.

Припинення трудового договору (книга)

Язык: украинский
Формат: книжка
Тип документа: Word Doc
0 43593
Скачать документ

Тема практичного заняття № 5.

ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

Методичні вказівки до практичних занять

І заняття

Теоретичні питання

Поняття, умови та підстави припинення трудового договору.

Припинення трудового договору за угодою сторін.

Припинення трудового договору у зв’язку з закінченням терміну його
чинності.

Продовження дії строкового трудового договору на невизначений термін.

Припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом
працівника на військову службу, скеруванням його на альтернативну
службу.

Припинення трудового договору в порядку переведення працівника на інше
підприємство за його згодою.

Припинення трудового договору при переході працівника на виборну посаду.

Припинення трудового договору при відмові працівника від переведення
разом з підприємством до іншої місцевості.

Припинення трудового договору при відмові працівника від продовження
роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці.

Припинення трудового договору з підстав передбачених контрактом.

Випадки припинення трудового договору на вимогу третіх осіб.

Припинення трудового договору у зв’язку з набранням законної сили вироку
суду.

Припинення трудового договору з працівником скерованим за постановою
суду на примусове лікування.

Розірвання трудового договору укладеного на невизначений термін за
ініціативою працівника.

Розірвання строкового трудового договору за ініціативою працівника.

Відмінності припинення трудового договору за угодою сторін від
розірвання його за ініціативою працівника.

Припинення трудового договору у зв’язку з порушення правил прийняття на
роботу.

Питання для самоконтролю і перевірки

Порівняйте терміни: “припинення трудового договору”, “розірвання
трудового договору”, “звільнення з роботи”, “вивільнення працівників”,
“припинення трудових правовідносин”.

Чи справджується договірний принцип “рівності сторін” у частині
розірвання трудового договору?

Який би найбільш оптимальний варіант класифікації підстав припинення
трудового договору Ви могли б запропонувати Верховній Раді України при
кодифікації трудового законодавства?

Чи можна припинити трудовий договір за п.1 ст. 36 КЗпП України на основі
усної домовленості сторін?

Чи можна звільнення за п.3 ст. 36 КЗпП України вважати таким, що
відбувається за ініціативою третіх осіб?

При звільненні за ст. 38 КЗпП України керівник підприємства заяви від
працівника не приймає без візи безпосереднього начальника, а той її
відмовляється підписати. Як поступити?

Спробуйте навести “інші поважні причини” крім тих, що зазначені у ст. 38
КЗпП України.

Порівняйте редакції ч.2 ст. 38 і ч.3 п.12 Постанови Пленуму Верховного
Суду України №9. Чи правильно, на Вашу думку, Верховний Суд тлумачить
закон?

Чи вправі працівник розірвати строковий трудовий договір за власним
бажанням, без поважних причин?

Впродовж якого терміну повинен бути прийнятий працівник на нову роботу
при звільненні його у зв’язку із переведенням на інше підприємство?

Чи можна в колективному договорі передбачити поважні причини для
розірвання трудового договору за ст.38, 39 КЗпП України? Якщо так, то
наведіть приклади таких причин.

Вирішити задачі

1. Бухгалтер Коропець звернувся до відділу кадрів з проханням
порекомендувати йому, як терміново звільнитися з підприємства. Він
вважав, що поважних причин, які б давали підставу ставити питання про
звільнення за власним бажанням, у нього немає, а відпрацьовувати два
тижні він не може.

Працівник відділу кадрів порекомендував йому написати заяву “За угодою
сторін”, але при цьому він сумнівався, чи погодиться з пропозицією
Коропця роботодавець, через те, що за такої підстави звільняють тільки
тих працівників, які працюють за строковим договором, а у Коропця –
договір на невизначений термін. Крім того, вважав працівник відділу
кадрів, що за такої підстави звільнення у Коропця можуть бути у
майбутньому проблеми з обчисленням стажу.

Що можна порадити бухгалтеру Коропцю? Дайте вичерпну відповідь.

2. Бригадир мулярів Власюк впродовж двох років працював на будівництві
за строковим трудовим договором. Після спливу терміну договору він подав
заяву керівникові з проханням звільнити його з роботи. Останній
відмовився задовольнити заяву посилаючись на відсутність на будівництві
кваліфікованих мулярів і на необхідність закінчити будівництво важливого
об’єкту.

Через три тижні після подання заяви всеж було видано наказ про
звільнення Власюка з роботи згідно з поданою заявою. Власюк вважав, що
його звільнено не правильно і звернувся до суду з позовом про поновлення
його на роботі. У позовній заяві зазначалося, що обставини змінилися і
він вирішив працювати на будівництві ще один рік.

Як повинен вирішити справу суд?

3. Громадянка Сич працювала у Заслуженой капелі України “Трембіта” на
посаді артистки хору, за безстроковим трудовим договором. У 2007 р.
адміністрація посилаючись на складне фінансове становище установи
переуклала з нею трудовий договір на 1 рік. Згодом цей договір
неодноразово переукладався – аж до часу звільнення. Наказом від
22 грудня 2005 р. її було звільнено з роботи за п. 2 ст. 36 КЗпП.

Чи правомірні дії адміністрації? Проаналізуйте ситуацію.

4. Салій звільнився з автобусного заводу у зв’язку з переведенням його
на завод автонавантажувачів. Влаштуватися вчасно на нове місце роботи
він не встиг через хворобу. Познайомившись під час відвідання
поліклініки з директором малого підприємства “Січ”, він прийняв його
пропозицію працювати на цьому підприємстві. Директор запевнив Салія, що
оформлення на роботу буде здійснене за всіма правилами.

Пропрацювавши три місяці на новому підприємстві, Салій почав вимагати
надання йому відпустки, вважаючи, що таке право у нього є, оскільки
тривалість роботи на автобусному заводі та роботи за новим місцем праці
достатня для отримання відпустки.

У відділі кадрів йому відмовили, вказавши, що прийняття на роботу
відбулося не за переведенням, а як пересічного новоприбулого працівника.
Після того, як йому нічого не зміг пояснити і директор підприємства
“Січ”, Салій звернувся до юридичної консультації.

Спробуйте надати юридично обґрунтовану відповідь адвоката.

5. Пащенко працював керівником державного комунального підприємства
“Аптека № 2” на підставі контракту, укладеного терміном з 25.11.98 р. по
25.11.99 р., який було припинено після закінченні цього терміну, у
зв’язку із відмовою органу управління майном переукласти з ним контракт.
Повідомлення про відмову переукласти контракт на новий термін, він
отримав за 8 днів до звільнення. На час видання наказу про звільнення
25.11.99. Пащенко перебував на стаціонарному лікуванні.

Які наслідки відмови від укладення контракту на новий термін з
керівниками державних підприємств? Чи змінилася б ситуація якби Пащенко
відмовився від переукладення контракту на наступний термін? Спробуйте
обґрунтувати вашу відповідь.

6. Бухгалтер ТзОВ “Фантастика” Зотова 22 липня 2002 року звернулася із
заявою до директора про звільнення з роботи за власним бажанням.
24 липня 2002 року вона захворіла. Під час перебування Зотової в
лікарні, 10 серпня 2002 року був виданий наказ про її звільнення з
24 липня 2002 року за поданою заявою. Вважаючи звільнення незаконним
Зотова звернулася до суду.

Чи вправі роботодавець звільнити працівника до спливу двотижневого
терміну попередження?

Яке рішення повинен ухвалити суд?

7. У зв’язку з переїздом на нове місце проживання комендант гуртожитку
Сафроненко подала заяву з проханням звільнити її з роботи. Через два
тижні керівник підприємства повідомив, що через відсутність заміни він
не може прийняти матеріальні цінності, довірені коменданту, а тому
звільнення затримується. Сафроненко звернулась до юрисконсульта
підприємства за роз’ясненням, чи може вона самовільно залишити роботу,
оскільки минуло вже більше двох тижнів, з часу подання заяви, а також чи
може вона оскаржувати дії адміністрації і куди саме.

Спробуйте надати кваліфіковану допомогу коменданту гуртожитку.

ІІ заняття

Теоретичні питання

Підстави припинення трудового договору за ініціативою роботодавця.

Вивільнення працівників як підстава припинення трудового договору за
ініціативною роботодавця.

Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників.

Пільги і компенсації вивільнюваним працівникам. Поворотне прийняття на
роботу працівників.

Розірвання трудового договору при виявленні невідповідності працівника
займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої
кваліфікації.

Розірвання трудового договору при виявленні невідповідності працівника
займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що
перешкоджає продовженню цієї роботи.

Розірвання трудового договору у разі скасування допуску до державної
таємниці.

Розірвання трудового договору внаслідок тимчасової непрацездатності
працівника.

Розірвання трудового договору у разі поновлення працівника, який раніше
виконував цю роботу.

Припинення трудового договору за ініціативою роботодавця як заходи
дисциплінарної відповідальності:

а) Розірвання трудового договору у зв’язку з систематичним невиконанням
працівником без поважних причин своїх трудових обов’язків;

б) Розірвання трудового договору у зв’язку з прогулом;

в) Розірвання трудового договору у зв’язку з появою на роботі працівника
у нетверезому стані;

г) Розірвання трудового договору у зв’язку з вчиненням за місцем роботи
розкрадання майна роботодавця.

Додаткові підстави припинення трудового договору за ініціативою
роботодавця:

а) Розірвання трудового договору з деякими категоріями працівників в
разі одноразового грубого порушення ними трудових обов’язків;

б) Розірвання трудового договору за несвоєчасну виплату заробітної
плати;

в) Розірвання трудового договору у разі вчинення винних дій працівником,
який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності;

г) Розірвання трудового договору у разі вчинення працівником аморального
проступку.

Питання для самоконтролю і перевірки

Які працівники вважаються “вивільненими”?

Що потрібно розуміти під “поворотним прийняттям на роботу”?

Спробуйте віднайти “заходи громадського стягнення”, які згідно з п.3
ст.40 КЗпП України прирівнюється до дисциплінарних стягнень.

Що слід розуміти під “систематичним” невиконанням трудових обов’язків?

Наведіть приклад, коли загальний принцип звільнення за п.2 ст. 40 КЗпП
України “без вини працівника” не дотримується.

Чи правда, що прогул – це відсутність на роботі більше трьох годин?

Що означає “одноразове грубе порушення трудових обов’язків”?

Чи підлягають звільненню за п.1. ст.41 КЗпП України особи, яким
присвоєно спеціальні звання (а, персональні)?

Якщо моральні правила “не писані”, то де критерій аморальності, як
юридичної підстави для звільнення з роботи за п.3 ст.41 КЗпП України?

Чи можна звільнити керівника підприємства на підставі п.3 ст.41 КЗпП
України?

Вирішити задачі

1. У вересні 2005 р. Чорноус звернулась з позовом до дошкільної установи
N 56 м. Луцька про поновлення її на роботі та стягнення заробітної плати
за час вимушеного прогулу.

Позивачка вказувала, що понад десять років вона працювала у відповідача
кухонною робітницею, маючи диплом за спеціальністю “Технологія
хлібопекарського, макаронного, кондитерського виробництва”, і наказом
від 9 серпня 2005 р. її було звільнено за станом здоров’я на підставі п.
2 ст. 40 КЗпП.

Причиною звільнення стало те, що після медичного огляду, їй було
встановлено третю групу інвалідності. Консультативним висновком лікарні
м. Луцька від 10 червня 2005 р., робота за вказаною спеціальністю їй не
протипоказана, однак відповідач та допитані судом свідки, члени ЛКК
стверджували, що позивачка не може працювати надалі за цією посадою,
оскільки має доступ до приготування їжі, а з урахуванням характеру її
захворювання це небезпечно для здоров’я дітей. Чорноус пропонувалась
робота прибиральниці від якої вона відмовилась.

Проаналізуйте ситуацію та виступіть у ролі адвоката, представника
позивачки у суді.

2. При скороченні штатів роботодавець виніс на розгляд виборного органу
первинної профспілкової організації питання про згоду на звільнення
старшого товарознавця Карпів. При обговоренні з’ясувалось, що Карпів є
матір’ю двох дітей, а чоловік навчається у вузі. Спеціальної освіти в
неї немає. Посада яку займає Карпів не ліквідується, але на її місце з
ліквідованої посади економіста переводиться Гурський, який має вищу
освіту (сім’ї не має). На підприємстві є можливість працевлаштувати
Карпів, але із зменшенням заробітної плати. Крім того, з’ясувалось, що
попередження про звільнення за скороченням штатів було зроблено
Гурському, а не Карпів.

Яке рішення повинен ухвалити виборний орган первинної профспілкової
організації, якщо врахувати, що Гурський є членом профспілки?

Напишіть це рішення.

3. З 1988 року Журавель працювала в бухгалтерії АТП на посаді касира. 27
травня 2004 р. між нею та заступником головного бухгалтера стався
інцидент внаслідок чого 14 червня 2004 р. її було звільнено з роботи.
Ухвалою суду від 9 серпня 2004 р. Журавель поновили на посаді касира,
але фактично до роботи вона не приступила, оскільки було видано наказ
від 10 серпня 2004 р. про її тимчасове переведення терміном на один
місяць для заміщення тимчасово відсутнього касира їдальні АТП. Журавель
відмовилась працювати на новій посаді, вважаючи, що ця робота пов’язана
із громадським харчуванням, а у неї відсутні відповідні знання цієї
сфери.

Журавель оскаржила наказ про своє переведення до комісії по трудових
спорах АТП, яка визнала його незаконним. Однак, за невиконання цього
наказу голова правління 20 серпня 2004 р. оголосив Журавель догану.

Оскільки Журавель так і не приступила до роботи касиром їдальні АТП, то
наказом від 12 вересня 2004р. її було звільнено з цієї посади за прогул.

Проаналізуйте наведену ситуацію. Як повинен вирішити справу суд?

4. Водій АТП-6602 Король був затриманий працівниками ДАІ за кермом
власного автомобіля у нетверезому стані. В результаті чого його було
позбавлено права на управління транспортними засобами терміном на один
рік.

Від переведення на роботу автослюсарем Король відмовився і був
звільнений з роботи за п.2 ст.40 КЗпП України “у зв’язку з
невідповідністю займаній посаді”.

У позовній заяві про поновлення на роботі Король посилався на те, що:

1) невідповідність займаній посаді згідно зі ст.40 КЗпП України є
наслідком недостатньої кваліфікації або стану здоров’я. Він же має
найвищу кваліфікацію водія і відмінний стан здоров’я;

2) затриманий він був працівниками ДАІ у вихідний день за кермом власної
автомашини, а, отже, трудової дисципліни не порушував;

3) у день видання наказу про звільнення він був хворий на грип, про що
свідчить представлена суду довідка від лікаря.

Чи мотивовані докази Короля? Як повинен вирішити справу суд?

5. Сухова працювала адміністратором готелю “Народний”. 20 березня
2003 року вона була звільнена з роботи за систематичне порушення
трудової дисципліни. У суді, куди вона звернулася з позовом про
поновлення на роботі, було встановлено, що працюючи в готелі з січня
1997 року, Сухова систематично порушувала трудову дисципліну, за що її
неодноразово карали. Так, в січні 1999 року їй було оголошено догану за
прогул; у вересні 2001 року позбавили премії за те, що під час її зміни
санепідемстанція штрафувала готель за недотримання
санітарно-епідеміологічних вимог; у жовтні 2002 року їй було оголошено
сувору догану за запізнення на роботу з попередженням, що у випадку
наступного порушення вона буде звільнена з роботи. 10 березня 2003 року
Сухова запізнилася на роботу на одну годину, за що й стало підставою для
звільнення її з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Яке рішення повинен винести суд? Обґрунтуйте відповідь.

6. Під час розгляду в суді справи про поновлення на роботі завгоспа
школи Хавлюка, звільненого за п.3 ст. 41 КЗпП України, було встановлено,
що останній крім основних своїх функцій викладав уроки праці в старших
класах. 27 жовтня він разом зі своїми товаришами святкував день
народження у ресторані, після чого був доставлений до медвитверезника.
Повідомлення з органів міліції про цей випадок надійшло до школи 4
листопада. 23 листопада його вчинок розглядався на засіданні педради
школи, а 10 грудня було видано наказ про звільнення за вчиненням ним
аморального проступку.

У позовній заяві Хавлюк просив поновити його на попередній роботі. Він
вважав, що про аморальний вчинок нічого не відомо учням школи, і крім
того наказ про його звільнення було видано по закінченні місячного
терміну після вчинення проступку, а замість профкому згоду на звільнення
давала педрада школи, оскільки він не є членом профспілки.

Чи є вагомими аргументи позивача? Як повинен вирішити справу суд?

ІІІ заняття

Теоретичні питання

Особливості припинення трудового договору за ініціативою роботодавця з
деякими категоріями працівників за певних умов.

Додаткові підстави припинення трудового договору з державними
службовцями.

Додаткові підстави звільнення суддів.

Додаткові підстави звільнення прокурорсько-слідчих працівників.

Особливості розірвання трудового договору з вагітними жінками і жінками,
які мають дітей.

Припинення трудового договору з неповнолітніми працівниками.

Додаткові гарантії при звільненні з роботи, встановлені законодавством
для виборних профспілкових працівників та для членів рад трудових
колективів.

Особливості звільнення з роботи колишніх військовослужбовців та членів
їхніх сімей.

Порядок звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу
первинної профспілкової організації.

Порядок надання згоди виборного органу первинної профспілкової
організації на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

Випадки звільнення працівників за ініціативою роботодавця без згоди
виборного органу первинної профспілкової організації.

Проведення розрахунків при звільненні працівників. Виплата вихідної
допомоги.

Оформлення звільнення.

Правові підстави відсторонення працівника від роботи.

Питання для самоконтролю і перевірки

Куди і за яких обставин роботодавець може оскаржити рішення виборного
органу первинної профспілкової організації про відмову у надання згоди
на розірвання трудового договору.

При звільненні за яких обставин вимога ч.8 ст.43 КЗпП України про
місячний термін чинності згоди виборного органу первинної профспілкової
організації на звільнення повинна бути відкоригована?

Чи вправі роботодавець повторно з тих же самих підстав звернутися до
виборного органу первинної профспілкової організації за згодою на
звільнення працівника?

Віднайдіть деяку неузгодженість між назвою ст.431 КЗпП України та її
змістом.

Складіть проекти наказів на звільнення і відповідні записи формулювань
звільнення до трудових книжок щодо кожної з підстав припинення трудового
договору.

Вкажіть суб’єктів, які вправі змінити формулювання підстави звільнення
працівника з роботи, якщо підприємство з якого він був звільнений
ліквідовано?

За яких обставин час впродовж якого працівника було відсторонено від
роботи оплачується?

Вирішити задачі

1. Пакош понад тридцять років працювала робітницею на ВАТ „Агрофірма”. У
січні 2005 року її попередили про звільнення з роботи у зв’язку із
скороченням штатів, а наказом від 15 травня 2005 року звільнили з
посади. 11 червня 2005 року з нею провели повний розрахунок.

Пакош вважала, що звільнення є незаконним, оскільки на засіданні
виборного профспілкового органу 15 травня 2005 року, який давав згоду на
її звільнення, вона не була присутня. Крім того вона не є членом
профспілки.

Вона також вважала, що роботодавець повинен був запропонувати їй іншу
роботу і листом від 10 березня 2005 року дала свою згоду на будь-яку
іншу роботу.

Представник роботодавця у суді пояснив, що посади продавця магазину
„Квіти” та лоточниці цього магазину Пакош не пропонувались, оскільки для
їх зайняття необхідні спеціальні знання яких працівниця не мала. Чи
законно було звільнено громадянку Пакош? Спробуйте написати рішення
суду.

2. Гука було затримано органами прокуратури за підозрою у вчиненні
злочину та обрано запобіжний захід – тримання під вартою. Вироком суду 3
листопада 2002 р. він був засуджений до 3-років позбавлення волі з
відстрочкою виконання вироку на 3 роки.

Через 2 роки кримінальну справу проти Гука було закрито за відсутністю в
його діях складу злочину.

4 листопада 2004 р. Гук звернувся до роботодавця про надання йому
попередньої роботи, але отримав відмову.

Після втручання прокуратури 24.11.2004 р. Гука всеж повідомили про
допуск до виконання трудових обов’язків, але через два дні – після того,
які він приступив до роботи, попередили про скорочення посади та
звільнення з роботи. Отримавши розрахунок при звільненні Гук дізнався,
що за період з 4.11.2002 до 24.02. 2004 р. заробітної плати йому не
нарахували.

Які порушення мали місце у наведеному випадку? Проаналізуйте ситуацію та
дайте обгрунтовану відповідь.

3. Токар заводу “Агрегат” Ільчук був затриманий вахтером на прохідній
після обідньої перерви, оскільки подавав, як зазначив у доповідній
записці вахтер, “явні ознаки алкогольного сп’яніння”. Після невеликої
суперечки, у якій взяли участь ще декілька працівників заводу, Ільчук на
територію заводу не пішов, а направився до прокуратури скаржитися на
вахтера. Наступного дня, вийшовши на роботу, Ільчук дізнався, що його
звільнено з роботи за прогул. Вважаючи такий наказ незаконним він
звернувся до суду про поновлення на роботі.

Вирішіть спір. Напишіть проект судового рішення за цією справою.

4. Ознайомившись з варіантом контракту, що був запропонований для
підписання керівнику державного підприємства, кандидат на посаду виявив
у розділі “Підстави розірвання контракту” виявив наступне:

працівник вправі розірвати контракт лише за згоди роботодавця;

роботодавець може розірвати контракт:

а) у випадках, передбачених законодавством та статутом підприємства;

б) у разі хвороби працівника більше двох місяців;

в) у разі розголошення працівником конфіденційної інформації;

г) при вчиненні працівником аморального проступку;

д) при відмові працівника змінити у разі необхідності окремі умови
контракту.

Не погодившись із запропонованим варіантом, кандидат на посаду зробив
ряд зауважень. Подумайте, які зауваження він міг зробити? Обґрунтуйте
його позицію.

5. Інспектора районної податкової адміністрації Шулинську було звільнено
з роботи за п1. ст.41 КЗпП України з мотивуванням “за одноразове грубе
порушення закону про боротьбу з корупцією”.

Під час вирішення справи у суді, куди Шулинська звернулася з позовом про
поновлення на роботі, з’ясувалося, що звільнення відбулося на підставі
матеріалів, які поступили до податкової адміністрації з судових органів.

Представник відповідача подав до суду документи, згідно з якими
Шулинська, навчаючись заочно на 5-му курсі економічного факультету
оплатила навчання за безготівковим рахунком через приватну фірму, де її
чоловік працював директором. Прокурор району порушив у зв’язку з цим
адміністративне провадження за п. “а” ст. 1 Закону України “Про боротьбу
з корупцією”. Суд визначив їй міру покарання у вигляді штрафу. Щодо
звільнення останньої з роботи за вчинення правопорушення у постанові
суду нічого не зазначалося. Позивачка просила поновити її на роботі.

Спробуйте вирішити справу. Напишіть рішення суду.

НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ

Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості
Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 05.10.1995р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1995. – №34. – Ст.266.

Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1993. – №52. – Ст.490.

Закон України “Про статус суддів” від 15.12.1992р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1993. – №8. – Ст.57.

Закон України “Про статус народного депутата України” від 17.11.1992р. в
редакції Закону України від 22.03.2001р. // Відомості Верховної Ради
України. – 2001. – № 42. – Ст. 212.

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей” від 20.12.1991р. // Голос України. – 10 січня 1992
року.

Закон України “Про зайнятість населення” від 01.03.1991р. //Відомості
Верховної Ради України. – №14. – Ст.170.

Закон України “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади
професійного судді Верховною Радою України” від 18.03.2004 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №25. – Ст.354.

Положення про порядок проведення атестації працівників керівного складу
державних підприємств / Затв. постановою Кабінету Міністрів України від
27 серпня 1999 р.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження “Положення про
атестацію наукових працівників” від 13 серпня 1999 р., №1475 // Урядовий
кур’єр. –1999. – № 167. – вересень.

Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від
роботи або іншої діяльності, затв. наказом Міністерства охорони здоров’я
України від 14.04.1995р. // Бюлетень нормативних актів міністерств і
відомств України. – 1995. – №12.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в
установах, організаціях, затв. наказом Мінпраці України, Мінюсту
України, Міністерства соціального захисту населення України від
27.03.1993р. // Праця і зарплата. – 1993. – №7.

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і
службовців підприємств, установ, організацій, затв. Держкомпраці СРСР і
ВЦРПС від 20.07.84р. // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1984. – №11.

Постанова Пленуму Верховного Суду “Про застосування Конституції України
при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996 р. № 9 // Законодавство
України про працю. – Львів, 2001. – С.348–349.

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами
трудових спорів” від 06.11.1992р. № 9 // Законодавство України про
працю. – Львів, 2001. – С.338-355.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

Балюк М., Гончарова Г. Зміни в організації виробництва і праці та
соціальне партнерство // Право України. – 1996. – №11.

Бару М., Гончарова Г. Чи ефективні сьогодні засоби боротьби з
незаконними звільненнями? // Радянське право. – 1990. – №9.

Гаврилюк О. Особливості припинення дії трудового контракту // Право
України. – 1999. – №8. – С.74-76.

Гершанов Е.М., Никитинский В.И. Прийом на работу, переводы и увольнение
рабочих и служащих. – М., 1976.

Греков І. Співвідношення волі і волевиявлення при розірванні трудового
договору за ініціативи працівника // Право України. – 1996. – №6. –
С.31.

Іншин М. Щодо правового забезпечення права на працю в умовах масового
вивільнення робочої сили // Право України. – 1998. – №3.

Коршунов Ю., Осипова Н. Высвобождение работника и профком // Хозяйство и
право. – 1989. – №5.

Лившиц Р.З. Трудовое законодательство: настоящее и будущее. – М., 1989.

Лившиц Р.З., Чубайс Б.М. Трудовой договор. – М. 1986.

Медведев О., Отырба Л. Увольнение в связи с совершением аморального
проступка // Советская юстиция. – 1989. – №8.

Неумивайченко Н. Припинення трудових правовідносин з державними
службовцями // Право України. – 2001. – № 4. – С.62.

Прокопенко В. Розмежування підстав припинення трудового договору за
угодою сторін від звільнення з ініціативи працівника // Право України. –
1997. – №3. – С.30.

Процевський В. Відсторонення від роботи: вирішення питання у проекті
Кодексу про працю // Право України. – 1996. – №8. – С.25.

Реус О. Особливості припинення трудових правовідносин з неповнолітніми
// Право України. – 2001. – № 8. – С.78.

Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до
законодавства України про працю. – К: А.С.К., 2000.

Тищенко О. Звільнення за аморальний проступок працівника, який виконує
виховні функції: правові проблеми // Право України. – 2000. – № 6. –
С.46.

Фатуев А.А. Расторжение трудового договора по инициативе администрации в
новых условиях / в кн.: Трудовое право в жизни человека. – М, 1991.

Яковлєв О. Припинення трудового договору на підставі ст. 37 КЗпП України
// Право України. – 2002. – № 6. – С.82-84.

Яковлєв О. Роль третіх осіб у припиненні трудових відносин // Право
України. – 2001. – № 12. – С.102.

Тестові завдання для перевірки знань

1. У разі пропуску терміну прийняття рішення виборним органом первинної
профспілкової організації про розірвання трудового договору з
працівником з ініціативи роботодавця, вважається, що:

1. згода на звільнення працівника не надана

2. згода на звільнення працівника надана

3. згода на звільнення працівника потребує перегляду

4. термін розгляду продовжено, але не більше ніж на 10 днів

5. роботодавець повинен у 5-денний термін подати ще одне подання

6. роботодавець вправі звернутися за згодою до вищестоящого органу

2. Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації:

1. трансформує безстроковий трудовий договір у строковий

2. продовжує дію трудового договору на 1 рік

3. припиняє дію трудового договору

4. продовжує дію трудового договору, за умови погодження цього питання
із виборним органом первинної профспілкової організації

5. вимагає переукладення трудового договору

6. не припиняє дії трудового договору

3. У разі реорганізації підприємства трудовий договір…

1. припиняє свою дію

2. продовжує свою дію

3. продовжує свою дію, за умови згоди виборного органу первинної
профспілкової організації

4. трансформується у безстроковий трудовий договір

5. продовжує свою дію, але не більше ніж 1 рік

6. повинен бути переукладений не пізніше двох місяців

4. Підставами припинення трудового договору, передбаченими КЗпП України,
є:

1. переведення на легшу роботу

2. нез’явлення на роботу протягом більш як двох місяців підряд внаслідок
тимчасової непрацездатності

3. вчинення винних дій працівником, який виконує виховні функції

4. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

5. невиконання працівником своїх трудових обов’язків

6. систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків,
покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього
трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи
дисциплінарного чи громадського стягнення

5. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе у
разі:

1. скорочення чисельності працівників

2. скорочення штату працівників

3. переходу на бригадну форму організації праці

4. перетворення підприємства

5. раціоналізації робочих місць

6. перегрупування кадрів

6. З ініціативи роботодавця трудовий договір з працівником може бути
розірвано за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової
організації у випадку:

1. одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником
підприємства

2. винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує товарні
цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку
роботодавця

3. звільнення керівних працівників, які обираються або призначаються на
посади

4. поновлення на роботі працівника

5. незадовільного результату випробування

6. ліквідації підприємства

7. Виборний орган первинної профспілкової організації повинен розглянути
письмове подання роботодавця на звільнення працівника з роботи у ______
денний термін.

8. Якщо працівник відмовляється від укладення договору про повну
матеріальну відповідальність, при умові, що законодавством передбачено
укладення такого договору з даною категорією працівників, то трудовий
договір з таким працівником може бути припинений з такої підстави
_________.

1. виявлення невідповідності працівника займаній посаді, внаслідок
недостатньої кваліфікації

2. змін в організації виробництва і праці, у тому числі скорочення
чисельності або штату працівників

3. відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов
праці

4. одноразового грубого порушення трудових обов’язків

5. винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує товарні цінності

6. у зв’язку із порушенням правил прийому на роботу

9. Якщо працівник відмовляється від укладення контракту, при умові, що
законом передбачено його укладення з даною категорією працівників, то
трудовий договір з таким працівником може бути припинений з такої
підстави _________.

1. виявлення невідповідності працівника займаній посаді, внаслідок
недостатньої кваліфікації

2. змін в організації виробництва і праці, у тому числі скорочення
чисельності або штату працівників

3. відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов
праці

4. одноразового грубого порушення трудових обов’язків

5. відмова від укладення контракту

6. у зв’язку із порушенням правил прийому на роботу

10. При звільненні з роботи розрахунок з працівником проводиться:

1. не пізніше трьох днів з моменту видання наказу про звільнення

2. у день видання наказу про звільнення

3. у день внесення останнього запису до трудової книжки

4. у день здачі обхідного листка

5. у день звільнення працівника

6. через 5 днів після видання наказу про звільнення

11. Підставами припинення трудового договору, передбаченими КЗпП
України, є:

1.вчинення працівником проступку, несумісного з його діяльністю

2. нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд
внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по
вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк
збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні

3. досягнення працівником пенсійного віку

4. вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального
проступку, не сумісного з продовженням даної роботи

5. неналежне виконання працівником своїх трудових обов’язків

6. вступ до громадської організації

12. Обчислення строку попередження працівника про звільнення його за
власним бажанням починається:

1. з дня подачі заяви

2. з моменту розмови з керівництвом

3. з моменту невиходу працівника на роботу

4. з наступного дня після подачі заяви

5. з дня реєстрації заяви

6. з моменту розгляду заяви керівником

13. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із скороченням
чисельності або штату працівників роботодавець пропонує працівнику:

1. звернутися до органу зайнятості з питань працевлаштування

2. провести розрахунок

3. написати заяву про звільнення

4. подати свої пропозиції про працевлаштування

5. іншу роботу, яка повинна відповідати роду діяльності працівника

6. надати рекомендаційні листи

14. Роботодавець доводить до відома державної служби зайнятості про
наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії,
спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці за ______міс. до
вивільнення.

15. Якщо за результатами атестації працівник визнаний таким, що не
відповідає займаній посаді роботодавець вправі розірвати з ним трудовий
договір у строк не пізніше ______міс. від дня атестації.

16. Чим оформляється розірвання трудового договору?

1. видачею трудової книжки

2. наказом про звільнення з роботи

3. записом в особову справу

4. згодою виборного органу первинної профспілкової організації

5. заявою працівника

6. проведенням розрахунку при звільненні

17. При звільненні з роботи пересилання трудової книжки поштою можливе
лише:

1. за умови відсутності працівника на роботі в день звільнення

2. за письмовою згодою працівника

3. за погодженням із виборним органом первинної профспілкової
організації

4. за розпорядженням роботодавця

5. у разі смерті працівника

6. на прохання близьких родичів

18. На вимогу первинної профспілкової організації трудовий договір може
бути розірвано з:

1. начальником відділу кадрів

2. головою виборного органу первинної профспілкової організації за
невиконання зобов’язань за колективним договором

3. будь-яким працівником, який не виконує зобов’язань, передбачених
трудовим договором

4. будь-яким працівником, який порушує трудове законодавство

5. керівником підприємства, якщо він порушує законодавство про працю і
не виконує зобов’язань за колективним договором

6. особами, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності

19. Відсторонення працівника від роботи роботодавцем допускається у разі
його:

1. відмови від виконання громадських обов’язків

2. появи на роботі у нетверезому стані

3. не приступлення вчасно до виконання трудових обов’язків

4. заподіяння матеріальної шкоди майну роботодавця

5. відмови від проходження навчання з охорони праці

6. відмови від переведення на легшу роботу

20. Відстороненню від роботи підлягають:

1. хворі на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби

2. особи, які ухиляються від обов’язкового медичного огляду

3. особи, які ухиляються від відшкодування прямої дійсної шкоди

4. особи, робота з якими може негативно вплинути на атмосферу у
трудовому колективі

5. хворі, які були в контакті з тваринами

6. особи, які позбавленні права займати відповідні посади

21. Який орган вправі відсторонити працівника від роботи у випадках,
передбачених законодавством?

1. виборний орган первинної профспілкової організації

2. профспілкова організація

3. роботодавець за погодженням із виборним органом первинної
профспілкової організації

4. роботодавець шляхом видання наказу

5. трудовий колектив

6. роботодавець шляхом дачі усного розпорядження з послідуючим виданням
наказу

22. В який строк працівник має право розірвати трудовий договір за
власним бажанням, якщо роботодавець не дотримує законодавство про працю?

1. семиденний

2. визначений самим працівником

3. триденний

4. двотижневий

5. визначений роботодавцем

6. обумовленим колективним договором

23. Підставами припинення трудового договору, передбаченими КЗпП
України, є:

1. невиконання працівником своїх трудових обов’язків

2. вступ на навчання без відриву від виробництва

3. розірвання трудового договору з iнiцiативи працівника

4. досягнення працівником пенсійного віку

5. тимчасове переведення на іншу роботу

6. закінчення строку трудового договору

24. Прогулом вважається:

1. відсутність працівника на робочому місці, без поважних причин
протягом робочого дня

2. знаходження працівника на лікарняному більше 4-х місяців

3. відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин сумарно
протягом робочого дня

4. відсутність працівника на роботі протягом дня з поважних причин

5. запізнення працівника на роботу на одну годину

6. відсутність працівника на робочому місці, без поважних причин менше
трьох годин

25. Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного
прийняття на роботу мають працівники, які:

1. були незаконно звільнені

2. мають вищу кваліфікацію і продуктивність праці

3. вивільнені з підприємства (крім випадку ліквідації підприємства),
якщо роботодавець провадить прийняття на роботу працівників аналогічної
кваліфікації

4. звільнені у зв’язку із скороченням чисельності, якщо роботодавець
провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації

5. незаконно відсторонені від роботи

6. звільненні з підприємства у зв’язку із його ліквідацією

26. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця здійснюється
без попередньої згоди з виборним органом первинної профспілкової
організації у випадках:

1. вчиненням працівником, який виконує виховні функції, аморального
проступку

2. винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або
товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього
з боку роботодавця

3. виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній
роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які
перешкоджають продовженню даної роботи

4. звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної
профспілкової організації

5. звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання майна
власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили

6. появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного
або токсичного сп’яніння

27. Підставою припинення трудового договору у зв’язку із призовом на
військову службу є :

1. вступ на навчання до невійськового навчального закладу

2. вступ на навчання у військовий навчальний заклад

3. направлення на військові збори

4. рішення керівника військкомату

5. призов на строкову військову службу

6. медичний висновок про придатність працівника до військової служби

28. Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу
працівника в разі:

1. інвалідності працівника

2. згоди роботодавця

3. порушення роботодавцем правил моральної поведінки

4. порушення працівником трудової дисципліни

5. порушення роботодавцем законодавства про працю

6. порушення роботодавцем трудової дисципліни

29. Виплата вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку
за останнім місцем роботи виплачується у випадку:

1. призову працівника на військову службу

2. припиненні трудового договору у зв’язку із зміною істотних умов праці

3. нез’явлення працівника на роботу протягом чотирьох місяців підряд

4. виходу працівника у відпустку

5. скороченням чисельності або штату працівників

6. порушення роботодавцем умов трудового договору

30. Виплата вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку
за останнім місцем роботи виплачується у випадку:

1. призову працівника на військову службу

2. виявленої невідповідності працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

3. нез’явлення працівника на роботу протягом чотирьох місяців підряд

4. виходу працівника у відпустку

5. припиненні трудового договору у зв’язку із зміною істотних умов праці

6. звільнення з роботи у зв’язку із поновленням на роботі працівника,
який раніше виконував цю роботу

31. Виплата вихідної допомоги у розмірі двомісячного середнього
заробітку за останнім місцем роботи виплачується у випадку:

1. призову на військову службу

2. невідповідності працівника займаній посаді, внаслідок стану здоров’я

3. нез’явленні працівника на роботу протягом робочого дня

4. виходу у відпустку

5. порушення роботодавцем умов трудового договору

6. скороченням чисельності або штату працівників

32. Підставами припинення трудового договору, передбаченими КЗпП
України, є:

1. поява на роботі в стані, що дає підстави для втрати довір’я до нього
з боку роботодавця

2. невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на
нього трудовим договором

3. вчинення працівником який обслуговує грошові або товарні цінності
аморального проступку

4. вчинення за місце роботи грубого порушення трудових обов’язків

5. виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній
роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які
перешкоджають продовженню даної роботи

6. вчинення одноразового грубого порушення трудових обов’язків
керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності

33. Підставами припинення трудового договору, передбаченими КЗпП
України, є:

1. вчинення за місцем роботи розкрадання майна роботодавця,
встановленого вироком суду, що набрав законної сили

2. виявлення невиконання працівником своїх трудових обов’язків

3. вчинення грубого порушення працівником своїх трудових обов’язків,
передбачених трудовим договором

4. зміна власника підприємства, установи, організації

5. поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або
токсичного сп’яніння

6. вчинення винних дій працівником, який заподіяв значну шкоду майну
роботодавця

34. Якщо працівник після строку попередження про звільнення за власним
бажанням не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору,
роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім
випадків, коли:

1. працівник не виконував належним чином покладені на нього обов’язки

2. на його місце запрошено фахівця після закінчення навчального закладу

3. питання про звільнення погоджено із виборним органом первинної
профспілкової організації

4. є рішення трудового колективу щодо звільнення працівника

5. на його місце запрошено іншого працівника за переведенням з іншого
підприємства

6. працівник заподіяв матеріальну шкоду роботодавцю

35. Додатковими підставами розірвання трудового договору з ініціативи
роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов,
передбаченими КЗпП України, є:

1. невиконання працівником своїх трудових обов’язків

2. вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального
проступку, не сумісного з продовженням даної роботи

3. розірвання трудового договору з iнiцiативи працівника

4. досягнення працівником пенсійного віку

5. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

6. закінчення строку трудового договору

36. Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця (крім
випадку повної ліквідації підприємства) в період:

1. простою підприємства

2. його тимчасової непрацездатності

3. перебування його за кордоном

4. відсторонення працівника від роботи

5. перебування його у відпустці

6. роботи на вахті

37. Підставою для відсторонення державного службовця від виконання
повноважень за посадою може бути:

1. відмова виконувати розпорядження вищестоящого органу

2. факт проведення щодо нього службового розслідування

3. відмова від проходження випробування

4. виконання службових обов’язків, якщо це призвело до людських жертв

5. рішення виборного органу первинної профспілкової організації

6. відмова від проходження навчання, необхідного для підвищення
кваліфікації

38. Додатковими підставами розірвання трудового договору з тимчасовими
працівниками є:

1. припинення роботи на підприємстві на строк більше одного тижня з
причин виробничого характеру

2. нез’явлення на роботу протягом більше двох тижнів підряд внаслідок
тимчасової непрацездатності

3. закінчення строку трудового договору

4. виявлення невідповідності працівника займаній посаді, внаслідок стану
здоров’я

5. припинення роботи на підприємстві на строк більше двох тижнів з
причин скорочення робіт на підприємстві

6. виходу на роботу іншого працівника

39. Додатковими підставами розірвання трудового договору з сезонними
працівниками є:

1. припинення роботи на підприємстві на строк більше двох тижнів з
причин виробничого характеру

2. нез’явлення на роботу безперервно протягом більше одного місяця
внаслідок тимчасової непрацездатності

3. появи на роботі в нетверезому стані

4. нез’явлення на роботу протягом чотирьох місяців підряд внаслідок
тимчасової непрацездатності

5. відсутності працівника на роботі, без поважних причин протягом двох
днів підряд

6. виявлення невідповідності працівника виконуваній роботі, внаслідок
недостатньої кваліфікації

40. Додатковими підставами розірвання трудового договору з ініціативи
роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов,
передбаченими КЗпП України, є:

1. невиконання працівником своїх трудових обов’язків

2. виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній
роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які
перешкоджають продовженню даної роботи

3. розірвання трудового договору на у зв’язку із направленням на
примусове лікування

4. поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або
токсичного сп’яніння

5. винні дії керівника підприємства, установи, організації, внаслідок
чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих
від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати

6.встув до навчального закладу

41. В яких випадках, передбачених КЗпП України, роботодавець вправі
розірвати трудовий договір:

1. раціоналізації робочих місць

2. винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові
цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку
роботодавця

3. невиконання працівником норм виробітку

4. зміни підпорядкування підприємства

5. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

6. відсутності працівника на робочому місці протягом робочого дня, з
поважних причин

42. За законом роботодавець повинен обов’язково працевлаштувати:

1. неповнолітніх звільнених з роботи у зв’язку із ліквідацією
підприємства

2. осіб, звільнених у зв’язку із виявленою невідповідністю займаній
посаді, внаслідок стану здоров’я

3. одиноких матерів при наявності дитини-інваліда у випадку їх
звільнення після закінченням строкового трудового договору

4. звільнених з роботи у зв’язку із ліквідацією підприємства одиноких
жінок

5. осіб, після примусового лікування

6. працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці у
разі їх звільнення з роботи

43. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця здійснюється
без попередньої згоди з виборним органом первинної профспілкової
організації у випадках:

1. прогулу без поважних причин

2. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

3. лiквiдацiї підприємства, установи, органiзацiї

4. вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального
проступку. 5. скорочення чисельності або штату працівників

6. виявлення невідповідності працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

44. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця здійснюється
без попередньої згоди з виборним органом первинної профспілкової
організації у випадках:

1. вчиненням працівником, який виконує виховні функції, аморального
проступку. 2. скорочення чисельності працівників

3. незадовільного результату випробування

4. звільнення з суміщуваної роботи у зв’язку із прийняттям на роботу
іншого працівника, який не є сумісником

5. винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує товарні
цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку
роботодавця

6. появи на роботі в нетверезому стані

45. Припинення трудового договору у зв’язку із набранням законної сили
вироком суду настає коли:

1. до працівника застосовано будь-яке покарання

2. до працівника застосовано покарання, яке виключає можливість
продовжувати дану роботу

3. до працівника застосовано як виправні роботи

4.  працівника засуджено до позбавлення волі

5. на працівника накладено штраф

6. працівника за вироком суду притягнуто до дисциплінарної
відповідальності

46. При звільненні за власним бажанням роботодавець повинен розірвати
трудовий договір у строк, про який просить працівник за наявності таких
поважних причин:

1. вступ до навчального закладу

2. реорганізація підприємства

3. призов на військову службу

4. неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним
висновком

5. вчинення працівником трудового правопорушення

6. перепрофілювання підприємства

47. При звільненні за власним бажанням роботодавець повинен розірвати
трудовий договір у строк, про який просить працівник за наявності таких
поважних причин:

1. реорганізація підприємства

2. прийняття на роботу за конкурсом

3. вихід на пенсію

4.  призов на військову службу

5. усунення від виконання службових обов’язків

6. відмова від продовження роботи у зв’язку із закінченням строку
трудового договору

48. Додатковими підставами припинення трудового договору з державними
службовцями є:

1. досягнення граничного віку проходження державної служби

2. неподання або подання неправдивих відомостей щодо його доходів

3. звільнення за власним бажанням, через сімейні обставини

4. вивільнення з державного органу

5. ротація кадрів

6. поновлення на роботі працівника, який раніше займав цю посаду

49. Додатковими підставами припинення трудового договору з державними
службовцями є:

1. вивільнення з державного органу

2. неповна службова невідповідність

3. відставка

4. ротація кадрів

5. відмова державного службовця від прийняття Присяги

6. досягнення 25 річного стажу державної служби

50. До прогулу прирівнюються:

1. самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів

2. залишення працівником роботи до закінчення двотижневого терміну
попередження про розірвання трудового договору за власним бажанням

3. відмова від переведення на легшу роботу, яку він потребував за станом
здоров’я відповідно до медичного висновку

4. використання вихідних днів

5. перебування у відрядженні

6. проходження обов’язкового медичного огляду

51. Додатковими підставами розірвання трудового договору з ініціативи
роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов,
передбаченими КЗпП України, є:

1. вчинення одноразового грубого порушення трудових обов’язків
керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності

2. нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд
внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по
вагітності і родах

3. випадку змін в організації виробництва та праці, в тому числі
ліквідації підприємства, установи, організації

4.  закінчення строку перебування на службі

5. поновлення на роботі працівника, звільненого за вчинення аморального
проступку, не сумісного з продовженням даної роботи

6. досягнення працівником пенсійного віку

52. За одноразове грубе порушення трудових обов’язків можуть бути
звільнені:

1. службові особи митних органів

2. керівники підприємства, установи, організації за виплату заробітної
плати в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної
заробітної плати

3. головні бухгалтери

4.бригадири виробничих бригад

5. водії-далекобійники

6. працівники, які виконують виховні функції

53. З роботи можуть бути звільнені, у зв’язку із винними діями
працівника, які дають підстави втрати довір’я до нього з боку
роботодавця:

1. будь-які працівники, які працюють у сфері торгівлі

2. особи, які зайняті транспортуванням матеріальних цінностей

3. контролери

4. особи, які отримали матеріальні цінності під звіт

5. працівники, які виконують виховні функції

6. головні бухгалтери та їх заступники

54. Розірвання трудового договору за вчинення аморального проступку може
бути із:

1. працівниками, трудова функція яких пов’язана із виховною діяльністю

2. керівниками підприємств, установ, організацій

3. вихователями дошкільних закладів освіти

4. науковими працівниками

5. керівниками творчих груп

6.головними бухгалтерами державних підприємств

55. Трудовий договір може бути розірвано за ініціативою третіх осіб, які
не є стороною трудового договору, а саме:

1. медико-соціально експертної комісії

2. суду

3.  прокурорсько-слідчого працівника

4. лікаря-терапевта

5. батьків неповнолітнього працівника

6. уповноважених осіб органів нагляду і контролю за дотриманням
трудового законодавства

56. З ініціативи роботодавця трудовий договір з працівником може бути
розірвано без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової
організації у випадку:

1. виявлення невідповідності працівника займаній посаді, внаслідок стану
здоров’я

2. вчинення працівником, який виконує виховні функції аморального
проступку

3. якщо працівник є одночасно членом двох первинних профспілкових
організацій

4. прогулу без поважних причин

5. ліквідації підприємства

6. вчинення працівником за місцем роботи розкрадання

57. Додатковими підставами розірвання трудового договору з ініціативи
роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов,
передбаченими КЗпП України, є:

1. вчинення за місцем роботи розкрадання майна роботодавця,
встановленого вироком суду, що набрав законної сили

2. вчинення винних дій керівником підприємства, установи, організації
всіх форм власності, або його заступниками, головним бухгалтером
підприємства, установи, організації, його заступниками

3. вчинення винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує
грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати
довір’я до нього з боку роботодавця

4. виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній
роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які
перешкоджають продовженню даної роботи

5. систематичного невиконання працівником без поважних причин
обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами
внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше
застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення

6. грубе невиконання працівником своїх трудових обов’язків

58. Припинення трудового договору у зв’язку із порушеннням правил
прийняття на роботу може мати місце, якщо:

1. на роботу прийнято працівника із непогашеною судимістю

2.  на роботу прийнято працівника, якому за вироком суду, що набрав
законної сили, заборонено займати певні посади

3. внаслідок тимчасової непрацездатності сезонний працівник відсутній на
роботі більше двох тижнів

4.  на роботу, пов’язану із матеріальною відповідальністю прийнято осіб,
які були раніше під слідством

5. тимчасового працівника прийнято на строк п’ять місяців

6. працівник приступив до роботи у стані наркотичного або токсичного
сп’яніння

59. Виплата вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку
за останнім місцем роботи виплачується у випадку:

1. призову працівника на військову службу

2. виявленої невідповідності працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

3. нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд
внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по
вагітності і родах

4. виходу працівника на пенсію

5. скороченням чисельності або штату працівників

6. звільнення з роботи у зв’язку із поверненням працівника, який раніше
виконував цю роботу, з довготривалого відрядження

60. Підставою для припинення повноважень судді може бути:

1. подання суддею заяви про відставку

2. винесення суддею рішення, яке не відповідає інтересам найманого
працівника

3. порушення суддею вимог щодо звітності

4. припинення його громадянства

5. неможливості виконувати свої повноваження, внаслідок втрати довір’я
до нього з боку вищестоящих органів

6. вчинення суддею одноразового грубого порушення трудових обов’язків

61. В яких випадках, передбачених КЗпП України, роботодавець вправі
розірвати трудовий договір:

1. у зв’язку із встановленням групи інвалідності працівнику

2. вчиненням винних дій працівником, який порушує вимоги законодавства
про працю

3. вчиненням одноразового грубого порушення трудових обов’язків
керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності

4. зміни власника підприємства

5. прогулом (в тому числі відсутності працівника на роботі більше трьох
годин протягом робочого дня) без поважних причин

6. досягнення працівником пенсійного віку

62. В яких випадках, передбачених КЗпП України, роботодавець вправі
розірвати трудовий договір:

1. грубого невиконання працівником своїх трудових обов’язків

2. вчинення винних дій керівником, робота якого пов’язана із
обслуговуванням товарних цінностей, якщо ці дії дають підстави для
втрати довір’я до нього з боку вищестоящого органу

3. нез’явлення на роботу протягом більш як двох місяців підряд внаслідок
тимчасової непрацездатності

4.невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на
нього трудовим договором

5. скорочення чисельності або штату працівників

6. систематичного невиконання працівником без поважних причин
обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами
внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше
застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення

63. В яких випадках, передбачених КЗпП України, роботодавець вправі
розірвати трудовий договір:

1. нез’явлення працівника на роботі протягом більш як трьох місяців
підряд внаслідок тимчасової непрацездатності

2. винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові
цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку
роботодавця

3. невиконання працівником своїх трудових обов’язків

4. систематичної невідповідності працівника займаній посаді

5. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

6. грубого порушення керівником підприємства установи, організації всіх
форм власності, законодавства про працю

64. При звільненні за власним бажанням роботодавець повинен розірвати
трудовий договір у строк, про який просить працівник за наявності таких
поважних причин:

1. вступ  на військову службу

2. призов або вступ на військову службу

3.  переїзд на нове місце проживання

4. переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість

5. вчинення працівником дрібного розкрадання

6. ліквідації підприємства

65. При звільненні за власним бажанням роботодавець повинен розірвати
трудовий договір у строк, про який просить працівник за наявності таких
поважних причин:

1. вихід на пенсію

2. догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку

3. вступ у партію

4. догляд за дитиною до досягнення нею 15 років

5. одноразового порушення працівником трудової дисципліни

6. втрата працівником документів про освіту

66. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніше як
через _____ міс. з дня одержання згоди виборного органу первинної
профспілкової організації.

67. Роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником
підприємства, установи, організації, який порушує законодавство про
працю, на вимогу:

1. ради трудового колективу

2.  страйкового комітету

3. уповноваженого органів нагляду і контролю за дотриманням трудового
законодавства

4. виборного органу первинної профспілкової організації

5. профспілкового представника

6. трудового арбітражу

68. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніше як
через _____ міс. з дня одержання згоди виборного органу профспілкового
представника.

69. Виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє
роботодавця про прийняте рішення щодо звільнення працівника з роботи у
письмовій формі в ____ денний строк після його прийняття.

70. Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного
прийняття на роботу, при рівних умовах продуктивності праці та
кваліфікації надається:

1. працівникам з числа колишніх військовослужбовців контрактної служби

2. сімейним – за наявності двох утриманців

3. особам, звільненим у зв’язку із порушенням правил прийому на роботу

4.  працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, –
протягом двох років з дня звільнення їх зі служби

5. неповнолітнім працівникам

6. незаконно звільненим з роботи

71. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у
зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, при рівних умовах
продуктивності праці та кваліфікації надається:

1. працівникам з числа колишніх військовослужбовців контрактної служби

2. особам, звільненим у зв’язку із порушенням правил прийому на роботу

3. сімейним – за наявності двох і більше утриманців

4.  працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, –
протягом двох років з дня звільнення їх зі служби

5. неповнолітнім працівникам

6. вагітним та жінкам, які мають дітей віком до трьох років

72. Роботодавець вправі розірвати трудовий договір з працівником у разі
нез’явлення на роботу протягом більш як _________міс. підряд внаслідок
тимчасової непрацездатності.

73. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з професійним
захворюванням, місце роботи (посада) зберігається:

1. до відновлення працездатності

2. до встановлення інвалідності

3. не більше чотирьох місяців

4. не більше пів року

5. до спливу строку трудового договору

6. до прийняття роботодавцем за погодженням із виборним органом
первинної профспілкової організації рішення про допуск працівника до
роботи

74. Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових
організацій, які діють на підприємстві, згоду на його звільнення…:

1. не потрібно отримувати

2. дають обидва виборних органа первинних профспілкових організацій

3. дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої
звернувся роботодавець

4. дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої
працівник вступив швидше

5. дають загальні збори трудового колективу підприємства

6. дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, яку
обере сам працівник

75. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у
зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, при рівних умовах
продуктивності праці та кваліфікації надається:

1. працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, –
протягом трьох років з дня звільнення їх зі служби

2. працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі,
організації трудове каліцтво або професійне захворювання

3. особам, в сім’ї яких не більше двох працівників з самостійним
заробітком

4. працівникам, нагородженим преміями за успіхи в роботі

5. особам з числа колишніх військовозобов’язаних

6. працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових
закладах без відриву від виробництва

76. Роботодавець зобов’язаний в день звільнення:

1. видати працівникові належно оформлену трудову книжку

2. запропонувати працівнику підходящу роботу на іншому підприємстві

3. провести з працівником розрахунок у строки, визначені трудовим
законодавством

4. звернутися за допомогою до державної служби зайнятості з приводу
працевлаштування працівника

5. видати працівникові обхідний лист

6. видати працівникові особову справу

77. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця здійснюється
без попередньої згоди з виборним органом первинної профспілкової
організації у випадках:

1. нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд
внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по
вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк
збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні

2. звільнення керівника підприємства, установи, організації, його
заступників

3. систематичного невиконання працівником без поважних причин
обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами
внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше
застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення

4. винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує товарні
цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку
роботодавця

5. вчиненням працівником, який виконує виховні функції, аморального
проступку

6. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

78. З ініціативи роботодавця трудовий договір з працівником може бути
розірвано за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової
організації у випадку:

1. незадовільного результату випробування

2.  систематичного невиконання працівником без поважних причин
обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами
внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше
застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення

3. звільнення керівних працівників, які обираються або призначаються на
посади. 4. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю
роботу

5. звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової
організації, що діє на підприємстві, в установі, організації

6. виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній
роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які
перешкоджають продовженню даної роботи

79. З ініціативи роботодавця трудовий договір з працівником може бути
розірвано за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової
організації у випадку:

1. ліквідації підприємства

2. звільнення керівних працівників, які обираються або призначаються на
посади

3. нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд
внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по
вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк
збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні

4. прогулу (в тому числі відсутності працівника на роботі більше трьох
годин протягом робочого дня) без поважних причин

5. незадовільного результату випробування

6. звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання майна
власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили.

ТЕМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 6

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

І заняття

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Поняття робочого часу та його правові ознаки.

Види робочого часу.

Правове регулювання робочого часу нормальної тривалості (нормального
робочого часу).

Скорочений робочий час та його види.

Порядок та умови застосування неповного робочого часу.

Понаднормовий робочий час та правові підстави застосування надурочних
робіт.

Заборона залучення до надурочних робіт.

Особливості залучення до роботи в нічний час.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПЕРЕВІРКИ

Чи містить чинне законодавство визначення робочого часу?

Спробуйте охарактеризувати робочий час як норму праці.

Чи можна скорочений робочий час вважати різновидом нормального робочого
часу?

Чи можна в установах встановити меншу норму тривалості робочого часу,
ніж це передбачено ч.1 ст.50 КЗпП України?

Якщо на підприємстві відсутня профспілка (варіант – їх декілька), то чи
маємо застосовувати ч.1 і ч.3 ст.52 КЗпП України?

Визначте тривалість робочого дня в суботу працівників віком від 16 до 18
років при шестиденному робочому тижні. Порівняйте знайдений результат з
ч.2 ст.53 КЗпП України.

Як узгоджується екстраординарність проведення надурочних робіт з
необхідністю узгодження їх з виборним органом первинної профспілкової
організації?

Які правові наслідки проведення надурочних робіт без дозволу виборного
органу первинної профспілкової організації?

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. Бухгалтер Карп’юк звернулась до юрисконсульта підприємства за
порадою. Вважаючи, що її обмежено в правах, оскільки на сесію у вузі, де
вона складала іспити отримала тільки половину учбової відпустки. Своє
рішення адміністрація мотивувала тим, що Карп’юк працює на умовах
неповного робочого часу, а тому не користується правом на повну учбову
відпустку. Карп’юк попросила також юрисконсульта пояснити, чи правильно
відділом кадрів до її трудової книжки було зроблено запис про роботу на
умовах неповного робочого дня і як це вплине на тривалість її трудового
(страхового) стажу, а також на тривалість щорічної відпустки.

Підготуйте відповідь юрисконсульта.

2. Учні середньої школи Залізняк, якому виповнилось 16 років, і Мороз –
15 років, влаштувалися на роботу листоношами. Їм встановили робочий день
тривалістю 6 год. щоденно (36 год. на тиждень), при цьому роз’яснивши,
що оплата буде проводитись пропорційно відпрацьованому часу. Залізняк і
Мороз не погодилися з таким рішенням, заявивши, що здатні працювати хоч
по 10 год., щоб заробити більше грошей.

Проаналізуйте ситуацію і дайте обґрунтовану відповідь.

3. У зв’язку із неритмічним надходженням запасних частин начальник
складального цеху видав розпорядження про збільшення з 20 січня до кінця
місяця робочих змін до 10 год. У зв’язку з тим, що виборний орган
первинної профспілкової організації згоди на надурочні роботи не давав,
а також те, що додаткові кошти для цього фондом заробітної плати, не
передбачені адміністрація заводу відмовилась оплатити роботу як
надурочну, а перепрацювання робочого часу понад норми дозволила
компенсувати відгулами.

Чи допущені порушення трудового законодавства в цьому випадку?
Обґрунтуйте відповідь з посиланням на норми трудового законодавства.

4. Гринів була прийнята на посаду бухгалтера приватного підприємства
«Кант» на умовах неповного робочого часу. Через два роки на підприємстві
відбулася зміна власника, після чого змінилося керівництво підприємства.
Новий керівник розпочав заново формувати штати підприємства. Зокрема,
він запропонував Гринів працювати на умовах нормального робочого часу.

Гринів відмовилась, наголошуючи, що при поступленні на роботу за
домовленістю з попереднім керівником їй було встановлено неповний
робочий день.

За декілька днів після цієї розмови було видано розпорядження за яким на
підприємстві скасовувалась будь-яка робота на умовах неповного робочого
часу. А, згодом було видано наказ про звільнення Гринів з посади за п.6
ст.36 КЗпП України.

Гринів звернулися із позовом до суду.

Проаналізуйте ситуацію. Яке рішення повинен ухвалити суд?

ІІ заняття

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Поняття режиму робочого часу.

Види режимів робочого часу.

П’ятиденний та шестиденний робочий тиждень як режими роботи.

Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу.

Ненормований робочий день як спеціальний режим робочого часу.

Поділ робочого дня на частини.

Робота змінами.

Особливості встановлення гнучкого режиму роботи.

Вахтовий метод організації робіт.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПЕРЕВІРКИ

За яких умов роботодавець вправі змінити режим роботи працівника? А
режим роботи підприємства?

Чи може при підсумованому обліку робочого часу обліковий період
становити один тиждень? А один рік?

Обґрунтуйте яким чином тривалість перерви для відпочинку і харчування
впливає на визначення спеціального режиму робочого часу?

Чи розповсюджуються на працівників із ненормованим робочим часом вимоги
щодо початку і закінчення робочого дня?

Які правові підстави встановлення гнучкого режиму робочого часу?

У яких випадках працівники залучаються до чергування? Якими нормативними
актами врегульовано це питання?

Чи коригується тривалість робочого часу у нічний час на змінних роботах
при шестиденному робочому тижні?

Спробуйте скласти перелік посад працівників підприємства щодо яких
застосовується режим ненормованого робочого часу.

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. У положенні “Про режим робочого часу” підприємства “Весна”,
створеного у формі товариства з обмеженою відповідальністю, було
передбачено:

тривалість робочого часу протягом тижня встановлюється:

а) для найманих працівників – 40 год.;

б) учасників товариства – 45 год.;

для жінок, які мають дітей віком до 14 років, тривалість робочого тижня
скорочується на 5 год.;

оплата праці здійснюється за фактично відпрацьований час;

в осінньо-зимовий період підприємство працює в режимі п’ятиденного
робочого тижня, у весняно-літній – шестиденного робочого тижня.

Прокоментуйте зазначені позиції з огляду на відповідність їх чинному
законодавству.

2. До юрисконсульта заводу звернувся начальник дільниці Когут з
проханням роз’яснити йому чи вправі адміністрація зобов’язати його
з’являтися на роботу за 30 хв. до початку зміни для організації робіт на
дільниці. Крім того, йому нерідко доводиться залишатися на роботі після
закінчення зміни, мають місце також виклики в нічну зміну, у вихідні та
святкові дні для усунення виробничих недоліків. Керівник підприємства в
додатковій оплаті йому відмовив, пояснивши, що Когут – працівник з
ненормованим робочим днем, за що він отримує додаткову відпустку.

Чи правильно поступив керівник? Як визначити, чи належить Когут до
категорії працівників з ненормованим робочим днем? Чи відповідає режим
Когута трудовому законодавству? Чи підлягає компенсації переробка
робочого часу Когутом?

3. Горін працював на підставі трудового договору у приватній пекарні на
посаді вантажника хлібобулочної машини. Щоденно тривалість його роботи
коливалась від 10 до 12 годин на добу. За роботу у вихідні, святкові та
неробочі дні, до якої він регулярно залучався йому не було надано ні
додаткових днів відпочинку, ні компенсацію у підвищеному розмірі. Від
такого перевантаження, як стверджував Горін, в нього з’явилася перевтома
і підвищився тиск.

Вважаючи, що порушено його трудові права на оплату праці та на
відпочинок Горін звернувся до директора пекарні із вимогою надати йому
додаткові дні відпочинку або виплатити компенсацію за залучення до
надурочних робіт та робіт у вихідні, святкові та неробочі дні.

Директор роз’яснив Горіну, що враховуючи специфіку виробництва, на
підприємстві у відповідності із графіками змінності, затвердженими за
погодженням із головою виборного органу первинної профспілкової
організації запроваджено підсумований облік робочого часу, з
підсумованим обліковим періодом – декада. При такому режимі роботи так
звані «перепрацьовані» години не вважаються надурочними. Лише залучення
до роботи у святкові і неробочі дні можуть вважатися надурочними, за
умови, що в ці дні не було дотримано скороченої тривалості робочого
часу.

Проаналізуйте ситуацію. Чи було порушено права Горіна? За яких умов на
підприємстві може встановлюватися підсумований облік робочого часу? Чи
розповсюджуються на працівників, які працюють із підсумованим обліком
робочого часу правила ст.ст. 54, 59, 65 ,70, 72, 73, 106 КЗпП України?

4. При прийнятті на роботу Колодій касиром їй було встановлено гнучкий
режим робочого часу. Однак вже через два місяці його було скасовано.
Працівниця звернулася до директора з проханням відновити попередній
режим роботи. Адміністрація повідомила, що такий режим роботи виявився
не ефективним, не був погоджений із виборним органом первинної
профспілкової організації. Крім того, на підприємстві відбулися зміни в
організації виробництва та праці, а тому довелося перейти на
багатозмінний режим роботи. За таких умов гнучкий режим робочого часу
встановлювати не рекомендується.

Колодій було запропоновано працювати на умовах неповного робочого дня.
Якщо ж вона не погодиться, то може бути звільнена за п.6 ст.36 КЗпП
України.

Колодій звернулася за роз’ясненням до юрисконсульта заводу. При цьому
відзначила, що не є членом профспілки, а тому згоди виборного органу
первинної профспілкової організації не потрібно для встановлення їй
гнучкого режиму робочого часу. Крім того вона як мати неповнолітнього
сина, змушена щоденно його відводити і забирати зі школи. Працювати на
умовах неповного робочого часу їй не вигідно, оскільки це істотно
відобразиться на заробітку.

Що є підставою для встановлення гнучкого режиму робочого часу?
Проаналізуйте ситуацію на відповідність її трудовому законодавству.
Виступіть у ролі юрисконсульта та дайте обґрунтовану відповідь,
аналізуючи аргументи сторін.

НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ

Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості
Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

Указ Президента України “Про запровадження на території України
регіональних графіків початку робочого дня” від 26 квітня 1995р. №
334/95.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про тривалість робочого дня
працівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування”
від 10 грудня 1993р. № 1010.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці,
робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня / Затв.
постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р.

Положение о порядке и условиях применения скользящего (гибкого) графика
работы для женщин, имеющих детей /Утв. Пост. Госкомтруда СССР и
Секретариата ВЦСПС от 6.06.1984 г.

Постанова Секретаріату ВЦРПС і Мінздравохорони СРСР “Про затвердження
Основних положень про вахтовий метод організації робіт” від 31 грудня
1987 р. № 794/33-82.

Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ
охорони здоров’я /Затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я від 25
травня 2006 р. // Офіційний вісник України від 29 червня 2006. – №24 –
ст.1780.

Тимчасове положення про вахтовий метод організації робіт на
підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи /
Затв. Наказом МВС України від 20 травня 1999 р. – № 147.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних
засобів, затв. наказом Мінтрансу України від 17 січня 2002 р. № 219.

Положення про порядок і умови застосування праці жінок, що мають дітей і
працюють неповний робочий час, затв. постановою Держкомпраці СРСР і
ВЦРПС від 29 квітня 1980р. // Бюллетень Госкомпраці СРСР. – 1980. – №8.

Порядок застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із
шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену
тривалість робочого тижня, затв. наказом Міністерства праці і соціальної
політики України від 23 березня 2001 р. // Офіційний вісник України від
24.04.2007р. №14. – Ст.634.

Постанова Секретаріату ВЦРПС “Про чергування на підприємствах та в
установах” від 02.04.1954р. // СНАоТ. – Т.2.

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і
службовців підприємств, установ, організацій, затв. наказом Держкомпраці
СРСР і ВЦРПС від 20.07.1984 р. // Бюлетень Госкомтруда СССР. – 1984. –
№11.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв трамвая і тролейбуса №
217 / Затв. Наказом Держжитлокомгоспу України від 6 грудня 2004 р.

Правила визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних
суден цивільної авіації України / Затв. наказом Мінтрансу України від 02
квітня 2002 р. № 219.

Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим
днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затв.
наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня
1997 р. // Праця і зарплата. – 1997. – № 23.

Постанова Государственного комитета СССР по труду и социальным вопросам
Секретариат ВЦСПС “Об утверждений Рекомендаций по применению режимов
гибкого рабочего времени на предприятиях, в учреждениях и организациях
отраслей народного хозяйства” от 30.05.1985 №162/12-55.

Щодо встановлення меншої норми тривалості робочого часу, скороченої
тривалості робочого часу, запровадження роботи на умовах неповного
робочого часу та правомірності надання відпусток без збереження
заробітної плати або з частковим її збереженням у разі простою з
незалежних від працівників причин. Роз’яснення Держнаглядохоронпраці від
15 лютого 2001р. № 10-171.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 319 “Про затвердження норм
робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я” від
25 травня 2006 р.

Про чергування на підприємствах і в установах. Постанова Секретаріату
ВЦРПС від 2 жовтня 1954р. СНАоТ, Т.1, с.526.

Конвенція № 175 Міжнародної Організації Праці “Про роботу на умовах
неповного робочого часу” від 24 червня 1994 р. (Женева) // Конвенції та
рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1965-1999, Том II.

Конвенція N 153 Міжнародної Організації Праці “Про тривалість робочого
часу та періодів відпочинку на дорожньому транспорті” від 6 червня 1979
р. (Женева) //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною
організацією праці 1965-1999, Том II.

Рекомендація щодо скорочення тривалості робочого часу № 116 від
26 червня 1962 р. Багатостороння угода.

Конвенція про тривалість робочого часу і відпочинку на дорожньому
транспорт № 67 від 28 червня 1939 р.

Конвенція МОП про роботу на умовах неповного робочого часу № 175 від 24
червня 1994 р.

Рекомендація МОП про роботу на умовах неповного робочого часу № 182 від
24 червня 1994 р.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

Бурак В. Я. Єдність і диференціація правового регулювання трудових
відносин робочого часу і часу відпочинку і заробітна плата на
підприємствах: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. – К., 1999.

Венедиктова В. Регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової
економіки. // Право України. – 1999. – №7.

Гордієнко М. Щодо визначення понятійного апарату інституту робочого часу
працівників органів внутрішніх справ // Право і Безпека. – 2004. – № 33.

Поляков Б. Робочий час і час відпочинку у виробничих кооперативах:
соціологічно-правові питання. – Радянське право, 1990, №10.

Процевский А. И. Рабочее время и рабочий день по советскому трудовому
праву. – М., Госюриздат, 1963.

Стичинський Б. С. Науково-практичний коментар до законодавства України
про працю. – К.: А.С.К., 2000.

Сыроватская Л. А. О правовом регулировании рабочего времени. – М., 1981.

Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. вищ. навч.
закл. / За ред. П.Д. Пилипенка. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.:
Видавничий Дім „Ін Юре”, 2007.

Ярхо А В. Реформа трудового законодательства: рабочее время. //
Социалистический труд. – 1989. – № 11.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому
тижні не може перевищувати ____год.

2. Порядок розподілу норми робочого часу протягом відповідного
календарного періоду – це:

1. робочий час

2. надурочні роботи

3. робочий тиждень

4. режим роботи

5. графік робочого часу

6. чергування змін

3. Ненормований робочий день на підприємствах, в установах,
організаціях, незалежно від форми власності, може застосовуватись для
керівників, спеціалістів і робітників, а саме осіб:

1. які працюють з неповним робочим днем

2. робочий час яких за характером роботи поділяється на частини
невизначеної тривалості

3. робочий час яких передбачає систематичне залучення до надурочних
робіт

4. праця яких не піддається точному обліку в часі

5. праця яких піддається точному обліку в часі

6. праця яких не передбачає використання вихідних, святкових та
неробочих днів

4. Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу:

1. який встановлюється для певної категорії працівників у разі
неможливості нормування часу трудового процесу

2. протягом якого працівник перебуває у відрядженні понад обумовлену
тривалість

3. під час якого робочий день може бути поділений на частини з тією
умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої
максимальної тривалості робочого дня

4. протягом якого працівник виконує обумовлену трудовим договором роботу
понад встановлену норму робочого часу з метою відвернення громадського
або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків

5. який застосовується до працівників, які працюють на умовах неповного
робочого дня

6. протягом якого працівник працює позмінно

5. Неповний робочий час встановлюється:

1. за погодженням із виборним органом первинної профспілкової
організації підприємства

2. за рішенням органів місцевого самоврядування

3. виключно у випадках, передбачених законами

4. за угодою між працівником і роботодавцем

5. при укладенні колективного договору на підприємстві

6. за угодою між працівником та виборним органом первинної профспілкової
організації

6. До надурочних робіт можуть залучатися тільки за їх згодою:

1. жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років

2. жінки, які мають дитину-інваліда

3. жінки віком до 55 років

4. особи, які працюють в особливо небезпечних умовах праці

5. жінки, які виховують двох і більше дітей

6. неповнолітні

7. Тривалість робочого часу учнів віком від 16 до 18 років, які працюють
протягом навчального року у вільний від навчання час, не може
перевищувати ______год.

8. Роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час на
прохання:

1. осіб передпенсійного віку

2. жінки, яка має дитину-інваліда

3. працівників, які працюють з ненормованим режимом роботи

4. жінки, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до
медичного висновку

5. особи, яка пропрацювала на підприємстві менше одного року

6. особи, яка не має необхідного досвіду роботи на відповідній посаді

9. Нічним вважається час з ___ години вечора до ___години ранку.

10. Для працівників віком від 16 до 18 років тривалість робочого часу
встановлюється _____год. на тиждень.

11. На роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і у
випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути поділений
на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи:

1. не перевищувала тривалості робочого тижня

2. не перевищувала встановленої тривалості робочого дня

3. дорівнювала тривалості одного дня відпустки

4. не перевищувала тривалості двох змін підряд

5. була не більше 42 годин

6.подвійної тривалості зміни

12. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли
це необхідно за умовами виробництва, зокрема:

1. на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним
днем

2. при залученні працівників до надурочних робіт

3. при застосуванні поєднання неповного робочого дня та неповного
робочого тижня

4. у безперервних виробництвах

5. на змінних роботах при п’ятиденному робочому тижні

6. при вахтовому методі організації робіт

13. Залучення інвалідів до надурочних робіт:

1. можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним
рекомендаціям

2. не допускається

3. не допускається без згоди органу місцевого самоврядування

4. можливе лише за погодженням із органами Фонду захисту інвалідів

5. не допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової
організації

6. забороняється законом

14. Спеціальними режимами робочого часу є:

1. поділ робочого дня на частини

2. п’ятиденний режим роботи

3. шестиденний робочий тиждень

4. вахтовий метод організації роботи

5. загальний облік робочого часу

6. неповний робочий час

15. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у таких
виняткових випадках, передбачених КЗпП України:

1. при необхідності закінчити виконання передбаченої колективним
договором норми праці при відрядній формі оплати праці

2. при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок
непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов
виробництва не могла бути закінчена в нормальний час, коли припинення її
може призвести до псування або загибелі громадського майна

3. на вимогу первинної профспілкової організації підприємства з метою
запобігання конфліктним ситуаціям на підприємстві

4. необхідності виконання робіт з метою усунення скупчення вантажу на
території підприємства

5. при проведенні робіт, необхідних для відвернення громадського або
стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків

6. при необхідності закінчити розпочату роботу

16. Встановлення такого режиму роботи, як поділ робочого дня на частини
передбачає, що:

1. загальна тривалість роботи не перевищуватиме нормальну встановлену
законодавством тривалість робочого часу

2. робочий день ділиться на частини рівної тривалості

3. тривалість перерв між частинами робочого дня становитиме не більше 2
годин

4. тривалість роботи працівників до яких він застосовується не підлягає
загальному обліку в часі

5. залучення до праці відбувається лише у надурочний час

6. тривалість роботи не перевищує 42 годин

17. Така форма організації праці, за якою для деяких категорій
працівників встановлюється режим праці з саморегулюванням часу початку,
закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня
називається:

1. вахтовий метод організації робіт

2. ненормований режим роботи

3. гнучкий режим робочого часу

4. робота змінами

5.перервний режим роботи

6. поєднання неповного робочого дня та неповного робочого тижня

18. Встановлення підсумованого обліку робочого часу передбачається при
застосуванні такого режиму роботи як:

1. вахтовий метод організації робіт

2. ненормований режим роботи

3. гнучкий режим робочого часу

4. нормальний режим робочого часу

5. п’ятиденний робочий тиждень

6. неповний робочий час

19. Тривалість робочого часу учнів віком від 14 до 16 років, які
працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може
перевищувати ______год. на тиждень.

20. При застосуванні вахтового методу організації робіт в обліковий
період не зараховують:

1. час роботи на вахті

2. час проїзду до місця виконання робіт

3. час відпочинку, який припадає на період перебування на вахті

4. час відпустки

5. час проїзду додому

6. час проїзду від пункту збору до місця роботи і назад

21. До робіт, що виконуються вахтовим методом, забороняється залучати:

1. осіб, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці

2. жінок – старше 55 років

3. молодих спеціалістів

4. інвалідів

5. осіб молодше 18 років

6. жінок, які мають дітей віком до 3 років

22. До робіт, що виконуються вахтовим методом, забороняється залучати:

1. осіб передпенсійного віку

2. осіб, з досвідом роботи менше одного року

3. осіб, які мають медичні протипоказання для виконання цих робіт

4. вагітних жінок

5. жінок

6. жінок, які мають дітей віком від 12 до 16 років

23. Виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним
органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі
може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість
роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до ___ год.
робочого часу на зміну.

24. Підсумований облік робочого часу запроваджується на підприємстві:

1. роботодавцем самостійно

2. рішенням загальних зборів трудового колективу

3. роботодавцем за погодженням із первинною профспілковою організацією

4. виборним органом первинної профспілкової організації

5. роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної
профспілкової організації

6. на вимогу працівника

25. При вахтовому методі організації роботи робочий час і час відпочинку
регламентуються графіками змінності, які за погодженням з виборним
органом первинної профспілкової організації затверджуються роботодавцем
на весь обліковий період і доводяться до відома працівників не пізніше
ніж за _______міс. до введення їх у дію.

26. Тривалість вахти не може перевищувати ____ міс. У виняткових
випадках на окремих об’єктах або при виконанні окремих робіт з дозволу
Міністерства та відповідної профспілки тривалість вахти може бути
збільшена до ______ міс.

27. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати
____ год. на тиждень.

28. На прохання яких категорій працівників роботодавець зобов’язаний
встановити неповний робочий час:

1. осіб пенсійного віку

2. жінок, які мають дитину-інваліда

3. працівників, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці

4. жінок, які здійснюють догляд за хворим членом сім’ї відповідно до
медичного висновку

5. працівників, які працюють в складних географічних умовах

6. працівників, які направляються у відрядження

29. Забороняється залучати до роботи у нічний час:

1. жінок, що мають дітей віком до 3 років

2. осіб, молодших 18 років

3. працівників, які працюють в шкідливих умовах праці

4. жінок, які виховують дитину-інваліда

5. осіб, які здійснюють догляд за хворим членом сім’ї

6. осіб, які поєднують роботу із навчанням

30. Тривалість робочого часу для працівників, зайнятих на роботах з
шкідливими умовами праці, має становити не більше ____ год. на тиждень.

31. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника
____год. протягом двох днів підряд і ___год. на рік.

32. Вкажіть види робочого часу:

1. Шестиденний робочий тиждень

2. Скорочений робочий час

3. Ненормований робочий час

4. Підсумований облік робочого часу

5. П`ятиденний робочий тиждень

6. Нормальний робочий час

33. Які із наведених категорій працівників роботодавець вправі залучати
до надурочних робіт?

1. жінок, які мають дітей віком до трьох років

2. вагітних жінок

3. осіб, молодших 18 років

4. працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу

5. працівників, які навчаються в професійно-технічних училищах без
відриву від виробництва в дні занять

6. працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах без відриву від
виробництва, в дні занять

34. Вкажіть спеціальні режими робочого часу:

1. шестиденний робочий тиждень

2. неповний робочий тиждень

3. вахтовий метод організації роботи

4. ненормований робочий день

5. п’ятиденний робочий тиждень

6. підсумований облік робочого часу

35. Максимальна тижнева тривалість робочого часу для працівників віком
від 15 до 16 років не може перевищувати _____ год.

36. Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись на
підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до
чотирнадцяти років або дитину-інваліда за рахунок….

1. надходжень з державного бюджету

2. власних коштів підприємства

3. соціальних фондів

4. Пенсійного фонду України

5. дотацій органу місцевого самоврядування на території якого
знаходиться підприємство

6. профспілкових коштів

37. Режим робочого часу передбачає встановлення:

1. тривалості перерв для відпочинку і харчування

2. тривалості відпусток та по черговість їх надання

3. тривалості і порядку чергування змін

4. строків виплати заробітної плати

5. часу добирання до робочого місця з дому і назад

6. порядок використання перерв для відпочинку і харчування

38. Вкажіть загальні режими робочого часу:

1. перерваний робочий час

2. гнучкий графік роботи

3. шестиденний робочий тиждень

4. ненормований робочий час

5. надурочні роботи

6. підсумований облік робочого часу

39. Для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул,
тривалість робочого часу встановлюється _____год. на тиждень.

40. Дозвіл на проведення надурочних робіт видається:

1. органами Державної служби зайнятості

2. органами місцевого самоврядування

3. територіальним управлінням Державної інспекції праці

4. виборним органом первинної профспілкової організації

5. загальними зборами трудового колективну

6. органами нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства

41. Підприємства і організації можуть встановлювати меншу норму
тривалості робочого часу, ніж 40 годин на тиждень

1. на підставі рішення органів місцевого самоврядування

2. за висновками Державної інспекції праці

3. при укладенні колективного договору

4. за рішенням виборного органу первинної профспілкової організації

5. за погодженням із органами Держгірпромнагляду України

6. при укладення галузевої угоди

42. При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни)

1. дорівнює часу денної зміни

2. скорочується на одну годину

3. скорочується на дві години

4. становить нормальну тривалість робочого дня

5. не скорочується для працівників, для яких уже передбачено скорочення
робочого часу

6. не повинна перевищувати подвійної тривалості попередньої зміни

43. Вкажіть види робочого часу:

1. скорочений робочий час

2. гнучкий робочий час

3. п’ятиденний робочий тиждень

4. ненормований робочий час

5. підсумований робочого часу

6. неповний робочий час

44. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може
перевищувати ____ год. при тижневій нормі 36 годин.

45. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може
перевищувати ___ год. при тижневій нормі 24 години.

46. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи
працівників, крім тих, яким вже встановлено КЗпП України скорочену
тривалість робочого часу, скорочується на одну годину при:

1. п’ятиденному робочому тижні

2. шестиденному робочому тижні

3. гнучкому режимі роботи

4. ненормованому робочому дні

5. підсумованому обліку робочого часу

6. залученні до надурочних робіт

47. Гнучкий режим робочого часу встановлюється:

1. за угодою між працівником та виборним органом первинної профспілкової
організації

2. колективним договором для працівників, які працюють на роботах із
нервово-емоційним навантаженням

3. за угодою між працівником і роботодавцем

4. рішенням первинної профспілкової організації

5. на вимогу роботодавця

6. працівникам, які працюють на умовах неповного робочого дня

48. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників:

1. зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці

2. віком від 18 до 21 року

3. віком від 16 до 18 років

4. які знаходяться у відрядженні

5. зайнятих обслуговуванням матеріальних цінностей

6. працюючих виключно на підприємствах державної форми власності

49. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для окремих
категорій працівників:

1.бухгалтерів

2. учителів

3. зайнятих обслуговуванням матеріальних цінностей

4. лікарів

5. адвокатів

6. нотаріусів

50. Вкажіть у яких виняткових випадках роботодавець може застосовувати
надурочні роботи.

1. при проведенні робіт, необхідних для оборони країни

2. при необхідності закінчити виконання передбаченої колективним
договором норми праці при відрядній формі оплати праці

3. для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає,
коли робота не допускає перерви

4. на вимогу профспілкового органу підприємства з метою недопущення
фінансових проблем на підприємстві

5. необхідності виконання робіт з метою усунення скупчення вантажу на
території підприємства

6. у випадках передбачених трудовими угодами

51. Які з перелічених випадків не можуть бути підставою для залучення
працівників до надурочних робіт?

1. проведення робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення
громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення
їх наслідків

2. проведення громадсько необхідних робіт по водопостачанню та для
усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне
їх функціонування

3. продовження роботи при нез`явленні працівника, який заступає, коли
робота не допускає перерви

4. необхідність завершення роботи по наданню звітної інформації

5. необхідність виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою
недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у
пунктах відправлення і призначення

6. необхідність виконання роботи в умовах виробничо-господарського
ризику

52. Не вважається надурочною робота, яка виконується:

1. понад встановлену відповідно до законодавства скорочену тривалість
робочого часу напередодні святкових днів, але в межах нормальної
тривалості робочого часу на підприємстві

2. в порядку відпрацювання днів відпочинку, наданих громадянам інших
(неправославних) конфесій для святкування релігійних свят відповідно до
частини третьої ст.73 КЗпП

3. понад встановлену відповідно до ст.51 КЗпП скорочену тривалість
робочого часу для неповнолітніх працівників, але в межах нормальної
тривалості робочого часу на підприємстві

4. при проведенні робіт, необхідних для відвернення виробничої аварії і
негайного усунення їх наслідків

5. понад встановлену тривалість зміни при нез’явленні працівника, який
заступає, коли робота не допускає перерви

6. понад встановлену тривалість робочого часу для особи, яка працює на
умовах неповного робочого часу, але в межах загальновстановленої на
підприємстві тривалості робочого часу

26

53. Надурочними роботами вважаються роботи:

1. залучення до яких відбувається у вихідні та святкові дні

2. що виконуються поза основним робочим часом на умовах сумісництва

3. понад встановлену тривалість робочого дня осіб, які працюють у режимі
ненормованого робочого часу

4. які виконуються понад встановлену графіком тривалість зміни

5. що виконуються під час перебування у відрядженні

6. які виконуються в межах одного трудового договору і визначеної
сторонами тривалості робочого часу

54. У випадках, коли час початку і закінчення роботи не є постійними,
графіки змінності робочого часу доводяться до відома працівників:

1. не пізніше як за два місяці до їх введення

2. не пізніше як за місяць до введення їх у дію

3. протягом 10 днів з часу їх прийняття

4. не пізніше як за три тижні до введення їх у дію

5. протягом двох тижнів з часу їх прийняття

2

55. Неповним робочим часом вважається:

1. час, протягом якого працівник виконує роботу за суміщенням

2. праця почергово у ранкову та вечірню зміну протягом тижня

3. поділ робочого дня на частини з тим, щоб загальна тривалість не
перевищувала встановленої максимальної тривалості робочого дня

4. скорочення тривалості робочого дня без скорочення кількості робочих
днів у тижні

5. залучення працівників до чергування у нічний час

6. скорочення тривалості робочого дня та кількості робочих днів протягом
тижня

56. Неповним робочим часом вважається:

1. праця почергово у першу та другу зміну протягом двох днів підряд

2. скорочення кількості робочих днів протягом тижня

3. поділ робочого дня на частини з тим, щоб загальна тривалість не
перевищувала встановленої максимальної тривалості робочого дня

4. залучення працівників до чергування у нічний час

5. час, коли працівник поєднує роботу з навчанням

6. скорочення тривалості робочого дня та кількості робочих днів протягом
тижня

57. За загальним правилом, напередодні святкових і неробочих днів
тривалість роботи працівників….

1. при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин

2. скорочується на одну годину для працівників, які працюють із
шкідливими і важкими умовами праці

3. скорочується на одну годину для неповнолітніх працівників

4. при шестиденному робочому тижні скорочується на одну годину

5. при п’ятиденному робочому тижні не скорочується

6. скорочується на дві години як при п’ятиденному так і при шестиденному
робочому тижні

58. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у таких
виняткових випадках, передбачених КЗпП України:

1. необхідності виконання робіт з метою усунення скупчення вантажу на
території підприємства

2. для продовження роботи, від завершення якої залежить престиж
підприємства

3. при необхідності закінчити виконання передбачених колективними
угодами норми праці при почасовій формі оплати праці

4. у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого
устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної
кількості працівників

5. на вимогу керівника підприємства з метою усунення недоліків в
розпочатій роботі

6. при необхідності усунення простою рухомого складу чи скупчення
вантажів у пунктах відправлення і призначення

59. Вкажіть види робочого часу:

1. Гнучкий робочий час

2. Розділений робочий час

3. Ненормований робочий час

4. Підсумований робочий час

5. Неповний робочий час

6. Щотижневий робочий час

60. Встановлена законом чи на його підставі тривалість робочого часу в
межах календарного тижня – це:

1. робочий час

2. робочий тиждень

3. графік змінності

4. робочий день

5. трудовий розпорядок

6. робочий графік

61. Тривалість роботи працівника протягом доби відповідно до графіка чи
розпорядку роботи – це:

1. робочий час

2. робочий тиждень

3. вахтовий метод організації робіт

4. робочий день

5. трудовий розпорядок

6. перерви спеціального призначення

62. У тих випадках, коли працівники протягом робочого часу були зайняті
на роботах зі шкідливими умовами праці в різних виробництвах, цехах, за
професіями та на посадах, де встановлено скорочений робочий тиждень
різної тривалості, і відпрацювали на цих роботах _____________, їх
робочий день не повинен перевищувати 6 годин.

1. мінімальну тривалість скороченого робочого часу

2. половину максимальної тривалості скороченого робочого часу

3. більше половини максимальної тривалості скороченого робочого часу

4. менше половини максимальної тривалості скороченого робочого часу

5. більше половини мінімальної тривалості скороченого робочого часу

6. половини нормальної тривалості робочого часу

63. У тих випадках, коли працівники протягом робочого часу були зайняті
на роботах зі шкідливими умовами праці в різних виробництвах, цехах, за
професіями та на посадах, де встановлено скорочений робочий тиждень
різної тривалості, і відпрацювали на цих роботах більше половини
максимальної тривалості скороченого робочого часу, їх робочий день не
повинен перевищувати ___ годин.

64. Для яких категорій працівників на підприємствах і організаціях за
рахунок власних коштів може встановлюватись скорочена тривалість
робочого часу?

1. неповнолітніх працівників

2. осіб, що зайняті з шкідливими умовами праці

3. учителів

4. жінок, які мають дітей віком до 14 років

5. жінок, які мають дитину-інваліда

6. вагітних жінок

65. Ненормований робочий день не застосовується для працівників зайнятих
на роботах:

1. з неповним робочим днем

2. зі змінним графіком

3. з неповним робочим тижнем

4. зі шкідливими умовами праці

5. в сільському господарстві

6. з поєднанням неповного робочого дня та неповного робочого тижня

66. При якому режимі роботи, як виняток, в порядку та у випадках,
передбачених законодавством на роботах з особливими умовами та
характером праці, робочий день розподіляється на частини таким чином, що
тривалість перерви для відпочинку та харчування може бути понад дві
години або ж таких перерв може бити дві і більше?

1. підсумований режим

2. ненормований робочий час

3. гнучкий режим роботи

4. вахтовий метод організації робіт

5. неповний робочий тиждень

6. поділ робочого дня на частини

67. В умовах гнучкого режиму робочого часу тривалість робочого часу
(зміни) не може перевищувати ____ годин на добу.

68. Надурочні роботи як правило……

1. допускаються

2. не допускаються

3. забороняються

4. дозволяються

5. не оплачуються

6. сумуються

69. Правило про скорочення тривалості роботи (зміни) на одну годину в
нічний час, передбачене КЗпП України, не поширюється на працівників:

1. віком від 16 до 18 років

2. зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці

3. віком від 15 до 16 років

4. віком від 14 до 15 років які працюють в період канікул

5. лікарів

6. вагітних жінок

70. Робота на умовах неповного робочого часу оплачується:

1. залежно від виробітку

2. як за повний робочий час

3. пропорційно відпрацьованому часу

4. з розрахунку не менше двох третіх середнього заробітку працівника

5. у підвищеному розмірі

6. у подвійному розмірі

71. Норма скороченого робочого часу є не однаковою та диференціюється
законодавцем залежно від:

1. умов праці

2. фінансових можливостей роботодавця

3. тривалості перебування працівника у трудових відносинах на одному
підприємстві

4. виробничої потреби підприємства

5. суб’єктів, для яких він встановлюється

6. економічної ситуації в регіоні

72. Скорочення тривалості робочого часу в нічний час на одну годину не
застосовується, якщо:

1. це стосується працівників, які працюють в шкідливих умовах праці

2. працівник заперечує проти такого скорочення

3. істотною умовою трудового договору є робота працівника в нічний час

4. працівник працює за контрактом

5. працівник залучений до роботи дві зміни підряд

6. це стосується працівників, які виконують невідкладні роботи

73. Встановлений законом, колективним договором чи угодою сторін період,
протягом якого працівники зобов’язані виконувати роботу, обумовлену
трудовим договором – це:

1. відпустка

2. режим роботи

3. робочий час

4. перерва для відпочинку та харчування

5. відгул

6. вихідні дні

74. Який особливий режим робочого часу встановлюється для певної
категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового
процесу?

1. неповний робочий тиждень.

2. ненормований режим роботи.

3. п’ятиденний режим роботи.

4. шестиденний режим роботи.

5. режим підсумованого обліку робочого часу.

6. скорочений режим роботи.

75. Застосування гнучкого режиму робочого часу впливає на:

не тягне змін в нормуванні та оплаті праці працівників, не впливає на
порядок нарахування та розмір доплат, премій, не надає пільг при
обчисленні стажу роботи (в тому числі і спеціального) та

1. нормування та оплату праці працівників

2. нарахування доплат

3. розмір премій

4. надання пільг при обчисленні стажу роботи

5. все вищезазначене

6. ефективність використання робочого часу

ТЕМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №7

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧАСУ ВІДПОЧИНКУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

І заняття

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Поняття та види часу відпочинку.

Правове регулювання перерв, що надаються протягом робочого дня:

Перерва для відпочинку і харчування: поняття, порядок її надання.

Перерви для обігріву і відпочинку та перерва для годування дітей: їх
належність до часу відпочинку.

Правове регулювання вихідних днів:

Поняття вихідних днів, загальний порядок їх встановлення.

Особливості встановлення вихідних днів на підприємствах, пов’язаних з
обслуговуванням населення.

Особливості встановлення вихідних днів на безперервно діючих
підприємствах.

 Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні.

Правове регулювання святкових і неробочих днів: поняття, види, порядок
залучення працівників до роботи у святкові та неробочі дні.

Поняття та гарантії права працівників на відпустку.

Щорічна основна відпустка: поняття, види та тривалість.

Поняття та види щорічної додаткової відпустки:

Додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.

Додаткова відпустка за особливий характер праці.

Інші додаткові відпустки, передбачені законодавством України.

Порядок надання щорічних відпусток:

Стаж роботи, що дає право на одержання щорічної відпустки.

Порядок надання щорічних відпусток у перший рік роботи.

Порядок надання щорічних відпусток у наступні роки роботи.

Питання для самоконтролю і перевірки

Чи можна вважати безспірним вживання терміну «час відпочинку» до усього
часового проміжку, що лежить поза робочим часом?

Якщо перерва для відпочинку і харчування становить половину її
максимальної тривалості, а робочий день розпочинається о 9:00, то о
котрій годині повинна починатися друга половина робочого дня?

Перерви для годування дитини – це час відпочинку чи робочий час?
Обґрунтуйте.

Які ж дні відповідно до ст. 73 КЗпП України вважаються неробочими?

Чи робота на умовах неповного робочого часу впливає на тривалість
відпустки?

Чи не виключають статті 47 і 116 КЗпП України правило ч. 2 ст. 81 цього
ж Кодексу?

Якщо робочий рік працівника розпочався з 17 жовтня, то коли він отримає
першу відпустку повної тривалості? Складіть проект наказу на відпустку.

Вирішити задачі

1. Через постійні перебої у постачанні електроенергії директор взуттєвої
фабрики видав наказ про перенесення одного вихідного дня з суботи на
середу. Працівниця Шеремета не погодилася з рішенням керівника, оскільки
вважала, що це порушує її трудові права. Поступаючи на роботу, вона
погоджувалася працювати з двома вихідними днями (субота і неділя). З
перенесенням вихідного дня на інший день вона не згідна. Крім того
Шеремета вважала, що таким чином зменшується фактична тривалість її часу
відпочинку. Працівниця звернулася за правовою допомогою до юридичної
консультації.

Дайте працівниці обґрунтовану правову консультацію? Чи є за умовами
задачі порушення законодавства?

2. За результатами перевірки діяльності театру винесено припис про
порушення трудового законодавства. Одним із виявлених порушень було
одноособове встановлення дирекцією театру вихідного дня для усіх
працівників у четвер.

Який порядок встановлення вихідних днів на підприємствах, що
обслуговують населення? Чи є за умовами задачі порушення закону?

3. Робітник АТ «Електрон» Пилипів згідно з наказом керівника
підприємства залучався до роботи у вихідні дні. Керівник запропонував
йому взяти відгули у будь-які робочі дні. Пилипів від відгулів
відмовився і зажадав за роботу у вихідні дні подвійної оплати. Замість
цього керівник видав наказ, за яким надав робітнику додаткові вихідні
дні 16, 19 та 20 липня. Останній звернувся до комісії по трудових спорах
із заявою про виплату йому подвійної оплати праці за роботу у вихідні
дні. Яке рішення має ухвалити комісія по трудових спорах?

4. Державний інспектор праці, провівши перевірку дотримання трудового
законодавства на підприємстві «Гряда», зобов’язав керівника цього
підприємства надати працівниці Якименко, матері річної дитини, перерву
для годування дитини, а працівнику Калинюку перерву для обігріву,
оскільки той працює в неопалювальному приміщенні. Крім того, своїм
приписом державний інспектор заборонив залучати жінок, які мають дітей
віком до чотирнадцяти років, до роботи у вихідні дні.

Керівник не погодився з приписом, оскільки вважав, що Якименко і Калинюк
не просили надати їм такі перерви. Жінки ж, які мали дітей, самі
наполягали на залученні їх до роботи у вихідні дні, про що свідчать
подані ними письмові заяви. За роз’ясненням керівник звернувся до
юрисконсульта підприємства.

Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.

5. 10 січня 2001 року Глушко поступив на роботу електриком. 30 січня він
був звільнений як такий, що не витримав випробування, але через один
місяць рішенням суду поновлений на роботі з оплатою за вимушений прогул.
З 1 по 15 квітня через травму, яку він отримав перебуваючи у нетверезому
стані, Глушко не працював. Допомога по соціальному страхуванню йому не
виплачувалась. 20 травня цього ж року за хуліганство Глушко був
засуджений судом до 1 року виправних робіт за місцем праці.

Чи має право Глушко на щорічну основну відпустку? Обґрунтуйте відповідь
з посиланням на законодавство.

6. У зв’язку із скороченням обсягу роботи керівництво університету
запропонувала друкарці Горощук перейти на роботу з неповним робочим
часом. Остання погодилася і продовжила працювати тричі на тиждень.
Ознайомившись з наказом про надання їй щорічної відпустки, Горощук
виявила, що тривалість її відпустки скоротилася з 30 календарних днів до
23. Начальник відділу кадрів пояснив друкарці, що після переходу на
неповний робочий час вона не має права на додаткову відпустку за
ненормований робочий день, як раніше. Горощук звернулася до адвоката за
роз’ясненням.

Виступіть у ролі адвоката та дайте мотивовану відповідь.

ІІ заняття

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Перенесення щорічної відпустки за ініціативою працівника, роботодавця та
в інших випадках, передбачених Законом України «Про відпустки».

Порядок поділу щорічної відпустки на частини.

Відкликання працівника з щорічної відпустки.

Правове регулювання додаткових відпусток у зв’язку з навчанням:

Поняття, види та особливості додаткових відпусток у зв’язку з навчанням.

Відпустка у зв’язку з навчанням у середніх навчальних закладах.

Відпустка у зв’язку з навчанням у професійно-технічних навчальних
закладах.

Відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних
закладах післядипломної освіти та аспірантурі.

Творча відпустка: поняття, особливості та порядок надання.

Правове регулювання соціальних відпусток:

Поняття, види та особливості соціальних відпусток.

Порядок надання відпустки по вагітності та пологах.

Порядок надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею
трьохрічного віку.

Порядок надання відпустки для батьків, що мають дітей.

Правове регулювання відпусток без збереження заробітної плати:

Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати у випадках,
передбачених законодавством.

Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати за угодою
сторін трудового договору.

Оплата відпусток. Грошова компенсація за невикористані щорічні
відпустки.

Питання для самоконтролю і перевірки

Чи усі відпустки є часом відпочинку?

Як надається і оплачується відпустка на роботі за сумісництвом?

Чи має одинока матір, яка сама виховує сімнадцятирічну дитину, право на
одержання соціальної відпустки, що встановлюється для батьків, які мають
дітей?

Чи компенсується (якщо так, то у якій формі) ненадана додаткова
відпустка у зв’язку з навчанням?

Визначте кількість днів відпустки і складіть наказ на відпустку інженеру
Карапіш, яка працює на умовах ненормованого робочого дня, має двоє дітей
(чотирьох і семи років) і при цьому за угодою сторін виходить на роботу
лише тричі на тиждень.

Вирішити задачі

1. Спеціаліст відділу звернень громадян місцевої державної
адміністрації, який пропрацював шість місяців, звернувся із заявою про
надання йому щорічної відпустки. У відділі кадрів йому порахували
відпустку мінімальної тривалості згідно з Законом України «Про державну
службу». Спеціаліст не погодився з таким рішенням, пояснивши, що він до
цього працював 13 років юристом в обласній раді, а отже має право ще на
додаткову відпустку, за стаж державного службовця.

Якої тривалості повинна бути надана спеціалісту відділу звернень
громадян щорічна відпустка?

2. У жовтні столяр Львівського ТзОВ «Карпати» Васильків відповідно до
наказу директора одержав 10-денну відпустку без збереження заробітної
плати за сімейними обставинами. Відпустка була надана з умовою, що
Васильків відпрацює її у поза робочий час. За домовленістю з директором
він відпрацьовував відпустку після робочої зміни та у вихідні дні. 24-го
серпня він також працював у рахунок відпустки. 28-го серпня Васильків
звернувся до бухгалтерії ТзОВ з вимогою оплатити йому робочий день 24-го
серпня як святковий, а всі інші дні, коли він працював після робочої
зміни, як надурочні години.

Чи законна вимога Васильківа? Як у законодавстві врегульовано ці
питання?

3. Мати двох дітей, одна з яких є інвалідом з дитинства, звернулася до
керівника фабрики про надання їй соціальної додаткової відпустки, що
встановлена для працівників, які мають дітей. Свої вимоги вона
обґрунтовувала тим, що працюючи на фабриці з 1996 року, не була обізнана
про право на таку відпустку і вперше скористалася нею лише у 2002 році.
Починаючи з 2004 року, одержувала цю відпустку регулярно. У заяві
працівниця просила надати їй 14 календарних днів відпустки за 2008 рік
та виплатити їй компенсацію за невикористанні відпустки у попередні роки
роботи.

Керівник відмовився задоволити вимоги працівниці, оскільки на момент її
звернення одній з дітей виповнилося 16 років. Не погодившись з такою
відповіддю, вона подала позов до суду.

Чи законні вимоги працівниці? Яке рішення повинен ухвалити суд?

4. Власов працював водієм 10-тонної вантажівки з 20.02.1987 р. У березні
та травні 2000 р. він за власним бажанням перебував у відпустці без
збереження заробітної плати, відповідно 10 і 15 днів. У зв’язку із
спадом виробництва за наказом керівника підприємства йому була надана
відпустка без збереження заробітної плати з 1 червня по 20 серпня
2000 р.

Коли у Власова виникає право на щорічну відпустку повної тривалості?

5. Працівнику Бекетову належить щорічна основна відпустка тривалістю 28
календарних днів. Він звернувся до директора підприємства з заявою про
збільшення йому тривалості відпустки оскільки вважав, що має крім того
право на додаткові відпустки – 32 календарні дні за шкідливі умови
праці, 6 календарних днів за ненормований робочий час, 5 календарних
днів соціальної відпустки, як батько двох дітей віком 7 і 14 років. Крім
того, йому відмовили у наданні у цьому році 20 денної відпустки для
складання іспитів в університеті і він був вимушений використовувати для
цього свої вихідні дні.

Чи законні вимоги Бекетова?

нормативний матеріал до теми

Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості
Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. // Відомості Верховної
Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.

Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.

Закон України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 р.
в редакції Закону України від 22.03.2001 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 2001. – № 42. – Ст. 212.

Постанова Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону
України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 505/96-ВР // Відомості
Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 5.

Положення про помічника-консультанта народного депутата України,
затверджене Постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 р. №
379/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 37. – Ст.
283.

Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із
шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в
яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений Наказом
Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 р. № 16
// Офіційний вісник України. – 1998. – № 5. – Ст. 191.

Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад
працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та
інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних
географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для
здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий
характер праці, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної
політики України від 30.01.1998 р. № 16 // Офіційний вісник України. –
1998. – № 5. – Ст. 191.

Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток,
затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.1998 р. № 45
// Офіційний вісник України. – 1998. – № 3. – Ст. 105.

Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими
умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на
щорічну додаткову відпустку, у редакції Постанови Кабінету Міністрів
України від 13.05.2003 р. № 679 // Офіційний вісник України. – 2003. –
№ 21. – Ст. 917.

Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких
пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним
навантаженням або виконується в особливих природних географічних і
геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає
право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, у
редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679 //
Офіційний вісник України. – 2003. – № 21. – Ст. 917.

Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які
навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами
навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р. № 634 //
Офіційний вісник України. – 1997. – № 27. – Ст. 52.

Список робіт, професій і посад працівників лісової промисловості та
лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що
мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних
лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а
також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28
календарних днів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від
09.06.1997 р. № 570 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 24. – Ст.
78.

Порядок застосування Списку робіт, професій і посад працівників лісової
промисловості та лісового господарства, державних заповідників,
національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств,
постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших
підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка
тривалістю 28 календарних днів, затверджений Постановою Кабінету
Міністрів України від 09.06.1997 р. № 570 // Офіційний вісник України. –
1997. – № 24. – Ст. 78.

Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних
днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти,
навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів,
педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам,
затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. №
346 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 16. – Ст. 73.

Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений Постановою
Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 р. № 278 // Офіційний вісник
України. – 1997. – № 14. – Ст. 18.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок і умови надання
державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування
додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.1994 р. № 250 // Урядовий
кур’єр. – 1994. – № 68.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв трамвая і тролейбуса,
затверджене Наказом Державного комітету України з питань
житлово-комунального господарства від 06.12.2004 р. № 217 // Офіційний
вісник України. – 2004. – № 51. – Ст. 3377.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних
засобів, затверджене Наказом Міністерства транспорту України від
17.01.2002 р. № 18 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 6. – Ст.
254.

Правила визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних
суден цивільної авіації України, затверджені Наказом Мінтрансу України
від 02.04.2002 р. № 219 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 17. –
Ст. 913.

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і
службовців підприємств, установ, організацій, затверджені Наказом
Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 20.07.1984 р. // Бюлетень Госкомтруда
СССР. – 1984. – № 11.

Правила об условиях труда грузчиков при погрузочно-разгрузочных работах,
утверждены НКТ СССР 20.09.1931г. // Известия НКТ СССР. – 1931. – № 30.

Обязательное постановление НКТ СССР от 11.12.1929 г. “Правила о работе
на открытом воздухе в холодное время года” // Известия НКТ СССР. – 1929.
– № 51-59.

Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим
днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці,
затверджені Наказом Міністерства праці та соціальної політики України
від 10.10.1997 р. № 7 // Праця і зарплата. – 1997. – № 23.

Роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України «Щодо
практичного застосування частини першої статті 5 та частини четвертої
статті 24 Закону України «Про відпустки» від 12.02.1997 р. // Людина і
праця. – 1997. – № 2-3.

література до теми

Бурак В.Я. Єдність і диференціація правового регулювання трудових
відносин робочого часу, часу відпочинку і заробітної плати на
підприємстві: Автореферат дисертації. – К., 1999. – 18 с.

Венедиктов В.С., Венедиктова В.М. Рабочее время и время отдыха по
действующему законодательству о труде Украины. Учеб. пособие. – Харьков:
Ун-т внутр. дел, 1998. – 51 с.

Гаращенко Л. Регулювання відпусток в конвенціях МОП та нормативних актах
країни Європи // Право України. – 1999. – № 10. – С. 90.

Гордієнко М.І. Окремі проблеми правового регулювання робочого часу та
часу відпочинку // Кодифікація трудового законодавства України: стан і
перспективи. – К., 2000. – С. 123-126.

Гончарова Г., Жернаков В., Прилипко С. Спірні питання застосування
ст. 26 Закону «Про відпустки» // Право України. – 1999. – № 9. – С. 43.

Зубковський В. Компенсація за невикористану відпустку // Право України.
– 1999. – № 2. – С. 103.

Лобанов О.В. Додаткова відпустка за ненормований робочий день в умовах
неповного робочого часу // Податки та бухгалтерський облік. – 12
вересня 2002 р. – № 73 (527). – С. 20-21.

Науково-практичний коментар до законодавства України про працю /
Б.С.Стичинський, І.В.Зуб, В.Г.Ротань. – 2-ге вид., допов. та переробл. –
К.: А.С.К., 2001. – 1072 с.

Поляков Б. Робочий час і час відпочинку у виробничих кооперативах:
соціологічно-правові питання // Радянське право. – 1990. – № 10.

Хохрякова О.С. Комментарий законодательства об отпусках. – М, 1994.

Ярхо А.В. Время отдыха. – М: Профиздат, 1980.

Тестові завдання для перевірки знань

1. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше
як ______ год.

2. Працівникам, які працюють на умовах ненормованого робочого дня,
надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до ______ календарних
днів.

3. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило,
через ______ год. після початку роботи.

4. Яка максимальна тривалість творчої відпустки, що надається
працівникові для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора наук?

1) один місяць

2) два місяці

3) три місяці

4) чотири місяці

5) п’ять місяців

6) шість місяців

5. Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної
тривалості у перший рік роботи настає після закінчення _____ міс.
безперервної роботи на даному підприємстві.

6. Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на
частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина
становитиме не менше _____ календарних днів.

7. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися
відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою
між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не
більше _____ календарних днів на рік.

8. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику,
як правило, до кінця робочого року, але не пізніше _____ міс. після
закінчення робочого року, за який надається відпустка.

9. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може
перевищувати _____ календарних днів.

10. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток для
працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, не може
перевищувати _____ календарних днів.

11. Жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
надаються відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами
тривалістю _____ днів до пологів і _____ днів після пологів.

12. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш
як _____ календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується
з дня укладення трудового договору.

13. Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти,
навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів,
педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам
надається щорічна основна відпустка тривалістю до _____ календарних
днів.

14. Працівникам – інвалідам I і II груп – надається щорічна основна
відпустка тривалістю _____ календарних днів.

15. Працівникам – інвалідам III групи – надається щорічна основна
відпустка тривалістю _____ календарних днів.

16. Неповнолітнім працівникам надається щорічна основна відпустка
тривалістю _____ календарний день.

17. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими
умовами праці тривалістю до _____ календарних днів надається
працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на
здоров’я шкідливих виробничих факторів.

18. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю
до _____ календарних днів надається окремим категоріям працівників,
робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним
навантаженням або виконується в особливих природних географічних і
геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я.

19. Роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату
початку щорічної відпустки не пізніш як за _____ тиж. до встановленого
графіком терміну.

20. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка
у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю _____ календарних днів до
пологів.

21. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка
у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю _____ календарних днів
після пологів.

22. У разі народження двох і більше дітей чи ускладнення пологів та на
підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у
зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю _____ календарних днів після
пологів.

23. Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється
сумарно і становить _____ календарних днів.

24. За наявності декількох підстав для надання додаткової відпустки для
працівників, що мають дітей, її загальна тривалість не може
перевищувати _____ календарних днів.

25. Заробітна плата працівникам за час щорічної відпустки виплачується
не пізніше ніж за _____ дні до її початку.

26. За бажанням працівників, які одружуються, в обов’язковому порядку
надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю
до _____ календарних днів.

27. Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю
не більше _____ год.

28. За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій,
зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій
надає працівникам, які сповідують відповідні релігії, до _____ днів
відпочинку протягом року для святкування їх великих свят.

29. Які перерви, що надаються протягом робочого дня (зміни), належать до
часу відпочинку?

1) перерва для відпочинку і харчування

2) перерва для обігрівання

3) спеціальна перерва для відпочинку

4) перерва для годування дитини

5) змінна перерва

6) перерва для відпочинку і обігрівання

30. Яким працівникам встановлюється перерва для годування дитини?

1) жінкам, які мають дітей віком до півтора років

2) жінкам, які мають дітей віком до трьох років

3) жінкам, які мають дітей-інвалідів

4) особам, які здійснюють фактичний догляд за дитиною

5) жінкам, які мають дітей віком до шести років

6) жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцять років

31. Які відпустки згідно з ст. 4 Закону України «Про відпустки» є
щорічними?

1) додаткова відпустка у зв’язку з навчанням

2) додаткова відпустка за особливий характер праці

3) додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

4) відпустка без збереження заробітної плати

5) творча відпустка

6) додаткова відпустка для працівників, що працюють у шкідливих умовах
праці

32. З якою метою надаються творчі відпустки?

1) для завершення написання дипломної роботи

2) для вступу у вищий навчальний заклад

3) для написання довідника

4) для проходження виробничої практики

5) для освоєння новітніх засобів виробництва

6) для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
наук

33. Які з перелічених тверджень про перерву для відпочинку та харчування
не відповідають трудовому законодавству України?

1) перерва зараховується до робочого часу

2) працівники можуть використовувати час перерви на свій розсуд

3) початок і завершення перерви визначається правилами внутрішнього
трудового розпорядку

4) перерва не включається в робочий час

5) тривалість перерви становить три години

6) перерва є часом відпочинку працівника

34. Додаткова відпустка для працівників, які мають дітей, надається:

1) жінці, яка одержує аліменти на дітей

2) батькові, який працює і виховує дитину без матері

3) жінці, яка працює і має дитину-інваліда

4) бабусі дитини, яка фактично доглядає за дитиною

5) вагітній жінці, яка працює

6) одному із батьків дитини, за їх вибором

35. Відкликання працівника з щорічної відпустки допускається:

1) за погодженням з державною інспекцією праці

2) лише у випадках, прямо передбачених законодавством

3) у разі одержання згоди працівника

4) лише у зимовий період року

5) у межах законодавчо дозволеної кількості відкликань працівників із
щорічних відпусток

6) у випадку, коли тривалість щорічної основної відпустки є більшою, ніж
24 календарних дня

36. В яких випадках на вимогу працівника щорічна відпустка переноситься
на інший період?

1) збігу щорічної відпустки з відпусткою по догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку

2) несвоєчасного повідомлення профспілкового комітету про час настання
відпустки

3) несвоєчасної виплати роботодавцем заробітної плати працівнику за час
щорічної відпустки

4) якщо надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може
спричинити негативні наслідки для виробничої діяльності роботодавця

5) збігу щорічної відпустки з стажуванням працівника

6) якщо роботодавець порушив термін письмового повідомлення працівника
про дату початку відпустки

37. В яких випадках, як виняток, дозволяється виплата грошової
компенсації за невикористану щорічну відпустку?

1) якщо працівник звільняється

2) на вимогу неповнолітніх працівників

3) у разі смерті працівника

4) на вимогу жінки, що має двох і більше дітей

5) на клопотання виборного органу первинної профспілкової організації

6) на вимогу роботодавця

38. Які періоди зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну
основну відпустку?

1) час роботи працівника за сумісництвом

2) час роботи працівника на умовах неповного робочого дня протягом
робочого року, за який надається відпустка

3) час знаходження працівника у частково оплачуваній відпустці по
догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

4) час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним
звільненням працівника або його переведенням на іншу роботу

5) час навчання працівника як молодого спеціаліста

6) час знаходження працівника у відпустці без збереження заробітної
плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку

39. Які періоди включаються до стажу роботи, що дає право на щорічну
додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці?

1) час щорічної основної та додаткових відпусток за роботу із
шкідливими, важкими умовами

2) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку
на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих
виробничих факторів

3) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців
на денних відділеннях професійно-технічних закладів освіти

4) час, коли працівник знаходиться у відпустці без збереження заробітної
плати, наданої працівнику для завершення санаторно-курортного лікування

5) час, коли працівник не працював, але йому виплачувалася допомога по
державному соціальному страхуванню

6) час навчання працівника новим професіям

40. Яким працівникам щорічні відпустки повної тривалості у перший рік
роботи можуть надаватися до настання шестимісячного терміну безперервної
роботи?

1) молодим спеціалістам

2) ветеранам праці

3) сезонним працівникам

4) жінкам

5) інвалідам

6) особам віком до 18 років

41. В яких випадках щорічна відпустка повинна бути перенесена або
продовжена?

1) у разі тимчасової непрацездатності родича працівника, засвідченої у
встановленому порядку

2) у разі настання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

3) у разі настання строку соціальної відпустки

4) у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у
встановленому порядку

5) у разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця

6) у разі збігу щорічної відпустки з відпусткою без збереження
заробітної плати

42. Відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в
рахунок невідпрацьованої частини робочого року, не провадиться, якщо
працівник звільняється з роботи у зв’язку з:

1) виходом на пенсію

2)  невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі
внаслідок недостатньої кваліфікації

3) появою на роботі у нетверезому стані

4) вчиненням прогулу

5) поданням заяви про звільнення за власним бажанням

6) вчиненням дисциплінарного проступку

43. Яким працівникам відпустка без збереження заробітної плати надається
в обов’язковому порядку згідно з ст. 25 Закону України «Про відпустки»?

1) неповнолітнім

2) вагітним жінкам

3) державним службовцям

4) працівникам, які зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами
праці

5) інвалідам

6) особам, які одружуються

44. Яких працівників заборонено залучати до роботи у вихідні дні?

1) тимчасових працівників

2) працівників, що навчаються

3) сезонних працівників

4) жінок, що мають дітей віком до трьох років

5) одиноких матерів

6) працівників, молодших вісімнадцяти років

45. Вирахуйте різницю А–Б, де:

А – тривалість додаткової соціальної відпустки, що надається жінці, яка
працює і має двох або більше дітей віком до 15 років

Б – тривалість додатково оплачуваної відпустки у зв’язку з профспілковим
навчанням, що надається працівникам, обраним до складу виборних
профспілкових органів підприємства, установи, організації

46. Вирахуйте суму А+Б, де:

А – тривалість щотижневого безперервного відпочинку

Б – максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий
характер праці

47. В яких випадках законодавець допускає залучення окремих працівників
до роботи у вихідні дні?

1) для відвернення виробничої аварії і негайного усунення її наслідків

2) для продовження роботи у разі нез’явлення працівника, який заступає,
коли робота не допускає перерви

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від
негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота
підприємства

4) для заміни тимчасово відсутнього працівника

5) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни

6) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок
непередбачених обставин не могла бути закінчена в нормальний робочий час

48. Хто надає дні відпочинку для святкування великих релігійних свят
працівникам, які належать до інших (неправославних) конфесій?

1) орган місцевого самоврядування

2) релігійна громада

3) керівництво підприємств, установ, організацій

4) місцеві державні адміністрації

5) профспілкова організація

6) громадські організації

49. Які з перелічених тверджень не відповідають законодавству України,
що регулює порядок встановлення та надання перерви для відпочинку і
харчування?

1) перерва повинна надаватися, як правило, через чотири години після
початку роботи

2) перерва надається тривалістю не більше двох годин

3) перерва не надається для працівників, які працюють за сумісництвом

4) працівники використовують час перерви на свій розсуд

5) на час перерви працівники можуть відлучатися з місця роботи

6) якщо за умовами виробництва перерва не може бути надана, працівникові
надається можливість приймати їжу протягом робочого часу

50. Які з перелічених днів не є святковими днями відповідно до КЗпП
України?

1) 7 січня – Різдво Христове

2) 23 лютого – День захисника вітчизни

3) 8 березня – Міжнародний жіночий день

4) 9 травня – День матері

5) 28 червня – День Конституції України

6) 24 серпня – День незалежності України

51. Як компенсується робота у вихідний день?

1) наданням додаткових днів до щорічної основної відпустки

2) наданням іншого дня відпочинку

3) грошовою оплатою у потрійному розмірі

4) оплатою у натуральній формі

5) оплатою у грошовій формі у подвійному розмірі

6) наданням пільг у професійному зростанні працівника

52. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним
днем, вихідний день:

1) не надається

2) переноситься на інший період за погодженням з профспілкою

3) анулюється

4) переноситься на наступний день після святкового або неробочого дня

5) долучається до щорічної основної відпустки

6) не переноситься

53. Святкові та неробочі дні не враховуються при визначенні тривалості:

1) щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими
умовами праці

2) щорічної основної відпустки

3) додаткової відпустки у зв’язку з навчанням

4) відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

5) творчої відпустки

6) відпустки без збереження заробітної плати

54. У відповідях під котрими номерами неправильно названо види часу
відпочинку?

1) перерва для обігріву

2) щоденний відпочинок

3) щомісячний відпочинок

4) вихідні дні

5) щорічні відпустки

6) святкові дні

55. Який день тижня є загальним вихідним днем згідно з трудовим
законодавством України?

1) вівторок

2) середа

3) четвер

4) п’ятниця

5) субота

6) неділя

56. При п’ятиденному робочому тижні працівникам
надається ______ вихідних днів.

57. При шестиденному робочому тижні працівникам
надається ______ вихідних днів.

58. Які з перелічених тверджень про порядок встановлення другого
вихідного дня при п’ятиденному робочому тижні не відповідають трудовому
законодавству України?

1) загальним вихідним днем є неділя

2) встановлення другого вихідного дня погоджується з органами місцевого
самоврядування

3) другий вихідний день, як правило, надається підряд з загальним
вихідним днем

4) у випадку, коли святковий день збігається з вихідним, вихідний день
переноситься на наступний після святкового

5) встановлення другого вихідного дня визначається графіком роботи
місцевих органів державної виконавчої влади

6) при п’ятиденному робочому тижні надаються два вихідні дня на тиждень

59. Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років
надається щорічно додаткова оплачувана відпустка
тривалістю ______ календарних днів без урахування святкових і неробочих
днів.

60. На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу
виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації,
надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю
до ______ календарних днів.

61. Згідно з ст. 73 КЗпП України робота не провадиться у дні релігійних
свят:

1) Богоявлення Господнє

2) Пасха (Воскресіння Господнє)

3) Стрітення Господнє

4) Квітна неділя

5) Вознесіння Господнє

6) Трійця

62. Вирахуйте різницю А–Б, де:

А – максимальна загальна тривалість щорічних основної та додаткових
відпусток

Б – максимальна тривалість щорічної основної відпустки, що надається
науково-педагогічним працівникам

63. Які з наведених днів згідно з ст. 73 КЗпП України не є святковими?

1) 8 березня – Міжнародний жіночий день

2) 9 травня – День Перемоги

3) 28 червня – День Конституції України

4) 16 липня – День Декларації про державний суверенітет України

5) 24 серпня – День незалежності України

6) 1 грудня – День схвалення Акту про незалежність України

64. На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не
можна, працівникові надається:

1) додатковий день відпочинку

2) грошова компенсація

3) додатковий день до щорічної основної відпустки

4) короткотривала (не менше 15 хвилин) перерва для харчування

5) можливість приймання їжі протягом робочого часу

6) один день відгулу

65. Вирахуйте різницю А–Б, де:

А – максимальна загальна тривалість щорічних основної та додаткових
відпусток для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах

Б – мінімальна тривалість основної безперервної частини щорічної
відпустки, у разі поділу відпустки на прохання працівника на частини

66. Який нормативно-правовий акт України встановлює державні гарантії
права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх
працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також
для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та
інтересів, всебічного розвитку особи?

1) Конституція України

2) Закон України «Про оплату праці»

3) Закон України «Про відпустки»

4) Закон України «Про охорону праці»

5) Трудовий кодекс України

6) Закон України «Про час відпочинку»

67. Час, що знаходиться поза межами робочого часу і протягом якого
працівник є вільним від виконання трудових обов’язків, у КЗпП України
називається:

1) вільним від роботи часом

2) відпочинковим часом

3) неробочим часом

4) канікулярним часом

5) часом відпочинку

6) робочим часом

68. Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім
загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для
годування дитини тривалістю не менше ______ хв. кожна.

69. Жінкам, що мають двох і більше грудних дітей, надаються, крім
загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для
годування дитини тривалістю не менше ______ хв.

70. Жінкам, що мають двох і більше грудних дітей, надаються, крім
загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для
годування дитини не рідше ніж через ______ год.

71. Які перерви, що надаються протягом робочого дня (зміни), включаються
у робочий час і оплачуються за середнім заробітком?

1) щоденна перерва

2) обідня перерва

3) перерва для харчування

4) перерва для обігріву

5) перерва для відпочинку і харчування

6) перерва для годування дитини

72. У святкові та неробочі дні допускаються роботи:

1) викликані необхідністю обслуговування населення

2) які внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з
технічних умов виробництва не могли бути закінчені в нормальний робочий
час

3) характерні для виробничої діяльності підприємства

4) необхідні для оборони підприємства

5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає,
коли робота не допускає перерви

6) припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно
діючі підприємства, установи, організації)

73. Яким джерелом (формою) трудового права встановлюється конкретна
тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці?

1) Конституцією України

2) КЗпП України

3) Законом України «Про відпустки»

4) генеральною угодою

5) колективним договором

6) правилами внутрішнього трудового розпорядку

74. Вирахуйте суму А+Б, де:

А – мінімальна тривалість щорічної основної відпустки

Б – максимальна тривалість перерви для відпочинку і харчування

75. Вирахуйте суму А+Б, де:

А – кількість вихідних днів, що надаються працівникам при п’ятиденному
робочому тижні

Б – максимальна тривалість відпустки без збереження заробітної плати на
рік, що надається за угодою між працівником і роботодавцем за сімейними
обставинами

Підсумкове контрольне заняття №3 (модуль)

Припинення трудового договору, Робочий час, Час відпочинку

Поняття, умови та підстави припинення трудового договору.

Припинення трудового договору за угодою сторін.

Припинення трудового договору у зв’язку з закінченням терміну його
чинності.

Продовження дії строкового трудового договору на невизначений термін.

Припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом
працівника на військову службу, скеруванням його на альтернативну
службу.

Припинення трудового договору в порядку переведення працівника на інше
підприємство за його згодою.

Припинення трудового договору при переході працівника на виборну посаду.

Припинення трудового договору при відмові працівника від переведення
разом з підприємством до іншої місцевості.

Припинення трудового договору при відмові працівника від продовження
роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці.

Припинення трудового договору з підстав передбачених контрактом.

Випадки припинення трудового договору на вимогу третіх осіб.

Припинення трудового договору у зв’язку з набранням законної сили вироку
суду.

Припинення трудового договору з працівником скерованим за постановою
суду на примусове лікування.

Розірвання трудового договору укладеного на невизначений термін за
ініціативою працівника.

Розірвання строкового трудового договору за ініціативою працівника.

Відмінності припинення трудового договору за угодою сторін від
розірвання його за ініціативою працівника.

Припинення трудового договору у зв’язку з порушення правил прийняття на
роботу.

Підстави припинення трудового договору за ініціативою роботодавця.

Вивільнення працівників як підстава припинення трудового договору за
ініціативною роботодавця.

Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників.

Пільги і компенсації вивільнюваним працівникам. Поворотне прийняття на
роботу працівників.

Розірвання трудового договору при виявленні невідповідності працівника
займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої
кваліфікації.

Розірвання трудового договору при виявленні невідповідності працівника
займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що
перешкоджає продовженню цієї роботи.

Розірвання трудового договору у разі скасування допуску до державної
таємниці.

Розірвання трудового договору внаслідок тимчасової непрацездатності
працівника.

Розірвання трудового договору у разі поновлення працівника, який раніше
виконував цю роботу.

Припинення трудового договору за ініціативою роботодавця як заходи
дисциплінарної відповідальності.

Розірвання трудового договору у зв’язку з систематичним невиконанням
працівником без поважних причин своїх трудових обов’язків.

Розірвання трудового договору у зв’язку з прогулом.

Розірвання трудового договору у зв’язку з появою на роботі працівника у
нетверезому стані.

Розірвання трудового договору у зв’язку з вчиненням за місцем роботи
розкрадання майна роботодавця.

Додаткові підстави припинення трудового договору за ініціативою
роботодавця.

Розірвання трудового договору з деякими категоріями працівників в разі
одноразового грубого порушення ними трудових обов’язків.

Розірвання трудового договору за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Розірвання трудового договору у разі вчинення винних дій працівником,
який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності.

Розірвання трудового договору у разі вчинення працівником аморального
проступку.

Особливості припинення трудового договору за ініціативою роботодавця з
деякими категоріями працівників за певних умов.

Додаткові підстави припинення трудового договору з державними
службовцями.

Додаткові підстави звільнення суддів.

Додаткові підстави звільнення прокурорсько-слідчих працівників.

Особливості розірвання трудового договору з вагітними жінками і жінками,
які мають дітей.

Припинення трудового договору з неповнолітніми працівниками.

Додаткові гарантії при звільненні з роботи, встановлені законодавством
для виборних профспілкових працівників та для членів рад трудових
колективів.

Особливості звільнення з роботи колишніх військовослужбовців та членів
їхніх сімей.

Порядок звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу
первинної профспілкової організації.

Порядок надання згоди виборного органу первинної профспілкової
організації на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.

Випадки звільнення працівників за ініціативою роботодавця без згоди
виборного органу первинної профспілкової організації.

Проведення розрахунків при звільненні працівників. Виплата вихідної
допомоги.

Оформлення звільнення.

Правові підстави відсторонення працівника від роботи.

Поняття робочого часу та його правові ознаки.

Види робочого часу.

Правове регулювання робочого часу нормальної тривалості (нормального
робочого часу).

Скорочений робочий час та його види.

Порядок та умови застосування неповного робочого часу.

Понаднормовий робочий час та правові підстави застосування надурочних
робіт.

Заборона залучення до надурочних робіт.

Особливості залучення до роботи в нічний час.

Поняття режиму робочого часу.

Види режимів робочого часу.

П’ятиденний та шестиденний робочий тиждень як режими роботи.

Умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу.

Ненормований робочий день як спеціальний режим робочого часу.

Поділ робочого дня на частини.

Робота змінами.

Особливості встановлення гнучкого режиму роботи.

Вахтовий метод організації робіт.

Поняття та види часу відпочинку.

Правове регулювання перерв, що надаються протягом робочого дня.

Перерва для відпочинку і харчування: поняття, порядок її надання.

Перерви для обігріву і відпочинку та перерва для годування дітей: їх
належність до часу відпочинку.

Правове регулювання вихідних днів.

Поняття вихідних днів, загальний порядок їх встановлення.

Особливості встановлення вихідних днів на підприємствах, пов’язаних з
обслуговуванням населення.

Особливості встановлення вихідних днів на безперервно діючих
підприємствах.

Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні.

Правове регулювання святкових і неробочих днів: поняття, види, порядок
залучення працівників до роботи у святкові та неробочі дні.

Поняття та гарантії права працівників на відпустку.

Щорічна основна відпустка: поняття, види та тривалість.

Поняття та види щорічної додаткової відпустки.

Додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.

Додаткова відпустка за особливий характер праці.

Інші додаткові відпустки, передбачені законодавством України.

Порядок надання щорічних відпусток.

Стаж роботи, що дає право на одержання щорічної відпустки.

Порядок надання щорічних відпусток у перший рік роботи.

Порядок надання щорічних відпусток у наступні роки роботи.

Перенесення щорічної відпустки за ініціативою працівника, роботодавця та
в інших випадках, передбачених Законом України «Про відпустки».

Порядок поділу щорічної відпустки на частини.

Відкликання працівника з щорічної відпустки.

Правове регулювання додаткових відпусток у зв’язку з навчанням.

Поняття, види та особливості додаткових відпусток у зв’язку з навчанням.

Відпустка у зв’язку з навчанням у середніх навчальних закладах.

Відпустка у зв’язку з навчанням у професійно-технічних навчальних
закладах.

Відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних
закладах післядипломної освіти та аспірантурі.

Творча відпустка: поняття, особливості та порядок надання.

Правове регулювання соціальних відпусток.

Поняття, види та особливості соціальних відпусток.

Порядок надання відпустки по вагітності та пологах.

Порядок надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею
трьохрічного віку.

Порядок надання відпустки для батьків, що мають дітей.

Правове регулювання відпусток без збереження заробітної плати.

Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати у випадках,
передбачених законодавством.

Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати за угодою
сторін трудового договору.

Оплата відпусток. Грошова компенсація за невикористані щорічні
відпустки.

ТЕМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

І заняття

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Поняття та ознаки заробітної плати за трудовим правом.

Структура заробітної плати.

Заохочувальні та компенсаційні виплати.

Джерела коштів на оплату праці.

Сфера державного регулювання оплати праці. Правові гарантії працівників
на оплату праці.

Мінімальна заробітна плата як державна гарантія оплати найманої праці.

Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Індексація заробітної плати.

Тарифна система оплати праці.

Тарифна сітка та її елементи.

Безтарифні системи оплати праці.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПЕРЕВІРКИ

Подумайте над терміном “оплата праці” і “заробітна плата”. Як вони між
собою співвідносяться? Зверніть увагу на назву Закону “Про оплату праці”
та назву його першої статті.

Компенсація відрядження – це зарплата? Порівняйте ч.I ст.1 та ч.II ст.2
Закону “Про оплату праці”.

До яких осіб, що перебувають у трудових відносинах не застосовуються
норми Закону “Про оплату праці”?

Яка різниця між доплатами і надбавками? Чи можуть доплати і надбавки
встановлюватися локальними актами?

Існує поняття “тринадцята зарплата”. Може є і “чотирнадцята”,
“п’ятнадцята” і т.д.?

Чи є мінімальна заробітна плата гарантією виплати напр. фермеру? А
слідчому міліції? (див. ст.95 КЗпП ч.II).

Як оплачується праця в надурочний час?

Що означає і яке юридичне значення має поняття “середній заробіток”? Яка
різниця між “середнім заробітком” і “середньою зарплатою”?

Чи можна вважати, що вихідна допомога при звільненні з роботи є
зарплатою?

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. Інженер Карп уклав трудовий договір з виробничим кооперативом для
організації і керівництва поточними роботами з ремонту обладнання.
Правлінням кооперативу йому був встановлений посадовий оклад у розмірі
750 грн. У травні та червні зарплати він не отримав, а в липні місяці,
посилаючись на погані справи з фінансами, кооператив видав Карпу 800
грн. заробітної плати. 1 серпня Карп звільнився за власним бажанням і
пред’явив вимогу оплатити йому недодану суму. Юрисконсульт кооперативу
пояснив Карпу різницю між державним підприємством і кооперативом, який
оплачує працю працівників в залежності від суми прибутку, вказавши, при
цьому, що члени кооперативу не отримують зарплати вже більше півроку.

Проаналізуйте ситуацію і дайте обґрунтовану відповідь.

2. Наказом від 10 вересня 2005 року Козловський був призначений на
посаду вагаря товарної станції. Зарплата ж йому нараховувалась із
розрахунку окладу комірника, що був нижчий на 100 грн. від окладу
вагаря.

Козловський вимагав від адміністрації виплатити різницю в окладах.

Адміністрація відмовила задоволити його вимоги, посилаючись на те, що
Козловському було відомо при вступі на роботу про умови оплати праці.
Він приймався на роботу вагаря, але зарплату повинен був отримувати
комірника.

Виходячи з якого окладу повинна оплачуватися праця Козловського?

3. За штатним розкладом (схемою посадових окладів) оклад товарознавця на
фабриці визначається “вилкою” від 520 грн. до 560 грн. Приймаючи на цю
посаду Фазіва, керівник встановив йому посадовий оклад у розмірі 530
грн. Попрацювавши 6 місяців і довідавшись, що його робота може
оплачуватись значно вище, Фазів зажадав підвищення заробітної плати,
посилаючись, зокрема, на те, що з роботою він справляється успішно,
зауважень і дисциплінарних стягнень щодо нього немає.

Чи можуть змінюватися і в якому порядку посадові оклади?

4. Проців звільнився з роботи за власним бажанням у зв’язку з переїздом
до іншої місцевості. На неодноразові його прохання провести з ним
кінцевий розрахунок роботодавець відповідав обіцянками, але розрахунку
не здійснював, посилаючись, зокрема, на заборгованість Проціва за
проживання в гуртожитку.

Приступивши до роботи на іншому підприємстві, Проців звернувся до суду з
позовом зобов’язати попереднього роботодавця провести з ним розрахунок і
виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Чи законні вимоги Проціва? У якому порядку може бути стягнута
заборгованість за проживання в гуртожитку?

5. Столяр Масний звернувся до директора заводу із заявою про надання
йому з 1 липня 2007 р. чергової щорічної відпустки тривалістю 24
календарних дні. При визначенні розміру оплати відпустки виявилось, що
Масний при п’ятиденному робочому тижні працював з 1.07.06. по 31.12.06.
– по три дні на тиждень, а з 1 січня по 16 лютого 2007 року – перебував
у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін. Починаючи
з 17 лютого по 31 березня 2007 р. він працював неповний робочий тиждень
(по 4 год. щоденно), а з 1 квітня по 31 червня 2007 року, працював
повний робочий день. Сумарний його заробіток за розрахунковий період
становив 2290 грн. Визначіть розмір оплати відпустки столяра Масного.

ІІ заняття

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Почасова система оплати праці.

Відрядна система оплати праці.

Форми виплати заробітної плати.

Строки виплати заробітної плати.

Обмеження утримань із заробітної плати.

Гарантійні виплати за трудовим правом.

Компенсаційні виплати за трудовим правом.

Договірне регулювання оплати праці.

Колективно-договірне регулювання оплати праці.

Правові умови укладення та чинності тарифних угод.

Індивідуально-договірне регулювання оплати праці.

а) оплата праці за контрактом.

б) оплата праці за сумісництвом.

в) оплата праці при тимчасовому заступництві.

г) особливості правового регулювання оплати праці керівників,
спеціалістів службовців.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПЕРЕВІРКИ

Чи не суперечить положення т.з. “трудових угод” щодо оплати робіт по їх
закінченні ч.I ст.24 Закону України “Про оплату праці”?

Яка різниця між системами і формами оплати праці?

Чи можна здійснювати виплату заробітної плати на території України в
іноземній валюті?

Назвіть умови виплати заробітної плати натурою.

Чи буде порушенням трудового законодавства виплата заробітної плати один
раз на місяць?

Як на Вашу думку повинна оплачуватися робота працівника, який водночас
навчається на денному відділенні навчального закладу?

Яким вимогам повинні відповідати положення колективних договорів щодо
форм та систем оплати праці працівників?

Чи мають право сторони колективного договору встановлювати тарифні
ставки у розмірі нижчому ніж це передбачено генеральною угодою? Чи
застосовуються у цьому випадку правила ч.4 ст.97 КЗпП України та ст.22
Закону України «Про оплату праці»?

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. Санітарка фельдшерського пункту Дмитрук звернулася до виборного
органу первинної профспілкової організації установи із проханням
захистити її право на додаткову оплату за суміщення професій. У заяві
вона пояснила, що крім своєї роботи впродовж зимового періоду виконувала
також обов’язки кочегара, забезпечуючи пічне опалення, що ним обладнане
приміщення, а тому просила виплатити їй за листопад-квітень 50% зарплати
кочегара. Представник роботодавця на засіданні виборного органу
первинної профспілкової організації заперечував проти такої оплати,
мотивуючи тим, що Дмитрук виконувала роботу кочегара з власної
ініціативи, у вільний від роботи час. Адміністрація цю роботу їй не
доручала. Крім того, з’ясувалося, що Дмитрук працює санітаркою
фельдшерського пункту за сумісництвом, а основна її робота – медсестра
санаторію “Карпати”.

Проаналізуйте ситуацію. Як оплачується робота за сумісництвом та в разі
суміщення професій і посад?

2. Головний бухгалтер державного підприємства Жовнір працював за
сумісництвом головним бухгалтером приватного підприємства “Зоря”. В
наказі про прийняття на роботу за сумісництвом було вказано, що оплата
здійснюватиметься за фактично відпрацьований час, у розмірі, який не
перевищує половини окладу головного бухгалтера.

Пропрацювавши два місяці на підприємстві “Зоря” Жовнір переконався, що
він фактично виконує всю роботу головного бухгалтера. У зв’язку з цим,
працівник звернувся до роботодавця із вимогою виплачувати йому повністю
заробітну плату головного бухгалтера. Роботодавець відмовився задоволити
вимоги Жовніра, мотивуючи тим, що оплата головного бухгалтера
здійснюється за почасовими ставками, а тривалість роботи за сумісництвом
не може перевищувати чотирьох годин на день.

Проаналізуйте ситуацію та сформулюйте обґрунтовану відповідь.

3. Через відсутність готівки і невиплату у зв’язку з цим більше двох
місяців зарплати працівникам виборний орган первинної профспілкової
організації лікеро-горілчаного заводу звернувся до роботодавця із
пропозицією здійснити виплату заробітної плати в натуральній формі,
продукцією заводу.

Роботодавець не заперечував проти цього, враховуючи, що аналогічна
практика існує на багатьох підприємствах. Але при цьому він наполягав на
укладенні додаткової угоди до колективного договору з виборним органом
первинної профспілкової організації, якою б передбачалися умови і
порядок розрахунків з працівниками продукцією заводу замість зарплати
грошовими знаками.

Не дочекавшись укладення такої угоди бухгалтерія заводу провела
розрахунки і доручила відділу зберігання готової продукції видати всім
працівникам в порядку авансу по двадцять пляшок горілки з подальшим
перерахуванням при кінцевих розрахунках на кінець місяця.

Чи дозволяється здійснювати виплату заробітної плати виготовленою
продукцією?

Обґрунтуйте Ваш висновок.

4. Сенів працювала на посаді контролера-касира 2 категорії і займалася
реалізацією товару. Із січня по жовтень 2007 року вона отримувала
заробітну плату у розмірі 517 грн. щомісячно, що підтверджено платіжними
документами. Такий розмір заробітної плати роботодавець пояснював тим,
що за умовами колективного договору, робота працівників роздрібної
мережі оплачується за відрядною системою, а Сенів не виконувала норми
виробітку.

Вважаючи таке пояснення необґрунтованим Сенів звернулася до КТС з
вимогою оплатити їй роботу не нижче мінімальної заробітної плати.

Вирішіть спір.

НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ

Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості
Верховної Ради УРСР. – 1971 р. – № 50.

Закон України “Про оплату праці” від 24 березня 1995р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1995. – Ст. 21.

Закон України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у
зв’язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 49. – Ст. 422.

Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” від 25 квітня
1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 2. – Ст.2.

Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні
гарантії» від 5 жовтня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. –
2000. – № 48. – Ст.409.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік товарів, не дозволених
для виплати заробітної плати натурою» від 3 квітня 1993 р. № 244.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про збільшення частки тарифів у
заробітній платі працівників виробничих галузей народного господарства»
від 4 липня 1994 р. // Людина і праця. – 1994. – № 9- 10.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про регулювання фондів оплати
праці працівників підприємств-монополістів” від 5 травня 1997 р. № 428
// Офіційний вісник України. – 1997. – № 19. – С. 94.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про умови і розміри оплати праці
працівників підприємств та організацій, що дотуються з бюджету” від 31
серпня 1997 р. № 948 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 36. – С.6.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для
працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки,
перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від
28 червня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 28. – Ст. 65.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про норми відшкодування витрат на
відрядження в межах України та за кордон” від 23 квітня 1999р. – //
Офіційний вісник України. – 1999р. – №17. – ст. 27.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про умови і розміри оплати праці
керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності,
та об’єднань державних підприємств» від 19 травня 1999 р. № 859.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про оплату праці на основі Єдиної
тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників
установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 30
серпня 2002 р. № 1298 // Офіційний вісник України від. – 2002. – № 36. –
ст. 1699.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку
проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р.
№ 1078.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про оплату праці Голови та
заступників Голови Конституційного Суду України» від 30 червня 2005 р.
№ 513.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці посадових
осіб та працівників митної служби» від 31 травня 2006 р. № 767.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та
умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів
прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 р. № 268.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження тарифних
коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати
праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей
бюджетної сфери, передбачених за ІІ етапом» від 3 травня 2007 р. № 682.

Порядок обчислення середньої заробітної плати. /Затв. постановою
Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. // Збірник постанов Уряду
України. – 1995. – № 4. – Ст.111.

Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість. /
Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. //
Праця і зарплата. – 1998. – №7.

Постановление Комитета СССР по труду и социальным вопросам Секретариата
ВЦСПС № 313/14-9 «Об оплате труда работников охраны в ночное время» от 6
августа 1990 г.

Разъяснение Госкомсовмина СССР по вопросам труда и заработной платы
Секретариата ВЦСПС «О порядке оплаты временного заместительства» от 29
декабря 1965 г.

Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими
об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими
профспілками і профоб‘єднаннями на 2004-2005 роки // Укладена 19 квітня
2004 р.

Роз’яснення Міністерства праці і Міністерства фінансів «Про застосування
п.10 Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 15 березня
1995р. // Людина і праця. – 1995. – №5.

Рекомендації щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від
особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства /
Затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики від 31 березня
1999 р. № 44.

Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон / Затв.
наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998р.

Наказ Державного Департаменту України з питань виконання покарань «Про
затвердження Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та
позбавлення волі» від 4 жовтня 2004 р. № 191.

Лист Державного Департаменту нагляду за додержанням законодавства про
працю «Щодо оплати та оформлення трудових відносин між роботодавцем та
особою, яка поєднує роботу з навчанням на денному відділенні навчального
закладу» від 8 серпня 2002 р.

Конвенція про основні цілі та норми соціальної політики № 117 від 23
квітня 1964 року //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною
організацією праці 1919-1964, Том I Міжнародне бюро праці, Женева.

Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999р. “Про
практику застосування судами законодавства про оплату праці” // Праця і
зарплата. – 2000. – №13.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

Божко В.М. Колективно-договірне регулювання заробітної плати: Автореф.
дис. …канд. юрид. наук. – К., 2002.

Бондар Я., Роман Г. Динаміка перманентної проблеми ( Політична складова
реформування заробітної плати: соціальний діалог чи класова боротьба?)
// Профспілки України – 2002. – №5.

Бурак В. Я. Єдність і диференціація правового регулювання трудових
відносин робочого часу і часу відпочинку і заробітна плата на
підприємствах: Автореф. дис. …канд. юрид. наук. – К., 1999.

Гетьманцева Н. Співвідношення централізованого і локального методів
правового регулювання оплати праці. // Право України. – 1997. – №12.

Глянцев В. Споры об оплате труда по вопросах премирования // Занность. –
1993. – № 1.

Дей М. Основні питання стимулювання трудової активності в Україні //
Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6.

Елисеенкова М. Н., Шкловер Я. Й. Заработная плата рабочих и служащих. –
М.:Юрид. лит., 1976.

Жуков Д. Минимальная заработная плата в тарифной системе. // Человек и
труд. – 1993. – №7.

TH p

&

b

d

l

AE

I

gdae9n

gd8A‚

gd8A‚

oeeeeeeeoeeeeeeeoeeeeeeeoss

gd8A‚

b

d

B

v

Ae

AE

oooooeaeeeeeeeOeeeeeeeeOee

gd8A‚

gd8A‚

oennnnnneoennnnnnnoennnnnnnY

gd8A‚

gdae9n

oeeeeeeeoeesssseeeoeeeeeeeoe

gd8A‚

//////e///////e///////e////

///cUUUUUU/cUUUUUU/I////

gdae9n

///cUUUUUU/I///////I////

gdae9n

///e///////e///////UIIII

gdae9n

gd8A‚

gd8A‚

gd8A‚

gd8A‚

„^„gd8A‚

gdae9n

oeiiiiiiiaiiiiiiiaiiiiiiiai

//////cUUUUUUI?IIIIIII

¤`„?gdae9n

¤`„gd8A‚

oeesseeeNANNNNNNNoeessee

¤`„?gdae9n

¤`„gd8A‚

gd8A‚

gd8A‚

„?`„?gdae9n

gd8A‚

gdae9n

¤`„?gdae9n

P

R

Z

gd8A‚

gdae9n

¤`„?gdae9n

i P

R

gd8A‚

gd8A‚

gdae9n

O r

?B????$??h??&?

