Геоекологічна оцінка території 30-кілометрової зони хмельницької АЕС (автореферат)

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Гайдай Сергій Вікторович

УДК 911.2: 504.05

Геоекологічна оцінка території 30-кілометрової зони хмельницької АЕС

11.00.11 – конструктивна географія і раціональне

використання природних ресурсів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії України

географічного факультету Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Малишева Людмила Леонідівна,

доктор географічних наук, професор

Дмитрук Олександр Юрійович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка, географічний факультет,

завідувач кафедри географії України.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Денисик Григорій Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

завідувач кафедри фізичної географії

кандидат географічних наук

Давидчук Василь Сергійович

Інститут географії НАН України,

провідний науковий співробітник

відділу ландшафтознавства

Провідна установа: Харківський національний

університет ім. В.Н. Каразіна

Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться “25” вересня 2006 р. о 14 00 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 Київського національного

університету імені Тараса Шевченка за адресою:

03127, Київ-127, проспект Глушкова, 2, географічний факультет.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64.

Автореферат розісланий “26” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07

доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміни стану та структури геосистем, що спричинені
інтенсивною господарською діяльністю, в зонах впливу АЕС, призводять до
численних екологічних проблем. Геоекологічна оцінка масштабів цих змін є
необхідною передумовою визначення спроможності геосистем витримувати
техногенне навантаження. Вона дозволяє розробити компенсаційні заходи,
спрямовані на зменшення негативних наслідків експлуатації таких
об’єктів, та обґрунтувати заходи з оптимізації їх функціонування.

Здійснення геоекологічної оцінки антропогенного навантаження потребує
розробки нових інтегральних підходів, що поєднують різні напрями,
методики та способи оцінки стану геосистем у інтегральних показниках. За
допомогою інтегральних геоекологічних показників можна найбільш повно
оцінити ступінь, екологічні та економічні наслідки антропогенної
зміненості геосистем. Важливо зазначити, що об’єктивні показники
економічної оцінки антропогенного впливу на навколишнє природне
середовище мають базуватись саме на інтегральних показниках стану
геосистем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана на кафедрі географії України географічного факультету
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(“Регіональні геоекологічні проблеми України”, № держреєстрації
0101U002770), а також у державному підприємстві “Центр екологічного
моніторингу України” (ДП „ЦЕМУ”) в рамках договору “Оцінка впливу на
грунти, рослинний і тваринний світ ЕБ №2 Хмельницької АЕС (ОВНС — пп.
2.2., 2.3., 4.5 (4.5.1., 4.5.2, 4.5.3), 4.6 (4.6.1, 4.6.2.1.,4.6.2.3),
8.1.2)”. В межах цієї роботи автором виконана оцінка потенційних
еколого-економічних збитків, зумовлених введенням в експлуатацію
енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є геоекологічна
оцінка території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Відповідно до
поставленої мети визначені наступні завдання:

обґрунтувати концепцію геоекологічної оцінки території;

визначити інтегральні показники геоекологічної оцінки території;

розробити методику геоекологічної оцінки території з використанням
ГІС-технологій;

проаналізувати ландшафтну та ландшафтно-геохімічні структури та виконати
геоекологічну оцінку території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС;

розробити рекомендації щодо застосування результатів геоекологічної
оцінки в системі екологічного контролю, управління та оптимізації
природокористування;

Об’єкт дослідження – територія 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС.
Предметом дисертаційного дослідження є властивості геосистем території
30-кілометрової зони Хмельницької АЕС та її геоекологічна оцінка.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано
наступні методи. На основі методів польових ландшафтних досліджень
зібраний необхідний фактичний матеріал щодо сучасного стану геосистем
30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. За допомогою
ландшафтно-геохімічних методів було визначено ландшафтно-геохімічну
структуру території дослідження. З використанням методів комп’ютерного
моделювання на основі ГІС-технологій були побудовані електронні
картографічні моделі ландшафтно-геохімічної структури та зміненості
геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Метод еталонних
аналогів був використаний для геоекологічної оцінки зміненості
геосистем. Економічна оцінка впливу комплексу Хмельницької АЕС на
компоненти навколишнього природного середовища виконана з використанням
статистико-математичних методів. Потенційне навантаження на геосистеми
30-кілометрової зони Хмельницької АЕС за умови введення в експлуатацію
енергоблоку № 2 оцінено на основі методів геоекологічного прогнозування.

Наукова новизна отриманих результатів:

розроблено методику геоекологічної оцінки території з використанням
ГІС-технологій;

на основі ландшафтно-геохімічного підходу визначено зміненість геосистем
30-кілометрової зони Хмельницької АЕС;

побудовані електронні картографічні моделі зміненості геосистем
30-кілометрової зони Хмельницької АЕС;

визначено інтегральні показники геоекологічної оцінки території, що
дозволяють оптимізувати економічну оцінку антропогенного навантаження на
навколишнє природне середовище в зонах впливу АЕС;

за результатами геоекологічної оцінки території виконано економічну
оцінку впливу Хмельницької АЕС на грунтово-рослинний покрив;

обгрунтовано мережу геосистемного моніторингу 30-кілометрової зони
Хмельницької АЕС.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методики
геоекологічної оцінки території, що може бути застосована до
енергетичних та промислових об’єктів.

Отримані результати знайшли практичне застосування при виконанні робіт з
еколого-економічної оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)
енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС.

Методичні розробки геоекологічної оцінки території були використані при
проведенні практичних занять з курсу “Конструктивно-географічні основи
раціонального природокористування.”

Отримано авторське свідоцтво на ландшафтно-геохімічну полімасштабну
карту 30-ти кілометрової зони Хмельницької АЕС в електронній формі (в
співавторстві).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням, виконаним для оцінки впливу на навколишнє природне
середовище енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС. Вихідні матеріали зібрані
здобувачем під час польових досліджень, проведених у складі ландшафтної
експедиції ДП “ЦЕМУ” упродовж 1999-2002 рр.

В роботі автором особисто розроблено методику геоекологічної оцінки
території, досліджено та оцінено зміненість геосистем 30-кілометрової
зони Хмельницької АЕС, а також на основі інтегральних показників
геоекологічної оцінки території проведено економічну оцінку
антропогенного навантаження на компоненти геосистем внаслідок введення в
дію та функціонування Хмельницької АЕС.

Ландшафтна та ландшафтно-геохімічна оцінка 30-кілометрової зони
Хмельницької АЕС здійснена ДП “ЦЕМУ” під керівництвом Л.Л. Малишевої за
участю автора. В роботі використано результати досліджень Інституту
ботаніки НАН України щодо сучасного стану рослинного покриву, виконані
під керівництвом Я.П. Дідуха, а також вихідні дані щодо забруднення
навколишнього середовища комплексом Хмельницької АЕС, зібрані ВАТ
“Київський інститут “Енергопроект”.

Апробація основних положень. Основні результати досліджень доповідались
та обговорювались на: VIII з’їзді Українського географічного товариства
(Луцьк, 2000); науково-практичній конференції “Сучасна географія та
навколишнє природне середовище” (Вінниця, 1999); Першій Всеукраїнській
науковій конференції “Гідрологія, гідрохімія та гідроекологія” (Київ,
2000); Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів
“Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть” (Київ, 2000);
науковій конференції “Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002);
ГІС-форумі (Київ, 2000).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8
робіт загальним обсягом 2,5 д.а., з них 4 статті у фахових виданнях ВАК
України з географічних наук; отримано авторське свідоцтво.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація, загальним об’ємом 185 стор.,
містить 10 рисунків, в т.ч. 9 картосхем, 6 таблиць, 3 додатки. Список
літератури нараховує 124 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи геоекологічної оцінки території”
викладені базові концепції та підходи до геоекологічної оцінки
території, проаналізовано основні поняття та терміни, а також
представлена концептуальна модель дослідження.

Теоретико-методологічні основи геокологічної оцінки території складають
базові положення про цілісність, поліцентричність, поліфункціональність
та ієрархічність ландшафтної територіальної структури (В.Б. Сочава,
1978, М.Д. Гродзинський, 1993), а також положення про невіддільність
природної та антропогенної складових геосистем, які при з’ясуванні ролі
антропогенних змін розглядаються як дві частини єдиного цілого
(О.М. Маринич та ін., 2001). Поряд із загальними проблемами дослідження
геосистем, що знаходяться під антропогенним навантаженням, вагоме місце
займають питання їх систематики, типології та класифікації. Серед
великої кількості класифікацій можна виокремити дослідження
Г.І. Денисика щодо класифікації природно-антропогенних систем,
Г.І. Швебса щодо класифікації агрогеосистем та О.Ю. Дмитрука щодо
класифікації урбогеосистем, на основі яких створено відповідні
картографічні моделі. Провідними принципами геоекологічної оцінки
геосистем є принципи системності, історичності, функціональності,
антропоцентричності та географічності. Застосування методики
геоекологічної оцінки території дозволяє актуалізувати принципи
вартісної відповідності, економічної відповідальності та контролю.

Внаслідок того, що наявні підходи до економічної оцінки антропогенного
впливу на стан навколишнього природного середовища не завжди пов’язані з
аналізом змін самих геосистем, виникла необхідність поглиблення та
доповнення теоретико-методичних основ геоекологічної оцінки території.
При оцінці екологічного стану та рівнів антропогенної перетвореності
геосистем більшість дослідників використовує не прямі ознаки змін, а
опосередковані. Це обумовлено, з одного боку, недостатнім опрацюванням
підходів до оцінки перетвореності геосистем за прямими ознаками й
відсутністю еталонів природних геосистем, з другого боку – складністю
кількісного визначення (вимірювання) параметрів прямих ознак, що вимагає
проведення експедиційних великомасштабних та комплексних стаціонарних
досліджень — ландшафтно-геохімічних та ландшафтно-геофізичних.

Під геоекологічною оцінкою території розуміється визначення стану
геосистем, що утворився внаслідок антропогенних змін природного
середовища. Оскільки інтегральну кількісну міру всіх можливих поєднань
екологічних параметрів у конкретних геосистемах практично знайти
неможливо, необхідно оцінити головні прямі навантаження на найбільш
показові індикаторні компоненти геосистем — ґрунтовий та рослинний
покрив.

У другому розділі “Методика геоекологічної оцінки території”
обгрунтовується методика та визначаються інтегральні показники
геоекологічної оцінки території.

Важливою складовою будь-яких оціночних робіт є інвентаризаційні
дослідження. При геоекологічний оцінці території – це аналіз ландшафтної
та ландшафтно-геохімічної структури, а також інвентаризація видів
техногенного впливу на них. Вивчення ландшафтно-геохімічних систем
базується як на матеріалах польових ландшафтних досліджень з відбором
зразків грунту, грунтоутворюючих порід, рослинності, поверхневих вод,
так і на даних лабораторних аналізів, спрямованих на отримання
ландшафтно-геохімічних характеристик території. Результатом цих робіт є
ландшафтна карта та створена на її основі ландшафтно-геохімічна карта,
що відбиває просторову диференціацію хімічного складу і фізико-хімічних
властивостей ландшафтно-геохімічних систем (Л.Л. Малишева, 1998, 2000).

Інвентаризація джерел техногенного впливу передбачає визначення їх
видів, фіксацію місцеположення, місць скидання, складування та
захоронення промислових та побутових відходів, обсяги та фізико-хімічні
параметри викидів у навколишнє природне середовище.

Необхідною складовою сучасних геоекологічних досліджень є застосування
геоінформаційних систем (ГІС), що дозволяє прискорювати обробку
інформації та оперативно реагувати на будь-які зміни інформаційного поля
шляхом внесення коректив у базу даних, що викликає відповідні зміни на
тематичних картах. Для геоекологічної оцінки території 30-кілометрової
зони Хмельницької АЕС ДП “Центр екологічного моніторингу України” в
програмному середовищі MapInfo була створена серія електронних карт. Її
основою є ландшафтна карта, що забезпечує системність та повну
відповідність похідних карт. Авторські карти, що використані в
дисертаційному дослідженні для геоекологічної оцінки території, є
частиною цієї серії карт.

Геоекологічна оцінка території виконується на основі часткових оцінок
впливу діяльності людини на компоненти геосистеми. Внаслідок того, що
головним індикатором ландшафтно-геохімічних процесів в геосистемах є
грунти, а найбільш швидко на всі зміни реагує рослинність, методика
геоекологічної оцінки грунтово-рослинного покриву базується на
порівнянні фізико-хімічних властивостей грунтів, що зазнали
антропогенного впливу, та їх “еталонних” аналогів, а також на оцінці
відповідності сучасних рослинних угруповань едафічним умовам. За
еталонні геосистеми були прийняті автоморфні геосистеми, що сформувалися
під природною рослинністю.

Для визначення зміненості ґрунтового покриву за основу був прийнята
методика бонітування С.Н. Тайчинова, що дозволяє розробити агрономічну
класифікацію грунтів, яка базується на їх об’єктивних властивостях.
Оцінка продуктивності грунтів проводиться на врахуванні окремих
генетико-виробничих ознак: вмісту гумусу, потужності гумусового
горизонту, механічного складу, вмісту рухомого фосфору, ємності
вбирання, окислювально-відновлювальної реакції грунту, його щільності а
також на врахуванні характеристик рельєфу. Для кожної з цих
генетико-виробничих ознак С.Н. Тайчинов запропонував відповідні
коефіцієнти.

На основі цієї методики автором була виведена формула (1) оцінки
зміненості грунтів (Ті) в балах за кожною з визначених ознак:

Ті = (bіj — аіj) х kі, (1)

де: аіj – значення показника даного типу грунту за відповідною
діагностичною ознакою, що оцінюється;

bіj – еталонне значення показника для даного типу грунту за відповідною
діагностичною ознакою;

kі – коефіцієнт, що враховує частку участі в утворенні урожаю кожної
діагностичної ознаки.

Загальний рівень перетвореності грунту визначається як сума часткових
змін його діагностичних ознак.

Оскільки арифметична сума окремих генетико-виробничих ознак даного типу
грунту (( (аіj х kі)) є бонітетом даного типу грунту (Бі або Біз, якщо
грунт змінений), а, відповідно, сума еталонних значень
генетико-виробничих ознак даного типу грунту (( (аіj х kі)) є бонітетом
еталону даного типу грунту (Біе), то рівень перетвореності грунту може
бути представлений як різниця між бонітетами грунту-еталону та даного
типу грунту (Біе — Бі).

Наступний етап визначення антропогенної зміненості геосистем – це аналіз
відповідності сучасного рослинного покриву едафічним умовам території
дослідження. Критеріями виділення едафічних умов є розроблена
Є.В. Алексєєвим (1929 р.) та П.С. Погребняком (1929, 1955 р.), доповнена
А.А. Відіною (1974 р.) та групою авторів під керівництвом П.С.
Пастернака (1990 р.) комплексна характеристика двох параметрів –
зволоження та мінерального багатства грунту.

Результати геоекологічної оцінки території за допомогою інтегральних
показників необхідно враховувати при проведенні економічної оцінки
антропогенного впливу на ґрунтовий та рослинний покрив. У якості
інтегральних показників геоекологічної оцінки території були визначені
продуктивність грунтів та лісових масивів.

У третьому розділі “Ландшафтознавчий аналіз та геоекологічна оцінка
території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС” викладено результати
дослідження ландшафтно-морфологічної та ландшафтно-геохімічної
структури, а також геоекологічної оцінки території 30-кілометрової зони
Хмельницької АЕС.

Територія дослідження відрізняється значним різноманіттям та складністю
ландшафтної структури. В межах 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС
виділено 8825 геосистем рангу урочищ, які об’єднуються в 2503 види, 227
видів складних урочищ, що відносяться до 7 типів ландшафтів. Це:
мішано-лісові ландшафти зандрово-алювіальних рівнин з
дерново-підзолистими грунтами на водно-льодовикових та давньоалювіальних
відкладах; мішано-лісові рідколісні (екотонні) ландшафти
зандрово-алювіальних рівнин з дерновими опідзоленими грунтами на
давньоалювіальних та водно-льодовикових відкладах; широколистяно-лісові
ландшафти лесових рівнин з сірими лісовими грунтами на крейдових та
частково міоценових відкладах; парково-дібровні чагарниково-різнотравні
ландшафти лесових рівнин з темно-сірими лісовими грунтами, чорноземами
опідзоленими та вилугованими на лесах та лесовидних суглинках;
лучно-степові ландшафти лесових рівнин з чорноземами типовими,
карбонатними та лугово-чорноземними грунтами на лесовидних суглинках;
лучні ландшафти давньоалювіальних та алювіальних рівнин з лучними та
дерновими грунтами; болотні ландшафти з лучно-болотними, болотними,
торфово-болотними грунтами різної потужності.

Складність ландшафтної структури зумовила своєрідність
ландшафтно-геохімічних і біогеохімічних процесів, що відбилося на
ландшафтно-геохімічній структурі території. Геосистеми 30-кілометрової
зони складають 15 геохімічних класів, що виділені за типоморфними
елементами, найбільш представленими серед яких є: кислий кальцієвий
(Н+-Са2+) – 35,2%, кислий кальцієвий кисло-глейовий (Н+-Са2+|Н+,H+-Fe2+)
– 13,2%, глейовий (Н+-Fe2+) – 12,2%, кальцієвий (Са2+) – 11,9.

Неоднорідність хімічного та гранулометричного складу ґрунтотворних та
підстилаючих порід, різноманітність форм мезо- та мікрорельєфу при
загальному рівнинному характері більшої частини території дослідження,
близьке залягання ґрунтових вод, різноманіття рослинних угруповань та
вплив господарської діяльності людини зумовили строкатість ґрунтового
покриву. Найбільш поширеними в північному та північно-східному секторах
30-кілометрової зони Хмельницької АЕС є сірі лісові, лучні та
лучно-чорноземні грунти, в східному та південно-східному –
дерново-підзолисті та дернові грунти, в південному – чорноземи типові та
сірі лісові, в південно-західному – темно-сірі лісові та
дерново-підзолисті, в західному – сірі лісові, в північно-західному –
чорноземи опідзолені, сірі лісові та чорноземи реградовані.

Для геоекологічної оцінки грунтів серед всіх генетико-виробничих ознак
були вибрані вміст гумусу та кислотність. Вміст гумусу – основний
критерій родючості грунтів, а знання реакції середовища дає можливість
робити висновки про характер ґрунтових процесів, врахування яких є
важливим показником зростання та розвитку рослин.

В результаті проведених досліджень було встановлено, що площа змінених
за вмістом гумусу грунтів складає 1187,91 км2 або 41,98 % території
30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Максимальна зміненість (не
враховуючі території населених пунктів та водойми-охолоджувача) сягає 8
балів, хоча площа цих грунтів й незначна (близько 2,0 % змінених за
вмістом гумусу територій та близько 0,8 % всієї зони дослідження).
Головною особливістю ділянок із таким рівнем перетвореності є те, що
97,7 % з них знаходяться в межах урбофітоценозів, тобто територій з
відносно високим антропогенним навантаженням. Серед змінених за вмістом
гумусу грунтів найбільші площі займають сірі лісові легкосуглинкові
(56,6 км2), темно-сірі лісові легкосуглинкові (43,94 км2) та чорноземи
опідзолені легкосуглинкові (44,2 км2).

