.

РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ КАМЕР І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ХОЛОДИЛЬНИКА. ЗАДАЧА.

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
107 2905
Скачать документ

3. РОЗРАХУНОК ПЛОЩІ КАМЕР І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ХОЛОДИЛЬНИКА

3.1. Місткість камер зберігання продуктів визначається за формулою 1.1.
([4])

(3.1)

– час охолодження вантажу

3.2. Визначається будівельна площа камер охолодження і заморожування за
формулою 7,5 ([1] с 39)

(3.2)

– норма завантаження вантажу

Мдоб – добове виробництво камер замороження або охолодження

– час циклу холодильної обробки

3.3. Визначається будівельна площа камер зберігання заморожених вантажів
за формулою 7,2([1] с 38)

(3.3)

де Мк – місткість камери

hгр – висота штабеля, м

– коефіцієнт будівельної площі

3.4. Визначається будівельна площа експедиції за формулою 2.10 ([2] с
28)

(3.4)

де Мдоб – добова видача вантажу, т

0,35 – норма навантаження на 1м2 будівельної площі камери, т

3.5. Приймається сітка колон: 6*12

3.6. Визначається площа одного прямокутника за формулою 2.5 ([2] с 25)

f=6*12=72м2

3.7. Визначається розрахункове число будівельних прямокутників за
формулою 2.5 ([2] с 25)

Пр=Fбуд/f, шт. (3.5)

3.8. Визначається дійсне число прямокутників

3.9. Визначається дійсна будівельна площа камер

Fбуд.д=пд*f, м2 (3.6)

3.10. Визначається дійсна місткість камери за формулою 2.6 ([2] с 25)

Мд=Мк*пд/пр, т (3.7)

3.11. Визначається будівельна площа камер холодильника за формулою

(3.8)

де Fк.т.о – сума будівельних площ камер термообробки, м2

Fк.зб – сума будівельних площ камер зберігання, м2

3.12. Визначається будівельна площа допоміжних приміщень за формулою:

буд.хол., м2 (3.9)

3.13. Визначається будівельна площа холодильника в контурі ізоляції за
формулою

Fхол.к.із.=Fбуд.хол.+Fбуд.доп.хол., м2 (3.10)

де Fбуд.доп.хол – площа допоміжних приміщень, м2

3.14. Визначається будівельна площа машинного відділення за формулою:

(3.11)

3.15. Визначається будівельна площа службових приміщень за формулою:

(3.12)

3.16. Визначається загальна площа холодильника за формулою

Fзаг.хол.= Fбуд.хол.+ Fдоп.хол.+ Fм.в.+ Fсл.пр, м2 (3.13)

Всі розрахунки будівельних площ холодильника заносять до таблиці 3.1.

4. ВИБІР БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ІЗОЛЯЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ

Холодильник проектується у вигляді одноповерхової споруди без підвалу і
горища. Сітка колон камер приймається 6*12.

Фундамент стрічковий безперервний по всьому периметру споруди. Колони
спираються на свій фундамент із залізобетону. Переріз колони – квадрат
400*400м, серія виготовлення К7-01-49.

Зовнішні стіни холодильника само несучі із тяжкого бетону, товщиною
0,140м.

Перегородки між камерами із залізобетону товщиною 0,080м. Підлога в
камерах з електропідігрівом.

Дах двохскатний з нахилом 20%. Зовнішня поверхня даху покривається шаром
гідроізола на бітумній мастиці, в яку вдавлюються куски кольорового
гравію темних тонів, потім поверхня даху фарбується атмосферостійкою
фарбою.

Висота холодильника шість метрів, в якості теплоізоляції використовують
пінопласт полістирольної марки ПСБ-С, коефіцієнт теплопровідності якого
0,05Вт (м*к).

Двері для приміщень холодильника приймаються відкочуючими з будівельним
пройомом 2000*2300мм. Двері для службових приміщень приймаються
прослойні з будівельним пройомом 1000*2000мм.

4.1. Конструкція зовнішніх та внутрішніх стін перегородок між камерами,
покриття та підлога холодильника.

Зовнішня стінка камери

1. Штукатурка складним розчином по металічній сітці

2. Теплоізоляція із пінопласту полістирольного марки ПСБ-С

3. Пароізоляція – 2 шари гідроізола на бітумній мастиці

4. Зовнішній шар з важкого бетону

мал.4.1.

Внутрішня стінка камери

Панель із керамзитобетону

Пароізоляція – 2 шари гідроізола на бітумній мастиці

Теплоізоляція із пінопласту полістирольного марки ПСБ-С

Штукатурка складним розчином по металічній сітці

мал.4.2.

Перегородка між камерами

Залізобетонна плита

Пароізоляція – 2 шари гідроізола на бітумній мастиці

Теплоізоляція із пінопласту полістирольного марки ПСБ-С

Штукатурка складним розчином по металічній сітці

мал.4.3.

Покриття камери

5 шарів гідроізола на бітумній мастиці

Стяжка із бетону по металічній сітці

Пароізоляція шар пергаменту

Теплоізоляція – пінопласт полістирольний марки ПСБ-С

Залізобетонна плита

мал.4.4.

Підлога холодильних камер

Монолітне бетонне покриття із важкого бетону

Армобетонна стяжка

Пароізоляція – 1 шар пергаменту

Теплоізоляція – пінопласт полістирольний марки ПСБ-С

Цементно-пісчаний розчин

Бетонна підготовка з електропідігрівом

мал.4.5.

5. РОЗРАХУНОК ІЗОЛЯЦІЇ

5.1. Визначається товщина ізоляційного шару за формулою 2.11 ([2] с 53)

(5.1)

– коефіцієнт теплопровідності ізоляційного і будівельних матеріалів,
складаючи конструкцію огородження, Вт/м*к таблиця 2.8 ([2] с 50)

Rо – коефіцієнт теплопередачі огородження приймається в залежності від
характеру огородження і температури по обидві сторони від нього, Вт/м2*к
таблиця 2.9 ([2] с 52)

– коефіцієнт тепловіддачі із зовнішньої або більш теплої сторони
огородження, Вт/м2*к таблиця 2.10 ([2] с 54)

– коефіцієнт тепловіддачі з внутрішньої або більш холодної сторони
огородження, Вт/м2*к таблиця 2.10 ([2] с 54)

– товщина окремих шарів конструкції огородження, м таблиця 8.5 ([2] с
51)

5.2. Визначається дійсне значення коефіцієнта теплопередачі за формулою
2.12 ([2] с 52)

, Вт/м2*к (5.2)

– прийнята товщина ізоляційного шару, м

6. ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК

6.1. Теплонадходження крізь огородження розраховується за формулою:

Q1=Q1Т+Q1С (6.1)

де Q1Т – теплонадходження крізь стіни, перегородки, перекриття або
покриття, Вт

Q1С – теплонадходження від сонячної радіації, Вт

6.2. Теплонадходження крізь стіни, перегородки, покриття та перекриття
визначається по формулі 3.1 ([2] с 59)

Q1=Kд F(tЗОВ-tВН), Вт (6.2)

де Kд – дійсний коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/м2*к

F – площа поверхні огородження, м2

tЗОВ – температура зовні огородження, ?С

tВН – температура повітря всередині охолоджуємого приміщення, ?С

6.3. Теплопритоки від сонячної радіації визначаються за формулою 3.5
([2] с 61)

(6.3)

– дійсний коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/м2*к

F – площа поверхні огородження, опромінюваної сонцем, м2

– надлишкова різниця температур, яка характеризує дію сонячної радіації
в літній час, ?С,

=17,7?С

Всі розрахунки заводяться до таблиці 6.1.

6.2. Теплонадходження від вантажів визначається за формулою:

Q2=Q2ПР+Q2Т, кВт (6.4)

де Q2ПР – теплонадходження від поступаючи продуктів, Вт

Q2Т – теплонадходження від тари, Вт

6.2.1. Теплонадходження від поступаючи продуктів визначається за
формулою 3.6 ([2] с 63)

Q2ПР=Мдоб(іП-іК)*11,6, Вт (6.5)

де Мдоб – добове постування продукту в камеру, т/доб

іП – початкова ентальпія продукту при відповідній температурі, кДж/кг

іК – кінцева ентальпія продукту при відповідній температурі, кДж/кг

6.2.2. Теплоприток від тари розраховується за формулою 3.7 ([2] с 63)

Q2Т=Мдоб.т*Ст. (tП-tК)*11,6, Вт (6.6)

де Мдоб.т – добове надходження тари в камеру, т/доб

Ст. – теплоємкість тари, кДж/кг*к

tП – початкова температура продукту, ?С

tК – кінцева температура продукту, ?С

Всі розрахунки заносимо до таблиці 6.2.

6.3. Теплонадходження від зовнішнього повітря при вентиляції
визначається за формулою 3.8 ([2]с 65)

QЗ=МВ(іЗ-іВН), Вт (6.7)

де МВ – витрата вентиляційного повітря, кг/с

іЗ – питома ентальпія зовнішнього повітря, Дж/кг

іВН – питома ентальпія повітря в камері, Дж/кг

6.3.1. Витрата вентиляційного повітря визначається за формулою 3.8а
([2]с 65)

(6.8)

де V – об’єм вентиляційного повітря, м

а – кратність повітрообміну

Sв – цільність повітря при температурі та відносній вологості повітря в
камері, кг/м3

Всі розрахунки зводяться до таблиці 6.3.

6.4. Теплонадходження від освітлення визначається за формулою 3.13 ([2]с
67)

(6.9)

q1 – теплонадходження від освітлення, Вт

q2 – теплонадходження від перебування людей, Вт

q3 – теплонадходження від працюючих електродвигунів, Вт

q4 – теплонадходження від відкривання дверей, Вт

6.4.1. Теплонадходження від освітлення визначається за формулою 9.13
([1]с 60)

q1=AF, Вт (6.10)

де А – кількість тепла, яке виділяє освітлення в одиницю часу на 1м2
площі підлоги, Вт/м2

F – площа камери, м2

6.4.2. Теплонадходження від перебування людей визначається за формулою
9.14 ([1]с 60)

q2=350п, Вт (6.11)

де 350 – тепловиділення однієї людини при тяжкій фізичній роботі, Вт

п – кількість людей, працюючих в даному приміщенні

6.4.3. Теплонадходження від працюючих електродвигунів визначається за
формулою 9.15 ([1]с 60)

q3=1000Ne (6.12)

де Ne – потужність електродвигуна, кВт

6.4.4. Теплонадходження при відкриванні дверей визначається за формулою
9.17 ([1]с 61)

q4=K*F (6.13)

де К – питомий притік тепла при відкриванні дверей, Вт/м2

F – площа камери

Всі розрахунки заносимо до таблиці 4.4

6.5. Визначається теплове навантаження на компресори

6.5.1. Теплове навантаження на компресори приймається в процентному
відношенні від навантаження на камерне обладнання для виробничих
холодильників:

Q1км=0,9 * Q1об;

для камер зберігання

Q2км=0,6*Q2об

для камер термообробки

Q2км=1*Q2об

Q3км=Q3об

Q4км=0,7*Q4об

Всі дані про тепло притоки заносяться до звітної таблиці 6.5.7. ВІБИР
ТА ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ

Проектується система централізованого холодопостачання з розміщенням
компресорів в загальному відділенні. Компресори працюють на різні
температури кипіння. Це спрощує нагляд та обслуговування апаратів
системи, на протязі цілої доби.

Для охолодження продуктів вибирається система безпосереднього
охолодження так як більш економічно вигідна.

Для підтримання температурного режиму в охолоджених приміщеннях
холодильника передбачена насосно-циркуляційна система холодильної
установки з верхньою подачею холодильного агента в прилади охолодження.

Охолодження продуктів в камерах відбувається за допомогою
повітроохолоджувачів тобто з примусовою циркуляцією повітря. В камерах
зберігання охолоджених і морожених вантажів, до яких надходить рідкий
холодильний агент.

Вентилятором холодне повітря із повітроохолоджувача нагнітається в
камеру, де доторкаючись до продукту зволожується, і знову надходить до
повітроохолоджувача. При безпосередньому повітроохолодженні
використовуються лише сухі повітроохолоджувачі.

Охолодження повітрям – перспективний спосіб охолодження.

Переваги:

рівномірне розподілення температури по об’єму камери;

велика швидкість руху повітря, що значно прискорює процеси термообробки
вантажів;

можливість вентилювати камери і регулювати вологість повітря, яка
необхідна при зберіганні багатьох вантажів, і неможлива при батарейному
охолодженні.

8. РОЗРАХУНОК ТА ПІДБІР ОСНОВНОГО ОБЛАДАННЯ

8.1. Вибір робочих режимів холодильної установки.

8.1.1. Температура кипіння холодильного агенту розраховується за
формулою ([1] с 71)

?С (8.1)

– температура в камері, ?С

tО1=-1-9=-10?С

tО2=-20-10=-30?С

tО3=-30-10=-40?С

8.1.2. Температура всмоктування визначається за формулою ([1] с 72)

, ?С

tВС1=-10+9=-1?С

tВС2=-30+10=-20?С

tВС3=-40+10=-30?С

8.1.3. Температура води, що поступає на конденсатор

, ?С (8.2)

– температура мокрого термометру

tВ2=23+4=27?С

8.1.4. Температура води на виході із конденсатора

(8.3)

8.1.5. Температура переохолодження

(8.4)

8.1.6. Температура конденсації

(8.5)

8.1.7. Температура рідкого холодильного агента в зміє вику

(8.6)

де tПР – проміжна температура

(8.7)

8.1.8. Робоча холодопродуктивність компресора розраховується за формулою
3.16 ([2] с 71)

(8.8)

де К – коефіцієнт, враховуючий витрату у трубопроводах і апаратах

– сумарне навантаження на компресор для однієї температури кипіння,
приймають із звітної таблиці теплопритоків, Вт

В – коефіцієнт робочого часу приймається в межах 0,7/0,9

8.1.9. Тиск в проміжній посудині

(8.9)

Всі розрахунки заносяться до таблиці 8.1.

і визначення параметрів циклу

Цикл одноступеневої холодильної машини

мал.8.1

Цикл двоступеневої холодильної машини

мал.8.2

8.3. Розрахунок та відбір компресорів одноступеневого стискання.

8.3.1. Холодопродуктивність 1 кг холодильного агенту розраховується за
формулою 5.1 ([2] с 95)

(8.10)

8.3.2. Визначається масова витрати пари за формулою 5.2 ([2] с 95)

(8.11)

де QO – навантаження на компресор з врахуванням втрат, кВт

8.3.3. Дійсна об’ємна подача розраховується за формулою 5.3 ([2] с 95)

(8.12)

де V1 – об’єм всмоктуючої пари, м3/кг

8.3.4. Визначається теоретична об’ємна подача за формулою 5.4 ([2] с 96)

(8.13)

8.3.5. Теоретична потужність компресора розраховується за формулою 5.5
([2] с 96)

(8.14)

8.3.6. Визначається дійсна потужність компресора за формулою 5.6 ([2] с
96)

(8.15)

– індикаторний коефіцієнт корисної дії

8.3.7. Ефективна потужність на валу компресора розраховується за
формулою 5.7 ([2] с 96)

(8.16)

– механічний коефіцієнт корисної дії

8.3.8. Визначається тепловий потік в конденсатор за формулою 5.8 ([2] с
96)

(8.17)

Всі розрахунки зводяться до таблиці 8.4

Технічна характеристика компресора

8.4. Тепловий розрахунок та підбір двоступеневого компресора

8.4.1. Холодопродуктивність 1 кг холодильного агенту розраховується за
формулою 5.14 ([2] с 102)

(8.18)

8.4.2. Витрата пари в ступені низького тиску розраховується за формулою
5.15 ([2] с 102)

(8.20)

8.4.3. Витрата пари в ступені високого тиску розраховується за формулою
5.16 ([2] с 102)

(8.21)

8.4.4. Дійсна об’ємна подача низької ступені розраховується за формулою
5.17 ([2] с 103)

(8.22)

де V1 – питомий об’єм всмоктуючого компресором низької ступені, м3/с

8.4.4. Дійсна об’ємна подача високої ступені розраховується за формулою
5.18 ([2] с 103)

(8.23)

8.4.5. Теоретична об’ємна подача низької ступені розраховується за
формулою 5.20 ([2] с 103)

(8.24)

– коефіцієнт подачі

8.4.5. Теоретична об’ємна подача високої ступені розраховується за
формулою 5.20 ([2] с 103)

(8.25)

– коефіцієнт подачі

8.4.6. Теоретична потужність компресора низької ступені розраховується
за формулою 5.21 ([2] с 106)

(8.26)

8.4.6. Теоретична потужність компресора високої ступені розраховується
за формулою 5.22 ([2] с 106)

(8.27)

8.4.7. Дійсна потужність компресора низької ступені розраховується за
формулою 5.23 ([2] с 106)

(8.28)

– індикаторний ККД

8.4.7. Дійсна потужність компресора високої ступені розраховується за
формулою 5.24 ([2] с 106)

(8.29)

8.4.8. Ефективна потужність компресора низької ступені розраховується за
формулою 5.25 ([2] с 106)

(8.30)

– механічний ККД враховує втрати на тертя

8.4.8. Ефективна потужність компресора високої ступені розраховується за
формулою 5.26 ([2] с 106)

(8.31)

8.4.9. Тепловий потік в конденсатор розраховується за формулою 5.27 ([2]
с 106)

(8.32)

8.5. Розрахунок та підбір конденсаторів.

8.5.1. Визначається площа тепло передаючої поверхні конденсатора за
формулою 5.28 ([2] с 111)

(8.33)

де QK – сумарний тепловий потік в конденсаторі, враховуючі всі групи
компресорів, кВт

R – коефіцієнт теплопередачі конденсатора, Вт/м2*к

– середня різниця температур між конденсуючим хладогентом і
охолоджуючим середовищем, ?С

8.5.2. Середня логарифмічна різниця температур розраховується за
формулою 5.29 ([2] с 112)

(8.34)

– температура води, поступаючої на конденсатор, ?С

– температура води на виході із конденсатора, ?С

– температура конденсації, ?С

8.5.3. Витрата охолоджуючої води, поступаючої на конденсатор,
розраховується за формулою 5.30 ([2] с 113)

(8.35)

де QK – сумарний тепловий потік в конденсатор, кВт

с – питома теплоємність води, кДж/(кг*к)

– густина води, кг/м3

– підігрів води в конденсаторі, ?С

Підбираються два горизонтальних кожухотрубних конденсатора марки КТГ-80.

Підбираються три насоси марки 8К-12У-а

Технічна характеристика

Технічна характеристика

8.6. Розрахунок та підбір приладів охолодження.

8.6.1. Розрахунок та підбір повітроохолоджувачів.

8.6.1.1. Визначається потрібна площа поверхні повітроохолоджувача за
формулою 5.31 ([2] с 115)

(8.36)

де QОБЛ – сумарне теплове навантаження на камерне обладнання, Вт

К – коефіцієнт теплопередачі приладу охолодження, Вт/м2*к

– різниця температур між повітрям в камері і кипучим холодильним
агентом, ?С

8.6.1.2. Визначається кількість повітроохолоджувачів по формулі

(8.37)

– площа теплопередаючої поверхні одного повітроохолоджувача, м2

8.6.1.3. Визначається місткість по аміаку повітроохолоджувача

(8.38)

де ППО – кількість повітроохолоджувачів, штук

VА.ПО – місткість по аміаку одного повітроохолоджувача

Технічна характеристика

8.6.2. Розрахунок та підбір батарей.

8.6.2.1. Визначається площа теплообмінної поверхні батарей за формулою

(8.39)

– сумарне теплове навантаження на батареї, Вт/м2*к

КБ – коефіцієнт теплопередачі батарей, Вт/м2*к

– різниця температур між кипучим холодильним агентом і повітрям в
камері, ?С

8.6.2.2. Визначається довжина батарей за формулою

LБ=2СК+1СС+1СС (8.40)

8.6.2.3. Визначається розрахункова кількість батарей за формулою

(8.41)

– визначена теплообмінна поверхня однієї батареї, м2

8.6.2.4. Визначається дійсна кількість батарей:

8.6.2.5. Визначається місткість батарей по холодильному агенту (аміак)
за формулою

VБ=LБ*ПБ*ПТР*VТР, м3 (8.42)

де LБ – довжина батареї, мм

ПД – кількість батарей, шт

VТР – місткість аміаку одного погонного метра труби, VТР=0,0008м3

Всі розрахунки заносяться до таблиці 8.6.2.1.

9. РОЗРАХУНОК ТА ПІДБІР ДОПОМІЖНОГО ОБЛАДНАННЯ

9.1. Розрахунок та підбір лінійного ресивера.

9.1.1. Місткість повітроохолоджувачів дорівнює

VП=1,93м3

9.1.2. Місткість випарювальної системи визначається за формулою:

(9.1)

де VБ – місткість батарей, м3

VП – місткість повітроохолоджувачів, м3

9.1.3. Об’єм лінійного ресивера в насосно-циркуляційній схемі з верхньою
подачею аміака знаходиться за формулою:

(9.2)

Вибираються два лінійних ресивера марки 1,5 РД

9.2. Розрахунок та підбір циркуляційного ресивера

9.2.1. Місткість циркуляційного ресивера розраховується за формулою 5.42
([2] с 128)

(9.3)

де VБ – місткість батарей, м3

VП.О. – місткість повітроохолоджувача, м3

К1 – коефіцієнт заповнення труб батарей – 0,25

К2 – коефіцієнт заповнення труб повітроохолоджувачів – 0,5

К3 – коефіцієнт, враховуючий кількість холодильного агенту, викидає мого
з приладів охолодження

К4 – коефіцієнт, враховуючий місткість колекторів і трубопроводів – 1,2

К5 – коефіцієнт, враховуючий робоче заповнення ресиверів для
забезпечення надійної роботи – 1,55

К6 – коефіцієнт, враховуючий допустиме заповнення ресивера – 1,45

К7 – коефіцієнт, враховуючий запас міцності – 1,2

Всі розрахунки заносимо до таблиці 9.2.

9.3. Дренажний ресивер приймається по найбільшій місткості
циркуляційного ресивера. В даному випадку приймається дренажний ресивер
марки 2,5 РД місткістю 2,7м3.

Технічна характеристика

9.4. Розрахунок та підбір аміачних насосів.

9.4.1. Визначається кількість рідкого холодильного агенту, яку аміачні
насоси повинні подавати в прилади охолодження по формулі:

(9.4)

де М – масова витрата холодильного агенту, кг/с

VР – питомий об’єм рідкого холодильного агенту, м3/кг

а – кратність циркуляції (для верхньої подачі 20-30)

Всі розрахунки заносяться до таблиці 9.5.

9.5. Підбір проміжної посудини.

9.5.1. Для агрегатів двоступеневого стискання АД300-7-5 комплектуються
проміжними посудинами марки 800СПА, приймається дві проміжних посудини.
Для агрегатів 21АД25-7-5 приймаємо проміжну посудину марки 600СПА.

Технічна характеристика

9.8. Підбір масловідокремлювача.

По внутрішньому діаметру загального нагнітаючого трубопроводу dвн=62мм,
приймаємо масловідокремлювач марки 80М.

Технічна характеристика

9.9. Підбір гідроциклонів.

Для видалення масла з аміаку перед постуванням його в прилади
охолодження приймаємо по 1 гідроциклону марки Я-10-ЕГЦ на кожну
температуру кипіння.

9.10. Розрахунок та підбір градирні.

9.10.1. Визначаємо площу поперечного перерізу градирні по формулі:

(9.5)

де QK – навантаження на конденсатор, кВт

qF – питоме теплове навантаження, кВт/м2

По площі поперечного перерізу вибираємо три градирні марки ГПВ-320.

Технічна характеристика

10. СКЛАДАННЯ СХЕМИ ХОЛОДИЛЬНОЇ УСТАНОВКИ І ОПИС СХЕМИ.

Для вироблення холоду на проектуючому холодильнику передбачена
насосно-циркуляційна схема холодильної установки з верхньою подачею
холодильного агенту в прилади охолодження.

Холодильна установка працює на три температури кипіння: tО=-40?С,
tО=-30?С, tО=-10?С. На температуру кипіння tО=-10?С працює два
одноступеневих компресора марки А40-7-2. На температуру кипіння tО=-30?С
працює два компресора марки 21АД25-7-5. На температуру кипіння tО=-40?С
працюють два двоступеневих агрегати марки 21АД300-7-5. Для нормальної
роботи холодильної установки, а також для випуску повітря з системи
передбачений автоматичний повітровідокремлювач марки АВ-4. Для зливу
рідини при відтаюванні приладів охолодження передбачено дренажний
ресивер марки 3,5РД, а для збирання масла – масло збірник марки 60МЗС.

Принцип роботи холодильної установки на температуру кипіння tО=-30?С.

Пари холодильного агенту всмоктуються із циркуляційного ресивера
ступінню низького тиску, працюють 8-ціліндровий агрегат 21АД25-7-5, де
адіабатно стискається. Після цього пари через штатний масловідокремлювач
надходять в проміжну посудину марки ПС-25ПП, де охолоджується до
проміжної температури при проміжному тиску, із проміжної посудини пари
холодильного агенту всмоктуються ступінню високого тиску, де стискується
двома циліндрами агрегату марки 21АД25-7-5, і через штатний
масловідокремлювач нагнітається в загальний масловідокремлювач марки
80М.

Там гарячі пари звільняються від масла, а далі потрапляють до
конденсатора марки КТГ-80. У конденсаторі пари холодильного агенту
конденсуються. і вже рідкий холодильний агент зливається в лінійний
ресивер марки 1,5РД. З лінійного ресивера рідкий аміак надходить на
переохолодження в змієвик проміжної посудини, для зниження температури
холодильного агенту, та для зниження втрат холодопродуктивності. Потім
холодильний агент поступає на розподільчу станцію tО=-30?С. З
розподільчої станції холодильний агент поступає в гідроциклон марки
Я-10-ЕЦГ, де очищується від часток масла і надходить в прилади
охолодження. Рідкий аміак надходить в прилади охолодження. В приладах
охолодження рідкий холодильний агент кипить за рахунок відбирання тепла
від охолоджуючого середовища і утворений пар через паровий колектор
надходить в циркуляційний ресивер, який для даної схеми є відокремлювач
рідини із циркуляційного ресивера пари відсмоктуються низькою ступінню
компресора. Цикл повторюється.

11. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Приміщення машинних і апаратних відділень холодильних установок
відносяться по вибухонебезпеці до категорії В-1а.

Їх розміщують як правило в одноповерхових спорудах, прибудованих до
корпусу холодильника або виробничої споруди, в яких розміщені споживачі
холоду.