`„gd0dh

?

///////////ee//////eee/////

`„gd?$I

`„gd?$I

gd?$I

/e/e///////e/e/e/e/e/e/e/e/

~

|

~

gd?$I

/e/e/e///////e///////e/////

//e///////e///////e///////e

///////e///////e///////e///

////e///////e///////e//////

/e///////e///////e///////e/

//e///e///////e///////e////

///e///////e///////e///////

gd?$I

/e///////e/e/e///////e///e/

//////e///////e///e///////e

///////e/e/e/e///////e/////

??I

??I

:

???????????Каринский С. С., Фрадкин Е. Б. Законодательство об охране
заработной платы. – М., «Юрид. лит.», 1976.

Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення.
– К., 1997.

Копайгора І. Правове регулювання заробітної плати у соціалістичних
кодексах про працю в Україні // Підприємництво, господарство і право –
2004р. – №5.

Кучма М. И. Условия оплаты труда на предприятии. – М., «Юрид. лит.»,
1979.

Кучма М. И., Хлыстова Е. А. Гарантии и компенсации. – М., 1982.

Лаптій І. Оплата праці як соціально-економічна та правова категорія //
Право України – 2005р. – №1.

Лившиц Р. З. Заработная плата в СССР. Правовое исследование. – М., 1972.

Мазур В. Оплату праці – до світового рівня // Профспілки України –
2002р. – №2.

Мартемьяков В. С., Скачкова Г. С. Заработная и заработанная плата. //
Советское государство и право. – 1988. – №3.

Осовий Г. Заробітна плата як дзеркало чесноти держави, порядності
роботодавців і сили профспілок // Профспілки України – 2002. – №5.

Ростова Л., Жулан І. Оплата праці: точка зору професіоналів //
Профспілки України – 2003. – №6.

Рудяк Ю. Удержания из заработной платы: налоги, сборы, взносы,
взыскания. – Х.: Изд. Дом «Фактор», 2003.

Тимофеєв В.О. Соціально-економічні умови та принципи державного
реформування організації заробітної плати. – Людина і праця, 1995, №2-3.

Труд и заработная плата на предприятии / Сост. Юровский Б. С. и др. –
Х., 1997.

Трудове право України: Академічний курс. Підручник / А.С. Бабаскін та
ін. / Заг. ред. Н.М. Хуторян. – К.: А.С.К., 2004.

Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. вищ. навч.
закл. / За ред. П.Д. Пилипенка. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.:
Видавничий Дім „Ін Юре”, 2007.

Уманський О. М. Організація оплати праці: реформа чи удосконалення? //
Людина і праця. – 1994р. – №9-10.

Фурик І.Я. Мотиваційна роль заробітної плати у трудових правовідносинах
// Вісник Львівського ун-ту. Серія юрид. – Львів. – 2002. – № 37.

Чуча С.Ю. Гарантии получения заработной платы при несостоятельности
работодателя // Государство и право. – 2002. – № 11.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за
трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним
роботу – це:

1. страховий внесок

2. соціальна допомога

3. прожитковий мінімум

4. заробітна плата

5. вихідна допомога

6. податковий платіж

2. Винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за
трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним
роботу – це:

1. вихідна допомога

2. заробітна плата

3. соціальна дотація

4. державна соціальна гарантія

5. страховий внесок

6. грошове утримання

3. Винагорода за роботу, виконану відповідно до встановлених норм праці
(норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки), – це:

1. мінімальна заробітна плата

2. додаткова заробітна плата

3. місячна заробітна плата

4. середня заробітна плата

5. основна заробітна плата

6. компенсаційна виплата

4. Основна заробітна плата встановлюється у вигляді:

1. посадових окладів для робітників

2. тарифних ставок (окладів) відрядних розцінок для робітників

3.тарифних ставок для службовців

4. мінімальної заробітної плати

5. посадових окладів для службовців

6. середньої ставки (окладу) для працівників

5. Винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та
винахідливість і за особливі умови праці – це:

1. основна заробітна плата

2. місячна заробітна плата

3. мінімальна заробітна плата

4. базова заробітна плата

5. середня заробітна плата

6. додаткова заробітна плата

6. Законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту,
некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за
виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) – це:

1. додаткова заробітна плата

2. основна заробітна плата

3. мінімальна заробітна плата

4. місячна заробітна плата

5. базова заробітна плата

6. середня заробітна плата

7. Встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України
механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість
частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і
послуг – це:

1. соціальна дотація

2. індексація грошових доходів населення

3. мінімальна заробітна плата

4. соціальний кредит

5. компенсація

6. інфляція

8. Встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України
механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість
частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і
послуг – це:

1. бюджетна дотація

2. тарифікація

3. інвестування

4. індексація грошових доходів населення

5. інфляція

6. кредитування

9. Основна заробітна плата встановлюється у вигляді:

1. доплат

2. надбавок для службовців

3. тарифних ставок

4. премій

5. компенсаційних виплат

6. тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників

10. Основна заробітна плата встановлюється у вигляді:

1. посадових окладів для службовців

2. відрядних надбавок для робітників

3. преміальних виплат

4.  почасових доплат для робітників

5. гарантійних виплат

6. компенсаційних виплат

11. Які із наведених виплат не належать до основної заробітної плати?

1. гарантійні виплати

2. тарифні оклади

3. посадові оклади

4. тарифні ставки

5. відрядні розцінки

6. премії

12. Додаткова заробітна плата включає:

1. виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік

2. тарифні ставки

3. компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством

4. посадові оклади

5. премії, пов’язані із виконанням виробничих функцій

6. компенсаційні виплати, які не передбачені актами чинного
законодавства

13. Додаткова заробітна плата не включає:

1. виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік

2. матеріальні виплати, які провадяться понад установлені законодавчими
актами норми

3. доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

4. премії, пов’язані із виконанням виробничих завдань

5. надбавку за високу професійну майстерність

6. гарантійні виплати, передбачені чинним законодавством

14. Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від
норм, визначених генеральною, галузевою або регіональною угодами, але не
нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть
застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів
підприємства терміном не більш як _____ міс.

15. Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від
розміру ___:

1. вартісної межі малозабезпеченості з розрахунку на працездатну особу

2. встановленого у генеральній угоді

3. загального рівня середньомісячної заробітної плати

4. прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5. прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб

6. мінімального споживчого бюджету

16. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою
України за поданням _________ не рідше одного разу на рік.

1. Президента України

2. Кабінету Міністрів України

3. Міністерства праці та соціальної політики України

4. організацій роботодавців та представників професійних спілок

5. Голови Верховної Ради України

6. Уповноваженого з питань захисту прав людини

17. У відповідності із Законом України «Про оплату праці» мінімальні
розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в
оплаті праці визначаються:

1. законами України.

2. міжнародними угодами

3. колективними договорами

4. генеральною угодою.

5. галузевими та регіональними угодами

6. Держаним бюджетом України

18. До тарифної системи оплати праці не включаються:

1. тарифні ставки

2. середньомісячна заробітна плата

3. схеми посадових окладів

4. тарифно-кваліфікаційні характеристики

5. тарифні сітки

6. коефіцієнти трудової участі

19. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу:

1. підприємств, установ, організацій залежно від їх
організаційно-правової форми

2. працівників залежно від їх кваліфікації

3. коштів на оплату праці залежно від джерел їх надходжень

4. доплат до заробітної плати як державної соціальної гарантії

5. робіт залежно від їх складності

6. обсягу трудової участі працівників

20. На основі чого формується тарифна сітка (схема посадових окладів)?

1. середньої заробітної плати

2. вартісної величини мінімального споживчого бюджету

3. мінімальної заробітної плати

4. тарифної ставки робітника І розряду

5. вартісної величини межі малозабезпеченості

6. тарифних характеристик

21. Хто розробляє тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники), як
одну з складових тарифної системи?

1. Верховна Рада України

2. Президент України

3. Кабінет Міністрів України

4. Міністерство праці та соціальної політики

5. Міністерство юстиції України

6. Державний комітет України промислової безпеки, охорони праці та
промислової безпеки

22. В яких відповідях неправильно вказані складові частини тарифної
системи оплати праці?

1. тарифні ставки

2. тарифні сітки

3. мінімальна заробітна плата

4. тарифні схеми

5. схеми посадових окладів

6. тарифно-кваліфікаційні характеристики

23. На основі чого формується тарифна сітка (схема посадових окладів)?

1. міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок

2. вартісної величини мінімального споживчого бюджету

3. мінімальної заробітної плати

4. тарифної ставки робітника І розряду

5. вартісної величини межі малозабезпеченості

6. середньої заробітної плати

24. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують:

1. доплату до заробітної плати за роботу на умовах сумісництва

2. заробітну плату у підвищеному розмірі

3. заробітну плату за фактично виконану роботу

4. лише основну заробітну плату за роботу на умовах сумісництва

5. заробітну плату у підвищеному розмірі

6. заробітну плату у розмірі, що не перевищує розмір мінімальної
заробітної плати

25. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної
відпустки провадиться виходячи з виплат за останні _____ календарних
місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати
компенсації за невикористані відпустки.

26. Середньомісячна заробітна плата (крім оплати часу щорічної
відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої
відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для
виплати компенсації за невикористані відпустки) обчислюється виходячи з
виплат за останні _____ календ. міс. роботи, що передують події, з якою
пов’язана відповідна виплата.

27. Які виплати включаються у розрахунок середньої заробітної плати?

1. вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів
індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів

2. виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження

3. посадовий оклад

4. грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах,
конкурсах тощо

5. дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до
санаторіїв і будинків відпочинку

6. літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що
сплачується за авторським договором

28. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в
строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше _____ разів
на _____ міс.

29. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в
строки, встановлені у колективному договорі, але через проміжок часу, що
не перевищує _____ календарних днів.

30. Коли виплачується заробітна плата, якщо день її виплати збігається з
вихідним, святковим або неробочим днем?

1. наступного дня

2. у день, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку

3. напередодні

4. наступного робочого дня

5. у день, встановлений колективним договором

6. не пізніше ніж за три дні до вихідного, святкового або неробочого дня

31. За яких умов працівникові компенсується втрата частини заробітної
плати за порушення термінів її виплати?

1. зростання за період невиплати мінімального розміру заробітної плати
робітника I розряду

2. у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних
місяців

3. зростання за період невиплати індексу цін на споживчі товари і
тарифів на послуги більш як на один відсоток

4. у разі затримки виплати заробітної плати на три і більше календарних
місяців

5. зростання за період невиплати мінімальної заробітної плати

6. у разі затримки виплати заробітної плати більш ніж на шістнадцять
календарних днів

32. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх
відрахувань не може перевищувати _____ відсотків, а у випадках,
передбачених законодавством, – _____ відсотків заробітної плати, що
належить до виплати працівникам.

33. У разі відбуття покарання у вигляді виправних робіт розмір
відрахувань із заробітної плати не може перевищувати _____ відсотків.

34. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник
або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як
за _____ міс. до їх запровадження або зміни.

35. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час
виплачується доплата у розмірі _____ відсотків тарифної ставки
працівника відповідної кваліфікації.

36. Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі,
встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та
колективним договором, але не нижче _____ відсотків тарифної ставки
(окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

37. Місячна заробітна плата при невиконанні норм виробітку не з вини
працівника не може бути нижчою від _____ тарифної ставки встановленого
йому розряду (окладу).

38. Місячна заробітна плата при виготовленні продукції, що виявилася
браком не з вини працівника, не може бути нижчою від _____ тарифної
ставки встановленого йому розряду (окладу).

39. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче
від _____ тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

40. При переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу
за працівником зберігається його попередній середній заробіток
протягом _____ тижн. з дня переведення.

41. У тих випадках, коли в результаті переміщення працівника зменшується
заробіток з не залежних від нього причин, провадиться доплата до
попереднього середнього заробітку протягом _____ міс. з дня переміщення.

42. Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову
виплату заробітної плати натурою (за цінами не вище собівартості) у
розмірі, що не перевищує _____ відсотків нарахованої за місяць, у тих
галузях або за тими професіями, де така виплата, еквівалентна за
вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для
працівників, крім товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом
Міністрів України.

43. В яких формах виплачується заробітна плата?

1. номінальній

2. натуральній

3. валютній

4. грошовій

5. реальній

6. еквівалентній

44. Хто встановлює перелік товарів, якими не допускається часткова
виплата заробітної плати натурою?

1. Верховна Рада України

2. Кабінет Міністрів України

3. Президент України

4. Міністерство праці та соціальної політики України

5. Федерація профспілок України

6. Антимонопольний комітет України

45. Який максимальний розмір виплати заробітної плати в натуральній
формі?

46. В яких випадках, як виняток, дозволяється часткова виплата
заробітної плати натурою?

1. якщо така виплата є бажаною для працівників

2. лише тими товарами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів
України

3. коли така виплата є еквівалентною за вартістю середній заробітній
платі

4. коли інша частина заробітної плати виплачуватиметься борговими
зобов’язаннями

5. лише для працівників, які працюють за сумісництвом

6. за цінами не вищими собівартості товарів

47. Працівникам, які виконують роботу на тому ж підприємстві, в
установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою
трудовим договором, обов’язки тимчасово відсутнього працівника без
звільнення від своєї основної роботи, проводиться:

1. виплата посадового окладу

2. доплата за суміщення професій (посад)

3. надбавка за сумісництво

4. виплата тарифної ставки

5. доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

6. надбавка за розширення зон обслуговування

48. Вкажіть суму чисел, що пропущені в наведеному законодавчому
положенні: «При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх
відрахувань не може перевищувати _____ відсотків, а у випадках,
передбачених законодавством, – _____ відсотків заробітної плати, що
належить до виплати працівникам».

49. В яких відповідях неправильно вказані виплати, що надаються
працівникам у разі їх переведення на іншу роботу, коли це зв’язано з
переїздом в іншу місцевість?

1. витрати з перевезення майна

2. добові за час перебування в дорозі, але не більше десяти днів

3. вартість проїзду працівника і членів його сім’ї

4. заробітна плата за дні збору в дорогу, але не більше семи днів

5. заробітна плата за час перебування в дорозі

6. одноразова допомога на кожного члена сім’ї працівника, який
переїжджає

50. Які виплати згідно з чинним трудовим законодавством України є
гарантіями для працівників в оплаті праці?

1. виплата середнього заробітку працівникові на час виконання ним
державних обов’язків у робочий час

2. виплата середнього заробітку відрядженому працівникові протягом
усього часу відрядження

3. виплата добових за час перебування у відрядженні

4. виплата добових за час перебування у дорозі працівника у зв’язку з
його переведенням на роботу в іншу місцевість

5. виплата компенсації за зношування інструментів працівника, що
використовуються ним для потреб підприємства

6. виплата компенсації за амортизацію інструментів працівника, що
використовуються ним для потреб підприємства

51. Як називається система оплати праці, згідно з якою розмір заробітної
плати залежить від кінцевих результатів праці (виробленої продукції,
виконаних робіт, наданих послуг і т.д.)?

1. почасова

2. тарифна

3. посадова

4. преміальна

5. відрядна

6. погодинна

52. Вкажіть відповіді, в яких неправильно зазначені види відрядної
системи оплати праці.

1. проста відрядна

2. відрядно-тарифна

3. відрядно-прогресивна

4. відрядно-преміальна

5. відрядно-акордна

6. відрядно-погодинна

53. Вкажіть відповіді, в яких неправильно зазначені умови, від яких
залежить розмір заробітної плати?

1. господарська діяльність підприємства

2. результати праці працівника

3. умови виконання роботи

4. середня заробітна плата у відповідній галузі економіки

5. професійно-ділові якості працівника

6. складність виконуваної роботи

54. Як оплачується час простою, що виник не з вини працівника?

1. оплачується за спеціально встановленими розцінками

2. за ним зберігається середній заробіток, якщо виникла виробнича
ситуація, небезпечна для навколишнього природного середовища

3. проводиться доплата у розмірі двох третин тарифної ставки

4. оплачується з розрахунку не нижче від третини тарифної ставки

5. оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки

6. оплачується за зниженими розцінками

55. Відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у
випадках, передбачених:

1. колективним договором

2. трудовим договором

3. законодавством

4. генеральною угодою

5. правилами внутрішнього трудового розпорядку

6. посадовою інструкцією

56. Вкажіть, на які виплати не може бути звернено стягнення?

1. надбавки за науковий ступінь

2. вихідна допомога при звільненні працівника

3. винагорода за винахід

4. премії за впровадження нової техніки

5. допомога у зв’язку з народженням дитини

6. компенсаційні виплати

57. Вкажіть розмір добових за час перебування працівника у відрядженні
на території України (у гривнях).

58. Роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування із
заробітної плати сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, не
пізніше _____ міс. з дня виплати неправильно обчисленої суми.

59. За яких умов допускається надання будь-яким органам чи особам
відомостей про оплату праці працівника?

1) лише у випадках, передбачених законодавством

2) за згодою роботодавця

3) лише у випадках, передбачених колективним договором

4) за згодою виборного органу первинної профспілкової організації

5) лише у випадках, передбачених трудовим договором

6) за згодою працівника

60. Робота за трудовим договором осіб, які поєднують її з денною формою
навчання:

1. є сумісництвом і оплачується за фактично виконану роботу

2. є особливим видом робіт і оплачується за спеціальними тарифами

3. є сумісництвом і оплачується за зниженими тарифами

4. не є сумісництвом і оплачується на загальних підставах

5. не є сумісництвом і оплачується у розмірі не більшому ніж мінімальна
заробітна плата

6. не регулюється трудовим законодавством України, тому оплачується в
порядку, передбаченому цивільним законодавством

61. В якому випадку роботодавець повинен виплатити звільненому
працівникові його середній заробіток за весь час затримки заробітної
плати по день фактичного розрахунку?

1. у разі невиплати належних працівникові сум з вини працівника

2. у разі невиплати належних працівникові сум з вини роботодавця та за
відсутності спору про їх розмір

3. за наявності спору про розміри належних працівникові сум у тому разі,
коли спір вирішено на користь працівника

4. за наявності спору про розміри належних працівникові сум у тому разі,
коли спір вирішено на користь роботодавця

5. у разі невиплати належних працівникові сум у зв’язку з відмовою
останнього такі одержати

6. у разі невиплати належних працівникові сум у зв’язку з його смертю

62. В яких випадках за працівниками-донорами зберігається середня
заробітна плата?

1) за дні обстеження в закладах охорони здоров’я

2) за дні, що передують обстеженню в закладах охорони здоров’я

3) за день, що надається безпосередньо після обстеження в закладах
охорони здоров’я

4) за дні профілактичних обстежень

5) за дні здавання крові для переливання

6) за дні, що передують здаванню крові для переливання

63. Вирахуйте, чому дорівнює А + Б, де:

А – максимальний розмір виплати заробітної плати в натуральній формі

Б – мінімальна періодичність виплати заробітної плати на місяць

64. Вирахуйте, чому дорівнює А : Б, де:

А – мінімальний розмір оплати праці у відсотковому співвідношенні до
тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час

Б – строк, не пізніше якого роботодавець повинен повідомити працівника
про зміну діючих умов праці в сторону погіршення

65. Вирахуйте, чому дорівнює А – Б, де:

А – максимальний проміжок часу у календарних днях, коли повинна бути
виплачена заробітна плата протягом місяця

Б – максимальний строк у місяцях, на який допускається колективним
договором оплата праці нижче від норм, визначених генеральною,
галузевими, регіональними угодами

66. Вирахуйте, чому дорівнює А : Б, де:

А – розмір мінімальної заробітної плати

Б – строк збереження за працівником, переведеним на іншу постійну нижче
оплачувану роботу, попередньої середньої заробітної плати

67. Вирахуйте, чому дорівнює А – Б, де:

А – розмір доплати у відсотковому співвідношенні до тарифної ставки
працівника, що працює на умовах відрядної системи оплати праці, за
роботу в надурочний час

Б – період, протягом якого працівникові виплачуватимуть доплату до
попереднього середнього заробітку у випадку переміщення працівника і, як
наслідок, зменшення його заробітку

68. На металургійному заводі трапилася виробнича ситуація, що
загрожувала життю і здоров’ю працівників. Як наслідок виник простій, що
тривав цілий місяць.

Вкажіть розмір заробітної плати працівника Григоренка за час простою не
з його вини, якщо його середня місячна заробітна плата становить 450
грн. Якщо у наведеній ситуацій за працівником не зберігається заробітна
плата, як відповідь вкажіть «0».

69. На хлібопекарному заводі цілий місяць тривав простій. Вкажіть розмір
заробітної плати працівника Остапенка за час простою не з його вини,
якщо його середня місячна заробітна плата становить 600 грн. Якщо у
наведеній ситуацій за працівником не зберігається заробітна плата, як
відповідь вкажіть «0».

70. Працівник Миколів цілий місяць не працював у зв’язку з простоєм, що
виник з його вини. Вкажіть розмір заробітної плати працівника Миколіва
за час простою, якщо його середня місячна заробітна плата становить 900
грн. Якщо у наведеній ситуацій за працівником не зберігається заробітна
плата, як відповідь вкажіть «0».

71. Яке джерело (форма) трудового права визначає мінімальні розміри
ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті
праці?

1. генеральна угода

2. трудовий договір

3. колективний договір

4. правила внутрішнього трудового розпорядку

5. посадова інструкція

6. штатний розпис

72. Яке джерело (форма) трудового права може передбачати часткову
виплату заробітної плати натурою?

1.рішення суду

2. трудовий договір

3. правила внутрішнього трудового розпорядку

4. колективний договір

5. наукова доктрина

6. посадова інструкція

73. В якому джерелі (формі) трудового права України встановлюється
конкретний розмір мінімальної заробітної плати?

1. законі про оплату праці

2. генеральній угоді

3. Кодексі законів про працю України

4. Конституції України

5. галузевих, регіональних угодах

6. законі про Державний бюджет України

74. В якому джерелі (формі) трудового права локального характеру
встановлюються форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки,
тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри
надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних,
компенсаційних і гарантійних виплат?

1. посадовій інструкції

2. правилах внутрішнього трудового розпорядку

3. трудовій угоді

4. колективному договорі

5. трудовому договорі

6. регіональній угоді

75. В якому джерелі (формі) трудового права встановлюються розміри
доплати за суміщення професій (осад)?

1. посадовій інструкції

2. правилах внутрішнього трудового розпорядку

3. трудовій угода

4. інструкції з охорони праці

5. інструкції з оплати праці

6. колективному договорі

ТЕМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №9

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

І заняття

Теоретичні питання

1. Поняття охорони праці та її правове забезпечення.

1.1. Поняття охорони праці.

1.2. Нормативно-правові акти з охорони праці.

1.3. Нормативно-правові договори і охорона праці.

2. Поняття, види та система гарантій прав працівників з охорони праці.

2.1. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці.

2.2. Спеціальні гарантії прав працівників з охорони праці.

3. Організація охорони праці на локальному рівні:

3.1. Система управління охороною праці на локальному рівні.

3.2. Служба охорони праці: порядок створення, завдання та повноваження.

3.3. Комісія з питань охорони праці підприємства: порядок створення,
завдання та повноваження.

3.4. Правове регулювання проведення атестації робочих місць за умовами
праці.

3.5. Правове регулювання проведення медичних оглядів.

3.6. Правове регулювання проведення навчання з охорони праці.

3.7. Розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань.

4. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про охорону праці:

4.1. Система державних органів по здісненню нагляду і контролю за
дотриманням законодавства про охорону праці.

4.2. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону
праці.

Питання для самоконтролю і перевірки

Спробуйте розібратися у змісті термінів: охорона праці, охорона
здоров’я, безпека праці, техніка безпеки, виробнича санітарія.

Обґрунтуйте відповідь на запитання, чи норми Закону України «Про охорону
праці» поширюються лише на найманих працівників.

Чи є різниця між правилами з охорони праці та інструкціями з охорони
праці? Чи є тотожними за правовою природою інструкції з охорони праці та
посадові інструкції?

Законодавець встановив вимогу про включення нормативно-правових актів з
охорони праці до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань
охорони праці. Чи є чинним акт, якщо він не включений до цього реєстру?

Відповідно до медичного висновку працівник потребував надання йому
легшої роботи. Роботодавець запропонував таку працівникові, але останній
відмовився від переведення. Чи має право роботодавець звільнити
працівника?

Працівники, до досягнення 21 року, щорічно повинні проходити
обов’язковий медичний огляд. Чи повинна 20-річна особа проходити
попередній медичний огляд при прийнятті на роботу?

Згідно із ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець несе
безпосередню відповідальність за порушення вимог законодавства щодо
створення системи охорони праці на виробничому рівні. На Вашу думку, що
слід розуміти під “безпосередньою відповідальністю роботодавця”?
Наведіть приклади такої відповідальності роботодавця.

Проаналізуйте порядок створення та ліквідації служби охорони праці та
обґрунтуйте відповідь на наступні питання:

– створення служби охорони праці є правом чи обов’язком роботодавця,

– чи служба охорони праці може створюватися роботодавцем-фізичною
особою?

Чи буде нести юридичну відповідальність роботодавець за відмову від
надання аргументованої відповіді комісії з питань охорони праці, якщо
він не погоджується з її рекомендаціями? А за невиконання рекомендованих
заходів?

Чи всі роботодавці (юридичні та фізичні особи) повинні виділяти кошти на
витрати з охорони праці? Чи повинно здійснюватися фінансування охорони
праці фізичною особою, що найняла на роботу няньку?

Чи може роботодавець звільнити працівника у разі незадовільних
результатів при повторній перевірці знань з охорони праці?

Що таке аудит охорони праці? Які заходи потрібно втілити в Україні з
метою його запровадження?

Які форми взаємодії використовуються державними та громадськими органами
для здійснення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про
охорону праці?

Чи може діяльність компетентних суб’єктів з нагляду та контролю за
дотриманням законодавства про охорону праці базуватись на соціальному
партнерстві як одному з принципів трудового права України?

Чи здійснює комісія з питань охорони праці підприємства громадський
контроль за дотриманням законодавства про охорону праці?

Чи можна на локальному рівні (наприклад, у колективному договорі)
визначати суб’єктів, що будуть повноважними здійснювати громадський
контроль за охороною праці?

Вирішити задачі

1.  Перелік робіт і професій працівників, яким видається безоплатно
молоко у зв’язку з шкідливими умовами праці, був ухвалений на
конференції профспілкової організації підприємства. Директор заводу
своїм розпорядженням затвердив цей Перелік, але при цьому додав ще
декілька пунктів. Зокрема:

працівникам, які працюють у шкідливих умовах праці менше половини
робочого дня, молоко не видавати;

працівникам, зайнятим у нічну зміну, тижневу норму видачі молока
збільшити на 0,5 літра;

працівникам ливарного цеху видачу молока замінити відповідною кількістю
газованої мінеральної води.

Дайте мотивований висновок щодо правомірності ухвалення зазначеного
Переліку та відповідного розпорядження директора заводу.

2. До комісії по трудових спорах звернулися працівники Яловенко,
Петренко і Василенко з приводу порушення їхніх трудових прав у зв’язку з
відмовою керівництва заводу надати їм щорічну додаткову відпустку за
роботу у шкідливих і важких умовах праці.

На засіданні комісії юрисконсульт пояснив, що вказані працівники не
мають права на щорічну додаткову відпустку, оскільки:

Яловенко хоч і працює у шкідливих умовах праці, про що свідчить
проведена атестація робочих місць, однак така робота не передбачена у
Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими
умовами праці;

Петренко виконує роботу, що передбачена вказаним Списком, але щодо його
робочого місця не була проведена атестація робочих місць за умовами
праці;

результати атестації робочого місця Василенка за умовами праці
засвідчують, що показників негативних факторів виробничого середовища
недостатньо для підтвердження права на відпустку за цим Списком.

Яке рішення повинна прийняти комісія по трудових спорах?

3. Волощук, яка працювала у будівельно-монтажному управлінні, звернулася
до суду з позовом про стягнення оплати за вимушений прогул у сумі 320
грн. Вона вказала, що була усунена від роботи за відмову виїхати у
відрядження. Відмову мотивувала тим, що є вагітною. Волощук просила
забезпечити її роботою за місцем знаходження будівельно-монтажного
управління, в чому їй було відмовлено. На суді представник
будівельно-монтажного управління пояснив, що в трудовому договорі з
Волощук була передбачена така умова, як постійні поїздки в інші міста на
будівельні дільниці, за що вона отримувала спеціальну доплату.

Яке рішення повинен прийняти суд?

4. За угодою про співпрацю між взуттєвою фабрикою та середньою школою
передбачалось, що учні старших класів за їх бажанням можуть працювати на
фабриці у вільний від навчання час. Списки бажаючих працювати
затверджувалися директором школи і це дозволяло їм у дні роботи на
фабриці пропускати останні два уроки.

Тривалість роботи учнів за цією ж угодою встановлювалась 6 годин на
день. Оплата праці здійснювалася за відрядними розцінками, встановленими
для дорослих працівників. У рахунок коштів, виділених для оплати
відпусток учням, фабрика зобов’язувалася побудувати для школи плавальний
басейн.

Батьківська рада школи, яка відповідно до ст.188 КЗпП України була
закликана дати згоду на підтримку угоди, поставила вимогу, щоб усім
дітям, які будуть працюватимуть на фабриці, були оформлені трудові
книжки і тим самим вони мали трудовий стаж.

Оцініть вказані вище дії з огляду на їх відповідності чинному
законодавству.

5. Працівник Пархоменко, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння,
упав з висоти і був тяжко травмований. За результатами розслідування
встановлено виробничий травматизм. Крім виплат за рахунок
загальнообов’язкового соціального страхування, керівник заводу призначив
виплату працівникові одноразової допомоги, яку Пархоменко одержав
наступного місяця.

Працівники заводу, знаючи потерпілого як злісного порушника трудової та
виробничої дисципліни, вважали, що керівник діяв неправильно, і вимагали
перегляду цього рішення. Вимога працівників була ухвалена на конференції
профспілкової організації і передана керівнику.

Керівник звернувся до юрисконсульта заводу, щоб той надав правове
обґрунтування законності вимог працівників. Виступіть у ролі
юрисконсульта та дайте правове обґрунтування законності вимог
працівників.

6. У червні на фабриці проводилося навчання та перевірка знань з охорони
праці. Згідно з наказом керівника таке навчання повинен був пройти також
майстер Пимоненко. Останній відмовився від навчання, посилаючись на те,
що у травні цього ж року він проходив підвищення кваліфікації у
столичному вищому навчальному закладі, у тому числі з питань охорони
праці. До того ж у склад комісії, що проводила навчання і перевірку
знань на фабриці, входив викладач, який навчав Пимоненка під час
проходження підвищення кваліфікації.

Не звертаючи уваги на доводи Пимоненка, керівник фабрики видав наказ,
оголосивши йому догану за порушення трудової дисципліни. Оскаржуючи
наказ до комісії по трудових спорах, працівник зазначив, що комісія
фабрики з навчання та перевірки знань не навчала його питанням охорони
праці, а тому не мала морального права перевіряти його знання. До того ж
комісія була нелегітимною, оскільки у її складі приймав участь державний
інспектор територіального управління Державного комітету України
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, роботу якого
фабрика не оплатила, та новоприйнятий член профспілки, до складу якої
сам Пимоненко не належить.

Дайте правовий аналіз ситуації. Чи правомірні вимоги Пимоненка.

7. Територія підприємства розміщена по обидва боки міської вулиці.
Працівник Симоненко по дорозі до свого робочого місця, проходячи через
вулицю по встановленому пішохідному переходу, послизнувся на слизькій
поверхні, впав і отримав травму. Нещасний випадок трапився о 07:45 год.
Беручи до уваги, що робочий час Симоненка розпочинається о 08:00 год.,
комісія з розслідування цього нещасного випадку прийшла до висновку, що
за фактом травмування працівника необхідно скласти акт за формою НТ –
невиробничий травматизм.

Симоненко не погодився з висновком комісії. Він вважав, що існують усі
підстави вважати випадок виробничим травматизмом, адже у цей час
прямував до роботи, а тому оскаржив висновок комісії до територіального
управління Державного комітету України промислової безпеки, охорони
праці та гірничого нагляду. Керівник управління ухвалив рішення, яким
зобов’язав директора підприємства скласти акт за формою Н-1 – виробничий
травматизм.

Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.

нормативний матеріал до теми

Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р.
// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості
Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII, у
редакції Закону України від 21.11.2002 р. № 229-IV // Відомості
Верховної Ради України. – 2003. – № 2. – Ст. 10.

Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р. №
2245-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 15. – Ст. 73.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV //
Відомості Верховної Ради України. – 1999.– № 46-47. – Ст. 403.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
від 21.03.1991 р. № 875-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991.
– № 21. – Ст. 252.

Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони
праці та гірничого нагляду, затверджене Постановою Кабінету Міністрів
України від 23.11.2006 р. № 1640 // Офіційний вісник України. – 2006. –
№ 47. – Ст. 3133.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві, затверджене постановою Кабінету
Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112 // Офіційний вісник України.
– 2004. – № 35. – Ст. 2337.

Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці
та його територіальними органами, затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1631 // Офіційний вісник України.
– 2003. – № 42. – Ст. 2222.

Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження переліку заходів
та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких
включаються до валових витрат від 27.06.2003 р. № 994 // Офіційний
вісник України. – 2003. – № 27. – Ст. 1330.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають
обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджений постановою
Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559 // Офіційний вісник
України. – 2001. – № 21. – Ст. 950.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці,
робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р.
№ 163 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 352.

Порядок застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із
шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену
тривалість робочого тижня, затверджений наказом Міністерства праці та
соціальної політики України від 23.03.2003 р. № 122 // Офіційний вісник
України. – 2001. – № 14. – Ст. 318.

Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із
шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в
яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений наказом
Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 р. № 16
// Офіційний вісник України. – 1998. – № 5. – Ст. 191.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми,
затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від
22.03.1996 р. № 59 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств
України. – 1996. – № 6.

Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений наказом
Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по
нагляду за охороною праці від 23.09.1994 р № 263/121 // Законодавство
України про охорону праці: збірник нормативних документів. – Київ, 1995.
– Т. 3. – с. 64.

Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами
праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх,
затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України
від 31.03.1994 р. № 46 // Законодавство України про охорону праці. –
1995. – Т. 3. – с. 71.

Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене
наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.1994 р. № 45
// Законодавство України про охорону праці: збірник нормативних
документів. – Київ, 1995. – Т. 3. – С. 4.

Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами
праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений
наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.1993 р. № 256
// Законодавство України про охорону праці. – 1995. – Т. 3. – С.ЗЗ.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками,
затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.1993
р. № 241 // Законодавство України про охорону праці. – 1995. – Т. 3. –
с. 62.

Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками
осіб з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету
України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду
від 21.03.2007 р. № 56 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 27. –
Ст. 1095.

Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства,
затверджене наказом Державного комітету України промислової безпеки,
охорони праці та гірничого нагляду від 21.03.2007 р. № 55 // Офіційний
вісник України. – 2007. – № 26. – Ст. 1069.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Державного
комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 //
Офіційний вісник України. – 2005. – № 8. – Ст. 455.

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з
питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з
нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 // Офіційний вісник
України. – 2005. – № 8. – Ст. 455.

Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом
Державного комітету України з нагляду за охороною праці
від 15.11.2004 р. № 255 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 48. –
Ст. 3191.

Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань
охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду
за охороною праці від 08.06.2004 р. № 151 // Офіційний вісник України. –
2004. – № 27. – Частина 2. – Ст. 1827.

Положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці
та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України,
затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною
праці від 30.03.2004 р. № 92 // Офіційний вісник України. – 2004. –
№ 36. – Ст. 2427.

Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом
Комітету по нагляду за охороною праці України від 29.01.1998 р. № 9
// Офіційний вісник України. – 1998. – Число 14. – Ст. 557.

Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту,
затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною
праці від 29.10.1996 р. № 170 // Бюлетень законодавства і юридичної
практики України. – 1997. – № 11-12. – Ст. 716.

Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів про
охорону праці, що діють на підприємстві, затверджений наказом Державного
комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.1993 р. № 132
// Законодавство України про охорону праці: збірник нормативних
документів. – Київ, 1995. – Т. 2. – С. 93.

Постановление Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 07.01.1977г.
№ 4/П-1 “Об утверждении Перечня производств, профессий и должностей,
работа в которых дает право на бесплатное получение
лечебно-профилактического питания в связи с особо вредными условиями
труда, рационов этого питания, норм бесплатной выдачи
лечебно-профилактического питания” // Бюллетень Госкомтруда СССР. –
1979. – № 7-9.

Постановление Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 16.12.1987г.
№ 731/П-13 “Об порядке бесплатной выдачи молока или других равноценных
пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными
условиями труда” // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1988. – № 4.

Обязательное постановление Секретариата ВЦСПС от 11.06.1934 г. “О
снабжении рабочих горячих цехов газированной соленой водой” // Бюллетень
ВЦСПС. – 1934. – № 13-14.

Правила об условиях труда грузчиков при погрузочно-разгрузочных работах,
утверждены НКТ СССР 20.09.1931г. // Известия НКТ СССР. – 1931. – № 30.

Обязательное постановление НКТ СССР от 11.12.1929 г. “Правила о работе
на открытом воздухе в холодное время года” // Известия НКТ СССР. – 1929.
– № 51-59.

Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими
об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими
профспілками і профоб’єднаннями на 2004-2005 роки, укладена 19.04.2004
р. // Урядовий кур’єр. – 19.05.2004 р. – № 92.

література до теми

Баклан О. Контрольно-наглядова діяльність у сфері охорони праці: окремі
питання // Право України. – 2000. – №10.

Ветухова І. Право матерів на поінформованість про умови праці // Право
України. – 2000. – № 8. – С.87.

Винокурова Л. Навчання і перевірка знань з охорони праці посадових осіб
та фахівців // Праця і закон. – 2003. – № 8. – С. 10-12.

Гетьманцева Н.Д. Право працівника на охорону праці та його гарантії //
Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. – 1999,
Вип.70.

Гогіташвілі Г. Система управління охороною праці на підприємстві
// Охорона праці. – 1998. – № 3. – С. 14.

Голощапов с.А. Правовые вопросы охраны труда в СССР. – М.: Юрид. лит.,
1982.

Зацарний В.В., Арламов О.Ю., Бородін В.Ф. Шляхи усунення розбіжностей
між вимогами законодавства України в сфері охорони праці та вимогами
конвенцій Міжнародної організації праці // Інформаційний бюлетень з
охорони праці. – 2000. – №1. – С.13-17.

Козак З.Я. Правове регулювання охорони праці. Навчальний посібник для
студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Львів,
2003. – 168 с.

Миленький М. Про деякі аспекти адаптації національного законодавства до
законодавства ЄС з питань безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища // Охорона праці. – 2000. – № 8. – С.11-14.

Науково-практичний коментар до Закону України “Про охорону праці”. –
Київ: Основа, 1997. – 528 с.

Огородник О.Г. Охорона праці як правова форма забезпечення здорових і
безпечних умов праці // У кн.: Проблеми права: науково-практичний
збірник. Випуск 2. / За ред. к.ю.н., доцентів Я.І.Безуглої,
Т.І.Ковальчук. – Чернігів: Юрист, 1998. – С.17-21.

Петрова Н. Законодавство про охорону здоров’я жінок та дітей потребує
вдосконалення // Право України. – 1997. – № 10. – с. 28.

Полікарпов І. Вплив міжнародних стандартів на стан охорони праці //
Охорона праці. – 2000. – № 9.

Реус Є. Вікові межі працездатності неповнолітніх: адаптація українського
законодавства до міжнародних угод // Право України. – 1998. – № 5.

Свистельников М. Праця дітей, які не досягли 16-річного віку, потребує
правового врегулювання // Право України. – 1998. – № 4. – С.88.

Стребко С.К., Романчук А.О. Управление охраной труда на предприятии. –
Одесса: Друк, 2001. – 210 с.

Чинков В., Разладов В., Костанян В. Концепція побудови системи
управління охороною праці підприємства // Охорона праці. – 2001. – № 3.
– С. 22-24.

Шамшина І. Щодо концепції законодавства України про охорону праці
// Право України. – 1998. – № 4.

Тестові завдання для перевірки знань

1. Яке джерело (форма) трудового права встановлює види заохочень для
працівників за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів з
підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці?

1) інструкція з охорони праці

2) правила внутрішнього трудового розпорядку

3) посадова інструкція

4) колективний договір

5) договір про надання послуг

6) трудовий договір

2. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямована на
збереження:

1) засобів індивідуального захисту, що надаються працівникові у
користування

2) життя людини у процесі трудової діяльності

3) майна роботодавця

4) майна людини у процесі трудової діяльності

5) здоров’я людини у процесі трудової діяльності

6) дисципліни праці

3. Згідно з Законом України «Про охорону праці» працівник зобов’язаний:

1) володіти інформацією з питань охорони праці

2) проходити психофізіологічну експертизу при прийнятті на роботу

3) знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці

4) надавати інформацію з питань охорони праці профспілковій організації,
членом якої він є

5) користуватися засобами колективного та індивідуального захисту

6) проходити перевірку знань

4. Які джерела (форми) трудового права можуть встановлювати пільги і
компенсації працівникам, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими
умовами праці?

1) колективними договорами

2) правилами внутрішнього трудового розпорядку

3) Кримінальним кодексом України

4) Законом України «Про охорону праці»

5) Цивільним кодексом України

6) Законом України «Про пільги і компенсації працівникам, зайнятим на
роботах з важкими та шкідливими умовами праці»

5. Згідно з Законом України «Про охорону праці» нормативно-правові акти
з охорони праці опрацьовує та приймає:

1) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України

2) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду
за охороною праці

3) всеукраїнські об’єднання роботодавців

4) органи прокуратури

5) всеукраїнські профспілкові організації

6) Конституційний Суд України

6. На яких принципах згідно з Законом України «Про охорону праці»
базується державна політика в галузі охорони праці?

1) законодавчого визначення умов і порядку діяльності роботодавця

2) цільового та ефективного використання коштів фонду охорони праці

3) пріоритету життя і здоров’я працівників

4) поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки

5) пріоритету захисту комерційної таємниці

6) підвищення рівня промислової безпеки шляхом сприяння підприємствам у
створенні безпечних та нешкідливих умов праці

7. Який нормативно-правовий акт визначає основні положення щодо
реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і
здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові
умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади
відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці
та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації
охорони праці в Україні?

1) Закон України «Про оплату праці»

2) Трудовий кодекс України

3) Конституція України

4) Закон України «Про охорону праці»

5) Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності»

6) Закон України «Про відпустки»

8. Система яких заходів та засобів утворює поняття охорони праці,
встановлене Законом України «Про охорону праці»?

1) правових

2) гуманітарних

3) соціально-економічних

4) економічних

5) технологічних

6) санітарно-медичних

9. До яких джерел (форм) трудового права належать правила, положення,
інструкції з охорони праці?

1) нормативно-правових договорів

2) судових прецедентів

3) правових звичаїв

4) актів соціального партнерства

5) нормативно-правових актів

6) колективних угод

10. До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання
(виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу:

1) законодавство про охорону праці не застосовується

2) законодавство про охорону праці застосовується у такому ж порядку, що
й до працівників підприємства

3) законодавство про охорону праці застосовується у визначених випадках

4) законодавство про охорону праці застосовується, якщо сторони
обумовили це у трудовому договорі

5) законодавство про охорону праці застосовується, якщо таке передбачене
у колективному договорі

6) законодавство про охорону праці застосовується з дозволу державних
органів

11. Хто зобов’язаний створити безпечні та здорові умови праці на
підприємствах, в установах, організаціях?

1) виборний орган первинної профспілкової організації

2) працівник

3) комісія з питань охорони праці

4) роботодавець

5) уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці

6) профспілка

12. Комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового
процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на
здоров’я і працездатність працівників у процесі трудової діяльності, –
це:

1) охорона праці

2) державний нагляд за дотримання законодавства про охорону праці

3) санітарно-епідеміологічний контроль

4) атестація робочих місць за умовами праці

5) екологічна експертиза

6) гігієна праці

13. За яких умов працівник має право відмовитися від дорученої роботи?

1) якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для довкілля

2) якщо працівник негайно повідомив про небезпечну виробничу ситуацію
органи прокуратури

3) якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для державного устрою

4) якщо працівник негайно повідомив про небезпечну виробничу ситуацію
посадових осіб державної інспекції праці

5) якщо працівник негайно повідомив про небезпечну виробничу ситуацію
безпосереднього керівника

6) якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для постачальників
роботодавця

14. Хто згідно з Законом України «Про охорону праці» бере участь у
підтвердженні факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для життя
чи здоров’я працівника?

1) трудовий колектив

2) представник профспілки, членом якої є працівник

3) працівник, який відмовився від виконання роботи

4) уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці,
якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася

5) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду
за охороною праці

6) керівник бригади

15. Які пільги та компенсації надаються працівникам, зайнятим на роботах
з важкими та шкідливими умовами праці?

1) переважне право прийняття на роботу

2) скорочення тривалості робочого часу

3) переважне право переведення на іншу роботу

4) дострокове припинення трудового договору

5) оплата праці у підвищеному розмірі

6) переважне право залишення на роботі

16. У разі роз’їзного характеру роботи допускається виплата грошової
компенсації працівникам, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими
умовами праці, для придбання:

1) лікувально-профілактичного харчування

2) газованої солоної води

3) санаторно-курортної путівки

4) засобів колективного захисту

5) навчальних матеріалів

6) молока

17. Які працівники забезпечуються спецодягом, спецвзуттям, іншими
засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами?

1) зайняті на роботах, що потребують спеціального добору

2) зайняті на роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими
метеорологічними умовами

3) зайняті на роботах з навчання охороні праці

4) зайняті на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці

5) зайняті на роботах, що виконуються у нічний час

6) зайняті на роботах, що виконуються на умовах сумісництва

18. Основною метою проведення атестації робочих місць за умовами праці є
сприяння реалізації права на:

1) ведення колективних переговорів

2) оплату працю

3) заробітну плату

4) страйк

5) здорові та безпечні умови праці

6) відпочинок

19. Які з наведених тверджень не відповідають чинному законодавству з
охорони праці?

1) працівник фінансує заходи та засоби з охорони праці

2) умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать
нормативно-правовим актам з охорони праці

3) працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком
протипоказана йому за станом здоров’я

4) усі працівники підлягають загальнообов’язковому державному
соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

5) роботодавець проходить обов’язкові медичні огляди

6) працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням,
якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці

20. За необхідності факт наявності виробничої ситуації, небезпечної для
життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують,
підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю:

1) представника Міністерства праці та соціальної політики

2) представників органів державного нагляду

3) представників МСЕК

4) страхового агента

5) представника профспілки, членом якої є працівник

6) страхового експерта з охорони праці

21. За підсумками розслідування професійного захворювання роботодавець
складає акт за встановленою формою, один примірник якого він
зобов’язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не
пізніше _________ днів з моменту закінчення розслідування.

22. На підприємстві з кількістю працюючих _________ і більше осіб
роботодавець створює службу охорони праці.

23. На підприємстві з кількістю працюючих менше _________ осіб для
виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні
спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

24. Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного
ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на
_________ р., проходять навчання, а також перевірку знань з питань
охорони праці за участю профспілок.

25. Для підприємств, незалежно від форм власності (крім тих, що
утримуються за рахунок бюджету), або фізичних осіб, які використовують
найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше _________
відсотка від суми реалізованої продукції.

26. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на
охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і
становлять не менше _________ відсотка від фонду оплати праці.

27. Комісія з питань охорони праці підприємства створюється:

1) якщо це передбачено у колективному договорі

2) за рішенням роботодавця, погодженого з профспілкою

3) за приписом посадової особи державного органу з нагляду за охороною
праці

4) на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації

5) за рішенням найманих працівників підприємства

6) якщо таке передбачено домовленістю сторін трудового договору

28. Хто може скасувати припис спеціаліста служби охорони праці?

1) профспілка

2) уповноважена особа найманими працівниками з охорони праці

3) працівник

4) роботодавець

5) комісія з питань охорони праці підприємства

6) трудовий колектив

29. Який характер мають рішення, що приймаються комісією з питань
охорони праці підприємства?

1) обов’язковий

2) рекомендаційний

3) досудовий

4) адміністративний

5) проектний

6) істотний

30. Якщо працівник ухиляється від проходження обов’язкового медичного
огляду, то роботодавець зобов’язаний:

1) притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності

2) розірвати трудовий договір з працівником

3) відсторонити працівника від роботи

4) притягнути працівника до матеріальної відповідальності

5) змінити умови праці

6) звільнити працівника

31. Кому безпосередньо підпорядковується служба охорони праці?

1) комісії з питань охорони праці підприємства

2) державному інспектору

3) трудовому колективу

4) державному органові з нагляду за охороною праці

5) роботодавцю

6) профспілковій організації

32. З яких питань працівники повинні проходити навчання з охорони праці?

1) надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків

2) трудового законодавства

3) проходження медичного огляду

4) правил поведінки у разі виникнення аварії

5) проведення експертизи умов праці

6) правил поведінки у разі виникнення хронічного професійного
захворювання

33. Усі особи молодше _________ р. приймаються на роботу лише після
попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення _________
р., щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.

34. Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони
праці мають право:

1) видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові
для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків

2) накладати штрафні санкції за порушення законодавства про охорону
праці

3) притягувати до відповідальності працівників, які порушують вимоги
законодавства про охорону праці

4) зупиняти роботу устаткування та інших засобів виробництва у разі
створення загрози життю або здоров’ю працівників

5) відсторонювати від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду,
навчання, інструктажу з охорони праці

6) ліквідувати підприємство у разі порушення законодавства про охорону
праці

35. Які працівники проходять обов’язкові медичні огляди згідно з Законом
України «Про охорону праці»?

1) жінки

2) працівники, що зайняті на важких роботах

3) інваліди

4) усі працівники

5) працівники, що зайняті на роботах, де є потреба у професійному доборі

6) лише керівні працівники

36. Для якої діяльності роботодавець зобов’язаний одержати дозвіл у
Держгірпромнагляді?

1) діяльності, пов’язаної з виконанням робіт підвищеної небезпеки

2) діяльності, пов’язаної з експлуатацією об’єктів, машин, механізмів,
устаткування підвищеної небезпеки

3) діяльності, пов’язаної з проведенням аудиту охорони праці

4) діяльності, пов’язаної з здійсненням нагляду за дотриманням
законодавства про охорону праці

5) діяльності, пов’язаної з виконанням робіт, де є потреба у
професійному доборі

6) діяльності, пов’язаної з виконанням наперед не передбачуваних робіт з
охорони праці

37. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок питання
вирішуються:

1) безпосереднім керівником працівника

2) комісією з питань охорони праці

3) органами представництва найманих працівників

4) посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці

5) профспілковою організацією

6) службою охорони праці

38. Розраховуючи розмір страхового внеску для конкретного підприємства,
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України може встановити надбавку, враховуючи:

1) відсутність травматизму

2) належний стан охорони праці

3) високий рівень травматизму

4) неналежний стан охорони праці

5) наявність значної кількості працівників у роботодавця

6) відсутність професійних захворювань

39. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці
поділяються на:

1) позаплановий

2) щоквартальний

3) контрольний

4) виробничий

5) внутрішній

6) первинний

40. Які обов’язкові медичні огляди працівників організовує роботодавець?

1) чергові

2) попередні

3) відомчі

4) термінові

5) періодичні

6) позавідомчі

41. Хто приймає Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на
здійснення та придбання яких включаються до валових витрат?

1) Верховна Рада Україна

2) Кабінет Міністрів України

3) Міністерство праці та соціальної політики

4) Президент України

5) Національний банк України

6) Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та
гірничого нагляду

42. Які з наведених тверджень не відповідають чинному законодавству, що
регулює організацію управління охороною праці?

1) комісія з питань охорони праці створюється лише на підприємствах з
кількістю працюючих 50 і більше осіб

2) працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, повинні
проходити спеціальне навчання з охорони праці

3) роботодавець фінансує та організовує проведення медичних оглядів
працівників

4) ліквідація служби охорони праці допускається у разі ліквідації
підприємства

5) служба охорони праці не створюється, якщо роботодавцем є фізична
особа

6) не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання і
перевірку знань з охорони праці

43. Максимальний розмір штрафу за порушення законодавства про охорону
праці, що застосовується до роботодавця, не може перевищувати _________
відсотків місячного фонду заробітної плати.

44. Несплата роботодавцем штрафу за порушення законодавства про охорону
праці тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі _________
відсотків за кожний день прострочення.

45. Куди зараховуються кошти від застосування штрафних санкцій до
роботодавців за порушення законодавства про охорону праці?

1) у касу підприємства

2) у касу Держгірпромнагляду

3) до Державного бюджету України

4) у фонд охорони праці підприємства

5) до місцевого бюджету

6) у фонд оплати праці

46. Протягом якого терміну роботодавець може оскаржити у судовому
порядку рішення про стягнення з нього штрафу за порушення законодавства
про охорону праці?

1) місячного

2) трьохмісячного

3) шестимісячного

4) річного

5) двохрічного

6) трьохрічного

47. Хто здійснює громадський контроль за додержанням законодавства про
охорону праці?

1) державний інспектор праці

2) уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці

3) роботодавець

4) служба охорони праці

5) професійна спілка

6) інспектор Держгірпромнагляду

48. Вкажіть, який суб’єкт згідно з чинним законодавством України є
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду
за охороною праці.

1) Державний департамент з нагляду за охороною праці

2) Державний комітет України по нагляду за охороною праці

3) Державний комітет України промислової безпеки, охорони праці та
гірничого нагляду

4) Комітет по нагляду за охороною праці України

5) Державний комітет України з нагляду за охороною праці

6) Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого
нагляду

49. Які гарантії надаються уповноваженій найманими працівниками особі з
питань охорони праці у зв’язку з виконанням нею функцій громадського
контролю за додержанням законодавства про охорону праці?

1) звільнення особи від роботи на передбачений колективним договором
строк

2) виплата заробітної плати у підвищеному розмірі

3) забезпечення засобами соціального захисту

4) притягнення до матеріальної відповідальності лише за згодою найманих
працівників

5) забезпечення безплатним харчуванням

6) заборона звільнення з ініціативи роботодавця

50. Здійснюючи громадський контроль, професійні спілки мають право:

1) проводити атестацію робочих місць за умовами праці

2) розробляти загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого середовища

3) зупиняти експлуатацію підприємств, які створюють загрозу життю
працюючих

4) проводити незалежну експертизу умов праці

5) брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних
захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них

6) розробляти та затверджувати правила, норми, положення, інструкції та
інші нормативно-правові акти з охорони праці

Тема практичного заняття № 10.

ТРУДОВА ДИСЦИПЛІНА. ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

І заняття

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Трудова дисципліна та її значення в умовах переходу до ринкової
економіки.

Трудова дисципліна:

2.1. як елемент трудових правовідносин.

2.2. як інститут трудового права.

2.3. як принцип трудового права.

2.4. як фактична поведінка учасників трудових правовідносин

Правові методи забезпечення трудової дисципліни.

Внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах в установах та
організаціях.

Нормативні акти, які забезпечують регулювання внутрішнього трудового
розпорядку.

Правила внутрішнього трудового розпорядку: їх види та загальна
характеристика.

Заходи заохочення, як метод забезпечення трудової дисципліни.

7.1. поняття та види заохочень;

7.2. порядок застосування заохочень;

Юридична відповідальність, як метод забезпечення трудової дисципліни.

Поняття дисциплінарної відповідальності за трудовим правом.

Підстави дисциплінарної відповідальності працівників.

Види дисциплінарної відповідальності за трудовим правом.

Загальна дисциплінарна відповідальність працівників.

Види дисциплінарних стягнень у сфері загальної дисциплінарної
відповідальності.

Загальні правила застосування дисциплінарних стягнень за трудовим
правом.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПЕРЕВІРКИ

Подумайте над термінами “трудова дисципліна” і “дисципліна праці”. Чи
Трудова дисципліна та її значення в умовах переходу до ринкової
економіки.

Трудова дисципліна:

2.1. як елемент трудових правовідносин.

2.2. як інститут трудового права.

2.3. як принцип трудового права.

2.4. як фактична поведінка учасників трудових правовідносин

Правові методи забезпечення трудової дисципліни.

Внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах в установах та
організаціях.

Нормативні акти, які забезпечують регулювання внутрішнього трудового
розпорядку.

Правила внутрішнього трудового розпорядку: їх види та загальна
характеристика.

Заходи заохочення, як метод забезпечення трудової дисципліни.

7.1. поняття та види заохочень;

7.2. порядок застосування заохочень;

Юридична відповідальність, як метод забезпечення трудової дисципліни.

Поняття дисциплінарної відповідальності за трудовим правом.

Підстави дисциплінарної відповідальності працівників.

Види дисциплінарної відповідальності за трудовим правом.

Загальна дисциплінарна відповідальність працівників.

Види дисциплінарних стягнень у сфері загальної дисциплінарної
відповідальності.

Загальні правила застосування дисциплінарних стягнень за трудовим
правом.

тотожні ці поняття? Чому для назви глави 10 КЗпП України законодавець
обрав перший, а не другий?

Чи правильно вважають, що трудову дисципліну можна порушувати і при
цьому не бути покараним?

У чому, на Вашу думку, проявляється на підприємствах “обстановка
нетерпимості до порушень трудової дисципліни” (ст.140 КЗпП України)?

Якщо “трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях
визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які
затверджуються трудовим колективом на основі типових правил” (ст.142
КЗпП України), то для чого існують галузеві правила?

Чи можуть правила Львівського національного університету називатися
“Правила внутрішнього розпорядку”, тобто без слова “трудового”?

Чи може декан юридичного факультету оголосити “догану” студенту 3 курсу?
А лаборанту кафедри?

Чи факт затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку трудовим
колективом не є порушенням права власника щодо найму робочої сили і
права розпорядження нею в межах, визначених законом?

Чи відрізняються між собою заходи дисциплінарного впливу та заходи
дисциплінарної відповідальності? Обґрунтуйте.

Чим пояснити, що при звільненні за пунктами 2 і 3 ст.41 КЗпП України не
можна застосувати правила ст.148 КЗпП України?

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. Начальник цеху автомобільного заводу (м. Луцьк) оголосив сувору
догану чотирьом працівникам за те, що вони не відвідують організованих
для них курсів підвищення кваліфікації та погано вивчають рекомендований
матеріал. Обов’язковість навчання начальник цеху мотивував тим, що завод
отримує нове устаткування, а працівники з ним мало знайомі.

В КТС, куди звернулися працівники із заявою про зняття дисциплінарного
стягнення, з’ясувалося, що у цеху, де вони працюють відбуваються
ремонтні роботи, а тому більшість робітників, у т.ч. і вони перебувають
у відпустках без збереження заробітної плати. Оскільки ніхто з ними не
узгоджував необхідність навчання на курсах, матеріал, що там подають, їм
знайомий та беручи до уваги, що відвідування курсів не оплачується, вони
просили зняти дисциплінарні стягнення і зобов’язати начальника цеху
вибачитися перед ними.

Обґрунтуйте рішення КТС.

2. Працівник Бузької райспоживспілки Андрущак 19 травня 2001 р. був
звільнений з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України з формулюванням у трудовій
книжці “за неналежне ставлення до своїх службових обов’язків”.

При розгляді справи судом було встановлено, що за період роботи позивача
у Бузькій райспоживспілці до нього тричі застосовувалися дисциплінарні
стягнення: зокрема, 7 травня 1999 р. оголошено сувору догану, 19
листопада 2000 р. він був переведений на нижче оплачувану посаду без
зазначення терміну переведення, а 29 березня 2001 р. його суворо
попередили. Причиною, що стала підставою для звільнення Андрущака 19
травня стала відмова останнього відвезти голову райспоживспілки на
семінар до Львова. Службова машина, голови напередодні поламалася, а
власна машина Андрущака знаходилась на подвір’ї райспоживспілки. У суді
також з’ясувалося, що членом профспілки Андрущак не був, а за
використання власного автомобіля у службових цілях йому виплачували
щомісячну компенсацію.

Напишіть проект рішення суду по цій справі.

3. Генеральний директор автобази звернувся 15.03.2001 р. з поданням до
профкому дати санкцію на звільнення за п.8 ст. 40 КЗпП України водія
Павліва за крадіжку з гаражу однотумбового письмового стола.

На засіданні профкому з’ясувалося, що 18.02.2001 р. Павлів взяв стіл з
дозволу старшого механіка Мозіля та інженера Лося. Зникнення стола було
виявлено після того, як начальник гаража Коваль повернувся 03.03.2001 р.
з відпустки. Оскільки стіл Павлів повернув, а до справи було долучено
висновок медичної служби гаража про те, що саме 18.02.2001 р. Павлів
з’явився на роботу у нетверезому стані профком більшістю в один голос
дав санкцію на звільнення його за п.7 ст.40 КЗпП України.

Генеральний директор автобази наказом від 20.03.2001 р. звільнив Павліва
за появу на роботі у нетверезому стані, а Мозілю та Лосю оголосив догану
за сприяння в крадіжці державного майна. Начальника гаража Коваля було
суворо попереджено і позбавлено надбавки за високі досягнення в праці
“через слабку виховну роботу в колективі”.

Дайте правовий аналіз наведеної справи.

4. Вчитель – методист Гулак 18 вересня під час футбольного матчу
перебував на трибуні стадіону і при кожній невдалій атаці улюбленої
команди привселюдно лаявся нецензурними словами. Про цей факт стало
відомо дирекції школи, де він працював, і 25 вересня йому було оголошено
догану “за аморальну поведінку у громадському місці”.

Вважаючи, що з ним повелися незаконно Гулак 30 вересня написав скаргу до
голови райвідділу освіти і просив зняти догану оскільки трудової
дисципліни він не порушував.

У результаті тривалої перевірки фактів за скаргою Гулака з’ясувалося, що
останній неодноразово з’являвся на уроках у нетверезому стані, з
дружиною своєю не проживає, сплачує аліменти на двох дітей, нерідко
пристає до старшокласниць із залицяннями і т.п. Все це підтверджувалося
поясненнями учнів, вчителів школи та деякими документами.

Після того, як Гулак відмовився дати письмове пояснення щодо зібраних
матеріалів голова райвідділу освіти 4 листопада видав наказ про
звільнення його з роботи згідно з п.3 ст.41 КЗпП України «за
систематичне вчинення аморальних проступків у побуті і на роботі, що
несумісні з виконанням ним виховних функцій».

Проаналізуйте наведену ситуацію та спробуйте розібратися в термінах і
правильності застосування заходів стягнення.

5. Через сильні снігопади 4-7 листопада 1995 р., значної шкоди було
завдано міській комунальній системі та транспортним комунікаціям.

У зв’язку з цим міський голова м. Львова підписав розпорядження “Про
незадовільну роботу служб міського господарства та районних
адміністрацій”, яким було суворо попереджено та позбавлено премій за
листопад керівника управління комунального господарства міської ради та
секретаря виконкому, головам Залізничної та Шевченківської районних
адміністрацій оголошено догану.

Цим же розпорядженням міський голова зобов’язав фінансово-бухгалтерські
служби відрахувати до 50% посадових окладів працівників, які винні у
незадовільній роботі з прибирання снігу для покриття збитків лікувальних
установ та жителів міста, які отримали травми у дні снігопаду. (див.
“Високий замок” від 14 листопада 1995 р. № 153).

Дайте правовий аналіз наведеної в газеті ситуації.

ІІ заняття

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

Спеціальна дисциплінарна відповідальність працівників та її особливості.

Різновиди спеціальної дисциплінарної відповідальності.

Особливості дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих
працівників.

Дисциплінарна відповідальність суддів.

Спеціальна дисциплінарна відповідальність державних службовців та
посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Дисциплінарна відповідальність працівників залізничного транспорту.

Дисциплінарна відповідальність працівників гірничих підприємств.

Дисциплінарна відповідальність працівників митної служби.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПЕРЕВІРКИ

1. Чому дисциплінарна відповідальність атестованих працівників органів
внутрішніх справ не розглядається як різновид спеціальної дисциплінарної
відповідальності.

2. У чому на Вашу думку полягає різниця між «положеннями про дисципліну»
та «статутами про дисципліну»?

3. Охарактеризуйте юридичну природу «Дисциплінарного статуту прокуратури
України».

4. Чи може бути рекомендований до обрання безстроково суддя, який має
дисциплінарне стягнення?

5. Чи можна «порушення присяги» державним службовцем вважати
дисциплінарним проступком?

6. Чи можна до касира залізничних квиткових кас в разі порушення ним
трудової дисципліни застосовувати стягнення що передбачені ст. 147 КЗпП
України?

А до стрілочника?

7. Спробуйте обґрунтувати приналежність дисциплінарної відповідальності
працівників гірничих підприємств до спеціальної дисциплінарної
відповідальності.

8. Чи можна вважати, що «Дисциплінарний статут митної служби України» є
актом вищої юридичної сили, аніж «Дисциплінарний статут прокуратури
України»?

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. Наказом прокурора області старшого слідчого однієї з міських
прокуратур Саленка було переведено на посаду слідчого до районної
прокуратури за порушення ним службової дисципліни та вчинення дій які
підривають авторитет прокуратури.

Ознайомившись 10 жовтня з наказом прокурора області Саленко відмовився
перейти до районної прокуратури і вже 15 жовтня оскаржив застосоване
щодо нього дисциплінарне стягнення до Генерального прокурора України.

Вивчаючи матеріали справи, що надійшла до генеральної прокуратури 19
жовтня Генеральний прокурор України з’ясував, що 18 вересня перебуваючи
за кермом власного автомобіля «Шкода» старший слідчий прокуратури міста
Саленко проїжджаючи на великій швидкості перехрестя не зупинився на
вимогу інспектора ДАІ. В результаті переслідування його автомобіля
працівниками ДАІ та застосування ними передбачених законом заходів
затримання порушників він зупинився і був доставлений до відділення
міліції. Показавши посвідчення працівника прокуратури та пригрозивши
працівникам міліції «розібратися з ними по закону» Саленко без перешкод
залишив міліцейське відділення.

У своїй скарзі до Генерального прокурора України Саленко відзначив, що
трудової дисципліни він не порушував, службові обов’язки виконує
добросовісно, а перевищення швидкості ним відбулося у позаробочий час, о
3-й годині ночі і ніякої загрози перехожим він не створив. Більше того,
за вказане порушення до нього вже вжито заходи адміністративної
відповідальності.

Чи є підстави для застосування дисциплінарних санкцій щодо працівника
прокуратури?

Чи правильно було застосоване стягнення щодо Саленка?

Які права Генерального прокурора України щодо вирішення цієї справи по
суті?

Вкажіть останній термін, коли Генеральний прокурор України зобов’язаний
ухвалити рішення по цій справі.

2. Після того, як начальника відділу комунального господарства міської
ради кулик одружився із своєю підлеглою Мартиненко міський голова видав
наказ, яким увільнив останню з державної служби у зв’язку з виникненням
обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній
службі, а начальнику відділу Кулику оголосив догану та затримав на один
рік присвоєння чергового рангу.

Вважаючи наказ незаконним подружня пара оскаржила його до прокурора
міста. У скарзі зокрема відзначалося, що вони вже понад рік перебували у
фактичних шлюбних стосунках і від юридичного оформлення цих стосунків
службові відносини не постраждають, тим більше, кожен з них залишився на
дошлюбному прізвищі. Крім того, скаржники наголошували, що ст. 12 Закону
Про державну службу передбачає обмеження вступу на службу лише при
прийнятті на роботу і не може бути підставою для звільнення в разі
виникнення близьких родинних стосунків у процесі перебування осіб на
державній службі. Начальний відділу Кулик наголошував також на тому, що
при застосуванні до них дисциплінарних стягнень міський голова не
вимагав жодних письмових пояснень. До того ж застосування щодо нього
водночас двох дисциплінарних стягнень є грубим порушенням чинного
законодавства, яке не дозволяє застосовувати більше одного покарання за
одне і теж саме правопорушення.

Спробуйте розібратися з усіма вимогами скаржників та напишіть письму
відповідь прокурора на заявлену скаргу.

3. Ознайомившись з матеріалами, опублікованими у газеті «Україна молода»
голова місцевого суду порушив дисциплінарне провадження щодо судді
Колесника. У статті зокрема повідомлялося, що суддя розглядаючи 20
листопада минулого року у відкритому судовому засіданні кримінальну
справу про обвинувачення громадянина С. у вчиненні ним злісного
хуліганства, порушив вимоги процесуального законодавства, відмовив
адвокату підсудного у задоволенні клопотання, та не залучив до справи
поданих ним додаткових доказів, які пом’якшували вину підсудного.

Скеровані головою суду матеріали про дисциплінарний проступок судді
Колесника впродовж двох місяців перевіряли двоє членів кваліфікаційної
комісії суддів і 24 травня вони були подані на розгляд відповідної
комісії.

8-го червня кваліфікаційна комісія суддів розглянула справу про
порушення дисципліни суддею Колесником на своєму засіданні і постановила
застосувати щодо нього сувору догану. Копія рішення дисциплінарної
комісії була вручена йому 10-го червня.

Вважаючи, що дисциплінарне стягнення щодо нього було застосоване з
порушенням чинного законодавства, суддя Колесник вже через тиждень
оскаржив його до Вищої ради юстиції.

Яке рішення мала б ухвалити Вища рада юстиції?

4. За наказом начальника відділення Південно-західної залізниці
колійного майстра Ляшка було звільнено з роботи за не огородження
сигналами зупинки місця проведення колійних робіт.

Вважаючи, що звільнення проведено з порушенням чинного законодавства
Ляшко звернувся з позовом до сулу про поновлення його на роботі.

У позовній заяві він відзначив, що колійні роботи тривали усього дві
години і впродовж цього часу на ремонтованій ділянці пройшов лише один
вантажний потяг, а тому особливої загрози життю і здоров’ю громадян не
було. При звільнені від нього жодних письмових пояснень не вимагали.
Звернення до профспілкового органу щодо згоди на його звільнення
адміністрація не подавала, не зважаючи на те, що він є членом
профспілки.

Під час розгляду справи у суді Ляшко також доводив, що звільнення за
порушення трудової дисципліни можливе тільки за наявності підстав,
передбачених п.п. 3, 4, 7 та 8 ст. 40 КЗпП України. Його ж дії під жоден
із цих пунктів не підпадають.

Спробуйте вирішити справу. Якими нормативними актами крім КЗпП України
повинен керуватися суд при розгляді цієї справи.

НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ

Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості
Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

Закон України “Про статус суддів” від 15.12.1992р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1993. – №8. – Ст.57.

Закон України “Про прокуратуру” від 5.11.1991р. // Відомості Верховної
Ради України. – 1991. – №53. – Ст.793.

Закон України „Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року // Відомості
Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст.62.

Закон України „Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1992. – №49. – Ст.668.

Закон України „Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №36. – Ст.61.

Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1993. – №52.

Закон України „Про зв’язок” від 16 травня 1995 р. // Відомості Верховної
Ради України. – 1995. – №160.

Закону України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст.266.

Закон України „Про залізничний траспорт” від 4 липня 1996 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – Ст.183.

Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1998. – №25. – Ст.146.

Гірничий закон України від 10 червня 1999 року // Відомості Верховної
Ради України. – 1999. – № 50. – Ст. 433.

Закон України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180.

Закон України “Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року // Відомості
Верховної Ради України, 2002. – № 20. – Ст. 134.

Дисциплінарний статут прокуратури України, затв. Постановою Верховної
Ради України від 06.11.1991р. // Відомості Верховної Ради України. –
1992. – №4. – Ст.15.

Дисциплінарний статут митної служби України /Затв. Законом України від
6 вересня 2005 р.

Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств, затв.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 294.

Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затв.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1993р. // ЗП Уряду
України. – 1993. – №4-5. – Ст.71.

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і
службовців підприємств, установ, організацій, затв. Наказом Держкомпраці
СРСР і ВЦРПС від 20.07.1984 р. // Бюлетень Госкомтруда СССР. – 1984. –
№11.

Постанова Пленуму Верховного Суду “Про застосування Конституції України
при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996 р. № 9 // Законодавство
України про працю. – Львів, 2001. – С.348–349.

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами
трудових спорів” від 06.11.1992р. № 9 // Законодавство України про
працю. – Львів, 2001. – С.338-355.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

Абрамова О. В., Никитинский В. И. Трудовая дисциплина. – М., 1984.

Барабаш А. Т. Ответственность за нарушение трудовой дисциплины. – К.,
1977.

Бару М., Гончарова Г. Перебудова і деякі питання трудового права.
// Радянське право, 1988, №2.

Бородін І. Дисциплінарна відповідальність та дисциплінарне провадження
// Право Україин 2006р. №12, с. 93.

Бущенко П., Венедиктов В. Поняття “систематичне порушення трудових
обов’язків”: розбіжності у теорії та практиці // Радянське право. –
1990. – №9.

Василюк С., Косило А. Зарубіжний досвід притягнення суддів до
дисциплінарної відповідальності // Право України 2006р. №2, с. 131.

Венедиков В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в
трудовом праве.- Харьков: Консум, 1996.

Венедиктов В. Юридична відповідальність в науці і практиці трудового
права. // Право України, 1992, №1.

Гавриленко Д. А. Правовое государство и дисциплина / Под ред. В. И.
Шабайлова. – Минск, 1991.

Глазырин В. В. Правовые средства укрепления трудовой дисциплины. – М.,
1985.

Данченко М. І. Відповідальність за порушення дисципліни праці. – К.,
1980.

Кленов Е. А. Внутренний трудовой распорядок на предприятии. – М., 1974.

Лившиц Р. З. Право на материальное стимулирование труда. – М., 1976.

Смирнов В. Н. Внутренний трудовой распорядок на предприятии. – Л., 1980.

Стимулы добросовестного труда и ответственность за его результаты / Под
ред. Ю. П. Орловского. – М., 1991.

Стичинський Б.С., Зуб І.В, Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до
законодавства України про працю. К.:А.С.К., 2000.

Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового
законодательства. М. 1990.

Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец.
вищ. навч. закл. / За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Концерн „Видавничий Дім
„Ін Юре”, 2004.

Угрюмова Г. Дисципліна праці: розвиток та удосконалення інституту //
Право України 2006р., №1, с. 40.

Хуторян Н. М. Проблеми відповідальності в трудовому праві //
Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Під ред. Н. М.
Хуторяна. – К.: ІнЮре, 1999.

Хавронюк М. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна
відповідальність. – К.: Атіка, 2003.

Хуторян Н. Н. Предупреждение нарушений трудовой дисциплины. – К., 1992.

Щербина В. І. Теоретичні проблеми охоронної функції трудового права в
умовах ринкових відносин. – Дніпропетровськ, 2004.

Тестові завдання для перевірки знань

1. Заходи спеціальної дисциплінарної відповідальності за законодавством
України встановлено для таких категорій працівників:

1. прокурорсько-слідчих працівників

2. працівників фермерських господарств

3. працівників медичних установ

4. працівників освіти

5. керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників

6. головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх
заступників

2. Заходи спеціальної дисциплінарної відповідальності за законодавством
України встановлено для таких категорій працівників:

1. працівників освіти

2. працівників фермерських господарств

3. працівників медичних установ

4. суддів

5. керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників

6. головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх
заступників

3. Заходи спеціальної дисциплінарної відповідальності за законодавством
України встановлено для таких категорій працівників:

1. працівників освіти

2. працівників фермерських господарств

3. працівників медичних установ

4. головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх
заступників

5. керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників

6. працівників залізничного транспорту

4. Заходи спеціальної дисциплінарної відповідальності за законодавством
України встановлено для таких категорій працівників:

1. працівників освіти

2. працівників фермерських господарств

3. державні службовці

4. головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх
заступників

5. керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників

6. працівників медичних установ

5. Заходи спеціальної дисциплінарної відповідальності за законодавством
України встановлено для таких категорій працівників:

1. працівників освіти

2. працівники гірничих підприємств

3. працівників фермерських господарств

4. головних бухгалтерів підприємств, установ, організацій та їх
заступників

5. керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників

6. працівників медичних установ

6. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення
трудової дисципліни належать:

1. порушення правил прийому на роботу

2. вчинення аморального проступку

3. прогул без поважних причин

4. скасування допуску до державної таємниці

5. поява на роботі у нетверезому стані

6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

7. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення
трудової дисципліни належать:

1. порушення правил прийому на роботу

2. вчинення аморального проступку

3. відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня без
поважних причин

4. поява на роботі у нетверезому стані

5. систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків,
покладених на нього трудовим договором

6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

8. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення
трудової дисципліни належать:

1. порушення правил прийому на роботу

2. вчинення аморального проступку

3. поява на роботі у нетверезому стані

4. поява на роботі у стані наркотичного або токсичного сп`яніння

5. вчинення за місцем роботи розкрадання майна роботодавця,
встановленого вироком суду, що набрав законної сили

6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

9. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за порушення
трудової дисципліни належать:

1. вчинення за місцем роботи дрібного розкрадання майна роботодавця,
встановленого вироком суду, що набрав законної сили

2. вчинення аморального проступку

3. поява на роботі у нетверезому стані

4. порушення правил прийому на роботу

5. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

6. винні дії керівника підприємства, внаслідок чого заробітна плата
виплачувалась несвоєчасно

10. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за
порушення трудової дисципліни належать:

1. поява на роботі у нетверезому стані

2. вчинення аморального проступку

3. винні дії керівника підприємства, внаслідок чого заробітна плата
виплачувалась в розмірах, нижчих від установленого законом розміру
мінімальної заробітної плати

4. порушення правил прийому на роботу

5. систематичного невиконання працівником без поважних причин
обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового
розпорядку

6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

11. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за
порушення трудової дисципліни належать:

1. поява на роботі у нетверезому стані

2. одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником
підприємства, його заступниками

3. вчинення аморального проступку

4. прогулу без поважних причин

5. порушення правил прийому на роботу

6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

12. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за
порушення трудової дисципліни належать:

1. поява на роботі у нетверезому стані

2. вчинення аморального проступку

3. одноразове грубе порушення трудових обов`язків головним бухгалтером
підприємства, його заступниками

4. поява на роботі у нетверезому стані

5. порушення правил прийому на роботу

6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

13. До випадків звільнення як виду дисциплінарного стягнення за
порушення трудової дисципліни належать:

1. одноразове грубе порушення трудових обов`язків службовими особами
митних органів і державних податкових інспекцій, які мають персональні
звання

2. вчинення за місцем роботи дрібного розкрадання майна роботодавця,
встановленого вироком суду

3. поява на роботі у нетверезому стані

4. вчинення аморального проступку

5. порушення правил прийому на роботу

6. виявлена невідповідність працівника займаній посаді внаслідок
недостатньої кваліфікації

14. Норми, які встановлюють обов’язки сторін трудового договору, режим
їх виконання, внутрішній трудовий розпорядок, засоби заохочення та
відповідальності, що складають механізм забезпечення виконання цих
зобов’язань – це

1. виконавча дисципліна

2. службова дисципліна

3. трудова дисципліна

4. зміст трудового договору

5. режим робочого часу

6. виробнича дисципліна

15. Вкажіть максимальний строк застосування до працівника загальної
дисциплінарної відповідальності, який обчислюється з дня вчинення
трудового порушення.

1. три місяці

2. чотири місяці

3. п’ять місяці

4. шість місяців

5. сім місяців

6. два місяці

16. Роботодавець може застосовувати до працівника заходи загальної
дисциплінарної відповідальності після виявлення трудового
правопорушення, безпосередньо за виявленням, але не пізніше __________
міс.

17. Працівника може бути притягнуто до загальної дисциплінарної
відповідальності не пізніше _________міс.

18. Вкажіть види дисциплінарної відповідальності за трудовим правом
України.

1. загальна

2. обмежена

3. кратна

4. спеціальна

5. підвищена

6. особлива

19. Вкажіть види дисциплінарних стягнень, загальної дисциплінарної
відповідальності, що передбачені Кодексом законів про працю України

1. сувора догана

2. догана з переведенням на нижче оплачувану посаду

3. догана з останнім попередженням

4. догана

5. звільнення

6. звільнення з позбавленням класного чину

20. До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених
законодавством про працю, можуть застосовуватися наступні заходи
дисциплінарного впливу:

1. попередження про неповну службову відповідальність

2. звільнення з позбавленням класного чину

3. звільнення з подальшою забороною обіймати державні посади

4. затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або призначення
на вищу посаду

5. затримка до двох років у присвоєнні чергового рангу

6. сувора догана

21. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді
належить:

1. голові спеціалізованого суду

2. голові обласної державної адміністрації

3. народним депутатам України

4. суддям вищестоящого суду

5. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України

6. Вищій раді юстиції

22. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді
належить:

1. голові спеціалізованого суду

2. голові обласної державної адміністрації

3. народним депутатам України

4. Уповноваженому ВРУ з прав людини

5. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України

6. Вищій раді юстиції

23. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді
належить:

1. голові спеціалізованого суду

2. голові обласної державної адміністрації

3. народним депутатам України

4. суддям вищестоящого суду

5. Голові Верховного Суду України

6. Вищій раді юстиції

24. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді
належить:

1. голові спеціалізованого суду

2. голові обласної державної адміністрації

3. народним депутатам України

4. Міністру юстиції України

5. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України

6. Вищій Раді юстиції

25. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді
належить:

1. голові спеціалізованого суду

2. голові обласної державної адміністрації

3. голові відповідної ради суддів

4. суддям вищестоящого суду

5. Вищою кваліфікаційною комісією суддів України

6. Вищою Радою юстиції

26. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді
належить:

1. голові спеціалізованого суду

2. голові обласної державної адміністрації

3. народним депутатам України

4. суддям вищестоящого суду

5. Вищою кваліфікаційною комісією суддів України

6. членам Ради суддів України

27. Дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих судів здійснюють:

1. Вища Рада юстиції

2. кваліфікаційні комісії суддів

3. Вища кваліфікаційна комісія суддів України

4. Рада суддів області

5. Апеляційний суд області

6. Генеральна прокуратура України

28. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше ________
міс. після виявлення дисциплінарного проступку.

29. До прокурорсько-слідчих працівників можуть бути застосовані наступні
дисциплінарні стягнення:

1. пониження в класному чині

2. пониження в посаді

3. сувора догана

4. позбавлення класного чину

5. позбавлення почесного звання

6. позбавлення грошової премії

30. До прокурорсько-слідчих працівників можуть бути застосовані наступні
дисциплінарні стягнення:

1. догана

2. пониження в посаді

3. сувора догана

4. позбавлення класного чину

5. позбавлення почесного звання

6. позбавлення грошової премії

ТЕМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 11.

МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

І заняття

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом.

2. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників.

3. Види матеріальної відповідальності працівників.

4. Обмежена матеріальна відповідальність – основний вид
відповідальності.

5. Повна матеріальна відповідальність працівників.Випадки повної
матеріальної відповідальності працівників.

6. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність.

7. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПЕРЕВІРКИ

1. Вкажіть відмінності :

а) матеріальної відповідальності за трудовим правом та майнової
відповідальності за цивільним правом;

б) матеріальної відповідальності працівників та матеріальної
відповідальністі військовослужбовців

2. Що слід розуміти під нормальним виробничо-господарським ризиком?

3.Які обставини виключають матеріальну відповідальність за трудовим
правом?

4. Уважно проаналізуйте ст.130 КЗпП України. Як вона узгоджується з
загальнотеоретичними положеннями про правопорушення як підставу
юридичної відповідальності?

5. Спробуйте обґрунтувати доцільність існування ст.133 КЗпП України. Чи
не поглинаються випадки, вказані в ній, диспозицією ст. 132 КЗпП
України?

6. Чи можна вважати, що при колективній матеріальній відповідальності
допускається відповідальність без вини?

7. Чи обов’язково проводити інвентаризацію при звільненні матеріально
відповідальних осіб?

8. Хто повинен прийняти матеріальні цінності від
матеріально-відповідальної особи, якщо нового працівника ще не прийнято
на роботу? Чи може в такому випадку інвентаризаційна комісія прийняти
цінності на тимчасове зберігання?

9. Чи існує можливість у роботодавця провести передачу
товарно-матеріальних цінностей іншому працівнику, якщо
матеріально-відповідальна особа перебуває на тривалому лікуванні?

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. Більше 20-ти студентів одного з факультетів університету після
повернення з літніх канікул не отримали стипендії за літо. Звернувшись з
колективною заявою до декана факультету, вони з’ясували, що за ними
рахується заборгованість по курсових роботах, тому виплату стипендії
затримано до ліквідації цієї заборгованості.

Перевіркою було встановлено, що деякі викладачі після захисту курсових
робіт зробили записи у залікові книжки студентів, але не внесли
відповідні дані до іспитових відомостей.

У зв’язку з виплатою вказаним студентам стипендій ректор університету
своїм розпорядженням зобов’язав бухгалтерію утримати з винних у її
невиплаті викладачів всю суму завданих університету збитків.

Один з викладачів, якому за розпорядженням випадало сплатити 6400 грн.,
звернувся з заявою до КТС, де просив зменшити суму, оскільки середній
заробіток його становить всього 2500 грн. на місяць.

Вирішіть справу.

2. Під час робочої зміни токар п’ятого розряду Гонтар – член бригади,
через необережність зламав токарний верстат з програмним управлінням.
Верстат ремонтували 3 дні. За ремонтні роботи ремонтникам було виплачено
460 грн., а вартість заміненої деталі становила 2800 грн. Крім того
простій верстата було оцінено в 6000 грн. збитків. Усі суми були
стягнуті із сукупного доходу членів бригади.

Бригада вважала, що не повинна нести відповідальності і поставила
питання про притягнення Гонтара до матеріальної відповідальності та
відшкодування ним збитків у повному розмірі. Його середній заробіток
становив 1460 грн.

Проти стягнення шкоди у повному розмірі завданих збитків Гонтар
заперечував, обґрунтовуючи тим, що шкоду завдав через необережність.
Крім того, він вважав, що середній заробіток його трохи завищено. Адже
доплата за суміщення професії фрезерувальника і надбавка за високу
професійну майстерність 25% не повинні братися до уваги.

Хто і у якому розмірі повинен відшкодувати завдані збитки?

3. Водій міжрайбази Костюк перевозив у машині райспоживспілки тканини.
Дорогою його машина потрапила в аварію, внаслідок якої водій отримав
травму і на машині швидкої допомоги був доставлений до лікарні.

Автоінспекцією встановлено, що причиною аварії став незаконний обгін
машини райспоживспілки автофургоном. Після оприходування товару, що його
перевозив Костюк було встановлено недостачу одного рулона шерсті. База
пред’явила позов до Костюка про відшкодування вартості рулона шерсті,
зазначивши, що з ним було укладено договір про повну матеріальну
відповідальність.

Чи підлягає позов бази задоволенню?

4. В гардеробі установи через халатність гардеробниці Петрової було
вкрадено зданий на зберігання плащ. Керівництво установи виплатило
потерпілому 800 гривень і поставило вимогу перед Петровою добровільно
внести цю суму до каси або дати згоду на відрахування із її зарплати.
Гардеробниця відмовилась виконати вимогу адміністрації мотивуючи тим,
що:

– з нею не було укладено договір про повну матеріальну відповідальність;

– адміністрація не створила належних умов праці оскільки під час перерви
для відпочинку і харчування (тривалістю одну годину) її ніхто не
підмінював.

Адміністрація не взяла до уваги пояснення Петрової і стягнула із її
зарплати 600 гривень. Місячний оклад гардеробниці становить 700 гривень.

Петрова звернулась до місцевого суду. Вирішіть справу.

ІІ заняття

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Кратна матеріальна відповідальність працівників за трудовим правом.

2. Визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню.

3. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування) матеріальних цінностей.

4. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, завдану
працівнику.

5. Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПЕРЕВІРКИ

1. Чи можна вважати обґрунтованим різне ставлення законодавця до майна
працівника і роботодавця? Які перспективи у санкції “не більше
середнього місячного заробітку”?

2. Проаналізуйте п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 14
від 29 грудня 1992 р. Чи не вийшов Пленум Верховного Суду України за
межі своїх повноважень, даючи таке роз’яснення? Яке юридичне значення
постанов Пленуму Верховного суду України ?

3. Проаналізуйте два варіанти добровільного покриття шкоди працівником
(ст. 130, ч. 5): а) працівник зобов’язаний відшкодувати шкоду в розмірі
“середнього місячного заробітку”, а покрив її повністю рівноцінним
майном;

б) він зобов’язаний відшкодувати шкоду у підвищеному (кратному) розмірі,
а покрив її повністю рівноцінним майном. Яка ваша думка?

4. У яких випадках вимоги ст.138 КЗпП України (презумпція невинуватості)
не застосовується в разі притягнення працівників до матеріальної
відповідальності?Яка презумпція діє щодо відповідальності роботодавця за
шкоду, завдану працівникові у зв’язку з виконанням ним трудових
обов’язків?

5. Як Ви гадаєте, чи може право визначати порядок відшкодування
моральної шкоди?

6. Чи можлива солідарна матеріальна відповідальність працівників?

7. Уважно проаналізуйте ст. 3 Закону України «Про визначення розміру
збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням,
знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів,
дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Чи можна вважати що у
даному випадку до працівника застосовують штрафні санкції?

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. Водій ТзОВ “Веселка” Кунтій самовільно, без дозволу керівництва,
використав автомобіль у власних інтересах для перевезення особистого
майна. Під час цього рейсу Кунтій намагався проїхати по дорозі, на якій
проводилися ремонтні роботи, внаслідок чого автомобіль перекинувся, був
поламаний і простояв на ремонті 7 днів.

Директор ТзОВ стягнув з заробітної плати Кунтія вартість ремонтних
робіт, пошкоджених деталей, пального, мастильних матеріалів. Внаслідок
цього загальна сума стягнення становила 1860 грн. Середня заробітна
плата Кунтія 980 грн.

Кунтій проти стягнення заперечував і звернувся до юрисконсульта ТзОВ за
роз’ясненням щодо правомірності дій директора.

Виступіть у ролі юрисконсульта.

2. Байдюк, виконуючи обов’язки майстра з виготовлення надгробних
пам’ятників у Білозерському райпобуткомбінаті Херсонської області,
приймав замовлення від населення привласнивши при цьому отримані від
замовників гроші на загальну суму 2690 грн. Із позовом до
райпобуткомбінату звернулося 20 громадян. Справа розглядалася у
місцевому суді.

Вирішіть цю справу. Поясніть порядок відшкодування завданої Байдюком
шкоди. Норми якого законодавства тут потрібно застосувати?

3. У січні 2004 року Тойкутське сільське споживче товариство подало до
суду позов до Корінь та Марчук про стягнення 980 грн. У позовній заяві
зазначалось, що в магазині села, де працювали відповідачки (перша на
посаді завідувача, а друга – продавцем), допущено псування продовольчих
товарів.

З пояснень відповідачок та показів свідків з’сувалося, що станом на
8 вересня 2003 р. у магазині виявлено псування продуктів на суму
160 грн. У цей же день керівництво ССТ усунуло відповідачок від роботи,
а магазин зачинило. Протягом 10 днів у магазині постійно ніхто не
працював, внаслідок чого пізніше було виявлено зіпсованого товару на
суму 1450 грн. Рішенням правління ССТ збитки в сумі 470 грн. були
віднесені за рахунок господарської діяльності, і ця сума була списана.
На суму 980 грн. пред’явлено позов до відповідачок. Крім того суд
встановив, що Марчук прийшла працювати до магазину після закінчення
училища продавців і 18 років їй виповнилося лише в грудні 2003 р. З
самого початку своєї роботи вона неодноразово застерігала завідувачку
про те, що морожена риба зіпсована і продавати її не можна. Однак
остання на це не реагувала. Вартість мороженої риби в сумі завданих
збитків становила за актом 90 грн.

Як повинен вирішити справу суд?

4. У касира Іванківа на день видачі зарплати працівникам підприємства
раптово погіршився стан здоров’я. Він попросив бухгалтера цього ж
підприємства Костіва провести видачу готівки, оскільки вважав, що
останній є матеріально-відповідальною особою. Наступного дня було
виявлено недостачу готівкових коштів у касі підприємства.

Керівник підприємства видав наказ яким зобов’язав Костіва повернути всю
суму нанесених збитків. Бухгалтер не погодився таким наказом та оскаржив
його до суду. У своїй заяві він зазначив, що усі гроші які залишились
після розрахунків з працівниками було повернуто до каси підприємства.
Куди зникли 3800грн. він не знає, а відповідальність повинен нести
головний касир підприємства Саєнко, який особисто прийняв від нього
залишок невиплаченої заробітної плати в сумі 1200грн.

Вирішіть справу.

6. Водій Супрун із бази «Промарматура» у порядку централізованого
постачання привіз на завод вироби з металу. Згідно із накладною Сопрун
здав, а Матвіїв, завідуючий складом заводу, розписався у прийомі 8 тон
металу та поставив штамп про прийом. На наступний день дуло виявлено
недостачу металу у кількості 4 тон. Завод звернувся із позовом до
Матвіїва, Сопруна і Чортківської контори постачання і збуту, де працював
Сопрун, про стягнення вартості металу. У суді Матвіїв вказав, що прийняв
метал по накладній та не перевірив кількість виробів та вагу, оскільки
вага була поламана. Недостача металу із його слів була наслідком
недзавантаження з базою «Промарматура».

Як повинен бути вирішений спір?

НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості
Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

Цивільний кодекс України

ЦПК України.

Закон України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству,
установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею
або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних
цінностей” від 06.06.1995р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995
р. – №22. – Ст.173.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету
Міністрів України від 22 січня 1996р. № 116 // ЗП Уряду України. – 1996.
– №6. – Ст.192.

Перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна
(бригадна) матеріальна відповідальність, затверджений Наказом Мінпраці
України від 12.05.96р. № 43 // Юридична практика. – 1996. – № 28.

Типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність,
затверджений Наказом Мінпраці України від 12.05.96р. №43 // Юридична
практика. – 1996. – № 28.

Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних
довіреностей на одержання цінностей, затверджена Наказом Мінфіну України
від 16 травня 1996р. № 99 // Юридична практика. – 1996. – № 28.

Перечень должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с
которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться
письменные договоры о полной материальной ответственности за
необеспечение сохранности ценностей, переданных или для хранения,
обработки, продажи (отпуска), перевозки или применения в процессе
производства, утвержденный Постановлением Государственного Комитета
Совета Министров СССР по труде и социальным вопросам и секретариата
ВЦСПС от 28 декабря 1977 р. № 447/24.

Типовой договор о полной индивидуальной материальной ответственности,
утвержденный Постановлением Государственного Комитета Совета Министров
СССР по труду и социальным вопросам и секретариата ВЦСПС от 28 декабря
1977 № 447/24.

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах
про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам,
організаціям їх працівниками” від 29.12.1992р. № 14 // Бюлетень
законодавства і юридичної практики України. – 2004. – № 11.

Постанова Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в
справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995р.
№ 4 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – 1995. – Ч.1.

Про затвердження Методичних рекомендацій Держводгоспу України з питань,
пов’язаних із матеріальною відповідальністю працівників за трудовим
правом України, визначенням розміру шкоди та порядком її покриття .
Затверджено наказом Держводгоспу України від 26 квітня 2004 р. N 99 

Указ Президії Верховної Ради від 1976.07.13, “Про затвердження Положення
про матеріальну відповідальність робочих і службовців за шкоду,
заподіяну підприємству, установі, організації”

Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні. Постанова Правління Національного банку України від
15.12.2004 N 637

Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших
статей балансу бюджетних установ Наказ Головного управління Державного
казначейства України

Міністерства фінансів України від 30 жовтня 1998 року N 90

Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати
постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100

Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного
призначення та товарів народного споживання за кількістю. Затв.
Постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

Васильєв С. Співучасть у справах про відшкодування шкоди, заподіяної при
виконанні трудових обов’язків // Право України. – 1996. – №4.

Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в
трудовом праве. – Харьков: Консум, 1996.

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди: нормативні акти,
роз’яснення, коментарі: Станом на 1 січня 2001 року / Верховний Суд
України / П.І. Шевчук (відп.ред.), С.Е. Демський (уклад.). — К. :
Юрінком інтер, 2001. — 624с.

Іоннікова І.А. Матеріальна відповідальність роботодавця за незаконне
звільнення з роботи // Держава і право: Збірник наукових праць. — Випуск
5. — К.: 2000. — С. 271–279.

Карпенко Д. О. Правове регулювання матеріальної відповідальності сторін
трудового договору: Методична розробка до вивчення дисципліни “Трудове
право” / Межрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП,
2000. — 50с

Карпенко Д. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності// Право
України. – 2002. SYMBOL 45 \f “Symbol” \s 10 ? №9. – С.148–149.

Коротка О. Вдосконалення порядку визначення розміру збитків // Вісник
Прокуратури. – 2003. – № 8(26). – С.106-110.

Коротка О.М. Підстава і умови матеріальної відповідальності за трудовим
правом України // Право і безпека. – 2002. – № 2. – С. 74- 76.

Коротка О.М. Удосконалення процесуального порядку відшкодування шкоди //
Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 73- 76.

Невалінний М. Критерії визначення моральної шкоди у зв’язку з трудовим
каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров’я // Право України. – 1996. –
№4

Нікітченко В. Цивільно-правова і матеріальна відповідальність за
радянським законодавством // Радянське право. – 1990. – №11.

Панасюк О. Правове регулювання застосування штрафів до працівників //
Право України, 2006р., №8, с. 44.

Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до
законодавства України про працю. – К: А.С.К., 2000.

Суровська Л.І. Проблема єдиного правового регулювання матеріальної
відповідальності працівників недержавних підприємств // Держава та
право: Зб. наук. праць.- Київ. – 1999. – № 3. – С. 149-154.

Суровська Л.І. Юридичні гарантії при притягненні працівників до
матеріальної відповідальності // Укр. право. – 1999. – № 2. – С. 91-96.

Хуторян Н. Матеріальна відповідальність власника перед працівником //
Право України. – 1993. – №3.

Хуторян Н. Міжнародно-правове регулювання матеріальної відповідальності
суб’єктів трудового права// Зб.: Правова держава. – Випуск 12. – К.:
Видавничий дім “Юридична книга”, 2001. – С. 79–89.

Хуторян Н. Правове регулювання матеріальної відповідальності працедавця
перед праціником у новому Кодексі України про працю// Зб.: Правова
держава. – Випуск 11. – К.: Видавничий дім “Юридична книга”, 2000. –
С. 301–309.

Хуторян Н. Проблеми галузевої належності матеріальної відповідальності
за моральну щкоду, заподіяну сторонами трудового договору// Правова
держава. – Щорічник наукових праць. – Випуск тринадцятий. – К.: Інститут
держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – С.168–181.

Хуторян Н. Проблеми матеріальної відповідальності сторін трудового
договору // в кн.: Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку
/ під ред. Н.М.Хуторян. – К: ІнЮре, 1999.

Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін
трудових правовідносин. Монографія – К.: Інститут держави і права ім.
В.М.Корецького НАН України, 2002. – 264 с.

Чернадчук В. До питання про поняття моральної шкоди // Право України. –
2001. – № 2. – С.105-107.

Чернадчук В. Право на відшкодування моральної шкоди: деякі аспекти //
Право України. – 2000. – № 3. – С.106.

Яковлєв В. Договір про повну матеріальну відповідальність – юридична
підстава матеріальної відповідальності працівників // Право України. –
2001. – № 12. – С.87.

Яковлєв В.В. Взаємозумовленість трудової функції працівника і договору
про повну матеріальну відповідальність // Держава і право: Зб. наук.
праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 6. – К.: Ін-т держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України; Видавничий Дім
“Юридична книга”. – 2000. – С. 249–257.

Яковлєв В.В. Фактична підстава матеріальної відповідальності в трудовому
праві // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки.
Вип. 3. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України;
Спілка юристів України; Видавничий Дім “Юридична книга”. – 1999. – С.
184–191.

Тестові завдання для перевірки знань

1. Обов’язок кожної із сторін трудових правовідносин (працівника та
роботодавця) відшкодувати шкоду, заподіяну іншій стороні внаслідок
невиконання чи неналежного виконання трудових обов’язків у встановленому
законом розмірі та порядку – це:

1. дисциплінарна відповідальність

2. цивільно-правова майнова відповідальність

3. матеріальна відповідальність

4. трудова дисципліна

5. трудове правопорушення

6. дисципліна праці

2. Видами матеріальної відповідальності працівників за трудовим правом
є:

1. неповна

2. часткова

3. бригадна

4. індивідуальна

5. повна

6. обмежена

3. За загальним правилом здатність суб’єкта нести матеріальну
відповідальність за трудовим правом настає з ________років.

4. Метою матеріальної відповідальності за трудовим правом є:

1. забезпечення трудової дисципліни

2. покарання винного працівника

3. відшкодування шкоди роботодавцю

4. відшкодування не отриманих прибутків роботодавця внаслідок винних дій
працівника

5. дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку

6. відшкодування не отриманих прибутків

5. Суб’єктами матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну
роботодавцю, не можуть бути:

1. позаштатні працівники

2. тимчасові працівники

3. сумісники

4. неповнолітні

5. особи, які працюють за договором підряду

6. сезонні працівники

6. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси
працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за:

1. неодержані прибутки

2. необережне пошкодження матеріальних та грошових цінностей

3. пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених трудовим
законодавством

4. шкоду, завдану внаслідок умисних протиправних дій працівника

5. умови, коли пряма дійсна шкода заподіяна підприємству, установі,
організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника

6. шкоду, лише в межах і порядку, передбачених цивільним законодавством

7. На працівників не може бути покладена матеріальна відповідальність за
шкоду, заподіяну роботодавцю

1. з необережності

2. у нетверезому стані

3. заподіяну зайвими грошовими виплатами

4. знеціненням документів

5. яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського
ризику

6. при проведенні надурочних робіт

8. На працівників не може бути покладена матеріальна відповідальність за
шкоду заподіяну роботодавцю

1. джерелом підвищеної небезпеки

2. з необережності

3. якщо не укладено договір про матеріальну відповідальність

4. у стані крайньої необхідності

5. якщо це не передбачено трудовим договором

6. яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського
ризику

9. Обов’язок доказування вини працівника, який заподіяв шкоду
роботодавцю покладається на:

1. працівника

2. роботодавця

3. виборний профспілковий орган

4. КТС

5. правоохоронні органи

6. суд

10. На працівників не може бути покладена матеріальна відповідальність
за:

1. шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо –
господарського риску

2. шкоду, заподіяну без умислу

3. шкоду, заподіяну в стані сильного душевного хвилювання

4. шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої
необхідності

5. шкоду, добровільно покриту працівником

6. шкоду, заподіяну під час проведення надурочних робіт

11. Основним видом матеріальної відповідальності працівників за шкоду,
заподіяну роботодавцю, є:

1. бригадна матеріальна відповідальність

2. часткова матеріальна відповідальність

3. обмежена матеріальна відповідальність

4. неповна матеріальні відповідальність

5. індивідуальна матеріальна відповідальність

6. повна матеріальна відповідальність

12. Втрата, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для
підприємства здійснити затрати на відновлення, придбання майна чи інших
цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення
працівником трудових обов’язків, грошові виплати – це:

1. дисциплінарне правопорушення

2. пряма дійсна шкода

3. цивільно-майнова відповідальність

4. матеріальна відповідальність

5. неодержані доходи

6. виробничо-господарський ризик

13. За шкоду, заподіяну роботодавцю при виконанні трудових обов’язків,
працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну
відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше

1. мінімальної заробітної плати

2. розміру нанесеної шкоди

3. свого середнього місячного заробітку

4. розміру, вказаного у рішенні суду

5. розміру, вказаного у розпорядженні роботодавця

6. розміру завданих збитків

14. Обмежену матеріальну відповідальність несуть працівники за:

1. зіпсуття через недбалість виробів (продукції), в тому числі при їх
виготовленні

2. умисне знищення і зіпсуття матеріальних, грошових чи культурних
цінностей

3. зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей

4. шкоду завдану діями працівника, які мають ознаки діянь,
переслідуваних у кримінальному порядку

5. шкоду яку завдано працівником, що був у нетверезому стані

6. пошкодження майна та інших цінностей, які були одержані працівником
під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами

15. Обмежену матеріальну відповідальність несуть працівники за:

1. знищення майна та інших цінностей, що були одержані працівником під
звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами

2. умисне знищення і зіпсуття матеріальних, грошових чи культурних
цінностей

3. зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей

4. шкоду завдану недостачею вимірювальних приладів, спеціального одягу
та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією
працівникові в користування

5. шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані

6. знищення через недбалість інструментів та інших предметів, виданих
підприємством, установою, організацією працівникові в користування

16. У відповідності із КЗпП України обмежену матеріальну
відповідальність несуть:

1. службові особи, винні у появі працівника на роботі в нетверезому
стані

2. працівники за зіпсуття спеціального одягу та інших предметів, виданих
підприємством, установою, організацією працівникові в користування

3. керівники підприємств, установ, організацій, якщо шкоду підприємству,
установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами

4. керівники за невжиттям необхідних заходів до запобігання
дисциплінарним правопорушенням

5. працівники, з якими укладено письмовий договір про повну матеріальну
відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей,
переданих їм для зберігання або для інших цілей

6. службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні
працівника на іншу роботу

17. У відповідності із КЗпП України обмежену матеріальну
відповідальність несуть:

1. службові особи, винні у появі працівника на роботі в нетверезому
стані

2. працівники за умисне пошкодження майна

3. невжиттям необхідних заходів до запобігання дисциплінарним
правопорушенням

4. заступники керівників підприємств, установ, організацій, якщо шкоду
підприємству, установі, організації заподіяно неправильною постановкою
обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей

5. працівники, з якими укладено письмовий договір про повну матеріальну
відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей,
переданих їм для зберігання або для інших цілей

6. керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах,
організаціях та їх заступники, якщо шкоду підприємству, установі,
організації заподіяно невжиттям необхідних заходів до запобігання
розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних
цінностей

18. Матеріальна відповідальність працівника у розмірі, який перевищує
середньомісячний заробіток

1. не допускається

2. допускається за умови, що заробітна плата є середньою по галузях
економіки

3. допускається у випадках, передбачених законодавством

4. допускається, якщо шкода перевищує середній заробіток працівника

5. допускається, якщо така відповідальність передбачена колективним
договором

6. допускається у розмірі мінімальної заробітної плати

19. До зайвих грошових виплат не відносяться суми:

1. стягнення штрафів

2. своєчасно виплаченої заробітної плати

3. заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв’язку з
затримкою з вини службової особи видачі трудової книжки

4. суми заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв’язку з
затримкою з вини службової особи видачі розрахунку

5. суми заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв’язку з
неправильним формулюванням причин звільнення

6. не отриманих підприємством доходів

20. Працівники несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду,
заподіяну роботодавцю

1. за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами

2. за шкоду, заподіяну недбальством

3. за шкоду, заподіяну через необережність за зіпсуття матеріалів

4. за шкоду, заподіяну знеціненням документів

5. за шкоду, заподіяну у нетверезому стані

6. за шкоду, заподіяну умисно

21. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі
шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли:

1. шкоду заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими
виплатами

2. майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою
довіреністю

3. шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що
переслідуються в адміністративному порядку

4. службова особа винна в незаконному переміщенні працівника на іншу
роботу

5. шкоди заподіяно зіпсуттям або знищенням через недбалість
інструментів, вимірюваних приладів

6. між працівником і підприємством, установою, організацією укладено
письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної
відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей,
переданих йому для зберігання або для інших цілей

22. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі
шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли:

1. шкоди заподіяно діями керівників підприємств, установ, організацій
зайвими грошовими виплатами

2. шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що
переслідуються в адміністративному порядку

3. шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків

4. службова особа винна в незаконному переміщенні працівника на іншу
роботу

5. шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані

6. шкоди заподіяно зіпсуттям або знищенням через недбалість
інструментів, вимірюваних приладів

23. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі
шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли:

1. відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну
відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації
при виконанні трудових обов’язків

2. шкоди заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими
виплатами

3. шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що
переслідуються в адміністративному порядку

4. службова особа винна в незаконному переміщенні працівника на іншу
роботу

5. шкоди заподіяно зіпсуттям або знищенням через недбалість
інструментів, вимірюваних приладів

6. шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям
матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх
виготовленні

24. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі
шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли:

1. шкоди заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими
виплатами

2. службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні
працівника на іншу роботу

3. шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що
переслідуються в адміністративному порядку

4. шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям
інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших
предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в
користування

5. службова особа винна в незаконному переміщенні працівника на іншу
роботу

6. шкоди заподіяно зіпсуттям або знищенням через недбалість
інструментів, вимірюваних приладів

25. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі
шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли:

1. шкоди заподіяно підприємству, установі, організації зайвими грошовими
виплатами

2. керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності,
винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що
призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за
умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи
державної форми власності не мають заборгованості перед цим
підприємством

3. шкоди завдано діями працівників, які мають ознаки діянь, що
переслідуються в адміністративному порядку

4. службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні
працівника на іншу роботу

5. службова особа винна в незаконному переміщенні працівника на іншу
роботу

6. шкоди заподіяно зіпсуттям або знищенням через недбалість
інструментів, вимірюваних приладів

26. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути
укладені:

1. як додаток до трудового договору з будь-яким працівником

2. якщо виконувана працівником робота безпосередньо пов’язана із
зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у
процесі виробництва переданих йому цінностей

3. якщо працівник на момент укладення такого договору досяг 15 річного
віку

4. якщо виконувана працівником робота передбачена спеціальним переліком

5. якщо працівник на момент укладення такого договору досяг 16 річного
віку

6. якщо виконувана працівником робота передбачена колективним договором

27. Вкажіть одну з умов, за наявності якої може укладатися договір про
повну колективну (бригадну) відповідальність

1. робота здійснюється одноособово працівником

2. робота здійснюється спільно членами бригади

3. коли можливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного
працівника

4. робота виконується за цивільно-правовим договором

5. коли з усіма працівниками бригади укладено договори про повну
індивідуальну матеріальну відповідальність

6. коли не погоджено укладення такого договору з виборним органом
первинної профспілкової організації

28. Вкажіть одну з умов, за наявності якої може укладатися договір про
повну колективну (бригадну) відповідальність

1. коли не погоджено укладення такого договору з виборним органом
первинної профспілкової організації

2. робота здійснюється одноособово працівником

3. коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного
працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну
відповідальність

4. коли можливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного
працівника

5. робота виконується за цивільно-правовим договором

6. коли з усіма працівниками бригади укладено договори про повну
індивідуальну матеріальну відповідальність

29. За умисне заподіяння шкоди роботодавцю працівник несе

1. майнову відповідальність за нормами цивільного законодавства

2. обмежену матеріальну відповідальність

3. відповідальність в межах свого середнього заробітку

4. відповідальність за розпорядженням роботодавця

5. повну матеріальну відповідальність

6. кратну матеріальну відповідальність

30. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність є:

1. видом обмеженої матеріальної відповідальності

2. видом неповної матеріальної відповідальності

3. видом повної матеріальної відповідальності

4. видом майнової відповідальності

5. видом цивільної відповідальності

6. видом індивідуальної повної матеріальної відповідальності

31. Роботодавець може запровадити колективну (бригадну)
відповідальність:

1. КТС

2. керівником бригади

3. виборним органом первинної профспілкової організації

4. Держгірпромнаглядом

5. державною інспекцією праці

6. трудовим колективом

32. Договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність
повинен бути переукладений у наступних випадках:

1. при зміні виду робіт, які виконує бригада

2. при вибутті з колективу бригади більше половини її первісного складу

3. з підстав, передбачених договором

4. на вимогу бригади

5. на вимогу роботодавця

6. у разі зміни керівника бригади

33. Договір про колективну (бригадну) відповідальність повинен бути
переукладений у разі:

1. вибуття зі складу колективу( бригади) окремих працівників

2. прийняття до колективу нових працівників

3. зміни керівника колективу(бригади)

4. вимоги більшості членів бригади

5. перепрофілювання підприємств, установ, організацій

6. зміни половини складу бригади

34. Члени колективу(бригади) звільняються від відшкодування шкоди, якщо:

1. буде встановлено, що шкода заподіяна не з їх вини

2. буде встановлено, що шкода заподіяна в робочий час

3. шкоду заподіяно в стані алкогольного сп’яніння

4. будуть встановленні конкретні винуватці заподіяної шкоди серед членів
колективу(бригади)

5. працівник на момент встановлення шкоди перебував у відпустці

6. неможливо встановити конкретного винуватця заподіяної шкоди

35. Заподіяна колективом (бригадою) шкода підприємству, яка підлягає
відшкодуванню, розподіляється між членами цього колективу(бригади):

1. пропорційно місячній тарифній ставці( посадовому окладу)

2. пропорційно тривалості роботи на цьому підприємстві

3. пропорційно відпрацьованому часу в період від останньої
інвентаризації до дня виявлення шкоди

4. пропорційно кількості акцій підприємства, якими володіють члени
колективу(бригади)

5. пропорційно до кількості членів колективу(бригади)

6. пропорційно до тривалості щорічної основної відпустки

36. Законодавством передбачено кратний розмір покриття шкоди, завданих
роботодавцю розкраданням, знищенням, недостачею або втратою

1. інструментів

2. вимірювальних приладів

3. дорогоцінних металів

4. спеціального одягу

5. валютних цінностей

6. бланків

37. Законодавством передбачено кратний розмір покриття шкоди, завданих
роботодавцю розкраданням, знищенням, недостачею або втратою

1. інструментів

2. вимірювальних приладів

3. дорогоцінних металів

4. спеціального одягу

5. грошових цінностей

6. бланків цінних паперів

38. Вкажіть правильні законодавчі положення щодо порядку покриття
працівником шкоди, заподіяної роботодавцю

1. розпорядження роботодавця про покриття шкоди працівниками звернено
до виконання не раніше одного місяця з дня повідомлення про це
працівникові

2. покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує двох середніх
місячних заробітків, провадиться за розпорядженням роботодавця,
керівниками підприємств

3. покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній місячний
заробіток, провадиться за розпорядженням роботодавця

4. розпорядження роботодавця про стягнення з працівника покриття шкоди
має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної
працівником шкоди

5. розпорядження роботодавця про стягнення з працівника покриття шкоди
має бути зроблено не пізніше одного місяця з дня виявлення заподіяної
працівником шкоди

6. покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній
місячний заробіток, провадиться за рішенням суду

39. Вкажіть правильні законодавчі положення щодо порядку покриття
працівником шкоди, заподіяної роботодавцю

1. покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього
місячного заробітку, провадиться за рішенням комісії по трудових спорах

2. покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній місячний
заробіток, провадиться за рішенням суду

3. розпорядження роботодавця про покриття шкоди працівниками звернено до
виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові

4. покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього
місячного заробітку, провадиться за наказом начальника відділу кадрів

5. покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній місячний
заробіток, провадиться за розпорядженням роботодавця

6. покриття шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній місячний
заробіток, провадиться за погодженням роботодавця та профспілкового
органу

40. Розпорядження роботодавця про покриття шкоди працівниками в розмірі,
що не перевищує середнього місячного заробітку має бути зроблено не
пізніше ______тиж. з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і
звернено до виконання не раніше ________днів з дня повідомлення про це
працівникові

41. Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, враховує:

1. ступінь вини працівника

2. факт укладення договору про матеріальну відповідальність

3. кількість непрацездатних, які перебувають на утриманні у працівника

4. конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно

5. заробітну плату працівника

6. трудові обов’язки працівника

42. Розмір шкоди від розкрадання чи нестачі матеріальних цінностей
визначається із врахуванням

1. податку на прибуток

2. норми прибутку

3. балансової вартості

4. вини

5. розміру податку на додану вартість

6. Ринкової вартості

43. Шкода, заподіяна працівником стягується за:

1. розпорядженням роботодавця, якщо розмір шкоди не перевищує двох
місячних заробітків працівника

2. розпорядженням роботодавця, якщо розмір шкоди не перевищує
середньомісячного заробітку працівника

3. рішенням трудового колективу

4. рішенням профспілкового органу

5. рішенням комісії по трудових спорах

6. розпорядженням головного бухгалтера

44. Розпорядження роботодавця про покриття шкоди працівниками має бути
зроблено не пізніше за _______тижні з дня виявлення заподіяної
працівником шкоди.

45. За загальним правилом, днем виявлення шкоди слід вважати день, коли:

1. працівник звернувся до роботодавця з проханням добровільного
відшкодування заподіяної шкоди

2. роботодавцю стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником

3. видано наказ про стягнення з працівника завданих збитків

4. працівник безпосередньо пошкодив майно роботодавця

5. працівника ознайомлено з наказом про притягнення його до матеріальної
відповідальності

6. визначений сторонами трудового договору.

Підсумкове контрольне заняття №4 (модуль)

Оплата праці, Дисциплінарна відповідальність, Матеріальна
відповідальність

Поняття та ознаки заробітної плати за трудовим правом.

Структура заробітної плати.

Заохочувальні та компенсаційні виплати.

Джерела коштів на оплату праці.

Сфера державного регулювання оплати праці. Правові гарантії працівників
на оплату праці.

Мінімальна заробітна плата як державна гарантія оплати найманої праці.

Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Індексація заробітної плати.

Тарифна система оплати праці.

Тарифна сітка та її елементи.

Безтарифні системи оплати праці.

Почасова система оплати праці.

Відрядна система оплати праці.

Форми виплати заробітної плати.

Строки виплати заробітної плати.

Обмеження утримань із заробітної плати.

Гарантійні виплати за трудовим правом.

Компенсаційні виплати за трудовим правом.

Договірне регулювання оплати праці.

Колективно-договірне регулювання оплати праці.

Правові умови укладення та чинності тарифних угод.

Індивідуально-договірне регулювання оплати праці.

Оплата праці за контрактом.

Оплата праці за сумісництвом.

Оплата праці при тимчасовому заступництві.

Особливості правового регулювання оплати праці керівників, спеціалістів
службовців.

Трудова дисципліна та її значення в умовах переходу до ринкової
економіки.

Поняття трудової дисципліни.

Правові методи забезпечення трудової дисципліни.

Внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах в установах та
організаціях.

Нормативні акти, які забезпечують регулювання внутрішнього трудового
розпорядку.

Правила внутрішнього трудового розпорядку: їх види та загальна
характеристика.

Заходи заохочення, як метод забезпечення трудової дисципліни.

Юридична відповідальність, як метод забезпечення трудової дисципліни.

Поняття дисциплінарної відповідальності за трудовим правом.

Підстави дисциплінарної відповідальності працівників.

Види дисциплінарної відповідальності за трудовим правом.

Загальна дисциплінарна відповідальність працівників.

Види дисциплінарних стягнень у сфері загальної дисциплінарної
відповідальності.

Загальні правила застосування дисциплінарних стягнень за трудовим
правом.

Спеціальна дисциплінарна відповідальність працівників та її особливості.

Особливості дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих
працівників.

Дисциплінарна відповідальність суддів.

Спеціальна дисциплінарна відповідальність державних службовців та
посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Дисциплінарна відповідальність працівників залізничного транспорту.

Дисциплінарна відповідальність працівників гірничих підприємств.

Дисциплінарна відповідальність працівників митної служби.

Поняття матеріальної відповідальності за трудовим правом.

Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників.

Види матеріальної відповідальності працівників.

Обмежена матеріальна відповідальність – основний вид відповідальності.

Повна матеріальна відповідальність працівників. Випадки повної
матеріальної відповідальності працівників.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників.

Кратна матеріальна відповідальність працівників за трудовим правом.

Визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення
(псування) матеріальних цінностей.

Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, завдану працівнику.

Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом.

ТЕМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №12.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ТРУДОВІ СПОРИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

І заняття

ТЕОРЕТИНІ ПИТАННЯ

Поняття індивідуальних трудових спорів.

Причини виникнення спорів.

Загальний та спеціальний порядок вирішення індивідуальних трудових
спорів.

Комісія по трудових спорах (КТС) – первинний орган з розгляду
індивідуальних трудових спорів.

Порядок розгляду спорів в КТС та виконання ухвалених нею рішень.

Розгляд індивідуальних трудових спорів судами.

Поновлення на роботі незаконно звільнених працівників.

Оплата вимушеного прогулу.

Особливості вирішення трудових спорів деяких категорій працівників.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ І ПЕРЕВІРКИ

Спробуйте розібратися з термінологією: “трудові спори”, “трудові
суперечки”, “трудові конфлікти”, “розбіжності між роботодавцем та
працівником”.

Чи існують об’єктивні причини для виникнення трудових спорів в Україні?
Які шляхи їх подолання?

Спробуйте пояснити, чому у складі КТС має бути не менше половини
робітників?

Порахуйте за якої найменшої кількості поданихголосів “за” рішення КТС
буде вважатися ухваленим, якщо до її складу обрано 10 членів? А 13, 17,
20?

Чи можна вважати, що норми глави XV “Індивідуальні трудові спори” є
процесуальними, а нематеріальними нормами.

Постанова Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами трудових
спорів» обов’язкова для її застосування лише судами, чи її зобов’язані
брати до уваги також інші учасники трудових правовідносин? Обґрунтуйте?

Чи вирішуються трудові спори державних службовців у КТС? А в суді?

Чи створюються КТС на митницях?

Уважно проаналізуйте ст.2411 КЗпП України і спробуйте щодо кожного з її
абзаців навести приклад (письмово). З’ясуйте про який “найближчий
робочий день” йдеться в останньому абзаці наведеної статті.

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

1. На профспілковій звітній конференції заводу тракторних агрегатів було
обрано загальнозаводську КТС у складі 14 осіб, з яких 11 були
робітниками. Головою КТС в результаті таємного голосування обрано
заступника голови профкому, а його заступником головного інженера
заводу. Комісія обрана терміном на 5 років.

Конференція також прийняла спеціальну ухвалу, якою зобов’язала трудові
колективи підрозділів у місячний термін утворити КТС у тих підрозділах,
які налічують не менше 50 працівників. КТС підприємства відповідно до
цієї ухвали виконує функції другої, апеляційної інстанції щодо КТС
структурних підрозділів. Лише КТС дочірнього підприємства “Ватра” є
самостійною і не підпорядковується КТС головного підприємства.

Цією ж ухвалою директора підприємства було зобов’язано здійснювати
доплату голові комісії в розмірі 50% його середнього заробітку, прийняти
на роботу секретаря КТС, виготовити печатку і виділити окреме приміщення
для розміщення КТС у головному корпусі заводу.

Чи відповідає вимогам чинного законодавства наведена ситуація?

2. На зборах з нагоди Дня машино-будівника інженеру Павлюку поряд з
іншими працівниками заводу було оголошено подяку і нараховано одноразову
премію. При спробі отримати премію в касі заводу з’ясувалося, що у
платіжній відомості навпроти прізвища Павлюк було проставлено запис “не
виплачувати”.

Павлюк із заявою звернувся до КТС де просив зобов’язати бухгалтерію
виплатити йому премію. Голова КТС відмовився прийняти заяву, оскільки,
як він вважав, Павлюк не полагодив це питання безпосередньо з
адміністрацією, а тому реєструвати заяву не можна.

Довідавшись, що йому не виплачують премію за розпорядженням головного
бухгалтера через те, що Павлюк не розрахувався з підприємством за кошти,
отримані ним під звіт для поїздки у службове відрядження, він подав
повторну заяву до КТС, яка була зареєстрована 10 жовтня.

На засіданні комісії 25 жовтня були присутні семеро з 13-ти членів, що
обрані до її складу. Начальник відділу зарплати заводу, що представляв
адміністрацію пред’явив зустрічний позов про повернення Павлюком
відповідних сум за авансовим звітом.

Після того, як одному з членів КТС – заступнику головного бухгалтера
Павлюк заявив відвід, голова комісії відклав слухання справи на
наступний день для з’ясування у юрисконсульта заводу наступних обставин:

– чи вправі КТС розглядати питання щодо невиплати разових премій, які не
належать до системи оплати праці?

– де в законі вказано про зустрічні позови і чи можна це робити на
засіданні КТС?

– як бути із заявленим відводом?

Спробуйте виступити в ролі юрисконсульта заводу.

3. Юрисконсульт універмагу Вернигора був тимчасово переведений на посаду
завідувача відділлу кредиту з більш високою зарплатою. Тут він працював
один рік і сім місяців, після чого на підставі наказу директора знову
почав виконувати обов’язки юрисконсульта.

Вернигора вважав, за ним має бути збережено протягом двох тижнів
заробітну плату завідувача відділу кредиту. Директор універмагу
відмовився задовольнити вимоги останнього і крім того рекомендував йому
звернутися до суду, оскільки трудові спори керівних працівників згідно
із ст. 232 КЗпП України розглядаються саме судами.

Вернигора звернувся з позовом до суду.

Виступіть у ролі судді та проведіть прийом позивача.

4. У КТС подали заяви двоє робітників, що були не згідні із
встановленими для них графіком відпусток, термінів надання чергових
відпусток у зимові місяці. Набірник Сидоренко мотивував свою незгоду
тим, що він як учень загальноосвітньої вечірньої школи, має право на
відпустку влітку. Слюсар Герасимів теж просив надати відпустку в літній
період, оскільки він два роки поспіль використовував відпустку взимку, а
цього року хотів би поїхати відпочивати на південь, разом з
дітьми-учнями.

Вирішіть спір. Чи вправі КТС розглядати такі спори?

НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. // Відомості
Верховної Ради Української РСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

Цивільно-процесуальний кодекс України.

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами
трудових спорів” від 06.11.1992р. №9 // Законодавство України про працю.
– Львів, 2001. – С.338-355.

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції
України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996р. №9 // Юридичний
вісник України. – 1996. – №48.

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ

Бару М. Чи потребують судового захисту трудові спори до виникнення
трудових правовідносин // Право України. – 1996. – №5. – С.63.

Бурак В.Я. Правове регулювання вирішення трудових спорів в Україні. –
Львів, 2000.

Голощапов А.С. Понятие, виды, причины, подведомственность трудовых
споров. – М, 1980.

Грузінова Л. П., Пастухов В.П., Смолярова М.Л., Щотова Ю.М. Трудові
спори: Навч. посібник / Академія адвокатури України /. — К. : Магістр
ХХІ сторіччя, 2005. — 272с

Дріжчана С. Відмова у прийнятті на роботу: проблеми і пропозиції //
Право України. – 1991. – № 6. – С.34.

Лазор В.В. Регулювання строків позовної давності при вирішенні
індивідуальних трудових спорів // Право України. – 2003. – № 8. –
С.78-80

Лазор В.В. Позовна форма захисту інтересів працівника у спорах, що
випливають з укладення трудового договору // Право України. – 2002. – №
8. – С.54-58.

Лазор В.В. Правове регулювання трудових спорів, конфліктів і порядок їх
вирішення на сучасному етапі. Монографія. – Луганськ: Вид-во
„Література”, 2004. – 352 с.

Лазор В.В. Судове вирішення індивідуальних трудових спорів: шляхи
вдосконалення // Право України. – 2003. – № 7. –С.53-55.

Мацюк А.Р., Симорот З.К. Трудовое право в вопросах и ответах. – К, 1988.

Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до
законодавства України про працю. – К: А.С.К., 2000.

Ткаченко В. КТС – це “виробниче народовладдя” // Право України. – 1996.
– №12. – С.78.

Толкунова А.Н. Порядок рассмотрения трудовых споров и исполнения решений
по ним. – М, 1980.

Трудові спори: законодавство, коментар, судова практика / упорядники:
В.А.Скоробагатько, М.І.Федишин. – К.: 2000.

Трудові спори: законодавство, коментар, судова практика: Законодавство
наводиться станом на 15 січня 2000 року / В.А. Скоробагатько (упоряд.),
М.І. Федишин (упоряд.). — К. : Істина, 2000. — 432с.

Чанишева Г., Фадєєнко А. Розгляд судами справ у спорах, що виникають з
трудових правовідносин // Право України. – 1998 – №8. – С.58.

Шевченко М. Судове рішення про негайне поновлення на роботі незаконно
звільненого працівника: яким йому бути // Право України. – 1997. – №12.
– С.99.

Шумський П., Гриненко А. Вирішення трудових спорів, що виникають у
зв’язку зі змінами і припиненням трудового договору // Радянське право.
– 1990. – №8.

Яресько А. Доцільність функціонування комісії з трудових спорів // Право
України. – 1998. – №4. – С.53-55.

Яресько А. Поліпшення механізму розгляду індивідуальних трудових спорів
// Право України. – 2000. – № 10. – С.67.

Тестові завдання для перевірки знань

1. Вкажіть строк, протягом якого працівник може оскаржити звільнення до
суду.

1) один місяць

2) три місяці

3) шість місяців

4) дев’ять місяців

5) один рік

6) три роки

2. Протягом якого строку може бути оскаржена до суду вимога
профспілкового органу про розірвання трудового договору з керівником
підприємства, установи, організації у зв’язку з невиконанням останнім
трудового законодавства?

1) у триденний строк

2) у семиденний строк

3) у двотижневий строк

4) у місячний строк

5) у шестимісячний строк

6) у річний строк

3. Чисельність КТС підприємства, установи, організації визначається:

1) правилами внутрішнього трудового розпорядку

2) Кодексом законів про працю України

3) власником за погодженням з трудовим колективом

4) загальними зборами трудового колективу

5) колективним договором

6) наказом роботодавця

4. Склад КТС підприємства, установи, організації визначається:

1) виборним органом профспілки

2) загальними зборами трудового колективу

3) власником за погодженням з трудовим колективом

4) конференцією трудового колективу

5) об’єднанням роботодавців

6) наказом роботодавця

5. Голова КТС обирається:

1) загальними зборами трудового колективу

2) комісією по трудових спорах

3) трудовими колективами підрозділів

4) конференцією трудового колективу

5) профспілкою

6) роботодавцем

6. Облік та зберігання заяв працівників до КТС, справ, які розглядалися
КТС, здійснюється:

1) головою КТС

2) роботодавцем

3) заступником голови КТС

4) секретарем КТС

5) відділом кадрів

6) трудовим колективом

7. Рішення зборів (конференції) трудового колективу про обрання КТС та
її членів приймається:

1) більшістю голосів присутніх членів трудового колективу (делегатів
конференції)

2) 2/3 голосів присутніх членів трудового колективу (делегатів
конференції)

3) більшістю голосів присутніх за погодженням із роботодавцем

4) роботодавцем

5) більшістю голосів присутніх членів профспілки

6) 2/3 голосів присутніх членів профспілки

8. Індивідуальний трудовий спір підлягає розглядові в КТС у випадку:

1) якщо працівник не врегулював розбіжності при безпосередніх
переговорах з роботодавцем

2) якщо суд відмовив працівнику у задоволенні позову

3) якщо профспілка відмовляється захищати інтереси працівника

4) якщо працівник не є членом профспілки

5) якщо працівник не може звернутись до іншого органу з вирішення
трудових спорів

6) якщо на підприємстві відсутня профспілка

9. Працівник може звернутись до КТС у _____ міс. строк з дня, коли він
дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

10. КТС зобов’язана розглянути трудовий спір у _____ денний строк з дня
подання заяви.

11. Розгляд спору в КТС за відсутності працівника:

1) не допускається

2) допускається за письмовою заявою працівника

3) допускається за умови, коли в засіданні КТС бере участь представник
профспілкового органу

4) не допускається, якщо на підприємстві відсутній профспілковий орган

5) допускається лише у випадку тимчасової непрацездатності працівника

6) допускається за умови, коли в засіданні КТС бере участь адвокат

12. Засідання КТС вважається правомочним, якщо на ньому
присутні _____ обраних до її складу членів.

13. Нез’явлення працівника на засідання КТС є підставою для:

1) відкладення розгляду заяви працівника на наступне засідання

2) прийняття рішення КТС про зняття заяви з розгляду, якщо працівник не
з’явився на засідання КТС без поважних причин

3) відмови у реєстрації заяви

4) прийняття рішення КТС про відмову у прийнятті заяви

5) скерування заяви працівника до суду для розгляду

6) закриття справи

14. У який строк працівникові або роботодавцю вручаються копії рішення
КТС (у днях)?

15. У разі незгоди з рішенням КТС працівник або роботодавець можуть
оскаржити її рішення до суду в _____ денний строк з дня вручення їм
виписки з протоколу комісії чи його копії.

16. У разі невиконання роботодавцем рішення КТС у встановлений строк
працівникові видається:

1) копія протоколу, що має силу виконавчого листа

2) копія рішення, що має силу виконавчого листа

3) посвідчення, що має силу виконавчого листа

4) витяг з протоколу, що має силу виконавчого листа

5) копія постанови про відкриття виконавчого провадження

6) судове рішення

17. Працівник має право пред’явити посвідчення КТС, яке має силу
виконавчого листа до державної виконавчої служби протягом _____ міс.

18. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право
звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної
плати:

1) у місячний строк

2) у тримісячний строк

3) у шестимісячний строк

4) протягом року

5) протягом трьох років

6) без обмеження будь-яким строком

19. Протягом якого часу роботодавець може звернутися до суду в питаннях
стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству?

1) одного місяця з дня заподіяння працівником шкоди

2) шести місяців з дня виявлення заподіяної працівником шкоди

3) одного року з дня заподіяння працівником шкоди

4) одного року з дня виявлення заподіяної працівником шкоди

5) трьох років з дня заподіяння працівником шкоди

6) шести місяців з дня виявлення заподіяної працівником шкоди

20. Який строк встановлено для звернення прокурора або вищестоящого
органу до суду в питаннях стягнення з керівників підприємств та їх
заступників матеріальної шкоди, заподіяної підприємству?

1) один місяць з дня заподіяння шкоди

2) один місяць з дня виявлення заподіяної працівником шкоди

3) шість місяців з дня заподіяння шкоди

4) шість місяців з дня виявлення заподіяної працівником шкоди

5) один рік з дня заподіяння шкоди

6) один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди

21. Індивідуальний трудовий спір виникає з моменту:

1) звернення працівника до КТС

2) відмови роботодавця врегулювати розбіжність

3) звернення працівника до суду

4) відмови в реєстрації позовної заяви в суді

5) відмови в реєстрації заяви в КТС

6) відмови працівника врегулювати розбіжність

22. Сторонами індивідуального трудового спору є:

1) працівник

2) профспілка

3) КТС

4) суд

5) роботодавець

6) трудовий колектив

23. Індивідуальними трудовими спорами не є спори про:

1) виплату винагороди за вислугу років

2) видачу лікувально-профілактичного харчування

3) встановлення тривалості і графіку відпусток

4) дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських
об’єднань за рішенням органів, які їх обрали

5) виплату допомоги на випадок безробіття

6) звільнення

24. Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору
безпосередньо до районного суду в _____ міс. строк з дня, коли він
дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у
справах про звільнення – в _____ міс. строк з дня вручення наказу про
звільнення або з дня видачі трудової книжки.

25. Органами, які розглядають індивідуальні трудові спори є:

1) КТС

2) господарські суди

3) товариські суди

4) місцеві суди

5) третейські суди

6) рада трудового колективу

26. Вкажіть, коли засідання КТС вважається правомочним, якщо до її
складу було обрано 9 членів?

27. Вкажіть, коли засідання КТС вважається правомочним, якщо до її
складу було обрано 12 членів?

28. Вкажіть, коли засідання КТС вважається правомочним, якщо до її
складу було обрано 15 членів?

29. Вкажіть, коли засідання КТС вважається правомочним, якщо до її
складу було обрано 18 членів?

30. Вкажіть, коли засідання КТС вважається правомочним, якщо до її
складу було обрано 7 членів?

31. Вкажіть, коли засідання КТС вважається правомочним, якщо до її
складу було обрано 8 членів?

32. Вкажіть, коли засідання КТС вважається правомочним, якщо до її
складу було обрано 10 членів?

33. Відповідно до ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних,
районних в місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові
спори за заявами:

1) суддів

2) членів громадських об`єднань, достроково звільнених від виборної
платної посади за рішенням органів, що їх обрали

3) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових
спорах не обираються

4) прокурорсько-слідчих працівників

5) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення
трудового договору

6) працівників залізничного транспорту

34. Відповідно до ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних,
районних в місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові
спори за заявами:

1) прокурорсько-слідчих працівників

2) працівників залізничного транспорту

3) суддів

4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками
матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації

5) членів громадських об`єднань, достроково звільнених від виборної
платної посади за рішенням органів, що їх обрали

6) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке
відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником
або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової
організації (профспілковим представником) підприємства, установи,
організації (підрозділу) в межах наданих їм прав

35. Відповідно до ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних,
районних в місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові
спори за заявами:

1) суддів

2) головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його
заступника

3) керівника підприємства, установи, організації, його заступників

4) прокурорсько-слідчих працівників

5) членів громадських об`єднань, достроково звільнених від виборної
платної посади за рішенням органів, що їх обрали

6) працівників залізничного транспорту

36. Відповідно до ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних,
районних в місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові
спори за заявами:

1) членів громадських об`єднань, достроково звільнених від виборної
платної посади за рішенням органів, що їх обрали

2) службових осіб ДПІ, яким присвоєно персональні звання

3) суддів

4) прокурорсько-слідчих працівників

5) службових осіб митних органів, яким присвоєно персональні звання

6) працівників залізничного транспорту

37. Відповідно до ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних,
районних в місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові
спори за заявами:

1) службових осіб державної контрольно-ревізійної служби

2) працівників залізничного транспорту

3) суддів

4) прокурорсько-слідчих працівників

5) членів громадських об`єднань, достроково звільнених від виборної
платної посади за рішенням органів, що їх обрали

6) службових осіб органів державного контролю за цінами

38. Безпосередньо в районних, районних в місті, міських чи міськрайонних
судах розглядаються спори про відмову у прийнятті на роботу:

1) одиноких матерів

2) жінок, які маються трьох і більше дітей

3) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого
підприємства, установи, організації

4) вагітних жінок

5) неповнолітніх

6) осіб, яким не виповнилось 18 років

39. Безпосередньо в районних, районних в місті, міських чи міськрайонних
судах розглядаються спори про відмову у прийнятті на роботу:

1) одиноких матерів

2) жінок, які маються трьох і більше дітей

3) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і у
встановленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в
установу, організацію

4) неповнолітніх

5) одиноких матерів – при наявності дитини віком до 7 років

6) одиноких матерів – при наявності дитини віком до 14 років

40. Безпосередньо в районних, районних в місті, міських чи міськрайонних
судах розглядаються спори про відмову у прийнятті на роботу:

1) одиноких матерів

2) жінок, які мають дітей віком до трьох років

3) жінок, які маються трьох і більше дітей

4) жінок, які мають дитину-інваліда

5) неповнолітніх

6) осіб, яким не виповнилось 18 років

41. Безпосередньо в районних, районних в місті, міських чи міськрайонних
судах розглядаються спори про відмову у прийнятті на роботу:

1) виборних працівників після закінчення строку повноважень

2) неповнолітніх

3) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу

4) одиноких матерів

5) осіб віком до 18 років

6) жінок, які мають трьох і більше дітей

42. Порядок обрання КТС визначається

1) правилами внутрішнього трудового розпорядку

2) типовим положення про КТС

3) роботодавцем за погодженням з трудовим колективом

4) конференцією трудового колективу

5) колективним договором

6) роботодавцем за погодженням з профспілковим органом

43. Строк повноважень КТС визначається

1) правилами внутрішнього трудового розпорядку

2) Кодексом законів про працю України

3) власником за погодженням з трудовим колективом

4) конференцією трудового колективу

5) колективним договором

6) роботодавцем

44. Порядок обрання голови КТС, його заступників та секретаря
визначається

1) Колективним договором

2) Правилами внутрішнього трудового розпорядку

3) власником за погодженням з трудовим колективом

4) зборами (конференцією) трудового колективу

5) комісією по трудових спорах

6) роботодавцем

45. Голова КТС обирається

1) шляхом голосування загальними зборами трудового колективу

2) комісією по трудових спорах

3) колективами підрозділів

4) більшістю голосів присутніх членів трудового колективу (делегатів
конференції)

5) рішенням зборів (конференції)трудового колективу

6) роботодавцем

46. Заступники голови КТС обираються

1) шляхом голосування загальними зборами трудового колективу

2) комісією по трудових спорах

3) колективами підрозділів

4) більшістю голосів присутніх членів трудового колективу (делегатів
конференції)

5) рішенням зборів (конференції)трудового колективу

6) роботодавцем

47. Секретар КТС обирається

1) шляхом голосування загальними зборами трудового колективу

2) комісією по трудових спорах

3) колективами підрозділів

4) більшістю голосів присутніх членів трудового колективу (делегатів
конференції)

5) рішенням зборів (конференції)трудового колективу

6) роботодавцем

48. Відповідно до ст. 223 КЗпП України КТС у цехах та інших підрозділах
можуть утворюватися

1) за рішенням загальних зборів трудового колективу

2) за рішенням колективу цих підрозділів

3) за рішенням загальних зборів трудового колективу на вимогу цих
підрозділів

4) за рішенням загальних зборів за погодженням із власником

5) у випадках, передбачених у колективному договорі

6) за рішенням загальних зборів за погодженням із роботодавцем

49. Відповідно до ст. 223 КЗпП України КТС у цехах та інших підрозділах
обираються

1) загальними зборами трудового колективу

2) колективами цих підрозділів

3) загальними зборами за погодженням з власником

4) загальними зборами за погодженням з колективом цього підрозділу

5) в порядку, передбаченому колективним договором

6) в порядку, передбаченому правилами внутрішнього трудового розпорядку

50. Рішення про зняття заяви працівника з розгляду може виноситись КТС у
випадку

1) нез’явлення працівника або його представника на засідання без
поважних причин три і більше рази

2) повторного нез’явлення працівника на засідання КТС

3) коли заяву працівника належним чином не зареєстровано

4) вимоги профспілкового органу, що діє на підприємстві

5) перебування працівника у відпустці

6) вимоги роботодавця

51. При повторному нез`явленні працівника без поважних причин на
засідання КТС, остання може винести рішення про зняття цієї заяви з
розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову у межах
____місячного строку з дня, поки працівник дізнався про порушення свого
права

52. Питання про відвід члена КТС вирішується

1) 2/3 обраних до складу КТС членів

2) більшістю голосів обраних членів комісії

3) 2/3 присутніх на засіданні КТС членів

4) більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні

5) загальними зборами трудового колективу

6) загальними зборами трудового колективу за погодженням з роботодавцем

53. Рішення КТС приймаються

1) більшістю голосів членів КТС, присутніх на засіданні

2) 2/3 голосів її членів, присутніх на засіданні

3) більшістю голосів членів КТС

4) 2/3 голосів членів КТС

5) в порядку, передбаченому регламентом КТС

6) більшістю голосів всіх обраних членів КТС

54. Збори трудового колективу для утворення КТС вважаються правомочними,
якщо

1) на них присутні представники роботодавця та профспілкового органу і
більше половини делегатів конференції

2) присутні більше половини членів трудового колективу та колективів
підрозділів підприємств, установ, організацій

3) присутні більше половини членів трудового колективу

4) присутні 2/3 членів трудового колективу

5) присутні більше половини обраних делегатів

6) присутні 7 і більше членів КТС

55. Конференція трудового колективу для утворення КТС вважається
правомочною, якщо

1) на ній присутні представники роботодавця та профспілкового органу і
більше половини делегатів конференції

2) на ній присутні більше половини членів трудового колективу та
колективів підрозділів підприємств, установ, організацій

3) на ній присутні 2/3 обраних делегатів

4) в протоколі відображено присутність більшості делегатів та
представників роботодавця

5) на ній присутні більше половини обраних делегатів

6) на ній присутні 7 і більше членів КТС

56. Пропущений строк для пред’явлення посвідчення КТС до державної
виконавчої служби

1) поновлюється судом за наявності поважних причин

2) поновлюється державним виконавчим органом за наявності поважних
причин

3) поновлюється за заявою працівника

4) поновленню не підлягає, незалежно від причин пропущення строку

5) підлягає поновленню за наявності поважних причин

6) поновлюється за поданням профспілкової організації

57. Рішення про поновлення на роботі незаконно переведеного на іншу
роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір

1) підлягає виконанню через 10 днів після його винесення

2) підлягає виконанню негайно

3) підлягає виконанню через 1 місяць з дня винесення

4) підлягає виконанню з моменту поновлення працівника

5) підлягає виконанню з дня визнання наказу роботодавця про незаконне
переведення

6) підлягає виконанню через 2 тижні з дня винесення

58. Якщо рішення КТС не було оскаржене, воно підлягає виконанню
роботодавцем у триденний строк, за винятком випадків

1) незаконного встановлення випробовування при прийнятті на роботу

2) незаконної відмови в прийнятті на роботу

3) незаконного переведення працівника на іншу роботу

4) незаконного звільнення працівника

5) відмови працівника від переведення в іншу місцевість

6) невиплати працівникові заробітної плати

59. Знайдіть суму чисел А+В

А – строк (у місяцях) протягом якого працівник може звернутися до КТС за
захистом порушеного права

В – мінімальна кількість працюючих на підприємстві, установі,
організації при досягненні якої може обиратися КТС

60. Знайдіть різницю чисел В-А

А – строк (у місяцях) протягом якого працівник може звернутися до КТС за
захистом порушеного права

В – мінімальна кількість працюючих на підприємстві, установі,
організації при досягненні якої може обиратися КТС

61. Знайдіть добуток чисел А*В, де

А – строк (у місяцях) протягом якого працівник може звернутися до КТС за
захистом порушеного права

В – мінімальна кількість працюючих на підприємстві, установі,
організації при досягненні якої може обиратися КТС

62. Знайдіть частку чисел А/В, де

А – строк (у місяцях) протягом якого працівник може звернутися до КТС за
захистом порушеного права

В – мінімальна кількість працюючих на підприємстві, установі,
організації при досягненні якої може обиратися КТС

63. Знайдіть суму чисел А+В, де

А – строк (у днях), протягом якого працівнику або роботодавцю вручається
рішення КТС

В – строк (у днях), протягом якого працівник або роботодавець можуть
оскаржити рішення КТС до суду з дня вручення копії цього рішення

64. Знайдіть різницю чисел В-А

А – строк (у днях), протягом якого працівнику або роботодавцю вручається
рішення КТС

В – строк (у днях), протягом якого працівник або роботодавець можуть
оскаржити рішення КТС до суду з дня вручення копії цього рішення

65. Знайдіть добуток чисел А*В, де

А – строк (у днях), протягом якого працівнику або роботодавцю вручається
рішення КТС

В – строк (у днях), протягом якого працівник або роботодавець можуть
оскаржити рішення КТС до суду з дня вручення копії цього рішення

66. Назвіть суму чисел А+В, де

А – строк (у місяцях), протягом якого працівник може звернутися
безпосередньо до суду про вирішення трудового спору

В – строк (у місяцях), протягом якого роботодавець може звернутися до
суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної
підприємству, установі, організації з дня виявлення цієї шкоди

67. Назвіть різницю чисел В-А, де

А – строк (у місяцях), протягом якого працівник може звернутися
безпосередньо до суду про вирішення трудового спору

В – строк (у місяцях), протягом якого роботодавець може звернутися до
суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної
підприємству, установі, організації з дня виявлення цієї шкоди

68. Назвіть добуток чисел А*В, де

А – строк (у місяцях), протягом якого працівник може звернутися
безпосередньо до суду про вирішення трудового спору

В – строк (у місяцях), протягом якого роботодавець може звернутися до
суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної
підприємству, установі, організації з дня виявлення цієї шкоди

69. Знайдіть частку чисел А/В, де

А – строк (у місяцях), протягом якого працівник може звернутися
безпосередньо до суду про вирішення трудового спору

В – строк (у місяцях), протягом якого роботодавець може звернутися до
суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної
підприємству, установі, організації з дня виявлення цієї шкоди

70. Рішення КТС підлягає виконанню роботодавцем у ______денний строк по
закінченню ______днів, передбачених на їх оскарження

71. На засідання КТС присутні 11 членів з 15 обраних. Скільки голосів
необхідно набрати для вирішення питання про відвід члена КТС?

72. Знайдіть суму чисел А+В, де

А – строк (у місяцях), протягом якого працівник може звернутися з заявою
безпосередньо до суду у справах про звільнення

В – строк (у роках), протягом якого роботодавець може звернутися до суду
в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної
підприємству, установі, організації з дня виявлення цієї шкоди

73. Знайдіть суму чисел А+В, де

А – мінімальна кількість працюючих на підприємстві, установі,
організації при досягненні якої може обиратися КТС

В – строк (у днях), протягом якого працівник або роботодавець можуть
оскаржити рішення КТС до суду з дня вручення копії цього рішення

74. Вирахуйте чому дорівнює А-В, де

А – мінімальна кількість працюючих на підприємстві, установі,
організації при досягненні якої може обиратися КТС

В – строк (у днях), протягом якого працівник або роботодавець можуть
оскаржити рішення КТС до суду з дня вручення копії цього рішення

75. Вирахуйте чому дорівнює А*В, де

А – мінімальна кількість працюючих на підприємстві, установі,
організації при досягненні якої може обиратися КТС

В – строк (у днях), протягом якого працівник або роботодавець можуть
оскаржити рішення КТС до суду з дня вручення копії цього рішення.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019