Правовий бюлетень 2000 – Правовий та соціальний захист інвалідів в Україні (книга)

Правовий бюлетень 2000 – Правовий та соціальний захист інвалідів в
Україні

ПРАВОВИЙ ТА СОЦiАЛЬНИЙ

ЗАХИСТ iНТЕРЕСiВ iНВАЛiДiВ

ЯК ПРiОРИТЕТ ДЕРЖАВИ

i туринська держава надау великоє уваги як одному з прiоритетних напря-

У мiв своує соцiальноє полiтики правовому та соцiальному захисту iнва-

лiдiв, створенню рiвних з iншими членами суспiльства можливостей для ре-

алiзацiє цiую категорiую осiб громадянських прав i свобод, якомога
повного

розвитку єх iндивiдуальних здiбностей та задоволення особистих потреб.

Правовому, органiзацiйному та матерiально-фiнансовому забезпеченню ре-

алiзацiє iнвалiдами своєх прав, потреб та iнтересiв слугуу досить
грунтовна

вiтчизняна нормативно-правова база, що стала iнтенсивно формуватися з

самого початку становлення Украєни як суверенноє держави. У розробцi та

удосконаленнi цiує бази, крiм вищих органiв законодавчоє та виконавчоє

влади, беруть участь понад 20 мiнiстерств i вiдомств. Норми, присвяченi

правовому та соцiальному захисту iнвалiдiв, мiстяться майже в 50 законах

Украєни, постановах Верховноє Ради Украєни, указах та розпорядженнях

Президента Украєни, у понад 40 постановах Кабiнету Мiнiстрiв Украєни,

низцi вiдомчих нормативних актiв Мiнiстерства працi та соцiальноє
полiти-

ки Украєни, Мiнiстерства охорони здоров’я Украєни, Мiнiстерства освiти i

науки Украєни та iнших вищих органiв виконавчоє влади.

Перш за все, це закони Украєни “Про основи соцiальноє захищеностi iн-

валiдiв в Украєнi” вiд 21 березня 1991 року № 875-Хii, “Про статус
ветеранiв

вiйни, гарантiє єх соцiального захисту” вiд 22 жовтня 1993 року №
3551-XII,

“Про основнi засади соцiального захисту ветеранiв працi та iнших
громадян

похилого вiку в Украєнi” вiд 16 грудня 1993 року № 3721-XII, “Про статус
i

соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє ка-

тастрофи” вiд 28 лютого 1991 року № 796-Хii та ряд iнших, багато з яких
чи-

тач знайде у пропонованому збiрнику.

На виконання й у розвиток законодавчих положень Кабiнетом Мiнiстрiв

Украєни прийнято низку постанов, зокрема “Про комплексну програму роз-

в’язання проблем iнвалiдностi” вiд 27 сiчня 1992 року № 31, “Про орга-

нiзацiйнi заходи щодо застосування Закону Украєни “Про статус ветеранiв

вiйни, гарантiє єх соцiального захисту” вiд 8 лютого 1994 року № 63,
“Про

порядок надання пiльг, передбачених Законом Украєни “Про статус ветера-

нiв вiйни, гарантiє єх соцiального захисту” вiд 16 лютого 1994 року №
94,

“Про затвердження Порядку органiзацiє та проведення медико-соцiальноє

експертизи втрати працездатностi” вiд 4 квiтня 1994 року № 221, “Про
забез-

печення iнвалiдiв автомобiлями “Таврiя” з ручним керуванням” вiд 22
серп-

ня 1994 року № 575, “Про затвердження Порядку забезпечення iнвалiдiв ав-

томобiлями” вiд 8 вересня 1997 року № 999, “Про розвиток вiтчизняного

виробництва засобiв реабiлiтацiє iнвалiдiв” вiд 7 травня 1997 року №
431,

“Про впорядкування безоплатного та пiльгового вiдпуску лiкарських за-

собiв за рецептами лiкарiв у разi амбулаторного лiкування окремих груп

населення та за певними категорiями захворювань” вiд 17 серпня iУУ> року

№ 1071, “Про грошовi норми витрат на харчування, медикаменти та м’який

iнвентар у госпiталях (вiддiленнях, палатах) для iнвалiдiв Великоє Вiт-

чизняноє вiйни” вiд 23 лютого 1999 року № 254, “Про полiпшення забезпе-

чення iнвалiдiв по зору деякими засобами реабiлiтацiє” вiд 7 червня 1999
ро-

ку № 983 тощо.

Цими та багатьма iншими нормативно-правовими актами визначаю-

ться заходи, спрямованi на надання iнвалiдам можливостi долучитися до

посильноє для них працi, одержати освiту, професiйну пiдготовку, на по-

лiпшення єх матерiального i соцiально-побутового забезпечення, медич-

ного обслуговування та санаторно-курортного лiкування, передбачають-

ся пiльги щодо оплати житла, комунальних послуг та користування

телефоном, проєзду в громадському транспортi, пiльгове забезпечення

спецiальними автотранспортними засобами, безплатне чи пiльгове одер-

жання лiкiв, зубопротезування, безплатне протезування тощо.

Проявом подальшого пiклування держави щодо iнвалiдiв стане ре-

алiзацiя заходiв, передбачених щойно прийнятим розпорядженням Пре-

зидента Украєни “Про додатковi заходи щодо полiпшення соцiального

захисту та медичного обслуговування iнвалiдiв” вiд 3 листопада 2000 ро-

ку № 344, текст якого наводиться у збiрнику.

Особливо слiд наголосити на тому, що нацiональне законодавство Укра-

єни стосовно прав iнвалiдiв будууться з урахуванням основоположних

правових засад, прийнятих мiжнародним спiвтовариством. Чиннi норматив-

но-правовi акти включають багато положень, передбачених Стандартнимн

правилами забезпечення рiвних можливостей для iнвалiдiв, затвердженими

резолюцiую Генеральноє Асамблеє 00Н вiд 20 грудня 1993 року № 48/96, за

яку голосувала й Украєна, твропейською соцiальною хартiую, яку Украєна

пiдписала 2 травня 1996 року, та iншими мiжнародно-правовими актами.

Проте ще не можна сказати, що наше законодавство повною мiрою перей-

няло мiжнароднi стандарти прав iнвалiдiв та вiдповiдау вимогам i
положен-

ням мiжнародних документiв з цих питань. Виконуючи доручення Верхов-

ноє Ради Украєни та Кабiнету Мiнiстрiв Украєни, Мiнiстерство працi та

соцiальноє полiтики Украєни вже тривалий час працюу над приведенням

чинного законодавства у вiдповiднiсть з мiжнародними стандартами в галу-

зi соцiального захисту громадян – iнвалiдiв, ветеранiв вiйни та працi,
людей

похилого вiку.

Зокрема, в нацiональному законодавствi Украєни мають знайти вiдоб-

раження такi статтi твропейськоє соцiальноє хартiє, як “Право на працю”,

“Право на справедливi умови працi, “Право на безпечнi та здоровi умови

працi”, “Право на органiзацiю”, “Право на охорону здоров’я”, “Право на

соцiальне забезпечення”, “Право на соцiальну медичну допомогу”, “Пра-

во на користування послугами соцiального забезпечення”, “Право осiб з

фiзичними або розумовими вадами на професiйне навчання, переква-

лiфiкацiю та соцiальну реабiлiтацiю”, “Право на iнформацiю та консуль-

тацiє” тощо. Приведення украєнського законодавства у вiдповiднiсть з

мiжнародно-правовими нормами важливе i тому, що це створить умови

для бiльш тiсноє спiвпрацi Украєни з краєнами твропи з питань сойiаль-

угод про спiвробiтництво у галузi соцiального забезпечення.

Вимоги мiжнародно-правових документiв щодо захисту прав iнвалi-

дiв будуть врахованi при пiдготовцi новоє редакцiє Закону Украєни “Про

основи соцiальноє захищеностi iнвалiдiв в Украєнi”, при доопрацюваннi

Закону Украєни “Про соцiальну допомогу” та Закону Украєни “Про

внесення змiн i доповнень до Закону Украєни “Про державну допомогу

сiм’ям з дiтьми”, при роботi над iншими вiтчизняними нормативно-пра-

вовими актами.

– – -рактичне розв’язання проблем правового та соцiального захисту iнва-

1-1-яiдiв, надання єм соцiально-побутовоє, медичноє та рiзних видiв
нату-

ральноє допомоги у одним з важливих напрямiв роботи органiв виконавчоє

влади, А робота ця вельми масштабна. Система соцiального захисту насе-

лення обслуговуу понад 2,4 мiльйона iнвалiдiв. У цiй системi у розвиток
ви-

мог Закону Украєни “Про основнi засади соцiального захисту ветеранiв
пра-

цi та iнших громадян похилого вiку в Украєнi” створено мережу закладiв з

органiзацiє соцiального обслуговування i надання рiзних видiв допомоги
iн-

валiдам, малозабезпеченим пенсiонерам та одиноким непрацездатним гро-

мадянам, Цю роботу в мiстах i районах Украєни органiзують i ведуть 740
те-

риторiальних центрiв соцiального обслуговування та 20 самостiйних вiд-

дiлень соцiальноє допомоги вдома. Установи соцiального захисту надають

^iнвалiдам близько 40 видiв рiзних послуг, серед яких доставка продуктiв

харчування та медикаментiв, виклик лiкаря, приготування єжi, прибирання

житла, оформлення документiв на субсидiє, влаштування до будинкiв-iнтер-

натiв i на санаторно-курортне лiкування тощо.

Вперше,за останнi роки Уряд виконуу своє зобов’язання щодо iнвалiдiв.

За рахунок Державного бюджету видiлено достатнi кошти, необхiднi для

фiнансування витрат для задоволення потреб iнвалiдiв, зокрема для
забезпе-

чення єх засобами реабiлiтацiє та пересування. До 3 грудня –
Мiжнародного

дня iнвалiдiв – Уряд зобов’язався погасити заборгованiсть з усiх ком-

пенсацiйних виплат iнвалiдам, соцiальних виплат сiм’ям, що мають дiтей-

iнвалiдiв. Крiм того, на мiсцях також вишукуються нетрадицiйнi джерела

надходження коштiв для цих цiлей. Так, у Донецькiй областi кошти, необ-

хiднi для закупiвлi iнвалiдних колясок, слухових апаратiв, матерiалiв
для зу-

бопротезування, забезпечення виготовлення протезно-ортопедичних виро-

бiв за удосконаленими технологiями на Донецькому протезному заводi

тощо, отримують за рахунок вiдрахувань вiд 5-вiдсотковоє надбавки на
лiке-

ро-горiлчанi й тютюновi вироби.

Формуючи мiсцевi бюджети на наступний рiк, обласнi державнi адмi-

нiстрацiє розробляють цiльовi комплекснi програми “Турбота”, спрямо-

ванi на реалiзацiю заходiв соцiального захисту населення, з метою забез-

печення єх джерелами реального фiнансування.

Гостро стоєть проблема забезпечення iнвалiдiв спецiальними авто-

транспортними засобами та транспортним обслуговуванням. З метою

розв’язання цiує проблеми Мiнiстерством працi та соцiальноє полiтики

Украєни опрацьовуються механiзми запровадження компенсацiйних ви-

плат iнвалiдам, якi органами соцiального захисту населення взятi на чер-

гу для отримання авшмишлл, па iл iропч.^iп>. ии^^ ,^”, “”……
_……..

видачi автомобiлiв. Пiдготовлено пропозицiє щодо порядку забезпечення

iнвалiдiв автомобiлями, якi надходять до Украєни як гуманiтарна допо-

мога, що дозволить значно зменшити соцiальну напругу – адже зараз в

органах соцiального захисту населення перебувають на облiку для без-

платного чи пiльгового отримання автомобiлiв понад 170 тисяч iнвалiдiв.

т проблема i з ремонтом автомобiлiв iнвалiдiв. В Одесi, наприклад, ця

проблема вирiшууться зусиллями Одеського ремонтного пiдприумства

“АвтоЗАЗ-ДЕУ” – офiцiйного представника Запорiзького автозаводу, на

якому здiйснюуться пiльговий ремонт автомобiлiв “Таврiя”. iнвалiди

сплачують за ремонт лише ЗО вiдсоткiв його вартостi, а тим з них, якi

перебувають у скрутному матерiальному становищi, ремонт виконууться

безкоштовно. Решту витрат вiдшкодовуу обласне вiддiлення Фонду

Украєни соцiального захисту iнвалiдiв.

Чимало робиться в Украєнi для розв’язання питань, пов’язаних з лiку-

ванням, оздоровленням та реабiлiтацiую iнвалiдiв, iз створенням для

них сприятливих соцiально-побутових, медичних, психологiчних умов

життудiяльностi.

У 2000 роцi через органи соцiального захисту населення в санаторiях

Украєни оздоровлено 29 тисяч iнвалiдiв, або на ЗО вiдсоткiв бiльше, нiж

за вiдповiдний перiод 1999 року. У Криму 1,5 тисячi iнвалiдiв вiйни
оздо-

ровлено у госпiталi iнвалiдiв вiйни, 1,6 тисячi – в iнших республiкан-

ських лiкувально-профiлактичних установах.

У рамках програми “Здоров’я лiтнiх людей”, затвердженоє Указом

Президента Украєни вiд 10 грудня 1997 року № 1347/97, органи охорони

здоров’я проводять силами лiкарiв рiзних спецiальностей комплекснi ме-

дичнi огляди та обстеження ветеранiв вiйни, працi, пенсiонерiв та iнва-

лiдiв, впроваджують сучаснi методи дiагностики, профiлактики та реабi-

лiтацiє основних захворювань, пов’язаних з вiком.

Мiнiстерство працi та соцiальноє полiтики Украєни пiдтримало iнi-

цiативу ради Органiзацiє ветеранiв Украєни щодо продажу лiкiв за опто-

вими цiнами вiтчизняних пiдприумств i продажу iнвалiдам дорогих лiкiв

iноземного та вiтчизняного виробництва у розстрочку термiном на три

мiсяцi на пiльгових умовах через мережу аптек для ветеранiв.

Розширюуться мережа установ медико-соцiальноє та соцiально-побуто-

воє реабiлiтацiє iнвалiдiв. При територiальних центрах соцiального
обслуго-

вування, крiм вiддiлень соцiальноє допомоги вдома, утворенi вiддiлення
со-

цiально-медичноє та медико-соцiальноє реабiлiтацiє, стацiонарнi
вiддiлення

для тимчасового i постiйного проживання. Надаються й iншi безплатнi ме-‘

дичнi послуги.

Значна увага придiляуться питанням професiйноє реабiлiтацiє iнва-

лiдiв. Мiнiстерство працi та соцiальноє полiтики Украєни разом з iншими

заiнтересованими мiнiстерствами й вiдомствами веде роботу над проек-

том Нацiональноє програми професiйноє реабiлiтацiє та зайнятостi iнва-

лiдiв. Спiльно з Мiжнародною органiзацiую працi здiйснюються орга-

нiзацiйнi та практичнi заходи щодо створення у Киувi Нацiонального

центру професiйноє реабiлiтацiє та зайнятостi iнвалiдiв, який
виконувати-

ме навчало”” — –“—-

дiяльностi регiональних центрiв реабiлiтацiє iнвалiдiв.

ж украєнське суспiльство стривожене тенденцiую зростання дитячоє

У iнвалiдностi, найчастiшими проявами якоє у органiчнi ураження

нервовоє системи, хвороби сенсорних органiв, психiчнi розлади та врод-

женi вада розвитку. Розумiючи, що розв’язання проблеми дитини-iнвалiда

не можна покладати лише на сiм’ю або спецiальнi iнтернатнi установи,

держава придiляу значноє уваги впровадженню сучасноє прогресивноє

системи соцiальноє реабiлiтацiє таких дiтей, з тим щоб забезпечити єм
на-

лежне пiклування, вiдновлення здоров’я, доступ до освiти, соцiального,

культурного i духовного життя.

На реалiзацiю зазначених цiлей спрямованi, зокрема, положення На-

цiональноє програми “Дiти Украєни”, затвердженоє Указом Президента

Украєни вiд 18 сiчня 1996 року № 63/96, яка визначау ранню реабiлiтацiю

хворих дiтей i дiтей-iнвалiдiв як проблему нацiонального значення, що

потребуу першочергового розв’язання. Причому, як переконуу мiжнарод-

ний та вiтчизняний досвiд, на противагу iзольованому iнтернатному ви-

хованню, перевага мау бути вiддана iнтегрованому навчанню та вихован-

ню шляхом запровадження ранньоє соцiальноє реабiлiтацiє, з тим щоб

дiти-iнвалiди ще з раннього вiку мали змогу розвивати своє природнi

здiбностi без вiдриву вiд сiм’є i в подальшому могли посiсти гiдне мiсце
у

суспiльствi й вести повноцiнний спосiб життя вiдповiдно до iндивiдуаль-

них здiбностей та iнтересiв.

Шляхи вирiшення цiує проблеми свого часу знайшли у Миколаєвськiй

областi, де ще 1994 року за iнiцiативи обласноє державноє адмiнiстрацiє

було створено i дiють 16 центрiв ранньоє соцiальноє реабiлiтацiє
дiтей-iн-

валiдiв. Цей досiд схвалено розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 3 грудня 1999 року № 1329.

З метою широкого запровадження в Украєнi системи ранньоє соцiаль-

ноє реабiлiтацiє Кабiнет Мiнiстрiв Украєни постановою вiд 12 жовтня

2000 року № 1545 схвалив Концепцiю ранньоє соцiальноє реабiлiтацiє

дiтей-iнвалiдiв, що визначауться цiую постановою як система загально-

державних заходiв, якi реалiзуються центральними та мiсцевими органа-

ми виконавчоє влади, органами мiсцевого самоврядування. Фондом со-

цiального захисту iнвалiдiв та його вiддiленнями. Цi заходи полягають у

застосуваннi щодо дiтей-iнвалiдiв раннього вiку (з першого року життя)

спецiальних реабiлiтацiйних та корекцiйно-вiдновлюваних методик з ме-

тою подолання фiзичних та iнтелектуальних вад, набуття знань, умiнь i

навичок, якi дали б змогу таким дiтям iнтегруватись у дитячi колективи i

не перебувати в iнтернатних установах чи навчатися лише вдома.

Для практичноє реалiзацiє зазначених заходiв передбачауться створити в

областях, мiстах, районах систему центрiв ранньоє соцiальноє
реабiлiтацiє

дiтей-iнвалiдiв за мiсцем проживання, пiдпорядкованих мiсцевим органам

виконавчоє влади. Все це мау впроваджуватись за вiдповiдного
органiзацiй-

ного, фiнансового та матерiального забезпечення, у тiснiй спiвпрацi й
коор-

динацiє зусиль Мiнiстерства працi та соцiальноє полiтики, Мiнiстерства
охо-

рони здоров’я, Мiнiстерства освiти i науки, Фонду соцiального захисту

iнвалiдiв, органiв виконавчоє влади на мiсцях. До формування коштiв цен-

трiв передбачауться залучити добровiльнi грошовi внески вiтчизняних та

iноземних пiдприумств, установ i органiзацiй, окремих громадян, а також
iн-

вестицiє та гуманiтарну допомогу.

Органи виконавчоє влади покликанi розробити регiональнi програми

запровадження системи ранньоє соцiальноє реабiлiтацiє дiтей-iнвалiдiв,

використовуючи при цьому сучасний првгресивний вiтчизняний i зару-

бiжний досвiд.

Мiнiстерство працi та соцiальноє полiтики у спiвпрацi з iншими орга-

нами влади мау розробити i подати на затвердження Кабiнету Мiнiстрiв

Украєни положення про обласний, мiський та районний центр ранньоє со-

цiальноє реабiлiтацiє дiтей-iнвалiдiв.

Зараз iде опрацювання проекту Закону Украєни “Про реабiлiтацiю iн-

валiдiв в Украєнi” в якому мають бути визначенi правовiдносини учасни-

кiв процесу реабiлiтацiє дiтей-iнвалiдiв.

Оцiнюючи становище iнвалiдiв в Украєнi, стан нацiонального законо-

давства, хiд реалiзацiє твропейськоє соцiальноє хартiє, мiжнародних
стан-

дартних правил забезпечення iнвалiдам рiвних можливостей, створення

єм необхiдних умов для участi в економiчнiй, полiтичнiй, соцiальнiй сфе-

рах життя суспiльства, ми усвiдомлюумо велику вiдповiдальнiсть, яка ле-

жить на державних органах, i зокрема на Мiнiстерствi працi та соцiальноє

полiтики Украєни, i продовжуумо вдосконалювати систему правового i

соцiального захисту iнвалiдiв, а рiвно одиноких непрацездатних грома-

дян, ветеранiв вiйни та працi.

С. А. Ввгера,

заступник мiнiстра працi

та соцiальноє полiтики Украєни,

кандидат економiчних наук

Роздiл 1

ЗАГАЛЬНi ЗАСАДИ

ПРАВОВОГО i СОЦiАЛЬНОГО

ЗАХИСТУ iНВАЛiДiВ

1.1. Нацiональне законодавство Украєни

Конституцiя Украєни

Прийнята на п’яттй сесiє

Верховноє Ради Украєни

28 червня 1996 року

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1996. №30, ст. 141)

(Витяг)

Роздiл i

Загальнi засади

Стаття 3. Людина, єє життя i здоров’я, честь i гiднiсть, недоторкан-

нiсть i безпека визнаються в Украєнi найвищою соцiальною цiннiстю.

Права i свободи людини та єх гарантiє визначають змiст i спрямова-

нiсть дiяльностi держави. Держава вiдповiдау перед людиною за свою

дiяльнiсть. Утвердження i забезпечення прав i свобод людини с головним

обов’язком держави.

Роздiл II

Права, свободи та обов’язки

людини i громадянина

Стаття 46. Громадяни мають право на соцiальний захист, що

включау право на забезпечення єх у разi повноє, частковоє або тимчасо-

воє втрати працездатностi, втрати годувальника, безробiття з незалеж-

них вiд них обставин, а також у старостi та в iнших випадках, передба-

чених законом.

Це право гарантууться загальнообов’язковим державним соцiальним

страхуванням за рахунок страхових внескiв громадян, пiдприумств, уста-

нов i органiзацiй, а також бюджетних та iнших джерел соцiального забез-

печення; створенням мережi державних, комунальних, приватних закла-

дiв для догляду за непрацездатними.

Пенсiє, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що у основним дже-

релом iснування, мають забезпечувати рiвень життя, не нижчий вiд про-

житкового мiнiмуму, встановленого законом.

соцiальноє захищеностi iнвалiдiв

в Украєнi

Закон Украєни

вад 21 березня 1991 року № 875-ХП

(Вiдомостi Верховною Ради (ВВР). 1991, № 21, ст. 252)

(Вводиться в дiю Постановою ВР № 876-Хi1 вiд 21.0.5.91,

ВВР, 1991, № 21, ст. 253)

(З наступними змiнами)

Цей Закон визначау основи соцiальноє захищеностi iнвалiдiв в Укра-

єнi i гарантуу єм рiвнi з усiма iншими громадянами можливостi для участi

в економiчнiй, полiтичнiй i соцiальнiй сферах життя суспiльства, ство-

рення необхiдних умов, якi дають можливiсть iнвалiдам вести повноцiн-

ний спосiб життя згiдно з iндивiдуальними здiбностями i iнтересами.

i. Загальнi положення

Стаття 1. iнвалiди в Украєнi володiють усiую повнотою соцiаль-

но-економiчних, полiтичних, особистих прав i свобод, закрiплених Кон-

ституцiую Украєни та iншими законодавчими актами.

Республiканськi i мiсцевi органи влади та управлiння, пiдприумства,

установи i органiзацiє (незалежно вiд форм власностi i господарювання)

залучають представникiв громадських органiзацiй iнвалiдiв до пiдготов-

ки рiшень, що стосуються iнтересiв iнвалiдiв.

Дискримiнацiя iнвалiдiв забороняуться i переслiдууться за законом.

Стаття 2. iнвалiдом у особа зi стiйким розладом функцiй органiзму,

зумовленим захворюванням, наслiдком травм або з уродженими дефек-

тами, що призводить до обмеження життудiяльностi, до необхiдностi в

соцiальнiй допомозi i захистi.

Стаття 3. iнвалiднiсть як мiра втрати здоров’я визначауться шляхом

експертного обстеження в органах медико-соцiальноє експертизи Мiнiс-

терства охорони здоров’я Украєни.

Положення про медико-соцiальну експертизу затверджууться Ка-

бiнетом Мiнiстрiв Украєни з урахуванням думок громадських органiза-

цiй iнвалiдiв в особi єх республiканських органiв.

Стаття 4. Дiяльнiсть держави щодо iнвалiдiв виявляуться у створеннi

правових, економiчних, полiтичних, соцiально-побутових i соцiально-пси-

хологiчних умов для задоволення єх потреб у вiдновленнi здоров’я, мате-

рiальному забезпеченнi, посильнiй трудовiй та громадськiй дiяльностi.

Соцiальний захист iнвалiдiв з боку держави полягау у наданнi грошо-

воє допомоги, засобiв пересування, протезування, орiунтацiє i сприйняття

iнформацiє, пристосованого житла, у встановленнi опiки або стороннього

догляду, а також пристосуваннi забудови населених пунктiв, громад-

ського транспорту, засобiв комунiкацiй i зв’язку до особливостей iнва-

лiдiв.

10

встановлюються на пiдставi висновку медико-соцiальноє експертизи та з
враху-

ванням здiбностей до професiйноє i побутовоє дiяльностi iнвалiда. Види i
обся-

ги необхiдного соцiального захисту iнвалiда надаються у виглядi
iндивiдуаль-

ноє програми медичноє, соцiально-трудовоє реабiлiтацiє i адаптацiє.

iндивiдуальна програма реабiлiтацiє у обов’язковою для виконання дер-

жавними органами, пiдприумствами (об’уднаннями), установами i органiза-

цiями.

Стаття 6. Захист прав, свобод i законних iнтересiв iнвалiдiв забезпе-

чууться в судовому або iншому порядку, встановленому законом.

Громадянин мау право в судовому порядку оспорювати рiшення ор-

ганiв медико-соцiальноє експертизи про визнання чи невизнання його iн-

валiдом.

Службовi особи та iншi громадяни, виннi у порушеннi прав iнвалiдiв,

визначених цим Законом, несуть встановлену законодавством матерiаль-

ну, дисциплiнарну, адмiнiстративну чи кримiнальну вiдповiдальнiсть.

Стаття 7. Законодавство про соцiальну захищенiсть iнвалiдiв в

Украєнi складауться з цього Закону та iнших актiв законодавства, що ви-

даються вiдповiдно до нього.

Мiсцевi Ради народних депутатiв зобов’язанi iнформувати iнвалiдiв

про змiни i доповнення законодавства про соцiальну захищенiсть iнва-

лiдiв.

//. Державнi органи Украєни,

якi здiйснюють державне управлiння

в галузi забезпечення

соцiальноє захищеностi iнвалiдiв

Стаття 8. Державне управлiння в галузi забезпечення соцiальноє за-

хищеностi iнвалiдiв здiйснюуться Мiнiстерством соцiального захисту на-

селення Украєни, Мiнiстерством охорони здоров’я Украєни та мiсцевими

Радами народних депутатiв Украєни.

Представники республiканських громадських органiзацiй iнвалiдiв у

членами колегiй Мiнiстерства соцiального захисту населення Украєни та

Мiнiстерства охорони здоров’я Украєни.

Стаття 9. Мiнiстерство соцiального захисту населення Украєни

спiльно з iншими мiнiстерствами i вiдомствами, мiсцевими Радами на-

родних депутатiв, громадськими органiзацiями iнвалiдiв здiйснюу роз-

робку й координацiю довгострокових i короткострокових програм по ре-

алiзацiє державноє полiтики щодо iнвалiдiв та контролюу єх виконання.

Мiнiстерство соцiального захисту населення Украєни з урахуванням

думки громадських органiзацiй iнвалiдiв може входити до Кабiнету

Мiнiстрiв Украєни з пропозицiями щодо вдосконалення законодавства з

проблем iнвалiдностi, сприяу розвитковi спiвробiтництва державних i

громадських органiзацiй з iншими союзними республiками, зарубiжними

краєнами в галузi соцiальноє захищеностi iнвалiдiв.

чаються Положенням, що затверджууться Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.

Стаття 10. Фiнансування роботи по соцiальнiй захищеностi iнва-

лiдiв здiйснюуться фондом Украєни соцiального захисту iнвалiдiв.

Положення про фонд затверджууться Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни з

урахуванням думок республiканських громадських органiзацiй iнвалiдiв,

Стаття 11. Бюджет фонду Украєни соцiального захисту iнвалiдiв

формууться за рахунок коштiв республiканського бюджету, благодiйних

внескiв органiзацiй, трудових колективiв i громадян, iнших надходжень,

в тому числi вiд пiдприумницькоє дiяльностi фонду, що не суперечить

чинному законодавству.

Мiсцевi Ради народних депутатiв мають право утворювати власнi

фонди соцiальноє допомоги iнвалiдам. Порядок i умови витрачання кош-

тiв цих фондiв визначаються Радами народних депутатiв з урахуванням

пропозицiй громадських органiзацiй iнвалiдiв.

Кошти таких фондiв знаходяться на спецiальному рахунку у банкiв-

ських установах i вилученню не пiдлягають.

///. Громадськi органiзацiє iнвалiдiв

Стаття 12. Громадськi органiзацiє iнвалiдiв створюються з метою

здiйснення заходiв по соцiальному захисту, соцiально-трудовiй i медич-

нiй реабiлiтацiє iнвалiдiв та залученню єх до суспiльне корисноє
дiяльно-

стi, занять фiзичною культурою i спортом.

(Стаття 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 200/94-ВР вiд

13.10.94)

Стаття 13. Республiканськi i мiсцевi органи державноє влади та

управлiння повиннi подавати допомогу i сприяти громадським органiза-

цiям iнвалiдiв в єх дiяльностi.

Стаття 14. Громадськi органiзацiє iнвалiдiв здiйснюють виробничу,

господарську, фiнансову та iншу дiяльнiсть, не заборонену чинним зако-

нодавством.

Продукцiя пiдприумств (об’уднань) i органiзацiй, громадських орга-

нiзацiй iнвалiдiв, номенклатуру та обсяги виробництва якоє погоджено з

державними замовниками, включауться до державного замовлення.

(Частина друга статтi 14 в редакцiє Закону № 481/96-ВР вiд 12.11.96)

Об’укти капiтального будiвництва, якi зводяться за рахунок коштiв

громадських органiзацiй iнвалiдiв, у заявленому обсязi включаються до

державного замовлення.

(Частина третя статтi 14 в редакцiє Закону № 481/96-ВР вiд 12.11.96)

Держава сприяу забезпеченню матерiально-технiчними та iншими

ресурсами виконання державних замовлень, зазначених у частинах дру-

гiй та третiй цiує статтi.

(Статтю 14 доповнено частиною четвертою згiдно iз Законом

№ 481/96-ВР вiд 12.11.96)

Стаття 141. Пiдприумства та органiзацiє громадських органiзацiй iн-

валiдiв мають право на пiльги зi сплати податкiв i зборiв (обов’язкових

платежiв) вiдповiдно до законiв Украєни з питань оподаткування. Засто-

совувати зазначенi пiльги такi пiдприумства та органiзацiє мають право

12

за наявностi дозволу на iiриви л.ирп^iуоаппл цiлоє иiтiи ^ и>^,^>.>_,
.-оi ч^

Якщо реабiлiтована особа згiдно з статтею 1 цього Закону стала iнва-

лiдом внаслiдок репресiй або у пенсiонером, єй надауться також право на:

– одержання пiльгових путiвок для санаторно-курортного лiкування

та вiдпочинку;

– безплатне забезпечення автомобiлем класу ЗАЗ-968М при наявно-

стi вiдповiдних медичних показникiв;

– безплатний проєзд всiма видами мiського пасажирського транспорту

(крiм таксi) та на автомобiльному транспортi загального користування (за

винятком таксi) в сiльськiй мiсцевостi в межах адмiнiстративного району;

– зниження оплати жилоє площi та комунальних послуг на 50 процен-

тiв в межах норм, передбачених чинним законодавством;

– позачергове надання медичноє допомоги i 50-процентне зниження

вартостi лiкiв за рецептом;

– переважне право на вступ до садiвницьких товариств, першочерго-

ве право на вступ до житлово-будiвельних кооперативiв;

– першочергове встановлення телефону.

Особи, реабiлiтованi вiдповiдно до цього Закону, мають право на без-

платну консультацiю адвокатiв з питань, пов’язаних з реабiлiтацiую. ‘

Реабiлiтованим, якi мають право на передбаченi цим Законом пiльги,

видауться посвiдчення удиного зразка, що затверджууться Кабiнетом

Мiнiстрiв Украєни.

Видача цього посвiдчення проводиться за мiсцем проживання вико-

навчими комiтетами вiдповiдних мiсцевих Рад народних депутатiв.

Про статус i соцiальний захист громадян,

якi постраждали

внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи

Закон Украєни

вiд 28 лютого 1991 року № 796-Хii

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР) 1991, Ле 16, ст. 200)

(Вводиться в дiю Постановою ВР № 7 97-XII вiд 28.02.91. ВВР 1991,

№ 16, ст. 201)

(З наступними змiнами)

(Витяг)*

* У повному виглядi даний Закон див.: Законодавство Украєни про пiльги

громадянам // Бюлетень законодавства i юридичноє практики Украєни. –
2000. –

№ 2.-С. 77-112,

21

Стаття 12. Встановлення причпппиiи мпму т.д, ><. i>

Громадяни, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи, зо-

бов’язанi проходити обов’язкове обстеження в медичних закладах.

Громадяни, якi стали iнвалiдами внаслiдок Чорнобильськоє катастро-

фи, переогляд у медико-соцiальнiй експертнiй комiсiє проходять залежно

вiд рiвнiв розладу функцiй органiзму, що встановлюуться зазначеною

комiсiую, через 3-5 рокiв. При стiйких незворотних морфологiчних змi-

нах та порушеннях функцiй органiв i систем органiзму, неефективностi

будь-яких видiв реабiлiтацiйних заходiв, а також пiсля досягнення пен-

сiйного вiку, в тому числi на пiльгових умовах, група iнвалiдностi вста-

новлюуться безстрокове.

(Частина четверта статтi 17 в редакцiє Закону № 230/96-ВР вiд

06.06.96)

Громадянам, якi перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня i

внаслiдок цього стали iнвалiдами i або II групи, iнвалiднiсть встанов-

люуться безстрокове незалежно вiд вiку.

За бажанням iнвалiдiв єх переогляд проводиться в будь-який час.

У випадках, якщо при черговому переоглядi у соцiально-експерт-

нiй комiсiє громадянам не пiдтверджено будь-яку групу iнвалiдностi,

зазначеним громадянам гарантууться працевлаштування чи переква-

лiфiкацiя.

(Статтю 17 доповнено частиною сьомою згiдно iз Законом № 230/96-ВР

вiд 06.06.96)

23

Про основнi засади

соцiального захисту ветеранiв працi

та iнших громадян похилого вiку в Украєнi

Закон Украєни

вiд 16 грудня 1993 року № 3721-ХП

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1994, № 4, ст. 8)

(Вводиться в дiю Постановою В Р № 3722-ХП вiд 16.12.93,

ВВР. 1994, № 4. ст. 19)

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Стаття 6. Особи, якi визнаються ветеранами працi

Ветеранами працi визнаються громадяни, якi сумлiнно працювали в

народному господарствi, державних установах, органiзацiях та об’уднан-

нях громадян, мають трудовий стаж (35 рокiв – жiнки i 40 рокiв – чоло-

вiки) i вийшли на пенсiю.

Ветеранами працi визнаються також:

в) iнвалiди i i II груп, якi одержують пенсiє по iнвалiдностi, якщо вони

мають загальний трудовий стаж не менше 15 рокiв.

(Статтю 6 доповнено частиною другою згiдно iз Законом № 478/

95-ВР вiд 15.12.95)

Стаття 7. Пiльги ветеранам працi

Ветеранам працi надаються такi пiльги:

1) користування при виходi на пенсiю чи змiнi мiсця роботи полiклiнiка-

ми, до яких вони були прикрiпленi за попереднiм мiсцем роботи;

2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезу-

вання iз дорогоцiнних металiв);

3) переважне право на забезпечення санаторно-курортним лiкуван-

ням, а також на компенсацiю вартостi самостiйного санаторно-курортно-

го лiкування в порядку i розмiрах, що визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв

Украєни;

4) щорiчне медичне обстеження i диспансеризацiя iз залученням не-

обхiдних спецiалiстiв;

5) першочергове обслуговування в лiкувально-профiлактичних за-

кладах, аптеках та першочергова госпiталiзацiя;

6) використання черговоє щорiчноє вiдпустки у зручний для них час, а

також одержання додатковоє вiдпустки без збереження заробiтноє плати

строком до двох тижнiв на рiк;

7) переважне право на забезпечення жилою площею осiб, якi потре-

бують полiпшення житлових умов, та вiдведення земельних дiлянок для

iндивiдуального житлового будiвництва, садiвництва i городництва, пер-

шочерговий ремонт жилих будинкiв i квартир цих осiб та забезпечення єх

паливом;

8) першочергове одержання позики на iндивiдуальне (кооперативне)

житлове будiвництво з погашенням єє протягом 10 рокiв починаючи з

П’ЯТОГО рОКу ПiСЛЯ аамп-и.ппл и}н>”-,:ч–, – —-

жання позики для будiвництва або придбання дачних будинкiв i благо-

устрою садових дiлянок;

9) переважне право на вступ до садiвницьких товариств (кооперати-

вiв), кооперативiв по будiвництву та експлуатацiє колективних гаражiв;

10) переважне право на встановлення домашнiх телефонiв;

11) звiльнення вiд плати за землю та сплати земельного податку;

12) безплатний проєзд всiма видами мiського пасажирського транс-

порту (за винятком таксi), автомобiльним транспортом загального корис-

тування (за винятком таксi) в сiльськiй мiсцевостi, а також залiзничним
i

водним транспортом примiського сполучення та автобусами примiських

маршрутiв в межах областi (Республiки Крим) за мiсцем проживання.

Про статус ветеранiв вiйни,

гарантiє єх соцiального захисту

Закон Украєни

вiд 22 жовтня 1993 року № 3551-Хii

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР) 1993, № 45, ст. 425)

(Вводиться в дiю Постановою ВР№ 3552-Хiiеiд 22.10.93,

ВВР 1993, № 45, ст. 426)

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Роздiл II. Поняття 1 змiст

статусу ветеран/в вiйни та осiб,

на яких поширюуться чиннiсть цього Закону

Стаття 4. Ветерани вiйни

Ветеранами вiйни е особи, якi брали участь у захистi Батькiвщини чи

в бойових дiях на територiє iнших держав.

До ветеранiв вiйни належать: учасники бойових дiй, iнвалiди вiйни,

учасники вiйни.

Стаття 7. Особи, якi належать до iнвалiдiв вiйни

До iнвалiдiв вiйни належать особи з числа вiйськовослужбовцiв дiючоє

армiє та флоту, партизанiв, пiдпiльникiв, працiвникiв, якi стали
iнвалiдами

внаслiдок поранення, контузiє, калiцтва, захворювання, одержаних пiд час

захисту Батькiвщини, виконання обов’язкiв вiйськовоє служби (службових

обов’язкiв) чи пов’язаних з перебуванням на фронтi, у партизанських
заго-

нах i з’уднаннях, пiдпiльних органiзацiях i групах та iнших формуваннях,

визнаних такими законодавством Украєни, в районi воунних дiй, на при-

фронтових дiльницях залiзниць, на спорудженнi оборонних рубежiв, вiйсь-

ково-морських баз та аеродромiв у перiод громадянськоє та Великоє
Вiтчиз-

няноє воун або з участю в бойових дiях у мирний час.

До iнвалiдiв вiйни належать також iнвалiди з числа:

i) вiйськовослужбовцiв, осiб вiльнонайманого складу, якi стали iнва-

лiдами внаслiдок поранення, контузiє, калiцтва або захворювання, одержа-

них пiд час захисту Батькiвщини, виконання iнших обов’язкiв вiйськовоє

служби, пов’язаних з перебуванням на фронтi в iншi перiоди, з
лiквiдацiую

наслiдкiв Чорнобильськоє катастрофи, ядерних аварiй, ядерних випробу-

вань, з участю у вiйськових навчаннях iз застосуванням ядерноє зброє,
iн-

шим ураженням ядерними матерiалами;

2) осiб начальницького i рядового складу органiв Мiнiстерства внутрiш-

нiх справ i органiв Комiтету державноє безпеки колишнього Союзу РСР,

Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни i Служби безпеки Украєни та iнших

вiйськових формувань, якi стали iнвалiдами внаслiдок поранення,
контузiє,

калiцтва або захворювання, одержаних пiд час виконання службових обо-

в’язкiв, лiквiдацiє наслiдкiв Чорнобильськоє катастрофи, ядерних аварiй,

ядерних випробувань, участi у вiйськових навчаннях iз застосуванням
ядер-

ноє зброє, iнших уражень ядерними матерiалами;

3) малолiтнiх (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 рокiв)

в’язнiв фашистських концтаборiв та iнших мiсць примусового тримання,

якi визнанi iнвалiдами вiд загального захворювання, трудового калiцтва

та з iнших причин;

4) осiб, якi стали iнвалiдами внаслiдок поранень чи iнших ушкоджень

здоров’я, одержаних у районах бойових дiй в перiод Великоє Вiтчизняноє

вiйни та вiд вибухових речовин, боуприпасiв i вiйськового озброуння у

повоунний перiод, а також пiд час виконання робiт, пов’язаних з розмiну-

ванням боуприпасiв часiв Великоє Вiтчизняноє вiйни незалежно вiд часу

єх виконання;

5) осiб, якi стали iнвалiдами внаслiдок воунних дiй громадянськоє та

Великоє Вiтчизняноє воун або стали iнвалiдами вiд зазначених причин у

неповнолiтньому вiцi у воуннi та повоуннi роки;

6) вiйськовослужбовцiв, осiб вiльнонайманого складу, а також ко-

лишнiх бiйцiв винищувальних батальйонiв, взводiв i загонiв захисту на-

роду та iнших осiб, якi брали безпосередню участь у бойових операцiях

по лiквiдацiє диверсiйно-терористичних груп та iнших незаконних фор-

мувань на територiє колишнього Союзу РСР i стали iнвалiдами внаслiдок

поранення, контузiє або калiцтва, одержаних пiд час виконання службо-

вих обов’язкiв у цих батальйонах, взводах i загонах у перiод з 22 червня

1941 року по 31 грудня 1954 року;

7) учасникiв бойових дiй на територiє iнших держав, якi стали iнва-

лiдами внаслiдок поранення, контузiє, калiцтва або захворювання, по-

в’язаних з перебуванням в цих державах.

(Стаття 7 в редакцiє Закону № 488/95-ВР вiд 22.12.95)

Стаття 10. Особи, на яких поширюуться чиннiсть цього За-

кону

Чиннiсть цього Закону поширюуться на:

i) сiм’є вiйськовослужбовцiв, партизанiв, пiдпiльникiв, учасникiв бойо-

вих дiй на територiє iнших держав, прирiвняних до них осiб, зазначених у

статтях 6 i 7 цього Закону, якi загинули (пропали безвiсти) або померли
вна-

26

слiдок поранення, кипi^д.. -.,. -..”.-, -” ,

щини або виконання iнших обов’язкiв вiйськовоє служби (службових ооо-

в’язкiв), а також внаслiдок захворювання, пов’язаного з перебуванням на

фронтi або одержаного в перiод проходження вiйськовоє служби чи на тери-

торiє iнших держав пiд час воунних дiй та конфлiктiв;

сiм’є загиблих пiд час Великоє Вiтчизняноє вiйни осiб з числа особово-

го складу груп самозахисту об’уктових та аварiйних команд мiсцевоє про-

типовiтряноє оборони, сiм’є загиблих працiвникiв госпiталiв i лiкарень

мiст Ленiнграда, Сталiнграда, Одеси, Севастополя.

До членiв сiмей загиблих (тих, якi пропали безвiсти) вiйськовослуж-

бовцiв, партизанiв та iнших осiб, зазначених у цiй статтi, належать:

дiти, якi мають своє сiм’є, але стали iнвалiдами до досягнення повно-

лiття;

2) дружин (чоловiкiв) померлих iнвалiдiв Великоє Вiтчизняноє вiйни,

а також дружин (чоловiкiв) померлих учасникiв вiйни i бойових дiй, пар-

тизанiв i пiдпiльникiв, визнаних за життя iнвалiдами вiд загального за-

хворювання, трудового калiцтва та з iнших причин, якi не одружилися

вдруге.

На дружин (чоловiкiв) померлих iнвалiдiв вiйни, учасникiв бойових

дiй, партизанiв, пiдпiльникiв i учасникiв вiйни, нагороджених орденами i

медалями колишнього Союзу РСР за самовiддану працю i бездоганну

вiйськову службу, визнаних за життя iнвалiдами, чиннiсть цiує статтi по-

ширюуться незалежно вiд часу смертi iнвалiда.

(Стаття 10 в редакцiє Закону № 488/95-ВР вiд 22.12.95)

Роздiл III. Пiльги ветеранам вiйни

та гарантiє єх соцiального захисту

(Щодо пiльг по прибутковому податку див. ст. 23 Закону № 3898-Хii

вiд 01.02.94 (ВВР 1994, № 20, ст. 120) – Установити, що пiльги щодо

прибуткового податку учасникам бойових дiй, iнвалiдам вiйни, особам,

якi мають особливi заслуги перед Батькiвщиною, та особам, на яких по-

ширюуться чиннiсть Закону Украєни “Про статус ветеранiв вiйни, га-

рантiє єх соцiального захисту”, надаються в межах п’ятнадцяти неопо-

датковуваних мiнiмумiв доходiв за кожний повний мiсяць.)

Стаття 13. Пiльги iнвалiдам вiйни

iнвалiдам вiйни та прирiвняним до них особам (стаття 7) надаються

такi пiльги:

1) безплатне одержання лiкiв за рецептами лiкарiв;

2) позачергове безплатне зубопротезування (за винятком протезуван-

ня з дорогоцiнних металiв), безплатне забезпечення iншими протезами i

протезно-ортопедичними виробами;

3) безплатне позачергове щорiчне забезпечення санаторно-курорт-

ним лiкуванням.

iнвалiди вiйни забезпечуються путiвками вiдповiдно органами со-

цiального захисту населення, охорони здоров’я. Мiнiстерства оборони

Украєни, Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни, Служби безпеки Укра-

єни, Державним комiтетом у справах охорони державного кордону Укра-

27

..>.. *и iишiiiтiп \^i ипитл да iпi^ц^м исрсиуваппя на иилшу аио за
МiСЦСМ

роботи.

(Абзац другий пункту 3 частини першоє статтi /З iз змiнами, внесе-

ними згiдно iз Законом № 488/95-ВР вiд 22.12.95)

За бажанням iнвалiдiв замiсть путiвки до санаторiю, профiлакторiю

або будинку вiдпочинку вони можуть один раз на два роки одержувати

грошову компенсацiю: iнвалiди вiйни i-ii груп – у розмiрi середньоє вар-

тостi путiвки, iнвалiди вiйни III групи – 75 процентiв середньоє
вартостi

путiвки;

4) 100-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна

плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством;

(Пункт 4 частини першоє статтi iЗ iз змiнами, внесеними згiдно iз

Законом Ло 488/95-ВР вiд 22.12.95)

5) 100-процентна знижка плати за користування комунальними по-

слугами, газом, електроенергiую та iншими послугами в межах середнiх

норм споживання, а для сiмей, що складаються лише з непрацездатних

осiб, за користування газом знижка – в подвiйному розмiрi середнiх норм

споживання (надання) на займану площу чи садибу;

(Пункт 5 частини першоє статтi iЗ iз змiнами, внесеними згiдно iз

Законом № 488/95-ВР вiд 22.12.95)

6) 100-процентна знижка вартостi палива, в тому числi рiдкого, в ме-

жах норм, встановлених для продажу населенню, для осiб, якi прожива-

ють у будинках, що не мають центрального опалення;

7) безплатний проєзд всiма видами мiського пасажирського транспор-

ту, автомобiльним транспортом загального користування в сiльськiй мiс-

цевостi, а також залiзничним i водним транспортом примiського сполу-

чення та автобусами примiських маршрутiв в межах областi (Автономноє

Республiки Крим) за мiсцем проживання. Це право поширюуться i на осо-

бу, яка супроводжуу iнвалiда i групи;

(Пункт 7 частини першоє статтi /З iз змiнами, внесеними згiдно iз

Законом № 488/95-ВР вiд 22.12.95)

8) позачерговий безплатний капiтальний ремонт власних жилих бу-

динкiв i першочерговий поточний ремонт жилих будинкiв i квартир;

9) позачергове обслуговування амбулаторно-полiклiнiчними закла-

дами, а також позачергова госпiталiзацiя.

Лiквiдацiя госпiталiв для iнвалiдiв Великоє Вiтчизняноє вiйни здiй-

снюуться лише за погодженням з Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни;

(Пункт 9 частини першоє статтi iЗ доповнено абзацом другим згiд-

но iз Законом № 488/95-ВР вiд 22.12.95)

10) позачергове безплатне встановлення квартирних телефонiв i по-

зачергове користування всiма послугами зв’язку. Абонементна плата за

користування квартирним телефоном встановлюуться у розмiрi 50 про-

центiв вiд затверджених тарифiв;

11) користування при виходi на пенсiю (незалежно вiд часу виходу на

пенсiю) чи змiнi мiсця роботи полiклiнiками та госпiталями, до яких вони

були прикрiпленi за попереднiм мiсцем роботи;

(Пункт 11 частини першоє статтi iЗ iз змiнами, внесеними згiдно iз

Законом № 488/95-ВР вiд 22.12.95)

28

12) право на щорiчне медичне оостеження i диспансеризацiю iз залу-

ченням необхiдних спецiалiстiв;

iЗ) позачергове працевлаштування за спецiальнiстю вiдповiдно до

пiдготовки та висновкiв медико-соцiальноє експертизи.

Праця iнвалiдiв вiйни регулюуться вiдповiдними нормами законодав-

ства Украєни про працю i соцiальний захист iнвалiдiв;

14) переважне право на залишення на роботi при скороченнi чисель-

ностi чи штату працiвникiв у зв’язку iз змiнами в органiзацiє
виробництва

i працi та на працевлаштування у разi лiквiдацiє пiдприумств, установ,
ор-

ганiзацiй;

15) виплата допомоги по тимчасовiй непрацездатностi працюючим

iнвалiдам вiйни в розмiрi 100 процентiв середньоє заробiтноє плати неза-

лежно вiд стажу роботи;

16) виплата працюючим iнвалiдам допомоги по тимчасовiй непраце-

здатностi до 4 мiсяцiв пiдряд або до 5 мiсяцiв протягом календарного ро-

ку, а також допомоги по державному соцiальному страхуванню за весь

перiод перебування в санаторiє з урахуванням проєзду туди i назад у
разi,

коли для лiкування не вистачау щорiчноє i додатковоє вiдпусток;

17) використання черговоє щорiчноє вiдпустки у зручний для них час,

а також одержання додатковоє вiдпустки без збереження заробiтноє пла-

ти строком до двох тижнiв на рiк;

18) позачергове забезпечення житлом осiб, якi потребують полiп-

шення житлових умов, у тому числi за рахунок жилоє площi, що пере-

дауться мiнiстерствами, iншими центральними органами державноє

виконавчоє влади, пiдприумствами та органiзацiями у розпорядження

мiсцевих Рад та державних адмiнiстрацiй. Особи, зазначенi в цiй стат-

тi, забезпечуються жилою площею протягом двох рокiв з дня взяття на

квартирний облiк, а iнвалiди i групи з числа учасникiв бойових дiй на

територiє iнших краєн – протягом року.

(Абзац перший пункту 18 частини першоє статтi iЗ iз змiнами, вне-

сеними згiдно iз Законом № 488/95-ВР вiд 22.12.95)

Органи державноє виконавчоє влади, виконавчi комiтети мiсцевих

Рад зобов’язанi подавати допомогу iнвалiдам вiйни у будiвництвi iнди-

вiдуальних жилих будинкiв. Земельнi дiлянки для iндивiдуального жит-

лового будiвництва, садiвництва i городництва вiдводяться зазначеним

особам у першочерговому порядку;

(Абзац другий пункту 18 частини першоє статтi 13 iз змiнами, вне-

сеними згiдно iз Законом № 488/95-ВР вiд 22.12.95)

19) одержання позики на iндивiдуальне (кооперативне) житлове

будiвництво з погашенням протягом 10 рокiв починаючи з п’ятого ро-

ку пiсля закiнчення будiвництва, а також позики на будiвництво або

придбання дачних будинкiв i благоустрiй садових дiлянок;

20) першочергове право на вступ до житлово-будiвельних (житлових)

кооперативiв, кооперативiв по будiвництву та експлуатацiє колективних
га-

ражiв, стоянок для транспортних засобiв та єх технiчне обслуговування,
до

садiвницьких товариств, на придбання матерiалiв для iндивiдуального бу-

дiвництва i садових будинкiв. Гаражi, стоянки для транспортних засобiв
iн-

валiдiв вiйни, якi мають медичнi показання на забезпечення транспортом,
як

правило, споруджуються поблизу будинкiв;

29

21) iнвалiдам i i II груп надауться право безплатного проєзду один раз
на

рiк (туди i назад) залiзничним, водним, повiтряним або мiжмiським
автомо-

бiльним транспортом, а особам, якi супроводжують iнвалiдiв i групи (не

бiльше одного супроводжуючого), та iнвалiдам III групи – 50-процентна

знижка вартостi проєзду один раз на рiк (туди i назад) вказаними видами

транспорту.

iнвалiдам вiйни та особам, якi супроводжують у поєздках iнвалiдiв

i групи (не бiльше одного супроводжуючого), надауться право корис-

тування мiжмiським транспортом зазначених видiв у перiод з 1 жовтня

по 15 травня з 50-процентною знижкою вартостi проєзду без обмежен-

ня кiлькостi поєздок;

(Пункт 21 частини першоє статтi iЗ доповнено абзацом другим згiдно

iз Законом М> 488/95-ВР вiд 22.12.95)

22) позачергове безплатне забезпечення автомобiлем з ручним керуван-

ням (за наявностi медичних показань) у порядку, який визначауться
Кабiне-

том Мiнiстрiв Украєни;

(Пункт 22 частини першоє статтi 13 в редакцiє Закону № 488/95-ВР вiд

22.12.95)

23) (Пункт 23 частини першоє статтi iЗ втратив чиннiсть в частинi

звiльнення вiд сплати ввiзного мита, митних та акцизних зборiв i податку

на добавлену вартiсть з пiдакцизних товарiв, що iмпортуються на пiдста-

вi Закону № 498^5-ВР вiд 22.12.95)

(Пункт 23 частини першоє статтi 13 втратив чиннiсть в частинi

звiльнення вiд сплати ввiзного мита, митних та акцизних зборiв i податку

на добавлену вартiсть з товарiв, що ввозяться (пересилаються) на митну

територiю Украєни на пiдставi Закону № 608/96-ВР вiд 17.12.96)

звiльнення вiд сплати податкiв, зборiв i мита всiх видiв та земельного

податку;

24) звiльнення вiд орендноє плати за нежилi примiщення, що орендую-

ться iнвалiдами вiйни пiд гаражi для спецiальних засобiв пересування
(авто-

мобiлiв, мотоколясок, велоколясок тощо) та безплатне надання для цих за-

собiв гаражiв-стоянок незалежно вiд єх форми власностi;

(Пункт 24 частини першоє статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз За-

коном № 488/95-ВР вiд 22.12.95)

25) позачергове влаштування до закладiв соцiального захисту населен-

ня, а також обслуговування службами соцiального захисту населення вдома.

У разi неможливостi здiйснення такого обслуговування закладами соцiаль-

ного захисту населення вiдшкодовуються витрати, пов’язанi з доглядом за

цим iнвалiдом, в порядку i розмiрах, встановлених чинним законодавством;

26) позачергове обслуговування пiдприумствами, установами, органiза-

цiями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального

господарства, мiжмiського транспорту;

27) право на позачергове забезпечення продовольчими товарами полiп-

шеного асортименту та промисловими товарами пiдвищеного попиту згiдно

з перелiком та нормами, що встановлюються Урядом Автономноє Респуб-

лiки Крим, обласними, Києвською та Севастопольською мiськими держав-

ними адмiнiстрацiями.

Для продажу цих товарiв створюються спецiальнi салони-магазини,

секцiє, вiддiли та iншi види пiльгового торговельного обслуговування.

ЗО

iiрОДаЖ ТОВарiВ ЗДiИСНКХЛЬє-м ш ^ицiольми ди^i^iiппiпп цiпакiп ->

Стаття 10. Службовий час i час вiдпочинку вiйськовослуж-

бовцiв. Вiдпустки

4. <...>

Вiйськовослужбовцям-iнвалiдам, а також учасникам бойових дiй та

прирiвняним до них особам щорiчнi вiдпустки надаються без урахування

вислуги рокiв строком 45 дiб у зручний для них час.

