 до 28,8 хв) та збільшення кількості таких періодів протягом доби (від 8,8±0,4 до 15,8±0,51; р<0,001). Вказані зміни поведінки корів спричиняють зростання кількості бурситів у 15,8 раза, гострих ламінітів – у 6, виразок підошви – у 3, дерматитів у ділянці пальців – у 2 і більше разів, порівняно з утриманням тварин на такій же підлозі з великою кількістю соломи (4–5 кг/гол./добу) як підстилки. 5. Утримання високопродуктивних корів на бетонній підлозі з недостатньою кількістю підстилки призводить до нерівномірного розвитку рогу латеральної та медіальної ратиць на тазових кінцівках, що зумовлює підвищення захворюваності у ділянці пальців. У корів із виразками підошви збільшується висота м’якуша латеральної ратиці – на 37,2% (р<0,05), ширина ратиці – на 6,9% (р<0,01); у тварин, хворих на міжпальцевий та папіломатозний пальцевий дерматити, вірогідно вираженою є різниця висоти м’якуша і ширини ратиці (р<0,05). 6. Клінічний перебіг папіломатозного пальцевого дерматиту (ППД) характеризується вираженою стадійністю прояву клінічних ознак. У корів досліджуваних господарств діагностували чотири клінічні форми захворювання: ерозивну (тварина стоїть, оберігаючи ушкоджену кінцівку, часто її піднімає, здебільшого на межі рогу ратиці та шкіри спостерігаються чітко обмежені округлі або овальні ерозії діаметром більше 1 см), проліферативну (на місцях ерозій утворюється округла, випукла, болюча на дотик грануляційна маса, яка кровоточить навіть при незначному пошкодженні і за зовнішнім виглядом нагадує полуницю; ушкодження обмежені світло-сірим обідком, на суміжних ділянках шкіри виявляють гіпертрихоз), папіломоформну (на поверхні уражених ділянок, обмежених смугою гіперкератизованої шкіри, утворюються множинні папіломоподібні відростки або хвиляста плівка) та змішану (одночасно спостерігаються ознаки ерозивної, проліферативної та папіломоформної форм захворювання). У господарствах, неблагополучних щодо ППД, зростає кількість корів, хворих на ламініт, збільшується ймовірність розвитку його ускладнень. 7. При лікуванні корів, хворих на ППД, високу ефективність за місцевого застосування мають антибактеріальні препарати групи тетрацикліну – тетрацикліну гідрохлорид, тетразол, ауреоміцин, чемі-спрей, а також анти-септики – йоддицерин та 20%-ний міді сульфат. Важливою умовою високої ефективності використання протимікробних препаратів є покращання санітарно-гігієнічних умов утримання тварин, проведення ортопедичної обробки рогу ратиць та хірургічної обробки уражених ділянок шкіри. 8. Порушення травлення в рубці при висококонцентратній годівлі є одним із важливих факторів розвитку ламініту у високопродуктивних корів. Так, збільшення відсотка концентратів у структурі раціону з 39,7 до 52,6% підвищує ймовірність розвитку ацидозу рубця, спричиняє зменшення кількості інфузорій у 2 рази та загальної кількості ЛЖК в умісті рубця в 1,3?1,5 раза. При цьому кількість тварин з гострим проявом ламініту збільшується у 2,4?2,9 раза. 9. Інформативним показником розвитку ендогенного токсикозу у високопродуктивних корів є збільшення кількості молекул середньої маси (МСМ) та малонового діальдегіду (МДА) у плазмі крові. Початок лактації супроводжується підвищенням умісту в плазмі крові корів МСМ у 1,7 та МДА у 2,1 раза. Збільшення кількості концентрованих кормів та зменшення грубих у структурі раціону призводить до подальшого збільшення МСМ у плазмі крові в 1,4 та МДА в 1,7 раза. Зростання інтенсивності ПОЛ і концентрації МСМ у плазмі крові супроводжується значним підвищенням рівня захворюваності корів у ділянці пальців. 10. Високий уміст концентрованих кормів у раціонах високо-продуктивних корів супроводжується зміною фізіологічного співвідношення інсуліну та глюкози (відносно високий чи відносно низький уміст обох показників в окремо взятих тварин), що свідчить про порушення метаболічної адаптації організму, зокрема про розвиток резистентності до інсуліну. Це може бути однією з важливих ланок патогенезу ламініту в корів. 