Береський Я.О., Гулкевич З.Т., Когутич І.І. 2003 – Плани семінарів (книга)

Береський Я.О., Гулкевич З.Т., Когутич І.І. 2003 – Плани семІнарІв

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ.

(2 год).

Мета заняття: Навчити студентів аналізувати зібрані у справі матеріали,
конструювати і перевіряти слідчі версії за допомогою слідчих дій і
оперативно-розшукових заходів та техніки планування розслідування
злочинів і проведення окремих слідчих дій.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Поняття та основні завдання криміналістичної тактики.

Система та структура криміналістичної тактики.

Поняття і види криміналістичних версій.

Підстави та умови конструювання слідчих версій.

Порядок і умови перевірки слідчих версій слідчими діями та
оперативно-розшуковими заходами.

Значення та види планів розслідування. Техніка планування.

II. Питання для самоконтролю:

Назвіть види і принципи допустимості тактичного прийому.

Яке співвідношення понять: “тактичний прийом”, “тактична рекомендація”,
“тактичне рішення”, “тактична комбінація”?

Як використовуються методи аналізу та індуктивного умовиводу у
встановленні обставин злочину?

Яке місце займає логіка та психологія в побудові версій?

Яка структура версій та їх роль у плануванні розслідування?

Яке співвідношення понять “слідча версія”, ” оперативно-розшукова
версія”, “судова версія”?

У чому полягає роль типових версій у розкритті злочинів?

Які існують види та форми планування розслідування?

Техніка планування окремих слідчих дій, окремої кримінальної справи.

Особливості планування початкового етапу розслідування злочинів.

Спільне та відмінне в плануванні роботи слідчого і оперативного
працівника.

Яка допоміжна документація використовується в плануванні розслідування?

ІІІ. Завдання і задачі:

1. У кримінальній справі про вбивство працівника пункту обміну валюти,
вчиненого невстановленими особами під час нападу на цей пункт, була
отримана оперативна інформація про те, що громадянин Сідун, який
безпосередньо не брав участі у розбої, знає злочинців і переховує у себе
в гаражі зброю злочинців та частину викраденого. Однак, як стало відомо,
Сідун має намір категорично заперечувати ці факти в разі його виклику до
слідчого.

Перерахуйте можливі тактичні засоби перевірки цієї інформації.

Визначте оптимальну послідовність їх проведення та суб’єктний склад.

2. Буйків і Грязнова були викриті і визнали себе винними в тому, що
вони, запросивши в гості незнайомого їм Вітрицького, який перебував у
нетверезому стані, вночі із корисливою метою вбили його. На одному із
допитів Буйків повідомив, що минулого року він разом із Грязновою за
аналогічних обставин вчинили ще одне вбивство незнайомого, який назвав
себе Петром. Труп вбитого закопали на пустирі біля їх будинку. Буйків
склав схему, відмітивши на ній місце захоронения трупа. Згодом допитана
Грязнова підтвердила показання Буйківа, але заявила, що потерпілого
звали Дмитром. Окрім цього, на схемі Грязнова вказала інше, відмінне від
вказаного Буйквім місце захоронення вбитого.

Сформулюйте випливаючі із цієї інформації версії.

Визначте набір слідчих дій, направлених на перевірку сконструйованих
версій.

Визначте оптимальну послідовність І умови виконання запланованих дій.

3. Загульків був відданий до суду за ст. 296 ч. 1 КК України (у
громадському місці побив Кушніра, завдавши йому легкі тілесні
пошкодження, що супроводжувалось грубою нецензурною лайкою). У
пред’явленому обвинуваченні Загульків визнавав свою вину частково. Не
заперечуючи факту побиття, пояснив свої дії неприязними стосунками з
потерпілим. Розслідуванням також було встановлено, що поведінка Кушніра
безпосередньо перед злочинними діяннями підсудного виходила за межі
моралі.

У ході обговорення питання про порядок дослідження доказів у судовому
засіданні обвинувач і захисник пропонували почати його з допиту
підсудного. Разом з тим, підсудний на запитання головуючого заявив: ”
Нехай спочатку розкаже Кушнір, а вже потім розповім я”.

Як потрібно вирішити питання про черговість допиту підсудного і
потерпілого та дослідження інших доказів?

Обґрунтуйте прийняте рішення.

4. Вирішити завдання з окремих питань:

Як тактично правильно треба діяти слідчому в таких ситуаціях:

а.) Потерпіла у справі про зґвалтування заявляє, що якщо у ході
пред’явлення для впізнання вона впізнає винного, вона все рівно скаже,
що не може нікого впізнати, оскільки боїться помсти. Жодними
переконаннями змінити її позицію не вдалось.

б.) Один із обвинувачених під час допиту заявляє, що розповість правду
щодо інших обвинувачених, але лише за умови, якщо його показання не
будуть записані інакше він не підпише протокол слідчої дії.

в.) Обвинувачений у справі про грабіж заявляє на допиті, що
відмовляється визнати свою вину, навіть якщо насправді винний, оскільки
однаково на суді йому легше від цього не буде, а за невизнання вини його
рідні й знайомі думатимуть, що він не винний.

г.) Обвинувачений невимушено сідає на запропонований стілець, кладе ногу
на ногу і заявляє, що жодних показань давати не буде, має право.

д.) Свідок, за наявною у слідчого інформацією та першими враженнями
флегматик, ухиляється від контакту, категорично заявляє, що нічого не
пам’ятає щодо справи, хоча вірити цьому не має підстав. Варіанти: цей
свідок – холерик? сангвінік? меланхолік? підліток?

Додаткова спеціальна література:

Баев О.Я. Тактика следственных действий. – Воронеж,1992.

Бахин В.П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики.
Лекция. – К.,1999.

Бандура О.А., Лукашевич В.Т. Криминалистическая версия:
гносеологический, логический и психологический аспекты. – К.,1991.

Белкин Р.С., Лифшиц Є. М. Тактика следственных действий. – М.,1997.

Глазырин Ф.В. Психология следственных действий. – Волгоград, 1983.

Гусаков А.Д., Федющенко А.А. Следственная тактика. – Свердловск, 1991.

Зеленский В.Д. Организация расследования преступлений. –Краснодар, 1991.

Зеленский В.Д. Организация расследования преступлений.
Криминалистические аспекты. – Ростов-на-Дону, 1989.

Комиссаров В.И. Теоретические проблемы следственной тактики. – Саратов,
1987.

Коновалова В.Е. Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теория и
тенденции. – Харьков, 1997.

Рохлин В.И. Планирование расследования. – Л., 1980.

Шепитько В.Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов
в криминалистике. – Харьков, 1995.

ТАКТИКА ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ.

(6 год.)

Заняття І.

Тактика огляду місця події та

процесуальна фіксація результатів огляду.

(4 год.)

Мета заняття: Навчити студентів тактичних прийомів огляду місця події
практично закріпити навички складання протоколу огляду місця події та
додатків до нього.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Поняття, значення та види слідчого огляду.

Завдання й тактичні прийоми огляду місця події.

Зовнішній огляд трупа на місці події.

Особливості огляду предметів і документів.

Загальні вимоги щодо структури та змісту протоколу

Плани – схеми місця події та їх види.

Повторний та додатковий огляд місця події.

ІІ. Питання для самоконтролю:

На яких принципах ґрунтується слідчий огляд?

Які методи пізнання застосовуються під час слідчого огляду?

Які науково-технічні засоби використовуються під час огляду?

Які можливості слідчого огляду у встановленні обставин, що сприяли
вчиненню злочину?

За якими ознаками встановлюються просторові межі огляду місця події і в
яких випадках доцільно вийти з них?

У чому полягають психологічні особливості огляду місця події?

Яка роль версій під час огляду місця події?

Як повинні будуватись взаємовідносини слідчого з учасниками огляду
(понятими, прокурором, працівниками органу дізнання, спеціалістами та
ін.)?

Як потрібно фіксувати обстановку місця події, якщо вона до початку
огляду змінена?

Які негативні обставини матеріального характеру можуть виявлятись
слідчим та який порядок їх фіксації, засвідчення й використання?

III. Завдання і задачі:

1. Сержанти міліції Кремінь В. С. і Пильник М.С., які входили в склад
пересувної міліцейської групи (ПМГ), під час чергування у своєму
мікрорайоні в кюветі дороги виявили труп невідомої жінки з ознаками
вогнестрільного поранення голови. Вони викликали “швидку допомогу” і
негайно почали огляд місця події та трупа.

Прибувши на місце події, лікар “швидкої допомоги” констатував смерть
потерпілої і (за вказівкою цих працівників міліції) транспортував труп у
морг районної лікарні.

Чи правомірні дії працівників міліції?

Які помилки процесуального, організаційного характеру допустили вони на
місці події?

Як, на Вашу думку, має поступити слідчий у ситуації, прибували на місце
події?

2. Під час огляду місця події в гастрономі № 6, де вчинена крадіжка зі
зламом, зав. бакалійною секцією Гославська заявила слідчому, що порядок
розташування предметів на вітрині порушений. Вона запропонувала занести
це до протоколу огляду. Слідчий пояснив їй, що ця інформація буде
зафіксована під час допиту, а до протоколу такі заяви не записують.

Дайте оцінку правильності рішення слідчого.

Які заяви учасників і осіб, що присутні на огляді заносять до протоколу?

Чи має якесь значення для розслідування злочину повідомлення
Гославської?

3. На місце виявлення трупа а ознаками насильницької смерті
слідчо-оперативна група прибула вночі. З допомогою кишенькових ліхтарів
зафіксували розташування, позу трупа потерпілого, стан його одягу. Після
цього труп відправили в морг, виставивши охорону і до ранку залишили
місце події.

Чи правильно поступив слідчий?

Як потрібно діяти, щоб забезпечити повноту фіксації обстановки та слідів
події у цій ситуації?

Чи повинен у цьому випадку бути складений протокол огляду?

Яка природа і значення наступного огляду цього ж місця?

4. Звідки доцільно починати огляд місця події – з центра чи периферії –
у наведених ситуаціях:

а) багато однотипних слідів у достатньо великому за площею приміщенні
або на місцевості (наприклад, багаточисельні сліди бійки в ресторані);

б) наявність слідів у магазині, з якого вчинено крадіжку (на підходах до
нього – сліди ніг людей, транспорта;наявні сліди на предметах та речах
усередені магазину);

в) в умовах ускладненого підходу до місця знаходження основних слідів
події (наприклад, вузький коридор, що веде до місця, де розпочалась
пожежа);

г) коли необхідно терміново ліквідувати наслідки злочинної події
(наприклад, мала місце автотранспортна чи залізнична аварія).

5. У ході огляду квартири громадянина Пастуха, у якого було вчинено
крадіжку, слідчий звернув увагу на потожирові відбитки пальців на дверях
полірованої шафи і на одному із розбитих скельцях віконної рами.

Для з’ясування питання, чи не залишені ці відбитки пальців потерпілими,
слідчий виконав дактилоскопування Пастуха і його дружини, використавши
для цього бланки дактилоскопічних реєстраційних карт.

Чи у відповідності з КПК України діяв слідчий?

Які завдання огляду місця події?

Як повинен діяти слідчий в описаній ситуації?

ІV. 3’ясування вихідних даних та підготовка до огляду змодельованого
(імітованого) місця події.

V. Прибуття на місце події та проведення огляду.

VІ. Процесуальне оформлення ходу і результатів огляду. Скласти протокол
огляду місця події та накреслити його схематичний план

VII. Домашнє завдання.

Закінчити оформлення протоколу огляду місця події та схематичного плану.

Серед слідчих дій, передбачених КПК України, особливе місце займає огляд
місця події, його можна проводити до порушення кримінальної справи.
Результати огляду використовуються: у плануванні розслідування,
конструюванні слідчих версій, здійсненні розшукних заходів, прийнятті
рішення на проведення конкретних слідчих дій тощо.

Підготовку до заняття з огляду рекомендується розпочати з вивчення
літературних джерел (див. нижче), ознайомлення з правилами складення
протоколу огляду місця події та його структурою, змістом і послідовністю
викладу результатів огляду.

Для закріплення навчального матеріалу на занятті студентам задають
контрольні запитання про огляд з точки зору дотримання норм КПК,
застосування тактичних прийомів та використання рекомендацій,
розроблених криміналістикою.

Виконання завдання починається з формування викладачем індивідуального
завдання кожному студенту, який у складі уявної групи керуватиме і
особисто проводитиме огляд імітованого місця події. Конкретно
з’ясовуються вихідні дані про подію, обумовлюються підготовчі дії.

Прибувши на місце огляду, кожен студент ще раз уточнює з викладачем
вихідні дані, після чого здійснює відповідні заходи і під його контролем
приступає до проведення огляду.

Після проведення огляду в аудиторії студенти починають складати
індивідуальні протоколи огляду, використовуючи для цього чорнові записи.
Написання протоколу та схематичного плану студенти закінчують вдома.
Потім дають викладачеві для перевірки.

Додаткова спеціальна литература:

Гордон Э.С., Кравец С.Л. Осмотр места происшествия. – Ижевск, 1993.

Грамович Г.И. Особенности осмотра неопознанных трупов. – Минск, 1993.

Облаков А.Ф., Тимербаев А.Т. Организация и тактика осмотра места
происшествия. – Хабаровск, 1992.

Осмотр места происшествия: Практическое пособие. // Под ред.
А.И. Дворкина, – М., 2000.

Осмотр места происшествия по делам о насильственной смерти. Пособие для
следователей. // Под ред. А.В.Дулова и Н.И. Порубова. – Минск, 1995.

Осмотр места происшествия. Справочное пособие. – К.,1993.

Плескачевский В.М. Осмотр места происшествия по делам, связанным с
применением огнестрельного оружия. – М., 1992.

Следственные действия. Криминалистические рекомендации // Под ред. В.А.
Образцова. – M., 1999.

Справочная книга криминалиста. // Под ред. Н.А. Селиванова. – М., 2000.

Шепітько B.Ю. Тактика огляду місця події. – Харків, 1994.

Заняття 2. Аналіз протоколів огляду

місця події і схематичних планів.

(2 год.)

Мета заняття: Перевірка правильності складання протоколу огляду місця
події, додатків до нього та об’єктивна оцінка виконаної роботи.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Значення протоколу огляду місця події та інших об’єктів як джерела
доказів.

Вимоги, які пред’являються до протоколу : процесуальні та розроблені
криміналістикою.

Види схем – планів місця події та правила їх виготовлення.

ІІ. Обговорення результатів аналізу протоколів огляду та додатків до
нього.

Під час проведення цього заняття студенти доповідають про свої
зауваження на протокол складений іншим студентом, який на початку
заняття вони отримують від викладача. Обговоривши декілька протоколів та
схематичних планів, викладач підводить результат обговорення,
зупиняючись на найбільших характерних помилках і недоліках, які
допустили студенти.

ТАКТИКА ВІДТВОРЕННЯ ОБСТАНОВКИ

І ОБСТАВИН ПОДІЇ

(2 год.)

Мета заняття: Навчити студентів тактичних прийомів організації
проведення та фіксації результатів відтворення обстановки і обставин
події.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Поняття та значення відтворення обстановки і обставин події.

Завдання та види відтворення обстановки і обставин події.

Організація підготовчого етапу даної слідчої дії.

Тактика проведення контрольного етапу відтворення.

Застосування науково-технічних засобів у ході відтворення обстановки і
обставин події.

Фіксація ходу і результатів цієї слідчої дії.

Особливості проведення перевірки показань на місці.

II. Питання для самоконтролю:

У чому полягає відмінність відтворення обстановки і обставин події від
інших слідчих дій, зокрема, слідчого огляду, допиту на місці події,
пред’явлення для впізнання тощо?

Які обставини можуть бути встановлені шляхом проведення відтворення
обстановки і обставин події?

Назвіть обов’язкових та факультативних учасників цієї слідчої дії.

Що повинен містити план відтворення обстановки і обставин події?

Що розуміють у криміналістиці під максимальною відповідністю умов
проведення дослідних дій умовам події, щодо якої проводять відтворення
обстановки і обставин.

З якого метою повторюються дослідні дії у змінених (спрощених або
ускладнених) умовах?

У яких випадках і для чого дослідні (експериментальні) дії у ході
відтворення проводяться у декілька етапів?

Правила оцінки результатів відтворення обстановки і обставин події.

Які етичні вимоги проведення відтворення обстановки і обставин події?

Психологічні особливості проведення цієї слідчої дії.

Відтворення обстановки і обставин події як спосіб виявлення та
дослідження негативних обставин.

III. Завдання та задачі:

1. Водій автомобіля “Опель – Кадет” 353 -44 ТВ Максилик вчинив наїзд на
пішохода Близуцького, якого було травмовано і він помер на місці події.
На слідстві Максилик стверджував, що у нього не було технічної
можливості уникнути наїзду, оскільки пішохід раптово опинився на
проїзній частині, коли до його автомобіля, який рухався зі швидкість 60
км/годину, було 10 м. Слідчий вирішив провести відтворення обстановки і
обставин події.

Назвіть вид і мету відтворення обстановки і обставин події.

Яка підготовча робота повинна передувати проведенню цієї слідчої дії?

Назвіть учасників відтворення.

Де повинно бути проведено відтворення обстановки і обставин події, коли
і чому?; Що має бути враховано у ході його підготовки?

Які висновки можуть бути зроблені із позитивних або негативних
результатів відтворення?

2. Агроном КСП “Прибузький” Шептун був знайдений у своєму поменшанні
вбитим. У вбивстві обвинувачувалися Антонів і Гуляйко, які заперечували
пред’явлене їм обвинувачення.

Свідок Шерстюк показала, що з вікна своєї квартири вона бачила, як у
будинок Шептуна пізно ввечері ввійшли Антонів і Гуляйко та ще один
незнайомий їй чоловік.

Антонів, спростовуючи її показання, доводив, що Шерстюк не могла бачити
його і Гуляйко з вікна своєї квартири, оскільки в цей час було темно і
частина вулиці, де проживає Шерстюк та Шептун, не освітлюється.

Як треба провести відтворення, щоб перевірити показання Шерстюк?

Назвіть вид відтворення обстановки і обставин події.

3. На ринку був затриманий гр-н Хрипунко, який купив м’ясо, заплативши
за нього підробленими грошовими купюрами. Під час затримання у нього
вилучили десять купюр вартістю по двадцять і тридцять купюр вартістю по
десять гривен, що теж були підробленими. Було встановлено, що Хрипунко
дружить з непрацюючим і неодноразово судимим Саливчуком, у минулому
художником комбінату “Міськреклама”. Підозра у виготовленні підроблених
грошових знаків впала на Саливчука, але Хрипунко на допиті заявив, що
“малював гроші” сам. Слідчий вирішив перевірити показання Хрипунка,
відтворивши обстановку і обставини події.

Назвіть вид відтворення?

Яку підготовчу роботу треба виконати слідчому?

Хто повинен бути учасником відтворення?

Які матеріали необхідні для його проведення?

Як провести цю слідчу дію?

4. У лютому і березні поточного року були вчинені крадіжки зі зламом із
магазинів №1 та №7 м. Стрия, звідки викрадено чоловічі костюми, взуття,
золоті годинники, інші речі.

У ході розшуку викраденого з комісійних магазинів м. Стрия, Сколе, Турки
були виявлені схожі речі і затримані комітенти, мешканці села Гирне
Стрийського району Лахонюк І.П. і Жидюк Ф.М. На допиті Лахонюк І.П.
заявив, що здані ним у скупку речі знайшов на березі річки схованими у
штабелі дерев’яних колод. Шість знайдених ним костюмів були складені в
мішок, а мішок знаходився у вільному просторі між колодами.

ПРОТОКОЛ

перевірки показань обвинувачених Лахонюка Ї.П. і Жидюка Ф.М.

15 березня 2000 р. м.Стрий

Слідчий слідчого відділу Стрийського районного управління МВС України у
Львівській області капітан міліції Стуляк Б.І. за участю обвинувачених
Лахонюка І.П. і Жидюка Ф.М., їх захисників – адвокатів фірми
“Норма-Прім” Бодюрки В.Т. і Семкина В.О., у присутності понятих Юзька
3.0. і Голубців Ї.В., що мешкають у м. Стрию, по вул. Львівській, буд. 5
кв. 12, та конвою – міліціонерів спецгрупи, керуючись ст. 127, 194 та
195 КПК України провів перевірку показань вказаних обвинувачених на
місці.

Для перевірки показань Лахонюка йому було запропоновано вказати те
місце, де ним було знайдено мішок з речами. Лахонюк зійшов з берега до
річки, де щільно одне до одного лежали товсті 8-ми метрові колоди дерев.
Після довгих блукань Лахонюк вказав те місце, де немовби ним було
знайдено мішок. Однак, тайника у цьому місці не виявилось. Колоди лежали
настільки щільно, що зрушити їх без техніки і заховати в них великий
мішок було неможливо. Тоді Лахонюк змінив свої показання і відвів групу
на схил великого рівчака, де в заглибині берега, немовби було закопано
мішок. Однак і тут Лахонюк не знайшов придатного заглиблення. Внаслідок
цього Лахонюк визнав себе винним у вчиненні крадіжки із магазину №1. Він
вказав тайник, у якому насправді якийсь час переховував викрадене. Речі
були сховані у водостічних трубах під залізничною колією недалеко від
станції Гирне. Речі були доставлені у райвідділ і предъявлені для
впізнання директору магазина №7 Ільків М.М. яка впізнала їх. Після цього
обвинувачені Лахонюк і Жидюк визнали свою вину у вчиненні крадіжок із
магазинів № І та № 7 і розповіли, як вони це зробили. У ході виходу на
місце вони, кожен окремо, вказали, яким шляхом підходили до магазинів, з
якого двору приватного будинку вкрали санки, котрі використали для
перевезення викраденого, де здійснили злам, звідки брали речі і куди
викидали знаряддя зламу.

Ці показання обвинувачених виявились однаковими і відповідали
результатам огляду місця події та іншим доказам.

Обвинувачені: Лахонюк, Жидюк (підпис) (підпис)

Адвокати: Бодюрка, Семкин (підпис) (підпис)

Поняті: Юзько, Голубців (підпис) (підпис)

Слідчий, капітан міліції: Стуляк Б.І. (підпис)

Уважно прочитайте і проаналізуйте запропоновану фабулу і протокол.
Вкажіть, чи дотриманий необхідний тактичний порядок цієї слідчої дії?

Чи немає у цьому випадку поєднання декількох слідчих дій?

Як оцінити отримані результати?

IV. Практична організація підготовки і проведення одного із видів
відтворення обстановки і обставин події на можливість бачити, чути або
виконати конкретні дії.

Завдання на заняття:

1. Організувати і провести відтворення обстановки і обставин події.

2. Скласти протокол цієї слідчої дії.

Домашнє завдання.

Закінчити написання протоколу відтворення обстановки і обставин події.

Відтворення обстановки і обставин події – один є передбачених КПК
України способів збирання і перевірки доказів. Змістом цієї слідчої дії
є проведення дослідів із застосуванням науково-обгрунтованих тактичних
прийомів з метою перевірки та отримання нової інформації.

Необхідно звернути увагу, що відтворення обстановки і обставин події, на
відміну від законодавств колишніх союзних республік /СРСР/ поєднує у
собі дві самостійні слідчі дії: слідчий експеримент і перевірку показань
на місці.

Проведення цієї слідчої дії вимагає великої роботи як під час підготовки
до відтворення, так і під час проведення дослідів у максимально (у разі
потреби) наближених умовах. Особливості обумовлені й оформленням
протоколу, в якому необхідно вказати мету проведення відтворення
обстановки і обставин події. Рекомендується, як ніде інше, у ході
проведення цієї слідчої дії застосовувати для додаткової фіксації ходу і
результатів її фото- і кінозйомку, відеозапис тощо.

Організацію і проведення відтворення обстановки і обставин події слід
починати із з’ясування вихідних даних, визначення виду відтворення,
складення плану слідчої дії.

Робочий етап відтворення проводиться за різних умов, а хід і результати
кожного досліду попередньо фіксуються в чорнових записах, які надалі
будуть використані для оформлення протоколу.

Протокол здають викладачу для перевірки.

Додаткова спеціальна література:

Авсюк А.З. Процессуальные и тактические особенности проверки показаний
на месте. – Минск, 1992.

Белкин P.С., Белкин А.Р. Эксперимент в уголовном судопроизвосдтве. –
М.,1997.

Быховский И.Е., Корниенко И.А. Проверка показаний на месте. – Л., 1988.

Глазырин Ф.З., Кругликов А.П. Следственный эксперимент. – Волгоград,
1981.

Жукова Н.И., Жуков A.M. Производство следственного эксперимента. –
Саратов, 1989.

Розенталь М.А. Проверка показаний на месте. – М., 1994.

ТАКТИКА ОБШУКУ

(2 год.)

Мета заняття: Практично засвоїти тактичні прийоми обшуку та навчити
процесуально правильно оформляти хід і результати цієї слідчої дії.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Поняття та види обшуку. Відмінність обшуку від інших слідчих дій.

Збір орієнтуючих відомостей та планування обшуку.

Система тактичних прийомів і комбінацій проведення обшуку.

Тактика обшуку живих осіб.

Особливості ошуку приміщень, будинків, ділянок місцевості.

Використання обшуку в сучасних умовах боротьби з організованою
злочинністю.

Взаємодія слідчого з органами дізнання під час підготовки і проведення
обшуку.

Процесуальне оформлення перебігу та результатів обшуку.

II. Питання для самоконтролю:

Завдання обшуку та значення їх для розкриття злочинів.

Підстави для проведення обшуку в контексті конституційних гарантій
недоторканості особи та її житла.

Які процесуальні та криміналістичні правила повинні дотримуватись у ході
обшуку?

Хто входить у коло учасників обшуку? Яка роль спеціаліста в проведенні
цієї слідчої дії?

З яких стадій складається обшук?

Які процесуальні, організаційні й тактичні дії виконує слідчий, прибувши
на місце обшуку?

Які тактичні прийоми можуть застосовуватись під час обшуку та їх
психологічна сутність?

У чому полягає прийом “розвідка словами” в процесі обшуку?

Розкрийте зміст понять “мовний контакт з обшукуваним”, “рефлексивність
та спостережливість слідчого”.

Науково-технічні засоби обшуку.

Які оперативно-розшукові заходи можуть проводитись паралельно обшуку і
для його забезпечення?

Тактичні прийоми обшуку автомобілів та інших транспортних засобів.

Ознаки тайників, шляхи їх виявлення. Значення негативних обставин у
цьому процесі.

Особливості тактики повторного обшуку.

Особливості тактичної операції щодо одночасного обшуку декількох
об’єктів.

Тактика та етика особистого обшуку.

Що повинен містити протокол обшуку та додатки до нього?

III. Завдання і задачі:

1. Старший слідчий обласної прокуратури, розслідуючи кримінальну справу
про розкрадання, скупку і перепродаж промислового золота встановив, що
мешканець села під кличкою “Карпуш”, систематично займається збутом
золотого піску.

З показань допитаних у справі осіб вдалось встановити, що він проживає у
власному будинку по вулиці Герцика і ймовірно, зберігає золотий пісок
розсипом у верхньому шарі землі на ділянці та в квіткових горщиках у
себе в хаті.

Яку додаткову інформацію потрібно зібрати слідчому під час підготовки до
обшуку і чи є в цьому необхідність?

Які предмети і цінності треба йому шукати в ході обшуку? Продумайте
також, які технічні засоби слідчий повинен використати, визначте склад
оперативної групи для проведення обшуку за цих умов.

Які демаскуючі ознаки можуть вказувати на місця тайників?

2. У розслідуванні справи, порушеної в зв’язку зі зникненням Кащука,
була винесена постанова про проведення обшуку в будинку Жука, в якому,
виходячи з матеріалів справи, було вчинене вбивство, Жук проживав у
власному будинку, який складається з сіней, двох кімнат, кухні та ванної
кімнати. На подвір’ї будинку знаходяться будівлі: хлів, гараж, туалет.

Які завдання і методи обшуку в помешканні Жука?

Участь яких спеціалістів необхідна для обшуку?

На виявлення яких об’єктів та слідів повинен бути направлений обшук?

Які науково-технічні засоби потрібно використати?

Обшук у помешканні Жука до 22 год. результатів не дав. Слідчий вирішив
продовжити обшук вранці.

Чи обґрунтоване рішення слідчого?

Які заходи повинен прийняти слідчий на випадок, якщо обшук з тих чи
інших причин переноситься на наступний день?

3. Озеренко, у якого проводився обшук, заявив, що одна з кімнат його
дачі здана в найм Муратовій і заперечував проти обшуку в цій кімнаті.
Муратова в свою чергу теж була проти обшуку в цій кімнаті, тому що в
постанові було вказано проведення обшуку в Озеренка.

Які підготовчі дії потрібно було виконати слідчому аби уникнути такої
ситуації?

Чи охоплюється постановою про обшук у конкретної особи огляд всіх місць,
кімнат, речей сторонніх осіб і їх самих, якщо вони проживають в одному
помешканні?

Як повинен поступити слідчий в даному випадку?

4. Під час обшуку дружина обшукуваного підійшла до ліжка і, взявши
якийсь невеликий предмет, сховала його у себе в одязі. Свій поступок
вона мотивувала інтимністю цього об’єкта. На пропозицію слідчого видати
його вона відповіла відмовою. Тоді її було обшукано.

Чи правильні дії слідчого?

Як потрібно проводити такий обшук?

Як і де необхідно фіксувати його хід та результати?

5. 20 вересня у будинку № 10, кв. 5 було вчинено крадіжку особистих
речей – магнітофона “Національ Панасонік” (виробництво Японія),
переносного чорно-білого телевізора “Шиляліс”, безважільної друкарської
машинки із сферичним літероносієм фірми “Оліветті”, фотоапарата
“Полароїд”, а також норкової шуби, шкіряного плаща, двох золотих
обручок, золотого ланцюжка із кулоном у вигляді вівці.

Злочинець, як показав огляд, проник у квартиру, відкривши замок
відмичкою. На дверній накладці виявлені мікрочистини волокон сірого
кольору. У коридорі, на підлозі біля дверей наявні сліди підошви взуття,
по краях якої проглядаються сліди порошку сірого кольору, що нагадує
цемент. На підставі зібраної інформації, крадіжку міг вчинити Огліб
Віктор Денисович, що мешкає по вул. Сигнівка, буд. 26 кв. 3.

Встановлено, що Огліб В.Д., ЗО років, уродженець м. Умані, був раніше
судимий за крадіжку, за спеціальністю слюсар з ремонту автомобілів має
гараж у дворі свого будинку і автомобіль М -ЗІ “Волга”. На даний час у
гаражі обладнав майстерню, де виконує ремонт автомобілів за приватними
замовленнями. Мешкає в окремій чотирьох кімнатній квартирі разом із
сестрою Сизовою Н.М., 35 років, її донькою віком 8 місяців і матір’ю
Огліб Степанидою Нечипорівною, 68 років. Мати важко хвора і рухати її не
можна. Одна із кімнат у квартирі здана у піднайом Акупнику П.С.

Огліб В.Д. веде розгульний спосіб життя, має багато товаришів на ґрунті
спільних випивок. Інколи ночує у гаражі.

Сизанова Н.М. нікого із незнайомих і навіть працівників ЖЕКу до себе у
квартиру не пускає. Побачивши людину через дверне віконце, Сизова
Н.М. чемно просить не турбувати.

Квартира № 3 розташована на другому поверсі п’ятиповерхового будинку і
складається із чотирьох кімнат, кухні з балконом, хола, коридора, ванної
кімнати і санвузла. Із кожної кімнати є вихід до холу. У кімнаті Огліба
В.Д. є сервант, обідній стіл, крісла, диван – ліжко, телевізор,
журнальний столик, книжкова шафа. У кухні знаходяться холодильник
кухонний стіл, табурети, мийка, газова плитка, колонка. На балконі
багато глиняних горшків з кімнатними рослинами.

У коридорі телефон, спарений з квартирою №5. Взаємовідносини з
мешканцями цієї квартири хороші. Деякі знайомі Огліба В.Д. мають ключ
від вхідних дверей його квартири. У коридорі німецька вівчарка.

До ручки дверей гаражу прикріплено вибуховий, пристрій незначного
тротилового еквіваленту. Усередині гаражна, знаходяться: автомобіль
“Волга”, кушетка з постіллю, шини, мастильні та лакофарбні матеріали, а
також штабель цегли, 10 листів шиферу і рулон руберойду.

У відповідністю з наявною інформацією, складіть план обшуку. – Визначте
склад учасників, слідчої дії.

Обґрунтуйте пропозиції щодо тактики обшуку за цієї ситуації.

ІV. Отримання від викладача вихідних даних, підготовка та проведення
обшуку.

V. Процесуальне оформлення ходу і результатів обшуку.

Завдання на заняття:

Для виконання особистого обшуку використовується манекен, якому надають
вертикального положення. У головний убір, верхній одяг, що має секретні
кишеньки, взуття манекена викладач попередньо і за відсутності студентів
ховає різні предмети (записки, замінники коштовностей тощо). На одяг
наносяться також сліди перебування “обшукуваного” на місці події
(частинки волокон, грунта, паливно-мастильних матеріалів та інших
речовин), а також сліди “крові”, специфічного пилу від зламаних
перешкод. Потім викладач повідомляє студентам, які предмети, їм потрібно
шукати з урахуванням запропонованої ним фабули. Два студенти виконують
“обшук”, інші спостерігають за його проведенням.

Закінчивши пошук обговорюють правильність дій обшукуючих, результати
обшуку і правильність техніки вилучення виявлених слідів і предметів.

Потім студенти складають протокол особистого обшуку.

Домашнє завдання.

Закінчити оформлення протоколу особистого обшуку.

Обшук – це слідча дія, змістом якої є примусове обстеження приміщень,
ділянок місцевості, транспортних засобів, а також осіб, підозрюваних у
вчиненні злочину та деяких інших категорій суб’єктів з метою виявлення і
вилучення предметів, що можуть мати значення для встановлення істини в
кримінальній справі, виявлення осіб,, котрі переховуються від суду і
слідства, а також предметів, вилучених у обігу. Об’єктом обшуку може
бути і труп людини та тварини.

Вивчаючи рекомендовану літературу, потрібно звернути увагу на
конституційні засади та вимоги закону щодо проведення обшуку, на його
обґрунтованість, цілеспрямованість, а також на потребу активного
застосування науково-технічних засобів і пошукових приладів, тісну
взаємодію слідчого з працівниками органів дізнання та громадськістю.

Після опитування студентів викладач формує слідчі групи і забезпечує їх
вихідними даними (фабулою).

Студент, перебуваючи у ролі слідчого, складає постанову про проведення
обшуку з вихідних даних, потім групою приступає до виконання завдань.
Хід і результати обшуку відповідного виду оформлюються протоколом.

Додаткова спеціальна литература:

Астапкина. С.М. Тактика обыска и выемки. – М., 1989.

Денисюк С.Ф., Шепитько В.Ю. Обыск в система следственных действий
Тактико-криминалистический анализ // : Научно-практическое пособие –
Харьков, 1999.

Денисюк С.Ф. К вопросу о понятии и признаках обыска // Проблемы
законности: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків, 1998. – Вип. 35.

Денисюк С.Ф. Сущность обыска и его функции в уголовно-процессуальной
деятельности // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. –
Одеса, 1998. – Вип.5.

Жбанков В,А. Организация и тактика групповых обысков при расследовании
преступных структур. – М., 1995.

Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Обыск: тактика и психология. – Харьков,
1997.

Ратинов А.Р. Обыск и выемка. – М, 1961.

Тертышник В.М. Обыск: Учебное пособие. – Харьков, 1997.

ТАКТИКА ДОПИТУ

(4 год.)

Заняття І.

Тактика допиту свідків

(2год.)

Мета заняття:. Навчити тактичних прийомів допиту свідків і практично
засвоїти та процесуальне правильно оформляти протокол допиту.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Поняття, предмет і види допиту.

Психологічні основи тактики допиту.

Тактика допиту свідка, який дає правдиві показання.

Тактичні прийоми надання допомоги допитуваному відновити в пам’яті
забуте.

Тактичні прийоми подолання неправдивих свідчень.

Особливості допиту малолітніх та неповнолітніх свідків.

Особливості допиту потерпілих.

Особливості допиту свідків та потерпілих із застосуванням звуко- та
відео-записуючої апаратури.

Вимоги, які пред’являються до протоколу допиту та додатків до нього.

II. Питання для самоконтролю:

У чому полягає криміналістична сутність допиту?

У чому полягає підготовка до допиту свідків та потерпілих?

Як відбувається планування проведення допиту?

Яке значення вивчення особи допитуваного?

Як використовуються положення психології та педагогіки на допиті свідків
та потерпілих?

Які об’єктивні та суб’єктивні фактори ускладнюють чи покращують процес
формування свідоцьких показань та відтворення їх під час допиту?

Що таке “ремінісценція” і “підміна реального (дійсного) уявним”? Як
повинна будуватись тактика допиту з урахуванням цих явищ?

У чому проявляється специфіка формувань показань потерпілих? Шляхи
врахування її у тактиці допиту потерпілих.

Які особливості процесу формування показань малолітніх і неповнолітніх
свідків та потерпілих необхідно враховувати під час їх допиту?

У чому полягають процесуально-тактичні особливості допиту німих або
глухих свідків (потерпілих)?

Тактика проведення очної ставки між свідками, між потерпілими та між
свідками і потерпілими.

Види, способи та засоби фіксації й засвідчення ходу і результатів допиту
свідків (потерпілих) та очної ставки з їх участю.

У яких випадках допит або очну ставку з участю свідків (потерпілих)
доцільно додатково фіксувати звуко- чи відеозаписом?

Тактичні особливості повторних та додаткових допитів свідка, потерпілого
та очних ставок з їх участю.

ІІІ. Завдання і задачі:

1. Під час допиту свідка Горемчук слідчий пред’явив їй фотографію її
чоловіка в групі жінок під вас перебування на курорті. Під впливом цього
Гореомчук розповіла про вчинені чоловіком за період його роботи в
комерційній структурі розкрадання.

За умови виконання якої законодавчої вимоги є можливим допит Горемчук?

Дайте оцінку допустимості використання слідчим прийому у ході допиту
свідка?

Як ще можна тактично-правильно організувати допит цього свідка з
використанням згаданих фотографій?

2. Як свідка у справі треба було допитати Петровського. Готуючись до
допиту, слідчий визначив обставини, які необхідно було з’ясувати,
продумав і сформулював запитання, після чого виклинав Петровського,

Під час допиту він у письмовому вигляді ставив запитання свідку, на які
той відповідав також письмово. Кожне запитання і відповідь заносились до
протоколу.

Які тактико-процесуальні особливості притаманні допитам глухих сліпих
тощо свідків, потерпілих?

Хто входить в число обов’язкових учасників допиту таких осіб?

Які зауваження викликає обраний слідчим порядок допиту Петровського?

Чи є потреба у застосуванні факультативних способів фіксації ходу і
результатів цього допиту?

3. Під час розбійного нападу учасники злочинного угруповання під
виглядом працівників сантехнічної служби ЖЕУ проникли у квартиру
громадянки Герцензон. Погрожуючи зброєю, вони зв’язали мотузкою руки і
ноги господині, заткнули рот рушником і, щоб не могла спостерігати за
ними, зав’язали очі. Злочинці поперекидали всі речі, забрали гроші,
валюту, коштовності. Один із злочинців з метою залякати потерплу
запропонував: ” А давайте викинемо цю…. у вікно.” І хоча матеріалами
розслідування встановлено, що злочинці перебували в квартирі не більше
15 хв., потерпіла згодом на допиті стверджували, що все відбувалось
протягом не менше однієї години.

Опишіть психологічні фактори, що ускладнюють визначення реальних подій
за умови перебування особи в йому стані. Як саме відбувається цей вплив
на свідоцькі показання, взагалі, і на можливість визначення тривалості
процесів, зокрема?

Які прийоми потрібно застосувати, щоб спробувати усунути добросовісне
помиляння допитуваної особи?

Назвіть осіб, котрі психологічно більш здатні до точного визначення
часових проміжків перебігу реальних подій, учасниками чи очевидцями яких
вони були?

4. Як свідка допитували малолітнього Сергійчука, від якого слідчий не
міг отримати будь-яких показань. На всі його запитання свідок
відповідав, що нічого не пам’ятає, або взагалі мовчав. Слідчий зробив
перерву, і запропонував Сергійчуку піти з ним в стрілковий тир та
подивитись на стрільбу по мішені.

У тирі слідчий дав змогу малолітньому свідку зробити декілька пострілів.
Потім вони повернулися в прокуратуру і Сергійчук охоче розповів про
відомі йому факти.

Які особливості тактики допиту малолітніх та свідків? Чим вони
обумовлені?

Як можна пояснити поведінку малолітнього Сергійчука і як можна
правомірно на нього вплинути, щоб спонукати до дачі правдивих показань?

5. У 6-ти річної Галинки, що стала жертвою статевого посягання, запитали
(наводиться фрагмент допиту щодо з’ясування особи злочинця):

А який був той дядько, що зробив тобі боляче?

Страшний.

А ще який?

З блискучими зубами.

А ще що ти запам’ятала?

У нього на руці був тигр.

Однак злочинця з такими прикметами виявити не вдалось. Лише згодом,
через декілька місяців на підставі інших даних було встановлено, що
злочин вчинив Галімчук, у якого на одному із передніх зубів була коронка
з білого металу, однак на руці виявилось татуювання у вигляді танка. У
ході з’ясування у Галинки причин дачі нею суперечливих матеріалам справи
показань виявилось, що вона під словом “тигр” мала на увазі танк.
Дівчинка пояснила, а згодом її батько підтвердив, що якось під час
перегляду одного з кінофільмів вона запитала у нього вказуючи на танк:
“Що це таке?” Батько відповів, що це тигр.

Вкажіть помилку, допущену слідчим під час допиту малолітньої.

Які засоби процесуального, тактичного й організаційного характеру
зводять до мінімуму у ході допиту неповнолітніх (малолітніх) слідчі
помилки?

6. Слідчий, прийнявши від працівників міліцію справу про вбивство під
час бійки, звернув увагу на показання 10-річної Оксани про те, що вона
бачила в руках одного із учасників бійки ніж. Це суперечило матеріалам
справи.

Скажи, Оксанко, – запитав слідчий під час її повторного допиту, чому на
допиті в міліції ти сказала, що бачила в руках у дядька Петра ніж?

Так сталось, що міліціонери мене весь час питали про ножі. Я й сказала,
що бачила ніж, а потім вийшла з міліції і подумала: даремно я їм сказала
неправду. Хотіла повернутись, але злякалась…

Визначте, які помилки були допущені працівниками міліції у ході допиту
малолітньої Оксани?

Фактор навіювання та його врахування у ході допиту неповнолітніх і
малолітніх свідків (потерпілих).

7. Свідок Кулявічус, що працює барменом у під час допиту в судовому
засіданні показав, що Валько, якого він знав особисто заходив у бар І
вересня біля 14 години дня. У руках Валько були два великих згортки. За
столик він не сідав, а, випивши біля стійки 100 грам коньяку і 100 грам
сухого вина, хвилин за тридцять вийшов.

Далі свідок пояснив, що ще через дві хвилини після цього він почув
різкий звук від гальм автомобіля і, виглянувши у вікно, побачив на
проїжджій частині вулиці автомобіль “Фіат-Тіпо”, а перед ним Валька,
котрий піднімав з асфальту свої згортки.

Свідчення Кулявичуса про вуличну подію з Вальком захисник Губа намагався
висвітлити як автонаїзд, внаслідок якого Валько й отримав тілесні
пошкодження, у нанесенні котрих обвинувачувались його підзахисні Каптяр
і Гризлий.

Виказавши сумнів у достовірності судово-медичного акту експерта,
захисник спробував закласти сумнів в суддів і щодо об’єктивності деяких
показань свідка Кулявічуса. З дозволу суду Губа задав свідку наступні
запитання:

Ви стверджуєте, що Валько випив 100 грам коньяку і 100 грам сухого вина?

Так, стверджую.

А чому саме цю кількість, а не більше і не менше?

Скільки Валько замовив, стільки ж і випив.

У барі були інші відвідувачі?

Так, у цей час там знаходилось ще біля 10 клієнтів.

Чи можете Ви сказати, скільки і чого саме випив кожен із них у той день?

Ні, цього я не пам’ятаю.

Як же тоді Ви можете стверджувати, що Валько випив саме вказану Вами
кількість спиртного? Як Ви можете пам’ятати це?

…(мовчання).

Добре, тоді скажіть будь ласка, чи наїжджав на Валька автомобіль?

Я про це казав уже. Автомобіль на Валька не наїжджав. Я бачив, як він
піднімав із дороги згортки. Одночасно він у цей момент про щось
розмовляв а водієм автомобіля “Фіат”, скоріш за все вони сварились;
потім машина поїхала, а Валько пішов собі далі.

Давайте уточнимо, що ж Ви конкретно бачили. Спочатку Ви почули звук від
гальма?

Так.

І тільки тоді виглянули у вікно?

Так. Коли я почув, як автомобіль загальмував, поглянув через вікно на
вулицю, і побачив як Валько піднімав свої речі.

Це означає, що Ви не бачили, в який саме момент Валько випустив із рук
згортки?

Ні не бачив. Він їх випустив, очевидно, раптово від переляку, коли на
нього трохи не наїхав автомобіль.

А це вже тільки Ваші припущення, а суд цікавлять факти і тільки факти.
Якщо Ви не бачили, в який момент Валько загубив свої речі, тоді,
погодьтеся, Ви не могли бачити і того, що відбувалось до цього!?

Визначте, чи-правильно захисник оцінив показання свідка?

Які психологічні закономірності необхідно мати на увазі під час оцінки
тих обставин, на котрі звернув увагу захисник?

Чи правий захисник, коли заявив, що суд цікавлять тільки факти? Чи мають
якесь значення припущення, здогади і висновки допитуваної особи?

Спробуйте сформулювати запитання, які доцільно було б задати свідку
Кулявічусу, щоб з’ясувати в нього, чому він згадав кількість спиртного,
вжитого Валько і не зумів, разом з тим, згадати, скільки замовили і
випили інші відвідувачі тощо.

ІV. Оформлення протоколу допиту після прослуховування фонограми
показань.

Завдання на заняття:

1. Викладач ділить студентів на групи, після чого кожна група
прослуховує фонограму допиту свідка або потерпілого.

2. Обговорюють та критично аналізують фонограму допиту та зміст і
перебіг допиту.

З. Складають протокол допиту за прослуханою фонограмою.

Домашнє завдання.

Закінчити оформлення протоколу допиту.

Допит свідка та потерпілого – поширений процесуальний спосіб отримання
показань у ході розслідування злочинів та вирішення справи у суді.
Незважаючи на простоту цієї слідчої дії, вона вимагає від особи, що
провадитиме її, високої професійної культури, знань нормативного
матеріалу, тактичних прийомів допиту, психології спілкування тощо з
людьми різного віну та інтелекту.

Для досягнення мети заняття, крім вивчення законодавства та спеціальної
літератури треба виконати передбачені планом завдання і задачі, критично
проаналізувати навчальний допит на фонограмі, скласти протокол допиту.

У ході виконання завдання щодо аналізу навчального допиту свідка
(потерпілого), рекомендовано звернути увагу на місце, час допиту,
характер і послідовність постановки запитань, застосування
науково-технічних засобів.

Під час прослуховування показань допитуваних осіб студентам бажано
робити чорнові записи для наступного складання протоколу допиту.

Додаткова спеціальна литература:

Бахарев Я.В. Очная ставка. Уголовно-процессуальные и криминалистические
вопросы. – Казань, 1982.

Бахін В.П., Весельський В. Й. Тактика допиту: Навчальний посібник – К.,
1997.

Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на
попередньому слідстві: Навчальний посібник. – К., 1994.

Карнеева Л.М. Особенности допроса несовершеннолетних. – Волгоград, 1978.

Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология: Учебное пособие. –
Харьков, 1999.

Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы,
методика исследования, перспективы использования. – К., 1993.

Шепітько В.В. Тактика допиту: Текст лекцій. – Харків., 1992.

Шепітько В.Ю. Теоретичні проблеми систематизації тактичних прийомів у
криміналістиці. – Харків, 1995.

Центров Е.Е. Криминалистическое учение о потрепевшем. – М., 1988.

Заняття 2. Тактика допиту

обвинуваченого (підозрюваного)

(2 год.)

Мета заняття: Навчити тактики допиту обвинувачених (підозрюваних) та
практично засвоїти оформлення протоколу допиту.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Тактичні прийоми формування психологічного контакту з обвинуваченим на
допиті.

Тактичні прийоми допиту обвинуваченого (підозрюваного) залежно від
ситуації, яка склалася у ході розслідування.

Тактичні прийоми допустимого психологічного впливу на обвинуваченого в
процесі допиту.

Тактичні прийоми подолання відмови обвинуваченого від дачі показань на
допиті.

Особливості допиту неповнолітніх обвинувачених.

Особливості проведення очної ставки з участю обвинувачених.

ІІ. Питання для самоконтролю:

Що спільного та відмінного в тактиці допиту обвинуваченого і
підозрюваного?

Якою повинна бути тактика допиту, якщо є можливість використати як
внутрішні протиріччя в показаннях підозрюваного (обвинуваченого) так і
протиріччя між його показаннями та іншими матеріалами (доказами) у
справі?

Назвіть та охарактеризуйте тактико-психологічні прийоми спонукання особи
до дачі нею показань, та дачі правдивих показань,

У чому полягає етика, допиту підозрюваного (обвинуваченого)?

Які суть та походження негативних обставин – дисимуляції необумовлені
матеріалами справи, закономірностями перебігу слідчої дії тощо
протиріччя в показаннях допитуваних, прогалини у їх свідченнях, прояви
ознак хвилювання, внутрішньої напруженості та ін., що виявляються у ході
допиту підозрюваного (обвинуваченого)?

Які традиційні та нетрадиційні методи встановлення (виявлення та
дослідження) неправдивих, суперечливих, неповних, помилкових, безглуздих
тощо показань можуть використовуватись під час допиту підозрюваного,
обвинуваченого, чи у поєднанні з допитом?

Чи потрібно, а якщо так – тоді за якими критеріями і з якою метою треба
оцінювати та використовувати під час допиту прояви психофізіологічного
стану допитуваної особи?

Яке значення встановлених проявів дисимуляції (ознак приховування
чогось) для перевірки певних видів показань підозрюваного
(обвинуваченого), а саме : обмови; самообмови; дачі неповних,
помилкових, повністю чи частково неправдивих свідчень; заявленого алібі?

У чому полягає підготовка до очної ставки з участю підозрюваного
(обвинуваченого) та фіксації її ходу і результатів?

У яких випадках на допиті підозрюваного (обвинуваченого) та очній ставці
з їх участю криміналістика рекомендує застосовувати звуко-, відеозапис?
У чому полягають тактичні особливості таких допитів, очних ставок?

ІІІ. Завдання і задачі:

1. У вбитого було викрадено наручний годинник. Під час затримання
громадянина Гриба та його обшуку, а також обшуку у нього вдома годинника
виявити не вдалося. Гриб заперечу будь-яку причетність до цього злочину.
Не виключалось, що Гриб передав викрадений годинник комусь із своїх
знайомих. Із показань сестри вбитого стало відомо, що викрадений
годинник був своєрідної форми і що такий самий годинник є у її молодшого
брата.

Визначте, як доцільніше використати цю інформацію під час допиту Гриба?

Які підготовчі дії до проведення допиту затриманого треба виконати
слідчому?

Якою повинна бути тактика допиту підозрюваного за такої ситуації?

Які дії повинен ще виконати слідчий?

2. Під час обшуку у громадянки Янчук, обвинуваченої у вбивстві своєї
свекрухи, був виявлений жакет, на якому були плями, схожі на кров.
Вирішивши перевірити, як вплине на обвинувачену це повідомлення,
слідчий, не пред’являючи їй жакета, на допиті запитав:

“Чому у Вас плями крові?” Обвинувачена почала швидко витирати обличчя і
оглядати своє плаття.

Що Ви розумієте під поняттям “психологічний вплив” на особу
допитуваного? Які тенденції його застосування?

Назвіть загальні критерії допустимості психологічного впливу на
допитуваного?

Які Ви знаєте допустимі та недопустимі тактичні прийоми такого впливу?

Дайте оцінку застосованому слідчим в описаній ситуації тактичному
прийому допиту обвинуваченої Янчук.

Як ще міг діяти слідчий за такої ситуації?

3. Допитуючи Герасимчука, обвинуваченого в крадіжці товарів з
продуктового магазину, слідчий розповів йому картину вчиненого злочину в
тій послідовності, як це випливало з даних огляду місця події. Вважаючи,
що слідству вже все відомо про вчинений злочин, Герасимчук зізнався у
вчиненні злочину (крадіжки).

Як називають тактичний прийом, що був застосований слідчим в описаній
ситуації?

Які дані могли слугувати слідчому підставами для вибору саме цього
прийому?

Який порядок фіксації ходу і результатів цього допиту?

Чи потрібно фіксувати в протоколі допиту причину зізнання
обвинуваченого?

4. 22 серпня сортувальниця Свалявського лісгоспу Лешко була знайдена
вбитою в лісі неподалік від селища Поляна. Тіло її знаходилось на
відстані 150 м від автотраси. На шиї трупа виглядала рана довжиною 10
см. Сім колотих ран було нанесено в грудну клітку жертви. Стан трупа
робив можливим висновок, що злочин було вчинено за день – півтора до
його виявлення.

У ході огляду місця події виникло припущення, що злочин вчинено з метою
пограбування, оскільки у вбитої ні грошей, ні жодних коштовностей не
виявлено.

Касир лісгоспу Фурдела заявила, що 20 серпня Лешко отримала за три
місяці зарплату в сумі 970 гривень. З нею приходив мужчина, якого вона
не розгледіла, але зауважила на його забинтовану руку. Прибиральниця і
повар робітничої ідальні лісгоспу Абрамчук і Давидів повідомили, що хоча
вони особисто Лешко не знали, але в день виплати зарплати 20 серпня
ввечері, у столову заходили незнайомий їм молодий чоловік віком – 25-30
років із забинтованою кистю правої руки і такого ж віку жінка. Вони
сиділи за столиком у куті біля вікна, обідали і випивали, а потім разом
залишили столову. Свідки впізнали Лешко як ту саму жінку, що була в
ідальні із незнайомим чоловіком.

Підозра у вчиненні цього злочину впала на робітника того ж лісгоспу
Поповича Василя Ільковича, який з 15 серпня перебував на лікарняному, у
зв’язку із отриманим під час лісозаготовки рубленим пораненням кисті
правої руки.

Обшуком у Поповича ні одягу зі слідами крові, ні ножа виявлено не було,
але у його кишені його піджака знайшли три невеликих носових хустини,
одна з яких була прошита по краях синіми нитками.

Попович заявив, що всі хустки його власні. Все це було зафіксовано в
протоколі обшуку.

Свідок Талабіш впізнала носову хустку, прошиту синіми нитками, і
пояснила, що 20 серпня, оскільки Лешко збиралась їхати в Міжгір’я,
передала загорнуті у цю хустку 800 гривень, котрі та повинна була
передати її (Талабіш) сестрі Ілоні, котра там мешкає з сім’єю.

Попович на допиті заперечував знайомство з Лешко, заявивши, що ввечері
20 серпня він зі своїм приятелем Дмитром Бесагою заходив у ідальню
селища Поляна, де вони обідали і випивали. Жодних жінок з ними не було.

Допитаний як свідок Бесага показав, що він вже більше двох тижнів не
зустрічався із Поповичем, а 20 серпня у ідальні в селищі Поляна не був
ні сам, ні з Поповичем.

Свідки Абрамчук, Давидів і Фурдела впізнали в Поповичеві того чоловіка,
щодо якого на слідстві давали показання.

Проаналізуйте наявні у слідства докази у справі.

Оцініть їх можливий психологічний і тактичний вплив на підозрюваного.

Чи може за описаної ситуації підозрюваний спростувати або послабити
викриваючу силу наявних доказів?

З урахуванням можливих контраргументів з боку допитуваного визначить, як
найбільш ефективно потрібно пред’являти наявні докази і у якій
послідовності?

Сформулюйте запитання, які доцільно задати допитуваному у зав’язку із
пред’явлюваними доказами.

Складіть письмовий план допиту підозрюваного Поповича.

ІV. Організація навчального (ігрового) допиту підозрюваного за фабулою
задачі № 4, з застосуванням звуко- або відеозапису, з наступним
оформленням протоколу допиту.

Завдання на заняття:

Студенти, попередньо поділені викладачем на пари, проводять навчальний
допит із записом запитань і фіксацією в протоколі пред’явлюваних доказів
та відповідей допитуваного. Як додаткова форма фіксації процесу допиту
та його результатів застосовується звуко- або відеозапис. Після
завершення заняття обговорюються отримані результати, допущені
прорахунки та помилки. Окрім цього за фабулою задачі № 4 ще можуть бути
проведені очні ставки підозрюваного зі свідками.

Домашнє завдання:

Закінчити оформлення протоколу допиту обвинуваченого чи очної ставки з
його участю.

Допит обвинуваченого (підозрюваного) – найпоширена поряд із допитом
свідка (потерпілого) слідча дія, яка вимагає знання норм КПК України,
тактичних та психологічних прийомів, розроблених криміналістикою й
юридичною психологією, а також знання логіки, педагогіки тощо.

На допиті обвинуваченого можуть виникати такі слідчі ситуації:

а) обвинувачений повністю визнає свою вину і дає повні показання про
обставини розслідуваної події;

б) обвинувачений визнав частину пред’явленого обвинувачення;

в) обвинувачений у пред’явленому обвинуваченні свою вину не визнає;

г) обвинувачений відмовляється від показань.

Тому з урахуванням конкретної слідчої ситуації на допиті обвинуваченого
(підозрюваного) криміналістикою, з урахуванням суміжних галузей знань і
розроблені відповідні тактико-психологічні прийоми його допиту з якими
студенти і повинні ознайомитись і набути навички їх застосування.

Спеціальна додаткова література:

Абдулаев М.И., Порубов Д.И., Рагимов И.Л. и др. Тактика допроса
обвиняемого в конфликтной ситуации: Учебное пособие. – Баку, 1993.

Карнеева Л.М., Соловьев А.Б. и др. Допрос подозреваемого и обвиняемого.
– М., 1959.

Питерцев С.К., Степанов А.А. Тактика допроса на предварительном
следствии и суде. – СпБ., 2001.

Ратинов Д.Р. Скотникова Т.А. Самооговор (происхождение, предотвращение и
разоблачение ложных показаний). – М., 1973.

Сафин Н.Ш. Допрос несовершеннолетнего подозреваемого в советском
уголовном судопроизводстве. – Казань, 1990.

Біленчук П.Д Криміналістичне дослідження обвинуваченого. Монографія. –
К., 1994.

Біленчук П.Д., Ермаков А.О., Чаюк В.К. Памятка следователю по сбору
информации о личности несовершеннолетнего обвиняемого. –К., 1981.

Биленчук П.Д., Рощин Д.И. Изучение личности несовершеннолетнего
обвиняемого на предварительном следствии: Учебное пособие. – К., 1991.

ТАКТИКА ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДНЯ ВПІЗНАННЯ

(2 год.)

Мета заняття: навчити студентів тактичних прийомів пред’явлення для
впізнання та процесуальне правильному оформленню цієї слідчої дії.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Поняття та значення пред’явлення для впізнання.

Види предъявления для впізнання та загальні вимоги щодо проведення цієї
слідчої ДІЇ.

Тактика пред’явлення для впізнання живих осіб та трупів людей.

Тактика пред’явлення для впізнання предметів, речей, інших матеріальних
об’єктів, приміщень і ділянок місцевості.

Особливості пред’явлення для впізнання за фотографіями.

Пред’явлення для впізнання тварин.

Процесуальне оформлення ходу і результатів пред’явлення для впізнання.

ІІ. Питання для самоконтролю:

У чому полягає ідентифікаційна сутність пред’явлення для впізнання?

Яке значення пред явлення для впізнання у встановленні істини у справі?

Назвіть види та форми впізнавання об’єктів?

Назвіть психологічні основи проведення цієї слідчої дії.

Перерахуйте фактори впливу на результати пред’явлення для впізнання.

У чому полягає підготовка до предъявления для впізнання?

Які тактичні та психологічні особливості допиту того, хто буде
впізнавати?

Як діє слідчий у разі відмови особи бути учасником пред’явлення для
впізнання?

Хто входить у коло учасників цієї слідчої дії?

Чи можна двічі (повторно) пред’являти об’єкт для впізнання одній і тій
самій особі?

Що розуміють під однорідністю об’єктів, що пред’являються для впізнання?

Як пред’являються для впізнання унікальні (що не мають, або майже не
мають аналогів) предмети?

Чи матиме процесуальне значення впізнавання осіб або предметів за
фотографіями, які демонстрували за ініціативою правоохоронних органів
широкому колу осіб через засоби масової інформації (телебачення, радіо,
газети, оголошення “їх розшукує міліція” тощо)?

Чи можуть бути об’єктом пред’явлення для впізнання посмертні маски
особи, муляжі, суб’єктивні малюнки та фото зображення (реконструкції
обличчя за черепом, виготовлені методом проф. М.М. Герасимова;
мальовані, композиційні портрети типу “Фоторобот”, виготовлені за
показаннями очевидців)?

Чи можна пред’являти для впізнання почерк?

Назвіть випадки і методи “зустрічного” (взаємного) впізнавання.

Як належить готувати пред’явлення для впізнання за фотографіями, кіно-,
відео стрічками?

Які особливості пред’явлення для впізнання людини за ознаками мови,
голосу і динамічними ознаками?

Як здійснюється пред’явлення для впізнання за фонограмою?

У чому суть підготовки до пред’явлення для впізнання трупа.

Як треба діяти слідчому у разі впізнавання трупа на місці події?

Чи можна пред’являти труп у його одязі? Якщо так, тоді у яких випадках?

Які науково-технічні засоби застосовуються під час даної слідчої дії?

Які особливі вимоги пред’являються до протоколу пред’явлення для
впізнання?

Психологічні особливості предъявления для впізнання.

Оцінка і використання у розслідуванні та судовому розгляді результатів
пред’явлення для впізнання.

Назвіть найбільш розповсюджені процесуально – тактичні порушення що
допускаються під час пред’явлення для впізнання.

ІІІ. Завдання і задачі:

1. Слідчий, допитуючи свідка Босенка в справі про хуліганські дії
робітників будівельного управління, пред’явив йому знайдений на місці
події кашкет. Босенко заявив, що він не впізнав його як такий, що
належить Турчину Петру. Цей факт було відображено у протоколі допиту
Босенка.

Чи допустимо пред’явлення речових доказів на допиті?

З якою метою і за яких обставин може проводитись таке пред’явлення?

Чи можна дії слідчого вважати пред’явленням для впізнання?

Чи правильно тактично поступив слідчий у цій ситуації і як треба було
провести допит свідка Босенка?

2. Під час проведения обшуку в квартирі Галушки потерпіла Санюк,
запрошена слідчим, впізнала свій годинник і заявила, що цей годинник у
неї викрадений рік тому невідомими злочинцями. Цей факт слідчий
зафіксував не в протоколі впізнання, а в протоколі обшуку.

Дайте оцінку діям слідчого.

Чи міг слідчий поступити тактично по-іншому, щоб згодом знайдений у ході
обшуку годинник можна було пред’явити потерпілій у рамках іншої слідчої
дії?

3. Перед пред’явленням для впізнання підозрюваному Чирко було
запропоновано зайняти-будь-яке місце серед двох пред’явлених для
впізнання разом з ним осіб. Чирко заявив, що він зробить того, коли йому
буде дозволено помінятись верхнім одягом і одного із них.

Чи може пред’являтись для впізнання особа, яка заперечує проти участі у
слідчій дії?

Як повинен поступити слідчий в описаній ситуації?

За яких дій слідчого у цій ситуації результати пред’явлення для
впізнання будуть вважатись недійсними?

4. Потерпіла Лукащук була викликана до слідчого для впізнання Пахомова.
Лукащук сиділа в коридорі, коли в кабінет слідчого привели Пахомова.
Черев 10-15 хвилин слідчий запросив Лукашук і пред’явив їй для впізнання
Пахомова серед інших двох чоловік. Лукащук вказала на Пахомова як
людину, що приходила до неї на квартиру і пропонувала купити їй жіноче
пальто (тобто як шахрая).

Яку тактичну помилку допустив слідчий організовуючи і проводячи
пред’явлення для впізнання?

Які процесуальні наслідки тягне допущена помилка?

5. На час, коли виникла потреба у пред’явленні для впізнання,
підозрюваного, в слідчому ізоляторі його було підстрижено наголо,
Слідчий пред’явив його в такому вигляді. Потерпілий не впізнав його.
Тоді слідчий за фотографіями і показаннями родичів підозрюваного,
залучивши спеціаліста підібрав для нього перуку, у якій предъявив
останнього для впізнання.

Чи правомірно використовувати перуку та інші носильно-косметичні засоби
для реконструкції зовнішності особи перед пред’явленням для впізнання?

Як треба реагувати на можливу заяву впізнаваного про те, що його
впізнали саме через перуку тощо, оскільки вона виділяли його серед інших
учасників слідчої дії?

Чи можливе повторне пред’явлення для впізнання особи після зроблених у
її зовнішності змін?

6. У зв’язку з відсутністю заяви про зникнення громадян слідчий:

а) запросив у морг працівників ряду готелів та гуртожитків, один з яких
впізнав у пред’явленому для впізнання трупі мешканця одного із
гуртожитків;

б) доручив спеціалісту виготовити сигналетичні фотознімки загиблого, які
були пред’явлені для впізнання такій самій категорії осіб у декількох
найближчих районних центрах внаслідок чого було впізнано потерпілого і
встановлено його особу.

Як пред’являються для впізнання трупи на місці їх виявлення або морзі?

Чи правильні дії слідчого?

Які морально-етичні вимоги пред’явлення для впізнання трупів

7. Ознайомтесь з протоколом:

ПРОТОКОЛ

пред’явлення особи для впізнання.

м. Львів 15 листопада.

Слідчий Львівської міської прокуратури юрист 3-го класу Соловей В.М. у
присутності понятих Гречуля Віктора Івановича, який мешкає за адресою:
м. Львів, вул. Сахарова, 15 кв. 3, і Дем’яненка Петра Степановича, який
мешкає за адресою: м. Львів, вул. Озерна, 141 кв. 31; у зв’язку з
кримінальною справою, керуючись вимогами ст.ст. 85,127, 174,176 КПК
України, у службовому кабінеті пред’явив для впізнання потерпілій Сихій
Ніні Георгіївні таких осіб чоловічої статі: І) Федорова Бориса
Івановича, 1945 року народження; 2) Вепринця Віктора Петровича, 1950
року народження; 3) Дубляка Олега Олексійовича, 1971 року народження.

Всі вказані особи пред’являлись для впізнання в чорних куртках і синіх
спортивних штанах, без головних уборів, стоячи біля стіни. Дубляк зайняв
місце між Федоровим і Вепринцем.

Потім до кабінету зайшла потерпіла Сиха Н.Г., яку із сусіднього
суміжного кабінету покликав слідчий, і попередив про кримінальну
відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 178 КПК.

Потерпіла: Сиха Н.Г. (підпис)

Потерпілій поставлено запитання: ” Чи зустрічали Ви раніше кого-небудь
із пред’явлених для впізнання чоловіків, якщо зустрічали, тоді коли і за
яких обставин?”

Оглянувши пред’явлених для впізнання осіб, Сиха Н.Г. заявила, що серед
присутніх у приміщенні вона знає громадянина Вепринця В.П., котрий свого
часу вчився з нею в одній середній школі і впізнає громадянина, що
стоїть посередині. Його вона без коливань впізнає за носом зі
старогрецьким профілем, широкими плечима, вузькими тазом, тобто за
середньо азійською фігурою.

За вказівкою впізнаючої впізнавані повернулись у профіль, а потім
зайняли попереднє положення. Сиха Н.Г. далі повідомила, що 1.3,
листопада Дубляк (прізвище вона почула щойно з розмови слідчого),
назвавшись Олегом, познайомився з нею у центрі міста на “стометрівці”
(проспект Свободи), пішов поважати її додому і у дворі її будинку
намагався зґвалтувати її. Крім цього, перед пред’явленням їй для
впізнання Дубляка працівник карного розшуку Гаврилко показав їй
фотографію людини, схожої з Дубляком і вона підтвердила, що це саме той,
хто хотів щодо неї вчинити насилля. Отже, вона бачить Дубляка втрете.
Сиха Н.Г. зауважила, що одягнутий в момент нападу він був у чорну
куртку, але не може сказати чи зараз на ньому саме та куртка; на час
події нападник мав вуса, зараз їх немає.

Від впізнаного Дубляка 0.0. поступила заява про те, що його пред’являли
для впізнання серед набагато за нього старших людей, у зв’язку з чим.він
відмовляється підписати протокол.

Запис зауваження оголошено.

Інших заяв і зауважень від учасників пред’явлення для впізнання

Впізнаюча: Сиха (підпис).

Учасники впізнання: Федоров: (підпис)

Вепринець (підпис)

Поняті: Гречуля (підпис)

Дем’яненко (підпис)

Слідчий: Соловей (підпис)

IV. Організація і проведення різних видів пред’явлення для впізнання.

V. Процесуальне оформлення ходу і результатів пред’явлення для
впізнання.

Завдання на заняття:

1. За вихідними даними і реквізитами, отриманими від викладача,
організувати і провести пред’явлення для впізнання особи за фонограмою.

2. Хід і результати пред’явлення для впізнання оформити протоколом, до
якого долучити відповідні додатки.

Домашнє завдання:

Закінчити оформлення протоколу пред’явлення для впізнання, з додатками
до нього.

Пред’явлення для впізнання – слідча дія, до проведення якої вдаються під
час розслідування тяжких злочинів, як вбивства, розбійні напади,
пограбування, зґвалтування тощо.

Будучи самостійною слідчою дією, пред’явлення для впізнання має схоже зі
слідчим оглядом, допитом, відтворенням обстановки і обставин події. Тому
необхідно запам’ятати, що суть пред’явлення для впізнання полягає у
встановленні тотожності пред’явленого об’єкта за образом, що залишився у
пам’яті того, хто впізнає. Щоб встановити наявність підстав для цієї
слідчої дії, слідчий, керуючись кримінально-процесуальним законом,
зобов’язаний допитати особу, яка буде впізнавати, щоб з’ясувати за якими
ознаками вона зможе впізнати пред’явлений їй об’єкт, про що складається
протокол допиту.

На початку занять проводиться опитування студентів, обговорюються
вирішення домашніх завдань і задач.

Після цього спеціально підготовлена “слідчим” фонограма, що найбільш
точно відображає ознаки усної мови “впізнаваного” (попередньо
виготовляється зі згоди когось із студентів групи), прослуховується
всіма присутніми на практичному занятті. Далі викладач пропонує
студентам виділити фрагмент запису з декількома найбільш чітко
озвученими фразами і описати характерні особливості цієї мови. Потім
підбирають двох студентів з голосами найсхожими з впізнаваним голосом і
їм пропонується у їх озвученні записати на магнітну плівку такі ж фрази
чи текст з цими фразами.

Процедура запису експериментальних зразків мови повинна відповідати
процесуально-правовим вимогам (ст. 199 КПК України), текст і якість
запису всіх трьох фонограм повинні бути однаковими тощо. “Впізнаючому”
(будь-хто із студентів), попередньо допитаному про ознаки, за яким він
буде впізнавати, пропонують декілька разів у будь-якій черговості (йому
невідомій) прослухати фрагмент із фонограм на всіх касетах і сказати, чи
є серед прослуханого голос (мова) впізнаваної особи: якщо так, тоді на
якій фонограмі і за якими ознаками.

За результатами пред’явлення для впізнання студенти складають два
протоколи: протокол про отримання зразків для пі фонограм із записом
голосу (мови) нейтральних осіб; протокол пред’явлення для впізнання.

Спеціальна додаткова література:

Гинзбург А.Я. Опознание в следственной, оперативно-розыскной и
экспертной практике. – М., 1996.

Биленчук П.Д. Тактика предъявления для опознания // Криминалистическая
тактика. – К., 1985.

Ревтов Ю.И. Тактика проведения предъявления для опознания человека про
признакам голоса и речи //Вопросы криминалистики и судебной экспертизы:
Сб. научн. трудов. – Минск, 1992. – Вып. 9.

Гапанович Н.И. Опознание в судопроизводстве. – Минск, 1975.

Самошина З.Г. Вопросы теории и практики предъявления для опознания на
предварительном следствии. – М., 1976.

Лукьянчиков Е.Д. Криминалистическая идентификация объектов по следам
памяти. – Донецк, 1998.

Жирный Г.В., Лукьянчиков Е.Д. Опознание вид криминалистической
идентификации /становление, развитие. //Вопросы государства и права
Украины. – Донецк, 1993.

Циркаль В.В. Пред’явлення трупа для впізнання за участю спеціаліста. //
Вісник Київського університету. – К., 1990. – Вип. 31.

Ясь А.А. Некоторые вопросы использования видеозаписи при производстве
опознания. // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1989. – Вып.
39.

ТАКТИКА ПРИЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ

(4 год.)

Мета заняття: навчити тактиці призначення і проведення судової
експертизи та оцінки висновку експерта.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Поняття, значення, завдання та види судових експертиз.

Експерти та експертні установи на Україні.

Тактика призначення судових експертиз:

а) збір матеріалів, необхідних для проведення експертиз;

б) тактика отримання зразків для порівняльного дослідження і вимоги,
яким вони повинні відповідати;

в) процесуальне оформлення та структура постанови про призначення
судової експертизи;

г) функції слідчого під час проведення експертних дій.

Оцінка висновку експерта та вимоги, яким він повинен відповідати.

II. Питання для самоконтролю:

Які є форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві?

Що спільного та відмінного в тактиці залучення до слідчих дій
спеціаліста і призначенні й проведенні судової експертизи?

Яка структура І функції експертних підрозділів МВС, СБУ, Міністерства
юстиції, Міністерства охорони здоров’я України?

Яка тактика призначення судової експертизи, що проводитимуться не в
експертній установі?

Які види судових експертиз не можуть експертам поза експертних установ
України?

Які вимоги пред’являються до запитань, що формулюються в постанові про
призначення судової експертизи?

Назвіть і охарактеризуйте стадії експертного дослідження (загальні
положення).

Структура і зміст висновку експерта.

Зміст процесу оцінки висновку експерта.

Що таке зразки для порівняльного дослідження і які їх види?

У чому полягає етика отримання деяких видів зразків?

Як відбувається підготовка до отримання зразків?

Які науково-технічні засоби можуть застосовуватись для отримання зразків
і які спеціалісти можуть залучатись для цього?

Фіксація ходу і результатів отримання зразків.

Форми взаємодії слідчого І експерта під час проведення судової
експертизи.

III. Завдання і задачі:

1. Під час затримання Батюка в останнього було вилучено револьвер.
Проводячи огляд револьвера слідчий встановив, що номер на ньому знищений
/зпилений/. Виникла потреба у встановленні номерного знака зброї.

Яке значення для розслідування може мати відновлений номер зброї?

Яку і кому необхідно призначити експертизу за описаної ситуації?

Які підготовчі дії повинен виконати слідчий для призначення експертизи і
забезпечення її проведення?

Складіть проект постанови про призначення експертизи згідно
запропонованої фабули /бракуючи дані змоделюйте самостійно/.

2. У міському парку під час бійки був поранений неповнолітній Паранюк.
На місці події виявлені куля, дві гільзи від набоїв до дрібнокаліберної
зброї. Під час обшуку у підозрюваного Петлюка виявлено і вилучено
дрібнокаліберний пістолет системи “Марголина”. Друга куля була вилучена
у Паранюка під час операції.

Які судові експертизи можуть бути призначені у цій справі?

Як правильно треба упакувати кулі, гільзи і пістолет: для направлення їх
для експертного дослідження ?

Поставте запитання експерту і перерахуйте об’єкти, що скеровуються на
експертизу?

У яких випадках присутність слідчого під час проведення експертних дій є
обов’язковою і чому?

3. Оглядом місця пожежі було виявлено шматок тканини із запахом гасу.
Під час обшуку у підозрюваного в підпалі Попелюка була виявлена ганчірка
такого ж кольору і малюнку, які були направлені на експертизу разом із
шматком тканини.

Якого виду експертизу треба призначити у цій справі і кому доручити її
проведення?

Сформулюйте запитання для експерта.

Як треба діяти слідчому, якщо експерт вимагатиме проведення повторного
/додаткового/ огляду місця пожежі з його участю?

Чи може експерт самостійно /без слідчого/ проводити дії для збору
додаткового матеріалу, необхідного для дачі висновку?

4. Ознайомтесь із висновком експерта. Оцініть його з точки зору повноти
проведеного дослідження, обґрунтованості результатів і дотримання вимог
КПК України.

ВИСНОВОК №…

судово-ґрунтознавчої експертизи у справі №… про крадіжку коліс від
автомобіля ” Жигулі ВАЗ – 21011″.

22 жовтня 2000р. в ЕКВ УВС у Львівській області разом з постановою
слідчого Давидяка від 19.10 ц.р. для проведення експертизи було
отримано:

1. Зразки ґрунту в чотирьох пакетах;

2. план місцевості;

3. довідку про стан погоди в момент вчинення злочину і за день до нього
– від 4 серпня 2000 р.

На вирішення експерта поставлені такі питання:

1. До якої групи відносяться нашарування ґрунту, вилучені з коліс
автомобіля “вигулі ВАЗ ° 21063”, що належить Садьку П.О.?

2. Чи не походять ці нашарування ґрунту з місцевості, де знаходиться
гараж громадянина Малька Г.Ю.?

3. Чи є у зразках ґрунту характерні складові?

Поставлені на вирішення питання експерт розуміє так:

1. Чи має ґрунт, вилучений із коліс автомобіля “Жигулі ВАЗ – 21063” і
порівняльні зразки ґрунту однакову родову або групову приналежність?

2. Чи є у цих об’єктах специфічні складники?

Виконання експертизи доручено експерту Коржуку О.С., що має вищу освіту,
стаж експертної роботи 2 роки. Про кримінальну відповідальність за
відмову від дачі висновку і за завідомо неправдивий висновок експерт
попереджений.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Речові докази поступили на експертизу в 4-х пакетах, заклеєних
паперовими стрічками з відтисками круглої печатки “Слідчий відділ УВС.
Для пакетів”. На пакетах є рукописний текст з вказівкою місця отримання
зразків і підписами слідчого і понятих. Упакування порушення цілісності
не мають. Контакту між ними не було. Під час відкривання пакетів були
виявлені ґрунтові маси (ґрунти),

Морфологічні властивості досліджуваних ґрунтових мас вивчались у
відображеному світлі мікроскопа МБС – 9 (збільшення 50х) і за умов
природного освітлення. Колір ґрунтів визначався за реакцією взаємодії з
краплиною 10% -ної соляної кислоти.

Результати дослідження викладені в таблиці, що долучається до висновку.

Дослідженням встановлено, що ґрунти мають ряд спільних родових ознак:
колір, механічний склад, однакові умови і перебіг закипання від соляної
кислоти, тотожний мінералогічний склад, що робить можливим говорити про
однакову їх родову приналежність.

Треба відмітити, що ґрунт, вилучений із – під коліс автомобіля “Жигулі
ВАЗ – 2 І011”, що належить громадянину Мальку і знаходиться у нього в
гаражі, дещо відрізняється за кольором і відтінком від решти ґрунтів.
Крім того, у цьому ґрунті поряд з частинками вугілля, що є у всіх
досліджених об’єктах, виявлені і складові частинки вапна, що не дозволяє
категорично стверджувати про його однакову родову приналежність з іншими
об’єктами.

Отже виконане дослідження засвідчило, що ґрунти, вилучені з коліс
автомобіля “Жигулі ВАЗ – 21063”, що належить Садьку П.О., із-під крил
автомобіля “Жигулі ВАЗ – 2I063”, що належить Садьку П.О.; із дороги, що
веде до гаража громадянина Малька, мають однакову родову приналежність.
Ґрунт, вилучений із-під коліс автомобіля “Жигулі ВАЗ – 21 Oil” у гаражі
Малька, очевидно також має однакову родову приналежність з
досліджуваними ґрунтами.

ВИСНОВКИ:

1. Ґрунти, вилучені з коліс автомобіля “Жигулі ВАЗ – 21063” що належить
Садьку П.О. із-під крил автомобіля “Жигулі ВАЗ-21063”, яка належить
Садьку П.О.; і з дороги, котра веде до гаражу Малька, мають одну родову
приналежність. Грунт, вилучений в гаражі Малька, із-під коліс автомобіля
“Жигулі ВАЗ – 2 ІОН”, очевидно, також має однакову родову приналежність
з

2. У досліджених ґрунтах виявлені складники вугілля, а в ґрунті із-під
коліс автомобіля “Жигулі ВАЗ – 21011”, вилученого в гаражі Малька, ше є
і частинка вапна.

Експерт : Коржук (підпис)

Таблиця 01.

(додаток до висновку)

Зразки ґрунту Вага Колір Закипання від 10% соляної кислоти РН
(вологість) Складники Мінералогічний склад

Ґрунт, вилучений з коліс а/м “Жигулі-21063” 1,2 Сірий з коричневим
відтінком Локальне закипання дрібнозему 5,17-5,09 Частинки вугілля,
рослинні частинки, волокна синього кольору Кварц, польові шпати,
кальцит, магнит, гідрокислі метали, кремінь

Ґрунт, вилучений з дороги, що веде до гаражу 10 -//- -//- 5,68-5,44
Частинки вугілля Багато кварцу, польові шпати, кальцит, магнит, циркон,
гідрокислі метали.

Ґрунт, вилучений підкрилок а/м “Жигулі-21063” 15 -//- -//- 5,11-4,61
Частинки вугілля, шлаку Багато кварцу, польові шпати, кальцит, магнит,
циркон, гідрокислі метали.

ІV. Організація і практичне виконання завдання щодо призначення різних
видів судових експертиз.

Завдання на заняття:

1. За вихідними даними, отриманими у викладача, скласти постанову про
призначення одного з виду судової експертизи.

2. Постанову представити викладачу для перевірки. Впровадження сучасних
досягнень науки і техніки в розслідуванні злочинів – одна з важливих
умов дальшого вдосконалення діяльності слідчих у боротьбі із
злочинністю, поліпшення розкриття злочинів та якості слідства.

Судова експертиза – поширений ефективний засіб доказування, результат
якої – висновок експерта є самостійним процесуальним джерелом доказів за
чинним КПК України. Закон передбачає дві форми проведення судової
експертизи: в експертній установі та поза нею. Перша форма є більш
ефективною, оскільки в умовах спеціалізованої установи можливо
забезпечити її проведення висококваліфікованими експертами, на сучасній
науково-технічній базі.

Завдання яке буде виконуватись на занятті, треба починати з вивчення
вихідних даних, визначення виду експертизи, норм закону, які
регламентують Ті призначення, формулювання питань яа вирішення експерту,
підготовки матеріалів та зразків для порівняльного дослідження. Тільки
після цього можна приступати до складання постанови про призначення
експертизи. Складена постанова надається викладачу для перевірки і
наступного обговорення типових помилок тощо.

Додаткова спеціальна література:

Белуха Н.Т. Судебно-бухгалтерская экпертиза. – М., 1993.

Біленчук П.Д. та ін. Судові експертизи (довідник). – К., 1997.

Дактилоскопическая экспертиза: Современное состояние и перспективы
развития. – Красноярск, 1990.

Жбанков В.А. Получение образцов для сравнительного исследования. – М.,
1992.

Судебные экспертизы: Сборник вопросов. – Харьков, 1994.

Сахнова Т.В. Судебная экспертиза. – М., 2000.

Иларионов В.А. Экспертиза дорожно-транспортных дсшествий: Учебник для
вузов. – М., 1989.

Россинская Е.Р. Профессия – эксперт. – М., 1999.

Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском,
арбитражном процессе. – М., 1999.

Щербаковский М.Г. Криминалистическое исследование металлов, сплавов и
изделий из них. – Харьков, 1996.

Махов В.Н. Использование знаний сведущих лиц при расследовании
преступлений. – М., 2000.

Моисеева Т.Ф. Комплексное криминалистическое исследование потожировых
следов человека. – М., 2000.

Статистическая дактилоскопия: Методические проблемы. в следственной
практике: Учебн. пособие. – Харьков, 1992.

Салтевский М.В., Глыбко В.Н. Запаховые следы в следственной практике:
Учебн. пособие. – Харьков, 1992.

Кириченко А.А. Проблемы судебной одорологии. – Харьков, 1997.

Основы судебной экспертизы. – М., 1997. – Ч.1.

Идентификация человека и диагностика его свойств, отображающихся в
следах. – М., 1993.

Стеганова Т.В., Сулима К.Т., Старовойтов В.И., Гриценко В.В.
Установление некоторых диагностических признаков человека по запаховым
следам: Методические рекомендации. – М., 1996.

Савенко В.Г., Семкиня ЕЛ., Сорокин В.И. Экспертиза героина и
ацетилированого опия: Методические рекомендации. – М., 1991.

Вандер М.Б. Криминалистическая экспертиза материалов, веществ, изделий.
– СПб., 2001.

Колдин В.Я., Кирсанов З.И., Орлов Ю.К. Экспертная криминалистическая
идентификация. Вып. I. Теоретические основы. – М., 1996.

Попов В.Д. Судебно-медицинская экспертиза: Справочник. СПБ., 1997

Современные возможности судебных экспертиз: Методическое пособие для
экспертов, следователей и судей. – М., 2000.

Дубовий О.П., Лукашенко В.Я., Рибалко та ін. Криміналістичне
дослідження слідів рук: Науково-практичний посібник. – К., 2000.

Щербаковский М.Г. Кравченко А.А. Применение специальных знаний при
раскрытии и расследовании преступлений. – Харьков, 1999.

Експертизи в судовій практиці: Навч.посібник // Гончаренко В.Г., Бергер
В.Е., та ін. – К., 1993.

II. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ

Методика розслідування окремих видів злочинів – це заключний розділ
криміналістики, який разом з іншими створює єдину систему
криміналістичних знань. Його змістом є система теоретичних положень і
практичним рекомендацій стосовно найбільш доцільного порядку
розслідування крадіжок, грабунків, вбивств, посадових та інших злочинів.

Методика розслідування нерозривно пов’язана із загальною теорією
криміналістики, криміналістичною технікою і тактикою. названих розділів
щодо і, з урахуванням котрих рекомендує певну систему і послідовність
слідчих дій, оперативно-розшукових та інших криміналістичних заходів
(тактичних прийомів, рекомендацій, операцій, комбінацій) і
науково-технічних засобів, яка дає змогу ефективно, оптимально і
раціонально розслідувати конкретний вид злочинів.

Повноту і якість засвоєння студентами матеріалу щодо кожної теми розділу
викладач з’ясовує, як уже зазначалось у методиці вивчення попередніх
частин криміналістики, на першому етапі заняття. Далі занятті
проводиться в формі ділових ігор за конкретними фабулами кримінальних
справ. Одержавши вихідні дані, студенти повинні намітити відповідні види
криміналістичних версій, на підставі інформації, що наводиться у фабулі,
вибрати напрям розслідування і скласти план першочергових слідчих дій і
оперативно-розшукових міроприємств. Важливо передбачити наступне:
питання і обставини, які потрібно з’ясувати на початковому етапі
розслідування, слідчі дії й Інші тактичні заходи, з допомогою яких
можлива перевірка сконструйованих версій, а також виконавці та строки
виконання.

Зміст версій і плану розслідування студенти формулюють у ході занять
обґрунтовуючи кожну версію, доцільність запропонованої слідчої і
розшукової ДІЇ або призначеної експертизи. Для підтвердження своїх
стверджень студенти повинні посилатися на конкретні норми КПК та
приклади судово-слідчої практики. З урахуванням вимог швидкості,
ефективності та оптимальності розслідування, студентам необхідно
прагнути знайти найкоротший шлях дослідження кожного питання і кожної
обставини.

Обговорення складеного студентами обов’язково письмового плану за
конкретною фабулою відбувається в формі оперативної наради
оперативно-слідчих працівників, у якій участь беруть всі студенти групи,
з коментуванням кожної версії і кожного пункту плану розслідування, а
також із всебічним дослідженням аргументованих варіантів, що
пропонуються будь-ким з учасників обговорення. У ході обговорення
викладач може вводити у фабулу нову інформацію. Ускладнюючи, умови
заняття, він може ставити додаткові запитання. На підставі додаткової
інформації, яка надійшла від викладача, студенти розробляють план
подальшого розслідування, всі пункти якого аргументуються й
обговорюються у викладеному вище порядку.

Після обговорення викладач підсумовує заняття, відзначаючи правильні
відповіді, знайдені в ході вирішення поставленого завдання.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ

РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ

(2 год.)

Мета заняття: з’ясувати наукові положення, рекомендації і методи
криміналістичної методики, що ґрунтується вимогах кримінального та
кримінально-процесуального законодавства, її зв’язок з криміналістичною
технікою і тактикою. Засвоїти структуру окремої методики розслідування,
починаючи з криміналістичної характеристики і завершуючи профілактичною
діяльністю слідчого у ході розслідування конкретного злочину з
урахуванням його специфіки.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Методика розслідування окремих видів злочинів, як розділ криміналістики.

Система, завдання і джерела методики розслідування окремих видів
злочинів.

Принципи методики розслідування окремих видів злочинів.

Структура типових методик розслідування окремих видів злочинів.

Сутність та види слідчих ситуацій.

Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування
злочинів.

Криміналістичні основи розкриття й розслідування злочинів як складові
методики досудового слідства.

ІІ. Питання для самоконтролю:

1. Що є предметом методики розслідування окремих видів і груп злочинів?

2. Яке співвідношення методики з іншими частинами науки криміналістики?

3. Об’єкти дослідження методики розслідування.

4. Завдання методики розслідування.

5. Принципи методики розслідування.

6. Криміналістичні аспекти процесу виявлення і розкриття злочинів.

7. Розшукова (пошукова) діяльність у системі розкриття злочинів?

8. Криміналістична класифікація злочинів та її вплив на формування
методики.

9. Історія дослідження проблеми слідчої ситуації.

10. Які фактори (чинники) впливають на утворення відповідної слідчої
ситуації?

11. Елементи (аспекти) слідчої ситуації.

12. Види та форми взаємодії в процесі розслідування злочинів.

III. Засвоєння студентами основних структурних елементів та загальних
положень окремих методик розслідування з урахуванням специфіки
конкретного злочину.

ІV. Підведення підсумків заняття.

Домашнє завдання:

1. Зобразити у вигляді схеми:

1) зміст основних положень методики розслідування окремих видів злочинів
(криміналістичної методики) – зразок див.: Криминалистика //Под ред. AT.
Филиппова и др. – М.,1998 – с. 34В- 341; Криминалистика. Схемы и
терминология: Учебное пособие. – СПб, 2000 та ін;

2) основні структурні елементи типової методики розслідування злочинів;

3) систему взаємодії правоохоронних та інших державних органів у
боротьбі зі злочинністю. – зразок див.: Криміналістика. Криміналістична
тактика і методика розслідування злочинів //За ред. В.Ю. Шепітька. –
Харків, 1998.- с. 173 – 174 та ін.

Методика розслідування окремих видів злочинів як розділ криміналістики
містить у собі загальні положення і окремі методики (спеціальні) в
конкретних видів злочинів. Загальні положення – це теорія
криміналістичної методики, яка охоплює її систему, завдання, зв’язок з
іншими розділами науки, принципи тощо. Окремі (спеціальні) методики – це
програми розслідування конкретних видів та груп злочинів. Вони
поділяються на дві групи – типові та особливі.

У ході підготовки до занять студенти повинні вивчити принципи методики,
котрі можна розділити на три групи: загальні, окремі й спеціальні.
Важливим є з’ясування елементів конструкції типових методик, обізнаність
із якими є необхідним для вивчення всіх з таких структурних елементів
(загальний вигляд):

а) криміналістичної характеристики конкретного виду злочину;

6) обставин, які підлягають встановленню розслідуванням цього виду
злочину;

в) алгоритмів, розслідування окремих видів злочинів (з’ясування
особливостей приводів, підстав, наявних можливих слідчих ситуацій тощо)
порушення кримінальної справи, тактики початкових і подальших слідчих
дій та оперативно-розшукових заходів, взаємодія слідчого з органами
дізнання, громадськістю та ін.);

г) змісту роботи слідчого щодо виявлення й усунення причин і углов, які
сприяли вчиненню злочину.

Спеціальна додаткова література:

Бахин ВЛ., Кузмичев B.C., Лукьянчиков Е.Д. Тактика использования
внезапности в раскрытии преступлений органами внутренних дел. – К.,1990.

Белкин Р.С. Фактор внезапности, его учёт и использование при
расследовании преступлений. – М.,1995.

Рыков В.М. Преступная группа: криминалистические проблемы. – Ташкент,
1991.

Возгрин И.Л. Научные основы криминалистической методики расследования
преступления. Курс лекции. – Ч.1. – СПб., 1992; Ч.2 – 1993; Ч.3. – 1993;
Ч.4. – 1993.

Вопросы расследования преступлений // Под ред. А.Я. Катанова и Е.А.
Вербицкого, – М., 1995.

Ефимичев СЛ. Оформление уголовного дела. – Волгоград, 1990.

Ищенко Е..П. Алгоритмизация первоначального этапа расследования
преступлений. – М., 1990.

Карагодин В.И. Преодоление противодействия предварительному следствию. –
М., 1992.

Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и
органов предварительного расследования //Под ред. Т.В. Аверьяновой и
Р.С. Белкина. – М., 1997.

Куклин В.И., Куклин В.В. Криминалистическая методика. – Тверь., 1992.

Образцов В.А. Выявление и изобличение преступника. – М., 1997.

Сидоров В.Е. Начальный этап расследования. Организация. Взаимодействие.
Тактика. – М., 1992.

Соловьёв А.Е. Как организовать расследование. – М., 2000.

Справочник следователя. Практическая криминалистика. Методика
расследования отдельных видов преступлений // Под ред. Н.А. Селиванова.
– М., 1990.

Чурилев С. Компьютеризация обучения методике расследования
//Законность. – 1993. – № 10.

Шумилин А.Ю. Начала уголовно-розыскного права. Монография. – М., 1998.

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ

(2 год.)

Мета заняття: з’ясувати значення криміналістичної характеристики
злочинів у методиці розслідування, засвоїти основні структурні елементи
криміналістичної характеристики, навчитися розмежовувати криміналістичну
характеристику злочинів від кримінально-правової, кримінологічної,
психологічної.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Сутність криміналістичної характеристики злочинів та її місце у
структурі окремих методик розслідування конкретних видів (груп)
злочинів.

Джерела криміналістичної характеристики злочинів та її співвідношення з
кримінально-правовою, кримінологічною, психологічною характеристиками
злочину.

Основні елементи (структура) криміналістичної характеристики окремих
видів злочинів.

Значення криміналістичної характеристики злочинів у розробці методики
розслідування конкретного злочину.

Питання для самоконтролю:

Функції криміналістичної характеристики злочинів.

Як встановлюється спосіб вчинення (готування, приховання) злочину?

Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики.

Роль інформації про особу потерпілого у характеристиці певного виду чи
групи злочинів.

Значення обізнаності про закономірності утворення слідів (слідової
картини) певного виду злочинів для їх розкриття й розслідування.

Роль науково-практичних узагальнень про можливі місця й часові проміжки
вчинення окремих видів (груп) злочинів у виборі методики їх розкриття й
розслідування.

У чому полягає пізнавальне значення криміналістичної характеристики
окремих видів злочинів?

Охарактеризуйте загальну структуру зв’язків між криміналістичної
характеристики злочинів.

III. Виконання практичних завдань з криміналістичної характеристики
злочинів, запропонованих викладачем. 

ІV. Підведення підсумків і роз’яснення завдання заняття.

Домашнє завдання студентам:

1. Дайте в письмовій формі криміналістичну, характеристику (основні
елементи) шахрайства, викрадення людей, бандитизму.

2. Зобразіть у вигляді схеми основні елементи криміналістичної
характеристики злочинів та загальну структуру зв’язків елементів
криміналістичної характеристики злочинів.

Криміналістична характеристика злочинів – сукупні даних про злочин, які
сприяють його розкриттю. Це відомостей, про криміналістичне важливі
ознаки злочину конкретного виду, які відображають закономірні зв’язки
між ними та сприяють побудові і перевірці слідчих версій для вирішення
основних завдань розслідування. Студентам важливо глибоко засвоїти
теоретичні положення про основні елементи криміналістичної
характеристики, які вони в майбутньому зможуть застосувати під час
з’ясування характеристики будь-якого конкретного злочину (типові слідчі
ситуації, спосіб вчинення, поширеність, характерні сліди, контингент
осіб, які вчиняють дані злочини, причини та умови, які сприяють вчиненню
злочинів, обставини, що ускладнюють або полегшують розслідування тощо).
На заняттях студенти, використовуючи набуті знання про криміналістичну
характеристику, повинні намагатися застосувати їх до конкретних видів
злочинів, запропонованих викладачем (охарактеризувати їх у загальних
рисах).

Спеціальна додаткова література:

Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М., 1997.

Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3-х т.: Т.3. Криминалистические
средства, приёмы и рекомендации. М., 1997.

Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Характеристика преступлений. –
Харьков, 1985.

Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. научн. трудов. – М.,
1984.

Куликов В.И. Основы криминалистической теории и организации преступной
деятельности. – Ульяновск., 1994.

Тацій В.Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України:
навчальний посібник. – Харків., 1994.

Теория криминалистики и методики расследования преступлений; Сб. научн.
трудов. – М., 1990.

РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВ.

(4 год.)

Мета занять: навчити студентів орієнтуватися з різних слідчих ситуаціях
у справах про вбивство та вибирати правильний напрям в розслідуванні;
навчитися визначати оптимальний комплекс початкових слідчих дій і
заходів оперативного характеру під час розслідування різних видів
убивств; конструювати слідчі версії та складати план розслідування.

Заняття І.

(2 год.)

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Криміналістична характеристика вбивств.

Особливості криміналістичної характеристики вбивства на замовлення.

Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивство.

Типові слідчі ситуації, слідчі версії та планування розслідування
залежно від характеру і виду вбивства.

Комплекс дій для вирішення питання щодо порушення кримінальної справи у
разі:

а) виявлення трупа;.

б) виявлення частин розчленованого трупа;

в) зникнення людини.

ІІ. Питання для самоконтролю:

Побудуйте криміналістичну класифікацію вбивств.

Чим зумовлена складність розслідування вбивств?

Умови очевидності та неочевидності вчинення вбивств – їх значення для
з’ясування картини злочину та вплив на напрями і шляхи його розкриття й
розслідування.

Які фактори можуть обумовлювати наявність несприятливої чи сприятливої
слідчої ситуації?

Під які події найчастіше інсценуються вбивства. Ознаки інсценувань.

Поняття вбивства на замовлення.

Історичний екскурс вбивства на замовлення.

Хто такі кілери? Охарактеризуйте криміналістичні типи кілерів.

III. Домашні завдання і задачі:

1. Експрес аналіз первинних слідчих ситуацій.

Ситуація 1. Біля 22 години невстановлені особи, проїжджаючи по вул.
Антонюка на автомобілі марки ” БМВ “, кинули в бік палаток торгового
ряду дві бойові гранати. Внаслідок вибуху п’ятеро людей отримали
поранення, дві людини загинули на місці.

Ситуація 2. У приватному помешканні на вул. Личаківській, буд. 211
знайдено труп директора СП “Приватбуд” громадянина Жлобського з
колото-різаними проникаючими пораненнями грудної клітки та долоней рук.

Ситуація 3. 7 жовтня у м. Броди працівники міліції виявили обгорілий
автомобіль ВАЗ – 2108, що належить місцевому мешканцю Степаню. У
багажнику автомобіля було знайдено обгорілий розчленований труп особи
жіночої статі зі слідами насильницької смерті.

Ситуація 4. Під час затримання злочинної групи, члени якої викрали
Струса, співробітники спецпідрозділу у ході звільнення заручника в
кв. 19 буд. 25 на вул. Переможній застосували табельну зброю. На місці
події виявили два трупи невстановлених осіб зі слідами вогнестрільних
поранень і труп невідомої особи без ознак насильницької смерті.

Переліки можливих дій слідчого:

а) перевірочні дії:

отримання пояснень,

витребувати документи із установи, організації тощо,

витребувати характеристики,

вивчити документи,

скерувати запит в психоневрологічний диспансер,

доставити затриманого в міліцію тощо;

б) слідчі дії:

огляд місця події,

допит,

очна ставка,

пред’явлення для впізнання осіб або предметів у натурі чи за
фотографіями,

обшук,

виїмка,

призначення діагностичних чи ідентифікаційних експертиз,

відтворення обстановки і обставин події,

отримання зразків для порівняльного дослідження.

в) доручення органам дізнання:

встановлення очевидців,

виявлення знайомих,

пошуки автомобіля, предметів тощо,

перевірка особи на причетність її до злочину,

встановлення особи за браком інформації про неї,

з’ясування походження, приналежності предмета чи речі,

встановлення місця збуту викраденого,

г) перевірка за криміналістичними обліками:

за ознаками зовнішності,

за способом вчинення злочину,

за прізвиськами,

дактооблік,

за слідами на місці інших злочинів,

прізвищний облік,

за викраденими речами, предметам тощо.

д) процесуальні рішення:

порушення кримінальної справи,

затримання з поміщенням в КПЗ (з особистим обшуком),

застосування взяття під варту,

відмова у порушенні кримінальної справи,

отримання санкції прокурора на проведення обшуку,

обшук,

зупинення провадження у справі,

закриття кримінальної справи,

призначення розтину трупа тощо.

? Оцініть наведені ситуації.

? Сформулюйте початкові припущення щодо причинно-наслідкових зв’язків
події із використанням типових криміналістичних характеристик.

? Підготуйте пропозиції щодо початкових дій слідчим, працівниками органу
дізнання для кожної запропонованої ситуації.

? Які слідчі та розшукні дії із наведеного переліку доречно виконати з
тим, щоб як найефективно розпочати розслідування?

? Які комплекси дій із запропонованого переліку і у яких поєднаннях
можуть бути заплановані и виконані у кожній із ситуацій?

2. Етап 1.

20 липня в період збирання врожаю в Пустомитівський РВ МВС України у
Львівській області інспектор Назаренко B.I. повідомив по рації, що на ЗО
кілометрі траси Пустомити – Самбір у лісопосадці ним виявлено автомашину
“КАМАЗ” № 4654 ІНА, завантажену зерном пшениці. Водій на місці
відсутній. Черговий райвідділу розпорядився з’ясувати обставини
знаходження там автомобіля і доповісти йому.

Оцініть дії чергового РВВС.

Визначте систему заходів реагування у даному випадку.

Етап 2.

До 3 години ночі інспектор ДАІ Назаренко не подзвонив і не доповів у
райвідділ ДАІ де прибув, зв’язатися з ним по рації не вдалося. Тоді
черговий до місця виявлення автомобіля надіслав ПМГ у складі старшини
Свирила і сержанта Квашко.

О 5 год. ЗО хв. наряд, який прибув на місце доповів, що автомашина не
виявлена, де знаходиться Назаренко – невідомо. Припускаючи, що інспектор
ДАІ з’ясував обставини виявлення ним автомобіля із зерном, черговий
відпустив наряд і припинив щодо цього випадку перевірку.

Дайте оцінку діям чергового.

Щоб ви зробили на його місці?

Етап 3.

Вранці о 8 год. ЗО хв. черговому райвідділу міліції подзвонила дружина
Назаренка і повідомила, що її чоловік не повернувся з роботи додому. О 9
год. з райлікарні повідомили, що до них у тяжкому стані доставлено
інспектора ДАІ Назаренка, який не приходячи у свідомість, помер. Розтин
трупа показав, що смерть наступила від чотирьох проникаючих поранень в
ділянці живота і спини. Два з них нанесені колючим, а два – ріжучим
знаряддям.

Оцініть ситуацію, яка склалася

Визначить організаційні заходи та слідчі дії на цьому етапі.

Заняття 2.

(2 год.)

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Підстави для порушення кримінальної справи та їх достатність.

Першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, які провадяться
у разі:

виявлення трупа, особа якого невідома,

виявлення трупа, особа якого відома,

зникнення людини за наявності ознак, що вказують на можливе вбивство,

виявлення частин розчленованого трупа,

виявлення ознак вбивства на замовлення.

Особливості наступних етапів розслідування вбивств.

Основні види та можливості експертиз, що призначаються у справах цієї
категорії злочинів.

II. Питання для самоконтролю:

Назвіть процесуальні дії, що знаходяться у прямій залежності між собою,
виконуються у певній визначеній законом послідовності і утворюють
елементи комплексів слідчих дій?

Які набори (комплекси) слідчих і розшукових дій найбільш характерні для
розслідування вбивств?

Відповіді на які питання можна отримати у ході огляду місця події і
трупа у справах про вбивства?

Особливості огляду місця події і трупа у справах про вбивство на
замовлення.

Чим зумовлені особливості кваліфікації вбивств, вчинених із
використанням вибухового пристрою.

У чому полягає специфіка розкриття й розслідування вбивств із
використанням вибухового пристрою.

ІІІ. Домашні завдання і задачі:

1. 1 червня на сміттєзвалищі селища Черляни було виявлено труп
новонародженої дівчинки. Труп був загорнутий у невеличке простирадло і
обв’язаний паском від жіночого плаття чи халата. Все це було загорнуто у
газети “Поступ” і “Високий замок” відповідно від 12 травня і 26 травня
поточного року, покрито плямами, подібними на кров. Пуповина дитини
виявилась перев’язаною.

Змоделюйте і оформіть протоколом огляд місця події та газет з
урахуванням того, що на верхній частині обох газет була ледь помітна
цифра “1”.

Складіть план розслідування у справі за наявної для цього етапу
інформації.

Складіть постанову про призначення судово-медичної експертизи виявленого
трупа і речових доказів.

Листоноша Попова, яка обслуговує згаданий населений пункт, впізнала свою
позначку за місцем її розташування на газеті, кольором пасти кулькової
ручки, характером напису. Вона пояснила, що під час газет за вулицями
селища не писала на них вказувала лише нумерацію будинків. За кого
слідчого листоноша передала йому кулькову ручку, якою вона робила
позначки на газетах.

Яку експертизу доречно призначити за додатково з’ясованої інформації?
Складіть постанову.

Які дії потрібно виконати слідчому для закріплення показань листоноші, а
також для їх перевірки?

У результаті проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів було
сконструйовано версію про вчинення дітовбивства місцевою мешканкою
Шевніною. Для перевірки версії, окрім іншого було заплановано негайний
обшук у будинку Шевніної (селище Черляни, вул. Стрільців, буд.1)

Складіть постанову про проведення обшуку у Шевніної. Які завдання стоять
перед цією слідчою дією?

Складіть план проведення наступних слідчих дій у справі про
обвинувачення Шевніної у дітовбивстві.

2. 12 червня у Міжгірське РУВС МВС в Івано-Франківській області
звернулась громадянка Євтушик ЛЛ. із заявою про зникнення її доньки
Слайківської Тетяни Йосипівни, 1958 р.народження, що мешкає із своєю
сім’єю за адресою: вул. Масарика, 242 і працює контролером на місцевій
трикотажній фабриці.

Із пояснень Євтушик Л.Н. випливає, що 12 червня вранці вона повернулася
із будинку відпочинку “Буштино”. Після обіду пішла додому до доньки
Тетяни. Її внучки Людмила ” ІЗ років і Наталя – 6,5 років сказали, що
мами немає вдома ще звечора І червня. Зять, Слайківський Евген, 38
років, сказав, що Тетяна покинула сім’ю і виїхала із своїм коханцем у
невідомому напрямку. Такому поясненню заявниця не повірила і звернулася
у міліцію.

Прикмети зниклої: зріст 165 см, худорлявої статури, волосся русе, на
верхній щелепі має 2 зуби із жовтого металу.

Слайківський Евген повідомив, що 2 червня о 9 год. ЗО хв. він повернувся
додому із добового чергування у райвіськоматі, де працює. Дружини Тетяни
вдома не було, на столі знайшов записку : “Женя, набридло мучити тебе і
себе підозрами. Йду від вас. Зустріла іншого. Не шукайте”. Записку зі
злості розірвав на роботі на наступний день, але показував її своїй
матері Слайківській О.Д., що мешкає на вул. Русько-Полянська, 22 кв. 2.
Зазначив, що останнім часом дружина безпідставно на ґрунті ревнощів
влаштовувала скандали.

Донька зниклої – Слайківська Людмила повідомила, що І червня вона пішла
спати о 21 годині, її сестра Наталя вже спала, а мама поралася ще на
городі. Вранці 2 червня тато сказав, що мама їх покинула. Про записку
від неї нічого не казав і не показував її. З тиждень тому вона (Людмила)
чула, як батьки сварились вночі.

Чи є у наведеній інформації підстави для початку розслідування?

Які перевірочні дії повинні бути виконані у цьому та схожих випадках для
вирішення питання про потребу порушити кримінальну справу?

Які слідчі та оперативно-розшукові дії потрібно виконати на початковому
етапі розслідування зникнення особи, якщо кримінальна справа буде
порушена?

Було проведено огляд помешкання зниклої. У ході огляду було вилучено: 7
волосин довжиною від 7 до 25 см із масажної щітки зниклої; медичну
книжку, де вказано її групу крові – перша; її слідів пальців рук,
придатних для ідентифікації (із швейної машинки). Окрім цього
встановлено відсутність таких речей і документів: паспорта на ім’я
Слайківської Т.Й., кофти коричневого кольору (розмір 48), туфель синього
кольору на суцільній підошві італійського виробництва, джинсової
спідниці, золотого перстня з монограмою “ТТ” (розмір 18). Отримані
зразки слідів пальців рук у доньок та чоловіка зниклої, а також зразки
їх волосся.

Із пояснень Ратушняка М. стало відомо, що сім’ю Слайковських він добре
знає, вони сусіди і дружили сім’ями. З його слів, Тетяна – винятково
порядна жінка, сім’ю покинути не могла. Вважає, що Євген причетний до її
зникнення. Він (Ратушняк) намагався говорити з ним на тему зникнення
дружини, але той ухилявся від розмови. У Євгена є коханка, проживає у
Хусті, з якою намагався одружитись і покинути дружину, котра старша за
нього віком. Як звуть і де проживає знайома Євгена Ратушняк не знає.
Відомо, що вона медик. Якось Тетяна вислідила і зловила їх разом, був
скандал.

Проаналізуйте наявну інформацію. Чи є протиріччя?

Сформулюйте перелік додаткових запитань для вже опитаних осіб у справі.

Сконструюйте версії, складіть письмовий план подальшого розслідування у
справі за поданою фабулою.

Змоделюйте наступні ситуації, що можуть виникнути у цій справі, у
відповідності з якими опишіть хід подальших та завершального етапу
розслідування.

ІV. Обговорення вирішення домашнього завдання.

Швидке розкриття вбивства, всебічне дослідження причин і умов, які
сприяли їх вчиненню – головне завдання оперативно-слідчих органів.
Практика свідчить, що навмисні вбивства часто ретельно готуються
(особливо вбивства, на замовлення)” вибирається спосіб вбивства, спосіб
приховування, знищення його слідів або іншого виду протидії
розслідуванню тощо. 3″ясування значення в криміналістичній
характеристиці вбивств питання про очевидне або таємне його вчинення дає
змогу ще на стадії порушення кримінальної справи обрати правильний
напрям розслідування, звузити коло осіб, які можуть мати відношення
(причетність чи обізнаність) до вчинення цього злочину.

Студентам треба мати на увазі, що методика розслідування цих категорій
справ залежить від слідчої ситуації: наявності або відсутності трупа,
виявлення трупа невідомої чи впізнаної особи, частин розчленованого
трупа; вбивство вчинене в умовах очевидності або неочевидності; вбивства
інсценовані під самогубство, нещасний випадок, природну смерть тощо.
Студенти залежно від ситуації, яка склалася, повинні визначити перелік
слідчих дій і вказати на особливості їх проведення з урахуванням
конкретного виду вбивства.

У ході вивчення питання про експертизи, які призначаються під час
розслідування цієї категорії справ, доцільно звернути увагу на те, що
крім обов’язкової судово-медичної експертизи можуть призначатися майже
всі види криміналістичних експертиз, а також бухгалтерські, технічні,
технологічні, хімічні, біологічні, ґрунтознавчі, психологічні,
психіатричні та ін.

Спеціальна додаткова література:

Аленин Ю.П., Тищенко А.В. Особенности расследования тяжких преступлений
против личности: Учебн. пособие. – Одеса, 1996.

Бахин В.П. Особенности расследования заказных убийств. Лекция. –
Сімферополь, 1999.

Беляков В.А. Методика расследования преступлений, совершаемых с
применением взрывных устройств: Учебн. пособие. – Екатеринбург, 1998.

Бородулин А. И. Убийство по найму: Криминалистическая характеристика..
Методика расследования. – М., 1997.

Бурданова B.C. и др. Особенности совершенных, по найму. –СПб., 1997.

Дубягин Ю.П. Руководство по розыску и расследованию неочевидных убийств
/Криминал., судебн. -мед., антропол., уголовно-процес., и организац.
аспекты/. – М., 1997.

Карагодин В.Н. и др. Расследование убийств. – Екатеринбург, 1993.

Слинько М.И. Заказные убийства как вид преступного предпринимательства:
криминалистический анализ. – М., 1997.

Снигирев А.П., Колошко И.М. Раскрытие убийств //Под ред. А.М. Бандурки.
– Харьков, 1996.

Селиванов Н.А., Соя-Серко Л.А. Убийство, как его раскрыть. М., 1998.

Расследование преступлений общественной опасности. Пособие для
следователей. //Под ред. Н.А.Селиванова, А.И.Дворкина. – М., 1998.

&

I

c

&

’

?

@ X

I

??&?

? ??&?

??&?

L

?

L

L

V

?

???????????? Стешиц В.К. Назначение судебно-медицинских экспертиз при
расследовании убийств. – Минск, 1992.

РОЗСЛІДУВАННЯ ЗҐВАЛТУВАНЬ

(2 год.)

Мета заняття: набути навичок оцінки вихідної інформації з точки зору її
достатності для порушення кримінальної справи; виробити навички
планування і прийняття рішення про проведення комплексу необхідних
слідчих та інших дій у справах про зґвалтування. ПЛАН

І. Опитування студентів:

Криміналістична характеристика зґвалтувань.

Типові слідчі ситуації.

Планування розслідування.

Комплекс первинних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

Судово-медична експертиза потерпілих і освідування підозрюваного.

Завершальний етап розслідування зґвалтувань та їх профілактика.

II. Питання для самоконтролю:

Яка інформація про злочин є необхідною для прийняття рішення щодо
порушення кримінальної справи? У яких випадках кримінальна справа про
зґвалтування може, бути порушена без заяви потерпілої?

Які особливості (процесуальні і криміналістичні) порушення кримінальної
справи про зґвалтування?

Кому підслідні кримінальні справи про статеві злочини?

У чому проявляється специфічність і взаємозв’язок елементів
криміналістичної характеристики зґвалтувань?

Які обставини підлягають доказуванню у справах цієї категорії?

Які типові ситуації найчастіше мають місце у справах про зґвалтування?

Які відомості про злочинця і обставини злочину можна отримати у ході
огляду місця події та допиту потерпілої?

Які ви знаєте прийоми викриття інсценувань зґвалтувань та ознаки, у тому
числі негативні обставини, котрі вказують на інсценування й інші види
протидії розслідуванню?

Які методи використовуються під час встановлення насильника, невідомого
потерпілій?

Які експертні дослідження є найбільш специфічними для цієї категорії
кримінальних справ?

На які питання може відповісти експерт під час: а) освідування
потерпілої і підозрюваного? б) дослідження одягу потерпілої та
підозрюваного?

У чому полягає специфіка допиту потерпілої і підозрюваного
(обвинуваченого) у справах щодо розслідування цього виду злочинів?

У чому специфіка тактики допиту малолітньої та неповнолітньої потерпілої
у цих справах?

На підставі яких фактичних даних перевіряється причетність особи до
вчиненого зґвалтування?

Які вам відомі причини і умови, що сприяють вчиненню статевих злочинів?

Які профілактичні заходи можуть бути вжиті з метою попередження
зґвалтувань та інших статевих злочинів?

III. Задачі та завдання :

1. 16-річна Т., учениця 9-го класу, після дискотеки познайомилася з
молодим хлопцем, який назвався В’ячеславом. Як повідомила Т., він
напросився провести її додому і в розмові повідомив, що приїхав з Луцька
для участі у відбірковому турі студентської ліги ” КВН”. В’ячеслав
показав на лацкані своєї шкіряної коричневого кольору куртки значок, на
якому було зображено “КІВІНА”. Він говорив, що навчається в одному із
вузів м. Луцька. У якому саме Т. не запам’ятала.

Дорогою вони зайшли в під’їзд одного з будинків і там сиділи на
підвіконнику другого поверху і розмовляли. Потім він почав її обнімати,
розстібнув бюстгальтер, цілував. Вона вирвалася, він наздогнав її,
просив, щоб поводила себе тихо. Потім вони вийшли на вулицю і пішли у
напрямку до її помешкання. Коли вони перейшли залізничний переїзд,
В’ячеслав звалив її на землю, затиснув рот, щоб не кричала, а потім,
стиснувши рукою шию, погрозив вбити, якщо чинитиме опір. Дівчина
злякалася і тому не чинила опору. Після зґвалтування В’ячеслав провів її
додому, а сам пішов.

Додому потерпіла повернулася близько 3-ї години ночі. Вранці розповіла
батькам про подію. Вони побачили вимазані брудом і кров’ю її пальто і
сукенку. Після цього вони звернулися у міліцію.

Т. повідомила такі прикмети В’ячеслава : обличчя продовгувате, східного
типу, ніс великий, але не дуже, з горбинкою, волосся темне, коротке. На
верхній губі маленькі вусики, говорить суржиком. На безіменному пальці
лівої руки у вигляді татуювання зображено перстень у формі прямокутника,
у центрі якого на темному фоні є хрест (“Мохнатий злодій” – особа,
раніше судима за зґвалтування : злодійські татуювання, примітка автора).

У процесі перевірки заяви Т., з’ясувалося, що у В’ячеслава був портфель
і пакунок, який Т. допомагала йому нести. Судово-медичним оглядом у
потерпілої виявлено синець на передній частині шиї, свіжий розрив
дівочої пліви, вона досягла статевої зрілості.

Мати Т. пояснила, що її донька є доволі боязливою дівчиною, боїться
батька і тому не сказала відразу про те, що трапилося. Класний керівник
охарактеризувала Т. як скромну, сором’язливу, хворобливу дівчинку,
правдиву, не схильну до фантазування.

З’ясуйте, чи достатньо даних для вирішення питання щодо порушення
кримінальної справи?

Охарактеризуйте слідчу ситуацію, яка може скластися у цій справі на
початковому етапі розслідування.

Які речі потрібно вилучити у потерпілої і особи, підозрюваної у
зґвалтуванні?

Складіть письмовий план розслідування, включивши у нього слідчі дії і
оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення особи, причетної
до злочину.

ІV. Підведення підсумків заняття.

Зґвалтування торкається інтимної сторони життя людей, є одним з
найскладніших для розслідування злочинів. Суспільна небезпека цього
діяння полягає в аморальності та цинічності злочинця; воно часто завдає
шкоду здоров’ю жінки та наносить їй глибоку психологічну травму. Це
діяння грубо принижує її гідність, посягає на статеву свободу, а якщо
потерпіла неповнолітня або не досягла статевої зрілості – на її статеву
недоторканість (ст. 152,155 КК України).

Складність розслідування цієї категорії злочинів у тому, що потерпіла
особа найчастіше не бажає розголошувати факту зґвалтування з різних
причин – сорому, страху, а кримінальна справа, що належить до категорії
приватно-публічного обвинувачення, може бути порушена, коли мова йде про
ознаки злочину, передбаченого ст. 152 ч. 1 КК, не інакше як за заявою
(скаргою) потерпілої особи. Несвоєчасна заява про те, що трапилось,
ускладнює розшук ґвалтівника. У випадках, коли потерпілими є
неповнолітні, а ґвалтівники – дорослі і вони проживають разом в одній
сім’ї, де складні взаємовідносини, то можливі обмови. Це потрібно
враховувати в процесі розслідування. Важливим фактором у розслідуванні
цієї категорії справ є спосіб вчинення зґвалтування, а також з’ясування
слідової картини. У процесі розслідування необхідно встановити наявність
самої події зґвалтування, особу, яка вчинила цей злочин, її вину.
Важливо також встановити причини і умови, що сприяли зґвалтуванню,
звернувши увагу на поведінку самої потерпілої.

Спеціальна додаткова література:

Взаимодействие следователей прокуратуры с работниками милиции при
расследовании убийств и изнасилований. – М., 1971.

Игощин В.Н. Криминалистическое изучение личности преступника по делам об
изнасиловании и его тактическое и методическое значение. –Ижевск, 1993.

Капустин Д.З. Краткий словарь сексологических терминов –Минск, 1992.

Китаев М. Экспертиза и секс-убийцы. /Сов. юстиция. – 1991. – № 8.

Комиссаров В., Пономарёва Л. Расследование изнасилований. // Законность.
– 1993. – №9.

Конышева Л.П., Коченов М.М. Использование следователем психологических
знаний при расследовании дел об изнасиловании несовершеннолетних. – М.,
1989.

Миньковский Г.М., Яхонтов В.А. Расследование и предупреждение половых
преступлений. – М., 1973.

Мудьюгин Г. И., Шубин Ю. А. Расследование изнасилований. – M., 1969.

Проблемы борьбы с изнасилованиями. – М., 1983.

Скорченко П.Т. Расследование половых преступлений. – М., 1967.

Сидоркин В.Н. Методика расследования изнасилований. – Минск, 1981.

Старович 3. Судебная сексология /пер. в польск./. – М., 1991.

Хлынцов М.Н. Расследование половых преступлений. –Саратов, 1965.

Яковлев Я.М. Судебная экспертиза при расследовании половых
преступлений. – Душанбе, 1966.

Антонян Ю.М. и др. Криминальная сексология. – М., 1999.

Мани Д. Судебная сексология: серийные изнасилования и сладострастные
убийства. – М., 1992.

Кокот Г. Сексуальные правонарушения: Типология и терапия. – М., 1992.

Антонян Ю.М. и др. Изнасилования: причины и предупреждение. – М., 1990.

Шостакович В.В. Половые преступления против детей и подростков. – М.,
1994.

МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИВЛАСНЕННЯ, РОЗТРАТИ МАЙНА АБО ЗАВОЛОДІННЯ НИМ
ШЛЯХОМ ЗЛОВЖИВАННЯ СЛУЖБОВИМ СТАНОВИЩЕМ (РОЗКРАДАННЯ – СТ. 191 КК
УКРАЇНИ).

(4 год.)

Мета занять: вміти провести оцінку первинних матеріалів, які є в
розпорядженні слідчого, їх достатність для порушення кримінальної
справи. Засвоїти методи одержання в необхідних випадках додаткових
матеріалів; навчитися давати криміналістичну характеристику різновидів
розкрадань; визначати комплекс первинних слідчих дій і
оперативно-розшукових заходів; розробляти слідчі версії і складати план
розслідування залежно від наявних слідчих ситуацій.

Заняття І.

(2год.)

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Криміналістична характеристика розкрадань: привласнення, розтрати майна
або заволодіння ним шляхом зловживання посадовим становищем (ст. 191 КК
України).

Які матеріали є підставою для порушення кримінальної справи про
розкрадання майна залежно від виду і суб’єктів крадіжок.

Обставини, що підлягають встановленню у ході розслідування розкрадань.

Типові слідчі ситуації.

Побудова слідчих версій та планування розслідування розкрадань.

II. Питання для самоконтролю:

Кримінально-правова характеристика розкрадань та інших суміжних
суспільно-небезпечних діянь (економічних злочинів, злочинів у сфері
економіки, посадових злочинів, господарських злочинів, інших злочинів
проти власності: крадіжок, грабунків, розбоїв, вимагання).

Криміналістичне співвідношення понять “спосіб розкрадання” і “прийом
розкрадання”.

Які фактори впливають на вибір способу розкрадання?

Як поділяються розкрадання за способом його вчинення?

Які є шляхи (прийоми) розкрадань облікованого майна чи грошових коштів?

Особливості вчинення розкрадання не облікованих товарно-матеріальних
цінностей.

Надлишки та нестача товарно-матеріальних цінностей, їх криміналістичне
значення залежно від виду господарської діяльності суб’єкта
господарювання.

Як систематизуються криміналістикою ознаки розкрадань?

Назвіть джерела та методи виявлення ознак розкрадання.

Найбільш типові підстави для порушення кримінальної справи за ознаками
злочинів, передбачених ст. 191 КК України.

У сукупності з якими злочинами найчастіше вчиняються розкрадання і чому?

Тактика перевірочних дій у разі встановлення ознак розкрадання.

Що розуміють під інвентаризацією, отриманням натурних залишків,
документальною ревізією, аудитом, контрольною закупкою, бухгалтерською
експертизою, оберненою (зворотною) калькуляцією?

У чому відмінність документальної ревізії і бухгалтерської експертизи?

Що ви розумієте під економічним аналізом господарської діяльності
суб’єкта господарювання?

Які вам відомі методи перевірки документів?

За якими критеріями і на які види можуть поділятися типові слідчі
ситуації розслідування розкрадань?

Які типові загальні версії можуть конструюватись на початковому етапі
розслідування розкрадань?

Відносно яких обставин можуть будуватись окремі (робочі) версії?

Яка типова періодизація розслідування розкрадань майна?

Які елементи криміналістичної характеристики і як впливають на структуру
плана розслідування злочинів цієї категорії?

III. Завдання і задачі:

1. А. У відділ боротьби з економічними злочинами Львівського міського
УВС МВС у Львівській області надійшли матеріали про те, що в магазині
“Проліз” ТзОВ “Дякстан” завжди продається вино “Ведмежа вежа” і “Букет
Карпат” у пляшках місткістю 0,75 л. із різко зниженим процентом вмісту в
ньому виноградного соку.

Які дії потрібно провести для перевірки цих оперативних даних з тим, щоб
одержати підстави для порушення кримінальної справи і за якими ознаками?

Б. Перевірка підтвердила ці факти, було порушено кримінальну справу.
Встановлено, що на момент перевірки в магазині у всіх пляшках вина
вказаних вище назв процентний вміст виноградного соку занижений більше,
ніж наполовину порівняно з встановленими Держстандартом вимогами.

За ознаками якого злочину і ким могла бути порушена кримінальна справа?

Сформулюйте типові версії, які випливають з наведеної інформації.

За якої слідчої ситуації розпочинається розслідування у справі.

В. Продавці та директор магазину категорично заперечували свою
причетність до фальсифікації вина і про реалізацію не облікованої
продукції цієї категорії, заявивши про необхідність проведення ревізії
та експертизи, які підтвердять правильність їх показань.

Проведення якої ревізії та експертизи мали на увазі працівники магазину?

Складіть постанови про призначення цієї експертизи та проведення
ревізії.

Г. Вивченням бухгалтерських документів було встановлено, що вина
“Ведмежа вежа” і “Букет Карпат”, які одержували всі магазини ТзОВ
виготовляли в цеху № 3 Львівського винзаводу де начальником працює
громадянин Підіп”як В.П., зять якого є у числі засновників цього
господарського товариства.

З чого потрібно розпочати перевірку версії про фальсифікацію вина на
Львівському винзаводі?

Назвіть, окрім вже наявних, інші джерела отримання інформації про ознаки
розкрадань на цьому підприємстві тощо.

Які ще можливі версії за наявної ситуації?

Складіть план розслідування у справі з урахуванням наявних за викладеної
інформації версій. У разі браку інформації доповніть її змодельованими
ситуаціями.

2. А. Виконроб БМУ № І Шаурський Ф.І. робив дописки в наряди на
виконання робіт щодо будівництва пологової лікарні на вул. Батальній
м. Львова, вказуючи прізвище своє і робітників. Однак ні він, ні
робітники цих робіт не виконували. Щоб приховати вчинене, Шаурський Ф.І.
систематично завищував обсяг виконаних робіт. За його вказівкою
робітники передавали йому частину грошей, одержаних понад зарплату.
Всього таким способом було незаконно одержано 21 тис. 500 грн., з яких
виконроб привласнив 11 тисяч грн., інші віддав іншим посадовим особам
БМУ № І. За цим фактом порушена кримінальна справа.

Назвіть і охарактеризуйте спосіб розкрадання, обраний Шаурським, а також
застосований ним прийом реалізації злочинних дій.

За наявності якої типової ситуації порушено цю кримінальну справу?

Складіть план розслідування з урахуванням можливих загальних і окремих
версій у цій справі.

Які обставини підлягають встановленню у ході розслідування?

Б. У процесі розслідування встановлено, що Шаурський Ф.І., крім
привласнення грошей, в зв’язку із завищенням у звітності обсягу
будівельних робіт, систематично одержував премії (в результаті
незаконних приписок – 826 грн.) і списав будматеріалів (електропровід,
цемент, руберойд тощо) на суму 7851 грн.

Які слідчі та організаційно-оперативні дії потрібно провести за цими
фактами?

Які судові експертизи необхідно призначити у справі? Сформулюйте питання
щодо деяких із них.

Заняття 2.

(2 год.)

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Слідчі дії на початковому етапі розслідування розкрадань, вчинюваних
службовими особами.

Можливі судові експертизи.

Заходи оперативного характеру та інші шляхи взаємодії слідчого з
працівниками оперативно-розшукових служб.

Інші тактичні заходи у розслідуванні розкрадань (тактичні операції,
тактичні комбінації тощо),

Особливості розслідування крадіжок, вчинених в окремих сферах
господарювання (сільському господарстві, торгівлі, на транспорті, у
сфері підприємництва, системі громадського харчування тощо).

II. Питання для самоконтролю:

У чому полягає специфіка проведення окремих слідчих дій, їх комплексів у
справах про розслідування розкрадань, вчинюваних посадовими особами?

Які є тактико-психологічні прийоми спонукання допитуваних у цих справах
осіб до дачі ними правдивих показань?

Які негативні обставини можуть виявлятись під час огляду місця події чи
проведення Інших слідчих дій у справах розглядуваної категорії?

Назвіть систему судових експертиз, що склалась у методиці розслідування
посадових розкрадань.

Охарактеризуйте різновиди судово-економічних експертиз, що призначаються
у ході розслідування цих злочинів.

Які типові тактичні операції розроблені методикою розслідування
посадових розкрадань?

Особливості тактичної операції “Пошук”.

Особливості тактичної операції “Документ” та інших.

Які слідчі та організаційні дії, а також оперативно-розшукові заходи
включає тактична операція “Забезпечення відшкодування матеріальних
збитків”?

Як встановлюється характер і розмір шкоди, завданої розкраданням?

II. Який зміст профілактичної роботи слідчого та суду у справах про
посадове розкрадання?

III. Завдання і задачі:

1. У слідчий відділ міліції міста Південне Одеської області від
адміністрації харчкомбінату надійшли матеріали про зловживання на
кондитерській фабриці, яка входить у склад цього комбінату. З цих
матеріалів стало відомо, що працівники кондитерської фабрики – касир
Сидорова, економіст Чудакова на столі старшого бухгалтера фабрики
Трафарної випадково побачили дві накладні на вивезені з фабрики
кондитерські вироби. Одна на 271 кг, друга – на 319 кг цукерок різних
найменувань. Проте, як було відомо, ці накладні в бухгалтерських звітах
фабрики не значилися.

Зі слів жінок, старший бухгалтер фабрики Трафарна живе очевидно не на
зарплату, купує цінні речі, часто влаштовує випивки, в яких інколи бере
участь і директор фабрики Залицько.

На фабриці ревізори комбінату провели зняття залишків у всіх
матеріально-відповідальних осіб. У результаті цього у завідуючого
складом фабрики Гобсекського виявлено залишки готової продукції на
17365грн. цукру в кількості 970 кг та інших продуктів на 20 тис. 654
грн.

Визначте шляхи і засоби збирання доказової інформації з метою розкриття
злочину.

Охарактеризуйте специфіку проведення первинних слідчих дій на
початковому етапі розслідування цього злочину?

Вкажіть найдоцільніші для даної справи оперативно-розшукові заходи.

Спеціалістів у якій галузі є сенс залучити у сферу цього розслідування
та в яких формах?’

2. А. У відділ боротьби з економічними злочинами Стрийського району
Львівської області неодноразово поступала інформація про зловживання
заготовлювача місцевої овочевої бази Мироїдського. Отримуючи місячну
заробітну плату в розмірі 180 грн., він ніколи не відчував нестачі у
грошах, вів доволі розгульній спосіб життя, окрім того побудував у
престижному районі міста двоповерховий особняк і придбав на місцевому
аукціоні значну за розмірами ділянку у межах міста, а також
трьохкімнатну квартиру у будинку “Люкс”, побудованому за французьким
проектом. Все це наводило на думку про наявність У Мироїдського певного
нелегального джерела отримання грошових коштів.

Як згідно чинного законодавства потрібно діяти в описаній ситуації?

Чи є підстави для порушення кримінальної справи? Якщо є, тоді за
ознаками якого злочину?

Б. Стрийська овочева база вела будівництво нових сховищ та холодильних
приміщень, для чого їй було потрібно значну кількість будматеріалів та
лісу. На підприємстві було запроваджено посаду заготовача, в обов’язки
котрого входило проведення робіт щодо заготовки і поставки лісо- та
будматеріалів. Протягом п’яти років цим займався Мироїдський. Заготовку
лісу для бази він проводив за відповідною угодою на вирубку у лісництвах
Рахівського та Міжгірського районів Закарпатської області, розташованих
від Стрия на відстані 140 – 160 км., наймаючи для цього сезонних
робітників. Бухгалтерія овочевої бази систематично висилала у названі
райони поштові перекази грошей на виплату заробітної плати робітникам за
виконані об’єми робіт згідно із нарядами, що складалися Мироїдським.

Які дії потрібно виконати для перевірки версії про розкрадання
Мироїдським грошових коштів, які висилались поштою для виплати
робітникам за заготівельні роботи згідно ним складених нарядів?

В. Ретельна перевірка спростувала цю версію про спосіб розкрадань
Мироїдським грошових коштів.

Сформулюйте версії про інші можливі способи розкрадань цим громадянином
товарно-матеріальних цінностей,

Складіть план їх перевірки.

Г. Будучи викритим у систематичному викраденні грошових коштів і
протиправній реалізації заготовлених для бази лісоматеріалів,
Мироїдський на допиті розповів, що частину грошей він витратив на
придбання спиртних напоїв, а більшу частину витратив на різноманітні
виробничі потреби: виплату транспортних витрат, покупку бензину,
запасних частин для автотранспорту та тракторів, на яких перевозився
ліс.

Складіть план допиту Мироїдського і протокол цієї слідчої дії.

Складіть план перевірки заявленої ним версії щодо використання
привласнених коштів, а також грошей, отриманих від реалізації викрадених
лісоматеріалів.

Змоделюйте постанову про призначення бухгалтерської експертизи, або
проведення ревізії фінансово-господарської діяльності овочевої бази за
період 1995 – 2000 p.p., тобто за час виконання Мироїдським обов’язків
заготовача.

Д. Коли було доказано, що за період 1995 – 2000 рік Мироїдським було
вчинено розкрадання товарно-матеріальних цінностей на суму близько 10
млн. грн., обвинувачений змінив свої показання щодо використання ним
викраденого. Він заявив, що значну частину грошей передав директору
овочевої бази Панчуку, головному бухгалтеру Рахунській, а також головним
лісничим Рахівського і Міжгірського лісництв, деякі матеріли привозив
безпосередньо додому начальнику місцевого ДАІ, податкової адміністрації
та ще ряду посадових осіб як у місті Стрию, так і в обласному центрі.
Собі залишив не більше 50 тис. грн. Особняк побудовано не ним, а тещею,
квартиру придбав його батько.

Охарактеризуйте наявну слідчу ситуацію.

Які дії потрібно виконати для перевірки показань обвинуваченого?
Складіть план цього етапу розслідування.

Складіть проекти доручення працівникам оперативно-розшукових підрозділів
щодо проведення ними оперативних перевірок у цій справі; проекти запитів
у відповідні організації та установи, з котрих може бути отримана
потрібна для справи інформація.

Е. Під час обшуків у помешканнях директора овочевої бази, лісничих та
деяких інших осіб, на яких посилався обвинувачений, було знайдено значні
суми грошей та валюти. Разом з тим, останні категорично заперечували
свою причетність до вчинених Мироїдським розкрадань, а на явність грошей
та валюти пояснювали ощадливим способом проживання та тривалим
перебуванням їх дружин (чоловіків) на заробітках за кордоном.

Сплануйте допити зазначених осіб та очні ставки з Мироїдським.

Складіть протокол очної ставки Мироїдського з Панчуком, Рахунською.

Складіть план слідчих дій щодо з’ясування причин і умов, які сприяли
злочинній діяльності розкрадачів.

Письмово сформулюйте відповідне подання в порядку ст. 231 КПК України з
умовними даними про виявлені недоліки в організації заготівлі лісу і
діяльності бази та лісництв.

Охарактеризуєте завершальний етап розслідування у цій кримінальній
справі. Назвіть умови її судової перспективи.

3. Крейцер B.I., провідний інженер одного із Львівських НДІ, був
відданий до суду за систематичне розкрадання електронних приладів і
деталей в особливо великих розмірах (ст. 8 61 КК України).

Підсудний визнаючи себе винним частково, пояснив, що деталі та прилади
він дійсно виніс із дослідної установи і зберігав у себе вдома для того,
щоб згодом використати їх для роботи над своєю науково-дослідною темою.
Ця тема, наскільки йому було відомо, повинна була бути передбачена
планом перспективних досліджень НДІ. Якби він цього не зробив, тоді
збережене ним устаткування було б використане для забезпечення розробки
менш як на його думку, важливих тем. Оскільки очікувана ним тема,
чомусь, не була запланована для розроблення у найближчі п’ять років,
він. Крейцер B.I. самостійно прийшов у слідчі органи і заявив: ” Я виніс
із НДІ прилади і деталі. Тепер, коли я переконався, що опрацювання моєї
теми не розпочнеться найближчим часом, подальше їх зберігання вдома
вважаю недоцільним. До того ж я розумію, що таке зберігання є
загрозливим для мене”.

Під час судового слідства ці обставини знайшли повне підтвердження.

Складіть план дослідження доказів з позиції захисника, підсудного
Крейцера.

Підготуйте текст виступу захисника в судових дебатах у частині
дослідження доказів, врахувавши у цьому умовну (змодельовану) інформацію
про бракуючі обставини справи і про особу підсудного.

ІV. Підведення підсумків занять.

У ході підготовки до занять необхідно звернути увагу на різноманітність
крадіжок як за способом вчинення, так і за об’єктом та “географією”.
Обмежений час не дає змоги вивчити значну кількість окремих методик.
Тому об’єктом дослідження на практичних зайняттях будуть тільки загальні
положення методики розслідування розкрадань, вчинених посадовими особами
або з їх участю.

Ця обставина визначає специфіку таких крадіжок, як групові організовані
злочини, котрі вчиняються особами з високим освітнім рівнем, з участю
посадових осіб, які зобов’язані охороняти або розпоряджатися
матеріальними цінностями. Однак, незважаючи на підвищену латентність
посадових розкрадань, їх практично неможливо приховати, тому що, у першу
чергу, вони залишають багато слідів у різних документах.

Характерна особливість розслідування таких розкрадань також полягає в
тому, що слідчому у більшості випадків доводиться проводити заходи
процесуального характеру – одержувати акти ревізій, інвентаризацій,
аудитних перевірок, здійснювати контрольні закупки, витребувати
документи та ін.

Для розслідування розкрадань окрім інших характерні дві найбільш
розповсюджені слідчі ситуації: коли порушується кримінальна справа за
матеріалами ревізії або на підставі матеріалів оперативно-розшукової
діяльності. Залежно від ситуації визначається порядок і перелік слідчих,
організаційних дій та оперативно – розшуковик заходів. За першої
ситуації слідчі дії та їх послідовність наближено будуть такими: І)
огляд, в необхідних випадках виїмка документів, які мають відношення до
операцій, визнаних ревізією необґрунтованими; 2) допити осіб
відповідальних за виявлені зловживання, встановлені ревізією; 3)
проведення обшуків у цих осіб з метою виявлення предметів і документів,
які можуть стати речовими доказами, а також майна, яке підлягає опису і
конфіскації за вироком суду; допити свідків, вказаних у матеріалах
ревізії.

За другої ситуації : І) затримання злочинця на місці; 2) особистий обшук
затриманих, обшук за місцем їх праці і проживання, накладення арешту на
майно розкрадачів; 3) огляд, у необхідних випадках – виїмка документів,
предметів, які можуть бути речовими доказами; огляд виробничих і
складських приміщень, різноманітного обладнання; 5) допит підозрюваних;
6) організація інвентаризації та ревізії тощо.

Студенти повинні знати які спеціальні знання потрібно застосовувати у
розслідуванні злочинів цієї категорії, та у яких формах; які призначати
судові експертизи чи ревізії.

Спеціальна додаткова література:

Джакиев Е.Г., Нурмагаметов К.Т. Криминалистика в борьбе с хищениями: / В
сфере сельскохозяйственного производства/. – Алма-Ата, 1990.

Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної
контрольно-ревізійної служби України за поданнями правоохоронних
органів: Затверджена 31.03.1998 р. Мінфіном України.

Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики //Под ред.
В.Д. Грабовского, А.Ф.Лубина. – Н.Новгород, 1995.

Лубин А.Ф. Криминалистическая характеристика преступлений в сфере
экономики: понятие, формирование, использование. – Н.Новгород, 1991.

Мельник П. В. и др. Расследование преступлений в сфере экономики. – К.,
1998.

Модогоев А.А., Цветков С.И. Организация и криминалистическая методика
расследования экономических преступлений: Учебн. пособие. – М., 1990.

Науменко М.Д., Новиков С.И. Расследование хищений на предприятиях
общественного питания и торговли. – К., 1991.

Расследование преступлений в сфере экономики: Руководство для
следователей. / Под ред. И.Н.Кожевникова. – М., 1999.

Сатуев Р.С. и др. Экономическая преступность в финансово-кредитной
сфере. – М., 2000.

Сидоров В.Е. Начальный этап расследования хищений. Организация,
взаимодействие, тактика. – М., 1992.

Стрельцов Е.Л. Экономическая преступность в Украине: Курс лекций.
–Одеса, 1999.

Яни П.С. Экономические и служебные преступления. – М, 1997

РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ.

(2 год.)

Мета занять: ознайомлення зі специфікою побудови версій, проведення
первинних слідчих дій у ході розслідування злочинних порушень правил
безпеки і охорони праці, з’ясування винятково важливого значення
вивчення різних документів та інструкцій, залучення спеціалістів у сферу
розслідування цієї категорії злочинів.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки праці
та їх причини.

Типові слідчі ситуації.

Приводи та підстави для порушення кримінальної справи.

Роль технічних інспекцій та їх матеріалів.

Планування розслідування злочинів цієї категорії.

Первинні слідчі дії, інші тактичні засоби та призначення експертиз у
ході розслідування злочинних порушень правил безпеки і охорони праці.

Виявлення осіб, дії яких призвели або. сприяли порушенню правил техніки
безпеки, охорони праці та виробничої санітарії.

II. Питання для самоконтролю:

Які суспільно-небезпечні порушення правил промислової безпеки і охорони
праці утворюють розглядувану групу злочинів?

Чим визначається і чому сприяє інформація про обставини і обстановку
злочинних порушень правил безпеки праці тощо?

Як поділяються причини злочинних порушень за формою объективної сторони?

Кому доручається “спеціальне розслідування порушень правил техніки
безпеки”?

Які завдання “спеціального розслідування”?

Які є форми взаємодії слідчого з комісією спеціального розслідування
(інспекцією)?

Що слугує джерелами відомостей про злочинні порушення правил безпеки і
охорони праці?

Які специфічні методи використовуються для встановлення основних
обставин цієї категорії злочинів?

Які обставини підлягають доказування у справах цього виду?

Які експертні дослідження є найбільш розповсюдженими для цієї категорії
справ?

Які ви знаєте прийоми переборення протидії розслідуванню злочинних
порушень правил безпеки і охорони праці?

Назвіть ознаки слідової картини та нематеріальної обстановки, що
характерні для різних форм протидії розслідуванню розглядуваного виду
злочинів.

У чому полягає профілактика криміналістичними засобами злочинних
порушень правил безпеки і охорони праці?

III. Завдання і задачі:

1. У прокуратуру Галицького района поступили матеріали від адміністрації
Львівського заводу ЗБВ № 3 про смертельне травмування формувальника
Ізятки. Із матеріалів видно, що начальник цеха № 7 цього завода Фруль
дав завдання формувальнику Емельянко виготовити понад план декілька
залізобетонних балок. Разом з тим технологічної карти на ці вироби не
було складено. Емельянко під час виготовлення балок, працюючи понад
встановленого графіка (надурочно), забув вмонтувати у бетонний моноліт
балок – монтажні петлі. Заступник начальника цеху Сологуб, знаючи про
допущений брак, погодився з пропозицією Емельянко виправити його шляхом
прикріплення петель до балок з допомогою зварювального апарата, що і
було зроблено останнім. Однак під час звільнення (виїмки) балок із форми
одна із приварених петель обірвалась і знову була приварена.

Не дивлячись на те, що ці балки через наявні дефекти були забраковані,
зі згоди начальника ВТК заводу контролер Гриб поставив на них штамп
придатності (ВТК) і дав дозвіл на відвантаження замовнику.

Під час завантаження балок на панелевоз замовника з допомогою мостового
крана в однієї із піднятих на висоту балок обірвались обидві петлі і
вона впала, смертельно травмувавши перебуваючого у небезпечній зоні
переміщення вантажу формувальника Ізятка.

Керувати навантаженням зобов’язаний був майстер Андрійців. Однак, він
виконував іншу роботу і не слідкував за навантаженням, не з’ясував, чи
були видалені із небезпечної зони руху вантажу люди. Машиніст мостового
крана, що переміщав балки, знаючи про їх бракованість, також не вжив
заходів щодо видалення людей із цієї зони.

Комісія, що проводила розслідування нещасного випадку, дійшла висновку,
що основною його причиною стало порушення посадової інструкції, допущене
контролером ВТК Грибом, котрий поставив штамп придатності залізобетонних
балках, виготовлених із грубими відхиленнями від ТУ (ГОСТа).

Держінспектор у своєму висновку, крім цієї причини, назвав і порушення,
допущені майстром Андрійцівим, котрий у відповідності з правилами
техніки безпеки зобов’язаний був слідкувати за навантажувальними
роботами і забезпечити видалення людей із зони переміщення балок.

Визначте, чи можна на основі цих матеріалів порушити кримінальну справу
про злочинне недотримання правил безпеки праці?

Вкажіть, які відомості, що містяться у первинних матеріалах, мають
криміналістичне значення?

Оцініть наявну ситуацію і продумайте план дій слідчого, котрий отримає
ці матеріали.

2. 17 лютого 2000 p. штукатур Медведчук проводила роботи з зовнішнього
боку будинку, який будувався, на висоті дев’ятого поверху. Працювала
вона на підвісному помості, що не мав огорожі. На жінці був монтажний
пасок, карабін якого був примкнутий до металевого тросу на помості.

Як було з’ясовано, перед 16-ю годиною Медведчук, не відчіпаючи
монтажного паску від тросу, гойднула поміст, відштовхнувшись руками від
стіни, щоб наблизитися до огорожі балкону, а потім зайти на нього. У цю
ж мить вона зірвалась з помосту. Коли робітники підбігли до Медведчук,
вона вже була мертва.

Участь яких спеціалістів необхідна у огляді такого місця події?

Які обставини повинні бути з’ясовані під час проведення цієї слідчої
дії?

Які документи потрібно оглянути і вилучити?

Як було встановлено проведенням первинних слідчих дій, безпосередньою
причиною загибелі Медведчук була несправність монтажного паска, карабін
якого самостійно розмикався.

Складіть письмовий план наступного та завершального етапів розслідування
у цій справі.

Які дії слідчого щодо попередження аналогічних подій?

3. 21 лютого 2000 р. у ході монтажу телевізійної трансляційної вежі
стався нещасний випадок з монтажником Сокальським, який отримав тілесні
ушкодження, про що начальник виробничо-монтажної контори негайно
телефоном повідомив у прокуратуру і технічному інспектору.

Чи є належна підстава для порушення кримінальної справи за вказаним
фактом?

Які дії слідчого після одержання вказаного повідомлення?

Складіть план перевірки обставин, що підлягають доказуванню у цій
справі.

4. У процесі розслідування кримінальної справи про подію із стажистом
Мартинюком було встановлено, що на хімічному заводі під час чистки
цистерн від залишків бензолу (пари якого можуть утворювати в цистерні
вибухонебезпечну суміш) з допомогою поліетиленового шлангу мав місце
легкий вибух (хлопок), внаслідок якого спалахнули пари бензола.
Апаратник Мартинюк, що виконував цю операцію, отримав небезпечні для
життя опіки тіла, від яких помер у лікарні. Допитати потерпілого не
встигли.

Згідно висновку державного інспектора праці, причинами описаної події
стали наступні обставини:

використання для миття цистерн не гумового, а поліетиленового,
небезпечного для цієї роботи, шланга;

неефективність заземлення поліетиленового шланга;

проведення небезпечної роботи з очистки цистерн одним працівником без
дублера і без відповідного контроля з боку відповідальних за техніку
безпеки осіб.

Окрім цього особливо підкреслювалось, що поліетиленовий шланг легко
накопичує статичну електроенергію і сприяє утворенню іскри, що у цьому
конкретному випадку у жодному разі не можна було допустити через
накопичення в цистерні вибухонебезпечної суміші.

Гумовий шланг, як з’ясувалось, було замінено на поліетиленовий за
вказівкою майстра дільниці Петруня. Майстер оспорюючи висновки
техінспектора, стверджував, що з точки зору техніки безпеки між гумовим
і поліетиленовим шлангом різниці немає, останній є навіть більш
безпечним. Йо ж стосується заземлення шлангу, то й воно було цілком
ефективним. Основною причиною події, на думку Петруня, є недосконалість
існуючої технології очистки цистерн.

Згодом у прокуратуру також поступили матеріали спеціального
розслідування цього випадку, виконаного заводською комісією. Комісія
дійшла висновку, що вибухонебезпечна концентрація парів бензолу в
цистерні біля люка утворилась внаслідок недосконалої технології очистки
резервуару. За безпечної технології очистка таких об’єктів повинна
здійснюватись робітником, котрий повинен перебувати на безпечній
відстані від люка цистерни, котру очищують.

Іскра, що призвела до вибуху, на думку комісії, могла виникнути не від
поліетиленового шланга, а від удару його металічного кінця об цистерну
або від удару металічною підковою на чоботі потерпілого об ту ж
цистерну, коли той знаходився біля її горловини.

Особи, визнані державним інспектором винними у цій події, були згідними
із висновками заводської комісії і заявили слідчому клопотання про
призначення експертизи.

Визначте, яку судову експертизу і для вирішення яких питань потрібно
призначити у цьому випадку.

Вкажіть, які матеріали потрібно скерувати на експертизу.

Складіть постанову про призначення відповідної судової експертизи.

ІV. Підведення підсумків заняття.

Методичні рекомендації.

Відповідальність за порушення службовими особами вимог законодавства про
охорону праці встановлена ст. 271 КК України, якщо це порушення потягло
за собою нещасні випадки з людьми або створювало небезпеку для їх життя
і здоров’я. Застосування цієї статті поєднується з іншими нормами,
сформульованими в ст. 272, 273, 274, 275 КК України.

Важливим елементом криміналістичної характеристики цієї категорії
злочинів є відомості про обстановку, в якій відбувалася розслідувана
подія. Обстановка визначається видом виробництва, рівнем організації й
технічного забезпечення виробничих процесів і дотриманням виробничої
санітарії на ділянці безпосереднього місця події та його стану. У
процесі розслідування важливо з’ясувати, в чому полягає порушення правил
безпеки і охорони праці, для чого слідчому треба ознайомитись з різними
документами та інструкціями. Часто таке порушення полягає у виконанні
операцій, заборонених технічними правилами або навпаки в невиконанні під
час проведення робіт обов’язкових приписів. Найчастіше порушення правил
безпеки праці можуть проявлятись у формах злочинних дій посадових осіб,
відповідальних за їх дотримання або їх бездіяльності у випадках, коли
потрібно було вживати заходів для усунення порушень. Планування
розслідування і його напрям залежить від усіх названих обставин.

Спеціальна додаткова література:

Батищев В.И., Викторова Л.Н. Расследование преступных нарушений правил
техники безопасности при нефтедобыче, на взрывоопасных предприятиях во
взрывоопасных цехах и в строительстве: Метод. пособие. – М., 1989.

Батюк О.В. Про криміналістичну характеристику злочинних порушень правил
охорони праці і техніки безпеки на підприємствах АПК //Вісник Київ.
ун-ту. – Серія: юридичні науки. – Вип. 29. – К., 1988.

Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил охраны труда:
Учебн. пособие. – К., 1990.

Вопросы расследования преступлений. – М., 1997.

Криминалистическое обеспечение предварительного расследования. – М.,
1992.

Образцов В.А. Теоретические основы раскрытия преступлений, связанных с
ненадлежащим исполнением профессиональных функций в сфере производства.
– Иркутск, 1985.

Селиванов Н.А., Викторова Л.Н. и др. Расследование преступных нарушений
правил техники безопасности. Общие положения. – М., 1990.

Селиванов Н.А., Викторова Л.Н. и др. Расследование преступлений
нарушений техники безопасности в горнорудной, металлургической и
машиностроительной промышленности. – М., 1990.

Яблоков Н.П., Квелидзе С.А. Расследование и предупреждение преступных
нарушений правил охраны труда и техники безопасности. – М., 1971.

Яблоков Н.П. Исследование обстоятельств преступного нарушения правил
безопасности труда. – М., 1980.

РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК, ГРАБЕЖІВ, РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ, ШАХРАЙСТВА І
ВИМАГАННЯ.

(4 год,)

Мета занять: з’ясування особливостей побудови слідчих версій,
планування, проведення первинних і подальших слідчих дій та застосування
науково-технічних засобів у процесі розслідування крадіжок, грабежів,
розбійних нападів, шахрайства і вимагання.

Заняття І.

(2 год.)

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Криміналістична характеристика:

крадіжок чужого майна;

грабежів;

розбійних нападів;

шахрайства;

вимагання.

Які матеріали є підставою для порушення кримінальних справ зазначеної
категорії.

Типові слідчі ситуації на початковому та наступних етапах розслідування.

Побудова слідчих версій та планування розслідування крадіжок, грабежів,
розбоїв, шахрайства і вимагання.

Обставини, що підлягають встановленню розслідуванням цієї категорії
злочинів.

II. Питання для самоконтролю:

Які обставини характеризують розкриття і розслідування крадіжок?

Які окремі методики розслідування крадіжок вам відомі?

Назвіть основні способи вчинення крадіжок зі зламом і розбійних нападів,
охарактеризуйте механізм і обстановку цих злочинів особу злочинця
(злочинців).

У чому полягає кримінально-правова і криміналістична відмінність грабежу
і розбійного нападу?

Які криміналістичні особливості розслідування грабежу і розбою?

У чому полягає взаємодія слідчих і оперативно-розшукових органів у
процесі розслідування крадіжок, грабежів, розбоїв, шахрайства і
вимагання?

Які основні напрями застосування науково-технічних засобів під час
розслідування цих злочинів?

Які обставини входять в предмет доказування у справах про злочини
зазначеної категорії?

Що входить у зміст кримінальної і криміналістичної характеристик
шахрайства?

Які способи, види і типи шахрайства відомі криміналістиці?

Які фактори ускладнюють виявлення шахрайства?

Які фактори можуть слугувати основними пошуковими ознаками шахрайства?

Які загальні і окремі версії можуть бути побудовані на початковому етапі
розслідування цього виду злочинів?

Чи існує зв’язок між місцем вчинення вимагательства і віком, способом
життя й діяльності вимагателя? Якщо існує, тоді у чому він полягає?

Які криміналістичні відмінності між одиночним (вчиненим однією особою) і
груповим вимаганням?

Охарактеризуйте криміналістичний аспект співвідношення понять “рекет” і
“вимагання”.

Які приводи і підстави слугують прийняттю рішення про порушення
кримінальної справи за ознаками вимагання?

У чому полягає тактика перевірочних дій на етапі, що передує порушенню
кримінальної справи за ознаками вимагання?

III. Завдання і задачі:

1. 20 січня біля 23-ї години у чергову частину райвідділу міліції
звернувся Дмитречко і заявив, що декілька хвилин тому його було
пограбовано. Двоє незнайомих йому молодиків зупинили його і попросили
цигарки. Один із них під час розмови раптово вийняв із кишені куртки
якийсь блискучий предмет і приставивши його йому до грудей, наказав
віддати гроші. Дмитречко витяг із кишені портмоне, в якому було 210 грн.
(заробітна плата, яку отримав того дня), і, передаючи його грабіжникам,
немовби випадково випустив із рук на землю. Скориставшись тим, що ті
нахилились за гаманцем, він втік.

Чи є належні підстава і привід для порушення за заявою Дмитречко
кримінальної справи?

Чи потребує ця заява додаткової перевірки?

Якщо потребує, тоді які перевірочні дії необхідно виконати за заявою?

Сформулюйте типові версії, що випливають із наявної інформації.

Які невідкладні слідчі і оперативно-розшукові дії потрібно виконати у
справі, порушеній за заявою цього громадянина?

Сплануйте допит заявника.

Які обставини підлягають доказуванню у цій справі?

Складіть план розслідування кожної з них на початковому етапі
провадження справи.

2. А. 12 червня о 3 год. дільничному інспектору райвідділу міліції
Кравціву громадянин Ляшко повідомив, що півгодини тому він був свідком,
як двоє невідомих погрожуючи пістолетом, зв’язали нічного охоронця
магазину “Техносвіт” на вул. Городоцькій, 368, проникли в магазин,
винесли біля 10 коробів з технікою, навантажили їх у мікроавтобус
“Ніссан”, який чекав у 100 метрах від магазину і поїхали в бік окружної
дороги.

О 3 год. 15 хв. Кравців був біля магазину “Техносвіт”, переконався, що
злочин мав місце насправді.

Намітити заходи, необхідність яких диктується обстановкою, що склалася.

Підстави якої типової ситуації є у наявності для порушення кримінальної
справи?

Б. У результаті проведених заходів оперативного характеру і слідчих дій
встановлено, що і очевидець і охоронець пограбованого магазину добре
розгледіли одного із нападників; окрім цього охоронець у змозі описати
деякі ознаки автотранспортного засобу злочинців, а очевидець запам’ятав
дві останні цифри і серію держномера цього автомобіля. На четвертий день
після описаної події у комісійний магазин № 4 на вул. Театральній було
здано на комісію громадянкою Краснянко японського виробництва зовсім
нові відеокамеру “Соні” і відеомагнітофон “Панасонік”, заводські номери
яких співпадають з номерами викраденої з магазину “Техносвіт” апаратури.

Які окремі версії можна побудувати за наявною у слідства інформацією?

Складіть письмовий план розслідування.

Обміркуйте тактику допиту громадянки Краснянко і побудуйте його план.

3. Власник комерційного павільйону на вул. Костюшко громадянин Жердюк
звернувся в органи міліції з заявою про те, що на днях до нього
приходило двоє молодих незнайомих йому людей і запропонували щомісяця
виплачувати їм по 200 доларів США, немовби за те, що будуть
забезпечувати йому без проблемну торгівлю. Вони погрожували зброєю і
тим, що у разі відмови спалять павільйон. До цього у нього вже вимагали
гроші інші “охоронці” за такі ж “послуги”, але щось цієї безпеки він не
відчуває. Новим рекетирам він обіцяв обміркувати їх “пропозицію”.
Вимагачі дали йому три дні на роздуми і прийняття рішення.

Продумаєте ваше рішення і дії, котрі повинні бути вжиті щодо заяви
громадянина Жердюка.

4. У карний розшук поступила заява від директора посередницької фірми
“Гарант” Климчука. У ній повідомлялось, що як тільки на рахунок його
фірми було перераховано значну суму грошей за вдало проведену
посередницьку операцію, до нього в офіс прийшов незнайомий йому
громадянин. Відвідувач заявив, що знає про успіхи згаданої операції,
інформований про розміри отриманого фірмою прибутку і погрожуючи
фізичною розправою і знищенням майна фірми вимагає перерахувати 500 тис.
грн. на вказаний ним розрахунковий рахунок, де перерахування вимагатель
рекомендував оформити як плату за немовби отриману фірмою оргтехніку.
Климчук відмовився виконати ці вимоги, одночасно намагався дізнатись,
звідки тому стало відомо про суму прибутку фірми, що є комерційною і
банківською таємницею. З’ясувати йому це не вдалось.

Через якийсь час до нього (Климчука) на роботу прийшло вже троє
вимагателів, серед яких був і попередній відвідувач, і заявили, що якщо
раніше озвучені вимоги не будуть виконані, вони реалізують погрози.

Вирішіть, чи є в цій заяві певні ознаки, що свідчать про дії
організованого злочинного угрупування, якщо є, тоді які?

Які загальні і окремі версії випливають із наявної у слідства
інформації?

Продумайте план дій щодо цієї заяви.

Заняття 2.

(2 год.)

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Слідчі дії на початковому етапі розслідування крадіжок, грабежів,
розбійних нападів, шахрайств, вимагательств.

Заходи оперативного характеру та інші шляхи взаємодії слідчого з
працівниками оперативно-розшукових служб та громадськістю під час
розслідування цієї категорії злочинів.

Інші тактичні заходи у розслідуванні названих злочинів (тактичні
операції, тактичні комбінації тощо).

Можливі судові експертизи.

Особливості розслідування крадіжок, грабежів, розбоїв, шахрайств і
вимагань у залежності від способу вчинення цих злочинів, об’єкт і
предмету злочинного посягання та від суб’єктного складу.

II. Питання для самоконтролю:

Які тактичні особливості проведення огляду місця події у справах про
крадіжки?

У чому полягають особливості проведення допиту потерпілих, відтворення
обстановки і обставин події, обшуку і призначення судової експертизи у
справах даної категорії?

Що є характерним у методиці розслідування крадіжок державного майна,
індивідуального майна громадян; крадіжок, вчинених із житла громадян;
кишенькових крадіжок?

Які ознаки інсценувань крадіжок і способи їх викриття?

Які причини І умови сприяють вчиненню крадіжок, які заходи
профілактичного характеру застосовуються для їх усунення?

Які невідкладні дії проводяться під час розслідування грабежів і
розбійних нападів у випадку затримання підозрюваного з поличним, за
заявою потерпілого чи порушення кримінальної справи за оперативно
розшуковими матеріалами?

У чому особливість тактики виконання огляду місця події і допиту
потерпілого у справах про грабіж і розбійний напад?

Які питання можуть бути поставлені на вирішення експерту під час
розслідування грабежів та розбоїв?

Які мотиви інсценувань грабежів і розбійних нападів?

Яка тактика допиту заявника, підозрюваного в інсценуванні грабежу і
розбійного нападу?

Які причини і умови сприяють вчиненню грабежу та розбою, які заходи
повинні бути вжиті для їх усунення?

Які особливості розкриття шахрайства в залежності від сфери та способу
вчинення злочинного діяння?

Які експертизи призначаються у справах про шахрайство і які питання може
вирішити експерт у кожній із них?

Які профілактичні заходи застосовуються для боротьби із шахрайствами?

Яка періодизація розслідування вимагання?

Які види протидії розслідуванню вимагання відомі криміналістиці?

У чому особливість тактики прослуховування і звукозапису телефонних
розмов та затримання злочинців у ході розслідування вимагання?

Яке значення для розслідування має призначення й проведення
фоноскопічної та фонографічної експертиз у справах про вимагання?

III. Завдання і задачі:

1. У ході огляду місця події, пов’язаної з крадіжкою грошей із сейфу
бухгалтерії заможного КСП, були виявлені відбитки пальців на відламках
розбитого віконного скла. Окрім цього слід великого пальця знаходився з
одного боку скла, а сліди інших чотирьох пальців – на зворотньому боці.
За цими відбитками пальців був ідентифікований, громадянин Микитенко.
Однак він заперечував свою причетність до крадіжки і заявив, що
незадовго до крадіжки штукатурив стіни бухгалтерії і мабуть випадково
доторкнувся до віконного скла.

Які слідчі дії необхідно провести для перевірки показань Микитенка щодо
походження відбитків його пальців на відламках скла?

За наявності яких фактичних даних стане можливим спростувати версію
Микитенка?

Як тактично правильно треба було побудувати перший допит підозрюваного,
щоб унеможливити заявлення схожої версії?

2. У карний розшук районного управління ВС поступила заява від
громадянки Чорняк М., у якій вона повідомляла, що вранці минулого дня її
чоловік Чорняк П. пішов на роботу, звідки не повернувся. Вона всюду його
шукала, але безрезультатно. Вечером того ж дня їй зателефонував
незнайомий мужчина і повідомив, що її Петра взято в заручники,
знаходиться він у надійному місці, але за звільнення вона повинна
сплатити 250 тис. дол. США. Інакше, той погрожував вбити її чоловіка.
Чорняк М. просила допомоги у звільненні свого чоловіка від вимагателів.

З отриманої від заявниці інформації стало відомо, що Чорняк П. є доволі
заможною людиною, працює представником спільного
українсько-американського підприємства “Глобус” у Варшаві. Отримує
зарплату в доларах і гривнях. Але про те, які збереження є в чоловіка,
та де вони зберігаються вона не знає. Він їй конкретно не казав, щоб
його хтось шантажував або вимагав гроші, хоча їй видається, що він
останнім часом був чимось стурбованим, сумним, замкнутим. І навіть якось
сказав, що якщо з ним щось станеться, щоб негайно інформувала міліцію.

Через якийсь час після дзвінка вимагателя, їй зателефонував Петро і
сказав, що його тримає заручником група людей і вимагає за його
звільнення викуп, інакше погрожують мученицькою смертю. Його надійно
охороняє декілька осіб. Поки що його не мордують, але якщо переговори
триватимуть довго, йому буде непереливки. Він просив її зібрати потрібну
вимагателям суму грошей, скориставшись допомогою рідних і знайомих, а
він після звільнення поверне борг. Тон його голосу був штучно веселий,
але вона відчула, що він перебуває у дуже пригніченому стані і під
загрозою викрадачів боїться сказати зайве слово. Іномовно, дав їй
зрозуміти, щоб виконала його прохання, тобто повідомила про подію
органам міліції.

Працівники карного розшуку проінформували про отриману заяву управління
боротьби з організованою злочинністю і слідче управління міста.

Спільно проаналізувавши вихідну інформацію було прийнято рішення
передати матеріали слідчому Сердюку. Одночасно створили
слідчо-оперативну групу, в яку крім слідчого, ввійшли співробітники
карного розшуку і управління боротьби з організованою злочинністю.

Оскільки факт вимагання був ускладнений захватом потерпілого як
заручника і існує загроза його життю, слідчий прийняв рішення не
проводити перевірку цієї заяви, а негайно порушити кримінальну справу.
Серед першочергових дій ним було заплановано наступне:

запропонувати громадянці Чорняк вести з вимагателями переговори,
обіцяючи їм зібрати необхідну суму у валюті;

записати на магнітну стрічку всі ці переговори;

вжити заходи щодо встановлення номера телефона, з якого будуть
телефонувати злочинці та сам потерпілий за їх вимогою;

у разі визначення номера влаштувати засідку і вжити заходи щодо
затримання вимагателів;

підготувати потрібну суму валюти (передбачивши можливість виготовлення
грошової “ляльки”;

обробити грошові купюри хімічним барвником, який може залишитись на
руках, одязі та речах вимагателів під час отримання ними цих грошей.;

обміркувати всі деталі операції щодо затримання викрадачів під час
отримання ними викупу.

На прохання слідчого Чорняк М. два рази розмовляла з вимагателями про
умови передачі їм грошей. Незважаючи на короткочасність розмов (хоча
дружина потерпілого намагалась якомога довше говорити із злочинцями)
було встановлено, що кожен раз розмови велись з телефонів-автоматів,
розташованих у різних кінцях міста. Тому влаштувати засідки і затримати
злочинців під час цих переговорів не вдалось. Але всі розмови були
записані на магнітну стрічку.

На вимогу вимагателів гроші їм повинна була передати дружина потерпілого
на вході у парк відпочинку “Шевченківський гай” в десятій годині ранку
конкретно, визначеного ними дня (це доволі малолюдне місце у цей час).
До неї підійде мужчина, назве її ім’я і йому вона повинна віддати гроші.
Її чоловік (Петро) буде перебувати поблизу і, якщо передача відбудеться
без ускладнень, тоді невдовзі його підвезуть до неї на автомобілі. Якщо
ж їх затримають працівники міліції, вони його живим не повернуть.

Було детально обмірковано операцію щодо затримання вимагателів з
поличним під час отримання ними грошей. Для забезпечення безпеки Чорняка
було вирішено на затримувати злочинців на виду (передбачаю, що за
передачею викупу можуть спостерігати інші учасники групи або ж у них є
переговорний пристрій тощо), а здійснити це, щойно вони залишать місце
передачі грошей. Відповідно були продумані заходи щодо блокування цього
района, щоб унеможливити зникнення вимагателів із поля зору групи
захвата. Крім цього, було вирішено дати дружині потерпілого мініатюрний
диктофон з тим, щоб вона почала розмову про місце перебування її
чоловіка а також про гарантії його повернення, і цю розмову у момент
передачі викупу записати на магнітну стрічку. Також було вирішено
здійснити прихований відеозапис акта передачі грошей.

У визначений день о 10. год. ЗО хв. до входу в парк, де стояла Чорняк
під’їхав автомобіль “Мерседес”, із якого вийшов мужчина високого зросту
і міцної статури, підійшов до жінки і після короткої розмови отримав від
неї гроші, сів у машину (у салоні сиділи ще два чоловіки, один з них за
кермом). Як тільки машина від’їхала з місця передачі грошей і стала
невидимою для можливих, спостерігачів з боку злочинців, вона була
блокована, зупинена. Всі перебуваючі в ній особі були затримані. Це:
Гром”як В. 32 років, колишній спортсмен – багатоборець, не працюючий,
недавно звільнений з місць позбавлення волі за розбій; Галушко І. 35
років, охоронець однієї із комерційних фірм, раніше двічі судимий за
насильницькі злочини;

Мельник 25 років, не працюючий, не судимий.

Під час особистого обшуку у всіх затриманих на руках були виявлені сліди
хім.барвника, котрим були помічені гроші викупу. У Гром”яка і Мельника в
кишені піджака було знайдено по одному газовому пістолету з заповненою
обоймою патронів, У Галушко на паску під піджаком знайдено пістолет “ПМ”
з повністю спорядженим магазином. Крім того у всіх трьох було знайдено
документи на різні прізвища і в одного посвідчення працівника міліції зі
слідами підробки на прізвище Свирид Г.

Оглядом автомобіля (зі слів затриманих, є власністю Гром”яка) у його
салоні виявлено радіопереговорний пристрій (радіотелефон) і матерчату
синю сумку, в якій знаходились отримані від потерпілої гроші. На сумці
також були виявлені сліди забарвлювача. У багажнику автомобіля знайдено
мисливську рушницю і патронташ до неї; два мисливські ножі, гумовий
шланг, армірований металічною сіткою, шкіряну куртку коричневого
кольору, в кишенях якої знайдено зв’язку ключів.

У ході допиту негайно після затримання всі троє заявили, що не розуміють
чому їх затримали. Гроші належать їм, жодного відношення до якогось там
вимагання не мають. Мисливська рушниця належить Гром”яку, котрий
пояснив, що недавно їздив на полювання і з того часу рушниця залишалась
у машині. Гумовий шланг він (Гром”як) тримав для самозахисту. Шкіряна
куртка його власність. На запитання, що може знаходитись в її кишенях,
відповісти не зміг. Коли попросили одягнути куртку, вона виявилась йому
замалою. На запитання, що це за ключі у кишені куртки, відповів, що
недавно знайшов їх на вулиці і забув про їх знаходження у кишені.

Потерпілий Чорняк П. через хвилин десять був привезений на таксі до
місця передачі викупу. Під час його допиту повідомив, що вранці того дня
коли його викрали як заручника, в під’їзді будинку йому зустрілись троє
чоловіків, які вдарили його по голові гумовим шлангом, збили з ніг,
бризнули в обличчя сльозоточивим газом, усадили в автомобіль, зав’язали
бинтом очі і привезли в трьохкімнатну квартиру. Там до трьох його
нападників приєднався ще один злочинець, котрий, на його думку,
відігравав певну керівну роль у цій групі, оскільки давав вказівки іншим
трьом, з кимось перемовляв по телефону, але і сам від когось отримував
команди. Коли його (Чорняка) привезли на цю квартиру, вимагателі зразу ж
заявили йому, що оскільки він, свого часу, ухилився від виплати їм
грошей (у вигляді “мита”) за отримані й продані його фірмою у цьому
регіоні комп’ютери і не реагував на їх неодноразові нагадування, вони
змушені були його викрасти. За звільнення вимагали 250 тис. дол. США. За
невиконання погрожували вбивством. На запитання слідчого як він був
одягнений в момент викрадення, відповів, що на ньому була шкіряна
коричнева куртка, котру нападники забрали собі.

У цій квартирі його тримали 10 днів, час від часу возили на телефонні
розмови з дружиною та іншими родичами. У день звільнення, біля десятої
години, знову зав’язавши йому очі, вивели на вулицю, посадили на заднє
сидіння якоїсь іншої машини і кудись повезли. Машина зупинялась, його
пересаджували в інший автомобіль, на якому трохи проїхавши, зупинили.
Той, що сидів поруч з ним виходив і з кимсь розмовляв. У цей момент йому
здалось, що він чує специфічний шум, немов би від радіопереговорного
пристрою. Після цього йому звільнили очі. Це зробив один із його
викрадачів. Водія автомобіля він побачив вперше. Видається це було
таксі. Його супроводжувач сказав таксисту, щоб той їхав, а сам
залишився. Таксист і довіз його до входу в парк, де він побачив дружину.

Затриманий водій таксі Вудлан 3., котрий привіз потерпілого показав що о
10 годині сьогодні вранці його зупинив незнайомий йому мужчина і
попросив підвезти його хворого родича до входу в парк. Там того повинна
була чекати дружина. Він погодився, тим більше що заплатили йому
наперед. Той, що зупинив його, після досягнення згоди відійшов до іншого
автомобіля “Жигулі”, що стояв на узбіччі, із якого висадив людину, у
котрої бинтом були зав’язані очі. Вони удвох сіли в його таксі й поїхали
у напрямку до Шевченківського гаю. За квартал від потрібного району,
його попросили зупинитись. Мужчина, що супроводив хворого, вийшов із
таксі, зайшов за кут будинку і, як йому (таксисту) здалося, з кимсь там
розмовляв або по телефону, або скоріше через переговорний пристрій
оскільки чув специфічний писк і шум, як від мікрофона чи передавача.
Через хвилину – другу повернувся, зняв із очей свого родича пов’язку, а
йому (водію) наказав їхати далі до парку, як домовлялись.

Під час пред’явлення для впізнання трьох затриманих в автомобілі
“Мерседес” осіб Чорняк П. впізнав у Гром’яку і Галушко своїх нападників
і охоронців у квартирі. Третього – Мельника, він бачив вперше.

У ході пред’явлення шкіряної куртки і ключів йому для впізнання, він
також впізнав свою куртку і ключі від своєї квартири.

Обшуком за місцем проживания у всіх затриманих знайдено значні суми
грошей у гривнях і валюті, імпортну відео-та аудіотехніку, золоті та
ювелірні вироби.

Перевірка мисливської рушниці і пістолета Макарова за реєстраційними
даними МВС показала, що мисливська зброя зареєстрована на громадянина
Свирида – працівника міліції, а пістолет числився викраденим із однієї з
військових частин гарнізону. За наведеними довідками, на момент
перевірки Свирид в органах міліції вже не працював. Був звільнений за
шахрайство та інші схожі поступки, ніде не працював, але жив на широку
ногу.

Відстріл пістолета Макарова і перевірка відстріляних куль за
кулегільзотекою ДНДЕКУ МВС показали, що ця зброя вже раніше
застосовувалась під час нерозкритого розбійного нападу й крадіжки
коштовностей і цінностей із помешкання президента ЗАТ “Топаз” Ташканяна
Р. У ході нападу злочинці, одягнені в маски, проникли в особняк,
локалізували опір охоронця і дружини господаря, застрелили собаку, що
накинувся на них, викрали золоті та ювелірні вироби, дорогу
відео-аудіоапаратуру, 20 тис. доларів, 1 млн. гривень. Їх розшук
завершився безрезультатно.

Затримані Гром”як і Галушко спочатку намагались відстоювати версію про
свою непричетність до розслідуваної події. Але після предъявления їм
зібраних слідством фактичних даних, змінили показання і заявили, що
Чорняк П. відмовлявся повернути їм значну суму грошей, тому змушені були
скористатися його викраденням.

Затриманий Мельник заявив, що жодного відношення до викрадення Чорняка
немає. Гром”як і Галушко його знайомі, які обіцяли йому підвезти до
потрібного місця.

Оцініть наявну на цей момент розслідування слідчу ситуацію. Дайте
відповіді на такі запитання:

чи були у слідчого Сердюка підстави для порушення кримінальної справи до
затримання злочинців з поличним?

чи всі необхідні дії, як початкові та невідкладні були намічені слідчим?

чи правильно була продумана операція щодо затримання вимагателів з
поличним для наявної слідчої ситуації?

яка роль слідчого в таких операціях?

які є способи використання в доказуванні у цій справі матеріалів
відеозапису факту передачі грошей вимагателям, запису їх телефонних
розмов з дружиною потерпілого і розмови в момент передачі грошей?

чи можна вести мову про те, що у цьому випадку діяла група злочинців, і
до того ж – організована група?

яким може бути склад цієї групи вимагателів, хто може бути в ній
керівником?

чи може мати якесь відношення до цієї групи колишній працівник міліції
Свирид і затримані Мельник та Вудлан?

як на вашу думку, чи потрібно вживати заходи, і які, для встановлення
решти учасників злочинної групи і тієї квартири, в якій злочинці тримали
Чорняка?

які зібрані у справі фактичні дані можуть бути застосовані для викриття
підозрюваних?

чи можна перевірити причетність цієї групи до вчинення розбійного нападу
на помешкання Ташканяна?

яку інформацію і де можна отримати для перевірки того, чи не вчиняли
члени цієї злочинної групи інші, раніше нерозкриті, злочини?

Складіть письмові плани:

усього подальшого розслідування у справі;

основного епізоду, пов’язаного з вимаганням і захватом Чорняка;

перевірки, чи не вчиняли учасники групи розбійний напад на особняк
Ташканяна;

перевірки на можливу причетність їх щодо вчинення інших нерозкритих
злочинів;

д. розшуку інших учасників групи;

з’ясування, чи не має відношення до групи колишній працівник міліції
Свирид;

допиту затриманих Гром”яка і Галушко.

ІV. Підведення підсумків занять.

Вивчаючи питання про методику розслідування крадіжок, студенти повинні
з’ясувати, що тут найчастіше зустрічаються дві типові слідчі ситуації –
затримання підозрюваного на місці злочину і заява потерпілого про
крадіжку. Наявність тієї чи іншої ситуації визначає перелік і
послідовність проведення первинних слідчих дій та оперативно-розшукових
заходів. У першому випадку спочатку проводиться особистий обшук
підозрюваного, огляд його одягу та вилучених під час затримання речей, а
також освідування, допит і обшук за місцем проживання та роботи. У
другому випадку, перш за все, проводиться огляд місця події, допит
потерпілого і свідків. Дуже важливо тут одержати вичерпний перелік і
найдетальніше описання викраденого майна, а також описання прикмет
можливого злочинця. У ході розслідування крадіжок часто виникає
необхідність у призначенні дактилоскопічної, трасологічної, а іноді
графічної, хімічної та деяких інших різновидів судових експертиз. Інколи
у розшуці злочинця відчутну допомогу можуть надати криміналістичні
обліки. Студенти також повинні звернути увагу на специфіку розслідування
кишенькових крадіжок і на ознаки можливого інсценування.

З’ясовуючи специфіку розслідування грабежів і розбійних нападів потрібно
мати на увазі такі їх особливості: а) вони здебільшого вчиняються групою
осіб; б) їх вчиненню передує, як правило, ґрунтовна підготовка з боку
злочинців; в) вони вчиняються швидко, зухвало, жорстоко; г) має місце
обмежена кількість предметів – речових доказів, що можуть бути виявлені
на місці злочину.

Потрібно також звернути увагу на те, що під час розслідування цієї
категорії справ не можна зменшувати значення огляду місця події, що
буває в слідчій практиці. У процесі цієї слідчої дії можна виявити сліди
ніг, транспортних засобів, загублені або викинуті злочинцями предмети.

Під час огляду особливу увагу потрібно звертати на пошук мікрослідів та
слідів запахових. У поле зору слідчого повинні потрапити і ті місця, де
злочинці знаходилися до нападу та після нього.

Основними елементами криміналістичної характеристики є спосіб вчинення
крадіжок, грабежів, розбою, а також відомості про особу злочинця та
потерпілого.

Щодо розкрадань шляхом вимагання доречно зауважити, що на сучасному
етапі вони стали одним їж найрозповсюджених злочинів, розкриття яких є
чи не найскладнішим. Причин цьому є багато, зокрема, складність
одержання доказової та іншої криміналістичної інформації (страх
потерпілих і свідків за свою безпеку, незаінтересованість окремих
потерпілих у контакті зі слідчими органами, кругова порука вимагателів
тощо).

Потрібно враховувати те, що початок активної криміналістичної діяльності
за фактом вимагання значно залежить, у першу чергу, від своєчасного
порушення кримінальної справи. А цей момент залежить від цілого
комплексу обставин. Якщо початковий матеріал про вимагання є доволі
обмеженим, носить, в основному, оперативно-розшуковий інформативний
характер і свідчить про “поточну” діяльність організованої групи
вимагателів, а дії їх дають час жертві подумати над їх вимогами, акт
порушення не носитиме термінового характеру. За такої ситуації слідчий
повинен якомога активніше і цілеспрямованіше використати сили та засоби
оперативно-розшукових органів для швидкого збирання інформації, котра
зможе з допомогою процесуальних процедур стати доказами. Після цього
порушення кримінальної справи може або співпасти з моментом затримання
вимагателів з поличним, або безпосередньо передувати цій операції.

У той же час, якщо слідчий отримує заяву про вже вчинене або почате
вимагання, зокрема пов’язане із викраденням потерпілого чи інших осіб,
що вимагає швидкого реагування, акт порушення кримінальної справи у
жодному, разі не повинен обумовлюватись затриманням злочинців з
поличним. Це дозволить слідчому ще до затримання активно приєднатись до
криміналістичної діяльності у справі, як найнадійніше забезпечити
безпеку заявника, членів його сім’ї, а також вирішити значну частину
питань щодо легалізації оперативно-розшукових даних.

Успіх розслідування вимагань значно залежить від умілого затримання
вимагателів з поличним, їх особистого обшуку (після затримання), а також
допитів потерпілих і свідків.

На початку розслідування шахрайств, як правило, виникають такі типові
ситуації:

1. Має місце шахрайське заволодіння майном, здійснене з допомогою
підроблених документів (банківських, цінних паперів, накладних,
паспортів та ін.) або різного виду речових або грошових “ляльок”,
фальшивих коштовностей тощо. У початкових матеріалах міститься
інформація про ці документи і предмети, є відомості про зовнішність
шахрая.

2. Обстановка схожа до першої ситуації, але інформація про особу шахрая
та манеру (спосіб) його поведінки є недостатньою або взагалі відсутня
(коли, наприклад, шахрайство вчинялось не особисто, а шляхом відсилання
документів поштою, телеграфом, телетайпом та ін.).

3. Шахрая затримано на місці вчинення злочину або зразу після нього.

Ступінь вирішення завдання розкриття злочину, обґрунтованості
пред’явленого шахраю обвинувачення і його відношення до цього
обвинувачення визначають характер слідчих ситуацій на наступному етапі
розслідування та коло слідчих дій у справі.

Спеціальна додаткова література:

Батаев И.А. Криминалистические и оперативно-розыскные аспекты
расследования краж из квартир граждан – Ижевск, 1998.

Викторов В.И. Как защитить вашу квартиру и контору от воров: 50 советов
американской полиции. – М., 1992.

Гавло В.К., Алешин В.В. Расследование преступлений, сопряженных с
отчуждением жилья граждан: Учебн. пособие. – Барнаул, 1998.

Голубовский В.Г’, и др. Выявление и раскрытие мошенничества. – СПб.,
1998.

Волженкин Е. В. Мошенничество. – СПб., 1998.

Драпкин Л.Я. Криминалистические аспекты расследования и предупреждения
мошенничества в кредитно-банковской сфере // Организованная преступная
деятельность в банковской, финансовой и налоговой сферах. –
Екатеринбург, 1998.

Жбанков В.А. Методика расследования вымагательства //Криминалистическое
обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного
расследования. – М., 1997.

Экономико-правовые и нравственные аспекты борьбы с преступностью: Сборн.
научн. трудов. – Екатеринбург, 1997.

Исматиров Р.Ф. Экономика и организованная преступность:

Монография. – СПб., 1997.

Куликов В.И. Основы криминалистической теории организации преступной
деятельности. – Ульяновск, 1994.

Курашвили А.А. Криминологические проблемы борьбы органов внутренних дел
с грабежами и разбоями. – М., 1990.

Кушнеренко С.П. Способ совершения мошенничества в использованием
лжепредприятия: Сборн. научн. трудов. – М.; СПб.; Кемерово, 1998.

Лавров В.П. Расследование организованной преступной деятельности –
Ставрополь, 1996.

Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними
преступления. – К., 1996.

Мицеряков B.C. Предупреждение краж государственного и коллективного
имущества. – Хабаровськ, 1993.

Основы борьбы с организованною преступностью.//Под ред. B.C. Овчинского
и др. – М., 1996.

Первушин В.М. Расследование краж предметов антиквариата. – М., 1992.

Понарин В.Я., Самороковский В.М. Расследование краж, совершенных с
проникновением в жилище квартирных // Расследование отдельных видов
преступлений. – М., 1995.

Раскрытие краж автотранспортных средств. /Сборник материалов. – М.,
1994.

Расследование похищения человека: Методическое пособие. – M., 2000.

Таранов П.С. Интриги, мошенничество, трюки. – Сімферополь, 1997.

Франко Э.Д. Анатомия мошенничества на примере раскрытия подготовки
организованной преступностью запланированного банкротства, – М., 1998.

Шурухнов Н.Г. Расследование краж. – М., 1999.

Щербатых Ю.В. Искусство обмана: Популярная энциклопедия. – М., 1998.

Юмашев Н.О. Расследование грабежей и разбойных нападений, совершаемых с
целью завладения имуществом граждан. – М., 1991.

Юнацкевич П.И., Кулганов В.А. Психология обмана: Учебное пособие для
чесного человека. – СПб., 1999.

РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ

СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

(2 год.)

Мета заняття: набути практичних навичок у побудові слідчих версій,
складанню плану розслідування злочинів у сфері службової діяльності,
опанувати криміналістичні рекомендації, спрямовані на подолання протидії
заінтересованих осіб у не розкритті злочинів у ході їх розслідування.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Криміналістична характеристика службових злочинів.

Слідчі версії та планування розслідування

Першочергові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи під час
розслідування окремих видів службових злочинів.

Особливості тактики слідчих дій і оперативно-розшукових заходів у
справах про хабарництво. Затримання з поличним. Обшук.

Допит свідків. Допит підозрюваних і обвинувачених у цих справах.

Визначення і проведення судових експертиз.

II. Питання для самоконтролю:

За якими ознаками хабарництво відрізняється від отримання законної
винагороди за виконання робіт, надання послуг щодо обслуговування
населення?

Які обставини підлягають встановленню і доказуванню у справах про
хабарництво?

Які типові слідчі ситуації відомі слідчій практиці у справах про
хабарництво?

Як процесуальні і тактично правильно здійснюється затримання хабарника з
поличним?

Які обставини сприяють хабарництву та іншим службовим злочинам? Які
профілактичні заходи у змозі виконати слідчий у боротьбі з хабарництвом
та іншими злочинами цієї категорії?

Назвіть відомі способи вчинення злочинів у сфері службової діяльності.

Охарактеризуєте слідову картину (джерела інформації про матеріальні
сліди), що свідчать про вчинення службових злочинів.

Які обставини підлягають встановленню і доказуванню у справах про
зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або
службових повноважень, службову недбалість, службове підроблення?

Назвіть типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування
перерахованих у попередньому запитанні злочинів.

Які типові тактичні операції нароблені криміналістикою для розкриття
службових злочинів, зокрема факту вимагання і одержання хабара?

III. Завдання і задачі:

1. А. У прокуратуру Шевченківського району м. Львова надійшла заява від
громадянки Казимирчук про те, що під час зарахування її на роботу в
“Бутербродну” № 6 на вул. Миру, 71 продавцем після закінчення
торговельного коледжу, інспектор відділу кадрів Шевченківського
райхарчторгу Віхалов вимагав хабара у сумі 200 доларів США. За порадою
товаришки Сапожнюк, Казимирчук дала Віхалову 100 доларів, а решту
обіцяла дати через місяць. Оскільки на Віхалова і раніше надходили
аналогічні сигнали, за заявою Казимирчук було порушено кримінальну
справу.

Чи правильне рішення прийняв прокурор?

Які питання повинні бути вирішені на початковому етапі розслідування?

Б. Допитом трьох осіб, раніше звільнених з торгу, встановлено, що і вони
давали Віхалову по 200 доларів. Одна із працівниць торгу, Власюк
повідомила слідчому, що за аналогічної ситуації вона віддала Віхалову
кришталеву вазу чеського виробництва у вигляді тюльпана та 100 доларів
США. Крім того, під час обшуку вдома у затриманого було вилучено записну
книжку з різними пам’ятками у вигляді цифр, ряд прізвищ, а також зошит,
з якимись зашифрованими алфавітними записами.

Які невідкладні слідчі дії необхідно виконати для перевірки цієї
інформації?

Чи потрібно проводити судові експертизи, а якщо потрібно, тоді які?

2. А. Слідчий, з’ясовуючи анкетні дані у Терещик, викликаної як свідок у
справі про автотранспортну подію, був здивований тим, що вона проживає
не в гуртожитку, де прописана. Терещик відповіла, що її прописали в
цьому гуртожитку, який належить управлінню Львівської залізниці (де
проводиться будівництво житла для своїх працівників, які потребують
покращення житлових умов) за письмовим клопотанням ДСТ “Локомотив” як
спортсменку. З декількох відповідей на запитання щодо виду спорту, яким
начебто займається Терещик, слідчий зрозумів, що вона далека від спорту.
Разом з тим Терещик заявила, що як спортсменка, котра виступає за
команду Львівської залізниці, вона претендує на постановку її на
квартирний облік потребуючих покращення житлових умов.

Якими повинні бути дії слідчого для перевірки версій, які у нього могли
виникнути щодо підстав та мети прописки Терещик в гуртожитку?

Б. Терещик підтвердила, що письмове клопотання від імені ДСТ “Локомотив”
про її прописку в гуртожитку як спортсменки, було видано відповідальним
працівником ДСТ Грещуком В., якому вона за це дала у нього вдома хабара
– 800 доларів США, а також кришталеву вазу.

Складіть план детального допиту Терещик і план перевірки її показань.

В. Під час обшуку в квартирі Грещука була знайдена / кришталева ваза
схожа до описаної Терещик.

На виявлення яких обставин повинен бути спрямований огляд цієї вази?

Складіть план подальшого провадження у цій справі.

Якими тактичними засобами можна розкритий розслідуваній злочин у разі,
якщо Грещук заперечуватиме факт одержання ним хабара?

3. Правоохоронним органам стало відомо із оперативних даних, що керівник
Галицького відділення Ощадбанку Хитрощинський 1 квітня за змовою зі
своїм знайомим Захованським на підставі фіктивної заяви на продаж валюти
громадянам обміняв останньому у касі Ощадбанку 8000 доларів США і 1650
німецьких марок за старим курсом, з розрахунку 2 грн. 10 коп. за І долар
і 1 грн. 25 коп. за одну німецьку марку, знаючи про те, що з цього дня
їх курс складав відповідно 3 гривні та 1 грн. 84 копійки. Після цього
Захованський здав у касу 17 фіктивних заяв від імені 45 громадян на
продаж їм валюти, внаслідок чого разом з Хитрощанским отримали
незаконного доходу на суму 8178 грн. 23 копійки.

Чи є в описаній фабулі підстави для порушення кримінальної справи?

Охарактеризуйте наявну слідчу ситуацію.

Сформулюйте загальні та окремі версії у цій справі.

Складіть письмовий план розслідування.

Допомога, яких спеціалістів є необхідною для успішного розслідування
злочинів? Які судові експертизи потрібно призначити, з яких питань?

ІV. Підведення підсумків заняття:

Службові злочини – це злочинні порушення службових обов’язків і
відповідно до кримінального закону полягають у зловживанні владою або
службовим становищем, перевищенні влади або службових повноважень,
службовій недбалості, службовому підробленні, одержанні хабара,
посередництві у хабарництві, даванні хабара і його провокації.
Розслідуючи ці злочини, важливо правильно вирішити питання про
приналежність особи, яка потрапила в поле зору правоохоронних органів до
категорії службових осіб, з’ясувати коло її повноважень, встановити
ступінь вини. Треба мати на увазі, що розслідування кожного виду
службових злочинів має свої особливості.

У процесі розслідування цього виду злочинів потрібно встановити: а)
характер неправомірних службових дій службової особи (порушення
фінансової дисципліни, штатного поділу, правил торгівлі, заплутування
звітності тощо; б) характер суспільно-небезпечних наслідків, що стали
результатом діянь службових осіб; в) мотиви злочину; ознаки які
характеризують службову особу та ін.

Приводами для порушення кримінальної справи можуть бути матеріали
ревізій, відомчих перевірок, заяви і листи громадян, матеріали
оперативно-розшукових заходів, повідомлення в пресі.

До найтиповіших первинних слідчих дій з таких справ належать слідчий
огляд і виїмка документів, огляди інших об’єктів або матеріалів, допити
свідків і підозрюваних. Подальші слідчі дії – призначення судових
експертиз (бухгалтерської, економічної, технологічної, технічної,
різновидів криміналістичної тощо) і допит обвинуваченого.

Спеціальна додаткова література:

Аслаханов А.А. Проблемы уголовно-правовой борьбы со взяточничеством /
Государство и право. – 1993. – № 4.

Балашов А.Н., Ларьков А.Н. и др. Расследование и предупреждение
взяточничества : Методическое пособие. – М., 1933.

Джандпери Н.С. Расследование взяточничества. – СПб., 1996.

Дулов А.В. Основы расследования преступлений, совершенных должностными
лицами. – Минск, 1985.

Каминский М.К. Расследование взяточничества. – Горький, 1978.

Лебедь С.Я. Традиции, обычаи, преступность. – М., 1995.

РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ

БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ.

(2 год.)

Мета заняття: набуття навичок орієнтування у типових слідчих ситуаціях
під час розслідування злочинів про дорожньо-транспортні події і вибір
правильного напряму для якнайшвидшого вирішення основних завдань
провадження цієї категорії справ. Набуття досвіду в конструюванні
слідчих версій, організації їх перевірки у цих справах. Закріплення
навичок визначення комплексу початкових дій у ході розслідування цих
подій, криміналістичного аналізу зібраних фактичних даних і синтезу їх
для встановлення обставин злочину.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Криміналістична характеристика порушень правил безпеки руху та
експлуатації транспорту.

Побудова слідчих версій.

Типові слідчі ситуації та обумовлений ними характер першочергових
слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

Огляд місця дорожньо-транспортної події. Допит очевидців.

Розшук водія і транспортних засобів, які зникли з місця
дорожньо-транспортної події. Допит свідків і потерпілих. Відтворення
обстановки і обставин події.

Призначення і проведення авто-технічної та інших видів судових
експертиз. Допит підозрюваного і обвинуваченого.

II. Питання для самоконтролю:

Яка інформація криміналістичної характеристики злочинних порушень правил
безпеки руху та експлуатації транспорту і як може бути використана для
оперативного розкриття злочину?

Яка структура і взаємозв’язок існує між окремими елементами
криміналістичної характеристики та дорожньої системи “людина
автотранспорт – дорога – середовище”?

Які фактичні дані потрібні слідчому для встановлення механізму
дорожньо-транспортної події? Які спеціальні знання у цих випадках можуть
бути потрібними?

Назвіть найбільш розповсюджені види дорожньо-транспортних подій.

Якою є програма дій слідчого, коли транспортний засіб і водій
знаходяться на місці події?

Якою є програма дій слідчого, коли водій разом із транспортним засобом
зник з місця події?

Якою є програма, дій слідчого, коли транспортний засіб знаходиться на
місці ДТП, а водій втік?

Які дії виконують працівники міліції до виїзду слідчого для огляду місця
ДТП?

Яке значення мають для слідчого документи, складені працівниками ДАІ,
які прибули на місце дорожньої події раніше за слідчого?

Які криміналістичне значущі обставини і об’єкти повинні бути обов’язково
зафіксовані під час огляду місця ДТП?

Які виміри виконуються на місці події? Як вимірюється підйом і спуск
дороги, ширина колії, окружність колеса та ін?

З допомогою якої апаратури і саме що, наочно-образним способом, фіксують
на місці ДТП?

Які особливості огляду транспортного (транспортних) засобів?

Як організовується розшук автотранспортного засобу і водія, який по
кинув місце події?

За якими ознаками визначається напрямок руху зниклого з місця події,
автотранспортного засобу?

Які можливості автоматизованої інформаційно-пошукової системи, типу
“Дорожній рух” у розслідуванні даної категорії справ?

Які експертизи призначаються у справах про ДТП?

Як організувати проведення відтворення обстановки і обставин події
слідчого експерименту для встановлення важливих для розслідування цієї
категорії злочинів обставин?

Які завдання ставляться перед судово-медичною експертизою потерпілих,
трупів і речових доказів?

Які завдання можуть бути поставлені перед автотехнічною експертизою?

Які питання можна ставити перед криміналістичною експертизою
паливно-мастильних матеріалів, нафтопродуктів, лакофарбних матеріалів,
волокон і тканин?

Які відомості про обставини дорожньої події зобов’язаний повідомити
слідчий експерту як вихідні дані?

Які методи виявлення причин ДТП і умов, що сприяють злочинним порушенням
правил безпеки руху та експлуатації транспорту? Які є заходи щодо їх
усунення?

III. Завдання і задачі:

1. A. 11 жовтня о 20 год. 15 хв. на дорозі сполученням с. Киселів
Самбірського району – с. Ржавенці Старосамбірського району на смузі в
бік с. Киселів відбулося зіткнення автомобіля КРаЗ – 256 № 77 -63 ЛВЛ
під керуванням водія Городенка, який буксирував трейлер з навантаженим
на ньому екскаватором Е – 100 ПА і автомобіля МАЗ – 200 № 14 – 56 ЛВЛ,
за кермом якого був водій Думенко. У кузові автомобіля МАЗ – 200
знаходилося 10 чоловік, працівників Самбірського шляхоремонтного
управління.

Оцініть ситуацію.

Запропонуйте перелік необхідних організаційних та слідчих дій на
початковому етапі.

Б. У ході огляду місця ДТП встановлено, що зіткнення сталося на 21
кілометрі дороги в момент роз’їзду транспортних засобів.

Було припущено, що автомобіль МАЗ – 200 зачепив лівим бортом свого
кузова корпус екскаватора, внаслідок чого зламалася ліва нашивка борта і
травмувала кузовних пасажирів (робітників Поляр, Засалко, а Дохнюк від
тілесних пошкоджень помер).

Складіть план розслідування.

Сформулюйте версії щодо причини ДТП.

Визначить вид судової експертизи, що є необхідною за цієї ситуації,
перерахуйте запитання експерту.

2. А. Слідчий одержав повідомлення про автотранспортну подію, у якій
вантажною автомашиною, що потім зникла з місця події, був збитий
десятирічний хлопчик. Потерпілий одержав тяжкі тілесні пошкодження і під
час транспортування його машиною швидкої допомоги в лікарню він помер.

У чому полягає підготовчий етап огляду місця цієї автотранспортної
події?

На виявлення яких обставин повинна бути спрямована ця слідча дія?

Які дії потрібно провести з метою розшуку автомашини, якою було вчинено
наїзд на потерпілого?

Б. Батько хлопчика громадянин Семипальчук знаходився в момент події
поруч з сином, показав, що готуючись перейти вулицю, вони стояли на краю
тротуару. Хлопчик стояв поруч але дещо попереду, через що його саме і
зачепив автомобіль, котрий рухаючись зліва від них на великій, не менше
90 км за годину, швидкості, раптово виїхавши правим боком на тротуар.

Оцініть показанная Семипальчука.

Складіть план детального його допиту.

Складіть постанову про призначення судово-медичної експертизи трупа сина
Семипальчука.

В. У ході розслідування цього злочину вдалося встановити очевидців події
громадян Брювсяк, Свечкіну і Стояна.

На з’ясування яких обставин повинен бути спрямований допит названих
осіб?

Г. У результаті проведений слідчо-оперативних заходів було встановлено,
що наїзд на хлопчика міг бути вчинений автомашиною ЗІЛ – 150, керованою
водієм Циганчуком.

Складіть план перевірки версії про причетність автомашини, керованої
Циганчуком до автоподії.

Д. Водій Циганчук заявив на допиті, що в день події, згідно з дорожнім
листом, працював зовсім в іншому районі міста, автоподії не вчиняв і
нічого про це не знає.

Складіть детальний план допиту Циганчука та план перевірки його
показань.

Як, на вашу думку, можна викрити Циганчука у вчиненні ним ДТП?

3. Ознайомтесь з матеріалами архівної кримінальної справи і
проаналізуйте:

правильність вибору першочергових слідчих дій, їх комплексу,
послідовності, повноти їх використання;

програму дій слідчого за ситуації наявної у справі ;

оперативно-розшукові міроприємства (якщо такі виконувалися);

способи фіксації результатів виконаних слідчих дій;

застосування науково-технічних засобів;

використання допомоги спеціаліста у ході виконання слідчих дій;

використання експертиз (криміналістичні; криміналістичні:

матеріалів, речовин, виробів; судово-медичні; судово-хімічні;

автотехнічні; ґрунтознавчі; ботанічні; судово-психіатричні;
судово-психологічні та ін.).

IV. Підведення підсумків заняття.

Успіх боротьби зі злочинами на автотранспорті у значнім мірі залежить
від своєчасного та якісного розслідування кожного злочинного порушення
правил безпеки руху та експлуатації транспорту.

Вирішуючи питання та обставини, які підлягають доказуванню, слідчий
повинен виходити з вимог ст. 64 КПК України. Тут важливо з’ясувати
фактори, що впливають на виникнення дорожньо-транспортної події.
Підлягають встановленню винність обвинуваченого у вчиненні злочину,
обставин, які впливають на ступінь і характер відповідальності, характер
суспільно-небезпечних наслідків тощо. Вихідним матеріалом для планування
і подальшого розслідування дорожньо-транспортної події виступає якомога
ретельніший і уважний огляд місця її вчинення, а також огляд
автотранспортних засобів (коли вони у наявності), освідування її
учасників. Планування розслідування обумовлюється видом ДТП, її
характером, наявністю або відсутністю транспортних засобів, водіїв та
слідів події. Це зумовлює і призначення необхідних судових експертиз,
серед яких особливе місце займають різновиди автотехнічних експертиз.

Спеціальна додаткова література:

Багдасарян Ю.Н., Яблоков Н.П. Криминалистические особенности
дорожно-транспортных преступлений и их предупреждение. – Єреван, 1990.

Возможности судебных экспертиз при расследовании ДТП. –Минск, 1994.

Гурский В.П. Дорожно-транспортные происшествия: Методика расследования.
– Минск, 1992.

Жулев В.И. и др. Расследование дородно-транспортных преступлений. –
Гродно, 1991.

Зорин Г.А., Зорин Р.Г. Типовые программы допросов участников и очевидцев
дорожно-транспортных преступлений. – Гродно, 1995.

Нургалиев Г.М. Особенности осмотра места происшествия и возможности
судебных экспертиз по делам о столкновениях транспортных средств. –
Караганда, 1993.

Писаренко И.В. и др. Расследование дорожно-транспортных происшествий. –
К., 1994.

Родионов Л.Д. Расследование дорожно-транспортных происшествий. – М.,
1990.

Следственный осмотр при расследовании транспортных происшествий. –
Саратов, 1993.

Стешиц В.К., Гурский В.Г. и др. Организация расследования ДТП, с места
совершения которых водители скрылись. – Минск, 1990.

Труцин В.А. Расследование дорожно-транспортных преступлений в случаях
сокрытия их последствий. – М., 1992.

РОЗСЛІДУВАННЯ ПІДПАЛІВ І ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ ПРОТИПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

(2 год.)

Мета заняття: з’ясування специфіки розслідування підпалів і злочинних
порушень правил протипожежної безпеки, одержання практичних навичок щодо
побудови слідчих версій, плануванню розслідування в процесі вирішення
конкретних завдань судочинства.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Криміналістична характеристика підпалів і порушень правил пожежної
безпеки.

Тактика огляду місця пожежі. Встановлення осередку пожежі. Виявлення
ознак підпалу.

Слідчі версії та планування розслідування.

Тактика проведення інших першочергових слідчих дій та можливих
оперативно-розшукових заходів.

Призначення і проведення пожежно-технічної, криміналістичних та інших
видів судових експертиз.

Завершальний етап розслідування підпалів і злочинних порушень правил
пожежної безпеки.

II. Питання для самоконтролю:

Які особливості порушення кримінальних справ про підпали і злочинні
порушення правил протипожежної безпеки?

Які типові версії виникають у справах цієї категорії на початковому
етапі розслідування і які обставини підлягають доказуванню у кожній із
них?

Що є характерним в організації та проведенні огляду місця події у
справах цієї категорії?

Назвіть та охарактеризуєте ознаки підпалу.

За якими ознаками встановлюється осередок пожежі?

Які є типові причини пожежі з криміналістичними ознаками?

Що характерне для тактики допиту свідків і підозрюваних у справах про
підпали і злочинні порушення протипожежних правил?

Які ознаки інсценувань пожежі та методи її виявлення?

Які експертизи призначаються у справах названої категорії злочинів?

Чи могли б ви сформулювати питання, котрі можуть бути поставлені на
вирішення пожежно-технічної і судово-хімічної експертизи?

Які вам відомі форми профілактичної діяльності слідчого у справах про
підпали та порушення протипожежної безпеки?

III. Завдання і задачі:

1. А. О 21 год. 20 хв. в службу протипожежної безпеки міста Львова
зателефонувала жінка, що не назвала себе і схвильованим голосом
повідомила про пожежу на складі готової продукції фабрики пошиву
верхнього одягу (вул. Шевченка, 77). Перевіркою факт пожежі
підтвердився. Працівник охорони на прохідній фабрики Яремчишин заявив,
що приблизно 21 год. він почув запах горілого і вибіг на подвір’я, за
цех № 4 і побачив як горить нижній поверх складу готової продукції. Він
почав відкривати пожежний кран і одночасно попросив прибиральницю
Абрамчук подзвонити пожежникам за тел. 01. Склад готової продукції
двоповерхове цегляне приміщення 18 х 9 м. Перший поверх майже цілком
вигорів, підгоріли балки і перекриття другого поверху. За фактом пожежі
порушено кримінальну справу.

Розробити план організаційних і слідчих дій.

Скласти план допиту Яремчишина та Абрамчук.

Б. У процесі проведення першочергових слідчих дій встановлено, що
комірниця Михацляк звільнилася за 8 днів до пожежі, але до цього часу, в
зв’язку з хворобою, склад не передала і ключі від нього не здала,
стверджуючи, що вона їх загубила і останні дні відкривала двері складу
відмичкою.

Скласти план допиту Михацляк і план проведення відтворення обстановки і
обставин події.

Змоделюйте ознаки слідової картини, що може бути виявлена оглядом місця
пожежі і результати відтворення обстановки і обставин події, що
свідчитимуть про наявність підпалу.

Побудуйте версії події та шляхи їх перевірки.

Складіть постанову про призначення пожежно-технічної експертизи.

2. У ніч на 3 квітня в одному з магазинів виникла пожежа, в результаті
якої згоріла більша частина приміщення, де зберігалися цінності. Пожежа
виникла в період роботи ревізійної комісії, метою якої було зняти
залишки товарно-матеріальних цінностей. Забезпечивши охорону місця
події, огляд якого було перенесено на ранок, слідчий допитав зав.
магазином Графа, який показав, що о 24 годині в магазин прийшов сторож
Кіптяна, щоб прийняти його під охорону. Він, Граф, у присутності сторожа
замкнув ззовні на навісний замок задні двері, котрі ведуть у підсобне
приміщення, потім зайшов через передні двері магазину і замкнув двері
підсобного приміщення ще на два гачки. Хоч у магазині комісія
продовжувала свою роботу, сторож Кіптяна розписалася в спеціальному
журналі про прийом магазину під охорону і пішла на о6″єкти. Через 30-40
хвилин, комісія закінчила роботу і всі члени її вийшли з магазину через
передні двері, які Граф замкнув на внутрішній і навісний замки. Ключ від
навісного замка він віддав голові ревізійної комісії, а ключі від
внутрішнього замка тих самих дверей і навісного замка задніх дверей узяв
з собою, після чого пішов додому.

Додому він прийшов о 1 годині ночі і перебував вдома до того часу, поки
о 3 год. 15 хв. сусід Коряків не розбудив його і не повідомив, що горить
магазин, яким він. Граф, завідує. Про причини пожежі йому нічого не
відомо.

Сформулюйте версії, які ґрунтуються на наведеній інформації.

Складіть план перевірки кожної з них.

Якою повинна бути підготовка до огляду місця пожежі?

На виявлення яких обставин треба спрямувати цю слідчу дію?

ІV. Підведення підсумків заняття.

Підпали і злочинне нехтування правилами протипожежної безпеки –
небезпечний злочин, який наносить велику матеріальну шкоду народному
господарству й окремим громадянам. Тому завданням розслідування цієї
категорії справ є з’ясування питань про причину пожежі, про наявність
ознак і умов, які сприяли вчиненню злочину. Загальними версіями про
причину пожежі можуть бути такі: необережне поводження з вогнем,
порушення протипожежних правил, самозапалювання, дія явищ природи,
підпал.

Першочерговими слідчими діями, під час розслідування названої категорії
злочинів є огляд місця події, допити потерпілих і свідків, призначення
експертиз, серед яких найбільш поширені є пожежно-технічна і
судово-хімічна.

У ході огляду місця події необхідно прагнути з’ясувати, в якому місці
відбулося загоряння, скільки було осередків загоряння, причини пожежі і
умови, які сприяли її поширенню, наслідки пожежі, вивчити стан
протипожежних засобів і дотримання правил протипожежної безпеки. Дуже
важливо визначити наявність або відсутність ознак підпалу. Ними є:
а) наявність двох і більше не пов’язаних між собою осередків пожежі,
б) наявність залишків легкозаймистих речовин; в) навмисне створення
умов, для доброї тяги; г) наявність спеціальних пристосувань для
підпалу; д) навмисне знищення засобів гасіння пожежі.

Спеціальна додаткова література:

Григорян А. С. Предупреждение и раскрытие преступлений, связанных с
пожарами. – М., 1996.

Зернов С.И. Технико-криминалистическое обеспечение расследования
преступлений, сопряженных с пожарами. – М., 1996.

Зернов С.И., Левин В.А. Пожарно-техническая экспертиза. – М., 1991.

Курс криминалистики. – T.I. – Красноярськ, 1996.

Митричев С.П. и др. Расследование поджогов и преступного несоблюдения
правил пожарной безопасности. – М., 1968.

Мишин А. В. Расследование и предупреждение поджогов личного имущества
граждан. – Казань, 1991.

Оркин А.И. Использование специальных познаний при расследовании пожаров:
Учебно-практическое пособие. – Хабаровск, 1988.

Попов И.А. Расследование пожаров. Правовое регулирование, организация,
методика. – М., 1993.

РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ.

(2 год.)

Мета занять: навчитися виявляти криміналістичні особливості на різних
етапах досліджуваних правопорушень, орієнтуватися в слідчих ситуаціях,
будувати версії та складати план розслідування, вирішувати питання про
необхідність використання спеціальних знань.

ПЛАН

І. Опитування студентів:

Криміналістична класифікація злочинів проти довкілля.

Криміналістична характеристика злочинів проти навколишнього природного
середовища.

Основні напрями розслідування злочинів проти довкілля.

Дослідча перевірка, порушення кримінальної справи.

Конструювання слідчих версій і планування розслідування.

Першочергові слідчі дії.

Наступний етап розслідування. Підготовка і проведення судових експертиз.

II. Питання для самоконтролю:

Які злочини передбачає КК України у галузі охорони природи?

У чому найяскравіше проявляються криміналістичні особливості злочинних
порушень правил охорони природи?

Якими факторами обумовлюються суспільна небезпечність цієї групи
злочинів?

Які обставини підлягають доказуванню під час розслідування та судового
розгляду незаконного заняття рибним, звіриним або іншим водним
(добувним) промислом, незаконного полювання, незаконної порубки лісу,
забруднення моря і атмосферного повітря, порушення правил охорони вод?

Які типові слідчі ситуації виникають в аналізованих справах на початку
розслідування?

Щодо яких обставин найчастіше будуються слідчі версії у справах
розглядуваної категорії?

Яка інформація. необхідна для складення початкового плану розслідування?

Яким повинен бути алгоритм дій слідчого у залежності від слідчої
ситуації початкового етапу розслідування злочинів проти довкілля?

Що виступає об’єктами слідчого огляду у справах про ці злочини?

У чому особливість допиту підозрюваних і обвинувачених у вчиненні
екологічних злочинів?

Які судові експертизи призначаються у цих справах, для вирішення яких
питань і де вони проводяться, за участю яких спеціалістів?

III. Завдання і задачі:

1. А. Львівський електроізоляторний завод, побудований більше 40 років
тому на околиці міста, тепер виявився в центрі великого житлового
масиву, забруднював навколишнє середовище димом, кіптявою та іншими
відходами виробництва. Галузеве міністерство, у підпорядкуванні якого
знаходиться це підприємство, виділило заводу 650 тис. грн. для
спорудження очисних споруд, однак директор заводу Фімко за узгодженням з
відповідним відділом міністерства, плануючи перепрофілювання заводу,
вважав доцільним ці гроші витратити на придбання імпортної лінії з
виготовлення цокольних ламп розжарювання.

У діях директора природоохоронний прокурор вбачив склад злочину (ч. І
ст. 241 КК України) і порушив кримінальну справу.

Складіть план розслідування у цій справі.

Складіть план допиту Фімка.

Б. На допиті як підозрюваного Фімко сказав, що завод не забруднює
повітряне середовище, у так званих викидах в атмосферу немає шкідливих
речовин і твердих частинок.

Одночасно у секретаріаті заводу було вилучено висновок райсанепідстанції
Галицького району 5-річної давності про небезпеку викидів в атмосферу
диму і кіптяви.

Які корективи до плану необхідно внести у зв’язку з додатково отриманою
інформацією?

Визначте, яку судову експертизу потрібно провести і кому її доручити?

Сформулюєте питання експерту.

2. У природоохоронну прокуратуру з інспекції рибоохорони і санітарне –
епідеміологічної станції надійшли матеріали про те, що працівники
стрийської пожежної частини – начальник караулу Гепній і водій Старчук у
селі Гирне з машини вилили старий піноутворювач у річку Стрий. У цій же
річці тоді ж промили цистерну з-під вилитого розчину. Внаслідок цього
поверхня води на значній (біля 300 метрів) віддалі забруднилася, по
річці пропливали густі пластівці піни. Річка Стрий належить до
рибогосподарських водоймищ першої категорії. Нанесені збитки становлять
9096 грн.

За цим фактом була порушена кримінальна справа. У процесі ознайомлення з
документами в пожежній частині будь-яких інструкцій про спосіб
промивання цистерн, призначених для піноутворювача не було. Допитані
Гепній і Старчук повідомили, що про характер шкідливості ціноутворюючої
суміші, її шкідливий вплив на воду річки їм ніхто не говорив. Вони
вважали, що піноутворювач – це рідке мило.

Начальник пожежної охорони, який дав вказівку про промивання цистерни
від піноутворювача в річці, також заявив, що про ступінь шкідливості
цієї рідини йому було невідомо. Ніяких інструкцій з цього приводу не
надходило. Відповідно він ніяких інструктажів з підлеглими йому
працівниками не проводив. У зв’язку з цим виникла необхідність у
вирішенні питання про ступінь токсичності типової і даної конкретної
піностворюючої рідини, ступеня забруднення річки і причини загибелі
риби.

Оцініть інформацію, одержану від допитаних осіб та слідчу ситуацію в
цілому.

Вкажіть, з яких обставин і які слідчі версії треба побудувати на
наведеної інформації?

Визначить, які спеціальні знання і які спеціалісти необхідні для
вирішення спеціальних питань, що виникли?

Складіть письмовий план розслідування.

IV. Підведення підсумків заняття.

Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних із злочинним
порушенням правил охорони навколишнього природного середовища,
відрізняється особливостями слідоутворення і особливо небезпечними
наслідками.

Студенти повинні мати чітке уявлення про те, що цей злочин зазвичай
вчиняється працівниками різних видів господарювання шляхом неправильних
дій щодо реалізації вимог санітарно-екологічних норм або невиконанні
вказаних вимог у сфері господарської діяльності. Тому розслідування цієї
категорії злочинів повинно проводитися з урахуванням вказівок, які
містяться у законодавчих актах про охорону здоров’я та про охорону
навколишнього природного середовища.

У механізмі цих злочинів, досить складному за своєю структурою,
розрізняють механізм самого правопорушення, механізм забруднення
об’єктів довкілля і механізм настання небезпечних наслідків. А все це
своєю чергою сприяє з’ясуванню механізму злочину в цілому.

Специфіка розслідування цієї категорії злочинів полягає і у необхідності
широкого застосування різноманітних знань та проведення різних видів
судових експертиз. У цих справах може призначатися цілий комплекс
експертиз, серед яких особливе місце займає екологічна експертизи у
різних її варіаціях, яка заснована на комплексі знань у галузі
взаємовідносин природи і суспільства.

Спеціальна додаткова література:

Данилюк С.А. и др. Расследование дел о незаконной охоте. – М., 1990.

Экологические преступления: квалификация и методика расследования // Под
общей ред. В.Е.Коноваловой, Т.А.Матусовского. – Харьков, 1994.

Коновалова В.Е. Осмотр места происшествия по делам об экологических
преступлениях. // Современные достижения науки и техники з борьбе с
преступностью. – Минск, 1992.

Меркурисов В.Х. Расследование и предупреждение преступлений, связанных с
загрязнением водоёмов и воздуха. – М., 1987.

Моисеенко Л.Е. Судебно-техническая экспертиза при расследовании
экологических преступлений // Актуальные проблемы судебной экспертизы и
криминалистики. – К., 1993.

Орлов Г.С. Расследование преступлений, связанных с нарушением
законодательства об охране природы. – Иркутск, 1998.

Салтевский М.В. О классификации следственных ситуаций в методике
расследования преступлений в сфере экологии //Актуальные проблемы
судебной экспертизы и криминалистики. – К., 1993.

Селиванов Н.А., Скромников К.С. Расследование преступных загрязнений
природной среды. – М., 1994.

Селиванов Н. Расследование преступного загрязнения природной среды. //
Законность. – 1993.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

Законодавство:

Конституція України. – К., 1996.

Кримінально-процесуальний кодекс України. – К., 1996.

Кримінальний кодекс України. – К., 2002.

Закон України “Про прокуратуру” від 05.ІІ.І99І р. // Відомості Верховної
Ради України, 1991. 53, ст.799; 1993, № 2, ст. 229; 1993, № 50,ст. 474
та ін.

Закон України “Про міліцію” від 20.І2.І990 р.// Відомості Верховної Ради
України, 1991. № 4, ст. 20; 1992, № 36,ст. 256; 1993, № 11, ст. 83;
1994,№6; ст. 2І6 та ін.

Закон України “Про службу безпеки” від 25.03.1992 р. //Відомості
Верховної Ради України, 1992, № 27, ст. 383.

Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.06.1992 р. //
Відомості Верховної Ради України, 1992, № 22, ст. 303; 1992, № 39,
ст. 572; 1993. № 11, ст. 83; 1994, № 11, ст. 52.

Закон України “Про організаційно – правові основи боротьби з
організованою злочинністю” від 30.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради
України. 1993, № 35, ст. 358; 1994, № 24, ст. 184.

Закон України “Про судову експертизу” від 25.02.1994 р. // Відомості
Верховної Ради України, 1994, № 28, ст. 232.

Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у
кримінальному судочинстві” від 23.І2.І993 р. // Відомості Верховної Ради
України, 1994, №, ст.

Закон України ” Про державний захист працівників суду і правоохоронних
органів” від 23 0З.1993 р. // Відомості Верховної Ради України 1994, №
ст.

Спеціальна основна література:

Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Г.Г., Российская Е.Р.
Криминалистика. Учебник для вузов // Под ред. Р.С.Белкина. – М.,1999.

Андреев И.О., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика: Учебное
пособие // Под ред. Н.И. Порубова. – Минск, 1997.

Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Эминов В.Е. Психология преступника и
расследования преступлений. – М., 1996.

Анушат Э. Искусство раскрытия преступлений и законы логики. -Пер. с.
нем. под ред. С.М. Потапова. – К., 1997.

Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М., 1997.

Белкин Р.С. Курс криминалистики в 3-х томах. – М., 1997.

Белкин Р.С. Курс криминалистики. – М., 2001.

Белкин Р.С. История отечественной криминалистики. – М., 1999.

Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. – М., 2001.

Криминалистика: Учебник. // Под ред. Н.П. Яблокова. – М., 1996.

Криминалистика: Учебное пособие. //Под ред. А.В. Дулова. – Минск, 1996.

Криминалистика // Под. ред. В.А. Образцова. – М., 1999.

Криминалистика. Учебник. // Под ред. А.Г. Филиппова и А.Ф. Волынского.
– М., 1998.

Криміналістика. Підручник для вищих навчальних закладів // За ред. П.Д.
Біленчука. – К., 1997.

Криміналістика. Підручник для слухачів, ад’юнктів, викладачів вуз.
системи МВС України // За ред. П.Д. Біленчука. – К., 1998.

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування
злочинів.: Підручник для студентів юридичних вузів і факультетів. // За
ред. В.Ю. Шештька. – Харків., 1998.

Криминалистика: Учебник для вузов // Под ред. А.Ф.Волынского. – M.-
1999.

18. Криминалистика: Учеб. для вузов // Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.
Драпкина. – M., 2000.

Криминалистика: Учебник // Под ред. Е.П. Ищенко. – M., 2000.

Криминалистика: Учебник // Под ред. Т.А.Садовой. – СПб., 2001.

Курс криминалистики. Общая часть // Отв. ред. В.Е. Корухов. – М., 2000.

Образцов В.А. Основы криминалистики. – М., 1996.

Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. – M., 1996.

Рощин В. И. и др. Книга криминалиста. – К., 1995.

Румянцев О.Г., Додонов В.Н. Юридический энциклопедический словарь. –
M., 1997.

Салтевский М.В. Криминалистика. В современном изложении юристов. –
Харьков, 1997.

Салтевський М.В. Криміналістика. Навчально-довідниковий посібник. – К.,
1996.

Салтевський М.В. Криминалистика. Учебно-практическое пособие. –
Харьков, 1996.

Салтевський М.В. Криміналістика. Криміналістична техніка. – К., 1998.

Скорченко П.Т. Криминалистика. Технико-криминалистическое обеспечение
расследования преступлений: учебное пособие для вузов. – M., 1999.

Навчальний посібник

Береський Ярослав Осипович

Гулкевич Зеновій Трохимович

Когутич Іван Іванович

ПРАКТИКУМ З КРИМІНАЛІСТИКИ

(Тактика і методика розслідування злочинів)

Для студентів юридичного факультету

Відповідальний за випуск – проф. В.Т. Нор

Комп’ютерний набір – В.М. Мурадов

Макетування – А.О. Смірнова

Умовних друкованих аркушів – 5. Наклад – 200.

Надруковано малим видавничим центром юридичного факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка.

79000, м.Львів, вул. Січових Стрільців, 14.

E-mail: [email protected]

PAGE

PAGE

PAGE 2

PAGE

PAGE

PAGE 130

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter