Реферат на тему:
Загальна будова гальмових систем автомобілів та тракторів
У гальмових системах автомобілів здебільшого застосовуються фрикційні
гальмові механізми, принцип дії яких грунтується на виникненні
гальмівних сил унаслідок тертя обертових деталей об не-обертові. За
формою обертової деталі колісні гальмові механізми поділяють на: •
барабанні (з гідравлічним чи пневматичним приводом); • дискові.
Барабанний гальмовий механізм з гідравлічним приводом складається з двох
колодок 2 з фрикційними накладками, встановлених на опорному диску 3.
Нижні кінці колодок шарнірне закріплені колісні барабанні гальмові
механізми: на опорах 5, а верхні через сталеві сухарі впираються в
поршні розтискного колісного циліндра 1. Стяжна пружина 6 притискає
колодки до поршнів циліндра 1, забезпечуючи зазор між колодками та
гальмовим барабаном 4 в неробочому положенні гальма. Коли рідина з
привода надходить у колісний циліндр 1, його поршні розходяться й
розсувають колодки до стикання з гальмовим барабаном, який обертається
разом із маточиною колеса.
Рис.1. Колісний барабанний гальмовий механізм:
1 — колісний циліндр; 2— гальмівні колодки; 3 — опорний диск; 4 —
гальмовий барабан; 5 — шарнірні опори; 6, 11 — стяжні пружини; 7—
розтискний кулак; 8 — важіль; 9 — пневматична гальмова камера; 10 —
ексцентрикові пальці
У розглянутій конструкції барабанного гальма передня й задня за ходом
руху колодки спрацьовуються нерівномірно, оскільки під час руху вперед у
момент гальмування передня колодка працює проти обертання колеса й
притискується до барабана з більшою силою, ніж задня. Тому, аби
запобігти нерівномірному спрацьовуванню передньої й задньої колодок,
передню накладку роблять довшою, ніж задня, або рекомендують міняти
місцями колодки через певний строк. В іншій конструкції барабанного
механізму опори колодок розміщують на протилежних сторонах гальмового
диска й привод кожної колодки виконують від окремого гідроциліндра. Цим
досягають більшого гальмівного моменту й рівномірного спрацьовування
колодок на кожному колесі, обладнаному за такою схемою.
Барабанний гальмовий механізм із пневматичним приводом відрізняється від
механізму з гідравлічним приводом конструкцією розтискного пристрою
колодок. У ньому для розведення колодок використовується розтискний
кулак 7, що приводиться в дію важелем 8, посадженим на вісь розтискного
кулака. Важіль відхиляється зусиллям, що виникає у пневматичній
гальмовій камері 9, яка працює від тиску стисненого повітря. При
відгальмовуванні колодки повертаються у вихідне положення під дією
стяжної пружини 11. Нижні кінці колодок закріплено на ексцентрикових
пальцях 10, які забезпечують регулювання зазора між нижніми частинами
колодок та барабаном. Верхні частини колодок
при регулюванні зазора підводяться до барабана за допомогою черв’ячного
механізму.
Колісний дисковий гальмовий механізм із гідроприводом складається з
гальмового диска 1, який закріплено на маточині колеса. Гальмовий диск
обертається між половинками 8 і 9 скоби, прикріпленої до стояка 4
передньої підвіски. В кожній половинці скоби виточено пази під колісні
циліндри з великим 13 і малим 12 поршнями.
Після натискання на гальмову педаль рідина з головного гальмового
циліндра шлангами 2 перетікає в порожнини колісних циліндрів і передає
тиск на поршні, які, переміщуючись з двох боків, притискають гальмівні
колодки 10 до диска 1, завдяки чому й відбувається гальмування.
Рис. 2. Колісний дисковий гальмовий механізм:
а — у зборі; б — розріз по осі колісних гальмових циліндрів; 1 —
гальмовий диск; 2— шланги; 3— поворотний важіль; 4— стояк передньої
підвіски; 5— грязезахисний диск; 6 — клапани випускання повітря; 7 —
шпилька кріплення колодок; 8, 9 — половинки скоби; 10 — гальмівна
колодка; 11 — канал підведення рідини; 12, 13 — відповідно малий і
великий поршні
Після відпускання педалі тиск рідини в приводі спадає, поршні 13 і 12
під дією пружності ущільнювальних манжет і осьового биття диска
відходять від нього, й гальмування припиняється.
Експлуатація будь-якого автомобіля допускається лише за умови справності
його гальмової системи.
Гальмова система потрібна на автомобілі для зниження його швидкості,
зупинки й утримування на місці.
J
ooooooooooooooaeaeaeOEEaeaeae
XE
-– ¶”?”?#o#°&?& (a(¬)a486–8TH:?
альне значення гальмівної сили на колесі залежить від можливостей
механізму, який створює цю силу, від навантаження, що припадає на
колесо, та від коефіцієнта зчеплення з дорогою. За умови однаковості
всіх факторів, що визначають силу гальмування, ефективність гальмової
системи залежатиме насамперед від особливостей конструкції механізмів,
які гальмують автомобіль.
На сучасних автомобілях для підвищення безпеки руху встановлюють кілька
гальмових систем, що за призначенням поділяються на: • робочу; •
запасну; • стоянкову; • допоміжну.
Робоча гальмова система використовується в усіх режимах руху автомобіля
для зниження його швидкості до повної зупинки. Вона приводиться в дію
зусиллям ноги водія, що прикладається до педалі ножного гальма.
Ефективність дії робочої гальмової системи найбільша порівняно з іншими
типами гальмових систем.
Запасна гальмова система призначається для зупинки автомобіля в разі
відмови робочої гальмової системи. Вона справляє меншу гальмівну дію на
автомобіль, ніж робоча система. Функції запасної системи може виконувати
справна частина робочої гальмової системи (найчастіше) або стоянкова
система.
Стоянкова гальмова система призначається для утримування зупиненого
автомобіля на місці, щоб не допустити його самочинного рушання
(наприклад, на схилі). Керує стоянковою гальмовою системою водій рукою
за допомогою важеля ручного гальма.
Допоміжна гальмова система використовується у вигляді
гальма-уповільнювача на автомобілях великої вантажопідйомності (МАЗ,
КрАЗ, КамАЗ) для зменшення навантаження на робочу гальмову систему в
разі тривалого гальмування, наприклад на довгому спуску в гірській або
пагористій місцевості.
Взагалі гальмова система складається з гальмових механізмів та їхнього
привода .
Гальмові механізми під час роботи системи не дають обертатися колесам,
унаслідок чого між колесами та дорогою виникає гальмівна сила, яка
зупиняє автомобіль. Гальмові механізми 2 розміщуються безпосередньо на
передніх і задніх колесах автомобіля.
Гальмовий привад передає зусилля від ноги водія на гальмові механізми.
Він складається з головного гальмового циліндра 5 з педаллю 4 гальма,
гідровакуумного підсилювача 1 і трубопроводів 3, заповнених рідиною.
Працює гальмова система так. У момент натискання на педаль гальма
поршень головного циліндра тисне на рідину, яка перетікає до колісних
гальмових механізмів. Оскільки рідина практично не стискається, то,
перетікаючи трубами до гальмових механізмів, вона рідина практично не
стискається, то, перетікаючи трубами до гальмових механізмів, вона
передає зусилля натискання. Гальмові механізми перетворюють це зусилля
на опір обертанню коліс, і відбувається гальмування. Якщо педаль гальма
відпустити, рідина перетече назад до головного гальмового циліндра, й
колеса розгальмуються. Гідровакуумний підсилювач 7 полегшує керування
гальмовою системою, оскільки створює додаткове зусилля, що передається
на гальмові механізми коліс.
Для підвищення надійності гальмових систем автомобілів у приводі
застосовують різні пристрої, які дають змогу зберегти працездатність
системи в разі її часткової відмови. Так, на автомобілі ГАЗ-24 «Волга»
застосовують роздільник, який автоматично вимикає несправну частину
гальмового привода в момент виникнення відмови під час гальмування.
Тут розглянуто принцип дії гальмової системи гідравлічним приводом. Якщо
в приводі гальмової системи використовується стиснене повітря, то такий
привод називається пневматичним, а якщо жорсткі тяги або металеві троси
— механічним.
Список літератури:
Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.
Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.
Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.
Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.
Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
