Формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І–II рівнів акредитації (автореферат)

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Щербань Микола Петрович

УДК 378.663:340(043.3)

Формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних
закладів І–II рівнів акредитації

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті вищої освіти АПН України

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Невмержицький Олександр Артемович, Інститут вищої освіти АПН України,
заступник директора

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Кондратюк Олександр Пантелеймонович, Інститут педагогіки і психології
професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник,
заслужений працівник вищої школи України

кандидат педагогічних наук, професор Коваленко Євгенія Іванівна,
Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя,
завідувач кафедри педагогіки

Провідна установа: Полтавський державний педагогічний університет ім.
В.Г. Короленка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України,
м.Полтава

Захист відбудеться 12 травня 2005 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН
України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН
України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розісланий 11 квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Уваркіна О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Україна, обравши для себе шлях
розвитку та становлення дійсно суверенної і незалежної держави, далі
формує державні інституції, місцеве самоврядування, систему
національного права. У Конституції України, прийнятій на п’ятій сесії
Верховної Ради України 28 червня 1996 року, визначено Україну як
суверенну, незалежну, демократичну, соціальну, правову державу.
Основоположними принципами такої держави об’єктивно мають бути
верховенство права, першочергова соціальна цінність прав і свобод людини
і громадянина.

Сучасні умови розвитку аграрної галузі народного господарства потребують
удосконалення системи підготовки випускників вищих аграрних навчальних
закладів.

Незадовільна правова обізнаність спеціалістів і керівників фермерських
господарств та сільського населення є причиною порушень основних прав і
свобод, що закріплені Конституцією України. Юридичне забезпечення
аграрної сфери, яка охоплює майже третю частину населення України,
залишається недостатнім.

Настав час, коли правові знання і правова культура мають стати
обов’язковим складником загальної підготовки випускника, особливо
майбутнього молодшого спеціалістааграрника.

Проблему формування правової культури досліджували провідні філософи,
педагоги, правознавці Н. Алексєєв, В. Бабкін, В. Головченко, В. Котюк,
М. Орзих, М. Подберезький, Л. Рабинович, О. Скакун, С. Сливка, С. Станик
та інші науковці. Аналіз праць цих та інших авторів свідчить, що у
розв’язанні визначених державою завдань щодо правової культури громадян
провідне місце належить загальноосвітнім і вищим навчальним закладам, де
закладаються основи правової культури.

Водночас аналіз педагогічної і правової літератури та досвіду практичної
діяльності вищих навчальних закладів переконує в тому, що проблема
формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів аграрного
профілю цілком не вивчена і потребує поглибленого дослідження,
систематизації й теоретичного узагальнення, що і зумовило вибір теми
дисертаційного дослідження: „Формування правової культури студентів
вищих аграрних навчальних закладів І–II рівнів акредитації.”

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
здійснювалося відповідно до теми відділу педагогіки і психології
Інституту вищої освіти АПН України „Психологопедагогічне проектування
особистісно орієнтованих технологій навчання у вищих навчальних
закладах”, державний реєстраційний номер 0103 U 000963.

Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту вищої освіти АПН
України (протокол №4 від 31 березня 2003 р.) та Радою з координації
наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України
(протокол № 5 від 27 травня 2003 р.).

Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх молодших
спеціалістів у вищих аграрних навчальних закладах І–II рівнів
акредитації у контексті розвитку професійнопедагогічної та правової
науки в Україні.

Предметом дослідження є зміст, форми організації та педагогічні
технології формування правової культури студентів аграрних навчальних
закладів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально
перевірити ефективність систем формування правової культури студентів
вищих аграрних закладів І–ІІ рівнів акредитації.

Концептуальною ідеєю дослідження є положення про те, що формування
правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів є
соціальною вимогою, базується на педагогічній і психологічній теорії і
практиці та спрямоване на піднесення професійноправових відносин у
виробничій діяльності, створення умов для правового самовдосконалення і
підвищення рівня правової компетентності майбутніх молодших
спеціалістів.

Гіпотеза дослідження: рівень правової культури студентів аграрних
коледжів і технікумів значно зросте, якщо в навчальновиховний процес
цілеспрямовано запроваджуються мотиваційні, змістові та процесуальні
компоненти, як система правової підготовки майбутніх спеціалістів.

Основні завдання дослідження:

1. Уточнити поняття „правова культура”, його зміст і структурні
компоненти.

2. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови, цілі, завдання, зміст,
форми організації і методи виховання правової культури студентів
аграрних коледжів і технікумів, експериментально перевірити їх
ефективність.

3. Обґрунтувати й експериментально перевірити критерії визначення рівнів
сформованості правової культури майбутніх молодших спеціалістів та
ефективність їх застосування.

