Куколевська Ж.Д. 2004 - Правовi основи мiсцевого самоврядування (книга)

Куколевська Ж.Д. 2004 – Правовi основи мiсцевого самоврядування

ВСТУП

Метою спецкурсу «Правові основи місцевого самоврядування» є поглиблене
вивчення студентами законодавства про місцеве самоврядування,
повноваження його органів, порядку управління власністю самоврядних
одиниць, відповідальності органів та їхніх посадових осіб, а також інших
важливих аспектів, що стосуються організації та діяльності місцевого
самоврядування.

Необхідність введення даного спецкурсу обумовлено прий-

няттям Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні», вступом України до Ради Європи на умовах відповідності
українського законодавства в цій сфері положенням Європейської Хартії
про місцеве самоврядування, а також незначною кількістю годин, що
відводилися на ознайомлення з такою важливою темою в курсі
«Конституційне право України».

Завершується вивчення спецкурсу заліком. Вивчаючи дисципліну, студенти
орієнтуються на джерела, які названо у методичному посібнику, та
вивчають літературу.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні ознайомитися зі станом
основних проблем науки про місцеве самоврядування; із положеннями
основних міжнародно-правових актів щодо організації та діяльності
органів місцевого самоврядування; із системою органів місцевого
самоврядування в Україні та їхньою компетенцію; із правовим статусом
місцевих рад різних рівнів; із порядком організації та проведення
виборів депутатів місцевих рад та ін., а також уміти тлумачити чинне
законодавство про місцеве самоврядування; правильно застосовувати норми
Конституції та інші нормативно-правові акти; використовувати знання про
систему органів місцевого самоврядування для вирішення професійних
завдань.

Навчальний посібник включає:

типову програму;

блок навчально-методичного забезпечення до кожної теми курсу «Правові
основи місцевого самоврядування в Україні»;

методичні поради (вказівки) до вивчення кожної теми;

плани семінарських, практичних занять;

термінологічний словник ключових понять;

навчальні завдання;

завдання для перевірки знань;

завдання для блочно-модульного контролю;

тематики контрольних і курсових робіт;

критерії оцінювання знань студентів із дисципліни;

рекомендовану літературу.

ПРОГРАМА

із дисципліни «Місцеве самоврядування

та його правове регулювання»

Лекції: 8 год

Індивідуальна робота: 16 год

Самостійна робота: 30 год

Усього: 54 год

№ п/п Тема Кількість годин, із них

Лекції Індивідуальна робота Самостійна робота

1 Загальна характеристика місцевого самоврядування (2 год) 1 1 2

2 Способи реалізації місцевого самоврядування 1 1 2

3 Рада — представницький орган місцевого самоврядування 1 1 2

4 Організація роботи сільських, селищних, міських рад

1 2

5 Правовий статус депутата ради

1 2

6 Виконавчі органи місцевого самоврядування 1 1 2

7 Правовий статус сільського, селищного, міського голови

1 2

8 Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування

1 2

9 Правове положення районних і обласних рад та голів районних і обласних
рад

1 2

10 Матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування

1 2

Закінчення табл.

№ п/п Тема Кількість годин, із них

Лекції Індивідуальна робота Самостійна робота

11 Місцевий референдум

1 2

12 Вибори до місцевих рад та вибори сільських, селищних, міських голів 1
1 2

13 Особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві 1 1 1

14 Гарантії місцевого самоврядування

1 1

15 Відповідальність органів місцевого самоврядування та його посадових
осіб 1 1 2

16 Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з іншими суб’єктами
права 1 1 2

Усього 8 16 30

ТИПОВА ПРОГРАМА

Тема 1. Загальна характеристика

місцевого самоврядування

Історія розвитку місцевого самоврядування. Поняття та ознаки місцевого
самоврядування. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні.
Законодавство про місцеве самоврядування. Система місцевого
самоврядування. Територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого
самоврядування. Статут

територіальної громади та порядок його реєстрації. Шляхи розвитку
місцевого самоврядування в Україні.

Тема 2. Способи реалізації місцевого самоврядування

Необхідність реалізації місцевого самоврядування. Загальні збори.
Громадські слухання. Місцеві ініціативи. Самоорганізація громадян.
Дострокове припинення повноважень органів самоорганізації населення.
Форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування. Порядок
реєстрації добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування.

Тема 3. Рада — представницький орган

місцевого самоврядування

Поняття ради. Порядок формування сільських, селищних, міських, районних
у місті рад. Повноваження сільських, селищних, міських, районних у місті
рад. Припинення повноважень сіль-

ських, селищних, міських, районних у місті рад.

Тема 4. Організація роботи сільських,

селищних, міських рад

Порядок проведення сесії ради. Постійні комісії ради. Порядок проведення
засідань постійної комісії ради. Тимчасові контрольні комісії ради.

Тема 5. Правовий статус депутата ради

Правовий статус депутата місцевої ради. Права депутата ради. Обов’язки
депутата ради. Діяльність депутата у виборчому окрузі. Гарантії депутата
ради. Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради.

Тема 6. Виконавчі органи місцевого самоврядування

Правове становище виконавчих органів сільської, селищної, міської,
районної у місті ради. Види виконавчих органів сіль-

ської, селищної, міської, районної у місті ради. Повноваження виконавчих
органів сільської, селищної, міської, районної у місті ради. Припинення
діяльності виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у
місті ради.

Тема 7. Правовий статус сільського, селищного,

міського голови

Поняття посадової особи місцевого самоврядування. Особливості правового
статусу сільського, селищного, міського голови. Повноваження сільського,
селищного, міського голови. Підстави припинення повноваження сільського,
селищного, міського голови. Правовий механізм припинення повноважень
сільського, селищного, міського голови.

Тема 8. Правовий статус посадових осіб

місцевого самоврядування

Правовий статус посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Правовий статус заступника сільського, селищного, міського голови.
Правовий статус секретаря ради.

Тема 9. Правове положення районних

і обласних рад та голів районних і обласних рад

Поняття районних та обласних рад. Повноваження районних і обласних рад.
Виконавчі органи районних та обласних рад. Правове становище районних і
обласних рад. Взаємовідносини районних та обласних рад із місцевими
державними адміністраціями. Повноваження, що можуть бути делеговані
місцевим державним адміністраціям. Правовий статус голів районних та
обласних рад. Правовий статус заступників голів районних і обласних рад.

Тема 10. Матеріальна та фінансова основи

місцевого самоврядування

Матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування. Місцевий
бюджет. Порядок формування дохідної частини місцевого бюджету. Видаткова
частина місцевого бюджету. Позабюджетні та вільні бюджетні кошти. Участь
у фінансово-кредитних відносинах. Особливості бюджету міста Києва.
Комунальна власність територіальної громади. Спільна комунальна
власність територіальної громади. Порядок передачі державного майна в
комунальну власність.

Тема 11. Місцевий референдум

Поняття та предмет місцевого референдуму. Утворення та реєстрація
ініціативних груп місцевого референдуму. Порядок проведення місцевого
референдуму. Результати місцевого референдуму. Консультативний
референдум. Опитування громадської думки.

Тема 12. Вибори до місцевих рад та вибори сільських,

селищних, міських голів

Право громадян України брати участь у місцевих виборах. Право та порядок
висування кандидатів на місцевих виборах. Довірені особи кандидата.
Уповноважені особи місцевих осередків політичних партій (блоків),
громадських організацій. Правове положення територіальної виборчої
комісії з проведення місцевих виборів. Дільничні виборчі комісії з
проведення місцевих виборів. Порядок проведення місцевих виборів.
Особливості виборів сільського, селищного, міського голови. Установлення
результатів місцевих виборів територіальною виборчою комісією.
Відповідальність за порушення виборчого законодавства посадових осіб і
громадян. Види порушень виборчого законодавства посадових осіб і
громадян. Порядок оскарження результатів місцевих виборів територіальною
виборчою комісією.

Тема 13. Особливості здійснення місцевого

самоврядування в місті Києві

Столичні функції міста Києва. Форми здійснення місцевого самоврядування
в місті Києві. Виконавчі органи місцевого самоврядування в місті Києві.
Особливості правового статусу Київ-

ського міського голови та інших посадових осіб. Правовий статус
посадових осіб місцевого самоврядування в місті Києві. Матері-

альна основа місцевого самоврядування в місті Києві. Особливості
взаємодії органів місцевого самоврядування в місті Києві з іншими
органами влади, підприємствами установами та організаціями.

Тема 14. Гарантії місцевого самоврядування

Гарантії місцевого самоврядування, його органів і посадових осіб. Акти
та законні вимоги органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Тема 15. Відповідальність органів місцевого

самоврядування та його посадових осіб

Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідальність перед органами та посадовими особами місцевого
самоврядування.

Тема 16. Взаємовідносини органів місцевого

самоврядування з іншими суб’єктами права

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з органами державної
виконавчої влади. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з
підприємствами, що належать до кому-

нальної власності. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з
підприємствами, що не належать до комунальної власності.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИВЧЕННЯ КОЖНОЇ ТЕМИ

Тема 1. Загальна характеристика місцевого

самоврядування

Місцеве самоврядування — одна з давніх традицій Україн-

ської держави. Особливе геополітичне положення України стало причиною
того, що державотворчі процеси в країні мали як національні витоки, так
і зазнали впливу західної та східної політичних культур.

Історія місцевого самоврядування в Україні бере початок із часів
існування у слов’янських народів територіально-сусідської общини. Її
поява передувала утворенню держави.

Вивчаючи означене питання, студенти мають звернути увагу на те, що на
основі звичаєвого права розвивалися регіональна, міська та сільська
форми самоврядування в Київській Русі.

Студентам слід звернути особливу увагу на період становлення
Магдебурзького права, яке запроваджується в українських містах із XIII
століття.

Батьківщина Магдебурзького права — Німеччина, м. Магдебург, де вперше
було застосовано його принципи. Суть Магдебурзького права полягала в
увільненні міського населення від юрисдикції урядової адміністрації та
наданні місту самоуправи на корпоративній основі. Магдебурзьке право
створило нову юридичну основу для розвитку місцевого самоврядування в
Україні.

Грамоти про самоврядування на українських землях проголошували три
основні принципи:

відміну звичаїв литовського, польського, руського права, що діяли
раніше;

скасування влади й суду державців стосовно міщан;

утворення органу самоврядування — ради, що обиралася міщанами.

Саме поняття «самоврядування» вперше вживається в 1808 р. міністром
Пруссії бароном фон Штейном у законі про статути міст, у якому
територіальна громада міста визначалася як політична одиниця.

Термін «місцеве самоврядування» було введено прусським юристом Рудольфом
Гнейстом у середині ХІХ ст., і вживався він у значенні здійснення
управління, за якого територіальна громада матиме право й можливість
самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах закону та поза
втручанням центральних і місцевих державних органів.

Слід звернути увагу на те, що законодавче закріплення в Україні термін
«місцеве самоврядування» отримав у Законі УРСР «Про місцеві Ради
народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» в редакції
07.12.90 р., де статтею 1 місцеве самоврядування в Україні визначалося
як територіальна самоорганізація громадян для самостійного вирішення
безпосередньо або через органи, які вони обирають, усіх питань місцевого
життя в межах Конституції України, законів України та власної
фінансово-економічної бази.

Нова редакція Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,
ухвалена Верховною Радою України 12.06.1997 р., вивела інститут
місцевого самоврядування на реально демократичний рівень, зміцнивши тим
самим позиції місцевого самоврядування в Україні.

Стаття 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає
місцеве самоврядування в Україні як гарантоване державою право та
реальну здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного
об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста —
самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого
самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції
та законів України.

Ознаки місцевого самоврядування:

гарантованість із боку держави;

реальна здатність вирішувати питання місцевого значення;

самостійність органів місцевого самоврядування;

відповідальність.

Самостійність органів місцевого самоврядування можна поділити на:

правову (наявність власних виключних та делегованих повноважень, які не
повинні дублюватися в цій сфері іншими органами);

фінансову (наявність власних фінансових та матеріальних ресурсів, якими
самостійно розпоряджаються органи місцевого самоврядування, виконуючи
свої функції);

організаційну (можливість самостійного визначення внутрішньої структури
органів місцевого самоврядування, самостійне формування інструментів
управління в межах, визначених законом).

Очевидним недоліком поняття місцевого самоврядування, визначеного
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 12.06.1997
р., є відсутність у формулюванні такої ознаки, як мета здійснення
місцевого самоврядування. Такою метою, на думку деяких науковців, є
інтереси територіальної громади.

Принципи, на яких ґрунтується місцеве самоврядування, можна поділити на
дві групи:

1) загальні:

народовладдя;

законності;

гласності;

колегіальності;

2) спеціальні:

поєднання місцевих і державних інтересів;

виборності;

правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах
повноважень, визначених цим та іншими законами;

підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їхніх
органів і посадових осіб;

державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

судового захисту прав місцевого самоврядування.

На конституційному рівні термін «місцеве самоврядування» в Україні було
застосовано в Конституції Української Народної Республіки (Статуті про
державний устрій, права і вільності УНР), розробленій 09.01.1918 р.
Українською Центральною Радою.

Необхідно також приділити увагу системі органів місцевого самоврядування
УРСР і звернути увагу на те, що в ній був відсутнім основний і первинний
елемент місцевого самоврядування — територіальна громада.

Саме поняття «місцеве самоврядування» вживається в Конституції 1978 р.
лише в 1990 р. і у зв’язку з прийняттям закону «Про місцеві Ради
народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» та внесеними
на той час змінами й доповненнями до Конституції.

Із прийняттям Конституції України 28 червня 1996 р. вперше в історії
України вищим законодавчим актом дається визначення поняття місцеве
самоврядування. Стаття 140 Конституції України регламентує, що «місцеве
самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи
добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища
та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах
Конституції і законів України».

Також уперше в Україні на законодавчому рівні вводиться поняття
«територіальна громада».

Конституцією України визначається, що місцеве самоврядування
здійснюється територіальною громадою в порядку, передбаченому законом,
як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські,
селищні, міські ради та їхні виконавчі органи.

Із прийняттям Конституції України в 1996 р. починається новий етап
реформування місцевої влади в Україні, а також відлік функціонування
місцевого самоврядування в якісно новій формі на демократичних засадах.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні» територіальна громада — жителі, об’єднані постійним проживанням
у межах села, селища, міста, що є самостійними
адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання
жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

За Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» система
місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси
територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні», «з метою врахування історичних, національно-культурних,
соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого
самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі
Конституції України та в межах закону може прийняти статут
територіальної громади села, селища, міста».

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
предметом регулювання через статут територіальної громади може бути:

порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання;

порядок унесення місцевої ініціативи на розгляд представницького органу
місцевого самоврядування;

порядок організації громадських слухань;

порядок оприлюднення рішення ради, прийнятого з питання, винесеного на
її розгляд за місцевою ініціативою;

інші питання відповідно до законодавства України.

Тема 2. Способи реалізації місцевого

самоврядування

До способів реалізації місцевого самоврядування належать:

місцевий референдум (форма вирішення територіальною громадою питань
місцевого значення шляхом прямого волевиявлення). Предметом місцевого
референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України
та законами до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум
не можуть бути винесеними питання, віднесені законом до відання органів
державної влади. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є
обов’язковими для виконання на відповідній території. Порядок
призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань,
що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про
референдуми;

громадські слухання (право зустрічатися з депутатами відповідної ради та
посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени
територіальної громади заслуховують їх і можуть порушувати питання та
вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до
відання місцевого самоврядування). Громадські слухання проводяться не
рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами
громадських слухань, підлягають обов’язковому розглядові органами
місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань
визначається статутом територіальної громади;

загальні збори громадян за місцем проживання (зібрання всіх чи частини
жителів села/сіл, селища, міста для вирішення питань місцевого значення;
форма безпосередньої участі членів територіальної громади у вирішенні
питань місцевого значення). Рішення загальних зборів громадян
ураховуються органами місцевого самоврядування в їхній діяльності.
Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання
визначається законом і статутом територіальної громади;

місцеві ініціативи (право членів територіальної громади ініціювати
розгляд у раді питань, віднесених до відання місцевого самоврядування).
Порядок винесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається
представницьким органом місцевого самоврядування або статутом
територіальної громади. Місцева ініціатива, винесена на розгляд ради у
встановленому порядку, підлягає обов’язковому розглядові на відкритому
засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої
ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, винесеного на її розгляд
за місцевою ініціативою, оприлюднюється в порядку, передбаченому
представницьким органом місцевого самоврядування або статутом
територіальної громади;

консультативні референдуми (дорадче опитування членів територіальної
громади з метою виявлення волі громадян під час вирішення важливих
питань місцевого значення). Результати дорадчого опитування
розглядаються та враховуються у прийнятті рішень відповідними державними
органами. Якщо проекти рішень місцевої Ради народних депутатів не
відповідають результатам відповідного місцевого дорадчого опитування,
такі закони, рішення можуть бути прийнятими лише більшістю не менш як
дві третини від загальної кількості депутатів відповідної місцевої Ради
народних депутатів.

Із метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та
інтересів територіальних громад органи місцевого самоврядування можуть
об’єднуватися в асоціації та інші форми добровільних об’єднань. Такі
добровільні об’єднання підлягають реєстрації в органах Міністерства
юстиції України відповідно до вимог чинного законодавства.

Органи місцевого самоврядування та їхні асоціації можуть входити до
відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об’єднань органів
місцевого самоврядування.

Мета створення таких об’єднань — сприяння розвиткові місцевого
самоврядування, надання методичної та інформаційної допомоги, обмін
досвідом здійснення місцевого самоврядування, проведення конференцій,
семінарів тощо.

Порядок реєстрації добровільних об’єднань органів місцевого
самоврядування здійснюється відповідно до Положення про реєстрацію
асоціацій та інших добровільних об’єднань органів місцевого
самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
16 лютого 1998 р. № 175.

Відповідно до цього положення для реєстрації добровільного об’єднання до
органу, що її здійснює, подаються такі документи:

1) заява про реєстрацію, підписана уповноваженим представником
засновників добровільного об’єднання за встановленою формою;

2) протокол установчого з’їзду (конференції) або загальних зборів
засновників добровільного об’єднання, на яких прийнято рішення про
створення добровільного об’єднання, а також за-

тверджено його статут (положення) та призначено уповноваженого
представника засновників для реєстрації добровільного об’єднання;

3) статут (положення) добровільного об’єднання у двох примірниках;

4) рішення всіх органів місцевого самоврядування про виступ засновниками
добровільного об’єднання;

5) підтвердження юридичної адреси добровільного об’єднання;

6) відомості про склад керівного органу добровільного об’єднання (із
зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця
проживання, займаної в добровільному об’єднанні посади, місця основної
роботи);

7) документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору.

За результатами розгляду заяви приймається одне з таких рішень:

про реєстрацію добровільного об’єднання;

про відмову в реєстрації добровільного об’єднання;

про залишення заяви без розгляду.

Тема 3. Рада — представницький орган

місцевого самоврядування

Представницький орган місцевого самоврядування — виборний орган (рада),
який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом
представляти інтереси територіальної громади та приймати від її імені
рішення.

Представницькі органи місцевого самоврядування діють за принципом
розподілу повноважень у порядку та межах, визначених законами України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що
представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їхнього
імені та в їхніх інтересах функції та повноваження місцевого
самоврядування, визначені Конституцією України та законами України.

Порядок формування й організація діяльності рад визначаються
Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами
територіальних громад.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належать:

1) питання організації та діяльності органів місцевого самоврядування та
створених ними суб’єктів (питання внутрішньої компетенції):

затвердження регламенту ради;

утворення й ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та
зміна їхнього складу, обрання голів комісій;

затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його
виконання;

заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними
доручень ради;

прийняття рішень про дострокове припинення повноважень депутата ради в
порядку, передбаченому законом;

утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності,
затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого
комітету та його розпуск;

заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення та
звільнення їхніх керівників;

2) питання формування та використання земельних, фінансових і
матеріальних ресурсів:

вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження
звіту про виконання відповідного бюджету;

установлення місцевих податків і зборів та розмірів їхніх ставок у
межах, визначених законом;

утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів,
затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про використання
зазначених коштів;

3) питання реалізації зовнішніх повноважень органів місцевого
самоврядування:

прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського,
селищного, міського голови у випадках, передбачених законодавством;

обрання за пропозицією сільського, селищного, міського голови на посаду
та звільнення з посади секретаря ради;

затвердження статуту територіальної громади;

прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення
окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а
також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів,
необхідних для їх здійснення.

Тема 4. Організація роботи сільських,

селищних, міських рад

Рада як представницький орган місцевого самоврядування проводить свою
роботу сесійно. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше
одного разу на квартал.

Студентам слід звернути увагу на те, що в редакції Закону «Про місцеві
ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування»
скликання сесії ради було обов’язковим не менше ніж двічі на рік.
Виходячи з цього, можна зробити висновок, що порівняно часте проведення
сесії ради посилює контроль за діяльністю як депутатського корпусу, так
і виконавчих органів відповідної ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть уноситися:

сільським, селищним, міським головою;

постійними комісіями;

депутатами;

виконавчим комітетом ради;

головою місцевої державної адміністрації;

головою районної, обласної ради;

загальними зборами громадян.

Згідно зі статтею 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її
депутатів, для вивчення, попереднього розгляду й підготовки питань, які
належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради,
її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її
повноважень, є підзвітними раді та відповідальними перед нею.

До складу постійних комісій не можуть бути обраними сіль-

ський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської
ради, голова районної в місті (у разі її створення), районної, обласної
ради, їхні заступники.

Тимчасові контрольні комісії:

здійснюють свою діяльність у формі засідань, які проводяться, як
правило, закрито;

залучають до участі в її роботі спеціалістів, експертів та інших осіб,
які, як і члени комісії — депутати, не повинні розголошувати інформацію,
яка стала їм відома у зв’язку з її роботою;

подають звіти й пропозиції на розгляд ради.

Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту
прийняття радою остаточного рішення про результати роботи цієї комісії,
а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію.

Тема 5. Правовий статус депутата ради

Депутат сільської, селищної, міської, районної в місті, районної,
обласної ради є представником інтересів територіальної громади села,
селища, міста чи їхніх громад, який відповідно до Конституції України та
Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських,
селищних, міських голів» обирається на основі загального, рівного,
прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири
роки.

Студентам слід звернути увагу на положення статті 8, яка містить норми
депутатської етики. Згадана стаття вперше на законодавчому рівні
закріплює правила депутатської етики стосовно депутатів місцевих рад.

Уперше в історії українського законодавства Законом України «Про статус
депутатів місцевих рад» закріплено випадки та порядок дострокового
припинення повноважень депутата місцевої ради як за рішенням відповідної
ради, так і без прийняття її рішення.

Повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково без
прийняття рішення відповідної ради у разі та за умови наявності підстав,
засвідчених офіційними документами.

Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також
за рішенням відповідної ради у зв’язку з:

набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його
засуджено до покарання, не пов’язаним із позбавленням волі;

особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських
повноважень.

Тема 6. Виконавчі органи місцевого самоврядування

Стаття 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування
здійснюється територіальною громадою в порядку, установленому законом,
як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські,
селищні, міські ради та їхні виконавчі органи.

Виконавчі органи рад — це органи, які відповідно до Конституції України
та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» створюються
сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх
створення) радами на період діяльності ради відповідного скликання для
здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у
межах, визначених законами. Виконавчі органи сільських, селищних,
міських, районних у містах рад є підконтрольними та підзвітними
відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень
органів виконавчої влади — також підконтрольними відповідним органам
виконавчої влади.

Виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної в місті ради
є:

виконавчий комітет ради;

відділи;

управління;

інші виконавчі органи.

Повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у
місті ради поділяються на власні (самоврядні) та делеговані.

Повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на групи за
сферами діяльності:

повноваження у сфері соціально-економічного та культурного розвитку,
планування і обліку;

повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін;

повноваження щодо управління комунальною власністю;

повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового,
торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту та
зв’язку;

повноваження в галузі будівництва;

повноваження у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури та
спорту;

повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони
навколишнього природного середовища;

повноваження у сфері соціального захисту населення;

повноваження в галузі зовнішньоекономічної діяльності;

повноваження в галузі оборонної роботи;

повноваження щодо вирішення питань адміністративно-територіального
устрою;

повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав,
свобод і законних інтересів громадян;

повноваження щодо відзначення державними нагородами України;

інші повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
(наприклад: стаття 14 Закону України «Про освіту», стаття 21 Закону
України «Про основи містобудування», стаття 5 Закону України «Про захист
населення від інфекційних хвороб», стаття 13 Закону України «Про питну
воду та питне водопостачання», стаття 19 Закону України «Про дошкільну
освіту» та ін.)

Тема 7. Правовий статус сільського,

селищного, міського голови

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою
територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну
територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною
територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого
права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку,
визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Сільський, селищний, міський голова забезпечує виконання в межах,
наданих законом, повноважень органів виконавчої влади на відповідній
території, додержання Конституції та законів України, виконання актів
Президента України та відповідних органів виконавчої влади, очолює
виконавчий комітет відповідної ради, головує на його засіданнях та на
засіданнях ради, організує в межах, визначених законодавством, роботу
відповідної ради та її виконавчого комітету, здійснює інші повноваження
відповідно до законодавства України.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за
здійснення наданих йому законом повноважень, при їх здійсненні він є
підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною
громадою, відповідальним — перед відповідною радою.

Повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються
достроково припиненими в разі:

його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним
повноважень голови;

припинення його громадянства;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою
роботою (діяльністю), установлених законодавством;

визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення
померлим;

його смерті;

порушення ним Конституції або законів України, прав і свобод громадян, а
також незабезпечення виконання наданих

йому повноважень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються з дня
прийняття місцевим референдумом або відпо-

відною радою рішення про це, а в разі призначення Верховною Радою
України позачергових виборів сільського, селищного, міського голови — у
день обрання головою іншої особи.

Тема 8. Правовий статус посадових осіб

місцевого самоврядування

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах
місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо
здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій
і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Посадами в органах місцевого самоврядування є:

виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;

виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною
радою;

посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою,
головою районної, районної в місті, обласної ради на конкурсній основі
чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Служба в органах місцевого самоврядування припиняється у разі:

відмови посадової особи місцевого самоврядування від складання Присяги;

порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого
самоврядування;

неподання посадовою особою місцевого самоврядування відомостей або
подання неправдивих відомостей щодо її доходів у встановлений термін;

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на
службі, чи недотримання вимог, пов’язаних із проходженням служби в
органах місцевого самоврядування;

досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку
перебування на службі в органах місцевого самоврядування;

у випадках, передбачених кодексом законів про працю.

Секретар сільської, селищної, міської ради обирається на посаду та
звільняється з неї за пропозицією сільського, селищного, міського
голови.

Секретар сільської, селищної, міської ради є посадовою особою в органах
місцевого самоврядування та працює в раді на постійній основі.

Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради регламентуються
статтею 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути
достроково припиненими за рішенням відповідної ради.

Тема 9. Правове положення районних

і обласних рад та голів районних і обласних рад

Районні та обласні ради — це органи місцевого самоврядування, що
представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст
у межах повноважень, визначених Конститу-

цією України, законами, а також повноважень, переданих їм сільськими,
селищними, міськими радами.

Районні та обласні ради складаються з депутатів, які обираються
населенням відповідної території на основі загального, рівного та
прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Районна, обласна рада вважається правомочною за умови обрання не менше
ніж двох третин депутатів від загального складу ради та обирається
строком на чотири роки.

Президія (колегія) ради є дорадчим органом ради, який по-

передньо готує узгоджені пропозиції та рекомендації з питань, що їх
передбачається внести на розгляд ради, та може приймати рішення, які
мають дорадчий характер.

Виконавчий апарат ради утворюється відповідною радою, ним здійснюється
організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне
забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню
відповідною радою взаємодії та зв’язків із територіальними громадами,
місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами
місцевого самоврядування. Структура й чисельність, витрати на утримання
виконавчого апарату ради встановлюються радою за поданням її голови.
Очолює апарат голова ради.

Стаття 34 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»
регламентує, що делегування районними, обласними радами повноважень
місцевим державним адміністраціям супроводжується передачею фінансових,
матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення.
Місцеві державні адміністрації є підзвітними та підконтрольними
відповідним радам у частині делегованих повноважень.

Стаття 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає
перелік повноважень районних, обласних рад, які можуть бути делегованими
місцевим державним адміністраціям. Наявність делегованих повноважень
обумовлена відсутністю в районних, обласних рад власних виконавчих
органів.

Голова районної, обласної, районної в місті (у разі її створення) ради,
заступник голови районної, обласної, районної (у разі її створення) ради
обирається відповідною радою з числа її депутатів у межах строку
повноважень ради таємним голосуванням. Голова районної, обласної,
районної в місті ради здійснює повноваження відповідно до Закону України
«Про місцеве самоврядування в Україні».

Заступник голови ради в разі відсутності голови ради або неможливості
виконання ним своїх обов’язків з інших причин здійснює повноваження
голови відповідної ради.

Тема 10. Матеріальна та фінансова основи

місцевого самоврядування

Одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є здійснення його
на базі правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності
в межах повноважень, визначених законом.

Матеріальною та фінансовою основами місцевого самоврядування є:

рухоме й нерухоме майно;

доходи місцевих бюджетів;

позабюджетні цільові (у тому числі валютні), інші кошти;

земля, природні ресурси;

підприємства, установи та організації комунальної власності;

комунальні банки, комунальні страхові товариства, кому-

нальні пенсійні фонди;

частка в майні підприємств;

житловий фонд;

нежитлові приміщення;

заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального
обслуговування;

інше майно;

майнові права;

рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти
права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження;

об’єкти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст,
районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних
громад мають право здійснювати правомочності щодо володіння,
користування та розпоряджання об’єктами права комунальної власності.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта
комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Місцевий бюджет — план утворення й використання фінансових ресурсів,
необхідних для забезпечення функцій і повноважень місцевого
самоврядування.

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у
містах самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні
місцеві бюджети відповідно до вимог законодавства України.

Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку.

У дохідній та видатковій частинах місцевого бюджету окремо виділяються
доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні
для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів
виконавчої влади.

Втручання державних органів у процес складання, затвердження й виконання
місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених
законами.

Органи місцевого самоврядування можуть мати позабюджетні цільові (у тому
числі валютні) кошти, які перебувають на спеці-

альних рахунках в установах банків.

Місто Київ як столиця України має особливий статус, оскільки, крім
звичайних функцій, притаманних будь-якому місту, виконує також особливі
функції — столичні, перелік яких містить стаття 4 Закону України «Про
столицю України — місто-герой Київ».

Особливості бюджету міста Києва полягають у тому, що Законом України від
15 січня 1999 р. «Про столицю України — місто-герой Київ» передбачено
джерела та порядок формування доходів бюджету міста Києва, а також
констатується заборона передачі коштів із бюджету міста Києва до
Державного бюджету України у вигляді перевищення доходів над видатками
та інших внесків під час затвердження Державного бюджету України на
відповідний рік.

Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо
або через органи місцевого самоврядування можуть об’єднувати на
договірних засадах на праві спільної власності об’єкти права комунальної
власності, кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або
для спільного фінансування чи утримання комунальних підприємств, установ
та організацій і створювати для цього відповідні органи та служби.

Спільна власність територіальних громад, що також є складовою
матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування, перебуває в
управлінні районних і обласних рад.

Порядок передачі державного майна в комунальну власність визначається
Законом України від 3 березня 1998 р. «Про передачу об’єктів права
державної та комунальної власності».

Передача об’єктів із державної в комунальну власність територіальних
громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності
згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад,
якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних
громад сіл, селищ, міст — за наявності згоди районних або обласних рад,
якщо інше не передбачено законом.

Безоплатно можуть передаватися також інші об’єкти права державної
власності, визначені законом, якщо такі об’єкти не менше двох разів
пропонувалися до продажу конкурентними способами приватизації, але їх не
було реалізовано.

Тема 11. Місцевий референдум

Референдум — це спосіб прийняття громадянами України через голосування
законів України, інших рішень із важливих питань загальнодержавного й
місцевого значення.

Предметом місцевого референдуму може бути:

прийняття, зміна або скасування рішень із питань, віднесених
законодавством України до відання місцевого самоврядування відповідних
адміністративно-територіальних одиниць;

прийняття рішень, які визначають зміст рішень місцевих рад та їхніх
виконавчих органів;

питання, віднесене законодавством України до відання місцевого
самоврядування відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

питання дострокового припинення повноважень відповідної ради та її
голови.

Виключно місцевими референдумами у відповідних
адміністративно-територіальних одиницях вирішуються питання:

про найменування або перейменування сіл, селищ, міст, районів, областей;

питання про об’єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних
одиниць, які мають спільний адміністративний центр;

питання про зміну базового рівня місцевого самоврядування в сільських
районах;

питання про реорганізацію або ліквідацію комунальних дошкільних
навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених
колишніми сільськогосподарськими колективними та державними
господарствами.

На місцеві референдуми не виносяться питання про:

скасування законних рішень вищих органів державної влади й
самоврядування;

питання, віднесені до відання органів суду та прокуратури;

питання, пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових
осіб, що належать до компетенції відповідної місцевої ради та її
виконавчих органів.

Стадії проведення референдуму:

Призначення референдумів.

Утворення ініціативних груп референдумів.

Реєстрація ініціативних груп.

Прийняття рішення з питання проведення референдуму.

Створення дільниць для голосування.

Створення комісій із референдуму та їх функціонування.

Організація голосування.

Проведення голосування.

Підрахунок голосів.

Установлення результатів референдуму. Повторні референдуми.

Опублікування та введення в дію рішень, прийнятих референдумом.

Тема 12. Вибори до місцевих рад та вибори сільських,

селищних, міських голів

Право висування кандидатів у депутати місцевих рад та кандидатів на
посаду сільського, селищного, міського голови мають громадяни України,
які володіють виборчим правом і яке реалізується ними через:

самовисування;

висування на зборах виборців за місцем їх проживання, трудової
діяльності або навчання;

місцеві осередки політичних партій, виборчі об’єднання місцевих
осередків політичних партій — блоки, громадські організації,
легалізовані відповідно до чинного законодавства України.

Стадії проведення місцевих виборів:

Утворення виборчих округів та виборчих дільниць.

Утворення виборчих комісій.

Складання списків виборців.

Висування кандидатів.

Реєстрація кандидатів.

Реєстрація довірених осіб кандидатів та уповноважених осіб місцевих
осередків політичних партій (блоків), громадських організацій.

Проведення передвиборної агітації.

Проведення голосування.

Установлення результатів виборів.

Проведення повторних виборів.

Для організації та проведення місцевих виборів відповідно сільською,
селищною, міською, районною в місті, районною, обласною радою
утворюються виборчі комісії:

територіальні виборчі комісії (сільські, селищні, міські, районні в
містах, районні, обласні);

окружні виборчі комісії;

дільничні виборчі комісії.

Обраним по одномандатному виборчому округу вважається кандидат у
депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови, який одержав
на виборах найбільшу порівняно з іншими кандидатами кількість голосів
виборців, які взяли участь у голосуванні.

Обраними по багатомандатному виборчому округу вважаються ті кандидати,
які на виборах одержали більшу порівняно з іншими кандидатами кількість
голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Окружна (територіальна) виборча комісія може визнати вибори по виборчому
округу такими, що не відбулися, якщо у зв’язку з вибуттям усіх
зареєстрованих кандидатів або з інших причин голосування не проводилося.

Окружна (територіальна) виборча комісія може визнати вибори недійсними
по виборчому округу чи по окремих виборчих дільницях, якщо в ході їх
проведення або під час підрахунку голосів допущено порушення
законодавства про вибори, яке вплинуло на результати виборів.

Рішення, дії або бездіяльність виборчої комісії, окремих осіб, що
входять до її складу, може бути оскаржено:

місцевими осередками політичних партій (блоків);

громадськими організаціями;

зборами виборців;

трудовими колективами, які висунули кандидатів;

уповноваженими особами організацій, які висунули кандидатів;

кандидатами;

довіреними особами кандидатів;

виборцями.

Тема 13. Особливості здійснення місцевого

самоврядування в місті Києві

Місцеве самоврядування в місті Києві має специфічні, притаманні лише
йому особливості, пов’язані з його особливим статусом столиці України. У
зв’язку з цим на органи місцевого самоврядування міста Києва поряд із
загальними, передбаченими Законом України «Про місцеве самоврядування в
Україні» функціями, Законом України «Про столицю України — місто-герой
Київ» покладаються функції, реалізацію яких забезпечує держава в розрізі
життєдіяльності міста Києва як столиці.

Матеріальну та фінансову основи місцевого самоврядування в місті Києві
складають рухоме й нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти,
земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться
в її управлінні.

Основні принципи, порядок формування та використання матеріальної та
фінансової бази місцевого самоврядування, повноваження відповідних
органів у цій сфері в місті Києві визначаються Конституцією України,
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України
«Про столицю України — місто-герой Київ» та іншими законами України.

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування та органів виконавчої
влади міста Києва з центральними органами державної влади,
представництвами іноземних держав і міжнародних організацій,
підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян
будуються на договірній та податковій основах і регулюються законами
України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України —
місто-герой Київ», «Про місцеві державні адміністрації» та іншими
законами України.

Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади міста Києва
та Київської області будують свої взаємовідносини на договірних,
компенсаційних та інших, визначених чинним законодавством, засадах.

Тема 14. Гарантії місцевого самоврядування

Органи виконавчої влади, їхні посадові особи не мають права втручатися в
законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а
також вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами
України до повноважень органів і посадових осіб місцевого
самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм повноважень та в
інших випадках, передбачених законом.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися
до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої
влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та
організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження
органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним районним,
обласним радам у виконанні програм соціально-економічного й культурного
розвитку, районних, обласних бюджетів, підзвітними та підконтрольними у
частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними
радами, а також у виконанні рішень рад із цих питань.

Акти ради, голови ради (сільської, селищної, міської, районної в місті),
виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті
ради, прийняті в межах наданих їм повноважень,

є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній
території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян,
підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також
громадянами, які проживають на відповідній території. Керівники
розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств,
установ та організацій незалежно від форм власності на вимогу
відповідних органів і посадових осіб місцевого самоврядування
зобов’язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з
питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити
депутатів.

Тема 15. Відповідальність

органів місцевого самоврядування

та його посадових oсіб

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними,
підконтрольними й відповідальними перед територіальними громадами. Вони
зобов’язані інформувати населення про виконання програм
соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з
інших питань місцевого значення, звітувати перед територіальними
громадами про свою діяльність не менше ніж два рази на рік.

Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та
посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами
визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та
іншими законами.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підконтрольними
відповідним органам виконавчої влади з питань здійснення ними
делегованих повноважень органів виконавчої влади.

Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що
виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або
посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам у результаті неправомірних
рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування,
відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті
неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого
самоврядування — за рахунок їхніх власних коштів у порядку,
передбаченому законом.

Підстави, види й порядок відповідальності органів та посадових осіб
місцевого самоврядування визначаються Конституцією України та законами
України.

Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації,
а також громадяни несуть установлену законом відповідальність перед
органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню
шкоду їхніми діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання
рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у
межах наданих їм повноважень.

Тема 16. Взаємовідносини органів місцевого

самоврядування з іншими суб’єктами права

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад із
питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади є
підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є
підконтрольним відповідним органам виконавчої влади з питань здійснення
виконавчими органами відповідної ради повноважень органів виконавчої
влади.

Статтею 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
передбачено перелік повноважень районних і обласних рад, які може бути
делеговано відповідним місцевим державним адміністраціям.

Органи виконавчої влади, їхні посадові особи не мають права втручатися в
законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а
також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, Законом
України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами до
повноважень органів і посадових осіб місцевого самоврядування, крім
випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших
випадках, передбачених законом.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами
та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних
територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості,
підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами
та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних
територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на
засадах підконтрольності в межах повноважень, наданих органам місцевого
самоврядування законом.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Загальна характеристика місцевого

самоврядування

Поняття та ознаки місцевого самоврядування.

Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні.

Законодавство про місцеве самоврядування.

Територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування.

Статут територіальної громади та порядок його реєстрації.

Шляхи розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Європейська Хартія Місцевого Самоврядування (Хартію ратифіковано Законом
№ 452/97-ВР від 15.07.97).

Закон України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в
Україні» (ВВР, 1997, № 24, зі змінами, внесеними згідно з законами №
163-XIV від 06.10.98, ВВР, 1998, № 48; № 997-XIV від 16.07.99, ВВР,
1999, № 41; № 1366-XIV від 11.01.2000; з Рішенням Конституційного Суду №
1-рп/2000 від 09.02.2000).

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням
46-ти народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частини п’ятої стат-

ті 6, частини першої статті 11, частини четвертої статті 16, пунктів 3,
5, 6, 9, 10, 16 частини першої статті 26, частин третьої та четвертої
стат-

ті 41, частини шостої статті 42, статей 51, 52, 53, 54, частини
четвертої статті 61, частини першої статті 62, частин першої, шостої,
сьомої статті 63, частин четвертої, п’ятої, шостої статті 78, частин
третьої, п’ятої, сьомої статті 79, абзацу третього пункту 2 розділу V
«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні» (справа про місцеве самоврядування) від 9
лютого 2000 р. Справа № 1-5/2000.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням
47-ми народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень
статей 3 та 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних
депутатів» (справа щодо статусу депутатів рад) від 13 травня 1998 р.
Справа № 1-15/98.

Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад: Затв.
постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1150.

Указ Президента України від 22 липня 1998 р. «Про заходи щодо
впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» (зі змінами,
внесеними згідно з Указами Президента № 1000/98 від 10.09.98, № 1048/98
від 21.09.98, № 9/99 від 09.01.99, № 1588/99 від 18.12.99).

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Крючков С., Зеленицький А., Удовенко П. Історико-правові аспекти
становлення і розвитку місцевого самоврядування: Світовий та український
досвід. — К., 1998.

Владимирский-Буданов М. Обзор истории русского права. — 8-е изд. —
Ростов-на-Дону: Феникс, 1995.

Кудін С. Деякі аспекти відповідальності органів місцевого самоврядування
за «Руською Правдою» // Право України. — 2002. — № 9 — С. 134—137.

Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. — Мюнхен, 1963. — С. 127.

Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні. — К., 1997.

Біленчук П., Кравченко В., Підмогильний М. Місцеве самоврядування в
Україні (муніципальне право): Навч. посібник. — К., 2000.

Кравченко В., Пітцик М. Конституційні засади місцевого самоврядування в
Україні (основи муніципального права): Навч. посібник. — К., 2001.

Кравченко В., Кравченко Н., Лисюченко В. та ін. Місцеве самоврядування в
Україні: історія, сучасність, перспективи розвитку: Навч. посібник. —
К., 2001.

Коваленко А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі // Право
України. — 1997. — № 2 — С. 3—4.

Краснов М. А. Введение в муниципальное право. — М., 1993.

Кутафин О. Е., Фадеев В. И. Муниципальное право Российской Федерации. —
М., 1997.

Андресюк Б. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і
перспективи. — К., 1997. — С. 10.

Батанов О. Функції територіальних громад як специфічних суб’єктів //
Право України. — 1998. — № 8. — С. 21—24.

Про місцеве самоврядування — кожному // Народ і влада. — 1998. — № 2. —
С. 6.

Тема 2. Способи реалізації місцевого самоврядування

1. Необхідність реалізації місцевого самоврядування.

2. Загальні збори.

3. Громадські слухання.

4. Місцеві ініціативи.

5. Самоорганізація громадян.

6. Дострокове припинення повноважень органів самоорганізації населення.

7. Форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Закон України від 14 січня 1998 р. «Про вибори депутатів місцевих рад та
сільських, селищних, міських голів» (ВВР, 1998, № 3—4, зі змінами,
внесеними згідно з Законом № 431-XIV від 16.02.99, ВВР, 1999, № 15).

Закон України від 3 липня 1991 р. «Про всеукраїнський та місцеві
референдуми» (ВВР, 1991, № 33, зі змінами, внесеними згідно з Законом №
2481-12 від 19.06.92, ВВР, 1992, № 35, ст. 515).

Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні:
Затв. постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 р. №
3748-XII.

Положення про реєстрацію асоціацій та інших добровільних об’єднань
органів місцевого самоврядування: Затв. постановою Кабінету Міністрів
України від 16 лютого 1998 р. № 175.

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Кононенко О. Проблеми реалізації конституційного права громадян на
збори, мітинги, походи ті демонстрації // Право України. — 1998. — № 2.
— С. 48—50.

Концепція Закону України «Про органи самоорганізації населення» // Народ
і влада. — 1998. — № 2. — С. 28.

Про місцеве самоврядування — кожному // Народ і влада. — 1998. — № 2. —
С. 6.

Мягченко М. Про визначення поняття «органи самоорганізації населення» //
Право України. — 2002. — № 6 — С. 46—49.

Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні. — К., 1997.

Тема 3. Рада — представницький орган

місцевого самоврядування

Поняття ради. Порядок формування сільських, селищних, міських, районних
у місті рад.

Повноваження сільських, селищних, міських, районних у місті рад.

Припинення повноважень сільських, селищних, міських, районних у місті
рад.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

ст. 271).

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Майданник О. В., Майданник О. О. Конституційний статус місцевих рад і
його подальший розвиток в законодавстві України // Конституція України —
основа подальшого розвитку законодавства: Зб. наук. праць. Вип. 2. — К.,
1997.

Орлов Н. Особенности государственного управления в сфере экологии
региональными и местными органами власти: его усовершенствование в
рамках законодательства Украины // Предприниматель-

ство, хозяйство и право. — 1999. — № 11. — С. 47—51.

Шокет П. Місцеве самоврядування в Сполучених Штатах: контекст, форми,
функції та тенденції // Аспекти самоврядування. 1998. — № 1. — С. 21.

Кравченко В., Пітцик М., Пухтинський М. Місцеве самоврядування в Швеції:
можливості застосування шведського досвіду // Народ і влада. — 1998. — №
4. — С. 28.

Тема 4. Організація роботи сільських,

селищних, міських рад

Порядок проведення сесії ради.

Постійні комісії ради.

Порядок проведення засідань постійної комісії ради.

Тимчасові контрольні комісії ради.

Нормативно-правові акти та література

Закон України від «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів»
(ВВР, 1994, № 24, ст. 180; зі змінами, внесеними згідно з Рішенням
Конституційного Суду № 6-рп/98 від 13.05.98; Законом № 312-XIV від
11.12.98, ВВР, 1999, № 4, ст. 35).

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Комунальні рівні в Баварії: комунальний устрій та вибори. Персонал у
комунальному управлінні: Пер. з нім. — Вип. 5. — К., 1995.

Тема 5. Правовий статус депутата ради

Правовий статус депутата ради.

Гарантії депутата ради.

Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Закон України від 11 липня 2002 р. «Про статус депутатів місцевих рад»
(ВВР, 2002, № 40).

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. — Мюнхен, 1963. — С. 127.

Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні. — К., 1997.

Тема 6. Виконавчі органи

місцевого самоврядування

Правове становище виконавчого органу сільської, селищної, міської,
районної в місті ради.

Види виконавчих органів сільської, селищної, міської, районної в місті
ради.

Правовий статус виконавчого органу сільської, селищної, міської,
районної в місті ради.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Закон України від 9 квітня 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації».

Закон України від 16 грудня 1993 р. «Про державну службу» (ВВР, 1993, №
52, ст. 490; змін. № 647-XIV від 13.05.99, ВВР, 1999, № 24, ст. 208).

Закон України від 23 вересня 1997 р. «Про порядок висвітлення діяльності
органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні
засобами масової інформації» (ВВР, 1997, № 49, ст. 299; змін. згідно з
Законом № 133-XIV від 30.09.98, ВВР, 1998, № 45, ст. 271).

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 339 «Про
порядок контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування
делегованих повноважень органів виконавчої влади».

Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 р. № 1349 «Про
фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування»
(змін. Постановою КМУ № 758 від 03.05.99).

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Франашек Г. Організація територіального самоврядування в Польщі: органи,
їхні завдання та повноваження // Аспекти самоврядування. — 1998. — № 1.
— С. 35.

Борденюк В. Діалектика співвідношення самоврядування, місцевого
самоврядування та державного управління // Право України. — 2002. — №
12. — С. 118—122.

Тема 7. Правовий статус сільського,

селищного, міського голови

Поняття посадової особи місцевого самоврядування.

Правовий статус сільського, селищного, міського голови.

Підстави припинення повноважень сільського, селищного, міського голови.

Правовий механізм припинення повноважень сільського, селищного, міського
голови.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Закон України від 7 червня 2001 р. «Про службу в органах місцевого
самоврядування» (ВВР, 2001, № 33).

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Шокет П. Місцеве самоврядування в Сполучених Штатах: контекст, форми,
функції та тенденції // Аспекти самоврядування. — 1998. — № 1. — С. 21.

Тема 8. Правовий статус посадових осіб

місцевого самоврядування

Посадові особи органів місцевого самоврядування.

Повноваження заступника сільського, селищного, міського голови.

Повноваження секретаря ради.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних
категорій посад: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня
2001 р. № 1441.

8 лютого 2000 р. № 251 (зі змінами, внесеними згідно з постановами КМУ №
1510 від 04.10.2000; № 1749 від 16.11.2002).

Типове положення про проведення атестації посадових осіб місцевого
самоврядування: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 26
жовтня 2001 р. № 1440.

Типовий порядок формування кадрового резерву в органах місцевого
самоврядування: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 24
жовтня 2001 р. № 1386.

Про віднесення посад працівників системи центрів соціальних служб для
молоді до відповідних категорій посад державних службовців та органів
місцевого самоврядування: Розпорядження Кабінету Міністрів України від
18 січня 2003 р. № 9-р.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Єрьоменко В. Вдосконалювати конкурсне заміщення посад державних
службовців // Право України. — 1997. — № 5. — С. 52—55.

Кульбашна О. Співвідношення понять «службовець» і «державний службовець»
у законодавстві України // Право України. — 1999. — № 4. — С. 97—101.

Тема 9. Правове положення районних і обласних рад

та голів районних і обласних рад

Правове положення районних та обласних рад.

Виконавчі органи районних і обласних рад.

Правове положення районних та обласних рад.

Взаємовідносини районних і обласних рад із місцевими державними
адміністраціями.

Правовий статус голів районних та обласних рад. Правовий статус
заступників голів районних і обласних рад.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Закон України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в
Україні» (ВВР, 1997, № 24, зі змінами, внесеними згідно з Законами №
163-XIV від 06.10.98, ВВР, 1998, № 48; № 997-XIV від 16.07.99, ВВР,
1999, № 41; № 1366-XIV від 11.01.2000; з Рішенням Конституційного Суду №
1-рп/2000 від 09.02.2000).

Закон України від 9 квітня 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації».

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Тема 10. Матеріальна та фінансова основи

місцевого самоврядування

Матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування.

Місцевий бюджет.

Позабюджетні та вільні бюджетні кошти.

Участь у фінансово-кредитних відносинах.

Особливості бюджету міста Києва.

Комунальна власність територіальної громади.

Спільна комунальна власність територіальної громади.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Закон України від 7 лютого 1991 р. «Про власність».

Закон України від 5 грудня 1990 р. «Про бюджетну систему України» (ВВР,
1991, № 1, ст. 1; змін. № 1746-III від 18.05.2000, ВВР, 2000, № 35, ст.
282).

Закон України від 15 січня 1999 р. «Про столицю України — місто-герой
Київ» (ВВР, 1999, № 11, ст. 79).

від 11.07.95, ВВР, 1995, № 30; № 320-XIV від 17.12.98, ВВР, 1999, № 5—6;

№ 515-XIV від 18.03.99, ВВР, 1999, № 18; № 1065-XIV від 17.09.99, ВВР,
1999, № 45 — набрав чинності з 01.01.2000 № 1375-XIV від 13.01.2000).

Закон України від 27 березня 1991 р. «Про підприємства в Україні».

Закон України від 3 березня 1998 р. «Про передачу об’єктів права
державної та комунальної власності» (ВВР, 1998, № 34, ст. 228, зі
змінами, внесеними згідно з Законом № 1294-XIV від 15.12.99, ВВР, 2000,
№ 5, ст. 35).

Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 р. № 1349 «Про
фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування»
(змін. постановою КМУ № 758 від 03.05.99).

Указ Президента України від 18 червня 1998 р. № 655/98 «Про
впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичань, що провадяться
органами місцевого самоврядування»

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Кравченко В., Пітцик М., Пухтинський М. Місцеве самоврядування у Швеції:
можливості застосування шведського досвіду // Народ і влада. — 1998. — №
4. — С. 28.

Соболєв Б. Практичні аспекти організації муніципальних позик в Україні
// Народ і влада. — 1998. — № 4. — С. 19.

Паскар А., Польовий В. Про управління обласними радами майном, що є у
спільній власності територіальних громад сіл, селищ та міст // Право
України. — 2002. — № 6. — С. 49—53.

Тема 11. Місцевий референдум

Поняття та предмет місцевого референдуму.

Утворення та реєстрація ініціативних груп місцевого референдуму.

Порядок проведення місцевого референдуму.

Результати місцевого референдуму.

Консультативний референдум.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Избирательное право и избирательный процесс в Российской Федерации:
Учеб. для вузов / Отв. ред. Иванченко А. — М.: НОРМА, 1999.

Попов І. Рекомендації ОБСЄ щодо проведення демократичних виборів в
Україні та проблеми їх реалізації // Вибори і референдуми в Україні:
проблеми теорії і практики: Збірник / Редкол.: Рябець М. та ін. — К.:
Центр. виб. комісія, 2001. — С. 334.

Тема 12. Вибори до місцевих рад та вибори сільських,

селищних, міських голів

Право громадян України брати участь у місцевих виборах.

Право та порядок висування кандидатів на місцевих виборах.

Довірені особи кандидата.

Уповноважені особи місцевих осередків політичних партій (блоків),
громадських організацій.

Порядок проведення місцевих виборів.

Установлення результатів місцевих виборів територіальною виборчою
комісією.

Відповідальність за порушення виборчого законодавства посадових осіб і
громадян.

Види порушень виборчого законодавства посадових осіб і громадян.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

Кримінальний кодекс України.

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Комунальні рівні в Баварії: комунальний устрій та вибори. Персонал у
комунальному управлінні / Пер. з нім. — Вип. 5. — К., 1995.

Рік’ярді Ш. Роль засобів масової інформації у демократичному суспільстві
// Питання відкритості влади: Посібник. — 2-ге вид. — К.: Заповіт, 1998.

Максакова Р. Деякі теоретичні аспекти гарантій місцевих виборів// Право
України. — 2002. — № 7. — С. 85—90.

Тема 13. Особливості здійснення місцевого

самоврядування в місті Києві

Столичні функції міста Києва.

Особливості правового статусу Київського міського голови та інших
посадових осіб.

Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування в місті Києві.

Гарантії виконання містом Києвом столичних функцій.

BD”

–

?-¶-?-3/4-A-Ae-iii@i«kdO

gdi=q

F-

F”

gdi=q

iiiiOOOOOOOE???????

F’

gdi=q

??&?

?th?

??&?

??uethf

??&?

$ $th$%¬%1/4% &”&.&N’?aOa?aOaA?!?“‹?aOaOaOaOaoaOa?aOakf_f“

gdi=q

F-

gdi=q

$Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування в місті Києві з
іншими органами влади.

Нормативно-правові акти та література

Конституція України від 28.06.96.

Закон України від 15 січня 1999 р. «Про столицю України — місто-герой
Київ» (ВВР, 1999, № 11, ст. 79).

Самоврядування в Києві: історія та сучасність // Матеріали міжнародної
конференції, присвяченої 500-річчю надання Києву Магдебурзького права. —
К., 2000.

Тема 14. Гарантії

місцевого самоврядування

Гарантії місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб.

Акти та законні вимоги органів і посадових осіб місцевого
самоврядування.

Нормативно-правові акти та література

ст. 271).

Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної
влади та місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на
підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, у
засобах масової інформації: Затв. постановою Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 1997 р. № 348 (зі змінами, внесеними згідно з постановою
КМУ № 1153 (1153-97-п) від 17.10.97).

Типове положення про архівний підрозділ державного органу, органу
місцевого самоврядування, державного підприємства, установи й
організації: Затв. наказом Головного архівного управління при Кабінеті
Міністрів України від 16 жовтня 1996 р. № 47.

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні. — К., 1997.

Тема 15. Відповідальність органів місцевого

самоврядування та його посадових осіб

1. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Відповідальність перед органами та посадовими особами місцевого
самоврядування.

Нормативно-правові акти та література

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

Кримінальний кодекс України.

Закон України від 26 січня 1993 р. «Про державну контрольно-ревізійну
службу в Україні» (ВВР, 1993, № 13, ст. 110).

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні. — К., 1997.

Тема 16. Взаємовідносини органів місцевого

самоврядування з іншими суб’єктами права

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з органами державної
виконавчої влади.

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, що
належать до комунальної власності.

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, що не
належать до комунальної власності.

Нормативно-правові акти та література

Закон України від 9 квітня 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації».

Декрет КМУ від 20 травня 1993 р. «Про місцеві податки і збори» (ВВР,
1993, № 30, ст. 336, зі змінами, внесеними згідно з законами № 3293-12
від 17.06.93, ВВР, 1993, № 32; № 297/95-ВР від 11.07.95, ВВР, 1995, №
30; № 320-XIV від 17.12.98, ВВР, 1999, № 5—6; № 515-XIV від 18.03.99,
ВВР, 1999, № 18; № 1065-XIV від 17.09.99, ВВР, 1999, № 45 — набрав
чинності з 01.01.2000 № 1375-XIV від 13.01.2000).

Закон України від 27 березня 1991 р. «Про підприємства

в Україні».

Закон України від 26 січня 1993 р. «Про державну контрольно-ревізійну
службу в Україні» (ВВР, 1993, № 13, ст. 110).

Положення про Координаційну раду з питань місцевого самоврядування при
Голові Верховної Ради України: Затв. Координаційною радою 19 листопада
1998 р.

Порядок контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування
делегованих повноважень органів виконавчої влади: Затв. постановою
Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 339.

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Краснов М. А. Введение в муниципальное право. — М., 1993.

Батанов О. Концептуальні засади співвідношення функцій територіальних
громад з функціями місцевих органів державної виконавчої влади // Право
України. — 1999. — № 5. — С. 25—29.

Голосніченко І. Розмежування компетенції між місцевими органами
державної виконавчої влади та місцевим самоврядуванням і судове
вирішення спорів між ними // Юрид. Вісник. — 1996. — № 1. — С. 101.

Кампо В. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння //
Місцеве самоврядування. — 1998. — № 1—2. — С. 37.

Нижник Н., Мосов С. Про співвідношення державного управління і
виконавчої влади // Вісник УАДУ при Президентові України. — 2000. — № 4.
— С. 23.

Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. Авер’янова В. —
К., 1998.

Калиновський Б. Державні гарантії і правозахисна роль державних органів
щодо здійснення конституційних принципів місцевого самоврядування //
Право України. — 2002. — № 10 — С. 29—33.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Статутом територіальної громади міста А. визначено, що бюджет міста А.
повинен затверджуватися відповідною територіальною громадою. Районне
управління юстиції відмовило в реєстрації даного статуту, посилаючись на
те, що статут має бути зареєстровано Міністерством юстиції України. Чи
відповідає законодавству положення статуту щодо порядку затвердження
місцевого бюджету? Чи правомірною є відмова районного управління
юстиції? Чи є правомірною мотивація районного управління юстиції, на
якій базувалася відмова в реєстрації статуту територіальної громади?

Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь.

Систему адміністративно-територіального устрою міста Києва складають:

а) мікрорайони;

б) райони в місті.

в) районні територіальні громади.

3. Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь.

Місцеве самоврядування здійснюється:

а) територіальними громадами сіл, селищ, міст, через сільські, селищні,
міські ради та їхні виконавчі органи, через районні та обласні ради;

б) через сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи;

в) через сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи, через
районні та обласні ради.

Рішенням С. міської ради органові самоорганізації населення —
квартальному комітетові — було передано повноваження ради щодо
регулювання земельних відносин на території відповідного кварталу. При
цьому в рішенні ради було зазначено, що джерелом фінансового
забезпечення даного повноваження є добровільні внески фізичних і
юридичних осіб. Чи правомірним є рішення ради?

Виконавчим комітетом А. селищної ради було прийнято рішення щодо
передачі комунального майна територіальної громади вуличному комітетові.
Через три місяці з моменту передачі комунального майна А. селищна рада
затвердила вищевказане рішення виконавчого комітету. Вуличний комітет на
зборах прийняв рішення про здачу в оренду переданого йому комунального
майна з правом викупу цього майна орендарем — колективним підприємством
«Сонце». Проаналізуйте правомірність дій органів місцевого
самоврядування та органів самоорганізації населення.

Рішенням В. міської ради виконавчому комітетові ради було делеговано
право затверджувати керівників на посади комунальних підприємств міста
та вносити зміни до ставок місцевих податків на поточний рік. Чи є
правомірним рішення ради? Які повноваження місцева рада має право
делегувати виконавчому комітетові ради?

Міська рада прийняла рішення про те, що відсутній депутат ради має право
делегувати свій голос іншому депутатові цієї ради щодо прийняття нею
рішень. Чи є правомірним рішення ради?

Виконавчий комітет Д. міської ради прийняв рішення про звільнення
приватних підприємців від сплати місцевих податків та зборів. Міський
голова виніс це рішення на розгляд Д. міської ради з метою його
скасування як незаконного. Д. міська рада скасувала вищевказане рішення
виконавчого комітету, посилаючись на дефіцит місцевого бюджету.
Проаналізуйте законність рішень органів місцевого самоврядування та
міського голови.

Селищний голова ради відмовився відкрити першу сесію новообраної ради з
причини невизнання повноважень депутатів відповідної ради. Чи є
правомірним дії голови ради? Кому належить право відкривати першу сесію
новообраної ради?

До складу постійної комісії з питань депутатської етики міської ради
було включено народного депутата України по відповідному виборчому
округу. Народний депутат відмовився увійти до складу цієї комісії. Чи є
законною відмова народного депутата?

Регламент Г. селищної ради було затверджено розпоря-

дженням селищного голови ради. Чи є правомірним таке розпорядження? Який
порядок затвердження регламенту сільської, селищної, міської ради?

Селищний голова відмовився скликати позачергову сесію селищної ради,
мотивуючи свою відмову занадто частим проведенням сесій селищної ради, а
також тим, що питання, запропоновані до розгляду двом третинам депутатів
селищної ради, не є терміновими. Чи є законною відмова селищного голови?
Який порядок скликання позачергової сесії ради?

Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь.

Рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і
населення не пізніше ніж:

а) за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніше ніж за 1
день до сесії;

б) за 20 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніше ніж за 10
днів до сесії;

в) за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніше ніж за 3
дні до сесії.

14. Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь.

Рішення сільської, селищної, міської ради вважається прийнятим:

а) якщо за нього проголосувало дві третини від правомочного складу ради;

б) після обговорення більшістю депутатів із загального складу ради;

в) після обговорення більшістю депутатів із правомочного складу ради.

15. Загальними зборами трудового колективу ВАТ «Z» було прийнято рішення
про відкликання депутата відповідної ради у зв’язку з невиконанням
наказів виборців. Чи є правомірним таке рішення?

16. Р. міська рада прийняла рішення про проведення місцевого референдуму
з питання передачі комунальної власності територіальної громади в
управління районної ради з метою більш ефективного її використання.
Міський голова, не погоджуючись з вищевказаним рішенням, звернувся до
суду з позовом про скасування рішення міської ради, уважаючи передачу
комунальної власності в управління районної ради порушенням інтересів
територіальної громади міста. Чи є правомірним рішення міської ради? Чи
є правомірними дії міського голови? Хто і в якому порядку вирішує
питання передачі комунальної власності територіальної громади в
управління районної ради?

17. Засновника приватного підприємства було обрано депутатом міської
ради. Чи зобов’язаний новообраний депутат дотримуватися вимог закону про
обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності?

18. Із наведених варіантів виберіть неправильну відповідь.

Депутат:

а) зобов’язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та
інших комісій ради, до складу яких його обрано;

б) має право брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та
інших комісій ради, до складу яких його обрано;

в) зобов’язаний проводити роботу у виборчому окрузі.

19. Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь.

Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту:

а) прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї
комісії;

б) припинення повноважень ради, яка створила цю комісію;

в) прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї
комісії, а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю
комісію.

20. Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь.

До складу постійних комісій не можуть бути обраними:

а) голова ради, заступники голови ради, секретар ради;

б) голова ради, заступники голови ради;

в) голова ради та секретар ради.

21. Депутати селищної ради прийняли рішення про дострокове припинення
повноважень двох депутатів цієї ради у зв’язку з тим, що останні не
брали участі в роботі ради та постійних комісій ради впродовж шести
місяців. Один із цих депутатів подав листок непрацездатності, другий
депутат послався на неможливість участі в роботі ради через те, що в цей
час проводив роботу у своєму виборчому окрузі. Чи є законним рішення
селищної ради?

22. Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь:.

За результатами вивчення та розгляду питань постійні комісії готують:

а) рішення;

б) розпорядження;

в) висновки й рекомендації.

23. Виконавчим комітетом ради було прийнято рішення про використання
позабюджетних коштів на цілі, передбачені місцевим бюджетом на поточний
рік, але не передбачені Положенням про використання позабюджетних
коштів. Чи є законними дії виконавчого комітету?

24. Упродовж трьох років з моменту обрання міський голова не звітував
про свою роботу перед територіальною громадою на відкритих зустрічах із
громадянами, мотивуючи це тим, що такі зустрічі відбуваються під час
особистого прийому громадян. Чи є правомірними дії міського голови? Які
правові наслідки можуть настати для міського голови за порушення даної
вимоги закону?

25. У зв’язку з тривалою відсутністю на роботі через хворобу селищного
голови його обов’язки тимчасово виконував заступник голови виконавчого
комітету ради. У зв’язку з необхідністю відбути у відрядження заступник
голови призначив виконувати обов’язки голови ради секретаря ради.
Проаналізуйте законність цих призначень. Чи є легітимними розпорядження
заступника голови та секретаря ради стосовно виконання ними повноважень
селищного голови? Який порядок заміщення голови ради у випадку його
відсутності?

26. Секретар сільської, селищної, міської ради:

а) обирається за пропозицією сільського, селищного, міського голови
відповідною радою з числа її депутатів;

б) обирається відповідною радою з числа її депутатів;

в) обирається за пропозицією сільського, селищного, міського голови
відповідною радою з числа членів громадських організацій та політичних
партій.

27. Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь.

Секретар сільської, селищної, міської ради обирається:

а) на строк повноважень ради;

б) на строк повноважень голови ради;

в) на строк повноважень виконавчого комітету відповідної ради.

28. Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь.

Місцеві бюджети:

а) є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України,
бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів;

б) включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної
Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

29. Районна рада прийняла рішення про затвердження бюджету К. сільської
ради у зв’язку з тим, що К. сільська рада не проводила сесії ради
впродовж семи місяців поточного року. Голова сільської ради на виконання
рішення виконавчого комітету звернувся до суду з позовом про скасування
рішення районної ради як незаконного. Проаналізуйте законність дій та
рішень органів місцевого самоврядування та сільського голови.

30. Районна рада делегувала право управління об’єктами спільної
комунальної власності району голові районної ради. Чи є законним таке
рішення?

31. Районна рада прийняла рішення про прийняття до комунальної власності
району об’єктів сільської комунальної власності. Сільська рада
звернулася до обласної ради з вимогою скасувати це рішення районної
ради. Обласна рада не розглядала звернення сіль-

ської ради. Сільська рада звернулася з позовом до суду про скасування
рішення районної ради та з іншим позовом про неправомірні дії посадових
осіб обласної ради. Проаналізуйте послідовність та правомірність дій і
рішень органів місцевого самоврядування.

32. Районна рада прийняла рішення про вилучення коштів із міського
бюджету та направлення їх на погашення заборгованості із заробітної
плати працівників бюджетних установ району. Чи є законним рішення
районної ради? Який порядок вилучення коштів із місцевого бюджету?

33. Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь.

До складу президії (колегії) районної, обласної ради не входять:

а) голова ради, його заступник;

б) голови постійних комісій ради;

в) голови районних, обласних державних адміністрацій;

г) уповноважені представники депутатських груп і фракцій.

34. К. обласною радою було прийнято рішення про об’єднання
територіальних громад сіл В. та Д. та у зв’язку з прийнятим рішенням
запропоновано територіальним громадам цих сіл провести місцеві
референдуми з приводу об’єднання. За результатами референдумів було
виявлено, що 67 % мешканців села В. і 46 % мешканців села Д., що взяли
участь у референдумі, підтримали рішення обласної ради. Чи є законними
рішення обласної ради? Чи є законними результати місцевих референдумів?

35. Міський голова видав розпорядження про отримання банківського
кредиту на фінансування будівництва школи, мотивуючи своє розпорядження
відсутністю бюджетних надходжень для цих цілей. Місцевим бюджетом таку
статтю доходу не було передбачено. Проаналізуйте законність дій міського
голови.

36. Із наведених варіантів виберіть правильну відповідь.

Сільський, селищний, міський голова є:

а) розпорядником бюджетних, позабюджетних цільових (у тому числі
валютних) коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним
радою;

б) розпорядником бюджетних, позабюджетних цільових (у тому числі
валютних) коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним
виконавчим комітетом відповідної ради.

37. Районна державна адміністрація вимагає від виконавчого органу
міської ради (міста районного значення) надати копії рішень із питань
опіки та піклування. Виконавчий комітет відмовився виконати цю вимогу,
мотивуючи це тим, що органи виконавчої влади не мають права за законом
втручатися в діяльність органів місцевого самоврядування. Хто з них
правий?

38. До голови районної державної адміністрації звернувся громадянин А. з
проханням вирішити питання про надання йому земельної ділянки. Голова
районної державної адміністрації передав звернення на розгляд голови
районної ради. Голова районної ради, у свою чергу, передав згадане
звернення на розгляд голови сільської ради за місцем проживанням
громадянина А., зобов’язавши при цьому голову сільської ради дати
письмову відповідь на звернення громадянина А. Проаналізуйте законність
дій посадових осіб.

39. Міською радою було прийнято рішення про стягнення з підприємств усіх
форм власності на відповідній території плати за залучення трудових
ресурсів, яке мотивувалося необхідністю поповнення місцевого бюджету.
Відповідно до цього рішення радою було розроблено та затверджено
положення про порядок стягнення й використання плати за залучення
трудових ресурсів. Чи є законним рішення ради? Визначте правові наслідки
рішення ради та згаданого положення про порядок стягнення й використання
плати за залучення трудових ресурсів.

40. Регламентом міської ради передбачено, що рішення ради набувають
чинності з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено рішенням ради.
Чи є легітимною така правова норма? Які правові наслідки застосування
даного положення регламенту ради? Кому належить право вносити зміни до
регламенту ради?

ТЕМИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТІВ

Шляхи розвитку законодавства про місцеве самоврядування в Україні.

Європейська Хартія про місцеве самоврядування та Закон України «Про
місцеве самоврядування в Україні»: порівняльний аналіз.

Місцеве самоврядування в Україні та Європейська інтеграція: правові та
практичні можливості.

Порівняльна правова характеристика правового статусу територіальної
громади в Україні та _____ (будь-якої держави за вибором студента).

Об’єднання територіальних громад: правові засади та практика.

Примірний статут міста, села, селища (за вибором студента).

Робота депутата місцевої ради у виборчому окрузі.

Правовий статус виконавчих органів сільської, селищної, міської ради.

Акти органів місцевого самоврядування.

Правовий статус виконавчого апарату районної, обласної ради.

Правовий статус президії районної, обласної ради.

Порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного,
міського голови.

Порядок формування місцевого бюджету.

Взаємовідносини місцевих бюджетів з іншими ланками фінансової системи.

Порядок використання позабюджетних коштів.

Порядок проведення місцевого референдуму: проблеми українського
законодавства.

Правовий статус територіальної громади міста Києва.

Порядок формування бюджету міста Києва.

Правовий статус Київської міської ради.

Правовий статус депутата місцевої ради.

Відносини органів місцевого самоврядування з органами державної
виконавчої ради.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Адміністративно-територіальна одиниця — область, район, місто, район у
місті, селище, село.

Акт державного чи іншого органу — це юридична форма рішень цих органів,
тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові
наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і
має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для
забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної
влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого
самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) — план утворення і
використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та
повноважень місцевого самоврядування.

Бюджет обласний — план утворення і використання фінансових ресурсів,
необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад,
виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання.

Бюджет поточний — доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і
використовуються для покриття поточних видатків.

Бюджет районний — план утворення і використання фінансових ресурсів,
необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад
сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм,
здійснення бюджетного вирівнювання.

Бюджет розвитку — доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і
використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку,
зміцнення матеріально-фінансової бази.

Бюджети місцевого самоврядування — бюджети територіальних громад сіл,
селищ, міст та їх об’єднань.

Бюджетна система України — сукупність державного бюджету та місцевих
бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і
адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена
Конституцією України, а також установа чи організація, створена у
встановленому порядку органами державної влади, органами влади
Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка
повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи
місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Бюджетне асигнування — повноваження, надане розпоряднику бюджетних
коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного
зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі
виконання бюджету.

Бюджетне зобов’язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного
асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару,
послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного
періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж
періоду або у майбутньому.

Бюджетне призначення — повноваження, надане головному розпоряднику
бюджетних коштів Бюджетним кодексом України, законом про Державний
бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та
часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетний запит — документ, підготовлений розпорядником бюджетних
коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу
бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний
період.

Бюджетний процес — регламентована нормами права діяльність, пов’язана із
складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем
за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають
бюджетну систему України.

Бюджетний розпис — документ, в якому встановлюється розподіл доходів та
фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам
бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної
класифікації.

Видатки бюджету — кошти, що спрямовуються на здійснення програм та
заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на
погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету
сум.

Виконавча влада — це одна з трьох гілок державної влади, яка відповідно
до конституційного принципу поділу державної влади покликана розробляти
і втілювати державну політику щодо забезпечення виконання законів,
управління сферами суспільного життя, насамперед державним сектором
економіки.

Виконавчі органи рад — органи, які відповідно до Конституції України та
цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в
містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і
повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими
законами.

Витрати бюджету — видатки бюджету та кошти на погашення основної суми
боргу.

Відповідальність (крім політичної) органів виконавчої влади — певний
стан (режим) організаційних відносин між органами виконавчої влади, за
яким певний орган (посадова особа) вправі застосовувати заходи
дисциплінарної (службової) відповідальності до інших органів (посадових
осіб).

Власні повноваження органу самоорганізації населення — повноваження,
надані відповідно до Конституції та законів України сільською, селищною,
міською або районною у місті (у разі її створення) радою органу
самоорганізації населення під час його утворення.

Головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх
керівників, які відповідно до Бюджетного кодексу України отримують
повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Делеговані повноваження органу самоорганізації населення — повноваження
сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення)
ради, якими вона додатково наділяє орган самоорганізації населення.

Делеговані функції, повноваження — функції, повноваження (права і
обов’язки), що їх набуває певний суб’єкт (орган чи посадова особа)
шляхом передачі їх йому для виконання від іншого суб’єкта за власним
рішенням останнього або на підставі норми закону.

Депутат місцевої ради — представник інтересів територіальної громади
села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України
і Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських,
селищних, міських голів» обирається на основі загального, рівного,
прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири
роки.

Депутатське запитання — це засіб одержання депутатом місцевої ради
інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на
запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої
ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку
денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається.

Депутатський запит — це підтримана радою вимога депутата місцевої ради
до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського
голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від
форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній
території, а депутата міської (міста обласного значення), районної,
обласної ради — також до голови місцевої державної адміністрації,

його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які
віднесені до відання ради.

Дефіцит бюджету — перевищення видатків бюджету над його доходами.

Діловодство — сукупність процесів, що забезпечують документування
управлінської інформації і організацію роботи із службовими документами.

Документ — матеріальна форма одержання, зберігання, використання і
поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-,
фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві.

Дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної
спроможності бюджету, який його отримує.

Доходи бюджету — усі податкові, неподаткові та інші надходження на
безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України
(включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Загальний склад ради — кількісний склад депутатів ради, визначений радою
відповідно до закону.

Загальні збори — зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища,
міста для вирішення питань місцевого значення.

Законодавство — сукупність законів та інших нормативно-правових актів,
які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами
певної галузі права.

Засіб масової інформації (комунальний) — аудіовізуальний чи друкований
засіб масової інформації, створений органом місцевого самоврядування або
органом місцевого самоврядування спільно з місцевою державною
адміністрацією як засновником (співзасновником), на базі чи за участю
комунальної власності та відповідного фінансування

з місцевого бюджету і статутом (програмними цілями, програмною
концепцією) редакції (юридичної особи) якого передбачається, зокрема,
інформування громадян про діяльність цього органу та вищих органів
державної влади.

Зауваження (пропозиція) — звернення громадян, де висловлюються порада,
рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого
самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також
висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя
громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя,
соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння
реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та
інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи
недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій неза-

лежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих
рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх
діяльності.

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі — це плата за
оформлення та видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для
цього місцях.

Збір ринковий — це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на
критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин,
візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і
громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та
інші товари.

Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою
відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Комунальні послуги — наслідок безпосередньої взаємодії між
постачальником та споживачем і внутрішньої діяльності постачальника для
задоволення потреб споживача. До комунальних послуг належать:
водопостачання, включаючи постачання привізною водою для
господарсько-побутових потреб; гаряче водопостачання; користування
тепловою енергією; вивезення побутових відходів; водовідведення,
включаючи обслуговування вигрібних ям загального та особистого
користування в садибах житлових будинків; газ, у тому числі зріджений,
що використовується для опалення житлових приміщень, підігріву води в
будинках, які не мають централізованого гарячого водопостачання;
користування електроенергією.

Концесієдавець — орган виконавчої влади або відповідний орган місцевого
самоврядування, уповноважений відповідно Кабінетом Міністрів України чи
органами місцевого самоврядування на укладення концесійного договору.

Концесійний договір (договір концесії) — договір, відповідно до якого
уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування
(концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб’єкту
підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати)
об’єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його
управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою задоволення
громадських потреб.

Концесія — надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим
органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі
концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або
фізичній особі (суб’єкту підприємницької діяльності) права на створення
(будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об’єкта концесії
(строкове платне володіння), за умови взяття суб’єктом підприємницької
діяльності (концесіонером) на себе зобов’язань по створенню
(будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об’єктом концесії,
майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування — податки та збори
(обов’язкові платежі), що закріплені Бюджетним кодексом України на
постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування, які враховуються
при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Кошторис бюджетних установ — основний плановий документ, який надає
повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення
видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною
установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік
відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації — це
основний плановий документ, який підтверджує повноваження щодо отримання
доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для
виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік
відповідно до бюджетних призначень.

Мале місто — це місто із загальною чисельністю населення до 50 тис.
чоловік.

Мале монофункціональне місто — мале місто, спеціалізацію праці
економічно активного населення в якому визначають підприємства
здебільшого однієї-двох профілюючих галузей економіки, що формують
дохідну частину бюджету міста, забезпечують функціонування соціальної
інфраструктури та інших об’єктів життєзабезпечення населення.

Мінімальний бюджет місцевого самоврядування — розрахунковий обсяг
місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцевого
самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується
державою.

Мінімальний рівень соціальних потреб — гарантований державою мінімальний
рівень соціальних послуг на душу населення в межах усієї території
України.

Місцева державна адміністрація — це система органів державної виконавчої
влади, які утворюються відповідним Представником Президента України або
входять до складу адміністрації за принципом подвійного підпорядкування.
Місцеві державні адміністрації підпорядковуються Президентові України, а
також Кабінету Міністрів України з питань, що належать до його
компетенції.

Місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою право та
реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного
об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста —
самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого
самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції
і законів України.

Місцевий референдум — форма прийняття територіальною громадою рішень з
питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого
голосування.

Місцевий фінансовий орган — установа, що відповідно до законодавства
України організує та здійснює функції по складанню, виконанню місцевих
бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних
коштів, а також інші функції, пов’язані з управлінням коштами місцевого
бюджету.

Місцеві бюджети — бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні
бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Місцеві податки і збори — обов’язкові платежі, що встановлюються
сільськими, селищними, міськими радами згідно законодавства України,
справляються в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць
і зараховуються до їх бюджетів.

Надходження до бюджету — доходи бюджету та кошти, залучені в результаті
взяття боргових зобов’язань органами державної влади, органами влади
Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

Об’єкти права комунальної власності — майно, що забезпечує діяльність
Верховної Ради Республіки Крим та утворюваних нею Республіканських
органів, майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних
ними органів, кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об’єкти
житлово-комунального господарства, майно закладів народної освіти,
культури, охорони здоров’я, торгівлі, побутового обслуговування, майно
підприємств комунальної власності, місцеві енергетичні системи,
транспорт, системи зв’язку та інформації, а також інше майно, необхідне
для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної
території.

Органи самоорганізації населення (1) — представницькі органи, що
створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на
відповідній території в межах села, селища, міста.

Органи самоорганізації населення (2) — представницькі органи, що
створюються жителями, які на законних підставах проживають на території
села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених
законом.

Офіційна інформація органів державної влади та органів місцевого
самоврядування — офіційна документована інформація, створена в процесі
діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування,
яка доводиться до відома населення в порядку, встановленому Конституцією
України, Законом України «Про інформацію».

Позабюджетні кошти — кошти, які бюджетні установи та організації
отримують понад асигнування, що виділяються їм з державного та/або
місцевих бюджетів. Позабюджетні кошти поділяються за принципом
походження та використання на спеціальні кошти, суми за дорученнями,
депозитні кошти та інші позабюджетні кошти. Вони використовуються суворо
за цільовим призначенням.

Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів
місцевого самоврядування — розклад, обсяг, форми і методи оприлюднення
відомостей про діяльність органів державної влади та органів місцевого
самоврядування в межах визначених цим Законом квот часу, газетних
(журнальних) площ та виділених коштів.

Посада (1) — це визначена структурою і штатним розписом первинна
структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено
встановлене нормативно-правовими актами коло службових повноважень.
Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників
державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких
законами або іншими нормативними актами покладено здійснення
організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Посада (2) — це визначена структурою і штатним розписом первинна
структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено
встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадова особа місцевого самоврядування — це особа, яка працює в органах
місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо
здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій
і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Право комунальної власності — право територіальної громади володіти,
доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій
розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так
і через органи місцевого самоврядування.

Правова інформація — це сукупність документованих або публічно
оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію,
юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу
з ними та їх профілактику тощо.

Правомочний склад ради — кількість депутатів, обраних до відповідної
ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом
порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу
ради.

Представницький орган місцевого самоврядування — виборний орган (рада),
який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом
представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені
рішення.

Проект бюджету — проект плану формування та використання фінансових
ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами
місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду, який є невід’ємною
частиною проекту закону про державний бюджет або проекту рішення
відповідної ради про місцевий бюджет.

Профіцит бюджету — перевищення доходів бюджету над його видатками.

Районна, міська газета — комунальна або інша місцева газета, яка
видається та розповсюджується відповідно на території району (крім
району в місті) або міста; спільна для району та міста, де розміщується
районний центр, — міськрайонна.

Районне, міське, міськрайонне телерадіомовлення — теле- і радіомовлення,
здійснюване комунальними районними, міськими або міськрайонними
(спільними для району і міста) теле- і радіомовними організаціями.

Районні та обласні ради — органи місцевого самоврядування, що
представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Референдум — це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування
законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і
місцевого значення.

Рішення про місцевий бюджет — нормативно-правовий акт відповідної ради,
виданий в установленому законодавством України порядку, що містить
затверджені повноваження виконавчому органу місцевого самоврядування
здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників,
уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних
зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Самооподаткування — форма залучення на добровільній основі за рішенням
зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної
території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового
характеру.

Система державного управління — це поняття, зміст якого охоплює такі
складові елементи:

а) суб’єкти управління, тобто органи виконавчої влади;

б) об’єкти управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що
перебувають під організуючим впливом держави;

в) управлінська діяльність (процес), тобто певного роду суспільні
відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між
суб’єктами і об’єктами управління.

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних
інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних
органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ,
організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

Склад ради — кількість депутатів, обраних до відповідної ради,
повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом
порядку.

Служба в органах місцевого самоврядування — це професійна, на постійній
основі діяльність громадян України, які займають посади в органах
місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною
громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень
органів виконавчої влади, наданих законом.

Субвенції — міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в
порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання
субвенції.

Територіальна громада — жителі, об’єднані постійним проживанням у межах
села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними
одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають
єдиний адміністративний центр.

Фінансування бюджету — надходження та витрати у зв’язку зі зміною обсягу
боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які
використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

Контрольні питання

Які нормативні акти регулюють діяльність органів місцевого
самоврядування?

Назвіть рішення Конституційного Суду України з питань місцевого
самоврядування.

Назвіть елементи системи місцевого самоврядування.

Де реєструється статут територіальної громади?

Що таке органи самоорганізації громадян?

Чи належать добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування до
системи місцевого самоврядування?

Яке майно може передаватися органам самоорганізації громадян?

Хто має право ініціювати проведення загальних зборів громадян?

Які питання можуть виноситися на місцевий референдум?

Хто має право утворити ініціативну групу для проведення місцевого
референдуму?

Хто здійснює реєстрацію ініціативних груп місцевого референдуму?

На який термін обирається сільська, селищна, міська рада?

Чи має право сільська, селищна, міська рада делегувати виконавчим
органам місцевого самоврядування питання, передбачені статтею 26 Закону
України «Про місцеве самоврядування в Україні»?

Який орган місцевого самоврядування може бути засновником комунального
засобу масової інформації?

Який документ регламентує порядок проведення сесії ради?

Чи є обов’язковим створення постійних комісій ради?

Чи є оплачуваною робота депутатів у тимчасових контрольних комісіях
ради?

Чи є керівники комунальних підприємств посадовими особами місцевого
самоврядування?

Чи є виконавчі органи сільської, селищної міської ради юридичними
особами?

Які органи очолює сільський, селищний, міський голова?

Чи може голова міської ради одночасно очолювати місцеву державну
адміністрацію?

Чи є секретар ради посадовою особою?

Чи має право керуючий справами бути членом виконавчого органу місцевої
ради?

Чи мають право органи місцевого самоврядування бути співзасновниками
благодійних організацій?

Якими нормативними актами передбачено повноваження виконавчих органів
місцевого самоврядування?

Чи має право виконавчий апарат районної, обласної ради створювати
спільні комунальні підприємства?

Чи є обов’язком районної, обласної ради делегування повноважень
відповідним державним адміністраціям?

Чи має право районна рада виступити засновником комунального банку?

Чи має право районна рада змінити межі села, розташованого на території
відповідного району?

Чи може районна, обласна рада бути власником спільної комунальної
власності територіальних громад?

Що таке колегія районної, обласної ради?

Чи може депутат місцевої ради бути головою відповідної ради?

Чи має депутат місцевої ради депутатський імунітет?

Які органи місцевого самоврядування мають право коригувати місцеві
бюджети?

Ким затверджуються місцеві бюджети?

Із яких надходжень формується дохідна частина місцевого бюджету?

Хто визначає напрямки фінансування за рахунок місцевого бюджету?

Чи має право обласна рада вилучати до обласного бюджету частину коштів
селищної ради?

Як формуються позабюджетні кошти?

Які особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві?

Що таке дорадче опитування?

Які підстави визнання місцевих виборів недійсними?

Назвати види виборів.

Чи може територіальна виборча комісія виконувати обов’язки окружної
виборчої комісії?

Умови набрання чинності рішеннями місцевої ради.

Яким чином Київська обласна рада сприяє Київській міській раді
здійснювати столичні функції?

Чи несуть органи місцевого самоврядування відповідальність перед
державою?

Назвати форми громадського контролю за діяльністю органів місцевого
самоврядування.

Яку відповідальність може нести голова відповідної ради перед членами
територіальної громади?

Чи має право районна рада контролювати видатки сільської ради?

Завдання для блочно-модульного контролю

БЛОК (модуль) 1

Контроль знань здійснюється у формі усних відповідей на запитання.

Теми

Тема 1. Загальна характеристика місцевого самоврядування

Тема 2. Способи реалізації місцевого самоврядування

Тема 3. Рада — представницький орган місцевого самоврядування

Тема 4. Організація роботи сільських, селищних, міських рад

Тема 5. Правовий статус депутата ради

Тема 6. Виконавчі органи місцевого самоврядування

Тема 7. Правовий статус сільського, селищного, міського голови

Тема 8. Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування

Тема 9. Правове положення районних і обласних рад та голів районних і
обласних рад

Питання для контролю знань

Поняття та ознаки місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування.

Конституційні засади місцевого самоврядування.

Законодавство про місцеве самоврядування.

Законодавство України про місцеве самоврядування.

Територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування.

Статут територіальної громади.

Порядок реєстрації статуту територіальної громади.

Документи, що подаються для реєстрації статуту територі-

альної громади.

Відмова в реєстрації статуту територіальної громади.

Скасування реєстрації статуту територіальної громади.

Шляхи розвитку місцевого самоврядування в Україні.

Загальні збори.

Громадські слухання.

Місцеві ініціативи.

Самоорганізація громадян.

Дострокове припинення повноважень органів самоорганізації населення.

Форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування.

Об’єднання територіальних громад.

Поняття ради.

Поняття загального складу ради.

Поняття правомочного складу ради.

Порядок формування сільських, селищних, міських, районних у місті рад.

Повноваження сільських, селищних, міських, районних у місті рад.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в м. Києві.

Порядок та умови припинення повноважень сільських, селищних, міських,
районних у місті рад.

Порядок проведення сесії ради.

Поняття постійної комісії ради.

Порядок створення постійної комісії ради.

Порядок роботи постійної комісії ради.

Тимчасові контрольні комісії ради — поняття та повноваження.

Порядок проведення засідань тимчасової контрольної комісії ради.

Права депутата ради.

Обов’язки депутата ради.

Гарантії депутата ради.

Поняття виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у
місті ради.

Порядок створення виконавчого органу сільської, селищної, міської,
районної у місті ради.

Види виконавчих органів сільської, селищної, міської, районної у місті
ради.

Власні повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської,
районної у місті ради.

Делеговані повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської,
районної у місті ради.

Особливості правового статусу сільського, селищного,

міського голови.

Повноваження сільського, селищного, міського голови.

Підстави припинення повноважень сільського, селищного, міського голови.

Порядок припинення повноважень сільського, селищного, міського голови.

Поняття посадової особи місцевого самоврядування.

Види посадових осіб місцевого самоврядування.

Обов’язки посадових осіб місцевого самоврядування.

Права посадових осіб місцевого самоврядування.

Припинення служби в органах місцевого самовряду-

вання.

Правовий статус секретаря ради.

Поняття районних та обласних рад.

Правове положення районних та обласних рад.

Порядок проведення першої сесії районної, обласної

ради.

Делеговані повноваження районних, обласних рад місцевим державним
адміністраціям.

Порядок делегування повноважень районних, обласних рад місцевим
державним адміністраціям.

Президія районної, обласної ради.

Виконавчі органи районних та обласних рад.

Правовий статус голів районних та обласних рад.

Повноваження голови районної та обласної ради.

Повноваження заступника голови районної та обласної ради.

БЛОК (модуль) 2

Контроль знань здійснюється у формі виконання самостійних письмових
робіт.

Теми

Тема 10. Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування

Тема 11. Місцевий референдум

Тема 12. Вибори до місцевих рад та вибори сільських, селищних, міських
голів

Тема 13. Особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві

Тема 14. Гарантії місцевого самоврядування

Тема 15. Відповідальність органів місцевого самоврядування та його
посадових осіб

Тема 16. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з іншими
суб’єктами права

Завдання для контролю знань

Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування.

Види комунальної власності територіальної громади.

Підстави для набуття права комунальної власності.

Правомочності щодо об’єктів права комунальної власності.

Права сільської, селищної, міської ради щодо об’єктів права комунальної
власності.

Порядок створення комунального підприємства.

Поняття місцевого бюджету.

Порядок формування дохідної частини місцевого бюджету.

Видаткова частина місцевого бюджету.

Участь органів місцевого самоврядування у фінансово-кредитних
відносинах.

Порядок вилучення бюджетних коштів.

Позабюджетні кошти.

Участь держави у формуванні місцевих бюджетів.

Особливості бюджету міста Києва.

Комунальна власність територіальної громади.

Спільна комунальна власність територіальних громад.

Об’єкти передачі державного майна в комунальну власність.

Порядок передачі державного майна в комунальну власність.

Перелік об’єктів, що не можуть бути переданими з державної в комунальну
власність.

Пропозиції щодо передачі об’єктів з державної в комунальну власність.

Зміст пропозиції щодо передачі об’єктів з державної в комунальну
власність.

Порядок передачі державного майна в комунальну власність.

Поняття місцевого референдуму.

Предмет місцевого референдуму.

Участь громадян у місцевого референдумі.

Стадії проведення місцевого референдуму.

Порядок створення ініціативних груп.

Повноваження ініціативних груп.

Дільниці для голосування.

Дільничні комісії з референдуму.

Порядок проведення місцевого референдуму.

Агітація під час проведення місцевого референдуму.

Вимоги до бюлетенів.

Недійсність бюлетенів.

Встановлення результатів місцевого референдуму.

Консультативний референдум.

Поняття місцевих виборів.

Самовисування на місцевих виборах.

Участь політичної партії (блоку), громадської організації в місцевих
виборах.

Територіальна виборча комісія — порядок створення.

Повноваження територіальної виборчої комісії.

Стадії проведення місцевих виборів.

Виборчі округи для виборів.

Довірені особи кандидата на місцевих виборах.

Проведення голосування й підрахунку голосів під час місцевих виборів.

Виборчі комісії на місцевих виборах.

Вимоги до членів виборчої комісії.

Види порушень виборчого законодавства посадових осіб і громадян.

Особливості виборів сільського, селищного, міського голови.

Відповідальність за порушення виборчого законодавства посадових осіб і
громадян.

Порядок оскарження результатів місцевих виборів територіальною виборчою
комісією.

Столичні функції міста Києва.

Забезпечення столичних функцій міста Києва.

Особливості правового статусу Київського міського голови та інших
посадових осіб КМР.

Матеріальна основа місцевого самоврядування в місті Києві.

Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування в місті Києві з
іншими органами влади, підприємствами, установами та організаціями.

Гарантії місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб.

Акти та законні вимоги органів і посадових осіб місцевого
самоврядування.

Звернення громадян.

Види звернень громадян.

Процедура розгляду звернень громадян.

Відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідальність перед органами та посадовими особами місцевого
самоврядування.

Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з органами державної
виконавчої влади.

Теми контрольних робіт

Конституція України про місцеве самоврядування.

Законодавство про місцеве самоврядування України.

Принципи місцевого самоврядування.

Способи реалізації місцевого самоврядування.

Порядок припинення діяльності органів самоорганізації громадян.

Стадії організації та проведення місцевого референдуму.

Шляхи утворення вільних бюджетних коштів.

Об’єкти, які можуть надаватися в концесію.

Порядок прийняття рішення про надання концесії.

Спільна комунальна власність.

Джерела сплати місцевих податків і зборів.

Органи ради.

Особливості бюджету міста Києва.

Види виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Особливості повноважень районних, обласних рад.

Правовий статус заступника голови районної, обласної ради.

Гарантії місцевого самоврядування.

Відповідальність органів місцевого самоврядування.

Порядок і строки збирання підписів ініціативними групами місцевого
референдуму.

Прийняття рішення з питання проведення місцевого референдуму.

Встановлення результатів місцевого референдуму.

Основні засади місцевих виборів.

Порядок і строки призначення місцевих виборів.

Види виборчих комісій із проведення місцевих виборів.

Правовий статус осіб, які входять до складу виборчої комісії.

Правовий статус кандидата в депутати місцевої ради та на посаду
сільського, селищного, міського голови під час проведення виборчої
кампанії.

Довірені особи кандидата.

Уповноважені особи місцевих осередків політичних партій (блоків),
громадських організацій.

Особливості виборів сільського, селищного, міського голови.

Передвиборна агітація, обмеження під час проведення передвиборної
агітації.

Встановлення результатів місцевих виборів територіальною виборчою
комісією.

Відповідальність за порушення виборчого законодавства посадових осіб і
громадян.

Види порушень виборчого законодавства посадовими особами та громадянами.

Порядок оскарження результатів місцевих виборів територіальною виборчою
комісією.

Порядок реєстрації асоціацій та інших добровільних об’єднань органів
місцевого самоврядування.

Які документи подаються для реєстрації добровільного об’єднання органів
місцевого самоврядування.

Підстави для відмови в реєстрації добровільного об’єднання.

Підстави скасування реєстрації добровільного об’єднання.

Порядок контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування
делегованих повноважень органів виконавчої влади.

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з підприємствами,
установами, організаціями, що відносяться до комунальної власності.

Повноваження місцевих рад та їх виконавчих органів у бюджетному процесі.

Збалансованість бюджетів.

Порядок складання та розгляд проектів місцевих бюджетів.

Прийняття рішень про уточнення місцевого бюджету та про використання
вільних бюджетних коштів.

Органи з питань державної підтримки місцевого самоврядування в Україні.

Зміст Декларації про принципи місцевого самоврядування в державах —
учасницях Співдружності Незалежних Держав.

Форми звернень громадян.

Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян.

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян.

Результати розгляду звернень громадян.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за результатами
поточної роботи, — 40 (для денної та вечірньої форм навчання)

Об’єкти контролю:

1. Виконання поточних завдань — до 25 балів;

у тому числі:

виконання рефератів за заданими темами (до 5 балів);

виконання індивідуальних завдань (до 10 балів);

виконання завдань на базах практики (до 10 балів).

Виконання модульних завдань — до 15 балів.

Якщо студент не набрав 20 балів (у яких обов’язково має бути
представлено перший та другий блоки об’єктів контролю), він не одержує
заліку.

Для заочної форми навчання:

Умовою складання заліку з дисципліни «Правові основи місцевого
самоврядування в Україні» є одержання не менше 20 балів за результатами
модульного контролю знань.

Порядок і критерії оцінювання знань студентів

під час проведення модульного контролю

Матеріали для модульного контролю знань із дисципліни «Правові основи
місцевого самоврядування в Україні» включають два модулі (блоки).

Кожне модульне завдання може включати одне або кілька (не більше трьох)
програмних питань, або одне практичне завдання, або блок тестів (не
більше десяти).

Кожне модульне завдання оцінюється в 5 або 0 балів відповідно до
приведених нижче критеріїв.

Для студентів денної та вечірньої форми навчання:

на перший модульний контроль виноситься одне модульне завдання, на
другий — два модульних завдання.

Для студентів заочної форми навчання: перший і другий модулі містять по
чотичи завдання, які оцінюються за загальними правилами (максимальна
оцінка за кожен модуль для студентів заочної форми навчання — 20 балів)

Вид завдання Кількість балів Критерії оцінювання відповіді

Теоретичні питання 5 балів

(зараховано) Студент виявив вільну орієнтацію в програмі навчальної
дисципліни «Правові основи місцевого самоврядування в Україні», знання
назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів, знання
та правильне розуміння змісту правових норм, їхніх характерних рис та
особливостей, знання основних понять і категорій, здатність давати
правильні їх тлумачення, логічно та граматично правильно викладати
думки.

0 балів

(не зараховано) Студент не відповів на поставлене запитання або
відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущено
грубих змістовних помилок, які свідчать про відсутність знань у студента
або їхню безсистемність і поверховість, невміння сформулювати думку та
викласти її, незнання загальних положень програми дисципліни «Правові
основи місцевого самоврядування в Україні».

Практичні завдання 5 балів

(зараховано) Студент правильно розв’язав ситуацію на основі чинного
законодавства, правильно обґрунтував рішення з посиланням на конкретні
норми законодавчих актів, логічно й послідовно аргументує та викладає
свою точку зору.

0 балів

(не зараховано) Студент не розв’язав ситуації або розв’язав її
неправильно, або неправильно обґрунтовує своє рішення, або не може його
аргументувати.

Тестові завдання 5 балів

(зараховано) Студент вирішив більшість тестових завдань абсолютно
правильно й повно.

0 балів

(не зараховано) Студент не вирішив більше половини тестових завдань або
вирішив неправильно, або відповідь на них є неповною.

СПИСОК НОРМАТИВНОЇ БАЗИ

ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДО ВСЬОГО КУРСУ

Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. «Про місцеві
податки і збори» (ВВР, 1993, № 30, ст. 336, зі змінами, внесеними згідно
з законами № 3293-12 від 17.06.93, ВВР, 1993, № 32; № 297/95-ВР від
11.07.95, ВВР, 1995, № 30; № 320-XIV від 17.12.98, ВВР, 1999, № 5—6; №
515-XIV від 18.03.99, ВВР, 1999, № 18; № 1065-XIV від 17.09.99, ВВР,
1999, № 45 — набрав чинності з 01.01.2000 № 1375-XIV від 13.01.2000).

Європейська Хартія Місцевого Самоврядування (Хартію ратифіковано Законом
№ 452/97-ВР від 15.07.97).

Закон України від «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів»
(ВВР, 1994, № 24, ст. 180; зі змінами, внесеними згідно з Рішенням
Конституційного Суду № 6-рп/98 (v006p710-98) від 13.05.98; Законом №
312-XIV (312-14) від 11.12.98, ВВР, 1999, № 4, ст. 35).

Закон України від 11 липня 2002 р. «Про статус депутатів місцевих рад»
(ВВР, 2002, № 40).

Закон України від 14 січня 1998 р. «Про вибори депутатів місцевих рад та
сільських, селищних, міських голів» (ВВР, 1998, № 3—4, зі змінами,
внесеними згідно з Законом № 431-XIV (431-14) від 16.02.99, ВВР, 1999, №
15).

Закон України від 15 липня 1997 р. «Про ратифікацію Європейської хартії
місцевого самоврядування» (ВВР, 1997, № 38).

Закон України від 15 січня 1999 р. «Про столицю України — місто-герой
Київ» (ВВР, 1999, № 11, ст. 79).

Закон України від 16 грудня 1993 р. «Про державну службу» (ВВР, 1993, №
52, ст. 490; змін. № 647-XIV (647-14) від 13.05.99, ВВР, 1999, № 24, ст.
208).

Закон України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в
Україні» (ВВР, 1997, № 24, зі змінами, внесеними згідно з законами №
163-XIV (163-14) від 06.10.98, ВВР, 1998, № 48; № 997-XIV (997-14) від
16.07.99, ВВР, 1999, № 41; № 1366-XIV (1366-14) від 11.01.2000; з
Рішенням Конституційного Суду № 1-рп/2000 від 09.02.2000).

Закон України від 26 січня 1993 р. «Про державну контрольно-ревізійну
службу в Україні» (ВВР, 1993, № 13, ст. 110).

Закон України від 27 березня 1991 р. «Про підприємства в Україні».

Закон України від 3 березня 1998 р. «Про передачу об’єктів права
державної та комунальної власності» (ВВР, 1998, № 34, ст. 228, зі
змінами, внесеними згідно з Законом № 1294-XIV (1294-14) від 15.12.99,
ВВР, 2000, № 5, ст. 35).

Закон України від 5 грудня 1990 р. «Про бюджетну систему України» (ВВР,
1991, № 1, ст. 1; змін. № 1746-III (1746-14) від 18.05.2000, ВВР, 2000,
№ 35, ст. 282).

Закон України від 7 лютого 1991 р. «Про власність».

Закон України від 7 червня 2001 р. «Про службу в органах місцевого
самоврядування» (ВВР, 2001, № 33).

Закон України від 9 квітня 1999 р. «Про місцеві державні адміністрації».

Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної
влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на
підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, у
засобах масової інформації: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 1997 р. № 348 (зі змінами, внесеними згідно з постановою
КМУ № 1153 (1153-97-п) від 17.10.97).

Конституція України від 28.06.96.

Концепція Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого
самоврядування: Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від
25 липня 2002 р. № 416-р.

Положення про порядок організації підвищення кваліфікації керівників і
спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування з питань національної безпеки та оборони
держави: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2000
р. № 251 (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів
України № 1510 від 04.10.2000; № 1749 від 16.11.2002).

Про віднесення посад органів місцевого самоврядування до відповідних
категорій посад: Постанова Кабінету Міністрів України від

26 жовтня 2001 р. № 1441.

Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичень, що провадяться
органами місцевого самоврядування: Указ Президента України від 18 червня
1998 р. № 655/98.

Про забезпечення взаємодії Кабінету Міністрів України з Верховною Радою
України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня
2002 р. № 685-р (зі змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №
686-р від 12.12.2002).

Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в
Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. (зі змінами,
внесеними згідно з Указами Президента України № 1000/98 від 10.09.98, №
1048/98 від 21.09.98, № 9/99 від 09.01.99, № 1588/99 від 18.12.99).

Про утворення Міжвідомчої комісії з питань місцевого самоврядування при
Кабінеті Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 2
липня 1998 р. № 1000 (зі змінами, внесеними згідно з Постановами
Кабінету Міністрів України № 2064 від 25.12.98; № 787 від 11.05.99; №
956 від 13.06.2000; № 1123 від 28.08.2001).

Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування:
Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 1997 р.

№ 1349 (змін. постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 03.05.99).

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням
46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частини п’ятої статті 6, частини першої
статті 11, частини четвертої статті 16, пунктів 3, 5, 6, 9, 10, 16
частини першої статті 26, частин третьої та четвертої статті 41, частини
шостої статті 42, статей 51, 52, 53, 54, частини четвертої статті 61,
частини першої статті 62, частин першої, шостої, сьомої статті 63,
частин четвертої, п’ятої, шостої статті 78, частин третьої, п’ятої,
сьомої статті 79, абзацу третього пункту 2 розділу V «Прикінцеві та
перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в
Україні» (справа про місцеве самоврядування) від 9 лютого 2000 р. Справа
№ 1-5/2000.

Типове положення про архівний підрозділ державного органу, органу
місцевого самоврядування, державного підприємства, установи і
організації: Затв. наказом Головного архівного управління при Кабінеті
Міністрів України від 16 жовтня 1996 р. № 47.

Андресюк Б. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і
перспективи. — К., 1997. — С. 10.

Батанов О. Функції територіальних громад як специфічних суб’єктів //
Право України. — 1998. — № 8. — С. 21—24.

Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування,
держави і громадянського суспільства в Україні // Право України. — 2001.
— № 12. — С. 64.

Борденюк В. Місцеве самоврядування в механізмі держави:
конституційно-правовий аспект // Право України. — 2003. — № 4. —
С. 12—18.

Владимирский-Буданов М. Обзор истории русского права. — 8-е изд. —
Ростов-на-Дону: Феникс, 1995.

Гарнер Д. Великобритания. Центральное и местное управление. — М., 1984.

Голосніченко І. Розмежування компетенції між місцевими органами
державної виконавчої влади та місцевим самоврядуванням і судове
вирішення спорів між ними // Юрид. Весник. — 1996. — № 1. — С. 101.

Гушта О. Шляхи зміцнення бюджетів органів місцевого самоврядування //
Фінанси України. — 2000. — № 2. — С. 69.

Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В. Авер’янова. —
К., 1998.

Избирательное право и избирательный процесс в Российской Федерации:
Учеб. для вузов / Отв. ред. А. Иванченко. — М.: НОРМА, 1999.

Калиновський Б. Державні гарантії і правозахисна роль державних органів
щодо здійснення конституційних принципів місцевого самоврядування //
Право України. — 2002. — № 10. — С. 29—33.

Кампо В. Місцеве самоврядування в Україні. — К., 1997.

Коваленко А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі // Право
України. — 1997. — № 2. — С. 3—4.

Коментар до Конституції України. — К., 1997.

Концепція Закону України «Про органи самоорганізації населення» // Народ
і влада. — 1998. — № 2. — С. 28.

Косюта М. Актуальні проблеми забезпечення законності в діяльності
місцевих органів влади // Право України. — 2001. — № 12. — С. 64.

Кравченко В. Місцеві фінанси. — К., 2000.

Краснов М. А. Введение в муниципальное право. — М., 1993.

Кудін С. Деякі аспекти відповідальності органів місцевого самоврядування
за «Руською Правдою» // Право України. — 2002. — № 9. — С. 134—137.

Кутафин О. Е., Фадеев В. И. Муниципальное право Российской федерации. —
М., 1997.

Максакова Р. Деякі теоретичні аспекти гарантій місцевих виборів // Право
України. — 2002. — № 7. — С. 85—90.

Мельник П. Проблеми формування місцевих бюджетів // Економіка. Фінанси.
Право. — 1999. — С. 3.

Мягченко М. Про визначення поняття «органи самоорганізації населення» //
Право України. — 2002. — № 6. — С. 46—49.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про місцеве
самоврядування в Україні». — К., 1999.

Павлішина Л. Японія: роль виконавчої влади у законодавчому процесі //
Право України. — 2002. — № 12. — С. 146—150.

Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування. — Мюнхен, 1963. — С. 127.

Паскар А., Польовий В. Про управління обласними радами майном, що є у
спільній власності територіальних громад сіл, селищ та міст// Право
України. — 2002. — № 6. — С. 49—53.

Про місцеве самоврядування — кожному // Народ і влада. — 1998. — № 2. —
С. 6.

Самоврядування в Києві: історія та сучасність // Матеріали міжнародної
конференції, присвяченої 500-річчю надання Києву магдебурзького права. —
К., 2000.

Соболєв Б. Практичні аспекти організації муніципальних позик в Україні
// Народ і влада. — 1998. — № 4. — С. 19.

Шаповал В. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування // Право
України. — 2002. — № 3. — С. 48.

ЗМІСТ

Вступ 3

Програма із дисципліни «Місцеве самоврядування та його правове
регулювання» 5

Типова програма 7

Методичні вказівки до вивчення кожної теми 11

Тема 1. Загальна характеристика місцевого самоврядування 11

Тема 2. Способи реалізації місцевого самоврядування 15

Тема 3. Рада — представницький орган місцевого самоврядування 17

Тема 4. Організація роботи сільських, селищних, міських рад 19

Тема 5. Правовий статус депутата ради 20

Тема 6. Виконавчі органи місцевого самоврядування 20

Тема 7. Правовий статус сільського, селищного, міського голови 22

Тема 8. Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування 23

Тема 9. Правове положення районних і обласних рад та голів районних і
обласних рад 24

Тема 10. Матеріальна та фінансова основи місцевого самоврядування 25

Тема 11. Місцевий референдум 27

Тема 12. Вибори до місцевих рад та вибори сільських, селищних, міських
голів 28

Тема 13. Особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві
30

Тема 14. Гарантії місцевого самоврядування 31

Тема 15. Відповідальність органів місцевого самоврядування та його
посадових осіб 32

Тема 16. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з іншими
суб’єктами права 33

Плани семінарських занять 34

Навчальні завдання 51

Теми для підготовки рефератів 58

Термінологічний словник 59

Завдання для перевірки знань 68

Критерії оцінювання знань студентів 78

Список нормативної базі та рекоме6ндованої літератури до всього курсу 80

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Куколевська Ж.Д. 2004 – Правовi основи мiсцевого самоврядування (книга)