34

1. Вiйськовослужбовцям створюються необхiднi санiтарно-ппснiчш

та побутовi умови з урахуванням специфiки служби та екологiчноє обста-

новки. Вони забезпечуються безплатною квалiфiкованою медичною до-

помогою у вiйськово-медичних закладах. При вiдсутностi за мiсцем

служби вiйськово-медичних закладiв, а також у невiдкладних випадках

медична допомога вiйськовослужбовцям надасться у лiкувально-про-

фiлактичних закладах Мiнiстерства охорони здоров’я Украєни за рахунок

Мiнiстерства оборони Украєни, Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни,

Нацiонаєьноє гвардiє Украєни, Служби нацiональноє безпеки Украєни,

Прикордонних вiйськ Украєни та iнших вiй> ьховях формувань.

Вiйськовослужбовцям, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє

катастрофи, медична допомога надасться вiдповiдно до законодавства

Украєни.

3.

Вiйськовослужбовцям, зайнятим на роботах iз шкiдливими умовами

працi, а також при особливому характерi є> служби, вiйськовослужбов-

цям, якi стали iнвалiдами внаслiдок бойових дiй, та учасникам бойових

дiй i прирiвняним до них особам путiвки для санаторно-курортного лiку-

вання надаються в першу чергу.

Вiйськовослужбовцi, якi стали iнвалiдами внаслiдок бойових дiй, а

також учасники бойових дiй прирiвнюються у правах до iнвалiдiв та

учасникiв Великоє Вiтчизняноє вiйни.

Стаття 12. Забезпечення вiйськовослужбовцiв та членiв єх

сiмей жилими примiщеннями

4. Вiйськовослужбовцям, звiльненим з вiйськовоє служби у зв’язку з

iнвалiднiстю внаслiдок поранення, контузiє, калiцтва або захворювання,

одержаних при проходженнi вiйськовоє служби, жилi примiщення за мiс-

цем проживання, обраним з урахуванням встановленого порядку, надаю-

ться у першу чергу.

6. Вiйськовослужбовцям та членам єх сiмей, якi перебувають на єх утри-

маннi, батькам та членам сiмей вiйськовослужбовцiв, якi загинули, помер-

ли, пропали безвiсти або стали iнвалiдами при проходженнi вiйськовоє

служби, надауться 50-процентна знижка плати за користування житлом

(квартирноє плати) та плати за комунальнi послуги (водопостачання, газ,

електрична, теплова енергiя та iншi послуги) в жиляк будинках усiх форм

власностi, в межах норм, передбачених чинним законодавством.

(Пункт 6 статтi 12 в редакцiє Закону № 53 3/97-ВР вiд 18.09.97)

7″<...>

Мiсцевi Ради народних депутатiв зобов’язанi видiляти земельнi

дiлянки i подавати допомогу в будiвництвi ; а придбаннi будiвельних ма-

терiалiв особам офiцерського складу, прапорщикам, мiчманам, вiйсько-

вослужбовцям надстроковоє служби i банкам вiйськовослужбовцiв, якi

загинули чи померли або пропали безвiсти, а також вiйськовослужбов-

цям, якi стали iнвалiдами пiд час проходження служби, якщо вони вияви-

ли бажання побудувати iндивiдуальнi жилi будинки.

2*

35

9. Офiцери; прапорщики, мiчмани i вiи^ол^^..-,.-. ^

СЛужбИ, ЩО МаЮТЬ ВЙСЛує-у Нт МтНi1iт 20 РОКiВ. ПрИ ЗВiЛаНСННi 3
ВiЙСЬКОВОЄ

служби за станом здоров’я, вiком, у зв язку iз скороченням чисельностi

або штату вiйськовослужбовцiв, а також вiйськовослужбовцi, якi стали

iнвалiдами i чи II групи, члени сiмей вiйськовослужбовцiв, якi загинули

чи померли або рропали безв’сти пiд ча& пооходження служби, мають

право на безплатне одержання в особисту вчаснiсть жилого примiщення,

яке вони займають ь будинках державного житлового фонду,

1’Офiцiйне тлумачення положень пункту шостого статтi 12 див. в

Рiшеннi Конституцiйного Суду № 5-рп/99 вiд 03.06.99}

Стаття 14. Пiльги вiйськовослужбовцям i членам єх сiмей

щодо проєзду, перевезення багажу, поштових

вiдправлень, а також оподаткування

2.<..>

Вiйськовослужбовцi, якi стали iнвалiдами внаслiдок бойових дiй,

учасники бойових дiй та прирiвнянi до них особи, а також батьки вiйсь-

ковослужбовцiв, якi загинули чи померли або пропали безвiсти пiд час

проходження служби, користуються правом на безплатний проєзд всiма

видами мiського пасажирського транспорту загального користування

(крiм таксi) в межах адмiнiстративного району за мiсцем проживання, за-

лiзничного та водного транспорту примiського сполучення та автобуса-

ми примiських маршрутiв. Вони мають право яа 50-вiдсоткову знижку

при користуваннi мiжмiським залiзничним, повiтряним, водним та авто-

мобiльним транспортом.

Стаття 15. Пенсiйне забезпечення i допомога

1. Пенсiйне забезпечення вiйськовослужбовцiв пiсля звiльнення єх з

вiйськовоє служби провадиться вiдповiдно до Закону Украєни “Про пен-

сiйне забезпечення вiйськовослужбовцiв та осiб начальницького i рядо-

вого складу органiв внутрiшнiх справ”.

4.<...>

Батькам та неповнолiтнiм дiтям, а також дiтям – iнвалiдам з дитин-

ства (незалежно вiд єх вiку) вiйськовослужбовцiв, якi загинули чи помер-

ли або пропали безвiсти в перiод проходження вiйськовоє служби, дер-

жавою виплачууться одноразова грошова компенсацiя в розмiрi суми

державного страхування вiйськовослужбовцiв з урахуванням коефiцiун-

та iндексацiє грошових доходiв.

(Абзац другий пункту 4 статтi 15 iз з.>, iмамi;, внесеними Зсiдно iз За-

коном № 1082-ХiУвiд 21.09.99)

(Стаття 15 в редакцiє Закону № 64/97-ВР вiд 12.02.97)

36

Закон Украєни

вiд 24 березня 1998 року № 203/98-ВР

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1998, № 40-41. ст. 249)

(Витяг)

Стаття 5 Особи, якi визнаються ветеранами вiйськовоє

служби

Ветеранами вiйськовоє служби визнаються громадяни Украєни, якi

бездоганно прослужили на вiйськовiй службi 25 i бiльше рокiв у ка-

лендарному обчисленнi i звiльненi в запас або у вiдставку вiдповiдно

до законодавства Украєни чи колишнього Союзу РСР, а також iнвалiди

i та II груп, iнвалiднiсть яких настала внаслiдок поранення, контузiє,

калiцтва або захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язкiв вiйсь-

ковоє служби.

Стаття 6. Соцiальний захист ветеранiв вiйськовоє служби

та членiв єх сiмей

Ветеранам вiйськовоє служби надаються такi пiльги:

i) безоплатне користування закладами охорони здоров’я Мiнiстер-

ства оборони Украєни, Служби безпеки Украєни, Мiнiстерства внутрiш-

нiх справ Украєни, iнших центральних органiв виконавчоє влади та вiйсь-

кових формувань;

2) першочергове придбання лiкiв за рецептами лiкарiв;

3) першочергове медичне обстеження, диспансеризацiя та госпiта-

лiзацiя;

4) першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезу-

вання з дорогоцiнних металiв), безоплатне забезпечення протезами та

протезно-ортопедичними виробами;

5) переважне право на забезпечення санаторно-курортним лiкуван-

ням у санаторiях Мiнiстерства оборони Украєни, Служби безпеки Укра-

єни, Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни, iнших центральних органiв

виконавчоє влади та вiйськових формувань з оплатою 25 вiдсоткiв варто-

стi путiвок ветеранами вiйськовоє служби i 50 вiдсоткiв – членами єх

сiмей;

6) 50-вiдсоткова знижка плати за користування житлом (квартирноє пла-

ти) та плати за комунальнi послуги (водопостачання, газ, електрична,
тепло-

ва енергiя та iншi послуги) ветеранами вiйськовоє служби i членами єх
сiмей,

якi проживають разом з ними, в жилих будинках усiх форм власностi в ме-

жах норм, передбачених законодавством, або 50-вiдсоткова знижка вартостi

палива, в тому числi рiдкого, в межах норм, встановлених для продажу
насе-

ленню для осiб, якi проживають у будинках, що не мають центрального опа-

лення;

7) першочергове забезпечення житлом осiб, якi потребують полiп-

шення житлових умов, або одноразове надання безвiдсоткового кредиту

на iндивiдуальне житлове (кооперативне) будiвництво чи придбання

37

житла з урахуванням встановленоє законодавством норми жилиi и-iищi

на сiм’ю i погашенням його в повному розмiрi за рахунок Мiнiстерства

оборони Украєни, Служби безпеки Украєни, Мiнiстерства внутрiшнiх

справ Украєни, iнших центральних органiв виконавчоє влади та вiйсько-

вих формувань;

8) право на безоплатне отримання у власнiсть займаного ними та чле-

нами єх сiмей житла незалежно вiд розмiру його загальноє площi в будин-

ках державного житлового фонду;

9) безоплатний проєзд i перевезення багажу ними та членами єх сiмей

при переєздi до вибраного мiсця постiйного проживання пiсля звiльнення

з вiйськовоє служби в порядку, що визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв

Украєни та мiжнародними договорами Украєни;

10) безоплатний проєзд (туди i назад) у межах Украєни один раз на два

роки залiзничним транспортом у купейному вагонi швидкого чи паса-

жирського потягу або водним чи автомобiльним транспортом мiжмiсько-

го сполучення для лiкування у санаторiях;

11) право на першочергове придбання квиткiв на всi види транспорту;

12) використання черговоє вiдпустки за мiсцем роботи у зручний для

них час, а також отримання додатковоє вiдпустки без збереження заробiт-

ноє плати термiном до 14 календарних днiв на рiк;

13) право на щорiчну вiдпустку повноє тривалостi до настання шести-

мiсячного термiну безперервноє роботи у перший рiк роботи на даному

пiдприумствi, в установi чи органiзацiє;

14) право переважного залишення на роботi, на яку вони були зарахо-

ванi вперше пiсля звiльнення з вiйськовоє служби, при скороченнi чи-

сельностi або штату працiвникiв.

Стаття 7. Реалiзацiя права на пiльги ветеранами вiйсько-

воє служби та членами єх сiмей

Ветерани вiйськовоє служби та члени єх сiмей поряд з пiльгами, пе-

редбаченими цим Законом, користуються пiльгами, встановленими для

них iншими нормативно-правовими актами.

У разi, коли право на одну i ту саму пiльгу передбачено рiзними нор-

мативно-правовими актами, ця пiльга надауться по одному iз них за вибо-

ром ветерана вiйськовоє служби.

Вдови (вдiвцi) померлих (загиблих) ветеранiв вiйськовоє служби та

члени єх сiмей, якi перебувають на єх утриманнi, користуються пiльгами,

передбаченими пунктами 6-9 статтi 6 цього Закону.

У разi смертi ветерана вiйськовоє служби його сiм’є або особi, яка

здiйснюу поховання, подасться допомога у проведеннi похорону i в день

єх звернення виплачууться грошова допомога на поховання в розмiрi три-

мiсячноє пенсiє померлого (загиблого), але не менше п’ятикратного роз-

мiру мiнiмальноє заробiтноє плати. Зазначена допомога здiйснюуться вiй-

ськовими комiсарiатами та iншими вiдповiдними органами за мiсцем

проживання ветерана вiйськовоє служби за рахунок коштiв, передбаче-

них у Державному бюджетi Украєни на соцiальний захист населення, що

видiляються в розпорядження вiдповiдних центральних органiв виконав-

чоє влади та вiйськових формувань.

38

Стаття 8. Позбавлення права на пiльги

Ветерани вiйськовоє служби та члени єх сiмей позбавляються права

на пiльги на перiод вiдбування ветераном вiйськовоє служби призначено-

го судом покарання у виглядi позбавлення волi.

Про жертви нацистських переслiдувань

Закон Украєни

вiд 23 березня 2000 року № 1584-Пi

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 2000, № 24, ст. 182)

(Витяг)

Стаття 6. Державнi гарантiє жертвам нацистських пере-

слiдувань та єх громадським органiзацiям

Держава забезпечуу соцiальний захист жертв нацистських переслiду-

вань та єх громадських органiзацiй шляхом надання пiльг:

<...>

колишнiм малолiтнiм (яким на момент ув’язнення не виповнилося

14 рокiв) в’язням концентрацiйних таборiв, гетто та iнших мiсць при-

мусового тримання, якi визнанi iнвалiдами вiд загального захворюван-

ня, трудового калiцтва та з iнших причин, – вiдповiдно до статтi 13 За-

кону Украєни “Про статус ветеранiв вiйни, гарантiє єх соцiального

захисту”;

<...>

дружинам (чоловiкам) померлих жертв нацистських переслiдувань,

визнаних за життя iнвалiдами вiд загального захворювання, трудового

калiцтва та з iнших причин, якi не одружилися вдруге, – вiдповiдно до

статтi 15 Закону Украєни “Про статус ветеранiв вiйни, гарантiє єх
соцiаль-

ного захисту”;

громадським органiзацiям жертв нацистських переслiдувань – вiдпо-

вiдно до статтi 20 Закону Украєни “Про статус ветеранiв вiйни, гарантiє
єх

соцiального захисту”.

Про державну пiдтримку

малого пiдприумництва

Указ Президента Украєни

вiд 12 травня 1998 року № 456/98

(Витяг)

З метою формування i реалiзацiє державноє полiтики з питань розвитку

та пiдтримки малого пiдприумництва, ефективного використання його мож-

ливостей в розвитку нацiональноє економiки та вiдповiдно до пункту 4
роз-

дiлу XV “Перехiднi положення” Конституцiє Украєни постановляю:

39

2. Державна п’лтркмка малого пiдприумництва здiйснюуться згiдно з

державною та регiональними програмами пiдтримки малого пiдприумницт-

ва, якi ‘ атверда^.’кт-ся вiдповiдно до законодавства.

Державна та рспонатьнi проєтiами пiдтримки малого пiдприумництва

спрямовуються на реалiзацiю так!;i; основних заходiв:

<...>

створення сприятливих умов для залучення до пiдприумницькоє дiяль-

ностi соцiальне незахицених категорiй населення – iнвалiдiв, жiнок,
молодi,

звiльнених у запас вiйськовослужбовцiв, безробiтних тощо;

Про проведення

Мiжнародного дня iнвалiдiв

Розпорядження Президента Украєни

вiд 1 грудня 1998 року № 572/98-рп

У зв’язку з проведенням 3 грудня Мiжнародного дня iнвалiдiв та з ме-

тою привернення уваги суспiльства, органiв виконавчоє влади, об’уднань

громадян, благодiйних фондiв, релiгiйних i молодiжних органiзацiй до

проблем iнвалiдiв, послiдовного здiйснення соцiальноє полiтики щодо

надання єм рiвних з усiма громадянами можливостей для участi у по-

лiтичнiй, економiчнiй i соцiальнiй сферах життя:

1. Кабiнету Мiнiстрiв Украєни, Радi мiнiстрiв Автономноє Республiки

Крим, обласним, Києвськiй та Севастопольськiй мiським державним адмi-

нiстрацiям за участю вiддiлень Фонду Украєни соцiального захисту iнва-

лiдiв, громадських органiзацiй iнвалiдiв:

проаналiзувати хiд виконання Основних напрямiв соцiальноє полiтики

на 1997-2000 ро>а, схвалених Указом Президента Украєни вiд 18 жовтня

1997 року № 1166 , щодо розв’язання проблем iнвалiдiв та постанови Ка-

бiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 7 травня 1997 року № 431 “Про розвиток вiт-

чизняного виробництва засобiв реабiлiтацiє iнвалiдiв” i вжити заходiв
для

активiзацiє роботи з цих питань;

розробити i здiйснити додатковi заходи щодо змiцнення в 1998-1999 ро-

ках матерiально-технiчноє бази лiкувальних та навчальних закладiв,
будин-

кiв-iнтернатiв, центрiв соиiально-медичноє та трудовоє реабiлiтацiє,
iнших

закладiв, що обслуговують iнвалiдiв, органiзацiй Украєнського товариства

слiпих i Украєнського товариства глухих;

вишукати можливостi для полiпшення матерiально-побутових умов

iнвалiдiв, ремонту єхнього житла, придбання палива, одягу, продуктiв

харчування, лiкування та працевлаштування iнвалiдiв;

органiзувати виставки засобiв реабiлiтацiє iнвалiдiв, зустрiчi iнва-

лiдiв з представниками органiв виконавчоє влади, сприяти популяризацiє

художньо-прикладного мистецтва iнвалiдiв.

2. Мiнiстерству iнформацiє Украєни, Державному комiтету телебачення

i радiомовлення Украєни, Державному iнформацiйному агентству Украєни

забезпечити висвiтлення проведення Мiжнародного дня iнвалiдiв.

40

щодо полiпшення соцiального захисту

та медичного обслуговування iнвалiдiв

Розпорядження Президента Украєни

вiд 3 листопада 2000 року № 344/2000-рн

З метою забезпечення -iнвалiдам рiвних з iншими громадянами мож-

ливостей для участi в соцiально-економiчному та полiтичному життi су-

спiльства, реалiзацiє iнтелектуального та фiзичного потенцiалу, створен-

ня умов для єх нормальноє життудiяльностi:

1. Кабiнету Мiнiстрiв Украєни:

вжити заходiв щодо погашення до кiнця 2000 року заборгованостi з

виплата iнвалiдам грошових компенсацiй за невикористанi путiвки на са-

наторно-курортне лiкування, на бензин, ремонт i технiчне обслуговуван-

ня автомобiлiв та транспортне обслуговування за рахунок цiльових кош-

тiв Фонду Украєни соцiального захисту iнвалiдiв, а також передбачити

необхiднi кошти на цi цiлi при доопрацюваннi проекту закону про Дер-

жавний бюджет Украєни на 2000 рiк;

забезпечити в повному обсязi фiнансування програм соцiального захисту

iнвалiдiв, передбаченому в Державному бюджетi Украєни на 2000 рiк, у то-

му числi заходiв щодо забезпечення iнвалiдiв протезно-ортопедичними ви-

робами, засобами пересування i реабiлiтацiє, та завершення будiвництва i

реконструкцiє об’уктiв для iнвалiдiв, що фiнансуються за рахунок держав-

них централiзованих капiтальних вкладень;

передбачити кошти на створення переобладнаних або обладнаних

спецiальними пристроями автобуса i тролейбуса для перевезення iнва-

лiдiв на вiзках з подальшим запровадженням єх у 2002 роцi у серiйне

виробництво на виробничому об’уднаннi “Пiвденний машинобудiвний

завод”;

розглянути можливiсть видiлення Фонду Украєни соцiального захис-

ту iнвалiдiв цiльових коштiв, призначених для працевлаштування iнва-

лiдiв i здiйснення заходiв щодо єх соцiально-трудовоє та професiйноє ре-

абiлiтацiє, на придбання i передачу:

Мiнiстерству освiти i науки Украєни – iндивiдуальних засобiв корек-

цiє i сучасноє апаратури для колективноє роботи з дiтьми-iнвалiдами в
до-

шкiльних дитячих закладах освiти та навчальних закладах;

Украєнському товариству слiпих – технiчних приладiв, комп’ютер-

ного обладнання, навчальних посiбникiв, художньоє лiтератури тощо для

Республiканського будинку звукозапису i друку та реабiлiтацiйних цен-

трiв;

Украєнському товариству глухих – iндивiдуальних засобiв корекцiє та

необхiдного обладнання для навчально-вiдновлювального центру.

2. Радi мiнiстрiв Автономноє Республiки Крим, обласним. Києвськiй

та Севастопольськiй мiським державним адмiнiстрацiям;

профiнансувати в обсягах, передбачених бюджетами, видатки на за-

безпечення пiльгових категорiй iромадяи зубними та зубощелепними

41

протезами (за винятком протезування з дорогоцiнних металiв, керамiки,

металокерамiки, iмплантантiв), а також слуховими апаратами, окуляра-

ми та штучними кристалами;

органiзувати разом з пiдприумствами промислового об’уднання

“Укрпротез” пункти прокату засобiв пересування та реабiлiтацiє для iнва-

лiдiв;

органiзувати транспортне обслуговування iнвалiдiв з порушенням

опорно-рухового апарату за єх викликом для вiдвiдування медичних за-

кладiв i протезно-ортопедичних пiдприумств;

надавати при закупiвлi продукцiє для закладiв освiти, охорони здо-

ров’я, установ соцiального обслуговування перевагу виробам пiдпри-

умств Украєнського товариства глухих. Украєнського товариства слiпих,

Спiлки органiзацiй iнвалiдiв Украєни, iнших пiдприумств та органiзацiй

громадських органiзацiй iнвалiдiв;

органiзувати роботи зi створення умов для безперешкодного доступу iн-

валiдiв до iнфраструктури населених пунктiв, вiдповiдного пристосування

будинкiв, у яких мешкають iнвалiди, та облаштування зупинок громадсько-

го транспорту, розмiщення спецiалiзованих автостоянок, пандусiв,
встанов-

лення на пiшохiдних переходах звукових свiтлофорiв тощо.

3. Кабiнету Мiнiстрiв доповiдати про виконання цього Розпоряджен-

ня щоквартально.

42

Загальна декларацiя прав людини

Документ Генеральноє Асамблеє 00Н

вiд 10 грудня 1948 року

(Витяг)

Стаття 25

1. Кожна людина мас право на такий життувий рiвень, включаючи єжу, одяг,

житло, медичний догляд та необхiдне соцiальне обслуговування, який с
необхiд-

ним для пiдтримання здоров’я i добробуту єє самоє та єє сiм’є, i право
на забезпечен-

ня в разi безробiття, хвороби, iнвалiдностi, вдiвства, старостi чи
iншого випадку

втрати засобiв до iснування через не залежнi вiд неє обставини.

твропейський кодекс

соцiального забезпечення

Документ Ради твропи

вiд 16 квiтня 1964 року

(Змiни в текст не внесенi. Додатково див. Протокол МЗС вiд 16.04.64)

(Витяг)

Частина IX. Допомога по iнвалiдностi

Стаття 53

Кожна Договiрна Сторона, для якоє ця частина Кодексу с чинною,
забезпечуу

захищеним особам надання допомоги по iнвалiдностi вiдповiдно до
нижчснавсдс-

них статей цiсє частини.

Стаття 54

Обставиною, за якоє надасться допомога, у неспроможнiсть визначеного
сту-

пеня займатися будь-якою прибутковою дiяльнiстю, якщо така
неспроможнiсть

iмовiрно буде постiйною чи триватиме пiсля припинення допомоги по
хворобi.

Стаття 55

До захищених осiб належать:

а) визначенi категорiє працiвникiв, якi охоплюють не менше 50 вiдсоткiв
усiх

працiвникiв; або

Ь) визначенi категорiє економiчно активного населення, якi охоплюють не
менше

20 вiдсоткiв усiх мешканцiв; або

с) усi мешканцi, матерiальний стан яких пiд час дiє обставини, за якоє
надасть-

ся допомога, не перевищуу рiвня, визначеного у вiдповiдностi до вимог
статтi 67.

Стаття 56

Допомога надасться у виглядi перiодичноє грошовоє виплати, яка обчислю-

уться у такий спосiб:

43

й) для захищених категорiй працiвникiв вич долпщi.пмл iмiiпи^…
-“..^…….-

активного населення – у вiдповiдностi до вимог статтi 65 або вимог
статтi 66;

Ь) для усiх мешканцiв, матерiальний стан яких пiд час дiє обставини, за
якоє

надасться допомога, не перевищуу визначеного рiвня, – у вiдповiдностi до
вимог

статтi 67.

Стаття 57

1. Допомога, зазначена у статтi 56, за обставини, за якоє вона
надасться, забез-

печууться принаймнi:

а) захищенiй особi, яка до виникнення обставини, за якоє налап ься
допомога,

задовольняу у вiдповiдностi до визначених правил, строку набуття права
на допо-

могу, що може складати 15 рокiв сплати внескiв або роботи чи 10 рокiв
проживан-

ня; або

Ь) якщо, загалом, все економiчно активне населення охоплене захистом, –
захи-

щенiй особi, яка задовольняу строку набуття права на допомогу, що
складау 3 роки

сплати внескiв, або стосовно якоє, коли вона була у працездатному вiцi,
була сплаче-

на визначена щорiчна середня кiлькiсть внескiв.

2. Якщо допомога, зазначена у пунктi 1 цiує статтi, зумовлюуться
мiнiмальним

строком сплати внескiв або роботи, скорочена допомога забезпечууться
принаймнi:

а) захищенiй особi, яка до виникнення обставини, за якоє надасться
допомога,

задовольняу у вiдповiдностi до визначених правил, строку набуття права
на допо-

могу, що складау 5 рокiв сплати внескiв або роботи; чи

Ь) якщо, загалом, все економiчно активне населення охоплене захистом, –

захищенiй особi, яка задовольняу строку набуття права на допомогу, що
стано-

вить 3 роки сплати внескiв, або стосовно якоє, коли вона була у
працездатному

вiцi, була сплачена половина щорiчноє середньоє кiлькостi внескiв,
визначеноє у

вiдповiдностi до пункту 1Ь цiує статтi.

3. Вимоги пункту 1 цiсє статтi вважаються виконуваними, якщо допомога,
об-

числена вiдповiдно до вимог частини XI, але на десять вiдсоткiв менше,
нiж зазна-

чено у додатку до цiує частини для вiдповiдного типового бенефiцiарiя,
забезпе-

чууться принаймнi захищенiй особi, яка у вiдповiдностi до визначених
правил мау

п’ятирiчний строк сплати внескiв, роботи чи проживання.

4. Норми, зазначенi у додатку до частини XI, можуть пропорцiйно
зменшувати-

ся, якщо строк набуття права на пенсiю; що вiдповiдау скороченiй нормi,
перевищуу

п’ять рокiв сплати внескiв або роботи, але не досягау 15 рокiв сплати
внескiв або ро-

боти; скорочена допомога виплачууться вiдповiдно до пункту 2 цiує
статтi.

Стаття 58

Допомога, зазначена у статтях 56 i 57, забезпечууться пiд час усiсє дiє
обстави-

ни, яка надау право на неє, або до початку сплати допомоги по старостi.

Частина XI. Норми, яким мають вiдповiдати

перiодичнi грошовi виплати

Стаття 65

1. У випадку перiодичноє грошовоє виплати, до якоє застосовууться ця
стаття,

розмiр допомоги разом iз сумою будь-якоє допомоги сiм’ям iз дiтьми, що
спла-

чууться пiд час дiє обставини, яка надау право на допомогу, досягау
стосовно цiує

обставини для типового бенефiцiарiя, зазначеного у додатку до цiує
частини, при-

наймнi визначеноє у додатку процентноє частки вiд загального
попереднього заро-

бiтку бенефiцiарiя або його годувальника та вiд загальноє суми будь-якоє
допомо-

ги сiм’ям iз дiтьми, яка сплачууться захищенiй особi iз такими самими
сiмейними

обов’язками, що i типовий бенсфiцiарiй.

44

вiдповiдно до визначених правил i, якщо захищенi особи чи єхнi
годуаалпники

розподiленi пс чатсторiях залежне вiд ‘!’У.НЕ.’.”О ззробiтi”;’. єхнiй
попереднiй заро-

5!iок може обчислюватися на основi базовоє ставки заробiтку категорiй,
до яких

зон!’ належать.

3. Розмiр допомоги або заробiток, що враховууться при обчисленнi
допомоги,

мо-*:й обкгжуваєися максима^ьь’с-о визначеною .юрмою за умови, що
максималь-

на норма встанор.iкхться у вiдповiдностi до положень пункту i цiує
сiаттi, якщо

попереднiй заробiток бсксфiцiарiя або його годувальника дорiвнюу або у
нижчим

ьiд заробiтку квалiфiкованого робiтника чоловiчоє статi.

4. Попсрс.iнiй заробiток бснефщiар’я або його годувальника, заробiтна
плата

квалiфiкованого робiтника чоловiчоє статi, допомога та будь-яка допомога
сiм’ям

iз дiтьми обчислюються на тiй самiй часовiй основi.

5. Для iнших бснефiцiарiєв розмiр допомоги мау бути розумним у
порiвняннi

iз допомогою, що надаугься типовому бс’нефщiарiю.

6. Для цiлей цiує статтi квалiфiкований робiтник чоловiчоє статi – це:

а) слюсар або токар у галузi машинобудування, за винятком
електротехнiчноє

промисловостi; або

Ь) типовий квалiфiкований робiтник, визначений у вiдповiдностi до
положень

пункту 7 цiує статтi; або

с) особа, заробiток якоє складау 125 вiдсоткiв середнього заробiтку усiх
захи-

щених осiб.

7. Типовим квалiфiкованим робiтником для цiлей пункту 6Ь цiує статтi е
особа,

зайнята в основнiй групi економiчноє дiяльностi з найбiльшою кiлькiстю
економiчно

активних чоловiкiв, захищених пiд час дiє вiдповiдноє обставини, або
годувальникiв

захищених осiб у вiдповiдних випадках; ця група мау належати до роздiлу,
який

об’уднуу найбiльшу кiлькiсть таких осiб або годувальникiв; для цього
застосовууться

Мiжнародна стандартна галузева класифiкацiя усiх видiв економiчноє
дiяльностi,

ухвалена Економiчною i Соцiальною Радою Органiзацiє Об’уднаних Нацiй на
єє сьо-

мiй сесiє 27 серпня 1948 року, яка наводиться у доповненнi ! до цього
Кодексу, або

така Класифiкацiя iз змiнами та доповненнями, що можуть бути внесенi до
неє у

будь-який час.

8. Якщо розмiр допомоги змiнюуться залежно вiд регiону, квалiфiкований
ро-

бiтник чоловiчоє статi може визначатися для кожного регiону у
вiдповiдностi до

пунктiв 6 i 7 цiує статтi.

9. Заробiтна плата квалiфiкованого робiтника чоловiчоє статi,
визначеного у

вiдповiдностi до пунктiв ба та Ь цiує статтi, обчислюуться на основi
ставок заробiт-

ноє :;лати за повну норму робочого часу, встановлену колективними
договорами

чи у разi необхiдностi нацiональним законодавством або правилами чи на
пiдставi

нацiонального законодавства або правил, або звичаями, включаючи надбавки
на

пiдвищення вартостi життя, якщо^они сплачуються; коли такi ставки
змiнюються

залежно вiд регiону, а пункт 8 цiує статтi не застосовууться,
використовууться се-

редня ставка.

10. Ставки поточних перiодичних грошових виплат стосовно старостi,
вироб-

ничоє травми (за винятком непрацездатностi), iнвалiдностi та смертi
годувальни-

ка переглядаються пiсля значних змiн у загальному рiвнi заробiтку, якщо
такi

змiни вiдбуваються внаслiдок суттувоє змiни варi остi життя.

Стаття 66

1. У випадку перiодичноє грошовоє виплати, до якоє застосовууться ця
стаття,

розмiр допомоги разом iз сумою будь-якоє допомоги сiм’ям iз дiтьми, що
спла-

чууться пiд час дiє обставини, яка надау право на допомогу, досягау
стосовно цiує

обставини для типового бенефiцiарiя, зазначеного у додатку до цiує
частини, при-

наймнi визначеноє у додатку процентноє частки вiд загальноє заробiтноє
плати пе-

ресiчного повнолiтнього нсквалiфiкованого робiтника чоловiчоє статi та
вiд за-

гальноє суми будь-якоє допомоги сiм’ям iз дiтьми, яка сплачууться
захищенiй

особi iз такими самими сiмейними обов’язками, що i типовий бенсфiцiарiй.

45

* ^ауииiiпа плаю ИБи^-iiпиiи iiиопилiiпо^i й *i*.*чє.ч..у*^—– –
^——-.–,”

чоловiчоє статi, допомога та будь-яка допомога сiм’ям з дiтьми
обчислюються на

тiй самiй часовiй основi.

3. Для iнших бенефiцiарiєв розмiр допомоги мау бути розумним у
порiвняннi

iз допомогою, що надасться типовому бенефiцiарiю.

4. Для цiлей цiує статтi пересiчний повнолiтнiй неквалiфiкований
робiтник чо-

ловiчоє статi – це:

а) типовий неквалiфiкований робiтник у галузi машинобудування, за винят-

ком електротехнiчноє промисловостi; або

Ь) типовий неквалiфiкований робiтник, визначений у вiдповiдностi до
поло-

жень наступного пункту.

5. Типовим неквалiфiкованим робiтником для цiлей пункту 4Ь цiй’ статтi с
особа,

зайнята в основнiй групi економiчноє дiяльностi з найбiльшою кiлькiстю
економiчно

активних чоловiкiв, захищених пiд час дiє вiдповiдноє обставини, або
годувальникiв

захищених осiб у вiдповiдних випадках; ця група мау належати до роздiлу,
який

об’уднуу найбiльшу кiлькiсть таких осiб або годувальникiв; для цього
застосовууться

Мiжнародна стандартна галузева класифiкацiя усiх видiв економiчноє
дiяльностi,

ухвалена Економiчною i Соцiальною Радою Органiзацiє Об’уднаних Нацiй на
єє сьо-

мiй сесiє 27 серпня 1948 року, яка наводиться у доповненнi 1 до цього
Кодексу, або

така Класифiкацiя iз змiнами та доповненнями, що можуть бути внесенi до
неє у

будь-який час.

6. Якщо розмiр допомоги змiнюуться залежно вiд регiону, пересiчний
повно-

лiтнiй неквалiфiкований робiтник чоловiчоє статi може визначатися для
кожного

регiону у вiдповiдностi до пунктiв 4 i 5 цiує статтi.

7. Заробiтна плата пересiчного повнолiтнього неквалiфiкованого робiтника

чоловiчоє статi обчислюуться на основi ставок заробiтноє плати за повну
норму

робочого часу, встановлену колективними договорами чи у разi
необхiдностi на-

цiональним законодавством або правилами чи на пiдставi нацiонального
законо-

давства або правил, або звичаями, включаючи надбавки на пiдвищення
вартостi

життя, якщо вони сплачуються; коли такi ставки змiнюються залежно вiд
регiону,

а пункт 6 цiує статтi не застосовууться, використовууться середня
ставка,

8. Ставки поточних перiодичних грошових виплат стосовно старостi, вироб-

ничоє травми (за винятком непрацездатностi), iнвалiдностi та смертi
годувальни-

ка переглядаються пiсля значних змiн у загальному рiвнi заробiтку, якщо
такi

змiни вiдбуваються внаслiдок суттувоє змiни вартостi життя.

Стаття 67

У випадку перiодичноє грошовоє виплати, до якоє застосовууться ця
стаття:

а) розмiр допомоги встановлюуться вiдповiдно до визначеноє шкапи чи шка-

ли, запровадженоє компетентним органом державноє влади згiдно iз
визначеними

правилами;

Ь) розмiр допомоги може бути скорочено, тiльки якщо iншi засоби
iснування

сiм’є бенефiцiарiя перевищують визначенi основнi суми чи основнi суми,
встанов-

ленi компетентним органом державноє влади згiдно iз визначеними
правилами;

с) загальний розмiр допомоги та будь-яких iнших засобiв iснування пiсля
ви-

рахування основних сум, зазначених у пiдпунктi Ь цiує статтi, мау бути
достатнiм

для утримання сiм’є бенефiцiарiя у здоровому й гiдному станi та не
меншим вiд

вiдповiдноє допомоги, обчисленоє згiдно iз вимогами статтi 66;

Д) положення пiдпункту с цiує статтi вважаються виконуваними, якщо
загаль-

ний розмiр допомоги, сплачуваноє згiдно з вiдповiдною частиною,
перевищуу

принаймнi на ЗО вiдсоткiв загальний розмiр допомоги, яку можна було б
отрима-

ти, застосовуючи положення статтi 66 i положення:

<...>

iii) статтi 55Ь для частини IX,

46

Перiодичнi грошовi виплати типовим бенефiцiарiям

Частина Обставина, за якоє Типовий Прооеотиа

надасться допомога бенефiцiарiя частка

VI Виробнича травма:

Непрацездатнiсть…. Чоловiк iз дружиною

та двома дiтьми…. 50

Повна втрата Чоловiк iз дружиною

спроможностi та двома дiтьми…. 50

отримувати заробiток

IX iнвалiднiсть Чоловiк iз дружиною та 40

двома дiтьми….

Доповнення 2

Додаткове забезпечення чи пiльги

Частина IX. Допомога по iнвалiдностi

11. Допомога по iнвалiдностi у розмiрi принаймнi 50 вiдсоткiв допомоги,
за-

значеноє у статтi 56:

а) згiдно iз пунктом 2 статтi 57 або, якщо допомога, зазначена у статтi
56, зумов-

люуться цензом осiлостi та якщо вiдповiдна Договiрна Сторона не
застосовуу пункт З

статтi 57, – пiсля п’яти рокiв проживання; та

Ь) захищенiй особi, яка лише через свiй похилий вiк на час набрання
чинностi

положеннями, що дозволяють застосовувати цю частину, не задовольняла
умо-

вам, визначеним вiдповiдно до пункту 2 статтi 57, з урахуванням умов,
визначе-

них стосовно попередньоє економiчноє дiяльностi захищеноє особи.

Протокол до твропейського кодексу

соцiального забезпечення

Документ Ради твропи

вiд 16 квiтня 1964 року

(Витяг)

Роздiл i

Стаття 54 викладауться у такiй редакцiє:

Обставиною, за якоє надауться допомога, у неспроможнiсть визначеного
сту-

пеня займатися будь-якою прибутковою дiяльнiстю, якщо така
неспроможнiсть

iмовiрно буде постiйною чи продовжуватиметься пiсля припинення допомоги
по

хворобi, при тому розумiннi, що визначений ступiнь такоє неспроможностi
не пе-

ревищуу двох третин.

47

Пункти а та Ь статтi 55 викладаються у такiй редакцiє.

До захищених осiб належать:

а) визначенi категорiє працiвникiв, якi охоплюють не менше 80 вiдсоткiв
усiх

працiвникiв; або

Ь) визначенi категорiє економiчно активного населення, якi охоплюють не
менше

ЗО вiдсоткiв усiх мешканцiв; або

Стаття 56 викладауться у такiй редакцiє;

1. Допомога надасться у виглядi перiодичноє грошовоє виплати, яка обчис-

люуться у такий спосiб:

а) для захищених категорiй працiвникiв або захищених категорiй
економiчно

активного населення – вiдповiдно до вимог статтi 65 або вимог статтi 66;

Ь) для усiх мешканцiв, матерiальний стан яких пiд час дiє обставини, за
якоє

надасться допомога, не перевищуу визначеного рiвня, – вiдповiдно до
вимог стат-

тi 67. Але визначена допомога гарантууться без перевiрки матерiального
стану ка-

тегорiям осiб, визначеним вiдповiдно до пiдпункiiв а та Ь статтi 55, за
умов, якi

надають право на допомогу i якi не повиннi бути бiльш суворими, нiж
умови, за-

значенi у пунктi 1 статтi 57,

2. Вживаються заходи з метою забезпечення функцiональних та професiйних

реабiлiтацiйних послуг i пiдтримання вiдповiдних умов для надання
iнвалiдам до-

помоги в отриманнi належноє роботи, включаючи служби працевлаштування,
до-

помогу у переведеннi iнвалiдiв в iншi мiсцевостi у випадку необхiдностi
пошуку

належноє роботи, а також пов’язанi iз цим послуги.

Пункти а та Ь статтi 61 викладаються у такiй редакцiє:

До захищених осiб належать:

а) дружини та дiти годувальникiв, що належать до визначених категорiй
пра-

цiвникiв, якщо цi категорiє охоплюють не менше 80 вiдсоткiв усiх
працiвникiв;

або

Ь) дружини та дiти годувальникiв, що належать до визначених категорiй
еко-

номiчно активного населення, якщо цi категорiє охоплюють не менше ЗО
вiдсоткiв

усiх мешканцiв; <...>

Пункт Ь статтi 62 викладауться у такiй редакцiє:

Ь) для усiх захищених удiв-мешканок i дiтей-мешканцiв, матерiальний стан

яких пiд час дiє обставини, за якоє надасться допомога, не перевищуу
визначеного

рiвня, – вiдповiдно до вимог статтi 67. Але визначена допомога
гарантууться без

перевiрки матерiального стану дружинам i дiтям годувальникiв, що
належать до

категорiй осiб, визначених вiдповiдно до пiдпунктiв а та Ь статтi 61, за
умов, якi

надають право на допомогу i якi не повиннi бути бiльш суворими, нiж
умови, за-

значенi у пунктi 1 статтi 63.

Додаток до частини XI

Перiодичнi грошовi виплати типовим бенефiцiарiям

Частина Обставина, за якоє Типовий Процентна

надасться допомога бенефiцiарiй частка

IX iнвалiднiсть Чоловiк iз дружиною та

двомв дiтьми…. 50

48

1. Будь-яка держава, що пiдписала цей Протокол i що бажау застосувати
поло-

ження пункту 2 статтi 2 Кодексу iз поправками, внесеними вiдповiдно до
поло-

жень Протоколу, до ратифiкацiє подас Генеральному секретарю доповiдь, що
по-

казуу, якою мiрою єє система соцiального забезпечення вiдповiдау
положенням

цього Протоколу.

Така доповiдь мiстить:

а) виклад вiдповiдних законiв i правил; i

Ь) пiдтвердження виконання вимог, зазначених у таких положеннях Кодексу

iз поправками, внесеними згiдно iз положеннями цього Протоколу:

i) статтях <...> 55а або Ь; <...> сгосовно кiлькостi захищених осiб;

ii) статтях <...> 65, 66 або 67 стосовно розмiрiв допомоги;

<.>

Доповнення 2

Додаткове забезпечення чи пiльги

Частина II. Медична допомога

1. Медичний нагляд або лiкування у разi необхiдностi, утримання, догляд
й

iншi допомiжнi послуги у домах вiдпочинку, курортно-лiкувальних
закладах, са-

наторiях та аналогiчних закладах з профiлактики туберкульозу, за умови,
що бе-

нефiцiарiй чи його годувальник мау можливiсть сплачувати до однiує
третини ви-

трат на отриману допомогу.

2. Лiкувальна стоматологiчна допомога для усiх захищених осiб, за умови,
що

бенефiцiарiй чи його годувальник може сплачувати за наявностi дiтей та
вагiтних

жiнок до 25 вiдсоткiв витрат на отриману допомогу.

3. Зубнi протези, за умови, що бенефiцiарiй чи його годувальник може
сплачу-

вати до половини витрат на встановленi протези.

4. Лiкування у лiкарнi, включаючи госпiталiзацiю, допомогу лiкарiв
загально-

го профiлю чи лiкарiв-спецiалiстiв, у разi необхiдностi, догляд, а також
усi необ-

хiднi допомiжнi послуги, без обмеження тривалостi.

5. Догляд удома та домашня допомога, за умови, що бенефiцiарiй чи його
го-

дувальник може частково сплачувати витрати на отриману допомогу у
розмiрi,

що не створюватиме труднощiв.

6. Окуляри, за умови, що бенефiцiарiй чи його годувальник може
сплачувати

до половини витрат на отриманi окуляри.

7. Слуховi апарати, за умови, що бенефiцiарiй чи його годувальник може

сплачувати до половини витрат на отриманi слуховi апарати.

8. Штучнi кiнцiвки та iншi важливi медичнi чи хiрургiчнi вироби, за
умови,

що бенефiцiарiй чи його годувальник може сплачувати до половини витрат
на от-

риманi вироби.

Частина IX. Допомога по iнвалiдностi

21. Допомога по iнвалiдностi у розмiрi принаймнi 50 вiдсоткiв допомоги,
за-

значеноє у статтi 56 Кодексу iз поправками, внесеними вiдповiдно до
положень

цього Протоколу:

а) згiдно iз пунктом 2 статтi 57 Кодексу або, якщо допомога, зазначена у
стат-

тi 56 Кодексу iз поправками, внесеними вiдповiдно до положень цього
Протоко-

лу, зумовлюуться цензом осiлостi та якщо держава-член не застосовуу
пункт З

статтi 57 Кодексу, – пiсля п’яти рокiв проживання; та

49

положеннями, що дозволяють застосовувати цю частину iз поправками,
внесени-

ми вiдповiдно до положень цього Протоколу, не задовольняла умовам,
визначе-

ним вiдповiдно до пункту 2 статтi 57 Кодексу, з урахуванням умов,
визначених

стосовно попередньоє економiчноє дiяльностi захищеноє особи.

22. Професiйна реабiлiтацiя iнвалiдiв.

Декларацiя про права iнвалiдiв

Резолюцiя 3447 (XXX) Генеральноє Асамблеє 00Н

вiд 9 грудня 1975 року

Генеральна Асамблея, усвiдомлюючи зобов’язання, взятi на себе держава-

ми-членами вiдповiдно до Статуту Органiзацiє Об’уднаних Нацiй, дiяти як
спiль-

но, так i iндивiдуально в спiвробiтництвi з Органiзацiую з метою
сприяння пiдви-

щенню рiвня життя, повнiй зайнятостi i забезпеченню умов для прогресу i
розвит-

ку в економiчнiй i соцiальнiй галузях,

знову пiдтверджуючи свою вiру в права й основнi свободи людини, а також

принципи миру, гiдностi i цiнностi людськоє особистостi i соцiальноє
справедли-

востi, проголошенi в Статутi,

нагадуючи про принципи Загальноє декларацiє прав людини. Мiжнародних

пактiв про права людини, Декларацiє прав дитини i Декларацiє про права
розумово

вiдсталих осiб, а також про норми соцiального прогресу, вже проголошенi
в уста-

новчих актах, конвенцiях, рекомендацiях i резолюцiях Мiжнародноє
органiзацiє

працi, Органiзацiє Об’уднаних Нацiй iз питань освiти, науки i культури,
Всесвiт-

ньоє органiзацiє охорони здоров’я, Дитячого фонду Органiзацiє Об’уднаних
Нацiй

та iнших заiнтересованих органiзацiй,

посилаючись також на резолюцiю 1921 (ЬУiii) Економiчноє i Соцiальноє
Ради

вiд 6 травня 1975 року про запобiгання втратi працездатностi i
вiдновлення праце-

здатностi iнвалiдiв,

пiдкреслюючи, що в Декларацiє соцiального прогресу i розвитку проголо-

шууться необхiднiсть захисту прав, забезпечення добробуту i вiдновлення
праце-

здатностi людей iз фiзичними i розумовими вадами,

з огляду на необхiднiсть попередження iнвалiдностi, викликаноє фiзичними
i

розумовими вадами, i надання iнвалiдам допомоги в розвитку єхнiх
здiбностей у

рiзних галузях дiяльностi, а також сприяння всiма можливими заходами
включен-

ню єх у нормальне життя суспiльства,

усвiдомлюючи, що деякi краєни на даному етапi свого розвитку можуть при-

святити цим цiлям лише обмеженi зусилля,

проголошуу цю Декларацiю про права iнвалiдiв i просить ужити заходiв у
на-

цiональному i мiжнародному планi, щоб Декларацiя служила загальною
основою i

керiвництвом для захисту цих прав:

1. Поняття “iнвалiд” означау будь-яку особу, яка не може самостiйно
забезпе-

чити цiлком або частково потреби нормального особистого i/або
соцiального жит-

тя в силу вади, будь то уродженоє або нi, його або єє фiзичних або
розумових здат-

ностей.

2. iнвалiди повиннi користуватися всiма правами, викладеними в данiй
Декла-

рацiє. Цi права повиннi бути визнанi за всiма iнвалiдами без яких би то
не було ви-

няткiв i без рiзницi i дискримiнацiє за ознакою раси, кольору шкiри,
статi, мови,

вiросповiдання, полiтичних або iнших переконань, нацiонального або
соцiально-

го походження, матерiального становища, народження або будь-якого iншого

чинника, незалежно вiд того, стосууться це самого iнвалiда чи його або
єє сiм’є.

3. iнвалiди мають невiд’умне право на повагу єхньоє людськоє гiдностi.
iнва-

лiди, якi б не були походження, характер i серйознiсть єхнiх калiцтв або
вад, ма-

ють тi ж основнi права, що i єхнi спiвгромадяни того ж вiку, що в першу
чергу

50

изпочає. и^кiоу/ ч” -н-^i/ь.*-.”..- –….-.-, -,- -_,— —- ——
, ____

НОКрОВНИМ.

4. iнвалiди мають тi самi громадянськi i полiтичнi права, що й iншi
особи: пункт 7

Декларацiє про права розумово вiдсталих осiб застосовууться до
будь-якого можли-

вого обмеження або утиску цих прав щодо розумово неповноцiнних осiб.

5. iнвалiди мають право на заходи, призначенi для того, щоб дати єм
можли-

вiсть придбати якомога бiльшу самостiйнiсть.

6. iнвалiди мають право на медичне, психiчне або функцiональне
лiкування,

включаючи протезнi й ортопедичнi апарати, на вiдновлення здоров’я i
становища

в суспiльствi, на освiту, ремiсничу професiйну пiдготовку i вiдновлення
праце-

здатностi, на допомогу, консультацiє, на послуги з працевлаштування й
iншi види

обслуговування, що дозволять єм максимально проявити своє можливостi та
здiб-

ностi i прискорять процес єхньоє соцiальноє iнтеграцiє або реiнтеграцiє.

7. iнвалiди мають право на економiчне i соцiальне забезпечення i на
задовiль-

ний рiвень життя. Вони мають право, у вiдповiдностi зi своєми
можливостями,

одержати i зберегти за собою робоче мiсце або займатися корисною,
продуктив-

ною i винагороджуваною дiяльнiстю i бути членами профспiлкових
органiзацiй.

8. iнвалiди мають право на те, щоб єхнi особливi потреби бралися до
уваги на

всiх стадiях економiчного i соцiального планування.

9. iнвалiди мають право жити в колi своує сiм’є або в умовах, що
замiняють єє, i

брати участь в усiх видах суспiльноє дiяльностi, пов’язаних iз творчiстю
або про-

веденням дозвiлля. Що стосууться його або єє мiсця проживання, то жодний
iнва-

лiд не може пiддаватися будь-якому особливому поводженню, що не
потребууть-

ся в силу стану його або єє здоров’я або в силу того, що це може
призвести до

полiпшення стану його або єє здоров’я. Якщо перебування iнвалiдiв у
спецiально-

му закладi у необхiдним, то середовище й умови життя в ньому повиннi
якнай-

бiльше вiдповiдати середовищу й умовам нормального життя осiб його або
єє вiку.

10. iнвалiди повиннi бути захищенi вiд якоє б то не було експлуатацiє,
вiд

будь-яких видiв регламентацiє й поводження дискримiнацiйного,
образливого або

принижуючого характеру.

11. iнвалiди повиннi мати можливiсть користуватися квалiфiкованою юри-

дичною допомогою, коли подiбна допомога у необхiдною для захисту єхньоє

особистостi i майна, якщо вони е об’уктом судового переслiдування, вони
повиннi

користуватися звичайною процедурою, що цiлком враховуу єх фiзичний або
розу-

мовий стан,

12.3 органiзацiями iнвалiдiв можуть проводитися кориснi консультацiє з
усiх

питань, що стосуються прав iнвалiдiв.

13. iнвалiди, єхнi сiм’є i єхнi общини мають бути повнiстю iнформованi
всiма

наявними засобами про права, що мiстяться в цiй Декларацiє.

Декларацiя

про права розумово вiдсталих осiб

Резолюцiя 2856 (XXVI) Генеральноє Асамблеє 00Н

вiд 20 грудня 1971 року

(Витяг)

Генеральна Асамблея, усвiдомлюючи зобов’язання, узяте на себе державами
–

членами Органiзацiє Об’уднаних Нацiй вiдповiдно до Статуту дiяти як
спiльно, так i

iндивiдуально у спiвробiтництвi з Органiзацiую з метою сприяння
пiдвищенню рiвня

жип я, повноє зайнятостi i забезпечення умов для прогресу i розвитку в
економiчнiй i

соцiальнiй галузях,

51

пiдкреслюючи, то в Декларацiє соцiального прогреi-у i ру.iвиєку
пiдлч-iи-

цзусться необхiднiсть захист;’ прав, забезпечення ас.бробуту i
вiдновлення праце-

здатностi люлей, що страждають фiзичними i розумовими вадами,

з огляду на необхiднiсть надання розумове вiдсталим особам допомоги в
роз-

витку єхнiх здiбностей у рiзних сферах дiяльностi i сприяння в Мiру
можливостi

включенню єх у звичайне життя суспiльства.

усв!д’;члюк”i:!, що деякi краєни на даному стгпi свого розвитку можуть
до-

класти лиiь” обмеженi зусиллю в цих цiлях,

проголошуу цю декларацiю про права розумове вiдсталих осiб i просить
ужи-

ти заходiв у нацiональному i мiжнародному планi з тим, щоб Декларацiя
слугува-

ла загальною основою i керiвництвом для захисту цих поав:

1. Розумове вiдстала особа мау в максимальному ступенi здiйсненностi тi
самi

права, що й iншi люди.

2. Розумове вiдстала особа мау право на належне медичне обслуговування i

лiкування, а також право на освiту, навчання, вiдновлення працездатностi
i за-

ступництво, що дозволять єй розвивати своє здiбностi i максимальнi
можливостi.

3. Розумове вiдстала особа мау право на матерiальне забезпечення i на
задо-

вiльний життувий рiвень. Вона мау право продуктивно трудитися або
займатися

будь-якою iншою корисною справою в повну мiру своєх можливостей.

4. У тих випадках, коли цс можливо, розумово вiдстала особа мау жити в
колi

своує сiм’є або з прийомними батьками i брати участь у рiзних формах
життя су-

спiльства. Сiм’є таких осiб повиннi одержувати допомогу. У разi потреби
по-

мiщення такоє людини в спецiальний заклад необхiдно здiйснити так, щоб
нове

середовище й умови життя якнайменше вiдрiзнялися вiд умов звичайного
життя.

5. Розумово вiдстала особа мау право користуватися квалiфiкованими
послу-

гами опiкуна в тих випадках, коли це необхiдно для захисту єє особистого
добро-

буту й iнтересiв.

6. Розумове вiдстала особа мау право на захист вiд експлуатацiє,
зловживань i

принизливого поводження. У випадку судового переслiдування у зв’язку з

яким-нсбудь дiянням вона повинна мати право на належне додержання
законно-

стi, що повнiстю враховуу ступiнь розумового розвитку.

7. Якщо внаслiдок серйозного характеру iнвалiдностi розумово вiдстала
осо-

ба не може належним чином здiйснювати усi своє права або ж виникау
необхiд-

нiсть в обмеженнi чи анулюваннi деяких або всiх таких прав, то
процедура, засто-

совувана з мстою такого обмеження або анулювання, повинна передбачати

належнi правовi гарантiє вiд будь-яких зловживань. Ця процедура мас
грунтувати-

ся на оцiнцi квалiфiкованими фахiвцями суспiльне корисних можливостей
розу-

мово вiдсталоє особи, а також передбачати перiодичний перегляд i право
апеляцiє

у вищi iнстанцiє.

Принципи захисту психiчно хворих осiб

i полiпшення психiатричноє допомоги

Резолюцiя Генеральноє Асамблеє 00Н

вiд 17 грудня 1991 року Хе 46/119

Застосування

Данi Принципи застосовуються без якоєсь дискримiнацiє за ознакою
iнвалiд-

ностi, раси, кольору шкiри, статi, мови, релiгiє, полiтичних або iнших
переконань,

нацiонального, етнiчного або соцiального походження, правового або
соцiально-

го статусу, вiку, майнового або станового становища.

Визначення

У даних Принципах:

52

ставника;

Ь) термiн “незалежний повноважний орган” означау компетентний i незалеж-

ний орган, створений вiдповiдно до внутрiшньодержавного законодавства;

с) термiн “психiатрична допомога” мiстить аналiз або дiагноз психiчного
ста-

ну особи, а також лiкування, догляд i реабiлiтацiю у зв’язку з психiчним
захворю-

ванням або можливим психiчним захворюванням;

гi) термiн “психiатричний заклад” означау будь-який заклад або будь-яке
вiд-

дiлення закладу, першочерговою функцiую якого е надання психiатричноє
допо-

моги;

е) термiн “фахiвець, який працюу в галузi психiатрiє”, означау лiкаря,
клiнiч-

ного психолога, медичну сестру, працiвника соцiальноє сфери або iншу
особу, яка

пройшла вiдповiдну пiдготовку i мау необхiдну квалiфiкацiю i конкретнi
навички

для надання психiатричноє допомоги;

Г) термiн “пацiунт” означау особу, яка одержуу психiатричну допомогу,
вклю-

чаючи осiб, госпiталiзованих до психiатричного закладу;

у,) термiн “особистий представник” означау особу, яка вiдповiдно до
закону

зобов’язана представляти iнтереси пацiунта у будь-яких обумовлених
областях

або здiйснювати обумовленi права вiд iменi пацiунта, i включау батька
або закон-

ного опiкуна неповнолiтньоє особи, якщо внутрiшньодержавним
законодавством

не передбачауться iнше;

єє) термiн “наглядовий орган” означау орган, створений вiдповiдно до
принци-

пу 17 для нагляду за примусовою госпiталiзацiую або триманням пацiунта в
пси-

хiатричному закладi.

Загальне обмежувальне положення

На здiйснення прав, викладених у даних Принципах, можуть накладатися ли-

ше такi обмеження, що передбаченi законом i е необхiдними для захисту
здоров’я

i безпеки зацiкавленоє особи або iнших осiб або ж для охорони суспiльноє
безпеки,

порядку, здоров’я або моралi або основних прав i свобод iнших осiб.

Принцип 1

Основнi свободи i права

1. Всi особи мають право на найкращу наявну психiатричну допомогу, що у

частиною системи охорони здоров’я i соцiального забезпечення.

2. До всiх осiб, якi страждають психiчним захворюванням або вважаються
та-

кими, необхiдно ставитися гуманно i з повагою до невiд’умноє гiдностi
людськоє

особистостi.

3. Всi особи, якi страждають психiчним захворюванням або вважаються
таки-

ми, мають право на захист вiд економiчноє, сексуальноє й iнших форм
експлуата-

цiє, зловживань фiзичного або iншого характеру й поводження, що принижуу

людську гiднiсть.

4. Не допускауться нiякоє дискримiнацiє на пiдставi психiчного
захворювання.

“Дискримiнацiя” означау будь-яку вiдмiннiсть, виняток або перевагу,
наслiдком

якоє е скасування або ускладнення рiвного користування правами.
Спецiальнi за-

ходи, прийнятi винятково з метою захисту прав або полiпшення становища
пси-

хiчно хворих осiб, не вважаються дискримiнацiйними. Дискримiнацiя не
включау

у себе будь-якоє вiдмiнностi, винятку або переваги, здiйснюваних
вiдповiдно до

положень даних Принципiв i необхiдних для захисту прав людини психiчно
хво-

роє особи або iнших iндивiдуумiв.

5. Будь-яка психiчно хвора особа мау право на здiйснення всiх
громадянських,

полiтичних, економiчних, соцiальних i культурних прав, визнаних у
Загальнiй ае-

кларацiє прав людини, Мiжнародному пактi про економiчнi, соцiальнi i
культурнi

права. Мiжнародному пактi про громадянськi i полiтичнi права i в iнших
вiдповiд-

53

iiп/i дiл^гч^п iал, i акпл дк ^’.iу/iарацiл ирi/ лраоа i п пси! iД 10 1
ляд 11 рп пил i єє о ^а/,ГГ-. –

який працюу в областi iи-ол….^..,

цс .-iкуванкя, щоб iап^бiгти iг.г.аггiнню бопосередньу. аи^ ..-..-.

тенту або iншим особам, Такс лiкування тривау не довше, нiж необхiдно
для цiує

мети.

9. У випадках, коли будь-яке лiкування пркєначауться пацiунту без його

усвiдомленоє згоди. :>.аiот~ докладатися вс; зусилля, щоб iнформувати
пацiунта

про характер лiк\ ваннi i про будь-як; мотивi альтернативнi методи, а
також, на-

скiльки че можливо. залучити хворого до розробки курсу лiкування.

10. Будь-яке лiкування негайно реуструуться в iсторiє хвороби пацiунта
iз

зазначенням, чи у лiкування примусовим чи добровiльним.

11. Фiзичне утихомирення або примусова iзоляцiя пацiунта застосовуються

лише вiдповiдно до офiцiйно затверджених процедур психiатричного закладу
i

тiльки тодi. коли ць у удиним наявним засобом запобiгти заподiянню
бсзпоссред-

кьоi о або неминучого збитку пацiунту або iншим особам. Вони не
продовжують-

ся понад термiн, необхiдний для цiує мсти. Всi випадки фiзичного
утихомирення

або примусовоє iзоляцiє, пiдстави для єх застосування, єх характер i
тривалiсть ма-

ють реуструватися в iсторiє хвороби пацiунта. Пацiунт, до якого
застосовуються

утихомирення або iзоляцiя, повинен утримуватися в гуманних умовах, за
ним за-

безпечууться догляд, а також ретельний i постiйний нагляд з боку
квалiфiкованих

медичних працiвникiв. Особистий представник, якщо такий у i якщо це
доречно,

негайно iнформууться про будь-якi випадки фiзичного утихомирення або
приму-

совоє iзоляцiє пацiунта.

12. Стерилiзацiя нiколи не застосовууться як лiкування психiчного
захворю-

вання.

13. Психiчно хгора особа може бути пiддана серйозному медичному або

хiрургiчному втручанню i iльки у випадках, коли це допускауться
внутрiшньодер-

жавним законодавством, коли вважауться, що це щонайкраще вiдповiдау
iнтере-

сам здоров’я пацiунта, i коли пацiунт дау усвiдомлену згоду, однак у тих
випадках,

коли пацiунт не в змозi дати усвiдомлену згоду, це втручання
призначауться лише

пiсля проведення незалежноє оцiнки.

14. Психохiрургiя та iншi види iнвазивного i необоротного лiкування
психiч-

ного захворювання нi за яких обставин не застосовуються щодо пацiунта,
який

був госпiталiзований у психiатричний заклад у примусовому порядку, i
можуть

застосовуватися в рамках, що допускаються внутрiшньодержавним законодав-

ством, щодо будь-якого iншого пацiунта лише в тому разi, коли цей
пацiунт дав

усвiдомлену згоду i незалежний зовнiшнiй орган засвiдчився в тому, що
згода па-

цiунта дiйсно у усвiдомленою i що дане лiкування щонайкраще вiдповiдау
iнтере-

сам здоров’я пацiунта.

15. Клiнiчнi дослiдження й експериментальнi методи лiкування нi за яких
об-

ставин не застосовуються щодо будь-якого пацiунта без його усвiдомленоє
згоди,

за винятком тих випадкiв, коли клiнiчнi дослiдження й експериментальнi
методи

можуть застосовуватися щодо пацiунта, який не в змозi дати усвiдомлену
згоду,

лише з дозволу компетентного незалежного наглядового органу, спецiально
ство-

реного для цiує мсти.

16. У випадках, зазначених у пунктах 6, 7, 8, iЗ, 14 i 15 даного
принципу, па-

цiунт або його особистий представник, або будь-яка заiнтересована особа
мау пра-

во подати апеляцiю в судовий або iнший незалежний повноважний орган щодо
за-

стосування до пацiунта будь-якого лiкування.

Принцип 12

Повiдомлення про права

1. Пацiунта, який перебувау психiатричному закладi, у максимально
короткий

термiн пiсля госпiталiзацiє iнформують у такiй формi й такою мовою, якi
йому

57

Зрозумiлi, про всi його права вiдповiдно до даних Принципiв i вiдповiдно
до внут-

рiшньодержавного законодавства, причому така iнформацiя включау
роз’яснення

цих прав i порядку єх здiйснення.

2. Якщо i тепер пацiунт не в змозi зрозумiти таку iнформацiю, про права
тако-

го пацiунта повiдомляуться особистому представнику, якщо такий с i якщо
це до-

речно, i особi або особам, якi можуть щонайкраще представляти iнтереси
пацiунта

i готовi цс зробити.

3. Пацiунт, який володiу необхiдною дiуздатнiстю, мау право призначити
будь-

яку особу, яку варто iнформувати вiд його iменi, а також особу для
представництва

його iнтересiв перед адмiнiстрацiую закладу.

Принцип 13

Права й умови тримання в психiатричних закладах

1. Будь-який пацiунт, який утримууться в психiатричному закладi, мау
право,

зокрема, на повну повагу його:

а) повсюдного визнання як суб’укта права;

Ь) права на усамiтнення;

с) свободи спiлкування, що включау свободу спiлкування з iншими особами
в

межах даного закладу; свободи вiдправляти й одержувати приватнi
повiдомлення,

не пiдлягаючi цензурi; свободи приймати наодинцi адвоката або особистого
пред-

ставника i, у будь-який розумний час, iнших вiдвiдувачiв; i свободи
доступу до

поштових i телефонних послуг, а також до газет, радiо i телебачення;

о) свободи вiросповiдання або переконань.

2. Обстановка й умови життя у психiатричному закладi мають бути в макси-

мально можливiй мiрi наближенi до умов нормального життя осiб
аналогiчного

вiку i, зокрема, включати:

а) можливостi для проведення дозвiлля й вiдпочинку;

Ь) можливостi для одержання освiти;

с) можливостi купувати або одержувати предмети, необхiднi для повсякден-

ного життя, проведення дозвiлля i спiлкування;

а) можливостi – i заохочення використання таких можливостей – для
залучен-

ня пацiунта до активноє дiяльностi, що вiдповiдау його соцiальному стану
i куль-

турним особливостям, i для здiйснення вiдповiдних заходiв для
професiйноє

реабiлiтацiє з метою його соцiальноє реiнтеграцiє. Цi заходи мають
включати по-

слуги з професiйноє орiунтацiє, професiйного навчання i
працевлаштування, з тим

щоб пацiунти могли одержати або зберегти роботу в суспiльствi.

3. Нi за яких обставин пацiунт не може пiддаватися примусовiй працi. У
ме-

жах, сумiсних з потребами пацiунта i з вимогами адмiнiстрацiє закладу,
пацiунт

повинен мати можливiсть обирати вид роботи, яку вiн бажау виконувати.

4. Праця пацiунта, який перебувау в психiатричному закладi, не повинна
екс-

плуатуватися. Будь-який такий пацiунт мас право одержувати за виконувану
ним

роботу таку саму винагороду, яку вiдповiдно до внутрiшньодержавного
законо-

давства або звичаєв одержала б за аналогiчну роботу особа, що не у
пацiунтом.

Будь-який такий пацiунт у всiх випадках мас право на одержання
справедливоє

частки будь-якоє винагороди, виплаченоє психiатричному закладу за його
роботу.

Принцип 14

Ресурси психiатричних закладiв

1. Психiатричний заклад повинен мати доступ до тих самих ресурсiв, що й

будь-який iнший лiкувальний заклад, включаючи зокрема:

а) достатню кiлькiсть квалiфiкованого медичного персоналу й iнших вiдпо-

вiдних фахiвцiв i адекватнi помешкання для забезпечення кожному пацiунту
умов

для усамiтнення i для проведення необхiдного й активноє о курсу
лiкування;

Ь) дiагностичне i терапевтичне устаткування для пацiунта;

с) належне обслуговування фахiвцями;

58

й) адекваєнi;, рч/дя^пi- i .хч..,.—..- …..^ “-……, “._..” ._-_
… ..__._ ._…… ….

дичнимн препаратами.

2. Кожний психiатричний заклад з достатньою регулярнiстю повинен iнспек-

туватися компетентними повноважними органами для забезпечення того, щоб

умови тримання пацiунтiв, єх лiкування i догляд за ними вiдповiдали
даним Прин-

ципам.

Принцип 15

Принципи госпiталiзацiє

1. Коли особа потребуу лiкування в психiатричному закладi, необхiдно
докла-

дати всiх зусиль, щоб уникнути примусовоє госпiталiзацiє.

2. Доступ у психiатричний заклад мау регулюватися таким самим чином, як
i

доступ у будь-який iнший лiкувальний заклад при будь-якому iншому
захворю-

ваннi.

3. Кожний пацiунт, госпiталiзований не в примусовому порядку, мау право
в

будь-який час залишити психiатричний заклад, якщо тiльки вiдсутня
наявнiсть

критерiєв для його примусового тримання, передбачених у наведеному нижче

принципi 16, i вiн повинен бути поiнформований про це право.

Принцип 16

Примусова госпiталiзацiя

1. Будь-яка особа може бути госпiталiзована до психiатричного закладу в

якостi пацiунта в примусовому порядку, або особа, вже госпiталiзована як
пацiунт

у добровiльному порядку, може триматися як пацiунт у психiатричному
закладi у

примусовому порядку, тодi i тiльки тодi, коли уповноважений для цiує
мети вiдпо-

вiдно до закону квалiфiкований фахiвець, який працюу в областi
психiатрiє, уста-

новить вiдповiдно до принципу 4, наведеному нижче, що дана особа
страждау

психiчним захворюванням, i визначить:

а) що внаслiдок цього психiчного захворювання iснуу серйозна загроза
запо-

дiяння безпосередньоє або неминучоє шкоди цiй особi або iншим особам;
або

Ь) що у випадку особи, чиу психiчне захворювання е важким, а розумовi
здiб-

ностi – ослабленими, вiдмова вiд госпiталiзацiє або тримання даноє особи
в пси-

хiатричному закладi може призвести до серйозного погiршення єє здоров’я
або

унеможливить застосування належного лiкування, яке може бути здiйснене
лише

за умови госпiталiзацiє до психiатричного закладу вiдповiдно до принципу
най-

менш обмежувальноє альтернативи.

У випадку, зазначеному в пiдпунктi “Ь”, необхiдно, по можливостi,
прокон-

сультуватися з iншим таким фахiвцем, який працюу в областi психiатрiє. У
разi

проведення такоє консультацiє госпiталiзацiя до психiатричного закладу
або три-

мання в ньому в примусовому порядку можуть мати мiсце лише за згодою
iншого

фахiвця, працюючого в областi психiатрiє.

2. Госпiталiзацiя до психiатричного закладу або тримання в ньому в
примусо-

вому порядку здiйснюуться спочатку протягом нетривалого перiоду,
визначеного

внутрiшньодержавним законодавством, з метою нагляду i проведення
поперед-

нього лiкування до розгляду питання про госпiталiзацiю або тримання
пацiунта у

психiатричному закладi наглядовим органом. Причини госпiталiзацiє або
триман-

ня негайно повiдомляються пацiунту; про факт госпiталiзацiє або тримання
та єх

причинах також невiдкладно й у докладному виглядi повiдомляуться
наглядовому

органу, особистому представнику пацiунта, якщо такий е, а також, якщо
пацiунт

не заперечуу, сiм’є пацiунта.

3. Психiатричний заклад може приймати пацiунтiв, яких госпiталiзують у

примусовому порядку, тiльки якщо цей заклад видiлено для таких цiлей
компе-

тентним повноважним органом, створеним вiдповiдно до
внутрiшньодержавного

законодавства.

59

Наглядовий орган

1. Наглядовий орган у судовим або iншим незалежним i безстороннiм орга-

ном, створеним вiдповiдно до внутрiшньодержавного законодавства i
функцiону-

ючим вiдповiдно до процедур, установлених внутрiшньодержавним законодав-

ством. При пiдготовцi своєх рiшень вiн користууться допомогою одного або
де-

кiлькох квалiфiкованих i незалежних фахiвцiв, якi працюють в областi
психiатрiє,

i приймау до вiдома єхнi поради. ;

2. Вiдповiдно до пункту 2 наведеного вище принципу 16 початковий розгляд
на-

глядовим органом рiшення про госпiталiзацiю або тримання пацiунта в
психiатрич-

ному закладi у примусовому порядку проводиться в максимально короткий
термiн

пiсля прийняття такого рiшення i мау здiйснюватися за спрощеними i
прискореними

процедурами, передбаченими у внутрiшньодержавному законодавствi.

3. Наглядовий орган перiодично, через розумнi промiжки часу, визначенi
внут-

рiшньодержавним законодавством, розглядау випадки примусовоє
госпiталiзацiє.

4. Пацiунт, госпiталiзований у примусовому порядку, може через розумнi

промiжки часу, визначенi внутрiшньодержавним законодавством, звертатися
до

наглядового органу з клопотанням про виписку або одержання статусу
пацiунта,

госпiталiзованого в добровiльному порядку.

5. Пiд час кожного перегляду наглядовий орган повинен з’ясувати, чи
задо-

вольняються як i ранiше критерiє примусовоє госпiталiзацiє, викладенi в
пунктi i

наведеного видiе принципу 16 i, якщо нi, пацiунт мау бути виписаний як
госпiта-

лiзований у примусовому порядку.

6. Якщо в будь-який час фахiвець, який працюу в областi психiатрiє,
вiдпо-

вiдальний за дану справу, переконауться, що умови тримання особи в
якостi па-

цiунта, госпiталiзованого у примусовому порядку, бiльше не
задовольняються,

вiн вiддау розпорядження про виписку даноє особи як пацiунта,
госпiталiзованого

у примусовому порядку.

7. Пацiунт, або його особистий представник, або будь-яка заiнтересована
осо-

ба мають право оскаржити до вищестоящого суду рiшення про госпiталiзацiю

хворого або про його тримання в психiатричному закладi.

Принцип 18

Процедурнi гарантiє

1. Пацiунт мау право вибирати i призначати адвоката для представництва
па-

цiунта як такого, включаючи представництво в ходi будь-якоє процедури
розгляду

скарги або апеляцiє. Якщо пацiунт не забезпечуу самостiйно такi послуги,
адвокат

призначауться пацiунту безкоштовно остiльки, оскiльки даний пацiунт не
мау до-

статнiх коштiв для оплати його послуг.

2. Пацiунт також мас право в разi потреби користуватися послугами
перекла-

дача. Коли такi послуги необхiднi i пацiунт не може забезпечити єх, вони
надають-

ся пацiунту безкоштовно остiльки, оскiльки пацiунт не мау достатнiх
коштiв для

оплати цих послуг.

3. Пацiунт i адвокат пацiунта можуть запросити i представити пiд час
будь-якого

слухання незалежний психiатричний висновок i будь-якi iншi висновки, а
також

письмовi й уснi докази, що стосуються справи i е прийнятними.

4. Копiє iсторiє хвороби пацiунта i будь-якi доповiдi та документи, що
пiдляга-

ють поданню, вручаються пацiунту або адвокату пацiунта, за винятком
особливих

випадкiв, коли встановлено, що розкриття конкретноє iнформацiє пацiунту
заподiу

серйозну шкоду здоров’ю пацiунта або поставить пiд загрозу безпеку iнших
осiб.

Вiдповiдно до внутрiшньодержавного законодавства будь-який документ,
пода-

ний пацiунту, мау бути, коли це можна зробити конфiденцiйно, вручений
особис-

тому представнику й адвокату пацiунта. У разi, коли будь-яка частина
якогось до-

кумента не представляуться пацiунту, пацiунт або адвокат пацiунта, якщо
такий у,

60

п..-i’сгляну-;; в судовому порядку.

‘”. iiацiєкт та особистий представник i адвокат пацiунта мають право
бути

присутнiми на будь-якому слуханнi, брати участь у ньому i бути
заслуханими.

6. Якщо пацiунт, або особистий представник, або адвокат пацiунта
просить,

щоб при слуханi;; його справiє була iiрис>тiiя певна особа, ,-i.iна
особа допускауть-

ся на слухання, якщо не встановлено, що єє присутнiсть може заподiяти
серйозну

пкоду здоров’ю па’.iiскта або поставити пiд загрозу безпеку iнших осiб.

7. Будь-яке рiшення г.рс те, чи буде слухання або його частина вiдкритим
або

закритим i чи буде про нього повiдомлено громадськостi, повинно
прийматися з

урахуванням побажань самого пацiунта, необхiдностi поваги права пацiунта
й iн-

ших осiб на усамiтнення i необхiдностi запобiгання серйознiй шкодi
здоров’ю па-

цiунта або ризику для безпеки iнших осiб.

8. Рiшення, прийняте за пiдсумками слухання, i його мотиви викладаються
у

письмовiй формi. Копiє видаються пацiунту й особистому представнику й
адвокату

пацiунта. При ухваленнi рiшення про тс, чи буде рiшення опублiковане
цiлком або

частково, варто повнiстю враховувати побажання самого пацiунта,
необхiднiсть до-

тримання таумницi його приватного життя i приватного життя iнших осiб,
заiнтере-

сованiсть громадськостi у вiдкритому чиненнi правосуддя i необхiднiсть
запобiгання

серйознiй шкодi здоров’ю пацiунта або ризику дтя безпеки iнших осiб.

Принцип 19

Доступ до iнформацiє

i. Патент (термiн, що у даному принципi охоплюу також колишнiх
пацiунтiв)

мау право на доступ до iнформацiє щодо нього, яка мiститься в iсторiє
хвороби, що

ведеться психiатричним закладом. Це право може обмежуватися з метою
запо-

бiгання серйознiй шкод. здоров’ю пацiунта i ризику для безпеки iнших
осiб. Вiд-

повiдно до внутрiшньодержавного законодавства будь-яка така iнформацiя,
не

надана пацiунту, мау бути, коли це можна зробити конфiденцiйно,
повiдомлена

особистому представнику й адвокату пацiунта. У разi коли будь-яка така
iнформа-

цiя не повiдомляуться пацiунту, пацiунт або адвокат пацiунта, якщо такий
у, по-

вiдомляуться про неповiдомлення цiує iнформацiє i його причини, i цс
рiшення мо-

же бути переглянуто в судовому порядку.

2. Будь-якi письмовi зауваження пацiунта, або його особистого
представника,

або його адвоката можуть за єхнiм проханням заноситися до iсторiє
хвороби па-

цiунта.

Принцип 20

Кримiнальнi злочинцi

1. Даний принцип застосовууться до осiб, якi вiдбувають термiн тюремного

ув’язнення за вчинення кримiнальних злочинiв, або до осiб, якi iншим
способом

пiддаються затриманню ь ходi судового розгляду або розслiдування,
порушеного

проти них за обвинуваченням у вчиненнi кримiна.iiьк.д-о злочину, i якi,
як уста-

новлено. страждають психiчним захворюва^.нчм або, як передбачауться,
можуть

страждати таким захворюванням.

2. Цi особи повиннi одержувати найкр.,.^-‘ психiатричну допомогу, як це
пе-

редбачено Е принципi i. вик..аденому вище. Гiоложення даного принципу
засто-

совууться до них у наєєбiльш повному обсязi тiльки з таким обмеженим
числом

змiн i виняткiв, як: необхiднi за дочих обставин. Жс-анi з таких змiн
або виняткiв

не повиннi завдавати шкодч правам цих осiб вiдповiдно до документiв,
перелiче-

них у пунктi 5 принципу 1.

3. Положення внутрiшньодержавного законодавства можуть уповноважувати

суд або iншiй компетентний орган на основi компетентного i незалежного
медич-

ного висновку виносити рiшення про помiщення таких осiб до
психiатричного за-

кладу.

61

4. Лiкування осiб, яким поставлено дiагноз про психiчне захвормвоч..>, –

будь-яких обставин мас вiдповiдати принципу 11, викладеному вище

Принцип 21

Скарги

Кожний пацiунт i колишнiй пацiунт мають право оскарження вiдповiдно до

процедур, визначених внутрiшньодержавним законодавством,

Принцип 11

Нагляд i засоби правового захисту

Держави забезпечують наявнiсть вiдповiдних механiзмiв для сприяння
дотри-

манню даних Принципiв для iнспектування психiатричних закладiв, для
подання,

розслiдування i вирiшення скарг, а також для здiйснення вiдповiдних
дисцип-

лiнарних або судових розглядiв щодо випадкiв порушення службових
обов’язкiв

або прав пацiунта.

Принцип 23

Здiйснення

1. Держави повиннi здiйснювати данi Принципи за допомогою вiдповiдних

законодавчих, судових i адмiнiстративних заходiв, заходiв у галузi
освiти й iнших

заходiв, якi вони перiодично переглядають.

2. Держави доводять данi Принципи до вiдома широкоє громадськостi за до-

помогою належних активних засобiв.

Принцип 24

Сфера застосування Принципiв

щодо психiатричних закладiв

Данi Принципи застосовуються до всiх осiб, яких госпiталiзують до
психiат-

ричних закладiв.

Принцип 25

Збереження iснуючих прав

Нiяке обмеження або приниження яких би то не було iснуючих прав пацiун-

тiв, включаючи права, визнанi в застосовуваному мiжнародному або
внутрiшньо-

державному правi, не допускауться на тiй пiдставi, що в даних Принципах
такi

права не визнаються або визнаються в меншому обсязi.

Конвенцiя

про вiдшкодування працiвникам

пiд час нещасних випадкiв на виробництвi

N217

Документ Мiжнародноє органiзацiє працi

вiд 10 червня 1925 року

(Витяг)

Стаття 7

У тих випадках, коли непрацездатнiсть в результатi нещасного випадку мау

такий характер, що потерпiла особа потребуу постiйноє допомоги iншоє
особи, на-

дасться додаткове вiдшкодування.

62

Потерпи в”, ,чну Д””^01 ^..”ого випадку. Ч” “”даю вiд нещасних
i

^єй^^й^да-^^ 1

випадкiв, або уста Стаття 10 ца отримання
i

. i.- нещасних випал, ^^У^Г^

^’-!^^єєєй^2^. i о>у, .м” ау^>>] … -.. ,,- –“,.
.

мiру допомог вiдповiдно до законодавства, якому пiдпорядкована установа,
зо-

бов’язана виплачувати допомоги, i тривалiстю страхового стажу, що
враховууться

для пiдрахунку розмiру допомог на пiдставi законодавства, якому
пiдпорядкованi

всi заiнтересованi страховi установи.

4. Положення пунктiв 2 i 3 застосовуються до субсидiй, надвишок до
пенсiй i

до частин пенсiй, що виплачуються з державних коштiв.

5. Розкладка витрат на лiкування i надання медичного догляду не
охоплюуть-

ся даною Конвенцiую.

Стаття 4

Якщо загальна тривалiсть страхування в страхових установах одного з
Членiв

Органiзацiє не досягау двадцяти шести тижнiв сплати членських внескiв,
то уста-

нова або установи, в яких тривали зазначенi перiоди (стажi виплати),
можуть вiд-

мовитися вiд виплати допомог. Однак перiоди, за якi було вiдмовлено у
виплатi

допомог, не можуть братися в розрахунок нiякою iншою страховою установою
з

метою скорочення допомог вiдповiдно до пункту 3 статтi 3.

Стаття 5

1. Якщо особа, яка мау право на одержання допомог вiд страхових установ

щонайменше двох Членiв Органiзацiє, могла б, якби не iснувала дана
Конвенцiя,

вимагати вiд будь-якоє з них на пiдставi страхового стажу допомог у
бiльшому

розмiрi, нiж сума допомог, що належать єй вiдповiдно до статтi 3, то
така особа

мау право на одержання вiд цiує установи додатковоє допомоги в розмiрi
цiує рiз-

ницi.

2. Якщо додаткова допомога залежать вiд декiлькох установ, то
застрахована

особа мау право на одержання найвищоє надвишки, виплата якоє
розподiляуться

мiж вiдповiдними установами пропорцiйно додатковiй сумi, яку кожна з них
по-

винна була б виплачувати.

Стаття б

За згодою мiж Членами Органiзацiє можуть передбачатися:

а) порядок визначення розмiру допомог, який може розходитися з
положення-

ми статтi 3, але який дау загальний результат, щонайменше рiвноцiнний
тому, що

утворився б у разi застосування згаданоє статтi, за умов>,7 що в кожному
випадку

загальна сума допомог щонайменше дорiвнюватиме найбiльш високiй
допомозi,

що належала б тiльки за перiоди страхування в одному страховому закладi;

Ь) можливiсть для страховоє установи одного з Членiв Органiзацiє
передати

своє зобов’язання щодо застрахованоє особи i єє правоздатних спадкоумцiв
страхо-

вiй установi iншого Члена Органiзацiє, до якого перейшло страхування
даноє осо-

би, шляхом виплати суми, що вiдповiдау внескам застрахованоє особи в
рахунок

прав, що набуваються, виплаченим нею до моменту свого виходу iз системи
стра-

хування; однак на це потрiбна згода останньоє установи i зобов’язання з
єє боку

асигнувати отриману суму на забезпечення цих прав;

с) обмеження загальноє суми допомог, наданих страховими установами Чле-

нiв Органiзацiє, розмiром допомоги, що належала б вiд установи з
найсприятли-

вiшим законодавством на пiдставi загальноє тривалостi всiх пiдлягаючих
облiку

перiодiв страхування.

Стаття 7

Якщо особа, що клопочеться, того побажау, вона може подати заяву про
вида-

чу допомог лише до однiує з установ, у яких вона була застрахована. Ця
установа

сама звертауться до всiх iнших перелiчених у заявi установ за
врегулюванням пи-

тання.

66

Для переведення на мiсцеву валюту суми, вираженоє у валютi iншого члена

Органiзацiє, страхова установа, що одержала заявку щодо виплати допомог,
засто-

совуу курс обмiну обох валют, що iснував на головнiй бiржi тiує держави,
у валютi

якоє виражена сума, у перший день календарного кварталу, протягом якого
на-

дiйшла заявка; однак за згодою мiж вiдповiдними Членами Органiзацiє може
пе-

редбачатися iнший метод перерахування валюти.

Стаття 9

Кожний Член Органiзацiє може вiдмовитися вiд застосування положень цiує
час-

тини даноє Конвенцiє у своєх взаумовiдносинах з iншим Членом
Органiзацiє, законо-

давство якого не передбачау того виду ризику, за яким витребууться
допомога.

Роздiл III. Збереження набутих прав

Стаття 10

1. Особи, застрахованi в страховiй установi одного з Членiв Органiзацiє,
а та-

кож єх правоздатнi представники мають право на одержання повноє суми
допо-

мог, що належить єм у силу страхування:

а) якщо вони проживають на територiє якогось Члена Органiзацiє незалежно

вiд єхнього громадянства;

Ь) якщо вони у громадянами якогось Члена Органiзацiє незалежно вiд
єхнього

мiсця проживання.

2. Однак субсидiє, надвишки до пенсiй або частини пенсiй, виплачуванi з
дер-

жавних коштiв, можуть не виплачуватися особам, якi не у громадянами
вiдповiд-

ного Члена Органiзацiє.

3.3 iншого боку, протягом п’ятирiчного перiоду з моменту початкового
всту-

пу в силу даноє Конвенцiє кожний Член Органiзацiє може обмежити виплату
суб-

сидiй, надвишок до пенсiй або частин пенсiй, виплачуваних з державних
коштiв,

лише громадянами тих Членiв Органiзацiє, з урядами яких вiн уклав
додаткову

угоду.

Стаття 11

1. Пенсiє, право на одержання яких збережено в порядку застосування
статтi 10,

не можуть бути замiненi виплатою одноразовоє суми, меншоє нiж страховий
ка-

пiтал, внесений для єє одержання.

2. Однак страхова установа, обов’язком якоє у виплата допомог, може
замiни-

ти пенсiє, щомiсячний розмiр яких невеликий, виплатою одноразовоє суми,
визна-

ченоє на пiдставi законодавства, застосовного до даноє установи.
Виплачувана су-

ма не може бути скорочена на тiй пiдставi, що застрахована особа
проживау за

кордоном.

Стаття 12

1. Передбаченi в законодавствi якогось Члена Органiзацiє статтi, що
допус-

кають скорочення або припинення виплати допомог у разi сумiщення Єх з
iншими

допомогами iз соцiального забезпечення або у разi зайнятостi,
пiдпорядкованоє

системi обов’язкового страхування, поширюються на осiб, захищених даною
Кон-

венцiую, навiть якщо мова йде про допомоги, право на якi набуто за
системою

страхування iншого Члена Органiзацiє, або про роботу за наймом на
територiє iн-

шого Члена Органiзацiє.

2. Однак статтi ш.одо скорочення допомог або припинення єх виплати у
випад-

ку сумiщення допомог, що належать за той самий вид ризику, не
поширюються на

допомоги, право на якi придбано вiдповiдно до роздiлу II даноє
Конвенцiє.

Стаття 13

Страхова установа, обов’язком якоє с виплата допомог у силу даноє
Конвенцiє,

ко-

го iншого Члена Органiзацiє як щодо обов’язкового страхування, так i
щодо одержан-

ня страхових допомог, у тому числi субсидiй, надвишкiв до пенсiй або
частин пенсiй,

виплачуваних з державних коштiв.

2. Однак кожний Член Органiзацiє може обмежити лише громадянами своує

краєни виплату субсидiй, надвишкiв до пенсiй або частин пенсiй,
виплачуваних з

державних коштiв i належних виключно застрахованим особам, якi до
моменту

введення в силу законодавства про обов’язкове страхування були старшi за
уста-

новлений вiк.

68

Члени Органiзацiє можуть рооити вилучч….. – “-

мих угод, не порушуючи при цьому прав i обов’язкiв Членiв Органiзацiє,
що не ос-

оуть участi в угодi, i за умови позитивного розв’язання питання про
збереження

прав що набуваються, або вже набутих прав на умовах, щонайменше
настiльки ж

сприятливих, як i умови, що передбачаються у данiй Конвенцiє.

Стаття 20

1. Для надання Членам Органiзацiє сприяння у застосуваннi даноє
Конвенцiє

пои Мiжнародному Бюро Працi створюуться Комiсiя в складi одного
представни-

ка вiд кожного Члена Органiзацiє, а також трьох осiб, вiдповiдно
призначених

представниками урядiв, пiдприумцiв i трудящих Адмiнiстративноє Ради МБП.
Ко-

мiсiя сама встановлюу правила своує роботи.

2. За запитом одного або декiлькох заiнтересованих Членiв Органiзацiє
Ко-

мiсiя рекомендуу тi або iншi способи застосування даноє Конвенцiє з
урахуванням

єє керiвних принципiв i цiлей.

Стаття 21

1. Пенсiє, недовиплаченi або виплату яких було припинено до вступу в
силу

даноє Конвенцiє через проживання застрахованих осiб за кордоном,
доплачують-

ся, або ж виплата цих пенсiй вiдновляуться в силу застосування даноє
Конвенцiє з

моменту набрання нею чинностi для вiдповiдного Члена Органiзацiє.

2. При застосуваннi даноє Конвенцiє страховi стажi, що передували єє
вступу в

силу, враховуються за умови, що цi стажi пiдлягали би облiку, якби пiд
час єх при-

дбання дана Конвенцiя вже була б у силi.

3. Вимоги, врегульованi до вступу в силу даноє Конвенцiє, пiдлягають
пере-

гляду на прохання заiнтересованоє особи, за винятком випадкiв, коли вони
були

врегульованi шляхом виплати одноразовоє суми. Перегляд не дау права на
випла-

ту заборгованостi з допомог або на повернення допомог за перiод часу, що
пере-

дував вступу в силу даноє Конвенцiє щодо вiдповiдного Члена Органiзацiє.

Стаття 22

1. Денонсацiя даноє Конвенцiє яким-нсбудь Членом Органiзацiє не звiльняу

пiдпорядкованi йому страховi установи вiд єх зобов’язань, оскiльки цi
зобов’язан-

ня випливають iз страхового випадку, що мав мiсце до вступу в силу
денонсацiє.

2. Набутi права, що зберiгаються в силу даноє Конвенцiє, не втрачають
сили у

разi денонсацiє; єх подальше збереження на перiод часу пiсля дати
припинення дiє

даноє Конвенцiє визначауться на пiдставi законодавства, якому
пiдпорядкована

вiдповiдна страхова установа.

<...>

Угода

про взаумне визнання пiльг i гарантiй

для учасникiв та iнвалiдiв Великоє Вiтчизняноє вiйни,

учасникiв бойових дiй на територiє iнших держав,

сiмей загиблих вiйськовослужбовцiв

Ратифiковано Законом Украєни

вiд 26 квiтня 1996 року № Є44/96-ВР

(Витяг)

Стаття 1

Дiя цiує Угоди поширюуться на iнвалiдiв та учасникiв i-ромадянськоє та
Вели-

коє Вiтчизняноє воун, учасникiв бойових дiй на територiє iнших держав,
сiм i за-

69

гнбяих вiйськов^А^бовцiв та на i”1111 категорiє осiб, яким наданi гидьi
й мкипи-

давством колишнього Союзу РСР згiдно з додатком 1 до цiує Угоди.

Стаття 1

Категорiє осiб, зазначенi у статтi 1 цiує Угоди, незалежно вiд того, на
територiє

аепжави якоє iз Сторiн вони проживають, користуються пiльгами i
гарантiями, пе-

оеябаченими нацiональним законодавством Сторiн i цiую Угодою.

Сторони не встановлюватимуть на територiє своєх держав пiльг i гарантiй,
об-

сяг яких нижче, нiж це передбачено додатком 2 до цiує Угоди.

Стаття З

Категорiє осiб, зазначенi у статтi 1 цiує Угоди, якi тимчасово
перебувають на

територiє держав Сторiн, мають такi пiльги i гарантiє:

1. Безплатне одержання швидкоє i невiдкладноє медичноє допомога до
повно-

го одужання або, як мiнiмум, до того часу, коли транспортування хворого
до мiс-

ця проживання “е е небезпечним для його здоров’я i життя, без взаумноє
компен-

сацiє витрат Сторонами.

2. Безплатне або з 50-процентною знижкою одержання лiкiв за рецептами

лiкарiв полiклiнiки держави перебування при амбулаторному
(полiклiнiчному)

лiкуваннi якяо зазначенi категорiє осiб мають пiльги щодо забезпечення
лiками,

якi встановленi додатком 2 до цiує Угоди, без взаумноє компенсацiє
витрат Сторо-

нами на основi взаумноє домовленостi мiж ними.

3. Пiльгове обслуговування пiдприумствами i органiзацiями служби побуту,

торгiвлi громадського харчування, житлово-комунального господарства,
транс-

порту надання пiльг при вiдвiданнi культурно-освiтнiх установ у порядку,
що ви-

значауться Стороною перебування, якщо зазначенi категорiє осiб мають цi
пiльги

згiдно з додатком 2 до цiує Угоди.

Стаття 4

Права iнвалiдiв i учасникiв Великоє Вiтчизняноє вiйни на пiльговий
проєзд на

вiдповiдних видах транспорту визначаються Угодою про взаумне визнання
прав

на пiльговий проєзд для iнвалiдiв i учасникiв Великоє Вiтчизняноє вiйни,
а також

осiб прирiвняних ДЇ нм’ пiдписаною главами урядiв Спiвдружностi
Незалежних

Держав 12 березня 1993 року.

Стаття 6

Сторони вживатимуть заходiв для забезпечення охорони могил, пам’ятникiв

iнвалiдам i учасникам Великоє Вiтчизняноє вiйни, учасникам бойових дiй
на тери-

торiє iнших держав та iншим категорiям осiб, зазначеним у статтi 1 цiує
Угоди.

Стаття 7

Сторонi iнформують одна одну про змiни у чинному в єхнiх державах
законо-

давствi в гаЯУЗ’ соцiального захисту категорiй осiб, зазначених у статтi
1 цiує Уго-

ди, через Консультативну Раду з питань працi, мiграцiє i соцiального
захисту насе-

лення держав-учасниць Спiвдружностi Незалежних Держав.

Стаття в

Пiдставою для надання пiльг у документи, що виданi вiдповiдними органами

колишнього Союзу РСР або Сторонами за формами, якi дiяли на 1 сiчня 1992
ро-

ку за мiсцем постiйного проживання особи, яка мас право на пiльги.

‘ У разi видачi вiдповiдно до нацiонального законодавства Сторiн
зазначених

документiв особам, не згаданим в додатку 1 до цiує Угоди, уповноваженi
органи

Сторiн роблять в них вiдмiтку про дiю таких документiв лише на територiє
держав

цiує Сторони.

70

Стаття 13

Ця Угода укладауться строком на п’ять рокiв i буде автоматично
продовжува-

тися щоразу на п’ять рокiв. Кожна iз Сторiн може заявити про свiй намiр
вийти iз

цiує Угоди шляхом письмового повiдомлення депозитарiю про це не менше
нiж за

шiсть мiсяцiв до закiнчення вiдповiдного перiоду.

Вчинено в мiстi Москвi 15 квiтня 1994 року в одному дiйсному примiрнику

росiйською мовою. Дiйсний примiрник зберiгауться в Архiвi Уряду
Республiки

Бiлорусь, який надiшле державам, що пiдписали цю Угоду, єє завiрену
копiю.

Додаток i

Категорiє осiб,

на якi поширюуться дiя Угоди

про взаумне визнання пiльг i гарантiй

для учасникiв i iнвалiдiв Великоє Вiтчизняноє вiйни,

учасникiв бойових дiй на територiє iнших держав,

сiмей загиблих вiйськових

2. iнвалiди вiйни

2.1. Особи з числа вiйськовослужбовцiв дiючоє армiє, партизан i
пiдпiльникiв

громадянськоє i Великоє Вiтчизняноє вiйн, а також робiтникiв i
службовцiв вiдпо-

вiдних категорiй, якi стали iнвалiдами внаслiдок поранення, контузiє,
калiцтва або

захворювання, отриманих у перiод громадянськоє i Великоє Вiтчизняноє
вiйн на

фронтi, у районi воунних дiй, на прифронтових дiльницях залiзниць, на
спо-

рудженнi оборонних рубежiв, вiйськово-морських баз i аеродромiв, i
прирiвняних

за пенсiйним забезпеченням до вiйськових.

2.2. Особи з числа вiйськовослужбовцiв, якi стали iнвалiдами внаслiдок
поранен-

ня, контузiє, калiцтва, отриманих при захистi колишнього Союзу РСР, при
виконаннi

iнших обов’язкiв вiйськовоє служби в iншi перiоди або внаслiдок
захворювання, по-

в’язаного з перебуванням на фронтi, а також при проходженнi вiйськовоє
служби в

Афганiстанi або в iнших державах, у яких велися бойовi дiє*.

2.3. Особи з числа бiйцiв i командного складу винищувальних батальйонiв,

взводiв i загонiв захисту народу, що дiяли в перiод з 1 сiчня 1944 року
по 31 грудня

1951 року на територiє Украєнськоє РСР, Бiлоруськоє РСР, Литовськоє РСР,
Лат-

вiйськоє РСР, Естонськоє РСР, якi стали iнвалiдами внаслiдок поранення,
контузiє

або калiцтва, отриманих пiд час виконання службових обов’язкiв у цих
батальйо-

нах, взводах i загонах.

2.4. Робiтники та службовцi вiдповiдних категорiй, що обслуговували
дiючi

вiйськовi контингенти в iнших краєнах i стали iнвалiдами внаслiдок
поранення,

контузiє, калiцтва або захворювання, отриманих у перiод ведення бойових
дiй.

6. iншi категорiє осiб

6.1. Працiвники спецiальних формувань Народного комiсарiату шляхiв
сполу-

чення, Народного комiсарiату зв’язку, плавскладу промислових i
транспортних суден

i льотно-пiдйомного складу авiацiє, Народного комiсарiату рибноє
промисловостi ко-

лишнього Союзу РСР, Морського i рiчкового флоту, льотно-пiдйомного
складу авiа-

цiє Головпiвнiчморшляху, якi були переведенi у перiод Великоє
Вiтчизняноє вiйни на

положення вiйськовослужбовцiв i виконували завдання в iнтересах дiючоє
армiє i

флоту в межах тилових кордонiв дiючих фронтiв, оперативних зон флотiв, а
також

членiв екiпажiв суден транспортного флоту, iнтернованих на початку
Великоє Вiт-

чизняноє вiйни в портах iнших держав.

* Тут i далi перелiк держав з указiвкою перiодiв бойових дiй у них
визначауться

за взаумною домовленiстю Сторiн.

71

6.2. Колишнi неповнолiтнi в’язнi концтаборiв, гетто й iнших мiсць
примусово-

го тримання, створених фашистами i єхнiми союзниками в перiод другоє
свiтовоє

вiйни*.

6.3. Дружини (чоловiки) померлих iнвалiдiв Великоє Вiтчизняноє вiйни i
при-

рiвняних до них iнвалiдiв, а також дружини (чоловiки) померлих учасникiв
вiйни,

партизан i пiдпiльникiв, громадян, якi працювали в перiод блокади в
мiстi Ленiн-

градi на пiдприумствах i в органiзацiях мiста i нагороджених медаллю “За
оборо-

ну Ленiнграда” i знаком “Житель блокадного Ленiнграда”, визнаних
iнвалiдами в

результатi загального захворювання, трудового калiцтва й iнших причин
(за ви-

нятком осiб, iнвалiднiсть яких настала внаслiдок протиправних дiй), якi
не всту-

пали в iнший шлюб.

6.4. Громадяни, якi працювали в перiод блокади в мiстi Ленiнградi на
пiдпри-

умствах, у закладах i органiзацiях мiста i нагородженi медаллю “За
оборону Ле-

нiнграда”, i особи, нагородженi знаком “Житель блокадного Ленiнграда”.

6.5. Особи, нагородженi орденами i медалями колишнього Союзу РСР за
само-

вiддану працю i бездоганну вiйськову службу в роки Великоє Вiтчизняноє
вiйни.

6.6. Робiтники i службовцi, якi направлялися на роботу до Афганiстану у
перiод з

1 грудня 1979 року по грудень 1989 року, i в iншi краєни, в яких велися
бойовi дiє.

6.7. Робiтники i службовцi Комiтету державноє безпеки колишнього Союзу

РСР, якi тимчасово перебували на територiє Афганiстану i не входили до
складу

обмеженого контингенту радянських вiйськ.

Додаток 2

Перелiк

пiльг i гарантiй, установлених для категорiй осiб,

на яких поширюуться дiя Угоди

про взаумне визнання пiльг i гарантiй

для учасникiв i iнвалiдiв Великоє Вiтчизняноє вiйни,

учасникiв бойових дiй на територiє iнших держав”

2. Для iнвалiдiв вiйни

2.1. Безкоштовне одержання лiкiв за рецептами лiкарiв.

2.2. Безкоштовне виготовлення i ремонт зубних протезiв (за винятком
проте-

зiв iз дорогоцiнних металiв), а також безкоштовне забезпечення протезами
й iн-

шими протезно-ортопедичними виробами в порядку, обумовленому кожною iз

Сторiн.

2.3. Користування при виходi на пенсiю полiклiнiками, до яких вони були

прикрiпленi в перiод роботи.

2.4. Переважне обслуговування в амбулаторно-полiклiнiчних закладах i
поза-

чергова госпiталiзацiя.

Лiквiдацiя госпiталiв iнвалiдiв Вiтчизняноє вiйни допускауться тiльки за
зго-

дою кожноє iз Сторiн.

2.5. Забезпечення в першочерговому порядку за мiсцем роботи путiвками в

санаторiє, профiлакторiє i будинки вiдпочинку, безкоштовне забезпечення
пу-

тiвками непрацюючих у порядку, обумовленому кожною iз Сторiн.

2.6. Виплата за бажанням замiсть путiвки до санаторiю або будинку
вiдпочин-

ку один раз у два роки грошовоє компенсацiє в порядку i розмiрах,
обумовлених

кожною iз Сторiн.

* Порядок i умови вiднесення осiб до даноє категорiє визначаються
законодав-

ством Сторiн.

** Пiльги щодо проєзду визначенi Угодою про взаумне визнання прав на
пiльго-

вий проєзд для учасникiв i iнвалiдiв Великоє Вiтчизняноє вiйни, а також
осiб,

прирiвняних до них, пiдписаною главами урядiв Спiвдружностi Незалежних
Дер-

жав 12 березня 1993 року.

72

2.7. Право на використання чсрiивчi щирппи. о.д..,^.”.. ” ^.^ …….
“._. ……

час, а також на одержання додатковоє вiдпустки без збереження заробiтноє
плати

термiном до двох тижнiв на рiк.

2.8. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi внаслiдок загального
захворю-

вання видасться до чотирьох мiсяцiв пiдряд або п’ятьох мiсяцiв у
календарному роцi.

2.9. Допомога по тимчасовiй непрацездатностi видасться в розмiрi 100
вiдсот-

кiв заробiтку, незалежно вiд стажу роботи.

iнвалiдам першоє i другоє груп при недостатностi черговоє i додатковоє
вiд-

пусток для лiкування i проєзду до санаторiю i назад дозволяуться
видавати лiкар-

нянi листки на необхiдне число днiв i робити виплату допомог по
державному со-

цiальному страхуванню, незалежно вiд того, ким i за чий рахунок надана
путiвка.

2.10. Потребуючi полiпшення житлових умов у першочерговому порядку за-

безпечуються житловою площею, єм надауться всiляке сприяння в
будiвництвi iн-

дивiдуальних житлових будинкiв, вiдпускаються мiсцевi будiвельнi
матерiали на

iндивiдуальне житлове будiвництво i капiтальний ремонт будинкiв у
першочерго-

вому порядку.

iнвалiди вiйни не можуть бути виселенi зi службових житлових примiщень

без надання iншого житлового примiщення.

2.11. Житлова площа (у межах норм) передбачених чинним законодавством

Сторiн), яку займають iнвалiди i проживаючi спiльно з ними члени єхнiх
сiмей,

оплачууться в розмiрi 50 вiдсоткiв квартирноє плати вiдповiдно до
законодавства

Сторiн, а зайва житлова площа (до 15 кв. метрiв) – в одинарному розмiрi.

2.12. iнвалiдам i проживаючим спiльно з ними членам єхнiх сiмей дауться
знижка

в розмiрi 50 вiдсоткiв вiд установленоє плати за користування опаленням,
водопрово-

дом, газом i електроенергiую в порядку, обумовленому кожною iз Сторiн.

2.13. Проживаючим у будинках, що не мають центрального опалення, на-

дауться 50-процентна знижка вiд вартостi палива, що купууться в межах
норм,

установлених для продажу населенню. Забезпечення паливом провадиться в
пер-

шочерговому порядку.

2.14. Капiтальний ремонт iндивiдуальних житлових будинкiв робиться за
ра-

хунок коштiв мiсцевих бюджетiв у порядку, обумовленому кожною iз Сторiн.

2.15. Одержання на пiльгових умовах позичок на iндивiдуальне або
коопера-

тивне житлове будiвництво i капiтальний ремонт належних єм будинкiв, на
при-

дбання або будiвництво садових будиночкiв i на благоустрiй садових
дiлянок вiд-

повiдно до законодавства Сторiн.

2.16. Переважне право на вступ у житлово-будiвельнi кооперативи,
садiвничi

товариства (кооперативи), на придбання садових будиночкiв або матерiалiв
для

будiвництва.

2.17. За наявностi встановлених медичних показань видаються безкоштовно

легковий автомобiль типу “Запорожець” з ручним керуванням на семирiчний
тер-

мiн або мотоколяска- на п’ятирiчний термiн експлуатацiє в порядку,
обумовлено-

му кожною iз Сторiн.

2.18. Забезпечення транспортними засобами, виплата компенсацiє витрат на

транспортне обслуговування, а також компенсацiє витрат, пов’язаних з
експлуата-

цiую транспортних засобiв, здiйснюуться в порядку i розмiрах,
обумовлених кож-

ною iз Сторiн.

2.20. Пiльгове оподатковування вiдповiдно до законодавства Сторiн.

2.21. Позачергове користування всiма видами послуг зв’язку, позачергова,

безкоштовна установка квартирних телефонiв.

2.22. Вiдпуск деревини на коренi для будiвництва iндивiдуальних житлових

будинкiв здiйснюуться в порядку, обумовленому кожною iз Сторiн,

2.23. Право на першочергове влаштування у будинки-iнтернати i
першочерго-

ве обслуговування службою соцiальноє допомоги вдома.

2.24. Пiльгове обслуговування пiдприумствами й органiзацiями служби
побуту, тор-

гiвлi, громадського харчування, житлово-комунального господарства,
транспорту.

Надання пiльг при вiдвiданнi культурно-просвiтнiх закладiв у порядку,
обу-

мовленому кожною iз Сторiн.

Роздiл 2

ДЕРЖАВНi ОРГАНИ

ТА ГРОМАДСЬКi ФОРМУВАННЯ,

ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ПРАВОВИЙ

i СОЦiАЛЬНИЙ ЗАХИСТ iНВАЛiДiВ

2. i. Державнi органи та органiзацiє

Положення

про Мiнiстерство працi та соцiальноє полiтики

Украєни

Затверджено Указом Президента Украєни

вiд ЗО серпня 2000 року № 1035/2000

(Витяг)

1. <...>

Мiнпрацi Украєни у головним (провiдним) органом у системi цен-

тральних органiв виконавчоє влади iз забезпечення реалiзацiє державноє

полiтики у сферi зайнятостi, соцiального захисту населення, соцiального

страхування, оплати, нормування та стимулювання працi, охорони i умов

працi, пенсiйного забезпечення, соцiального обслуговування населення,

соцiально-трудових вiдносин.

3. Основними завданнями Мiнпрацi Украєни е:

участь у формуваннi та забезпеченнi реалiзацiє державноє полiтики у

сферi зайнятостi, соцiального захисту населення, соцiального страхуван-

ня, оплати, нормування та стимулювання працi, охорони i умов працi,

пенсiйного забезпечення, соцiального обслуговування населення, со-

цiально-трудових вiдносин;

<...>

забезпечення через систему пiдпорядкованих йому органiв реалiзацiє

права громадян на соцiальний захист шляхом своучасного та адресного

надання соцiальноє пiдтримки, в тому числi державноє допомоги малоза-

безпеченим громадянам, у разi втрати роботи, працездатностi, досягнен-

ня пенсiйного вiку тощо;

<...>

4. Мiнпрацi Украєни вiдповiдно до покладених на нього завдань:

2) забезпечуу проведення монiторингу у сферi зайнятостi, соцiального

захисту, соцiального страхування, пенсiйного забезпечення та соцiально-

го обслуговування населення, оплати, нормування i охорони працi, со-

цiально-трудових вiдносин, аналiзуу та прогнозуу розвиток процесiв у

визначенiй сферi;

74

гляду за дiяльнiстю фондiв соцiального страхування;

22) органiзовуу роботу органiв соцiального захисту населення, по-

в’язану з пенсiйним забезпеченням, взаумодiу з центральними органами

виконавчоє влади, пiдприумствами, установами i органiзацiями з питань

застосування спискiв виробництв, робiт, професiй, посад i показникiв,

зайнятiсть в яких дау право на пiльгове пенсiйне забезпечення;

23) сприяу розвитку недержавних систем пенсiйного забезпечення;

24) бере участь разом з Пенсiйним фондом Украєни в органiзацiє робо-

ти, пов’язаноє з пенсiйним забезпеченням громадян Украєни, якi прожи-

вають за єє межами, в порядку, передбаченому законодавством Украєни

або мiждержавними договорами (угодами);

25) здiйснюу спiльно з iншими органами виконавчоє влади, органами

мiсцевого самоврядування, громадськими органiзацiями iнвалiдiв роз-

роблення i координацiю програм реалiзацiє державноє полiтики щодо iн-

валiдiв i контролюу єх виконання;

26) сприяу забезпеченню належного рiвня матерiально-побутового,

культурного та медичного обслуговування громадян, якi перебувають у

будинках-iнтернатах (пансiонатах) для громадян похилого вiку та iнва-

лiдiв, розробляу за участю мiсцевих державних адмiнiстрацiй комплекс

заходiв, спрямованих на розширення мережi таких закладiв, змiцнення єх

матерiально-технiчноє бази та розвиток пiдсобних сiльських господарств

i лiкувально-виробничих (трудових) майстерень (цехiв, дiльниць) у бу-

динках-iнтернатах (пансiонатах) та розширення єх кооперацiє з виробни-

чими пiдприумствами;

27) сприяу розвитку системи професiйноє та соцiальноє реабiлiтацiє iн-

валiдiв, єх працевлаштуванню, створенню i розвитку спецiалiзованих

пiдприумств з використанням працi iнвалiдiв, надомних видiв працi та iн-

ших форм зайнятостi; органiзовуу роботу, пов’язану з професiйним на-

вчанням i переквалiфiкацiую iнвалiдiв;

28) координуу роботу центральних органiв виконавчоє влади, спрямо-

вану на забезпечення доступностi об’уктiв соцiальноє iнфраструктури для

iнвалiдiв та осiб похилого вiку, створення промисловоє бази для вироб-

ництва спецiальних видiв виробничого i побутового обладнання та при-

стосування, що полегшуу побут i працю цiує категорiє громадян;

29) визначау порядок забезпечення населення, зокрема, iнвалiдiв i лю-

дей похилого вiку, протезно-ортопедичними виробами, сприяу розвитку

вiтчизняного виробництва цих виробiв;

30) вивчау стан матерiально-побутового забезпечення та потреби пен-

сiонерiв, iнших соцiальне незахищених громадян, вживау заходiв щодо

створення спецiалiзованих служб для надання зазначеним громадянам

соцiальних та iнших послуг, у тому числi натуральноє та грошовоє до-

помоги;

31) здiйснюу в межах своєх повноважень контроль за додержанням

законодавства щодо надання пiльг iнвалiдам, ветеранам вiйни i працi,

сiм’ям загиблих вiйськовослужбовцiв, сiм’ям з дiтьми, громадянам, якi

постраждали внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи, та iншим грома-

дянам;

75

-7А/ иуiаПЄЗиау^- i iу^^р/^тiп^ *- ^у/i/i/>^ ^ iiц^и

вiдшкодування витрат на оплату житлово-комунальних та iнших послуг;

33) здiйснюу мiжнародне спiвробiтництво, бере участь у пiдготовцi

мiжнародних договорiв Украєни, готуу пропозицiє щодо укладення, де-

нонсацiє таких договорiв, у межах своує компетенцiє укладау мiжнароднi

договори Украєни, забезпечуу виконання зобов’язань Украєни за мiжна-

родними договорами у сферi зайнятостi, соцiального захисту населення,

соцiального страхування, оплати, нормування та стимулювання працi,

охорони i умов працi, пенсiйного забезпечення, соцiального обслугову-

вання населення, соцiально-трудових вiдносин;

<...>

5. Мiнпрацi Украєни мау право:

одержувати в установленому законодавством порядку вiд централь-

них та мiсцевих органiв виконавчоє влади, органiв мiсцевого самовряду-

вання, а також вiд пiдприумств, установ та органiзацiй iнформацiю, доку-

менти i матерiали, необхiднi для виконання покладених на Мiнiстерство

завдань;

залучати спецiалiстiв центральних та мiсцевих органiв виконавчоє

влади, пiдприумств, установ i органiзацiй (за погодженням з єх
керiвника-

ми) для розгляду питань, що належать до його компетенцiє;

проводити в установленому порядку конференцiє, семiнари, наради з

питань, що належать до його компетенцiє;

здiйснювати видавничу дiяльнiсть з метою висвiтлення питань дер-

жавноє полiтики у сферi зайнятостi, соцiального захисту населення, со-

цiального страхування, оплати, нормування та стимулювання працi, охо-

рони i умов працi, пенсiйного забезпечення, соцiального обслуговування

населення, соцiально-трудових вiдносин.

7. Мiнпрацi Украєни в межах своєх повноважень на основi та на вико-

нання актiв законодавства видау накази, органiзовуу i контролюу єх вико-

нання.

Мiнпрацi Украєни в разi потреби видау разом з iншими центральними

та мiсцевими органами виконавчоє влади спiльнi акти.

Нормативно-правовi акти Мiнпрацi Украєни пiдлягають реустрацiє в

установленому законодавством порядку.

Рiшення Мiнпрацi Украєни, прийнятi в межах його повноважень, у

обов’язковими для виконання центральними та мiсцевими органами ви-

конавчоє влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприумствами,

установами та органiзацiями усiх форм власностi i громадянами.

<...>

9. Мiнiстр працi та соцiальноє полiтики Украєни керуу Мiнiстерством,

здiйснюу управлiння у сферi зайнятостi, соцiального захисту населення,

соцiального страхування, оплати, нормування та стимулювання працi,

охорони i умов працi, пенсiйного забезпечення, соцiального обслугову-

вання населення, соцiально-трудових вiдносин, спрямовуу i координуу

дiяльнiсть iнших органiв виконавчоє влади з питань, вiднесених до його

вiдання, особисто вiдповiдау за розроблення i впровадження Програми

дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Украєни з вiдповiдних питань, реалiзацiю

державноє полiтики у визначенiй сферi.

76

Мiнiстр несе персональну вiдповiдальнiсть перед Президентом Укра-

єни та Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни за стан справ у сферi працi та со-

цiальноє полiтики.

<...>

Положення

про державну iнспекцiю працi

Мiнiстерства працi та соцiальноє полiтики Украєни

Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 2 серпня 1996 року № 906

(З наступними змiнами)

(Витяг)

6. Державна iнспекцiя здiйснюу контроль за додержанням законодав-

ства про працю з таких основних питань:

про працю жiнок, молодi, iнвалiдiв та iнших категорiй громадян, якi

потребують соцiального захисту;

<...>

Свою дiяльнiсть державна iнспекцiя здiйснюу у взаумодiє з органами

державного управлiння охороною працi, органами державноє податковоє

служби, правоохоронними органами, мiсцевими органами державноє ви-

конавчоє влади i органами мiсцевого самоврядування, профспiлковими

об’уднаннями, представниками сторiн, якi пiдписали галузевi, регiональ-

нi угоди та колективнi договори.

7. Державна iнспекцiя контролюу виконання законодавства про пра-

цю шляхом проведення перевiрок пiдприумств: планових; за дорученням

Головного державного iнспектора працi, голiв обласних. Києвськоє та Се-

вастопольськоє мiських державних адмiнiстрацiй, а також за пропози-

цiую правоохоронних органiв, органiв державноє податковоє служби, ор-

ганiв мiсцевого самоврядування, профспiлкових та iнших об’уднань

громадян.

8. Державна iнспекцiя вiдповiдно до покладених на неє завдань:

а) контролюу додержання законодавства про працю на пiдприумствах,

вимагау усунення виявлених порушень;

б) вносить на розгляд власника (керiвника) пiдприумства або уповнова-

женого ним органу, органiв державноє виконавчоє влади пропозицiє, спря-

мованi на усунення i попередження порушень законодавства про працю, а у

необхiдних випадках доводить єх до вiдома органiв прокуратури;

в) складау у випадках, передбачених законодавством, протоколи про

адмiнiстративнi правопорушення вимог законодавства про працю, а та-

кож розглядау справи про адмiнiстративнi правопорушення та накладау

адмiнiстративнi стягнення, згiдно iз законодавством;

(Пiдпункт “в” пункту 8 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою

КМ№ 254 вiд 02.03.98)

77

г) сприяу органiзацiє правового навчання власникiв (керiвникiв) пiд-

приумств або уповноважених ними органiв та проведенню роз’яснюваль-

ноє роботи щодо законодавства про працю;

д) веде прийом громадян, розглядау листи, заяви, скарги громадян, пiд-

приумств з питань додержання законодавства про працю. При цьому поса-

довi особи державноє iнспекцiє не виступають як посередники чи арбiтри
пiд

час розгляду iндивiдуальних трудових спорiв, зберiгають конфiденцiйнiсть

джерела iнформацiє (скарги) про порушення законодавства про працю;

е) мау право залучати до перевiрок пiдприумств громадських iнспекторiв

працi. Положення про громадських iнспекторiв працi затвержууться Мiнiс-

терством працi та соцiальноє полiтики.

(Пункт 8 доповнено пiдпунктом “е” згiдно з Постановою КМ№ 254 вiд

02.03.98) ,

11. Посадовим особам державноє iнспекцiє надауться право:

а) безперешкодно вiдвiдувати пiдприумства з метою контролю за до-

триманням законодавства про працю;

б) знайомитися з документами та одержувати вiд мiнiстерств, iнших

центральних та мiсцевих органiв державноє виконавчоє влади i органiв

мiсцевого самоврядування, пiдприумств копiє наказiв, розпоряджень,
прото-

колiв, данi облiку i звiтностi та iнформацiю з питань додержання
законодав-

ства про працю, iншi документи i вiдомостi, необхiднi для виконання iн-

спекцiую своєх завдань;

в) у разi виявлення порушень законодавства про працю давати власни-

ку (керiвнику) пiдприумства або уповноваженому ним органу приписи

про єх усунення. Приписи посадових осiб iнспекцiє пiдлягають обов’язко-

вому виконанню з повiдомленням у мiсячний термiн про вжитi заходи;

г) ставити перед власниками (керiвниками) пiдприумств або уповно-

важеними ними органами питання про накладення стягнення на посадо-

вих осiб, винних у порушеннi законодавства про працю та зайнятiсть на-

селення;

д) на вiдшкодування витрат на проєзд у мiському та примiському паса-

жирському транспортi у зв’язку з виконанням ними службових обов’язкiв.

(Пункт 11 доповнено пiдпунктом “д” згiдно з Постановою КМ№ 254 вiд

02.03.98)

Положення

про Фонд Украєни соцiального захисту iнвалiдiв

Затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв УРСР

вiд 18 липня 1991 року № 92

(З наступними змiнами)

(Витяг)

1. Загальнi положення

1. Фонд Украєни соцiального захисту iнвалiдiв (далi – Фонд) у органом

державноє виконавчоє влади, пiдвiдомчим Мiнпрацi, створеним для фiнан-

сування робiт i державних програм iз соцiального захисту iнвалiдiв.

78

\лизиц гiс^б-и** >*^…ч,.^ – ,> “..–,—“., .

КМ№ 705 вiд 04.09.93; в редакцiє Постанови КМ № 441 вiд 21.06.95, iз

змiнами, внесеними згiдно з Постановою КМ № 1538 вiд 28.09.98)

II.Завдання 1 функцiє

Фонду Украєни соцiального захисту iнвалiдiв

2. Головними завданнями Фонду Украєни соцiального захисту iнва-

лiдiв е:

фiнансування загальнодержавних програм та iнших заходiв щодо со-

цiального захисту, соцiально-трудовоє та медичноє реабiлiтацiє iнвалiдiв
i

залучення єх до суспiльне корисноє дiяльностi;

контроль за додержанням пiдприумствами (об’уднаннями), установа-

ми й органiзацiями встановлених нормативiв робочих мiсць, призначе-

них для працевлаштування iнвалiдiв;

участь у визначеннi нормативiв робочих мiсць, призначених для пра-

цевлаштування iнвалiдiв.

(Пункт 2 доповнено абзацом шостим згiдно з Постановою КМЛ> 441

вiд 21.06.95)

3. З метою забезпечення виконання вказаних завдань Фонд Украєни

соцiального захисту iнвалiдiв:

визначау з участю громадських органiзацiй iнвалiдiв та органiв со-

цiального захисту населення порядок використання коштiв Фонду, скла-

дау розрахунки потреби в коштах на протезування iнвалiдiв, надання єм

матерiальноє, соцiально-побутовоє та медичноє допомоги, виконання

робiт i програм по соцiальнiй захищеностi iнвалiдiв, утримання органiв

управлiння Фонду тощо;

(Абзац другий пункту 3 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою

КМ№ 705 вiд 04.09.93)

бере участь у розробцi державних довгострокових i короткострокових

програм по соцiальнiй захищеностi iнвалiдiв;

(Абзац третiй пункту 3 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою

КМ№ 1538 вiд 28.09.98)

здiйснюу контроль за правильним витрачанням коштiв Фонду, а та-

кож за своучасним i повним надходженням до бюджету Фонду коштiв вiд

пiдприумств (об’уднань), установ i органiзацiй, якi не забезпечують
уста-

новлених нормативiв робочих мiсць, призначених для працевлаштуван-

ня iнвалiдiв;

готуу пропозицiє по дальшому вдосконаленню соцiальноє захищено-

стi iнвалiдiв;

(Абзац п’ятий пункту 3 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою

КМ№ 1538 вiд 28.09.98)

сприяу створенню в установленому порядку пiдприумств i органiзацiй

для забезпечення iнвалiдiв робочими мiсцями, здобуття ними освiти та єх

переквалiфiкацiє;

(Абзац шостий пункту 3 в редакцiє Постанови КМ№ 441 вiд 21.06.95)

установлюу за рахунок своєх коштiв пiдвищенi стипендiє iнвалiдам,

якi навчаються у вищих навчальних закладах;

(Абзац дев’ятий пункту 3 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою

КМ№ 705 вiд 04.09.93)

79

Положення

про Мiнiстерство охорони здоров’я Украєни

Затверджено Указом Президента Украєни

вiд 24 липня 2000 року № 918/2000

(Витяг) ^

1. Мiнiстерство охорони здоров’я Украєни (МОЗ Украєни) у централь-

ним органом виконавчоє влади, дiяльнiсть якого спрямовууться i коорди-

нууться Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.

МОЗ Украєни у головним (провiдним) органом у системi центральних

органiв виконавчоє влади iз забезпечення реалiзацiє державноє полiтики у

сферах охорони здоров’я, санiтарного та епiдемiчного благополуччя на-

селення, створення, виробництва, контролю якостi та реалiзацiє лiкар-

ських засобiв i виробiв медичного призначення.

3. Основними завданнями МОЗ Украєни у:

розроблення заходiв щодо профiлактики та зниження захворюваностi,

iнвалiдностi та смертностi населення;

<...>

4. МОЗ Украєни вiдповiдно до покладених на нього завдань:

14) бере участь у визначеннi заходiв та проведеннi разом з централь-

ними та мiсцевими органами виконавчоє влади, органами мiсцевого са-

моврядування роботи iз запобiгання хворобам, а також зниження захво-

рюваностi, iнвалiдностi та смертностi населення;

<...>

Про мiсцевi державнi адмiнiстрацiє

Закон Украєни

вiд 9 квiтня 1999 року № 586-ХiУ

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1999, № 20-21, ст. 190)

(Витяг)

Глава 1. Повноваження

мiсцевих державних адмiнiстрацiй

Стаття 23. Повноваження в галузi соцiального забезпечен-

ня та соцiального захисту населення

Мiсцева державна адмiнiстрацiя:

1) реалiзуу державну полiтику в галузi соцiального забезпечення та

соцiального захисту соцiальне незахищених громадян – пенсiонерiв, iн-

валiдiв, одиноких непрацездатних, дiтей-сирiт, одиноких матерiв, бага-

тодiтних сiмей, iнших громадян, якi внаслiдок недостатньоє матерiальноє

забезпеченостi потребують допомоги та соцiальноє пiдтримки з боку дер-

жави.

Сприяу розвитку єх соцiального забезпечення, правильному i своучас-

ному призначенню i виплатi державних пенсiй та допомоги, поданню ад-

80

рССНОЄ СОЦiальпиi д”””‘-”

—-^-г – .

воє грошовоє допомоги, iнших компенсацiйних заходiв соцiального за-

хисту;

2) створюу мережу, забезпечуу змiцнення i розвиток матерiально-тех-

нiчноє бази закладiв соцiального захисту населення, пiдвищення рiвня i

якостi обслуговування в них;

3) розробляу i забезпечуу виконання комплексних програм полiпшен-

ня обслуговування соцiальне незахищених громадян та всебiчний розви-

ток єх обслуговування;

4) забезпечуу працевлаштування iнвалiдiв, сприяу здобуттю ними

освiти, набуттю необхiдноє квалiфiкацiє, матерiально-побутовому обслу-

говуванню, санаторно-курортному лiкуванню iнвалiдiв, ветеранiв вiйни

та працi, осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи;

сприяу поданню протезно-ортопедичноє допомоги населенню i забезпе-

ченню iнвалiдiв засобами пересування i реабiлiтацiє; встановлюу пiклу-

вання над повнолiтнiми дiуздатними особами, якi за станом здоров’я по-

требують догляду;

5) забезпечуу в установленому порядку надання населенню субсидiй

на житлово-комунальнi послуги;

6) сприяу громадським, релiгiйнiм органiзацiям, благодiйним фондам,

окремим громадянам у поданнi допомоги соцiальне незахищеним грома-

дянам.

Типове положення

про головне управлiння працi та соцiального

захисту населення обласноє, Києвськоє мiськоє

державноє адмiнiстрацiє i управлiння працi

та соцiального захисту населення

Севастопольськоє мiськоє державноє адмiнiстрацiє

Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 29 вересня 2000 року № 1498

(Витяг)

1. Головне управлiння працi та соцiального захисту населення обласноє,

Києвськоє мiськоє держадмiнiстрацiє i управлiння працi та соцiального
за-

хисту населення Севастопольськоє мiськоє держадмiнiстрацiє (далi –
управ-

лiння) у структурним пiдроздiлом обласноє. Києвськоє та Севастопольськоє

мiськоє держадмiнiстрацiє, що утворюуться головою обласноє. Києвськоє та

Севастопольськоє мiськоє держадмiнiстрацiє, пiдзвiтним i пiдконтрольним

головi вiдповiдноє держадмiнiстрацiє та Мiнпрацi.

3. Основними завданнями управлiння у:

забезпечення на вiдповiднiй територiє реалiзацiє державноє полiтики у

сферi соцiально-трудових вiдносин, безпечноє життудiяльностi, оплати,

охорони i належних умов працi, зайнятостi, пенсiйного забезпечення, со-

цiального захисту та обслуговування населення, в тому числi громадян,

якi потребують допомоги та соцiальноє пiдтримки з боку держави;

4. Управлiння вiдповiдно до покладених на нього завдань:

81

12) здiйснюу державний контроль за охороною працi та своьча^пиiи >

не нижче визначеного державою мiнiмального розмiру виплатою заро-

бiтноє плати, дотриманням пiдприумствами, установами та органiзацiями

усiх форм власностi, а також фiзичними особами – суб’уктами пiдприум-

ницькоє дiяльностi законодавства з питань зайнятостi, пенсiйного забез-

печення та соцiального захисту населення;

15) органiзовуу роботу, пов’язану з пенсiйним забезпеченням грома-

дян (пiсля передачi функцiй призначення та виплати пенсiй Пенсiйному

фонду здiйснюу контроль за єх призначенням та виплатою); надау прак-

тичну, консультацiйно-правову та органiзацiйно-методичну допомогу;

сприяу створенню удиного автоматизованого банку даних персонiфiко-

ваного облiку в системi загальнообов’язкового державного пенсiйного

страхування, розвитку недержавних систем пенсiйного забезпечення;

16) проводить роботу з надання адресноє соцiальноє допомоги i пiд-

тримки малозабезпечених громадян, у тому числi iнвалiдiв; здiйснюу

контроль за правильнiстю i своучаснiстю призначення та виплати со-

цiальних виплат i допомоги, проведенням iнших заходiв соцiального за-

хисту населення; здiйснюу керiвництво i контроль за роботою вiдповiд-

них пiдроздiлiв з нарахування та виплати соцiальних виплат i допомоги;

17) разом з органами Пенсiйного фонду сприяу забезпеченню вiдшко-

дування пiдприумствами витрат на виплату пенсiй, призначених у зв’язку

з трудовим калiцтвом або професiйним захворюванням працiвникiв;

18) сприяу iнтеграцiє iнвалiдiв у суспiльство, полегшенню єх доступу до

об’уктiв соцiальноє iнфраструктури, розвитку системи професiйноє та со-

цiальноє реабiлiтацiє iнвалiдiв, єх працевлаштуванню, створенню для них
ви-

робництв, цехiв, дiльниць i робочих мiсць; бере участь у розробленнi
пропо-

зицiй щодо встановлення нормативiв робочих мiсць, призначених для

використання працi iнвалiдiв; направляу iнвалiдiв до навчальних закладiв

системи соцiального захисту населення для професiйно-технiчного навчан-

ня i переквалiфiкацiє; перевiряу роботу пiдприумств, установ та
органiзацiй з

цих питань;

19) органiзовуу роботу щодо забезпечення iнвалiдiв протезно-ортопе-

дичними виробами, спецiальними засобами пересування i самообслуго-

вування, засобами реабiлiтацiє, а також матерiального та соцiально-побу-

тового обслуговування, санаторно-курортного лiкування iнвалiдiв, вете-

ранiв вiйни та працi;

20) вивчау стан матерiально-побутового забезпечення та потреби со-

цiальне незахищених громадян, у тому числi iнвалiдiв, вживау заходiв до

створення спецiалiзованих служб з надання соцiальних та iнших послуг

цим громадянам, вносить до обласноє. Києвськоє та Севастопольськоє

мiських держадмiнiстрацiй пропозицiє щодо створення мережi реабiлiта-

цiйних центрiв, спецiальних пiдприумств торгiвлi, побуту, громадського

харчування, медичних закладiв для соцiального обслуговування цiує ка-

тегорiє громадян;

21) проводить роботу, пов’язану з розвитком та змiцненням мережi тери-

торiальних центрiв соцiального обслуговування пенсiонерiв та одиноких

непрацездатних громадян, закладiв соцiального обслуговування населення,

iнтернатних закладiв; сприяу розвитковi єх пiдсобних господарств i лiку-

вально-виробничих, трудових майстерень (цехiв, дiльниць тощо) та коопе-

рацiє з виробничими пiдприумствами;

82

22) ОСре учс>-ч> ] .–.,

дiвництво закладiв соцiального захисту населення та в рооотi комiсiй з

прийняття в експлуатацiю закiнчених будiвництвом нових об’уктiв в час-

тинi доступностi єх для iнвалiдiв;

23) органiзовуу роботу та контролюу надання установлених пiльг iн-

валiдам, ветеранам вiйни та працi, одиноким непрацездатним громадя-

нам, дiтям-сиротам, одиноким матерям, сiм’ям загиблих вiйськовослуж-

бовцiв, багатодiтним сiм’ям, iншим громадянам; координуу роботу

пiдприумств, установ та органiзацiй з цих питань; розробляу та вносить

вiдповiднi пропозицiє;

24) бере участь у забезпеченнi вiдповiдно до законодавства соцiально-

го захисту громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє ката-

строфи;

25) органiзовуу роботу соцiальних iнспекторiв;

26) органiзовуу, координуу та контролюу надання населенню субсидiй

для вiдшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, при-

дбання скрапленого газу, твердого та рiдкого пiчного побутового палива;

27) органiзовуу, координуу та контролюу здiйснення вiдповiдно до за-

конодавства компенсацiйних виплат iнвалiдам на бензин, технiчне об-

слуговування та ремонт автомобiлiв, транспортне обслуговування iнва-

лiдiв, а також вартостi санаторно-курортного лiкування;

Типове положення

про управлiння працi та соцiального захисту

населення районноє, районноє у мiстах

Киувi та Севастополi державноє адмiнiстрацiє

Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 29 вересня 2000 року № 1498

(Витяг)

1. Управлiння працi та соцiального захисту населення районноє,

районноє у мiстах Киувi та Севастополi держадмiнiстрацiє (далi – управ-

лiння) у структурним пiдроздiлом районноє, районноє у мiстах Киувi та

Севастополi держадмiнiстрацiє, що утворюуться головою цiує адмiнiстра-

цiє, пiдзвiтним i пiдконтрольним головi держадмiнiстрацiє та вiдповiдно

головному управлiнню працi та соцiального захисту населення обласноє,

Києвськоє мiськоє держадмiнiстрацiє, управлiнню працi та соцiального за-

хисту населення Севастопольськоє мiськоє держадмiнiстрацiє.

3. Основними завданнями управлiння у:

забезпечення у межах своєх повноважень дотримання законодавства про

працю, охорону працi, зайнятiсть, загальнообов’язкове державне соцiальне

страхування, пенсiйне забезпечення, соцiальний захист населення;

призначення та виплата соцiальноє допомоги, встановленоє законо-

давством, надання субсидiй для вiдшкодування витрат на оплату житло-

83

во-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рiдко-

го пiчного побутового палива;

у межах своує компетенцiє бере участь у здiйсненнi комплексних про-

грам полiпшення обслуговування iнвалiдiв, одиноких непрацездатних

громадян, а також громадян похилого вiку та сприяння всебiчному роз-

витку соцiального обслуговування за мiсцем єх проживання;

забезпечення працевлаштування iнвалiдiв, сприяння здобуттю ни-

ми освiти i квалiфiкацiє на рiвнi, що вiдповiдау єхнiм здiбностям i мож-

ливостям;

4. Управлiння вiдповiдно до покладених на нього завдань:

9) органiзовуу роботу з надання пiльг iнвалiдам, ветеранам вiйни та

працi, забезпечуу надання населенню субсидiй для вiдшкодування ви-

трат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого га-

зу, твердого та рiдкого пiчного побутового палива;

10) аналiзуу стан реалiзацiє комплексних програм, здiйснення заходiв

соцiальноє пiдтримки малозабезпечених верств населення, надання вста-

новлених законодавством пiльг соцiальне незахищеним громадянам та

подау головi районноє, районноє у мiстах Киувi та Севастополi держ-

адмiнiстрацiє пропозицiє з цих питань;

/1) забезпечуу надання адресноє цiльовоє грошовоє допомоги малоза-

безпеченим громадянам, а також сiм’ям з дiтьми;

12) здiйснюу в установленому порядку компенсацiйнi виплати iнва-

лiдам на бензин, технiчне обслуговування та ремонт автомобiля, транс-

портне обслуговування iнвалiдiв, а також вартостi санаторно-курортного

лiкування;

17) надау консультацiйно-правову допомогу пiдприумствам, устано-

вам та органiзацiям усiх форм власностi з пiдготовки документiв для при-

значення пенсiй, а також сприяу громадянам в одержаннi документiв, не-

обхiдних для призначення пенсiй та допомоги;

19) проводить iнвентаризацiю пенсiйних особових справ i особових

рахункiв пенсiонерiв та осiб, якi одержують допомогу, в установленому

законодавством порядку;

20) подау пропозицiє органам мiсцевого самоврядування щодо вста-

новлення нормативiв робочих мiсць, призначених для працевлаштування

iнвалiдiв, сприяу створенню виробництв, цехiв i дiльниць для викорис-

тання єхньоє працi, професiйно-технiчному навчанню i переквалiфiкацiє

iнвалiдiв, перевiряу на пiдприумствах, в установах та органiзацiях усiх

форм власностi умови працi iнвалiдiв;

21) органiзовуу матерiально-побутове обслуговування iнвалiдiв, вете-

ранiв вiйни та працi, єх санаторно-курортне лiкування, надання протез-

но-ортопедичноє допомоги, забезпечуу iнвалiдiв транспортними засоба-

ми в установленому порядку;

22) створюу мережу i органiзовуу роботу територiальних центрiв со-

цiального обслуговування пенсiонерiв та iнвалiдiв, контролюу якiсть та

своучаснiсть надання ними соцiальних послуг;

24) забезпечуу у разi потреби влаштування до будинкiв-iнтернатiв

(пансiонатiв) громадян похилого вiку та iнвалiдiв, надау допомогу в
орга-

нiзацiє роботи зазначених закладiв;

84

нам та єх об’уднанням у наданнi иицiалппиi м””””.”.” .—“-.-, —-,–

нам вiйни та працi i громадянам похилого вiку;

5. Управлiння мау право:

1) здiйснювати контроль за наданням iнвалiдам, ветеранам вiйни та

працi, сiм’ям загиблих вiйськовослужбовцiв, сiм’ям з дiтьми, iншим гро-

мадянам пiльг, установлених законодавством;

<...>

Правила опiки та пiклування

Затверджено наказом Державного комiтету Украєни

у справах сiм’є та молодi,

Мiнiстерства освiти Украєни,

Мiнiстерства охорони здоров’я Украєни,

Мiнiстерства працi та соцiальноє полiтики Украєни

вiд 26 травня 1999 року № 34/166/131/88

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

17 червня 1999 року за № 387/3680

(Витяг)

1. Загальнi положення

1.4. Безпосередну ведення справ щодо опiки i пiклування покладауть-

ся у межах єх компетенцiє на вiдповiднi вiддiли й управлiння мiсцевоє

державноє адмiнiстрацiє районiв, районiв мiст Киува i Севастополя, вико-

навчих комiтетiв мiських чи районних у мiстах рад.

У селищах i селах справами опiки i пiклування безпосередньо вiдають

виконавчi комiтети сiльських i селищних рад.

Органи соцiального захисту населення здiйснюють дiяльнiсть щодо

забезпечення догляду, надання соцiально-побутового та медичного об-

слуговування громадянам похилого вiку, iнвалiдам i дiтям з вадами

фiзичного та розумового розвитку, якi цього потребують.

2. Установлення опiки (пiклування)

2.2. Опiка встановлюуться над неповнолiтнiми вiком вiд п’ятнадцяти

до вiсiмнадцяти рокiв та над громадянами, визнаними судом обмежено

дiуздатними внаслiдок зловживання спиртними напоями або наркотич-

ними засобами. Пiклування також може бути встановлене над особами,

якi за станом здоров’я не можуть самостiйно захищати своє права.

Опiку (пiклування) може бути встановлено i при життi батькiв непов-

нолiтнiх дiтей у випадках, коли батьки:

понад шiсть мiсяцiв не можуть займатись вихованням своєх дiтей (за-

судженi до позбавлення волi на тривалий час за скоуння злочину, за ста-

ном здоров’я (iнвалiди 1-11 групи) тощо);

2.8. Якщо неповнолiтнi залишилися без пiклування батькiв, то органи

опiки й пiклування влаштовують єх:

85

^ вiцi ,ци iроил ииiмо, г м1 *>’

“>*/*-ч^.ь. .>- ^л. .-

-> я,>^>….. ^ ^.^.. -..-..-^ -_

розумовому розвитку у вiцi до чотирьох рокiв – у будинки дитини орга-

нiв охорони здоров’я;

дiтей-iнвалiдiв з вадами фiзичного та розумового розвитку (глибоко

розумове вiдсталих) у вiцi вiд чотирьох до вiсiмнадцяти рокiв – у вiдпо-

вiднi дитячi будинки-iнтернати органiв соцiального захисту населення, а

з вiсiмнадцяти – у будинки-iнтернати для громадян похилого вiку та iнва-

лiдiв, психоневрологiчнi iнтернати. 1>

2.10. Управлiння майном, що належить особам, над якими встановле-

но опiку чи пiклування або якi влаштованi в будинки дитини, дитячi бу-

динки, вiдповiднi навчальнi заклади, дитячi будинки-iнтернати та будин-

ки-iнтернати для громадян похилого вiку та iнвалiдiв, здiйснюуться

опiкунами та пiклувальниками.

Якщо в особи, над якою встановлено опiку (пiклування), у майно, що

знаходиться в iншiй мiсцевостi, то опiка над цим майном установлюуться

органами опiки i пiклування за мiсцезнаходженням майна.

Положення

про державну службу зайнятостi

Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв УРСР

вiд 24 червня 1991 року № 47

(З наступними змiнами)

(Витяг)

1. Державна служба зайнятостi складауться з Державного центру зайня-

тостi Мiнпрацi, центру зайнятостi Автономноє Республiки Крим, обласних,

Києвського та Севастопольського мiських, районних, мiськрайонних, мiсь-

ких i районних у мiстах центрiв зайнятостi, центрiв органiзацiє
професiйно-

го навчання незайнятого населення, центрiв професiйноє орiунтацiє
населен-

ня, iнспекцiй по контролю за додержанням законодавства про зайнятiсть

населення.

До складу державноє служби зайнятостi входять також навчальнi за-

клади професiйноє пiдготовки незайнятого населення, iнформацiйно-об-

числювальнi центри, територiальнi та спецiалiзованi бюро зайнятостi,

центри реабiлiтацiє населення, пiдприумства, установи та органiзацiє,

пiдпорядкованi службi зайнятостi.

Дiяльнiсть державноє служби зайнятостi провадиться пiд керiвницт-

вом Мiнпрацi, мiсцевих державних адмiнiстрацiй та органiв мiсцевого

самоврядування.

(Пункт i iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою КМ № 315 вiд

29.04.93, в редакцiє Постанови КММ> 1435 вiд 14.09.98)

3. Послуги, пов’язанi iз забезпеченням зайнятостi населення, його со-

цiальним захистом вiд безробiття, надаються державною службою зайня-

тостi безплатно.

4. Державна служба зайнятостi вiдповiдно до покладених на неє зав-

дань:

86

у) сприяу створенню додаткових робочих мiсць на пiдприумствах, в ус-

тановах i органiзацiях для використання працi громадян, якi потребують

соцiального захисту i нездатнi на рiвних умовах конкурувати на ринку

працi, а також на територiях прiоритетного розвитку;

к) вносить до мiсцевих державних адмiнiстрацiй пропозицiє про бро-

нювання на пiдприумствах, в установах i органiзацiях до 5 процентiв за-

гальноє кiлькостi робочих мiсць для осiб, якi потребують соцiального за-

хисту i нездатнi на рiвних умовах конкурувати на ринку працi;

м) подау допомогу бажаючим влаштуватися на роботу громадянам, у

тому числi тим, якi потребують соцiального захисту i нездатнi на рiвних

умовах конкурувати на ринку працi;

<...>

Типове положення (взiрцеве)

про територiальний центр

соцiального обслуговування пенсiонерiв

та одиноких непрацездатних громадян

Затверджено наказом Мiнiстерства соцiального захисту

населення Украєни

вiд 1 квiтня 1997 року № 44

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

24 вересня 1997 року за М 442/2246

(Витяг)

1. Загальна частина

1. Територiальний центр соцiального обслуговування пенсiонерiв та

одиноких непрацездатних громадян (далi – територiальний центр) у спе-

цiальною державною установою, що надау послуги пенсiонерам, iнва-

лiдам, одиноким непрацездатним громадянам та iншим соцiальне неза-

хищеним громадянам (далi – непрацездатнi громадяни) вдома, в умовах

стацiонарного, тимчасового та денного перебування, якi спрямованi на

пiдтримання єхньоє життудiяльностi i соцiальноє активностi.

До складу територiального центру можуть входити такi структурнi

пiдроздiли (не менше двох):

1) вiддiлення соцiальноє допомоги вдома, в тому числi спецiалiзованi –

для обслуговування iнвалiдiв з порушенням руховоє активностi, слiпих,
глу-

хих та iн. (створюуться для обслуговування не менше 80 одиноких непраце-

здатних громадян, що потребують побутовоє, медико-соцiальноє допомоги в

домашнiх умовах за висновками лiкарiв закладiв охорони здоров’я);

2) вiддiлення органiзацiє надання грошовоє та натуральноє адресноє

допомоги малозабезпеченим непрацездатним громадянам (створюуться

при необхiдностi та кiлькостi не менше нiж 500 чоловiк малозабезпече-

них непрацездатних громадян, що потребують, за актами обстеження ма-

терiально-побутових умов проживання, грошовоє та рiзних видiв нату-

ральноє допомоги);

87

3) вiддiлення соцiально-побутовоє реабiлiтацiє (створюуться для за-

безпечення не менше ЗО вiдвiдань в день з метою проведення соцiаль-

но-оздоровчих заходiв, соцiально-психологiчноє, трудовоє реабiлiтацiє,

консультацiй лiкарiв та iнших спецiалiстiв, дозвiлля тощо);

4) вiддiлення медико-соцiчльноє реабiлiтацiє (створюуться при кiлько-

стi 50 вiдвiдань на день або 25 лiжко-мiсць ддв проведення медико-со-

цiальноє реабiлiтацiє одиноких громадян похилого вiку шляхом викорис-

тання медичних, психологiчних, соцiальних методiв реабiлiтацiє);

5) стацiонарне вiддiлення для постiйного або тимчасового проживан-

ня (створюуться в разi наявностi не менше 10 одиноких непрацездатних

громадян, якi втратили рухову активнiсть, не можуть обслуговувати себе

самостiйно, потребують постiйного стороннього догляду, надання побу-

товоє i медичноє допомоги);

6) спецiальнi житловi будинки для одиноких непрацездатних грома-

дян з комплексом служб соцiально-побутового i медичного обслугову-

вання (будуються у разi необхiдностi для полiпшення умов проживання

та соцiально-побутового, медичного обслуговування одиноких непраце-

здатних громадян);

7) лiкувально-виробничi майстернi, спецiальнi цехи, дiльницi, пiдсо-

бнi господарства, втiм також на госпрозрахунковiй основi (створюються

для проведення трудовоє терапiє, забезпечення потреб малозабезпечених

непрацездатних громадян);

8) єдальнi, магазини, що дiють на основi госпрозрахунку (єдальнi –

створюються при необхiдностi для органiзацiє харчування, магазини –

для забезпечення продуктовими, промисловими та господарськими това-

рами малозабезпечених громадян).

В разi необхiдностi, за погодженням з мiсцевими органами виконавчоє

влади, можуть створюватись iншi пiдроздiли, дiльницi, якi спрямованi на

соцiальний захист непрацездатних громадян.

Структурнi пiдроздiли територiального центру можуть виконувати

платнi послуги для обслуговування непрацездатних громадян та iншого

населення, якi мають працездатних родичiв i спроможнi самостiйно або

за допомогою єх задовольняти своє соцiально-побутовi потреби, але ба-

жають зробити замовлення на платнi послуги, що виконуються терито-

рiальним центром.

11. Основними завданнями територiального центру у:

i) виявлення одиноких непрацездатних громадян, якi потребують со-

цiально-побутового i медико-соцiального обслуговування та допомоги,

обстеження разом з представниками закладiв охорони здоров’я, житло-

во-комунальних контор, громадських органiзацiй єх матерiально-побуто-

вих умов проживання i визначення потреб в необхiдностi надання рiзних

видiв послуг;

2) встановлення зв’язкiв з пiдприумствами, установами, органiза-

цiями, незалежно вiд форм власностi, з питань соцiального обслугову-

вання та надання допомоги непрацездатним громадянам.

12. Територiальний центр через своє пiдроздiли забезпечуу якiсне на-

дання рiзних видiв соцiально-побутових, комунальних та медико-со-

цiальних послуг непрацездатним громадянам вiдповiдно до висновкiв

лiкарiв про ступiнь втрати здатностi до самообслуговування, а саме:

88

– придбання iа н—-.,

ських товарiв за рахунок обслуговуваних громадмп у.i… —

зниженими цiнами або безплатно), приготування єжi, доставку гарячих

обiдiв, годування, в тому числi у пунктах харчування, єдальнях, доставку

книг, газет, журналiв тощо;

– виклик лiкаря, придбання та доставка медикаментiв, вiдвiдування

хворих у закладах охорони здоров’я, здiйснення лiкувально-оздоровчих,

профiлактичних заходiв та соцiально-психологiчноє реабiлiтацiє, госпiта-

лiзацiю, консультування у лiкарiв та iнших спецiалiстiв, створення умов

для посильноє працi;

– допомогу в прибираннi примiщення, праннi бiлизни;

– органiзацiю надання платних послуг через пункти побуту (хiмчист-

ка, прання бiлизни, ремонт одягу, взуття i побутовоє технiки,
перукарськi

послуги тощо);

– оформлення документiв на отримання субсидiй по оплатi житло-

во-комунальних послуг, оплату платежiв;

– читання преси, написання листiв;

– допомогу в обробiтку присадибних дiлянок (площа обробiтку приса-

дибних дiлянок визначауться разом з мiсцевими органами виконавчоє

влади);

– оформлення документiв на санаторно-курортне лiкування, влашту-

вання до будинку-iнтернату для громадян похилого вiку та iнвалiдiв

(пансiонату), психоневрологiчного iнтернату тощо;

– органiзацiю надання необхiдних видiв протезно-ортопедичноє допо-

моги, забезпечуу милицями, палицями, окулярами;

– оформлення замовлень та органiзацiю контролю за своучасним i

якiсним наданням послуг пiдприумствами торгiвлi, громадського харчу-

вання, побуту, зв’язку, службами житлово-комунального господарства,

закладами культури, колективними сiльськогосподарськими пiдприум-

ствами тощо;

– встановлення i пiдтримання зв’язкiв з пiдприумствами, установами

та органiзацiями для надання шефськоє допомоги одиноким непрацездат-

ним громадянам;

– створення умов для посильноє працi, лiкувально-трудовоє терапiє вдома;

– вирiшення за дорученням обслуговуваних громадян рiзних питань у

державних та iнших пiдприумствах, установах i органiзацiях, об’уднан-

нях громадян, контроль за наданням встановлених пiльг;

– органiзацiю вiдпочинку (вiдвiдання лекцiй, участь в екскурсiях, са-

модiяльних художнiх колективах, гуртках i т.iн.), проведення консульта-

цiй у спецiалiстiв з рiзних питань.

– iншi послуги, що визначаються при iндивiдуальних обстеженнях мате-

рiально-побутових умов проживання одиноких непрацездатних громадян.

II. Умови прийняття на обслуговування

та обслуговування громадян

13. Територiальний центр приймау в пiдроздiли на обслуговування пен-

сiонерiв, iнвалiдiв i i П групи незалежно вiд вiку, одиноких
непрацездатних

громадян та iнших соцiальне незахищених громадян (далi – непрацездатнi

громадяни), якi потребують соцiально-побуговоє та медико-соцiальноє до-

помоги, на пiдставi картки медичного огляду, акта обстеження матерiаль-

но-побутових умов проживання та особистоє заяви.

89

До числа одиноких непрацездатних громадян вiдносяться громадяни,

в тому числi подружжя, якi не мають працездатних родичiв, зобов’язаних

за законом єх утримувати.

14. Умови прийняття на обслуговування непрацездатних громадян

вiддiленням соцiальноє допомоги вдома визначаються Типовим (взiрце-

вим) положенням про це вiддiлення.

15. У вiддiленнях органiзацiє надання грошовоє та натуральноє адрес-

ноє допомоги беруться на облiк i обслуговуються малозабезпеченi непра-

цездатнi громадяни, якi вiдповiдно до акта обстеження матерiально-

побутових умов проживання потребують грошовоє та рiзних видiв нату-

ральноє допомоги (продуктами харчування, органiзацiє харчування в

єдальнях або вдома, забезпечення одягом, взуттям, бiлизною та єх лаго-

дженнi, предметами першоє необхiдностi, допомоги у виконаннi рiзних

видiв ремонтних робiт квартир, вiкон, дверей, санвузлiв, дахiв,
парканiв,

побутовоє технiки, перукарських послуг, допомоги в обробiтку приса-

дибних дiлянок, придбаннi палива i розпилюваннi дров тощо);

Вiддiлення може органiзовувати пункти прийому вiд населення, окре-

мих громадян, пiдприумств, установ, органiзацiй продуктiв харчування

та одягу, взуття, головних уборiв, предметiв першоє необхiдностi, коштiв

для забезпечення потреб малозабезпечених громадян тощо.

16. До вiддiлень соцiально-побутовоє та медико-соцiальноє реабiлiта-

цiє приймаються непрацездатнi громадяни незалежно вiд сiмейного ста-

ну, якi не потребують постiйного стороннього догляду i не мають медич-

них протипоказань для перебування в колективi, на пiдставi особистоє

заяви i карти медичного огляду.

Вiддiленнями органiзовууться i проводиться комплекс соцiально-оздо-

ровчих заходiв, соцiально-психологiчноє, трудовоє реабiлiтацiє,
консульта-

цiй лiкарiв та iнших спецiалiстiв, органiзацiє дозвiлля, спрямованих на
пiд-

тримання життудiяльностi i соцiальноє активностi пенсiонерiв, iнвалiдiв
та

одиноких непрацездатних громадян.

17. До стацiонарного вiддiлення на постiйне проживання, повне держав-

не утримання приймаються одинокi непрацездатнi громадяни, якi не мають

працездатних дiтей i за станом здоров’я потребують постiйного
стороннього

догляду, соцiального обслуговування та медичноє допомоги.

17.1. При наявностi вiльних мiсць до стацiонарного вiддiлення на загаль-

них пiдставах можуть прийматися непрацездатнi громадяни, якi тимчасово

втратили здатнiсть до самообслуговування, термiном до 6 мiсяцiв.

17.2. Прийом здiйснюуться за путiвкою управлiння соцiального захис-

ту населення районноє, районноє у мiстах, Киувi та Севастополi держав-

ноє адмiнiстрацiє. Путiвка видауться на пiдставi заяви одинокого непра-

цездатного громадянина про прийом його до стацiонарного вiддiлення,

медичноє карти, довiдки про розмiр призначеноє пенсiє, довiдки про

склад сiм’є за формою № 3 i наявностi паспорта.

17.3. Право на першочергове влаштування до стацiонарного вiддiлен-

ня мають ветерани вiйни, особи, на яких поширюуться чиннiсть Закону

Украєни “Про статус ветеранiв вiйни, гарантiє єх соцiального захисту”,

особи, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи i вiднесенi

до i, II i III категорiй.

Ветерани працi i одинокi громадяни похилого вiку мають переважне

право на прийом до структурних пiдроздiлiв територiального центру.

90

стацiонарного вiддiлення для постiйного проживання можуть приймати-

ся непрацездатнi громадяни, якi мають працездатних дiтей або родичiв,

зобов’язаних вiдповiдно до чинного законодавства єх утримувати, якщо

вони з об’уктивних причин не можуть цього робити. В такому випадку цi

особи утримуються в стацiонарному вiддiленнi повнiстю за рахунок

коштiв мiсцевого бюджету.

17.5. При наявностi вiльних мiсць за рiшенням мiсцевих органiв влади

до стацiонарного вiддiлення можуть прийматися непрацездатнi громадя-

ни, якi мають працездатних дiтей або родичiв, якi вiдповiдно до чинного

законодавства зобов’язанi єх утримувати i якi зобов’язуються оплачувати

єх утримання.

17.6. Тимчасове вибуття одинокого непрацездатного громадянина з

стацiонарного вiддiлення за особистим бажанням дозволяуться за вис-

новком лiкаря та письмовим зобов’язанням родичiв або осiб, якi згоднi

його прийняти на проживання та забезпечити догляд.

17.7. Витрати, пов’язанi з поєздкою до родичiв або iнших осiб, терито-

рiальним центром не компенсуються.

17.8. Якщо одинокий непрацездатний громадянин тимчасово вибувау

iз стацiонарного вiддiлення, вiн знiмауться з матерiального
забезпечення,

але залишауться у списках пiдопiчних. В такому випадку пенсiя йому ви-

плачууться в повному розмiрi.

17.9. Непрацездатним громадянам, якi проживають у стацiонарних

вiддiленнях територiального центру, пенсiя виплачууться вiдповiдно до

чинного законодавства.

18. Протипоказаннями для прийняття на обслуговування територiаль-

ним центром у наявнiсть у громадянина iнфекцiйних, онкологiчних захво-

рювань IV клiнiчноє групи, СНiДу, захворювань на наркоманiю, алкоголiзм,

психiчних захворювань за виключенням неврозiв, неврозоподiбних станiв

при соматичних захворюваннях, легкого ступеня дебiльностi, iнтелектуаль-

но-мнестичних розладiв та судорожних синдромiв рiзноє етiологiє без
слабо-

умства i виражених змiн особистостi.

19. У лiкувально-виробничих майстернях, спецiальних цехах, дiльни-

цях, пiдсобних господарствах до трудовоє дiяльностi залучаються пен-

сiонери та iнвалiди, якi за станом здоров’я можуть працювати,

20. В єдальнях обслуговуються малозабезпеченi непрацездатнi грома-

дяни, якi за станом здоров’я не в змозi приготувати собi обiди або яким

органiзовано безкоштовне чи за зниженими цiнами харчування.

21. Магазини продають малозабезпеченим громадянам продовольчi,

промисловi, господарськi товари, якi виготовляються, вирощуються струк-

турними пiдроздiлами територiального центру або надходять вiд пiдпри-

умств, установ, органiзацiй за зниженими пiнами або безкоштовно.

III. Припинення обслуговування

22. Обслуговування одиноких непрацездатних громадян структурни-

ми пiдроздiлами територiального центру припиняуться у разi:

– коли iнвалiдовi i або II групи пiд час чергового переогляду встанов-

лено III групу iнвалiдностi (покращення стану здоров’я);

91

– встановлення наявностi у непрацездатного громадянина працьлд”.

них дiтей, якi вiдповiдно до чинного законодавства зобов’язанi його до-

глядати, проживають в одному й тому ж населеному пунктi або разом з

ним i не мають поважних причин для звiльнення вiд обов’язкiв щодо до-

гляду за ним;

– переєзду на нове мiсце проживання при наявностi в них житла, кош-

тiв на прожиття та можливостi самообслуговування або родичiв, якi мо-

жуть утримувати одинокого i забезпечувати за ним необхiдний догляд;

– за систематичне грубе порушення громадського порядку (вживання

алкоголю, наркотичних та iнших препаратiв, сварки, бiйки, непристойне

вiдношення до обслуговуючого персоналу та iн.);

– виявлення протипоказань для обслуговування передбачених п. 17.10

цього Типового положення (взiрцевого);

– у разi смертi.

Типове положення (взiрцеве)

про вiддiлення соцiальноє допомоги вдома

Затверджено

наказом Мiнiстерства соцiального захисту населення Украєни

вiд 1 квiтня 1997 року № 44

1. Загальна частина

1. Вiддiлення соцiальноє допомоги вдома (далi – вiддiлення) у або пiд-

роздiлом управлiння соцiального захисту населення районноє, районноє у

мiстах Киувi та Севастополi державноє адмiнiстрацiє, або ж пiдроздiлом

територiального центру соцiального обслуговування пенсiонерiв та оди-

ноких непрацездатних громадян (далi – територiальний центр), призна-

чене для надання соцiально-побутовоє допомоги одиноким непрацездат-

ним громадянам та iнвалiдам, в домашнiх умовах.

2. Вiддiлення створюуться за наявностi не менше 80 одиноких непраце-

здатних громадян, якi потребують соцiально-побутовоє допомоги вдома.

2.1. У районi, мiстi, районi мiста може бути створено кiлька вiддiлень

соцiальноє допомоги вдома, або одне вiддiлення зi збiльшеним обсягом

роботи та вiдповiдною структурою, штатами i фондом оплати працi пра-

цiвникiв.

2.2. У разi потреби можуть створюватись вiддiлення для обслугову-

вання певних категорiй одиноких непрацездатних громадян (iнвалiдiв з

порушенням руховоє активностi, слiпих, глухих та iн.).

2.3. У складi вiддiлень можуть створюватись спецiалiзованi бригади

соцiальних працiвникiв для надання платних видiв послуг (доставка про-

дуктiв харчування, обiдiв, палива, лагодження i пошив одягу, взуття,

перукарськi послуги, виконання рiзних видiв ремонтних робiт, оранка i

обробiток городiв, завезення палива, розпилювання дров, транспортнi

послуги тощо) непрацездатним громадянам та iнвалiдам, якi мають пра-

цездатних родичiв i спроможнi самостiйно або за допомогою родичiв за-

довольняти своє соцiально-побутовi потреби, але бажають скористатися

з платних послуг.

92

2,4. .лкщч о ..—– .

гпомадян, якi потребують побутовоє та медико-соцiальноє допомоги вди-

ма в кiлькостi менше нiж 80 осiб, обслуговування може бути органiзова-

но по договору з одинокими громадянами та соцiальними працiвниками з

оплатою вiдповiдноє роботi; за рахунок коштiв, що видiляються для цiує

мети.

3. Вiддiлення створюуться, реорганiзууться i лiквiдууться за рiшенням

вiдповiдного органу мiсцевоє виконавчоє влади, за погодженням з Мiнiс-

терством соцiального захисту Автономноє Республiки Крим, управлiн-

ням соцiального захисту населення обласноє. Києвськоє та Севастополь-

ськоє мiськоє державноє адмiнiстрацiє.

4. Вiддiлення очолюу завiдуючий, який призначауться на посаду i

звiльняуться з посади управлiнням соцiального захисту населення район-

ноє, районноє у мiстах Киувi та Севастополi державноє адмiнiстрацiє чи

директором територiального центру, якому воно пiдпорядковане, за

погодженням iз вiдповiдним управлiнням соцiального захисту населення

районноє, районноє у мiстах Киувi та Севастополi державноє адмiнi-

страцiє.

5. Вiддiлення утримууться за рахунок мiсцевих бюджетiв на соцiаль-

ний захист населення, iнших надходжень, в тому числi у виглядi прибут-

ку вiд надання платних послуг населенню, а також коштом внескiв благо-

дiйних фондiв, вiд окремих громадян, пiдприумств, установ тощо.

6. Структура вiддiлення i положення про нього затверджуються

управлiнням соцiального захисту населення районноє, районноє у мiстах

Киувi та Севастополi державноє адмiнiстрацiє за погодженням з мiсцеви-

ми органами виконавчоє влади.

7. Кошторис доходiв i видаткiв, штатний розклад вiддiлення за-

тверджуються управлiнням соцiального захисту населення районноє,

районноє у мiстах Киувi та Севастополi державноє адмiнiстрацiє за пого-

дженням з мiсцевими органами виконавчоє влади в межах асигнувань,

видiлених на цi цiлi.

У кошторисi витрат вiддiлення передбачаються кошти:

– на оплату вартостi доставки обслуговуваним малозабезпеченим гро-

мадянам продуктiв харчування, гарячих обiдiв, промислових i господар-

ських товарiв, палива, предметiв домашнього вжитку в пункти комуналь-

но-господарських пiдприумств для прання бiлизни, хiмчистки речей,

ремонту телевiзорiв, радiоприймачiв, на придбання для них бiлизни та

окремих предметiв домашнього вжитку тощо;

– на придбання для виробничих потреб проєзних квиткiв, спецодягу,

сумок, велосипедiв, автотранспорту, засобiв пересування та засобiв ма-

лоє механiзацiє для обслуговування одиноких непрацездатних громадян

тощо.

8. Перевiрка роботи i ревiзiя фiнансово-господарськоє дiяльностi вiд-

дiлення соцiальноє допомоги вдома проводяться Мiнiстерством соцiаль-

ного захисту населення Украєни, Мiнiстерством соцiального захисту Ав-

тономноє Республiки Крим, управлiнням соцiального захисту населення

обласноє. Києвськоє та Севастопольськоє мiськоє державноє адмiнiстрацiє,

iншими спецiально уповноваженими органами вiдповiдно до чинного за-

конодавства Украєни.

93

II. Завдання та функцiє вiддiлення

i порядок надання соцiальних послуг

9. Вiдповiдно до своєх завдань вiддiлення:

– разом iз представниками закладiв охорони здоров’я, житлово-кому-

нальних контор, громадських органiзацiй виявляу одиноких непраце-

здатних громадян та iнвалiдiв, обстежуу матерiально побутовi умови єх

проживання, визначау потреби в одержаннi соцiалвяо-побутовоє допомо-

ги, а також встановлюу зв’язок з пiдприумствами, установами, органiза-

цiями з питань соцiального обслуговування одиноких непрацездатних

громадян та iнвалiдiв;

– на пiдставi зазначених у медичнiй картi висновкiв лiкарiв про сту-

пiнь втрати здатностi до самообслуговування надау одиноким непра-

цездатним громадянам та iнвалiдам послуги, передбаченi договором,

укладеним мiж одиноким непрацездатним громадянином i вiддiленням,

зокрема щодо:

– придбання та доставки товарiв з магазину або ринку за кошти оди-

ноких непрацездатних громадян, приготування єжi, доставка гарячих

обiдiв, годування, в тому числi у пунктах харчування, єдальнях, доставка

книг, газет, журналiв тощо;

– виклику лiкаря, придбання та доставки медикаментiв, надання допо-

моги в проведеннi перiодичних медичних оглядiв та госпiталiзацiє, вiд-

вiдування хворих в закладах охорони здоров’я, органiзацiє проведення

консультацiй лiкарiв та iнших спецiалiстiв;

– допомоги у прибираннi примiщення, праннi бiлизни, виконання рiз-

них видiв ремонтних робiт, забезпечення паливом, транспортом;

– оформлення документiв на отримання субсидiй по оплатi житло-

во-комунальних послуг, оплата платежiв;

– читання преси;

– допомоги в обробiтку присадибних дiлянок (площа обробiтку при-

садибних дiлянок визначауться разом з мiсцевими органами виконавчоє

влади);

– оформлення документiв на санаторно-курортне лiкування, влашту-

вання до будинку-iнтернату для громадян похилого вiку та iнвалiдiв, ге-

рiатричного будинку-iнтернату, пансiонату для ветеранiв вiйни i працi,

психоневрологiчного iнтернату, будинку для ветеранiв вiдповiдних галу-

зей за профiлем, територiального центру i iнших установ;

– органiзацiє надання необхiдних видiв протезно-ортопедичноє допо-

моги;

– оформлення замовлень та органiзацiя контролю за своучасним i якiс-

ним наданням послуг пiдприумствами торгiвлi, громадського харчування,

побуту, зв’язку, службами житлово-комунального господарства, закладами

культури, колективними сiльськогосподарськими пiдприумствами тощо;

– встановлення i пiдтримання зв’язкiв з пiдприумствами, установами

та органiзацiями, де колись працювали обслуговуванi громадяни, для на-

дання єм допомоги;

– створення умов для посильноє працi, органiзацiє трудовоє терапiє
вдома;

– вирiшення за дорученням обслуговуваних громадян питань у дер-

жавних та iнших пiдприумствах, установах i органiзацiях, контролю за

наданням встановлених пiльг;

94

виконання ритуальних послуг для здiйснення поховання померлих оди-

ноких непрацездатних громадян та iнвалiдiв i iншi послуги, якi визна-

чаються при iндивiдуальних обстеженнях матерiально-побутових умов

проживання малозабезпечених непрацездатних громадян.

10. Кiлькiсть осiб, яких потрiбно обслуговувати, та обсяг роботи со-

цiальних працiвникiв визначау завiдуючий вiддiленням вiдповiдно до

Взiрцевих штатних нормативiв чисельностi вiддiлень соцiальноє допомо-

ги вдома i висновкiв лiкарiв про стан здоров’я громадян, прийнятих на
об-

слуговування.

11. У тимчасове користування обслуговуваних громадян можуть пе-

редаватися наявнi у вiддiленнi засоби пересування, засоби малоє меха-

нiзацiє, предмети першоє необхiдностi, окремi побутовi прилади тощо.

III. Умови прийняття 1 порядок обслуговування громадян

12. Вiддiлення приймау на обслуговування одиноких непрацездатних

громадян (пенсiонерiв), в тому числi одинокi (бездiтнi) подружнi пари та

iнвалiдiв i i II груп незалежно вiд вiку, якi частково або значно
втратили

здатнiсть до самообслуговування i за висновками медичного закладу по-

требують соцiально-побутового обслуговування та догляду в домашнiх

умовах.

