Реферат
на тему:
Централізоване приготування малярних сумішей
Малярні суміші можна приготовляти безпосередньо на робочому місці
маляра або централізовано — на спеціалізованих заводах, в цехах або
приоб’єктних фарбозаготівельних майстернях.
На приготування малярних сумішей безпосередньо на робочих місцях
витрачається до 10—15 % робочого часу. Спеціалізована бригада повинна
виділити для цього 2— З чоловіки, які будуть зайняті тільки
приготуванням і піднесенням сумішей. Тому приготовляти суміші на робочих
місцях слід лише в крайніх випадках під час виконання невеликих обсягів
робіт або при ремонтних чи альфрейно-реставраційних роботах. Навіть
виконуючи такі роботи, потрібно максимально використовувати необхідні
машини і механізми. На робочому місці треба лише доводити малярні суміші
до робочої в’язкості.
В умовах масового будівництва у містах, робочих селищах доцільно
будувати централізовані підприємства, устатковані найновішими машинами і
механізмами для переробки та приготування малярних сумішей. Одна така
майстерня або один цех може забезпечити готовими фарбувальними сумішами,
шпаклівками, емульсіями, замазками та Іншими матеріалами ряд будівельних
об’єктів, підпорядкованих будівельному тресту чи управлінню.
Механізоване приготування малярних сумішей підвищує продуктивність
праці, знижує витрати матеріалів і поліпшує якість опоряджувальних
робіт.
Річна продуктивність підприємств централізованого приготування малярної
продукції всіх видів становить: заводів — 10 000—42 000 т, цехів —
800—6000, приоб’єктних майстерень— 100—400 т готової продукції.
Нині у багатьох містах нашої країни працюють фарбозаготівельні
підприємства, обладнані за спеціальними проектами з урахуванням
максимальної механізації та автоматизації технологічних процесів
відповідно до потреб даного міста чи району в опоряджувальних
матеріалах. Планування, оснащення потрібним обладнанням і відповідно
продуктивність цеху або майстерні можуть бути різні, але принципова
технологічна схема приготування тієї чи іншої малярної суміші
залишається однаковою.
Розроблено технологічні схеми цехів централізованого приготування
малярних сумішей продуктивністю 15, 20 і 25 т на добу. Кожен з таких
цехів при одночасній роботі всіх технологічних ліній може забезпечити
малярною продукцією всі підрозділи будівельного тресту. Крім того,
видано «Рекомендації щодо раціональної технології і засобів механізації
для централізованого приготування малярних сумішей», в яких подано
необхідні відомості про обладнання цехів малярної продукції.
Готові малярні суміші подають на будівельні об’єкти за затвердженим
графіком відповідно до комплектувальних карт-замовлень. Шпаклівку,
крейдяну пасту, сухі фарбові суміші, концентрати ґрунтовок тощо краще
постачати на будівельні об’єкти в паперових або поліетиленових мішках,
пакетах, які не повертаються на підприємства, а не в дерев’яній чи
металевій тарі. Це дасть змогу значно зекономити транспортні витрати і
витрати на очищення і миття тари.
Для приймання малярних сумішей на будівельному об’єкті організовують
приоб’єктну майстерню або майстерню-склад, де напівфабрикати доводять до
робочої консистенції.
Прикладом сучасного виробництва з виготовлення малярних сумішей може
бути цех, в якому діють дві автоматизовані технологічні лінії: для
приготування шпаклівок і паст, а також олійних сумішей.
Технологічна лінія для приготування олійних сумішей (рис. 1) має чотири
відділення: приймальне, змішувальне, роздавальне і мийне.
У приймальне відділення надходять вихідні матеріали для приготування
сумішей: оліфа, розчинники, густотерті фарби тощо. Вони зберігаються у
відповідних місткостях 1. У цьому відділенні є насос-емульсатор 14, за
допомогою якого у разі потреби приготовляють емульсію типу ВО і
перекачують її у відповідну місткість. Від приймального відділення до
місця встановлення змішувальних машин (змішувачів) 7 прокладено підвісну
монорейку 13, по якій переміщується електроталь, за допомогою якої в
змішувальне відділення подають густотерті фарби у кількості, потрібній
для приготування фарбувальної суміші певного кольору. Оліфа з
розчинником або емульсія за допомогою відцентрових насосів 2,
встановлених у приймальному відділенні, перекачується у проміжну
місткість (бак) 3.
Рис. 1. Схема технологічної лінії приготування олійних сумішей
1— місткість для вихідних компонентів, 2,8— насоси, 3— проміжна
місткість, 4 — електромагнітний вентиль, 5 — дозатор, 6 — розподільник,
7 — змішувач, 8 — насос, 9 — вібросито, 10 — бачок для готової продукції
11 — конвеєр 12 — візок ваги, 13 — підвісна монорейка 14 — насос
емульсатор
У змішувальному відділенні водночас можна приготувати олійні фарбувальні
суміші шести кольорів. З цією метою вихідні рідкі компоненти на виході з
проміжного бака за допомогою електромагнітного вентиля 4, дозатора 5
дозуються і, проходячи розподільник 6, розподіляються на шість
змішувальних машин 7, в які водночас надходять густотерті фарби. Після
перемішування суміші в змішувальній машині включають насос S, який крізь
замкнуте кільце, з’єднане з машиною, переганяє суміш по кільцю, що
сприяє додатковому її перемішуванню. Готова суміш надходить на вібросито
9, де переціджується і стікає у бачок для готової продукції 10. Після
цього її розвішують у відповідну тару і за допомогою стрічкового
конвеєра 11 подають до складу готової продукції. Лінію для приготування
олійних сумішей обслуговують чотири чоловіки: оператор, колерувальник,
роздавальник і робітник мийного відділення.
Рис. 2. Схема технологічної лінії приготування шпаклівок і крейдяної
пасти:
1 — бункер для крейди; 2 — елеватор подавання крейди; 3 — місткість для
вапняного молока, 4,8 — насоси; 5 — проміжний бункер для крейди; 6 —
шнековий конвеєр; 7 — клеєварка, 9 — проміжний бак для оліфи; 10 —
дозатор оліфи; 11 — ваговий дозатор крейди; 12 — дозатор клею; 13
—змішувач; 14 — дозатор води; 15 — дозатор вапна; 16 — фарботерки
Технологічна лінія для приготування шпаклівок і крейдяної пасти (рис. 2)
складається з чотирьох вузлів: завантаження і транспортування крейди;
приготування розчинів вихідних компонентів (клейова вода, вапняне молоко
тощо); змішувального; роздавального. На цій лінії приготовляють олійні,
клейові і вапняні шпаклівки, крейдяну пасту, а також кольорові крейдяні
пасти для фарбувальних сумішей. Лінія працює в автоматичному режимі.
Окремі ділянки лінії взаємозамінні, тобто на них можна налагодити випуск
будь-якої суміші із переліченої вище номенклатури або тільки одну з них.
Для приготування сумішей крейду, що надходить на підприємство
автотранспортом, вивантажують в приймальний бункер 1, звідки за
допомогою вертикального елеватора 2 транспортують в проміжний бункер 5.
Для приготування клейової або олійної шпаклівки певна порція крейди з
бункера по шнековому конвеєру 6, через ваговий дозатор 11 надходить в
бункер змішувальної машини 13. Мильно-клейовий розчин, який
приготовляють в паровій клеєварці 7, за допомогою відцентрового насоса 8
через дозатор 12 також надходить в змішувальну машину. Сюди з проміжного
бака 9 через дозатор 10 надходить потрібна кількість оліфи і всі
компоненти шпаклівки перемішуються на фарботерці 16, після чого її
розвішують у відповідну тару і за допомогою стрічкового конвеєра подають
до складу готової продукції.
Рис. 3. Схема техвологічної лінії приготування олійних сумішей і
емульсій:
1 — електроталь, 2—4 — місткості для води, оліфи і розчинника; 5 —
дозатор, 6 — змішувач, 7 — вихрові диспергатори; 8 — проміжні місткості;
9 — вібросито, 10—пульт керування, 11 — відцентровий насос
За аналогічною схемою приготовляють вапняну шпаклівку: крейда, що
надходнть з розподільного бункера, змішується в змішувальній машині з
попередньо приготовленим вапняним молоком, яке подається з бункера 3 за
допомогою плунжерного насоса 4 через дозатор 15. Готову шпаклівку
перетирають на фарботерці.
Для приготування крейдяної пасти крейду змішують в розчинозмішувачі з
водою, яка надходить від водопровідної мережі через дозатор 14. Крейдяну
насту також перетирають на фарботерці.
В іншому малярному цеху також діють дві технологічні лінії для
приготування малярних сумішей: шпаклівок і паст та олійних сумішей і
емульсій.
Технологічна лінія для приготування олійних сумішей і емульсій (рис. 3)
розміщена на трьох ярусах. На верхньому ярусі е три розподільні
місткості 2, 3 і 4 об’ємом 700 л кожна, в які за допомогою відцентрового
насоса 11 накачують воду, оліфу і розчинник (уайт-спірит). Усі баки
з’єднані трубопроводом з об’ємним дозатором 5. На другому ярусі
встановлено один змішувач 6 і п’ять вихрових диспергаторів {різновид
змішувачів) 7, під якими на першому ярусі розміщені вібросита 9. Таке
розміщення механізмів, дає змогу водночас приготовляти п’ять сумішей
різного складу і кольору. Для приготування олійної суміші в диспергатор
через дозатор подають оліфу і завантажують необхідну кількість пігменту
або густотертої фарби. Після перемішування вихідних матеріалів протягом
10—12 хв готову суміш переціджують на віброситі і розфасовують у
відповідну тару для транспортування на будівельні об’єкти. У разі
потреби вихідні компоненти суміші можна переміщати спочатку в
змішувальній машині, а потім в диспергаторі. Для транспортування
матеріалів в цеху обладнано електроталь 1, яка переміщується по
монорейці.
Рис. 4. План приоб’єктної фарбозаготівельної майстерні:
1 — фарботерки, 2 — вібросита, 3 — двоваловий змішувач СО-8, 4 —
змішувач СО-11, 5 — ящики для пігментів, 6 — бачки для шпаклівки, 7 —
бачки для фарбувальнях сумішей, оліфи і емульсій, 8 — бачок для
крейдяної пасти, 9 — розчинонасос СО-29Б
Приоб’єктна фарбозаготівельна майстерня (рис. 4) призначена для
додаткового перемішування і розрідження сумішей, що надходять
централізовано, і подачі їх на робочі місця. В ній у разі потреби можна
приготовляти необхідні суміші, яких не вистачає на даному об’єкті. Таку
майстерню обладнують у підвальному приміщенні споруджуваного будинку або
у спеціальному тимчасовому приміщенні.
У майстерні розміщені: дві фарботерки (СО-1А, СО-116 тощо)
продуктивністю 100 кг/год у комплекті з віброситами CO-130; двовалова
змішувальна машина СО-8; змішувальна машина СО-Н для перемішування
рідких сумішей та емульсій; розчинонасос СО-29Б, за допомогою якого
перекачують малярні суміші на поверхи; ящики і бачки для крейди,
пігментів і готових сумішей. Залежно від можливостей будівельної
організації приоб’єктна майстерня може бути обладнана машинами і
механізмами інших марок. Продуктивність майстерні становить до 500 кг
готових сумішей на годину.
Малярні машини і механізми серійно випускає наша промисловість. Кожна
машина має свій шифр (індекс), що означає, до якої групи машин вона
належить, і порядковий номер даної серії машин. Згідно з шифром усі
машини і інструменти мають такі літерні позначення: ИЭ —
електроінструменти; ИП — пневмоінструменти; CO — машини і обладнання для
опоряджувальних робіт; ИВ — вібратори.
Список використаної літератури
Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк.,
1984.— 176 с.
Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с
Добровольский Г. Н. Малярные растворы.— К : Будівельник, 1988— 128 с.
Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155
с.
Мещанинов А. В. Отделочные роботы в монолитном домостроении — Л.:
Стройиздат, 1989.— 273 с.
Шепелев А М Штукатурные работы.—М.-. Высш. шк., 1983.— 143 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
