Звіти з лабораторно-практичних робіт
з предмету “Обладнання деревообробки“
Лабораторно-практична робота №1
Тема: Графічне зображення різних випадків різання: повздовжнього,
поперечного, торцевого, повздовжньо-торцевого, повздовжньо-поперечного,
поперечно-торцевого, повздовжньо-поперечно-торцевого.
Порядок виконання роботи:
Дати визначення елементарного різання.
Зобразити повздовжнє, поперечне і торцеве різання.
Дати визначення складному різанню.
Зобразити повздовжньо-поперечне, поперечно-торцеве і
повздовжньо-поперечно-торцеве різання.
Зобразити відкрите, закрите і напівзакрите різання.
1. Елементарне різання – це процес при якому дотримуються умови плоского
напруженого стану матеріалу в площині, нормальної до леза різця.
Ознаки елементарного різання:
Різання відбувається різцем, довжина ріжучої кромки якого більша за
ширину оброблюваного матеріалу. Передня і задня грані плоскі, кути
постійні.
Швидкість різання постійна, ріжуча кромка різця розміщена
перпендикулярно до напряму переміщення. Траєкторія прямолінійна.
Товщина стружки в усіх напрямках постійна.
Якщо в процесі різання хоча б одна з ознак елементарного різання не
дотримується, то це різання не буде елементарним.
2.
(ІІ) – повздовжнє;
(#) – поперечне;
(?) – торцеве.
3. Зміна любого з перечислених умов елементарного різання ускладнює його
і перетворює в складне.
4.
Лабораторно-практична робота №2
Тема: Розв’язування задач на визначення оптимальних режимів різання
верстатів.
Задача: Повздовжнє пилення круглими пилками, порода деревини береза,
тривалість роботи інструменту після загострення 120 хв., деревина суха,
товщина пилки 2 мм, розширення на сторону 0,5 мм, висота пропилу 50 мм,
діаметр пилки 400 мм, число зубів 48, частота обертання пилки 3000
об/хв., швидкість подачі 40 м/хв..
Розв’язання:
Дано:
an=1,25 1) Sz= Vs?1000/n?z=40?1000/3000?48=0,2 мм;
a?=1 2) Vr=??D?n/60?1000=3,14?500?3000/60000=78,5
м/с;
a?=1,5 3) So=Vs?1000/n=40000/3000=13,3 мм;
a?=1 4) K=Кт?aпопр=53?(1,25?1?1,5?1?1?1,06)=105
H/мм2;
aH=1 5)
Nr=K?B?H?Vs/60?1000=105?(2+2?0,5)?50?40/60000=14 кВт;
a?=1,06 6) P=K?B?H?Vs/60?Vr=105?4?50?40/60?78,5=178
кВт.
T=120 хв
S=2 мм
S?=0,5 мм
D=400 мм
z=48
Vs=40 м/хв.
n=3000 об/хв.
Н=50 мм
Кт=53 Н/мм2
Sz-? Vr-? So-?
Nr-? P-?
Відповідь: Оптимальні режими різання: подача на оберт So=13,3 мм, подача
на зуб Sz=0,2 мм, швидкість різання Vr=78,5 м/с, потужність різання
Nr=14 кВт, сила різання Р=178 кВт.
Лабораторно-практична робота №3
Тема: Визначення допустимих швидкостей подачі за заданим класом
шорсткості обробленої поверхні і за потужністю приводу механізму
різання.
Задача: Здійснюється фрезерування, порода дуб, час роботи інструменту
після загострення 120 хв., деревина напівсуха, ширина заготовки 100 мм,
товщина шару, що знімається 3 мм, діаметр ножового вала 6000 об/хв.,
швидкість подачі 24 м/хв., потужність двигуна механізму різання 4,5 кВт,
висота нерівностей Rz=60 мкр.
Розв’язання:
Дано:
an=1,55 1) Np=Кт?aпопр?B?H?
Vs/(60?1000)=27,3?100?3?24/60000=
a?=0,95 =3,2 кВт;
a?=1,42 2) КтSz=60?1000?1000? Np/ aпопр?B?H?z?n=
a?=1,04 =60?1000?1000?3,2/2,1?100?3?2?6000=25,3
H/мм2;
T=180 хв 3) So=1000?Vr/n=1000?24/6000=4 мм;
D=120 мм 4) Sz=So/z=4/2=2 мм;
z=2 5) Vs=Sz?z?n/1000=2?2?6000/1000=24 м/с;
Vs=24 м/хв. При Rz=60мкр Sz=1, тоді
n=6000 об/хв. Vs= Sz?z?n/1000=1?2?6000/1000=12 м/с;
Н=3 мм
Кт=13 Н/мм2
Np=4500 Вт
В=100 мм
VSmax-?
Відповідь: VSmax=12 м/с.
Лабораторно-практична робота №4
Тема: Вимірювання лінійних і кутових параметрів дереворізальних
інструментів.
Мета: 1. Ознайомитись з основними типами інструментів.
2. Виконати відпуски інструментів.
3. Визначити основні осьові параметри.
Порядок виконання роботи:
1. Круглі пили:
Пилка №1
?=90°, ?=23°, ?=45°, ?=19°
Пилка №2
?=90°, ?=10°, ?=60°, ?=21°
2. Рамні пилки
?=100°, ?=10°, ?=45°, ?= °
3. Стрічкові пилки
?=88°, ?=5°, ?=45°, ?= °
4. Ножі
?=42°
5. Свердла
?=60°
Лабораторно-практична робота №5
Тема: Технологічний процес підготовлення рамних пилок до роботи.
Підготовка рамних пил до роботи:
Підготовка рамних пил до роботи включає в себе операції підготовки
полотна, зубчатого вінця, встановлення та ремонту пил.
Підготовка рамних пил полягає у контролі площинності, характеристиці
діаметрів форми і напруженого стану, контролі напруженого стану,
вальцюванні полотна пил, заключному контролі площинності і напруженого
стану. Для контролю площинності рамну пилу кладуть на перевірочну плиту
і проводять перевірочною лінійкою на всій її довжині. Щілини між робочою
кромкою лінійки і поверхнею полотна не повинна перевищувати 0,15 мм.
Полотно рамної пили може мати такі дефекти форми і напруженого стану:
випучина, туге місце, слабина.
Випучина – це коли з одного боку випуклість, а з іншого впадина.
Туге місце – це коли з двох сторін рамної пилки під час перевірки
виявляється випуклість.
Слабина – це коли з двох сторін рамної пилки виявляється впадина.
Випучину усувають правкою на металевому ковадлі пилоправним молотком з
круглим буйком.
Туге місце виправляють шляхом його видовження (розтягнення).
Слабина виправляється видовженням металу дефектної ділянки ударами
молотка або вальцюванням.
Вальцювання – це прокатка рамної пилки між рамками вальцювального
верстату. Вальцюють середню зону.
Вальцювання збільшується з метою збільшення збільшення жорсткості
полотна пилки в пропилі.
Підготовка зубів рамних пил полягає у розводі зубів. Вершини зубів
розплющують ексцентриковим вомеком на напівавтоматі ПХФ-3 або
спеціальними ручними плащиками ПР-2.Заново насічні зуби перед плющенням
необхідно загострити. Відхилення зубів від площинності полотна пили не
повинно перевищувати ±0,05 мм. Розплющені та сформовані зуби заточуються
на спеціальному напівавтоматі ТчПР-2, ТчПР-3, ТчПР-4 або на
універсальних заточних верстатах ТчПА-3, ТчПА-5, ТчПА-7.
Встановлення пил в лісопильну раму має великий вплив на якість
пиломатеріалів і продуктивність рами.
Встановлення пил в лісопильну раму включає в себе такі операції:
1. Установка пил в нижніх і верхніх захватах і натяжка в вертикальній
площ.
2. Установка пил в пильній рамі в паралельному напрямку.
3. Установка пил в пильній рамі під кутом.
4. Перевірка правильності бічної поверхні рамної пилки до ходу пильної
рами.
5. Остаточна натяжка рамних пил в пильній рамі.
6. Перевірка роботи на холостому і робочому ходах.
Лабораторно-практична робота №6
Тема: Ознайомлення з технологічними операціями, підготовлення стрічкових
пил до роботи.
Послідовність виконання роботи:
При підготовці стрічкових пил до роботи виконують такі операції:
Паяння (зварювання) пил, правку і вальцювання пильного полотна,
підготовку зубчатого вінця, ремонт полотна і встановлення.
ЗВАРЮВАННЯ:
Зварювання (паяння) – операція з’єднання кінців стрічкової пили для
отримання нескінченої стрічки. Паяння включає в себе такі операції:
розмітку шва і обрізку кінців, скошування кінців (зняття фасок),
зачищення фасок, підготовку припою, власне пайку, гартування, відпуск,
зачищення місця пайки. Ширина фасок повинна бути для столярних пил 6…8
мм, для ділильних 10…15 мм. Скошування ведеться таким чином, щоб при
натисканні кінців товщина шва дорівнювала товщині полотна пили. Паяння
проводять під шаром флюсу (хімічне очищення місця пайки). При паянні
місця дотику кінців стрічки нагрівають до температури плавлення припою,
вкладеного між ними. Гартування здійснюється обтисканням місця паяння
спеціальними брусками, які відводять теплоту. При відпуску місце паяння
нагрівають до коричнево-червоного кольору. Зачищення ведуть уздовж
товщини полотна пили. Кінцева товщина місця паяння не повинна бути
більшою за товщину полотна.
Зварювання кінців у стиск включає такі операції: обрізання і
вирівнювання кінців, власне зварювання, відпуск та зачищення шва.
Зварювання кінців стрічкової пилки дає міцніший шов, ніж пайка. Крім
того, операції зварювання простіші та продуктивніші. Для з’єднання
кінців стрічкової пилки методом зварювання використовують агрегати
АСЛПІ8 або ФСЛП23 для пил шириною від 180 до 230 мм.
ВАЛЬЦЮВАННЯ:
Вальцювання використовується для надання полотну пили шириною 70…280 мм
внутрішніх напружень, які збільшують його поперечну жорсткість. Перед
вальцюванням полотну пили надають площинності шляхом усунення дефектів,
які аналогічні тим, які є в рамних пилах. Обладнання для вальцювання
аналогічне обладнанню для вальцювання рамних пил. Кожен слід вальцювання
наносять по всій довжині полотна, включаючи зону зварювання (паяння) при
постійному тиску роликів. Після обкатки по всіх слідах пилу знімають з
верхніх роликів верстака, встановлюючи на нижні ролики і вальцюють
повторно по зовнішньому боці. Особливу увагу необхідно звертати на
точність суміщення слідів.
ПІДГОТОВКА ЗУБЧАТОГО ВІНЦЯ:
Включає розводку або плющення і заточку зубів. Розводка полягає у
відгинанні кінчиків зубів почергово в правий і лівий боки на 1/3..1/2
висоти зуба від його вершини Відгинання на висоті, яка перевищує
половину висоти зуба, не рекомендується, оскільки при цьому необхідне
більше зусилля розводки, зуб пили розхитується біля основи і є
небезпека його поломки. Величина розводки зубів визначається типом пил і
характеристикою розпилювання матеріалу. Для столярних пил вона становить
0,2..0,3 мм, для ділильних пил 0,4..0,6 мм і для колодопильних 0,6..0,7
мм на сторону. Для розводки використовують ручні розводки. Плющення
виконується за допомогою ручних плющилок ПІ-34 та формовок ПІ-35.
ЗАТОЧКА ЗУБІВ:
Призначена для формування кутових та лінійних параметрів зубів та
відновлення їх різальних властивостей після затуплення. Заточку
виконують корундованими кругами плоского 45°-го конічного профілю,
(ТИП3), зернистістю 40..25 на керамічній (К5) зв’язці, твердістю
СІ..СТІ.
РЕМОНТ ПОЛОТЕН:
Включає в себе локалізацію тріщин, вирізку дефектних місць і підготовку
вставок. Локалізації підлягають одиничні тріщини довжиною не більше 15%
ширини пили, але не більше 15 мм. Здійснюється локалізація шляхом
просвердлювання отворів діаметром 2..2,5 мм в кінці тріщин.
ВСТАНОВЛЕННЯ ПИЛ:
При встановленні пил у верстатах потрібно дотримуватись таких правил:
різальна кромка пили повинна виступати за край пильного шківа на висоту
зуба;
зусилля натягу пили Н, сумарне для обох віток стрічки, повинно становити
Р=2?ab, де ? – напруження розтягу в перерізі стрічки
(50..60 МПа); a і b – ширина і товщина стрічки, мм;
– зазор між напрямними пристроями і пилою повинен бути не більше
0,1..0,15 мм. Дотик полотна пили до напрямний пристроїв допускається
тільки при випилюванні криволінійних деталей.
Лабораторно-практична робота №7
Тема: Ознайомлення з прийомами підготовлення круглих пил до роботи.
Основними операціями підготовки до роботи круглих пил є: підготовка
полотна (обрізка і насікання зубів, правка, вальцювання чи проковка),
підготовка зубчатого вінця (заточка, розводка чи плющення зубів),
встановлення пил на верстат.
Для обрізки і насікання зубів використовують токарні верстати та пило
штампи ПШ-6, які дозволяють обробляти пили діаметром до 1500 мм і
товщиною до 6 мм. На пило штампі формується попередній контур зубів.
Кінцева форма досягається при обробці на заточних верстатах.
ПРАВКА:
Правка – виправлення дефектів форми і напруженого стану з метою надання
диску пили необхідної площинності. Визначають загальні (тарілчатість і
криловатість) та місцеві ( випин, згин, слабе та туге місця) дефекти
форми та напруженого стану диска. Їх виникнення обумовлене об’ємними
змінами в матеріалі при виготовленні, підготовці та експлуатації пили.
Об’ємні зміни в матеріалі приводять до виникнення нерівномірних в
площині і за товщиною диска напруг, які при досягненні визначної
(критичної) величини викликають його формозмінення.
Спочатку правлять загальні дефекти, оскільки вони більші за величиною і
ускладнюють визначення і правку місцевих дефектів. Після правки
перевіряють натяг зубчатої кромки. Натяг зубчатої кромки пили оцінюють
за величиною прогину диска під дією власної ваги при встановленні ваги
на три опори.
Натяг зубчатої кромки – створення початкового напруженого стану з метою
збільшення динамічної стійкості ( критичних частот обертання) диска
пили.
Відомі різні методи створення напруженого стану диска: ударна
обробка інструментом бойкового типу на пило правному ковадлі, прокатка
між двома роликами спеціальної форми, поверхневе пластичне деформування,
термопластична обробка, авто фрезерування тощо.
ПРАВКА:
Якщо натяг зубчатої кромки недостатній, то проковується середня зона
диска з зовнішнім радіусом, що складає 0,7…0,8 від радіуса пили без
зубів. Центральну зону пили, що відповідає площі затискуючи фланців,
перекувати не рекомендується, якщо це не потрібно за умовам правки.
Якщо після першої проковки середньої зони диска показники напруженого
стану диска менші нормативної величини, то проковку продовжують.
Повторні удари рекомендується робити між попередніми. Надмірну проковку
середньої зони виправляють проковкою перефирійної зони диска пили.
ВАЛЬЦЮВАННЯ:
Якщо натяг зубчатого вінця недостатній, то вальцюють середню зону диска
по одному колу з радіусом 0,7…0,8 від радіуса пили без зубів.
Значення тиску роликів залежить від діаметра, товщини пили, її
початкового напруженого стану, параметрів роликів, радіуса кола
вальцювання, кількості проходів по одному сліду.
Надмірне вальцювання середньої зони виправляють вальцюванням
периферійної зони кола, розміщеній від впадин зубів на 3…7 мм. Тиск
роликів залежно від напруженого стану пили повинен бути 1,0…3,0 МПа.
ПІДГОТОВКА ЗУБЧАТОГО ВІНЦЯ:
Послідовність операцій при підготовці зубів залежить від початкового
стану пили:
при підготовці зубів нових пил – чорнова заточка, розводка, або плющення
та формування, чистова заточка, контроль і підготовка диска згідно з
технологічним режимами;
при підготовці зубів постійно експлуатованих пил (не менше 5…6 змін) –
чистова заточка і коригування розводки зубів.
РЕМОНТ:
При ремонті пил – обрізка старих, насічка нових зубів, чорнова заточка,
розводка або плющення і формування, чистова заточка; контроль і
підготовка диска згідно з технологічними режимами.
ЗАТОЧКА:
Пили заточують на напівавтоматах ТчПК-8, ТчПК-16, ТчПК-22, або на
універсально заточних верстатах ТчПК-6 та ТчПК-7. Порядок виконання
роботи при заточці зубів визначається керівництвами з експлуатації цих
пил.
ПЛЮЩЕННЯ:
Плющенням підготовляють зуби пили типу І, виконання І за ГОСТ 980-80.
Відхилення зубів (до плющення) від товщини полотна пили не повинно
перевищувати ±0,05 мм.
Зуби нових пил після чорнової заточки рекомендується розплющувати за
два-три проходи. Плющення пил, що були в експлуатації, виконують за
один-два проходи.
РОЗШИРЕННЯ ЗУБЧАТОЇ ЧАСТИНИ:
Розширення зубів на сторону після плющення (до формування) повинні бути
0,5…0,6 товщини пил, але не більше 1,3 на сторону. Розплющений або
сформований зуб не повинен мати тріщини і викрошин, які контролюються
при огляді за допомогою лупи. Якщо після першого проходу у вершинах
зубів знайшли тріщини, то зуби заточують до усунення слідів плющення на
передній грані і плющення повторюють.
ВСТАНОВЛЕННЯ ПИЛ У ВЕРСТАТ:
Положення пили повинно бути відрегульовано за висотою верстата. У
верстатах для повздовжнього розпилу з прямолінійним переміщенням
матеріалу, або пили, виступ зубів над розпалюваним матеріалом не повинен
перевищувати 10…20 мм. Якщо конструкція верстата не забезпечує
можливість такого регулювання, необхідно використовувати пили мінімально
можливого діаметра. При зменшенні виступу зубів над розпилюваним
матеріалом підвищується чистота поверхні обробки і працездатність диска
пили.
Лабораторно-практична робота №8
Тема: Вивчення прийомів заточування і балансування ножів. Встановлення і
вивірка ножів.
ПІДГОТОВКА НОЖІВ ДО РОБОТИ:
Основними операціями підготовки ножів до роботи є їх заточка, доводка та
встановлення на верстат. Ножі для фрезерування, крім того, зрівноважують
та балансують.
БАЛАНСУВАННЯ:
Мета балансування – досягнення збігання центра маси ножа із серединою
його довжини. Якщо комплектні ножі однакової маси, а центри Ії мас
знаходяться на різних відстанях від торця ножового кола, останні будуть
зазнавати вібрацій та перекосів.
ЗРІВНОВАЖЕННЯ:
Зрівноваження ножів, тобто попарна (комплектна) підгонка їх за масою,
необхідна для того, щоб при обертанні ножового вала не виникала не
зрівноважена відцентрова сила, яка може викликати вібрацію вала і навіть
його згинання.
Балансування та зрівноваження виконують у такому порядку. Ніж комплекту
кладуть на площадку коромисла торцем в притик до упору. Переміщуючи
противаги і регулюючий гвинт, стрілку покажчик зміщують з нульовою
поділкою шкали. Потім кладуть ніж до упора другим кінцем і визначають
більш важкий кінець ножа. Суміщення центра ваги ножа з його геометричною
серединою досягають заточуванням металу з більш важкого кінця по фасці
між торцевою та зовнішньою гранями. Після приведення центра маси ножа до
середини по довжині виконують аналогічну операцію приведення центра маси
до однієї точки за шириною ножа. Для цього парні ножі встановлюють до
упору і зрівноважують. Якщо один із ножів важчий, то між повздовжньою та
зовнішньою гранями знімаючи шар металу до зрівноваження ножів.
Зрівноваження вважається закінченим, якщо в масі парних ножів не
перевищує 0,5% маси одного ножа. Для балансування та зрівноваження
використовують технічні ваги ПІ6 і ПІІ2. Від балансовані та зрівноважені
ножі, а також затуплені під час роботи підлягають заточуванню.
ЗАТОЧКА:
Заточку ножів виконують на ножеточильних верстатах, які можуть мати
рухому каретку, а ніж під час заточка нерухомий і навпаки.
Перша схема найбільш часто використовується, оскільки верстат займає
меншу виробничу площу.
Залежно від форми шліфувального круга і його положення відносно ножа,
що заточується, розрізняють 4 види заточки: плоска торцем круга (д),
еліптична торцем круга (е), плоска периферією круга (є), дугоподібна
периферією круга (ж).
На деревообробних підприємствах використовують такі заточні верстати:
ТчН6-5, ТчН13-5, ТчН21-5, ТчН31-5, ТчФА-2.
Для заточки використовують чаликові, кільцеві та прямого плоского
профілю абразивні, алмазні та ельборові круги. Режими заточки: колова
швидкість 18…30 м/с, швидкість повздовжньої подачі 0,005…0,2 мм/подв,
х/д. Заточку та доводку здійснюють з подачею в зону заточки
мастильно-охолоджувальної рідини. Ножі, які затупились, можна заточувати
і безпосередньо на валу. Це економить час на зняття та встановлення
ножів, тим самим підвищує продуктивність праці.
При встановленні ножів у ножові вали на головки лезо ножа повинно
виступати за кромку стружколамача не більше ніж 0,75…1 мм.
Оптимальний виступ для отримання гладкої поверхні – 0,5 мм. Ножі
повинні бути надійно закріплені на валу. Для обробки деревини зі
швидкостями подачі понад 20 м/хв. обов’язкове динамічне ( при обертанні
інструменту з нормальною робочою швидкістю) фугування ножів. Суть
фугування – вирівнювання радіусів різання всіх ножів, які встановленні
в ножовому валу. Це дозволяє значно знизити шорсткість фрезерованої
поверхні або збільшити продуктивність верстата.
Лабораторно-практична робота №9
Тема: Статичне балансування кінцевих і насадних фрез насадних фрез.
БАЛАНСУВАННЯ ФРЕЗ:
Балансування фрез виконується з метою усунення їх не зрівноваженості.
Фрези насадні, збірні повинні піддаватися статичному балансуванню,
оскільки вони складаються з деталей (болти, притискні планки, вставні
різці), які можна від балансувати тільки статично.
Прийнято вважати, що при співвідношенні довжини фрези і її діаметра
L/D
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
