2006р. – Плани семінарів
Тема: Цивільне право в системі галузей права України.
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно –
правового регулювання.
Система цивільного права.
Принципи цивільного права
Функції цивільного права
Розмежування цивільного права з іншими суміжними галузями права.
Завдання 1. Проаналізуйте співвідношення понять “приватне право” і
“цивільне право”. Порівняйте визначення цивільних відносин у ст. 1 ЦКУ
та цивільно-правових відносин у законі МПП.
Задача 1. С. придбав в магазині техніки телевізор, сплативши за нього
1250 грн. Коли С. спробував вдома ввімкнути телевізор, він почав диміти
і загорівся.
С. звернувся до магазину про повернення йому сплачених за телевізор
коштів та відшкодування завданої шкоди.
Дайте обгрунтовану відповідь стосовно того, чи будуть зазначені
відносини регулювання нормами цивільного права.
Задача 2. ВАТ “Іскра” уклало трудовий контракт з бухгалтером К. на 1
рік. За умовами контракту К. зобовязувався вести бухгалтерський облік на
підприємстві. Йому було встановлено посадовий оклад –510 грн. щомісячно,
відпустка за 1-ий рік роботи – 24 календ. Дн. За умови успішної роботи –
продовження контракту на 5 років.
Якими ознаками характеризується становище субєктів? Норми якої галузі
права слід застосовувати для регулювання цих відносин?
Задача 3. О. керуючи належним йому на праві власності автомобілем,
допустив порушення Правил дорожнього руху – рухався в населеному пункті
зі швидкістю 95 км/год. За вказане правопорушення він сплатив штраф у
розмірі 1 неоп. Мінімуму доходів громадян.
Проаналізуйте вказані відносин з точки зору їх належності до предмета
цивільного права.
Задача 4. ТзОВ “Астра” за період з січня по березень 2004 року сплатило
податків і зборів (обовязкових платежів) до бюджетів та державних
цільових фондів 500 тис. грн. Водночас за цей період сума податкового
боргу (недоїмки) з податку на прибуток за цей період склала 20 тис. грн.
Державна податкова інспекція у м. Золочеві звернулася з позовом про
стягнення вказаної недоїмки, пені і штрафу.
Чи поширюватиметься на вказані відносини дія норм цивільного права?
Задача 5. К. працює програмістом в ТзОВ “Інтелект” у звязку із
виконанням трудових обов”язків К. створив компютерну програму.
Посилаючись на ЦК України та Закон України “Про авторське право та
суміжні права” К. звернувся до керівництва ТзОВ “Інтелект” і вимогою про
виплату йому авторської винагороди за використання створеного ним
компютерної програми. Директор ТзОВ відмовив у задоволені вимоги К.
мотивуючи це тим, що К. є працівником ТзОВ “Інтелект” і за свою працю
одержує заробітну плату, відповідно до трудового законодавства.
Чи поширюватимуться на дані відносини норми цивільного права?.
НОРМАТИВНІ АКТИ:
Цивільний кодекс України.
Кодекс законів про право України.
Закон України “Про міжнародне приватне право”.
ЛІТЕРАТУРА:
Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права.-М.,1963.
Брагинский М.И. О месте гражданского права в системе “право публичное
–право частное” Проблемы современного гражданского права.-М. 2000.
Толстой Ю.К. Принципы гражданского права // Проведение –1992.-№ 2.
Егоров Н.Д. Гражданско-правове регулирование общественных отношений.
–Л., 1986.
Яковлев В.Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных
отношений.-Свердловск, 1972.
Азімов Ч.Н. Про предмет і метод цивільного права //Вісник АпрН
України.-1999.–№1.
Кодифікація приватного (цивільного) права України ./ За ред.
А.С.Довгерта.-К.,2000.
Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление
гражданскими правами.-М., 2002.
Азімов Ч.Н. Поняття і зміст приватного права// Вісник АпрН
України.-1998.-№3.
Сібільов М.Загальна характеристика сфери приватного права //Вісник АпрН
України.-2001.-№2.
Тема 2. Цивільне законодавство України.
Поняття та система цивільного законодавства України.
а) Роль і місце Конституції України в структурі цивільного
законодавства;
б) Цивільний кодекс та інші акти цивільного законодавства України
в) Міжнародно-правові аспекти.
Дія актів цивільного законодавства в часі, в просторі, по колу осіб.
Поняття та види цивільно-правових норм, їх тлумачення. Оціночні поняття.
Правові презумпції та їх види.
Звичаї, договори як регулятори цивільних відносин.
Значення моральних засад суспільства для регулювання цивільних відносин.
Застосування цивільного законодавства. Аналогія закону та аналогія
права. Роль судової практики в удосконаленні положень цивільного
законодавства України.
Нормативні акти:
Конституція України.
Цивільний кодекс України 2003 року.
Закон України від 29.06.2004 року “Про міжнародні договори України”
Урядовий кур”єр, 18.08.2004 року.
Закон України від 07.02.2002 року “Про судоустрій України”//ВВР
України.-2002.-№27-28.-ст.180.
Закон України від 16.10.1996 року “Про Конституційний Суд України” //ВВР
України.-1996.-№49.-ст. 272.
Постанова Верховної Ради України від 12.09.1991 року “Про порядок
тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу
РСР” // ВВР України. – 1991. – №46. – ст.621.
Указ Президента України від 10.06.1997 року № 503/97 “Про порядок
офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання гими
чинності” // Урядовий кур”єр 14.06.1997 року
Указ Президента України від 03.10.1992 року №493/92 “Про державну
реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів
виконавчої влади” // Урядовий кур”єр 09.10.1992 року.
Література:
Брагинский М.И.., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. –
М., 1999.
Гражданское право / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П.Сергеева.
Тема: Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин.
1. Поняття “фізична особа” і його співвідношення із поняттями ”особа”,
”громадянин”.
2. Цивільна правоздатність фізичних осіб: поняття та обсяг.
3. Цивільна дієздатність фізичних осіб:
а) поняття;
б) часткова дієздатність;
в) неповна дієздатність;
г) повна дієздатність. Підстави надання повної дієздатності
неповнолітній особі;
д) обмеження дієздатності;
е) визнання особи недієздатною.
4. Ім’я та місце проживання фізичної особи.
5. Підстави, порядок та правові наслідки визнання особи безвісно
відсутньою та оголошення її померлою.
Нормативні акти:
1. Цивільний кодекс України 2003 р.
2. Сімейний кодекс України 2002 р.
3. Цивільний процесуальний кодекс України 1963 р.
4. Закон України від 22.02.2000 року ”Про психіатричну допомогу”// ВВР
України. – 2000. – № 19. – ст. 143.
5. Закон України від 11.12.03 року ”Про свободу пересування та вільний
вибір місця проживання в Україні”// ВВР України. – 2004. – № 15. – ст.
232.
6. Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.03 року//
Офіційний вісник України. – 2003. – № 3. – ст. 82.
7. Положення про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами
України прізвищ, імен, по батькові, затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 27.03.93 року// Урядовий кур’єр, 10.06.1993 року.
8. Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені
наказом Міністерства юстиції України від 18.11.03 року// Офіційний
вісник України. – 2003. – № 48. – ст. 2538.
Судова практика:
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03.72 року ”Про судову
практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи
недієздатним”
Література:
Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. – М., 1984.
Веберс Я.Р. Правосубъектность граждан в советском гражданском и семейном
праве. – Рига, 1976.
Иванова Л.Я. Гражданская правосубъектность лиц, страдающих психическими
расстройствами. Автореф. канд. дис. Ек-г, 1993.
Попова Ю.А. Признание граждан безвестно отсутствующими. – М., 1985.
Ромовська З.В. Цивільна правоздатність громадян// Право України. – 1994.
– № 10.
Ромовська З.В. Цивільна дієздатність громадянина (фізичної особи)//
Право України. – 1995. – № 2.
Задача 1. Томін видав своїй дружині Томіній розписку про те, що при
вчиненні заповіту не згадає в ньому своїх повнолітніх сина та доньку від
першого шлюбу. Через рік Томін помер. За заповітом усе своє майно він
заповів в рівних частках сину (20 р.) та доньці (25 р.) від першого
шлюбу. Томіна звернулась до суду з позовом про визнання заповіту
недійсним, посилаючись на те, що при його вчиненні Томін порушив
домовленість, підтверджену розпискою.
Зробіть правовий аналіз ситуації.
Задача 2. О. у віці 13 років народила дитину. Через непорозуміння з
батьками О. вирішила продати будинок, успадкований від бабці, і за ці
кошти утримувати свою дитину. Однак, батьки категорично заперечували.
О. звернулась до органу опіки та піклування про надання їй повної
дієздатності.
Дайте юридичну оцінку ситуації.
Задача 3. К. проживав з дружиною та двома малолітніми дітьми. Час від
часу він виконував замовлення щодо написання сценаріїв для різних
святкових подій. Кожного разу з отриманням гонорару К. витрачав більшу
половину цього єдиного заробітку на алкогольні напої. Мати К., яка
проживала окремо і перебувала на утриманні сина, звернулась до суду із
заявою про обмеження дієздатності К.
Дайте юридичну оцінку ситуації.
Задача 4. Н. проживав один у власному будинку в селі. Сусіди часто
бачили його вечорами на місцевому кладовищі біля могили дружини. Н. не
бажав ні з ким спілкуватись. Його донька М., дізнавшись, що Н. склав
заповіт щодо будинку на користь релігійної громади, звернулась до суду
із заявою про визнання батька недієздатним. Чи достатніми для
задоволення такої заяви будуть показання свідків – сусідів Н.?
Задача 5. Л. 01.04.2004 року звернулась до нотаріуса з проханням
посвідчити договір житлового будинку, який належав її чоловікові С.
Рішенням суду С. з 20.03.1996 року був визнаний безвісно відсутнім.
Враховуючи те, що з часу зникнення С. минуло більше 3 років, нотаріус
посвідчив правочин.
Зробіть правовий аналіз ситуації.
Задача 6. П. (14 років), С. (12 років), В. (18 років) спільно завдали
шкоди дачному будинку Р. Р. звернувся до них з позовом про відшкодування
заподіяної шкоди. В судовому засіданні було встановлено, що батьки П.
зловживають алкогольними напоями і фактично його вихованням займається
бабуся, а В. за рішенням суду обмежений в дієздатності і його дружина
призначена щодо нього піклувальником.
Тема: Юридичні особи: загальні положення
Поняття та ознаки юридичної особи.
Теорії юридичної особи.
Види та організаційно-правові форми юридичних осіб за ЦК України.
Створення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб та її
правове значення.
Засоби індивідуалізації юридичних осіб.
Правоздатність та дієздатність юридичних осіб.
Органи юридичної особи.
Філії та представництва юридичної особи.
Припинення юридичних осіб.
Нормативні акти :
1.Цивільний кодекс України.
2. Господарський кодекс України.
3. Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних
осіб-підприємців” від 15.05.2003 р. // ВВР України. – 2003. – №31-32. –
Ст.263.
4. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” від 30.06.99 р. // ВВР України. – 1999. –
№42-43. – Ст.378.
5. Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її
відокремленого підрозділу, затверджені наказом Державного комітету
України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004
р. №65 // Офіційний вісник України. – 2004. – №26. – Ст.1725.
Література.
Богданов Е.В. Сущность и ответственность юридического лица //
Государство и право. – 1997. – № 10.
Братусь С.Н. Юридические лица в советском гражданском праве (понятие,
виды, государственные юридические лица ). Юриздат Мин.юст. СССР: .М.,
1947.
Гражданское право: Учебник / Под ред.Ю.К.Толстого, А.П.Сергеева. – СПб,
1996.
Грибанов В.П. Юридические лица. М., 1961.
Кравчук В.М. Правові ознаки юридичної особи // Предпринимательство,
хазяйство и право. – 1999. – № 8.
Кравчук В.М. Про правоздатність юридичних осіб: окремі питання // Право
України. – 1999. – №12.
Красавчиков О.А. Сущность юридического лица. // Сов. гос. и право.
-1976. -№2.
Хохлов Е.Б., Бородин В.В. Понятие юридического лица : история и
современная трактовка // Государство и право. – 1993. – №9.
Цивільне право України: Академічний курс. Ч.1 / За ред. Я.М.Шевченко. –
К., 2004.
Цивільне право України: Підручник. Кн.1 / За ред. О.В.Дзери,
Н.С.Кузнєцової. – К., 2003.
Задача 1.
Подружжя К.Л. та К.М. вирішило зайнятися сімейним бізнесом і створити
для цього сімейне підприємство. Державний реєстратор відмовив у
проведенні державної реєстрації вказаного сімейного підприємства,
зіславшись на те, що така організаційно-правова форма юридичної особи,
як сімейне підприємство, не передбачена Цивільним кодексом України. К.Л.
та К.М., вважаючи таку відмову безпідставною, оскільки законодавство не
забороняє створення і діяльність сімейних підприємств і представлений
ними статут не суперечить законодавству, оскаржили її до суду.
Здійсніть правовий аналіз ситуації. Чи можливе створення юридичних осіб
в організаційно-правових формах, не передбачених Цивільним кодексом
України? Яке рішення мав би прийняти суд?
Задача 2.
Зборами акціонерів акціонерного товариства “Схід” було прийняло рішення
про зміну найменування на “Акціонерна компанія “Захід&Corporated”.
Чи вправі юридична особа змінювати своє найменування, якщо так, то
охарактеризуйте порядок проведення такої зміни. Чи можна вважати, що у
змодельованій ситуації мало місце перетворення АТ “Схід” у АТ “Захід”?
Чи дотримано вимоги, які пред’являються до найменування юридичної особи?
Задача 3.
М. та О., які постійно проживають у с. Ясенівці Золочівського р-ну,
вирішили створити товариство з обмеженою відповідальністю і подали
державному реєстратору Золочівської районної державної адміністрації
документи на проведення державної реєстрації. Через 10 робочих днів
після надходження цих документів М. та О. одержали від державного
реєстратора повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації,
де зазначалися такі підстави для відмови:
А) місцезнаходження ТзОВ визначено: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 16, а
тому для здійснення його державної реєстрації слід звертатися у
виконавчий комітет Тернопільської міської ради;
Б) учасники не подали установчого договору, який за ЗУ “Про господарські
товариства” поряд із статутом є установчим документом для ТзОВ;
В) не представлено документів, які б підтверджували право власності (чи
право користування) приміщенням, за яким вказане місцезнаходження ТзОВ;
Г) не подано бізнес-план, а тому державний реєстратор не має змоги
визначити доцільність створення такого ТзОВ;
Д) окремі види діяльності, визначені у статуті, за законом підлягають
ліцензуванню, а відтак, потрібно також подати ліцензії на право
здійснення таких видів діяльності;
Е) статут подано в одному примірнику, підписи учасників не засвідчені
нотаріально, статут не погоджено з юридичним відділом Золочівської
районної державної адміністрації;
Є) документи на проведення державної реєстрації надіслані поштою, а не
подані особисто;
Ж) один з учасників – О. – є неповнолітнім.
Проаналізуйте правомірність кожної із перерахованих підстав відмови. Чи
були допущені порушення з боку державного реєстратора? Чи можуть
учасники, усунувши недоліки в документах, подати їх повторно для
державної реєстрації? Чи повертається сплачений реєстраційний збір у
разі відмови у здійсненні державної реєстрації?
Задача 4.
В АТ “Оберіг” 80% акцій належать гр. С. Перебуваючи на виставці “Світ
дизайну -2004” С. одержав вигідну пропозицію від генерального директора
ТзОВ “Гроліс” щодо укладення договору купівлі-продажу обладнання. С.
виходячи з того, що йому належить контрольний пакет акцій АТ “Оберіг” та
маючи із собою печатку, уклав вказаний договір купівлі-продажу.
Повернувшись з виставки, С. повідомив голову правління АТ “Оберіг” – К.
про укладений договір і передав йому другий примірник цього договору.
Проведіть правовий аналіз ситуації. Хто вправі укладати договір від
імені АТ?
Задача 5.
Л. є засновником і одночасно директором ПП “Імпульс”. З метою подолання
тимчасових фінансових труднощів, які виникли у ПП “Імпульс”, Л. надав
йому на умовах позики поворотню фінансову допомогу, уклавши для
відповідний договір. При здійсненні перевірки податковий інспектор
заявив, що вказаний договір є незаконним, оскільки зі сторони
позичальника і зі сторони позикодавця підписаний однією і тією ж особою
– Л. Крім того, – додав податковий інспектор: відповідно до ст. 238 ЦК
представник не вправі вчиняти правочин від імені особи, яку він
представляє, у своїх інтересах.
Проаналізуйте ситуацію. Хто виступав у спірному договорі на стороні
позичальника і на стороні позикодавця? Чи можна ототожнювати поняття
“орган юридичної особи” і “представник юридичної особи”?
Задача 6.
Загальними зборами учасників ТзОВ “Надія” прийнято рішення про
ліквідацію товариства через збитковість. Вартість майна товариства на
момент прийняття цього рішення – 150 000 грн. Кредиторська
заборгованість товариства: 50 000 грн. перед банком – сума одержаного
кредиту та процентів, забезпечені заставою; 25 000 грн. перед АТ
“Львівхолод” – заборгованість оплати за поставлену продукцію; 1000 грн.
– перед працівником С. – заборгованість по заробітній платі; 3000 грн. –
перед гр. К. – як відшкодування шкоди завданої майну цього громадянина;
2000 грн. – перед гр. О. – сума авторської винагороди за використання
створеної ним комп’ютерної програми; 30 000 грн. – перед бюджетом –
недоїмка по податку на прибуток.
Окресліть порядок ліквідації ТзОВ. Ким буде призначатися ліквідаційна
комісія ? Які обов’язки ліквідаційної комісії? Які документи
складатимуться в процесі ліквідації і ким вони будуть затверджуватися?
Визначіть черговість задоволення вимог кредиторів. Які правові наслідки
наступатимуть, якщо кредитор не заявить своїх вимог протягом строку,
визначеного у повідомленні про ліквідацію? Яка подальша доля майна, яка
залишається після задоволення вимог кредиторів? З якого моменту
товариство вважатиметься ліквідованим?
Тема: Окремі види юридичних осіб
Господарські товариства як юридичні особи:
А) Загальні положення щодо правового статусу господарських товариств;
Б) Повні товариства і командитні товариства;
В) Товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою
відповідальністю;
Г) Акціонерні товариства;
Правовий статус кооперативів:
А) Загальні положення про кооперативи;
Б) Виробничі кооперативи;
В) Споживчі кооперативи.
Громадські організації і політичні партії як юридичні особи.
Благодійні організації.
Правовий статус релігійних організацій.
Нормативні акти:
Цивільний кодекс України.
Господарський кодекс України.
ЗУ “Про господарські товариства” від 19.09.91 р. // Відомості Верховної
Ради України. – 1991. – №49. – Ст.682.
ЗУ “Про кооперацію” від 10.07.2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – 27
серпня.
ЗУ “Про споживчу кооперацію” від 10.04.92 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1992. – № 30. – Ст.414.
ЗУ “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17.07.97 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 1997. – №39. – Ст. 261.
ЗУ “Про об’єднання громадян” від 16.06.92 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1992. – № 34. – Ст.504.
ЗУ “Про політичні партії в Україні” від 05.04.2001 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст.118.
ЗУ “Про благодійництво і благодійні організації” від 16.09.97 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст.292.
ЗУ “Про свободу совісті і релігійні організації” від 23.04.91 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст.283.
Положення про порядок легалізації об’єднань громадян, затверджене
постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. № 140 //Урядовий
кур’єр. – 1993. – 8 квітня.
Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій,
затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 р. №382
//Офіційний вісник України. – 1998. – №13. – Ст.490.
Література:
Вінник О.М., Щербина В.С. Акціонерне право: Навч. посібник.-К., 2000.
Вінник О.М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове
становище. –К., 1998.
Кучеренко І. Повні та командитні товариства // Підприємництво,
господарство і право. – 2001. – № 7.
Вінник О.М. Виробничий кооператив як різновид підприємницької
організації // Предпринимательство, хазяйство и право. – 1998. – №1.
Кибенко Е.Р. Научно-практический комментарий Закона Украины «О
хозяйственных обществах». – Х., 2000.
Кравчук В.М. Вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю:
основні проблеми // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №12;
2002. – №1.
Спасибо–Фатеева И.В. Акционерные общества: Корпоративные правоотношения.
– Х., 1998.
Задача 1.
К. і Л. вирішили створити товариство з обмеженою відповідальністю. Кожен
з них на момент державної реєстрації товариства вніс 50% вкладу. Розмір
статутного капіталу –мінімальний, визначений законом для товариства з
обмеженою відповідальністю. Розміри часток обох учасників – по 50 %.
Через 6 місяців після створення товариства загальними зборами учасників
було прийнято рішення про надання учасникам відстрочки щодо внесення
решти суми вкладів на 1 рік. На наступних зборах прийнято рішення про
звільнення учасників від внесення ними решти суми вкладів і ухвалено
зміни до статуту, яким передбачено зменшення розміру статутного
капіталу.
Проаналізуйте ситуацію. Дайте правову оцінку рішенням загальних
зборів учасників. Окресліть можливі варіанти розвитку цієї ситуації.
Задача 2.
О. є акціонером АТ “Галінвест”. Оскільки АТ тривалий час працювало без
прибутків і О. як акціонер не одержував дивідендів, він вирішив вийти з
нього. Для цього О. звернувся до правління АТ із заявою про вихід і
вимагав, щоб йому взамін акцій, якими він володіє, виплатили вартість
його частки у майні АТ, пропорційно до кількості належних йому акцій.
Голова правління відмовив у задоволенні заяви О. і повідомив, що такі
питання вирішуються зборами акціонерів.
Здійсніть правовий аналіз ситуації. Чи підлягають вимоги О. задоволенню?
Задача 3.
С., Т. і Х. є учасниками повного товариства “Суржик і компанія”. Т.,
діючи від імені товариства, уклав кредитний договір з банком на
одержання 50 000 грн. Кредиту під 35 % річних. Товариство після настання
визначеного у кредитному договорі терміну не здійснило повернення суми
кредиту і процентів. Банк звернувся з відповідними вимогами до учасників
товариства – С., Т., і Х.
С. відмовився задовольнити вимоги банку, зіславшись на те, що оскільки
кредитний договір укладав Т., то нехай він і повертає суму кредиту і
проценти, адже у засновницькому договорі товариства немає положення про
те, що Т. наділений повноваженнями укладати від імені товариства
договори.
Т. заперечував проти вимог банку, обґрунтовуючи це тим, що більш як 5
місяців тому він заявив про свій вихід з товариства, а відтак на момент
пред’явлення вимоги банку він не є учасником товариства і не повинен
нести відповідальності по його боргах.
Х. заявив, що оскільки повне товариство є юридичною особою і несе
самостійну майнову відповідальність за своїми зобов’язаннями, то банку
слід звернутися до повного товариства, а не до його учасників.
Проаналізуйте ситуацію. Дайте правову оцінку вимогам банку і
запереченням кожного з учасників.
Задача 4.
В юридичну консультацію звернувся голова виробничого кооперативу
“Меркурій” за роз’ясненнями щодо таких питань, які виникли в процесі
діяльності кооперативу:
загальними зборами членів кооперативу було прийнято рішення щодо
доцільності розпочати здійснення нового виду господарської діяльності –
роздрібної торгівлі кондитерськими виробами. Проте такий вид діяльності
не передбачений в статуті кооперативу, у зв’язку з чим виникло питання
що до можливості здійснення цього виду діяльності без внесення
відповідних змін до статуту:
Один із членів кооперативу С. заявив про свій вихід з кооперативу і
вимагає повернення йому вступного внеску – 500грн. та виплати йому
вартості паю. Голову кооперативу цікавить питання, які саме виплати, в
якому розмірі і порядку мають бути проведені у разі виходу члена з
кооперативу;
До голови кооперативу звернувся один із членів кооперативу Р. із заявою
про звільнення його від трудової участі в діяльності кооперативу.
Замість трудової участі Р. готовий здійснити додатковий пайовий внесок.
Чи підлягає заява Р задоволенню?
До голови кооперативу надійшли заяви від 15-річного О. та від ТзОВ
“Промінь” про вступ до кооперативу. Чи можуть вказані особи бути
прийняті в члени кооперативу?
Дайте обґрунтовану відповідь по кожному з наведених питань.
Задача 5.
Рішенням установчого з’їзду, що проводився 20.09.2004 р. у м.
Львові, було засновано громадську організацію “Клуб цінителів
антикваріату”. Установчий з’їзд також затвердив статутний документ
організації – положення та обрав її президента. Дана громадська
організація була легалізована управлінням юстиції у Львівській області
шляхом повідомлення про її заснування в порядку ст.17 Закону України
“Про об’єднання громадян”. Громадська організація “Клуб цінителів
антикваріату” була внесена до Книги обліку громадських організацій, що
ведеться управлінням юстиції у Львівській області.
Дайте обґрунтовану відповідь щодо того, чи набула така громадська
організація статус юридичної особи?
ПЛАН
практичного заняття з цивільного права для студентів 2-го курсу
Тема: Об’єкти цивільних прав.
Поняття об’єктів цивільних прав та їх оборотоздатність.
Види об’єктів цивільних прав.
Майно, майнові права, речі. Класифікація речей.
Гроші та валютні цінності.
Цінні папери:
а) поняття цінного паперу;
б) групи та види цінних паперів;
в) передача прав та виконання за цінним папером.
Нематеріальні блага як об’єкти цивільних прав.
Законодавство:
ЦК України (Р.Ш, ст.ст. 961-965, 1065)
Закон України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та
обмежень” від 01.07.04р // Офіційний вісник України 2004. -№30. –
ст.1993
Закон України “Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001р.// ВВР
України. – 2001. – №24. – ст.128
Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006р. //
ВВР України
Закон України «Про іпотечні облігації» від 22.12.2005 року// ВВР
України. –
Закон України “Про іпотеку” від 05.06.2003р.// ВВР України –2003. -№38.
–ст.313 (статті 20-32)
Закон України ”Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим
іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19.06.2003р.// ВВР
України. – 2004. – №1. – ст.1 (статті 9-18)
Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та
корпоративні інвестиційні фонди)” від 15.03.2001р.// ВВР України – 2001.
– № 21. – ст.103 (статті 25,26)
Закон України “Про приватизаційні папери” від 06.03.1992р. //ВВР України
– 1992. – № 26.
Кодекс торговельного мореплавства України // ВВР України – 1995р. –
1995. – №49 – ст. 349 (стаття 134-140)
Закон України “Про інформацію” від 10.02.1992р // ВВР України. – 1992.
– №48. – ст.650.
Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі,
запроваджений Женевською конвенцією 1930 року.
Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та
валютного контролю” від 19.02.1993р.// ВВР України. – 1993. – №17. –
ст.184
Правила випуску та обігу фондових деривативів, затверджені рішенням
ДКЦПФР від 24.06.1997р.//Урядовий кур’єр, 07.08.1997р
Література:
Белов В.А. Юридические свойства векселя// Рынок ценных бумаг. – 1998.-
№8 С.75-79; 1998.- №9.- с.75-78
Бервено С.Н., Яроцький В.Л. Правовое регулирование вексельного обращения
в Украине.- Х.,2001.
Бірюков В. Визначення поняття цінних паперів// Підприємництво,
господарство і право. – 2001. – № 6. – с. 50-52
Єфімов О. Правова природа індосаменту переказного та простого векселя//
Право України. – 1999. -№4. –с.30-34
Лапач В.А. Система объектов гражданских прав: Теория и судебная
практика. СПб: Юр. Центр Пресс, 2002. –544 с.
Онуфрієнко О. Дискусійні питання визначення цінних паперів як об’єктів
права// Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 9. – с. 10-12
Романов О.Е.Теоретические и практические аспекты определения состава
предприятия как имущественного комплекса. Актуальные проблемы
гражданского права: Сб. статей. – Вып.6 Под. Ред О.Ю.Шилохвоста. –
М.,2003
Сенчищев В.И. Объект гражданского правоотношения// Актуальные проблемы
гражданского права Под ред. М.И.Брагинского – М. :Статут,1999.
Степанов С.А. Имущественные комплексы в российском гражданском праве.
М., 2002
Сыродоев Н.А. Земля как объект гражданского оборота// Государство и
право. – 2003. – № 8
Туктаров Ю.Е Имущественные права как объекты гражданско-правового
оборота // Актуальные проблемы гражданского права: Сб. статей. – Вип.
6/ Под. Ред. О.Ю. Шилохвоста. –М., 2003.
Завдання
Дайте тлумачення деяких основних понять вексельного права: тратта,
індосамент, аваль, акцепт, доміциляція.
Наведіть приклади цінних паперів на пред’явника, іменних та ордерних.
Задача 1.
Подружжя К. вирішили поділити майно і припинити шлюб. При розподілі
майна виник спір щодо столового сервізу. Чоловік настоював на розподілі
останнього. Дружина заперечувала і пропонувала виплати колишньому
подружжю грошову компенсацію.
Вирішіть спір.
Задача 2.
Гр. Л. продав скрипку гр.Н. У процесі оформлення купівлі-продажу
виявилося, що Л. вирішив залишити футляр від скрипки собі. На думку Н.
футляр необхідно передати разом із скрипкою.
Задача 3.
За договором майнового найму Н. передав С. корову терміном на 1 рік для
отримання наймачем молочних продуктів. Після закінчення терміну договору
С. продовжував користуватися предметом договору, незважаючи на вимогу Н.
повернути майно. В цей період корова принесла теля.
Погоджуючись, нарешті, повернути корову, С. залишив собі теля.
Зробіть правовий аналіз ситуації.
Задача 4.
Гр. М. звернувся до ТОВ “Зоря” з проханням надати йому за договором
майнового найму 50 кг нефасованого цукру.
Юрисконсульт ТОВ “Зоря” заперечив щодо укладення договору майнового
найму, оскільки на його думку цукор є річчю, яка визначена родовими
ознаками і не може бути предметом договору майнового найму.
Чи обгрунтовані заперечення юрисконсульта.
Задача 5.
Відповідно до договору організація-векселедавець простого векселя
доручила обслуговуючому банку провести платіж за виданим векселем за
рахунок коштів на її поточному рахунку.
Коли векселедержатель звернувся до банку з вимогою про вчинення
платежу банк відмовив у зв’язку із відсутністю коштів на поточному
рахунку векселедавця.
Векселедержатель звернувся до суду з вимогою про стягнення з банку
вексельної суми.
Дайте юридичний аналіз ситуації.
Тема: Правочини
Поняття правочину, його місце в системі юридичних фактів.
Види правочинів.
Зміст правочину, його тлумачення.
Здатність учасників цивільних відносин вчиняти правочини.
Воля і волевиявлення. Мотив та підстава (кауза) правочину, їх правове
значення.
Форма правочину. Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація
правочинів.
Законодавство.
Цивільний кодекс України 2003 року.
Закон України “Про нотаріат” від 02.09.93 р. (з наступними змінами) //
ВВР України- 1993.- №39.- ст. 383.
Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”
від 22.05.2003 року// ВВР України. – 2003. – № 36. – ст. 275
Закон України “Про електронний цифровий підпис” від 22.05.2003 року//
ВВР України. – 2003. – № 36. – ст. 276
Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та
їх обмежень” від 01.07.2004 року// Офіційний вісник України. – 2004. – №
30. – ст. 1993
Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 671//
Офіційний вісник України. – 2004. – № 21. – ст. 1420
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затверджений наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року//
Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – ст.639
Література:
Дністрянський С. Цивільне право. -Т.І. – Відень, 1919.
Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.,
1958.
Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность. – М., 1954.
Ойгензихт В.А. Воля и волеизъявление (очерк теории, философии и
психологии права). – Душанбе, 1983.
Левшина В. Сделки: виды, условия действительности, правовые последствия
// Закон. – 1993. – № 8.
Толстой В.С. Законодательство о сделках: спорные вопросы практики его
применения. – М., 1982.
Егоров Ю.П. Понятие сделки. – Свердловск, 1990.
Егоров Ю.П. Сделки в гражданском праве. – Новосибирск., 1995.
Исаков В.Б. Юридические факты в советском праве. – М., 1984.
Рясенцев В.А. Сделки по советскому гражданскому праву. – М., 1951.
Матвеев И.В. Юридическое значение формы сделки и ответственность за ее
нарушение// Хозяйство и право. – 2001. – №12.
Брагинский М.И. Сделки. Представительство. Исковая давность// Хозяйство
и право. – 1995. – № 6.
Задача 1.
Л. уклав з Н. договір позики на суму 10 тис гривень. На підтвердження
факту отримання позики Л. видав Н. боргову розписку із своїм підписом.
Чи можна вважати, що форма правочину в даному випадку дотримана?
Проаналізуйте ст.ст. 207 та 1047 ЦК України.
Задача 2.
Г., зважаючи на фізичну ваду – сліпоту, попросив свою сусідку по
квартирі А. підписати від його імені договір позики на суму 5 тис.
гривень з Т. Після спливу обумовленого строку дії договору Т. звернувся
з вимогою до Г. про повернення суми боргу. Г. відмовився виконати цю
вимогу, посилаючись на відсутність коштів. В судовому засіданні
з’ясувалось, що підпис А. ніким не завірено, а сама вона вибула на
постійне місце проживання до іншого міста.
Чи дотримана форма правочину в даній ситуації?
Задача 3.
Нотаріус посвідчив заповіт, за яким Л. заповідала все своє майно
чоловікові нотаріуса.
Дайте юридичну оцінку ситуації. Хто здійснює нотаріальне посвідчення та
які правочини мають бути нотаріально посвідчені?
Задача 4.
Нотаріус з’явився на виклик додому для посвідчення заповіту. Родичі
спадкодавця дали нотаріусу заповіт власноручно підписаний спадкодавцем,
який на момент приходу нотаріуса був уже непритомний. Нотаріус посвідчив
цей заповіт.
Проаналізуйте ситуацію.
Тема: Визнання правочинів недійсними
1. Недійсні правочини та їх види. Загальні та спеціальні правові
наслідки недійсності правочину.
2. Невідповідність змісту правочину актам законодавства та моральним
засадам суспільства.
3. Вчинення правочинів з порушенням вимог щодо обсягу дієздатності їх
сторін.
4. Недійсність правочинів з дефектами волі.
5. Правові наслідки недотримання форми правочину.
6. Фіктивні та удавані правочини.
7. Момент, з якого правочин визнається недійсним.
Нормативний матеріал і судова практика.
1. Конституція України.
2. Цивільний кодекс України.
3. Сімейний кодекс України.
4. Господарський кодекс України.
5. Закон України від 2.09.93.“Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради
України. – 1993. – №39. – ст. 383.
6. Закон України від 01.06.2000 р. “Про ліцензування певних видів
господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. –
№36. – ст. 299
7. Закон України від 20.11.2003 р. “Про захист суспільної моралі” //
Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №14. – ст.192.
8. Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93.“Про державне мито” (з
наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України.
-1993. – №13. -ст.113.
9 . Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.78. “Про
судову практику в справах про визнання угод недійсними” // Постанови
Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц.вид. / За заг.ред.
В.Т.Маляренка. – К., 2003.
10. Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від
12.03.99. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з
визнанням угод недійсними” // Збірник роз’яснень Вищого господарського
суду України / Відп.ред. Д.М.Притика. – К., 2003.
Література.
1. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України / За ред.
В.М.Коссака. – К.: Істина, 2004 (авт. коментаря до гл.16 –
проф.В.М.Коссак).
2. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред.
розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004 (авт.
коментаря до гл.16 – проф.О.В.Дзера).
3. Спасибо-Фатєєва І.В. Нікчемні правочини та їх наслідки // Вісник
господарського судочинства. – 2004. – №2.
4. Матвеев И.В. Правовая природа недействитеьных сделок. – М., 2004.
5. Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность. – М., 1954.
6. Рабинович Н.В. Недействительность сделок и её последствия. –
Ленинград, 1960.
7. Шахматов В.П. Составы недействительных сделок и обусловленные ими
последствия. – Томск, 1967.
8. Матвеев И.В. Юридическое значение формы сделки и ответственность за
её нарушение // Хозяйство и право. – 2001. – №12.
9. Толстой В.С. Мнимые и притворные сделки // Соц.законность. – 1971. –
№12.
10. Эрделевский А. Недействительность сделки // Российская юстиция. –
1999. – №11-12.
11. Кучер В. Особливості визначення правочину таким, що порушує
публічний порядок // Право України. – 2003. – №12.
12. Фролов В. Вирішення спорів про визнання угод недійсними за позовами
податкових органів // Право України. – 2004. – №1.
Завдання 1. Проаналізуйте визначення нікчемного і оспорюваного
правочину. Виберіть з параграфа 2 гл.16 ЦК і випишіть статті, в яких
передбачені, відповідно, нікчемні та оспорювані правочини.
Завдання 2. Відшукайте у тексті ЦК і випишіть статті, які передбачають
як наслідок недодержання письмової форми правочинів їх недійсність.
Завдання 3. Висловіть свої міркування щодо визначення поняття “моральні
засади суспільства” в контексті ст.203 ЦК. Проаналізуйте відповідні
положення ЗУ “Про захист суспільної моралі”. Змоделюйте ситуацію, коли
зміст правочину суперечитиме моральним засадам суспільства.
Завдання 4. Проаналізуйте визначення правочину, який порушує публічний
порядок (ст.228 ЦК). Які правові наслідки недійсності такого правочину?
Порівняйте зміст ст.228 ЦК і ст.49 ЦК УРСР 1963 р., ст.208
Господарського кодексу України.
Задача 1.
Гр. А. та її колишній чоловік звернулися до нотаріуса з проханням
посвідчити досягнуту між ними домовленість, згідно з якою батько не
зобов’язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей і водночас
відмовляється від права на частку в спільно нажитому майні подружжя.
Колишня дружина зобов’язувалась не одружуватись повторно до досягнення
дітьми повноліття.
Нотаріус відмовився посвідчити даний правочин, мотивуючи тим, що він
може бути визнаний недійсним.
Дайте аналіз ситуації.
Задача 2.
8-річному С. дідусь у день народження подарував велосипед. Згодом
10-річний А., який жив у сусідньому будинку, побачив, що С. катається на
новому велосипеді, і запропонував тому обміняти велосипед на футболку із
автографом футболіста А.Шевченка. С. погодився.
А., не бажаючи, щоб його батьки дізналися про обмін, вирішив сховати
велосипед у кущах біля будинку. Наступного дня зранку А. прийшов до
схованки, щоб узяти велосипед, але його там вже не було.
Водночас, батьки С., дізнавшись про обмін, наступного дня заявили
батькам А. вимогу про повернення назад велосипеда взамін на футболку.
Батьки А. пояснили, що нічого про ніякий обмін не знають.
Здійсніть правовий аналіз ситуації.
Задача 3.
Дієздатний Ф. дізнавшись, що його сусідові, 16-літньому Б., дісталась у
спадок від дідуся ваза роботи відомого автора, звернувся до Б. з
пропозицією продати йому вазу. Договір купівлі-продажу було укладено без
відома батьків Б.
Через деякий час, пошкодивши вазу, що призвело до зменшення її вартості,
Ф. вирішив звернутись до суду з позовом про визнання правочину
недійсним.
Проаналізуйте ситуацію.
Задача 4.
Комітет з організації квартири-музею видатного письменника, що помер на
початку ХХ ст. публічно звернувся до громадян з проханням про передачу в
подарунок або продаж особистих речей, рукописів та документів,
пов’язаних із життям та творчістю письменника. Серед інших речей,
Комітет придбав у далеких родичів письменника письмовий стіл та частину
колекції художньої літератури, які на думку родичів належали
письменнику.
Після спливу певного часу мистецтвознавець К. оглядаючи придбані речі,
заявив, що ні стіл, ні колекція художньої літератури не мають жодного
відношення до письменника.
Дайте правовий аналіз ситуації.
Задача 5.
О. придбав у меблевому салоні спальний гарнітур “Глорія”, сплативши за
нього 12 500 грн. Через місяць він звернувся до салону з вимогою про те,
що він хоче повернути гарнітур назад і одержати його вартість, оскільки,
як виявилось, гарнітур не може повністю поміститися в його спальні.
Салон відмовив у задоволенні вимоги О. і останній звернувся з позовом до
суду про визнання договору купівлі-продажу гарнітура недійсним як
такого, що укладений під впливом помилки.
У судовому засіданні О. пояснив, що він думав, що вказаний гарнітур
поміститься в його спальні. Однак насправді виявилось, що ліжко займає
більшу частину спальні і не залишається проходу, двері шафи через
недостатність простору не можна повністю відчинити, антрисоль взагалі не
поміщається на шафі через низьку висоту стелі.
Проаналізуйте ситуацію.
Задача 6.
Г. за договором купівлі-продажу купив у С. квартиру. Незабаром
з’ясувалося, що квартира волога, перекриття під паркетом прогнило,
горизонтальна гідроізоляція має дефекти, на стінах виявлено грибок.
У судовому засіданні було встановлено, що про вказані недоліки С. знав,
напередодні продажу провів ремонт, завдяки чому була прихована вологість
стін. Зі свого боку, С. пояснив, що по-перше, при продажі він і не
стверджував, що квартира в ідеальному стані і, по-друге, Г. була надана
можливість оглянути квартиру і жодних претензій він не заявив.
Проаналізуйте ситуацію.
Задача 7.
П. звернулася в суд з позовом до Д. про визнання недійсним заповіту.
Позивачка зазначила, що перебувала з О. в шлюбі з 1991 року, проживала в
його будинку. 8 липня 2004 року, коли П. перебувала на стаціонарному
лікуванні, О. склав заповіт, за яким усе своє майно заповів своїй
племінниці Д. 15 липня 2004 року О. помер.
Позивачка вважає, що заповіт слід визнати недійсним, тому що в останні
місяці О., у зв’язку з важкою хворобою став психічно неповноцінним, не
міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Свідки, які близько знали померлого, пояснили, що з 1992 року О. важко
хворів, останнім часом поводив себе дивно: ночував на кладовищі, говорив
нісенітниці, закривався в будинку, нікого не впускав до себе.
Ретроспективна судово-психіатрична екпертиза, проведена за ухвалою
суду, зробила висновок про те, що в момент складання заповіту О. міг не
розуміти значення своїх дій.
Суд, який розглядав справу, позов задоволив.
Чи правильне рішення постановив суд?
ПРЕДСТАВНИЦТВО
План заняття:
1. Поняття представництва. Сфера його застосування.
2. Суб’єкти представництва. Повноваження представника.
3. Види представництва.
4. Довіреність:
а) поняття та види;
б) форма;
в) строк;
г) припинення дії.
5. Передоручення.
Нормативні акти:
Цивільний кодекс України. 2003 р.
Сімейний кодекс України. 2002/
Закон України від 2.09.93.“Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради
України. – 1993. – №39. – ст. 383.
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затверджений наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року//
Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – ст.639
Література:
Андреев В.К. Представительство в гражданском праве. Калинин, 1978.
Белов В.Н. Коммерческое представительство и агентирование (договора). –
М., 2001.
Богдан Й.Г. Представництво за новим Цивільним кодексом України // Нотар.
– 2004. – № 1. – С.14-22
Ли А.С. Разграничение сделок представительства и посредничества //
Законодательство и экономика. – 1995. -№11-12.
Крупко П. Суб’єкти добровільного представництва за цивільним правом
//Право України. –2002. -№5. –С.105-109.
Скловский К.И. Представительство в гражданском праве и процес се
(вопросы теории: сущность, содержание, структура). Автореф. дис. …
к.ю.н. – Х., 1982.
Невзгодина Е.Л. Представительство по советскому гражданскому праву. –
Томск, 1980.
Нерсесов Н.И. Понятие добровольного представительства в гражданском
праве // Избранные труды по представительству и ценными бумагами в
гражданском праве. – М., 1998.
Рясенцев В.А. Основания представительства в советском гражданском праве
// Уч. записки ВЮЗИ. -Вып. 1. – М., 1948.
Кузьмішин А. Класифікація представництва і повноваження в цивільному
праві // Підприємництво, господарство і право. – 2000. – №8.
Завдання 1.
Наведіть приклади правочинів, вчинення яких через представника не
допускається.
Завдання 2.
Проаналізуйте позицію законодавця (ЦК і СК) щодо правового статусу:
1. батька обмеженого у дієздатності;
2. неповнолітньої матері, яка:
а) перебуває у шлюбі;
б) не перебуває у шлюбі;
як представників малолітньої дитини при вчиненні правочинів з майном.
Завдання 3.
Які з перелічених нижче варіантів відповідей містять достатню підставу
для виникнення представництва і якого виду:
1) усиновлення;
2) договір доручення;
3) народження дитини;
4) усне прохання про виконання доручення;
5) договір комісії;
6) призначення особи опікуном над майном особи, яка визнана безвісно
відсутньою;
Завдання 4.
Проаналізуйте ст.ст. 207, 237, 528, 636 Цивільного кодексу України і
визначте характерну ознаку, за якою відрізняються поняття:
1) представник і комісіонер;
2) представництво і договір на користь третьої особи;
представництво і виконання зобов’язання третьою особою;
представник і рукоприкладчик
Задача 1.
Наливайко уклала договір прокату магнітофона з ТзОВ “Весна”. Прокатний
пункт звернувся до неї з вимогою про повернення магнітофона і сплати
платежів, передбачених договором, у зв’язку із закінченням строку
договору. Наливайко пояснила, що вона в усній формі доручила повернути
магнітофон і передати платежі своєму сусіду Максимову, а він магнітофон
продав і всі кошти витратив на алкоголь. Максимов своєї вини не
заперечував.
Чи можна вважати Максимова представником Наливайко? До кого ТзОВ має
звернутися з позовом про відшкодування заподіяних йому збитків?
Задача 2.
Березовський перед від’їздом за кордон видав довіреність Загайському на
продаж своєї приватизованої квартири, а Сотник видав Загайському
довіреність на продаж автомобіля. Оглянувши квартиру і дізнавшись про
повноваження Загайського, Сотник запропонував купити цю квартиру. Коли
Сотник і Загайський звернулись до нотаріуса за посвідченням договору
купівлі-продажу, він їм відмовив, посилаючись на ч.3 ст. 238 ЦК України.
Чи обґрунтована відмова нотаріуса?
Задача 3.
Подружжя Бересів(Микола і Соломія) 25.03.2004 р. оформили довіреність
Сказко К. на продаж квартири.
27.03.2004 р. Берес Соломія померла. 3.04.2004р. Сказко К., використавши
довіреність, продав квартиру своїй дружині – Сказко Н.. Про смерть Берес
С. Сказко К. достовірно знав, оскільки він був на її похороні.
Про продаж квартири Берес Микола дізнався лише 9.04.2004 року і
10.04.2004р. звернувся із позовом до суду про визнання договору
купівлі-продажу недійсним. В судовому засіданні Сказко К. стверджував,
що на похороні Берес М. дав усну згоду на продаж квартири.
Визначіть, які норми ЦК України про представництво порушив Сказко К.
Задача 4.
Гр. Н. через похилий вік і фізичну неміч не маючи можливості займатися
пошуком особи, яка б погодилася укласти з нею договір довічного
утримання, домовилась з Л. про те, що він підшукає таку особу і укладе з
нею такий договір від її імені. Для оформлення довіреності Н. та Л.
звернулися до нотаріуса.
Однак, нотаріус відмовив їм у посвідченні довіреності, вказавши що Н.
через похилий вік не може усвідомлювати значення своїх дій і до того ж
договір довічного утримання як і заповіт особа не може вчиняти через
представника лише особисто.
Чи обґрунтованою є відмова нотаріуса в оформленні довіреності?
Тема: Строки (терміни) в цивільному праві. Позовна давність.
План:
Поняття, значення і юридична природа строків (термінів) в цивільному
праві.
Види цивільно-правових строків (термінів).
Визначення та обчислення строків (термінів).
Поняття позовної давності.
Тривалість позовної давності. Загальна та спеціальна позовна давність.
Початок перебігу позовної давності.
Зупинення та переривання позовної давності.
Імперативність та диспозитивність у визначенні та застосуванні позовної
давності.
Правові наслідки закінчення позовної давності. Вимоги, на які позовна
давність не поширюється.
Нормативний матеріал.
Цивільний кодекс України 2003 року.
Закон України від 2.09.93. “Про нотаріат”// Відомості Верховної Ради
України. -1993. – №39. – Ст. 383.
Закон України від 15.12.93.“Про захист прав споживачів” // Юридичний
вісник. – 1996. – №11-12.
Література:
1. Боднар Т.В. Строк (термін) виконання договірного зобов’язання в
цивільному праві України // Вісник господарського судочинства. – 2004. –
№ 2.
2. Вахонєва Т. Поняття та юридична природа строків (термінів) за новим
цивільним законодавством України // Право України. – 2003. – № 12.
3. Грибанов В.П. Сроки в гражданском праве. – М., 1967.
4. Жгунова А.В. Сроки в советском гражданском праве. Автореф. … дисс.
канд.. юрид. наук / 12.00.03. – Свердловск, 1971.
5. Коссак В.М. Строки в капітальному будівництві. – К.: Будівельник,
1991.
6. Луць В.В. Строки в цивільних правовідносинах. – Львів: ЛДУ,1992.
7. Луць В.В. Строки захисту цивільних прав. – Львів: ЛДУ,1993.
8. Луць В.В. Строки і терміни в новому Цивільному кодексі України //
Методологія приватного права: Зб. наук. праць. – К.: Юрінком Інтер,
2003.
9. Ромовская З.В. Спорные вопросы учения об исковой давности //
Совершенствование правового регулирования в период перестройки. Вестник
Львовского университета. – 1988. – Вып.26.
10. Цікало В.І. Давність у цивільних правовідносинах. Автореф. дис. …
канд. юрид. наук / 12.00.03. – Львів, 2004.
Завдання 1.
Визначте співвідношення між поняттями “час”, “строк”, “термін”,
“давність”.
Завдання 2.
Проаналізуйте з точки зору виробленої в науці цивільного права
класифікації строків (термінів) правову природу строків (термінів),
передбачених статтями 247, 256, 344, 446, 831, 1270, 1281 ЦК.
Завдання 3.
Проаналізуйте зміст наведених нижче понять і відшукайте у ЦК статті, в
яких вони вживаються:
“розумний строк”;
“негайно”;
“невизначений строк”.
Завдання 4.
Здійсніть порівняльний аналіз визначення терміну вказівкою на подію, яка
має неминуче статися (ч.2 ст. 252 ЦК), та вчинення правочину під умовою
(ст. 212 ЦК). Наведіть приклади.
Завдання 5.
Відшукайте у ЦК статті, які передбачають спеціальну позовну давність.
Задача 1.
17 квітня А. придбала в універмазі зимові чоботи. Через деякий час до
неї в гості прийшла подруга і переконала її в тому, що чоботи такого
фасону вже вийшли з моди і їй слід поміняти чоботи на іншу пару. 4
травня А. з’явилася в універмазі і попросила обміняти придбані чоботи на
чоботи іншого фасону. Однак, працівники універмагу відмовились це
зробити, зіславшись на пропуск А. встановленого Законом України “Про
захист прав споживачів” 14-денного строку.
А. наполягала на своїх вимогах вказуючи на те, що: а) 26 квітня і 3
травня були вихідні дні; б) 1і 2 травня були святкові дні; в) з 19 по 23
квітня вона була хвора, що підтверджується довідкою лікаря.
Крім того, на думку А., не може йти мова про пропуск вказаного строку,
оскільки його обчислення має починатися з настанням зимового періоду.
Проаналізуйте ст.ст.253-255 ЦК України та відповідні положення Закону
України “Про захист прав споживачів” і вирішіть спір.
Задача 2.
5 березня 1992 року між Л. та М. було укладено договір позики, за яким
Л. повинен був повернути борг до 5 жовтня 1992 року, а у випадку
прострочення – сплатити неустойку в розмірі 20 % вартості боргу. У
встановлений строк борг не було повернуто.
10 квітня 1993 року М. направив Л. листа, в якому просив відстрочити
сплату боргу до 10 липня 1993 року, на що Л. дав згоду. В червні 1993
року М. було призвано на строкову військову службу в іншу область. Після
демобілізації 12 травня 1995 року, М. додому не повернувся і залишився
на постійне місце проживання за місцем проходження служби. Дізнавшись
від родичів адресу М. Л. направив 10 липня о 23.30 переказним листом
позовну заяву в суд за місцем проживання М. Лист було отримано адресатом
20 липня 1996 року. У позові Л. просив стягнути з М. суму боргу і
неустойку.
Суд відмовив у задоволенні позову на підставі пропуску позовної
давності.
Дайте правову оцінку діям Л., М. та суду.
Задача 3.
Л. за проханням свого знайомого І. надав йому у тимчасове користування
до першої вимоги, свій автомобіль, оформивши 16 грудня 1994 року
відповідну довіреність. 10 травня 1995 року Л. в письмовій формі
звернувся до І. з вимогою повернути автомобіль, однак через 2 дні Л., в
зв’язку з важкою хворобою, помер.
Дружина Л. знала, що автомобіль її чоловікові не було повернуто, і
ніяких дій у зв’язку з цим не вчиняла. 20 грудня 1997 року І. з власної
ініціативи повернув автомобіль дружині Л., але через кілька днів заявив,
що оскільки дружиною Л. було пропущено позовну давність, він повернув
автомобіль помилково. На цій підставі звернувся з вимогою до дружини
Л.передати йому автомобіль, інакше він витребує його через суд.
Дайте юридичну оцінку ситуації.
Задача 4.
20 травня 1995 року з квартири громадянина Т. були викрадені речі
(годинник, хутрові вироби, транзисторний приймач ,1500 грн.). Особу, яка
вчинила крадіжку було виявлено органами внутрішніх справ 20 січня 2004
року. 17 лютого 2004 року громадянин Т. звернувся у суд з віндикаційним
позовом про витребування своїх речей від обвинуваченого. На думку
останнього позов не підлягає задоволенню, оскільки сплив строк позовної
давності (з моменту крадіжки сплило більше 8 років )
Ознайомтеся з відповідними положеннями Прикінцевих та перехідних
положень ЦК України. Проаналізуйте ситуацію.
Задача 5.
За усною домовленістю між громадянами Р. та С. громадянин Р. передав 20
серпня 1996 року у безоплатне користування для дочки С. флейту для
навчання музиці. Згодом Р. переїхав на постійне місце проживання в інше
місто.
2 січня 2004 року звернувся до гр. С. з проханням повернути музичний
інструмент, оскільки він потрібен йому самому. Проте С. інструмент не
повернув. Гр.Р. ще декілька разів телефонував до С. з проханням
повернути його річ. Гр.С кожного разу обіцяв повернути інструмент, але
так і не повернув його. 07 лютого 2004 року громадянин Р. звернувся
до суду з вимогою до С. про повернення флейти.
Чи підлягає захисту право Р.? Яке рішення повинен прийняти суд?
Задача 6.
Згідно із умовами договору купівлі-продажу укладеного 15 травня 1995
року між громадянином М. та сільськогосподарським кооперативом
“Прогрес” останній продав гр.М. 40 тисяч штук цегли. 17 травня гр. М
. сплатив у касу кооперативу передбачену договором суму , проте на
неодноразові звернення М. (20 травня 1995 р. , 12 березня 1996р. , 16
квітня 1996 року) голова кооперативу відмовляв М. у видачі цегли
посилаючись на технічну неспроможність задовільнити вимоги усіх
контрагентів по укладених господарством договорах.
Лише 01 жовтня 2001 року громадянину М. було видано 2 тис.шт.цегли.
Протягом наступних двох років М. неодноразово звертався до керівництва
кооперативу з вимогою про виконання умов договору, але керівництво,
посилаючись на зміну цін, відмовлялося виконати свої зобов”язання.
У січні 2002 року с/г кооператив “Прогрес” було реорганізовано у
товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Мрія”.
5 січня 2004 року М. звернувся до суду з заявою у якій просив суд
зобов”язати товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Мрія”
виконати умови договору купівлі-продажу будівельних матеріалів.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав і
зазначив, що строк позовної давності позивачем пропощено, а тому позовні
вимоги М. не підлягають задоволенню.
Проаналізуйте зазначені у задачі строки та визначіть їх правове
значення. Яке рішення повинен прийняти суд ? Які події впливають на
перебіг позовної давності?
Задача 7.
20 січня 2004 р. громадянин М звернувся до громадянина Ш. про
повернення суми боргу, строк виплати якого настав 10 грудня 2000 р . З
10 лютого по 10 вересня 2002 року Ш. перебував у складі військового
формування миротворчих сил в одній з африканських країн. Після
звільнення з служби Ш. повернувся додому .
Як впливає строк перебування на військовій службі на перебіг позовної
давності? Коли спливе строк позовної давності щодо повернення суми
боргу.
Тема: Особисті немайнові права фізичної особи
1. Поняття та ознаки особистих немайнових прав
2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної
особи:
а) право на життя. Проблеми евтаназії;
б) права на охорону здоров’я, медичну допомогу та донорство;
в) права на свободу та особисту недоторканість;
г) права на сім’ю, опіку та піклування
3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної
особи:
а) права на ім’я, індивідуальність та таємницю особистого життя;
б) права на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової
репутації;
в) права на інформацію, особисті папери та таємницю кореспонденції;
г) право на свободу літературної, художньої, наукової та технічної
творчості;
д) права на місце проживання, недоторканість житла та свободу
пересування;
е) права на вибір роду занять, свободу об’єднання та мирні зібрання
Нормативні акти:
Конституція України 1996 р.
Загальна Декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Права людини.
Міжнародно-правові документи. – К., 1995.
Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від
4.11.1950 р. // Права людини: Міжнародні договори ООН і РЄ. – К., 2001.
Цивільний кодекс України 2003 р.
Сімейний кодекс України 2002 р.
Основи законодавства про охорону здоров’я. Закон України від 19
листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №4. –
Ст.19.
Закон України від 23.06.1995 року “Про донорство крові та її
компонентів”// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №23. –
Ст.183.
Закон України від 16.07.1999 року “Про трансплантацію та інших
анатомічних матеріалів людині”// Відомості Верховної Ради України. –
1999. – №41. – Ст.377.
Закон України від 05.01.2004 року “Про свободу пересування та вільний
вибір місця проживання в Україні”// Урядовий кур’єр. – 2004. – 15 січня.
Закон України від 25.06.1991 року “Про охорону навколишнього природного
середовища”// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №41. – Ст.546.
Закон України від 02.10.1992 року “Про інформацію”// Відомості Верховної
Ради України. – 1992. – №48. – Ст.650.
Закон України від 16.11.1992 року “Про друковані засоби масової
інформації (пресу) в Україні”// Відомості Верховної Ради України. –
1993. – №1. – Ст.1.
Закон України від 21.12.1993 року “Про телебачення і радіомовлення”//
Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №10. – Ст.43.
Закон України від 22.02.2000 року “Про психіатричну допомогу”//
Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №19. – Ст.143.
Закон України від 16.06.1992 року “Про об’єднання громадян”// Відомості
Верховної Ради України. – 1992. – №34. – Ст.504.
Закон України від 05.04.2001 року “Про політичні партії”// Відомості
Верховної Ради України. – 2001. – №23. – Ст.118.
Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року//
Офіційний вісник України. – 2003. – № 3
Положення про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами
України прізвищ, імен та по батькові, затверджене постановою Кабінету
Міністрів України від 27.03.1993 року// Урядовий кур’єр, 10.06.1993 року
Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету
України у справах сім’ї та молоді від 17.06.1999 року
Умови та порядок штучного запліднення та імплантації ембріона
(ембріонів) та методів їх проведення, затверджені наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 04.02.1997 року// Офіційний вісник України.
– 1997. – № 10
Судова практика:
1. Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 р. у справі
№18/203-97 щодо офіційного тлумачення статей 3,23,31,47,48 Закону
України “Про інформацію” та статті 12 Закону України “Про прокуратуру”
(справа К.Г.Устименка)
2. Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99
(справа про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї»)
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. №7
“Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі,
гідності і ділової репутації громадян та організацій” // Постанови
Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За заг.ред.
В.Т.Маляренка. – К., 2003.
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4
“Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди” // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За
заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.
5. Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних
справ: Захист честі, гідності й ділової репутації, поновлення прав
реабілітованих // Застосування судами цивільного і цивільного
процесуального законодавства / За заг.ред. П.І.Шевчука. – К.: Ін Юре,
2002.
Література:
1. Бідник А. Право на особисте життя// Вісник ХІРУтаП. – Хм., 2002. –
Спецвипуск 1.
2. Галянтич М. Захист ділової репутації: цивільно-правові проблеми //
Право України. – 2001. – №1.
3. Гурська Т. Право на здоров’я в системі особистих немайнових прав //
Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №6.
4. Давидова Н.О. Ознаки особистих немайнових прав фізичної особи//
Молодь у юридичній науці: Зб-к тез доп-й . Міжнар. наук. конференції
молодих вчених „Другі осінні юридичні читання”. – Хм., 2003
5. Данилюк Ю.В. Право на ім’я як особисте немайнове право фізичних
осіб// Молодь у юридичній науці: Зб-к тез доп-й . Міжнар. наук.
конференції молодих вчених „Другі осінні юридичні читання”. – Хм., 2003
6. Ковалёв М.И. Право на жизнь и право на смерть// Государство и право.
– 1992. – № 7.
7. Малеин Н.С. Охрана личных (неимущественных) прав граждан // Развитие
советского гражданского права на современном этапе / Н.С.Малеин,
В.П.Мозолин и др. – М.: Наука, 1986.
8. Малеина М.Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан. –
М., 1991.
9. Малеина М.Н. О праве на жизнь// Государство и право. – 1992. – № 2.
10. Олійник В. Конституційне право на свободу та особисту
недоторканість: поняття та характерні риси// Право України. – 2000. – №
12.
11. Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие,
виды, классификация, содержание, гражданско-правовая защита). Автореф.
дис. … канд.юрид.наук. – К, 1968.
12. Ромовська З.В. Особисті немайнові права фізичних осіб// Українське
право. – 1997. – № 1(6).
13. Соловйов А. Деякі аспекти „права людини на смерть”// Підприємництво,
господарство і право. – 2003. – № 4.
14. Соловйов А. Деякі юридичні проблеми штучного переривання вагітності
в аспекті права людини на життя// Вісник Львівського університету. –
Вип. 36. Серія юрид. – Л., 2001
15. Соловйов А. До питання про часові межі права людини на життя//
Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІХ
регіон. наук.-практ. конференції (13-14 лютого 2003 р.). – Л., 2003.
16. Соловйов А. До питання співвідношення понять права людини на життя
та на охорону здоров’я і медичну допомогу// Підприємництво, господарство
і право. – 2002. – № 10.
17. Стефанчук М.О. Межі та обмеження здійснення особистих немайнових
прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи// Молодь у
юридичній науці: Зб-к тез доп-й . Міжнар. наук. конференції молодих
вчених „Другі осінні юридичні читання”. – Хм., 2003
18. Стефанчук Р. Право на життя як особисте немайнове право фізичної
особи// Право України. – 2003. – № 11.
19. Стефанчук Р. Проблеми правового закріплення та захисту
репродуктивних прав фізичної особи// Юридичний вісник України. – 2004. –
№ 23 (5-11 червня).
20. Стефанчук Р.О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному
праві. – К.: Наукова думка, 2001.
21. Ярешко О. Категорія „ділова репутація” в цивільному праві// вісник
Львів. ун-ту. Серія юрид. Вип.. 38. – Л., 2003.
22. Ярошенко К.Б. Жизнь и здоровье под охраной закона:
гражданско-правовая защита личных неимущественных прав. – М., 1990.
Задача 1.
Коли Настя досягла 10-річного віку, то звернулась до батьків з проханням
посприяти їй у зміні її імені на Віоліну, оскільки їй таке ім’я більш
імпонувало. Батьки категорично відмовились. Бабця Насті звернулась до
органу опіки та піклування з проханням допомогти змінити ім’я внучки.
Дайте правову оцінку ситуації.
Задача 2.
Косенко залишив у свого дільничного лікаря письмову згоду на донорство
нирок у разі своєї смерті. Через півроку Косенко був визнаний
недієздатним. Коли ще через три роки Косенко попав в автокатастрофу і
знаходився в лікарні у коматозному стані, лікар повідомив його дружину
про те, що в разі смерті її чоловіка його нирки імплантують
реципієнтові. Дружина категорично заперечувала і стверджувала, що надати
таку згоду її чоловіка змусили або ввели його в оману, оскільки він на
той час уже мав психічні розлади.
Чи правомірною буде імплантація органів Косенка в разі його смерті за
таких обставин?
Задача 3.
У зв’язку з обміном квартири батьки звернулись до органу … з проханням
провести перереєстрацію місця проживання їхньої дитини, яка не була
власником ні попередньої, ні наступної квартири, а тому участі в обміні
не брала. Однак, працівник органу… пояснив, що зможе оформити такі
документи лише при наявності згоди органу опіки та піклування на таку
перереєстрацію та пред’явлення батьками усіх квитанцій по оплаті
комунальних послуг.
Чи правомірні вимоги органу…?
Задача 4.
Вчителька звернулася до батьків свого учня Климова з проханням відвести
його на огляд до лікаря-психіатра, оскільки, на її думку, певні його
вчинки вказували на психічні розлади у дитини. Зокрема, він погрожував
стрибнути з даху школи, якщо йому не виправлять оцінки з деяких
предметів, кілька разів, нічого не пояснюючи лупцював однокласників, не
реагував жодним чином, коли його викликали відповідати, співав на уроках
математики, заважаючи іншим учням або навпаки цілий урок хитався на
кріслі і не реагував на інших. Батьки Климова відповіли, що їхній син
цілком здоровий і не бажають вести його до психіатра. Вчителька
звернулась до відділу освіти з проханням допомогти їй у вирішенні цієї
спірної ситуації.
Дайте правову оцінку ситуації і наведіть можливі варіанти її вирішення.
Тема: ЗАХИСТ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ
План:
1. Захист особистих немайнових прав фізичної особи: загальна
характеристика.
2. Поновлення порушеного особистого немайнового права.
3. Спростування недостовірної інформації та відповідь як способи захисту
особистих немайнових прав фізичної особи:
А) Поширення недостовірної інформації як дія, що порушує особисті
немайнові права фізичної особи;
Б) Спростування недостовірної інформації і відповідь, їх порівняльна
характеристика;
В) Презумпція недостовірності негативної інформації;
Г) Суб’єктний склад правовідносин при спростуванні недостовірної
інформації;
Д) Особливості спростування недостовірної інформації, поміщеної в
друкованому чи іншому засобі масової інформації.
4. Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові
права фізичної особи.
5. Відшкодування шкоди як спосіб захисту особистих немайнових прав
фізичної особи.
6. Захист особистих немайнових прав юридичної особи.
Нормативний матеріал і судова практика:
Конституція України (ст.ст. 3, 21, 28, 32, 34).
Цивільний кодекс України.
Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. // Відомості Верховної
Ради України. – 1992. – №48. – Ст.650.
Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в
Україні» від 16.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993.
– №1. – Ст.1.
Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №10. – Ст.43.
Закон України «Про інформаційні агентства» від 28.02.1995 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №13. – Ст.83.
Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 р. у справі
№18/203-97 щодо офіційного тлумачення статей 3,23,31,47,48 Закону
України “Про інформацію” та статті 12 Закону України “Про прокуратуру”
(справа К.Г.Устименка).
Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 р. №8-рп/2003 у
справі за конституційним зверненням громадянина Сердюка Валерія
Анатолійовича про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7
Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей).
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. №7 “Про
застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і
ділової репутації громадян та організацій” // Постанови Пленуму
Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За заг.ред. В.Т.Маляренка. – К.,
2003.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 “Про
судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди” // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. / За
заг.ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.
Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ:
Захист честі, гідності й ділової репутації, поновлення прав
реабілітованих // Застосування судами цивільного і цивільного
процесуального законодавства / За заг.ред. П.І.Шевчука. – К.: Ін Юре,
2002.
Аналіз практики розгляду судами цивільних справ за позовами про захист
честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди (в
тому числі за позовами ЗМІ) за 2002 р. // Адвокат. – 2003. – №4.
Література:
Галянтич М. Захист ділової репутації: цивільно-правові проблеми // Право
України. – 2001. – №1.
Луспеник Д.Д. Новий ЦКУ. Спеціальні способи захисту честі, гідності,
ділової репутації за новим цивільним кодексом: теоретичні і практичні
аспекти // Адвокат. – 2004. – № 4.
Малеина М.Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан. – М.,
1991.
Ромовська З.В. Особисті немайнові права фізичних осіб // Українське
право. – 1997. – №1.
Стефанчук Р.О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві. –
К.: Наукова думка, 2001.
Ярошенко К.Б. Жизнь и здоровье под охраной закона: гражданско-правовая
защита личных неимущественных прав. – М., 1990.
Завдання 1.
Складіть порівняльну таблицю положень ст.7 ЦК УРСР 1963 р. та ст.277 ЦК
України 2003 р.
Завдання 2.
Чи можуть для захисту особистих немайнових прав юридичних осіб
застосовуватися положення глави 20 ЦК України? Ознайомтесь зі змістом
ст.94 ЦК України.
Завдання 3.
Висловіть свої міркування стосовно можливості заподіяння моральної шкоди
юридичній особі. Ознайомтесь із ст.23 ЦК України та роз’ясненням
президії Вищого арбітражного суду України від 29.02.96 №02-5/95 “Про
деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням
моральної шкоди”.
Задача 1.
У Тернопільський міськрайонний суд звернувся депутат Тернопільської
міської ради О. із позовом до редакції газети «Наш край» про захист
честі і гідності. Свої позовні вимоги О. обґрунтовував тим, що в газеті
«Наш край» за 17.03.2004 р. була поміщена стаття під заголовком «Лебідь,
щука й рак, або чому депутати не можуть досягти консенсусу?». На думку
позивача, у статті подавалася спотворена оцінка діяльності О. як
депутата міської ради та необ’єктивна характеристика його моральних і
ділових якостей. Зокрема, у вказаній статті було сказано, що «… О.
ніколи не мав і не має власної твердої позиції, оскільки, по-перше, не є
достатньо компетентним у питаннях соціально-економічного розвитку міста,
і, по-друге, є абсолютно безхребетною людиною без власної точки зору»,
«… такі як О. здатні кожного дня підлаштовувати свої погляди під
ситуацію, метаючись з табору в табір». Також у статті були такі рядки
«Такі депутати, як О. є політичними перевертнями і нездарами, а тому їм
не місце у міській раді». О. вважаючи вказані висловлювання неправдивими
і такими, що принижують його честь і гідність, вимагає, щоб суд виніс
рішення, яким би зобов’язав газету у черговому випуску опублікувати
спростування разом із вибаченням. Редакція газети позов не визнавала,
вважаючи, що позов слід було пред’являти не до неї, а до автора статті –
журналіста М.
Дайте правову оцінку ситуації.
Задача 2.
Л. звернувся у Золочівський районний суд із позовом до Р. про захист
честі і гідності. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 12.05.2004 р. Р.
звернулася до Золочівського РВВС із заявою, в якій повідомляла, що її
сусід – Л. незаконно зберігає у себе на горищі макову соломку. В будинку
Л. був проведений обшук, про що стало відомо сусідам і співробітникам Л.
З тих пір окремі мешканці села перестали спілкуватися з Л., підозрюючи,
що він є наркоманом. Позивач вважає, що дії Р., а саме – подання заяви
до РВВС, є поширенням щодо нього недостовірної інформації, чим
принижується його честь і гідність, і просить суд зобов’язати
відповідачку спростувати цю недостовірну інформацію і відшкодувати
моральну шкоду 2000 грн.
Здійсніть правовий аналіз ситуації.
Задача 3.
М.О. пред’явила в суд позов до Н.О. про розірвання шлюбу. У позовній
заяві позивачка зазначила, що причиною для розлучення є те, що Н.О.
страждає на хронічний алкоголізм, систематично знущається з неї та з
дітей, неодноразово зраджував її з іншими жінками. Судом було
встановлено, що Н.О. за час спільного проживання з позивачкою час від
часу вживав спиртні напої, проте хронічними алкоголізмом не страждає.
Факти знущання з позивачки та з дітей та подружньої зради у суді
підтвердження не знайшли. Взявши до уваги всі обставини справи, суд все
ж дійшов висновку, що подальше спільне проживання М.О. та Н.О.
неможливе, і виніс рішення про розірвання шлюбу. Н.О. через певний час
пред’явив позов до М.О. про захист честі і гідності. Він вимагав
спростування недостовірної інформації, викладеної у позовній заяві, про
те, що він страждає на хронічний алкоголізм, знущається з дружини і
дітей, неодноразово зраджував дружині, а також відшкодування йому
завданої цим моральної шкоди у розмірі 3000 грн.
Проаналізуйте ситуацію.
Задача 4.
С. звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до
радіокомпанії «Дзвони сьогодення» про захист честі і гідності. У
позовній заяві С. зазначив, що в радіопередачі «Час говорити правду»,
яка транслювалася в ефірі цієї радіостанції 14.01.2004 р., містилася
недостовірна інформація про нього. Так, ведучий неодноразово обізвав С.
«злодієм», повідомивши, що «… тільки за останній місяць перебування на
посаді начальника відділу, С. спромігся привласнити 150 000 грн. коштів
міського бюджету». Крім того, ведучий сказав, що «… по кількості
одержаних хабарів С., мабуть, слід визнати рекордсменом серед міських
чиновників». Такі відомості, на думку позивача, не відповідають
дійсності і нічим не підтверджені. Виходячи з цього, С. вимагав
спростування вказаної інформації та відшкодування моральної шкоди 8000
грн. Суд відмовив у задоволенні позову у зв’язку із необґрунтованістю
вимог, мотивуючи це тим, що С. не представив доказів того, вказана
інформація є недостовірною.
Дайте оцінку рішенню суду.
Задача 5.
У Печерський районний суд м. Києва звернувся народний депутат України А.
із позовом до редакції газети «Чиста правда» про захист честі і
гідності. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у номері газети за
01.02.2005 р. була поміщена інформація про те, що у ніч з 31.12.2004 р.
на 01.01.2005 р. А. у нетверезому стані вчинив замах на зґвалтування, і
що проти А. порушено кримінальну справу за ст.152 КК України. Вважаючи
дану інформацію недостовірною, А. вимагав спростування і відшкодування
моральної шкоди у розмірі 15000 грн. У судовому засіданні з’ясувалося,
що дану інформацію редакція газети одержала від інформаційного агентства
«Укрінформ».
Проаналізуйте ситуацію.
Задача 6.
Після розлучення співака О. та актриси П. остання вирішила написати і
опублікувати книгу автобіографічного змісту, в якій висвітлювалися б
окремі, найбільш яскраві моменти з життя актриси. Дізнавшись про це, О.
заявив своїй колишній дружині та неодноразово у засобах масової
інформації, що він проти згадування у книзі будь-яких фактів, пов’язаних
із їх колишнім подружнім життям. Натомість актриса запевнила, що жодного
неправдивого слова у книзі не буде і підтвердила свій намір опублікувати
книгу.
Зробіть правовий аналіз ситуації та окресліть можливі варіанти її
подальшого розвитку.
Тема: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ВЛАСНОСТІ ЯК ОСНОВНОГО РЕЧОВОГО
ПРАВА
План:
1. Поняття, ознаки та система речових прав.
2. Поняття власності і права власності.
3. Зміст суб’єктивного права власності:
а) Загальна характеристика правомочностей власника;
б) Право володіння;
в) Право користування;
г) Право розпоряджання.
4. Здійснення права власності. Межі здійснення.
5. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.
Нормативні акти:
Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Голос України. –
2003. – № 45-46, 47-48.
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної
Ради України. – 2002. – №3-4. – Ст.27.
ЗУ “Про власність” від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1991. – №20. – Ст.249.
ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх
обмежень” від 1 липня 2004 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 4 серпня.
ЗУ “Про охорону культурної спадщини” від 8 червня 2000 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 2000. – №39. – Ст.333.
ІІ. Література.
Анурова О. Н., Звонок С. Н., Скловский К. И. Собственность в гражданском
праве // Государство и право. – 2001. – № 8.
Безсмертна Н. Межі здійснення права приватної власності в Україні //
Право України. – 2002. – №6.
Безсмертна Н. Співвідношення понять “право власності” та “здійснення
права власності” // Право України. – 2003. – №11.
Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні. – К., 1996.
Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред.
проф.А.С.Довгерта. – К., 2000.
Левик А., Яворська О. Межі здійснення права приватної власності на житло
// Право України. – 2001. – №9.
Музика Л. Власність в економічному та правовому вимірі // Право України.
– 2001. – №12.
Право власності в Україні: Навч.посібн. / За ред. О.В.Дзери,
Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2000.
Право собственности в Украине / Под ред. Я.Н.Шевченко. – К., 1996.
Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні / За ред.
Я.М.Шевченко. – Х.: Консум, 1999.
Рубанов А.А. Проблемы совершенствования теоретической модели права
собственности // Развитие советского гражданского права на современном
этапе / Н.С.Малеин, В.П.Мозолин и др. – М.: Наука, 1986.
Скловский К.И. Собственность в гражданском праве. – М., 2000.
Сокуренко В. Власність – основа свободи. На шляху до правової держави //
Вісник ЛДУ. – 1992.
Соловьёв А. Наиболее общее понятие права собственности //
Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №9.
Суханов Е. Лекции о праве собственности. – М.: Юридическая литература,
1991.
Суханов Е. Общие положения о праве собственности и других вещных правах
// Хозяйство и право. – 1995. – №6.
Трофименко А. В. К вопросу о соотношении общетеоретической модели
субьективного права и цивилистической модели права собственности //
Государство и право. – 2003. – №2.
Фонов А. П. К вопросу о собствености гражданском праве: проблемы теории
и практики // Государство и право. – 2003. – № 10.
Цюра В. Майбутнє закону “Про власність” // Право України – 2004. – № 4.
Завдання 1.
Прореферуйте роботу Я.М.Шевченко “Право собственности в
Украине”(с.124-131). Випишіть та охарактеризуйте основні ознаки речових
прав.
Завдання 2.
Проаналізуйте види речових прав за цивільними кодексами 1963 р. та
2003 р. Складіть порівняльну таблицю спільних та відмінних ознак
речових та зобов’язальних прав.
Завдання 3.
Висловіть свою точку зору стосовно віднесення застави до інститутів
зобов’язального та (або) речового права.
Завдання 4.
Проаналізуйте зміст конституційного положення „Власність зобов’язує”.
Завдання 5.
Проаналізуйте та випишіть законодавчі межі здійснення права власності:
а) загальні межі;
б) через визначення способів здійснення права власності;
в) через вказівку на цільове призначення права.
Завдання 6.
Висловіть свою точку зору стосовно того, чи може виступати об’єктом
права власності:
інформація (ст.38 ЗУ «Про інформацію»);
патент на винахід (ст.28 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні
моделі»);
пай члена кооперативу (21 ЗУ «Про кооперацію»);
підприємство (ст.65 ГК; ст.191 ЦК);
енергія (ст.1 ЗУ «Про електроенергетику»);
органи та інші анатомічні матеріали людини (ЗУ «Про трансплантацію
органів та інших анатомічних матеріалів людині»).
Задача 1.
К. передав за договором оренди С. у платне користування строком на 2
місяці комп’ютер. Відповідно до умов вказаного договору, комп’ютер мав
бути повернутий його власнику – К. 10 березня 2004 р., однак С. не
виконав цієї умови і вчасно не повернув комп’ютер. Внаслідок повені 15
березня 2004 р. житловий будинок, де проживав С. і в якому зберігався
вказаний комп’ютер, був затоплений, і комп’ютер вийшов з ладу. К.
пред’явив до С. вимогу про компенсацію вартості ремонту – 1200 грн. С.
заперечував, посилаючись на відсутність його вини у заподіянні шкоди
комп’ютеру.
Проаналізуйте ситуацію. Чи змінилось би вирішення, якби комп’ютер був
вчасно повернутий К.?
Задача 2.
Подружжю М.О. і Н.О. належить на праві власності житловий будинок у
смт. Підволочиськ Тернопільської області. Будинок
розташований недалеко від вулиці, і подружжя вирішило використати
частину будинку для зайняття підприємницькою діяльністю, для чого
переобладнати одну із кімнат будинку під продуктовий магазин. Коли
подружжя звернулось за консультацією до знайомого юриста, той роз’яснив,
що за чинним законодавством житлові будинки повинні використовуватися
лише для проживання в них, але не для підприємницьких цілей. Подружжя
заперечувало, не розуміючи, чому вони як власники будинку не можуть
користуватися ним на свій розсуд.
Проаналізуйте ситуацію.
Тема: НАБУТТЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ
1. Первісні та похідні способи набуття права власності.
2. Характеристика окремих підстав набуття права власності:
а) Створення (переробка) речі як підстава набуття права власності.
б) Набуття права власності за договором чи іншим правочином. Момент
виникнення права власності у набувача за договором.
в) Набуття права власності на безхазяйну річ та бездоглядну домашню
тварину.
г) Набуття права власності на знахідку.
д) Скарб.
е) Набувальна давність.
є) Інші підстави набуття права власності.
3. Припинення права власності:
а) Припинення права власності з волі власника.
б) Припинення права власності поза волею власника.
Нормативний матеріал та судова практика:
Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Голос України. –
2003. – № 45-46, 47-48.
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної
Ради України. – 2002. – №3-4. – Ст.27.
ЗУ “Про власність” від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1991. – №20. – Ст.249.
ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 р.
// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №36. – Ст.524.
ЗУ “Про приватизацію майна державних підприємств” від 4 березня 1992 р.
// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №17. – Ст.122.
ЗУ “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу
приватизацію)” від 6 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1996. – №34. – Ст.160.
ЗУ “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” від
3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №34. –
Ст.228.
ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх
обмежень” від 1 липня 2004 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 4 серпня.
Постанова Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. “Про право
власності на окремі види майна” // Відомості Верховної Ради України. –
1992. – №35. – Ст.517.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. №20 “Про
судову практику у справах за позовами про захист права приватної
власності” // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. /
За заг.ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. №7 “Про
практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної
власності громадян на жилий будинок” // Постанови Пленуму Верховного
Суду України 1972-2002 рр. / За заг.ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 р. №9 “Про
практику у справах застосування судами законодавства про
житлово-будівельні кооперативи” // Постанови Пленуму Верховного Суду
України 1972-2002 рр. / За заг.ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.
Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ:
Право власності // Застосування судами цивільного і цивільного
процесуального законодавства / За заг.ред. П.І.Шевчука. – К.: Ін Юре,
2002.
Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 2 квітня 1994
р. №02-5/225 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з
судовим захистом права державної власності” // Збірник роз’яснень Вищого
господарського суду України / Відп.ред.Д.М.Притика. – К.: Ін Юре, 2003.
Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 31 січня 2001 р.
№01-8/98 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання,
пов’язані із здійсненням права власності та його захистом” // Збірник
інформаційних листів Вищого господарського суду України /
Відп.ред.Д.М.Притика. – К.: Ін Юре, 2003.
ІІ. Література.
Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні. – К., 1996.
Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред.
проф.А.С.Довгерта. – К., 2000.
Мічурін Є.О. Виникнення права власності на житло за договором // Вісник
господарського судочинства. – 2002. – №3.
Право власності в Україні: Навч.посібн. / За ред. О.В.Дзери,
Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2000.
Право собственности в Украине / Под ред. Я.Н.Шевченко. – К., 1996.
Суханов Е. Лекции о праве собственности. – М.: Юридическая литература,
1991.
Яворська О.С. Юридичні підстави виникнення права приватної власності
громадян за цивільним законодавством України. – Львів: Вид-во ЛДУ, 1996.
Завдання 1.
Відшукайте у ЦК і випишіть види договорів, які передбачають набуття
права власності на майно.
Завдання 2.
Здійсніть порівняльний аналіз понять “безхазяйна річ”, “бездоглядна
домашня тварина”, “знахідка” і “скарб”.
Завдання 3.
Порівняйте поняття “припинення” і “позбавлення” права власності.
Проаналізуйте ст. 41 Конституції України.
Завдання 4.
Складіть порівняльну таблицю понять “реквізиція”, “конфіскація”,
“націоналізація”.
Задача 1.
Гр.Р. рішенням Золочівської міської ради від 10.05.96 р. була надана
земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку
площею 0,12 га. У серпні 2004 р. будівництво житлового будинку було
завершено. У вересні 2004 р. Р. домовився із П. про продаж останньому
вказаного житлового будинку. Коли ж вони звернулись до нотаріуса за
нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу, нотаріус відмовив у
вчиненні нотаріальної дії, оскільки, мовляв, Р. ще не набув право
власності на житловий будинок, який збирається продавати.
Проаналізуйте підставність відмови нотаріуса у посвідченні договору.
Визначте момент набуття Р. права власності на житловий будинок.
Задача 2.
Гр.А. придбав у фірмовому магазині “Норд” холодильник і за домовленістю
з продавцем мав приїхати за покупкою власним автотранспортом через 2
год. За цей час через несправність електропроводки в магазині сталася
пожежа і відібраний гр.А. холодильник був істотно пошкоджений.
Гр.А. зажадав повернення ціни холодильника і компенсації моральної шкоди
в сумі 500 грн. згідно із Законом України “Про захист прав споживачів”.
Чи правомірні вимоги гр.А.? З якого моменту виникає право власності на
річ, передану за договором? Вирішіть спір.
Задача 3.
Працівник ВАТ “Хмельницьке БМУ-4” Колодій за завданням виконроба
Іванціва копав траншею. Раптом лопата на щось наткнулася. Це виявився
дипломат, в якому знаходилось 100 000 доларів США.
Чи можна у даній ситуації говорити про скарб? Якщо так, то хто набуде
право власності на нього?
