.

Мумiнова-Савiна 2004 – Судово-бухгалтерська ек-спертиза (книга)

Язык: украинский
Формат: книжка
Тип документа: Word Doc
2 55520
Скачать документ

Мумiнова-Савiна 2004 – Судово-бухгалтерська експертиза

ЗМІСТ

Вступ 6

РОЗДІЛ 1. Типова програма 9

РОЗДІЛ 2. Блок навчально-методичного забезпечення

до кожної теми курсу 14

2.1. Методичні поради (вказівки) до вивчення тем

з дисципліни 14

Тема 1. Економічний контроль у правоохоронній діяльності

України 14

Поняття економічного контролю, його сутність,

об’єктивність та основні принципи 15

Роль правоохоронних органів під час здійснення

економічного контролю 18

Державна податкова служба як орган контролю.

Функції, повноваження та обов’язки податкової міліції 20

Особливості проведення ревізії на вимогу

правоохоронних органів 22

Відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи

від ревізії та аудиту 25

Тема 2. Судово-бухгалтерська експертиза, її види та завдання 31

2.1. Поняття про судові експертизи та їх зв’язок із правоохо-

ронною діяльністю 32

2.2. Види судових експертиз, їх класифікація 33

2.3. Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її зв’язок

із практикою бухгалтерського обліку 37

2.4. Завдання судово-бухгалтерської експертизи та її зміст 40

2.5. Історичні аспекти розвитку судово-бухгалтерської

експертизи 42

Тема 3. Предмет і метод судово-бухгалтерської експертизи 46

3.1. Предмет і об’єкти судово-бухгалтерської експертизи 46

3.2. Методи, методичні прийоми і процедури судово-

бухгалтерської експертизи 49

Тема 4. Організація судово-бухгалтерської експертизи 55

4.1. Загальна організація судово-бухгалтерської експертизи

в Україні 56

4.2. Процес судово-бухгалтерської експертизи та його стадії 58

4.3. Порядок атестації судових експертів та основні

кваліфікаційні вимоги до них 60

4.4. Організація інформаційного забезпечення судово-

бухгалтерської експертизи 64

4.5. Використання автоматизованої системи обробки

інформації в процесі судово-бухгалтерської експертизи 66

4.6. Планування проведення судово-бухгалтерської експертизи 69

Тема 5. Організаційна стадія судово-бухгалтерської

експертизи 72

5.1. Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи 73

5.2. Зміст та структура постанови (ухвали) про призначення

судово-бухгалтерської експертизи 74

5.3. Проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії

попереднього розслідування 76

5.4. Проведення судово-бухгалтерської експертизи

в експертних установах 77

5.5. Методика проведення бухгалтерської експертизи у суді 79

5.6. Права, обов’язки і відповідальність судового експерта 82

5.7. Права обвинувачуваного в разі призначення

та провадження судово-бухгалтерської експертизи 86

Тема 6. Методика дослідження судово-бухгалтерською

експертизою основних фінансово-господарських

операцій 89

6.1. Методика експертного дослідження стану та операцій

із грошовими коштами в касі 91

6.2. Методика експертного дослідження операцій

на рахунках у банку 95

6.3. Методика експертного дослідження операцій з основ-

ними засобами, малоцінними та швидкозношуваними

предметами (МШП) 98

6.4. Методика експертного дослідження операцій

з матеріальними запасами 101

6.5. Експертне дослідження операцій, пов’язаних

з виробництвом та реалізацією продукції 103

6.6. Методика експертного дослідження операцій

з нарахування та виплати заробітної плати 105

6.7. Методика експертного дослідження операцій,

пов’язаних з обігом цінних паперів 113

6.8. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи

фінансових результатів діяльності підприємства 117

6.9. Методика проведення судово-бухгалтерської

експертизи правопорушень, пов’язаних із ухиленням

від сплати податків 120

6.10. Особливості експертного дослідження товарних

операцій у торгівлі 123

6.11. Бухгалтерський облік в умовах функціонування автоматизованої
обробки інформації за допомогою бухгалтерської програми «1С» (на
прикладі розрахунків

з персоналом з оплати праці та заробітної плати) 126

Тема 7. Завершальна стадія судово-бухгалтерської експертизи 134

7.1. Висновок експерта-бухгалтера, структура

та методика його складання 135

7.2. Особливості складання висновку експертизи, що виконується під час
судового розгляду, та повідомлення про неможливість дати висновок 140

7.3. Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим 141

7.4. Виявлення та усунення обставин, які сприяють вчиненню правопорушень
у провадженні судово-бухгалтерської експертизи 144

2.2. Плани семінарських (практичних) занять 146

2.2.1. Перелік тем (питань), що виносяться на самостійне опрацювання
студентами 149

2.3. Термінологічний словник ключових понять (категорій)

з визначенням їх сутності 151

2.4. Навчальні завдання (ситуаційні задачі) 159

2.5. Завдання для перевірки знань студентів 186

2.5.1. Теоретичні питання для перевірки знань за темами 186

2.5.2. Практичні завдання для перевірки знань студентів 193

2.5.3. Типові тести для поточного та підсумкового контролю знань
студентів з дисципліни 209

2.5.4. Адресні вказівки, де можливо ознайомитись з методикою розв’язання
аналогічних завдань по пункту 2.5 217

РОЗДІЛ 3. Завдання для блочно-модульного контролю 218

РОЗДІЛ 4. Критерії оцінювання знань студентів з дисципліни 228

РОЗДІЛ 5. Література 232

Додатки 237

ВСТУП

Правова держава передбачає дотримання кожним її членом чинного
законодавства та неухильного його застосування у діяльність підприємств
з різними формами власності.

В умовах становлення ринкової економіки поняття «економічна злочинність»
стало одним з центральних кримінологічних понять. Як свідчать
статистичні дані та матеріали перевірок державних органів контролю,
останнім часом спостерігається значне зростання кількості злочинів у
підприємницькій сфері, відбувається швидкий процес криміналізації
банківської та кредитно-фінансової систем, зовнішньоекономічної
діяльності. Отже, боротьбу зі злочинами в економічній сфері необхідно
посилити, а її результативність буде залежати від наявності та
обґрунтованості методик здійснення економічного контролю та
судово-бухгалтерської експертизи.

Мета вивчення курсу «Судово-бухгалтерська експертиза» полягає в тому,
щоб дати студентам необхідні теоретичні знання та практичні навички з
даного курсу, навчити студентів методично грамотно застосовувати прийоми
і процедури судово-бухгалтерської експертизи на практиці та
кваліфіковано складати висновки судово-бухгалтерської експертизи.
Вивчаючи дисципліну студент має засвоїти суть судово-бухгалтерської
експертизи і судово-експертної діяльності, прикладний зміст основних
понять і категорій; техніку і методику методичних та технічних прийомів
і процедур судово-бухгалтерської експертизи; набути достатніх умінь та
навичок проведення судово-бухгалтерської експертизи; метою вивчення
курсу є також виховання у студента відповідальності та додержання ним,
як майбутнім судовим експертом, прав і обов’язків, встановлених для цієї
категорії спеціалістів чинним законодавством України.

Предмет курсу «Судово-бухгалтерська експертиза» включає принципи
організації проведення судово-експертних досліджень, форми і види
судових експертиз, характеристику і методичні прийоми проведення
дослідження експертом-бухгалтером основних фінансово-господарських
операцій у різних галузях економіки.

Завданням вивчення дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза» є
оволодіння студентами організаційними і методичними способами
попередження правопорушень підприємцями, дотримання законодавства у
бухгалтерському обліку у відображенні господарських операцій,
закріплення відповідальності й виявлення осіб та організацій, які
повинні відшкодувати збитки, складання відповідних висновків для
правоохоронних органів під час вирішення цивільних, господарських і
кримінальних справ. В умовах ринкової економіки, коли економічні
відносини вирішуються на підставі законів і нормативно-правових актів,
значення судово-бухгалтерської експертизи зростає, отже важливо навчити
студентів застосовувати набуті знання правових і економічних дисциплін у
їхній подальшій професійній діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки. Студенти, вивчаючи дану дисципліну, мають
оволодіти знаннями з економіки підприємств, макро- та мікроекономіки,
правознавства, фінансів, фінансового, управлінського, податкового
обліків, економічного аналізу, аудиту, державного фінансового контролю,
ревізії, законодавства з питань економічної діяльності підприємства та
ін.

Дисципліні «Судово-бухгалтерська експертиза» належить важливе місце у
підготовці майбутніх економістів вищої кваліфікації, фахівців із
бухгалтерського обліку та аудиту, фінансів, правознавства, банківської
справи.

Вивчення даної дисципліни починається з теоретично-організаційних
аспектів судово-бухгалтерської експертизи, затим наводиться методика
дослідження судово-бухгалтерською експертизою основних
фінансово-господарських операцій підприємства та висвітлюється
завершальна стадія судово-бухгалтерської експертизи.

Ґрунтовне засвоєння теоретичного матеріалу гарантує успіх на практичних
заняттях. З метою найдоцільнішого використання часу, передбаченого
навчальним планом, розроблено комплекс навчальних завдань з кожної теми,
визначені питання для опрацювання.

Для перевірки засвоєння теоретичного законодавчо-нормативного матеріалу
з курсу «Судово-бухгалтерська експертиза» передбачені завдання, а також
завдання для блочно-модульного контролю.

Посібник включає також програму курсу, тематику рефератів і вимоги до їх
написання, критерії оцінки знань студентів, список джерел, які треба
засвоїти в процесі вивчення матеріалу курсу, та додатки.

Після вивчення дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза» студенти та
слухачі повинні знати, в чому полягають цілі, завдання, якими є об’єкти,
методичні прийоми, інформаційно-методичне забезпечення експертного
дослідження, мати чітке уявлення про методику експертного дослідження
основних фінансово-господарських операцій у різних галузях економіки.

Питання 2.5 теми 2 та розділ 2.4 Навчальні завдання (ситуаційні задачі)
підготовлені Федькевич Н. В. — науковим співробітником лабораторії
судово-економічних досліджень Київського НДІ судових експертиз,
здобувачем кафедри аудиту КНЕУ.

Розділ 1

ТИПОВА ПРОГРАМА

ТЕМА 1. ЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

У ПРАВООХОРОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

Поняття економічного контролю, його сутність, об’єктивність та основні
принципи. Завдання контролю в умовах ринкової економіки.

Роль правоохоронних органів під час здійснення економічного контролю.
Система доказів у правоохоронній діяльності.

Державна податкова служба як орган контролю. Функції, повноваження і
обов’язки податкової міліції.

Особливості проведення ревізії на вимогу правоохоронних органів.

Відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи від ревізії та аудиту.

ТЕМА 2. СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА,

ЇЇ ВИДИ ТА ЗАВДАННЯ

Поняття про судові експертизи та їх зв’язок із правоохоронною
діяльністю.

Види судових експертиз. Класифікація судових експертиз.

Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її зв’язок з практикою
бухгалтерського обліку і фінансового контролю.

Завдання судово-бухгалтерської експертизи та її зміст.

Історичні аспекти розвитку судово-бухгалтерської експертизи.

ТЕМА 3. ПРЕДМЕТ І МЕТОД СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Предмет судово-бухгалтерської експертизи. Перелік питань, які згідно з
чинним законодавством можуть бути поставлені для вирішення перед
судово-бухгалтерською експертизою.

Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи та їх характеристика.

Метод судово-бухгалтерської експертизи. Методичні прийоми
судово-бухгалтерської експертизи. Загальнонаукові методичні прийоми та
їх використання у судово-бухгалтерській експертизі (аналіз, синтез,
індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, аналогія,
моделювання).

Частково наукові методичні прийоми (розрахунково-аналітичні,
документальні, органолептичні, узагальнення, оцінки і реалізації
результатів).

ТЕМА 4. ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Загальна організація судово-бухгалтерської експертизи в Україні.
Суб’єкти та об’єкти судово-бухгалтерської експертизи. Координаційна рада
з проблем судової експертизи. Фінансування судово-експертної діяльності.
Оплата судових експертиз.

Процес судово-бухгалтерської експертизи та його стадії. Підготовча,
організаційно-методична, дослідна стадії, стадії узагальнення, оцінки і
реалізації результатів.

Порядок атестації судових експертів та основні кваліфікаційні вимоги до
них. Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів.
Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких
структур та громадян.

Організація інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської
експертизи. Основні завдання організації інформаційного забезпечення.
Зміст та порядок формування фактографічної інформації під час проведення
судово-бухгалтерської експертизи. Нормативно-законодавча і фактографічна
інформація, її використання в експертних дослідженнях.

Використання автоматизованої системи обробки інформації в процесі
судово-бухгалтерської експертизи.

Планування проведення судово-бухгалтерської експертизи. Програма та
графік проведення судово-бухгалтерської експертизи.

ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТАДІЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи. Гарантії
незалежності судового експерта.

Зміст та структура постанови (ухвали) про призначення
судово-бухгалтерської експертизи. Вхідна, описова, резолютивна частини
постанови про призначення експертизи.

Призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії
попереднього розслідування. Правова регламентація судово-бухгалтерської
експертизи на стадії попереднього розслідування. Строки проведення
експертизи.

Проведення судово-бухгалтерської експертизи в експертних установах.
Правова регламентація проведення судово-бухгалтерської експертизи в
експертних установах. Допит експерта-бухгалтера.

Методика проведення бухгалтерської експертизи у суді. Правова
регламентація проведення судово-бухгалтерської експертизи у суді.
Призначення, підстави та стадії проведення додаткової і повторної
судово-бухгалтерської експертизи.

Права, обов’язки та відповідальність судового експерта. Обов’язки
керівника експертної установи. Права обвинувачуваного в разі призначення
та провадження судово-бухгалтерської експертизи.

ТЕМА 6. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОВО-

БУХГАЛТЕРСЬКОЮ ЕКСПЕРТИЗОЮ ОСНОВНИХ

ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

Експертне дослідження операцій з грошовими коштами у касі та на рахунках
у банку. Завдання, об’єкти та методичні прийоми судово-бухгалтерської
експертизи грошових коштів у касі та на рахунках у банку.
Інформаційно-методичне забезпечення експертного дослідження операцій з
коштами. Методика експертного дослідження стану та операцій із грошовими
коштами у касі. Експертне дослідження операцій за підзвітними сумами.
Методика експертного дослідження операцій на рахунках у банку.

Експертне дослідження операцій з основними засобами, малоцінними та
швидкозношуваними предметами (МШП). Завдання, об’єкти, джерела
інформації та методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи
операцій з основними засобами, малоцінними та швидкозношуваними
предметами (МШП). Методика експертного дослідження операцій з основними
засобами, малоцінними та швидкозношуваними предметами (МШП).

Експертне дослідження операцій з матеріальними запасами. Завдання,
об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми судово-бухгалтерської
експертизи операцій з матеріальними запасами. Методика експертного
дослідження операцій з матеріальними запасами.

Експертне дослідження операцій, пов’язаних із виробництвом та
реалізацією продукції. Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи та їх
характеристика. Інформаційно-методичне забезпечення експертного
дослідження операцій, пов’язаних із виробництвом та реалізацією
продукції.

Експертне дослідження операцій з розрахунків з персоналом. Завдання,
об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми судово-бухгалтерської
експертизи операцій з розрахунків з персоналом. Об’єкти експертного
дослідження та огляд найбільш значних типових порушень з ознаками
зловживань щодо операцій по розрахунках з персоналом.
Законодавчо-нормативна і фактографічна інформація та методичні прийоми
експертного дослідження операцій по розрахунках з персоналом. Методика
експертного дослідження операцій з нарахування та виплати заробітної
плати. Аналіз штатної дисципліни. Перевірка законності оплати праці
працівників, що працюють за сумісництвом. Перевірка правильності
встановлення тарифних ставок і окладів працівникам підприємств,
організацій та установ України. Перевірка стану розрахунків по оплаті
праці. Обсяги виконаних ремонтних і будівельних робіт. Перевірка
правильності нарахування виплат. Порядок надання відпусток. Законність і
правильність утримань із заробітної плати. Перевірка достовірності
розрахункових і платіжних відомостей по заробітній платі. Перевірка
необґрунтованих виплат заробітної плати. Перевірка правильності
оформлення відповідних документів на виплату депонованих сум. Експертне
дослідження операцій із цінними паперами. Завдання, об’єкти, джерела
інформації та методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи
операцій із цінними паперами. Законодавчо-нормативна і фактографічна
інформація експертного дослідження операцій з цінними паперами. Методика
експертного дослідження операцій, пов’язаних з обігом цінних паперів.
Перевірка бланків цінних паперів. Перевірка наявності ліцензій.
Перевірка наявності у підприємства (емітента) свідоцтва про реєстрацію
випуску акцій. Перевірка ведення реєстру власників цінних паперів.
Перевірка достовірності цінних паперів. Перевірка операцій з виплати
дивідендів. Судово-бухгалтерська експертиза електронного формату надання
регулярної звітної інформації емітентами.

Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових
результатів діяльності підприємства.

Завдання, об’єкти експертного дослідження операцій, пов’язаних із
формуванням доходів та фінансових результатів діяльності підприємства.
Інформаційно-методичне забезпечення експертного дослідження доходів та
фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання. Джерела
інформації для проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових
результатів підприємства.

Методичні прийоми та методика проведення судово-бухгалтерської
експертизи фінансових результатів діяльності підприємства.

Експертне дослідження правопорушень, пов’язаних із ухиленнями від сплати
податків. Завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми
судово-бухгалтерської експертизи правопорушень, пов’язаних з ухиленнями
від сплати податків. Законодавчо-нормативна і фактографічна інформація
експертного дослідження операцій, пов’язаних з ухиленнями від сплати
податків. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи
правопорушень, пов’язаних із ухиленнями від сплати податків.

Особливості експертного дослідження товарних операцій в торгівлі.

Бухгалтерський облік в умовах функціонування автоматизованої обробки
інформації за допомогою бухгалтерської програми «1 С».

Система формування показників ситуаційних операцій судово-бухгалтерської
експертизи в базах даних ПЕОМ.

ТЕМА 7. ЗАВЕРШАЛЬНА СТАДІЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Висновок експерта-бухгалтера, його структура та зміст. Методика
складання висновку експерта-бухгалтера. Зміст вступної, досліджувальної
та підсумкової частин висновку експерта-бухгалтера.

Особливості складання висновку експертизи, що виконується під час
судового розгляду, та повідомлення про неможливість дати висновок.

Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим. Підстава для призначення
додаткової та повторної експертизи.

Виявлення і усунення обставин, які сприяють вчиненню правопорушень у
провадженні судово-бухгалтерської експертизи. Реалізація висновку
експерта-бухгалтера у судовому процесі. Профілактичні заходи
судово-бухгалтерської експертизи щодо запобігання правопорушень у
господарській діяльності.

Розділ 2

БЛОК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДО КОЖНОЇ ТЕМИ КУРСУ

2.1. Методичні поради (вказівки)

до вивчення тем з дисципліни

ТЕМА 1. ЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

У ПРАВООХОРОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

ПЛАН

1.1. Поняття економічного контролю, його сутність, об’єктивність та
основні принципи.

1.2. Роль правоохоронних органів під час здійснення економічного
контролю.

1.3. Державна податкова служба як орган контролю. Функції, повноваження
і обов’язки податкової міліції.

1.4. Особливості проведення ревізії на вимогу правоохоронних органів.

1.5. Відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи від ревізії та
аудиту.

У процесі самостійного вивчення теми «Економічний контроль у
правоохоронній діяльності України» необхідно зосередити зусилля на
засвоєнні питань, сформульованих у плані лекційних занять. Ці питання
достатньо повно висвітлено в навчальному посібнику «Судово-бухгалтерська
експертиза» [71, с. 9—36].

Для глибокого засвоєння даних питань бажано опрацювати також і інші,
рекомендовані за цією темою, літературні джерела.

Студенти, вивчивши цю тему, зможуть:

дати характеристику сутності економічних правопорушень;

знати, які нормативно-правові документи регулюють права та обов’язки
правоохоронних органів України під час здійснення їхніх функцій у сфері
боротьби з господарськими злочинами;

розуміти завдання, повноваження, права та обов’язки податкової міліції;

визначати особливості призначення та проведення ревізії у зв’язку з
кримінальною справою і тією ревізією, яка призначається вищою
організацією;

розрізняти, у чому полягають відмінності судово-бухгалтерської
експертизи від ревізії, яка проводиться з ініціативи органів дізнання та
попереднього слідства.

1.1. Поняття економічного контролю,

його сутність, об’єктивність

та основні принципи

Згідно з Декларацією Міжнародної організації вищих контролюючих органів
контроль за суспільними коштами є обов’язковим елементом управління, а
таке управління пов’язане з відповідальністю перед суспільством.

Контроль проявляється як функція системи управління суспільними
процесами. Це стосується в основному соціального управління, політичного
керівництва, народної демократії, правової держави.

Контроль як функція управління — це система спостереження і перевірки
процесу функціонування відповідного об’єкта для встановлення його
відхилення від заданих параметрів чи відповідності ним.

Суть контролю полягає в тому, що суб’єкт управління здійснює облік і
перевірку того, наскільки об’єкт управління виконує його настанови.
Основною метою контролю є блокування відхилень діяльності суб’єкта
управління від заданої програми, а в разі виявлення відхилень —
приведення керованої системи у певний стан за допомогою всіх важелів,
які можуть бути задіяні у відповідній системі управління.

Контроль є універсальним способом одержання інформації каналом
зворотного зв’язку. Без механізму зворотного зв’язку між суб’єктом і
об’єктом процес управління втрачає чіткість і цілеспрямованість. Для
успішного управління керівник повинен знати результати свого
управлінського впливу на об’єкти управління. Контроль надає можливість
здобувати оперативну інформацію, яка об’єктивно розкриває стан справ на
підконтрольних об’єктах, визначає відповідність затвердженій програмі,
виявляє недоліки в ухвалених рішеннях, організації виконання, способах і
засобах їх реалізації.

Контроль є основою правової держави, отже роль економічного контролю в
демократичному суспільстві в умовах ринкової економіки полягає в
регулюванні процесу розширеного відтворення суспільно необхідного
продукту відповідно до конституційних норм.

Контроль являє собою діяльність, спрямовану на запобігання недолікам у
різних сферах життя країни та усунення їх в разі виявлення. Турбуючись
про подальший економічний розвиток та для запобігання злочинам в усіх
галузях економіки, держава подбала про створення служби, яка повинна
перешкодити можливим зловживанням у цій сфері, сформувавши Державну
контрольно-ревізійну службу України (ДКРСУ).

Статус ДКРС України, її функції та правові основи діяльності
визначаються Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в
Україні».

Працівники ДКРСУ зобов’язані суворо дотримуватися Конституції України,
обстоювати права та інтереси громадян, підприємств та організацій, що
охороняються законом.

У випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства на
контрольованих об’єктах службові особи зобов’язані передавати
правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про
виявлені зловживання і порушення державні органи, уповноважені керувати
державним майном.

У разі вилучення документів у зв’язку з їх підробкою або іншими
виявленими зловживаннями працівник ДКРСУ зобов’язаний негайно повідомити
про це правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються у ревізора
до закінчення ревізії або перевірки. Після цього вони повертаються
відповідному підприємству, установі або організації, якщо
правоохоронними органами не прийнято рішення про їх виїмку.

Працівники ДКРСУ повинні дотримуватися комерційної та службової
таємниць.

Рис. 1.1. Види і форми контролю

Рис. 1.2. Класифікація принципів контролю

Головне завдання контролю — забезпечення законності виконання операцій,
збереження коштів, майна та цінностей, а його мета — запобігання
протиправним, незаконним та неправильно оформленим документами
операціям, які надалі можуть призвести або призводять до викривлення
даних наступної підсумкової інформації, що впливає на фінансову та
господарську діяльність підприємства. Викривлення підсумкової інформації
негативно позначається на прийнятті управлінських рішень керівництвом
підприємства.

Контроль має загальноприйняті види і форми (рис. 1.1).

До організаційних принципів контролю належать:

недопустимість повного адміністративного підпорядкування функціональних
контрольних служб і підрозділів лінійним керівникам;

забезпечення спеціальними засобами контролю, які застосовуються
одночасно з виконанням господарських операцій.

Важливим моментом під час реалізації результатів контролю є коректне
застосування принципів конфіденційності та гласності.

Разом із тим між контрольною перевіркою, аудитом, ревізією та
судово-бухгалтерською експертизою існують суттєві відмінності, які
зумовлені їхньою юридичною природою та завданнями, що вони мають
розв’язувати.

1.2. Роль правоохоронних органів

під час здійснення економічного контролю

Економічні правопорушення — це протиправна діяльність, що охоплює різні
сторони зловживання державною й економічною владою, зазіхає на порядок
управління фінансово-господарською діяльністю, завдає істотної шкоди
економічній безпеці країни, заподіює матеріальний і моральний збитки
інтересам держави, більшості підприємницьких структур і громадян, має,
як правило, інтелектуальний характер, відбувається під прикриттям
законної економічної діяльності та з використанням службового становища
як фізичними, так і юридичними особами з метою незаконного одержання
доходів.

Виявлення і розкриття правопорушень потребує не тільки юридичних знань,
знань в області криміналістики, а і спеціального досвіду в різних сферах
економіки (оподаткуванні, ціноутворенні, фінансуванні, кредитуванні,
бухгалтерському обліку, контрольно-ревізійній діяльності та
державно-фінансовому контролі).

Для неухильного контролю за дотриманням правових норм, охорони існуючих
суспільних відносин, закріплених у правових актах для забезпечення
правопорядку, держава створює уповноважені органи, які називаються
правоохоронними.

Рис. 1.3. Правоохоронні органи України

Основні нормативно-правові документи, що регулюють права і обов’язки
правоохоронних органів під час здійснення їхніх функцій у сфері боротьби
з господарськими злочинами, викладено у посібнику [71, с. 15].

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про організаційно-правові основи
боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 р. № 3341-ХІІ НБУ,
Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, Державна податкова
адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, митні органи
України, а також інші державні органи, що мають право контролю за
дотриманням організаціями і громадянами законодавства України, з метою
боротьби з організованою злочинністю зобов’язані:

здійснюючи в межах своєї компетенції контрольні функції, виявляти
неправомірні дії організацій і громадян, що свідчать про злочинну
діяльність і умови, які створюються для такої діяльності;

передавати відповідним спеціальним органам одержану під час здійснення
контрольних функцій і аналізу інформацію;

за дорученням спеціальних органів проводити у межах своєї компетенції
ревізії, перевірки й інші контрольні дії з дотримання законодавства
України організаціями і громадянами;

розробляти пропозиції з удосконалення законодавства, спрямовані на
усунення умов, що сприяють злочинній діяльності.

Під час виконання цих обов’язків правоохоронні органи, які регулюють
економічний контроль, здійснюють свою діяльність досить ефективно і при
цьому виконують основну функцію — захищають права громадян.

1.3. Державна податкова служба як орган

контролю. Функції, повноваження

та обов’язки податкової міліції

Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:

контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі до
бюджету;

організацію роботи державних податкових адміністрацій з обліку, оцінки
та реалізації конфіскованого майна, а також такого, що перейшло за
правом успадкування до держави, оцінку та реалізацію цінностей;

організацію перевірки правильності стягнення нарахувань і збереження
коштів, одержаних як сплату державного мита, а також після здійснення
касових операцій виконавчими комітетами сільських і селищних Рад
народних депутатів, у разі приймання від населення коштів для сплати
податкових платежів;

розробку і видання інструкцій, методичних вказівок та інших нормативних
документів з порядку застосування законодавчих актів про податки та інші
платежі до бюджету.

Державні податкові адміністрації у районах і містах виконують наступні
функції… (далі — [71, с. 17]).

Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані
дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів,
забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби
функцій та повною мірою користуватися наданими їм правами.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів
державної податкової служби своїх обов’язків вони притягуються до
дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної
відповідальності згідно з чинним законодавством.

Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної
податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного
бюджету.

Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані
дотримуватися комерційної та службової таємниць.

Завдання податкової служби викладено [71, с. 19].

Для координації дій податкових органів і підрозділів Міністерства
внутрішніх справ з боротьби з кримінальним приховуванням доходів від
оподаткування до складу податкової служби були введені підрозділи
податкової міліції. Податкова міліція здійснює контроль за додержанням
податкового законодавства, виконує оперативно-розшукові,
кримінально-процесуальні та охоронні дії.

Основні завдання податкової міліції викладено: [71, с. 19].

Повноваження податкової міліції викладено: [71, с. 20].

Права податкової міліції викладено: [71, с. 20—21].

Обов’язки податкової міліції викладено: [71, с. 21—22].

Податкова служба контролює додержання податкового законодавства,
правильність нарахування та своєчасність сплати до бюджетів, державних
цільових фондів податків і зборів, а також неоподатковуваних доходів,
установлених законодавством.

Податкова міліція здійснює оперативно-розшукову,
кримінально-процесуальну та охоронну діяльність. Вона запобігає злочинам
та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, займається їх
розкриттям, розслідуванням та провадженням у справах про адміністративні
правопорушення. Податкова міліція складається зі спеціальних підрозділів
з боротьби з податковими правопорушеннями, що діють у складі органів
державної податкової служби, і здійснює контроль за дотриманням
податкового законодавства.

Діяльність податкової служби та податкової міліції забезпечує
надходження необхідних коштів до державного бюджету.

У разі виявлення значних порушень, зловживань та злочинів у сфері
податкового законодавства податкові служби використовують
судово-бухгалтерську експертизу для визначення реального економічного
стану підприємства, його діяльності.

1.4. Особливості проведення ревізії

на вимогу правоохоронних органів

Необхідно розрізняти ревізію, що призначається у зв’язку з кримінальною
справою, і ревізію, яка призначається вищою організацією відносно
конкретного підприємства, фірми, установи, організації. Ці ревізії в
економічній літературі розрізняють за такими критеріями (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

ВІДМІННОСТІ МІЖ ТИПАМИ РЕВІЗІЇ

№ з/п Ревізія, призначена вищою

організацією Ревізія, призначена

слідчим (судом)

1 Юридичною підставою для призначення ревізії є Закон України «Про
державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 №
2939-ХІІ Юридичною підставою для призначення ревізії є розділ 5, ст. 66
Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, п. 24 ст. 11 Закону
України «Про міліцію» і постанова слідчого (суду)

2 Призначається за рішенням керівника організації Призначається на
вимогу слідчого (суду)

3 Є обов’язком вищої організації Фактична підстава — наявність у
кримінальній справі даних, що свідчать про можливість виявлення певних
злочинних фактів

4 Є методом управлінського господарства Є способом збирання доказів

5 Завдання ревізії — перевірка законності операції взагалі, дотримання
фінансової дисципліни, правильності постановки бухгалтерського і
матеріального обліку, наявності первинних доброякісних документів
Завдання ревізії обмежується встановленням і (рідше) перевіркою фактів
розкрадань та інших зловживань

Проведення документальної ревізії за ініціативою органів внутрішніх
справ уважається необхідним у таких практичних ситуаціях, викладених у
посібнику [71, с. 24].

Вимоги про проведення документальної ревізії згідно зі ст. 114
Кримінально-процесуального кодексу України мають бути обов’язковими до
виконання. Рішення слідчого про призначення ревізії згідно з вимогами
Кримінально-процесуального кодексу України має бути оформлене
відповідною постановою, яка складається з таких частин:

описова;

ухвалююча.

В описовій частині наводяться вимоги слідчого про проведення ревізії та
вказуються підстави для її проведення.

В ухвалюючій (основній) частині формулюється коло конкретних запитань,
на які ревізор повинен дати повні, точні й обґрунтовані відповіді.

Підставами для вимог слідчого призначити ревізію є:

наявність у справі даних про окремі порушення законодавства України;

умотивоване клопотання обвинувачуваного про перевірку за допомогою
дослідження бухгалтерських документів його свідчень, які спростовують
пред’явлені звинувачення;

необхідність перевірити за обліковими даними зізнання обвинувачуваного в
здійсненні злочинів, під час яких використовувались бухгалтерські
документи;

обґрунтована думка бухгалтера-експерта про неможливість дати висновок
згідно з поставленими перед ним запитаннями без попереднього проведення
ревізії.

Вимога про призначення ревізії правоохоронними органами повинна
ґрунтуватися на конкретних матеріалах, докладно: [71, с. 25].

Проведення ревізій з ініціативи правоохоронних органів відповідно до
чинного законодавства покладене на Державну контрольно-ревізійну службу
України. Проте до проведення таких ревізій можуть залучатися й інші
державні контролюючі органи (митні, податкові, установи Пенсійного
фонду, Фонду соціального страхування України), а також незалежні
спеціалісти. Основними вимогами, які пред’являються особам, що беруть
участь у ревізії, є компетентність і професіоналізм, об’єктивність і
неупередженість.

Важливо, щоб ревізор чітко уявляв собі загальну картину розслідуваних
зловживань. А тому до початку ревізії корисно ознайомити ревізора з
матеріалами справи, попередньо роз’яснивши йому зміст ст. 387
Кримінального кодексу України.

Підсумковим документом, що завершує проведену ревізію, є акт, що
прилучається до кримінальної справи. У ньому мають бути повно й
об’єктивно відбиті результати проведеної ревізії.

Акт ревізії має відповідати таким вимогам:

ґрунтуватися тільки на даних первинних документів, записах в облікових
регістрах і звітності підприємства, містити посилання на них;

мати описання конкретних фактів і дій певних посадових осіб;

мати описання всебічно дослідженого порушення законодавства, виявлених
причин і винуватців порушень у тих межах, у яких це може бути
встановлено засобами ревізії;

акт має бути оформлений належним чином, написаний чітко і грамотно.

Щоб підсумковий акт ревізії не був перевантажений однаковими фактами, їх
необхідно оформити в спеціальних відомостях, довідках, актах, про що
викладено: [73, с. 97].

Перелічені відомості, акти і довідки мають бути підписані ревізором,
керівником і головним бухгалтером підприємства, організації чи установи,
що перевіряються, і додані до підсумкового акта ревізії.

Після одержання матеріалів документальної ревізії слідчий повинен їх
оцінити відповідно до ст. 67 КПК України. Матеріали ревізії ретельно
перевіряються та вивчаються з позиції правових вимог та за суттю.

За результатами оцінки матеріалів ревізії слідчий або дізнавач можуть
зробити висновок про необхідність проведення додаткової або повторної
ревізії. Причому для з’ясування окремих питань, що виникнуть під час
аналізу й оцінювання матеріалів ревізії, слідчий або дізнавач можуть
залучати не лише ревізора, а й іншого спеціаліста, котрий запрошується
як консультант.

Акти ревізії належать до доказів, за допомогою яких слідчий або суд
установлюють фактичний стан речей у сукупності з іншими доказами по
справі. Власне кажучи, слідчий або суд звичайно допитують ревізора як
свідка й одночасно з’ясовують правильність складання акта і проведення
ревізії. Частина документів, що являє собою речові докази, разом з
актом, протоколом огляду і відповідними постановами долучаються до
справи.

Якщо ж питання за матеріалами справи не можуть бути вирішені згаданими
способами, а потребують офіційного висновку неупередженого і
кваліфікованого спеціаліста у сфері бухгалтерського обліку й аналізу
господарської діяльності, призначається судово-бухгалтерська експертиза.

1.5. Відмінні риси судово-бухгалтерської

експертизи від ревізії та аудиту

Різниця у процесуальному становищі ревізора і експерта-бухгалтера
полягає в тому, що ревізор не є самостійним учасником кримінального
процесу. Він може виступати свідком у справі, а інколи навіть
представником цивільного позивача, тоді як експерт-бухгалтер — особлива
фігура в процесі з властивими лише йому процесуальними правами та
обов’язками.

Також існують відмінності в значенні акта документальної ревізії і
висновку експерта-бухгалтера у кримінальній, цивільній і господарській
справах.

Зазначені відмінності настільки суттєві, що виконання функцій ревізора
експертом неприпустимо і є перепоною для призначення його
експертом-бухгалтером з даної справи.

Отже, різниця між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією
визначається за:

суб’єктом;

об’єктом;

змістом предмета;

методами (табл. 1.2).

Мета призначення експерта-бухгалтера — зафіксувати стан справ на
підприємстві, який є предметом судового розгляду, або підтвердити
правильність поданих документів, або заперечити їх, а призначення
аудитора — проаналізувати фінансово-господарську діяльність
підприємства, вказати на можливі порушення і підказати методи і способи
їх вирішення.

Таблиця 1.2

ВІДМІННОСТІ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ВІД РЕВІЗІЇ

Ревізія Судово-бухгалтерська експертиза

За суб’єктом

Ревізія економічної і соціальної діяльності підприємств усіх форм
власності здійснюється ревізійною комісією (ревізором), аудитором У
судово-бухгалтерській експертизі особою, котра досліджує господарські
операції, відображені в документах, що знаходяться у кримінальній
(цивільній) справі, є експерт-бухгалтер

Ревізор згідно із законодавством є посадовою особою. Крім того, на
недержавних підприємствах (фірмах, акціонерних товариствах, комерційних
банках тощо) ревізор (ревізійна комісія) — виборна посада Судовий
експерт-бухгалтер може не бути посадовою особою. Він — самостійна
процесуальна особа

Ревізор у суді і на попередньому слідстві виступає в ролі свідка і дає
свідчення як свідок Експерт-бухгалтер на попередньому слідстві й у суді
дає не показання, а робить висновок на підставі проведеного дослідження.
Крім того, експерт-бухгалтер є активним учасником процесу. Зокрема, у
межах своєї компетенції з дозволу слідчого (суду) має право ставити
запитання обвинувачуваному і свідкам

Ревізор самостійно збирає документи, необхідні для ревізії
Експерт-бухгалтер не має права самостійно збирати документи. Він
досліджує господарські операції, які відображені в документах, що
перебувають у кримінальній (цивільній) справі, або надані йому додатково
на заявлене клопотання

За об’єктом

Об’єктами (засобами) ревізії є первинні документи і записи в облікових
реєстрах, тобто лише документи бухгалтерського обліку Об’єктами
судово-бухгалтерської експертизи є як документи бухгалтерського обліку,
так і інші матеріали кримінальної (цивільної) справи. До інших
матеріалів справи належать: акти документальної ревізії; висновки
експертів інших спеціальностей; протоколи допитів обвинувачуваних;
свідків, якщо відомості подаються як вихідні дані та використання їх
пов’язане з дослідженням бухгалтерських документів

Закінчення табл. 1.2

Ревізія Судово-бухгалтерська експертиза

За методом

Ревізія являє собою один з методів управління народним господарством.
Метод управління включає як документальний, так і фактичний контроль
Судово-бухгалтерська експертиза поряд із прийомами документальної
перевірки включає і спеціальні прийоми, властиві лише даному виду
досліджень господарських операцій

Найсуттєвіша відмінність судово-бухгалтерської експертизи від аудиту
полягає в тому, що параметри її дослідження обмежені колом питань,
поставлених перед нею правоохоронними органами, а також цільовим
використанням висновків експертизи в системі доказів правовідносин.

Відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи від ревізії, яка
проводиться за ініціативою правоохоронних органів як найближчого до
судово-бухгалтерської експертизи виду контролю, та аудиту, який є
незалежним видом контролю, наведені в табл. 1.3.

Аналізуючи дані наведеної таблиці, можна зробити висновок, що
судово-бухгалтерська експертиза відрізняється від аудиту та ревізії і за
сутністю, і, насамперед, за підставами для проведення. Кожний вид
контролю має своїх сферу застосування, суб’єктів, що його проводять, а
також належно затверджену нормативну базу. Незважаючи на те що і аудит,
і судово-бухгалтерська експертиза, і ревізія, яка проводиться за
ініціативою правоохоронних органів, — це форми контролю, вони істотно
різняться за багатьма основними характеристиками.

Таблиця 1.3

ВІДМІННОСТІ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ВІД АУДИТУ ТА РЕВІЗІЇ,

ЯКА ПРОВОДИТЬСЯ ЗА ІНІЦІАТИВОЮ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ [69, с. 242]

№ з/п Критерій

порівняння Судово-бухгалтерська

експертиза Аудит Ревізія, яка проводиться

за ініціативою органів дізнання

4 Сфера

застосування Судово-бухгалтерська експертиза — це слідча дія, яку
призначають після порушення кримінальної справи Взагалі аудит проводять
за ініціативою господарюючих суб’єктів, а також у випадках, передбачених
чинним законодавством. Так, наприклад, усі комерційні банки мають
обов’язково проводити аудит щороку згідно із законодавством Ревізія, яку
проводять за ініціативою органів внутрішніх справ, — це використання
адміністративно-правового інституту з метою розслідування. Вона може
бути призначена до і після порушення кримінальної справи

5 Суб’єкти

контролю Експерт-бухгалтер — процесуальна особа, яка бере участь у
попередньому розслідуванні та в судовому процесі, має право бути
присутньою під час проведення слідчих дій і ставити допитуваним
запитання Аудитор — це незалежна особа, що проводить аудит на
підприємстві.

6 Порядок використання матеріалів у процесі контролю Діяльність
експерта-бухгалтера обмежена рамками матеріалів, надісланих йому
слідчим. Жодних самостійних дій щодо збору і пошуку додаткових
матеріалів експерт-бухгалтер проводити не може Аудитор не має права
відшукувати або вимагати матеріали, які йому не надали добровільно,
оскільки він діє разом із керівництвом підприємства. Але при цьому, якщо
аудитор уважає, що надана інформація неповна і не висвітлює всебічно
справжній стан об’єктів обліку, він має право відмовитися від складання
будь-якого висновку (згідно з Національним нормативом № 26) Ревізор,
крім аналізу отриманих від слідчого матеріалів, може здійснювати
самостійні дії щодо пошуку і збору додаткових матеріалів про корисливі
зловживання, проведення інвентаризацій, застосування інших методів
фактичного контролю

7 Оформлення

результатів

контролю За результатами експертного дослідження експерт-бухгалтер
складає висновок, який сам підписує.

Перелік контрольних запитань,

що на них треба відповісти, готуючи тему 1

1. Розкрийте поняття «економічний контроль».

2. Визначте сутність контролю як функції управління.

3. Назвіть передумови та основні принципи контролю.

4. Назвіть важливі напрямки вдосконалення контролю в ринкових умовах.

5. Назвіть основні нормативно-правові документи, що регулюють права та
обов’язки правоохоронних органів під час здійснення їхніх функцій у
сфері боротьби з господарськими злочинами.

6. Розкрийте роль Антимонопольного комітету, Фонду державного майна,
Державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної
служби України в боротьбі з організованою злочинністю.

7. Дайте характеристику державній податковій службі як органу контролю.

8. Назвіть основні завдання податкової міліції.

9. Назвіть повноваження податкової міліції.

10. Назвіть права та обов’язки податкової міліції.

11. За якими ознаками відрізняється судово-бухгалтерська експертиза від
ревізії?

а) за суб’єктом;

б) за вимогами;

в) за методами.

12. Укажіть основну задачу ревізії, що призначається слідчим (судом):

а) перевірка законності операції взагалі;

б) доведення, що дії осіб, які проходять у кримінальній справі, є
протиправними;

в) встановлення і перевірка фактів крадіжок та інших зловживань;

г) перевірка дотримання фінансової дисципліни.

13. З яких частин складається постанова про призначення та проведення
ревізії на вимогу правоохоронних органів?

14. Назвіть відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи від аудиту.

Рекомендована література за темою:

[1; 6; 8; 13; 17; 30; 54; 69, с. 242; 71, с. 9—35; 72, с. 7—17, 33—38;
73, с. 7—51, 83—100].

ТЕМА 2. СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА,

ЇЇ ВИДИ ТА ЗАВДАННЯ

ПЛАН

2.1. Поняття про судові експертизи та їх зв’язок з правоохоронною
діяльністю.

2.2. Види судових експертиз, їх класифікація.

2.3. Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її зв’язок із
практикою бухгалтерського обліку.

2.4. Завдання судово-бухгалтерської експертизи та її зміст.

2.5. Історичні аспекти розвитку судово-бухгалтерської експертизи.

У разі самостійного вивчення цієї теми достатнім орієнтиром можуть бути
ключові положення з типової програми дисципліни «Судово-бухгалтерська
експертиза» та питання, сформульовані у плані лекційних занять. Комплекс
питань теми «Судово-бухгалтерська експертиза, її види та завдання»
викладено в навчальному посібнику «Судово-бухгалтерська експертиза» [71,
с. 37—54], а для глибшого засвоєння теми необхідно використати
законодавчо-нормативну базу та інші джерела, рекомендовані за цією
темою.

Студенти після вивчення цієї теми зможуть:

пояснити поняття «судова експертиза», порядок призначення судової
експертизи та її зв’язок із правоохоронною діяльністю;

охарактеризувати класифікаційні ознаки судових експертиз;

визначати сутність судово-бухгалтерської експертизи як процесуальної
дії;

володіти знаннями з кола питань, які розв’язуються в процесі
судово-бухгалтерської експертизи;

розуміти історичні аспекти розвитку судово-бухгалтерської експертизи.

2.1. Поняття про судові експертизи

та їх зв’язок із правоохоронною діяльністю

Чинне законодавство містить багато нормативно-правових актів, які так чи
інакше стосуються питань проведення експертиз усіх видів. Експертизи є
одним зі способів дослідження, за допомогою яких з’ясовуються об’єктивні
обставини здійснення тих чи тих дій у конкретних справах.

Порядок призначення судової експертизи визначений
Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним та
Господарсько-процесуальним кодексами України, Законом України «Про
судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-ХІІ, Інструкцією про
призначення та проведення судових експертиз, затвердженою наказом
Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованою в
Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, та іншими
нормативно-правовими актами з питань судової експертизи (дод. 1).

Експертиза — це дослідження будь-якого питання обізнаною
особою-експертом (від лат. expertus — досвідчений). Випадки, коли
призначення експертизи у кримінальних справах є обов’язковим, перелічені
в ст. 76 КПК України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» «…судова
експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань
матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про
обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання,
попереднього слідства чи суду».

Наведене формулювання має суттєві недоліки, а саме:

воно не розкриває поняття «експерт»;

ставить дослідження експерта у залежність від початку провадження справи
відповідних органів чи суду.

Закон України «Про судову експертизу» регламентує тільки загальні
гарантії, права та обов’язки експерта в процесі.

Експерт — фахівець, який здійснює експертизу.

Експертиза є самостійною процесуальною формою отримання нових і
перевірки (уточнення) наявних речових доказів.

Судова експертиза відрізняється від експертиз, що здійснюються в інших
сферах діяльності, за такими ознаками:

1. Дотримання спеціальних процесуальних норм, що визначають права та
обов’язки експерта і суб’єкта, яким призначено експертизу.

2. Правила підготовки матеріалів для експертизи, її призначення і
проведення.

3. Провадження дослідження, яке ґрунтується на використанні спеціальних
знань із різних галузей народного господарства.

4. Надання висновків, що мають силу джерела доказів.

Основним нормативно-правовим документом, що регламентує правоохоронну
діяльність та її зв’язок із судовими експертизами, є Конституція
України, яка передбачає докладно: [71, с. 38—39].

В обґрунтуванні юридичної відповідальності окремих фізичних та юридичних
осіб судова експертиза відіграє важливу роль. Вона здійснюється на
принципах законності, незалежності, об’єктивності та повноти
дослідження.

2.2. Види судових експертиз, їх класифікація

В експертних установах України проводяться види експертиз (класифікація
за галузями знань), які передбачені Інструкцією про призначення та
проведення судової експертизи, затвердженою наказом Міністерства юстиції
України від 08.10.1998 р. № 53/5 (див. дод. 1).

З розвитком науки, появою нових технологій, зміною соціальних умов життя
суспільства галузі дослідження судової експертизи поступово
розширюються.

Сучасний розвиток комп’ютерної техніки і програмного забезпечення дає
змогу значно розширити сферу застосування ЕОМ у процесі
судово-економічної експертизи, залучити комп’ютер до виконання будь-яких
логічних, аналітичних, розрахункових чи інших процедур бухгалтерського
обліку.

Єдиної класифікації судових експертиз ані в теорії, ані на практиці поки
що немає. Принципову схему класифікації судових експертиз за
організаційними, процесуальними ознаками та за видами наведено на рис.
2.1.

Повторна експертиза призначається в разі порушення встановлених вимог і
правил під час проведення первинної експертизи на вимогу замовника
експертизи за наявності його обґрунтованих претензій до висновку
первинної експертизи, а саме: коли існують сумніви у правильності
висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю, або з
тим, що висновки експертизи суперечать іншим матеріалам справи, а також
у разі істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок
призначення і проведення експертизи.

Рис. 2.1. Схема класифікації судових експертиз за ознаками

Основною є експертиза, яка повністю вирішує всі завдання, поставлені
перед нею відносно справи, що розслідується.

Додаткова експертиза проводиться в разі суттєвої зміни попередніх
обставин виконання проектів на час проведення експертизи, етапів робіт
та на вимогу замовника експертизи. Додаткова експертиза призначається
після розгляду судом (слідчим) висновку первинної експертизи, якщо
з’ясується, що усунути неповноту або неясність висновку через допит
експерта неможливо.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової експертизи суду
необхідно зазначити, які висновки експерта суд уважає неповними чи
неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного
дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручене тому
самому або іншому експертові.

У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових
об’єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу,
яка не є додатковою.

Відповідно до вимог чинного законодавства в постанові (ухвалі) про
призначення додаткової чи повторної експертизи обов’язково вказуються
мотиви та підстава її призначення.

Однопредметною є експертиза, під час проведення якої досліджують один
вид діяльності (бухгалтерської, медичної), тому в ній беруть участь
експерти однієї спеціальності (бухгалтери, лікарі).

Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести
дослідження за участю кількох експертів-фахівців у одній галузі знань. У
разі призначення для проведення експертизи двох чи більше експертів того
самого фаху одному з них керівник експертної установи (структурного
підрозділу) надає право координувати діяльність інших експертів,
розробляти спільний план досліджень і керувати нарадою експертів.

Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести
дослідження за участю кількох експертів, які є фахівцями у різних
галузях знань.

Під час проведення комплексних досліджень експерти використовують дані
кількох галузей знань, застосовуються різні науково-технічні методи і
прийоми; у дослідженні, як правило, беруть участь кілька спеціалістів,
які репрезентують різні галузі знань.

Комплекс досліджень речових доказів у справі може бути здійснений шляхом
призначення кількох різних за своїм предметом експертиз, наприклад,
економічної, почеркознавчої, технічної експертизи документів.

Головним завданням комплексної експертизи є розв’язання питань, які
належать до суміжних знань експертів, тобто таких, що лежать у спільній
площині кількох (двох і більше) галузей знань.

За встановленими правилами експерти, котрі проводять комплексну
експертизу, складають один акт експертизи, відповідаючи за його зміст та
зроблені на основі дослідження висновки.

Перевага комплексного дослідження полягає в тому, що тут досягається
всебічність вивчення (дослідження) речових доказів та завдяки цьому
більша вірогідність правильного вирішення поставленого перед експертизою
завдання.

Складання єдиного висновку комплексної експертизи є більш доцільним,
тому що в цьому разі в одному документі в узагальненому і
систематизованому вигляді даються повні відповіді на поставлені перед
експертизою запитання. Це значно полегшує використання й оцінку
експертного висновку для слідчих та суддів.

Крім організаційних, процесуальних ознак та за її видами судову
експертизу класифікують:

за місцем проведення:

— експертизи, які проводяться в експертних установах;

— експертизи, які проводяться в неекспертних установах.

Законодавство України дозволяє залучати до здійснення експертиз
експертів-фахівців, котрі володіють спеціальними знаннями, для вирішення
конкретних питань, що виникають у ході судової справи.

Різноманітність вирішуваних питань найчастіше не дозволяє одержати на
них відповіді в рамках експертних установ. Використання досягнень
науково-технічного прогресу значно розширює за сучасних умов можливості
науково-дослідних інститутів у проведенні нових видів експертиз.

Підставою для проведення експертиз в експертних установах є передбачений
законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений
уповноваженою на те особою (постанова слідчого, визначення суду).

Організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз,
контроль за своєчасним їх проведенням і за дотриманням законів та інших
нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на керівника
експертної установи.

за термінами проведення. Строки проведення експертиз установлюються
керівником експертної установи (її структурного підрозділу) в межах:

10 днів — за матеріалами з невеликою кількістю об’єктів і нескладним
характером дослідження;

1-го місяця — за матеріалами з великою кількістю об’єктів чи зі складним
характером дослідження.

Якщо експертиза не може бути виконана у зазначені строки, більший термін
установлюється за домовленістю з органом чи особою, що призначили
експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.
Попереднє вивчення не має перевищувати 5 днів.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за
днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у
день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. У строк
проведення експертизи не включається термін виконання клопотань
експерта, пов’язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням
інших недоліків, допущених особою або органом, які призначили
експертизу.

2.3. Сутність судово-бухгалтерської

експертизи та її зв’язок із практикою

бухгалтерського обліку

Судово-бухгалтерська експертиза є одним із найпоширеніших видів судових
експертиз. Необхідність у судово-бухгалтерській експертизі виникає під
час розслідування і судового розгляду цивільних справ про привласнення,
посадові (службові) злочини, а також відносно цивільних справ, коли
необхідно проаналізувати дані про фінансово-господарські операції, що
відображені у бухгалтерському обліку.

Правила проведення судово-бухгалтерської експертизи викладені в
Інструкції про порядок проведення судово-бухгалтерських експертиз у Бюро
державної бухгалтерської експертизи Міністерства юстиції Української
РСР, ухваленої Міністерством юстиції Української РСР 30.12.1974 р.
Пізнішого нормативного документа, присвяченого судово-бухгалтерській
експертизі, ще немає. Зміни чи доповнення до Інструкції також не
вносились. Оскільки її було ухвалено до набуття чинності Конституцією
України і Законом «Про судову експертизу», то її норми необхідно
застосовувати лише в частині, що не вступає в суперечність із цими
документами.

Інструкція складається з 39 пунктів, в яких докладно висвітлені загальні
положення відносно судово-бухгалтерських експертиз, обов’язків, прав і
відповідальності експерта-бухгалтера, порядку проведення
судово-бухгалтерської експертизи, висновку експерта-бухгалтера.

У чинному в Україні законодавстві вживається поняття
«судово-бухгалтерська експертиза», проте визначення цього поняття не
дається. Виходячи з наведеного вище законодавчого поняття судової
експертизи (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу») та її
критеріїв, закріплених в інших нормативних документах, пропонуємо таке
визначення.

Судово-бухгалтерська експертиза — це дослідження фінансово-господарської
діяльності суб’єкта господарювання, яке в межах чинного законодавства
здійснюється особою, котра володіє спеціальними знаннями в галузі
бухгалтерського обліку (експертом-бухгалтером), з метою подання висновку
стосовно кола питань, поставлених органами дізнання, попереднього
слідства чи суду. Таким чином, судово-бухгалтерська експертиза — це
процесуальна дія.

Судово-бухгалтерська експертиза характеризується:

процесуально-правовим змістом;

економічним змістом.

Процесуально-правовий зміст експертизи полягає у визначенні її як
процесу, керованого системою правил, закріплених законодавчо. Із
процесуально-правового погляду судово-бухгалтерська експертиза нічим не
відрізняється від інших судових експертиз.

Економічний зміст судово-бухгалтерської експертизи полягає у реалізації
системи знань у галузі бухгалтерського обліку, фінансів, аудиту,
ревізії, економічного аналізу тощо. Перелічені особливості, пов’язані із
застосуванням спеціальних знань, виокремлюють судово-бухгалтерську
експертизу в самостійний вид судових експертиз [74, с. 10].

Судово-бухгалтерська експертиза проводиться в межах
кримінально-процесуального, цивільно-процесуального і
господарсько-процесуального законодавства особою, яка володіє
спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку, з метою
встановлення фактичних даних, що мають значення для справи.

Бухгалтерська експертиза вирішує питання діагностичного та
профілактичного характеру, коло яких досить широке. Залежно від завдань,
які мають розв’язуватися, ці питання в літературі поділяються на кілька
груп [71, с. 47—48].

А. Виявлення облікових невідповідностей, механізму їх утворення, його
впливу на показники фінансово-господарської діяльності, відхилення від
правил ведення обліку та звітності.

Б. З’ясування обставин, за яких у бухгалтерських документах були
відображені операції прийняття, зберігання, реалізації
товарно-матеріальних цінностей, надходження і витрати грошових коштів.

В. Визначення відповідності порядку обліку вимогам спеціальних правил,
обставин, що ускладнюють об’єктивне ведення бухгалтерської звітності.

Проведення судово-бухгалтерської експертизи доручають досвідченим
спеціалістам, ученим, які володіють професіональними знаннями та
застосовують новітні наукові методи досліджень.

Наука виконує пізнавальну, практичну і виховну функції, які
використовуються спеціалістами для виявлення правопорушень і здійснення
профілактичних заходів для їх попередження (запобігання, недопущення).
Названі функції (від лат. functio — призначення) застосовує
судово-бухгалтерська експертиза.

Судово-бухгалтерська експертиза визначає правильність відображення
фактів фінансово-господарської діяльності підприємства (фірми),
організації, установи в документах бухгалтерського обліку та звітності.

2.4. Завдання судово-бухгалтерської

експертизи та її зміст

Як важливий інструмент захисту інтересів громадян і юридичних осіб
судово-бухгалтерська експертиза виконує цілу низку найважливіших
завдань, які визначені Інструкцією «Про призначення і проведення судових
експертиз», затвердженою наказом Міністерства юстиції України
08.10.1998 р. № 53/5 (ст. 110).

Коло питань, які висвітлюються в процесі судово-бухгалтерської
експертизи, визначається її завданнями, а саме:

установлення документального обґрунтування нестачі або наявності лишків
товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, а також розміру
завданих матеріальних збитків за відповідний період часу і місце їх
здійснювання;

установлення правильності документального оформлення операцій з
приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху
грошових коштів;

визначення і підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих
посадовими і матеріально відповідальними особами в результаті навмисних
корисливих правопорушень;

установлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку
фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів у
бухгалтерському обліку та звітності;

підтвердження виявлених недоліків у організації бухгалтерського обліку,
звітності та контролю фінансово-господарської діяльності суб’єкта
господарської діяльності, які сприяли завданню матеріальних збитків;

установлення обґрунтування списання сировини, матеріалів, готової
продукції, товарів;

установлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу)
підприємств різних форм власності та обчислення розмірів податків;

установлення причин, які сприяли навмисному зловживанню;

установлення документального обґрунтування вимог позивача і заперечень
відповідача в частині, що стосується доцільності позову.

Виходячи з поставлених завдань судово-бухгалтерська експертиза після її
проведення дає можливість відповісти на цілу низку запитань, а саме:

чи підтверджується документально вказана в акті інвентаризації нестача
(лишок) товарно-матеріальних цінностей на даному підприємстві за
конкретний період?

в який саме період утворилась нестача і хто був відповідальним за
збереження товарно-матеріальних цінностей у цей період?

яким є розмір матеріальних збитків, завданих у зв’язку з нестачею?

чи підтверджено документально висновки ревізії в частині, що стосується
завищених обсягів і вартості виконаних робіт (наданих послуг)?

чи підтверджується документально вказане в акті заниження прибутку за
визначений період, а якщо підтверджується, то чи правильно обчислена
сума додаткових податків?

чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві розмір
завданих збитків у зв’язку з невиконанням відповідачем умов угоди?

які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення
бухгалтерського обліку, звітності і контролю, сприяли заподіянню
матеріальних збитків?

чи обґрунтовано виплачена заробітна плата за певну роботу, якщо ні, то в
якій сумі завищена чи занижена?

чи не завищена в документах фактична наявність товарів понад їх
максимально можливий залишок станом на визначену дату?

Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені й інші завдання,
виконання яких пов’язане з перевіркою додержання порядку ведення
бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів у
облікових регістрах бухгалтерського обліку тощо.

Як бачимо, спектр питань, що розв’язуються в межах судово-бухгалтерської
експертизи, досить великий.

Перелік матеріалів, що передаються експерту, залежить від завдань,
поставлених перед ним слідчим чи судом у конкретній справі.

2.5. Історичні аспекти розвитку

судово-бухгалтерської експертизи

Спеціальні знання з бухгалтерського обліку, фінансів, економіки
застосовувалися під час розгляду справ у судах ще на початку ХХ
століття.

Облік виник у Давньому Єгипті, Вавілоні, Єрусалимі, коли царський
контролер (експерт) підтверджував достовірність звіту пожертвувань,
складеного головним жерцем. В епоху Відродження книги подвійної
бухгалтерії Луки Пачолі використовувались у судах для перевірки
достовірності даних обліку. В Англії судово-бухгалтерська експертиза
з’явилась, коли почали запроваджувати посади контролерів-аудиторів.

На всіх стадіях розвитку теоретики бачили в експертизі інструмент,
необхідний для провадження слідства і суду (французький процесуаліст
Баньє), а експерта вважали науковим свідком (англо-американські
процесуалісти).

У 1921 році в Петрограді при Північно-Західній торговельній палаті було
створено відділ обліково-фінансових експертиз, який у подальшому був
реорганізований в інститут відповідальних бухгалтерів, а 1923 року при
Московському відділенні Російського технічного товариства для проведення
експертиз за завданнями судів у складі відділу обліку господарської
діяльності було організовано бюро бухгалтерської експертизи і
консультацій. Такі зміни відбувались у цій системі і в Україні.

Робота щодо організації бухгалтерської експертизи вдосконалювалась,
створювалися відповідні підрозділи. Зокрема, 1925 року при Народному
комісаріаті робітничо-селянської інспекції СРСР, насамперед з числа
спеціалістів, що працювали в державних організаціях, було створено
Інститут державних бухгалтерів-експертів.

Один з основних етапів становлення та подальшого інтенсивного розвитку
цієї галузі знань припадає на кінець 40-х років. 04.06.1947 р. Президією
Верховної Ради СРСР був ухвалений Указ «Про кримінальну відповідальність
за розкрадання державного і громадського майна». Виконання цього Указу
стало причиною збільшення кількості справ з розслідування господарських
злочинів, що, у свою чергу, вимагало значно ширшого застосування
спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку і звітності та
одержання доказів у формі висновків експертів-бухгалтерів. Отже, виникла
необхідність створення відповідної експертної установи. Розпорядженням
Голови Ради Міністрів СРСР від 02.08.1948 р. № Ю814-р при Міністерстві
фінансів СРСР було створено Бюро державної бухгалтерської експертизи з
філіями при міністерствах фінансів союзних та автономних республік і
фінансових органах на місцях.

Діяльність Бюро бухгалтерської експертизи регулювала низка
нормативно-правових документів: положення про Бюро державної
бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів СРСР, ухвалене Радою
Міністрів СРСР 19.05.1952 р., інструкція Міністерства фінансів щодо
застосування цього положення, а також порядок розрахунків за
бухгалтерські експертизи.

Згідно із зазначеними Положеннями та Інструкцією були сформовані Бюро
бухгалтерської експертизи та його філії з постійними штатними кадрами
експертів-бухгалтерів у республіках, у тому числі й в Україні, а також
областях та містах Москві і Ленінграді. Зазначеним Положенням на Бюро та
його філії покладалась функція з проведення бухгалтерських експертиз у
кримінальних і цивільних справах за завданнями органів розслідування,
прокуратури, судів та арбітражу.

У 1957 році Радою Міністрів УРСР республіканську філію було перетворено
на Бюро державної бухгалтерської експертизи при Міністерстві фінансів
УРСР з філіями при обласних відділеннях. А 02.02.1957 р. Радою Міністрів
УРСР ухвалено постанову № 111 «Про Бюро державних бухгалтерських
експертиз при Міністерстві фінансів України». Відповідно до цієї
постанови Міністерством фінансів України було видано Інструкцію від
20.06.1957 р. № 1 щодо застосування зазначеної постанови.

Для поліпшення діяльності Бюро та координації функцій постановою Ради
Міністрів УРСР від 04.01.1970 р. Бюро і його обласні філії в повному
складі штатних працівників підпорядковано Міністерству юстиції України.

Зі становленням Бюро бухгалтерської експертизи розпочався новий етап
розвитку судово-бухгалтерської експертизи в Україні.

Міністерством юстиції України за погодженням з Прокуратурою та Верховним
Судом України було розроблено Інструкцію «Про порядок проведення
судово-бухгалтерських експертиз в Бюро державної бухгалтерської
експертизи Міністерства юстиції України» від 30.12.1974 р. Це був перший
в Україні нормативно-правовий документ, яким визначались процесуальні,
організаційні, правові засади призначення та проведення бухгалтерських
експертиз.

Протягом трьох десятиліть підпорядкування бухгалтерської експертизи
Міністерству юстиції України структура і функції Бюро та його філій
зазнали певних змін: обласні філії Бюро були перетворені на міжобласні
та їх експертні підрозділи, за якими закріплювались зони обслуговування
відповідних територій.

У квітні 1990 року республіканське Бюро було ліквідовано,

а кадровий склад експертів-бухгалтерів Бюро та міжобласних філій з
відповідними функціями передано до Київського і Харківського
науково-дослідних інститутів судових експертиз та Одеської лабораторії
південного регіону України.

Після ухвалення 1994 року Закону України «Про судову експертизу» значно
розширилася система науково-дослідних інститутів судових експертиз
Міністерства юстиції України. Так,

у 1995 році на базі лабораторій та відділень було створено Донецький,
Львівський та Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз, а
на їхні відповідні підрозділи покладено функції з виконання
судово-бухгалтерських експертиз.

За ці роки лабораторії судово-бухгалтерської експертизи значно розширили
коло розв’язуваних ними завдань, почали проводити складні та нові види
економічних досліджень. Експерти-бухгалтери оволоділи новими
економічними спеціальностями з дослідження документів про
фінансово-кредитні операції, економічну діяльність підприємств і
організацій. З розширенням кола завдань, що вирішувались
експертами-бухгалтерами, виникла необхідність у зміні самої назви цього
виду експертизи. Рішенням Президії науково-консультативної та методичної
ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від
30.01.2001 р. судово-бухгалтерську експертизу було перейменовано на
судово-економічну.

Сучасне тлумачення судово-бухгалтерської (судово-економічної) експертизи
полягає в тому, що в її функції входять економічні дослідження
конфліктних ситуацій у господарській діяльності, які стали об’єктами
розслідування правоохоронними органами для усунення та запобігання їм у
майбутньому.

Перелік контрольних запитань,

що на них треба відповісти, готуючи тему 2

1. Розкрийте поняття «судова експертиза».

2. Який зв’язок існує між судовими експертизами та правоохоронною
діяльністю?

3. Назвіть види судових експертиз.

4. За якими ознаками класифікуються судові експертизи?

5. Дайте визначення експертизи: первинної, повторної, основної,
додаткової.

6. Визначте сутність експертиз: однопредметних, комісійних, комплексних.

7. До яких видів експертиз належить судово-бухгалтерська експертиза?

8. Розкрийте поняття «судово-бухгалтерська експертиза».

9. У чому полягає процесуально-правовий та економічний зміст
судово-бухгалтерської експертизи?

10. Завдання судово-бухгалтерської експертизи та їхній зміст.

11. Охарактеризуйте історичні етапи розвитку судово-бухгалтерської
експертизи.

Рекомендована література за темою:

[1; 4; 5; 30; 56; 70, с. 235—247, 259—260; 71, с. 37—54; 72, с. 110—115;
74, с. 10—11].

ТЕМА 3. ПРЕДМЕТ І МЕТОД

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

ПЛАН

3.1. Предмет і об’єкти судово-бухгалтерської експертизи.

3.2. Методи, методичні прийоми і процедури судово-бухгалтерської
експертизи.

Самостійне вивчення теми передбачає засвоєння основних питань за типовою
програмою дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза» відповідно до
питань, сформульованих у плані лекційних занять. Ключові питання цієї
теми докладно викладено у навчальному посібнику «Судово-бухгалтерська
експертиза» [71, с. 55—66]. Для глибшого засвоєння матеріалу необхідно
опрацювання інших літературних джерел, рекомендованих за цією темою.

Вивчення цієї теми надає студентам можливість:

засвоїти поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи;

розбиратися в усіх об’єктах судово-бухгалтерської експертизи;

зрозуміти загальнонаукові та частково наукові методи дослідження;

опанувати всіма методичними прийомами та процедурами
судово-бухгалтерської експертизи.

3.1. Предмет і об’єкти судово-бухгалтерської експертизи

Визначення загального поняття предмета судово-бухгалтерської ґрунтуються
на знаннях у галузі бухгалтерського обліку, потрібних для розв’язання
питань, які виникають у судово-слідчій практиці. У кожному конкретному
випадку використовується не вся сукупність бухгалтерських знань, а лише
ті з них, які необхідні для відповіді на поставлені запитання. При цьому
бухгалтер повинен мати необхідну кваліфікацію і бути компетентним у
своїй спеціальності.

В економічній літературі немає єдиного визначення предмета
судово-бухгалтерської експертизи. За В. Д. Понікаровом, «…предмет
судово-облікової експертизи визначається конкретними поставленими
завданнями і змістом питань, які вона вирішує. Як правило, основні
питання, на які експерт повинен дати відповідь у своєму висновку,
пов’язані з обґрунтуванням висновків проведеної ревізії
фінансово-господарської діяльності підприємства, яке перевіряється» [72,
с. 116].

Як зазначає Л. Ф. Алексєєва в «Основах судебно-бухгалтерской
экспертизы», «…предметом судово-бухгалтерської експертизи слід уважати
відображення фінансово-господарської діяльності підприємства у
відповідних документах. Отже, предметом судово-бухгалтерської експертизи
є бухгалтерські проведення, які відбивають фінансово-господарську
діяльність і є її частиною».

За М. І. Камликом, «…предметом судової бухгалтерії є негативні зміни в
господарській діяльності підприємств і організацій, які спричинені
будь-якими деструктивними факторами» [69, с. 6].

Це поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи базується на тому,
що його сутність характеризується такими особливостями:

зв’язком з господарською діяльністю;

відображенням у бухгалтерському обліку;

колом питань, поставлених слідчим (судом) експерту-бухгалтеру;

наявністю висновку, зробленого спеціалістом у галузі бухгалтерського
обліку.

Проте необхідно розрізняти поняття судово-бухгалтерської експертизи як
дослідження явищ господарської діяльності і предмета
судово-бухгалтерської експертизи, яка проводиться у конкретній справі.

У першому випадку предметом експертизи є питання, які входять до
компетенції бухгалтера-експерта, у другому — предметом експертизи є
питання слідчого або суду, що поставлені бухгалтеру-експерту в
конкретній справі.

Поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи тісно пов’язане з
поняттям об’єкта експертного дослідження.

Об’єктами судово-бухгалтерської експертизи є:

1. Облікові бухгалтерські документи.

2. Облікові регістри, в яких відображені господарські операції (книги,
журнали-ордери, оборотні відомості, картки обліку тощо).

3. Комп’ютерна інформація.

4. Документи бухгалтерської звітності (звіти касирів, авансові звіти,
товарні звіти матеріально відповідальних осіб та ін.).

5. Форми фінансової звітності підприємства.

6. Матеріали інвентаризацій (інвентарні описи, звіряльні відомості,
протоколи рішень інвентаризаційних комісій, пояснення матеріально
відповідальних осіб).

7. Акти проведених ревізій.

8. Інші офіційні документи (накази про прийняття на роботу і звільнення,
трудові договори і контракти, договори про матеріальну відповідальність,
листування з банками, різні довідки тощо).

9. Протоколи допитів обвинувачуваних та свідків, протоколи очних ставок,
огляд і вилучення документів.

10. Неофіційні документи, що мають значення для судово-бухгалтерської
експертизи.

11. Висновки експертів інших галузей знань (товарознавчої, будівельної,
технологічної та ін.).

12. Інші документи, що регламентують діяльність суб’єкта [71, с. 57—58].

Експерт-бухгалтер може досліджувати лише ті документи, які є в справі і
надані йому слідчим або судом.

Якщо в основу дослідження покладена лише ксерокопія документа, то
експерт має зазначити це у своєму висновку.

Документ, наданий на дослідження експерту, має бути перевірений ним як з
формального боку, так і за суттю відображених у ньому операцій. Згідно з
Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку (затверджене наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88), для
того щоб документ мав юридичну силу і доказовість, він має містити всі
передбачені обов’язкові реквізити.

Усі документи, з якими працює експерт, можна класифікувати як
доброякісні та недоброякісні, про що докладніше див. [71, с. 58].

Експерт-бухгалтер не вправі втручатися у вирішення питання про дійсність
документів — це виходить за межі його компетенції.

3.2. Методи, методичні прийоми і процедури

судово-бухгалтерської експертизи

У широкому значенні метод — це:

спосіб пізнання, дослідження об’єктів, явищ;

прийом, спосіб або характер діяльності.

Кожна наука, у тому числі й судово-бухгалтерська експертиза, досліджує
свій предмет за допомогою загальнонаукових і частково наукових методів.

Методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність методичних
прийомів і способів, які застосовуються експертом-бухгалтером під час
дослідження документів та інших матеріалів, наданих йому слідчим або
судом.

Розвиток судово-бухгалтерської експертизи як економіко-правової
дисципліни нерозривно пов’язаний зі створенням її методології, яка
включає в себе систему загальнонаукових і частково наукових методів і
прийомів дослідження (рис. 3.1).

Загальнонаукові методи є сукупністю принципів і категорій
матеріалістичної діалектики та загальнонаукової теорії пізнання. Вони
базуються на використанні таких прийомів, як аналіз і синтез, індукція і
дедукція, абстрагування і конкретизація, аналогія і моделювання,
системний і функціонально-вартісний аналіз [71, с. 59—61].

Таким чином, загальнонаукові методи в практиці органів внутрішніх справ
частіше за все використовуються для дізнання і виявлення ознак скоєння
корисливих правопорушень.

Частково наукові методи дослідження розроблені на основі досягнень
економічних і юридичних наук, досвіду слідчої, контрольно-ревізійної і
судово-експертної практики. До них належать такі прийоми:

1) розрахунково-аналітичні;

2) документальні;

3) органолептичні;

4) узагальнення, оцінка та реалізація результатів експертиз.

Рис. 3.1. Схема методів та методичних прийомів

судово-бухгалтерської експертизи

Розрахунково-аналітичні прийоми включають:

а) економічний аналіз;

б) статистичні розрахунки;

в) економіко-математичні методи [71, с. 61—62].

Слідча і судова практики як докази в кримінальній справі використовують
не всі матеріали економічного аналізу, а лише ті з них, які, виявляючи
негативне відхилення, не мають задовільних економічних пояснень, але
логічно розкривають свій зв’язок з розслідуваними злочинами.

Проте виявлення в ході економічного аналізу негативних тенденцій і
відхилень від нормативного перебігу виробни-

чих процесів за нормами самі по собі не є порушенням законодавства, а
лише вказують напрямок проведення більш докладного подальшого
дослідження. Докази ж скоєння протиправних дій у сфері економіки
встановлюються документальними і органолептичними прийомами
судово-бухгалтерської експертизи.

2. Документальні прийоми судово-бухгалтерської експертизи включають такі
види контролю наданих матеріалів:

формальну й арифметичну перевірки документів;

нормативно-правову оцінку відображених у документах господарських
операцій;

логічний контроль об’єктивної можливості виконання документально
оформлених господарських операцій;

цілковите і нецілковите (у т. ч. вибіркове) спостереження;

зустрічну перевірку документів або записів у облікових регістрах через
порівняння їх з однойменними чи взаємозв’язаними даними підприємств і
організацій, з якими підприємство, що перевіряється, має господарські
зв’язки;

спосіб зворотного рахунку, що ґрунтується на попередній експертній
оцінці матеріальних витрат, з метою подальшого визначення (зворотним
рахунком) величини безпідставних списувань сировини та матеріалів на
виробництво окремих видів продукції;

оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій за даними
кореспондуючих рахунків бухгалтерського обліку і т. п.

Ці прийоми є єдиними як під час проведення ревізій, так і в ході
бухгалтерської експертизи. Конкретні ж процедури досліджень
бухгалтерських документів залежать від способів використання облікових
даних для порушень чинного законодавства і маскування зловживань.

При цьому порушення законодавства знаходить своє відображення в
облікових документах у трьох формах:

суперечність (невідповідність) у змісті окремого документа;

суперечність у змісті кількох взаємозв’язаних документів;

порушення чинного порядку відображення господарських операцій.

Методи дослідження облікової інформації можна розділити на такі групи:

І. Прийоми дослідження окремого документа.

ІІ. Прийоми дослідження кількох документів, які відображають одну й ту
саму або взаємозв’язані операції.

ІІІ. Прийоми перевірки відображення господарських операцій у
бухгалтерському обліку [71, с. 63—65].

3. Органолептичні* прийоми (експертами застосовуються тільки результати,
а проводять такі роботи ревізори та інші спеціалісти) включають:

а) контрольні заміри робіт, що застосовуються для перевірки наявності
виконаних будівельно-монтажних робіт, обсягів виробництва, робіт і
послуг;

б) суцільні (безперервні) спостереження — прийом статистичного контролю
фактичного стану об’єкта (наприклад, проведення хронометражних
спостережень під час експертизи норм виробітку);

в) вибіркові спостереження — прийом статистичного дослідження якісних
характеристик об’єкта, коли суцільний контроль технічно неможливий
(наприклад, для визначення дефектів товарів, які надходять у торгівлю);

г) технологічні експертизи — прийом контролю інженерної і технічної
підготовки виробництва, а також якості продукції, що випускається
(наприклад, контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, який
застосовується для визначення обґрунтованості норм витрат матеріальних
ресурсів, і вихід готової продукції);

ґ) службове розслідування — сукупність прийомів перевірки дотримання
службовими особами та іншими працівниками нормативно-правових актів, що
регулюють виробничі відносини в різних галузях народного господарства;

д) експеримент — науково організований дослід з метою експертного
дослідження результатів виконаних процесів.

4. Методичні прийоми узагальнення, оцінювання і реалізації результатів
експертного дослідження включають класифікацію і групування
правопорушень за їхньою економічною однорідністю та хронологічною
послідовністю, аналітичну систематизацію даних експертизи способом
оформлення таблиць, складання експертного висновку і передачу його
правоохоронним органам, оцінку його слідчим і судом, допит експерта і
розробку на підставі експертних висновків профілактичних заходів,
спрямованих на зміцнення законності і правопорядку.

Усі згадані вище прийоми можна поділити на прийоми загальної методики та
прийоми часткової методики.

Прийоми загальної методики є однаковими для всіх видів контролю
(ревізія, аудит) і застосовуються експертом незалежно від характеру
злочину, який розслідується, галузі економіки і специфіки підприємства
(методи економічного аналізу, прийоми документального дослідження і
методи фактичного контролю).

Проте способи скоєння злочинів у різних галузях економіки мають свої
характерні риси і специфіку відображення в обліку. Тому
експерт-бухгалтер нарівні із загальними прийомами застосовує і часткові.

Прийоми часткової методики залежать від характеру правопорушень, місця
їх скоєння, особливостей документування і обліку операцій, що
застосовуються на конкретному підприємстві.

Сукупність часткових прийомів, які використовуються в процесі
дослідженні матеріалів конкретних справ, становить зміст часткової
методики судово-бухгалтерської експертизи, яка самостійно визначається
експертом-бухгалтером залежно від його досвіду і кваліфікації для
розв’язання конкретно поставлених питань.

Перелік контрольних запитань,

що на них треба відповісти, готуючи тему 3

1. Дайте визначення поняття «предмет судово-бухгалтерської експертизи».

2. Назвіть об’єкти судово-бухгалтерської експертизи.

3. Дайте характеристику кожному об’єкту судово-бухгалтерської
експертизи.

4. У чому полягає метод судово-бухгалтерської експертизи?

5. Охарактеризуйте загальнонаукові та частково наукові методи
дослідження.

6. Які є методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи?

7. Розкрийте систему розрахунково-аналітичних методичних прийомів
судово-бухгалтерської експертизи.

8. Розкрийте систему документальних методичних прийомів
судово-бухгалтерської експертизи.

9. Охарактеризуйте органолептичні методичні прийоми
судово-бухгалтерської експертизи.

10. Розкрийте сутність методичного прийому судово-бухгалтерської
експертизи — узагальнення, оцінювання та реалізації результатів
експертного дослідження.

Рекомендована література за темою:

[4; 30; 49; 70, с. 249—250; 71, с. 55 — 66; 73, с. 116—136; 76, с. 105].

ТЕМА 4. ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ

ЕКСПЕРТИЗИ

ПЛАН

4.1. Загальна організація судово-бухгалтерської експертизи в Україні.

4.2. Процес судово-бухгалтерської експертизи та його стадії.

4.3. Порядок атестації судових експертів та основні кваліфікаційні
вимоги до них.

4.4. Організація інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської
експертизи.

4.5. Використання автоматизованої системи обробки інформації в процесі
судово-бухгалтерської експертизи.

4.6. Планування проведення судово-бухгалтерської експертизи.

У процесі самостійного вивчення теми «Організація судово-бухгалтерської
експертизи» необхідно зосередити зусилля на засвоєнні основних питань за
типовою програмою курсу та комплексі питань, сформульованих у плані
лекційних занять. Ці питання достатньо повно висвітлені в навчальному
посібнику «Судово-бухгалтерська експертиза» [71, с. 68—84]. Для глибшого
їх засвоєння бажано опрацювати також рекомендовані за цією темою
законодавчо-нормативну інформацію та інші літературні джерела.

Самостійно вивчаючим дану тему потрібно передусім чітко усвідомити, які
повноваження мають державні спеціалізовані установи і відомчі служби, що
здійснюють судово-експертну діяльність в Україні, та Координаційна рада
з проблем судової експертизи.

У подальшому слід засвоїти процес судово-бухгалтерської експертизи та
його стадії, порядок проведення атестації судових експертів, основні
завдання організації інформаційного забезпечення, використання
автоматизованої системи обробки інформації у процесі СБЕ та планування
судово-бухгалтерської експертизи.

Студенти, вивчаючи цю тему, зможуть:

зрозуміти організацію судово-бухгалтерської експертизи та функції
Управління експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції
України;

засвоїти повноваження Координаційної ради з проблем судової експертизи;

охарактеризувати стадії судово-бухгалтерської експертизи;

засвоїти порядок проведення атестації, присвоєння кваліфікаційних класів
та реєстрації судових експертів;

дати визначення системи інформаційного забезпечення
судово-бухгалтерської експертизи;

засвоїти використання автоматизованої системи обробки інформації в
процесі судово-бухгалтерської експертизи;

знати особливості планування процесу судово-бухгалтерської експертизи.

4.1. Загальна організація судово-бухгалтерської

експертизи в Україні

Організація (від фр. organisation) — це побудова, впорядкування певного
процесу, явища тощо.

Судово-експертну діяльність в Україні здійснюють державні спеціалізовані
установи та відомчі служби:

науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції
України та Міністерства охорони здоров’я України;

експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та
Служби безпеки України.

Координацію організації судово-експертної діяльності в Україні здійснює
Міністерство юстиції України.

Одними з основних завдань Міністерства юстиції є організація експертного
забезпечення правосуддя, формування державного замовлення на
науково-дослідні роботи в галузі судової експертизи, контроль за
діяльністю підвідомчих науково-дослідних інститутів судових експертиз,
координація роботи відповідних державних органів з питань розвитку
судової експертизи, контроль за судово-експертною діяльністю, атестація
судових експертів.

У системі Міністерства юстиції діють Київський, Харківський, Львівський,
Одеський та Донецький науково-дослідні інститути судових експертиз, які
мають філії у Вінниці, Дніпропетровську, Тернополі, Чернігові,
Сімферополі, Севастополі, Херсоні, Черкасах.

Експертні установи Міністерства охорони здоров’я України складаються зі
судово-медичних бюро та судово-психіатричних відділень, які є майже в
кожному обласному центрі.

У системі Міністерства внутрішніх справ України для проведення судових
експертиз створено криміналістичний центр, який має обласні філії.

Крім того, судово-експертна діяльність може здійснюватись на
підприємницьких засадах на підставі спеціальних дозволів,

а також окремими громадянами на підставі разових договорів. Міністерство
юстиції України веде Реєстр атестованих експертів державних і
підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, попереднього
слідства та суди зобов’язані доручати проведення судових експертиз
здебільшого спеціалістам, внесеним до цього реєстру.

Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної
діяльності покладається на ті міністерства та відомства, до складу яких
входять відповідні спеціалізовані установи та заклади, що здійснюють
відповідний вид судової експертизи, у тому числі й судово-бухгалтерську.

Для розгляду найважливіших питань розвитку судової експертизи, що мають
міжвідомчий характер, при Міністерстві юстиції України створюється
Координаційна рада з проблем судової експертизи.

На Координаційну раду з проблем судової експертизи покладається
обговорення та розробка рекомендацій, про що викладено в посібнику [71,
с. 70—71].

Організаційно-фінансове забезпечення судово-бухгалтерської експертизи в
Україні визначається Законом України «Про судову експертизу».

Здійснення науково-дослідними установами судових експертиз, наукових
розробок з питань організації та проведення судових експертиз
фінансується з державного бюджету. Виконання судових експертиз іншими
спеціалізованими установами та відомчими службами фінансується за
рахунок коштів, що виділяються їм на цю мету з державного та місцевих
бюджетів, а науково-дослідними установами — за рахунок замовника.

Інші роботи зазначені установи та служби проводять на госпрозрахункових
засадах.

Перелік державних платних послуг, які надаються науково-дослідними
інститутами судових експертиз Міністерства юстиції, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1999 за № 1432. Ці
послуги надаються інститутами судових експертиз юридичним та фізичним
особам на договірних засадах за плату в обсязі витрат, пов’язаних з їх
виконанням. Перелік платних послуг викладено у посібнику [71, с. 71—72].

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про судову експертизу» на працівників
державних спеціалізованих установ судових експертиз поширюються
особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення,
передбачені Законом України «Про державну службу».

Керівники спеціалізованих установ та відомчих служб за отримання згоди
від органу або особи, які призначили судову експертизу, мають право
включати до складу експертних комісій спеціалістів інших держав. Такі
спільні експертні комісії здійснюють судові експертизи відповідно до
умов та положень процесуального законодавства України. Плата іноземним
фахівцям за участь у судовій експертизі та відшкодування інших витрат,
пов’язаних з її виконанням, здійснюється, відповідно, за домовленістю
сторін.

Спеціалізовані установи та відомчі служби, які виконують судові
експертизи, користуються правом установлювати міжнародні наукові зв’язки
з інституціями криміналістики інших країн, проводити спільні наукові
конференції, обмінюватися науковою інформацією та випускати спільні
видання в галузі судової експертизи і криміналістики.

Охорону приміщень і територій установ судових експертиз забезпечує
Міністерство внутрішніх справ за рахунок коштів, які виділяються йому
для цього з державного бюджету.

4.2. Процес судово-бухгалтерської

експертизи та його стадії

Як будь-який дослідний процес, провадження експертизи включає такі
стадії:

підготовчу;

організаційно-методичну;

дослідну;

узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертизи (див.
рис. 4.1).

Рис. 4.1. Стадії процесу судово-бухгалтерської експертизи

4.3. Порядок атестації судових експертів

та основні кваліфікаційні вимоги до них

В Україні застосовується атестація судових експертів узагалі та
експертів-бухгалтерів зокрема. Метою атестації судового експерта є
забезпечення належного професійного рівня керівних працівників та
фахівців, які залучаються до проведення судових експертиз або беруть
участь у розробках теоретичної та методичної бази судової експертизи.
Залежно від спеціалізації і рівня підготовки їм присвоюють кваліфікацію
судового експерта з дозволом проведення певного виду експертиз і
кваліфікаційний клас.

Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів
визначається міністерствами і відомствами, до систем яких входять
спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові
експертизи.

У системі Міністерства юстиції України створюються:

1) експертно-кваліфікаційні комісії (ЕКК) науково-дослідних інститутів
судових експертиз;

2) центральна експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства юстиції
України (ЦЕКК).

Саме визначення рівня професійної підготовки працівників інститутів
через їхню атестацію для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного
класу судового експерта є головним завданням експертно-кваліфікаційних
комісій науково-дослідних інститутів судових експертиз.

Експертно-кваліфікаційна комісія створюється у складі:

керівника інституту або його заступника;

керівників структурних підрозділів;

найдосвідченіших спеціалістів, які мають кваліфікацію судових експертів,
стаж наукової та практичної роботи за спеціальністю не менше п’яти
років;

спеціалістів з процесуальних питань судової експертизи.

Серед таких спеціалістів має бути не менше двох фахівців тієї
спеціальності й того класу, з яких комісія проводить атестацію.

Комісія формується з постійних членів та змінного складу.

До постійного складу комісії входять:

голова;

заступник голови;

секретар;

фахівці з процесуальних питань.

ЕКК відповідно до покладених на неї завдань:

розглядає подання, складене безпосереднім керівником експерта, який
підлягає атестації, та документи, що додаються (характеристика, копія
диплома про освіту, витяг з трудової книжки);

організує попереднє рецензування поданих рефератів та проектів висновків
експертів;

допускає експерта або відмовляє йому в допуску до атестації;

приймає кваліфікаційний іспит.

Кандидати на здобуття кваліфікації експерта-бухгалтера складають
письмовий (реферат і проекти висновків експерта) та усний (співбесіда)
іспити з питань бухгалтерського, податкового обліку, з економічного
аналізу, контролю й аудиту, судово-бухгалтерської експертизи,
кримінального, цивільного, трудового та інших галузей права.

За наслідками іспиту та перегляду відповідних документів залежно від
рівня професійних знань, стажу і досвіду експерта ЕКК ухвалює одне з
таких рішень:

про присвоєння відповідного кваліфікаційного класу та кваліфікації
судового експерта;

про підтвердження раніше присвоєного кваліфікаційного класу та
кваліфікації;

про пониження кваліфікаційного класу судового експерта;

про позбавлення кваліфікаційного класу та кваліфікації судового
експерта;

про відмову в присвоєнні кваліфікації судового експерта.

Результати атестації щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового
експерта заносять до атестаційного листка, що підписується головуючим на
засіданні ЕКК, секретарем та членами комісії, які брали участь у
засіданні, і повідомляються працівнику, котрий атестувався, одразу після
проведення засідання (див. дод. 2).

Матеріально-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення діяльності
експертно-кваліфікаційних комісій покладається на інститути, в яких
працюють комісії. ЕКК користується штампом і печаткою інституту, в якому
працює.

Основні завдання Центральної експертно-кваліфікаційної комісії
Міністерства юстиції:

проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта
фахівцям підприємницьких структур і громадянам;

розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, що
працюють у державних, підприємницьких структурах або одноосібно;

визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судових експертів.

Для присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу фахівці державних
установ повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку в галузі
судової експертизи, знати чинне законодавство та інші нормативні акти,
що регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз.

На підставі рішення комісії фахівцю видається, відповідно, Свідоцтво про
присвоєння кваліфікації судового експерта (див. дод. 3). Свідоцтво
підписується головою комісії і секретарем, засвідчується печаткою ЦЕКК,
реєструється в журналі, який веде секретар комісії.

Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта дійсне протягом
п’яти років для працівників інститутів та інших державних експертних
структур і трьох років — для громадян, що працюють у підприємницьких
структурах або проводять судові експертизи за разовими договорами.
Термін дії свідоцтва продовжується після підтвердження експертом своєї
кваліфікації, про що ставиться відповідна позначка у свідоцтві.

Кандидати на здобуття кваліфікації за спеціальністю економічної
експертизи можуть атестуватися за такими експертними спеціальностями:

1. Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності.

2. Дослідження документів про фінансово-кредитні операції.

3. Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і
організацій (див. дод. 4).

Фахівці, яким присвоєна кваліфікація судового експерта, вносяться до
Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких
структур і громадян відповідно до чинного законодавства України.

Цей реєстр є офіційною автоматизованою системою обліку спеціалістів,
яким органи дізнання, досудового слідства, суду мають переважно доручати
проведення судових експертиз.

До Реєстру атестованих судових експертів державних та підприємницьких
структур і громадян вносять такі дані про спеціалістів:

реєстраційний номер;

прізвище, ім’я та по батькові судового експерта;

дата включення до реєстру;

вид експертизи, експертна спеціальність;

адреса, телефон, факс судового експерта державної, підприємницької
структури або судового експерта-громадянина;

назва експертно-кваліфікаційної комісії, дата та номер її рішення;

номер та термін дії свідоцтва;

кваліфікаційний клас судового експерта.

Кожному судовому експерту в реєстрі присвоюється особистий реєстраційний
номер, що складається з:

букви Д — для судових експертів державних структур; П — для судових
експертів підприємницьких структур; Г — для судових експертів—громадян;

порядкового номера державної реєстрації;

року реєстрації.

Підставою для виключення з реєстру є рішення експертно-кваліфікаційної
комісії державної структури:

про позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфікаційного
класу;

про скасування свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта
через визнання судового експерта недієздатним або його засудження.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» судовий
експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути
притянутий до відповідальності:

дисциплінарної;

матеріальної;

адміністративної;

кримінальної.

Центральна експертно-кваліфікаційна комісія виступає як апеляційна
комісія з розгляду скарг фахівців науково-дослідних інститутів судових
експертиз на рішення експертно-кваліфікаційних комісій інститутів.

Основними завданнями Центральної експертно-кваліфікаційної комісії
Міністерства юстиції України є:

проведення атестації з метою присвоєння кваліфікації судового експерта
фахівцям підприємницьких структур та громадянам;

розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів;

визначення порядку та умов підвищення кваліфікації судових експертів.

Судово-експертна діяльність (яка до 2000 року підлягала ліцензуванню)
може здійснюватись на підприємницьких засадах, а також окремими
громадянами за разовими договорами. Скасування ліцензування
судово-експертної діяльності, яка була зафіксована в Законі України «Про
ліцензування окремих видів господарської діяльності», призвело до того,
що до сфери судової експертизи приєдналась велика кількість
експертів-підприємців. Вони, з одного боку, надають певну допомогу в
забезпеченні правосуддя додатковою кількістю експертиз у кримінальних і
цивільних справах, а з іншого — їхні дослідження без належного нагляду з
боку Міністерства юстиції можуть заподіяти шкоду інтересам правосуддя,
про що див. у посібнику [71, с. 78—79].

4.4. Організація інформаційного забезпечення

судово-бухгалтерської експертизи

Дуже важливе значення під час проведення судово-бухгалтерських експертиз
має інформаційне забезпечення.

Ст. 20 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що установи,
організації та підприємства незалежно від форми власності зобов’язані
надавати спеціалізованим установам та відомчим службам, які проводять
судові експертизи, на їхні запити натуральні зразки або каталоги своєї
продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для
створення і оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи.

Спеціалізовані установи та відомчі служби, що проводять судові
експертизи, мають право отримувати від судів, органів дізнання і
попереднього слідства знаряддя злочину та інші речові докази, щодо яких
закінчено провадження у справах, для використання в експертній і
науковій діяльності.

Рис. 4.2. Система інформаційного забезпечення

судово-бухгалтерської експертизи [74, с. 19]

Інформаційне забезпечення експертизи являє собою сукупність відомостей,
які характеризують фактичний стан об’єкта дослідження та його
законодавчо-нормативне, нормативне-правове забезпечення, що регламентує
процес проведення судово-бухгалтерської експертизи (рис. 4.2).

Основними завданнями організації інформаційного забезпечення є:

інформування учасників судово-бухгалтерської експертизи про стан
досліджуваних об’єктів;

інформування учасників експертизи про функціонування даних об’єктів і
відповідність нормативно-правовим актам та законодавству;

інформаційне забезпечення експерта-бухгалтера і працівників
правоохоронних органів з питань, що стосуються розслідуваних справ.

Фактографічна інформація — сукупність даних економічного характеру про
факти, що дійсно відбулися у виробничій і фінансово-господарській
діяльності підприємства та відображені у первинних документах
бухгалтерського обліку, облікових регістрах бухгалтерського,
оперативного і статистичного обліку, а також у звітності про діяльність
підприємства.

Орієнтовний перелік матеріалів, які слідчий направляє для експертного
дослідження (фактографічна інформація), наведено у посібнику [71,
с. 81—82].

Основна діяльність експерта-бухгалтера пов’язана з дослідженням
бухгалтерських документів, що згідно з КПК України передбачені в числі
джерел доказів у розслідуваній справі.

4.5. Використання автоматизованої

системи обробки інформації в процесі

судово-бухгалтерської експертизи

Значний прогрес на ринку систем автоматизації дає змогу розширити сферу
використання комп’ютерної техніки у процесі судово-бухгалтерської
експертизи, що дозволить удосконалити експертне дослідження та скоротити
витрати робочого часу на здійснення розрахункових,
арифметично-технічних, аналітичних, логічних та інших процедур.

Можливості ЕОМ забезпечують не лише універсальний характер їх
застосування (виходячи із загальних методологічних підходів організації
судово-бухгалтерської експертизи), але й проявляються, зокрема, у
створенні істотних передумов для підвищення швидкості і якості
експертного дослідження, посилення обґрунтованості пропозицій щодо
кінцевих результатів експертизи тощо.

Складові комп’ютерної системи наведені на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Складові комп’ютерної системи

Практичне застосування ЕОМ у процесі судово-бухгалтерської експертизи
залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх
використання, що передбачають наступні варіанти:

використання виключно персональних комп’ютерів;

використання одного центрального комп’ютера (серверу) і терміналів для
введення даних;

об’єднання персональних комп’ютерів в локальну мережу (цим
забезпечується обмін даними між різними ділянками бухгалтерського
обліку);

об’єднання персональних комп’ютерів в локальну мережу з одним або
кількома потужними комп’ютерами (серверами) та вихід до глобальних мереж
(зокрема Інтернет).

Функціонування автоматизованої системи обробки інформації дає змогу в
процесі судово-бухгалтерської експертизи автоматизувати пошук необхідної
інформації та вирішувати типові експертні процедури. Конкретне завдання
і його вирішення фіксується

в операційній пам’яті комп’ютера. Після повного виконання поставленого
завдання або за спеціальним запитом користувача (в даному випадку
експерта-бухгалтера) персональний комп’ютер видає чітку і вичерпну
відповідь. Обробка інформації при цьому здійснюється стандартними
засобами операційної системи, що сприяє прискоренню проведення
експертного дослідження і підвищує наукову обґрунтованість його
висновків.

Автоматизована обробка інформації в дослідженнях судово-бухгалтерської
експертизи включає алгоритмізацію і постановку задач, які перебувають у
компетенції експерта-бухгалтера, програмне забезпечення вирішення
конкретних задач і реалізації опрацьованої інформації з метою доведення
висунутих гіпотез та узагальнення висновків експертизи, розробку
рекомендацій з профілактики виявлених правопорушень у подальшій
діяльності підприємства.

Основи автоматизації і алгоритмізації процедур судово-бухгалтерської
експертизи схематично зображені на рис. 4.4 і 4.5.

Не заперечуючи необхідність й економічну доцільність впровадження
автоматизованої системи обробки інформації в дослідженнях
судово-бухгалтерської експертизи, необхідно наголосити, що експертні
процедури переважно проводяться несистематично, відповідно обсяги
досліджень не забезпечують повного завантаження високотехнологічних ЕОМ.
Найбільш оптимальним і перспективним варіантом АСОІ в дослідженнях
судово-бухгалтерської експертизи є створення локального автоматизованого
робочого місця експерта-бухгалтера із застосуванням персональних
комп’ютерів.

Рис. 4.4. Модель інформаційного забезпечення процесу

судово-бухгалтерського дослідження [74, с. 24]

Рис. 4.5. Модель системи комп’ютеризації

експертного дослідження [74, с. 24]

У зв’язку з широким упровадженням комп’ютерних технологій обліковий
процес для оцінки і вивчення інформації, що зберігається у комп’ютері і
на магнітних носіях, можуть бути використані дані нового роду судових
експертиз — комп’ютерно-технічної [див. 71, с. 82].

Зауважимо, що експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які
підлягають дослідженню.

4.6. Планування проведення

судово-бухгалтерської експертизи

Планування процесу проведення експертизи здійснюється безпосередньо в
експертній установі, якій доручено проведення експертизи. Метою
планування є організація роботи експертів.

Для того щоб забезпечити виконання завдання судово-бухгалтерської
експертизи у зазначені строки, керівник групи експертів складає
план-графік її проведення. Кожний член експертної групи за завданням
керівника розподіляє визначені йому роботи на складові елементи й
установлює час для їх завершення.

Закріплених законодавчо точних норм затрат часу на виконання робіт
проведення судово-бухгалтерської експертизи немає, тому тривалість робіт
визначають на основі практичного досвіду експертів.

Приблизна форма плану-графіка проведення судово-бухгалтерської
експертизи має такий вигляд:

ПЛАН-ГРАФІК

проведення судово-бухгалтерської експертизи відповідно

до завдання Лабораторії судово-економічних досліджень

Київського НДІ

судових експертиз Міністерства юстиції України

Від 25 січня 200_ р. № 55 у кримінальній справі у звинуваченні
Петренка Н. К.

Для проведення експертизи встановлено строк 20 днів.

Початок проведення експертизи 26 січня 200_ р.

Закінчення проведення експертизи 16 лютого 200_ р.

№ з/п Найменування робіт Виконавці (посада,

прізвище

та ініціали) Час проведення Термін

(кількість днів) Позначка про

виконання

початок закінчення

1 2 3 4 5 6 7

План-графік має бути ретельно продуманий і мати на меті реалізацію
конкретних завдань. У плані-графіку вказується перелік робіт, що
підлягають виконанню під час проведення бухгалтерської експертизи:

підготовчі роботи в експертній установі;

ознайомлення з матеріалами справи, поданими на дослідження експертизи;

складання методики проведення експертизи;

ознайомлення із законодавчими, нормативно-правовими документами;

дослідження бухгалтерських та інших документів порівняно із
законодавчими та нормативними документами;

складання та оформлення (у друкованому вигляді) висновку експертизи
та ін.

Перелік контрольних запитань,

що на них треба відповісти, готуючи тему 4

Назвіть державні спеціалізовані установи та відомчі служби, які
здійснюють судово-експертну діяльність в Україні.

Які повноваження має Координаційна рада з проблем судової експертизи?

Охарактеризуйте організаційно-фінансове забезпечення судово-експертної
діяльності в Україні.

Як проводиться оплата судових експертиз?

Розкрийте поняття процесу судово-бухгалтерської експертизи та перелічіть
його стадії.

Назвіть зміст підготовчої та організаційно-методичної стадій процесу
судово-бухгалтерської експертизи.

Назвіть зміст дослідної стадії та стадії процесу узагальнення, оцінки і
реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи.

Назвіть основні кваліфікаційні вимоги до судових експертів.

Який порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікаційних класів
судових експертів?

Розкрийте зміст реєстра атестованих судових експертів?

Основні завдання організації інформаційного забезпечення
судово-бухгалтерської експертизи.

Який порядок формування фактографічної інформації під час проведення
судово-бухгалтерської експертизи?

Використання автоматизованої системи обробки інформації в процесі
судово-бухгалтерської експертизи.

Охарактеризуйте систему комп’ютеризації експертного дослідження.

Планування проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Охарактеризуйте зміст плану-графіка проведення судово-бухгалтерської
експертизи.

Рекомендована література за темою:

[30; 35; 50—52; 56; 71, с. 68—84; 72, с. 101—109, 137—145; 74, с. 19;
75, с. 98—100; 76].

ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТАДІЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

ПЛАН

5.1. Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи.

5.2. Зміст та структура постанови (ухвали) про призначення
судово-бухгалтерської експертизи.

5.3. Проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього
розслідування.

5.4. Проведення судово-бухгалтерської експертизи в експертних установах.

5.5. Методика проведення бухгалтерської експертизи у суді.

5.6. Права, обов’язки і відповідальність судового експерта.

5.7. Права обвинувачуваного в разі призначення та провадження
судово-бухгалтерської експертизи.

Основні питання, які треба опрацювати і засвоїти самостійно, названо у
відповідній темі типової програми курсу та в переліку плану лекційних
занять. Вичерпні й достатньо деталізовані відповіді на ці питання
викладено у навчальному посібнику «Судово-бухгалтерська експертиза» (71,
с. 86—106( та рекомендованій літературі з цієї теми.

Самостійно вивчаючим тему «Організаційна стадія судово-бухгалтерської
експертизи» треба усвідомити порядок призначення та методику проведення
судово-бухгалтерської експертизи.

Стосовно структури постанови (ухвали) про призначення
судово-бухгалтерської експертизи, то необхідно знати, що вона
складається з трьох частин:

вхідної;

описової;

резолютивної.

У подальшому слід буде засвоїти права, обов’язки і відповідальність
судового експерта та обвинувачуваного в разі призначення та провадження
судово-бухгалтерської експертизи.

Студенти, вивчаючи цю тему, зможуть:

пізнати механізм призначення судово-бухгалтерської експертизи;

засвоїти структуру постанови (ухвали) про призначення
судово-бухгалтерської експертизи згідно з процесуальними нормами;

опанувати методику проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії
попереднього розслідування;

охарактеризувати методику проведення судово-бухгалтерської експертизи в
експертних установах та в суді;

дізнатися про права, обов’язки, відповідальність судового експерта, а
також обов’язки керівника експертної установи.

5.1. Порядок призначення

судово-бухгалтерської експертизи

Порядок призначення судової експертизи в експертних установах
визначається Законом України «Про судову експертизу»,
Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним та
Господарсько-процесуальним кодексами України, Інструкцією про
призначення та проведення судових експертиз та іншими
нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Призначена судово-бухгалтерська експертиза є важливою слідчою дією. Від
чіткого та безпомилкового її проведення здебільшого залежать якість і
строки розслідування кримінальної справи. Судово-бухгалтерська
експертиза призначається, якщо перед слідчим (судом) після проведення
ним певних слідчих дій (судового розгляду) виникли конкретні запитання,
вирішити які може лише спеціаліст, і в справі є достатня кількість
слідчого та документального матеріалу, необхідного для дослідження
експертом-бухгалтером. Судово-бухгалтерську експертизу призначають як на
стадії попереднього розслідування, так і під час розгляду справи у суді.
Питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи вирішується у
кожному окремому випадку залежно від обставин справи.

Як правило, судово-бухгалтерська експертиза призначається, якщо:

висновки ревізії суперечать матеріалам справи та для усунення суперечень
потрібен висновок експерта-бухгалтера;

ревізором не прийняті до обліку надані матеріально відповідальними
особами документи, акти про нестачу товарів — через їх неналежне
оформлення, несвоєчасне надання;

є обґрунтоване клопотання обвинувачуваного про призначення
судово-бухгалтерської експертизи;

є суперечення у висновках первинної та повторної ревізій;

методи, що застосовуються ревізором для визначення матеріальних збитків,
викликають сумнів;

така необхідність випливає з висновків експерта іншої спеціальності.

До експертної установи надсилаються постанова (ухвала) про призначення
експертизи, а також об’єкти дослідження.

5.2. Зміст та структура постанови

(ухвали) про призначення

судово-бухгалтерської експертизи

Підставою для проведення судових експертиз є передбачений законом
процесуальний документ про призначення експертизи, складений
уповноваженою на те особою (органом), — постанова слідчого (судді) або
ухвала суду.

До експертної установи надсилається постанова (ухвала) про призначення
експертизи, а також об’єкти дослідження (протоколи вилучення речових
доказів тощо).

У постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такі дані:

місце й дата винесення постанови чи ухвали;

посада, звання та прізвище особи, назва суду, який виніс постанову
(ухвалу);

назва справи та її номер;

обставини справи, які стосуються експертизи, підстави призначення
експертизи, прізвище експерта або назва установи, експертам якої
доручається проведення експертизи;

запитання, поставлені експертові;

перелік об’єктів, що підлягають дослідженню, порівняльних матеріалів, а
також матеріалів, направлених експертові для ознайомлення, або посилання
на переліки матеріалів, які є в справі;

інші дані, які мають значення для проведення експертизи, що викладено у
посібнику [71, с. 199].

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової та повторної експертизи
зазначаються мотиви й підстави їх призначення.

У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи зазначаються
її назва та установа (установи), експертам якої (яких) доручено її
проведення, а за участі в її проведенні особи, яка не є співробітником
експертної установи, — її прізвище, ім’я та по батькові.

Закон України «Про судову експертизу» не встановлює структури постанови
про призначення експертизи. Згідно з процесуальними нормами постанова
складається з трьох частин:

вхідної;

описової;

резолютивної.

У вхідній частині вказуються дата і місце складання постанови, посада,
звання, прізвище, ім’я, по батькові й установа, де працює особа, що
підписала постанову, найменування та номер кримінальної справи, в якій
призначається експертиза.

В описовій частині коротко викладаються факти справи та обставини, у
зв’язку з якими виникла потреба у спеціальних бухгалтерських знаннях, а
також особливості об’єкта дослідження, які можуть мати значення для
надання висновку. Закінчується ця частина формулюванням підстав для
призначення експертизи з посиланням на ст. ст. 75 та 196 КПК.

У резолютивній частині постанови вказується рід або вид експертизи;
формулюються питання, що виносяться на розгляд експерта, призначається
експерт або визначається судово-експертна установа, працівникам якої
доручено провадження експертизи; наводиться перелік матеріалів, які
надаються у розпорядження експерта.

5.3. Проведення судово-бухгалтерської

експертизи на стадії попереднього

розслідування

Керівник експертної установи або його заступник:

А. Отримує адресовані установі матеріали для проведення експертизи,
перевіряє їх відповідність вимогам Закону і письмово дає доручення на
проведення експертизи одному або кільком працівникам. Це доручення
оформляється як завдання (див. [71, с. 198]).

Б. Установлює строки проведення експертизи. Розрахунок часу, необхідного
для проведення судово-бухгалтерської експертизи, визначається за
обумовленою формою.

Строк визначається після попереднього ознайомлення експерта-бухгалтера з
матеріалами справи. Попереднє ознайомлення має тривати не більше п’яти
днів. Якщо експертиза не може бути виконана у встановлений строк,
керівник експертної установи доводить це до відома особи (органу), які
призначили експертизу, і встановлює, за погодженням з ними, додатковий
строк. Якщо проведення експертизи неможливе без надання додаткових
матеріалів, то про це складається клопотання за певною формою (див.
дод. 5). Строк проведення експертизи призупиняється з дня направлення
цього клопотання до дня отримання матеріалів або повідомлення про
відмову в задоволенні клопотання.

В. Знайомиться з ходом і результатом досліджень, що проводяться
експертами, надаючи їм необхідну допомогу наукового і методичного
характеру, здійснює контроль за якістю і строками експертиз.

Г. Після закінчення експертизи перевіряє повноту дослідження і
обґрунтованість висновків експерта-бухгалтера, дотримання ним методичних
рекомендацій, правильність оформлення висновку.

Д. Направляє разом з висновком експерта-бухгалтера всі матеріали до
органу, який призначив експертизу.

У проведенні судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього
розслідування вирішуються питання щодо встановлення [71, с. 91—92].

Слід зазначити, що обвинувачуваний відповідно до норм КПК України має
право бути присутнім, з дозволу слідчого, під час проведення експертизи.
У разі призначення експертизи він має право заявити про відвід експерту,
обраному слідчим; просити про призначення експерта з числа осіб,
указаних ним; подати додаткові питання для отримання на них висновку
експерта; подати документи і з дозволу слідчого дати пояснення експерту.

Строки проведення експертиз установлюються керівником експертної
установи (її структурного підрозділу) (див. тему 2, підрозд. 2.2).

5.4. Проведення судово-бухгалтерської

експертизи в експертних установах

Якщо експертиза проводиться в експертній установі, слідчий направляє
свою постанову і матеріали, що підлягають дослідженню, керівнику цієї
установи для виконання. Керівник експертної установи, одержавши
постанову слідчого про експертизу, зобов’язаний доручити її проведення
одному чи кільком експертам. Окрім того, керівник експертної установи
перевіряє відповідність завдання вимогам Закону й оформляє проведення
експертизи у вигляді завдання.

На підставі доручення слідчого керівник експертної установи роз’яснює
експертам їхні права й обов’язки, попереджує їх про відповідальність за
відмову від надання висновку і за надання свідомо неправдивого висновку.

У разі здійснення експертизи позаштатним експертом-бухгалтером експертна
установа в особі керівника чи його заступника складає довідку про
виконання експертизи і витрачений на це час за формою:

ДОВІДКА

Про виконання експертизи і фактично затрачений час

експертом-бухгалтером

(прізвище, ім’я, по батькові)

за завданням ______________________________________________________

(назва експертної установи)

______________ від «__» __________________________ 200 ___ р. № ______

Приступив до роботи «__» ______________________ 200 ___ р.

Закінчив роботу «__» __________________________ 200 ___ р.

________________________________________________________________________
__

На виконання експертизи затрачено _____________________ робочих годин.

Установлена оплата за одну годину роботи позаштатного експерта ________

__________________ грн.

Висновок експерта за кримінальною (цивільною) справою № _______ за

обвинуваченням ___________________________________________________

Одержано _________________________________________________________

(посада і підпис особи, яка видала довідку)

місто ___________________________________

«__» __________________________ 200 ___ р.

У разі проведення експертизи позаекспертною установою слідчий підбирає
особу необхідної кваліфікації, як правило, звертаючись у державні
установи необхідного профілю та вивчаючи реєстр експертів.

Слідчий вручає експерту постанову про призначення експертизи, роз’яснює
йому права й обов’язки, передбачені ст. 82 КПК, і попереджує його про
відповідальність за відмову від надання висновку або за надання свідомо
неправдивого висновку. Про виконання цих дій слідчий робить запис у
постанові про призначення експертизи, що засвідчується підписом
експерта.

За відсутності клопотань експерту надаються необхідні матеріали справи,
і він приступає до дослідження.

Відповідно до ст. 190 КПК слідчий вправі бути присутнім під час
проведення експертизи, однак він не є її учасником або співвиконавцем.
Цим слідчий забезпечує повноту використання експертом матеріалів справи,
має змогу оперативно збирати додаткові дані та здійснювати слідчі дії,
необхідність у яких виникає в процесі експертного дослідження. У свою
чергу, дуже корисним для прискорення висновку й установлення істини є
присутність експерта під час пред’явлення матеріалів експертизи
обвинувачуваному.

Керівник експертної установи зобов’язаний контролювати якість і терміни
проведення експертизи. Після завершення експертизи керівник експертної
установи перевіряє обґрунтованість висновків, повноту дослідження,
правильність оформлення висновку і направляє матеріали в орган, що
призначив експертизу. Висновок експертизи пред’являється слідчому в
надрукованому вигляді та в необхідній кількості примірників. Відповідно
до ст. 193 КПК слідчий, одержавши висновок експерта (чи його
повідомлення про неможливість надати висновок), зобов’язаний пред’явити
його для ознайомлення обвинувачуваному, котрий вправі дати свої
пояснення і заявити заперечення щодо висновку, а також клопотатися про
призначення додаткової або повторної експертизи.

Заяви обвинувачуваного щодо висновків експертизи мають бути обов’язково
перевірені через допит експерта в порядку роз’яснення і (або) доповнення
даного їм висновку, виконан-

ня інших слідчих дій, аналізу й оцінки проведеного експерт-

ного дослідження. Рішення за результатами ознайомлення обвинувачуваного
з висновком експерта приймає слідчий [71, с. 95—98].

Визнаний в достатній мірі ясним і повним висновок експерта-бухгалтера
використовується слідчим як джерело доказів для складання
обвинувачувального висновку у справі.

5.5. Методика проведення

бухгалтерської експертизи в суді

Відповідно до ст. 310 КПК України судово-бухгалтерська експертиза може
бути призначена і в суді, оскільки згідно з чинним законодавством суд
має обґрунтовувати свій вирок тільки на підставі тих доказів, які були
розглянуті на судовому засіданні.

Вирішення питання про виклик експерта до суду здійснюється в процесі
підготовки справи до розгляду. Причому виклик експерта до суду не є
обов’язковим, він здійснюється лише за необхідності, а саме: (див. 71,
с. 96—97(.

Експерт, який проводив експертизу на стадії попереднього слідства, може
бути викликаний для проведення цієї самої експертизи на судовому
засіданні, якщо суду й учасникам процесу важко розібратися в матеріалах
експертизи без допомоги самого експерта.

У підготовчій частині судового засідання суд опитує учасників судового
розгляду, чи мають вони клопотання про доповнення доказів, тобто чи є
необхідність викликати до суду нових експертів, окрім тих, що вже
викликані. Мотивами клопотання про виклик нового експерта-бухгалтера
можуть бути сумніви щодо достатньої кваліфікації експертів, що брали
участь у попередньому (досудовому) розслідуванні, або їх упередженість.
Суд вислуховує думку учасників процесу з даного клопотання, задовольняє
його або виносить мотивоване рішення про відмову в задоволенні.

Суд, перевіривши особу нового експерта, роз’яснює йому його права та
обов’язки, які є такими самими, як і експерта на попередньому
розслідуванні.

Готуючись до участі в судовому засіданні, новий експерт повинен
ознайомитися з висновком, складеним на попередньому слідстві. З дозволу
судді експерт також має можливість ознайомитися з попереднім
обвинувачувальним висновком і з додатково зібраними матеріалами, яких не
було на момент подання висновку під час попереднього розслідування.

Бажано, щоб запитання експерта були логічно послідовними, точними,
короткими та зрозумілими і особам, яким вони ставляться, і суду, і всім
іншим учасникам процесу.

Після дослідження всіх обставин справи, що мають значення для
обґрунтування висновків, експерт-бухгалтер може готуватися до складання
висновку. На час, необхідний експерту для ознайомлення зі справою і
протоколом судового слідства, а також для наради з
бухгалтерами-експертами, що раніше вже давали висновок у даній справі,
суд оголошує перерву.

Суд, прокурор, захисник, обвинувачуваний, потерпілий і їхні представники
вправі ставити запитання експерту-бухгалтеру в письмовому вигляді.
Поставлені запитання мають бути оголошені, і за ними має бути заслухана
думка учасників судового розгляду, а також висновок прокуратури. Суд
повинен розглянути ці питання, відхилити ті з них, які не належать до
справи чи не входять до компетенції експерта-бухгалтера. На основі
такого розгляду суд виносить ухвалу про призначення експертизи, у якій,
крім питань, що винесено на розгляд експерта, вказується, які питання
були відхилені і які мотиви цього відхилення. Ухвала про призначення
експертизи має виноситися судом тільки в нарадчій кімнаті й
оформлюватись окремим документом, копія якого надається експерту. Не
допускається винесення ухвали про призначення експертизи в залі
засідання або постановка запитань експерту в усній формі.

Судово-бухгалтерську експертизу експерт проводить, як правило, у
приміщенні суду. Суддя вправі бути присутнім під час проведення
експертизи. Таким самим правом користуються й інші учасники процесу в
разі подання ними відповідних клопотань. Суд також може дати дозвіл для
виконання своїх обов’язків експертом і за межами приміщення суду, якщо
для складання висновку не потрібні матеріали справи.

Завершивши дослідження наданих йому матеріалів, експерт складає
письмовий висновок або повідомлення про неможливість дати висновок. Цей
висновок оголошується експертом у суді й разом з ухвалою суду про
призначення експертизи долучається до справи. Після оголошення
експертом-бухгалтером висновку йому можуть бути поставлені запитання в
усній формі для роз’яснення певних положень висновку. Усні відповіді
експерта-бухгалтера заносяться до протоколу судового засідання.

Після надання висновку експертом, його допиту, заслухавши думки
обвинувача, підсудного й інших учасників процесу та їхніх представників,
суд може звільнити експерта від подальшої присутності в суді. У разі
поновлення судового слідства суд може вдруге викликати
експертів-бухгалтерів у тому самому складі.

Відповідно до ст. 312 КПК України суд мотивованою ухвалою може
призначити також додаткову та повторну експертизи.

Додаткова експертиза призначається після розгляду судом первинної
експертизи лише в тому разі, якщо недостатню ясність або неповноту
висновку, зробленого в суді, не вдалось усунути, допитуючи
експерта-бухгалтера.

Повторна експертиза може бути призначена судом, якщо висновки експерта
суперечать фактичним обставинам справи, якщо під час судового
розслідування будуть установлені нові факти, що можуть вплинути на
висновки експерта, а також у випадках, коли під час призначення і
проведення експертизи були допущені істотні порушення процесуальних
норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Відмова в призначенні додаткової та повторної експертиз має бути
мотивована судом в ухвалі.

5.6. Права, обов’язки і відповідальність

судового експерта

Експерт-бухгалтер — це висококваліфікований спеціаліст у галузі
бухгалтерського обліку, аналізу і контролю господарської діяльності,
обов’язком якого є дослідження правильності відображення господарської
діяльності підприємства в документах бухгалтерського обліку під час
розслідування та розгляду кримінальних і цивільних справ.

Рис. 5.1. Права, обов’язки і відповідальність судового експерта

ЕКСПЕРТУ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ

проводити експертизу без письмової вказівки керівника експертної
установи (її структурного підрозділу), за винятком експертиз, доручених
йому безпосередньо після слідчого розгляду, в якому він брав участь як
спеціаліст, а також експертиз, які проводяться під час судового
розгляду;

самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також
вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені у
наданих йому матеріалах неоднозначно;

розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи, яка провадить
дізнання, дані попереднього слідства чи дізнання;

вступати в контакти, не передбачені порядком проведення експертизи, з
будь-якими особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано мають
відношення до експертизи;

зберігати кримінальні, цивільні та господарські справи, а також речові
докази й документи, що є об’єктами експертизи, поза службовим
приміщенням.

Експерт-бухгалтер зобов’язаний заявити про самовідвід у разі, якщо він

1. Особисто, прямо чи посередньо зацікавлений у наслідках справи.

2. Є родичем сторін або інших осіб, що беруть участь у справі.

3. Перебуває в особистих стосунках з особами, які беруть участь у
справі.

4. Перебуває або перебував у службовій або іншій залежності від сторін,
інших осіб, що беруть участь у справі.

5. Проводив ревізію, матеріали якої лягли в основу порушення даної
справи.

6. Виявив некомпетентність

7. Приховав обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

На цих саме підставах експерт зобов’язаний заявити про свій самовідвід.
Причому цей обов’язок лежить на експерті й тоді, коли він особисто
вважає, що вказані вище обставини не є перепонами для його участі в
справі.

Експерт-бухгалтер не повинен давати висновки з питань, що виходять за
межі його компетенції.

У таких випадках, а також коли не досить наданих йому даних, експерт має
в письмовій формі повідомити слідчого або суд про неможливість зробити
висновок.

Обов’язки керівника експертної установи:

організаційне забезпечення виконання експертиз;

матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз;

дотримання законодавства та нормативних актів з питань експертизи;

контроль за своєчасним проведенням експертизи.

5.7. Права обвинувачуваного в разі

призначення та провадження

судово-бухгалтерської експертизи

У разі призначення і проведення експертизи обвинувачуваний наділяється
законом широкими правами, які забезпечують йому можливість здійснити
захист своїх законних інтересів. Слідчий повинен роз’яснити
обвинувачуваному ці права під час ознайомлення його з постановою про
призначення експертизи. Про це складається протокол, який підписується
слідчим і обвинувачуваним, що дає змогу обвинувачуваному своєчасно
порушити відповідне клопотання, про результати розгляду якого слідчий
складає окрему постанову. Обґрунтовані порушення клопотання підлягають
задоволенню, а відмова в задоволенні має бути мотивована.

Відповідно до ст. 197 КПК України в разі призначення

і проведення експертизи обвинувачуваний має право:

Заявити обґрунтований відвід експерту.

Просити про призначення експерта з числа названих ним осіб.

Просити про поставлення перед експертизою додаткових запитань.

Давати пояснення експерту.

Пред’являти додаткові документи.

Ознайомитися з матеріалами експертизи і висновком експерта після
закінчення експертизи.

Порушувати клопотання про призначення нової або додаткової експертизи.

Дане питання докладно висвітлено у посібнику [71, с. 104—106].

Перелік контрольних запитань,

що на них треба відповісти, готуючи тему 5

1. Охарактеризуйте порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи.

2. Розкрийте зміст і структуру постанови (ухвали) про призначення
судово-бухгалтерської експертизи.

3. Розкрийте зміст вхідної, описової та резолютивної частин постанови
(ухвали) про призначення експертизи.

4. Які питання розв’язуються в процесі проведення судово-бухгалтерської
експертизи на стадії попереднього розслідування?

5. Які строки проведення експертизи?

6. Розкрийте зміст завдання на проведення експертизи.

7. Чим відрізняється методика проведення бухгалтерської експертизи в
експертних установах і в суді?

8. Які права та обов’язки має експерт-бухгалтер?

9. Які питання не входять у коло обов’язків експерта-бухгалтера?

10. Визначте відповідальність експерта-бухгалтера.

11. Які права обвинувачуваного у разі призначення та проведення
судово-бухгалтерської експертизи?

Рекомендована література за темою:

[2; 4; 5; 28; 30; 56; 71, с. 86—106; 72, с. 146—165; 76].

ТЕМА 6. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЮ ЕКСПЕРТИЗОЮ

ОСНОВНИХ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

ПЛАН

6.1. Методика експертного дослідження стану та операцій із грошовими
коштами в касі.

6.2. Методика експертного дослідження операцій на рахунках у банку.

6.3. Методика експертного дослідження операцій з основними засобами,
малоцінними та швидкозношуваними предметами (МШП).

6.4. Методика експертного дослідження операцій з матеріальними запасами.

6.5. Експертне дослідження операцій, пов’язаних із виробництвом та
реалізацією продукції.

6.6. Методика експертного дослідження операцій з нарахування та виплати
заробітної плати.

6.7. Методика експертного дослідження операцій, пов’язаних з обігом
цінних паперів.

6.8. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових
результатів діяльності підприємства.

6.9. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи правопорушень,
пов’язаних із ухиленням від сплати податків.

6.10. Особливості експертного дослідження товарних операцій у торгівлі.

6.11. Бухгалтерський облік в умовах функціонування автоматизованої
обробки інформації за допомогою бухгалтерської програми «1С» (на
прикладі розрахунків з персоналом з оплати праці та заробітної плати).

Опрацьовуючи питання цієї теми, потрібно спиратися на програмні
положення дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза» та питання,
сформульовані у плані лекційних занять. Ці питання достатньо повно
висвітлені у навчальному посібнику «Судово-бухгалтерська експертиза»
[71, с. 108—169].

У цій темі основним ключовим є питання, присвячене методиці проведення
судово-бухгалтерської експертизи основних фінансово-господарських
операцій з:

грошовими коштами у касі та на рахунках у банку;

основними засобами, МШП;

матеріальними запасами;

виробництвом та реалізацією продукції;

розрахунків з персоналом;

цінними паперами;

фінансовими результатами діяльності підприємства;

ухиленням від сплати податків;

дослідженням товарних операцій в торгівлі.

У процесі самостійного опрацювання цієї теми студентові треба з’ясувати
завдання, об’єкти, джерела інформації та методичні прийоми
судово-бухгалтерської експертизи основних фінансово-господарських
операцій підприємства, а також облік в умовах функціонування
автоматизованої обробки інформації за допомогою бухгалтерської програми
«1С».

Студенти після самостійного вивчення ключових положень, що становлять
зміст теми «Методика дослідження судово-бухгалтерською експертизою
основних фінансово-господарських операцій», зможуть ознайомитись,
зрозуміти, опанувати та охарактеризувати:

об’єкти, інформаційно-методичне забезпечення та методику експертного
дослідження господарських операцій з коштами, розрахунками та іншими
активами;

об’єкти, інформаційно-методичне забезпечення та методику експертного
дослідження необоротних матеріальних і нематеріальних активів;

об’єкти, інформаційно-методичне забезпечення та методику експертного
дослідження операцій з матеріальними запасами;

експертне дослідження собівартості реалізованої продукції на
підприємствах промисловості;

експертне дослідження операцій із цінними паперами;

особливості експертного дослідження товарних операцій у торгівлі;

експертне дослідження доходів та фінансових результатів діяльності
суб’єктів господарювання;

облік в умовах функціонування автомтизованої обробки інформації за
допомогою бухгалтерської програми «1С»;

систему формування показників ситуаційних операцій судово-бухгалтерської
експертизи в базах даних ПЕОМ.

Експертне дослідження як своєрідна галузь пізнання, здійснюване в рамках
кримінального або цивільного процесу, підпорядковується закономірностям
будь-якого пізнання і базується на загальних методологічних положеннях,
які забезпечують установлення об’єктивної істини у кожній кримінальній
чи цивільній справі.

У процесі дослідження експерт-бухгалтер порівнює зміст окремих
бухгалтерських документів, їхні реквізити тощо, виконуючи при цьому
низку таких послідовних логічних дій,

як аналіз і синтез, абстрагування й аналогія. Розібратися у величезній
кількості документів, визначити їхню роль і значення як доказів у справі
експертові допомагає використання загальних та окремих методів і методик
судово-бухгалтерської експертизи.

До загальних методичних прийомів судово-бухгалтерської експертизи, які
найбільш повно і чітко відбивають процес експертного дослідження
бухгалтерських документів, відносять документальну перевірку,
зіставлення документів, моделювання документів та ін.

6.1. Методика експертного дослідження

стану та операцій

із грошовими коштами в касі

Грошові кошти в національній та іноземній валюті підприємств,
організацій, установ можуть перебувати у вигляді готівки в касі,
зберігатися в установах банків, у підзвітних осіб, а також
використовуватися у вигляді акредитивів, чеків тощо.

На кожному підприємстві для забезпечення належного використання і
контролю за рухом грошової маси організується її облік.

Основними завданнями обліку грошових коштів є:

забезпечення їх зберігання і правильного використання;

суворе додержання встановлених правил касових та банківських операцій;

правильне оформлення руху грошових коштів у документах і регістрах
бухгалтерського обліку [69, с. 85].

Об’єктами експертного дослідження операцій з коштами є:

( інтерпретація, достовірність оцінки та реальність відображення в
балансі та фінансовій звітності;

( повнота оприбуткування;

( обґрунтованість (законність) вибуття;

( цільове використання;

( дотримання вимог законодавчо-нормативного забезпечення щодо їх обліку;

( стан збереження грошових коштів;

( сума заподіяної шкоди за наслідками виявлених нестач, розкрадань та
особи, причетні до цих порушень [74, с. 69].

Методичні прийоми експертного дослідження операцій з коштами у касі та
на рахунках у банку включають розрахунково-аналітичні, документальні,
прийоми узагальнення й реалізації результатів експертизи, аналітичного
групування доказів правопорушень та ін. (див. тему 3, підрозд. 3.2).

Усі операції щодо приймання та видачі грошей з каси виконує матеріально
відповідальна особа — касир. Оформляючись на роботу, касир дає
зобов’язання (відображене в договорі про матеріальну відповідальність),
за яким бере на себе повну матеріальну відповідальність за прийняті
грошові кошти та інші цінності в касі. Якщо через необережність,
недбалість касира підприємству будуть заподіяні збитки, касир
зобов’язаний їх відшкодувати.

Каса — самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для
зберігання грошових коштів і проведення розрахунків готівкою.

Адміністрація підприємства зобов’язана створювати необхідні умови для
забезпечення збереження грошових коштів у касі. Підприємство може мати у
своїй касі мінімальні суми готівки на задоволення невідкладних
господарських потреб. Ліміт залишку готівки в касі встановлюється
установою банку або самостійно визначається підприємством. Перевищення
ліміту можливе лише в дні видачі заробітної плати протягом трьох робочих
днів. Зберігання в касі цінностей, які не належать даному підприємству,
забороняється [63].

Основними джерелами поновлення готівки в касі є надходження з поточного
рахунка в банку, виручка від реалізації продукції чи послуг, надходження
невикористаних залишків підзвітних сум тощо.

Для одержання грошових коштів з поточного рахунка установи банку на
підставі спеціальних заяв видають підприємствам чекові книжки.

Надходження готівки в касу оформлюється прибутковим касовим ордером. У
ньому вказується, від кого надійшли гроші, на які цілі або за що вони
вносяться, сума і дата. Видача готівки з каси оформлюється видатковим
касовим ордером. У ньому зазначається кому, на які цілі або за що видані
гроші, сума і дата. У разі видачі грошей готівкою за видатковим касовим
ордером касир ретельно перевіряє правильність його оформлення, наявність
підписів керівника підприємства та головного бухгалтера.

Облік руху грошових коштів підприємства здійснюється в касовій книзі,
записи в якій ведуть у двох примірниках. Після виведення результатів за
день касир надсилає другий примірник у бухгалтерію як звіт про касові
операції. До нього додаються всі документи, що надійшли до каси протягом
дня. Відповідальність за додержання касової дисципліни покладається на
керівників підприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових
служб і касирів.

Облік руху грошових коштів по касі здійснюється на активному рахунку
№ 30 «Каса». За дебетом цього рахунка відображається надходження грошей
до каси.

У разі виявлення в касі нестач або лишків готівкових грошей експертне
дослідження касових операцій проводиться, як правило, у такій
послідовності:

1) порівнюються записи в касовій книзі з прибутковими та видатковими
касовими документами. Визначається повнота і правильність оформлення
документації. При цьому необхідно зіставити дані, вказані у прибуткових
касових ордерах, з даними записів на контрольній стрічці регістрів
розрахункових операцій (якщо вони є на підприємстві) або з даними
розрахункових книжок;

2) перевіряється арифметична достовірність підрахунків у касовій книзі
сум операцій за кожний день і правильність переносу сум залишків на
наступну сторінку книги;

3) установлюється тотожність записів у касовій книзі записам у звітах
касира за кожний операційний день;

4) аналізуються по суті операції в документах, які дода-

ються до прибуткових та видаткових касових ордерів [72, с. 179].

Найбільш характерними видами зловживань у здійсненні касових операцій є:

оформлення видаткових операцій по касі за недоброякісними та
підробленими документами;

підробки в касових книгах і касових звітах;

привласнення готівкових грошей, отриманих за чековою книжкою у банку
через підробку банківських виписок;

незаконна видача готівкових грошей з каси після підробки авансових
звітів з відряджень;

розкрадання грошових коштів через привласнення депонованих сум;

розкрадання грошових коштів, призначених для заробітної плати, за
допомогою підроблення розрахунково-платіжної відомості.

Особливу увагу під час проведення експертного дослідження необхідно
приділити повноті оприбуткування готівкових грошей та цільовому їх
використанню.

Аналіз експертної практики показує, що можливі випадки утворення в касі
нестачі готівкових коштів без відображення в обліку. Але частіше
вилучення грошових коштів із каси відбувається через неоприбуткування
грошей та необґрунтоване їх списання у видатки, а саме:

неоприбуткування виручки від реалізації товарно-матеріальних цінностей
та за надані послуги;

неоприбуткування коштів, отриманих із банку на виплату заробітної плати
та на адміністративно-господарські та виробничі потреби;

списання грошових коштів без виправдувальних документів, за підробленими
документами та в більших розмірах, ніж це потрібно за документами;

повторне списання грошових коштів за тими самими виправдувальними
документами. Як правило, це відбувається, коли витратні документи не
були погашені в установленому порядку.

Під час дослідження матеріалів кримінальних справ, пов’язаних з
установленням фактів лишків та нестач у касі, експерту в усіх випадках
необхідно мати всі регістри бухгалтерського обліку та касові звіти з
доданими до них документами.

Для висновків експерта особливе значення мають акти зняття фактичної
наявності грошових коштів, оскільки без них неможливо вирішити, чи мають
місце нестачі або лишки грошових коштів у касі.

За відсутності актів зняття залишків каси на початок досліджуваного
періоду збільшується обсяг матеріалів, оскільки в таких випадках
належить досліджувати рух грошових коштів, починаючи з дати попереднього
зняття залишків каси, підтвердженого актом. У цьому разі, а також за
відсутності приймально-передаточних актів у період заміни касирів
розмежувати період утворення нестач або лишків не завжди можливо.

У разі неоприбуткування грошових коштів у касі аналіз та встановлення
нестач слід здійснювати порівнянням записів про надходження грошових
коштів:

із банку — з даними виписок та корінців чеків про отримання готівкових
коштів;

із виручки від реалізації товарно-матеріальних цінностей — з даними
товарних звітів про здавання виручки в касу, відображеними на рахунку
«Реалізація»;

від окремих осіб за різні послуги — з документами, що служать підставою
для одержання та утримання грошей.

За необхідності поглибленої перевірки повного оприбуткування в касі
готівкових коштів, отриманих із різних джерел, експерт-бухгалтер повинен
проаналізувати також обороти відомості № 1 за дебетом рахунка 301 «Каса
в національній валюті» порівняно з оборотами за кредитом кожного з
кореспондуючих рахунків (311 «Поточні рахунки в національній валюті»,
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 661 «Розрахунки за
заробітною платою», 681 «Розрахунки за авансами одержаними») та ін. з
наступним зіставленням їх з відповідними записами в касовій книзі і
даними документів, які підтверджують отримання підприємством певних сум
готівки у певні строки.

Перевіряючи цільове використання готівки, отриманої підприємством в
установі банку, використовують виписки банків, касові книги і звіти
касира, видаткові касові ордери, журнали-ордери № 1 за кредитом рахунка
301 «Каса в національній валюті», книги обліку придбання товарів, а
також документи, що підтверджують факт витрачання готівки за
призначенням, авансові звіти підзвітних осіб та ін.

6.2. Методика експертного дослідження

операцій на рахунках у банку

Відповідно до чинного законодавства підприємства, незалежно від форми
власності, зобов’язані зберігати свої грошові кошти на відкритих у банку
поточних або інших рахунках у різних валютах. Тому перед початком
дослідження розрахункових операцій експерт зобов’язаний вимагати у
керівництва довідку про всі наявні у підприємства рахунки в установах
банків. Банки контролюють використання коштів, які зберігаються на
рахунках, однак це не виключає можливості фінансових порушень під час
здійснення розрахункових операцій.

Порядок здійснення розрахункових операцій на рахунках у банках та
порядок оформлення відповідних банківських документів регламентуються в
Україні Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній
валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р. № 135,
та Законом України «Про банки і банківську діяльність», затвердженим
постановою ВР України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ (зі змінами і
доповненнями), та іншими нормативними актами.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових
документів: платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями,
чеками, акредитивами, векселями, інкасовими дорученнями
(розпорядженнями). Платіжні вимоги та інкасові доручення застосовуються
у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами
Національного банку України.

Як зазначено в Законі України «Про банки і банківську діяльність» та
Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,
основними напрямками використання грошей з рахунка, відкритого в банку,
є платежі постачальника за сировину, матеріали, готову продукцію, внески
до бюджету, погашення заборгованості за позиками тощо [7, с. 60].

Для контролю за рухом грошових коштів на рахунках у банку, а також для
відображення цих операцій в обліку підприємств (незалежно від форми
власності) установи банку періодично надсилають підприємствам виписки з
поточного та інших рахунків із зазначенням сум надходжень і платежів. У
випадках, коли запис проведений не за наказом підприємства, до виписки
додають усі виправдувальні документи. Виписки з рахунків — це другий
примірник відповідного особистого рахунка підприємства, що ведеться в
установах банку.

Облік руху грошових коштів у бухгалтерії підприємства ведеться на
рахунку № 31 «Розрахунки в банках». За дебетом відображається
надходження коштів на поточний рахунок у банку. Залежно від джерел
надходження грошей кореспондуючими рахунками можуть бути: рахунок
«Каса», рахунки обліку розрахунків, рахунки обліку позик банку тощо.

Початковим етапом дослідження операцій щодо кожного рахунка є перевірка
тотожності залишків грошових коштів на кінець кварталу (року) за даними:

виписок банків;

бухгалтерських балансів і облікових регістрів підприємства (Головної
книги, журналів-ордерів № 2 і № 3).

Потім за кожний звітний період звіряються записи у регістрах
синтетичного (Головна книга) і аналітичного обліку (журнал-ордер № 2 і
відомість № 2), робиться підрахунок щоденних, щомісячних і квартальних
підсумків з постійним звірянням їх з виписками банку. Необхідно також
установити, чи надані експерту всі виписки банку. Якщо на підприємстві
немає окремих виписок, то слід отримати з банку їх засвідчені копії. У
разі розбіжностей між обліковими даними підприємства та виписками банку
треба з’ясувати їх причини за матеріалами установи банку.

Перевіряючи тотожність облікових даних змісту виписок з розрахункового
рахунка, необхідно з’ясувати, чи всі банківські виписки надані та
наскільки вони достовірні. Повноту банківських виписок з’ясовують за
їхньою посторінковою нумерацією та переносом посторінкових підсумків.
Достовірність виписок визначають за зовнішніми ознаками (реквізитами,
підписами, штампами банку та ін.), а за необхідності — і способом
зустрічної перевірки в банку. При цьому експерт-бухгалтер не встановлює
підроблень штампів та підписів.

Банк систематично контролює залишки грошових коштів на розрахункових,
поточних та інших рахунках, тому залишки коштів на початок та на кінець
місяця, показані підприємством, як правило, відповідають залишкам
виписок банку. Проте це не виключає можливості здійснення протягом
місяця різного роду зловживань.

Під час дослідження банківських операцій можуть бути встановлені такі
факти:

розбіжність між записами по касі зданих до банку готівкових коштів та
відображенням цих операцій у виписках банку;

розбіжність між записами у виписках банку сум, виданих готівковими
коштами, та записами тієї самої операції по касі,

а також із записами на корінцях чеків;

необґрунтованість перерахування грошей з рахунків у банку та інші
недоліки в порядку оплати.

Розрахункові операції мають досліджуватись у нерозривному зв’язку з
перевіркою інших операцій — касових, банківських, товарних і виробничих.
Це пояснюється тим, що перелічені операції прямо чи посередньо впливають
на розрахункові взаємовідносини господарських організацій. А тому
експерт мусить упевнитись у відповідності кожної виписки банку. Особливу
увагу слід звернути на обґрунтованість записів за кредитом рахунків 311
«Поточні рахунки в національній валюті» і 312 «Поточні рахунки в
іноземній валюті» в кореспонденції з рахунками витрат на виробництво,
адміністративних витрат, витрат на збут та ін.

Якщо в результаті звіряння банківських виписок, які перебувають на
підприємстві, і платіжних документів зі справжніми записами і
документами, що перебувають в установі банку, буде виявлено розбіжності,
то експерт зобов’язаний зазначити у своєму висновку справжні напрямки
витрачання коштів.

Експерту-бухгалтеру треба також досліджувати банківські операції за
суттю й установити:

наскільки правильно використовувались на підприємстві отримані позики та
чи достовірні матеріали на їх отримання;

чи правильно відображались в обліку і чи законно використовувались
отримані в банку розрахункові чеки;

чи не допускалося неправильне перерахування авансів і платежів за
безтоварними рахунками, а також оплата рахунків інших організацій, які
не мають відношення до підприємства, що перевіряється;

наскільки раціональні на підприємстві, що перевіряється, форми
застосовуваних розрахунків та чи сприяють вони прискоренню обігу коштів
підприємства.

Для того щоб повно та об’єктивно дати характеристику операціям,
пов’язаним із грошовими коштами, експерту-бухгалтеру необхідно дослідити
сферу готівкових та безготівкових розрахунків і визначити, які порушення
є в цьому сегменті діяльності підприємства.

6.3. Методика експертного дослідження

операцій з основними засобами, малоцінними

та швидкозношуваними предметами (МШП)

Відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» основні засоби
підприємства є головним елементом його матеріально-технічної бази.
Підприємству надані права володіння, розпорядження основними засобами та
їх використання.

На початку дослідження експерт-бухгалтер повинен установити
правомірність віднесення окремих об’єктів до основних засобів. Основні
засоби, які будуть визнані непридатними для використання протягом
звітного періоду, мають бути списані на витрати цього періоду за їхньою
залишковою вартістю. Експерт мусить упевнитися в тому, що основні
засоби, які за даними бухгалтерського обліку повністю зношені, не можуть
принести в майбутньому економічної вигоди, переоцінені за їхньою
залишковою вартістю і відображені у складі необоротних активів
підприємства. Важливим завданням експерта-бухгалтера є також перевірка
правильності формування первісної вартості основних засобів, що
визначено в П(С)БО 7.

Якщо підприємство придбає основні засоби, які були в експлуатації, то,
зараховуючи їх на баланс, потрібно відобразити і суму переданого зносу
(продавець повинен указати її в акті приймання-передачі). У разі
безкоштовного отримання основних засобів вони мають бути оцінені за
ринковою, а не за залишковою вартістю.

Експерту-бухгалтеру слід також пам’ятати, що за основними засобами
справедлива вартість визначається в разі:

безкоштовної передачі основних засобів;

якщо основні засоби отримані внаслідок бартерних операцій;

якщо основні засоби передані як внесок до статутного капіталу.

Експерт-бухгалтер мусить також перевірити операції з МШП, а саме:

закріплення МШП за конкретними відповідальними особами, правильність
оформлення документами операцій з експлуатації МШП та їх оперативного
обліку;

перевірку правильності нарахування зносу МШП та включення його у
виробничі витрати. Треба мати на увазі, що підприємство самостійно
встановлює метод нарахування зносу МШП, і цього методу воно має
дотримуватися протягом року.

Експерт-бухгалтер також застосовує дані податкового обліку. Це робиться
насамперед для правильності визначення об’єктів оподаткування. Так,
згідно зі ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»
прибуток як об’єкт оподаткування визначається способом зменшення
скоригованого валового прибутку за звітний період:

на суму валових витрат;

на суму амортизаційних відрахувань.

Крім того, експерту-бухгалтеру необхідно дослідити матеріали
інвентаризації основних засобів і МШП та звернути увагу на точність
визначення збитку, який підлягає відшкодуванню винними особами.

Під час дослідження матеріалів інвентаризації основних засобів, окрім
указаних вище питань, експерт-бухгалтер повинен розглянути такі моменти:

правильність віднесення до основних засобів матеріальних цінностей, що
перебувають на балансі господарського органу;

точність визначення балансової вартості основних засобів на початок
кожного звітного періоду;

обґрунтованість індексації основних фондів;

правильність нарахування амортизації (зносу) основних засобів тощо.

Експерт-бухгалтер також має ретельно перевірити правильність
відображення в обліку основних засобів, нематеріальних активів, інших
необоротних матеріальних активів, виробничих запасів, малоцінних і
швидкозношуваних предметів.

Особливо важлива точна експертна оцінка результатів інвентаризації майна
державного підприємства, яке приватизується або передається в оренду,
оскільки заниження вартості таких об’єктів стає одним з найбільш
характерних правопорушень у сфері економіки України.

Методика експертного дослідження операцій з основними засобами полягає в
перевірці та порівнянні балансових (звітних) даних про залишки основних
засобів з даними синтетичного та аналітичного обліку. При цьому
бухгалтерські записи звіряються з первинними документами про надходження
та вибуття основних засобів (акти приймання, накладні, акти ліквідації
основних засобів, довідки про нараховану суму амортизації, дані про
витрати на капітальний ремонт та т. ін.).

6.4. Методика експертного дослідження

операцій з матеріальними запасами

На практиці зустрічається досить багато порушень та корисливих
зловживань, пов’язаних з розкраданням матеріальних запасів. І основним
джерелом інформації, що надається бухгалтеру-експерту при цьому, є
матеріали проведених інвентаризацій. Також багато порушень скоюється
через необґрунтоване списання нестач матеріалів, неправильне
відображення в обліку результатів пересортиці товарно-матеріальних
цінностей.

Тому дослідження операцій з матеріальними запасами є одним з провідних у
експертно-бухгалтерських дослідженнях.

Основним джерелом інформації, поданої бухгалтеру-експерту під час
розслідування злочинів, пов’язаних із розкраданням матеріальних запасів
підприємств, є матеріали проведених інвентаризацій.

Досліджуючи дані інвентаризації, експерт повинен з’ясувати:

наскільки повно вона проведена;

чи була присутня під час перевірки матеріально відповідальна особа, чи
був у складі інвентаризаційної комісії фахівець, котрий добре знає
особливості зберігання, обліку і використання даного виду запасів;

які виявлені лишки й нестачі цінностей, і як вони відображені в
бухгалтерському обліку;

чи правильно розрахований збиток від нестач матеріальних запасів тощо.

У ході перевірки правильності оформлення акта інвентаризації
експерт-бухгалтер має впевнитись у тому, що до початку інвентаризації
матеріально відповідальна особа подала розписку про те, що всі
прибуткові та видаткові документи включені нею у звіти і здані в
бухгалтерію, і всі запаси, які надійшли на склад, оприбутковані, а ті,
що вибули, — списані на витрати.

Досліджуючи порівняльні відомості, експерт-бухгалтер повинен установити
характер розбіжностей між фактичними залишками матеріальних запасів на
момент проведення інвентаризації й обліковими даними на цю саму дату.
Експерт має також ознайомитися з письмовими вмотивованими поясненнями
матеріально відповідальних осіб про причини виявлених лишків і нестач.
За необхідності проведення додаткової інвентаризації про стан і рух
матеріальних ресурсів на підприємстві, що перевіряється, експерт мусить
проаналізувати дані, що містяться в протоколах допитів свідків і
матеріально відповідальних осіб, отримані слідчим.

Необхідно дослідити обґрунтованість списання нестач матеріалів у межах
норм природних втрат.

Від природних втрат необхідно відрізняти псування товарів (бій пляшок,
бомбаж консервів тощо). На псування товарів матеріально відповідальні
особи мають складати спеціальні акти.

Лишки матеріалів, виявлені під час інвентаризації, відносять до інших
доходів від операційної діяльності. На суму виявлених лишків робиться
проведення:

Дт 20 «Виробничі запаси»;

Дт 28 «Товари»;

Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

А в податковому обліку сума виявлених лишків включається до складу
доходів і є об’єктом оподаткування.

Нестачі можуть бути двох видів:

у межах норм природних втрат;

понад затверджені норми втрат.

Для розв’язання поставлених питань експерту мають бути надані слідчим
або судом документи, облікові дані про рух матеріалів, акти
інвентаризації, дані про те, де, коли та в кого встановлена нестача,
пояснення осіб, у яких виявлена нестача, про причини її виникнення та
інші дані, що належать до конкретних обставин справи.

Досліджуючи надані документи, експерт-бухгалтер зобов’язаний
переконатися у належному їх оформленні; перевірити правильність записів
у бухгалтерському обліку за операціями, відображеними в первинних
документах; звірити надходження та витрачання матеріалів за даними
синтетичного та аналітичного обліку. Перевірити відповідність записів у
документах, облікових регістрах і звітності за взаємозв’язаними
операціями. Так, дані про надходження матеріалів порівнюються з
показниками виробництва продукції, на яку вони списані, дані про
надходження матеріалів від постачальників — з даними про розрахунки з
ними.

Дослідивши правильність даних бухгалтерського обліку про рух та залишки
матеріальних цінностей, слід визначити результати інвентаризації
способом порівняння залишків за інвентаризаційною відомістю з даними
бухгалтерського обліку сировини та матеріалів.

На вирішення експерта-бухгалтера частіше за все виносяться питання, що
стосуються встановлення наявності та розмірів нестач, лишків
матеріальних цінностей, неповного оприбуткування та надмірного списання
сировини та матеріалів.

6.5. Експертне дослідження операцій, пов’язаних з виробництвом

та реалізацією продукції

Порядок обліку виробничих витрат, випуску та реалізації готової
продукції залежить від галузевих особливостей, організації та технології
виробництва. Цим визначається документальне оформлення операцій,
пов’язаних з виробництвом та реалізацією готової продукції,
систематизацією даних первинного обліку. Проте поряд із розбіжностями в
організації обліку є деякі загальні принципи побудови обліку для всіх
промислових підприємств, що випливають з єдності методології планування
та обліку виробництва. Порядок обліку продукції та її реалізації
викладений в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку.

Завданням судово-бухгалтерської експертизи в дослідженні операцій з
виробництва і реалізації продукції є активний вплив на процеси
промислового виробництва з метою сприяння випуску високоякісної і
конкурентоспроможної продукції, її реалізації на ринку на підставі
раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів,
запобігання втрат, браку, попередження правопорушень, що призводять до
збитків на підприємствах. У процесі бухгалтерської експертизи
досліджуються витрати на виробництво і реалізацію продукції,
визначається, як відображаються в бухгалтерському обліку витрати
підприємства за операційною діяльністю (рахунки: 23 «Виробництво», 26
«Готова продукція», 91 «Загальновиробничі витрати» тощо); втрат від
браку (рахунок 24 «Брак у виробництві»); реалізації продукції, робіт,
послуг (рахунки: 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 31
«Розрахунки в банках», 70 «Доходи від реалізації» тощо).

Об’єктами судово-бухгалтерської експертизи під час дослідження операцій
з виробництва і реалізації продукції є:

дисципліна поставок за обсягами, строками, асортиментом і якістю
продукції;

витрати на виробництво і реалізацію продукції;

незавершене виробництво;

збереження продукції під час виробництва, зберігання і транспортування;

первинна документація;

дані бухгалтерського обліку і звітності;

нестача продукції, брак, приписки і розмір завданих збитків, виявлені
ревізією, їх обґрунтованість, винні особи тощо.

Коротко охарактеризуємо об’єкти експертизи, які досліджує
експерт-бухгалтер.

Первинна документація — перевіряється відповідність чинному
законодавству заповнення первинної документації, застосованої для обліку
операцій з виробництва і реалізації продукції з метою використання цієї
документації для доказів.

Бухгалтерський облік і звітність — досліджуються судово-бухгалтерською
експертизою для виявлення фактів приписок продукції, напівфабрикатів
виробництва і на стадії реалізації для встановлення фактів навмисного
перекручення собівартості продукції.

Експерт-бухгалтер повинен також перевірити правильність відображення в
обліку:

витрат з операційної діяльності підприємствами, що використовують
рахунки класу 8 «Витрати по елементах»;

витрат з операційної діяльності підприємств, які не використовують
рахунки класу 8 «Витрати по елементах»;

реалізації продукції в разі подальшої (наступної) оплати і передоплати;

реалізації робіт, послуг у разі наступної оплати і передоплати;

визначення фінансових результатів від операційної діяльності;

нерозподільних прибутків (збитків).

Під час експертного дослідження операцій, пов’язаних із виробництвом і
реалізацією продукції, велике значення для експерта-бухгалтера мають
висновки експертів іншої спеціальності. В окремих випадках без них
практично неможливо вирішити питання судово-бухгалтерської експертизи
(визначити суму збитків, період їх утворення, дати характеристику стану
бухгалтерського обліку, звітності тощо).

Найбільш типовими порушеннями в операціях виробництва та реалізації
продукції є:

утворення необлікованих резервів (лишків) сировини та матеріалів на
виробництві;

випуск та реалізація необлікованої готової продукції;

нестача та псування товарно-матеріальних цінностей на виробництві.

6.6. Методика експертного дослідження

операцій з нарахування та виплати

заробітної плати

Як правило, експертне дослідження операцій, пов’язаних з розрахунками з
оплати праці, проводять за такими етапами:

1. Аналіз штатної дисципліни.

2. Перевірка законності оплати праці працівників, що працюють за
сумісництвом. Такі працівники отримують заробітну плату за фактично
виконану роботу. Необхідно зазначити, що робота за сумісництвом також
здійснюється на підставі трудового договору.

Слід зазначити, що всі правові відносини, пов’язані з укладанням і
виконанням трудового договору, регулюються Кодексом законів про працю
України від 10.12.71 р. № 322-VIII (зі змінами і доповненнями) станом на
11.03.03 р.

Певні види робіт можуть виконуватися на підставі угод (договорів)
цивільно-правового характеру, які часто плутають із трудовими договорами
(особливо з трудовим договором, що укладається на час виконання певної
роботи). До таких угод цивільно-правового характеру, умови яких дуже
схожі з обов’язками, покладеними на сторони за трудовими договорами,
належать договори підряду, комісії, доручення та ін.

У випадках укладання угод цивільно-правового характеру правовідносини
регулюються Цивільним кодексом України і цивільним законодавством. Усі
ці особливості трудових відносин мають ураховуватись
експертом-бухгалтером під час перевірки операцій з нарахування та
виплати заробітної плати (винагороди) працівникам підприємства [72,
с. 200].

3. Перевірка правильності встановлення тарифних ставок і окладів
працівникам підприємств, організацій та установ України.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні
сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні
характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці
використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а
працівників — залежно від їхньої кваліфікації та за розрядами тарифної
сітки. Вона є базою для формування та диференціації розмірів заробітної
плати [21]. Експерту потрібно керуватися рекомендаціями постанови КМ
України «Про єдині тарифні умови оплати праці працівників і службовців
масових професій і посад» і відповідними додатками до неї, де наводиться
єдина тарифна сітка оплати праці працівників масових професій і переліки
професій з віднесенням їх до розрядів тарифної сітки.

4. Перевірка стану розрахунків з оплати праці починається із зіставлення
показників поточної і річної звітності з даними аналітичного і
синтетичного обліку заробітної плати. Так, аналітичні дані про структуру
заробітної плати за окремими видами виплат і розподілу її між
дільницями, цехами і відділами підприємства мають відповідати записам у
відомості № 12 і журналі-ордері № 10. Сальдо за рахунками 65 і 66
Головної книги на кінець кожно-

го кварталу мають відповідати даним бухгалтерських балансів.

Для контролю за правильністю визначення заробітку працівників, що
перебувають на погодинній оплаті праці, використовують показники
табельного обліку.

5. Обсяги виконаних ремонтних і будівельних робіт. Перевірка з метою
встановлення приписок за цими видами робіт вимагає спеціальних знань як
у галузі технології, так і в проектно-кошторисній справі. Тому для
проведення експертної оцінки правильності складання кошторисів і
визначення фактичних обсягів будівельних і ремонтних робіт
експерт-бухгалтер може скористатися послугами експертів інших галузей
знань.

Після експертного визначення фактичних обсягів робіт і зіставлення їх з
обсягами, зазначеними в договорі, експерт-бухгалтер за допомогою
слідчого повинен установити, чи дійсно ці роботи виконувалися сторонніми
особами. У договорі підряду обов’язково мають бути зазначені всі дані
про виконавців: прізвище та ініціали, серія і номер паспорта,
ідентифікаційний код, домашня адреса і номер телефону.

6. Перевірка правильності нарахування виплат.

Для перевірки правильності нарахування виплат за невідпрацьований час,
передбачений трудовим законодавством, експерт повинен перевірити
відповідність розрахунків «Порядку обчислення середньої заробітної
плати», затвердженому постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Склад виплат, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати,
визначається Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої
наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 р. № 323.

Середня заробітна плата працівників за місяць (квартал, рік) у цілому по
підприємству, установі, організації обчислюється діленням сум,
нарахованих з фонду оплати праці працівників у грошовій формі, на
середньоспискову чисельність працівників, що береться для розрахунку
середньої заробітної плати, та інших середніх показників
(середньоспискову чисельність усього персоналу в еквіваленті повної
зайнятості) за відповідний період.

Середню заробітну плату для оплати тарифних, додаткових відпусток і
відпусток на навчання (у разі навчання без відриву від виробництва), а
також розмір компенсації за невикористану відпустку розраховують,
виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців перед місяцем
надання відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати та
розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності середньомісячна
заробітна плата має розраховуватися за останні два календарних місяці
роботи. Якщо працівник пропрацював менше двох місяців, то середня
заробітна плата розраховується за фактично відпрацьований час. При цьому
експерт має пам’ятати, що у випадках законодавчого підвищення тарифних
ставок і посадових окладів заробітна плата й інші виплати, що беруться
до уваги для розрахунку середнього заробітку, мають коригуватися на
коефіцієнт їхнього підвищення.

7. Порядок надання відпусток регулюється Законом України «Про
відпустки», затвердженим постановою ВР України від 15.11.1996 р. №
505/96-ВР. Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки
повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести
місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Загальна тривалість
щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59
календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих
роботах, — 69 календарних днів. Заробітна плата працівникам за час
відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. Порядок
обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки,
додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки,
додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за
невикористані відпустки встановлюється КМ України [10].

Експерт-бухгалтер має перевірити порядок оплати відпусток у межах їхньої
тривалості, а також законність і правильність створення резерву на
оплату відпусток робітників, яка включається в собівартість продукції,
що випускається, і наданих послуг.

Експерт-бухгалтер, керуючись законодавчими актами та іншими нормативними
документами, повинен перевірити обґрунтованість нарахування допомоги з
тимчасової непрацездатності, родинам з дітьми, громадянам, що
постраждали від Чорнобильської катастрофи, та ін.

8. Законність і правильність утримань із заробітної плати.

Відповідно до чинного законодавства бухгалтерія підприємства
(організації, установи) має здійснювати такі види утримань:

прибутковий податок з громадян (податок з доходів фізичних осіб);

страхові внески до Пенсійного фонду;

збір до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування
на випадок безробіття;

збір до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування у
зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

профспілкові внески (на підставі заяв працівників);

аліменти (за виконавчими листками судових органів);

за виданий підприємством кредит;

за брак та заподіяні підприємству матеріальні збитки;

різні види добровільних утримань за заявою громадян.

З 01.01.2004 р. набув чинності Закон України «Про податок з доходів
фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV із змінами внесеними згідно із
Законом України від 27.11.2003 р. № 1314-IV. Основна ставка
оподаткування встановлюється на рівні 13 % з виділення пільгового
оподаткування осіб, які мають право на соціальні пільги (див. ст. 5—6
даного Закону).

Суттєво змінено нормативну базу для нарахування податків.

Експерт-бухгалтер повинен перевірити на підприємстві, що перевіряється,
правильність утримань із заробітної плати (за видами утримань).

Одночасно з перевіркою правильності нарахування заробітної плати експерт
має перевірити і порядок нарахування роботодавцями внесків до державних
цільових фондів, базою для визначення яких є фактичні витрати на оплату
праці найманих робітників, а саме:

до Пенсійного фонду (32 %);

до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття (з 01.03.03 р. — 1,9 %);

до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою
працездатності (2,9 %);

до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і
професійних захворювань (0,84—13,8 — в залежності від класу професійного
ризику виробництва).

Здійснюючи перевірку розрахунків за цими зборами, експерт зобов’язаний
дослідити:

правильність нарахування внесків і визначення страхових тарифів;

законність використання пільг;

своєчасність перерахування коштів до цільових фондів;

правильність відображення в обліку операцій з нарахування і сплати
зазначених зборів.

9. Перевірка достовірності розрахункових і платіжних відомостей із
заробітної плати.

Серед видаткових касових документів, за якими видається готівка,
найбільшу питому вагу мають розрахунково-платіжні та платіжні відомості.
Саме завдяки підробленням у цих документах приховуються розкрадання
грошей з каси, призначених для виплати заробітної плати.

Ці підроблення можуть бути викриті способом підрахунку підсумків у
розрахунково-платіжних відомостях як по горизонталі (рядках), так і по
вертикалі (стовпцях). Кінцеві підсумки порівнюють із сумою, зазначеною у
видатковому касовому ордері та в первинних документах з нарахування
заробітної плати.

Документування підроблень, викритих за допомогою арифметичної перевірки
розрахунково-платіжної відомості, здійснюється на підставі таких
документів:

розрахунково-платіжна або платіжна відомість;

видатковий касовий ордер;

журнал обліку прибуткових та видаткових ордерів;

касова книга та касовий звіт;

наряди на оплату праці або табелі обліку робочого часу.

Вибірково можна перевірити, чи не записані в розрахунково-платіжні
відомості підставні особи. Для цього порівнюються прізвища осіб, які
внесені у відомість, з даними обліку особового складу підприємства.
Порівнюються підписи працівників у відомості на одержання заробітної
плати за будь-який місяць і підписи на заявах про прийняття на роботу
або у відомостях за попередні чотири-п’ять місяців. Це дозволяє
розкривати випадки видачі заробітної плати підставним і вигаданим
особам. У разі виявлення певної суми готівки, яка одержана не тією
особою, кому була призначена, через підроблення розрахунково-платіжної
відомості, призначається ревізія з ініціативи органів внутрішніх справ
[69, с. 98].

10. Перевірка необґрунтованих виплат заробітної плати.

Способи необґрунтованих виплат заробітної плати можна розділити на дві
основні групи:

виплати, проведені за документами, необґрунтовано складеними
бухгалтерськими розрахунковими працівниками;

виплати, проведені на підставі документів, необґрунтовано складених
іншими посадовими особами.

Необґрунтовані виплати заробітної плати насамперед здійснюються в разі
виконання розрахунковими працівниками, що ведуть розрахунки із зарплати,
обов’язків касира або в разі змови розрахункових працівників, які мають
право підпису касових документів.

Найпоширенішими способами необгрунтованих виплат є:

повторна виплата заробітної плати тим самим особам за той самий
платіжний період;

неправильний підрахунок у платіжних відомостях підсумкових сум, що
належать до видачі та утримання із заробітної плати;

видача позапланових авансів без подальшого утримання їх;

виплата депонованих сум не тим особам, яким вони призначені.

Необґрунтовані виплати заробітної плати можуть здійснюватися на підставі
помилкових даних, що надаються робітниками, які ведуть облік виробітку
та відпрацьованого часу. Наприклад, такі виплати можуть здійснюватися за
рахунок:

виплати заробітної плати за операції, які фактично не виконувалися;

завищення розцінок.

11. Перевірка правильності оформлення відповідних документів на виплату
депонованих сум.

Депонентом уважається особа, яка з тих чи тих причин своєчасно не
отримала заробітну плату, додаткову заробітну плату, премію тощо.
Ознакою можливих розкрадань грошових коштів через привласнення
депонованих сум може бути такий показник використання трудових ресурсів,
як відносно велика плинність кадрів на тому чи тому підприємстві.

Механізм розкрадання готівки через привласнення депонованих сум полягає
в тому, що касир у змові з бухгалтером підробляють підпис депонента в
розрахунково-платіжній відомості або в депонентській відомості, або у
видатковому касовому ордері. Проте за заробітною платою, яка не отримана
своєчасно, працівник пізніше звертається в бухгалтерію, тому на практиці
привласнення депонованої заробітної плати у порівнянні з привласненням
інших видів грошової винагороди зустрічається рідко.

Для виявлення та документування даного способу розкрадання грошових
коштів необхідно проаналізувати такі документи:

розрахунково-платіжну відомість (або платіжну відомість);

депонентську відомість;

видатковий касовий ордер;

особистий рахунок та картку депонента;

журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів;

касову книгу та касовий звіт;

накази про прийняття на роботу та звільнення з роботи;

розрахунково-платіжні відомості, інші службові документи за попередній
період, в яких містяться підписи депонентів.

У ході перевірки та аналізу документів порівнюються підписи працівників
підприємства (у тому числі й звільнених), що зазначені в
розрахунково-платіжній відомості, депонентській відомості чи у
видатковому касовому ордері (залежно від того, за яким з цих документів
отримані готівкові кошти), з підписами у документах відділу кадрів.
Визначається, чи правильно зроблено перенесення депонованих сум з
розрахунково-платіжної відомості до депонентської відомості, журналу
обліку депонованих сум та депонентської картки. За наявності підстав з
ініціативи органу внутрішніх справ призначається ревізія. Після
порушення кримінальної справи може бути призначена почеркознавча
експертиза [69, с. 97].

За умов реформування економіки України найчастіше змінюється нормативна
база з питань оплати праці, тому експерт-бухгалтер має постійно стежити
за цими змінами та враховувати їх у своїй практичній діяльності.

6.7. Методика експертного дослідження

операцій, пов’язаних з обігом цінних паперів

Важливою особливістю перевірки операцій із цінними паперами є
необхідність комплексного розгляду питань, пов’язаних з їхнім обігом, що
є складним предметом судово-бухгалтерської експертизи. А самі цінні
папери мають при цьому оцінюватися експертом як самостійний об’єкт
дослідження. Усе це потребує від експерта застосування в ході
дослідження значного обсягу спеціальних знань про емісію і обіг цінних
паперів, а також про особливості оподаткування здійснюваних з ними
операцій.

Відповідно до чинного законодавства в Україні можуть випускатися й
обертатися такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх
державних і місцевих позик, облігації підприємств, державні казначейські
білети, ощадні сертифікати, векселі та т. ін.

Перевірка бланків цінних паперів. На першому етапі експертизи необхідно
провести формальну перевірку бланків цінних паперів. Такі бланки можуть
виготовлятися тільки спеціалізованими відділеннями на поліграфічних
підприємствах, що мають необхідне устаткування, технологію, матеріали,
рівень кваліфікації фахівців, умови зберігання, обліку і транспортування
матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції. Тому
експерту-бухгалтеру необхідно перевірити, чи є в суб’єктів
підприємницької діяльності, які виготовляють чи ввозять бланки цінних
паперів, відповідна ліцензія Міністерства фінансів України. Самостійне
виготовлення бланків цінних паперів підприємствами і банками
забороняється. Якщо в експерта-бухгалтера виникнуть будь-які сумніви
відносно доброякісності досліджуваних бланків цінних паперів, він управі
вимагати в слідчого, прокурора чи суду призначення відповідної технічної
експертизи документів.

Перевірка наявності ліцензій. Відповідно до чинного законодавства
професійну діяльність на ринку цінних паперів,

у тому числі посередницьку діяльність з випуску й обігу цінних паперів,
мають здійснювати юридичні та фізичні особи винятково на підставі
спеціальних дозволів (ліцензій). Тому експерт повинен також перевірити
наявність таких ліцензій у підприємств і громадян, які здійснювали таку
професійну діяльність із цінними паперами.

Перевірка наявності у підприємства (емітента) свідоцтва про реєстрацію
випуску акцій. Підприємство (емітент) має право на випуск акцій тільки з
моменту реєстрації цього випуску в Державній комісії з цінних паперів та
фондового ринку. Тому під час перевірки операцій з емісії цінних паперів
експерту необхідно перевірити наявність у підприємства свідоцтва про
реєстрацію випуску акцій. Якщо підприємство випускає привілейовані
акції, то експерт-бухгалтер має перевірити, щоб сума таких акцій не
перевищувала десяти відсотків статутного фонду акціонерного товариства.
На цьому самому етапі дослідження експерту необхідно перевірити
правильність поділу в обліку підприємства, що здійснює емісії акцій,
номінальної вартості розповсюджених акцій і суми емісійного доходу,
тобто суму перевищення доходів від первинної емісії власних акцій над
їхньою номінальною вартістю.

Підприємства й організації можуть купувати акції, облігації, ощадні
сертифікати тільки за рахунок власних коштів. Тому експерт-бухгалтер має
перевірити, щоб для придбання таких цінних паперів не використовувалися
кредити банків та інші позикові кошти.

Аналіз експертної практики з питань, пов’язаних з обігом цінних паперів,
свідчить, що з метою повного і всебічного вивчення обставин справи
експерт-бухгалтер у процесі дослідження має виконати такі завдання:

визначити коло операцій, що підпадають під визначення торгівлі цінними
паперами;

дослідити повноту й обґрунтованість відображення доходів і витрат від
торгівлі цінними паперами;

перевірити своєчасність відображення в податковому обліку валових
доходів і валових витрат від торгівлі цінними паперами.

Перевірка ведення реєстру власників цінних паперів. Емітент іменних
цінних паперів зобов’язаний забезпечити ведення реєстру власників таких
паперів. Діяльність з ведення такого реєстру здійснює емітент або
реєстратор. Якщо кількість іменних цінних паперів емітента перевищує 500
(максимальне число для самостійного ведення реєстру), емітент
зобов’язаний доручити ведення реєстру спеціальному реєстратору через
укладання спеціального договору. Причому ведення реєстру повинні
здійснювати працівники, що мають спеціальні кваліфікаційні сертифікати
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Тому експерт
зобов’язаний перевірити порядок ведення реєстру іменних цінних паперів
(наявність атестованого працівника чи договору з реєстратором).

Перевірка достовірності цінних паперів. З метою встановлення
достовірності пред’явлених на дослідження цінних паперів
експерт-бухгалтер повинен перевірити повноту заповнення їх реквізитів.

Акція має містити такі реквізити:

найменування цінного папера;

найменування емітента і його місцезнаходження;

код випуску цінного папера;

серія і номер сертифіката;

серія і номер акції;

дата випуску;

тип і категорія акції;

номінальна вартість;

найменування (прізвище) власника;

розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій;

термін виплати дивідендів;

підпис керівника чи іншої уповноваженої особи;

реквізити реєстродержателя.

Бланки цінних паперів повинні мати такі реквізити
підприємства-виготовлювача:

повне чи скорочене найменування підприємства, що виготовило бланки
цінних паперів, або його код;

номер замовлення;

дату випуску (рік і квартал). До акції може додаватися купонний листок
на виплату дивідендів, що має містити такі дані:

порядковий номер купона на виплату дивідендів;

порядковий номер акції, за якою виплачуються дивіденди;

найменування акціонерного товариства;

рік виплати дивідендів.

Експертиза бланків цінних паперів і документів суворого обліку
проводиться на вимогу замовника та за його рахунок.

Перевірка операцій з виплати дивідендів. Дивіденди — це платіж, який
провадиться юридичною особою на користь власників (довірених осіб
власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у
зв’язку з розподілом частини її прибутку. До дивідендів не включаються
виплати юридичної особи, пов’язані зі зворотним викупом акцій, часток
(паїв), раніше емітованих такою юридичною особою.

Перевіряючи операції з виплати дивідендів, експерт-бухгалтер має
виходити з того, що джерелом цих виплат може бути тільки загальний
прибуток акціонерного товариства.

6.8. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи

фінансових результатів

діяльності підприємства

Основними джерелами, спираючись на які бухгалтер-експерт має дослідити
фінансову діяльність підприємства, є:

( законодавчі акти про підприємства і підприємництво;

( нормативно-методичні документи, що регламентують ведення
бухгалтерського обліку;

( наказ про облікову політику підприємства;

( нормативні документи з виробництва і реалізації продукції;

( розрахунок собівартості реалізованої продукції;

( договори, якими оформлено операції з реалізації продукції (робіт,
послуг) та іншого вибуття активів (договори купівлі-продажу та ін.);

( розрахункові документи (рахунки, виставлені покупцям на оплату
відвантаженої продукції);

( податкові накладні (для визначення обсягів зобов’язань з ПДВ);

( регістри аналітичного та синтетичного обліків;

( первинні документи, зокрема «Акт на списання основних засобів»,
«Накладна на відпуск матеріалів», товарно-транспортні накладні, накладні
на відвантаження готової продукції та ін.;

( документи, що засвідчують факти здійснення інвестиційної та фінансової
діяльності;

( розрахунок обґрунтованості понесених підприємством витрат від
надзвичайних подій та отриманих у результаті цих подій доходів;

( форми фінансової звітності (Ф.1, Ф.2);

( декларація про прибуток підприємства;

( матеріали попередніх ревізій і перевірок правильності визначення
фінансових результатів;

( останній аудиторський висновок;

( рішення судів про визнання дебітора неплатоспроможним;

( інформація правоохоронних органів.

Методичні прийоми та методика проведення судово-бухгалтерської
експертизи фінансових результатів діяльності підприємства включають:

розрахунково-аналітичні (економічний аналіз; аналітичні та статистичні
розрахунки; економіко-математичні);

документальні (відповідність відображених операцій вимогам чинного
законодавства; формальна й арифметична перевірка документів, в яких
відображається здійснення господарських операцій, регістрів аналітичного
та синтетичного обліку, фінансової звітності; зустрічна перевірка
документів; логічний контроль правильності відображення взаємозв’язаних
операцій та ін.);

органолептичні (контрольні заміри робіт; технологічні експертизи;
суцільні (безперервні) спостереження тощо);

прийоми узагальнення, оцінювання і реалізації результатів експертизи
(аналітичне групування доказів; групування проміжних результатів
експертизи; узагальнення результатів дослідження та складання висновку
експерта; розробка пропозицій з профілактики правопорушень; вручення
висновку бухгалтера-експерта правоохоронним органам; реалізація
пропозицій із профілактики правопорушень; реалізація результатів
експертизи у суді).

Загалом дані про фінансовий результат підприємства (порівняння доходів і
витрат) є одним з найпростіших об’єктів для фальсифікації. Це пов’язано
зі значною кількістю документів, рахунків обліку, що використовуються
для їх визначення і відображення. Тому перед бухгалтером-експертом
постає завдання з’ясувати правильність відображення і зіставлення
доходів і витрат (рис. 6.1).

Фінансовий результат може бути значно спотворений у результаті:

неправильного визначення собівартості реалізованої продукції (віднесення
до її складу витрат, що покриваються за рахунок фінансового результату
діяльності, завищення норм витрат сировини та матеріалів, неправомірного
завищення норм списання від природних втрат, завищення цін на сировину
та матеріали, використаних у виробництві, неправильність списання
понаднормативних витрат, неправильний розподіл загальновиробничих витрат
та ін.);

неповноти відображення отриманих підприємством доходів;

помилок у розрахунку податку на прибуток;

неточного відображення сплачених штрафів, пені, неустойки;

неправомірного списання дебіторської заборгованості до завершення
терміну позовної давності;

завищення витрат на позареалізаційні операції (сплачені штрафи,
фінансові витрати, втрати від інвестиційної діяльності, надзвичайних
подій) [69, с. 187].

Рис. 6.1. Схема формування фінансового результату

на рахунках бухгалтерського обліку

6.9. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи

правопорушень, пов’язаних

із ухиленням від сплати податків

Основним завданням чинного законодавства в Україні є захист законних
інтересів держави, підприємців і споживачів у господарській сфері.
Найбільша питома вага серед правопорушень у сфері економіки припадає на
порушення податкового законодавства.

Несплата податків кваліфікується як шкода, заподіяна державі, а тому ст.
212 Кримінального кодексу України (ККУ), який набув чинності з
01.09.2001, передбачає:

умисне ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов’язкових
платежів, що входять у систему оподаткування, уведених у встановленому
законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи,
організації незалежно від форми власності, або особою, що займається
підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь-якою
іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до
фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів
у значних розмірах, — карається штрафом від трьохсот до п’ятисот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох
років;

ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або якщо вони
призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових
фондів коштів у великих розмірах, — караються штрафом від п’ятисот до
двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними
роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до п’яти
років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною
діяльністю на строк до трьох років;

діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені
особою, раніше засудженою за ухиляння від сплати податків, зборів, інших
обов’язкових платежів, або якщо вони призвели до фактичного
ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо
великих розмірах — караються позбавленням волі на строк від п’яти до
десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися
певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;

особа, яка вперше скоїла дане правопорушення, звільняється від
кримінальної відповідальності, якщо перед притягненням до кримінальної
відповідальності сплатила податки, збори, а також відшкодувала збиток
державі.

У ККУ під значним розміром грошових коштів слід розуміти таку суму
податків, зборів та інших обов’язкових платежів, яка в тисячу і більше
разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум
доходів громадян; під великим розміром — суми податків, зборів, які в
три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством
неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим
розміром — суми податків, зборів, які в п’ять тисяч і більше разів
перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум
доходів громадян.

З огляду на це основними завданнями, що вирішуються в процесі
судово-бухгалтерської експертизи правопорушень, пов’язаних з ухиляннями
від сплати податків, є:

установлення фактів порушення податкового законодавства, які призвели до
заниження або ухиляння від сплати податків у цілому, зборів та інших
платежів у бюджет;

підтвердження розміру матеріального збитку, встановленого матеріалами
документальної перевірки;

установлення обставин, які сприяли ухиленню від сплати податків;

підтвердження клопотання посадових осіб, діяльність яких було піддано
розслідуванню з питань повноти і правильності нарахування та сплати
податків до бюджету;

установлення осіб, які несуть відповідальність за повноту і правильність
нарахування і сплати податків до бюджету та які допустили вказані
правопорушення.

Матеріали або джерела інформації, що направляються для дослідження
експерту-бухгалтеру, поділяються на основні та додаткові.

Основні джерела інформації:

оригінал акта про перевірку фінансово-господарської діяльності
підприємства, організації чи установи державною податковою
адміністрацією з усіма додатками;

письмові пояснення керівника, головного бухгалтера та інших посадових
осіб щодо висновків перевірки;

вилучені оригінали документів, облікових регістрів, форми фінансової та
податкової звітності, що підтверджують факти порушень у сплаті податків;

дані про майно підприємства, наявність і рух грошових коштів на рахунках
у банку;

інші матеріали справи (договори, аудиторські висновки, акти ревізій,
висновки інших судових експертиз тощо).

Додатковими джерелами інформації є свідчення працівників податкової
адміністрації, які безпосередньо здійснювали контроль за виконанням
податкового законодавства суб’єктами підприємницької діяльності.

Крім того, як джерело інформації експерт-бухгалтер може використовувати
зафіксовані в протоколах свідчення певних категорій працівників
підприємств і організацій, де були здійснені правопорушення. До таких
категорій належать працівники бухгалтерій, складів, секретарі, водії,
охорона та ін.

З їхніх свідчень можна отримати дані про порядок ведення на підприємстві
бухгалтерського обліку, умови здійснення окремих господарських операцій,
місця зберігання матеріальних цінностей, грошових коштів, бухгалтерських
та інших документів, що підтверджують факти правопорушень.

Характерною особливістю правопорушень, пов’язаних з ухиленням від сплати
податків, є те, що вони всі віддзеркалюються в первинних документах,
облікових регістрах і звітних формах, які нерідко складені з порушенням
вимог щодо організації і ведення фінансового, управлінського,
податкового обліків та звітності.

Дані цих документів є підґрунтям для висновку бухгалтера-експерта у
даній справі. До таких документів відносять:

установчі документи підприємства (статут, установчий договір, свідоцтво
про реєстрацію як платника податків і зборів);

документи з обліку касових і розрахункових документів (прибуткові й
видаткові касові ордери, касові звіти, книги обліку розрахункових
операцій, платіжні доручення, виписки банку, картки зі зразками підписів
осіб, які мають право розпоряджатись грошовими коштами підприємства);

документи з обліку матеріальних цінностей (товарно-транспортні накладні,
рахунки-фактури, картки складського обліку тощо);

накази, розпорядження, протоколи загальних зборів, службове листування;

бухгалтерські регістри та фінансова звітність;

документи і регістри податкового обліку (податкові накладні, книги
обліку придбання і продажу товарів);

податкові декларації та додатки до них.

Якщо експерт-бухгалтер виявив, що ухиляння від сплати податків відбулося
через унесення у відповідні документи поправок, змін чи доповнень, а
також способи виправлень підчисткою і підробкою підписів, унесенням
нового тексту в заповнений документ, то він має право направити слідчому
клопотання про призначення техніко-криміналістичної експертизи
документів.

6.10. Особливості експертного дослідження

товарних операцій у торгівлі

До найбільш важливих і характерних експертних завдань у дослідженні
документів торгового підприємства відносять:

установлення фактичних даних, пов’язаних з нестачею або надлишками
товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів;

визначення правильності документального оформлення операцій із
приймання, зберігання і реалізації товарів і тари;

підтвердження документальним обґрунтуванням оприбуткування товарів і
тари з урахуванням висновку інших видів експертиз;

виявлення невідповідності (розбіжностей) у списанні й оприбуткуванні
грошової виручки;

установлення відповідності відображення в бухгалтерських документах
фінансово-господарських операцій вимогам нормативних актів і положенням
бухгалтерського обліку;

з’ясування відповідності свідчень осіб, які проходять у справі, даним,
що містяться в документах;

уточнення кола осіб, за якими згідно з документальними даними в період,
коли проходить дослідження, значились товарно-матеріальні цінності та
грошові кошти;

виявлення недоліків у організації і веденні бухгалтерського обліку і
контролю, які сприяли утворенню матеріальних збитків або ставали
перепонами для їхнього своєчасного виявлення.

Дослідження руху товарів здійснюється за одержання таких показників:

залишок товарів згідно з описом інвентаризації на початок періоду, що
досліджується (в загальній сумі та з розбивкою по окремих приміщеннях,
секціях тощо);

надходження за міжінвентаризаційний період (загальна сума, у тому числі:
надходження зі складу, від постачальників тощо); разом (надходження за
залишками);

витрати товарів за той самий період (усього, у тому числі документовані
витрати всіх видів, здавання виручки);

залишок товарів згідно з документальними даними;

залишок товарів згідно з описом інвентаризації на кінець періоду, що
досліджується;

результат до застосування норм природних втрат: а) нестача; б) лишки;

нарахування і застосування норм природних втрат, кінцевий результат:
а) нестача; б) лишки; в) економія природних втрат.

Особливе значення в судово-бухгалтерській експертизі

товарних операцій торгівлі мають матеріали інвентариза-

ції. Перевіряючи документацію щодо руху товарних запасів у крамниці,
експерт установлює факти, пов’язані з нестача-

ми або лишками на дату проведення кожної інвентаризації. Перед початком
дослідження необхідно впевнитись у наявності всіх описів, передусім на
початок і кінець періоду, що аналізується.

Наступним завданням судово-бухгалтерської експертизи в торгівлі є
оцінювання правильності та своєчасності оприбуткування товарів.

У результаті всебічного дослідження встановлюються факти:

неоприбуткування товарів (повністю або частково);

несвоєчасного їх оприбуткування з метою тимчасового приховування
нестачі;

неправильного віднесення на рахунки бухгалтерського обліку сум торгової
знижки з метою зменшення величини прибутку товарів;

необґрунтованого заниження якості (кондиції) або заниження цін під час
оприбуткування (з тією самою метою);

невідповідності прибуткових документів розрахунковим операціям з оплати
одних і тих самих товарів.

Слідом за перевіркою оприбуткування товарів провадять експертне
дослідження видаткових операцій з товарами.

Кожний вид витрат потребує специфічних прийомів експертного аналізу.
Проте загальний принцип оцінки документа за формою і суттю залишається
незмінним і передбачає:

нормативну перевірку;

арифметичну перевірку;

порівняння однорідних записів у документах і облікових

реєстрах.

Виручку експерт-бухгалтер аналізує способом порівняння даних касових і
товарних звітів із записами в книгах касирів і журналах-ордерах за
супровідними рахунками. При цьому особливу увагу звертають на
хронологічну послідовність документів, правильність підрахунку підсумку
в них. Використовуючи метод зустрічної перевірки, експерт-бухгалтер
з’ясовує достовірність відображення операцій, пов’язаних з надходженням
виручки в касу підприємства і здаванням її на рахунки в банк.

6.11. Бухгалтерський облік в умовах

функціонування автоматизованої

обробки інформації за допомогою

бухгалтерської програми «1С» (на прикладі

розрахунків з персоналом з оплати праці

та заробітної плати)

Сьогодні в Україні дуже широко використовуються засоби обчислювальної
техніки — це привело до появи нових прийомів і методів організації
обліку.

Нині відбувається швидке оснащення організацій комп’ютерами. Вони
дозволяють накопичувати дані як безпосередньо в облікових реєстрах
(картках, вільних листах та ін.), так і на машинних носіях інформації
(наприклад, на жорсткому диску, дискетах).

Комп’ютерна система бухгалтерського обліку характеризується повною
автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. При цьому
будь-які дані можуть відображатись в обліку одразу після їх введення в
інформаційну базу даних. Основні принципи комп’ютерної системи обліку
зображені на рис. 6.2.

Комп’ютерна програма не замінить грамотного бухгалтера, але дозволить
заощадити його час і сили за рахунок автоматизації рутинних операцій,
швидше знайти арифметичні помилки в обліку і звітності, оцінити поточний
фінансовий стан підприємства та його перспективи.

Бухгалтерські програми повинні забезпечувати якісне ведення обліку, бути
надійними і зручними в експлуатації. У функціональному аспекті
бухгалтерські системи повинні, принаймні безпомилково, робити
арифметичні розрахунки; забезпечувати підготовку, заповнення, перевірку
і роздрукування первинних і звітних документів довільної форми;
здійснювати безпомилкове перенесення даних з однієї друкованої форми в
іншу; нагромаджувати підсумки і робити обчислення відсотків;
забезпечувати звертання до даних і звітів за минулі періоди (вести
архів).

Рис. 6.2. Основні принципи комп’ютерної системи обліку

Набір програм «1С: Підприємство 7.7» є універсальною програмою
автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для
будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й
різних ділянок бухгалтерського обліку.

«1С: Бухгалтерія 7.7» являє собою складову системи програм «1С:
Підприємництво 7.7» — її компоненту. Усього існує три основні
компоненти:

1. «1С: Бухгалтерія 7.7»;

2. «1С: Оперативний облік 7.7»;

3. «1С: Розрахунок 7.7».

Програма має однокористувацьку і мережеву версії. Для користувачів
програми існує декілька режимів роботи, набір яких різний залежно від
версії програми (рис. 6.3).

Рис. 6.3. Режим роботи в програмі «1С: Бухгалтерія 7.7»

Тепер в Україні крім бухгалтерської програми «1С» поширені: «БЕСТ-ЗВІТ»,
«ЕЛФІ», «Дебет плюс», «Парус» та ін.

Розрахунки з персоналом з оплати праці є одним з найбільш масових,
причому сприятливих для автоматизації дільниць обліку. Це зумовлюється
великою кількістю первинних документів, необхідністю виконання
розрахунків та групування даних за різними аналітичними ознаками
(прізвищами працівників, цехами, підприємство в цілому та ін.). Тобто
правильно організований облік оплати праці (облік праці та заробітної
плати) покликаний сприяти підвищенню продуктивності праці, покращанню
використання робочого часу, зниженню собівартості продукції.

Автоматизація забезпечує звільнення облікового персоналу від
трудомістких обчислювальних робіт, підвищення якості розрахунків,
скорочення строків підготовки даних. Накопичений досвід автоматизованої
обробки інформації з оплати праці дозволяє виділити наступні
взаємопов’язані комплекси задач, які можна розв’язувати за допомогою
персональних комп’ютерів:

облік відпрацьованого часу та неявок на роботу;

облік та контроль виробітку та заробітної плати робітників-відрядників;

облік та нарахування погодинних та інших видів оплат;

розрахунки різних видів утримань із заробітної плати;

аналітичний облік по працівниках (за видами нарахувань та утримань);

складання зведеного розподілу заробітної плати за різними групувальними
ознаками;

формування зведених реєстрів;

розрахунок оподатковуваної бази з фонду оплати праці;

облік депонованої заробітної плати.

Облік розрахунків з персоналом з оплати праці та заробітної плати
ведеться в комплексній програмі «1С — Бухгалтерія». Схематично це можна
зобразити наступним чином (рис. 6.4).

Рис. 6.4. Схема інформаційного взаємозв’язку

АРМ-Бухгалтера з обліку праці та заробітної плати

Система програмування та формування показників ситуаційних операцій в
базах ПЕОМ зображена на рис. 6.5.

Рис. 6.5. Інформаційна модель підзадачі «Експертне дослідження

розрахунків з персоналом з оплати праці»

Система формування показників ситуаційних операцій судово-бухгалтерської
експертизи в базах даних ПЕОМ дає можливість контролювати весь комплекс
задач синтетичного й аналітичного обліку праці та її оплати.

Перелік контрольних запитань,

що на них треба відповісти, готуючи тему 6

1. Наведіть перелік та зміст законодавчо-нормативного забезпечення
експертного дослідження операцій:

з коштами, розрахунками та іншими активами;

необоротними матеріальними і нематеріальними активами;

матеріальними запасами;

виробництвом та реалізацією продукції (послуг);

розрахунками з оплати праці;

цінними паперами;

доходами та фінансовими результатами діяльності суб’єкта господарювання.

2. Назвіть завдання, об’єкти та методичні прийоми судово-бухгалтерської
експертизи операцій:

з коштами та розрахунками;

необоротними активами;

матеріальними запасами;

виробництвом та реалізацією продукції (послуг);

цінними паперами;

розрахунками з персоналом;

доходами та результатами діяльності тощо.

3. Дайте визначення інформаційно-методичного забезпечення
судово-бухгалтерської експертизи.

4. Назвіть типові порушення з ознаками зловживань щодо операцій з
коштами, розрахунками.

5. Зміст фактографічної інформації, що формується в процесі експертного
дослідження операцій з коштами та розрахунками.

6. Методика експертного дослідження стану та операцій з грошовими
коштами у касі.

7. Експертне дослідження операцій з підзвітних сум.

8. Методика експертного дослідження операцій на рахунках у банку.

9. Зміст фактографічної інформації, що формується в процесі експертного
дослідження операцій з основними засобами, малоцінними та
швидкозношуваними предметами.

10. Методика експертного дослідження операцій з основними засобами.

11. Методика експертного дослідження операцій з малоцінними та
швидкозношуваними предметами.

12. Назвіть типові порушення з ознаками зловживань щодо операцій з
матеріальними запасами.

13. Наведіть зміст фактографічної інформації, що формується в процесі
експертного дослідження операцій з матеріальними запасами.

14. Методика експертного дослідження операцій з матеріальними запасами.

15. Які з наведених нижче порушень характерні для операцій з виробництва
та реалізації продукції:

а) випуск та реалізація необлікованої продукції?

б) необґрунтоване списання МШП?

в) необґрунтоване списання коштів з поточних рахунків?

г) нестача та псування ТМЦ на виробництві?

16. Методика експертного дослідження операцій, пов’язаних з виробництвом
та реалізацією продукції (послуг).

17. Назвіть типові порушення в операціях, пов’язаних з розрахунками з
оплати праці.

18. Зміст фактографічної інформації, що формується в процесі експертного
дослідження операцій з розрахунків з персоналом.

19. Методика експертного дослідження стану розрахунків з оплати праці.

20. Назвіть типові порушення в операціях, пов’язаних із цінними
паперами.

21. Зміст фактографічної інформації, що формується в процесі експертного
дослідження операцій із цінними паперами.

22. Методика експертного дослідження операцій, пов’язаних з обігом
цінних паперів.

23. Назвіть типові порушення в операціях, пов’язаних з формуванням
доходів та фінансових результатів діяльності підприємства.

?

?

vxth

?

¦

°

?

eeeee??Y?YYz

#-#uoueUeeUeeNeUeeUeeUeeNeUeeUeeUeeuououeUeeUeeNeUeeUeeuououeUeeUeeUeeuo
uEuououeUeeuoueUeeuououououo

hojDCJ

z3/4

z3/4

z3/4

??o ?eUO???????e???A¶???

OJQJ

N

P

I

I

o

@

o

@

o

@

o

@

I

Oe

O

?

?

®

o

@

o

@

&

iaUOEA1/4±¤±?–?–?–?–??†~†v†o†v†v†v†v†o†v†v†v†

o

o

o

o

o

o

o

o

AE

CJ OJQJ

CJ

CJ

??????????$??=? ?

?

&

AE

nananOE·©OEY?Y”E?E{oaoaoY?Y?Y[T[

E

::

E

02:c¤”

$

:

?

¬

+:

?

??&?

??&?

??&?

???¶h? ?4?AE?iaaiiaiiaUaUUE«?

gd%I?

AE

CJ NH

?

CJ OJQJ

d`y`„-gdqsr

gdqsr

gdqsr

gdqsr

gdqsr

gdqsr

&

gdqsr

y`„-gdqsr

gdqsr

gdqsr

d$y ¤?^„thgdqsr

gdqsr

hqsrCJ OJQJ

R

T

TH

a

J

A

A

e

J

L

NH

&

gdqsr

&

F

AE

oaeUIU?®c–IU?UI

y^„thgdqsr

deth`„-gdqsr

gdqsr

gdqsr

gdqsr

hqsrCJ

CJ NH

gdqsr

gdqsr

gdqsr

d.ya$gdqsr

iiiiD8

oiUeOoiAµ¦µ?–?–?–?–?–?–?–?–?–?–?–?–?–?…~xq

hqsrCJ

?

&

F

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

&

F-

d$y^„th`„gdL$µ

dueth`„-gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

&

F

aaUIII3/4?IIIIIIII¦I

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

&

F!

uuuuui

d$y^„thgdL$µ

y1$]„^„`„-gdL$µ

V

iaOeOeOeOeOeE3/4?¦OeOe¦Oe?

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

NH

&

F”

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

gdL$µ

&

F”

CJ NH

U~vjv^

„`„a$gdL$µ

?

hL$µCJ

??&?

?

AE

AE

AE

AE

iaNNNAAA°??NN?

&

F(

OJQJ

&

F+

?

?

?

NH

&

F-

AE

?aNA?«?’?wwk

NH

NH

&

F/

AE

NH

&

F1

&

F1

&

F/

NH

&

F0

&

F1

&

F3

&

F2

AE

&

F4

AE

NH

?

&

F8

&

F9

&

F:

AE

?

?

I

?

&

F>

AE

jeE

$

j E

ocOeCo?oc!??C

$

$

j‘E

I

j¬E

CJ NH

&

FE

AE

&

FD

AE

&

FC

AE

AE

24. Зміст фактографічної інформації, що формується в процесі експертного
дослідження фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.

25. Методика експертного дослідження доходів суб’єкта господарювання.

26. Методика проведення експертного дослідження фінансових результатів
підприємства.

27. Назвіть типові порушення в операціях, пов’язаних з ухилянням від
сплати податків.

28. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи правопорушень,
пов’язаних з ухилянням від сплати податків.

29. Які з наведених матеріалів є основними в розслідуванні операцій,
пов’язаних з ухилянням від сплати податків:

а) первинні документи і облікові регістри, що підтверджують факти
правопорушень з приводу сплати податків?

б) оригінал акта про перевірку фінансово-господарської діяльності
підприємства податковою адміністрацією з усіма додатками?

в) письмове пояснення керівника, головного бухгалтера та інших
матеріально відповідальних осіб?

г) договори?

д) аудиторські висновки?

30. Назвіть особливості експертного дослідження товарних операцій у
торгівлі.

31. Охарактеризуйте бухгалтерську програму «1С» (на прикладі розрахунків
з оплати праці та заробітної плати).

32. Система формування показників ситуаційних операцій
судово-бухгалтерської експертизи в базах даних ПЕОМ.

Рекомендована література за темою:

[1; 2; 3; 4; 5; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 14; 15; 16; 19; 21; 22; 23; 24; 25;
26; 27; 29; 30; 31; 32; 33; 34; 36; 37; 38; 39; 40; 41; 42; 43; 44; 45;
46; 47; 48; 49; 55; 56; 57; 58; 59; 60; 61; 62; 63; 64; 65; 66; 67; 70,
с. 85; 71, с. 108 — 169; 72, с. 179, 184; 74, с. 69].

ТЕМА 7. ЗАВЕРШАЛЬНА СТАДІЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

ПЛАН

7.1. Висновок експерта-бухгалтера, структура та методика його складання.

7.2. Особливості складання висновку експертизи, що виконується під час
судового розгляду, та повідомлення про неможливість дати висновок.

7.3. Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим.

7.4. Виявлення і усунення обставин, які сприяють вчиненню правопорушень
у провадженні судово-бухгалтерської експертизи.

Дана тема є завершальною в типовій програмі курсу. У процесі опрацювання
та засвоєння основних питань типової програми дисципліни
«Судово-бухгалтерська експертиза» і питань, сформульованих у плані
лекційних занять, доцільно використати рекомендований навчальний
посібник [71, с. 174—186].

У процесі опрацювання теми «Завершальна стадія судово-бухгалтерської
експертизи» належну увагу слід звернути на структуру висновку
експерта-бухгалтера та методику його складання, а також на основні
стадії процесу оцінки експертного висновку слідчим (судом).

З рекомендованих літературних джерел радимо уважно ознайомитися з
матеріалами навчального посібника В. Д. Понікарова та ін. [72,
с. 219—231], а також використати законодавчо-нормативну базу,
рекомендовану за цією темою.

Після вивчення цієї теми студенти зможуть:

дати характеристику сутності висновку експерта-бухгалтера;

засвоїти структуру висновку та методику його складання;

зрозуміти особливості складання висновку експертизи, що виконується під
час судового розгляду;

засвоїти структуру повідомлення про неможливість дати висновок та
методику його складання;

охарактеризувати основні стадії процесу оцінки експертного висновку
слідчим (судом).

7.1. Висновок експерта-бухгалтера,

структура та методика його складання

Рис. 7.1. Основні вимоги до складання висновку експерта

Оскільки висновок бухгалтера-експерта є доказом, то він має бути чітким,
конкретним і зрозумілим як для слідчого, так і для всіх учасників
судового розгляду (див. дод. 5).

Рис. 7.2. Висновок експерта, його структура і зміст

У вступній частині висновку експертизи зазначається:

назва експертизи, її номер, чи є вона первинною, додатковою, повторною,
комісійною або комплексною;

особа або орган, які призначили експертизу;

дані про експерта (експертів): посада, прізвище, ім’я та по батькові,
освіта, експертна спеціальність та стаж експертної роботи; науковий
ступінь та вчене звання;

дата надходження матеріалів до експертної установи і дата підписання
висновку експертизи;

де і ким винесено постанову або ухвалу про призначення експертизи;

питання, які належить вирішити експертові.

Питання включаються у формулювання постанови (ухвали) про призначення
експертизи. Якщо поставлено кілька питань, експерт має право згрупувати
їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок
дослідження. Якщо редакція питання в постанові (ухвалі) не відповідає
Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки і призначення
судових експертиз у науково-дослідних судово-експертних установах
Міністерства юстиції України, але зміст завдання експертові зрозумілий,
то після з’ясування питання щодо редакції постанови (ухвали) про
призначення експертизи він може дати відповідні роз’яснення і викласти
питання в редакції, що відповідає згаданим Рекомендаціям.

Питання, які поставлені експертом із власної ініціативи, вказуються
після питань, зазначених у постанові (ухвалі) про призначення
експертизи:

найменування матеріалів, що надійшли на експертизу;

клопотання експерта про подання додаткових матеріалів, наслідки їх
розгляду;

короткі обставини справи, зокрема найменування організації, якій
спричинено збитки або донараховано податки (з даних, повідомлених
експерту в постанові слідчого або ухвалі суду), якщо вони мають суттєве
значення для надання висновку;

відомості про осіб, які були присутні під час проведення досліджень
(прізвище, ініціали, процесуальне положення);

попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК
України за надання завідомо неправдивого висновку;

довідково-нормативні документи та методична література, які
використовувались експертом для вирішення поставлених питань (з
зазначенням бібліографічних даних).

Питання у вступній частині висновку наводяться в тому самому
формулюванні, в якому вони поставлені слідчим або судом. Зміни їх не
допускаються.

У досліджувальній частині висновку відтворюється увесь процес
експертного дослідження в тій послідовності, в якій згруповані питання.
При цьому формулювання питання не повторюються, а дається посилання на
їхній порядковий номер.

Кожному питанню, яке вирішує експерт, має відповідати певний розділ
досліджувальної частини.

Викладення процесу дослідження є дуже важливою частиною висновку
експерта, оскільки з проведених досліджень мають випливати висновки, а
висновки повинні бути мотивовані дослідженням.

Отже, у досліджувальній частині висновку експертизи описується процес
дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновку
експерта. Ця частина має містити:

( відомості про стан об’єктів дослідження, застосовані методи
дослідження, умови проведення;

( посилання на додатки та необхідні роз’яснення до них;

( експертну оцінку результатів дослідження.

Завершальну частину висновку становлять саме висновки. Тут викладаються
в узагальненому вигляді ті результати, які випливають із проведеного
дослідження з кожного питання окремо, та надаються відповіді на
поставлені перед експертом запитання в тій послідовності, в якій вони
розташовані у вступній частині (див. дод. 5).

Експерт-бухгалтер залежно від конкретних умов може вчинити так:

або тільки вказати на встановлені ним обставини (якщо матеріали справи
не дозволяють висвітлити їх докладно);

або досліджувати питання до кінця, формулюючи кінцевий висновок щодо цих
обставин.

У додатках до висновку експерт-бухгалтер може навести різні таблиці,
схеми, графіки, розрахунки та інший громіздкий цифровий матеріал,
складений у процесі дослідження. Кожен додаток до висновку є його
невід’ємною складовою. Усі додатки мають бути пронумеровані, підписані
експертом і скріплені печаткою установи, а у висновку мають бути
посилання на них із вказівкою номера додатка і його назви.

Рис. 7.3. Схема висновку судово-бухгалтерської експертизи

Висновок експертизи підписують експерти, які проводили дослідження,
після чого він засвідчується печаткою експертної установи. Якщо до
висновку експертизи додаються таблиці, вони також підписуються
експертами та засвідчуються печаткою експертної установи. Висновок
експертизи та додатки до нього складаються у двох примірниках, один з
яких направляється особі або органу, які призначили експертизу, а другий
залишається в експертній установі.

Орієнтовну форму висновку наведено на рис. 7.3.

У разі проведення повторної експертизи у вступній частині висновку
експертизи викладаються відомості про первинні (попередні) експертизи:
прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи
експертів, номер і дата висновку експертизи, висновки досліджень
попередніх експертиз із питань, які були поставлені перед експертом на
повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, що
зазначені в постанові (ухвалі) про її призначення.

У досліджувальній частині висновку повторної експертизи вказуються
причини розбіжностей з результатами попередніх експертиз, якщо такі
розбіжності мали місце.

На повторні експертизи складаються контрольні картки, які надсилаються
установі (службі), в якій виконувались попередні експертизи, та до
Міністерства юстиції України. Один примірник картки залишається в
експертній установі. Якщо висновки повторних і попередніх експертиз не
збігаються, то до установи (служби), в якій виконувалась попередня
експертиза, надсилається також екземпляр висновку повторної експертизи з
усіма додатками.

7.2. Особливості складання висновку

експертизи, що виконується під час

судового розгляду, та повідомлення

про неможливість дати висновок

Висновок експертизи, що виконується під час судового розгляду,
складається з урахуванням таких особливостей:

у вступній частині висновку не записують про попередження експерта про
відповідальність за надання свідомо помилкового висновку, тому що це
роблять у протоколі судового засідання;

якщо з питань, що їх дозволять ставити під час судового розгляду,
проводилася судова експертиза на попередніх стадіях процесу, і
експерт-бухгалтер згоден з її висновками, він вправі посилатися на них.

Висновок експертизи й усі додатки до нього складають у двох примірниках,
один з яких направляється особі чи органу, що призначили експертизу, а
другий залишається в архіві експертної установи.

Копія висновку експертизи, проведеної під час судового розгляду, разом з
копією ухвали суду про її призначення подається експертом до експертної
установи [71, с. 180].

Ст. 77 КПК України передбачені випадки, коли експерт не має можливості
надати висновок:

якщо поставлені перед експертом питання виходять за межі його
спеціальних знань;

якщо надані експерту матеріали є недостатніми для надання висновку.

За наявності цих обставин експерт у письмовій формі повідомляє орган, що
призначив експертизу, про неможливість дати висновок. Однак у КПК немає
вказівок, в якій формі таке повідомлення має бути складене, також не
передбачений і зміст цього документа.

На наш погляд, повідомлення про неможливість дати висновок має
складатися за змістом, аналогічним висновку експерта, з тією різницею,
що замість викладення дослідження з поставлених питань треба навести
обґрунтування неможливості надати висновок [71, с. 201—202].

Необхідність у складанні повідомлення про неможливість дати висновок
виникає в цьому разі тільки тоді, коли слідчий або суд вичерпали всі
можливості надати експерту необхідні матеріали або коли надані експерту
матеріали недоброякісні, бухгалтерський облік перебуває в незадовільному
стані, через що керуватися ним не можна.

Повідомлення про неможливість дати висновок має бути мотивованим: у
ньому вказується, чому експерт уважає, що питання не входять до його
компетенції, або чому на підставі матеріалів, поданих для дослідження,
не можна відповісти на поставлені питання. В останньому разі бажано
конкретно вказати, відсутність саме яких матеріалів перешкоджає наданню
висновку [71, с. 181].

7.3. Оцінка висновку експерта-

бухгалтера слідчим

Оцінка висновку стосовно відповідності процесуальним вимогам позитивна,
якщо:

по-перше, дотримано процесуальні норми під час проведення експертизи;

по-друге, коли висновок складено відповідно до ст. 200 «Висновок
експерта» Кримінально-процесуального кодексу України або ст. 60
«Висновок експерта» Цивільно-процесуального кодексу України.

Порушення цих нормативних активів часто призводить до повторних
експертиз або навіть до скасування відповідних рішень слідчих органів і
судів вищими правоохоронними органами.

Найважливішими процесуальними нормами для оцінки слідчим і судом
висновку експерта є належність, допустимість і доброякісність доказів.

Ознайомившись з висновком бухгалтера-експерта, слідчий, згідно зі
ст. 201 КПК України, може допитати експерта для отримання роз’яснення
або доповнення до висновку, про що складається протокол. Такий допит
може мати місце й у зв’язку з неповним описом процесу дослідження,
нечітким викладом у документі окремих думок, наявністю у висновку не
роз’яснених спеціальних бухгалтерських термінів і формулювань. Експерт
може бути також допитаний з метою уточнення його компетенції і
кваліфікації, даних про його стосунки з особами, зацікавленими в
наслідках експертизи, тощо.

Рис. 7.4. Основні стадії оцінки експертного висновку*

Матеріали експертизи згідно зі ст. 202 КПК України мають бути
пред’явлені обвинувачуваному. Про це слідчий складає протокол, в якому
викладає пояснення, зауваження і заперечення обвинувачуваного і його
клопотання. Ці зауваження і заперечення можуть стосуватись як
компетентності та об’єктивності експерта-бухгалтера, так і сутності
висновку, зокрема, обраної методики, повноти дослідження, правильності
вихідних даних. Слідчий зобов’язаний перевірити зауваження і клопотання
обвинувачуваного і, керуючись інтересами всебічного і повного
розслідування, прийняти щодо них рішення та оформити його відповідною
постановою.

Висновок експерта-бухгалтера в кримінальному і цивільному процесах може
оцінюватися всіма учасниками судового розгляду.

Висновок експерта не є обов’язковим для осіб, які провадять дізнання,
слідчого, прокурора або суду, але незгода з ним має бути мотивована у
відповідних постановах, ухвалах або у вироку. Під час розгляду справи в
касаційному і наглядовому порядку вищий суд також має можливість оцінити
висновок експерта-бухгалтера в повному обсязі.

Слідчий, перевіряючи додержання у висновку експерта процесуальних норм,
установлює правильність посилання на нормативні акти у аргументації
доказів. Оцінюючи докази, подані у висновку експерта-бухгалтера,
перевіряють, чи дотримувались процесуальні норми щодо обвинувачуваного
(задоволення клопотання про недовіру експерту, постановки додаткових
питань для дослідження експертизи, проведення експертизи без участі
обвинувачуваного).

Однією з процесуальних вимог у оцінці якості висновку
експерта-бухгалтера є використання в експертних дослідженнях
доброякісних матеріалів (первинних документів, облікових регістрів,
звітності). Експерт не несе відповідальності за фальсифікацію документів
бухгалтерського обліку, але його обов’язок полягає у перевірці
доброякісності поданих матеріалів у межах своєї професійної компетенції.

7.4. Виявлення та усунення

обставин, які сприяють вчиненню

правопорушень у провадженні

судово-бухгалтерської експертизи

Згідно зі ст. 23 і 64 КПК під час провадження попереднього слідства,
дізнання і розгляду справи в суді виявленню і доказу підлягають також
обставини, які сприяють вчиненню злочину. У зв’язку з цим висновок
експерта-бухгалтера з цих питань має важливе значення для виконання
правоохоронними органами завдань, пов’язаних із запобіганням
правопорушень.

Експерт-бухгалтер у межах своєї компетенції може допомогти виявити
обставини, які сприяли вчиненню правопорушень, а також запропонувати
заходи щодо їх усунення.

Експерт-бухгалтер дає свої рекомендації лише на підставі аналізу
первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності
підприємства, використовуючи свої спеціальні знання, не торкаючись при
цьому юридичної відповідальності посадових осіб за створення ними умов,
які сприяли вчиненню правопорушень. При цьому експерт-бухгалтер має
зазначити, які нормативно-правові акти, інструкції, положення порушені,
вказати характер виявлених порушень і хто їх допустив.

Експерту-бухгалтеру під час дослідження цих питань можуть бути
потрібними додаткові матеріали: акти проведених ревізій, перевірок та
інвентаризацій за попередні періоди, копії наказів і розпоряджень
керівника організації відносно результатів проведеного контролю,
додаткові пояснення керівника підприємства, головного бухгалтера,
матеріально відповідальних і посадових осіб, ревізорів-контролерів,
працівників бухгалтерії тощо з досліджуваних питань. На вимогу експерта
йому мають бути надані необхідні матеріали.

Виявивши порушення і недоліки в організації обліку і контролю, які
сприяли вчиненню правопорушень на підприємстві, що перевіряється,
експерт-бухгалтер може рекомендувати у своєму висновку необхідні заходи
щодо їх усунення. Ці рекомендації мають бути обґрунтованими і
конкретними.

Слідчий (суд), аналізуючи висновок експерта-бухгалтера, вирішує питання,
наскільки виявлені експертом обставини, які належать до обліку й
контролю, сприяли вчиненню злочину, чи підтверджуються вони даними, що
містяться в справі, а також перевіряє обґрунтованість заходів,
рекомендованих експертом для усунення цих обставин.

Під час судового розгляду кримінальних справ про господарські злочини
експерт-бухгалтер, використовуючи свої спеціальні знання, може ставити
обвинувачуваному і свідкам запитання, які мають допомогти суду й
учасникам судового розгляду якнайповніше з’ясувати обставини, що сприяли
вчиненню правопорушень.

Якщо немає сумнівів у обґрунтованості висновку експерта-бухгалтера, суд
використовує ці дані в сукупності зі здобутими в процесі попереднього
слідства і судового розгляду доказами для підготовки ухвали (постанови).
У ній аналізуються обставини, які сприяли вчиненню правопорушень. У ряді
випадків суд, узявши до уваги рекомендації експерта-бухгалтера, може
винести часткову (окрему) постанову (ухвалу) із зазначенням заходів,
спрямованих на усунення причин і умов, що сприяють вчиненню
правопорушень.

Перелік контрольних запитань,

що на них треба відповісти, готуючи тему 7

Охарактеризуйте сутність висновку експерта-бухгалтера.

З яких частин складається висновок експерта?

Охарактеризуйте вступну частину висновку експерта-бухгалтера.

Охарактеризуйте досліджувальну частину висновку експерта-бухгалтера.

Охарактеризуйте завершальну частину висновку експерта-бухгалтера.

Правова регламентація висновку експерта-бухгалтера.

7. Особливості складання висновку в разі проведення повторної та
додаткової експертиз.

8. Особливості складання висновку, що виконується під час судового
розгляду.

В якій частині вказується назва експертизи та чи є вона додатковою або
повторною?

Охарактеризуйте сутність повідомлення про неможливість дати висновок,
його структуру та зміст.

Як оцінює висновок судово-бухгалтерської експертизи слідчий (суд)?

Як має відбуватися допит експерта?

Які етапи включає стадія узагальнення, оцінки та реалізації результатів
судово-бухгалтерської експертизи?

Підстави та порядок передачі висновку експерта-бухгалтера замовнику
експертизи.

Рекомендована література за темою:

[2; 3; 4; 5; 9; 13; 30; 35; 56; 70, с. 261—264; 71, с. 174—186; 73,
с. 219—231; 75, с. 101—104; 76].

2.2. Плани семінарських (практичних) занять

Семінарське заняття — це вид навчального заняття, на якому викладач
організовує обговорення студентами питань з тем, визначених робочою
навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди,
рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій тощо.

Практичне заняття — це вид навчального заняття, на якому викладач
організовує докладний розгляд студентами окремих теоретичних положень
навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного
застосування через виконання практичних завдань.

Основна мета практичного заняття — розширення, поглиблення й деталізація
теоретичних знань, набутих студентами на лекціях та в процесі
самостійної роботи, і спрямування їх на підвищення рівня засвоєння
навчального матеріалу; прищеплення умінь і навичок оперувати фаховими
термінами, розвиток наукового мислення та вміння грамотно висловлювати й
застосовувати набуті знання.

Адміністративна відповідальність настає у тих випадках, коли
правопорушення не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства
кримінальної відповідальності.

( Акт — 1) документ (рішення, постанова тощо), який має юридичне
значення чи закріплює юридичний факт; акти поділяють на нормативні, які
встановлюють загальні правила поведінки-норми права, та індивідуальні,
за допомогою яких норми права застосовують до конкретних випадків; 2)
вчинок.

( Атестація судового експерта — забезпечення належного професійного
рівня керівних працівників та фахівців, які залучаються до проведення
судових експертиз або беруть участь у розробках теоретичної та
методичної бази судової експертизи; залежно від спеціалізації і рівня
підготовки їм присвоюється кваліфікація судового експерта з дозволом
проведення певного виду експертиз і кваліфікаційний клас.

( Вирок суду — акт правосуддя, яким вирішуються питання винності або
невинності підсудного і про застосування або не застосування до нього
покарання.

Відшкодування шкоди — система прийомів, направлених на арешт та опис
майна винних осіб, пред’явлення позову особам, які притягнені до
матеріальної відповідальності, з метою відшкодування винними шкоди.

( Головне завдання контролю — забезпечення законності виконання
операцій, збереження коштів та цінностей.

( Громадянський відповідач — підприємства та організації, які в силу
закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними
діями обвинувачуваного.

( Громадянський позивач — громадянин, підприємство чи організація, які
зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред’явили вимоги щодо
відшкодування збитків.

( Дізнання — застосування оперативно-пошукових методів з метою виявлення
ознак злочину і осіб, які його вчинили.

( Доброякісний документ — це документ, що за формою і створенням
відповідає правилам, які закріплені в законодавстві, і правильно
відображує проведену господарську операцію.

( Додаткова експертиза — експертиза, яка проводиться в разі суттєвої
зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення
експертизи, етапів робіт та на вимогу замовника експертизи. Додаткова
експертиза призначається після розгляду судом (слідчим) висновку
первинної експертизи, коли з’ясується, що усунути неповноту або
неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.

( Доказами в кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі
яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий (суд)
встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння,
винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають
значення для правильного вирішення справи.

( Документи є джерелами доказів, якщо в них викладені або засвідчені
обставини, які мають значення для справи. Якщо документи були засобами
здійснення злочину або зберегли на собі сліди злочинів, то вони є
речовими доказами.

( Економічний зміст судово-бухгалтерської експертизи полягає у
реалізації системи знань у галузі бухгалтерського обліку, фінансів,
аудиту, ревізії, економічному аналізі тощо.

( Економічні правопорушення — це протиправна діяльність, що охоплює
різні сторони зловживань державною й економічною владою, зазіхає на
порядок управління фінансово-господарською діяльністю, завдає істотної
шкоди діяльності з використанням службового становища як фізичними, так
і юридичними особами, з метою незаконного привласнення доходів.

( Експерт — фахівець, який здійснює експертизу.

( Експерт-бухгалтер — це високоосвітчений спеціаліст у галузі
бухгалтерського обліку, аналізу, контролю господарської діяльності,
обов’язком якого є дослідження правильності відображення господарської
діяльності підприємства у документах бухгалтерського обліку під час
розслідування та розгляду кримінальних і цивільних справ.

( Експертиза — це дослідження будь-якого питання обізнаною
особою-експертом (від лат. ехрегtus — досвідчений).

( Експертне дослідження — дослідження в рамках кримінального або
цивільного процесу. Як своєрідна галузь пізнання, підпорядковується
законономірностям будь-якого пізнання і базується на загальних
методологічних положеннях, які забезпечують встановлення об’єктивної
істини щодо кожної кримінальної чи цивільної справи.

( Загальнонаукові методи є сукупністю принципів і категорій
матеріалістичної діалектики та загальнонаукової теорії пізнання. Вони
базуються на використанні таких прийомів, як аналіз і синтез, індукція і
дедукція, абстрагування і конкретизація, аналогія і моделювання,
системний і функціонально-вартісний аналіз.

( Злочин — передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне
діяння (дія або бездія), яке зазіхає на суспільний лад України, її
політичну та економічну систему, власність, особистість, політичні,
трудові, майнові та інші права і свободи громадян.

( Інформаційне забезпечення експертизи являє собою сукупність
відомостей, які характеризують фактичний стан об’єкта дослідження та
його законодавчо-нормативне, нормативно-правове забезпечення, що
регламентує процес проведення судово-бухгалтерської експертизи.

( Касаційна скарга — скарга, яка подана учасниками процесу до касаційної
інстанції (вищого суду) на вирок, який ще не вступив у законну силу.

( Класифікація — система супідрядних понять (класів, об’єктів, явищ),
складена з урахуванням їх спільних ознак і закономірних зв’язків між
ними.

( Комерційна таємниця — навмисно прихована економічна зацікавленість та
інформація про різні сторони фінансово-господарської, виробничої і
науково-технічної діяльності підприємства, охорона якого зумовлена
інтересами конкуренції і можливої загрози економічній безпеці суб’єкта
підприємницької діяльності.

( Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести
дослідження за участю декількох експертів — фахівців у одній галузі
знань. У разі призначення для проведення експертизи двох чи більше
експертів одного фаху одному з них керівник експертної установи
(структурного підрозділу) надає право координувати діяльність інших
експертів, розробляти спільний план досліджень, керувати нарадою
експертів.

( Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно
провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у
різних галузях знань. Комісія експертів може бути створена судом чи за
його рішенням керівником судово-експертної установи.

( Контроль — це система спостереження перевірки відповідності процесу
функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням,
встановлення результатів управлінського впливу на керований об’єкт за
допомогою виявлення відхилень, допущених у ході виконання цих рішень.

( Контроль як функція управління — це система спостереження і перевірки
процесу функціонування відповідного об’єкта для встановлення відхилення
його від заданих параметрів.

( Метод — 1) спосіб пізнання, дослідження об’єктів, явищ; 2) прийом,
спосіб або характер діяльності.

( Методологія — сукупність методів, що використовуються у певній галузі
науки або досліджень.

( Методом судово-бухгалтерської експертизи — є сукупність методичних
прийомів, способів, які застосовуються експертом-бухгалтером під час
дослідження документів та інших матеріалів, наданих йому слідчим або
судом.

( Метою проведення атестації судових експертів є забезпечення належного
професійного рівня фахівців, які проводять цю атестацію за відповідними
спеціальностями.

( Недоброякісний документ — це документ, який не відповідає вимогам
законодавства, неправильно оформлений, не відбиває дійсно зроблену
господарську операцію або відображає її в перекрученому вигляді.

( Обвинувачуваний — особа, по відношенню до якої у встановленому порядку
видана постанова про притягнення її як обвинувачуваної. Після передання
суду обвинувачуваний називається підсудним.

( Об’єкт — 1) предмет, на який спрямована певна діяльність;
2) підприємство, установа, а також все те, що є місцем деякої
діяльності.

( Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи — вся документація, в якій із
застосуванням грошових та натуральних вимірників відображається
фінансово-господарська діяльність суб’єкта, тобто крім первинних
документів до бухгалтерського обліку відносяться також бухгалтерські
регістри, фінансова звітність, розпорядчі документи та інші документи,
що регламентують діяльність суб’єкта.

( Обстеження — це метод фактичного контролю, який здійснюється на місці
шляхом аналізу зведених документів, фінансової, статистичної звітності,
особистого досвіду, експертної оцінки.

( Однопредметною є експертиза, під час проведення якої досліджують один
вид діяльності (бухгалтерської, медичної), тому в ній беруть участь
експерти однієї спеціальності (бухгалтери, лікарі).

( Окрема ухвала (положення) суду — рішення, яким суд звертає увагу
державних органів, громадських організацій або посадових осіб на
встановлені по справі факти порушення закону, причини та умови, які
сприяли скоєнню злочину, і вимагає вжиття відповідних заходів.

( Органами дізнання є:

міліція;

органи служби безпеки;

командири військових частин та об’єднань;

начальники виправно-трудових установ;

органи пожежного нагляду;

органи прикордонної охорони;

капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Дізнання по деяких справах про злочини, визначених законом, являє собою
першопочатковий етап розслідування, за яким воно продовжується у вигляді
попереднього слідства, яке може проводитись слідчими прокуратури,
слідчими органів служби безпеки, а також слідчими органів внутрішніх
справ.

( Організація (від франц. Organisation) — це побудова, впорядкування
певного процесу, явища тощо.

( Організація інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської
експертизи являє собою збір, обробку і накопичення інформації про
фінансово-господарську діяльність підприємства, на якому проводиться
експертиза.

( Основна експертиза — це експертиза, яка повністю вирішує всі завдання,
поставлені перед нею відносно справи, що розслідується.

( Первинна експертиза — це експертиза, під час проведення якої об’єкт
досліджується вперше. Проведення первинної експертизи передбачає
виконання всіх потрібних заходів для підготовки та прийняття рішень щодо
об’єкта експертизи. Первинна експертиза є основним видом експертизи.

( Підозрюваний — 1) особа, затримана за підозренням у скоєнні злочину;
2) особа, до якої вжито запобіжний захід до винесення постанови про
притягнення її як обвинувачуваної.

( Планування проведення судово-бухгалтерської експертизи передбачає:
розподіл обов’язків серед експертів таким чином, щоб вони відповідали
їхній кваліфікації та досвіду для досягнення необхідних результатів.

( Повідомлення про неможливість дати висновок складається у випадках,
коли поставлені перед експертом питання виходять за межі його
компетенції або якщо надані експерту матеріали є недостатніми для дачі
висновку. В повідомленні наводиться обґрунтування неможливості надати
висновок.

( Повторна експертиза призначається в разі порушення встановлених вимог
і правил під час проведення первинної експертизи на вимогу замовника
експертизи за наявності його обґрунтованих претензій до висновку
первинної експертизи, а саме: коли є сумніви у правильності висновку
експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю, або з тим, що
висновки експертизи суперечать іншим матеріалам справи, а також за
наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують
порядок призначення і проведення експертизи.

( Позов — звернення до суду (господарського суду) щодо захисту
порушеного або суперечного права, яке охороняється законом. Основою
позову є факти, з яких позивач (особа, яка звернулася до суду) виводить
свої вимоги до відповідача (особі, яка притягнена до відповідальності
згідно з позовом). Позов пред’являється у письмовій формі у вигляді
заяви з вказанням його основи і доказів, предмета і суми позову,
переліку документів, які додаються до позову.

( Позовна заява — письмова вимога до відповідача, тобто до особи або
групи осіб (фізичні особи) або до установи, підприємства, організації
(юридичні особи). Складається за встановленою формою і включає: точне
найменування фізичної (юридичної) особи, яка висуває позовні вимоги, і
особи, яка притягується до відповіді, адреса позивача і відповідача,
ціна позову, викладених обставин, що лежать в основі позову.

( Поняті — особи, не зацікавлені у справі. Запрошення понятих має на
меті створення необхідних умов для найбільш об’єктивного та правильного
виконання деяких слідчих дій, таких як: проведення обшуку, вилучення,
огляд, пред’явлення осіб і предметів для впізнання, відтворення
обстановки і обставин події, опису майна.

( Посадовий злочин — порушення посадовою особою обумовлених його
службовим положенням обов’язків, що завдало суттєвої шкоди державним або
суспільним інтересам або охороненим законом правам та інтересам окремих
громадян.

( Постанова — рішення органів дізнання, слідчого і прокурора, а також
рішення, яке винесено суддею особисто.

( Постанова слідчого (судді) або ухвала суду є передбачений законом
процесуальний документ про призначення судової експертизи, складений
уповноваженою на те особою (органом).

( Потерпілий — особа, якій злочином завдано моральної, фізичної або
майнової шкоди.

( Предметом судово-бухгалтерської експертизи є господарські операції,
відображені в бухгалтерських документах і звітності, що стали об’єктом
дослідження та судового розгляду, необхідних для вирішення питань
експертом-бухгалтером, що виникають в судово-слідчій практиці.

( Призначення судово-бухгалтерської експертизи в правоохоронній
діяльності є процесуальною дією, яка має забезпечити додержання прав
обвинувачуваного у встановленні істини.

( Прийом — це окрема дія, рух, спосіб у здійсненні чого-небудь,
наприклад візуальний огляд, арифметичні дії та ін.

( Прокуратура — згідно зі ст. 121 Конституції України являє собою єдину
систему, на яку покладено:

підтримка державного обвинувачення у суді;

представництво громадянина або держави у суді у випадках, визначених
законом;

нагляд за дотриманням законів органами, які проводять
оперативно-пошукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

нагляд за дотриманням законів під час виконання судових рішень у
кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів
примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи
громадян.

( Протокол — документ про зміст і результати слідчих і судових дій, який
обов’язково складається під час їх проведення. Протоколами закріплюються
зібрані у процесі попереднього розслідування і судового слідства
фактичні дані, за допомогою яких органи дізнання, слідчий, прокурор і
суд встановлюють наявність або відсутність складу злочину, винність
особи, яка його скоїла, та всі інші обставини, які мають значення для
правильного вирішення справи.

( Процедура — офіційно встановлений порядок дій.

( Процес судово-бухгалтерської експертизи являє собою системне
дослідження господарських процесів, в яких виникли конфліктні ситуації в
правовідносинах з метою встановлення доказів істини для правового
регулювання їх.

( Процесуально-правовий зміст експертизи полягає в розгляді її як
процесу, керованого системою правил, закріплених законодавчо.

( Ревізія — це метод документального контролю фінансово-господарської
діяльності підприємства за виконанням законодавства з фінансових питань,
достовірністю обліку і звітності, спосіб документального виявлення
нестач, розтрат, привласнення коштів і матеріальних цінностей,
попередження фінансових зловживань.

( Ревізія, що проводиться з ініціативи органів дізнання та попереднього
слідства — це спосіб збору доказів шляхом використання спеціальних знань
з бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності.

( Ревізор — 1) особа, уповноважена провести ревізію; 2) особа, яка
забезпечує діяльність підприємства (установи тощо).

( Розкрадання — незаконне навмисне поводження з корисливою метою з чужим
майном у своє володіння або розпорядження їм у своїх інтересах або в
інтересах інших осіб.

( Свідок — будь-яка особа, яка володіє свідченнями про обставини, які
відносяться до справи і мають значення для правильного його вирішення.

( Службова підробка — внесення посадовою особою в офіційні документи
завідомо хибних свідчень, складання і видача завідомо неправильних
документів.

( Спосіб розуміється як дія або система дій, застосованих під час
здійснення якої-небудь роботи.

( Стадія — 1) період; 2) ступінь розвитку чого-небудь; 3) фаза розвитку.

( Структура — взаємне розташування, зв’язок складових частин:

1) будова чого-небудь; 2) обладнання; 3) лад; 4) устрій.

( Суд — орган влади, який здійснює у порядку, встановленому законом,
правосуддя від імені держави. Суд наділений владними повноваженнями,
мета яких — відновлення порушеного права і справедливості шляхом
застосування заходів державного присудження до осіб, котрі зазіхають на
охоронені законом інтереси. Кожний суд займає своє місце в системі
правосуддя, яка побудована таким чином, що дає право сторонам оскаржити
рішення, вирок або ухвалу даного суду у вищій інстанції суду. Суд першої
інстанції — це той судовий орган, який безпосередньо розглядає по суті
кримінальну або цивільну справу.

( Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних
знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про
обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання,
попереднього слідства чи суду.

( Судово-бухгалтерська експертиза — це дослідження експерта у галузі
економіки і бухгалтерського обліку матеріальних об’єктів, явищ і
процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у
провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду з метою
надання висновку стосовно кола питань, поставлених правоохоронними
органами.

( Технологія судово-бухгалтерського експертного дослідження — це
сукупність прийомів дослідження (організаційних, методичних, технічних),
які систематизовані в певній послідовності та застосовуються на всіх
трьох стадіях дослідження.

( Ухвала — всі рішення, крім вироку, винесені судом першої інстанції у
судових засіданнях.

( Фактографічна інформація — сукупність даних економічного характеру про
факти, що дійсно відбулися у виробничій фінансово-господарській
діяльності підприємства і відображені у первинних документах
бухгалтерського обліку, облікових регістрах бухгалтерського,
оперативного і статистичного обліку, а також у звітності про діяльність
підприємства.

( Фінансовий контроль — вид контролю, що включає підготовку фінансової
звітності, розробку бюджетів для підрозділів і контроль за фінансовим
станом підприємства (компанії) у цілому .

( Форма — 1) структура, система організації чого-небудь; 2) встановлений
взірець, шаблон; 3) зовнішній вигляд.

( Функція — 1) обов’язок; 2) коло діяльності; 3) призначення, роль.

( Халатність — невиконання або неналежне виконання посадовою особою
своїх службових обов’язків унаслідок недбалого чи неякісного відношення
до них, яке завдало суттєвої шкоди державним або суспільним інтересам
або охороненим законом правам та інтересам громадян.

( Частково наукові методи дослідження — методи, розроблені на основі
досягнень економічних і юридичних наук, досвіду слідчої,
контрольно-ревізійної та судово-експертної практики. До них відносяться
такі прийоми: розрахунково-аналітичні, документальні, органолептичні,
узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертиз.

( Юридична особа — організація, яка володіє відокремленим майном, може
від свого імені придбавати майнові та немайнові права і нести обов’язки,
бути позивачем і відповідачем у суді.

2.4. Навчальні завдання (ситуаційні задачі)

Загальні методичні вказівки

Важливе місце у формуванні майбутніх фахівців з обліку,

аудиту і контролю в промисловості, будівництві та інших галузях
народного господарства посідає курс «Судово-бухгалтерська експертиза».
Особлива роль відводиться цій дисципліні в умовах ринкових відносин.

Практичні заняття сприяють кращому засвоєнню теоретичного матеріалу,
набуттю відповідних навичок та їх закріпленню.

Успішне вивчення курсу «Судово-бухгалтерська експертиза» залежить від
лекційних та, особливо, від практичних занять. Завдання вивчення цієї
дисципліни такі: вивчення та опанування студентами основних законодавчих
норм, якими передбачено проведення судово-бухгалтерської експертизи,
організаційних і методичних прийомів проведення експертного дослідження,
складання відповідних процесуальних документів: клопотання, повідомлення
про неможливість надати висновок, висновок судово-бухгалтерської
експертизи й т. ін. Практичні заняття проводяться за темами, їх мета —
закріплення теоретичного матеріалу.

Виконуючи ці завдання, студенти зобов’язані показати як вміння
використовувати набуті спеціальні знання з фінансового і управлінського
обліку, аудиту, державного фінансового контролю та аналізу господарської
діяльності, так і досвід роботи з чинними законодавчими та іншими
нормативно-правовими актами України з фінансово-економічних питань.

Щоб виконати практичні завдання з відповідної теми, студенти повинні
вивчити їх теоретично, опрацювавши законодавчі та загально-нормативні
акти, підручники і навчальні посібники.

Завдання включають різні проблемні ситуації, в яких студенти зобов’язані
добре орієнтуватися. Перед початком практичних занять потрібно проводити
програмний контроль. Залишок часу відводиться для розв’язання завдань
під керівництвом викладача.

Під час виконання завдання студенти усвідомлюють проблемні ситуації,
визначають суть здійсненої господарської операції, встановлюють
відповідність проведення фінансово-господарської операції чинному
законодавству, оформлюють проведене експертне дослідження.

Після виконання останнього завдання, застосувавши знання правових і
економічних дисциплін, студенти пишуть необхідний процесуальний
документ, який за даних обставин мав би скласти судовий
експерт-бухгалтер, — висновок.

Для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів під час
вивчення дисципліни застосовується в більшості випадків кейс-метод
(метод аналізу конкретних ситуацій), який дає змогу наблизити процес
навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає
розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних
конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення
навчального матеріалу.

Метод аналізу конкретних ситуацій (кейс-метод) застосовується
викладачами, які ведуть лекційні та практичні заняття.

Перш ніж приступити до аналізу конкретних ситуацій з дисципліни
«Судово-бухгалтерська експертиза», необхідно вивчити організацію та
методику її проведення.

Методика вивчення та проведення судово-бухгалтерської експертизи включає
такі стадії як організаційну, дослідну і узагальнюючу. Організація
роботи в експертній установі включає, перш за все, складання висновку
судово-бухгалтерської експертизи за постановою (ухвалою) судово-слідчих
органів.

Практичні завдання з курсу «Судово-бухгалтерська експертиза» виконуються
студентами протягом семестру згідно з програмою курсу з метою
закріплення теоретичних знань. Викладачем, який веде практичні заняття,
здійснюється поточний контроль виконання практичних завдань шляхом
перевірки наявності виконаних навчальних завдань та індивідуальної
співбесіди зі студентом по кожному завданню. Кожне завдання оцінюється
окремо у відповідності зі встановленими критеріями оцінки (див. розділ 4
даного посібника).

Виконання практичних завдань є творчим процесом.

З незрозумілих питань курсу студент може одержати консультацію викладача
дисципліни у відповідні дні за графіком, встановленим кафедрою.

Практичні завдання виконуються на стандартних аркушах паперу, скріплених
у папку. Кожне завдання повинно мати назву, номер, відповідні пояснення.

Практичні завдання подаються до захисту в систематизованому охайному
вигляді.

Цифровий матеріал, назва підприємства, прізвища посадових осіб та інших
працівників у навчальних завданнях умовні.

ТЕМА 2 «СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА,

ЇЇ ВИДИ ТА ЗАВДАННЯ»

Ситуаційна задача № 1

Умови

Після розгляду та вивчення висновку експертизи слідчим установлено, що
експертом досліджено не всі надані об’єкти, тобто висновок є неповним.
Шляхом допиту експерта слідчий не зміг усунути неповноту висновку. Тому
він вирішує призначити експертизу.

Завдання

Визначити, яку експертизу буде призначено слідчим за даних обставин.

За допомогою якого процесуального документа призначається експертиза за
даних обставин? Що необхідно обов’язково зазначити в цьому документі?

Кому може бути доручено проведення даної експертизи?

Ситуаційна задача № 2

Умови

Під час проведення первинної експертизи встановлено порушення чинних
процесуальних норм, що регламентують порядок призначення та проведення
експертизи. Крім того, у судді виникли сумніви у правильності висновку
експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю. У зв’язку з цим
суд призначив проведення експертизи.

Завдання

Назвати, яку експертизу призначено судом.

Яким процесуальним документом оформлюється призначення такої експертизи?
Що необхідно обов’язково зазначити в цьому документі?

Кому може бути доручено проведення цієї експертизи ?

Ситуаційна задача № 3

Умови

У ході попереднього слідства по кримінальній справі була призначена і
проведена судово-бухгалтерська експертиза. Матеріали кримінальної
справи, в тому числі і експертиза, після завершення слідства були
передані до суду. Вивчивши матеріали кримінальної справи, суддя вирішив
призначити судово-бухгалтерську експертизу.

Завдання

Визначити, яку саме експертизу (первинну, додаткову або повторну)
призначить суддя.

Який процесуальний документ буде оформлений суддею для призначення
експертизи за даних умов?

Кому можна доручити виконання цієї експертизи?

Ситуаційна задача № 4

Умови

До суду звернулось підприємство «Астра» з позовом про визнання його прав
на частину будинку. Спорудження цього будинку протягом трьох років
проводилось підприємством «Будівельник», а інвестування — підприємством
«Астра».

Після розгляду справи в суді за клопотанням однієї зі сторін суддею була
призначена експертиза, на вирішення якої були поставлені такі питання:

Визначити фактичну вартість будинку.

На підставі наданих документів визначити, чи проводило підприємство
«Астра» інвестування даного будинку і в яких розмірах.

Завдання

Визначити вид призначеної експертизи.

Ситуаційна задача № 5

Умови

У судовому засіданні по кримінальній справі була розглянута
судово-бухгалтерська експертиза, проведена в ході попереднього слідства.
Стосовно експертизи у судді виникли додаткові запитання до
експерта-бухгалтера, які неможливо було вирішити під час судового
засідання. Для вирішення цих питань призначено судово-бухгалтерську
експертизу.

Завдання

1. Визначити, яку саме експертизу (первинну, додаткову або повторну)
призначить суддя.

ТЕМА 3 «ПРЕДМЕТ І МЕТОД

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ»

Ситуаційна задача № 6

Умови

До державної експертної установи для проведення судово-бухгалтерської
експертизи надійшли матеріали кримінальної справи № 0008623 при
постанові слідчого відділу податкової міліції ДПА в м. Києві
Іванова Т. Г., в якій на вирішення експертизи поставлені такі питання:

Чи є доцільним та економічно обґрунтованим укладення підприємством
«Астра» договору № 2 від 07.10.1998 р. з комерційною фірмою «Ява»?

Хто з посадових осіб підприємства «Астра» та в якій мірі є
відповідальним за проведення господарських операцій?

Чи підтверджуються документально висновки ревізорів (акт перевірки №
22/2-96 від 28.01.2000 р.) щодо донарахування підприємству «Астра»
податку на прибуток в сумі 60 тис. грн за 2000 р.?

Завдання

Визначити, які з питань відносяться до компетенції експерта-бухгалтера.
Пояснити чому.

За питаннями, поставленими у межах компетенції експерта-бухгалтера,
визначити, які об’єкти необхідно дослідити.

Ситуаційна задача № 7

Умови

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи до державної експертної
установи надійшли матеріали цивільної справи № 89/001 при ухвалі судді
господарського суду Миколаївської області Павлової І. Д. На вирішення
експертизи поставлені такі питання:

Чи підтверджується документально отримання в серпні 1999 р. корпорацією
«Агроком» паливно-мастильних матеріалів, оплачених за рахунок кредитних
коштів?

Чи мали місце порушення чинного законодавства під час проведення митного
оформлення експортного вантажу відповідно до контракту № 2 від
08.03.1999 р., укладеного між підприємством «Агроком» та фірмою «Девід»
(Німеччина)?

Завдання

Визначити, які з питань відносяться до компетенції експерта-бухгалтера.
Пояснити чому.

За питаннями, поставленими в межах компетенції експерта-бухгалтера,
визначити, які об’єкти необхідно дослідити.

Ситуаційна задача № 8

Умови

До державної експертної установи для проведення судово-бухгалтерської
експертизи надійшли матеріали кримінальної справи № 287135 при постанові
судді Печерського районного суду м. Києва Петрова П. Г. На вирішення
експертизи поставлені такі питання:

1. Чи підтверджуються документально висновки ревізії (акт КРУ від
15.02.2000 р.) щодо встановлення нестачі грошових коштів у касі
підприємства «Полюс» станом на 10.02.2000 р.?

2. Чи використані під час проведення ревізії всі необхідні методи та
прийоми дослідження даних бухгалтерського обліку?

Завдання

1. Визначити, які з питань відносяться до компетенції
експерта-бухгалтера. Пояснити чому.

2. За питаннями, поставленими в межах компетенції експерта-бухгалтера,
визначити, які об’єкти необхідно дослідити.

Ситуаційна задача № 9

Умови

На вирішення експерту-бухгалтеру державної установи (ухвала суду
Дніпровського району м. Києва Сидорова Д. М. по кримінальній справі
№ 08-327) були поставлені такі питання:

Чи підтверджуються документально висновки ревізії (акт КРУ від
10.04.2000 р.) щодо встановлення нестачі грошових коштів у касі
підприємства «Полюс» станом на 10.02.2000 р.?

На дослідження експерту були надані матеріали кримінальної справи в
одному томі.

Експертом у визначені строки було заявлено клопотання про надання
додатково матеріалів: постанови Кабінету Міністрів України та накази
Міністерства фінансів України за перший квартал 2000 р.

Завдання

1. Визначити, чи можливо за наданими документами відповісти на
поставлене запитання. Пояснити чому.

2. Чи правильно складено клопотання щодо об’єктів дослідження?

Ситуаційна задача № 10

Умови

Відповідно до постанови слідчого прокуратури м. Вінниці
експерту-бухгалтеру були поставлені такі питання:

Перевірити правильність застосування розцінок під час розрахунку нарядів
бригади каменярів.

Установити, чи обґрунтовано складений кошторис на будівництво школи.

Визначити компетентність ревізорів, які склали акт ревізії № 382 від
05.05.1999 р. про встановлення лишків станом на 01.05.1999 р. на
підприємстві «Тигрис».

Завдання

Визначити, які з питань належать до компетенції експертів інших
спеціальностей.

Визначити питання, що виходять за межі компетенції експерта-бухгалтера,
але можуть бути переформульовані у відповідності з п. 33 Інструкції про
призначення та проведення судових експертиз (наказ Мін’юсту України від
08.10.1998 р. № 53/5). Переформулюйте ці питання.

ТЕМА 4 «ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВО-

БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ»

Ситуаційна задача № 11

Умови

Згідно з актом перевірки № 25 від 10.01.2000 р., складеним ревізорами
ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, підприємству «Альфа» донараховано
прибуткового податку з громадян у сумі 3000 грн за 1998 р., внесків до
Пенсійного фонду України —

у розмірі 4000 грн за цей же період.

На вирішення судово-бухгалтерської експертизи поставлені такі питання:

1. Чи підтверджуються документально висновки акта перевірки № 25 від
10.01.2000 р. щодо донарахувань за 1998 р. прибуткового податку в сумі
3000 грн. та внесків до Пенсійного фонду України — 4000 грн?

На дослідження надані матеріали:

відомості нарахування заробітної плати по підприємству «Альфа» за
1998—99 рр.

Завдання

1. Визначити, чи можливо за наданими на дослідження документами
відповісти на поставлене слідчим запитання.

2. У разі необхідності скласти перелік документів, необхідних для
вирішення поставленого питання, та оформити клопотання про надання
додаткових документів [див. 71, с. 200].

Ситуаційна задача № 12

Умови

Засновники ТОВ «Омега» звернулись до суду з позовом про виплату їм
вартості частини майна підприємства станом на 01.10.1998 р.

Ухвалою суду була призначена судово-бухгалтерська експертиза, на
вирішення якої було поставлене таке запитання:

1. В якій сумі документально підтверджується заборгованість ТОВ «Омега»
перед засновниками станом на 01.10.1998 р?

На експертизу надійшла лише ухвала суду.

Завдання

1. Визначити, які документи необхідні для вирішення поставленого
запитання.

2. Оформити процесуальний документ, який складає судовий експерт для
надання необхідних йому матеріалів.

Ситуаційна задача № 13

Умови

До науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали
кримінальної справи № 281096 та документи підприємства «Ніна» при
постанові слідчого прокуратури м. Вінниця Іванова В.І. про призначення
судово-бухгалтерської експертизи. На вирішення експертизи поставлено
запитання:

1. У якому розмірі підтверджується нестача грошових коштів у касі
підприємства «Ніна» станом на 10.10.1998 р., виявлена ревізорами КРУ м.
Вінниця (акт ревізії № 3 від 10.10.1998 р.)?

На дослідження надані такі документи підприємства «Ніна» за 1996—98 рр.:

статутно-реєстраційні документи «Ніна»;

договори про індивідуальну матеріальну відповідальність касирів;

заявка-розрахунок на встановлення ліміту в касі підприємства;

прибуткові та видаткові касові ордери;

касові книги та накопичувальні відомості до них;

банківські документи за розрахунковим рахунком та накопичувальні
відомості;

авансові звіти;

бухгалтерський рахунок «Розрахунки з підзвітними особами»;

відомості з нарахування та виплати заробітної плати;

журнали ЕККА;

податкова звітність;

акт ревізії КРУ м. Вінниця № 3 від 10.10.1998 р.;

інші матеріали справи: протоколи допитів, пояснення.

Завдання

1. Проаналізувати надані на дослідження матеріали і визначити, чи всі
необхідні документи надані експерту для проведення дослідження та
відповіді на поставлене запитання.

2. Оформити в разі необхідності клопотання.

Ситуаційна задача № 14

Умови

До НДІ судових экспертиз 17.11.2000 р. надійшли матеріали кримінальної
справи № 2-96 при постанові судді Славутичського міського суду Київської
області Давиденко Н. О. про призначення судово-бухгалтерської експертизи
з питань визначення залишкової балансової вартості автомобіля ВАЗ 21213
«Нива», що був на балансі державної установи станом на 02.02.2000 р.

На експертизу надані такі матеріали:

акт приймання-передачі основних засобів від 17.10.1997 р.;

інвентарна картка групового обліку основних засобів автомобілів ВАЗ
21213;

довідка № 57/08-1674 від 02.02.2000 р.;

довідка № 57/32-1726 від 17.09.1999 р.;

бухгалтерські рахунки «Основні засоби», «Знос основних засобів» за
1997—2000 рр.

Завдання

1. Проаналізувати надані на дослідження матеріали і визначити, чи всі
необхідні документи надані експерту для проведення дослідження та
відповіді на поставлене запитання.

2. Оформити в разі необхідності клопотання.

Ситуаційна задача № 15

Умови

20.05.2000 р. з Таращанського райсуду Київської області до експертної
установи при ухвалі суду надійшли матеріали кримінальної справи № 28-381
у відношенні посадових осіб ТОВ «Акцепт».

На вирішення експертам-бухгалтерам були поставлені такі запитання:

З якої причини відбулося псування товарів у комірника ТОВ «Акцепт»?

Чи були створені нормальні умови для зберігання продуктів на складі
цього товариства?

На дослідження були надані матеріали кримінальної справи в трьох томах,
у яких містились протоколи допитів, акт інвентаризації товарів на складі
ТОВ «Акцепт» станом на 01.10.1999 р., пояснення матеріально
відповідальних осіб складу товариства, бухгалтерські документи, що
відображували рух ТМЦ за 1999 р. та І квартал 2000 р.

Завдання

1. Проаналізувати надані на дослідження матеріали і визначити, чи всі
необхідні документи надані експерту для проведення дослідження та
відповіді на поставлене запитання.

2. Оформити в разі необхідності клопотання.

ТЕМА 5 «ОРГАНІЗАЦІЙНА СТАДІЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ»

Ситуаційна задача № 16

Умови

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи до державної експертної
установи надійшла ухвала судді господарського суду Житомирської області
Крамаренка І. Д.

На вирішення експертизи поставлені такі запитання:

1. Чи підтверджується документально отримання в червні 2000 р.
корпорацією «Автомаш» товарно-матеріальних цінностей за накладними № 10
від 10.04.2000 р. та № 12 від 12.04.2000 р.?

2. Чи у відповідності з чинним законодавством складені накладні № 10 від
10.04.2000 р. та № 12 від 12.04.2000 р.?

Для проведення дослідження експерту надані:

головна книга корпорації «Автомаш» за 2000 р.;

касова книга корпорації «Автомаш» за 2000 р.

Експертом протягом п’яти днів з дня одержання завдання на проведення
експертизи було заявлене клопотання про надання необхідних матеріалів.

Завдання

1. Визначити перелік необхідних додаткових документів у разі, якщо
корпорацією «Автомаш» одержано ТМЦ за вказаними накладними за
варіантами:

1 варіант З 1 по 15 у списку групи за договорами купівлі-продажу

2 варіант З 16 по 30 у списку групи за договорами комісії

2. Навести перелік нормативних актів, якими встановлено порядок
складання первинних документів та якими регулюється порядок відображення
їх в бухгалтерському обліку.

3. З урахуванням того, що на заявлене клопотання судом не були надані
необхідні документи, скласти повідомлення про неможливість надати
висновок [див. 71, с. 201—202].

Ситуаційна задача № 17

Умови

За договором № 8 від 22.01.2000 р. значиться переданою на переробку
сировина від підприємства «Зоря» підприємству «Мрія». Під час перевірки
переробника—підприємства «Мрія» ревізорами КРУ м. Києва (акт від
07.06.2001 р.) встановлено, що на частину сировини
власником—підприємством «Зоря» протягом року не було надано замовлення
на переробку, в якому визначався б кінцевий необхідний продукт, і не
надходило вимоги про повернення цієї сировини. Неперероблена сировина
підприємством «Мрія» обліковувалась на позабалансовому рахунку, що
підтверджується даними інвентаризаційних описів. Вартість цієї
давальницької сировини ревізорами була врахована як безоплатно отримана
в збільшення прибутку підприємства «Мрія» за 2000 р.

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи до державної експертної
установи надійшли матеріали господарської справи (в тому числі і
вищезазначений акт від 07.06.2001 р.) при ухвалі судді господарського
суду м. Києва Коршуне-

нка І. Д.

На вирішення експертизи поставлені такі запитання:

1. Чи відповідає чинному законодавству ведення обліку підприємством
«Мрія» давальницької сировини, одержаної за договором № 8 від 22.01.2000
р.?

2. Чи підтверджуються документально висновки акта від 07.06.2001 р.
стосовно збільшення прибутку підприємства «Мрія» за 2000 р. на вартість
безоплатно отриманої сировини за договором № 8 від 22.01.2000 р.?

Для проведення дослідження експерту надані:

головна книга підприємства «Мрія» за 1999 р.;

касова книга підприємства «Мрія» за 2000 р.

Експертом протягом п’яти днів з дня одержання завдання на проведення
експертизи було заявлене клопотання про додаткове надання необхідних
матеріалів.

Завдання

1. Визначити перелік необхідних додаткових документів.

2. Навести перелік нормативних актів, якими встановлено порядок ведення
бухгалтерському обліку по давальницькій сировині, що надійшла на
переробку.

3. З урахуванням того, що на заявлене клопотання судом не були надані
необхідні документи, скласти повідомлення про неможливість надати
висновок [див. 71, с. 201—202].

Ситуаційна задача № 18

Умови

До НДІ судових експертиз при ухвалі судді Жовтневого районного суду
м. Києва Товстуненко М. Д. надійшли матеріали цивільної справи № 3-481
за скаргою Тарасенка І. Т. (директора торгової фірми «Сплав») на
неправомірні дії нотаріуса: зацікавлена сторона: АКБ «Товтри».

На розв’язання експертизи поставлене таке запитання:

Чи відповідає кредитному договору № 30-08-98 від 30.08.1997 р. сума
заборгованості Тарасенка І. Т. у розмірі 5281718,37 грн перед АКБ
«Товтри» станом на 03.03.1999 р.?

Для проведення експертизи надані матеріали цивільної справи:

кредитний договір № 30-08-98 від 30.08.1997 р.;

додаткова угода № 31 від 17.11.1997 р. до кредитного договору № 30-08-98
від 30.08.1997 р.;

розрахунок заборгованості торгової фірми «Сплав» перед АКБ «Товтри» за
кредитним договором № 30-08-98 від 30.08.1997 р. станом на 03.03.1999
р.;

довідка АКБ «Товтри» про виконання умов позичальником кредитного
договору № 30-08-98 від 30.08.1997 р.

Завдання

1. Проаналізувати, чи всі необхідні документи надані для проведення
дослідження з поставленого запитання.

2. Визначити, який процесуальний документ необхідно скласти за даних
умов.

Ситуаційна задача № 19

Умови

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи до державної експертної
установи надійшла постанова прокурора Чернігівської області
Демиденка П. І.

На вирішення експертизи поставлені такі запитання:

1. Чи підтверджується документально отримання в серпні 2000 р.
підприємством «Авізо» основних засобів за договором купівлі-продажу № 42
від 01.08.2000 р. за накладними № 20 від 12.08.2000 р. та № 22 від
24.08.2000 р.?

2. Чи відповідно до чинного законодавства складені накладні № 20 від
12.08.2000 р. та № 22 від 24.08.2000 р.?

Для проведення дослідження експерту надані:

головна книга корпорації «Авізо» за 2000 р.;

касова книга корпорації «Авізо» за 2000 р.

Експертом протягом п’яти днів з дня одержання завдання на проведення
експертизи було заявлене клопотання про надання необхідних матеріалів.

Завдання

Визначити перелік документів, необхідних для відповіді на поставлені
запитання.

Визначити, який процесуальний документ необхідно скласти за умови, що
клопотання задоволено частково: надані накладні № 20 від 12.08.2000 р.
та № 22 від 24.08.2000 р.

Ситуаційна задача № 20

Умови

До експертної установи надійшов лист від слідчого прокуратури
Переяслав-Хмельницького району Київської області з проханням провести
судово-бухгалтерську експертизу з такого питання:

1. Чи підтверджуються документально висновки КРУ, викладені в акті
ревізії № 652 від 10.03.2000 р., щодо нецільового використання бюджетних
коштів товариством з обмеженою відповідальністю «Правда» в 1999 р.?

На дослідження надані такі документи:

головна книга за 1999 р.;

касова книга за 1998 р.

Завдання

Проаналізуйте, чи всі необхідні документи надані для відповіді на
поставлені запитання. У разі необхідності складіть клопотання за
встановленою формою (див. додаток 4) [71, с. 205].

Складіть необхідний процесуальний документ у разі, якщо клопотання не
задоволено.

ТЕМА 6 «МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЮ ЕКСПЕРТИЗОЮ ОСНОВНИХ

ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ»

Ситуаційна задача № 21

Умови

До експертної установи 6 жовтня поточного року надійш-

ли матеріали кримінальної справи № 27/93 та документи підприємства
«Калейдоскоп» при постанові слідчого прокурату-

ри Осики Л.М. про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

На вирішення експертизи поставлені такі питання :

Чи підтверджується документально нестача грошових коштів у касі
підприємства «Калейдоскоп» станом на 10.11.2000 р.? Якщо так, то в якому
розмірі.

Визначити період виникнення нестачі на підприємстві «Калейдоскоп».

Визначити коло осіб, винних у виникненні цієї нестачі.

Для проведення експертизи надані такі документи підприємства
«Калейдоскоп»:

статутно-реєстраційні документи;

договори про індивідуальну матеріальну відповідальність;

заявка-розрахунок на встановлення ліміту каси на 2000 р.;

прибуткові та видаткові касові ордери, накопичувальні відомості до них
за І кв., ІІ кв., ІІІ кв. 2000 р.;

касова книга за 2000 р.;

банківські документи за IV кв. 2000 р.;

авансові звіти за 2000 р.;

відомості з нарахування та виплати заробітної плати працівникам за 2000
рік;

інші матеріали справи: протоколи допитів, пояснення.

Експертом 10 жовтня поточного року заявлено клопотання про надання
додаткових матеріалів підприємства «Калейдоскоп».

Завдання

Визначити перелік необхідних додаткових документів у разі, якщо
підприємство «Калейдоскоп» вело підприємницьку діяльність:

за варіантами:

1 варіант З 1 по 10 у списку групи Роздрібну торгівлю із застосуванням
ЕККА

2 варіант З 11 по 20 у списку групи Оптову торгівлю

3 варіант З 21 по 30 у списку групи Виробничу діяльність

На заявлене клопотання слідчим надані документи по варіантах, наведених
нижче. Проаналізувавши надані документи зробити висновок про те, чи
можливо за наданими на дослідження документами відповісти на поставлені
запитання.

1 варіант З 1 по 5 у списку групи Повністю

2 варіант З 6 по 10 у списку групи Частково надані документи:

— журнали електронних контрольно-касових апаратів за 2000 рік;

— чекова книжка;

— журнали-ордери та оборотні відомості за балансовими рахунками,

— головну книгу за 2000 р.

3 варіант З 11 по 15 у списку групи Частково надані документи:

— журнали-ордери та оборотні відомості по балансових рахунках,

— головну книгу за 2000 р.,

— банківські документи за І кв., ІІ кв.,

ІІІ кв. 2000 р.,

— прибуткові та видаткові касові ордери,

— накопичувальні відомості до них за

IV кв. 2000 р.

4 варіант З 16 по 20 у списку групи Частково надані документи:

— банківські документи за І кв., ІІ кв.,

ІІІ кв. 2000 р.,

— інвентаризація станом на 01.01.2000 р.,

— інвентаризація станом на 10.11.2000р.,

— прибуткові та видаткові касові ордери,

— накопичувальні відомості до них за

IV кв. 2000 р.

5 варіант З 21 по 25 у списку групи Частково надані документи:

— журнали ЕККА за 2000 рік;

— чекова книжка;

— банківські документи за І кв., ІІ кв.,

ІІІ кв. 2000 р.,

— інвентаризація станом на 01.01.2000 р.,

— прибуткові та видаткові касові ордери,

— накопичувальні відомості до них за

IV кв. 2000 р.

6 варіант З 26 по 30 у списку групи Не задоволено

Визначити, за допомогою яких методів необхідно провести дослідження.
Роз’яснити, яким чином застосовуються ці методи.

Навести перелік нормативних актів, яким регулюється проведення касових
операцій і відображення їх у бухгалтерському обліку.

Ситуаційна задача № 22

Умови

До господарського суду м. Вінниця 07.10.2001 р. надійшла позовна заява
від підприємства «Мрія» стосовно несплати товариством «Книга» грошових
зобов’язань за договором купівлі-продажу № 323 від 07.09.2000 р. в сумі
4000 грн. Як зазначено в заяві, товари за вказаним договором
підприємством «Мрія» були поставлені товариству «Книга» за накладною №
15 від 10.10.2000 р. на суму 40000 грн. Відповідно до договору покупець
має перерахувати кошти за одержаний товар протягом двох місяців станом
на 1 грудня 2000 р., 1 березня 2001 р., а також на 1 червня 2001 р. Є
акти звіряння взаємних розрахунків, у яких підтверджується існування
заборгованості в розмірі 4000 грн. Акти підписані однією стороною —
підприємством «Мрія».

По цій справі судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза в
експертній державній установі для вирішення питання:

Чи підтверджується документально заборгованість товариства «Книга» перед
підприємством «Мрія» за договором купівлі-продажу № 23 від 07.09.2000 р.
станом на 01.10.2001 р. у сумі 4000 грн?

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи суд зобов’язав сторони
надати всі необхідні документи.

Завдання

Скласти перелік документів, необхідних для проведення дослідження з
поставленого питання.

Скласти за встановленою формою клопотання [див. 71, с. 200].

Залежно від варіанта клопотання було задоволено, частково задоволено або
не задоволено.

1 варіант З 1 по 10 у списку групи Задоволено повністю

2 варіант З 11 по 20 у списку групи Частково задоволено (не надані
облікові регістри)

3 варіант З 21 по 30 у списку групи Частково задоволено (не надані
первинні документи)

Проаналізувати чи достатньо наданих на дослідження документів для
проведення дослідження з поставленого питання. Вирішити, який з
процесуальних документів у даному випадку повинен скласти експерт:
висновок судово-бухгалтерської експертизи чи повідомлення про
неможливість надати висновок.

Відповісти на наступні запитання:

на підставі яких документів у бухгалтерському обліку відображуються
господарські операції?

які вимоги пред’являються до цих документів?

якими нормативними актами регулюються ці положення в 2000 р.?

яким чином у бухгалтерському обліку товариства «Книга» і підприємства
«Мрія» повинна була бути відображена описана операція за договором
купівлі-продажу № 23?

Ситуаційна задача № 23

Умови

Згідно з актом ревізії № 123 від 10.02.2000 р. ревізором встановлено
списання в СМУ-4 з підзвітних осіб 200 грн без підтвердження видатковими
документами в ІІІ кварталі 1999 р.

Перед експертом-бухгалтером слідчими були поставлені такі запитання:

1. Чи підтверджуються висновки ревізора про безпідставне списання з
Радіонова Д. Р., Смирнова К. Л. (перелічених у постанові) підзвітних сум
на 200 грн у ІІІ кв. 1999 р.?

2. Чи правильно списані підзвітні суми з Радіонова Д. Р., Смирнова К. Л.
за видатками, проведеними на закупівлю товарів по товарних чеках?

Згідно з наданими на дослідження бухгалтерськими рахунками «Розрахунки з
підзвітними особами», «Товари», «Каса» з накопичувальними відомостями до
них за ІІІ квартал 1999 р.

у грн

П. І. Б. Розмір заборгованості станом на 01.07.99 Зменшено
заборгованість за ІІІ кв. 1999 (рах. «Розр. з підзв. особами»)
Оприбутковано ТМЦ, рах.

«Товари» Товарні чеки за ІІІ кв. 1999 р., на підставі яких прибутковано
ТМЦ Дані рах. «Каса» про повернення підзв. сум

Номер

та дата Вартість

товарів

Радіонов Д. Р. 300,00 200,00 150,00 №5/05.09 150,00 0,00

Смирнов К. Л. 500,00 400,00 300,00 №9/03.10 300,00 50,00

Завдання

1. Провести дослідження та відповісти на поставлені запитання.

Ситуаційна задача № 24

Умови

У ході проведення ревізії на підприємстві «Соняшник» перевіряючими було
встановлено, що деяким особам цього підприємства повторно виплачувалась
заробітна плата за липень 1999 р.

Згідно з постановою перед експертом-бухгалтером слідчий поставив такі
запитання:

1. Чи підтверджуються висновки ревізора про повторну виплату заробітної
плати за липень 1999 р. Самойлову Г. К. та Климову С. А. підприємства
«Соняшник» в сумі 810,00 грн?

На дослідження надані наступні бухгалтерські документи підприємства
«Соняшник» за липень та серпень 1999 р.:

відомості про нарахування заробітної плати за липень та серпень 1999 р.;

касова книга за 1999 р.;

касові звіти з прибутковими та видатковими документами за липень та
серпень 1999 р.

Згідно з наданими на дослідження бухгалтерськими документами за липень
та серпень 1999 р.:

П. І. Б. Розмір заробітної плати, що належить до виплати за липень 1999
р. Дані платіжних відомостей про виплату авансу за липень 1999 р. Дані
платіжних відомостей про виплату заробітної плати за липень 1999 р. Дані
видаткових ордерів за серпень 1999 р. з призначенням платежу видача
заробітної плати за липень 1999 р.

Самойлов С. А. 430,00 200,00 230,00 230,00

Климов Г. К. 380,00 190,00 190,00 190,00

Завдання

1. Провести дослідження та відповісти на поставлені запитання.

Ситуаційна задача № 25

Умови

По кримінальній справі по обвинуваченню робітників складу кондитерського
комбінату у присвоєнні матеріальних цінностей була проведена комплексна
ревізія комбінату за період з 01.01.1998 р. по 01.10.1999 р., за
результатами якої бухгалтером-ревізором та інженером-технологом був
виявлений лишок цукрового піску на складі комбінату в кількості 800 кг
на суму 1600 грн.

По справі була призначена судово-бухгалтерська експертиза.

На розгляд експерта-бухгалтера було поставлене запитання:

1. В якій кількості документально підтверджується лишок цукру, виявлений
на складі кондитерського комбінату станом на 01.10.1999 р.?

Дані матеріальних звітів за період з 01.01.1998 р. по 01.10.1999 р Дані
первинних документів за період з 01.01.1998 р. по 01.10.1999 р. Дані
бухгалтерського обліку за період з 01.01.1998 р. по 01.10.1999 р. Дані
інвентаризації станом на 01.10.

1999 р.

Надходження з урахув. залишку на початок Передано у виробництво
Надходження з урахув. залишку на початок Передано у виробництво
Надходження з урахув. залишку на початок Передано у виробництво

Цукор, т 256,0 250,0 256,8 250,0 256,0 250,0 6,8

Завдання

1. Провести дослідження та відповісти на поставлені запитання.

ТЕМА 7 «ЗАВЕРШАЛЬНА СТАДІЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ»

Ситуаційна задача № 26

Умови

На дослідження судовому експерту-бухгалтеру поставлене таке запитання:

1. Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних
цінностей на підприємстві «Тодес» станом на 01.11.2000 р.?

На дослідження експерту надані всі необхідні документи.

У ході дослідження експертом встановлено, що інвентаризація ТМЦ
проводилась на даному підприємстві станом на 01.01.2000 р., а також на
01.11.2000 р.

На підставі наданих на дослідження первинних документів експертом
розрахований обліковий залишок ТМЦ станом на 01.11.2000 р. Після
зіставлення облікового залишку з даними фактичного залишку експертом
виявлені лишки ТМЦ станом на 01.11.2000 р.

Завдання

1. Сформулюйте висновок, який випливає з проведеного дослідження (див.
додаток 5).

Ситуаційна задача № 27

Умови

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи 03.03.2001 р. до
державної експертної установи надійшла постанова прокурора
Тернопільської області Глізь П. І.

На вирішення експертизи поставлені такі запитання:

1. Чи підтверджується документально придбання в грудні 2000 р.
підприємством «Кентавр» комп’ютера за договором купівлі-продажу № 42 від
01.08.2000 р. за накладною № 20 від 12.08.2000 р. на загальну суму 2200
грн?

2. Чи відповідно до чинного законодавства складена накладна № 20 від
12.08.2000 р.?

Для проведення дослідження експерту надані:

головна книга корпорації «Кентавр» за 2000 р;

касова книга корпорації «Кентавр» за 2000 р.

Експертом 05.03.2001 р. було заявлене клопотання про надання необхідних
матеріалів.

Завдання

Визначити перелік документів, необхідних для відповіді на поставлені
запитання, та оформити клопотання.

2. Скласти висновок за умови, що клопотання задоволено повністю. За
наданими документами ці основні засоби відображені в бухгалтерському
обліку підприємства «Кентавр» відповідно до вимог чинного законодавства,
а первинні документи складені відповідно до вимог Положення про
документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку,
затвердженого Міністерством фінансів України від 04.05.1995 р. № 88. У
викладенні дослідження зробити посилання на діючий план рахунків та
інструкції до нього, а також стандарти.

Ситуаційна задача № 28

Умови

До НДІ судових експертиз при ухвалі судді Броварського районного суду
Київської області Проценка Т.Д. надійшли матеріали цивільної справи №
3-782.

На вирішення експертизи поставлені такі питання:

1. Визначити загальний розмір заборгованості торгової фірми «Сплав»
перед банком «Карпати» за несвоєчасно сплаченими основною сумою кредиту
та процентами станом на 03.03.1998 р. відповідно до умов кредитного
договору № 30-08-98 від 30.05.1997 р.

2. Яку суму боргу (за основною сумою кредиту та процентами) відповідно
до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов’язань» від 22.11.1996 р. № 547/96-ВР необхідно було
сплатити торговою фірмою «Сплав» банку «Карпати» станом на 03.03.1998
р.?

Для проведення экспертизи надані матеріали цивільної справи:

кредитний договір № 30-08-98 від 30.05.1997 р.;

додаткова угода № 31 від 17.11.1997 р. до кредитного договору № 30-08-98
від 30.05.1997 р.;

розрахунок заборгованості торгової фірми «Сплав» перед АКБ «Карпати» за
кредитним договором № 30-08-98 від 30.05.1997 р. станом на 03.03.1998
р.;

довідка АКБ «Карпати» про виконання умов позичальником кредитного
договору № 30-08-98 від 30.05.1997 р.

Завдання

Скласти висновок з урахуванням складених експертом додатків № 1, № 2, №
3 та вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання
грошових зобов’язань» від 22.11.1996 р. № 547/96-ВР.

Додаток № 1 до задачі 28 теми 7

Розрахунок заборгованості торгової фірми «Сплав» перед

АКБ «Карпати» відповідно до умов кредитного договору

№ 30-08-98 від 30.05.1997 р. станом на 03.03.1998 р.

1. Прострочена заборгованість за кредитом: 345000,00 грн.

2. Несплачені проценти за користування кредитом: 33743,84 грн.

3. Пеня за несвоєчасне погашення кредиту у відповідності з умовами
пункту 4.2 кредитного договору № 30-08-97 становить 341550,00 грн, в
тому числі:

345000, 00 грн ( 10 днів (з 06.01.98 р. по 15.01.98 р.) (

( 0,5 % за добу = 17250,00 грн;

345000,00 грн ( 47 днів (з 16.01.98 р. по 03.03.98 р.) (

( 2,0 % за добу = 324300,00 грн.

4. Пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту у відповідності з
умовами пункту 4.2 кредитного договору № 30-08-97 становить 57536,54
грн,

— за жовтень 1997 р. несплачені проценти в сумі 9924,66 грн, пеня —
24116,92 грн, у тому числі:

9924,66 грн ( 10 днів (з 26.10.97 р. по 04.11.97 р.) (

( 0,5 % за добу = 496,23 грн;

9924,66 грн ( 119 днів (з 05.11.97 р. по 03.03.98 р.) (

( 2,0 % за добу = 23620,69 грн;

— за листопад 1997 р. несплачені проценти в сумі 12240,41 грн, пеня —
20931,10 грн, у тому числі:

12240,41 грн ( 10 днів (з 01.12.97 р. по 10.12.97 р.) (

( 0,5 % за добу = 612,02 грн;

12240,41 грн ( 83 дні (з 11.12.97 р. по 03.03.98 р.) х

( 2,0 % за добу = 20319,08 грн;

— за грудень 1997 р. несплачені проценти в сумі 10255,48 грн, пеня —
11178,47 грн, у тому числі:

10255,48 грн ( 10 днів (з 01.01.98 р. по 10.01.98 р.) (

( 0,5 % = 512,77 грн,

10255,48 грн ( 52 дні (з 11.01.98 р. по 03.03.98 р.) (

( 2,0 % = 10665,70 грн;

— за січень 1998 р. несплачені проценти в сумі 1323,29 грн, пеня —
1310,05 грн, у тому числі:

1323,29 грн ( 10 днів (з 06.01.98 р. по 15.01.98 р.) (

( 0,5 % = 66,16 грн,

1323,29 грн ( 47 днів (з 16.01.98 р. по 03.03.98 р.) (

( 2,0 % = 1243,89 грн.

Разом: відповідно до умов кредитного договору № 30-08-97 від 30.05.1997
р. загальна сума заборгованості ТФ «Сплав» перед АКБ «Карпати» станом на
03.03.1998 р. становить 777830,38 грн.

Додаток № 2 до задачі 28 теми 7

Розрахунок пені за несвоєчасно погашеним кредитом торгової

фірми «Сплав» акціонерному комерційному банку «Карпати»

за кредитним договором № 30-08-97 від 30.05.1997 р.

станом на 03.03.1998 р.

Період Сума непогашеного кредиту, грн Кількість прострочених днів
Облікова ставка НБУ, % Розмір пені за кожний день прострочки з
розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, % Сума

пені, грн

З 06.01.1998 р. по 05.02.1998 р. 345000,00 31 25 0,14 14854,17

З 06.02.1998 р. по 03.03.1998 р. 345000,00 26 44 0,24 21926,67

РАЗОМ

36780,84

Додаток № 3 до задачі 28 теми 7

Розрахунок пені за несвоєчасно погашеними процентами

по кредиту торгової фірми «Сплав» акціонерному

комерційному банку «Карпати» за кредитним договором

№ 30-08-97 від 30.05.1997 р. станом на 03.03.1998 р.

Період Сума непогашеного

кредиту, грн Кількість прострочених днів Облікова ставка НБУ, % Розмер
пені за кожний день прострочки з розрахунку подвійної облікової ставки
НБУ, % Сума

пені, грн

З 26.10.97 р. по 31.10.97 р. 9924,66 6 16 0.09 52,93

З 01.11.97 р. по 23.11.97 р . 9924,66 23 17 0.09 215,59

З 24.11.97 р. по 30.11.97 р. 9924,66 7 35 0.19 135,09

З 01.12.97 р. по 31.12.97 р. 22165,07

(9924,66 + +12240,41) 31 35 0.19 1336,06

Закінчення дод. 3

З 01.01.98 р. по 04.01.98 р. 32420,55

(22165,07 + +10255,48) 4 35 0.19 252,16

05.01.98 р. 32420,55 1 25 0.14 45,03

З 06.01.98 р. по 05.02.98 р. 33743,84

(32420,55 + +1323,29) 31 25 0.14 1452,85

З 06.02.98 р. по 03.03.98 р. 33743,84 26 44 0.24 2144,61

РАЗОМ

5634,32

Ситуаційна задача № 29

Умови

До Київського НДІ судових експертиз 24 травня 2001 р. надійшов лист
заступника начальника слідчого відділу Управління податкової міліції ДПА
у м. Львові з проханням провести дослідження експертом-бухгалтером
стосовно обґрунтованості віднесення ТОВ «Компанія “Факс”» сум податку на
додану вартість до податкового кредиту з такого питання:

Чи обґрунтовані висновки акта перевірки № 113 від 16.05.2001 р. щодо
зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму
6026,07 грн за ІІ квартал 2000 р.?

Для надання висновку представлені такі документи ТОВ «Компанія “Факс”»:

договірна документація;

податкові накладні за ІІ квартал 2000 р.;

книги придбання товарів за 2000 р.;

акти звіряння взаєморозрахунків;

акт перевірки №113 від 16.05.2001 р.

Завдання

1. Скласти висновок судово-бухгалтерської експертизи за умови, що на
дослідження надані всі документи, а сума податкового кредиту з податку
на додану вартість не підтверджена податковими накладними.

Ситуаційна задача № 30

Умови

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи до державної експертної
установи надійшла постанова прокурора Полтавської області Дмитренка П.
І.

На вирішення експертизи поставлено таке запитання:

1. Чи підтверджується документально отримання в серпні 2000 р.
підприємством «Авізо» основних засобів за договором купівлі-продажу № 42
від 01.08.2000 р. за накладними № 20 від 12.08.2000 р. та № 22 від
24.08.2000 р.?

Для проведення дослідження експерту надані:

головна книга корпорації «Авізо» за 2000 р.;

касова книга корпорації «Авізо» за 2000 р.;

договір купівлі-продажу № 42 від 01.08.2000 р.;

накладні № 20 від 12.08.2000 р. та № 22 від 24.08.2000 р.;

бухгалтерські балансові рахунки «Розрахунки з постачальниками та
підрядниками», «Основні засоби» за серпень 2000 р.

Завдання

1. Скласти висновок судово-бухгалтерської експертизи за умови, що на
дослідження надані всі документи, в яких знайшла своє відображення
вищезазначена господарська операція (див. додаток 5).

2.5. Завдання для перевірки знань студентів

2.5.1. Теоретичні питання для перевірки

знань за темами

ТЕМА 1. ЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

У ПРАВООХОРОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

1. Поняття економічного контролю.

2. Сутність контролю як функції управління.

3. Передумови та основні принципи контролю.

4. Удосконалення контролю в ринкових умовах.

5. Основні нормативно-правові документи, регулюючі права та обов’язки
правоохоронних органів під час здійснення їхніх функцій у сфері боротьби
з господарськими злочинами.

6. Роль антимонопольного комітету, фонду державного майна, державної
податкової адміністрації, державної контрольно-ревізійної служби України
в боротьбі з організованою злочинністю.

7. Державна податкова служба як орган контролю.

8. Основні завдання податкової міліції.

9. Повноваження податкової міліції.

10. Права та обов’язки податкової міліції.

11. Особливості проведення ревізії за вимогами правоохоронних органів.

12. Структура та зміст постанови про призначення ревізії за вимогами
слідчого (суду).

13. Відмінні риси судово-бухгалтерської експертизи від ревізії та
аудиту.

ТЕМА 2. СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКА

ЕКСПЕРТИЗА, ЇЇ ВИДИ ТА ЗАВДАННЯ

Поняття судових експертиз.

Який існує зв’язок між судовими експертизами та правоохоронною
діяльністю?

Види судових експертиз.

За якими ознаками класифікуються судові експертизи?

Дайте визначення експертизи: первинної, повторної, основної, додаткової.

Сутність експертиз: однопредметних, комісійних, комплексних.

До яких видів експертиз належить судово-бухгалтерська експертиза?

Поняття «судово-бухгалтерська експертиза».

В чому полягає процесуально-правовий та економічний зміст
судово-бухгалтерської експертизи?

Завдання судово-бухгалтерської експертизи та їхній зміст.

Історичні аспекти розвитку судово-бухгалтерської експертизи.

ТЕМА 3. ПРЕДМЕТ І МЕТОД СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Предмет судово-бухгалтерської експертизи.

Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи.

Надайте характеристику кожному об’єкту судово-бухгалтерської експертизи.

Метод судово-бухгалтерської експертизи.

Загальнонаукові та частково наукові методи дослідження.

Охарактеризуйте методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи.

Розрахунково-аналітичні методичні прийоми судово-бухгалтерської
експертизи.

Документальні методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи.

Органолептичні методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи.

Методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи узагальнення,
оцінювання та реалізації результатів експертного дослідження.

ТЕМА 4. ОРГАНІЗАЦІЯ СУДОВО-

БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

1. Державні спеціалізовані установи та відомчі служби, які здійснюють
судово-експертну діяльність в Україні.

2. Повноваження Координаційної ради з проблем судової експертизи.

3. Організаційно-фінансове забезпечення судово-експертної діяльності в
Україні.

4. Оплата судових експертиз.

5. Поняття процесу судово-бухгалтерської експертизи.

6. Стадії процесу судово-бухгалтерської експертизи.

7. Зміст підготовчої стадії процесу судово-бухгалтерської експертизи.

8. Зміст організаційно-методичної стадії процесу судово-бухгалтерської
експертизи.

9. Зміст дослідної стадії процесу судово-бухгалтерської експертизи.

10. Зміст стадії процесу узагальнення, оцінки і реалізації результатів
судово-бухгалтерської експертизи.

11. Атестація та присвоєння кваліфікаційних класів судових експертів.

12. Основні кваліфікаційні вимоги до судових експертів.

13. Назвіть основні завдання Центральної експертно-кваліфікаційної
комісії Міністерства юстиції України.

14. Зміст реєстра атестованих судових експертів.

15. Система інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської
експертизи.

16. Завдання організації інформаційного забезпечення
судово-бухгалтерської експертизи.

17. Дайте перелік законодавчо-нормативної інформації, що регламентує
процес судово-бухгалтерської експертизи.

18. Порядок формування фактографічної інформації під час проведення
судово-бухгалтерської експертизи.

19. Джерела отримання фактографічної інформації в експертному
дослідженні.

20. Використання автоматизованої системи обробки інформації в процесі
судово-бухгалтерської експертизи.

21. Розкрийте порядок планування проведення судово-бухгалтерської
експертизи.

22. Зміст плану-графіка проведення судово-бухгалтерської експертизи.

ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТАДІЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

1. Порядок призначення судово-бухгалтерської експертизи.

2. Зміст та структура постанови (ухвали) про призначення
судово-бухгалтерської експертизи.

3. Охарактеризуйте зміст вхідної, описової та резолютивної частин
постанови (ухвали) про призначення експертизи.

4. Порядок призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи на
стадії попереднього розслідування.

5. Строки проведення експертизи.

6. Порядок проведення судово-бухгалтерської експертизи в експертних
установах.

7. Зміст завдання на проведення експертизи.

8. Розкрийте зміст довідки про виконання експертизи і фактично
затраченого часу експертом-бухгалтером.

9. Методика проведення бухгалтерської експертизи у суді.

10. Призначення, підстава та стадії проведення додаткової, повторної
судово-бухгалтерської експертизи.

11. Права експерта-бухгалтера.

12. Обов’язки експерта-бухгалтера.

13. Визначити відповідальність експерта-бухгалтера.

14. Права обвинувачуваного при призначенні та проведенні
судово-бухгалтерської експертизи.

ТЕМА 6. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЮ

ЕКСПЕРТИЗОЮ ОСНОВНИХ

ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

1. Зміст законодавчо-нормативного забезпечення експертного дослідження
операцій з:

грошовими коштами у касі та на рахунках у банку;

основними засобами, малоцінними та швидкозношуваними предметами;

матеріальними запасами;

виробництвом та реалізацією продукції (послуг);

розрахунками з оплати праці;

цінними паперами;

доходами та фінансовими результатами діяльності суб’єкта господарювання
тощо.

2. Завдання, об’єкти та методичні прийоми судово-бухгалтерської
експертизи операцій з:

коштами та розрахунками;

необоротними активами;

запасами;

реалізацією;

цінними паперами;

доходами та результатами діяльності тощо.

3. Інформаційно-методичне забезпечення експертного дослідження операцій
з:

грошовими коштами у касі та на рахунках у банку;

основними засобами, малоцінними та швидкозношуваними предметами;

матеріальними запасами;

виробництвом та реалізацією продукції (послуг);

розрахунками з персоналом;

цінними паперами;

доходами та фінансовими результатами діяльності суб’єкта господарювання
тощо.

4. Розкрийте зміст фактографічної інформації, що формується в процесі
експертного дослідження операцій з коштами та розрахунками.

5. Експертне дослідження стану та операцій з грошовими коштами у касі.

6. Методика експертного дослідження операцій з підзвітних сум.

7. Експертне дослідження операцій на рахунках у банку.

8. Розкрийте зміст фактографічної інформації, що формується в процесі
експертного дослідження операцій з основними засобами, малоцінними та
швидкозношуваними предметами.

9. Методика експертного дослідження операцій з основними засобами.

10. Експертне дослідження операцій з малоцінними та швидкозношуваними
предметами.

11. Зміст фактографічної інформації, що формується в процесі експертного
дослідження операцій з матеріальними запасами.

12. Методика експертного дослідження операцій з матеріальними запасами:

перевірка реальності відображення у балансі матеріальних запасів;

перевірка достовірності оцінки матеріальних запасів;

перевірка даних бухгалтерського обліку про рух, залишки та нестачі
матеріальних запасів.

13. Експертне дослідження операцій, пов’язаних з виробництвом та
реалізацією продукції (послуг).

14. Назвіть типові порушення по операціях, пов’язаних з виробництвом та
реалізацією продукції (послуг).

15. Розкрийте зміст фактографічної інформації, що формується в процесі
експертного дослідження операцій по розрахунках з персоналом.

16. Експертне дослідження стану розрахунків з оплати праці:

перевірка штатної дисципліни;

перевірка законності оплати праці працівників, що працюють за
сумісництвом;

перевірка стану розрахунків з оплати праці;

перевірка правильності нарахування виплат;

перевірка оплати відпусток;

перевірка утримань із заробітної плати;

перевірка оформлення відповідних документів на виплату депонованих сум.

17. Розкрийте зміст фактографічної інформації, що формується в процесі
експертного дослідження операцій з цінними паперами.

18. Експертне дослідження операцій, пов’язаних з обігом цінних паперів:

перевірка бланків цінних паперів;

перевірка наявності ліцензій;

перевірка наявності у підприємства свідоцтва про реєстрацію випуску
акцій;

перевірка ведення реєстру власників цінних паперів;

перевірка достовірності цінних паперів;

перевірка операцій з виплати дивідендів.

19. Розкрийте зміст фактографічної інформації, що формується в процесі
експертного дослідження фінансових результатів діяльності суб’єктів
господарювання.

20. Експертне дослідження доходів суб’єкта господарювання.

21. Експертне дослідження фінансових результатів підприємства.

22. Порядок проведення судово-бухгалтерської експертизи правопорушень,
пов’язаних з ухиленнями від сплати податків.

23. Особливості експертного дослідження товарних операцій у торгівлі.

24. Охарактеризуйте бухгалтерську програму «1С» (на прикладі розрахунків
з оплати праці та заробітної плати).

25. Система формування показників ситуаційних операцій
судово-бухгалтерської експертизи в базах даних ПЕОМ.

ТЕМА 7. ЗАВЕРШАЛЬНА СТАДІЯ

СУДОВО-БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

1. Висновок експерта, його структура та зміст.

2. Охарактеризуйте правову регламентацію висновку експерта-бухгалтера.

3. Особливості складання висновку під час проведення повторної та
додаткової експертизи.

4. Особливості складання висновку, що виконується під час судового
розгляду.

5. Повідомлення про неможливість дати висновок, його структура та зміст.

6. Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим (судом).

7. Які стадії процесу оцінки експертного висновку?

8. Допит експерта.

9. Виявлення і усунення обставин, які сприяють вчиненню правопорушень
під час провадження судово-бухгалтерської експертизи.

2.5.2. Практичні завдання

для перевірки знань студентів

ТИПОВІ СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ДЛЯ ПОТОЧНОГО

І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Ситуаційна задача № 1

Умови

У ході проведення слідства по справі проти керівника та головного
бухгалтера ТОВ «Альфа» у слідчого виникла необхідність у компетентних
висновках по господарських операціях, проведених ТОВ «Альфа» в період з
01.01.200_р. по 15.01.200_р., у встановленні відповідності підписів на
корінці чека від 14.01.200_р., згідно з яким із поточного рахунка
підприємства було знято 10000 грн, підписам вищевказаних посадових осіб
ТОВ «Альфа».

Завдання

1. Яку експертизу буде проведено за даних обставин?

2. Яким процесуальним документом буде призначено проведення експертизи?

3. Який документ буде складений за результатами експертизи?

Ситуаційна задача № 2

Умови

До суду звернулось підприємство «G&M» з позовом на страхову компанію
«Страховик» з приводу несплати страхової суми за договором страхування
складського приміщення з наявними на ньому ТМЦ, на якому сталася пожежа.
Страхова компанія відмовляється відшкодувати збитки, оскільки вважає, що
підприємство-страхувальник не вжило належних заходів для рятування
майна, забезпечення його зберігання та запобігання знищенню. У випадку,
якщо порушення підприємства не будуть доведені, перед судом ставиться
завдання визначити суму страхового відшкодування. За даними обставинами
суддею було призначено експертизу.

Завдання

1. Визначити, яка експертиза може бути призначена. Експертів якого фаху
варто залучити до проведення цієї експертизи?

2. Які головні завдання стоять перед експертом?

Ситуаційна задача № 3

Умови

Під час проведення первинної експертизи торговельного підприємства
«Арго» слідчим встановлено, що висновок експерта є недостатньо
обґрунтованим і містить істотні порушення чинних процесуальних норм.
Тому слідчим призначено проведення дослідження за участю декількох
експертів — фахівців у одній галузі знань.

Завдання

1. Визначити, яку експертизу призначено слідчим в даному випадку.

2. Яким процесуальним документом оформляється призначення експертизи?

Ситуаційна задача № 4

Умови

Господарський суд розглядав справу про встановлення цін на продукцію.
Відповідно до чинного законодавства ціни не могли бути встановлені за
угодою сторін. Судом було призначено провести експертизу. Після
проведення первинної експертизи з’ясувалося, що експерту були
представлені не всі документи (матеріали), які мають значення для
справи. Врахувавши дані обставини, суддя призначає проведення
експертизи.

Завдання

1. Визначити, яку саме експертизу (первинну, додаткову або повторну)
призначить суддя, виходячи з даних обставин.

2. За допомогою якого процесуального документа призначається експертиза?

3. Кому можливо доручити виконання цієї експертизи?

Ситуаційна задача № 5

Умови

Від гр. Сенатової Т.Я. до суду надійшла заява про розлучення та розділ
майна. Перебуваючи у шлюбі зі своїм законним чоловіком Сенатовим Ю. С.,
позивачка неодноразово зазнавала фізичного насилля, унаслідок якого
тривалий час перебувала у лікарні.

Суд переглянув це клопотання та призначив експертизу для вирішення
питань, що були поставлені суддею:

1. Чи є законним шлюб громадянки Сенатової Т. Я. та громадянина
Сенатова Ю. С.?

2. Визначити загальну суму вартості сумісного майна.

3. Визначити, чи є достовірною інформація громадянки Сенатової Т. Я. про
перебування у лікарні протягом тривалого часу.

Після проведення експертизи експертна комісія надала висновок суду.
Суддя, ознайомившись з наданими експертною комісією висновками, вирішив,
що комісією були розглянуті не всі поставлені перед нею питання,
внаслідок чого вона дійшла неправильного висновку.

Завдання

1. Визначити вид призначеної експертизи.

2. Що має зробити суддя після ознайомлення з висновками експертної
комісії, чому?

Ситуаційна задача № 6

Умови

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи до державної експертної
установи надійшли матеріали цивільної справи за № 95/108 при ухвалі
судді Оболонського районного суду м. Києва Іванова Г. П. Для проведення
експертизи були поставлено такі запитання:

1. Встановити обґрунтованість використання фінансових ресурсів на
потреби ТОВ «ВЕЛЛА» в період з січня 200_р. по квітень 200_р.

2. Дати правову оцінку діяльності керівництва ТОВ «ВЕЛЛА» в період з
січня 200_р. по квітень 200_р.

3. Чи є документальне підтвердження про рух грошових коштів на рахунках
ТОВ «ВЕЛЛА» в період з січня 200_р. по квітень 200_р.?

Завдання

1. Визначити, які з поставлених питань відносяться до компетенції
експерта-бухгалтера. Якщо такі питання є, то пояснити чому вони
поставлені бухгалтеру-експерту.

2. Визначити об’єкти, необхідні для дослідження з питань, які
перебувають у межах компетенції експерта-бухгалтера.

Ситуаційна задача № 7

Умови

У результаті того, що слідчий Гринцевич В. О. не змогла вирішити питання
без належних знань у галузі бухгалтерського обліку на стадії
попереднього слідства 20.02.200_р., у Київський науково-дослідний
інститут судових експертиз для проведення судово-бухгалтерської
експертизи надано матеріали кримінальної справи № 247856 від
12.02.200_р. при постанові слідчого прокуратури м. Києва Гринцевич В. О.

На вирішення бухгалтерської експертизи були поставлені такі питання:

1. Чи обґрунтовані кількісні зміни товарної продукції?

2. Чи обґрунтовано сплачено заробітну плату Плешкову Е. Г. за січень
200_р.?

3. У який період утворилась нестача на складі, встановлена актом
інвентаризації № 124 від 10.01.200_р. у сумі 21000 грн, і хто відповідав
за збереження ТМЦ у цей період?

4. Чи належать підписи посадових осіб у акті списання матеріальних
цінностей № 145-05/01 відповідним посадовим особам?

5. У якому обсязі виконані будівельні роботи складського приміщення?

Завдання

1. Визначити, які з питань відносяться до компетенції судових експертів.

2. За питаннями, поставленими в межах компетенції експерта-бухгалтера,
визначити, які об’єкти необхідно дослідити.

Ситуаційна задача № 8

Умови

Прокуратурою Святошинського району вивчається кримінальна справа
№ 08-195 про посадові зловживання на підприємстві «АРЕС», яка відповідно
до постанови слідчого поставила перед експертом-бухгалтером такі
питання:

1. Чи правомірно висунуте обвинувачення відносно посадових зловживань,
здійснених на підприємстві «АРЕС»?

2. Хто саме з робітників підприємства винний у цих зловживаннях?

Первинна ревізія на підприємстві «АРЕС» була проведена 10.02.200_р.,
повторна — 01.06.200_р.

Для проведення експертизи експерту-бухгалтеру був наданий акт КРУ від
10.02.200_р. та матеріали кримінальної справи в обсязі двох томів.

Після ознайомлення з даними матеріалів експерт-бухгалтер надав
прокуратурі Святошинського району висновок про неправомірність висунутих
обвинувачень.

Завдання

1. Які з поставлених питань не відносяться до компетенції
експерта-бухгалтера?

2. Чи міг експерт-бухгалтер зробити коректний висновок за наданими
документами?

Ситуаційна задача № 9

Умови

У акціонерів роздрібно-торговельного підприємства «Сівілла» з’явилися
сумніви щодо чесності керівництва. Щоб розвіяти сумніви, вони уклали
угоду з аудиторською фірмою «Оле Лукоє». Аудиторська фірма 15.05.200_р.
надала акціонерам аудиторський висновок № 594, в якому зазначалося, що
роздрібно-торгівельним підприємством «Сівілла» 01.04.200_р. були
перераховані кошти у сумі 80 млн грн на коррахунок в один із
прибалтійських банків. Згідно з платіжними документами така сума
перераховувалася одноразово як попередня оплата за паливно-мастильні
матеріали. Незвичайність суми в тому, що тільки для перевезення фізичної
маси пального потрібно було б 27 залізничних потягів з 60-тонними
цистернами. Реально в роздріб розпродати таку масу пального практично
неможливо.

Акціонери роздрібно-торгівельного підприємства «Сівілла» звернулися до
Печерського районного суду м. Києва з позовом. Суд передав матеріали
кримінальної справи № 156/54 в державну експертну установу для
проведення експертизи.

На вирішення експертизи поставлені такі питання:

1. Чи підтверджується доцільність здійснення операції з купівлі
паливно-мастильних матеріалів?

2. Чи підтверджуються документально висновки аудиторської фірми щодо
виявленого факту шахрайства?

3. Чи використані під час проведення аудиту всі необхідні прийоми і
методи дослідження даних бухгалтерського обліку?

4. Визначити компетентність аудиторської фірми, що склала аудиторський
висновок від 15.05.200_р. за № 594.

Завдання

1. Визначити, які з питань відносяться до компетенції
експерта-бухгалтера. Відповідь обґрунтувати.

2. Визначити по питаннях, поставлених у межах компетенції
експерта-бухгалтера, які об’єкти необхідно дослідити?

3. Чи можливо вважати платіжні документи речовими доказами?

Ситуаційна задача № 10

Умови

До науково-дослідного інституту судових експертиз м. Харкова 05.02.200__
р. надійшли матеріали кримінальної справи № 15-190 та документи
підприємства «Зоря» при постанові слідчого прокуратури м. Харкова
Понікарова В. Д. про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

На вирішення експертизи поставлене таке питання:

1. Перевірити, чи підтверджується документально висновок ревізора КРУ
м. Харкова (акт ревізії від 05.02.200_ р. за № 25) щодо нецільового
використання підзвітних коштів на підприємстві «Зоря», призначених для
службових відряджень.

За актом ревізії від 05.02.200_ р. за № 25 виявлено махінацію з видачею
авансових сум на відрядження. Встановлено, що бухгалтерія підприємства
«Зоря» здійснювала видачу грошових коштів на відрядження трьом особам,
але після проведення ревізії підтверджується факт відрядження одного
працівника.

На експертизу надані такі матеріали:

касова книга;

касовий звіт.

Завдання

1. Визначити, які документи необхідні для вирішення поставленого
питання.

2. Оформити процесуальний документ (клопотання), який складає судовий
експерт для надання необхідних йому матеріалів.

3. Зміст дослідної стадії процесу судово-бухгалтерської експертизи.

Ситуаційна задача № 11

Умови

До науково-дослідного інституту судових експертиз м. Києва 10.04.200_р.
надійшли матеріали кримінальної справи № 233096 та документи ВАТ
«Росава» при постанові судді Шевченківського районного суду м. Києва
Гринцевич В. О. про призначення судово-бухгалтерської експертизи з
питань визначення цільового витрачання виробничих запасів станом з
01.01.200_р. по 01.01.200_ р. На розгляд експерту надані такі документи:

картки складського обліку;

установчі документи;

лімітно-забірні картки;

договори про матеріальну відповідальність комірників;

акт ревізії КРУ м. Києва від 01.02.200_ р. за № 23.

Завдання

1. Проаналізувати надані на дослідження матеріали і визначити, чи всі
необхідні документи надані експерту для проведення дослідження та
відповіді на поставлене питання.

2. Оформити в разі необхідності клопотання.

3. Визначити стадії процесу судово-бухгалтерської експертизи.

Ситуаційна задача № 12

Умови

Підприємство «Альфа» звернулось до господарського суду з позовом
повернути частину переплати до державного бюджету у сумі 20 000 грн.

До експертної установи надійшла ухвала суду, в якій зазначено:

1. У вхідній частині постанови вказується, що призначена первинна
судово-бухгалтерська експертиза, на вирішення якої було поставлено такі
питання:

в якій сумі документально підтверджується переплата податку на прибуток
підприємства «Альфа» до державного бюджету?

визначення винних осіб і терміну повернення суми переплати.

На дослідження надані такі матеріали підприємства «Альфа»:

податкова звітність (декларації про прибуток підприємства);

статутно-реєстраційні документи;

книги обліку придбання і продажу товарів, робіт і послуг;

дані аналітичного обліку по рахунках 641, 632, 631, 701.

Проведення експертизи доручається науково-дослідному інституту судових
експертиз м. Києва.

2. В описовій частині:

місцезнаходження підприємства «Альфа» і його реквізити;

у зв’язку з порушенням справи і на основі свідчень працівників
бухгалтерії підприємства «Альфа» про повернення їм надлишково сплаченого
податку на прибуток було відкрито кримінальну справу, по якій виникла
необхідність в проведенні судово-бухгалтерської експертизи.

3. У резолютивній частині:

постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва Гринцевич В. О.

Завдання

1. Проаналізувати складання постанови (ухвали) суду.

2. Проаналізувати надані на дослідження матеріали і визначити, чи всі
необхідні документи надані експерту для проведення дослідження та
відповіді на поставлені запитання.

3. У разі необхідності скласти клопотання.

Ситуаційна задача № 13

Умови

До НДІ судових експертиз м. Київа 10.04.200__ р. надійшли матеріали
кримінальної справи № 10-84 та документи підприємства «Троянда» за
постановою судді Броварського міського суду Київської області
Савіна Д. А. про призначення судово-бухгалтерської експертизи з
визначення нестач грошових коштів у касі підприємства і зниклих
матеріальних цінностей, які належать підприємству станом на 20.02.200_
р.

На експертизу надійшли такі документи:

заява-розпорядження на встановлення ліміту в касі підприємства;

касова книга за потрібний період і накопичувальні відомості до неї;

журнал реєстрації господарських операцій.

Завдання

1. Проаналізувати надані на дослідження матеріали і визначити, чи всі
необхідні документи надані експерту для проведення дослідження та
відповіді на поставлене питання.

2. Оформити в разі необхідності клопотання.

3. Визначити суб’єкти судово-експертної діяльності в Україні.

Ситуаційна задача № 14

Умови

До НДІ судових експертиз м. Київа 12.05.200_ р. надійшли матеріали
кримінальної справи № 923-121 при постанові судді Шевченківського
районного суду м. Києва Дерев’янко Ю.Б. про призначення
судово-бухгалтерської експертизи з питань:

1. Чи відповідають висновки акта перевірки фінансово-господарської
діяльності АТ «Бета» № 322/5 від 25.03.200_ р. вимогам податкового
законодавства?

2. Які порушення податкового законодавства допущені адміністрацією АТ
«Бета» за період перевірки та в чому вони полягають?

3. Який сукупний валовий дохід та прибуток отримало АТ «Бета» за період
перевірки?

4. Яку суму податку на прибуток повинно було сплатити АТ «Бета» з
отриманого прибутку за період перевірки?

На експертизу надані такі матеріали:

статут АТ «Бета»;

акт перевірки фінансово-господарської діяльності АТ «Бета» № 322/5 від
25.03.200_р.;

прибуткові та видаткові касові ордери;

акт інвентаризації ТМЦ;

інші матеріали справи: протоколи допитів, пояснення тощо.

Завдання

1. Визначити, чи всі необхідні документи надані експерту для проведення
дослідження та відповіді на поставлені запитання.

2. Яким чином експерт може отримати додаткові та нові матеріали,
необхідні для надання висновку?

3. Оформити в разі необхідності клопотання.

Ситуаційна задача № 15

Умови

07.06.200_ р. на підприємстві «Мітрікс» ревізорами КРУ м. Києва була
проведена ревізія. У ході перевірки було встановлено, що в період з
01.01.200_ р. по 01.01.200_ р. у підприємства «Мітрікс» виникла
кредиторська заборгованість за розрахунками з постачальниками за надані
товари і послуги у сумі 5632900,25 грн, а також заборгованість з оплати
праці у сумі 125632,50 грн. У той же час за вказаний період було тричі
зроблено ремонт адміністративного корпусу, закуплено нові офісні меблі,
оплачено за рахунок підприємства навчання дітей директора та головного
бухгалтера у престижних вищих навчальних закладах. За результатами
перевірки було складено акт від 07.07.200_ р. за № 2854.

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи у науково-дослідний
інститут судових експертиз м. Київа надійшли матеріали господарської
справи № 54-106 (у тому числі і вищевказаний акт від 07.07.200_ р. за
№ 2854) при ухвалі судді господарського суду м. Києва
Судзіловської І. І.

На розв’язання експертизи поставлені такі питання:

Чи відповідає чинному законодавству фінансово-господарська діяльність
ТОВ «Мітрікс»?

Чи підтверджуються документально висновки ревізії, оформлені актом від
07.07.200_р. № 2854?

Для проведення дослідження експерту надані:

Головна книга ТОВ «Мітрікс» за 200_ р.;

виписки банку з поточного рахунка ТОВ «Мітрікс» за період з 01.01.200_
р. по 01.01.200_р.;

касова книга ТОВ «Мітрікс» за 200_ р.;

бухгалтерські балансові рахунки «Розрахунки з постачальниками та
підрядниками», «Розрахунки з оплати праці», «Розрахунки з бюджетом»;

акт виконаних робіт;

платіжні доручення;

довідки № 12 про вартість виконаних робіт;

прибуткові та видаткові касові ордери.

Завдання

1. Визначити, чи всі документи надані експерту на експертизу.

2. Який процесуальний документ необхідно скласти за даних умов?

3. Складіть необхідний процесуальний документ за умови, якщо експерту
відмовлено надати додаткові матеріали для експертизи.

Ситуаційна задача № 16

Умови

До експертної установи (НДІ судових експертиз м. Київа) надійшла ухвала
про проведення судово-бухгалтерської експертизи від слідчого прокуратури
Дарницького району м. Києва Савіна А. П. за фактом розкрадання
матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом завищення в актах
прийому фактичних обсягів виконаних робіт в АТ «Каліостра», яке
займається будівництвом.

На вирішення експертизи було поставлено запитання:

1. Чи підтверджуються документально висновки ревізії (акт

№ 53 від 10.01. 200_ р., складений ревізорами КРУ в Дарницькому районі
м. Києва) у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних
робіт, яке було виявлене під час перевірки АТ «Каліостра»?

Для проведення дослідження експерту надані такі матеріали за 200_ р. —
200_ роки:

лімітно-забірні картки;

Головна книга;

розрахунково-платіжні відомості.

Завдання

1. Визначити перелік документів, необхідних для відповіді на поставлене
запитання.

2. Скласти в разі необхідності клопотання про додаткове надання
матеріалів за встановленою формою.

3. Скласти необхідний процесуальний документ у разі, якщо клопотання не
задоволено.

Ситуаційна задача № 17

Умови

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи до державної експертної
установи м. Львова надійшла ухвала судді господарського суду
Тернопільської області Дороша С. В.

На вирішення експертизи були поставлені такі запитання:

1. Чи підтверджується документально сума грошей, витрачена підприємством
«Синтон» у вересні 200_ р. на ремонт виробничої лінії?

2. Чи правомірне було списання витрат на ремонт основних засобів на
валові витрати?

3. Чи правомірно відображені в обліку фінансово-господарські операції з
ремонту основних засобів?

4. Чи правомірно нараховується амортизація основних засобів як у
податковому, так і в бухгалтерському обліку підприємства?

Для проведення експертизи експерту надані:

договір підряду від 11.09.200_р.;

Головна книга за 200_ р.;

журнал реєстрації господарських операцій за ІІІ-й квартал 200_ р.;

інвентарна відомість про фактичний стан і наявність основних засобів за
200_р.;

наказ про облікову політику в частині обліку основних засобів.

Експертом протягом п’яти днів з дня одержання завдання на проведення
експертизи було заявлене клопотання про надання необхідних матеріалів.

Завдання

1. Визначити перелік додаткових документів, необхідних для повного і
вичерпного висновку експерта-бухгалтера.

2. Дати перелік нормативних актів, якими регулюється порядок обліку
фінансово-господарських операцій з ремонту основних засобів.

3. З урахуванням того, що на заявлене клопотання судом не були надані
необхідні документи, скласти повідомлення про неможливість надати
висновок.

Ситуаційна задача № 18

Умови

Бухгалтеру-експерту було доручено проведення судово-бухгалтерської
експертизи касових операцій ТОВ «Ніра» за квітень поточного року
(постанова № 36 від 05.04.200_р.).

Перед експертом-бухгалтером поставлені такі запитання:

1. Чи є порушення у веденні касових операцій ТОВ «Ніра»?

2. Чи наявні операції, що суперечать чинному законодавству?

3. Чи існують розбіжності між даними бухгалтерського обліку (звіту
касира) та даними інвентаризації?

Бухгалтеру-експерту були надані документи:

касова книга за квітень поточного року;

договір на повну матеріальну відповідальність касира;

розписка, що була дана касиром перед проведенням інвентаризації;

акт інвентаризації грошових коштів на підприємстві ТОВ «Ніра» № 5 від
05.04.200_ р.

Виписка з касової книги ТОВ «Ніра»:

станом на 01.04.200_р.

залишок на початок дня 10 грн;

надійшла торгівельна виручка від ТОВ «КАР» 100 грн (прибутковий касовий
ордер № 154-54);

виданий аванс на відрядження 100 грн (видатковий касовий ордер №
254-78);

залишок на кінець дня 10 грн;

станом на 02.04.200_р;

залишок на початок дня 10 грн;

надійшла торгівельна виручка від ТОВ «ОЛД-ОЛД» 100 грн; (прибутковий
касовий ордер № 154-54);

виданий аванс на відрядження 100 грн (видатковий касовий ордер №
254-78);

залишок на кінець дня 10 грн;

станом на 03.04.200__р.

залишок на початок дня 10 грн;

надійшла торговельна виручка від ТОВ «Калина» 100 грн (прибутковий
касовий ордер № 154-57);

виданий аванс на господарські потреби Потебенько В. В. 50 грн
(видатковий касовий ордер № 254-79);

залишок на кінець дня 60 грн;

станом на 04.04.200_ р.

залишок на початок дня 60 грн;

повернуто аванс виданий на відрядження 50 грн (прибутковий касовий ордер
№ 154-58).

повернуто аванс виданий на господарські потреби 54 грн;

залишок на момент інвентаризації 164 грн.

За даними акта інвентаризації грошових коштів на підприємстві ТОВ «Ніра»
№ 5 від 05.04.200_ р. у касі було виявлено 154 грн.

Завдання

1. Відповісти на запитання, поставлені перед експертом-бухгалтером.

2. Якими нормативними документами має керуватися бухгалтер-експерт?

3. Які методи він використовував під час проведення дослідження?

Ситуаційна задача № 19

Умови

До державної експертної установи м. Харківа для проведення
судово-бухгалтерської експертизи надійшли матеріали кримінальної справи
№ 21/181 та документи підприємства «Дельта» при постанові слідчого
прокуратури Понікарова В. Д. про призначення судово-бухгалтерської
експертизи.

На вирішення експертизи поставлені питання:

1. Чи підтверджуються документально факти нестачі товарно-матеріальних
цінностей на складі підприємства на суму 100 тис. грн станом на
04.07.200_р.?

2. Визначити коло осіб, відповідальних за нестачу товарно-матеріальних
цінностей.

3. Чи відповідають суми списання товарно-матеріальних цінностей на
природний збиток встановленим нормам природного збитку?

Для проведення експертизи надані наступні документи підприємства
«Дельта»:

договори, укладені між підприємством-постачальником і
підприємством-споживачем, а також замовлення і специфікації, обумовлені
з постачальником;

книги складського обліку;

облікові регістри;

баланс.

Завдання

1. Визначити перелік необхідних додаткових документів для проведення
судово-бухгалтерської експертизи, якщо підприємство «Дельта» веде
виробничу діяльність.

2. Проаналізувати, чи можливо зробити висновок, якщо експерту додатково
надані такі документи:

норми витрат матеріалів;

книги обліку придбання та продажу товарів;

звіти матеріально відповідальних осіб;

лімітно-видаткові картки.

3. Пояснити, за допомогою яких методів експертом проводиться
дослідження.

4. Навести перелік нормативних документів, яким регулюється проведення
операцій з товарно-матеріальними цінностями і відображення їх в
бухгалтерському обліку.

Ситуаційна задача № 20

Умови

На дослідження судовому експерту-бухгалтеру Савіну А. Д. поставлене таке
питання:

1. Чи правильно та в повному обсязі віднесено суму ПДВ до податкового
кредиту та податкових зобов’язань на ТОВ «Мрія» за ІІ квартал 200_ р.?

Для проведення дослідження експерту надані такі документи:

установчі документи ТОВ «Мрія»;

копія свідоцтва державної реєстрації суб’єкта господарської діяльності;

податкова декларація за ІІ квартал 200_ р.;

податкові накладні за ІІ квартал 200_ р. згідно з переліком (перелік
додається);

книга купівлі, продажу товарів.

На клопотання експерта від 21.10.200_ р. були надані також:

копія свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість;

податкові декларації за минулі два квартали.

Завдання

1. Скласти висновок судово-бухгалтерської експертизи, який випливає з
проведеного дослідження (див. дод. 5).

Ситуаційна задача № 21

Умови

До державної експертної установи НДІ судових експертиз м. Київа
27.04.200_ р. надійшла постанова слідчого Мазур О. А. про призначення
судово-бухгалтерської експертизи у кримінальній справі № 27-81 стосовно
обґрунтування висновків, які містяться в акті перевірки № 68/81/27 від
29.04.200_р. ТОВ «ТЕМП».

На вирішення судово-бухгалтерської експертизи поставлені такі запитання:

Чи відповідають висновки акта перевірки фінансово-господарської
діяльності ТОВ «ТЕМП» № 68/81/27 від 29.04.200_ р. вимогам податкового
законодавства?

Яку суму податку на прибуток повинно було сплатити ТОВ «ТЕМП» з
прибутку, отриманого від реалізації товарно-матеріальних цінностей,
одержаних від фірми «Надія»?

Які порушення податкового законодавства були допущені керівництвом ТОВ
«ТЕМП» за перевірюваний період з 01.01.200_ р. по 01.04.200_р.?

Для проведення експертизи були надані такі матеріали з кримінальної
справи № 27-81:

статут ТОВ «ТЕМП»;

акт перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТЕМП»;

декларація про прибуток ТОВ «ТЕМП» за і квартал 200_ р., за і півріччя
200_ р.

Завдання

1. Чи достатньо експерту даних документів, аби дати відповідь на
поставлені запитання та зробити висновок?

2. Яку процедуру повинен здійснити експерт для отримання додаткових
документів? Вказати ці документи.

3. Чи має право експерт, за неможливості додаткового отримання
необхідних йому документів через їх відсутність, повідомити про
неможливість дачі висновку? Якщо так, то оформити це відповідним
документом.

2.5.3. Типові тести для поточного

та підсумкового контролю знань

студентів з дисципліни

ВИБЕРІТЬ ПРАВИЛЬНУ ВІДПОВІДЬ НА ТЕСТОВІ ПИТАННЯ

1. У складі яких органів виконавчої влади функціонує податкова міліція:

а) Прокуратури;

б) Органів внутрішніх справ;

в) Державної податкової служби;

г) Служби безпеки.

2. Який орган виконавчої влади здійснює контроль за додержанням
податкового законодавства, виконує оперативно-розшукові,
кримінально-процесуальні та охоронні дії:

а) Державна контрольно-ревізійна служба;

б) Податкова міліція;

в) Державна податкова служба;

г) Служба безпеки.

3. До якої відповідальності згідно з чинним законодавством притягаються
посадові особи органів державної податкової служби за неналежне
виконання своїх обов’язків:

а) дисциплінарної, адміністративної;

б) кримінальної, дисциплінарної, матеріальної;

в) адміністративної, матеріальної, дисциплінарної, кримінальної;

г) матеріальної, адміністративної.

4. Яким нормативним документом передбачене право слідчого вимагати
призначення ревізії:

а) Кримінальним кодексом;

б) Господарським процесуальним кодексом;

в) Цивільним процесуальним кодексом;

г) Кримінально-процесуальним кодексом.

5. За рахунок яких коштів відшкодовуються збитки, завдані неправомірними
діями посадових осіб органів податкової міліції:

а) коштів посадових осіб, що заподіяли збитки;

б) коштів Державної податкової служби;

в) коштів податкової міліції;

г) коштів державного бюджету.

6. Яке покарання, згідно з Кримінальним кодексом, несе ревізор у разі
розголошення без дозволу прокурора або слідчого даних досудового
слідства чи дізнання:

а) штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

б) штраф від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

в) виправні роботи на строк до двох років;

г) виправні роботи на строк до одного року.

7. Термін проведення ревізії, організованої за постановою прокурора чи
слідчого, не має перевищувати:

а) десяти днів;

б) двадцяти днів;

в) одного місяця;

г) трьох місяців.

8. За якими критеріями необхідно розрізняти ревізію, що призначається у
зв’язку з кримінальною справою, і ревізію, яка призначається вищою
організацією відносно конкретного підприємства:

а) за регламентацією порядку призначення та проведення;

б) за оформленням результатів контролю;

в) за підставою для проведення;

г) за суб’єктами контролю.

9. Різниця між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією визначається
за:

а) об’єктом;

б) суб’єктом;

в) методами;

г) усі відповіді правильні.

10. Який документ, із перелічених нижче, є безпосередньою підставою для
проведення судово-бухгалтерської експертизи:

а) наказ керівника підприємства;

б) постанова органу дізнання, слідчого або суду;

в) наказ керівника підрозділу ДКРС.

11. З яких частин складається постанова про призначення проведення
ревізії на вимогу правоохоронних органів:

а) описової частини;

б) резолютивної частини;

в) ухвалювальної частини;

г) усі відповіді правильні.

12. Вказати, в якій частині постанови про призначення ревізії на вимогу
правоохоронних органів формулюється коло конкретних питань, на які
ревізор повинен дати повні, точні й обґрунтовані відповіді:

а) резолютивній частині;

б) ухвалювальній частині;

в) описовій частині;

г) вхідній частині.

13. У яких з указаних процесів судово-бухгалтерська експертиза є однією
із форм використання спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку,
контролю й економічного аналізу:

а) цивільному процесі;

б) кримінальному процесі;

в) господарському процесі;

г) усі відповіді правильні.

14. До державних правоохоронних органів в Україні належать:

а) Державна податкова служба;

б) Прокуратура;

в) Державна контрольно-ревізійна служба;

г) Адвокатура;

д) Служба безпеки.

15. Різниця процесуального становища ревізора і експерта-бухгалтера
полягає в тому, що:

а) експерт-бухгалтер не є самостійним учасником кримінального процесу;

б) ревізор є самостійним учасником кримінального процесу;

в) експерт-бухгалтер є самостійним учасником кримінального процесу;

г) ревізор не є самостійним учасником кримінального процесу.

16. Додаткова експертиза призначається, якщо виникає необхідність
провести дослідження нових об’єктів або щодо в разі обставин суду.
Пояснити чому?

а) Так;

б) Ні.

17. Укажіть порядок розвитку судово-бухгалтерської експертизи,
розставивши пункти «а — е» у правильній послідовності:

а) в Англії почали затверджувати посади контролерів-аудиторів;

б) при Московському відділенні Російського технічного товариства
створене Бюро бухгалтерської експертизи та консультації;

в) царські контролери-експерти підтверджували достовірність звіту
пожертв, складеного головним жрецем;

г) книги подвійної бухгалтерії вперше почали використовувати у суді для
перевірки достовірності даних бухгалтерського обліку;

д) в Україні затверджено Закон «Про судово-бухгалтерську експертизу»;

е) у Петрограді при Північно-західній торговельній палаті створено
відділ обліково-фінансових експертиз, який потім реорганізовано в
інститут професійних бухгалтерів.

18. Із яких частин складається постанова про призначення та проведення
ревізії за вимогами правоохоронних органів?

а) описової та ухвалюючої (основної);

б) описової та резолютивної;

в) постановлюючої та узагальнюючої.

19. За якими ознаками відрізняється судово-бухгалтерська експертиза від
ревізії?

а) за суб’єктом;

б) за вимогами;

в) за методами.

20. Укажіть основну задачу ревізії, що призначається слідчим (судом).

а) перевірка законності операції взагалі;

б) доведення протиправних дій осіб, що проходять по кримінальній справі;

в) встановлення і перевірка фактів крадіжок та інших зловживань;

г) перевірка дотримання фінансової дисципліни.

21. Будь ласка, продовжіть речення:

Первинною є експертиза . . .

22. Продовжіть, будь ласка, речення:

Комісійна експертиза призначається у випадках, коли . . .

23. Будь ласка, продовжіть речення:

Комплексна експертиза призначається у випадках, коли . . .

24. Які дані вказуються в постанові про призначення експертизи?

а) місце й дата винесення постанови;

б) посада, звання та прізвище особи, назва суду, який виніс постанову;

в) питання, поставлені експертові;

г) строк проведення експертизи;

д) все вищенаведене.

25. Які обов’язки покладаються на експерта?

а) прийняти до виконання доручену йому експертизу;

б) заявити самовідвід за наявності передбачених законом обставин;

в) самостійно збирати матеріали для подальшого дослідження;

г) залучати своїх колег для комісійної роботи;

д) все вищенаведене.

26. Чи вправі експерт-бухгалтер втручатись у вирішення питання про
дійсність документів?

а) ні, оскільки це не входить в межі його компетенції;

б) так;

в) в залежності від конкретних обставин.

27. Що відноситься до об’єктів судово-бухгалтерської експертизи?

а) форми податкової звітності;

б) вся документація, що відображає фінансово-господарську діяльність
суб’єкта;

в) висновок експертів різних галузей у сфері фінансово-господарської
діяльності суб’єкта.

28. Як оформлюється визнання слідчим документа речовим доказом?

а) оформлюється відповідною постановою і відображається у протоколі
огляду;

б) знімається копія цього документа, яка підписується головним
бухгалтером;

в) експерт-бухгалтер оформлює додаткове положення про існування речового
доказу.

29. Що належить до загальнонаукових методів?

а) суцільний нагляд;

б) економічний аналіз;

в) аналогія і моделювання;

г) формальна перевірка документів;

д) аналіз і синтез.

30. У чому полягає метод взаємного контролю?

31. Що є правовою основою призначення та проведення судових експертиз?

а) Закон України «Про судову експертизу»;

б) Кримінально-процесуальний кодекс України;

в) Цивільний процесуальний та Господарський процесуальний кодекси;

г) всі відповіді правильні.

32. Яка установа створюється для розгляду найбільш важливих питань
судової експертизи, які мають міжвідомчий характер, при Міністерстві
юстиції України?

а) Науково-дослідний інститут судових експертиз;

б) Координаційна рада з проблем судової експертизи;

в) Криміналістичний центр судових експертиз.

33. Чи правильне твердження: «Спеціалізовані установи та відомчі служби,
які виконують судові експертизи, не мають права встановлювати міжнародні
наукові зв’язки з установами криміналістики інших країн»?

а) так, не мають такого права, оскільки встановлення будь-яких
міжнародних зв’язків та обмін науковою інформацією із установами
криміналістики інших країн суперечить чинному в Україні законодавству;

б) це спірне питання і воно не має єдиної точної відповіді;

в) ні, мають таке право, оскільки встановлення міжнародних наукових
зв’язків у галузі судової експертизи та криміналістики не суперечить
чинному законодавству України.

34. З яких частин, згідно з процесуальними нормами, складається
мотивована постанова про проведення судово-бухгалтерської експертизи?

а) ввідна, описова, резолютивна;

б) ввідна, доповнююча, кінцева;

в) заголовок, деталізація, кінцева частина.

35. Поясніть, чим відрізняється аудиторський висновок від висновку
судової експертизи.

36. Вказати, які права має експерт-бухгалтер.

а) подавати скаргу на дії осіб, якщо ці дії порушують його права;

б) отримувати винагороду за проведення експертизи;

в) досліджувати матеріали, не вказані в постанові про призначення
експертизи;

г) зберігати матеріали справи поза межами службового приміщення.

37. Вказати, що не входить в коло обов’язків експерта-бухгалтера.

а) самостійне збирання необхідних матеріалів;

б) ставити питання відповідачам, підсудним;

в) проведення ревізії;

г) брати участь в інвентаризації.

38. В залежності від чого присвоюється кваліфікація судового експерта з
дозволом проведення певного виду експертизи?

а) від кількості проведених ревізій;

б) від спеціалізації і рівня підготовки;

в) від строку практичної діяльності.

39. На кого покладаються обов’язки збору фактичних доказів
правопорушень?

а) на експерта-бухгалтера;

б) на бухгалтера підприємства;

в) на слідчого;

г) на адвоката.

40. Назвіть три ключові умови, які є необхідними для дослідження касових
операцій.

а)

б)

в)

41. Які з наведених документів можуть бути необхідні під час експертизи
обліку основних засобів?

а) акти вводу в експлуатацію;

б) накладні;

в) інвентарні картки;

г) договори на проведення рекламних заходів.

42. Які з наведених нижче порушень характерні для операцій з виробництва
та реалізації продукції?

а) випуск та реалізація необлікованої продукції;

б) необґрунтоване списання МШП;

в) необґрунтоване списання коштів з поточних рахунків;

г) нестача та псування ТМЦ на виробництві.

43. Назвіть основні групи необґрунтованих виплат заробітної плати:

а) виплати, проведені на підставі документів, складених особами, що не
мають на це повноважень;

б) повторна виплата зарплати тим самим особам;

в) неправильний підрахунок у платіжній відомості.

44. Які з наведених матеріалів є основними у розслідуванні операцій,
пов’язаних з ухиленнями від сплати податків?

а) первинні документи і облікові регістри, які підтверджують факти
правопорушень з приводу сплати податків;

б) оригінал акта про перевірку фінансово-господарської діяльності
підприємства податковою адміністрацією з усіма додатками;

в) письмове пояснення керівника, головного бухгалтера та інших
матеріально відповідальних осіб;

г) договори;

д) аудиторські висновки;

е) всі відповіді правильні.

45. З яких частин складається висновок експертизи?

а) зі вступної та досліджувальної;

б) зі вступної, досліджувальної та висновку дослідження;

в) зі вступної та висновку дослідження.

46. В якій частині вказується назва експертизи, чи є вона додатковою,
повторною?

а) у вступній;

б) у досліджувальній;

в) у висновку дослідження.

47. В якій частині відтворюється весь процес експертного дослідження?

а) у вступній;

б) у досліджувальній;

в) у висновку дослідження.

48. В якій частині вказуються результати, що випливають з дослідження?

а) у вступній;

б) у досліджувальній;

в) у висновку дослідження.

49. Які етапи включає стадія узагальнення, оцінки та реалізації
результатів судово-бухгалтерської експертизи?

а) узагальнення результатів;

б) реалізація результатів експертизи;

в) систематизація результатів;

г) складання експертного висновку.

50. Доведіть, будь ласка, чи є різниця між неясним та неповним
висновками. Якщо є, то в чому вона виражається?

2.5.4. Адресні вказівки, де можливо

ознайомитись з методикою розв’язання

аналогічних завдань по пункту 2.5

Студенти повинні ознайомитись з блоком навчально-методичного
забезпечення до кожної теми курсу по таких пунктах: 2.1, 2.2, 2.3, 2.4,
а також розділами 3, 5, додатками даного посібника та навчальним
посібником «Судово-бухгалтерська експертиза» — К.: КНЕУ, 2003. —
Мумінова-Савіна Г. Г. — 202 с.

Розділ 3

ЗАВДАННЯ ДЛЯ

БЛОЧНО-МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

3.1. Денна і вечірня форми навчання

Поточний контроль знань студентів є важливим елементом навчального
процесу. У процесі вивчення дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза»
поточний контроль знань студентів здійснюється протягом семестру за
такими напрямками:

1) систематичність та активність роботи студента на семінарських та
практичних заняттях;

2) виконання завдань для самостійного опрацювання;

3) виконання модульних завдань (письмові контрольні роботи).

1. Порядок контролю систематичності та активності роботи студента
викладені у розділі 4.

Методичні вказівки щодо виконання практичних завдань наведені в
підрозділі 2.4.

2. Вимоги до написання реферату.

До виконання реферату студент повинен вивчити нормативні документи,
спеціальну літературу та інші джерела з вибраної теми. Після цього
скласти план за темою реферату (див. дод. 7).

Титульний аркуш оформлюється згідно з установленим порядком
(див. дод. 6).

Реферат виконується на стандартних аркушах паперу, скріплених у папку.
Робота повинна бути виконана на комп’ютері, рядки розташовані через 1,5
інтервала, шрифтом 14 кегля. Обсяг реферату — 10—15 пронумерованих
сторінок. Текст розміщується з одного боку стандартного аркуша паперу з
полями: ліворуч 30 мм, праворуч — 10 мм, знизу і зверху — по 20 мм.

З відома лектора студент може виконати реферат за темою, не передбаченою
в переліку тем рефератів.

Завершений реферат студент здає викладачу для перевірки в установлені
графіком терміни. Після його рецензування викладачем робота допускається
до захисту, який здійснюється на основі індивідуальної бесіди зі
студентом.

Студенти, які не виконали завдання з самостійної роботи або мають
незадовільну оцінку, не допускаються до здачі заліку з дисципліни
«Судово-бухгалтерська експертиза».

ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ

1. Поняття економічного контролю, його сутність, об’єктивність та
основні принципи.

2. Роль правоохоронних органів під час здійснення економічного контролю.

3. Державна податкова служба як орган контролю.

4. Функції, повноваження й обов’язки податкової міліції.

5. Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її зв’язок з практикою
бухгалтерського обліку.

6. Історичні аспекти розвитку судово-бухгалтерської експертизи.

7. Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи.

8. Загальнонаукові методичні прийоми та їх використання у
судово-бухгалтерській експертизі.

9. Частково наукові методичні прийоми, використовувані у
судово-бухгалтерській експертизі.

10. Організація інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської
експертизи.

11. Використання автоматизованої системи обробки інформації в процесі
судово-бухгалтерської експертизи.

12. Планування проведення судово-бухгалтерської експертизи.

13. Проведення судово-бухгалтерської експертизи в експертних установах.

14. Методика проведення бухгалтерської експертизи в суді.

15. Права обвинувачуваного в разі призначення та провадження
судово-бухгалтерської експертизи.

16. Матеріали, які пред’являються в судово-бухгалтерську експертизу.

17. Особливості проведення судово-бухгалтерської експертизи в
господарському суді.

18. Призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи по
цивільним справам.

19. Експертиза організаційно-правових основ підприємницької діяльності.

20. Допит експерта-бухгалтера.

21. Взаємодія експерта-бухгалтера і слідчого у розкритті господарських
правопорушень.

22. Права обвинувачуваного в разі призначення та провадження
судово-бухгалтерської експертизи.

23. Методика експертного дослідження стану і операцій з грошовими
коштами у касі і на рахунках у банку.

24. Методика експертного дослідження стану і операцій з основними
засобами.

25. Експертне дослідження операцій з малоцінними та швидкозношуваними
предметами (МШП).

26. Методика експертного дослідження операцій з матеріальними запасами.

27. Методика судово-бухгалтерської експертизи операцій, пов’язаних з
виробництвом.

28. Методика судово-бухгалтерської експертизи операцій, пов’язаних з
реалізацією продукції, послуг.

29. Експертне дослідження операцій з розрахунків з персоналом.

30. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи операцій,
пов’язаних з розрахунками дебіторів, кредиторів та розрахунків з
бюджетом.

31. Методика експертного дослідження операцій, пов’язаних з обігом
цінних паперів.

32. Методика проведення судово-бухгалтерської експертизи фінансових
результатів діяльності підприємства.

33. Судово-бухгалтерська експертиза правопорушень, пов’язаних із
ухиленнями від сплати податків.

34. Особливості експертного дослідження товарних операцій в торгівлі.

35. Особливості методики судово-бухгалтерської експертизи підприємств
різних галузей народного господарства (торгівлі, сфери послуг та ін.).

36. Бухгалтерський облік в умовах функціонування автоматизованої обробки
інформації за допомогою бухгалтерської програми «1С».

37. Система формування показників ситуаційних операцій
судово-бухгалтерської експертизи в базах даних ПЕОМ.

38. Структура і порядок складання експертного висновку.

39. Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим, адвокатом та судом.

40. Зарубіжний досвід організації судово-бухгалтерської експертизи.

3. Проміжний контроль у формі модулів здійснюється згідно з установленим
в університеті порядком проведення заліку.

Два модульних завдання підготовлено на основі навчальної програми
дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза».

Після вивчення теоретичного й практичного матеріалу з дисципліни за
темами №№ 1—4 студенти виконують контрольну роботу Модуль № 1, а
контрольну роботу Модуль № 2 — після вивчення теоретичного й практичного
матеріалу за темами №№ 5—7 у формі контрольних робіт за варіантами.

Кожне завдання модульного контролю № 1 (контрольна робота) містить 5
завдань (одне теоретичне питання, три тестових завдання і одну практичну
задачу). Завдання модульного контролю № 2 містить 10 тестів.

Перевірку та оцінку контрольних робіт, виконаних студентами, проводять
керівник курсу і викладач, який веде практичні заняття з дисципліни.
Контрольні роботи зберігаються на кафедрі до закінчення навчального
семестру і поверненню студентам не підлягають.

Результати першого модуля оцінюються за такою шкалою:

2-х завдань — 0 балів;

3-х завдань — 5 балів;

4—5-ти завдань — 10 балів.

Результати другого модуля оцінюються по 1 балу за кожний тест.

Таким чином, оцінка двох модульних завдань не перевищує 20 балів.

Загальна оцінка модульного контролю проводиться відповідно до порядку,
встановленого кафедрою, і входить складовою частиною в підсумкову оцінку
поточного контролю.

Приблизний варіант Модуля 1 для поточного контролю знань студентів
спеціальності 6106 «Облік і аудит»

з дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза»

денної і вечірньої форм навчання

Варіант № 1

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Види судових експертиз, їх класифікація.

Виберіть правильну відповідь на тестові питання:

2. Будь ласка, продовжіть наведене речення:

Судово-експертну діяльність в Україні здійснюють …

3А) В яких з нижченаведених нормативних актах розглядаються загальні
питання судової експертизи?

а) Закон України «Про судову експертизу»;

б) Закон України «Про банки і банківську діяльність»;

в) Інструкція «Про призначення та проведення судової експертизи»;

г) Закон України «Про аудиторську діяльність»;

д) Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

3Б) Яка з видів експертиз призначається, якщо неповні або неясні
висновки основної експертизи?

а) комісійна;

б) повторна;

в) додаткова.

4А) Який документ складає суд для проведення експертизи?

а) постанову;

б) ухвалу;

в) рішення;

г) висновок.

4Б) Будь ласка, продовжіть:

Судово-бухгалтерська експертиза — це процесуальна дія, що полягає у …

5 Задача

Умови

До науково-дослідного інституту судових експертиз м. Києва надійшли
матеріали кримінальної справи № 7-86 по фірмі «Троянда» при постанові
судді Шевченківського району м. Києва Савіна Д. А. Згідно з актом
перевірки № 77 від 01.01.2003 р., складеним ревізорами ДПІ у
Шевченківському районі м. Києва, на підприємстві «Троянда» була
проведена інвентаризація та виявлені лишки ТМЦ у розмірі 5000 грн.

На вирішення судово-бухгалтерської експертизи поставлені такі запитання:

1. В якому розмірі підтверджується нестача ТМЦ на складі, яка була
виявлена інспектором ДПІ Шевченківського району м. Києва
Грінцевич В. О.?

На дослідження надані такі документи:

Акти приймання-передачі ТМЦ ТОВ «Троянда» за 2002—2003 рр.;

Наказ на проведення інвентаризації за 2002 р.;

Розписка комірника, яка надається перед початком проведення
інвентаризації про стан ТМЦ на складі;

Картки складського обліку ТМЦ;

Звіряльна відомість результатів інвентаризації ТМЦ.

Завдання

Проаналізувати надані на дослідження матеріали.

Якщо це необхідно, то вказати, яких документів (матеріалів) для
проведення експертизи не вистачає.

3. Указати, в якій частині постанови на проведення експертизи, що
надійшла до науково-дослідницького інституту судових експертиз м. Києва,
вказуються факти нестачі (лишків) ТМЦ на складі та обставини, у зв’язку
з якими виникла необхідність проведення експертизи.

Приблизний варіант Модуля 2 для поточного контролю знань студентів
спеціальності 6106 «Облік і аудит»

з дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза»

денної і вечірньої форм навчання

Варіант № 1

Виберіть правильну відповідь на тестові запитання:

1. Чи правильне твердження: «Спеціалізовані установи та відомчі служби,
які виконують судові експертизи, не мають права встановлювати міжнародні
наукові зв’язки з установами криміналістики інших країн»?

а) так;

б) це спірне питання;

в) ні.

2. Як відбувається плата іноземним спеціалістам за участь у судовій
експертизі?

а) за рахунок української сторони;

б) за рахунок іноземної сторони;

в) за домовленістю сторін.

3. Будь ласка, продовжіть:

У вступній частині постанови про призначення СБЕ вказується…

4. Які з перелічених нижче послуг відносяться до державних платних
послуг, що пропонуються НДІ судових експертиз?

а) виконання наукових розробок з питань організації і виробництва
судових експертиз;

б) проведення експертиз з кримінальних справ;

в) консультаційні та експертні послуги у разі виклику в органи дізнання
та суд.

5. Хто встановлює строки проведення експертизи?

а) керівник підприємства, що перевіряється;

б) керівник експертної установи чи його заступник;

в) слідчий;

г) суддя.

6. Будь ласка, перелічіть, коли експерт-бухгалтер не має можливості
надати висновок:

1.

2.

7. Будь ласка, перелічіть, з яких частин складається висновок?

1.

2.

3.

8. У якій частині висновку експертизи експерт-бухгалтер складає
висновки?

9. Що є об’єктами експертного дослідження запасів?

а) реальність відображення в балансі;

б) достовірність оцінки;

в) надходження, вибуття та достовірність відображення їх в обліку;

г) немає правильних відповідей;

д) всі відповіді правильні.

10. Будь ласка, продовжіть:

Проведення ревізії з ініціативи правоохоронних органів, відповідно до
чинного законодавства, покладено на …

3.2. Заочна форма навчання

Після вивчення теоретичного матеріалу з дисципліни «Судово-бухгалтерська
експертиза» за темами (1—7) студенти заочної форми навчання під час
екзаменаційної сесії виконують Модуль 1 (контрольну роботу), який
складається з 10 тестових питань.

Результати модуля оцінюються в 2 бали за кожний тест.

Таким чином, оцінка модульного завдання не перевищує 20 балів.

Приблизний варіант Модуля 1 для поточного контролю знань студентів
спеціальності 6106 «Облік і аудит»

з дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза»

заочної форми навчання

Варіант № 1

Виберіть правильну відповідь на тестові запитання:

1. Який з перелічених органів не належить до правоохоронних органів?

а) Міністерство юстиції;

б) органи внутрішніх справ;

в) служба безпеки;

г) податкова міліція.

2. Різниця між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією визначається
за:

а) суб’єктом;

б) об’єктом;

в) завданням;

г) методами.

3. За рахунок яких коштів відшкодовуються збитки, заподіяні
неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби?

а) коштів, що стягуються з винних осіб;

б) за рахунок резервних коштів підприємства;

в) за рахунок коштів державного бюджету.

4. Чи можуть об’єкти дослідження під час проведення експертизи
пошкоджуватися чи витрачатися?

а) так;

б) ні;

в) лише в тій мірі, в якій це необхідно для дослідження.

5. Яке з наведених визначень найбільш точно розкриває суть терміна
«експертиза» відповідно до Закону України «Про судову експертизу»?

а) це дослідження будь-якого питання обізнаною особою;

б) це дослідження експертом на основі спеціальних знань об’єктів,
процесів та явищ, які містять інформацію про обставини справи, що
перебуває у провадженні органів дізнання;

в) це процес дослідження об’єктів та явищ особою — експертом під час
проведення судового розслідування.

6. Як поділяються експертизи за організаційними ознаками?

а) первинні;

б) комісійні;

в) додаткові;

г) комплексні;

д) основні;

е) повторні.

7. Судово-бухгалтерська експертиза дає можливість відповісти на такі
питання:

а) чи підтверджуються документально вказані суми нестачі
товарно-матеріальних цінностей?

б) який розмір матеріальних збитків?

в) хто дійсно скоїв правопорушення?

г) який вирок мав винести судовий орган щодо обвинувачень?

8. На які дві категорії поділяються усі документи, з якими працює
експерт?

а) правові та неправові;

б) правильні та направильні;

в) регулюючі та нерегулюючі;

г) доброякісні та недоброякісні.

9. Які методичні прийоми безпосередньо пов’язані з дослідженням об’єкта
судово-бухгалтерської експертизи (частково наукові методи)?

а) документальні;

б) системний аналіз;

в) розрахунково-аналітичні;

г) індукція та дедукція;

д) органолептичні;

е) узагальнення, оцінювання і реалізація результатів експертизи.

10. Які з наведених нижче прийомів можна віднести до органолептичних?

а) суцільні спостереження;

б) вибіркові спостереження;

в) зустрічні перевірки;

г) експеримент;

д) прийоми часткової методики;

е) службове розслідування;

є) технологічні експертизи.

Розділ 4

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

Денна і вечірня форми навчання

1. Поточний контроль

Об’єктами контролю знань студентів є:

І. Систематичність та активність роботи на семінарських, практичних
заняттях.

ІІ. Виконання завдань для самостійного опрацювання.

ІІІ. Виконання модульних (контрольних) завдань.

І. Під час контролю систематичності роботи та активності студентів
протягом семестру оцінці підлягають:

Засвоєння питань з типової програми дисципліни.

Виконання навчальних завдань на практичних заняттях.

Рівень знань у відповідях і виступах на семінарських і практичних
заняттях.

Активність під час обговорення питань, що винесені на семінарські і
практичні заняття (рецензування відповідей студентів тощо).

Відповідно до цього встановлюється така шкала оцінювання систематичної
роботи та активності студентів протягом семестру:

№ пунктів Бали

1; 2; 3 0; 5; 10

4 0; 5

ІІ. Виконання завдань для самостійного опрацювання

Оцінці підлягають:

Написання рефератів за питаннями, що винесені на самостійне опрацювання,
та їх презентація, або доповідей на науковій конференції студентів,
участь в олімпіадах тощо.

Результати оцінюються за такою шкалою — 0; 5, 10 балів.

Оцінка за систематичну роботу та активність студентів протягом семестру
не може перевищувати 20 балів із 40, якими оцінюється вся поточна
робота.

При цьому оцінка 20 балів виставляється лише за умови до 20 % пропущених
практичних та семінарських занять без поважних причин.

У разі пропуску 20 % і більше занять із 20 балів знімається 5 балів, а
за пропуску 50 % і більше занять — 10 балів.

ІІІ. Контроль за виконанням модульних (контрольних) завдань

Протягом семестру з дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза»
виконується 2 модульні (контрольні) завдання.

Перший модуль включає такі теми:

Економічний контроль у правоохоронній діяльності України;

Судово-бухгалтерська експертиза, її види та завдання;

Предмет і метод судово-бухгалтерської експертизи;

Організація судово-бухгалтерської експертизи.

Модуль 1 — включає 5 питань.

Результати першого модуля оцінюються за такою шкалою:

2 завдання — 0 балів;

3 завдання — 5 балів;

4—5 завдань — 10 балів.

Другий модуль охоплює такі теми дисципліни:

Організаційна стадія судово-бухгалтерської експертизи;

Методика дослідження судово-бухгалтерською експертизою основних
фінансово-господарських операцій;

Завершальна стадія судово-бухгалтерської експертизи.

Модуль 2 — включає 10 тестів, кожний тест оцінюється в 1 бал.

Таким чином, оцінка 2-х модульних завдань не перевищує 20 балів із 40,
якими оцінюється вся робота студентів, винесена на поточний контроль.

Результати поточного контролю знань студентів у цілому (з урахуванням
систематичності і активності роботи та виконання 2-х модульних завдань)
оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів.

У разі загальної оцінки до 20 балів студент не допускається до
підсумкового контролю.

2. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Судово-бухгалтерська
експертиза» — залік, здійснюється виключно за результатами поточного
контролю.

Семестровий залік встановлюється за умови, коли студент успішно виконав
всі модульні (контрольні) завдання та види робіт, передбачені навчальною
програмою дисципліни, і набрав при цьому 20; 25; 30; 35; 40 балів.

Залік оформляється під час останнього практичного заняття відповідного
семестру.

У разі не виконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин
студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього
заняття.

Час та порядок складання заліку визначає викладач.

Результати складання семестрового заліку оцінюється за двобальною
шкалою.

«зараховано»;

«не зараховано».

Студенти які отримали 20 і більше балів, вносяться до залікової
відомості: виставляється — «зараховано». За інших результатів (менше 20
балів) виставляється — «не зараховано».

Заочна форми навчання

І. Поточний контроль

Об’єктами контролю знань студентів заочної форми навчання є:

систематичність та активність роботи на установочних лекціях;

виконання завдань для самостійного опрацювання та своєчасність їх
подання;

виконання модульного завдання.

1. Під час контролю систематичності роботи та активності студентів на
установочних лекціях оцінці підлягають:

30 % і більше пропущених занять — 0 балів;

10 % і більше пропущених занять — 5 балів;

менше 10 % пропущених занять — 10 балів.

2. Студенти, котрі виконують завдання для самостійного опрацювання,
мають писати реферати, які підлягають оцінюванню. Перелік тем рефератів
наведений у розділі 3. Оцінювання здійснюється викладачем за такою
шкалою: 0, 5, 10 балів.

Обов’язковою умовою оцінки є своєчасність подання реферату на кафедру
аудиту. Якщо реферат поданий несвоєчасно з оцінки знімається 5 балів.

3. Контроль за виконанням модульного завдання

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання з дисципліни
«Судово-бухгалтерська експертиза» проводиться у формі виконання одного
модульного завдання під час екзаменаційної сесії. Студенти пишуть
письмову (контрольну) роботу, яка складається з 10 тестових питань.

Результати модуля оцінюються в 2 бала за кожний тест.

Таким чином, оцінка модульного завдання не перевищує 20 балів.

Результати оцінювання поточного контролю знань студентів заочної форми
навчання

з/п Об’єкти поточного контролю Бали

1 Систематичність та активність роботи на установочних лекціях 10

2 Виконання завдань для самостійного опрацювання та своєчасність їх
подання 10

3 Виконання модульного завдання 20

Усього балів за результати поточного контролю 40

ІІ. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Судово-бухгалтерська
експертиза» — залік, здійснюється виключно за результатами поточного
контролю.

Студенти, які отримали 20 і більше балів (25; 30; 35; 40), вносяться до
залікової відомості: виставляється «зараховано». За інших результатів
(менше 20 балів) — виставляється «не зараховано».

Залік на заочному факультеті оформляється за розкладом екзаменаційної
сесії.

Зразки модульних (контрольних) завдань денної, вечірньої і заочної форм
навчання наведені в розділі 3 даного навчально-методичного посібника для
самостійного вивчення дисципліни «Судово-бухгалтерська експертиза».

Розділ 5

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України, ухвалена Верховною Радою України 28.06.1996 р. №
254 К / 96-ВР.

2. Господарський процесуальний кодекс України. Затверджений постановою
Верховної Ради України від 06.11.1991 р. № 1798-ХІІ (у редакції Закону
України «Про внесення змін до арбітражного процесуального кодексу
України» від 21.06.2001 р. № 2539-ІІІ).

3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р., що набув чинності з
01.09.2001 р.

4. Кримінально-процесуальний кодекс України. Затверджений постановою
Верховної Ради УРСР від 28.12.1960 р. (зі змінами і доповненнями).

5. Цивільний процесуальний кодекс України. Затверджений постановою
Верховної Ради УРСР від 18.07.1963 р. (зі змінами і доповненнями).

6. Закон України «Про аудиторську діяльність». Затверджений постановою
Верховної Ради України від 22.04.1993 р. № 3125-ХІІ (зі змінами та
доповненнями).

7. Закон України «Про банки і банківську діяльність». Затверджений
постановою Верховної Ради України від 07.12.2000 р. № 2121-III (зі
змінами і доповненнями).

8. Закон України «Про боротьбу з корупцією». Затверджений постановою
Верховної Ради України від 05.10.1995 р. № 356/95-ВР.

9. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні». Затверджений постановою Верховної Ради України від 16.07.1999
р. № 996-XIV.

10. Закон України «Про відпустки». Затверджений постановою Верховної
Ради України від 15.11.1996 р. № 505/96 (набув чинності з 01.01.1997
р.).

11. Закон України «Про виконавче провадження». Затверджений постановою
Верховної Ради України від 21.04.1999 р. № 606-ХІV (зі змінами і
доповненнями).

12. Закон України «Про господарські товариства». Затверджений постановою
Верховної Ради України від 19.09.1991 р. № 1576-ХIІ (зі змінами і
доповненнями).

13. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Затверджений постановою Верховної Ради України від 26.01.1993 р. №
2939-ХІІ (зі змінами і доповненнями).

14. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні». Затверджений постановою Верховної Ради України від 30.10.1996
р. № 448/96-ВР.

15. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття». Затверджений постановою Верховної
Ради України від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ.

16. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою прецездатності та витратами,
зумовленими народженням і похованням». Затверджений постановою Верховної
Ради України від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ.

17. Закон України «Про міліцію». Затверджений постановою Верховної Ради
України від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ (зі змінами і доповненнями).

18. Закон України «Про нотаріат». Затверджений постановою Верховної Ради
України від 02.09.1993 р. № 3425-ХІІ (зі змінами і доповненнями).

19. Закон України «Про обіг векселів в Україні». Затверджений постановою
Верховної Ради України від 05.04.2001 р. № 2374-ІІІ.

20. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність». Затверджений
постановою Верховної Ради України від 18.02.1992 р. № 2135-ХІІ.

21. Закон України «Про оплату праці». Затверджений постановою Верховної
Ради України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (зі змінами і доповненнями).

22. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Затверджений
постановою Верховної Ради України від 28.12.1994 р.

№ 334/94-ВР (у редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР) (зі
змінами і доповненнями).

23. Закон України «Про підприємництво». Затверджений постановою
Верховної Ради України від 07.02.1991 р. № ВР 698-ХІІ (зі змінами і
доповненнями).

24. Закон України «Про підприємства в Україні». Затверджений постановою
Верховної Ради України від 27.03.1991 р. № 888-XII (зі змінами і
доповненнями).

25. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами». Затверджений
постановою Верховної Ради України від 21.12.2000 р.

№ 2181-ІІI.

26. Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930
року, якою запроваджено уніфікований закон про переказні векселі та
прості векселі». Затверджений постановою Верховної Ради України від
06.07.1999 р. № 826-ХІV.

27. Закон України «Про прокуратуру». Затверджений постановою Верховної
Ради України від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ.

28. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003
р. № 889-IV (зі змінами і дповненнями).

29. Закон України «Про судову експертизу». Затверджений постановою
Верховної Ради України від 25.02.1994 р. № 4038-XII.

30. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу». Затверджений
постановою Верховної Ради України від 18.06.1991 р. № 1201-ХІІ (зі
змінами і доповненнями).

31. Указ Президента України «Про Національну програму боротьби з
корупцією» від 10.04.1997 р. № 319/97.

32. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення
боротьби зі злочинністю» від 21.07.1994 р. № 396/94.

33. Розпорядження Президента України «Про заходи щодо активізації
боротьби з корупцією і організованою злочинністю» від 10.02.1995 №
35/95-рп.

34. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в
кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 р. № 8 (зі змінами,
внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ від 25.05.1998 р. № 15).

35. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності». Затверджено наказом Міністерства фінансів України
від 31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).

36. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджено
наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р.

№ 87 (зі змінами і доповненнями).

37. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові
результати». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від
31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).

38. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових
коштів». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від
31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).

39. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний
капітал». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від
31.03.1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями).

40. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і
зміни у фінансових звітах». Затверджено наказом Міністерства фінансів
України від 28.05.1999 р. № 137.

41. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».
Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №
92.

42. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Затверджено
наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р.

№ 246.

43. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання».
Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. №
20.

44. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». Затверджено
наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р.

№ 290.

45. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р.
№ 318.

46. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на
прибуток». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від
28.12.2000 р. № 353.

47. Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних
товариств. Затверджено рішенням ДКЦПФР від 11.06.2002 р.

№ 167.

48. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку. Затверджено наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 (зі
змінами і доповненнями).

49. Положення про кваліфікаційні класи судових експертів. Затверджено
наказом Міністерства юстиції № 360/6 від 30.11.1995 р.

50. Положення про Державний реєстр атестованих судових експертів
державних та підприємницьких структур та громадян. Затверджено наказом
Міністерства юстиції № 149/7 від 15.04.1997 р.

51. Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестації судових
експертів. Затверджено наказом Міністерства юстиції № 285/7-А від
15.07.1997 р.

52. Положення про Міністерство юстиції України. Затверджено Указом
Президента України від 30.12.1997 р. № 1396/97 (зі змінами і
доповненнями).

53. Положення «Про Державну податкову адміністрацію України».
Затверджено Указом Президента України від 13.07.2000 р. № 886/2000.

54. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні. Затверджено постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р.

№ 72.

55. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз.
Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р.

№ 53/5 (зі змінами і доповненнями).

56. Інструкція про порядок нарахування та погашення пені. Затверджена
наказом ДПА України від 01.03.2001 р. № 77.

57. Інструкція про порядок застосування та стягнення штрафних
(фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Затверджена
наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110.

58. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань
і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджений наказом
Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

59. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від
30.11.1999 р. № 291.

60. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні у національній
валюті. Затверджена постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р.

№ 135.

61. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від
11.08.1994 р. № 69. Зареєстрована в Міністерстві юстиції України
26.08.1994 р. за № 202/412 (зі змінами і доповненнями).

62. Інструкція про порядок відкриття банками рахунків у національній та
іноземній валюті. Затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.1998 р.
№ 527.

63. Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами
банків України. Затверджена постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. №
69 (зі змінами і доповненнями).

64. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського
обліку. Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000
р. № 356.

65. Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку
виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Затверджено постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

66. Порядок накладення арешту на цінні папери. Затверджений постановою
КМУ від 22.09.1999 р. № 1744.

67. Белуха Н. Т. Судебно-бухгалтерская экспертиза. — М.: Дело, 1993. —
269 с.

68. Камлик М. І. Особливості обліку та використання
обліково-бухгалтерських документів при виявленні та розслідуванні
корисливих злочинів у галузях економіки. Судова бухгалтерія. — К.:
Синтез, 1995. — 256 с.

69. Камлик М. І. Судова бухгалтерія. — К.: Атіка, 2000. — 335 с.

70. Мумінова-Савіна Г. Г. та ін. Тим, хто не нехтує законом. Контроль,
ревізія та аудит у комерційних банках України. — К.: Факт, 2001. — 447
с.

71. Мумінова-Савіна Г.Г. Судово-бухгалтерська експертиза. — К.: КНЕУ,
2003. — 202 с.

72. Поникаров В. Д., Ялдин И. В., Стаматина М. В., Андрейчен-

ко Ж. О. Судебно-бухгалтерская экспертиза. — Харьков: РИФ «Арсис, ЛТД»,
2002. — 239 с.

73. Поникаров В. Д. и др. Судебно-учетная экспертиза. — Харьков: ХГЭУ,
1998. — 112 с.

74. Савченко Л. І. Судово-бухгалтерська експертиза: Опорний конспект
лекцій. — К.: КНТЕУ, 2001. — 166 с.

75. Усач Б. Ф. та ін. Аудит і судово-бухгалтерська експертиза. — Львів:
Каменяр, 1998. — 134 с.

76. Энциклопедия судебной экспертизы / Под ред. Т. В. Аверьяновой, Е. Р.
Россинской. — М.: Юристъ, 1999. — 552 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5

ЗАРЕЄСТРОВАНО

в Міністерстві юстиції України

3 листопада 1998 р.

за № 705/3145

ІНСТРУКЦІЯ

про призначення та проведення судових експертиз

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Порядок призначення судової експертизи (далі — експертиза) у
науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції
України (далі — експертні установи), обов’язки, права та
відповідальність судового експерта (далі — експерт), організація
проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Законом
України «Про судову експертизу», Кримінально-процесуальним, Цивільним
процесуальним та Господарським процесуальним кодексами України, цією
Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами з питань судової
експертизи.

2. Основними видами експертиз, які проводяться в експертних установах,
є:

2.1. Криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза
документів; фототехнічна; технічна експертиза матеріалів і засобів
відеозвукозапису; портретна; трасологічна (крім досліджень слідів
пошкодження одягу, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних
ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи);
балістична; вибухових пристроїв; вибухових речовин і продуктів вибуху
(пострілу); матеріалів і речовин (волокон і волокнистих матеріалів;
лакофарбових матеріалів і покриттів; нафтопродуктів і пально-мастильних
матеріалів; наркотичних засобів і сильнодійних речовин; рідин, що
містять спирт; металів і сплавів; полімерів, пластмаси та скла).

2.2. Ґрунтознавча.

2.3. Біологічна.

2.4. Інженерно-технічна; автотехнічна; транспортно-трасологічна;
пожежно-технічна; будівельно-технічна.

2.5. Бухгалтерська.

2.6. Товарознавча, зокрема, автотоварознавча.

2.7. Комп’ютерної техніки та програмних продуктів.

2.8. Психологічна.

З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової прак-тики
експертні установи можуть організовувати проведення інших видів
експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної).

В експертних установах проводяться також комплексні експертизи — як у
поєднаннях різних видів експертиз, зазначених у цьому пункті, так і в
поєднанні з видами експертиз, які не увійшли до цього переліку.

В останньому випадку до проведення експертизи залучаються фахівці інших
центральних органів виконавчої влади та державних органів.

3. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» та ст. 48 КПК
України на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно
захищають свої інтереси, в експертних установах можуть виконуватись
дослідження, результати яких викладаються в письмових висновках
спеціалістів (далі — інші дослідження). Такого роду дослідження можуть
проводитись за дорученням органів нотаріату, митниці, а також на
прохання підприємств, установ, організацій і громадян (про особливості
документування результатів таких досліджень див. п. 42 цієї Інструкції).

Експертизи та інші дослідження проводяться експертними установа-ми
відповідно до регіональних зон обслуговування (перелік зон додається).

4. Підставою для проведення експертиз в експертних установах є
передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи,
складений уповноваженою на те особою (органом).

Інші дослідження проводяться за письмовою заявою замовника з
обов’язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають
вирішенню.

5. Експертизи та інші дослідження в експертних установах проводяться
співробітниками, які мають вищу освіту, пройшли відповідну підготовку та
атестовані як експерти певної спеціальності.

Експертизи та інші дослідження в експертних установах можуть проводитись
також позаштатними працівниками цих установ. Комплектування складу
позаштатних працівників та встановлення порядку їхньої діяльності
покладається на керівника експертної установи.

6. Організаційне, матеріально-технічне забезпечення виконання експертиз,
контроль за своєчасним їх проведенням та за дотриманням законів та інших
нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на керівника
експертної установи.

7. Керівник експертної установи (її структурного підрозділу) може
виступати як експерт відповідно до присвоєної йому експертної
спеціальності.

8. Строки проведення експертиз встановлюються керівником експертної
установи (її структурного підрозділу) в межах:

10 днів — щодо матеріалів з невеликою кількістю об’єктів і не складних
за характером досліджень експертиз;

1-го місяця — щодо матеріалів з великою кількістю об’єктів або складних
за характером досліджень.

Якщо експертиза не може бути виконана у зазначені строки, більший строк
встановлюється за домовленістю з органом чи особою, які призначили
експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.
Попереднє вивчення не повинно перевищувати п’яти днів.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за
днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у
день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. Якщо
закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на
неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним
робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань
експерта, пов’язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням
інших недоліків, допущених особою або органом, які призначили
експертизу.

2. ОБОВ’ЯЗКИ, ПРАВА

ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЕКСПЕРТА

9. На експерта покладаються такі обов’язки:

9.1. Прийняти до виконання доручену йому експертизу.

9.2. Повідомити в письмовій формі особу або орган, які призначили
експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання
виходить за межі компетенції експерта (спеціаліста) або якщо надані йому
матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані
додаткові матеріали не були отримані.

9.3. З’явитися за викликом особи або органу, які призначили експертизу,
для допиту з приводу проведеної експертизи чи повідомлення про
неможливість її проведення.

9.4. Заявити самовідвід за наявності передбачених законом обставин.

9.5. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу, проводити
дослідження в присутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного чи
сторін у цивільних та господарських справах.

10. Експерт має право:

10.1. Знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи.

10.2. Порушувати клопотання про надання додаткових та нових матеріалів,
необхідних для вирішення поставлених питань.

10.3. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу, бути
присутнім під час проведення слідчих і судових дій, порушувати
клопотання, що стосуються проведення експертизи, та задавати відповідні
запитання особам, яких допитують.

10.4. Вказувати у висновку експертизи на факти, які мають значення для
справи, про які йому не були поставлені питання.

10.5. У випадку незгоди з іншими членами експертної комісії — складати
окремий висновок експертизи.

10.6. Викладати письмово відповіді на питання, які ставляться перед ним
під час допиту.

10.7. Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи або
органу, які призначили експертизу, що порушують права експерта або
порядок проведення експертизи.

11. Експерту забороняється:

11.1. Проводити експертизу без письмової вказівки керівника експертної
установи (її структурного підрозділу), за винятком експертиз, доручених
йому безпосередньо після слідчого огляду, в якому він брав участь як
спеціаліст, а також експертиз, які проводяться під час судового
розгляду.

11.2. Самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню,

а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони
відображені у наданих йому матеріалах неоднозначно.

11.3. Розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи, яка
провадить дізнання, дані попереднього слідства чи дізнання.

11.4. Вступати в контакти, не передбачені порядком проведення
експертизи, з будь-якими особами, якщо такі особи прямо чи побічно
стосуються експертизи.

11.5. Зберігати кримінальні, цивільні та господарські справи, а також
речові докази й документи, що є об’єктами експертизи, поза службовим
приміщенням.

12. Експерт складає висновок експертизи від свого імені і несе особисту
відповідальність за його правдивість. За надання завідомо неправдивого
висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на
нього обов’язків, а також за розголошення без дозволу прокурора,
слідчого або особи, яка провадить дізнання, даних попереднього слідства
чи дізнання експерт несе кримінальну відповідальність за статтями КК
України.

За злісне ухилення від явки до органів дізнання та попереднього слідства
або суду експерт несе відповідальність за статтями Кодексу України про
адміністративні правопорушення.

13. За допущені порушення при проведенні експертизи, що не призвели до
кримінальної чи адміністративної відповідальності, штатний співробітник
експертної установи може бути притягнутий до дисциплінарної
відповідальності, а позаштатний — звільнений з посади позаштатного
експерта.

3. ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ

14. Експертиза проводиться після подання особою чи органом, які
призначили експертизу, матеріалів, оформлених згідно з вимогами
процесуального законодавства та цієї Інструкції.

15. До експертної установи слід надсилати: постанову (ухвалу) про
призначення експертизи, а також об’єкти дослідження (у разі потреби — зі
зразками для порівняльного дослідження, протоколами вилучення речових
доказів, їх огляду, схемами тощо).

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні
експертизи, надається в Науково-методичних рекомендаціях з питань
підготовки і призначення судових експертиз у науково-дослідних
експертних установах Міністерства юстиції України.

Про вилучення та відбір зразків складаються відповідні протоколи, в
яких, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається,
які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору
або вилучення, а також інші суттєві обставини.

Для відбору зразків слідчий (суддя) може запросити спеціаліста. Протокол
мають підписати всі особи, які брали участь у відборі.

Якщо в матеріалах справи є дані про особливості виявлення, вилучення,
зберігання об’єкта експертного дослідження або про інші обставини, що
могли вплинути на формування його ідентифікаційних ознак, про них слід
зазначити у постанові (ухвалі) про призначення експертизи або надіслати
експерту копії тих протоколів слідчих дій (оглядів, допитів та ін.) чи
виписки з них, де йдеться про ці обставини.

16. У виняткових випадках, коли об’єкт дослідження не може бути
представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та
іншими копіями об’єкта, його описами та іншими матеріалами, приєднаними
до справи у встановленому порядку. Про проведення експертизи за такими
матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення.

17. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи вказуються такі
дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та
прізвище особи, назва суду, який виніс постанову (ухвалу); назва справи
та її номер; обставини справи, які стосуються експертизи, підстави
призначення експертизи, прізвище експерта або назва установи, експертам
якої доручається проведення експертизи; питання, поставлені експертові;
перелік об’єктів, що підлягають дослідженню, порівняльних матеріалів, а
також матеріалів, направлених експертові для ознайомлення, або посилання
на такі переліки, які є в матеріалах справи; інші дані, які мають
значення для проведення експертизи.

18. У разі призначення додаткової або повторної експертизи, крім
матеріалів, вказаних у пункті 17 цієї Інструкції, експертові
надсилаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками
(фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові
матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після
надання первинного висновку.

У постанові (ухвалі) про призначення додаткової та повторної експертизи
зазначаються мотиви й підстави їх призначення.

19. У постанові (ухвалі) про призначення комплексної експертизи
зазначаються її назва та установа (установи), експертам якої (яких)
доручено її проведення, а у разі участі в її проведенні особи, яка не є
співробітником експертної установи — також її прізвище, ім’я та по
батькові.

У випадках, коли проведення комплексної експертизи доручено експертам
декількох установ, у постанові (ухвалі) про її призначення зазначається,
яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює організацію проведення
експертизи, зокрема, координацію роботи експертів і зв’язок з особою або
органом, які призначили експертизу.

Якщо проведення комплексної експертизи доручено співробітникам
експертної установи та особі, яка не є працівником цієї установи,
провідною призначається експертна установа.

Постанова (ухвала) про призначення комплексної експертизи направляється
в кожну з установ-співвиконавців, а також особі, яка не є працівником
експертної установи. Об’єкти дослідження і матеріали справи
направляються провідній установі.

Якщо у постанові (ухвалі) провідну установу не визначено, вона
визначається за згодою між керівниками установ, а якщо між ними виникне
суперечка — то особою чи органом, які призначили комплексну експертизу.

20. За загальним правилом експертизи мають призначатися відпо-відно до
зони, яка обслуговується певною установою.

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність
проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або
орган, які призначають експертизу, вказавши відповідні мотиви, можуть
доручити її виконання експертам іншої установи.

21. Якщо необхідно провести експертизу на місці події або за
місцезнаходженням об’єкта дослідження, особа або орган, які призначили
експертизу, повинні забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ
до об’єкта дослідження і належні умови праці.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

ТА ОФОРМЛЕННЯ ЇХ РЕЗУЛЬТАТІВ

22. Керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає
відповідному структурному підрозділу установи організувати проведення
експертизи.

При цьому він може або вказати, кому з експертів слід доручити її
виконання, і встановити відповідний строк, або передати вирішення цих
питань керівникові підрозділу.

23. Якщо в одній постанові (ухвалі) про призначення експертизи є
питання, що стосуються предметів різних видів експертиз, керівник
установи визначає питання, які підлягають вирішенню в кожному з
підрозділів, і кількість виконуваних при цьому експертиз.

24. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають
можливість організації проведення експертизи (не надійшла постанова або
ухвала про призначення експертизи, не надійшли об’єкти досліджень і т.
ін.), керівник установи негайно повідомляє про це особу або орган, які
призначили експертизу.

Якщо особа або орган, які призначили експертизу, не вживають належних
заходів для усунення цих перешкод, керівник установи з закінченням
одного місяця зі дня надіслання зазначеного повідомлення повертає їм
матеріали.

25. Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник установи
доручає проведення досліджень відповідним підрозділам установи і
визначає, який із них має бути провідним.

Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших
підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної
комісії.

Якщо комплексна експертиза виконується експертами кількох установ,
комісія експертів формується керівником провідної установи разом з
керівниками інших установ-співвиконавців. Голову комісії призначає
керівник провідної установи.

26. Експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими
співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Як голова комісії він
виконує лише організаційні функції, а саме:

скликає нараду експертів, на якій знайомить їх з постановою (ухвалою)
про призначення експертизи, матеріалами, які надійшли на дослідження, а
також організовує розробку спільної програми досліджень;

здійснює зв’язок з керівниками установ (підрозділів), співробітники яких
є членами комісії, контролює строки проведення окремих досліджень і
координує виконання всієї програми досліджень;

керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;

повідомляє керівника експертної установи про дії членів комісії, які не
узгоджуються із загальною програмою досліджень або порушують їх
послідовність;

складає проект висновків (повідомлення про неможливість провести
експертизу) або доручає це зробити будь-кому з членів комісії.

27. Якщо експертиза призначена не як комплексна, але при її проведенні
з’ясується, що вирішення поставлених питань або деяких із них потребує
застосування даних, які належать до різних галузей знань, керівник
експертної установи має право організувати її виконання за правилами
виконання комплексної експертизи.

28. Якщо проведення комплексної експертизи не може бути здійснене силами
експертів даної установи, то її керівник повідомляє про це особу або
орган, які призначили експертизу, і просить залучити до проведення
експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта
провадиться з дотриманням вимог частини 3 статті 196 КПК України.

29. Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових
матеріалів, але протягом місяця не отримав відповідь, він має право
письмово повідомити особу або орган, які призначили експертизу, про
неможливість її проведення.

30. При проведенні дослідження експерт повинен вживати заходів до
збереження наданих на експертизу об’єктів, аби не допустити їх знищення
або пошкодження.

Якщо за характером дослідження зберегти об’єкт неможливо, то на його
пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода особи або
органу, які призначили експертизу.

У разі пошкодження чи знищення об’єкта в процесі дослідження до висновку
експертизи вноситься про це відповідний запис.

У разі наявності після знищення або пошкодження об’єкта під час
дослідження залишків, вони повертаються особі або органу, які призначили
експертизу.

Документальні матеріали, які були об’єктом дослідження, а також
порівняльні зразки позначаються відповідними штампами експертної
установи.

31. Висновок експерта (повідомлення про неможливість її проведення)
розглядається керівником експертної установи і направляється особі або
органу, які призначили експертизу.

Якщо керівник експертної установи не погоджується з позицією експерта,
він має право доручити проведення експертизи комісії експертів, до якої
включається експерт, з позицією якого він не згоден. Експерти комісії у
разі згоди між собою підписують спільний висновок експертизи, а у разі
виникнення розбіжностей між членами комісії складається декілька
висновків відповідно до позицій експертів.

Висновок експертизи або повідомлення про неможливість її проведення, які
даються поза експертною установою (в судовому засіданні, на місці
події), розглядаються керівником установи після надходження матеріалів
експертизи до установи. Про зауваження, які виникли у керівника
установи, він може повідомити особу або орган, які призначили
експертизу.

32. Висновок експертизи складається з трьох частин: вступної,
до-сліджувальної та висновків дослідження.

33. У вступній частині висновку експертизи вказуються:

назва експертизи, її номер, чи є вона додатковою, повторною, комісійною
або комплексною;

особа або орган, які призначили експертизу;

дані про експерта (експертів): посада, прізвище, ім’я та по батькові,
освіта, експертна спеціальність та стаж експертної роботи; науковий
ступінь та вчене звання;

дата надходження матеріалів до експертної установи і дата підписання
висновку експертизи;

де і ким винесена постанова або ухвала про призначення експертизи;

питання, які належить вирішити експертові;

найменування матеріалів, що надійшли на експертизу, спосіб доставки та
вид упаковки досліджуваних об’єктів;

клопотання експерта про подання додаткових матеріалів, наслідки їх
розгляду;

обставини справи, які мають значення для давання висновку, з
обов’язковим зазначенням джерела їх отримання;

відомості про осіб, які були присутні під час проведення досліджень
(прізвище, ініціали, процесуальне положення);

попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст. 178 КК
України за надання завідомо неправдивого висновку;

довідково-нормативні документи та методична література, які
використовувались експертом при вирішенні поставлених питань (з
зазначенням бібліографічних даних).

Питання вказуються у формулюванні постанови (ухвали) про призначення
експертизи. Якщо поставлено декілька питань, експерт має право
згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найбільш
доцільний порядок дослідження. Якщо редакція питання в постанові
(ухвалі) не відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань
підготовки і призначення судових експертиз у науково-дослідних
судово-експертних установах Міністерства юстиції України, але зміст
завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції
постанови (ухвали) про призначення експертизи він може дати відповідні
роз’яснення і викласти питання в редакції, що відповідає згаданим
Рекомендаціям.

Питання, які поставлені експертом з власної ініціативи, вказуються після
питань, зазначених у постанові (ухвалі) про призначення експертизи.

При проведенні повторної експертизи у вступній частині висновку
експертизи викладаються відомості про первинні (попередні) експертизи:

прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи
експертів, номер і дата висновку експертизи, висновки досліджень
попередніх експертиз із питань, які були поставлені перед експертом на
повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які
зазначені у постанові (ухвалі) про її призначення.

34. У досліджувальній частині висновку експертизи описується процес
дослідження та його результати, а також дається обгрунтування висновку
експерта.

Кожному питанню, яке вирішується експертом, має відповідати певний
розділ досліджувальної частини.

Якщо декілька питань тісно пов’язані між собою, хід їх вирішення може
описуватись в одному розділі.

Досліджувальна частина повинна включати:

відомості про стан об’єктів дослідження, застосовані методи дослідження,
умови їх проведення;

посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз’яснення до них;

експертну оцінку результатів дослідження.

Описування результатів застосування інструментальних методів дослідження
та проведення експертних експериментів може обмежуватись викладенням
кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці,
матеріали експертних експериментів мають зберігатись у наглядових
експертних провадженнях і на вимогу осіб, які мають право знайомитись з
матеріалами експертизи, надаватись їм для вивчення.

У досліджувальній частині висновку повторної експертизи вказуються
причини розбіжностей з результатами попередніх експертиз, якщо такі
розбіжності мали місце.

35. В заключній частині висновки дослідження викладаються у вигляді
відповідей на поставлені питання в тій послідовності, в якій вони
викладені у його вступній частині.

На кожне з поставлених питань має бути дано відповідь по суті або
вказано, з яких причин неможливо його вирішити.

36. Висновок експертизи підписується експертами, які проводили
дослідження, та засвідчується печаткою експертної установи.

Якщо до висновку експертизи додаються фототаблиці, креслення, схеми,
діаграми і т. ін., вони також підписуються експертами та засвідчуються
печаткою експертної установи.

37. Висновок комплексної експертизи складається за правилами,
викладеними в пунктах 32—36 цієї Інструкції, з урахуванням таких
особливостей:

у вступній частині додатково зазначаються прізвище голови експертної
комісії і дані про попередні експертизи, якщо їх результати мали
значення для вирішення питань, поставлених перед комплексною
експертизою;

дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у
відповідних розділах досліджувальної частини із зазначенням прізвищ
експертів;

узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються в
синте-зувальному розділі досліджувальної частини висновку експертизи.

Спільний висновок експертизи підписується експертами, які брали участь у
сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

У випадку, якщо згоди між ними не було досягнуто, складається декілька
висновків експертизи (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна
і досліджувальна частини підписуються всіма експертами, а заключна —
окремими, під відповідними висновками дослідження.

38. Висновок експертизи та додатки до нього складаються у двох
екземплярах, один з яких направляється особі або органу, які призначили
експертизу, а другий залишається в експертній установі.

На повторні експертизи складаються контрольні картки, які надсилаються
установі (службі), в якій виконувались попередні експертизи, та до
Міністерства юстиції України. Один екземпляр картки залишається в
експертній установі. Якщо висновки повторних і попередніх експертиз не
збігаються, то до установи (служби), в якій виконувалась попередня
експертиза, надсилається також екземпляр висновку повторної експертизи з
усіма додатками.

При виконанні комплексної експертизи кількість примірників висновку
експертизи відповідає числу установ, що були зайняті у її проведенні
(для зберігання в архіві кожної установи).

Додатки до висновку комплексної експертизи у вигляді фототаблиць,
діаграм, схем, креслень і т. ін. підписуються експертами і засвідчуються
печаткою тієї установи, в якій вони виконані.

Висновки експертизи з додатками направляються особі або органу, які
призначили експертизу, керівником експертної установи (керівником
провідної експертної установи).

39. Висновок експертизи, яка виконується під час судового розгляду,
складається за правилами цього розділу Інструкції, з урахуванням таких
винятків:

у вступній частині висновку не вказується запис щодо попередження
експерта про відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку
(такий запис робиться в протоколі судового засідання);

якщо з питань, які вирішувались під час судового розгляду, проводилась
експертиза на попередніх стадіях процесу і експерт згоден з її
результатами, він вправі послатись на них.

Копія висновку експертизи, проведеної під час судового розгляду, разом
із копією ухвали суду про її призначення подається експертом до
експертної установи.

40. Повідомлення про неможливість проведення експертизи складається в
двох примірниках, підписується експертом та засвідчується печаткою
експертної установи. Один примірник керівник експертної установи
надсилає особі або органу, які призначили експертизу, а другий —
залишається в експертній установі.

Якщо таке повідомлення дається під час судового розгляду, воно
складається і підписується експертом у двох примірниках, один з яких
подається до суду, а другий — керівникові експертної установи.

Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших є під-стави
для повідомлення про неможливість їх вирішення, складається один
документ — висновок експертизи.

41. Предмети та документи, що були об’єктами експертного дослідження,
підлягають поверненню особі або органу, які призначили експертизу, разом
із висновком експертизи або повідомленням про неможливість провести
експертизу, засвідченим підписом експерта, що проводив дослідження, та
печаткою експертної установи.

42. Хід і результати інших досліджень викладаються у висновку досліджень
спеціаліста із зазначенням спеціалізації останнього.

Висновок дослідження спеціаліста складається за формою висновку
експертизи за такими винятками:

особа, яка проводить дослідження, іменується не експертом, а
спеціалістом;

у вступній частині висновку дослідження зазначається, хто і коли
звернувся до установи з проханням провести дослідження;

опускається запис, який стосується відповідальності особи, яка проводить
дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом Міністерства юстиції України

від 8.10.98 № 53/5

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПИТАНЬ ПІДГОТОВКИ

ТА ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ

Витяг

БУХГАЛТЕРСЬКА ЕКСПЕРТИЗА

110. Головними завданнями бухгалтерської експертизи є встановлення:

110.1. Документальної обґрунтованості нестачі або надлишків
товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх
утворення, а також розміру завданої матеріальної шкоди.

110.2. Правильності документального оформлення операцій з приймання,
зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових
коштів.

110.3. Відповідності відображення в бухгалтерському обліку
фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актів з
бухгалтерського обліку і звітності.

110.4. Кола осіб, на яких покладено обов’язок забезпечити дотримання
вимог нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і контролю.

110.5. Документальної обґрунтованості списання сировини, матеріалів,
готової продукції і товарів.

110.6. Правильності визначення оподаткованого прибутку (доходу)
підприємств різних форм власності та вирахування розмірів податків.

110.7. Документальної обґрунтованості вимог позивача і заперечень
відповідача в частині, яка стосується ціни позову (зустрічного позову).

110.8. Недоліків в організації бухгалтерського обліку контролю, які
сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди або перешкоджали
її своєчасному виявленню.

Перед експертом-бухгалтером можуть бути поставлені і інші завдання,
виконання яких пов’язано з перевіркою додержання порядку ведення
бухгалтерського обліку і звітності, складання балансів, записів в
облікових реєстрах бухгалтерського обліку тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Чи підтверджується документально вказана в акті інвентаризації від
(зазначаються реквізити акта) нестача (надлишки) товарно-матеріальних
цінностей (товарів, тари) на суму (зазначається сума) на даному
підприємстві (установі, організації) за період (зазначити)?

В який період утворилась нестача, яку встановлено актом інвентаризації
від (зазначити дату) у сумі (зазначити суму), і хто відповідав за
збереження товарно-матеріальних цінностей (грошових коштів) у цей
період?

В якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди, завданої
(зазначається кому) у зв’язку з нестачею, яку встановлено
інвентаризацією (акт інвентаризаційної комісії від (зазначити дату))?

Чи підтверджуються документально висновки ревізії (зазначаються
реквізити акта ревізії) в частині, що стосується завищення обсягу і
вартості виконаних робіт?

Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової
адміністрації (вказуються реквізити акта) заниження прибутку
виробничо-комерційною фірмою (назва фірми) за період (зазначається, за
який)? Якщо підтверджується, то чи правильно вирахувана сума додаткових
податків, які фірма має внести до бюджету?

Чи підтверджується документально вказаний в позовній заяві А. розмір
завданої йому шкоди у зв’язку з невиконанням відповідачем Б. умов
договору (зазначається, якого)?

Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення
бухгалтерського обліку і контролю, сприяли завданню матеріальної шкоди
(виникненню нестачі, необґрунтованому нарахуванню і виплаті заробітної,
плати, премій), і хто зобов’язаний був забезпечити додержання цих вимог?

Чи обгрунтовано сплачена заробітна плата (зазначається, кому і за який
період) за дану роботу? Якщо необгрунтоване, то в якій сумі?

Чи не завищена в документах фактична наявність (зазначити найменування
товару) на суму (зазначити суму) за інвентаризаційним описом від
(зазначити дату) над їх максимально можливим залишком в (зазначити
підприємство) за станом на (зазначити дату)?

111. Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи експертові
слід надати документи бухгалтерського обліку, які містять відомості —
вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть
бути:

прибуткові та видаткові накладні, ордери, звіти матеріально
відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали
інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних
робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку,
платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність,
накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери
за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та
зведені документи бухгалтерського обліку і звітності.

Якщо ведення бухгалтерського обліку механізовано, експертові надаються
документи на машинних носіях (роздруки регістрів бухгалтерського
обліку).

Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної
ревізії, в постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід зазначити,
які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим
зібраним у справі доказам, оспорюються заінтересованими особами,
непереконливо обґрунтовані ревізорами та ін.).

Якщо слідчий або суд зазнають труднощів у визначенні документів, які
необхідні для надання експертного висновку, їм слід звернутися за
консультацією до спеціаліста.

Документи мають бути систематизованими (за епізодами діяння, періодами
тощо), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.

Додаток 2

АТЕСТАЦІЙНИЙ ЛИСТ №_____________

1. Загальні дані

Прізвище, ім’я, по батькові ______________________________________

Рік народження _______________________________________________

Посада, яку займає фахівець, і стаж роботи за нею (на момент атестації)

_____________________________________________________________

Освіта (найменування закладу і рік закінчення) ____________________

_____________________________________________________________

Спеціальність за освітою _______________________________________

Науковий ступінь, вчене звання __________________________________

Загальний трудовий стаж, у тому числі в судовій експертизі __________

_____________________________________________________________

Результати атестації

За підсумками голосування експертно-кваліфікаційної комісії:

Присвоїти _____ клас судового експерта (за _____ проти _____)

Залишити _____ клас судового експерта без змін (за ____ проти _____)

Понизити _____ клас судового експерта

Позбавити _____ (за ____ проти____)

Голова експертно-кваліфікаційної комісії__________________ (підпис)

Члени комісії ___________________ _____________________

___________________ _____________________

(підписи)

Секретар комісії___________________

(підпис)

Дата атестації «__»_______ 200___ р.

З результатами атестації ознайомлений
_____________________________________

(підпис фахівця, який атестувався)

Додаток 3

Міністерства юстиції України Свідоцтво дійсне

_______________________________________ до «___»____________р.

(назва ЕКК)

СВІДОЦТВО №______________

Видане ____________________________ Фото М. П. ______

(прізвище, ім’я та по батькові) (підпис)

_________________________

про те, що йому/ їй рішенням Строк дії свідоцтва

експертно-кваліфікаційної проваджено

комісії від «_______»________ р. до « _____» ___________р.

присвоєно кваліфікацію судового

експерта з правом проведення

_____________________________

_____________________________

експертиз за спецільністю _______ ____________

_____________________________ М. П. (підпис)

Голова експертно-кваліфікаційної комісії Реєстраційний № ___

М.П._______________________________

Секретар ___________________________

« _____» _______________р.

Опис свідоцтва

Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта друкується в
обкладинці синього кольору розміром 90 ( 240 мм. Лицьовий бік обкладинки
має зображення Державного Герба України і напис «Свідоцтво».

Додаток 4

ПЕРЕЛІК

основних видів судових експертиз та експертних спеціальностей,

за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям

підприємницьких структур та громадянам

№ № Види судових експертиз Індекси експертних спеціаль-ностей Види
експертних

спеціальностей

10 Інженерно-технічна експертиза 10.6. Дослідження об’єктів нерухомості,
будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів

10.7. Визначення порядку користування земельними ділянками

10.10. Визначення оціночної вартості будівельних об’єктів та споруд

11 Економічна експертиза 11.1. Дослідження документів бухгалтерського
обліку і звітності

11.2. Дослідження документів про фінансово-кредитні операції

11.3. Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і
організацій

12 Товарознавча / в т. ч. автотоварознавча/ експертиза 12.1. Дослідження
якості товарів народного споживання і визначення їх вартості

12.2. Визначення вартості автомототранспорту, розміру завданого збитку
власнику транспортного засобу

Додаток 5

Міністерство юстиції України Министерство юстиции Украины

КИЇВСЬКИЙ КИЕВСКИЙ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ

ІНСТИТУТ СУДОВИХ ИНСТИТУТ СУДЕБНЫХ

ЕКСПЕРТИЗ ЭКСПЕРТИЗ

____________________________________________________________________

01025, м. Київ, В. Житомирська, 19 01025, г. Киев, Б. Житомирская, 19

тел. (044) 212-21-91, 212-22-94 тел. (044) 212-21-91, 212-22-94

Зразок

ВИСНОВОК № 3626

судово-бухгалтерської експертизи

по кримінальній справі № 83-00015

Складений 27 серпня 2002 р.

До Київського НДІ судових експертиз при постанові старшого слідчого СВ
ГВПМ ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва Денисенко І.Л. 28.04.2001р.
надійшли матеріали кримінальної справи № 83-00015 про призначення
судово-бухгалтерської експертизи за фактом ухилення посадовими особами
УДЗП «Укренергопром» від сплати податків.

На вирішення експертизи поставлені такі питання:

Чи правильно зроблено висновки перевірки в акті документальної перевірки
дотримання вимог податкового законодавства від 06.03.2001 року стосовно
заниження УДЗП «Укренергопром» податку на прибуток за 2 півріччя 1997
року по 01.01.2001 року у розмірі 32200 грн?

Чи правильно перевіркою зроблено висновок про неможливість віднесення до
«довгострокових контрактів» угоди б/н від 30.12.1997 року про контроль
постачання постійних магнітів в Україну згідно з чинним законодавством?

Визначити, яка заборгованість УДЗП «Укренергопром» по податку на додану
вартість на 01.01.2001 року.

Експертам надані такі документи за період з 2 півріччя 1997 року по 01
січня 2001 року:

договірна документація (контракти, угоди та додатки до них);

платіжні документи, виписки банку за особовими рахунками;

податкові накладні;

книга обліку продажу, книга обліку придбання УДЗП «Укренергопром»;

накладні, рахунки-накладні, рахунки-фактури;

довіреності, товарно-транспортні накладні;

акти приймання-передачі виконаних робіт;

бухгалтерська та податкова звітність;

регістри бухгалтерського обліку (шахові відомості, оборотні баланси);

акт перевірки результатів документальної перевірки дотримання вимог
податкового законодавства Українського зовнішньоекономічного
підприємства фірма «Укренергопром» за період з 01.01.1995 р. по
01.01.2001 р. за № 15 від 06.03.2001 р.;

листи, довідки, пояснення.

Експертиза проведена завідувачкою сектору лабораторії судово-економічних
досліджень КНДІСЕ __________________, освіта вища економічна, стаж
експертної роботи 20 років за спеціальностями: дослідження документів
бухгалтерського обліку і звітності, документів з фінансово-кредитних
операцій, економічної діяльності підприємств та організацій, і
позаштатним експертом КНДІСЕ ___________________, освіта вища
економічна, стаж експертної роботи 2 роки за вищевказаними
спеціальностями.

Експерти попереджені про кримінальну відповідальність за ст.178 КК
України.

_________________________ _________________________

ДОСЛІДЖЕННЯ

У зв’язку з тим, що поставлені питання пов’язані між собою, дослідження
наданих документів з усіх питань для їх вирішення об’єднано.

Дослідження наданих документів проведено методами документальної
перевірки і порівняння. Методом документальної перевірки перевірені
повнота та правильність заповнення реквізитів документів, відповідність
записів у документах вимогам нормативних актів. Порівнювались дані
первинних документів з даними облікових регістрів і податкової та
бухгалтерської звітності.

За результатами перевірки ДПІ Дніпровського району м. Києва (акт № 15
від 06.03.2001 р.) встановлено заниження податку на прибуток за IV кв.
1997 р. на суму 4100 гривень, за 1998 р. на суму 9800 гривень, за 1999
р. на суму 3800 гривень, за 2000 р. на суму 14500 гривень. За

IV кв. 1997 р. встановлено завищення підприємством валових витрат на
суму 24,3 тис. грн, у т. ч.:

( у порушення пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 р. зі змінами та доповненнями,
підприємством було віднесено до складу валових витрат IV кв. 1997 р.
витрати, які не були підтверджені документально, що призвело до їх
завищення на суму 30,3 тис. грн, у т. ч.:

( за листопад 1997 р. були списані «витрати по Мінпрому» у розмірі 8240
грн та «витрати по Укрекспортлісу» у розмірі 190 грн;

( за грудень 1997 р. були списані «збитки на 01.07.1997 р. (п. 22.2)» у
розмірі 21830,20 грн;

( перевіркою було встановлено заниження підприємством валових витрат за
IV кв. 1997 р. на + 6 тис. грн, у зв’язку з невідповідністю даних
бухгалтерського обліку за валовими витратами становлять 214468,63 грн, а
за даними декларації про прибуток підприємства — 208,5 тис. грн.

Усього донараховано податку на прибуток за період з II півріччя 1997 р.
— 2000 р. у розмірі 32 200 гривень.

У результаті дослідження наданих документів експертами встановлено таке:

Українське зовнішньоекономічне підприємство фірма «Укренергопром» (УДЗП
«Укренергопром») створено згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 23.11.1992 р. № 761 — р. та зареєстроване Дніпровською
райдержадміністрацією м. Києва 11.02.1993 р. за № 0093 — 1058 ФР,
свідоцтво № 914. Перереєстроване Дніпровською райдержадміністрацією
09.11.1995 р. за № 21541668.

Організаційно-правова форма — державне підприємство.

Форма власності — загальнодержавна.

Ідентифікаційний код підприємства — 21541668.

Підприємство не має структурних підрозділів.

Бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних
документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.
Бухгалтерський та податковий облік УДЗП «Укренергопром» за період з II
півріччя 1997 року по 01.01.2001 року не відповідав вимогам нормативних
документів, а саме:

«Положенню про організацію бухгалтерського обліку та звітності в
Україні», затвердженому постановою КМУ від 3.04.93 року № 250;

Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 04.08.97 р. під № 284/2088;

Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 року №
168/97-ВР;

«Інструкції по бухгалтерському обліку податку на додану вартість»,
затвердженої Міністерством фінансів України від 01.07.97 р. № 141;

Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.07.97
року № 283/97-ВР.

За наданими первинними документами УДЗП «Укренергопром» у відповідності
до вимог статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» від 22.07.97 року № 283/97-ВР встановлені наступні
результати:

Додаток № 1 (грн)

По податку на прибуток

Період Валові

доходи Валові

витрати Оподатк. прибуток Збиток Податок на прибуток Наростаючий
підсумок прибуток +

44 19.04.00 600,00

Закінчення дод. № 1

Період Валові

доходи Валові

Результати дослідження помісячно по кожному документу, прийнятому до
обліку, наведені в додатку № 1.

Таким чином, відображення досліджуваних операцій в податковому обліку
валових доходів та валових витрат УДЗП «Укренергопром», розрахунках
податку на прибуток та деклараціях по податку на прибуток не відповідає
первинним документам.

Відповідно до пункту 11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 року звітним (податковим)
періодом є квартал та рік.

За результатами проведеного дослідження заниження об’єктів оподаткування
податком на прибуток не встановлено в жодному з періодів.

За ІІ півріччя 1997 року підприємство мало збиток в розмірі
7 641,87 грн, за І квартал 1998 року підприємство одержало прибуток у
розмірі 74 376,34 грн, який зменшив збиток за 1997 рік (74 376,34 –

– 7 641,87) 66 734,47 грн, з якого податок на прибуток становив
20 020,34 грн. Підприємство сплатило 11 430,00 грн (430,00 за 1997 рік +
11000,00 за І квартал 1998 року), тобто підприємство не доплатило 8
590,34 грн (20 020,34 – 11 430,00). За ІІ квартал 1998 р. підприємство
зазнало збитку в сумі 10 357,16 грн. Так, згідно з Законом України «Про
оподаткування підприємства» збиток, понесений за ІІ квартал 1998 р.,
зменшує прибуток, отриманий за І квартал 1998 р. За підсумком І півріччя
прибуток становив 56 377,31 грн, з якого податок на прибуток становив
16 913,19 грн. Так як було сплачено 11 430 грн, то несплата податку на
прибуток за І півріччя становила 5 483,19 грн. Через те що підприємство
за ІІІ квартал також зазнало збитку в сумі 21 626,07 грн, то за
підсумками 9 місяців 1998 року підприємство одержало прибуток
34 751,24 грн (56 377,31 – 21 626,07), а наростаючим підсумком за 9
місяців податок на прибуток становив 10 425,37 грн. Завдяки тому що
підприємство перерахувало 11 430,00 грн, заборгованості перед бюджетом
за підсумками 9 місяців не має, а мало переплату в сумі 1004,63 грн. За
IV квартал 1998 року підприємство зазнало збитку у розмірі
14 382,54 грн, але було сплачено податку на прибуток у сумі 700,00 грн.
За наростаючим підсумком за рік підприємство одержало прибуток у сумі
20 368,70 грн (34 751,24 – 14 382,54), і податок на прибуток становив
6 110,61 грн, а підприємство сплатило 12 130,00 грн. Переплата становить
6 019,39 грн.

За 9 місяців 1999 р. підприємство УДЗП «Укренергопром» зазнало збитку в
сумі 11 301,98 грн, а за IV квартал одержало прибуток у сумі 520,39 грн.
За наростаючим підсумком (звітний період є рік) підприємство зазнало
збитку у сумі 10 781,59 грн. Також підприємство за рік сплатило податку
на прибуток у сумі 2 900,00 грн.

У 2000 році підприємство за І квартал одержало прибуток у сумі
87 650,88 грн. Оскільки за 1999 рік був збиток, то прибуток становив
76 869,29 грн (87 650,88 – 10 781,59), податок на прибуток
23 060,79 грн. Підприємство сплатило 18 919,39 грн (6 019,39 грн
переплата за 1998 р. +

+ 2 900,00 грн сплата за 1999 р. + 10 000,00 грн за І квартал 2000 р.).
Недоплата становила 4141,40 грн.

За ІІ квартал 2000 року підприємство зазнало збитку у сумі 6 971,48 грн
і за підсумком І півріччя підприємство одержало прибуток у сумі
69 897,81 грн (76 869,29 – 6 971,48), податок на прибуток становить
20 969,34 грн, сплачено 23,02 тис. грн (6 019,39 грн переплата за 1998
р. + 2 900,00 грн сплата за 1999 р. + 10 000,00 грн за І квартал 2000 р.
+ 3 600,00 грн за ІІ квартал 2000 р.).

Також за ІІІ квартал 2000 року підприємство зазнало збитку в сумі
19 719,59 грн. Наростаючим підсумком за 9 місяців підприємство отримало
прибуток у сумі 50 178,22 грн, що становило податок на прибуток у сумі
15 053,47 грн, а підприємство сплатило за 9 місяців 2000 р.
23 519,39 грн (6 019,39 грн переплата за 1998 р. + 2 900,00 грн сплата
за 1999 р. + 10 000,00 грн за І квартал 2000 р. + 3 600,00 грн за ІІ
квартал 2000 р. + 1 000,00 грн за ІІІ квартал 2000 р.). Переплата
становила 8 465,92 грн.

За IV квартал 2000 року підприємство зазнало збитку у сумі 12 956,42 грн
і також сплатило податок на прибуток 3 000,00 грн. Оскільки за підсумком
9 місяців підприємство отримало прибуток у сумі 50 178,22 грн і податок
становив 15 053,47 грн, підприємство сплатило за підсумком 9 місяців
2000 року, а збиток, понесений у IV кварталі 2000 року, переноситься на
2001 рік. Також підприємство мало переплату у сумі 11 465,92 грн.

Враховуючи вищевикладене, суми податку на прибуток, донараховані згідно
з актом перевірки за результатами документальної перевірки дотримання
вимог податкового законодавства за № 15 від 06.03.2001 р. по
підприємству УДЗП «Укренергопром», документально не підтверджуються.
Заборгованості за податком на прибуток за період з 01.01.1995 р. по
01.01.2001 р. згідно з первинними бухгалтерськими і податковими
документами УДЗП «Укренергопром» не має.

Згідно зі ст. 2 Договору про контроль постачань постійних магнітів в
Україну УДЗП «Укренергопром» повинна здійснювати контроль за імпортом
(постачанням) постійних магнітів в Україну, які постачає фірма YBM
MAGNEX, Ink. або її дочірні підприємства. Ст. 4 Договору термін дії
взаємовідносин передбачено 15 років.

Згідно з пп. 7.10.2 п. 7.10 ст. 7 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97 p., зі змінами та
доповненнями, «під терміном «довгостроковий договір (контракт)» слід
розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або
монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів
замовника або складових частин таких основних фондів,

а також на створення нематеріальних активів, пов’язаних з таким
виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу
«інжиніринг», науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та
розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше
ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання
авансу (передоплати)».

Виходячи з вищенаведеного, незважаючи на те, що термін дії вищеназваного
договору з YBM MAGNEX, Ink. — 15 років, даний договір не підпадає під
термін «довгостроковий договір».

ВИСНОВКИ

По першому питанню

Донарахування податку на прибуток у сумі 32 200,00 грн за період з ІІ
півріччя 1997 р. по 01.01.2001 р., згідно з актом перевірки за
результатами документальної перевірки дотримання вимог податкового
законодавства за № 15 від 06.03.2001 р. по підприємству УДЗП
«Укренергопром», документально не підтверджується. Заборгованості за
податком на прибуток за період з ІІ півріччя 1997 р. по 01.01.2001 р.
згідно

з первинними бухгалтерськими і податковими документами УДЗП
«Укренергопром» не має.

По другому питанню

Незважаючи на те, що термін дії договору б/н від 30.12.1997 р. з YBM
MAGNEX, Ink. — 15 років, даний договір згідно з Законом України «Про
оподаткування підприємств» не підпадає під термін «довгостроковий
договір», оскільки згідно з цим договором підприємство не створювало
ніяких нематеріальних активів і не мало ніякого будівництва.

По третьому питанню

Згідно з первинними бухгалтерськими та податковими документами УДЗП
«Укренергопром», заборгованості за податком на додану вартість станом на
01.01.2001 р. не встановлено.

Завідувачка сектору

ЛСЕД КНДІСЕ _____________________

Позаштатний експерт

ЛСЕД КНДІСЕ _____________________

Довідка: кримінальна справа в одному томі; бухгалтерські документи
повертаються.

* Органолептика — дослідження, визначення якості чого-небудь (ліків,
харчових продуктів і т. ін.) органами чуттів (зором, нюхом тощо).

* Автентичний (від грец.) — справжній, дійсний, істинний, який
ґрунтується на першоджерелі.

PAGE

PAGE 15

PAGE

PAGE 87

PAGE

PAGE 277

28

29

83

84

257

258

259

Суттєво!

Контроль — це система спостереження і перевірки відповідності процесу
функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням,
установлення результатів управлінського впливу на керований об’єкт за
допомогою виявлення відповідностей або відхилень, здійснених у ході
виконання цих рішень.

Внутрішньовідомчий

Незалежний

(аудиторський)

Муніципальний

Внутрішньогосподарський

Державний

Види контролю

Ревізія

Тематична перевірка

Судово-бухгалтерська експертиза

Аудит

Службове розслідування

Форми контролю

3. Універсальність

2. Загальність

Основні принципи контролю

7. Системність

6. Безперервність

4. Масовість

5. Раптовість

1. Повсюдність

Адвокатура

Прокуратура

Міністерство

юстиції

Державні правоохоронні органи

України

Органи внутрішніх справ (Міністерство внутрішніх справ)

Суд

Служба безпеки

Суттєво!

У здійсненні економічного контролю правоохоронні органи відіграють
важливу роль, оскільки охорона інтересів держави, підприємців і
споживачів у господарській сфері є основною метою чинного законодавства,
забезпечення дотримання норм якого і покладено на систему правоохоронних
органів.

Суттєво!

В Україні податкова служба має розгалужену мережу своїх органів — від
міжрайонних, районних інспекцій та міліцій, а також їх відділень у
містах, областях — до державної податкової адміністрації та податкової
міліції.

Суттєво!

Питання про призначення ревізії може бути порушене з ініціативи як
слідчого, прокурора, суду, особи, яка провадила дізнання, так і
обвинувачуваного.

Суттєво!

Під час розслідування і судового розгляду кримінальних справ слідчий і
суд нерідко вдаються до використання спеціальних знань у різних галузях,
у тому числі у сфері бухгалтерського обліку, у частині організації
методики і техніки проведення досліджень.

За видами

Комплексні

Комісійні

Однопредметні

Додаткові

Основні

Повторні

Первинні

Процесуальна

Організаційна

Класифікаційні ознаки судових експертиз

Криміналістичні Економічні Товарознавчі Технічні Технологічні Спеціальні

Почеркознавчі Економіки підприємства Продовольчих товарів Автотехнічні
Технології виробництва Екологічні

Авторознавчі Фінансово-економічні Непродовольчих товарів Будівельні
Матеріалознавства Біологічні

Техніко-криміналістичні експертизи документів Бухгалтерські
Автотоварознавчі Агротехнічні Зоотехнічні Психіатричні

Трасологічні

Пожежні Інші Медичні

Балістичні

Комп’ютерної техніки та програмних продуктів

Психологічні

Фототехнічні

Інші

Ветеринарні

Інші

Інші

Суттєво!

Для проведення судово-бухгалтерської експертизи слід керуватися
загальними нормами про судову експертизу, закріпленими в Законі, і лише
після цього застосовувати положення згаданої вище Інструкції.

Суттєво!

Судово-бухгалтерська експертиза призначається на стадіях розгляду справ,
що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи
суду і порушуються за наслідками контролю, який виявив конфліктні
ситуації, що стали предметом судового розгляду у випадках:

( якщо результати (висновки) ревізії суперечать матеріалам справи і
усунення цих суперечностей потребує висновку експерта;

( наявності суперечностей у висновках первинної і повторної
документальної ревізії;

( наявності суперечностей, які виникають щодо правильності визначення
сум податків, обов’язкових платежів, недоїмки, пені податковими
службами;

( провадження справ про банкрутство для визначення фінансового стану
боржника;

( застосування ревізором ДКРСУ чи ревізором-інспектором ДПСУ сумнівних
методів визначення матеріальної шкоди;

( коли експерт іншої спеціальності не може зробити обґрунтованого
висновку без додаткового дослідження матеріалів справи
експертом-бухгалтером;

( у разі обґрунтованого клопотання звинуваченого про призначення
експертизи [74, с. 11].

Суттєво!

Серед основних завдань, що вирішуються судово-бухгалтерськими
експертами, виділяють такі: завдання, пов’язані з ідентифікацією
об’єктів, діагностичні завдання, завдання, зумовлені експертною
профілактикою.

Суттєво!

На наш погляд, предметом судово-бухгалтерської експертизи є
бухгалтерські операції, що відбивають фінансово-господарську діяльність
і разом з тим є певною мірою її частиною та потребують спеціальних знань
експерта-бухгалтера для встановлення істини у конкретній справі.

Суттєво!

До об’єктів судово-бухгалтерської експертизи належить уся первинна
документація, в якій із застосуванням грошових та натуральних вимірників
відображається фінансово-господарська діяльність суб’єкта, а також
бухгалтерські регістри, фінансова звітність, розпорядчі та інші
документи, дані автоматизованої системи обробки інформації, що
регламентують діяльність суб’єкта.

Методи, методичні прийоми

судово-бухгалтерської експертизи

Узагальнення, оцінювання і реалізація результатів експертизи

Органолептичні

Документальні

Розрахунково-аналітичні

Системний

і функціонально-вартісний аналіз

Аналогія

і моделювання

Абстрагування

і конкретизація

Індукція і дедукція

Аналіз і синтез

Частково наукові методи дослідження

Загальнонаукові методи дослідження

Суттєво!

Використання в судово-експертній практиці прийомів документального
дослідження дозволяє дати кількісну та якісну оцінки виявленим
недолікам, установити відповідальних за них посадових осіб і визначити
розмір їхньої матеріальної відповідальності.

Суттєво!

Використання тих чи тих прийомів дослідження залежить від особливостей
злочину, документообігу в галузі, де скоєно злочин, і обліку
господарських операцій на конкретному підприємстві.

2. Організаційно-методична стадія

Вивчення змісту і повноти матеріалів справи, поданих на експертизу.

Опрацювання методики проведення експертизи.

Складання календарного плану-графіка проведення судово-бухгалтерської
експертизи.

3. Дослідна стадія СБЕ

Передбачає виконання експертом-бухгалтером конкретних процедур,
передбачених методикою дослідження, в тому числі з використанням ЕОМ,
для одержання необхідної інформації щодо питань, поставлених перед
судово-бухгалтерською експертизою.

1. Підготовча стадія

• Призначення фахівця: експерта-бухгалтера.

• Складання завдання на проведення експертизи керівником експертної
устнови (див. дод. 3).

• Вивчення призначеним експертом-бухгалтером змісту завдання та
постанови правоохоронних органів.

• Підбір нормативно-правових актів з питань, які мають бути досліджені.

4. Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів СБЕ

• Узагальнення результатів.

• Групування і систематизація результатів дослідження.

• Складання висновку експерта-бухгалтера.

• Розробка пропозицій із профілактики виявлених недоліків.

• Передача висновку експерта-бухгалтера органу, який призначив
експертизу.

• Оцінка висновку експерта-бухгалтера слідчим (судом).

• Допит експерта-бухгалтера па попередньому слідстві чи судовому
розгляді.

Складові

процесу

судово-

бухгалтерської експертизи

(СБЕ)

Суттєво!

Провадження судово-бухгалтерської експертизи являє собою системне
дослідження господарських процесів, в яких виникли конфліктні ситуації у
правовідносинах, з метою встановлення доказів істини для їх правового
врегулювання.

Суттєво!

Метою атестації судових експертів є забезпечення належного професійного
рівня фахівців, які підтверджують свою кваліфікацію за відповідними
спеціальностями.

Нормативно-правове забезпечення конкретно поставлених перед СБЕ питань

Законодавчо-нормативне забезпечення, що регламентує процес
судово-бухгалтерської експертизи

Законодавчо-нормативне забезпечення

Складові системи інформаційного забезпечення судово-бухгалтерської
експертизи (СБЕ)

Фактографічна інформація, отримана із зовнішніх офіційних джерел

Первинні документи, облікові регістри та інші матеріали справи, які
слідчий направляє для експертного дослідження

Фактографічна інформація

Методологічне

забезпечення

Організаційне забезпечення

Інформаційне

забезпечення

Технічне

забезпечення

Програмне забезпечення

Комп’ютерна

система СБЕ

Замовник

Експерт

База спеці-

альних знань експерта

Зовнішнє інформа-

ційне забезпе-

чення дослід-

ження

Внутрішнє машиннне забезпе-

чення

Законодавчо-нормативне забезпечення

Система класифікації і кодування

Комплекс програмних засобів

Блок логічних висновків

Висновок

Матеріали справи, передані на дослідження

Первинна обробка

4

Формування

гіпотези

3

Інформація матеріалів справи

1

Формування

файлу з вхідних

документів

Дослідження документів

2

Інформаційне

спостереження

Аналіз відхилень

ПЕОМ

Експерт

Висновки та пропозиції

6

Доведення чи спростування гіпотези

5

Обробка тверджень

Замовник

Режим діалогу

Суттєво!

Організація інформаційного забезпечення являє собою збирання,
опрацювання і нагромадження інформації про фінансово-господарську
діяльність підприємства, на якому проводиться експертиза.

Суттєво!

Успіх експертизи багато в чому залежить від того, як було здійснено
планування проведення експертизи. Ефективне планування передбачає
розподіл обов’язків з-поміж експертів у такий спосіб, щоб вони
відповідали їхній кваліфікації та досвіду для досягнення найліпших
результатів.

Суттєво!

Призначена судово-бухгалтерська експертиза в правоохоронній діяльності є
процесуальною дією, яка має забезпечити додержання прав обвинувачуваного
в установленні істини.

Суттєво!

Проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії попереднього
розслідування може бути здійснене:

в експертній установі, яку визначено для проведення дослідження;

у приміщенні органу дізнання.

Суттєво!

Здійснюючи судово-бухгалтерську експертизу, суд виконує таке:

з’ясовує обставини, що мають значення для висновку;

пропонує учасникам судового розгляду письмово подати запитання, які вони
можуть поставити перед експертом, та заслуховує думки учасників судового
розгляду з приводу поданих запитань;

у нарадчій кімнаті остаточно обмірковує ці запитання і виносить ухвалу
про призначення експертизи;

оголошує в судовому засіданні постанову (ухвалу) про призначення
експертизи та вручає її експертові, якого викликано до зали суду в
порядку, передбаченому чинним законодавством;

після проведення експертом досліджень, складання і оголошення висновку
експерта приєднує його до справи;

допитує експерта з метою роз’яснення і доповнення висновку.

Закон України «Про судову експертизу» —

Розділ II. — Судовий експерт (ст. 12, 13, 14) і

КПК (ст. 77) надають судовому експерту:

1.7. Оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи або
органу, які призначили експертизу, що порушують права експерта або
порядок проведення експертизи.

1.6. Викладати письмово відповіді на запитання, які ставляться перед ним
під час допиту.

1.5. У разі незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий
висновок експертизи.

1.4. Указувати у висновку експертизи на факти, які мають значення для
справи, щодо яких йому не було поставлено запитань.

1.3. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу, бути
присутнім під час проведення слідчих і судових дій, порушувати
клопотання, що стосуються проведення експертизи, та ставити запитання
особам, яких допитують.

1.1. Знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи.

1. ПРАВА

1.2. Порушувати клопотання перед слідчим (судом) про надання додаткових
та нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених запитань.

2. ОБОВ’ЯЗКИ

2.1. Узяти до виконання доручену йому експертизу.

2.2. Повідомити в письмовій формі особу або орган, які призначили
експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання
виходить за межі компетенції експерта (спеціаліста) або якщо надані йому
матеріали недостатні для вирішення поставленого запитання, а витребувані
додаткові матеріали не були одержані.

2.3. З’явитися за викликом особи або органу, які призначили експертизу,
для допиту з приводу проведеної експертизи або для повідомлення про
неможливість її проведення.

2.4. Заявити самовідвід за наявності передбачених законом обставин.

2.5. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу, проводити
дослідження в присутності підозрюваного обвинувачуваного, підсудного чи
сторін у цивільних та господарських справах.

2.5. З дозволу особи або органу, які призначили експертизу, проводити
дослідження в присутності підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного чи
сторін у цивільних та господарських справах.

2.6. На вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати
пояснення даного ним висновку.

3.2. Судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених чинним
законодавством, може бути притягнений до дисциплінарної,
адміністративної, матеріальної і кримінальної відповідальності.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

3.1. За злісне ухиляння від прибуття до суду, в органи попереднього
слідства або дізнання, а також за надання завідомо неправдивих висновків
або за відмову без поважних причин від виконання обов’язків, які
покладені на нього.

Суттєво!

За допомогою експертів-бухгалтерів досліджуються ті операції, в яких
фіксуються лише окремі сторони фінансово-господарської діяльності.

Ураховуючи межі компетенції експерта-бухгалтера, перед ним не мають бути
поставлені запитання, які потребують:

аналізу всіх результатів господарської діяльності, економічної
обґрунтованості проведених господарських операцій, порядку організації
фінансування, використання оборотних коштів, оцінки діяльності
фінансових органів та банків;

визначення доцільності проведення господарських операцій;

установлення винних осіб;

правової оцінки дій посадових осіб.

Суттєво!

У разі призначення і проведення судово-бухгалтерської експертизи чинним
законодавством України обвинувачуваному надано права, що забезпечують
можливість захисту його інтересів від несправедливих обвинувачень.

Суттєво!

Експерту-бухгалтеру для розв’язання поставлених питань частіше за все
необхідно встановити розмір нестач та лишків основних засобів і МШП,
обґрунтованість списання цих цінностей, правильність оприбуткування,
правильність застосування норм амортизаційних відрахувань, зносу та ін.

Суттєво!

Основним завданням експерта-бухгалтера під час дослідження операцій з
матеріальними цінностями є перевірка правильності відображення в обліку
та документальної обґрунтованості надходження та витрачання цих
цінностей, визначення наявності та розміру нестач (лишків) за
результатами інвентаризації.

Суттєво!

Досліджуючи операції з обліку виробництва та реалізації готової
продукції, експерт-бухгалтер має керуватися нормативними актами, що
регламентують ведення бухгалтерського обліку, а також відомчими
інструкціями, що регламентують порядок обліку витрат виробництва,
випуску та реалізації готової продукції, робіт, послуг у даній галузі.

Суттєво!

Ефективність боротьби з корисливими правопорушеннями, у тому числі з
правопорушеннями, пов’язаними з виплатою заробітної плати, залежить від
професіоналізму кадрів правоохоронних органів, а також
експертів-бухгалтерів, від опанування ними бухгалтерського обліку,
контролю, економічного аналізу, фінансового та господарського права,
зокрема тактичних і методичних аспектів використання документів під час
виявлення та розслідування таких злочинів.

Суттєво!

Основними напрямками судово-бухгалтерської експертизи операцій із
цінними паперами є перевірка бланків цінних паперів, наявності ліцензій,
наявності у підприємства свідоцтва про реєстрацію випуску акцій,
документів про ведення реєстру власників цінних паперів, достовірності
цінних паперів, операцій з виплати дивідендів.

Важливим аспектом судово-бухгалтерської експертизи операцій із цінними
паперами є перевірка звітності, тому, проводячи експертизу, необхідно
звернути увагу на правильне оформлення та відповідність даних звітності
емітентів цінних паперів.

Дт Кт

Рахунок 75 «Надзвичайні доходи»

Дт Кт

Рахунок 74

«Інші доходи»

Дт Кт

Рахунок 73

«Інші фінансові доходи»

Дт Кт

Рахунок 72

«Дохід від участі в капіталі»

Дт Кт

Рахунок 71

«Інший операційний дохід»

Дт Кт

Рахунок 79 «Фінансові результати»

Дт Кт

Субрахунок 794 «Результат від надзвичайних подій»

Дт Кт

Субрахунок 793 «Результат від іншої звичайної діяльності»

Дт Кт

Рахунок 99 «Надзвичайні витрати»

Дт Кт

Рахунок 97

«Інші витрати»

Дт Кт

Субрахунок 792 «Результат від фінансових операцій»

Дт Кт

Дт Кт

Дт Кт

Дт Кт

Дт Кт

Рахунок 96 «Витрати від участі в капіталі»

Рахунок 95 «Фінансові витрати»

Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Рахунок 93 «Витрати на збут»

Рахунок 92 «Адміністративні витрати»

Дт Кт

Рахунок 70 «Доходи від реалізації»

Дт Кт

Субрахунок 791 «Результат від основної діяльності»

Дт Кт

Рахунок 90 «Собівартість реалізації»

Доходи

Витрати

Суттєво!

Судово-бухгалтерська експертиза фінансових результатів діяльності
підприємства є одним з найтриваліших процесів. Вона потребує перевірки
не лише окремих сторін діяльності підприємства, а всієї сукупності
операцій, оскільки вони формують фінансовий результат діяльності
суб’єкта господарювання.

Суттєво!

Серед економічних злочинів особливе місце належить злочинам у сфері
оподаткування. Це — приховування прибутків, ухиляння від сплати
податків. Тому судово-бухгалтерська експертиза у справах, пов’язаних з
ухиляннями від сплати податків, потребує значного терміну та суттєвих
витрат грошових коштів.

Суттєво!

Експертне дослідження операцій з товарами пов’язане з аналізом
документів, у яких відображено всі етапи товарного обороту: надходження,
зберігання, списання різних втрат, реалізація, переоцінка, відомості про
фактичні залишки тощо.

Суттєво!

Досліджуючи документи торгового підприємства, експерт зобов’язаний
особливо ретельно проаналізувати всі матеріали як за формою, так і щодо
суті даних, що в них містяться.

Основні принципи комп’ютерної системи обліку

Комп’ютер з допоміжного засобу стає визначальним фактором організації
праці бухгалтера

Розподілена обробка облікових даних

Комп’ютеризація охоплює всі етапи обробки облікової інформації: збір
первинної інформації, накопичення та обробку даних, формування звітності

Можливість організації безпаперового накопичення первинних облікових
даних і передачі їх по дистанційних каналах з наступним автоматичним
складанням бухгалтерських проводок шляхом використання залежності між
кореспондуючими рахунками

Отримання інформації за запитом у будь-який момент часу

Забезпечення збереження, виявлення і недопущення несанкціонованого
доступу до облікової інформації, що зберігається на магнітних носіях

Створення об’єктивних умов, які виключають дублювання показників обліку,
шляхом формування єдиного підходу до оцінки значимості інформаційної
системи на всіх рівнях прийняття управлінських рішень, прогнозування,
узагальнення, контролю (оперативного, попереднього і наступного), а
також здійснення економічного аналізу

Можливість моделювання на підставі облікових даних у процесі аналізу
господарських операцій

Режими роботи в програмі «1С: Бухгалтерія»

У мережевій версії режим застосовується під час роботи кількох
бухгалтерів з однією базою даних. Використовується для ведення
господарських операцій бухгалтером у випадку використання
однокористувацької версії

«Налагоджувач»

Призначений для пошуку та усунення помилок під час роботи програми
певної конфігурації. Використовується програмістами

Конфігуратор

Призначений для налагодження програми — для зміни структури даних
(налагодження аналітичного обліку, створення форм документів та звітів і
програмування алгоритмів облікових розрахунків). Використовується
головним бухгалтером та спеціалістом з налагодження програми

«1 C: Підприємство Монопольно»

«1 C: Підприємство»

Використовується тільки в мережевій версії програми, призначений для
запуску програми в однокористувацькому режимі. Використовується головним
бухгалтером для розрахунків підсумків або для зміни робочого періоду

Монітор

Призначений для здійснення контролю дій користувачів щодо зміни
облікових даних або параметрів налагодження, які фіксуються і
запам’ятовуються програмою. Використовується головним бухгалтером або
аудитором (контролером)

АРМ-Бухгалтера з обліку фінансово-розрахункових операцій

АРМ-Бухгалтера

І категорії з обліку праці та заробітної плати (цех, відділ)

Інформаційна система підприємства

АРМ-Бухгалтера зі

зведеного обліку

та складання звітності

АРМ-Бухгалтера з обліку витрат на виробництво

АРМ-Бухгалтера

ІІ категорії з обліку праці та заробітної плати (бухгалтерія)

АРМ-Бухгалтера

ІІІ категорії з обліку праці та заробітної плати (керівник підприємства,
гол. бухгалтер)

Суттєво!

Автоматизовані системи обробки інформації з обліку розрахунків з оплати
праці та заробітної плати дозволяють комплексно вирішувати всі завдання,
поставлені перед даною частиною обліку, та видавати інформацію,
необхідну для використання в процесі судово-бухгалтерської експертизи.

Контроль розрахунку

загальних сум заробітної плати по кожній платіжній відомості Р411 ( Р413

Контроль розрахунку

сум нарахованої заробітної плати по кожній платіжній відомості Р424

А4124

Е42

Д401 ( Д403

Д401 ( Д403

А4225

Е4 ( Е41

А4326

Контроль

відповідності виданої заробітної плати розрахунковим відомостям Р435

Е43

Д401 ( Д403

1

2

3

Суттєво!

У сучасних умовах господарювання широкого застосування набуло
використання ПЕОМ, яке дещо полегшило проведення судово-бухгалтерської
експертизи.

Складання та надання висновку експертом-бухгалтером є, як правило,
завершальною стадією його роботи щодо проведення судово-бухгалтерської
експертизи як у процесі попереднього слідства, так і в суді.

7. Чіткість

6. Стислість

5. Логічність та послідовність викладення

4. Наукова обґрунтованість

3. Повнота

2. Об’єктивність

1. Відповідність процесуальним вимогам

Висновок експерта-бухгалтера (як і будь-якого експерта)

має задовольняти низку вимог, найголовнішими з яких є:

1. Вступна

Структура висновку експерта

3. Висновки дослідження

2. Досліджу-вальна

А також

додатки

Висновки експерта-бухгалтера мають бути чітко викладені у формі
відповідей на поставлені запитання у тій послідовності, у котрій вони
сформульовані у вступній частині

Процес дослідження, методи та способи дослідження (кожному питанню, яке
вирішує експерт, має відповідати певний розділ дослідної частини
висновку). Відповідно до п. 34 Інструкції № 53/5, якщо кілька питань
тісно взаємозв’язані, хід їх вирішення може описуватися в одному розділі

Назва, номер, вид експертизи (первинна, додаткова, повторна, комісійна).
Найменування органу, що призначив експертизу, підстава. Відомості про
експерта (експертів). Дати надходження матеріалів на експертизу і
підписання висновку. Перелік матеріалів, що надійшли на експертизу.
Клопотання про надання додаткових матеріалів. Обставини справи, що мають
істотне значення. Питання, які має вирішити експерт. Попередження
експерта про кримінальну відповідальність згідно з вимогами ст. 384 КК
України за надання завідомо неправдивого висновку

Висновки

дослідження

Досліджувальна

частина

Вступна

частина

Висновки судово-бухгалтерської

експертизи

Суттєво!

Незалежність судового експерта та правильність його висновку
забезпечують:

( процесуальний порядок призначення судового експерта;

( заборона під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися
будь-кому в проведення судової експертизи;

( існування установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання
та попереднього слідства;

( створення необхідних умов для діяльності судового експерта, його
матеріальне і соціальне забезпечення;

( кримінальна відповідальність судового експерта за надання свідомо
неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання
покладених на нього обов’язків;

( можливість призначення повторної судової експертизи;

( присутність учасників процесу в передбачених законом випадках під час
проведення судової експертизи.

Процес оцінки експертного висновку

1. Перевірка дотримання вимог законодавства у разі призначення
експертизи

8. Оцінка наукової обґрунтованості експертної методики і правомірності
її застосування у даній конкретній справі.

7. Виявлення можливих помилок, неточностей і суперечностей, котрі можуть
мати місце у висновку

6. Оцінка зв’язку висновків експерта з іншими джерелами доказів

5. Установлення логічної обґрунтованості результатів експертного
дослідження за допомогою аналізу проміжних результатів

4. Визначення коректності посилань на нормативно-правові акти й
інструктивні матеріали

3. Перевірка і оцінка повноти висновку

2. Перевірка автентичності* та достатності наявних даних для проведення
експертного дослідження і надання висновку

Суттєво!

Оцінку висновку експерта здійснює слідчий (суд). Процес оцінювання
доказів, у тому числі і висновку експертизи як доказу, регламентовані
Кримінально-процесуальним та Цивільно-процесуальним кодексами, які
визначають єдині принципи оцінки доказів та їх джерел. За оцінки
висновку слідчим (судом) проводиться зіставлення дослідної частини
висновку з підсумками та перевіряється, наскільки висновки відповідають
проведеному дослідженню. Слідчий (суд) у оцінці висновку
експерта-бухгалтера встановлює відповідність результатів експертизи
процесуальним нормам та науковому обґрунтуванню їх як доказів з
розслідуваної справи.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020