11. Важливим патогенетичним фактором гострого ламініту у великої рогатої худоби є розвиток ендотоксикозу внаслідок порушення травлення, що супроводжується порушенням гемодинаміки, тромбозом судин, деструктив-ними змінами у сполучній тканині основи шкіри ратиці. Судинна реакція призводить до набряку тканин, особливо периваскулярної зони, супровод-жується розволокненням колагенових волокон та їх гомогенізацією. Навколо кровоносних судин спостерігаються діапедезні крововиливи, у стінках судин і в дермі загалом ? незначна інфільтрація клітинами лімфоїдного ряду. При хронічному ламініті зміни судинного русла в основі шкіри ратиці характеризуються потовщенням і дистрофією стінок судин різного калібру, вогнищевим венозним повнокров’ям, посиленням проникності судин, плазморагією, еритродіапедезом, флеботромбозом, а також осередковою периваскулярною фібробластичною реакцією та периваскулярним фіброзом. Розвиток названих деструктивно-регенераційних зрушень в основі шкіри третьої фаланги може негативно впливати на функцію підвішувального апарата, міцність дермо-епідермального зв’язку та якість рогу ратиці. 12. Ультрасонографія є об’єктивним методом дослідження загального сухожилка глибокого згинача пальців, який дозволяє проводити визначення їх біометричних параметрів, а саме: периметр та площу поперечного зрізу. Встановлено, що у високопродуктивних корів 4–6-ої лактацій, які утримуються на бетонних підлогах, площа та периметр поперечного зрізу гілки четвертого пальця загального сухожилка згинача пальців є вірогідно більшими, ніж у гілки третього пальця – відповідно 1,8±0,09 та 1,53±0,1 см2 (р<0,05) і 4,8±0,1 та 4,48±0,11 см (р<0,05). 13. За прив’язного утримання високопродуктивних корів на твердій підлозі з обмеженою кількістю підстилки порушується структура гілок 3-го і 4-го пальців загального сухожилка глибокого згинача пальців. У напрямку до дорсальної поверхні сухожилка спостерігається прогресуюче розпушування пучків першого і другого порядку, між ними збільшується кількість сполучнотканинного ендотенону. У видозміненому ендотеноні виявляються дрібні, хаотично розміщені колагенові волокна і клітини фібробластичного ряду. Характерними змінами кров’яного русла в ураженому сухожилку є гіперплазія інтими і звуження просвіту судин, заміна їх стінок колагеновими волокнами, обтурація тромбами та повна облітерація судин різного калібру. Структурні порушення у судинному руслі зумовлюють виражені деструктивно-регенеративні зміни в аморфній і волокнистій структурах сухожилків. 14. При лікуванні корів, хворих на гострий ламініт, забезпечення достатньої кількості підстилки (солома, 4–5 кг/гол./добу) та обмеження моціону проявляють більшу ефективність, ніж використання димедролу (75,0 мг/100 кг маси тіла) та кальцію глюконату (25 мг/1 кг маси тіла), внутрішньом’язово, двічі, з інтервалом 24 год. Максимальне зменшення навантаження на ділянку пальців шляхом використання солом’яної підстилки та обмеження моціону в період гострого перебігу хвороби разом із вільним доступом до сіна та обмеженим згодовуванням кормів основного раціону (50%) є головною складовою патогенетичної терапії ламініту й профілактики розвитку його ускладнень у корів. 15. Ортопедичну обробку ратиць у корів слід проводити у такій послідовності: формування довжини зачепа на медіальній та латеральній ратицях, видалення надлишкового рогу абаксіальної та аксіальної стінок на латеральній і медіальній ратицях, розчищення й формування підошовної поверхні ратиць. Запропонований метод ортопедичної обробки рогу ратиць у корів сприяє зменшенню кількості деформацій, виразок підошви та глибоких гнійно-некротичних уражень більше ніж у 3 рази, інших захворювань у ділянці пальців – в 1,2–1,8 раза. 16. Виконання лікувальної ортопедичної обробки у корів з виразками підошви полягає у забезпеченні максимального стоншення рогового краю дефекту і поступового збільшення товщини рогу підошви у напрямку від центру ураження. Під час розчищення суміжної ратиці слід видаляли лише крихкий і пошкоджений ріг, залишаючи максимально високим ріг стінки і м’якуша. Застосування запропонованого методу лікувальної ортопедичної обробки забезпечило прискорення стадій перебігу виразкового процесу та зменшення терміну загоєння рогового дефекту в 1,3 раза. 17. Важливими складовими терапевтичних заходів при лікуванні виразок підошви у корів є забезпечення утримання тварин на м’якій підлозі, виконання належної ортопедичної обробки та правильний вибір протимікробних засобів місцевої дії. Найбільш ефективними при лікуванні корів з виразками підошви були аерозоль чемі-спрей та йоддицерин. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 1. Для зменшення захворюваності корів на ламініт та його ускладнення слід дотримуватися оптимальних рівнів забезпеченості раціонів кормовими одиницями, перетравним протеїном і вуглеводами, забезпечувати тварин належними умовами для відпочинку, використовуючи достатню кількість підстилки та утримуючи в задовільному стані вигульні майданчики. 2. Проводити належну діагностику та здійснювати профілактику папіломатозного пальцевого дерматиту в корів згідно з рекомендаціями “Папіломатозний пальцевий дерматит у корів (перебіг, діагностика, методи лікування і профілактики)”, затвердженими і прийнятими до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол №3 від 23 грудня 2005 р.). 3. При лікуванні корів із виразками підошви слід проводити терапевтичну ортопедичну обробку ратиць, яка полягає у забезпеченні максимального стоншення рогового краю дефекту і поступового збільшення товщини рогу підошви у напрямку від центру ураження. Під час розчистки суміжної ратиці потрібно видаляти лише крихкий і пошкоджений ріг, залишаючи максимально високим ріг стінки і м’якуша. Важливими складовими терапевтичних заходів є забезпечення утримання тварин на м’яких підлогах та місцеве застосування препаратів, які мають широкий спектр протимікробної дії, здатні глибоко проникати в тканини і стимулювати регенеративні процеси (аерозоль чемі-спрей, йоддицерин). 4. Для фіксації корів при проведенні ортопедичних процедур доцільно використовувати мобільний і переносний ортопедичні станки та модифіко-ваний метод повалу великої рогатої худоби. Це дає можливість проводити якісну ортопедичну обробку рогу ратиць у корів безпосередньо у стійлах, де вони утримуються, підвищує ефективність ветеринарного обслуговування корів, покращує умови та безпеку роботи спеціалістів ветеринарної медицини. 5. При лікуванні корів, хворих на гострий ламініт, необхідно забезпе-чувати комфортні умови їх утримання (солом’яна підстилка, 4–5 кг/гол./добу) та максимально обмежувати моціон. 6. Функціональну ортопедичну обробку рогу ратиць у корів слід проводити методом, висвітленим у методичних рекомендаціях “Ортопедична обробка ратиць у корів”, затверджених і прийнятих до впровадження у практику ветеринарної медицини науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол №3 від 23 грудня 2005 р.). СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Рекомендації, затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (2) 1. Ортопедична обробка ратиць у корів: Методичні рекомендації / В.М. Власенко, В.І. Козій, М.В. Рубленко, М.Г. Ільніцький. ? Біла Церква, 2006. ? 14 с. (Дисертант запропонував оригінальний метод ортопедичної обробки ратиць у корів, брав участь у проведенні досліджень та підготовці рекомендацій до друку). 2. Козій В.І. Папіломатозний пальцевий дерматит у корів (перебіг, діагностика, методи лікування і профілактики): Методичні рекомендації. ? Біла Церква, 2006. ? 16 с. Фахові періодичні видання (4) 3. Ураження в ділянці пальця у високопродуктивних корів / І.С. Панько, Л.А. Тихонюк, В.В. Нагорний, П.О. Стадник, В.І. Козій // Вет. медицина України. ? 1998. ? №11?12. ? С. 33?36. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз етіології захворювань кінцівок у корів). 4. Особливості етіології та перебігу ламінітів у високопродуктивних корів / В. Власенко, В. Козій, В. Сахнюк, О. Чуб // Вет. медицина України. – 2004. – №7. – С. 34–36. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліджень, проводив клінічні дослідження та аналіз результатів досліджень крові й умісту рубця). 5. Козій В.І. Етіологія та перебіг масових папіломатозних пальцевих дерматитів у високопродуктивних корів // Вет. медицина України. – 2005. – №1. – С. 26–28. 