.

Виготовлення віконних блоків (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 3355
Скачать документ

Курсова робота

Виготовлення віконних блоків

Вступ

Деревина як матеріал застосовується у всіх галузях народного
господарства, причому значна кількість деревини використовується в
будівництві. Завдяки своїм якостям — порівняно високої механічної
міцності, малій теплопровідності, невеликій щільності, легкості обробки,
стійкості до впливу кислот, солей, олій-деревину широко використовують
для виготовлення несучих елементів будинків і споруд, у вигляді, ферм,
арок, балок, прогонів, крокв, стійок, панелей, лаг, підлог, вікон,
дверей ін.

Великий розвиток одержують дерев’яні клеєні конструкції, використання
яких доцільно у всіх видах будівництва й у першу чергу в
сільськогосподарських будівлях у виді арок, прогонів, а також при
спорудженні підприємств із хімічно агресивним середовищем. Застосування
клеєних конструкцій дозволяє використовувати маломірні відходи деревини
шляхом їхнього склеювання в елементи будівельних конструкцій. При
використанні деревини в будівництві потрібно забезпечити раціональне
використання її шляхом правильного розкрою і максимального використання
відходів.

В даний час при виконанні столярно-будівельних робіт застосовується
ручний механізований інструмент, розроблені і впроваджені для кожного
виду робіт нормокомплекти машин і інструментів, а також комплекти
прогресивного інструмента для основних професій будівельного
виробництва, розташовувані в ручній валізці для столяра будівельного,
тесляра, паркетника й ін.

Столярно-будівельні деталі і вироби виготовляють на деревообробних
підприємствах потоковим способом із застосуванням напівавтоматичних і
автоматичних ліній. На будівельні майданчики столярні вироби,
фрезеровані деталі, елементи паркетних підлог, ферми, напівферми, балки
й інші надходять у готовому виді. Віконні і дверні блоки поставляють на
будівництва з навішеними стулками, фрамугами і полотнинами,
пофарбованими і заскленими, завдяки чому роботи із заповнення прорізів
значно спрощуються і зводяться до установки готових

віконних і дверних блоків. Ферми, арки, елементи даху також надходять
на будівництва в зібраному чи виді у виді окремих елементів (напівферми
й ін.).

2.Технологічна частина

2.1 Опис виробу, конструкція і матеріали

Віконна стулка складається з двох вертикальних і двох чи трьох
горизонтальних брусків, зв’язаних між собою в раму за допомогою шипових
з’єднань, клею і нагелів. У стулках, що мають великі розміри, ставлять
горизонтальні бруски — горбильки, що з’єднують вертикальні бруски.
Горбильок має профіль, аналогічний профілю бруска стулки; він збільшує
міцність стулки, але зменшує її світлову площу.

У верхній частині віконної коробки над стулками встановлюють
горизонтальну раму-фрамугу. Фрамуги можуть бути глухими і що
відкриваються. У глухих фрамугах верхні притвори стулок примикають до
чверті в нижньому бруску фрамуги. Для кріплення фрамуги, що
відкривається, у віконну коробку вставляють горизонтальний брусок, що
називається горизонтальним імпостом. У широких коробках ставлять
нерухомий брусок — вертикальний імпост, до якого примикають крайки
вертикальних брусків стулки.

Кватирку улаштовують угорі стулки, але не вище 1,8 м від підлоги, інакше
її важко буде відкривати.

Стулки бувають внутрішні і зовнішні. Для того щоб стулки добре
розкривалися, висоту і ширину внутрішніх стулок у порівнянні з
зовнішніми роблять більше приблизно на 50…75 мм.

Різницю між розмірами внутрішньої і зовнішньої стулок називають
світанком.

Стулки бувають з наплавом, тобто з напуском на бруски коробки, що
створює більш щільний притвор і закриває щілини, що утворяться між
стулкою і коробкою. Наплав роблять у внутрішніх чи в обох стулках, що
додає вікнам красивий вид.

Для стулок з наплавом розміри внутрішньої стулки роблять більше
зовнішньої по висоті приблизно на 75 мм, а по ширині — на 75… 100 MM.

2.2 Загальний вигляд

Перетин по притворах дерев’яних вікон зі спареними стуками,
з подвійним засклінням для житлових будинків (ДСТ 11214—86):

І — брусок нижньої коробки, 2 — нижній брусок зовнішньої стулки, 3 —
штапік, 4 — скло, 5 — верхній і бічний бруски віконної коробки, 6 —
верхній і бічний бруски внутрішньої стулки, 7 — нижній брусок
внутрішньої стулки, 8 — проріз для

відводу води

2.3 Виготовлення віконних блоків

Віконні блоки, як правило, виготовляють на деревообробних підприємствах.
На будівництво вони надходять з навішеними стулками, заскленими і
пофарбованими. Однак іноді приходиться виготовляти віконні блоки
невеликих серій у чи майстернях, цехах будівельних організацій.

Вивчивши креслення, складають специфікацію деталей, указуючи проектні
розміри і розміри заготовок (ДСТ 24454—80, 8486—86). Потім по розмірах,
приведеним у кресленнях, випилюють заготовок для деталей стулок і
коробки з урахуванням припусків на обробку (ДСТ 7307—75). Після
розпилювання бруски фрезерують рубанком, чи фуганком фрезерують
электрорубанком, на фугувальних, рейсмусових чи комбінованих
чотирьохсторонніх верстатах. Потім перевіряють прямокутність і якість
обробки брусків і приступають до їхньої розмітки.

Розмітка. Розмічають бруски за допомогою метра, рейсмуса, ярунка, малки,
косинця на розмічальному столі, що має кришку розміром 2200X1600 мм (на
100… 150 мм більше найбільшої довжини бруска коробки).

Відповідно до креслення вертикальний брусок повинний мати довжину 1460,
горизонтальний — 1470 мм.

На торцюванні деталей із двох сторін при ширині і довжині до 1500 мм
дається припуск 15 мм при одержанні деталей із заготовок і 35 мм — з
пиломатеріалів, розмічають так: два вертикальних чи горизонтальних
бруски кладуть на стіл лицьовими сторонами назовні, після чого від торця
бруска відкладають 18 мм, тобто припуск на торцювання, а від нього
розмір бруска по довжині (у чистоті), що складе для вертикальних брусків
1460, а для горизонтальних — 1470 мм.

За допомогою косинця наносять на брусок олівцеві лінії або риски. Від
останньої олівцевої лінії наносять наступний припуск на торцівку 17

мм (сумарний припуск на обидва кінці 35 мм). Потім від лінії торцювання
відкладають розмір, дорівнює товщині шипів (у даному випадку 50 мм), і
проводять лінії.

Для вибірки чверті розміром 9… 12X28 мм розмітку роблять у такий
спосіб: від ребра бруска по пласті кожного бруска наносять риски, що
відступає на 28 мм, а по крайці — риску, що відступає від ребра на 9 і
12 мм. Спочатку вибирають чверть розміром 9X28 мм, а потім додатково
знімають скіс і доводять розмір чверті до необхідного.

Вибирають чверть ручними інструментами або на фрезерному верстаті. Після
вибірки чверті бруски торцюють на потрібний розмір, зарізають шипи і
вушка.

Використана література:

1. Л.Н, Крейдлин « Столярные , плотничные и паркетные роботи»,

М., Вищая школа 1989р.

2. Л.Н. Крейдлін «Столярні роботи» К., Вища школа 1994р.

У деревообробних цехах потрібно стежити за станом електроустаткування,
пускової апаратури, силової й освітлювальної мережі. Обтиральні
матеріали варто зберігати в спеціальних закритих металевих ящиках і
періодично їх очищати. Необхідно систематично змазувати підшипники, не
допускаючи їхнього перегріву.

Зберігати наднормативні запаси пиломатеріалів, заготовок і деталей у
цехах не допускається.

Усі проходи і підходи до пожежних кранів повинні бути завжди вільними і
доступними.

У малярських цехах не можна працювати без надійно діючої вентиляції, для
того щоб не утворилася вибухонебезпечна концентрація пар лакофарбових
матеріалів.

Цехи крім пожежного водопроводу повинні бути забезпечені засобами
пожежегасіння— вогнегасниками, розташованими в зручних місцях.

Для подачі сигналів про пожежу в цеху, майстерні повинна бути
встановлена пожежна сигналізація. У випадку її відсутності необхідно
установити сирени, дзвони і т.п.

Кожен працівник, помітивши пожежу, зобов’язаний негайно (по телефону)
викликати пожежну команду, а якщо немає телефону, дати інший який-небудь
сигнал і вжити заходів по гасінню пожежі місцевими засобами.

Для забезпечення боротьби з пожежами і профілактики пожеж на кожнім
будівництві і підприємстві зі складу працівників створюються добровільні
пожежні дружини, що активно, беруть участь у гасінні пожеж. У кожній
зміні повинне бути мінімально необхідна кількість працівників пожежної
дружини.

Пожежна безпека

Пожежі наносять народному господарству великий збиток. Основними
причинами пожеж є недотепне поводження з вогнем на відкритих площадках,
паління в пожежно небезпечних місцях, несправності в електромережі,
неправильне збереження легкозаймистих матеріалів, захаращення цехів і
території і т.п.

Треба систематично перевіряти електромережу і вчасно усувати її
несправність. Тимчасові металеві й електричні печі можна влаштовувати
тільки за узгодженням з органами пожежного нагляду. У місцях, відведених
для паління, варто поставити бочки з водою і ящики з піском для
недокурків.

На будівельному майданчику повинні бути обладнані протипожежні кутки з
вогнегасниками, лопатами, ломами, баграми, гідропультом і сокирами. У
гідропульта звичайно встановлюють бочки з водою.

Місця, де водопровід відсутній, обладнають закритими водоймами з
мотопомпами на відстані 150…200 м від будинків.

Пожежна профілактика передбачає заходи, спрямовані на попередження
виникнення пожеж, тобто створення умов, що перешкоджають поширенню
вогню, заходу для евакуації людей, матеріалів, устаткування при
виникненні пожежі, а також план роботи людей по найшвидшій ліквідації
пожежі.

Склади пиломатеріалів повинні міститися в чистоті і мати необхідні
дороги і проїзди. Територію складу треба систематично очищати від
відходів — кори, тріски. Паління на складах, а також розведення багать
категорично забороняється.

У літні дні територію складу, а також територію підприємства треба
поливати водою. Розриви між штабелями і групами штабелів повинні
відповідати передбаченим нормами.

Склад повинний бути обладнаний протипожежним водопроводом, водоймами.
Невеликі склади повинні мати чани з водою, вогнегасники.

особливо небезпечних місцях (траншеї, колодязі) — 12В.

Штепсельні з’єднання на 12 і 36 В повинні мати колір, що різко
відрізняється від штепсельних з’єднань з напругою більш 36 В.

Гумові захисні засоби перед застосуванням оглядають, очищають від бруду,
витирають. Захисні засоби, що мають проколи, тріщини, застосовувати не
можна.

При пилянні, фрезеруванні, шліфуванні треба користатися захисними
окулярами. У приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою
поразки електричним струмом працювати можна електроінструментом при
напрузі не вище 42 В. Корпуса електроінструментів, що працюють при
напрузі більш 42 В, повинні бути заземлені.

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕЧНІСТЬ

При зіткненні людини зі струмоведучими частинами діючої електроустановки
створюється небезпека пораження струмом. Небезпечна для життя людини
сила струму 0,05 А, а в два рази більша, тобто 0,1 А, — смертельна.
Неїзольовані струмоведучі частини обгороджують так, щоб до них не було
вільного доступу.

Електроінструмент варто систематично перевіряти на відсутність замикання
на корпус; крім того, варто перевіряти перед роботою справність кабелю,
що підводить. Електроінструмент повинний бути заземлений; при
відсутності заземлення працювати електроінструментом забороняється.

До роботи з механізованим інструментом допускаються особи, що пройшли
виробниче навчання і мають відповідне посвідчення.

Ремонтувати, регулювати, механізований інструмент можна тільки після
його відключення і повної зупинки. При роботі з електроінструментом
варто користатися захисними окулярами. У процесі роботи забороняється
натягати і перегинати кабелі інструментів.

У погану погоду (сніг, дощ) працювати на відкритій площадці
електроінструментом можна лише у виняткових випадках, під навісом з
обов’язковим застосуванням діелектричних рукавичок. У приміщеннях
особливо небезпечних, а також поза приміщеннями працювати
електроінструментом можна при напрузі не більш 36 В.

Пускову апаратуру розміщають таким чином, щоб сторонні особи не могли
пустити машини і механізми. Рубильники повинні бути обладнані кожухами.

Зовнішні електропроводки тимчасового електропостачання повинні бути
виконані ізольованим проводом, розміщені на опорах (стовпах) на висоті
над рівнем підлоги, землі, настилу не менш 2,5 м над робочими місцями,
3,5 м — над проходами, 6м — над проїздами.

Ручні переносні світильники повинні мати захисну металеву сітку, причому
напруга для них повинно бути не більш 36 В, а в

встановлені так, щоб ними було зручно користатися без зайвих рухів. Для
можливого пересування механізмів уздовж фронту робіт повинні бути
улаштовані дороги. На ділянці монтажних робіт вивішують відповідні
позначення границь монтажних робіт, для того щоб сторонні люди не
попадали в цю зону.

Робітники повинні бути забезпечені набором інструментів, необхідних для
установки виробів у проектне положення, вивірки правильності їхньої
установки і закріплення в прорізі. При виконанні монтажних робіт
необхідно користатися технологічними картами.

Техніка безпеки при монтажі будинків. Будівельний майданчик у населених
місцях щоб уникнути доступу сторонніх осіб обгороджують. По периметрі
споруджуваного будинку встановлюють небезпечну для перебування людей
зону. Для будинків висотою до 20 м вона повинна бути не менш 7 м.

Працівники на будплощадці в місцях, де можливе падіння предметів,
повинні бути забезпечені захисними касками. Відкриті прорізи в стінах
обгороджують. Для перенесення і збереження інструментів, цвяхів, болтів
робітники, що працюють на висоті, повинні мати сумки.

Експлуатація інструментів. Механізованим інструментом працювати можуть
особи, що пройшли навчання і мають посвідчення на право користування ім.
Інструмент необхідно систематично і вчасно перевіряти і ремонтувати.
Працювати можна лише справним інструментом.

Ремонтують інструмент, заміняють частини, що ріжуть, після його
вимикання і повної зупинки. Працювати механізованим інструментом із
приставних драбин заборонено.

При перервах у роботі і під час перенесення механізований інструмент
відключають від мережі. Залишати без нагляду механізований інструмент із
працюючим двигуном забороняється.

їхнього закріплення в проектному положенні не допускається. Від сміття,
пороху конструкції очищають на землі до їхнього стропування і підйому.

У процесі монтажу потрібно забезпечити стійкість і незмінюваність
елементів і конструкції і своєчасне закріплення в проектному положенні.

Монтаж елементів і конструкцій і переміщення їх над перекриттями, під
якими працюють робітники, допускається лише у виняткових випадках з
дозволу головного інженера будівельно-монтажної організації.

Зона монтажних робіт, небезпечна для перебування людей у процесі
переміщення чи монтажу конструкцій, повинна бути позначена
попереджувальними знаками і написами.

Підняті елементи, конструкції опускають на місце установки не вище 300
мм від проектного положення, після чого монтажники встановлюють їх на
місце. Виконувати монтажні роботи у відкритих місцях на висоті при силі
вітру більш 15 м/с, ожеледі, чи грозі тумані не допускається. Входи в
приміщення і проходи в нижніх поверхах будинків, над якими ведеться
монтаж, повинні бути закриті для доступу людей.

Усі сигнали машиністу чи крана мотористу лебідки, а також робітникам на
відтягненні повинні подаватися однією особою — бригадиром монтажної
бригади, чи ланковим такелажником-стропильщиком. Сигнал «Стоп» може
подаватися будь-яким працівником, що помітив явну небезпеку.

Перед початком робіт бригадир, майстер чи виконавець робіт зобов’язані
детально ознайомити робітників з майбутньою роботою і проінструктувати
про способи її виконання. Верхолазні роботи при монтажі можуть
виконувати робітники не молодші 18 років.

Дерев’яні конструкції розташовують у фронту робіт комплектно і

відповідно до послідовності монтажу, для того щоб у процесі монтажу не

треба було гаяти час на пошуки необхідних виробів. Підвіз виробів до
місця

монтажу повинний бути заздалегідь запланований відповідно до

затвердженого графіка робіт.

Механізми для монтажу — крани, лебідки — повинні бути

ручного і механізованого інструмента, а іноді і деревообробних
верстатів. Через це велику роль для безпечної роботи грає правильна
організація робочих місць. Робоче місце столяра, зайнятого обробкою
деревини, обладнається верстатом і необхідним інструментом і
пристосуваннями.

Верстат міцно закріплюють на робочому місці, а інструмент розташовують
так, щоб їм легко і зручно було користатися. Пиломатеріали, заготовки
розміщають поблизу від верстата, для того щоб робітник не затрачав
значних зусиль і рухів на їхню доставку до місця роботи.

Особливу увагу варто звертати на правильне використання механізованого
інструмента. Рукоядки ручного інструмента (молотків, пилок, стамесок і
ін.) повинні бути ретельно і добре закріплені, а їхня поверхня повинна
бути гладкої, без вибоїв і сколовши.

Переносити вантажі на носилках допускається по рівному місцеві на
відстань не більш 50 м, а переносити їх по сходах або драбинах не можна.
На місцях завантаження і вивантаження лісоматеріалів повинні бути
пристосування, що виключають розвал лісоматеріалів.

Техніка безпеки й організація робочих місць при монтажі дерев’яних
конструкцій. Дерев’яні конструкції в проектне положення піднімають
стропами, для чого їх прикріплюють до конструкцій, а потім підвішують до
гака піднімального механізму.

Стропуют елементи і конструкції по заздалегідь затверджених схемах з
урахуванням міцності і стійкості конструкцій, що піднімаються. До місця
установки їх подають у положенні, близькому до проектного.

Щоб уникнути розгойдування конструкцій при підйомі варто застосовувати
розтяжки з волокняного каната чи тонкого гнучкого троса, прикріплюючи їх
тимчасово до кінців конструкцій. При прикріпленні троса до віконних чи
дверних блоків треба стежити за тим, щоб не порушити гідроізоляцію,
прокладену по периметрі блоку. Елементи і конструкції стропят
інвентарними стропами.

При підйомі чи опусканні стояти під виробами чи під стрілою крана
категорично забороняється. Розстроповка елементів і конструкцій до

3. Заходи з охорони праці

Кожен знову поступаючий робітник може бути допущений до роботи лише
після навчання і проведення інструктажу з техніки безпеки. Інструктажі
підрозділяють на вступний, первинний на робочому місці, повторний,
позаплановий, поточний.

Вступний інструктаж перед допуском до роботи проводить інженер техніки
безпеки з кожним знову поступаючим робітником шляхом бесіди і показу
наочного приладдя. Первинний на робочому місці, повторний, позаплановий
і поточний інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт. Первинний
інструктаж проводять на робочому місці з усіма знову прийнятими
робітниками шляхом показу безпечних прийомів і методів роботи. Повторний
інструктаж проводять з метою підвищення рівня знань працюючих, а
позаплановий — при зміні правил з охорони праці і зміні технологічного
процесу.

При інструктажі робітник довідається правила поведінки на території,
основні причини, що викликають травматизм (несправність устаткування,
інструмента, електромережі і т.п., неправильні прийоми роботи);
знайомиться з правилами поведінки в зоні робіт кранами, лебідками,
автотранспорту і при вантажно-розвантажувальних роботах. Про проведення
первинного на робочому місці, повторного і позапланового інструктажів
працівник, що проводив інструктаж, робить запис у журналі реєстрації
інструктажу на робочому місці з обов’язковим підписом інструктуємого і
що інструктує.

На робочому місці інструктаж проводить майстер або виконавець робіт,
докладно пояснює безпечні прийоми роботи, огороджувальну техніку,
розповідає про електробезпечність, порядок організації робочого місця,
пристрої механізмів, правилах пуску, зупинки і змазування верстатів.

Техніка безпеки на будівництві. Дерев’яні конструкції, як правило,
виготовляють на підприємствах будіндустрії, однак найчастіше на
будплощадках приходиться виконувати ряд операцій із застосуванням

заклинюють клинами у проектному положенні. Зусилля заклинювання повинні
діяти тільки на торці коробки. При цьому не можна допускати перекосів
коробки, інакше стулки, будуть погано відкриватися і закриватися. До
монтажу необхідно перевірити, чи добре відкриваються і закриваються
кватирки, стулки, фрамуги. Зазори після установки між стулками і
коробками не повинні перевищувати більше 2 мм.

При монтажі віконних блоків всі однойменні елементи розташовують на
одній лінії, наприклад на фасаді багатоповерхового будинку вертикальні
бруски повинні знаходитися на одній вертикальній лінії.

Перед кріпленням блоку перевіряють, чи не перекошена коробка. Для цей
блок вимірюють по діагоналях, натягаючи шнур з одного кута в
протилежний. Перекіс коробки можна перевірити також косинцем зі схилом.

Коробки, встановлювані в прорізи зовнішніх стін, повинні відступати від
площини стіни усередину будинку по всьому його фасаді на однаковій
відстані.

Коробки віконних блоків до кам’яних стін і перегородок кріплять шурупами
або сталевими йоржами, що забивають у дерев’яні антисептовані пробки,
закладені в стіни. Вертикальні бруски коробок прикріплюють до прорізів
не менш чим у двох місцях, причому відстань між шурупами або йоржами
повинне бути не більш їм. З дерев’яними перегородками коробки з’єднують
цвяхами.

Після установки в проріз і закріплення блоків зазори між коробкою і
кладкою зовнішніх стін необхідно проконопатити термоізоляційними
матеріалами. Конопатять сталевими конопатками. У житлових будинках
віконний блок звичайно встановлюють у загальний проріз. Для кращого
кріплення блоків бажано у верхній частині прорізу (укосу) у місцях стику
блоків ставити додаткову пробку.

2.5 Монтаж віконних блоків

При зведенні великоблочних, цегляних і дерев’яних будинків віконні
блоки, встановлюють в основному в процесі зведення стін. Блоки подають
до місця установки піднімальними механізмами.

До установки в проріз поверхні віконних блоків, що примикають до
кам’яних стін, антисептірують і захищають рулонними гідроізоляційними
матеріалами (толем, рубероїдом).

При антисептуванні віконних коробок по периметру на будівництві їх
обробляють антисептичними пастами за допомогою гідро чи фарбопультів.
Пасту варто наносити рівномірним шаром без пропусків. При температурі
навколишнього повітря нижче О °С пасту підігрівають до температури
30…40°С.

Після нанесення пасти і висихання її по периметрі до коробки дрібними
цвяхами кріплять смуги рубероїду, толю шириною, рівною чи трохи більшою
ширини коробки. С стулки до підйому блоку в проектне положення варто
закріпити, для того щоб у процесі підйому вони не розкривалися. Після
цього в блоки ввертають монтажні гаки (при штучному підйомі). Піднімають
блоки стропом. На деяких будівництвах блоки комплектують на квартиру і
піднімають краном у контейнері.

Для напрямку блоку в проектне положення використовують тонкий сталевий
чи волокняний канат, що тимчасово кріплять до вертикального бруска
коробки. Блок необхідно піднімати обережно, без ривків, а опускати до
місця установки плавно. Повороти стріли не повинні бути різкими. Після
установки віконну коробку вивіряють по горизонталі і вертикалі рівнем і
виском. Осі віконних блоків повинні збігатися з осями прорізів. Збіг
осей блоків і прорізів перевіряють виском по оцінці осі прорізу,
зробленої на верхньому його укосі, причому шнур повинний пройти точно
через крапку перетинання діагоналей коробки блоку. Перекоси блоку
усувають за допомогою клинів .

Віконний блок ставлять у проріз вільно, після чого його вивіряють і

2.4 Складання віконних блоків

Зборка віконних блоків. Роботи із складання віконних блоків складаються
з припасування і навішення кватирки в стулку, припасування з
прифальцьовкою стулок між собою і до коробки з установкою, установки
напівпетель на стулках і коробці, установки відливу, навішення стулки в
коробці. Після цього встановлюють прилади (завертки, ручки-скоби).
Прилади встановлюють звичайно після монтажу блоків у проріз. До
установки в проріз віконний блок оліфят і фарбують.

Елементи віконних блоків збирають на робочому місці. Після складання
елементи блоку витримують протягом 1…3 год для схоплювання клею, а
потім установлюють петлі, відливи, штапіки і ін. Гнізда під петлі
розмічають за допомогою шаблона Павліхіна . Для утворення гнізд під
врізні петлі можна використовувати набір із трьох стамесок. Одну карту
врізної петлі забивають у брусок коробки, а іншу — у брусок стулки . На
відміну від звичайних врізні петлі кріплять шпильками.

Навішують стулки в коробку на спеціальних столах.

Прифальцьовка стулок полягає в тім, щоб у місці притопу вибрати фальці,
що утворять притвор. Прифальцьовання може бути виконано механізованим чи
ручним інструментом. При припасуванні стулок ретельно перевіряють
правильність притвору, тобто щільність прилягання їх до чвертей коробки.
В усіх притворах між стулками і коробкою залишають зазор 2 мм для
наступного покриття стулок шаром фарби.

Потім стулки навішують на петлі, стежачи за тим, щоб вони вільно і
плавно відкривалися, не пружинили і були нерухомі в будь-якім положенні
після відкривання.

Місця установки приладу розмічають за допомогою шаблонів. Найпростіший
шаблон — тонка дошка чи фанера з вирізаними контурами приладів, по яких
роблять розмітку олівцем. Розмічати місця для установки приладів можна,
окреслюючи по контурі олівцем самі прилади. Гнізда під прилади вибирають
долотом або стамескою так, щоб глибина їхній по

всьому контурі приладу була однаковою. Прилади врізають врівень з
поверхнею деревини. Відхилення, що допускається, повинне бути не більш
0,5 мм. Віконні і дверні прилади кріплять до виробів шурупами з потайною
голівкою. Розміри шурупів повинні відповідати розмірам отворів у
приладах. Для запирання вікон зі спареними плетіннями застосовують
віконну завертку-стяжку врізну ЗР1, завертку врізну ЗР2. Звичайно на
кожну стулку ставлять по дві завертки на відстані, що забезпечує
рівномірне примикання стулки до коробки

Для стулок вікон висотою до 1100 мм зі спареними чи роздільними стулками
використовують накладний шпінгалет ІІШ2 (ДСТ 5090—86), а для стулок
вікон висотою більш 1100 мм зі спареними чи роздільними стулками
накладний шпінгалет ПІНІ.

Засувку накладну ЗТ (ДСТ 5090—86) застосовують для запирання стулок
вікон житлових і суспільних будинків.

У вікнах з роздільними стулками для житлових і громадських будинків для
відкривання стулок застосовують ручки-скоби типу PC. Стулки вікон
фіксують фіксаторами.

У виробах з деревини, що викликає корозію (дуб і ін.), варто
застосовувати шурупи з антикорозійним покриттям. Латунні, нікельовані
прилади необхідно прирізати до остаточної обробки, а кріпити після її.
Прилади з пластмасовими покриттями кріплять шурупами, що мають
нікельовані чи хромовані голівки.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019