.

Видобуток нафти із Вигода – Витвицького родовища (Івано-Франківська обл.) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
6 2623
Скачать документ

Реферат

Видобуток нафти із Вигода – Витвицького родовища (Івано-Франківська
обл.)

Видобуток нафти із Вигода – Витвицького родовища розпочато в 1967р.
після освоєння свердловини 74, із якої одержано промисловий приплив
нафти дебітом 68.8т/доб. (Кропивницький блок) . Промислова нафтоносність
тут пов’язана з верхньо- середньоменілітовими відкладами олігоцену, які
залягають на глибинах 3200 – 3800м .

У 1971р. на Кропивницькому блоці введена в експлуатацію свердловина 73 з
дебітом нафти 13.6т/доб., яка в 1974р. з причин зменшення дебіту нафти
до О.іт/доб. і високого газового фактору до 2000м3/г переведена в
контрольні.

У 1981р. виявлена промислова нафтоносність Південно – Долинсько-го блоку
: із свердловини 4 – Лопянецька одержано приплив нафти дебітом 4т/доб.

У промислову розробку родовище введене в 1993р. на основі технологічної
схеми розробки [1]. У технологічній схемі розраховано три варіанти
розробки родовища : розробка родовища на режимі виснаження при наявності
20 видобувних свердловин (у тому числі 18 проектних), розташованих по
600 – метровій сітці та два варіанти розробки родовища із заводненням— з
розташуванням свердловин по 600 – метровій сітці (додаткове буріння 13
видобувних і 5 нагнітальних свердловин — варіант 2), та по – 700
метровій сітці (додаткове буріння 8 видобувних та 4 нагнітальних
свердловин — варіант 3) . При цьому буріння свердловин проектується лише
на Кропивницькому блоці . Площа Південно – Долинського блоку забудована,
тому буріння свердловин тут не проектувалось .

Враховуючи, що геологічна будова родовища недостатньо вивчена, для
впровадження було рекомендовано і затверджено ТЕР АТ”Укрнафта” варіант 3
.

Відповідно до технологічної схеми розробки родовища буріння проектних
свердловин повинно було розпочатись в 1996р. з введенням в експлуатацію
першої свердловини в 1997р. Але за станом на 1.01.1998р. буріння
свердловин не розпочато . В експлуатації знаходяться дві видобувні
свердловини — 74 – В.В. та 4 – Лоп. та одна контрольна — 73 – В.В.

Затримка з бурінням пов’язана з великою глибиною залягання нафтового
покладу, низькими і не витриманими по площі та розрізу колек-торськими
властивостями та малою продуктивністю нафтових пластів, що в підсумку
дає низьку окупність свердловин .

У даній роботі розраховано варіант розробки родовища існуючим, фондом
свердловин (дві видобувні свердловини), а також економічно обгрунтовано
можливість розбурювання родовища за затвердженим варіантом З [1] у
випадку зменшення податків на нафту через віднесення запасів нафти
родовища до категорії важковидобувних .

1 ЗАГАЛЬШВЩОМОСП ПРО РОДОВИЩЕ

Вигода – Витвицьке нафтове родовище розташоване в Долинському районі
Івано – Франківської області та межує з Долинським, Спаським та Північно
– Долинським нафтовими родовищами . Найближчі населені пункти — це
районний центр м. Долина і селище міського типу Вигода . Найближчі села
— Мала Тур’я, Мізунь Старий, Новоселиця, Кальна, Розточки, Витвиця та
інші, розташовані в долинах рік Мізуньки, Свічі і Лужанки .

У районі родовища добре розвинута система засобів комунікацій . Райцентр
зв’язаний з навколишніми селами асфальтовими і поліпшеними ґрунтовими
дорогами з гравійним покриттям . Найближча залізнична станція
знаходиться в м. Долині, через котру проходить вітка залізниці Стрий –
Івано – Франківськ – Чернівці . В південно – східній частині площі
проходить вузькоколійна залізниця, яка з’єднує Вигодський лісокомбінат з
ділянками лісорозробок.

У місті Долині знаходиться управління бурових робіт, нафтогазовидобувне
управління, газобензиновий завод, який забезпечує переробку нафтового
газу Долинського нафтопромислового району .

Із інших галузей промисловості чільне місце займає деревообробна і
лісова промисловості . Сільське господарство в межах даного району, в
зв’язку з несприятливими ґрунтовими і рельєфними умовами, не отримало
широкого розвитку . Населення переважно зайняте в нафтовій і лісовій
промисловостях .

Клімат району — помірно – континентальний з підвищеною вологістю .
Середньорічна кількість опадів складає 620 – 720мм, а в окремі роки біля
1000мм.

Середньорічна температура коливається від плюс 5 до плюс 7°С .

Дана площа охоплює Вигодський район Зовнішньої області Карпат і
Прикарпатську горбисту рівнину . Вигодський район охоплює більшу частину
Орівської скиби . Рельєф району горбисто – рівнинний . Хребти –
водо-розділи широкі з невеликими абсолютними відмітками (600 – 700м) .
Долини рік широкі, інколи з заболоченими нижніми терасами .
Прикарпатська рівнина носить горбистий характер на фоні загального
пологого схилу на північ . Гіпсометрична відмітка рельєфу коливається в
межах 350 – 500м над рівнем моря.

Гідрографічна сітка району представлена ріками Свіча, Сукель з їхніми
притоками . Ріка Свіча є правою притокою ріки Дністер . Вказані ріки
беруть початок у Карпатах, протікають впоперек простягання порід і
утворюють широкі ерозійні, сильно заболочені долини з пологими
північно-східними схилами і крутими південно – західними схилами .

2 ГЕОЛОГО- ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА 2.1 Характеристика
геологічної будови

В геологічній будові площі, в межах якої розташоване Вигода – Вит-вицьке
родовище, беруть участь відклади верхньої крейди, палеогену, неогену та
четвертинного віку . Породи інтенсивно дислоковані, мають відносно
однорідний склад і являють собою флішеві та моласові уворення .

Крейдова система представлена відкладами стрийської світи, складеними
чергуванням пісковиків, аргілітів і алевролітів . Максимальна їх товщина
розкрита в Орівській скибі, де вона змінюється від 757 до 1969м .

Палеогенова система представлена трьома відділами — палеоценовим
(ямненська світа), еоценовим (манявська, вигодська, бистрицька світи) та
олігоценовим (менілітова світа) . Ямненська і манявська світи розкриті у
Береговій і Орівській скибах, у Витвицькій глибинній складці названі
світи не розкриті.

Ямненська світа представлена товщею пісковиків і строкатокольоро-вим
(яремчанським) горизонтом, який залягає в підошві світи і складений
глинами і аргілітами . Товщина ямненської світи коливається в межах 50
-225м.

Манявська світа представлена аргілітами з частими проверстками
алевролітів і пісковиків . Товщина світи змінюється від 140 до 290м .

Вигодська світа представлена товщею масивних товстошарових пісковиків з
проверстками алевролітів і аргілітів . Розкрита товщина світи у
Витвицькій складці складає 120м, а в Скибовій зоні 70 – 225м .

Бистрицька світа представлена аргілітами з проверстками пісковиків і
алевролітів . Товщина відкладів коливається від 60 до 200м .

Менілітова світа олігоцену представлена нижньою, середньою та
верхньоменілітовою підсвітами.

У розрізі нижньоменілітової підсвіти виділяються горизонти (знизу до
верху) : роговиковий, клівських пісковиків, горизонт других зеленувато
-сірих аргілітів і піщано – аргілітовий . Товщина нижньоменілітової
підсвіти в межах Витвицької складки змінюється від 215 до 248м .

Середньоменілітова підсвіта Витвицької глибинної складки розкрита
свердловинами 73,74 – В.В. і 4 – Лоп . У підошовній частині світи
залягає горизонт перших зеленувато – сірих аргілітів, складений
аргілітами з тонкими проверстками пісковиків і алевролітів .

Вище по розрізу залягає піщано – аргілітовий горизонт високого опору,
складений чергуванням пісковиків з алевролітами і аргілітами . Сумарна
товщина відкладів середньоменілітової підсвіти дорівнює 150 – 200м .

Верхньоменілітова підсвіта представлена чергуванням аргілітів,
пісковиків і алевролітів з пошарками мергелів та туфітів . Кількість
піщано -алевролітового матеріалу змінюється від 0% до 80%, причому
спостерігаєтеся

закономірність зменшення його з південно – східного до північно –
західного, напрямку Витвицької складки.

У розрізі верхньоменілітової підсвіти умовно виділяються чотири
горизонти (знизу до верху) : піщано – аргілітовий горизонт підвищеного
опору, горизонт верхніх роговиків, туфітовий горизонт і піщано –
аргілітовий горизонт товщиною ЗО – 140м .

Загальна товщина верхньоменілітової підсвіти коливається в межах 520 –
640м .

Поляницька світа, яка узгоджено залягає на породах олігоценового віку,
представлена аргілітами з окремими прошарками алевролітів і пісковиків .
Пісковики не витримані по площі і часто заміщаються аргілітами . Інколи
зустрічаються малопотужні проверстки мергелів .Товщина світи становить
210 – 650м .

Четвертинні відклади (5 – 10м) представлені глинами і суглинками з
проверстками піску . Подекуди це алювіальні і делювіальні утворення
товщиною 5 – 20м .

У тектонічному відношенні родовище пов’язане з Витвицькою глибинною
складкою Майданського підняття і розташоване у Внутрішній зоні
Передкарпатського прогину, яка перекрита дислокованими відкладами
Скибових Карпат — Орівською і Береговою скибами .

Вигода – Витвицька глибинна складка відноситься до першого ярусу
структур, в північно – східному напрямку насунена на Долинську
антикліналь (рис. 2.1) .

За даними сейсморозвідки і глибокого буріння Витвицька складка являє
собою асиметричну антикліналь північно – західного простягання з
відносно пологим південно – західним крилом з кутами падіння порід 10
-12° і крутим зрізаним північно – східним .

В межах Витвицької глибинної складки згідно з даними сейсморозвідки
виділяється чотири блоки (з північного заходу на південний схід) :
Болехівський, Гошівський, Кропивницький і Південно – Долинський . Із
двома останніми блоками пов’язана промислова нафтоносність родовища .

Кропивницький блок відділяється у північно – західній частині від
Гошівського блоку Княжолукським порушенням, а в південно – східному
напрямку Турянським порушенням відділяється від Південно – Долинського
блоку . Розміри Кропивницького блоку по покрівлі менілітових відкладів
дорівнюють Зх2.5км .

Південно – Долинський блок обмежений на північному заході Турянським
порушенням, а на південному сході — Оболонським . Розміри блоку по
покрівлі верхньоменілітових відкладів 2.5х2км .

Промислово – нафтоносними на родовищі є верхньо – середньо-менілітові
відклади . Продуктивна частина покладу представлена гранулярними
колекторами, складеними пісковиками і алевролітами . Покришкою покладу є
потужна товща глинистих порід поляницьких відкладів товщиною від 200 до
600м . Ефективна нафтонасичена товщина менілітових

відкладів дорівнює у Кропивницькому блоці 13.9м, у Південно –
До-линському — 12.5м .

Водонафтовий контакт верхньо – середньоменілітового покладу Вигода-
Витвицького родовища у Кропивницькому та Південно – Долинсько-му блоках
прийнятий умовно на абсолютній відмітці мінус 3345м (максимальна
відмітка продуктивного інтервалу у свердловині 74- В.В.)

Поклад пластовий, склепінний, поверх нафтоносності дорівнює 560м.

2.2 Характеристика товщин, колекторських властивостей продуктивних
пластів і їх неоднорідності

На Вигода – Витвицькому родовищі продуктивні пласти – колектори верхньо
– середньоменілітових підсвіт олігоцену залягають малопотужними
проверстками дрібно – і середньозернистих, частіше міцносцементованих,
пісковиків та алевролітів .

У підошовній частині покладу спостерігається погіршення колекторських
властивостей проверстків, що пов’язане із карбонатизацією погано
відсортованого мінералогічного матеріалу, а в покрівельній частині — із
глинизацією добре відсортованого дрібнозернистого матеріалу . Центральна
частина проверстків колекторів представлена відносно високопористими
відкладами .

Колекторські властивості менілітових відкладів були вивчені на 57
зразках керну, в тому числі верхньоменілітових — на 11 зразках .
Відкрита пористість верхньоменілітових відкладів коливається в межах
0.2% – 9.5% (8 визначень), проникність —

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020