6. Власенко В., Козій В., Папченко І. Патоморфологічні зміни сухожилків у високопродуктивних корів при прив’язному утриманні на твердих бетонних підлогах // Вет. медицина України. – 2005. – №11. – С. 28–32. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліджень, відбирав патматеріал для проведення дослідження, проводив аналіз отриманих результатів). Фахові збірники наукових праць (22) 7. Особливості уражень кінцівок високопродуктивних корів / І.С. Панько, Л.А. Тихонюк, В.В. Нагорний, П.О. Стадник, В.І. Козій // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 1998. ? Вип. 4, ч.1. ? С. 85?89. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз особливостей клінічного перебігу захворювань кінцівок у корів). 8. Хвороби ділянки пальця у високопродуктивних корів / І.С. Панько, П.О. Стадник, Л.А. Тихонюк, В.І. Козій, В.В. Нагорний // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 1998. ? Вип. 5, ч.2. ? С. 193?197. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз особливостей перебігу захворювань кінцівок у корів). 9. Козій В.І., Івченко В.М., Стадник П.О. Деякі питання етіології захворювань у ділянці пальця у високопродуктивних корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2000. ? Вип. 13, ч.1. ? С. 49?53. (Дисертант розробив схему проведення досліду, провів аналіз умов утримання та годівлі тварин, узагальнив отримані результати та підготував роботу до друку). 10. Лікування корів при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальця / В.В. Нагорний, С.В. Черняк, М.П. Чорнозуб, П.О. Стадник, В.І. Козій // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2002. ? Вип. 21. ? С. 144?148. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз лікувальної ефективності різних методів терапії захворювань кінцівок у корів). 11. Поширення захворювань в ділянці пальця у високопродуктивних корів залежно від рівня молочної продуктивності / В. Власенко, М. Рубленко, М. Ільніцький, В. Козій та ін. // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2003. ? Вип. 25, ч.1. ? С. 45?51. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз поширення захворювань кінцівок у корів, брав участь у підготовці роботи до друку). 12. Лікування корів при асептичних бурситах // В.В. Нагорний, С.В. Черняк, Л.А. Тихонюк, В.І. Козій, М.Г. Ільніцький // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. ? Львів, 2003. ? Т. 5(№2), ч.3. ? С. 127?131. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз етіології бурситів у корів). 13. Козій В.І. Особливості ортопедичної обробки при лікуванні виразок підошви у корів // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. ? Львів, 2004. ? Т. 6(№3), ч.1. ? С. 135?141. 14. Козій В.І., Чуб О.В., Сахнюк В.В. Залежність рівня захворюваності у ділянці пальця від стану годівлі та рубцевого травлення у високопродуктивних корів // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. ? Вип. 7(12). ? Суми, 2004. ? С. 77?80. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз годівлі корів, узагальнив отримані результати і підготував роботу до друку). 15. Чуб О.В., Козій В.І., Сахнюк В.В. Показники вмісту рубця при гострому ацидозі у бичків // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2004. ? Вип. 29. ? С. 155?159. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліджень, організував проведення досліду та брав участь у підготовці роботи до друку). 16. Козій В.І. Порівняльна ефективність різних методів ортопедичної обробки ратиць у корів // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. ? №2(11). ? Суми, 2004. ? С. 81?85. 17. Козій В.І. Діагностично-прогностичне значення морфометричних параметрів ратиць у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2004. ? Вип. 28. ? С. 93?100. 18. Козій В.І. Вплив деяких етологічних показників на захворюваність корів у ділянці пальця // Проблеми зооінж. та вет. медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад. ? Харків, 2004. ? Вип. 12, ч.3. ? С. 68?71. 19. Козій В.І. Удосконалення методики ультразвукового дослідження глибоких структур ратиць у корів // Зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту: Вет. науки. – Луганськ, 2005. ? № 50/73. ? С. 92?96. 