.

Г.О.Федоренко – Банківське право, 2004 (книга)

Язык: украинский
Формат: книжка
Тип документа: Word Doc
0 4867
Скачать документ

Г.О.Федоренко – Банківське право, 2004

ЗМІСТ

Вступ 3

І. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ «БАНКІВСЬКЕ ПРАВО» 5

1.1 Розподіл навчального часу за темами дисципліни 5

1.2 Зміст дисципліни за темами 6

ІІ. НАВЧАЛЬНО –– МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДО ТЕМ КУРСУ «БАНКІВСЬКЕ ПРАВО» 10

Тема 1. Банківське право України: предмет, методи,

принципи та джерела 10

1.1 Методичні вказівки до вивчення теми 10

1.2 План семінарського заняття 11

1.3. Термінологічний словник 12

1.4. Навчальні завдання 12

1.5. Завдання для перевірки знань 14

Тема 2. Національний банк України як центральний

банк та особливий орган державного управління;

його правовий статус і компетенція 15

2.1. Методичні вказівки до вивчення теми 15

2.2. План семінарського заняття 16

2.3. Термінологічний словник 16

2.4. Навчальні завдання 17

2.5. Завдання для перевірки знань 21

Тема 3. Правові засади банківського регулювання

та банківського нагляду 21

3.1. Методичні вказівки до вивчення теми 21

3.2. План семінарського заняття 24

3.3. Термінологічний словник 25

3.4. Навчальні завдання 25

3.5. Завдання для перевірки знань 29

Тема 4. Правові засади організації та діяльності банків,

їхніх філій, представництв і об’єднань 29

4.1. Методичні вказівки до вивчення теми 29

4.2. План семінарського заняття 30

4.3. Термінологічний словник 31

4.4. Навчальні завдання 32

4.5. Завдання для перевірки знань 36

Тема 5. Правове регулювання депозитних операцій банків 37

5.1. Методичні вказівки до вивчення теми 37

5.2. План семінарського заняття 37

5.3. Термінологічний словник 38

5.4. Навчальні завдання 39

5.5. Завдання для перевірки знань 41

Тема 6. Правове регулювання кредитних операцій банків 41

6.1. Методичні вказівки до вивчення теми 41

6.2. План семінарського заняття 42

6.3. Термінологічний словник 43

6.4. Навчальні завдання 43

6.5. Завдання для перевірки знань 45

Тема 7. Правові засади відкриття та ведення банківських розрахунків 45

7.1. Методичні вказівки до вивчення теми 45

7.2. План семінарського заняття 47

7.3. Термінологічний словник 48

7.4. Навчальні завдання 48

7.5. Завдання для перевірки знань 51

Тема 8. Правові засади здійснення банками розрахункових операцій 52

8.1. Методичні вказівки до вивчення теми 52

8.2. План семінарського заняття 54

8.3. Термінологічний словник 55

8.4. Навчальні завдання 56

8.5. Завдання для перевірки знань 59

Тема 9. Правові основи валютного регулювання та валютного контролю 59

9.1. Методичні вказівки до вивчення теми 59

9.2. План семінарського заняття 61

9.3. Термінологічний словник 62

9.4. Навчальні завдання 63

9.5. Завдання для перевірки знань 70

ІІІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ БЛОКОВО-МОДУЛЬНОГО

КОНТРОЛЮ 71

ІV. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ 76

Рекомендована література 78

ВСТУП

Банківське право України належить до спеціальних дисциплін для студентів
юридичного факультету, які навчаються за спеціальністю «Правознавство».
Актуальність вивчення цього курсу зумовлена зростанням значущості
банківського права в системі юридичних наук, що зумовлено передусім
переходом України до засад ринкової економіки, зростанням ролі банків як
фінансових посередників у національній фінансово-кредитній системі.

У зв’язку з цим вивчення банківського права України — важлива та
невід’ємна частина правової освіти студентів юридичних вузів і
факультетів. Особливого значення набуває знання банків-

ського права для юристів економічного профілю.

Початок становлення в системі права України банківського права як
самостійної галузі зі своєрідними предметом, методами та принципами
правового регулювання безпосередньо пов’язано з прийняттям Верховною
Радою України Закону України «Про банки і банківську діяльність» від
20.03.1991 р. До того часу правовідносини у цій сфері регулювалися
частково цивільним, а частково фінансовим правом.

Банківське право України — самостійна галузь права, що включає систему
норм і принципів, спрямованих на регулювання банківської діяльності,
організацію та функціонування банків-

ської системи України.

Навчальний курс із банківського права, покликаний допомогти студентам
опанувати банківське право як самостійну галузь, сприятиме оволодінню
навиками самостійно та кваліфіковано вирішувати практичні завдання в цій
сфері.

Із метою формування у студентів відповідних теоретичних знань курс
структурно побудовано відповідно до методологічних вимог до вивчення
банківського права. Особливу увагу приділено правовим аспектам
функціонування та взаємодії всіх елементів банківської системи України.
Зокрема, це питання щодо правового статусу Національного банку України
як центрального банку та особливого органу державного управління, щодо
правових засад створення та функціонування банків різних видів і форм
власності, щодо юридичного механізму здійснення банківської діяльності,
відповідних заборон у цій сфері тощо.

Крім того, з метою прищеплення студентам навиків застосовування норм
банківського законодавства до конкретних практичних ситуацій навчальний
курс враховує й потреби правозастосовчої діяльності. Розв’язання
практичних завдань дасть змогу студентам, певною мірою, опанувати
тенденції практики застосування банківського законодавства, навчитися
орієнтуватися в цій сфері правового регулювання та спрямовувати свої
зусилля на захист прав різних суб’єктів банківських правовідносин.

Метою курсу є вивчення студентами основних теоретичних питань
банківського права як самостійної галузі права та оволодіння практичними
навиками в цій галузі. Студенти мають набути знань про основні правові
механізми регулювання діяльності бан-

ків, про фундаментальні інститути банківського права. У зв’язку

з цим увага акцентується на досліджені банківського законодав-

ства як інструмента практичного врегулювання у даній сфері. Курс
підготовлено з урахуванням теоретичних положень банківського права,
вимог чинного банківського законодавства в обсязі, необхідному для
повного та ґрунтовного опанування студентами основних положень цієї
галузі.

Як результат вивчення банківського права України студенти повинні знати:

предмет, методи, принципи та джерела банківського права України;

правовий статус і компетенцію Національного банку України та інших
банків;

правові основи банківського регулювання та банківського нагляду;

правові засади організації та діяльності банків, їхніх філій
представництв та об’єднань;

правові засади здійснення депозитних операцій;

правові засади здійснення кредитних операцій;

правові засади відкриття та ведення банківських рахунків;

правові засади здійснення розрахункових операцій;

правові основи валютного регулювання та валютного контролю;

ознайомитися

із практикою застосування банківського законодавства;

вміти

застосовувати норми банківського права в процесі вирішення практичних
ситуацій.

І. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«БАНКІВСЬКЕ ПРАВО

1.1. Розподіл навчального часу

за темами дисципліни

Тема Лекції Семінари Самостійна робота Індивідуальна робота

1. Банківське право України: предмет, методи принципи та джерела 2 2

1

2. Національний банк України як центральний банк та особ-

ливий орган державного управ-

ління; його правовий статус і компетенція 2 1 5 2

3. Правові основи банків-

ського регулювання та банків-

ського нагляду 2 1

1

4. Правові засади створення та діяльності банків, їхніх філій,
представництв і об’єднань 2 2 10 1

5. Правове регулювання депозитних операцій банків. 2 2 10 1

6. Правове регулювання кредитних операцій банків 2 2 10 1

7. Правові засади відкриття та ведення банківських рахунків 2 2 10 1

8. Правові засади здійснення банками розрахункових операцій 2 2 10 1

9. Правові основи валютного регулювання та валютного контролю 2 0 10 2

Усього годин: 18 14 65 11

1.2. Зміст дисципліни за темами

Тема 1. Банківське право України:

предмет, методи, принципи та джерела

Загальна характеристика банківського права як самостійної галузі в
системі права України. Місце банківського права серед інших галузей
права. Особливі риси банківського права. Процес становлення та розвитку
банківського права. Загальносоціальні та спеціально-юридичні принципи
банківського права.

Виокремлення банківського права за критеріями: предмет, методи та
принципи правового регулювання.

Види джерел банківського права. Система банківського законодавства.

Поняття та склад банківських правовідносин.

Тема 2. Національний банк України

як центральний банк та особливий орган державного

управління, його правовий статус і компетенція

Структура банківської системи.

Правовий статус Національного банку України як центрального банку
України та особливого органу державного управління. Його основне
призначення, функції та операції.

Керівні органи та структура. Статус працівників Національного банку
України. Обмеження діяльності Національного банку України.

Нормативно-правові акти Національного банку України.

Мета і сфера банківського нагляду. Обмеження вимог Національного банку
України.

Взаємовідносини Національного банку України з Президентом України,
Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України.

Тема 3. Правові засади створення та діяльності банків,

їхніх філій, представництв і об’єднань

Банки в Україні та їхній правовий статус. Універсальні та спеціалізовані
банки. Види банків за спеціалізацією. Організаційно-правові форми
банків. Державні та кооперативні банки.

Порядок створення, державної реєстрації, ліцензування діяльнос-

ті та реорганізації банків. Органи управління та контролю банку.

Філії та представництва банку та їхній правовий статус.

Банківські об’єднання, їх види, порядок створення та державної
реєстрації.

Зміст банківської діяльності та обмеження щодо неї.

Фінансове посередництво банків та основні види банківських операцій
(депозитні, кредитні, розрахункові, факторингові та лізин-

гові). Операції, які належать до виключно банківських операцій;
банківська ліценція. Операції, які можуть провадитися іншими юридичними
особами на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій.
Поняття та види фінансових установ.

Основоположні засади здійснення взаємовідносин банку з клієнтами.

Права клієнтів. Поняття «банківська таємниця» форми збереження
банківської таємниці та підстави її розкриття.

Зобов’язання банків із запобігання використанню банківської системи з
метою легалізації грошей.

Тема 4. Правові основи банківського

регулювання та банківського нагляду

Мета банківського регулювання та банківського нагляду. Правові засади
здійснення НБУ банківського регулювання та банківського нагляду.
Обмеження вимог НБУ.

Зміст банківських правовідносин у сфері банківського регулювання та
банківського нагляду. Підстави та обсяг банківського нагляду.

Заходи впливу, які застосовуються Національним банком України.

Тема 5. Правове регулювання

депозитних операцій банків

Правові засади здійснення депозитних операцій для банківських депозитів.
Поняття та види депозиту (вкладу). Депозити до запитання. Депозити на
визначений строк.

Порядок укладання договору за строковим депозитом.

Обов’язкові реквізити ощадного (депозитного) сертифіката. Порядок видачі
й погашення сертифікатів.

Поняття «недоступність вкладів». Порядок відшкодування Фондом
гарантування вкладів фізичних осіб коштів вкладникам банків у разі їх
ліквідації.

Види недепозитних операцій як джерел формування ресурсної бази банків.

Тема 6. Правове регулювання

кредитних операцій банків

Зміст і види кредитних операцій банків як операцій банків із розміщення
коштів.

Зміст і суб’єкти кредитних операцій. Система кредитних органів.

Поняття «кредит», його форми та умови надання. Основні принципи
проведення кредитної політики.

Порядок укладання кредитних договорів між банком і суб’єктами
господарської діяльності. Види забезпечення кредитних зобов’язань.

Правова основа регулювання міжбанківських кредитів.

Відповідальність за різні види порушення під час кредитування.

Зміст і види інших операцій банків, які можуть розглядатися як кредитні.
Поняття «інвестиційні операції банків» та обмеження щодо цих операцій.

Тема 7. Правові засади відкриття

та ведення банківських рахунків

Порядок відкриття та ведення рахунків в установах банків. Правовий режим
банківських рахунків різних видів.

Поняття зміст, порядок укладання договору банківського рахунка.

Операції за рахунком, що виконуються банком.

Кредитування рахунка.

Проценти за користування коштами, що знаходяться на рахунку.

Підстави списання грошових коштів із рахунка.

Черговість списання грошових коштів із рахунка.

Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком
клієнта. Обмеження права розпорядження рахунком. Розірвання договору
банківського рахунка.

Банківська таємниця.

Тема 8. Правові засади здійснення

банками розрахункових операцій

Поняття, сутність і форми розрахункових операцій банків. Платіжні
системи в Україні. Форми розрахунків, які застосовуються у проведенні
переказу грошей. Суб’єкти переказу грошей.

Безготівкові операції та їх види. Готівкові операції.

Юридична природа безготівкових і готівкових операцій як форм проведення
банківських розрахунків. Платіжні документи, на підставі яких
проводяться банківські розрахунки.

Порядок та умови безуперечного списання та стягнення коштів. Порядок і
підстави накладення арешту та зупинення операцій по рахунках.

Тема 9. Правові основи валютного

регулювання та валютного контролю

Функції банківської системи у сфері валютного регулювання та валютного
контролю.

Поняття та види операцій із валютними цінностями. Право власності на
валютні цінності. Статус валюти України.

Порядок використання надходжень в іноземній валюті. Ліцензії
Національного банку України. Порядок організації торгівлі іноземною
валютою. Зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого
майна. Звітність про валютні операції. Порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті.

Відповідальність за порушення валютного законодавства.

ІІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДО ТЕМ КУРСУ «БАНКІВСЬКЕ ПРАВО»

Тема 1. Банківське право України:

предмет, методи, принципи та джерела

1.1 Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчаючи тему, необхідно звернути увагу на те, що банків-

ське право виділено в окрему галузь права, передусім за специфікою
предмета, методів і принципів правового регулювання (див. схему 1.1).

Зокрема, предметом регулювання банківського права є самостійна
споріднена група суспільних відносин, які виникають у процесі
організації, функціонування й розвитку банківської системи України та
охоплюють банківську діяльність і банківську справу. У зв’язку з цим
студентам варто ознайомитися зі своєрідною природою цих відносин,
опрацювавши відповідну літературу не лише правового, але й фінансового
характеру (наприклад, Вступ до банківської справи / За ред.
М. І. Савлука. — К.: Лібра, 1998).

Слід також зазначити, що особливістю банківського права є специфічне
співвідношення публічних і приватних важелів регулювання. Це дає змогу
характеризувати банківське право як комплексну галузь права. У зв’язку з
цим методи правового регулювання банківського права мають комплексний
характер — як публічно-правовий, так і приватно-правовий. Зокрема,
цивільно-правовий метод рівності сторін застосовується щодо договірних
відносин між банком та його клієнтами. Використання публічно-правового
методу зумовлено необхідністю виконання адміністративно-владних приписів
певних учасників банківських правовідносин, оскільки він застосовується,
наприклад, під час здійснення Національним банком України (НБУ) щодо
інших банків функцій банківського нагляду тощо.

Розглядаючи особливості банківського права як окремої галузі, слід
звернути увагу на принципи правового регулювання, оскільки без
урахування відправних ідей функціонування банківської системи, які
вирізняються універсальністю, вищою імперативністю, загальним суспільним
значенням у сфері правового регулювання банківських відносин, неможливо
правильно тлумачити й застосовувати його норми.

Серед джерел банківського права передусім потребують вивчення
нормативно-правові акти НБУ, що видаються у формі постанов Правління НБУ
або у формі інструкцій, положень, правил, які затверджуються постановами
правління НБУ (див. схему 1.2).

Опрацьовуючи питання щодо системи банківського права, необхідно виходити
з того, що ця система являє собою сукупність взаємопов’язаних предметом
регулювання норм та інститутів банківського права, що характеризує його
внутрішню структуру (див схему 1.3).

Під час розгляду поняття та складу правовідносин слід звернути увагу,
зокрема, на те, що їхньою особливістю є пряма чи опосередкована участь
держави в цих правовідносинах, оскільки через них держава здійснює свою
грошово-кредитну політику.

1.2. План семінарського заняття

Банківське право в системі права України: предмет, методи.

Основоположні принципи банківського права.

Джерела банківського права.

Система банківського права.

Банківські правовідносини: поняття та склад.

Література(

Конституція України від 28.06.1996 р.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.).

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.).

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.

Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг» від 12.07.2001 р.

Агарков М. М. Основы банковского права. — 2-е изд. — М., 1994.

Бобилев А. И.Современное толкование системы права и системы
законодательства // Государство и право. — 1998. — № 2.

Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука. — К., 1998.

Гавалда К., Стуффле Ж. Банковское право / Пер. с фр. В. Я. Лисняка. —
М., 1996.

Годме П. М. Финансовое право. — М., 1979.

Долан Э., Кемпбелл К., Кемпбелл Р. Деньги, банковское дело и
денежно-кредитная политика. — М. — Ленинград, 1991.

Ерпилева Н. Ю. Международное банковское право. — М.,1998.

Ефимова Л. Г. Банковское право: Учеб. и практ. пособие. — М., 1994.

Карманов Є. В. Банківське право України: Навч. посіб. — Харків, 2000.

Кольс Р. Банковское право. — Мюнхен, 1994.

Костюченко О. А. Банківське право. — К., 2001 р.

Олейник О. М.  Основы банковского права: Курс лекций. — М., 1997.

Поллард А. М., Пассейк Ж. Г., Эллис К. Х., Дейли Ж.  П. Банковское право
США. — М., 1992.

Тосунян Г. А. Банковское дело и банковское законодательство в России:
Опыт, проблемы, перспективы. — М., 1995.

1.3 Термінологічний словник

Банківське право — самостійна галузь права, яка являє собою систему
публічно-правових і приватно-правових принципів і правил поведінки, що
спрямовані на впорядкування організації та функціонування банківської
системи України, а також охоплюють банківську діяльність і банківську
справу.

Банківські правовідносини — врегульовані нормами банківського права
публічно-правові та приватно-правові суспільні відносини, що
встановлюються в процесі функціонування банківської системи, проведення
банківської діяльності, учасники яких мають відповідні суб’єктивні права
та обов’язки, гарантовані державою.

1.4 Навчальні завдання

Теми рефератів

Банківське законодавство: проблеми та перспективи.

Співвідношення банківського права та банківського законо-

давства.

Нормативні акти НБУ як основне джерело банківського права: проблемні
питання.

Загальносоціальні принципи банківського права.

Метод владних приписів у регулюванні банківської діяльності.

Метод рівності сторін у регулюванні банківської діяльності.

Зміст банківських правовідносин.

Суб’єкти банківських правовідносин.

Питання для дискусій

Спеціально-юридичні принципи права, їх характеристика.

Відмінність банківського права від інших галузей права.

Інститути особливої частини банківського права.

Схема 1.1

Схема 1.2

Схема 1.3

1.5. Завдання для перевірки знань

Питання для самоконтролю

Назвіть суспільні відносини, які становлять предмет банківського права.

Визначте співвідношення банківського права та інших галузей права.

У чому полягає взаємодія банківського права та інших галузей права?

Тема 2. Національний банк України як центральний банк та особливий орган
державного управління,

його правовий статус і компетенція

2.1. Методичні вказівки до вивчення теми

Під час вивчення питань щодо правового статусу Національного банку
України, який формується на конституційному, законодавчому та
підзаконному рівнях, необхідно дослідити:

структуру банківської системи України (див. схему 2.1) та місце НБУ в
цій структурі шляхом виділення особливих ознак його правового статусу в
процесі опрацювання та аналізу чинних нормативних джерел. НБУ як
центральний банк України з конституційно встановленою основною функцією
визначається чинним законодавством особливим органом державного
управління, а також юридичною особою, метою діяльності якої не є
одержання прибутку, і при цьому наділяється правом законодавчої
ініціативи у Верховній Раді України, економічною самостійністю,
автономією (гарантіями невтручання в межах закону), повноваженнями
суб’єкта державного фінансового моніторингу (див. схему 2.2)
відповідними обмеженнями в діяльності тощо;

статус і компетенцію керівних органів НБУ — Ради НБУ та Правління НБУ
(див. схему 2.3), а також структуру НБУ. Доцільно звернути увагу,
зокрема, на порядок призначення Ради НБУ, її функціональну
спрямованість, на компетенцію Правління НБУ та Голови НБУ, і, крім того,
на те, що структура НБУ будується за принципом централізації з
вертикальним підпорядкуванням; до системи НБУ входять центральний
апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати,
Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця
України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські
навчальні заклади. Варто наголосити, що філії (територіальні управління)
НБУ не мають статусу юридичної особи, діють від імені НБУ в межах
отриманих від нього повноважень на підставі Положення про філії
(територіальні управління) НБУ, підпорядковуються центральному апарату,
підзвітні йому та не мають права видавати нормативні акти;

аналіз основних напрямів діяльності НБУ та відповідних операцій, які
забезпечують їх здійснення (див. табл. 2.1);

визначення статусу працівників НБУ (службовців, які вважаються
державними, та персоналу), і відповідних обмежень у їхній діяльності,
зокрема те, що службовцям НБУ забороняється розголошувати службову та
комерційну таємницю, в тому числі й після припинення роботи в
Національному банку України.

2.2. План семінарського заняття

Місце Національного банку України в структурі банківської системи
України та його основне призначення.

Правові засади організації та діяльності НБУ: його керівні органи,
структура, основні функції та операції .

Взаємовідносини Національного банку України з Президентом України,
Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України.

Література

Конституція України від 28 червня 1996 р.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань
запобігання банків та інших фінансових установ з метою легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 06.02.2003 р.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом». від 28.11.2002 р.

Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг» від 12.07.2001 р.

Положення про філії (територіальні управління) НБУ: Затв. постановою
Правління НБУ від 22.12.2000 р. № 495.

Постанова Правління НБУ «Про класифікацію посад та ранги державних
службовців НБУ» від 30.06.1999 р. № 317.

Гетьман В.П.. Килимник Ю.В. Національний банк у системі влади. Бесіди
про Конституцію. — К., 1997.

Поляков В. П., Московкина Л. А. Структура и функции центральных банков.
Зарубежный опыт. — М.: Инфра-М, 1996.

2.3. Термінологічний словник

Грошово-кредитна політика — комплекс заходів у сфері грошового обігу та
кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування
інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України,
забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу;

Основні засади грошово-кредитної політики — комплекс змінних індикаторів
фінансової сфери, що дають можливість Національному банку України за
допомогою інструментів (засобів і методів) грошово-кредитної політики
здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки з
метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної
передумови для економічного зростання та підтримки високого рівня
зайнятості населення.

2.4. Навчальні завдання

Задача. До Національного банку України надійшов лист гр. Морозова О. І.,
в якому громадянин, безпосередньо звертаючись до Голови Правління НБУ та
до працівників Департаменту банківського нагляду, вимагав застосування
відповідних заходів до банку «Оранта» з метою повернення йому суми
вкладу та відсотків по ньому у зв’язку з тим, що банк не виконує своїх
договірних зобов’язань.

Прокоментуйте ситуацію на підставі чинного законодавства.

Теми рефератів

Правові засади діяльності Національного банку України як центрального
банку країни та особливого органу державного управління.

Рада Національного банку України та її правовий статус.

Головні напрями діяльності Національного банку України та їх зміст.

Повноваження Правління НБУ.

Обов’язки та повноваження Голови НБУ.

Організаційні основи та структура НБУ.

Основні засади, засоби та методи грошово-кредитної політики.

Повноваження НБУ щодо організації готівкового грошового обігу.

Організація НБУ розрахунків і бухгалтерського обліку.

Операції НБУ.

Діяльність НБУ щодо операцій з валютними цінностями.

Взаємовідносини НБУ з Президентом України, Верховною Радою України та
Кабінетом Міністрів України.

Обмеження в діяльності НБУ.

Питання для дискусій.

Що таке «облікова ставка НБУ»?

До яких категорій працівників банків НБУ встановлює професійні вимоги?

Чи має право Рада НБУ втручатися в оперативну діяльність Правління НБУ?

Визначте податковий режим НБУ.

Визначте активи золотовалютного резерву НБУ

Де зберігаються кошти Державного бюджету України?

Схема 2.1

Схема 2.2

Схема 2.3

Таблиця 2.1

ФУНКЦІЇ ТА ОПЕРАЦІЇ НБУ

Правові засади Сукупність функцій (операцій)

1. Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» НБУ
виконує такі функції: 1) визначає та проводить грошово-кредитну
політику;

2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та
організовує її облік;

3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує
систему рефінансування;

4) установлює для банків правила проведення банківських операцій,
бухгалтерського обліку та звітності, захисту інформації, коштів і майна;

5) організовує створення та методологічно забезпечує систему
грошово-кредитної та банківської статистичної інформації та статистики
платіжного балансу;

6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між
банками;

7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських
технологій, створює, координує та контролює створення електронних
платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської
діяльності та засобів захисту банківської інформації;

8) здійснює банківське регулювання та нагляд;

9) веде Реєстр банків, їхніх філій та представництв, валютних бірж і
фінансово-кредитних установ, здійснює ліцензування банківської
діяльності та операцій у передбачених законом випадках;

Продовження табл. 2.1

Правові засади Сукупність функцій (операцій)

10) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз і прогнозування;

11) представляє інтереси України в центральних банках інших держав,
міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво
здійснюється на рівні центральних банків;

12) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень
валютне регулювання, визначає порядок здійснення платежів в іноземній
валюті, організовує та здійснює валютний контроль за комерційними
банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію НБУ на
здійснення операцій з валютними цінностями;

13) забезпечує нагромадження та зберігання золотовалютних резервів і
здійснення операцій з ними та банківськими металами;

14) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних
відносин;

15) організовує інкасацію та перевезення банкнот і монет, а також інших
цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і
монет, а також інших цінностей;

16) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у
системі НБ;

17) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

18) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї
компетенції, визначеної законом

Операції, здійснювані НБУ для забезпечення виконання покладених на нього
функції 1) надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за
ставкою, не нижчою від ставки рефінансування НБУ;

2) здійснює дисконтні операції з векселями й чеками;

3) купує та продає на вторинному ринку цінні папери;

4) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки в закордонних
банках і веде рахунки банків-кореспондентів;

5) купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

6) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські
метали, дорогоцінні метали та камені, інші коштовності, пам’ятні та
інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому й зовнішньому
ринках без квотування та ліцензій;

Закінчення табл. 2.1

Правові засади Сукупність функції (операції)

Операції, здійснювані НБУ для забезпечення виконання покладених на нього
функції 7) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки,
уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції із
золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за
класифікацією міжнародних рейтингових агенств відповідає вимогам до
першокласних банків не нижче від категорії «А»;

8) приймає на зберігання та в управління державні цінні папери та інші
цінності; видає гарантії та поруки відповідно до положення,
затвердженого Радою Національного банку України веде рахунок
Держказначейства України без оплати й нарахування відсотків; виконує
операції з обслуговування державного боргу, пов’язані з розміщенням
державних цінних паперів, їх погашенням і виплатою доходу за ними; веде
особові рахунки працівників НБУ; веде рахунки міжнародних організацій;
здійснює безспірне стягнення коштів із рахунків своїх клієнтів
відповідно до законодавства України, в тому числі за рішенням суду

2.5. Завдання для перевірки знань

Питання для самоконтролю

Назвіть елементи банківської системи.

Яку структуру має банківська система України?

Чи є Національний банк України центральним органом виконавчої влади?

Визначте структуру Національного банку України.

Для чого потрібна автономія Національного банку України та в чому
полягає її сутність?

Тема 3. Правові засади банківського регулювання

та банківського нагляду

3.1. Методичні поради до вивчення теми

За своїм характером нормативно-правовий інститут банківського
регулювання та банківського нагляду використовує методи владних
приписів, за якими правовідносини будуються на засадах субординації. У
зв’язку з цим, розглядаючи питання теми, необхідно зосередитися на
ретельному дослідженні змісту банківських правовідносин у цій сфері.
Зокрема це:

зобов’язання банків подавати НБУ фінансову та статистичну звітність щодо
їхньої роботи, операцій, ліквідності, платоспроможності, прибутковості,
а також інформацію афілійованих осіб; зобов’язання банків забезпечити у
процесі інспекційних перевірок інспекторам НБУ та іншим уповноваженим
ним особам вільний доступ до всіх документів та інформації тощо;

право банків на оскарження рішення про застосування заходів впливу в
судовому порядку (до прийняття відповідного рішення судом дія
застосованих заходів впливу не припиняється);

право НБУ вимагати від банків подання консолідованої звітності, а в
окремих випадках — подання разової та тимчасової звітності, а також
подання інших періодичних звітів чи інформації від власників істотної
участі в банку; право НБУ на безоплатне одержання від банків у процесі
таких перевірок інформації про їхню діяльність і пояснення з окремих
питань тощо;

зобов’язання НБУ повідомити банк про проведення планової перевірки не
пізніше, як за 10 днів до її початку; зобов’язання НБУ повідомити про
відкликання у банку банківської ліцензії відповідні органи інших держав,
у яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки тощо.

Крім того, розглядаючи відповідні нормативно-правові джерела, необхідно
проаналізувати та зосередити свою увагу на засвоєнні сутності таких
положень:

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку
України є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На
виконання своєї основної функції НБУ сприяє дотриманню стабільності
банківської системи, а також у межах своїх повноважень — цінової
стабільності. У свою чергу, метою банківського регулювання та
банківського нагляду є фінансова стабільність банківської системи,
захист інтересів вкладників і кредиторів. Указом Президента України «Про
заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі
у процесах економічних перетворень» від 14.07.2000 р. № 891 Кабінету
Міністрів України і Національному банку України було дано завдання
розробити Комплексну програму розвитку банківської системи України на
2001 — 2003 рр., спрямовану, зокрема, на створення відокремленої від НБУ
системи нагляду за діяльністю банків в Україні.

НБУ здійснює функції банківського регулювання й нагляду за діяльністю
банків в межах та порядку, передбачених законодавством України (див.
схеми 3.1—3.3). Нормативно-правові акти НБУ не можуть суперечити законам
України та іншим законодавчим актам України та не мають зворотної сили,
крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують
відповідальність.

НБУ здійснює постійний нагляд за дотриманням банками банківського
законодавства та економічних нормативів. У разі порушення банками
банківського законодавства, нормативних актів НБУ, проведення ризикових
операцій, що загрожує їхній платоспроможності та інтересам вкладників і
кредиторів, НБУ застосовує адекватні допущеному порушенню заходи впливу
відповідно до законодавства (див. схему 3.4).

Наглядова діяльність НБУ охоплює всі банки, їхні підрозділи,
афілійованих і споріднених осіб банків на території України та за
кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних і
фізичних осіб у частині дотримання вимог законодавства щодо банківської
діяльності.

НБУ здійснює банківський нагляд на індивідуальній та консолідованій
основі і застосовує заходи впливу у разі порушення вимог законодавства
щодо банківської діяльності.

НБУ визначає своїми нормативно-правовими актами професійні вимоги до
керівників виконавчих органів, головних бухгалтерів банків.

Із метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення
фінансової надійності банків НБУ відповідно до визначеного ним порядку
встановлює для них обов’язкові економічні нормативи.

НБУ визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків
і кредитних установ для покриття можливих втрат за кредитами, резервів
для покриття валютних, відсоткових та інших фінансових ризиків банків.

Заходи впливу застосовуються НБУ на підставі: результатів інспекційних
(планових та позапланових) перевірок діяльності банків чи їхніх філій
(див. схему 3.5); результатів аналізу дотримання банками вимог
банківського законодавства з використанням статистичної звітності,
щомісячних і щоденних балансів тощо.

Для введення щоденного контролю за діяльністю банків і виконанням ними
вимог Національного банку України щодо усунення допущених порушень може
встановлюватися особливий режим контролю за їхньою діяльністю як
додатковий інструмент банківського нагляду, що використовується, як
правило, одночасно із заходами впливу, встановленими ст. 73 Закону
України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідні обмеження вимог НБУ — центральний банк не має права вимагати
від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами
України та нормативними актами Національного банку України.

З урахуванням викладеного слід наголосити на тому, що поглиблене
вивчення цієї теми потребує детального опрацювання нормативної
регламентації щодо окремих заходів впливу НБУ, застосованих ним у разі
порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки
НБУ, банківського законодавства, нормативно-правових актів НБУ, або
здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи
інших кредиторів банку.

3.2. План семінарського заняття

Правові засади здійснення НБУ банківського регулювання та банківського
нагляду.

Зміст банківських правовідносин у сфері банківського регулювання та
банківського нагляду.

Мета, організація, підстави та обсяг банківського нагляду.

Заходи впливу, які застосовуються Національним банком України.

Література

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 21.12.2000 р.

Закон України «Про Національний банк України». від 20.05.1999 р.

Указ Президента України «Про заходи щодо зміцнення банків-

ської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних
перетворень» від 14.07.2000 р.

Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Затв.
постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р.

Положення про застосування Національним банком України до банків заходів
впливу за порушення банківського законодавства: Затв. постановою
Правління НБУ від 26.07.2000 р. № 382.

3.3. Термінологічний словник

Банківське регулювання — одна з функцій Національного банку України, яка
полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків,
визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення
банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського
законодавства;

Банківський нагляд — система контролю та активних упорядкованих дій
Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання
банками у процесі їхньої діяльності законодавства України і встановлених
економічних нормативів із метою забезпечення стабільності банківської
системи та захисту інтересів вкладників.

Економічні нормативи — показники, які встановлюються НБУ та дотримання
яких є обов’язковим для банків.

Нормативно-правові акти Національного банку України — нормативно-правові
акти, що видаються Національним банком України у межах його повноважень
на виконання законів України.

Регулятивний капітал банку (власні кошти) — складається з основного та
додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються
нормативно-правовими актами НБУ.

3.4. Навчальні завдання

Задача. Через несплату банком у добровільному порядку відсотків за
використання коштів обов’язкових резервів територіальне управління НБУ
вирішило стягнути їх у судовому порядку. Прокоментуйте ситуацію на
підставі чинного законодавства.

Теми рефератів

Письмове застереження як один із заходів впливу НБУ.

Скликання загальних зборів учасників, спостережної ради банку як один із
заходів впливу НБУ.

Укладення письмової угоди з банком як один із заходів впливу НБУ.

Видання розпорядження як один із заходів впливу НБУ.

Відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку як захід
впливу НБУ.

Правові засади банківського регулювання і банківського нагляду.

Повноваження НБУ щодо здійснення наглядових і регулятивних функцій.

Заходи впливу НБУ щодо банків.

Обмеження вимог НБУ.

Інспекційні перевірки НБУ.

Питання для дискусій

Порядок застосування заходів впливу та санкцій за порушення банківського
законодавства.

Особи, які охоплюються наглядовою діяльністю НБУ.

Загальні засади ведення банківського обліку та звітності в банках.

Інспекційні перевірки банків та їх види.

Звітність банків.

Підстави застосування заходів впливу.

Особливий режим контролю як додатковий інструмент банківського нагляду.

Схема 3.1

Схема 3.2

Схема 3.3

Схема 3.4.

Схема 3.5.

3.5. Завдання для перевірки знань

Питання для самоконтролю

Визначте мету та сфери банківського нагляду.

Визначте осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку
України.

Визначте обсяг наглядової діяльності НБУ.

Визначте поняття «економічні нормативи» та їх види.

Що таке регулятивний капітал банку та в чому його призначення?

Тема 4. Правові засади організації та діяльності банків,

їхніх філій, представництв і об’єднань

4.1. Методичні вказівки до вивчення теми

Опрацьовуючи матеріали, передусім необхідно звернути увагу на:

спорідненість юридичних категорій «банк» і «банківська діяльність»;

місце банків у структурі банківської системи та їхню роль у фінансовій
діяльності в Україні;

економічну незалежність банків;

характерні ознаки банків різних видів і форм;

особливості правового статусу банків, які відрізняють їх від інших
суб’єктів підприємницької діяльності в Україні (див. схеми 4.1, 4.3).

Заглиблюючись у розгляд правових засад створення та реорганізації
банків, їхніх філій, представництв і об’єднань, слід зокрема
проаналізувати таке:

процедуру створення банку; зміст понять «структура капіталу банку»,
«істотна участь», «власники істотної участі», «фонди банку», «органи
управління та контролю банку», а також підстави для відмови в державній
реєстрації, для відкликання банківської ліцензії; особливості державної
реєстрації банків з іноземним капіталом; підстави та умови реорганізації
банку;

визначення особливостей створення банківських об’єднань (банківської
корпорації, банківської холдингової групи, фінансової групи), порядку
відкриття філій і представництв банків на території України, порядку
реєстрації представництв іноземного банку на території України, та
підстави для відкриття дочірніх банків, філій і представництв
українських банків на території інших держав.

Що стосується питань, пов’язаних із банківською діяльністю (див. схему
4.2), насамперед слід:

проаналізувати зміст «виключно банківських операцій, здійснювати які в
сукупності дозволяється тільки банкам, тобто юридичним особам, які мають
банківську ліцензію» (ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську
діяльність» від 07.12.2000 р.);

розглянути «операції, які банки мають право здійснювати за умови
отримання письмового дозволу НБУ» (ч. 4 ст. 47 зазначеного закону);

визначити обмеження (відповідні заборони) у діяльності банків;

детальніше зупинитися на питаннях щодо відносин банку з клієнтами, щодо
банківської таємниці та зобов’язань банків як суб’єктів первинного
фінансового моніторингу запобігати використанню банківської систем із
метою легалізації грошових коштів.

4.2. План семінарського заняття

Місце банків у структурі банківської системи в Україні.

Порядок створення, державної реєстрації, ліцензування діяльності та
реорганізації банків.

Філії та представництва банку та їхній правовий статус.

Банківські об’єднання, їх види, порядок створення та державної
реєстрації.

Зміст банківської діяльності та обмеження щодо неї.

Права клієнтів. Поняття «банківська таємниця», форми її збереження та
підстави для її розкриття.

Зобов’язання банків із запобігання використанню банків

ської системи з метою легалізації грошей.

Література

Конституція України від 28 06. 1999 р.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436 (чинний з
01.01.2004 р.)

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.)

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань
запобігання банків та інших фінансових установ з метою легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 06.02.2003 р.

Закон України «Про господарські товариства» від 10.09.1991 р.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 р.

Закон України. «Про Національний банк України» (зі змінами та
доповненнями). від 20.05.1999 р.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг» від 12.07 2001 р.

Закон України. «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.06.1991 р

Постанова Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок
регулювання діяльності банків в Україні» від 28.08.2001 р. № 368.

Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок видачі
банкам банківської ліцензії, письмових дозволів та ліцензій на виконання
окремих операцій» від 17.07.2001 р. № 275.

Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок видачі
ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківським
установам» від 16.08.2001 р. № 344.

Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок
створення і державної реєстрації банківських об’єднань» від
31.08.2001 р. № 377.

Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок
створення і реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв,
відділень» від 31.08.2001 р. № 375.

Біленчук П. Д., Диннік О. Г., Лютий І. О., Скороход О. В. Банківське
право: українське та європейське / За ред. П. Д. Біленчука. — К., 1999.

Викторов И., Миронов  В. Законность в кредитно-банковской сфере //
Законность. — 1997. — № 11.

Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра, 1998.
— 344 с.

Основы банковского дела / Под ред. А. Н. Мороза. — К.: Либра, 1994.

4.3 Термінологічний словник

Афілійована особа банку — будь-яка юридична особа, в якій банк має
істотну участь або яка має істотну участь у банку.

Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ
здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових
коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від
свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття й ведення
банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізичних і
юридичних осіб і розміщення зазначених коштів від свого імені, на
власних умовах і на власний ризик, відкриття й ведення банків-

ських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська ліцензія — документ, який видається Національним банком
України в порядку й на умовах, визначених законодавством, на підставі
якого банки мають право здійснювати банківську діяльність.

Державна реєстрація банку — надання банку статусу юридичної особи
відповідно до вимог законодавства.

Державний реєстр банків — реєстр, що ведеться Національним банком
України й містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Істотна участь — пряме або опосередковане, самостійно або спільно з
іншими особами володіння 10 % і більше статутного капіталу чи права
голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежно від
формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи
діяльність юридичної особи.

Капітал банку — залишкова вартість активів банку після вирахування всіх
його зобов’язань.

Капітал підписний — величина капіталу, на яку отримано письмові
зобов’язання за підпискою на акції (паї).

Капітал статутний — сплачений та зареєстрований підписний капітал.

Підрозділ банку — структурна одиниця банку, що не має статусу юридичної
особи та виконує функції, визначені банком.

Представництво банку — територіально відокремлений структурний підрозділ
банку, що не здійснює банківську діяльність.

Філія банку — відокремлений структурний підрозділ банку, що не має
статусу юридичної особи та здійснює банківську діяльність від імені
банку.

4.4. Навчальні завдання

Задача. Банк «Світязь» провів емісію акцій, випущених у документарній
формі, зареєстрував збільшення статутного фонду в Національному банку
України та випуск акцій в Державній комісії з цінних паперів і фондового
ринку. Чергові збори акціонерів були проведені так, що кворум визнавався
з урахуванням акцій нового випуску, які ще не були повністю сплачені
акціонерами. Прокоментуйте ситуацію на підставі чинного законодавства.

Теми рефератів

Фінансове посередництво банків та основні види банків-

ських операцій

Правові засади здійснення операцій, які належать до виключно банківських
операцій.

Порядок видачі банкам банківської ліцензії, письмових дозволів та
ліцензій на виконання окремих операцій.

Банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу.

Питання для дискусій.

Порядок створення комерційного банку.

Ліцензування банківської діяльності.

Відокремлені підрозділи банку.

Управління комерційним банком та його структура.

Правове положення небанківських фінансово-кредитних установ.

Структура капіталу банку.

Зміст і суб’єкти істотної участі.

Схема 4.1

Схема 4.2

Схема 4.3

Таблиця 4.1

ВИДИ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ

Правові

основи Операції банків

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»
банки мають право на підставі відповідної ліцензії здійснювати І.
Банківські операції:

1. Приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб.

2. Відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і
банків-кореспондентів.

3. Розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на
власний ризик.

ІІ. Операції та угоди:

1 Операції з валютними цінностями.

2. Емісія власних цінних паперів.

3. Організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням
клієнтів.

4. Здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені
(включаючи андеррайтинг).

5. Надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх
осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі.

Закінчення табл. 4.1

Правові

основи Операції банків

6. Придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за
поставлені товари чи надані послуги (факторинг).

7. Лізинг.

8. Послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для
зберігання цінностей та документів.

9. Випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших
оборотних платіжних інструментів.

10. Випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій із
використанням цих карток.

11. Надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських
операцій.

III. За умови отримання письмового дозволу НБУ банки також мають право
виконувати такі операції:

1. Здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних
осіб.

2. Здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) грошових
лотерей;

3. Перевезення валютних цінностей та інкасація коштів.

4. Операції за дорученням клієнтів із фінансовими активами;

5. Довірче управління коштами та цінними паперами;

6. Депозитарна діяльність і діяльність із ведення реєстрів власників
іменних цінних паперів.

ІV. Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством
України

4.5. Завдання для перевірки знань

Дайте визначення комерційного банку.

В яких організаційно-правових формах може бути створено комерційний
банк?

У чому полягає відмінність комерційного банку від підприємства?

Які банківські операції повинен здійснювати кожен комерційний банк?

У чому полягає відмінність між поняттями «банк» і «банківська установа»?

Тема 5. Правове регулювання депозитних операцій банків

5.1. Методичні вказівки до вивчення теми

Під час вивчення теми необхідно звернути увагу на правовий зміст і
юридичний механізм здійснення депозитних операцій як виключно
банківських операцій, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про
банки і банківську діяльність» інші фінансові установи операції із
залучення (див. схему 5.1) вкладів проводити не мають права. Поглиблено
слід розглянути поняття депозиту (вкладу), зміст, суб’єкти та об’єкти
депозитної операції, а також види депозитів. При цьому, розглядаючи види
депозитів, серед яких виокремлюють депозити до запитання та депозити на
визначений строк, необхідно дослідити порядок укладання, виконання,
основні реквізити та умови депозитного договору, а також на порядок
випуску, оформлення, видачі й погашення ощадних (депозитних)
сертифікатів як одного з видів цінних паперів. Слід також визначити, в
яких випадках із залученням коштів відкриваються поточні, бюджетні,
кореспондентські рахунки, а в яких — депозитні рахунки.

Потребує вивчення питання щодо відшкодування коштів вкладникам банків
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у разі ліквідації банків та
права вкладників тих банків, які сплачують відповідні збори до цього
Фонду.

Важливим є питання й щодо правового режиму недепозитних операцій як
інших джерел формування ресурсної бази банків (операції репо,
рефінансування в Національному банку України, емісія цінних паперів
власного боргу тощо).

5.2. План семінарського заняття

1. Приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб як
виключно банківські операції.

2. Поняття та види депозитів. Депозити до запитання та депозити на
визначений строк.

3. Порядок укладання договору за строковим депозитом.

4. Порядок випуску, оформлення, видачі й погашення ощадних (депозитних)
сертифікатів.

5. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його правовий статус і
компетенція.

6. Правові засади здійснення недепозитних операцій банків як інших
джерел формування його ресурсної бази.

Література

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436 (чинний з
01.01.2004 р.)

Закон України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від
20.09.01.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.012003 р.).

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.

Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р.

Положення про механізми рефінансування банків України: Затв. постановою
Правління НБУ від 28.02.2002 р. № 82.

Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками
операцій репо: Затв. постановою Правління НБУ від 29.05.2001 р. № 204.

Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних)
операцій з юридичними і фізичними особами, що затверджено Постановою
Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 516.

Банки и банковские операции: Учеб. для вузов / Е. Ф. Жуков,
Л. М. Максимова и др. / Под ред. Е. Ф. Жукова. — М., 1997.

Банківська енциклопедія / За ред. А. М. Мороза. — К., 1993.

Вступ до банківської справи / За ред М. І. Савлука. — К., 1998.

Качан О. О. Банківське право: Навч. посіб. — К., 2000.

5.3. Термінологічний словник

Депозити до запитання — кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних
рахунках, на кореспондентських рахунках банків і використовуються
власниками залежно від потреби в цих коштах.

Депозити на визначений строк — кошти, що зберігаються на окремих
депозитних рахунках у банку протягом встановленого строку, який
визначається при відкритті цих рахунків

Депозитні операції банків — пасивні операції банків із залучення
грошових коштів юридичних і фізичних осіб у національній та іноземній
валютах у формі вкладів (депозитів) шляхом їх зарахування на відповідні
рахунки на певних умовах.

Емісія цінних паперів власного боргу — це пасивні операції банків, які
здійснюються через випуск цінних паперів власного боргу (банківських
векселів, облігацій тощо).

Недоступність вкладів — ситуація, за якої банк, який сплачує збори до
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не може виконати вимог
вкладників щодо повернення коштів і якому за рішенням господарського
суду або Національного банку України призначено ліквідаційну комісію.

Операція репо — операція з цінними паперами, для здійснення якої
укладається договір між учасниками ринку (Національним банком України та
банками) про продаж/купівлю державних цінних паперів на певний строк із
зобов’язанням зворотного їх продажу/купівлі у визначений строк за
обумовлену договором ціну; один із видів формування ресурсної бази
банку.

Ощадний (депозитний) сертифікат — письмове свідоцтво банку про
депонування коштів, яке засвідчує право вкладника або його
правонаступника на отримання після закінчення встановленого строку
депозиту — суми депозиту (вкладу) та відсотків за ним.

Рефінансування банків — один із видів формування ресурсної бази банків
шляхом надання Національним банком України кредитів банкам під
відповідне забезпечення.

5.4. Навчальні завдання

Задача. У процесі придбання в банку «Свалява» ощадного сертифіката
громадянин А. виявив, що серед реквізитів сертифіката відсутня, зокрема,
відсоткова ставка за користування депозитом.

Звернувшись із відповідним запитанням до працівника банку, громадянин А.
отримав виписку з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про цінні папери і фондову
біржу» від 10.12.1997 р. де зазначалося, що ощадні сертифікати як
письмові свідоцтва банку про депонування грошових коштів повинні мати
такі реквізити:

Найменування цінного паперу: «Ощадний сертифікат».

Найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження.

Порядковий номер сертифіката.

Дату випуску.

Суму депозиту.

Термін вилучення вкладу (для строкового сертифіката).

Найменування або ім’я держателя сертифіката (для іменного сертифіката).

Підпис керівника банку або іншої уповноваженої на це особи, печатку
банку.

Виходячи з наведеного, громадянину А. вказали на те, що зазначеним
Законом України не передбачено обов’язкову наявність такого реквізиту
ощадного сертифіката, як процентна ставка за користування депозитом, а
отже, її відсутність на ощадному сертифікаті, який може бути виданий
громадянину А. банком «Свалява», відповідає вимогам чинного
законодавства України.

Громадянин А. піддав сумніву правильність такої відповіді та звернувся
до юридичної консультації за роз’ясненням. Прокоментуйте ситуацію на
підставі вимог чинного законодавства.

Теми рефератів

Правові засади здійснення депозитних операцій для банківських депозитів.

Правова характеристика ощадних сертифікатів;

Правова природа та механізм здійснення пасивних операцій банків.

Залучення вкладів (депозитів) — виключно банківська операція.

Питання для дискусій

Порядок проведення Національним банком України рефінансування через
тендери.

Питання надання банкам кредитів «овернайт» через постійно діючу лінію
рефінансування.

Механізм здійснення позабіржових операцій купівлі/продажу державних
цінних паперів на відкритому ринку між Національним банком України та
банком — продавцем цінних паперів.

Загальні засади та порядок здійснення операцій репо.

Схема 5. 1

5.5. Завдання для перевірки знань

Питання для самоконтролю

Визначте правові засади проведення депозитних операцій.

Розкрийте зміст різних видів депозитів.

Укажіть підстави відкриття депозитних рахунків.

Визначте правові засади здійснення недепозитних операцій банків як інших
джерел формування їхньої ресурсної бази.

Тема 6. Правове регулювання

кредитних операцій банків

6.1. Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчаючи тему, необхідно звернути увагу на правові засади та юридичний
механізм здійснення кредитних операцій банків як операцій банків із
розміщення коштів.

Поглибленого розгляду потребують поняття «кредит», його форми та види,
зміст кредитної операції, види забезпечення кредиту, а також суб’єкти
кредитних відносин, кредитної операції та систему кредитних органів
(див. схеми 6.1, 6.2).

Розкриваючи зміст кредитної операції, необхідно звернути увагу на
порядок укладання, основні реквізити та умови кредитного договору між
банком і суб’єктом господарської діяльності, а також на права банків
щодо здійснення контролю за виконанням позичальником цих умов, цільовим
використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням.

У процесі розгляду основних умов кредитного договору доцільно виділити
вимоги законодавства щодо встановлення в договорі відповідальності
сторін за порушення його умов, також щодо обов’язку банку в кожному
випадку неповернення кредиту та нарахованих відсотків за користування
кредитом вирішувати питання про стягнення заборгованості у встановленому
порядку, а у разі неможливості стягнення — порушувати в суді справу про
банкрутство.

Слід також визначити, в якій формі (безготівковій, готівковій) і яким
шляхом (шляхом сплати платіжних документів із позичкового рахунка або
перерахуванням на розрахунковий рахунок позичальника) надаються кредити;
а також розкрити, в якому порядку здійснюється погашення кредитів і
нарахованих за ними відсотків.

Розглядаючи питання щодо основних принципів проведення кредитної
політики, доцільно звернути увагу на те, що банки самостійно визначають
порядок залучення та використання коштів, проведення кредитних операцій,
встановлення рівня відсоткових ставок і комісійних винагород. Основними
джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти
банків, залишки на розрахункових рахунках, залучені на депозитні
рахунки, кошти юридичних і фізичних осіб, міжбанківські кредити та
кошти, одержані від випуску цінних паперів.

Слід розглянути й правовий режим здійснення інших операцій банків,
визначених у п. 3—7 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську
діяльність» (факторингові, лізингові операції), які у ч. 1 ст. 49 даного
Закону України також розглядаються як кредитні.

6.2. План семінарського заняття

Зміст, види та суб’єкти кредитних операцій.

Поняття «кредит», форми, умови надання та види забезпечення кредиту.

Порядок укладання кредитних договорів між банком і суб’єктами
господарської діяльності.

Відповідальність за різні види порушення при кредитуванні.

Правові засади здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого
імені, а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за
дорученням клієнтів.

D

F

?

1/4

l

n

?

?

o

L

?

A

t

?

u

?E??)?o

o

?????y??????)

OJQJ

7

7

7

7

7

7

@?thyCJ

??)??&?

huW)@?thyCJ

CJ

huW)@?thyCJ

huW)CJ NH

3/4

o

oe

~

?

o

oe

ooooeaeaeoooooooooooooooooUeoooooooooOEA1/2A1/2AUe¶A1/2A¶?A1/2A1/2A¶?A¶A
1/2A¶A1/2A1/2AUe

CJ

jO

huW)CJ

CJ

huW)

oeiaeiTHOeTHITHEA·?Y?Y?Y?Y??–?–†|–?–un–?–n

huW)

?a~n?ag1/2\VOV

huW)CJ NH

huW)@?thyCJ

huW)CJ NH

huW)CJ

huW)CJ

CJ

huW)

NH

??????????»A?A?A?A?ATH¬A?A¬AYA?A¬YA¬YA¬YA?A?ATH?•O

CJ

:Правові засади здійснення факторингових і лізингових операцій банків.

Література

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436 (чинний з
01.01.2004 р.).

Цивільний кодекс України від 18.07.1963 р.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.012003 р.).

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.

Закон України «Про заставу» .

Положення Національного банку України про кредитування: Затв. постановою
Правління НБУ від 28.09.1995 р. № 246.

Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування: Затв.
постановою Правління НБУ від 21.02.1996 р. № 37.

Лист Вищого Арбітражного суду України «Про результати узагальнення
судової практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням і виконанням
кредитних договорів». від 26.10.2000 р. № 01-3/578.

Банки и банковские операции: Учеб. для вузов / Е. Ф. Жуков,
Л. М. Максимова и др.; Под ред. Е. Ф. Жукова. — М., 1997.

Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука. — К., 1998.

6.3. Термінологічний словник

Кредит — позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається в
тимчасове користування на умовах забезпеченості, поверненості,
строковості, платності та цільового характеру використання.

Кредитор — суб’єкт кредитних відносин, який надає кредити іншому
суб’єкту господарської діяльності у тимчасове користування.

Кредитні операції — полягають у розміщенні банками від свого імені, на
власних умовах і власний ризик залучених коштів юридичних осіб
(позичальників) і громадян. Кредитними визнаються банківські операції,
визначені як такі Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Факторингові операції банків — придбання банком права вимоги у грошовій
формі з поставки товарів або надання послуг із прийняттям ризику
виконання такої вимоги та прийом платежів. Це банківська операція,
здійснювана на комісійних засадах на договірній основі.

Лізингові операції банків — за якими банки мають право придбавати за
власні кошти засоби виробництва для передачі їх у лізинг із дотриманням
вимог чинного законодавства.

6.4. Навчальні завдання

Задача. У проекті кредитної угоди між акціонерним банком «Інтер» і ВАТ
«Дніпрогесбуд» передбачалося право кредитора в односторонньому порядку
змінювати відсоткову ставку за користування кредитом. При цьому фахівці
кредитного управління банку посилалися на п. 12 Положення Національного
банку України про кредитування, де встановлено право комерційних банків
самостійно визначати порядок залучення, використання коштів, проведення
кредитних операцій, у тому числі й встановлення рівня відсоткових ставок
та комісійних винагород.

Прокоментуйте ситуацію на підставі вимог чинного законодавства.

Теми рефератів

Правові засади здійснення кредитних операцій для банківських депозитів.

Зміст і види кредитних операцій банків

Принцип забезпеченості кредиту та його юридичний зміст.

Питання для дискусій

Застава як один із видів забезпечення кредитних зобов’язань.

Зміст консорціумного кредиту.

Питання щодо укладання кредитних договорів між банком і суб’єктом
господарської діяльності.

Схема 6.1

Схема 6.2

6.5. Завдання для перевірки знань

Питання для самоконтролю

Визначте правові засади проведення кредитних операцій.

Розкрийте зміст різних видів кредиту.

Розкрийте правовий режим позичкових рахунків.

Визначте правові засади здійснення інвестиційних операцій банків як
інших видів операцій із розміщення коштів (активних операцій).

Тема 7. Правові засади відкриття

та ведення банківських рахунків

7.1. Методичні вказівки до вивчення теми

Під час вивчення питань щодо порядку відкриття, переоформлення, ведення
та закриття рахунків в установах банків слід чітко уявляти правовий
режим банківських рахунків різних видів,

а також поняття, зміст, порядок укладання договору банківського рахунка.

Необхідно виходити з того, що рахунки для зберігання грошових коштів і
здійснення всіх видів банківських операцій відкриваються в будь-яких
банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків (див. табл.
7.1).

Умови відкриття рахунків та особливості їх функціонування передбачаються
в договорі, що укладається між банком і його клієнтом — власником
рахунка. При цьому клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для
формування статутного фонду господарського товариства (в іноземній
та/або національній валюті) і один рахунок (в іноземній та/або
національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без
створення юридичної особи.

Чинним законодавством передбачено відкриття поточних, депозитних та
інших рахунків у національній валюті. У зв’язку з цим варто звернути
увагу на те, що до поточних рахунків у національній валюті належать:

— рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у
випадках, передбачених законами України або рішеннями Кабінету Міністрів
України;

— карткові рахунки (картрахунки), що відкриваються в порядку,
передбаченому Інструкцією про порядок відкриття, використання й закриття
рахунків у національній та іноземній валюті та Положенням про порядок
емісії платіжних карток і здійснення операцій із їх застосуванням.

Опрацьовуючи положення щодо відкриття уповноваженими банками України
рахунків в іноземній валюті, необхідно засвоїти правові основи відкриття
та ведення уповноваженими банками України рахунків у іноземній валюті,
зокрема: види банківських рахунків у іноземній валюті (поточні та
депозитні); особливості відкриття банками рахунків у іноземній валюті
представництвами юридичних осіб — резидентів; режим поточних рахунків у
іноземній валюті юридичних осіб-резидентів та їхніх відокремлених
підрозділів; режим депозитних (вкладних) рахунків у іноземній валюті
фізичних осіб; загальні положення відкриття таких рахунків фізичними
особами-резидентами за межами України.

Крім того, слід розглянути порядок відкриття та функціонування
кореспондентських рахунків банків — резидентів і нерезидентів у
іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у
гривнях. У зв’язку з цим потребують розгляду правові засади відкриття та
функціонування в уповноважених банках рахунків банків-кореспондентів у
іноземній валюті та у гривнях (порядок відкриття кореспондентських
рахунків і встановлення кореспондентських відносин; форми кореспондент-

ських відносин з іноземними банками; угода про встановлення
кореспондентських відносин; порядок ведення кореспондентських рахунків у
іноземній валюті; режим кореспондентських рахунків у іноземній валюті;
порядок ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у
гривнях, відкритих в уповноважених банках України; порядок
переоформлення та закриття кореспондентських рахунків).

7.2. План семінарського заняття

1. Правові засади відкриття та ведення рахунків.

2. Загальна характеристика та види рахунків у національній валюті.

3. Порядок відкриття суб’єктам підприємницької діяльності рахунків у
національній валюті та режим використання коштів за рахунками.

4. Порядок відкриття фізичним особам рахунків у національній валюті та
режим використання коштів за рахунками.

5. Порядок відкриття рахунків іноземним представництвам, установам і
нерезидентам-інвесторам і режим використання коштів за рахунками.

6. Загальна характеристика та види рахунків у іноземній валюті.

Порядок відкриття та функціонування рахунків у іноземній валюті.

Література

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.).

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2003 р.)

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.

Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні: Затв. на поcтановою
Правління НБУ від 27.12.1999 р. № 621.

Інструкція про порядок відкриття використання і закриття рахунків у
національній та іноземній валюті: Затв. постановою Правління НБУ від
12.11.2003 р. № 492.

Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків
банків-резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та
кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях:, Затв.
постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. № 118.

Банки и банковские операции: Учеб. для вузов / Е. Ф. Жуков,
Л. М. Максимова и др.; Под ред. Е. Ф. Жукова. — М.; 1997.

Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука. — К., 1998.

7.3. Термінологічний словник

Договір банківського рахунка — угода між банком і його клієнтом —
власником рахунка, за якою власник рахунка зобов’язаний зберігати кошти
в банку та розпоряджатися ними відповідно до встановлених правил, а банк
зобов’язаний забезпечити зберігання коштів, а також здійснення операцій
із зарахування та списання коштів.

Вкладний (депозитний) рахунок — рахунок, який відкривається банком
клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються
клієнтом банку в управління на встановлений строк і під визначений
відсоток відповідно до умов договору.

Поточний рахунок — рахунок, який відкривається банком клієнту на
договірній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів
операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог
законодавства України.

Кореспондентський рахунок — рахунок, який відкривається в банку для
здійснення розрахунків, котрі виконує за дорученням та за рахунок цього
банку той банк, у якому відкривається цей рахунок.

7.4. Навчальні завдання

Задача. Підприємство звернулося до банку із заявою про відкриття
поточного рахунка в національній валюті України та надало передбачений
законодавством пакет документів. Банк відмовив підприємству, не
мотивуючи відмову. Прокоментуйте ситуацію на підставі чинного
законодавства.

Теми рефератів

Правові засади відкриття рахунків типу «Н» і «П».

Правовий режим рахунків нерезидентів-інвесторів.

Правовий режим поточних рахунків фізичних осіб.

Правовий режим поточних рахунків юридичних осіб.

Питання для дискусій

Правові засади відкриття рахунків у національній валюті спеціалізованих
установ ООН та інших міжнародних фінансових установ.

Правові основи відкриття рахунків військовим частинам, установам,
підприємствам та організаціям.

Таблиця 7.1

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВІДКРИТТЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РАХУНКІВ

Нормативний акт Вид рахунка

Інструкція про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у
національній та іноземній валюті. Передбачено відкриття рахунків:

1) У національній валюті Поточні рахунки — підприємствам усіх видів і
форм власності, їхнім відокремленим підрозділам, а також фізичним особам
— суб’єктам підприємницької діяльності з метою зберігання грошових
коштів і здій-

снення всіх видів операцій за цими рахунками;

поточні рахунки — фізичним особам із метою зберігання коштів, отримання
готівки та проведення безготівкових розрахунків;

поточні бюджетні рахунки — підприємствам, установам, організаціям, які
утримуються за рахунок бюджетів;

поточних рахунки — нерезидентам-інвесторам, представництвам юридичних
осіб-нерезидентів;

депозитні рахунки — підприємствам усіх форм власності, їхнім
відокремленим підрозділам і фізичним особам на підставі укладеного
депозитного договору між власником рахунку та установою банку на
визначений у договорі строк;

депозитні рахунки — юридичним особам-нерезидентам;

рахунки для акумуляції коштів із метою виїзду на лікування за кордон у
порядку, передбаченому Положенням про порядок направлення громадян на
лікування за кордон;

Продовження табл. 7.1

Нормативний акт Вид рахунка

рахунки виборчих фондів для фінансування передвиборчої агітації
кандидатам у депутати, довіреним особам кандидатів у депутати,
уповноваженим особам політичних партій чи виборчих блоків партій після
їх реєстрації відповідними виборчими комісіями згідно зі ст. 37 Закону
України «Про вибори народних депутатів України»;

поточні рахунки — спеціалізованим установам ООН

2) в іноземній валюті Поточні рахунки — підприємствам, їхнім
відокремленим підрозділам і фізичним особам — суб’єктам підприємницької
діяльності для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій
іноземній валюті під час здійснення поточних операцій та для погашення
заборгованості за кредитами в іноземній валюті;

поточні рахунки — фізичним особам (резидентам та нерезидентам);

поточні рахунки — юридичним особам (нерезидентам-інвесторам),
представниц-

твам юридичних осіб-нерезидентів;

депозитні рахунки — фізичним і юридичним особам (резидентам і
нерезидентам) на підставі укладеного депозитного договору між власником
рахунку і банком на визначений у договорі строк

3) іноземним представни-

цтвам, установам Рахунок типу «Н» – іноземним дипломатичним консульським
торговельним та іншим офіційним представництвам, представ-

ництвам юридичних осіб-нерезидентів, установам, які представляють
інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні і не займаються
підприємницькою діяльністю на території України тощо;

рахунок типу «П» — постійним представ-

ництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створених у
будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які
повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента
на території України;

поточні рахунки в національній та іноземній валюті

Продовження табл. 7.1

Нормативний акт Вид рахунка

Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків
банків-резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та
кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях
Кореспондентські рахунки банків-резидентів і нерезидентів в іноземній
валюті;

кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у національній валюті

Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні Кореспондентський
рахунок ЛОРО — рахунок, який відкривається банком банкові-кореспонденту
та за яким банк здійснює операції списання й зарахування коштів згідно з
чинним законодавством України та укладеним договором; у
банку-кореспонденті цей рахунок є кореспондентським рахунком НОСТРО;

консолідований кореспондентський рахунок — об’єднання коштів банку та
його філій (або певної кількості філій) на кореспондентському рахунку,
відкритому в територіальному управлінні НБУ з метою роботи банку (філії)
в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого
кореспондентського рахунка

7.5. Завдання для перевірки знань

Питання для самоконтролю

Правовий режим кореспондентських рахунків.

Сфера застосування Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні,
затвердженої постановою Правління НБУ від 27.12.1999 р.

Які рахунки мають право відкривати юридичні особи-нерезиденти?

Які документи подають до установ банків для відкриття поточних рахунків
суб’єктам підприємницької діяльності ?

За яких умов на вкладні рахунки в національній валюті фізичних
осіб-нерезидентів можуть зараховуватися готівкові кошти?

Тема 8. Правові засади здійснення

банками розрахункових операцій

8.1. Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчаючи матеріали теми, насамперед необхідно зосередити увагу на
юридичній природі розрахунково-касового обслуговування і, зокрема,
проаналізувати порядок здійснення банками та їхніми філіями
емісійно-касових операцій, проведення переказу грошей, підстави
накладення арешту, зупинення операцій по рахунках тощо.

Аналізуючи правові засади функціонування платіжних систем в Україні,
слід визначити суб’єктів переказу грошей (членів та учасників платіжних
систем), форми розрахунків, які можуть застосовуватися у проведенні
переказу (акредитивна, вексельна, інкасова та ін. — див. схему 8.1),
форми ініціювання переказу, (див. схему 8.5) а також підстави
відповідальності банків, платника, стягувачів, отримувачів, інших
суб’єктів під час проведення переказу.

Варто наголосити, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та
безготівковій формах (див. схеми 8.2—8.4). Порядок проведення
безготівкових операцій за всіма рахунками, відкриття яких передбачено
Інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у
національній та іноземній валюті, а також за рахунками для обліку коштів
у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки
тощо, відкриття яких здійснюється підприємствами в банку, що їх
обслуговує, лише на підставі заяви про відкриття рахунка), регулюється
Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Цією Інструкцією також встановлюються правила використання під час
здійснення розрахункових операцій платіжних інструментів у формі
меморіального ордера, платіжного доручення та ін.

Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на
підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення
безготівкових розрахунків. Також необхідно розглянути підстави
примусового та договірного списання коштів із рахунків клієнтів,
виконання банками рішень (ухвал) судів, постанов слідчих, санкціонованих
постановами прокурора, і постанов державних виконавців щодо арешту
коштів на рахунках клієнтів.

Розглядаючи операції з готівкою, передусім варто звернути увагу на
встановлені Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу
установами банків основні завдання банків у цій сфері, серед яких
вирізняють:

забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам і підприємцям на
оплату праці, пенсій, допомоги та на інші цілі;

створення умов для залучення готівки до кас банків;

сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за товари і
послуги шляхом упровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків.

У процесі опрацювання цих питань необхідно розглянути правові засади
контролю за дотриманням порядку ведення операцій із готівкою, а також
підстави відповідальності осіб за порушення норм із регулювання обігу
готівки.

Аналізуючи емісійно-касову діяльність банків, визначену Інструкцією № 1
«З організації емісійно-касової роботи в установах банків України»,
треба проаналізувати порядок виконання операцій приходно-видатковими
касами банків, організацію та порядок роботи з банкоматами, забезпечення
схоронності цінностей і додержання емісійно-касової дисципліни, порядок
інкасації грошової виручки, інші емісійно-касові операції.

Опрацьовуючи питання, пов’язані з готівковим обігом, треба також
проаналізувати порядок ведення касових операцій суб’єктами
підприємницької діяльності у національній валюті в Україні (див. схему
8.4), зокрема, виділити положення про те, що розрахунки готівкою
суб’єктів підприємницької діяльності між собою та з фізичними особами
проводяться як за рахунок коштів, одержаних із кас банків, так і за
рахунок готівкової виручки та здійснюються через касу підприємств із
веденням касової книги встановленої форми.

Варто наголосити, що сума готівкового розрахунку одного підприємства
(підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) через їхні каси та
через каси установ банків не повинна перевищувати 3 тис. грн протягом
одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад
установлену граничну суму проводяться виключно в безготівковому порядку.
Кількість підприємств (підприємців), з якими проводяться розрахунки,
протягом дня не обмежується. Необхідно опрацювати порядок оформлення
касових операцій, ведення касової книги, обов’язки касира, види
документів, за наявності яких здійснюються розрахунки готівкою
підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, тощо.

8.2. План семінарського заняття

Поняття та сутність розрахункових операцій банків.

Форми розрахунків, які застосовуються під час проведення переказу
грошей.

Юридична природа безготівкових і готівкових операцій банків.

Порядок та умови безспірного та договірного списання коштів із рахунків
клієнтів

Порядок і підстави накладення арешту та зупинення операцій по рахунках.

Література

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.)

Цивільний кодекс України від 18.07.1963 р.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.)

Закон України «Про банки і банківську діяльність». від 07.12.2000 р.

Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від
05.04.2001 р.

Інструкція № 1 «З організації емісійно-касової роботи в установах банків
України»: Затв. постановою Правління НБУ від 07.07.1994 р. № 129.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті:
Затв. постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р. № 135.

Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків
України: Затв. постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 69.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні:
Затв. постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72.

Положення про примусове списання (стягнення) та договірне списання
коштів в іноземній валюті з рахунків платників (крім банків) на
території України: Затв. постановою Правління НБУ від 01.10.2002 р.
№ 416.

Уніфіковані правила з інкасо Міжнародної торгової палати.

Уніфіковані правила по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати.

Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів Міжнародної
торгової палати.

Банки и банковские операции: Учеб. для вузов / Е. Ф. Жуков,
Л. М. Максимова и др.; Под ред. Е. Ф. Жукова. — М., 1997.

Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука. — К., 1998 р.

8.3. Термінологічний словник

Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів із рахунків
платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками
за дорученням суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб
коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів
коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових
документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Внутрішньодержавні банківські платіжні системи — включають міжбанківські
розрахунки, системи масових платежів і внутрішньо-

банківські платіжні системи.

Готівкові розрахунки — платежі готівкою підприємств, підприємців та
фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані
послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією
продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Касові операції — операції підприємств між собою та з підприємцями й
фізичними особами, пов’язані з прийманням і видачею готівкових коштів
під час проведення розрахунків через касу підприємства з відображенням
цих операцій у касовій книзі обліку розрахункових операцій.

Міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна
організація може бути як резидентом, так і нерезидентом, і яка здійснює
свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує
проведення переказу грошей з однієї країни в іншу.

Переказ грошей — рух певної суми грошей з метою її зарахування на
рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та
отримувач можуть бути тією ж самою особою.

Платіжний інструмент — засіб певної форми на паперовому, електронному чи
іншому виді носіїв інформації, використання якого ініціює переказ грошей
із відповідного рахунка платника. До платіжних інструментів належать
документи на переказ і спеціальні платіжні засоби.

Розрахунково-касове обслуговування — послуги, що надаються банком
клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними і які
пов’язані з переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта,
видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших
операцій, передбачених договорами.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) —
державна система міжбанківських розрахунків.

Списання договірне — списання коштів, здійснюване банком згідно з
дорученням його клієнта та в порядку, передбаченому ними в договорі.

Списання примусове — списання коштів, здійснюване стягувачем без згоди
платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у
випадках, передбачених законом.

8.4. Навчальні завдання

Задача. У процесі укладання договору між підприємством «Баланс» і ВАТ
«Азовприлад» представник підприємства наполягав на включенні до розділу
проекту договору, присвяченого порядку розрахунків між сторонами,
положень про можливість застосування факсиміле під час підписання
розрахункових документів. Інша сторона з посиланням на відповідні норми
цивільного законодавства не погоджувалася з такою пропозицією, вважаючи
її незаконною.

Прокоментуйте ситуацію на підставі вимог чинного законодавства.

Теми рефератів

Види розрахункових документів (платіжних інструментів) банків.

Загальні правила документообігу за безготівкових розрахунків.

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.

Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень.

Розрахунки платіжними вимогами в разі здійснення примусового списання
(стягнення) коштів на підставі рішень судів та інших державних і
недержавних органів.

Правові засади договірного списання.

Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.

Розрахунки за акредитивами.

Розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості.

Операції банків із платіжними картками.

Питання для дискусій

Особливості розрахунків у електронних системах типу «клієнт — банк».

Правила заповнення реквізитів розрахункових документів.

Порядок заповнення чеків із розрахункових чекових книжок та їх
використання.

Порядок отримання чекової книжки (розрахункового чека).

Особливості прийняття до виконання розрахункових документів від органів
державної виконавчої служби.

Особливості примусового списання суми боргового зобов’язання за
кредитним договором.

Схема 8.1

Схема 8.2

Схема 8.3

Схема 8.4

Схема 8.5 SHAPE \* MERGEFORMAT

8.5. Завдання для перевірки знань

Визначте суб’єктів переказу грошей.

Визначте порядок оформлення документів під час проведення переказу.

Які документи є складовими «документів на переказ»?

Яким шляхом проводиться ініціювання переказу?

Визначте порядок відкликання розрахункових документів.

Ініціювання переказу при договірному списанні.

Порядок виконання міжбанківського (внутрішньобанків-

ського) переказу.

Загальний порядок завершення переказу.

Тема 9. Правові основи валютного регулювання

та валютного контролю

9.1. Методичні вказівки до вивчення теми

У процесі вивчення теми передусім необхідно звернути увагу на те, що
характерною рисою законодавства у сфері валютного регулювання та
валютного контролю (див. табл. 9.1), що складається з великої кількості
нормативно-правових актів, є його надзвичайна мінливість, що,
зумовлюється перехідним етапом суспільного розвитку, тими бурхливими
соціально-економічними та політичними змінами, які відбуваються в країні
у період становлення соціальних відносин нового типу.

Виходячи з цього, під час опрацювання нормативних засад у даній сфері
слід детально проаналізувати такі положення:

правовий статус НБУ як уповноваженої державної установи в застосуванні
законодавства України про валютне регулювання та валютний контроль (див.
схеми 9.1, 9.3, 9.5, 9.8);

правовий статус уповноважених банків, які здійснюють контроль за
валютними операціями, що проводяться резидентами й нерезидентами через
ці банки (див. схему 9.2)

відповідальність за порушення валютного законодавства;

правовий режим операцій із валютними цінностями (право власності на
валютні цінності; статус валюти України, порядок використання надходжень
в іноземній валюті; ліцензії НБУ; порядок організації торгівлі іноземною
валютою; порядок організації розрахунків у іноземній валюті;
зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна;
звітність про валютні операції);

правове регулювання розрахунків за експортно-імпортними операціями
(порядок здійснення контролю за дотриманням резидентами законодавчо
встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями;
відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів
розрахунків за експортно-імпортними операціями, див. схему 9.6);

правові основи використання готівкової іноземної валюти на території
України (використання готівкової іноземної валюти з власних поточних
рахунків юридичними особами-резидентами та розташованими на території
України представництвами юридичних осіб-нерезидентів — на відрядження за
кордон, представницькі та експлуатаційні витрати, для оплати праці
працівників-нерезидентів, які працюють в Україні за контрактом, для
відшкодування фізичним особам втрат у разі виникнення форс-мажорних
обставин та ін.; використання на території України готівкової іноземної
валюти як засобу платежу або як застави — на територіях митниць,
вокзалів,

аеропортів та портів тощо; використання готівкової іноземної валюти як
засобу платежу в разі здійснення торгівлі та надання послуг на
транспортних засобах під час їх перебування за кордоном);

правове регулювання переказу іноземної валюти за рахунок особистих
коштів фізичних осіб і переміщення готівкових валютних цінностей через
митний кордон України (випадки, коли здійснюється переказ іноземної
валюти за межі України фізичними особами; порядок здійснення переказу
іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних
осіб; індивідуальна ліцензія на здійснення переказу іноземної валюти за
кордон України фізичною особою; переміщення іноземної валюти через
митний кордон України; вивезення іноземної валюти за межі України
фізичними особами; ввезення іноземної валюти в Україну фізичними особами
на транспортних засобах; пересилання іноземної валюти та чеків за межі
України);

правові основи операцій купівлі-продажу іноземної валюти на
міжбанківському валютному ринку України (структура міжбанківського
валютного ринку України; порядок та умови торгівлі іноземною валютою;
валютна позиція, документи, які вважаються підставою для купівлі
іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України; режим та
строки використання придбаної іноземної валюти на міжбанківському
валютному ринку України; обов’язковий продаж резидентами частини
надходження в іноземній валюті, див. схеми 9.4, 9.7);

правові основи порядку та умов видачі резидентам Украї-

ни — суб’єктам підприємницької діяльності погодження НБУ на переказ
коштів у національній та іноземній валюті за межі України за договорами,
які передбачають виконання робіт і надання послуг нерезидентами.

9.2. План семінарського заняття

Функції банківської системи у сфері валютного регулювання і валютного
контролю.

Правові засади здійснення операцій з валютними цінностями.

Поняття та види операцій з валютними цінностями.

Відповідальність за порушення валютного законодавства.

Література

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.)

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»
від 23.09.1994 р.

Указ Президента України «Про врегулювання порядку отримання резидентами
кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і застосування
штрафних санкцій за порушення валютного законодав-

ства» від 27.06.1999 р.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і
валютного контролю» від 19.02.1993 р.

Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні: Затв. постановою
Правління НБУ від 27.12.1999 р. № 621.

Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних
операцій на території України: Затв. постановою Правління НБУ від
12.12.2002 р. № 502.

Положення про валютний контроль: Затв. постановою Правління НБУ від
08.03.2000 р. № 49.

Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України
рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях: Затв.
постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. № 118.

Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в
іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до
уповноважених банків, інших фінансових установ: Затв. постановою
Правління НБУ від 05.03.2003 р. № 82.

Положення про порядок видачі резидентам погодження НБУ на переказування
коштів у національній та іноземній валюті за межі України за договорами,
які передбачають виконання робіт та надання послуг: Затв. постановою
Правління НБУ від 12.02.2003 р. № 58.

Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на
території України: Затв. постановою Правління НБУ від 29.12.2000 р.
№ 520.

Правила використання готівкової іноземної валюти на території України:
Затв. постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. № 119.

Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за
дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні
переказаної їм із-за кордону іноземної валюти: Затв. постановою
Правління НБУ від 17.01.2001 р. № 18.

Правила здійснення фізичними особами переказів іноземної

валюти в межах України: Затв. постановою Правління НБУ від 12.03.2003 р.
№ 103.

Правила надання фізичним і юридичним особам-резидентам (крім
уповноважених банків України) і нерезидентам індивідуальних ліцензій та
спеціальних дозволів на переміщення валюти України, іноземної валюти,
платіжних документів (іменних, дорожніх чеків), банківських матеріалів
через митний кордон України: Затв. постановою Правління НБУ від
31.07.2001 р. № 305.

9.3. Термінологічний словник

Валютні цінності — поняття включає в себе:

валюту України — грошові знаки у вигляді банкнот, казначей-

ських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є
законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з
обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на
грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в
банківських установах на території України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до
них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки,
банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові
та банківські документи), виражені у валюті України;

іноземну валюту — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот,
казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним
платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також
вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають
обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових
одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових)
одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських
установ за межами України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до
них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські
накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи),
виражені в іноземній валюті або монетарних металах;

банківські метали — золото й метали іридієво-платинової групи в
будь-якому вигляді та стані за винятком ювелірних, промислових і
побутових виробів із цих металів і брухту цих металів.

Уповноважений банк — будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований
на території України, що має ліцензію Національного банку України на
здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за
операціями своїх клієнтів.

9.4. Навчальні завдання

Задача. Резиденту — суб’єкту підприємницької діяльності необхідно
виконати зобов’язання в іноземній валюті щодо оплати продукції перед
нерезидентом та у зв’язку з цим здійснити за межі України платежі в
іноземній валюті на загальну суму 100 000 євро.

Чи потребує ця операція отримання відповідного дозволу Національного
банку України?

Теми рефератів

Ліцензування валютних операцій банків.

Адміністративна відповідальність за порушення валютного законодавства.

Кримінальна відповідальність за порушення валютного законодавства.

Порядок та умови торгівлі іноземною валютою.

Відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів
розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Питання для дискусій

Хто належить до суб’єктів міжбанківського валютного ринку України?

Визначте зміст валютного регулювання.

Визначте компетенцію банків у сфері валютного кон-

тролю.

Схема 9.1

Схема 9. 2

Схема 9.3

Схема 9.4

Схема 9.5

Схема 9.6.

Схема 9 7

Схема 9. 8.

Таблиця 9.1

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ

З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ

Нормативні акти,

затверджені постановами

Правління НБУ Основні положення постанови

1. Правила використання готівкової іноземної валюти на території
України: Затв. постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. № 119 1.
Використання готівкової іноземної валюти з власних поточних рахунків
юридичними особами-резидентами та розташованими на території України
представництвами юридичних осіб-нерезидентів.

2. Використання на території України готівкової іноземної валюти як
засобу платежу або як застави.

3. Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу у разі
здійснення торгівлі та надання послуг на транспортних засобах під час їх
перебування за кордоном

2. Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за
дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні
переказаної їм із-за кордону іноземної валюти: Затв. постановою
Правління НБУ від 17.01.2001 р. № 18 1. Порядок здійснення банками
переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб
та виплати фізичним особам в Україні переказаної їм із-за кордону
іноземної валюти з поточних рахунків у іноземній валюті.

2. Порядок здійснення банками та установами переказів іноземної валюти
за межі України за дорученням фізичних осіб та виплати фізичним особам в
Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти без відкриття
фізичними особами поточних рахунків в іноземній валюті

Продовження табл. 9.1

Нормативні акти,

затверджені постановами

Правління НБУ Основні положення постанови

3. Правила надання фізичним і юридичним особам-резидентам (крім
уповноважених банків України) і нерезидентам індивідуальних ліцензій та
спеціальних дозволів на переміщення валюти України, іноземної валюти,
платіжних документів (іменних, дорожніх чеків), банківських металів
через митний кордон України: Затв. Постановою Правління НБУ від
31.07.2001 р. № 305 1. Перелік документів, що підтверджують джерела
отримання фізичними та юридичними особами коштів для їх ввезення в
Україну або вивезення за межі України.

2. Порядок розгляду документів, що потрібні для надання фізичним і
юридичним особам індивідуальних ліцензій та спеціальних дозволів

4. Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті
на території України: Затв. постановою Правління НБУ від 29.12.2000 р. №
520 1. Реквізити чеків та їх заповнення.

2. Пред’явлення іменних чеків і платіж.

3. Порядок приймання іменних чеків на інкасо від фізичних осіб.

4. Порядок приймання іменних чеків до сплати на інкасо від юридичних
осіб-резидентів і представництва юридичних осіб-нерезидентів на
території України.

5. Порядок виплати коштів за іменними чеками.

6. Здійснення операцій з продажу дорожніх чеків (обмін готівкової
іноземної валюти на чеки в іноземній валюті) та купівлі (сплати)
дорожніх чеків.

7. Відшкодування втрачених дорожніх чеків.

8. Відповідальність банків (установ)

5. Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках
України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях:
Затв. постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. № 118 1. Відкриття
кореспондентських рахунків та встановлення кореспондентських відносин.

2. Порядок ведення та режим кореспондентських рахунків в іноземній
валюті.

3. Порядок ведення та режим кореспондентських рахунків
банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках України.

4. Порядок переоформлення та закриття корес-

пондентських рахунків.

5. Порядок здійснення уповноваженими банками функцій валютного контролю
та відповідальність за невиконання цих функцій

Закінчення табл. 9.1

Нормативні акти,

затверджені постановами

Правління НБУ Основні положення постанови

6. Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні: Затв. постановою
Правління НБУ від 27.12.1999 р. № 621 1. Визначає шляхи, умови та
порядок проведення міжбанківських розрахунків у грошовій одиниці України
та в іноземній валюті за кореспондентськими рахунками банків-резидентів,
відкритими в територіальних управліннях НБУ, банках України та їхніх
філіях.

2. Кореспондентські рахунки ЛОРО-НОСТРО, консолідований
кореспондентський рахунок.

3. Форми здійснення міжбанківських розрахунків (через СЕП НБУ за
кореспондент-

ськими рахунками банків, філій у територіальних управліннях НБУ; через
банки-кореспонденти за кореспондентськими рахунками ЛОРО-(НОСТРО)

7. Правила здійснення фізичними особами переказів іноземної валюти в
межах України: Затв. постановою Правління НБУ від 12.03.2003 р. № 103 1.
Порядок здійснення уповноваженими банками та іншими уповноваженими
фінансовими установами операцій з переказу власних коштів фізичних осіб
в іноземній валюті в межах України з поточних рахунків в іноземній
валюті та без відкриття поточних рахунків із використанням
внутрішньодержавних банківських платіжних систем.

2. Не поширюється на перекази, які здій-

снюються з метою проведення розрахунків щодо оплати товарів, інших
майнових прав, пов’язаних із підприємницькою діяльністю

9.5. Завдання для перевірки знань

Назвіть види валютних цінностей.

Дайте визначення поняття «уповноважений банк».

Назвіть повноваження Національного банку України у сфері валютного
контролю.

ІІІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ БЛОКОВО-

МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

БЛОК (модуль) 1

Теми

Тема 1. Банківське право України: предмет, метод, принципи та джерела.

Тема 2. Національний банк України як центральний банк і особливий орган
державного управління, його правовий статус та компетенція.

Тема 3. Правові основи банківського регулювання і банків-

ського нагляду.

Тема 4. Правові засади створення та діяльності банків, їхніх філій,
представництв та об’єднань.

Контроль знань здійснюється у формі виконання письмових завдань — тестів
і задач.

І варіант

Чи має право будь-яка фінансова установа здійснювати операції із
залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб?

Із якого моменту банк набуває статусу юридичної особи?

Чи має право будь-яка фінансова установа використовувати у своїй назві
слово «банк» та похідні від нього?

Чи можна віднести до учасників банку афілійованих осіб?

Чи має право Правління НБУ розробляти основні засади грошово-кредитної
політики?

Чи застосовується Закон України. «Про банки і банківську діяльність» від
07.12.2000 р. до представництв іноземних банків, що діють на території
України?

Чи можуть банки в Україні створюватися у формі командитного товариства?

Чи має право НБУ здійснити відсторонення керівництва банку від
управління ним у разі порушення банком банківського законодавства?

Чи має право банк здійснювати банківську діяльність до отримання
банківської ліцензії?

Задача. Територіальне управління Національного банку України надіслало
до банку розпорядження надати кредит підприємству, яке випускає
суспільно необхідну продукцію. Прокоментуйте ситуацію на підставі вимог
чинного законодавства.

ІІ варіант

Чи може бути підставою для відкликання банківської ліцензії невиконання
банком жодної банківської операції протягом року з дня отримання
ліцензії?

Чи належить інформація про фінасово-економічний стан клієнтів до
банківської таємниці?

Чи мають право банки відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки?

Чи можна віднести встановлення НБУ обов’язкових економічних нормативів
до адміністративного банківського регулювання?

Чи дозволяється службовцям НБУ входити до керівних органів та бути
акціонерами комерційних банків?

Чи має право НБУ відкривати металеві рахунки у закордонних банках?

Чи належать до органів управління банком ревізійна комісія та внутрішній
аудит?

Чи дозволяється банкам реалізація пам’ятних, ювілейних монет?

Чи має право комерційні банки самостійно встановлювати відсоткові ставки
та комісійну винагороду по своїх операціях?

Задача. Банк, будучи заставодержателем майна, здійснює його реалізацію.
Чи не суперечить реалізація банком заставленого майна відповідним
заборонам щодо діяльності банків у сфері торгівлі? Прокоментуйте
ситуацію відповідно до вимог чинного законодавства.

ІІІ варіант

Чи має право банк розкривати інформацію, яка містить банківську таємницю
щодо фізичних осіб, на письмовий запит слідчого прокуратури?

Чи забороняється спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) залучати
вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 %
капіталу банку?

Чи поширюється дія Закону України «Про банки і банківську діяльність»
від 07.12.2000 р. на філії українських банків за кордоном?

Чи відповідають банки за зобов’язаннями держави?

Чи можуть бути «пов’язаними особами» засновники банку?

Із якого моменту ліквідатор має право виконувати повноваження органів
управління банку?

Хто визначає суму заборгованості кожному кредитору з дня опублікування
оголошення про початок ліквідаційної процедури?

Чи мають право банки оскаржити в суді бездіяльність НБУ?

Чи зобов’язані банки здійснювати ідентифікацію клієнтів?

Задача. Банк є одним із засновників підприємства, що займається
торговельною діяльністю. Чи можлива участь банку у заснуванні такого
підприємства? Прокоментуйте ситуацію на підставі вимог чинного
законодавства.

БЛОК (модуль) 2

Теми

Тема 6. Правове регулювання кредитних операцій банків.

Тема 7. Правові засади відкриття та ведення банківських рахунків.

Тема 8. Правові засади здійснення банками розрахункових операцій.

Тема 9. Правові основи валютного регулювання та валютного контролю.

Контроль знань здійснюється у формі виконання самостійних письмових
робіт.

Завдання для самостійних робіт

І варіант

Дати загальну характеристику системи кредитних органів.

Визначити правові засади кредитних відносин банку з позичальником.

У чому полягає зміст розрахунково-касового обслуговування клієнтів?

Розкрийте зміст поняття «ліміт каси», де та ким він установлюється?

Розкрийте правовий режим вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб.

Визначте підстави примусового списання коштів із рахунків клієнтів.

У чому полягає зміст акредитивної форми розрахунків?

Визначте правові засади використання готівкової іноземної валюти на
території України.

Задача. Уповноважений банк, маючи генеральну ліцензію, придбав іноземні
цінні папери без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку
України. Прокоментуйте ситуацію на підставі чинного законодавства.

Задача. Українським банком було надано гарантію іноземному банку за
виконання договірних зобов’язань третьою особою. Прокоментуйте ситуацію
на підставі чинного законодавства.

ІІ варіант

У чому полягає зміст операцій репо?

Визначте структуру міжбанківського валютного ринку України.

Визначте юридичну природу лізингового кредиту.

У чому полягає зміст факторингових операцій банків?

У чому полягає відмінність договору позики від кредитного договору?

Визначте черговість списання грошових коштів із рахунка.

Правовий режим рахунка типу «Н».

Юридична природа розрахунків за інкасовими дорученнями.

Задача. За проектом договору застави підприємство передає в заставу
кошти, що знаходяться на його рахунках в банку. Прокоментуйте ситуацію
на підставі чинного законодавства.

Задача. Банк не подав до податкових органів інформацію про порушення
суб’єктом підприємницької діяльності строків розрахунків у валюті.
Прокоментуйте ситуацію на підставі чинного законодавства.

ІІІ варіант

Правовий режим поточних рахунків в іноземній валюті юридичних
осіб-резидентів.

У чому полягає зміст лізингових операцій банків?

Визначте компетенцію банків як агентів валютного контролю.

Юридична природа розрахунків із застосуванням розрахункових чеків.

Порядок розрахунків за експортно-імпортними операціями резидентів
України.

Розкрийте зміст поняття «ощадний (депозитний) сертифікат».

Відповідальність за різні види порушень при кредитуванні.

Визначте підстави застосування штрафних санкцій до суб’єктів
підприємницької діяльності у разі порушення ними норм ведення касових
операцій у національній валюті в Україні.

Задача. Банком «Обрій» було надано кредит підприємству «Будприлад» на
погашення ним заборгованості за кредитним договором перед іншим банком,
оскільки підприємство на момент звернення до банку «Обрій» мало
стабільний прибуток. Про-

коментуйте ситуацію на підставі чинного законодавства.

Задача. Банком було проведено збори акціонерів у складі учасників, які у
сукупності володіють 40 % голосів від їх загальної кількості.
Прокоментуйте ситуацію на підставі чинного законодавства.

ІV. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Підсумковий контроль знань студентів із дисципліни «Банківське право»
здійснено у формі письмового іспиту.

До складу кожного білета входить 6 завдань, які мають узагальнений
комплексний характер. Відповідь на кожне з шести питань білета
оцінюється окремо з диференціацією в 10, 5, 0 балів.

Відповідь на кожне з шести питань оцінюється в:

10 балів — якщо відповідь студента:

містить повне, розгорнуте, правильне та обґрунтоване викладення
матеріалу, студент повно окреслив чинні норми банківського права, які
регулюють це питання;

виявляє глибокі знання з усієї програми дисципліни «Банківське право»,
вміння користуватися різноманітними методами наукового аналізу
суспільних і правових явищ, виявляти їхні характерні риси та
особливості;

відбиває чітке знання відповідних категорій, їхнього змісту, розуміння
їхнього взаємозв’язку та взаємодії, правильне формулювання відповідних
тлумачень;

свідчить про знання назв і змісту передбачених програмою
нормативно-правових актів банківського права (щодо найважливіших
необхідно знати рік їх прийняття);

містить аналіз змістовного матеріалу, порівняння різних поглядів на дану
проблему науковців у сфері банківського права, самостійні висновки
студента, формулювання та аргументацію власного погляду;

містить, поряд із теоретичним матеріалом, фактичні дані (статистичні,
результати судової практики і т. ін.), їх оцінку та порівняння, в тому
числі статистичні дані Національного банку України;

логічно та граматично правильно викладена;

5 балів — якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, однак вона
має хоча б один із таких недоліків:

є неповною, не містить усіх необхідних відомостей про предмет запитання;

є не зовсім правильною: наявні вади в розкритті змісту понять,
категорій, закономірностей, назв і змісту нормативно-правових актів із
банківського права;

не є аргументованою: не містить посилань на нормативно-правові акти
банківського права, інші джерела, аналізу відповідних наукових теорій,
концепцій і т. ін.;

недостатньо використано дані юридичної практики, інший фактичний і
статистичний матеріал;

свідчить про наявність прогалин у знаннях студента;

викладено з порушеннями логіки подання матеріалу;

містить багато граматичних, грубих стилістичних помилок та виправлень;

0 балів — якщо студент:

не відповів на поставлене запитання або його відповідь є неправильною;

не розкрив сутності питання або ним допущено грубі змістові помилки, які
свідчать про відсутність знань чи їх безсистемність і поверховість,
невміння сформулювати думку та викласти її, незнання студентом основних
положень навчальної дисципліни «Банківське право».

Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за
відповіді на всі шість питань.

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням
результатів оцінювання поточної роботи протягом семестру (не менше 20 і
не більше 40 балів) і результатів письмового іспиту (не менше 30 і не
більше 60 балів) за 100-бальною системою з подальшим переведенням у
традиційну для фіксації оцінки в нормативних документах за такою схемою:

оцінка «задовільно» — 50—60 балів;

оцінка «добре» — 65—80 балів;

оцінка «відмінно» — 85—100 балів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА(

Конституція України від 28.06.1996 // Голос України. — 1996. — 13 липня.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.).

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 21.12.2000 р.

Закон України. «Про внесення змін до деяких законів України з питань
запобігання банків та інших фінансових установ з метою легалізації
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 06.02.2003 р.

Закон України «Про господарські товариства» від 10.09.1991 р.

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом». від 28.11.2002 р.

Закон України «Про заставу» від 2.10.1992 р.

Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р.

Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р.

Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р.

Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від
05.04.2001 р.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»
від 23.09.1994 р.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг» від 12.07.2001 р.

Закон України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб». від
20.09.01 р.

Кодекс України про адміністративні правопорушення. — К., 1991 р.

Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та
прості векселі від 07.06.1930 р. (набрала чинності для України з
06.01.2000 р.).

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (чинний з 01.01.2004 р.).

Указ Президента України «Про врегулювання порядку отримання резидентами
кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і застосування
штрафних санкцій за порушення валютного законодав

ства» від 27.06.1999 р.

Указ Президента України «Про заходи щодо захисту прав

фізичних осіб — вкладників комерційних банків України» від 10.09.1998 р.

Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. «Про систему
валютного регулювання і валютного контролю».

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті:
Затв. постановою Правління НБУ від 29.03.2001 р.

Інструкція про відкриття, використання і закриття банками рахунків у
національній та іноземній валюті: Затв. постановою Правління НБУ від
12.11.2003 р.

Інструкція № 1 «З організації емісійно-касової роботи в установах банків
України»: Затв. постановою Правління НБУ від 07.07.1994 р. № 129.

Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні: Затв. постановою
Правління НБУ від 27.12.1999 р. № 621.

Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків
України: Затв. постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 69.

Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних
операцій на території України: Затв. постановою Правління НБУ від
12.12.2002 р. № 502.

Лист Вищого арбітражного суду України. «Про результати узагальнення
судової практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням і виконанням
кредитних договорів» від 26.10.2000 р. № 01-3/578.

Положення Національного банку України про кредитування: Затв. постановою
правління НБУ від 28.09.1995 р. № 246.

Положення про валютний контроль: Затв. постановою Правління
Національного банку України від 08.02. 2000 р. № 49.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні:
Затв. постановою Правління НБУ від 19.02.2001. р. № 72.

Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України
рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях: Затв.
постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. № 118.

Положення про механізми рефінансування банків України: Затв. постановою
Правління НБУ від 28.02.2002 р. № 82.

Положення про нормативи обов’язкового резервування коштів банківською
системою України: Затв. постановою Правління НБУ від 09.07.1999 р.
№ 332.

Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в
іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до
уповноважених банків, інших фінансових установ: Затв. постановою
Правління НБУ від 05.03.2003 р. № 82.

Положення про порядок ведення зведеного електронного реєстру власників
рахунків: Затв. постановою Правління НБУ від 10.06.1999 р. № 279.

Положення про порядок видачі резидентам погодження НБУ на переказування
коштів у національній та іноземній валюті за межі України за договорами,
які передбачають виконання робіт та надання послуг: Затв. постановою
Правління НБУ від 12.02.2003 р. № 58.

Положення про порядок здійснення консорціумного кредитування: Затв.
постановою Правління Національного банку України від 21.02.1996 р. № 37.

Положення про порядок здійснення Національним банком України з банками
операцій репо: Затв. постановою Правління НБУ від 29.05.2001 р. № 204.

Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на
території України: Затв. постановою Правління НБУ від 29.12.2000 р.
№ 520.

Положення про примусове списання (стягнення) та договір-

не списання коштів в іноземній валюті з рахунків платників (крім банків)
на території України: Затв. постановою Правління НБУ від 01.10.2012 р.
№ 416.

Постанова Правління НБУ «Про класифікацію посад та ранги державних
службовців НБУ» від 30.06.1999 р. № 317.

Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок видачі
банкам банківської ліцензії, письмових дозволів та ліцензій на виконання
окремих операцій» від 17.07.2001 р. № 275.

Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок видачі
ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківським
установам» від 16.08.2001 р. № 344.

Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок
створення і державної реєстрації банківських об’єднань» від
31.08.2001 р. № 377.

Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок
створення і реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв,
відділень» від 31.08.2001 р. № 375.

Правила використання готівкової іноземної валюти на території України:
Затв. постановою Правління НБУ від 26.03.1998 р. № 119.

Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних)
операцій з юридичними і фізичними особами: Затв. постановою Правління
НБУ від 03.12.2003 р. № 516.

Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за
дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні
переказаної їм із-за кордону іноземної валюти: Затв. постановою
Правління НБУ від 17.01.2001 р. № 18.

Правила здійснення фізичними особами переказів іноземної валюти в межах
України: Затв. постановою Правління НБУ від 12.03.2003 р. № 103.

Правила надання фізичним і юридичним особам-резидентам (крім
уповноважених банків України) і нерезидентам індивідуальних ліцензій та
спеціальних дозволів на переміщення валюти України, іноземної валюти,
платіжних документів (іменних, дорожніх чеків), банківських металів
через митний кордон України: Затв. постановою Правління НБУ від
31.07.2001 р. № 305.

Агарков М. М. Основы банковского права. — 2-е изд. — М., 1994.

Банківське право: Навч. посіб. / Упорядник М. П.  Кучерявенко. — Харків,
1999 р.

Банківське право: українське та європейське: Навч. посіб. — За ред.
П. Д.  Біленчука. — К., 1999.

Бобилев А. И. Современное толкование системы права и системы
законодательства // Государство и право. — 1998. — № 2.

Бублик В. Законодательство о валютном регулировании: практика применения
// Хозяйство и право. — 1997. — № 3.

Валютне регулювання. Правове регулювання банківської та інвестиційної
діяльності в Україні. — Вип. 3.1. — К., 1996.

Викторов И., Миронов В. Законность в кредитно-банковской сфере
//Законность. — 1997. — № 11.

Вступ до банківської справи / За ред. М. І. Савлука. — К., 1998.

Гавалда К., Стуффле Ж. Банковское право Пер. с фр. В. Я. Лисняка. — М.,
1996.

Гейвандов Я. А.  Основы правового регулирования банковской системы в
Российской Федерации // Государство и право — 1997 — № 6.

Гетьман В. П., Килимник Ю. В. Національний банк у системі влади. Бесіди
про Конституцію. — К., 1997.

Годме П. М. Финансовое право. — М., 1979

Гусаков В. Счет в банке // Закон — 1997. — № 7.

Долан Э., Кемпбелл К., Кемпбелл Р. Деньги, банковское дело и
денежно-кредитная политика. — М. — Ленинград, 1991.

Ерпылева Н. Ю. Международное банковское право. — М.: Форум, 1998.

Ефимова Л. Г. Правовые аспекты безналичных денег // Закон. 1997. — № 1.

Карманов  Є. В. Банківське право України: Навч. посіб. — Харків, 2000.

Костюченко  О. А. Банківське право: Навч. посіб. — К., 1999.

Малеин Н. С. Кредитно-расчетные правоотношения и финансовый контроль. —
М., 1964.

Нам К. Правовая природа договора банковского счета // Хозяй-

ство и право. — 1996. — № 2, 3.

Олейник О. Правовые проблемы банковской тайны// Хозяйство и право. —
1997. — № 6.

Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. — М., 1997.

Поляков В. П., Московкина Л. А. Структура и функции центральных банков.
Зарубежный опыт. — М., 1996.

Саниахметова Н. Обеспечение исполнения кредитных обязательств // Юрид.
вест. — 1995. — № 2.

Сапожников Н. В. «Банковское право» в отраслевом законодательстве //
Государство и право. — 1996. — № 9.

Сапожников Н. В. Правовые проблемы валютного кредитования // Закон. —
1997. — № 2.

Трофимов К. Кредитные правооотношения коммерческого банка // Хозяйство и
право. — 1996. — № 9.

Шамраев А. В. Денежная составляющая платежной системы: правовой и
экономические подходы // Деньги и кредит. — 1999 — № 3.

Чубаров С.  Договор банковского счета // Хозяйство и право. — 1996. —
№ 12.

( Тут і далі законодавчі та нормативні акти див. на: Liga.com.ua

( Усі законодавчі та нормативні акти див. на: Liga.com.ua

Метод правового регулювання

Сукупність засобів і прийомів приватно-правового та публічно-правового
впливу відповідних норм на самостійну споріднену групу суспільних
відносин, які виникають у даній сфері

Предмет правового регулювання

Самостійна споріднена група суспільних відносин, які виникають у процесі
організації, функціонування та розвитку банківської системи України та
охоплюють банківську діяльність і банківську справу

Критерії виділення банківського права

в самостійну галузь у системі права України

ПРИНЦИПИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Загальносоціальні принципи: свободи економічної та комерційної
діяльності; недоторканності та гарантованості права власності;
національного правового режиму та верховенства права; відчуження
власності на підставі закону; паритетності (рівності) інтересів усіх
суб’єктів банків-

ського права; існування ринкових кредитних, інвестиційних, грошових,
фінансових відносин у банківській діяльності; проведення НБУ єдиної
грошово-кредитної політики в державі; єдиної території у реалізації та
застосуванні банківського права; загальності та обов’язковості виконання
податкових зобов’язань суб’єктів банківського права та ін.

Спеціально-юридичні принципи: вільного договору та обов’язковості його
виконання; дворівневої побудови банківської системи в Україні;
монопольного права НБУ на емісію коштів та організацію їх обігу;
нормативності актів центрального банку України; дозвільності у
банківському регулюванні та реєстраційного порядку здійснення
банківських операцій; самостійності та незалежності оперативної
діяльності банківських установ в Україні; банків-

ської таємниці та банківського нагляду; невтручання органів державної
влади та місцевого самоврядування у виконання функцій банків та ін.

Джерела банківського права

Конституція України, закони, підзаконні та інші нормативні акти
національної системи законодавства;

локальні банківські правила;

банківські звичаї;

міжнародні договори;

рішення міжнародних організацій;

акти арбітражних судових органів

Система банківського права

Особлива частина

включає норми та інститути, які регулюють певні сфери банків-

ської діяльності :

—  кредитні операції

— депозитні операції

— інститут банківського рахунка

— розрахункові операції тощо

Загальна частина

включає норми та інститути, які закріплюють загальні, принципові
положення банківського права (предмет і метод банківського права,
принципи та джерела банківського права, правовий статус НБУ, банків,
їхніх філій та об’єднань тощо)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019