13. В окремих випадках вiддiлення може приймати на обслуговування

непрацездатних громадян, якi мають працездатних дiтей або родичiв, якi

вiдповiдно до чинного законодавства зобов’язанi єх утримувати, але з по-

важних причин не мають можливостi здiйснювати за ними догляд (прожи-

вають в iншому населеному пунктi або окремо i за станом здоров’я або
через

територiальну вiддаленiсть не можуть надавати допомогу батькам, знахо-

дяться у вiдрядженнi, на лiкуваннi та iн.). У таких випадках
непрацездатнi

громадяни, якi отримують пенсiю в мiнiмальних розмiрах, обслуговуються

безплатно, а тi з них, якi отримують пенсiю у розмiрi бiльшому вiд
мiнiмаль-

ного вносять плату в розмiрi 5 вiдсоткiв вiд одержуваноє пенсiє.

Кошти, що надiйдуть вiд платного обслуговування, направляються на

розвиток вiддiлень соцiальноє допомоги вдома та забезпечення потреб

малозабезпечених громадян понад видiленi з цiую метою асигнування.

14. Мiж одиноким непрацездатним громадянином i вiддiленням укла-

дауться договiр, у якому передбачаються види послуг, що надаватимуться

соцiальним працiвником безплатно. Обумовлюються умови, перiодичнiсть i

термiни єх надання.

15. Соцiальний працiвник вiддiлення згiдно з висновками лiкарiв про

стан здоров’я одинокого (у медичнiй картi) та згiдно з умовами договору
i

з погодженим з обслуговуваним громадянином графiком, але не менше

двох разiв на тиждень, вiдвiдуу закрiплених за ним громадян i надау пе-

редбаченi договором послуги, виявляу додатковi потреби, вживау заходи

щодо єх виконання.

16. На громадян, якi приймаються на обслуговування вiддiленням,

оформляуться особова справа, яка складауться з таких документiв:

– особиста заява;

95

– парю мсдичпиiи иiллА.у,

– акт обстеження матерiально-побутових умов;

– договiр мiж громадянином i вiддiленням про надання послуг;

– довiдка про склад сiм’є (у разi потреби).

17. Протипоказаннями для прийняття на обслуговування вiддiленням

у наявнiсть у громадянина iнфекцiйних, онкологiчних захворювань IV

клiнiчноє групи, СНiДу, захворювань на наркоманiю, алкоголiзм, психiч-

них захворювань за виключенням неврозiв, неврозоподiбних станiв при

соматичних захворюваннях, легкого ступеня дебiльностi, iнтелектуаль-

но-мнестичних розладiв та судорожних синдромiв рiзноє етiологiє без

слабоумства i виражених змiн особистостi.

18. Обслуговування громадян вiддiленням припиняуться за рiшенням

завiдуючого вiддiленням у разi:

– покращання стану здоров’я громадянина вiдповiдно до висновкiв

лiкарiв закладiв охорони здоров’я (медичноє карти);

– встановлення наявностi у громадянина працездатних дiтей, якi вiд-

повiдно до чинного законодавства зобов’язанi його доглядати, прожива-

ють в одному й тому ж населеному пунктi або разом з ним i не мають по-

важних причин для звiльнення вiд обов’язкiв щодо догляду за ним;

– направлення громадянина до стацiонарного вiддiлення територiаль-

ного центру, будинку-iнтернату для громадян похилого вiку, пансiонату,

психоневрологiчного iнтернату, будинку для ветеранiв та iнших установ;

– переєзду на нове мiсце проживання;

– виявлення протипоказань для обслуговування, якi перелiченi у п.17

цього положення;

– систематичного грубого ставлення до соцiального працiвника;

– смертi громадянина.

Про припинення обслуговування громадянина робиться вiдмiтка в

журналi облiку iз зазначенням дати i пiдпису керiвника.

Положення

про Украєнський державний центр

соцiальних служб для молодi

Затверджено наказом Державного комiтету

молодiжноє полiтики, спорту i туризму Украєни

вiд 20 липня 2000 року № 1255

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

16 серпня 2000 року за № 508/4729

(Витяг)

1. Украєнський державний центр соцiальних служб для молодi (далi –

Центр) у спецiальна державна установа, що реалiзуу в межах своує компе-

тенцiє державну молодiжну та сiмейну полiтику, здiйснюу соцiальну ро-

96

лодокноє полiтики, спорту i туризму Украєни та йому пiдпорядковууться.

2. Центр, Республiканський (Автономна Республiка Крим), обласнi,

мiськi, районнi, районнi в мiстах центри соцiальних служб для молодi

складають систему державних закладiв та установ, якi надають соцiальнi

послуги та соцiальну допомогу дiтям, молодi та сiм’ям.

3. Центр як головна структура системи координуу роботу i здiйснюу

всi види забезпечення та органiзацiйно-методичне керiвництво дiяльнiс-

тю центрiв соцiальних служб для молодi на всiй територiє Украєни,

сприяу єх розвитковi та ефективнiй дiяльностi.

5. Соцiальна робота Центру проводиться, як правило, безкоштовно,

мау на метi соцiальне обслуговування i супроводження, соцiальну про-

фiлактику i реабiлiтацiю дiтей, молодi, сiмей та здiйснюуться на засадах

гуманiзму, гармонiйного поуднання потреб особистостi та iнтересiв су-

спiльства, взаумодопомоги, диференцiацiє та iндивiдуалiзацiє, партнер-

ства з усiма соцiальними iнституцiями.

6. Центр у процесi виконання завдань, покладених на нього, взаумодiу

з центральними та мiсцевими органами виконавчоє влади, мiжнародними

органiзацiями, органами мiсцевого самоврядування, а також з пiдприум-

ствами, установами, органiзацiями, незалежно вiд єх пiдпорядкування та

форм власностi, громадськими органiзацiями, фiзичними особами.

7. Основними завданнями Центру у:

i) реалiзацiя державноє молодiжноє полiтики у сферi соцiальноє робо-

ти з дiтьми, молоддю та сiм’ями з метою полiпшення єх становища, роз-

в’язання соцiальних проблем;

6) розробка, здiйснення, координацiя виконання ЦССМ на всiй тери-

торiє Украєни соцiальних програм з питань молодiжноє та сiмейноє по-

лiтики в сферi соцiальноє роботи з дiтьми, молоддю та сiм’ями;

<...>

8. Центр вiдповiдно до покладених на нього завдань:

i) бере участь у розробцi програм i заходiв з питань соцiального ста-

новлення та розвитку дiтей, молодi, соцiальноє пiдтримки рiзних катего-

рiй сiмей;

6) здiйснюу соцiальну психолого-педагогiчну пiдтримку дiтей-iнва-

лiдiв, дiтей-сирiт та дiтей, якi позбавленi батькiвського пiклування;

<...>

9. Центру надано право:

i) створювати спецiалiзованi соцiальнi служби (агентства, кризовi ста-

цiонари, реабiлiтацiйнi центри, “телефони довiри” тощо),
експериментальнi

майданчики, школи передового досвiду, iншi установи соцiального спряму-

вання, волонтерськi центри, клубнi об’уднання;

5) одержувати вiд пiдприумств, установ та органiзацiй, незалежно вiд

єх пiдпорядкування та форм власностi iнформацiю, з питань, що входять

до його компетенцiє;

<...>

4 о-^iи

97

Тимчасове примiрне положеним

про обласний центр соцiальних служб для молодi

Затверджено наказом Мiнсiм’ямолодь

вiд 19 березня 1997 року № 5/5

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

8 квiтня 1997 року за ^i 114/1918

(Витяг)

1. Обласний центр соцiальних служб для молодi (далi – Центр) е спе-

цiалiзованою державною установою, що реалiзуу державну молодiжну

полiтику, здiйснюу соцiальну роботу з дiтьми, молоддю, жiнками та рiз-

ними категорiями сiмей, координуу роботу i здiйснюу органiзацiйно-ме-

тодичне керiвництво дiяльнiстю центрiв соцiальних служб для молодi на

всiй територiє областi, сприяу єх розвитку та ефективнiй дiяльностi.

6. Основними завданнями Центру у:

4) розробка та здiйснення системи заходiв, спрямованих на соцiальну

роботу з сиротами, iнвалiдами, сiм’ями iнвалiдiв, неповними, багатодiт-

ними, неблагополучними, малозабезпеченими сiм’ями, а також з дiтьми,

молоддю, жiнками, якi зазнали жорстокостi та насильства, потрапили в

iншi екстремальнi ситуацiє;

<...>

Типове положення

про районний, мiський, районний у мiстi

центр соцiальних служб для молодi

Затверджено

наказом Мiнiстерства Украєни у справах сiм’є та молодi

вiд 2 липня 1997 року № 216/7

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

З вересня 1997 року за Лi 381/2185

(Витяг)

1. Районний, мiський, районний у мiстi центр соцiальних служб для

молодi (далi – Центр) у спецiалiзованою державною установою, що ре-

алiзуу державну молодiжну полiтику i здiйснюу соцiальну роботу з дiть-

ми, молоддю, жiнками та рiзними категорiями сiмей.

4. Основними завданнями Центру у:

4) органiзацiя системи заходiв, спрямованих на соцiальну роботу з си-

ротами, iнвалiдами, єх родинами, неповними, багатодiтними, неблагопо-

лучними, малозабезпеченими сiм’ями, дiтьми, молоддю, жiнками, якi

стали жертвами жорстокостi та насильства, потрапили в iншi екстре-

мальнi ситуацiє;

<...>

5. Основними функцiями Центру у:

98

МеЛИЧНОГО, пр^^-г—

них послуг, проведення психокорекцiє та психиiрi-п..,..-,

7) надання разовоє матерiальноє допомоги дiтям, молодi, жiнкам та

рiзним категорiям сiмей, якi єє потребують;

<...>

6. Центр мау право:

i) безоплатно одержувати вiд пiдприумств, установ та органiзацiй,

незалежно єiд єх пiдпорядкування та форм власностi необхiдну iнформа-

цiю з питань соцiально-економiчного становища дiтей, молодi, жiнок та

рiзних категорiй сiмей;

3) надавати у встановленому порядку разову матерiальну допомогу

(речову та грошову) дiтям, молодi, жiнкам та рiзним категорiям сiмей,

якi єє потребують;

5) представляти iнтереси та захищати законнi права дiтей, молодi,

жiнок та рiзних категорiй сiмей за єх згодою на пiдприумствах, в устано-

вах та органiзацiях у судовому порядку оскаржувати неправомiрнi дiє по-

садових осiб;

<.>

Про створення

Украєнського та обласних центрiв

iнвалiдного спорту

Постанова Мiнiстерства Украєни у справах молодi i спорту,

Федерацiє професiйних спiлок Украєни,

Нацiонального комiтету (федерацiє”) спорту iнвалiдiв Украєни

вiд 14 сiчня 1993 року № 29/П-2/6

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

10 лютого 1993 року за № 1

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Виконуючи постанову Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 27 сiчня 1992 ро-

ку № 31 “Г’ро Комплексну програму розв’язання проблем iнвалiдностi”,

Мiнiстерство Украєни у справах молодi i спорту. Федерацiя професiйних

спiлок Украєни та Нацiональний комiтет (Федерацiя) спорту iнвалiдiв
Укра-

єни постановляють:

1. З метою полiпшення органiзацiє фiзкультурно-оздоровчоє та спор-

тивноє роботи серед iнвалiдiв, реабiлiтацiє i змiцнення єхнього
здоров’я,

залучення до активного життя, розвитку мiжнародних молодiжних i

спортивних зв’язкiв створити при Нацiональному комiтетi спорту iнва-

лiдiв Украєни Украєнський центр iнвалiдного спорту “iнваспорт” на базi

Республiканського учбово-спортивного комплексу “Спартак” профспi-

лок Украєни в м. Кисвi та вiдповiднi обласнi центри на мiсцях.

4* 99

i

крити спецiалiзовану дитячо-юнацьку реабiлiтацiйно-спортивну школу

(СДЮРСШ).

4. Директору Республiканського учбово-спортивного комплексу

“Спартак” забезпечити видiлення i закрiплення необхiдних спортивних,

медико-вiдновлювальних, оздоровчих споруд, офiсних i виробничо-гос-

подарських примiщень для дiяльностi Украєнського центру “iнваспорт”.

5. Керiвництво роботою Украєнського центру iнвалiдного спорту “iн-

васпорт” здiйснюу Мiнiстерство Украєни у справах молодi i спорту, мето-

дичне керiвництво – Нацiональний комiтет спорту iнвалiдiв Украєни.

(Пункт 5 в редакцiє наказу Мiнмолодьспорту № 28/П-15-10Г вiд

19.09.94)

6.3 метою залучення всiх нозологiй iнвалiдiв (глухих, слiпих, з уражен-

ням опорно-рухового апарату тощо) до занять фiзичною культурою i спор-

том Кримському республiканському, обласним, Києвському i Севастополь-

ському мiським спорт-комiтетам, радам профспiлок за погодженням з

державними адмiнiстрацiями здiйснити заходи по створенню обласних цен-

трiв “iиваспорт”, реабiлiтацiйно-спортивних клубiв та спецiальних дитя-

чо-юнацьких реабiлiтацiйно-спортивних шкiл (СДЮРСШ), органiзацiє i

проведенню спортивно-оздоровчих заходiв для iнвалiдiв, дiтей, пiдлiткiв,

якi мають розумовi i фiзичнi вади; надавати для цього спортивнi споруди

незалежно вiд вiдомчоє приналежностi, вважати соцiальним завданням

створення єм сприятливих умов для занять, плiдноє роботи й активноє су-

спiльноє дiяльностi.

7. Фiнансування роботи центрiв iнвалiдного спорту здiйснюуться за

рахунок коштiв державного бюджету.

Положення

про Украєнський центр з фiзичноє культури

i спорту iнвалiдiв “iнваспорт”

Затверджено наказом Державного комiтету Украєни

з фiзичноє культури i спорту

вiд 28 травня 1999 року № 1133

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

16 червня 1999 року за М 379/3672

(Витяг)

1. Загальнi положення

1.1. Украєнський центр з фiзичноє культури i спорту iнвалiдiв “iнва-

спорт” (далi – Укрцентр “iнваспорт”), попередну найменування – Украєн-

ський центр iнвалiдного спорту “iнваспорт”, створений згiдно з постано-

вою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 27.01.92 № 31 “Про Комплексну

програму розв’язання проблем iнвалiдностi” i пiдпорядковууться Дер-

жавному комiтету Украєни з фiзичноє культури i спорту.

1.2. Укрцентр “iнваспорт” у спецiалiзованою установою, яка забезпе-

чуу проведення в життя державноє полiтики з питань фiзичноє культури i

спорту серед iнвалiдiв на територiє Украєни.

ньо, так i через Кримський республiканський, обласнi. Києвський та се-

вастопольський мiськi центри з фiзичноє культури i спорту iнвалiдiв “iн-

васпорт”.

i 4. Укрцентру “iнваспорт” надано право юридичноє особи, право ма-

ти власний баланс, бюджетний, розрахунковий, валютний та iншi рахун-

ки в установах банку, печатку з власним найменуванням, штампи та вiд-

повiднi бланки i свою атрибутику.

1.5. Дiяльнiсть Укрцентру “iнваспорт” регламентууться Конституцiую

Украєни, законами Украєни, нормативно-правовими актами Кабiнету Мiнiс-

трiв Украєни, Державного комiтету Украєни з фiзичноєкультури i спорту та

цим Положенням.

1.6. Дiяльнiсть Укрцентру “iнваспорт” здiйснюуться в тiснiй спiвпрацi

з державними, профспiлковими та громадськими органiзацiями. Нацiо-

нальним комiтетом спорту iнвалiдiв Украєни, спортивними федерацiями

iнвалiдiв Украєни, Республiканським комiтетом по фiзичнiй культурi i

спорту Автономноє Республiки Крим, управлiннями з питань фiзичноє

культури та спорту, управлiннями освiти обласних. Києвськоє та Севасто-

польськоє мiських державних адмiнiстрацiй, об’уднаннями фiзкультур-

но-оздоровчоє та спортивноє спрямованостi, тренерськими радами, коле-

гiями спортивних суддiв.

1.7. Мiсцезнаходження Украєнського центру з фiзичноє культури i

спорту iнвалiдiв “iнваспорт”: 252050, м. Києв, вул. Глибочицька, 72.

2. Основнi завдання й функцiє

2.1. Основними завданнями Укрцентру “iнваспорт” с:

участь у формуваннi державноє полiтики з питань фiзкультурно-ре-

абiлiтацiйноє та спортивноє роботи серед iнвалiдiв, розробцi концепцiй,

комплексних i цiльових програм або єхнiх роздiлiв з цiує роботи,
забезпе-

чення єх реалiзацiє;

органiзацiя i проведення з iнвалiдами дитячого вiку та дорослими фiз-

культурно-реабiлiтацiйноє роботи, навчально-тренувальних занять, збо-

рiв, спортивних заходiв;

координацiя роботи регiональних центрiв “iнваспорт”, контроль за

здiйсненням учбово-тренувальноє роботи та проведенням спортивних за-

ходiв;

пiдготовка й забезпечення разом зi спортивними федерацiями iнва-

лiдiв, Нацiональним комiтетом спорту iнвалiдiв Украєни участi нацiо-

нальних збiрних команд у мiжнародних змаганнях усiх рiвнiв;

сприяння дiяльностi спортивних федерацiй iнвалiдiв у реалiзацiє ста-

тутних вимог;

сприяння здiйсненню заходiв до створення та змiцнення спортивноє

бази для проведення фiзкультурно-реабiлiтацiйноє, спортивноє роботи

серед iнвалiдiв;

здiйснення мiжнародних зв’язкiв у сферi реабiлiтацiйно-оздоровчоє та

фiзкультурно-спортивноє роботи серед iнвалiдiв.

2.2. Укрцентр “iнваспорт”, вiдповiдно до покладених на нього зав-

дань, виконуу такi функцiє:

забезпечуу виконання комплексних та цiльових програм або окремих

роздiлiв з питань фiзкультурно-реабiлiтацiйноє та спортивноє роботи з
iн-

валiдами;

забезпечуу впровадження в практику науково обгрунтованоє i;и<.i>.т”

фiзичного виховання, реабiлiтацiє та пiдготовки спортсменiв-iнвалiдiв;

залучау до розв’язання актуальних проблем фiзкультурно-реабiлiта-

цiйного та спортивного руху зацiкавленi органiзацiє;

бере участь у розробцi проектiв законодавчих актiв з питань фiзкуль-

турно-спортивного руху i у межах своує компетенцiє органiзовуу та кон-

тролюу єх виконання;

вносить до Державного комiтету Украєни з фiзичноє культури i спорту

пропозицiє щодо показникiв проектiв Державного бюджету Украєни за

видатками для органiзацiє фiзкультурно-реабiлiтацiйноє та спортивноє

роботи серед iнвалiдiв;

сприяу впровадженню заходiв, що спрямованi на соцiальний захист

спортсменiв-iнвалiдiв, тренерiв та iнших фахiвцiв, якi працюють у цiй

сферi;

спрямовуу державнi й залученi фiнансовi та матерiальнi ресурси на за-

безпечення фiзкультурно-спортивних заходiв, передбачених удиним ка-

лендарним планом спортивних змагань i зборiв серед iнвалiдiв, контро-

люу єх виконання;

спiльно зi спортивними федерацiями iнвалiдiв. Нацiональним комiте-

том спорту iнвалiдiв Украєни розробляу та подау до Державного комiтету

Украєни з фiзичноє культури i спорту пропозицiє щодо норм, умов, вимог

удиноє спортивноє класифiкацiє, стежить за єх дотриманням;

вживау заходiв щодо вдосконалення iнформацiйно-пропагандист-

ського, наукового й методологiчного забезпечення фiзкультурно-ре-

абiлiтацiйноє i спортивноє роботи з iнвалiдами, засновуу засоби масовоє

iнформацiє;

сприяу пiдготовцi й пiдвищенню професiйного рiвня фахiвцiв, що

працюють з iнвалiдами;

за дорученням Державного комiтету Украєни з фiзичноє культури i

спорту контролюу виконання спортивними федерацiями iнвалiдiв зо-

бов’язань щодо проведення фiзкультурно-реабiлiтацiйноє та спортивноє

роботи в рамках договiрних вiдносин мiж цими федерацiями i Держав-

ним комiтетом Украєни з фiзичноє культури i спорту;

вiдповiдно до затверджених Державним комiтетом Украєни з фiзичноє

культури i спорту порядку й нормативiв забезпечуу збiрнi команди Укра-

єни спортивною формою та iнвентарем, веде облiк, звiтнiсть про єх вико-

ристання;

разом зi спортивними федерацiями iнвалiдiв i Нацiональним комiте-

том спорту iнвалiдiв Украєни готуу проекти наказiв Державного комiтету

Украєни з фiзичноє культури i спорту про участь збiрних команд Украєни

в мiжнародних змаганнях, що передбаченi удиним календарним планом

спортивних змагань Украєни, оформляу виєзнi документи;

укладау угоди про матерiальну вiдповiдальнiсть за взятi пiд звiтнiсть

кошти й матерiальнi цiнностi та контролюу єх цiльове використання;

у межах вiдповiдних кошторисiв замовляу виготовлення чи придбан-

ня спортивноє форми, обладнання, iнвентарю, грамот, дипломiв, меда-

лей, значкiв, сувенiрiв, друкованих матерiалiв, якi потрiбнi для
проведен-

ня спортивних заходiв та дiяльностi Укрцентру “iнваспорт”;

разом зi спортивними федерацiями iнвалiдiв та Нацiональним комiте-

том спорту iнвалiдiв Украєни – розробляу та в установленому порядку

подау до Державного комiтету Украєни з фiзичноє культури i спорту про-

102

позицiє iм^-

вживае заходiв з єх розвитку та ниш.ч,>…-

за поданням спортивних федерацiй iнвалiдiв та Нацiонального пиши..,/

спорту iнвалiдiв Украєни розробляу проекти удиного календарного плану

спортивних змагань Украєни, навчально-тренувальних зборiв зi спорту
iнва-

лiдiв та подау єх на затвердження до Державного комiтету Украєни з
фiзич-

ноє культури i спорту, органiзовуу i контролюу єх виконання;

разом з Кримським республiканським, обласними. Києвським та Се-

вастопольським мiськими центрами з фiзичноє культури i спорту iнва-

лiдiв, спортивними федерацiями iнвалiдiв, iншими зацiкавленими уста-

новами й органiзацiями в Украєнi готуу спортивнi резерви, координуу

створення i розвиток дитячо-юнацьких спортивних шкiл iнвалiдiв, закла-

дiв та формувань фiзкультурно-спортивноє спрямованостi;

в установленому порядку порушуу клопотання про присвоуння почесних

звань фахiвцям i активiстам у галузi спортивноє пiдготовки iнвалiдiв,
наго-

роджуу кращi регiональнi центри, спортивнi федерацiє, клуби спортсме-

нiв-iнвалiдiв, тренерiв, активiстiв, якi досягли високих результатiв;

вносить пропозицiє до Державного комiтету Украєни з фiзичноє куль^

тури i спорту щодо застосування дисциплiнарних стягнень до спортсме-

нiв, тренерiв та iнших фiзкультурних працiвникiв за порушення правил

змагань, договорiв, контрактiв, iншi дiє, якi завдають шкоди розвитку

спорту iнвалiдiв;

разом з Державним комiтетом Украєни з фiзичноє культури i спорту

проводить удину науково-методичну полiтику у сферi фiзкультури та

спорту iнвалiдiв;

вирiшуу питання про надання спортивних споруд для проведення фiз-

культурно-реабiлiтацiйноє та спортивноє роботи, порушуу клопотання

перед органiзацiями державноє мiсцевоє влади про забезпечення i облад-

нання цих споруд спецiальними пристосуваннями для iнвалiдiв;

бере участь у розробцi фiнансових нормативiв, механiзму єх впрова-

дження, пропонуу вдосконалення системи облiку та звiтностi державноє

статистики в цiй галузi;

виконуу iншi функцiє, що випливають з покладених на нього завдань.

2.3. Укрцентр “iнваспорт” мау право:

самостiйно вирiшувати всi питання, що стосуються його дiяльностi, з ке-

рiвниками управлiнь, вiддiлiв, служб Державного комiтету Украєни з
фiзич-

ноє культури i спорту та його пiдроздiлами, iншими державними установа-

ми, громадськими органiзацiями, юридичними та фiзичними особами;

одержувати в установленому законодавством порядку вiд Державно-

го комiтету Украєни з фiзичноє культури i спорту, Кримського респуб-

лiканського, обласних. Києвського та Севастопольського мiських центрiв

“iнваспорт”, Нацiонального Комiтету спорту iнвалiдiв Украєни, спортив-

них федерацiй, громадських органiзацiй iнвалiдiв, державних та iнших

установ iнформацiю, документи i матерiали, якi потрiбнi для виконання

покладених на нього завдань;

контролювати й аналiзувати роботу Кримського республiканського,

обласних. Києвського та Севастопольського мiських центрiв з фiзичноє

культури i спорту “iнваспорт”;

залучати вчених, спецiалiстiв медичних та наукових установ, за єх-

ньою згодою, до розроблення актуальних питань розвитку фiзкультур-

но-реабiлiтацiйноє та спортивноє роботи серед iнвалiдiв;

103

скликати в установленому порядку наради з питань, що належаєь ди

його компетенцiє;

виходити до Державного комiтету Украєни з фiзичноє культури i спор-

ту, державних установ, громадських об’уднань з пропозицiями щодо роз-

витку фiзкультурно-реабiлiтацiйноє та спортивноє роботи з iнвалiдами;

в установленому чинним законодавством порядку здiйснювати дiяль-

нiсть щодо залучення позабюджетних коштiв для проведення з iнвалiда-

ми фiзкультурно-реабiлiтацiйноє та спортивноє роботи.

2.4. Укрцентр “iнваспорт” у межах своує компетенцiє видау накази та

iнструкцiє.

Примiрне положення

про Кримський республiканський, обласнi,

Києвський та Севастопольський мiськi центри

з фiзичноє культури i спорту iнвалiдiв “iнваспорт”

Затверджено наказом Державного комiтету Украєни

з фiзичноє культури i спорту

вiд 28 травня 1999 року № 1133

1. Загальнi положення

1.1. Кримський республiканський, обласнi. Києвський та Севасто-

польський мiськi центри з фiзичноє культури i спорту iнвалiдiв “iнва-

спорт” (далi – Центри) попередну найменування – обласнi центри iнва-

лiдного спорту “iнваспорт”, створенi згiдно з постановою Кабiнету

Мiнiстрiв Украєни вiд 27.01.92 № 31 “Про Комплексну програму роз-

в’язання проблем iнвалiдностi” i пiдпорядковуються Украєнському цен-

тру з фiзичноє культури i спорту iнвалiдiв “iнваспорт” та вiдповiдно
Рес-

публiканському комiтету по фiзичнiй культурi i спорту Автономноє

Республiки Крим, управлiнням з питань фiзичноє культури i спорту об-

ласних, Києвськоє та Севастопольськоє мiських державних адмiнiстрацiй.

12. Центр у спецiалiзованою установою, що фiнансууться з мiсцевого

бюджету, забезпечуу вирiшення питань розвитку фiзичноє культури i

спорту серед iнвалiдiв в цьому регiонi, несе вiдповiдальнiсть за це в
ме-

жах повноважень.

1.3. Центру надано право юридичноє особи, право мати власний ба-

ланс, бюджетний, розрахунковий, валютний та iншi рахунки в установах

банку, печатку з власним найменуванням, штампи та вiдповiднi бланки i

свою атрибутику.

1.4. Дiяльнiсть Центрiв регламентууться чинним законодавством

Украєни, нормативними документами Украєнського центру з фiзичноє

культури i спорту iнвалiдiв “iнваспорт” та вiдповiдно Республiканського

комiтету по фiзичнiй культурi i спорту Автономноє Республiки Крим,

управлiнь з питань фiзичноє культури i спорту обласних, Києвськоє та Се-

вастопольськоє мiських державних адмiнiстрацiй та цим Положенням.

1.5. Практична дiяльнiсть Центру здiйснюуться в тiснiй спiвпрацi з

державними, профспiлковими та громадськими органiзацiями, спортив-

ними федерацiями iнвалiдiв.

104

2.1. Основними завданнями Центру у:

участь у розробцi концепцiй комплексних i цiльових регiональних

програм або єхнiх роздiлiв з розвитку фiзичноє культури i спорту серед

iнвалiдiв, прогнозування та забезпечення вирiшення цих питань;

органiзацiя та проведення серед iнвалiдiв з дитячого вiку i дорослими
уч-

бово-тренувальних занять, спортивних змагань, свят, конкурсiв, зборiв;

сприяння здiйсненню заходiв щодо створення та змiцнення матерiаль-

но-спортивноє бази для проведення фiзкультурно-реабiлiтацiйноє та

спортивноє роботи серед iнвалiдiв;

сприяння дiяльностi фiзкультурно-спортивних клубiв, спортивних

федерацiй i об’уднань iнвалiдiв у виконаннi ними статутних вимог.

2.2. Центр вiдповiдно до покладених на нього завдань виконуу такi

функцiє:

забезпечуу виконання комплексних та цiльових регiональних програм

або єхнiх окремих роздiлiв з питань фiзкультурно-реабiлiтацiйноє та

спортивноє роботи з iнвалiдами;

здiйснюу заходи задля ефективного використання коштiв, матерiаль-

них ресурсiв, що видiляються для реалiзацiє фiзкультурно-реабiлiтацiй-

них та спортивних програм, фiнансуу фiзкультурно-спортивнi заходи, якi

передбаченi удиним календарним планом регiональних спортивних зма-

гань й навчально-тренувальних зборiв;

здiйснюу пiдготовку збiрних команд регiону, забезпечуу єхню участь у

нацiональних та мiжнародних змаганнях;

забезпечуу учасникiв заходiв, якi проводяться Центром, житлом, хар-

чуванням, автотранспортом за встановленими нормативами, орендуу для

єх проведення спортивнi бази та iншi об’укти;

замовляу та оплачуу, в межах вiдповiдних кошторисiв, виготовлення

чи придбання спортивноє форми, обладнання i iнвентарю, грамот, дипло-

мiв, медалей, вимпелiв, значкiв, сувенiрiв, друкованих матерiалiв, що
по-

трiбнi для проведення спортивних заходiв та дiяльностi Центру;

вживау заходiв до розвитку та поширення на територiє регiону видiв

спорту для iнвалiдiв, розробляу удиний календарний план спортивних

змагань, навчально-тренувальних зборiв, органiзовуу його виконання;

проводить роботу з пiдготовки спортивних резервiв, створення дитя-

чо-юнацьких спортивних шкiл iнвалiдiв, контролюу органiзацiю в них на-

вчально-тренувального процесу;

сприяу створенню та дiяльностi районних, мiських центрiв з фiзичноє

культури i спорту iнвалiдiв, вiддiлень, фiзкультурно-спортивних клубiв,

iнших закладiв та формувань фiзкультурно-спортивноє спрямованостi,

надау єм вiдповiднi повноваження для проведення фiзкультурно-ре-

абiлiтацiйноє та спортивноє роботи з iнвалiдами;

порушуу в установленому порядку клопотання про присвоуння спор-

тивних розрядiв, почесних спортивних звань переможцям змагань, пра-

цiвникам i активiстам фiзичноє культури i спорту iнвалiдiв, нагороджуу

кращих спортсменiв, фахiвцiв, активiстiв, якi досягли високих резуль-

татiв;

сприяу втiленню науково-методичних розробок у сферi фiзкультури

та спорту iнвалiдiв;

105

вирiшуу питання проведення учбово-тренувальних занять, надання

спортсменам-iнвалiдам спортивних споруд, порушуу клопотання щодо

забезпечення та обладнання єх спецiальними пристосуваннями;

вiдповiдно до нормативiв забезпечуу членiв збiрноє команди регiону

спортивною формою та iнвентарем;

вивчау потребу в фахiвцях для роботи з iнвалiдами, органiзовуу пiдви-

щення квалiфiкацiє спецiалiстiв цiує сфери; ^

здiйснюу в межах своує компетенцiє iнформацiйно-пропагандистську

дiяльнiсть;

виконуу iншi функцiє, що випливають з покладених на Центр завдань.

2.3. Центр мау право:

вирiшувати всi питання, що стосуються його дiяльностi, та одержува-

ти в установленому порядку вiд Украєнського центру з фiзичноє культури

i спорту iнвалiдiв “iнваспорт” та вiдповiдно вiд Республiканського ко-

мiтету по фiзичнiй культурi i спорту Автономноє Республiки Крим,

управлiнь з питань фiзичноє культури i спорту обласних. Києвськоє та Се-

вастопольськоє мiських державних адмiнiстрацiй, установ, органiзацiй,

регiональних громадських органiзацiй iнвалiдiв, спортивних федерацiй

iнвалiдiв iнформацiю, документи та матерiали, необхiднi для виконання

покладених на нього завдань;

здiйснювати контроль та аналiзувати фiзкультурно-реабiлiтацiйну й

спортивну роботу з iнвалiдами в регiонi;

вживати заходiв до залучення вчених, спецiалiстiв медичних та науко-

вих установ, за єхньою згодою, до розробки актуальних питань з розвит-

ку фiзкультурно-реабiлiтацiйноє та спортивноє роботи серед iнвалiдiв;

скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до

його компетенцiє;

вiдповiдно до чинного законодавства здiйснювати дiяльнiсть щодо за-

лучення позабюджетних коштiв для проведення з iнвалiдами фiзкультур-

но-реабiлiтацiйноє та спортивноє роботи.

2.4. Центр у межах своує компетенцiє видау накази та iнструкцiє.

3. Кошти й майно Центру

3.1. Кошти Центру формуються за рахунок:

асигнувань, що передбачаються у мiсцевих бюджетах на заходи з iн-

валiдного спорту;

коштiв, що надходять вiд Украєнського центру “iнваспорт” на прове-

дення фiзкультурно-спортивних заходiв серед iнвалiдiв;

добровiльних внескiв i пожертвувань;

iнших не заборонених чинним законодавством надходжень.

3.2. Центр у розпорядником коштiв та майна. Бухгалтерський облiк

ведеться за правилами, що дiють в Украєнi. Центр провадить облiк ре-

зультатiв роботи, внутрiшньогосподарський контроль за фiнансово-гос-

подарською дiяльнiстю, бухгалтерський i статистичний облiк, складау

звiти й подау єх вiдповiдним органам у визначенi строки, забезпечуу до-

стовiрнiсть звiтiв i балансiв.

3.3. Ревiзiя фiнансово-господарськоє дiяльностi Центрiв здiйснюуться

вiдповiдно Республiканським комiтетом по фiзичнiй культурi i спорту

Автономноє Республiки Крим, управлiннями з питань фiзичноє культури

i спорту обласних. Києвськоє та Севастопольськоє мiських державних

адмiнiстрацiй, а також iншими державними органами вiдповiдно до чин-

ного законодавства.

106

4.1. До складу Центру входять районнi та мiськi центри або вiддiлен-

ня, дитячо-юнацькi спортивнi школи iнвалiдiв (ДЮСШi), спецiалiзованi

дитячо-юнацькi школи параолiмпiйського резерву (СДЮШПР), фiзкуль-

гурно-спортивнi клуби iнвалiдiв.

4.2. Центри очолюють начальники, якi призначаються вiдповiдно на-

казами Республiканського комiтету по фiзичнiй культурi i спорту Авто-

номноє Республiки Крим, управлiнь з питань фiзичноє культури i спорту

обласних. Києвськоє та Севастопольськоє мiських державних адмiнiстра-

цiй за погодженням з Украєнським центром з фiзичноє культури i спорту

iнвалiдiв “iнваспорт”.

4.3. Кошториси видаткiв та штатнi розписи Центрiв затверджуються

Республiканським комiтетом по фiзичнiй культурi i спорту Автономноє

Республiки Крим, управлiннями з питань фiзичноє культури i спорту об-

ласних, Києвськоє та Севастопольськоє мiських державних адмiнiстрацiй.

/- ‘->

2.2. Громадськi органи, об’уднання

та iншi форми самоорганiзацiє iнвалiдiв

Про благодiйництво та благодiйнi органiзацiє

Закон Украєни

вiд 16 вересня 1997 року № 531/97-ВР

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1997, № 46, ст. 292)

(Витяг)

Роздiл i. Загальнi положення

Стаття 1. Визначення термiнiв та понять

У цьому Законi наведенi нижче термiни та поняття вживаються в та-

кому значеннi:

благодiйництво – добровiльна безкорислива пожертва фiзичних та

юридичних осiб у поданнi набувачам матерiальноє, фiнансовоє, органiза-

цiйноє та iншоє благодiйноє допомоги; специфiчними формами благодiй-

ництва у меценатство i спонсорство;

благодiйна дiяльнiсть – безкорислива дiяльнiсть благодiйних органi-

зацiй, що не передбачау одержання прибуткiв вiд цiує дiяльностi;

благодiйна органiзацiя – недержавна органiзацiя, головною метою

дiяльностi якоє у здiйснення благодiйноє дiяльностi в iнтересах суспiль-

ства або окремих категорiй осiб згiдно з цим Законом;

благодiйники – фiзичнi та юридичнi особи, якi здiйснюють благодiй-

ництво в iнтересах набувачiв благодiйноє допомоги;

набувачi благодiйноє допомоги – фiзичнi та юридичнi особи, якi по-

требують i отримують благодiйну допомогу;

107

меценатство – добровiльна безкорислива дiяльнiсть фiзичних иi-iи у

матерiальнiй, фiнансовiй та iншiй пiдтримцi набувачiв благодiйноє допо-

моги;

спонсорство – добровiльна безприбуткова участь фiзичних та юри-

дичних осiб у матерiальнiй пiдтримцi благодiйноє дiяльностi з метою по-

пуляризацiє винятково свого iменi (назви), торговоє марки.

Стаття 4. Основнi напрями благодiйництва та благодiйноє

дiяльностi

Благодiйництво, благодiйна дiяльнiсть здiйснюються у таких основ-

них напрямах:

полiпшення матерiального становища набувачiв благодiйноє допомо-

ги, сприяння соцiальнiй реабiлiтацiє малозабезпечених, безробiтних, iн-

валiдiв, iнших осiб, якi потребують пiклування, а також подання допомо-

ги особам, якi через своє фiзичнi або iншi вади обмеженi в реалiзацiє
своєх

прав i законних iнтересiв;

подання допомоги громадянам, якi постраждали внаслiдок стихiйного

лиха, екологiчних, техногенних та iнших катастроф, в результатi
соцiальних

конфлiктiв, нещасних випадкiв, а також жертвам репресiй, бiженцям;

сприяння розвитку охорони здоров’я, масовоє фiзичноє культури,

спорту i туризму, пропагування здорового способу життя, участь у по-

даннi медичноє допомоги населенню та здiйснення соцiального догляду

за хворими, iнвалiдами, одинокими, людьми похилого вiку та iншими

особами, якi через своє фiзичнi, матерiальнi чи iншi особливостi
потребу-

ють соцiальноє пiдтримки та пiклування;

сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги бага-

тодiтним та малозабезпеченим сiм’ям.

Конкретнi напрями благодiйництва та благодiйноє дiяльностi визна-

чаються благодiйниками i статутами (положеннями) благодiйних орга-

нiзацiй.

Про професiйнi спiлки,

єх права та гарантiє дiяльностi

Закон Украєни

вiд 15 вересня 1999 року № 1045-ХiУ

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1999, № 45, ст. 397)

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Роздiл III. Профспiлковi органiзацiє

на пiдприумствах, в установах та органiзацiях

Стаття 38. Повноваження виборного органу профспiлковоє

органiзацiє на пiдприумствi, в установi або орга-

нiзацiє

Виборний орган профспiлковоє органiзацiє на пiдприумствi, в установi

або органiзацiє:

108

виходу на пенсiю працювали на ч>я”к”1—-, – .,

права користування нарiвнi з йото працiвниками наявними можливостя-

ми щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путiвками до

оздоровчих i профiлактичних закладiв та iншими соцiальними послугами

i пiльгами згiдно iз статутом пiдприумства, установи або органiзацiє та

колективним договором;

<...>

Положення

про Раду у справах iнвалiдiв

при Кабiнетi Мiнiстрiв Украєни

Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 12 грудня 1994 року № 837

1. Рада у справах iнвалiдiв при Кабiнетi Мiнiстрiв Украєни (далi – Ра-

да) е громадським консультативним органом, створеним з метою сприян-

ня розв’язанню соцiальних проблем iнвалiдiв.

2. Рада у своєй дiяльностi керууться Конституцiую, законами Украєни,

постановами Верховноє Ради Украєни, указами i розпорядженнями Пре-

зидента Украєни, декретами, постановами i розпорядженнями Кабiнету

Мiнiстрiв Украєни, а також цим Положенням.

3. У своєй роботi Рада взаумодiу з центральними i мiсцевими органами

державноє виконавчоє влади пiдприумствами, установами та органiза-

цiями, Фондом соцiального захисту iнвалiдiв, громадськими органiза-

цiями iнвалiдiв.

4. Рада вiдповiдно до покладених на неє завдань:

сприяу дiяльностi органiв державноє виконавчоє влади i громадських

органiзацiй у вирiшеннi правових, економiчних, соцiально-психологiч-

них питань соцiально-трудовоє реабiлiтацiє iнвалiдiв;

вивчау та аналiзуу проблеми iнвалiдiв;

здiйснюу за дорученням Кабiнету Мiнiстрiв Украєни аналiз дотриман-

ня органами державноє виконавчоє влади законодавства з питань захисту

прав iнвалiдiв, а також у разi потреби подау Кабiнетовi Мiнiстрiв
Украєни

пропозицiє про вдосконалення цього законодавства;

розробляу рекомендацiє щодо вдосконалення механiзму взаумодiє ор-

ганiв державноє виконавчоє влади з пiдприумствами, установами та орга-

нiзацiями у галузi забезпечення соцiальноє захищеностi iнвалiдiв i гро-

мадськими органiзацiями iнвалiдiв;

вивчау та аналiзуу досвiд зарубiжних краєн у розв’язаннi соцiальних

проблем iнвалiдiв з метою використання його у вiтчизнянiй практицi,

сприяу налагодженню та розширенню спiвробiтництва з вiдповiдними

мiжнародними органами та органiзацiями зарубiжних краєн.

5. Рада мау право запитувати в установах i органiзацiях вiдомостi, не-

обхiднi для єє дiяльностi, й документи з питань, що стосуються
розв’язан-

ня проблем iнвалiдiв.

109

6. До роботи Ради можуть залучатися (за погодженням а ксрiвпимiми;

працiвники мiнiстерств i вiдомств, мiсцевих органiв державноє виконав-

чоє влади, вченi та спецiалiсти в галузi соцiального захисту.

7. Раду очолюу голова.

8. Рада здiйснюу свою дiяльнiсть вiдповiдно до плану роботи, який за-

тверджууться єє головою.

9. Органiзацiйно-технiчне обслуговування Ради здiйснюуться Мiн-

соцзахистом.

10. Основною формою роботи Ради у засiдання, якi проводяться вiд-

повiдно до плану роботи, але не рiдше одного разу на квартал.

11. Рiшення Ради приймаються на основi консенсусу.

12. Рiшення Ради оформляються у виглядi протоколiв, експертних

висновкiв, рекомендацiй та пропозицiй, пiдписаних головою Ради.

Порядок

формування та розмiщення державних замовлень

на поставку продукцiє для державних потреб

i контролю за єх виконанням

Додаток до постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 29 лютого 1996 року № 266

(З наступними змiнами)

(Витяг)

II. Розмiщення державних замовлень

i укладання державних контрактiв

6. Державнi замовники, виходячи iз затверджених обсягiв державних

замовлень та видiлених на єх виконання коштiв, самостiйно розмiщують

замовлення на поставку продукцiє для державних потреб серед виконав-

цiв на конкурсних засадах у порядку, визначеному законодавством, крiм

випадкiв, передбачених частиною 8 статтi 2 Закону Украєни “Про постав-

ки продукцiє для державних потреб”.

(Пункт 6 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою КМ № 1412 вiд

03.08.99)

Пiд час проведення конкурсного вiдбору виконавцiв на поставку про-

дукцiє для державних потреб замовники зобов’язанi надати перевагу пiд-

приумствам УТОСу, УТОГу та Союзу органiзацiй iнвалiдiв, у тому числi

шляхом застосування преференцiйноє поправки у розмiрi 15 вiдсоткiв

цiни на продукцiю власного виробництва, запропоновану зазначеними

пiдприумствами.

(Пункт 6 доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ № 1412 вiд

03.08.99)

Преференцiйна поправка застосовууться у разi, коли продукцiя, що е

предметом закупiвлi, вiдповiдау всiм iншим вимогам, якi обгрунтовано ви-

суваються державним замовником. До таких вимог належить якiсть, пiсля-

110

лопчна чистота, умови поставки i розрахункiв.

(Пункт б доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ № 1412 вiд

Пi.08.99)

Перечiк продукцiє, пiдчас закупiвлi якоє державнi замовники надають

перевагу пiдприумствам УТОСу, УТОГу та Союзу органiзацiй iнвалiдiв,

затверджууться Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.

(Пункт 6 доповнено абзацом згiдно з Постановою КМ № 1412 вiд

03.08.99)

Про надання у 2000 роцi

безповоротноє фiнансовоє допомоги УТОГу

Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 27 серпня 2000 року № 337-р

Для створення нових i збереження дiючих робочих мiсць для iнва-

лiдiв надати у 2000 роцi УТОГу безповоротну фiнансову допомогу в

сумi 2150 тис. гривень за рахунок цiльових коштiв Фонду соцiального

захисту iнвалiдiв, призначених для працевлаштування iнвалiдiв i здiй-

снення заходiв щодо єх соцiально-трудовоє та професiйноє реабiлi-

тацiє.

111

Роздiл З

МЕДИКО-СОЦiАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА

ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТi iНВАЛiДiВ

3.1- Система медико-соцiальноє експертизи

Основи законодавства Украєни

про охорону здоров’я

Закон Украєни

вiд 19 листопада 1992 року № 2801-Хii

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1993, № 4, ст. 19)

(Вводиться в дiю Постановою ВР № 2802-12 вiд 19.11.92.

ВВР, 1993, № 4, ст. 20)

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Роздiл IX. Медична експертиза

Стаття 69. Медико-соцiальна експертиза втрати праце-

зданостi

Експертиза тимчасовоє непрацездатностi громадян здiйснюуться у

закладах охорони здоров’я лiкарем або комiсiую лiкарiв, якi встановлюють

факт необхiдностi надання вiдпустки у зв’язку з хворобою, калiцтвом,

вагiтнiстю та пологами, для догляду за хворим членом сiм’є, у перiод
каран-

тину, для протезування, санаторно-курортного лiкування, визначають

необхiднiсть i строки тимчасового переведення працiвника у зв’язку з

хворобою на iншу роботу у встановленому порядку, а також приймають

рiшення про направлення на медико-соцiальну експертну комiсiю для

визначення наявностi та ступеня тривалоє або стiйкоє втрати
працездатностi.

Експертиза тривалоє або стiйкоє втрати працездатностi здiйснюуться

медико-соцiальними експертними комiсiями, якi встановлюють ступiнь та

причину iнвалiдностi, визначають для iнвалiдiв роботи i професiє,
доступнi

єм за станом здоров’я, перевiряють правильнiсть використання працi iн-

валiдiв згiдно з висновком експертноє комiсiє та сприяють вiдновленню

працездатностi iнвалiдiв.

Висновки органiв медико-соцiальноє експертизи про умови i характер

працi iнвалiдiв у обов’язковими для власникiв та адмiнiстрацiє
пiдприумств,

установ i органiзацiй.

Порядок органiзацiє та проведення медико-соцiальноє експертизи вста-

новлюуться Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.

112

про медико-соцiальну експертизу

Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 22 лютого 1992 року № 83

(Витяг)

1. Загальнi положення

1. Медико-соцiальна експертиза визначау ступiнь обмеження житту-

дiяльностi людини, причину, час настання, групу iнвалiдностi, сприяу

проведенню ефективних заходiв щодо профiлактики iнвалiдностi, реабiлiта-

цiє iнвалiдiв, пристосування єх до суспiльного життя.

2. Медико-соцiальнiй експертизi пiдлягають особи, якi втратили здо-

ров’я внаслiдок захворювання, травм та уроджених дефектiв, що обмежуу єх

життудiяльнiсть, а також особи, якi за чинним законодавством мають право

на соцiальну допомогу, компенсацiю втраченого заробiтку або звiльнення

вiд виконання вiдповiдних обов’язкiв тощо.

3. Медико-соцiальна експертиза виявляу компенсаторно-адаптацiйнi

можливостi особи, реалiзацiя яких сприятиме функцiональнiй, психо-

логiчнiй, соцiальнiй, професiйнiй реабiлiтацiє та адаптацiє iнвалiда.

4. Залежно вiд ступеня втрати здоров’я iнвалiднiсть подiляуться на три

групи. Причинами iнвалiдностi у: загальне захворювання, трудове
калiцтво,

професiйне захворювання, iнвалiднiсть з дитинства; для вiйськово-служ-

бовцiв – поранення, контузiя, калiцтво, одержанi при захистi Батькiвщини

або при виконаннi iнших обов’язкiв вiйськовоє служби, чи захворювання,

пов’язане з перебуванням на фронтi, або калiцтво, одержане внаслiдок

нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язкiв вiйськовоє

служби, чи захворювання, не пов’язане з перебуванням на фронтi, а в

спецiально передбачених законодавством випадках – захворювання, одер-

жане при виконаннi обов’язкiв вiйськовоє служби. Законодавством Украєни

можуть бути встановленi й iншi причини iнвалiдностi.

5. Органом, який здiйснюу медико-соцiальну експертизу, у медико-

соцiальнi експертнi комiсiє (МСЕК), що органiзуються в самостiйнi
центри,

бюро при обласних вiддiлах охорони здоров’я. Вiдповiдно до закону

Украєни “Про основи соцiальноє захищеностi iнвалiдiв в Украєнськiй РСР”

медико-соцiальнi експертнi комiсiє перебувають у вiданнi Мiнiстерства

охорони здоров’я Украєни i проводять свою роботу за таким територiальним

принципом:

республiканська;

Кримська, обласнi, центральнi мiськi (в мiстах Киувi i Севастополi)*.

6. Медико-соцiальнi експертнi комiсiє у своєй роботi керуються законами

Украєни, постановами i розпорядженнями Кабiнету Мiнiстрiв Украєни, цим

Положенням, наказами, iнструкцiями, вказiвками Мiнiстерства охорони

здоров’я Украєни та iншими нормативними актами.

* Надалi – центральнi мiськi, мiськi, мiжрайоннi, районнi.

113

7. Висновки медико-счщвльппл -.^-..-,,-. –

характер працi iнвалiдiв с обов’язковими для пiдприумств, установ i

органiзацiй, незалежно вiд форм власностi i видiв єх дiяльностi.

8. Медико-соцiальнi експертнi комiсiє проводять роботу на базi

лiкувально-профiлактичних закладiв, якi надають єм примiщення, ме-

дичне i господарське обладнання, необхiдне для проведення експертизи

хворих та зберiгання документiв, а також забезпечують єх санiтарним

автотранспортом для огляду хворих удома та здiйснення контролю за

виконанням iндивiдуальних програм реабiлiтацiє. Перелiк необхiдного

обладнання й iнвентарю затверджууться Мiнiстерством охорони здоров’я

Украєни.

В окремих випадках незалежно вiд мiсцевих умов медико-соцiальнi

експертнi комiсiє можуть розмiщуватись в примiщеннях, що надаються

єм за рiшенням мiсцевих органiв державного управлiння.

Витрати на утримання медико-соцiальних експертних комiсiй прова-

дяться за рахунок асигнувань, передбачуваних вiдповiдно у республiкан-

ському та мiсцевих бюджетах.

9. Медико-соцiальнi експертнi комiсiє мають штамп i печатку.

II. Органiзацiя 1 склад медико-соцiальних експертних комiсiй

10. Медико-соцiальнi експертнi комiсiє утворюються, реорганiзуються i

лiквiдуються Мiнiстерством охорони здоров’я Украєни, вiддiлами (управ-

лiннями) охорони здоров’я Ради Мiнiстрiв Кримськоє АРСР, облвиконкомiв,

Києвського i Севастопольського мiськвиконкомiв.

11. Формування медико-соцiальних експертних комiсiй провадиться з

урахуванням чисельностi обслуговуваного населення, кiлькостi оглянутих

зазначеними комiсiями хворих протягом року, у тому числi iнвалiдiв.

12. Залежно вiд рiвня, структури захворюваностi та iнвалiдностi

утворюються такi медико-соцiальнi експертнi комiсiє: загального

профiлю; спецiалiзованого профiлю для огляду хворих на туберкульоз,

осiб з психiчними розладами, захворюваннями органiв зору, органiв

кровообiгу тощо.

Мiськi, районнi комiсiє утворюються, як правило, з розрахунку одна

комiсiя на 100 тис. чоловiк вiком 16 рокiв i старше, мiжрайоннi – у

районах, мiстах з меншою кiлькiстю населення.

Обласна, центральна мiська комiсiя утворюуться з розрахунку на п’ять

мiських, мiжрайонних, районних комiсiй. У м. Севастополi утворюуться

одна центральна мiська комiсiя.

13. Мiськi, мiжрайоннi, районнi медико-соцiальнi експертнi комiсiє

утворюються в складi трьох лiкарiв-експертiв (терапевта, хiрурга, невро-

патолога), фахiвця з медико-соцiальноє реабiлiтацiє (лiкаря-реабiлiто-

лога), психолога. До комiсiй спецiалiзованого профiлю входять два

лiкарi, спецiальнiсть яких вiдповiдау профiлю комiсiє, i терапевт чи

невропатолог.

14. Республiканська, Кримська, обласна, центральна мiська медико-со-

цiальна експертна комiсiя утворюуться в складi чотирьох
лiкарiв-експертiв,

лiкаря-реабiлiтолога, юриста, економiста. При впровадженнi
автоматизованоє

системи управлiння до складу комiсiє включауться програмiст або
оператор,

консультанти з медичних або технiчних питань,

114

тор, а комiсiй, що Ану”” –

додатково – прибиральниця службових примiщень i гардсричмиг. ->.. ..>,.

мами встановленими для полiклiнiк, а при наявностi спецiального авто-

мобiля – ВОДiЄ.

16. Головою медико-соцiальноi експертноє комiсiє призначауться один iз

лiкарiв, що входить до неє. Голова медико-соцiальноє експертноє комiсiє

органiзуу єє роботу, забезпечуу якiсне проведення медико-соцiальноє екс-

пертизи i несе персональну вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть комiсiє.

17. Для координацiє дiяльностi органiв медико-соцiальноє експертизи в

областях, де е п’ять i бiльше обласних МСЕК, призначауться головний

експерт. В iнших областях. Кримськiй АРСР, мiстах Киувi i Севастополi

обов’язки головного експерта покладаються на голову однiує з комiсiй.

Цi. Обов’язки i права медико-соцiальних експертних комiсiй

18. Мiськi, мiжрайоннi, районнi медико-соцiальнi експертнi комiсiє:

а) визначають ступiнь обмеження життудiяльностi людини, у тому

числi стан працездатностi, групу, причину i час настання iнвалiдностi, а

також ступiнь втрати професiйноє працездатностi (у процентах) працiв-

никiв, якi одержали калiцтво чи iнше ушкодження здоров’я, пов’язане з

виконанням своєх трудових обов’язкiв;

б) встановлюють потребу iнвалiдiв у соцiальнiй допомозi, що була б

спрямована на полегшення наслiдкiв погiршення здоров’я (протезування,

засоби пересування, робочi пристосування, постiйний догляд тощо);

в) розробляють заходи медико-соцiальноє реабiлiтацiє та iндивiдуальнi

програми реабiлiтацiє та адаптацiє iнвалiдiв, здiйснюють контроль за єх

реалiзацiую. У разi невиконання пiдприумствами, установами й органi-

зацiями цих заходiв i програм приймають рiшення про вiдрахування ними

вiдповiдних коштiв до Фонду Украєни соцiального захисту iнвалiдiв;

г) вивчають структуру i динамiку iнвалiдностi за групами, причинами,

окремими захворюваннями, територiальними ознаками, в розрiзi окре-

мих пiдприумств тощо;

д) разом з лiкувально-профiлактичними закладами вивчають резуль-

тати диспансеризацiє, переважно осiб, якi часто й тривалий час хворiють,

та iнвалiдiв;

е) вивчають наслiдки подовження строкiв тимчасовоє непрацездат-

ностi на перiод вiдновного лiкування, переогляду iнвалiдiв з метою

виявлення ефективностi реабiлiтацiйних заходiв, визначення реабiлiта-‘

цiйного потенцiалу;

ж) надають консультативну допомогу лiкарям лiкувально-профiлак-

тичних закладiв з питань медико-соцiальноє реабiлiтацiє iнвалiдiв;

з) разом з лiкувально-профiлактичними закладами, пiдприумствами,

установами, органiзацiями, профспiлками аналiзують умови працi з метою

виявлення факторiв, що небезпечно впливають на здоров’я й працездатнiсть

працiвникiв, а також визначення умов та видiв працi, робiт i професiй
для

хворих та iнвалiдiв;

i) оцiнюють стан здоров’я населення, прогнозують динамiку первинноє

iнвалiдностi;

115

нови, органiзацiє, профспiлковi органи та громадськiсть про рiвень iнва-

лiдностi, єє причини, заходи медико-соцiальноє реабiлiтацiє.