20. Козій В.І. Ламініти як головні етіологічні фактори виразок підошви у високопродуктивних корів // Вет. медицина: Міжвідомч. темат. зб. ? 2005. ? Вип. 85. – Т. 1. ? С. 533?538. 21. Козій В.І. Стан деяких морфологічних та біохімічних показників крові у корів залежно від рівня захворюваності в ділянці пальця // Вісник Сум. нац. аграр. ун-ту. ? Суми, 2005. ? Вип. 1?2 (13?14). ? С. 220?223. 22. Козій В.І. Порівняльна ефективність різних методів лікування корів хворих на папіломатозний пальцевий дерматит // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. ? Львів, 2005. ? Т. 7(№2), ч.1. ? С. 64?70. 23. Використання йоддицерину у ветеринарній медицині / В.І. Козій, Н.В. Авраменко, О.С. Погорілий, Н.В. Козій // Науково-техн. бюлетень Ін-ту біології тварин і Держ. науково-досл. контр. Ін-ту ветпрепаратів та корм. добавок. ? Львів, 2005. ? Вип. 6, №3. ? С. 150?154. (Дисертант брав участь у проведенні досліджень, узагальнив отримані результати і підготував роботу до друку). 24. Патоморфологічні зміни в основі шкіри ратиць при гострих ламінітах у великої рогатої худоби / В.І. Козій, І.В. Папченко, Л.В. Дегтярьова, В.П. Терещенко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2005. ? Вип. 34. ? С. 55?62. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліджень, відбирав патматеріал для проведення дослідження, провів аналіз отриманих результатів та підготував роботу до друку). 25. Козій В.І., Нагорний В.В., Черняк С.В. Порівняльна ефективність різних методів лікування виразок підошви у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2005. ? Вип. 31. – С. 41?47. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень, проводив аналіз ефективності різних методів терапії, узагальнив отримані результати і підготував роботу до друку). 26. Патоморфологічні зміни в основі шкіри ратиць при хронічних ламінітах у великої рогатої худоби / В.І. Козій, І.В. Папченко, М.В. Утеченко, Л.В. Дегтярьова, В.П. Терещенко // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2006. ? Вип. 36. ? С. 67?75. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліджень, відбирав патматеріал для проведення дослідження, провів аналіз отриманих результатів та підготував роботу до друку). 27. Козій В.І. Взаємозв’язок між рівнем ендотоксикозу та захворюваністю у ділянці пальця у високопродуктивних корів // Наук. вісник Львів. нац. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. ? Львів, 2006. ? Т. 8, №2 (29), ч.1. ? С. 77?82. 28. Козій В.І. Зміни показників гормонального статусу та їх вплив на захворюваність високопродуктивних корів у ділянці пальця // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. – Біла Церква, 2006. ? Вип. 41. ? С. 89?95. Деклараційні патенти на корисну модель (2) 29. Станок ортопедичний мобільний (СОМ) / В.І. Козій, В.М. Власенко, М.Г. Ільніцький, М.В. Рубленко // Деклараційний патент на корисну модель. ? Бюл. №5. ? 16.05.2005. (Дисертант брав участь у розробці конструкції станка, проведенні виробничих випробовувань, оформленні деклараційного патенту на корисну модель). 30. Станок ортопедичний переносний (СОП) / В.І. Козій, М.Г. Ільніцький, М.В. Рубленко // Деклараційний патент на корисну модель. ? Бюл. № 7.? 15.07.2005. (Дисертант брав участь у розробці конструкції станка, проведенні виробничих випробовувань, оформленні деклараційного патенту на корисну модель). Зарубіжні періодичні видання (1) 31. Efficacy of nonantimicrobial cream administered topically for treatment of digital dermatitis in dairy cattle / D.A. Moore, S.L. Berry, M.L. Truscott, V. Koziy // J. Amer. Vet. Med. Assn. – 2001. – Vol. 219 (10). – P. 1435–1438. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз ефективності різних схем лікування ППД у корів). Навчальний посібник (1) 32. Антисептика та асептика у ветеринарній хірургії / В.М. Власенко, М.В. Рубленко, В.І. Козій та ін. ? Біла Церква, 2005. ? 71 с. (Дисертант брав участь у написанні розділів: “Сучасні засоби хімічної антисептики” та “Загальні асептико-антисептичні заходи при проведенні хірургічних операцій”). Матеріали і тези конференцій (7) 33. Власенко В.М., Козий В.И. Роль этологических, морфометрических и воспалительных факторов в патогенезе подошвенных язв у высокопродуктив-ных коров // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. “Современные проблемы ветеринарной хирургии”. – Санкт-Петербург, 2004. ? С. 16?17. (Дисертант брав участь у розробці схеми дослідів, проведенні клінічних досліджень, узагальненні отриманих результатів). 34. Козий В.И. Влияние морфометрических параметров копытец на заболеваемость в области пальца у коров // Труды Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию УГАВМ „Актуальные проблемы ветеринарной хирургии”. – Троицк, 2004. ? С. 66?68. 35. Козій В.І. Біоетичні проблеми сучасного молочного тваринництва // Проблеми екології вет. медицини Житомирщини: Наук. статті Міжнар. наук.-практ. конф. 10–11 листопада 2005 р. ? Житомир: Полісся, 2005. ? С. 15?18. 36. Власенко В.М., Рубленко М.В., Козій В.І. Добробут тварин ? історія, завдання та актуальність предмету у світлі Європейської інтеграції України // Другий нац. конгрес з біоетики за міжнар. участі (29 вересня ? 2 жовтня 2004 р., м. Київ, Україна). – К., 2004. ? С. 197. (Дисертант провів аналіз літературних даних, брав участь у проведенні досліджень та підготовці роботи до друку). 37. Козій В.І. Біоетичні аспекти сучасного тваринництва // Другий нац. конгрес з біоетики за міжнар. участі (29 вересня ? 2 жовтня 2004 р., м. Київ, Україна). – К., 2004. ? С. 183?184. 38. Козій В.І. Комплексний підхід до вивчення патогенезу захворювань у ділянці пальця у високопродуктивних корів // IV Міжнар. конгрес спеціалістів вет. медицини (Київ, НАУ, 3?6 жовтня 2006 р.). – К., 2006. ? С. 59, 60. 39. Козій В.І. Порівняльна ефективність різних методів лікування корів, хворих на гострий ламініт // Аграрна наука – виробництву: Тези доп. держ. наук.-практ. конф. (Біла Церква, 23–25 листопада 2006 р.). – Ч. 1. – Біла Церква, 2006. – С. 72, 73. Методичні рекомендації (1) 40. Дослідження вмісту рубця: Методичні рекомендації для студентів і магістрів факультету ветеринарної медицини / В.І. Левченко, О.В. Чуб, В.В. Сахнюк, Л.М. Богатко, В.І. Козій. ? Біла Церква, 2005. ? 52 с. (Дисертант удосконалив методику відбору вмісту рубця шляхом руміноцентезу). Бюлетені (1) 41. Лікування та профілактика захворювань пальця у високопродуктив-них корів // І.С. Панько, В.І. Козій, Л.А. Тихонюк та ін. // Аграрна наука ? виробництву (наук.-інформ. бюлетень заверш. наукових розробок). ? Біла Церква, 2001. ? Вип. 1. ? С. 57. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз особливостей клінічного перебігу захворювань кінцівок у корів). Інші видання (4) 42. Козій В.І. Копитця як дзеркало здоров’я корови // Здоров’я тварин і ліки. – 2002. ? №4(6). ? С. 7, 9. 43. Козій В.І. Модифікований метод повалу для великої рогатої худоби // Здоров’я тварин і ліки. – 2006. ? №2. ? С. 18–19. 44. Козій В. Увага! Папіломатозний пальцевий дерматит у корів // Здоров’я тварин і ліки. – 2006. ? №10. ? С. 14–16. 45. Козій В., Hulek M. Лікування папіломатозного пальцевого дерматиту у корів // Здоров’я тварин і ліки. – 2006. ? №11. ? С. 18–21. (Дисертант брав участь у проведенні клінічних досліджень у господарствах, проводив аналіз ефективності різних схем лікування ППД у корів). Козій В.І. Ламініт у високопродуктивних корів (етіологія, патогенез, лікування і профілактика). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2007. Дисертація присвячена вивченню патогенетичних особливостей розвитку ламініту та його ускладнень у високопродуктивних корів і розробці ефективних методів їх лікування й профілактики. У результаті проведених досліджень виявлено значне поширення захворювань у ділянці пальців у високопродуктивних корів, зокрема деформацій рогу ратиць (54,2%), хронічного ламініту (23,9%), міжпальцевого дерматиту (13,3%), папіломатозного пальцевого дерматиту (11,0%), виразок підошви (7,8%) та гострого ламініту (1,47%). Доведено, що основною причиною названих уражень є високо-концентратна годівля, порушення технології згодовування кормів, утримання тварин на твердих підлогах з недостатньою