Площа змінених за кислотністю грунтів становить 1018,42 км2 (35,99 %
зони дослідження). Не враховуючі площі населених пунктів та
водойми-охолоджувача, максимальний показник зміненості дорівнює двом
балам (139,74 км2 або 16,3 % за кислотністю зміненої території). 72,6 %
змінених за кислотністю грунтів зосереджені в межах територій із
підвищеним антропогенним навантаженням (агрофітоценозів, урбофітоценозів
та населенних пунктів). Серед змінених за кислотністю грунтів найбільші
площі займають сірі лісові легкосуглинкові (103,07 км2),
дерново-слабопідзолисті глеюваті супіщані (98,71 км2) та чорноземи
типові легкосуглинкові (44,19 км2).

295,55 км2 зайняті грунтами, що мають негативне відхилення від еталонних
показників і за вмістом гумусу, і за кислотністю. Таким чином,
територія, що має зміненість за вмістом гумусу або за кислотністю,
займає площу в 1699,29 км2 або 60,1 % району дослідження.

В межах 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС території з незміненим
ґрунтовим покривом займають 1130,28 км2 або 39,9 %, із слабо зміненим –
1062,0 км2 або 37,5 % (рівень трансформації – 0,1-2,6 бали), із середньо
зміненим – 350,06 км2 або 12,4 % (2,7-5,2 бали), із сильно зміненим –
207,46 км2 або 7,3 % (5,3-7,8 бали), з дуже сильно зміненим – 79,76 км2
або 2,8 % (більше 7,8 балів).

Рослинний покрив 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС відрізняється
значним різноманіттям. Поруч з типовими сосновими та дубово-сосновими
лісами поширені й грабово-дубові ліси. На їх фоні контрастують
мезотрофні болота западин та типові лучні ділянки. До головних
особливостей рослинного покриву необхідно віднести незначне поширення
природної рослинності, але в той же час едафічну обумовленість лісових
масивів.

Для визначення відповідності сучасного рослинного покриву едафічним
умовам було використано карту рослинності 30-кілометрової зони
Хмельницької АЕС (Дідух та ін.), на якій виділені 29 категорій, що
відповідають одиницям фітоценотичної класифікації. З цих категорій були
вибрані такі фітоценотичні одиниці, що зазнали антропогенного впливу, а
саме: агрофітоценози, культури плодоягідників, урбофітоценози, лісові
площі, що непокриті лісом, а також соснові культури на місці
грабово-сосново-дубових лісів, культури дуба та сосни на місці
грабово-дубових лісів, культури ялини. В межах цих фітоценозів, з
врахуванням морфо-літогенних умов, ґрунтового покриву та ландшафтних
відмінностей було встановлено характеристики умовно відновленого
рослинного покриву 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС.

Загальна площа умовно відновленого рослинного покриву складає
1648,87 км2. В межах 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС
спостерігається широкий спектр лісорослинних умов. Наслідком цього є
широке типологічне розмаїття лісів: від сухих борів до болотних дібров.
562,72 км2 (34,1 %) території, сучасний рослинний покрив якої не
відповідає едафічним умовам, змінено за кислотністю, 668,06 км2 (40,5 %)
– за вмістом гумусу, а 227,49 км2 (13,8 %) – і за кислотністю, і за
вмістом гумусу. Отже, на 1003,29 км2 (60,8 %), де змінений рослинний
покрив, відбулась й зміна грунтів або за кислотністю, або за вмістом
гумусу.

Для визначення рівня зміненості рослинного покриву 30-кілометрової зони
Хмельницької АЕС було виділено 5 категорій. 645,04 км2 або 22,8 % зони
дослідження займають території з незміненим рослинним покривом. До слабо
змінених територій (367,86 км2 або 13,0 %) були віднесені соснові ліси
злакові, соснові ліси конвалієві, соснові ліси жорстковолосистоосокові
ожинові, торф’янисті луки, соснові культури на місці соснових лісів,
соснові культури на місці грабово-сосново-дубових лісів, культури дуба
та сосни на місці грабово-дубових лісів. До середньо змінених територій
(217,28 км2 або 7,7 %) – пустищні луки, культури плодоягідників (сади),
урбофітоценози, культури ялини, лісові культури з інтродукованих порід,
розсадники. До сильно змінених територій (1543,65 км2 або 54,5 %) були
віднесені агрофітоценози, урбофітоценози на місці лісових масивів,
лісові площі, невкриті лісом, а також площі населених пунктів без
врахування міст. Території міст та водойми-охолоджувача (55,74 км2 або
2,0 %) ми вважаємо дуже сильно зміненими.

За інтегральним показником зміненості 11,4 % (321,8 км2) зони
дослідження займають незмінені геосистеми, 26,6 % (754,71 км2) – слабо
змінені, 44,7 % (1256,31 км2) – середньо змінені, 15,3 % (432,0 км2) –
сильно змінені та 2,0 % (55,74 км2) – дуже сильно змінені геосистеми.

Таким чином, аналіз сучасного стану ландшафтно-морфологічної та
ландшафтно-геохімічної структури дозволив провести геоекологічну оцінку
геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Максимальна зміненість
грунтів за вмістом гумусу дорівнює 8 балам, а за кислотністю – 2 балам.
Більше половини території дослідження зазнала змін різного ступеня.
Приблизно на 60 % 30-кілометрової зони сучасний рослинний покрив не
відповідає едафічним умовам, що говорить про значний антропогенний тиск
на даний регіон. Залежно від рівня змін в межах регіону дослідження були
виділені незмінені, слабо змінені, середньо змінені сильно та дуже
сильно змінені геосистеми.

.

2

?

?

o

o

: > b f ,

b

d

oooooooooooooooooooooooooooo

.

0

2

???????????2

?

o

: < > ¬ ae ,

d

¬

?????????$? визначено основні напрямки використання геоекологічної
оцінки території, виконано економіко-географічну оцінку впливу
Хмельницької АЕС на навколишнє природне середовище, а також розроблено
мережу моніторингу 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС.

