Реферат на тему:
Toyota RAV4
Відразу треба пояснити декілька речей. До цих пір я не водила великі
машини. Але при цьому я до них небайдужа, як і до дуже високих каблуків
і дуже високих чоловіків. При цьому я все-таки розуміла, що мені навряд
чи дадуть підкотитися на HUMMER, щоб я повністю задовольнила свою
пристрасть до крупних форм.
Перше відчуття було досить нерадісним. Зовні RAV4 став дещо гірше.
Мабуть, це той самий ефект, коли чарівне малятко, радість батьків,
зростає в здоровенного підлітка. Ну тобто він, звичайно, як і раніше їх
дитина, його люблять, але розчулення вже навіть і у батьків не викликає.
Колишній RAV4, особливо трехдверний, був жахливо зворушливим і саме за
це подобався всім дівчаткам. Тепер він став звичайним обтічним джипом,
яких багато.
І на багажник йому приробили чогось ручку від холодильника, моду на яку
ввела начебто Chevrolet Niva. Тепер, мабуть, знайшлися послідовники.
Всередині ж він залишився жахливо милим і цілком дівочим. Але це
розуміння прийшло до мене не відразу. Спочатку я просто впала в стан,
який траплявся у мене останній раз на захисті диплома: добре б зараз
втекти і ніколи більше не повертатися. Сказати, наприклад, що забула
права. Тому що було абсолютно незрозуміло, як це я на нім поїду, коли
зараз середина робочого дня, а я, між іншим, на Садовому кільці, де
машин до біса? Але якось узяла себе в руки, причому вчасно, тому що від
переляку якийсь час не могла включити мозок і зрозуміти, як заводиться
ця штука
На початку я вирішила, що мені недодали ключів.
Брелок з кнопочками-символами є і бирка з номером машини бовтаються на
кільці, а більше нічого. В результаті телефонних консультацій із
знаючими людьми мені веліло «знайти дірку під брелок». Хвилин шість
пошуку ні до чого не привели – навіть натяку на відповідну щілину
навколо рулюючи і на торпедо не було. Зате на місці, куди зазвичай
встромляється ключ, була виявлена кнопка, на зразок тієї, якими
викликаються ліфти в старих будинках. Після пробного натиснення на неї
ожили стрілки на приладах, ну а після другого – мотор. Присоромлені
знавці тут же почали виправдовуватися, що чули про те, що деякі машини
уміють заводитися без ключа, але не думали, що «така фенька буде у
порівняно дешевої тачки». Коротше, простіше завжди розібратися самій.
Спочатку я їхала по Садовому в змозі, близькому до умоїсступленію:
здавалося, що займаю собою якщо не всю дорогу, то вже половину як
мінімум. Дуже жаліла, що не узяла з собою хоч кого-небудь. Розумніше в
схожій ситуації повелася моя подруга, що пересіла рік тому з Golf’a на
Pinin. Забирати його вона узяла з собою чоловіка, який водити не уміє, у
зв’язку з чим його присутність може показатися надмірним. Але вона
півдороги просто кричала на нього, що допомагало. А потім їй сподобалося
вести Pinin.
Більше всього їй, як і мені, сподобалося, що бічні дзеркала «як у
автобуса»: всю дорогу видно, що допомагає позбавитися від порочного і
невірного відчуття, що всі машини трохи менше або вже роздавлені, або
якраз зараз корчаться під колесами.
Так от, хвилини через п’ять завдяки величезним дзеркалам я перестала
боятися роздавити яку-небудь дрібну машину типу «Оки». А деяка
«задумливість» автомата помножена на незвично велику вагу авто, мені
була дуже на руку. Натискаєш на газ, машина гарчить, як і повинна
гарчати справжня велика машина, а їде в принципі нешвидко. Але через
декілька секунд досить бадьоро розгониться, так що на невеликій вільній
ділянці Садового кільця можна легко довести до 100 км/год.
Жах повернувся з наближенням до Старої Басманной, де і на моїй маленькій
машинці пробираєшся вдень з чималою працею. Отже тут-то я і стала
хвилюватися за великі дзеркала. На цей випадок справа, під тим, що
розділяє передні сидіння боксом, була виявлена прекрасна кнопка, яка ці
дзеркала складає. Правда, була вона знайдена пізнішим. Минути вузьку
вулицю вдалося цілком вдало: інші машини проявляли чималу пошану, що,
мабуть, пояснювалося скоріше новизною машини, а не її «пекельними»
розмірами.
Приїхавши на роботу, провела вимірювання машини на місткість.
З’ясувалося, що якщо на заднє сидіння посадити два нетовстих, але
жахливо рухомих і цікавих хлопців, а третього – на переднє сидіння, то
залишається місце для собаки і, можливо, навіть для четвертого – на
задньому сидінні, якщо він виявиться не дуже вертким.
При цьому хлопці (ну і собака теж) не повинні палити. Тому що куріння в
цій машині не передбачено. Попереду в одному з поглиблень для стаканів
(яких, до речі, всього два, що є розумним і необхідним мінімумом) коштує
симпатичний, обтягнутий шкірою стакан з кришкою, який, судячи з усього,
і виконує обов’язки попільнички. Але, оскільки він займає не все
поглиблення, він досить рухомий і користуватися їм не особливо зручно.
Зате можна його передати тим, хто сидить ззаду. І тоді їм буде зовсім
добре і комфортно.
??Y?Але, не дивлячись на цей жахливий для мене недолік, машина додає
просто неймовірну упевненість в собі і навіть деяку брутальность при
маневрах, як відзначив один з моїх колег, якого я досить часто підводжу
після роботи.
Добре також заманювати в машину чоловіків для того, щоб вселити їм щось
важливе: від «нам треба пожити роздільно» до «мені набридло працювати
без відпустки або, принаймні, додай мені зарплату». Переговори проходять
украй вдало, тому що все електрифіковано.
Так що, якщо повезе вивчити всі кнопочки, яких дуже багато, можна
непомітно підвести своє сидіння, а його опустити. І розмовляти,
дивлячись зверху вниз. Крім того, RAV4 дуже наполегливим піщанієм
вимагає, щоб пристебнутий був не тільки водій, але і пасажир, тому
співбесідник виявляється досить міцно зафіксований на місці.
Якщо проявляє незговірливість і упертість, можна ще включити обігрів
сидіння. Воно нагрівається досить сильно і швидко, так що якоюсь мірою
при переговорах може бути визнано еквівалентом паяльника, які
використовували в дискусіях бандити в раннеперестроєчних фільмах.
Взагалі все в машині влаштовано для блага водія. Музика регулюється ще і
на кермі, правда середня кнопка з якоїсь неясної причини не вимикає
звук, що було б логічне, а всього лише перемикає на іншу станцію. Але
все одно можна збити з пантелику пасажира, непомітно міняючи мелодії.
Чоловіків в цю машину можна викликати тільки на переговори, тому що
робити їм там зовсім нічого.
Всередині все влаштовано виключно на благо панночки. Поясните мені,
навіщо інакше при відсовуванні шторки, що прикриває дзеркало в
протисонячному козирку, над ним автоматично включаєтсчя лампочка? Багато
ви бачили чоловіків, яким треба не просто подивитися на себе в дзеркало,
але ще і при хорошому освітленні? У ящик між передніми сидіннями цілком
влізають туфлі (саме туфлі – черевики навіть 43-го розміру, не говорячи
вже про більший, тут не помістяться). Бардачка два – верхній
(відкривається і закривається кнопкою, а як же!) можна використовувати
для всяких потрібних папірців типа страховки і карти, а в ніжній,
набагато більш місткий, можна напхати багато потрібних речей: запасні
колготки, серветки, деяка кількість косметики і т.д. Багажник теж,
скоріше, підходить для дівчаток. Він цілком місткий, але скоріше
призначений для перевезення пакетів з магазина, чим якихось громіздкіших
предметів. Хоча, напевно, і їх можна засунути, особливо якщо скласти
задні сидіння.
І поведінка RAV4 на дорозі теж повинно викликати прихильність до себе
дівчаток. Слухняно розгониться до 140 км/ч (це те, що відоме мені, тому
що дорогі погані і я все-таки дотримую правила руху і швидше по Мкаду не
їжджу), і швидкість зовсім не відчувається. Крім того, він просто
приголомшливо тримає дорогу, причому мокру і в ковбанях. Це потім мені
розповіли, що у RAV4 якась спеціальна система, що робить їзду по мокрій
дорозі особливо безпечної. Але я цього спочатку не знала і ганяла його в
дощ по ковбанях МКАД. У канаву з водою влітав з диким шумом, перший раз
показалося, що лопнуло колесо, але машина навіть не погойдалася.
Навіть брелок, що відкриває і закриває машину, призначений, скоріше, для
жінок: кнопочки дуже маленькі і неслухняні, але якщо жінка може
використовувати нігті, то чоловік натискатиме, поки не збожеволіє.
Єдине, що насторожує (притому що RAV4 машина, що і так мало не сама
угониться), це те, що завести його, якщо вже він відкритий, можна одним
натисненням кнопки. І що з того, що завести можна тільки один раз?
Уєхать-то можна досить далеко і за один раз. Отже навіть на заправці
кидати незакритою на пару хвилин не стоїть.
Мабуть, цю машину треба б рекомендувати панночкам, не цілком упевненим в
собі. Наявність її негайно дає відчуття, що ти міцно займаєш верхню
строчку топ-10 самих-самих в світі. Принаймні, можна дивитися на світ
зверху вниз. Чоловікам вона не дуже годиться – унаслідок недостатніх
все-таки габаритів, які не дозволять їм відчути, що вони теж міцно
увійшли до топ-10.
Однокласники: Черга на новий «Рафік» вже розтягнулася на полгода,
рапортують, радісно потираючи руки, ділери «Тойоти». У новоявленої
улюбленки спроможних столичних дівчат є такий же молодий і прудкий
конкурент – Suzuki Grand Vitara ($29,3 – 30,9 тис. за версію з
дволітровим мотором, і $25,3 – 27,0 тис. за 1,6 л (106 л.с.). У
паркетному класі виступає ще багато симпатичних автомобілів, хоч і більш
мужланськіх, як наприклад Ford Maverick (від $29,9 тис.). Зате у нього є
трилітрова версія, якій Toyota поки похвалитися не може (від $35,9).
Оцінка:
+ Така ж мила і послушненькая.
– Зовнішній індивідуальності зменшилося.
Резюме: Цю машину можна порекомендувати панночкам, не цілком упевненим в
собі. Вони негайно відчують себе на вершине ТОП-10
Джерело: auto.ria.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