кількістю підстилкового матеріалу, що призводить до порушення метаболічного статусу організму корів, зумовлює підвищення функціонального навантаження на системи детоксикації й розвитку ендотоксикозу. Вивчено поширення й особливості клінічного перебігу, розроблено ефективні методи лікування папіломатозного пальцевого дерматиту в корів. Теоретично і практично обґрунтовано оригінальний метод ортопедичної обробки рогу ратиць у корів, запропоновані нові підходи до використання заходів лікування й профілактики ламінітів та їх ускладнень у високопродуктивних корів. Ключові слова: корова, ламініт, виразки підошви, папіломатозний пальцевий дерматит, годівля, утримання, лікування, профілактика. Козий В.И. Ламинит у високопродуктивных коров (этиология, патогенез, лечение и профилактика). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.05 – ветеринарная хирургия. – Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2007. Диссертация посвящена изучению патогенетических особенностей развития ламинита у высокопродуктивных коров и разработке на этой основе эффективных методов лечения и профилактики данной патологии. Установлено, что наиболее распространенными патологиями в области пальцев у высокопродуктивных коров являются деформации рога копытец (54,2%), хронические ламиниты (23,9%), межпальцевые дерматиты (13,3%), папиломатозные пальцевые дерматиты (11,0%), язвы подошвы (7,8%) и острые ламиниты (1,47%). Распространение язв подошвы, острого и хронического ламинитов увеличивается с повышением молочной продуктивности коров. Заболеваемость высокопродуктивных коров на ламинит возрастает при увеличении обеспеченности рационов коров кормовыми единицами, переваримым протеином и углеводами на 23–41%, содержании коров на твердом полу с использованием недостаточного количества подстилки, ограниченном моционе и неудовлетворительном состоянии выгульных площадок, скармливании суточной нормы концентрированных кормов за более короткий промежуток времени (однократно или на протяжении менее 6 часов в сутки). Привязное содержание коров в сочетании с использованием бетонных полов и недостаточным количеством подстилки приводит к сокращению времени отдыха коров (с 12,6±0,4 до 7,6±0,25 час.; р<0,001), средней длительности одного периода отдыха (с 86,0 до 28,8 мин.) и увеличению количества таких периодов за сутки (от 8,8±0,4 до 15,8±0,51; р<0,001). Указанные изменения поведения коров способствуют повышению количества бурситов в 15,8 раза, острых ламинитов – в 6, язв подошвы – в 3, дерматитов в области пальцев – в 2 и больше раз, по сравнению с содержанием животных на таком же полу с большим количеством соломы в качестве подстилки. Содержание коров на бетонном полу с недостаточным количеством подстилки приводит к неравномерному развитию рога 3-го и 4-го пальцев, что также способствует повышению заболеваемости в области пальцев и может быть использовано с прогностической целью. Установлено, что высококонцентратное кормление, нарушение технологии скармливания кормов, содержание на твердом полу с ограниченным количеством подстилки приводят к нарушению метаболического статуса организма коров, предопределяют повышение функциональной нагрузки на системы детоксикации и развитие эндотоксикоза. Следствием этого является развитие патоморфологических изменений в основе кожи стенки копытец и сухожилиях пальцев. Изменения в основе кожи копытец характеризуются нарушением гемодинамики, тромбозом сосудов, деструктивными изменениями в соединительной ткани основы кожи копытец. Сосудистая реакция приводит к отеку тканей, особенно периваскулярной зоны, и сопровождается распадом коллагеновых волокон и их гомогенизацией. При хроническом ламините изменения сосудистого русла в основе кожи копытец характеризуются утолщением и дистрофией стенок сосудов разного калибра, усилением проницаемости сосудов, плазморагией, эритродиапедезом, флеботромбозом и периваскулярным фиброзом. Развитие названных деструктивно-регенерационных отклонений в основе кожи третьей фаланги отрицательно влияет на функцию подвешивающего аппарата, прочность дермо-эпидермальной связи и качество копытцевого рога. Изучены распространение, особенности клинического проявления и разработаны эффективные методы лечения папилломатозного пальцевого дерматита у коров. При лечении коров с острым ламинитом следует обеспечивать комфортные условия их содержания и ограничивать моцион. Лечебная ортопедическая обработка у коров с язвами подошвы заключается в обеспечении максимального истончения рогового края дефекта и постепенного увеличения толщины рога подошвы в направлении от центра к периферии. При лечении коров с язвами подошвы высокую эффективность проявляют препараты, которые имеют широкий спектр противомикробного действия, способны глубоко проникать в ткани, стимулируют регенерационные процессы (аэрозоль чеми-спрей и йоддицерин). Предложен метод ортопедической обработки копытец у коров, а также доказано важное значение наработки рекомендационных и законодательных норм в обеспечении достаточного уровня комфорта коров, что будет способствовать снижению уровня заболеваемости животных и повышению их производительности. Ключевые слова: корова, ламинит, язвы подошвы, папилломатозный пальцевый дерматит, кормление, содержание, лечение, профилактика. Koziy V.I. Laminitis in high-producing cows (etiology, pathogenesis, control and prevention). – Manuscript. The thesis for degree of doctor of veterinary sciences, specialty 16.00.05 – Veterinary Surgery. – Bila Tserkva State Agrarian University, Bila Tserkva, 2007. The dissertation is devoted to the studying of pathogenetical particularities of the development of laminitis and its complications in high-producing cows and to elaboration control and preventive measures. There was established that wide spreading the hoof diseases in high-producing cows, specifically hoof horn deformity (54.2%), chronical laminitis (23.9%), interdigital dermatitis (13.3%), papillomatous digital dermatitis (11.0%), sole ulcers (7.8%) and acute laminitis (1.47%). There was proved that the main cause of the named pathology are high-concentrate feeding, infringement of feeding technology, keeping cows on hard floors with restricted bedding materials. All of these leads to infringement of metabolic status of cow organism, stipulate the increase of functional loading on detoxication system and the development of endotoxicosis. There were studied the spreading, particularity of clinical course and elaborated the effective control measures for papillomatous digital dermatitis in cows. The original method of hoof horn trimming technique was theoretically and practically substantiated. There were proposed new approaching as to the use of control and preventive measures for laminitis and its complications in high-producing cows. Key words: cow, laminitis, sole ulcers, papillomatous digital dermatitis, feeding, keeping, treatment, prevention. PAGE 39 Ацидоз Румініт Ендотоксикоз Ішемія дерми ратиці Фізичне перевантаження Розростання рогу Порушення постави кінцівок Дисфункція підвішувального апарата Зміщення ратичної кістки - покриття стійл, проходів, вигульних майданчиків; - кількість та якість підстилкового матеріалу; - умови для відпочинку лежачи; - моціон; - боротьба за доступ до води та корму; - грубе поводження з тваринами; - видалення гною; - санітарія та гігієна; - розчистка рогу ратиць ЛАМІНІТ Лікування та профілактика ламініту Покращення умов утримання корів Оптимізація раціонів та технології згодовування кормів РАЦІОН Забезпечення: - грубими, концентрованими, соковитими кормами (сира клітковина, протеїн, цукор, крохмаль) ТЕХНОЛОГІЯ ЗГОДОВУВАННЯ КОРМІВ - частота годівлі; - ступінь подрібнення кормів; - почерговість згодовування кормів; - сортування кормів ГОДІВЛЯ УТРИМАННЯ Медикаментозна терапія - геморагії та жовті плями рогу підошви; - розшарування білої лінії; - подвійні підошви; - деформації ратиць; - виразки підошви а б Рисунок 4 – Методи ортопедичної обробки при лікуванні корів з виразками підошви: а) утворення лійкоподібного отвору в розі підошви на місці ураження; б) поступове збільшення товщини рогу у напрямку від центру ураження

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *