Островерха Р.Е., Сердюк Н.П., Ясинецька Н.М. 2002 – Теорія і практика
обліку платників податків. Частина 2. Інформатизація обліку платників
податків у ДПС
Зміст
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/peredm.htm” Передмова
Частина І.
Облік платників податків – фундаментальна основа діяльності ДПС
Частина ІІ.
Інформатизація обліку платників податків у ДПС
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/21.htm” 2.1. Актуальність
інформатизації обліку платників податків
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/22.htm” 2.2. Стислі теоретичні
аспекти інформатизації
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/23.htm” 2.3. Завдання
автоматизованого обліку платників податків у ДПС України
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/24.htm” 2.4. Інформаційне
забезпечення АІС
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/25.htm” 2.5. Інформатизація
обліку платників податків в країні: аналіз сучасного стану і технологій
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/26.htm” 2.6. Напрямки
вдосконалення АІС і технологій в ДПС
Застосування інформаційних технологій ДПС. /Практикум/
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/27.htm” 2.7. Основні теоретичні
відомості про АРМ “Облік платників – податків юридичних осіб”
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/28.htm” 2.8.Технологія роботи з
АРМ “Облік платників податків -юридичних осіб”
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/29.htm” 2.9. Стисла
характеристика і технологія роботи з АІС “ДРФО”
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/abr.htm” Абревіатура (до частини
2)
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/dov.htm” Довідник основних
термінів (до частини 2)
HYPERLINK “http://www.vuzlib.net/aopp/lit.htm” Література
Передмова
Податки – це одне з важливих джерел, який забезпечує державу грошовими
засобами для фінансування її витрат і регулювання соціально-економічних
процесів. Податки створюють основну частину прибутків як державного, так
і регіональних і місцевих бюджетів. Історія їх появлення на Землі
уходить у далеке минуле. Початкові форми оподаткування зародилися з
часів, коли людина почала приносити жертви силам природи, ідолам, богам.
Спочатку це мало характер звичаю, який проводився за правилами ритуалу,
дотримання яких було такою ж обов’язковою умовою, як у сьогоденні
дотримання вимог і положень закону.
З часом форми і елементи оподаткування перетерпіли значних змін. Це було
пов’язано з появою та розвитком виробництва, переходом від натурального
господарства до грошових суспільних відносин, утворенням держав. Саме
утворення держав та відповідного механізму утримання його складових
(адміністрації, армії, судочинства тощо) призвело до появи податкових
систем, у яких визначились об’єкти і суб’єкти оподаткування.
Ще у Римській імперії податковою системою міста Пальміри було
встановлено платників і розміри плати за користування різними благами.
До платників податків належали господарі кравецьких та взуттєвих лавок,
користувачі джерел питної води, постачальники товарів, які ввозили товар
через встановлені кордони. У стародавньому Єгипті кожний господар
земельної ділянки щорічно сплачував поземельний податок. У Стародавній
Греції платниками податків визначались всі мешканці, які отримували
прибутки. Там же було введено акцизи у вигляді приворотних зборів (біля
воріт міста), які витрачались на утримання найманих армій, зведення
укріплень, будівництво храмів, доріг, допомогу біднякам та інші
суспільні потреби.
Не можна сказати, що введені системи оподаткування задовольняли
громадян, на яких розповсюджувався податковий тягар. Особисті податки
рахувались такими, що носять на собі печатку рабства і деякі повноправні
громадяни вважали їх принизливими для себе.
В Європі у стародавні часи податкові системи були відсутні, за винятком
Київської Русі. Спочатку (V – XII ст.) у державі чітко визначились
об’єкти оподаткування (земля, дім, ввіз і вивіз товарів). Всі, хто це
мав, ставали платниками податків незалежно від розміру прибутків, які
вони отримували. До платників податків належали і чоловіки, яки досягли
віку, що дозволяв їм займатись промислами.
З подальшим розвитком суспільства податки поступово стали основним
джерелом доходної частини бюджету країн (XVI –XIX ст.). В цей історичний
період починає формуватись наукова теорія оподаткування. В роботі
“Дослідження про природу і причини багатства народів” Адамом Смітом
формуються принципи оподаткування, визначається місце податкових
платежів у фінансовій системі держави. Автором виводиться висновок, що
податки для платників є показником свободи, а не рабства .
Але передова думка на територіях абсолютних імперій, до яких належала на
той час царська Росія, залишалась чужою. З відміною кріпосного права в
ній збільшився тиск на промислові підприємства у вигляді так званого
промислового податку, до складу якого входили: податок з нерухомого
майна, зі свідоцтв на торгівлю, відрахування з прибутку і акцизні збори
.
Закладання конструкції сучасної податкової системи, яка базується на,
повністю обґрунтованих принципах, можна датувати XX ст.. Після першої
світової війни на базі обґрунтованих принципів оподаткування зазнає
суттєвих реформ, сутність реорганізації яких зводилась до вдосконалення
прибуткового оподаткування фізичних і юридичних осіб.
Історичні події, які відбулися на території нашої країни, у тому числі у
роки існування СРСР, вносили свої корективи у оподаткування. Так на
першому етапі НЕП тиск на всіх платників податків був відносно
рівномірний, з другої половини 20х років він різко зріс на приватний
сектор. Після втрати НЕП для оподаткування платники були поділені на дві
групи. З одних справлялись податки у твердих ставках, з інших – у
відсотках до обороту. До першої групи належали приватні підприємці.
Зрозуміло, що податковий тиск не стимулював їх діяльність. Всі фізичні
особи, які не були зайняті у сільському господарстві, державні, і
кооперативні організації обкладались прибутковим податком з усіх без
винятком доходів.
В країнах з розвинутою ринковою економікою, до яких належать США,
Великобританія, Німеччина, Франція, Японія, Швеція та ін., податки, що
сплачуються платниками (юридичними і фізичними особами), разом з іншими
важливими механізмами державного регулювання виступають засобами впливу
на грошовий обіг, зменшують несприятливі фактори розвитку економіки.
Навіть стислий екскурс у минуле свідчить, що платники податків існували
в усі історичні періоди перебування людства на планеті майже в усіх її
куточках.
А раз є платник, виникає необхідність його обліку, але до цього людство
дійшло не одразу… .
Розкриттю сутності обліку платників податків, зборів (обов‘язкових
платежів), ознайомленню з теорією і практикою його здійснення в Україні,
у тому числі, із застосуванням інформаційних технологій, призначений
даний посібник.
Автори висловлюють вдячність
В.Ю. Іванову, начальнику управління комп’ютеризації і Ю.П. …, начальнику
управління обліку … ДПІ в Радянському районі м. Києва;
С.М. Скарлату, начальнику управління ААП ДПІ в Залізничному районі м.
Києва, за надані консультації і інструктивний матеріал щодо написання
посібника.
Частина ІІ. Інформатизація обліку платників податків у ДПС
2.1. Актуальність інформатизації обліку платників податків
Головною умовою успішного виконання завдань державних податкових органів
України є інформатизація всіх рівнів ієрархічної структури ДПС.
Інформатизація створює оптимальні умови для задоволення її інформаційних
потреб і ефективного управління. Інформаційні технологій, які покладені
в основу інформатизації, на рубежі ХХ-ХХІ століть стали важливим
інструментом науково-технічного і соціально-економічного розвитку
суспільства. Вони виконують суттєву роль у прискоренні процесів
отримання, використання і розповсюдження нових знань і на їх базі
прийнятті оптимальних обгрунтованих управлінських рішень, що, у свою
чергу, сприяє підвищення рівню добробуту країни.
Інформація, що циркулює у податковій системі України, є визначальною у
розробці стратегії і тактики системи оподаткування. Для визначення і
прийняття своєчасних управлінських рішень податковими органами в
обмежені строки переробляється величезний обсяг інформації, який
пов‘язаний з надходженнями платежів.
Кореневим джерелом всієї інформації ДПС є платники податків. У
Державному реєстрі фізичних осіб на сьогодні зафіксовано понад 40 млн.
громадян, яким присвоєний ідентифікаційний номер. Серед них понад 10
тисяч іноземних громадян, майже 8 млн. пенсіонерів. Кількість юридичних
осіб, що сплачують податки в нашій країні, перевищує 700 тисяч. Під
терміном “платник” при цьому приховується чисельна інформація про його
адресу, керівників (для юридичних осіб), форми власності, види і обсяги
діяльності, ідентифікаційні данні, рахунки у банках тощо, яка
відображається і накопичується у різноманітних документах встановлених
форм. З кожним роком має місце тенденція до збільшення кількості
платників податків, а це означає, що відповідно збільшується і
навантаження на працівників податкової служби.
Значний обсяг робіт з обліку платників податків припадає на державні
податкові інспекції (ДПІ). Саме вони повинні забезпечити своєчасний і
повний облік платників податків і надходжень платежів до бюджету.
Ось чому ще разом із створенням податкової системи країни майже
одночасно почалась її інформатизація. Постановою Президії Верховної Ради
України “Про основні напрями вдосконалення законодавчої і контрольної
діяльності” від 29.05.92 року Центру комп’ютеризованих інформаційних
систем було запропоновано розробити і впроваджувати автоматизовані
робочі місця для роботи з документами.
З метою посилення роботи щодо запобігання і виявлення порушень
податкового законодавства та створення належних умов для виконання
державною податковою службою завдань, які покладені на неї, Кабінетом
Міністрів України було прийнята Постанова “Про вдосконалення діяльності
державної податкової служби та зміцнення її матеріально-технічної бази”
від 24.07.93 і зміни до неї – Постанова від 11.03.94, відповідно до яких
Головній державній податковій службі затверджена програма створення
автоматизованої інформаційної системи “АІС-Податки”.
2.2. Стислі теоретичні аспекти інформатизації
Інформатизація – це організований соціально-економічний і
науково-технічний процес створення оптимальних умов з метою задоволення
інформаційних потреб на основі формування і застосування інформаційних
ресурсів за допомогою інформаційних технологій і розвинутої
інфраструктури. Інформатизація здійснюється шляхом вдосконалення і
тісної взаємодії процесів і технологій споживання (створення
документованої інформації, методів, засобів її обробки, пошуку,
розповсюдження, збору, накопичення і збереження) із процесами створення
і розвитку засобів, що повинні їх забезпечити (програмних, технічних,
лінгвістичних, правових, організаційних щодо забезпечення документування
інформації і виконання інформаційних процесів).
Інформатизація ДПА являє собою одну із закономірностей сучасного
соціального прогресу. Цей термін наполегливо витискує широко
використовуваний до недавнього часу термін комп’ютеризація. Але при
комп’ютеризації головна увага приділяється розвитку і впровадженню
технічної бази комп’ютерів, які забезпечують оперативне отримання
результатів переробки інформації і її накопичення, при інформатизації –
комплексу засобів, які направлені на забезпечення повного використання
достовірного, вичерпного і своєчасного знання у будь-якому виду людської
діяльності. Комп’ютери є базовою технічною складовою процесу
інформатизації.
Інформатизація ДПС здійснюється на базі впровадження комп’ютерних і
телекомунікаційних технологій. Інформатизація на базі впровадження
комп’ютерних і телекомунікаційних технологій – це реакція на потребу
суттєво збільшити продуктивність праці в інформаційному секторі
суспільного виробництва, де зосереджено більше половини здібного
працювати населення. Наприклад, у інформаційній сфері США зайнято більше
60 відсотків, СНД – біля 40 відсотків здібного працювати населення .
Слід зауважити, що невірно обрана стратегія інформатизації або її
недостатні динамізм і мобільність можуть привести до суттєвих небажаних
результатів діяльності.
Інформаційні ресурси інформатизації, це – окремі документи і окремі
масиви документів, документи і масиви документів в інформаційних
системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших
інформаційних системах). Документи і масиви, про які йдеться, у різних
формах містять знання, які зафіксовані на матеріальному носії. На жаль,
ще не існує методологія кількісної і якісної оцінки інформаційних
ресурсів, а також прогнозування вжитку їх для суспільства. Це зменшує
ефективність інформації, яка накопичується у вигляді інформаційних
ресурсів.
Інформаційні ресурси повинні розглядатись як стратегічні, аналогічні по
значимості запасам сировини, енергій тощо, тому що вони сприяють:
· формуванню світового та внутрішньодержавного ринку інформаційних
послуг;
· утворенню різноманітних баз даних ресурсів регіонів та держав, до яких
можливий порівняно недорогий доступ;
· підвищенню обгрунтованості та оперативності рішень, що приймаються за
рахунок своєчасного використання потрібної інформації;
· перетворенню діяльності по наданню інформаційних послуг в глобальну
людську діяльність.
Інформаційну систему можна розглядати як впорядковану сукупність
документованої інформації і інформаційних технологій. Вона забезпечує
збір, збереження, обробку, пошук видачу інформації, яка необхідна у
процесі прийняття рішень задач будь-якої предметної області; допомагає
аналізувати проблеми і створювати нові інформаційні продукти.
Історія розвитку інформаційних систем і мета їх використання у різні
періоди часу представлена у таблиці 2.2.2.
З’явлення перших інформаційних систем (1950-1960 р.) призвело до
незначного зменшення витрат і скорочення часу на підготовку паперових
документів.
У наступні періоди часу інформація, яка отримана за допомогою ІС на базі
комп’ютерного обладнання широкого призначення, використовувалась для
періодичної звітності за великою кількістю параметрів, а з часом
інформаційні системи починають використовувати для управлінського
контролю для підтримки і прискорення процесу прийняття рішень.
Таблиця 2.2.2.
Період часу
Концепція використання інформації
Вид інформаційних систем
Мета використання
1950-1960 р. Паперовий потік розрахункових документів ІС обробки
розрахункових документів за допомогою електромеханічних бухгалтерських
машин Підвищення швидкості обробки документів
Спрощення процедури обробки рахунків і розрахунків заробітної плати
1960-1970 р. Основна допомога при підготовці звітів Управлінські ІС
для виробничої інформації Прискорення процесу підготовки звітності
1970-1980 р. Управлінський контроль реалізації (продажу) Системи
підтримки прийняття рішень
Системи для вищої ланки управління Вироблення найбільш раціонального
рішення
1980-2000 р. Інформація – стратегічний ресурс, який забезпечує
конкурентну перевагу Стратегічні ІС
Автоматизовані офіси
Життєздатність і процвітання фірми
В кінці 80-х рр. концепція використання інформаційних систем знову
змінюється. Вони стають стратегічним джерелом інформації і
використовуються на всіх рівнях організації любого профілю. Інформаційні
системи цього періоду, надаючи своєчасно потрібну інформацію,
допомагають організації (підприємству, фірмі) досягти успіху в своїй
діяльності, створювати нові товари та послуги, знаходити нові ринки
збуту, забезпечувати себе гідними партнерами, забезпечувати випуск
продукції за зниженою ціною та багато іншого.
Під терміном “система”, при цьому, мається на увазі будь-який об’єкт,
який одночасно розглядається і як єдине ціле, і як об’єднана сукупність
різнорідних елементів в інтересах досягнення поставленої мети. Системи
значно відрізняються між собою в залежності від складу і мети
функціонування. У таблиці 2.2.1 для порівняння наведені приклади систем,
які складаються з різних елементів.
Сучасне розуміння інформаційної системи у якості основного технічного
засобу переробки інформації припускає використання персонального
комп’ютера, але у крупних організаціях до складу технічної бази можуть
входити мейнфрейми або суперЕОМ.
Технічне втілення інформаційної системи само по собі нічого не буде
значити, якщо не враховувати роль людини, яка здійснює взаємодію із
комп’ютерами і телекомунікаціями і для якої фактично призначена
інформація, що виробляється ІС.
Аналізуючи дані таблиці 2.2.1, можна зробити впевнені висновки, що у
державній податковій адміністрації України є все необхідне для створення
і застосування інформаційних систем.
Таблиця 2.2.1.
Система
Елементи системи
Головна мета системи
Фірма
Комп’ютер
Телекомунікаційна система
Інформаційна система Люди, обладнання, матеріали, споруди тощо
Електронні і електромеханічні елементи, лінії зв’язку тощо
Комп’ютери, модеми, кабелі, сітьове програмне забезпечення та інше
Комп’ютери, комп’ютерні мережі, люди, інформаційне і програмне
забезпечення. Виробництво товарів
Обробка даних
Передача інформації
Виробництво професіональної інформації
Роботу інформаційної системи забезпечують процеси, які умовно можна
відобразити схемою (рис. 2.2.2). Але, незважаючи на простоту наведеної
схеми, для того, щоб зрозуміти роботу інформаційної системи, необхідно
знати сутність проблем, які вона вирішує, і організаційні процеси, до
складу яких вона входить.
Рис. 2.2.2. Процеси в інформаційній системі
Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин,
які називаються підсистемами.
Загальну структуру інформаційної системи незалежно від сфери її
застосування можна розглядати як сукупність підсистем. У цьому випадку
говорять про структурну ознаку класифікації, а підсистеми називають
забезпечувальними. На практиці найчастіше структура автоматизованої
інформаційної системи розглядається як сукупність забезпечувальних
підсистем, які наочно зображені схемою (рис. 2.2.3).
Рис. 2.2.3. Структура інформаційного забезпечення АІС
Технічне забезпечення – комплекс технічних засобів, які призначені для
роботи ІС (засоби обчислювальної техніки і зв’язку, які забезпечують
розташування і обробку інформаційних ресурсів на персональних
комп’ютерах, у локальної, регіональної мережах, мережі міжнародного
інформаційного обміну), а також відповідна документація для цих засобів
і технологічних процесів.
Комплекс технічних засобів повинен бути достатнім для виконання всіх
функцій системи, які автоматизуються.
У ДПС для функціонування АІС для обліку платників необхідні наступні
технічні засоби: локальна обчислювальна мережа (ЛОМ), канали зв‘язку
інформаційної мережі між ДПІ районного рівня, обласними ДПА, ДПА України
та зовнішніми організаціями.
Математичне і програмне забезпечення – це сукупність математичних
методів, моделей, алгоритмів і програм для комп’ютера різноманітного
призначення, яка призначена для реалізації цілей і завдань інформаційної
системи, а також нормального функціонування технічних засобів.
Програмне забезпечення також повинне бути достатнім для виконання всіх
функцій системи та відповідати наступним вимогам: надійність, захист
інформації, адаптованість, модульність побудови, зручність в
експлуатації тощо.
Програмне забезпечення складається із системного та прикладного
програмного забезпечення. Модернізація прикладного ПЗ не повинна
викликати змін системного ПЗ. Модернізація (зміна) системного ПЗ не
повинна викликати зміни прикладного ПЗ
Прикладне програмне забезпечення АІС у ДПА повинно передбачити
можливість внесення змін, що обумовлюються змінами в
нормативно-законодавчій базі.
Для створення АІС в ДПС передбачено застосування систем управління
базами даних (СУБД), які забезпечують створення бази даних, збереження,
вибір, модифікацію та відновлення інформації в файлах /таблицях/ БД.
Засоби створення, ведення, копіювання, відновлення інформаційного фонду
повинні забезпечувати надійний захист інформації.
Компоненти системного програмного забезпечення для АІС повинні мати
наступні якості: взаємосумісність, підтримка роботи мережі, повне
задоволення вимог прикладного програмного забезпечення у
загальносистемному забезпеченні.
До складу системного програмного забезпечення повинні входити:
операційні системи, мережне програмне забезпечення, системи управління
базами даних, системи зв‘язку інформаційної мережі.
Всі програмні засоби, за допомогою яких повинен вестись інформаційний
фонд АІС, повинні забезпечувати надійне збереження інформації,
використання процедур відновлення для виключення втрати інформації в
випадках виникнення програмних чи апаратних збоїв.
Призначення підсистеми інформаційного забезпечення складається із
своєчасного формування і видачі достовірної інформації для прийняття
управлінських рішень.
Основою інформаційного забезпечення АІС для обліку платників податків є
інформаційна модель, яка містить інформаційні бази даних спільного
користування, що функціонують в середовищі локальної обчислювальної
мережі та являють собою сукупність баз даних, кожен файл /таблиця/ яких
містить поля з певними характеристиками (мнемонічне ім‘я, змістовна
назва, тип і розмірність даних, визначення ключів, індексів тощо).
Сумісність підсистем АІС з зовнішніми системами повинна забезпечуватися
на рівні уніфікованих інформаційних файлів та мережевих стандартів.
Інформаційна модель АІС повинна використовувати державні та галузеві
класифікатори і нормативно-довідкові дані, що функціонують в системі
Державного комітету статистики, Міністерства фінансів, НБУ, Державної
податкової служби України та інших державних організацій.
Технологія збору та накопичення відомостей повинна передбачати їх
введення, формалізацію, автоматизацію обробки, передачу при
інформаційному обміні між структурними елементами АІС, передбачати
необхідну та допустиму інтеграцію (з урахуванням рівня доступу) в межах
АІС та її функціональних компонентів.
Процедури збору вхідної інформації повинні забезпечувати введення
інформації як з паперових документів з клавіатури, так і шляхом
одержання її каналами зв‘язку інформаційної обчислювальної мережі. Для
забезпечення достовірності введеної інформації повинні бути розроблені
засоби контролю (коректність типів, діапазонів, розмірності).
Організаційне забезпечення – сукупність методів і засобів (інструкції,
методики, схеми, описання тощо), які регламентують взаємодію працівників
із технічними засобами і між собою в процесі розробки і експлуатації ІС.
Організаційне забезпечення АІС є комплексом адміністративно-технічних
заходів, що забезпечують надійну та ефективну роботу технічних та
програмних засобів, збереження, цілісність, достовірність інформації та
доступність її для користувачів, безпеку роботи системи, ефективну
роботу користувачів. Воно визначається сукупністю документів ДПА
України, що встановлюють організаційну структуру, права та обов‘язки
персоналу і користувачів при експлуатації системи.
Правове забезпечення – сукупність правових норм (положення, устави,
посадові інструкції тощо), які визначають створення, юридичний статус і
функціонування ІС, регламентують порядок отримання, перетворення і
використання інформації.
Найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів
в інформаційній системі є інформаційна технологія.
Інформаційна технологія – сукупність методів і програмно-технічних
засобів, які об’єднані у технологічний ланцюжок (процес), з метою
забезпечення збору і обробки інформації для отримання інформації нової
якості, відображення збереження, розподілу і передачі її, а також –
зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів,
підвищення їх надійності й оперативності. ). Програмні продукти, на базі
яких створюють інформаційні технології, інколи називають інструментарієм
інформаційної технології.
Мета інформаційної технології – виробництво інформації для її аналізу
людиною і прийняття на його основі рішення для виконання дій.
Застосування інформаційних технологій в управлінні дозволяє здійснювати
за допомогою апаратних і програмних засобів переробку розрізнених
вихідних даних у надійну оперативну інформацію механізму прийняття
рішень з метою досягнення оптимальних економічних параметрів об’єкта
управління. Але слід враховувати, що застосування різних технологій
переробки інформації до одного і того ж інформаційного ресурсу можна
отримати і різні інформаційні продукти.
Загальний вигляд інформаційної технології можна зобразити наступною
схемою (рис.2.2.1):
Рис. 2.2.1. Інформаційна технологія
Інформаційний продукт, який є результатом застосування інформаційної
технології (документ, стаття, книга, комп’ютерна програма тощо),
фіксується на матеріальному носії (папір, магнітний носій).
Інформаційні технології являють собою функціональні компоненти інших
різновидів технологій, наприклад, виробничих, організаційних,
соціальних, і виконують роль їх інтелектуального ядра. Використання
інформаційних технологій дозволяє значно підвищити ефективність вказаних
технологій, зменшує витрати інших видів ресурсів суспільства.
Суттєва роль інформаційних технологій у розвитку суспільства досягається
за рахунок прискорення процесів отримання, розповсюдження і застосування
суспільством нових знань. Прибуток від інвестицій в інформаційні
технології при раціональному обгрунтуванні їх вибору і грамотному
використанні може досягати до 81% на кожний вкладений долар .
Грамотне використання означає, що користувач у сьогоденні повинен мати
певний рівень інформаційної культури (культури зі ставлення до
інформації), тобто вміти цілеспрямовано працювати з інформацією і
використовувати для її отримання, обробки і передачі комп’ютерну
інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи. Інформаційна
культура пов’язана із соціальною природою людини і являє собою продукт
різноманітних творчих здібностей. Вона виявляється у наступних аспектах:
· у конкретних навичках використання технічних пристроїв;
· у здібності використовувати у своєї діяльності комп’ютерні
інформаційні технології;
· в умінні витягати інформацію з різних джерел (періодичного друку,
електронних комунікацій), подавати її у зрозумілому вигляді та вміти її
ефективно використовувати;
· у володінні основами аналітичної переобробки інформації;
· в умінні працювати з різними видами інформації;
· у знанні особливостей інформаційних потоків області діяльності
фахівця.
Інформаційна культура вбирає в себе знання тих наук, які сприяють її
розвитку та пристосуванню до конкретного виду діяльності (кібернетика,
інформатика, теорія інформації, математика, теорія проектування баз
даних тощо). Невід’ємною частиною інформаційної культури є знання нових
інформаційних технологій і вміння їх застосовувати як для автоматизації
рутинних операцій, так і в неординарних ситуаціях, які потребують
нетрадиційного творчого підходу.
Термін “нові” підкреслює новаторський характер інформаційної технології.
До таких технологій належать і комунікаційні технології, які
застосовуються в ДПС для забезпечення передачі інформації. Основні
характерні риси нової інформаційної технології показані у таблиці 2.2.3.
Таблиця 2.2.3.
Методологія
Основна ознака
Результат
Принципово нові засоби обробки інформації
“Вбудовування” у технологію управління Нова технологія комунікацій
Цілісні технологічні системи
Інтеграція функцій спеціалістів і менеджерів Нова технологія обробки
інформації
Цілеспрямовані створення, передача, збереження і відображення інформації
Урахування закономірностей соціального середовища Нова технологія
прийняття управлінських рішень
У процесі впровадження нової інформаційної технології потрібно
враховувати фактор її старіння, тому що інформаційні продукти мають
тенденцію дуже швидкої заміни новими видами або версіями. Крім цього,
процес впровадження нової інформаційної технології потребує детального
відпрацювання методології (раціонального сполучення централізованої і
децентралізованої обробки інформації) застосування інформаційної
технології. Не врахування вказаного приводить до необхідності постійного
внесення змін щодо форм представлення інформації, яка пристосована до
конкретних технологічних методів і технічних засобів, або взагалі до
суттєвої модернізації інформаційної технології інформаційної системи,
тобто до значних додаткових фінансових вкладень.
І ще одне важливе зауваження: інформаційні системи і інформаційні
технології тісно пов’язані між собою: реалізація функцій інформаційної
системи неможлива без знання орієнтованої на неї інформаційної
технологій, але це не означає, що інформаційна технологія на може
існувати поза сферою інформаційної системи.
Примітка: Теоретичні відомості, про які йдеться у даній темі, необхідні
споживачам інформації АІС ДПС, у першу чергу, саме для підвищення рівня
інформаційної культури.
2.3. Завдання автоматизованого обліку платників податків у ДПС України
Облік платників податків є одною з основних функцій органів ДПС, яка
створює передумови для здійснення контролю за надходженнями грошових
коштів від платників, тому головним завданням його автоматизації є
забезпечення працівників державних податкових органів якісною
інформацією для контролю за правильністю обчислень, повнотою і
своєчасністю перерахувань податків до місцевих і обласних бюджетів,
державних цільових фондів і прийняття ефективних управлінських рішень.
Організація обліку платників у рамках інформатизації ДПС повинна
сприяти:
§ повному і своєчасному задоволенню інформаційних потреб органів
податкової служби за рахунок оперативного доступу до інформаційних
ресурсів;
§ вдосконаленню оперативності та продуктивності праці робітників ДПС, на
яких покладені обов’язки щодо ведення обліку платників;
§ поліпшенню якості та підвищенню оперативності самого обліку
платників;
§ підвищенню достовірності даних щодо обліку платників;
§ ефективності контролю за додержанням податкового законодавства
платниками податків;
§ підвищенню оперативності та якості управлінських рішень стосовно
платників з метою підвищення ефективності оподаткування;
§ скороченню обсягу паперового документообігу;
§ забезпеченню конфіденційності облікової інформації, її захисту від
несанкціонованого доступу, зловмисного зруйнування та крадіжки.
Вказані вимоги до автоматизованої інформаційної системи з обліку
платників податків потребують від системи виконання наступних функцій:
§ введення та формування реєстраційних даних суб‘єктів обліку у Реєстрі
платників податків – юридичних осіб та Реєстрі платників податків –
фізичних осіб ПК АІС районного рівня при взятті їх на облік у
встановленому порядку в органах ДПС;
§ формування реєстраційних даних суб‘єктів обліку в базах даних ПК АІС
районного рівня під час:
– повторної реєстрації (якщо передбачено законодавством) та
перереєстрації суб‘єктів обліку в органах держреєстрації;
– зняття з обліку в органах ДПС;
– повторного взяття на облік в органах ДПС;
– внесення змін (доповнень) в облікові дані суб‘єктів обліку;
§ формування та ведення реєстрів як відповідних складових частин Реєстру
платників податків – юридичних осіб та Реєстру платників податків –
фізичних осіб:
– платників податку на додану вартість;
– суб‘єктів малого підприємництва – платників єдиного податку;
– платників, що віднесені до великих платників податків;
– платників, які здійснюють свою діяльність у спеціальній економічній
зоні та на території приоритетного напрямку;
– неприбуткових організацій та установ;
– постійних представництв нерезидентів в Україні;
– договорів про спільну діяльність;
– угод про розподіл продукції;
– платників земельного податку;
– платників податку з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів;
– платників податку – фізичних осіб, що отримують доходи від
підприємницької діяльності;
– платників податку – фізичних осіб, що отримують доходи від іншої
діяльності (сумісництва; квартироорендаторів; адвокатів, нотаріусів, що
не зареєстровані як суб‘єкти підприємницької діяльності);
– підприємств гірничо-металургійного комплексу (який формується за
даними ПК АІС центрального рівня);
– реєстру банківських рахунків
– реєстраторів розрахункових операцій;
– книг обліку розрахункових операцій;
– актуалізації переліку реєстрів;
§ дослідження облікових даних на предмет повноти їх відображення;
§ контроль за правильністю і своєчасністю введених даних;
§ формування вихідних даних щодо підтвердження реєстрації
(перереєстрації) суб‘єктів обліку для передачі їх в бази даних вищих
рівнів автоматизованої системи;
§ формування вихідної інформації (довідок, журналів, повідомлень та
іншої) для надання інформаційних послуг працівникам відповідних
підрозділів ДПС стосовно реєстраційних даних платникові податків;
§ формування звітності до Головної, міської, обласної ДПА на підставі
встановлених форм і положень;
§ контроль повноти і своєчасності формування вихідної інформації;
§ контроль цілісності та сумісності інформації; відповідності обліку
юридичних осіб в органах ДПС до ЄДРПОУ, ТРДПАУ; відповідності обліку
фізичних осіб до Державного реєстру фізичних осіб;
§ формування запитів і їх обробка для отримання даних як по окремому
платнику, так і за списком суб’єктів обліку відповідно до встановлених
форм і змісту;
§ упорядкування даних за показниками і можливість відбору даних за
визначеним часом і необхідним переліком показників;
§ розмежування доступу користувачів до інформаційних ресурсів АІС, у
тому числі, на рівні окремих реквізитів;
§ ведення історії змін за окремими реквізитами і доступ до
інформаційного фонду минулих років;
§ обробка і реорганізація інформації бази даних при появі змін
нормативно-довідкової інформації;
§ інформаційний зв‘язок за допомогою мережевих технологій:
– між задачею з обліку платників та суміжними з нею;
– з базами і банками даних вищестоящих рівнів;
– інформаційним фондом інших державних відомств: держстатистики,
держказначейства, установ банків, органів держреєстрації, внутрішніх
справ;
– з Пенсійним фондом, Мінекономіки, державною митною службою;
§ виконання контрольних задач з метою отримання необхідної інформації
про відхилення, які можуть виникати під час експлуатації системи;
§ контроль несанкціонованого доступу до облікової інформації.
Примітка: Перелічені функції притаманні АІС районного рівня ДПА,
оскільки саме тут здійснюється переважний обсяг робіт з обліку
платників.
1.4. Інформаційне забезпечення АІС
Система інформаційного забезпечення АІС з обліку платників податків
призначена для створення єдиного інформаційного фонду про суб’єкти
обліку на базі вдосконаленої системи документообігу.
Створення єдиного інформаційного фонду забезпечує систематизацію і
уніфікацію показників, дозволяє встановити термінологічну єдність,
однозначність опису і зв’язок між показниками під час їх автоматизованої
обробки.
Рис.2.4.1. Структура інформаційного забезпечення АІС.
До складу системи інформаційного забезпечення повинні входити методичні
та інструктивні документи, єдина система класифікації та кодування
інформації, інформаційна база. На рис.2.4.1 представлена загальна
структура інформаційного забезпечення АІС.
Методичні та інструктивні документи, це – правові і нормативно-довідкові
документи (закони, укази, постанови органів державної влади, управління
ДПС) і організаційно-методичні документи (накази, директиви, інструкції,
методики, рішення колегій ДПС тощо), що стосуються процесів створення і
експлуатації АІС, розв’язку питань, які вона повинна вирішувати.
Для організації доступу до інформації в умовах автоматизованої обробки
потрібні попередня класифікації і кодування інформації.
Класифікація, це – система розподілу об’єктів (предметів, явищ,
процесів, понять) по класам у відповідності до визначеної ознаки. Вона є
передумовою раціональної організації інформаційної бази і моделювання
інформаційних процесів.
Кодування – процес присвоєння умовного позначення різним позиціям
номенклатури. У процесі кодування створюються класифікатори:
систематизовані зібрання однорідних найменувань і їх кодових позначень.
Держстандартом України допускається використання наступних
класифікаторів:
§ загальнодержавних (державних);
§ міжгалузевих і галузевих;
§ класифікаторів підприємств (локальних).
Для функціонування АІС з обліку платників використовують державні та
галузеві класифікатори і нормативно-довідкові дані, що функціонують в
системі Державного комітету статистики, Міністерства фінансів, НБУ,
Державної податкової служби України та інших державних організаціях, від
яких ДПА України отримує довідкові дані. Ось де яки з них:
§ Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України;
§ Загальний класифікатор галузей народного господарства;
§ Класифікатор організаційно-правових форм господарювання;
§ Система позначень автономій, територій, областей;
§ Система позначень органів державного управління;
§ Класифікатор банківських установ;
§ Класифікатор видів платників податків;
§ Українська бюджетна класифікація;
§ Український класифікатор видів економічної діяльності;
§ Український класифікатор управлінських документів;
§ Український класифікатор форм власності;
§ Українська стандартна галузева класифікація .
Довідники та класифікатори, що потрібні для створення і функціонування
програмного забезпечення АІС для обліку платників податків, зв’язку з
іншими АІС ДПС описані у таблиці 2.4.1.
Таблиця 2.4.1.
№ п/п
Назва класифікатора або довідника
Власник класифікатора або довідника
Довідкові дані адміністративно-територіального поділу України
1
Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою
Держкомстат України
2
Класифікатор районів міст України (для міст з районним поділом)
Головне управління АІС “Податки” юридичних осіб
3
Довідник кодів областей України Головне управління АІС “Податки”
юридичних осіб
4
Довідник кодів районів України (із включанням районів міст та населених
пунктів обласного підпорядкування)
Головне управління АІС “Податки” юридичних осіб
5
Довідник типів ДПА
Головне управління АІС “Податки” юридичних осіб
6
Довідник типів населених пунктів України
7
Довідник регіональних ДПА
Головне управління АІС “Податки” юридичних осіб
Д овідники, що характеризують економічну діяльність підприємства
8 Система позначень органів державного управління (СПОДУ)
Держкомстат України
9 Класифікатор видів економічної діяльності
Держкомстат України
10 Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)
Держкомстат України
11 Класифікатор організаційно-правових форм господарювання
Держкомстат України
12 Довідник видів посадових осіб Головне управління АІС “Податки”
юридичних осіб
13 Класифікатор галузей економіки і видів економічної діяльності
Держкомстат України
14 Довідник кодів органів державної реєстрації
Головне управління АІС “Податки” юридичних осіб
15 Класифікатор форм власності
Держкомстат України
16 Довідник ліцензіарів
Ліцензійна палата України
17 Довідник причин зняття з обліку Головне управління АІС “Податки”
юридичних осіб
18 Довідник ознаки неприбуткових установ (організацій) Головне
управління АІС “Податки” юридичних осіб
19 Довідник кодів неприбутковості підприємств та організацій Головне
управління АІС “Податки” юридичних осіб
20 Довідник форм фінансування Головне управління АІС “Податки” юридичних
осіб
21 Довідник зміни стану платника Головне управління АІС “Податки”
юридичних осіб
22 Довідник видів реєстрів Головне управління АІС “Податки” юридичних
осіб
Д овідники, що характеризують банківську діяльність підприємств
23 Список банківських установ України Національний банк України
24 Види банківських рахунків Національний банк України
Г алузеві довідники ДПА України
25
Довідник “Назва вулиці”
Головне управління Держаного реєстру фізичних осіб
26
Довідник “Ознака вулиці”
Головне управління Держаного реєстру фізичних осіб
27
Довідник “Прізвище”
Головне управління Держаного реєстру фізичних осіб
28
Довідник “Ім’я”
Головне управління Держаного реєстру фізичних осіб
29
Довідник “По батькові”
Головне управління Держаного реєстру фізичних осіб
Д овідники та класифікатори Держмитслужби України
30
Довідник одиниць виміру
Держмитслужба України
31
Довідник кодів митниць
Держмитслужба України
32
Довідник кодів преференцій
Держмитслужба України
Д овідники для законодавчих актів
33 Довідник видів бюджетів Міністерство фінансів
34 Довідник пільг наданих чинним законодавством юридичним особам по
сплаті податків, зборів та інших обов’язкових платежів
Управління оперативної звітності і статистики
35 Довідник порушень податкового законодавства
Головне управління апеляцій
36 Довідник порушень законодавчих актів, за якими застосовуються
фінансові санкції і адміністративні штрафи
Головне управління апеляцій
Д овідники для загального користування
37 Класифікатор держав світу Головне управління АІС “Податки” юридичних
осіб
38 Довідник типів об’єктів Головне управління АІС “Податки” юридичних
осіб
39 Довідник АРМ Головне управління АІС “Податки” юридичних осіб
40 Довідник типів рад народних депутатів Головне управління АІС
“Податки” юридичних осіб
41 Довідник рад народних депутатів Головне управління АІС “Податки”
юридичних осіб
42 Довідник форм звітності Головне управління АІС “Податки” юридичних
осіб
Д овідники для проведення перевірок
43 Довідник типів перевірок ГУ організації документальних перевірок, ГУ
валютного контролю, ГУ податкової міліції
44 Довідник підстав проведення перевірок ГУ організації документальних
перевірок, ГУ валютного контролю, ГУ податкової міліції
45 Довідник підрозділів податкової служби, які здійснюють контрольну
перевірочну роботу та інших державних органів виконавчої влади, які
здійснюють функцію контролю та приймають участь у перевірках
Головне організаційно-розпорядче управління
Кожний класифікатор або довідник має відповідну структуру, яка визначає
його зміст (назву реквізитів, їх тип і довжину). Структура де-яких з них
описана у таблиці 2.4.2. За даними вказаної таблиці можна познайомитись
і з кодами номенклатур, які використовуються для автоматизації функцій.
Внесення змін в довідники та класифікатори, які підтримуються Державним
комітетом статистики, Національним банком України та іншими державними
установами, здійснюється Головним управлінням АІС “Податки” юридичних
осіб.
Інформація для формування довідників та класифікаторів, актуальність
яких підтримується підрозділами ДПА, направляється до головного
управління АІС “Податки” юридичних осіб, де на її основі формується
машинні носії довідників та класифікаторів.
Для використання органами ДПА довідники та класифікатори розміщуються на
файловому сервері ДПА України та надсилаються засобами елеронної пошти в
регіональні ДПА.
Таблиця 2.4.2.
Структура довідників, що використовуються програмним забезпеченням АІС,
актуальність яких підтримується централізовано
Класифікатор об’єктів адміністративно – територіального устрою України
Назва реквізиту
Формат
Оригінальний код населеного пункту ( #0)
N( 5)
Ідентифікаційний номер територіальної одиниці обласного рівня
N( 2)
Ідентифікаційний номер ДПА району або міста
N(2
Структурний код населеного пункту по КОАТУУ
N(10
Тип пункту (місто, с.м.т., село тощо )
C( 1 )
Телефонний код населеного пункту
C( 6 )
Назва населеного пункту
C( 80 )
Назва населеного пункту (російською мовою)
C( 80 )
Поштовий індекс
N( 6 )
Класифікатор районів міст України (для міст із районним поділом)
Інвентарний номер міста з районним поділом
N(5)
Ідентифікаційний номер територіальної одиниці обласного рівня
N(2)
Код міста
N(2)
Код району міста
N(2)
Код району міста за КОАТУУ
N(3)
Назва району
C(25)
Назва району (російською мовою)
C(25)
Структурний код населеного пункту за КОАТУУ
N(10)
Довідник кодів областей України
Код області за КОАТУУ
N( 2)
Назва області
C(42)
Назва області
C(42)
Структурний код території за КОАТУУ
N(10)
Електронна адреса ДПА області
C(11)
Літерний код області для використання в системі “Зв’язок Банк”
C(1)
Довідник кодів районів України (із районами міст та населеними пунктами
обласного підпорядкування)
Ідентифікаційний номер територіальної одиниці обласного рівня
N(2)
Ідентифікаційний номер ДПА району або міста
N(2)
Код району за КОАТУУ
N( 3)
Назва району
C(25)
Назва району (російською мовою)
C(25)
Структурний код району або міста обласного підпорядкування
N(10)
Довідник типів населених пунктів України
Код
N(2)
Назва типу населеного пункту
C(15)
Скорочена назва типу населеного пункту
C(5)
Назва типу населеного пункту (російською мовою)
C(15)
Скорочена назва типу населеного пункту (російською мовою)
C(5)
Тип населеного пункту
C(1)
Довідник регіональних ДПА
Ідентифікаційний номер територіальної одиниці обласного рівня
N( 2)
Код ДПА (оригінальний в рамках області)
N(2)
Код територіальної одиниці, де розташована ДПА
N(2)
Код ДПА за ЄДРПОУ
N(8)
Тип ДПА
N(1)
Назва ДПА
C(54)
Назва територіальної одиниці, де розташована ДПА
C(54)
Поштовий індекс
N(6)
Номер факсу
C(9)
Телефонний код населеного пункту, де розташована ДПА
C(8)
Телефон управління комп’ютеризації ДПА
C(9)
Телефон управління комп’ютеризації ДПА
C( 9)
Адреса ДПА
C( 54)
Класифікатор видів економічної діяльності
Секція
C(1)
Код
C(7)
Назва виду економічної діяльності
C(250)
Назва виду економічної діяльності (російською мовою)
C(250)
Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (хх – код
області)
Ідентифікаційний код суб’єкта
N(8)
Повна назва суб’єкта
C(150)
Поштовий індекс
N(6)
Код території
N(10)
Адреса: Вулиця
C(30)
Будинок
C(10)
Корпус
N(2)
Квартира
C(4)
Телефон основний
N(7)
Телефон додатковий
N(7)
Телефакс
N(7)
Код органу управління
N(5)
Прізвище керівника
C(30)
Код форми власності за КФВ
N(2)
Кількість філій
N(2)
Ознака особи (юридична особа – 1, без права юр. лиця – 2)
N(1)
Код організаційно-правової форми за КОПФ
N(3)
Код основного виду діяльності за ЗКГНГ
N(5)
Код виду діяльності 2
N(5)
Код виду діяльності 3
N(5)
Код виду діяльності 4
N(5)
Код виду діяльності 5
N(5)
Код виду діяльності 6
N(5)
Ознака ЗЕД
N(1)
Ознака ЗЕД
N(1)
Ознака ЗЕД
N(1)
Ознака ЗЕД
N(1)
Ознака ЗЕД
N(1)
Ознака ЗЕД
N(1)
Головна організація: ідентифікаційний код
N(8)
– назва
C(150)
– адреса
C(50)
– країна
N(3)
Дата реєстрації
N(6)
Ідентифікаційний код органу реєстрації
N(8)
Код типу запису
N(1)
Дата проведення змін
N(6)
Код основного виду діяльності
C(7)
Код органу, що здійснив ліквідацію
N(8)
Дата ліквідації
N(6)
Причина ліквідації
N(1)
Ознака ліквідованого підприємства
L
Класифікатор організаційно-правових форм підприємства
Код форми
N(3)
Назва форми
C(40)
Довідник видів посадових осіб
Код посадової особи
N(2)
Назва посадової особи
C(45)
Класифікатор галузей економіки і видів економічної діяльності
Код галузі економіки
N(5)
Назва галузі економіки
C(150)
Назва галузі економіки (російською мовою)
C(150)
Довідник кодів органів державної реєстрації
Оригінальний код населеного пункту ( #0 )
N(5)
Код органу державної реєстрації згідно з ЄДРПОУ
N(8)
Назва органу державної реєстрації
C(80)
Ознака наявності органу реєстрації
L
Класифікатор форм власності
Код форми власності
N(2)
Назва форми власності
C(65)
Назва форми власності (російською мовою)
C(65)
Довідник ліцензіарів
Ідентифікаційний код суб’єкту згідно з ЄДРПОУ
N(8)
Назва ліцензіара
N(3)
Код території (старий) (залишено для зв’язку з ліцензійною палатою)
N(5)
Код території (новий), де розташований ліцензіар (за Державним комітетом
статистики України)
N(10)
Поштовий індекс
N(6)
Адреса
C(120)
Основний телефон
N(7)
Факс
N(7)
Код організаційно-правової форми ліцензіара за КОПФ
N(3)
Код форми власності ліцензіара за КОПФ
N(2)
Код органу управління ліцензіара
N(5)
Ознака ліквідації ліцензіара
N(1)
Код області ліцензіара
N(2)
Довідник причин зняття з обліку
Код причини зняття з обліку
N(2)
Назва причини зняття з обліку
C(56)
Довідник ознаки неприбуткових установ (організацій)
Код
C(4)
Назва ознаки неприбуткових установ
C(254)
Стаття Закону
C(100)
Довідник кодів неприбутковості підприємств та організацій
Код ознаки неприбутковості організацій
C(4)
Назва ознаки неприбутковості організацій
C(120)
Довідник форм фінансування
Код форми фінансування
N(2)
Назва форми фінансування
C(50)
Довідник зміни стану платника
Код зміни стану платника
N(2)
Назва зміни стану платника
C(60)
Довідник видів реєстрів
Код реєстру платників
N(3)
Назва реєстру платників
C(50)
Довідник “Назва вулиць”
Код вулиці
N(5)
Назва вулиці
C(30)
Назва вулиці (російською мовою)
C(30)
Ознака
N(1)
Новий код вулиці
N(5)
Дата вводу вулиці
D
Довідник “Ознаки вулиці”
Ознака вулиці
N(2)
Назва ознаки
C(10)
Скорочена назва ознаки
C(5)
Назва ознаки (російською мовою)
C(10)
Скорочена назва ознаки (російською мовою)
C(5)
Довідник “Прізвище”
Код прізвища
N(7)
Прізвище
C(30)
Прізвище (російською мовою)
C(30)
Ознака
N(1)
Новий код прізвища
N(7)
Не використовується
C(1)
Дата вводу прізвища
D
Довідник “Ім’я”
Код імені
N(7)
Ім’я
C(15)
Ім’я (російською мовою)
C(15)
Код статі (1 – жіноча, 2 – чоловіча)
N(1)
Ознака
N(1)
Новий код імені
N(7)
Дата вводу імені
D
Довідник “По батькові”
Код “По батькові”
N(7)
По батькові
C(20)
По батькові (російською мовою)
C(20)
Ознака
N(1)
Новий код по батькові
N(1)
Дата вводу по батькові
D
Довідник одиниць виміру
Код одиниці виміру
N(3)
Позначення одиниці виміру
C(15)
Назва одиниці виміру
C(35)
Довідник пільг, наданих чинним законодавством юридичним особам по сплаті
податків, зборів та інших обов’язкових платежів
Код пільги
C(8)
Назва пільги
M
Дата початку дії пільги за законом
D
Дата кінця дії пільги за законом
D
Назва документу, що регламентує пільгу
M
Номер документу, що регламентує пільгу
C(20)
Дата прийняття документу
D
Коментар
M
Дата кінця використання пільги
D
Дата початку використання пільги
D
Класифікатор держав світу
Код країни (числовий)
N(3)
Код країни (символьний)
C(3)
Назва країни
C(42)
Назва країни (російською мовою)
C(42)
Довідник типів об’єктів
Код типу об’єкта платника
C(2)
Назва типу об’єкта платника
C(50)
Примітка: Застосовані для позначення формату літери означають тип
реквізиту (С – символьний, N – числовий, D – реквізит типу дата, M –
модифікований).
Основними носіями інформації при автоматизованій її обробці є вхідні і
вихідні документи (затвердженої форми носії інформації, що мають
юридичну силу).
Під документом розуміють інформаційне повідомлення, яке зафіксоване
ручним або друкованим способом на бланку встановленої форми і яке має
юридичну силу.
Вхідні документи містять первинну, яка заповнена вручну або за допомогою
технічних засобів інформацію, що відображає стан об’єкта управління.
До вхідних документів, що функціонують в АІС для обліку платників,
належать:
§ документи встановлених форм, що подаються безпосередньо або через
уповноважену особу платником для взяття на облік та в період його
перебування на обліку:
– документи, що підтверджують особу заявника та його повноваження;
– документи для взяття на облік;
– додаткові дані (зміни та доповнення облікових даних);
– повідомлення стосовно відкриття/ закриття рахунків у банках;
– інформація від сторонніх організацій стосовно реєстраційних даних
платників податків: держстатистики, держказначейства, установ банків,
органів держреєстрації, внутрішніх справ, державної митної служби, а
також із податкових служб інших держав;
§ інформація стосовно реєстраційних даних платників, що надходить від
інших органів ДПС, де перебуває на обліку платник податків.
Вихідні документи формуються у результаті автоматизованої обробки і
містять зведені (групові) данні.
До вихідних зведень пред’являються наступні вимоги:
§ достатній для управлінських цілей склад показників;
§ достовірність даних;
§ логічне розміщення даних;
§ можливість отримання як у регламентному режимі, так і при відповіді на
запит.
До вихідних документів і повідомлень системи належать списки. Що
формуються системою для держбанку, фіноргану, книга обліку (у тому
числі, за формою 2) тощо. Списки платників, при цьому, можна отримати як
загальні, так і за необхідністю лише за окремими реквізитами:
· за типами власників;
· за відділеннями банків (у тому числі, з їх історією);
· за дільницями інспекторів;
· за формами власності;
· за видами діяльності;
· за органами управління;
· за видами підприємств.
Внутрішньомашинне інформаційне забезпечення містить усі види інформації,
яка представлена у зручному для використання технічними засобами
вигляді. Це – файли (масиви), реляційні бази і банки даних, бази знань
тощо. Воно повинно сприяти оперативному і достатньому задоволенню
інформаційних потреб всіх користувачів інформаційної системи, мати
можливості для підтримки даних в стані постійного оновлення і
працездатності.
Основні вимоги до інформаційного забезпечення АІС
Процедури збору вхідної інформації повинні забезпечувати введення
інформації як з паперових документів з клавіатури, так і шляхом
одержання її каналами зв‘язку інформаційної обчислювальної мережі.
Для формування та ведення інформаційного фонду передбачено застосування
систем управління базами даних (СУБД), які забезпечують створення бази
даних, збереження, вибір, модифікацію та відновлення інформації в файлах
/таблицях/ БД.
Процес супроводження БД повинен забезпечувати управління продуктивністю
системи при накопиченні значних обсягів інформації.
2.5. Інформатизація обліку платників податків в країні: аналіз сучасного
стану і технологій
Рівень інформатизації податкової служби в країні поки ще нижчий у
порівнянні із Західними країнами, але і від створення самої податкової
служби України пройшло не багато часу, за який проведено значний обсяг
робіт із автоматизації функцій всіх рівнів структури податкових органів.
Створені і успішно функціонують для контролю за платниками податків
програмні комплекси: “Державний реєстр фізичних осіб – платників
податків”, за допомогою якого кожній фізичній особі надається єдиний
ідентифікаційний номер, і “Єдиний банк даних про платників податків –
юридичних осіб”.
“Єдиний банк даних про платників податків – юридичних осіб” – це
автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про платників
податків, яка формується з “Єдиного банку даних юридичних осіб державних
податкових інспекцій” районного рівня, а також міжрайонних та об’єднаних
інспекцій. Він ведеться Державною податковою адміністрацією України.
Складовою частиною його є “Реєстр великих платників податків,” який
забезпечує облік великих платників податків. Програмою модернізації
податкової системи України передбачено створення ще одного реєстру у
складі Єдиного банку даних – “Реєстру суб’єктів малого підприємництва”.
“Державний реєстр фізичних осіб – платників податків” (ДРФО) – це
автоматизований банк даних, який створений для забезпечення єдиного
державного обліку фізичних осіб, що зобов’язані сплачувати податки і
збори (обов’язкові платежі) до бюджету і цільових фондів у порядку і на
умовах, визначених законодавчими актами України. Формування та ведення
ДРФО здійснюється органами державної податкової служби. Його складовою
частиною є “Реєстр фізичних осіб – платників податків суб’єктів
підприємницької діяльності”, який призначений для забезпечення єдиного
податкового обліку платників податків – фізичних осіб в органах
державної податкової служби.
Крім цього, впроваджені і експлуатуються в мережевому режимі система
зв’язку між всіма рівнями структури управління ДПС і автоматизована
інформаційна система “АІС-Податки”, яка за недовготривалий час свого
існування притерпіла багатьох змін, у зв’язку із розвитком і
модернізацією як самої комп‘ютерної техніки, так і мережевих
комп‘ютерних технологій, інструментальних засобів для їх застосування, а
також, нестабільністю податкового законодавства.
Сьогодні “АІС-Податки” нараховує понад 80 автоматизованих робочих місць
(АРМ). За їх допомогою на основі даних обліку платників податків
ведеться вся робота з обліку і контролю частини надходжень до бюджету,
яка стосується податкових органів.
Дані про неприбуткові організації і установи фіксуються за допомогою
“Реєстру неприбуткових організацій і установ” – автоматизованої системи
збору, накопичення та обробки даних. Для забезпечення обліку постійних
представництв нерезидентів в Україні як платників податків, створений
автоматизований банк даних “Реєстр платників податків постійних
представництв нерезидентів в Україні”; для платників податків, що
здійснюють свою діяльність за договорами про спільну діяльність –
“Реєстр договорів про спільну діяльність”.
Значна кількість АРМ, що функціонують в системі державної податкової
служби України, призначена саме для фахівців ДПІ районного рівня, де
створюється фундаментальна основа загального інформаційного середовища
“Державні доходи”.
Автоматизація районної податкової інспекції здійснюється відповідно до
функцій, які виконуються на даному рівні. Основними з них є:
· облік і реєстрація платників податків на підставі статутних
документів;
· прийом податкової звітності і нарахування платежів;
· контроль у розрізі платників за правильністю, своєчасністю і повнотою
сплати податків;
· формування звітності податкової інспекції для вищестоящої податкової
служби (місцевої, обласної);
· ведення бухгалтерського обліку;
· економічний аналіз діяльності податкової інспекції і стану району,
який вона обслуговує, тощо.
Першим етапом даної роботи, без якої неможливо здійснювати решту
перелічених функцій, є облік і реєстрація платника. Оскільки облік
юридичних і фізичних осіб здійснюються окремими відділами і виконавцями
податкових інспекції, для кожного з них створені і застосовуються
відповідні АРМи:
§ “ОБЛІК” – для обліку платників податків, що є юридичними особами;
§ “Свідоцтво” – для реєстрація платників ПДВ, юридичних осіб;
§ “ФО- ПДВ” – для реєстрації фізичних осіб, платників ПДВ;
§ ПК-“Звіт” – АРМ податкового інспектора;
§ “Р_8DR” – для ведення довідок за формою 8-ДР;
§ АІС-ТАХ – для обліку податків і платежів тощо.
Перелічені АРМ містять інформацію не тільки про платників, але й про
сплату ними податків, зборів (обов’язкових платежів). Така інформація
надходить з бази даних, яка формується на районному рівні під час
реєстрації платника, звітування ним перед вищим керівним податковим
органом, а також з банків про відкриті рахунки, з митниць про операції з
валютою, від аудиторів про результати перевірок платників на предмет
сплати ними податків тощо. На рисунку 2.5.1 наведена схема взаємозв’язку
АРМів з обліку платників податків з іншими, яка відображає технологію
отримання і накопичення інформації про надходження податків до районних,
місцевих і обласних бюджетів від юридичних осіб і фізичних осіб –
суб’єктів підприємницької діяльності.
Як бачимо з рисунку, всі дані, що вводяться під час реєстрації
платників, їх зміни, вибуття платників, а також під час звітності перед
податковим органом, фіксуються у базі даних BASEXX податкової інспекції,
яка за своєю структурою являє собою взаємопов’язані електроні
реєстраційні (облікові) картки платника і особових рахунків. Інформація
даної бази необхідна для здійснення контролю різними відділами
податкових інспекцій за сплатою податків у бюджет відповідно до
прибутків платника.
До бази даних BASEXX у реєстраційні (облікові) картки платника надходить
інформація з АРМів, які виконують функції обліку платників, а у картку
особових рахунків – з інших АРМ:
– “Касові апарати”, де відображається реєстрація касових апаратів
юридичної особи і суб’єкта підприємницької діяльності при наявності
торгової діяльності і торговельного приміщення;
– “Податкова звітність” – засобу автоматизованої реєстрації і введення
звітів платників, які надходять в інспекцію в електронному вигляді;
– “Аудит”, в якому реєструються результати перевірок і визначаються суми
доплат, пені по кожному платнику і виду платежу;
– “Банк”, до якого надходить інформація з банків про сплату податків;
– “Митниця”, під контролем якого знаходяться платники, що здійснюють
валютні операції.
Крім цього, інформація у базу даних надходить з автоматизованої
інформаційної системи “Облік податків і платежів” (АІС-ТАХ), яка
призначена для автоматизації наступних функцій районних органів
державної податкової служби: ведення оперативного бухгалтерського обліку
податків, зборів (обов’язкових платежів), що сплачують юридичні особи і,
в частині податку на додану вартість, суб’єкти підприємницької
діяльності.
Інформація з вказаних АРМ надходить в усі управління і відділи, що
працюють з юридичними особами і суб’єктами підприємницької діяльності і
до Центрального банку даних ДПА.
Актуалізація інформації Центрального банку ДПА України стосовно
реєстраційних даних юридичних осіб як платників податків відбувається з
періодичністю в один місяць, стосовно фізичних осіб, що є суб‘єктами
підприємницької діяльності – з періодичністю в один квартал, що
безумовно не задовольняє потреб податкової служби. Особливо це
стосується організації роботи з фірмами “одноденками”, “фіктивними”
фірмами, які, на жаль, існують, виконання інших оперативних робіт.
Збільшення періодичності актуалізації ЦБД за існуючими технологіями
потребує значних трудовитрат, що пов’язане із обмеженими можливостями
інструментальних засобів, які покладені в основу технологій.
Програмні засоби, що використовуються у сьогоденні на районному рівні
(СУБД FoxPro, яка працює під управлінням операційної системи MS DOS), не
дозволяють оперативно переробити величезний потік інформації, особливо у
години “пік”, збільшувати її обсяги і забезпечити якісний контроль за
сплатою податків. Крім цього, має місці несумісність інструментальних і
технічних засобів між районним і обласним рівнями АІС, де застосовані
більш сучасні інформаційні технології і інструментарій.
Як бачимо, діюча автоматизована інформаційна система, яка
використовується у ДПС для нарахування і стягнення податків з її
частковою орієнтацією на ручне опрацювання інформації, за більшістю
параметрів вичерпала потенціал підвищення ефективності роботи всіх
рівнів ДПА і не в змозі виконати всі завдання, що ставляться до
автоматизації обліку платників податків.
За Наказом ДПА України від 02.10.2000 №508 “Про стан та перспективні
напрями розвитку інформатизації державної податкової служби України”
функціональними підрозділами Головної і обласних ДПА, районних ДПІ були
проведені роботи щодо обстеження стану інформатизації з метою
вдосконалення процесів автоматизації обліку платників податків в органах
ДПС.
Проведене обстеження в частині аналізу потреб та проблем користувачів,
технології обробки облікової інформації приводить до висновків про
необхідність проведення робіт по вдосконаленню процесів автоматизації
обліку платників податків існуючої інформаційної системи за новими
технологіями, а саме – модифікації існуючого програмного забезпечення
АІС податкової служби щодо обліку платників податків. Цього потребують
:
§ вимоги та замовлення органів Державної податкової служби всіх рівнів
стосовно збільшення обсягів та значного підвищення оперативності обробки
податкової інформації;
§ зміни в податковому законодавстві;
§ необхідність розширити поняття суб‘єкту обліку платника та доцільність
поєднати функцій по реєстрації різних категорій платників, що
виконуються в даний час засобами окремих розрізнених АРМ, в один
програмний продукт на загальній методологічній основі. Це забезпечить
підвищення достовірності реєстраційної інформації та зменшить
трудомісткість робіт, кількість необхідних технічних ресурсів для
виконання аналогічних функцій, створить сприятливі умови для поліпшення
обслуговування платників податків;
§ необхідність здійснювати автоматизований оперативний обміну
інформацією з АІС “Облік податків і платежів”;
§ необхідність здійснювати автоматизований оперативний обмін інформацією
між базами даних всіх рівнів податкової служби; між ДПА і іншими
державними відомствами;
§ розширення складу функцій програмно-технічного комплексу по обліку
платників податків, з урахуванням інтеграції реєстраційних даних
платників податків, до яких належать юридичні особи і фізичні особи –
суб‘єкти підприємницької діяльності, інші суб‘єкти господарської
діяльності;
§ вимоги функціональних управлінь ДПА України та ДПА областей щодо
формування інформації, використання якої має забезпечувати збільшення
податкових надходжень;
§ вимоги щодо забезпечення захисту інформації інтегрованого банку даних
від несанкціонованого доступу.
2.6. Напрямки вдосконалення АІС і технологій в ДПС
Як було зазначено у попередньому параграфі, існуюча система для обліку
платників потребує значного вдосконалення. Тому у ДПС на замовлення
Головного управління обліку та державних реєстрів ДПА України робочою
групою по вдосконаленню процесів автоматизації обліку платників
податків, затвердженою Розпорядженням ДПА України від 21.02.2001,
створюється нова АІС для автоматизації процесу реєстрації /обліку/
платників податків (юридичних та фізичних осіб – суб‘єктів
підприємницької діяльності та інших суб‘єктів господарської діяльності)
на всіх рівнях державної податкової служби: “АІС реєстрів платників
податків і зборів”, яка повинна забезпечити виконання всіх завдань, що
ставляться до неї (параграф 2.3).
Метою розробки автоматизованої інформаційної системи «АІС реєстрів
платників податків» є створення єдиного програмно-технічного комплексу
автоматизованих інформаційних систем для автоматизації процесу
реєстрації /обліку/ платників податків юридичних та фізичних осіб –
суб‘єктів підприємницької діяльності та інших суб‘єктів господарської
діяльності на всіх рівнях структури органів ДПС України.
Програмно-технічний комплекс автоматизованої інформаційної системи “АІС
реєстрів платників податків” буде мати три рівні, що пов‘язано з
існуючою структурою ДПС України (рис. 2.6.1). Його складові:
§ підсистема “Програмно-технічний комплекс “АІС реєстрів платників
податків” центрального рівня” – для використання в ДПА України;
§ підсистема “Програмно-технічний комплекс “АІС реєстрів платників
податків” обласного рівня” – для використання в ДПА обласного рівня;
§ підсистему “Програмно-технічний комплекс “АІС реєстрів платників
податків” рівня формування первинних даних” – для використання в усіх
органах ДПС, де відбувається взяття на облік платників податків, а саме:
ДПІ районного рівня, міжрайонних, міських та об‘єднаних ДПІ, філіях,
інспекціях по роботі з великими платниками податків, ДПА обласного
рівня.
Джерелом формування інформаційної бази “АІС реєстрів платників податків”
є інформація стосовно реєстраційних даних платників, що надходить до
ДПС:
§ документи, що надаються безпосередньо або через уповноважену особу
платником для взяття на облік в органі ДПС та в період його перебування
на обліку в органі ДПС, згідно законодавчих та нормативних актів, а
саме:
– документи, що підтверджують особу заявника та його повноваження;
– документи для взяття на облік;
– додаткові дані (зміни та доповнення облікових даних);
– повідомлення стосовно відкриття/ закриття рахунків;
– запити для отримання реєстраційних даних щодо суб‘єкту обліку , форма
і зміст яких затверджені;
– інформація від сторонніх організацій: держстатистики,
держказначейства, установ банків, органів держреєстрації, внутрішніх
справ, державної митної служби, а також із податкових служб інших
держав;
– інформація стосовно реєстраційних даних платників, що надходить від
інших органів ДПС, де перебуває на обліку платник податків.
Вказана інформація повинна формуватися у “Реєстраційній картці суб’єктів
обліку”. Схема її формування наведена на рис. 2.6.2.
Вихідна інформація “АІС реєстрів платників податків”, це – вихідна
інформацію підсистем центрального, обласного рівнів і рівня формування
первинних даних.
Примітка: На сьогодні вже існує технічне завдання на створення системи і
технічний проект для програмно-технічного комплексу – “АІС реєстрів
платників податків і зборів”, який поетапно планується впровадити за
2 наступних роки.
Рис. 2.6.2. Схема формування “Реєстраційної картки суб’єкту обліку”
Призначення нової АІС
Програмно-технічний комплекс – “АІС реєстрів платників податків і
зборів” призначено для:
§ формування та ведення облікових (реєстраційних) даних платників
податків у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних та
фізичних осіб – суб‘єктів підприємницької діяльності та інших суб‘єктів
господарської діяльності (далі – Єдиному банку даних) рівня формування
первинних даних(районного);
§ ведення Реєстру платників податків – юридичних осіб та Реєстру
платників податків – фізичних осіб як складових частин Єдиного банку
даних про платників податків державної податкової служби рівня
формування первинних даних;
§ формування та ведення реєстрів стосовно обліку платників податків як
складових частин вищенаведених реєстрів;
§ вирішення питань інтеграції з Державним реєстром фізичних осіб (на
файловому рівні).
Суб‘єктами обліку ПК АІС районного рівня на першому етапі її створення
передбачені:
з числа резидентів:
(
*
?
¤
¦
\^`b1/43/4J
L
N
P
?
¬
?
o
o
oe
??
?
o
?ізації), які здійснюють діяльність як на території України, так і за її
межами або мають об’єкти оподаткування;
§ філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи
платників податків – юридичних осіб, що не мають статусу юридичної
особи, але мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерській облік
своєї діяльності, складають окремий баланс;
§ фізичні особи (у тому числі суб’єкти підприємницької діяльності), які
мають об’єкти оподаткування;
з числа нерезидентів:
§ фізичні чи юридичні особи у будь-якій організаційно-правовій формі, що
отримують доходи незалежно від їх походження з України чи об’єктів
оподаткування в Україні (за винятком установ та організацій, що мають
дипломатичний статус або імунітет відповідно до міжнародних договорів
України або законодавству);
§ постійні представництва нерезидентів, через які повністю або частково
здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України і
які, відповідно до чинного законодавства України, сплачують відповідні
податки і збори (обов’язкові платежі);
§ договори про спільну діяльність, які укладені вищевказаними особами;
§ угоди про розподіл продукції.
Вдосконалення ідентифікації суб’єктів обліку
Всі платники податків матимуть єдиний ідентифікаційний номер у
податковій системі, що дасть змогу у будь-який час звести всю інформацію
стосовно даного платника.
Як при взятті на облік, так і знятті з обліку новою системою
передбачається підтвердження реєстрації платника в податковій службі на
центральному рівні.
При взятті на облік філій /відокремлених підрозділів/ ПЗ передбачено
формування запиту для звірки реєстраційних даних щодо головного
підприємства та, при необхідності, даних про заснування (створення)
головного підприємства, а при занесенні даних про філії /відокремлені
підрозділи/ платника ПЗ повинно формувати повідомлення до органів ДПС за
місцем реєстрації філії (відокремленого підрозділу). При взятті на облік
платника за неосновним місцем реєстрації повинний формуватись запит для
звірки з реєстраційними даними за основним місцем реєстрації.
З метою використання єдиної термінології при описі реквізитів ПК АІС
вводяться поняття “Обліковий код” суб‘єкту обліку, яке узагальнює
існуючі поняття: ідентифікаційний код ЄДРПОУ, ідентифікаційний номер
ДРФО, реєстраційний номер ТРДПАУ і “Ознака облікового коду”, яка
формується поступово при первинному занесенні відповідних даних за
вибором з довідника “Ознак належності до основного реєстру та ознак
облікового коду”, який спеціально запроваджується для потреб ПК АІС.
Крім цього, для введення “Ознаки взяття на облік” до
нормативно-довідкової бази АІС вводиться довідник “Ознака взяття на
облік /зняття з обліку”.
При первинному занесенні даних після вводу облікового коду, формування
ознаки облікового коду та визначення відношення платника до реєстрів в
розрізі ознаки облікового коду повинна бути виконана обов‘язкова
перевірка на наявність облікового коду в актуальній БД або в архіві.
Нова система передбачає введення нової ознаки “Є правонаступником”;
поняття – “Ознака заявника” (коли заяву від імені суб‘єкту обліку подає
довірена особа). Для платника з Реєстру платників юридичних осіб за
новою системою може бути вибрана тільки одна ознака (або “юридична
особа”, або “філія”).
У результаті впровадження «АІС реєстрів платників податків»
передбачається модифікація інформаційного фонду реєстраційних
/облікових/ даних суб‘єктів обліку ДПС України, що пов‘язане зі змінами
нормативно-законодавчої бази та підвищенням вимог щодо ідентифікації
платників податків під час взяття та перебування на податковому обліку.
Нова система передбачає інтеграцію програмного забезпечення АІС
районного рівня із серверною частиною ПК АІС обласного рівня;
програмного забезпечення ЦБД із серверною частиною ПК АІС центрального
рівня.
ПК АІС як складові частини єдиного програмно-технічного комплексу
передбачає застосування єдиної нормативно-довідкової інформації (за
структурою Центральної бази даних із використанням хронології змін),
єдиної структури основних реквізитів таблиць баз даних для всіх рівнів
(з урахуванням додаткових функцій для ПК АІС відповідного рівня),
єдиного в рамках “АІС реєстрів платників податків” стандарту екранних
форм та інтерфейсу.
Розробка АІС орієнтується на реалізацію стандартів для розподілених
систем обробки даних, на ПЕОМ в локальних обчислювальних мережах.
Нова система передбачає бути відкритою з можливістю застосування нових
реалізацій прикладних програмно-технічних комплексів і налагодження
програмного забезпечення під час зовнішніх змін (законодавчої бази,
параметрів інформаційних потоків, технічних засобів як під час створення
системи, так і під час експлуатації.
Вимоги до програмно-технічних засобів
Для забезпечення нормальної роботи мінімальна конфігурація робочої
станції повинна відповідати таким вимогам: Pentium 200 (або більше); 32
MB RAM; 256 К кеш; промисловий стандарт ВIOS; PCI-ISA магістраль; 1.2 GВ
HDD з EIDE контролером; FDD 3.5 дюйма; карта SVGA 2 МВ RAM; монітор SVGA
(800×600 p); розширена клавіатура (101 ключ) з українським алфавітом та
клавіатурним драйвером; адаптер локальної мережі; 1 паралельний порт; 2
послідовних порти (1 миша); маніпулятор “миша” (PC або МS).
Для забезпечення роботи ПК (клієнтської частини) необхідна операційна
система не нижче MS Windows95/98/NT 4.0/2000. Операційна система, що
встановлена на сервері, повинна забезпечувати роботу СУБД Oracle версії
не нижче 8.1.6.
До локальної обчислювальної мережі ставляться такі вимоги: відповідність
до IEEE 802.2 Ethernet; основний мережний протокол – TCP/IP Protocol.
Новий програмний комплекс має засоби інтеграції з існуючим програмним
забезпеченням і повинний експлуатуватись на рівні спільного використання
інформаційної бази АС.
Для програмних продуктів та інструментів, що використовуватиме ПК АІС
районного рівня, серверна частина має бути реалізована під СУБД Oracle
версії 8.1.6, тому що програмне забезпечення розробляється засобами СУБД
Oracle версії 8.1.6 та системи візуального програмування DELPHI версії
5.
Для державних податкових інспекцій та філій, в яких немає можливості
встановити СУБД Oracle, серверна частина має бути реалізована під СУБД
Foxpro, але програмне забезпечення повинно розроблятися засобами системи
візуального програмування DELPHI версії не нижче 5.
Нові можливості: збереження історії змін реквізитів баз даних
При перереєстрації в органах держреєстрації, у випадках інших змін
облікових даних, при взятті на облік правонаступника платника –
юридичної особи, знятті з обліку у органі ДПС, змінах у відношенні до
реєстрів та інших обумовлених випадках необхідно вести історію змін, що
також є функцією нової АІС. Структура таблиць бази даних для збереження
історії змін реквізитів повинна передбачати занесення даних про причину
змін та виконавця. Наповнення бази даних з історією змін облікових даних
платника повинно відбуватися автоматично, без додаткового втручання
користувача.
На вищий рівень інформація буде заноситися таким чином, щоб відповідати
дійсному стану речей, зберігати актуальність. При внесенні ПК АІС
районного рівня таких змін, як ліквідація будь-яких (або всіх) даних
платника, інформація про це обов’язково буде передана і на вищий
рівень.
Доповнення до відомостей стосовно адресних даних і телефонів платників
податків
Дані формуються за допомогою екранних форм поступовим вибором:
обирається населений пункт або район обласного підпорядкування, потім
відбувається розгалуження: або відразу формується код населеного пункту,
або обирається населений пункт районного підпорядкування, після чого вже
формується код населеного пункту.
10-значний код територіальної одиниці, що використовується
держстатистикою, однозначно визначається за кодом регіону та кодом
населеного пункту.
Для міст Києва та Севастополя алгоритм вибору населеного пункту повинен
бути однозначним.
З метою реалізації можливості пошуку та перегляду всіх адресних даних,
що мають відношення до платника, передбачено єдину структуру всіх
адресних даних з заповненням “Ознаки належності даних” (ознаки
належності адресата: власні дані платника, дані відокремленого
.підрозділу платника, засновника платника тощо) за допомогою довідника
“Ознак належності”, спеціально запровадженого для потреб ПК АІС, та
заповненням реквізитів “Обліковий код платника” та “Обліковий код
адресата”. У випадку необхідності коригування адресних даних повинно
проводитись збереження історії змін.
Для формування поштового індексу повинен використовуватися довідник з
наданням користувачеві для вибору вже відфільтрованих даних – за
регіоном, населеним пунктом тощо.
Для фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, посадових осіб
платників податків – юридичних осіб буде надана можливість занесення
всієї кількості телефонів, вказаних в заяві платника. Крім цього, для
кожного номеру передбачається можливість визначити ознаку факсу.
У базі даних телефони відокремлені від адрес. Зв‘язок між адресою та
телефонами запроваджується за обліковими кодами адресата та абонента з
урахуванням “Ознаки належності”.
Нова технологія ведення електронного реєстру банківських рахунків
Інформація щодо відкриття/ закриття банківських рахунків платників
розподіляється на дані про дійсні рахунки платників, архівну БД рахунків
та журнал надходжень повідомлень про відкриття / закриття рахунків.
Для роботи з банківськими рахунками попередньо розроблена технологія і
вимоги щодо функцій програмного забезпечення, яки детально описані у
технічному завданні на створення нової АІС.
Відповідно до Порядку передачі інформації від установ банків до органів
державної податкової служби електронними засобами з питань проведення
операцій відкриття, закриття рахунків на адресу державних податкових
адміністрацій інформація надходить в електронному вигляді засобами
електронної пошти НБУ. Файли формуються банком, який веде рахунки
клієнтів. Рознесення (обробка) банківської інформації від НБУ
виконується автоматично, при цьому передбачено:
§ якщо у базі даних такого рахунку немає, він автоматично додається до
бази рахунків;
§ якщо у базі даних такий рахунок закритий, інформація про нього
переноситься до архіву, а про новий відкритий додається до бази даних;
§ якщо у базі даних рахунок відкритий, здійснюється перевірка даних
рахунку (типу рахунку, дати відкриття рахунку тощо).
Для відслідковування надходження інформації від банківських установ як в
електронному вигляді (від НБУ), так і в паперовому (безпосередньо від
банківських установ та від платника) у нової АІС необхідно передбачити
електронний журнал, розширення протоколу коригування за даними НБУ та
можливість більш детального перегляду даних по рахунках чи по платнику
для подальшої роботи з рахунком в середовищі ПК.
В існуючому ПЗ передбачено ведення архіву відкритих та закритих
рахунків, підтримка інформаційної цілісності баз даних рахунків
платників та архіву рахунків платників при занесенні (коригуванні) даних
про рахунки, забезпечення можливості одночасного блокування рахунку
різними підрозділами.
Для довідки: зупинення операцій платників податків на рахунках в
установах банків органами державної податкової служби проводиться
відповідно до п.5 статті 11 розділу II ЗУ “Про державну податкову службу
в Україні” від 04.12.90 р. N 509XII (в редакції ЗУ від 24.12.93 р.N
3813-12), п.8 Указу Президента України від 04.03.98 року N 167/98 “Про
заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та
державними цільовими фондами” та Положення “Про зупинення операцій
платників податків на рахунках в установах банків, інших
фінансово-кредитних установах”, затвердженого Наказом ДПАУ від 23.04.99
р. N 191, зареєстрованого в Мінюсті України від 23.09.98 р. N 593/3033.
Цим положенням передбачені та зареєстровані в Міністерстві юстиції
серійні бланки розпорядження на зупинення та відновлення операцій, які
передбачають зазначення причини, по якій зупинено операції на рахунку, а
в разі відновлення операцій в розпорядженні зазначається серія, номер,
дата того розпорядження, що скасовується.
Враховуючи вище сказане, на один і той же рахунок можуть бути виставлені
декілька розпоряджень щодо зупення операцій (за порушення правил
реєстрації, за неподання звітності, за наявність податкової
заборгованості терміном більше п’яти днів). При наданні свідоцтва про
державну реєстрацію скасовується одне розпорядження, при поданні
звітності – друге. У разі несплати податкової заборгованості додаткові
та інші рахунки залишаються заблокованими до іі сплати.
Інформація про повний список рахунків платника повинна мати обмежений
доступ користувачів.
Зміни у взаємодії з органами держстатистики
Взаємодія з органами держстатистики відбувається у відповідності з
Угодою про обмін інформацією між ДПАУ та Держкомстатом.
ПЗ повинно обробляти інформацію баз даних ЄДРПОУ, що надходить у файлах
встановленого формату, та формувати звіти по розбіжностях (з можливістю
перегляду, збереження, друкування) на основі аналізу відповідності
інформації стосовно даних платників податків – юридичних осіб в базах
даних районного рівня та базах, що надходять від органів
Держстатистики.
Актуалізацію баз даних за даними Держстатистики необхідно здійснювати,
звіряючи дані бази статистики з Довідкою, що видається органами
статистики.
Вихідною інформацією для Держстатистики є:
§ дані про економічну активність підприємств (організацій;
§ дані про зміни у реєстраційних даних підприємств (організацій);
§ дані про ліквідовані підприємства;
Програмний модуль також повинен формувати файл інформаційних
розбіжностей .
Де -яки зміни щодо обліку фізичних осіб
По перше, повинні бути зібрані відомості стосовно облікових даних, що
вводяться на даний час в інших АРМ.
При перевірці за даними ДРФО у випадку надходження даних про зняття з
обліку в ДРФО (у зв‘язку зі смертю особи) користувачеві АІС повинно
надаватися повідомлення – для подальшого зняття з обліку в органах ДПС.
Паспортні дані платника – фізичної особи, посадових осіб, засновників –
фізичних осіб та для інших випадків передбачається заносити за
структурою, що відповідає структурі бази втрачених паспортів. яка
доповниться ознаками типу посвідчення і повної дати народження.
Вимоги щодо роботи з екранними формами
Послідовність появи (по замовчуванню) екранних форм та розташування
інформації у екранних формах повинно (по можливості) відповідати
послідовності розміщення даних у реєстраційній заяві платника, а також
вимогам щодо пакету вхідних документів платника (відповідно до діючої
законодавчої бази, інструкцій про порядок обліку платників податків).
При роботі з екранними формами необхідно передбачити єдину систему
виклику підказок (пояснень щодо роботи з екранною формою),
нормативно-довідкової інформації (для вибору реквізитів при занесенні
даних за допомогою довідників чи при використанні іншої інформації БД),
систему збереження (чи відмови) інформації, виходу з екранних форм.
Вимоги щодо контролю даних
Обробка вхідної інформації повинна обов’язково забезпечувати (з видачею
користувачеві відповідного попередження):
§ перевірку при занесенні облікового коду на відповідність контрольному
числу за відповідною методикою перевірки правильності кодів та контроль
ідентифікаційного номеру за БД ДРФО;
§ перевірку інформаційної цілісності бази даних банківських рахунків
платників, у тому числі перевірку номеру банківського рахунку на
відповідність контрольному числу;
§ перевірку дублювання інформації за визначеними умовами.
Всі дані, для яких передбачено використання нормативно-довідкової
інформації, повинні вибиратися за допомогою відповідного довідника (чи
перевірятися на відповідність у разі безпосереднього введення), при
цьому для довідників значних обсягів необхідно реалізувати контекстний
пошук інформації.
При занесенні інформації повинна проводитися на заповнення обов‘язкових
реквізитів.
Вимоги щодо пошуку в базах даних
Функція пошуку повинна забезпечувати:
§ пошук за основними реквізитами (код, назва, рахунки, дати, періоди
дат, адреси та т.і.);
§ пошук за умовами (“AND”, “OR”, “BETWEEN”);
§ можливість контекстного пошуку;
§ формування запитів користувачами за чітко визначеними інструкціями
(без глибокого вивчення мови запитів та знання фізичного розташування
даних в інформаційній системі);
§ можливість гнучкого налагодження та оптимізації процесу пошуку
адміністратором БД;
§ зміни структури таблиць з реквізитами, за якими відбувається пошук
даних, не повинні викликати змін програмного забезпечення.
Результат роботи функції пошуку повинен залишатися доступним для обробки
до підтверджя відмови користувача від подальшої роботи з відібраною
інформацією.
Вимоги щодо формування вихідної інформації (списків)
В АІС повинно бути передбачено формування списків за вищенаведеними
параметрами пошуку:
§ із можливістю визначення показників для вихідної форми та їх
впорядкуванням;
§ із підрахунками кількості;
§ із розподілом на платників вказаної ДПІ та зареєстрованих в інших ДПІ
(для районного рівня), вказаного органу ДПС (для обласного та
центрального рівня);
§ із розподілом на платників, що стоять на обліку та знятих з обліку;
§ об‘єднанням (можливо частковим) вищенаведених можливостей.
Вимоги щодо змін довідкової інформації
При змінах у довідковій інформації необхідно передбачити механізм
використання оновленої довідкової інформації в усіх задіяних базах
даних. При внесенні змін та доповнення довідкової інформації потрібно
фіксувати дату змін та нормативно-законодавче джерело їх виникнення.
Процес оновлення довідкової інформації повинний ініціюватись на рівні
СУБД ДПАУ з подальшою передачею оновлення довідкової інформації на
рівень СУБД ДПА у областях та первинного вводу.
У разі оновлення даних БД за результатами коригування потрібно формувати
протоколи з видачею їх на екран та збереженням у файлі.
Вимоги щодо механізму обміну інформацією
Невід’ємною частиною АІС є забезпечення обміну даними про платників
податків (передача змін та доповнень з дати останньої передачі або за
вибором, запитів на пошук, запитів про реєстраційні дані та ін.) у
розрізі окремих платників між різними рівнями ПК.
У новій АІС потрібно передбачити два шляхи обміну інформацією: при
наявності єдиного адресного простору використовуються засоби СУБД
ORACLE, при відсутності – використовується обмін пакетами (файлами).
Транспортний рівень обміну пакетами повинен забезпечувати:
§ гарантовану доставку пакету;
§ обмін пакетами по принципу “черги”.
При отриманні інформації повинні формуватися для передачі у зворотному
напрямку файли підтвердження з повідомленнями про отримання даних та
аналізом помилок.
Вимоги щодо механізму конвертації даних
Програмно-технічні комплекси всіх рівнів АІС повинні передбачати
інтеграцію з існуючим програмним забезпеченням для обліку платників в
частині забезпечення конвертації даних існуючих облікових баз даних до
нових структур. Перед проведенням конвертації існуюче інформаційне
забезпечення повинно бути приведено (із врахуванням можливостей
існуючого програмного забезпечення) у відповідність до вимог
інформаційного забезпечення комплексу.
Вимоги щодо обміну інформацією між структурними рівнями АІС
Для забезпечення обміну інформацією про платників податків,
зареєстрованих в інших органах ДПС потрібна взаємодія між районними
податковими органами.
Міжрайонний обмін даними повинен здійснюватись через обласний рівень ПК
АІС, при цьому міжобласна взаємодія повинна відбуватися із забезпеченням
обмеження доступу до інформації про платників інших областей. Під час
взаємодії повинні вирішуватися “конфлікти “ оновлення інформації.
Вимоги щодо змін нормативно-законодавчої бази
При змінах нормативно-законодавчої бази потрібно передбачити механізм
використання оновленої нормативно-законодавчої інформації в усіх
задіяних базах даних
Вимоги щодо рівня первинного вводу
Форми для здійснення введення інформації формуються динамічно на
підставі “словника даних”.
Забезпечується однотипний інтерфейс користувача як при наявності єдиного
адресного простору з СУБД ORACLE, так і при його відсутності.
Забезпечує можливість занесення інформації в СУБД у форматі ORACLE,
Foxpro. В форматі Foxpro забезпечує ведення журналів змін.
Вихідна інформація може бути експортована у формат Excel, Word.
Формування вихідної інформації виконується за допомогою динамічного
конструктора звітів.
Застосування інформаційних технологій ДПС. /Практикум/
2.7. Основні теоретичні відомості про АРМ “Облік платників – податків
юридичних осіб”
Для обліку платників податків – юридичних осіб основним на сьогоднішній
день є АРМ “Облік платників – податків юридичних осіб” (далі – “Облік
платників”). Це – програмний комплекс, який забезпечує обробку і облік
інформації про платників, що зареєструвались у податкових інспекціях
районного рівня, у відповідному реєстрі. Він використовується і
працівниками обласних (місцевих) ДПС для обліку платежів платників
обласного (місцевого) підпорядкування.
АРМ автоматизує наступні операції:
реєстрацію і облік даних про платника:
· введення основних і статистичних даних про платника;
формування вихідної документації:
· списків для держбанку і фіноргану;
· книг обліку, у тому числі, форми 2 (додаток 2);
формування довідок:
· про загальну кількість платників, у тому числі, у розрізі типів, форм
власності, видів діяльності; стану платіжної дисципліни; органів
управління тощо;
· списків платників за типами, видами, формами власності, видами
діяльності; відділеннями банків; дільницями інспекторів і органами
управління;
· про платників інших ДПА і тих, що перейшли в іншу ДПА; не почали
діяльність і закрили справу; збанкрутували;
· про платників-правопорушників і тих, що знаходяться у розшуку;
друк даних по реєстрам:
· платників податку на прибуток;
· платників, які не платять податок на прибуток;
· представництв нерезидентів.
Інформаційна база даних містить чисельну нормативно-довідкову
інформацію. Це – довідники, які необхідні для ефективного ведення обліку
платників податків, одні з яких формуються користувачем, дані до інших
надходять централізовано. Зміни у довідниках виконуються у встановленому
порядку відповідальними особами за наявністю документальних
підтверджень, обгрунтувань.
АРМ “Облік платників” забезпечений зручною пошуково-довідковою системою,
має засоби чіткої взаємодії між районними адміністраціями і ДПАУ. Його
впровадження дозволило скоротити строки складання вихідних документів,
створити внутрішній електронний документообіг, підвищити продуктивність
і якість роботи інспектора з обліку платежів.
Умови застосування АРМ
Для забезпечення нормального функціонування АРМ “Облік платників” у
мережі необхідно мати ІВМ РС – сумісний комп’ютер з продуктивністю
процесора на рівні не нижчі 80586, обсягом вільної пам’яті не менш як
3Мб і дисковим кешем. Розмір вільного місця на жорсткому диску залежить
від кількості платників, яка обслуговується у інспекції. Для зберігання
файлів баз даних бажано мати виділений файл-сервер мережі. Небажано
використання бездискових робочих станцій.
Програма працює під управлінням операційної системи MS DOS версії 5.0 і
вище, або іншої сумісною з нею.
Для забезпечення одночасного доступу до файлів баз даних декількох
користувачів повинна бути використана будь-яка операційна система
мережі, що підтримує можливість розподілу ресурсів на рівні сумісного
доступу до файлів (Artisoft LANTastic, IBM LANServer, Novell NetWare,
Microsoft NetWorc і де які інші операційні системи мережі для ІВМ РС –
сумісних комп’ютерів). Для забезпечення найбільш ефективної роботи під
час обробки великих масивів інформації та можливості одночасної роботи
декількох користувачів бажана наявність виділеного серверу.
Застосування функціональних клавіш
Під час роботи з АРМ “Облік платників” передбачено використання
наступних функціональних клавіш:
– F1 – для отримання контексно-залежної підказки;
– F2 – для звернення до відповідних довідників при введенні інформації
або формуванні запиту для виконання режиму;
– F5 – для коригування даних або внесення нових по новому платнику;
– F6 – для внесення або корегування даних по всім платникам, які
надійшли з Держстатистики;
– F3 – перегляд реєстраційної картки платника.
Запуск програми
Для запуску програми перейти до каталогу, що містить файли oblik.app і
oblik.bat. Запустити програму за допомогою файла oblik.bat.
2.8.Технологія роботи з АРМ “Облік платників податків – юридичних осіб”
АРМ “Облік платників” забезпечує обробку інформації в діалоговому
режимі. Технологія роботи з АРМ зведена до роботи з вікнами (екранними
формами), кожне з яких має багаторівневе меню. Головне меню АРМ
складається з наступних пунктів (рис.2.8.1):
Платник
Реєстри
Звітність
Системні функції
ПДС
Пошта
Вихід .
Рис. 2.8.1. Головне меню АРМ
Пункт меню Платник призначений для реєстрації, вилучення, пошуку
платника. Він має наступний зміст:
· список платників;
· пошук;
· реєстрація платника;
· вилучення платника;
· зміна коду;
· список рахунків;
· новий рахунок;
· новий платіж;
· незалежність реєстру.
На рис. 2.8.2 показане меню для реєстрації нового платника податків.
Рис. 2.8.2. Реєстрація платника податків.
Список платників (рис.2.8.3) для зручності роботи з платником може бути
упорядкований за наступними ознаками:
· за кодом;
· за назвою;
· за формами власності;
· за органами управління;
· за видами діяльності;
· видами платників;
· платники інших ДПА;
· платники, що закрили справу;
· що не почали діяльність в ДПА;
· що знаходяться у розшуку;
· платники-правопорушники;
· що збанкрутували;
· що перейшли з інших ДПА;
· з невалідним ідентифікаційним кодом;
· що перейшли з Держстатистики.
Рис. 2.8.3. Ознаки для упорядкування списку платників.
По кожному конкретному платнику після його вибору АРМ дозволяє отримати
на екрані форму облікової картки, яка містить основні (рис. 2.8.4) і
додаткові (рис. 2.8.5) дані про платника, або форму реєстраційних даних
постійного представництва. Основні дані вводяться одразу у вікні
Облікова картка платника. Після їх введення у наступному вікні вводяться
додаткові дані.
До основних даних належать:
· ідентифікаційний код;
· назва платника;
· назва іншою мовою;
· організаційно-правова форма;
· форма фінансування;
· код власності;
· орган управління;
· статус (юридична особа, філія);
· статутний фонд (у гривнях).
Рис. 2.8.4. Облікова картка платника. Основні дані.
Додаткова інформація, це:
· тип підприємства;
· доля іноземного капіталу;
· код інспектора;
· стан платника;
· дата зміни стану платника.
За бажанням користувача за допомогою кнопок виклику екранів, які
розташовані у вікні з основною інформацією, можна отримати більш
детальнішу інформацію про платника, а саме:
· адреси платника;
· телефони та посадові особи;
· відокремлені підрозділи;
· види економічної діяльності;
· реєстраційні дані;
· головне підприємство;
· засновники, інвестори.
За допомогою кнопок виклику екранів, які розташовані у вікні з
додатковою інформацією, можна отримати інформацію про рахунки і об’єкти.
Адреса платника складається з юридичної та фізичної адреси, кожна з яких
містить наступні реквізити, які вибираються із довідників:
· код населеного пункту;
· назва населеного пункту;
· район міста;
· тип вулиці (площа, проспект, бульвар тощо) і її назва;
· поштовий індекс.
Крім цього, адреса містить інформацію про номер будинку, додаток до
нього, номера корпусу і квартири.
Інформація про посадових осіб і телефони потребує введення прізвищ, імен
та по батькові керівника і бухгалтера підприємства, ідентифікаційних
номерів їх (фізичної особи), номерів основних і додаткових телефону,
факсу.
Рис. 2.8.5. Облікова картка платника. Додаткові дані.
Про відокремлені підрозділи (філії) вводяться такі дані:
· назва підприємства, що є підрозділом;
· код підприємства, що є підрозділом;
· країна, де знаходиться цей підрозділ (з довідника);
· контактний телефон.
Види економічної діяльності містять:
· код виду діяльності;
· ознаку зовнішньо-економічної діяльності (?X? – є дозвіл);
· номер ліцензії на дозвіл ведення зовнішньо-економічної діяльності;
· дати видачі і закінчення ліцензії;
· код і назву органу, що видав ліцензію.
Крім вказаної інформації, у даному вікні відображається інформація про
види діяльності платника із номерами ліцензій на них (якщо ліцензії
необхідні).
Для введення і редагування даних про реєстрацію платника Облікова картка
платника має вікно Реєстраційні дані. Вікно складається з шести основних
блоків:
1. Місце реєстрації платника, яке містить:
· область – код області, де було зареєстровано платника (з довідника);
· код ДПА.
2. Реєстрація (вводяться наступні дані):
· код органу, що провів реєстрацію (з довідника);
· Номер реєстраційний.
3. РВК (вводяться дані, які відносяться до реєстрації платника у
райвиконкомі):
· № рішення про відкриття;
· дата, коли було прийняте рішення;
· № рішення про закриття;
· дата, коли було прийнято рішення.
4. ДПА (вводяться дані, які відносяться до реєстрації платника у
державній податковій адміністрації):
· № рішення про відкриття;
· дата, коли було прийняте рішення;
· дата закриття.
5. Зняття з обліку:
· причина зняття з обліку (якщо не знято, код = 0);
· код органу, що провів знаття з обліку;
· дата прийняття рішення;
· № рішення.
6. Передача справи:
· код ДПА, до якої передано справу (з довідника);
· назва органу;
· дата відправлення справи.
Якщо платник є філією, або відокремленим підрозділом, для встановлення
його зв’язку із головним підприємством, при реєстрації вводяться:
· код головного підприємства;
· назва головного підприємства;
· країна – місцезнаходження головного підприємства (з довідника країн);
· адреси головного підприємства. В залежності від того в якій країні
знаходиться головне підприємство, вводиться або повна структурована
адреса (для України), або адреса, що складається із рядка, який заповнює
користувач (для інших країн);
· телефон головного підприємства.
Для введення та редагування інформації, яка надана платником про своїх
засновників, інвесторів, передбачено введення наступних даних:
· назва фірми засновника або прізвище, ім’я та по батькові фізичної
особи;
· код фірми засновника або фізичної особи;
· країна – код країни засновника (з довідника);
· сума внеску;
· код валюти, в якій зроблено внесок (з довідника валют);
· еквівалент внеску в USD (необхідно вводити вручну);
· телефон засновника (бажано головний телефон керівника);
· адреси засновників.
Вікно Облікова картка платника передбачає введення або перегляд даних по
рахунках платника за наступною структурою:
· МФО банку (інформацію про це можна отримати із спеціального
довідника);
· назва банку;
· адреса банку;
· новий рахунок (після його введення не може коригуватись);
· номер рахунку;
· дата відкриття рахунку;
· код валюти (з довідника);
· дата закриття рахунку.
Для перегляду платежів, які сплачує платник, і введення нових можна
отримати список платежів у меню Платежі. Меню Платежі дозволяє
редагувати, додавати, вилучати і зберігати введену інформацію. Для
введення нових платежів застосовується режим Додати. На екрані з’явиться
картка платежу, яку потрібно заповнити. Під час редагування (режим
Редагування) користувачу потрібно пам’ятати, що цей режим доступний лише
для платежів, які були введені, але не заповнені. У картці платежу можна
редагувати тільки поля:
· форма обліку;
· кількість строків сплати за квартал;
· кількість строків звітності за рік.
Дані про об’єкти платника містять інформацію, яка аналогічна загальній
інформації про платника. До них належать:
· код платника;
· організаційно-правова форма;
· тип та призначення об’єкта;
· номер адміністрації джерела інформації (з довідника);
· адреса (за змістом, якій описаний раніше).
Можна переглянути список реєстрів, до яких належить платник. Для цього у
Обліковій картці платника передбачена кнопка Реєстри, для введення
додаткової інформації про платника – кнопка Примітка.
Якщо платник належить до реєстру неплатників податку на прибуток,
інформацію про нього можна отримати через вікно Ознака неприбутковості,
редагування якої здійснюється у режимі Реєстри/ Неприбуткових платників.
Для перегляду та внесення інформації, яка надійшла від органів
Держстатистики (безпосередньо про платників, про інвесторів, про
ліквідованих платників), обрати потрібне у Списку платників.
Облік нерезидентів потребує введення наступної інформації:
· назва українською та іншою мовами з вказівкою іншої мови;
· ідентифікаційний код у країні, де знаходиться фірма;
· код країни нерезидента (вводяться лише дані, що зберігаються у
довіднику назв країн);
· код нерезидента (формується автоматично і редагуванню не підлягає);
· юридичний статус;
· сфера діяльності.
За допомогою кнопок виклику екрану можна ввести інші дані про
нерезидента: адресу, рахунки (назва банку, номер рахунку).
Для пошуку платників у меню Платник є функція Пошук. В АРМ “Облік
платників” пошук платників може здійснюватись у двох варіантах (повний
та швидкій) і пошук постійного представництва. Повний пошук реалізується
за наступними реквізитами:
· код платника;
· назва платника;
· рахунок платника;
· МФО банку;
· ПІБ керівника або бухгалтера;
· телефон або факс;
· засновник.
Швидкій пошук здійснюється за кодом платника, або назвою, або номером
рахунку.
Пошук постійного представництва реалізовано за такими реквізитами:
· код платника;
· назва платника;
· рахунок платника;
· МФО банку;
· дата реєстрації;
· код країни нерезидента;
· назва нерезидента;
· назва нерезидента українською мовою.
Пункт меню Реєстрація платника призначений для присвоєння йому
реєстраційного номеру. Для реєстрації платника потрібно ввести код
(рис.2.3) після чого заповнюється облікова картка. Якщо до реєстрації у
податкових органах інформація про платника надійшла з Держстатистики,
вона автоматично формується у реєстраційній картці.
При реєстрації представництва реєстраційний номер присвоюється за
допомогою меню Реєстрація платника/ Постійного представництва. За
допомогою вказаних пунктів вводяться дані про документи, що були подані
при реєстрації.
При вилученні платника потрібно здійснити його пошук, потім відповісти
на відповідний запит.
АРМ “Облік платників” крім вказаних функцій дозволяє змінити код
платника, список рахунків, ввести новий рахунок, платіж.
Для зміни коду платника потрібно ввести у вікно “Зміна коду” старий і
новий коди, дату перереєстрації, номер дозволу і код органу, який провів
перереєстрацію.
Для отримання інформації про рахунки вона може бути відсортована за
банками та платниками. За потребою, можна редагувати дані по рахункам за
виключенням коду платника.
Для введення нового рахунку (головне меню “Платник/ Новий рахунок”)
потрібно ввести таки реквізити:
· код платника;
· МФО, назва і адреса банку;
· № рахунку;
· дата відкриття;
· код валюти.
При закритті рахунку обов’язково вводиться дата його закриття.
Для введення нового платежу у головному меню обирається меню “Платник/
Новий платіж”. Потім заповняються потрібні поля:
· вид бюджету;
· глава, розділ, параграф, стаття, символ банку, шифр звітності;
· форма обліку;
· номер рахунку з обліку доходів;
· кількість строків сплати за квартал;
· кількість строків звітності за рік.
Меню “Платник”/ “Незалежність реєстрів” дозволяє отримати інформацію про
реєстри платника.
Для роботи з новими реєстрами призначено пункт головного меню “Реєстри”,
в якому відображаються у вікнах, які з’являються на екрані після
відповідного вибору, дані про платників податку на прибуток, платників,
що не сплачують його та платників – постійних представництв, у тому
числі, платників, що представляють інтереси нерезидента.
Меню “Звітність” містить зручні засоби для формування і отримання
звітної інформації з обліку платників:
· друк списку для держбанку;
· друк списку для фіноргану;
· друк книги обліку (у тому числі, за формою 2);
· друк реєстрів;
· довідковий друк.
Списки платників, при цьому, можна отримати як загальні, так і за
необхідністю лише за наступними реквізитами:
· за типами власників;
· за відділеннями банків (у тому числі, з їх історією);
· за дільницями інспекторів;
· за формами власності;
· за видами діяльності;
· за органами управління;
· за видами підприємств.
Крім вказаних звітів меню дозволяє отримати дані про загальну кількість
платників, а також різноманітні довідки про:
· кількість карток особистих рахунків за платежами;
· кількість платників за типами;
· кількість платників за видами;
· кількість платників за видами власності;
· кількість платників за органами управління;
· кількість платників за станом;
· кількість платників за видами власності;
· платники інших ДПА;
· платники, що закрили справу;
· платники, що не почали діяльність;
· платники, що перейшли в іншу ДПА;
· полатники-правопорушники;
· платники, що збанкрутували;
· платники, що знаходяться у розшуку.
.Пункти меню “Системні функції” і “Пошта” призначено лише для
адміністратора баз даних.
Пункт меню “ПДС” призначено для забезпечення роботи довідково-пошукової
системи.
Для забезпечення розподілу доступу користувачів в АРМ передбачена
система паролів, які вводяться одразу після завантаження АРМ.
Примітка: у параграфі технологія роботи з АРМ описана лише у загальних
рисах, приведені рисунки лише основних вікон. Користувачу надається
можливість самостійно під час роботи з АРМ ознайомитись з усіма
функціями і послідовністю їх виконання, що не є складним.
2.9. Стисла характеристика і технологія роботи з АІС “ДРФО”
Для супроводження бази даних Державного Реєстру фізичних осіб –
платників податків створено програму АІС-ДРФО. За її допомогою можна:
§ переглянути поточні дані про платника, що зберігаються у Реєстрі;
§ вводити зміни;
§ знімати з обліку осіб, що вибули або вмерли, відправляючи дані про них
до архіву;
§ у разі необхідності, відновляти дані з архіву.
Деякі загальні правила роботи в системі
Переміщення по полях дозволяється як у прямому, так і зворотному
напрямках з будь-якого поля в інше за допомогою клавіш (Tab і Enter,
Shift-Tab) або мишки.
За деякими полями закріплені функціональні клавіші:
– щоб відкрити довідник, що прив’язаний до поля, використовується
клавіша F9.
Загальні відомості про функціональні клавіші, що використовуються у тому
чи іншому режимі, можна одержати з довідки, натиснувши Ctrl-F1.
З’явиться вікно, у якому буде перелічено усі функціональні клавіші, що
використовуються у даному режимі (не слід приділяти увагу щодо
англійського тексту – це явище тимчасове).
Щоб вибрати значення з довідника за зразком, потрібно набрати зразок для
порівняння і переміститися до наступного поля клавішами Tab, Enter або
мишкою. Якщо у довіднику знаходиться один запис, що відповідає зразку,
він приміщується до поля, якщо ж декілька – з’являється вікно із
записами, з яких потрібно вибрати один. Якщо ж у довіднику не знайдено
жодного запису, з’являється повідомлення: “Вказане значення в довіднику
не знайдено”.
Вийти з поля, до якого прив’язано довідник, можна тільки набравши
правильне значення або знищивши поле.
Існують деякі поля (прізвище, ім’я, по батькові, поля місця проживання,
назва вулиці в режимі зміни даних), для яких можна відмовитись від
вибору з довідника. Якщо в такому полі буде завдано зразок, по якому не
буде вибрано жодного запису, на екрані з’явитися повідомлення:
“Вказане значення в довіднику не знайдено.
Виключити автоматичну перевірку?
[Так] [Ні] [Відмова]”.
Якщо натиснути на кнопку “Так”, довідник буде відключений.
Після запуску програми на екрані з’явиться вікно реєстрації користувача
системи. В поле “Ваше ім’я” вводиться системне ім’я, в поле “Ваш пароль”
– пароль.
Треба пам’ятати, що має значення, на якій мові вводиться ім’я і пароль,
а також великими чи малими літерами.
Якщо задані ім’я та пароль не значаться у довіднику, потрібно повторити
ввід або звернутись до адміністратору бази до довідника користувачів
системи для внесення даних користувача. Якщо ж задані атрибути знайдено,
на екрані з’явиться вікно “Державний Реєстр”, в якому знаходиться список
осіб, що пройшли державну реєстрацію.
Тепер можна почати роботу з даними бази. Як правило, робота починається
з пошуку потрібної людини. Введіть для пошуку будь-які дані, що є в
Реєстрі (частіше за все це дата народження, ідентифікаційний код або
прізвище, ім’я та по батькові).
Після того, як потрібний запис знайдено, можна робити над ним наступні
дії:
· переглянути поточні дані;
· внести необхідні зміни;
· зняти платника з обліку.
Якщо людину не знайдено в Реєстрі, це не завжди означає, що вона ніколи
не була зареєстрованою. Можливо, її тимчасово було знято з обліку у
зв’язку з виїздом і дані про неї зберігаються в архіві. В цьому разі
можна повернути їх до Реєстру з архіву.
Пошук платника в реєстрі
Пошук потрібного запису у реєстрі можна здійснювати за будь-якими
даними, що передбачені програмою. Щоб ввести дані для пошуку, треба
викликати відповідну панель (блок) або скористуватися засобами пошуку,
що є безпосередньо у вікно Реєстру.
Так як частіше за все вимагається пошук людини в Реєстрі за датою
народження, за ідентифікаційним кодом або за прізвищем, настройки для
такого пошуку є у вікні Реєстрі, у верхній його частині.
Для пошуку за датою народження:
§ введіть дату народження в поле “Дата народження” у форматі чч.мм.рр
(при цьому потрібно пам’ятати, що при вводі дати з правої цифрової
клавіатури, повинно включити режим “Num Lock”);
§ клацніть мишкою на кнопці “Виконати пошук” для приміщення знайденого
запису до вікна Реєстру.
Для пошуку за кодом:
§ введіть код у поле “Ідентифікаційний номер” (10 цифр);
§ клацніть мишкою на кнопці “Виконати пошук” для переміщення знайденого
запису до вікна Реєстру.
Для пошуку або перегляду Реєстру за прізвищем:
§ введіть прізвище у поле “Прізвище”;
§ клацніть мишкою на кнопці “Виконати пошук” для переміщення записів, що
знайдені, до вікна реєстру.
У великих базах даних пошук за прізвищем ускладнюється за великою
кількістю записів, тому рекомендується вводити також ім’я в поле “Ім’я”.
Записи, вибрані під час пошуку, можна підрахувати. Для цього клацніть
мишкою на кнопці “Кількість”. Після того, як пошук буде закінчено,
з’явитися повідомлення про кількість знайдених записів. Очистити поля
налагодження для пошуку можна, клацнувши мишкою на кнопці з
іконкою-кошиком “Очистити”.
Пошук за місцем роботи:
§ в меню “Операції” відкрийте пункт меню “Список робітників
підприємства”;
§ наберіть повністю ідентифікаційний код підприємства в полі
“Ідентифікаційний код/додаток” і клацніть мишкою на кнопці “Виконати
пошук”;
Якщо це підприємство є в довіднику, то в полі “Назва” з’явиться його
назва і нижче висвітиться список робітників, яким присвоєно
ідентифікаційний код.
Для повернення до режиму пошуку із загальної бази фізичних осіб в меню
“Операції” відкрийте пункт меню “База фізичних осіб”.
Примітка: Усе викладене вище стосується пошуку фізичних осіб, котрим вже
присвоєно ідентифікаційний код.
Пошук платника в базі фізичних осіб
Якщо за замовленням платника не знайдено, це ще не означає, що
повідомлення про нього не введені до бази даних. Він може бути
зареєстрованим в податковій інспекції іншого району і мати код. Тому
потрібно перевірити наявність платника у режимі пошуку фізичних осіб.
Для входу до режиму “Пошук фізичної особи”, в меню “Операції” відкрийте
пункт меню “Пошук”.
Для пошуку конкретної фізичної особи, необхідно до полів “Введення умов
для пошуку” ввести таки дані: або дату народження, або ідентифікаційний
код, або прізвище, ім’я по батькові.
Після виконання пошуку у вікні ліворуч з’явиться список фізичних осіб,
що задовольняють умовам пошуку. У вікні праворуч, знаходяться відомості
про платника, прізвище якого вибрано в лівому вікні. Для переміщення по
списку можна скористуватись клавішами управління курсором, мишкою або
шкалою переміщення, що знаходиться ліворуч від списку.
Між шкалою переміщення і списком знаходиться поле службових відміток:
N – присвоєно ідентифікаційний код. У правому вікні містяться номер
коду, дата присвоєння, а також відмітки про проведену звірку виданої
довідки.
> – запит відправлено до Головної Податкової Адміністрації, код ще не
присвоєно. Номер запиту, дата та ім’я файлу запиту містяться у нижньому
рядку правого вікна.
2 – дані (по формі 1ДР) введено, але запит ще не відправлено до ГДПА.
х – в ідентифікаційному коді відмовлено. Причина відмови вказується
червоними символами в нижній частині правого вікна.
Видача довідки з ідентифікаційним кодом
Для видачі довідки з ідентифікаційним кодом необхідно відкрити облікову
картку фізичної особи. Для цього треба у списку фізичних осіб, яким
присвоєно ідентифікаційний код, поставити курсор на обране прізвище.
Спочатку перевіряється відповідність даних облікової картки з
паспортними даними платника. В разі необхідності внесення змін курсор
поставити у відповідне поле і внести зміни. Необхідно пам’ятати, що
деякі поля адреси заповнюються за допомогою довідника.
Для друку довідки клацніть мишкою на кнопці “Друк довідки” із
зображенням принтера – з’явиться вікно “Друк довідки”.
Якщо ви хочете одразу надрукувати довідку, то клацніть мишкою на кнопці
“Надрукувати” і потім на кнопці “Вихід”
Для запису даних облікової картки і внесення відміток про звірку і
видачі довідки клацніть мишкою на кнопці “Запис” із зображенням дискети.
Якщо друк довідки не потрібний, клацніть мишкою на кнопці “Записати до
файлу” і потім на кнопці “Вихід”. При цьому треба пам’ятати, якщо це
нова порція довідок, то каталоги ТХТ і DOVIDKA з каталогу REESTR повинні
бути порожніми. Безпосередньо перед друком необхідно в меню “Операції”
виконати операцію “Формування довідок для підприємства”. Після обробки
комп’ютером усіх процесів, необхідно закрити вікно сеансу MS-DOS і
закрити інформаційне вікно “Формування файлів tinall.txt і tinlist.txt
завершено”. Довідки містяться у файлі tinall.txt , а відомості
надрукованих довідок у файлі tinlist.txt підкаталогу DOVIDKA підкаталогу
ТХТ каталогу REESTR.
Щоб закрити будь-яку панель-картку з даними поточного рядку або вийти з
режиму змін у вікно Реєстру без запису клацніть мишкою на кнопці з
іконкою-дверцятами “Вихід”.
Якщо внесені зміни на панелі вводу, то при спробі закрити картку без
збереження даних з’явиться повідомлення:
“Дані були змінені. Зберегти дані у базі?
[Так] [Ні] [Відмова]”
Для повторного запиту при присвоєному ідентифікаційному коді на невірну
дату народження необхідно в обліковій картці мишкою клацнути на кнопці
“Зміна дати народження”. З’явиться вікно “Зміна дати народження”. У полі
“Дата народження” необхідно змінити дату народження на правильну і
клацнути мишкою на кнопці “Запис”. Необхідно пам’ятати, що місяць дати
народження обирається за допомогою довідника.
Зняття з обліку у державному реєстрі
Для зняття з обліку фізичної особи і запису в архів в разі смерті або
виїзду за кордон необхідно:
1. Відкрити облікову картку платника і клацнути мишкою на кнопці “Зняття
з обліку”. З’явиться вікно “Зняття з обліку”.
2. У полі “Дата” ввести дату зняття з обліку.
3. За допомогою клавіш обрати причину зняття з обліку, або клацнути
мишкою на потрібному рядку.
4. В разі вибуття в іншу країну, заповнити поля “Назва країни” і “На
скільки”. Назва крани обирається з довідника.
5. Клацнути мишкою на кнопці “Запис”.
Якщо в даних помилок немає, з’являється повідомлення з вимогою
підтвердження для такої важливої операції:
“Зняття з обліку приведе до видалення
фізичної особи з Реєстру. Все одно знімати?
[Так] [Ні] [Відмова]”
Для виконання операцій натисніть кнопку [Так]; для повернення до картки
натисніть кнопку [Відмова]; для відмови від зняття з обліку – кнопку
[Ні].
Якщо відповідь [Так], усі дані про платника переносяться до архівних
таблиць і видаляються з основних таблиць; вікно “Зняття з обліку”
закривається, а список у вікні Реєстру перечитується спочатку.
Дані про платників, які зняті з обліку у різі смерті або виїзду з країни
на завжди, потрапляють до постійного архіву, а тих, що виїхали тимчасово
– до тимчасового, звідки їх можна, за необхідністю, повернути до
Реєстру.
Завдання щодо практичних робіт
1. За допомогою інформаційно-пошукової системи LIGA відібрати
законодавчі акти стосовно обліку платників податків, проаналізувати
зміни і доповнення, яки відбулися після 1.07.2001 року. Результати
аналізу зафіксувати у текстовому документі у вигляді файла або
надрукувати відповідні законодавчі документи.
2. Ознайомитись із загальною характеристикою АРМ “Облік платників
податків – юридичних осіб” (вона міститься у посібнику). Завантажити
АРМ. Проаналізувати бази даних платників податків, для чого переглянути
і упорядкувати списки платників за різними ознаками. Знайдені
невідповідності законодавчим актам зафіксувати у вигляді Акта
результатів перевирки стану обліку платників податків (текстового
документа).
3. За допомогою системи пошуку АРМ для контролю за платниками податків
виявити підприємства, які мають по декілька рахунків у різних
банківських установах і перевірити отримані дані з даними їх реєстрації.
4. За допомогою системи пошуку АРМ для контролю за платниками податків
виявити засновників підприємств, які мають по декілька підприємств.
Перевірити отримані дані з даними реєстрації цих підприємств.
5. За допомогою системи пошуку АРМ знайти керівників, яким належать по
декілька підприємств. Звернути увагу на прізвища головних бухгалтерів,
які з ними співпрацюють. Проаналізувати сфери діяльності таких
підприємств, наявність філій.
6. За інформацією бази даних проаналізувати реєстрацію філій,
нерезидентів. Результати перевірки зафіксувати у вигляді текстового
документа.
7. Обрати всі необхідні дані одного з таких підприємств і заповнити
первинні документи, що надходять від платників щодо зняття з обліку,
зареєструвати їх і видати відповідні довідки (дивися форми документів у
додатках 8, 11, 12 …). На основі заповнених і зареєстрованих документів
зняті з обліку платника (підприємство) за допомогою АРМ.
8. Дати платнику, що був знятий, нове ім’я, нові прізвища керівника,
засновника, головного бухгалтера. Змінити адресу, телефени, форми
власності і види діяльності тощо (тобто з’явиться новий платник
податків). Заповнити первинні документи (додатки 1, 2, 3 …) для взяття
на облік нового платника (реквізити, яких недостає, обрати самостійно).
Зареєструвати платника, заповнити відповідну довідку (додаток 4). Внести
дані про платника у базу даних.
9. Перевірити дані платника у базі даних (правильність назви фірми: якщо
така назва вже існує, замінити; ідентифікаційний код: він повинний бути
унікальним; телефони, адресу, паспортні дані тощо).
10. Сформувати довідки про кількість платників у базі даних за різними
ознаками. Результати надрукувати або зберегти як документ у окремому
файлі.
11. У процесі роботи з АРМ ознайомитись з різними кодами, які у ньому
використовуються. За допомогою відповідних довідників проаналізувати і
визначити структуру основних з них. Результати оформити як документ і
зберегти у окремому файлі.
12. В процесі роботи з АРМ, можливо, були замічені незручності.
Проаналізувати їх і оформити у вигляді пропозицій щодо удосконалення
АРМ.
13. Ознайомитись з програмним забезпеченням АІС “ДРФО”. Проаналізувати
систему пошуку, яка застосована в АІС, її можливості.
14. Переглянути та проаналізувати дані платників податків – фізичних
осіб за різними ознаками. Результати перевірки зафіксувати у вигляді
текстового документа.
Абревіатура (до частини 2)
АС Автоматизована система
АІС Автоматизована інформаційна система
АІС ОР Автоматизована інформаційна система ДПА обласного рівня
АРМ Автоматизоване робоче місце
БД База даних
ДПС Державна податкова служба
ДПА Державна податкова адміністрація
ДПАУ Державна податкова адміністрація України
ДПІ Державна податкова інспекція
ДРФО Державний реєстр фізичних осіб
ЗЕД
ЗКГНГ Загальнодержавний класифікатор ….
ЗУ Закон України
ЄДРПО Єдиний державний реєстр
ЄДРПОУ Єдиний державний реєстр ПО України
ІБД Інтегрований банк даних
ІС Інформаційна система
КОАТУУ Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою
України
КОПФ Класифікатор організаційно-правових форм діяльності
КФВ Класифікатор
ЛОМ Локальна обчислювальна мережа
ПДВ Податок на додану вартість
ПДС Пошуково-довідкова система
ПК Програмно-технічний комплекс
ПЗ Програмне забезпечення
СУБД Система управління базами даних
ТРДПАУ Тимчасовий реєстр ДПАУ
ЦБД Центральна база даних ДПА України
Довідник основних термінів (до частини 2)
Автоматизована інформаційна система – сукупність двох і більше
взаємопов‘язаних АС, в якій функціонування однієї (кількох) з них
залежить від результатів функціонування іншої (інших) так, що цю
сукупність можна розглядати як єдину АС
Автоматизована система – система реалізації інформаційної технології
виконання встановлених функцій, яка складається з персоналу та комплексу
засобів автоматизації його діяльності
Автоматизоване робоче місце – програмно-технічний комплекс, призначений
для автоматизації визначеного виду діяльності
Адміністратор АС – особа (група осіб), яка здійснює координацію всіх
робіт у процесі функціонування АС
Адміністратор БД АС – особа (група осіб), яка має повні знання про базу
даних конкретної предметної галузі і забезпечує її проектування,
наповнення, ведення та ефективне використання
АС оброблення інформації – сукупність технічних і програмних засобів,
методів оброблення інформації й дій персоналу, що забезпечують виконання
автоматизованого оброблення інформації
База даних – сукупність поєднаних даних, правила організації яких
основані на загальних принципах опису, збереження і маніпулювання
даними.
Банк даних – це автоматизована система, що являє собою сукупність
інформаційних, програмних, технічних засобів і персоналу, що забезпечує
зберігання, накопичення, оновлення, пошук і видачу даних.
Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) – це
автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного
державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки і
збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів
у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Формування та ведення ДРФО здійснюється органами державної податкової
служби.
Документ – інформаційне повідомлення, яке зафіксоване ручним або
друкованим способом на бланку встановленої форми і яке має юридичну
силу.
Документована інформація – інформація, яка зафіксована на матеріальному
носії і має реквізити для її ідентифікації.
Єдиний банк даних про платників податків – юридичних осіб (далі – Єдиний
банк даних юридичних осіб) – це автоматизована система збору,
накопичення та обробки даних про платників податків. Формується з
районних рівнів Єдиного банку даних юридичних осіб державних податкових
інспекцій в районах, містах і районах у містах, а також міжрайонними та
об’єднаними інспекціями і ведеться Державною податковою адміністрацією
України.
Елемент АС – окрема, відносно самостійна частина компонента АС, що
реалізує одну чи кілька функцій АС і розглядається як неподільне ціле
Еталонний довідник – довідник, що формується в ДПА України (самостійно
або на основі відповідних довідників, що розроблені сторонніми
організаціями чи іншими підрозділами ДПАУ), містять актуальні
інформаційно-довідкові дані та слугують джерелом для формування
довідників для підрозділів ДПС та сторонніх організацій
Захист – засіб обмеження доступу до використання всієї обчислювальної
системи або її частини
Інформаційна база АС – сукупність упорядкованої інформації,
використовуваної при функціонуванні АС
Інформаційна культура – уміння цілеспрямовано працювати із інформацією і
застосовувати для її отримання, обробки і передачі комп’ютерну
інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи.
Інформаційна послуга – отримання і надання у розпорядження користувача
інформаційних продуктів.
Інформаційний продукт – сукупність даних у речовинній або неречовинній
формі, які сформовані виробником для розповсюдження.
Інформаційні ресурси – окремі документи і окремі масиви документів,
документи і масиви документів в інформаційних системах.
Інформаційна система – впорядкована сукупність документованої інформації
і інформаційних технологій.
Інформація – відчужене знання (відомості про особи, предмети, факти,
випадки, явища і процеси незалежно від форми їх подання), яке може бути
записано на матеріальному носії для доступу користувача.
Каталог довідників – перелік довідників, що використовуються в “АІС
реєстрів платників податків” (довідників загального використання та
довідників, що розроблені спеціально для використання в “АІС реєстрів
платників податків”)
Каталог екранних форм – перелік екранних форм із визначенням умов
формування реквізитів, програмного модуля для виклику (обробки)
Каталог реєстрів – перелік реєстрів в складі основних реєстрів,
формується за довідником реєстрів, із визначенням програмного модуля для
виклику (обробки)
Класифікація, це – система розподілу об’єктів (предметів, явищ,
процесів, понять) по класам у відповідності до визначеної ознаки.
Кодування – процес присвоєння умовного позначення різним позиціям
номенклатури.
Компонент АС – частина автоматизованої системи, виділена за певною
ознакою чи сукупністю ознак, яка бере участь у реалізації однієї чи
декількох функцій АС
Конфлікт оновлення – спроба оновлення запису двома користувачами,
можливо, із протиричними даними).
Користувач – суб’єкт, який звертається до власника або володаря
інформації для отримання необхідних інформаційних ресурсів або
інформаційних технологій.
Об‘єкт автоматизації – суб‘єкт (структурний підрозділ) з окремою
інфраструктурою, на базі якого організується функціонування та
експлуатація комплексу засобів автоматизації
Підсистема – це частина системи, визначена по якомусь признаку.
Платник податків – це юридична особа або фізична особа, на яку згідно із
законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори
(обов’язкові платежі).
Програмне забезпечення – сукупність програм на носіях інформації з
програмною документацією
Протокол – сукупність правил, що регламентують формат і процедури обміну
даними між двома чи кількома незалежними процесами (пристроями)
Реєстр договорів про спільну діяльність – це автоматизований банк даних,
створений для забезпечення єдиного обліку платників, які здійснюють свою
діяльність за договорами про спільну діяльність.
Реєстр великих платників податків – це складова частини Єдиного
автоматизованого банку даних про платників податків – юридичних осіб,
яка забезпечує облік великих платників податків.
Реєстр неприбуткових організацій і установ – це автоматизована система
збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові організації та
установи.
Реєстр платників податків постійних представництв нерезидентів в Україні
– це автоматизований банк даних, створений для забезпечення обліку
платників податків – постійних представництв нерезидентів в Україні.
Реєстр фізичних осіб – платників податків суб’єктів підприємницької
діяльності (далі – Реєстр фізичних осіб) це банк даних платників
податків, який створюється для забезпечення єдиного податкового обліку
платників податків – фізичних осіб в органах державної податкової служби
і який є складовою частини ДРФО.
Реляційні бази даних – бази даних, в яких інформація розташована у
табличній формі.
Словник (каталог реквізитів) – перелік реквізитів, із визначенням
використання довідників, використання в екранних формах
Супроводження – діяльність по наданню послуг, необхідних для
забезпечення функціонування та розвитку системи
Сучасна інформаційна технологія – технологія, яка опирається на
досягнення в області комп’ютерної техніки і засобів зв’язку.
Функція – сукупність дій АС, спрямована на досягнення визначеної мети
Великий платник податків – це юридична особа, яка органами державної
податкової служби зарахована до категорії великих платників за
встановленими критеріями, а саме:
а) Сукупний валовий дохід4:
до 20 млн.грн. 1 бал;
від 20 млн.грн. до 100 млн.грн. 2 бали;
понад 100 млн.грн. 3 бали;
б) Загальна сума нарахованих платежів до бюджету4:
від 200 тис.грн. до 1 млн.грн. 1 бал;
від 1,0 млн.грн до 5,0 млн.грн. 2 бали;
понад 5 млн.грн. 3 бали;
в) Загальна сума сплачених платежів до бюджету :
від 200 тис. грн. до 1 млн.грн. 1 бал;
від 1 млн. до 5 млн. грн. 2 бали;
понад 5 млн.грн. 3 бали.
Облікова справа платника податків (реєстраційна частина) – формується із
переліку документів, які подаються платником податків до органів
державної податкової служби при взятті його на податковий облік.
Облікова справа зберігається в органах державної податкової служби при
взятті його на податковий обліку. Облікова справа зберігається в органах
державної податкової служби до ліквідації юридичної особи або припинення
фізичною особою підприємницької діяльності.
Облікова справа платника податків (звітна частина) формується із звітних
документів, які подаються платником у період його діяльності.
Суб’єкти підприємницької діяльності – громадяни України, інших держав,
особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або
діяєздатності; юридичні особи всіх форм власності; об’єднання Юридичних
осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл
продукції.
Література
1. Нормативно-законодавча база України, а саме, законодавчі та
нормативні акти (із змінами та доповненнями), що регулюють порядок
створення, державної реєстрації (легалізації) та ліквідації суб‘єктів
обліку платників податків:
1.1. Цивільний кодекс від 31.01.63 № 03-28, зокрема ст.37-40
1.2. ЗУ “Про підприємництво” від 07.02.91 № 698-ХII
1.3. ЗУ “Про господарські товариства “ від 19.09.91 № 1576-XII
1.4. ЗУ “Про підприємства в Україні” від 27.03.91 № 887-XII
1.5. ЗУ “Про об’єднання громадян” від 16.06.92 № 2460-XII
1.6. ЗУ “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від
15.09.99 № 1045-XIV
1.7. ЗУ “Про колективне сільськогосподарське підприємство” від 14.02.92
№ 2114-XII
1.8. ЗУ “ Про банки і банківську діяльність ” від 7.12.2000 № 2121-III
1.9. ЗУ “Про благодійництво та благодійні організації” від 16.09.97 №
531/97-ВР
1.10. ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” від 14.05.92 № 2343-XII
1.11. ЗУ “Про промислово-фінансові групи в Україні” від 21.11.95 №
437/95-ВР
1.12. ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28312.94 №
334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР
1.13. ЗУ “Про систему оподаткування” від 25.06.91 № 1251-XII
1.14. ЗУ “Про податок на додану вартість” від 3.1.97 № 168/97-ВР
1.15. ЗУ “Про державну податкову службу в Україні “ від 4.12.90 №
509-XII
1.16. ЗУ “Про свободу совісті та релігійні організації” від 23.04.91 р.
№ 987-XII
1.17. ЗУ “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000 №
2063-III
1.18. ЗУ “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” від
21.09.99 № 1076-XIV
1.19. ЗУ “Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття
банківських рахунків” від 16 грудня 1997 року № 725/97-ВР
1.20. Указ Президента України від 03.07.98 № 727 “Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” в
редакції Указу від 28.06.99 № 746
1.21. Постанова КМУ “Про порядок державної реєстрації суб’єктів
підприємницької діяльності” від 25.05.98 № 740
1.22. Постанова КМУ “Про затвердження Положення про порядок державної
реєстрації благодійних організацій” від 30.03.98 № 382
1.23. Постанова КМУ від 26.02.93 №140 “Про затвердження Положення про
порядок легалізації об’єднань громадян”
1.24. Постанова КМУ “Про затвердження Положення про створення
(реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп”
від 20.07.96 № 781
1.25. Постанова КМУ від 18.06.92 № 344 “Про затвердження Положення про
порядок державної реєстрації колективного сільськогосподарського
підприємства”
1.26. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку реєстрації проектів угоди
про розподіл продукції та державної реєстрації угоди про розподіл
продукції» від 29.11.2000 № 1756
1.27. Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів)
про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора,
затверджене постановою КМУ від 30.01.97 № 112
1.28. Постанова КМУ від 3.05.2000 № 749 “Про затвердження Порядку
реєстрації військових частин як суб’єктів господарської діяльності у
Збройних Силах”
1.29. Постанова КМУ від 8.02.99 №170 “Про затвердження Положення про
порядок акредитації організацій, що забезпечують реалізацію програм і
проектів міжнародної технічної допомоги”
1.30. Постанова КМУ від 6.07.98 № 1017 “Питання державної реєстрації
творчих спілок”
1.31. Постанова КМУ від 7.08.96 р. № 928 “Про затвердження Положення про
порядок державної реєстрації іноземних інвестицій”
1.32. Постанова Ради Міністрів УРСР від 11.11.90 № 339 № “Про порядок
державної реєстрації кооперативів (філіалів, відділень) та їх спілок
(об’єднань) в Українській РСР”
1.33. Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій
України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.0196 №
118
1.34. Положення про порядок створення і реєстрації комерційних банків,
затверджене постановою Правління Національного банку України від
21.07.98 № 281 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 1.09.98
за № 541/2981
1.35. Інструкція про порядок реєстрації представництв іноземних
суб’єктів господарської діяльності в Україні, що затверджена наказом
Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від
18.01.96 № 30 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.01.96
за № 34/1059
1.36. Положення про порядок державної реєстрації об’єднань (товариств)
співвласників багатоквартирних будинків затверджене наказом Державного
комітету України по житлово-комунальному господарству, Фонду державного
майна України від 5.04.96 № 28/389 та зареєстроване в Міністерстві
юстиції України від 5.05.96 за № 215/1240
1.37. Порядок створення та реєстрації товариства покупців у процесі
приватизації, затверджено наказом ФДМУ від 08.09.92 № 370 (в редакції
наказу ФДМУ від 25.05.93 № 235
1.38. Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як
суб’єктів інформаційної діяльності, що затверджене наказом Українського
національного інформаційного агентства від 12.09.95 №142/Д та
зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.09.95 за № 344/880
1.39. Положення про реєстрацію фондових бірж та
торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності, Про
затвердження 1.40. Положення про реєстрацію фондових бірж та
торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності,
затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку від 15.01.97 № 9 зареєстроване в Міністерстві юстиції України
3.02.97 за № 20/1824
1.41. Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 30.1.96 № 220
“Про затвердження Положення про державну реєстрацію, перереєстрацію та
облік музеїв” зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.07.96 за
№ 350/1375
1.42. Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним
органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям,
господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та
функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і
штампів, затверджена наказом МВС України від 11.01.99 № 17 та
зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.04.99 за № 264/3557
1.43. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у
національній та іноземній валюті, що затверджена постановою Правління
Національного банку України від 18.12.98 №527 та зареєстрована в
Міністерстві юстиції України 24.12.98 р. за № 819/3259
1.44. Документація по функціонуючим в ДПС України АІС, ПК та АРМ з
функціями обліку платників податків.
2.Автоматизированные информационные технологии в економике.: Учебник.
/Под ред. Г.А.Титоренко. –М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998., -400 с.
3. Береза А.М. Основи інформаційних систем. Навчальний посібник. –К.:
КНЕУ, 1998. –140 с.
4. Галузинський Г.П., Гордієнко І.В. Сучасні технологічні засоби обробки
інформації. Навчальний посібник. –К.: КНЕУ, 1999. –224 с.
5. Голосов О.В., Охрименко С.А. и др. Введение в информационный бизнес –
М.: финансы и статистика, 1996.
6. Гужва В.М., Постєвой А.Г. Інформаційні системи в міжнародному
бізнесі.: Навчальний посібник. –К.: КНЕУ, 1999. –164 с
7. Гуткин М., Пройдаков Э. Будущее Intel – в развивающихся рынках // PC
Week/ RE. – 1997. – №16-17. – С.1-61.
8. Диордица С.Г., Соколовская З.Н., Тизул В.В. и др. Современные
информационные технологии в экономике. Учебник для вузов. –Одесса:
Астропринт, 1997., т1. –176 с.
9. Єрьоміна Н.В. Проектування баз даних. Навчальний посібник. –К.: КНЕУ,
1998. -208 с.
10. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю,
аналізу та аудиту. – К.: А.С.К., 1998. – 768 С. – (Економіка. Фінанси.
Право). – Рос.
11. Информационные системы в экономике. Учебник /Под редакцией В. В.
Дика. – М.: Финансы и статистика, 1996. –272 с.
12. Макарова Н.В., Матвеев Л.А., Бройдо В.Л. и др. Информатика: Учебник.
– 3-е перераб. Изд. /Под ред. проф. Н.В. Макаровой. – М.: Финансі и
статистика, 2000. – 786 с.: ил.
13. Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії ДПС України,
2(8)’2000.
14. Науковий вісник Збірник наукових праць Академії ДПС України,
4(10)’2000.
15. Ситник В.Ф., Краєва О.С. Технологія автоматизованої обробки
економічної інформації: Навч. посібник. –К.: КНЕУ, 1998. –200 с.
16. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В і ін.. Основи
інформаційних систем. Навч. посібник. /Під редакцією В.Ф Ситника. К.:
КНЕУ, 1997. –252 с.
17. ГОСТ 19.701-90. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем.
ДСТУ 3146 – 95. Коди і кодування інформації. Вимоги до побудови.
18. ДСТУ 3329 – 96 (ГОСТ 34.320 – 96) Концепції та технологія для
концептуальної схеми та інформаційної бази.
19. КНД 50 – 028 – 94. Порядок розроблення державних класифікаторів
техніко – економічної та соціальної інформації.
20. КНД 50 – 054 – 95. Правила побудови та написання назв об’єктів в
державному класифікаторі техніко – економічної та соціальної інформації.
21. РД 50-34.698-90. Информационная технология. Комплект стандартов и
руководящих документов на автоматизированные системы. Требования к
содержанию документов.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
