Реферат
на тему:
Влаштування полівінілацетатних та полімерцементних мастикових підлог.
вимоги до мастикових підлог і їх остаточне опорядження та дефекти
покриття.
ВЛАШТУВАННЯ ПОЛІВІНІЛАЦЕТАТНИХ МАСТИКОВИХ ПІДЛОГ
ВЛАШТУВАННЯ ПОЛІМЕРЦЕМЕНТНИХ МАСТИКОВИХ ПІДЛОГ
ВИМОГИ ДО МАСТИКОВИХ ПІДЛОГ І ЇХ ОСТАТОЧНЕ ОПОРЯДЖЕННЯ
ДЕФЕКТИ ПОКРИТТЯ МАСТИКОВИХ ПІДЛОГ
ВЛАШТУВАННЯ ПОЛІВІНІЛАЦЕТАТНИХ МАСТИКОВИХ ПІДЛОГ
При влаштуванні мастикових підлог виконують такі операції: очищають
основу, ґрунтують її, вирівнюють окремі місця шпаклівкою або, при
потребі, наносять її суцільним шаром, наносять вирівнюючий і лицьовий
шари мастики.
Основа під мастикову підлогу має відповідати вимогам, наведеним у § 76.
Висушену основу підлоги спочатку очищають від будівельного сміття, бруду
і пилу. Сміття змітають віниками або щітками і виносять з приміщення,
потім з основи за допомогою пилососу КУ-001А (або пилососів інших марок)
знімають пил. Очищену основу ґрунтують полівінілацетатною грунтовкою.
Для приготування грунтовки 50%-ну пластифіковану полівінілацетатну
дисперсію розводять водою у співвідношенні 1:4 (дисперсія : вода).
Ґрунтувальну суміш наносять щітками, а при великих обсягах робіт — за
допомогою фарбувальних або шпаклювальних агрегатів.
Після висихання шару грунтовки (через 3—4 год) основу в окремих місцях
підмазують або шпаклюють повністю. Для підмазування і шпаклювання
поверхні застосовують полімерцементну шпаклівку, приготовлену на
полівінілацетатній дисперсії.
Полімерцементна шпаклівка
(масових частин)
Полівінілацетатна дисперсія ………………. 1
Портландцемент М-400 ……………………… 1
Пісок кварцевий або маршаліт
(з розміром зерен до 0,2 мм)……………….. 3
Пігменти………………………………………….До 0,3
Вода ……………………………………………До робочої
в’язкості
Спосіб приготування. У розчинозмішувач завантажують дисперсію і сухі
компоненти. Під час перемішування до суміші поступово додають воду до
робочої в’язкості шпаклівки 80—100 с за віскозиметром ВЗ-4.
Віскозиметр В3-4 (рис. 179) застосовують для визначення в’язкості
(густоти) рідких опоряджувальних сумішей (фарб, шпаклівок, мастик тощо).
Він має вигляд чашки об’ємом 100 см3. У дні віскозиметра є отвір
діаметром 4 мм, крізь який може вільно витікати суміш, котру
випробовують.
Рис. 179. Віскозиметр ВЗ-4
В’язкість визначають залежно від часу витікання 100 см3 суміші з
віскозиметра. Для цього отвір закривають пальцем і віскозиметр
заповнюють сумішшю. Відкривши отвір, водночас пускають секундомір.
Кінцем витікання вважають момент, коли суміш перестане текти і з’явиться
перша крапля.
При підмазуванні окремих місць шпаклювальну суміш наносять вручну за
допомогою шпателя, а при шпаклюванні всієї поверхні — механізовано
вудкою або фарборозпилювачем. Після висихання шару шпаклівки (через
15—20 год) поверхню шліфують. Для шліфування застосовують
мозаїчно-шліфувальну машину СО-17 з абразивним каменем середньої
зернистості. Під час шліфування поверхню трохи змочують водою. Після
шліфування з неї зчищають шлам, а після її висихання за допомогою
пилососа видаляють пил.
При потребі поверхню шпаклюють знову тією ж сумішшю. Другий шар
шпаклівки обробляють так само, як і перший.
Мастикові підлоги залежно від призначення приміщення можуть бути одно-
або двошарові. Одношарову підлогу роблять в житлових і громадських
будинках, в яких рух людей незначний. Товщина опоряджувального шару
одношарової підлоги 2— З мм. Двошарова підлога застосовується в
приміщеннях з інтенсивним рухом людей, а також в цехах промислових
підприємств, в яких внутрішній транспорт пересувається на гумових
колесах. При двошаровому покритті спочатку наносять вирівнюючий шар
2—2,5 мм завтовшки, а потім лицьовий — 1,3—1,5 мм, а іноді і більше.
Колір мастики вибирають залежно від призначення приміщення так, щоб він
гармонував з кольором стін. Для цього застосовують стійкі мінеральні
пігменти, такі як вохра, сурик залізний, умбра, мумія, окис хрому тощо.
На підготовлену основу після її висихання мастику наносять (наливають)
за допомогою вудки або фарборозпилювача. Стеля і стіни приміщення при
цьому повинні бути повністю опоряджені. Для захисту стін від бризок
мастики їх закривають фанерними щитами на висоту до 0,7 м, виставляючи
щити внапусток один до одного.
Мастика для одношарового покриття
(масових частин)
Полівінілацетатна дисперсія ……………………. 1
Пиловидний пісок або маршаліт ………….1,7—1,8
Пігменти……………………………………………..0,1—0,25
Вода ………………………………………………….До
робочої
в’язкості
Спосіб приготування. Приготовляють мастику так само, як полімерцементну
шпаклівку. Якщо потрібно збільшити кількість пігментів, то їх додають за
рахунок зменшення відповідної кількості наповнювача.
Працюючи з вудкою або фарборозпилювачем (рис. 180), робітник тримає
розпилюючий пристрій так, щоб відстань від сопла до підлоги була у межах
60—70 см, а направлення факела розпилювання було вертикальним або
складало з площиною підлоги кут не менше 60—65°. Лише в тому разі, якщо
на шарі мастики з’являються повітряні бульбашки, їх збивають факелом
струменя, направленого під кутом 30—40° до поверхні. Наносити мастику
починають від стіни, протилежної входу у приміщення, і пересуваються
паралельно цій стіні. Товщину шару мастики, що наливають на поверхню
основи, періодично контролюють за допомогою металевої лінійки, яку
перпендикулярно занурюють у шар мастики.
Під час нанесення мастики в одному приміщенні робити перерви у роботі не
можна. Якщо площа підлоги велика, роботу виконують захватками. У цьому
випадку на край захватки мастику наносять так, щоб товщина її сходила до
нуля смугою у 15—20 см завширшки. Наступного дня захватку з’єднують
унапусток шаром мастики того самого складу.
При двошаровому покритті спочатку наносять вирівнюючий шар, а потім
лицьовий. Для виконання вирівнюючого шару застосовують мастику, до
складу якої пігменти не входять.
Мастика для вирівнюючого шару (масових частин)
Полівінілацетатна дисперсія ………………………. 1
Пиловидний пісок або маршаліт ……………..1,2—1,5
Вода …………………………………………………….До
робочої
в’язкості
Після висихання вирівнюючого шару наносять лицьовий шар кольорової
мастики.
Мастика для лицьового шару (масових частин)
Полівінілацетатна дисперсія …………………….. 1
Пиловидний пісок або маршаліт …………….. 0,5
Пігменти……………………………………………..0,1 — 1,25
Вода ………………………………………………….До
робочої
в’язкості
Для нанесення мастик при двошаровому покритті підлоги застосовують ті
самі машини і механізми.
Лицьовий шар мастичної підлоги можна зробити багатокольоровим або
візерунчастим. Для виконання візерунчастого покриття спочатку складають
ескіз опорядження, за яким виготовляють трафарети (шаблони) у
натуральний розмір рисунка. Для виготовлення трафаретів застосовують
картон, фанеру або інші матеріали, товщина яких повинна відповідати
товщині лицьового шару підлоги. Трафарети можуть бути прямі або
зворотні.
Прямим називають такий трафарет, за допомогою якого рисунок виконують
кольором, відмінним від кольору поверхні. При виготовленні прямого
трафарету вирізають контур самого рисунка.
Зворотним називають такий трафарет, за допомогою якого рисунок
утворюється за рахунок фону пофарбованої поверхні. При виготовленні
такого трафарету вирізають не контур рисунка, а фон навколо нього.
По прямих трафаретах рисунок виконують у такій послідовності. На
вирівнюючий шар мастики після його висихання накладають трафарети і
крізь прорізи в них на поверхню за допомогою фарборозпилювача наносять
лицьовий шар мастики потрібного кольору. Утворяться візерунки. Через
деякий час, коли мастика трохи затвердне, трафарети знімають і на
ділянки поверхні, не зайняті візерунками, наносять мастику іншого
кольору, яка утворить фон опорядженої підлоги. Цю мастику треба наносити
так, щоб її найменше потрапляло на вже виконані ділянки поверхні, тобто
на рисунок. Проте краї рисунка все ж будуть забруднені мастикою. Тому
опоряджену підлогу після висихання шліфують шліфувальною машиною. Після
шліфування опоряджений шар стане рівним на всіх ділянках, місця напливів
зашліфуються і рисунок стане виразним.
Користуючись зворотними трафаретами, роботу виконують так само, але,
розклавши трафарети, спочатку наносять мастику навколо них, створюючи
кольоровий фон підлоги. Потім трафарети знімають і ділянки поверхні, які
були зайняті ними, заповнюють мастикою іншого кольору. Так утвориться
візерунок. Коли мастика затвердне, всю поверхню шліфують.
ВЛАШТУВАННЯ ПОЛІМЕРЦЕМЕНТНИХ МАСТИКОВИХ ПІДЛОГ
Полімерцементні покриття виконують з мастик, до складу яких входять два
в’яжучих матеріали: полівінілацетатна дисперсія і портландський цемент.
Такі покриття більш міцні і стійкі, ніж полівінілацетатні.
При підготовці основ під полімерцементні покриття виконують ті самі
операції, що й під полівінілацетатні.
Очищену від сміття, бруду і пилу підготовлену основу грунтують
полімерцементною грунтовкою.
Полімерцементна грунтовка
(масових частин)
Полівінілацетатна дисперсія ………………. 1
Портландцемент М-400 …………………… 0,8
Вода …………………………………………До в’язкості
40—45 с
за віскозиметром
ВЗ-4
Спосіб приготування. У розчинозмішувач наливають потрібну кількість
дисперсії, додають цемент і перемішують їх.
Потім в суміш поступово додають воду до робочої в’язкості і перемішують
її.
Ґрунтувальну суміш наносять на поверхню фарборозпилювачем. Після
висихання ґрунтовки поверхню підмазують або повністю шпаклюють
полімерцементною шпаклівкою (див. § 78), яку наносять за допомогою
установки СО-21А вудкою або фарборозпилювачем.
Шар шпаклівки після висихання шліфують і на підготовлену основу наносять
лицьовий опоряджувальний шар з кольорової полімерцементної мастики.
Полімерцементна мастика
(масових частин)
Полівінілацетатна дисперсія ………………. 1
Портландцемент М-400 …………………..0,3—0,5
Пісок кварцевий мелений…………………0,2—0,3
Пігменти………………………………………..0,25—0,4
Вода ………………………………………….До в’язкості
80—100 с
за віскозиметром ВЗ-4
Спосіб приготування. У розчинозмішувач завантажують дисперсію і сухі
компоненти. Після перемішування до суміші поступово додають воду до
робочої в’язкості.
Якщо опоряджувальний шар роблять 2,5—3 м завтовшки, мастику наносять за
один раз, при товщині шару 4 мм і більше — за два рази.
ВИМОГИ ДО МАСТИКОВИХ ПІДЛОГ І ЇХ ОСТАТОЧНЕ ОПОРЯДЖЕННЯ
Безшовна мастикова підлога, виконана сумішами на полівінілацетатній
дисперсії, повинна бути рівною, без щілин, подряпин, вибоїн і шорсткості
від зернин піску, які виступають на поверхні. Рівність підлоги
перевіряють двометровим контрольним правилом. Підлога має бути рівною
настільки, щоб проміжок між нею і правилом був не більше 2 мм.
Вимоги до опоряджувального шару мастикового покриття такі: міцне
зчеплювання з основою; колір покриття у разі однотонного опорядження —
однаковий на всіх ділянках поверхні в одному приміщенні; колір фону
покриття і рисунків відповідає затвердженим ескізам; контури рисунків —
чіткі.
Для збільшення строку експлуатації мастикової підлоги, запобігання
руйнівній дії води (особливо у полівінілацетатних підлогах), а також з
декоративною метою лицьовий шар її зразу ж після тверднення вкривають
шаром воскової мастики або лаку. Мастикою натирають підлогу у житлових
приміщеннях.
З цією метою застосовують воскові мастики заводського виготовлення або
приготовляють мастику на робочому місці з натурального воску з
додаванням парафіну або стеарину.
Воско-парафінова мастика (масових частин)
Віск…………………………………. 1
Парафін…………………………… 1
Скипидар ………………………… 4
Спосіб приготування. Подрібнені віск і парафін розплавляють у металевому
посуді при температурі 70—80 °С. У зняту з вогню суміш, перемішуючи,
повільно вливають скипидар до утворення однорідної маси.
Воско-стеаринова мастика
(масових частин)
Віск……………………………. З
Стеарин………………………. 1
Скипидар ……………………. 4
Бензин ………………………… 4
Цю мастику приготовляють так само, як воско-парафінову.
Мастику наносять на підлогу тонким шаром, після чого натирають
спеціальними щітками, кусками повсті або за допомогою підлогонатиральних
машин.
У приміщеннях громадського призначення, цехах підприємств, коридорах
житлових будинків мастичні підлоги вкривають олійно-смоляним або
пентафталевим лаком чи сумішшю цих лаків (40 % — олійно-смоляного і 60 %
— пентафталевого). Лаки наносять за один або два рази
фарборозпилювачами, а при невеликих обсягах робіт — щітками.
ДЕФЕКТИ ПОКРИТТЯ МАСТИКОВИХ ПІДЛОГ
Розглянемо причини основних дефектів мастикового покриття підлог і
способи їх усунення.
Відшарування мастикового покриття від основи в окремих місцях викликано
тим, що мастику наносили на вологі або вкриті пилом ділянки поверхні.
Щоб виправити цей дефект, відшаровану ділянку плівки відгортають, а
основу, що була під нею, висушують і очищають від пилу. Так само
очищають зворотний бік плівки. Після цього основу і зворотний бік плівки
промазують полівінілацетатною дисперсією і плівку притискують до основи.
Бажано на цю ділянку покласти якийсь тягар.
Груба фактура покриття утворюється при застосуванні погано процідженої
мастики, в яку потрапили великозернисті частинки твердих матеріалів. Щоб
усунути цей дефект, всю поверхню або окремі ділянки її шліфують,
знепилюють і знову покривають тонким шаром мастики.
Сітка щілин і лущення плівки на окремих ділянках поверхні може виникнути
при застосуванні мастики із збільшеним вмістом в ній пиловидного
наповнювача, нанесенні її на вологу основу або товстим шаром. Щоб
усунути цей дефект, пошкоджену плівку видаляють, западини, що
утворились, шпаклюють, шліфують і на всю поверхню знову наносять мастику
того ж кольору.
Різнокольоровість лицьового шару підлоги виникає при застосуванні для
опорядження одного приміщення мастик одного кольору, але різних партій.
Вони завжди відрізняються одна від одної відтінком кольору. Щоб
виправити цей дефект, підлогу вкривають новим шаром мастики, наносячи
його без перерв.
«Гусяча шкіра» на поверхні мастикової підлоги виникає при використанні
густої мастики, яка погано розливається. Щоб усунути цей дефект, підлогу
шліфують і вкривають новим шаром мастики нормальної робочої в’язкості
(80—100 с за віскозиметром ВЗ-4).
Повільне тверднення мастикового покриття відбувається при поганій
вентиляції і зниженні температури повітря в приміщенні нижче 12 °С. Для
прискорення процесу висихання плівки її протирають 20 %-ним розчином
ортофосфорної кислоти, а приміщення вентилюють.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Алексеев В. В. Штукатур.— М.: Стройиздат, 1987.— 48 с.
Кокин А. Д., Вершинина О. С, Каптельцева Т. М. и др. Отделочные работы в
строительстве.— М.: Стройиздат, 1987.— 656 с.
Ливанский А. М. Организация поточного производства отделочных работ.—
К.: Будівельник, 1988.— 118 с.
Максимова О. М., Стесин М. С, Тищенко И. И. Машины для отделочных
работ.— М.: Стройиздат, 1984.— 224 с.
Рис. 2. Нанесення мастики при влаштуванні мастикової підлоги
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