4. Проаналізувати діючі програми з правознавчих дисциплін та практику
впровадження методів активного навчання з формування правової культури
студентів, визначити шляхи підвищення ефективності навчального процесу
аграрних коледжів і технікумів.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є психологопедагогічні
закономірності становлення особистості, методологічні принципи теорії
пізнання, концептуальні положення філософії, соціології, психології,
педагогіки та інших галузей знань про сутність особистості, природу її
пізнавальної і трудової активності, професійноправової підготовки та
особистісно орієнтованого підходу до підготовки студентів у вищій школі.

Теоретичну основу дослідження становлять ідеї вітчизняних науковців у
галузі філософії (В. Андрущенко, П. Копнін, В. Кремень, В. Лутай, М.
Михальченко, І. Надольний, В. Шинкарук, Б. Шубняков); історії педагогіки
(А. Алексюк, Г. Ващенко, Н. Дем’яненко, Г. Єфіменко, О. Любар, В.
Майборода, О. Сухомлинська, М. Ярмаченко); відповідності мети і змісту
освіти (А. Бойко, С. Гончаренко, О. Кондратюк, Е. Лузік, О. Савченко);
психологопедагогічних основ успішної професійної діяльності (І. Бех, І.
Зязюн, В. Козаков, Н. Ничкало, В. Сухомлинський, К. Ушинський); наукових
основ формування правової культури в освітній діяльності (Г. Васянович,
В. Копєйчиков, В. Котюк, П. Подберезький, А. Семітко, О. Скакун, С.
Сливка).

Методи дослідження. Специфіка та особлива значущість предмета
дослідження сприяли застосуванню широкого спектра методів, зокрема:

– теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної,
юридичної та історичної літератури з питань формування правової культури
студентів у професійних навчальних закладах;

– емпіричні: анкетування і тестування студентів, викладачів, бесіди з
ними; моделювання різних правових ситуацій з метою визначення рівнів
сформованості правової культури; спостереження і аналіз занять,
спрямованих на перевірку ефективності різних варіантів програм та
навчальних посібників з курсу „Правова культура спеціаліста”;

– експериментальні: педагогічний експеримент (констатуючий і
формуючий), що дав можливість дослідити рівні сформованості правової
культури студентів та організувати навчальну роботу за експериментальною
програмою;

– математичні: кількісний та якісний аналізи одержаних результатів
довели ефективність застосування інноваційної моделі формування правової
культури майбутніх молодших спеціалістів.

Етапи дослідження. Дослідження виконувалося в три етапи впродовж
2000–2004 рр.

На першому етапі (2000–2001 рр.) вивчалися і осмислювалися теоретичні,
педагогічні, культурологічні, професійні проблеми стану формування
правової культури студентів аграрних коледжів і технікумів; розроблялися
методологічні основи та науковий апарат дослідження, формувалися базові
теоретичні поняття і положення, список першоджерел; здійснювався аналіз
практичного досвіду формування правової культури в майбутніх
спеціалістів; розроблялася методика констатуючого експерименту.

На другому етапі дослідження (2001–2002 рр.) впроваджувалася програма
спецкурсу формування правової культури молодших спеціалістів аграрних
навчальних закладів; проводилися констатуючий та формуючий педагогічні
експерименти, їх аналіз та порівняння; налагоджувалися контакти з
аграрними коледжами і сільськогосподарськими технікумами.

На третьому етапі (2002–2004 рр.) здійснювався аналіз результатів
формуючого експерименту, робились висновки з теми дослідження та
рекомендації з проблеми формування правової культури випускників
аграрних навчальних закладів; уточнювалися концептуальні ідеї
дослідження, формувалися загальні висновки та перспективи вивчення
проблеми.

Експериментальна база дослідження. Науковопедагогічні дослідження
здійснювалися на базі Полтавського державного аграрного коледжу
управління і права та Аграрного технікуму Полтавської державної аграрної
академії.

Наукова новизна одержаних результатів:

• вперше виявлено, обґрунтовано та експериментально перевірено
педагогічні умови формування правової культури студентів аграрних вищих
навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації засобами навчальновиховної
роботи і навчальновиробничої практики;

• вперше запропоновано формувати правову культуру в умовах наближених до
професійногосподарської діяльності молодших спеціалістів в таких
аспектах:

– цінності, що формують професійноправові орієнтири
економічногосподарської діяльності молодшого спеціаліста, підприємця,
менеджера, фінансиста, юриста: поняття про законність і обов’язок,
достоїнство і моральність, національну самосвідомість і патріотизм;

– вміння орієнтуватись у загальному законодавстві, в Конституційному
праві, а також у спеціалізованому законодавстві, яке регулює відносини в
аграрному секторі;

• вперше розроблена й удосконалена науковообгрунтована та
експериментально перевірена технологія формування правової культури
студентів на основі систематизації існуючих курсів з правових і
профільних дисциплін;

• встановлено і доведено, що правова культура виступає регулятором
соціальнопрофесійної взаємодії, показником сформованості цінностей,
моральної культури, інтересів і потреб суб’єктів професійноекономічної
діяльності, зокрема в аграрній сфері;

• відстоюється ідея, що аграрна галузь для якої готуються молодші
спеціалісти є однією з найбільших і складних соціальних систем, яка
недостатньо врегульована законодавством і в якій особливу роль має
відігравати правова культура працівників сільськогосподарських і
фермерських господарств;

• набуло подальшого розвитку положення про те, що правова культура
молодших спеціалістів аграрного профілю являє собою складну
структуровану систему ціннісних орієнтацій особистості, які визначають
характер, мету та зміст успішної професійноправової діяльності. Тому
необхідні спеціалізовані навчальні курси з розвитку правової і моральної
культури у ВНЗ аграрного профілю;

• експериментальноперевірена ефективність застосування критеріїв
сформованості правової культури студентів аграрних навчальних закладів
на базі Полтавського державного аграрного коледжу управління і права та
Аграрного технікуму Полтавської державної аграрної академії.

Наукове значення роботи полягає у виявленні ефективних організаційних і
педагогічних умов формування правової культури студентів; у розробці
критеріїв визначення рівнів сформованості правової культури у студентів
— майбутніх молодших спеціалістів; в обґрунтуванні й розробці технології
формування правової культури з урахуванням професійної спрямованості
молодших спеціалістів аграрного профілю.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження
полягає в тому, що його висновки і практичні рекомендації є методичною
основою цілісного процесу формування правової культури молодших
спеціалістів; у можливості безпосереднього застосування отриманих
результатів у навчальновиховному процесі аграрних коледжів і технікумів.
Розроблено програму спецкурсу, методичні рекомендації до нього та
підготовлено до видання навчальний посібник „Формування правової
культури студентів аграрних коледжів і технікумів”. Основні
концептуальні положення і рекомендації впроваджено у навчально виховний
процес Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної
аграрної академії (довідка №1818 від 10 листопада 2004 р.), Аграрного
технікуму Полтавської державної аграрної академії (довідка № 76 від 10
листопада 2004 р.).

Особистий внесок автора полягає в одержанні наукових результатів щодо
оновлення змісту, опрацювання ефективних форм, методів і засобів
формування правової культури студентів; визначенні рівнів сформованості
правової культури майбутніх молодших спеціалістів; розробці навчального
спецкурсу та впровадженні авторської методики у навчальний процес
аграрних навчальних закладів.

Вірогідність результатів дисертаційного дослідження забезпечено
методологічним обґрунтуванням вихідних положень дослідження,
застосуванням взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету,
меті, гіпотезі та завданням дослідження, кількісним і якісним аналізом
емпіричних даних, результатами педагогічного експерименту, а також
позитивними наслідками їх апробації та впровадження.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження
обговорювалися на засіданні вченої ради Полтавського аграрного коледжу
управління і права та на засіданні відділу педагогіки і психології вищої
школи Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України.
Проміжні та кінцеві результати дослідження були предметом обговорення на
науковопрактичних конференціях, зокрема: обласній науковопрактичній
конференції „Сучасні проблеми виховання учнівської молоді” (Полтава,
2003); Всеукраїнській науковопрактичній конференції „Професіоналізм
педагога” (Ялта, 2003); Перших міжнародних Драгоманівських читаннях
(Київ, 2003); Міжнародній науковопрактичній конференції „Виховання у
контексті соціальної адаптації студентства” (Харків, 2003); Міжнародна
науковопрактична конференція „Актуальні проблеми особистісно
орієнтованого навчальновиховного процесу в системі безперервної освіти”
(Кременець, Тернопільської обл., 2004).

Публікації. Основні положення та результати дослідноекспериментальної
роботи висвітлено у 10 одноосібних публікаціях автора, з них 6
опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний
обсяг опублікованих праць з теми дослідження складає 4,3 умовних
друкованих аркушів.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів,
висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних
літературних джерел (239 найменування, з них іноземних – 2) і додатків.
Загальний обсяг дисертації 213 сторінок. Основний зміст викладено на 149
сторінках. Робота містить 15 таблиць, 11 рисунків і 2 додатки на 47
сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної
проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, концептуальну ідею, завдання,
гіпотезу, методологію та етапи дослідження, розкрито його наукову
новизну, теоретичне значення, практичну цінність, особистий внесок
здобувача, викладено дані про апробацію результатів дослідження та
впровадження їх в педагогічну практику.

У першому розділі – „Сутність змісту формування правової культури
студентів аграрних коледжів і технікумів” – на основі критичного аналізу
філософської, правової, психологопедагогічної літератури розглянуто
теоретичні основи досліджуваної проблеми, розкрито сутність змісту
правової культури, взаємозв’язок моралі і права, правової і педагогічної
культури в історії і практиці сьогодення.

Доведено, що необхідність формування правової культури, як однієї з
складових культури суспільства, зумовлена трансформаційними процесами та
новими вимогами до сучасного спеціаліста. У процесі аналізу сутності
правової культури акцентується увага на психологопедагогічних аспектах
цієї проблеми, зокрема, на основній меті й завданнях формування правової
культури майбутніх молодших спеціалістів аграрного профілю.

Доведено, що правова культура особистості містить: юридичноправові
знання, правосвідомість, розуміння принципів права, повагу до законів,
юридичні права і обов’язки, правове мислення і правові дії. Визначена
структура правової культури майбутнього спеціаліста, яка представлена в
табл. 1.

Таблиця 1

Структура правової культури

майбутнього спеціаліста

1. Інтелектуальноінформаційний блок

1.1. Юридичноправові знання

1.2. Культурологічне обґрунтування обов’язкового і бажаного, в основі
якого лежить ідея обов’язковості прав і вимог закону

1.3. Правові ідеали, що ґрунтуються на міжнародних актах

2. Моральновольовий блок

2.1. Правова свідомість

2.2. Позитивне ставлення до закону і права

2.3. Готовність діяти згідно з ідеями, що об’єднують правову інформацію

2.4. Впевненість у справедливості права, рівного для усіх громадян.

3. Особистіснодіяльнісний блок.

3.1. Правова поведінка

3.2. Правові взаємини

3.3. Правові дії

3.4. Правові оцінки

4. Професійнопрагматичний блок

Педагогічні уміння організації і здійснення правового виховання, які
включають:

•професійноправову позицію, як фундамент всієї професійної діяльності;

•практичне уміння відбору правового матеріалу;

•вміння поєднувати (інтегрувати) загальнопедагогічні, фахові і правові
проблеми в кожній окремій практичнопобутовій ситуації, враховуючи
моральнопсихологічний стан співробітників;

•готовність діяти в правовому полі самостійно, разом із
співробітниками.

При виявленні компонентів сформованості правової культури особлива увага
приділялась рівню сформованості правової свідомості, аспектам
духовнонаціонального і професійноправового почуття та правничої етики
майбутніх молодших спеціалістів.

З огляду на сказане, готовність майбутніх молодших
спеціалістіваграрників до професійноправової діяльності – це інтегрована
характеристика студента, яка включає готовність і прагнення займатись
правовим вихованням співробітників в процесі професійної діяльності та
уміння здійснювати його практично. А тому проблемі правового виховання
відведено окремий параграф дисертаційного дослідження, що дало
можливість зробити висновок – правове виховання є активним засобом
підвищення правосвідомості майбутніх молодших спеціалістів, а правова
культура – це єдність професійноправової компетентності,
відповідальності і практики впровадження права.

Широке охоплення проблем в першому розділі дало можливість зробити
висновок, що загальнопедагогічний підхід до сутності правової культури
полягає в тому, що він виходить за межі юридичного факультету й
поширюється на студентів усіх спеціальностей аграрних вищих навчальних
закладів. Правова культура передбачає, з одного боку, необхідність
володіння обов’язковим обсягом правової інформації, а, з іншого –
відповідальне ставлення до неї та готовність і вміння здійснювати
правове виховання в процесі професійного і особистого спілкування з
співробітниками.

У другому розділі – „Формування правової культури студентів аграрних
вищих навчальних закладів І–II рівнів акредитації в контексті їх
професійної підготовки” обґрунтовано організаційні основи та педагогічні
умови формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів.

Аналіз досвіду роботи та програм викладання правових дисциплін у вищих
аграрних навчальних закладах показав, що сучасні програми не включають
питань формування правової культури молодших спеціалістів і їм бракує
практичного зв’язку з майбутньою діяльністю. Завдяки нашій методиці
студенти, як майбутні спеціалісти, були поставлені в реальні
навчальнопрактичні умови, які вимагали від них вести навчальний пошук,
науководослідницьку роботу, здійснювати конкретні спостереження, давати
оцінки результатам власної діяльності і досвідові, який вони мали
можливість придбати і спостерігати.

Для здійснення такої методики заняття проводились за складеною нами
навчальною програмою спецкурсу „Правова культура майбутнього
спеціаліста”, розроблено критерії, за якими можна визначити рівень
сформованості правової культури молодшого спеціаліста. Визначення
сформованості правової культури студентів здійснювалося за трьома
рівнями: досконалий, достатній і елементарний.

Результати анкетування, тестування, індивідуальних та групових бесід в
ході констатуючого експерименту, яким було охоплено 266 студентів
Полтавського аграрного коледжу управління і права та 72 студенти
Полтавського сільськогосподарського технікуму при Полтавській державній
аграрній академії показали, що рівень правових знань, правової
свідомості і сформованості правової культури студентів потребує значної
корекції навчальновиховного процесу:

–лише 40 % майбутніх молодших спеціалістіваграрників знає хто може бути
членом сільського (фермерського) господарства;

–44 % опитаних студентів не змогли оцінити рівень сформованості власної
науковоправової ерудиції.

,

.

?

?

O

?чого експерименту переконує, що тема дисертаційного дослідження
актуальна, а саме дослідження вкрай необхідне для підвищення якості
підготовки майбутніх молодших спеціалістів аграрного профілю.

Формуючий експеримент за програмою дослідження проходив у три етапи.
Перший етап передбачав формування правової поведінки студентів
експериментальних і контрольних груп.

Аналіз результатів проведеного експерименту переконливо підтверджує, що
рівень сформованості правової свідомості студентів експериментальних
груп значно перевищує рівень правової свідомості студентів контрольних
груп і підтверджує доцільність обраної нами системи педагогічних умов
для формування правової культури студентів аграрних навчальних закладів.

На другому етапі формуючого експерименту зверталась особлива увага на
формування національної самосвідомості та патріотичних якостей майбутніх
молодших спеціалістів. Результати відображено в табл. 2.

Таблиця 2

Національні і правові якості спеціаліста

з сформованою правовою культурою

п/п Якості особистості Не

важливо

% Середньої важливості

% Високої важливості

%

1 Праця на благо України 3.9 14.6 79.7

2 Бажання виховувати в своїх співробітників та членів родини любов до
України 4.5 11.9 81.0

3 Готовність боротися за дотримання прав і свобод громадян України 3.6
16.1 78.9

4 Знання історії та культури України 4.2 12.6 79.8

5 Повага до законів та символів України 3.9 12.3 82.7

6 Готовність публічно захищати репутацію своєї країни перед громадянами
інших країн 7.5 14.2 73.2

7 Дотримуватися українських народних традицій та правових норм у
повсякденному житті 14.7 21.2 61.5

8 Прагнення рівності прав усіх національностей 12.6 19.4 62.4

9 Використання в побуті, у громадських місцях і державних установах
української мови 38.5 17.5 42.9

10 Готовність навіть ціною життя захищати територіальну цілісність
України 16.4 19.7 59.4

Аналіз результатів даної таблиці свідчить про складність завдань, які
стояли перед викладачами в справі формування національних, патріотичних
і правових якостей майбутніх молодших спеціалістів за умов безробіття,
низької заробітної плати та економічної нестабільності. Найбільшу
тривогу викликає той факт, що 38,5% студентів які в переважній більшості
є українцями, не є прихильниками української мови, яка за Конституцією є
державною мовою, а 17,5% студентів ставляться до неї байдуже. Проте,
викладачам експериментальних навчальних закладів все ж вдалося близько
80 % своїх вихованців виховати патріотами зі сформованою національною і
правовою свідомістю. Сподіваємося, що подальша діяльність педагогічних
колективів цих закладів сприятиме ще більш ефективному формуванню
національних і правових якостей майбутніх молодших спеціалістів.

Третій етап формуючого експерименту був основним, оскільки ним
визначався кінцевий результат – рівні сформованості правової культури
студентів експериментальних груп. Одержані результати відображені в
табл. 3.

Таблиця 3

Рівні сформованості

правової культури студентів

п/п

Компоненти

Рівні

Контрольні групи

Експериментальні групи

Досконалий

%

Достатній

%

Елементарний

%

Досконалий

%

Достатній

%

Елементарний

%

1 Професійноправові знання 14 57 22 28 59 13

2 Правова

свідомість 20 56 18 35 50 8

3 Правнича етика 20 50 24 60 24 12

4 Культура спілкування 23 52 19 39 49 11

5 Моральна культура 24 51 17 50 35 7

6 Психологопедагогічна культура 24 18 42 49 45 6

7 Інтелектуальноінформаційна культура 37 16 15 52 12 11

8 Національна

самосвідомість 30 43 18 53 37 9

Аналіз результатів показує, що абсолютна більшість студентів
експериментальних груп мають досконалий чи достатній рівень
сформованості правової культури, перевищуючи рівень контрольних груп,
які вивчали правознавство за традиційними програмами, на 10–15 і вище
відсотків. Зокрема, 86 відсотків студентів експериментальних груп мають
досконалі і достатні професійноправові знання, володіють на такому ж
рівні правничою етикою, культурою спілкування і психологопедагогічною
культурою, 90% з них мають сформовану високу національну самосвідомість.
У контрольних же групах майже кожний четвертий студент отримав
елементарні знання і значно нижчий рівень сформованості правової
свідомості, культури спілкування та правничої етики і національної
самосвідомості.

Таким чином, одержані в ході формуючого експерименту результати
підтверджують ефективність запропонованої програми спецкурсу з
формування правової культури майбутніх молодших спеціалістіваграрників.
Запропонована методика навчання і виховання сприяла підвищенню рівня
правових знань студентів експериментальних груп, умінь і навичок
правового спілкування, зорієнтованих на майбутню професійну діяльність.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної розробки
проблеми та експериментальної перевірки технологій процесу формування
правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І–II
рівнів акредитації:

1. Аналіз філософської, правової та психологопедагогічної літератури і
практичного досвіду вищих навчальних закладів підтверджує, що проблеми
розвитку вищої освіти і підготовки майбутніх спеціалістів та формування
їх правової культури неможливо розглядати поза контекстом злободенних
ситуацій і проблем, які характерні для всього комплексу
соціальноекономічного життя країни.

Сучасний стан професійної підготовки майбутніх спеціалістів у вищих
аграрних навчальних закладах І–II рівнів акредитації,
соціальноекономічне становище держави, перехід до демократичних засад
управління та ринкових відносин господарювання, нового рівня регулювання
суспільних відносин, зумовлюють новий підхід до розв’язання проблем
формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів.

2. Правова культура виступає відносно стійким поєднанням
розумововольових і моральнопсихологічних інтегрованих компонентів, які
гармонійно взаємодіють і проявляються у світоглядній професійній
діяльності та в особистому житті людини. На цій підставі правова
культура випускника вищого аграрного навчального закладу визначається як
невід’ємний складник його професійної та фахової підготовки і може бути
свідченням його успішної продуктивної діяльності.

3. Вивчено та охарактеризовано педагогічне значення формування правової
культури майбутніх спеціалістіваграрників та взаємозв’язків між
правовою і професійною культурою в цивілізованому суспільстві,
досліджена сформована спільність моралі і права, морального й правового
виховання, моральної, правової та професійної культури.

4. Здійснено аналіз змісту правової культури у навчальних планах і
програмах вищих аграрних навчальних закладів І–II рівнів акредитації та
рівня правових знань і практичних умінь студентів, що потребує значної
уваги і вдосконалення з урахуванням позитивних демократичних змін, які
відбулися в суспільстві після проголошення України незалежною державою.

5. Перевірка висунутої нами гіпотези експериментально підтвердила її
коректність: ефективність формування правової культури студентів
аграрних вищих навчальних закладів І–II рівнів акредитації значно зросла
після запровадження системи педагогічно доцільних форм і методів
навчання з обґрунтованими мотиваційним, змістовим і процесуальним
компонентами, що значно підвищило готовність їх випускників до
професійнопрактичної діяльності.

6. Виконаним дослідженням виявлено, що:

– правова культура має загальнопедагогічне значення і є обов’язковим
елементом навчання, виховання і освіти кожного громадянина України. Вона
є стійким поєднанням емоційного, моральновольового і особистісного
компонентів, які цілісно впливають на формування правосвідомості й
правових переконань;

– у поняття правової культури молодшого спеціаліста включаються його
уміння ґрунтовно опановувати правові знання. Вони ґрунтуються на основі
засвоєння ним інформації про теорію і практику прав людини, на
врахуванні конкретних умов їх реалізації, розумінні місця і значення
теорії і практики права, на готовності формувати свою правову поведінку
та будувати правові відносини з іншими особами.

7. Аналіз проблем, що виникали і розв’язувалися в практиці формування
правової культури майбутніх молодших спеціалістіваграрників дав
можливість окреслити головні позитивні ідеї, тенденції, значення яких є
актуальним і які можуть бути використані для удосконалення системи
правової підготовки:

– професійна спрямованість процесу формування правової культури;

– єдність процесу формування правової культури і методичної підготовки
випускників до правової діяльності;

– введення до програми професійної практики завдань з методики правового
виховання;

– розробка і впровадження в навчальний процес з метою формування
правової культури альтернативних програм, навчальних посібників,
методичних рекомендацій з основ правознавства;

– створення і функціонування в аграрних ВНЗ організаційного і
методичного центру формування правової культури, кабінетів правового
виховання тощо;

– впровадження в навчальний процес з формування правової культури
методів активного навчання: проблемного викладу, дискусій, дидактичних,
рольових і ділових ігор, конференцій, круглих столів та вдосконалення
традиційних методів;

– розробка та впровадження оптимізованої моделі формування правової
культури спеціаліста, що містить: цільовий, мотиваційностимулятивний,
операційнодіяльнісний, контрольнорегулятивний та
оцінювальнорезультативний компоненти;

– введення до програми післядипломної професійної освіти питань
правознавчої тематики з метою підвищення загального рівня правової
культури спеціалістів.

8. Правова культура спеціаліста і її складова – правосвідомість – є
обов’язковою умовою його професійної підготовки. Правова культура і
правосвідомість спеціаліста є невід’ємними обов’язковими елементами його
професіоналізму. В процесі нашого дослідження було розв’язано всі
наукові завдання і з’ясовано, що рівень професійної майстерності
майбутнього спеціаліста зростає, якщо в процес формування органічно
включати й розв’язувати завдання з основ правового виховання та
дотримуватись таких вимог:

– поєднувати різні форми навчання майбутнього молодшого спеціаліста,
здійснюючи індивідуальні, групові і потокові заняття з правових
дисциплін та під час проведення виробничої практики;

– готувати майбутніх молодших спеціалістів до проведення правоохоронної
й правопросвітницької діяльності;

– формувати установку на абсолютну обов’язковість дотримання правових
норм поведінки кожним учасником професійновиробничого процесу;

– забезпечувати розуміння корисності і переваг дотримання правової
культури кожною особою, тому що це захищає її від свавілля будьяких
інших осіб.

