.

Когутич І.І., Павлишин А.А., Анікіна Н.П. 2003 – Плани семінарів (книга)

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5166
Скачать документ

Когутич І.І., Павлишин А.А., Анікіна Н.П. 2003 – Плани семінарів

Зміст

TOC \o “1-2” \h \z HYPERLINK \l “_Toc37148427” ВСТУПНЕ СЛОВО
PAGEREF _Toc37148427 \h 4

HYPERLINK \l “_Toc37148428” ТЕМА 1: СУТЬ ТА ЗАВДАННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО
НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ PAGEREF _Toc37148428 \h 7

HYPERLINK \l “_Toc37148429” ТЕМА 2: ФУНКЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ І
ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ PAGEREF _Toc37148429 \h 11

HYPERLINK \l “_Toc37148430” ТЕМА 3: ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОКУРОРСЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ PAGEREF _Toc37148430 \h 15

HYPERLINK \l “_Toc37148431” ТЕМА 4: СИСТЕМА ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ ТА
ОРГАНІЗАЦІЯ ЇЇ РОБОТИ PAGEREF _Toc37148431 \h 18

HYPERLINK \l “_Toc37148432” ТЕМА 5: КАДРИ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ.
МАТЕРІАЛЬНИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ PAGEREF
_Toc37148432 \h 21

HYPERLINK \l “_Toc37148433” ТЕМА 6: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І
ПРАВИЛЬНИМ

ЗАСТОСУВАННЯМ
ЗАКОНІВ………………………………………………………..
…………….. PAGEREF _Toc37148433 \h 25

HYPERLINK \l “_Toc37148434” ТЕМА 7: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ
ОРГАНАМИ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬ ОПЕРАТИВНО–РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ДІЗНАННЯ ТА
ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО PAGEREF _Toc37148434 \h 32

HYPERLINK \l “_Toc37148435” ТЕМА 8: КООРДИНАЦІЯ ПРОКУРАТУРОЮ
ДІЯЛЬНОСТІ У БОРОТЬБІ ІЗ ЗЛОЧИННІСТЮ PAGEREF _Toc37148435 \h 39

HYPERLINK \l “_Toc37148436” ТЕМА 9: ПІДТРИМАННЯ ПРОКУРОРОМ ДЕРЖАВНОГО
ОБВИНУВАЧЕННЯ В СУДІ PAGEREF _Toc37148436 \h 42

HYPERLINK \l “_Toc37148437” ТЕМА 10: ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО ОРГАНАМИ
ПРОКУРАТУРИ PAGEREF _Toc37148437 \h 48

HYPERLINK \l “_Toc37148438” ТЕМА 11: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ
ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, А ТАКОЖ ПРИ
ЗАСТОСУВАННІ ІНШИХ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАРАКТЕРУ, ПОВ’ЯЗАНИХ З
ОБМЕЖЕННЯМ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ ГРОМАДЯН PAGEREF _Toc37148438 \h 51

HYPERLINK \l “_Toc37148439” ТЕМА 12: ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРОКУРАТУРОЮ
ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ У СУДІ У ВИПАДКАХ, ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОМ
PAGEREF _Toc37148439 \h 55

Вступне слово

Прокурорський нагляд в Україні належить до навчальних дисциплін,
опанування яких складає фундамент фахової підготовки спеціаліста-юриста.
Без міцних знань прокурорського права та практичних навичок його
застосування не можна уявити прокурора, слідчого прокуратури, оскільки
виконувані ними функції безпосередньо і детально регламентовані саме
цією галуззю права.

Сказане обумовлює необхідність глибоко вивчити теорію прокурорського
нагляду в Україні, нормативно-правові акти, які регулюють діяльність,
спрямовану на захист від неправомірних посягань незалежності України, її
суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав
національних груп та територіальних утворень; соціально-економічних,
політичних, особистісних прав і свобод людини і громадянина; основ
демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад,
органів самоорганізації населення. Не менш важливим є і набуття
практичних навичок застосування названих норм до реальних життєвих
ситуацій. Допомогти у всьому цьому і покликаний запропонований
практикум. Він стане дороговказом студентові під час вивчення складного,
але цікавого курсу прокурорського нагляду в Україні.

Практикум складено відповідно до програми курсу “Прокурорський нагляд в
Україні”, затвердженої Радою юридичного факультету Львівського
національного університету та з врахуванням кількості годин, відведених
для практичних занять навчальним планом спеціальності “Правознавство”
для денного навчання.

Він містить плани практичних занять із Загальної та Особливої частин
курсу, перелік питань для самоконтролю, обов’язкову і додаткову
спеціальну літературу, нормативний матеріал, накази Генерального
прокурора України. До кожного практичного заняття, крім того, дається
ряд завдань (казусів), переважна більшість яких складена за матеріалами
органів прокуратури.

Практикум в першу чергу має своєю метою забезпечити оптимальну
організацію практичних занять, зокрема:

1) закріпити, розширити та поглибити знання, одержані студентами на
лекціях і в процесі самостійної роботи з рекомендованими джерелами;

2) активізувати розумову діяльність студентів в результаті колективного
обговорення проблемних ситуацій;

3) виробити навички самостійного аналізу норм різних галузей права, які
застосовуються у прокуросько-наглядовій діяльності;

4) виробити навички самостійного вивчення матеріалів прокурорських
перевірок, прийняття рішень та грамотного складання актів прокурорського
реагування;

5) допомогти оволодіти методологією застосування теоретичних знань та
положень нормативно-правових актів до конкретних життєвих фактів і
ситуацій;

6) допомогти сформувати у студентів науковий світогляд, високу
відповідальність за доручену справу, розуміння важливості завдань, які
стоять перед прокуратурою України.

Деякі поради методичного характеру, пов’язані з підготовкою студентів до
практичних занять з прокурорського нагляду.

1. Тісний зв’язок теорії і практики – основний принцип підготовки
студентів для практичної фахової роботи. Для студентів-юристів цей
принцип має особливо важливе значення. В його реалізації першочергове
значення має самостійна домашня підготовка студентів до практичних
занять.

2. Підготовку до кожного практичного заняття необхідно почати з вивчення
чинного законодавства (що стосується теми занять), наказів Генерального
прокурора України, відповідного матеріалу рекомендованого підручника,
конспекту прослуханої лекції, рекомендованої обов’язкової і додаткової
спеціальної літератури.

3. Студенти повинні навчитись правильно застосовувати закон у реальному
житті. Немалу послугу їм у цьому надасть аналіз та вирішення поданих у
практикумі завдань, розв’язувати які слід лише після глибокого засвоєння
основних питань теми, поданих у плані та перелічених в питаннях для
самоконтролю.

Розв’язування завдань необхідно почати з усвідомлення викладених у них
фактичних обставин справи, осмислення поставлених питань. Вирішення
завдань слід подавати в письмовій формі. Воно мусить бути розгорнутим,
обґрунтованим, з посиланням на відповідні норми права. Необхідно твердо
засвоїти положення, що прокурорсько-наглядова діяльність є такою
правовою діяльністю, в якій кожний висновок, рішення повинно бути
детально обґрунтованим.

Вирішення завдань без правового аналізу, без посилання на закон та інші
акти, лише в загальних міркуваннях та з кінцевою правильною відповіддю,
вважається неправильним.

На практичних заняттях в ході обговорення і вирішення завдань викладач
може ускладнити їх, зокрема: ввести додаткові умови, змінити конкретну
ситуацію і змоделювати нову, включити нових учасників процесу,
організувати інсценування певної ситуації (ділову гру) і т. п. Форми і
методи опрацювання матеріалу визначаються з урахуванням специфіки теми.

4. Кожний студент веде окремий зошит для практичних занять, де він
записує:

4.1. тему занять, тези відповідей на питання теми та питання для
самоконтролю;

4.2. вузлові і детальні питання до завдань, а також мотивовані відповіді
на них;

4.3. конспект прочитаної додаткової літератури;

4.4. проекти процесуальних документів, складених студентом за поданою
викладачем фабулою.

Під час проведення практичних занять студент може користуватись цим
практикумом, кодексами та іншими нормативними матеріалами, а також
своїми записами. Користування на заняттях підручниками, коментованими
кодексами та іншою додатковою літературою не допускається.

Для складання процесуальних актів необхідно використовувати чинне
законодавство та збірники зразків процесуальних документів.

Студент, який з будь-яких причин не підготувався до занять або пропустив
їх, зобов’язаний ліквідувати заборгованість з цієї теми до наступного
заняття.

5. І, нарешті, остання порада. Не задовольняйтесь приблизним (“в
основному”) розумінням правової матерії. Якщо вам здається, що ви
зрозуміли питання чи всю проблему, але тільки не можете виразити своє
розуміння словами, знайте – ви їх не засвоїли. У зв’язку з цим, як
правило, залишається незасвоєною і вся тема. Мислення, а отже, і
розуміння, власне, передбачає чітке вираження предмету міркування в
словесній формі. Тому, пам’ятаючи стару істину: хто ясно мислить – чітко
викладає думку, повертайтесь до цього питання (проблеми) знову, доки
його не засвоїте.

Дотримання проведених методичних порад, настанов щодо підготовки до
практичних занять та їх проведення допоможе більш глибше засвоїти
матеріал та використовувати його на практиці.

ТЕМА 1: СУТЬ ТА ЗАВДАННЯ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ

План.

Прокурорський нагляд як самостійна галузь державної діяльності. Предмет
і завдання.

Історія розвитку та перспективи прокуратури в Україні.

Предмет та система курсу “Прокурорський нагляд в Україні”.

Роль і місце прокуратури в системі державних органів України.

Прокурорський нагляд та контрольно-наглядові повноваження інших
державних органів. Відомчий і позавідомчий контроль.

Правові основи (законодавство) організації та діяльності прокуратури.

Співвідношення прокурорського нагляду із суміжними юридичними
дисциплінами.

Нормативний матеріал:

Конституція України. – К., 1996.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. (із змінами і
доповненнями).

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (із
змінами і доповненнями).

Цивільно-процесуальний кодекс України від 18 липня 1963 р. (із змінами і
доповненнями).

Господарсько-процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. (із
змінами і доповненнями).

Виправно-трудовий кодекс України від 23 грудня 1970 р. (із змінами і
доповненнями).

Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і
доповненнями).

Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. (із змінами і
доповненнями).

Закон України “Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 р. (із
змінами і доповненнями).

Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого
1992 р. (із змінами і доповненнями).

Прокуратура України. Збірник нормативних актів. // Упорядники
А.В. Довбня і Є.В. Грінченко. – К., 2000.

Обов’язкова спеціальна література:

Бандурко М. Про співвідношення державного контролю і прокурорського
нагляду // Право України. – 1997. – № 5.

Бандурко М. Щодо усунення підміни прокуратурою інститутів контролю і
нагляду в сфері управління // Право України. – 1996. – № 9.

Басков В.И. Прокурорский надзор. – М., 1998.

Йоффе М.А. Чи займе прокуратура належне місце в системі державної влади
// Право України. – 1995. – № 3.

Козлов Г.Т. Розподіл влад і прокурорський нагляд. Зб.: Прокурорський
нагляд в суверенній Україні. – К., 1991.

Косюта М. Взаємозв’язки у діяльності прокуратури та Конституційного Суду
України: проблеми і перспективи // Право України. – 2002. – №6.

Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного
суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.

Кривобок В. Актуальні питання визначення статусу прокуратури України в
умовах перехідного періоду // Право України. – 2000. – №10.

Малюга В. Взаємовідносини прокуратури з іншими органами держави // Право
України. – 2002. – №12.

Михайленко О. Проблеми реформування прокуратури України // Право
України. – 1998. – №1.

Мичко М. Щодо взаємодії прокуратури із судовою владою // Право України.
– 1999. – №12.

Мичко М. Реформування прокуратури: проблеми і перспективи // Право
України. – 1999. – №3.

Мінюков П. Співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю
при розслідуванні кримінальних справ слідчим // Право України. – 1999. –
№1.

Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной
власти. – Донецк:Донеччина, 1999.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Сухонос В. Місце прокуратури в системі органів державної влади України,
її розвиток та правове забезпечення гарантій діяльності // Право
України. – 2000. – №6.

Шишкін В.М. Прокуратура і правосуддя в суверенній Україні // Право
України. – 1992, – №1.

Шумський В.П. Прокуратура України. – К., 1998.

Додаткова спеціальна література:

Веретенников В.И. Очерк истории генерал-прокуратуры в России до
Екатерининского времени. – Харьков, 1915.

Грибовский В.М. Высший суд и надзор в России в первую половину
царствования императрицы Екатерины Второй. Историко-юридическое
исследование. – СПб., 1901.

Даев В.Г., Маршунов М.Н. Основы теории прокурорского надзора.
Монография. – Л., 1990.

Клочков В. Джерела створення прокуратури // Право України. – 2001. – №7.

Котов Б.А. Прокуратура и суды. – М., 1999.

Ломовский В.Д. Прокурорско-надзорный процесс. Учебное пособие. – Тверь,
1997.

Маляров М.П. Прокурорский надзор в СССР. – М., 1966.

Маршунов М.Н. Прокурорско-надзорное право. Проблемы правового
регулирования. Монография. – СПб., 1991.

Михайленко О. Прокуратура Федеративної Республіки Німеччина: становлення
та повноваження // Право України. – 2000. – №5.

Михайленко О. Прокуратура Франції: становлення та повноваження // Право
України. – 2000. – №2.

Мичко М. Про статус прокуратури в Європейських державах
постсоціалістичного простору // Право України. – 2001. – №3.

Муравьев Н.В. Прокурорский надзор в его устройстве и деятельности.
Пособие для прокурорской службы. Том первый. Прокуратура на Западе и в
России. – М., 1889.

Никифора М. Фінансова прокуратура Буковини у 1867–1918 рр. // Право
України. – 2001. – №1.

Петуховский А.А. Прокурорский надзор. Учебное пособие. – М., 1998.

Прокурорский надзор в СССР. Учебник / Под ред. Б.А. Галкина. – М., 1982.

Смирнов А.Ф. Прокуратура и проблемы управления. Монография. – М., 1997.

Тадевосян В.С. Прокурорский надзор в СССР. – М., 1956.

Тарасенко Ф.Г. Суд и прокуратура СССР. Курс лекций (специализированный).
– К., 1976.

Шумський В.П. Завдання органів прокуратури, що випливають з положень
нової Конституції України // Право України. – 1998. – № 1.

Шумський В.П. Прокуратура – її місце та роль в державі // Право України.
– 1997. – №8.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Яке місце займають органи прокуратури в системі інших органів влади у
відповідності з Конституцією України ?

У чому полягає відмінність прокурорського нагляду від контролю за
виконанням законів, який здійснюється іншими державними органами ?

На які нормативні акти не поширюється прокурорський нагляд ?

У яких значеннях використовуються в законі та у навчальній літературі
поняття “прокурорський нагляд”, “прокурор” ?

Назвіть основні поняття прокурорського нагляду.

Хто виступає суб’єктом прокурорського нагляду?

Хто виступає суб’єктами прокурорсько-наглядових відносин?

Назвіть об’єкти прокурорського нагляду.

Що таке засоби прокурорсько-наглядової діяльності?

Чи тотожні в правовому розумінні поняття “прокурорські працівники” і
“працівники прокуратури”?

В якому співвідношенні знаходяться поняття “методика прокурорського
нагляду” і “методи прокурорського нагляду”?

Із якими юридичними дисциплінами курс “Прокурорський нагляд в Україні”
має найбільш тісні зв’язки?

Яка структура Закону України “Про прокуратуру” ?

Які інші закони України містять норми щодо прокурорського нагляду ?

Назвіть міжвідомчі акти Генеральної прокуратури України та юридичних
установ зарубіжних держав, які містять норми щодо міжнародного
співробітництва органів прокуратури України.

Завдання.

1. Визначіть схематично місце прокуратури в системі органів державної
влади України.

2. Накресліть схему системи прокурорського нагляду в Україні.

ТЕМА 2: ФУНКЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ
УКРАЇНИ

План.

Поняття і система функцій та основних напрямів діяльності прокуратури.

Загальна характеристика функцій та основних напрямів діяльності
прокуратури.

Поняття і значення принципів організації та діяльності органів
прокуратури України.

Система і класифікація принципів організації та діяльності органів
прокуратури.

Загальна характеристика окремих принципів:

А) законність прокурорсько-наглядової та інших видів діяльності органів
прокуратури;

Б) принцип гласності;

В) принцип демократизму;

Г) принцип публічності (вжиття заходів до усунення порушень закону, від
кого б вони не виходили);

Ґ) принцип єдності прокурорської системи і прокурорського нагляду;

Д) принцип централізації прокурорського нагляду;

Е) принцип єдиноначальності та колегіальності в діяльності органів
прокуратури ;

Є) принцип незалежності прокурорських працівників і підпорядкування їх
закону;

Ж) принцип деполітизації та заборони сумісності у трудовій діяльності.

Нормативний матеріал:

Конституція України. – К., 1996.

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (із
змінами і доповненнями).

Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і
доповненнями). Ст.ст. 5, 10, 20, 21, 22, 23, 24, 32, 35, 36, 36-1, 37,
40, 41, 42, 43, 44, 45.

Обов’язкова спеціальна література:

Вернидубов І. Новації у повноваженнях прокурора під час здійснення
кримінального судочинства // Право України. – 1997. – № 1.

Давиденко Л. Роль прокурора у виявленні та усуненні причин і умов
вчинення злочинів // Право України. – 1992. – №8.

Давиденко Л. Функції прокуратури згідно з новою Конституцією України //
Право України – 1997. – №6.

Задніпровський О. Права прокурора в світлі нової Конституції України
// Право України. – 1997. – № 1.

Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного
суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.

Малюга В. Формування принципів організації та діяльності прокуратури в
період з найдавніших часів до 20 ст. // Право України. – 2001. – №10.

Мичко М., Голова Н. Про основні принципи організації прокуратури //
Право України. – 2000. – №12.

Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной
власти. – Донецк: Донеччина, 1999.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Руденко М. Прокуратура у світлі реалізації положень Конституції України
// Право України. – 1996. – №1.

Руденко М. Розширення гласності – одна з умов ефективності
прокурорського нагляду // Радянське право. – 1990. – № 3.

Додаткова спеціальна література:

Корж В. Застосування на практиці принципу рівності громадян перед
законом // Право України. – 1999. – №4.

Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві. –
К., 2001.

Пособие для прокурорских работников. – М., 1991. Ч. 1.

Шумський П. Досвід наглядної діяльності прокуратури за додержанням
законодавства // Право України. – 1991. – № 1.

Шумський П. Завдання органів прокуратури, що випливають з положень нової
Конституції України // Право України. – 1997. – № 1.

Шумський П. Прокуратура України. – К., 1998.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Назвіть основні напрями прокурорського нагляду та прокурорської
діяльності. Яке практичне значення поділу прокурорсько-наглядової
діяльності на галузі (напрями)?

Що таке функція прокуратури?

Які функції здійснюють органи прокуратури?

Чим відрізняється система функцій прокуратури від напрямів (галузей)
прокурорсько-наглядової діяльності?

Між якими функціями органів прокуратури наявний безпосередній зв’язок і
в чому він полягає?

Яка із функцій прокуратури є приоритетною для України на сучасному етапі
її державотворення?

Наведіть класифікаційні рубрики функцій прокурорської діяльності.

В чому полягає правовий характер принципів прокурорської діяльності?

У чому полягає принцип єдності прокурорської системи? Чи виправдано його
розглядати у системі принципів прокурорської діяльності?

Розкрийте зміст принципу централізації прокурорської системи. Із якими
принципами організації та діяльності прокуратури України він
безпосередньо пов’язаний?

У чому полягає сутність принципу незалежності органів прокуратури? Які
наслідки його порушення?

Які ви знаєте гарантії незалежності прокурорських працівників під час
здійснення ними своїх функцій?

У чому полягають обмеження дії принципу гласності в діяльності
прокуратури?

Визначте зміст принципу політичної незалежності прокурорської системи
(її позапартійності, деполітизації). Яку роль він відіграє у діяльності
прокуратури ?

У чому полягає зміст принципу публічності в роботі органів прокуратури ?

Задачі і завдання.

1. 15 вересня 2001 року прокурором Залізничного району м. Львова було
порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.227 КК
України, у зв’язку з систематичним випуском Львівським мотозаводом
продукції, яка не відповідає технічним умовам. Як обвинуваченого було
притягнуто головного інженера названого заводу Стецишина. 25 вересня
прокурор Залізничного району м. Львова отримав від заступника глави
Львівської обласної держадміністрації письмову вказівку з вимогою
закрити кримінальну справу щодо Стецишина, оскільки той є основним і
незамінимим спеціалістом заводу, а також відомим діячем Демократичної
партії України.

Прокурор цю вимогу не виконав.

1. Підготуйте відповідь прокурора.

2. Обґрунтуйте її дією принципів прокурорської діяльності.

2. 12 січня 2002 року прокурор Жидачівського району Львівської області
вніс протест на незаконне рішення Жидачівської районної Ради з питання
щодо надання земельної ділянки голові цієї Ради. 25 січня прокурор
отримав від голови районної Ради повідомлення, яким той відхилив протест
прокурора, відзначивши, що нагляд за відповідністю закону актів місцевих
Рад здійснює не прокурор, а вищестояща Рада.

Проаналізуйте викладену ситуацію з урахуванням дії принципів
прокурорського нагляду та відповідних норм Земельного кодексу України
(від 25 жовтня 2001 року № 2768 – 3).

3. У січні 2002 року в прокуратурі області відбулась нарада про стан
законності в області та про заходи щодо її зміцнення. На прохання голови
президії ради профспілок Львівщини проінформувати громадськість з цих
питань, прокурор області в письмовій відповіді вказав, що у
відповідності із законом ці відомості не підлягають розголошенню.

Чи відповідає Закону відповідь прокурора ?

ТЕМА 3: ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План.

Поняття правових засобів прокурорської діяльності. Їх система і
класифікація.

Характеристика правових засобів прокурорської діяльності:

А) за допомогою яких виявляють порушення законів, причини та умови, що
їм сприяють;

Б) спрямовані на усунення порушень законів та обставин, що їм сприяли;

В) спрямовані на притягнення порушників законів до юридичної
відповідальності;

Г) що мають за мету забезпечення відшкодування матеріальної шкоди,
заподіяної правопорушенням;

Ґ) що спрямовані на попередження правопорушень.

Правові засоби зобов’язуючого, зупиняючого та розпорядчого характеру.

Форма правових засобів прокурорської діяльності. Дії та акти
прокурорської діяльності.

Нормативний матеріал:

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (із
змінами і доповненнями).

Цивільно-процесуальний кодекс України від 18 липня 1963 р. (із змінами і
доповненнями).

Господарсько-процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. (із
змінами і доповненнями).

Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і
доповненнями).

Обов’язкова спеціальна література:

Образцы актов прокурорского надзора. – М., 1980.

Омельченко Г. Прокурор як суб’єкт перевірки законності та
обґрунтованості судової постанови в кримінальному судочинстві України //
Право України. – 1999 – № 4.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Додаткова спеціальна література:

Вернидубов І. Новації у повноваженнях прокурора під час здійснення
кримінального судочинства // Право України. – 1997 – № 1.

Давиденко Я. Роль прокурора у виявленні та усуненні причин і умов
вчинення злочинів // Право України. – 1992 – № 8.

Задніпровський О. Права прокурора в світлі нової Конституції України //
Право України. – 1997 – № 1.

Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві. –
К., 2001.

Пособие для прокурорских работников. – М., 1991. Ч. 1.

Шумський П. Прокуратура України. – К., 1998.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Що являють собою правові засоби прокурорської діяльності?

Назвіть систему засобів прокурорської діяльності.

За якими критеріями (рубриками) можна класифікувати правові засоби
прокурорської діяльності?

Як поділяються засоби прокурорської діяльності за суб’єктом їх
застосування?

Як поділяються засоби прокурорської діяльності за способом їх
реалізації?

Як поділяються засоби прокурорської діяльності за рівнем їх
імперативності?

Як поділяються засоби прокурорської діяльності за галуззю прокурорської
діяльності?

Назвіть за допомогою яких правових засобів здійснюється поновлення
прокурорами порушених прав та законних інтересів громадян і організацій.

Назвіть основні дії, виконувані прокурором у сфері кримінального
судочинства.

Назвіть основні дії, виконувані прокурором у сфері цивільного
судочинства.

Назвіть основні дії, виконувані прокурором у сфері господарського
судочинства.

Яким вимогам повинні відповідати акти прокурора?

ЗАВДАННЯ:

Проведіть класифікацію правових засобів прокурорської діяльності,
спрямованих на виявлення (тобто пошук) порушень законів, а також причин
і умов, що їм сприяють. Накресліть таблицю і заповніть її за таким
зразком:

Порядковий номер Назва конкретного правового засобу Нормативне
закріплення

1.

Безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду і без
особливих перепусток, де такі запроваджено, входити у примі-щення
органів державної влади та місцевого самоврядування тощо. Ч. 2 ст.10;
ч.ч.1, 3 ст. 12; п.п.1,2,3,4 ст.20; ч.2 ст.44 Закону України “Про
прокуратуру”.

2. Вимагати від органів дізнання і досудового слідства для перевірки
кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості…. П.1 ч.1
ст.227 КПК

3.

Проведіть класифікацію правових засобів, спрямованих на усунення
порушень законів та обставин, що їм сприяли. Накресліть і заповніть
таблицю за вищенаведеним зразком.

Письмово дайте визначення наступних актів та засобів прокурорського
реагування:

цивільний позов;

письмові вказівки прокурора;

санкція прокурора;

висновок прокурора;

клопотання прокурора;

пропозиція прокурора.

дозвіл прокурора.

ТЕМА 4: СИСТЕМА ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЇЇ РОБОТИ

План.

1. Система прокуратури України та структура її органів.

2. Структура Генеральної прокуратури України.

3. Організація роботи в прокуратурі України.

А. Організація й планування роботи в органах прокуратури.

Б. Контроль за організацією та плануванням роботи в органах прокуратури
та аналіз її виконання.

В. Облік і звітність в органах прокуратури.

Г. Законодавчо–систематизаційна робота в органах прокуратури.

Нормативний матеріал:

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №1 “Про
організацію роботи і управління в органах прокуратури України”.

Наказ Генерального прокурора України від 11 липня 2002 р. №48 шц “Про
затвердження структури Генеральної прокуратури України”.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №10/1 “Про
введення в дію інструкції про порядок ведення систематизації
законодавства в органах прокуратури, Класифікатора систематичної
картотеки нормативних актів, Класифікатора судової практики та
класифікатора публікацій на правові теми”.

Обов’язкова спеціальна література:

Бабкова В., Шандула О. Щодо ефективності контрольної діяльності в
органах прокуратури // Право України. – 2001. – №4.

Бандурко О. Прокуратура: думки про її реорганізацію // Право України. –
1995. – №8.

Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного
суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.

Мичко М. Про розмежування компетенції між вищестоящими і нижчестоящими
органами прокуратури // Право України. – 2000. – №10.

Мичко М.І. Теоретичні і практичні проблеми організації роботи в апараті
прокуратури області: Монографія. – Донецьк, 2000.

Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной
власти. – Донецк: Донеччина, 1999.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Якимчук М. Управління в органах прокуратури України: теоретичні та
практичні аспекти // Право України. – 2002. – №5.

Додаткова спеціальна література:

Дмитриев Ю.А., Шапкин М.А. Проблемы централизации в руководстве органами
прокуратуры // Государство и право. – 1995. – № 7.

Добровольская Т.Н. и др. Как устроены суд и прокуратура в СССР (пособие
для слушателей). – М., 1978.

Клочков В.В. Деятельность прокуратуры: типология, классификация //
Прокуратура. Законность. Государственный контроль. – М., 1995.

Клочков В.В. и др. О специализированных органах прокуратуры Российской
Федерации // Прокуратура. Законность. Государственный контроль. – М.,
1995.

Козлов А.Ф. Компетенция прокуратуры и организация ее работы. Учебное
пособие. – Свердловск, 1983.

Корж В. Реформирование органов прокуратуры Украины: проблемы
законодательства и практики // Законность. – 1998. – № 11.

Мельников Н.В. Конституционные основы организации и деятельности
прокуратуры в России. – М., 2000.

Организация суда и прокуратуры в СССР. – М., 1967.

Работа с органами прокуратуры. – М., 1996.

Розенфельд В.Г., Фролов А.В. О функциях и организации деятельности
прокуратуры // Журнал российского права. – 1999. – № 2.

Рохлин В. Проблемы развития прокуратуры: взгляд науки // Законность. –
2000. – № 6.

Руденко Н. Специализация прокуратуры в Украине // Законность. – 2000. –
№1.

Скуратов Ю. Полномочия прокуратуры во взаимоотношениях с судебной
системой // Российская юстиция. – 1999 – №3.

Смирнов А.Ф. Прокуратура и проблемы управления. Монография. – М., 1997.

Смирнова Н.Н. Военная прокуратура. Организация и функции. – СПб., 1998.

Сухарев А.Я. Историческая судьба прокуратуры. – М., 2000.

Тарасенко Ф.Г. Суд и прокуратура СССР. Курс лекций. – Киев, 1976.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Проаналізуйте співвідношення понять: “система прокуратури” і “структура
прокурорських ланок”.

Назвіть ланки системи прокуратури України.

Вкажіть систему “територіальних” прокуратур України. Поняття,
призначення, специфіка.

Назвіть систему “спеціалізованих” прокуратур в Україні. Поняття,
призначення, специфіка.

Назвіть систему, структуру ланок, завдання, специфіку функціонування
військових прокуратур в Україні.

Що таке транспортна, природоохоронна прокуратура в Україні? Їх система,
завдання, специфіка функціонування.

Який принцип взято в основу побудови структури Генеральної прокуратури
України? Скільки управлінь та відділів на правах окремих підрозділів є в
Генеральній прокуратурі України?

Як розподілені обов’язки між керівниками Генеральної прокуратури
України?

Які прокуратури відносяться до спеціалізованих?

У чому полягає особливість структури військової прокуратури?

Які заклади входять у систему прокуратури України?

Чим вирізняються компетенції прокурорів різних рівнів?

Які повноваження утворюють виключну компетенцію Генерального прокурора
України?

Що таке НОП (наукова організація праці) у роботі прокуратури?

Які є способи (принципи) розподілу обов’язків між працівниками
прокуратури?

Назвіть типовий розподіл обов’язків між працівниками прокуратур низової
ланки.

Яке значення планування роботи в прокуратурі?

Назвіть види та особливості планів роботи в прокуратурі.

В чому полягає контроль в роботі прокуратури? Види та завдання контролю.

Які особливості аналізу (оцінки) роботи (діяльності) прокуратури?

Завдання.

1. Накресліть систему прокуратури України.

2. Складіть схему структури Генеральної прокуратури України.

ТЕМА 5: КАДРИ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ. МАТЕРІАЛЬНИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ПРАЦІВНИКІВ ПРОКУРАТУРИ.

План.

Вимоги, яким повинні відповідати прокурори і слідчі прокуратури. Порядок
їх призначення.

Порядок атестації та класні чини працівників прокуратури.

Дисципліна праці в органах прокуратури.

А. Заходи заохочення до працівників прокуратури: система, порядок
застосування.

Б. Дисциплінарні стягнення, які застосовуються до працівників
прокуратури: система, порядок застосування.

Матеріальне забезпечення працівників прокуратури.

Правовий та соціальний захист працівників прокуратури.

Нормативний матеріал:

Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і
доповненнями).

Положення про класні чини працівників органів прокуратури України.
Затверджене постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року.

Дисциплінарний статут прокуратури України. Затверджений постановою
Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року.

Про розміри надбавок до посадових окладів працівників органів
прокуратури за класні чини. Указ Президента України від 16 квітня 1999 –
386/99.

Про впорядкування умов оплати праці працівникам апарату органів
виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів,
органів прокуратури, судів та інших органів. Постанова Кабінету
міністрів України від 13 грудня 1999 р. № 2288.

Дисциплінарний статут прокуратури України. Затверджений Постановою
Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року.

Положення про класні чини працівників органів прокуратури України.
Затверджене Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року.

Про розміри надбавок до посадових окладів працівників органів
прокуратури за класні чини. Указ Президента України від 16 квітня 1999
року – 386/99.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №2 “Про
організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України”

Положення про атестування прокурорсько-слідчих працівників органів
прокуратури. Наказ Генерального прокурора України від 9 вересня 1998 р.
№ 2223 Ц.

Обов’язкова спеціальна література:

Бабков В. Поняття і структура організаційно-контрольних правовідносин в
прокуратурі // Право України. – 1996. – № 8.

Бандурко О. Прокуратура: думки про її реорганізацію // Право України. –
1995. – № 8.

Грошевой Ю., Марочкін І. Прокурорський нагляд в Україні. – Донецьк,
1997.

Козлов А.Ф. Компетенция прокуратуры и организация ее работы. Учебное
пособие. – Свердловск, 1983.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Работа с органами прокуратуры. – М., 1996.

Сухонос В. Проблеми атестації прокурорських працівників // Право
України. – 1998. – № 1.

Тарасенко Ф.Г. Суд и прокуратура СССР. Курс лекций. – Киев, 1976.

Додаткова спеціальна література:

Дмитриев Ю.А., Шапкин М.А. Проблемы централизации в руководстве органами
прокуратуры // Государство и право. – 1995. – № 7.

Добровольская Т.Н. и др. Как устроены суд и прокуратура в СССР (пособие
для слушателей). – М., 1978.

Клочков В.В. Деятельность прокуратуры: типология, классификация
// Прокуратура. Законность. Государственный контроль. – М., 1995. –
С.18-33.

Клочков В.В. и др. О специализированных органах прокуратуры Российской
Федерации // Прокуратура. Законность. Государственный контроль. – М.,
1995.

Корж В. Реформирование органов прокуратуры Украины: проблемы
законодательства и практики // Законность. – 1998. – № 11.

Организация суда и прокуратуры в СССР. – М., 1967.

Розенфельд В.Г., Фролов А.В. О функциях и организации деятельности
прокуратуры // Журнал российского права. – 1999. – № 2.

Рохлин В. Проблемы развития прокуратуры: взгляд науки // Законность. –
2000. – № 6.

Руденко Н. Специализация прокуратуры в Украине // Законность. – 2000. –
№ 1.

Смирнов А.Ф. Прокуратура и проблемы управления. Монография. – М., 1997.

Смирнова Н.Н. Военная прокуратура. Организация и функции. – СПб., 1998.

Сухарев А.Я. Историческая судьба прокуратуры. – М., 2000.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Хто може бути прокурором?

Що розуміють під діловими якостями громадян, які претендують на посаду
прокурора чи слідчого прокуратури?

Що розуміють під моральними якостями громадян, які претендують на посаду
прокурора чи слідчого прокуратури?

Назвіть критерії (принципи) кадрової політики в прокуратурі України.

У чому сутність, завдання і значення атестування прокурорсько-слідчих
працівників органів прокуратури України?

Як часто відбувається атестування працівників прокуратури?

Що таке атестаційні документи? Перелік, призначення та суб’єкти їх
підготовки.

Назвіть особливості атестаційної процедури у прокуратурі.

Яке рішення за результатами атестації може прийняти атестаційна комісія?

Які є класні чини працівників прокуратури?

Які терміни перебування у класних чинах?

Які заходи заохочення можуть застосовуватися до працівників прокуратури?

Хто може застосовувати заходи заохочення до працівників прокуратури?

Які дисциплінарні стягнення можуть застосовуватися до працівників
прокуратури?

Який строк накладення дисциплінарного стягнення?

Хто може застосовувати дисциплінарні стягнення до працівників
прокуратури?

Поясніть процедуру накладення на працівників прокуратури дисциплінарних
стягнень.

Що охоплює матеріальне і соціальне забезпечення працівників прокуратури?

У чому сутність створення резерву, як складового елементу в роботі з
кадрами у прокуратурі?

Назвіть складові матеріального забезпечення прокурорів і слідчих
прокуратури.

Назвіть складові соціального забезпечення прокурорів і слідчих
прокуратури.

У чому сутність правового захисту працівників прокуратури?

Задачі і завдання.

1. Прокурор області своїм наказом призначив на посаду прокурора району
слідчого цієї ж прокуратури Знайка, якому виповнилося 24 роки. Знайко
пропрацював в органах прокуратури після закінчення вузу 1 рік і три
місяці.

Виявіть і проаналізуйте допущені порушення закону.

2. Наказом прокурора області окремим працівникам прокуратури були
призначені такі надбавки за класні чини та вислугу років:

прокурору м. Дрогобича, раднику юстиції: надбавку за класний чин 135
грн., а за вислугу років понад 15 років – 15 % від посадового окладу;

заступнику прокурора м. Дрогобича, молодшому раднику юстиції: надбавку
за класний чин 120 грн., а за вислугу років понад 20 років – 20% від
посадового окладу і надбавку за стаж вислуги у класному чині понад 2
роки у розмірі 10 % від загальної суми посадового окладу і доплати за
класний чин;

старшому слідчому цієї ж прокуратури, юристу 1 класу, зі стажем роботи в
органах прокуратури 8 років: надбавку за класний чин у розмірі125 грн.,
і надбавку за вислугу років – 20% від посадового окладу.

Дайте оцінку відповідності законодавству цього наказу прокурора області.

3. За зразкове виконання слідчим прокуратури Чіпляком (юристом 3 класу)
своїх службових обов’язків прокурор області звернувся з поданням до
Генерального прокурора України про дострокове присвоєння Чіпляку
класного чину юриста 1 класу.

Одночасно з цим прокурор області видав наказ про надання цьому ж
слідчому, який пропрацював в прокуратурі 1 рік і 10 місяців, додаткової
оплачуваної відпустки в кількості 10 календарних днів.

Чи правильно діяв прокурор області ?

4. Наказом прокурора області за неналежне виконання своїх службових
обов’язків був звільнений з посади помічник прокурора Галицького району
м. Львова Дмитренко. Цим же наказом прокурор області оголосив
попередження прокурору Галицького району м. Львова.

1. Чи правильно прокурор області застосував дисциплінарні стягнення?

2. У який спосіб притягнені до дисциплінарної відповідальності
працівники прокуратури можуть не погоджуватись із цим наказом ?

ТЕМА 6: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ПРАВИЛЬНИМ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ

План.

1 заняття.

Суть та завдання нагляду за додержанням і правильним застосуванням
законів.

Предмет і межі нагляду.

Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням і
правильним застосуванням законів.

Види нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів.

2 заняття.

1. Окремі методики проведення певних видів прокурорських перевірок щодо
додержання і правильного застосування законів.

А. Методика прокурорського нагляду за виконанням законів у сфері захисту
прав і свобод громадян.

Б. Методика проведення прокурорських перевірок виконання законодавства
про власність.

В. Методика проведення прокурорських перевірок виконання законодавства
податковими службами.

Нормативний матеріал:

Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і
доповненнями).

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №3 “Про
організацію роботи органів прокуратури у здійсненні нагляду за
додержанням і застосуванням законів”.

Наказ Генерального прокурора України від 21 лютого 2000 року №16 “Про
зміни в організації прокурорського нагляду за додержанням
адміністративного законодавства”.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №3/2 “Про
організацію. прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону
навколишнього середовища”.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №3/3 “Про
сферу та особливості діяльності транспортних прокуратур і розмежування
їх компетенції з територіальними прокуратурами”.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №9 “Про
організацію роботи з розгляду звернень громадян в органах прокуратури”.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №3/1 “Про
організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про права
неповнолітніх”.

Обов’язкова спеціальна література:

Бабенко В. Цілі та завдання прокурорського нагляду за додержанням
природоохоронного законодавства // Право України. – 2002. – №11.

Бородін І. Функціональні обов’язки прокуратури у сфері забезпечення прав
людини і громадянина (загальний нагляд, представництво інтересів
громадян) // Право України. – 2000. – №7.

Давиденко Л., Черв’якова О., Марочкін І. Загальний нагляд прокуратури:
минуле, сучасне, майбутнє // Право України. – 1996 – №10.

Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного
суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.

Красноокий О. Ще раз про співвідношення державного контролю і
прокурорського нагляду // Право України. – 1998 – №3.

Мичко М. До питання про загально-наглядову діяльність прокуратури //
Право України. – 2000. – №4.

Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной
власти. – Донецк: Донеччина, 1999.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Руденко М. Методика здійснення прокурорського нагляду за додержанням
законів у сфері поводження з відходами // Право України. – 1999. – №1.

Руденко М. Про співвідношення державного контролю і прокурорського
нагляду // Право України. – 1997 – №5.

Руденко М. Проблеми та перспективи прокурорського нагляду за додержанням
законів в Україні // Право України. – 2002. – №6.

Суботін Є., Черв’якова О. Від загального нагляду до представництва
інтересів громадян та держави в суді // Право України. – 1998 – №5.

Черв’якова О. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про
звернення громадян в органи місцевого самоврядування // Право України. –
1999.–№1.

Шумський П. Досвід наглядної діяльності прокуратури за додержанням
законодавства // Право України. – 1991. – № 1.

Шумський П. Роль прокуратури в захисті прав людини // Право України. –
1997 – №3.

Додаткова спеціальна література:

Винокуров Л.Ю., Виноградов В.П. Прокурорский надзор за исполнением
законодательства об охране природной среды. – М., 1996.

Даев В.Г., Маршунов М.Н. Основы теории прокурорского надзора.
Монография. – Л., 1990.

Ломоновский В.Д. Прокурорско-надзорный процесс. Учебное пособие. –
Тверь, 1997.

Прокурорский надзор за законностью административной деятельности органов
внутренних дел на транспорте. Методическое пособие // Под ред. А.С.
Шефаростова. – М., 2001.

Прокурорский надзор: Учебник для вузов // Под ред. Г.П. Химичевой. – М.,
2001.

Рохлин В.И., Стуканов А.П. Прокурорский надзор за соблюдением законности
по делам об административных правонарушениях. Учебное пособие. – СПб.,
1997.

Стуканов А.П. Прокурорский надзор за исполнением законов органами
административной юрисдикции. – СПб., 2000.

Чурилов А.В. Защита прав и свобод человека и гражданина средствами
прокурорского надзора. Учебное пособие. – М., 1999.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Які завдання нагляду за додержанням і правильним застосуванням
законодавства?

Виконання яких законів не входить у предмет нагляду прокуратури за
додержанням і правильним застосуванням законів?

Чи відносять виконання законів громадянами до предмету нагляду за
додержанням і правильним застосуванням законів?

Чи вправі прокурор проводити перевірки в порядку нагляду на
підприємствах, установах і організаціях, тоді коли у нього відсутня
інформація про порушення там законів?

Що може слугувати приводом для перевірки прокурором додержання законів
на піднаглядному об’єкті?

Які заходи реагування передбачено законодавством України на випадок
виявлення порушення законів у ході проведення прокурорської перевірки?

Які обставини можуть вплинути на рішення прокурора принести протест на
правовий акт, що суперечить закону, або звернутись у суд із заявою з
цього питання?

Які є види нагляду за додержанням та правильним застосуванням
законодавства?

У чому полягають особливості організації прокурорського нагляду за
додержанням прав і свобод людини і громадянина в Україні?

Які строки розгляду звернень громадян прокурором?

Як часто прокурор проводить особистий прийом громадян?

Назвіть особливості методики прокурорської перевірки додержання
податкового законодавства?

Назвіть особливості методики прокурорської перевірки додержання
законодавства про власність?

Задачі і завдання.

До заняття №1.

1. З опублікованих у місцевій пресі матеріалів прокурору Шевченківського
району м. Львова стало відомо про факти порушення фінансової дисципліни
на кондитерській фірмі “Світоч”. З метою перевірки цих даних прокурор
виніс постанову про проведення на цьому підприємстві бухгалтерської
ревізії, яку скерував для виконання у територіальні контрольно-ревізійні
органи.

1. Проаналізуйте законність дій прокурора району.

2. Які дії необхідно виконати у разі, коли прокурор дійде висновку про
потребу в проведенні на цьому підприємстві перевірки додержання
законодавства щодо охорони власності?

3. Складіть письмовий план виконання такої перевірки.

2. Здійснюючи у жовтні місяці перевірку додержання законів у сфері
адміністративної діяльності райвідділу міліції за минулий місяць про
застосування заходів адміністративного впливу, прокурор району виявив
три постанови, якими громадяни були незаконно притягнуті до
адміністративної відповідальності.

1. На ці правопорушення прокурор відреагував шляхом винесення одного
протесту.

2. Чи правильно діяв прокурор в описаній ситуації?

3. У чому особливості виконання прокурорських перевірок за додержанням
адміністративного законодавства?

3. 12 жовтня 2001 року прокурор Залізничного району м. Львова перевіряв
додержання законодавства про працю на Львівському хлібозаводі № 1. У
ході перевірки був виявлений наказ директора хлібозаводу від 10 травня
2001 року, яким робітникові заводу Петрику за запізнення на роботу була
оголошена сувора догана.

1. Чи має місце в описаній ситуації порушення закону ? (Зверніть увагу
на відповідні положення Кодексу законів України про працю).

2. Якщо порушення мало місце, тоді назвіть яким правовим актом повинен
на нього реагувати прокурор.

3. Складіть у письмовому вигляді проект цього акту прокурорського
реагування.

До заняття №2.

4. Ознайомтесь із нижченаведеним актом прокурорського реагування:

АТЗТ “РАЙДУГА”

ПРИПИС

про усунення порушень господарського законодавства

Згідно даних ДП “Львівтрансгаз” за спожитий Вашим підприємством
природний газ станом на 01.03.2001 року рахується заборгованість в сумі
245,5 тис. грн.

Несвоєчасна проплата за спожитий природний газ є грубим порушенням
Закону України “Про енергозбереження”, статті 161 ЦК України, загальних
умов виконання зобов’язань.

Враховуючи, що ці порушення законодавства мають очевидний характер і
завдають суттєву шкоду інтересам держави, приводять до зменшення
закупівлі газу, керуючись ст. 33 Закону України “Про прокуратуру”, –

приписую:

Негайно усунути порушення закону, погасити заборгованість за спожитий
газ в сумі 245,5 тис.грн.

Припис підлягає негайному виконанню, про що письмово повідомити
прокуратуру міста.

Залишення припису без розгляду, невиконання його вимог тягне за собою
адміністративну відповідальність згідно ст. 185 Кодексу України про
адміністративні правопорушення.

Припис може бути оскаржений прокурору області, рішення якого є
остаточним.

Перший заступник прокурора м.Львова

старший радник юстиції _________

Завдання. Проаналізуйте припис на предмет відповідності його чинному
законодавству (форми, підстав, обґрунтованості).

5. Ознайомтесь із нижченаведеним актом прокурорського реагування:

Президенту ВТГО концерн “Сіменс”

69038, м. Львів, вул. Ярошинська, 2

ПРИПИС

Міжрайонною природоохоронною прокуратурою у Львівській області із
залученням фахівців державного управління екологічної безпеки проведено
перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства
концерном “Сіменс”.

Перевіркою встановлено, що територія колишньої військової частини А –
2196 по вул. Городній 187, переданої в Держлісфонд лісництва, незаконно
знаходилась в користуванні концерну “Сіменс”. Крім цього, на лісовій
площі, яка прилягає до будівель, що залишились від військової частини,
проводилось складування будівельних матеріалів, що призвело до
погіршення санітарного стану лісу та умов його відтворення і нанесення
шкоди навколишньому природному середовищу.

Вищенаведене є порушенням вимог ст. 68 Закону України “Про охорону
навколишнього природного середовища”, ст. 86 Лісового кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Закону України “Про
прокуратуру”,

приписую:

1. Відшкодувати нанесені матеріальні збитки внаслідок незаконної
експлуатації вищезгаданої території в сумі 1190 грн., перерахувавши їх
на р/р №°000141108 МФО 325019 Державного управління екологічної безпеки
до 20 січня 2001 року.

2. Негайно припинити експлуатацію території колишньої в/ч А– 2196, яка
належить лісництву.

3. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомити міжрайонну
природоохоронну прокуратуру у Львівській області.

Прокурор міжрайонної природоохоронної прокуратури

старший радник юстиції ________ /Давиденко А./

Примірник припису одержав. Мені роз’яснені його суть та право на
оскарження вищестоящому прокурору.

“__”______2001р.

Завдання: Проаналізуйте припис на предмет відповідності його чинному
законодавству.

6. Складіть акти прокурорського реагування за запропонованою фабулою
(описом деліктних ситуацій):

Генеральний директор ВАТ “Миколаїв-цемент” видав наказ наступного
змісту:

“Працюючим пенсіонерам ВАТ в залежності від віку скоротити робочий день:

Пенсіонерам, які працюють після виходу на пенсію до одного року,
дозволити працювати по графіку для працюючих по 5-тиденному робочому
тижню;

Пенсіонерам , які працюють після виходу на пенсію від одного до двох
років, від двох до трьох років, від трьох до п’яти років, відповідно
75%, 50% та 25% робочого часу від графіку для працівників пенсіонерів;

Праця пенсіонерів більше п’яти років після виходу на пенсію не
дозволяється”.

Внаслідок видання такого наказу громадянину В. спричинено матеріальну
шкоду в сумі 438 грн., С. в сумі 1350 грн., а робітника Д. звільнено з
роботи в зв’язку з відмовою виконання вказаного наказу.

ТЕМА 7: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬ
ОПЕРАТИВНО–РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ДІЗНАННЯ ТА ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО

План.

1 заняття.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять
оперативно–розшукову діяльність.

b

[email protected]

T

V

X

\

^

`

b

d

f

?

?

c

°

?

G?0J”3?‚„’”ueth

2

4

6

:

< >

@

B

D

z

|

~

?

?

j

j?

[email protected]?

???????$??

th

?P???

?P???

?

o

uoeeoessessOoeIessOessOessOuss?uoessessoessOssessOessOoessoess·oe?oe§?“‘
·oeI?

????????????????¤?$???????????????$?А. Галузева приналежність і об’єкти
прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять
оперативно–розшукову діяльність.

Б. Предмет і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів
органами, які виконують оперативно–розшукову діяльність.

В. Повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за
оперативно-розшуковими органами.

2 заняття.

1. Прокурорський нагляд за додержанням законів органами дізнання та
досудового слідства.

А. Об’єкти і галузева приналежність прокурорського нагляду за органами
дізнання та досудового слідства.

Б. Предмет і завдання нагляду за органами дізнання та досудового
слідства.

В. Повноваження прокурора у процесі здійснення нагляду за органами
дізнання та досудового слідства.

Г. Правові акти прокурорського нагляду за органами дізнання та
досудового слідства.

Ґ. Організація прокурорського нагляду за органами дізнання та досудового
слідства.

Д. Прокурорський нагляд за додержанням органами дізнання і досудового
слідства вимог закону про прийом, реєстрацію, облік і вирішення заяв і
повідомлень про злочин.

Е. Прокурорський нагляд за застосуванням органами досудового
розслідування заходів процесуального примусу та вчиненням інших
процесуальних дій.

Є. Прокурорський нагляд за забезпеченням виконання вимог закону щодо
участі захисника на досудових стадіях провадження у кримінальних
справах.

Нормативний матеріал:

Конституція України. – К., 1996.

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (із
змінами і доповненнями).

Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і
доповненнями).

Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. (із змінами і
доповненнями).

Закон України “Про службу безпеки” від 25 березня 1992 р. (із змінами і
доповненнями).

Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня
1990 р. (із змінами і доповненнями).

Закон України “Про оперативно–розшукову діяльність” від 18 лютого 1992
р. (із змінами і доповненнями).

Закон України “Про державну таємницю” від 21 вересня 1999 р. (із змінами
і доповненнями).

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №4 “Про
організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які
проводять дізнання та досудове слідство”.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №4/1 “Про
організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які
проводять оперативно-розшукову діяльність”

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №4/2 “Про
організацію прокурорського нагляду за виконанням законів спеціальними
підрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з
організованою злочинністю”

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №4/3 “Про
організацію прокурорського нагляду за виконанням законів у сфері
боротьби з корупцією”.

Обов’язкова спеціальна література:

Басков В.И. Прокурорский надзор. – М., 1996.

Давиденко Л. Роль прокурора у виявленні та усуненні причин і умов
вчинення злочинів // Право України. – 1992. – N 8.

Ковалев М.А. Прокурорский надзор за обеспечением прав личности при
расследовании преступлений. – М., 1981.

Козьяков І. Прокурорський нагляд та судовий контроль за
оперативно-розшуковою діяльністю при розслідуванні злочинів // Право
України. – 1999. – №3.

Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного
суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.

Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві. –
К., 2001.

Михайленко О. Сутність та причини повернення кримінальних справ на
додаткове розслідування // Право України. – 1992. – N 8.

Мінюков А. Повноваження прокуратури при забезпеченні додержання
конституційних прав і свобод людини і громадянина на досудовому слідстві
// Право України. – 2002. – №10.

Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной
власти. – Донецк: Донеччина, 1999.

Печенкін І. Нагляд за додержанням законів органами внутрішніх справ при
прийнятті та вирішенні заяв і повідомлень громадян про злочини // Право
України. – 1999. – №2.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Середа Г. Прокурорський нагляд за додержанням законів при прийнятті,
реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень громадян // Право України. –
1999. – №3.

Додаткова спеціальна література:

Арсеньєв М.И. и др.. Прокурорский надзор за исполнением законов,
направленных на предупреждение краж личного имущества граждан.– М.,
1990.

Бакаев Д.М. Надзор прокурора района за расследованием уголовных дел. –
М., 1979.

Жогин Н. Прокурорский надзор за предварительным расследованием уголовных
дел. – М., 1968.

Ломовский В.Д. Особенности прокурорского надзора за законностью
оперативно–розыскной деятельности // Сб.: Проблемы прокурорского
надзора. – М., 1982.

Михайлов В.А. Прокурорский надзор. – М., 1999.

Михайлов В.А., Самоделкин С.М. Прокурорский надзор за исполнением
законов органами, осуществляющими оперативно–розыскную деятельность. –
Волгоград, 1995.

Петуховский А.А. Прокурорский надзор. – М., 1998.

Прокурорский надзор / Под ред. Г.П. Химичевой. – М., 2001.

Чувилев А.А. Оперативно–розыскное право. – М., 1999.

Чувилев А.А., Чувилев Ан.А. Прокурорский надзор. Вопросы и ответы. – М.,
1999.

Шумський П.В. Прокуратура України. – К., 1998.

Ясинский Г.М. Пути повышения эффективности прокурорского надзора. – М.,
1999.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

До якого напряму (галузі) відноситься нагляд за додержанням законів
органами, які виконують оперативно–розшукову діяльність?

У чому полягають межі в предметі прокурорського нагляду за додержанням
законів оперативно–розшуковими органами?

Які повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за додержанням
законів оперативно–розшуковими органами передбачені у чинному
законодавстві України?

У чому специфіка організації прокурорського нагляду за додержанням
законів органами, які виконують оперативно–розшукові дії?

Які повноваження прокурора щодо нагляду за додержанням законів органами
дізнання та досудового слідства передбачені в КПК України стосовно
стадії порушення кримінальної справи?

Які повноваження прокурора під час нагляду за додержанням законів
органами дізнання і досудового слідства на стадії досудового слідства?

Які повноваження прокурора для здійснення нагляду за додержанням законів
органами дізнання та досудового слідства передбачені Законом України
“Про прокуратуру”?

Чи вправі прокурор давати доручення органам дізнання щодо проведення
оперативно-розшукових заходів? Які позиції існують щодо цього питання в
юридичній літературі?

Чи може здійснюватись прокурорський нагляд за додержанням законів
органами дізнання та досудового слідства після того, як розслідування у
справі закінчено, і в яких випадках?

Які повноваження прокурора дозволяють йому попереджувати порушення
законів органами дізнання та досудового слідства?

Які повноваження прокурора дозволяють йому усувати порушення, допущені
органами дізнання і досудового слідства?

Які питання вирішує прокурор у кримінальній справі, яку отримав з
обвинувальним висновком?

Чи вичерпний перелік питань, що підлягають перевірці прокурором,
наведено у ст. 228 КПК України?

Які види рішень вправі прийняти прокурор у справі з обвинувальним
висновком?

Які правові наслідки направлення прокурором справи до суду в порядку
ст. 232 КПК України?

Задачі і завдання.

До заняття 1.

1. Працівники кримінальної міліції по боротьбі з організованою
злочинністю отримали оперативну інформацію, що начальник відділу по
боротьбі з контрабандою №-ї митниці Петренко дає вказівки рядовим
інспекторам митниці щодо пропуску через митну територію без контролю
визначених ним автомобілів. З метою зафіксувати такі вказівки оперативні
працівники Хоменко і Василів прослухали та записали на магнітну стрічку
розмову Петренка, у якій він давав одну з таких вказівок і на цій
підставі порушили кримінальну справу.

1. Чи законні дії оперативних працівників?

2. Які повинні бути дії прокурора у цій ситуації?

2. 20 січня 2003р. у Шевченківський районний відділ внутрішніх справ
поступив телефонний дзвінок від громадянина Костенка, що у будинку №36
на вул. Чухрая, в якому він мешкає, у квартирі №5, у якій проживає
Власенко О. – син начальника міліції одного з районів м. Львова,
очевидно продаються наркотики. До такого висновку Костенко дійшов після
того, як він кілька разів побачив, що молоді люди, які виходили з
квартири Власенка піднімалися на стрих будинку, де він неодноразово
знаходив використані одноразові шприци.

Через 20 днів після цього черговий працівник Шевченківського районного
відділу внутрішніх справ у журналі обліку заяв та повідомлень про
злочини, без жодної попередньої перевірки, записав, що в результаті
перевірки заяви громадянина Костенка не встановлено ознак злочину і в
порушенні кримінальної справи відмовлено.

Проаналізуйте дану ситуацію.

Якими повинні бути дії прокурора за таких обставин?

До заняття 2.

3. Єжову, інваліду Великої Вітчизняної війни (він був без обох рук і
сліпий на одне око), було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Під час пред’явлення
обвинувачення Єжов заявив клопотання слідчому, що він бажає мати
захисником свого старого фронтового товариша Сопруна. Останній працює
юрисконсультом на підприємстві, вважається висококваліфікованим юристом
і сам виявив бажання його захищати. З Сопруном вони разом воювали і
після закінчення війни підтримували фронтову дружбу.

Порадившись з прокурором, який здійснював нагляд за досудовим слідством,
слідчий задовольнив клопотання обвинуваченого, призначивши захисником
Сопруна і в його присутності пред’явив обвинувачення Єжову.

1. Хто може бути захисником у кримінальному процесі?

2. Дайте правову оцінку дій слідчого і прокурора.

4. 5 жовтня 2000 року Максимов був затриманий за підозрінням у вчиненні
злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. 8 жовтня стосовно нього
слідчий обрав запобіжний захід – підписку про невиїзд. 21 листопада
Максимову було пред’явлено обвинувачення, а 18 грудня слідчий закінчив
досудове слідство і справу з обвинувальним висновком направив
прокуророві. Через два дні прокурор затвердив обвинувальний висновок і
направив справу до суду.

Суд, розглянувши справу у судовому засіданні 15 січня 2001 року, виніс
ухвалу про направлення справи на додаткове розслідування. 25 січня 2001
року справа з суду надійшла до прокурора району, а 27 січня слідчий,
якому було доручено додаткове розслідування, прийняв справу до свого
провадження.

1. Протягом якого часу підозрюваному, щодо якого застосовано запобіжний
захід, повинно бути пред’явлене обвинувачення?

2. Зробіть аналіз вказаних у задачі строків і дайте висновок щодо їх
законності.

3. Як повинен був діяти прокурор у цій ситуації?

5. Визнавши досудове слідство у справі закінченим, слідчий телефоном
повідомив про це дружину потерпілого Зубника і просив її передати
чоловікові (потерпілому у справі), що він може ознайомитись з
матеріалами справи 10 лютого 2002 року в приміщенні прокуратури з 10
ранку до 14 години. В обумовлений час потерпілий Зубник в прокуратуру не
з’явився. Після того, як слідчий ознайомив обвинуваченого і його
захисника з матеріалами справи, він склав обвинувальний висновок і
направив справу до прокурора.

Через день до прокурора надійшла заява потерпілого, у якій він,
відзначивши, що йому нічого не було відомо про закінчення досудового
слідства, просив ознайомити його з матеріалами справи в лікарні, де він
знаходиться з 7 лютого на лікуванні.

1. Чи були допущені порушення кримінально-процесуального законодавства з
боку слідчого?

2. Як, на вашу думку, має реагувати прокурор на заяву потерпілого?

ТЕМА 8: КООРДИНАЦІЯ прокуратурою ДІЯЛЬНОСТІ У БОРОТЬБІ ІЗ ЗЛОЧИННІСТЮ

План.

Сутність і значення функції координації прокуратурою діяльності у
боротьбі із злочинністю.

Правові та організаційні форми координації прокуратурою діяльності у
боротьбі із злочинністю.

Напрями координації прокуратурою діяльності у боротьбі із злочинністю.

Порядок здійснення прокуратурою координаційної діяльності у боротьбі із
злочинністю.

Нормативний матеріал:

Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і
доповненнями). Ст.10, ч.3 ст.29.

Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою
злочинністю” від 30 червня 1993р. (із змінами і доповненнями). Ст. ст.
6, 9,10 та ін.

Закон України “Про прикордонні війська України” від 4 листопада 1991 р.
(із змінами і доповненнями).

Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня
1990 р. (із змінами і доповненнями).

Закон України “Про державний кордон України” від 4 листопада 1991 р. (із
змінами і доповненнями).

Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних
органів” від 23 грудня 1993р. (із змінами і доповненнями).

“Положення про прокуратуру Союзу РСР”, затверджене Постановою ЦВК і РНК
СРСР від 17 грудня 1933. СЗ СРСР. 1934. № 1. Ст. 2-а, 2-б.

“Положення про прокурорський нагляд в СРСР”, затверджене Указом Президії
Верховної Ради СРСР 24 травня 1955 р. ВВС СССР 1955. № 9. ст. 222.

“Положення про судоустрій УРСР”, введене в дію постановою 3 сесії ВУЦВК
від 23 жовтня 1925 р. СУ УРСР. 1925. № 85. Ст. 624.

Про заходи щодо дальшого вдосконалення діяльності Координаційного
комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю. Указ
Президента України від 31 грудня 1999 року № 1659 /99.

Тимчасове положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю при Президентові України. Затверджено Указом
Президента України від 31 грудня 1999 року № 1659 /99.

Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по
боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Указ Президента
України від 12 лютого 2000 року № 229/2000.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №1/1 “Про
координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі
злочинністю”.

Положення про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі
зі злочинністю. Схвалене Координаційним комітетом по боротьбі з
корупцією і організованою злочинністю при Президентові України 17 липня
2000 року.

Обов’язкова спеціальна література:

Зеленецкий В.С. Концептуальные основы общей теории борьбы с
преступностью. Автореферат дисс…докт. юрид наук. – Харьков, 1989.

Кобзарев Ф. О роли и полномочиях прокуратуры в сфере борьбы с
преступностью // Уголовное право. – 1998. – № 3.

Мыцыков А.Я. Координация прокуратурой деятельности правоохранительных
органов по борьбе с преступностью (оценки, возможности, перспективы) //
Прокурорская и следственная практика. – 1999. – № 1-2.

Прокурорский надзор в ССР. Учебник // Под ред. Б.А. Галкина. – М., 1982.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Додаткова спеціальна література:

Бурмистров К.Д. Роль прокуратуры в обеспечении социалистической
законности. – М., 1979.

Прокурорский надзор в СССР. Учебник для юридических вузов и факультетов
/ Отв. ред. М. П. Маляров. – М., 1966.

Российский прокурорский надзор. Учебник // Под ред. А.Я.Сухарева. – М.,
2001.

Рябцев В.П. Прокуратура приобретает новые полномочия: Комментарии
законодательства // Российская юстиция. – 1994. – №10.

Скуратов Ю. Полномочия прокуратуры во взаимоотношениях с судебной
властью // Российская юстиция. – 1999. – № 3.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

У чому полягає традиційність підходу до вивчення питань боротьби із
злочинністю?

Назвіть основні риси радянського періоду здійснення боротьби зі
злочинністю.

Що становить предмет координації і який його характер?

Які правоохоронні органи здійснюють боротьбу зі злочинністю? Як це
питання врегульовано законодавством?

Чому суд не потрібно відносити до правоохоронних органів, які ведуть
боротьбу зі злочинністю?

Який зміст координаційної діяльності правоохоронних органів, які
здійснюють боротьбу зі злочинністю?

У чому відмінність координаційного характеру взаємозв’язку між
правоохоронними органами від субординації?

Назвіть нормативні акти, що утворюють правову основу боротьби зі
злочинністю.

Назвіть основні напрями координаційної діяльності у боротьбі зі
злочинністю.

Які основні форми координації діяльності правоохоронних органів у
боротьбі зі злочинністю?

Який склад координаційної наради?

Хто є головою координаційної наради?

Які повноваження голови координаційної наради?

Який статус осіб, запрошених до участі у роботі наради?

В якому документі закріплюється хід і результати координаційної наради?
Який порядок його оформлення?

Із якою метою організовуються робочі групи координаційних нарад і який
їх склад?

Які повноваження і склад секретаріату координаційної наради?

Чи можлива взаємодія правоохоронних органів, що ведуть боротьбу зі
злочинністю, із судами? Якщо – так, тоді в яких формах відбувається ця
взаємодія?

Задачі і завдання.

1. Прокурор Львівської області скликав координаційну нараду по боротьбі
з корупцією та організованою злочинністю, яка відбулася 20 лютого 2003
року. У нараді взяли участь начальник Управління внутрішніх справ
Львівської області, помічник начальника Державної податкової
адміністрації у Львівській області, перший заступник начальника
Управління Служби безпеки у Львівській області, начальник Західної
регіональної митниці. Протокол наради було доручено вести начальнику
канцелярії прокуратури Львівської області.

Проаналізуйте наведене з точки зору відповідності чинному законодавству.

2. На координаційній нараді по боротьбі з корупцією та організованою
злочинністю, яка відбулася 15 грудня 2002 року за участю відповідних
перших керівників правоохоронних органів Львівської області було
прийнято рішення про вжиття комплексу заходів, спрямованих на боротьбу з
корупцією на митницях Західного регіону.

Вкажіть дату, коли повинні бути оформлені протокол та рішення (вкажіть
назву акта) координаційної наради.

Хто їх підписує?

Вкажіть дату, не пізніше якої складений акт, прийнятий цією
координаційною нарадою, повинен бути надісланий виконавцям.

ТЕМА 9: ПІДТРИМАННЯ ПРОКУРОРОМ ДЕРЖАВНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ В СУДІ

План.

1. Поняття підтримання державного обвинувачення в суді як виду
діяльності прокурора.

2. Участь прокурора у судовому слідстві.

3. Участь прокурора у судових дебатах.

4. Відмова прокурора від обвинувачення та її правові наслідки.

5. Участь прокурора у стадіях щодо перевірки вироків, ухвал і постанов
суду.

Нормативний матеріал:

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (із
змінами і доповненнями). Розділи 3, 4.

Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і
доповненнями). Гл.3. Ст. ст.34,35,36,37, 40.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №5 “Про
організацію підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення
його відповідності кримінальному та кримінально-процесуальному
законодавству”.

Обов’язкова спеціальна література:

Дадерко Л. Зміст і структура обвинувальної промови прокурора // Право
України. – 2002. – №12.

Зозулинский А.Б. Задачи, полномочия, формы и методы деятельности
государственного обвинения. – Харьков, 1983.

Корж В. Актуальні питання подальшого реформування органів прокуратури //
Право України. – 1998. – № 5.

Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного
суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.

Маляренко В.Т., Вернидубов В.І. Прокурор у кримінальному судочинстві:
Деякі проблемні питання та шляхи їх вирішення. – К.: Юрінком Інтер.,
2001.

Матюшенко Р. Закриття кримінальної справи у зв’язку з примиренням
обвинуваченого з потерпілим // Право України. – 2002. – №4.

Молдован В.В. Моральні засади діяльності прокурора // Сучасні проблеми
держави та права. – К., 1990.

Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной
власти. – Донецк:Донеччина, 1999.

Омеляненко Г. Прокурор, як суб’єкт перевірки законності та
обґрунтованості судової постанова в кримінальному судочинстві // Право
України. – 1999. – №4.

Попов В. Касаційне опротестування судових рішень: досвід і проблеми //
Радянське право. – 1991. – № 10.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Рогатюк І. Функція обвинувачення – рушійна сила кримінального процесу //
Право України. – 2002. – №2.

Сухонос В. Щодо становлення органів обвинувачення // Право України. –
2001. – №5.

Шибіко В.П. Повага до суду як обов’язок учасників судового розгляду
кримінальної справи // Сучасні проблеми держави та права. – К., 1990.

Шумський П.В. Прокуратура України. – К., 1998.

Додаткова спеціальна література:

Алексеев Н.С., Макарова З.В Ораторское искусство в суде. – Л., 1989.

Альперт С.А. Обвинение в советском уголовном процессе. – Харьков, 1974.

Ароцкер Л.Е. Применение государственным обвинителем тактических приемов
и методов советской криминалистики // Поддержание государственного
обвинения в суде. – М., 1970.

Басков В.И. Прокурорский надзор при рассмотрении судами уголовных дел. –
М., 1980.

Вернидубов І. Новації в повноваженнях прокурора під час здійснення
кримінального судочинства // Право України. – 1997. – № 1.

Вернидубов І. Підтримання прокуратурою державного обвинувачення в суді і
здійснення правосуддя за конституцією України // Право України. – 1998.
– № 4.

Вернидубов І. Правові наслідки відмови прокурора від обвинувачення //
Право України. – 1995. – №5-6.

Вернидубов І. Про деякі шляхи вдосконалення державного звинувачення //
Радянське право. – 1990. – № 5.

Зеленецкий В.С. Возбуждение государственного обвинения в советском
уголовном процессе. – Харьков, 1979.

Зеленецкий В.С. Процессуальные последствия отказа прокурора от
государственного обвинения // Проблемы правоведения. – К., 1977. – Вып.
35.

Косюта М. Актуальні питання підтримання державного обвинувачення в суді
// Право України. – 2001. – №8.

Кудрявцев П.И. Прокурор в суде первой инстанции // Социалистическая
законность. – 1970. – №7.

Леоненко В.В. Профессиональная этика участников уголовного
судопроизводства. – К., 1981.

Побегайло Г.Д. Судебные прения в советском уголовном процессе. – М.,
1982.

Савицкий В.М. Государственное обвинение в суде. – М. 1971.

Садовский И.М. Судебная речь прокурора // Прокурорский надзор в суде
первой инстанции по уголовным делам. – М., 1978.

Сборник речей государственных обвинителей. – К., 1991.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Як змінювався характер участі прокуратури у розгляді кримінальних справ
судами на радянському та українському (новітньому) етапах її розвитку?

Як ці зміни враховувались у навчальній літературі?

Як змінювалось законодавство про участь прокурора у розгляді
кримінальних справ на радянському та українському етапах розвитку
прокуратури?

Охарактеризуйте правову основу функції підтримання прокурором державного
обвинувачення в судах.

Які етапи діяльності прокурора у розгляді кримінальних справ судом
першої інстанції?

Якими процесуальними актами оперує прокурор, підтримуючи державне
обвинувачення?

Які особливості участі прокурора у розгляді кримінальних справ судом
першої інстанції?

Що розуміють під апеляційним провадженням у кримінальному процесі? З
якого часу і в зв’язку з чим кримінально-процесуальне законодавство
доповнено інститутом апеляції?

Із яких етапів складається діяльність прокурора, що реалізується його
участю у розгляді кримінальних справ апеляційним судом?

Які особливості підтримання прокурором державного обвинувачення під час
розгляду кримінальних справ у касаційному порядку?

Які особливості виконання обвинувальної функції прокурорами на стадії
провадження щодо перевірки вироків, постанов і ухвал суду?

12.Якими особливостями вирізняється діяльність прокурора, пов’язана із
переглядом судами кримінальних справ в порядку виключного провадження?

Задачі і завдання.

1. Справа Юрченка була призначена до судового розгляду за обвинуваченням
у вчиненні замаху на зґвалтування К. (під час вчинення замаху на
зґвалтування підсудний погрожував потерпілій вбивством у випадку, коли
вона вчинятиме опір), і його дії кваліфікувались за ст. 15 та ч. 1 ст.
152 КК України. В судовому засіданні, крім того, було встановлено, що
підсудний знав, що потерпіла є неповнолітньою. Присутній у судовому
засіданні прокурор Карпенко на цю ситуацію не відреагував. За таких
обставин суд постановив обвинувальний вирок, яким підсудного визнано
винним за ст. 15 та ч. 3 ст. 152 КК України.

1. В яких випадках допускається зміна обвинувачення в суді?

2. Чи правильно діяв суд?

3. Якими мали бути дії та рішення прокурора в даній ситуації?

2. Справа Корнілова була призначена до судового розгляду за
обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК
України. Під час судового слідства після допиту потерпілої один з суддів
вимагав за необхідне проведення огляду місця події, оскільки в її
показаннях і показаннях підсудного є істотні протиріччя. Місце події
злочину знаходилось на віддалі 27 км. від суду. Прокурор, захисник
підсудного, потерпіла та її представник не заперечували проти огляду
місця події судом. Підсудний також не заперечував, але вважав, що
особливої необхідності у виїзді на місце події немає, оскільки в справі
є протокол його огляду, складений слідчим і підписаний ним (підсудним).
Начальник конвою повідомив головуючого, що конвой зможе доставити
підсудного на місце події лише спеціальним транспортом і за умови, що на
це він одержить згоду свого безпосереднього начальника.

Оскільки спеціального транспорту в цей час не було, суд прийняв рішення
провести огляд місця події без участі підсудного. Крім того, секретар
судового засідання попросила головуючого відпустити її, оскільки поїздка
вимагатиме кілька годин часу, а їй необхідно забрати з дитячого садка
дитину.

Головуючий відпустив її, доручивши скласти протокол огляду судом місця
події одному з суддів, що входили в судову колегію в даній справі.

1. Чи у відповідності із чинним кримінально-процесуальним законом діяв
суд?

2. Як би мав реагувати прокурор за таких обставин?

3. Під час розгляду справи про обвинувачення Прохорова у вчиненні
злочину, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України, прокурор заявив в
судових дебатах, що судове слідство засвідчує невинність підсудного в
порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту. Смерть
потерпілого, який був в нетверезому стані, настала внаслідок тільки його
грубої необережності, а тому він, обвинувач, відмовляється від
обвинувачення.

Батько загиблого Калиняка, який приймав участь у справі як потерпілий,
заявив судові клопотання про надання йому можливості підтримувати
обвинувачення. Покликавшись на те, що чинний закон не надає можливості
потерпілим підтримувати обвинувачення в суді, суд відхилив клопотання
потерпілого і постановив виправдувальний вирок в зв’язку з відмовою
прокурора від обвинувачення.

Чи вправі прокурор відмовитися від підтримання обвинувачення?

Як повинна оформлятися відмова прокурора від обвинувачення?

Чи правильні дії суду?

Чи вправі, і чи доцільно державному обвинувачу звертати увагу на судову
помилку і на її виправлення, коли така має місце за даної ситуації?

4. Розглянувши справу про обвинувачення Філя у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, суд постановив виправдувальний
вирок. В той же день, коли був постановлений і проголошений вирок,
слідчому стало відомо, що виправданий Філь та його родичі вчинили вплив
на потерпілу і свідків, в результаті чого остання давала в суді
неправдиві показання. Він негайно викликав названих осіб і допитав їх.
Протоколи допитів, в яких містилась інформація про те, що виправданий та
його родичі погрожували потерпілій, а свідкам обіцяли винагороду за дачу
вигідних показань, передав прокурору району, який підтримував
обвинувачення Філя в суді. Прокурор негайно підготував і подав до
апеляційного суду подання, до якого додав згадані протоколи допиту як
нові матеріали.

Розглянувши подання та додані матеріали (протоколи допитів), апеляційний
суд скасував вирок і направив справу на нове розслідування.

1. Чи був дотриманий прокурором порядок оскарження і принесення апеляцій
на вироки в апеляційному порядку?

2. Яка Ваша думка щодо законності дій прокурора та суду за таких
обставин?

5. Розглядаючи справу про обвинувачення Кононова у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, суд дійшов висновку, що допитані
в суді свідки Басалюк і Охріменко дають завідомо неправдиві показання.
На пропозицію представника потерпілої суд вийшов до нарадчої кімнати і
виніс ухвалу, якою порушив щодо названих свідків кримінальну справу за
завідомо неправдиві показання. Прокурор вважав, що суд порушив
кримінально-процесуальний закон і вніс в той же день апеляцію на ухвалу
суду до касаційної інстанції.

Чи правильні були дії прокурора в описаній ситуації?

ТЕМА 10: ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО ОРГАНАМИ ПРОКУРАТУРИ

План.

1. Поняття і значення досудового слідства.

2. Зміст досудового слідства.

Нормативний матеріал:

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (із
змінами і доповненнями).

Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і
доповненнями).

Обов’язкова спеціальна література:

Зеленецкий В.С. Функциональная структура прокурорской деятельности.
Учебное пособие. – Харьков, 1978.

Клименко В. Взаємодія органів дізнання зі слідчими військових прокуратур
при провадженні розслідування // Право України. – 2000. №3.

Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного
суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.

Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной
власти. – Донецк:Донеччина, 1999.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Скаредов Г.И. Участие прокурора в следственных действиях. – М., 1987.

Халиулин А.Г. Осуществление функции уголовного преследования
прокуратурой России. – Кемерово, 1997.

Додаткова спеціальна література:

Викторов Б.А. Общие условия предварительного расследования. – М., 1971.

Власов В.И. Расследование преступлений: проблемы качества. – Саратов,
1988.

Зинатуллин З.З. и др.. Подследственность уголовных дел. – Казань, 1986.

Михайлов А.И. Отдельные поручения следователя. – М., 1971.

Шимановский В.В. Общие условия производства предварительного следствия.
– Л., 1983.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Чому обвинувачення прокуратурою у сфері здійснення досудового слідства
потрібно розглядати як одну із її функцій, яка не тотожна із функцією
нагляду?

Яке співвідношення досудового слідства і обвинувачення?

Як регулюється функція досудового слідства Законом України “Про
прокуратуру”?

Що слід розуміти під кримінально-процесуальною функцією?

Що спільного і відмінного між кримінально–процесуальними функціями і
функціями прокуратури?

Яка кількість кримінально-процесуальних функцій вам відома?

Хто реалізує функцію обвинувачення у кримінальному судочинстві?

Хто здійснює досудове слідство у кримінальних справах?

Що таке підслідність? її значення і види.

Яка підслідність слідчим прокуратури?

Що розуміють під процесуальною самостійністю і процесуальною
незалежністю органів досудового слідства?

Що розуміють під слідчою дією? Їх кількість, види.

У чому сутність примусового характеру слідчих дій?

Назвіть види форм завершення досудового слідства.

У чому процесуальне значення обвинувального висновку?

Задачі і завдання.

1. Райвідділ внутрішніх справ 9 серпня 2002 року почав дізнання щодо
факту розкрадання державного майна на трикотажній фірмі “Промінь”.
Матеріали дізнання були передані в прокуратуру району 19 серпня, і в цей
же день справа була прийнята слідчим.

Слідчий проводив досудове слідство до 11 жовтня, після чого прокурор
району продовжив строк слідства на місяць. 3-го листопада слідчий
змушений був зупинити слідство у зв’язку з тим, що один з обвинувачених,
– організатор розкрадання Копилевич, до слідчого не з’явився і перейшов
на нелегальне становище. 12 грудня Копилевич був розшуканий і досудове
слідство було відновлене.

1. Скільки часу тривало розслідування в даній справі?

2. З якого моменту слідство вважається продовженим?

3. Який порядок продовження строку досудового слідства?

2. Барабаш була викликана по телефону до слідчого з метою допиту її як
свідка у кримінальній справі про обвинувачення за ч. 1 ст. 186 КК
України Василика П.Ф., – її брата. Слідчий вирішив провести допит у
невимушеній обстановці і записати його фонограму. У своєму кабінеті він
приготував чай, запросив до столу Барабаш і почав розпитувати про
обставини її життя, розповідати деякі епізоди з власного, а пізніше
повів розмову і про обставини вчиненого злочину. В процесі такої
невимушеної розмови Барабаш повідомила деякі факти про злочинну
діяльність брата та обставини його особистого життя, прохаючи при цьому
допомогти “врятувати брата від тюрми”. Слідчий обіцяв допомогу лише за
умови, що вона правдиво розповість все, що їй відомо про злочинну
діяльність обвинуваченого. Після такого запевнення свідок розповіла
слідчому ще й інші обставини вчиненого злочину. Слідчий вніс всю
одержану інформацію в протокол допиту свідка і запропонував Барабаш
підписати його. Остання, не читаючи, поставила свій підпис в кінці
протоколу. Процес допиту фрагментарно (лише дані, які належали до
справи) слідчий непомітно для свідка зафіксував на магнітну стрічку,
вмикаючи і вимикаючи у необхідних випадках магнітофон.

1. Який порядок допиту свідка і чи був він дотриманий в описаній
ситуації?

2. Дайте правову оцінку діям слідчого.

ТЕМА 11: НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ВИКОНАННІ СУДОВИХ РІШЕНЬ У
КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ, А ТАКОЖ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ІНШИХ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО
ХАРАКТЕРУ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ОБМЕЖЕННЯМ ОСОБИСТОЇ СВОБОДИ ГРОМАДЯН

План.

1. Суть, завдання, предмет та об’єкти нагляду за додержанням законів у
ході виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час
застосування інших заходів примусового характеру.

2. Повноваження прокурора та особливості їх реалізації, в залежності від
об’єкта нагляду.

А. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів у місцях
позбавлення або обмеження волі.

Б. Нагляд за законністю перебування осіб у місцях тримання затриманих,
попереднього ув’язнення, в інших установах, що виконують заходи
примусового характеру.

В. Нагляд за законністю виконання покарання, не пов’язаного із
позбавленням волі.

Г. Нагляд за законністю перебування осіб у місцях, де виконуються заходи
примусового характеру, які призначаються судом.

Ґ. Нагляд за законністю звільнення та умовно-дострокового звільнення.

Нормативний матеріал:

Конституція України. – К., 1996.

Виправно-трудовий кодекс України від 23 грудня 1970 р. (із змінами і
доповненнями).

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. (із змінами і
доповненнями).

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (із
змінами і доповненнями).

Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. (із змінами і
доповненнями).

Закон “Про загальну структуру і чисельність кримінально-виконавчої
системи України” від 2 березня 2000 р. (із змінами і доповненнями).

Закон “Про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998р. (із змінами
і доповненнями).

Закон “Про попереднє ув’язнення” від 30 червня 1993 р. (із змінами і
доповненнями).

Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань.
Затверджене указом президента від 31 липня 1998 р. (із змінами і
доповненнями).

Положення про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у
вчиненні злочину. Затверджене Указом Президії Верховної ради СРСР від 13
липня 1976 р.

Інструкція про роботу лікувально-трудових профілакторіїв Державного
департаменту України з питань виконання покарань. Затверджена наказом
Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17
квітня 1999р.

Правила внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ. Затверджені
наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від
05.06.2000 №110.

Інструкція про організацію виконання покарання у виді арешту в установах
кримінально-виконавчої системи. Затверджена наказом Державного
департаменту України з питань виконання покарань від 31.08.2001 N 158.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №7 “Про
організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні
судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших
заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи
громадян”.

Обов’язкова спеціальна література:

Басков В.И. Курс прокурорского надзора. – М., 1998.

Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного
суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.

Маляренко В.Т., Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві. –
К.,2001.

Маляров М.П. Прокурорский надзор в СССР. – М.,1966.

Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной
власти. – Донецк: Донеччина, 1999.

Налимов В.О. О предельном сроке содержания обвиняемого под стражей //
Российская юстиция. – 1998. – № 11.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Шумський П.В. Прокуратура України: навчальний посібник. – К., 1998.

Додаткова спеціальна література:

Белякин Н. И др. Прокурорский надзор за соблюдением законов в
исправительно-трудовых учреждениях. – М.,1984.

Спиридонов Б.М. Прокурорский надзор за соблюдением законности в
исправительно-трудовых учреждениях. – М., 1988.

Спиридонов Б.М. Прокурорский надзор в стадии исполнения приговора (при
разрешении судами вопросов, связанных с исполнением приговора в
исправительно-трудовых учреждениях). – М.,1983.

Темушкин О.П. Организационно-правовые формы проверки законности и
обоснованности приговоров. – М., 1978.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Назвіть предмет нагляду за діяльністю кримінально-виконавчої системи.

Назвіть предмет нагляду за додержанням законів при виконанні судових
рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів
примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи
громадян.

Які є суб’єкти нагляду за діяльністю кримінально-виконавчої системи?

Вкажіть безпосередні об’єкти нагляду за додержанням законів при
виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні
інших заходів процесуального примусу, що обмежують особисту свободу
громадян. Характеристика і види.

Які завдання і мета нагляду за діяльністю кримінально-виконавчої
системи?

У чому полягає специфіка прокурорського нагляду за додержанням законів
при виконанні судових рішень у кримінальних справах?

Яке значення нагляду за діяльністю кримінально-виконавчої системи?

Які напрями діяльності прокуратури в процесі здійснення нагляду за
додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах
тощо?

Охарактеризуйте правову базу здійснення прокуратурою нагляду за
діяльністю кримінально-виконавчої системи.

Які є правові засоби прокурорського нагляду за додержанням законів при
виконанні судових рішень у кримінальних справах?

Задачі і завдання.

1. 20 січня 2002 року прокурор м. Києва, перевіряючи ВТУ, виявив, що на
засудженого Н. 15 грудня 2001 року, за порушення вимог режиму відбування
покарання, накладено стягнення у вигляді поміщення в дисциплінарний
ізолятор на 15 діб. Даний захід стягнення з невідомих причин не був
застосований. Прокурор зобов’язав начальника ВТУ негайно застосувати до
порушника вищезгаданий захід стягнення.

1. Проаналізуйте ситуацію.

2. Чи входять такі дії прокурора до його повноважень, і чи правильно він
поступив в даній ситуації?

2. Прокурор перевіряючи ВТУ виявив:

А. Наказ про звільнення працівника ВТУ з роботи під час його перебування
у відпустці за 5 днів до її закінчення.

Б. Застосування заходів стягнення до засудженого у вигляді заборони на
два місяці купувати продукти харчування.

В. Наказ про звільнення засудженого від відбуття покарання на тиждень
швидше за сумлінне ставлення до праці і хорошу поведінку.

Г. Застосування заходу стягнення у вигляді позбавлення засудженого
відвідання концерту за неактивну участь у виховних заходах.

1. Чи відносяться дані відносини до сфери нагляду прокурора за
додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних
справах…?

2. Чи мали місце порушення закону в даних випадках?

3. Які дії повинен вчинити прокурор за кожним з цих випадків?

ТЕМА 12: ПРЕДСТАВНИЦТВО ПРОКУРАТУРОЮ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯНИНА АБО ДЕРЖАВИ У
СУДІ У ВИПАДКАХ, ВИЗНАЧЕНИХ ЗАКОНОМ

План.

1. Поняття представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави
в суді у випадках, визначених законом.

2. Зміст представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави у
розгляді судами цивільних справ.

3. Зміст представництва у розгляді судами господарських справ.

Нормативний матеріал:

Конституція України. – К., 1996.

Цивільно-процесуальний кодекс України від 18 липня 1963 р. (із змінами і
доповненнями).

Господарсько-процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. (із
змінами і доповненнями).

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (із
змінами і доповненнями).

Кодекс про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. (із
змінами і доповненнями).

Кодекс про шлюб та сім’ю України від 20 червня 1969 р. (із змінами і
доповненнями).

Кодекс про шлюб та сім’ю України. Затверджений Верховною Радою України у
2002 р. – К., 2002.

Закон України “Про судоустрій України”. – Урядовий Кур’єр. Орієнтир.
2002 р. 27 березня.

Закон “Про ратифікацію конвенції про захист прав і основних свобод
людини 1950р., Першого протоколу та протоколів №№ 2,4,7 та 11 до
Конвенції” від 17 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. –
1997.– №40. – Ст.263.

Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту” від 22 жовтня 1993р. (із змінами і доповненнями).

Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та
інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 р. (із
змінами і доповненнями).

Закон України “Про біженців” від 21 червня 2001 р. (із змінами і
доповненнями).

Закон України “Про правовий статус іноземців” від 4 лютого 1994 р.
// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №23. – Ст.161.

Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №6 “Про
організацію діяльності прокурорів по представництву інтересів
громадянина або держави в суді та нагляду за додержанням законів у
виконавчому провадженні”

Про деякі питання участі прокурора в арбітражному процесі. Лист Вищого
арбітражного суду України від 8 серпня 1996 року № о1–8/294.

Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону “Про свободу
совісті та релігійні організації”. Роз’яснення Вищого арбітражного суду
України від 29 лютого 1996 року № о2–5/109.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням
Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо
офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу
України (справа про представництво прокуратурою України інтересів
держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року № 3 – рп/99 (Справа
№ 1– 1/99).

Про деякі питання практики вирішення арбітражними судами спорів за
позовами прокурорів. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 17
січня 1995 року № о2-5/20.

Обов’язкова спеціальна література:

Бородін І. Функціональні обов’язки прокуратури у сфері забезпечення прав
людини і громадянина (загальний нагляд, представництво інтересів
громадян) // Право України. – 2000. – №7.

Бородін М. Участь прокурора у цивільному процесі // Право України. –
1999. – №11.

Валюх В. Інтереси держави як предмет представництва прокурором в суді //
Право України. – 2001. – №2.

Васильєв Г. Представництво прокурором інтересів держави і господарюючих
суб’єктів в арбітражному суді // Право України. – 1997. – № 9.

Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного
суспільства: Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002.

Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной
власти. – Донецк: Донеччина, 1999.

Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних
вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О.,
Когутич І.І. …// За ред. проф. Нора В.Т. – Львів, 2002.

Руденко М. Представництво прокуратурою України інтересів держави у
господарському суді: проблеми теорії та практики // Право України. –
2001. – №11.

Руденко М. Представництво прокурором інтересів держави в арбітражному
суді // Право України. – 1998. – № 5.

Руденко М. Про форму прокурорського нагляду за юрисдикційною діяльністю
арбітражу // Радянське право. – 1991. – № 11.

Руденко М. Проблемні питання прокурорського нагляду за законністю
виконання рішень арбітражних судів // Право України. – 2000. – №7.

Стефаник І. Пред’явлення позовів на відшкодування збитків, виявлених
ревізіями і перевірками // Право України. – 1999. – №1.

Шумський П. Представництво прокурора в суді // Право України. – 1998. –
№ 2.

Додаткова спеціальна література:

Аргунов В.Н. Участие прокуратуры в гражданском процессе. Учебное
пособие. – М., 1991.

Банченко-Любимова К.С. Участие прокурора в суде первой и второй
инстанций по гражданским делам. – М., 1963.

Безнасюк А.С., Рустамов Х.У. Судебная власть. – М., 2002.

Бойко В.Ф. Здійснюється глибока реформа всієї судової системи і
судочинства // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 6.

Бойцова В.В. Народный правозащитник: статус и функционирование. – Тверь,
1994, ч.1.

Борисова Е.А. Апелляция в гражданском и арбитражном процессе. – М.,
1997.

Борисова Е.А. Институт апелляции в гражданском процессе. – М., 1996.

Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та
зловживання владою, прийнята резолюцією 40/34 Генеральної Асамблеї від
29 листопада 1985 р.

Зыков В. Суд присяжных не гарантирует законность // Известия. – 1998. –
31 октября.

Казанцев С.М. Роль прокурора в гражданском процессе дореволюционной
России // Буржуазные реформы в России второй половины 19 века.
Межвузовский сборник научных трудов. – Воронеж, 1988.

Котляр В. Суд присяжних не для України // Право України. – 1998. – №9.

Котов Б.А. Прокуратура и суды. Юридический справочник. – М., 1999.

Леви А. Судья определяет виновность, присяжные – меру наказания? //
Российская юстиция. – 1997. – №2.

Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. – К.,
1999.

Осетинський. Додержання законності при вирішенні господарських спорів //
Право України. – 1999. – №4.

Права людини і професійні стандарти для юристів. – Амстердам-Київ, 1996.

Рассмотрение дел судом присяжных: Пособие для судей. – ОБСЕ. – Варшава.
1997.

Ржевский В.А., Чепурнова А.М. Судебная власть в Российской Федерации:
Конституционные основы организации и деятельности. – М., 1998.

Руденко М. Арбітражний суд і прокуратура: історія становлення та
сучасний стан взаємовідносин // Право України. – 2000.– №2.

Чепурнова Н.М. Конституционные основы правосудия в Российской Федерации.
– Саратов, 1994.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Назвіть правову базу представництва прокуратурою інтересів громадянина і
держави в суді.

Яка роль прокуратури в цивільному судочинстві?

Яка роль прокуратури у господарському судочинстві?

Які є етапи діяльності прокурора, що називається “представництво
інтересів громадянина або держави у суді” у випадках його участі у
розгляді цивільних справ?

Які етапи представництва прокурором інтересів держави і громадянина у
випадках його участі в господарському суді?

Які форми представництва прокуратури у цивільному та господарському
судочинствах?

В яких випадках прокурор зобов’язаний звернутись до суду із позовом або
вступити у справу, яка розглядається судом?

Які особливості участі прокурора у провадженні в справах, що виникають у
зв’язку адміністративними правопорушеннями, і в справах особливого
провадження?

Якими правами наділений прокурор, який бере участь у розгляді цивільної
справи судом першої інстанції?

У чому відмінність повноважень прокурора, пов’язаних з його участю у
розгляді цивільних справ судами апеляційної та касаційної інстанцій?

Що розуміють під апеляційним провадженням? З якого часу і у зв’язку із
чим у цивільне та господарське судочинство запроваджено інститут
апеляції?

Які підстави звернення прокурора з позовом до господарського суду першої
інстанції?

Які особливості участі прокурора у перегляді рішень та ухвал суду у
цивільних справах за нововиявленими обставинами?

Які особливості участі прокурора у перегляді рішень, ухвал, постанов у
господарських справах за нововиявленими обставинами?

Задачі і завдання.

1. Громадянин Н. звернувся до прокурора Галицького району м. Львова з
проханням представляти його інтереси в цивільному спорі про відібрання з
незаконного володіння його автомобіля. Підставою для звернення, була
його душевна хвороба.

1. Проаналізуйте ситуацію.

2. Як має діяти прокурор в даному випадку?

2. Розглядаючи справу про поділ спадкового майна між спадкоємцями, суд
визнав присутність прокурора у справі обов’язковою, про що останній і
був повідомлений завчасно. Проте, прокурор відмовився взяти участь у
справі, оскільки, на його думку, участь прокурора у таких справах за
законодавством не є обов’язковою. Крім того, в цей час прокурор і без
того був завантажений роботою.

Проаналізуйте дії прокурора на їх відповідність законодавству.

3. Помічник прокурора Личаківського району м. Львова подав апеляційне
подання на рішення місцевого суду Личаківського району м. Львова у
цивільній справі, оскільки, на його думку, воно не ґрунтувалось на
вимогах закону. Прокурор Личаківського району м. Львова за тиждень до
розгляду цього подання зобов’язав свого помічника, який вніс апеляційне
подання, змінити деякі положення подання, оскільки сам він цього за
законодавством зробити не може. Помічник прокурора зміни вносити
відмовився.

1. Проаналізуйте дії працівників прокуратури згідно чинного
законодавства.

2. Що б на їх місці зробили б ви?

4. Прокурор Городоцького району подав позов до суду про скасування
незаконного рішення Городоцької міської ради. За два дні до розгляду
справи в суд надійшло клопотання прокурора, про розгляд справи без його
участі, оскільки він та інші працівники прокуратури завантажені роботою
і не можуть бути присутніми при розгляді цієї справи.

1. Чи може суд розглянути справу без участі прокурора, який подав позов?

2. Як в даному випадку мав поступити прокурор?

5. Прокурор Франківського району м. Львова звернувся до Львівського
господарського суду з позовною заявою в інтересах ВАТ “Зірка”.
Відповідачем у справі мало б виступати ТзОВ “Мрія”, яке заборгувало ВАТ
“Зірка” 1 млн. гривень, внаслідок чого останнє не може виконати свої
податкові зобов’язання.

1. Хто в даному випадку буде виступати позивачем у справі?

2. Чи міг прокурор звернутись до господарського суду в такій справі і з
такими вимогами?

3. Чи змінилась би ситуація, якщо частка держави у статутному фонді ВАТ
“Зірка” складала б 51% акцій?

PAGE 63

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019