Реферат
на тему
Збагачення корисних копалин
План
1 Загальні відомості про збагачення
2 Підготовка сировини до збагачення
3 Збагачення сировини
4 Окусковування концентратів
Література 1 .Загальні відомості про збагачення
При переробці руд велике значення має вміст чистого метала в руді. Іноді
значною перешкодою при використанні корисної копалини є шкідливі
домішки. Наприклад, при підвищенні вмісту сірки в коксі лише на 1 %
витрати його збільшуються на 17 %, а продуктивність доменної печі
знижується на 16 %.
Збагаченням корисних копалин називається сукупність процесів обробки, в
результаті якої мінеральну сировину можна використовувати з більшим
технічним і економічним ефектом. При збагаченні корисні копалини
відокремлюються від пустих порід і шкідливих домішок. Хімічний склад
мінералів у більшості випадків не змінюється.
Збагачення здійснюється на гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК). У
Кривому Розі існує 5 ГЗК, які вважаються найпотужнішими у світі. ГЗК у
своїй структурі має склади, дробильно-сортувальні фабрики, збагачувальні
фабрики, фабрики по виготовленню агломерату і окатишів. На фабриках
використовується різноманітна техніка і залізничний транспорт.
2 Підготовка сировини до збагачення
Процесу збагачення корисної копалини передують ряд етапів.
Дробіння і подрібнення сировини. Дробіння здійснюється за допомогою
щокових та конусних дробарок. Щокові дробарки прості за конструкцією,
але менш потужні. Конусні дробарки складніші, проте вони більш потужні і
можуть налагоджуватись на певний максимально необхідний розмір куска
(наприклад для доменної печі – 100 мм) і тому вважаються більш
досконалими.
Подрібнення (така потреба виникає, наприклад, для титанових руд)
здійснюють на млинах, де сировина подрібнюється до розмірів 0,1-1 мм.
Грохочіння. Це процес просіювання на певну кускуватість. Відбува-ється
на спеціальних машинах – грохотах, які обладнані колосниковими,
листовими або дротяними ситами, що призводяться в рух кулачковими
механізмами. За допомогою грохотів руду або вугілля можна розсортувати
на декілька (до 10) фракцій.
Усереднення сировини. Здійснюється на усередню вальних складах ГЗК з
метою стабілізації сировини за якістю шляхом перемішування порід, що
поступають з різних шахт (родовищ). Сировина (руда або вугілля)
спеціальним штабелеукладачем засипається у штабель шарами товщиною 20-30
см.
Потім сировина зачерпується знизу вверх, усі прошарки переміщуються між
собою. Таким чином відбувається усереднення.
3 .Збагачення сировини
При відділенні корисної копалини від пустої породи використовуються
різні властивості порід: маса, колір, магнітні і електричні властивості,
радіоактивність. В результаті збагачення отримують декілька продуктів:
концентрати, проміжні продукти, хвости.
Концентрат – продукт з підвищеним вмістом необхідного мінералу.
Хвости – це відходи збагачення. Вони складаються з пустої породи і
невеликої кількості корисних компонентів.
Проміжним називають продукт, в якому вміст корисного компонента більший
ніж у руді, але менший, ніж у концентраті. Проміжний продукт підлягає
подальшому або повторному збагаченню.
Існують різні способи збагачення: ручне або механічне відбирання
(золото), промивання на конвеєрі під душем (для порід, що містять
пісчано-глинисті домішки); промивання з допомогою поршневої відсадної
машини; флотаційне збагачення – шляхом продування повітря через
сировину, що знаходиться в пульпі; магнітна сепарація (для магнітної
сировини).
Для видалення з сировини вологи, вуглекислого газу і особливо сірки
часто застосовують випал руди у випалювальних печах тунельного типу. При
цьому залізняк F2О3 іноді переходить у магнітний стан – Fe3О4.
4 Окусковування концентратів
Після збагачування концентрація заліза в руді збільшується до 60-70 %.
Але при добуванні, транспортуванні, перевантажуванні, збагаченні частина
корисної копалини настільки подрібнюється, що стає непридатною для
використання у доменному процесі. Тому дуже подрібнену руду або
концентрат окусковують, тобто переробляють на агломерат або окатиші.
3.3.4.1 Виробництво агломерату. Шихту для агломерату готують із дрібних
концентратів, колошникового пилу, подрібненого палива і вапняку. Після
перемішування шихту спікають при температурі 1100-1200?C на спеціальних
агломераційних машинах. При цьому паливо згорає, сірка вигорає, Fe2O3
частково відновлюється до FeО. Утворюються пористі спечені куски
матеріала, який називають агломератом (офлюсованим).
3.3.4.2 Виробництво окатишів. 90 % концентрату у вигляді пилу змішують з
1 % бетоніту (дрібнодисперсна глина) і 9 % вапняку. Потім суміш ретельно
перемішують, уволожнюють і подають до тарільчатого гранулятора де вона
окупчується, перетворюється в гранули розміром 10-20 мм. З допомогою
стрічкового конвейера гранули поступають на сушку і відпал. При
температурі 1200 ?C гранули зміцнюються. Після вистигання вони
відвантажуються для використання у доменній печі.
Таким чином, вихідними матеріалами, що поступають з гірничодобувної
промисловості до металургії є: руда, концентрат, агломерат, окатиші,
вугілля і вапно.
Література
1 Андреев С.Е. Дробление, измельчение и грохочение полезных ископаемых.
–М.: -1978.
2 Ассонов В.А. и др. Буровзрывные работы. –М.: -1980.
3 Бакс Карл. Богатства земных недр. –М.: -1986.
4 Буяновский Н.И., Лесницкий В.А. Буровые машины и механизмы. –М.:
-1968.
5 Вайсберг В.М. Экспуатация дробильных и измельченных установок:
справочное пособие. –М.: -1986.
6 Власов В.П. Технология производства кускового торфа. М.: 1974.
7 Володин Ю.И. Разведочное бурение. –М.: 1972.
8 Дриц М.Е., Москалев М.А. Технология конструкционных материалов и
материаловедение. –М.: -1990.
9 Дробаденко В.П. и др. Техника для подземных работ. –М.: -1976.
10 Единые правила безопасноти при взрывных работах. –М.: -1987.
11 Кирсаков А.Н. Буровые машины и механизмы. –М.: 1981.
12 Кухарь А.С. и др. Производство агломерата. –Кривой Рог: -1979.
13 Механизация взрывных работ: Справочник./А.М. Бейсбаев и др. –М.:
-1992.
14 Основы технологии важнейших отраслей промышленности/Под. Ред.
Сидорова. –М.: -1971.
15 Соколов Р.С. Химическая технология, т.1 –М.: -1999.
16 Сулименко Е.И. Производство окатышей. –М. –1988.
17 Технология важнейших отраслей промышленности/Под ред. Гринберга. –М.:
-1985.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