В машинному відділенні передбачено не менше двох виходів, один з яких
виходить на зовні машинного відділення, а двері машинних і апаратних
відділень повинні відкриватися в сторону виходу. Висота машинних і
апаратних відділень повинна бути не менше 36м, а висота підвіконників
повинна не перевищувати 1,2м. Машини і апарати холодильної установки,
які потребують постійного огляду та встановлені на висоті 1,8м,
обладнують спеціальними майданчиками та східцями.

Підлога в машинному та апаратному відділеннях повинна бути рівною і
виконуватись з матеріалів, що не горять. Мінімальні розміри проходів в
машинному відділенні повинні складати не менше 1,5м. Відстань між
регулюючою станцією і виступаючою частиною компресорів не менше 1,5м, а
між виступаючими частинами двох компресорів 1м. Відстань між гладкою
стіною і компресором 0,8м.

Ресивери захищають від сонячних променів і опадів спеціальним навісом.

Відстань від стін споруди до апаратів повинна бути не менше 2м.

Експлуатація холодильної установки як правило пов’язана з необхідністю
цілодобового чергування обслуговуючого персоналу і виконання своїх
обов’язків та дотримання трудової дисципліни, що веде за собою безпечну
експлуатацію холодильної установки. В машинному та апаратному відділенні
на видному місці повинні бути вивішені схеми трубопроводів холодильного
носію, розсолу та води з пронумерованими в них відповідно по місцю
встановлення запірними вентилями та приладами автоматики, інструкції по
будові та безпечній експлуатації холодильної установки, інструкції по
обслуговуванню кожного виду компресорів, насосів, вентиляторів,
апаратів, а також інструкцій по обслуговуванню приладів автоматики.
Повинна бути інструкція по діям персоналу по ліквідації прориву
холодильного агенту, виникнення аварійної ситуації, надання долікарняної
допомоги, а також вказані телефонні номери швидкої допомоги, пожежної
команди, начальника компресорного цеху, диспетчера. У самого входу в
машинне відділення повинна бути кнопка екстреного зупинення компресора,
машинне відділення повинно бути обладнане притяжною і витяжною технічною
вентиляцією, а вібрація неповинна перевищувати допустимих величин,
рівень освітленості повинен відповідати нормативам.

Перед входом в машинне відділення повинен бути розміщений шкаф з
індивідуальними засобами захисту – противогази марки КД, апарат
стисненого повітря АС/З, гумові рукавиці і чоботи, захисні окуляри, газо
проникливий костюм, якими обслуговуючий персонал повинен вміти
користуватись. Для надання долікарської допомоги в машинному відділенні
повинна бути аптечка зі слідуючими ліками: 1-2% розчином лимонної
кислоти, 3% розчин молочної кислоти, 2-4% розчин борної кислоти, 1%
розчин новокаїну, а також вата, бинт, жгут, йод, а в спеціальному
відведеному місці повинен знаходитись балон з медичним киснем, і
обладнання до нього.

При дотриманні всіх вимог по техніці безпеки в компресорному цеху
холодильника буде забезпечена безпечна робота холодильної установки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Б.К. Явнель “Курсове та дипломне проектування холодильних установок та
систем кондиціювання повітря”. – МВО “Агропром видав” 1989 с 222

Н.Г. Кондрашова, Н.Г. Латуніна “Холодильно-компресорні машини та
установки”. – М Москва “Вища школа” 1984 с 335

Г.З. Свералов, Б.К. Явнель “Курсове та дипломне проектування холодильних
установок та систем кондиціювання повітря”. – М: “Харчова промисловість”
1978 с 263

Методичні вказівки по виконанню курсового та дипломного проекту

Голованов Н.А., Френклан Н.Б. “Охорона праці при обслуговуванні
холодильного обладнання”. – Л: – “Машинобудування” 1983 с 144

Стерліхов Б.І. “Організація планування виробництва на підприємствах
м’ясної та молочної промисловості”. – М: “Харчова промисловість” 1985

Методичні вказівки по виконанню курсових та дипломних робіт

Аркуш

Зм. Аркуш № докум. Підпис Дата

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020