9. Результати дослідження є певним внеском у науку, в теорію і практику
формування правової культури майбутніх спеціалістів аграрних вищих
навчальних закладів і можуть бути використані при вивченні правових
циклів, читанні спецкурсів, проведенні семінарів та наукових досліджень
з проблем професійної підготовки спеціалістів, а налагоджені
взаємозв’язки між мораллю і правом, моральним і правовим вихованням,
правовою і педагогічною культурою дають можливість налагоджувати
міжпредметні зв’язки при вивченні „Основ правознавства” з іншими
дисциплінами навчального плану та проводити інтегровані заняття.

Здійснене дослідження не вичерпує всієї різноманітності питань,
пов’язаних із формуванням правової культури, як професійного компонента
майбутніх спеціалістів аграрної галузі, важливість і значущість яких
актуалізується в ринкових умовах розвитку суспільства України. Однак,
воно дає змогу окреслити коло проблем, які потребують додаткового
вивчення: це дослідження рівня сформованості правової культури
викладачів вищих аграрних навчальних закладів і практикуючих
спеціалістів аграрної сфери, теоретичне обґрунтування системи
організації формування правової культури на основі інтеграції і
подальшого реформування системи вищої освіти; вивчення зарубіжного
досвіду формування правової культури і правничої етики спеціалістів та
адаптації молодих спеціалістів на ринку праці тощо.

Основний зміст дисертації

відображено в таких публікаціях:

1. Щербань М.П. Роль правової культури у підготовці студентів аграрних
навчальних закладів // Вища освіта України. – 2003. – № 4 (11) додаток.
– С. 105–111. – 0,5 д. а.

2. Щербань М.П. Система педагогічних умов формування правової культури
майбутніх спеціалістів // Рідна школа. – 2003. – № 12. – С. 49–51. – 0,5
д. а.

3. Щербань М.П. Організаційні основи формування правової культури
майбутніх молодших спеціалістів аграрного профілю // Рідна школа. –
2004. – № 1 – С. 52–55. – 0,5 д. а.

4. Щербань М.П. Застосування норм права – гарантія розвитку суспільства
// Імідж сучасного педагога. –2004. – № 1(40). – С.26–29. – 0,4 д. а.

5. Щербань М.П. Профілактика чи застосування державного права і законів?
// Зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.
Драгоманова “Наука і сучасність”. – 2003. – ХХ–ХХІ. – С. 226–232. – 0,5
д. а.

6. Щербань М.П. Єдність права, моралі і культури // Вища освіта України.
–2004. – № 3 (13) додаток – С. 98–100. – 0,5 д. а.

7. Щербань М.П. Правова свідомість спеціаліста // Матеріали
Всеукраїнської науковопрактичної конференції присвяченої 60ти річчю
Кримського державного гуманітарного інституту „Професіоналізм педагога”,
23–25 вересня 2003. – К.: Педагогічна преса, 2003. – С. 3135. – 0,4 д.
а.

8. Щербань М.П. Сім’я, школа, вищий навчальний заклад – їх роль та місце
у формуванні свідомості громадянинапатріота // Матеріали міжнародної
науковопрактичної конференції–семінару керівників ВНЗ та
вченихдослідників із проблем виховання студентства в сучасних умовах
“Виховання в контексті соціальної адаптації студентства”, 7 листопада
2003. – Харків: Народна українська академія, 2003. – С. 141–144. – 0,4
д. а.

9. Щербань М.П. Правова і педагогічна культура // Педагогічна газета. –
Травень 2004. – № 5. –С. 5. – 0,2 д.а.

10. Щербань М.П. Правосвідомість та її роль у формуванні особистості
майбутнього спеціаліста // Матеріали міжнародної науковопрактичної
конференції „Актуальні проблеми особистісно орієнтованого
навчальновиховного процесу в системі безперервної освіти”, 13–15 травня
2004. – КиївКременець: Кременецький обласний гуманітарнопедагогічний
університет ім. Тараса Шевченка, 2004. – С. 92–96. – 0,4 д.а.

Анотації

Щербань М.П. Формування правової культури студентів вищих аграрних
навчальних закладів І–II рівнів акредитації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти – Інститут
вищої освіти АПН України. – Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування правової культури
майбутніх молодших спеціалістів аграрної галузі. У роботі теоретично
обґрунтовано організаційні основи та педагогічні умови формування
правової культури студентів аграрних коледжів і технікумів, підготовки
їх до ефективної професійноправової діяльності.

У процесі дослідження опрацьовано структуру правової культури, її
компоненти, завдання та аспекти духовнонаціонального і
професійноправового почуття молодших спеціалістів. Теоретично
обґрунтована та експериментальне перевірена технологія формування
правової культури і правосвідомості студентів вищих аграрних навчальних
закладів.

Розроблено навчальний спецкурс „Формування правової культури студентів
аграрних коледжів і технікумів” та критерії і рівні сформованості
правової культури студентів – майбутніх фермерівтехнологів, менеджерів,
фінансистів, юристів.

