.

TO гальмівної системи автомобіля (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
4 3885
Скачать документ

ТЕМА: ТO гальмівної системи автомобіля

Технічне обслуговування гальмової системи. В процесі експлуатації
автомобіля внаслідок частого користування гальмами спрацьовуються
поверхні спряжених деталей гальмових механізмів та їхніх приводів. Якщо
спрацювання не виходить за межі, що встановлюються заводами –
виготовлювачами, то нормальна робота гальмових систем не порушується. В
противному разі виникають несправності, які треба негайно усунути,
оскільки від нормального функціонування гальмових систем значною мірою
залежить безпека дорожнього руху.

Ознаки основних несправностей гальмових систем: недостатня ефективність
гальмування; збільшення зусилля, що прикладається до педалі, занос
автомобіля, пригальмовування коліс на ходу; неповне розгальмовування
всіх коліс; зменшення робочого ходу педалі, самочинне гальмування, коли
працює двигун.

Недостатня ефективність гальмування виявляється у збільшенні гальмового
шляху. Згідно з Правилами дорожнього руху одноразовим натисканням на
педаль привода робочого гальма легкового автомобіля має забезпечуватися
рівномірне загальмування всіх коліс на сухій горизонтальній ділянці
дороги з твердим покриттям (коефіцієнт зчеплення не менше ніж 0,6) на
шляху не більш як 7,2 м під час руху зі швидкістю 30 км/год. При цьому
кут, на який розвертається автомобіль, має не перевищувати 8о.

Причини поганої дії гальм:

підтікання рідини з гідравлічного привода або потрапляння в нього
повітря в наслідок пошкодження деталей колісних циліндрів, гумових
ущільнювачів у головному гальмовому циліндрі та гумових з’єднувальних
шлангів привода;

потрапляння оливи або мастила на фрикційні накладки колодок крізь
сальники маточних коліс і півосей унаслідок спрацювання їх або
переповнення мастилом маточних коліс та порожнин підшипників півосей;

потрапляння на накладки готової рідини з колісних циліндрів.

Для усунення несправності треба змінити спрацьовані або поламані деталі,
промити й протерти фрикційні накладки та гальмові барабани, підтягнути
з’єднання, довести до норми кількість рідини в системі та прокачати її.

Потрапляння повітря в систему гідропривода спричинює зменшення зусилля
натискання на педаль під час гальмування (“М’яка педаль”), педаль
опускається до кінця при легкому натисканні н неї.

Щоб видалити повітря з гідравлічного привода. треба:

перевірити рівень рідини в живильному бачку головного гальмового
циліндра й у разі потреби довести його до нормального.

Очистити від бруду й зняти гумові захисні ковпачки клапанів випускання
повітря одного з коліс надіти спеціальний гумовий шланг завдовжки
350-400 мм і занурити його вільний кінець у скляну посудину з гальмовою
рідиною;

відкрити клапан випускання повітря на 1/2 -3/4 оберта, після цього
помічник (роботу виконують удвох) має швидко натиснути на гальмову
педаль і повільно відпускати її (при цьому рідина разом із повітрям
витіснятися із системи через шланг у посудину). Цей процес повторювати
доти, доки не припиниться надходження бульбашок повітря і зі шланга не
почне виходити чиста рідина затримати педаль в натиснутому стані й
щільно звернути клапан випускання повітря;

зняти шланг і надіти гумовий ковпачок;

у такому самому порядку прокачати привод до гальмового механізму другого
колеса цієї вітки (контору), а потім по черзі – обох коліс іншої вітки
гальмового привода. Спочатку прокочують привод до гальмових механізмів
задніх коліс, а потім – передніх. Під час прокачування слід спостерігати
за рівнем рідини в живильному бачку й періодично доливати її.

Якщо немає шланга, прокачування можна здійснити так: натиснути на педаль
гальма до відмови й затримати її в такому положенні, потім іншій особі
відкрутити на півоберта клапан випускання повітря й спостерігати за
струменем рідини, що витікає. Якщо в струмені спостерігатимуться
бульбашки повітря (піна), то треба клапан закрутити, відпустити педаль і
повторити процес до повного видалення повітря, коли з гідропривода піде
чиста рідина. Послідовність прокачування така сама, як зазначено вище.
Для видалення повітря з порожнин вакуумного підсилювача треба повторити
всі розглянуті операції прокачування, але перед цим пустивши двигун.

Збільшення зусилля, що покладається до педалі для ефективного
гальмування, може спричинятися:

засміченням повітряного фільтра підсилювача;

заїданням корпусу клапана через розбухання діафрагми;

пошкодженням або нещільним кріпленням вакуумного шланга, що з’єднує
підсилювач із випускним трубопроводом двигуна.

Для усунення несправностей слід промити повітряний фільтр і закріпити
вакуумний шланг. Якщо це не дасть результату, то підсилювач підлягає
ремонту або заміні.

Занос автомобіля під час гальмування може відбуватися внаслідок:

замащення фрукційних накладок одного або двох коліс одного боку;

витікання гальмової рідини або заїдання поршня в одному з робочих
гальмових циліндрів;

зменшення прохідного перелізу трубопроводів;

несправностей регулятора тиску в гідравлічному приводі задніх коліс.

Для виявлення причини несправності слід оглянути всі трубопроводи
гідропривода, промити й протерти деталі, що замаститься, й якщо треба,
замінити спрацьовані деталі гальмових циліндрів і зім’яті трубопроводи,
а також регулятор тиску.

При гальмуванні коліс на ходу при відпущеній педалі гальмового привода
супроводжується погіршенням накату автомобіля й підвищенням нагрівання
одного або всіх гальмових барабанів (дисків).

Причинами цього можуть бути:

обрив або послаблення стяжних пружних колодок;

зрив фрикційних накладок гальмівних колодок;

засмічення компенсаційних отворів або заїдання поршнів головного
гальмового циліндра;

заїдання поршнів робочих гальмових циліндрів коліс;

повне вкручування поршня робочого циліндра в упорне кільце;

відсутність вільного ходу педалі гальма;

послаблення кріплення супорта переднього гальма (“Москвич” і ВАЗ);

неправильне регулювання стоянкового гальма (не має зазору між колодками
та барабаном);

підвищення биття гальмового диска.

У разі нагрівання всіх гальмових барабанів (дисків) треба перевірити
вільний хід гальмової педалі, який має становити 1-5 мм на автомобілях
“Москвич”, 3-5 мм на автомобілях ВАЗ і 1,5- 5 мм на автомобілях ЗАЗ.

На автомобілях “Москвич” вільний хід гальмової педалі регулюється зміною
довжини штовхача поршня вакуумного підсилювача. Для цього треба
послабити контргайку й пасатижами за накатану частину повертати штовхач.
Закручуванням штовхача у вилку вільний хід збільшують, а викручуванням –
зменшують.

На автомобілях ВАЗ вільний хід педалі регулюють, переміщуючи втикач
стоп-сигналу разом із буфером, відкрутивши контргайку.

На автомобілях ЗАЗ, щоб відрегулювати вільний хід педалі, треба обертати
штовхач поршня головного гальмового циліндра, послабивши контргайку на
ньому. В разі великого спрацювання фракційних накладок вільний хід
педалі слід збільшувати доти, доки Поршні своєю різьбою не упруться в
різьбу кілець робочих гальмових циліндрів. При наступних плавних
гальмуваннях поршні потягнуть за собою кільця, й вони пересунуться в
циліндрах, що трохи зменшить хід педалі. Для скорішого відновлення
нормального ходу педалі треба, рухаючись вперед зі швидкість до 30
км/год по сухому шосе, зробити п’ять-шість різких гальмувань, а потім –
кілька різких гальмувань, рухаючись заднім ходом.

У разі сильного нагрівання одного з гальмових барабанів треба зняти
барабан і перевірити стан стяжки пружин колодок та легкість переміщення
поршнів у робочих гальмових циліндрах. Пружини, що лопнули, а також
непридатні деталі циліндрів слід змінити. На автомобілях ВАЗ і “Москвич”
нагрівання гальмового диска переднього колеса можна усунути, підтягнувши
болти кріплення супорта до кроншейта поворотного стояка. Гальмові
циліндри задніх коліс можуть нагріватися також через неправильне
регулювання привода стоякового гальма.

Для регулювання ходу важеля привода стоянкового гальма на автомобілях
ВАЗ треба зробити таке:

перевести важіль у крайнє нижнє положення, а потім підняти вгору на два
зуби сектора;

відпустити контргайку наконечника троса й, повертаючи регулювальну
гайку, натягнути трос:

затягнути контргайку й перевірити хід важеля, який у разі повного
загальмування має переміщатися на чотири зуби (клацання).

Аналогічно це регулювання здійснюється на автомобілі ГАЗ-24.

На автомобілях “Москвич” довжина кожного троса привода стоянкового
гальма змінюється самочинно повертанням регулювальних гайок при
послаблених контргайках. Повне гальмування має наставати, коли важіль
привода переміститься на вісім зубів сектора.

Якщо зміною довжини тросів відрегулювати гальма не вдається, то слід
діяти так:

підняти задні колеса й зняти гальмові барабани;

послабити потяг задніх тросів;

відкрутити контргайку регулювального гвинта;

за допомогою монтажних лопаток для шин утримувати гальмівні колодки
притиснути до нижніх опор і розпірної планки й викруткою повертати за
годинниковою стрілкою регулювальний гвинт до здобуття зазору 4-6 мм між
наконечником троса та ободом задньої колодки;

утримуючи в цьому положенні регулювальний гвинт, затягнути його
контргайку;

так само відрегулювати гальмовий механізм другого колеса;

надіти барабани й відрегулювати довжину задніх тросів за ходом важеля
стоянкового гальма.

На автомобілях ЗАЗ передбачено три регулювання стоянкової гальмової
системи. Потреба в регулюванні визначається за ходом важеля, який має не
перевищувати чотири-п’ять клацань хроновика. В разі більшого ходу слід
натягнути троси переміщенням уперед кронштейна в овальних отворах
(послабивши чотири болти). Після регулювання болти треба затягнути до
відмови. Якщо довжину овальних повністю використано, а хід важеля
великий, то слід провести друге регулювання, переставивши ролик в отвір.
Потім потрібне остаточне регулювання переміщенням кронштейна, як
зазначено вище. Якщо й після другого регулювання вільний хід важеля
перевищуватиме норму, то слід здійснити третє регулювання, знавши
гальмові барабани задніх коліс і переставити розрізні планки в інші
прорізи.

Не повне розгальмовування всіх коліс може бути наслідком:

відсутності вільного ходу педалі гальма через неправильне положення
вмикача стон-сигналу;

несправності вакуумного підсилювача (заїдання корпусу клапана,
затиснення ущільнювача кришки підсилювача або захисного ковпачка,
порушення виступання регулювального болта відносно площини головного
гальмового циліндра);

засмічення компенсаційного отвору в головному циліндрі або заїдання
поршня в ньому.

Щоб усунути несправність, треба здійснити потрібні регулювання, затінити
непридатні деталі й прокачати систему. Несправний вакуумний підсилювач
підлягає заміні.

Зменшення робочого ходу педалі (“жорстка педаль”) можливе внаслідок:

засмічення компенсаційного отвору в головному циліндрі або перекриття
його через розбухання внутрішньої манжети неправильного регулювання
положення педалі (немає зазору між манжетою та поршнем головного
циліндра).

Для усунення несправності треба прочистити отвір, промити й прокачати
систему, замінити манжету в разі її розбухання або відрегулювати
положення педалі так, щоб забезпечувався встановлений зазор між поршнем
і штовхачем (вільний хід педалі).

На автомобілях ВАЗ із вакуумним підсилювачем у гідравлічному приводі
можливе самочинне гальмування, коли працює двигун, що спричиняється:

підсмоктуванням повітря в підсилювачі між корпусом клапана та захисним
ковпачком у наслідок руйнування, перекосу або не надійної фіксації
ущільнювача кришки;

недостатнім мащенням ущільнювача.

Щоб усунути несправність, слід замінити вакуумний підсилювач або додати
мастило в ущільнювач.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019