Запропонована нами методика спрямована на вирішення наступних завдань,
що висуваються до раціоналізації природокористування: придати вартісну
(цінову) форму всім факторам ринкового обміну, які повинні стати
товарами, в т.ч. природні ресурси та інші природні блага, такі як чисте
повітря, красиві ландшафти; перевести зовнішні для фірм ефекти впливу на
середовище (наприклад, забруднення) у внутрішні та врахувати їх в
собівартості продукції чи послуг шляхом застосування екологічних
податків, платежів, штрафів. В першому випадку за допомогою
представленої методики вже зараз можна розрахувати еталонні вартісні
характеристики деяких компонентів природи. В другому випадку, на нашу
думку, на основі даної роботи можна розраховувати зовнішні ефекти впливу
на навколишнє середовище.

Окрім цього, методику геоекологічної оцінки території доцільно
використовувати в подоланні недоліків Системи національних рахунків, що
не приймають до уваги вичерпування природних ресурсів, недостатньо повно
враховують природоохоронні витрати, а також не враховують деградацію
якості навколишнього середовища та наслідки для здоров’я та добробуту
людей.

Однією з проблем сталого розвитку є створення можливостей для рівноваги
між потенціалом навколишнього природного середовища і вимогами людей
всіх поколінь. Тому необхідною умовою для досягнення цієї мети є те, щоб
антропогенна діяльність не перевищувала господарську ємність екосистем.
Встановлення такої ємності можливе лише після всебічного вивчення
екосистеми, що досягається при застосуванні узагальнених в даній роботі
методик.

Серед часткових завдань, що дозволяє вирішувати запропонована методика,
доцільно виділити наступні: 1). Повна геохімічна оцінка території
дослідження, що є базовою інформацією для визначення тут
ландшафтно-геохімічних бар’єрів. При постійному функціонуванні
техногенного об’єкту або аварійних ситуаціях отримані дані дозволяють
прогнозувати можливий перерозподіл речовин в геосистемах та прискорюють
локалізацію забруднених ділянок. 2). Дослідження сучасного рослинного
покриву та аналіз зміненості рослинного покриву внаслідок господарської
діяльності. 3). Прогнозування можливих станів геосистем та нормування
антропогенних навантажень на них після оцінки рівня перетвореності
геосистем та визначення їх стійкості.

Отже, для прийняття управлінських рішень та оптимізації
природокористування необхідно виконати економіко-географічну оцінку
антропогенного впливу на навколишнє природне середовище на основі
об’єктивних показників зміненості компонентів геосистем. Запропонована
методика дозволяє визначити ці показники.

Для економічної оцінки зміненості грунтів за основу використано
нормативну формулу (2) для розрахунку втрат сільськогосподарського
виробництва, що спричинені вилученням з використання
сільськогосподарських угідь:

(Бі х Пі) х Но / Бо, (2)

де: Рв – розмір втрат, грн.;

Пі – площа і-тої агровиробничої групи грунтів ділянки угіддя, що
вилучається, га;

Бі – бал оцінки і-тої агровиробничої групи грунтів, що вилучається або
намічається під внутрігосподарське будівництво;

Но – норматив втрат по АР Крим або області для угідь, грн. за 1 га;

Бо – середній по АР Крим або області бал оцінки угідь;

Розмір втрат сільськогосподарського виробництва, що зумовлені вилученням
сільськогосподарських угідь, фактично показує повну вартість ділянок, що
вилучаються. Якщо модифікувати цю формулу і замінити бал оцінки і-тої
агровиробничої групи грунтів на бал бонітету і-того грунту-еталону
(Біе), за її допомогою можливо розрахувати вартість незмінених земель
(Рве). Для більш точної оцінки (формула 3) можна замінити середній по АР
Крим або області бал оцінки угідь на середній в межах території
дослідження бал оцінки угідь (Бс):

(Біе х Пі) х Но / Бс (3)

Різниця між загальною вартістю незмінених земель та фактичною вартістю
земельної ділянки (формула 4) і буде становити збитки від зміненості
грунтів (Уз):

((Біе — Бі) х Пі) х Но / Бс, (4)

а різниця між бонітетами (Біе — Бі) відповідатиме рівню зміненості
грунтів.

Базовою для економічної оцінки збитків внаслідок зміненості лісових
масивів є формула (5) визначення втрат лісогосподарського виробництва,
спричинених вилученням лісових угідь (вкритих лісовою рослинністю
земель, незімкнених лісових культур, лісових розсадників, плантацій,
рідколісь, згарищ, загиблих насаджень, зрубів, галявин, лісових шляхів,
просік, протипожежних розривів тощо), для використання їх у цілях, не
пов’язаних із веденням лісового господарства, визначаються на основі
відповідних нормативів втрат:

Рв = Пд х Нв х Кі, (5)

де: Рв — розмір втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень;

Пд — площа ділянки лісогосподарських угідь, що вилучається, гектарів;

Нв — норматив втрат лісогосподарського виробництва, тис. гривень;

Кі — коефіцієнт продуктивності лісових угідь за типами лісорослинних
умов.

За аналогією з розрахунком втрат сільськогосподарських угідь, розмір
втрат лісогосподарського виробництва можна вважати повною вартістю тієї
чи іншої лісової ділянки. Якщо ділянка не вилучається з обігу, а зазнає
певних перетворень, змінюється її продуктивність і, як наслідок, через
зміну відповідного коефіцієнту коливається її вартість. Амплітуда
коливання цієї вартості (формула 6) й буде становити рівень зміненості:

Ул = Пд х Нв х (Кі – Кіз), (6)

де: Ул – збитки, завдані лісовим ресурсам внаслідок зміненості лісових
масивів;

Кіз – коефіцієнт продуктивності лісових угідь, змінених внаслідок
господарської діяльності людини.

Комплекс Хмельницької АЕС (проммайданчик, водойма-охолоджувач,
м. Нетішин) здійснює на ґрунтовий покрив дуже складний та неоднозначний
вплив. Амплітуда коливань його показників у грошовому вимірі може
становити від 73 242 тис. грн. до 924 020,5 тис. грн. залежно від
минулих режимів господарського використання територій, на яких
розташований цей комплекс.

Вплив на лісові ресурси, як й на ґрунтовий покрив, Хмельницької АЕС
визначається, головним чином, зайняттям її спорудами та допоміжними
об’єктами певних територій. Економічна оцінка рослинних втрат досягає
140 351,85 тис. грн.