Задача 4.
a
o
&
&
&
&
&
&
&
&
&
&
&
&
&
z
0
F
&
F
&
&
F
&
&
z
&
&
F
z
0
F
&
&
F
&
&
†
Jo^
o
&
&
&
&
&
&
&
&
5удівлю сусід П., який допомагав сім’ї К. у будівельних роботах, знайшов
під підлогою старий глечик. У ньому були заховані 44 старовинні монети;
10 з них були золоті. За попередньою експертною оцінкою вартість
знайденого становила 27 500 грн.
Проаналізуйте ситуацію. Чи зміниться вирішення якщо гр. П. допомагав
сім’ї К. за оплату?
Задача 5.
На підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від
21.01.99 р. № 314/4 та договору оренди ТОВ “Олімп” є орендарем земельної
ділянки площею 128,43 кв.м., що є комунальною власністю і знаходиться у
м.Хмельницькому по вул. Театральній. На вказаній земельній ділянці
розміщено нежитлову будівлю – приміщення закусочної “Леон”. За договором
купівлі-продажу від 15.02.2004 р. ТОВ “Олімп” продало вказану будівлю
ВАТ “Каварія”. У квітні цього ж року ВАТ розпочало роботи із влаштування
на прилеглій до будівлі ділянці майданчику для літнього кафе. ТОВ
звернулось у господарський суд із позовом до ВАТ про припинення дій,
якими порушується його право оренди земельної ділянки. Представник ВАТ у
судовому засіданні проти позову заперечив, зіславшись на ст.377 ЦК.
Проаналізуйте ситуацію. Ознайомтесь із ст.377 ЦК та ст.120 ЗК.
Задача 6.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу С. купив у П. житловий
будинок. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці
площею 0,15 га, на якій також є господарська будівля і гараж. Після
нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу і державної
реєстрації права власності С. пред’явив П. вимогу про те, щоби той
забрав з господарських будівель своє майно, яке там залишилось
(інструменти, сільськогосподарський інвентар тощо) а з гаража – належний
П. автомобіль. П. відмовився зробити це, заявивши, що у договорі
купівлі-продажу сказано про продаж житлового будинку, але нічого не
згадано про господарську будівлю і гараж, тобто власником останніх
продовжує залишатися П.
Проаналізуйте ситуацію.
Задача 7.
Член ЖБК Павлик повністю виплатив пайовий внесок за квартиру станом на
01.06.2004 р. У зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за
кордон, Павлик вирішив квартиру продати гр. Нікольському. Коли Павлик
звернувся до голови ЖБК за довідкою про виплату повної суми внеску і
належність йому виплаченої квартири, йому було відмовлено. Голова ЖБК
мотивував відмову тим, що відповідно до статуту ЖБК квартира є власністю
кооперативу і тільки йому належить право розпорядження квартирою.
Дайте правову оцінку ситуації. Вкажіть можливі шляхи вирішення спору.
Задача 8.
Громадянин А. подав заяву з усіма необхідними документами для
приватизації квартири державного житлового фонду, в якій він проживав.
Дата реєстрації заяви – 15.05.98. А 21.05.98. гр. А помер. Єдиним
спадкоємцем за законом був його син Валерій А.
Чи буде включена квартира в склад спадщини? Як зміниться вирішення
ситуації, якщо б смерть сталася 17.06.98.? Проаналізуйте Закон “Про
приватизацію державного житлового фонду”, Постанову Пленуму Верховного
Суду України від 22.12.1995р. “Про судову практику у справах за позовом
про захист права приватної власності”.
Задача 9.
С. уклав із Лізинговою компанією договір фінансового лізингу автомобіля
VW-Passat. В період дії договору С. був затриманий працівниками митниці
при спробі провезти через кордон предмети антикваріату, які були
заховані у обладнаному в салоні автомобіля тайнику. В результаті цього
за рішенням суду автомобіль було конфісковано.
Проаналізуйте ситуацію. Ознайомтесь із ст.354 ЦК, ст.ст.322, 326 МК,
ст.8 ЗУ “Про фінансовий лізинг”.
Тема: Право спільної власності
1. Поняття спільної власності.
2. Право спільної часткової власності:
а) підстави виникнення;
б) поняття реальної та ідеальної частки. Здійснення права спільної
часткової власності. Переважне право купівлі частки;
3. Право спільної сумісної власності:
а) підстави виникнення;
б) здійснення права спільної сумісної власності. Особливості правового
статусу подружжя як співвласників.
4. Підстави припинення права спільної сумісної та спільної часткової
власності.
Нормативні акти:
1. Конституція України 1996 року.
2. Цивільний кодекс України 2003 року.
3. Сімейний кодекс України 2002 року.
4. Закон України від 19.06.1992 року „Про приватизацію державного
житлового фонду”// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36.
5. Закон України від 19.06.2003 року „Про фермерське господарство”//
Голос України. – 29.07.2003 року.
6. Закон України від 21.05.1997 року „Про місцеве самоврядування”//
Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 30. – Ст. 170.
7. Закон України від 29.11.2001 року Про об’єднання співвласників
багатоквартирного будинку// Відомості Верховної Ради України. – 2002. –
№ 10. – Ст. 78.
Судова практика:
1. Рішення Конституційного Суду України № 1-2/2004 (справа про права
співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)//
Офіційний Вісник України. – 2004. – № 10. – Ст. 624
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року „Про
практику застосування судами законодавства, що регулює право власності
громадян на житловий будинок”// Бюлетень законодавства і юридичної
практики. – 1996. – № 1. – Ст. 284-291.
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року „Про
судову практику у справах за позовом про захист права приватної
власності”// Право України. – 1996. – № 4.
4. Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 28.04.1995
року „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з
укладанням договорів про сумісну діяльність”
Література:
1. Апанасенко К. Спільна власність територіальних громад як актуальна
проблема інституту місцевого самоврядування та науки господарського
права// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні.
Матеріали ХІ регіон. наук.-практ. конференції (3-4 лютого 2005 р.). –
Л., 2005.
2. Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні. – К., 1996
3. Жилінкова І. Правовий режим спільності майна подружжя// Вісник
Академії правових наук України. – № 18.
4. Мананкова Р.П. Правоотношение общей долевой собственности по
советскому законодательству. – Томск, 1977.
5. Мисник Н.Н. Правовая природа общей собственности// Правоведение. –
1993. – № 1.
6. Суханов Е.А. Лекции о праве собственности. – М., 1991.
7. Яворська О.С. Юридичні підстави виникнення права приватної власності.
Навч. посібник. – Л., 1996.
Завдання 1.
Випишіть приклади виникнення права спільної сумісної чи спільної
часткової власності в силу прямої вказівки закону.
Завдання 2.
Складіть порівняльну таблицю відмінностей права спільної сумісної та
спільної часткової власності.
Завдання 3.
Визначте особливості реалізації повноважень подружжя як співвласників
порівняно з іншими учасниками права спільної сумісної власності.
Задача 1.
На земельній ділянці, набутій Тарасовим до шлюбу, він з дружиною та
двома повнолітніми доньками збудував будинок, літню кухню та гараж. Усе
це майно було зареєстроване на його ім’я. Через кілька років Тарасов
помер і з’ясувалось, що за заповітом усе своє майно він заповів своїй
матері. Дружина та доньки Тарасова звернулись до суду з позовом про
визнання заповіту частково недійсним і визнання за ними часток в праві
власності на будинок, літню кухню та гараж. Мати Тарасова заперечувала
проти визнання внучок співвласниками зазначених об’єктів. Під час
судового розгляду було встановлено, що доньки допомагали коштами та
власною працею при будівництві літньої кухні.
Яке має бути рішення суду?
Задача 2.
Якимів та Степанова з 1993 року, не реєструючи шлюбу, проживали разом.
Степанова не працювала, доглядаючи дітей. У 1997 році вони придбали
машину, зареєструвавши її на ім’я Якиміва. У 2004 році половину
заробітної плати Якимів щомісяця зі згоди Степанової вносив на
банківський вклад. У 2005 році вони посварились і Степанова звернулась
до банку з проханням повернути їй половину вкладу, однак, їй відмовили,
зазначивши, що вкладником є Якимів.
Чи стала Степанова співвласником машини та суми банківського вкладу?
Задача 3.
Під час шлюбу подружжя Маркових придбало трьохкімнатну квартиру,
співвласниками якої, крім них, були вказані троє неповнолітніх дітей. У
зв’язку із розірванням шлюбу Маркова звернулася до Маркова з позовом про
поділ майна і про припинення права власності на його частку в квартирі
взамін на грошову компенсацію, оскільки квартира їй потрібна більше, бо
з нею залишаються проживати діти, натомість мати Маркова має власний
будинок і син міг би переїхати до неї. Марков на судові засідання не
з’являвся і суд, розглянувши справу в його відсутності, позов задоволив.
Чи правомірне рішення суду?
Задача 4.
Дві сестри отримали в спадок житловий будинок в рівних частках. Через
деякий час одна із сестер – Клименко вирішила свою частину будинку
подарувати чоловікові. Дізнавшись про оформлення такого договору, друга
сестра – Костенко звернулась до суду з позовом про визнання його
недійсним, вважаючи, що сестра порушила її переважне право на купівлю
частки і до того ж не мала права розпоряджатися спільною власністю без
її згоди.
Чи підлягає такий позов задоволенню?
Тема: Форми права власності
Право приватної власності. Суб’єкти права приватної власності.
Об’єкти права приватної власності.
Житловий будинок як об’єкт права приватної власності.
Виникнення права приватної власності на квартиру та інше нерухоме майно,
надане у користування (дачі, гаражі).
Цінні папери як об’єкти права приватної власності.
Правовий режим інших видів майна (земельних ділянках, транспортних
засобів, зброї тощо) як об’єктів права приватної власності.
Підстави виникнення права приватної власності.
Юридичні особи як суб’єкти права власності.
Право власності приватних підприємств.
Особливості здійснення права приватної власності господарськими
товариствами. Право власності кооперативів.
Здійснення права власності громадськими та релігійними організаціями.
Право державної власності. Суб’єкти права державної власності. Об’єкти
права державної власності.
Право комунальної власності. Поняття права комунальної власності.
Суб’єкти права комунальної власності . Об’єкти права комунальної
власності.
Порядок передачі об’єктів права державної і комунальної власності.
Нормативні акти:
Конституція України. 28 червня 1996 р.
Цивільний кодекс України.16 січня 2003 р.
Господарський кодекс України 16 січня 2003 р.
Житловий кодекс України. 30 червня 1983р.
Земельний кодекс України. 25 жовтня 2001р.
Лісовий кодекс України.21 січня 1994р.
Кодекс України про надра. 27 липня 1994р.
Водний кодекс України. 6 червня 1995р.
Сімейний кодекс України. 10 січня 2002р.
Закон України від 3.08.1990 року “Про економічну самостійність УРСР” //
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – №34. – Ст.499.
Закон України від 7.02.1991 р. “Про підприємництво” (із змінами і
доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – №14. –
Ст.168. (втратив чинність).
Закон України від 27.03.1991 р. “Про підприємства” (із змінами і
доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – №21.
– Ст.272. (втратив чинність).
Закон України від 2.10.1992 р. “Про заставу” (із змінами і доповненнями)
// Голос України, 1992, 11 листопада.
Закон України від 19.06.1992 р. “Про приватизацію державного житлового
фонду” // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1992. – №36. – Ст.524.
Закон України від 19.09.1991 р. “Про господарські товариства” ( із
змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. –
№49. – Cт.682.
Закон України від 15.09.1999 р. “Про професійні спілки, їх права та
гарантії діяльності” (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної
Ради України. – 1999. – №45. – Ст.397.
Закон України від 16.06.1992 р. “Про об’єднання громадян” // Відомості
Верховної Ради України . – 1992. – №34. – Ст.504.
Закон України від 5.05.2001 р. “Про політичні партії” // Відомості
Верховної Ради України. – 2001. – №23. – Ст.118.
Закон України від 20.12.2001 р. “Про кредитні спілки” // Урядовий
кур’єр, 23 січня 2002 р., №14.
Закон України від 17.07.1997 р. “Про сільськогосподарську кооперацію”
//Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №39. – Ст.261.
Закон України від 10.04.1992 р. “Про споживчу кооперацію” // Відомості
Верховної Ради України. – 1992. – №30. – Ст.414.
Закон України від 21.05.1997 р. “Про місцеве самоврядування в Україні”
//Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – Ст.170 .
Постанова Верховної Ради України “Про право власності на окремі види
майна” (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. –
1992. – №35. – Ст.517.
Судова практика:
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19.09.1975 р. “Про
практику застосування судами України ста.105 Цивільного кодексу України”
(Із змінами і доповненнями) // Бюлетень законодавства і юридичної
практики України. – 1996. – №1. – Ст.291-295.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.09.1987 р. “Про
практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні
кооперативи” (Із змінами і доповненнями) // Бюлетень законодавства і
юридичної практики України. – 1996. – №1. – Ст.356-362.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4.10.1991 р. “Про практику
застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян
на жилий будинок” (із змінами і доповненнями) // Бюлетень законодавства
і юридичної практики України. – 1996. – №1. – Ст.284-291.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. “Про судову
практику справах за позовами про захист права приватної власності” (із
змінами і доповненнями) // Право України. – 1996. – №4. – С.57-61.
Література:
Агарнов М.М. Учение о ценных бумагах. – М., 1993.
Грибанов В., Дульнева Л. Право личной собственности граждан в период
строительства коммунизма. – М., 1963.
Дзера О. Розвиток права власності громадян в Україні. – Київ: Вентурі,
1996.
Маслов В. Основные проблемы права личной собственности в период
строительства коммунизма в СССР. – Харьков, 1968.
Остапенко В. Акционерное дело и ценные бумаги. – М.: Экономика, 1992.
Проблеми вдосконалення правового регулювання права приватної власності.
Під ред. Шевченко Я. – К., 2002.
Шербина О.В. Правове становище акціонерів за законодавством України. –
К.: Юрінком. Інтер, 2001.
Яворська О. Юридичні підстави виникнення права приватної власності. –
Л., 1996.
Завдання 1.
Охарактеризуйте поняття “особиста”, “індивідуальна”, “приватно-трудова”,
“приватна” власність.
Ознайомтеся з трактуванням власності особи в різні історичні періоди за
монографічними дослідженнями:
Грибанов В; Дульнеева Л. Право личной собственности в период
развернутого строительства коммунизма. – М., 1963. – С.6.
Маслов В. Основные проблемы права личной собственности в период
строительства коммунизма в СССР. – Харьков, 1968. – С.55-56.
Генкин Д. Право собственности в СССР. – М.: Госюриздат, 1961. – С.76.
Ромовська З. Право власності громадян. Вісник Львівського університету.
– 1993. – Випуск 30. – С.54-55.
Закон України від 3.08.1990 року “Про “Про економічну самостійність
України”. Відомості Верховної Ради України. – 1990. – №34.- Ст.499.
Конституція України Ст.41
Завдання 2.
Охарактеризуйте і перелічіть юридичні факти, що є підставою виникнення
права приватної власності на:
новозбудований житловий будинок;
приватизовану квартиру;
квартиру, викуплену з будинку ЖБК;
майно, одержане в порядку спадкування за заповітом (за законом);
майно, набуте за договором купівлі-продажу.
Тема: Захист права власності
1. Поняття захисту права власності.
2. Класифікації способів захисту права власності.
3. Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація):
а) поняття віндикації;
б) суб’єкти віндикації. Презумпція добросовісності набуття та законності
володіння;
в) предмет віндикації;
г) межі віндикації;
д) розрахунки при віндикації
4. Вимоги про усунення порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння
5. Визнання права власності
6. Вимоги про виключення майна з акта опису(звільнення з-під арешту)
7. Зобов’язально-правові способи захисту права власності.
8. Конкуренція позовів
Нормативні акти:
1. Конституція України 1996 року
2. Цивільний кодекс України 2003 року
3. Сімейний кодекс України 2002 року
Судова практика:
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. №20 “Про
судову практику у справах за позовами про захист права приватної
власності”// Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002 рр. /
За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. №7 “Про
практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної
власності громадян на жилий будинок”// Постанови Пленуму Верховного Суду
України 1972-2002 рр. / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 р. №9 “Про
практику у справах застосування судами законодавства про
житлово-будівельні кооперативи”// Постанови Пленуму Верховного Суду
України 1972-2002 рр. / За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К., 2003.
Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ:
Право власності// Застосування судами цивільного і цивільного
процесуального законодавства / За заг. ред. П.І.Шевчука. – К.: Ін Юре,
2002.
Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 2 квітня 1994
р. №02-5/225 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з
судовим захистом права державної власності”// Збірник роз’яснень Вищого
господарського суду України / Відп. ред. Д.М.Притика. – К.: Ін Юре,
2003.
Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 31 січня 2001 р.
№01-8/98 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання,
пов’язані із здійсненням права власності та його захистом”// Збірник
інформаційних листів Вищого господарського суду України / Відп. ред.
Д.М.Притика. – К.: Ін Юре, 2003.
Література:
1. Дзера І. Цивільно-правові засоби захисту права власності. – К., 2001
2. Дзера О. Розвиток права власності громадян в Україні. – К., 1996
3. Малюська Д. Позов про визнання угоди недійсною чи віндикаційний
позов? Проблеми законодавства// Вісник ХІРУтаП. – 2002. – Спецвипуск 1.
4. Михайленко О. Проблема незахищеного незаконного володіння в
цивільному праві// Проблеми державотворення і захисту прав людини в
Україні. Матеріали ХІ регіон. наук.-практ. конференції (3-4 лютого 2005
р.). – Л., 2005.
5. Суханов Г. Лекции о праве собственности. – М., 1991.
6. Черепахин Б.Б. Виндикационные иски в советском праве// Труды по
гражданскому праву. – М., 2001
7. Шевченко Я. Право собственности в Украине. – К., 1996
Задача 1.
Колосова віддала дорогий настінний годинник для ремонту в майстерню.
Коли вона з’явилась за ним через два тижні, як було домовлено, то їй
пояснили, що майстер, який ремонтує її годинник захворів, а сам годинник
взяв додому доремонтувати його. За кілька днів Колосова побачила свій
годинник у ломбарді. Як з’ясувалось, годинник у ломбард здала дружина
майстра, що його ремонтував. Ломбард годинник взяв у заставу і
погоджувався повернути його за умови сплати позики. Майстер та його
дружина пояснили, що не мають грошей для повернення позики.
Колосова звернулась до ломбарду з віндикаційним позовом.
Вирішіть спір.
Задача 2.
На прохання сусідки, яка проживала одна, Кирилова передала їй в платне
користування телевізор. Через кілька місяців сусідка захворіла і
попросила Кирилову відстрочити плату. За місяць сусідка померла і все її
майно успадкувала її дочка Тарасова. Кирилова звернулась до неї з
проханням повернути її телевізор та сплатити заборгованість за
користування ним. Однак, донька відмовилась і пояснила, що мати нічого
не згадувала про те, що телевізор взяла в користування і вважає, що мати
його купила.
Проаналізуйте ситуацію. Який спосіб захисту слід обрати Кириловій для
захисту свого права власності.
Задача 3.
Батумов та Осипова проживали разом без реєстрації шлюбу з 1995 року,
вели спільне господарство. Батумов, переїхавши до Осипової, за кошти,
виручені від продажу своєї квартири, провів капітальний ремонт будинку
Осипової, збудував сарай, теплицю. Вони вирощували овочі та фрукти і
кошти, що отримували від їх реалізації вносили на рахунок в Ощадбанк на
ім’я Осипової. У 2005 році Осипова померла і її сестра Климова
успадкувала все її майно, зокрема, також будинок та вклад у банку, а до
Батумова звернулась із позовом про виселення.
Батумов звернувся до адвоката за порадою про захист своїх прав.
Задача 4.
Семборак звернувся з позовом до Якимовської про повернення суми позики.
Ухвалою судді з метою забезпечення позову на майно Якимовської було
накладено арешт і зобов’язано державну виконавчу службу провести опис її
майна. Серед майна, яке описав державний виконавець, опинилися телевізор
«Самсунг», палас та холодильник, які належали синові Якимовської.
В який спосіб захистити права Якимовського на майно?
Задача 5.
Солоденко кілька років гаражем майже не користувався і передав його в
оренду Грабовському. Для під’їзду до гаража необхідно було проїжджати
між будинками Гаврилової та Полякової. Довідавшись, що власник наразі
гаражем не користується і виїхав на кілька місяців за кордон, сусідки
Гаврилова та Полякова викопали рів, щоб Грибовський не їздив щодня між
їхніми будинками. Спірна ситуація тривала кілька тижнів, але сусідки
відмовлялись закопати рів.
Грибовський звернувся до них з негаторним позовом. Чи правомірні його
вимоги і чи має він право на захист своїх прав в такий спосіб?
Тема: РЕЧОВІ ПРАВА НА ЧУЖЕ МАЙНО
1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно.
2. Право володіння чужим майном.
3. Право користування чужим майном (сервітут).
4. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських
потреб (емфітевзис).
5. Право забудови (суперфіцій).
6. Право господарського відання та оперативного управління.
І. Нормативний матеріал.
Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Голос України. –
2003. – № 45-46, 47-48.
Господарський кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Голос
України. – 2003. – № 49-50.
Сімейний кодекс України, прийнятий 10 січня 2002 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 2002. – №21-22. – Ст.135.
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної
Ради України. – 2002. – №3-4. – Ст.27.
Житловий кодекс Української РСР від 30 червня 1983 р. // Відомості
Верховної Ради УРСР. – 1983. – №28. – Ст.573.
ЗУ “Про власність” від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1991. – №20. – Ст.249.
ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх
обмежень” від 1 липня 2004 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 4 серпня.
ІІ. Література.
Азімов Ч.Н. Сервітути в цивільному праві України // Вісник Академії
правових наук України. – 2000. – №1.
Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность. – М.-Л.,
1948.
Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред.
проф.А.С.Довгерта. – К., 2000.
Мельник М. Володіння за новим Цивільним кодексом України // Право
України. – 2004. – №1.
Михайленко О. Інститут володіння: постановка проблеми // Право України.
– 2002. – №9.
Підопригора О. Речеві права на чуже майно за новим Цивільним кодексом
України // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – №4.
Право собственности в Украине / Под ред. Я.Н.Шевченко. – К., 1996.
Розвиток цивільного і трудового законодавства в Україні / За ред.
Я.М.Шевченко. – Х.: Консум, 1999.
Суханов Е. Общие положения о праве собственности и других вещных правах
// Хозяйство и право. – 1995. – №6.
Завдання 1.
Здійсніть порівняльну характеристику права користування (сервітуту) і
оренди.
Завдання 2.
Складіть порівняльну таблицю права господарського відання і права
оперативного управління.
Задача 1.
Громадянин С. є власником житлового будинку. У лютому 2004 р. до
вказаного будинку він вселив громадянку О., з якою познайомився влітку
на курорті і перебував у близьких стосунках. Шлюб між С. і О. не
укладався, проте вони з лютого 2004 р. по лютий 2005 р. проживали разом,
вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувались одне про
одного. У березні 2005 р. С., запідозривши О. у зраді, посварився із нею
і сказав, аби вона збирала свої речі і забиралася геть з його будинку.
О. відмовилась залишати будинок. Тоді С. змінив замки у вхідних дверях і
не впускав О. до будинку. О. звернулась із позовом до суду про визнання
за нею права користування житлом у належному С. житловому будинку. У
судовому засідання С. заявив, що він є власником житлового будинку, а О.
жодних прав на цей будинок не має.
Вирішіть спір. Проаналізуйте ст.405 ЦК та ст.ст. 156, 157 ЖК.
Тема: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
План:
1. Поняття права інтелектуальної власності. Характеристика основних
теорій права інтелектуальної власності.
2. Об’єкти права інтелектуальної власності.
3. Суб’єкти права інтелектуальної власності.
4. Загальна характеристика підстав виникнення права інтелектуальної
власності.
5. Зміст суб’єктивних прав інтелектуальної власності. Особисті немайнові
та майнові права.
6. Право інтелектуальної власності на об’єкти, створені при виконанні
трудового договору та за замовленням.
7. Захист права інтелектуальної власності.
І. Нормативний матеріал і судова практика.
Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.
// Відомості Верховної Ради України.- 1996.- №30.- Ст.141.
Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Голос України. –
2003. – № 45-46, 47-48.
Господарський кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Голос
України. – 2003. – № 49-50.
ЗУ “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. в
редакції закону від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради
України.- 2001.- №43.- Ст.214.
Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в редакції
Закону України від 1 червня 2000 р. // Урядовий кур’єр.- 2001.- 14
лютого.
Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993
р. // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №7.- Ст.34.
Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15
грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №7.- Ст.36.
ЗУ “Про охорону прав на сорти рослин” в редакції закону від 17 січня
2002 р. // Відомості Верховної Ради України.- 2002.- №23.- Ст.163.
ЗУ “Про племінну справу в тваринництві” від 15 грудня 1993 р. в редакції
від 21 грудня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України.- 2000.-
№6-7.- Ст.37.
ЗУ “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” від 5
листопада 1997 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1998.- №8.-
Ст.28.
Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. // Відомості
Верховної Ради України.- 1992.- №48.- Ст.650.
Закон України “Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16
червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1999.- №32.-
Ст.267.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2004
р. №05-3/31 «Щодо застосування господарськими судами законодавства у
розгляді справ, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної
власності» // Юридичний вісник України. – 2004. – 9 лютого.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2003
р. №01-8/1199 «Про нормативно-правові акти, що регулюють питання,
пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності» //
Вісник господарського судочинства. – 2004. – №1.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2002
р. №01-8/31 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із
застосуванням законодавства про інтелектуальну власність» // Вісник
господарського судочинства. – 2002. – №2.
Рекомендації Вищого господарського суду України від 10 червня 2004 р.
№04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із
захистом прав інтелектуальної власності» // Юридичний вісник України. –
2004. – 27 липня.
ІІ. Література
Бачун О. Захист об’єктів інтелектуальної власності в господарських судах
України // Право України. – 2002. – №7.
Білоусов В.М. Сучасна трактовка прав на результати інтелектуальної
діяльності // Вісник господарського судочинства. – 2003. – №1.
Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика:
Науково-практичне видання: У 4 т. / За заг. ред. О.Д.Святоцького.- К.:
Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999.
Мельник О.М. Проблеми охорони прав суб’єктів інтелектуальної власності в
Україні: Монографія. – Х., 2002.
Основы интеллектуальной собственности.- К.: Издательский Дом «Ін Юре»,
1999.
Право інтелектуальної власності: Академічний курс: Підручник / За
заг.ред. О.А.Підопригори, О.Д.Святоцького. – К.: Ін Юре, 2004.
Паладій М. Тенденції розвитку законодавства у сфері інтелектуальної
власності // Право України. – 2002. – №2.
Підопригора О.А. Загальні положення про право інтелектуальної власності
в Цивільному кодексі України // Право України. – 2003. – №7.
Право промышленной и интеллектуальной собственности: Сб. научн. трудов.-
Новосибирск: Наука, 1992.
Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской
Федерации.- М., 2001.
Шишка Р.Б. Охорона права інтелектуальної власності. Авторсько-правовий
аспект: Монографія. – Х., 2002.
Завдання 1.
Проаналізуйте положення ч.1 ст.41 Конституції України в контексті різних
теорій права інтелектуальної власності. Як вирішується питання щодо
юридичної природи права інтелектуальної власності у ЦК, ЗУ “Про
власність”, ЗУ “Про авторське право і суміжні права”, ЗУ “Про охорону
прав на винаходи і корисні моделі”, ЗУ “Про охорону прав на знаки для
товарів і послуг”?
Завдання 2.
Заповніть таблицю
№ Назва інституту
права інтелектуальної власності Об’єкти,
які належать до даного інституту Джерела правового регулювання
Номер і назва глави (глав) ЦК Спеціальний закон (закони)
Міжнародно-правові акти
1. Авторське право і суміжні права
2. Патентне право
3. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів
і послуг
4. Інші об’єкти права інтелектуальної власності
Завдання 3.
Складіть порівняльну таблицю особистих немайнових та майнових прав
інтелектуальної власності.
Задача 1.
С. придбав у магазині компакт-диск із записами пісень із кінофільмів,
сплативши за нього 30 грн.
Чи набув С. право інтелектуальної власності на записані на компакт-диску
пісні?
Задача 2.
Винахідник М. склав заповіт, у якому було зазначено, що всі права
інтелектуальної власності на створені і запатентовані ним винаходи, в
тому числі право авторства, після його смерті переходять до його сина –
С. Нотаріус відмовився посвідчувати заповіт, мотивуючи це тим, що право
авторства є невідчужуваним.
Чи підставною була відмова?
Задача 3.
В юридичну консультацію звернувся інженер-програміст К. за роз’ясненням
стосовно того, чи може він внести у якості вкладу у статутний капітал
товариства з обмеженою відповідальності створену ним комп’ютерну
програму. Його також цікавило питання щодо оцінки такого вкладу, якщо
він можливий.
Надайте роз’яснення із поставлених питань з посиланням на законодавство
України.
Задача 4.
П. працює старшим науковим співробітником у НДІ “Украгромаш”. Відділ, в
якому він працює, займається конструюванням нових типів деталей для
сільськогосподарської техніки. В процесі виконання свої трудових
обов’язків П. винайшов новий тип підшипника, який не має аналогів у
світі. У трудовому договорі, укладеному НДІ з П. умови, що стосуються
правового режиму створених ним в процесі виконання трудових обов’язків
винаходів, відсутні.
Кому належатимуть особисті немайнові та майнові права на винахід?
Проаналізуйте ст.429 ЦК та ст.ст. 1,8,9 ЗУ “Про охорону прав на винаходи
і корисні моделі”.
Тема: АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА
План:
1. Поняття та джерела авторського права.
2. Об’єкти авторського права:
а) Поняття та ознаки твору.
б) Види об’єктів авторського права.
в) Об’єкти, які авторським правом не охороняються.
3. Суб’єкти авторського права. Співавторство.
4. Виникнення суб’єктивних авторських прав.
5. Зміст суб’єктивних авторських прав:
а) Особисті немайнові права.
б) Майнові права.
6. Випадки вільного використання творів.
7. Строки чинності майнових авторських прав.
8. Суміжні права: поняття, об’єкти, суб’єкти, зміст.
І. Нормативний матеріал і судова практика.
Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.
// Відомості Верховної Ради України.- 1996.- №30.- Ст.141.
Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Голос України. –
2003. – № 45-46, 47-48.
ЗУ “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. в
редакції закону від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради
України.- 2001.- №43.- Ст.214.
ЗУ “Про кінематографію” від 13 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради
України.- 1998.- №22.- Ст.114.
ЗУ “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999 р. // Відомості
Верховної Ради України.- 1999.- №31.- Ст.246.
ЗУ “Про видавничу справу” від 5 червня 1997 р. // Відомості Верховної
Ради України.- 1997.- №32.- Ст.206.
Всесвітня конвенція про авторське право 1952 р. // Закони України /
Інститут законодавства при Верховній Раді України.- К., 1998.- Т.14.
Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (Паризький
акт від 24 липня 1971 р., змінений 2 жовтня 1979 р.) // Закони України /
Інститут законодавства при Верховній Раді України.- К., 1998.- Т.14.
Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які
стосуються права автора на твір, затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756 // Офіційний вісник
України. – 2001. – №52. – Ст.2369.
Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 72 “Про
затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання
об’єктів авторського права і суміжних прав” // Офіційний вісник України.
– 2003. – №4. – Ст.129.
Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 71 “Про
затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з
комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати” //
Офіційний вісник України. – 2003. – №4. – Ст.128.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 992 “Про
розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних
носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити
відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або)
відеограмах” // Офіційний вісник України. – 2003. – №27. – Ст.1329.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2004
р. №05-3/31 «Щодо застосування господарськими судами законодавства у
розгляді справ, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної
власності» // Юридичний вісник України. – 2004. – 9 лютого.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2003
р. №01-8/1199 «Про нормативно-правові акти, що регулюють питання,
пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності» //
Вісник господарського судочинства. – 2004. – №1.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2002
р. №01-8/31 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із
застосуванням законодавства про інтелектуальну власність» // Вісник
господарського судочинства. – 2002. – №2.
Рекомендація Вищого господарського суду України від 10 червня 2004 р.
№04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із
захистом прав інтелектуальної власності» // Юридичний вісник України. –
2004. – 27 липня.
ІІ. Література
Дюма Роллан. Литературная и художественная собственность. – М., 1993.
Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика:
Науково-практичне видання: У 4 т. / За заг. ред. О.Д.Святоцького.- К.:
Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999.
Мельник О.М. Проблеми охорони прав суб’єктів інтелектуальної власності в
Україні: Монографія. – Х., 2002.
Основы интеллектуальной собственности.- К.: Издательский Дом «Ін Юре»,
1999.
Право інтелектуальної власності: Академічний курс: Підручник / За
заг.ред. О.А.Підопригори, О.Д.Святоцького. – К.: Ін Юре, 2004.
Петренко С. Правовий захист комп’ютерних програм // Право України. –
2003. – №3.
Підопригора О.А. Загальні положення про право інтелектуальної власності
в Цивільному кодексі України // Право України. – 2003. – №7.
Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской
Федерации.- М., 2001.
Шишка Р.Б. Охорона права інтелектуальної власності. Авторсько-правовий
аспект: Монографія. – Х., 2002.
Завдання 1.
Виберіть серед запропонованих об’єкти авторського права:
А) лекція;
Б) база даних;
В) наукова концепція;
Г) збірка народних пісень;
Д) комп’ютерна програма;
Е) пристрій;
Є) розклад руху поїздів;
Ж) сорт рослин;
З) відеозапис футбольного матчу.
Завдання 2.
Проаналізуйте поняття “аудіовізуальний твір”. Чим аудіовізуальний твір
відрізняється від відеограми? Кому належить авторське право на
аудіовізуальний твір?
Завдання 3.
Проаналізуйте правомірність наведених нижче дій з точки зору дотримання
законодавства про авторське право:
А) ксерокопіювання в бібліотеці статей із журналів, частин книг, нот;
Б) виконання музикантами в ресторані народних пісень та пісень сучасних
авторів;
В) використання студентами у дипломних роботах цитат з творів
вчених-юристів;
Г) запис резервної копії комп’ютерної програми із придбаного
компакт-диска на жорсткий диск власного комп’ютера;
Д) поміщення твору, опублікованому в журналі, на web-сайті в мережі
Інтернет.
Завдання 4.
Що таке знак охорони авторського права і яке його правове значення?
Проаналізуйте ст.11 ЗУ “Про авторське право і суміжні права” та ст.3
Всесвітньої конвенції про авторське право.
Задача 1.
Відомий письменник детективного жанру В. написав детективний роман
“Зникнення свідка”, який був згодом опублікований. Через 5 років після
цього вийшов у світ детективний роман іншого письменника О. Незважаючи
на те, що назва роману О. була “Страх перед безоднею”, його сюжет був
майже ідентичний сюжету роману попереднього автора. В. звернувся із
позовом у суд до О. про захист його авторських прав.
Проаналізуйте ситуацію.
Задача 2.
Студія звукозапису “Ґранд-рекорд” випустила компакт-диск, на якому була
записана збірка естрадних пісень 70-80-х рр. ХХ ст. під назвою “Поки
горить вогонь в очах твоїх жагучих …”. Спадкоємці відомого поета Т.
звернулись із позовом у суд до студії звукозапису про виплату їм
компенсації у розмірі 150000 грн., мотивуючи це тим, що назва випущеної
збірки ідентична назві одного із віршів, автором яких є Т. Тому, на їх
думку, випуск збірки пісень під цією назвою без їхньої згоди є
порушенням авторського права.
Проаналізуйте ситуацію. Чи обґрунтовані позовні вимоги?
Задача 3.
Журналіст газети “Нова ґенерація” взяв інтерв’ю у відомого
вченого-політолога К. Через певний час інтерв’ю було опубліковане.
Дізнавшись про це, К. заявив редакції газети, що не давав згоди на
опублікування інтерв’ю, але раз воно опубліковане, то йому належить
виплати винагороду 50000 грн. Вимоги К. не були задоволені, і він
звернувся із позовом до суду.
Вирішіть спір. Проаналізуйте ст.13 ЗУ “Про авторське право і суміжні
права”.
Задача 4.
М. придбав у магазині “Світ музики” компакт-диск із альбомом відомої
української співачки Р., випущений студією “Ді-джей-рекордс”. Один із
приятелів М., який працює ді-джеєм на FM-радіостанції, попросив у нього
вказаний компакт-диск і записав з нього декілька пісень на свій
компакт-диск. Після цього він декілька разів прокручував записані пісні
в ефірі FM-радіостанції. Дізнавшись про це, М. заявив приятелеві, що той
не мав права записувати пісні з компакт-диску на свій компакт-диск, і
тим більше – здійснювати сповіщення цих пісень в ефірі, без дозволу
студії звукозапису і виплати винагороди.
Проаналізуйте ситуацію.
Тема: ПАТЕНТНЕ ПРАВО
План:
1. Поняття та джерела патентного права.
2. Об’єкти патентного права:
а) Винахід та корисна модель: поняття, об’єкти та умови надання правової
охорони.
б) Промисловий зразок: поняття, об’єкти, умови надання правової охорони.
3. Суб’єкти патентних правовідносин.
4. Оформлення патентних прав.
5. Патент як форма охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові
зразки: поняття, види, межі чинності.
6. Зміст суб’єктивних патентних прав.
7. Дії, які не визнаються порушенням патентних прав.
8. Дострокове припинення чинності патентних прав та визнання їх
недійсними.
І. Нормативний матеріал і судова практика.
Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.
// Відомості Верховної Ради України.- 1996.- №30.- Ст.141.
Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. // Голос України. –
2003. – № 45-46, 47-48.
Закон України “Про основи державної політики у сфері науки і
науково-технічної діяльності” від 13 грудня 1991 р. // Відомості
Верховної Ради України.- 1992.- №12.- Ст.165.
Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в редакції
Закону України від 1 червня 2000 р. // Урядовий кур’єр.- 2001.- 14
лютого.
Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993
р. // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №7.- Ст.34.
Парижская конвенция по охране промышленной собственности от 20 марта
1883 г. // Богуславский М.М. Патентные вопросы в международных
отношениях.- М., 1962.
Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну
модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22
січня 2001 р. №22 // Офіційний вісник України. – 2001. – №9. – Ст.386.
Правила складання і подання заявки на промисловий зразок, затверджені
наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 р. №110
// Офіційний вісник України. – 2002. – №11. – Ст.531.
Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель,
затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 15 березня
2002 р. №197 // Офіційний вісник України. – 2002. – №16. – Ст.887.
Правила розгляду заявки на промисловий зразок, затверджені наказом
Міністерства освіти і науки України від 18 березня 2002 р. №198 //
Офіційний вісник України. – 2002. – №14. – Ст.773.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2004
р. №05-3/31 «Щодо застосування господарськими судами законодавства у
розгляді справ, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної
власності» // Юридичний вісник України. – 2004. – 9 лютого.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2003
р. №01-8/1199 «Про нормативно-правові акти, що регулюють питання,
пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності» //
Вісник господарського судочинства. – 2004. – №1.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2002
р. №01-8/31 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із
застосуванням законодавства про інтелектуальну власність» // Вісник
господарського судочинства. – 2002. – №2.
Рекомендація Вищого господарського суду України від 10 червня 2004 р.
№04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із
захистом прав інтелектуальної власності» // Юридичний вісник України. –
2004. – 27 липня.
ІІ. Література
Азимов Ч.Н. Основы патентного права. – Х., 1994.
Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика:
Науково-практичне видання: У 4 т. / За заг. ред. О.Д.Святоцького.- К.:
Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999.
Основы интеллектуальной собственности.- К.: Издательский Дом «Ін Юре»,
1999.
Право інтелектуальної власності: Академічний курс: Підручник / За
заг.ред. О.А.Підопригори, О.Д.Святоцького. – К.: Ін Юре, 2003.
Право промышленной и интеллектуальной собственности: Сб. научн. трудов.-
Новосибирск: Наука, 1992.
Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской
Федерации.- М., 2001.
Завдання 1.
Виберіть об’єкти винаходу:
А) математичний метод розв’язання лінійного рівняння;
Б) спосіб діагностики захворювань серця;
В) безалкогольний напиток;
Г) дизайн салону автомобіля;
Д) електричний чайник;
Е) спосіб електрозварювання;
Є) ?–промені;
Ж) сорт картоплі;
З) двигун внутрішнього згорання.
Завдання 2.
Виберіть об’єкти промислового зразка:
А) форма поршня двигуна внутрішнього згорання, обумовлена виключно
технічними (функціональними) потребами;
Б) розфарбування тканини;
В) оформлення обкладинки журналу;
Г) форма кузова автомобіля;
Д) форма дачного будинку;
Е) орнамент на шпалерах;
Є) форма морозива;
Ж) форма торговельного кіоску;
З) форма пляшки для коньяку.
Задача 1.
Винахідник О. перший у світі висунув ідею створення двигуна для
автомобіля, який би працював на воді, і невдовзі створив такий двигун.
О. одержав патент на цей винахід. Через 5 років після цього інший
винахідник Г. створив новий двигун для автомобіля, який працює на воді,
і теж запатентував його. О. звернувся в юридичну фірму за консультацією
стосовно можливості визнання виданого Г. патенту на винахід недійсним в
силу того, що ідея створення двигуна, який працює на воді, належить О.,
і Г. не мав права створювати такий винахід. Відповідно, винахід Г. не
відповідає умовам патентоздатності, а тому виданий йому патент на цей
винахід повинен бути визнаний недійсним.
Проаналізуйте ситуацію.
Задача 2.
В роботах, пов’язаних із створенням винаходу, приймали участь К., Л., М.
і Н. Створивши винахід, К., Л. і М. подали заявку і одержали патент на
винахід, де вони троє були вказані в якості винахідників. Н. звернувся
за консультацією до адвоката. Він розповів, що приймав безпосередню
участь у створенні винаходу, яка проявлялась у тому, що протягом усього
часу він надавав технічну допомогу К., Л. і М. (проводив обрахунки,
виготовляв дослідні зразки пристрою), і без його допомоги цей винахід не
був би створений. Виходячи з цього, Н. вважав, що його також має бути
вказано серед винахідників даного винаходу.
Яку б консультацію надали Ви?
Задача 3.
Винахідник С. створив винахід і розкрив його сутність в статті,
опублікованій в одному з вітчизняних науково-популярних технічних
журналів. Номер журналу, в якому опублікована стаття С., підписано до
друку 05.04.2000. Згодом, 20.05.2001 С. подав заявку для одержання
патенту на цей винахід.
Чи відповідає заявлений винахід умові новизни? Чи змінилась би ситуація,
якби стаття С. була опублікована в іноземному журналі?
Задача 4.
О. розробив дизайн меблевого гарнітуру і виявив бажання одержати патент
на створений ним промисловий зразок. Гарнітур складається з 5 предметів.
О. звернувся за порадою до юриста стосовно того, чи може він подати одну
заявку на весь гарнітур, чи йому потрібно подавати окремі заявки на
кожен предмет гарнітуру.
Що таке вимога єдиності промислового зразка? Яку пораду дали б Ви у
даній ситуації?
Задача 5.
ТзОВ “Арніка” звернулось в господарський суд з позовом до ПП “Орбіта”
про припинення неправомірного використання винаходу та відшкодування
завданих збитків. В процесі розгляду справи з’ясувалось, що формула
винаходу, на який ТзОВ одержало патент, складається з 1 незалежного і 3
залежних пунктів. ПП використало всі ознаки, вказані в незалежному
пункті формули винаходу, і деякі ознаки, вказані в залежних пунктах.
Чи мало місце порушення прав ТзОВ на запатентований ним винахід?
Задача 6.
Інженер К. прочитав в Офіційному бюлетені “Промислова власність”
інформацію про виданий патент України на винахід – пристрій для
одержання яблучного соку. На основі цього він вирішив виготовити такий
пристрій для себе з тим, щоб в домашніх умовах одержувати яблучний сік з
вирощених на дачній ділянці яблук. Попередньо К. звернувся до свого
знайомого юриста із запитанням, чи не буде порушенням прав, що
випливають з патенту, виготовлення ним запатентованого пристрою для
використання його в особистих (домашніх) цілях.
Проаналізуйте ситуацію.
Задача 7.
ВАТ “Завод феросплавів” одержало патент на винахід – спосіб виплавки
чавуну. Через 2 роки керівництву ВАТ стало відомо, що ТзОВ “Меркурій”
застосовує в своєму виробничому процесі спосіб виплавки чавуну, який
охороняється одержаним ВАТ патентом. ВАТ звернулось в господарський суд
з позовом до ТзОВ про припинення неправомірного використання винаходу.
ТзОВ проти пред’явленого позову заперечувало, посилаючись на те, що на
дату подачі заявки ВАТ даний спосіб виплавки чавуну вже був винайдений
працівниками ТзОВ і зберігався в якості конфіденційної інформації.
Виходячи із цього, ТзОВ пред’явило зустрічний позов про визнання
виданого ВАТ патенту недійсним, оскільки на дату подання заявки винахід
не відповідав умові новизни.
Вирішіть спір.
Тема: ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ
УЧАСНИКІВ ЦИВІЛЬНОГО ОБОРОТУ, ТОВАРІВ І ПОСЛУГ
План:
1. Загальна характеристика правових засобів індивідуалізації учасників
цивільного обороту, товарів і послуг.
2. Право інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування:
3. Право інтелектуальної власності на торговельну марку (знак для
товарів і послуг):
а) Торговельна марка: поняття, об’єкти та умови надання правової
охорони.
б) Суб’єкти права на торговельну марку.
в) Підстави виникнення права інтелектуальної власності на торговельну
марку. Свідоцтво як форма охорони прав на торговельну марку.
г) Зміст суб’єктивних прав на торговельну марку.
д) Дії, які не визнаються порушенням прав на торговельну марку.
4. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення.
І. Нормативний матеріал і судова практика.
Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.
// Відомості Верховної Ради України.- 1996.- №30.- Ст.141.
Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15
грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1994.- №7.- Ст.36.
Закон України “Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16
червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1999.- №32.-
Ст.267.
Парижская конвенция по охране промышленной собственности от 20 марта
1883 г. // Богуславский М.М. Патентные вопросы в международных
отношениях.- М., 1962.
Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва
України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Державного
патентного відомства України від 28 липня 1995 р. № 116 в редакції
наказу від 20 серпня 1997 р. № 72 // Офіційний вісник України. – 1997. –
№39. – Ст.268.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2004
р. №05-3/31 «Щодо застосування господарськими судами законодавства у
розгляді справ, пов’язаних із захистом права на об’єкти інтелектуальної
власності» // Юридичний вісник України. – 2004. – 9 лютого.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2003
р. №01-8/1199 «Про нормативно-правові акти, що регулюють питання,
пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності» //
Вісник господарського судочинства. – 2004. – №1.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2002
р. №01-8/31 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із
застосуванням законодавства про інтелектуальну власність» // Вісник
господарського судочинства. – 2002. – №2.
Рекомендація Вищого господарського суду України від 10 червня 2004 р.
№04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із
захистом прав інтелектуальної власності» // Юридичний вісник України. –
2004. – 27 липня.
ІІ. Література
Бачун О. Захист об’єктів інтелектуальної власності в господарських судах
України // Право України. – 2002. – №7.
Дмитрієва С. Деякі аспекти правової охорони зазначень походження товарів
в Україні // Право України. – 2003. – №2.
Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика:
Науково-практичне видання: У 4 т. / За заг. ред. О.Д.Святоцького.- К.:
Видавничий Дім “Ін Юре”, 1999.
Мельник О. Товарний знак та його ознаки // Право України.- 1999.- №2.
Основы интеллектуальной собственности.- К.: Издательский Дом «Ін Юре»,
1999.
Право інтелектуальної власності: Академічний курс: Підручник / За
заг.ред. О.А.Підопригори, О.Д.Святоцького. – К.: Ін Юре, 2004.
Святоцький О., Крайнєв П. Право на загальновідомий знак для товарів і
послуг в Україні // Право України. – 2002. – №5.
Селіванов А. Кому належить право на фірмове найменування (фірму)? //
Право України. – 2002. – №11.
Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской
Федерации.- М., 2001.
Завдання 1.
Здійсніть порівняльну характеристику комерційного (фірмового
найменування), торговельної марки та географічного зазначення.
Завдання 2.
Проаналізуйте поняття «торговельна марка» (ЦК України), «знак для
товарів і послуг» (ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»),
«товарний знак» і «знак обслуговування» (Паризька конвенція з охорони
промислової власності), «логотип» (ЗУ «Про телебачення і
радіомовлення»).
Завдання 3.
Проаналізуйте поняття «загальновідомий знак» (ст.6 bis Паризької
конвенції з охорони промислової власності) та добре відомий знак (ст.25
ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). Яке правове
значення визнання знака добре відомим?
Задача 1.
FM-радіостанція “Світ” звернулася в юридичну фірму за консультацією
стосовно можливості одержання свідоцтва на знак для товарів і послуг.
Об’єктом знака виступав набір звуків. На думку представників
радіостанції, саме звукові позначення є найбільш ефективними для
індивідуалізації радіопередач різних радіостанцій. В юридичній фірмі
роз’яснили, що об’єктом знака для товарів і послуг може бути тільки таке
позначення, яке сприймається візуально, а тому, скоріш за все, Державний
департамент інтелектуальної власності відмовить у реєстрації в якості
знака набору звуків.
Дайте правову оцінку ситуації.
Задача 2.
ВАТ “Обрій” розпочало випуск картопляних чіпсів, які відрізнялися
відмінними смаковими якостями. Для індивідуалізації цих чіпсів серед
картопляних чіпсів інших виробників ВАТ вирішило зареєструвати знак для
товарів і послуг, яким би вони позначалися. Об’єктом знака виступав
стилізований напис “ЧІПСИ СМАЧНІ”.
Чи відповідає дане позначення умовам надання правової охорони?
Задача 3.
ТзОВ “Мрія” одержало свідоцтво на знак для товарів і послуг, об’єктом
якого виступало графічне позначення. Тим часом виявилось, що в
Республіці Польща одне з польських підприємств зареєструвало тотожний
знак для однорідних товарів і послуг до дати подання заявки ТзОВ “Мрія”
до державного департаменту інтелектуальної власності. Свій знак польське
підприємство використовувало, в основному, на території Республіки
Польща, однак частина його продукції поставлялася в Україну. За таких
обставин польське підприємство звернулось в господарський суд м. Києва з
позовом про визнання свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним.
Як потрібно вирішити даний спір?
Задача 4.
ТзОВ “Явір” володіє свідоцтвом на знак для товарів і послуг. Як стало
відомо, ПП “Колос” почало наносити на свою продукцію знак, який схожий
із знаком ТзОВ “Явір” настільки, що їх можна сплутати. ТзОВ “Явір”
звернулося в господарський суд із позовом до ПП “Колос” про припинення
неправомірного використання знака і відшкодування завданих цим збитків.
ПП “Колос” проти позову заперечувало, вказуючи на те, що воно хоч і
використовує знак, який схожий із знаком ТзОВ “Явір”, але зовсім для
іншої продукції. Дослідивши обставини справи, суд встановив, що знак
ТзОВ “Явір” зареєстрований для лікарських препаратів, а ПП “Колос”
використовує схоже позначення для горілчаних виробів.
Як слід вирішити спір?
Задача 5.
ВАТ “Агрополіс” для позначення своєї продукції використовувало словесне
позначення. З часом продукція ВАТ завоювала популярність серед
споживачів. Водночас, ВАТ використовувало дане позначення, не реєструючи
його в якості знака для товарів і послуг. В той же час, ПП “Лан” подало
заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг, об’єктом якого
виступало використовуване ВАТ позначення, для однорідних товарів.
Чи буде підставою для відмови ПП у реєстрації знака той факт, що
відповідне позначення на дату подання заявки вже використовувалось ВАТ?
Якщо знак все-таки буде зареєстровано, то як це вплине на правове
положення ВАТ стосовно подальшого використання даного позначення?
Тема: Виникнення та виконання зобов’язання
1. Поняття та елементи зобов’язання.
2. Класифікації зобов’язань:
а) групи зобов’язань;
б) види та підвиди зобов’язань
3. Підстави виникнення зобов’язань. Договір як найпоширеніша підстава
виникнення зобов’язань
4. Принципи виконання зобов’язання
5. Суб’єкти виконання. Заміна кредитора чи боржника в зобов’язанні
6. Предмет виконання. Альтернативні зобов’язання
7. Спосіб, місце та строк виконання
Нормативні акти:
1. Цивільний кодекс України 2003 року
2. Сімейний кодекс України 2002 року
3. Господарський кодекс України 2003 року
Судова практика:
1. Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 01-6/1301 від
14.12.1993 року «Про деякі питання уступки вимоги і переводу боргу»
Література:
1. Белов В.А. Сингулярное правопреемство в обязательстве. – М., 2000.
2. Блащук А. Виконання зобов’язання в умовах господарювання// Вісник
ХІРУтаП. – Х., 2002. – Спецвипуск 1.
3. Боднар Т.В. Загальні засади виконання цивільно-правових зобов’язань//
Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 4.
4. Власова А.В. Правовая природа принятия исполнения по обязательству//
Государство и право. – 1995. – № 5.
5. Вошатко А.В. О сущности уступки права требования// Очерки по
торговому праву/ Под ред. Е.А. Крашенинникова. – Вып. 7. – Яр-ль, 2001.
6. Габов А. Некоторые вопросы уступки права// Хозяйство и право. – 1999.
– №4.
7. Гаврина С. Уступаем право требования// Юридическая практика. – 2003.
– №27.
8. Егоров Н.Д. Классификация обязательств по советскому гражданскому
праву// Советское государство и право. – 1989. – № 3.
9. Ігнатенко В. Договірні та позадоговірні зобов’язання//
Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 11.
10. Камалитдинова Р.А. Развитие доктрины невозможности исполнения
обязательств в различных правовых системах// Актуальные проблемы
гражданского права: Сб. статей. Вып. 4/ Под ред. М.И. Брагинского. – М.,
2002
11. Кот А.А. Понятие и характерные особенности перехода прав кредитора к
третьим лицам в гражданском праве России// Актуальные проблемы
гражданского права. Вып. 6/ Под ред. О.Ю. Шилохвоста. – М., 2003.
12. Кот О.О. Уступка вимоги: доктрина, законодавство та практика//
Вісник господарського судочинства. – 2000. – № 4.
13. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. –
М., 1958.
14. Крашенинников Е.А. Допустимость уступки требования// Хозяйство и
право. – 2000. – № 8.
15. Левандовський Ю. Виконання договірних зобов’язань в умовах ринкової
економіки// Вісник господарського судочинства. – 1997. – № 1.
16. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М., 1950.
17. Новосёлова Л.А. Сделки уступки права (требования) в коммерческом
праве. – М., 2003.
18. Почуйкин В. Некоторые вопросы уступки права требования в современном
гражданском праве// Хозяйство и право. – 2000. – № 1, 2.
19. Пушай В.І. Визнання цесії як завершальний етап її історичного
розвитку// Вісник господарського судочинства. – 2000. – № 4.
20. Пушай В.І. Деякі проблеми відступлення права вимоги за новим
Цивільним кодексом України// Вісник господарського судочинства. – 2004.
– № 3.
21. Саватье Р. Теория обязательств. – М., 1972.
22. Сарбаш С.В. Исполнение договорного обязательства третьим лицом. –
М., 2003.
23. Сібільов М. Загальні положення про зобов’язання у проекті нового
Цивільного кодексу України// Вісник Академії правових наук України. – №
24.
24. Чеговадзе Л. Уступка права требования. Закон и правоприменительная
практика// Хазяйство и право. – 2001. – № 9.
25. Черепахин Б.Б. Правопреемство по советскому гражданскому праву//
Труды по гражданскому праву. – М., 2001
Завдання 1.
З’ясуйте, які з наведених нижче вимог можуть бути предметом договору
цесії:
а) про вибір предмета виконання в альтернативному зобов’язанні;
б) про визнання права власності;
в) про відшкодування збитків;
г) про сплату аліментів
Задача 1.
Сорокін та Потапова подали заяву до органу РАЦСу про реєстрацію шлюбу.
Цього ж дня батьки Потапової домовились із Сорокіним, що витрати на
приготування до весілля беруть на себе. Також вони придбали квитки для
весільної подорожі молодят. Однак, в день реєстрації шлюбу Сорокін не
з’явився. Батьки Потапової зажадали від нього відшкодування матеріальних
витрат та моральної шкоди. Сорокін не погодився і відповів, що витрати
по приготуванню до весілля вони прийняли на себе добровільно, а заручини
не є підставою виникнення ані сімейних, ані цивільних відносин між ними.
Потапові звернулись до адвоката з проханням пояснити, чи виникли між
ними та Сорокіним зобов’язання.
Задача 2.
На прохання своєї сусідки Кузьміної, яка їхала у відрядження, на той час
Суренко дозволила їй перенести норкову шубу до її квартири. Коли
Кузьміна через кілька місяців повернулась за шубою, то з’ясувалось, що
її пошкодила міль. Кузьміна зажадала відшкодування вартості шуби і
відмовилась забирати її в такому стані. Суренко заперечувала і
зазначила, що хотіла зробити послугу сусідці, ніякого договору вона з
нею не укладала, плати за послугу не брала, а появу молі на шубі не
помітила.
Чи виникло в даному випадку цивільно-правове зобов’язання?
Задача 3.
Панчишина домовилась зі своєю сусідкою Токаревою, що та догляне за
будинком, поки вона гостюватиме у сина. Під час відсутності Панчишиної
у смт. Сокільниках випав град і в будинку побив вікна та дах. Токарева,
ремонтуючи свій будинок, який теж зазнав шкоди, купила скло та кілька
листів заліза і заплатила бригаді майстрів, щоб ті полагодили також і
будинок сусідки Панчишин. Коли ж сусідка повернулась, то Токарева
зажадала від неї повернення витрат на ремонт будинку. Панчишин
відмовилась, зазначивши, що про таке сусідку не просила, і якби сусідка
не втручалась, то будинок відремонтував би їй син.
Токарева звернулась до суду з позовом про відшкодування її витрат.
Чи виникло між сусідками цивільно-правове зобов’язання?
Задача 4.
Староста групи одного з ПТУ за згодою учнів групи на зароблені під час
групової практики гроші придбав лотерейні квитки, які зберігалися у
нього. На один із лотерейних квитків випав виграш. Староста відмовився
поділити його з іншими одногрупниками, мотивуючи тим, що такий договір
не передбачений законодавством.
Вирішіть спір.
Задача 5.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач Микитенко не
є власником майна, а діє на підставі договору про відчуження права
вимоги про повернення майна, укладеного з власником. Суд позов
задоволив.
Чи може бути предметом цесії право на віндикацію? Чи мав право Микитенко
звертатися з таким позовом?
Тема: Забезпечення виконання зобов’язання
1. Загальні умови та види забезпечення виконання зобов’язання
2. Неустойка: поняття та види
3. Порука:
а) договір як підстава виникнення поруки;
б) права та обов’язки поручителя;
в) припинення поруки
4. Гарантія:
а) поняття гарантії та її відмінність від поруки;
б) права та обов’язки гаранта. Строк дії гарантії;
в) припинення гарантії
5. Завдаток: поняття та відмінність від авансу
6. Притримання
7. Застава:
а) поняття, правова природа та види застави. Особливості іпотеки;
б) підстави виникнення застави;
в) предмет застави;
г) права та обов’язки заставодавця та заставодержателя;
д) звернення стягнення на предмет застави та його реалізація;
е) припинення застави
Нормативні акти:
Конституція України 1996 року
Цивільний кодекс України 2003 року
Сімейний кодекс України 2002 року
Господарський кодекс України 2003 року
Закон України від 05.06.2003 року „Про іпотеку”// Відомості Верховної
Ради України. – 2003. – № 38. – ст. 313
Закон України від 02.10.1992 року „Про заставу”// Голос України. –
11.11.1992 року
Закон України від 18.11.2003 року „Про забезпечення вимог кредиторів та
реєстрацію обтяжень”//
Закон України від 02.09.1993 року „Про нотаріат”// Відомості Верховної
Ради України. – 1993. – № 39. – ст. 383
Закон України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав
на нерухоме майно та їх обмежень»
Закон України від „Про оцінку земель”//
Закон України від 12.07.2001 року „Про оцінку майна, майнових прав та
професійну оціночну діяльність в Україні”//
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року//
Судова практика:
1. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/602 від
24.12.1999 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних
із застосуванням Закону України «Про заставу»// Юридичний вісник
України. – 2002. – № 5.
2. Оглядовий лист Вищого Господарського суду України № 01-8/637 від
30.05.2001 року «Про практику вирішення окремих спорів, пов’язаних із
забезпеченням виконання зобов’язань»
Література:
1. Азимов Ч.Н. Залоговое право. – Х., 93.
2. Базанов И.А. Происхождение современной ипотеки. – М., 2004
3. Баранець О.М. Актуальні проблеми застави земельних ділянок// Вісник
господарського судочинства. – 2002. – № 4.
4. Бациев В.В. Обязательство, осложненное условием об отступном (замене
исполнения). – М., 2003.
5. Благая І. Історія правового інституту застави і сучасність// Право
України. – 1999. – № 1.
6. Богатырёв Ф.О. Залог прав// Актуальные проблемы гражданского права:
Сб. статей. Вып. 4/ Под ред. М.И. Брагинского. – М., 2002
7. Боднар Т.В. Гарантія як вид забезпечення виконання зобов’язання за
Цивільним кодексом України// Вісник господарського судочинства. – 2003.
– № 2.
8. Босин Е.В., Гоннело Б.М., Крашенников П.В. Залоговое правоотношение.
– М., 1993.
9. Брагинский М.И. Залог и закон о залоге// Хозяйство и право. – 1993. –
№ 2.
10. Вишневский А.А. Залоговое право. – М., 1995.
11. Дмитренко В.Ю. Юридичні аспекти змісту та сутності поняття іпотеки//
економіка, фінанси, право. – 2003. – № 10.
12. Дякович М. Іпотека – інструмент для боржника і кредитора. – Л., 2004
13. Загорулько О. Заклад як речевий спосіб забезпечення виконання
зобовязань. Автореф. диск. канд. юрид. наук. – Х., 1997.
14. Ковальчук А. Правові проблеми розвитку іпотеки в Україні// Право
України. – 2002. – № 9.
15. Колесніченко К. Іпотека: правові проблеми// право України. – 2001. –
№ 10.
16. Комберянов С. Удержание – гарантия исполнения обязательств//
Юридическая практика. – 2003. – № 32.
17. Коссак В.М. Договір як підстава виникнення заставних зобов’язань//
Вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. – 2001. – Вип. 36
18. Латынцев А.В. Обеспечение исполнения договорных обязательств. – М.:
Лекс-Книга, 2002.
19. Лилак Д. Забезпечення виконання господарсько-правових зобов’язань
неустойкою// Право України. – 1996. – № 12.
20. Міхалев А. Договір поруки як засіб забезпечення// Підприємництво,
господарство і право. – 2001. – № 8.
21. Отраднова О.О. Неустойка в цивільному праві. Автореф. канд. юрид.
наук. – К., 2002.
22. Пучковская И.И. Ипотека: залог недвижимости. – Х., 1997.
23. Пучковська І. Проблеми розвитку іпотеки в Україні// Вісник Академії
правових наук України. – № 29.
24. Сарбаш С.В. Право удержания как способ обеспечения исполнения
обязательств. – М., 2003
25. Слюсаревский Н. Имущественный поручитель: поручитель или
залогодатель// Юридическая практика. – 2002. – 27.03.
26. Черных А.В. Залог недвижимости в российском гражданском праве. – М.,
1995.
27. Шикова Е.А. Правовые проблемы залога ценных бумаг// Актуальные
проблемы гражданского права: Сб. статей. Вып. 4/ Под ред. М.И.
Брагинского. – М., 2002
28. Шкрум П.С. Застава як речово-правовий спосіб забезпечення
зобов’язань за законодавством України. Автореф. диск. канд. юрид. наук.-
К., 1996.
Завдання 1.
Проаналізуйте співвідношення понять
обтяження і застава;
застава і податкова застава;
поручитель і майновий поручитель;
гарантія і порука;
аванс і завдаток;
відступне та штраф.
Завдання 2.
Які з перелічених прав можуть бути предметом застави
право на використання винаходу;
право на ім’я;
право на аліменти;
право на відшкодування майнової шкоди;
право на відшкодування шкоди, завданої здоров’ю;
право на отримання послуг за договором;
емфітевзис;
суперфіцій.
Завдання 3.
Випишіть із законодавства випадки, коли застава може виникати на
підставі закону.
Задача 1.
ВАТ «Вісник» та банк уклали 15.03.2004 року кредитний договір та договір
застави – обидва строком на рік. Оскільки станом на 16.03.2005 року
кредит не був повернений, банк звернувся до ВАТ «Вісник» з позовом про
стягнення боргу, відсотків, пені шляхом звернення на заставлене майно.
ВАТ «Вісник» заперечувало проти звернення стягнення на предмет застави,
оскільки договір застави припинився.
Вирішіть спір.
Задача 2.
Кириленко позичив в Остапова гроші під заставу власного жилого будинку
строком на три роки. Однак, через рік, коли Кириленко повернув лише
третину суми, сталася повінь і фундамент будинку Кириленка був значно
пошкоджений.
Дізнавшись про це, Остапов звернувся з позовом до Кириленка про
дострокове повернення суми позики.
Чи правомірні вимоги Остапова?
Задача 3.
АТ не виконало вчасно свого зобов’язання перед банком щодо повернення
коштів за кредитним договором. Наступного місяця банк надіслав АТ
повідомлення про притримання коштів АТ, які перебували на поточному
рахунку АТ у цьому ж банку.
Чи правомірні дії банку?
Задача 4.
АТ «Промінь» уклало договір підряду з ТзОВ «Бескид» під забезпечення
порукою ТзОВ «Місяць». Оскільки протягом встановленого в договорі строку
не було виконано навіть половини обумовлених робіт, АТ «Промінь»
направив ТзОВ «Бескид» повідомлення про відмову від договору в
односторонньому порядку з моменту отримання повідомлення. ТзОВ «Бескид»
погодився. Через місяць АТ «Промінь» звернулося з позовом до ТзОВ
«Бескид» та ТзОВ «Місяць» про відшкодування збитків, завданих
прострочкою виконання зобов’язань за договором підряду.
Вирішіть спір.
Задача 5.
ТзОВ «Яблуко» уклало договір про надання послуг із ПП «Гамір» під
заставу товарів в обороті, які належали ТзОВ «Явір». Через півтора року
після спливу строку виконання зобов’язання, яке не було виконано
належним чином, ТзОВ «Яблуко» звернулось до нотаріуса про вчинення
виконавчого напису для звернення стягнення суми сплачених за послуги
коштів на заставлене майно. Однак, нотаріус відмовив у вчиненні таких
дій, оскільки вважав, що ТзОВ «Явір» у даних правовідносинах є
поручителем і його зобов’язання припинились через шість місяців з
моменту настання виконання основного зобов’язання.
Чи правомірна відмова нотаріуса?
Тема: Зміна та припинення зобов’язання
1. Зміна умов зобов’язання
2. Поняття та підстави припинення зобов’язання. Співвідношення із
цивільно-правовою відповідальністю.
3. Підстави, порядок та правові наслідки односторонньої відмови від
зобов’язання.
Нормативні акти:
1. Цивільний кодекс України 2003 року
2. Господарський кодекс України 2003 року
Література:
1. Блащук А.М. Поняття та класифікація способів припинення зобов’язань//
Молодь у юридичній науці: Зб-к тез доп-й . Міжнар. наук. Конференції
молодих вчених „Другі осінні юридичні читання”. – Хм., 2003
2. Коссак В.М. Проблеми припинення цивільно-правових зобов’язань в
світлі нового Цивільного кодексу України// Гармонізація законодавства
України з правом Європейського Союзу. – Л., 2003.
3. Коссак В.М. Розірвання, зміна і припинення договорів// Проблеми
державотворення і захисту прав людини в Україні. – Матеріали УІІ
регіональної наук.-практ. конференції. – 2002.
4. Лепех С.М. Підстави, порядок та правові наслідки відмови від
договору// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні.
Матеріали ХІ регіон. наук.-практ. конференції (3-4 лютого 2005 р.). –
Л., 2005.
5. Міхно О. Припинення цивільно-правового договору через неможливість
його виконання// Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 11.
6. Павлодский Е.А. Невозможность исполнения обязательств в современном
договорном праве// Проблемы современного гражданского права. – М.:
Городец, 2000.
7. Примак В.Д. Неможливість виконання зобов’язання крізь призму
цивільно-правової відповідальності// Вісник господарського судочинства.
– 2002. – № 1.
8. Примак В.Д. Неможливість виконання зобов’язання у сучасному
цивільному праві// Юридичний вісник України. – 2001. – № 33.
9. Процьків Н.М. Правове регулювання розірвання цивільно-правових
договорів за цивільним законодавством України. Автореферат дис. канд.
юрид. наук. – К., 2003
Задача 1.
Кузьміна звернулася у грудні 2004 року з позовом до Денисової про
стягнення 300 гривень. В позовній заяві вона вказала, що Денисова у
вересні 2003 року придбала у неї пальто вартістю 600 гривень, заплативши
їй лише 300 , а на решту – видала боргову розписку, за якою
зобов’язувалася сплатити борг не пізніше 31 січня 2004 року, однак,
гроші не повернула.
В суді Денисова пояснила, що у жовтні 2001 року після смерті матері
виявила серед її документів боргову розписку, видану матері Кузьміною на
суму 300 гривень, а тому вважає, що не повинна нічого їй повертати.
Вирішіть спір.
Задача 2.
Банк уклав з АТ «Помор» кредитний договір, за яким суму кредиту АТ
повинно було отримувати рівними частинами щомісяця. Однак, на момент
першої видачі банку стало відомо, що проти голови правління АТ порушена
кримінальна справа зі звинуваченням у шахрайстві з фінансовими
ресурсами. Банк відмовився від виконання своїх зобов’язань.
Чи правомірні дії банку?
Задача 3.
За позовом Таранової до Таранова про поділ спільного майна суд присудив
піаніно дружині, але зі сплатою половини його вартості чоловікові.
Таранова просила суд провести залік тієї суми, які вона має сплатити, і
суми заборгованості по аліментах, які Таранов сплачує на їхню малолітню
доньку.
Чи підлягає прохання Таранової задоволенню?
Задача 4.
Дмитрова позичила у брата 20000 гривень, які їй бракувало для придбання
квартири. Через кілька місяців Дмитрова померла і брат за заповітом
успадкував її квартиру. Повнолітня донька Дмитрової успадкувала усе інше
майно матері.
Чи припинилось боргове зобов’язання Дмитрової?
Чи може брат Дмитрової вимагати повернення боргу чи його частини у її
доньки?
Тема: Цивільно-правова відповідальність
1. Поняття цивільно-правової відповідальності
2. Види цивільно-правової відповідальності
3. Суб’єкти та умови цивільно-правової відповідальності:
а) протиправна поведінка;
б) вина та її форми;
в) шкода. Співвідношення понять „шкода” та „збитки”;
г) причиновий зв’язок та його характер
4. Форми цивільно-правової відповідальності:
а) відшкодування збитків та моральної шкоди;
б) стягнення (сплата) неустойки;
в) інші. Особливі форми відповідальності за невиконання грошового
зобов’язання.
5. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
Нормативні акти:
1. Цивільний кодекс України 2003 року
2. Господарський кодекс України 2003 року
3. Закон України від 1993 року «Про відповідальність за несвоєчасне
виконання грошових зобов’язань»//
Судова практика:
1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про
судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди»//
2. Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.05.1999 року
«Про деякі питання, пов’язані із застосуванням індексу інфляції»//
Українська Інвестиційна Газета. – 2002. – № 14.
Література:
1. Азімов Ч. Здійснення самозахисту в цивільному праві// Вісник Академії
правових наук України. – № 25.
2. Баринова Е.А. Понятие, виды и формы гражданско-правовой
ответственности за нарушение договорного обязательства// Актуальные
проблемы гражданского права. Вып. 6/ Под ред. О.Ю. Шилохвоста. – М.,
2003.
3. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Статут,
2001.
4. Зелена О. Поняття юридичної відповідальності: окремі проблеми// Право
України. – 2002. – № 11.
5. Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву в кн.:
Избранные труды: В 4 т. Т. 1. – СПб., 2003
6. Карапетов А.Г. Соотношение принципа реального исполнения и мер
гражданско-правовой ответственности// Актуальные проблемы гражданского
права. Вып. 6/ Под ред. О.Ю. Шилохвоста. – М., 2003.
7. Коссак В.М. Оперативні санкції в новому Цивільному кодексі//
8. Лейст О.Э. Санкции в советском праве. – М., 1962
9. Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. – М.,
1970
10. Павлодский Е.А. Случай и непреодолимая сила в гражданском праве. –
М., 1978.
11. Примак В.Д. Непереборна сила у контексті цивільно-правової
відповідальності// Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 4.
12. Примак В.Д. Ризик і питання безвинної відповідальності в цивільному
праві// Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 4.
13. Примак В.Д. Визначення вини як умови цивільно-правової
відповідальності// Право України. – 2002. – № 10.
14. Савицька А.М. Суть цивільно-правової відповідальності// Юридична
відповідальність. – Л., 1975.
15. Савицька А.М. Форми протиправної поведінки за радянським цивільним
правом// Юридична відповідальність. – Л., 1975.
16. Сумской Д. Вина как условие гражданско-правовой ответственности
юридического лица// Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8
17. Хохлова Г.В. Понятие гражданско-правовой ответственности//
Актуальные проблемы гражданского права. Вып. 5/ Под ред. В.В.
Витрянского. – М., 2002
18. Шаповалова О.І. Юридичні умови застосування неустойки, процентів як
мір цивільно-правової відповідальності// Вісник господарського
судочинства. – 2004. – № 3.
Завдання 1.
Визначте, який вид відповідальності наступить в разі
заподіяння шкоди спільними діями кількох осіб;
заподіяння шкоди неповнолітньою особою;
відшкодування шкоди двома поручителями за одного боржника;
заподіяння збитків учасниками простого товариства у зв’язку із
здійсненням підприємницької діяльності;
Задача 1.
ТзОВ звернулось з позовом до АТ про стягнення різниці в ціні товару,
яким товариства обмінялись за договором міни та сплати трьох відсотків
річних від простроченої суми на підставі ст. 625 ЦК України. Обмін
товарами тривав три дні і відсотки ТзОВ нарахувало, починаючи з першого
дня обміну і до подання позовної заяви. АТ погодилось сплатити різницю у
вартості товару, визначену договором, але сплату відсотків річних
заперечувало, оскільки в договорі про них не йшлося.
Вирішіть спір.
Задача 2.
Школяр Буткевич приніс до школи мобільний телефон свого батька і на
уроці показував його друзям. Вчителька забрала телефон і поклала до
шухляди класної шафи. Після уроку учні класу пішли до театру і Буткевич
забув забрати телефон у вчительки. Наступного дня, коли Буткевич
звернувся до неї з проханням повернути телефон, вчителька пояснила, що
він із шухляди зник.
Чи є підстави для цивільно-правової відповідальності?
Задача 3.
Під час примірки плаття в салоні одягу Розанова розірвала його.
Продавець запропонувала їй оплатити повну вартість товару, оскільки його
ніхто не захоче придбати і вона попереджала Розанову, що цей розмір їй
замалий. Розанова відмовилась заплатити за плаття, оскільки така модель
їй не сподобалась і до того ж примірка одягу є безплатною і вона не
хотіла розірвати його.
Чи є умови для настання цивільно-правової відповідальності?
Задача 4.
Пилипенко замовила в ательє пошиття пальта з матеріалів підрядника за
два місяці. Однак, коли вона у встановлений строк звернулась за готовим
виробом, то працівник ательє пояснив, що пальто ще не пошите, оскільки
ательє не закупило необхідного матеріалу через його тимчасову
відсутність в продажі, тому доведеться ще зачекати. Пилипенко зажадала
повернення їй сплаченого завдатку в подвійному розмірі та відшкодування
їй моральної шкоди. Працівник ательє заперечував, оскільки вважав, що в
простроченні зобов’язання вина ательє відсутня.
Дайте правовий аналіз ситуації та вирішіть спір.
Здійснення цивільних прав. Представництво.
План заняття:
1. Здійснення цивільних прав. Межі
Поняття представництва. Сфера його застосування.
2. Суб’єкти представництва. Повноваження представника.
3. Види представництва.
4. Довіреність:
а) поняття та види;
б) форма;
в) строк;
г) припинення дії.
5. Передоручення.
Нормативні акти:
Цивільний кодекс України. 2003 р.
Сімейний кодекс України. 2002/
Закон України від 2.09.93.“Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради
України. – 1993. – №39. – ст. 383.
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затверджений наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року//
Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – ст.639
Література:
Андреев В.К. Представительство в гражданском праве. Калинин, 1978.
Белов В.Н. Коммерческое представительство и агентирование (договора). –
М., 2001.
Богдан Й.Г. Представництво за новим Цивільним кодексом України // Нотар.
– 2004. – № 1. – С.14-22
Ли А.С. Разграничение сделок представительства и посредничества //
Законодательство и экономика. – 1995. -№11-12.
Крупко П. Суб’єкти добровільного представництва за цивільним правом
//Право України. –2002. -№5. –С.105-109.
Скловский К.И. Представительство в гражданском праве и процес се
(вопросы теории: сущность, содержание, структура). Автореф. дис. …
к.ю.н. – Х., 1982.
Невзгодина Е.Л. Представительство по советскому гражданскому праву. –
Томск, 1980.
Нерсесов Н.И. Понятие добровольного представительства в гражданском
праве // Избранные труды по представительству и ценными бумагами в
гражданском праве. – М., 1998.
Рясенцев В.А. Основания представительства в советском гражданском праве
// Уч. записки ВЮЗИ. -Вып. 1. – М., 1948.
Кузьмішин А. Класифікація представництва і повноваження в цивільному
праві // Підприємництво, господарство і право. – 2000. – №8.
Завдання 1.
Наведіть приклади правочинів, вчинення яких через представника не
допускається.
Завдання 2.
Проаналізуйте позицію законодавця (ЦК і СК) щодо правового статусу:
1. батька обмеженого у дієздатності;
2. неповнолітньої матері, яка:
а) перебуває у шлюбі;
б) не перебуває у шлюбі;
як представників малолітньої дитини при вчиненні правочинів з майном.
Завдання 3.
Які з перелічених нижче варіантів відповідей містять достатню підставу
для виникнення представництва і якого виду:
1) усиновлення;
2) договір доручення;
3) народження дитини;
4) усне прохання про виконання доручення;
5) договір комісії;
6) призначення особи опікуном над майном особи, яка визнана безвісно
відсутньою;
Завдання 4.
Проаналізуйте ст.ст. 207, 237, 528, 636 Цивільного кодексу України і
визначте характерну ознаку, за якою відрізняються поняття:
1) представник і комісіонер;
2) представництво і договір на користь третьої особи;
представництво і виконання зобов’язання третьою особою;
представник і рукоприкладчик
Задача 1.
Наливайко уклала договір прокату магнітофона з ТзОВ “Весна”. Прокатний
пункт звернувся до неї з вимогою про повернення магнітофона і сплати
платежів, передбачених договором, у зв’язку із закінченням строку
договору. Наливайко пояснила, що вона в усній формі доручила повернути
магнітофон і передати платежі своєму сусіду Максимову, а він магнітофон
продав і всі кошти витратив на алкоголь. Максимов своєї вини не
заперечував.
Чи можна вважати Максимова представником Наливайко? До кого ТзОВ має
звернутися з позовом про відшкодування заподіяних йому збитків?
Задача 2.
Березовський перед від’їздом за кордон видав довіреність Загайському на
продаж своєї приватизованої квартири, а Сотник видав Загайському
довіреність на продаж автомобіля. Оглянувши квартиру і дізнавшись про
повноваження Загайського, Сотник запропонував купити цю квартиру. Коли
Сотник і Загайський звернулись до нотаріуса за посвідченням договору
купівлі-продажу, він їм відмовив, посилаючись на ч.3 ст. 238 ЦК України.
Чи обґрунтована відмова нотаріуса?
Задача 3.
Подружжя Бересів(Микола і Соломія) 25.03.2004 р. оформили довіреність
Сказко К. на продаж квартири.
27.03.2004 р. Берес Соломія померла. 3.04.2004р. Сказко К., використавши
довіреність, продав квартиру своїй дружині – Сказко Н.. Про смерть Берес
С. Сказко К. достовірно знав, оскільки він був на її похороні.
Про продаж квартири Берес Микола дізнався лише 9.04.2004 року і
10.04.2004р. звернувся із позовом до суду про визнання договору
купівлі-продажу недійсним. В судовому засіданні Сказко К. стверджував,
що на похороні Берес М. дав усну згоду на продаж квартири.
Визначіть, які норми ЦК України про представництво порушив Сказко К.
Задача 4.
Гр. Н. через похилий вік і фізичну неміч не маючи можливості займатися
пошуком особи, яка б погодилася укласти з нею договір довічного
утримання, домовилась з Л. про те, що він підшукає таку особу і укладе з
нею такий договір від її імені. Для оформлення довіреності Н. та Л.
звернулися до нотаріуса.
Однак, нотаріус відмовив їм у посвідченні довіреності, вказавши що Н.
через похилий вік не може усвідомлювати значення своїх дій і до того ж
договір довічного утримання як і заповіт особа не може вчиняти через
представника лише особисто.
Чи обґрунтованою є відмова нотаріуса в оформленні довіреності?
Тема : Позовна давність.
1. Позовна давність.
2. Загальна та спеціальна позовна давність.
3. Початок перебігу позовної давності.
4.Зупинення та перерва позовної давності.
5. Наслідки спливу позовної давності.
6. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
Література:
Луць В.В.Строки захисту цивільних прав. – Львів.ЛДУ.1993.
Ромовская З.В. Спорные вопросы учения об исковой давности.//
Совершенствование правового регулирования в период перестройки.Вестник
Львовского университета. – Вып.26.1988.
Толстой Ю.К. Содержание и гражданско-правовая защита права собственности
в СССР. Изд-во ЛГУ.1955.
Халфина Р.О. Право личной собственности граждан СССР. Изд-во АН
СССР.М.1955.
Цікало В. Імперативність та диспозитивність при застосуванні правових
наслідків закінчення строку позовної давності.// Право України. 2001.
№11
Міжнародні конвенції :
Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від
14.07.1974 року
Нормативні акти :
1.Цивільний кодекс України.
2.Сімейний кодекс України.
3.Земельний кодекс України.
Завдання 1. Проаналізуйте ст.ст 264, 265 ЦК Україн. Порівняйте
підстави та правові наслідки зупинення та переривання позовної
давності.
Задача 1. 20 травня 1999 р. з квартири громадянина Т. були викрадені
речі (годинник, хутрові вироби, транзисторний приймач, 1500 грн.)
Особу, яка вчинила крадіжку було виявлено органами міліції 20
жовтня 2004 р.
26 листопада 2004 р. громадянин Т. звернувся у суд з віндикаційним
позовом до Т. про витребування своїх речей від затриманого.
На думку викрадача – гр. Т. позов не підлягає задоволенню, оскільки
сплив строк позовної давності (з моменту крадіжки сплило більше 5
років).
Проаналізуйте ситуацію. Яке рішення повинен прийняти суд?
Задача 2. За усною домовленістю між громадянами Р. та С. громадянин Р.
20 серпня 2005 року передав у користування для дочки С. флейту для
навчання музиці.
Згодом Р. переїхав на постійне місце проживання в інше місто і 15
грудня 2005 року звернувся до гр. С. з проханням повернути музичний
інструмент. Проте С. інструмент не повернув.
Гр. Р. ще декілька разів телефонував до С. з проханням повернути його
річ. Громадянин С. кожного разу обіцяв повернути інструмент, але так і
не повернув його.
30 січня 2006 року громадянин Р. звернувся до суду з вимогою до
С. про повернення флейти.
Чи підлягає захисту право Р.? Яке рішення повинен прийняти суд?
Задача 3. Згідно із умовами договору укладеного 15 травня 1996 р.
між громадянином М. та сільськогосподарським кооперативом “Прогрес”
останній зобов’язався продати гр. М . 40 тисяч штук цегли по 150
грн за 1000 шт.
17 травня 1996р. гр. М. сплатив у касу кооперативу передбачену
договором суму, проте на неодноразові звернення М. (20 травня 1996 р.,
12 березня 1997р., 16 квітня 1997 року) керівник господарства відмовляв
М. у видачі цеглу посилаючись на технічну неспроможність задовільнити
вимоги усіх контрагентів по укладених господарством договорах.
01 жовтня 2001р. гр. М. було видано 1 тис. 500 шт. цегли.
Протягом наступних двох років М. неодноразово звертався до керівника
господарства з вимогою про виконання умов договору, але керівництво
кооперативу, посилаючись на зміну цін, відмовлялося виконати свої
зобов’язання.
У вересні 2003 року с/г кооператив “Прогрес” було реорганізовано у
товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Мрія”.
08 березня 2004 М. звернувся до суду з заявою у якій просив суд
зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Мрія”
виконати умови договору купівлі-продажу будівельних матеріалів.
В запереченні на позов відповідач зазначав, що кооператив “Прогрес”
у 2003 року реорганізовано в товариство з обмеженою відповідальністю
Агрофірма “Мрія”, а тому ТзОВ не зобов’язане виконувати договори, які
були укладені кооперативом.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав і
зазначив, що строк позовної давності позивачем пропущено, а тому позовні
вимоги М. не підлягають задоволенню.
Проаналізуйте зазначені у задачі строки та визначіть їх правове
значення.
Яке рішення повинен прийняти суд ?
Тема розрахована на 2 заняття.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