Результати дослідження експериментально перевірені, що підтвердило
висунуту гіпотезу – ефективність формування правової культури студентів
аграрних вищих навчальних закладів значно зросла після запровадження
системи педагогічно доцільних форм і методів навчання, що суттєво
підвищило професійноправову підготовку майбутніх молодших спеціалістів.

Ключові слова: правова культура, правосвідомість, правова етика, правові
норми, правосуб’єктність, правова поведінка, правові дії, правопорядок,
правове виховання.

Sherban N. P. Formation of legal culture of the students of higher
agrarian educational institutions of I–II levels of accreditation. –
Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate
of pedagogical sciences on a specialty 13.00.04 – theory and methodology
of vocational education. – Institute of Higher Education APS of Ukraine.
– Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to research of a problem of formation of
legal culture of the future younger experts of agrarian sphere. The
organizational bases and pedagogical conditions of formation of legal
culture of the student’s agrarian college and technical schools,
preparation them to effective professional – legal activity are
theoretically proved in this work.

During research the structure of legal culture, its components, tasks
and aspects of spiritual – national and professional – legal feelings of
the young experts are developed. There were theoretically proved checked
the technology of formation of legal culture and legal consciousness of
the students of higher agrarian educational institutions.

During research it is developed educational special course „Formation of
the legal culture of the students of agrarian colleges and technical
schools”, the criterion and levels forming of legal culture of the
students were shown too.

The results of experimentally research have confirmed the put forward
hypothesis: efficiency of formation of legal culture of the students of
higher agrarian educational institutions considerably has grown after
introduction of system pedagogies of the expedient forms and methods of
training, that considerably has increased professional – legal prepare
of the future young experts.

Key words: legal culture, legal consciousness, legal ethics, rules of
law, legal subjects, legal behaviours, legal actions, legal order, legal
education.

Щербань Н.М. Формирование правовой культуры студентов высших аграрных
учебных заведений I–II уровней аккредитации. – Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. Институт высшего образования АПН Украины. – Киев, 2005.

Диссертация посвящается исследованию проблемы формирования правовой
культуры будущих младших специалистов аграрной сферы. В работе
теоретически обоснованы организационные основы и педагогические условия
формирования правовой культуры студентов аграрных колледжей и
техникумов, подготовки их к эффективной профессиональноправовой
деятельности.

В процессе исследования разработана структура правовой культуры, ее
компоненты, задачи и аспекты духовнонациональных чувств и
профессиональноправовых знаний младших специалистов. Теоретически
обоснована и экспериментально проверена технология формирования правовой
культуры и правосознания студентов высших аграрных учебных заведений.

Разработан учебный спецкурс „Формирование правовой культуры студентов
аграрных колледжей и техникумов”, а также критерии и уровни
сформированности правовой культуры студентов.

Результаты исследования экспериментально подтвердили выдвинутую
гипотезу. А именно: эффективность формирования правовой культуры
студентов высших аграрных учебных заведений значительно выросла после
внедрения системы педагогически целесообразных форм и методов обучения,
что в свою очередь значительно повысило профессиональноправовую
подготовленность будущих младших специалистов.

Убедительными являются результаты формирующего эксперимента, которые
отражены в сравнительных таблицах по определению уровня сформированности
правовой культуры и правосознания студентов экспериментальных и
контрольных групп: 86% студентов экспериментальных групп имеют высокие и
достаточные профессиональноправовые знания, владеют правовой этикой,
культурой общения и психологопедагогической культурой. В контрольных же
группах только каждый четвёртый студент подтверждает элементарные знания
и значительно низший уровень сформированности правовой сознательности,
правовой этики и культуры общения.

Особую ценность имеют выводы соискателя, в которых изложены основные
результаты теоретической разработки проблемы и экспериментальной
проверки технологий процесса формирования правовой культуры студентов
высших аграрных учебных заведений І–ІІ уровней аккредитации, которыми
доказано, что правовая культура специалиста является обязательной
составляющей его профессиональной подготовки.

Практическую ценность имеют приложения, в которых представлены
структурнотематические схемы около сотни различных понятий исследуемой
проблемы, а также подготовленные учебноправовые игры, которые
использовались в учебновоспитательном процессе для формирования правовой
культуры студентов. Основные результаты работы внедрены в учебном
процессе Полтавского государственного аграрного колледжа управления и
права, Аграрного техникума Полтавской государственной аграрной академии.

Ключевые слова: правовая культура, правосознание, правовая этика,
правовые нормы, правосубъектность, правовое поведение, правовые
действия, правопорядок, правовое воспитание.

Здано до друку 2.04.2005 р.

Підписано до друку 2.04.2005 р.

Формат 60×90/16.

Ум. друк. арк. 0,9.

Наклад 100 прим.

Папір Офсетний. Гарнітура Times New Roman

Зам. № 10.

Віддруковано з готових позитивів

у ПОКППІТ “Освітаінфоком”

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *