.

Бобкова А.Г., Моісеєв Ю.О. 2005 – Біржове право (книга)

Язык: украинский
Формат: книжка
Тип документа: Word Doc
6 20577
Скачать документ

Бобкова А.Г., Моісеєв Ю.О. 2005 – Біржове право

Вступ 4

Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржової

діяльності

Матеріал для обговорення 34

Розділ 2. Правовий статус товарної біржі 36

Матеріал для обговорення 65

Розділ 3. Управління торгово-біржовою діяльністю 67

Матеріал для обговорення 90

Розділ 4. Біржова торгівля 94

Матеріал для обговорення 126

Розділ 5. Біржові угоди.. 130

Матеріал для обговорення 189

Робоча програма Навчальної дисципліни “Біржове прано” 190

Основні терміни it поняття 192

ISBN966-364 !).V2

© Бобкова Л Г.. Моісесі К) О.

• Центр навчальної літератури, 2Оорі матеріального виробництва.

Такий результат виражається в створенні товарною біржею певних умов для
організовано! торгівлі, які дозволяють задовольнити економічні Інтереси
суб’єктів господарювання, які беруть участь у біржовій торгівлі.
Насамперед діяльність товарної біржі дає можливість отримувати високі
прибутки учасникам біржової торгівлі при скороченні власних витрат під
час купівлі або продажу продукції на біржових торгах. Торго-во-біржова
діяльність дозволяє домогтися зниження цінового ризику за рахунок
страхування нід несприятливих змія кон’юнктури ринку. Крім цього,
результатом діяльності товарних бірж виступає іі прискорення обороту
капіталів на біржо-вому ринку, і проведення біржею офіційного
котирування цін.

Розглядаючи цільову спрямованість торгово-біржової діяльності необхідно
зазначити, що, відповідно до законодавства України, товарна біржа не
займається комерційною

ДІЯЛЬНІСТЮ й не Mat на меп одержання прибутку. Це ДОЗВОЛЯЄ піднести
торгово-біржову діяльність до ііекомерцііііюі госпо царської діяльно*
гі, регламентованою нормами розділу 5 ГК України. Відповідно ст. 52 ГК
України визначає, що неко мерційне господарювання це самостійна
систематична гос подарська діяльність, здійснювана і уб’
и ВІДПОВІДНІСТЬ ВИМОГ8М з надання ІЮСлуї з укладання й реєстрації угод
купівлі-продаж) і ільськогоспо-дарської продукції для державних і
регіональних потреб, їхньої реалізації з державних резервів, погашення
податкової заборгованості, угод поставки підприємствам агропромислового
комплексу матеріально-технічних ресурсів, які вдобува ються за рахунок
коштів державного бюджету, проведення ішериаціиних операцій на ринку
зерна, а також .іа укладанням і ре,коиоі
діяльності, а саме

Біржове право

державна реєстрація товарної біржі у встановленому порядку;

одержання висновку про відповідні* гь при організації

торгівлі псиними видами біржових говарів (сільсько

господарська продукція);

узгодження і Державною комісією t кош іонних па

перів і фондової біржі України Правил біржової

торгівлі терміновими контрактами:

Порушення зазначених умов є підставою для застесу-вання до товарної
біржі як суб’єкта господарювання відповідних санкцій, передбачених
законодавством.

У ряді країн умовою здійснення торгово біржової діяльності t наявність
ліцензії. У цей мас відповідно до Закону України «Про ліцензування
псиних видів господарської діяльності» торгово-біржова діяльність не
ВХОДИТЬ у перелік видів господарської діяльності, що підлягають
ліцензуванню. Однак як показує закордонний досвід біржової горі івлі,
ліцензуван кя с досить ефективним засобом державного регулювання
діяльності товарних бірж. Законодавство багатьох крані у т.ч. і СНД,
передбачає необхідність одержання товарною біржею ліцензії па праве
здійснення діяльності по організації it регулюванню біржової торгівлі
(Росія, Казахстан, Вірменія й їй.).

Відповідно до законодавства Росії біржова торгівля може здійснюватися
тільки на основі ліцензії, виданої у встановленому порядку Комісією з
товарних бірж при Державному комітеті Російської Федерації з
антимонопольно] політики п підтримці нових структур Для одержання
ліцензії в Комісію подаюі і.ся наступні документ:

заява;

устав товарної біржі;

установчий договір;

СВІДОЦТВО пре державну ре ГК України, «жрема:

забезпечення економічного різноманіття й ріпний за

хист держаною всіх суб’і кпи господарювання;

вільний рух капіталів, товарів і послуг на території

України;

заборона незаконного втручання органів державної

влади й органів місцевого самоврядування, їхніх поса

дових осіб у господарські відносини.

Певну конкретизацію щодо торгово-біржової діяльності дані принципи
одержують у відповідних нормах ГК України й Закону. Гак, ч. 8 ст. 279 ГК
України й ст. 2 Закону передбачають, що товарна біржаздШснює свою
діяльність на принципах самоврядування іі господарсько! самостійності,
рівноправ ності учасників біржових торгів, публічного проведення торгів,
застосування вільних (ринкових) цін. Дані принципи відображають сутність
господарсько-правового регулювання цього виду діяльності й визначають
характер правового |>
ювна його -і ротових відносив
був обумовлений реформами 60-х років. Л № далеко не завжди створені
біржі досить успішно функціонували. Цікавий наступний факт, що приводить
у роботах О. Штиллиха. Відкрита в 1811 р. у м. Рибинське біржа виявилася
організацією ? повному змісті мертвонаро-дженою, тому шо біржу ніхто не
відвідував. В 1842 р. біржу відкривають знову, але й після цього
купецтво віддає перевагу позабіржовим зборам, внаслідок чого доводилося
гнати його на біржу, використовуючи для цього пожежні труби |4, C.281J.

Приблизно н цеп період товарні біржі створюються у всіх торгових центрах
України: м. Київ (1869 р.), м. Миколаїв (1885 p.), м. Харків (1876 р.) і
пі. На початку XX століття в Ук-р.іпіі здійснювали (пою діяльність 11
товарних бірж. Як пра вило, це були спеціалізовані біржі по торі їй п
окремими вида ми продукції, а саме хлібні, фруктові, м’ясні, винні. 1
Іаіібі іі.іііі обороні мала Київська товарна біржа. Миколаївська хлібна
й Одеська зернова біржі.

гз

Розділ 1. Поняття й правова основа торгово-біржової ‘діяльності

Початок першої світової вити .і потім подіі Ні 17 р. привели ДО повної о
припинення діяльності товарних бірж у т.ч. и в Украпи. Однак у період
нової економічної політики Радянської республіки відзначається
поновлення діяльності товарних бірж. Уже в 1925 р. біржі, які діяли до
1917 p., відновили свою діяльність. Умовою цього процесу стала внутрішня
економічна політика, ню виявилася в пожвавленні капіталу й підітри* мнит
на. Однак, незважаючи на певні успіхи й вначен-ня біржової торгівлі, у
СРСР починається компанія зізгоріап НЯ діяльності товарних бірж. Так, у
постанові ЦВК СРСР від 21.01.1927 р. указувалося, що надмірний розвиток
біржової мережі в крани ус к лад і йог контроль за її ДІЯЛЬНІСТЮ 3 боку
державних органів. Це призвело до того, що вже наприкінці 1928 р. всі
біржі припинили свою діяльність.

Перехід до ринкової економіки став об’єктивним фактором, що обумовив
появу в країнах колишньою ( РСР великої кількості товарних бірж. Так,
уже на початок 1992 р. у Росії було зареєстровано приблизно 800 бірж. За
станом на квітень 1992 р. в Україні діяло вже близько 70 товарних бірж,
товарообіг яких становив близько 10 млрд. крб. (1,81 млн. дол.

США).

Слід зазначити, що біржі створювалися в умовах економічної
нестабільності, спаді виробництва, відсутності відповідної законодавчої
бази, обмеження й заборони використання капіталів приватних осіб. Біржі,
створені в цей період, були чимось середнім між ярмарком, торговим домом
і властиво біржею. Головною метою засновників бірж була швидка окупність
внесених коштів з високою прибутковістю первісних капіталовкладень. При
цьому явно педосіатнім, а іноді іі просто низьким були класність іі
якість послуг самих учасників цих бірж, до того ж що споконвічно
призначали непомірно високу плату за свої послуги.

Як наслідок іі|х)гяіт)м 1992-1994 роківспостерігаї гы я спадак-

ГИВНОСТІ біржової ДІЯЛЬНОСТІ Іі i.MCIIIIIVl ТЫЯ КЬТЬКІСП>|КД ЇМ 1.1
ДІЮЧИХ

бірж. В 1995 році уряд України прнймм ряд заходів економічного й

Z9

Ііірж іше право

правового Пфавзеру, спрямованих на розвиток біржового ринку. Завдяки
компігм iiomv підходу слюркшпся необхідні умови ;ця
но-далі,шот|ххшиткудіялі>н>u|x>
мислові —15.

Надалі загальна кількість товарних оірж продовжує spo стати. Уже на 1
січня 2000 р. кількість товарних бірж становила 365, а на 1 січня 2002
р. в Україні було зареєстровано 493 біржі. Розміщено такі біржі майже у
всіх обласних центрах, окремі а них мають філії. Тільки на території
Донецької області за станом на 1 жовтня 2004 р. здійснювали практичну
діяльність 31 біржа, у той час як в 20Q3 р. гака кількість становила 19
бірж. При цьому товарні біржі перебувають практично у всіх великих
містах Донецької області: Донецьк (17), Маріуполь (6), Макіївка (1),
Селидово (1), Ясиновата (1), Червоноармійськ (1), Дружківка (1),
Слов’янськ (3), Крама-

ГОрСЬК (1), АмврОСк нк.і ( 1 ), І ор пика ( 1).

Таким чином, можна констатую ги факт, що за кількістю то-варяих бі|)ж
Україна ііе|х’неріпуі багато розвинених країн світу в і. ч. і США, однак
результати їхньої діяльності не порівнянні Так, показники результатів
діяльності товарних біржу різних регіонах України досить сильно
відрізняються 3 більш ніж 400 товарних бірж, заре с і|м>іілннх на
гернторі] України,основна питома вага в загальній вартості укладених
угод доводиться па 15-20 бірж. Так, за даними Донецького обласного
управління статистики в 2004 р. м.і частку 5 найбільших бірж доводити я
94,6% об іасного біржо-вого товарообігу. Відповідно інші 2Н товарні
біржі у сукупності становлять vого 5,4 % біржового товарообігу
області |Н|.

За станом на 10 липня 2004 р. в Україні здійснювали

практичну діяльність 274 товарні біржі, що становить 61% від

(.іі.і.п.ної кількості зареєстрованих 449. Таким чином. <.> Що»’ метою торкни і біржової діяльності?

Які відносини виникають при здійсненні горгово-

бІржОВОІ діяльності?

Розкрийте зміст принципу самоврядування й госпо

дарської самостійності в діяльності товарної біржі.

Перелікуйте основні нормативно-правові акти, що

становлять правову основу торгово-біржової діяль

ності.

Розділ 1. Поняття п правова основа торгово-біржової діяльності
Література

Семилютінп //. Регулювання біржової діяльності:

світові тенденції іі російське законодавство //

Російська юстиція. – 1997. – Х« 11. – С. 10 – 13.

Минин ІО.О. Деякі питання правового регулювання

торгово-біржової діяльності Правничий часопис

Донецького університету. — 1998.- № 1(2). — С. 70 –

72.

3. Господарське право: Підручник / В.К. Мамутов, Г.Л.

Знаменский, И.В. Хахулин it пі.; Під ред. Мамутова

В.К.- К.: Юрінком Інтер, 2002. – 912 с.

А.Штпиллих О. Біржа і її діяльність. Пер. с нього,- Спб,

1992. – 304 с

Цивільне й торговельне право капіталістичних держ.т

Підручник / Під ред. Васильева Е.А. — М: Міжна

род ні відносини. 1993.-560 с

Моісввв ЮЛ. Правовий звичай як джерело регулюван

ня торгово-біржово] діяльності // Проблеми вдоско

налення господарського законодавства України: Тези

виступів учасників Круглого столу. Квітень 2001 р.-

К., 2001.-С 97- 100.”

7′. Шершпіпшч Г.Ф. Курс1 трипільного нрава. ТЛІ: Товар. Торгівельш
угоди. — М., «Статут», 2003. — 544 с

8. Експрес-отнтиh, Головного Управління статистики в Донецькій області
№08/2-205/06 від 15.11.04 р.//До-кумпітообіг Головного Управління
статистики в Донецькій облаєм (.і 2001 р.

Біржове право

Матеріал для обговорення

Немає зерна? Учіться торгувати ф’ючерсом

О. Макаренко

..Зараз по областях і кругом є десятки так званих товарних бірж, бірж
ресурсів, аграрні, агропромислові, діяльність яких зводиться до
організації куиівлі-нродажу реального продовольства, або звичайних
спотових контрактів. Пік розквіту регіональних агробірж припав на час
введення обмежень на вивіз зерна за межі регіону й за межі країни без
наявності відповідного біржового контракту. Більше того, аграрне
відомство одержало право надавати біржі сертифікат відповідності, просто
кажучи, дониолніи ііі СІЯВШИ игчлтку на експортних контрактах чи ні.
Після цього біржі почали з’являтися як гриби після дощу іі одержали
прізвисько кишенькових. Такі торгівельні структури, їхнє керівництво іі
учора, і сьогодні за лежали від настрою губернатора іі. власне кажучи,
створювалися під голову обл;импм-мент. Хоча
правдивіше іі мес інше буде сказати – жалюгідне існування, горіл’ючи
замість зернових дереном, запчастинами, пестицидами, нафтопродуктами й
то винятково СПОТОВИМИ контрактами, іноді форвардом. Тобто біржовою
конового ринку як не було, так і іпм.к

Дзеркало ншж-ня. – ‘2003- №42.- 1 ~ 7листопада.

Ром)іл 1. Поняття й причина ікікиш тор/очо-біржової діяльної ті

“Необхідна державна концепція товарного

біржового ринку”

Н. Солодкий,

завідуючий кафедрою

біржової діяльності

Національного аграрного

університету

..Давно встановлено, що кількість ніколи не зможе компенсувати якість.
Те, що в нашій країні постійно збільшується кількість бірж, свідчить не
про присутність ринкової економіки, а зовсім про зворотне. Природа цього
процесу, насамперед, порозумівається примітивною законодавчою базою,
створеною, м’яко кажучи, «романтиками ринкової економіки». Крім того,
існує повна незацікавленість держави в ефективному функціонуванні
біржового ринку, нерозуміння більшості учасників ринкової економіки
колосального потенціалу біржового механізму, що дозволяє ефективно
управляти економічними ризиками.

Аналіз біржового ринку свідчить про те, що біржі В нашій країні дрібні,
тому що їх середнії! річний оборот не перевищує 20 млн. і рп . а це
значить, що вони не мають можливості створити необхідну
матеріально-технічну базу для впровадження прогресивних технологій
біржової торгівлі й, отже, бути привабливими для клієнтів.

*Агро Перспектива*.- 2003.- № 12-www.ukrdzi.com.ua/agm/jomak/2003/

Біржове права

Роздіі 2. Правовий статус товарної біржі

Розділ 2. Правовий статус товарної біржі

1. Поняття й види товарних бірж

Поняття «біржа» досить давно с предметом дослідження філологів,
економістів, юристів. Відповідно до однії і з версій, його джерела
лежать у латинському слові «bursa», (нім. «horse) — шкіряний гаманець.
Подібність однокореневих слів простежується у французькій й італійськії!
мовах, [снуєтакож версія, пов’язана з ім’ям бельгійського купця Van der
Burse, що жив у місті Брюгге й мав на фасаді свого будинку зображення
трьох гаманців. Місце знаходження ного будинку було зручним місцем для
зборів торговців. Тут у Брюгге затвердився гни біржових зборів, і вперше
встановилися деякі види біржо-ипх угод.

У тлумачному словнику В. Даля щодо біржі є такі иояс-нгння: будова, або
місце, де в певний час збираються купці з торгівельних питань; самі
збори; місце збори купців.

О. Штиллих відзначав той факт, що Істотні ознаки особ-ЛИВОГО роду виду
ринку, називаною «біржею», на жаль ще не досить установлені наукою.
Жодне з визначень, запропонованих дотепер економістами, не виявилося
цілком переконливим. Найчастіше дослідники розглядають біржу як постійно
.иючиіі організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля
біржовими товарами (сировиною, продуктами харчу-вання, промисловими
товарами, цінними паперами й т.д.). Всі георетики згодні між собою лише
в тому, що ніяка біржова торгівля представляє торгівлю замінними
цінностями й. що в біржовому залі немає ні товарів, ні грошей. При цьому
автор підкреслює, що «біржа — це організація, що мао ціни на товари, про прибуття й під’їзд
суден, а також для встановлення вексельного курсу, прейскурантів й
аксекурацій. Устави бірж того часу грохн роа ширюють це визначення,
додаючи, наприклад, вказівка на и . що біржа — це також місце одержання
необхідних для торі пі її й промисловості відомостей, і що вона мас на
меті впорядкування місцевої торгівлі й Ін.

Тому можна констатувати, що законодавство того часу поєднує два поняття,
коли визначає, що суть біржі соборні місця або збори належних до
торгівельного класу осіб, для взаємних по торгівлі зносин й угод.

У цей час товарна біржа розглядається як самостійний суб’єкт
господарювання, що виконує певні функції в економіці. Так в офіційній
доповіді 1993 року (A Survey of Commodity Risk Management Instilments.
Report by the UNCTAD secretariat. UNCTAD. 15 March 1993, p.6) експерти
ЮНКТАД сформулювали наступне визначення, що «сучасна говарна біржа
це фінансовий рийок, на якому різні групи ЙОГО учасників ( » і ні Гі
спекулянти) торгують контрактами, прив’язними до цін на сировину або на
так навивані «нетоварні цінності», з метою зняття із себе цінового
ризику іі передачі ного іншим учаснм кам ринку, або, навпаки, з метою
прийняття цього ризику дам є бе в розрахунку дістати прибуток». Така
точка зору багато в чому відображає економічну природу товарної біржі,
що вимагаї відповідного законодавчого закріплення. Тому парто звернути
увагу на положення ГК України п Закону.

Так, ст. 279 ГК України визначай товарну біржу як особливий суб’єкт
господарювання, що надаї послуги в укладанні біржових угод, виявленні
попиту га пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує
товарообіг і сприяє пов’язаних з ним торгівельних операцій. Товарна
біржа як госпо дарська організація « юридичною особою, має відособлене
майни самостійний баланс, розрахунковий, валютний іі інший рахунки в
банках, печатка ti скоїм найменуванням.

У свою чергу, законодавство багатьох країн СНД містить трохи інше
визначення товарної біржі Так, ст. 2 Закону Російської Федерації «Про
біржу й біржову юріівлю» ие-редбачає, що під товарною біржею розумі*
гься організація із правами юридичної особи, що формує оптовий ринок
шляхом організації іі регулювання біржової торгівлі, здійснюваної у
формі голосних публічних торгів, проведених у заздалегідь псиному місці
й у певний час за встановленими нею правилами. Закон Республіки Молдова
визнач» товарну біржу як підприємство з організації біржово! торгівлі за
стандартами або зразкам товарів, проведеної в заздалегідь певному місці
(біржовому залі) і в певний час за встановленим на біржі пранім.їм (і і
2).

Запропоновані визначення мають як схожі риси, так і деякі відмінності
Тому, і огляду на різні підходи сформовані в законодавстві й науковій
літературі досить важливе вначен ня ма•) У к”‘ же час відповідно до Закону України «Про
господарчі товариства» іі акціонерне юварист-во й товариство з обмеженою
відповідальністю мають на меті с not і діяльності одержання прибутку.

Игр тане право

Розділ ‘.’ Прпашшй статус товарної біржі

З метою усунення цього протиріччя її науковій літера-гурі пропонується
використовувати при створенні товарної біржі організаційну форму
кооперативу. На думку .і'” идників, створення говарної біржі у вигляді
кооперативу відповідає цілям і принцип.їм створення біржі: принцип
добровільності й відкритого членства, принцип демократичного управління,
принцип економічної участі, вигоди об’єднання й їм Підкреслюється, ЩО
обрання кооперативної форми створення говарно! біржі значно спростить
процедуру вступу до складу учасників біржі нових членів [4, с 340].

З урахуванням вищевикладеного, проявляється інтерес до закордонного
досвіду. Так, А.Г. Грязнова відзначає той факт, що починаючи а 1990 р. у
Російській федерації, створю пані біржі в основному реєструвалися як
акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.
Особливо на периферії біржі засновувались як товариства з обмеженою
відповідальністю (Воркутинська товарна біржа, Алтайськая товарная біржа,
Приволжськая товарно-сировинна біржа, Кузбаська міжнародна
товарно-сировинна біржа т.д.), що можна було пояснити рівнем ділової й
економічної культури, традицій, а також відсутністю жорсткої правової
основи, яка б регламентувала їх створення та функціонування. Це надало
засновникам біржі велику свободу при підготовці необхідних документів,
дозволило закласти такий механізм управління й розподілу прибутку, який
у найбільшій степені задовольняв би їх. Засновників приваблювало й те,
що біржа у формі товариства могла бути зареєстрована в місцевих органах
влади. Окремі біржі реєструвалися як приватні Індивідуальні підприємства
(наприклад, біржа “Л.ііеа”). В зв’язку а тим, що держава повинна
наламані допомогу біржам, орієнтованих на некомерційниіі характер
діяльності, з 1993 р. біржі починають nprvі ворюваї ись в некомерційні
асоціації. Як віданачаї автор, органі, іаційііп-ііравпіш форма у
іни.іяді асоціації цілішим.н Закону РФ “Про товарні біржи і біржової
торгівлі” й спряж більш ефективній структурі и управління |6, с 176).

Відсутність чіткої визначеності з організаційно-правовою ({юрмою як в
Україні, так іі н інших країнах нимаї at уточнения підходів
законодавства у визначенні організаційної форми товарної біржі.

Відповідно до законодавства України, товарна біржа є некомерційною
організацією, що має статус юридичної особи. Л погляду на, що товарна
біржа г суб’єктом господарської діяльності, треба, насамперед,
звернутися до положень ГК України. Ст. 55 ГК України вводить загальне
поняття госпо дарської організації, під якою розуміються юридичні особи,
створені відповідно до ГК України, державні, комунальні й інші
підприємства, створені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи,
які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому
законом порядку.

Таким чином, товарна біржа як господарська ор-іапіиація, що має статус
юридичної особи, створюється відповідно до положень ГК України. Згідно
ст. 80 ГК України будь-яка юридична особа с організацією, створеною й
зареєстрованою у встановленому порядку. У свою чергу ст. 83 ГК України
передбачає, що юридичні особи можуть ство-рюнатися у формі товариств,
установ й в інших формах, установлених законом. При цьому кодекс не
містить вичерпного переліку організаційно-ираионіїх форм юридичних осіб.
Так, товариством є організація створена шляхом об’єднання осіб
(учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Товариства
діляться на підприємницькі й непідириємницькі. Зокрема, згідно ст. 85 ГК
України непідприємницьким товариством і товариства, які не ма-ють на
меті одержання прибутку для наступного розподілу між учасниками

З огляду на основні вимоги Закону, а гакож положення ГК України й ГК
України щодо організаційно-нравової форми товарної біржі, можна зробити
наступні висновки:

По-перше, біржа це некомерційна організація, що утворюється
засновниками и членами для полегшення

hip тот- право

Розділ 2. Правовий статус товарної біржі

проведения комерційних операцій (для обслуговування потреб
засновників і членів у куггівлі-продажу).

По-друге, іонариа біржа як иекомерційна господарська організація,
повинна створюватися у формі непідпрш мниць-кого Товариства (ст.85 ГК
України).

Така організаційно-правова форма говармої біржі вимагає відповідних
і.мііі на рпші спеціального законодавства — Закону, що дозволяють
усунути паяти в законодавстві про гиріччя й недоліки, а також привести
норми Закону у відповідність іа вимогами ГК України іі І К України.

3. Порядок створення й реєстрації товарної біржі

Згідно ст. 279 ГК України товарна біржа створюється на основі
добровільного об’ іапису про державну реєстрацію.
Свідоцтво про держаній реєстрацію говарної біржі повинне бути оформлене
й видана ввсиовникам не

пізніше наступною робочого дня після державної реєстрації.

Варто підкреслити, що на відміну від державної реєстрації ({юндовоі
біржі для |мч страцВ товарно] біржі перед бачений більш спрощений
порядок тому що не потрібне рішення якого небудь державного органа, а
також не встановлений мінімальний |юзм>р статутного фонду. Так, сукупний
статуї мий фонд бірж Донецької області в 2004 р. склав 1283,6 тис. гри.
(це н.і 24% більше, ніж в 2003 р. за рахунок створення нових бірж) |7|.
Однак, з огляду на, те що товарна біржа є публічним інститутом досить
обґрунтованим можна визнати пропозицію п|ю встановлення певних
нормативів при формуванні статутною фонду товарної біржі. Зокрема,
закожніро-ект, внесений на розгляд Верховної Ради України «Про вне-і
ення змін і доповнень у Закон України *ІІ|ю товарну біржу» в 2003 році,
передбачає формування статутного фонду в ровьгірі одного млн. гри.

4. Функції, права й обов’язки товарної біржі

Товарна біржа є господарською організацією, що вико н\
аушгіепся сукупнії п. орав Й обов’язків, які безпосередньо
закріплені за організацією чинним законодавством – ГК України й
Законом. Господарська компетенція маї пиловий характер, оскільки вона
пов’язана з товарною біржею, як ш-нинм видом госиода|кької організації.
До складу компем ним входять: коло питань, які може вирішувати товарна
біржа; обов’язки, які покладають на товарну біржу; форми
відповідальності за порушення покладених законом обов’язків,
способи захисту порушених прав. У свою чергу господарська правоздатність
— це здатність товарної біржі мати права й обов’язки, які безпосередньо
законом не встановлені, але необхідні для виконання покладених на неї
функцій і завдань. Господарська правоздатність товарної біржі виникає за
вдяки закріпленому в законі дозволу мати права й обов’язки, якщо вони не
суперечать основним нормам законодавства, правам і законним інтересам
інших осіб. Правоздатність на відміну від компетенції, мій
індивідуальний характер, оскільки пов’язана із завданнями и функціями
конкретної товарної біржі.

Товарна біржа, як і будь-який суб’єкт господарювання. має загальні нрава
й обов’язки, закріп .ієні і нормативно-правових актах загального
характеру ГК України, Законах України «Про власність», «Про захист
економічної конкуренції» й ін. Так, згідно ч. І ст. 19 ГК України
суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно иіііснювати
і-осио-дарську діяльним., що не суперечить законодавству. Дане положення
ионной) мірою належить й до товарної біржі, що, як і будь-який суб’єкт
господарювання реалізує це право, а також маї прано на аахксі своЬ
Інтересів.

( єре і era іі.іїйх обов’язків можна назвати обов’язок товарної біржі як
платника подаїків. передбаченого податковим законодавством. Крім цього
згідно ст. 54 ГК України товарна

S9

Біржове право

РозіНл 2. Правовий статус товарної біржі

біржа, як суб’єкі господарювання, що здійсню некомерційну діяльність,
зобов’язана забезпечити належні й безпечні умови

праці й інші соціальні гарантії, передбачені законом; для працівників
біржі.

Як особливий суб’єкт господарювання товарна біржа її.і лі їж ться
спеціальною компетенцією, обумовленою цілями й завданнями пм і
організації. Так, згідно ГК України (сг. 280) і Закону (ст. 3;4) товарна
біржа наділяється наступними ира-нами:

установлювати відповідно Закону й чинного законо

давства України власні правила біржової торгівлі й

біржового арбітражу, які є обов’язковими для всіх

учасників торгів;

створювати підрозділи біржі й затверджувати поло

ження про них,

розробляти з урахуванням державних стандартів

власні стандарти й типові контракти;

зупиняти на якийсь час біржову торгівлю, якщо ціни

біржових угод протягом дня піднімаються більше ні.к на

визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

установлювати вступні й періодичні внески для членів

біржі, плату за послуги, які надаються біржею;

установлювати інші грошові збори;

установлювати й стягувати відповідно уставу біржі

плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші

санкції за порушення уставу біржі й біржових правил;

створювати арбітражні комісії для вирішення опорів у

торгівельних угодах;

укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати

своїх представників на них. у тому числі на біржах.

розташованих :іа межами України;

вносити в державні органи пропозиції з питань, які

стосуються біржової діяльності;

видана ги біржові бюлетені, ДОВІДНИКИ і а інші інфор

маційні й рекламні видання;

— здійснювати Інші прана, передбачені уставом біржі.

При цьому біржа наділяється також і псиними обов’яз

ками:

створення умов для проведення біржової торгівлі;

регулювання біржових операцій;

регулювання цін на підставі співвідношення попиту та

пропозищ] на товари, які допускаються до обігу на

біржі;

надання членам і відвідувачам біржі організаційних й

інших послуг;

збір, обробка й поширення інформації, пов’язаної і

кон’юнктурою ринку.

Варто підкреслити, що перелік прав й обов’язків товарної біржі,
передбачений законодавством, не с вичерпним і відповідно може бути
розширений у т.ч. і підзаконними іі локальними норма і инно -правовими
актами, за умови, якщо це відповідає цілям і завданням товарної біржі як
суб’єкта господарювання.

Прикладом гакого підходу є наділення товарної біржі оравами податковою
агента. Так, відповідно до листа ДПАУ від 2 березня 2004 р. № 1547/17 —
3116 дані деякі роз’яснення а питань оподатковування серед платників
податків відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних
осіб». Зокрема, при укладенні на товарній біржі угоди купівлі — продажу
рухомого майна, що належить продавцеві — фізичній особі, податковим
агентом такого платника — фізичної особи н частині оподатковування
доходів, отриманих ним від такого продажу, є товарна біржа.

5. Майнова основа діяльності товарної біржі

Правовий режим майна можна визначити як установлении правовими засобами
порядок й умови придбання (при своєння) майна, здійснення суб’єктами
господарювання прав

luf)тоне прано

I’o.iOvi ‘2. Ирашншн статуї товарної біржі

на володіння, користування, розпорядження ним, реалізація функцій
управління млином, а також ЙОГО правової охорони (5, с 417|. Правовий
режим майна товарної біржі як суб’єкта і ос подарювання визнач.м іьсм
і.ні її.ними положеннями розділу З ГК України й (юзділом 5 Закону.

відповідно до законодавства, товарна біржа, як юридич на особа, має
відособлене майно, що належить на ораві власної її. Товарна біржа як
суб’єкт господарювання, щоздіііенкх: господарську діяльність на основі
права власності, за своїм розсудом, одноосібно або разом з іншими
суб’єктами володіє, користується й розпоряджається приналежній біржі
майном, у тому числі має право надавати це майно іншим суб’єктам для
використання його на основі різних форм правового режиму майна.

Майнові права товарної біржі визначаються й таким нормативно-правовим
актом як Закон України «Про власність», що встановлює загальні
права й обов’язки товарної біржі як власника. Окремі положення щодо
майна токар ної біржі й гарантій майнових прав визначаються спеціальними
положеннями законодавства. Так, згідно ст.13 Закону майно товарної біржі
складається з фондів, які утворюються біржею, і вартість яких
відображається на балансі біржі Біржі може належати інше майно,
придбане на підставах, не заборонених законом.

• Джерелами формування майна товарної біржі є пайові, вступні іі
періодичні внески йогів товарної біржі, надходження від послуг, наданих
біржею учасникам біржової торгівлі, штрафів за порушення уставу товарної
біржі іі правил біржової іорі ів.іі, а також інші грошові надходження,
які весупері чан. минному законодавству. Головним принципом визначен ня
МОЖЛИВОСТІ викорис і ому вати те або інше джерело для формування майна
товарної біржі t;i правопорушення ncnVpi господарювання при
застосуванні, підносно товарної біржі, господарських санкцій на
підставах іі у порядку, передбаченому ГК України, іншими законами и
договором. Застосування господарських санкцій, ЩОДО товарної біржі, у
випадку правопорушення з іі боку га-рантуі захисі законних прав іі
інтересів громадян іі організацій, що

факти порушень Закону РФ «Про нжарні біржі й

біржову торгівлю» іі інших ;{аконодавчих актів РФ.

За матеріалами перевірок й офіційних повідомлені. Комісія направляє
товарній біржі офіційний припис про усунення нід;іиачених порушені..
Токарна біржа після одержання припису зобов’язана протягом 3-х ДЕННОГО
строку інформувати Комісію про його одержання, а в місячний прок про
усунення шшіачених у ньому порушень

При невиконанні в місячний строк коварною біржею офіційних приписі»
Комісія направши матеріалі ? а|>бітраж-пии суд. Така практика може бути
покладена в основу вдоско-п.і іення законодавства України

Таким чином, залежно від змісту застосовуваних до товарної біржі, як
правопорушника, санкцій і і их net прилілиних наслідків, які інша
перетерпить, в результаті їхнього :«к мхлнання, можна говорити
іі|Х)такіс)юрми nxHo.i.ijx ько правово] іггоішмдміїті як:
ііідііікодування:ібитків,еплагаііп|).іфиих(аіікціп і/імсАеіиія пра
нолдапкнії. застосування оцінних санкцій.

3. Що являє собою джерею формування майна говарноі

біржі?

4. Які види товарних бірж діють в Україні?

ЛПере.іікуйте документи, необхідні для державної

|)і жі в і)с|)іод між ,tu іданпями біржового комік і\ Киї права й
шдііоніда.іі.нн п. повпмотка загальними «борами :іасновииків і чинів
біржі Біржовий комітет П1.ЦНПІИІ1І загальним вборам шагів біржі.
Біржовий комітет :ібирасті>ся в міру необхідікнп, але не менше одного
разу у квартал л ініціатшіи голови або на вимоіу чинш комітету, які
мають 1 /3 голосні. Рішення біржового комігету є обов’язковим для
виконання членами біржі й никонанчою ди|хкии к> Біржовий комітет готу(
пропошцн Ы імін ІІрани.і біржоиоі торгівлі, які заіверджуннься
загальними інор.іми ч.іенж біржі.

З мекін) іабешечення організаційно господаре і.кою функціонування
товарної біржі,біржовий компеї едорад гься як виконавчий орган правління
біржі (никонанча дирекція). Правління hhkoiivi функції, які не ншйшли в
компеннцін» загальних зборш ч.іенін бі|)жі іі біржовоїх) кошту.
Никои.нічнії ди|нкіор і сипцюбпники правління (іиіконакчоі .чиркни) не с
ч ієнами біржі п працюють за наймом (трудовій vio.u) Права п
ііідііомідіін.пц и, никонанчогодирекіора і iofoSM iviiihikih пн..і во
ремлрлцп ф’ючерсШП бірж Пс|иома п.ііип склад комин иризнача» гмн
іі|и’.ш.іпіш\і і лаівсрлжуї і і.і я коні реСОМ | 11. С. і Щ

!І|к де і.ін пн також інтерес структура it комі» лемція органів
управління товарними біржами в США. Незважаючи на деяку спільність нп\
товарних бірж ( ПІД серед нн\ вемаї схожих ОДНІ “-і пішу Ьаі.іго
ровХОЯЖеяь оріанмацп управління обумовлені ісюрк ю роіншку бірж.
Більшість бірж являє собою об’єднання (асоціації) членів, що не ставлять
за мету витяг прибути: рсміруютьея вони ? тих шіатах, де створюються й
фунмнонуюіь. Кількість ч ннні обмежується певним числом осіб, хоча деякі
біржі дозволяють членство й н декількох таких асоціаціях Крім прииагних
осіб, членами біржі можуть бути (з деякими привілеями) також компанії,
корпорації, товариства й кооїи раниш |12. с. 79|

Кожною біржею уврм іяі спеціальний виборний орган (рада директорів, рала
керівників або рада керуючих, менеджерів), а також посадою особи, що
ирлцююіь v цьому органі Рада о6ира\ НК11ІП біржі (ДІНСНЮЄТЬСЯ Через Д1Я.І1.НН II.

рілннх комін’іів. j\o складу комік ик ПОПЯТЬ члени, примі.і чеіп
керівним органом (радою) біржі Нони надають раді кон-іаіиину
допомогу, виконують конкреції обоия.жи. пон’я.цші а біржоиими
опер.іщями

Завдання комітетів на більша 11 бірж ію.іят.и і наступному: подання
(шсуишш) к.індидаїіи до складу керівної ра їй. посадових «и іб які
обнрвЯУГЬСЯ всіма членами біржі, на-і іяд іа фінансами, паї ляд і роле
пдуилння ділової ііоиідінки членів, арбіїражпе миринення спорт, апеляція
на рішення коміпіу і арбпражу (арбпражноіч комі и іу). роїіляд .іаяи

Ро:нНл 3. Управління таргооо-біржоваю іНяльшстн>

про членство, паї пі і іа ДІЯЛЬНІСТЮ в юрі ікс п.іюму іа.п. на і ляд
іа інформуванням про тни па ринках у іримання будип ку й устаткування
біржі, внесення впирав ієні, у правила й ПриПИСИ, ЗВ’ЯЗОК її і
|)омадсі.кк і ю: маркі лині і навчання, \\.\ і ПДЗа процесом ГОргІВЛІ и
змінами КОНТРАКТІВ на юііарн, що . об» ктом угод, нагляд м зважуванням.
( кла.к ьким вберіганням, інспектування (огляд) товарів, що поставляють
по і|іЮчерсних контрактах

Комітети відповідальні перед біржовою радою дирек-юрів Члени комісій
працюють без відповідної оплати. Нони ВИНОСЯТЬ рекомендації й
допомагають раді директорів, а також виконують конкретні обов’язки,
пов’язані t функціонуианним бірж які покладені на них правилами
регулювання. Найманий персонал не має яких небудь прав по торгівлі або
прана голої )

Число КОМІСІЯ на біржах США колива* и.ся від 6 до 40. Практично на
кожній біржі існують комки и прийому нових ч инів, арбітражна, з ділової
стики, контрольна, t нових товарів, рангова, ревізійна, фінансова й
товарна комісії. Існу-ють комин п складування говару, транспортування,
статистики, зважування, навчання, за правилами укладання різних біржових
операцій, маркетингу, комп’ютерного забезпечення н ніші.

Таким чином, досвід управління говарними біржами в інших країнах має як
загальні риси з такими процесами в Україні, так і відмінні, вивчення и
узагальнення яких може спри-яіи вдосконалюванню таких ВІДНОСИН у нашій
крани.

Питання для самоконтролю:

Охарактеризуйте компетенцію .іагаді.ішх .(борів

членів біржі як вищою органа управління

Що ро «уміми і, під організаційною структурою товар

ної біржі?

Як;і роль самовряд) вагам в діяльності товарної біржі?

я?

Біржове

Яким чином здійснюється делегування повноважень

органами управління товарної біржі?

Які форми держанного управління діяльністю товар

них бірж в Україні іі інших країнах Би можете назва

ти? Дайте їхню характеристику.

Назвіть основні структурні підрозділи товарної біржі.

Вкажіть порядок проведення загальних зборів членів

товарної біржі.

Які гарам і Ц самоврядування товарної біржі закріплені

в законодавстві?

Назвіть держанні органи, які мають право управління

діяльністю товарної біржі.

10. Що складає правову основу управління діяльністю

товарної біржі?

Розділ 3. Управління торгово-біржовою діяльністю

Література:

Стадних В.В., Йоміа М.А. Менеджмент; Посібник. —

К.: Академ видав, 2003. – 464 с

Щербина B.C. Господарське прано України: Навч.

посібник. — 2-і пил. перероб. і доп. – К., Юрікком

In rep, 2001. -384 с.

З.Моісєєв Ю.А. Форми державного регулювання діяльності товарних бірж в
Україні // Суб’єкти господарювання й економічна злочинність: Збірник
матеріалів «Круглого стола». 1 листопада 2001 р. – Донецьк:
Південно-Схід, 2002. – С 26 – 29. 4. Сохацька ОМ. Біржова праворуч:
Підручник.- Тер пошль : Карта блаїїш, 2003.- 602 с

Саблук П.Т. Товарні біржі в Україні: аналіз діяльності,

законодавче поле, перспективи розвитку. — К., „віиол”,

1997.- 424 с

Шершеневин Г.Ф. Курс торгівельного права. Т. 2: То

вар. Торі іве.іьні угоди. – М., «Статут», 2003.- 544 с

Щтиллих О. Біржа і її діяльність. Пер. с нього.- Спб,

1992. – 304 с

Ъ.Дмитрук Б.П. Організація біржової діяльності в агропромисловому
комплексі : Навч. Посібник. — К., Либідь,2001.-337с.

9. Господарське право: Підручник / В.К. Мамутов,

Г.Л.Знаменский. В.В. Хахулин іі ін.; Під ред. Мамуто-

ва В.К.- К.: Юринком Интер, 2002.- 912 с

Дсгтярьова О.І., Кандинсьха О.А. Біржова справа. —

М.: Банки й біржі, 1997. – 502 с

Нін шпик з біржової справи: товарні угоди, цінні папе

ри / Пер. З англ.. M.I.Сороко, А.С.Каменсысого; Під

і» і А А-Белозерцева. М Агропромиздат, МФ СП

.аспект”, 1991.-251 с

Назиров НІ’. Біржова справа: з досвіду США і

Японії- М., Фпниздат, 1994.- 160с.

Гнржове право

Матеріал для обговорення

Парламент проголосував за нову редакцію закону

“про товарні біржі” І. Лавриненко

..Зараз роль бірж у вітчи.шяиіи економіці є чисто декоративною ЦМ
ситуації, на наш погляд, сприяло декілька фак-іо|ші Насамперед чинний
закон с дуже “сирим”. . шиження дотри до даного Інституту.

Необхідно .«мінюнати ґпржове законодавство, оскільки діюче правове поле
більше уваги приділяє юридичній стороні .ramblerjv/i In k

Протистояння

Б. Береншгейн.

генеральний директор

КИЇВСЬКОЇ об ВИ мої

державної ( і Іі.сі.коннііолар( і.кої

фірми “Обрій”

.. І друга помилка: сьогодні пім.н котирувальної комісії, що могла б
проводити за результатами юри» на всіх біржах мусь єдину ціну. Це ціпа
для товаровиробників, які повинні

(наш. п продавати зерно. Це реальна ціна У цні КОМІСІЮ ін>

•JC

«Необхідна державна концепція товарного

біржового ринку Н. Солодкий,

Завідуючий кафедрою

біржово] діяльиос її

І (аніона паюю аі рапного

університет)

І Ірпиіион час держані не тільки продовжувати дек пру на і и. але іі
активно втрутитись в процес формування біржово го ринку.

91

hip тове право

..Держава — це апарат насильства, але в ім’я свободи. Но мл втручається
ве у свободу, а в ім’я свободи. Давно вже гірші шок час створити
самостійну державну структуру, що взяла б на себе відповідальність і
координацію розвитку біржового товарного ринку.

..Прийшов час розглянути такі злободенні питання, як: подальший розвиток
біржового (аграрного) ринку; його спеціалізацію й територіальне
розміщення; взаємодію а Іншими ринковими структурами, створеними на
селі; взаємодію різних відомств із питань функціонування біржового
ринку. Та і якщо відверто говорити, давно вже принтов час створити
самостійну державну структуру, що взяла б на себе відповідальність і
координацію розвитку біржового товарного ринку в країні. З історії
розвитку біржового ринку США ми знаємо, що в початковому періоді його
розвитку ним займалося Міністерство сільського господарства, але потім
була створена державна Комісія по товарній ф’ючерсній торгівлі, що
жорстко контролює дотримання Закону «Про товарну біржу», ЗДІЙСНЮЮЧИ
організацію роботи біржового ринку. Закон переглядається кожних 5 років.
До того ж вся біржова діяльність у цій країні ліцензується. І говорячи
далі про біржовий ринок США, необхідно відзначити те, що вищезгаданий
закон — це товста книга, де докладно розписані всі операції, взаємини
учасників біржового ринку.

Неможливо й далі миритися з такою ситуацією, коли основна маса
промислової сировини, сільськогосподарської про дукціі реалізуються по
різним «продуманим» схемах па по-забіржовому ринку, при цьому не
проходячи стадії прозорого біржового ціноутворення й, природно, таких же
фінансових і товарних потоків. 1 тут не доводиться говорити про якесь
адміністрування. Досвід країн з ринковою економікою свідчить про ге, що
до біржових товарів, які обов’язково ре-л.и.іуються через біржі,
належать ті групи товарів, які мають істотний вплив на економіку і t
стратегічно важливими д ія країни. Тому без державного протекціонізму,
прийняття нор-

9Z

Розділ 3. Управління торгово-біржовою діяльністю

мальних законів, які б організаційно впорядкували систему біржових
торгів, без зміни відносин держави до біржі нічого не покращиться.

Агро Перспектива».- 2003.- № 12.-i0Ww.ukrdzi.com.ua/at>ro/jomal$/2OO3/

Ьіржовс

-і, Иіржоші

Розділ 4. Біржова торгівля

1. Поняття й форми біржової торгівлі. Правила біржової торгівлі

Біржова горі тім t сьогодні один ю з головній форм оптової торгівлі, про
вю свідчать обол и біржових доручень і номенклатура реалізованих
біржових цінностей. Сьогодні близь ко ЗО “,, усього світового
товарообігу припадай на біржові операції, що у вартісному вираженні
ьиновніь близько 5,5 – 4 трлн. доларі» СПІД. Тільки па Лондонськії біржі
металів щорічно укладається приблизно И млн. контрактів В 1990 році (аи
іьіііпі обсяг угод яа пні біржі склав 600 млрд доларів США |1,г. 33 J.
Ще 11.1 почіїііл XX століття О. Штил.іих писан. що ніякий ринок не може
зрівнятися з біржею лл і-ііоімн обо ротами. Попит па пропозиція цілої
країни зібрані тут на просторі декількох квадратних метрів. Тисячі
укладених угод ліквідуються тут v плині однк і двох юдин. У хвилини
приймаються рішення щодо мі іьйонів |2, с. 25|.

На жаль, и Украпи біржова горі іп їй дотепер не одер 1.1 достатнього
поширення. Так. паприк гад,за даними Донець кого обласною управління
статистики частка біржової торі иі.чі в загальному обороті оптових
підорні мста Донецької області залишається невисокою Обсяі продажу
токарів і послуг через біржі Донецької області в 2004 році склав усього
0,6% від загального обороту оптових ігідярм мств області [3] Такий стая
пояс ник гься паї, що біржовий ринок України пе ребувас в стали
становлення й вимапи впровадження в првк-гику біржової іормвлі сучасних
форм органпанп процесу

ГОрГІВЛІ, РОЗВИТКУ ф’ючерс мої біржової юрив II Й ІН. При ЦІ.О

\і\ важливе значення ма* правова основа біржової торгівлі, вія і гану
якої багато в чому залежить розвите і in і форми оптової

горі їй. п

У науковій літературі й законодавстві мають місце різні підмий щодо
визначення поняття «біржова торгівля». Так.

(гідно Положення и|М) рече і рації фондових бірж і іорпве її. них
інс|юрмаціиних систем і у*\\ іювання їхньої діяльності (затв. рішенням
ДКЦ1ІФР від 11 пнлопала 1997 р. № 46) біржова торгівля — це
організоване у% 1.1.1.шия циві.іьно-нра-вшіпх мод. им ведуть до «мши
права власності Н.1 цінні напери з обов’язковою наявністю и організатора
горнилі единою юріїве.’іьноіо залу й правил іорпв.п дли осіб, які маючі,
ви-ключне право па укладання цих угод за свій рахунок для іншої особи.
Ницикдопедичний довідник «Фінансові ПОСЛУГИ в Україні» місінь нас лупне
поняття: «біржові горгівля — укладання цивільно правових угод, що реї
і.імєніус гься правила ми и положеннями біржі» |1.с 46]. Пропонується
також |м>з глядати біржову іоргшлю як «публічну саклему «.чин-ненця.
реестрацО іі ос|и)|)млепня угод» І і. с. 12).

Звсягш на себе увагу га обі гапидв. вю В риних іюрма-іивію правових
актах нацюнальноп) вавхивояввсіВВ ВНХОрШ іоіпч іься нрмін «біржова
торгівля». У той же час Закон як

і.і.іі,ний нормативно правовий акі не містить визначення біржової
торгівлі, викорисіовунічи при цьому в ряді статей герани «біржова
торгівля» (ст. ст. З, 4, 13, 17). Аналогічний підхід викорис ганнй іі у
ГК України (с і. с г. 280, 281). У той жі

параграф 1 роаділ ЗО ГК України мас начву «біржова горгівля». Це вказуі
ч.\ необхідність конкретизації цього поняття, для чого можі• б\ пі
мірисіїиіі ден під інших країн.

Як показу* поршня, и.мни аналіз, в одних випадках назва спеціальною
нормаї пвно правовою акту містить вказівку и п.ки на гонарні с’)іржі
(Молдова А «ерЛ.іиджан. Казахстан іі ін.), а в інших випадках назва місі
ВТЬ пряму вказівку, як на біржу, гак і на біржону ГОрГІВЛЮ (США, Росія
іі ш.). Це оина-час. що в законодавстві інших країн нони і гя і тля врив
біржа»

іржова торгівля» ремі ИДВЛЯЬСЯ як сшлыю, так і окремо Так. наприклад,
ст. 1 Закону РОСІЙСЬКОЇ Ф РО карні біржі іі біржову
торгівлю* передбачає, що на

up тоне право

РозОм 4. Іііржона торгівля

согоднішній лемі, законом регулюються відносини, пов’язані з діяльністю
товарних бірж (їхніх філій іі інших відособлених підрозділів) і біржовою
торгівлею

І.іким чином, і урахуванням положень національного законодавства й
досвіду інших країн, можна зробити висновок, що при визначенні біржової
торгівлі як предмета правового регулювання ДОЦІЛЬНО приховувати як
взаємозв’язок, так і розбіжності між поняттями «товарна біржа»,
«діяльність товарної біржі» й «біржова торгівля». При цьому біржова
торгівля, становлячи основу діяльності товарної біржі, носить публічний
характер іі як предмет правового регулювання являє собою відносини, що
иипикають між товарною біржею як організатором торгівлі іі учасниками
торгівлі, а також безпосередньо між учасниками торгівлі із приводу
укладання біржових угод, що ведуть до зміни права власності на біржові
товари. Характер цих відносин вимагає уточнення деяких особливостей
біржової торгівлі як форми оптової торгівлі.

Біржова торгівля виникла внаслідок удосконалення взаємин виробництва іі
торгівлі й бере свій початок від назви організації, що здійсню* цю
торгівлю — біржі. Виникла біржова торгівля зі звичайного локального
(місцевого) ринку н ярмарку, у результаті чого увібрала в себе риси як
ринкової, так й базарної торгівлі. Тому для характеристики біржової
торгівлі важливо розуміти існуючі відмінності в організації торгівлі на
біржі, ринку і базарі.

Порівнюючи зазначені фори торгівлі, І.В. Рожкова дає наступну
характеристику:

І Іа ринку торгівля проводиться регулярно (кожного

дня); її основою є публічне проведення торгів й відсутність об

межень для товарів, які є об’єктом купівлі-продажу; товар

обов’язково присутній при проведенні торгів; зазвичаіі

торгівля ведеться невеликими партіями її ПІСЛЯ операцій

купівлі-продажу товар відразу ж передається з рук в руки, що

виключає необхідність оформлення спеціальних документів,

які шдііісрджують зміну власника; ціна на товар встанов

ив

люегься на основі попиту и пропозиції; покупець товару, як правило, с
його споживачем; локальні ринки и–

ікмшию в часі й просторі;

характеризується гласністю, прозорістю діяльності,

доступністю Інформації дія шщюкого кола учасників

ринків;

має організаційну, економічну й правову основу;

застосовуються стандарти по кількісних й якісних па

раметрах біржових товарів;

ведеться біржовими посередниками, брокерами Й ди-

лерами, сама біржа угод не укладає;

організатором торгівлі є біржа, що приймає власні

пранила біржової торгівлі й стежить за їхнім дотри

манням;

активно використовує методи електронного грей-

ЛІПИ.І.

характеризується вільним цшоу і воренням, тобто ціни

рмуються у ВІДПОВІДНОСТІ до попиту іі пропозиції, в

умовах конкуренції й змінюються з обліком

кон’юнктури ринку;

припускає відсутність прямого державного мі і .чину на

процес біржових торгів;

здійснюється при наявності відповідних вимог до

умов поставки вродаша товарів

З уражуванням вищевшедаденого слід уточнити кідьса важливих моментів.

Біржова горіІВЛЯ це завжди тільки кушнля-іі|х>.і.іА відікжідних
біржових цінностей, які належать або до групи ПІДПЛІВ, або до групи
говарів. О. ІІІіи.ч чич ввертав vh.m v іі.і те, що рІВШЩЯ між біржею й
ринком полики перш іа псе в ю му, що па огтлннмшу. незалежно під
ВІДМІННОСТІ В ЛЮДЯХ, ГОр і мої і. Індивідуально і ієни им и цінностями,
на біржі навпаки –

9S

родовими, з яких одна по рівнозначної л і може замінити іншу. Звідси
треба зробити висновок, що всі товари на біржі – можуть бути замінні.
Замінність товарів, ЩО обертаються на біржі, приводять до надзвичайно
важливого наслідку — тона-ри що обертаються, тобто продані або куповані
на біржі, тут відсутні. Ця важлива обставина створює келичезну перевагу
для біржової торгівлі [2, с 23).

Біржова торгівля має певний ступінь деперсоніфікації Розглядаючи цю
особливість, Н. Шеленкова вказує на два моменти. По перше, укладання
біржових угод здійснюється через біржових посередників. При цьому
сторони по біржовій угоді в більшості випадків виступають не від свого
імені и за свій рахунок, а на основі відповідного договору біржового
по-? і редннцтва. По-друге, у випадку створення на біржі клірингової
системи як контрагент про біржову угоду для кожного покупця й продавця
виступає клірингова палата (кліринговий 6анк)|4.с. 42|.

Біржова торгівля Із самого свого зародження – це ор-іані.юнана торгівля,
що іцюводиться через організаційно оформлений регулярний ривок, на якому
здійснюється оптова юргінля товарами за ставдвртамш і зразками. Це
пояснюється наявністю грьох П характеристик

наявнк і ь затверджених правил торгівлі, розрахунків і

поставки активів;

Існування товарної біржі як організації, що організо

вує й регулює укладання біржових угод;

регулювання біржової торгівлі, як з боку держави, так

11 амореї у іювання t боку біржі з одночасним залучен

ням елементів регулювання іі планування оптової

торгівлі.

На підставі внщевикладеного можна .(роби і и наступний висновок біржова
торгівля — організоване біржею укладання

бІрЖОВИХ мод у пеВНИЙ час Й \ цепному МІСЦІ, які He.tvii. до іміни прана
ВЛАСНОСТІ н і біржові цінності, л обов’язковою на- в організатора
торгівлі (біржі) горііаельного залу й

Іи/ітове право

правил торгівлі для осіб, які мають виключне право на укладання цих
угод.

До основних ознак біржово] торгівлі необхідно підпечім наступне:
по-перше, предметна концентрація біржової торгівлі, яка припускає
укладання біржових угод тільки.і пев ними об’єктами (біржовий товар).
Іншими словами, Існують вимоги до кваліфікації товарів як біржові
цінності, а також до допуску окремих біржових цінностей до біржової
торгівлі на конкретній біржі. По-друге, територіальна концентрація
біржової торгівлі, що фактично означас «здійснення операцій тільки в
торгівельному залі біржі». По-третє, -«професійна» концентрація
біржового попиту та пропозиції як ознаки біржової торгівлі полягає в
наявності законодавчих обмежень щодо можливості тих або інших осіб
виступати учасниками біржової торгівлі, які мають право на укладання
біржових угод. По-четверте, періодичність проведення біржових торгів.
Мопа йде про те, що біржові угоди можуть укладатися тільки підчас
проведення біржових торгів. Час проведення біржової сесії визначається
Правилами біржової торгівлі,

Біржова торгівля має дві основні форми — ф’ючерсна біржова торгівля й
біржова торгівля реальним товаром. Ос-иовиим критерієм розподілу є
характер угод, що укладаються у процесі біржової торгівлі. Якщо в
першому випадку – це термінові угодя (ф’ючерсні й оиціонні), то в
другому — це угоди з реальним товаром. Основна мета ф’ючерсно! ікрини
полягає в тому, щоб обійти курсовий ризик, у той час як для біржової
торгівлі з реальним товаром такою метою є купівля продаж відповідного
товару.

В Украпи и цей час біржова торгівля реальним товаром носить домінуючий
характер, що є характерним для крапі, що розвиваються, у тому числі й
країн СНД. Для економічно розніжених крані основною формою біржової торі
і it. и ( ф’ючерсна торгівля. З огляду на світові тенденції, сьогодні
прий м.н гься ряд заходів економічного й правового характеру для
розвитку ф’ючерсноі біржової торгівлі. Зокрема, створена Ук-

Розділ 4. Ніржова торгівля

раїнська ф’ючерсна біржа, підготовлена Концепція розвитку ф’ючерсноі
торгівлі в У країні й т.д.

Правові регламентація біржової торгівлі здійснюється спеціальними
нормативно-правовими актами, які регулюють не окремі господарські
зобов’язання учасників торгів, що виникають у ході укладання біржових
угод, а організацію й про-ведення біржової торгівлі як единого процесу.
Таким норма-тивно-прановим актом і Правила біржової торгівлі,
затверджувані біржею.

ГК України визначає Правила біржової торгівлі як основний документ, що
регламент- здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі й
вирішення пов’язаних із цим суперечок (ст. 281). Аналогічні положення
знайшли свій відбиток й у нормах Закону.

Відповідно до ГК України й Закону в Правилах біржової торгівлі повинні
бути закріплені такі положення як:

час і місце проведення торгів;

склад учасників біржової торгівлі й сукупність вимог,

які висуваються до них;

порядок здійснення й реєстрації біржових контрактів;

порядок визначення и розмір плати за користування

послугами біржі;

відповідальність учасників торгів і працівників біржі

за невиконання правил біржової торгівлі;

— інші положення, установлені органами управління.

Правила біржової торгівлі є локальним иормативно-пра

новим актом і затверджуються загальними зборами членів товарної біржі
або органом ним уповноваженим. При розробці й затвердженні Правил
біржової торгівлі на конкретній товарній біржі варто взяти до уваги
Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукте ю, які
носять обов’язковий характер для такого виду торгівлі. Законодавчо
біржам не заборонено затверджувати Правила біржової торгівлі й з окремих
видів операцій (наприклад, Правила біржової форвардної торгівлі. Правила
біржової ф’ючерсноі

Біржове право

І’о.ніи 4 Піритова шор-

торгівлі іі ін). Такий підхід деякою мірою дозволяє нраховува-ти
особливості, властивим різним видам біржових операцій. при правовому
регулюванні біржової торгівлі на конкретних товарних біржах.

2. Біржові торги: поняття, принципи, порядок проведення

Біржова торгівля здійснюється шляхом організації іі проведення біржових
торгів. Так, у Донецькі іі області за 9 місяці» 2004 року на біржах було
проведено 1838 торгів. При цьому обсяги укладала угод склали 272,4 млн.
гри. |3). Для порівняння н 2002 році на товарних біржах України загальна
кількість проведених торгів становила всього 71 |6).

Таким чином, можна відзначити ниденцію тачного зростання кількості
проведених біржових торгів на товарних біржах. У той же час протягом
тривалого часу правове регулювання біржових торгів в Україні істотно
відставало від потреб біржової торгівлі. Тому ПОЗИТИВНИМ » введеній в
національне законодавство поняття „біржові торги”, що відображас гальмі
підходи, які склалися в теорії іі на практиці.

Біржові торги — це торги, які привселюдно іі гласно проводяться в
торгівельних залах біржі за участю членів біржі по товарах, долущеними
до реалізації на біржі, у порядку “становленому Правилами біржової
торгівлі (ст. 281 ГК України).

Дане поняття багато в чому враховує також і закордонний досвід. Так.
законодавство Республіки Молдова закріплює загальне положення,
відповідно до якого біржова торгівля організовується у вигляді
публічного голосного торгу, проведеного з метою надання послуг покупцям
і продавцям у процесі купівлі-продажу (обміну) біржових товарів. Закон
Російсько] Федерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю» v (і 2.
розкриваючи поняття товарної біржі, вказує на ге, що біржова торгівля
здійснюється у формі голос них публічних торгів, проведених у
заздалегідь визначеному ми ш й \ певний

?і.и (а встановленими правилами. Відповідно Указ Президеи

та Республіки Казахстан «Протоварні біржі» визначає, ЩОор і,пташина Й
регулююча ДІЯ ІЬИІСЛЬ ГОВарНОї біржі З ОПТОВОЇ

торгівлі біржовими товарами здійсню) їм я шляхом регулярного проведення
публічних торгів у певному місці іі у вивші чіпніі час ta встановленими
правилами біржової торгів а

Разом з him у науковій літературі

D

F

?

U

TH

F

o

ue

yyyy

yyyy^„

TH

a

i

?

oe

o

u

ue

th

hA:

! hA:

hz¶??OOeOaeaeeeiiou.

@

t

?

hA:

) hA:

hA:

hA:

@?

hA:

) hA:

hA:

! hA:

” hA:

hA:

) hA:

hA:

hA:

) hA:

hA:

A(A>ATA„A¬AAeAAEAiYEYEYEYµ ?µvdOdOdOdOdOD hA:

/ hA:

) hA:

hA:

) hA:

) hA:

hA:

hA:

/ hA:

) hA:

) hA:

hA:

i°- hA:

% hA:

J

~

?

Ae

I

?

oe

@?

hA:

) hA:

@?

@?

@?

hA:

hA:

‘ hA:

) hA:

hA:

@?

hA:

hA:

) hA:

hA:

????????

eOAOAO®?®?‡saLA?®? hA:

) hA:

hA:

hA:

hA:

/ hA:

) hA:

) hA:

/ hA:

T*T6T8T:TFTeaeOAOAOA®?®??e?e?e?e?xfQx) hA:

?Т, hA:

/ hA:

” hA:

hA:

! hA:

) hA:

! hA:

oaIa3/4«–«3/4†waIaePe;) hA:

hA:

hA:

) hA:

hA:

5 hA:

) hA:

) hA:

) hA:

! hA:

) hA:

! hA:

pNpfpjptp†p–p?pAepiOiA?A?¤’}’kV>Vk/ hA:

hA:

+ hA:

! hA:

) hA:

hA:

! hA:

) hA:

hA:

) hA:

?Т??????

ph’ hA:

/ hA:

) hA:

, hA:

‘ hA:

hA:

) hA:

@?

@?

??????

‘ hA:

?Т??????

hA:

) hA:

hA:

hA:

hA:

&

F

&

F

&

&

&

&

yyyy^„

hA:

?-?$?&?*?eOAE±AE?AE?xmXC/C/C/C’ hA:

hA:

) hA:

‘ hA:

/ hA:

! hA:

) hA:

/ hA:

) hA:

hae>°! hA:

/ hA:

) hA:

! hA:

! hA:

hA:

) hA:

) hA:

@?

@?

% hA:

hA:

/ hA:

) hA:

CJaJ hA:

??????

dyth ¤

) hA:

@?

@?

@?

>

J

P

R

1/4

a

$

(

@?

(

4

@

c

U

u

hA:

hA:

) hA:

) hA:

) hA:

hA:

) hA:

hA:

“$”^”d”?”?”eOAE?????x?x??hUhU???J hA:

) hA:

@?

@?

hA:

fQ?*) hA:

) hA:

) hA:

@?

/ hA:

@?

@?

) hA:

@?

@?

/ hA:

) hA:

) hA:

/ hA:

/ hA:

/ hA:

) hA:

) hA:

/ hA:

@?

) hA:

@?

@?

@?

/ hA:

, hA:

) hA:

hA:

) hA:

% hA:

) hA:

) hA:

;°;1/4;O;$°9 hA:

hA:

UY1/21/21/21/2!1/21/21/21/21/2?

&

F

&

F

&

F

N.N0N?N?N®NONOeNeN

iOiOOAA›†›tdRi=iRd) hA:@[email protected]?) hA:@?) hA:@[email protected]?! hA:! hA:! hA:&hA:hA:&&yyyy' hA:) hA:) hA:! hA:) hA:??????eOeOAE±AE±AEFAE±AE‘jeOXGOeO! hA:hA:@?! hA:iOiAE±AEi?iAE›†r]›H4' hA:' hA:" hA:' hA:yyyy^„F`„R) hA:hA:) hA:hA:&hA:) hA:hA:&&F&eOOAO?›†eOq_qM8M) hA:hA:) hA:eOAO±???±AOxfQfO±Ox±?±F hA:) hA:&F&F&FhA:) hA:iUiE·Y•YU?UY•U•mY[F[;E hA:) hA:! hA:hA:hA:@[email protected][email protected]?hA:hA:hA:) hA:@?) hA:iUeEµEµFUe?Ue|gR>g|’ hA:

! hA:

) hA:

hA:

hA:

% hA:

hA:

@?

@?

@?

hA:

ph hA:

@?

hA:

hA:

?Т??????

hA:

~iWF~¦c! hA:

hA:

hA:

?

F

&

F

&

F

hA:

hA:

???

&

F

yyyy^„M

&

F

?Т??????

2

B

J

\

z

?????????z

?

A

?

o

hA:

) hA:

z

~

?

?

?

oe

o

hA:

VOeO¶EK hA:

@?

@?

! hA:

&

F

&

F

&

F

&

F

) hA:

/ hA:

) hA:

hA:

/ hA:

) hA:

) hA:

) hA:

, hA:

eOeOAA?O†qYE.†, hA:

/ hA:

) hA:

) hA:

) hA:

) hA:

&

F

&

F

/ hA:

hA:

; hA:

yyyy^„8

&

F

‘ hA:

hA:

iOiAE±AE?????xfQfiOiF hA:

iUiCµ i‹y‹y‹dLAC hA:

/ hA:

) hA:

hA:

hA:

) hA:

) hA:

iUCUC?U? ?} eS> i) hA:

/ hA:

hA:

) hA:

eOAE???‹??ydOR=2?? hA:

) hA:

) hA:

@?

?Т?hA:

/ hA:

eO1/4Y‹?nYAYAn)n/ hA:

/ hA:

hA:

3 hA:

hA:

) hA:

hA:

! hA:

yyyy

&

F

&

&

&

issI?F‹F‹vdR=R%/ hA:

/ hA:

&

&

&

% hA:

) hA:

ph

) hA:

) hA:

! hA:

ph

) hA:

hA:

) hA:

) hA:

hA:

iOA«A«A™A™A??raQ>Q$ hA:

! hA:

@?

@?

@?

hA:

/ hA:

hA:

2 hA:

) hA:

@?

$ hA:

@?

! hA:

! hA:

@?

hA:

@?

@?

‘ hA:

$ hA:

! hA:

iUE»»?????ud?O;O;O;O;’ hA:

‘ hA:

‘ hA:

hae>°) hA:

– hA:

eN1/2±?‚fR

) hA:

hA:

) hA:

iTHi?IEIµIF‘Ij‘jUAUAUAUAU’ hA:

hA:

hA:

‘ hA:

aEAe¦?¦?¦?¦?¦?¦nPnPnE hA:

eOAE??eAEe?e?eAEvavaIa/ hA:

) hA:

) hA:

) hA:

! hA:

+ hA:

% hA:

/ hA:

! hA:

eOeA°?°?°?°‰weS>ew‰w‰w) hA:

hA:

) hA:

/ hA:

! hA:

hA:

) hA:

?&??

i*A*®*A*?‡s‡\‡\‡?G3’ hA:

hA:

) hA:

) hA:

hA:

?Т??????

hA:

% hA:

! hA:

– hA:

hA:

! hA:

hA:

hA:

hA:

! hA:

! hA:

! hA:

&

&

F

hA:

eOCOeµY“~m“µY[OeFO“Y) hA:

&

F

&

F

&

F

&

F

&

F

@?

@?

&

F

&

F

eONA?c”?”?rdVdrF3F3$ hA:

) hA:

* hA:

! hA:

% hA:

ph hA:

/ hA:

) hA:

&

F

/ hA:

hA:

hA:

@?

@?

hA:

ph! hA:

hA:

L

f

рмаціпних
аіентств, які пері іон. оперативні біржові новини

Час проведення торгів. Типові Правила біржової тор СОВХа сільської ‘//>тоне право

Розді* 4 Иіржова торгівля

Таким чином, час біржової сесії – не просто ор-1ІИІ! ІЛШІІНИЙ момент.
Воно має важливе юридичне значення. Угоди, укладеш до початку и після
закінчення біржової сесії, не вважаються біржовими й не реєструються. До
учасників торгівлі, які порушили це правило, застосовуються штрафні н
інші санкції.

У практиці біржової торгівлі має місце и сроки Інший підхід. Так, у
Великобританії деякі біржі відносяться до торгівлі до й після сесії
більш ліберально. Наприклад, Лондонська біржа металів у своєму розкладі
навіть передбачає певний час (10-15 хв. до початку й після закінчення
сесії) для ПОЗНбіржовоі торгівлі, що називається “керб”. Однак такі уго
ди не реєструються, і на них не поширюються гарантії біржі.

Порядок організації й проведення біржових торгів передбачає два основних
етапи перший етап — підготовка біржових торгів; другий етап –
безпосереднє проведення торгів.

На першому етапі суб’єкти, що бажають взяти участь у біржових торгах,
виражають сній намір шляхом подачі заяви за встановленою формою (форму,
час і спосіб подачі заяви визначає біржа). У заяві обов’язково
вказується строк її дії. Товарна біржі як організатор торгів приймає й
реєструє заяву. При цьому біржа може передбачити надання додаткових
документів. Так, зокрема, Правила біржової торгівлі багатьох товарних
бірж України передбачають, що одночасно із заявою повинні бути
представлені такі документи як: довідка про на-янгісп заявленої
кількості продукції на біржовому складі, сертифікат про відповідність
продукції вимогам по якості, документ про оплату гарантійного внеску.

Відповідно до Положення про механізм розрахунків під час закупівлі
сільськогосподарської продукції й продовольства для державних потреб й
їхньої реалізації з державних ресурсів через біржовий товарний ринок
одночасно u заявкою на закупівлю вповноважений покупець зобов’язаний
надати підтвердження банку (казначейства) про наявність коштів на
проведення закупівлі (п. 6 Положення). На основі иредставле-

них заяв товарною біржею формується інформаційний бюлетень па даний
біржовий горі що надається брокерам і членам товарної біржі до початку
горі їв. Продовження терміну ДІЇ або зняття заяви, а також зміна
Інформації проводишся в певний термін іі v порядку, установленому
біржею.

У день проведення торгів здійснюється реєстрація участім» Особи, що не
пройшли процедуру реєстрації, у торгівельний зал біржі не допускаються.
До початку біржового торгу товарна біржа, як організатор торгів,
зобов’язана забезпечити матеріально-технічне забезпечення торгівельного
залу відповідно до пропонованих вимог.

Другий етап передбачає безпосереднє проведення біржових торгів у
призначений час біржової сесії. Процедура біржового торгу здійснюється
за принципом аукціону. Біржові аукціони бувають трьох типів:
англійський; голландський; темний. В англійському аукціоні ставки
піднімаються, а торги тривають доти, поки лот не буде проданий
покупцеві, що запропонував найбільш високу ціну. Голландський аукціон
починають із більш високої ціни, що поступово знижують, ПОКИ не
виявиться покупець, готовий придбати лот. Темний аукціон
характеризується тим, що всі покупці заявляють свої ставки, а лот
продається тому, хто запропонував найвищу ціпу При будь-якому виді
аукціону власником товару стає той, хто запропонував більш високу ціну.

Відповідно загальний порядок проведення біржових торгів на товарних
біржах України виглядає в такий спосіб:

Маклер повідомляв про початок торгів і ПОСЛІДОВНО на зиває номер ПОЗИЦІ]
відповідно до бюлетеня даного біржового дня. Брокер -продавець
піднімає реєстраційний номер, підтверджуючи (пою присутність у
залі. При відсутності про ланця. ПОЗИЦІЯ, яку він заявик. і н і мається
з торі ін. 1>рокер-по-купець сповіщає про готовність купити товар по цій
позиції бюлетеня за оголошеною ціною шляхом підняття
р ном нриналежних. Як підкреслював О. Штиллих, думка про біржі як
професійні збори купецтва не втримана в уставах бірж. Відповідно до
останнього, вся біржова публіка, де складу якої можу 11. ВХОДИТИ іі
іноземці іі жінки, розділялася на гри мвтегорі] відвідувачів:
випадкових, тимчасових і постійній Остання категорія у СВОЮ чергу
розпадалася на дві групи відвідувачів, з яких в одну включені всі
несамостійні біржові діячі, як прикажчики, конторники іі артільники, і в
ииіп всі самостійні, що укладають угоди особисто або через уповноважених
осіб від свого імені |2, с. 287|.

У цей час ВОЛО ос in. що м.ноіь право бути учасниками біржової торгівлі
іі укладати біржові угоди на товарних біржах, також обмежений і
представлений двома категоріями суб’єктів членами товарної біржі Іі
брокерами.

/»//)wow право

Роздії 4. Иіржова торгівля

Членами біржі, згідно ст. 8 Закону, і юридичні й фізичні особи, які
виступили засновниками біржі, а також прийняті в и склад відповідно до
уставу біржі вітчизняні іі іноземні юридичні іі фізичні особи. При цьому
членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади й органи
місцевого самоврядування, а також державного й комунального
підприємства, установи іі організації, які повністю або частково
втримуються за рахунок Держанною бюджету України або місцевих бюджетів
(ст. 279 ГК України).

Законодавство України іі Правила біржової торгівлі різних товарних бірж
не припускають класифікації членів біржі. У той же час аналіз
закордонної практики показує, що склад членів товарних бірж не є
однорідним; Як правило, на кожній товарній біржі, діють кілька видів
членів, що мають різний обсяг прав іі обов’язків. Так, на Чиказькій
товарнії! біржі члени біржі розділені на три групи:

— повні члени, наділені правом здійснювати біржову торгівельну
діяльність всіма видами товарів, які перебувають в обігу на біржі;

— асоційованих чинів, що мають право торгувати па

біржі окремими, чітко визначеними групами або вида

ми товарів;

— члени біржі, які торгують опцюнами.

Класифікація членів біржі проведена й у законодавстві

інших країн. Так, відповідно до закот 1’Ф «Про товарні біржі и біржову
торгівлю» на російських біржах діють повні й неповні члени. Повні члени
мають право участі в торгах на всіх товарних секціях біржі іі прано па
визначену установчими документами біржі кількість голосів на загальних
зборах членів біржі. Неповні члени мають прано \ часті в біржових торгах
тільки на відповідній секції біржі й право на визначену установчими
документами біржі кількість голосів на загальних «борах членів секції
біржі.

Коло учасників біржових торгів на товарних біржах не обмежується лише
членами біржі. Ще одним різновидом учас-

ним в біржової торгівлі t суб’їк ти. що мають особливий статус —
брокери. Брокерами, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону, визнаються фізичні
особи, зара пропані на біржі відповідно П уставу, обов’язки, які
полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, на
здійснення біржових операцій шляхом підбору контрактів і подання
здійснюваних ними операцій до реєстрації на біржі.

Практично аналогічне положення містить ст. 281 ГК України. Варто
підкреслити, що статус брокера як учасника біржових торгів істотно
обмежений тому ЩО брокер не може виступати від свого власного імені й
завжди дн від імені члена товарної біржі. Таким чином, посередницькі
функції брокера зведені тільки до виконання вказівок члена товарної
біржі. Разом з тим біржове законодавство багатьох країн передбачав, що
саме брокер, як посередник, никоим більшу частину біржових операцій,
маючи при цьому статус члена товарної біржі. Як видно, тенденція
інтеграції національного законодавства України й міжнародного
законодавства вимагає відповідного уточнення статусу брокера, як
учасника біржових торгів 110, с 376).

Відповідно до законодавства України відвідувачі товарної біржі не мають
права укладання біржових угод. Тому одержала поширення практика, коли
особа приймається членом товарної біржі на певний строк (в окремих
випадках це можуть бути навіть одні торги). Такий підхід, хоча формально
й відповідає вимогам законодавства, однак суперечить загальній суті
біржової торгівлі.

Варто звернути увагу, що на багатьох біржах США, Європи й країн СНД як
учасників біржових торгів допускаються відвідувачі (разові й постійні).
Статус постійного відвідувача біржі суб’єкт може одержати, маючи
відповідний абонемент, на певний строк, для участі в біржових торгах. За
цим абонементом особа може відвідувати біржові торги й приймати в них
участь. При цьому дана категорія учасників підрозділяється на постійних
і разових відвідувачів. Поділ

Иіржове право

і’ожіи 4. Ьіржова торгівля

відвідувачів Ш постійних і разових, залежи 1ь від тривалої п кпім к\ їх
до біржових торгів. Разові відвідувачі мають ЦИМ брати v4.ii п. v
іорі.іх на біржі іі|киягом одного біржового дня Й тільки в одній
торгівальнін і ємні. За прано участі ? юргах біржові відвідувачі платять
певну грошову суму, успшмяшу біржею. У своїй діяльності вони к і р\ н)і
w я правилами біржової торгівлі. їм дозволено укладати ? біржових зборах
\м> їм тільки від свого імені й а (іші рахунок. Вони вправі укладати, як
правило, тільки угоди з реальним товаром, а в деяких випадках також
форвардні угоди

У біржовому законодавстві України термін «відвідувачі» використовується,
але в це поняття вкладається зовсім інший зміг і. Відпонідно до іпнкту
3.4. Типових пранні біржової торгівлі сільськогосподарською продукцію
*відвідувачам заборонено прямо або безпосередньо віруча-тися в хід
біржових торгів», іцо однозначно відводитьїм роль не учасників торгів, а
спостерігачів. Такий підхід є особливістю національного біржового
законодавства України, що виключа» з кола осіб, що мають право укладати
біржові угоди, відвідувачів. Разом з тим саме ця група учасники» і
однією з найбільш численних представників учасникік біржових торгів у
країнах ( І ІД

Таким чином, виділяючи вищевказані ірупи членів товарної біржі. брокерів
і відвідувачів як учасників біржових торгів, варю підкреслиш, що
основною ознакою будь якого суб’еаха приналежного до даної групи є
наявністьправа на укладання біржової моди Pea інашя даного права іі
npinivcicac uiin пенни ряд\ дій. с примопаннх на встановлення договірних
відносин між нродаіщямп 1 покупцями з використанням гако-го способу як
біржові горні У юн же час різний обсяг надава-них праві криіерн м.
втдозвом і. іагифікувати склад учасників біржових юрив Закріплення
відповідної класифікації в біржовочп і.ікоііо.і.нії іві України буде
відповідані як ісіорич-НВМ цкідиціям v цій сфері суспільних відносин,
гак і сучасним тенденціям роавштку біраиаого вшвку.

Друга група ум.к ників біржових юрив представники товарної біржі, що
орпнізуюп > кі.ід.іння угод і пястрошоал ь хід веления біржових юргів.

До осіб, ЩО оріані.іуни і. укладання біржових угод, належать
співробітники біржі, що перебувають або працюють у торгівельному залі:

маклери, що ведуть біржовий торг,

помічники маклера, що фіксують укладання угоди у

своему колі;

співробітники розрахункової групи відділу організації

біржових торгів, що допомагають 6|хжерам оформити

укладену угоду;

працівники відділу бюро експертизи біржі;

працівники ЮРИДИЧНОГО відділу біржі

Основною функції ю зазначених осіб є організація біржових торгів
відповідно до встановлених правил шляхом надання відповідних послуг
суб’єктам господарювання при укладанні угод. У ньому розумінні кожний із
зазначених суб’єктів є представником товарної біржі як організатора
торгів і відповідно н.іді.іяі і ы я певними правами и обов’язками, а
також несе відповідальність за свої дії перед товарною біржею як
працівник біржі. У той же час відповідальність за дії своїх
представників перед учасниками біржових торгів несе товарна біржа як
організатор торгів.

До осіб, що контролюють хід ведення біржових торгів, належать: державний
комісар; члени біржового комітету; ч ни рГ’ВІяНноі коми її; і іарший
маклер: н.пильник відділу організації торгів біржі. ()і повною функци ю
таких суб’єктів є контроль за дотриманням установленою порядку
проведення біржових юргів у межах своїх повноважень. Зазначені особи
наділяюіься відповідною коміп н нци ю і владними повноваженнями, аж до
нрмзутшешя біржових торгів, а також вида-it пня з торгіпельного заду
осіб, не виконуючі вимоги Правил біржової торгівлі.

Біржове право

РозОіл 4. Біржова mop/m c> cJMA’ipuHHJ документи и і кктронини ю ку.менгообіг».
Закону України «ІІ|к> елекіринно-цнфровнй підпис* й інших
норматинно-правових актів.

Такий (ми правової основи с к к грониоі гарі in її вказує на и і.п і біржі цінних паперів в ()чксриі і банків. В ICE система електронних торгів
установлена на більш ніж КГ)(К) комп’ютерах в усім світі, і яких
трейдера щодня можуть брати участь у торгах з більш, ніж 600 товарних по
нпиіі ЦеЯ список містить сиру нафту іі нафтопродукти, при родний газ.
електроенергію, дорогоцінні метали й інші товари. Форми контракті
пе|х\ібачають фі.шчну доставку, а також фінансово збалансовані
товарообміни, знижки н онцюни, засновані на ряді фІКСОВМйИ і плаваючих
цінових індексів

ETC являс собою програмно апараїний комплекс у вигляді локальної
комп’ютерно! мережі До складу комплексу входить серверна частина Ь
програмним ибе.шеченннм. \ якому втримуються правила допуску членів
біржі до торгівлі, порядок укладання угод, процедура клірингу, порядок
икрор калійного обслуговування \ часників торгівлі, системи заккс-ту
інформації, процедури управління й регулювання ринку й т.д. Частиною ЕТм.і и.ні
комп’ютери, що входять до складу

і/я

Біржове право

Розділ і Біржова торгівля

локальної комп’ютерної мережі біржі До електронних систем подібного
типу пред’являються наступні вимоги:

високий ступінь функціональної надійності,

відповідність показників безпеки, шдионідно до існу

ючих міжнародних стандартів,

технологічне забезпечення високої ліквідності

ТОрГІВеЛЬНИХ НІС І румсн і Пі.

— закритість службової інформації.

— гнучкість програмного и апаратного забезпечення,

Члени товарної біржі й брокери формують свої заявки

на покупку або продаж й в електронному виді посилають у торгівельну
систему, указавши свій ідентифікаційний номер і код. Подані заявки
реєструються в торгівельній системі протягом торгівельної сесії. У заянш
ПОВИННІ бути зазначені всі істотні умови біржової угоди. При цьому всі
необхідні умови, зазначені в заявці, стандартизовані іі не можуть
змінюватися стороною за своїм розсудом Єдиною змінною величиною н-ні ( н« і.їм відносили.

Питання для самоконтролю:

Перелікуйте основи! відмінності біржової торгівлі від

ІНШИХ ‘{“‘Рм оптової торгівлі.

Що розуміють під терміном «деиерсоніфікація біржо

вої торгівлі»?

Назвіть основні принципи біржових торгів.

Що являють собою електронні торгтвельні системи,

які застосовуються в біржовій торгівлі?

У чому полягають особливої гі правового положення

членів товарної біржі як учасників біржових торгів?

& Охарактеризуйте порядок проведення біржових торгів на провідних
товарних біржах України

7. У чому ПОЛЯТас публічність біржової торгівлі?

К І І.і uii 11. переваги и педо йкн біржової торгівлі з використанням
ETC.

9. Які обов’язки несе товарна біржа як організатор

біржової юрпвлі?

10. У чому полягає порядок проведення біржових

торгів?

JZZ

Біржове право

Література:

Мігпюкоо И.О., Александров В.Т., Ворона О.І.ІІедСхпші

С.М. Фінансові послуги України: Енциклопедичний

довідник. ІВ 6-ти t.J. T.4. — К.: Укрблаиконидан, 2001.

– 754 с

Штшиіих О. Біржа і її діяльність. Пер. с нього.- Спб,

1992. -304 с.

Експрес-доповідь Головного Управління статистики в

Донецькій області № 08/2-205/06 від 15.11.04 р. // До

кументообіг Головного Управління статистики в До

нецькій області за 2004 р.

Шем’пкова Н. Правові інститути, пов’язані з біржовою

діяльністю// Російська юстиція.-1997.- № 12.- С.42 —

44.

Біржова діяльність: Підручник // Ніл ред. проф. Гряз-

новой А.П., Корнєєвой В.В., Галанова В.А..- М.: Фінам

си її статистика, 1995. — 240с.

Солодкий II. Необхідна державна концепція товарного

біржового ринку //Агро Перспектива.-2003.-№ 12.?

www. ukrdzi.com.ua/agro/jornals/2003/

Масленников В.В. Біржова справа: Навч. посібник. —

М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с

Беляненич О А. Господарський договір та способи його ук

ладання: Навч. посібник.- К.: Наукова думка, 2002- 261 с

Moiceee Ю.О. Торги як спосіб укладання біржових

угод на товарній біржі // Матеріали Круглого столу

„рекомендації по внесенню змін і доповнень у закони

давство у зв”язку із прийняттям Господарського й

Цивільного кодексів України (1 липня 2003р.).- До

нецьк- 2003.-С.64-66.

10. Моісеен Ю.О. До питання іі|ю правове регулювання

? і.ггусу уч.кийків біржової торгівлі // Держава іі

право: Збірник наукових пращ. Юридичні и

ПОЛІТИЧНІ науки. Випуск 11- К.: Ін-Тдержави іі прана

ім. В.М.Корепького НАН України, 2001- 600 с.

IZ4

/’,/ „)и 4. Біржова тор/івля

П. Сафонова Т.Ю. Біржова торгівля похідними інструментами: Навч. практ.
посібник. -? М.: Справа. 2000. – 544 с

Сохацька ОМ. Біржова праворуч: Підручник.- Тер

нопіль: Карта-бланш, 2003.- 602 с

СингерД. Помилка брокера. // Відомості. – 2001.- 4

грудня.

115

Матеріал для обговорення

Ні зерна? Учитеся торгувати ф’ючерсом

0. SftlKUJH’HKO

У чинному .««копі нема визначення біржового товару, через не на біржах
торгують усім, чим завгодно. Лл г ловами () н та Каїїлія, цейфам
перепорю біржу вякиік і.‘вати на біржах
нерухомістю, а з іншого боку, звільняє такі угоди від необхідності
нотаріального посвідчення. Оскі.іі.ки біржовий збір у кілька разів
менше, ніж мню и нотаріальній конторі, то більшії і ь люлей продають
свою нерухомість на біржах, а не через нотаріусів. Обсяг продажу
нерухомості на біржах росте рік у рік й. нарешті, досяг сьогоднішніх
80%…

Дзеркало тижня. 2003- №42- 1 – 7.шсттада.

Протистояння В. Клименко,

нчіер;иі.нии ли|х’ктор Української зерново] асоціації

Біржа – це яма для торгів. Щоб вона ефективно працювала, повинно бути
багато продавців і багато покупці», які сходяться ? ОДНОМУ місці Якщо
склад.* їм и ілка ситуація, то усе ?ни н|юланціві покупців .шахоля і ь
один одного, укладають ушли, і біржа одержує з цього свої комісійні.
Якби В нашій країні и см і.mm три роки виробництво зерна абішнувалось і
був його над панок, ю люди б використали всі ножлпн канали. щоб вигідно
продати свій товар. Але каїн пою нем» t нрава дійшла до того, що щоб
брати натрап покупці приїжджають на поле. Адже .чара;» навіть на
елеваторі проблематично купити

їй

Ромкл 4. Біржова торлвчя

товар, а чим пою менше, чім щюдаиець жорсікпис умови ГНЄ

на продажі Багате хто нас не возять верно на елеватор, не супі.и і.
НОГО. ДІЙШЛО ЯО юго. що за налічку” Зерно продають примо іі ечувати необхідність
функціонування бірж в усьому світі. Інше питання: реальні умови в
Україні. У нас дуже мало товару, іти на біржу – значить втратити час і
додатково витратити і (кипі. Але адже ніхто не хоче губити спої гроші ще
и гаму, що не хоче комусь платити черговий податок.

А. Гаврилов,

голова вовняним Групи

компаній “Об’єднана Зернова”

..Вся шптрниня горі шля проходить пои.» біржу ва налип і н.ілічкіпГ Гому
ижорши. то біржі реально відображають рівень пін – просто смішно. Вони
нічого не відображають, крім цін контрактів, які укладеш поза біржами,
тому ИЮ зовнішньоекономічний контракт на біржі укласти неможливо.

І чому біржі вданій ситуації починають димувати ціни? Я вважаю, що вона
повинна бути такою, нехай ловелуть зворотне ієну» Цивільний кодекс
України, у якому» там поняття, як автономія во. 11 СТОрВШ. ЗЯЯЗЮЮ ціною
хочу, по кили і купую. ПО якій хочу ПО і.іміі і ПфОДаю. 1 мені m біржа
НЄ рса І ЯкШО ( н >и. хто продаси той. хто купує, – значінь НЄ комун,
ниіідпо.

Ми не йдемо на біржу тому, то там ми нічоюреально НІ купимо Я и сьому ні
нв секунду не сумніваюся.

АЭИ “ПРАЙМ-ТАСС. 2003. 21 січня//

hnp://wmw.iarnhlri пі і їй Я

—. 127

Бір тове право

Матеріал для обговорення

Концепція ф ючерсної біржової торгівлі

сільгосппродукцією в україні.

Проблеми й перспективи

Фактори, які стримую 11. впровадження ф’ючерсної торгівлі в Україні:

в Україні к майбутньому потрібно буде відмовитися

від регулювання пін на сільгосппродукцію шляхом

проведення інтервенцій через біржі або звести засто

сування таких кошті» до мінімуму. Це положення по

винне бути внесене у відповідний законодавчий акт;

має місце втручання держави й місцевих

адміністрацій у торгівлю сільгосппродукцією.

Потрібно, щоб на строк впровадження ф’ючерсної

торгівлі доступ адміністрацій до торгівлі біржовими

товарами був припинений, і це необхідно затвердити в

постанові Кабінету Міністрів України;

торгівельні витрати на ринку зерна (транспортування,

складування, завантаження, оформлення необхідних

документів) на даний момент дуже високі. У процесі

впровадження ф’ючерсної торгівлі ці витрати

потрібно також мінімізувати відповідними діями з бо

ку держави;

система стандартизації якості сільгосппродукції зараз

не відповідає стандартам світового ринку. Україні

потрібний негайний перехід на світові стандарти

якості сільгосппродукції;

в Україні відсутні відпрацьоване законодавство по

ф’ючерснія біржовііі торгівлі.

Структура системи ф’ючерсної торгівлі в Україні сири ЧИНЯЄ включення на
першому етапі регіональних біржових ф’ючерсних площадок, тому
організація біржових торгів на основі піт-технології (pit-trading) не
підходить, а перевага буде віддана електронній торгівельній платформі.
Це дасть можливість за єдиними правилами одночасно проводити біржові

JZS

горги на декількох біржових площадках за участю брокерів, які
перебувають на біржових площадках або w віддаленими біржовими
герміналами.

«Агро Перс иск шва».- 2000.- V 10.-//

www.ukrdzLcom.ua/agro/jornals/2000/

“Необхідна державна концепція

товарного біржового ринку”

Н. Солодкий,

завідуючий кафедрою

біржової діяльності

Національного аграрного

університету

..Аналіз біржового ринку свідчить про те, що біржі В нашій країні
дрібні, тому що їх середній річний оборот не не |х?вищус 20 мли. гри., а
це значінь, що нони не мають можли-ВОСТІ створити непохідну матеріально-
іехнічну базу для впро-вадження прогресивних технологій біржової
торгівлі й, отже, бути привабливими для клієнтів. Крім того, такі
важливі для економіки країни товари, як. наприклад, метал, вугілля,
енергоносії, лісоматеріали, цукор, олія, м’ясо, реалізуються, в
основному, на иозабіржовому ринку. У свою чергу, це свідчить про ге, що
біржовий ринок не впливає на ціноутворення па всі

ці види товарів.

«Агро Перспектива»,- 2003.- № 12.-

wwu >. ukrdzi .com. ua/agm/jomals/2003/

htp псове право

1’o.uki 5. Ніржові у/лніи

Розділ 5. Біржові угоди

1. Поняття й ознаки біржових угод

Поняття «біржова угода» у практиці біржової торгівлі на товарних біржах
використовується як у широкому, так й у вузькому розумінні.

У широке розуміння під поняття «біржова угода» підпадають всі угоди, що
укладаються на товарній біржі. У цю групу входять угоди, що укладаються
між біржею й кліринговою організацією, біржею й членом товарної біржі
(брокером), біржею й депозитарієм, кліринговою організацією й
депозитарієм, кліринговою організацією іі членом товарної біржі
(брокером), депозитарієм і членом товарної біржі (брокером), між членами
товарної біржі (брокерами). При цьому, якщо в одних випадках біржа
виступає стороною за договором, то В інших — стороною :t;i договором є
член біржі, брокер, дилер, клірингова організація. На підставі цього
можна зробити висновок, що багато біржових угод є лише передумовами до
укладання угод із приводу біржового товару й носять органі митний
характер,

У свою чергу, під поняття «біржова угода» у вузькому розумінні,
підпадають винятково угоди, що укладаються на біржі, між членами біржі
або брокерами, що діють із доручім ня членів біржі, із приводу переходу
прав й обов’язки! щодо біржового товару. Товарна біржа в цьому випадку
виступ.и тільки як організатор біржової торгівлі й нее контрагентом \
біржових угодах. У цьому випадку поняття біржової vik.hi не ОХОПЛЮЄ
ДОГОВОРИ, ЩО укладаються біржею u приікі.іх

гехнічного обслуговування будинку біржі, і проведення біржових торгів
(договори купівлі-продажу необхідного гехнічного встаткування,
комунального п іе.чнічного обслуго-

по

вуваиня іі пі ). для забезпечення господарської діяльності біржі, а
також трудові контракти біржі з персоналом [1,с 351.

З огляду на існуючу різницю, варто вказати, то частіше и науковій
літературі й законодавстві поняття «біржова угода» використовується у
вузькому розумінні, тобто коли угода укладається між членами товарної
біржі або брокерами, що діють із доручення членів біржі, з метою
придбання прав й обов’язків щодо біржового товару.

Поряд з терміном «біржова угода» у законодавстві України
використовується близьке за змістом поняття «біржова операція». Це є
певною особливістю національного законодавства і їхнє співвідношення
вимагає уточнення.

Співвідношення зааначеиях понять стало предметом дослідження вчених
досить давно й у цей час можна виділити два основних підходи. Так. ще на
початку XX століття, О. Штиллих пропонував уважати біржовою операцією ті
угоди, які укладаються в біржовому приміщенні, в існуючий біржовий час,
з міновими цінностями, допущеними до обігу й котирування на даній біржі
й підмети виконанню не в біржовому приміщенні, а В пішому місці іі в
інший час |2, с 113]. Такий підхід має місце іі серел сучасних учених.
Зокрема, Б.П. Дми-трук відзначає біржову операцію як договір продажу,
покупки й поставки цінної ни за посередництвом маклера [3, с Зів].
Важливим моментом і ге, що норми Закону також визначають, що біржовою
операції Ю пінн.и п>ся угода, що відповідає сукупності декількох умов, а
саме

а) якщо вона являї собою купівлю-продаж, поставку й

обмін товарні допущених до оборогу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками і ч пни біржі:

н) якщо вона представлена ДО ра СТрацП й зарЄ4 с і|)оиана н.і біржі не
Пізніше наступного іа ЗДІЙСНЄНКЯМ угоди -ЧИЯ.

Таким чином, поняття «біржова угода* й «біржова one рація» розглядаються
як ТОТОЖНІ.

У ТОЙ же час ряд учених ук.нуіоіі, па паянні ВІДМІННОСТІ

попять «біржова угода» іі «біржова операція» і необхідність

Біржове право

їхнього розмежування. Так, B.C. Щербина затверджує, що и.ність за
висновком біржових угод називається біржовими операціями (4. с 332],
тобто ці поняття не збігаються. Розглядаючи питання про співвідношення
зазначенні понять, Е.А. Беляненич підкреслює недосконалість юридичної
техніки, при якій український законодавець визначає біржову угоду через
словосполучення «біржова операція». При цьому, автор робить важливий
висновок про те. що біржові упий Гі біржові операції різні по природі
відносини. Навіть якщо розуміти укладання біржових угод у широкому
змісті, як різновид біржових операцій, то й у цьому випадку обсяг
біржових операцій буде набагато більш широким на відміну від процедури
укладання угод. Біржова угода може бути тільки одним з ланок біржової
операції, здійснюваної учасником біржової торгівлі (5, с 158).

Аналогічну позицію займає й А. Чуркін, звертаючи увагу на те, що крмін
«біржова операція» припускає здійснення різного роду дій по підготовці
до укладання й виконання біржової одщ опору (6, с. 31). Б. Губский
вважав біржовою операцією сукупність дій учасників біржової торгівлі й
персоналу біржі зі здійснення й реалізації біржових угод. При цьому
автор підкреслю*. що для розуміння механізму функціонування біржової
торгівлі важливо знати суть і види, як біржових угод — двосторонніх
договорів про виконання зобов’язань, так і біржових операцій — окремих
дій у ряді подібних, спрямованих на здійснення угоди |7, с 170].
Аналогічний підхід одер жав закріплення й у ГК України. Аналіз положень
закріп.іе них у ст. ст. 278, 279, 280, 281 указує на те, що ГК України
не розглядає дані поняття як тотожні.

Такий підхід представляється більш обгрунтованим, тому іі буде
никористаний надалі при аналізі біржових угод, ПОНЯТТЯ яких вимагає
конкретизації на рінні Закону |8, с 441.

При цьому парто помітити, що при розробці проекту Господарського
(Комерційного) кодексу України, (\ редакції 1996 р.) у ст. 311
пропонувалося ввести наступне визначення

Розділ 5. Біржові угоди

біржової угоди: біржовими визнаються угоди, укладені по товарах,
допущеним до обігу на біржі, між членами біржі і їхніх представників на
біржових торгах у строк й у порядку, установленому Уставом біржі й
Правилами біржової торгівлі. Однак надалі при доробці проекту й
прийнятті остаточного варіанта ГК України таке визначення було
виключено.

У той же час законодавство інших країн, і зокрема країн СНД, як правило,
закріплює чіткі дефініції угод, що укладають на товарній біржі. Так,
згідно ст. 7 Закону Російської Федерації «Про товарні біржі й біржову
торгівлю», біржовою угодою визнається зареєстрований біржовий договір
(угода), ув’язнений учасниками біржової торгівлі відносно біржового
товару в ході біржових торгів.

У законодавстві республіки Узбекистан біржовою угодою є зареєстронлшій
біржею договір кунівлі-продажу відносно біржового товару, укладений по
зафіксованому біржею результаті біржового торгу.

Законодавство Азербайджанської ін’сиубліки визначає біржову угоду на
товарних біржах як договір (угода), укладений у ході біржових торгів між
учасниками біржової торгівлі (від свого імені або з доручення третіх
осіб) і минулу реєстрацію у встановленому порядку.

Закон Республіки Беларусь «Про товарну біржу» лає визначення біржової
угоди як угоди, укладеної на біржових зборах учасниками торгів від свого
імені або з доручення третіх осіб.

Визначення поняття біржової угоди, що укладає на товарній біржі,
нристутнє також у законодавстві Молдови, Казахстану, Вірменії й деяких
інших країн СНД.

Порівняльний аналіз положень законодавства інших країн щодо поняття
біржової угоди свідчить про наявність як і\ загальних, так і відмітних
рис. Це стало предметом дослідження багатьох учених, що запропонували в
науковій літературі поняття «біржова угода». Так, В.В. Хахулин пропонує
вважати біржопими угодами, укладені учасниками біржо-

гзг

Ііірм our прано

Розділ 5 Біржові угоди

ної торгівлі договори (угоди) щодо біржового говару в ході біржової
торгівлі |9, с 342J. П.Б. Шеленкова пропонує вважати біржовою угодою
угоду про взаємну передачу іір.іи и обов’язків відносно біржових
цінностей, чинена учасниками біржової торгівлі в процесі проведення
біржових торгів на біржі або іншим прирівняним до присутності на біржі
способом, у порядку встановленому біржовим законодавством і внутрішніми
документами біржі |10, с.43|. А. Чуркин указує, що біржовою угодою є
угода, укладена учасниками торгів протягом біржової сесії й
зареєстрована біржею а дотриманням установлених вимог відносно біржових
цінностей, допущених до обігу на біржі відповідно до діючого
законодавства й внутрішніх правил біржової торгівлі |6, с 32). Э.
Петросян пропонує наступне визначення біржової угоди: Біржова угода —
зареєстрована на біржі угода, зроблена між учасниками біржової торгівлі
під час торгівельної сесії. La приводу біржового товару, що пройшов
біржовий лістинг [1,с 36]. Н. Козлова й О. Сургучева вказують на те, що
біржовою угодою варто визнати зроблену учасником торгів у ході біржової
сесії й зареєстровану біржею знеособлену стандартну угоду, предметом
якої є, допущені до обігу на біржі об’єкти, а виконання гарантується
біржею відповідно до Правил торгівлі.

Узагальнюючи вищевикладене, а також з урахуванням положень національного
біржового законодавства можна зробити наступний висновок: біржова угода
– це договір (угода), укладений учасниками біржової торгівлі (членами
токарної біржі й брокерами) про взаємну передачу прав і і обов’язків
відносно біржових цінностей, допущених до обігу на біржі, зчинений
учасниками біржової торгівлі в процесі проведення біржових торгів, і
зареєстрований біржею відповідно до законодавства й Правилами біржової
торгівлі.

Розглядаючи відміни оадаки біржових угод, варто підкреслити ряд важливих
моментів. Ще на початку XX ? иі ні ія відомий росіянин учений Г.Ф.
Шершеневич писав, що вчинені на біржі угоди по своїй юридичній конст-

рукції нічим не відрізняються від угод укладених поза біржею. Відмітну
ознаку біржових угод парто шукати не в їхній класичній природі, а в
умовах, при яких угода відбу-вле іься. а саме: де, між ким, Із приводу
якого об’єкта, і як нона відбувається» І И, с 4841. Такий підхід став
основою для наступних досліджень і визначення особливостей біржової
угоди стосовно до сучасних умов госиодарюи.ш ня. Так, B.C. Щербина
підкреслює, що біржова угода має ряд юридичних особливостей: укладаються
ці угоди через посередників — брокерські контори й брокерів, а не самими
покупцями й продавцями реального говару; виконуються угоди поза біржею
(товару як такого на біржі немає) |4, с 3321.

З урахуванням виіцевикладеного можна виділити наступні ознаки, властивим
біржовим угодам, що укладаються на товарних біржах:

укладаються тільки під час біржових торгів, проведених у заздалегідь
певному місці (торгіне.’імшй зал біржі), і в заздалегідь певний час
(біржова сесія);

предметом с біржовий товар, допущений до обороту

на біржі;

стороною може бути тільки особа, що є членом товар

ної біржі (брокери діють із доручення членів біржі);

підлягають реєстрації біржею в порядку, установлено*

му законодавством і внутрішніми документами біржі;

носять знеособлений і стандартний характер;

відбуваються з урахуванням иормативно-правових

актів, якими регулюється діяльність біржі;

виконуються поза біржею.

Сукупність зазначених ознак дозволяє відрізняти біржові угоди від угод
куиівлі-нродажу й поставки, що укладаються поза товарною біржею.

Варто помітити, що в науковій літературі іі законодавстві щодо угод, що
укладають на біржі, використовуються такі терміни як «біржова угода»,
гак й «біржовий договір».

Hip тот- и/хит

Р(ш)іл 5. Біржові угоди

Біржова угода — це завжди двостороння угода, mom договір. Тому більш
правильним з погляду юридичної термінології й доктрини договірного права
було 6 використання терміна «біржовий договір». Однак у біржовій
торгівлі історично склався іі став загальновживаним саме термін «біржова
уго да». Тому можна погодитися з позицією Є.А. Беляневич про можлшіе
вживання термінів «біржовий договір» й «біржова угода» як синонімік [5,
с 154).

2. Види біржових угод

У законодавстві України виділяється кілька видів угод, що укладаються на
товарній біржі. Так, Закон визначає три основних види таких біржових
угод: куііівля-продаж, поставка й обмін. У цьому випадку законодавець
обмежує види угод, що укладають на товарній біржі, грунтуючись на
загальних підходах, характерних для класифікації по-забіржових угод.
Однак такий розподіл ие дозволяє в достатньому ступені відбити специфіку
різних видів біржових угод, що укладаються на товарній біржі. Традиційно
в практиці біржової торгівлі класифікація видів біржових угод передбачає
виділення таких видів як: спотові, форвардні,

ф’ючерсні й оііціонні угоди. На це вказує іі лої піл її їх

країн (США, Великобританія, Німеччина, Росія. Азербайджан, Вірменія,
Білорусія й ін.).

У певній мірі нили біржових угод, передбачені Законом, конкретизовані в
інших норма іиино правових актах, що регламентують укладання угод на
товарній біржі. Так, у пункті 6.2. Типових правил біржової торгівлі
сільськогосподарською продукцією передбачено, що під час біржових торгів
можуть бути укладені угоди, які пов’язані з:

—негайною (віл 1 до 39 днів) взазходження між ними групами угод,
підкреслює, що найпростіші угоди – це угоди з розрахунком готінкою,
касові, або контактні. На товарній біржі їх називають угодами на наявний
товар. Між укладанням угоди і її виконанням часто проходить лише мить.
()т гроші, от товар: така зовнішня ознака Таким чином, у наявних угодах
дається лише короткий проміжок часу. Тому їх можна назвати також угодами
дня на противагу угодам на строк. Під угодами на строк розуміються
угоди, між укладенням і виконанням яких перебуває значний проміжок часу,
так то виконання відбувається в певний пізніший, обумовлений у договорі
або встановлений звичаєм строк [2, с. 57].

З урахуванням вищевикладеного с необхідним більш докладно розглянути
характеристику кожної із зазначених груп біржових угод.

Угоди з реальним товаром (спотові й форвардні угоди). У цей час саме
угоди З реальним говаром становлять до 95 % біржового товарообігу
України. При цьому домінують спотові угоди. Так, з 8,5 млн. тонн
реалізованих в 2004/2005 маркетинговому році зернових й оліїстих культур
по екс-портних і внутрішніх контрактах в Україні 7,1 млн. тонн було
реалізовано по спотових угодах й 1,4 по форвардних угодах. По даним
Донецького обласного управління статистики за 9 місяців 2004 року
біржова торгівля була традиційно представлена спотовими угодами (99.6%
обласного біржового товарообігу). На умовах форвардних угод було
укладено менше 0,1% [ 16). У той же час слід зазначиї н, що \\л сві ювих
говарних біржах угоди з реальним товаром становлять усього 2-4 %.

Дана група біржових угод ма доповнень, оферені іі«> може .імінюнаї и набір умов, що
втримуються в оферті (ст.642 ГК України),

Четверта вимога ~ адресність оферти. Зміст адресності оі|н’|)іи при
укладенні біржоної угода на товарній біржі иоля-і .її в тому, що ця
пропозиція адресована конкретним особам членам товарної біржі й
брокерам, що укладання договору, про н прийняття, повинна бути
повною й безумовною ((і. (>42 ГК України).

Правила біржової іоргж.іі багатьох товарних бірж в Україні передбачають,
ЩО після оголошення оферт учасники торгів мають право, за допомогою
голосу й професійних ЖЄСТІВ, протягом певною часу, ДОМОВЛЯТИСЯ про умови
угоди. Такий підхід ypaxoByt досвід біржово] торгівлі в інших країнах і
доваолж виробити найбільш оптимальні умови договору, які ВІДПОВІДаЮТЬ
реаДЬННМ намірам іі економічним інтерес .їм осіб. Однак варт мати на
увазі, що нерідко, погоджуючись v принципі укласти договір, друга
сторона (акцептант) висуває свої умови. Тому в цьому випадку сторони
міняються місцями: акцептант стає оферентом, а оферені – акцептантом
(ст. 646 ГК України). При ньому па нову пропозицію необхідна згаяв
колишнього оферента.

Звичайною практикою на товарних біржах інших країн є вираження оферти й
акцепту при укладенні біржової угоди за допомогою конклюдентних дій,
тобто коли мас місці’ звичайне за даних обставин поводження особи, 3
якого ясно треба його намір (бажання) ЗДІЙСНИТИ операцію на зааді ні їдь
ВІДОМИХ умовах Як указує М.И. Брагінськніі, коиклюдентш дії
використовуються в практиці біржовій торгівлі при укладенні угод, щодо
яких законодавством допускається можливість усної форми. Як приклад
автор иосилаї гься на правила ф’ючерс-ної торгівлі на Московській
товарній біржі. У розділі присвяченому іехнології відповідних угод
передбачено, що на початку брокер оголошує заявку вигуком по формулі
«продам (купно) «исяо контрактів — ціна». Брокері що погоджується і*
пропозицією, підтверджує цю свою згоду голосним вигуком «куплю (п|юдам)
– число контрактів цін,і), одночасно вка-зуючи жестом на свого
контрагента При цьому договір ува-жш гься зробленим, якщо обидва брокера
підняли руки іі вимови, їй ВІДПОВІДНІ (іона |20, с. 344].

І чиїм чином, конклюдеіпмі .пі їм по іученні з елементами усної угоди
В процесі біржової торгівлі становлять

ISI

Біржове

І’ч и >і і ‘> І і і/> шині іиерпі. але зміні
підлягає тільки обсяг і ціна угоди. Решта умов стандартизовані й
обговоренню не підлягають. Такі зміни можливі до моменту реєстрації
заявки в pet сірі зроблених угод, тому що і моменту реєстрації угод
оферта ставати безвідкличною.

Особливість прийняття пропозиції (акцент) при використанні ETC поля гаї
в гоиу, що по всіх біржових угодах другою стороною виступає кліринговий
центр товарної біржі, що діє на підставі доктору л кожним з учасників
біржово] торгівлі. Кліринговий центр за допомогою ETC одночасно акцептує
оферти-заявки двох учасників горгів, не створюючи

ISZ

при цьому двох самостійних договорів. У результаті акцепту обох оферт
виникає тільки один контракт, тому що в одній за-янці-оферп пропонується
купити біржовий товар, в в другий — продати. У результаті одночасного
акцепту кліринговим центром обох оферт виходить і линии договір, єдине
н ним явлення двох уча ників хорі in |21, с 86).

Анапі практики укладення біржових угод а використанням ETC Дозволяє
затверджувати, що для таких відносин характерні наступні риси:

-по-перше, укладення угод здійснюється особами фізично відсутніми в
торгівсльному залі біржі;

— по-друге, кожний із продавців і покупців, направляю

чи заявки, виступають із пропозиції к> про укладання

договору, тобто в ролі оферента;

по і|нк, заявка розі відається як оферта й має стандартну форму,
затверджену біржею (і липою змінною ве шчииою t ціна іі кількість
товару);

по-четверте, акцепт відбувається кліринговим цент

ром відповідно до алгоритму ціна/час;

по-п’яте, біржова угода вважається укладеною з мо

менту внесення запису до реєстру угод;

по-шосте, всі зареєстровані біржею в торгівельній сис-

ісмі біржові угоди мають юридичну чинність і не ви-

магають Із боку учасника гормн пі.никання додатко

вих документів;

по-сьоме, укладення біржової угоди фіксується на ма

теріальному носії гнердому комп’ютерному диску,

сервері й ін.

Зазначені особливості вираження оерерти іі акцепту при укладенні
біржових урод з використанням ETC варто враховувані при розробці Правил
біржової торгівлі

Біржова угода вваж» гься укладеною, якщо між сторонами в передбаченому
законом порядку й формі досягнуто згоди щодо всіх його Істотних умов.
Істотними в умови, визнані гакими за законом або необхідні для договорів
даного ви-

Біржове право

Розділ ). Иіртіші угоди

і\ і гаком умови, щодо яких и;і вимогу однієї зі сторін новия на бути
лої яі нута иода.

Відповідно до загальних положень ГК України змісі roc поліірсі.коіо
договору становлять умови договору, іюавчені модою пою сторін, CiqMMOKUd
н.і ікі.шоїиісппя зміна або припинення господарських зобов’язань, як
погоджені сторонами, так і ті. які приймаються ними як обов’язкові умови
відповідно до законодавства. У відповідності зі ст. 180 ГК Ук-р.ііни, що
визнана* істотні умови господарського договору, сторони зобов’язані в
кожному ралі погодити предмет, ціну й термін дії договору, тому
становить інтерес розгляд таких істотних умов щодо біржової угоди.

Предмет біржової угоди. Умови про предмет біржової угоди повинні
включати найменування (номенклатуру, асортимент) і кількість продукції,
а також вимоги до їхньої якості Виходячи і (загальних положень
законодавства, що ре гулюс біржові угоди, а також практики біржової
торгівлі можна дати наступне визначення біржового товару як предмета
договору: це не вилучений з обороту товар певного роду і якості (у тому
числі стандартний контракт), допущений у встановленому порядку біржею до
біржової торі ін н

Біржовий говвр повинен бути масовим у вживанні и ни пускатися в ДОСИП
великому обсязі значним числом виробників, що забезпечує високий ноші і
п пропозицію, необхідні для встановлення ціни. Крім цього товар, що є
предметом біржової угоди, повинен відповідати встановленим стандартам
якості, пінним умовам зберігання, транспортування. Ці’ необхідно ДЛЯ
гою. щоб ЙОГО можна було продавати без попе реДНЬОГООГЛЯДУ, по зразках
або нхнічних опіках.

Найбільші обсяги продажів на українських товарних біржах у цей час і
і.топить сільськоїопюдарська продукція й продукт переробки (зерно,
соняшник, борошно, крупи іі і.д). Згідно зі статистичними даними за
станом на 17 грудня 2003 року в Украпи, через біржовий ринок по
внутрішніх й і порі них угоди реалізовано 3.4 млн. гоня зернових й
олійних

культур її урожаю 2003 року, у тому чие.п по спотовим угодам 2,4 млн.
тонн і форвардним угод на 950,1 тис. топи При цьом) і ія ікі.і.і іьпюго
експорту зернових іі олійних культур на біржовому ринку укладені угоди
купівлі -пролажу в обсязі 2.9 м ні іони, з яких 2.01 млн. тонн по
спотовим модах н 937,3 гис іони по форвардних угодах. Співвідношення
обсягів торгівлі зерновими іі масляними культурами на біржовому

Лі рік ни й масляні культури Усього (тонн) По внутрішніх

угодах (тони) По експортних контрактах

(тонн)

Зернові культури 8391249 110738,9 G980510.1

Зернобобові культури 166598 10283,9 156314,1

Зернофуражні

культури 6(ЖШ 355930 5728050

М.сі шиї i.v и.гури 167249 1885 165364

ринку України в 2004/2005 маркетинговому рот представлено в наступній
таблиці:

Однак далеко не завжди біржовий товар на і опарних біржах України
відповідаї загальним вимогам, що с у світовій практиці (нерухомість,
транспорт й інші товари, обумовлені

індивідуальними ознаками). З урахуванням цього посілі

рес до закордонною досвіду. Товари, які допущені до обороту на
міжнародних іоварних біржах, об’єднані і* і руни, икі ОХОПЛЮЮТЬ більше
70 найменувань товарних асортиментів на бірж.їх реального іонару it 148
на ф’ючерсних біржах. Сільською» нодарська продукція адаці:і

інших товарів у даній групі. Обов’язковою умовою якісної стандартизації
біржового товару г взаа мозамінність продукцО в то варкій групі або міді
руні. Саме завдяки такій стандартизації товарна біржа усереднює якісні
характеристики товару, ліквідую чи при його виході на ринок
Індивідуальні ознаки.

У той же час. як показуі практика, при виході біржових юварів України на
світовий ринок виникають проблеми

відповідності вітчизняного біржового стандарту Із прийнятими у
сиітовііі торгівлі. У значній мірі саме цей фактор спричи-нкх малі обся
и продажу реалізації товарів України на ніжна

рійних біржах. Тому відпрацьовування оптимального ПО ВСІХ параметрах
біржовою стандарту вимагаї особливих підходів

При НОГО формуванні й закріпленні В Нормах права.

Ціна. Розглядаючи ціну як Істотну умову біржового до-ювору, слід
за.піачи ГИ, ЩО про необхідність виконання загальних ВИМОГ, установлених
розділом 21 ГК України ІІ.н.імпе-ред, варто мати на увазі, що ціна
вказується в договорі в гривнях, а в зовнішньоекономічних договорах ціна
може визнача-гися в Іноземній валюті за згодою сторін (ст. 189 ГК
України).

У практиці біржової торгівлі Існуї певна класифікація цін залежно від
якості товару, місця поставки, стадії переробки й пі На біржі
використовують такі поняття як ціна про давня, ціна покупця, ціна
біржових угод, котирувальні ціни. Відповідно ціною біржової угоди є
остання з тих, які минуло-ю названі 11 |ю давнем (покупцем) і
зафіксована біржовим маклером. В умовах ф’ючерсного ринку мова йде про
майбутню поставку товару В ПОВНИЙ термін і відповідно вины чи і
ЬСЯ ф’ючерсна ціна. Відповідно ф’ючерсна ціна являє со бою поточну точку
зору ринку на ге. скільки буде коштувати ювар ПЄВНОІ якості з певними
умовами поставки в який їм-будь момент у майбутньому. У цих умовах ціна
ф’ючерсної угоди абстрагується від товару іі ставати самостійним
пред-метом горгу.

За допомогою регулятивного котування цін біржею виявляється біржова
ціна, або усереднена якісна норма, на яку не мас вплив випадкові
відхилення в тенденції руху цін за триванні період чагу. Способи
котирування біржових цін вшиача-ються традиціями іі фізичними
особливостями товару.

Законодавство передбачає можливість обмеження мінімальних і максимальних
коливань біржових цін. Мінімальний розмір ціни визнаная біржа (він
називається тиком). Продавці й покупці називають ціну кратною до тику.

If Я

hip mum- право

‘ujOli 5. Біржові у/оі)и

Варю підкреслити, що німа — це умом стандартного біржового контракту,
що може бути змінена за згодою сторін.

Відповідно сі. З Закону передбачено прано товарно] біржі припиняти на
якийсь час біржову торгівлю, якщо ціпи біржових угод протягом дня
відхиляються більїй ніж на певний біржовим комітетом розмір. При цьому
Закон прямо забороняє будь-які погоджені дії учасників біржової торгів
іі, які мають м.і меті або можуть спричини ги зміну або фіксацію
поточних біржових цін.

Практика, що склалася при ціноутворенні при укладенні біржових угод на
товарних біржах в Україні, багато в чому відображає досвід у закордонних
країнах. Так, напри клад, зернові котируються на біржах США в центах,
десятих і сотих частин центів за бушель, на біржах Великобританії в
доларах США або евро за метричну тонну. Золою, платина — у доларах і
сотих частинах долара США за троїцькую унцію; метали, м’ясо, кава в
центах або сотих цента за англійський фунт.

І Una угоди на реальний товар може бути:

поточного біржового дня — зафіксована в момент ук

ладання угоди, вона або оголошена, або встанов

люється при аукціоні;

заздалегідь заданою;

лімі і ною — обговорена межа коливань (від — до);

установленою на певну дату (час);

довідково зафіксованою на момент відкриття або за

криття біржі.

На закордонних біржах установлені правила відносно ціни товару: ціна
пропозиції не може перевищувати ціпу попи тубільні ніж и.і встановлену
біржею ветчину. Наприклад, па Лондонській біржі металів таке перевищення
встановлене по міді – 0,5 1,0; по свинці – 1,0 – 2,0; по цинку – 0,25 –
0,5 фунта стерлінгів. У США встановлені максимальні денні коливання цін,
які можуть бути основою для призупинення торгівлі. Вони встановлені для
того, щоб перешкоджати

160

ажіотажу, паніці, зробити процес розрахунків більш впорядкованим,
попередити банкрутство.

Термін дії. За загальним правилом герміиом дії госпо дарського договору
є час протягом якою Існують господарські зобов’язання сторін, які
виникли на основі даного договору. Для активізації обороту й залучення
максимальної кількості учасників біржі торгівлю концентрують гак, щоб
товар доставлявся тільки в певні місяці. Місяці поставок називають
позиціями, у які дозволяється укладення угод і поставка. Важливою
характеристикою біржового контракту є строк його дії, тобто період від
початку торгівлі на певний місяць до закінчення торгівлі рвардііі угоди, укладені на товарнії! біржі, припускають,
насамперед, поставку реального товару, то виконання ф’ючерсних угод
відбувається, як правило, шляхом виплати різниці в ціні її тільки в
деяких випадках відбувається поставка реального товару.

До дій з виконання біржових договорів застосовуються ті самі правила,
які регулюють здійснення угод, і вони підкоряються ряду загальних
принципів виконання зобов’язань, закріплених у ГК України й І К України,
зміст яких можна конкретизувати.

Серед таких принципів принцип належного виконання зобов’язань біржової
угоди. Так, згідно ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання й інших
учасників господарських відносин зобов’язані виконувати господарські
зобов’язання належним чином відповідно до закону, Іншими правовими
актами, договором, а при відсутності конкретних вимог відносно виконання
зобов’язання – відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно
встановлюються

При оцінці належною виконання біржового договору враховується, чи була
зроблена дія, а якщо так, те яким чином. При цьому в першу чергу мова
йде про виконання як такому, а в другому — про ііого належний характер.

Належне виконання зобов’язання по біржовій угоді припуски . насамперед,
реалізацію права належним кредитором (уповноваженою особою) і виконання
суб’єктивних обов’язків належним боржником (уповноваженим ним особою),
тобто дії належних суб’єктів v зобов’язанні Відповідно до Закону такими
суб’і ктами і тільки члени товарної біржі або брокери, що виконують
доручення членів говарноі біржі.

Закон України -Пі») оподаткування прибутку підприємств» прямо передбачас
можливість заміни осіб у зо-

/66

бов’язаннях сторін біржового договору, при дотриманні їй в-НИХ
обмежень. Згідно п. 1.5.1. цього Закону продавець Іпртові угсиіи

ия дій по сплаті різниці н ціні шляхом укладання зворотної

угоди через кліринговий центр. У всіх випадках мова йде про
альтернативні зобов’язання, воли прано вибору належать кредиторові. Піл
альтернативними зобов’язаннями розуміються такі зобов’язання, по яких
боржник зобов’язаний до здійснення однієї з двох або декількох дій.

Таким чином, належне виконання біржового договору передбачає, що
виконання зобов’язання може передбачати передачу речі або виконання
грошових зобов’язань. При цьому споконвічно при укладенні ф’ючерсних й
оиціонних угод м.і ють місце альтернативні зобов’язання, тому що
кредитор може зажадати або поставки реального товару, або сплати
грошової різниці. Якщо кредиторові повинна бути передана Індивідуально
певна річ, то зобов’язання може бути виконано тільки шляхом надання саме
цієї речі. Це В першу чергу ВІДНОСИТЬСЯ до ситуації, коли біржові торги
проводяться по купівліпрпд.і жу заставної її майна, нерухомості або
транспорту. Якщо ж зобов’язання стосуються майна, з певними родовими
ознаками, то воно вважається виконаним при передачі боржником
відповідно] кількості предметів даного роду (сільськогосподарська
продукція, вугілля, метали й ін.).

Має значення іі вимога щодо виконання в належному місці. Визначення
місця виконання зобов’язання мас значення не тільки для вирішення
питання про те, де боржник зобов’язаний виконати, але й для деяких
інших питань, пов’язаних з виконанням зобов’язання. Зокрема від місця
ви конання залежить вирішення питання про розподіл митра і по доставці
предмета виконання. Місце виконання може бути прямо визначене в законі,
іншому правовому акті або договорі. Крім цього місце виконання може
випливати »і зви чаїв ділового обороту.

Аналіз практичної діяльності говарних бірж в Украпи й інших країнах СНД,
а також Європи показує, що визначення місця виконання зобов’язань по
біржових договорах,як правило, стандартизовано відповідно до правил
біржової торгівлі

Таким місцем може бути по угодах з реальним товаром -біржовий склад, по
термінових угодах — кліринговий центр біржі

Біржовим складом визнається будь-яка організація, що гарантує виконання
зобов’язань ПО біржових угодах у натурі. Організація, що виступає и ролі
біржового складу, діє на підставі письмового договору з організатором
біржової торгівлі, за винятком випадків, коли функції біржового складу
виконує сам органі.спор біржової торгівлі. Перелік біржових складів
указується в правилах біржової торгівлі.

Товар може іир Біржові i//t>(tu

горние.u.iiiix систем. Завжди, будучи юридично стороною п біржових
угодах, клірингова палата як уніфікована сторона відповідає всім своїм
майном за їхнє виконання, а Інфор-маційно-торгівельні системи лише
надають послуги з передачі Інформації про попит та пропозицію на ринку й
допомагають (поїм клієнтам укладати й підтверджувати угоди, не несучи
ніякої відповідальності за їхнє виконання.

Клірингова палата може бути організована як структурний підрозділ, що
нходить до складу біржі, або як самостійна юридична особа. При
організації клірингової палати в структурі біржі управління її повністю
контролює біржа. Така палата здійснює клірингові операції в рамках
однієї біржі, виступ,і ючи гарантом по кожній біржовій угоді. У
законодавстві закордонних країн відзначається різний підхід при виборі
статусу клірингового центра. Так, наприклад, законодавство Російської
Федерації допускає можливість створення клірингового центра як
структурного підрозділу товарної біржі або створення клірингового центра
як незалежної організації біржових посередників.

Становить Інтерес іі іншу закордонну практику. Так, Лондонська
міжнародна фінансова ф’ючерсна й опціонна біржа (LIFFE) є самою великою
європейською біржею, що торгує опціонними іі ф’ючерсними контрактами.
Розрахунки по контрактах ув’язненим на LIFFE проводяться Лондонською
кліринговою палатою (LCH), що належить кліринговим учасникам і біржі.
При цьому варто вказати, що у Великобританії вважається, що й біржа й
клірингова палата ведуть інвестиційний бізнес й. отже. їхня діяльність
повинна бути ліцензована. Відповідно й LIFFE, і LCH мають ліцензії
Комісії з коштовних паперів і ф’ючерсів.

ф’ючерсна біржа Гонконгу — одна із ф’ючерсних бірж. що швидко
розвиваються в Азії. Всі учасники, що торгують па біржі, повинні
користуються послугами клірингової корпорації (НКСС), що 4> нове право

Розділ ). Біржоаі

Крім зазначених способів забезпечення виконання біржових угод
необхідно звернути увагу на піни види забезпечення виконання
зобов’язань. Зокрема Правила бірж торгівлі можуть передбачати певну
систему гарантій, які н жать до категорії додаткових засобів
забезпечення, розра них у практиці біржової торгівлі.

У науковііі літературі мають мине різні точки .тру що-до і. іаснфікаціі
гарантій виконання біржових угод. Так, Б.П. Дмитрук указує на те, що
система гарантування виконання угод розвивалася у ДВОХ напрямках: у
першому нипадку біржа створювала страхош гарантовані запаси біржових
то-варів; у другому напрямку велике поширення одержав механізм
перепродажу тих біржових контракті», які давали можливість продавцеві й
покупцеві камість відмови від виконання біржового договору продати сво його власністю
доти, поки в результаті якої небудь невдалої one рації він їх не
втратить.

У біржовій торгівлі Існуї два види маржі: первісна маржа п варіаційна
мар

Первісна маржа, установлювана у вартісному вираженні, звичайно становить
2-10% вартості ф’ючерсного контракту. Вимоги по ЦІЙ маржі міняються
тільки при істотних змінах рівня котирувань контракту. У нормальних
умовах К личина первісної маржі уточнюється вгору або вниз тільки кілька
разів протягом року, однак у періоди дуже різких і швидких ЗМІЯ цін
розміри маржі можуть уточнюватися ЩО тижня, а іноді й щодня.

Біржа встановлює мінімальні вимоги відносно первісної маржі. Кожна
брокерська фірма-член біржі може внести більш високі вимоги для своїх
клієнтів. Здійснення операцій без необхідної суми первісної маржі с
серйозним порушенням. Як плькн су.м.і первісно] маржі кін піл зменшилася
до певного рівня, названого варіаційним, або піді римуючим маржу біржа
може зажадати від клієнта додаткові кошти. Це називається вимогою
поповнення варіаційної (підтримуючої) маржі. 11.1 відміну від вимоги про
поповнення первісно] маржі це викликано несприятливою ЗМІНОЮ цін
ф’ючерсного кон-ір.жту, а не ві.к \ пік їм» її к ііі пта достатніх
коштів на рахунку для початку операції.

[млість бірж установлю* підтримуючу маржу на рівні 75% від первісної.
ЯКЩО сума коштів кліс та впадуть до 75% і нижче, те біржа заироіюцу»
шкети суму, що відновлює його

__ /S/

право

ігіх)и

коими до первісного ріння. Установлюючи рівень маржі, ф’ючерсні біржі іі
розрахункові палати і під впливом певних факторів. Якщо вимоги до
розміру маржі ламало малі, го ко жен випадок ризику невиконання
представляє проблему. Якщо нони занадто великі, шма користування ринком
буде за надто велике, що приведе до скорочення числа учасні торгів і
ліквідності ринку.

Вимога про варіаційну маржу може бути виконана двома способами:
внесенням необхідних коштів; ліквідацією або зменшенням позиці!.

Звичайно ф’ючерсні біржі жадають від своїх членні вносити первісну іі
варіаційну маржу із клієнтів протягом розумного періоду часу”. Це
розпливчасте формулювання маї підставу, оскільки існує, безліч видів
КЛІЄНТІВ, час на не рекал грошей у різних географічних ломах і т.д. У бі
іьшості випадків період більше декількох липі не вважається розумним з
погляду біржі. У періоди нестійкості ринку розрахуй кова палата може
зажадані від своїх фірм-членів внести до даткове забезпечення в
будь-який час торгів, щоб одержати додаткові гарантії. Ця сума
призначається для забезпечення рахунків протягом дня й не заноситься и,2001 – 842 с

Петросян Е. Оферта й акцепт на ринку термінових

угод// Право й економіка. – 2004. — № 9. — С. 35-42.

Моісєєв Ю.О. Про порядок реєстрації біржових угод

на товарнії! біржі н Україні // Матеріали підсумкової

наукової конференції Донецького національного

університету за період 2001 2002 р.г.: Правознавст

во (Донецьк, квітень 2003 р.) — Донецьк. Донну,

2003.-СІ 16-118.

2.4. Сафонова Т.ІО. Біржова торгівля похідними інстру-мешами: Навч. —
практ. посібник. — М.: Справа, 2000. – 544 с

ш-

/37

ІЗ»

Біржове право

Розділ 5. Біржові у/ім)и

24. Моісеев Ю.О. До питаная гарантій виконання біржових угод, укладених
на товарній біржі // Матеріали VII Міжнародної науково-ирактичної
конференції „наука й освіта „2004″. Том 51. Право. – Дніпропетровськ:
Наука й освіта, 2004 — С. 59-62.

Матеріал для обговорення

Протистояння А. Гаврилов,

голова правління Групи компаній “Об’єднана Зернова”

Якщо ми купуємо товар на біржі в Угорщині, то знаємо, що у випадку
непостачання товару одержимо не тільки псі спої гроші, але й плюс
неустойку, що виплачує біржа, а не якийсь там постачальник. А в нас
часом вони й гроші не можуть повернути. І куди ці гроші йдуть? Якщо вони
зберігаються на рахунках біржі, то чому вони не платять мені вілсотки?
Виникає маса проблем і питань. ..Усі говоря 11> іі|»> захист
товаровиробника. Хотів би я бачити, як вони стягнуть хоча б з олного
виробника хоч один цім і неустойки. Нічого не вийде. Це всі дешеві
розмови, що вони гарантують угоду. Максимум, що вони можуть гарантувати,
та й то з великою натяжкою, — це повернення наших коштів.

Ю. Сидоренко,

генеральний директор СП

с іноземними інвестиціями “АГРОТ”

Наші біржі зовсім не схожі на закордонні, але справа в тому, що там
інший механізм виконання угод. Це члени GAFTA й FOSFA (зернових й
олійних асоціацій), які регулюють контрактні відносини між іі|к)данцями
й покупцями. І у випадку невиконання умов укладеного контракту,
“потерпілий” автоматом виставить рахунок банку “винуватця” або
звернеться в арбітраж, рішення якою пул”

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019