Розробка мережі геосистемного моніторингу 30-кілометрової зони
Хмельницької АЕС відбувалась на основі проведеної геоекологічної оцінки
території. До зазначеної мережі були віднесені геосистеми з максимальним
рівнем зміненості, а також еталонні геосистеми. Головною особливістю
розміщення пунктів спостереження є максимальне врахування ландшафтного
різноманіття 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС.

Таким чином, можливість вирішення завдань в таких дисциплінах, як
ландшафтна екологія, економіка навколишнього середовища, екологічна
економіка, економіка стійкого розвитку тощо, свідчить про міжгалузевий
характер отриманої методики. Економіко-географічну оцінку впливу
комплексу Хмельницької АЕС на навколишнє природне середовище виконано з
врахуванням результатів геоекологічної оцінки території 30-кілометрової
зони Хмельницької АЕС. При цьому необхідно зауважити, що найбільший
прямий вплив Хмельницької АЕС на компоненти геосистем відбувся в
результаті проведеного вилучення сільськогосподарських та лісових угідь.
Управління в області охорони навколишнього середовища, раціонального
використання природних ресурсів і забезпечення екологічно безпечного
стійкого розвитку регіонів вимагає дієвої системи екологічного контролю.
Такою системою може стати розроблена мережа геостстемного моніторингу
30-кілометрової зони Хмельницької АЕС, оскільки вона враховує
типологічне різноманіття та рівень зміненості геосистем території
дослідження.

ВИСНОВКИ

В результаті виконаного дисертаційного дослідження згідно мети роботи
було вирішено наступні завдання і зроблено відповідні висновки:

1. Обгрунтовано концепцію геоекологічної оцінки території. В основу
дисертаційного дослідження покладені концептуальні положення
ландшафтознавства, геохімії ландшафтів, а також геоекології (ландшафтної
екології). Геоекологічну оцінку території доцільно здійснювати на основі
інтеграції ландшафтного, ландшафтно-геохімічного та
антропогенно-ландшафтного підходів, що ґрунтуються на
ландшафтно-екологічних принципах, а саме: системності, історичності,
функціональності, антропоцентричності та географічності. Під
геоекологічною оцінкою території ми розуміємо визначення стану геосистем
внаслідок антропогенних змін природного середовища. Комплексна
геоекологічна оцінка території повинна складатись з часткових оцінок
впливу діяльності людини на компоненти геосистем, а саме: на
геолого-геоморфологічну структуру, кліматичні умови, водні об’єкти,
ґрунтовий та рослинний покрив. Оскільки інтегральну кількісну міру всіх
можливих поєднань екологічних параметрів у конкретних геосистемах
практично знайти неможливо, були виражені в кількісній формі головні
прямі навантаження на найбільш показові компоненти геосистем. Цими
компонентами були визначені ґрунтовий та рослинний покрив.

2. Визначено інтегральні показники геоекологічної оцінки території.
Оскільки головним індикатором всіх процесів в геосистемах є грунти, а
найбільш швидко на всі зміни реагує рослинність, то й основну увагу при
геоекологічній оцінці геосистем приділено порівнянню фізико-хімічних
властивостей грунтів з відповідними параметрами їх “еталонних” аналогів,
а також оцінці змін рослинного покриву (наявності-відсутності природної
рослинності, відповідності рослинних асоціацій едафічним умовам). Якісні
та кількісні зміни грунтово-рослинного покриву викликають й відповідну
зміну продуктивності грунтів та лісових масивів.

При економічній оцінці антропогенного впливу на навколишнє природне
середовище (визначення порядку втрат сільськогосподарського та
лісогосподарського виробництв) також враховуються продуктивність грунтів
та лісових угідь. Таким чином, інтегральними показниками геоекологічної
оцінки території, на основі яких можна виконати економічну оцінку
антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, визначено
продуктивність грунтів та лісових масивів.

3. Розроблено методику геоекологічної оцінки території з використанням
ГІС-технологій. Методика геоекологічної оцінки території базується на
інвентаризаційних дослідженнях як самих геосистем (аналізі ландшафтної
та ландшафтно-геохімічної структури), так і техногенного об’єкту, що
спричинює навантаження на навколишнє природне середовище. Аналіз
ландшафтно-геохімічної структури території дослідження є цілком
репрезентативним інформаційним полем про існуючий стан геосистем.
Результатом інвентаризації техногенного об’єкту є визначення його
просторового розташування, механізму, виду, радіусу, об’єкту та
характеру впливу, а також шляхів надходження забруднюючих речовин у
навколишнє природне середовище.

Необхідною складовою в сучасних експериментальних дослідженнях є
застосування геоінформаційних систем, за допомогою яких розробляється
ландшафтна карта, а на її основі – серія тематичних карт. Для
розроблення цих карт та оцінювальних робіт була використана програма
MapInfo. Серед серії карт для геоекологічної оцінки території були
використані картосхеми зміненості грунтового та рослинного покриву.
Результатом застосування геоекологічної оцінки для системи екологічного
контролю, управління та оптимізації природокористування є картосхема
мережі моніторингу 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС.

Для геоекологічної оцінки території за індикаторними компонентами
геосистем використовується метод еталонних аналогів. Рівень зміненості
геосистем визначається на основі порівняння показників продуктивності
грунтів з її еталонними значеннями для даного типу грунту, а також за
допомогою аналізу відповідності сучасного стану рослинного покриву
едафічним умовам. Особливістю розробленої методики є можливість
використання результатів геоекологічної оцінки ґрунтового та рослинного
покриву при економіко-географічній оцінці антропогенного впливу на
навколишнє природне середовище.

4. Оцінено сучасний стан та зміненість геосистем 30-кілометрової зони
Хмельницької АЕС. 30-кілометрова зона Хмельницької АЕС відзначається
значним різноманіттям та складністю ландшафтної структури.
Інвентаризаційні дослідження дозволили виділити наступний типологічний
ряд: мішано-лісові та мішано-лісові рідколісні (екотонні) ландшафти
зандрово-алювіальних рівнин, широколистяно-лісові, парково-дібровні
чагарниково-різнотравні та лучно-степові ландшафти лесових рівнин, лучні
ландшафти давньоалювіальних та алювіальних рівнин, а також болотні
ландшафти.