19. Республiканська, Кримська, обласнi, центральнi мiськi медико-

соцiальнi експертнi комiсiє:

а) здiйснюють органiзацiйно-методичне керiвництво та контроль за

дiяльнiстю вiдповiдно Кримськоє, обласних, центральних мiських,

районних, мiжрайонних, мiських медико-соцiальних експертних комiсiй,

перевiряють прийнятi ними рiшення i в разi визнання єх безпiдставними

змiнюють єх;

в) проводять у складних випадках огляд хворих та iнвалiдiв за на-

правленнями вiдповiдно Кримськоє, обласних, центральних мiських,

районних, мiжрайонних, мiських медико-соцiальних експертних комiсiй;

г) визначають потреби iнвалiдiв у автомобiлях з ручним керуванням

або мотоколясках;

ж) розробляють комплекснi заходи щодо профiлактики та зниження

рiвня iнвалiдностi, а також медико-соцiальноє реабiлiтацiє iнвалiдiв;

з) здiйснюють у межах своєх повноважень контроль за полiпшенням

соцiального стану iнвалiдiв та наданням єм пiльг;

i) аналiзують рiвень та динамiку iнвалiдностi, стан медико-соцiальноє

реабiлiтацiє iнвалiдiв в Украєнi (областi, мiстi, районi);

20. Медико-соцiальнi експертнi комiсiє мають право:

а) одержувати вiд органiв i закладiв охорони здоров’я, пiдприумств,

установ, органiзацiй, незалежно вiд форм власностi i видiв єх
дiяльностi,

вiдомостi, необхiднi для роботи комiсiй;

б) направляти осiб, якi проходять огляд, до лiкувально-профiлактичних

закладiв для уточнення дiагнозу i вiдповiдного лiкування;

г) подавати державним органам матерiали для вжиття вiдповiдних

заходiв стосовно посадових осiб пiдприумств, установ, органiзацiй, якi

ущемлюють права iнвалiдiв.

IV. Огляд громадян у медико-соцiальних експертних комiсiях

21. Огляд громадян у медико-соцiальних експертних комiсiях прово-

диться за мiсцем проживання або лiкування за направленням вiдповiд-

ного лiкувально-профiлактичного закладу при пред’явленнi паспорта чи

iншого документа, що засвiдчуу особу.

22. Хворого, який направляуться на комiсiю, представляу лiкар, який

лiкуу, або голова лiкарсько-консультацiйноє комiсiє лiкувально-про-

фiлактичного закладу. Для вирiшення соцiальних питань запрошуються

представники власника пiдприумства, установи, органiзацiє, де працюу

хворий, або уповноваженого ним органу та профспiлкового комiтету.

23. Медико-соцiальна експертиза повинна здiйснюватися пiсля

повного та всебiчного медичного обстеження, проведення необхiдних

дослiджень, визначення клiнiко-функцiонального дiагнозу, соцiально-

психологiчного дiагнозу, професiйно-трудового прогнозу, одержання

результатiв вiдновного лiкування, соцiально-трудовоє реабiлiтацiє та

iнших даних, що пiдтверджують стiйкий або необоротний характер

захворювання.

116

А*>, иi/^єi^./.^—— – –

обгрунтованiсть направлення громадян на медико-соцiальну експертизу

покладауться на керiвника лiкувально-профiлактичного закладу.

25. Медико-соцiальнi експертнi комiсiє проводять засiдання тiльки у

повному складi i колегiальне приймають рiшення. Данi експертного

огляду i рiшення заносяться до акта огляду та протоколу засiдання

медико-соцiальноє експертноє комiсiє, якi пiдписуються головою, чле-

нами комiсiє i засвiдчуються печаткою.

26. Медико-соцiальнi експертнi комiсiє при встановленнi iнвалiдностi

керуються iнструкцiую про встановлення груп iнвалiдностi, затвердже-

ною Мiнiстерством охорони здоров’я Украєни за погодженням з Радою

Федерацiє незалежних профспiлок Украєни.

27. Якщо голова або окремi члени комiсiє не згоднi з прийнятим

рiшенням, то до акта огляду вноситься єх окрема думка i акт у триденний

строк подауться Кримськiй, обласнiй або центральнiй мiськiй комiсiє, яка

приймау вiдповiдне рiшення.

28. Рiшення Кримськоє, обласних, центральних мiських медико-

соцiальних експертних комiсiй (у тому числi при оглядi в складних

випадках) приймаються бiльшiстю голосiв членiв комiсiє. При рiвностi

голосiв голос голови комiсiє у вирiшальним. Член комiсiє, не згодний з

прийнятим рiшенням, викладау свою окрему думку в письмовому виглядi,

яка додауться до акта огляду. При наполяганнi цього члена комiсiє акт

огляду надсилауться до Мiнiстерства охорони здоров’я Украєни.

29. Якщо хворий за станом здоров’я згiдно з висновком лiкарсько-

консультацiйноє комiсiє лiкувально-профiлактичного закладу не може

з’явитися до медико-соцiальноє експертноє комiсiє, огляд проводиться

вдома або в стацiонарi, де вiн перебувау на лiкуваннi. У виняткових

випадках (наприклад, коли громадянин проживау у вiддаленiй, важко-

доступнiй мiсцевостi) медико-соцiальнi експертнi комiсiє можуть

приймати рiшення заочно за згодою громадян, керуючись матерiалами

медичних справ.

30. Датою встановлення iнвалiдностi вважауться день надходження до

медико-соцiальноє експертноє комiсiє документiв, необхiдних для огляду

хворого.

iнвалiднiсть встановлюуться до першого числа мiсяця, наступного за

мiсяцем, на який призначено черговий переогляд хворого.

31. Переогляд iнвалiдiв з нестiйкими, оборотними морфологiчними

змiнами та порушеннями функцiй органiв i систем органiзму з метою

визначення ефективностi вiдновного лiкування та реабiлiтацiйних

заходiв, стану здоров’я i ступеня соцiальноє адаптацiє проводиться через

1-3 роки.

Переогляд iнвалiдiв ранiше вказаних строкiв, а також громадян,

iнвалiднiсть яким встановлено без зазначення строку переогляду,

проводиться при змiнi стану здоров’я i працездатностi або при виявленнi

фактiв зловживань чи помилок, допущених у встановленнi групи

iнвалiдностi.

Група iнвалiдностi без зазначення строку переогляду встановлюуться

громадянам при анатомiчних дефектах, стiйких необоротних морфологiч-

них змiнах та порушеннях функцiй органiв i систем органiзму, неефектив-

117

ностi реабiлiтацiйних заходiв, неможливостi вiднивльппл ^ц,^…..”. _

тацiє, несприятливому прогнозi динамiки працездатностi з урахуванням

реальних соцiально-економiчних обставин у районi проживання iнвалiда, а

також чоловiкам старше шiстдесяти рокiв i жiнкам старше п’ятдесяти п’яти

рокiв, iнвалiдам, у яких строк переогляду настау: у чоловiкiв пiсля

досягнення шiстдесяти рокiв, жiнок – п’ятдесяти п’яти рокiв.

32. Медико-соцiальнi експертнi комiсiє видають особам, визнаним

iнвалiдами, довiдки МСЕК та iндивiдуальнi реабiлiтацiйнi програми i в

триденний строк надсилають копiє цих документiв вiддiлу соцiального

забезпечення рай(мiськ)виконкому, на територiє якого проживау iнвалiд.

Копiя програми надсилауться також пiдприумству, установi, органiзацiє,
яка

зобов’язана надавати соцiальну допомогу i здiйснювати реабiлiтацiю

iнвалiда.

Форми документiв, що використовуються у роботi медико-соцiальних

експертних комiсiй, затверджуються Мiнiстерством охорони здоров’я

Украєни.

33. Голова або працiвники медико-соцiальних експертних комiсiй,

виннi у прийняттi навмисно неправильного рiшення i незаконнiй видачi

документiв про iнвалiднiсть, несуть вiдповiдальнiсть, передбачену

чинним законодавством.

V. Порядок оскарження рiшень

медико-соцiальних експертних комiсiй

34. У разi незгоди оглянутого з рiшенням районноє, мiжрайонноє

мiськоє медико-соцiальноє експертноє комiсiє вiн протягом мiсяця мау

право подати про це письмову заяву до республiканськоє. Кримськоє,

обласноє, центральноє мiськоє медико-соцiальноє експертноє комiсiє або

до медико-соцiальноє експертноє комiсiє, в якiй вiн проходив огляд, чи
до

вiдповiдного вiддiлу (управлiння) охорони здоров’я. Комiсiя, що

проводила огляд, або вiддiл (управлiння) охорони здоров’я в триденний

строк з дня одержання заяви надсилають усi наявнi документи разом iз

заявою на розгляд республiканськоє. Кримськоє, обласноє, центральноє

мiськоє медико-соцiальноє експертноє комiсiє, яка не пiзнiш як через

мiсяць з дня подання заяви проводить переогляд хворого i приймау

вiдповiдне рiшення.

35. Рiшення республiканськоє. Кримськоє, обласноє, центральноє

мiськоє медико-соцiальноє експертноє комiсiє може бути оскаржене до

Мiнiстерства охорони здоров’я Украєни.

Мiнiстерство охорони здоров’я Украєни при виявленнi фактiв порушення

законодавства про медико-соцiальну експертизу доручау iншому складу

обласноє або республiканськiй медико-соцiальнiй експертнiй комiсiє з

урахуванням усiх наявних обставин повторно розглянути питання, рiшення

з якого оскаржууться, а також вживау iнших заходiв, що забезпечують

дотримання чинного законодавства при проведеннi медико-соцiальноє

експертизи.

Рiшення медико-соцiальноє експертноє комiсiє може бути оскаржене

до суду в установленому порядку.

118

про систему експертизи

по встановленню причинного зв’язку

хвороб, iнвалiдностi i смертi

з дiую iонiзуючого випромiнення

та iнших шкiдливих чинникiв

внаслiдок аварiє на Чорнобильськiй ДЕС

Затверджено наказом Мiнiстерства охорони здоров’я

i Мiнiстерства Украєни з питань надзвичайних ситуацiй

та у справах захисту населення вiд наслiдкiв

Чорнобильськоє катастрофи

вiд ЗО травня 1997 року № 166/129

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

20 жовтня 1997 року за № 491/2295

(Витяг)

i. Загальнi положення

1. Складовими системи експертизи по встановленню причинного

зв’язку хвороб, iнвалiдностi i смертi з дiую iонiзуючого випромiнення та

iнших шкiдливих чинникiв внаслiдок аварiє на ЧАЕС у такi експертнi

комiсiє:

– для дорослих – Центральна та регiональнi мiжвiдомчi експертнi ко-

мiсiє (далi – мiжвiдомчi експертнi комiсiє), обласнi (мiськi)
спецiалiзованi

медико-соцiальнi експертнi комiсiє (далi – облспецМСЕК) та обласнi

спецiалiзованi лiкарсько-консультативнi комiсiє (облспецЛКК);

– для дiтей – Центральна дитяча та дитячi обласнi (мiськi) спе-

цiалiзованi лiкарсько-консультативнi комiсiє (дитячi облспецЛКК).

2. Система експертизи по встановленню причинного зв’язку хвороб,

iнвалiдностi i смертi з дiую iонiзуючого випромiнення та iнших шкiдли-

вих чинникiв внаслiдок аварiє на ЧАЕС запроваджууться спiльним

рiшенням Мiнiстерства охорони здоров’я i Мiнiстерства Украєни з

питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiд-

кiв Чорнобильськоє катастрофи.

3. Основною метою системи експертизи у з’ясування причин та

обставин виникнення тих чи iнших захворювань та ускладнень єх

перебiгу i наявностi можливого впливу iонiзуючого випромiнення та

iнших шкiдливих чинникiв внаслiдок аварiє на ЧАЕС на єх розвиток,

вивчення причин iнвалiдизацiє i зв’язок причин смертi iз зазначеними

хворобами, офiцiйне пiдтвердження такого зв’язку, сприяння прове-

денню ефективних заходiв щодо профiлактики iнвалiдностi та своучасноє

соцiально-трудовоє реабiлiтацiє постраждалих.

4. Експертизi по встановленню причинного зв’язку хвороб, iнва-

лiдностi i смертi з дiую iонiзуючого випромiнення та iнших шкiдливих

чинникiв внаслiдок аварiє на ЧАЕС пiдлягають особи, якi за чинним

законодавством мають статус осiб, якi постраждали внаслiдок Чорно-

бильськоє катастрофи.

119

5. Експертиза виявляу компенсаторно-адаптацiйнi можливостi осоои,

реалiзацiя яких сприятиме функцiональнiй, психологiчнiй, соцiальнiй,

професiйнiй реабiлiтацiє та адаптацiє постраждалих.

6. Вiдповiдно до Закону Украєни “Про статус i соцiальний захист

громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи” екс-

пертнi комiсiє знаходяться у вiданнi Мiнiстерства охорони здоров’я i

здiйснюють свою роботу за територiальним принципом.

7. Висновки експертних комiсiй про причини захворювань по-

страждалих осiб у пiдставою для пiдприумств, установ i органiзацiй,

незалежно вiд форм власностi i видiв єх дiяльностi, для надання єм
пiльг,

передбачених чинним законодавством.

II. Органiзацiя i склад експертних комiсiй

12. Експертнi комiсiє утворюються, реорганiзуються i лiквiдуються

спiльним наказом Мiнiстерства охорони здоров’я i Мiнiстерства Украєни з

питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд
наслiдкiв

Чорнобильськоє катастрофи.

13. Органiзацiя експертних комiсiй проводиться з урахуванням чи-

сельностi постраждалого населення, що проживау на територiє дiяльностi

такоє комiсiє.

14. До складу експертноє комiсiє входить технiчна група, експерти

консультативноє групи i безпосередньо члени експертноє комiсiє.

15. Склад членiв експертних комiсiй затверджууться раз у два роки

Мiнiстерством охорони здоров’я i Мiнiстерством Украєни з питань

надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв

Чорнобильськоє катастрофи за поданням управлiнь охорони здоров’я та

управлiнь у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильськоє

катастрофи обласних, мiських державних адмiнiстрацiй.

До складу членiв експертноє комiсiє входять досвiдченi фахiвцi

установ та закладiв охорони здоров’я Украєни, представники мiнiстерств,

що єх засновують, якi пройшли пiдготовку з радiацiйноє медицини.

16. Група експертiв консультативноє групи формууться iз високо-

квалiфiкованих фахiвцiв з рiзних медичних спецiальностей, якi пройшли

пiдготовку з радiацiйноє медицини, профiльних та базового закладiв. Єє

склад затверджууться також спiльним рiшенням управлiння охорони

здоров’я та управлiння у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорно-

бильськоє катастрофи обласних (мiських) державних адмiнiстрацiй.

17. Протягом двох рокiв склад членiв експертних комiсiй повинен

бути оновлений на ЗО вiдсоткiв, експерти консультативноє групи – замi-

ненi (експерти не можуть бути членами експертноє комiсiє).

18. Засiдання експертних комiсiй проводяться щомiсяця, а при

необхiдностi – частiше.

19. Термiн розгляду медичних справ:

– не бiльше 3-х мiсяцiв – для Центральноє мiжвiдомчоє експертноє ко-

мiсiє та Центральноє дитячоє спецiалiзованоє лiкарсько-консультативноє

комiсiє;

– не бiльше 2-х мiсяцiв – для iнших експертних комiсiй.

20. Центральна мiжвiдомча експертна комiсiя та Центральна дитяча

спецiалiзована лiкарсько-консультативна комiсiя:

120

мiжвiдомчих експертних комiсiй, о()лспецлк-г\. iаяпi”-“.”. “–.-^–,

– контролюють (не рiдше 1 разу на 2 роки) та аналiзують роботу вiд-

повiдних ланок системи експертизи, перевiряють ухваленi ними рiшення

i, в разi визнання єх безпiдставними, змiнюють;

– розробляють i подають на затвердження до МОЗ iнструктивно-

методичну документацiю та форми вiдомчоє звiтноє документацiє;

– проводять у складних випадках розгляд медичних справ постраж-

далих за направленням МОЗ Украєни;

21. Регiональнi мiжвiдомчi експертнi комiсiє, облспецЛКК та дитячi

облспецЛКК:

– вивчають структуру i динамiку захворюваностi за групами, причи-

нами, окремими хворобами, територiальними ознаками;

– разом з лiкувально-профiлактичними закладами вивчають резуль-

тати диспансеризацiє (переважно осiб, якi часто й тривалий час хворiють,

та iнвалiдiв);

26. Експертнi комiсiє мають право:

– одержувати вiд органiв i закладiв охорони здоров’я, пiдприумств,

установ, органiзацiй (незалежно вiд форм власностi i видiв єх
дiяльностi)

вiдомостi, необхiднi для роботи комiсiй;

– направляти постраждалих осiб, якi подали медичнi справи на роз-

гляд експертних комiсiй, до спецiалiзованих лiкувально-профiлактичних

закладiв для уточнення дiагнозу i вiдповiдного лiкування.

III. Розгляд медичних справ в експертних комiсiях

27. Розгляд медичних справ в експертних комiсiях проводиться за

особистим зверненням та направленням спецiалiзованого лiкувально-

профiлактичного закладу при наявностi посвiдчення постраждалого

внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи.

28. Центральна мiжвiдомча експертна комiсiя приймау на розгляд:

– медичнi справи осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє

катастрофи та продовжують працювати на об’уктi “Укриття”;

– медичнi справи для встановлення причинного зв’язку хвороб,

iнвалiдностi i смертi виключно з дiую iонiзуючого випромiнення;

– конфлiктнi та складнi для вирiшення медичнi справи, надiсланi з

регiональних мiжвiдомчих експертних комiсiй.

29. Центральна дитяча спецЛКК приймау на розгляд медичнi справи

дiтей, потерпiлих вiд Чорнобильськоє катастрофи, при виникненнi

конфлiктiв та у складних для експертизи випадках.

30. Регiональнi мiжвiдомчi експертнi комiсiє приймають на розгляд:

– медичнi справи учасникiв лiквiдацiє наслiдкiв аварiє на ЧАЕС, згiдно

з Перелiком областей, з яких особами, якi постраждали внаслiдок Чорно-

бильськоє катастрофи, подаються документи на розгляд до регiональних

мiжвiдомчих експертних комiсiй;

– медичнi справи осiб, якi належать до потерпiлих вiд Чорнобильськоє

катастрофи з тих областей, де вiдсутнi облспецЛКК;

– медичнi справи громадян з числа тих, якi брали участь у лiквiдацiє

iнших ядерних аварiй, у ядерних випробуваннях, у вiйськових навчаннях

iз застосуванням ядерноє зброє або постраждали за iнших обставин вiд

121

радiацiйного опромiнення не з власноє вини, i яких вiднесено до вiд-

повiдних категорiй осiб, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє

катастрофи;

– конфлiктнi та складнi для експертного вирiшення медичнi справи,

надiсланi з облспецЛКК.

31. Обласнi спецiалiзованi лiкарсько-консультативнi комiсiє та дитячi

обласнi спецiалiзованi лiкарсько-консультативнi” комiсiє приймають на

розгляд:

– медичнi справи осiб, якi належать до потерпiлих вiд Чорнобильськоє

катастрофи, за мiсцем проживання (вiдповiдно дорослого i дитячого);

– медичнi справи учасникiв лiквiдацiє наслiдкiв аварiє на ЧАЕС з

раком щитовидноє залози, гемобластозами та у випадках, коли причина

виникнення хвороби внаслiдок аварiє на ЧАЕС не викликау сумнiвiв.

32. Експертиза медичноє документацiє повинна здiйснюватись пiсля

повного та всебiчного медичного обстеження постраждалого, прове-

дення необхiдних дослiджень, визначення клiнiко-функцiонального

дiагнозу.

33. Вiдповiдальнiсть за якiсть медичного обстеження та обгрунто-

ванiсть встановленого дiагнозу покладауться на керiвника спецiалiзо-

ваного лiкувально-профiлактичного закладу.

34. Експертнi комiсiє при встановленнi причинного зв’язку хвороб,

iнвалiдностi i смертi з дiую iонiзуючого випромiнення та iнших шкiд-

ливих чинникiв аварiє на ЧАЕС керуються: Перелiком хвороб, при яких

може бути встановлений причинний зв’язок з дiую iонiзуючого ви-

промiнення та iнших шкiдливих чинникiв у дорослого населення, яке

постраждало внаслiдок аварiє на Чорнобильськiй АЕС; Перелiком хвороб

i патологiчних станiв, ризик виникнення яких пiдвищууться в результатi

впливу на органiзм дитини iонiзуючого випромiнення та iнших шкiд-

ливих чинникiв внаслiдок аварiє на Чорнобильськiй АЕС; iнструкцiую по

застосуванню Перелiкiв хвороб, при яких може бути встановлений при-

чинний зв’язок хвороб, iнвалiдностi i смертi з дiую iонiзуючого випромi-

нення та iнших шкiдливих чинникiв у населення, яке постраждало

внаслiдок аварiє на Чорнобильськiй АЕС, затвердженими наказом МОЗ

вiд 17.05.97 №150.

35. Технiчна група експертноє комiсiє приймау медичнi справи, докумен-

тально єх фiксуу, готуу для розгляду експертами консультативноє групи,

пiсля розгляду експертною комiсiую формуу для архiву.

Група експертiв консультативноє групи проводить медичну експер-

тизу медичноє справи, визначау основну хворобу, обгрунтовуу можливий

єє зв’язок (чи його вiдсутнiсть) з дiую iонiзуючого випромiнення та
iнших

шкiдливих чинникiв внаслiдок аварiє на ЧАЕС, i подау пiдсумки на

засiдання експертноє комiсiє.

Члени експертноє комiсiє, пiсля обговорення медичноє справи на

засiданнi, голосуванням ухвалюють рiшення про наявнiсть (чи вiд-

сутнiсть) зв’язку хвороб, iнвалiдностi i смертi з дiую iонiзуючого
випро-

мiнеиня та iнших шкiдливих чинникiв аварiє на ЧАЕС.

Засiдання експертних комiсiй та експертиза медичних справ прово-

дяться поза нормою робочого часу за основним мiсцем роботи.

122

двох третин єє членiв. . ч^-…..-

рiвностi голосiв голос голови експертноє комiсiє у вирiшальним, -iл^г.

експертноє комiсiє, що не згоден з прийнятим рiшенням, у письмовому

виглядi викладау своє особливi мiркування, якi додаються до протоколу

засiдання. На вимогу цього члена комiсiє протокол засiдання надси-

лауться до Мiнiстерства охорони здоров’я. Рiшення заносяться до про-

токолу засiдання експертноє комiсiє, пiдписуються головою та членами

комiсiє, засвiдчуються печаткою комiсiє.

37. Якщо голова або окремi члени експертноє комiсiє не згоднi з

висновком експерта консультативноє групи – до експертного висновку

вносяться єх особливi мiркування.

38. Датою встановлення причинного зв’язку хвороб, iнвалiдностi i

смертi з дiую iонiзуючого випромiнення та iнших шкiдливих чинникiв

аварiє на ЧАЕС вважауться день надходження медичноє справи до

експертноє комiсiє.

39. Повторний розгляд медичних справ у разi невизнання причинного

зв’язку проводиться тiую ж експертною комiсiую при змiнi стану здоров’я

i працездатностi постраждалого або при виявленнi фактiв зловживань чи

помилок, котрих припустилися при встановленнi причинного зв’язку

хвороб, iнвалiдностi i смертi з дiую iонiзуючого випромiнення та iнших

шкiдливих чинникiв аварiє на ЧАЕС, не ранiше нiж через шiсть мiсяцiв

пiсля попереднього.

40. Експертнi комiсiє в тижневий строк видають експертний висновок

особам, у яких встановлено (не встановлено) причинний зв’язок хвороб,

iнвалiдностi i смертi з дiую iонiзуючого випромiнення та iнших шкiд-

ливих чинникiв внаслiдок аварiє на ЧАЕС.

41. Форми документiв, що використовуються в роботi експертних

комiсiй, затверджуються Мiнiстерством охорони здоров’я.

IV. Порядок оскарження рiшення експертних комiсiй

42. У разi незгоди заявника з рiшенням:

– облспецЛКК медична справа може бути розглянута в регiональнiй

мiжвiдомчiй експертнiй комiсiє;

– регiональноє мiжвiдомчоє експертноє комiсiє медична справа може

бути розглянута в Центральнiй мiжвiдомчiй експертнiй комiсiє;

– дитячоє облспецЛКК медична справа може бути розглянута в

Центральнiй дитячiй спецЛКК.

43. Рiшення Центральноє мiжвiдомчоє експертноє комiсiє та Централь-

ноє дитячоє спецiалiзованоє лiкарсько-консультативноє комiсiє може бути

оскаржене у Мiнiстерствi охорони здоров’я Украєни.

Мiнiстерство охорони здоров’я Украєни при виявленнi фактiв по-

рушення цього Положення доручау визначеним експертам розглянути

питання, рiшення з якого оскаржууться i, за єх висновками, передау

медичну справу для прийняття позачергового рiшення до Центральноє

мiжвiдомчоє експертноє комiсiє.

44. Рiшення Центральноє мiжвiдомчоє експертноє комiсiє може бути

оскаржене у судi.

123

дооаток. з

Перелiк областей,

з яких особами, якi постраждали внаслiдок

Чорнобильськоє катастрофи,

подаються документи на розгляд

до регiональних мiжвiдомчих експертних комiсiй

До Вiнницькоє мiжвiдомчоє експертноє

комiсiє –

Вiнницька, Житомирська, Черкаська

областi ______

До Днiпропетровськоє мiжвiдомчоє

експертноє комiсiє –

Днiпропетровська, Запорiзька,

Кiровоградська, Миколаєвська,

Херсонська областi

До Донецькоє мiжвiдомчоє експертноє

комiсiє –

Автономна Республiка Крим, Донецька,

Луганська, Одеська областi, м.

Севастополь

До Києвськоє мiжвiдомчоє експертноє

комiсiє –

Києвська, Чернiгiвська областi,

м. Києв

До Львiвськоє мiжвiдомчоє експертноє

комiсiє –

Волинська,

Закарпатська,iвано-Франкiвська,

Львiвська, Рiвненська, Тернопiльська,

Хмельницька, Чернiвецька областi

До Харкiвськоє мiжвiдомчоє експертноє

комiсiє –

Полтавська, Сумська, Харкiвська

областi

Положення

про лiкарсько-трудову комiсiю

Затверджено наказом Державного департаменту Украєни

з питань виконання покарань

та Мiнiстерства охорони здоров’я Украєни

вiд 18 сiчня 2000 року № 3/6

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

9 березня 2000 року за № 156/4377

(Витяг)

1. Загальнi положення

1.1. Лiкарсько-трудовi комiсiє (далi – ЛТК) створюються для визначення

ступеня тривалоє чи постiйноє втрати працездатностi засудженими,

установлення на цiй пiдставi можливостi працевлаштування у ВТУ, надання

вiдповiдних пiльг речового та продовольчого забезпечення згiдно з групою

iнвалiдностi.

2. Основнi завдання комiсiє

2.1. Визначення ступеня тривалоє чи постiйноє втрати працездатностi

засудженими вiдповiдно до груп iнвалiдностi.

124

вiдбування покарання.

3. Функцiє комiсiє

3.4. Переосвiдчення засуджених, якi мають i, II та III групи
iнвалiдностi.

4. Основи органiзацiє роботи комiсiє

4.1. У своєй дiяльностi щодо визначення ступеня постiйноє чи трива-

лоє втрати працездатностi, ЛТК керуються iнструкцiую про встановлен-

ня груп iнвалiдностi, затвердженою Мiнiстром охорони здоров’я 28 12.91

№ 16.03/20.

4.2. До роботи ЛТК залучаються лiкарi ВТУ, начальники виробничих

об’уктiв та загонiв. За потреби всебiчного обстеження хворих чи
iнвалiдiв

ЛТК працюу в умовах лiкарнi.

4.3. Робота ЛТК здiйснюуться за графiком, затвердженим керiв-

ництвом управлiння (вiддiлу) Департаменту безпосередньо у ВТУ.

4.4. Визначення хворих засуджених iнвалiдами i-ii груп покладауться

тiльки на ЛТК, якi функцiонують при лiкарнях, пiсля ретельного

стацiонарного обстеження та лiкування. Визначення iнвалiдiв III групи

здiйснюють також iншi ЛТК.

ЛТК приймау рiшення на основi всебiчного медичного обстеження

хворого та колегiального обговорення. Рiшення заносять до журналу для

запису висновкiв ЛТК, у медичну амбулаторну картку та оголошують

засудженому.

Пiд час обстеження хворих комiсiя приймау рiшення про працездатнiсть.

Приймаючи рiшення про визнання хворого iнвалiдом, ЛТК робить у

медичнiй амбулаторнiй картцi запис: “визнаний iнвалiдом i, II чи Пi
групи”.

У разi невизнання хворого iнвалiдом робиться запис: “працездатний”. Якщо

пiдстав для визначення iнвалiдностi немау, а хворий за станом здоров’я
ще

не може стати до роботи, то робиться запис: “тимчасово не працездатний”.

4.5. Рiшення про працездатнiсть iнвалiдiв приймауться на пiдставi

розгорнутого клiнiко-функцiонального дiагнозу та з урахуванням харак-

теру виробництва у ВТУ, а також конкретноє роботи, що виконуу засуд-

жений, при цьому в кожному випадку визначауться ступiнь залишковоє

працездатностi з метою найбiльш повного та рацiонального використання

працi засуджених з обмеженою працездатнiстю без завдання шкоди єх

здоров’ю.-Рiшення комiсiє доводиться до вiдома адмiнiстрацiє установи,
для

якоє цi рекомендацiє у обов’язковими.

4.6. Переосвiдчення засуджених, якi мають II та iП групи iнвалiдностi,

здiйснюуться один раз на рiк, а тих, якi мають i групу iнвалiдностi, –
один

раз на два роки.

4.7. Якщо у сумнiви щодо об’уктивностi визначення групи iнвалiдностi,

то за вказiвкою медичного управлiння Департаменту, медичного вiддiлу

(вiддiлення) управлiння (вiддiлу) Департаменту може бути здiйснено поза-

чергове повторне Переосвiдчення. Позачергове повторне Переосвiдчення

може також здiйснюватись у разi раптового погiршення стану здоров’я

засудженого, що спричинюу бiльш високий ступiнь втрати працездатностi.

4.8. Висновок ЛТК дiйсний протягом усього часу перебування за-

судженого в мiсцях позбавлення волi, при оформленнi матерiалiв на

засуджених, якi пiдлягають звiльненню та потребують влаштування у

125

комiсiю для виконання актiв амнiстiє у зв’язку з iнвалiднiстю.

Будь-якi довiдки про категорiю працездатностi чи iнвалiдностi в перiод

вiдбування покарання засудженим та єх родичам на руки не видаються.

Видавати витяги з медичних амбулаторних карток та медичних карток

стацiонарних хворих дозволяуться лише в разi письмового запиту Гене-

ральноє прокуратури Украєни, лiкувального закладу, медико-санiтарноє

експертноє комiсiє (далi – МСЕК) органiв охорони здоров’я чи адвоката,

який веде справу засудженого.

4.9. Якщо група iнвалiдностi була установлена особi до єє засудження,

то черговий переогляд здiйснюуться МСЕК органiв охорони здоров’я.

4.9.1. Черговий переогляд проводиться пiсля повного i всебiчного медич-

ного обстеження, проведення необхiдних дослiджень, визначення клiнiко-

функцiонального дiагнозу, професiйно-трудового прогнозу, вiдновного лi-

кування в лiкувальних закладах кримiнально-виконавчоє системи. Необхiд-

не обстеження та вiдновне лiкування проводяться не пiзнiше нiж за два

мiсяцi до закiнчення термiну дiє групи iнвалiдностi.

4.9.3. Черговий переогляд iнвалiда у МСЕК проводиться:

заочно, на пiдставi медичноє справи i направлення на огляд до МСЕК

за формою, що встановлена Мiнiстерством охорони здоров’я;

на виєзних засiданнях у виправно-трудових установах.

Порядок переогляду iнвалiдiв у МСЕК визначауться за погодженням

мiж начальником ВТУ та головою МСЕК.

4.9.4. МСЕК видають на осiб з числа засуджених, визнаних iнвалi-

дами, довiдки МСЕК, якi додаються до особових справ засуджених, i в

триденний термiн надсилають копiє довiдки управлiнню соцiального

захисту населення районних (мiських) держадмiнiстрацiй, на територiє

яких дислокована установа.

3.2. Органiзацiя та проведення

медико-соцiальноє експертизи

Порядок

органiзацiє та проведення

медико-соцiальноє експертизи

втрати працездатностi

Затверджено

постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 4 квiтня 1994 року № 221

(Витяг)

1. Експертиза тривалоє або стiйкоє втрати працездатностi проводиться

медико-соцiальними експертними комiсiями (МСЕК) МОЗ.

126

втратили здоровя внаслiдок захворювання, травм та уроджених де-

фектiв, що обмежують єх життудiяльнiсть, а також особи, якi за чинним

законодавством мають право на соцiальну допомогу, з метою виявлення

компенсаторно-адаптацiйних можливостей особи для реалiзацiє заходiв

реабiлiтацiє та адаптацiє iнвалiдiв.

3. Направлення для огляду хворого у МСЕК видауться лiкарсько-

консультацiйною комiсiую (ЛКК) вiдповiдного лiкувально-профiлактич-

ного закладу за формою, затвердженою МОЗ, пiсля клiнiчних дослiд-

жень, що пiдтверджують стiйкий чи необоротний характер захворю-

вання, а також у тому разi, коли хворий був звiльнений вiд роботи

протягом чотирьох мiсяцiв з дня настання тимчасовоє непрацездатностi

чи протягом п’яти мiсяцiв у зв’язку з одним i тим же захворюванням за

останнi дванадцять мiсяцiв, а хворий на туберкульоз – протягом десяти

мiсяцiв з дня настання непрацездатностi.

7. У разi визнання хворого iнвалiдом iнвалiднiсть установлюуться з

дня надходження до МСЕК документiв, на пiдставi яких приймауться

вiдповiдне рiшення.

8. МСЕК установлюу:

а) ступiнь обмеження життудiяльностi людини, стан працездатностi,

групу iнвалiдностi, причину i час настання iнвалiдностi внаслiдок
загаль-

ного захворювання, трудового калiцтва чи професiйного захворювання;

б) ступiнь втрати працездатностi (у вiдсотках);

в) причинний зв’язок iнвалiдностi колишнiх вiйськовослужбовцiв з

перебуванням на фронтi або з виконанням iнших обов’язкiв вiйськовоє

служби;

г) причинний зв’язок iнвалiдностi з захворюванням чи калiцтвом, що

виникли в дитинствi, уродженим дефектом;

д) ступiнь втрати здоров’я, групу, причину, зв’язок i час настання

iнвалiдностi громадян, якi постраждали внаслiдок полiтичних репресiй

та Чорнобильськоє катастрофи;

е) ступiнь стiйкоє втрати працездатностi у хворих для направлення єх у

будинки-iнтернати для престарiлих та iнвалiдiв;

у) медичнi показання на право одержання iнвалiдами автомобiлiв з

ручним керуванням i протипоказання до єх керування.

9. iнвалiднiсть внаслiдок трудового калiцтва встановлюуться на

пiдставi акта про нещасний випадок, складеного за мiсцем роботи, чи

рiшенням суду про факт травмування на виробництвi.

iнвалiднiсть вважауться такою, що настала внаслiдок трудового

калiцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив iнвалiднiсть, стався

(крiм випадкiв протиправного дiяння):

а) пiд час виконання трудових обов’язкiв (у тому числi пiд час

вiдрядження), а також здiйснення будь-яких дiй в iнтересах пiдприум-

ства, установи, органiзацiє (навiть без спецiального доручення);

б) по дорозi на роботу або з роботи;

в) на територiє пiдприумства, установи, органiзацiє або в iншому мiсцi

роботи протягом робочого часу (включаючи встановленi перерви);

г) поблизу пiдприумства, установи, органiзацiє або iншого мiсця

роботи протягом робочого часу (включаючи встановленi перерви), якщо

127

порядку;

д) у разi виконання державних або громадських обов’язкiв;

е) у разi виконання дiй для рятування людського життя, охорони

державноє, колективноє та iндивiдуальноє власностi, а також для охорони

правопорядку.

10. iнвалiднiсть внаслiдок професiйного захворювання встановлюуться

вiдповiдно до висновку спецiалiзованого медичного закладу про наявнiсть

професiйного захворювання.

Список професiйних захворювань затверджууться в порядку, що

визначауться Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.

11. Ступiнь втрати професiйноє працездатностi працiвникiв, ушкод-

ження здоров’я яких пов’язано з виконанням ними трудових обов’язкiв,

установлюуться у вiдсотках на пiдставi направлення власника пiдприум-

ства, установи, органiзацiє або уповноваженого ним органу чи рiшення

суду, постанови прокурора, висновку органiв дiзнання або попереднього

слiдства.

12. Причинний зв’язок iнвалiдностi колишнiх вiйськовослужбовцiв з

перебуванням на фронтi або з виконанням iнших обов’язкiв вiйськовоє

служби встановлюуться МСЕК на пiдставi документiв вiйськово-лiку-

вальних закладiв (свiдоцтво про хворобу, довiдка про поранення), а

також вiйськово-облiкових документiв про термiн служби, вiдомостей

про участь в антифашистському пiдпiллi.

13. Ступiнь втрати працездатностi вiйськовослужбовцiв i вiйськово-

зобов’язаних у перiод проходження служби (зборiв) з метою виплати

страхових сум за державним обов’язковим особистим страхуванням

встановлюуться у вiдсотках i рiшення про це приймауться на пiдставi:

а) копiє свiдоцтва про хворобу за формою № 8, затвердженою

Мiноборони, що видане вiйськово-лiкувальним закладом або районним

вiйськовим комiсарiатом у разi визнання вiйськово-лiкарською комiсiую

(ВЛК) вiйськовослужбовця або вiйськовозобов’язаного в перiод проход-

ження служби (зборiв) непридатним за станом здоров’я для подальшого

проходження служби (зборiв) внаслiдок поранення (контузiє, травми або

калiцтва), захворювання. При цьому ступiнь втрати працездатностi

застрахованого встановлюуться з дня огляду ВЛК, але не пiзнiше дати

звiльнення з вiйськовоє служби;

б) довiдки за формою № 12, затвердженою Мiноборони, що видана

зазначеним у пiдпунктi “а” цього пункту закладом або вiйськовим

комiсарiатом, якщо застрахованого визнано обмежено придатним до

вiйськовоє служби (зборiв) або професiйноє дiяльностi у разi втрати ним

здоров’я внаслiдок поранення (контузiє, травми або калiцтва), захво-

рювання, одержаних в перiод проходження вiйськовоє служби (зборiв),

але не пiдлягау звiльненню з вiйськовоє служби (зборiв). При цьому

ступiнь втрати працездатностi встановлюуться МСЕК на пiдставi

поданих ВЛК документiв з дня єх розгляду;

в) довiдки, зазначеноє у пiдпунктi “б” цього пункту, якщо за-

страхованого визнано ВЛК придатним до вiйськовоє служби (зборiв) у

разi втрати ним здоров’я внаслiдок поранення (контузiє, травми або

калiцтва), захворювання, одержаних в перiод проходження вiйськовоє

128

:1iСЛЯ -лам.. .-

14. Ступiнь втрати працездатна.. –”

ного законодавства пiдлягають державному обов’язковому ^>,”.._

страхуванню, з метою виплати страхових сум установлюуться у вiдсот-

ках згiдно з довiдкою про страхову подiю. Зазначена довiдка видауться за

мiсцем роботи (служби) працiвника.

15. Причинний зв’язок iнвалiдностi з хворобами, перенесеними у

дитинствi, встановлюуться за наявностi документiв лiкувально-про-

фiлактичних закладiв, що свiдчать про початок захворювання або пере-

несену травму до 16-рiчного вiку (для тих, хто навчауться, – до 18-рiч-

ного вiку).

16. iнвалiднiсть внаслiдок поранення, контузiє або калiцтва, пов’я-

заних з бойовими дiями в перiод Великоє Вiтчизняноє вiйни, чи з єх на-

слiдками для осiб до 16-рiчного вiку, а для тих, хто навчауться, – до

18-рiчного вiку встановлюуться вiдповiдно до висновкiв лiкувально-

профiлактичних закладiв i довiдки органiв соцiального захисту населен-

ня чи iнших державних органiв з приводу цих подiй.

17. Ступiнь втрати здоров’я, група i час настання iнвалiдностi, якi

постраждали внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи визначауться МСЕК

за наявностi посвiдчення учасника лiквiдацiє наслiдкiв аварiє на Чор-

нобильськiй АЕС, висновкiв лiкувально-профiлактичних закладiв, мiж-

вiдомчих експертних рад чи постанови ВЛК або посвiдчення потерпiлого

вiд Чорнобильськоє катастрофи, висновкiв лiкувально-профiлактичних

закладiв i спецiалiзованих ЛКК.

18. Ступiнь втрати здоров’я, група i причинний зв’язок iнвалiдностi

громадян з полiтичними репресiями встановлюються на пiдставi виснов-

кiв лiкувально-профiлактичних закладiв про виникнення захворювання у

перiод цих полiтичних репресiй.

19. Питання про ступiнь стiйкоє втрати працездатностi у хворих для

направлення єх у будинки-iнтернати для престарiлих та iнвалiдiв вирi-

шуються згiдно з висновками лiкувально-профiлактичних закладiв i

виходячи iз можливостi перебування у цих закладах.

20. Рiшення про необхiднiсть видiлення iнвалiдовi автомобiля з

ручним керуванням приймауться МСЕК вiдповiдно до висновку

лiкувально-профiлактичного закладу згiдно з перелiками медичних

показань i протипоказань, якi затверджуються МОЗ за погодженням з

Мiнсоцзахистом.

21. МСЕК видас особам, якi визнанi iнвалiдами чи стосовно яких

встановлено факт втрати професiйноє працездатностi, довiдки i iнди-

вiдуальнi програми реабiлiтацiє i у триденний термiн вiдсилау копiє цих

документiв до вiдповiдних органiв, що здiйснюють пенсiйне забез-

печення та державне страхування. За мiсцем роботи цих осiб надси-

лауться повiдомлення щодо групи та причини iнвалiдностi, а у разi вста-

новлення ступеня втрати професiйноє працездатностi – витяг iз акта

огляду у МСЕК про результати визначення ступеня стiйкоє втрати

. професiйноє працездатностi у вiдсотках.

22. Вiдповiдно до iндивiдуальноє програми реабiлiтацiє iнвалiда

МСЕК розробляу для кожного iнвалiда рекомендацiє щодо його реабi-

лiтацiє за участю лiкуючого лiкаря лiкувально-профiлактичного закладу.

-” ^ -,–“—.-, –,–”

вищих учбових закладах, аспiрантурi ступiнь втрати професiйноє праце-

здатностi переглядауться пiсля закiнчення навчання.

5.4. Переогляд потерпiлих ранiше зазначеного термiну, а також по-

терпiлих, яким ступiнь втрати професiйноє працездатностi встановлена

безстрокове, може бути проведений за єх заявою, при змiнi стану здоров’я

та працездатностi, за заявою власника пiдприумства (установи, органi-

зацiє), якщо аргументи, що викладенi в заявi, визнанi обгрунтованими

або при виявленнi фактiв необгрунтованого рiшення МСЕК чи винесеннi

рiшення на пiдставi пiдробних документiв, чи за постановою суду.

5.5. Оскарження рiшення МСЕК про встановлення ступеня втрати

професiйноє працездатностi у вiдсотках здiйснюуться згiдно з роздiлом V

пп. 34,35 “Положення про медико-соцiальну експертизу” затвердженого

постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22.02.92 № 83.

6. Даний Порядок погоджено з Мiнiстерством соцiального захисту

населення Украєни, Мiнiстерством працi Украєни, Держнаглядохорон-

працi Украєни, Верховним Судом Украєни, Генеральною прокуратурою

Украєни.

iнструкцiя про порядок проведення

медико-соцiальноє експертизи iнвалiдiв,

якi вiдбувають покарання

в установах кримiнально-виконавчоє системи

Затверджено наказом Державного департаменту Украєни

з питань виконання покарань

та Мiнiстерства охорони здоров’я Украєни

вiд 27 квiтня 2000 року № 79/91

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

Зi травня 2009 року за М> 320/4541

Вiдповiдно до вимог ст. 89 Закону Украєни “Про пенсiйне забезпе-

чення” та з метою встановлення порядку проведення медико-соцiальноє

експертизи iнвалiдiв, якi вiдбувають покарання в установах кримiналь-

но-виконавчоє системи, установлюуться такий порядок проведення

медико-соцiальноє експертизи цiує категорiє осiб.

1. Загальнi положення

1.1. До закiнчення строку дiє групи iнвалiдностi засуджений iнвалiд

пiдлягау переосвiдченню в органах медико-соцiальноє експертизи (далi –

експертиза).

1.2. Експертиза в медико-еоцiальних експертних комiсiях обласних

управлiнь охорони здоров’я (далi – МСЕК) проводиться особам, iнва-

лiднiсть яким була встановлена до засудження. Експертиза iнших за-

суджених iнвалiдiв здiйснюуться лiкарсько-трудовими комiсiями (далi –

ЛТК) вiддiлiв (вiддiлень, груп) медичного обслуговування та контролю за

санiтарно-епiдемiчним станом управлiнь (вiддiлiв) Державного департа-

менту Украєни з питань виконання покарань в Автономнiй Республiцi Крим

та областях.

137

2. Порядок проведення експертизи засуджених,

iнвалiднiсть яким була встановлена МСЕК

2.1. Експертиза засудженого iнвалiда проводиться МСЕК пiсля

проведення повного i всебiчного медичного обстеження з визначенням

клiнiко-функцiонального дiагнозу та вiдновного лiкування.

Обстеження та лiкування проводитеся не пiзнiше нiж за 2 мiсяцi до

закiнчення термiну iнвалiдностi в лiкувальних закладах кримiнально-

виконавчоє системи.

2.2. Начальник медичноє частини установи кримiнально-виконавчоє

системи (далi – установа) вiдповiдау за своучасне медичне обстеження

засудженого iнвалiда та оформлення його медичноє документацiє.

2.3. Начальник установи вiдповiдау за своучасне направлення за-

судженого iнвалiда на медичне обстеження та подальшу передачу

необхiдних матерiалiв до МСЕК для проведення експертизи.

2.4. Експертиза засудженого iнвалiда проводиться МСЕК на виєзних

засiданнях в установах за домовленiстю мiж начальником установи та

головою МСЕК або заочно, у виняткових випадках, на пiдставi медичноє

справи i направлення за формою, яка встановлена Мiнiстерством

охорони здоров’я.

2.5. Оплата працi членiв МСЕК пiд час виєзних засiдань проводиться у

порядку, визначеному наказом Мiнiстерства охорони здоров’я Украєни

вiд 23.11.93 № 229 “Про затвердження iнструкцiє про порядок обчис-

лення заробiтноє плати працiвникiв закладiв охорони здоров’я та соцiаль-

ного захисту населення”, зареустрованим у Мiнiстерствi юстицiє Украєни

27.12.93 за № 198.

2.6. МСЕК готуу про засуджених, визнаних iнвалiдами, довiдку.

Оригiнал довiдки додауться до особовоє справи засудженого iнвалiда.

Копiю довiдки в триденний термiн МСЕК надсилау до управлiння

соцiального захисту населення мiсцевих державних адмiнiстрацiй, на

територiє яких розташована установа.

2.7. Виплата засудженим пенсiє у зв’язку з iнвалiднiстю за час

позбавлення волi здiйснюуться на загальних пiдставах.

3. Порядок проведення експертизи засуджених,

iнвалiднiсть у яких настала пiд час вiдбування покарання

3.1. Експертиза засуджених, iнвалiднiсть яких настала пiд час вiд-

бування покарання, проводиться ЛТК згiдно з Положенням про лiкар-

сько-трудову комiсiю, зареустрованим у Мiнiстерствi юстицiє Украєни

09.03.2000 р. за № 156/4377 та затвердженим наказом Державного депар-

таменту Украєни з питань виконання покарань та Мiнiстерства охорони

здоров’я Украєни вiд 18.01.2000 № 3/6 , який зареустрований у Мiнi-

стерствi юстицiє Украєни 09.03.2000 за № 143/4364.

3.2. Призначення пенсiє цiй категорiє осiб проводиться пiсля звiль-

нення засуджених та звернення єх до органiв соцiального захисту на-

селення у встановленому законом порядку.

138

та заходи єх реабiлiтацiє

Перелiк медичних показань, якi дають право

на отримання соцiальноє пенсiє дiтям-iнвалiдам

вiком до 16 рокiв

Додаток 1

до наказу Мiнiстерства

охорони здоров’я Украєни

вiд 5 грудня 1991 року X* 175

1 .Назва захворювань та патологiчних станiв, якi дають право

на отримання соцiальноє пенсiє строком на 2 роки

Назва захворювань

та патологiчних станiв

Характеристика клiнiчноє картини

та функцiонального стану

1. Ураження нервовоє системи

та психiчнi ромади (травматологiчноє,

iнфекцiйноє, соматогенноє,

спадково-дегенеративноє етiологiє),

включаючи дитячий церебральний

паралiч.

Судиннi захворювання головного мозку

Стiйкi помiрно вираженi руховi

порушення (парези одноє або бiльше

кiнцiвок, гснералiзованi гiперкiнези,

порушення координацiє тощо), поуднанi

з порушенням мови, зору, слуху або без

них, що призводять до соцiальноє

дезаптацiє. Стiйкi порушення мови:

алалiя, афазiя, дизартрiя тяжкого

ступеня. Вираженi розлади функцiє

тазових органiв внаслiдок ушкодження

спинного мозку. Стiйкi терапевтичне

резистентнi епiлептиформнi стани (1 та

бiльше великих припадкiв в мiсяць або

частi припадки, малi припадки, в т.ч.

без судом, 2-3 рази на тиждень)____

Олiгофренiя

Ступiнь дебiльностi у поуднаннi з

вираженими порушеннями слуху, зору,

мови, опорно-рухового апарату,

функцiй iнших органiв та систем, якi

призводять до стiйкоє соцiальноє

дезадаптацiє, патологiчних форм

поведiнки

Шизофренiя та iншi ендогеннi психози

Затяжнi психотичнi стани

протя; ом 6-ти мсiсяцiв i бiльше

2.Уражсння внутрiшнiх органiв

та систем. Вродженi та здобутi

захворювання гортанi iа трахеє,

патологiчнi етани, що призводять до

стiйкого порушення функцiє дихання

Неможливiсть самостiйного дихання

без трахеотомiчноє трубки

139

Серцево-судиннi захворювання

(ревматизм,неревматичнi кардити,

порушення серцевого ритму)

та патологiчнi стани, що призводять

до серцево-судинноє недостатностi

Застiйна серцева недостатнiсть II та

вищого ступеня, сннкопальнi стани,

пов’язанi з порушенням ритму серця,

в т.ч. пiсля iмплантацiє кардiостимуля-

тора

Захворювання,патологiчнi стани, вади

розвитку шлунково-кишкового тракту

або (i) функцiє печiнки

Стiйко виражене порушення

функщiтравлення

або (i) функцiє печiнки

Гострий та хронiчний

гломерулонефрит

Виражене порушення функцiє нирок,

гостра ниркова недостатнiсть

Захворювання шкiри та слизовоє

оболонки, патологiчнi стани, що

призводять до великих уражень шкiри

або (i) слизових оболонок

Укривання виразками, еритродермiя,

бiопсируюче свербiння, порушення

функцiє кiнцiвок.ковтання, жування,

дефекацiє. Рiзке обмеження фiзичноє

активностi, соцiальна дезадаптацiя_

Системнi захворювання сполучноє

тканини (системний червоний вовчак,

склеродермiя, дерматомiозит, ЮРА

таiн.)

Тяжкий перебiг захворювань

з множинним ураженням втнутрiшнiх

органiв

Уродженi та спадковi захворювання,

вади розвитку системи крововторення,

патологiчнi стани, що призводять до

уражень системи кровотворення

Протягом року анемiчнi кризи частiше

1 разу на рiк, iз зниженням гемоглобiну

(менш iООг/л)

Геморогiчнi васкулити

гломерулонефрит

Перебiг захворювання 6 мiс. i бiльше

Назви захворювань та патологiчних станiв,

якi дають право на отримання соцiальноє пенсiє строком на 5 рокiв

i. Уродженi спадковi захворювання

обмiну речовин: фенiлкетонурiя,

целiакiя тощо

З моменту встановлення дiагнозу

до припинення спецiальноє дiути

2, Гострий лейкоз. Злоякiснi

неходжкiнськi лiмфоми

З моменту встановлення дiагнозу

3.Хронiчна тромбоцитопенiчна

пурпура

Безперервно рецидивуючий перебiг

з важким геморагiчним кризом,

зниженнням числа тромбоцитiв

до 50 в 1 мм

4.Гiдроцефалiя Пiсля хiрургiчного лiкування

5.Злоякiснi новоутворення Пiсля хiрургiчного лiкування

б.Ортопедичнi та хiрургiчнi

захворювання, патологiчнi стани, вади

розвитку кiсток, суглобiв та м’язiв,

в т.ч. мiофiбоз, дифузний кальциноз

. Патологiчнi змiни кiстковоє тканини

(деструкцiя, остеопороз, остеосклероз,

хрящовi включення) м’язiв, що

призводить до деформацiє кiсток,

патологiчних переломiв, значного

порушення функцiє м’язiв, рiзкого

обмеження самостiйного пересування

та самообслуговування

140

i. деформацiє хреота та грудноє клiтюi,

якi рiзко порушують функцiю

опорнорухового апарату або (i) органiв

дихання II ст. або (i) кровообiгу II ст.

Порушення функцiє опорно-рухового

апарату за рахунок контрактуi та

анкiлозiв двох або бiльше суглобiв,

несправжнiх суглобiв великих кiсток

3. Порушення функцiй кiнцiвок за

рахунок вродженоє аномалiє однiує

кiнцiвки або єє сегмента, конртактури,

синдактелiє, артропатiє, паралiчу та iн.

7. Уродженi вади розвитку обличчя

з частковою або повною аплазiую

i органiв, здобутi дефекти i деформацiє

м’яких тканин та лицьового скелета

Порушення функцiй дихання, жування,

ковтання, мови

8. Бронхiальна астма

Тяжкi i частi (4 та бiльше на рiк)

приступи бронхiальноє астми

9. Хронiчний туберкульоз внутрiшнiх

органiв, кiсток

Стiйкi вираженi порушення функцiй

органiв та систем, якi призводять до

соцiальноє дезадаптацiє

10. Захворювання, пошкодження, вади

розвитку стравоходу, шлунково-

кишкового тракту (халазiя, виразка

12-палоє кишки, захворювання

Гiршпрунга, синдром Ледда,

долiхоколон та iн.) сечовивiдних

шляхiв, а також iнших органiв

та систем

Стiйке рiзке виражене порушення

функцiй травлення або сечовиведення.

Стiйке нетримання сечi, калу, сечовi,

сечостатевi, каловi свитi, якi не

пiдлягають за строками хiрургiчному

лiкуванню

11 .Нефротична та змiшана форма

гломерулонефриту. Вторинний

гломерулонефрит (обумовлений

колагенозами,агрисивним або пер-

систируючим гепатитом). Пiдгострий

злоякiсний гломерулонефрит, перiод

вiдновленого дiурезу пiсля гостроє

нирковоє недостатностi,

iнтерстицiальний нефрит______

12. Ураження аналiзаторних систем

Виражене порушення функцiє нирок,

гормонозалежна та гормонорезистентна

нефротична та змiшана форми

гломеруло-нсфриту, торпiдний та

прогрсдiентний перебiг

гломерулонефриту з формуванням

хронiчноє нирковоє недостатностi.

Приглуховатiсть iii-iУ ст. Ураження

та захворювання очей iз зниженням

гостроти зору до 0,2 (з корекцiую) в оцi,

що краще бачить, або звуження полю

зору в оцi, що краще бачить, до 25

градусiв вiд точки фiксацiє у всiх

напрямках

141

2. Назва патологiчних станiв,

якi дають право на отримання соцiальноє пенсiє

на строк до досягнення 16-лiтнього вiку

1. Стiйко вираженi паралiчi або глибокi парези одноє i бiльше кiн-

цiвок, стiйкi генералiзованi гiперкiнези (типу подвiйного атетозу,
хорео-

атетозу) вираженi порушення координацiє.

2. Стiйкi терапевтичне резистентнi протягом 2-х i бiльше рокiв

судоми.

3. Спадковi захворювання обмiну речовин з переважним ураженням

нервовоє системи: лейкодитсрофiє, мукополiсахарадози, гомоцистинурiя

та iн.

4. Спадково-дегенеративнi захворювання з ураженням нервовоє сис-

теми, м’язiв (мiопатiє, амiотрофiє).

5. Олiгофренiя або недоумство рiзного генезу, що вiдповiдау ступеню

iдiотiє або iмбецильностi.

6. Вiдсутнiсть або слiпота одного ока.

7. Ураження бронхолегеневоє системи уродженого та спадкового

характеру (муковiсцидоз, альвеолити з хронiчним перебiгом та iншi

десимiнованi захворювання легень).

8. Стiйка дихальна недостатнiсть II та вищого ступеня при хронiчних

бронхолегеневих захворюваннях (здобутих та уроджених), включаючи

стани пiсля резекцiє легенi.

9. Застiйна серцево-судинна недостатнiсть ii-iii ст. на фонi iнкура-

бельних захворювань серця або (i) судин.

10. Вираженi необоротнi порушення функцiє печiнки, жовчо-вивiдннх

шляхiв, (цироз печiнки, хронiчний агресивний гепатит, безперервно

рецидивуючий виразковий процес в кишечнику, атрезiя та гiпоплазiя

жовчних ходiв, полiкистоз печiнки та iн.).

11. Хронiчна ниркова недостатнiсть, злоякiсна гiпертензiя (рено-

паренхиматозна або реноваскулярна), тубулопатiє (фосфат-дiабет, синдром

де Тонi-Дебре-Фанконi, нецукровий дiабет, нирковий тубулярний ацидоз),

дисплазiя нирок, спадковий нефрит (синдром Альпорта), нефронофтиз

Фанконi.

12. iнкурабельнi злоякiснi новоутворення. Доброякiснi новоутворення,

що призводять до порушень функцiє органа, i не пiддягають лiкуванню.

13. Постiйне нетримання калу та сечi, каловi та сечостатевi свищi, якi

не пiдлягають лiкуванню.

14. Патологiчнi стани, якi виникають при вiдсутностi або вираженiй

недорозвиненостi (уродженiй або здобутiй) життуво важливих органiв

(легень, печiнки, шлунково-кишкового тракту, нирок, сечового мiхура),

що призводять до стiйкого порушення функцiй.

15. Вираженi стiйкi необоротнi порушення опорно-рухового апарату:

а) культя (вiдсутнiсть) однiує та бiльше кiнцiвок незалежно вiд рiвня;

б) системнi ураження скелету (недосконалий остеогенез, недоско-

налий хондрогенез, фiброзна дисплазiя та iншi), якi призводять до

деформацiє скелета, анкiлозiв, контрактуi, патологiчних переломiв;

в) вади розвитку опорно-рухового апарату, якi унеможливлюють са-

мостiйне пересування та самообслуговування.

142

(1ИСулiнижi>- -^- i

захворювання iцеяко-Купгiнга; хронiчна надниркова недостатнiсть (захво-

рювання Аддiсона, стан пiсля тотальноє адреналектомiє, уроджена дис-

функцiя кори наднирок, гiпофiзарний нанiзм, генетичне детермiнованi

форми карликовостi, тяжка форма уродженого та здобутого гiпотиреозу,

гiпопаратиреозу, гiперпаратиреозу.

17. Хронiчний лейкоз, лiмфогранулематоз, гiстiоцитоз, захворювання

нагромадження (Гоше, Нiмана-Пiка).

18. Уродженi та здобутi гiпо- та апластичнi стани кровотворення.

19. Уродженi коагулопатЙ, тромбоцитопатй, в т. ч. гемофiлiя АЗ,С,

дефiцит V, VII, ХП, ХПi факторiв звернення; захворювання Вiллебранда.

Тромбоастенiя Гланмана.

20. Уродженi iмунодефiцитнi стани Т i В-ланок iмунiтету, тяжка комбi-

нована iмунна недостатнiсть.

Уроджений iмунодефiцит у поуднаннi з другими дефектами: синдром

Вiскотта-Олдрича, iмунодефiцит з атаксiую i телеангiектазiую, синдром

гiперiмуноглобулiнемiє Е у поуднаннi з рецидивуючими, переважно “холод-

ними”, абсцесами пiдшкiрноє клiтковини, шкiри, внутрiшнiх органiв iз

стiйкою пiдвищеною концентрацiую iмуглобулiна Е та iн.

Септичний грануломатоз з рецидивуючим бактерiальним ураженням

внутрiшнiх органiв.

21. Здобутi iмунодефiцитнi стани: а/розгорнута клiнiчна картина ВiЛ-

iнфекцiє, iнфiкування вiрусом iмунодефiциту людини.

22. Бульозний епiдермолiз полiдисплатична форма. Псорiатична артро-

патiя. Пiгментна ксеродерма.

23. Глухота.

Порядок видачi медичного висновку

дiтям-iнвалiдам вiком до 16 рокiв

Додаток 2

до наказу Мiнiстерства охорони здоров’я Украєни

вiд 5 травня 1991 року № 175

iнвалiднiсть дiтей – значне обмеження життудiяльностi, що призводить

до соцiальноє дезадаптацiє внаслiдок неспроможностi самообслуговування,

пересування, орiунтацiє, контролю за своую поведiнкою.

Показанням для визначення iнвалiдностi у дiтей е патологiчнi стани,

якi виникають при уроджених, спадкових, здобутих захворюваннях та

пiсля травм.

Питання про встановлення iнвалiдностi розглядауться пiсля про-

ведення дiагностичних, лiкувальних та реабiлiтацiйних заходiв.

Кратнiсть оглядiв дiтей залежить вiд прогнозованоє динамiки в станi

здоров’я, єх здатностi до навчання, пересування, орiунтацiє, самообслу-

говування, контролю за своую поведiнкою.

В роздiлi i “Перелiку” включенi захворювання та патологiчнi стани, що

супроводжуються рiзким порушенням функцiй органiзму, частковим обме-

женням життудiяльностi, соцiальною дезадаптацiую, при прогнозуваннi

повного або часткового вiдновлення порушених функцiй органiв та систем.

143

По захворюваннях та патологiчних станах, вiднесених до 1-го роздiле

“Перелiку”, медичний висновок на дiтей-iнвалiдiв оформлюуться кожнi 2

i 5 рокiв не пiзнiше попереднього медичного висновку (строк дiє ме-

дичного висновку закiнчууться з 1-го числа мiсяця, який настау за мiсцем

видачi).

В роздiлi 2 включенi патологiчнi стани, якi призводять до значного

обмеження життудiяльностi, соцiальноє дезадаптацiє, повноє неспромож-

ностi до самообслуговування при рiзко виражених необоротних пору-

шеннях функцiй органiв та систем. Медичний висновок на дiтей-iнвалiдiв

при таких захворюваннях та патологiчних станах видауться одноразово до

16-лггнього вiку (у вiдповiдностi з свiдоцтвом про народження).

Республiканська, обласнi, мiськi, спецiалiзованi дитячi лiкарнi та вiд-

дiлення (ортопедо-хiрургiчне вiдновного лiкування, неврологiчне, пси-

хiатричне, туберкульозне, пульмонологiчне, отоларингологiчне, офталь-

мологiчне, урологiчне, нефрологiчне та iн.), якi надають медичну
допомогу

дiтям, а також лiкувальнi заклади (республiканськi, обласнi, мiськi,

спецiалiзованi диспансери), що надають медичну допомогу пiдлiткам, пiсля

стацiонарного або амбулаторного обстеження i лiкування можуть комiсiйне

вирiшити питання про визнання дитини (пiдлiтка) iнвалiдом.

Своу рiшення спецiалiсти фiксують у картi стацiонарного хворого,

консультативному висновку або виписцi з iсторiє хвороби. Консультатив-

ний висновок (виписка) видауться на руки батькам (опiкуну) дити-

ни/пiдлiтка/-iнвалiда для ЛКК лiкувально-профiлактичних закладiв за

мiсцем проживання дитини (пiдлiтка)-iнвалiда.

Медичний висновок в установленiй формi оформлуються лiкарсько-

контрольною комiсiую (ЛКК) дитячих лiкувально-профiлактичних (вiд-

дiлень), полiклiнiками (на водному та залiзничному транспортi), лiку-

вально-профiлактичних закладiв, що надають медичну допомогу пiдлiт-

кам, на пiдставi рiшення лiкарiв у вiдповiдностi з Перелiком.

Медичний висновок оформлюуться за пiдписом головного лiкаря дитя-

чого лiкувально-профiлактичного закладу або його заступника по медичнiй

частинi та лiкаря вiдповiдного профiлю, що представляу дитину лiку-

вально-контрольнiй комiсiє; завiряуться круглою печаткою i в 3-денний

строк направляуться в мiський (районний) вiддiл соцiального забезпечення

за мiсцем проживання батькiв, (опiкуна) дитини-iнвалiда.

На руки батькам (опiкуну) видасться довiдка, яка пiдтверджуу, що

медичний висновок на єх дитину направлений до вiддiлу соцiального

забезпечення.

Не пiзнiше 1 мiсяця до виповнення 16 рокiв дiти-iнвалiди направля-

ються на огляд ЛТЕК.

Анамнестичнi та об’уктивнi данi, на пiдставi яких був зроблений ме-

дичний висновок, результати висновку, а також дата оформлення на-

ступного медичного висновку фiксуються в первиннiй медичнiй доку-

ментацiє (амбулаторна карта, карта стацiонарного хворого).

Вiдповiднiсть за стан всiує роботи по видачi медичних висновкiв

дiтям-iнвалiдам вiком до 16 рокiв покладена на керiвника лiкувально-

профiлактичного закладу. Бланки медичних висновкiв зберiгаються у

вiдповiдальноє особи, як документи сувороє звiтностi.

Особа, вiдповiдальна за облiк, отримання, зберiгання та витрачення

медичних висновкiв та єх корiнцiв призначауться наказом по лiкувально-

профiлактичному закладу.

144

сновком можуть иук.о^я>…. ”

ди або у судовому порядку протягом 1 мiсяця.

За порушення правил видачi медичного висновку виннi притягаються

до вiдповiдальностi у встановленому порядку.

iнструкцiя про встановлення груп iнвалiдiв

Затверджено наказом Мiнiстерством охорони здоров’я Украєни

вiд 28 грудня 1991 року № 16.01/20

Погоджено з Федерацiую профспiлок Украєни

1. Загальнi положення

Соцiальна полiтика щодо iнвалiдiв спрямована на розширення можли-

востей єх активноє участi у життi та розвитку суспiльства, покращання

матерiального становища.

Згiдно з Законом Украєни “Про основи соцiальноє захищеностi iнвалi-

дiв в Украєнськiй РСР” iнвалiдом е особа зi стiйким розладом функцiй

органiзму, зумовленим захворюванням, наслiдком травм або з уродже-

ними дефектами, що призводить до обмеження життудiяльностi, до

необхiдностi в соцiальнiй допомозi i захистi.

Всiм iнвалiдам надауться соцiальна допомога в передбачених законо-

давством видах. Пенсiє по iнвалiдностi призначаються лише у випадку

настання iнвалiдностi, що спричинила повну або часткову втрату праце-

здатностi.

Залежно вiд важкостi iнвалiдностi встановлюуться перша, друга,

третя групи iнвалiдностi.

Питання про встановлення iнвалiдностi розглядауться пiсля прове-

дення дiагностичних, лiкувальних та реабiлiтацiйних заходiв.

Рiшення про iнвалiднiсть грунтууться на оцiнцi комплексу клiнiчних,

психологiчних, соцiально-побутових i професiйних факторiв. При цьому

враховуються: характер захворювання, ступiнь порушення функцiй,

ефективнiсть лiкування i реабiлiтацiйних заходiв, стан компенсаторних

механiзмiв, клiнiчний i трудовий прогноз, можливiсть соцiальноє адапта-

цiє,, потреба у рiзних видах соцiальноє допомоги, особистi установки,

конкретнi умови i змiст працi, професiйна пiдготовка, вiк та iнше.

При оглядi у медико-соцiальних експертних комiсiях у кожному ви-

падку, незалежно вiд характеру захворювання чи дефекту, проводиться

комплексне обслiдування усiх систем органiзму хворого з метою об’уктив-

ноє оцiнки стану здоров’я i ступеню соцiальноє адаптацiє
використовуються

данi функцiональних i лабораторних методiв дослiдження, проводиться

опитування хворого, аналiз необхiдних документiв. Звертауться увага на

особистi установки хворого, можливiсть соцiальноє адаптацiє. Огляд

грунтууться на принципах медичноє етики i деонтологiє.

При винесеннi рiшення про iнвалiднiсть складауться iндивiдуальна

програма реабiлiтацiє, що передбачау послiдовнiсть з проведеними

ранiше медико-соцiальними заходами, розглядауться питання про по-

требу у рiзних видах реабiлiтацiє, соцiально-побутових послуг, мате-

рiальноє допомоги.

145

При нестiйких, зворотних морфологiчних змiнах i порушспп”” .у.,.-

цiй органiв i систем органiзму з метою спостереження за ефективнiстю

лiкування i проведення реабiлiтацiйних заходiв, станом здоров’я i

ступеня соцiальноє адаптацiє проводиться перiодичний огляд iнвалiдiв

через 1-3 роки.

При стiйких, незворотних морфологiчних змiнах i порушеннях функцiй

органiв i систем органiзму, неможливостi покращення перебiгу захво-

рювання i вiдновлення соцiальноє адаптацiє, внаслiдок неефективностi
про-

ведених реабiлiтацiйних заходiв, iнвалiднiсть встановлюуться без зазна-

чення строку переогляду.

2. Критерiє визначення iнвалiдностi

2.1. Пiдставою для встановлення першоє групи iнвалiдностi у рiзко

виражене обмеження життудiяльностi, обумовлене захворюваннями,

наслiдками травм, уродженими дефектами, що призводять до рiзко

вираженоє соцiальноє дезадаптацiє внаслiдок неможливостi навчання,

спiлкування, орiунтацiє, контролю за своую поведiнкою, пересуванням,

самообслуговуванням, участю у трудовiй дiяльностi, якщо вказанi пору-

шення викликають потребу у постiйному сторонньому доглядi чи до-

помозi. При забезпеченнi засобами компенсацiє анатомiчних дефектiв чи

порушених функцiй органiзму, створеннi спецiальних умов працi на

виробництвi чи вдома, можливе виконання рiзних видiв працi.

2.2. Пiдставою для встановлення другоє групи iнвалiдностi е рiзко

виражене обмеження життудiяльностi, обумовлене захворюванням,

наслiдками травм, уродженими дефектами, що не потребують постiй-

ного стороннього догляду чи допомоги, але призводять до вираженоє

соцiальноє дезадаптацiє внаслiдок рiзко вираженого утруднення

навчання, спiлкування, орiунтацiє, контролю за своую поведiнкою, пере-

сування, самообслуговування, участi у трудовiй дiяльностi або при

неможливостi працювати.

2.3. Пiдставою для встановлення третьоє групи iнвалiдностi у обме-

ження життудiяльностi, обумовлене захворюваннями, наслiдками травм,

уродженими дефектами, що призводять до значного зниження можли-

востей соцiальноє адаптацiє внаслiдок вираженого утруднення навчання,

спiлкування, пересування, участi у трудовiй дiяльностi (значне змен-

шення обсягу трудовоє дiяльностi, значне зниження квалiфiкацiє, значнi

утруднення у виконаннi професiйноє працi внаслiдок анатомiчних

дефектiв).

2.3.1. Перелiк анатомiчних дефектiв:

– Вiдсутнiсть кистi i бiльш високi рiвнi ампутацiй верхньоє кiнцiвки,

неконсолiдований суглоб плеча або обох кiсток передплiччя, рiзко

виражена контрактура (обсяг рухiв в суглобi до 10 градусiв) чи анкiлоз

лiктьового суглобу у функцiонально невигiдному положеннi: пiд кутом

менше 60 чи бiльше 150 градусiв (або при фiксацiє передплiччя у

положеннi крайньоє пронацiє чи крайньоє супiнацiє, плечовий чи

лiктьовий суглоб, що бовтауться; вiдсутнiсть усiх фаланг чотирьох

пальцiв кистi, за виключенням першого, трьох пальцiв кистi, включаючи

перший; анкiлоз чи рiзко виражена контрактура цих же пальцiв у

функцiонально невигiдному положеннi; вiдсутнiсть першого та другого

пальцiв з вiдповiдними п’ясними кiстками; вiдсутнiсть перших пальцiв

обох кистей;

146

рiвнi суглобу Шопара; двосiир^ш.. -.,,-.

плюснових кiсток за Шарпом; рiзко виражена контрактура чи аншли-i

гомiлкоступневого суглобу з порочним положенням ступнi чи анкiлоз обох

гомiлкоступневих суглобiв; неконсолiдований суглоб стегна чи обох кiсток

гомiлки; колiнний чи кульшовий суглоб, що бовтауться; рiзко виражена

контрактура чи анкiлоз кульшового суглобу у функцiонально невигiдному

положеннi (пiд кутом бiльше 170 градусiв i менше 150 градусiв);
уроджений

чи набутий вивих кульшових суглобiв; уроджений чи набутий вивих

КУЛЬШОВОГО суглобу з вираженим порушенням функцiє кiнцiвки; укоро-

чення нижньоє кiнцiвки на 10 см i бiльше; ендопротез колiнного чи

кульшового суглобiв; вiдсутнiсть нижньоє кiнцiвки;

– Кiфоскодiоз IV ступеню;

– Паралiч кистi чи верхньоє кiнцiвки, паралiч нижньоє кiнцiвки, вира-

жений парез всiує верхньоє чи всiує нижньоє кiнцiвки iз значними тро-

фiчними порушеннями (виражена м’язова атрофiя чи хронiчна трофiчна

язва);

– Повна чи практична слiпота на одне око (гострота зору менша 0,05 з

корекцiую чи концентричне звуження поля зору до 10 градусiв);

– Дефекти щелепи чи твердого пiднебiння, якщо протезування не за-

безпечуу жування;

– Гiпофiзарний нанiзм, остеохондропатiя, остеохондродiотрофiя з

низькорослiстю;

– Двостороння глухота;

– Постiйне канюленосiння внаслiдок вiдсутностi гортанi;

– Значний кiстковий дефект черепа (бiльше 3х1 см) чи сторонну тiло

у речовинi мозку.

3. Постiйний стороннiй догляд чи допомога

рекомендууться у випадках неможливостi

самообслуговування при таких станах:

– хронiчна недостатнiсть кровообiгу ТО ст.;

– легенево-серцева недостатнiсть III ст.;

– термiнальна стадiя хронiчноє нирковоє недостатностi;

– термiнальна стадiя хронiчноє печiнковоє недостатностi;

– iнкурабельнi онкологiчнi захворювання;

– рiзко вираженi порушення рухових функцiй кiнцiвок (тетраплегiя,

триплегiя, гемiплегiя, параплегiя, тетрапарез, трипарез, гемiпарез,

парапарез);

– рiзко вираженi порушення координацiє рухiв: атаксiя, гiперкiне-

тичний синдром, амiостатичний синдром з неможливiстю ходьби i

стояння;

– тотальна афазiя;

– повна чи практична слiпота обох очей чи одного ока, що краще

бачить (гострота зору менша 0,05 з корекцiую чи концентричне звуження

поля зору до 10 градусiв);

– кукси двох кiнцiвок;

– кукси кистей iз вiдсутнiстю чотирьох пальцiв, включаючи перший

чи бiльш високий рiвень ампутацiй;

– анкiлози чи рiзко вираженi контрактури обох кульшових суглобiв;

147

– недоумкування, незалежно вiд етiологiє, включаючи природжене у

ступенi iдiотiє чи глибокоє iмбецiльностi;

– вираженi затяжнi психотичнi стани з дезорганiзацiую поведiнки;

– сполучення ураження органiв i систем органiзму чи аномалiя роз-

витку з вираженими порушеннями функцiй органiзму, що у сукупностi

призводять до необхiдностi постiйного стороннього догляду чи до-

помоги.

4. Строки переогляду хворих

в медико-соцiальних експертних комiсiях

– Переогляд iнвалiдiв з нестiйкими, зворотними морфологiчними

змiнами та порушеннями функцiй органiв i систем органiзму з метою

нагляду за ефективнiстю вiдновного лiкування та реабiлiтацiйних

заходiв, станом здоров’я та ступенем соцiальноє адаптацiє проводиться

через 1-3 роки.

– Переогляд iнвалiдiв ранiше вказаних строкiв, а також iнвалiдiв,

iнвалiднiсть яким встановлена без зазначення строку переогляду,

проводиться при змiнi стану здоров’я i працездатностi або при виявленнi

фактiв необгрунтованого рiшення медико-соцiальноє експертноє комiсiє.

– Переогляд iнвалiдiв – чоловiкiв вiком старших шiстдесяти рокiв i

жiнок вiком старших п’ятдесяти п’яти рокiв проводиться тiльки за єх

заявою або, якщо рiшення медико-соцiальноє експертноє комiсiє винесе-

но на пiдставi пiдроблених документiв.

– Група iнвалiдностi без зазначення строку переогляду встановлюуться

при анатомiчних дефектах (згiдно Перелiку анатомiчних дефектiв),
стiйких,

незворотних морфологiчних змiнах та порушеннях функцiй органiв i систем

органiзму, неефективностi будь-якого виду реабiлiтацiйних заходiв,

неможливостi вiдновлення соцiальноє адаптацiє, несприятливому прогнозi

динамiки працездатностi з урахуванням соцiально-економiчних обставин в

районi проживання iнвалiда, а також чоловiкам вiком старших шiстдесяти

рокiв i жiнкам вiком старших п’ятдесяти п’яти рокiв, iнвалiдам, у яких
строк

переогляду настау пiсля досягнення чоловiками шiстдесяти рокiв, жiнками
–

п’ятдесяти п’яти рокiв.

Положення

про iндивiдуальну програму

реабiлiтацiє та адаптацiє iнвалiда

Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 22 лютого 1992 року № 83

1. Реабiлiтацiя та адаптацiя* iнвалiда – це комплекс заходiв, спря-

мованих’ на вiдновлення здоров’я i здiбностей iнвалiда та створення йому

необхiдних умов i рiвних можливостей у всiх сферах життудiяльностi.

2. Документом, що визначау види, форми й обсяг реабiлiтацiйних

заходiв, оптимальнi строки єх здiйснення та конкретних виконавцiв, е

iндивiдуальна програма реабiлiтацiє iнвалiда, що розробляуться меди-

* Надалi-реабiлiтацiя.

148

ко-i;””–

востей, соцiально-економiчних, геоi-рауп”””. —,–

костей.

Названа програма обов язкова для виконання власниками пiдприумств,

об’уднань, установ, органiзацiй або уповноваженими ними органами, неза-

лежно вiд форм власностi i видiв єх дiяльностi.

3. Методика складання iндивiдуальноє програми реабiлiтацiє iнвалiда

затверджууться Мiнiстерством охорони здоров’я Украєни.

4. Основними видами реабiлiтацiйноє допомоги у: медична реабi-

лiтацiя (вiдновна терапiя i реконструктивна хiрургiя з поступовим проте-

зуванням); професiйна реабiлiтацiя (професiйна орiунтацiя, професiйне

навчання або переквалiфiкацiя, рацiональне працевлаштування); соцi-

ально-побутова реабiлiтацiя (соцiально-побутове влаштування та обслу-

говування).

5. iндивiдуальна програма реабiлiтацiє мау рекомендацiйний харак-

тер. iнвалiд може вiдмовитися вiд того чи iншого виду, форми й обсягу

реабiлiтацiйних заходiв або вiд реалiзацiє програми в цiлому. За наяв-

ностi згоди iнвалiда з iндивiдуальною програмою реабiлiтацiє вiн зо-

бов’язууться активно сприяти єє реалiзацiє.

6. Реалiзацiя iндивiдуальноє програми реабiлiтацiє iнвалiда здiйсню-

уться на умовах i в порядку, передбачених чинним законодавством.

7. Фiнансування iндивiдуальних програм реабiлiтацiє iнвалiдiв

здiйснюуться вiдповiдно за рахунок коштiв Фонду Украєни соцiального

захисту iнвалiдiв i республiканського чи мiсцевих бюджетiв.

8. Контроль за реалiзацiую iндивiдуальних програм реабiлiтацiє

iнвалiдiв здiйснюють медико-соцiальнi експертнi комiсiє разом з вико-

навчими комiтетами мiсцевих Рад народних депутатiв, профспiлковими

органiзацiями, вiддiленнями Фонду Украєни соцiального захисту iнва-

лiдiв за участю представникiв громадських органiзацiй iнвалiдiв.

9. Пiдприумства, установи й органiзацiє, якi не виконали в утановленi

строки реабiлiтацiйних заходiв, виконавцями яких вони визначенi в iнди-

вiдуальнiй програмi реабiлiтацiє iнвалiда, за рiшенням медико-соцiальноє

експертноє комiсiє вiдраховують кошти в розмiрi вартостi реалiзацiє цих

заходiв до Фонду Украєни соцiального захисту iнвалiдiв.

10. Спори мiж органами охорони здоров’я i пiдприумствами, уста-

новами й органiзацiями з питань обсягу, строкiв, вартостi реалiзацiє

реабiлiтацiйних заходiв вирiшуються в установленому порядку.

11. iндивiдуальна програма реабiлiтацiє iнвалiда протягом 2 мiсяцiв з

дня єє одержання вiд медико-соцiальноє експертноє комiсiє може бути

оскаржена iнвалiдом до вищестоящого органу або до суду.

12. Медико-соцiальнi експертнi комiсiє, якi розробляють iндивiду-

альнi програми реабiлiтацiє iнвалiдiв, вiдповiдають за якiсть єх форму-

вання й органiзацiю виконання.

149

Роздiл 4

ЗАСТОСУВАННЯ i ОХОРОНА ПРАЦi

iНВАЛiДiВ

4.1. Працевлаштування iнвалiдiв

Про зайнятiсть населення

Закон Украєни

вiд 1 березня 1991 року № 803-Хii

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР) 1991, № 14, ст. 170)

(Вводиться в дiю Постановою ВР № 804-12 вiд 01.03.91,

ВВР 1991, № 14. ст. 171)

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Роздiл 1. Загальнi положення

Стаття 5. Додатковi гарантiє зайнятостi для окремих кате-

горiй населення

1. Держава забезпечуу надання додаткових гарантiй щодо працевлаш-

тування працездатним громадянам у працездатному вiцi, якi потребують

соцiального захисту i не здатнi на рiвних конкурувати на ринку працi, у

тому числi:

б) одиноким матерям, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв

або дiтей-iнвалiдiв;

2. Для працевлаштування зазначених у пунктi 1 цiує статтi категорiй

громадян мiсцевi державнi адмiнiстрацiє, виконавчi органи вiдповiдних

рад за поданням центрiв зайнятостi бронюють на пiдприумствах, в уста-

новах i органiзацiях, незалежно вiд форм власностi, з чисельнiстю понад

20 чоловiк до 5 процентiв загальноє кiлькостi робочих мiсць за робiтни-

чими професiями, у тому числi з гнучкими формами зайнятостi.

У разi скорочення чисельностi або штату працiвникiв пiдприумств,

установ i органiзацiй у розмiрi, що перевищуу встановлену квоту, мiсцевi

державнi адмiнiстрацiє, виконавчi органи вiдповiдних рад зменшують

або взагалi не встановлюють квоти для цих пiдприумств, установ i орга-

нiзацiй.

3. У разi вiдмови у прийомi на роботу громадян п числа категорiй, за-

значених у пунктi 1 цiує статтi, у межах установленоє бронi з пiдпри-

умств, установ i органiзацiй державна служба зайнятостi стягуу штраф за

150

кожну таку вiдмову у п мiдi,–..-.^

мiнiмуму доходiв громадян. Одержанi кошти спрямовуються д” т>у^””.

частини державного фонду сприяння зайнятостi населення i можуть ви-

користовуватися для фiнансування витрат пiдприумств, установ i орга-

нiзацiй, якi створюють робочi мiсця для цих категорiй населення понад

встановлену квоту.

(Стаття 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 1993-Хii вiд

18’11 91; №2787-ХП вiд 17.11.92, №206/94-ВР вiд 14.10.94, в редакцiє-За-

кону № 665/97-ВР вiд 21.11.97)

Про пiдприумства в Украєнi

Закон Украєни

вiд 27 березня 1991 року № 887-ХП

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР) 1991, № 24, ст. 272)

(Вводиться в дiю Постановою ВР№ 888-12 вiд 27.03.91,

ВВР 1991, № 24, ст. 273)

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Роздiл V. Господарська, економiчна i соцiальна

дiяльнiсть пiдприумства

Стаття 26. Соцiальна дiяльнiсть пiдприумства

4. Пенсiонери та iнвалiди, якi працювали до виходу на пенсiю на пiд-

приумствi, користуються нарiвнi з його працiвниками наявними можли-

востями медичного обслуговування, забезпечення житлом, путiвками в

оздоровчi та профiлактичнi заклади та iншими соцiальними послугами та

пiльгами згiдно з статутом пiдприумства.

7. Працiвник пiдприумства, який став iнвалiдом на даному пiдприум-

ствi внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання, може

забезпечуватися додатковою пенсiую незалежно вiд розмiрiв державноє

пенсiє.

9. Пiдприумство з правом найняття робочоє сили за рiшенням вiдпо-

вiдноє мiсцевоє Ради народних депутатiв вiдповiдно до Законiв Украєни

“Про зайнятiсть населення” та “Про основи соцiальноє захищеностi iнва-

лiдiв в Украєнi” забезпечуу певну кiлькiсть робочих мiсць для праце-

влаштування iнвалiдiв, пiдлiткiв та iнших верств населення, що потребу-

ють соцiального захисту. У разi невиконання цiує вимоги або вiдмови у

створеннi робочих мiсць для даноє категорiє населення пiдприумство вiд-

раховуу кошти на рахунок вiдповiдноє Ради народних депутатiв у поряд-

ку i розмiрах, передбачених зазначеними Законами.

151

Про колективне сiльськогосподарське

пiдприумство

Закон Украєни

вiд 14 лютого 1992 року № 2114-Хii

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1992, № 20, ст. 272)

(Вводиться в дiю Постановою ВР № 2115-12 вiд 14.02.92,

ВВР, 1992, № 20, ст. 273)

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Роздiл V. Праця i соцiальний розвиток

пiдприумства

Стаття 21. Соцiальнi та трудовi гарант>

Пiдприумство дбау про полiпшення умов працi та побуту своєх членiв,

а також осiб, якi працюють у ньому за трудовим договором.

Пiдприумство гарантуу своєм працiвникам належнi умови працi, за-

безпечуу регламентований робочий тиждень, днi щотижневого вiдпочин-

ку, щорiчнi вiдпустки.

Члени пiдприумства мають рiвнi права з працiвниками державних пiд-

приумств щодо мiнiмального рiвня оплати працi. Тi iндексацiє, умов i
роз-

мiрiв соцiального страхування, пенсiйного забезпечення, охорони мате-

ринства i дитинства, соцiального захисту одиноких громадян i громадян

похилого вiку, iнвалiдiв, багатодiтних сiмей та одиноких матерiв,
ветера-

нiв працi.

Про електроенергетику

Закон Украєни

вiд 16 жовтня 1997 року X> 575/97-ВР

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1998, № i, ст. 1)

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Роздiл IV. Економiчнi та органiзацiйнi

основи дiяльностi

в електроенергетицi

Стаття 21. Особливостi умов працi в електроенергетицi

Створення робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв провадить-

ся пiдприумствами електроенергетики в розмiрi чотирьох вiдсоткiв вiд

чисельностi працiвникiв, зайнятих у непромисловому виробництвi.

152

транспорi

Закон Украєни

вiд 4 липня 1996 року № 273/96-ВР

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1996, № 40, ст. 183)

(Вводиться в дiю Постановою ВР № 274/96-ВР вiд 04.07.96,

ВВР. 1996, № 40, ст. 184)

(Витяг)

Роздiл IV. Трудовi вiдносини

i дисциплiна працiвникiв

залiзничного транспорту

Стаття 15. Трудовi вiдносини працiвникiв залiзничного

транспорту

Створення робочих мiсць для працевлаштування iнвалiдiв проводить-

ся пiдприумствами та органiзацiями залiзничного транспорту загального

користування в розмiрi чотирьох вiдсоткiв вiд числа працiвникiв, зайня-

тих на пiдсобно-допомiжних роботах.

Стаття 16. Соцiальний захист працiвникiв залiзничного

транспорту

Соцiальний захист працiвникiв залiзничного транспорту загального

користування здiйснюуться у встановленому порядку згiдно з чинним за-

конодавством Украєни.

Працiвники залiзничного транспорту загального користування та чле-

ни єх сiмей (утриманцi) користуються правом на безплатний проєзд залiз-

ничним транспортом. Порядок та умови надання цих та iнших пiльг вста-

новлюються Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни, колективними договорами та

угодами.

За працiвниками пiдприумств, установ та органiзацiй залiзничного

транспорту загального користування, якi були переведенi на iншу роботу

в цiй галузi або в iншi галузi внаслiдок трудового калiцтва чи професiй-

ного захворювання, або якщо вони вийшли на пенсiю по iнвалiдностi чи

за вiком, зберiгаються право на безплатний проєзд залiзничним транспор-

том та iншi пiльги, якi встановленi законодавчими актами Украєни для

працiвникiв залiзничного транспорту, колективними договорами та уго-

дами.

153

Положення

про сприяння i працевлаштування випускникiв

державних вищих навчальних i професiйних

навчально-виховних закладiв Украєни

Затверджено наказом Мiнiстерства освiти Украєни

вiд 23 березня 1994 року № 79

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

20 червня 1994 року за № 135/344

(З наступними змiнами)

(Витяг)

II. Договори на пiдготовку та працевлаштування

спецiалiстiв з вищою освiтою i квалiфiкованих робiтникiв

12. Розiрвання цiльового договору за iнiцiативою випускника (студен-

та, учня) можливе у випадках:

12.1. неможливостi виєзду на роботу за призначенням у зв’язку з уста-

новленням iнвалiдностi першоє або другоє групи у випускника (студента,

учня);

12.2. неможливостi виєзду на роботу за призначенням у зв’язку з уста-

новленням iнвалiдностi першоє або другоє групи у дружини (чоловiка)

випускника (студента, учня), одного з батькiв (або осiб, якi єх
замiняють)

випускника (студента, учня);

12.3. якщо випускник – вагiтна жiнка, або мати або батько, якi ма-

ють дитину у вiцi до трьох рокiв, дитину, яка згiдно з медичним вис-

новком потребуу домашнього догляду (до досягнення нею шестирiч-

ного вiку), одинокi мати або батько, якi мають дитину до чотир-

надцяти рокiв або дитину-iнвалiда i у зв’язку з цим не можуть виєхати

на роботу за призначенням;

Положення про порядок реустрацiє, перереустрацiє

та ведення облiку громадян, якi шукають роботу,

i безробiтних, виплати допомоги по безробiттю,

а також умови подання матерiальноє допомоги

в перiод професiйноє пiдготовки та перепiдготовки

Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 27 квiтня 1998 року № 578

(iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою КМ№ 1190 вiд 02.08.2000)

(Витяг)

Загальна частина

1. Громадяни мають право на безплатне сприяння державноє служби

зайнятостi у працевлаштуваннi.

154

ДО дсрл”””— -,

можуть звертатися усi незайнятi громадяни, якi оажавло ii^.м.”-.-., – -_

кож зайнятi громадяни, якi бажають змiнити мiсце роботи, працевлашту-

ватися за сумiсництвом чи у вiльний вiд навчання час.

2. Незайнятi громадяни (в тому числi особи, якi доглядають за iнва-

лiдом i групи або дитиною-iнвалiдом вiком до 16 рокiв, а також за
пенсiо-

нером, який за висновком медичного закладу потребуу постiйного сто-

роннього догляду), iнвалiди та пенсiонери, якi звертаються до державноє

служби зайнятостi за сприянням у працевлаштуваннi, пiдлягають реу-

страцiє у пiй службi. Пiд час реустрацiє кожна особа самостiйно або iз
за-

стосуванням автоматизованоє системи за допомогою працiвника держав-

ноє служби зайнятостi заповнюу картку персонального облiку громадя-

нина, який шукау роботу (безробiтного) i особистим пiдписом пiдтверд-

жуу достовiрнiсть внесених до неє даних та ознайомлюуться з пам’яткою

“Вашi права – Вашi обов’язки”. Форма зазначеноє картки персонального

облiку (далi – КiТО) затверджууться Мiнпрацi.

Зайнятi громадяни, якi бажають змiнити професiю або мiсце роботи,

працевлаштуватися за сумiсництвом чи у вiльний вiд навчання час i звер-

нулися до державноє служби зайнятостi, пiдлягають облiку. Пiд час при-

йому таких громадян працiвник державноє служби зайнятостi проводить

консультацiю з цих питань i робить вiдповiднi записи у картцi консульта-

цiє. Форма зазначеноє картки затверджууться Мiнпрацi.

Реустрацiя та ведення облiку громадян,

якi шукають роботу, державною службою зайнятостi

3. Реустрацiя та облiк громадян, якi звертаються за сприянням у пра-

цевлаштуваннi, здiйснюуться державною службою зайнятостi за мiсцем

постiйного проживання (постiйноє або тимчасовоє прописки) за умови

пред’явлення паспорта i трудовоє книжки, а у разi потреби – вiйськового

квитка, документа про освiту або документiв, якi єх замiнюють, а iнозем-

них громадян i осiб без громадянства, якi постiйно проживають в Укра-

єнi, – тiльки за наявностi постiйноє прописки.

У разi вiдсутностi у громадянина паспорта його може замiнити довiд-

ка, яка видауться житлово-експлуатацiйною конторою або мiсцевим ор-

ганом внутрiшнiх справ iз зазначенням мiсця постiйного проживання

(постiйноє або тимчасовоє прописки) особи, якщо паспорт перебувау в

органах внутрiшнiх справ на оформленнi, переоформленнi, а також

свiдоцтво про народження та довiдка з житлово-експлуатацiйноє контори

або органiв мiсцевого самоврядування iз зазначенням мiсця проживання

(постiйноє або тимчасовоє прописки) для громадян до 16 рокiв.

У разi вiдсутностi трудовоє книжки громадянин, який вперше шукау

роботу, повинен пред’явити паспорт, диплом або iнший документ про

освiту чи професiйну пiдготовку, а звiльненi вiйськовослужбовцi – вiйсь-

ковий квиток.

4. Крiм зазначених у пунктi 3 документiв окремi категорiє громадян

пiд час реустрацiє повиннi пред’явити також такi документи:

е) особи, якi отримують пенсiю вiдповiдно до законодавства Украєни, –

пенсiйне посвiдчення або посвiдчення iнвалiда.

155

8. Громадяни, якi втратили роботу внаслiдок нещасного випадку на

виробництвi або настання професiйного захворювання i через це потре-

бують професiйноє пiдготовки, перепiдготовки чи пiдвищення квалiфiка-

цiє, на яких поширюються особливi гарантiє, передбаченi пунктом 1 стат-

тi 26 Закону Украєни “Про зайнятiсть населення”, реуструються у дер-

жавнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу, протягом семи ка-

лендарних днiв пiсля звiльнення.

9. Громадянам, зареустрованим вiдповiдно до пунктiв 5-8 цього Поло-

ження за умови дотримання строкiв реустрацiє, надаються особливi гаран-

тiє згiдно з пунктом 1 статтi 26 Закону Украєни “Про зайнятiсть населен-

ня”. Якщо останнiй день реустрацiє припадау на святковий, вихiдний або

неробочий день, то останнiм днем реустрацiє вважауться найближчий ро-

бочий день.

Положення про порядок бронювання

на пiдприумствах, в органiзацiях i установах

робочих мiсць для працевлаштування громадян,

якi потребують соцiального захисту

Затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни

вiд 27 квiтня 1998 року № 578

(iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою КМ№ 1190 вiд 02.08.2000)

(Витяг)

Загальна частина

2, Вiдповiдно до статтi 5 Закону Украєни “Про зайнятiсть населення”

держава забезпечуу надання додаткових гарантiй щодо працевлаштуван-

ня громадянам, якi потребують соцiального захисту, в тому числi:

б) одиноким матерям, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв

або дiтей-iнвалiдiв;

4. З метою забезпечення додаткових гарантiй щодо працевлаштування

громадян, якi потребують соцiального захисту, мiсцевi державнi
адмiнiстра-

цiє, виконавчi органи вiдповiдних рад за поданням центрiв зайнятостi
бро-

нюють на пiдприумствах з чисельнiстю понад 20 чоловiк до 5 вiдсоткiв за-

гальноє кiлькостi робочих мiсць за робiтничими професiями, в тому числi
з

гнучкими формами зайнятостi.

У межах бронi мiсцевi державнi адмiнiстрацiє, виконавчi органи вiд-

повiдних рад встановлюють пiдприумствам квоту робочих мiсць для обо-

в’язкового працевлаштування громадян, якi потребують соцiального за-

хисту.

Квота робочих мiсць встановлюуться щодо кожноє категорiє грома-

дян, зазначених у пунктi 2 цього Положення, якi потребують соцiального

захисту.

Умови працевлаштування на заброньованi робочi мiсця

громадян, якi потребують соцiального захисту

14. Працевлаштування громадян, якi потребують соцiального захисту,

на заброньованi робочi мiсця здiйснюуться тiльки за направленням дер-

156

ЮТЬ Попереднiй iл ..,,-^-

ця квалiфiкацiє за рахунок коштiв державного фонду >.ч^..”……….

населення.

15. Пiдприумства зобов’язанi прапевлаштовувати громадян, якi потре-

бують соцiального захисту, на заброньованi робочi мiсця за направлен-

ням державноє служби зайнятостi i про прийняте рiшення у триденний

термiн повiдомити центр зайнятостi. У разi вiдмови у працевлаштуваннi

громадян пiдприумства повiдомляють про це державну службу зайнято-

стi з викладенням мотивiв вiдмови у прийняттi на роботу.

16. У разi прийняття на роботу на заброньованi робочi мiсця молодих

громадян, якi вперше шукають роботу, пiсля закiнчення або припинення

навчання у середнiх загальноосвiтнiх школах, професiйно-технiчних на-

вчальних закладах, пiсля звiльнення зi строковоє вiйськовоє або
альтерна-

тивноє (невiйськовоє) служби трудовий договiр укладауться не менш як

на два роки,

17. У разi вiдмови у прийняттi на роботу громадян, якi належать до ка-

тегорiй, зазначених у пунктi 2 цього Положення, у межах встановленоє

бронi за кожну таку вiдмову вiдповiдно до пункту 3 статтi 5 Закону Укра-

єни “Про зайнятiсть населення” державна служба зайнятостi стягуу з пiд-

приумства штраф у п’ятдесятикратному розмiрi неоподатковуваного мi-

нiмуму доходiв громадян.

4.2. Регулювання трудових вiдносин iнвалiдiв

Кодекс законiв про працю Украєни

Затверджено Законом № 322-VIII

вiд 10 грудня 1971 року

(ВВР, 1971, додаток до№ 50, ст. 375)

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Глава i. Загальнi положення

Стаття 3. Регулювання трудових вiдносин

Законодавство про працю регулюу трудовi вiдносини працiвникiв усiх

пiдприумств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, виду

дiяльностi i галузевоє належностi, а також осiб, якi працюють за трудо-

вим договором з фiзичними особами.

Особливостi працi членiв кооперативiв та єх об’уднань, колективних

сiльськогосподарських пiдприумств, селянських (фермерських) госпо-

дарств, працiвникiв пiдприумств з iноземними iнвестицiями визначають-

ся законодавством та єх статутами. При цьому гарантiє щодо зайнятостi,

охорони працi, працi жiнок, молодi, iнвалiдiв надаються в порядку, пе-

редбаченому законодавством про працю.

157

(Стаття 3 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР № 5938-11 вiд

27.05.88; Законами № 871-Хii вiд 20.03.91, № 263/95-ВР вiд 05.07.95)

Глава III. Трудовий договiр

Стаття 26. Випробування при прийняттi на роботу

При укладеннi трудового договору може бути обумовлене угодою

сторiн випробування з метою перевiрки вiдповiдностi працiвника роботi,

яка йому доручауться. Умова про випробування повинна бути застереже-

на в наказi (розпорядженнi) про прийняття на роботу.

В перiод випробування на працiвникiв поширюуться законодавство

про працю.

Випробування не встановлюуться при прийняттi на роботу: iнвалiдiв,

направлених на роботу вiдповiдно до рекомендацiє медико-соцiальноє

експертизи. Випробування не встановлюуться також при прийняттi на

роботу в iншу мiсцевiсть i при переведеннi на роботу на iнше пiдприум-

ство, в установу, органiзацiю, а також в iнших випадках, якщо це перед-

бачено законодавством.

(Стаття 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 871-Хii вiд

20.03.91. № 6/95-ВР вiд 19.01.95)

Стаття 33. Тимчасове переведення працiвника на iншу ро-

боту, не обумовлену трудовим договором

Тимчасове переведення працiвника на iншу роботу, не обумовлену

трудовим договором, допускауться лише за його згодою.

Власник або уповноважений ним орган мау право перевести працiвни-

ка строком до одного мiсяця на iншу роботу, не обумовлену трудовим до-

говором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працiвниковi за ста-

ном здоров’я, лише для вiдвернення або лiквiдацiє наслiдкiв стихiйного

лиха, епiдемiй, епiзоотiй, виробничих аварiй, а також iнших обставин,
якi

ставлять або можуть поставити пiд загрозу життя чи нормальнi життувi

умови людей, з оплатою працi за виконану роботу. але не нижчою, нiж

середнiй заробiток за попередньою роботою.

У випадках, зазначених у частинi другiй цiує статтi, забороняуться

тимчасове переведення на iншу роботу вагiтних жiнок, жiнок, якi мають

дитину-iнвалiда або дитину вiком до шести рокiв, а також осiб вiком до

вiсiмнадцяти рокiв без єк згоди.

(Стаття 33 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 871-Хii вiд

20.03.91: в редакцiє Закону № 1356-ХiУ вiд 24.12.99)

Стаття 38. Розiрвання трудового договору, укладеного на

невизначений строк, з iнiцiативи працiвника

Працiвник мау право розiрвати трудовий договiр, укладений на неви-

значений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним

орган письмово за два тижнi. У разi, коли заява працiвника про звiльнен-

ня з роботи за власним бажанням зумовлена неможливiстю продовжува-

ти роботу (догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирiчного

вiку або дитиною-iнвалiдом; догляд за хворим членом сiм’є вiдповiдно до

медичного висновку або iнвалiдом i групи; вихiд на пенсiю; а також з iн-

158

тих поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен

розiрвати трудовий договiр у строк, про який просить працiвник.

Якщо працiвник пiсля закiнчення строку попередження про звiльнен-

ня не залишив роботи i не вимагау розiрвання трудового договору, влас-

ник або уповноважений ним орган не вправi звiльнити його за поданою

ранiше заявою, крiм випадкiв, коли на його мiсце запрошено iншого пра-

цiвника, якому вiдповiдно до законодавства не може бути вiдмовлено в

укладеннi трудового договору.

Працiвник мау право у визначений ним строк розiрвати трудовий до-

говiр за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган

не виконуу законодавство про працю, умови колективного чи трудового

договору.

(Стаття 38 iз змiнами, внесеними згiдно з Указами ПВР № 5584-09 вiд

17.01.80, № 6237-Хвiд 21.12.83, № 7543-Хiвiд 19.05.89; Законами№ 871-Хii

вiд 20.03.91, № 3694-Хiiвiд 15.12.93, № 6/95-ВР вiд 19.01.95, №
1356-ХiУвiд

24.12.99)

Стаття 39. Розiрвання строкового трудового договору з

iнiцiативи працiвника

Строковий трудовий договiр (пункти 2 i 3 статтi 23) пiдлягау розiрван-

ню достроково на вимогу працiвника в разi його хвороби або iнвалiдно-

стi, якi перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення

власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю,

колективного або трудового договору та у випадках, передбачених час-

тиною першою статтi 38 цього Кодексу.

Спори про дострокове розiрвання трудового договору вирiшуються в

загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорiв.

(Стаття 39 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 6/95-ВР вiд

19.01.95)

Стаття 40. Розiрвання трудового договору з iнiцiативи

власника або уповноваженого ним органу

Не допускауться звiльнення працiвника з iнiцiативи власника або

уповноваженого ним органу в перiод його тимчасовоє непрацездатностi

(крiм звiльнення за пунктом 5 цiує статтi), а також у перiод перебування

працiвника у вiдпустцi. Це правило не поширюуться на випадок повноє

лiквiдацiє пiдприумства, установи, органiзацiє.

(Стаття 40 iз змiнами, внесеними згiдно з Указами ПВР № 6237-Х вiд

21.12.83, № 2444-Х1 вiд 27.0686, № 5938-Хi вiд 27.05.88; Законами Л>
871-ХИ

вiд 20.03.91. №> 6/95-ВР вiд 19.01.95, № 263/95-ВР вiд 05.07.95, №
2343-ХП вiд

14.05.92-в редакцiє Закону № 7 84-ХiУ вiд 30.06.99-набирау чинностi з 1
сiчня

2000 року, iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 1356-ХiУ вiд
24.12.99)

Стаття 42. Переважне право на залишення на роботi при

вивiльненнi працiвникiв у зв’язку iз змiнами в

органiзацiє виробництва 1 працi

При скороченнi чисельностi чи штату працiвникiв у зв’язку iз змiнами

в органiзацiє виробництва i працi переважне право на залишення на робо-

тi надасться працiвникам з бiльш високою квалiфiкацiую i продуктивнiс-

тю працi.

159

При рiвних умовах продуктивностi працi i квалiфiкацiє исрсвоє а о м-

лишеннi на роботi надауться:

5) учасникам бойових дiй, iнвалiдам вiйни та особам, на яких поши-

рюуться чиннiсть Закону Украєни “Про статус ветеранiв вiйни, гарантiє єх

соцiального захисту”;

(Стаття 42 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР№ 7543-Хi вiд

19.05.89; Законами №> 871-ХП вiд ‘20.03.91, № 3706-Хii вiд 16.12.93, №
б/

95-ВР вiд 19.01.95, № 75/95-ВР вiд 28.02.95, № 263/95-ВР вiд 05.07.95)

Глава IV. Робочий час

Стаття 50. Норма тривалостi робочого часу

Нормальна тривалiсть робочого часу працiвникiв не може перевищу-

вати 40 годин на тиждень.

Пiдприумства i органiзацiє при укладеннi колективного договору мо-

жуть встановлювати меншу норму тривалостi робочого часу, нiж перед-

бачено в частинi першiй цiує статтi.

(Стаття 50 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 871-ХП вiд

20.03.91, № 3610-ХПвiд 17.11.93)

Стаття 51. Скорочена тривалiсть робочого часу

Скорочена тривалiсть робочого часу може встановлюватись за раху-

нок власних коштiв на пiдприумствах i в органiзацiях для жiнок, якi ма-

ють дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда.

(Стаття 51 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами ЛЇ 871-Хii вiд

20.03.91, № 3610-ХПвiд 17.11.93, № 263/95-ВР вiд 05.07.95)

Стаття 55. Заборона роботи в нiчний час

Робота iнвалiдiв у нiчний час допускауться лише за єх згодою i за умо-

ви, що це не суперечить медичним рекомендацiям (стаття 172).

(Стаття 55 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР ЛЇ 4841-XI вiд

ЗО. 10.87: Законом Ле 871-Хii вiд 20.03.91)

Стаття 56. Неповний робочий час

За угодою мiж працiвником i власником або уповноваженим ним ор-

ганом може встановлюватись як при прийняттi на роботу, так i згодом

неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу ва-

гiтноє жiнки, жiнки, яка мау дитину вiком до чотирнадцяти рокiв або ди-

тину-iнвалiда, в тому числi таку, що знаходиться пiд н опiкуванням, або

здiйснюу догляд за хворим членом сiм’є вiдповiдно до медичного виснов-

ку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати

єй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата працi в цих випадках провадиться пропорцiонально вiдпра-

цьованому часу або залежно вiд виробiтку,

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-

яких обмежень обсягу трудових прав працiвникiв.

(Стаття 56 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР № 4841 -XI вiд

30.10.87: Законом № 871-Хii вiд 20.03.91)

160

Жiнки, якi мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або ди-

тину-iнвалiда, можуть залучатись до надурочних робiт лише за єх згодою

(стаття 177).

Залучення iнвалiдiв до надурочних робiт можливе лише за єх згодою i

за умови, що це не суперечить медичним рекомендацiям (стаття 172).

(Стаття 63 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР ЛЇ 4841-XI вiд

30.10.87; Законом № 871-Хii вiд 20.33.91)

Глава XI. Охорона працi

Стаття 172. Застосування працi iнвалiдiв

У випадках, передбачених законодавством, на власника або уповнова-

жений ним орган покладауться обов’язок органiзувати навчання, пере-

квалiфiкацiю i працевлаштування iнвалiдiв вiдповiдно до медичних реко-

мендацiй, встановити на єх прохання неповний робочий день або

неповний робочий тиждень та створити пiльговi умови працi.

Залучення iнвалiдiв до надурочних робiт та робiт у нiчний час без єх

згоди не допускауться (статтi 55, 63).

(Стаття 172 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 3694-Хii вiд

15.12.93)

Глава 12. Праця жiнок

Стаття 177. Обмеження залучення жiнок, що мають дiтей

вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або

дiтей-iнвалiдiв, до надурочних робiт i направ-

лення єх у вiдрядження

Жiнки, що мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або

дiтей-iнвалiдiв, не можуть залучатись до надурочних робiт або направля-

тись у вiдрядження без єх згоди.

(Стаття 177 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР № 4841-Хi

вiд 30.10.87; Законом № 871-ХП вiд 20.03.91)

Стаття 184. Гарантiє при прийняттi на роботу i заборона

звiльнення вагiтних жiнок 1 жiнок, якi мають

дiтей

Забороняуться вiдмовляти жiнкам у прийняттi на роботу i знижувати

єм заробiтну плату з мотивiв, пов’язаних з вагiтнiстю або наявнiстю
дiтей

вiком до трьох рокiв, а одиноким матерям – за наявнiстю дитини вiком до

чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда.

При вiдмовi у прийняттi на роботу зазначеним категорiям жiнок влас-

ник або уповноважений ним орган зобов’язанi повiдомляти єм причини

вiдмови у письмовiй формi. Вiдмову у прийняттi на роботу може бути

оскаржено у судовому порядку.

Звiльнення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох

рокiв (до шести рокiв – частина шоста статтi 179), одиноких матерiв при

наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда з

iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускауться,

6о->п 161

допускауться звiльнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’яз-

кове працевлаштування зазначених жiнок здiйснюуться також у ви-

падках єх звiльнення пiсля закiнчення строкового трудового договору. На

перiод працевлаштування за ними зберiгауться середня заробiтна плата,

але не бiльше трьох мiсяцiв з дня закiнчення строкового трудового дого-

вору.

(Стаття 184 iз змiнами, внесеншм згiдно з Указом ПВР № 4841-Хi

вiд 30.10.87: Законами № 871 -XII вiд 20.03.91, Л’Ї i i 56-XIV вiд
24.12.99)

Стаття 185. Надання вагiтним жiнкам i жiнкам, якi мають

дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв, путiвок до

санаторiєв та будинкiв вiдпочинку i подання єм

матерiальноє допомоги

Власник або уповноважений ним орган повинен у разi необхiдностi

видавати вагiтним жiнкам i жiнкам, якi мають дiтей вiком до чотирнадця-

ти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, путiвки до санаторiєв та будинкiв
вiдпочин-

ку безкоштовно або на пiльгових умовах, а також подавати єм матерiаль-

ну допомогу.

(Стаття 185 iззмiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР №4617-Хвiд

24.01.83; Законом№ 871-Хiiвiд 20.03.91)

Глава XV. iндивiдуальнi трудовi спори

(Глава XV в редакцiє Закону № 2134-Хii вiд 18.02.92)

Стаття 232. Трудовi спори, що пiдлягають безпосередньо-

му розглядовi у районних (мiських) судах

Безпосередньо в районних (мiських) судах розглядаються також спо-

ри про вiдмову у прийняттi на роботу:

3) вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв або ди-

тину-iнвалiда, а одиноких матерiв – при наявностi дитини вiком до чо-

тирнадцяти рокiв;

(Стаття 232 iз змiнами, внесеними згiдно з Указами ПВР № 1616-1Х вiд

24.12.76, № 6237-Х вiд 21.12.83: Законами № 2134-Хii вiд 18.02.92, №
3632-Хii

вiд 15.12.93, № б/95-ВРвiд 19.01.95)

Глава XVII. Державне соцiальне страхування

Стаття 255. Види забезпечення по соцiальному страху-

ванню

Працiвники, а у вiдповiдних випадках i члени єх сiмей забезпечуються

в порядку державного соцiального страхування:

3) пенсiями по старостi, по iнвалiдностi, в разi втрати годувальника, а

також пенсiями за вислугу рокiв, встановленими для деяких категорiй

працiвникiв.

Кошти державного соцiального страхування використовуються також

на санаторно-курортне лiкування працiвникiв, обслуговування єх про-

фiлакторiями та будинками вiдпочинку, на лiкувальне (дiутичне) харчу-

162

iншi заходи по державному соцiальному страхуванню.

(Стаття 255 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР №4617-Х вiд

24.01.83; Законами № 871-Хii вiд 20.03.91, № 263/95-ВР вiд 05.07.95)

Стаття 256. Забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасо-

вою непрацездатнiстю

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю виплачууться при

хворобi, калiцтвi, тимчасовому переведеннi на iншу роботу в зв’язку з
за-

хворюванням, при доглядi за хворим членом сiм’є, карантинi, санатор-

но-курортному лiкуваннi i протезуваннi – в розмiрi до повного заробiтку.

При хворобi або калiцтвi допомога виплачууться до вiдновлення пра-

цездатностi або встановлення iнвалiдностi.

(Стаття 256 iз змiнами, внесеними згiдно з Указом ПВР№ 2240-Хвiд

29.07.81)

Про охорону працi

Закон Украєни

вiд 14 жовтня 1992 року № 2694-ХП

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1992, № 49, ст. 668)

(Вводиться в дiю Постановою ВР № 2695-Хii вiд 14.10.92,

ВВР, 1992, № 49, ст. 669)

(З наступними змiнами)

(Витяг)

Роздiл II. Гаранти прав громадян на охорону працi

Стаття 11. Вiдшкодування власником шкоди працiвникам у

разi ушкодження єх здоров’я

Власник зобов’язаний вiдшкодувати працiвниковi шкоду, заподiяну

йому калiцтвом або iншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконан-

ням трудових обов’язкiв, у повному розмiрi втраченого заробiтку вiдпо-

вiдно до законодавства, а також сплатити потерпiлому (членам сiм’є та

утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсiє та iншi

доходи, одержуванi працiвником, не враховуються.

Розмiр одноразовоє допомоги встановлюуться колективним догово-

ром (угодою, трудовим договором). Якщо вiдповiдно до медичного вис-

новку у потерпiлого встановлено стiйку втрату працездатностi, ця допо-

мога повинна бути не менше суми, визначеноє з розрахунку середньо-

мiсячного заробiтку потерпiлого за кожен процент втрати ним професiй-

ноє працездатностi.

У разi смертi потерпiлого розмiр одноразовоє допомоги повинен

бути не менше п’ятирiчного заробiтку працiвника на його сiм’ю, крiм

того, не менше рiчного заробiтку на кожного утриманця померлого, а

також на його дитину, яка народилася пiсля його смертi.

163

вимог нормативних актiв про охорону працi, розмiр одноразовоє допомо-

ги може бути зменшено в порядку, що визначауться трудовим колекти-

вом за поданням власника та профспiлкового комiтету пiдприумства, але

не бiльш як на п’ятдесят процентiв. Факт наявностi вини потерпiлого

встановлюуться комiсiую по розслiдуванню нещасного випадку.

Власник вiдшкодовуу потерпiлому витрати на лiкування (в тому числi

санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобiв, по

догляду за ним та iншi види медичноє i соцiальноє допомоги вiдповiдно

до медичного висновку, що видауться у встановленому порядку; подау

iнвалiдам працi, включаючи не працюючих на пiдприумствi, допомогу у

вирiшеннi соцiально-побутових питань за єх рахунок, а при можливостi –

за рахунок пiдприумства.

За працiвниками, якi втратили працездатнiсть у зв’язку з нещасним

випадком на виробництвi або професiйним захворюванням, зберiгауться

мiсце роботи (посада) та середня заробiтна плата на весь перiод до вiд-

новлення працездатностi або визнання єх у встановленому порядку iнва-

лiдами. У разi неможливостi виконання потерпiлим попередньоє роботи

власник зобов’язаний забезпечити вiдповiдно до медичних рекомендацiй

його перепiдготовку i працевлаштування, встановити пiльговi умови та

режим роботи.

Якщо власник не мау можливостi працевлаштувати на своуму пiдпри-

умствi осiб, якi частково втратили працездатнiсть, але не стали
iнвалiда-

ми, вiн зобов’язаний вiдрахувати цiльовим призначенням до Державного

фонду сприяння зайнятостi населення кошти у розмiрi середньорiчноє за-

робiтноє плати працiвникiв за кожне нестворене робоче мiсце для таких

осiб. Працевлаштування цих осiб здiйснюуться державною службою зай-

нятостi населення.

Час перебування на iнвалiдностi у зв’язку з нещасним випадком на ви-

робництвi або професiйним захворюванням зараховууться до стажу ро-

боти для призначення пенсiє за вiком, а також до стажу роботи iз шкiдли-

вими умовами, який дау право на призначення пенсiє на пiльгових умовах

i у пiльгових розмiрах.

Стаття 16. Охорона працi iнвалiдiв

У випадках, передбачених законодавством, власник зобов’язаний ор-

ганiзувати навчання, переквалiфiкацiю i працевлаштування iнвалiдiв вiд-

повiдно до медичних рекомендацiй, встановити неповний робочий день

або неповний робочий тиждень i пiльговi умови працi на прохання iнва-

лiдiв.

Залучення iнвалiдiв до надурочних робiт i робiт у нiчний час без єх

згоди не допускауться.

Пiдприумства, якi використовують працю iнвалiдiв, зобов’язанi ство-

рювати для них умови працi з урахуванням рекомендацiй медико-со-

цiальноє експертизи та iндивiдуальних програм реабiлiтацiє, вживати до-

даткових заходiв щодо безпеки працi, якi вiдповiдають специфiчним

особливостям цiує категорiє працiвникiв.

164

Закон Украєни

вiд 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР), 1997. № 2. ст. 4)

(Вводиться в дiю Постановою ВР № 505/96-ВР вiд 15 II 96,

ВВР, 1997, №2, ст. 5)

(Витяг)

Роздiл II. Щорiчнi вiдпустки

Стаття 6. Щорiчна основна вiдпустка та єє тривалiсть

Щорiчна основна вiдпустка надауться працiвникам тривалiстю не менш

як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, який вiдлiчууться з

дня укладення трудового договору.

iнвалiдам i i II груп надауться щорiчна основна вiдпустка тривалiстю

ЗО календарних днiв, а iнвалiдам III групи – 26 календарних днiв.

Стаття 10. Порядок надання щорiчних вiдпусток

<...>

Щорiчнi вiдпустки повноє тривалостi до настання шестимiсячного

термiну безперервноє роботи у перший рiк роботи на даному пiдприум-

ствi за бажанням працiвника надаються:

1) жiнкам – перед вiдпусткою у зв’язку з вагiтнiстю та пологами або

пiсля неє, а також жiнкам, якi мають двох i бiльше дiтей вiком до 15
рокiв

або дитину-iнвалiда;

2) iнвалiдам;

<...>

Щорiчнi вiдпустки за другий та наступнi роки роботи можуть бути на-

данi працiвниковi в будь-який час вiдповiдного робочого року.

<...>

Щорiчнi вiдпустки за бажанням працiвника в зручний для нього час

надаються:

2) iнвалiдам;

4) жiнкам, якi мають двох i бiльше дiтей вiком до 15 рокiв або дитн-

ну-iнвалiда;

7) ветеранам працi та особам, якi мають особливi трудовi заслуги пе-

ред Батькiвщиною;

8) ветеранам вiйни, особам, якi мають особливi заслуги перед Батькiв-

щиною, а також особам, на яких поширюуться чиннiсть Закону Украєни

“Про статус ветеранiв вiйни, гарантiє єх соцiального захисту”;

Роздiл IV. Соцiальнi вiдпустки

Стаття 19. Додаткова вiдпустка працiвникам, якi мають дiтей

Жiнцi, яка працюу i мау двох i бiльше дiтей вiком до 15 рокiв або дити-

ну-iнвалiда, за єє бажанням щорiчно надауться додаткова оплачувана вiд-

пустка тривалiстю 5 календарних днiв без урахування вихiдних.

165

(в тому числi й у разi тривалого перебування матерi в лiкувальному за-

кладi), а також особi, яка взяла пiд опiку дитину, ця вiдпустка
надауться

на умовах i в порядку, встановлених частиною першою цiує статтi.

Про умови працi

тимчасових робiтникiв i службовцiв

Указ Президiє Верховноє Ради СРСР

вiд 24 вересня 1974 року № 311-iХ

(З наступними змiнами)

(Витяг)

У зв’язку з Основами законодавства Союзу РСР i союзних республiк

про працю Президiя Верховноє Ради СРСР постановляу:

1. Тимчасовими робiтниками i службовцями вважаються робiтники i

службовцi, прийнятi на роботу на строк до двох мiсяцiв, а для замiщення

тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, за якими зберiгауться єх мiсце роботи

(посада), – до чотирьох мiсяцiв.

6. В разi втрати працездатностi внаслiдок трудового калiцтва або про-

фесiйного захворювання, а також коли законодавством Союзу РСР вста-

новлено тривалiший строк збереження мiсця роботи (посади) при певно-

му захворюваннi, за тимчасовими робiтниками i службовцями мiсце

роботи (посада) зберiгауться до вiдновлення працездатностi або встанов-

лення iнвалiдностi, але не бiльш як до закiнчення строку роботи за дого-

вором;

<...>

Про умови працi робiтникiв i службовцiв,

зайнятих на сезонних роботах

Указ Президiє Верховноє Ради СРСР

вiд 24 вересня 1974 року № 310-iХ

(З наступними змiнами}

У зв’язку з Основами законодавства Союзу РСР i союзних республiк

про працю Президiя Верховноє Ради СРСР постановляу:

1. Сезонними вважаються роботи, якi внаслiдок природних i клiма-

тичних умов виконуються не цiлий рiк, а протягом певного перiоду (сезо-

ну), що не перевищуу шести мiсяцiв.

Перелiки сезонних робiт затверджуються Державним комiтетом

СРСР по працi i соцiальних питаннях спiльно з ВЦРПС за поданням мiнi-

стерств, державних комiтетiв, вiдомств СРСР i Рад Мiнiстрiв союзних

республiк.

166

Ради СРСР № 8723-Х вiд 26.01.83)

7. У разi втрати працездатностi внаслiдок трудового калiцтва або про-

фесiйного захворювання, а також коли законодавством Союзу РСР вста-

новлено тривалiший строк збереження мiсця роботи (посади) при певно-

му захворюваннi, за робiтниками i службовцями, зайнятими на сезонних

роботах, мiсце роботи (посада) зберiгауться до вiдновлення працездатно-

стi або встановлення iнвалiдностi, але не бiльш як до закiнчення строку

роботи за договором.

Тимчасове положення

про проходження вiйськовоє служби

прапорщиками i мiчманами

Затверджено Указом Президента Украєни

вiд 13 травня 1993 року № 174/93

(З наступними змiнами)

(Витяг)

V. Вiдпустки

Прапорщики i мiчмани – iнвалiди, а також учасники бойових дiй та

прирiвнянi до них особи щорiчнi черговi вiдпустки одержують без ураху-

вання вислуги рокiв строком 45 дiб у зручний для них час.

У разi перемiщення по службi чергова вiдпустка пiсля надходження

до вiйськовоє частини наказу про перемiщення надауться прапорщикам i

мiчманам на загальних пiдставах за новим мiсцем служби (новою по-

садою).

Тимчасове положення про проходження

вiйськовоє служби особами офiцерського складу

Затверджено Указом Президента Украєни

вiд 13 травня 1993 року № 174/93

(З наступними змiнами)

(Витяг)

VI. Вiдпустки

46. Офiцери-iнвалiди, а також учасники бойових дiй та прирiвнянi до

них особи щорiчнi черговi вiдпустки одержують без урахування вислуги

рокiв строком 45 дiб у зручний для них час.

167

про Практику розгл>еду \,уцамчп iрудинил ьiiирiо

Постанова Пленуму Верховного Суду Украєни

вiд 6 листопада 1992 року № 9

(З наступними змiнами)

(Витяг)

6. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 232 КЗпП суди безпосередньо розглядають

позови про укладення трудових договорiв:

– вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв або

дитину-iнвалiда, а одиноких матерiв – при наявностi дитини вiком до

14 рокiв;

– працiвникiв, яким надано право поворотного прийняття на роботу;

(Пункт 6 доповнено абзацом шостим згiдно з Постановою Верховно-

го Суду Украєни № 18 вiд 26.10.95)

– iнших осiб, з якими власник або уповноважений ним орган вiдповiд-

но до чинного законодавства зобов’язаний укласти трудовий договiр (на-

приклад, коли у випадках, передбачених законодавством, власник або

уповноважений ним орган зобов’язаний приймати в порядку працевлаш-

тування iнвалiдiв i неповнолiтнiх, направлених на роботу в рахунок бро-

нi; <...>

При обгрунтованостi позову суд рiшенням зобов’язуу власника або упов-

новажений ним орган укласти трудовий договiр з особою, запрошеною на

роботу в порядку переведення, – з першого робочого дня наступного пiсля

дня звiльнення з попереднього мiсця роботи (якщо була обумовлена iнша

дата – з цiує дати), з iншими особами – з дня єх звернення до власника
або

уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу.

Якщо внаслiдок вiдмови у прийняттi на роботу або несвоучасного укла-

дення трудового договору працiвник мав вимушений прогул, його оплата

провадиться стосовно до правил ч. 2 ст. 235 КЗпП про оплату вимушеного

прогулу незаконно звiльненому працiвниковi.

(Пункт 6 iз змiнами, внесеними згiдно з Постановою Пленуму Верховно-

го Суду Украєни № 15 вiд 25.05.98)

9. При розглядi справ про звiльнення за п. 2 ст. 36 КЗпП судам слiд вра-

ховувати, що звiльнення з цих пiдстав вагiтних жiнок i жiнок, якi мають

дiтей вiком до трьох рокiв (або понад три роки, але не бiльше, нiж до 6
рокiв,

якщо дитина за медичним висновком в цей перiод потребуу домашнього до-

гляду), одиноких матерiв (жiнка, яка не перебувау у шлюбi i у свiдоцтвi
про

народження дитини якоє вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про

батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi, вдова, iнша

жiнка, яка виховуу i утримуу дитину сама) при наявностi дитини вiком до

чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда провадиться з обов’язковим праце-

влаштуванням (ч. З ст. 184 КЗпП). Не може бути визнано, що власник або

уповноважений ним орган виконав цей обов’язок по працевлаштуванню, як-

що працiвницi не була надана на тому ж або на iншому пiдприумствi (в
уста-

новi, органiзацiє) iнша робота або запропонована робота, вiд якоє вона
вiд-

мовилась з поважних причин (наприклад за станом здоров’я).

168

i1^^Д^Ї~i^–

Стаття 14. Особам, якi одержують пенсiю за особливi заслуги i про-

живають у будинках-iнтернатах для громадян похилого вiку та iнвалiдiв,

виплачууться рiзниця мiж призначеною єм пенсiую та вартiстю утриман-

ня в будинку-iнтернатi, але не менш як 25 вiдсоткiв пенсiє.

Якщо у зазначених осiб у непрацездатнi члени сiм’є, якi перебувають

на його утриманнi, то пенсiя виплачууться у такому порядку: за наявностi

одного непрацездатного – 25 вiдсоткiв; двох i бiльше – 50 вiдсоткiв при-

значеноє пенсiє, якi дiляться мiж утриманцями порiвну; решта пенсiє, яка

залишауться пiсля вирахування вартостi утримання в будинку-iнтернатi

та коштiв на утримання непрацездатних членiв сiм’є, але не менш як 25

вiдсоткiв призначеноє пенсiє, виплачууться пенсiонеровi,

180

1. Цей Закон набирау чипп^.. –

2. Установити, що дiя цього Закону поширюуться на йти, “.у..,…._

на пенсiю до набрання чинностi цим Законом.

3. Питання про призначення пенсiє за особливi заслуги особам, зазна-

ченим у статтi 1 цього Закону, яким до 1 сiчня 1992 року було встановле-

но персональнi пенсiє союзного, республiканського чи мiсцевого значен-

ня, розглядауться Комiсiую за клопотанням посадових осiб, зазначених у

статтi 8 цього Закону.

4. До прийняття Закону Украєни “Про загальнообов’язкове державне

пенсiйне страхування” пенсiє за особливi заслуги призначаються виходя-

чи з розмiру пенсiє за вiком, по iнвалiдностi, у разi втрати
годувальника,

на яку мау право особа згiдно з Законом Украєни “Про пенсiйне забезпе-

чення”.

5. Кабiнету Мiнiстрiв Украєни:

пiдготувати та подати на розгляд Верховноє Ради Украєни пропозицiє

про внесення змiн до законiв Украєни, що випливають iз цього Закону;

забезпечити прийняття нормативно-правових актiв, що випливають iз

цього Закону.

Про пенсiйне забезпечення вiйськовослужбовцiв

та осiб начальницького i рядового складу

органiв внутрiшнiх справ

Закон Украєни

вiд 9 квiтня 1992 року X> 2262-Хii

(Вiдомостi Верховноє Ради (ВВР) 1992, № 29, ст. 399)

(Вводиться в дiю Постановою ВР № 2263-Хii вiд 09.04.92,

ВВР 1992. №29, ст. 400)

(З наступними змiнами).

(Витяг)

Роздiл VI. Призначення пенсiй

– -“i ппиiначають пенсiє, т;

РОЗДiЛ VI. Прилiг -..-

Стаття 49. Органи, якi призначають пенсiє, та строки роз-

гляду документiв про єх призначення

Пенсiє вiйськовослужбовцям строковоє служби та членам єх сiмей

призначають районнi (мiськi) органи соцiального захисту населення, а

особам офiцерського складу, прапорщикам i мiчманам, вiйськовослуж-

бовцям надстроковоє служби та вiйськовоє служби за контрактом, особам

начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ та членам єх

сiмей – органи пенсiйного забезпечення Мiнiстерства оборони Украєни,

Державного комiтету у справах охорони державного кордону Украєни,

Головного управлiння командуючого Нацiональною гвардiую Украєни,

Управлiння державноє охорони, iнших вiйськових формувань. Служби

безпеки Украєни i Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни.

181

№ 3946-ХП вiд 04.02.94, № 1’081′-XIV’вiд 21.09.99)

Документи про призначення пенсiй розглядаються органами, що при-

значають пенсiє, у строк не пiзнiше 10 днiв з дня єх надходження.

Повiдомлення про вiдмову в призначеннi пенсiє iз зазначенням при-

чин вiдмови орган пенсiйного забезпечення видау або надсилау заявни-

ковi не пiзнiше 5 днiв пiсля прийняття вiдповiдного рiшення.

Положення

про порядок призначення та виплати

в Мiнiстерствi оборони Украєни державних пенсiй

i допомог вiйськовослужбовцям та членам єх сiмей

Затверджено наказом Мiнiстра оборони Украєни

вiд 8 серпня 1994 року № 205

Зареустровано в Мiнiстерствi юстицiє Украєни

5 вересня 1994 року за № 212/422

(З наступними змiнами)

(Витяг)

i. Загальнi положення

1. Цим Положенням визначауться порядок призначення та виплати в

Мiнiстерствi оборони Украєни державних пенсiй i грошовоє допомоги

згiдно з Законом Украєни вiд 9 квiтня 1992 р. “Про пенсiйне забезпечення

вiйськовослужбовцiв та осiб начальницького i рядового складу органiв

внутрiшнiх справ” (надалi – Закон) та iншими законодавчими актами, а

також рiшеннями Кабiнету Мiнiстрiв Украєни з цього питання.

4. Згiдно з цим Положенням призначаються:

а) вiйськовослужбовцям, у тому числi тим, якi ранiше проходили службу

в органах внутрiшнiх справ, звiльненим з вiйськовоє служби, – пенсiє за
ви-

слугу рокiв або по iнвалiдностi;

7. Вiйськовослужбовцям, позбавленим у встановленому порядку вiй-

ськового звання (в тому числi в перiод перебування єх у запасi чи у вiд-

ставцi), а також звiльненим з вiйськовоє служби у зв’язку з засудженням

за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового стано-

вища, або вчиненням корупцiйного дiяння, i членам єх сiмей пенсiє, при

наявностi на них права, призначаються органами соцiального захисту на-

селення на умовах i за нормами, встановленими Законом Украєни “Про

пенсiйне забезпечення”.

Вiйськовослужбовцям, поновленим у вiйськовому званнi в порядку

амнiстiє або помилування (крiм звiльнених з вiйськовоє служби у зв’язку

iз засудженням за умисний злочин, учинений з використанням свого по-

садового становища, або вчиненням корупцiйного дiяння), пенсiє призна-

чаються на умовах i за нормами, установленими Законом Украєни “Про

пенсiйне забезпечення вiйськовослужбовцiв та осiб начальницького i ря-

дового складу органiв внутрiшнiх справ” та цим Положенням, якщо вони

182

по д^по iiи^^аольпнх в>иi;ьиивоi V ЗВАННЯ МВЛИ ПрВВО На ПтНС1Ю 38
ВИСЛугу

рокiв або по iнвалiдностi.

(Пункт 7 доповнено абзацом другим згiдно з наказом Мiноборони Л” 64

вiд 11.03.2000)

(Пункт 7 iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Мiноборони № 83 вiд

] 2.03.97)

II. Пенси за вислугу рокiв

(Назва роздiлу II iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Мiноборони

Ло 83 вiд 12.03.97)

12. Право на пенсiю за вислугу рокiв мають:

б) особи офiцерського складу, прапорщики i мiчмани, вiйськовослуж-

бовцi надстроковоє служби, вiйськовоє служби за контрактом та вiйсько-

вослужбовцi-жiнки, якi звiльненi з вiйськовоє служби за вислугу рокiв,
за

вiком, за станом здоров’я, у зв’язку iз скороченням штатiв або органiза-

цiйними заходами (незалежно вiд часу звiльнення) i на день звiльнення

досягли 45-рiчного вiку, а тi з них, що у iнвалiдами вiйни, – незалежно
вiд

вiку, i мають загальний трудовий стаж 25 календарних рокiв i бiльше, з

яких не менше 12 календарних рокiв i 6 мiсяцiв становить вiйськова

служба або служба в органах внутрiшнiх справ.

(Пункт 12 iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Мiноборони № 83 вiд

12.03.97)

17. Пенсiє за вислугу рокiв, що призначаються вiдповiдно до пунктiв

12-16 цього Положення, незалежно вiд обчисленого розмiру пiдвищую-

ться:

а) на 400 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – iнвалiдам вiйни

i групи;

б) на 350 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – iнвалiдам вiйни

II групи;

в) на 200 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – iнвалiдам вiйни

III групи;

г) на 150 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – учасникам бойових

дiй, членам сiмей, зазначеним у пунктi 1 статтi 10 Закону Украєни “Про

статус ветеранiв вiйни, гарантiє єх соцiального захисту”, а також дружи-

нам (чоловiкам) померлих iнвалiдiв Великоє Вiтчизняноє вiйни, якi не

одружилися вдруге;

д) на 75 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – учасникам вiйни, на-

городженим орденами i медалями колишнього Союзу РСР за самовiдда-

ну працю i бездоганну вiйськову службу в тилу в роки Великоє Вiтчизня-

‘ноє вiйни; на 50 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – iншим
учасникам

вiйни та дружинам (чоловiкам), якi не одружилися вдруге, померлих

учасникiв вiйни i бойових дiй, партизанiв i пiдпiльникiв, визнаних за

життя iнвалiдами вiд загального захворювання, трудового калiцтва та з

iнших причин, батькам i дружинам (чоловiкам), якi не одружилися вдру-

ге, вiйськовослужбовцiв, осiб начальницького i рядового складу органiв

внутрiшнiх справ, якi загинули, померли або пропали безвiсти в перiод

проходження служби;

е) на 50 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – вiйськовослужбовцям,

якi зазнали полiтичних репресiй i в подальшому були реабiлiтованi;

183

у) на 25 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – вiиськовослужоовцям

з числа примусово переселених членiв сiмей громадян, якi зазнали по-

лiтичних репресiй i надалi були реабiлiтованi;

ж) на 20 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – особам, якi нагород-

женi знаками “Почесний донор Украєни” та “Почесний донор СРСР”.

(Пункт 17 доповнено пiдпунктом “ж” згiдно з наказом Мiноборони № 64

вiд 11.03.2000)

(Пункт 17 в редакцiє наказу Мiноборони}^ 83 вiд 12.03.97)

18. До пенсiє за вислугу рокiв, яка призначауться вiйськовослужбов-

цям (в тому числi до обчисленоє в мiнiмальному розмiрi), нараховуються

надбавки:

б) пенсiонерам, якi у iнвалiдами 1 групи внаслiдок причин, зазначених

у пiдпунктi “б” пункту 42 цього Положення або внаслiдок трудового ка-

лiцтва, професiйного чи загального захворювання, а також одиноким

пенсiонерам, якi за висновками медичних закладiв потребують сторон-

нього догляду за ними (крiм iнвалiдiв, зазначених у пiдпунктi “а” пунк-

ту 17 цього Положення), – в розмiрi соцiальноє пенсiє, встановленоє
Зако-

ном Украєни “Про пенсiйне забезпечення” для вiдповiдних категорiй

пенсiонерiв. При цьому до числа одиноких належать тi з пенсiонерiв, ра-

зом з якими не проживають єх працездатнi дiти, брати, сестри, онуки i

дружина (чоловiк), на котрих в установленому законодавством порядку

покладено обов’язок єх утримувати;

III. Пенсiє по iнвалiдностi

39. Право на пенсiю по iнвалiдностi мають вiйськовослужбовцi, якi

стали iнвалiдами, якщо iнвалiднiсть настала в перiод проходження ними

вiйськовоє служби або не пiзнiше трьох мiсяцiв пiсля звiльнення з вiйсь-

ковоє служби, або якщо iнвалiднiсть настала пiзнiше цього строку, але

внаслiдок поранення, контузiє, калiцтва чи захворювання, одержаних у

перiод проходження вiйськовоє служби або пiд час перебування в полонi

в перiод Великоє Вiтчизняноє вiйни (з дотриманням умов, передбачених

пiдпунктом “й” пункту 20 цього Положення).

40. Вiйськовослужбовцi, зазначенi в пунктi 39 цього Положення, пра-

ва на пенсiю по iнвалiдностi набувають незалежно вiд тривалостi вiй-

ськовоє служби i часу, що минув з дня звiльнення з вiйськовоє служби до

дня звернення за пенсiую, а також вiд того, чи мали мiсце перерви в
iнва-

лiдностi.

41. Групи та причини iнвалiдностi, а також час єє настання встанов-

люються медико-соцiальними експертними комiсiями (надалi – МСЕК),

якi дiють на пiдставi Положення про них, затвердженого постановою Ка-

бiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 лютого 1992 р. № 83.

Залежно вiд ступеня втрати працездатностi iнвалiди подiляються на

три групи.

42. Залежно вiд групи та причини iнвалiдностi пенсiє по iнвалiдностi

вiйськовослужбовцям нараховуються в таких розмiрах:

а) вiйськовослужбовцям, якi стали iнвалiдами внаслiдок поранення,

контузiє, калiцтва, захворювання, одержаних пiд час захисту Батькiвщи-

ни, виконання обов’язкiв вiйськовоє служби (службових обов’язкiв) чи

пов’язаних з перебуванням на фронтi, у партизанських загонах i з’уднан-

184

такими законодавством Украєни, в районi воунних дiй, на прифронтових

дiльницях залiзниць, на спорудженнi оборонних рубежiв, вiйськово-мор-

ських баз та аеродромiв у перiод громадянськоє та Великоє Вiтчизняноє

воун або з участю у бойових дiях у мирний час, з лiквiдацiую наслiдкiв

Чорнобильськоє катастрофи, а також iншим особам, зазначеним у статтi 7

Закону Украєни “Про статус ветеранiв вiйни, гарантiє єх соцiального за-

хисту”;

(Абзац перший пiдпункту “а” пункту 42 в редакцiє наказу Мiноборони

№ 83 вiд 12.03.97)

iнвалiдам i групи – 100 процентiв вiдповiдних сум грошового забезпе-

чення;

iнвалiдам II групи – 80 процентiв вiдповiдних сум грошового забезпе-

чення;

iнвалiдам III групи – 60 процентiв вiдповiдних сум грошового забез-

печення; (пункти 108, 109, 111 i 115 цього Положення);

б) вiйськовослужбовцям, якi стали iнвалiдами внаслiдок калiцтва,

одержаного в результатi нещасного випадку, не пов’язаного з виконан-

ням обов’язкiв вiйськовоє служби (службових обов’язкiв), або внаслiдок

захворювання, пов’язаного з проходженням вiйськовоє служби:

iнвалiдам i групи – 70 процентiв вiдповiдних сум грошового забезпе-

чення;

iнвалiдам II групи – 60 процентiв вiдповiдних сум грошового забезпе-

чення;

iнвалiдам III групи – 40 процентiв вiдповiдних сум грошового забез-

печення (пункти 108, 109, 111, 113 i 115 цього Положення). Пенсiє, об-

численi за нормами цього пункту, призначаються з урахуванням вимог

пункту 44 цього Положення.

43. У розмiрах, передбачених пiдпунктом “а” пункту 42 цього Поло-

ження, пенсiє по iнвалiдностi призначаються також:

а) вiйськовослужбовцям, iнвалiднiсть яких настала внаслiдок калiцт-

ва, одержаного в результатi нещасного випадку, якщо нещасний випа-

док, що призвiв до iнвалiдностi, трапився:

на шляху прямування на службу або зi служби, при прямуваннi у вiд-

рядження, при службових поєздках пiд час вiдряджень та повернення до

мiсця служби;

при виконаннi вiйськового обов’язку по врятуванню людського жит-

тя, пiдтримцi вiйськовоє дисциплiни i охоронi правопорядку, охоронi

державноє, колективноє та приватноє власностi;

б) вiйськовослужбовцям, iнвалiднiсть яких настала внаслiдок захво-

рювання, обумовленого впливом радiоактивних речовин, джерел iонiзу-

ючих опромiнень, компонентiв ракетного палива та iнших токсичних

речовин;

в) вiйськовослужбовцям, iнвалiднiсть яких настала внаслiдок пора-

нення, контузiє, калiцтва або захворювання, одержаних пiд час перебу-

вання в полонi в перiод Великоє Вiтчизняноє вiйни (з дотриманням умов,

передбачених пiдпунктом “й” пункту 20 цього Положення).

44. При наявностi у iнвалiдiв з числа вiйськовослужбовцiв вислуги,

необхiдноє для призначення пенсiє за вислугу рокiв (пiдпункт “а” пунк-

ту 12 цього Положення), пенсiя по iнвалiдностi може призначатися у роз-

185

мiрi пенсiє за вислугу рокiв вiдповiдно до вислуги ^нкт iз цьош поло-

ження).

(Пункт 44 iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Мiноборони № 83 вiд

12.03.97)

45. Пенсiє по iнвалiдностi, обчисленi вiдповiдно до пунктiв 42-44 цьо-

го Положення, не можуть бути нижчими:

а) при настаннi iнвалiдностi внаслiдок причин, зазначених у пiдпунктi

“а” пункту 42 i пунктi 43 цього Положення:

для осiб офiцерського складу: по iнвалiдностi i групи – 520 процентiв,

II групи – 455 процентiв, III групи – 260 процентiв мiнiмальноє пенсiє
за

вiком;

для прапорщикiв, мiчманiв, вiйськовослужбовцiв надстроковоє служби,

вiйськовослужбовцiв, що проходять вiйськову службу за контрактом, i вiй-

ськовослужбовцiв-жiнок: по iнвалiдностi i групи – 480 процентiв, II
групи –

420 процентiв, III групи – 240 процентiв мiнiмального розмiру пенсiє за

вiком;

(Пiдпункт “а” пункту 45 в редакцiє наказу Мiноборони № 83 вiд

12.03.97)

б) при настаннi iнвалiдностi внаслiдок причин, зазначених у пiдпунктi

“б” пункту 42 цього Положення:

для осiб офiцерського складу: по iнвалiдностi i групи – 260 процен-

тiв, по iнвалiдностi II групи – 1 ЗО процентiв, по iнвалiдностi III
групи –

65 процентiв мiнiмального розмiру пенсiє за вiком;

для прапорщикiв, мiчманiв, вiйськовослужбовцiв надстроковоє служби,

вiйськовослужбовцiв, прийнятих на дiйсну вiйськову службу за контрактом,

вiйськовослужбовцiв-жiнок: по iнвалiдностi i групи – 240 процентiв, по
iн-

валiдностi II групи – 120 процентiв, по iнвалiдностi III групи – 60
процентiв

мiнiмального розмiру пенсiє за вiком.

46. До пенсiє по iнвалiдностi, що призначауться вiйськовослужбовцям

(у тому числi до обчисленоє в розмiрi пенсiє за вислугу рокiв або в

мiнiмальному розмiрi), нараховуються надбавки:

а) непрацюючим iнвалiдам, якi мають на своуму утриманнi непраце-

здатних членiв сiм’є, що належать до осiб, якi забезпечуються пенсiую в

разi втрати годувальника (пункти 55, 56 i 61 цього Положення), та якi не

одержують трудову або соцiальну пенсiю – на кожного непрацездатного

члена сiм’є у розмiрi соцiальноє пенсiє, встановленоє Законом Украєни

“Про пенсiйне забезпечення” для вiдповiдноє категорiє непрацездатних.

В разi наявностi права одночасно на соцiальну пенсiю i надбавку на не-

працездатного члена сiм’є до пенсiє по iнвалiдностi призначауться за ви-

бором iнвалiда соцiальна пенсiя органами соцiального захисту населення

або надбавка. Виплата надбавки здiйснюуться у порядку, передбаченому

абзацом другим пункту 141 цього Положення;

б) iнвалiдам i групи, одиноким iнвалiдам II групи, якi потребують згiдно

з висновком вiдповiдного медичного закладу постiйного стороннього до-

гляду або досягли пенсiйного вiку, а також одиноким iнвалiдам III групи,
якi

досягли пенсiйного вiку (чоловiки – 60 рокiв, жiнки – 55 рокiв), – на
догляд

за ними у розмiрi соцiальноє пенсiє, встановленому вiдповiдно до статей
93,

94 Закону Украєни “Про пенсiйне забезпечення”. При цьому до числа одино-

ких належать тi з iнвалiдiв, разом з якими не проживають єх працездатнi

дiти, брати, сестри, онуки, батьки або дружина;

186

—_,— —^.,^ “>.>.>.оiлА/iоию ^гат-

тя II Закону Украєни “Про статус ветеранiв вiйни, гарантiє єх
соцiального

захисту”, – в розмiрi 250 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком, а iнва-

лiдам, якi мають особливi трудовi заслуги перед Батькiвщиною (стаття 8

Закону Украєни “Про основнi засади соцiального захисту ветеранiв працi

та iнших громадян похилого вiку в Украєнi”), – в розмiрi 200 процентiв

мiнi- мальноє пенсiє за вiком.

(Пiдпункт “в” пункту 46 в редакцiє наказу Мiноборони № 83 вiд

12.03.97)

(Пункт 46 iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Мiноборони № 83 вiд

12.03.97)

47. iнвалiдам з числа вiйськовослужбовцiв, якi постраждали вна-

слiдок Чорнобильськоє катастрофи i вiдносяться до категорiє i, до пенсiє

по iнвалiдностi, в тому числi обчисленоє з врахуванням надбавок (вста-

новлених пунктом 46 цього Положення), призначауться додаткова пенсiя

за шкоду, заподiяну здоров’ю, передбачена статтями 50 i 51 Закону Укра-

єни “Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок

Чорнобильськоє катастрофи”, в розмiрах:

iнвалiдам i групи – 100 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком;

iнвалiдам II групи – 75 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком;

iнвалiдам III групи; хворим внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи на

променеву хворобу, – 50 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком. До зазна-

чених iнвалiдiв i-iП груп належать особи, що стали iнвалiдами внаслiдок

поранення, контузiє, калiцтва або захворювання, одержаних в перiод ви-

конання робiт, пов’язаних з лiквiдацiую наслiдкiв Чорнобильськоє ката-

строфи;

особам, вiднесеним до категорiє 2, – ЗО процентiв мiнiмальноє пенсiє за

вiком;

особам, вiднесеним до категорiє 3, – 25 процентiв мiнiмальноє пенсiє за

вiком;

особам, вiднесеним до категорiє 4, – 15 процентiв мiнiмальноє пенсiє за

вiком.

48. Надбавки до пенсiй i додатковi пенсiє, передбаченi пунктами 46 i

47 цього Положення, можуть нараховуватися до пенсiй по iнвалiдностi

одночасно.

49. Пенсiє по iнвалiдностi, що призначаються вiдповiдно до пунктiв

42-45 цього Положення, пiдвищуються:

а) на 400 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – iнвалiдам i групи;

б) на 350 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – iнвалiдам вiйни

II групи;

в) на 200 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – iнвалiдам вiйни

III групи;

г) на 150 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – учасникам бойових

дiй, якi отримують пенсiє по iнвалiдностi, що настала внаслiдок причин,

зазначених у пiдпунктi “б” пункту 42 цього Положення, членам сiмей, за-

значеним у пунктi 1 статтi 10 Закону Украєни “Про статус ветеранiв вiй-

ни, гарантiє єх соцiального захисту”, а також дружинам (чоловiкам) по-

мерлих iнвалiдiв Великоє Вiтчизняноє вiйни, якi не одружилися вдруге;

д) на 75 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – учасникам вiйни, на-

городженим орденами i медалями колишнього Союзу РСР за самовiдда-

187

ну працю i Бездоганну вiйськову ^лужиу о i”.,^ ” у^^.. “>,……”. _…
”

ноє вiйни, якi отримують пенсiє по iнвалiдностi, що настала внаслiдок

причин, зазначених у пiдпунктi “б” пункту 42 цього Положення; на 50

процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – iншим учасникам вiйни, якi отри-

мують пенсiє по iнвалiдностi, що настала внаслiдок причин, зазначених у

пiдпунктi “б” пункту 42 цього Положення, а також дружинам (чоло-

вiкам), якi не одружилися вдруге, померлих учасникiв вiйни i бойових

дiй, партизанiв i пiдпiльникiв, визнаних за життя iнвалiдами вiд
загально-

го захворювання, трудового калiцтва та з iнших причин, батькам, а також

дружинам (чоловiкам), якi не одружилися вдруге, вiйськовослужбовцiв,

осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ, якi за-

гинули, померли або пропали безвiсти в перiод проходження служби;

е) на 50 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – вiйськовослужбовцям,

якi зазнали полiтичних репресiй i в подальшому були реабiлiтованi;

у) на 25 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – вiйськовослужбовцям

з числа примусово переселених членiв сiмей громадян, якi зазнали по-

лiтичних репресiй i надалi були реабiлiтованi;

ж) на 20 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – особам, якi нагород-

женi знаками “Почесний донор Украєни” та “Почесний донор СРСР”.

(Пункт 49 доповнено пiдпунктом “ж” згiдно з наказом Мiноборони № 64

вiд 11.03.2000)

(Пункт 49 в редакцiє наказу Мiноборони ЛЇ 83 вiд 12.03.97)

50. Пенсiє по iнвалiдностi вiйськовослужбовцям призначаються на

весь час iнвалiдностi, встановленоє МСЕК, а iнвалiдам – чоловiкам стар-

ше 60 рокiв i жiнкам старше 55 рокiв – довiчно. Повторний огляд цих iн-

валiдiв проводиться лише за єх заявою.

В разi визнання пенсiонера, котрий не досяг пенсiйного вiку, праце-

здатним пенсiя виплачууться йому до кiнця мiсяця, в якому його визнано

працездатним, але не довше нiж до дня, по який встановлено iнвалiд-

нiсть.

51. iз змiною групи iнвалiдностi, що настала пiсля призначення пенсiє,

вiдповiдно змiнюуться i розмiр пенсiє з термiну, передбаченого пунктом

136 цього Положення. При цьому, якщо стан здоров’я у iнвалiда вiйни по-

гiршууться у зв’язку iз загальним захворюванням, трудовим калiцтвом

або професiйним захворюванням, пенсiя перераховууться за новою гру-

пою iнвалiдностi iз збереженням єє причини.

52. В разi порушення iнвалiдом строку повторного огляду у МСЕК ви-

плата йому пенсiє зупиняуться, а при визнаннi його знову iнвалiдом – по-

новлюуться з дня зупинення, але не бiльш, як за один мiсяць до дня по-

вторного огляду. В разi порушення iнвалiдом строку повторного огляду з

поважноє причини (наприклад у зв’язку з хворобою, вимушеною вiдсут-

нiстю за мiсцем проживання)’ – виплата йому пенсiє поновлюуться з дня

зупинення, але не бiльш, як за три роки до дня повторного огляду, якщо

МСЕК визнау його за цей перiод iнвалiдом. При цьому, якщо при повтор-

ному оглядi iнвалiду встановлено iншу групу iнвалiдностi (вищу або

нижчу), пенсiя за зазначений час виплачууться за попередньою групою

iнвалiдностi.

53. Пенсiонеру, який одержуу пенсiю по iнвалiдностi та одночасно

мау право на пенсiю за вислугу рокiв, у разi перерви в iнвалiдностi
(пункт

52 цього Положення), яка перевищуу мiсячний термiн, у зв’язку з чим вiн

188

на та виплачена пенсiя за вислугу рокiв у мсжал iсрмшу, iiсредоаченого

пунктом 142 цього Положення.

(Пункт 53 iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Мiноборони № 83 вiд

12.03.97; в редакцiє наказу Мiноборони N 64 вiд 11.03.2000)

IV. Пенсiє в разi втрати годувальника

54. Право на пенсiю в разi втрати годувальника мають:

а) непрацездатнi члени сiмей загиблих, померлих або таких, що про-

пали безвiсти вiйськовослужбовцiв (з урахуванням вимог пунктiв 55-58

цього Положення), якщо годувальник помер у перiод проходження вiй-

ськовоє служби або не пiзнiше трьох мiсяцiв з дня звiльнення з
вiйськовоє

служби, чи пiзнiше цього строку, але внаслiдок поранення, контузiє, ка-

лiцтва або захворювання, одержаних у перiод проходження вiйськовоє

служби;

б) непрацездатнi члени сiм’є пенсiонера з числа вiйськовослужбовцiв,

якi перебували на його утриманнi (з урахуванням вимог пунктiв 55-57

цього Положення), якщо годувальник помер у перiод одержання пенсiє

вiд Мiнiстерства оборони або не пiзнiше п’яти рокiв пiсля припинення

виплати цiує пенсiє, або пiзнiше цього термiну, але внаслiдок причин,
за-

значених у пiдпунктi “а” цього пункту.

Пенсiя в разi втрати годувальника членам сiмей померлих вiйськово-

службовцiв i пенсiонерiв з числа вiйськовослужбовцiв призначауться

незалежно вiд тривалостi вiйськовоє служби годувальника.

55. Непрацездатними членами сiм’є, якi мають право на пенсiю в разi

втрати годувальника, вважаються:

а) дiти, брати, сестри i онуки, якi не досягли 18 рокiв або старшi цього

вiку, якщо вони стали iнвалiдами до досягнення 18 рокiв, вихованцi,
учнi,

студенти, курсанти, слухачi (крiм курсантiв i слухачiв вiйеьково-на-

вчальних закладiв та навчальних закладiв органiв внутрiшнiх справ), ста-

жисти навчальних закладiв – до закiнчення навчальних закладiв, але не

довше нiж до досягнення ними 23-рiчного вiку. При цьому брати, сестри i

онуки вiйськовослужбовця або пенсiонера з числа вiйськовослужбовцiв

мають право на пенсiю, якщо в них немау працездатних батькiв. За дiть-

ми, братами, сестрами та онуками, визнаними iнвалiдами з дитинства та

за тими, хто мау право на пенсiю в разi втрати годувальника, це право

зберiгауться на весь час непрацездатностi;

б) батько, мати i дружина (чоловiк), якщо вони досягли пенсiйного

вiку: чоловiки – 60 рокiв, жiнки – 55 рокiв або визнанi у встановленому

порядку iнвалiдами, а батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний

шлюб) вiйськовослужбовцiв, якi загинули, померли або пропали безвiсти

в перiод проходження вiйськовоє служби або померли пiсля звiльнення зi

служби, але внаслiдок поранення, контузiє, калiцтва, одержаних при ви-

конаннi обов’язкiв вiйськовоє служби, захворювання, пов’язаного з пере-

буванням на фронтi, лiквiдацiую наслiдкiв Чорнобильськоє катастрофи

чи виконанням iнтернацiонального обов’язку (крiм батькiв та подружжя

вiйськовослужбовцiв, якi загинули чи померли внаслiдок вчинення ними

злочину), мають право на пенсiю пiсля досягнення чоловiками – 55 рокiв,

жiнками – 50 рокiв;

189

незалежно вiд вiку та працездатностi, якщо вона (вiн) зайнята доглядом
за

дiтьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, якi не до-

сягли 8 рокiв, i не працюу, а дружини (чоловiки) вiйськовослужбовцiв i
пен-

сiонерiв з числа вiйськовослужбовцiв, якi померли внаслiдок причин, за-

значених у пiдпунктi “а” пункту 42 i пунктi 43 цього Положення, зайнятi

доглядом за дiтьми померлого вiйськовослужбовця (пенсiонера), якi не до-

сягли 8 рокiв, – незалежно вiд того, працюу дружина (чоловiк) чи нi;

г) дiд i бабуся – за вiдсутностi осiб, якi за законом зобов’язанi єх
утри-

мувати. До осiб, зобов’язаних утримувати дiда з бабусею, належать єх

повнолiтнi працездатнi дiти, а також брати, сестри та онуки, на яких по-

кладено цей обов’язок вiдповiдно до законодавства.

56. Члени сiм’є померлого вiйськовослужбовця або пенсiонера з числа

вiйськовослужбовцiв вважаються такими, якi перебували на його утри-

маннi, якщо вони були на його повному утриманнi або одержували вiд

нього допомогу, яка була для них постiйним i основним джерелом засо-

бiв до iснування.

Факт перебування на утриманнi при вiдсутностi документiв, що це

пiдтверджують, може встановлюватися у судовому порядку, якщо вста-

новлення цього факту в iншому порядку неможливо. Члени сiм’є помер-

лого, для яких його допомога була постiйним i основним джерелом засо-

бiв до iснування, але якi самi одержували будь-яку пенсiю, мають право

перейти на нову пенсiю.

57. Незалежно вiд перебування на утриманнi годувальника право на

пенсiю в разi втрати годувальника мають:

а) непрацездатнi дiти;

б) непрацездатнi батьки i дружина (чоловiк) вiйськовослужбовцiв, якi

загинули, померли або пропали безвiсти в перiод проходження вiйсько-

воє служби (крiм випадкiв, зазначених у пунктi 58 цього Положення), або

пiзнiше, але внаслiдок поранення, контузiє, калiцтва або захворювання,

що мали мiсце пiд час проходження вiйськовоє служби;

в) непрацездатнi батьки i дружина (чоловiк) у разi втрати пiсля смертi

годувальника джерела засобiв до iснування (з врахуванням пунктiв 59 i

60 цього Положення).

Це право не застосовууться при призначеннi пенсiй членам сiмей вiй-

ськовослужбовцiв, якi в перiод проходження служби загинули чи помер-

ли внаслiдок вчинення ними злочину.

62. Пенсiя в разi втрати годувальника дружинi (чоловiковi), батькам

(усиновителям), вiтчиму або мачусi призначауться незалежно вiд часу,

що пройшов з дня смертi годувальника до досягнення ними пенсiйного

вiку або настання iнвалiдностi, i часу звернення за пенсiую пiсля
здобут-

тя права на єє одержання.

63. Пенсiє в разi втрати годувальника призначаються в таких розмiрах:

а) членам сiмей вiйськовослужбовцiв i пенсiонерiв з числа вiйськово-

службовцiв, якi померли внаслiдок поранення, контузiє або калiцтва,
одер-

жаних при захистi Батькiвщини, лiквiдацiє наслiдкiв Чорнобильськоє
катас-

трофи, або при виконаннi iнших обов’язкiв вiйськовоє служби, або
внаслiдок

захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронтi, у партизанських
заго-

нах i з’уднаннях, пiдпiльних органiзацiях i групах, визнаних такими
законо-

давством Украєни, лiквiдацiую наслiдкiв Чорнобильськоє катастрофи або

190

вого забезпечення (заробiтку) годувальника (пункти 108-111, 114 i 115
цьо-

го Положення) на кожного непрацездатного члена сiм’є;

б) сiм’ям вiйськовослужбовцiв i пенсiонерiв з числа вiйськовослуж-

бовцiв, якi померли внаслiдок калiцтва, одержаного в результатi нещас-

ного випадку, не пов’язаного з виконанням обов’язкiв вiйськовоє служби

або внаслiдок захворювання, пов’язаного з проходженням вiйськовоє

служби, – ЗО процентiв вiдповiдних сум грошового забезпечення (заро-

бiтку) годувальника (пункти 108-111, 114 i 115 цього Положення) на

кожного непрацездатного члена сiм’є.

64. У розмiрi, передбаченому пiдпунктом “а” пункту 63 цього Поло-

ження, пенсiє в разi втрати годувальника призначаються також:

сiм’ям вiйськовослужбовцiв, якi померли внаслiдок нещасного випад-

ку, який трапився за обставин, зазначених у пiдпунктi “а” пункту 43 цьо-

го Положення;

сiм’ям пенсiонерiв з числа вiйськовослужбовцiв, якi е iнвалiдами вна-

слiдок причин, зазначених у пiдпунктi “а” пункту 42 i пунктi 43 цього
По-

ложення, – незалежно вiд причини смертi годувальника; сiм’ям вiйсько-

вослужбовцiв i пенсiонерiв з числа вiйськовослужбовцiв, якi померли

внаслiдок причин, зазначених у пiдпунктах “б” i “в” пункту 43 цього По-

ложення;

дiтям вiйськовослужбовцiв i пенсiонерiв з числа вiйськовослужбов-

цiв, якi втратили обох батькiв (круглi сироти), та iншим членам сiм’є,
що

мають право на пенсiю, разом з якими мешкають цi дiти, – незалежно вiд

причини смертi годувальника. Членам сiмей, якi мешкають окремо вiд

дiтей – круглих сирiт (наприклад батькам померлого, дiтям вiд iншого

шлюбу), пенсiя призначауться у розмiрi, передбаченому пунктом “б”

статтi 63 цього Положення;

сiм’ям вiйськовослужбовцiв i пенсiонерiв з числа вiйськовослужбов-

цiв, безпiдставно засуджених до смертноє кари i щодо яких винесена по-

станова (ухвала) про припинення кримiнальноє справи за вiдсутнiстю по-

дiє злочину, складу злочину або за недоведенiстю участi у вчиненнi

злочину посмертно.

66. Пенсiє в разi втрати годувальника пiдвищуються:

а) членам сiмей, зазначеним в пунктi 1 статтi 10 Закону Украєни “Про

статус ветеранiв вiйни, гарантiє єх соцiального захисту”, а також
дружинам

(чоловiкам) померлих iнвалiдiв Великоє Вiтчизняноє вiйни, якi не одру-

жилися вдруге, – на 150 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком;

б) дружинам (чоловiкам) померлих учасникiв вiйни i бойових дiй,

партизанiв i пiдпiльникiв, визнаних за життя iнвалiдами вiд загального

захворювання, трудового калiцтва та з iнших причин, якi не одружилися

вдруге, батькам, а також дружинам, якi не одружилися вдруге, вiйськово-

службовцiв, якi загинули, померли або пропали безвiсти в перiод прохо-

дження вiйськовоє служби, – на 50 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком;

в) членам сiмей загиблих (померлих) вiйськовослужбовцiв i пенсiоне-

рiв з числа вiйськовослужбовцiв, якi самi с учасниками бойових дiй, – на

150 процентiв; учасникам вiйни, нагородженим орденами i медалями ко-

лишнього Союзу РСР за самовiддану працю i бездоганну вiйськову служ-

бу в тилу в роки Великоє Вiтчизняноє вiйни, – на 75 процентiв, iншим

учасникам вiйни – на 50 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком, а тим з

191

пунктах “а”, “б” i “в” пункту 49 цього Положення;

(Пiдпункт “в” пункту 66 iз змiнами, внесеними згiдно з наказом Мiн-

оборони № 64 вiд 11.03.2000)

г) членам сiмей загиблих або померлих вiйськовослужбовцiв i пенсiо-

нерiв з числа вiйськовослужбовцiв, якi зазнали полiтичних репресiй i в

подальшому були реабiлiтованi, – на 50 процентiв мiнiмальноє пенсiє за

вiком;

д) примусово переселеним членам сiмей вiйськовослужбовцiв i пен-

сiонерiв з числа вiйськовослужбовцiв, якi зазнали полiтичних репресiй i
в

подальшому були реабiлiтованi, – на 25 процентiв встановленого мiнi-

мального розмiру пенсiє за вiком;

. е) на 20 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком – особам, якi
нагородже-

нi знаками “Почесний донор Украєни” та “Почесний донор СРСР”.

(Пункт 66 доповнено пiдпунктам “е “згiдно з наказом Мiноборони №64

вiд 11.03.2000)

(Пункт 66 в редакцiє наказу Мiноборони № 83 вiд 12.03.97)

67. До пенсiє в разi втрати годувальника, що призначауться сiм’ям вiйсь-

ковослужбовцiв, якi померли внаслiдок поранення, контузiє, калiцтва або
за-

хворювання, пов’язаних з Чорнобильською катастрофою, а також сiм’ям

пенсiонерiв з числа вiйськовослужбовцiв, якi померли внаслiдок перелiче-

них причин, нараховууться щомiсячна компенсацiя у розмiрi 50 процентiв

мiнiмальноє пенсiє за вiком на кожного непрацездатного члена сiм’є на
умо-

вах, передбачених статтею 52 Закону Украєни “Про статус i соцiальний за-

хист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи”.

Особам, якi постраждали внаслiдок Чорнобильськоє катастрофи i вiд-

носяться до категорiє 1, до пенсiє в разi втрати годувальника, в тому
числi

обчисленоє з врахуванням надбавок, призначауться додаткова пенсiя за

шкоду, заподiяну здоров’ю, передбачена статтями 50 i 51 Закону Украєни

“Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок

Чорнобильськоє катастрофи”, в розмiрах:

iнвалiдам i групи – 100 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком;

iнвалiдам II групи – 75 процентiв мiнiмальноє пенсiє за вiком;

iнвалiдам III групи, дiтям-iнвалiдам, хворим внаслiдок Чорнобиль-

ськоє катастрофи на променеву хворобу – 50 процентiв мiнiмальноє пен-

сiє за вiком. До зазначених iнвалiдiв i-iii груп належать особи, що
стали

iнвалiдами внаслiдок поранення, контузiє, калiцтва або захворювання,

одержаних в перiод виконання робiт, пов’язаних з лiквiдацiую наслiдкiв

Чорнобильськоє катастрофи;

особам, вiднесеним до категорiє 2, – ЗО процентiв мiнiмальноє пенсiє за

вiком;

особам, вiднесеним до категорiє 3, – 25 процентiв мiнiмальноє пенсiє за

вiком;

особам, вiднесеним до категорiє 4, – 15 процентiв мiнiмальноє пенсiє за

вiком.

(Пункт 67 доповнено абзацом згiдно наказом Мiноборони № 83 вiд

12.03.97)

79. Членам сiмей вiйськовослужбовцiв i пенсiонерiв з числа вiйсько-

вослужбовцiв, якi одержують пенсiю в разi втрати годувальника, у зв’яз-

ку з встановленням єм iнвалiдностi та пiзнiше визнаних працездатними,

виплата пенсiє поновлюуться при визнаннi єх знову iнвалiдами, а дружинi

192

i ЧиЛиВiЄ^иоi^, ^>Юi\С>1У* \^’угiп^о>є i^iдiтi/, оi>-iгiiтi_у иии
iткп^^i i г^п ^^^лi –

неннi ними пенсiйного вiку, незалежно вiд часу, що минув з дня припи-

нення виплати пенсiє.

80. На членiв сiмей померлих, загиблих, тих, якi пропали безвiсти, вiй-

ськовослужбовцiв i пенсiонерiв з числа вiйськовослужбовцiв, якi одер-

жують пенсiю в разi втрати годувальника, у зв’язку з встановленням єм

iнвалiдностi, поширюються правила про порядок i строки встановлення

iнвалiдностi та виплати пенсiй iнвалiдам, викладенi у пунктах 41, 50 i
52