.

Бойко, Співак, Хазін 1997 – Зразки цивільно-правових документів (книга)

Язык: украинский
Формат: книжка
Тип документа: Word Doc
0 29057
Скачать документ

Бойко, Співак, Хазін 1997 – Зразки цивільно-правових документів

ЗМІСТ

Переднє слово З

Глава 1 ЦИВІЛЬНА ПРАВОСУБ’ЄКТНІСТЬ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Заява про визнання недійсною угоди, укладеної неповнолітнім

без згоди батьків 8

Заява про визнання громадянина обмеженим у дієздатності 10

Заява про скасування обмеження дієздатності громадянина 13

Заява про визнання громадянина недієздатним 15

Заява про поновлення громадянина у дієздатності 17

Заява про визнання громадянина безвісно відсутнім 19

Заява про оголошення громадянина померлим .21

Заява про виправлення неправильності запису у книзі актів громадянського
стану 23

Заява про реєстрацію переміни прізвища (імені, по батькові) 25

Заява про встановлення факту родинних відносин 27

Заява про встановлення факту перебування на утриманні 29

Тлава 2

ДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

1 Позовна заява про стягнення боргу за договором позики 32

Позовна заява про заміну товару неналежної якості на аналогічний

належної якості 34

Договір про поставку товарів народного споживання 37

Договір про купівлю-продаж майна з участю громадян 41

Глава 3

ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ І ВИКОНАННЯ ЦИВІЛЬНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ЧЕРЕЗ
ПРЕДСТАВНИКА

Довіреність (генеральна) на право управління 1 розпорядження

особистим майном 45

Довіреність (генеральна) на право представляти інтереси підприємства 46

Довіреність (спеціальна) на управління жилим будинком 47

Довіреність (спеціальна) на користування автомобілем 48

Довіреність (спеціальна) на ведення справи в суді 49

Довіреність (спеціальна) на дарування частини жилого будинку 50

Довіреність (разова) на одержання грошей 51

Доручення на отримання грошових коштів, посвідчене організацією 52

Посвідчення опікуна 54

Глава 4

ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Поняття і форми права власності. Підстави виникнення права приватної

власності. Предмети, що можуть бути придбані

лише з особливого дозволу (Коментар) 56

Заява для одержання дозволу на придбання гладкоствольної рушниці 60

Позовна заява про витребування майна власником від добросовісного
набувача 61

Глава 5

СПАДКОВЕ ПРАВО

Заява про встановлення факту прийняття спадщини . 64

Зразки заповіту 66

Заява до нотаріальної контори про скасування заповіту . 71

Заява до нотаріальної контори про зміну заповіту . 72

Повідомлення нотаріальної контори спадкоємцю за заповітом . 73

Заява спадкоємця до нотаріальної контори про прийняття спадщини 74

Заява про видачу свідоцтва про право на спадщину . 75

Свідоцтво про право спадкування за законом . 76

Свідоцтво про право спадкування за заповітом . 77 Х

Свідоцтво про право на спадщину у випадку переходу її до держави 78

Глава 6 ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Позовна заява про відшкодування матеріальної шкоди від злочину 80

Позовна заява про відшкодування шкоди, завданої внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди . 82

Заява про відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок

незаконного засудження . 84

Позовна заява про відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові

незаконними діями органів дізнання та попереднього слідства, прокуратури
і суду . 85

Глава 7

ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ

Позовна заява про визнання авторства (співавторства) . 92

Глава 8

ЗАХИСТ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ /

ГРОМАДЯН

Позовна заява про захист честі, гідності та ділової репутації
громадянина 96

Глава 9

ШЛЮБНО-СІМЕЙНІ ВІДНОСИНИ

Заява про реєстрацію шлюбу . 98

Шлюбний контракт 100

Заява про видачу повторного свідоцтва про одруження . 104

Заява про реєстрацію народження дитини . 105

Заява про видачу повторного свідоцтва про народження дитини 108

Заява про розірвання шлюбу в органах запису актів громадянського

стану при взаємній згоді подружжя . 110

Заява про розірвання шлюбу з особою безвісно відсутньою, недів-здатною

внаслідок душевної хвороби чи недоумства або засудженою до позбавлення
волі . 113

Позовна заява про розірвання шлюбу . 116

Позовна заява про розірвання шлюбу 1 поділ майна . 118

Заява про встановлення батьківства . 120

Глава10

ОСКАРЖЕННЯ НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ ОРГАНІВ І СЛУЖБОВИХ ОСІБ

Скарга на дії органів (службових осіб) у зв’язку з накладенням
адміністративних стягнень . 124

Скарга на неправомірні дії службових осіб, що ущемляють права громадян
127

Глава 11 ЖИТЛОВІ СПОРИ

Позовна заява про визнання права користування житловим приміщенням 132

Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування

житловим приміщенням внаслідок того, що тривалий час була відсутньою .
135

Позовна заява про повернення права на користування житловим приміщенням

громадянинові, який втратив це право внаслідок незаконного засудження .
138

Позовна заява про визнання ордера на житлове приміщення недійсним,

виселення громадян та надання житлового приміщення, що звільнилося

у квартирі . 140

Позовна заява про зміну договору найму житлового приміщення 144

Позовна заява про примусовий обмін житлового приміщення в

разі відмови у згоді на обмін членів сімї . 147

Позовна заява про визнання відмови у згоді на обмін житлового приміщення

недійсною . 151

Позовна заява про визнання відмови у видачі ордера на житлове приміщення

недійсною . 154

Позовна заява про визнання безпідставним виключення із членів
житлово-будівельно

го кооперативу . 157

Позовна заява про відшкодування шкоди, завданої залиттям

квартири 160

Договір найму житлового приміщення . 162

Договір про передачу квартири у власність громадян . 166

Свідоцтво про право власності на житло . 169

Договір купівлі-продажу Квартири з участю громадян 170

Договір дарування житлового будинку за участю представника 172 Договір

Оренди житлового приміщення . 174

Акт здавання квартири орендареві . 177

Договір дарування автомашини . 178

Глава 12

ТРУДОВІ СПОРИ

Позовна заява про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного

прогулу при звільненні працівника з ініціативи власни- ^ ка або

уповноваженого ним органу у випадку прогулу (в тому числі

відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня). 18&

Позовна заява про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного

прогулу’ при звільненні працівника у випадку невідповідності його

виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я . 183

Позовна заява про поновлення на попередній роботі при звільненні

працівника у випадку скорочення чисельності чи штату працівників

підприємств, установ, організацій . 186

Позовна заява про поновлення на попередній роботі і оплату вимушеного

прогулу в разі переведення працівника без його згоди на іншу роботу .
189

Позовнії заява про зняття дисциплінарного стягнення . 192

Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при

виконанні трудових обов’язків . 194

Позовна заява про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок
дорожньо-транспортно

і пригоди (у порядку регресу) . 198.

Позовна заява про відшкодування шкоди працівнику в разі ушкодження

його здоров’я .’. 200

Позовна заява про відшкодування шкоди у разі смерті годувальника .205

Позовна заява про стягнення заробітної плати за роботу у вихідні дні 208

Позовна заява про стягнення заробітної плати при звільненні

працівника . 210

Позовна заява з приводу відмови у прийнятті на роботу . . . 215

Позовна заява про поновлення на .посаді громадянина у зв’язку з

незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності 218

Контрактна форма трудового договору . ‘221

Трудова угода. 231

Договір про майнову відповідальність матеріально відповідальної

особи 233

Договір про повну матеріальну відповідальність . 235

Договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність 237

Глава 13

ЗЕМЕЛЬНІ СПОРИ

Позовна заява про відведення земельної ділянки для ведення селянського

(фермерського) господарства . 244

Позовна заява про визначення порядку розпорядження і використання

земельної ділянки громадянами, яким жилий будинок, господарські

будівлі та споруди належать на праві спільної часткової власності . .252

ЛІТЕРАТУРА 254

БОЙКО Микола Дмитрович СПІВАК Віктор Миколайович ХАЗІН Михайло
Аркадійович

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ

Зразки заяв» скарг, договорів, заповітів, доручень, контрактів,

актів з цивільно-правових питань

Київ, видавництво лНаукова думка»

Редактори В. Т. Береговий, Н. Г. Гресько Оформлення художника М.

Ковалімук Художній редактор Р. І. Калчш Технічний редактор Т. С.
Березяк

Комп’ютерний набір В. Г. Сюравчшс, О. М. Мшько, О. О. Дорошенко

Комп’ютерна верстка Н. О. Зразюк Коректор Л. Г. Бузілшілі

Підписано до друку 28^.97. Формат 84х108/32. Папір офс. № 1. Офс.

друк. Дрн.Таймс. Ум-друк, арк. 13,86. Ум. фарб.-відб. 14.18. Обл.

-вид. арк. 13,4. Тираж 12 000 пр. Зам.7-44

Оригіаад-макет виготовлено у видавництві лНаукова думка» Р.с. №

05417561 від 16.03.95 252601 Київ 4, вул. Терещенківська, З

АТ лКиївська книжкова фабрика» 252054, Київ 54, вул. Воровського, 24

Глава І

ЦИВІЛЬНА ПРАВОСУБ’ЄКТШСТЬ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Зразок заяви Х про визнання недійсною угоди, укладеної неповнолітнім

без згоди .батьків

До Дніпровського районного суду м. Києва

Ільченка Петра Олексійовича і Ільченко Ольги Сергіївни, які мешкають

за адресою ~ про визнання недійсною угоди, укладеної неповнолітнім

Ільченко Ігорем Петровичем і Климчуком Іваном Васильовичем, який

мешкає за адресою^.

Заява

Наш син, Ільченко Ігор Петрович, 14 січня 1979 р народження, з б

травня цього року на час нашого перебування у закордонному відрядженні

залишився мешкати з бабусею Маленко Марією Олександрівною. 11 жовтня

на пропозицію сусіда Климчука Івана Васильовича син продав йому

за 200 грн. магнітофон лМАЯК-202», Климчуку І. В. було відомо, що

наш син неповнолітній.

Приїхавши із відрядження, ми дізналися про це і запропонували Климчукові

І.В. добровільно відмовитися від незаконної угоди і повернути нам

магнітофон замість сплаченої ним суми. Спочатку Климчук І.В. не

давав однозначної відповіді, а потім категорично відмовився, про

що повідомив письмово.

На підставі того, що ми згоди не давали на укладення неповнолітнім

сином угоди, і згідно зі ст. 53 і ч. 2 ст. 51 ЦК України

Просимо:

1. Визнати угоду, укладену неповнолітнім Ільченком І.П. і Климчуком

ІД., недійсною і зобов’язати Климчука І. В. повернути нам магнітофон

лМАЯК-202» за виплачену ним суму.

2. В судове засідання запросити свідків: Маленко Марію Олександрівну,

яка мешкає за адресою -. і Демеико Надію Василівну, що мешкає за
адресою ~

!!8

Додаток:

1. Копія свідоцтва про народження Ільченка І.П.

2. Лист-відповідь Климчука ІЛ.

3. Другий примірник цієї заяви.

4. Марка державного мита.

1 грудня 1996 р. Підписи (Ільченко П.0.) (Ільченко О.С.)

Коментар

Відповідно до ст. 13 ЦК України неповнолітні віком від 15 до 18

років вправі укладати угоди за згодою своїх батьків (усиновителів)

або піклувальників.

Проте вони вправі самостійно укладати дрібні побутові угоди. Вони

також вправі самостійно розпоряджатися своєю заробітною платою
(заробітком)

або стипендією, здійснювати авторські або винахідницькі права на

свої твори, винаходи, раціоналізаторські пропозиції і промислові

зразки, права на свої відкриття, але, за наявності відповідних підстав,

орган опіки і піклування може обмежити їх в праві самостійного

розпорядження своєю заробітною платою (заробітком) або стипендією.

За неповнолітніх, які не досягли 15 років, згідно зі ст. 14 ЦК України,

угоди укладають від їхнього імені батьки (усиновителі) або опікуни.

Неповнолітні вправі учиняти лише дрібні побутові угоди.

Угода, укладена неповнолітнім віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти

років без згоди на це його батьків (усиновителів) або піклувальника,

може бути визнана судом, згідно із ст.53 ЦК України, недійсною

за позовом батьків (усиновителів) або піклувальника.

Якщо така угода визнана недійсною, то відповідно до ст. 51 ЦК України

кожна з сторін за такою угодою зобов’язана повернути другій стороні

все одержане нею за угодою, а у разі неможливості повернення одержаного

у натурі відшкодувати його вартість у грошах.

Дієздатна сторона зобов’язана; крім того, відшкодувати другій стороні

понесені нею витрати, втрату або пошкодження її майна, якщо вона

знала або повинна була знати про недієздатність другої сторони.

!!9

Зразок заяви про визнання громадянина обмеженим у дієздатності.

До Залізничного районного суду м. Києва

Бондаренко Тетяни Петрівни, яка мешкає у м. Києві за адресою^

про визнання Бондаренка Анатолія Васильовича обмеженим у дієздатності

Заява

Мій чоловік, Бондаренко Анатолій Васильович, протягом останніх років

зловживає спиртними напоями, виносить з квартири речі, одяг, продає

їх. Одержувану заробітну плату витрачає на придбання спиртних напоїв,

грошей в сім’ю майже не приносить.

Я працюю на Київській взуттєвій фабриці № б, одержую заробітну плату

як клейщиця взуття – 120 гра, що недостатньо для сім’ї із п’яти

осіб: на моєму утриманні двоє дітей – трирічний син і п’ятирічна

донька, а також мати чоловіка. Крім цього, я змушена витрачати гроші і
на утримання чоловіка.

Це можуть підтвердити мати чоловіка – Бондаренко Надія Львівна,

а також сусіди: Клочко Павло Миколайович і Хоменко Ярослава Гнатівна.

Враховуючи, що Бондаренко А.В. зловживає спиртними напоями, ставить

себе і свою сім’ю у тяжке матеріальне становище, на підставі ст.

15 ЦК України, ст. 256 ЩІК України, –

Прошу:

1. Визнати Бондаренка Анатолія Васильовича, 1956 р. народження,

уроженця міста Києва, який мешкає за адресою.-, обмеженим у
дієздатності.

2. У судове засідання викликати свідків:

Бондаренко Надію Львівну, яка мешкає за адресою-. Клочка Павла
Миколайовича,

що мешкає за адресою-. Хоменко Ярославу Гнатівну, яка мешкає за
адресою-

!!10

Додаток:

1. Копія свідоцтва про шлюб.

2. Довідка про прописку.

3. Довідка про поміщення Бондаренка А.В. до медичного витверезника

№ З ГУВС по м. Києву.

4. Довідка лікаря-нарколога.

5. Дві копії заяви.

6. Копії свідоцтв про народження дітей.

7. Довідка ЖЕУ № – про наявність утриманців.

8. Марка державного мита.

20 грудня 1996 р.

Підпис (Бондаренко Т.П.)

Коментар

Цивільна дієздатність – це здатність громадянина своїми діями набувати

цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки. У повному

обсязі вона виникає із настанням повноліття, тобто після досягнення

вісімнадцятирічного віку.

У випадках, коли законом дозволяється одружуватися до досягнення

вісімнадцятирічного віку, громадянин, який не до-сяг вісімнадцятирічного

віку, набуває дієздатності у повному обсязі з моменту одруження

(ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України громадянин, який внаслідок зловживання

спиртними напоями або наркотичними засобами ставить себе і свою

сім’ю у тяжке матеріальне становище, може бути обмежений судом у

дієздатності і над ним установлюється піклування.

Він може укладати угоди щодо розпорядження майном, а також одержувати

заробітну плату, пенсію або інші види доходів і розпоряджатися ними

лише за згодою піклувальника, за винятком дрібних побутових угод.

Угода, укладена без згоди піклувальника громадянином, обмеженим

у дієздатності внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними

засобами^згідно зі ст. 54 ЦК України, визнається судом недійсною

за позовом піклувальника. І в цьому випадку кожна із сторін за такою

угодою відповідно до ч. І і П ст. 51 ЦК України зобов’язана повернути

другій стороні все одержане нею за угодою, а у разі неможливості

повернення одержаного в натурі, відшкодувати його вартість у грошах.

Крім того, дієздатна сторона зобов’язана відшкодувати другій стороні

понесені нею витрати, втрату або пошкодження

!!11

її майна, якщо вона знала або повинна була знати про недієздатність

другої сторони.

Відповідно до ст. 256 та ч. І ст. 257 ЦПК України справа про визнання

громадянина обмежено дієздатним внаслідок зловживання спиртними

напоями або наркотичними засобами може бути розпочата за заявою

членів його сім’ї, профспілок та інших громадських організацій,

прокурора, органів опіки і піклування, психіатричного лікувального

закладу. Така заява подається до суду за місцем проживання цього

громадянина, а якщо він перебуває на лікуванні у психіатричному

лікувальному закладі, то за місцем знаходження лікувального закладу.

У заяві про визнання громадянина обмежено дієздатним повинні бути

викладені обставини, що стверджують дії, внаслідок яких громадянин,

який зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, ставить

себе і свою сім’ю у тяжке матеріальне становище.

Рішення суду про визнання громадянина обмежено дієздатним, після

набрання законної сили, надсилається органові опіки та піклування.

Воно е підставою для призначення обмежено дієздатному піклувальника.

Особа може бути призначена піклувальником лише за її згодою (ст.

260 ЦПК України та 138 КпШС України).

Зразок заяви про скасування обмеження дієздатності громадянина

До Дарницького районного суду’м. Києва

прокурор Дарницького району м. Києва в інтересах Павленка Олега

Романовича, який мешкає за адресою». про скасування обмеження
дієздатності

Заява

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 листопада 1994

р. Павленко Олег Романович, 1956 р. народження, на підставі ст.

15 ЦК України був обмежений у дієздатності внаслідок зловживання

спиртними напоями.

Після розгляду судом справи про обмеження дієздатності громадянин

Павленко Олег Романович свою неправильну поведінку усвідомив, пройшов

курс стаціонарного лікування від алкоголізму. Протягом 1995 р. і

по теперішній час спиртних напоїв не вживає, трудової дисципліни

не порушує, у сім’ї поводить себе добре, що підтверджується поясненнями

його дружини Павленко Олени Семенівни – заявниці, довідками Дарницького

РУВС та іншими матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 15 ЦК і ст. 256 ЦПК України

Прошу:

1. Скасувати обмеження дієздатності громадянина Павленка Олега
Романовича.

2. У судове засідання викликати: Павленко Олену Се-менівну – заявницю,

яка мешкає за адресою… Павленка Олега Романовича, який мешкає

за адресою.-, представника органу опіки і піклування.

3. Про день слухання справи повідомити прокуророві Додаток: на»,
аркушах.

22 квітня 1996 р.

Прокурор Дарницького району м. Києва Підпис

!!13

Коментар

Цивільним законодавством (ч. З ст. 15 ЦК України) передбачено, що

у разі припинення громадянином зловживання спиртними напоями або

наркотичними засобами, суд скасовує обмеження його дієздатності

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ЩІК Укреши таке скасування здійснюється

рішенням суду за заявою самого громадянина, його піклувальника,

членів його сім’ї, органів опіки і піклування, профспілок та інших

громадських організацій, прокурора, психіатричного закладу, а також

з власної ініціативи суду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органові

опіки та піклування і воно, відповідно до ч. 4 ст. 260 ЩІК України,

є підставою для зняття встановлених над громадянином опіки чи
піклування.

Зразок заяви про визнаннягромадянина недієздатним

До Шевченківського районного суду м. Києва

Федоренка Олега Сергійовича, який мешкає у м. Києві за адресою-

Третя особа: опікунська рада Шевченківського міжрайонного
психоневрологічного

диспансера м. Києва

про визнання недієздатним Федоренка Сергія Павловича, 1910 р.
народження,

який мешкає за адресою-

Заява

Федоренко Сергій Павлович – мій батько, йому 85 років. З батьком

проживаю однією сім’єю, хоча він часто перебуває на лікуванні у

психоневрологічній лікарні, позаяк хворий на хронічне психічне
захворювання.

Через хворобу він не може розуміти значення своїх дій, керувати

ними і потребує опіки.

Для встановлення опіки необхідно визнати Федоренка Сергія Павловича

недієздатним. Протягом останніх 15 років він перебуває на обліку

в Шевченківському міжрайонному психоневрологічному диспансері мЮиєва.

На підставі викладеного та відповідно до ст. 16 ЦК і ст. 256 ЦПК України

Прошу:

1. Визнати Федоренка Сергія Павловича, 1910 р. народження, уродженця

м. Києва, який мешкає за адресою-, недієздатним.

2. Зробити запит до психоневрологічної лікарні про стан здоров’я

Федоренка Сергія Павловича.

Додаток:

1. Копія свідоцтва про народження заявника.

2. Довідка про прописку.

3. Довідка лікаря-психіатра Шевченківського міжрайон-

!!15

ного психоневрологічного диспансера м. Києва про перебування
Федоренка

С. П. на обліку.

4. Дві копії заяви.

5. Марка державного мита.

12 травня 1996 р.

Підпис (Федоренко 0.0

Коментар

У випадку, коли громадянин внаслідок душевної хвороби або недоумства

не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, відповідно

до ст. 16 ЦК України, він може бути визнаний судом недієздатним

і над ним встановлюється оніка.

Від імені душевнохворого або недоумкуватого, визнаного недієздатним,

угоди укладає його опікун. Угода, укладена громадянином, визнаним

недієздатним через душевну хворобу або недоумство, відповідно до

ст. 52 ЦК України, є недійсною.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦПК України справа про визнання громадянина

недієздатним внаслідок психічної хвороби або недоумства може бути

розпочата за заявою членів його сім’ї, профспілок та інших громадських
організацій, прокурора, органів

опіки і піклування, психіатричного лікувального закладу.

Заява про визнання громадянина недієздатним подається до суду за

місцем проживання цього громадянина, а якщо він перебуває на лікуванні

у психіатричному лікувальному закладі, то за місцем знаходження

лікувального закладу.

У заяві про визнання громадянина недієздатним повинні бути викладені

обставини, що свідчать про психічну хворобу або недоумство, внаслідок

чого особа не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.

На підставі ст. 258 ІЩК України народний суддя в порядку підготовки

справи до розгляду за наявністю достатніх даних про психічну хворобу

або недоумство громадянина призначає для визначення його психічного

стану судово-психіатричну експертизу.

!!16

Зразок заяви про поновлення громадянина у дієздатності

До Залізничного районного суду м. Києва

Пономаренко Марії Василівни, яка мешкає за адресою» про поновлення

Пономаренка Антона Павловича, 1938 р. народження, уродженця м. Києва,

який мешкає за адресою -^, у дієздатності

Заява

Рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 17 жовтня 1994

р. мій чоловік, Пономаренко Антон Павлович, внаслідок психічної

хвороби був визнаний недієздатним.

Згідно з рішенням суду над ним встановлена опіка.

У даний час гр. Пономаренко А.П. пройшов стаціонарне лікування у

психоневрологічній лікарні, стан його здоров’я значно покращився

і він може розуміти значення своїх дій і керувати ними. Опіки не
потребує.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 260 ЦПК України

Прошу:

Антона Павло-м. Києва, який

1. Поновити у дієздатності Пономаренка вича, 1938 р. народження,

уродженця мешкає за адресою»

2. Запитати виписку з історії хвороби гр. Пономаренка А.П.

Додаток:

1. Копія рішення суду про визнання громадянина Пономаренка А.П.
недієздатним.

2. Копія свідоцтва про шлюб.

3. Довідка про прописку.

4. Довідка лікаря-психіатра про стан здоров’я Пономаренка А. П.

5. Дві копії заяви.

6. Марка державного мита.

18 січня 1997 р.

Підпис (Пономаренко М.В.)

!!17

Коментар

Цивільним законодавством (ч. З ст. 16 ЦК України) передбачено, що

у разі одужання або значного поліпшення здоров’я громадянина, визнаного

недієздатним, суд поновлює його

у дієздатності.

Відповідно до ч. З ст. 260 ЦПК України поновлення громадянина у

дієздатності у разі його одужання або значного поліпшення здоров’я

здійснюється рішенням суду на підставі відповідного висновку
судово-психіатрично

ї експертизи за заявою опікуна, членів сімЧ громадянина, профспілок

та інших громадських організацій, прокурора, органів опіки, піклування,

психіатричного лікувального закладу, а також з власної ініціативи суду.

Зразок заяви про визнання громадянина безвісно відсутнім

До Залізничного районного суду м. Києва

Петренко Валентини Леонідівни, яка мешкає за адресою-, про визнання

Петренка Миколи Васильовича, 1948 р. народження, уродженця м. Вінниці,

прописаного за адресою-, безвісно відсутнім

Заява

Я перебуваю у шлюбі з Петренком Миколою Васильовичем з 1970 р. Від

шлюбу маю двох дітей: 1971 і 1974 р. народження. У травні 1994 р.

чоловік після сварки поїхав з дому, сказавши, що додому він більше

не повернеться і влаштує своє життя краще.

З тих пір я жодних відомостей про чоловіка не маю. Заходів щодо

розшуку досі я не вживала, позаяк на матеріальну допомогу чоловіка

не розраховувала, оскільки заробітної плати на утримання сім’ї мені

вистачало. З родичами чоловіка я жодних зв’язків не підтримувала.

У даний час я бажаю вступити до нового шлюбу, через те мені необхідно

оформити розірвання шлюбу з Петренком Миколою Васильовичем. Мною

були зроблені запити у Вінницьку і Тернопільську області, де у нього

раніше були родичі, але там про нього відсутні будь-які відомості.

Немає даних про нього і в Одеському обласному бюро (в Одесі у нього

жив близький друг).

Відсутність відомостей про чоловіка підтвердять мої сусіди: Федоренко

Сергій Полікарпович, який мешкав за адресою .Д, і Панкратова Людмила

Іванівна, яка мешкає за адресою ~

На підставі викладеного і згідно із ст.18 ЦК України

Прошу:

Визнати Петренка Миколу Васильовича безвісно відсутнім.

!!19

Додаток:

1. Копія свідоцтва про народження. 1 Довідка про прописку.

3. Довідки з адресних бюро.

4. Довідка з ЖЕУ.

Д. Довідка про звільнення з роботи.

6. Дві копії заяв.

7. Марка державного мита.

18 березня 1996 р.

Підпис (Петренко В.Л.)

Коментар

Згідно зі ст. 18 ЦК України громадянин може бути у судовому порядку

визнаний безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його

постійного проживання немає відомостей про місце його перебування.

,Місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно

або переважно проживає.

При неможливості встановити день одержання останніх відомостей про

відсутнього, початком безвісно! відсутності вважається першв число

місяця, що йде за тим, в якому були одержані істотні відомості про

відсутнього, а при неможливості встановити цей місяць – 1 січня

наступного року.

Над майном громадянина, визнаного безвісно відсутнім, на підставі

рішення суду, згідно ст. 19 ЦК України, встановлюється опіка.

З цього майна видається утримання громадянам, яких безвісно відсутній

був за законом зобов’язаний утримувати, і погашається заборгованість

по інших зобов’язаннях безвісно відсутнього.

За заявою заінтересованих осіб орган опіки і піклування може призначити

опікуна для охорони майна відсутнього громадянина, а так само для

увравління його майном до закінчення одного року з дня одержання

останніх відомостей про місце його перебування.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України справи про визнання громадянина

безвісно відсутнім розглядаються за місцем проживання заявника.

У заяві, згідно зі ст. 262 ЦПК України, повинно бути зазначено:

для якої мети необхідно заявникові визнати громадянина безвісно

відсутнім, обставини, що стверджують безвісну відсутність громадянина.

У разі з’явлення або виявлення місцеперебування громадянина, визнаного

безвісно відсутнім, на підставі ст. 20 ЦК України суд скасовує рішення

про визнання громадянина безвісно відсутнім у порядку, передбаченому

ст. 265 ЦПК України.

!!20

Зразок заяви про оголошення громадянина померлим

До Подільського районного су ду м. Києва

Биковської Лідії Анатолівни, яка мешкає за адресою ~,
зацікавлена

особа: відділ соціа льного забезпечення державної адміністрації

Подільського райо ну м. Києва

про оголошення померлим Би- ковського Віталія Григоровича,
1948

р. народження, уродженця м. Бориспіль Київської області

Заява

З Биковським Віталієм Григоровичем я перебуваю в

шлюбі з 1970 р. Від шлюбу маю сина Володимира,

1979 р. народження.

10 липня 1994 р. мій чоловік поїхав на рибалку на Київське водосховище.

Зі слів очевидців, він на гумовому човні заплив дуже далеко від

берега. Раптово почався сильний вітер і хвилею перевернуло човен.

А коли рятувальний катер прибув до місця трагедії, чоловіка на

поверхні води вже не було, і пошуки його результатів не дали.

Таким чином, мій чоловік, Биковський Віталій Григорович, загинув

від нещасного випадку – втопився у Київському водосховищі Смерть

його не викликає сумніву.

Оголошення його померлим мені необхідно для реєстрації смерті чоловіка

і одержання пенсії сином, оскільки він втратив годувальника. Інших

осіб, які можуть отримувати пенсію у разі втрати годувальника немає.

. Органами прокуратури Київської області була проведено розслідування

цього нещасного випадку. Складу злочину у будь-чиїх діях не виявлено.

Про обставини пригоди можуть дати свідчення свідки – Максименко

Олексій Михайлович, який мешкає за адресою ~, і Козленко Юрій
Вікторович,

який мешкає за адресою ^ .

На підставі викладеного і відповідно до ст. 21 ЦК і ст. 261 ЦПК України

!121

ХПрошу:

І Оголосити Биковського Віталія Григоровича померлим з 10 липня 1994 р.

Додаток:

І Копія свідоцтва про шлюб.

2. Копія свідоцтва про народження дитини.

3. Довідка про прописку.

4. Копія постанови слідчого про припинення кримінальної справи.

5. Дві копії заяви.

6. Марка державного мита.

24 квітня 1995 р.

Підпис (Биковська Л.А.)

Коментар

Відповідно до ст. 21 ЦК України громадянин може бути у судовому

порядку оголошений померлим, якщо у місці його постійного проживання

немає відомостей про місце його перебування

протягрм трьох років; а якщо він пропав без вісті за обставин що

загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від

певного нещасного випадку, – протягом шестя місяців.

Військовослужбовець або інший громадянин, який пропав би вісті в

зв’язку з воєнними діями, може бути в судовому порядку оголошений

померлим не раніше, ніж після закінчення двох років з дня закінчення

воєнних дій. Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається

день набрання законної сили рішення суду про оголошення його померлим.

У разі оголошення померлим громадянина, який пропав без вісті за

обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його

загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті

цього громадянина день його гаданої загибелі. Відповідно до ст.

261 ЩІК України справи про оголошення громадянина померлим розглядаються

районним (міським) судом за місцем проживання заявника. У заяві,

згідно зі ст. 262 ЩІК України, повинно бути зазначено: для якої

мети необхідно заявникові оголосити громадянина померлим; обставини,

що загрожували громадянинові, який пропав без вісті,’або які дають

підставу припускати’його загибель від певного’нещасного випадку.

У разі з’явлення або виявлення місцеперебування громадянина, оголошеного

померлим, згідно зі ст. 22 ЦКДУкраіни, відповідне рішення скасовується

судом, а його майно, щ» перейшло до інших осіб після оголошення

громадянина померлим, повинно бути йому повернуте.

!!22

Зразок заяви

про виправлення неправильності запису у книзі актів громадянського стану

До Московського районного суду м. Києва

Петренко Маріанни Валер’янівни, яка мешкає за адресою .-, про
встановлення

неправильності запису в книзі запису актів громадянського стану

Заява

За свідоцтвом про народження я значуся як Петренко Маріанна
Валер’янівна,

за паспортом також. Під час реєстрації шлюбу 17 квітня 1994 р.

помилково я була записана у книзі реєстрації шлюбу і в свідоцтві

про шлюб як Петренко Марина Валер’янівна.

Московський районний відділ ЗАГСу 10 лютого 1995 р. відмовив мені

у проханні внести виправлення у свідоцтві про шлюб.

На підставі викладеного згідно зі ст. 266 ЦПК України

Прошу:

Встановити неправильність запису у книзі записів громадянського

стану, у книзі реєстрації мого шлюбу з Кузьменком Ігорем Петровичем

від 17 квітня 1994 р., яка полягає у перекрученні мого імені: замість

Маріанни – Марина.

Додаток:

1. Свідоцтво про народження.

2. Свідоцтво про шлюб.

3. Відповідь відділу ЗАГСу.

Паспорт буде поданий у судовому засіданні.

17 травня 1995 р.

Підпис (Петренко МЩ

!!23

Коментар

Справи про встановлення неправильності, запису в актах громадянського

стану, якщо органи запису актів громадянського стану за відсутністю

спору про цивільне право відмовились внести виправлення у зроблений

запис, згідно зі ст. 266 ЦГГК України, розглядаються районними
(міськими) судами.

Згідно зі ст. 267, 268 ЩІК України заява про встановлення неправильності

запису в актах громадянського стану подається до суду за місцем

проживання заявника. У ній повинно бути зазначено, в чому саме полягає

неправильність запису в актах громадянського стану, коли і яким

органом запису актів громадянського стану було відмовлено у виправленні
запису.

Зразок заяви про реєстрацію переміни прізвища (імені, по батькові)

До органу реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м.
Києва

Заява

Я, Сидоренко Антон Іванович, прошу змінити мені прізвище лСидоренко»

на прізвище лАнтонов», у зв’язку

а тим, що мене виховав і я постійно мешкаю у свого діда –
Антонрва

Євгена Карповича.

Про себе повідомляю наступні відомості*

1. Дата народження: 15 квітня 1976 р.

2. Місце народження: с. Сокиринці Срібрянського району
Чернігівської об ласті.

3. Національність: українець.

‘\ 4. Сімейний стан: не одружений.

5. Відношення до військо- військовозобов’язаний, пе-вої служби:
ребуваю

на обліку в При луцькому міському війсь ковому комісаріаті Черні
гівської області.

6. Місце постійного прожи- м. Прилуки Чернігівської

вання: області, вул. Саперна, 52.

7. Місце роботи, посада: Прилуцький завод госпо дарських машин,
слюсар.

8. Відомості про дітей: дітей не маю.

9. Дані про судимість: під судом і слідством не перебував, до
кримінальної

відповідальності не притя гувався.

10. Дані про зміну прізвища, імені, по батькові, як іпровадились

раніше (де і коли змінювались):

прізвище, ім’я, по батькові не змінював.з моменту народження до

1994 р. постійно мешкав у с. Сокиринці Срібрянського району
Чернігівської області

11. Повний перелік місць, де мешкала особа із зазна- ченням часу

проживання та місця навчання, роботи, служби в армії тощо:

!!25

з 1983 р. по 1993 р. навчався у Сокиринській середній школі- Шсля

закінчення середньої школи, у квітні 1994 р. був призваний на дійсну

військову службу. Службу проходив в м. Полтаві в/ч 631249.

До заяви додаю такі документи: свідоцтво про народження, автобіографію,

свідоцтво про народження матері (посвідчує родинні зв’язки з дідом)

, довідка з житлової контори про спільне проживання з дідом.

Для посвідчення особи пред’являю паспорт серії П-ЯК № 0102, виданий

Прилуцьким ВВС Чернігівської області 22 травня 1993 р.

Про відповідальність за дачу неправдивих відомостей попереджений.

22 травня 1996 р.

Підпис (Сидоренко А.Ї.)

Коментар

Реєстрація зміни імені, по батькові і прізвища громадян України

провадиться відділом запису актів громадянського стану за місцем

їхнього постійного проживання.

Про проведення реєстрації зміни Імені, по батькові і прізвища
повідомляється

орган запису актів громадянського стану, в якому були зареєстровані

народження і щлюб особи, що змінила ім’я, по батькові і прізвище

(ст. 191 Кодексу про шлюб та сім’ю України).

Інструкція про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні

передбачає,” що реєстрація переміни прізвища, імені та по батькові

громадян України провадиться на підставі дозволу, виданого у порядку,

передбаченому Положенням про порядок розгляду клопотань про переміну

громадянами України прізвищ, імен, по батькові, затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 27 березня 1993 р. № 233^

Заявник повинен у тримісячний термін зареєструвати переміну прізвища,

імені, по батькові, а у разі порушення цього терміну без поважних

причин дозвіл на переміну лрізвища, імені, по батькові втрачає силу.

!!26

Зразок заяви про встановлення факту родинних відносин

До Дарницького районного суду м. Києва

Антоненка Петра Степановича, який мешкає за адресою ~ зацікавлені особи:

Державна нотаріальна контора № 5 м. Києва, юридична адреса:

м. Київ, вул. Хорева, 12

Заява

Я і Антоненко Марія Яківна були подружжям.

Моя дружина Антоненко Марія Яківна померла 23 січня 1995 р.

Документи, які б підтверджували наші шлюбні відносини, не збереглись,

позаяк згоріли під час пожежі у нашій квартирі.

У даний час виникає необхідність встановлення родинних відносин

між нами з причини одержання свідоцтва про право на спадщину.

З метою поновлення свідоцтва про шлюб я звернувся до органу реєстрації

актів громадянського стану Дарницького району м. Києва, але мені

було відмовлено у задоволенні прохання у зв’язку з тим, що необхідні

для цього документи і записи не збереглись.

Зараз родинні відносини підтверджують листи особистого характеру.

Відповідно до п.1 ст. 273 ЦПК України

Прошу:

1. Встановити, що я, Антоненко Петро Степанович, і Антоненко Марія

Яківна були подружжям.

2. Викликати свідків: 1. Антоненка Дмитра Павловича, який

мешкає за адресою».

2. Касянову Лідію Пилипівну, яка мешкає за адресою»

!!27

Додаток:

1. Листи ‘особистого характеру – 5 (п’ять) штук.

2. Довідка органу реєстрації актів громадянського стану Дніпровського

району м. Києва про неможливість поновлення свідоцтва про шлюб.

4. Копія заяви.

3. Марка про сплату державного мита.

25 травня 1995 р.

Підпис (Антоненко П.С.)

Коментар

Зразок заяви про встановлення факту перебування на утриманні

До Московського районного суду м. Києва

Строкач Марії Петрівни, яка мешкає за адресою:

м. Київ, вул. Забайкальська, 7 зацікавлені особи:

(найменування, адреси)

Ст. 273 ЦПК України наводить перелік справ про встановлення фактів,

що мають юридичне значення і які розглядаються судом. Такі справи

на вимогу закону розглядають районні (міські) народні суди за заявами

громадян за місцем їх проживання (ст. 272 ЦПК України).

Встановлення факту родинних відносин громадян провадиться тоді,

коли це безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Наведена вище заява із додержанням вимог ст. 274 ЦПК України може

бути використана як зразок у разі звернення громадянина до суду

з метою порушення справи про встановлення факту родинних відносин
громадян.

Заява

Я, Строкач Марія Петрівна, 20 березня 1928 р. народження, з квітня

1990 р. була непрацездатною у зв’язку Із хворобою легенів.

Весь зазначений час до моменту смерті мого чоловіка Строкача Петра

Григоровича, який помер 10 лютого 1996 р., я перебувала на його

утриманні, що підтверджується листами переписки з чоловіком під

час мого перебування у лікувальному закладі.

Встановлення факту перебування на утриманні мені необхідно для одержання
спадщини.

Відповідно до п. 2 ст. 273 ЦПК України

Прошу:

Встановити факт перебування мене, Строкач Марії Петрівни, на утриманні

Строкача Петра Григоровича з квітня 1990 р. по лютий 1996 р.

Додаток:

1. Докази, які підтверджують факт перебування заявника на утриманні

померлої особи (документи, акти, листи ділового чи особистого характеру,

які містять відомості про перебування заявника на утриманні).

2. Докази про те, що одержувана допомога була для заявника постійним

і головним джерелом існування.

3. Марка державного мита.

4. Копії заяви (залежно від кількості зацікавлених осіб).

20 лютого 1996 р. Підпис (Строкач М.П.)

!!28

Коментар

Встановлення факту перебування особи на утриманні може мати значення

при одержанні спадщини, призначенні пенсії тощо. Тому для порушення

і розгляду справи в суді може виникнути необхідність у пред’явленні

й інших доказів, крім зазначених у заяві.

Прикладом цього можуть бути документи, які свідчать про | те, що

заявник був непрацездатним на день смерті спадкодав- | ця і перебував

на його утриманні не менше року (копія свідоцтва про народження,

довідки про інвалідність, інші письмові докази), якщо встановлення

факту необхідне для | оформлення права на спадщину.

Документи, які свідчать про те, що заявник є непрацездатним членом

сім’ї померлого, перебував на його утриманні (копія свідоцтва про

шлюб, народження, усиновлення тощо), якщо встановлення факту перебування

на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення цього факту
в суді.

Довідка будинкоуправління про те, що заявник не був на утриманні

померлого, не виключає можливості встановлення такого факту в суді

Важливим є і те, що, встановлюючи факт перебування на утриманні

з метою відшкодування за втрату годувальника, суди повинні враховувати,

що право на відшкодування не пов’язано ні з наявністю родинних

стосунків між утриманцем і го-;

дувальником, ні з терміном перебування на утриманні

Г л а в а 2

ДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Зразок позовної заяви про стягнення боргу за договором позики

До Московського районного суду м. Києва

позивач: Остапчук Лідія Іванівна, яка мешкає за адресою:

м. Київ, пров. Деміївський, 57, кв. 12

відповідач: Стоянов Ярослав Дмитрович, який мешкає за адресою:

м. Київ, вул. Столєтова, 93 ціна позову: три тисячі п’ятдесят гривень

Позовна заява

17 жовтня 1996 р. відповідач Стоянов Ярослав Дмитрович позичив у

мене за розпискою 3000 (три тисячі гривень) і зобов’язався повернути

зазначену суму 1 січня 1997 р. У зазначений термін відповідач боргу

не повернув. На мою пропозицію про добровільну сплату боргу не відповів,

а 17 січня 1997 р. надіслав мені листа, в якому відмовляється сплатити
позику.

Відповідно до ст. 374 ЦК України

Прошу:

Стягнути з відповідача Стоянова Ярослава Дмитровича на мою користь

борг за договором позики в сумі три тисячі гривень і судові витрати

п’ятдесят гривень.

Для забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача, що

знаходиться за адресою* м. Київ, вул. Столєтова, 93.

Додаток:

1. Розписка відповідача Стоянова Ярослава Дмитровича про одержання,
позики.

2. Лист відповідача Стоянова Ярослава Дмитровича про відмову у сплаті
боргу.

3. Марка державного мита.

4. Копія позовної заяви.

ЗО січня 1997 р.

Підпис (Остапчук ЛЛ.)

Коментар

За догововом позики одна сторона (позикодавець) передає Ідругій

сторонг (позичальникові) у власність (в оперативне уп-Іравління)

гроші або речі, визначені родовими ознаками, а по-ричальник
зобов’язується

повернути позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість

речей такого ж роду і якості.

Договір позики вважається укладеним з моменту передачі ‘ грошей

або речей (ст. 374 ЦК України).

Стосовно форми договору ст. 375 ЦК України передбачає, що договір

позики на суму понад п’ятдесят крб. повинен бути укладений у письмовій
формі.

Зразок позовної заяви яро заміну товару неналежної якості на аналогічний

належної якості

До Московського районного суду м. Києва позивач:

Лихо Григорій Михайлович, який мешкає за адресою -відповідач: магазин

№ 27 лСлавутич», юридична адреса ^

Позовна заява

15 листопада 1996 р. у магазині № 27 лСлавутич», що знаходиться

за адресою -, я купив радіоприймач лУЕР-350», за який сплатив триста

дев’яносто гривень.

Підприємство-виготовлювач гарантує якість даної речі протягом 12

місяців з дня її придбання.

Через тиждень з дня придбання радіоприймача мною було виявлено,

що він не працює від мережі пос-‘ тійного струму. Усунути виявлені

недоліки у гарантійній майстерні неможливо у зв’язку з відсутністю

необхідних радіодеталей.

Оскільки дефекти придбаної речі виявлені у період гарантійного строку,

я звернувся до магазину, де придбав його, з проханням замінити

радіоприймач на аналогічний належної якості. Магазин відмовив в

обміні речі належної якості, не пояснюючи причин цього.

Відповідно до ст. 233» 234, 236 ЦК України

Прошу:

Зобов’язати магазин № 27 лСлавутич» замінити радіоприймач лУЕР-350»

№ 136142 неналежної якості на аналогічний належної якості.

Додаток:

1. Паспорт (гарантійний талон) до радіоприймача.

2. Касовий чек магазину про сплату вартості радіоприймача.

3. Довідка майстерні по гарантійному ремонту про виявлені недоліки
радіоприймача.

!!34

4. Копія позовної заяви.

5. Марка державного мита.

29 листопада 1996 р.

Підпис (Лихо

Коментар

Закон України лПро внесення змін і доповнень до Закону УРСР лПро

захист прав споживачів» (ВВРУ № 1 від 4 січня 1994 р.) передбачає

права споживачів в разі придбання ними товару неналежної якості.

Так, згідно із п. 1 ст. 14 Закону споживач у разі виявлення недоліків

чи фальсифікації товару протягом гарантійного або інших термінів,

установлених обов’язковими для сторін правилами чи договором, має

право на свій вибір вимагати від продавця або виготовлювача:

а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат

на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

б) заміни на аналогічний товар належної якості;

в) відповідного зменшення його купівельної ціни;

г) заміни на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахуванням

купівельної ціни;

д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Стосовно непродовольчих товарів, що були у використанні та реалізовані

через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача,

зазначені у цьому пункті, задовольняються за згодою продавця.

Згідно з цим пунктом задовольняється вимога споживача щодо товарів,

термін гарантії на які не закінчився.

У п. З ст. 14 Закону передбачені обов’язки продавця (виготовлювача

товару) прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його
вимоги.

Крім того, ст. 20 Закону передбачає право споживача на обмін товару

належної якості У ній говориться, що споживач має право обміняти

непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця,

у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами,

фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним

використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів,

не рахуючи дня купівлі

Обмін товару належної якості проводиться, якщо товар не

!!35

споживався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості;

пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек або інші документи,

видані споживачеві разом з проданим товаром.

Перелік товарів, що не підлягають обмінові (поверненню) з підстав,

зазначених у цій статті, затверджено Постановою Кабінету Міністрів

України від 19 березня 1994 р. № 72. (Урядовий кур’єр № 5455 від

7 квітня 1994 р.).

У зв’язку з прийняттям Закону України лПро захист прав споживачів»

(ВВРУ. – № 1 – 1994ь – С. 1) та Декрету Кабінету Міністрів України

№ ЗО 1993 р. (ВВРУ. – № 23. – 1993) вносяться зміни і доповнення

до Цивільного кодексу України. Так, Кодекс доповнено ст. 234-1,

нового змісту набула ст. 235, а ст. 234, 236 частково змінені

Зразок договору про поставку товарів народного споживання

Договір

м. Київ

12 грудня 1996 р.

Акціонерне товариство лКрокус» в особі директора Кіндратенка Миколи

Івановича, що діє на підставі Статуту Акціонерного товариства, назване

в подальшому лПостачальник», з однієї сторони, і Товариство з обмеженою

відповідальністю лАтек» в особі директора Мат-війчука Михайла
Володимировича,

що діє на підставі Статуту Товариства, назване в подальшому лПокупець»,

з другої сторони, уклали цей договір про подане нижче.

1. Предмет договору

й. Постачальник зобов’язується виготовити і поставити продукцію,

а Покупець – прийняти її і оплатити в термін, зазначений у доданій

до цього договору специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

2. Якість і комплектність продукції

2.1. Якість продукції, що підлягає постачанню має відповідати державним

стандартам і технічним умовам.

2.2. Постачальник зобов’язаний на кожну партію продукції, що
постачається,

видати сертифікат, що посвідчує відповідність продукції вимогам

стандарту або технічних умов.

2.3. Продукція, що постачається, підлягає обов’язковому маркіруванню

згідно з вимогами стандарту або технічними умовами.

3. Тара і упакування

31. Продукція, що постачається, пакується у тару відповідно до вимог

стандартів або технічних умов; зазначених у доданій до договору
специфікації.

3.2. Кожне упаковане місце повинно мати маркірування на тарі, упаковці

або бирці згідно з державним стандартом або технічними умовами.

!!37

4. Ціна продукца і умови франка

4.1. Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця за цінами,

передбаченими діючими прейскурантами. Дослідні зразки продукції

оплачуються Покупцем за калькуляцією, розробленою Постачальником

і погодженою з Покупцем.

4.2. Продукція, виготовлена за цим договором, відвантажується на

адресу Покупця на умовах франко – станція призначення.

5. Термін і порядок відвантаження продукт

5.1. Продукція, що постачається за цим договором, відвантажується

на адресу Покупця щоквартально однаковими партіями.

6. Умови розрахунку

61 Розрахунок за цим договором між Постачальником і Покупцем провадиться

виставленням рахунку на інкасо, тобто із застосуванням акцептовано!
форми розрахунків.

62. У випадку зміни Покупцем рознарядки на постачання продукції

і зазначення іншого вантажоодержувача Постачальникові надається

право вимагати у нього виставлення акредитиву для попередньо! оплати

вартості продукції, що підлягає відвантаженню на його адресу.

7. Порядок кількісного і якісного приймання

7.1. Приймання продукції за кількістю і якістю провадиться Покупцем

відповідно до інструкцій про порядок” приймання продукції
виробничо-технічного

призначення, затверджених Державним арбітражем.

8. Додаткові умови договору

8.1. Після відвантаження Постачальником продукції за рознарядками

Покупця на адресу організацій, розташованих за межами України, ця

продукція підлягає “відправленню в особливо міцній тарі, що виключає

псування і ушкодження вантажу на шляху руху.

9. Майнова відповідальність сторін

9.1. Майнова відповідальність сторін регулюється нор-мативними актами,

встановленими діючим зоконодавством.

9.2. Кількість продукції, недопоставленої Постачаль-ником у один

здавальний період (квартал), додається до іншого здавального періоду.

У цьому разі Покупець має право накласти на Постачальника штрафні

санкції за загальну кількість недопоставленої продукції у межах

шестимісячного терміну давності.

10. Порядок розглядання спорів і підсудність сторін

10.1. Усі спори з цього договору розглядаються в ор-ганах арбітражу:

стосовно кількості – за місцем знаходження Постачальника, стосовно

якості – за місцем

знаходження Покупця.

11. Сума договору

11.1. Загальна вартість продукції, що підлягає постачанню, визначається

у розмірі 740.600.000 (сімсот сорок мільйонів шістьсот тисяч) гри.

Примітка. У випадку зміни ціни на продукцію, що поставляється,
відповідно

змінюється сума договору, що оформляється додатковою угодою між
сторонами.

12. Термін дії договору

12.1. Термін договору встановлюється з 1 січня до 31 грудня 1997 р.

ІЗ. Юридичні адреси сторін

131 Постачальник – м. Київ 252033, Проспект Науки, 5/1 тел. 264-17-89.

Розрахунковий рахунок № 45374-837 у комерційному банку лІнко».

Покупець – м. Львів 745056, Вулиця Стрійська, 45 тел. 78-25-18.

Розрахунковий рахунок № 15718-3456 в Інкобанку м. Львова.

Додаток:

Специфікація на продукцію.

Постачальник

Підпис (Кіндратенко МЛ.) печатка Постачальника

Покупець

Підпис (Матвійчук М.В.) печатка Покупця

Коментар

Договір поставки – це договір, за яким організація-постачальник

зобов’язується передати у певні строки організації-покупцеві
(замовникові)

у власність (оперативне управління, повне господарське відання)

певну продукцію, а організація-покупець зобов’язується прийняти

продукцію і оплатити її за встановленими цінами. Сторонами договору

поставки можуть бути державні, кооперативні, орендні, приватні та

інші підприємства і організації.

Зразок договору про

з участю громадян

Договір

Київ

другого жовтня тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року

Ми, які нижче підписалися, Кравченко Микола Пав-лович, мешкає в

м. Києві по вулиці Броварській, б, кв.7, названий далі лПродавець»,

і Степанов Ігор Михайлович, мешкає в м. Києві по вулиці Житомирській,

10, квД, на-званий далі лПокупець», уклали цей договір про наступне:

1. Я, Кравченко Микола Павлович, продав Степанову Ігореві Михайловичу

належний мені на підставі сві-доцтва про реєстрацію ТЗ № 00910 серії

КІС, виданого МРЕВ № 4 м. Києва 16.10.93 р. мотоцикл лИЖ-Планета-спорт»

за № 011851648 реєстраційний № 01-12 КІА.

2. Зазначений предмет Кравченко Микола Павлович продає Степанову

Ігореві Михайловичу за вісімсот грн, які Продавець одержав від Покупця

під час підписання цього договору.

3. До укладання договору мотоцикл лИЖ-Планета-спорт» № 011851648

нікому не проданий, не заставлений, в спорі і під забороною (арештом) не
перебуває.

4. Витрати по укладенню цього договору несе Степанов Ігор Михайлович.

5. Цей договір складений у трьох примірниках, один із них зберігається

у справах 2-ї нотаріальної контори за адресою:», інші видані Кравченку

Миколі Павловичу і Степанову Ігореві Михайловичу кожному по одному.

Підпис (Кравченко М.П.)

Підпис (Степанов Ш.)

(Посвідчення нотаріуса)

Коментар

Серед юридичних документів договори (правочини) посідають важливе

місце і є підставою виникнення зобов’язань. Під договором у цивільному

праві треба розуміти угоду сторін, спрямовану на виникнення, зміну

або припинення цивільних прав і обов’язків.

Для того щоб договір мав належну юридичну силу, він має відповідати

ряду суворих вимог закону, які прийнято »и-

!!41

зивати умовами дійсності угоди. Це умови стосовно: а) форми договору;

б) сторін договору, в) змісту договору; г) відповідності внутрішньої

волі і волевиявлення сторін в договорі;

д) спрямування волевиявлення сторін на досягнення певних юридичних

наслідків. Договір, вчинений із порушенням зазначених умов, визнається

законом недійсним.

Особливо варто акцентувати увагу стосовно вимоги закону – форми

угоди (договору). Форма угоди зумовлюється формою волевиявлення

суб’єктів. Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦК України форма договору,

зокрема, може бути усна або письмова (проста чи нотаріальна). Крім

того, діюче законодавство дає вичерпний перелік угод (правочинів)

, у тому числі і договорів, що повинні мати нотаріальне посвідчення.

У цих випадках йдеться про такі правочини, які потребують відповідного

контролю з боку держави і офіційного засвідчення їх вірогідності

Нотаріального посвідчення потребують-

а) договори про відчуження (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного

утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (ст. 227, 242,

244, 426 ЦК України);

б) договори про заставу нерухомого майна, транспортних засобів,

космічних об’єктів, товарів в обороті або переробці (ст. 13 Закону

України лПро заставу»);

в) договори про відчуження земельних ділянок, які перебувають у

колективній або приватній власності (ст. 18 Земельного кодексу України;

ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року

лПро приватизацію земельних ділянок»);

г) договори купівлі-продажу майна державних підприємств (ст. 27

Закону України лПро приватизацію майна державних підприємств», ст.

25 Закону України лПро приватизацію майна малих підприємств»);

д) довіреності на укладання угод, що потребують нотаріальної форми,

а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших

громадських організацій, за винятком випадків, коли законом чи
спеціальними

правилами припускається інша форма довіреності (ст. 65 ЦК України);

е) довіреності, які визначаються у порядку передоручення (ст. 68 ЦК
України^,

ж) заповіти (ст. 541 ЦК України);

-з) шлюбні контракти (ст. 27-1 КпШС України^, і) інші угоди, для

яких діючим законодавством передбачена обов’язкова нотаріальна форма

(договір дарування майна або валютних цінностей більше зазначеної

у ст. 244 ЦК України суми тощо).

За згодою сторін нотаріально можуть посвідчуватись і ті угоди,
відповідно

до яких законодавство цього не вимагає. Саме так вчинили сторони,

уклавши договір купівлі-продажу мотоцикла лИЖ-Планета-спорт».

Глава 3

ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ І ВИКОНАННЯ ЦИВІЛЬНИХ ОБОВ’ЯЗКІВ ЧЕРЕЗ
ПРЕДСТАВНИКА

Коментар

Інколи за юридичних чи фактичних обставин суб’єкти вільних правовідносин

не можуть користуватись своїми пр, ми чи виконувати обов’язки. У

такому випадку приходить допомогу інститут представництва. (Цивільний

кодекс Україв гл. 4)

Представництво – це такі цивільні правовідносини, яких одна особа

(представник) діє у межах наданих їй повне важень в інтересах іншої

особи (представлюваної) від її імені

Представництво може виникати на підставі адміністра-1 тивного акта,

закону, договору. |

Не може бути представництва без повноважень. Повнова-| Хження –

це право представника здійснювати з третіми особа-| ми угоди та

інші юридичне значущі дії від імені представлю-1 ваного і цим створювати

для останнього правові наслідки. |

Найчастіше як наслідок договірного представництва є| довіреність

(доручення). Г

Довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією

особою іншій особі для представництва перед | третіми особами (ч.

1 ст. 64 ЦК України).

Залежно від обсягу і змісту повноважень, що надаються! представникові,

довіреності поділяють на три види: разові, спеціальні, генеральні

Зразок довіреності (генеральної) на право управління і розпорядження

особистим майном

Довіреність

Місто Київ, двадцять шостого вересня тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого
року.

Я, Трошин Григорій Омелянович, мешкаю в м.Києві, вул Потехіна, буд.

92, кв. 117, даною довіреністю упов-новажую громадянина Шевчука

Валерія Васильовича, який мешкає в м.Києві, вул.Східна, буд. 17,

кв. 34, уп-равляти і розпоряджатися всім моїм майном, з чого б

воно не складалось і де б воно не знаходилось, а в зв’язку з цим

укладати всі дозволені законом угоди, а саме: купувати, продавати,

приймати подароване майно, обмінювати будови та інше майно, визначати

в усіх ви-падках строки та інші умови на свій розсуд; провадити

розрахунки по укладених угодах; приймати спадщину і відмовлятись

від неї; отримувати належні мені майно, гроші, цінні папери, а також

документи від усіх осіб,

установ, організацій, підприємств, у тому числі з Дер-жавного та

інших банків, пошти, телеграфу за всіх під-став; розпоряджатись

рахунками в банках; отримувати поштову, телеграфну, коштовну та

іншого роду кореспонденцію і посилки; вести від мого імені справи

в усіх державних установах, кооперативних, громадських, при” ватних

організаціях, цивільні і кримінальні справи в усіх судових установах

з усіма правами, якими наділений законом позивач, відповідач, треті

особи і потерпілий, в тому числі з правом закінчення справи мировою

угодою, визнання чи відмови повністю або частково позовних вимог,

зміни предмета позову, оскарження рішення суду, одержання виконавчого

листа з правом одержання майна і грошей. Повноваження за даною
довіреністю

не можуть бути передані іншим особам. Довіреність видана строком

Підпис (Трошки Г.0.) на три роки.

26 вересня 1996 р. дана довіреність посвідчена мною, Мироновим П.

Т., державним нотаріусом 3-1 Київської державної нотаріальної контори.

Довіреність підписана громадянином Трошиним Григорієм Омеляновичем

в моїй присутності Особу його встановлено, дієздатність перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за № -Стягнуто держаного мита в сумі (грн.) ^

Державний нотаріус Підпис (Миронов П.Т.)

!!45

Зразок довіреності (генеральної) на право представляти інтереси
підприємства

(На бланку підприємства) 17 лютого 1996 р.

Довіреність

Цією довіреністю Київський електромеханічний завод (КЕМЗ) в особі

директора заводу Захарченка Петра Павловича, який діє на підставі

пункту 16 Статуту заводу, доручає юридичному консультантові заводу

Марчен-ку Павлу Івановичу представляти інтереси заводу у всіх установах

і організаціях, вчиняти всі необхідні дії в інтересах заводу, бути

представником в суді і арбітражі, користуватися всіма наданими позивачу,

відповідачу і третій особі правами, у тому числі закінчувати справи

мировою угодою.

Довіреність дійсна по тридцять перше грудня тисяча дев’ятсот дев’яносто
шостого року.

Директор заводу

Підпис (Захарченко П.П.) печатка

Зразок довіреності (спеціальної) на управління жилим будинком.

Довіреність

Місто Київ, двадцятого вересня тисяча дев’ятсот де-в’яносто шостого року

Я громадянка Стасюк Лідія Карпівна, мешкаю в м. Києві пров. Музейний,

буд. 6, кв. 125, довіряю громадянці Пустовойтенко Зінаіді Антонівні,

-яка мешкає у м. Одесі, вулДриморська, буд. 14, кв. 39, управляти

на-лежким мені жилим будинком, який знаходиться в с. Ізмаїл
Тарутинського

району Одеської обл, вул. По-льова, 4, з правом укладати договори

оренди, отримува-ти орендну плату, контролювати виконання наймачем

договірних умов, вживати заходи щодо виселення наймачів, які не

виконують умов договору, або порушують чинне законодавство, сплачувати

всі податки і збори по зазначеному домоволодінню, провадити необхідний

ре-монт будівель, страхувати будівлі у договірному поряд-ку, одержувати

страхове відшкодування, стежити за порядком у жилому будинку, за

своєчасною пропискою всіх осіб, що в ньому мешкають, без права продажі

будинку і одержання за це грошей, розписуватись за мене . і здійснювати

всі дії, пов’язані з цим дорученням.

Довіреність видана строком на три роки без праяа передоручення.

Підпис (Стасюк ЛД^)

Двадцятого вересня тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року дана

довіреність посвідчена мною, Шевченком М.І., державним нотаріусом

1-і Київської державної нотаріальної контори. Довіреність підписана

Стасюк Лідією Карпівною у мЬїй присутності Особу довірителя встановлено,

дієздатність перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за № ^. Стягнуто державного мита в сумі (грн.)^.

Державний нотаріус

Підпис (Шевченко М.І.)

!!47

Зразок довіреності (спеціальної) на користування автомобілем

Зразок довіреності (спеціальної) на ведення справи в суді

Довіреність

Місто Київ, десятого листопада тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року.

Я, Корнієнко Василь Сергійович, мешкаю у місті Києві по вул. Зарічній,

5, кв. 10, цією довіреністю уповноважую громадянина Павлова Івана

Петровича, який мешкає в м. Василькові Київської обл., по вул. Миру,

б, кв.7, користуватися належним мені на підставі свідоцтва про

реєстрацію^ виданого міжрайонним реєстраційним екзаменаційним відділом

№ б м. Києва 10 травня 1994 р. серії КІС № 017879, автомобілем марки

ВАЗ 21099, двигун № 2966435, кузов № 0857695, реєстраційний № А

2465 КІ, який перебуває на обліку в МРЕВ № 6 м. Києва, стежити за

технічним станом автомобіля, бути моїм представником у ДАІ,
розписуватися

за мене і вчиняти всі дії, пов’язані з виконанням цього доручення.

Довіреність видана строком на один рік. Підпис (Корнієнко В.С)

Десятого листопада 1996 р. ця довіреність посвідчена мною, Карповим-СМ,

державним нотаріусом 2-і державної нотаріальної контори м. Києва.

Довіреність підписана Корнієнком Василем Сергійовичем у моїй
присутності.

Особу довірителя встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за №~. Стягнуто державного мита в сумі (грн.)_

Довіреність

10 жовтня 1996 р.

Київ

Я, Сидоренко Петро Якович, мешкаю у м. Києві по вул-Електриків,

45, кв. 1, довіряю громадянину Ковальову Ігорю Михайловичу, який

мешкає у м. Києві по вул. Електриків, 45, кв. 2, вести цивільні

справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом

позивачу, відповідачу, третій особі і потерпілому, (у тому числі

з правом закінчення справи мировою угодою, виз-нання або відмови

повністю або частково від позовних

вимог, зміни предмета позову, оскарження рішення суду, одержання

виконавчого листа,! з правом одержання май-на, грошей.

Повноваження за цією довіреністю можуть бути пе-редані іншим особам.

Довіреність дійсна протягом року і діє до 10 жовтня

1997 р.

10 жовтня 1996 р.

Підпис (Сидоренко П.Я.)

10 жовтня 1996 р. ця довіреність посвідчена мною, Карповим ОХ, державним

нотаріусом 2-ї державної нотаріальної контори м. Києва.

Довіреність підписана громадянином Сидоренком Петром Яковичем у

моїй присутності. Особу довірителя встановлено, дієздатність його
перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за №Д Стягнуто державного мита в сумі (грн.).»

Державний нотаріус

Підпис (Карпов СМ.)

Державний нотаріус

Підпис (Карпов О.М.)

!!49

Зразок довіреності (спеціальної) на: дарування частини жилого будинку

Довіреність

Місто Київ, п’ятого жовтня тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року.

Я, Клименко Ганна Микитівна, мешкаю у м. Києві по вул. Дорошенка,

10, кь5, цією довіреністю уповноважую громадянина Скорохода Олександра

Борисовича, який мешкає в м. Києві по вул. Парковій, 60, кв. 20,

подарувати громадянці Майстренко Марії Павлівні, яка мешкає у м.

Бровари Київської обл. по вул. Садовій, 5, кв. 1, належну мені

1/2 частину будинку, який знаходиться в м. Бровари Київської обл.

по вул. Квітневій, 5, для чого уповноважую його подавати від мого

імені заяви, одержувати довідки і документи, підписати договір
дарування,

оформити його в нотаріальній конторі, розписуватись за мене і вчиняти

всі дії, пов’язані з виконанням цього дарування.

Строк довіреності – два роки.

Підпис (Клименко Г.М.)

5 жовтня 1996 р. ця довіреність посвідчена мною, Карповим СМ, державним

нотаріусом 2-ї державної нотаріальної контори М.Києва.

Довіреність підписана громадянкою Клименко Ганною Микитівною у моїй

присутності. Особу П встановлено, дієздатність перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за №~ Стягнуто державного мита, в сумі (грн.).Д

Державний нотаріус

Підпис (Карпов С.М.)

!!50

Зразок довіреності (разовая) на одержання грошей

Довіреність

Місто Київ, дванадцятого жовтня тисяча дев’ятсот ев’яносто шостого

року. Я, Костіков Станіслав Ігорович, мешкаю за адресою:

Київ, вул. Метрологічна, 91, кв. 215, довіряю громадянинові Аргюху

Якову Романовичу, який мешкає в м. Києві, вул.Метрологічна, 91,

кв. 216, одержати у касі комісійного магазину № 48 м.Києва гроші

в сумі сімсот (700) гривень, що належать мені за реалізовані речі

згідно з квитанцією № 4173212, і виконати всі дй, пов’язані з цим
дорученням.

Строк дії довіреності – два місяці.

Підпис (Костіков С.І.)

Дванадцятого жовтня 1996 р. ця довіреність посвідчена мною, Авраменком

В.І., державним нотаріусом 5-ї Державної нотаріальної контори м. Києва.

Довіреність підписана Костіковим Станіславом Ігоровичем у моїй
присутності.

Особу довірителя встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за №… Стягнуто державного мита в сумі (грн.)Д.

Державний нотаріус

Підпис (Авраменко В.І.)

!!5Г

Зразок доручення на отримання грошових коштів, посвідченого організацією

Київський електромеханічний завод

Доручення

Я, Карпенко Гнат Григорович, слюсар складального цеху, доручаю одержати

у бухгалтерії заводу належну мені заробітну плату за травень 1996

р. Стаховському Леоніду Петровичу за його паспортом, серія Ш-ЕД

№ 513587, виданий ОВС Васильківського райвиконкому Київської обл.

12 лютого 1980 р., прописаний у м. Києві по вул. Шкільній, 35, кв. 17.

Підпис (Карпенко Г.Г.)

Підпис Карпенка Г.Г. посвідчую. Начальник відділу кадрів З червня 1996
р.

Каса

видати за паспортом

Підпис (Шляховий І.С.) Підпис (Кравченко Г.С.)

Заст. директора

Головний бухгалтер

Коментар

Довіреність на укладання угод, що потребують нотаріальної форми,

а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших

громадських організацій повинна бути нотаріально посвідчена за винятком

випадків, передбачених Цивільним кодексом України, та інших випадків,

коли спеціальними правилами допустимі інші форми довіреності.

Ст. 65 ЦК України передбачає, що до нотаріально посвідчених довіреностей

прирівнюються довіреності військовослужбовців та інших осіб, які

перебувають на лікуванні у госпіталях, санаторіях та інших
військово-лікувальних

закладах, посвідчені начальниками, їхніми заступниками по медичній

частині, старшими і черговими лікарями госпіталів, санаторіїв та

інших військово-лікувальних закладів; довіреності військово-

Підпис (Шостач Ю.0.)

службовців, а також довіреності робітників і службовців, чле-та

їхніх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами
(начальниками) цих частин, з’єднань,

установ і закладів; довіреності осіб, які перебувають у місцях

позбав-лення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі.

Водночас названою вище статтею Цивільного кодексу пе-редбачені
довіреності

на одержання заробітної платні та ін-ших платежів, пов’язаних з

трудовими відносинами, пенсій, стипендій, грошей з Ощадбанків,
кореспонденцій,

що можуть посвідчуватись організацією, в якій довіритель працює

або на-вчається, житлово-експлуатаційною організацією за місцем

його проживання, а також адміністрацією стаціонарного
лікувально-профілактичного

закладу, в якому він перебуває на лікуванні.

Строк дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо строк

дії довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного

року з дня П вчинення. Довіреність, в якій не зазначена дата її

вчинення, недійсна. Чинність довіреності припиняється внаслідок:

1. Закінчення строку довіреності;

2. Скасування довіреності особою, яка її видала;

3. Відмови від довіреності особи, якій видана довіреність;

4. Припинення існування юридичної особи, на ім’я якої видана
довіреність;

5. Припинення існування юридичної особи, від імені якої видана
довіреність;

6. Смерті громадянина, який видав довіреність, визнання громадянина

недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім;

7. Смерті громадянина, якому видана довіреність, визнання громадянина

недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім. *

Особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати
довіреність,

а особа, якій довіреність видана, – відмовитись від неї. Угода

про відмову від цього права недійсна. З припиненням довіреності

втрачає силу передоручення (ст. 69 ЦК України).

!!53

Зразок посвідчення опікуна

Посвідчення опікуна

Дане посвідчення видане громадянці Синчині Марії Іванівні, яка мешкає

в м. Києві за адресою^, у тому, що вона згідно з постановою державної

районної адміністрації Жовтневого району м. Київа від 17 лютого

1995 р. за № 12 призначена опікуном над неповнолітнім Яким-цем Антоном

Івановичем, який народився 2 лютого 1991 рч і над його майном.

На опікуна покладається обов’язок турбуватись про виховання, навчання,

підготовку до суспільне корисної діяльності неповнолітнього, а

також захищати і охороняти особисті і майнові права, бути його
представником

в суді і всіх державних установах без пред’явлення якихось повноважень,

крім даного посвідчення.

Голова адміністрації

Підпис (Клименко А.В.)

Глава 4

ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Поняття і форми права власності. Підстави виникнення права приватної
власності.

Предмети, що можуть бути придбані лише з особливого дозволу

(Коментар)

Право власності – це правова категорія, що являє собою сукупність

правових норм, які регулюють відносини власності. Зараз в Україні

дані відносини регулюються Законом лПро власність» від 7 лютого

1991 р. (Див; ВВР України № 20 1991 р. ст. 249). Зміст права власності

визначається в п. 1 ст. 4 Закону: лВласник на свій розсуд володіє,

користується і розпоряджається належним йому майном». Тільки сукупність

цих пра-вомочностей конкретного суб’єкта дає підставу вважати його

власником майна.

Володіння – це фактична наявність речі в господарстві власника і

можливість власника впливати на річ безпосередньо. Володіння поділяється

на законне і незаконне. Законним володінням буде вважатися тоді,

коли володілець має річ на праві власності чи на підставі якогось

іншого права. Якщо ж у володільця такої правової підстави на річ

немає, то його володіння буде незаконним, наприклад, володіння злодія,

покупця, що купив крадену річ, привласнення знахідки та ін.

Незаконне володіння, в свою чергу, поділяється на добросовісне і

недобросовісне.

Добросовісним володінням визнається таке, коли володілець не знав

і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, тобто володіє
незаконно.

Недобросовісним і, звичайно, незаконним володінням буде таке, коли

володілець знав або повинен був знати про те, що його володіння
незаконне.

Право користування – це право вилучати з речі, належної власнику,

її корисні властивості, наприклад, носити одяг, користуватись
автомобілем,

обробляти землю і одержувати урожай тощо

Право розпорядження – це право вирішувати юридичну чи фактичну долю

майна, тобто подарувати, продати, обміняти, знищити річ та ін.

Окремі свої повноваження власник може передавати іншим особам. Це

буде у випадках, коли власник доручає іншій особі управляти своїм

майном, здає майно в оренду, здає речі до камери схову. В усіх цих

випадках інші особи володіють, користуються і розпоряджаються не

своїм майном і не від свого імені, а від імені власника.
;

Слід розрізняти право власності в об’єктивному 1 суб’ек-іному розумінні.

Право власності в об’єктивному розумінні – це сукупність Хвових

норм, які регулюють відносини власності в сус-

ІЬСТВІ.

Право власності у суб’єктивному розумінні – це юридич-можливість

конкретного власника володіти, користуватись і зпоряджатись належним

йому майном на свій розсуд, але у ках закону.

Закон встановлює, шо власник, здійснюючи свої права, ов’язаний не

завдавати шкоди навколишньому середовищу, порушувати права та
охоронювані

законом інтереси інших омадян, юридичних осіб, держави. Більш того,

у передбаче-них законодавством випадках діяльність власника може

бути обмежена або припинена.

Право власності характеризується абсолютним характером. Суб’єктами

права власності можуть бути фізичні і юри-дичні особи, а також народ

України і держава.

Об’єктом права власності може бути будь-яке майно, що становить

цінність для суб’єкта.

Закон визначає такі форми власності в Україні: виключна власність

народу України, приватна, колективна, державна. Це закріплено в

окремих розділах Закону, з другого по п’ятий включно.

Право власності набувається і припиняється на підставі певних юридичних
фактів.

Юридичні факти, з якими закон пов’язує виникнення пра-ва власності,

називають способами набуття права власності. Вони поділяються на

первинні і похідні. Первинні – коли право власності на річ виникає

вперше або незалежно від волі попередніх власників (створення речі,

збір плодів, конфіскація, безгосподарне майно, знахідка, скарб,

бездоглядна худоба та ін.).

Похідні – коли право власності виникає на основі угоди, укладеної

між попереднім власником і набувачем речі (договір купівлі-продажу,

дарування, міни, спадкування за законом чи заповітом тощо).

Як уже вище згадувалось, припиняється право власності також на підставі

певних юридичних фактів, але воно може припинятись і фізичною чи
юридичною загибеллю речі чи майна.

Фізична загибель речі настає при споживанні (продуктів харчування,

сировини, матеріалу), знищенні, викиданні Юридична загибель має

місце тоді, коли річ вилучається з цивільного обороту.

Відповідно до Закону України лПро власність» від 7 лютого 1991 р.

(див. розділ Ш, ст. 11), та Закону України лПро внесення змін і

доповнень до деяких законодавчих актів України» від 7 липня 1992

р. суб’єктами права приватної влас-

ності можуть бути громадяни України, громадяни країн Співдружності.

^ноземні громадяни та особи без громадянства ко-, ристуються правами

і несуть обов’язки щодо належного їм на території України майна

нарівні з громадянами України, якщо і інше не передбачено законодавчими

актами.

Зміст права приватної власності визначається правомочно-стями
громадянина

на володіння, користування і розпоряд- і ження належним йому майном

в межах закону. Громадяни і мають право використовувати належне

їм майно для ведення ;

господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності.

Серед підстав виникнення права приватної власності ст. 12 Закону

називає доходи від індивідуальної праці, підприємницької діяльності,

вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства. Основним

джерелом приватної власності і є трудова участь громадян у суспільному

виробництві, а та-І кож виплати із суспільних фондів споживання

у вигляді | пенсій, стипендій тощо. Важливим джерелом набуття приватної

і власності є цивільно-правові угоди (купівля-продаж, даруван- |

ня, міна, прийняття спадщини тощо). Сг. 15 Закону лПро влас- і ність»

встановлює ще одне джерело набуття права власності на квартири та

інше майно. Члени житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного

чи іншого кооперативу або товариства, які повністю виплатили свій

пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення,

надані їм у користування, набувають права приватної власності на це
майно.

Квартиру або будинок, що належить державному чи громадському житловому

фонду, мають право придбати у власність наймачі та ‘члени їх родини

шляхом викупу або на інших підставах, передбачених законодавством
України.

Закон не дає вичерпного переліку майна, яке може належати громадянам

на праві приватної власності Відповідно до ст. 13 Закону це можуть

бути жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі,

садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і

робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва,

вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції та

інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого
призначення.

Об’єктами права власності є також твори науки, літератури, мистецтва,

відкриття, винаходи, промислові зразки, корисні моделі та інші

результати інтелектуальної творчості Ст. 6 Земельного кодексу України

визнає також за громадянами право приватної власності на землю.

Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян,

не обмежується, крім випадків, передбачених законом.

Законодавство України встановлює перелік майна, що не мохе бути

у приватній власності громадян, громадських об’єднань,

міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території

України. В цей перелік входять:

а) зброя, боєприпаси, бойова і спеціальна військова техніка,
ракетно-космічні комплекси;

б) вибухові речовини і засоби вибуху, всі види ракетного папива,

а також спеціальні матеріали та обладнання для його виробництва;

в) бойові отруйні речовини;

г) наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби

(за винятком одержаних громадянами за призначенням лікарів);

д) протиградові установки;

е) державні еталони одиниць фізичних величин. Пам’ятки історії та

культури, що перебувають на держав-ному обліку, можуть набуватися

громадянами у власність за дозводом спеціально уповноважених державних

органів охорони пам’яток історії та культури (Мінкультури, Головархіву

України). Радіоактивні речовини – за дозволом Державного комітету
України з ядерної та радіаційної безпеки (постанова

ВРУ лПро право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р.

). Перелік предметів, що можуть бути придбані ли-ше з особливого

дозволу, зазначається в ст. 129 Цивільного кодексу України. Порядок

видачі цих дозволів визначається законодавством України.

Що стосується зброї, як окремого виду майна, то треба згадати і

про спеціальний порядок С набуття громадянами. Так, вогнепальна

гладкоствольна мисливська зброя може на-буватися громадянами, які

досягли 21-річного віку, з дозволу ОВС за місцем проживання набувача.

Мисливська нарізна зброя (мисливські карабіни, гвинтівки, комбінована

зброя з нарізними стволами) може набуватися лише громадянами, що

досягли 25-річного віку у тому самому порядку.

У ст. 13 Конституції України проголошено, що держава забезпечує

захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну

спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед
законом.

Зразок заяви для одержання дозволу на придбання гладкостволиин рушниці

Начальнику Московського РУ ГУ МВС України у м. Києві громадянина

Гончаренка Сергія Олександровича,

10 липня 1960 р. народження, мешкаю в м. Києві, вул. Ямська, 107,

водій Київського заводу художнього скла, телефон робочий .-телефон
домашній –

Заява

Прошу видати дозвіл на придбання гладкоствольнс мисливської рушниці для
полювання.

Для забезпечення умов зберігання зброї маю метале-1 вий сейф.

І

З правилами зберігання, використання рушниці оз-І иайомився, про

відповідальність за порушення умов збе-| рігання і правил використання

зброї попереджений.

10 березня 1996 р.

Підпис (Гончаренко С.(

!!60

Зразок позовної’ заяви про витребування майна власником від
добросовісного набувача

В Дніпровський районний суд м. Києва

позивач: Золотаренко Ігор Павлович, який мешкає за адресою-відповідач:

Яковенко Анатолій Іванович, який мешкає за адресою-

Позовна заява

У липні 1994 р. мною був куплений у магазині лЕлектрон» по вул.

Васильківській, 4, переносний магні-тофон лОреанда» № 1454412. Даний

магнітофон перебу-ває у моїй власності з моменту вчинення договору

ку-піалі-продажу і знаходився в моїй квартирі за адресою:

м. Київ вул. Північна, 40, кв. 12.

У жовтні 1994 р. я передав магнітофон для тимчасо-вого користування

своєму другові Приходьку Григорію

Петровичу, який 16 жовтня 1994 р. забув його на диско-теці у клубі

заводу лГумовик». Таким чином магніто-фон вибув з моєї власності

поза моєю волею.

У даний час мені стало відомо, що спірне майно перебуває у володінні
відповідача.

Моє звернення до відповідача розв’язати спір мировою угодою та передати

мені майно, що належить мені на праві власності, відповідачем відхилено.

Останній заявив, що магнітофон йому подарований на День народження.

Моє право на спірне майно підтверджується паспортом № 1441 на магнітофон

лОреанда» із зазначенням дня купівлі-продажу, комплектуючими деталями,

що видаються до нього, чеком про сплату вартості магнітофона.

Наявність спірного майна у відповідача документально не підтверджується.

Відповідно до ст. 145 ЦК України

Прошу:

Зобов’язати відповідача передати належний мені на праві приватної

власності магнітофон лОреанда» № 1454412.

На підтвердження викладеного викликати свідків:

1. Приходько Григорія Петровича – м. Київ, вул. Північна, 140, кв. 15.

2. Солопова Петра Павловича – м. Київ, вул. Північна, 140, кв. 11.

!!61

Додаток:

1. Паспорт на магнітофон лОреанда» № 1454412.

2. Чек магазину про сплату вартості магнітофона 17.07.94 р.

3. Докази про наявність спірного майна у відповідача.

4. Копія позовної заяви.

5. Марка державного мита.

20.04.95 р.

Підпис (Золотаренко Ш.)1

Коментар

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права влас-| ності. Право

приватної власності є непорушним (Конституція | України, ст. 41)

. |

Як уже згадувалося, праця громадян є основою створення | і примноження

їхньої власності. Серед підстав виникнення | права приватної власності
треба назвати доходи від участі у] суспільному виробництві,

індивідуальної праці, підприємниць-1 коі діяльності, вкладення

грошових коштів у кредитні устано-1 ви, акціонерні товариства, майно,

одержане внаслідок успадку-| вання або укладення інших угод, не

заборонених законом] (Закон України лПро власність», ст. 12).

У ст. 50 Закону говориться про те, що власник має право вимагати

повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

На вимогу про повернення майна з чужого Х незаконного володіння

встановлюється трирічна позовна давність.

Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено

‘судом, арбітражем, третейським судом (ст. 49;

Закону України лПро власність»).

Ст. 145 ЦК України передбачає витребування майна власником від
добросовісного

набувача. У ній говориться про те, що якщо майно за плату придбане

у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав

і не повинен був знати (добросовісний набувач), то власник вправі

витребувати це майно від набувача’ лише в разі, коли майно загублене

власником або особою, якій майно було передане власником, у володіння,

або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим

шляхом поза їх волею.

Витребування майна з підстав, зазначених в ч.1 цієї статті, не
допускається,

якщо майно було продане у порядку, встановленому для виконання

судових рішень.

Якщо майно набуто безоплатно від особи, яка не мала права його
відчужувати,

власник вправі витребувати майно в усіх випадках.

Ст. 147 ЦК України передбачає, що гроші, а також ,цінні папери на

пред’явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.

Розрахунки при поверненні речей з незаконного володіння провадяться

за вимогами ст. 148 ЦК України.

Глава 5

СПАДКОВЕ ПРАВО

Зразок заяви про встановлення факту прийняття спадщини

До Залізничного районного суду м. Києва

Онанченка Василя Васильовича, який мешкає за адресою-

Заява про встановлення факту прийняття спадщини

12 лютого 1994 р. помер мій батько, Онанченко Василь Андрійович.

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з жилого

будинку та допоміжної господарської будівлі

Дане майно перейшло в моє володіння і я фактично прийняв спадщину.

Це підтверджується тим, що я протягом червня – липня 1994 р. провів

ремонтні роботи, в тому числі збудував новий дах будинку. З моменту

смерті батька і до цього часу я сплачую плату за комунальні послуги.

Але в установлений законом строк я не звернувся до нотаріальних

органів за одержанням свідоцтва про право на спадщину.

У даний час мені необхідно одержати свідоцтво про право на спадщину.

Нотаріальна контора відмовила мені у видачі свідоцтва з тієї причини,

що для цього необхідно встановити юридичний факт прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 273 ЦПК України

Прошу :

Встановити факт прийняття мною спадщини, яка відкрилась після смерті

Онанченка Василя Андрійовича.

Додаток:

1. Копія свідоцтва про смерть Онанченка ВА.

2. План будинку.

З/ Плай переобладнання жилого приміщеная.

4 Довідка про місце проживання спадкоємця, Онанчеи-ка ВД.

5. Довідка про придбання будматеріалів для ремонту будинку.

6. Довідка про сплату комунальних послуг.

Довідка нотаріального органу про відмову у видачі свідоцтва про

право на спадщину. Копія заяви.

травня 1995 р.

Підпис (Онанченко В.В.)

Коментар

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1. Якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим
майном.

2. Якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття

спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії

повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини

(ст. 549 ЦК України). Спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть

одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадіци-ни

свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину

видається також державною нотаріальною конторою при переході спадкового

майна до держави (ст. 560 ЦК України).

У разі недостатності чи відсутності у нотаріальних органів доказів,

необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, суд може

розглянути заяву спадкоємця про встановлення факту прийняття спадщини

в порядку окремого провадження. Цим самим буде встановлено факт,

що має юридичне значення. У даному випадку рішення суду не замінює

саме свідоцтво про право на спадщину, а слугує підставою для видачі

такого свідоцтва. Тобто нотаріальний орган має доказ того, що
спадкоємець

фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, і

має видати свідоцтво про право на спадщину.

Серед справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ст. 273 ЦПК України називає справи про встановлення родинних відносин

громадян, перебування громадянина на утриманні, реєстрації усиновлення,

шлюбу, розірвання шлюбу, народження, смерті тощо.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім

названих в ст. 273 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна

або припинення особистих чи майнових прав громадян, якщо діюче
законодавство

не передбачає іншого порядку їх встановлення.

!!65

Зразки заповаку

Заповіт

м. Київ

25 жовтня тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року, 10.00 год.

Я, Зелінський Антон Якович, мешкаю у м. Києві по ! вул. Польовій,

172, кв. 240, на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження:

належний мені на праві приватної власності легко- | вий автомобіль

марки ВАЗ 2106, випуску 1976 р., двигун № 2966431, кузов № 0835691,

шасі № 33333, державний | реєстраційний номер Я 13-53 КІ, на підставі

технічного паспорту КІС № 051241, виданого МРЕВ № 2 м. Києва 23.

07.1994 р., заповідаю моєму синові – Зелінському Антону Антоновичу.

Зміст ст. 534, 535 Цивільного кодексу України мені роз’яснено.

Підпис (Зелінський А.Я.)

Посві-дчення нотаріуса

м. Київ 25 жовтня 1996 р.

10.00 год.

Цей заповіт посвідчено мною. Яровим Григорієм Григоровичем, державним,

нотаріусом третьої Київської державної нотаріальної контори.

Заповіт підписано власноруч громадянином Зелінсь-ким Антоном Яквичем

у моїй присутності.

Особу заповідача встановлено, дієздатність його перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за № ^

Стягнуто державного мита в сумі (грнХ.

М.П.

Державний нотаріус Підпис (Яровий ГГ.)

!!66

Заповіт

Київ

26 жовтня тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року, 17.00 год.

Я, Калинова Ніна Степанівна, що мешкаю в м. Києві по пр-ту Науки,

296/1, кв. 170, на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження:

все моє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося,

і взагалі все те, що мені буде належати на день смерті і на що

я за законом матиму право, заповідаю моєму братові – Калініну Дмитру

Степановичу, а у випадку його смерті раніше моєї, або неприйняття

ним спадщини – гр-ну Грипинку Ярославу Петровичу.

Зміст ст. 534, 535 Цивільного кодексу України мені роз’яснено.

Підпис (Калинова Н.С.)

Посвідчення нотаріуса

м. Київ 26 жовтня 1996 р.

17.00 год.

Цей заповіт посвідчено мною, Сидоровим Петром Сергійовичем, державним

нотаріусом четвертої Київської державної нотаріальної контори.

Заповіт підписано громадянкою Калиновою Ніною Степанівною власноруч

у моїй присутності

Особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за № –

Стягнуто державного мита в сумі (грн)…

М.П.

Державний нотаріус Підпис (Сидоров П.0

!!67

Заповіт

м. Київ

25 жов тисяча дев’ятсот дев’янс шостого р 9 год. ЗО

Я, Кушніренко Яків Леонідович, мешкаю в м. Кн по вул. Котловій,

буд. 137, на випадок моєї смерті рої таке розпорядження:

належний мені жилий будинок з прилеглими нього господарськими та

побутовими будівлями і споруд дами, що знаходяться в м.Києві,
Московському

районі по вул.Котловій під номером сто тридцять сім, запов “даю

моєму сину Кушніренку Ігореві Яковичу. ” Раніше посвідчений мій

заповіт у другій Київсь* державній нотаріальній конторі 18 серпня

1991 р. за рл стром № 218051 цим заповітом скасовую.

Зміст статті 535 Цивільного кодексу України ме нотаріусом роз’яснено.

За неписьменного Кушніренка Якова Леонідовича його дорученням та

в його присутності заповіт, які йому прочитано нотаріусом, підписала

гр-ка Кір’янова| Марія Станіславівна, яка мешкає у м. Прилуки
Чернігівської

обл. по вул. Ринковій, 142.

Підпис (Кир’янова М.(

Посвідчення нотаріуса

м. Київ 25 жовтня 1996 р. 9 год. 30 хв.

Цей заповіт .посвідчено мною, Архиповим Степаном Григоровичем, державним

нотаріусом другої Київської державної нотаріальної контори.

Заповіт, підписано гр-ю Кір’яновою Марією Станісла-вівною за
неписьменного

Кушніренка Якова Леонідовича на його особисте прохання у моїй
присутності, і

Особу заповідача та гр-ки Кир’янової Марії Станіс-

лавшни встановлено} дієздатність заповідача перевірено.

Зареєстровано у реєстрі за …

Стягнуто державного мита в сумі (грн.)

М.П.

Державний нотаріус Підпис (Архипов С.Г.)

Коментар

З давніх часів люди почали розмірковувати над тим, як берегти нажите

майно і передати його своїм нащадкам. Цим самим людина полегшувала

існування своїм дітям, родичам або знайомим.

Перехід майна померлого до інших осіб зветься спадку-ванням. Умови

і порядок спадкування регулюються правовими нормами (ст. 524-564

ЦК України), сукупність яких складає особливий інститут цивільного

права, що має назву спадкове право.

Спадкодавець – особа, яка померла, або визнана-померлою у встановленому

законом порядку і мала у власності майно.

Спадкоємці – особи, які мають юридичне право на майно спадкодавця.

Такими можуть бути громадяни, юридичні особи, ‘ держава.

Спадкове майно (спадщина) – сукупність прав і обов’язків спадкодавця,

які можуть переходити за спадщиною до спадкоємців.

Суб’єктивне право на спадщину у спадкоємців виникає у разі смерті

спадкодавця або оголошення його в установленому порядку померлим

(див. ст. 21 ЦК України). Спадкування між живими не буває.

Стаття 524 ЦК України передбачає, що спадкування може здійснюватись

за законом і за заповітом. Спадкування за законом буде здійснюватись у
випадках:

а) коли заповіту немає;

б) заповіт визнано недійсним;

в) спадкоємці, призначені у заповіті, померли до відкриття спадщини

або відмовились від її прийняття.

Цивільний кодекс України допускає можливість одночасного спадкування

за законом і за заповітом.

Спадкування за законом зовсім не означає, що нібито спадкування

за заповітом, то спадкування незаконне. Спадкування за заповітом

також здійсніреться у- суворій відповідності до закону, але призначення

спадкоємців’ і розподіл спадщини між ними здійснюється спадкодавцем,

а не за законом. Власник, спадкодавець, заповідач у заповіті висловлює

свою волю, кому і в якій частині він передає свеє майно, після смерті

Тому заповіт можна визначити як розпорядження власника своїм майном

на випадок його смерті. Це односторонній пра-

вочин (угода), за яким права і обов’язки для інших осіб вини кають

за волевиявленням заповідача.

Цивільний кодекс України встановлює досить чіткі вимоги до заповіту.

Їх можна назвати умовами дійсності’заповіту:

а) заповіт може бути складений тільки дієздатною осо-бою – якщо

буде встановлено, що заповідач діяв у стані, коли він не міг розуміти

значення своїх дій, такий заповіт може бути визнаний недійсним;

б) додержання форми заповіту – закон вимагає, щоб за-повіт був укладений

у письмовій формі із зазначенням місця і часу його укладення, підписаний

особисто заповідачем і нотаріально посвідчений; ст. 542 ЦК України

дає перелік заповітів, які прирівнюються до нотаріально посвідчених;

в) вимоги щодо змісту заповіту – він має відповідати ви-могам закону,

наприклад, заповідач має право призначити своїм спадкоємцем будь-кого,

але він не може повністю позбавити спадщини неповнолітніх або
непрацездатних

дітей, непрацездатних дружину, батьків, утриманців (ст. 535 ЦК України)

Заповідач може у будь-який час змінити або скасувати раніш складений

ним заповіт. Зміну заповіту можна зробити :

шляхом складання нового заповіту, в якому заповідач зазначає, які

саме зміни він вносить у раніше складений заповіт.

Скасувати раніше складений заповіт заповідач може посвідченням нового

заповіту або поданням до нотаріальної контори заяви про скасування

раніше складеного заповіту.

Скасування та зміна заповіту передбачається ст. 544 Цивільного кодексу
України.

Наведені вище зразки заповіту наочно підкреслюють важливість та

значення існуючого правочину у цивільних правовідносинах.

!!70

Зразок заяви, до нотаріальної контори про скасування заповіту

До четвертої державної нотаріальної контори м. Києва Клименка Ярослава

Борисовича, який мешкає за адресою …

Заява про скасування заповіту

Я, Клименко Ярослав Борисович, заповіт, посвідчений Вашою нотаріальною

конторою 18 липня 1994 р. за рєєстром № 5/665, даною заявою скасовую.

17 вересня 1996 р. м. Київ

10.00 год. Підпис (Клименко Я.Б.)

17 вересня 1996 року я, Берегова Г.П., державний нотаріус четвертої

державної нотаріальної контори м. Києва, засвідчую справжність підпису

Клименка Ярослава Борисовича, який зроблено у моїй присутності.

Особу гр. Клименка Я. Б., котрий підписав документ, встановлено.

Зареєстровано у реєстрі за № 12/134.

Стягнуто державного мита в сумі (грн.)~.

Державний нотаріус

Підпис (Берегова Г.П.)

!!71

Зразок заяви до нотаріальної контори про зміну заповіту

До другої державної нотаріальної контори м. Києва Зайченка Якима

Спиридонови-ча, який мешкає за адресою …

Заява про зміну заповіту

Я, Зайченко Яким Спиридонович, до заповіту, по- | свідченого Вашою

нотаріальною конторою 19 квітня | 1994 р., за реєстром № 7/333,

даною заявою вношу наступні зміни:

1. Килим вовняний настінний я заповідаю не Зайченко І.С., а Ярмолі

Людмилі Юхимівні, яка мешкає за адресою …

2. Особисту бібліотеку (800 книг) я заповідаю Степа-ненку Трохиму

Івановичу, який мешкає за адресою …

5 грудня 1996 року м. Київ Підпис (Зайченко
Я.С.)

5 грудня 1996 року я, Боярська А.С., державний нотаріус другої державної

нотаріальної контори м. Києва, засвідчую справжність підпису Зайченка

Якима Спири-доновича, який зроблено в моїй присутності. Особу гр.

Зайченка Я. Сч котрий підписав документ, встановлено.

Зареєстровано у реєстрі за № 12/134.

Стягнуто державного мита в сумі (грн.)…

Державний нотаріус

Підпис (Боярська А.С.)

М.П.

!!72

Зразок повідомлення нотаріальної контор1 спадкоємцю за заповітом

їіністерство юстиції Четверта державна нотаріальна контора м. Києва
жовтня 1996 р.

Громадянину ПрохОР Ьу Тимофію Андрійовичу» який мешкає за адр^ою…

Повідомлення нотаріальної контори спадкоємцю за заповітом

Четверта нотаріальна контора м. Києва повіД Чляє Вас про те, що

згідно із заповітом померлого 4 ^о&гня 1996 р. Стороженка Миколи

Петровича, посвідченої10. на-шою конторою 17 липня 1985 р. за реєстром

№ 7/1134, Ви є спадкоємцем наступного майна:

1) автомобіля лМосквич-412», 1983 р. випуску, -~ оціненого в … тис.
грн.;

2) жилого будинку в с. Липки Чернігівської області за адресою ..

., оціненого в 10 тис. грн.

Для придбання спадщини відповідно до ст. 549 ЦК України Вам необхідно

протягом шести місяців 3 ^дня відкриття спадщини (тобто до 6 квітня

1997 р.) пР’Йня-ти її: подати заяву про прийняття спадщини до
нотаріальної

контори № … за адресою …

Державний нотаріус

Підпис (Кривенко АЯ.)

Коментар

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не

допускається прийняття спадщини під учовою або із застереженням.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоє^^і з моменту відкриття

спадщини (ст. 548 ЦК України).

!!73

Зразок заяви спадкоємця І» нотаріальні контори про прийняття спадщини

До першої державної нотаріальної контори м. Києва Карпова Івана

Петровича, який мешкає за адресою ~

Заява про прийняття спадщини

Я, Карпов Іван Петрович, приймаю спадщину, що залишилась після померлого

25 липня 1994 р. мого батька, Карпова Петра Петровича, який постійно

мешкав за адресою

м. Київ 5 січня 1995 р.

Підпис (Карпов І.Ш

!!74

Зразок заяви про видану свідоцтва про право на спадщину

До першої державної нотаріальної контори м. Києва Скиби Петра
Семеновича,

який мешкає за адресою ~

Заява

2 квітня 1996 р. помер мій батько Скиба Семен Степанович, який мешкав за
адресою -.

Я, Скиба Петро Семенович, мешкаю за зазначеною вище адресою і є

його єдиним спадкоємцем.

Спадкове майно: жилий будинок за адресою – та допоміжні господарські

будівлі, авторське права

Прошу видати свідоцтво про право на спадщину; інших спадкоємців,

передбачених ст. 527 ЦК України, немає.

7 травня 1996 р.

Підпис (Скиба П.С)

!!75

Зразок свідоцтва про право спадкування за законом

4 вересня 1996 р.

м. Київ

Свідоцтво

Я, Карпов Станіслав Якович, державний нотаріус другої державної

нотаріальної контори м. Києва, посвідчую, що на підставі ст. 527

ЦК України спадкоємцями майна Мазура Григорія Григоровича, який

помер 7 квітня 1996 рД де б воно не було та з чого б воно не складалось,
є:

дочка, Якименко Ольга Григорівна, яка мешкає за адресою …, в 1/2
частки;

син. Мазур Андрій Григорович, який мешкає за адресою ~, в 1/2 частки.

Спадкове майно, на яке у зазначених частках видане дане свідоцтво,
становить:

1) грошовий вклад, який зберігається у філіалі № 17/135 Московського

відділення Ощадбанку (м. Києва) на рахунку № 3717 в сумі 20 тис.

гри. з належними відсотками;

2) авторське право. Зареєстровано у.реєстрі за №^ Стягнуто державного

мита в сумі (грн.)-

Державний нотаріус

Підпис (Карпов С.Я.)

!!76

Зразок свідоцтва про право спадкування-за заповітом

м. Київ

12 лютого 1997 р.

Свідоцтво

Я, Степанчук Володимир Степанович, державний нотаріус четвертої

державної нотаріально! контори м. Києва, посвідчую, що на підставі

заповіту, посвідченого четвертою державною нотаріальною конторою

м. Києва 22 січня 1994 р. і зареєстрованого у реєстрі за № 1-111,

спадкоємцем зазначеного у заповіті майна Пропійної Галини Павлівни,

яка померла 11 вересня 1996 рч е Клипа Олена Павлівна, яка мешкає у м.
Суми за адресою –

Спадкове майно, на яке видано дане свідоцтво, складає:

1) авторське право.

Зареєстровано у реєстрі за № …

Стягнуто державного мита в сумі (грн.)-

Державний нотаріус

Підпис (Степанчук В.С.)

!!77

Зразок свідоцтва про право на спадщину у випадку переходу її до держави

м. Київ 3 січня 1997 р. і

Свідоцтво

Я, Гордієнко Ірина Яківна, державний нотаріус третьої державної

нотаріальна! контори м-Києва, посвідчую, що на підставі ст. 555

ЦК України майно Шостака Григорія Кириловича, який помер 11 лютого

1996 рч по праву спадкування переходить до держави в особі фінансового

відділу Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Києва.

Від сплати державного мита звільнено.

Спадкове майно, на яке видане дане свідоцтво, складається з жилого

будинку, що знаходиться в м.Києві за адресою ~

Зареєстровано у реєстрі за №~

Державний нотаріус Підпис (Гордієнко І.Я.)

Глава 6

ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

Зразок позовної заяви про вІдшкодування матеріальної шкоди від злочину

До Печерського районного суду м. Києва

позивач: Любимко Ірина Дмитрівна, яка мешкає за адресою .Д відповідач:

Лука Іван Іванович, який мешкає за адресою

Позовна заява

У суді Печерського району М.Києва знаходиться кримінальна справа

по звинуваченню Луки Івана Івановича у скоєнні злочину, передбаченого

ч. 2 ст. 142 КК України.

Я є потерпілою по даній кримінальній справі. Під час нападу на мене

Лука І. І. наніс мені тілесні ушкодження, з приводу яких я 1,5 місяця

знаходилась на лікуванні.

За час лікування на ліки та на продукти харчування мною витрачено 1200
гри.

Відповідно до ст. 28 КПК України

Прошу:

Визнати мене, Любимко Ірину Дмитрівну, цивільним позивачем.

Стягнути з відповідача, Луки Івана Івановича, на мою користь 1200

(одну тисячу двісті) грн. в рахунок відшкодування завданої мені

матеріальної шкоди

Додаток:

1. Копія позовної заяви.

2. Довідка з травматологічного відділення клінічної лікарні № 121

м. Києва про використаних на моє лікування медикаментів.

3. Довідка з аптеки № 17 Печерського р-ну м. Києва про придбання

ліків на 600 грн.

4. Довідка з комерційної аптеки фірми лФея» про придбання медикаментів
на 200 грн.

5. Довідка про придбання продуктів харчування на 400 грн.

28 січня 1997 р.

Підпис (Любимко І.Д.)

!!80

Коментар

Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при
провадженні

у кримінальній справі пред’явити до обміну» вченого або до осіб,

що несуть матеріальну відповідальність до дії обвинуваченого, цивільний

позов, який розглядається судом разом із кримінальною справою.

Цивільний позов може бути пред’явлений як під час попе-реднього

слідства і дізнання, так 1 під час судового розгляду вврави, але

до початку судового слідства. Відмова у позові в порядку цивільного

судочинства позбавляє позивача права пред’являти той самий позов

у кримінальній справі.

Особа, яка не пред’явила цивільного позову у кримі-нальній справі,

а також особа, цивільний позов якої залишив-ся без розгляду, має

право пред’явити його у порядку ци-вільного судочинства (ст. 28

КПК України). Відповідно до ст. 50 КПК України цивільним позивачем

визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які

зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред’явили ви-могу про

відшкодування збитків відповідно до згаданої вище статті Кодексу.

Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа,

яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд –
ухвалу.

Цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази;

заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити

орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів щодо забезпечення

заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватись

з матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слідства,

а у справах, в яких попереднє слідство не провадилось, – після

віддання обвинуваченого до суду; заявляти відводи; подавати скарги

на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а
також подавати

скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного
позову.

Цивільний позивач зобов’язаний на вимогу органу дізнання, слідчого,

прокурора і суду пред’являти всі необхідні документи, пов’язані

із заявленим позовом (ст. 50 КПК України).

!!81

Зразок позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди

До Мінського районного суду м. Києва

позивач: Карімов Іван Степанович, який мешкає за адресою:

м Київ, вул Лриозерна, 93, кв. 12 відповідач: виробниче об’єднання

лСплав», юридична адреса:

м. Київ, вул. Горького, 135 третя особа: Орлов Яків Мироно- вич,

який мешкає за адресою:

м. Київ, вул. Кириленка, 77 ціна позову: тисяча сімсот сорок грн.

Позовна заява

8 вересня 1996 р. на перехресті вул. Васильківської і проспекту

40-річчя Жовтня сталася дорожньо-транспортна пригода. При цьому

я на автомобілі лЖигулі» ВАЗ-2105, 1989 р. випуску, державний
реєстраційний

номер О 55-12 КІ, рухався по вул. Васильківській і проїжджав перехрестя

на дозволений Х сигнал світлофора, а водій Орлов Яків Миронович

на автомобілі РАФ, державний реєстраційний номер 41-15 КІА, рухався

по пр-ту 40-річчя ‘Жовтня і проїжджав перехрестя на заборонений.

сигнал світлофора.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю лЖигулі» ВАЗ-2Ю5,

1989 р. випуску, державний реєстраційний номер О 55-12 КІ, що належить

мені на праві приватної власності, завдані технічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія Орлова Якова
Мироновича,

який керував автомобілем РАФ, державний реєстраційний номер 41-15

КІА, що належить відповідачу. Про це засвідчують матеріали перевірки,

проведеної Державтоінспекцією Московського району м. Києва.

Згідно із складеною калькуляцією вартість ремонту мого автомобіля
становить:

1) вартість робіт – триста грн. Х і ”

2) вартість замінених деталей і використаних ММ|> ріалів – п’ятсот грн.

3) за послуги по складанню калькуляції – сорок грн.

Всього – вісімсот сорок грн.

Крім того, за висновком експерта у мого автомобіля погіршився товарний

вигляд на 10 %, що у грошовому еквіваленті становить вісімсот грн.

від його вартості.

Загальна сума завданої матеріальної шкоди становить тисяча шістсот сорок
грн.

Відповідно до ст. 440, 450 ЦК України

Прошу:

Стягнути з відповідача – виробничого об’єднання лСплав» – на мою

користь як відшкодування завданої шкоди тисячу шістсот сорок грн.

і судові витрати – сто грн., а всього тисячу сімсот сорок грн.

Додаток:

1. Довідка ДАІ про відмову в порушенні кримінальної справи.

2. Калькуляція вартості ремонту автомобіля.

3. Висновок експерта про втрату товарного вигляду автомобіля.

4. Квитанція про сплату витрат за складання експертного висновку.

5. Марка державного мита.

6. Копія позовної заяви.

20 жовтня 1996 р.

Підпис (Карімов І.С.)

!!83

Зразок заяви, про відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок

незаконного засудження

До Печерського районного суду м. Києва

Максимовича, адресою ~.

Зайченка Петра який мешкає за

Заява

Вироком Печерського районного суду м. Києва 5 вересня 1996 р. я

був засуджений по ч. 2 ст. 140 України до п’яти років позбавлення

волі з конфіскаціє майна.

Ухвалою судової колегії з кримінальних справ Київського міського

суду цей вирок стосовно мене було скасовано і кримінальну справу

закрито, я визнаний невин-| ним у вчиненні злочину.

Внаслідок незаконного засудження мені завдано матеріальної шкоди:

1. Втрачений заробіток за п’ять місяців у сумі 548 гри.

2. Витрати у зв’язку з наданням мені юридичної допомоги у сумі 250 грн.

Крім того, у мене конфісковано майно:

1. Автомобіль ВАЗ-2106, державний номер А 36-14 КИ.|

2. Телевізор л80№», заводський номер 16182022-67. | Відповідно

до Закону України лПро порядок відшко-1 дування шкоди, завданої

громадянинові незаконними! діями органів дізнання, попереднього

слідства, прок} тури і суду» від 1 грудня 1994 р.

Вимагаю:

1. Відшкодувати мені шкоду, завдану внаслідок незаконного засудження.

2. Повернути конфісковане моє майно, у випадку! його відсутності

відшкодувати вартість.

20 січня 1997 р.

Підпис (Зайченко ТІМ.)

Зразок позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, завданої

громадянинові незаконними діями органів дізнання та попереднього

слідства, прокуратури і суду

До Мінського районного суду м. Києва

позивач: Васильченко Іван Григорович,

який мешкає за адресою-відповідач: Мінське районне управління головного

управління МВС України у м. Києві, юридична адреса: … вартість

позову: 50 000 грн.

Позовна заява

20 квітня 1996 року, приблизно о 4 годині ранку я проходив по вул.

Героїв Дніпра. У дворі будинку № 4 побачив чоловіка, який лежав на
асфальті.

Я підійшов до нього, щоб переконатися, що з ним. Переконавшись,

що у нього відсутні ознаки життя, я повідомив про це працівників

міліції, які записали мої дані і повідомили про подію в районне

управління міліції.

В цей же день мене затримали, а 23 квітня 1996 р. я був заарештований

прокурором Мінського району м. Києва і мені було пред’явлено
обвинувачення

по ст. 94 КК України.

21 вересня 1996 року відносно мене кримінальна справа була закрита

за відсутністю в моїх діях складу злочину. В цей же день мене звільнили

із слідчого ізолятора, тобто я більше п’яти місяців був незаконно

позбавлений волі.

У зв’язку з незаконними діями працівників органів попереднього слідства

та прокуратури я був позбавлений конституційного права на навчання

(до арешту я навчався на другому курсі СПТУ № 6 м. Києва). Знаходження

в місцях позбавлення волі привело до порушення моїх нормальних життєвих

зв’язків, погіршення відносин з оточуючими людьми. По місцю проживай-

зі мною перестали вітатися сусіди, а на вулиці

що я лвбивця», – у мене немає Іншого виходу, як змінити місце
проживання.

Окрім цього, піц час незаконною ури-ння в місцях позбавлення Млі

я захворів 1 віілі -яиення знаходився на лікуванні, але так і не

відновив здоров’я.

Моральну шкоду, завдану мені незаконними діями працівників слідства

Мінського РУГУ МИС України в м. Києві – незаконно пред’явлення мені

обвинувачення у вбивстві, арешт та позбавлеиня волі протягом п’яти

місяців і одного дня – я оцінюю на суму 50 000 гра, яку повинно

відшкодувати Мінське РУГУ МВС України в м. Києві.

На підставі ст. 440, 443 ЦК України, ст. 13 Закону України лПро

порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними

діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»,

керуючись пп. З, 9 Постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України

Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)
шкоди»,

Прошу;

Стягнути з Мінського районного управління ГУ МВС України в м. Києві

моральну шкоду в сумі 50 000 гривень.

Додаток:

1. Постанова про закриття кримінальної справи (копія).

2. Постанова про звільнення з-під варти (копія).

3. Лікарняний лист.

4. Довідка з військкомату про стан здоров’я до арешту.

5. Відмова Мінського РУГУ МВС України у задоволенні поданого мною
позову.

6. Копія позовної заяви.

25 жовтня 1996 р.

Підпис (Васильченко Ь Г.)

Коментар

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на
відшкодування

за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної

та моральної шкоди, завданих незаконними рішеннями, діями чи
бездіяльністю

органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових

і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

!186

Законом України лПро порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові

незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури

і суду» від 1 грудня 1994 р. передбачшо, що відшкодуванню підлягає

шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1. Незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого,

незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення

в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи, обшуку,

виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного
відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що
обмежують права громадян;

2. Незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних

робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3. Незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених

законами України лПро оперативио-роз-шукову діяльність», лПро
організаційно-прав

ові основи бороть-би з організованою злочинністю» та іншими актами

законо-давства.

У цих випадках завдана шкода відшкодовується у повно-му обсязі,

незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього

слідства, прокуратури і суду. Право на відшкодування шкоди виникає у
випадках:

1. Постановлення виправдувального вироку суду;

2. Закриття кримінальної справи за відсутністю події зло-чинну,

відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі
обвинуваченого

у вчиненні злочину;

3. Відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної

справи з цих підстав;

4. Закриття справи про адміністративне правопорушення. Право на

відшкодування шкоди, завданої онератнвно-роз-шуковими заходами,

до порушення кримінальної справи виникає за умови, що протягом шести

місяців після проведення таких заходів не було прийняте рішення

про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або

таке рішення було скасована

У разі завдання шкода незаконними діями органів дізнання, попереднього

слідства, прокуратури і суду громадя-

ниві відшкодовуються (повертаються):

1. Заробіток та інші грошові доходи, які він втратив

внаслідок незаконних дій;

!!87

2. Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них,

цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді
господарського

товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він

не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане

або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи

попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову

діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; ‘Х

3. Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові і витрати та

інші витрати, оплачені громадянином;

4. Суми, сплачені громадянином у зв’язку з наданням йому юридичної
допомоги;

5. Моральна шкода.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і

5, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум

заробітку та інших грошових доходів, які підлягають відшкодуванню,

визначається з врахуванням заробітку, не одержаного громадянином

за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування
кримінального

покарання чи виправних робіт, як адміністративного стягнення.

Майно, зазначене в п. 2, повертається у натурі, а в разі неможливості

повернення в натурі його вартість відшкодо-вується за рахунок тих

підприємств, установ, організацій яким воно передано безоплатно.

Вартість жилих будинків, квартир, інших приміщень відшкодовується

лише у разі, якщо зазначене майно не збереглося у натурі і громадянин

відмовився від надання йому рівноцінного жилого приміщення з безоплатною

передачею йому у разі його згоди на це.

Вартість втраченого житла відшкодовується, виходячи а ринкових цін,

що діють на момент звернення громадянин» про відшкодування шкоди.

У разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яких майно

було передано безоплатно, або недостатності у них коштів для
відшкодування

шкоди, вартість майна (частині! вартості) відшкодовується за рахунок

державного бюджету.

Вартість майна визначається за цінами, що діють на мо- 1 мент прийняття

рішення про відшкодування шкоди. У разі | пошкодження майна завдана

шкода відшкодовується повністю.

У разі смерті громадянина право на відшкодування матеріальної

шкоди у встановленому законодавством порядку переходить до його
спадкоємців.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли

незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури

і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення

його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль
для організації свого життя.

Моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові

внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвели до погіршення

або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань,

погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків

морального характеру.

Якщо громадянин у зв’язку з незаконним засудженням був позбавлений

військових або інших звань, а також державних нагород, йому поновлюються

звання і повертаються нагороди.

У разі постановлення виправдувального вироку, закриття кримінальної

справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу

злочину або недоведеності участі громадянина у вчиненні злочину,

а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення

орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов’язані роз’яснити

громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування

іншої шкоди, а також на його прохання у місячний термін письмово

повідомити про своє рішення трудовий колектив або громадські організації

за місцем проживання.

Якщо відомості про засудження або притягнення громадянина до
кримінальної

відповідальності, застосування до нього як запобіжного заходу взяття

під варту чи накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді

арешту чи виправних робіт були опубліковані в пресі, то на вимогу

цього громадянина, а в разі його смерті на вимогу його родичів чи

органу дізнання, слідчого, прокурора або суду редакції протягом

одного місяця роблять повідомлення про рішення, що реабілітує
громадянина,

відповідно до ст. 37 Закону України лПро друковані засоби масової

інформації (пресу) в Україні».

Розмір відшкодованої матеріальної шкоди (крім майна, яке було
конфісковане,

звернене у доход держави судом, вилучене органами дізнання чи
попереднього

слідства чи на яке накладено арешт) у місячний термін з дня звернення

громадянина визначають, залежно від того, який орган здійснював

слідчі дії чи розглядав справу, відповідні органи дізнання, попереднього

слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову

(ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її у саційному

порядку або в порядку нагляду, зазначені дії г вадить суд, що розглядав

справу у першій інстанції.

У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) відшкодування громадянин

відповідно до положень цивільн процесуального законодавства може

оскаржити постанову до] суду, а ухвалу суду – до суду вищої інстанції

у касаційному порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина

права звернутись із скаргою до відповідного прокурора.

Питання про відшкодування моральної шкоди та її розмір вирішується

судом за заявою громадянина відповідно до чинного
законодавства-Відшкодуванн

я моральної шкоди за час перебування слідством чи судом провадиться,

виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної

плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Заяву про оскарження постанови про відшкодування шкоди, завданої

незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства чи

прокуратури, на вибір громадянина може бути подано до суду за місцем

його проживання або місцеперебуванням відповідного органу дізнання,

попереднього слідства чи прокуратури. Сторони у цих справах
звільняються

від| сплати судових витрат.

Глава 7 ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ

Зразок позовної заяви про визнання авторства (співавторства)

До Жовтневого районного суду м. Києва позивач: Орловський Іван

Степанович, який мешкає за адресою відповідач: видавництво лВсесвіт»,

юридична адреса … ; Ястремський Григорій Петрович, який мешкає

за адресою .Позовна заява 1995 р. видавництво лВсесвіт» видало

книгу лАрхі-тектура і будівництво сьогодні», автором якої вказаний

Ястремський Григорій Петрович. Вважаю, що авторство названого вище

твору вказано неправомірно. Даний твір створений мною особисто.

Моє авторство на твір підтверджується наявністю у мене рукопису

твору у повному обсязі, фотографіями, які я робив особисто для

ілюстрації твору, а також ок-ремими публікаціями в журналах
лАрхітектура

і будів-ництво» № 2, 6 за 1990 рД № 7, Її за 1991 р., № 4 за |

1992 р. і лНовое в строительстве» №№ 5-11 за 1994 р. кресленнями,

які я виконував для об’єктів будівництва. І На підставі ст. 11,

п. 1 ст. 43 Закону України лПро* авторське право і суміжні права»

Прошу: Визнати мене автором твору лАрхітектура і будівництво
сьогодні».

Стягнути на мою користь авторський гонорар у сумі п’ятсот гривень.

Викликати свідків: Якименко Галину Іванівну, яка мешкає за адресою

Стригунова Петра Івановича, який мешкає за адресою … 92 Додаток:

1. Рукопис твору, фотографії, креслення. 2. Копія позовної заяви.

3. Публікації в журналах лАрхітектура і будівництво» та лНовое

в строительстве». 27.10.1996 р. Підпис (Орловський І.С.) Коментар

Об’єктами права власності громадян є твори науки, літератури та

мистецтва, винаходи, корисні моделі, промислові зразки,
раціоналізаторські

пропозиції, знаки для товарів і послуг та інші результати
інтелектуальної

праці (Закон України лПро власність» // ВВР УРСР. – 1991. – № 20.

– Ст. 244; Закон України лПро внесення змін і доповнень до деяких

законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності»

// лГолос України». – № 67 від 11 квітня 1995 р.). Законом України

лПро авторське право і суміжні права» охороняються особисті (немайнові)

і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із

створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва

(авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та
організацій

мовлення (суміжні права). За цим Законом охорона не поширюється

на будь-які ідею, процедуру, метод, процес, концепцію, відкриття,

винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак для товарів

і послуг, раціоналізаторську пропозицію, звичайні дані, навіть

якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі тощо

(п. 2 ст. 7 Закону України лПро авторське право і суміжні права»

// Голос України. – № 35 від 23.02.94 р.). Ст. 4 Закону дає перелік

визначень термінів, які використовуються, і вказує, яке саме значення

вони мають. . Автор – фізична особа, творчою працею якої створено

твір. До того ж автор, згідно із ст. 11 Закону, є первинним суб’єктом,

якому належить авторське право. Автором вважається особа, зазначена

як автор на примірникові обнародуваного твору, на рукописі або

на оригіналі твору мистецтва, якщо у судовому порядку не було
‘зазначено

інше (п. 2 ст. 11 Закону України лПро авторське право і суміжні
права»).

!!93

(ухвалу). Якщо справу закрито судом при розляді її у касаційному

порядку або в порядку нагляду, зазначені дії провадить суд, що

розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною

постановою (ухвалою) про відшкодування громадянин відповідно до

положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити

постанову до суду, а ухвалу суду – до суду вищої інстанції у
касаційному

порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись

із скаргою до відповідного прокурора. Питання про відшкодування

моральної шкода та її розмір вирішується судом за заявою громадянина

відповідно до чинного законодавства. Відшкодування моральної шкоди

за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з
розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен
місяць

перебування під слідством чи судом. Заяву про оскарження постанови

про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання,

попереднього слідства чи прокуратури, на вибір громадянина може

бути подано до суду за місцем його проживання або місцеперебуванням

відповідного органу дізнання, попереднього слідства чи. пракуратури.

Сторони у цих справах звільняються від свявя судома витрат. Глава

8 ЗАХИСТ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ ГРОМАДЯН

Зразок позовної заяви про захист честі, гідності та ділової репутації

громадянина До Шевченківського районного суду м. Києва позивач:

Гмиря Степан Григорович, який мешкає за адресою: М.Київ, вул.
Косогірська,

39, кв.16, відповідач: Заведій Петро Степа-| иович, який мешкає

за адресою: м. Київ, пер. Фрометівський, 92; редакція газети лВістря»

юридична адреса: м. Київ 109, вул. Степова, 97 Позовна заява

17 квітня 1996 р. в газеті лВістря» опублікована стат-тя громадянина

Заведія Петра Степановича, яка має на-зву лШирокий розмах підприємця».

Викладені в статті факти не відповідають дійсності. Зокрема,

в ній гово-риться, що я, Гмиря С.Г., займався діяльністю, пов’яза-ною

із вивезенням кольорових металів за межі України, тимчасом, як

подібними питаннями я не цікавився і ні-чого подібного не вчиняв.

Моя трудова діяльність пов’я-зана із укладанням договорів контрактацій

сільгосппро-дукції. На підтвердження своєї діяльності приводжу

пе-релік укладених мною угод. Відповідно до ст. 7 ЦК України Прошу:

Зобов’язати редакцію газети лВістря» і Заведія Петра Степановича

спростувати викладений у статті лШирокий розмах підприємця» факт,

що не відповідає дійсності і ганьбить мою гідність.

. Для підтвердження позову викликати до суду свідків:

1. Склярова Якова Івановича, м. Київ, вул. Межігір-ська, 295, кв.

2. 2. Петренка Ігоря Яковича, м. Київ, вул. Першотрав-нева, 92.

” Додаток: 1. Примірник

газети лВістря» за 17.04.1996 р., де опублікована стаття за підписом

Заведія П.С. лШирокий розмах підприємця». 2. Марка державного мита.

3. Копія позовної заяви.

20 травня 1996 р. Підпис (Гмиря С.Г.) Зразок заяви про реєстрацію

шлюбу Реєстрація шлюбу призначена на ~. … 1995 р. о -год -хв.

Підпис службової особи, яка прийняла заяву Шлюб зареєстровано

.- 1995 р. актовий запис № … відділу реєстрації актів громадянського

стану Московського р-ну м. Києва Заява

от ілігш 1. Прізвище до шлюбу Карпов Григоренко

2. Ім’я Петро Валентина 3. По батькові Григорович Григорівна

4. Час народження, 23 червня 1970 р. 18 лютого 1973

р. вік минуло 24 роки минуло 22 роки 5. Місце народження

м. Київ, Кіровоградська обл, (місто, вулЛрорізна, 40

Новомирівський р-н, район, область) с. Рубаний міст 6. Національність

українець українка 7. Де і ким працює м. Київ,

м. Київ, (якщо не працює, підприємство пивзавод

№ З то вказати джерело лУкравтотехсервіс» Московська площа,

існування) вул. Ковпака, 17 17

головний інженер експедитор 8. Освіта вища

середня спеціальна 9. Сімейний стан розлучений у

шлюбі не перебувала 10. Відомості про спільних дітей (ім’я,

немає немає рік народження) 11. Місце постійного м. Київ

м. Київ проживання вул. Ю.Смолича, вул. Потєхіна, 182, у

Х 97, Московський Московський район

пяйпн (з якого року) з 1988 р. з 1993 р. 12. В

який за рахун- другий перший ком шлюб вступаєте 13. Документи,

що паспорт серії паспорт серії У-ЕЛ посвідчують особу

‘ Х-МА № 575648, № 592573, виданий (назва документа,

виданий ВВС Мос-ВВС Новомирівсько-серія, номер, ким ковського р-ну

го р-ну і коли виданий) м.Києва 3.061987р. Кіровоградської

обл. 12.06.1990 р. !!98

взаємну згоду зареєструвати його в Після Реєстрації Перешкод до
укладення шлюбу у нас немає. Висловлюючи взаємну здуту

на укладення шлюбу, і установленому законом шлюбу бажаємо мати

просимо порядку. прізвище: Карпов Карпова гтуииія З умовами

та порядком реєстрації шлюбу ознайомлені та взаємно обізнані про

стан здоров’я і сімейний стан один одного. Права і обов’язки як

майбутнього подружжя і батьків нам роз’яснені. Ми попереджені про

відповідальність за приховування перешкод до вступу в шлюб. Підпис

вступаючих Він Підпис (Карпов ПТ.) до шлюбу

Вона Підпис (Григоренко ВГ.) ЕаО травня 1995 р. Коментар

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб грунтується на

вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із Подружжя має рівні права

і обов’язки у шлюбі та сімі Батьки зобов’язані утримувати дітей

до іх повноліття. По-внолітні діти зобов’язані піклуватися про

своїх непрацездат-них батьків. Сім’я, дитинство, материнство і

батьківство охороняються державою. Шлюб укладається у державних

органах запису актів тромадянського стану. Укладення шлюбу провадиться

урочиста Органи запису актів громадянського стану забезпечують

урочисту обстановку реєстрації шлюбу у разі згоди на це осіб, які

одружуються ст. 12 Кодексу про шлюб та сім’ю України). Слід мати

на увазі, що права і обов’язки подружжя пород-жує лише шлюб, укладений

у державних органах запису актів громадянського стану. Для укладення

шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення

ними шлюбного віку. Ст. 16 Кодексу про шлюб та сім’ю України встановлює

шлюбмий вік 18 років для чоловіків і 17 років для жінок. Ви-виконавчі

комітети міських, районних, і районних у містах Рад народних депутатів

можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік.

!!99

Зразок шлюбного контракту Шлюбний контракт м. Київ п’ятого

листопада тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року Ми, Троцький

Ігор Миколайович, що мешкає у м. Ромни Сумської області, по вул.

Студентській, 15, та Євтушенко Оксана Миколаївна, що мешкає у

м. Києві, по вул. Деміївській, 51, кв.28, у присутності свідків

По-лив’ян Тетяни Дмитрівни, що мешкає у м. Києві по вул.
Забайкальській,

18, та Струка Анатолія Григоровича, що мешкає у м, Києві по вул.

Столєтова, 127, маючи ‘ намір зареєструвати шлюб і врегулювати

майнові права і і обов’язки подружжя, уклали цей контракт про наступне:

1. Із майна, яке буде нажите нами за час шлюбу, 2/3 (дві треті)

його частини належатимуть мені, Євтушенко Оксані Миколаївні, а

УЗ (одна третя) частина – мені, Троцькому Ігореві Миколайовичу.

| Це право зберігається за нами і в разі, коли

один із | вас буде зайнятий веденням домашнього господарства чи

доглядом за дітьми.

2. Належний мені, Євтушенко Оксані Миколаївні, на підставі технічного

паспорту НУ № 961236, виданого МРЕВ ДАІ м. Прилуки Чернігівської

області 12.Ц6.92 р^ ‘ автомобіль лМосквич-412», двигун № 653232,

шасі № 841236, кузов № 121530, державний номерний знак А | 5713

ЧН, зареєстрований в МРЕВ ДАІ м. Прилуки Черні-‘і гівської області

11.06.92 р., після укладення шлюбу в ор-1 ганах/реєстрації актів

громадянського стану переходите. у нашу з чоловіком, Троцьким Ігорем

Миколайовичем»! спільну власність і підлягає перереєстрації на

його (чоловіка) ім’я. Медичні інструменти та обладнання, які придбань

мною, Троцьким Ігорем Миколайовичем, до укладення; шлюбу, а також

ті, які я набуду за час шлюбу, належатимуть нам з дружиною, Євтушенко

Оксаною Мико^ лаївною, на праві спільної сумісної власності. 3.

До нашого спільного майна буде належати і майно, отримане в дар

кожним із нас у період перебування^ у зареєстрованому шлюбі, а

також придбані нами заС цей час коштовності та предмети розкоші.

3 4. Інше майно, яке належало кожному із нас до

!!100

ступу в шлюб, а також одержане нами під час шлюбу порядку
успадкування,

є власністю кожного із нас. 5. Я, Троцький Ігор Миколайович,

зобов’язуюсь ра-ом зі своєю дружиною, Євтушенко Оксаною Миколаїв-ою,

утримувати її непрацездатного батька – Євтушен-. а Миколу Івановича,
надати йому можливість для проживання разом

з нами,’ виділивши йому окрему кімнату, а також надавати щомісячно

грошові суми розміром ЇОО гри. У зв’язку з цим у разі можливого

розділу майна, яке буде набуте під час шлюбу, розмір частки Євтушенко

Оксани Миколаївни зменшується відповідно на суму, що буде витрачена

на утримання її батька. 6. Я, Євтушенко Оксана Миколаївна,
зобов’язуюсь

ощадне ставитися до сімейного бюджету, здійснювати облік проведених

витрат покупок на суму більше 20 грн., про що ставити до відома

чоловіка. Придбання речей на суму більше 50 гри. здійснюється за

спільною попередньою домовленістю подружжя. 7. У разі втрати одним

із подружжя працездатності інший зобов’язується надавати йому
матеріальну

допомогу розміром не менше 1 мінімальної заробітної плати щомісячно.

8. Обов’язковою умовою при укладенні шлюбу є обрання прізвища

чоловіка як спільного прізвища подружжя. 9. Невиконання нами хоч

однієї з викладених умов контракту чи прийнятих на себе зобов’язань

може бути підставою для розірвання шлюбу. Ю. Витрати по укладанню

цього контракту сторони несуть порівну. Х 11. Цей шлюбний контракт

складено у трьох ‘ примірниках, один з яких зберігається у справах

^ нотаріальної контори, а два інші видаються кожному із подружжя

по одному. Підписи: 1. Євтушенко О.М. 2. Троцький І.М. Свідки:

1. Полив’ян Т.Д. 2. Струк А.Г. Посвідчення нотаріуса Коментар

Законом від 23 червня 1992 р. (Відомості Верховної Ради України.

– 1992. – № 36. – Ст. 528) Кодекс про шлюб М сім’ю України доповнено

статтею 27-1. Названа стаття пере !!101

дбачае право подружжя на укладення шлюбного контракту. ній говориться

про те, що особи, які беруть шлюб, мають щ во за власним бажанням

укладати угоду щодо розв’язання в тань життя сім’ї (шлюбний контракт)

, в якій передбачити ма нові права і обов’язки подружжя. Постановою

Кабінету Міністрів України від 16 черви 1993 р. № 457 затверджено

Порядок укладання шлюбної контракту. Порядок укладання шлюбного

контракту Х 1. Шлюбний контракт між особами, які одружуються, ук-;

3. Документа, який є підставою для внесення відомостей про батька

дитини (свідоцтво про одруження, заява матері, спільна заява матері

та батька або рішення суду про встановлення батьківства). За
відсутності

свідоцтва про одруження підтвердженням зареєстрованого шлюбу може

бути позначка про реєстрацію шлюбу у паспортах матері та батька

дитини. Ім’я дитини визначається за згодою батьків. При відсутності

згоди батьків щодо імені дитини спір вирішується органами опіки

і піклування. Якщо батьки наполягають на присвоєнні дитині зменшеного,

пестливого або скороченого імені, у графі лдля позначок» треба

зробити про це відповідну позначку і засвідчити її підписами обох
батьків.

!!107

Зразок заяви про видану повторного свідоцтва про народження дитини

До відділу реєстрації актів громадянського стану Московського району

м. Києва від гр-нки Стеженко Ольги Петрівни, яка мешкає за адресою».

Заява Прошу видати повторне свідоцтво про народження моєї дитини

Стеженко Ірини Іванівни, яка народилась 18.09.90 р. у м. Києві.

Реєстрація народження проведена у відділі реєстрації актів
громадянського

стану Московського району м.Киє-ва 18 жовтня 1990 р., актовий запис

№ 1560. Батько: Стеженко Іван Петрович Мати: Стеженко Ольга Петрівна

Свідоцтво необхідне взамін загубленого. 12 вересня 1996 р. Підпис

(Стеженко О.П.) Коментар Повторні свідоцтва видаються відділами

реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів міських

(міст обласного підпорядкування) , районних, районних у містах

Рад народних депутатів, відділом реєстрації актів громадянського

стану, Міністерством юстиції Автономної Республіки Крим, управліннями

юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських, районних,

районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій на підставі

записів у книгах реєстрації актів громадянського стану або у метричних

книгах за зая- : вою громадян. На свідоцтвах, що видаються повторно,

проставляється штамп лПовторне». Повторні свідоцтва видаються

особам, на яких складено запис акта громадянського стану, а повторні

свідоцтва про народження дітей можуть видаватися їх батькам та

усиновителям. Повторні свідоцтва про народження дітей, які не досягли

18 років, можуть також видаватися опікунам, піклувальникам

та адміністрації дитячих закладів, в яких діти перебувають на

вихованні. Особам, яким виповнилось 16 років, повторні свідоцтва

можуть видаватись при наявності паспорта. Особі, позбавленій
батьківських

прав, повторні свідоцтва про народження дітей не видаються. У разі

видачі повторного свідоцтва про народження відомості про батьків

наводяться у повній відповідності з даними запису акту про народження.

Повторні свідоцтва про одруження, яке припинено, не видаються.

У цьому разі на прохання заявників відділ реєстрації актів
громадського

стану повинен.видати довідку із зазначенням прізвища, імені, по

батькові осіб, які зареєстрували укладення шлюбу, їхні прізвища

після реєстрації укладення шлюбу і дати реєстрації укладення і

розірвання шлюбу. Довідка підписується керівником відділу реєстрації

актів громадянського стану і скріплюється печаткою. Повторні свідоцтва

можуть видаватись особисто громадянам, які звернулись до відділу

реєстрації актів громадянського стану або за запитом пересилатись

рекомендованим листом до відділу реєстрації актів громадянського

стану України за місцем проживання заявника. У разі відсутності

запису акта у відділі реєстрації актів громадянського стану, а

також у відділі реєстрації громадянського стану Міністерства юстиції

Автономної Республіки Крим, управлінні юстиції обласної, Київської

чи Севастопольської міської держадміністрації заявникові видається або
виси-лається

довідка про відсутність запису акта громадянського стану. Повторні

свідоцтва громадянам видаються по нотаріально засвідченій довіреності.

Копії записів актів громадянського стану висиляються тільки на

запити відділів реєстрації актів громадянського стану України,

органів прокуратури, внутрішніх справ, суду, нотаріату, Служби

безпеки України, Міністерства юстиції України. Видача громадянам

копій записів актів громадянського стану забороняється. (Право

України. – 1994. – № 7-8 лІнструкція про порядок реєстрації актів

громадянського стану в Україні» ст. 68-69.)

!!109

Зразок заяви про розірвання шлюбу в органах запису актів
громадянського

стану яри взаємній згоді подружжя Заяву прийнято 18 жовтня 1996

р. і зареєстровано у журналі за № 52 Реєстрація розірвання шлюбу

призначена на 19 листопада 1996 р. Підпис До органу реєстрації

актів громадянського стану Ленінградського р-ну м. Києва Заява

про розірвання шлюбу Ми, особи, що підписалися нижче, за взаємною

згодою просимо розірвати шлюб. Про себе повідомляємо наступні
відомості.

1 Причина розірвання шлюбу 2. Прізвище, ім’я, по батькові Зі’Дата

народження’ вік 4ь Національність А Місце постійного проживання

6. Де 1 ким працює (якщо не працює, зазначиш джерело існування)

7. Освіта & В якому за рахунком шлюбі перебували 9. Де укладений

шлюб, пю розривається, номер і дата запису акта про реєстрацію

шлюбу зрада дружини відсутність матеріальної і моральної підтримки

під час подружнього життя Абрикосов Абрикосова Юрій Степанович

Людмила Іванівна 1 жовтня 1962 р. 1 січня 1962 р. 33 роки

33 роки українець росіянка м. Київ, м. Київ,

ву-іьБорщатівська, вул. Борщагівська, буд. 242, кв. 356 буд.

242, кв. 356 м. Київ, м. Київ, АТП 142170, фірма

лМоностар», вул. Степова, 42, вул. Грибницька, 52, водій

продавець середня вища першому першому орган

реєстрації актів громадянського стану Дніпровського р-ну м. Києва

а/з № 1568 від 16.02Л980 р.

немає

10. Наявність дітей до 18 років 11. Яке прізвище бажаєте мати

після розірвання шлюбу 12. Документи, що посвідчують особистість

немає Абрикосова дошлюбне (Абакумов) паспорт паспорт

серії ІП-ЕЛ ‘серії Ш-ЕЛ № 608094, виданий№ 572014, виданий

ВВС Ленінградсь- ВВС кого р-ну Жовтневого р-ну м. Києва

м. Києва 18 березня 1981 р. 20 лютого 1981 р. З умовами

розірвання шлюбу ознайомлені, про відповідальність за повідомлення

неправдивих відомостей органам реєстрації актів громадянського

стану попереджені. Вона Підпис (Абрикосова Л.І.) 15 жовтня 1996

р. Він Підпис (Абрикосов Ю.С.) Державне мито в сумі … грн. сплачене

в Квитанція № … від … 1996 р. Коментар Розірвання шлюбу в

органах запису актів громадянського стану може провадитись при

взаємній згоді на це подружжя. Ст.41 Кодексу про шлюб та сім’ю

України передбачає, що при взаємній згоді-на розірвання шлюбу подружжя,

яке не має неповнолітніх дітей, розірвання шлюбу провадиться

в органах запису актів громадянського стану. Якщо між подружжям,

що розлучається, виник спір про майно, яке є їх спільною сумісною

власністю, або про аліменти на користь того з них, хто є
непрацездатним,

розірвання шлюбу може бути здійснене у суді за заявою подружжя

або одного з них. Оформлення розлучення і видача подружжю свідоцтва

про розірвання шлюбу провадиться після закінчення одного місяця

з дня подачі подружжям заяви про розлучення. До заяви про розірвання

шлюбу повинно бути додане свідоцтво про одруження. Реєстрація

розірвання шлюбу за взаємною заявою подружжя передбачає особисту

присутність кожного з них аво Ж

!!111

письмове підтвердження про згоду того з подружжя, що відсутній

на реєстрації розірвання шлюбу. Якщо кожний з подружжя з поважних

причин не може з’явитись до відділу реєстрації актів громадянського

стану для-, реєстрації розірвання шлюбу в установлений день, строк
реєстрації на їхнє прохання може бути перенесений на інший день.

У цих випадках строк перенесення реєстрації розірвання шлюбу не

може перевищувати одного року з дня подання заяви. (Інструкція

про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні, розділ

V, ст. 86-96 // Право України. – 1994. – С. 63-64.)

!!112

Зразок заяви про розірвання шлюбу з особою безвісно відсутньою,

недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства або засудженою

до позбавлення волі Марка державного мита До органу запису актів

громадянського стану Печорського р-ну м. Києва Ясенюк Галини Степанівни

Заява про розірвання шлюбу 10 вересня 1982 р. я та Ясенюк Павло

Павлович у відділі ЗАГСУ Залізничного району м. Києва зареєстрували

шлюб. Дітей ми не маємо. 18 березня 1994 року Шевченківським районним

судом м. Києва Ясенюка П. П. засуджено до 8 років позбавлення волі.

Прошу розірвати шлюб з громадянином Ясенюком Павлом Павловичем

у порядку, передбаченому ст.42 Кодексу про шлюб та сім’ю України.

Про себе і чоловіка повідомляю наступні дані: 1. Прізвище 2.

Ім’я 3. По батькові 4. Дата народження вік 5. Національність

6. Місце постійного проживання Постійно проживає 7. Де і ким

працює (якщо не працює, зазначити джерело існування) 8. Освіта

9. В якому за рахунком шлюбі перебували Він Ясенюк Павло Павлович

17 липня 1950 р. 44 роки українець м. Київ, вул. Липнева, буд.

17, квДЗ з 1990 р. не працює з 1992 р. перебуває у місцях позбавлення

волі середня спеціальна другому 113 Вона Ясенюк Галина Степанівна

2 листопада 1955 р. 39 років українка м. Київ, вул. Липнева,

буд. 17, кв^З з 1990 р. м. Київ магазин лКомерційний», вул.

Васильківська, 13, продавець середня спеціальна другому 10.

Де укладений шлюб, що розривається, номер І дата запису акту про

реєстрацію шлюбу 11. Кількість спільних одна дітей до 18 років

12. Яке прізвище бажаєте мати після розірвання шлюбу 13. Документи,

що посвідчують особистість відділ запису актів громадянського

стану Залізничне-1 го р-ну м. Києва, а/з № 32′” від 10.1Х1982

р. дошлюбне (Свиридова) паспорт серії У-МЕ № 27412, виданий ВВС

Московського Р-ну м. Києва З липня 1989 р. одна копія свідоцтва

про народження серія ІШЕ № 161432, видане відділом запису актів

громадського стану Жовтневого району м. Києва 10 серпня 1950 р.

Поштова адреса засудженого: Ясенюк Павло Павлович, Чернігівська

обл., Бобровицький р-н, смт. Мукачево, вул. Крива, З, нова ЯЮ/49.

-До заяви додаю: копію свідоцтва про народження, копію вироку

суду і про засудження гр.Ясенюка П.П. до позбавлення і волі.

18 травня 1995 р. Підпис (Ясенюк Г.( Коментар Ст. 42 Кодексу

про шлюб та сім’ю України передбач порядок розірвання шлюбу з особами:

– визнаними у встановленому законом порядку безвісі відсутніми;

і – визнаними у

встановленому законом порядку недісзда^- ‘ ними внаслідок душевної

хвороби або недоумства; І – засудженими за вчинення

злочину до позбавлення волі на строк не менше трьох років.

, Якщо той з подружжя, що перебуває в
ув’язненні,

або опікун того з подружжя, який є недієздатним, порушить спір

про дітей, про майно, що є спільною сумісною власністю подружжя,

або про стягнення аліментів на користь того з по !!114

дружжя, який є непрацездатним, розірвання шлюбу провадиться через

суд. Якщо один з подружжя визнаний у встановленому законом порядку

безвісно відсутнім, недієздатним внаслідок душевної хвороби чи

недоумства, засуджений за вчинення^зло-чину до позбавлення волі

на строк не менше трьох років, розірвання шлюбу провадиться за

місцем проживання другого з подружжя. У випадку розірвання шлюбу

з особами, засудженими до позбавлення волі або недієздатними, про

подання заяви відділ реєстрації актів громадянського стану повідомляє

іншого з подружжя, що перебуває у місцях позбавлення волі, або

опікуна недієздатного і встановлює у повідомленні термін, протягом
якого слід сповістити, чи є спір про дітей, про поділ майна, що є
спільною

сумісною власністю подружжя, або оплату аліментів тому з подружжя,

що потребує матеріальної допомоги. Встановлений для відповіді

термін не повинен перевищувати одного місяця. При одержанні відповіді

про відсутність спору або неодержанні відповіді у встановлений

у повідомленні повторний строк відділ реєстрації актів громадянського

стану реєструє розірвання шлюбу. Якщо за повідомленням адміністрації

місць позбавлення волі засуджений звільнений, реєстрація розірвання

шлюбу провадиться на загальних підставах. (Інструкція про порядок

реєстрації актів громадянського стану в Україні, розділ V, ст.

97-105 // Право України – 1994. – № 7-& – С 64-65.)

!!115

Зразок позовної заяви про розірвання шлюбу

До Московського районного суду м. Києва

позивач: Карпенко Марія Степанівна, 1960 р. народження, яка мешкає за
адресою:

м.Київ, вул-Васильківська, 1, кв. відповідач: Карпенко Олег Васильович,

1960 р. народження, який мешкає за адресою:

м. Київ, вул. Васильківська, 1, кв. 54

Позовна заява

17 лютого 1984 р. я вступила до шлюбу з відповц чем, Карпенком Олегом

Васильовичем, і проживала зом з ним до вересня місяця 1996 р.

Від цього шлюбу маю сина, Карпенка Ігоря ОлUe\ A ? $ d ae ? ? ? F X U U Zev o ? B ° O B AE ^ ? * Z ? ? ? A A I i c ^ TH - ¤ . Третіх осіб Степенко Анатолія Антоновича, який мешкає по вул. Лісній 16, кв. 5 і Козак Олену Петрівну, яка мешкає в ізольованій кімнаті розміром 13 кв. м в комунальній квартирі № 3 по вул. Садовій, 20 переселити в ква'ртиру № 10 будинку № З по вул. Зарічній. 2. Зобов'язати виконком Харківської районної Ради народних депутатів м. Києва видати обмінні ордери. 3. Викликати в судове засідання свідків: Карпенка Євгена Степановича, який мешкає за адре- ' сою- Ільченко Софію Андріївну, яка мешкає за адресою- Додаток: 'Х ^ 1. Копії ордерів на займані житлові приміщення. 2. Заяви наймачів, які мешкають у житлових приміщеннях за варіантом обміну, про їхню згоду на обмін. 3. Копії свідоцтв про розірвання шлюбу. 4. Марка державного мита. 5. Копії позовної заяви для відповідача і третіх осіб. 15 березня 1995 р. Підпис (Ткачук С.І.) Коментар Статтею 79 » жк України передбачено, що наймач житло-| його приміщення вправі за письмовою згодою членів сім'ї, що проживають Р^азом з ним, включаючи тимчасово відсутніх, провести обміне займаного житлового приміщення з іншим наймачем або Аденом житлово-будівельного кооперативу, в тому числі прожі^давдчищи д іншому населеному пункті. Така письмова згода являє собою підписану всіма членами сім'ї, які мешкають з наймачем в одному житловому приміщенні, у -тому числі тимчасово відсутніх, заяву наймача про обмін житлового приміщення встановленого зразку, в якому вказано но^ве місце проживання. Підпис наймача і членів ! його сім'ї пос^ідчуеться підписом керівника організації, що здійснює експлуатацію житлового будинку з вказівкою дати і скріплюється іїіечаткою. Замість підпису членів сім'ї до заяви може бути дождана завірена в установленому порядку їхня письмова згода на обмін. За неповнолітніх членів сім'ї згоду в письмовій формі дають батьки, опіщуни чи піклувальники. Член сімі, який внаслідок зловживання спиртними напоями або наркоіівдними речовинами був обмежений судом у дієздатності по ст. 15 ПК України, вправі провести обмін з дозволу піклувальника. За члена сім'ї, який внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати Ндми і який за рішенням суду в установленому порядку визнаний недієздатним, згоду на обмін дає його опікун (ст. 16 ]цк України). При цьому і опікун, і піклувальник мають пра:во дати згоду на обмін займаної цими громадянами житлової площі тільки з дозволу органу опіки та піклування (ст. 145 Кодексу про шлюб та сім'ю в Україні). Якщо житдіові приміщення, що обмінюються, знаходяться в меж^ах одного населеного пункту, заява подається у виконавчий комітет міської, селищної, сільської Ради народних депутатів, а при наявності бюро по обміну житловими приміщеннями - в іде бюро. Якщо житлові приміщення знаходяться в різних населених пунктах. Заяви про обмін житлових приміщень подаються учасниками договору за власним бажанням в один із виконавчих комітетів міської, селищної, сільської Ради народних депутатів (бюро до обміну житловими приміщеннями) в одному з населених пунктів. При міжміському обміні на житлове приміщення у м. Києві заява складається у двох примірниках. Один примірник заяви з відповідними документами залишаються у відповідному виконкомі місцевої Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення, яке обмінюється, а другий примірник заяви ^ документами направляється всіма учасниками обміну у виконавчий комітет міської Ради народних депутатів м. Києва (бюро до обміну житловими приміщеннями). Предметом обміну може бути: окрема квартира або інше ізольоване житлове приміщення, !!149 яке складається з однієї або кількох кімнат; одноквартирн житловий будинок, на який укладено договір найму або як; знаходиться в користуванні члена житлово-будівельного ко ітеративу; частина житлового приміщення, яка припадає на часі наймача, члена житлово-будівельного кооперативу, члена жі лового кооперативу або членів його сім'ї, у тому числі сумі на кімната або частина кімнати, за умови, що в'їжджаючий : порядку обміну вселяється як член сім'ї тих, що залишилисі проживати в цьому приміщенні (ст. 82 ЖК України). Якщо між членами сім'ї не досягнуто згоди про обмін, їх кожен з них, відповідно до ст. 80 ЖК України, вправі вимагати у судовому порядку примусового обміну займаного приміщення на приміщення в різних будинках (квартирах). ' При примусовому обміні погіршення житлових умов відп відача, як правило, недопустиме. Угода про обмін житловими приміщеннями, як це пер дбачено ст. 83 ЖК України, набирає чинності з моменту одержання ордерів, що видаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів. Відмову у видачі ордера може' бути оскаржено в судовому порядку в шестимісячний строк. Ордер підписується головою виконавчого комітету Ради'. народних депутатів, скріплюється печаткою. Ордер дійсний протягом ЗО днів, а при міжміському обміні житловими лримі-а щеннями - протяли* 60 днів. Ордер є єдиною підставою для вселення в отримане за обміном житлове приміщення. Якщо в результаті обміну з метою об'єднання в одну сім'ю громадяни отримують житлове приміщення у вигляді однієї квартири, їм оформляється один ордер; У випадках, коли предметом обміну є частина житлового приміщення, особі, яка вселяється як член сім'ї, видається не ордер, а виписка з рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів, який оформляв обмін житлових приміщень. Якщо виконком місцевої Ради народних депутатів виявить одну з умов, при яких обмін житловими приміщеннями не допускається (ст. 86 ЖК України), він відмовляє в оформленні обміну. Ордери повинні бути отримані всіма учасниками обміну житловими приміщеннями одночасно особисто або їх представниками за довіреністю. Ордер, виданий виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів (бюро по обміну житловими приміщеннями) в одному з населених пунктів, має юридичну силу як на території, на яку поширюється юрисдикція цього органу, так і на території відповідного виконкому місцевої Ради народних депутатів інших учасників цього обміну житлових приміщень. Якщо обмін житловими приміщеннями був проведений з порушенням чинного законодавства, то він в судовому порядку визнається недійсним. У разі визнання обміну житловими приміщеннями недійсним сторони підлягають переселенню в приміщення, які вони раніше займали (ст. 87, 88 ЖК України). !!150 Зразок позовної заяви про визнання відмови у згоді на обмін житлового приміщення недійсною В Дарницький районний суд м. Києва позивач: Філовенко Максим Петрович, який мешкає у м. Києві по вул. Тролейбусній, 3, кв. 15 відповідач: Дарницький шовкопрядильний комбінат, юридична адреса-треті особи: Коваленко Володимир Якович, який мешкає у м. Києві по вул. Будівельній, 10, кв. 1; Дацюк Оксана Володимирівна, яка мешкає у м. Києві по вул. Кремінній, 20, кв. 19 Позовна заява Я є наймачем ізольованої квартири, яка складається з двох суміжних кімнат розміром 13 кв. м і 18^ гіь"*» по вул. Тролейбусній, 3, кв. 15 у м. Києві. ЖмтжЖ приміщення мені було надано у травні 1974 р. Ді-Ір^ ким шовкопрядильним комбінатом у зв'язку з трудОЯМ-ми відносинами, ^'г У квартирі також мешкають: дружина - ФілозДКко Марія Павлівна, син - філоненко Микола Максимович, невістка - Філоненко Тетяна Василівна, онук Сергій, 1985 р. народження. У зв'язку із роз'їздом сімей ми проводимо обмін займаного житлового приміщення. Мною підібраний варіант обміну, згідно з яким я З дружиною переїжджаю до житлового приміщення, яке складається з однієї ізольованої кімнати розміром 13,8 кв. м у комунальній квартирі № 19 буд. № 20 ПО вул. Кремінній в м. Києві, яке займає у даний час Де" цюк Оксана Володимирівна, а мій син з невісткою і онукою переїжджають до ізольованої однокімнатної квартири розміром 18 кв. м по вул. Будівельній» -Ж !!151 кв. 1 в м. Києві, яку займає у даний час Коваленко Володимир Якович. Дацюк Оксана Володимирівна і Коваленко Володимир Якович переїжджають у мою квартиру. Відповідний дозвіл наймодавців на обмін житлового приміщення вони мають. Всі зібрані документи, необхідні для обміну, були передані адміністрації Дарницького шовкопрядильного комбінату для видачі дозволу на обмін житлового приміщення. Але адміністрація комбінату у видачі дозволу на обмін житлового приміщення відмовила, посилаючись на те, що займане мною житлове приміщення є службовим. Доводи адміністрації Дарницького шовкопрядильного комбінату, що слугували для відмови у дозволі на обмін житлового приміщення, вважаю безпідставними, по-заяк я працюю на комбінаті з 1973 р. Відповідно до ст. 82 ЖК України Прошу: 1. Визнати відмову Дарницького шовкопрядильного комбінату у згоді'на обмін житлового приміщення недійсною. 2. В судове засідання викликати свідків: Мальцева Віктора Олександровича, який мешкає за адресою..., Петрову Людмилу Сергіївну, яка мешкає за адресою... 3. Витребувати для огляду від відповідача документи стосовно обміну житлового приміщення. Додаток: 1. Письмова відмова адміністрації у наданні дозволу на обмін житлового приміщення. 2. Копії позовної заяви для відповідача і третіх осіб. 3. Марка державного мита. 17 квітня 1995 р. Підпис (Філоненко М.П.) Коментар У будинках підприємств, установ, організацій оформлення обміну житловими приміщеннями, як це передбачено статтею 82 ЖК України, не допускається, якщо немає на це згоди з боку адміністрації. Остання вправі відмовити в обміні при наявності однієї з умов, передбачених ст. 86 ЖК України: 1. Якщо до наймача пред'явлено позов про розірвання чи зміну договору найму житлового приміщення або про визнання ордера недійсним; 2. Якщо одним з учасників обміну е член житлово-будівельного кооперативу, щодо якого розглядається питання про виключення з кооперативу; 3. Якщо обмін має корисливий або фіктивний характер; 4. Якщо будинок, в якому знаходиться обмінюване житлове приміщення, підлягає знесенню, або будинок (житлове приміщення) загрожує обвалом чи підлягає переобладнанню для інших цілей; 5. Якщо будинок підлягає капітальному ремонту з переобладнанням або переплануванням обмінюваного житлового приміщення; 6. Якщо житлове приміщення е службовим або знаходиться у гуртожитку; 7. Якщо одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинку підприємства, установи, організації найважливіших галузей народного господарства, крім випадків, коли наймач одержав приміщення в будинку підприємства, установи, організації не у зв'язку з трудовими відносинами або коли най-модавець втратив право на його виселення, а також коли наймач іншого обмінюваного приміщення (член житлово-будівельного кооперативу) перебуває з цим підприємством, установою, організацією у трудових відносинах; 8. Якщо у зв'язку з обміном у квартиру, в' якій мешкає два або більше наймачів, вселяється особа, яка хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, у зв'язку з чим не може мешкати в такій квартирі; 9. Якщо внаслідок міжміського обміну на житлові приміщення у містах республіканського підпорядкування і в курортних місцевостях розмір житлової площі, що припадатиме на кожного члена сім'ї, буде меншим від встановленого законодавством. Законодавством може бути встановлено й інші умови, за яких обмін житловими приміщеннями не допускається. Відмову адміністрації підприємства, установи, організації у згоді на обмін житлових приміщень може бути оскаржено у судовому порядку, крім випадків обміну житлових приміщень у будинках, що належать колгоспам. !!153 Зразок позовної заяви про визнання відмови у видані ордера на житлове приміщення недійсною До Шевченківського районного суду м. Києва позивач: Федоренко Іван Степанович, який мешкає за адресою- відповідач: виконавчий комітет Шевченківської Ради народних депутатів м. Києва третя особа: Житлово-будівельний кооператив лСвіточ», юридична адреса... Позовна заява Рішенням загальних зборів членів житлово-будівель-, ного кооперативу -лСвіточ» від 5 липня 1994 р. я був прийнятий в члени ЖБК, позаяк перебуваю на обліку для одержання житлового приміщення в будинках державного житлового фонду з 1984 рч і моїй сім'ї у.; складі трьох чоловік виділено житлове приміщення (двокімнатну окрему квартиру) розміром ЗО кв. м. Всі документи стосовно прийняття мене в члени житлово-будівельного кооперативу були передані до виконкому Шевченківської районної Ради народних депутатів м. Києва для оформлення і видачі ордера на виділене житлове приміщення. Але виконком у видачі мен^ ордера на житлове приміщення відмовив, посилаючись; на те, що рішення зборів ЖБК прийняте з порушенням» вимог законодавства, і статуту ЖБК щодо черговості прийому до членів ЖБК. Вважаю .відмову виконкому у видачі ордера безпідставною. Я постійно мешкаю у м. Києві і перебуваю яа обліку для одержання житлового приміщення з державного житлового фонду з 1984 р., в зв'язку з цим на момент прийняття в члени ЖБК я маю перевагу над іншими бажаючими вступити до ЖБК. Відповідно до ст. 133, 136, 141 ЖК України Прошу: 1. Визнати відмову виконкому Шевченківської районної Ради народних депутатів у видачі мені ордера на житлове приміщення (окрему двохкімнатну квартиру) за адресою- недійсною. 2. Зобов'язати виконком видати мені ордер на вказане житлове приміщення. 3. Витребувати у відповідача для огляду документи щодо прийняття мене в члени ЖБК. Додаток: 1. Дві копії позовної заяви. 2. Марка державного мита. 20 жовтня 1994 р. Підпис (Федоренко І.С.) Коментар Однією з форм реалізації конституційного права громадян на житло є їхнє право створювати і вступати в житлово-будівельні кооперативи. ЖБК е організацією громадян, які добровільно об'єдналися на заставах членства для задоволення своїх житлових потреб шляхом будування житлового будинку (будинків) за власні кошти, а також з допомогою банківського кредиту і наступної експлуатації і управління цим будинком (будинками). У ст. 133 ЖК України йдеться, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Отримання житлового приміщення в будинку кооперативу нерозривно пов'язане з членством в ЖБК, останнє є обов'язковою умовою надання кооперативної квартири. Це однаковою мірою стосується як початкового заселення будинку ЖБК, так і в разі заселення квартири, що звільнилась в ньому. На облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу відповідно до ст. 134 ЖК України беруться громадяни, які поютійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не передбачено законодавством) і потребують поліпшення житлових умов. Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу, приймаються до членів організовуваного кооперативу в порядку черговості відповідно до ст. 136 ЖК України. Черговість прийому до членів кооперативу визначається за часом взяття на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного коояіеративу чи включенням до списків осіб, які користуються правом першочергового вступу до кооперативу. !!155 У першу чергу до членів житлово-будівельного кооператив ву приймаються громадяни, які перебувають на обліку д; одержання житлових приміщень у будинках державного і гр мадського житлового фонду, а також громадяни, зазначені ст. 45 ЖК України. Поза чергою приймаються громадяни, які користуютьсі правом позачергового одержання житлових приміщень у бу-| динках державного або громадського житлового фонду (ст. 45| ЖК України), а також громадяни, будинки яких підлягають знесенню у зв'язку з вилученням земельних ділянок (ст. 17і| ЖК України). | Законодавством право першочергового та позачергового прийому до членів житлово-будівельного кооперативу може, бути надано й іншим громадянам. До членів діючого житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які користуються переважним правом | на вступ до даного кооперативу, а в разі їх відсутності - інші грмадяни відповідно до черговості. Відповідно до ст. 141 ЖК України особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, надається окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї, суми її пайового внеску і граничного розміру житлової площі, передбачуваного статутом житлово-будівельного кооперативу. Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку. Квартири в кооперативних будинках надаються членам ЖБК у постійне користування. Тобто член кооперативу може бути позбавлений права на квартиру тільки у випадку виключення його з кооперативу з підстав і в порядку, встановленому законодавством. ' ^ Статтею 142 ЖК України передбачено, що член житлово-будівельного кооперативу, який потребує поліпшення житлових умов (частини друга і третя ст. 134 ЖК України), має переважне право на одержання квартири, що звільнилася в будинку цього кооперативу. Член житлово-будівельного кооперативу має перевагу перед усіма іншими особами на одержання кімнати, що звільнилась у квартирі, в якій він мешкає. У разі виникнення спору питання вирішується в судовому порядку. Зразок позовної заяви про визнання безпідставним виключенню із членів житлово-будівельного кооперативу До Дніпровського районної^ ду. ду м. Києва позивач: Омельченко Сергій Степанович, який мешкає за адресою.» відповідач: житлово-будіьед^д^ кооператив лСлавутич», юридична адреса-. треті особи: Омельченко Оксана Володимирівна, яка мешкає за адресою^, Омельченко Василь Серїійоади який мешкає за адресою-. Позовна заява З вересня 1990 р. я є членом житлово-будівельного кооперативу лСлавутич» і користувався житловим при-мїїен?ям7окремою квартирою), яке складається з двох кімнат, розміром 28,5 кв. м, за адресою-. Рішенням загальних зборів членів житлово^удц^. ного кооперативу від 15 лютого 1995 р. я мічений із членів ЖБК з мотивів систематичної несплат», ^^ на експлуатацію та ремонт будинку та внесків цц Ддуд. шення банківського кредиту, Д-Д^яю бм- Виключення мене з членів ЖБК вважаю Оеащдстдв. ним позаяк внески не сплачуються у звязку з тимчасовою' відсутністю в сім'ї коштів. (На підприємстві, де я працюю, протягом чотирьох місяців не виплачується за- ст. 147 ЖК України Прошу: 1 Визнати виключення мене із членів ЖБК лСлавутич» безпідставним і зберегти за мною право в подальшому користуватися житловим приміщенням. 2 Викликати в судове засідання свідків: Клименка Ігоря Андрійовича, який мешкає за адре- Їванова Віктора Петровича, який мешкає за адресою^. !!157 Додаток: 1. Документи, які підтверджують час вступу до ЖБК. 2. Виписка з протоколу загальних зборів членів ЖБК виключення з членів кооперативу. 3. Довідка з місця роботи про заробітну плату. 4. Копія позовної заяви. 5. Марка державного мита. 2 березня 1995 р. Підпис (Омельченко Коментар Виключення з кооперативу являє собою примусове, наперекір бажанню члена кооперативу, припинення членства в да-: ному кооперативі і пов'язаних з цим правовідносин між ним 1 кооперативом, здійснене за рішенням компетентних органів. Відповідно до підпункту 3 п. 60 і абзацу 2 п. 61 Примір-ного статуту ЖБК виключення з кооперативу є прерогативою загальних зборів членів ЖБК, а також зборів уповноважених. ' Загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) виз- :і иаються правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3 ' членів кооперативу (уповноважених), і Відповідно до абзацу 4 п. 62 Примірного статуту ЖБК рі- ; шення про виключення з кооперативу приймається більшістю ' не менше 3/4 присутніх на зборах членів кооперативу (уповноважених), Правління кооперативу вправі виносити на розгляд загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) питання про виключення з кооперативу, але не може само вирішувати його. При умовах, передбачених п. 74 Примірного статуту ЖБК, право виключення з ЖБК належить також виконкому районної, міської, районної в містах Ради народних депутатів. Відповідно до ст. 147 ЖК України члена ЖБК може бути виключено з кооперативу у випадках: 1. Подання відомостей, що не відповідають дійсності і були підставою для прийому до кооперативу, а також непра- »1 вомірних дій службових осіб при вирішенні питання про прийом до членів кооперативу; 2. Встановлення вироком суду, що пайовий внесок складається З коштів, добутих злочинним шляхом; 3. Систематичного руйнування чи псування житлового приміщення, або використання його не за призначенням, або систематичного порушення правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання з членом кооперативу в одній квартирі чи в одному будинку, якщо заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними; 4. Систематичного здавання житлового приміщення в на-йом з метою одержання нетрудових доходів; 5. Виїзду на інше постійне місце проживання; 6. Не сплати пайового внеску; 7. Систематичної несплати без поважних причин внесків на погашення банківського кредиту або внесків на експлуатацію та ремонт будинку; 8. В інших випадках,- передбачених Примірним статутом ЖБК. (Наприклад, неотримання членом кооперативу ордера і незаселення квартири без поважних причин протягом місяця з дня видачі орцерів членам даного кооперативу.) Порядок виключення з ЖБК встановлюється Примірним статутом ЖБК. Рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) про виключення з кооперативу може бути оскаржене у виконком місцевої Ради народних депутатів, який здійснює контроль за, діяльністю кооперативу. У випадку скасування виконкомом рішення, відповідна особа вважається такою, що є членом кооперативу. Член ЖБК вправі оскаржити рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) про виключення з кооперативу в судовому порядку. В судовому порядку може бути оскаржено і рішення про виключення із членів кооперативу, яке було прийняте виконкомом, оскільки вибуття з кооперативу тягне за собою позбавлення права користуватися кооперативною квартирою. Ст. 148 ЖК України передбачено, що член ЖБК, виключений з кооперативу, втрачає право користування квартирою в будинку кооперативу і, в разі відмовлення звільнити П, підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення. Якщо члена кооперативу виключено з кооперативу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7 ст. 147 ЖК України, то виселенню підлягають також члени його сім'ї та інші особи, які проживають разом з ним. Якщо член ЖБК вибув з кооперативу або переселився в іншу квартиру в будинку того самого кооперативу, а займане ним житлове приміщення не закріплено в установленому порядку за членами його сім'ї, вони, а також інші особи, що проживають у цьому приміщенні, підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення. Членів сім'ї члена ЖБК та Інших осіб, які проживають разом з ним, може бути виселено в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення також у випадках, якщо вони систематично руйнують чи псують житлове приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим проживання для Інших разом з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними; виселення винних на вимогу наймодавця або Інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого житлового приміщення. Без надання іншого житлового приміщення може бути виселено також осіб, позбавлених батьківських прав, якщо їхнє спільне проживання з дітьми, відносно яких вони позбавлені батьківських прав, визнано неможливим (ст. 116 ЖК України). Додаток; 1. Документи, які підтверджують час вступу до ЖБК. 2. Виписка з протоколу загальних зборів членів ЖБК пр виключення з членів кооперативу. 3. Довідка з місця роботи про заробітну плату. 4. Копія позовної заяви. 5. Марка державного мита. 2 березня 1995 р. Підпис (Омельченко С.ОІ Коментар Х Виключення з кооперативу являє собою примусове, напе-1 рекір бажанню члена кооперативу, припинення членства в да-| йому кооперативі і пов'язаних з цим правовідносин між ним і| кооперативом, здійснене за рішенням компетентних органів. ; Відповідно до підпункту 3 п. 60 і абзацу 2 п. 61 Примір-,| ного статуту ЖБК виключення з кооперативу є прерогативою загальних зборів членів ЖБК, а також зборів уповноваженії» і Загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених) виз- і иаються правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3 ' членів кооперативу (уповноважених) . 1 Відповідно до абзацу 4 п. 62 Примірного статуту ЖБК рішення про виключення з кооперативу приймається більшістю не менше 3/4 присутніх на зборах членів кооперативу (уповноважених), Правління кооперативу вправі виносити на розг-Х ляд загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноваже- , них) питання про виключення з кооперативу, але не може са- ] мо вирішувати його. | При умовах, передбачених п. 74 Примірного статуту ЖБК,| право виключення з ЖБК належить також виконкому район»| ної, міської, районної в містах Ради народних депутатів. а-| Відповідно до ст. 147 ЖК України члена ЖБК може бупц виключено з кооперативу у випадках: і, І. Подання відомостей, що не відповідають дійсності і буд| ли підставою для прийому до кооперативу, а також непра-»| вомірних дій службових осіб при вирішенні питання про прийом до членів кооперативу; 2. Встановлення вироком суду, що пайовий внесок складається з коштів, добутих злочинним шляхом; - 3. Систематичного руйнування чи псування житлового приміщення, або використання його не за призначенням, або систематичного порушення правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання з членом кооперативу в одній квартирі чи в одному будинку, якщо заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними; 4. Систематичного здавання житлового приміщення в на-йом з метою одержання нетрудових доходів; 5. Виїзду на інше постійне місце проживання; 6. Не сплати пайового внеску; !!158 7. Систематичної несплати без поважних причин внесків на погашення банківського кредиту або внесків на експлуатацію та ремонт будинку; 8. В інших випадках,- передбачених Примірним статутом ЖБК. (Наприклад, неотримання членом кооперативу ордера і незаселення квартири без поважних причин протягом місяця з дня видачі ордерів членам даного кооперативу.) Порядок виключення з ЖБК встановлюється Примірним статутом ЖБК. Рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) про виключення з кооперативу може бути оскаржене у виконком місцевої Ради народних депутатів, який здійснює контроль за, діяльністю кооперативу. У випадку скасування виконкомом рішення, відповідна особа вважається такою, що е членом кооперативу. Член ЖБК вправі оскаржити рішення загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених) про виключення з кооперативу в судовому порядку. В судовому порядку може бути оскаржено і рішення про виключення із членів кооперативу, яке було прийняте виконкомом, оскільки вибуття з кооперативу тягне за собою позбавлення права користуватися кооперативною квартирою. Ст. 148 ЖК України передбачено, що член ЖБК, виключений з кооперативу, втрачає право користування квартирою в будинку кооперативу і, в разі відмовлення звільнити П, підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення. Якщо члена кооперативу виключено з кооперативу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7 ст. 147 ЖК України, то виселенню підлягають також члени його сім'ї та інші особи, які проживають разом з ним. Якщо член ЖБК вибув з кооперативу або переселився в іншу квартиру в будинку того самого кооперативу, а займане ним житлове приміщення не закріплено в установленому порядку за членами його сІмТ, вони, а також інші особи, що проживають у цьому приміщенні, підлягають виселенню в судовому порядку без надання Іншого житлового приміщення. Членів сім'ї члена ЖБК та Інших осіб, які проживають разом з ним, може бути виселено в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення також у випадках, якщо вони систематично руйнують чи псують житлове приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим проживання для інших разом з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними; виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого житлового приміщення. Без надання іншого житлового приміщення може бути виселено також осіб, позбавлених батьківських прав, якщо їхнє спільне проживання з дітьми, відносно яких вони позбавлені батьківських прав, визнано неможливим (ст. 116 ЖК України). Зразок позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири До Дарницького районного суду м. Києва позивач: Авілов Валерій Петрович, який мешкає за адресою... відповідач: Кравченко Клара Павлівна, яка мешкає за адресою- третя особа: ЖБК лДніпро-2», юридична адреса-ціна позову: 1400 (одна тисяча чотириста) грн. Позовна заява Я, Авілов Валерій Петрович, є власником вказаної вище квартири, розташованої у будинку ЖБК лДніпро-2». Відповідач Кравченко К. П. проживає поверхом вище. 5 жовтня 1996 р., близько 18-ої години моя квартира була залита водою. В результаті залиття квартири мені завдана матеріальна шкода: 1) зіпсований паркет підлоги на площі 14 м2; 2) квартира потребує поновлювального ремонту; 3) на 20 % втратили товарний вигляд килимові покриття. Згідно з актом комісії ЖБК, залиття сталося з вини мешканців квартири № 25, власником якої є Кравчед"-ко К. П. В результаті залиття заподіяна шкода моїй кпртирі та моєму майну. Відповідач Кравченко К. П. йе бажає відшкодовувати завдану шкоду. - Згідвб ІЗ складеним кошторисом, вартість робіт по ремонту квартири складає 1100 гривень. Відповідно до висновку товарознавчої експертизи, вартість відновлення товарного вигляду килимового покриття становить 200 гривень; проведення самої експертизи коштує 100 гривень. Таким чином, матеріальна шкода, що повинна бути відшкодована Кравченко К. П.» складає 1400 гривень. На підставі ст. 440 ЦК України !!160 Прошу: 1. Стягнути з Кравченко Клари Павлівни завдану мені матеріальну шкоду в сумі 1400 грн. 2. Покласти на неї витрати, -'--" даної справи. Додаток: 1. Акт комісії ЖБК. 2. Кошторис проведення поновлювального ремонту та заміни паркету. З Висновок товарознавчої експертизи. 4. Квитанція приходного касового ордеру про вартість товарознавчої експертизи. 5. Копія позовної заяви. 6. Викопіровка плану квартири. 7. Марка державного мита. пов'язані з розглядом З листопада 1996 р. Підпис (Авілов В. П.) Коментар Ст. 440 ЦК України передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі за винятком випадків, передбачених законодавством. Той хто заподіяв шкоду, звільняється вщ п відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом. Під шкодою, яка підлягає відшкодуванню, слід розуміти знищення, або зменшення блага, яке охороняється законом. Відшкодуванню підлягає тільки шкода, яка потягла для потерпілого певні невигідні матеріальні наслідки (збитки). !!161 Зразок договору найму житлового приміщення Договір № м. Київ 20 травня 19951 Житлово експлуатаційне управління № 1145 м. І ва в особі начальника ЖЕУ Олійника Степана Іване ча, який діє на підставі Положення, в подальшому званий лНаймодавець», з однієї сторони, і громадящ Грач Петро Якович, названий в подальшому лНаймач з другої сторони, на підставі ордера на житлове при щення № 1317 серія ВБ від 15 травня 1995 р., видане виконавчим комітетом Харківської районної Ради нар грудня 1996 р.

Підпис (Марченко ТІЇ.)

Коментар

Як передбачено ст. 67 КЗпП України, при п’ятиденному бочому тижні

працівникам надається два вихідних дні на ждень, а при шестиденному

робочому тижні – один видний день.

Заг-альним вихідним днем е неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному

робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається

графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим

з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації і,

як правило, має надава-

Х тися підряд із загальним вихідним днем.

У випадку, якщо святковий або неробочий день, визначе-: ний ст.

73 КЗпП України, збігається з вихідним днем, вихід-: ний деі-іь

переноситься на наступний після святкового або не-: робочог-0.

Вихідні дні на підприємствах, в установах, організаціях, : пов’язаних

з обслуговуванням населення і на безперервно , діючих підприємствах,

в установах, організаціях, відповідно до ‘ ст. 68, для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від

негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота

підприємства, установи, ор-і-анізації загалом або їх окремих
підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажуваль-яих робіт

з метою запобігання або усунення простою ряухомого складу чи скупчення

простою вантажів у тжунктах призначення.

Заді учення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за

письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним
органу.

Робота у вихідний день, відповідно до ст. 72 КЗпП України, тжюже

компенсуватись за згодою сторін, наданням іншого /здия відпочинку

або у грошовій формі у подвійному розмірі – Оплата за роботу у вихідний

день обчислюється за правил-а-ми ст. 107 КЗпП України, тобто як

за роботу у святкові і -лробочі дні:

1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

2) ггкращвникам, праця яких оплачується за годинними або ,вд

Коментар

Стаття 43 Конституції України закріплює право кожного на працю,

що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно

обирає або на яку вільно погоджується.

215

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на

працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової

діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчанкя,
підготовки і перепідготовки кадрів

відповідно до суспільних потреб.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між

працівником і власником підприємства, установи, організації або

уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник

зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням

внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи,

організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується

виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці,

необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про

працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може

бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений термін; 2)

на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, 3) таким,

що укладається на час виконання певної роботи.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і

творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або

водночас на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо

інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою
сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Укладання

трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника

або уповноваженим ним органом про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи
розпорядження

не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб,

які поступають на роботу, відомості про їхні партійну і національну

приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено

законодавством.

Ст. 22 КЗпП України заборонено будь-яке пряме або непряме обмеження

прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні,

зміні чи припиненні трудового договору залежно від походження,
соціального

і майнового стану, расової та національної приналежності, статі,

мови, політичних доглядів, релігійних переконань, членства в профспілці

або в іншому об’єднанні громадян. Вимоги до віку, рівня освіти,

стаду здоров’я працівника можуть встановлюватись законодавством

України. Так, відповідно до ч. 7 ст. 23 КЗпП України за-юроняеться

укладання трудового договору з громадянином, ікому за медичним висновком

запропонована робота протигю-сазана за станом здоров’я. А також

відповідно до ст. 188 КЗпП іе допускається прийняття на роботу осіб

молодше 16 років. \.ле за згодою одного іа батьків або особи, що

його замінює, южуть, як вийняток, прийматись на роботу особи, які

досягли 5 років. А для підготовки молоді до продуктивної праці
до-[ускаеться

прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл,

216

професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів

для виконання легкої праці, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує

процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненню ними

чотирнадцятирічного віку за згодою одного із батьків або особи,

що його замінює.

Статтею 25-1 КЗпП України передбачено, що власник має право вводити

обмеження на сумісну роботу на одному і тому самому підприємстві,

в установі, організації осіб, які є близькими родичами або свояками

(батьки, подружжя, брати, сестри і діти подружжя), якщо в зв’язку

з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані

або підконтрольні один одному.

На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності

порядок введення таких обмежень встановлюється законодавством.

Законодавством не тільки забороняється необгрунтована відмова у

прийнятті на роботу, а й визначена категорія працівників, яким
передбачені

гарантії при прийнятті на роботу. Так, відповідно до ст. 184 КЗпП

забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати

їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю

дітей віком до З років, а одиноким матерям за наявністю дитини віком

до 14 років або дитини-інваліда.

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник
або уповноважений ним

орган зобов’язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі.

Відмова в прийнятті на роботу може бути оскаржена у судовому порядку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних

(міських) народних судах розглядаються спори про відмову у прийнятті на
роботу:

1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого

підприємства, установи, організації;

2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і

в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство,

в установу, організацію;

3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років або
дитину-інваліда,

а одиноких матерів – при наявності дитини віком до 14 років;

4) виборних працівників після закінчення строку повноважень;

5) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно

до чинного законодавства зобов’язаний укласти трудовий договір.

Ч. 1 ст. 233 КЗпП України передбачає, що громадяни можуть звернутись

з заявою про вирішення спору з приводу необгрунтованої відмови в

прийнятті на роботу безпосередньо до районного (міського) суду в

тримісячний строк, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися

про порушення свого права. У разі пропуску цього терміну з поважних

причин суд може поновити його.

217

Зразок лозовим заяви про поновлення на посаді громадянина-у зв’язку

з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності

До Мінського районного суду м. Києва

позивач: Павленко Микола Іванович, який мешкає за адресою ~

відповідач: фірма лМеблі», юридична адреса ».

Позовна заява

Я працював заступником директора магазину № 23 фірми лМеблі» з 18

вересня 1990 р.

21 грудня 1994 р. Дарницьким РУ ГУВС у м. Києві стосовно мене було

порушено кримінальну справу за ст. 155 КК України і, згідно з постановою

слідчого від З березня 1995 р., наказом № 15 від 4 березня 1995

р. я \ був відсторонений від займаної посади.

10 квітня 1995 р. Дарницьким районним судом м. Києва при розгляді

справи винесений виправдувальний вирок і я визнаний невинним у скоєнні
злочину.

15 квітня 1995 р. я звернувся до фірми лМеблі» про’ поновлення мене

на колишній посаді, але мені було відмовлено у зв’язку з призначенням

на цю посаду іншого працівника. ;

Відмову у поновленні мене на колишній посаді вва-| жаю назаконною.

|

Відповідно до ст. 6 Закону України лПро порядок! відшкодування шкоди,

заподіяної громадянинові неза-. конними діями органів дізнання,

попереднього сліде прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р.

Прошу:

Поновити мене на колишній посаді заступника ди-“1 ректора магазина

№ 23 фірми лМеблі».

Додаток:

1. Копія наказу про прийняття на роботу.

2. Копія наказу про відсторонення від займаної посади.

3. Копія вироку суду.

218

4. Копія постанови слідчого.

5. Письмова відмова адміністрації у поновленні на посаді

6. Копія позовної заяви.

20 квітня 1995 р.

Підпис (Павленко М.І.)

Коментар

Відповідно до ст. б Закону України лПро відшкодування шкоди, заподіяної

громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства,

прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р. громадянин, звільнений

з роботи (посади) у зв’язку з незаконним засудженням або відсторонений

від посади у зв’язку з незаконним притягненням до кримінальної
відповідальності,

має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості

цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення

посада, а також наявність Інших передбачених законом підстав, що

перешкоджають поновленню на посаді) – йому має бути надано державною

службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається

громадянинові не пізніше місячного терміну з дня звернення, якщо

воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної

сили виправдувальним вироком або винесенням постанови (ухвали) про

закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю

у діянні складу злочину або недоведеності участі обвинуваченого у
вчиненні злочину.

У цих випадках запис про звільнення з роботи (посади), зроблений

у трудовій книжці, визнається недійсним. На вимогу громадянина власник

або уповноважений ним орган у триденний термін видає йому дублікат

трудової книжки без запису, який визнано недійсним.

Цим самим Законом (ст. 73) встановлено, що термін перебування під

вартою, протягом якого громадянин не працював у зв’язку з незаконним

відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального

трудового стажу, так до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної

служби, безперервного стажу.

Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб,

які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо)

, обчислений із зарахуванням терміну перебування під вартою, терміну

відбуття покарання, часу, протягом

219

якого громадянин не працював у зв’язку з не відстороненням від роботи

(посади), враховується при робітникам, службовцям і особам, які

працюють на підста членства, різних пільг і переваг, в тому числі

при призна-1 ченні пенсій і допомоги по державному соціальному страху-1

ванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також | при

призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу ‘ років, при

встановленні розмірів місячних ставок (службових 1 окладів) залежно

від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової

винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.

При визначенні пенсії за віком на’пільгових умовах термін перебування

під вартою, термін відбуття покарання, час, протягом якого громадянин

не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади)

, на вибір громадянина, який звернувся за пенсією, прирівнюються

або до роботи, яка, передувала незаконному засудженню чи незаконному

притягненню до кримінальної відповідальності, або до роботи, яку

він має після звільнення від кримінальної відповідальності чи після

відбуття покарання.

220

Зразок контрактної форми трудового договору

Контра к т на виконання обов’язків юридичного консультанта

м. Київ 15 грудня 1996 р.

Акціонерне товариство лМеркурій» в особі голови товариства Клименко

Надії Олександрівни, яка діє на підставі Статуту товариства, названої

далі лРоботодавець», з однієї сторони, і юридичний консультант Охріменко

Олексій Максимович, названий далі лПрацівних», з другої сторони,

уклали цей контракт про подане нижче:

/. Загальні положення

1.1. За цим контрактом Працівник зобов’язується виконувати обов’язки

юридичного консультанта, а Роботодавець зобов’язується створювати

необхідні умови для роботи Працівника, виплачувати йому грошову

винагороду і надавати соціально-побутові блага. ІД. Цей контракт

є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові стосунки

між Працівником і товариством, які з боку останнього реалізуються

головою товариства, а у необхідних випадках також іншими працівниками

підприємства. Трудове законодавство поширювтмся МИ” Л-ИОвідіЮСИни

сторін за цим контрактом у частині, ЦІЛОМУ не суперечить.

1.3. Працівник підпорядкоідіВся безпосередньо голові товариства

і його заступникові, рішення прийняті ними згідно з їх комлетемцЙЮ,

обов’язкові для Працівника.

1.4. Діяльність Працівника має сприяти розвиткові товариства, підвищенню

результатів його господарської і підприємницької діяльності.

й. У своїй діяльності Працівник керується законодавством, іншими

нормативними документами, що поширюють свою дію на товариство.

1.6. Працівник має виконувати свої обов’язки сумлінно із таким ступенем

старанності, дбайливості й уміння, який виявляють за таких самих

обставин і в такому самому становищі звичайні розсудливі люди.

221

1.7. Оцінка якості виконання Працівником своїх обов’язків за контрактом

здійснюється Роботодавцем.

1.8. На період відпустки або відсутності з інших при-і чин обов’язки

Працівника виконує особа, яку призначає Роботодавець.

II. Функції 5 обов’язки Працівника

2.1. Працівник виконує такі постійні функції і обов’язки:

а) бере участь у розробці документів господарської’ діяльності
товариства;

б) представляє інтереси товариства у всіх установах і організаціях,

є представником у суді і арбітражі.

Працівник виконує також інші функції та обов’язки, що випливають

із законодавства та інших нормативних^ документів.

^

2.2. Працівник зобов’язується не розголошувати комерційних таємниць
товариства.

23. Роботодавець не має права вимагати від Працівника виконання

обов’язків (робіт), не обумовлених цим контрактом і документами,

обов’язковими для Працівника.

Додаткові обов’язки (понад передбачені контрактом). Працівникові

можуть бути встановлені за погодженнямі,;

сторін. ‘;’

Додаткові обов’язки і умови їх виконання, а також пов’язані з ними

зміни умов цього контракту оформлю-;

ються додатковою угодою. г!

Роботодавець має право своїм розпорядженням до-і, датково -покласти

на Працівника виконання обов’язків” відсутнього працівника товариства

(відпустка, хвороба^ тощо) на термін не більше, як на два місяці

з оплатою) розміром, встановленим для замінюваного працівника,!

якщо інші терміни і розміри оплати не будуть визнав чені сторонами

додатковою угодою. 2.4. Роботодавець має право:

– установлювати положення, що уточнюють, дегазують функції і обов’язки

Працівника, передбанрні закс нодавством і цим контрактом;

15. Працівник має право брати участь у»ом)нанні творчих і інших

робіт (або здійснювати їх ”иММШуаль-но), що не є предметом цього

контракту. Оплата цих робіт провадиться окремо від винагороди за

виконання обов’язків за контрактом.

///. Права і умови діяльності ПрсафйМІям

3.1. Працівник самостійно вирішує усі -Я–в, віднесені до його відання,

якщо цим контрактом 1 обов’язковими документами не передбачено інше.

3.2. Працівникові забезпечуються умови, необхідні для його продуктивної
роботи.

IV. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення Працівника

4Д. За виконання обов’язків, передбачених цим контрактом, Працівникові

виплачується грошова винагорода, що містить у собі:

– щомісячні виплати, розміром 310 (триста десять)

111)114 ^ . Х

– виплати за виконання обов язків за цим контрактом з високою якістю;

– одноразові виплати за виконання окремих завдань, обумовлених цим

контрактом і додатковими угодами до нього.

4.1 Виплати за виконання обов’язків за цим контрактом з високою

якістю провадяться поквартальне за умови повного виконання Працівником

цього контракту розміром ЗО % середньомісячної винагороди за минулий
квартал.

Оцінка якості роботи Працівника і належної йому у зв’язку з високою

якістю виконання обов’язків виплати провадяться за рішенням Роботодавця.
^

43. Працівникові надається щорічна відпустка тривалістю ЗО календарних

днів із збереженням середньої грошової винагороди, що визначається

за останній повний господарський рік.

Час і порядок використання відпустки (час початку

223

і час закінчення, одноразово або частинами тощо) значається сторонами.

4.4. Працівник користується усіма видами соціалі культурних та інших

благ і пільг, які надає товариство:1

а) забезпечення дітей дошкільними установами; ‘

б) щорічне безплатне надання сімейної путівки в санаторій.

43. Товариство сприяє Працівникові у поліпшенні його житлових умов:

виділення кредиту для будівництва будинку.

4.6. Працівник підлягає страхуванню. Види й умови страхування
визначаються

відповідно до прийнятого у товаристві порядку.

4.7. Працівник користується усіма видами забезпечення по соціальному

страхуванню (допомогами з тимчасової непрацездатності).

V. Відповідальність сторін. Вирішення суперечностей

5.1. У разі невиконання або неякісного виконання обов’язків за
контрактом

сторони несуть відповідальність згідно з законодавством і цим
контрактом.

5.2. Працівник не несе відповідальності за неналежне виконання
контракту,

якщо це сталось внаслідок невиконання Роботодавцем своїх обов’язків за
контрактом.

53. Дисциплінарне стягнення на Працівника накладається Роботодавцем.

5.4. Працівник відшкодовує збитки, завдані ним товариству, у розмірах

і порядку, встановлених законодавством про” працю.

5.5. Обов’язок з доведення обгрунтованості притягнення Працівника до
відповідальності, у

тому числі дострокового звільнення з посади покладається на Роботодавця.

і^.

5.6. Суперечності між сторонами розв’язуються порядком, установленим

законодавством.

VI. Зміна і розірвання контракту

6.1. Зміни й доповнення до цього контракту приймаються підписанням

сторонами додаткових угод.

6.2. Цей контракт припиняється:

а) після закінчення терміну дії контракту; :

б) за угодою сторін;

в) з ініціативи Роботодавця до закінчення терміну

224

дії контракту у випадках, передбачених у п. 6.3 цього контракту;

г) з ініціативи Працівника до закінчення терміну дії контракту у

випадках, передбачених у п. 6.4 цього контракту;

д) з інших підстав, передбачених Кодексом законів про працю, крім

тих, що не застосовуються відповідно до цього контракту. 63. Працівника

може бути звільнено з посади, а цей контракт розірвано з ініціативи

Роботодавця до закінчення терміну його дії:

а) у разі невиконання або неналежного виконаная Працівником зобов’язань,

обумовлених цим контрактом, – з попередженням його про це за два тижні;

б) з інших, передбачених Кодексом законів про працю, підстав звільнення

працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

6.4. Працівник може за своєю ініціативою розірвати контракт до
закінчення

терміну його дії:

а) у разі невиконання Роботодавцем зобов’язань, обумовлених цим

контрактом, з попередженням його про це за два тижні;

б) у разі хвороби або інвалідності, що перешкоджають виконанню
обов’язків за контрактом;

в) у разі порушення Роботодавцем законодавства про Храцю;

г) у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП.

65. Працівник має право у будь-який час залишити посаду (розірвати

цей контракт), письмово повідомивши про це Роботодавця за два місяці.

6.6. Працівникові виплачується вихідна допомога розміром:

– винагороди за два місяці – у разі припинення контракту за підставами,

передбаченими пунктом 6.4.

6.7. Розмір вихідної допомоги визначається на основі середньомісячної
винагороди.

Середньомісячна винагорода обчислюється діленням на 12 суми усіх

грошових виплат, нарахованих Працівникові у зв’язку з виконанням

ним обов’язків за контрактом за останні перед звільненням дванадцять

місяців роботи.

Якщо Працівник відпрацював до звільнення менше одного календарного

року, середньомісячна винагорода обчислюється діленням суми усіх

отриманих ним грошових виплат на кількість повних відпрацьованих

місяців (без урахування винагороди за неповні відпрацьовані місяці).

225

6.8. У разі розірвання контракту до закінчення міну лото дії з
незалежних

від Працівника причин Щ цівнику виплачується середньомісячний заробіток

на г ріод працевлаштування, але не більше трьох місяців.

6.9. У разі розірвання контракту з ініціативи Роботодавця з підстав,

установлених контрактом, але не передбачених діючим законодавством,

звільнення здійснюється за п.8 ст.36 КЗпП, з урахуванням гарантій,

встанов-і лених діючим законодавством і контрактом, і

6.10. При залишенні Працівником посади з будь-якої причини розрахунок

з ним, виплата йому вихідної допо-і моги і. компенсації за невикористану

відпустку провадиться не пізніше, як через два тижні після визначення ;

цих сум.

VII. Строк дії та інші умови контракту

7.1. Цей контракт діє з 15 грудня 1996 р. до 15 грудня 1999 р. За

два місяці до закінчення терміну дії контракту за угодою сторін

він може бути продовжений або укладений на новий термін.

7.2. З метою перевірки здатності Працівника виконувати передбачені

цим контрактом обов’язки, встановлюється випробування терміном два

місяці з початку дії

контракту.

У період випробування Працівник виконує обов’язки

за контрактом у повному обсязі.

Якщо Роботодавець визнає результати випробування незадовільними,

він не пізніше Ю днів після закінчення строку випробування має

право розірвати з Працівником цей контракт. При цьому Роботодавець

не зобов’язаний обґрунтовувати своє рішення.

Якщо у зазначений термін Робмудавець не використає своє право на
розірвання контракту, Працівник вва-^ жається таким, що

витримав випробування і продовжує , роботу на умовах контракту.

!

7.3. Трудова книжка Працівника зберігається і ведеться в товаристві.

7.4. Сторони зобов’язуються дотримуватися конфіденційності умов

цього контракту, крім випадків, коли:

– сторони за обопільною згодою роблять винятки з

цього правила;

– сторони посилаються на умови контракту при захисті своїх інтересів у
суді;

– сторони інформують про умови контракту своїх і адвокатів (довірених

осіб, представників).

7.5. У частині, не передбаченій цим контрактом, сто-

226

рони керуються законодавчими актами, що поширюються на товариство,

Статутом товариства та іншими документами обов’язковими для сторін.

VIII. Адреси сторін та інші відомості

8.1. Відомості про товариство:

повна назва: Акціонерне товариство лМеркурій», адреса: м. Київ –

252066, вул. Миру, 17/5, номер регістраційного свідоцтва: 0481671,

телефон голови товариства: 266-15-65, розрахунковий рахунок № 6675-345

у комерційному банку лАжіо».

8.2. Відомості про працівника:

домашня адреса: м. Київ – 252034, вул. Шкільна,

15, кв. 75

домашній телефон: 475-16-85,

робочий телефон: 266-72-40,

паспорт: серії У-НА № 557451, виданий 12 січня

1985 р. ВВС Московського райвиконкому м. Києва. ИЗ. Цей контракт

складено у 2-х примірниках – по

одному для кожної сторони.

Роботодавець:

Підпис (Клименко Н.0.) печатка

Працівник:

Підпис (Охріменко О.М.)

Коментар

Контрактна форма трудового договору застосовується у випадках, прямо

передбачених чинним законодавством щодо працівників, які працюють

або працевлаштовуються за трудовими договорами на визначений строк

чи на час виконання певної роботи. Порядок укладення контрактів

при прийнятті (найманні) на роботу працівників визначений Положенням,

затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня

1994 р, № 170 лПро впорядкування застосування контрактної форми

трудового договору». Це Положення визначав:

1. Порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу

працівників на підприємства, в установи, в організації незалежно

від форми власності, виду діяльності та галузевої приналежності,

а також до громадян.

2. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України, контракт

є особливою формою трудового договору, в якому термін його дії,

права, обов’язки і відповідальність сторін

227

(у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та

організації праці працівника, умови розірвання договору можуть
встановлюватись угодою сторін.

3. Прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з

ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином

(надалі – роботодавець) може здійснюватись у випадках, прямо
передбачених

чинним законодавством.

4. Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися

на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності

працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні

навички, підвищення, взаємної відповідальності сторін, правову і

соціальну захищеність працівника.

5. Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно

до чинного законодавства, угод і колективного договору, вважаються
недійсними.

6. Роботодавець зобов’язаний забезпечувати конфіденційність умов
контракту.

Особи, які за своїми службовими обов’язками мають доступ до інформації,

зафіксованої в контракті, не вправі її розголошувати. Вимоги
конфіденційності

не поширюються на умови контракту, що регулюють, відділами замовлень

магазина і їхні заступники;

завідуючі підприємствами громадського харчування та їхні заступники;

начальники цехів (дільниць) та їхні заступники;

завідуючі заготівельними пунктами; старші медичні сестри;

завідуючі господарством і коменданти, які здійснюють збереження

матеріальних цінностей; агента з постачання; експедитори з перевезення

вантажів; інкасатори та ін.

236

Зразок договору

про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність

Договір

м. Київ

28.12.94 р.

З метою забезпечення збереження матеріальних цінностей торговельне

підприємство лУкраїна» в особі директора підприємства Хоменка Ігоря

Семеновича, який діє на підставі Статуту підприємства, далі по тексту

договору ладміністрація», з однієї сторони, і колектив секції лЧоловічий

одяг», названий у подальшому лколектив», в особі керівника колективу

завідуючого секцією лЧоловічий одяг» Степаненка Леоніда Івановича,

з другої сторони, уклали цей договір про те, що колектив бере на

себе колективну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження

майна та інших цінностей, переданих йому для застосування в процесі

виробництва та реалізації, а адміністрація зобов’язується створити

колективу умови, необхідні для належного виконання взятих зобов’язань за
договором.

/. Загальні положення

1. Необхідність організації роботи з колективною матеріальною
відповідальністю

визначається керівником підприємства за узгодженням з місцевим комітетом
профспілки.

2. Рішення адміністрації про встановлення колективної матеріальної

відповідальності, узгоджене з місцевим комітетом профспілки,
оформляється

наказом (розпорядженням) керівника підприємства і оголошується колективу

на загальних зборах.

Наказ (розпорядження) адміністрації про встановлення колективної

відповідальності додається до цього договору.

3. У випадку відмови працівника від укладення договору про колективну

відповідальність керівник підприємства може запропонувати працівникові

іншу роботу, відповідно до його фаху та кваліфікації.

При відсутності такої роботи або відмови працівника від запропонованої

роботи він може бути звільнений у порядку, встановленому чинним

законодавством.

4. Комплектування колективу, який створюється за-

237

ново, здійснюється на підставі принципу добровільності. При включенні

до складу колективу нових працівників до уваги береться думка колективу.

5. Керівництво колективом покладається на керівника колективу. Керівник

колективу призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

При цьому враховується думка колективу.

При тимчасовій відсутності керівника колективу його обов’язки
покладаються

адміністрацією на одного із членів колективу.

6. При зміні керівника колективу або при вибутті із колективу більше

50 % від його початкового складу договір повинен бути переоформлений.

7. Договір не переоформлюється при вибутті із складу колективу окремих

працівників або прийнятті в колектив нових працівників. У цих випадках

напроти підпису вибулого члена колективу вказується дата його вибуття,

а працівник, який прийнятий заново, підписує договір і вказує дату

вступу до колективу.

II. Права і обов’язки членів колективу та адміністраца

8. Члени колективу мають право:

а) брати участь у прийманні цінностей і здійснювати взаємний контроль

за роботою по зберіганню, обробці, продажу (відпуску), перевезенню

або застосуванню у процесі виробництва цінностей;

б) брати участь в інвентаризації цінностей, переданих колективові;

в) знайомитися із звітами про рух і залишки переданих колективу
цінностей;

г) заявляти адміністрації про відвід членів колективу, в тому числі

керівника колективу, які, на їхню думку, не можуть забезпечити
зберігання

цінностей. Х |

9. Члени колективу зобов’язані: ”

а) бережливо ставитися до цінностей і вживати заходів щодо відвернення
шкоди;

б) в установленому порядку вести облік, складати і *. своєчасно

подавати звіти про рух і залишки цінностей;

в) своєчасно повідомляти адміністрацію про всі обставини, що загрожують

збереженню цінностей. 10. Адміністрація зобов’язана:

а) створити колективу умови, необхідні для забезпечення повного

збереження цінностей;

б) своєчасно вживати заходів щодо виявлення і усунення причин, які

перешкоджають збереженню ціннос-

238 ‘

тей, виявляти конкретних осіб, винних у заподіянні

шкоди і притягувати їх до відповідальності, встановленої чинним

законодавством;

в) знайомити колектив з чинним законодавством про матеріальну
відповідальність

працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації,

а також з діючими інструкціями і правилами приймання, зберігання,

обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі

виробництва цінностей та Їх обліку;

г) забезпечувати колективу умови, необхідні для своєчасного обліку

і звітності про рух і залишки переданих йому цінностей;

д) розглядати разом з місцевим профспілковим комітетом питання про

обгрунтованість вимог членів колективу про проведення інвентаризації
цінностей;

е) розглядати разом з місцевим профспілковим комітетом у присутності

працівника заявлений працівникові відвід і у випадку обгрунтованості

відводу вживати заходів щодо його виведення із складу колективу

і вирішувати питання про його подальшу роботу відповідно до чинного
законодавства;

ж) розглядати повідомлення членів колективу про обставини, що загрожують

збереженню цінностей, і вживати заходів щодо усунення цих обставин.

///. Порядок ведення обліку і звітності

11. Приймання цінностей, ведення обліку і подання звітності про

рух цінностей здійснюється у встановленому порядку керівником колективу.

12. Планові інвентарізації цінностей, які передані колективу,
провадяться

в строки, встановлені діючими правилами. Позапланові інвентаризації

провадяться при зміні керівника колективу, при вибутті із колективу

більше 50 % його членів, а також на вимогу одного або кількох членів
колективу.

13. Звіти про рух і -залишки цінностей підписуються керівником колективу

і в порядку черговості одним із членів колективу.

Зміст звіту оголошується всім членам колективу.

IV. Відшкодування шкоди.

14. Підставою для притягнення членів колективу де матеріальної
відповідальності

є матеріальна шкода, за-

239

вдана недостачею, підтвердженою інвентаризаційною відомістю.

15. Притягнення колективу до матеріальної відповідальності здійснюється
адміністрацією після проведення ретельної перевірки причин заподіяння
шкоди,

з враху–ванням письмових пояснень, поданих членами колективу,

а в необхідних випадках також висновків фахівців.

16. Члени колективу звільняються від відшкодування шкоди:

а) якщо буде встановлено, що шкода заподіяна не з їхньої вини;

б) якщо будуть встановлені конкретні винуватці заподіяної шкоди

з числа членів даного колективу.

17. Визначення розміру шкоди, заподіяної колективом підприємству,

а також порядок її відшкодування визначається чинним законодавством.

18. Шкода, заподіяна колективом підприємству, яка підлягає
відшкодуванню,

розподіляється між членами даного колективу пропорційно місячній

тарифній ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу

за період від останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди.

Договір набуває чинності з 1 січня 1995 р. і діє на весь період

роботи колективу з переданими йому цінностями на даному підприємстві.

Договір складено у двох примірниках, з яких перший зберігається

в адміністрації, а другий – у керівника колективу.

Підписи:

Адміністрація Керівник колективу Члени колективу

Підпис (Хоменко І-С-> Підпис (Степаненко Л.1.) Підпис (Козленко

С.П.) Підпис (Іванова П.0 Підпис (Кравченко СУ.)

Коментар

Статтею 135-2 КЗпП України передбачено, що при спільному виконанні

працівниками окремих видів робіт, пов’язаних із зберіганням, обробкою,

продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі

виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати
матеріальну

відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про

240

повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна

(бригадна) матеріальна відповідальність.

Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється

власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим

комітетом підприємства, установи, організації. Письмовий договір

про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається

між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу

(бригади), які спільно виконують роботи, передбачені у спеціальному
переліку.

До таких робіт належать- виконання касових операцій;

приймання від населення всіх видів платежів і виплата грошей не

через касу; приймання на зберігання, обробку, відпуск матеріальних

цінностей; приймання від населення предметів культурно-побутового

призначення та інших матеріальних цінностей на зберігання, в ремонт

та інших операцій; видача на прокат населенню предметів
культурно-побутового

призначення; продаж (відпуск) товарів (продукції), їх підготовка

до продажу незалежно від форм торгівлі і профілю підприємства;

приймання і обробка для доставки (супроводження) вантажу, багажу,

поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей,

їх доставка (супроводження), видача; виготовлення (монтаж, регулювання)

і ремонт, машин, апаратури, приладів, систем та інших виробів,

що випускаються для продажу населенню, а також їх деталей, запасних

частин; скупка, продаж, обмін, перевезення, доставка, пересилка,

зберігання, обробка і застосування дорогоцінних металів, дорогоцінних

каменів, синтетичного корунду і виробів з них; приймання, виготовлення,

транспортування, облік, упаковка, зберігання і видача грошових

знаків, цінних паперів, їх напівфабрикатів; виготовлення і зберігання

всіх видів квитків, талонів, абонементів та інших знаків, призначених

для розрахунків з населенням за послуги; вирощування, відгодівля,

утримання і розведення сільськогосподарських та інших тварин тощо.

241

Глава XIII

ЗЕМЕЛЬНІ СПОРИ

Зразок позовної заяви про відведення земельної ділянки для ведення

селянського (фермерського) господарства

До Таращанського районного суду Київської обл. позивач:

Горбач Петро Васильйович, який мешкає у с. Лук’янівка Таращанського

району Київської обл. по вул. Центральній, 51 відповідач: Лук’янівська

сільська Рада народних депутатів Таращанського району Київської

області треті особи:

Гарковий Степан Петрович, який мешкає за адресою.», Бондар Іван

Сергійович, який мешкає за адресою-

Позовна заява

25 січня 1995 р. я звернувся до Лук’янівської сільської Ради народних

депутатів Таращанського району Київської області із заявою про
відведення

мені земельної ділянки розміром 40 га для ведення селянського
(фермерського) господарства.

Рішенням Лук’янівської сільської Ради народних депутатів від -15

лютого 1995 р. № 17 мені було відмовлено у відведенні земельної

ділянки з мотивів відсутності в мене спеціальної підготовки для

ведення селянського (фермерського) господарства та постійної прописки

у с. Лук’янівці.

Я звернувся з заявою 20 лютого 1995 р. з цього питання до Таращанської

районної Ради народних депутатів, її рішенням від 5 березня 1995

р. № 34 мені також було відмовлено у відведенні земельної ділянки

з тих самих мотивів.

Відмову Лук’янівської сільської та Таращанської районної Рад народних

депутатів у відведенні мені земельної ділянки для ведення селянського

(фермерського) господарства вважаю безпідставною, позаяк я маю стаж

роботи в сільському господарстві понад п’ятнадцять років, а також

маю намір подальшого постійного проживання у с. Лук’янівці.

244

Відповідно до ст. 51 Земельного кодексу України

Прошу:

1. Зобов’язати Лук’янівську сільську Раду народних депутатів
Таращанського

району Київської обл. відвести мені земельну ділянку для ведення

селянського (фермерського) господарства розміром 40 га і видати

державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.

2. Витребувати від Таращанської районної Ради народних депутатів

документи стосовно відведення мені земельної ділянки.

3. Викликати свідків:

Симоненка Петра Васильовича, який мешкає за адресою.» Клименка Захара

Івановича, що мешкає за адресою».

Додаток:

1. Відмова Лук’янівської сільської Ради народних депутатів у відведенні

земельної ділянки.

2. Відмова Таращанської районної Ради народних депутатів у відведенні

земельної ділянки.

3. Копії позовної заяви відповідачеві та третім особам.

4. Марка (квитанція) державного мита.

З квітня 1995 р.

Підпис (Горбач П.В.)

Коментар

У ст. 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним

багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набу-ваеться і
реалізується

громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до
закону.

Відповідно до ст. 6 ЗК України громадяни України мають право на

одержання у власність земельних ділянок для:

– ведення селянського (фермерського) господарства;

– ведення особистого підсобного господарства;

– будівництва та обслуговування житлового будинку і і господарських

будівель (присадибна ділянка);

Ч” – садівництва;

– дачного і гаражного будівництва. Колишнім власникам землі

ди України. – 1994. – № 5. – Ст. 21 Ю. Закон України лПро охорону

прав на винаходи і корисні моделі» //

Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 32. ^ 11

Закон України лПро охорону прав на промислові зразки» //

Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 34. 12. Закон

України лПро охорону прав на знаки для товарів і по-\ слуг» //

Відомості Верховної Ради України. – 1994. Ст. 36.

254

13. Закон України лПро телебачення і радіомовлення» // Відомості

Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.

14. Закон України лПро державний захист працівників суду і
правоохоронних

органів» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.

15. Закон України лПро авторське право і суміжні права» // Відомості

Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 64.

16. Закон України лПро державну таємницю» // Відомості Верховної

Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.

17. Закон України лПро винесення змін до Цивільного процесуального

кодексу України» // Відомості Верховної Ради України. –

1994. – № ЗО. – Ст. 285.

18. Закон України лПро запобіжне затримання особи» // Відомості

Верховної Ради України. – 1994. – № 38. – Ст. 346. ” 19. Закон

України лПро транспорт» // Відомості Верховної Ради України. – 1994.

– № 51. – Ст. 446.

20. Закон України лПро відшкодування шкоди, завданої громадянинові

незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури

і суду» від 1 грудня 1994 р. // Голос України. – № 9. –

1995.

21. Закон України лПро пенсійне забезпечення». – Київ : Україна. – 1992.

22. Закон України лПро форми власності на землю» від ЗО січня

1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 18. – Ст. 225.

23. Закон України лПро внесення змін і доповнень до Закону України

лПро селянське (фермерське) господарство» від 22 червня

1993 р. // Голос України. – 1993. – 23 лип.

24. Закон України лПро колективне сільськогосподарське підприємство»

від 14 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992.

– № 20. – Ст. 272.

25. Закон України лПро приватизацію державного житлового фонду»

від 19 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992.

– № 36. – Ст. 524.

26. Закон України лПро внесення змін 1 доповнень до Закону України

лПро приватизацію державного житлового фонду» від 22 лютого 1994 р. //
Відомості Верховної Ради України. – 1994.

– № 24. – Ст. №2.

27. Закон України лПро державну службу» від 16 грудня 1993 р. //

Голос України. – 1994. – 5 січ.

28. Закон України лПро підприємництво» від 7 лютого 1991 р. // Відомості

Верховної Ради України. – 1991 – № 14. – Ст. 168.

29. Закон України лПро оренду майна державних підприємств та
організацій»

від 10 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992.

– № ЗО. – Ст. 416.

1 255

30. Закон України лПро підприємства в Україні» від 27 березня 1991

р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 24. – Ст. 272.

31. Закон України лПро статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991

р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 200.

32. Закон України лПро основи соціальної захищеності інвалідів в

Україні» від 21 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України.

– 1991. – № 21. – Ст. 252.

33. Закон України лПро основні засади соціального захисту ветеранів

праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993

р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – Ст. 18.

34. Закон України лПро внесення змін і доповнень до кодексу про

шлюб та сім’ю України» від ЗО січня 1996 р. // Відомості Верховної

Ради України. – 1996. – № 7. – Ст. 26.

35. Закон України лПро патентування деяких видів підприємницької

діяльності» від 23 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.

– 1996. – № 20. – Ст. 82.

36. Закон України лПро страхування» від 7 березня 1996 р. // Відомості

Верховної Ради’України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.

37. Закон України лПро внесення змін і доповнень до Цивільного
процесуального

кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України лПро внесення

змін 1 доповнень до Кодексу про шлюб та сім’ю України (зміни щодо

порядку усиновлення дітей)» від 12 липня 1996 р. // Відомості Верховної

Ради України. – 1996. – № 44. – Ст. 217.

38. Закон України лПро внесення змін і доповнень до Закону України

лПро патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 12

липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 44. – Ст.
214.

39. Закон України лПро внесення змін і доповнень до Закону України

лПро плату за землю» від 19 вересня 1996 р. // Відомості Верховної

Ради. України. – 1996. – № 45. – Ст. 238.

40. Закон України лПро внесення змін до деяких законодавчих актів

України у зв’язку з прийняттям Закону України лПро оплату-праці»

від 10 вересня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996

р. – № 45. – Ст. 229. .

41. Закон України лПро звернення громадян» від 2 жовтня 199^-р.

// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.

42. Закон України лПро відпустки» від 15 листопада 1996 р. // Урядовий

кур’єр. – 1996 р. – 14 груд.

43. Цивільний кодекс України.

44. Цивільно-процесуальний кодекс України. Право України. – 1993. – №
11-12.

256

45. Кодекс про шлюб та сім’ю України. Право України. – 1994. – № 7-8.

46. Кодекс законів про працю. – Київ. фірма лПраця». – 1995.

47. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Право України.

– 1995. – № 3-4.

48. Земельний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України.

– 1992. – № 25. – Ст. 354.

49. Жилищньїй кодекс Украинской ССР (научно-практический ком-ментарий)

. – Киев : Издательство политической литературьі. – 1990.

50. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994. –

№ 170. лПро впорядкування застосування контрактної форми трудового

договору» (Зібрання постанов уряду. – 1994. – № 7. – Ст. 172).

51. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 1994 р. –

№ 492. лПро внесення змін і доповнень до лПравил відшкодування власником

підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом

шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним

з виконанням ним трудових обов’язків» // Урядовий кур’єр. – 1994. – 28
лип.

52. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. – № 891
лПро затвердження Положення про порядок передачі в комунальну

власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному

господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств,

установ та організацій» // Зібрання постанов уряду. – 1996. – № 3. –
Ст. 92.

53. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 листопада 1995 р.

– № 897 лПро доповнення Правил обліку громадян, які потребують

поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень» // Зібрання

постанов уряду. – 1996. – № 3. – Ст. 94.

54. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 січиї 1996 р, –

№ 135 лПро внесення змін 1 доповнень до Положення про державну
реєстрацію

суб’єктів підприємницької діяльності» // Зібрання постанов уряду.

– 1996. – № 6. – Ст. 196.

55. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 1996 р.

– № 381 лПро Програму вивільнення жінок із виробництва, пов’язаних

з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання

їх праці у нічний час на 1996 – 1998 рр.» // Зібрання постанов уряду.

– 1996. – № 10. – Ст. 277.

56. Декрет Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. лПро

перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій,

їх структурних підрозділів основного виробництва щодо яких приватизація

або передача в оренду не допускається» // Відомості Верховної Ради

України. – 1993. – № 11. – Ст. 96.

57. Декрет Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. лПро

оплату праці» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 11. – Ст.
96.

257

58. Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1996 р. № 15-92

лПро приватизацію земельних ділянок» // Відомості Верховної Ради

України. – 1993. – № 10. – Ст. 79.

59. Наказ Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р.

– № 58 лПро затвердження Інструкції про порядок ведення трудових

книжок на підприємствах в установах і організаціях» Бюлетень Мінпраці.

– 1993. – № 9-10.

60. Арбітражний процес // Бюлетень законодавства і юридичної практики

України. – 1993. – № 5.

61. Законодавство України про нотаріат. // Бюлетень законодавства

і юридичної практики України. – 1994. – № 6.

62. Лмшпренко 1-А. Правова охорона земель в Україні. – Київ : Українська

академія внутрішніх справ. – 1994.

63. Заїка Ю.А. та ін. Закон і ми. – Сигнал, 1995.

64. Кунищлм. Л.А, Маслешшков МЛ. Зашита права в суде. – Москва :

Юридическая литература, 1990.

65. Мацюк АР; Симорот. ЗЯ. Трудовое право в вопросах й отве-тах.

– Киев : Издательство политической литературн Украинм, 1988.

66. Молдаванов М^; Сидорова ГМ. Сучасний діловий документ. – Київ

: Техніка, 1992.

67. Пашюм АС. й. 9р. Советское трудовое право. – Москва : Юридическая

литература, 1988.

68. Підопригора О.Л, Сумін ВО., Підопригора 00. Цивільне право України.

– Київ ; Юнінформ, 1994.

69. Підопригора ОЛ, Боброва ДЛ. та ін.. Цивільне право. – Київ :

Вентурі. – 1995.

70. Савімев ГЛ^ Вм. ВС. й. Ор. Сбо’рник образцов гражданско-право-вьіх

документов. – Москва : Издательство БЕК, 1994.

71. Чупрун.. ВД. Підготовка цивільних справ до розгляду. – Київ :

Видавничо-культорологічний центр лСофія», 1994.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020