Аналіз ландшафтно-геохімічної структури геосистем дозволив визначити
зміненість грунтів 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС, для оцінки
рівня якої серед генетико-виробничих ознак грунтів обрано вміст гумусу
та кислотність. Встановлено, що приблизно на 60,1 % (1699,29 км2)
території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС спостерігається
перетвореність грунтів за вмістом гумусу або за показниками їх
кислотності. Рівень зміненості грунтів у 30-кілометровій зоні
Хмельницької АЕС за вмістом гумусу сягає 8 балів бонітету, а за
кислотністю – 2 балів. Найбільший сумарний рівень дорівнює 9 балам.
69,6 % змінених за вмістом гумусу та 72,6 % змінених за кислотністю
грунтів знаходяться в межах агрофітоценозів, урбофітоценозів та
населених пунктів, тобто територій з підвищеним техногенним
навантаженням. Серед грунтів з рівнем зміни за вмістом гумусу в 8 балів
цей показник дорівнює 97,7 %. Серед змінених за гумусом грунтів
найбільші площі займають сірі легкосуглинкові (56,6 км2), чорноземи
опідзолені легкосуглинкові (44,2 км2), темно-сірі легкосуглинкові
(43,94 км2), дерново-середньопідзолисті глейові супіщані (40,95 км2), а
за кислотністю – також сірі легкосуглинкові (103,07 км2),
дерново-слабопідзолисті глеюваті супіщані (98,71 км2), чорноземи типові
легкосуглинкові (44,19 км2), чорноземи опідзолені легкосуглинкові
(43,62 км2) та дерново-слабопідзолисті глейові супіщані (37,9 км2).

Біля 60 % сучасного рослинного покриву 30-кілометрової зони Хмельницької
АЕС не відповідає едафічним умовам, що свідчить про значну
перетвореність території дослідження внаслідок господарської діяльності
людини. Про нерівномірність зміни рослинного покриву внаслідок дії
антропогенних факторів говорить незначна трансформованість Малополіської
низовини, де поширені бори та субори, а також сильна перетвореність
Волинської та Подільської височин, переважно районів поширення судібров
та дібров різного ступеня зволоження.

За інтегральним показником зміненості 11,4 % (321,8 км2) зони
дослідження займають незмінені геосистеми, 26,6 % (754,71 км2) – слабо
змінені, 44,7 % (1256,31 км2) – середньо змінені, 15,3 % (432,0 км2) –
сильно змінені та 2,0 % (55,74 км2) – дуже сильно змінені геосистеми.

5. Розроблені рекомендації щодо застосування результатів геоекологічної
оцінки в системі екологічного контролю, управління та оптимізації
природокористування.

Міжгалузевий характер отриманої методики може бути корисним при
вирішенні завдань в таких дисциплінах, як ландшафтна екологія, економіка
навколишнього середовища, екологічна економіка, економіка стійкого
розвитку тощо. Економічну оцінку впливу комплексу Хмельницької АЕС на
навколишнє природне середовище проведено з урахуванням результатів
геоекологічної оцінки території 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС.
При цьому необхідно зауважити, що найбільший вплив Хмельницької АЕС на
компоненти природи відбувся в результаті вилучення сільськогосподарських
та лісових угідь для розміщення на цій території її споруд та допоміжних
об’єктів. Мінімальна сума збитків внаслідок такого впливу на ґрунтовий
покрив становить біля 73 242 тис. грн. Загальна сума збитків від
побудови комплексу Хмельницької АЕС для лісових масивів складає
140352 тис. грн. Звернемо увагу, що щорічні збитки внаслідок забруднення
атмосферного повітря шкідливими хімічними речовинами та незворотного
технічного та господарсько-питного водоспоживання на декілька порядків
менші за збитки від впливу на грунтово-рослинний покрив. Це вказує на
вагомі індикаторні властивості і екологічне значення грунтово-рослинного
покриву для геоекологічної оцінки території.

Для інформаційного забезпечення управління в сфері охорони навколишнього
середовища, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення
екологічно безпечного стійкого розвитку регіонів необхідна розробка
дієвої системи екологічного контролю. Реалізація цього завдання можлива
за умови організації в регіоні дослідження мережі геосистемного
моніторингу, яка враховує результати геоекологічної оцінки території.
Характерною особливістю даної мережі моніторингу є організація пунктів
спостереження як в еталонних, так і змінених геосистемах з максимальним
врахуванням ландшафтного різноманіття території 30-кілометрової зони
Хмельницької АЕС.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Малишева Л.Л., Гайдай С.В. Трансформація геосистем: стан, проблеми,
перспективи оцінки змін внаслідок техногенного впливу // Україна та
глобальні процеси: географічний вимір. В 3-х т. – Київ-Луцьк:
РВВ “Вежа”, 2000. – Т. 3. – С. 44-47 (особистий внесок: визначено
еталонні значення для геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС).

Географічні карти: 1) Ландшафтно-геохімічна полімасштабна карта 30-ти
кілометрової зони Хмельницької АЕС в електронній формі, 2) Полімасштабна
карта ландшафтно-географічних бар’єрів 30-кілометрової зони впливу
Хмельницької АЕС в електронній формі: А.с. ПА № 2644. Україна / Малишева
Л.Л., Сорокіна Л.Ю., Грачов А.П., Шмурак А.Л., Гайдай С.В., Карбовська
С.В.; Зареєстровано 17.01.00; Видано 28.01.00 (особистий внесок: участь
у створенні легенди до ландшафтно-геохімічної карти та карти
ландшафтно-геохімічних бар’єрів).

Шищенко П.Г., Малышева Л.Л., Сорокина Л.Ю., Шмурак А.Л., Грачев А.П.,
Носон А.В., Галаган А.А., Гайдай С.В., Карбовская С.В. Использование ГИС
для анализа природных условий зон влияния техногенных объектов (на
примере Хмельницкой АЭС) // Матеріали ГІС-форуму-2000. – К. – 2000. — с.
52-56 (особистий внесок: участь у створенні картографічних моделей на
основі ГІС-технологій).

Шищенко П.Г., Малишева Л.Л., Дмитрук О.Ю., Гайдай С.В., Носон А.В.,
Година О.О. До питання про ландшафтний моніторинг України // Фізична
географія та геоморфологія. – К.: Обрії, 2001. – № 40. – С. 5-11
(особистий внесок: визначено зміненість модельного полігону за окремими
показниками).

Гайдай С.В. Вплив атомних електростанцій на гідрологічні об’єкти //
Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – К.: Ніка-Центр, 2001. – Т. 2.
– С. 609-616.

Гайдай С.В. Проблема еталонізації ландшафтів та інтегральна
трансформованість геосистем // Фізична географія та геоморфологія. – К.:
Обрії, 2002. – Вип. 42. – С. 21-25.

Гайдай С.В. Визначення трансформації рослинного покриву 30-кілометрової
зони Хмельницької АЕС та економічна оцінка впливу комплексу ХАЕС на
нього // Фізична географія та геоморфологія. – К.: Обрії, 2005. – Вип.
49. – С. 236-239.

L. Malysheva, L. Sorokyna, A. Galagan, S. Gayday, A. Grachev, O. Godyna,
S. Demyanenko, S. Karbovskaya, R. Malenkov, A. Noson. Ecosystems of
30-km zones of Khmelnytsky and Rivne NPP: estimation of migration
conditions of the radionuclides and other technical pollutants
Equidosimetry (Edited by F. Brechignac and G. Desmet) / NATO Security
through Science Series – C: Environmental Security – Vol. 2. Printed in
the Netherlands, 2005 Springer – P. 369-376 (особистий внесок: участь у
дослідженні умов перерозподілу радіонуклідов та інших забруднюючих
речовин).

АНОТАЦІЯ

Гайдай С. В. Геоекологічна оцінка території 30-кілометрової зони
Хмельницької АЕС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за
спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне
використання природних ресурсів. – Географічний факультет Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

Поглиблено теоретико-методологічні основи та розроблено методику
геоекологічної оцінки території із застосуванням ландшафтно-геохімічного
підходу.

Визначено інтегральні показники геоекологічної оцінки геосистем, на
основі яких можна виконати економічну оцінку антропогенного навантаження
на навколишнє природне середовище.

На основі ландшафтно-геохімічного підходу та із застосуванням
ГІС-технологій оцінено сучасний стан та зміненість геосистем
30-кілометрової зони Хмельницької АЕС.

Проведено економічну оцінку впливу Хмельницької АЕС на грунтовий та
рослинний покрив 30-кілометрової зони.

Ключові слова: геоекологічна оцінка території, геосистеми, АЕС,
антропогенний вплив.

АННОТАЦИЯ

Гайдай С. В. Геоэкологическая оценка территории 30-километровой зоны
Хмельницкой АЭС. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по
специальности 11.00.11 – конструктивная география и рациональное
использование природных ресурсов. – Географический факультет Киевского
национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2006.

Разработана методика геоэкологической оценки территории, как
составляющая экономической оценки воздействия на окружающую среду.

Для геоэкологической оценки антропогенного изменения геосистем
необходимо определить те компоненты природной среды, которые являются
наиболее информативными и наиболее быстро реагируют на влияние
каких-либо факторов, установить диагностические признаки изменения
состояния геосистем, а также сравнить существующее состояние геосистем с
их эталонными аналогами. Среди компонентов природной среды, по которым
определяется уровень антропогенной трансформации, были выбраны почвы и
растительность. Диагностическими признаками для почв стали содержание
гумуса и кислотность, а для растительности – соответствие современного
ее состояния эдафическим условиям.

Для возможности использования геоэкологического подхода в экономической
оценке антропогенного влияния на окружающую среду были обобщены и
дополнены существующие методики такой оценки. Определены интегральные
показатели геоэкологической оценки территории – продуктивность почв и
лесных массивов, на основе которых можно провести экономическую оценку
антропогенного влияния на окружающую природную среду.

В результате комплекса проведенных работ и аналитических обобщений при
помощи ландшафтно-геохимического подхода определен уровень измененности
геосистем по содержанию гумуса и кислотности, а также восстановлен
растительный покров в соответствии с эдафическими условиями
30-километровой зоны Хмельницкой АЭС. При этом на основе ГИС-технологий
были построены электронные полимасштабные модели уровня измененности и
общей измененности почв по содержанию гумуса и кислотности, размещения
территорий с измененным растительным покровом, условно восстановленного
растительного покрова, измененности геосистем по растительному покрову,
интегральной измененности геосистем 30-километровой зоны Хмельницкой
АЭС.

Проведена экономическая оценка влияния комплекса Хмельницкой АЭС на
почву и растительный мир 30-километровой зоны. При этом было
установлено, что комплекс Хмельницкой АЭС оказал основное влияние на
компоненты природной среды в связи с изъятием из хозяйственного
использования сельскохозяйственных и лесных угодий для размещения
промышленной площадки, пруда-охладителя и г. Нетешин.

Также были предложены рекомендации относительно использования
результатов геоекологической оценки в системе экологического контроля,
управления и оптимизации природопользования. В связи с этим была
усовершенствована система мониторинга 30-километровой зоны Хмельницкой
АЭС.

Ключевые слова: геоекологическая оценка территории, геосистемы, АЭС,
антропогенное влияние.

ANNOTATION

Gayday S. V. Geo-ecological evaluation of the territory of the
30-kilometer zone of the Khmel’nitskiy Nuclear Power Plant. —
Manuscript.

Dissertation for acquiring the degree of candidate of geographical
sciences with the specialization 11.00.11 — structural geography and
efficient use of natural resources.- Geographical department of Kyiv
National Taras Schevchenko University, Kyiv, 2006.

A procedure is developed for the geo-ecological evaluation of a
territory as a component of the economic estimation of influence on the
environment. Soils and vegetation were selected among the components of
the natural medium, on which the geo-ecological assessment of
anthropogenic changes was based. Humus content and acidity were selected
as parameter for soils, and the relationship between its present state
and edaphic conditions for the vegetation.

The integral indices of the geo-ecological estimation of the territory
that are determined are productivity of soils and forested areas, on the
basis of which it is possible to evaluate the economy of anthropogenic
influences on the natural environment. As a result of the complex of
works and analytical generalizations with the aid of the topographical-
geochemical approach the following is determined: level of variability
of the geo-system related to the content of humus and acidity, and the
plant cover in accordance with the edaphic conditions of the 30-
kilometer zone of the Khmel’nitskiy NPP. The economic influence of the
Khmel’nitskiy NPP complex on the soil and the vegetation of the
30-kilometer zone is evaluated. In this case it was shown that the
complex Khmel’nitskiy NPP had a basic effect on natural components
connected to the withdrawal from the economic use of agricultural and
forest land for positioning of an industrial area, cooling pond and the
town of Neteshin.

Recommendations are given related to the use of results of the
geo-ecological evaluation within the system of ecological monitoring,
control and optimal uses of natural resources. In connection with this,
the system of monitoring in the 30-kilometer zone of the Khmel’nitskiy
NPP was improved.

Keywords: geo-ecological evaluation of territories, geo-system, NPP,
anthropogenic influence.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *