Білик М.Д., Золотько І.А. 2000 – Податкова система України (книга)

Білик М.Д., Золотько І.А. 2000 – Податкова система України

1. ТИПОВА ПРОГРАМА

ТЕМА 1 СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ПОДАТКІВ

Сутність податків. Генезис податків. Зародження держави і податків.
Історичний розвиток форм оподаткування. Визначення податків, їх ознаки
як економічної категорії. Податки та інші форми платежів до бюджету —
плата, відрахування, неподаткові доходи.

Функції податків. Фіскальна функція, механізм її реалізації. Податки як
основа фінансової бази держави. Регулююча функція. Основні напрямки
регулювання економіки та соціальної сфери. Дискусійні питання функцій
податків.

Термінологія оподаткування. Елементи податку: суб’єкт (платник) і носій,
об’єкт оподаткування, джерело сплати, одиниця оподаткування, податкова
ставка, квота. Методи побудови податкових ставок. Універсальні та
диференційовані податкові ставки. Тверді та процентні ставки. Види
твердих ставок: фіксовані та відносні. Види процентних ставок:
пропорційні, прогресивні, регресивні.

Класифікація податків, її ознаки. Поділ податків за економічним змістом
на прямі та непрямі. Класифікація податків за економічною ознакою
об’єкта оподаткування — податки на доходи, капітал і споживання.
Класифікація за ознакою органів державної влади, які їх встановлюють, —
загальнодержавні та місцеві податки. Класифікація податків залежно від
способу їх стягнення -розкладні і окладні.

Види прямих податків. Реальні податки: поземельний, подо-мовий,
промисловий, податок на грошовий капітал. Особисті податки: подушний,
прибутковий, майновий, на спадщину і дарування. Прибутковий податок як
основний вид прямих податків. Індивідуальний і корпоративний прибутковий
податок. Переваги й недоліки прямих податків, проблеми їх справляння.
Регулюючий механізм окремих видів прямих податків.

Види непрямих податків: акцизи, фіскальні монополії, мито. Специфічні та
універсальні акцизи, їх види. Податок на додану вартість в системі
універсальних акцизів. Види і призначення ми-таГ Митна політика.
Переваги та недоліки непрямих податків, їх місце в податковій системі.

ТЕМА 2 ПОДАТКОВА СИСТЕМА І ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

Податки в системі державних доходів. Методи формування державних
доходів. Податковий метод формування доходів держави як основний в
умовах ринкової економіки.

Податкова система. Поняття податкової системи і вимоги до неї. Обсяг
видатків бюджету як визначальна база побудови податкової системи. Рівень
централізації валового внутрішнього продукту в бюджеті, його залежність
від обсягу і характеру функцій держави.

Податкова політика: поняття податкової політики та її напрямки. Основні
принципи податкової політики: фіскальна, економічна та соціальна
ефективність. Елементи принципу фіскальної ефективності: достатність
доходів, мінімізація видатків на збирання податків, запобігання ухиленню
від сплати податків, еластичність (гнучкість) податкової системи,
рівномірне розподілення податків між адміністративно-територіальними
одиницями.

Податкова система України. Основні етапи її становлення. Склад і
структура податкової системи України. Податкова політика України в
сучасних умовах.

ТЕМА З ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ І ПОДАТКОВОЇ РОБОТИ

Податкова служба держави. Історія формування податкової служби в
Україні. Організаційна структура органів державної податкової служби та
їх основні завдання. Функції Державної податкової адміністрації України.
Функції середнього та базового рівня державної податкової служби
України. Податкова міліція як складова частина органів податкової служби
та її завдання.

Повноваження органів державної податкової служби. Фінансові та
адміністративні санкції, які накладаються органами податкової служби.
Обов’язки та відповідальність посадових осіб податкових органів.

Основи та організація податкової роботи, її основні елементи. Правове
регламентування встановлення податків. Облік платників як один з
головних елементів податкової роботи. Особливості обліку юридичних осіб.
Порядок реєстрації юридичних осіб. Реєстр юридичних осіб. Державна
реєстрація фізичних осіб — платників податків. Присвоєння
ідентифікаційних номерів фізичним особам — платникам податків.
Особливості взяття на облік фізичних осіб — суб’єктів підприємницької
діяльності. Особливості взяття на облік фізичних осіб, які не є
суб’єктами підприємницької діяльності та отримують доходи не за місцем
основної роботи.

Облік податків і неподаткових платежів. Особові рахунки — порядок їх
відкриття і ведення. Документи, що використовуються для записів в
особових рахунках.

ТЕМА 4 ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Сутність податку на додану вартість, його зародження і розвиток.
Передумови введення податку на додану вартість в Україні. Поняття
доданої вартості, методи її обчислення.

Платники і ставки податку на додану вартість. Сутність нульової ставки
по податку на додану вартість. Операції, що оподатковуються за нульовою
ставкою. Об’єкт оподаткування. Операції, що включаються в об’єкт
оподаткування. Перелік операцій, що виключені з об’єкта оподаткування.

Поняття бази оподаткування по податку на додану вартість. Порядок
визначення бази оподаткування для операцій різних видів.

Пільги по податку на додану вартість. Види пільг по податку на додану
вартість: нульова ставка, звільнення від оподаткування, виключення з
об’єкта оподаткування. Різниця в механізмі нарахування податку на додану
вартість за різних видів пільг. Перелік операцій, що звільняються від
оподаткування.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті
до бюджету або відшкодуванню з бюджету. Звітний податковий період.
Поняття податкового зобов’язання і податкового кредиту. Порядок
визначення дати податкового зобов’язання. Порядок визначення дати
податкового кредиту. Податкова накладна як основний звітний податковий
документ. Порядок відшкодування податку на додану вартість з бюджету для
операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, і для інших видів
операцій.

Строки сплати ПДВ. Податковий вексель. Умови та порядок надання
платником податкового векселя. Порядок включення сум податкового векселя
до суми податкових зобов’язань і суми податкового кредиту платника. ТЕМА
5. АКЦИЗНИЙ ЗБІР

Акцизний збір як форма специфічних акцизів. Історія його введення в
Україні. Акцизний збір в системі інших непрямих податків, його недоліки
та переваги.

Платники акцизного збору. Об’єкт оподаткування для вітчизняних та
імпортних товарів. Перелік підакцизних товарів. Два види ставок по
акцизному збору: тверді (фіксовані) та процентні (пропорційні).

Порядок визначення оподатковуваного обороту та суми акцизного збору для
вітчизняних та імпортних товарів, щодо яких застосовуються процентні
ставки.

Порядок визначення сум акцизного збору для вітчизняних та імпортних
товарів, щодо яких застосовуються тверді ставки.

Особливості у механізмі оподаткування алкогольних та тютюнових виробів.
Акцизні марки: порядок їх отримання вітчизняними виробниками та
імпортерами і використання. Строки сплати акцизного збору для імпортерів
алкогольних та тютюнових виробів. Особливості митного оформлення для
імпортерів алкогольних та тютюнових виробів.

Пільги по акцизному збору. Строки сплати та подання розрахунків до
податкових органів.

ТЕМА 6 МИТО

Мито в системі непрямих податків. Митна політика та її цілі.
Термінологія митної справи: митна територія, митний контроль, види
переміщення через митний кордон, митна декларація та декларанти.

Платники мита. Об’єкт оподаткування. Порядок визначення митної вартості.
Два види митних ставок: тверді та процентні. Види процентних ставок:
преференційні, пільгові, повні. Пільги для юридичних і фізичних осіб.
Порядок надання відстрочок у сплаті мита.

Порядок визначення суми мита та його сплати на рахунки митних органів.
Порядок перерахування мита до бюджету.

ТЕМА 7 ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Прибуткове оподаткування в системі податків з підприємств. Загальна
характеристика прибутку як об”єкта оподаткування. Бюджетне значення
податку на прибуток підприємств. Податок на прибуток як регулюючий
чинник. Переваги і недоліки податку на прибуток підприємств. Платники і
ставки податку на прибуток. Об’єкт оподаткування. Поняття валового
доходу. Переліки надходжень, які включаються і які не включаються до
валового доходу. Порядок визначення скоригованого валового доходу.

Поняття валових витрат. Переліки витрат, які включаються і які не
включаються до складу валових витрат. Особливості віднесення витрат
подвійного призначення до складу валових витрат платника податку.

Податкові періоди. Порядок визначення дати збільшення валового доходу
для різних видів операцій. Порядок визначення дати збільшення валових
витрат для різних видів операцій. Поняття безнадійної заборгованості та
порядок її врегулювання. Порядок зарахування суми від’ємного значення
об’єкта оподаткування в наступних податкових періодах.

Особливості оподаткування деяких видів операцій, товарів і платників.
Оподаткування страхової діяльності. Порядок оподаткування результатів
діяльності, що здійснюється за довгостроковим контрактом. Поняття
неприбуткової установи або організації та види їх доходів, які
звільняються від оподаткування. Порядок оподаткування виграшів в лотерею
та інші види ігор. Оподаткування нерезидентів. Особливості оподаткування
підприємств з виробництва автомобілів. Особливості оподаткування
операцій із розрахунками в іноземній валюті. Оподаткування операцій з
торгівлі цінними паперами. Оподаткування дивідендів та спільної
діяльності на території України. Оподаткування операцій з борговими
вимогами та зобов’язаннями.

Визначення амортизації. Переліки витрат, які підлягають і які не
підлягають амортизації. Визначення основних фондів та їх груп. Порядок
визначення і нарахування сум амортизаційних відрахувань. Порядок
збільшення і зменшення балансової вартості груп основних фондів. Норми
амортизації.

Пільги по податку на прибуток. Усунення подвійного оподаткування.
Порядок нарахування податку на прибуток і строки сплати. Авансові
платежі: порядок встановлення і строки сплати. Відповідальність
платників податку.

ТЕМА 8 ФІКСОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК

Необхідність змін в оподаткуванні сільськогосподарських
товаровиробників. Перелік податків і зборів, в рахунок яких сплачується
фіксований сільськогосподарський податок. Платники фіксованого
сільськогосподарського податку. Взаємозв’язок та коригування фіксованого
сільськогосподарського податку залежно від суми податків і зборів,
сплачених у 1997 році.

Об’єкт оподаткування та ставки фіксованого сільськогосподарського
податку. Особливості оподаткування сільськогосподарських виробників, які
здійснюють сільськогосподарську діяльність на гірських та поліських
територіях.

Порядок нарахування та строки сплати фіксованого сільськогосподарського
податку. Зарахування його до бюджетів та державних цільових фондів.

ТЕМА 9 ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК З ГРОМАДЯН

(оподаткування фізичних осіб)

Прибутковий податок з громадян як форма індивідуального прибуткового
оподаткування. Бюджетне і соціальне значення прибуткового податку з
громадян. Переваги і недоліки прибуткового оподаткування громадян.

Платники прибуткового податку з громадян. Побудова шкали ставок
оподаткування. Неоподатковуваний мінімум доходів громадян як основа для
побудови шкали ставок.

Об’єкт оподаткування. Порядок його визначення для громадян, котрі мають
і котрі не мають постійного місця проживання в Україні. Особливості
визначення об’єкта оподаткування для громадян, які займаються
підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.

Пільги по прибутковому податку з громадян. Перелік певних видів доходів,
що звільняються від оподаткування. Зменшення сукупного оподатковуваного
доходу для окремих категорій громадян. Повноваження місцевих органів
влади щодо надання пільг з прибуткового податку з громадян.

Порядок оподаткування доходів громадян за місцем основної роботи.
Перерахунок суми прибуткового податку виходячи з річної суми
оподатковуваного доходу. Порядок оподаткування доходів громадян не за
місцем основної роботи. Декларування громадянами, які отримували доходи
не за місцем основної роботи, доходів у податкових органах. Усунення
подвійного оподаткування.

Особливості оподаткування доходів іноземних громадян та осіб без
громадянства. Порядок визначення оподатковуваного доходу. Порядок
обчислення і сплати податку. Особливості оподаткування доходів громадян
від заняття підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.
Порядок визначення оподатковуваного доходу. Порядок нарахування та
строки сплати авансових платежів. Порядок та строки подання декларації
про фактично отримані доходи. Порядок перерахунків по податку.

Фіксований податок як форма сплати прибуткового податку з громадян.
Умови щодо сплати податку шляхом придбання патенту. Форма патенту,
порядок його отримання. Розміри фіксованого податку. Строки, на які
видається патент та порядок його скасування.

Обов’язки та відповідальність громадян щодо сплати прибуткового податку
з громадян.

ТЕМА ІО СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Необхідність запровадження спрощеної системи оподаткування суб’єктів
малого підприємництва (єдиного податку). Перелік юридичних і фізичних
осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які мають право перейти на
сплату єдиного податку. Перелік податків і зборів, в рахунок яких
сплачується єдиний податок.

Особливості нарахуванні і сплати єдиного податку для юридичних осіб.
Ставки єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності —
юридичних осіб. Строки і порядок сплати та подання розрахунків для
юридичних осіб. Порядок зарахування податку до бюджетів та державних
цільових фондів.

Особливості у нарахуванні і сплаті єдиного податку для фізичних осіб —
суб”єктів підприємницької діяльності. Ставка єдиного податку для
суб’єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб. Строки і порядок
сплати та подання розрахунків для фізичних осіб. Порядок зарахування
податку до бюджетів та державних цільових фондів.

Порядок переходу платників до спрощеної системи оподаткування.

ТЕМА і І ПЛАТА ЗА РЕСУРСИ ТА ПОСЛУГИ

Підстави і мета встановлення плати за ресурси та послуги. Державна
власність на ресурси як основа отримання державою доходів за їх
використання. Плата за ресурси як інструмент впли- ву на економне і
раціональне використання ресурсів. Види плати за ресурси та послуги.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід), його
сутність і призначення. Види і форми лісового доходу. Встановлення такс
на лісові ресурси. Порядок видання дозволу на використання лісових
ресурсів, лісорубний ордер та лісовий квиток. Строки сплати.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за воду), його
платники і об’єкт оподаткування. Порядок визначення нормативів плати.
Дозвіл і ліміт на спеціальне використання водних ресурсів. Порядок
обчислення суми плати за воду в межах ліміту і за понадлімітне
використання. Строки сплати плати за воду та звітність платників.

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного
бюджету. Платники. Нормативи. Порядок і строки сплати та подання
розрахунків до податкових органів.

Рентна плата за нафту і газ. Платники і ставки. Порядок затвердження
ставок. Визначення дати відпуску продукції. Порядок визначення суми
рентної плати. Строки сплати та подання розрахунків до податкових
органів.

Відрахування від плати за транзит природного газу, нафти і аміаку.
Платники. Ставки. Строки сплати та подання розрахунків до податкових
органів.

Платежі за користування надрами. Платники. Об’єкти оподаткування.
Встановлення нормативів. Строки сплати та подання розрахунків до
податкових органів.

Державне мито, його сутність та види. Побудова ставок державного мита.
Порядок сплати державного мита і його перерахування до бюджету.

Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон
України, його сутність. Ставки і порядок сплати.

Гербовий збір. Платники і ставки. Порядок сплати.

ТЕМА 12 ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

Плата за землю: загальна характеристика, переваги і недоліки. Плата за
землю як інструмент раціонального використання земельних угідь і
регулювання розміщення виробництва та населення в регіональному розрізі.
Платники та об’єкт оподаткування. Форми плати за землю: земельний
податок та орендна плата.

]0 Диференціація ставок залежно від призначення земельних ділянок, їх
місцезнаходження і якісних характеристик.

Земельний податок із земель сільськогосподарського призначення. Порядок
встановлення ставок.

Земельний податок із земель несільськогосподарського призначення.
Порядок встановлення ставок для земель, грошову оцінку яких встановлено
і не встановлено. Особливості встановлення ставок для різних платників
та видів діяльності.

Звільнення від сплати земельного податку. Строки сплати.

ТЕМА ІЗ ПОДАТКИ, ЩО НАДХОДЯТЬ ДО МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Склад місцевих податків і зборів. Загальнодержавні і місцеві податки та
збори. Повноваження місцевих органів влади щодо встановлення місцевих
податків і зборів.

Податок на промисел, його призначення. Платники податку, порядок
визначення суми податку та її сплати.

Податок з власників транспортних засобів. Платники та об’єкт
оподаткування. Ставки податку. Порядок і строки сплати податку.

Місцеві податки: комунальний і податок з реклами.

Місцеві збори: готельний збір; збір за припаркування автотранспорту;
ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; курортний збір; збір
за участь у перегонах на іподромі; збір за виграш у перегонах на
іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на
іподромі; збір за право використання місцевої символіки; збір за право
проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місцевого аукціону,
конкурсного розпродажу і лотерей; збір за проїзд по території
прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон; збір за
видачу дозволу на розміщення об єктів торгівлі та сфери послуг; збір з
власників собак; збір за право використання суб єктами підприємницької
діяльності приміщень, пов’язаних з їх діяльністю, що знаходяться у
центральній частині населеного пункту та у будинках, що є пам’ятками
історії та культури.

ТЕМА 14 НЕПОДАТКОВІ ПЛАТЕЖІ ДО БЮДЖЕТУ

т Характер, призначення і бюджетна роль неподаткових платежів. Групи
неподаткових платежів.

Доходи від державної власності: надходження від грошово-речових лотерей,
надходження дивідендів від суб’єктів під-

11 приємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств і
організацій, доходи від реалізації державного майна та інші.

Адміністративні збори і платежі: збори, що стягуються ДАІ, Державним
комітетом України з нагляду за охороною праці тощо.

Надходження від штрафів та фінансових санкцій: адміністративні штрафи,
санкції за порушення правил пожежної безпеки; суми, стягнені з винних
осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації тощо.

Інші неподаткові надходження: надходження коштів від реалізації майна,
що перейшло у власність держави, надходження с>м кредиторської та
депонентської заборгованості підприємств, установ та організацій, щодо
яких минув строк позовної давності, надходження коштів від Державного
комітету з матеріальних резервів тощо.

ТЕМА 15 ЗБОРИ ТА ЦІЛЬОВІ ВІДРАХУВАННЯ

Збори на формування цільових державних фондів. Правова основа зборів.
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. Порядок визначення
відрахувань. Платники збору. Об’єкт оподаткування, джерело відрахувань,
ставки збору, порядок сплати. Особливості визначення об’єкта
оподаткування для обчислення суми збору щодо окремих суб’єктів
підприємницької діяльності.

Збір на обов’язкове соціальне страхування. Платники збору, об’єкт
оподаткування, джерело відрахувань, ставки збору, порядок сплати.
Особливості збору на обов’язкове соціальне страхування.

Внески в державний інноваційний фонд. Платники збору, об’єкт
оподаткування, джерело внесків, ставки, порядок сплати.

Відрахування на фінансування дорожнього господарства.

Правова основа відрахувань. Різновиди відрахувань, платники, об’єкт для
розрахунку, розмір відрахувань, порядок сплати.

Вплив відрахувань в цільові державні фонди на фінансово-господарську
діяльність підприємств.

12 2. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

2.1. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ (ВКАЗІВКИ) ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ КУРСУ

Тема «Сутність та види податків»

Вихідним положенням для поняття сутності податків є розуміння того, що
податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між
державою і членами суспільства. Поява податків зумовлена виникненням
держави і виконанням державою суспільне необхідних функцій. За
економічним змістом податки — це фінансові відносини між державою і
платниками податків з метою створення загальнодержавного
централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання
державою її функцій.

Централізований фонд грошових коштів держави може бути сформованим як за
рахунок податків, так і за рахунок інших надходжень, таких як плата,
відрахування, власні доходи держави і неподаткові доходи. Ці поняття
необхідно розрізняти за допомогою ознак, Ідо характеризують ту чи іншу
фінансову категорію. Важливо звернути увагу на різну структуру
податкових надходжень до централізованого фонду грошових коштів держави
в країнах з ринковою економікою та в країнах з перехідною економікою. В
перспективі в Україні має змінитися структура у бік зростання питомої
ваги прямих податків.

Податок як фінансову і економічну категорію характеризують такі ознаки:
примусовий характер, безеквівалептність, відсутність цільового
використання, законодавча регламентація, однаковий підхід до всіх
платників, зміна форми власності. Плата на відміну від податків
передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою.
Відрахування передбачають Цільове призначення платежів. Власні доходи
держави виникають у держави як власника засобів виробництва. До
неподаткових доходів держави відносять різноманітні платежі, введення
яких не має на меті фіскальні інтереси держави, наприк-ЛаД, фінансові
санкції і штрафи, доходи від конфіскованого майна тощо.

13 Сутність податків як економічної категорії проявляється в їх
функціях. Функції податків випливають із функцій фінансів. Податки
безпосередньо пов’язані з розподільною функцією фінансів в частині
перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту від юридичних і
фізичних осіб на користь держави, тобто виступають методом централізації
ВВП у бюджеті, виконуючи тим самим фіскальну функцію. Крім фіскальної
податки виконують регулюючу функцію, суть якої полягає у впливі податків
на різні сторони діяльності їх платників.

Таким чином, через фіскальну функцію системи оподаткування
задовольняються загальнонаціональні необхідні потреби, а за допомогою
регулюючої функції формуються протидії надлишковому фіскальному тиску,
тобто створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс
економічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб.

Обидві функції податків дозволяють трансформувати внутрішній потенціал
оподаткування із абстрактно сприйманої їх спроможності впливати на
якісні І кількісні параметри базису в реальні результати такої дії. Цей
процес відображено на схемі 1. Аналітична оцінка досягнутих результатів,
співстав-лення їх з прогнозними і очікуваними в кожний конкретний період
часу дозволяють судити про роль всієї системи оподаткування, окремих
груп податків (прямі і непрямі податки, ресурсні або податки на майно,
місцеві податки тощо), а також кожного податку окремо, залежно від
функцій податків, що розглядаються.

Вивчаючи функції податків, необхідно звернути увагу на те, що серед
економістів не існує єдиної точки зору щодо функцій, які виконують
податки, і крім вищеназваних називаються ще розподільна, контрольна,
стимулююча, економічна та соціальна функції податків.

В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи системи
оподаткування, такі як: суб’єкт, об’єкт, ставка, одиниця оподаткування,
джерело сплати і квота. Суб’єкт або платник податку — це та фізична або
юридична особа, яка безпосередньо його сплачує. Об’єкт оподаткування
вказує на те, що саме оподатковується.

Одиниця оподаткування — це одиниця виміру (фізичного чи грошового)
об’єкта оподаткування. Ставка — це розмір податку на одиницю
оподаткування. В залежності від обсягу оподатковуваних операцій ставки
можуть бути універсальні або диферепці-йовані.

14 Внутрішній економічний потенціал об’єктивної категорії
«оподаткування»

Наповнення грошовими коштами каїни держави (бюджету) для фінансування
суспільне необхідних потреб

Наповнення грошовими коштами качни держави (бюджету) для фінансування
суспільно необхідних потреб

Варіанти системи оподаткування та фактори, що визначають повноту та
раціональність виконання системою оподаткування свого функціонального
призначення

Варіант перший

Система оподаг-> купання побудована так. що обидві податкові функції
знаходяться в тісній органічній єдності та взаємодії. Всі податки цієї
стеми детерміновані базисом. Цим досягається максимально важлива в
заданих умовах реалізація податкового потенціалу, теоретично закладеного
в категоріях «податок» та «оподаткування»

Функції антагоністичні. Фіскальна функція притісняс дно регулюючої. Це
зводить податкове регулювання до мінімуму (або навіть до нуля).
Результат— уповільнення зростання виробничих сил. нульові Інвестиції. В
кінцевому підсумку провокуються спад виробництва та загальна економічна
криза, політична та соціальна нестабільність в суспільстві.

—– Фактори Факторії

™««»«»»^™»™««**«~«*»~«*

и^Мими*ми*«^,4^™™. ^Цчнрр—

Правова, демократична держава, паритетне існування економічних
Інтересів, форм власності Держава диктаторського типу (тоталітарна,
поліцейська тощо), панування державної форми власності

Свобода економічного підприємництва, переливу капіталів, ефективне
зростання прибутку в Ін гсресах країни в цілому Підприємствам
влада вказує сірого виконувати директиви, підтримувати планові ціпи та
пропорції розподілу доходу

Інтереси бюджету органічно поєднуються з Інтересами корпоративного та
приватного господарювання Відсутність конкуренції, застарівання
технологій виробництва товарів народного споживання, інфляція. дефіцит

суспільства
(корпоративних та індивідуальних доходів) через функції” системи
оподаткування

Через фіскальну функцію

Через регулюючу функцію

І Рівномірний розподіл сум податкових надходжень ‘за панками бюджетної
системи _________________________,

Сфери економічної та соціальної діяльності, де може виявлятись роль
оподаткування

Загальні кінцеві цілі фіскальної дії системи оподаткування

Досягнення максимально можливого балансу між доходами та видатками
бюджету держави

Вирівнювання регіонального рівня соціального забезпечення громадян та
соціальних гарантій

(Досягнення високого рівня соціальної Інфраструктури в державі та
кожному окремому регіоні соціальних гарантій

Забезпечення потреб науки, освіти культури, охорони здо-Іров’я,оборони
та управління

Вирівнювання Індивідуальних доходів громадян

Стимулювання Індивідуального підприємництва

С гимулювання технологічного оновлення виробництва. Інвестицій,
проведення реструктуризації галузейгоспо-^дарства

Стримування Інфляції

Сприяння створенню нових робочих місць

Розвиток народних промислів, прикладного мистецтва В оподаткуванні
відбувається зіткнення інтересів держави і платника. Вони по-різному
оцінюють роль податків. Тому рівною мірою позитивною для держави і
платника роль системи оподаткування бути не може. Особливо полярні
інтереси держави І платників в умовах кризи економіки І політики. В
періоди кризи представники виконавчої і законодавчої влади повинні
особливо слідкувати за станом податкового регулювання і своєчасно
проводити коригування як системи оподаткування, так і всіх сфер
виробничих відносин.

Роль податків у формуванні доходів бюджету виявляється через
співвідношення між сумою податкових надходжень до бюджету, сумою груп
податків, згрупованих за певними класифікаційними ознаками, і врешті,
сумами окремих податків, з одного боку, і загальною величиною доходів
бюджету, з другого. Найбільша питома вага тієї чи іншої групи податків,
виду податку свідчить про їх значну роль у формуванні бюджету. На основі
аналізу, проведеного в динаміці, у співставних цінах, визначаються
значення оподаткування в проведенні стабілізації бюджетної політики та
роль податків у розв’язанні соціальних завдань.

Роль податків відображає і співвідношення між окремими податками і
групами податків, з одного боку, і загальною сумою податкових надходжень
до бюджету, з другого. Порівнянням цих даних визначається, якій групі
податків або виду податків у більшій мірі властива роль регулятора
доходів бюджету.

Фіскальну роль оподаткування характеризують також дані про: частку
виручки, що стягується з підприємств та доходів громадян: суми
фінансових санкцій, які надходять до бюджету; витрати держави на
утримання податкових служб; відхилення між загальною сумою податків,
затвердженою в бюджеті, та їх величиною у звіті про виконання бюджету;
розміри податково-бюджетних доходів і соціальних виплат із бюджету
(запланованих і фактично виплачених).

Роль податків залежить від податкової політики, яку проводить держава.

Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення і
стягнення податків. Саме через податкову політику держави відбувається
становлення і розвиток податкової системи держави. Основними принципами
податкової політики є фіскальна і економічна ефективність, соціальна
справедливість.

Принцип фіскальної ефективності передбачає наступні елементи:
достатність доходів, мінімізацію видатків на збирання до-

22 ходів і запобігання ухиленню від сплати платежів до бюджету,
еластичність (або гнучкість) податкової системи, рівномірне розподілення
податків між адміністративно-територіальними одиницями.

Запобігання ухиленню від сплати податків може бути досягнуто, по-перше,
за рахунок створення такої системи платежів до бюджету, яка б надто
високим рівнем оподаткування не створювача зацікавленості в несплаті
податків; по-друге, за рахунок створення ефективної системи контролю за
правильністю та своєчасністю сплати податків платниками. Слід
підкреслити, що для мінімізації ухилень від сплати податків необхідно
поєднувати обидва із названих методів, оскільки при високому рівні
оподаткування навіть дуже значне збільшення адміністративної системи
контролю за сплатою податків не забезпечує їх задовільного стягнення, в
той час як видатки на утримання цієї системи сильно зростають.

Показник еластичності системи доходів бюджету показує, як змінюється
обсяг надходжень до бюджету в залежності від зміни обсягу валового
внутрішнього продукту (або якогось іншого ма-кроекономічного показника).
Податкова система з показником еластичності, близьким до одиниці,
відповідає як інтересам бюджету, оскільки забезпечує автоматичне
збільшення доходів в умовах економічного піднесення, так і інтересам
платників, оскільки в період кризи з падінням промислового виробництва
автоматично зменшуються і вимоги на сплату податків, що не веде до
збільшення податкового тягаря в ненайкращий для виробників період.

Принцип економічної ефективності в процесі формування податкової системи
має неоднозначне трактування. Податкові відносини виникають на стадії
перерозподілу національного доходу і через податкову політику держава
втручається у відносини перерозподілу. Отже, податкова політика впливає
тим чи іншим чином на економічні процеси, незалежно від волі держави.
Цей вплив можна назвати пасивним. Оскільки головним завданням політики
державних доходів є забезпечення Достатнього обсягу надходжень до
бюджету, остільки вплив насамперед податкової політики на процеси
відтворення має Другорядне значення. Доти, поки доходи, які збирала
держава. не займали значної питомої ваги в обсязі валового внутрішнього
продукту, вплив податкової політики на відтворюваль-ний процес був
незначним і не привертав уваги політиків і економістів. Але при
подальшому зростанні питомої ваги по-

23 датків в обсязі ВВП виникає необхідність стягувати необхідні кошти
найбільш раціональним шляхом, тобто приводами до мінімуму негативні
наслідки для розвитку економіки. В подальшому дискусії про те, як
мінімізувати негативні наслідки оподаткування, переросли в дискусії про
те, чи повинна держава використовувати податкову політику як активний
регулятор відтворювальних процесів (тобто для досягнення інших цілей
крім фіскальних). Обговорення цієї проблеми продовжується і дотепер.

З точки зору проблем соціальної справедливості платниками податків мають
виступати всі члени суспільства, які отримують доходи. Прямі і непрямі
податки у вирішенні цієї проблеми мають різне значення. Традиційним є
відношення до непрямих податків як до регресивних у соціальному плані.
Стягнення непрямих податків на предмети непершої необхідності за
високими ставками, споживачами яких є сім’ї з досить високим рівнем
доходів, дещо пом’якшує проблему соціальної справедливості, але її не
вирішує. Переваги прямих податків у вирішенні проблем соціальної
справедливості полягають у тому, що рівень оподаткування прямо
пов’язаний з доходами, які отримують фізичні і юридичні особи. Суперечки
точаться навколо питань необхідності прогресивного оподаткування високих
доходів, оскільки з точки зору соціальної справедливості, особи, які
мають високий рівень доходів, можуть сплачувати до бюджету більшу у
відносному значенні частину доходів, за допомогою чого відбувається
перерозподіл коштів між населенням. Але при досить високій прогресії в
оподаткуванні виникають негативні наслідки, такі як втрата платниками
стимулів до більш інтенсивної праці і зацікавленість в ухиленні від
сплати податків.

Склад і структура доходів бюджету характеризують фінансову політику та
фінансовий стан держави. Дані про зведений бюджет України (за
вирахуванням фондів цільового призначення) наведені в табл. 1.

Як видно з наведених даних, структура доходів бюджету досить швидко
змінюється, що є наслідком постійних перетворень і змін в податковій
системі України і неподаткових надходженнях до бюджету. Починаючи з 1992
року провідне місце в системі доходів бюджету займають податкові
надходження.

Податкова система України відповідно до Закону України «Про систему
оподаткування» включає загальнодержавні та місцеві податки і обов’язкові
платежі.

24 Таблиця ]

СТРУКТУРА ДОХОДІВ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ, %

Види податків І доходів 1992 1993 1994 \995 1996 1997 199Н

1. Податкові доходи 55,5 70,4 65,3 65,9 68,4 67.1 80,3

утому числі: непрямі податки: 30,6 37,0 29.3 27,3 30,0 31,3 35,9

податок на додану вартість 27,1 31.4 25,4 23,8 25.6 25,2 27.7

акцизний збір 3.3 4.6 3,3 2,1 2.6 3.8 4,8

мито 0,2 1,0 0,6 1,4 1,8 2.3 3,4

прямі податки 24,8 33,1 35.4 37,5 36,6 33.74 40.8

податок на прибуток (дохід) 15,5 26,4 27,9 25,5 22.1 18,9 22.3

прибутковий податок з громадян 8.4 5,3 6.6 8,4 10,7 10.9 13.6

податок на промисел — 0,004 0,008 0,01 0.02 0,04 0,04

плата за землю 0,9 1,4 0,8 3,3 3,3 3.3 4,2

податок з власників транспортних засобів 0,02 0.04 0.08 0.3
0.5 0,6 0,7

інші податки і обов’язкові платежі 0.13 0.27 0,59 1,07 1.83
2,1 3,6

2. Неподаткові доходи 5,97 15.73 пл 14,33 16,87 12,36 11.6

у тому числі: платежі за ресурси: 0.47 0.53 0,71 4.63 8.97 4,6
3,0

рентна плата за нафту і природний газ. що видобувається в Україні, та
різниця в цінах на природний газ — — — 3,9 7,6 3,1 1,5

ЛІСОВИЙ ДОХІД 0,04 0.01 0,04 0,03 0,07 0,1 0.2

плата за спеціальне використання водних ресурсів 0,03 0,02 0,04 0.1
0,3 0.6 0,5

відрахування на геологорозвідувальні роботи 0,4 0..5 0,6 0,5 0,8
0,6 0,6

плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин
— — 0,03 0.1 0,2 0,2 0,2

3. Державні позики — — 2,0 5,0 П.4 20,5 8.1

4. Емісійний дохід 38,5 13,9 21,0 14,8 3,3 — —

25 До складу загальнодержавних податків і обов ‘язкових платежів
належать:

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин
і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов’язкове соціальне страхування;

17) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

18) збір до Державного інноваційного фонду;

19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

20) відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт та
утримання автомобільних доріг загального користування України;

21) фіксований сільськогосподарський податок;

22) єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва;

23) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

24) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний
кордон України.

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

До місцевих зборів (обоє ‘язковга платежів) належать:

1) готельний збір;

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

26 5) курортний збір;

6) збір за участь у перегонах на іподромі;

7) збір за виграш на перегонах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і
лотерей;

12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що
прямує за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери
послуг;

14) збір з власників собак;

15) збір за право використання суб’єктами підприємницької діяльності
приміщень, пов’язаних з їх діяльністю, що знаходяться у центральній
частині населеного пункту та у будинках, що є пам’ятками історії та
культури.

Основним джерелом податкових надходжень є прямі і непрямі податки. Роль
прямих і непрямих податків у формуванні доходів бюджету постійно
змінюється. Так до 1992 року провідне місце в надходженнях до бюджету
мали прямі податки. В 1992 році з введенням нових податків: податку на
дохід замість податку на прибуток, податку на додану вартість і
акцизного збору замість податку з обороту і податку з продажів
співвідношення між прямими і непрямими податками змінилось. Питома вага
непрямих податків зросла до 30,6%, прямих зменшилась до 24,8%. У 1993
році провідне місце непрямих податків залишилось, з деяким збільшенням
питомої ваги і непрямих і прямих податків у загальному обсязі доходів,
за рахунок зменшення емісійних надходжень. З 1994 року прямі податки
знову посідають провідне місце в надходженнях до бюджету — 35,4%, питома
вага непрямих знижується до 29,3%. Це було наслідком підвищення ставки
податку на доходи з 18% до 22%, У подальшому прямі податки продовжують
відігравати провідну роль в доходах бюджету, хоча з введенням нового
закону про оподаткування прибутку підприємств в 1997 році відбулось
зменшення питомої ваги прямих податків.

Щодо окремих податків, провідне місце займають податок «а додану
вартість і податок на прибуток (доходи) підприємств, які становлять
разом більше 40% надходжень до бюджету (‘992 р. — 42,6%, 1998 р. — 50%).
Збільшується відсоткове значення прибуткового податку з громадян (1992р.
— 8,4%, 1998 р. — ‘У,6%), що є наслідком зростання питомої ваги фонду
заробітної

27 плати у ВВП. Поступово збільшується роль акцизного збору в доходах
бюджету (1992 р. — 3,3%, 1998 р. — 4,8%). Це пояснюється тим, що за
останні роки було внесено ряд змін до законодавства щодо стягнення
акцизів у напрямку гармонізації ставок акцизних зборів, а також зміною
механізму стягнення акцизних зборів з алкогольних і тютюнових виробів,
що дало змогу державі посилити контроль за сплатою цих податків. Решта
податків і платежів суттєвого бюджетного значення не мають.

Неподаткові надходження мають значну питому вагу в доходах бюджету
(більше 11%). Суттєва роль неподаткових надходжень пояснюється спробою
держави вирішити фіскальні проблеми в умовах фінансової кризи не за
рахунок збільшення податків, а введенням нових неподаткових зборів і
платежів. В умовах стабільної економіки неподаткові надходження не мають
великого значення і становлять не більше 2 відсотків доходів бюджету.

Запозичені кошти та грошова емісія використовуються для фінансування
видатків держави в умовах недостатніх коштів від податкових і
неподаткових надходжень. Проблема покриття дефіциту бюджету виникла
починаючи з 1991 року. За відсутності цивілізованих методів фінансування
дефіциту за рахунок випуску державних цінних паперів, перевищення
видатків над доходами було покрито за рахунок емісійних кредитів
Національного банку України. Наслідком цього стали величезні темпи
інфляції. Тільки починаючи з 1994 року фінансування дефіциту бюджету
було частково здійснено за рахунок іноземних кредитів, а з 1995 року — і
за рахунок розміщення державних цінних паперів.

Які можна зробити висновки щодо системи доходів бюджету України? Склад і
структура доходів бюджету постійно змінюються, що є наслідком як
постійних перетворенії в податковій системі України, так і намагань
держави вирішити фіскальні проблеми за рахунок неподаткових доходів. З
цієї ж причини питома вага податкових доходів є дуже високою.
Фінансування бюджетного дефіциту в умовах нерозвинутого фінансового
ринку України відбувалось за рахунок емісійних кредитів Національного
банку України, внаслідок чого інфляція досягла дуже високих темпів.
Тільки з 1995 року на ринку з’явились державні цінні папери, що свідчить
про поступове наближення до прийнятих в світі механізмів фінансування
бюджетного дефіциту. Таким чином, становлення і розвиток системи доходів
бюджету, яка б відповідала розвитку ринкових відносин, відбувається
досить повільно. Проте з кожним роком прогресивних перетворень в
бюджетній системі стає дедалі більше.

і Тема «Організація податкової служби і податкової роботи»

Надійність та ефективність податкової системи залежать від двох
факторів: раціональності побудови податкової системи і рівня організації
податкової служби держави.

Податкова служба — це сукупність державних органів, які організують і
контролюють надходження податків, податкових і окремих видів
неподаткових платежів.

Формування податкової служби України розпочалось у 1991 році, що було
спричинене переходом від системи платежів у бюджет до системи
оподаткування. До цього окремих податкових органів не існувало. У складі
Міністерства фінансів та його підрозділів в областях, районах, містах
виділялись відповідно управління, відділи та інспекції держдоходів. Вони
несли відповідальність за дотриманням діючого порядку справляння
бюджетних доходів і за виконання плану надходжень платежів до бюджету.

У 1991 році при Міністерстві фінансів була створена Державна податкова
інспекція України, а з 1996 року на базі Державної податкової інспекції
України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України з боротьби
з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування — Державна
податкова адміністрація України, якій було надано статус центрального
органу виконавчої влади.

До системи органів державної податкової служби належать: вищий рівень —
Державна податкова адміністрація України; середній рівень — державні
податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах
Києві та Севастополі; низовий (базовий) рівень — державні податкові
інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у
містах (далі — органи державної податкової служби).

У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні
спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (далі —
податкова міліція).

Основними завданнями органів державної податкової служби є:

• здійснення контролю за додержанням податкового законодавства,
правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до
бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових
платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством
(далі – податки, інші платежі);

• внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення
податкового законодавства;

29 • прийняття у випадках, передбачених законом, нормативне-правових
актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

• формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб —-платників
податків та інших обов’язкових платежів та єдиного банку даних про
платників податків — юридичних осіб;

• роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників
податків;

• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до
компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування
та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Органи податкової служби різних рівнів виконують різні функції. Так, на
вищу ланку, тобто на Державну податкову адміністрацію України,
покладаються функції організації та методичного забезпечення податкової
роботи в державі, а також контроль за діяльністю податкових органів
нижчого різня.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з
районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) (середній рівень) —
виконують функції, передбачені для вищого рівня податкової служби за
винятком законодавчої та методичної роботи. На середню ланку
покладається організація податкової роботи в області або місті з
районним поділом. Це головна ланка консультаційної роботи, яка потребує
висококваліфікованих фахівців, добре обізнаних із податковим
законодавством. В окремих випадках податкові адміністрації цього рівня
можуть безпосередньо вести податкову роботу щодо незначного кола
платників, які перебувають на обліку в цих адміністраціях. Стосовно
даних платників державні податкові адміністрації областей і міст з
районним поділом виконують ті ж самі функції, що й адміністрації низової
ланки.

Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу,
районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції
(низовий рівень) безпосередньо ведуть податкову роботу щодо платників,
які перебувають на обліку в цих інспекціях. Серед основних функцій
низової ланки податкових органів слід назвати такі:

• здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші
платежі;

• забезпечення обліку платників податків, інших платежів,
правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків,
платежів, а також здійснення реєстрації фізичних осіб —-платників
податків та інших обов’язкових платежів;

ЗО • контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських
звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших
документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також
перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення
об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

• здійснення у межах своїх повноважень контролю за законністю валютних
операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами
з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових
книг, лімітів готівки в касах та ЇЇ використанням для розрахунків за
товари, роботи і послуги, а також за наявністю свідоцтв про державну
реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів,
інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької
діяльності;

• забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових
санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України
за порушення податкового законодавства, а також стягнення
адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства,
допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та
громадянами;

• проведення перевірки фактів приховування і заниження сум податків,
Інших платежів тощо.

Як зазначалося вище, в складі органів державної податкової служби
знаходиться податкова міліція, функції і завдання якої дещо
відрізняються від функцій і завдань інших структурних підрозділів
податкової служби.

Податкова міліція складається зі спеціальних підрозділів з боротьби з
податковими правопорушеннями, що діють у складі органів відповідного
рівня державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням
податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову,
кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

•запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх
розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні
правопорушення;

•розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

•запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення
її фактів;

31 * забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної
податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з
виконанням службових обов’язків.

Для виконання функцій, покладених на податкову службу, їй надаються
досить широкі повноваження. Розглянемо основні.

Органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають
право:

* здійснювати у юридичних та фізичних осіб перевірки всіх документів,
пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, а також одержувати від
посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення з питань, що
виникають під час перевірок;

+ обстежувати будь-які приміщення, якщо вони використовуються як
юридична адреса суб’єкта підприємницької діяльності, а також для
отримання доходів;

* зупиняти операції платників податків, інших платежів на рахунках в
установах банків;

* вилучати (із залишенням копій) у платників документи, що свідчать
про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків;

* стягувати до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за
результатами перевірок суми податків, суми недоїмки з податків, а також
суми штрафів та інших санкцій у безспірному порядку, а з громадян — за
рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів;

* вимагати від керівників підприємств, що перевіряються, проведення
інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей,
коштів і розрахунків; у разі необхідності опечатувати каси, касові
приміщення, склади та архіви;

* матеріально і морально заохочувати громадян, які подають допомогу в
боротьбі з порушеннями податкового законодавства, та інші.

Крім вищеназваних повноважень, органи податкової служби мають право
накладати фінансові і адміністративні санкції на порушників податкового
законодавства:

* стягувати однократний розмір донарахованої за результатами перевірки
суми податку, а у разі повторного порушення протягом року після
порушення, встановленого попередньою перевіркою, — у двократному розмірі
донарахованої за результатами перевірки суми податку;

* стягувати десять відсотків належних до сплати сум податків за
неподання або несвоєчасне подання органам державної податкової служби
документів, необхідних для обчислення податків, а

32 також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних
доручень на сплату податків;

• застосовувати до установ банків або юридичних осіб, фізичних осіб —
суб’єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк
не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, фінансові
санкції у вигляді стягнення від двадцяти до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян;

• накладати адміністративні штрафи на посадових осіб — порушників
податкового законодавства, при цьому розмір штрафів установлюється в
залежності від виду порушення від одного до двадцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.

З 1993 року передбачена кримінальна відповідальність за порушення
податкового законодавства. Так, за ухилення від сплати податків, що
призвело до збитків держави, винні особи можуть бути позбавлені волі на
строк до десяти років. Як покарання передбачено також позбавлення права
займатися відповідною роботою на строк до п’яти років, а також штраф —
до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посадові особи державної податкової служби зобов”язані дотримуватись
Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та
охоронюваних законом інтересів громадян і підприємств. За невиконання
або неналежне виконання посадовими особами державної податкової служби
своїх обов’язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної,
кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним
законодавством. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб
державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів
державного бюджету. Посадові особи державної податкової служби
зобов’язані дотримуватись комерційної та службової таємниці.

Податкова робота — це діяльність платників і податкової служби щодо
внесення податків до бюджету і контролю за платежами. Основними
елементами податкової роботи є облік платників і надходжень податків до
бюджету.

Облік платників податків є однією з основних функцій державних
податкових органів, яка створює передумови для здійснення контролю за
правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування
платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до
державних цільових фондів.

Розглянемо особливості обліку платників для юридичних осіб та фізичних
осіб.

Юридичні особи (їх філії), у яких згідно з чинним законодавством України
виникають податкові зобов’язання, повинні у 20-

33 денний термін після одержання свідоцтва про державну реєстрацію
звернутися до державних податкових органів за своїм місцезнаходженням
для взяття на податковий облік.

Для взяття на облік платник податків — юридична особа повинна подати до
підрозділу державного податкового органу, який займається обліком
платників податків, за своїм місцезнаходженням такі документи: заяву;
нотаріально завірені копії статуту (якщо це необхідно для створюваної
організаційної форми підприємства), установчих договорів та інших
документів, затверджених та зареєстрованих у встановленому чинним
законодавством порядку з відміткою органу, що здійснив державну
реєстрацію; копію положення (для бюджетних установ); копію свідоцтва про
державну реєстрацію.

Взяття на облік платника податків — юридичної особи (філії) здійснюється
державним податковим органом у 2-денний термін від дня надходження
заяви. Дані із заяви про взяття на облік заносяться до журналу обліку
платників податків і зборів (обов’язкових платежів) — для юридичних осіб
та Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб.

Після взяття платника податків на облік державні податкові органи
видають йому довідку про взяття на облік для пред’явлення в установу
банку, де він вирішив відкрити поточний рахунок. Банк, а також платник
зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунка платнику
податків (включаючи день відкриття) надіслати повідомлення про це
державному податковому органу, в якому взято на облік такого платника
податків.

Підрозділи обліку платників податків після взяття на облік платника
податків формують його облікову справу з переліком документів,
визначених вище, яка на другий день після взяття платника податків на
облік закріплюється за інспектором.

З 1996 року в Україні введена державна реєстрація фізичних осіб —
платників податків та інших обов’язкових платежів. Реєстрація фізичних
осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів проводиться
державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах
без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для
осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, — за місцем
отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Під час реєстрації до облікової картки фізичної особи — платника
податків та інших обов’язкових платежів вносяться такі дані: прізвище,
ім’я та по батькові; дата народження: місце народження (країна, область
район, населений пункт); місце прожи-

34 вання; місце основної роботи; види сплачуваних податків та інших
обов’язкових платежів.

Підприємства, установи, організації всіх форм власності зобов’язані
подавати до державних податкових інспекцій за місцем постійного
проживання платників податків, які працюють на цьому підприємстві,
відомості для присвоєння ідентифікаційних номерів фізичним особам.

Виходячи з цих відомостей, Головна державна податкова інспекція України
надає фізичній особі — платнику податків та інших обов’язкових платежів
ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової інспекції за
місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання доходів чи за
місцезнаходженням об’єкта оподаткування картку з ідентифікаційним
номером.

Ідентифікаційний номер Державного реєстру є обов’язковим для
використання в разі:

• виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов’язкові
платежі згідно з чинним законодавством України;

• укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об’єкти
оподаткування та щодо яких виникають обов’язки сплати платежів;

• відкриття рахунків в установах банків.

Якщо фізична особа хоче займатись підприємницькою діяльністю, вона
повинна зареєструватись як суб’єкт підприємницької діяльності. Порядок
реєстрації аналогічний порядку реєстрації для юридичних осіб.

З метою обліку нарахованих і сплачених платежів державними податковими
інспекціями щорічно відкриваються особові рахунки. Особові рахунки
відкриваються на кожен вид платежу платника. При цьому номери особових
рахунків юридичних і фізичних осіб (підприємців) повинні відповідати
ідентифікаційним кодам Державного реєстру. Особові рахунки ведуться на
комп’ютерах згідно з АРМами.

Нарахування платежів в особових рахунках платників проводяться на
підставі таких документів:

— податкових декларацій, звітів, розрахунків, платіжних повідомлень,
довідок платників про авансові платежі;

— рішень начальника (заступника начальника) державної податкової
інспекції за актами перевірок, проведених інспекторами Державних
податкових інспекцій, та інших.

Подані платниками документи про нарахування платежів реєструються, після
чого передаються до відділу обліку та звітності для проведення
відповідних нарахувань у картках особових рахунків.

35 Документами, що надходять до органів державної податкової служби як
підтвердження сплати платежів до бюджету, є одержані від:

1) органів державного казначейства: відомості про зарахування платежів
до бюджету, про повернення надмірно сплачених сум у вигляді електронного
реєстру розрахункових документів; копії розрахункових документів про
сплату платежів до державного бюджету за безготівковим розрахунком тощо;

2) фінансових органів: реєстр розрахункових документів про сплату
платежів до місцевого бюджету; копії розрахункових документів про сплату
до місцевого бюджету за безготівковим розрахунком та ін.

Для забезпечення правильності зарахування платежів згідно з бюджетною
класифікацією державні податкові інспекції 1 грудня кожного року подають
відповідним установам банків списки платників кожного району, міста із
зазначенням виду платежу, а також підрозділів бюджетної класифікації
доходів, символів звітності Національного банку та номерів рахунків, на
які повинні зараховуватися платежі.

На 1 січня державними податковими інспекціями проводиться звірка
розрахунків з бюджетом всіх платників за всіма податками та
неподатковими платежами. При збігу сальдо розрахунків за даними платника
з даними державної податкової інспекції, розрахунки на 1 січня
вважаються звіреними і акт звірки розрахунків не складається. Якщо
сальдо розрахунків з бюджетом на 1 січня за даними платника не
збігається з даними державної податкової інспекції, звірка розрахунків
оформляється складанням акта.

Тема «Податок на додану вартість»

Як зазначалося, податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком, а
саме одним із видів універсальних акцизів. ПДВ був запроваджений в
Україні в 1992 році, і разом з акцизним збором замінив податок з обороту
і податок з продажів.

Податок на додану вартість має високу ефективність із фіскальної точки
зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й
роботи та послуги, забезпечує надійність і стабільність бюджетних
надходжень. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для
його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та
своєчасністю сплати останнього. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху
товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового
тягаря

36 між усіма суб’єктами підприємницької діяльності. Крім того, відсутнім
є кумулятивний ефект в ціноутворенні, коли податок нараховується на
податок.

Недоліками ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та
регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення, а також
відволікання обігових коштів підприємств.

Об’єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. Додана вартість є часткою
повної вартості товару чи послуги, це та її частина, яка створюється
саме на цьому етапі виробництва. Обчислити її обсяг можна двома
методами: перший — від повної вартості відрахувати вартість сировини,
матеріалів та послуг виробничого характеру; другий — скласти величини
заробітної плати, прибутку, непрямих податків і амортизації.
Оподаткування доданої вартості створює умови для рівномірного включення
податку в ціни товарів та послуг на всіх етапах їх виробництва і
реалізації,

З 1 жовтня 1997 року в Україні був введений в дію новий Закон щодо ПДВ,
який досить суттєво змінив механізм стягнення податку, що діяв раніше.
Розглянемо основні елементи ПДВ.

Платниками податку на додану вартість є як юридичні особи (резиденти та
нерезиденти, суб’єкти підприємницької діяльності та особи, що не є
суб’єктами підприємницької діяльності), так і фізичні особи, які
зобов’язані здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, що
сплачується покупцем, або особи, які ввозять (пересилають) товари на
митну територію України та отримують від нерезидента роботи (послуги)
для їх використання або споживання на митній території України.

При цьому особа є платником ПДВ, якщо обсяг здійснюваних нею
оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) досягнув
протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців
1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Така особа
зобов’язана зареєструватися як платник податку не пізніше двадцяти
календарних днів після закінчення місяця, в якому був досягнутий
зазначений обсяг оподатковуваних операцій. Це положення не
розповсюджується на осіб, що здійснюють на митній території України
підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти. Крім того,
виключені з числа платників фізичні особи, що здійснюють торгівлю за
гопивко-61 кошти на умовах сплати ринкового збору.

Податок на додану вартість становить 20% бази оподаткування та додається
до ціни товарів (робіт, послуг). Крім то-г, існує нульова ставка ПДВ,
введення якої передбачає створенії ня пільгових умов для деяких видів
товарів. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

• продажу товарів, робіт, послуг, що були експортовані платником податку
за межі митної території України;

• продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі,
які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних
магазинах);

• продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва Іншим платникам
податку, за винятком підакцизних товарів, посередницької та рекламної
діяльності, грального бізнесу, підприємствами, що засновані Українським
товариством глухих та майно яких є їх’ повною власністю, та інших.

Слід звернути увагу, що надання пільг щодо ПДВ у вигляді встановлення
нульової ставки передбачає відшкодування з бюджету від’ємної різниці між
сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту. Інші види
пільг такого відшкодування не передбачають, а сплачений ПДВ в цьому
випадку відноситься або на валові витрати, або за рахунок інших джерел,
в залежності від подальшого використання придбаних товарів.

В законі чітко визначений перелік операцій платника, які відносяться і
які не відносяться до об’єкта оподаткування ПДВ. Розглянемо загальну
характеристику об’єкта оподаткування ПДВ. До об’єктів оподаткування ПДВ
відносять операції платників податків з:

• продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України;

• ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання
робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або
споживання на митній території України;

• вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та
надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної
території України.

Досить великим є перелік операцій, що виключаються з об’єкта
оподаткування ПДВ. Розглянемо лише деякі з них. Не є об’єктом
оподаткування операції з:

• випуску, розміщення та продажу за кошти певних видів цінних паперів,
обміну цінних паперів на інші цінні папери; депозитарної,
реєстраторської та клірингової діяльності з цінних паперів;

• надання послуг із страхування і перестрахування, соціального і
пенсійного страхування;

•обігу валютних цінностей тощо;

• надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування,
залучення, розміщення та повернення грошових коштів

38 за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення;
надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних
гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити,
гарантії або поручительства тощо;

• виплати заробітної плати, інші грошові виплати, виплати дивідендів;

• передачі основних фондів як внеску до статутних фондів юридичних осіб
для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх
корпоративні права;

• передачі майна в оренду і його повернення після закінчення терміну
договору оренди, сплати орендних платежів відповідно до договорів
фінансової оренди;

• оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних та
дослідницько-конструкторських робіт, що здійснюються за рахунок
Державного бюджету України, та інші.

База оподаткування — це оборот у вартісному виразі, до якого
застосовується ставка ПДВ для визначення суми ПДВ. Для різних видів
операцій встановлюється різний порядок визначення бази оподаткування.

1. База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг)
визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної
за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного
збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов”язкових платежів),
за виключенням податку на додану вартість.

2. У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою
оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій,
здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг),
натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що
перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів
(робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого
використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат
виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов’язаній з
продавцем особі чи суб’єкта підприємницької діяльності, який не
зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається
виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

3. Для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України
платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна)
вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у
ввізній митній декларації, з урахуванням сум акцизних зборів, ввізного
мита, а також інших податків, збо-

39 рів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість.
Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним
(обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент
виникнення податкових зобов ‘язань.

Також передбачені інші операції, що мають особливий поря-І док
визначення бази оподаткування.

Перелік пільг щодо ПДВ, які діють згідно із законодавством України, є
досить поширеним. Основна причина полягає в тому, що податок стягується
лише за однією ставкою, яка до того ж є доволі високою, на відміну від
інших країн, де ПДВ, як правило, стягується за кількома ставками. У
багатьох розвинутих країнах предмети першої необхідності оподатковуються
за ставками, нижчими від основної, завдяки чому перелік товарів, які
звільняються від оподаткування, є набагато меншим.

Одним з видів пільг, що надаються, є звільнення від оподаткування. Крім
цього, як зазначалося вище, ряд операцій не а об’єктами оподаткування,
по ряду операцій введено нульову ставку. По операціях, які звільнені від
оподаткування і які не а об’єктом оподаткування, суми ПДВ, що сплачені
покуттям за придбані товари, роботи, послуги, відносяться або на валові
ви-\ трати, або за рахунок інших джерел, в залежності від виду придбаних
товарів та напрямку їх подальшого використання.

До звільнених від оподаткування відносяться:

1. Операції з продажу:

• вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухн нями та
спеціалізованими магазинами і «куточками»;

• періодичних видань друкованих засобів масової інформації] вітчизняного
виробництва; книжок вітчизняного виробництва; учнівських зошитів,
підручників та навчальних посібників (включаючи їх доставку);

• путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку: дітей;

• товарів спеціального призначення для інвалідів;

• товарів, робіт, послуг для власних потреб дипломатичних представництв,
консульських установ і представництв міжнародних організацій в Україні;

• лікарських засобів і виробів медичного призначення;

• товарів, робіт, послуг (за винятком підакцизних товарів^
грального бізнесу) підприємствами, заснованими всеукраїнськими
громадськими організаціями інвалідів (кількість інвалідів по- Іуг) Іиі ‘

т

гк ривалість даткового періоду

Вексельна форма

Струк-Іура реалізації

Інші форми розрахунків, які допускають затримку сплати
,

_.___._-_ЛІ?

Форма розрахунків

і Платоспроможність ^ покупців А

„_,

^

[Фактори, які впливають (форми розрахунку)

І , , „ ,,
1 Фактори, які впливають і

-” ‘1 від рівня 1995
року, відповідно виноградного вина — 72%>І), вина плодово-ягідного — 41%
. А загальне вживання алкоголю в 1996 році сягнуло аж 12,5 л. Адже в
1996 році різко зросло пеза-реєстроване вживання алкоголю —- 11,5 л на
душу населення, і поки що це абсолютний рекорд в історії алкогольного
ринку.

Та вже наступного 3997 року після багаторічного спаду ситуація в галузі
відчутно змінилася на краще, а незареєстрований продаж алкоголю
зменшився відразу до 10.8 л Цьому сприяла міцна гривня — акцизний
податок упродовж року залишався сталим, часом навіть зменшувався в
періоди зростання к>рсу гривні на фінансовому ринку.

Але проблеми не лише в ставках, айв строках сплати акцизу. Так, в п. 4
ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні

52 та тютюнові вироои» сказано, що підприємства сплачують акцизний збір
після здійснення «обороту з реалізації» алкогольних напоїв на третій
робочій день. Але в листі від 09.09.1997 № 16-1221/10-7232 Державна
податкова адміністрація України несподівано для всіх змінила порядок
стягування акцизного збору. Згідно з цим інструктивним документом (лист
не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України), акциз повинен був
відраховуватися виробниками до державного бюджету з дня відвантаження
продукції. До наступної її реалізації або переробки. Тобто авансом.

Цей лист суперечив Конституції України, згідно з якою «виключно законами
України встановлюються … система оподатк>-вання, податки та збори», до
яких, звісно, належить і акцизний збір. Тому наступні акти: лист
Міністерства фінансів України до ДПАУ від 11.11.1997 №30-218/1280, лист
Міністерства юстиції України до ДПАУ від 17.11.1997 та лист Комітету
Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від
18.12.1997 №06-10/924 визнали лист ДПАУ від 09.09.1997 нечинним. Але за
період 1997 — початку 1998 року підприємства-виробники підакцизних
товарів сплатили неймовірно великі штрафи згідно з листом ДПАУ від
09.09.1997. Більшість з них і досі не оскаржили дії ДПАУ у суді. А
збитки вираховуються мільйонами гривень. Це сталось через неузгодженість
нормативних актів законотворчих органів.

Спирт та лікеро-горілчана продукція до 1998 року були основними
«постачальниками» акцизного збору до Державного бюджету України. Але
після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1200 «Про ставки
акцизного збору на деякі товари (продукцію)» від 3 серпня 1998 року,
якою було вдвічі збільшено ставки акцизу — з 3.5 євро до 7 євро (тут і
далі за 1 літр 100-відсоткового спирту), галузь серйозно захворіла — аж
до повного зупинення виробництва на більшості підприємств. Якщо за І
півріччя 1998 року спирто-горілчана галузь спромоглася перерахувати до
казни близько 60% усіх акцизних надходжень (або 229,5 млн грн.), то за
відповідний період поточного року — менш ніж 40% (219,1 млн грн.). А
якщо порівняти місячні відрахування, — в червні минулого і цього років —
то виявиться, що спад становить 34%. І це при тому, що аналогічні
червневі підсумки у виноробній царині свідчать про зростання в 1,2 раза,
в броварній — більше, ніж в 2 рази, а в тютюновій —- майже в 1,9 раза.

Одним словом, за рахунок непомірне високих акцизних ставок на алкоголь
Кабінет Міністрів України намагався збільшити

53 акцизні надходження до Державного бюджету України до де-1 кількох
мільйонів гривень (при тому, Ідо принаймні останні кілька років
загальний річний збір від усієї підакцизної продукції не сягав і 1 млн
грн.). Результатом стала криза всієї галузі. Піднятися з колін поки що
мало допомагає навіть тимчасове зменшення акцизу аж до 2 євро (що в 1,5
раза менше, ніж до серпневого підвищення), запропоноване Верховною Радою
в Законі від 11 грудня 1998 року за № 311-Х1У. Тому термін його дії, що
закінчився 1 липня 1999 року, довелося продовжити ще на рік Законом №
929-ХІУ «Про внесення змін до Закону України «Про ставки акцизного збору
і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої». В такий спосіб
держава, з одного боку, зменшує абсолютний податковий тиск на всю
спирто-горілчану продукцію, а з іншого — підтримує
конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників перед легальним
імпортом — за низьких акцизів питома вага мита (що нині складає аж 7,5
євро) значно відчутніша в ціні імпортного алкоголю.

Щоправда, ставка акцизного збору річної давності — 3,5 євро — в
гривневому еквіваленті (за курсом НБУ) складала трохи більше 7 грн. Тоді
як через рік ті ж 2 євро — це вже сума, що в перерахунку на національну
грошову одиницю складає понад 9 грн. Таким чином, Державний бюджет, що
складається в гривнях, отримає більші акцизні надходження, ніж у
попередньому році.

Крім того, цим Законом в 10 разів (з 0,2 до 0,02 євро) зменшено ставку
акцизного збору на спирт етиловий, що використовується вітчизняними
виробниками для виготовлення лікарських засобів та ветеринарних
лікарських засобів і препаратів.

Також продовжено до 2001 року ставки акцизного збору на:

1)вина виноградні натуральні марочні та ординарні сухі — 0,01 євро за 1
л;

2) вина виноградні натуральні марочні та ординарні кріплені — 0,06 євро
за І л;

3) вина плодово-ягідні — 0,15 євро за 1 л;

4) виноматеріали — 0,15 євро за 1 л;

5) вермути та інші вина виноградні натуральні з добавкою рослинних або
ароматичних екстрактів — 0,15 євро за 1 л.

Не менш цікавою є історія діяльності фармацевтичних підприємств. Як
відомо, до вересня 1996 року з цих підприємств акцизний збір на спирт не
стягувався. Це досить логічно і не вимагає пояснень. Але декретом
Кабінету Міністрів України була спроба відмінити цю пільгу. В результаті
найпотужніші фармацевтичні підприємства у вересні 1996 року припинили
закупівлю

54 етилового спирту. З 1 жовтня 1996 року постановою Верховної Ради
України № 390/96 відмінене стягування акцизного збору на спирт для
фармацевтичних підприємств. Інших змін в законодавстві даної галузі не
було.

Тютюнова галузь залишається однією з небагатьох, що стабільно
розвиваються в Україні. Тому зрозуміло, що час від часу держава
намагається збільшити ставки акцизного збору на цю підакцизну продукцію,
а також робить спроби боротися з контрабандою підакцизних товарів. Для
цього 27 червня 1998 року вийшов Указ Президента України «Про державну
монополію на виробництво і оборот спирту етилового, алкогольних напоїв
та тютюнових виробів», яким було створено нову структуру виконавчої
влади — Державний комітет України з питань монополії на виробництво і
оборот спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, мета
якого — контроль за сплатою акцизного збору при виробництві та продажу
відповідних підакцизних товарів.

Тютюнова галузь на відміну від алкогольної встояла в акцизній лихоманці
1998 року, коли у серпні ставки акцизів було збільшено з 2,0 екю до 3,0
екю на пачку цигарок з фільтром та з 2,0 екю до 2,3 екю на пачку цигарок
без фільтру. Багато в чому тут заслуга потужних іноземних інвесторів.
Відомо, що всі підприємства галузі приватизовані, а 95% цигарок
виробляються на фабриках, що належать іноземним інвесторам, які вклали в
економіку України більше $200 млн. Хоча їхні прибутки значно зменшилися,
але підприємства працювали, регулярно постачаючи акциз до державного і
місцевого бюджетів. Так, у першому півріччі 1999 року надходження
акцизного збору від тютюну та тютюнових виробів перевищили торішні в 2,5
раза і досягли 245,9 млн грн. Це обумовлено тим, що у січні 1999 року
ставки акцизів на тютюнові вироби було змінено з 3,0 екю до 2,5 екю на
пачку цигарок з фільтром та з 2,3 екю до 2,5 екю на пачку цигарок без
фільтру.

На відміну від ПДВ перелік пільг по акцизному збору є досить невеликим.
Це пов’язано з тим, що переважна більшість підакцизних товарів є
товарами непсршої необхідності, отже, соціальна потреба в пільгах
невелика.

Акцизний збір не справляється при реалізації підакцизних ‘поварів на
експорт, при реалізації автомобілів спеціального призначення, при
реалізації спирту етилового, що використовується для виготовлення
лікарських засобів, тощо.

Строки сплати акцизного збору залежать як від групи підакцизного товару,
так і від суми середньомісячного податку за минулий рік:

55 • підприємства-виробники алкогольних напоїв сплачують ак-| цизний
збір щоденно -— на третій робочий день після здійснення обороту з
реалізації;

• підприємства-виробники тютюнових виробів — щомісячно] до 16 числа
наступного за звітним місяця.

Дещо інший порядок сплати акцизного збору по імпортних! алкогольних і
тютюнових виробах. Сплата акцизного збору імпортером цієї продукції
відбувається під час придбання марок акцизного збору.

Акцизний збір по інших імпортних товарах сплачується одночасно зі
справлянням мита і митних зборів під час попереднього митного оформлення
товарів.

Всі інші підприємства-виробники підакцизних товарів сплачують податок,
виходячи з середньомісячної суми акцизного збору за минулий рік (при
цьому в розрахунок середньомісячної суми податку за минулий рік не
беруться суми, які нараховано у зв’язку з перерахунком акцизного збору
за минулі роки, суми акцизного збору за імпортні товари, а також суми
нарахованої пені і фінансових санкцій) в такі строки:

• при середньомісячній сумі податку за минулий рік понад 25 тис. грн. —
щодекадне 15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного за звітним
місяця, виходячи з фактичного обороту за відповідну декаду;

• при середньомісячній сумі податку за минулий рік до 25 тис^ грн. —-
щомісячно, не пізніше 15 числа наступного за звітним мі-! сяця з
фактичного обороту за минулий місяць. В такі ж строки незалежно від суми
акцизного збору за минулий рік сплачують податок особи, які займаються
підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і мають
постійне місце проживання на території України.

Розрахунки акцизного збору платники подають до податкових органів за
місцем свого знаходження щомісячно, не пізніше 15 числа місяця,
наступного за звітним.

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, які переміщуються
через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують
транзитом.

Запровадження мита може переслідувати кілька цілей: фіскальні,
економічні (захист вітчизняних товарів від конкуренції з імпортними),
політичні. На відміну від інших податків політика в сфері митного
обкладання спрямована здебільшого на формування раціональної структури
імпорту та експорту в умовах відсутності прямого втручання держави в
регулювання цих процесів.

56 Запровадження мита може мати на меті здійснення економічного тиску на
відповідні держави або надання їм режиму найбільшого сприяння з
політичних мотивів. Як бачимо, фіскальне значення мита має другорядне
значення.

У мита є багато спільного з акцизним збором, але с і певні, притаманні
лише миту, особливості. 1 мито, і акцизний збір збільшують ціну
реалізації товарів; ставки і мита, і акцизного збору диференційовані за
групами товарів. Сплачується мито при переміщенні через митний кордон
України. Перелік товарів, що підлягають митному обкладанню, набагато
ширший, ніж у акцизного збору. Особливістю справляння мита є також те,
що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету
здійснюють митні органи України, а не податкові органи.

Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють
переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів, що
підлягають оподаткуванню згідно з чинним законодавством.

Об ‘єкпюм оподаткування є митна вартість токарів або інших предметів,
які переміщаються через митний кордон України, або їх кількісні
показники. Для визначення митної вартості валюта контракту
перераховується у національну валют)’ України за курсом Національного
банку України, що діє на день подання митної декларації. При
встановленні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в
рахунках-фактурах, а також1 витрати на транспортування (навантаження,
розвантаження, перевантаження та страхування) до пункту перетинання
митного кордону, комісійні, брокерські послуги тощо. За явної
невідповідності заявленої митної вартості реальним цінам її величину
встановлюють митні органи, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші
предмети, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.

При справлянні мита встановлена розгалужена система пільг. Так,
наприклад, від сплати мита повністю звільняються:

• транспортні засоби, на яких здійснюються регулярні міжнародні
перевезення вантажів;

• валюта України, Іноземна валюта та цінні папери; •товари, що
підлягають поверненню у власність держави; •товари та предмети, що стали
в результаті пошкодження непридатними для використання, та багато інших.

Запроваджено два види ставок, за якими обчислюється сума Лшпю, що
піддягає сплаті до бюджету: •у процентах до митної вартості товарів; •у
встановленому грошовому виразі на одиницю товару.

57 У свою чергу, процентні ставки, відповідно до Єдиного митного тарифу
України та Інших законодавчих актів України, залежно від країни
походження товарів розподіляються на преференційні, пільгові та повні
(загальні ставки).

У встановленому грошовому виразі (євро) на одиницю товару ставки
запроваджені по підакцизних товарах.

Сума мита, належна до сплати, перераховується платниками на рахунки
митних органів, що здійснюють митне оформлення товарів чи майна, або
вноситься готівкою в касу митного органу, після чого в установлені
строки ці суми перераховуються до бюджету.

Документом, який с підставою для внесення мита платником, є вантажна
митна декларація або її копія. Без сплати усіх належних сум мита випуск
товарів та майна митними органами не здійснюється. За заявою декларанта
та наявності гарантії банку митниця має право відстрочити або
розстрочити сплату мита, але не більше ніж на один місяць. При несплаті
рахунка в строк, указаний митним органом, сума мита стягується в
безспірному порядку з нарахуванням пені за кожний день прострочення.

Тема «Податок на прибуток підприємств»

Податок на прибуток підприємств, який стягується в Україні, має дуже
значне фіскальне значення, чим відрізняється від аналогічних податків в
економічно розвинутих країнах. Це обумовлено перш за все пропорціями в
розподілі ВВП, які склалися історично: в централізовано-плановій
економіці основну масу доходів бюджету становили надходження від
державних підприємств і досить незначну — податки з населення, оскільки
штучно стримувався фонд споживання і збільшувався фонд нагромадження. В
нинішніх умовах ймовірним є поступове вирівнювання між фондом споживання
і фондом нагромадження, наслідком чого стане збільшення бюджетного
значення прибуткового податку з громадян і зменшення — податку на
прибуток підприємств.

Податок на прибуток підприємств крім значного фіскального значення має й
широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької
діяльності. Цей вплив може здійснюватись як завдяки диференціації ставок
оподаткування по різних видах діяльності, так і завдяки наданню пільг у
виробництві пріоритетних товарів. Але в нашій країні можливості щодо
використання податку на прибуток як регулюючого фактора дещо обмежено
його великим бюджетним значенням.

58 Платниками податку на прибуток с:

1. З числа резидентів — суб’єкти і несуб’єкти господарської діяльності,
а також їх філії, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання
прибутку як на території України, так і за її межами.

2. З числа нерезидентів — фізичні або юридичні особи, які отримують
доходи з джерелом їх походження з України.

Виключені з числа платників Національний банк України та його установи
(крім госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку), а
також установи пенітенціарної системи та їх підприємства, які
використовують працю спецконтингенту.

Об ‘єктом оподаткування с прибуток, який визначається шляхом зменшення
суми скоригованого валового доходу звітного періоду па суму валових
витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань. Тобто, для
визначення об’єкта оподаткування податку на прибуток спочатку необхідно
визначити відповідно суму скоригованого валового доходу, суму валових
витрат і суму амортизаційних відрахувань. Розглянемо, як вони
визначаються. Ф Валовий дохід — це загальна сума доходу платника
податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом
звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як
на території України, ЇЇ континентальному шельфі, виключній (морській)
економічній зоні, так і за її межами. Перелік доходів, що включаються і
що не включаються до складу скоригованого валового доходу, чітко
визначено в законі. Так, наприклад, скоригований валовий дохід включає:

• загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг);

• доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з
надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними
паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами;

•доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що
передують звітному, та виявлені у звітному періоді;

•доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, У тому числі у
вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, безоплатно наданих
платнику податку товарів (робіт, послуг);

•суми невикористаної частини коштів, що повертаються Із страхових
резервів тощо.

Не включаються до складу скоригованого валового доходу.

•суми акцизного збору, податку на додану вартість, отримані (нараховані)
підприємством у складі ціни продажу продукті (робіт, послуг), за
винятком випадків, коли таке підприємство м>вач не є платником податку
на додану вартість;

59 • суми коштів або вартість майна, що надходять платнику пси датку у
вигляді прямих інвестицій або реІнвестицій > корпорати-1 вні права;

• суми одержаного платником податку емісійного доходу та інші
надходження, прямо визначені нормами закону.

Розглянемо наступний елемент — як визначається сума валових витрат.

і* Валові витрати виробництва та обігу (далі — валові витрати) — це
сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості то-варів
(робіт, послуг), які придбаааються (виготовляються) таким платником
податку для їх подальшого використання у власній господарській
діяльності. У законі наведено перелік витрат, що включаються і що не
включаються до складу валових витрат. При цьому встановлення додаткових
обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника
податку, крім тих, що зазначені у законі, не дозволяється.

Переліки витрат, що включаються і що не включаються дс| складу валових
витрат, є досить великими. Так, до складу валових витрат включаються:

• суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням
обмежень, установлених законом;

• суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) до
неприбуткових організацій, але не більше ніж чотири відсотки
оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду;

• суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв’язку з
допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у
розрахунку податкового зобов’язання;

• суми витрат, пов’язаних з ремонтом основних фондів у межах 5% від
балансової вартості цісї групи ОВФ на початок звітного року тощо.

Не включаються до складу валових витрат витрати на’

• потреби, не пов”язаиі з веденням основної діяльності, а саме
організацію та проведення прийомів, відпочинку тощо, крім витрат,
пов’язаних з проведенням рекламної’ діяльності, в розмірі не більше 2%
від оподатковуваного прибутку за попередній звітний квартал;

• фінансування особистих потреб фізичних осіб;

60 • придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші
поліпшення основних фондів;

• утримання органів управління об’єднань платників податку та ін. // включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та Іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Слід звернути увагу, що частина видатків визначена в законі як витрати подвійного призначення. Це означає, що до складу валових відносяться лише ті витрати, віднесені до витрат подвійного призначення, які підпадають під ознаки, сформульовані в законі. Так, наприклад, до валових витрат включаються: витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, необхідними для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування, але не всі, а за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, та ін. Для визначення суми амортизаційних відрахувань в законі визначаються витрати, які підлягають амортизації (наприклад, придбання основних фондів для виробничого використання) та які не підлягають амортизації (наприклад, витрати на придбання невиробничих фондів). Основні фонди, залежно від напрямку їх використання, розподіляються на три групи. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду. Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду, яка визначається в порядку, вказаному в законі. Як і в законі про ПДВ, існують особливості визначення дати збільшення валового доходу і валових витрат, залежно від виду здійснюваної операції. Розглянемо деякі випадки. Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вва-жасться дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: •або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг); •або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Для товарообмінних (бартерних) операцій — дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що здійснюється після першої операції. 61 Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: • або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на бан-1 ківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; • або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. Датою збільшення валового доходу у разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається дата будь-якої з подій, що сталася раніше: • або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку; • або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку тощо. Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числарези-\ дентів за результатами звітного (податкового) кварталу має від 'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступних двадцяти звітних (податкових) кварталів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування. Існують особливості оподаткування операцій особливого виду (бартерних операцій, страхової діяльності, нерезидентів, операцій із розрахунками в іноземній валюті, операцій з торгівлі цінними паперами, дивідендів тощо). Так, наприклад, об'єктом оподаткування у страховиків-резидентів є валові доходи, податок з яких стягується за ставкою 3% (крім операцій по страхуванню життя). Вводиться особливий порядок оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань в залежності від оціночного коефіцієнту його виконання тощо. Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 30% до об'єкта оподаткування. Перелік пільг по податку на прибуток невеликий. Так, звільняється від оподаткування прибуток підприємств, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їх власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інва- 62 лідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих і фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних ціп таких продуктів. Оподатковується у розмірі 50% від діючої ставки прибуток від продажу інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних центрах; ці пільги діють перші три роки після державної реєстрації продущііяк інноваційної. Суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому розмір зарахованих сум податку на прибуток з Іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні цим платником податку протягом такого періоду. II Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Платники податку не пізніше 25 числа місяірі, що настає за звітним кварталом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Протягом звітного (податкового) кварталу платники податку, за винятком нерезидентів, бюджетних організацій та виробників сільськогосподарської продукції, сплачують до бюджету за перший та другий місяць такого кварталу авансові внески податку на прибуток, виходячи з оподатковуваного обороту за підсумками першого та другого місяців звітного (податкового) кварталу до 20 числа другого і третього місяця такого кварталу відповідно. Тема «Фіксований сільськогосподарський податок» Якщо до 1999 року сільськогосподарські виробники оподатковувались на загальних підставах і сплачували до бюджету такі ж податки, як і інші платники з урахуванням особливостей сільськогосподарського виробництва, то з 1.01.99 для них вводиться особливий порядок розрахунків з бюджетом. Необхідність змін 63 була обумовлена такими факторами, як збитковість або низька прибутковість сільськогосподарського виробництва і нагальною необхідністю державної підтримки цієї галузі, недостатністю або відсутністю обігових коштів у цій галузі, потребою у спрощенні податкового обліку та іншими. На відміну від інших податків справляння фіксованого сільськогосподарського податку може відбуватись у грошовій або товарній (у вигляді поставок сільськогосподарської продукції) формі. Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): • податку на прибуток підприємств; • плати (податку) за землю; • податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; • комунального податку; • збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету; • збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; • збору на обов'язкове соціальне страхування; • збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; • збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; • збору до Державного інноваційного фонду; • плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності: • збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства). Інші податки та збори (обов'язкові платежі) сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50% загальної суми валового доходу підприємства. У разі, якщо у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва 64 та продуктів її переробки становить менш як 50% загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах. До платників фіксованого сільськогосподарського податку належать також власники земельних ділянок та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випасання худоби. Якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована у 1997 році сума податків і зборів (обов'язкових платежів), в рахунок яких сплачується фіксований податок, перевищує суму фіксованого їх податку більш як у три рази, то до суми фіксованого податку застосовуються такі коефіцієнти: • у разі перевищення у три-чотири рази — 1,5; • у разі перевищення більш як у чотири рази — 2. Платники податку мають право на вибір форми сплати фіксованого сільськогосподарського податку в грошовій формі або/та у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підлягає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року. Обрахування кількості сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь, що має поставлятися в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюється виходячи з еквіваленту — ціни однієї тонни пшениці м'якої третього класу і визначається як співвідношення вартості однієї тонни пшениці м'якої третього класу до вартості однієї тонни відповідної продукції. Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди. • Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки у таких розмірах: •для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5; •Для багаторічних насаджень — 0,3. 65 Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки у пони-і жених розмірах: • для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,3; • для багаторічних насаджень — 0,1. Платники податку подають розрахунок органу державної податкової служби до 1 лютого поточного року. Сплата податку має проводитися щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: • у І кварталі — 10%; • у II кварталі — 10%; • у III кварталі — 50%; • у IV кварталі —30%. Поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за погодженням з районною державною адміністрацією строки, але не пізніше 15 жовтня — з продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня — з продукції пізніх зернових та технічних культур, а поставка продукції тваринництва — щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця. Кошти, що надійшли від цього податку, розподіляються в та-] ких пропорціях: до місцевого бюджету — 30%, на обов'язкове державне пенсійне страхування — 68%, на обов'язкове соціальне страхування — 2%. Слід звернути увагу, що для стабілізації сільськогосподарського виробництва звільняються від сплати фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарські товаровиробники з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року. При цьому вони не звільняються від сплати коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування та на обов'язкове соціальне страхування. Тема «Прибутковий податок з громадян (оподаткування фізичних осіб)» Прибутковий податок з громадян стягується безпосередньо з доходів платників — фізичних осіб. В економічно розвинутих країнах цей вид податку відіграє суттєву роль у формуванні доходів бюджету. В Україні питома вага цього податку в обсязі доходів незначна, що є наслідком відповідних пропорцій 66 позподілу ВВП на фонд заробітної плати і прибуток. До переваг цього податку відносять його соціальну справедливість, оскільки він ставить рівень оподаткування в пряму залежність від обсягу доходу платників. Крім того, за допомогою прогресивних ставок і пільг в оподаткуванні можна зменшувати податковий тягар для малозабезпечених верств населення і посилювати для осіб з високими доходами. А недоліком є значні можливості для платників у заниженні оподатковуваного доходу і в ухиленні від сплати податку. Особливо це стосується оподаткування доходів від підприємницької діяльності. Платниками прибуткового податку в Україні є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національності, сімейного, соціального й майнового стану, приналежності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії. Це громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства — як ті, що постійно проживають (не менше ніж 183 дні у календарному році), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні. Таблиця 2 ШКАЛА ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКОВИМ ПОДАТКОМ ГРОМАДЯН Місячний сукупний оподатковуваний дохід (у неоподатковуваних мінімумах) Ставки та розміри податку З доходу в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму не оподатковується З доходу в розмірі від одного неоподатковуваного мінімуму + 1 гри. до 5 неоподатковуваних мінімумів 10 відсотків від суми доходу, що перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму З доходу в розмірі від 5 неоподатковуваних мінімумів + 1 грн. до 10 неоподатковуваних мінімумів податок з доходу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів + 15 відсотків від суми, що перевищує дохід у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів З лоходу в розмірі від 10 неоподатковуваних мінімумів + 1 грн. до 60 неоподатковуваних мінімумів податок з доходу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів + 20 відсотків від суми, що перевищує дохід у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів З доходу в розмірі від 60 неоподатковуваних мінімумів + 1 грн, до 100 неоподатковуваних мінімумів податок з доходу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів + ЗО відсотків від суми, що перевищує дохід у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів З доходу в розмірі понад 100 неоподатковуваних мінімумів податок з доходу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів -І- 40 відсотків від суми, що перевищує дохід у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів 67 Для всіх платників передбачена єдина шкапа ставок, ча якимм оподатковується сукупний річний дохід. Зміна ставок прибутко-, вого податку в Україні з 1991 року відбувалась досить часто, іноді по кілька разів на рік. Це було обумовлено як об'єктивними (з роз-^ витком ринкових відносин змінюються форми одержання доходу), так і суб'єктивними чинниками (насамперед, політичними — намаганням за допомогою прогресії вирівняти доходи малозабезпечених і високозабезпечених верств населення). Для прикладу, в 1993 році ставки мінялися тричі. Причому з 1 грудня 1993 року по 1 жовтня 1994 року існувала найжорсткіша шкала оподаткування — максимальна ставка дорівнювала 90%. Але, незважаючи на збільшення ставки майже удвічі, доходи бюджету від прибуткового податку з громадян в цей період не збільшились, а зменшились — унаслідок ухилення від сплати по таких необгрунтованих з економічної точки зору ставках. З 1 жовтня 1995 року було встановлено мінімум доходів громадян, що не обкладається прибутковим податком, у розмірі 17 грн. на місяць, і ставки, наведені в табл. 2. • За цими ставками оподатковується сукупний річний дохід і доходи громадян за місцем основної роботи протягом року. Наведені ставки податку збільшуються удвічі, але не більше ніж до 70%, при оподаткуванні сум авторських винагород, що виплачуються спадкоємцям повторно. Із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи, й тими, хто не має постійного місця проживання в Україні, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20%. У громадян, які постійно проживають в Україні, об'єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, який визначається як сума місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаних із різних джерел на території України та за її межами. При цьому для запобігання подвійного оподаткування суми податку, сплачені за кордоном, зараховуються при сплаті прибуткового податку в Україні, але в сумі, не більшій ніж підлягає сплаті за українським законодавством. У громадян, які не мають постійного місця проживання, в Україні, об'єктом оподаткування є дохід, одержаний лише з джерел в Україні. У громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, об'єктом оподаткування є різниця між: валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. 68 Оподаткуванню підлягає дохід, одержаний як в грошовій, так І в натуральній формі. Перелік пільг по прибутковому податку є досить великим, оскільки саме цей податок має найбільше значення у вирішенні соціальних проблем. Умовно пільги щодо прибуткового податку можна поділити на дві групи: • звільнення від оподаткування певних видів доходу; • зменшення сукупного оподатковуваного доходу. Наведемо деякі види доходів, які звільняються від оподаткування: • допомога по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності); • суми одержуваних аліментів; • державні і додаткові пенсії; • компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі (наприклад, добові за час перебування в службовому відрядженні); • доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві продукції сільського господарства та ін. Зменшення сукупного оподатковуваного доходу провадиться для окремих категорій громадян на суму від 1 до 10 неоподатковуваних мінімумів. Прибутковий податок на доходи громадян, одержаний за місцем основної і не основної роботи, нараховується, утримується і перераховується до бюджету підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, які проводять виплати доходів. Таке перерахування повинно провадитися після закінчення місяця, за який нараховано й утримано прибутковий податок, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум. Дохід за місцем основної роботи оподатковується за ставками, вказаними в табл. 2. При цьому по закінченні календарного року визначаються сума сукупного річного оподатковуваного доходу і прибутковий податок з нього, який розраховується, виходячи із середньомісячного доходу з урахуванням сплаченого (утриманого) протягом року податку з місячних доходів. Обчислення податку і перерахунок провадяться підприємствами та іншими юридичними й фізичними особами, які виплачували ці доходи до 1 лютого року, наступного за звітним. До 15 лютого ці відомості подаються ними до податкової адміністрації за місцем проживання платника. 69 Оподаткування доходів, отриманих не за місцем основної роботи, провадиться по ставці 20%. Юридичні і фізичні особи, які проводять ці виплати, зобов'язані не пізніше як через ЗО днів після виплати надіслати до податкових органів за місцем проживання громадянина відомості про виплачені суми доходів і суми утриманого з них податку. Громадяни, які мали доходи не за місцем основної роботи, зо-бов 'язані до І березня року, наступного за звітним, подати в податкову інспекцію за місцем проживання декларацію про одержані доходи, на основі якої провадиться перерахунок прибуткового податку, належного до сплати до бюджету, виходячи з середньомісячної суми доходу і сплачених протягом року податків. Слід звернути увагу на порядок оподаткування доходів громадян від здійснення підприємницької діяльності, оскільки він відрізняється від вищевикладеного порядку. Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без, створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від Іи'єі діяльності, або за фіксованим розміром податку (далі — фіксований податок) шляхом придбання патенту за умов, визначених в законі, або за шкалою оподаткування, наведеною вище. В цьому випадку оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Державною податковою адміністрацією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України зі сприяння малим підприємствам та підприємництву. Склад витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, визначаються Державною податковою адміністрацією України і Міністерством економіки України. Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж: 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно. Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу 70 за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку с остаточною і не включається до перерахунку загальних П0даткових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності. У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від ведення обоє 'язкового обліку доходів і витрат. Нарахування податку для громадян, що займаються підприємницькою діяльністю і які не сплачують фіксованого податку, здійснюється податковими органами на підставі декларацій громадян. При цьому протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету авансові платежі: по 25% річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку. — 25% суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, щоквартально, у 15-денний строк після закінчення кварталу, подають податковому органу декларації, а після закінчення року — до 1 лютого наступного року. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат І сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період), на основі яких здійснюється перерахунок сум, що підлягають сплаті до бюджету. Тема «Спрощена система оподаткування суб'єктів малого підприємництва» З метою реалізації державної політики з питань розвитку та підтримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей у розвитку національної економіки з 1 січня 1999 року Указом Президента України було запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для таких суб'єктів малого підприємництва (єдиний податок): •фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, і кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, за рік не перевищує 10 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. грн.; •юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності °УДь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в 71 яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 1 млн грн. Дія цього Указу не поширюється на: • суб'єктів підприємницької діяльності, які повинні придбава-ти спеціальні торгові патенти; • фізичних осіб, які сплачують фіксований податок; • довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи; • суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%; • фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування). Слід звернути увагу, що суб'єкти малого підприємніп^тва мають право обирати спосіб оподаткування доходів або за єдиним податком або за загальним порядком, встановленим для сплати іншими суб'єктами підприємницької діяльності. При цьому суб'єкт малого підприємництва, який обрав спосіб оподаткування за єдиним податком, звільняється від сплати таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): • податку на прибуток підприємств; • податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності); • плати (податку) за землю; • збору на спеціальне використання природних ресурсів; • збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; • збору до Державного інноваційного фонду; • збору на обов'язкове соціальне страхування; • відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; • комунального податку; • податку на промисел; • збору на відрахування до Пенсійного фонду України; • збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; • внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів. 72 /снують особливості у нарахуванні і сплаті єдиного податку дня юридичних і фізичних осіб. • Ставка єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб встановлюється в розмірі 6% обсягів виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), якщо сплачують ПДВ, і 10%, якщо не сплачують ПДВ. Суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи щомісяця перераховують суми єдиного податку до 20 числа місяця, наступного за тим, в якому одержано виручку, на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження цих коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: • до Державного бюджету України — 20%; • до місцевого бюджету — 23%; • до Пенсійного фонду України — 42%; • на обов'язкове соціальне страхування -— 15%. Бухгалтерський облік та звітність здійснюються платниками єдиного податку — юридичними особами за спрощеною системою. За результатами господарської діяльності за звітний період (квартал) суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, розрахунок сплати єдиного податку, акцизного збору і податку на додану вартість, а також платіжні доручення про сплату цього податку з відміткою банку про зарахування коштів. • Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності залежно від виду діяльності та місця її здійснення і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень за календарний місяць. У разі, коли фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбаває-ться одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. Суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи перераховують суми єдиного податку на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. 73 Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: • до місцевого бюджету — 43%; • до Пенсійного фонду України — 42%; • на обов'язкове соціальне страхування — 15%. Якщо платник єдиного податку займається підприємницькою діяльністю з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу. Сплачена сума сдшюго податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку. При цьому доходи, одержані платником єдиного податку, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року. Для переходу до спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу Державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за один місяць до початку наступного календарного року за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів в поточному році. Орган Державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову вмотивовану відмову. Тема «Плата за ресурси та послуги» Платежі за ресурси, які стягуються в Україні, включають кілька видів. Стягнення цих платежів обумовлюється тим, що природні ресурси є власністю держави, і за їх використання вона стягує плату, основне призначення якої — покрити видатки на відтворення, ефективне використання цих ресурсів тощо. Як і податки, стягнення плати за ресурси має обоє 'язковий характер. Але, на відміну від податкових методів формування доходів, плата за ресурси передбачає еквівалентність. Суттєвого бюджетного значення ці платежі не відіграють. Розглянемо наступні види платежів за ресурси та послуги: збір за спеціальне використання лісових ресурсів (лісовий дохід); збір за спеціальне використання водних ресурсів (плата за воду); збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету; рентна плата за нафту і газ; відрахування від плати за 74 транзит природного газу, нафти і аміаку; платежі за користування надрами; державне мито; єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; гербовий збір. Лісовий дохід. Основним призначенням збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ді-яянками лісового фонду (лісового доходу) є мобілізація коштів для відтворення лісового фонду, поліпшення його якісного складу, забезпечення правильної експлуатації лісів. До спеціального використання лісових ресурсів належить: • заготівля деревини під час рубок головного користування; • заготівля живиці; • заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо); • побічні лісові користування (випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна тощо). Деревина від рубок головного користування і живиця належать до лісових ресурсів державного значення. Такси на ці ресурси затверджуються Кабінетом Міністрів України. Другорядні лісові матеріали та лісові ресурси, віднесені до побічних лісових користувань, належать до лісових ресурсів місцевого значення, такси на які встановлюються обласними адміністраціями. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на наданій земельній ділянці лісового фонду за спеціальним дозволом — лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком. Плата (збір) справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах. Такси на деревину лісових порід, що відпускається на пні, застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісотаксовими поясами і розрядами, видами основних порід лісу, якістю деревини та сортаментом ділової древесини. У разі застосування конкурсних умов реалізації лісових ресурсів збір за них встановлюється не нижче діючих такс. Розмір орендної плати визначається за узгодженням сторін у Договорі оренди, але не нижче встановлених такс. Державні та громадські лісозаготівельні організації й підприємства сплачують плату за відпуск деревини на пні вісім разів на Рік: 15 лютого — 15%, 15 березня — 10%, 15 квітня — 10%, !5 червня — 10%, 15 липня — 10%, 15 вересня — 15%, 15 листопада — 15% і 15 грудня — І 5% річної суми платежу. Колективні, приватні підприємства і громадяни вносять до бюджету ці платежі при одержанні лісорубного квитка (ордера). 75 ' Плата за воду. Платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (повна назва плати за воду) є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту. Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання. Об'єктом обчислення збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є: • обсяг води, пропущений через турбіни гідроелектростанцій; • тоннаж-доба експлуатації вантажних самохідних і несамохідних суден; • місце-доба експлуатації пасажирських суден. Нормативи збору за спеціальне використання поверхневих водних об'єктів та підземних вод встановлюються в копійках за кубічний метр; за користування водами для потреб гідроенергетики— в копійках за 100 кубічних метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій; за користування водою для потреб водного транспорту — в копійках за одну тоннаж-добу експлуатації вантажних суден та одне місце-добу експлуатації пасажирських суден. На спеціальне використання водних ресурсів встановлюються ліміти, які визначаються у дозволах на поставку води. У межах встановленого ліміту збір за спеціальне використання водних ресурсів відноситься на валові витрати виробництва, а за понадлімітне використання — справляється у п'ятикратному розмірі і відноситься за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача. На користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту ліміти не встановлюються. Збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту відноситься на валові витрати виробництва. Обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів. Збір за використання водних ресурсів не справляється: • за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення; • за воду, що використовується для протипожежних потреб; 76 • за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів, тощо. Збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення в розмірі 80% зараховується до Державного бюджету України і 20%— до бюджетів територіальних громад. Збір за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення в розмірі 100% зараховується до бюджетів територіальних громад. Збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту зараховується платниками в розмірі 100% до Державного бюджету України. Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики подається до органів Державної податкової служби за місцезнаходженням платника щоквартально наростаючим підсумком з початку року до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Розрахунок збору за користування водами для потреб водного транспорту подається до органів державної податкової служби за місцезнаходженням платника до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом (півріччя, дев'ять місяців та рік). Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, справляється з надроко-ристувачів незалежно від форми власності, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зараховується до Державного бюджету і спрямовується на розвиток мінерально-сировинної бази. Нормативи збору за виконані геологорозвідувальні роботи встановлюються окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин. Нормативи збору індексуються з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції. Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат У надрах під час видобування. 77 Надрокористувачі, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір за геологорозвідувальні роботи, застосовуючи до нього коефіцієнти залежно від обсягу виконаних на відповідних родовищах пошукових робіт. Якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що залягають окремо, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний їх вид окремо. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з дати видобутку корисної копалини. Суми збору за виконані геологорозвідувальні роботи відносяться до валових витрат реалізованої продукції (робіт, послуг). Збір за виконані геологорозвідувальні роботи сплачується до бюджету авансовими платежами щодекадне або щомісячно, в залежності від суми збору за минулий місяць. Якщо сума збору за минулий місяць становила більш як 10 тис. грн., авансові платежі сплачуються до ІЗ, 23 числа поточного місяця і до 3 числа наступного місяця — виходячи з кількості видобутих корисних копалин за кожну минулу декаду. При сумі збору менш як 10 тис. грн. авансові платежі сплачуються до 15 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичної кількості видобутих корисних копалин за кожний минулий місяць. Після закінчення кварталу, півріччя, 9 місяців і року користувачі надр обчислюють повну суму збору за виконані геологорозвідувальні роботи наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичної кількості видобутої мінеральної сировини. Перерахунок провадиться в п'ятиденний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів. Рентна плата за нафту і газ. Ставки рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, затверджуються Міністерством економіки України, Міністерством фінансів України разом з Державним комітетом нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України. У 1999 році нафтогазовидобувні підприємства (крім державної акціонерної компанії «Чорноморнафтогаз») вносять до Державного бюджету України рентну плату по таких ставках: • за нафту власного видобутку в розмірі, еквівалентному З доларам США за 1 тонну; • за природний газ власного видобутку в розмірі, еквівалентному 5 доларам США за 1000 куб, метрів. Рентна плата включається до оптової відпускної ціни на нафту і природний газ (без податку на додану вартість) у національній 78 валюті України за офіційним валютним курсом до долара США на ДатУ відпуску продукції нафтогазовидобувними підприємствами. Датою відпуску продукції є: • по нафті, що відвантажується залізничним транспортом, — дата виписування залізничної квитанції на маршрут чи групу вагонів; • по нафті, що відвантажується трубопровідним транспортом,— дата оформлення акта приймання-здавання на пунктах здавання нафти; • по газу — дата оформлення акта приймання-здавання на пунктах заміру газу (щодекадно). Рентна плата включається до бази оподаткування при визначенні податку на додану вартість. Платниками рентної плати є нафтогазовидобувні підприємства, які здійснюють видобуток природного газу на території України. Сума рентної плати за нафту і природний газ визначається нафтогазовидобувними підприємствами, виходячи з фактично оплачених споживачами обсягів нафти і газу та ставок рентної плати у національній валюті України за офіційним валютним курсом долара США на дату зарахування коштів на рахунок нафтогазовидобувних підприємств (крім підприємств, що здійснюють видобуток на родовищах з важко видобув ним й та виснаженими запасами). Рентна плата вноситься до Державного бюджету України щодекадно авансовими платежами, виходячи з фактично оплачених споживачами обсягів нафти і газу за минулу декаду, 13-го і 25-го числа поточного місяця — відповідно за першу і другу декаду, 5-го числа наступного місяця — за решту днів звітного місяця. Платники подають податковим органам за місцезнаходженням розрахунки з рентної плати за нафту і природний газ (окремо) щомісячно, до 20 числа місяця, наступного за звітним. Остаточна сплата до бюджету сум рентної плати, обчислених за розрахунком за звітний місяць (з урахуванням фактично сплачених авансових платежів за звітний місяць), проводиться платником до 25-го числа місяця, наступного за звітним. Відрахування від плати за транзит нафти, природного газу та аміаку-. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» була запроваджена сплата до Держав-н°го бюджету України відрахувань від плати за транзит нафти, природного газу та аміаку трубопровідним транспортом через те-Риторію України. 79 Платниками було визначено суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом через територію України нафти, природного газу та аміаку. Вони вносять до Державного бюджету України: • відрахування від прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, які здійснюють транспортування нафти магістральними нафтопроводами, в розмірі, еквівалентному 0,059 долара США за 1 тонну нафти, що транспортується, на кожні 100 кілометрів відстані ЇЇ транспортування; • відрахування від плати за транзит природного газу в розмірі, еквівалентному 0,29 долара США за 1000 куб. метрів газу на кожні 100 кілометрів відстані; • відрахування від плати за транзит аміаку в розмірі, еквівалентному 0,23 долара США за 1 тонну на кожні ]00 кілометрів відстані. Внесення зазначених платежів здійснюється щодекадне авансовими платежами 15-го, 25-го числа поточного місяця, 5-го числа наступного місяця, виходячи з обсягів газу, нафти та аміаку, транспортованого через територію України за минулу декаду, та курсу долара на день, що передує сплаті авансового платежу. Платники щомісячно до 20 числа наступного за звітним місяця подають до Державної податкової інспекції за місцем свого знаходження розрахунок відрахувань. Якщо обчислені у місячному розрахунку суми відрахувань за транзит будуть більшими від сум, сплачених авансовими платежами щодекадне, доплата зазначених відрахувань провадиться платником до 25-го числа місяця, наступного за звітним. Платежі за користування надрами. Платниками платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є усі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється за фактично погашені в надрах обсяги балансових та позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин. Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування. Нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються для кожного виду корисних 80 копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові з подальшою їх диференціацією залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ. Базові нормативи плати за видобування корисних копалин в залежності від виду корисних копалин встановлюються в фіксованому та процентному виразі. Фіксований вираз передбачає встановлення нормативів V гривнях за одиницю погашених в надрах запасів або видобутих корисних копалин. Процентний вираз передбачає встановлення нормативів у відсотках до вартості видобутих (погашених в надрах запасів) корисних копалин. Розрахована за базовими нормативами плата за користування надрами для видобування корисних копалин є мінімальною величиною, яку надрокористувачі сплачують незалежно від геологічних особливостей родовищ та умов їх експлуатації. Обсяги погашених балансових та позабалансових запасів, обсяги видобутку корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності та геолого-маркшейдерською документацією. За обсяги наднормативних втрат корисних копалин у надрах при їх видобуванні, а також за обсяги видобування понад встановлені квоти (ліміти), плата справляється в подвійному розмірі. Нормативи втрат корисних копалин в процесі видобутку встановлюються для кожного родовища. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин обчислюється щоквартально за наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичного обсягу погашених в надрах запасів, обсягу видобутку або вартості видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки. Платники щоквартально складають розрахунки за встановленими формами та подають їх державним податковим органам за місцезнаходженням родовища корисних копалин не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, та 15 лютого року, що наступає за звітним. Сплата платежу за користування надрами для видобування корисних копалин проводиться платниками щоквартально не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Державне мито. Державне мито — це плата за вчинення юридичних дій та за видачу документів уповноваженими на те органами. Платниками державного мита виступають юридичні і фізичні особи, які звертаються у відповідні органи. Ставки державного мита визначаються двома методами: 81 • у відсотках до ціни позову, суми договору, вартості майна тощо; • у твердих розмірах, обчислених у відповідних частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік ставок і пільг щодо сплати державного мита є досить великим. • Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів готівкою, митними марками або шляхом перерахувань із рахунку платника в кредитній установі. Державне мито, яке стягується в Україні, крім функції відшкодування витрат держави на вчинення юридичних дій, виконує й функцію додаткового оподаткування спадщини та дарувань. Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України. З 1 січня 2000 року в Україні вводиться єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України. Єдиний збір складається Із зборів за здійснення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарно-го, радіологічного та екологічного контролю, а також плати за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України. Єдиний збір справляється одноразово при транзиті, ввезенні або вивезенні вантажу за єдиним платіжним документом. Ставки єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, виражаються у євро. Стягується єдиний збір в національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день його сплати. Збори за здійснення митного, санітарного, ветеринарного, фі-тосанітарного, радіологічного та екологічного контролю не можуть перевищувати вартості витрат, пов'язаних із здійсненням такого контролю. Розміри ставок єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, встановлюються (незалежно від кількості та найменування вантажу) щодо: • вантажної партії; • вантажу в одному дорожньому транспортному засобі (авто-потягу); • вантажу в одному залізничному вагоні, якщо вантаж становить одну вантажну партію; • вантажу у великовантажному контейнері, якщо цей вантаж становить одну вантажну партію. 82 Збори, які справляються у пунктах пропуску через державний кордон України у зв'язку із здійсненням відповідно до законодавства України митного, санітарного, ветеринарного, фітосані-тарного, радіологічного та екологічного контролю, перераховуються в повному обсязі до Державного бюджету України, а плата, яка справляється за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України, — до Державного дорожнього фонду України. Гербовий збір. У 1999 році в Україні, строком на 1 рік було введено гербовий збір для забезпечення рівноправних конкурентних умов для національних товаровиробників, а також для компенсації витрат органів виконавчої влади, в тому числі пов'язаних із створенням та утриманням систем внутрішнього адміністративного контролю за угодами з ввезення товарів на митну територію України. Платниками гербового збору були суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснювали декларування товарів та інших предметів місцем походження з інших країн, які ввозились на митну територію України під будь-якими видами митних режимів. Розміри ставок гербового збору визначались залежно від суми митної вартості товарів та інших предметів, зазначених у ввізній вантажній митній декларації, перерахованої в гривні за офіційним обмінним курсом Національного банку України, що діяв на момент подання такої декларації. Наприклад, мінімальна ставка становила 10 гривень при сумі митної вартості товарів, що ввозяться від 1001 до 2000 гривень, максимальна — 20000 гривень при сумі митної вартості понад 10 000 001 гривень. Сплата гербового збору здійснювалась його платниками шляхом придбання марок гербового збору в установах Ощадного банку України або на території митниць, розташованих у пунктах пропуску на державному кордоні України. Тема «Плата за землю» Земля є одним з найстаріших в історії об"єктом оподаткування. І хоч зараз плата за землю не має суттєвого бюджетного значення, існування цього податку зумовлено цілим рядом чинників. З фіскальної точки зору надходження від плати за землю мають стабільний характер, від цього податку майже неможливо ухилитись, оскільки неможливо сховати земельну ділянку. Крім того, вона як об'єкт оподаткування піддається чіткому обліку. З соціальної точки зору плата за землю виступає досить справедливою 83 г формою оподаткування, оскільки більше податку сплачує той, хто має більшу кількість землі і кращої якості. З точки зору економічної ефективності вона також має деякі переваги: з одного боку — стимулює ефективне використання землі, а з другого — при встановленні диференційованих ставок залежно від регіону може сприяти більш рівномірному розміщенню продуктивних сил на території країни. До недоліків цього податку слід віднести те, що надходження від нього є негнучкими, тобто його сума не залежить від доходів, які отримують платники. Це, в свою чергу, при збільшенні загального обсягу доходів в країні залишає бюджет без додаткових надходжень. В умовах кризового падіння виробництва цей вид податку може спричинити банкрутство платників, які переживають тяжкі часи. Крім того, його стягнення вимагає досить копіткої роботи по оцінці земельних ресурсів країни. Плату за землю в Україні було введено з метою раціональною використання та охорони земель, вирівнювання соціально-економічних умов господарювання на землях різної якості, фінансування витрат на ведення земельного кадастру тощо. Передбачалось, що надходження плати за землю будуть використовуватись за цільовим призначенням. Але в умовах фінансової кризи плата за землю викорисюь>єіься лише як одна ^ форм
иоіїоьмчі-ня загального обсягу доходів бюджету.

Структурно-логічну схему плати (податку) за землю наведено на схемі 5.

Об’єктом шати за землю виступає земельна ділянка, яка пе-ребувас у
власності, користуванні, в тому числі на умовах оренди. Платниками є
власники землі та землекористувачі, в тому числі і орендарі.

Плата за землю стягується в двох формах: земельний податок; орендна
плата.

Залежно від призначення землі розрізняють ставки, що встановлюються щодо
земель сільськогосподарськими і ІІ ліве
ть

І ротова оцінка 1 га землі. що використо-вуеться для
сільськогосподарського виробництва

Грошова оцінка їм1 землі.

що використовується для не-

СІЛЬСЬКОІОСПО-

дарською виробництва

Землі, що використовуються для сільськогосподарського виробництва

Землі, що використовуються для

несільсько-господарсь-кого виробництва

Повне звільнення від податку

Зниження

ставки податку

Призначення Родючість

Рілля

Сіножаті

Пасовища

Багаторічні насадження

Розмір населеного пункту

Розміщення ділянки на території населеною пункту

Призначення лянки

д-

Схема 5 За земельні ділянки в межах населених пунктів ставки податку із
земель, грошову оцінку яких визначено, встановлюються у відсотках від
грошової оцінки. Якщо грошову оцінку земельних ділянок не визначено,
використовуються середні ставки (в копійках за квадратний метр) для
населених пунктів, розміри яких диференціюються залежно від чисельності
населення. В свою чергу, середні ставки, встановлені Верховною Радою
України, також можуть диференціюватись відповідними сільськими,
селищними, міськими Радами, виходячи з функціонального призначення і
місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від
середніх ставок. У населених пунктах, віднесених до курортних,
встановлюються підвищуючі коефіцієнти до середніх ставок. Податок за
земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками, гаражами,
дачами громадян, а також надані для потреб сільськогосподарського
виробництва, водного та лісового господарства тощо справляється в
розмірі 3% суми земельного податку. Податок за земельні ділянки, надані
для Збройних Сил України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а
також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється
у розмірі 25%.

Податок за земельні ділянки на територіях та об’єктах природоохоронного,
оздоровчого та рекреаційного призначення, зайняті виробничими,
культурно-побутовими, господарськими будівлями і спорудами, що не
пов’язані з функціональним призначенням цих об’єктів, справляється у
п’ятикратному розмірі відповідного земельного податку.

Податок за частину площ земельних ділянок, наданих підприємствам,
установам і організаціям (за винятком сільськогосподарських угідь), що
перевищують норми відведення, справляється у п’ятикратному розмірі.

Щодо земель, розташованих поза межами населених пунктів, ставки
земельного податку встановлюються:

• для підприємств промисловості, транспорту, зв’язку та іншого
призначення — з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по
області;

• для залізничного транспорту, Збройних Сил України — у розмірі 0,02%
від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області та ін.

Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове користування на землях
природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного
призначення, справляється у розмірі 50% в від грошової’оцінки одиниці
площі ріллі по області.

Податок за земельні ділянки, що входять до складу земель лісового фонду
і зайняті виробничими, культурно-побутовими, жи-

86 лими будинками та господарськими будівлями і спорудами, справляється
у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі ріллі по
області.

Від земельного податку звільняються:

• заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні
парки, заказники (крім мисливських), регіональні ландшафтні парки,
ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи,
заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;

• вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і
навчальних закладів сільськогосподарського профілю та
професійно-технічних училищ;

• органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи
прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються
за рахунок бюджету (за винятком Збройних Сил України та інших військових
формувань, створених відповідно до законодавства України),
спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно зі
списком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України, дитячі
санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, підприємства,
об’єднання та організації товариств сліпих і глухих України, громадські
організації інвалідів України та їх об’єднання;

• вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я,
соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні
споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням;

• зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не займаються
підприємницькою діяльністю.

Не справляється плата за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно
забруднених територій і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя,
на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства; за
землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії
сільськогосподарського освоєння; за землі державних сортовипробувальних
станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів
сільськогосподарських культур; за землі дорожнього господарства
автомобільних доріг загального користування; за земельні ділянки
державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими
садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а
також гібридними насадженнями, ге-нофондовими колекціями та розсадниками
багаторічних плодових насаджень; за землі кладовищ; за земельні ділянки,
в межах

87 граничних норм, встановлених Земельним кодексом України, що належать
інвалідам І і II груп, громадянам, які виховують трьох і більше дітей,
та громадянам, члени сімей яких проходять строкову військову службу,
пенсіонерам, а також іншим особам, які користуються пільгами відповідно
до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту», громадянам, яким у встановленому порядку видано посвідчення
про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та
сільські Ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове
звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за
рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки
відповідних бюджетів.

До бюджету цей податок виробниками сільськогосподарської та рибної
продукції і громадянами сплачується до 15 серпня і 15 листопада рівними
частками, а всіма іншими платниками — щомісячно, до 15 числа наступного
за звітним місяця.

Тема «Податки, що надходять до місцевих бюджетів»

До складу місцевих податків і зборів включаються досить різнопланові
надходження, серед яких можна виділити загальнодержавні податки, які
повністю зараховуються до місцевих бюджетів, такі, як податок па
промисел або податок з власників транспортних засобів, а також місцеві
податки і збори. Як правило, останні не мають суттєвого бюджетного
значення і виступають доповненням до загальнодержавних податків і
зборів. Особливістю цих податків є те, що місцеві органи влади мають
більше повноважень щодо їх встановлення і стягнення, ніж по інших
податках і обов’язкових платежах, хоча перелік цих податків і
максимальний розмір ставок регулюються на загальнодержавному рівні. Так,
органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють порядок сплати
місцевих податків і зборів, мають право вводити пільгові ставки,
повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх
сплати окремі категорії платників, надавати відстрочки у сплаті цих
платежів. Розглянемо вказані вище місцеві доходи.

Податок на промисел. Метою введення цього податку в Україні було
поповнення доходів місцевих бюджетів за рахунок оподаткування таких
доходів фізичних осіб, які, як правило, не оподатковуються іншими видами
податків, оскільки податковим

88 адміністраціям важко проконтролювати їх отримання. Платниками податку
на промисел є виключно фізичні особи, незалежно від громадянства та
постійного місцепроживання, які не зареєстровані як суб’єкти
підприємництва і здійснюють несистематичний, не більш як 4 рази протягом
календарного року, продаж виробленої, переробленої та купленої
продукції, речей, товарів.

Об ‘єктом оподаткування є сумарна вартість товарів, які належать до
продажу за ринковими генами.

Якщо товари підлягають продажу протягом 3 календарних днів, ставка
податку становить 10% їх вартості. При збільшенні терміну продажу до 7
днів ставка податку подвоюється. Сума податку на промисел не може бути
меншою за розмір одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податок на промисел сплачується у вигляді придбання одноразового патенту
на торгівлю. У разі, коли продаж товарів здійснюється протягом
календарного року більш як 4 рази, ці громадяни повинні зареєструватись
як суб’єкти підприємницької діяльності.

Податок з власників транспортних засобів. Платниками податку з власників
транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є
підприємства, установи та організації, які є юридичними особами,
іноземні юридичні особи (далі — юридичні особи), а також громадяни
України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі — фізичні
особи), котрі мають зареєстровані в Україні згідно з чинним
законодавством власні транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування.

Об ‘єктами оподаткування є:

трактори (колісні), автомобілі, призначені для перевезення не менше 10
осіб, включаючи водія, автомобілі легкові, автомобілі вантажні,
автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для
перевезення пасажирів і вантажів (крім автомобілів спеціального
призначення швидкої допомоги та пожежних), мотоцикли (включаючи мопеди)
та велосипеди з установленим двигуном, крім тих, що мають об’єм циліндра
двигуна до 50 см , яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без
нього (крім спортивних), човни моторні і катери, крім човнів з підвісним
двигуном (крім спортивних), інші човни (крім спортивних).

Ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів встановлюються в грн. на 100 см об’єму циліндру
двигуна для наземних видів транспорту та в грн. на 1 см довжини корпусу
для водних видів транспорту.

Основні елементи податку з власників транспортних засобів наведені на
схемі 6.

89 ПОДАГСЖ З ВЛАСНИКІВ ТРАНСПОРТ НИХ ЗАСОБІВ

Підприємства, організації, фізичні особи — власники транспортних засобів

колісні трактори мотоцикли яхти, суда парусні, човни моторні

грн.

зі 100см3

потужності двигуна

З 1 КІІТ ПО-

Іужності днигуна

з 1 см довжини транспортного

засобу

Фактори, що впливають на ставку

Звільнені

від податку

колісні трактори автобуси

спеціальні автомобілі для перевезення людей у сільськогосподарських
підприємствах

Перед реєстрацією, технічним оглядом

автомобілі швидкої допомоги, по-жєжпі транспорт для перевезення
пасажирів підприємствами автотранспорту загальною користувння

за приховання (заниження) подаїку штраф 200% від суми податку

за неподання в строк розрахунків штраф 50% від суми податку

за несвоєчасне перерахування пеня 0,3% іа кожний день затримки

Схема 6 Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин і механізмів сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або
технічним оглядом транспортних засобів. Сплата податку провадиться за
період до наступного технічного огляду.

Власники транспортних засобів зобов’язані пред’являти органам Державної
автомобільної інспекції або іншим органам, що здійснюють їх реєстрацію,
перереєстрацію або технічний огляд, квитанції, платіжні доручення про
сплату податку, а платники, звільнені від сплати цього податку, —
відповідну довідку (документ), що дає право на користування цими
пільгами.

У разі відсутності документів про сплату податку реєстрація,
перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не проводяться.

У порядку і строки, визначені податковими органами, юридичні особи
подають за місцем свого знаходження до Державної податкової інспекції,
але не пізніше 15 березня року, наступного за звітним, на основі
бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою,
затвердженою Головною державною податковою адміністрацією України,

”

’

”

Ue

?Й??????

?

CJ

?

?Й??????

?

?

?Й??????

?

I?B??

?

?

Ue

U

Ue

F

O

o

)Перелік місцевих податків і зборів, які мають право встановлювати
місцеві органи влади, приведено на с. 25. Але вони мають неоднакове
бюджетне значення. Більше 70% від загальної суми місцевих податків і
зборів надходить від комунального податку, приблизно 13% — від
готельного збору, біля 10% — від збору за видачу дозволу на розміщення
об’єктів торгівлі, 2% — від курортного збору. Надходження по інших
місцевих податках і зборах не перевищує 3%. Тому розглянемо порядок
стягнення лише найвагоміших для бюджету податків і зборів.

Комунальний податок. Платниками комунального податку є всі юридичні
особи за винятком бюджетних і планово-дотаційних установ та організацій,
сільськогосподарських підприємств.

Об’єктом оподаткування є фонд заробітної плати Ставка комунального
податку не повинна перевищувати 10% річного фонду заробітної плати,
обчисленого виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Готельний збір. Платниками готельного збору є особи, які проживають у
готелях. Об”єкт оподаткування — добова вартість найманого житла, а
ставка готельного збору не повинна перевищувати 20% визначеного об”єкта
оподаткування.

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Платниками збору
за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі є юридичні особи і
громадяни, які реалізують сільськогос-

91 подарську, промислову продукцію та інші товари. Ставка цього збору не
повинна перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для
суб’єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для
цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму — за одноразову
торгівлю.

Курортний збір. Платниками курортного збору є громадяни, які прибувають
у курортну місцевість. Ставка цього збору не може перевищувати 10%
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Деякі категорії громадян
звільняються від сплати курортного збору, серед них: діти віком до 16
років, інваліди, особи, які прибули за путівками.

Тема «Неподаткові платежі до бюджету»

Склад неподаткових доходів бюджету є досить різноманітним. Умовно
неподаткові надходження можна поділити на кілька груп:

• доходи від державної власності (надходження від грошово-речових
лотерей, надходження до бюджету сум відсотків банків за користування
тимчасово вільними бюджетними коштами, надходження дивідендів від
суб’єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних
підприємств і організацій, надходження від реалізації державного майна
тощо);

• адміністративні збори та платежі (збори, що стягуються Державною
автомобільною інспекцією України, інспекціями Державного комітету
України з нагляду за охороною праці, плата за пробірування і клеймування
виробів та сплавів із дорогоцінних металів тощо);

• надходження від штрафів та фінансових санкцій (адміністративні штрафи,
санкції за порушення правил пожежної безпеки, суми, стягнені з винних
осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації);

• інші неподаткові надходження (надходження коштів від реалізації майна,
що перейшло у власність держави, надходження сум кредиторської та
депонентської заборгованості підприємств, установ та організацій, щодо
яких минув строк позовної давності, надходження коштів від Державного
комітету по матеріальних резервах тощо).

Розглянемо неподаткові надходження, які мають найбільше бюджетне
значення,

З року в рік склад і структура неподаткових доходів значно змінюються.
Досить велику питому вагу в деякі роки займали

92 надходження від повернення бюджетних позичок (до 46%). Надання
позичок суб’єктам підприємницької діяльності за рахунок бюджету є
свідченням нерозвинутості фінансово-кредитної системи України, оскільки
надання кредитів не є функцією бюджету.

Досить значними є надходження від Державного комітету з матеріальних
резервів. Ці кошти надходять за матеріальні цінності, які до того були
закладені до державного і мобілізаційного резервів України і
відпускаються за рішенням уряду для освіження, запозичення і надання
допомоги.

Значні кошти надходять від комерційних банків за користування тимчасово
вільними бюджетними коштами та від орендної плати за цілісні майнові
комплекси державних підприємств.

Надходження від інших неподаткових доходів є досить незначними.
Найбільше бюджетне значення мають (хоча кожне з них становить не більше
як 2% в загальній сумі неподаткових доходів): надходження від реалізації
конфіскованого майна, надходження по штрафах, надходження сум
кредиторської та депонентської заборгованості, по яких минув строк
позовної діяльності, плата за видачу ліцензій тощо.

Доходи від реалізації конфіскованого майна є різновидом доходів від
реалізації майна, що перейшло у власність держави. Крім цього, в перелік
останніх входять: майно, визнане в установленому порядку безхазяйним;
майно, що перейшло у власність держави за правом спадкоємства; скарби,
передані Державним податковим адміністраціям; незатребуване від органів
зв’язку майно, відправлене посилками, бандеролями, листами й грошовими
переказами; бездокументні, незатребувані, реалізовані в дорозі вантажі
та незатребуваний багаж на залізничному, водному, повітряному та
автомобільному транспорті; інше майно.

Роботу з обліку, оцінки й реалізації майна, що перейшло у власність
держави, ведуть податкові органи. Оцінка конфіскованого, безхазяйного
або спадкового майна проводиться комісією у складі представників
Державної податкової інспекції й організації, якій передається це майно
для реалізації або використання, у 5-денний термін від дня прийняття
його на облік Державною податковою інспекцією.

Розрахунки з Державними податковими адміністраціями за майно, прийняте
для реалізації, торговельні організації проводять протягом обумовленого
договором строку, але не пізніше як протягом 10 днів від дня реалізації,
шляхом перерахування належних сум у доход бюджету. Одночасно
перераховуються до бюджету акцизний збір і податок на додану вартість. г

Згідно з чинним законодавством до бюджету перераховується кредиторська
заборгованість з простроченим строком позовної діяльності, яка виникла у
підприємств усіх форм власності на користь державних підприємств і
бюджетних організацій. Депонентська заборгованість з простроченим
строком позовної давності також перераховується до бюджету, але на
відміну від кредиторської заборгованості не має значення форма власності
підприємства, де вона виникла.

Цілий ряд державних органів та їх посадових осіб мають право накладати
адміністративні штрафи на фізичних осіб. Так, органи міліції вправі
накладати адміністративні штрафи на осіб, які порушують правила
громадського порядку, правила прикордонного порядку, паспортної системи
тощо. Органи всіх видів транспорту накладають штрафи за порушення правил
користування відповідними видами транспорту, митні органи — за порушення
митних правил та контрабанду, органи державного пожежного нагляду — за
порушення правил пожежної безпеки і т. д.

Для здійснення окремих видів діяльності (наприклад, експлуатації родовищ
корисних копалин, виробництва й реалізації алкогольних напоїв тощо)
необхідно отримати спеціальний дозвіл (ліцензію), який видає відповідний
державний орган. За видачу ліцензії справляється плата, яка
встановлюється в частках до розміру неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян і залежить від виду діяльності, який підлягає ліцензуванню.

Гема «Збори та цільові відрахування»

Значні суми коштів суб”єкти господарювання вносять до цільових державних
фондів, що призводить до зменшення прибутку, який підлягає
оподаткуванню.

На схемі 7 показано участь підприємств у формуванні цільових державних
фондів.

До основних цільових зборів відносяться наступні.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, встановлений Законом
України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26
червня 1997 р. Платниками такого збору є:

• суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, їх
об”єднання, бюджетні громадські установи й організації, фізичні особи —
суб’єкти підприємницької діяльності, що використовують працю найманих
працівників;

94 Збір наобов’зкове пенсійне страхування

Збір на обов’язкове Соціальне страхування

Зоїру Чорнобильський фонд

Фактичні витрати на

оплату праці працівників, які оподатковуються приб> гко-вим податком

Обсяг реалізованої продукції’ (робіт, послуг) за відрахуванням ПДВ і
акцизного збору

Внески до Державного

інноваційного фонду

Схема 7 • філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників
збору, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи та розміщені
на іншому терені;

• фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які не
використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси;

• фізичні особи, що працюють за трудовим договором (контрактом),
виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами.

Є певні особливості визначення об ‘єкта оподаткування для обчислення
суми збору щодо окремих суб ‘єктів підприємницької діяль-ності. Суб’єкти
підприємницької діяльності — платники збору — зобов’язані
зареєструватися в органах Пенсійного фонду України.

Ставки збору диференційовані за категоріями платників. Для суб’єктів
підприємницької діяльності — юридичних і фізичних осіб, що
використовують працю найманих працівників, ставка відрахувань становить
32% від об’єкта оподаткування.

Для підприємств, де працюють інваліди, ставку збору диференційовано. На
заробітну плату інвалідів збір нараховується у розмірі 4%. Щодо інших
працівників — використовується ставка 32%.

Суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, що не користуються
найманою працею, зобов’язані нараховувати 32% збору від суми
оподатковуваного доходу (прибутку).

Із суми сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють за
трудовими договорами (контрактами), виконують роботи (послуги) згідно з
цивільно-правовими договорами, збір на обов’язкове державне пенсійне
страхування нараховується у розмірі 1% при заробітку до 150 грн. і 2% —
при перевищенні його. Цей збір утримується за рахунок нарахованого
доходу (заробітної плати). Відповідальними за утримання цього збору
(податку) є суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні і фізичні
особи), що використовують працю найманих працівників.

Збір на державне обов’язкове пенсійне страхування сплачується одночасно
з отриманням коштів в установах банків на оплату праці.

Збір на обов’язкове соціальне страхування. Порядок цих відрахувань
встановлений Законом України «Про збір на обов’язкове соціальне
страхування» від 26 липня 1997 р.

Особливість збору полягає в тому, що він включає і збір на обов’язкове
соціальне страхування на випадок безробіття (або Фонд зайнятості).
Порядок формування та використання коштів Фонду зайнятості наведено на
схемі 8.

96 Внески

громадян

Внески

підприємств

Рахунок Фонду зайнятості в Держказначействі

Рахунки фондів зайнятості в обласних казначействах

Рахунки фондів

зайнятості в місцевих

казначействах

Рахунки фондів

зайнятості в районних

казначействах

Допомога навчальним

закладам

Схема 8

Склад платників збору на обов’язкове соціальне страхування та об’єкт
оподаткування такі самі, як і щодо обов’язкового державного пенсійного
страхування.

Для суб’єктів підприємницької діяльності — юридичних і фізичних осіб, що
використовують працю найманих працівників, ставку збору передбачено в
розмірі 5,5% від об’єкта оподаткування, визначеного Законом. У складі
загального нормативу 1,5% становить збір на обов’язкове соціальне
страхування на випадок безробіття.

Для підприємств, установ, організацій, де працюють інваліди, збір на
обов’язкове соціальне страхування встановлений роздільно:

97 1% від об’єкта оподаткування щодо інвалідів, які працюють; 5,5% від
об’єкта оподаткування щодо інших працівників підприємства.

Із суми сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють за
трудовим договором (контрактом), що виконують роботи (послуги) згідно з
цивільно-трудовими договорами, збір нараховується у розмірі 0,5% тільки
на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Збір на обов’язкове соціальне страхування (у тому числі, на обов’язкове
соціальне страхування на випадок безробіття) перераховується до
Державного бюджету платниками збору одночасно з отриманням грошей в
банку на оплат)’ праці. Кошти від збору зараховуються на окремі рахунки
Державного бюджету і мають цільове призначення обов’язкового соціального
страхування.

Для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які не
використовують працю найманих працівників, збір визначено у розмірі 0,5%
від об’єкта оподаткування тільки на обов’язкове соціальне страхування на
випадок безробіття.

Структура витрат фонду зайнятості у 1998 р. представлена на діаграмі 1.

Утриманім

апарату

20%

Підготовка та

перепідготовка

кадрів

10%

Поповнення

матеріальної бази 6%

Виплати

допомоги

64%

Діаграма 1

Внески до Державного інноваційного фонду визначено згИ дно з Постановою
Кабінету Міністрів від 18 лютого 1992 р. № 77 «Про утворення Державного
інноваційного фонду».

Для формування вказаного фонду підприємства, об’єднання, організації
здійснюють спеціальні відрахування у розмірі 1% від обсягу реалізації
продукції (робіт, послуг) за вирахуванням ПДВ і

98 акцизного збору. Посередницькі, оптові, постачальницько-збутові
організації, банки ці відрахування здійснюють від обсягу валового
доходу. Вказані відрахування включаються в собівартість продукції
(робіт, послуг).

Перерахування обов’язкових платежів до Державного Інноваційного фонду та
галузевих фондів позабюджетних засобів підприємство повинно робити не
пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. За несвоєчасне
перерахування внесків до Державного інноваційного фонду стягується пеня
у розмірі 0,3% за кожний день затримки, включаючи день сплати.

Відрахування на фінансування дорожнього господарства. Порядок визначення
відрахувань і зборів на фінансування дорожнього господарства регулюється
такими основними нормативними документами: Законом України «Про джерела
фінансування народного господарства України», 1991 р., Постановою
Кабінету Міністрів від 1.07.93 №390 і від 4.04.94 №367, Законом України
«Про внесення змін в Закон України «Про податкову систему» від 19.04.97.

Відрахування коштів підприємств і організацій. Здійснюють промислові,
транспортні, будівельні та інші підприємства, кооперативи та
господарські організації. Для них розмір таких відрахувань встановлено
від 0,4% до 1,2% від обсягу виробництва продукції, виконаних робіт
(послуг).

Заготівельні, торгові (в тому числі оптові), постачальницько-збутові
організації здійснюють відрахування в розмірі від 0,03% до 0,06% від
річного обороту без обороту громадського харчування.

Фондові й товарні біржі, страхові компанії, інвестиційні фонди та
компанії, комерційні банки та інші кредитні установи, підприємства, що
займаються посередницькою діяльністю, відрахування здійснюють у розмірі
0,4—1,2% від суми валового доходу, отриманого від валових послуг.

Підприємства з іноземними інвестиціями — на загальних підставах.

Підприємства й господарські організації відрахування (збір) па
фінансування дорожнього господарства включають до складу валових витрат,
обчислюючи оподатковуваний прибуток, а також у собівартість продукції
(робіт, послуг).

Збір від продажу паливно-мастильних матеріалів встановлений для
підприємств, об’єднань, організацій, а також підприємств незалежно від
форми власності, що реалізують споживачам і населенню бензин, дизельне
пальне, автомобільне дизельне масло, зріджений і стиснений газ для
заправки транспортних засобів.

Відрахування коштів підприємств за рахунок

собівартості

Промислові, транспортні, будівельні підприємства: від 0,4% до 1,2% від
обсягу виробництва продукції’

Загоіівельні, торгові, постачально-збутові: від 0,03% до 0,06% від
обороту

Біржі, страхові компанії,

комерційні банки, Інвестиційні фонди і компанії: від 0,4% до 1,2% від
валового доходу

ВІДРАХУВАННЯ І ЗБОРИ НА ФІНАНСУВАННЯ ДОРОЖНЬОГО ГОСПОДАРСТВА

Збір від продажу паливно-мастильних матеріалів за рахунок виручки

Підприємства, підприємці, які реалізують споживачам і населенню бензин,
дизельне пальне, автомобільні і дизельні мастила, зріджений газ для
заправки транспортних засобів: 7% від вартості реалізованих
паливно-мастильних матеріалів

Відрахування з доходів від експлуатації автомобільного транспорту

Автотранспортні підприємства, підприємства, що мають автогосподарства,
які перебувають на самостійному балансі : 2% від собівартості
автомобільних перевезень експлуатації автомобільного ^транспорту

Підприємства, що не ведуть окремого обліку доходів від експлуатації
автомобільного транспорту: 2% від собівартості автомобільних перевезень

Схема 9 Збір становить 7% від вартості реалізованих матеріалів без
додатку на додану вартість. Отже, реалізація названих матеріалів
здійснюється за цінами, збільшеними на суму збору.

Продаж дизельного пального і мастил сільськогосподарським підприємствам
(для яких виробництво сільськогосподарської продукції є основною
діяльністю), а також сільським (фермерським) господарствам не
обкладається збором.

Відрахування доходів від експлуатації автомобільного транспорту-
Здійснюють автотранспортні підприємства та організації незалежно від
форми власності, які перебувають на самостійному балансі та при наданні
послуг за вільними, державними регульованими і фіксованими цінами. Такі
самі відрахування встановлені для підприємств, організацій (крім
колективних сільськогосподарських підприємств), що мають автомобільні
господарства, які хоча й не перебувають на самостійному балансі, але
здійснюють перевезення за тарифними цінами.

Вказані відрахування проводяться на спеціально відкриті субрахунки
дорожніх організацій до 15 числа кожного місяця.

Норматив відрахувань — 2% від суми доходів від експлуатації
автомобільного транспорту за попередній місяць,

Для підприємств та організацій, що мають автомобільні господарства, які
не перебувають на самостійному балансі і не ведуть окремого обліку
прибутків від експлуатації автомобільного транспорту, встановлено розмір
відрахувань 2% від собівартості автомобільних перевезень.

На схемі 9 наведено структуру участі підприємств у формуванні
відрахувань на фінансування дорожнього господарства.

2.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ: «ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ»

Тема «Сутність та види податків»

(2 години)

1. Поняття і функції податків.

2. Елементи податків.

3. Класифікація податків.

4. Види прямого оподаткування.

5. Непрямі податки.

101 Тема «Податкова система і податкова політика»

(2 години)

1. Податки в системі державних доходів.

2. Принципи оподатк>вання.

3. Склад податкової системи України.

4. Розподіл податків між ланками бюджетної системи.

Тема «Податок на додану вартість»

(З години)

1. Платники.

2. Ставки.

3. Об’єкт оподаткування.

4. База оподаткування.

5. Звільнення від оподаткування.

6. Порядок сплати.

7. Строки сплати та податковий вексель.

Тема «Акцизний збір. Мито»

(2 години)

1. Акцизний збір:

• платники, об’єкт оподаткування та ставки;

• порядок визначення сум акцизного збору;

• порядок і строки сплати;

• особливості оподаткування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

2. Мито.

Тема «Податок на прибуток підприємств»

(4 години)

1. Платники, об’єкт оподаткування, ставки.

2. Валовий дохід.

3. Валові витрати.

4. Податковий облік.

5. Особливості оподаткування деяких видів операцій, товарів та
платників.

6. Пільги та строки сплати.

102 Тема «Фіксований сільськогосподарський податок»

(7 годино)

1. Платники.

2. Об’єкт оподаткування та ставки фіксованого сільськогосподарського
податку.

3. Порядок нарахування та строки сплати фіксованого
сільськогосподарського податку.

4. Розподіл фіксованого сільськогосподарського податку між бюджетами і
державними цільовими фондами.

Тема «Прибутковий податок з громадян» (Оподаткування фізичних осіб)

(З години)

\. Платники, ставки і об’єкт оподаткування.

2. Пільги.

3. Порядок оподаткування різних видів доходів.

Гема «Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва»

(1 година}

1. Перелік осіб, які мають право перейти на сплату єдиного податку.

2. Перелік податків і зборів, в рахунок яких сплачується єдиний податок.

3. Особливості у нарахуванні і сплаті єдиного податку для юридичних
осіб.

4. Особливості у нарахуванні і сплаті єдиного податку для фізичних осіб
— суб’єктів підприємницької діяльності.

Тема «Плата за ресурси та послуги»

(2 години)

1- Плата заземлю: •основи оподаткування; * пільги і строки сплати.

2- Лісовий дохід.

103 3. Плата за воду,

4. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного
бюджету.

5. Рентна плата за нафту і газ, що видобуваються в Україні.

6. Державне мито.

7. Гербовий збір.

Тема «Податки, що надходять до місцевих бюджетів»

(2 години)

1. Податок з власників транспортних засобів.

2. Промисловий податок.

3. Місцеві податки і збори.

Тема «Державна податкова служба України»

(2 години)

1. Органи Державної податкової служби України та їх завдання.

2. Функції Державної податкової адміністрації України.

3. Функції середнього та базового рівня Державної податкової служби.

4. Права органів Державної податкової служби.

5. Фінансові та адміністративні санкції, які накладаються органами
податкової служби.

6. Обов’язки та відповідальність посадових осіб податкових органів.

7. Податкова міліція.

Тема «Облік платників і надходжень податків до бюджету»

(2 години)

1. Облік юридичних осіб.

2. Особливості державної реєстрації фізичних осіб — платників податків.

3. Облік фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності.

4. Облік податків і неподаткових платежів.

104 2.3. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З
ДИСЦИПЛІНИ: «ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ»

Самостійна робота студентів передбачає 2 форми: написання рефератів з
тем, що викладаються викладачем на лекціях, та проведення колоквіумів по
темах, які на лекціях не розглядаються. Теми рефератів і колоквіумів
наведені в додатку № 1.

Реферат — одна з основних форм самостійної роботи студентів. Мета
реферату — закріплення та поглиблення теоретичних і практичних знань,
отриманих студентом в процесі вивчення окремих тем.

Написання реферату дає можливість студенту навчитися самостійно
працювати з різними інформаційними джерелами, інтерпретувати матеріали
періодичної літератури, глибше вивчати основні проблеми та особливості
оподаткування юридичних і фізичних осіб в умовах України; провести
дослідження механізму оподаткування в країнах з ринковою та перехідною
економікою; оцінити їх та внести пропозиції щодо удосконалення
вітчизняної податкової системи.

Студент може зустрітися з таким положенням, коли в економічній
літературі немає єдиної точки зору з питань, які досліджуються. В цьому
випадку слід навести думки кількох авторів, дати критичну оцінку їх
точок зору та одночасно викласти власні погляди з даного питання. Це
допомагає більш глибоко засвоїти матеріал.

Обсяг реферату має бути в межах 10—15 сторінок стандартного формату.

Робота над рефератом включає такі етапи: вибір теми, підбір спеціальних
літературних джерел та фактичного статистичного матеріалу; консультація
з викладачем; передача реферату викладачу для оцінювання або на основі
матеріалів реферату зробити усний виступ перед студентами всієї групи.

Літературу з теми реферату студент підбирає самостійно, використовуючи
для цього бібліотечний каталог. Консультацію з питань підбору літератури
студент може отримати у викладача чи у працівників бібліотеки.

Особливу увагу слід звернути на спеціальну літературу, що стосується
теми, періодичні видання (газети, журнали), наукові статті, передовий
вітчизняний і зарубіжний досвід. Статистичну ‘нформацію можна знайти в
спеціальних виданнях Мінстату

105 України, Мінекономіки України, Мінфіну, Головної Державної
податкової адміністрації, періодичних виданнях та звітних даних про
господарсько-фінансову діяльність підприємств.

Реферат повинен бути написаний чітким розбірливим почерком, грамотно і
охайно або набраний на комп’ютері. Слід уникати в роботі книжкових
висловів і фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки, не
допускати повторень, уважно стежити за тим, щоб у роботі не було
суперечностей між окремими її положеннями.

Після перевірки реферату викладачем студент отримує оцінку («відмінно»,
«добре», «задовільно»).

Оцінку «відмінно» отримує студент, в якого акуратно і правильно
оформлений реферат, який має цільову спрямованість, вміщує практичний
результат і аналіз питань обраної теми, висновки про позитивні моменти і
недоліки, пропозиції щодо усунення недоліків.

Оцінку «добре» отримує студент за роботу, у якій виконані всі вказані
вимоги, але є деякі недоліки методичного характеру, недостатньо
аргументовані висновки і пропозиції. Ця робота повинна бути виконана
правильно і акуратно.

Оцінку «задовільно» отримує студент, в якого робота вміщує мало
елементів наукового дослідження, слабо проведений аналіз, висновки і
пропозиції аргументовані недостатньо, реферат оформлений неакуратно.

Роботи, які не відповідають вказаним вимогам, повертаються на
доопрацювання.

Проведення колоквіуму передбачає самостійну підготовку студентів до
визначеної теми, виходячи з переліку питань, наведеного у додатку № 1.
Для підготовки до усного обговорення запропонованих тем студент повинен
використовувати спеціальну літературу, що стосується теми, періодичні
видання (газети, журнали), наукові статті, передовий вітчизняний і
зарубіжний досвід. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних
виданнях Мінстату України, Мінекономіки України, Мінфіну, Головної
Державної податкової адміністрації, періодичних виданнях та звітних
даних про господарсько-фінансову діяльність підприємств.

За результатами обговорення оцінку «відмінно» отримує студент, який
всебічно висвітлив питання, навів дискусійні точки зору, висловив своє
ставлення до обговорюваної проблеми, активно доповнював інших
виступаючих.

Оцінку «добре» отримує студент, який добре підготувався для висвітлення
питання, але допустив деякі недоліки методи-

106 чного характеру, навів недостатньо аргументовані висновки І
пропозиції.

Оцінку «задовільно» отримує студент, який мало уваги приділив всебічному
освітленню проблеми, слабо провів аналіз різних точок зору, висновки і
пропозиції якого аргументовані недостатньо.

2.4. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З
ДИСЦИПЛІНИ: «ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ»

Індивідуальна робота студентів здійснюється під час проходження
податкової практики і має на меті збір, систематизацію і аналіз
практичного матеріалу для подальшого використання для написання
випускної роботи.

Перед проходженням практики студентів консультує викладач і, виходячи з
теми випускної роботи, визначається індивідуальне завдання для кожного
студента, в якому визначаються пріоритетні напрями досліджень, методика
збору та обробки інформації, її джерела. В методичному кабінеті кафедри
фінансів слід ознайомитись з наявною інформацією з обраної проблематики,
скласти макети таблиць та узгодити їх з викладачем.

При зборі статистичних даних необхідно звернути увагу на два основних
напрямки підбору даних: роль відповідних податків в доходах відповідного
бюджету та роль контрольної роботи відповідної податкової інспекції щодо
повного стягнення податків. При цьому масив даних для аналізу повинен
включати дані не менш як за 5 років.

Розглянемо ці два напрямки. Оскільки основна функція, яку виконують
податки, фіскальна, тому основний критерій оцінки того чи іншого податку
— це його роль у формуванні доходів бюджету. Слід звернути увагу, що при
формуванні дохідної частини місцевих бюджетів постійно змінюється
механізм розподілу податків між бюджетами різних рівнів. Саме тому, перш
ніж аналізувати динаміку змін в надходженні різних податків до місцевого
бюджету, необхідно скласти перелік регулюючих та закріплених податків по
відповідному бюджету за кожний рік з вказанням нормативів розподілу по
регулюючих податках. Ці дані можна знайти в затвердженому проекті
відповідного місцевого бюджету на кожний рік.

Для характеристики такого показника як податкова спроможність або
забезпеченість відповідної територіально-адміністра-

107 тивної одиниці доцільно зібрати інформацію щодо контингенту
(загальної суми) всіх податків, які збираються на даній території, а не
лише тих, що залишаються в місцевому бюджеті. Для цього використовуються
форми звітності податкових інспекцій щодо фактичного надходження
відповідних податків. Порівнявши цю суму як в загальному значенні, так і
по кожному окремому податку з сумою, що залишається в розпорядженні
місцевого бюджету, слід проаналізувати динаміку самозабезпеченості
адміністративно-територіальної одиниці фінансовими ресурсами.

Для визначення ролі окремих податків у формуванні дохідної частини
місцевого бюджету необхідно використовувати дані звіту про виконання
відповідного бюджету за кожний рік. При цьому дані слід навести спочатку
в абсолютному виразі, а потім на основі цієї таблиці зробити розрахунок
питомої ваги кожного податку в доходах місцевого бюджету за відповідний
рік і, використовуючи дані попереднього аналізу розподілу податків,
проаналізувати динаміку змін у формуванні дохідної частини бюджету
кожного окремого податку.

Для аналізу ролі контрольної роботи податкової інспекції необхідно
використовувати дані відповідних форм податкової звітності як в цілому
по всіх податках, так і в розрізі кожного окремого податку. В цілому по
всіх податках необхідно спочатку систематизувати дані в абсолютному
виразі за 5 років, які б включали в себе загальну суму донарахованих
податковою інспекцією сум, у тому числі по видах донарахування: штрафи,
фінансові та адміністративні санкції, пеня. Потім необхідно підрахувати
відсоткове значення різних форм донарахування в загальній сумі, а також
в сумі доходів відповідного бюджету за відповідний рік, і далі
проаналізувати динаміку змін цих показників. По кожному окремому податку
необхідно також навести дані спочатку в абсолютному виразі за 5 років по
видах донарахування, а потім визначити відсоткове значення донарахувань
кожного податку в загальній сумі донарахувань від усіх податків та в
загальній сумі надходжень даного податку до відповідного бюджету.
Проаналізувавши ці дані, студент отримає інформацію щодо ролі
податкового контролю у виконанні дохідної частини відповідного місцевого
бюджету.

Якщо під час збору і аналізу практичного матеріалу у студента виникають
питання, він звертається до викладача за консультацією. Результати
проведеного збору і аналізу статистичних даних студент використовує для
написання другої та третьої частин випускної роботи.

108 Контроль за виконанням індивідуальної роботи студентів здійснюють
викладачі одночасно з захистом звіту по практиці. До звіту по практиці
студенти повинні подати відповідні матеріали з узагальненими і
проаналізованими практичними даними.

2.5. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ «ПОДАТКОВА
СИСТЕМА УКРАЇНИ»

2.5.1. Контрольні питання

1. Як називаються:

а) обов’язковий збір, що стягується державою з господарюючих суб’єктів
(фірм, організацій) і громадян в порядку і на умовах, встановлених
законодавчими актами;

б) функція податків, що полягає в перерозподілі доходів держави, впливі
на ті або інші галузі економіки, соціальному захисті окремих груп
населення;

в) фіскальна політика, що полягає в збільшенні державних витрат на
підтримку економіки (державних закупівель і інвестицій) та зменшенні
податкового тиску шляхом зниження ставок або відміни деяких податків;

г) функції податків, які полягають у формуванні фінансових ресурсів
держави, їх акумуляції в бюджеті та позабюджетних фондах для наступного
використання на потреби країни:

д) податок, який стягується за єдиною ставкою незалежно від розмірів
оподатковуваної бази?

2. Як називається:

а) фіскальна політика, оцінювана на діях вбудованих в економіку
стабілізаторів;

б) податок, ставка якого зниж>ється по мірі зростання величини бази
оподаткування;

в) вид стабілізаційної політики держави, що полягає в маніпулюванні
Державним бюджетом в цілому, державними витратами і податками з метою
зміни реального обсягу виробництва, зайнятості, контролю над інфляцією,
стимулювання економічного зростання;

г) фіскальна політика, направлена на обмеження, зменшення обсягу
виробництва, що передбачає зменшення державних витрат та збільшення
податкових ставок, введення нових податків;

д) податок, ставка якого зростає по мірі зростання оподатковуваної бази;

109 е) фіскальна політика, яка основана на принципі свідомого вольового
втручання;

є) функція податків, завдяки якій оцінюється ефективність кожного
податкового каналу і всіх каналів в цілому, виявляється необхідність
змін у податковій системі і бюджетній політиці;

ж) фіскальна політика, яка полягає в перерозподілі податкових ставок,
пільг, субсидій без зміни сум податків і державних витрат?

2.5.2. Тести

Тест 1. Непрямим податком є…

а) податок на прибуток;

б) приб\тковий податок;

в) податок на майно;

г) мито;

д) правильної відповіді немає.

Тест 2. Пропорційніш податок — це податок, при якому…

а) ставка постійна І не залежить від величини оподатковуваної бази;

б) ставка зростає по мірі зростання оподатковуваної бази;

в) ставка знижується по мірі зростання оподатковуваної бази;

г) ставка зростає із зростанням, величини оподатковуваної бази, але
кожний наступний приріст менше за попередній;

д) правильної відповіді немає.

Тест 3. Які з податків найшвидше змінюють структуру спо-\ живчого вибору
різноманітних продуктів…

а) податок з обороту;

б) податок на визначений продукт (акциз);

в) прибутковий податок з громадян;

г) податок на прибуток;

д) фіксований сільськогосподарський податок?

Тест 4. Уряд може знизити податки для того, щоб…

а) уповільнити темпи інфляції;

б) уповільнити швидке зростання процентних ставок;

в) скоротити витрати підприємців на будівлі і устаткування;

г) збільшити витрати на споживання і стимулювати економіку.

Тест 5. Уряд країни прийняв рішення про те, що річний дохід, який не
перевищує 5 тис. грошових одиниць, буде оподатковуватися податком за
ставкою 12%, від 5 до 7 тис. грошових одиниць — за ставкою 20%, вище 7
тис грошових одиниць -— за ставкою 30%. Це…

а) пропорційний прибутковий податок;

б) прогресивний прибутковий податок;

ПО г

в) фіксований прибутковий податок;

г) податок на додану вартість.

Тест 6. Назвіть елемент оподаткування, що має найбільше значення в
реалізації регулюючої функції податків.

1. Величина ставок податків.

2. Об’єкт оподаткування.

3. Джерело сплати податків.

4. Пільги при оподаткуванні.

Тест 7. Який із вказаних є об’єктом оподаткування ПДВ…

1 Відпускна ціна, що включає ПДВ і акцизний збір.

2 Оптова ціна продукції.

3. Відпускна ціна, що включає акцизний збір?

Тест 8. Вкажіть джерело відшкодування ПДВ підприємству.

1. Виручка від реалізації продукції.

2. Фонди підприємства.

3. Кошти бюджету.

4. ПДВ у складі виручки від реалізації продукції.

5. Прибуток.

Тест 9. Чи має негативний вплив вхідних ПДВ на фінансову рівновагу
підприємства, і до яких наслідків це може привести?

1. Зниження рентабельності підприємства.

2. Іммобілізації оборотних активів підприємства.

3. Зниження рентабельності капіталу і його оборотності; власного
капіталу; позикового капіталу.

4. Зниження фінансової стійкості і платоспроможності.

5. Зростання ціни продукції.

Тест 10. Назвіть методики визначення ставок оподаткування і вкажіть ті
ставки, що найбільше сприяють підвищенню ефективності діяльності
підприємств.

\. Універсальні.

2. Прогресивні.

3. Регресивні.

4. Диференційовані.

Тест 11. Вкажіть, надходження яких коштів не включається до складу
валового доходу підприємства,

1. Сума ПДВ, сплаченого підприємству покупцями продукції.

2. Дохід від оренди майна підприємства.

3. Дохід від реалізації майна підприємства.

4. Частина невикористаних коштів, які повернуті із строкового резерву

5. Дохід від реалізації акцій чи інших цінних паперів.

6. Дохід від надання фінансових послуг.

7. Дохід від виконання робіт.

111 Тест 12. Назвіть витрати, що не включаються до складу валових витрат
платника податку при обчисленні оподатковуваного прибутку.

1. Сплата штрафів за рішенням державних органів.

2. Витрати на утримання приміщень житлового фонду підприємства.

3. Суми безнадійної дебіторської заборгованості, стосовно якої
закінчився термін позовної давності.

4. Кошти, добровільно перераховані до Державного бюджету,

5. Відрахування до Державного пенсійного фонду.

6. Відрахування до Державного інноваційного фонду.

Тест 13. Вкажіть порядок та послідовність визначення валового прибутку
підприємства та прибутку для оподаткування.

1.ПДВ.

2. АЗ.

3. Собівартість.

4. Валовий дохід.

5. Скоригований валовий дохід.

6. Амортизаційні відрахування.

7. Прибуток від інших видів діяльності.

Тест 14. Назвіть джерела сплати ПДВ, податку на прибуток, обоє ‘язкових
платежів і зборів.

1. Валовий прибуток.

2. Прибуток для оподаткування.

3. Чистий прибуток.

4. Виручка від реалізації.

5. Валовий дохід.

6. Податковий кредит.

7. Собівартість продукції.

Тест 15. Назвіть витрати, які включаються у собівартість при визначенні
валового прибутку і виключаються із вагових витрат при визначенні
прибутку для оподаткування.

1. Амортизаційні відрахування.

2. Комунальний податок.

3. Податок на землю.

4. Обов’язкові платежі та збори підприємств.

5. Витрати на придбання торгових патентів.

6. ПДВ.

7. Акцизний збір.

Тест 16. Вкажіть складові при розрахунках оподатковуваної бази податком
на прибуток.

1. Валовий дохід.

2. Валовий прибуток,

3. Скоригований валовий дохід.

4. Валові витрати.

112 5, Прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства.

6. Амортизаційні відрахування.

Тест 17. Від чого залежать строки сплати податків? \. Рентабельності
продукції.

2. Собівартості продукції.

3. Рентабельності власного, позикового капіталу.

4. Величини виручки від реалізації.

5. Умов реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

6. Величини доданої вартості.

7. Строків виплати заробітної плати.

8. Величини акцизного збору, ПДВ, прибуткового податку з громадян, шо
сплачує підприємство.

9. Асортименту реалізованої продукції.

Тест 18. Що виступає об’єктом оподаткування акцизним збором?

1. Оптові ціни виробника.

2. Собівартість продукції.

3. Роздрібна ціна.

4. Ціна виробника з урахуванням акцизного збору.

5. Ціна виробника з урахуванням акцизного збору і ПДВ.

6. Ціна виробника з урахуванням ПДВ.

Тест 19. Вкажіть, від чого залежить розмір ставки податку із власників
транспортних засобів.

1. Технічний стан автомобіля.

2. Термін служби автомобіля та ступінь його зносу.

3. Вартість автомобіля.

4. Потужність двигуна автомобіля.

5. Вантажопідйомність.

6. Модель автомобіля.

Тест 20. Вкажіть показник, на базі якого визначаються відрахування до
Державного інноваційного фонду.

1. Виручка від реалізації продукції.

2. Валовий прибуток.

3. Вартість капіталу підприємства.

4. Сума скоригованого валового доходу.

5. Обсяг товарної продукції.

6. Надходження від фінансових вкладень.

7. Обсяг реальних інвестицій.

Тест 21. Вкажіть об ‘єкт для визначення відрахувань на обоє ‘яз-кове
державне пенсійне та сог\іаіьне страхування.

1. Сукупний дохід працівника підприємства.

2. Валовий дохід підприємства.

3. Фонд оплати праці.

4. Витрати на заробітну плату, шо включаються у собівартість продукції.

113 5. Додаткова заробітна плата.

6. Фонд оплати праці працівників підприємства за штатним розкладом.

Тест 22. Вкажіть об ‘єкт оподаткування фіксованим сільськогосподарським
податком.

1. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

2. Земельні ділянки, що розміщені в сільській місцевості.

3. Дохід отриманий в розрахунку на 1 га.

4. Сума податків та обов’язкових платежів сільськогосподарських
товаровиробників за попередній рік.

5. Немає відповіді.

Тест 23. Назвіть базу визначення гербового збору.

1. Митна вартість товару.

2. Валовий дохід.

3. Чистий прибуток.

4. Прибуток для оподаткування.

5. Немає відповіді.

Тест 24. Вкажіть об’єкт оподаткування, термін сплати прибуткового
податку з громадян,

1. Оклад.

2. Сукупний заробіток.

3. Премії.

4. Дивіденди.

5. Надбавки І доплати сплачуються:

а) при нарахуванні заробітної плати;

б) при виплаті заробітної плати працівникам підприємства;

в) при авансових виплатах.

2.5.3. Задачі

Тема «Податок на додану вартість»

1. Визначити строки сплати ПДВ у звітному році, якщо:

а) обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів у підприємства за
попередній календарний рік становить 150 000 гри.;

б) обсяг оподатковуваних операцій з продаж> товарів за попередній
календарний рік становить 102 000 грн.

2. Визначити суму та строки сплати ПДВ:

Підприємство розпочало свою роботу в травні поточного року. В травні
обсяг оподатковуваних операцій становив 1000 грн., в червні — 3000 гри.,
в липні —5000 гри., в серпні — 20 000 грн., у вересні — 50000 грн., у
жовтні — ЗО ОООІрн., улистопаді —40 000 грн.. у грудні — 50 000 грн.

3.Визначити суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, та строки сплатну
наступних випадках:

а)У січні загальний обсяг продажу продукції власного виробництва
підприємства становить 2000 грн, (без суми ПДВ). У цьому ж місяці воно
спла-

114 тил о вартість сировини та матеріалів, вартість яких відноситься до
складу валових витрат на суму 1000 грн. (без суми ПДВ).

б) 15 лютого підприємство ввозить на митну територію України товари,
контрактна вартість яких становить 1500 доларів США. В цьому ж місяці
підприємство реалізувало ці товари за 6000 грн. (без суми ПДВ).

в) Підприємство займається продажем книжок вітчизняного виробництва. В
лютому обсяг продажу становив 40 000 грн. (без суми ПДВ), загальна сума,
придбаних товарів, що відносяться до складу валових витрат, в лютому
становила 20 000 грн. (без суми ПДВ).

г) Підприємство 16 лютого ввозить на митну територію України товари,
контрактна ціна яких становить 1000 доларів США. На суму податкового
зобов’язання платник надав митним органам простий вексель строком
погашення через ЗО днів. Крім цього, обсяг оподатковуваних операцій в
лютому становить 20 000 грн. (без суми ПДВ), у березні — ЗО 000 грн.
(без суми ПДВ), у квітні —40 000 грн. (без суми ПДВ).

д) 29 січня підприємство відвантажило по бартеру продукції власного
виробництва на суму 50 000 грн. (без суми ПДВ), а отримало і
оприбуткувало по обліку товари по цій операції від іншого підприємства
10 лютого. 15 лютого ці товари було продано за 70 000 грн. (без суми
ПДВ).

е) Загальний обсяг продажу у липні становив 200 000 грн. (без суми ПДВ),
з них — 40 000 грн. — обсяг експорту. В липні придбано основні виробничі
фонди, які використовуються як для виробництва експортної, так І
неекспортної продукції, на суму 50 000 грн. (без суми ПДВ).

є) Поліграфічне підприємство займається як виготовленням рекламних
проспектів, так І підручників. У червні обсяг продажів рекламних
проспектів становив 10 000 грн. (без суми ПДВ), підручників — 5000 грн.
(без суми ПДВ). У червні підприємство придбало папір, що буде
використовуватись як для виготовлення рекламних проспектів, так і
підручників, на суму 2000 грн. (без суми ПДВ).

4. Визначити суму бюджетного відшкодування:

Загальна сума придбаних у звітному періоді товарів, що відносяться до
складу валових витрат підприємства, становить 10 000 грн. (без суми
ПДВ). Загальний обсяг продажу в звітному періоді становить 8000 грн.
(без суми ПДВ), у тому числі обсяг експортного продажу становить 5000
грн.

Тема «Акцизний збір. Мито»

1. У січні підприємство — виробник ювелірних виробів, виробило ювелірну
продукцію, собівартість якої становила 20 000 грн., розрахунковий
прибуток — 5000 грн. Визначити ціну реалізації і суму акцизного збору
(ставка АЗ —35%).

2. У січні підприємство ввозить на митну територію України ювелірні
вироби, контрактна ціна яких становить 1000 доларів США. Визначити суму
мита, АЗ та ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету (ставка мита — 50%).

3. Ціна реалізації у підприємства-виробника одягу хутрового із норки
становить 50 000 грн. Визначити суму ПДВ і АЗ, які були включені до ціни
реалізації.

4. Собівартість 1 пляшки горілки (0,5 літра, 40%) для
пїдприємства-ви-робника становить 1 грн., розрахунковий прибуток на 1
пляшку — 0,5 грн.

115 Визначити ціну реалізації 1 пляшки горілки, суму АЗ і ПДВ (ставка АЗ
— З екю за 1 л 100%-го спирту).

5. Підприємство ввозить на митну територію України 1000 пляшок горілки
(0,5 л, 40%), контрактна вартість якої становить 2000 доларів США.
Визначити суму мита, АЗ і ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету (ставка
мита — 7,5 екю за 1 л 100%-го спирту).

6, За вихідними даними, наведеними в таблиці, визначити відпускну ціну
виробу і суму акцизу, що припадає на одиницю продукції.

Показники Варіанти

І 11 III IV V VI

Собівартість, грош. од. ЗО 150 142.5 130 50 150

Прибуток, % від собівартості 20 ЗО 20 25 19 24

Ставки акцизу, % 20 25 10 35 ЗО 40

Тема «Податок на прибуток підприємств»

1. Визначити суму скоригованого валового доходу:

За звітний період підприємство отримало доходів від продажу товарів—
12000грн. (з ПДВ), штраф, одержаний за рішенням арбітражного суду,
становив 5000 грн., доходи у вигляді безповоротної фінансовоТ допомоги —
10000 грн., сума дивідендів, отримана від резидента, становила 2000 грн.

2. Визначити суму валових витрат підприємства у наступних випадках:

а) За звітний період виграти, пов’язані з придбанням сировини, становили
24 000 грн. (з ПДВ), витрати на оплату праці — 3000 грн., сума
відрахувань на соціальні заходи — 1000 грн., витрати на рекламу — 600
грн. (з ПДВ), витрати на утримання об’єктів соціальної сфери — 2000
грн., нараховані відсотки за борговими зобов’язаннями, у зв’язку з
веденням господарської’ діяльності —- 1500 грн., витрати на організацію
презентації — 2500 грн., сума штрафу, сплаченого за рішенням
арбітражного суду, становила 3500 грн.

б) За звітний період витрати, пов’язані з оплатою отриманих послуг
виробничого характеру, становили 6000 грн. (з ПДВ), приріст балансової
вартості матеріалів на складах — 2000 грн., сума коштів, перерахованих
до благодійного фонду — 4000 грн., витрати на розповсюдження подарунків
з метою реклами — 3000 грн., витрати на оплату праці — 10 000 грн.,
витрати на придбання основних виробничих фондів — 500 000
грн. (з ПДВ). Оподатковуваний прибуток попереднього звітного періоду
становив 50 000 грн.

3. Визначити суму податку на прибуток, якшо в звітному році сума
скоригованого доходу підприємства становила 60 000 грн., сума валових
витрат— 20 000 грн., сума амортизаційних відрахувань — 10 000 грн. Крім
того, на ремонт основних виробничих фондів підприємство витратило 5000
грн. Балансова вартість цієї групи основних виробничих фондів на початок
звітного року становила 60 000 грн,

116 4. Визначити суму податку на прибуток, шо сплачується кожного
кварталу, якщо:

а) сума оподатковуваного прибутку за І квартал становить ЗО 000 гри., за
11 квартал від’ємне значення об’єкта оподаткування становить 20 000
грн., за Ні квартал оподатковуваний прибуток— 10 000 грн., за IV —20 000
грн.

б) від’ємне знамення об’єкта оподаткування за 1 квартал становить
100 000 грн., оподатковуваний прибуток за II квартал — 20 000 грн , за
III квартал — ЗО 000 грн., за IV квартал — 10 000 гри., за І квартал
наступного року — 50 000 грн

5. Скоригований валовий дохід підприємства за звітний квартал становив
ЗО 000 грн., витрати на заробітну плату становили 5000 грн., на
соціальне страхування — 2000 грн., витрати на оплату покупних матеріалів
становили 2400 грн. (з ПДВ). Залишок матеріалів на складі на початок
звітного кварталу становив 1000 грн., за квартал витрачено на виробничу
діяльність матеріалів на суму 800 грн. Визначити суму податку на
прибуток, що підлягає сплаті за звітний квартал.

6. Сума оподатковуваного прибутку за І квартал звітного року становить
100 000 грн. За результатами роботи за минулий рік підприємство
нарахувало дивідендів на суму 150 000 грн. і 20 березня виплатило
дивіденди засновникам. Сума оподатковуваного прибутку за II квартал
становить 20 000 грн., за III квартал — 40 000 грн., за IV — 50 000 грн.
Визначити суми податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету, та
строки сплати.

7. Визначити суму податку на прибуток страхової організації: сума
валових доходів за звітний період від страхування життя
становить 20000грн., від інших видів страхової діяльності — 40000грн.
Валовий дохід, отриманий за договорами страхування життя у випадках
дострокового розірвання договорів становить 5000 грн.

8. Визначити суму податку на прибуток нерезидента, що проводить
діяльність на території’України через постійне представництво на
підставі складання відокремленого балансу фінансово-господарської
діяльності за звітний рік, виходячи з наступних даних:

Сума валових доходів нерезидента — 4 000 000 грн.

Витрати:

нерезидента в цілому — 200 000 грн.,

постійного представництва— 10 000 грн.

Чисельність працівників:

нерезидента в цілому — 500 чол.,

постійного представництва — 5 чол.

Вартість основних і оборотних фондів:

нерезидента в цілому— 1 000 000 грн.,

постійного представництва-—20 000 грн.

Валові витрати, понесені постійним представництвом, — 50 000 грн.

9. Підприємство — резидент України має дочірнє підприємство в Швеції.
Оподатковуваний прибуток від діяльності на території України становить
200 000 грн., від діяльності на території Швеції— 100 000 грн. Визначити
сум> податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету в Україні, якщо
на території Швеції було сплачено податок на прибуток за ставкою:

а) 40%

б) 20%.

117 Тема «Прибутковий податок з громадян (оподаткування фізичних осіб)»

1. Визначити суму прибуткового податку, якщо середньомісячна сума
оподатковуваного доходу становить:

а) 15 грн.; б) 80 грн.; в) 100 грн.; г)200грн.;д) 1500 грн.; е) 3000
грн.

2. Визначити суму прибуткового податку і порядок його сплати до
бюджету:

а) Оподатковуваний дохід робітника промислового підприємства в поточному
році по місяцях відповідно становив: за 01 — 10 гри,; 02 — 20 грн.; 03
— 80 грн.; 04 — 20 грн.; 05 — 60 грн.; 06 — ЗО грн.; 07 — 200 грн.; 08 —
10 грн,; 09 — 100 грн.; 10 — 120 грн.; 11 — 55 грн.; 12 — 200 грн.

б) За місцем основної роботи в поточному році громадянин отримував
доходи, вказані в завданні а). Крім того, за сумісництвом він одержав в
лютому — 300 грн., в жовтні — 600 грн.

в) За місцем основної роботи громадянин у звітному році одержував
доходи, вказані в завданні а). Крім того, підприємство — резидент
України в березні виплачує йому дивіденди в сумі 20000 грн.

3. За даними таблиці визначити характер податкової ставки.

Доходи Податкові відрахування

0 0

1 50 000 19500

450 000 58500

650 000 84 500

1 000 000 130000

Варіанти відповідей:

а) прогресивна;

б) регресивна;

в) пропорційна;

г) дегресивна;

д) колібрована.

4. У таблиці наведена шкала податку.

РІЧНИЙ ДОХІД до 1000 1300 2000 3000

Сума податку 0 15 20 ЗО

Цей податок є :

а) пропорційним;

б) прогресивним;

118 в) регресивним;

г) не може бути названим ані пропорційним, ані регресивним, ані
прогресивним, оскільки в одному інтервалі він пропорційний, а в другому
інтервалі доходів податок не сплачується.

2.5.4. Контрольні задачі, які мають бути вирішені з використанням
комп’ютерної програми «ЕхсеІ»

1. Підприємство ввозить на митну територію України 1000 пляшок горілки
(0,5 л, 40%), контрактна вартість партії становить 2000 доларів США,
1200 пляшок горілки (0,7 л, 42%), контрактна вартість партії становить
3000 доларів США, 1500 пляшок вина виноградного натурального (0,7 л,
И%), контрактна вартість партії становить 4500 доларів США, 2000 пляшок
коньяку (1 л, 40%), контрактна вартість партії становить 20 000 доларів
США. Визначити суму мита, АЗ і ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету.

2. За вихідними даними, наведеними в таблиці, визначити відпускну ціну
виробу і суму акцизу та ҐТДВ, що припадає на одиницю продукції.

Показники Варіанти

1 11 ПІ IV V VI

Собівартість, грош. од 98 150 142,5 139 157 166

Прибуток, % від собівартості 15 18 20 25 19 24

Ставки акцизу, % 35 ЗО 10 5 ЗО 10

3. Визначити суму податку на прибуток нерезидентів, що проводять
діяльність на території України через постійні представництва на
підставі складання відокремленого балансу фінансово-господарської
діяльності за звітний рік, виходячи з наступних даних:

Суча валових доходів нерезидента Витрати.

нерезидента в цілому

постійного представництва Чисельність працівників:

нерезидента в цілому

постійного представництва Вартість основних і оборотних фондів:

нерезидента в цілому

постійного представництва Валов] витрати, понесені постійним
представництвом

1

4 000 000

Варіанти

2 З 500 000

9 800 000

200 000 10000 150000 50000 450 000 250 000

500 5 1000 20 2000 40

1 000 000 20000 2 000 000 300 000 6 000 000 150000

50000

90000

150000

119 2.5.5. Ділова гра;

«Прибуткове оподаткування фізичних осіб»

гри:

1. Вивчення законодавчих та нормативних актів щодо прибуткового
оподаткування фізичних осіб.

2. Відпрацювання навичок практичного застосування отриманих знань.

3. Відпрацювання навичок підготовки відповідних документів та перевірки
їх достовірності.

4. Відпрацювання основ організаційно-управлінської роботи щодо
нарахування і стягнення прибуткового податку з громадян.

Сценарій гри

В ігрі беруть участь 4 особи: платник прибуткового податку, податковий
інспектор, бухгалтер підприємства, де платник одержує заробітну плату за
основним місцем роботи, та бухгалтер підприємства, де платник одержує
заробітну плату за сумісництвом.

Етапи роботи,

Бухгалтер підприємства, де платник одержує заробітну плату за основним
місцем роботи, протягом року нараховує і перераховує до бюджету
прибутковий податок з доходів платника. По закінченні звітного року він
робить перерахунок по прибутковому податку за рік і надсилає відповідні
дані за формою № 3 до податкової інспекції, а також на вимогу платника
надає йому справку за формою № 3.

Бухгалтер підприємства, де платник одержує заробітну плату за
сумісництвом, протягом року нараховує і перераховує до бюджету
прибутковий податок з доходів платника і надсилає відповідні дані до
податкової інспекції за формою №2. По закінченні звітного року на вимогу
платника надає йому справку за формою Хе 2.

По закінченні року платник заповнює податкову декларацію і подає її
податковому інспектору.

Податковий інспектор перевіряє податкову декларацію і приймає рішення
щодо сплати платником донарахованої суми податку або повернення зайве
сплачених сум.

По закінченні роботи група представляє викладачеві результат» гри.

Вихідні дані щодо проведення гри:

• Варіант 1.

Оподатковуваний дохід платника за місцем основної роботи в поточному
році по місяцях відповідно становив: за 01 — 100 гри.; 02 — 200 грн.; 03
— 80 грн.; 04 — 20 грн.; 05 — 60 грн.; 06 — 300 грн.; 07 — 200 грн.; 08
— 40 грн.; 09— 100 фн.; 10— 120грн.; 11—55 грн.; 12 — 200 грн. За
сумісництвом він одержав у лютому — 300 грн,, у жовтні — 600 грн.

Крім того, платник 6 вересня одержав на свій банківський рахунок з-за
кордону (з США) плату за надання консультаційних послуг у розмірі 5000
доларів США. про що не сповістив податкову інспекцію.

120 • Варіант 2.

Оподатковуваний дохід платника за місцем основної” роботи в поточному
році по місяцях відповідно становив; за 01 — 200 грн.; 02 — 400 грн.; 03
— 180 грн.; 04 — 40 грн.; 05 — 60 грн.; 06 — 500 грн.; 07 — 80 грн.; 08
— 40 грн.; 09— 180грн.; 10 —220грн.; II—55грн.; 12 — 520 грн. За
сумісництвом він одержав у січні — 1300 грн., у вересні — 1600 грн.

Крім того, платник в листопаді одержав в США плату за надання
консультаційних послуг у розмірі 5000 доларів США, про що сповістив
податкову інспекцію і надав справку щодо сплати прибуткового податку в
сумі 1000 доларів США за кордоном.

• Варіант 3.

Оподатковуваний дохід платника за місцем основної роботи в поточному
році по місяцях відповідно становив: за 01 — 60 грн.; 02 — 40 грн.;
03—180 грн.; 04— 140 грн.; 05 — 160 грн.; 06 — 500 грн.; 07 — 280 грн.;
08 — 140 фн.; 09 — 80 грн.; 10 — 320 грн.; 11 — 155 грн.; 12 — 520 грн.
За сумісництвом він одержав у січні — 300 грн., у вересні — 590 грн.

Крім того, платник в серпні одержав в США плату за надання
консультаційних послуг у розмірі 1000 доларів США, про що сповістив
податкову інспекцію. Прибутковий податок з цієї суми за кордоном платник
не сплачував.

• Варіант 4.

Платник має посвідчення громадянина, що постраждав від Чорнобильської
катастрофи 1 категорії.

Оподатковуваний дохід платника за місцем основної роботи в поточному
році по місяцях відповідно становив: за 01 — 160 грн.; 02 — 140 грн.; 03
— 80 грн.; 04 — 40 грн.; 05 — 160 грн.; 06 — 500 грн.; 07—380 грн.; 08
—240 грн.; 09— Ш грн.; 10 —320грн.; П — 190грн.; 12 — 520 грн. За
сумісництвом він одержав у лютому — 2300 грн., у вересні — 1590 грн.

Крім того, від підприємницької діяльності платник одержав у поточному
році 5800 грн. валового доходу. Витрати, пов’язані з одержанням цього
доходу, становили 689 грн.

• Варіант 5.

Платник має посвідчення громадянина, шо постраждав від Чорнобильської
катастрофи 4 категорії.

Оподатковуваний дохід платника за місцем основної роботи в поточному
році по місяцях відповідно становив: за 01 — 200 грн.; 02 — 160 грн.; 03
— 180 грн.; 04 — 540 грн.; 05 — 660 грн.; 06 — 500 грн.; 07 —780 грн.;
08—240 грн.; 09 —380грн.; 10 —320грн.; 11 —290грн.; 12 — 520 грн. За
сумісництвом він одержав у березні — 800 грн., у вересні — 3590 грн.

Крім того, від підприємницької діяльності платник одержав у поточному
році 3500 грн. валового доходу. Витрати, пов’язані з одержанням цього
доходу, становили 999 грн. У поточному році платник перерахував до
благодійного фонду 400 грн.

Форми, які мають заповнити діючі особи.

121 Штамп підприємства

(назва, код юридичної особи

за ЄДРПОУ та номер телефону)

Форма № 2

вхідний №____

за алфавітом №

(назва податкової Інспекції, якій надсилається довідка)

Ідентифікаційний номер

ДОВІДКА

про суму виплаченого доходу і утриманого податку у 199__році не за
місцем основної роботи, в т.ч. за сумісництвом та цивільно-правовими
договорами___________________________________________________________

1. Прізвище, ім’я,

по батькові ___________________________________________________

2. Адреса постійного

місця проживання _____________________________________________

3. Сума нарахованого доходу (в грн.)

за місяць (період)______________________________________________

4. Сума утриманого податку (в грн.)

5. За що (роботи, послуги таін.) зроблено виплату

6. Додаткові

ВІДОМОСТІ

М. П. Головний бухгалтер

122

(прізвище, Ініціали) (підпис) Штамп підприємства

(назва, код юридичної особи

ча ЄДРПОУ та номер телефону)

Форма Лг З

Видана

ДОВІДКА

Ідентифікаційний номер_

(прізвище. Ім’я, по батькові)

в тому, що йому (їй) в 199___році за період з _________

по_________199__р. за_______повних відпрацьованих місяців:

199

І. Нараховано сукупний дохід в сумі

2. З цього сукупного доходу проведено такі вирахування: 2,1. Вирахування
на дітей до 16 років_________________

грн.

грн.

2.2 Вирахування 1, 5 і 10 розмірів мінімальної заробітної
плати (зазначити підставу)
__________________________________________грн.

2.3. Внески на придбання акцій, благодійні та інші цілі

(перелічити та зазначити суму)

3. Сума сукупного доходу, з якого справлявся податок

4. Сума утриманого прибуткового податку__________

грн. _грн. _грн.

М. п. Головний бухгалтер

123

(прізвище. Ініціали) (підпис) 2.6. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО
ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ: «ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ»

2.6.1. Мета курсової роботи

Курсова робота — одна з основних і ефективних форм самостійної роботи
студентів. Вона підбиває підсумки у вивченні теоретичного курсу і
виконання індивідуального завдання з курсу «Податкова система».

Мета курсової роботи — закріплення та поглиблення теоретичних і
практичних знань, отриманих студентом в процесі вивчення курсу.

При її написанні студент повинен виявити глибокі знання законів України,
постанов та декретів уряду, спеціальної літератури з питань
оподаткування в умовах переходу до ринку.

Виконання курсової роботи дає можливість студенту навчитися самостійно
працювати з інформаційними джерелами, інтерпретувати матеріали
періодичної літератури, глибше вивчати основні проблеми щодо
особливостей оподаткування юридичних і фізичних осіб в умовах України;
провести дослідження механізму оподаткування в країнах з ринковою та
перехідною економікою; оцінити їх та внести пропозиції з удосконалення
вітчизняної податкової системи.

2.6.2. Загальні вимоги до курсової роботи

У курсовій роботі студент повинен всебічно і глибоко розкрити зміст
обраної теми, показати знання літературних джерел. Зміст теоретичного
розділу курсової роботи має відповідати сучасному рівню розвитку
економічної науки. Студент повинен глибоко і всебічно висвітлити
актуальні проблеми оподаткування підприємств різних форм власності та
фізичних осіб, проаналізувати фактичні дані щодо практики оподаткування,
дати оцінку позитивних та негативних аспектів, вказати напрямки
удосконалення оподаткування.

Студент може зустрітися з таким положенням, коли в економічній
літературі немає єдиної точки зору з питань, які досліджуються. В цьому
випадку слід навести думки кількох авторів, дати критичну оцінку їх
точок зору та одночасно викласти власні погляди з даного питання. Це
допомагає більш глибоко засвоїти матеріал.

Обсяг курсової роботи має бути в межах 35—40 сторінок стандартного
формату. Зміст роботи повинен відповідати плану,

124 який в свою чергу має відбивати суть теми, що розглядається, її
внутрішню структуру і логіку дослідження.

2.6.3. Етапи підготовки курсової роботи

Підготовка курсової роботи включає такі етапи: вибір теми, складання
попереднього плану, підбір спеціальних літературних джерел та фактичного
статистичного матеріалу; консультація з викладачем і уточнення плану
роботи; передача її на кафедру фінансів для рецензування та захист.

2.6.4. Вибір теми курсової роботи і складання плану

Перший етап виконання курсової роботи — вибір теми.

Запропонована тематика курсових робіт приведена в додатку 2. Студент має
право запропонувати свою тему курсової роботи, погоджену з викладачем.

На основі вивчення нормативних документів, статистичних збірників,
спеціальної літератури, консультацій з викладачем студент складає
деталізований план курсової роботи, який протягом подальшої роботи може
доповнюватись і уточнюватись.

План — основа будь-якої роботи. План визначає структуру, зміст, логічний
взаємозв’язок частин роботи. З плану видно, наскільки глибоко студент
вивчив матеріал обраної теми і зміг виділити головне, як він зрозумів
проблему в цілому і окремі її частини. План роботи та її основні
положення необхідно узгоджувати з викладачем, який читає курс «Податкова
система України». Структура плану повинна підкреслювати дослідницьку
спрямованість роботи і відповідати вимогам, що пред’являються до
курсової роботи з даного курсу. Зразок плану курсової роботи наведено в
додатку 3.

2.6.5. Підбір літератури, статистичної Інформації та інших матеріалів

Літературу з питань курсової роботи студент підбирає самостійно,
використовуючи для цього бібліотечний каталог. Консультацію з питань
підбору літератури студент може отримати у викладача чи у працівників
бібліотеки.

125 Особливу увагу слід звернути на спеціальну літературу, що стосується
теми, періодичні видання (газети, журнали), наукові статті, передовий
вітчизняний і зарубіжний досвід. Статистичну інформацію можна знайти в
спеціальних виданнях Мінстату України, Мінекономіки України. Мінфіну,
Головної Державної податкової адміністрації, періодичних виданнях та
звітних даних про господарсько-фінансову діяльність підприємства, на
базі якого виконував курсову роботу.

Після складання бібліографії студент повинен приступити до вивчення
літератури.

2.6.6. Структура і зміст курсової роботи

При написанні курсової роботи слід дотримуватись наступних вимог:

• відповідність основних положень роботи, її спрямованості законам
України та постановам і декретам Уряду;

•достатня повнота і комплексність фактичного матеріалу, що дозволяє
аналізувати всі основні питання зібраної теми;

• економічна грамотність і достатня глибина аналізу матеріалу;

• наявність у роботі пропозицій і висновків щодо вдосконалення питань
обраної теми;

• використання економїко-математичних методів, ЕОМ:

• акуратність виконання роботи.

Робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими частинами якої
є вступ, основна частина та висновки.

У вступі необхідно показати актуальність обраної теми, її теоретичну і
практичну значущість, а також мету і завдання курсової роботи; методи
дослідження, що використовувались при написанні курсової роботи.

При написанні основної частини роботи необхідно відповідно до плану
глибоко і всебічно розкрити суть проблеми. Слід використовувати
матеріали літературних джерел. Поряд з нормативними документами,
статистичними даними необхідно використовувати фактичні статистичні
дані. На використані матеріали в курсовій роботі необхідно зробити
посилання за встановленою формою.

У висновках курсової роботи слід підбити підсумки дослідження, дати
рекомендації за всіма його аспектами, виходячи зі змісту роботи.
Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно, так і на
підставі вивчення і узагальнення передового досвіду, висвітленого у
літературних джерелах. Вони по-

126 винні бути обгрунтованими, реальними, мати теоретичну і практичну
цінність.

Після додатків розміщується список використаних літературних джерел.

2.6.7. Оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна бути написана чітким розбірливим почерком,
грамотно і охайно або набрана на комп’ютері. Слід уникати в роботі
книжкових висловів і фраз. Необхідно самостійно формулювати свої думки,
не допускати повторень, уважно стежити за тим, щоб у роботі не було
суперечностей між окремими її положеннями.

При оформленні курсової роботи слід дотримуватись встановлених
стандартом вимог.

Текст пишеться з однієї сторони білого паперу формату А4. Кожна сторінка
обмежується полями: лівим — не менше ЗО мм, правим — не менше 20 мм.

Відстань між заголовком і текстом має бути 15—20 мм. Кожне питання,
зазначене в плані курсової роботи, починається з нової сторінки і
повинно мати свій заголовок.

На всі таблиці, схеми, малюнки, графіки у тексті необхідно давати
посилання. Назви таблиць повинні відображати основний зміст числової
інформації. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті.
Кожна таблиця супроводжується порядковим номером.

Громіздкі таблиці і схеми допоміжного чи довідкового характеру слід
винести у додатки.

У списку використаної літератури треба подати джерела у такій
послідовності: закони України, постанови і декрети Уряду, статистичні
збірники, а потім додаткова література в алфавітному порядку із
зазначенням прізвища та ініціалів автора. Треба також вказати матеріали,
які зібрані на підприємствах і в організаціях та використані при
написанні роботи.

Використані книги і брошури слід записувати у такій формі: прізвище та
Ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік
видання. Міста Москва, Київ визначаються першими літерами: — М., —
К., а назви інших міст подаються повністю.

Журнальні та газетні статті треба записувати так: прізвище та ініціали
автора, назва статті, назва журналу чи газети, рік видання, номер
журналу чи газети.

127 Кожна сторінка, починаючи з плану роботи, позначається порядковим
номером, який проставляється в правому верхньому кутку сторінки.

Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання
роботи. В кінці роботи залишають 2 сторінки для рецензії.

Текст курсової роботи можна писати від руки чорнилами (пастою) чорного
або синього кольору, друкувати на машинці або комп’ютері.

Титульний аркуш оформляється відповідно до зразка (додаток 4), Робота
має бути зброшурована у твердій обкладинці. Завершену роботу студенти
подають на кафедру фінансів КНЕУ згідно з терміном, визначеним кафедрою.

2.6.8. Рецензування і захист курсової роботи

Курсову роботу рецензує викладач дисципліни «Податкова система України».
В рецензії викладач має вказати позитивні сторони та недоліки роботи.

Курсова робота, яка має позитивну оцінку, допускається до захисту. На
захисті студенту необхідно розкрити основний зміст роботи, навести
пропозиції, обґрунтувати свою точку зору та відповісти на питання
викладача.

Після захисту курсової роботи студент отримує оцінку («відмінно»,
«добре», «задовільно»), яку викладач виставляє в екзаменаційну
відомість.

Робота з незадовільною оцінкою підлягає переробці протягом терміну,
встановленого кафедрою. Студент, що отримав незадовільну оцінку, не
допускається до іспиту з даного курсу.

Оцінку «відмінно» отримує студент, в якого акуратно і правильно
оформлена курсова робота, яка має цільову спрямованість, вміщує
практичний результат і глибокий аналіз питань обраної теми, висновки про
позитивні моменти і недоліки, пропозиції щодо усунення недоліків.

Оцінку «добре» отримує студент за роботу, у якій виконані всі вказані
вимоги, але є деякі недоліки методичного характеру, недостатньо
аргументовані висновки і пропозиції. Ця робота повинна бути виконана
правильно і акуратно.

Оцінку «задовільно» отримує студент, в якого робота вміщує мало
елементів наукового дослідження, слабо проведений аналіз, висновки і
пропозиції аргументовані недостатньо, робота оформлена неакуратно.

Роботи, які не відповідають вказаним вимогам, повертаються на
доопрацювання.

128 3. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ПО КУРСУ «ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ»

Акциз специфічний — непрямий податок, що встановлюється за окремими
ставками для певних видів товарів. Акциз універсальний — непрямий
податок, шо встановлюється як надвишок до загального обороту реалізації
товарів (робіт, послуг) за єдиною чи кількома ставками. Може бути у
формі податку з продажів (купівель), податку з обороту та податку на
додану вартість.

Акцизна марка — спеціальний знак, яким маркують алкогольні напої та
тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору,
легальність увезення та реалізації цих виробів на території держави.

Акцизний збір — непрямий податок на високорентабельні та монопольні
товари (продукцію), включений до їх ціни, Сплачують виробники та
імпортери підакцизних товарів. Ставки збору встановлено у відсотках до
вартості товарів (продукції) у відпускних цінах, а для імпортних товарів
— до митної (закупівельної) вартості з урахуванням митних зборів і мита.
Амортизація боргу — поступова сплата (погашення) боргу окремою особою чи
підприємством шляхом періодичних грошових внесків або викупу
зобов’язань.

Антидемпінгове мито — мито на експортовані товари, яке вводять тоді,
коли иіна цих товарів нижча за середні світові ціни І значно нижча за
внутрішні ціни аналогічних товарів у країні-імпортері. Сприяє захистові
внутрішнього ринку від коливання цін, а також підтримці вітчизняних
виробників. Використання цього мита дозволяється, якщо демпінг завдає
шкоди національній економіці. Методику розрахунку містить Генеральна
угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ).

Ануїтет — І) фінансова рента, що являє собою рівновеликі грошові виплати
(чи надходження), що здійснюються через однакові проміжки часу протягом
певного періоду. Ануїтети і виплати та інвестиції бувають щорічні,
шопіврІчні, щоквартальні, щомісячні. Прикладом є виплати за облігаціями
чи привілейованими акціями, страхові внески, внески для сплати
споживчого кредиту тощо; 2) один із видів строкової державної позики, за
якою щорічно виплачують проценти і погашають частину с>ми.

129 Г Гавань податкова — невелика держава, острівна
територія, щ0

провадить політику залучення позикових капіталів із-за кордону через
надання на своїй території” податкових чи інших пільг. Гармонізація
податків — систематизація та уніфікація податків, координація податкових
систем та податкової політики країн, які належать до міжнародних
регіональних угруповань. Реалізується через створення митних союзів, що
об’єднують декілька держав, які проводять єдину митну політику.

Д Декларація митна — документ, що містить відомості про пе-

реміщення через кордон вантажів, цінностей, валюти. Оформлюється
відповідно до вимог національного законодавства. Заповнюється юридичними
І фізичними особами. Містить відомості про кількість товарів і їхню
ціну. Предмети, не вказані в декларації, тобто приховані від митного
контролю, підлягають конфіскації.

Декларація податкова — офіційна заява юридичної або фізичної особи, яка
сплачує податки, про розміри її доходу, майна тощо за попередній період
у вигляді завіреного письмового документа. Свідоме перекручування даних
декларації тягне за собою юридичну та економічну відповідальність.
Декларування податків — офіційне подання платником податків податкової
декларації.

Державна податкова служба — підпорядкований Урядові України орган, до
складу якого входять Головна державна податкова адміністрація України,
державні податкові адміністрації областей, державні податкові інспекції
районів, міст і районів у містах. Основні завдання Державної податкової
служби полягають у забезпеченні дотримання законодавства про податки,
повному облікові усіх платників податків та інших обов’язкових сплат до
бюджету, здійсненні контролю, перевірці правильності обчислення податків
та своєчасності перерахувань. Дохід лісовий — плата, що стягується до
бюджету за використання лісових ресурсів. Буває трьох видів: плата за
відпхскания деревини на пні; плата за другорядні лісові використання:
штрафні санкції за порушення правил лісокористування. Дохід
неоподатковуваний — частина загальної суми доход), яка не підлягає
оподаткуванню.

Дохід суб’єкта оподаткування — надходження у власність аби на користь
фізичної особи коштів у національній або чужоземній валюті, грошовий
еквівалент надходжень у вигляді інших валютних цінностей, майна, послуг,
плодів, приплоду, майнових і меманнових прав, а також приріст їхньої
вартості, що одержані (нараховані, розподілені, набуті) від резидентів і
нерезидентів України. Дохід сукупний оподатковуваний — дохід, одержаний
громадянином за певний період часу (місяць, рік) як у грошовій
(національною чи іноземною валютою), так і в нагуральній формах.
Включає: доходи від виконання трудових зобов’язань, у тому числі за с>
місництвом, зокрема заробітну плату за виконану роботу, розраховану

130 за розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами; над-вишки
і доплати до тарифних ставок та окладів; премії за виробничі результати;
оплату відповідно до законодавства відпусток; виплати за трудовими
угодами тощо; доходи від виконання робіт за договорами підряду
цивільно-правового характеру; дивіденди (відсотки), нараховані на акції
або вклади працівника; доходи, одержані внаслідок розподілу прибутку
(винагороди, премії, заохочення тощо); матеріальні та соціальні блага у
грошовій і натуральній формах, надані за рахунок коштів підприємств,
установ, організацій, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької
діяльності.

Доходи митні — надходження в дохідну частину Державного бюджету грошових
зборів за митні процедури. Утворюються внаслідок митного оподаткування
товарів, які перетинають державний кордон. До них належать: прикордонні
митні збори, штрафи і виторг від реалізації товарів (майна),
конфіскованих митницями.

К Класифікація податків •— групування податків за такими
озна-

ками:

• за формою оподаткування — прямі й непрямі;

• за об’єктом оподаткування — податки на доходи юридичних осіб і
громадян;

• податки на майно, землю, транспортні засоби, інше рухоме чи нерухоме
майно;

• податки на споживання — сплачуються не під час отримання доходів, а
при їх використанні;

• за рівнем державних структур, що встановлюють податки —
загальнодержавні і місцеві;

• за економічним змістом об’єкта оподаткування — податки на доходи,
споживання і майно;

• за спрямуванням — податки, сплачувані до Державного бюджету; податки,
сплачувані до місцевих бюджетів; змішані податки; податки, з яких
формуються спеціальні позабюджетні фонди;

• за складовими ціни, на які відносять податки. — податки, сплачувані з
прибутку; податки, що їх відносять на витрати виробництва; акцизи;

• за співвідношенням між ставкою податку і величиною доходу—
прогресивні, регресивні та пропорційні податки;

• за суб’єктом оподаткування — податки, які сплачують юридичні особи і
громадяни.

Кредит податковим — одна з податкових пільг, що полягає у
відтермінуванні стягнення податку.

М Майнові податки — прямі податки з юридичних і фізичних

осіб, об’єктом оподаткування яких е рухоме і нерухоме майно.
Маржшіальшін прибуток — граничний податковим прибуток, одержуваний
внаслідок реалізації додаткової одиниці продукції.

Н Носій податку — фізична особа — споживач товарів І по-

слуг, — яка, сплачуючи їх вартість у момент придбання, сплачує і всі
податки (прямі і непрямі).

131 О Об’єкт оподаткування — фізична чи вартісна величина,
за

якою нараховується податок; все, що оподатковується. Облік надходження
податків — накопичення податковими органами інформації щодо платежів до
бюджету та позабюджетних фондів за видами податків, за окремими
платниками та за сплачуваними податковими платежами.

Облік платників податків — включення юридичних і фізичних осіб —
платників податків до відповідних облікових реєстрів податкових органів.

Одиниця оподаткування —- чисельна одиниця виміру об’єкта оподаткування,
щодо якої встановлюють податкові ставки. Оподаткування (оподатковування)
— узаконене державою обкладання податками юридичних осіб і громадян.
Оподаткування подвійне — 1) одночасне оподаткування доходів на різних
стадіях їх формування, але в межах однієї виробничої діяльності.
Наприклад, оподаткування заробітної плати окремого працівника і доходу
підприємства в цілому; 2) одночасне стягнення аналогічних податків у
різних країнах у зв’язку з підпорядкуванням платника податку і об’єкта
оподаткування юрисдикції цих (різних) країн.

П Палата розрахункова — орган, що здійснює розрахунки за бі-

ржовими операціями, реєструє їх, виступає гарантом їх виконання,
встановлює розмір депозиту, приймає платежі депозиту та маржі і виплачує
різницю в цінах, визначає правила розрахунків, у тому числі при
постачанні товарів за ф’ючерсними контрактами. Перекладання податків —
перенесення через ціновий механізм тягаря податку безпосереднім його
платником на інших суб’єктів податкових відносин. Наприклад, податок на
додану вартість та акцизний збір виробники (імпортери) товарів
перекладають на покупців, включаючи ці податки до ціни товарів.
Перерахування податків — обчислення сум податків, які фактично
підлягають сплаті і з яких було здійснено авансові платежі, а також
встановлення переплати чи недоплати (сальдо) в розрахунках щодо
податків.

Пільги податкові — часткове чи повне звільнення фізичних і юридичних
осіб від сплати податків. Вони є одним із елементів податкової політики
і мають як економічну, так І соціальну спрямованість. Використовуючи
податкові пільги, держава регулює певні економічні процеси, а також
забезпечує економічну підтримку окремих видів діяльності та соціальний
захист окремих груп населення До податкових пільг належать:
неоподатковуваний мінімум доходів; податкові знижки (наприклад, для
підприємств окремих галузей, регіонів); вилучення з оподатковуваних
доходів деяких витрат платників податків; повернення раніше сплачених
податків (податкові амністії”); повне звільнення від сплати деяких
податків тощо.

Плата за воду — плата, що встановлюється за забір прісної води з
наземних водосистем і підземних джерел та за користування во-

132 дами для потреб гідроенергетики та водного транспорту. Справляється
з юридичних осіб за ставками з одного кубометра води. Плата за землю —
плата за використання землі, що справляється у вигляді земельного
податку чи орендної плати. Власники землі та землекористувачі, крім
орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в
оренду, справляють орендну плату. Розмір земельного податку визначається
за ставками, затвердженими в Законі України «Про плату за землю», у
відсотках від грошової оцінки землі. Метою введення податку є
стимулювання раціонального освоєння і використання земель, підвищення
родючості грунтів, сприяння вирівнюванню соціально-економічних умов
господарювання на землях різної якості, а також забезпечення
фінанс>вання витрат на ведення земельного кадастру, здійснення
землеустрою та моніторингу. Плата за марки акцизного збору — плата, яку
вносять вітчизняні виробники та імпортери підакцизних товарів,
маркованих марками акцизного збору, для покриття витрат держави на
виробництво, зберігання та реалізацію цих марок. Плата за природні
ресурси — складова собівартості продукції (робіт, послуг), що відбиває
витрати підприємства на перерахування коштів у фонди охорони та
відновлення природних ресурсів. Стимулює раціональне
природокористування. Плата за спеціальне впкорпсіання надр — плата, шо
справляється з видобувачІв корисних копалин за твердими ставками з
відповідної одиниці корисних копалин.

Плата орендна — плата за користування взятим в оренду майном. Розмір її.
строки та інші умови передбачаються договором оренди. Заіежно від умов
договору орендна плата може включати частину амортизаційних відрахувань
від вартості орендованого майна, кошти, що їх передає орендар
орендодавцеві для ремонту об’єктів після закінчення терміну їх оренди,
та частину прибутку (доходу), який отримує орендар від використання
взятого в оренду майна. Величину амортизаційних відрахувань у складі
орендної плати визначають у договорі оренди згідно з установленим у
ньому розподілом зобов’язань сторін шодо відтворення орендованого майна.
Якщо участі орендодавця у відтворенні переданого в оренду майна не
передбачено угодою, то амортизаційні відрахування до плати не включають.
Частина прибутку (доходу), отриманого від використання орендованого
майна, входить до орендної плати, як правило, на рівні банківського
відсотка від вартості цього майна. Орендна плата встановлюється за все
орендоване майно загалом або окремо для кожного об’єкта в грошовій,
натуральній чи змішаній формах. Платежі авансові — сплата до бюджету
податків і податкових платежів у розмірах, визначених за прогнозними
оцінками об’єкта оподаткування чи за його фактичними розмірами в
попередньому періоді або в аналогічному періоді попереднього року.
Платежі безакцептні — платежі, що здійснюються списанням коштів з
розрахункового (поточного) рахунку платника без його

133 безпосередньої згоди на підставі документів, поданих банкові
постачальником.

Платежі до бюджету — податки та збори, сплачувані підприємствами
(організаціями, установами) до Державного бюджету. Джерелами цих
платежів можуть бути як прибутки, так і витрати виробництва й обігу.

Платежі за забруднення довкілля (екологічний податок) — стягнення з
підприємств за викиди забруднюючих речовин в атмосферу, скидання їх у
поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води й підземні
горизонти, а також розміщення відходів у довкіллі. Розміри платежів
установлені на підставі лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин,
розміщення відходів та нормативів плати за них.

Платежі комунальні — платежі юридичних осіб і громадян за користування
комунальними послугами —тепло-, газо- та водопостачанням, каналізацією
тощо.

Платежі ліцензійні — винагорода продавцеві (ліцензіарові) за надання
покупцеві (ліцензіатові) права використання предмета ліцензійної угоди.
Існує два види:

1) періодичні відрахування від доходу чи пряма участь у прибутку
ліцензіата протягом часу дії угоди; вони залежать від економічного
ефекту використання ліцензії (роялті);

2) одноразовий паушальний платіж — передавання частини цінних паперів
ліцензіата чи зустрічне передавання технічної документації.

На практиці зустрічається поєднання обох видів ліцензійних платежів.

Платежі неподаткові — разові та випадкові надходження до бюджету, які не
мають прямого призначення формувати доходи бюджету.

Платежі нетоварні — перерахування податків (зборів) до бюджету та
позабюджетних фондів, а також перекази заробітної плати та інших
належних громадянам коштів на їхні рахунки в банках.

Платежі планові — визначені планом перерахування коштів (платежі) у
розрахунках із постачальниками за матеріали і послуги і умовах постійних
і відносно рівномірних планових поставок. Суть цієї форми розрахунків у
тому, що на підставі договору про поставки визначають терміни і планові
суми платежів, у межах яких банк оплачує платіжні доручення. В кінці
місяця здійснюють перерахунок відповідно до вартості фактично відпущеної
продукції чи наданих послуг.

Платежі податкові фактичні — сплата до бюджету податків і податкових
платежів у сумах, обчислених за фактичними розмірами об’єкта
оподаткування.

Платежі трансфертні (передавальні) — усі види платежів, які є простим
переміщенням коштів від одного власника до іншого без утримання в обмін
товару чи послуг. До них належать податки, позики, субсидії тощо.

134 Платежі фіксовані (рентні) — форма вилучення до Державного бюджету
частини прибутку підприємств, отриманої завдяки кращим, ніж в інших
виробників, природним, транспортним чи техніко-економічним умовам
виробництва. Використовуються для державного регулювання цін на
продукцію кількох виробників, які внаслідок різних природних чи
транспортних чинників перебувають у неоднакових умовах господарювання.
Застосовуються переважно в галузях, що видобувають чи переробляють
природну сировину. Платіж достроковий (дотерміновий) — оплата
розрахункових документів згідно з договорами (контрактами, угодами) чи
погашення банківської позички до настання терміну, визначеного тим чи
іншим договірним документом.

Платіж з авансом — оплата передбачених контрактом (договором, угодою)
сум до моменту передавання товару покупцеві, зокрема до початку
виконання замовлення. Є формою кредитування постачальника і водночас
гарантією зобов’язань покупця. Може мати грошову або товарну форми.
Аванс у товарній формі— це передавання виробникові сировини чи
комплектуючих виробів. Платіж накладний (плата накладна) — спосіб
розрахунків між організаціями, підприємствами і громадянами при
відправленні (пересиланні) товарів невеликими партіями. Відправник
вантажу висуває вимогу транспортній організації чи підприємству зв’язку,
за якою вантаж може бути виданий адресатові тільки після сплати вказаної
вантажовідправником суми. Якщо одержувач відмовляється оплатити вантаж,
товар повертають відправникові. Платіж паушальнип — ліцензійна
винагорода продавцеві (лі-цензіарові) за право користування винаходом,
патентом, ноу-хау, технологією тощо. Виплачується покупцем (ліцензіатом)
одноразово у попередньо домовленій та зафіксованій у ліцензійній угоді
сумі, яку встановлюють на підставі оцінки можливого економічного ефекту
й очікуваного прибутку покупця ліцензії від використання останньої. Може
здійснюватися грішми, цінними паперами або через надання зустрічної
технічної документації. Цей платіж є фактичною ціною купівлі ліцензії.
Платіжні міжнародні засоби — засоби, якими здійснюють міжнародні платежі
чи погашають міжнародні кредитні зобов’язання. За часів золотого
стандарту цими засобами були золото й окремі валюти, розмінні па золото,
головним чином долар США І фунт стерлінгів. Тепер такими засобами є
національні валюти економічно найрозвиненіших країн, а також міжнародні
валютні одиниці — СДР, екю тощо.

Платник (суб’єкт) податку — фізична або юридична особа, яка
безпосередньо перераховує податок до бюджету. Платоспроможний попит —
попит на товари і послуги, забезпечений коштами їх покупців
(користувачів). Платоспроможність -— здатність держави, юридичної або
фізичної особи вчасно і повністю сплачувати за своїми зобов’язаннями,
які випливають із торговельних, кредитних чи інших операцій грошового
характеру. Оцінка платоспроможності здій-

135 снюється за допомогою системи показників і норм, що враховують
фактичні та потенційні фінансові ресурси платника, співвідношення його
грошових надходжень і платежів. Вона є одним з основних чинників, які
впливають на форми й умови комерційних угод, як внутрішньодержавних, так
і міжнародних. Податки — система обов’язкових платежів підприємств,
організацій і населення, які є одним із джерел формування доходів
Державного бюджету. В умовах ринкової економіки податки виступають
основним інструментом державного регулювання економіки як у масштабі
всього господарства, так і на рівні регіонів, підприємств, окремих осіб.
Податки є способом перерозподілу доходів, внаслідок чого здатні
стримувати або, навпаки, стимулювати певні економічні процеси.
Встановлюються лише державою і базуються на актах вищої юридичної сили.
Розміри і терміни сплати податків регламентуються податковим
законодавством. Податки загальнодержавні — податки, встановлені органами
законодавчої влади й обов’язкові для справляння на всій території
держави.

Податки і збори місцеві —обов’язкові платежі юридичних осіб та громадян
до місцевих бюджетів. Встановлюються місцевими радами народних
депутатів, їхня особливість полягає в тому, що, на відміну від інших
податків, чинним законодавством визначено тільки види місцевих податків
і зборів, їх граничні розміри, платників та порядок обчислення.
Конкретні ж види податків для кожної місцевості (населеного пункту),
їхні ставки, порядок сплати встановлюють і визначають органи місцевого
самоврядування відповідно до переліку і в межах установлених граничних
розмірів. До цих податків належать; готельний збір; збір за пар-кування
автотранспорту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру;
курортний збір; збір за участь у перегонах на іподромі; збір за виграш у
перегонах на іподромі; збір з осіб, які беруть участь у грі на
тоталізаторі на іподромі; податок з реклами; збір за право використання
місцевої символіки; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за
право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;
комунальний податок; збір за проїзд територією прикордонних областей
автотранспорту, що прямує за кордон; збір за надання дозволу на
розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг; збір Із власників собак;
збір за право використання суб’єктами підприємницької діяльності
приміщень, пов’язаних з їх діяльністю, що знаходяться у центральній
частині населеного пункту та у будинках, шо с пам’ятками історії та
культури.

Податки майнові — прямі податки з юридичних і фізичних осіб, об’єктом
оподаткування яких є рухоме і нерухоме майно. Податок гербовий — мито,
що стягується за оформлення цивільно-правових угод і фінансово-торговнх
документів. Податок дегресішнпн —- податок, ставка якого збільшується зі
зростанням величини доходу, але кожен наступний приріст ставки податку є
менший за попередній,

136 Податок з власників транспортних засобів — податок, що його
сплачують юридичні особи та громадяни — власники транспортних засобів та
інших самохідних машин І механізмів. Є одним із джерел фінансування
будівництва, реконструкції, ремонту й утримання автомобільних шляхів
загального користування та проведення природоохоронних заходів на
водоймищах. До транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню,
належать: автомобілі легкові, вантажний автотранспорт, мотоцикли,
моторолери, мотоблоки, трактори, моторні човни (катери, яхти), мотосани,
інші самохідні машини і механізми на пневматичному ходу. Ставки податку
встановлені у грн. на 100 см3 об’єму циліндрів двигуна чи 1 см довжини
транспортного засобу. Податок на додану вартість (ПДВ) — частина
новоствореної вартості, шо сплачується до Державного бюджету на кожному
етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. При
обчисленні податку додану вартість визначають шляхом вилучення з обсягу
реалізації продукції (у грошовому обчисленні) вартості використаних на
її виробництво сировини, матеріалів, напівфабрикатів, одержаних зі
сторони. Таким чином, додана (новостворена) вартість включає: заробітну
плату, відрахування на соціальне страхування, амортизаційні
відрахування, деякі інші витрати і прибуток. ПДВ є непрямим податком,
одним із різновидів універсальних акцизів.

Податок на прибуток підприємств — прямий податок, сплачуваний
підприємствами з балансового прибутку — прибутку від реалізації
продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів,
цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та
матеріальних цінностей, а також прибутку від орендних операцій, роялті
та від позареалізаційних операцій. Обчислюють за пропорційними ставками.
Податок непрямий — податок, суму якого долучають до ціни продукції,
робіт чи послуг. На відміну від прямого податку безпосередньо не
пов’язаний з доходом (майном) платників податку. Податок прибутковий —
основний прямий податок, що стягується з доходів громадян. Шкала ставок
прибуткового податку є прогресивною. Чинним законодавством передбачено
неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Об’єкт оподаткування
-сукупний річний оподатковуваний доход (як у грошовій, так і в
натуральній формі), одержаний з різних джерел як на території України,
так і за ЇЇ межами.

Податок прогресивний — податок, ставки якого зростають зі збільшенням
величини об’єкта оподаткування. Податок пропорційніш — податок, ставка
якого не залежить від розміру об’єкта оподаткування

Податок прямий — податок, що стягується безпосередньо з доходів чи майна
юридичних осіб і громадян. Податок регреспвнніі — податок, ставки якого
зменшуються зі зростанням величини об’єкта оподаткування.
Використовується у випадках, коли держава прагне стимулювати таке
зростання.

137 Податок розкладним — податок, який обчислюють спочатку в загальній
сумі, а потім розподіляють (розкладають) між платниками цього податку
пропорційно до певного показника чи рів-ними частинами.

Податок цільовий — податок, який стягують цільовим призначенням на певні
потреби, наприклад, податок з власників транспортних засобів, котрий є
одним із джерел фінансування будівництва, реконструкції, ремонту й
утримання” автомобільних шляхів загального користування.
Позареалізаційний дохід — дохід підприємства, який включає:

• суму отриманих (за вирахуванням сплачених) штрафів та інших грошових
стягнень (за винятком сум, внесених до бюджету у вигляді фінансових
санкцій за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні
підприємства):

• суму прибутків минулих років, виявлених у звітному році;

• надходження боргів, раніше списаних як безнадійні;

• отримані суми відсотків за зберігання коштів на рахунках у банках;

• суму курсових різниць за валютними рахунками і за операціями в
чужоземній валюті;

• надходження боргів і дебіторської заборгованості;

• дивіденди (відсотки) від акцій, облігацій та інших цінних паперів, що
належать підприємству, а також від пайової участі у спільних
підприємствах;

• усі інші доходи, що надходять у власність підприємства від операцій,
безпосередньо не пов’язаних з виробництвом та реалізацією продукції
(робіт, послуг).

Позика — передавання грошей чи матеріальних цінностей за договором
позики юридичній або фізичній особі на умовах повернення. Буває
безпроцентною (пільгова позика) або зі сплатою процентів (позичка).
Видається фінансовими установами та іншими юридичними особами. Порядок
повернення позики регулюється договором позики і може бути разовим або з
певною періодичністю її сплати.

Позика податкова — повне або часткове звільнення суб’єктів
підприємницької діяльності на певний час від сплати податків. Оформляють
угодою як фінансову позику цим суб’єктам для використання з певною
конкретною метою. Є різновидом податкових пільг. Може надаватися як
центральними, так і місцевими органами влади.

Політика митна — сукупність заходів щодо економічного захисту державного
кордону; полягає у регулюванні ввезення чужоземних та вивезення
вітчизняних товарів і стягненні мита при перевезенні товарів через
кордон. Спрямована на підтримку вітчизняних товаровиробників,
називається митним протекціонізмом.

Політика податкова —державна політика оподаткування юридичних і фізичних
осіб, її метою є формування державного бюджету за одночасного
стимулювання ділової активності підпри-

138 ємців. Реалізується через систему податків, податкових ставок і
податкових пільг.

Право податкове — сукупність фінансово-правових норм, що регулюють
відносини у сфері податків (визначають порядок їх стягнення, регулюють
виникнення, зміну і припинення податкових зобов’язань).

Право податкової ініціативи — право місцевих органів влади і місцевого
самоврядування на запровадження місцевих податків і зборів.

Право фінансове — сукупність правових норм, які регулюють відносини щодо
мобілізації, розподілу і використання централізованих і
децентралізованих грошових фондів з метою забезпечення умов для
виконання завдань і функцій держави. Прибуток — перевищення сукупних
доходів над сукупними витратами. Обчислюють як різницю між валовим
виторгом (без податку на додану вартість і акцизного збору) та витратами
на виробництво й реалізацію продукції (робіт, послуг). Є основним
узагальнювальним показником фінансових результатів
виробничо-господарської діяльності підприємства.

Прибуток балансовий — сума прибутку підприємства за всіма видами
діяльності, відбита в його бухгалтерському балансі. Включає прибуток від
реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних
активів, цінних паперів, інших видів фінансових ресурсів і матеріальних
цінностей, а також прибуток від орендних операцій, роялті та
позареалізаційних операцій.

Прибуток бухгалтерський — прибуток від підприємницької діяльності,
обчислений за бухгалтерською документацією без урахування документально
не зафіксованих витрат самого підприємця, зокрема і втраченого зиску.

Прибуток валовий — загальна сума одержаного підприємством прибутку до
вирахування податків.

Прибуток від позареалізаційних операцій — прибуток підприємства,
отримуваний від діяльності, не пов’язаної з реалізацією продукції, робіт
чи послуг. Він включає рІзниию (сальдо) між одержаними і сплаченими
штрафами, пенямн та неустойками, орендну плату від здавання в оренду
майна, втрати від списання безнадійних боргів і дебіторської
заборгованості, доходи від цінних паперів і пайової участі, інші доходи
та витрати. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) — виторг
від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшений на суму нарахованого
(сплаченого) податку на додану вартість, акцизного збору, а також на
суму витрат, включених до собівартості продукції (робіт, послуг).

Прибуток емісійний — різниця між ринковою вартістю (курсом) цінних
паперів, за якою їх реалізують кінцевому інвесторові, та емісійною
ціною, за якою їх випущено емітентом. Прибуток залишковим (чистий) —
частина балансового прибутку, яка залишається в розпорядженні
підприємства після від-

139 рахувань до державного бюджету, виплати процентів за банківський
кредит і деяких інших обов’язкових платежів. Використовується для
формування фондів економічного стимулювання. Прибуток засновницький —
прибуток, одержуваний засновниками акціонерного товариства внаслідок
відкритої підписки на акції як різниця між сумою, отриманою від їх
реалізації, та статутним капіталом товариства. Формується від продажу
акцій за ціною, що перевищує номінальну вартість акцій, або за рахунок
додаткового випуску акцій діючим акціонерним товариством. Прибуток
маржннальнпп — граничний додатковий прибуток, одержуваний внаслідок
реалізації додаткової одиниці продукції. Прибуток монопольний —
перевищення прибутку підприємства над середнім (ринковим) прибутком.
Здебільшого є результатом монопольного становища на ринку
підприемств-виробників товарів (робіт, послуг) та постачальників товарів
на ринок. Прибуток нереалізований — прибуток, нагромаджуваний у
незавершеному виробництві.

Прибуток нерозподілений — чистий прибуток акціонерного товариства, що не
був виплачений у вигляді дивідендів акціонерам і надійшов до резервного
фонду.

Прогресивна шкала податкових ставок— шкала процентних ставок, розміри
яких зростають відповідно до зростання розмірів об’єкта оподаткування.

Прогреснвно-регресивна шкала податкових ставок — шкала процентних
ставок, розміри яких спочатку до певної величини об’єкта оподаткування
збільшуються, а в разі його зростання понад цю величину — зменшуються.

Прогресія шкали податкових ставок проста — побудова шкали прогресивних
ставок, за якої кожна ставка (залежно від розмірів об’єкта
оподаткування) застосовується до всього об’єкта оподаткування.

Прогресія шкали податкових ставок ступінчаста — побудова шкали
прогресивних ставок, за якої кожна ставка (залежно від розмірів об’єкта
оподаткування) застосовується до тієї частини об’єкта оподаткування,
котра знаходиться в межах певного інтервалу, для якого встановлено цю
ставку.

Пропорційна податкова ставка — процентна ставка, що не залежить від
розміру об’єкта оподаткування (є єдиною), Процентна податкова ставка —
ставка, встановлювана у відсотках до величини об’єкта оподаткування в
грошовому обчисленні. Прямі витрати — витрати матеріальних і трудових
ресурсів (оплата праці основних працівників) на виробництво продукції
(робіт, послуг), що змінюються пропорційно обсягові виробництва.
Здебільшого нормуються на одиницю продукції. Вимірюються як у
натуральних, так і у вартісних одиницях.

Робота податкова — діяльність платників податків і податкових служб щодо
внесення податків до бюджету і контролю за платежами. Включає такі
елементи: правова регламентація вста-

140 новлення і справляння податків, облік платників і надходження
податків, визначення порядку та форм розрахунків з бюджетом.
Розслідування податкове —- розслідування фактів ухиляння від

сплати податків та податкових платежів (приховування податків,
перекручення звітності), що провадиться податковою адміністрацією.

Санкція — складова частина правової норми, статті закону, договору, що
конкретизує правові наслідки їх порушення. Може мати економічний,
адміністративний чи судовий характер. Система податкова — сукупність
урегульованих правовими нормами податків, що стягуються з юридичних і
фізичних осіб на території певної країни, а також форми та методи
побудови самої системи.

Ставка митна конвенційна — ставка митного тарифу, встановленого
спеціальною угодою (конвенцією), укладеною між двома чи кількома
державами.

Ставка податкова тверда — ставка, встановлена в грошовому обчисленні на
одиницю об’єкта оподаткування в натуральному вираженні.

Ставка податку — розмір податку на одиницю оподаткування. Може бути
встановлена як у твердій сумі, так і у відсотках (податкова квота).

Ставка процентна номінальна — процентна ставка, що не враховує
інфляційного впливу (зміни рівня цін).

Тариф — 1) офіційно встановлена ставка (система ставок) оподаткування;
митних зборів; 2) розмір оплати за різні послуги —-транспортні, зв’язку,
комунальні (ціна послуг). Тариф митний — перелік товарів, з яких
стягують мито, із вказанням ставок мита на одиницю товару. Розрізняють
такі види:

• автономний — тариф, встановлюваний поза міжурядовими угодами;

• гнучкий — тариф, використовуваний для вирівнювання цін на вітчизняні
та Імпортні товари;

• заборонний — високий (понад 30% вартості товару) тариф,
використовуваний для обмеження ввезення чи вивезення окремих товарів;

• конвенційний — договірний тариф з пільговими зниженими ставками,
встановлюваний на підставі міжурядових торговельних угод;

• пільговий — тариф, що передбачає мінімальні ставки мита для товарів,
які ввозяться імпортерами з країн, котрі мають режим найбільшого
сприяння в торгівлі.

Тариф митний подвіїшіш — складний тариф, що містить для кожної товарно’І
позиції максимальну й мінімальну ставки, які застосовуються залежно від
торговельно-політичних взаємин з тією чи Іншою країною.

Тариф страховий — ставка платежу за страхування з одиниці страхової суми
за певний період. Тариф страховий є брутто-ставкою і складається з двох
частин: нетто-ставки — основної

141 частини тарифу, призначеної для забезпечення поточних страхових
виплат за угодами страхування, і страхового навантаження, що покриває
видатки страховика на організацію страхування (обчислюють у відсотках до
нетто-ставки).

Тариф транспортний єдиний — єдині ставки оплати перевезення вантажів по
всій країні чи між окремими пунктами транспортних магістралей на лініях,
шо обслуговуються різними компаніями.

Тарифікація — встановлення тарифів на послуги чи ставок оплати праці.

Термін сплати податку — законодавче встановлений термін внесення до
бюджету податків, належних до сплати за відповідний період.

У Уникнення податків — зниження суми податкових платежів

законними методами.

Ухиляння від податків — свідомі дії* платників податків, спрямовані на
несплату податків через заниження відомостей про величину доходів,
вартість майна, які підлягають оподаткуванню, або повне їх приховування.

ф Фінанси підприємств — система економічних відносин, які
вини-

кають у процесі формування, розподілу і використання фондів грошових
ресурсів підприємства. Фінанси підприємств обслуговують формування і
кругообіг їхніх коштів у процесі підготовки виробництва, під час
виготовлення і реалізації продукції, при утворенні І розподілі доходів,
коштів матеріального заохочення й інших коштів. Основне призначення
фінансової системи підприємств — створення фінансових ресурсів,
необхідних для поточної виробничої діяльності та подальшого виробничого
і соціального розвитку. Фінанси підприємств охоплюють відносини між:

• окремими підприємствами щодо виконання договірних зобов’язань у
процесі виробництва та реалізації продукції, комерційного кредитування;

• підприємствами та їх трудовими колективами щодо оплати праці,
розподілу фондів економічного стимулювання:

• підприємствами та їх госпрозрахунковими підрозділами щодо
відповідних платежів та розподілу прибутку;

• підприємствами та державою щодо платежів, до бюджету й асигнувань з
бюджету;

• підприємствами та кредитними установами щодо отримання і повернення
кредитів.

Ш Шкала податкових ставок регресивна — шкала процентних

ставок, розміри яких зі зростанням розмірів об’єкта оподаткування
зменшуються.

Шкала податкових ставок регреснвно-прогресивна — шкала процентних
ставок, розміри яких спочатку до певної величини об’єкта оподаткування
зменшуються, а в разі його зростання понад цю величину — збільшуються.

142 4. СХЕМИ СТРОКІВ СПЛАТИ, ПОДАННЯ

ЗВІТНОСТІ ПО ОСНОВНИХ ПЛАТЕЖАХ

І ЗБОРАХ; ФОРМУВАННЯ ВАЛОВИХ ДОХОДІВ

І ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВ ТА НАДАННЯ

ПІЛЬГ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПОДАТКУ

НА ПРИБУТОК

Звітність підприємств

СТРОКИ СПЛ4ТИ І ПОДАННЯ ЗВІ ШОСТІ ПО ОСНОВНИХ ПЛАТЕЖАХ І ЗБОРАХ

№ п/п 1 1аі”І\Існ\паІІня податку Періодичність сплат Строк сплат
Розрахунок

(ЗВІТ)

і Прибутковий податок При отриманні в установі банку кош І Ів для
виплати суми, що на-лежіпь працівникам. Перерахунок — доОІ 02 __ 14.02

2 [їнески до Пенсійного фонду Одночасно з отриманням в установах банку
коштів на виплату заробітної’ плати — 7 04. 7 07. 7.10. 14.01

3 Внески до Фонд\ соціальною страх\ ваїшя Одночасно з отриманням в
}СІано-вач банку коштів на виплату заробітної плати — 1204.207. 12 10,
12.01

4 Збір па обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття
Одночасно з отриманням в установах банків грошових коштів на оплату
праці — 1504.507. 15.10. 15.01

5 Комунальний податок Щомісячно 15 15

6 Відрахування на будівництво, ремонт і утримання автомобільних шляхів
(до 20 03 97 р. І з 26.05 97 р } Щомісячно у вигляді авансових
платежів. Кінцевий розрахунок за квартал 15, 14 19.04.9.07,

19.10, 19.01

7 Відрахування до Інноваційного фонду Щомісячно 15 2504, 2507,
25.10, 15.02

8 Податок на додану вартість Щомісячно або щокваріально 20 20

9 Податок па прибуток Авансові платежі та розрахунки. Щоквартально
19,20 1 9, 25

10 Плата за землю Щомісячно 14 31 01

11 Квоти па інвалідів Щорічно Реєстрація в Фонді — не пізніше 15 01
до 1502 —

12 Готельний збір Щомісячно 14 14

143 Продовження табл.

№ п/п Найменування податку Періодичність сплати Строк сплати
Розрахунок

(ЗВІТ)

ІЗ Плата за воду Щоквартально 19 15

14 Платежі за забруднення навколишнього середовища Щоквартально у
вигляді авансових платежів. Кінцевий розрахунок в ІО-денний термін після
подання статзвіту 25.02 14, 06.03 —

15 Плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин
Щоквартально 15 —

16 Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів Щорічно для проходження техогляду, перед ресстрацісю
(перереєстрацією) протягом року 1

17 ПДВ І акциз на імпорт При розмитненні одночасно з оплатою митних
зборів — 15

18 Кредиторська і депонентська заборгованість Після закінчення строку
позовної давності 10 —

19 Збір за паркування Щомісячно 9 14

20 Ринковий збір Щомісячно 14 14

21 Податок на рекламу Щомісячно 14 —

22 Збір на право використання місцевої символіки Щоквартально 15 —

23 Акциз Середньомісячна сума акцизного збору за рік: понад 25 тис.
гри. (щодекадне); до 25 тис. гри. (щомісячно) 15,25 і 5, 15 15

24 Податок па промисел Сплачується у вигляді придбання одноразового
патенту на торгівлю, вартість якого визначається на підставі зазначеної
сумарної вартості товарів і ставки податку — _

25 Збір за видачу дозволів на розміщення об’єктів торгівлі На момент
оформлення дозволу на торгівлю — – —

26 Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу
і лотерей За 3 дні до проведення _ —

144 СХКМА СПЛАТИ Ш АЛЬНОДЕРЖАВНИХ ПОДАТКІВ (СІ АНОМ НА 01.01.98 Р.)

№

п/п Податок, ібір Базовий док} мент Об’єкт оподаткування Розмір

платежів Строк сплати Строк подачі

ЗВІТНОСТІ Пеня, санкції

Закон України За підсумками кваріалусплачу- Декларація
подасться Пеня— 120% облікової ставки

1 Податок на прибуток від 22.05.97 «Про оподаткування прибутку
підприємств» Прибуток підприємств 30% гться не пізніше 20 числа
місяця. наступного

за звітним не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним НЬУ,
фінансові санкції — 30% від суми донарахованого

кварталом кварталом податку

Операції Пеня— 120%

2 пдв Закон України № 168/97-ВР

від 03.04.97 з продажу товарів (робіт, послу] ), ввезен- 20% Не
пізніше 20 числа місяця, наступного Не пізніше 20 числа місяця,
наступного облікової ставки НБУ, фінансові санкції— 30%

«Про податок на додану вартість» ( пересилання)

товарів (робіт, за звітним періодом за звітним періодом від суми

донарахованого

послуг) в Україну

Виробники, які

реалізують алко-

3 Акцизний збір (для виробників) Декрет КМ України №18-92

від 26. 1 2.92 «Про акцизний збір», постанови ВІ* України, Обороти по
реалізації вироблених в Україні підакцизних Ставки встановлюю Іься
згідно зако-Іюдавсіву голь -Іш 3-й робочий день після реалізації,
виробники тютюнових виробів -щомісячно до 16 чис- Не пізніше 15 числа
місяця, наступного за звітним Пеня— 120%

облікової ставки НБУ, фінансові санкції — двократний розмір суми
донарахо-

Закони України ла, наступного за ваного податку

звітним, Інші-

зпдпо з законом

Продовження табл.

№ п/п Податок, збір Базовий документ Об’єкт оподаткування Розмір
платежів Строк сплати Строк подачі звп ності Пеня, санкції

Декрет КМУ Пеня— 120%

№ 18-92 Митна вартість Ставки вста- 15 числа місяця, облікової
ставки

Акцизний збір від 26 1292 товарів Із враху- новлюються Момент
наступ нот НБУ. фінансові

4 (для Імпорте- «Про акцизний ванням фактично згідно із за- митного
за місяцем санкції — дво-

рів) збір», постанови сплачених сум конодавст- оформлення
здійснення кратний розмір

ВР України, мита вом Імпорту від суми донара-

закони України хованого податку

Декрет КМ Не пізніше стро-

Прибутковий У країни № 13-92 від 26 1292 Сукупний оподат- Згідно
ку одержання в Пеня 200%

5 податок з громадян «Про прибутковий податок кований

ДОХІД Із шкалою ставок оплату праці за другу половину 1 облікової
ставки НБУ

з громадян» МІСЯЦЯ « 1

ь илитазалсмлю Закон України № 378/96-ВР шд\9.09.% «Про плату
Земельна ділянка, що знаходиться

•у втас\\о*л\ або в користуванні, вт. ч на умовах У відсої ка\ від
грошової

ОЦІНКИ

земельної Щоквартально до 15 числа

мішщ.иае^п-

ного за звітним Розрахунок

щорічно до 1 лютою Пеня — 0,3% облікової ставки

НБУ,шщ\-двократний розмір від суми до-

оренди кварталом нарахованого

податку

,/ Закон України 1 рактори, авто- Згідно

від 18.02.97 мобілі легкові, и шкалою Пеня – 1 20%

7 Податок з власників транс-поріних засобів «Про податок з власників
транспорших засобів та Інших самохідних вантажні та спеціальні,
мотоцикли, мопеди. яхти, судна вії-рильні, човни ставок залежно від
поіужності. довжини або обЧму цилін- Перед

реєстрацією, перереєстрацією або проведенням техогляду Розрахунок
подається щорічно до 15 березня облікової ставки НБУ, фінансові санкції
-двократний розмір від суми донарахо-

механізмів» моторні, катери тощо дрів двигуна згорання
_______________ І ваного податку /

Продовження табл.

№ п/п Подашк, ібір Баювиіі документ Об’єкт оподаткування Розмір
платежів Строк сплати Строк подачі звітності Пеня, санкції

\ —– \ ——————- V \ \ 1 0% вартості \ \ \

Загальна товарів, які

8 Податок на

промисел Декрет КМ України № 24-93 від 17.03.93 «Про податок на
промисел» вартість товарів за ринковими цінами, що вказується
громадянином в декларації, яка додасться до належать продажу протягом 3
днів, але не менше 1 исоподаїко-нуваного Сплачується

у вигляді придбання одноразового патенту на торгівлю Одноразові патенти

представляються на вимогу посадових осіб ДПА, відділу внутрішніх справ
Шт раф —

від 1 до 10 неоподаткованих подаї ком доходів

ДНА подат ком

мін. доходу

Пеня— 120%

9 Платежі за спеціальне використання водних ресур- Постанова КМ У
країни № 1494 від 16.08.99 Об’єм ноди. що використовує! ься Виходячи

з фактично використаного об’єму води Щоквартально в 5-денний строк
після строку, встановленого для подачі Не пізніше 15 числа місяця,
наступного за звітним кварталом облікової ставки НБУ. фінансові санкції
— двократний розмір від суми донара-

хованого податку

5.5% (4% –

на соціальне Сплачупься Про збір в4%-

10 ‘ібір на

обов’язкове соціальне страхування Закон України № 402/97-ВР від
26.06.97 «Про збір на обов’язкове соціальне Фактичні витрати на оплату
праці працівників страхування: 1.5% — збір на обов’язкове соціальне
страхування на ви- одночасно з одержанням грошових коштів в
установах банків Іцоквартальио до 12 числа місяця, наступнош

Зі! ЗВІТНИМ

кварталом; про збір и 1.5%- Пеня— 120% облікової ставки

страхування» падок безро- на оплату праці до 15 числа

біітя)

Продовження Іпабл.

№ п/п Податок, чбір Ьазовий документ Об’єкт

оподаткування Розмір платежів Строк сплати Строк подачі ЗВІТНОСТІ
Пеня, санкції

Закон України Сплачується

11 Збір на обов’язкове

соціальне страх} вання № 402/97-ВР від 26 06.97 «Про збір на
обов’язкове соціальне Фактичні витрати па оплату праці працівників 32%
одночасно з одержанням Ірошових коштів в усіановах банків
Щоквартально: до 8 квітня, до 8 червня, до 8 жовтня, до 15 січня Пеня—
120% облікової ставки

страхування» на оплату пращ

Постанова КМ Підприємства 1%(30%

12 Збір в Державний Інноваційний фонд України № 77 від 1802.92 «Про
утворення Державного інноваційного та організації проводять

відрахування

ВИХОДЯЧИ 3

обсяг}’ реалізації продукції’ (без збору направляється до

Держінфон-ду, 70%— до спеціальних фондів при Щомісячно не пізніше 15
числа місяця, наступного за звітним Щоквартально

одночасно з поданням бухгалтерської

ЗВІТНОСТІ Пеня— 120% облікової ставки НБУ

ПДВ та акцизу) міністерствах)

Промислові,

транспортні, Не пізніше І 1 •

будівельні та 1 5 числа кожного

13 Відрахування па будівництво, ремонт та утримання авюмобільних доріг
госпо- Закон України № 1562-12 від 180991 «Про джерела фінансування
дорожнього Інші господарські — – від обсягу виробництва продукції.
Заготівельні, торговельні Іа посіа- від 0.03 до 0,06% місяця в розмірі
1/3 квартальною платежу. Остаточний розрахунок за квар-Іал проводиться
В терміни, встановлені для подання бухгалтерських Пеня— 120%

облікової ставки НБУ, фінансові санкції -двократний розмір від

дарськими господарства чальпицько- , до 15 числа

організаціями) України» збуюві — від місяця, наступ-

річного обігу ного за звітним

ІНШІ —- ЗІІДНО ІЗ кварталом

законом 1 /

Закінчення табл.

№ п/п .^— — ‘ Податок, збір ^ — ^— — Базовий документ
1 -!•
“‘

Об’єкт оподаткування -^— — —– ^ —– —

Розмір платежів -•І Строк сплати Строк подачі звітності Пеня, санкції

відрахування Закон України В терміни, Пеня —120% облікової
ставки

14 Іа будівиицгво та утримання

автодоріг (від X» 1562- 12 від 18.09.91 «Про джерела фінан- Вартість
реалізованих підприємством 7% 20 числа місяця, наступного за звітним
встановлені для подання бухгалтерських НБУ, фінансові санкції
-двократний розмір від

продажу пали- нафтопродуктів ЗВІТІВ суми донарахо-

вно-мастиль- нього господар- ваного податку

ства України»

*_— — ‘-

3 Нарахування на будівництво _^_^ -^— Закон України Я» 1562-12 від
18.09.91 І— ——— • Автотранспортні підприємства та організації;
——-

2% ————

До 15 числа В строки, встановлені Пеня— 120% облікової ставки НБУ,
фінансові

15 та утримання автодоріг ;від доходів по експлуатації «Про джерела
фінансування дорожнього господарства підприємства, які мають
автогосподарства, що здійснюють по експлуатації автотранспорту МІСЯЦЯ,

наступного за звітним для подання бухгалтерських звітів санкції –
двократний розмір від суми донарахованого податку

автотранспорту України» перевезення

_^— — ~ — – —- .^— ~- — — -^- • •»ІІ
Аванс сплачуєть-

16 Збір за забруднення навколишнього середовища Закон України № 1264-Х
11 від 25.06.91 «Про охорону навколишнього середовища» Викиди та скиди
забруднюючих речовин та розміщення відходів За нормативами та лімітами
викидів та скидів і розміщення відходів ся рівними частками від річного
розміру щоквартально до 1 5 числа місяця, наступного за звіт-
Перерахунок за рік проводиться в 10-дснний сірок після річного звіту
Пеня— 120% облікової ставки НБУ

— — —————— — —————— — ним кварталом

•••

ПОРЯДОК ЗБІЛЬШКНПИ ВАЛОВИХ ДОХОДІВ І ВАЛОВИХ ВИТРАТ

Дата збільшення

Вшюшіх лохоли

Валових витрат

При продаж} товарів, робіт, послуг:

– Лата будь-якої з подій, що відбулась раніше:

– зарахування коштів аід покупця:

– оприбуткування коштів > каеІ:

– інкасація в банку Іа правилами НВУ:

– відвантаження товарів; -фактичне надання результатів робіт. посл\ г;

-вилучення з юргошіх апаратів та Іншого подібною обладнання грошової
виручки;

-реалізація жетонів, карток та інших замінників гривні:

– оформлення товарного чеку.

– За рахунок бюджетних кошмв:

– зарахування коштів на розрахунковий рахунок в банку:

-одержання компенсації > будь-якому вигляді.

– Бартер:

– відвантаження толарів: -фактичне надання результатів робіт, послуг;

-фактичне одержання результатів робіт, послуг; -оприбуткування товарів.

– Дата будь-якої з поліп, що відбулась раніше

– списання коштів з рахуикл в банку;

– видача кошч і в І каси;

– фактичне одержання результатів;

– оформлення товарного чеку:

– Бартер — дата заключної операції або будь-яких часткових поставок

ФОРМУВАННЯ ВАЛОВИХ ДОХОДІВ ШДПгЧК МСТ В

Стаття Включаються до складу лохолін Стаття Звшьмяєіься від
оподаткування Стаття Не включаються до складч доходів

4.1 1. Доходи ві:І продажу 7.12.1 ! Прибуток підпрпгмсмі 4.2.1
1 Акцизний збір

4Л 1 товарів, робіт, иосі}г І!се> краінсь кчх громадсь- 2 ЛДВ,
крім: піа-

2. Доходи від допо- ких організацій інвалідів.
прнгмства-одержу-

міжних та обслугову- крім прибутку від грально- вача, що не є
плат-

ючих виробництв го біліесу ником податку

4.1.6 3 Доходи під позарс- За умови; 4.22 3 Компенсація за

;пізашллп\ олерацій: а) кїлькіст). Інвалідів за примусове
відчу-

а) безповоротна фі- основним місцем робо І к ження
майна

нансова допомога; складає не менше 50% від 424 4. Повернення над-

бї безоплатне надання загальної чисельності пра- липіково
сплаче-

йл

товарів, робіт, послуг. цюючих, ни\ податків, яЩ

крім неприбуткових б) фонд оплат праці Інвалі- рів, якщо ш
сумі;

організацій; відокрем- дів єі;ш0вшь не мети як не були включені

лених підрозділів, які 25% від суми виплат на до складу
валових

не мають статусу юри- оші ату праці; витрат

дичної особи; в) рессірашя в ДПА ___

150 Закінчення табл.

Ст.птя Включаються до складу доходів СїіІІтя Звільняється від
оподаткування Стаття Не включаються до складу доходів

в) вартість икггерІаяь- 713) 2. Прибуток від продажу 5.
Доходи від н;І-

них цінностсґі, пере- спеціальних продхктів днгя- дання
державних

даних за договорами чого харчування власною послуг,
передбаче-

зберігання та викори- виробництва, триманий на них
законодавством

стання для власних митній території України. у випадку
«раху-

потреб; якщо він спрямований на вання таких коштів

г) суми штрафів, не- збільшення обсяіів виробш- до бюджету

устойки, пені, одер- итва та зменшення роздріб-

жані за рішенням сто- ннх шн на такі продукт

рін договору або за 19.1 3 Оподатковуваний при-

рішенням державних буток, одержаний з інозем-

органів суду; них джерел, не більше по-

д} поверненням сум датку, що иалежшь сплаті

державного мита за в Украіні, за умови сплат

рішенням суду; податку за кордоном, крім:

102 е) виграш і в лотерею. а) податку на капітал (май-

казино, гральних міс- но) та його приріст;

цях, крім державних б’і поштових податків;

лотереГі, які проводя- в) податку на реалізацію;

ться ча дозволом ґ) Інші непрямі податки;

МФУ. д) з пасивного прибутку.

5.46 4 Суми страхового від- 22.21 4. Тимчасово до 0 1 .01 .2008 р.

шкодування збшківза кошти підприємств з інве-

договорами страхування стиціями в грошовій формі

5 Доходи від надання по виробництву автомобі-

4.1.2 банківських послуг лів та запасних частин для

6. Доходи від опера- них на:

4.1.3 Ііііі оренди а) погашення кредитів:

7. Не враховані в по- б) розвиток власною ви-

4,1.5 передніл звітних пе- робництва.

ріодах і виявлені в в) виробництво матеріалів

звітному періоді до- та комплектуючих виробів. •

ходи г) виплату дивідендів, якщо

вони реін весту ються у ви-

робництво та рішення про

це прийнято до подання річ-

ної податкової декларації

7 11.9 5. Благодійні організації, які

існують тільки за рах>Іюк

членських внесків та благо-

чинних можергвувань:

а) внески засновників, бла-

гочинників;

б) цільові внески;

в) пожертвування;

г) внески бід благочинних

заходів, лотерей, а\ кцюнів:

д) доходи від депо нітів;

е) доходи від цінних папе-

рів;

ж) дохід від фінансової

діяльності, якшо вона на-

прав ля сгь ся на благочин-

ність та забезпечення гос-

подарської ДІЯЛЬНОСТІ

151 ФОРМУВАННЯ ВАЛОВИХ ВИТРАТ

№ п/п Види

ДІЯЛЬНОСТІ Валові витрати

Пункт. під пункт Включаються Пункт, підпункт Не включаються

І Діяльність, пов’язана з розвідкою та видобутком корисних копалин 91
96 Витрати на розвідку та розробку запасів корисних копалин, що
підлягають амортизації

2 Спільна діяльність • 53.8

77.3 Виплати частини доходу від спільної діяльності прирівнюються до
виплат дивідендів

3 Довгострокові договори 71711 У випадку, коли об’єкт

договору не є основними фондами замовника, ного валові витрати
збільшуються на суму наданого виконавцю аванс> або вартості договору
71011 Якщо об’єктом договору е основні фонди, нематеріальні активи, то
підлягають амортизації, вартість витрат відноситься на збільшення
балансової вартості об’єкту договору

4 Діяльність неприбуткових організацій

152 ТЛ ВАЛОВИХ ДОХОДІВ

Валові доходи

пункт

підпункт Включаються Пункт, підпункт Не включаються Пункт, підпункт
Виключаються

94 У випадку, коли пла-

тник податку застосо-

вував Індексацію ба-

лансової вартості ви-

трат, пов’язаних Із

видобутком корисних

копалин до валового

до\од\ відноситься ка-

пітал в сумі, що дорі-

внює різниш між ба-

лансовою вартістю ви-

трат на початок року

Із застосуванням кое-

фіцієнту Індексації, І

балансовою вартістю

витрат до Індексації

4 14 Доход» від спільної 421 1 Суми акцизного 775 І ^
Перевищення ви-

773 ДІЯЛЬНОСТІ 773 збору та ПДВ отри- трат над доходами

мані у складі тни зменшує валові до-

продажу продукції х^зди майбутніх пе-

крім підприємств, які не є платниками ПДВ р іодів 2 „ Сума
внесеного до

786 2 Дивіденди з яких б» юджєту податку на

утримано податок д^НВІДСНДИ

на дивіденди

7 108 Суми авансів, наданих 7109 С^умн завищення по-

7105 виконавцю в сумі, що д^аткового зобов’я-

визначається як добу- з^ння по результатах

ток загальної догові- г^ерерахміку доходу Із

рної ЦІНИ 1 ОЦІНОЧНОГО

коефіцієнту — до ва- ^^ІстосуванІ Іям 1 20% (-гтавки НБУ на
момент

Іового доходу вико- ,-^ерерахунку за сгрок

навця Суми занижен- передплати

ня податкового зо-

бов’язання по резуль-

татах перерахунку до-

ходу після завершен-

ня договору Із засто-

суванням (20% став-

ки НБУ на момент

перерахунку __ —————-

7 11 8 Доходи органів дер-

жавної влади та їх

установ що утриму-

ються за рахунок бю-

джету, в т ч освіти,

науки, культури охо-

рони здоров’я та ар-

хівних }стаков. зара-

ховуються до складу

кошторисів, загверд-

женнх КМУ

153 Кв п/п Вили

ДІЯЧЬНОСТІ Валові витрати

Пункт,

підпункт Включаються П\ мкт пілтмкт Не включаю гіля

5 Дивіденди 788 Якщо с}ма коштів або майна, яку отріш>є плаї-ІІпк
поділку – власник 538 Вип Іаіи дивідендів

корпоративних прав при повнім ліквідації гндприсм-сівач;мгп.кга,
менша, ні-к

номінальна вартість корпоративних прав, то суни збитків
відноситься

до Його валових витрат

154 Продовження Іиабі

Валові доходи

Пуикг підпункт Включаються П>»кт. підпункт Не включаються П) нкт,
підпункт Виключаються

7.11.9 Доходи ч Інших 7112— Види доходів

джерел (крім тих. 7117 1 Безповоротна фі-

що визнані такими. нансова допомога

то не включаються 2 Добровільні по-

до ваювого до\од>) жер гиуванпя

оподаткову Іоться в 3 Пасивні доходи

загальному поряд- 4 Кошт», манно —

ку, без врахування як компенсація по-

амортизації с.іуг

7 11 9 Якщо доходи 5 Активи, одержані

(пп. 7.11 2. 7117) від Інших неприб\г-

шниачеш протягом ковнх організацій \

року, не ро.іпалле- випадках їх тіквіда-

ІІІ на кінець 1 квар- ЦІ1

талу наегупноіо ро- 6 Внески іасиовми-

ку С\\111. ЩО ПСрС- ків та членів това-

вшцмоть 25″ о зл- риств

Іальпих валових ви- 7 Від куді.тович по-

трат за кошюрн- слуг

сом — оподаткову-

ються податком за

ставкою 30″о враху-

вання амортизації

4 ] 4 1 Дивіденди віл не- 786 Суни одержаних юри- 78.3 1 Сума,
внесена до

резидентів дичними особами ди- бюджету, у він ляді

782 2 При виплаті диві- відендів, оподаткова- податку на
диві-

дендів утримується них податком на ди- денди, крім стра-

30% І вноснп,(,я віденди, або дивіден- хової діяльності

пчагником подзгкч ди сіпачені у вигля- 784 2 Перевищення

до бюджету крім ді акцій податку на диві-

785 виплат у вигляді ак- денди над подат-

ШІЇ. № 41 НС П0р\ ШЛ- ком на прибуток

ІТЬСЯ часіка акціо- звітного періоду в

нерів \ стат>Іном\ майбутніх періодах

фонді.

78 1 виплат проводи І ь-

ся пропорційно час-

тці учасників ста-

тмноіо І|юнду, не-

Іале.кпо від наявно-

сті прибутку в звп-

но\І\ періоді, прн

наявності власних

джерел

788 Прн повнім лікві-

дації піді Ірій мсті па-

емітента вартісіь

частки манна, яку

отрпми платник по-

датку. Іно перевіь

щус иоміна,іьну вар-

тість пою корпора-

тивних прав

155 №

иіп Види

ДІЯЛЬНОСТІ Валові витрати

Пункт,

підпункт Включаються Пункт, підпункт Не включаються

6 Страхова діяль- 5.4.6 Застраховані збитки при 7.2.3 Втрати
страхувальника

ність резиден- виплаті страхового від- по страховім
діяльності

тів шкодування

1 Цінні папери, де- 5.5.1 1, Виплати нарахування, 7.9.2 1. Кошти
або майно, на-

рпвативи. боргові зобов’язання і ВІДСОТКИ’

а) за будь-якими креди- дані платником податку у зв”язку •(
повернен-

вимога тами; б) по депозитах, в) орендної плати; г) інших виплат,
пов”яза- ням основної суми кредиту; поверненням депозитів;
розміщенням кош-лв на термінових та до-

ннх з господарською дія- вгострокових рахунках;

льністю наданням майна по до-

5.5.3 5.5 Дія платників, 50% і більше стаїунюго фонду яких
знаходиться у власності (управлінні) нере- говору оренди,
концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, зберігання та по
інших ци-

зидентів, звільнених від сплати податку на прибу-
вільно-правових договорах, що не передбачають

ток — в сумі не вище доходів, збільшених на 50% передачу права
в Іасносп. 2. Витрати по придбан-

22.21 оподаткованого прибутку звітного періоду без урахування
одержаних % крім’ підприємств •з інвестиціями в грошовій формі по
виробництву автомобілів (тимчасово до ню безстрокових цінних
паперів, то не підлягають амортизації, і що засвідчують
корпоративні права

5.5.І 1 01.2008 р) Перевищення ви фат на етату %
переноситься

на результати майбутніх

періодів

156 Продовження табл.

Валові доходи

Пункт, підпункт Включаються Пункт, підпункт Не включаються Пункі,
підпункт Виключаються

Види доходів: 7.2.1 Доходи, отримані

4.1.1 1 Сума страхових 7.2.2 страховикам и-ре-

внесків, страхових зидентамп у ви-

платежів або стра- гляді страхових

хових премій. 3% внесків, страхових

від валового доходу. платежів або стра-

7.2.1 2. Виплата страхово- хових премій за

го доход>’ нерезиден- договорами стра-

тів, отриманого у ви- хування і пере-

гляді страхових пла- страхування ризи-

тежів або премій від ків жипя на тери-

страхування ризиків торії України або

і страхування ризи- за й” межами

ків життя на терито-

рії України. 30% від

валового доходу.

1.3.6 3. Виплата нерези-

дентам доходів від

перестрахування

ргоиків уіа території

України та ризиків

резидентів за межа-

ми України. 15% від

валового доходу.

72.3 4 Інші доходи, крім:

витрат по страхуван-

ню і перестрахуванню

7.9.3 1. Від продажу цін- 7.9.1 Залучення і повер- 7.6.1
Перевищення ви-

них паперів емітен- нення: трат над доходами

том (крім тих, що а) основних сум фі- при передачі цін-

засвідчують корпо- нансового кредиту; них паперів і де-

ративні права). б) чайна в депозит; ривативів в майбу-

а) від реалізації цін- в} депозитів; тніх періодах; крім

них паперів; г} інших довірчих і тих. що придбані

4.1.1 б) кошти від пога- термінових рахунків; за термінових
умов

шення цінних па- ді майна на підставі

перів: договору оренди, ко-

7.93 в) відсотків, нарахо- місії, концесії, кон-

ваних па цінні папери сигнації, довірчого

4 1.3 2 Від ВО.ЮДІННЯ бор- управління, збері-

4.1.4 говими вимогами гання та інших циві-

76.). 3. Перевищення до- льно-правових дого-

хсІДіВ над витратами ворів, що не перед-

при передачі пінних бачають передачу

паперів І дериваги- права власності

вів, крім передачі на 429 2 Одержання комі-

термінових умовах. сійного доходу

7.6.4 Будь-яка заборгова- 4.2.Ю 3. Номінальна вар-

ність у зв’язку з про- тість непогашених цін-

дажем, обміном, від- них паперів, виданих

чуженням цінних па- як забезпечення

перів, дериватнвів.

крім лерелачі на

термінових умовах

157 Валові витрати

п/п ЦИДІІ діяльності Пункт, Включаються Пункт, Не включаються

підпункт підпункт

6 Страхова діяль- 5.4.6 Застраховані збитки при 7.2.3 Витрати
страхувальника

ність резиден- штл;п і страхового від- по страховій
діяльності

тів шкодування

7 Цінні папери, де-ріівагшн. боргові зобов’язання і вимоїн 5.5.1

5.53 5,5 1, Виплати нарахування, відсотки: а) за будь-якими кредитами;
б) по депозитах; в) орендної плати; г) інших виплат, пов’язаних з
господарською діяльністю Для платників, 50% І більше статутного
фонду яких знаходиться у власності (управлінні) иере-лщсніів,
звільнених від сплати податку на прибуток — в сумі не вище доходів,
збільшених па 50% оподаткованого прибутку 7.9.2 1 Кошти або майно,
надані платником податку у зв’язку з поверненням основної суми
кредиту; поверненням депозитів; розміщенням коштів на термінових та
довгострокових рахунках; наданням майна по договору оренди, концесії,
комісії, консигнації, довірчого управління, зберігання та по інших
цивільно-правових договорах, що не передбачають передачу права
власності. 2 Витрати по придбанню безстрокових цінних

звітного періоду без ура- паперів, що не підляга-

хування одержаних % ють амортизаці І’. І що

22.21 крім підприємств з Інвес- засвідчують корпорати-

тиціями в грошовій формі вні права

по виробництву авто-

мобілі» (тимчасово до

1.01 2008 р)

5.5.1 Перевищення витрат на

сплату % переноситься

на результати майбутніх.

періодів

156 Продовження табл.

Балові доходи

Пункт, Включаються Пункт, Не включаються Пункт, Виключаються

підпункт підпункт підпункт

Види доходів: 7.2.1 Доходи, отримані

4.1.1 1. Сума страхових 7.2.2 страхов й ками-ре-

внесків, страхових зидентамн у ви-

платежів або стра- гляді страхових

хових премій. 3% внесків, страхових

від валового доходу. платежів або стра-

7.2.1 2. Виплата страхово- хових премій за

го доходу нерезиден- договорами стра-

тів, отриманого у ви- хування і пере-

гляді страхових пла- страхування ріпи-

тежів або премій від ків життя на тери-

страхування ризиків торії України або

І страхування ризи- за її межами

ків життя на терито-

рії України 30% від

валового доходу.

1.3.6 3. Виплата нерези-

дентам доходів від

перестрахування

ризиків па території

України та ризиків

резидентів за межа-

ми України- 15% вил

ваіового доходу.

7.2.3 4 Інші доходи, крім:

витрат по страхуван-

ню і перестрахуванню

7.9.3 1. Від продажу цін- 7.9.1 Залучення і повер- 7.6.1
Перевищення ви-

них паперів емітен- нення: трат над доходами

том (крім тих, що а) основних сум фі- при передачі цін-

засвідчують корпо- нансового кредиту, них паперів і де-

ративні права): б) майна в депозит, ривативів в майбу-

а) від реалізації цін- в) депозитів; тніх періодах; крім

них паперів; г) Інших довірчих і тих, що придбані

4.1 1 б) кошти від пога- термінових рахунків; за термінових умов

шення цінних па- л} майна на підставі

перів; договору оренди, ко-

7.9.3 в) відсотків, нарахо- місії, концесії, кон-

ваних на цінні папери сигнації, довірчого

4 1.3 2 Від володіння бор- управління, збері-

4 1 4 говими вимогами гання та Інших циві-

7.6 1. 3 Перевищення до- льно-правових дого-

чодів над внграгамп ворів, що не перед-

при передачі цінних бачають передачу

паперів і дериваш- права власності

вів, крім передачі на 42.9 2, Одержання комі-

термінових умовах. сійного доходу

7.6.4 Будь-яка заборгова- 4.2.10 3. Номінальна вар-

ність v зв’язку з про- тість непогашених цін-

дажем, обміном, від- них паперів, виданих

чуженням цінних па- як забезпечення

перів, дериватнвів,

крім передачі на

термінових умовах

157 № Валові витрати

п/п ДІЯЛЬНОСТІ Пункт, підпункт Включаються Пункт,

підпункт Не включаються

793 2 В період виплат чи на-

рахувань

а) погашення номінальної

вартості емітованих шн-

них паперів з обмеженим

строком дії.

б) % по пінних паперах.

в) їбігтки від розміщення

дисконтним цінних папе-

рів, емітованих підприємс-

твами

763 Б\дь-яка заборгованість по

придбанню цінних папе-

рів, деривативів, крім пе-

редачі на термінових умо-

вах

8 Кредитно-де- 11 36 При перевищенні опла-

познтш опера- чених % над нарахова-

ції ними у дебітора — сума

фактично сплачених від-

сотків

9 Діяльність не- 183 Витрати платника пода-

резидентів тку на оплату продукції

(робіт, послуг) на ко-

ристі, нерезидентів, роз-

міщеннх в офшорнич

зонах — в сумі 85% від

сплаченої вартості това-

рів

158 Продовження табл.

Валові похопи

Пункт. Іішплнкт Включаються П^нкт, підпункт Не включаються Пункт,
підпункт Виключаються

11 36 Три перевищенні

отриманих процен-

пв над нараховани-

ми у креаитора — на сум> фактично

одержаних відсотків

132 У джерела виплати (резидента) І Під час виплата 134
Доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів

на користь нерезидента доходу, дже- по державних цінних
паперах, або

рело походження якого — в Україні, отриманого від здійснення ним
госпо- за отримані державні позики відображаються в кошторисі
НБУ

133 дарської ДІЯЛЬНОСТІ 15%

1. Під час виплати

по операціях з цінними паперами, облігаціями, казначей-

ськими зобов’язан-

135 нями 6%

136 3 При оплаті вартості фрахту транспортних засобів 6%

13.6 5 При страхуванн ризиків 15% 4 При перестрахуван-

136

37 ні ризиків па території України 30% 6 За надання рекла мних послуг
30%

7 Дивіденди, емі-

товані резидентами України 30%

159 № п/п Види

ДІЯЛЬНОСТІ Валові витрати

Пункт,

підпункт Включаються Пункт, підпункт Не включаються

10 Безнадійна заборгованість. 1. Всі види діяльності 5.2.8 12.3.1
Безнадійна заборгованість — у кредитора; а) по закінченні терміну
позовної давності; б) каїи заходи щодо її стягнення привели до належних
наслідків

160 Продовження табл.

Валові доходи

Пункт,

підпункт Включаються Пункт, підпункт Не включаються Пункт, підпункт
Виключаються

12.12 1 . Вартість відванта- 12.35 Безнадійна забор- 12.11
Вартість відванта-

жених товарів по не- гованість дебітора жених товарів при

задоволених судом у зв’язку1 з дією затримці оплати

позовах, з нарахуван- обставин неперебо- без узгодження, тер-

ням пені за період рної сили або сти- міном, більше ЗО

зменшення заборго- хійних лих протя- днів від дати до-

ваності 120% за став- гом терміну дії цих говору за умови:

кою НЕУ. обставин звернення до суду

12.2.4 2. Надлишкова сума або виконавчого

страхового резерву у надпису нотаріусу

випадку перерахунку

норм» резерву банку.

12.3.1 3. Безнадійна заборго- .

ваність по закінченню

терміну позовної дав-

ності • — у дебітора.

12.4.2 4. Безнадійна заборго-

ваність, раніше спи-

сана на витрати або за

рахунок страхового

резерву — у кредито-

ра в сумі, що компен-

сована боржником, у

випадку, коли обста-

вини непереробної

сили не вплинули на

дієздатність боржни-

ка, і заборгованість не

погашена протягом ЗО

календарних днів піс-

ля закінчення дій цих

обставин, або креди-

тор не звернувся до

суду з позовом про

стягнення у кредіпора

та дебітора

52.4.3 5. При списанні за-

боргованості фізич-

ної особи, що раніше

була списана на ва-

лові витрати як без-

надійна.

12.4.4 6. При відміні рішень

про недійсність з вини

дебітора договору, не

оскаржене кредито-

ром — у кредитора на

суму раніше списаної

на валові витрати за-

боргованості.

12.4.5 7. При відшкодуванні

12.4.6 списаної заборгова-

ності фізичною або

юридичною особами.

161 \й> Валові витрати

Лї

п/п ДІЯЛЬНОСТІ Пункт, підпункт Включаються Пункт.

ПІДПУНКТ Не включаються

11 2 Банки, фі- 1223 1 Страхові резерви не

нансові уста- більше

нови а) для комерційних бан-

ків за борговими вимо-

гами на останній робо-

123 12 чий день звітного періоду до 40% (до

1999 р ) по кредитах.

г арантіях та дорученнях.

б) для «^банківських фі-

нансових установ —

30% від суми спільних

зобов’язань дебіторів.

крім зобов язань. не

включених в основну

ДІЯЛЬНІСТЬ

2 Безнадійна заборі ова-

шсть. що не відшкодову-

ється І заходи щодо її

стягнення не призвели

до належних наслідків, в

частині, відшкодованій

за рах} кш страхового

резерву

12 Виробництво 525 Податок на чемію, ще не

сільськогос- використовується у сіль-

подарської ськогосподарському

продукції обороті

162 Закінчення табл

Валові дочоди

П> нкт. підпункт Включаються Пункт, підпункт Не включаються Пункт
підпункт Виключаються

1232 1 Опротестовані су- 1233 У банкрута при

ми векселя у вексе- виникненні дебі-

ледавця торської заборго-

12.3.3 2 Кошти, одержані ваності після ви-

віл реалізації майна знання Його бан-

позичальника, визна- крутом

ного банкрутом, — у

кредитора

12.3.6 3 Сума простроче-

ної заборгованості

дебітора, на майно

якого не може бути

звернено стягнення

прн відмові суду або

незверненш креди-

тора до суду — у

кредитора

1238 4 Сума заборгова-

ності за договора-

ми, визнаними су-

дом недійсними з

вини боржника — у

дебітора

12.3.9 5 У дебітора — на

суму заборгованості

за договорами, ви-

знаними судом не-

Д1ІЇСННМИ 3 ВИНИ

обох сторін

141 1 Податок на зем-

лю, яка викорис-

товується в с/г обо-

роті

2 Збитки минулих

звітних періодів

163 ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

№ст,

пункту, підпункту Платники податку’

2.1.1 1. Суб’єкти підприємницької діяльності

2.1.1 2. Бюджетні установи, організації

2.1 1 3. Громадські організації

2.1.1 4. Інші юридичні особи, які здійснюють діяльність, спрямовану на
одержання прибутку

2.1 2 5. Нерезиденти, які одержують доходи на території України, крім
тих, які мають дипломатичний статус за міжнародними договорами, за
Законом

2.1.3 6. Філії, що не мають статусу юридичної особи та:

а) розташовані на інших територіях;

^ • й • б) ведуть окремий облік;

в) мають рахунок в банку

2.1.4 7. Постійні представництва нерезидентів, які: а) одержують доходи
з України; б) виконують агентські функції

2.2 8. Управління залізниці — від основної діяльності

23 9. НБУ — по кореспондованих сумах, що перевищують валовий дохід над
валовими витратами поточного року та минулих років, які не були
відшкодовані

2.4 1 0 . Пенітенціарна система — доходи включаються до кошторисів їх
фінансування

164 ІІІЛМ II, НАДАНІ ЧІПІПІІМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЮРИДИЧНИМ ОСОБАМ ЩОДО
СПЛАТИ ПОДАТКУ НА 1ІРІІЬ> 1ОК

Код

ПІЛЬГИ

Пільга

Нормативний документ

1020023

Зменшення на 50% суми податку на прибуток, нарахованого підприємствами —
суб’єктами експериментальної економічної зони «Сиваш», у разі
викорисіання суми, на яку зменшується податок на прибуток, на реалізацію
інвестиційних проек І ів в межах цісї зони

Закон України «Про деякі питання валютного регулювання та оподаїкування
с>б’єкпв ексмериментально”! економічної зони «Сиваш» від 23 02.96 №
65/96-ВР

1020025

Сума мрибуїку, що не підлягає оподаткуванню згідно з міжнародними
договорами України

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №
334/94-ВР, ст 14, Закон України «Про систему оподаткування» від 18.02.97
№77/97-ВР, сі. 19

11020030

Не включаються до складу валових виїраї кошт взаємного інвестування
інвестиційних фондів та Інвестиційних компаній, якшо жоден Із
засновників (учасників, акціонерів) Іа пов’язаних з ними осіб не володіє
більмі як 10% статутного фонду таких швесіишйних фондів або компаній та
якщо такі інвестиційні фонди І компанії протягом ЗО днів після
закінчення гюдаїковою року розподіляють між акціонерами (засновниками)
не менш як 90% суми річною доходу від Інвестиційних операцій

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп. 4.2.8

1020031

Не включається до складу валовою доходу суми одержаного платником
подаїку емісійного доходу

Закон України «Про внесення змій до Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» від 22 05-97 № 283/97-ВР, пп. 4.2.9

11020032

Не включаюіься до валового доходу кошти або майно, що надходить у
вигляді міжнародної’ технічної допомоги, яка надасться іншими державами
відповідно до угод, що набрали чинності у всіа-Іювленому законодавством
порядку

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пн 4.2.13 Продовження
табл.

Код

ПІЛЬГИ Пільга Нормативний документ

11020033 Включаються до складу валових витрат суми коштів або вартість
майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету
України або бюджетів територіальних громад до неприбуткових орі анізацій
в межах 4% Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 №238/97-ВР, пп. 572.2

1 1020034 Включаються до складу валових витрат сума коштів,
перерахованих підприємствами всеукраїнських об’єднань осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за
основним місцем роботи не менше 75% таких осіб, для проведення
благодійної діяльності, але не більше 10% оподатковуваного прибуїку
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп. 5.2.3

11020035 Включається до складу валових витрат платника податку,
основною діяльністю якого є виробництво сільськогосподарської продукції,
плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському
виробничому обороті Закон України «Про внесення змій до Закону України
«Про оподаткування

прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп. 5.2.5

11020036 Включаються до складу валових витрат плаї пика виграти на
утримання соціальної інфраструктури дитячих ясел або садків Закон
України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку
пїдпригмств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп. 549

11020037 Включаються до складу валових витрат платника витрати на
утримання соціальної інфраструктури: закладів середньої та середньої
професійно-технічної освіти та закладів підвищення кваліфікації
працівників такого платника податку — “—

11020038 Включаються до складу валових витрат платника витрати на
утримання соціальної Інфраструктури дитячих, музичних та художніх шкіл
мистецтв у разі, якщо вони не надають платних послуг та не займаються
іншою комерційною діяльністю — —

о–о-

Продовження табл.

Код пільги Пільга Нормативний документ

11020039 Включаються до складу валових витрат платників витрати на
утримання соціальної Інфраструктури закладів охорони здоров’я, пунктів
безоплатної о медичного обстеження, профілактики та допомоги працівникам
__«_

11020040 Включаються до складу валових витрат платник;) витрати на
утримання соціальної інфраструктури: спортивних ЗіІ Іів і майданчиків,
що викорисюв\нпься безоплатно для фізичного оздоровлення та
психологічного відтворення працівників клубів і будинків культури в
разі, якщо вони не використовуються для падання платних послуг Іїі іншої
комерційної діяльності (крім будинків шдпочинку, туристичних баз та
Інших подібних закладів) Закон України «Про внесення змін до Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 №
283/97-ВР, пп. 5.4.9

1 1020041 Включаються до складу валових витрат платника витрати на
утримання соціальної інфраструктури: приміщень, що використовуються
платником по Іатку для організації харчування працівників такого
платника податку __•’__

11020042 Включається до складу валових витрат платники витрати па
утримання соціальної інфраструктури: багатокварт прного житловою фонду,
включаючи гуртожитки, одноквартирної о житлового фонду в сільській
місцсності та об’єктів житлово-комутм.Іьного господарства, які
перебувають на балансі юридичних осіб, щодо яких платником податку
прийнято документально оформлене рішення про передачу на балат місцевих
рад

11020043 Включаються до складу валових витрат платника податку сума
внесків до додаткових пенсійних фондів. Але не білІ.ІІІе 15% сукупного
доходу Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР,
пп. 5.8.4

Продовження табл.

Код пільги Пільга Нормативний документ

11020044 Об’скт оподаткування (прибуток) зменшується на суму балансових
збитків (про індексованих), отриманих платником податку в попередніх
періодах Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, п.
6.1,6.2,6.3

11020045 Балансові збитки, понесені (нараховані) в попередніх періодах
платником податку у зв’язку і придбанням цінних паперів, зменшують
доходи, отримані від операцій з цінними паперами Закон України «Про
внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР. пп. 7.6.1

11020046 Балансові збитки від спільної діяльності, отримані в
попередніх періодах, зменшуюіь доходи, отримані від спільної діяльності
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп.
7.7.5

11020047 Не оподатковується виплата дивідендів у вигляді акцій (часток,
паїв), емітованих підприємством, яке нараховує дивіденди, за умови, що
така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх
акціонерів (власників) в статутному фонді підприсмства-емітента Закон
України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп. 7.8.5

11020049 Релігійні організації звільняються від оподаткування доходів,
отриманих у вигляді кошті» або майна, що надходять безоплатно, у вигляді
безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожеріву-вань; доходи
від надання культових послуг, пасивних доходів Закон України «Про
внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» від 22.05.97 №283/97-БР, пп. 7.11 7

1 1020050 Органи державної влади України, органи місцевого
самоврядування та створені ними установи або організації звільняються
від оподаткування доходів, оіриманих у вигляді коштів або майна, які
надходять до таких псприб>ткових оріанпашй як компенсація вартості
отриманих державних посл;г Закон України «Про внесення змін до Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 220597 №
283/97-ВР, пп. 7.11.2

—————————

Продовження табл.

Код

ПІ ЇМ И Пільїа Нормативний документ

11020051 Благодійні фонди і благодійні організації, в тому числі
ІромадськІ організації”, створені з метою провадження екологічної,
оздоровчої, аматорської, спортивної. к> льіурної. освітньої та наукової
діяльності, а також творчі спілки звільняються від оподаткування
доходів, отриманих у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно
або у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних
пожертвувань, пасивних доходів, коштів або майна, які надходять таким
неприбутковім організаціям, від здійснення їх основної діяльності Закон
України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп. 7.11.3

11020052 Пенсійні фонди, кредитні спілки звільняються від оподаткування
доходів, отриманих у виїлмді коштів, які надходять до кредитних спілок
та пенсійних фондів у вигляді внесків на додаткове пенсійне забезпечення
або внесків на Інші потреби, передбачені законодавством, пасивних
доходів, отриманих з джерел, визначених законодавством про кредитні
спілки та пенсійні фонди Закон України «Про внесення змін до Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 №
283/97-ВР, пп. 7.11.4

11020053 Юридичні особи, діяльність яких не передбачаг одержання
прибутку згідно з нормами відповідних законів, звільняюіься від
оподаткування доходів, отриманих у вигляді коштів або майна, які
надходять таким неприбутковим організаціям, від проведення їх основної
діяльності та у вигляді пасивних доходів Закон України «Про внесення
змін до Закону України «Про оподаткування прибутк) підприємств»
від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп. 7.11.5

11020054 Спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб, створені
для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок
внесків таких засновників та не здійснюють підприємницької діяльності,
за винятком отримання пасивних доходів, звільняються від оподаткування
доходів у вигляді разових або періодичних внесків засновників, пасивних
доходів Закон України «Про внесення змін до Закон; України «Про
оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп.
7.11.6

11020056 Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий
від реал нації на митній території України спеціальних продуктів
дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення
обсягів виробництва та зменшення роздрібних ціп па такі прод>кіи Закон
України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР. пп. 7.13.1

Продовження табл.

Код

ПІЛЬГИ Пільга Нормативний документ

11020057 Оподатковується в розмірі 50% від діючої сіанки прибуток віл
реалізації інноваційного продукту, заявленою при реєстрації в
інноваційних центрах, що створені відповідно до законодавства Закон
України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування

прибутку підприємств» від 22.05.97

№ 283/97-ВР. пп. 7.14.1

11020062 Включаються до складу витрат виробництва витрати по утриманню
основних фондів, що знаходяться на консервації Закон України «Про
внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»
від 22.05 97 № 283/97-ВР. пп. 8.13

1 1 020063 Включається до склад) витрат виробництва залишкова вартість
окремого об’єкт основних фондів групи 1 в розмірі та неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян Закон України «Про внесення змін до Закон)
України «Про оподаік>вання прибутку підприємств» від 22.05.97
№283/97-ВР. ті. 8.3.7

11020064 Створення страхових резервів банківськими установами та
небан-ківськими фінансовими }становами відносно сук>пного розмір;
боргових вимог банків: 40% — до 31.12.99; 30% — до 31.12.2001; 20%
починаючи з 1 січня 2002 рок> Закон України «Про внесення змін до
Закон} України «Про оподаік}вання прибутку підпригмств» від 22.05.97 №
283/97-ВР, н.22.13

11020065 За зниженою ставкою – 15% оподатковуються валові доходи
нерезидентів, що не здійснюють підпришницької діяльності в Україні через
постійне предсіанниціно. оірнмані з джерел на території України Закон
України «Про внесення змін до Закои> України «Про оподаткування прибутк}
підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, п. 13.1

11020066 Суми нарахованого податку пїдприЄМСТВ-ВИрОбННКЇВ
сільськогосподарської продукції зменшуються на сум) податку на землю, що
Ііикористовусться в сільськогосподарському виробничому обороті Закон
України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаїкчвання прибутку
ПІДПРИЄМСТВ» від 22.05.97 № 283/97-ВР. й. 14. 1

11020069 Суми бсзповороіної фінансової допомоги, передані платником
по-датк) в звітному періоді, не оподатковується Закон України «Про
внесення змін до Закон\ України «Про оподаїкл вання прибчтку
підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ІЇР. пп. 4.1.6

Продовження табл.

Код

ГІПЬГЛ

Пільга

Нормативний документ

11020071

Вартість толарів (робіт, послуг), що надані безоплатно неприбутковим
організаціям, не оподатковується

Закон України «Про внесення змін до Закон)1 України «Про оподаткування
прибутку підприємець» від 22.05.97 № 283/97-ВР. пп. 4.1.6

1020072

Сума безнадійної заборгованосіі в разі, коди відповідні заходи щодо
стягнення таких боргів не привели до позитивного результат), а також
с)ми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.
Для банків та інших нсбанківських фінансових установ норми цього пункту
діють з урах}ванням норм ст. 12 Закону

Закон України «Про внесення змін до Закон) України «Про оподаткування
прибуїку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп. 5.2.8

]020073

Б)дь-які витрати на гарантійний ремоні (обслуговування) або Іа-раніійні
заміни товарів, реалізованих платником податк), вартість яких не
компенсується за рах)нок покупців таких товарів, але не більше суми, яка
відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником
податк). але вище 10% від сукупної нар І ості таких товарів, що були
реалізовані, та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування,
включається до склад} валових ииірат платника

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаїк}вання
прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283/97-ВР, пп. 5.4.3

1020079

Кошти, спрямовані платником подаїку на б}дівпицтво житла для
військовослужбовців та членів їх сімей, які маюіь право на отримання
житла відповідно до законодавства України за укладеними до 1 липня 1997
року угодами про іпвсст) вання будівництва житла для військовослужбовців
та членів ї\ сімей, по яких па 1 липня 1997 року проведеш фактичні
витрати, включаються до зменшення податкового зобов’язання такою
платника податку протягом терміну завершення б\дівнипіва об’єктів житла,
розпочатих до І липня 1997 року

Закон України «Про внесення змін до Закон> України «Про оподаткування
приб)тку підприємств» від 18.31.97

№639/97-ВР Продовження таб.І,

Код

ПІЛЬГИ

Пільга

Нормативний документ

11020080

Підприємства металургійної (та інших галузей в частині основних фондів,
шо викорисюнуюіься в ливарному виробництві), коксохімічної, хімічної,
гірничодобувної промисловості, а також підприємства залізничної о
транспорту, підирисмства-виробники електронної, теплової енергії та
водопостачання, на балансі яких перебуваюі ь введені в експлуатацію до 1
січня 1993 року основні фонди, що використовуються для здійснення
оснонної діяльності. мають право включати до складу валових витрат
звітного (податковою) рок> витрати на проведення поліпшень таких
основних фондів у розмірі, що не перевищує 90% балансової варюсті таких
основних фондів групи 1 і 3 на початок звітного (податкового) року

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» від 18.11.97 № 639/97-ВР

11020081

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, що засіювані
всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких г їх
власністю, отриманий віл продажу товарів (робіт, послуг), крім прибутку,
одержаного від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного
(податкового) перІол> кількісіь інвалідів, які маюіь там основне місце
роботи, становить пс менше 50% загальної чисельності працюючих і фонд
оплати праці таких інвалідів станови І ь не менше 25% від суми витрат на
оплату праці, що включасть-ся до складу валових витрат

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств» віл 04.11.97

№ 607/97-ВР, ст. 7

11020082

Не підлягають оподатк>ванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді
процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери, продані
(розміщені) нерезидентами за межами території України через
уповноважених агентів-нере шдентів, або процентів, сплачених
нерезидентами за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні
запозичення), відображаються в Державному бю-джеіі України або кошюрисі
НРЇУ

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування
прибут ку підприємці в» від 18.11.97 № 639/97-ВР

Закінчення табл.

Кол пільги Пільга Нормативний документ

11020083 Звільняються від оподаткування доходи, одержані від володіння
державними цінними паперами, облігаціями місцевих позик, придбаних до
набуття чинності Закону Закон України «Про внесення змін до Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 18.11.97 №
639/97-ВР

1 1020084 Включаються до складу валових витрат платника податку на
прибуток витрати нлагника податку на утримання і експлуатацію дитячих
таборів відпочинку за умови, що вони здаються в оренду, не
використовуються для надання платних послуг або іншої комерційної

ДІЯЛЬНОСТІ Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств» від 18.1 1.97 № 639/97-ВР

11025000 Пільги, надані місцевими органами влади в межах сум, що
надходять до їх бюджетів по податку на прибуток Закон України «Про
внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»
від 25.06.97 № 125І-ХН,ст. 1

ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

№ статті, пункту.

підпункту

Зміст

Об’єкт оподаткування:

Валові доходи за винятком:

а) валових витрат.

б) амортизаційних відрахувань.

Перенесення збитків протягом 20 звітних кварталів з наступного звітного
кварталу, одержання збитків починаючи з 01.01 97 р : на зменшення
об’єкта оподаткування (ЗУ від 18.11.97№ 639)

22.2 11.1

22.21 14.1

Податкові періоди:

а) звітний рік для підприємств з Інвестиціями в грошовій формі по
виробництву автомобілів та запасних частин до них та виробів
сільгосппродукції

б) квартал —для інших

10.1 13 1

13.2 13.3

13.4 13.5

10.2

4.2.1

7.2 1

7.24

7.2.2 7.2.4 10.1

Ставки податку:

1 Плагники податку основна — 30%

2. Нерезиденти не через представництва:

а) під час виплати — 15%,

б) проценти по цінних паперах — 30% у джерела виплат;

в) фрахт транспортних засобів — 6% у джерела виплат;

г) від перестрахування ризиків життя — 15% у джерела виплат від валового
доходу,

д) від страхування ризиків життя — 30% у джерела виплат від валового
доходу;

е) дивіденди — 30% у джерела виплат.

3. Нерезиденти через представництва1

а) рекламні послуги — 30% в загальному порядку. До них відноситься
основна діяльність резидентів, по послугах на користь нерезидентів;
б)агентські послуги;

в) довірчі послуги:

г) комісійні послуги;

д) інші послуги.

4. Виграші в лотереї, крім державних, казино, гральних місць — 30% від
суми виграшу за рахунок виграшу.

5. Від страхової діяльності:

а) договори страхування та перестрахування ризиків — 30% від валового
доходу (страхові внески + страхові платежі, премії — валютні внески на
перестрахування);

б) страхування життя — 30% від валового доходу,

в) довгострокове розпорядження договору страхування життя — 6% валового
доходу;

г) перестрахування життя — 15% валового доходу;

д) страхування на Інших умовах — 3% валового доходу,

е) Інші доходи — 30% від прибутку

174 СХЕМА СПЛАТИ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

ОбЧкт

оподаткування Ставка Термін сплати Термін подання розрахунків,
знітів, декларацій Пеня Фінансові санкції Адміністративні штрафи

Прибуток, ви- 30% Податок сплачу- Платники податку 120% облі-
Платники, які не мають на мо- Від 5 до 10

значений шля- ється до бюдже- не пізніше 25 числа кової ставки
мент перевірки податкових де- неоподатко-

хом зменшен- ту не пізніше 20 місяця, наступного НБУ, що ді-
кларацій і розрахунків, пов’я- вуваних мі-

ня суми ско- числа місяця, на- за звітним кварта- яла на мо-
заних з нарахуванням та спла- німумів. По-

риюваного ва- ступного за звіт- лом, подають до по- мент сплати,
тою подаїку за відповідні періо- вторно про-

лового доходу ним кварталом. даткового органу нарахована ди,
сплачують штраф у розмірі тягом року

звітного пері- Протягом звіт- декларацію про при- на повну су-
10 НМДГ за одноразове пору- — від 10 до

оду, на. ної о (податково- буток за івітний му недоїмки
шення Якщо протягом насіуп- 1 5 неопода-

го) кварталу шш- квартал, розрахова- (без ураху- них 12
місяців допущено друге тковуваних

а) суму вало- ники податку, за ну зростаючим під- вання штра-
або більше таких порушень, мінімумів

вих витрат винятком нере- сумком з початку фів) за весь її
сплачугться штраф в розмірі

платника по- зидентів на ви- звітної о фінансово- строк 10
НМДГ, помножених на число

датку; робників сільсь- го року порушень. За несвоєчасну пода-

когосподарської Повідомлення про чу декларації, розрахунку
подат-

б) суму амор- продукції, спла- результати розра- ку,
платіжного доручення на пе-

тизаційних чують до бюд- хунків авансових рерахування
податку, сплачу-

відрахувань жету за перший внесків надається ється штраф у
розмірі 10% суми

та другий місяць податковому органу нарахованого податку за
кожний

такого кварталу в строки, передба- випадок порушення У
разі при-

авансові внески чені для сплати та- ховування або
заниження або

до 20 числа дру- ких внесків заниження сум податку —

гого Іа третього штраф у розмірі 30% від суми

місяця донарахованого податку (недо-

їмки)

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про систему оподаткування» в редакції Закону
Хе 77/97-ВР від 18.02.97 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997. — №
16. — Ст. 119.

2. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції
Закону № 3813-12 від 24.12.94 // ВВР. — 1994. —№ 15. — Ст. 84.

3. Закон України « Про податок на додану вартість» від
3.04.97 № 168/97-ВР//ВВР, 1997.—№21. —Ст. 156.

4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції
Закону № 283/97-ВР від 22.05.97 // ВВР. — 1997. — № 27. — Ст. 181.

5. Декрет КМУ «Про акцизний збір» від 26.12.92 № 18-92 // ВВР, 1993. —
№10. —Ст. 82.

6. Закон України « Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові
вироби» від 15.09.95 року № 329/95-ВР // ВВР. — 1995. — № 40. — Ст. 297.

7. Закон України « Про ставки акцизного збору та ввізного мита на
тютюнові вироби» від 6 лютого 1996 року № 30/96-ВР // ВВР. — 1996. —№ 8.
— Ст. 32.

8. Закон України «Про ставки акцизного збору І ввізного мита на спирт
етиловий та алкогольні напої» від 7 травня 1996 року № 178/96-ВР // ВВР.
— 1996. —№28. —Ст. 131.

9. Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі
транспортні засоби та шини до них» від 24 травня 1996 року № 216/96-ВР
// ВВР. —1996.—№32. —Ст. 151.

10. Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі
товари (продукцію)» від 11 липня 1996 року № 313/96-ВР //ВВР. — 1996. —
№42. —Ст. 201.

11. Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992
року № 13-92 // ВВР. — 1993. — X? 10. — Ст. 77.

12. Закон України «Про Єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 року №
2097-ХІІ//ВВР.— 1992. —№ 19. — Ст. 259.

13. Закон України «Про звільнення від обкладення митом предметів, які
вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України» від 5
травня 1996 року № 163/96-ВР//ВВР. — 1996. —Х° 26. — Ст. 114.

14. Декрет КМУ «Про порядок обкладення митом предметів, які ввозяться
(пересилаються) громадянами в Україну» від 11 січня 1993 року № 2-93 //
ВВР. —’ 1993. — № 12.—Ст. 105.

15. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17
грудня 1998 року Хе 320-ХІУ // Урядовий кур’єр. — 1999. — 6 січня.

176 16. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 746/99 від 28
червня 1999 року № 727/98 //Урядовий кур’ср. — 1999. — 13 липня

17. Закон України «Про плату за землю» в редакції Закону № 378/96-ВР від
19.09.96 // ВВР. —1996. —№ 45. — Ст. 238.

18. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку справляння збору за
спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними
ділянками лісового фонду» від 6 липня 1998 р. № 1012 // Урядовий кур’єр.
— 1998.— 16 липня.

19. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку справляння збору за
спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами
для потреб гідроенергетики і водного транспорту» від 16 серпня 1999 р. №
75.

20. Наказ Мінекобезпеки, ДПАУ та Ін. ((Про затвердження Інструкції про
порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для
видобування корисних копалин» № 207/472/51/157 від 30.12.97.

21. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку встановлення нормативів
збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного
бюджету, та його справлянпя»від 29 січня 1999р. № 115.

22. Наказ МФУ «Про затвердження Положення про порядок обчислення і
сплати до Державного бюджету України рентної плати за нафту і природний
газ» №39 від 20.02.98.

23. Наказ МФУ «Про затвердження Положення про порядок розрахунків з
бюджетом за різницю в цінах на природний газ. власного видобутку» № 66
від 08.04.96

24. Наказ МФУ «Про затвердження Положення про порядок обчислення І
сплати до Державного бюджету України відрахувань від плати за транзит
газу трубопровідним транспортом через територію України» № 2335 від
21.12.99.

25. Декрет КМУ «Про державне мито» від 21 січня 1993
рок\ №7-934ФС//ВВР.— 1993.—№ 13. —Ст. 113.

26. Закон України «Про гербовий збір» від 13 травня 1999 року № 1643-14
// Урядовий кур’єр. — 1999. — 29 травня.

27. Закон України «Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин і механізмів» в редакції Закон) № 75/97-ВР від 18.02.97
// ВВР. — 1997. — № 5. — Ст. 117.

28. Декрет КМУ «Про податок на промисел» від 17 березня 1993 року №24-93
//ВВР.— 1993.—№ 19. —Ст. 208.

29. Декрет КМУ «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 року
№56-93//ВВР.— 1993.—№30.—Ст 336.

30. Васісіик О.Д Державні фінанси України: Навчальний посібник. — К.:
Вища школа, 1997.

31. Держава — податки — бізнес: (Із світового досвіду фіскального
регулювання ринкової економіки): Монографія / В. М. Суторміна.
В. М. Федосов, В. Л. Андрущенко. — К.: Либідь, 1992.

32.Дернберг Ргічард Л. Межд\народнеє налогообложение. — М.. ЮНИТИ, 1997.

ЗЗ.Д’яконова І. І Податки та податкова політика України. — К.: Наукова
думка, 1997.

34. Кучерявепко Н. П. Налоговое право. — Харьков: Консум, 1998.

177 35 Налоги й налогообложение / Под ред. И. Г. Русаковой и др. — М •
ФинансьІ. ЮНИТИ, 1998

36. Налоговьіе системьі зарубежньїх стран / Под ред. Князева В. Г. й др.
— М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.

37. Макконне.’п Кемпбелл Р., Брю Стенди Л. Зкономикс Принципи,
проблеми и полнтина В 2 т : Пер с англ. 11-го изд. — М Респуб-лика,
1992

38 Податкова система України / За ред В. М Федосова. — К : Ли-бідь. 1994

39. Самузльсон П. Зкономика В 2-х т: Пер с англ. — М.: МГП
«АЛГОН», 1992

40. Су.марков В Н. Государственньїе финансьі в системе
макрозкономи-ческого регулирования — М.: ФинансьІ и статистика, 1996

41.С\емьІ уклонения известньїе ГНАУ, или «О мерах по наполнению доходной
части Государственного бюджета УкраиньІ / Бизнес. — 3998 — №6. — 8
февраля.

42. Сутьірил С Ф, Погорлецкгш А И Налоги и налоговое планнро-вание в
мировой зкономнке. — СПб.: Изд-во Михайлова В. А. — По-лис, 1998.

43. Фоменко Е. А К нам пришел налоговьій ннспектор: взаимосвязь
на-логового и бухгалтерского учета, проверка соблюдения наїогового
законо-дательства; Методическое пособие. —Одесса’ Принт Мастер, 1998.

44 ЮткииаТ Ф Налоги и налогообложение. — М.: ФинансьІ, 1998. ДОДАТКИ

Додаток І

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ І КОЛОКВІУМІВ

Тема «Сутність та види податків»

(2 години}

Теми для написання рефератів:

1. Історичний розвиток форм оподаткування,

2. Зародження держави і податків.

3. Дискусійні питання функцій податків.

4. Проблеми класифікації податків.

5. Прямі податки в системі державного регулювання економіки.

6. Вплив непрямих податків на процеси ціноутворення.

Література: (ЗО; 31; 33; 35; 38; 44).

Тема «Податкова система і податкова політика»

(З годиті}

Теми для написання рефератів:

1. Порівняльна характеристика методів формування державних доходів.

2. Податкова система держави як показник її економічно-соціаль-

ного розвитку.

3. Рівень централізації ВВП в бюджеті, його залежність від обсягу і
характеру функцій держави.

4. Податкова політика в системі державного регулювання економіки.

5. Податкова політика та її вплив на макроекономічні показники.

6. Податкова політика та її вплив на мікроекономіку.

7. Податкова політика та інфляція.

8. Етапи становлення податкової системи України.

9. Історія становлення мІжбюджетного розподілу податків в Україні.

Література: (1; ЗО: 33; 32; 33; 35; 37; 38; 39, 40; 42; 44).

Тема «Податок на додану вартість»

(З години)

Теми д.ія написання рефератів:

1. Сутність податку на додану вартість, його зародження і розвиток.

2. Передумови введення ПДВ в Україні.

179 3. Поняття доданої вартості, методи її обчислення.

4. Історія становлення ПДВ в Україні.

5. Проблеми діючої системи оподаткування доданої вартості.

6. Вдосконалення механізму справляння ПДВ в Україні.

7. ПДВ в системі універсальних акцизів.

8. Роль ПДВ в доходах бюджету.

Література: (3; 31; 33; 38).

Тема «Акцизний збір. Мито»

(2 години)

Теми для написання рефератів:

1. Специфічні акцизи як форма непрямого оподаткування.

2. Історія введення і становлення акцизного збору в Україні.

3. Недоліки та переваги специфічних акцизів.

4. Роль акцизного збору в доходах бюджету.

5. Проблеми вдосконалення акцизного збору і мита.

6. Митна політика держави та її цілі.

7. Мито в системі непрямих податків.

Література: (5; 6; 7; 8; 9; 10; 12; 13; 14; 33; 33; 34; 38).

Тема «Податок па прибуток підприємств»

(2 години)

Теми для написання рефератів:

1. Прибуткове оподаткування в системі податків з підприємств.

2. Загальна характеристика прибутку як об’єкта оподаткування.

3. Бюджетне значення податку на прибуток.

4. Податок на прибуток як регулюючий чинник економічних процесів.

5. Переваги І недоліки податку на прибуток.

6. Проблеми вдосконалення діючої системи оподаткування прибутку.

Література: (4; 31; 33; 34; 35; 36: 38).

Тема «Фіксований сільськогосподарський податок»

(2 години)

Теми для написання рефератів;

1. Необхідність змін в оподаткуванні сільськогосподарських
товаровиробників.

2. Історія оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в
Україні.

180 3. Переваги та недоліки фіксованого сільське господарського
податку.

4. Проблеми вдосконалення фіксованого сільськогосподарського
податку.

Література: (15; 31; 38).

Тема «Прибутковий податок з громадян» {оподаткування фізичних осіб)

(2 години)

Теми для написання рефератів:

1. Прибутковий податок з громадян як форма індивідуального прибуткового
оподаткування.

2. Історія становлення прибуткового оподаткування громадян в
Україні.

3. Бюджетне і соціальне значення прибуткового податку з громадян.

4. Переваги і недоліки прибуткового податку з громадян.

5. Недоліки діючої системи прибуткового оподаткування громадян.

6. Проблеми вдосконалення діючої системи прибуткового оподаткування
громадян.

Література: (11; 31; 34; 35; 38),

.

Тема «Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва»

(1 година)

Теми для написання рефератів:

1. Необхідність запровадження пільгового оподаткування малого бізнесу.

2. Історія становлення в Україні пільгового оподаткування малого
бізнесу.

3. Проблеми вдосконалення спрощеної системи оподаткування
суб’єктів малого підприємництва.

Література: (16; ЗІ; 32; 38)

Тема «Податки, що надходять до місцевих бюджетів»

(З годили)

Теми для написання рефератів:

1. Плата за землю: загальна характеристика, переваги і недоліки.

2. Плата за землю як інструмент раціонального використання земельних
угідь і розміщення виробництва та населення в регіональному розрізі.

181 3. Проблеми вдосконалення механізму стягнення плати за землю.

4. Роль плати за землю у формуванні доходів бюджету.

5. Роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів бюджету.

6. Загальнодержавні та місцеві податки і збори: порівняльна
характеристика.

7. Податок з власників транспортних засобів: проблеми вдосконалення.

8. Податок на промисел: недоліки та проблеми вдосконалення.

Література: (27; 28; 29; 31; 38).

Тема «Державна податкова служба України»

(2 години)

Теми для написання рефератів:

1. Історія формування податкової служби в Україні.

2. Податкова служба в системі контролюючих органів України.

3. Податкова міліція: проблеми становлення і розвитку.

4. Проблеми вдосконалення роботи податкових органів.

5. Повноваження податкових органів та проблеми їх застосування.

Література: (2; 38;41;43)

Тема «Ухилення від податків»

(4 години)

Питання для обговорення:

1. Поняття ухилення від податків.

2. Види ухилення від податків.

3. Законні форми ухилення від податків.

4. Протизаконне приховування доходів та інші форми податкових
зловживань.

5. Особливості ухилення від податків у сфері тіньової економіки.

6. Можливість ухилення від сплати по різних видах податків.

7. Боротьба з ухиленням від сплати податків.

8. Ухилення від податків у сфері міжнародного бізнесу.

9. Проблеми подвійного оподаткування міжнародного бізнесу та способи
його усунення.

Література: (31; 38; 41).

Тема «Перекладання податків»

(2 години)

Питання для обговорення:

1. Сутність і форми перекладання податків.

2. Перекладання непрямих податків.

182 3. Напрямки і форми перекладання прямих податків.

4. Фактори, що впливають на процес і результати перекладання податків.

Література: (З1; 37; 38; 39; 40).

Тема «Податкова політика в системі

державного регулювання економіки»

(2 години}

Питання для обговорення:

1. Дискусійні питання щодо використання податкової політики для
державного регулювання економіки.

2. Антициклічне регулювання економіки І податкова політика.

3. Податкова політика і економічне зростання.

4. Податкові методи стримування інфляції.

Література: (31; 37; 39; 40; 42).

Додаток 2

ПРОПОНОВАНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ за програмою: «ПОДАТКОВА СИСТЕМА
УКРАЇНИ»

1. Податки в системі державних доходів.

2. Податки та інші форми платежів до бюджету.

3. Дискусійні питання сутності та функцій податків.

4. Податки в системі державного регулювання економіки.

5. Система прямого оподаткування в Україні.

6. Система непрямого оподаткування в Україні.

7. Теоретичні основи побудови податкової системи.

8. Сутність, принципи і напрямки податкової політики держави.

9. Податкова система України: проблеми становлення і розвитку.

10. Податкова система України та її розвиток в сучасних умовах.

11. Податкова служба України та шляхи вдосконалення її роботи.

12. Роль контрольної роботи податкових органів у ринковій економіці.

13. Прямі податки в системі державного регулювання економіки.

14. Прямі податки та їх роль у формуванні доходів бюджету.

15. Непрямі податки та їх роль у формуванні доходів бюджету. 36. Прямі
і непрямі податки; порівняльна характеристика.

17. Прямі податки і вдосконалення механізму їх справляння.

18. Непрямі податки і вдосконалення механізму їх справляння.

19. Податок на додану вартість: становлення І розвиток.

183 20. Теоретичні та практичні основи функціонування ПДВ в Україні.

21. ПДВ і його роль у формуванні доходів бюджету.

22. ПДВ в системі непрямого оподаткування.

23. ПДВ: проблеми стягнення та шляхи вдосконалення в Україні.

24. Акцизне оподаткування в Україні.

25. Проблеми акцизного оподаткування в Україні та шляхи їх вирішення.

26. Акцизний збір; проблеми становлення та розвитку в Україні.

27. Прибуткове оподаткування підприємств: проблеми становлення та
розвитку в Україні.

28. Податок на прибуток підприємств в системі прямого оподаткування.

29. Податок па прибуток підприємств і його роль у формуванні доходів
бюджету.

30. Податок на прибуток підприємств І його роль в регулюванні
економічних процесів.

31. Прибуткове оподаткування громадян: проблеми становлення і розвитку.

32. Прибутковий податок з громадян в системі прямих податків.

33. Прибутковий податок з громадян: проблеми вдосконалення.

34. Прибутковий податок з громадян та його роль у формуванні доходів
бюджету.

35. Місцеві податки та їх роль у податковій системі України.

36 Проблеми вдосконалення місцевого оподаткування в Україні.

Додаток З ЗРАЗОК ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Тема: Оподаткування прибутку

Вступ.

1. Суть та значення прибутку в формуванні фінансів держави.

2 Прибуток як об’єкт оподаткування.

3. Визначення і порядок сплати податку на прибуток.

4. Аналіз ефективності оподаткування прибутку підприємства,

Вплив податку на прибуток на кінцевий фінансовий результат.

5. Удосконалення оподаткування прибутку підприємства. Висновки.

Додатки. Література,

184 Додаток 4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

на тему_

КУРСОВА РОБОТА

Студента групи № спеціальності «

прізвище, Ім’я та по батькові

Дата подання в інститут

Дата захисту__________

Оцінка__________

Київ 2000 185 Додаток 5

Форма №

Державній податковій адміністрації по

вхідний №____

за алфавітом №

(назва адміністрації)

ДЕКЛАРАЦІЯ

про доходи, одержані з 1 січня по Зї грудня 199__року

або за інший період звітного року

РОЗДІЛ І

Повідомляю, то я,

(прізвище, ім’я, по батькові)

проживаю за адресою Телефони: квартирний

, службовий

одержав у 199__році такі доходи:

1.1. Доходи, одержані мною ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ (заробітна плата,
дивіденди, премії, інші грошові та натуральні виплати, винагороди,
доходи від роботи за сумісництвом, ча договорами цивільно-правового
харакперу, авторські винагороди, а також доходи від виконання разових та
інших робіт):

Місце основної роботи, де збери асться трудова книжка (повне
найменування та поштова адреса) За який час одержано дохід

3 Сума нарахованого доходу (.’ума утриманого податку

по

/ 2 3 4

Всього X

1.2. Доходи, одержані мною в інших місцях НЕ ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ
(за виконання робіт за сумісництвом, за договорами цивільно-правового
характеру, разових та інших робіт, дивіденди, авторські винагороди):

Де одержано доходи і за Ідо (підприємство або особа, зарессгрована як
підприємець) За який час одержано дохід

І Сума нарахованого доходу Сума уіримаїюго податку

по

/ 2 3 4

Всього X

1.3. Доходи, одержані мною від ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, та інші
доходи, оподаткування яких проводять податкові органи (здавання в оренду
приміщень, майна та ін.):

Види діяльності, Іа здійснення яких одержано дохід Сума одержаного
валовою доходу Витрати, пов’язані з одержанням доходу Сума чистого
доходу Сума податку, сплаченого авансом та утриманого підприємствами

1 2 3 4 5

Всього

1.4. Доходи, які були мною одержані за кордоном або з іноземних держав:

Назва країни, в якій або Із якої одержано дохід (місто, назва
організації, яка виплатила дохід) Місяиь, в якому одержано дохід Сума
одержаного доходу Сума податку, яка сплачена (утримана за кордоном)

в Інозем. валюті в укр. грн. в Інозем. валюті в >кр. грн.

/ 2 3 4 5 6

Всього

З метою усунення подвійного оподаткування ПОДАЮ висновок про сплату
податку в (назва країни), стверджений податковим органом цієї країни.

РОЗДІЛ 2

Повідомляю, що відповідно до чинного законодавства я маю право на такі
пільги по прибутковому податку:

2.1. На виключення п’яти (десяти) мінімальних розмірів заробітної плати
за_____місяців в сумі________грн.

Підстава для
виключення______________________________________________________________
__________

2.2. На зменшення сукупного доходу на дітей віком до 16 років за
Відомості про дітей віком до 16 років:

місяців в сумі

грн.

№ Прізвище, ім’я Рік І місяць народження

2.3. На виключення доходів, направлених мною у джерела їх одержання на
придбання акцій та інвестованих

на реконструкцію і розширення виробництва суб’єктів підприємницької
діяльності в загальній сумі________гри.

Відповідні підтвердження додаються.

2.4. На виключення сум, перерахованих мною коштів, у відділення
благодійних та екологічних фондів, а також підприємствам, установам
і організаціям, закладам культури, освіти, науки, охорони
здоров’я та

соціального забезпечення, які фінансуються з бюджету в загальній
сумі______________________грн. Документи,

що стверджують ці витрати, додаються.

РОЗДІЛ З

3.1. З урахуванням наведених вище даних, вважаю, що мій дохід, з якого
необхідно сплатити прибутковий податок за 199___рік,
становить_________________________________гривень.

3.2. Одночасно повідомляю, що в наступному 199___році я передбачаю
одержати сукупний оподатковуваний

дохід___________________________________________гривень.

РОЗДІЛ 4

ВІДОМОСТІ ПРО ВЛАСНІСТЬ ТА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ

Перелік власності Місце знаходження Вартість Іа даними інвентарбюро
(І’рн.) Площа виділеної земельної ділянки (в кв метрах)

1 . Жилий будинок

2. Власна квартира

3. Дачний будинок

4. Земельні ділянки X

5. Транспортні засоби (легкові, вантажні автомобілі, мотоцикли, моторні
човни):

Марка____________________________Модель _,_ _________________Потужність
двигуна

Правильність, зазначених у цій декларації відомостей,

СТВЕРДЖУЮ_________________________________

(підпис, дата) ЗМІСТ

1. Типова програма……………………………………..З

2. Навчально-методичне забезпечення………………….. 13

2.1. Методичні поради (вказівки) до вивчення тем курсу…….. 13

2.2. Плани семінарських занять з дисципліни: «Податкова система України»
……………………………………….. 101

2.3. Методичне забезпечення для самостійної роботи

студентів з дисципліни: «Податкова система України» ………… 105

2.4. Методичне забезпечення для індивідуальної

роботи студентів з дисципліни: «Податкова система України» —- 107

2.5. Навчальні завдання для практичних занять з дисципліни: «Податкова
система України» …………………………….. 109

2.5.1. Контрольні питання …………………………… 109

2.5.2. Тести ……………………………………….. 110

2.5.3. Задачі……………………………………….. 114

2.5.4. Контрольні задачі, які мають бути вирішені

з використанням комп’ютерної програми «Ехсеї»….. 119

2.5.5. Ділова гра: «Прибуткове оподаткування фізичних

осіб» ……………………………………….. 120

2.6. Методичні вказівки до виконання курсової роботи

з дисципліни: «Податкова система України»…………………. 124

2.6.1. Мета курсової роботи………………………….. 124

2.6.2. Загальні вимоги до курсової роботи ……………… 124

2.6.3. Етапи підготовки курсової роботи……………….. 125

2.6.4. Вибір теми курсової роботи І складання плану …….. 125

2.6.5. Підбір літератури, статистичної інформації

та інших матеріалів……………………………. 125

2.6.6. Структура і зміст курсової роботи……………….. 126

2.6.7. Оформлення курсової роботи …………………… 127

2.6.8. Рецензування І захист курсової роботи …………… 128

3. Словник термінів по курсу «Податкова система

України»………………………………………………. 129

4. Схеми строків сплати, подання звітності по основних платежах і
зборах; формування валових доходів і витрат підприємств та надання пільг
при визначенні податку на прибуток … 143

Література …………………………………………. 176

Додатки ……………………………………………. 179

190 Навчальне видання

БІЛИК Марія Дмитрівна ЗОЛОТЬКО Ірина Анатоліївна

ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни

Редактор 1 Судзшіовська

Художник обкладинки О. Стеценко

Технічний редактор Т Піхота

Коректор / Савлук Комп’ютерна верстка Я. Мишко

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter