.

Вади будови деревини (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3761
Скачать документ

Реферат на тему:

Вади будови деревини

План

Неправильне розміщення волокон та річних кілець.

Реактивна деревина.

Нерегулярні анатомічні утворення.

Серцевина і подвійна серцевина.

Пасинок і вікна.

Рами.

Ненормальні відкладення в деревині.

Група вад будови деревини е однією з найбільших /19 видів і 29
різновидностей/ і для зручності їх розгляду поділимо її на 7 підгруп за
взаємним впливом на якість продукції.

Неправильне розміщення волокон та річних кілець. Сюди входять такі
вали: радіальний і тангенціальний нахили волокон, хвилястість та
завиток.

Нахил волокон виявляється у відхиленні їх від поздовжньої осі
сортименту, він може бути в усіх порід. Тангенціальний нахил волокон
пов’язаний із спіральним розміщенням волокон у ростучому дереві.

В круглих лісоматеріалах ця вада добре виявляється на бічній поверхні –
по гвинтоподібних тріщинах кори на поверхні. В більшості випадків таке
розміщення для окремих порід може бути спадковим. Наприклад, для
капітана кінського характерне розміщення знизу вверх направо, для інших
порід – може бути протилежним. З віком ця вада посилюється і на
периферії стовбура буває сильніше розвинена, ніж у центрі.

Радіальний нахил волокон часто називають штучним у зв’язку s тим, що він
спостерігається лише в пиломатеріалах та деталях. Отримуємо радіальний
нахил волокон при розпиловці збіжистих, окоренкуватих та кривих
стовбурів.

У круглих лісоматеріалах нахил волокон вимірюють на верхньому торці за
розміром хорди, що відповідає величині відхилення волокон від
поздовжньої осі сортименту протягом 1 м від цього торця /в
сантиметрах або в частках діаметра торця/; n пиломатеріалах – у найбільш
характерному місці за величиною відхилення h, на довжині L, що
дорівнює не менше подвійної ширини.

Нахил волокон утруднює обробку деревини, знижує міцність при згині та
розтягу, пилопродукція з нахилом волокон здатна до деформацій.

Хвилястість – хвилясте або невпорядковане розміщення волокон, що
найчастіше трапляється в листяних порід. Розрізняють хвилясту і плутану
хвилястість. Вона має струменеподібну текстуру деревини. Така
різновидність спостерігається часто в нижній частині стовбура /береза,
осика, клен, ясень тощо/. Плутана хвилястість відрізняється
невпорядкованим розміщенням волокон і трапляється в деревині наростів.
Іноді це може бути місцевою вадою, або займати значну площу.

Хвилястість вимірюють за площею зони тільки в пиломатеріалах та шпоні.
Вода вважається умовною, оскільки надає деревині красивої текстури і
підвищує цінність деревини.

Завиток /місцеве викривлення річних шарів у зоні сучків та проростей/,
враховують його лише в пиломатеріалах та шпоні. Завитки можуть бути
однобічні й наскрізні. Вимірюють їх за шириною і довжиною в лінійних
мірах і враховують кількість штук на l u довжини або на l м2 шпону.

Реактивна деревина. Сюди входять вади: крень і тягова деревина. Крень
утворюється в зоні нахилених стовбурів і буває місцева або суцільна. В
круглих лісоматеріалах добре виділяється на торцях овальної норми у
вигляді темнозабарвлених широких пізніх зон річних кілець. Дуже часто
зустрічається в деревині ялини. Місцева крень охоплює лише окремі річні
кільця. В круглих лісоматеріалах вимірюють за площею зони в процентах, в
пиломатеріалах – за шириною і довжиною в лінійних мірах або площі зони,
зайнятої вадою.

Крень підвищує твердість деревини і міцність при стиску і статичному
згині, одначе понижує міцність при розтягу, збільшує усушку, що
приводить до тріщин і покороблення.

Тягова деревина характерна для листяних порід і відрізняється різким
розширенням ранньої вони річних кілець. Деревина має сіруватий відтінок
і при обробці розчином йоду забарвлюється в синьо-фіолетовий колір. Така
деревина мае багато целюлози і мало лігніну. Щільність її на 10-30% вище
від нормальної деревини. Усушка вздовж волокон приблизно в 2 рази
більша, міцність при стиску вздовж волокон менша і в причиною утворення
відлупних тріщин.

Тягова деревина утруднює обробку деталей, вона дає ворсисті /мшисті/
поверхні. Виміри виконують аналогічно крені.

Нерегулярні анатомічні утворення /несправжнє ядро, внутрішня заболонь і
плямистість/.

Несправжнє ядро утворюється в листяних розсіяносудинних породах /берези,
бук, клен, вільха, осика/. Межа річного шару не оточує межу
несправжнього ядра і від заболоні часто відокремлена темною смугою.

Колір несправжнього ядра має різноманітні відтінки, а за формою може
бути овальним, зірчастим або лопатевим. У круглих лісоматеріалах
вимірюють за найменшим діаметром круга, в який воно вписується, в
фанерних кряжах – за найменшою шириною, вільною від вади периферійної
зоні в пиломатеріалах і шпоні – за глибиною, шириною і довжиною або за
площею зони, зайнятої вадою. Негативно впливав на якість деревини,
погіршує вигляд і знижує механічні властивості.

Внутрішня заболонь утворюється в деревині кільцевосудинних порід у
вигляді декількох річних кілець, що за кольором нагадують заболонь. У
пиломатеріалах має вигляд рівних світлих смуг серед ядрової частини. Є
причиною порушення нормальної діяльності камбію деревини.

У круглих лісоматеріалах вимірюють ширину зовнішньої зони, вільної від
вали, в пиломатеріалах і шпоні – ширину і довжину вади. Внутрішня
заболонь менш стійка до загнивання, вона легко пропускав рідини. Мав
нижчі механічні властивості.

Плямистість виникає в заболоні листяних порід під дією грибів і
шкідників у вигляді невеликих за розміром темнозабарвлених ділянок
деревини. Розрізняють тангенціальну, радіальну плямистість і прожилки.
Враховується лише в пиломатеріалах і шпоні за площею зони, зайнятої
вадою. Псує вигляд деревини.

Серцевина і подвійна серцевина. У круглих лісоматеріалах не е вадою.
В пиломатеріалах вимірюється глибина залягання в міліметрах до
найближчої пласті. Дошки з серцевиною частіше розтріскуються і
коробляться.

Подвійна серцевина буває в сортиментах, що отримані з дерев, які
зрослись в процесі росту; її не вимірюють, а лише враховують. За
наявності подвійної серцевини утворюються додаткові відходи і
утруднюється обробіток деревини.

Пасинок і вічка /рис.76/. Пасинок – це відстала в рості або відмерла
друга вершина, що проходить під кутом через сортимент. Вимірюють
найменший діаметр. Сортименти з пасинком як у хвойних, так і у листяних
порід бувають лише ІІІ сорту.

Вічка – сліди не розвинутих в пагін бруньок. Враховуються лише в
пиломатеріалах і шпоні. Діаметр їх не більше 5 ми. Розрізнюють розкидані
/поодинокі/ та групові /3 вічка на 10 мм/ вічка. У шпоні виділяють ще
вічка світлі і темні. Враховують за кількістю штук на і м довжини або на
1 м2 листка шпону. Вада вважається умовною, бо іноді надев
декоративності деревині.

Рани /сухобокість, прорість і рак/. Сухобокість – однобічне відмирання
деревини на стовбурі, коли здерта кора. По краях сухобокості згодом
утворюються валики, часто сухобокість зв’язана смолистістю, грибними
забарвленнями і гнилями в місцях поранення.

У круглих лісоматеріалах сухобокість виміряють за глибиною, шириною і
довжиною, або за одним з наведених параметрів. Сухобокість допускається
лише Ш сорту. Вона змінює форму стовбура, порушує цілісність деревини,
знижує вихід пиломатеріалів.

Прорість – заросла в стовбурі кора або змертвіла, деревина. При
частковому заростанні прорість буде відкрита, а при повному заростанні
закрита.

У круглих лісоматеріалах вимірюють за мінімальною товщиною вирізки, в
яку вона може бути вписана; закриту – за мінімальним діаметром; в
пиломатеріалах – за глибиною, шириною і довжиною.

Рак – рана на поверхні стовбура в результаті діяльності грибів і
бактерій. Може бути відкритим і закритим. Відкритий вимірюється за
шириною, довжиною і глибиною, закритий – за товщиною і довжиною.

Ненормальні відкладення в деревині, /засмолок, смоляні кишеньки і
водошар/. Засмолок – сильно просочена смолою ділянка деревини в місцях
поранення; вимірюється за шириною і довжиною. Така деревина погано
клеїться.

Смоляні кишеньки – пустоти між річними кільцями, заповненими смолою;
дуже часто бувають в ялини. В пиломатеріалах розрізнюють однобічні і
наскрізні кишеньки. Вимірюють за глибиною, шириною і довжиною, а також
враховують кількість штук на 1 м довжини або на 1 м2 листка шпону.
Негативно впливають на склеювання деревини.

Водошар – ділянка ядра або спілої деревини з підвищеною вологістю в
свіжозрубаному стані. Зустрічається у хвойних і листяних порід. На
торцях такої деревини помітні-темні плями різної форми. Після висихання
вони бліднуть і в цих місцях утворюються тріщини. За висотою водошар
може бути до 10 м. У круглих лісоматеріалах вимірюється за товщиною
вирізки, в пиломатеріалах – за шириною і довжиною, або за площею, зони.

Деревина водошару має більшу усушку.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020