.

Технологія виготовлення, застосування синтетичного каучуку(курсова робота)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
4 5394
Скачать документ

Курсова робота

Технологія виготовлення,

застосування синтетичного каучуку.

Зміст

Вступ

Класифікація синтетичних каучуків

Добування та застосування бутадієнових каучуків

Добування та застосування бутадієн-стерольних каучуків

Добування та застосування бутадієн-нітрильних каучуків

Технології виготовлення та застосування синтетичних ізопренових каучуків

Технології виготовлення та застосування каучуків з карболкоксиалкіловими
сфірами метакрилової кислоти

Хлоретилметакрилат, етокметакрилат, етилтиоетилакрилат в окрилатих
каучуках і каучуках інших типів. Застосування даних синтетичних каучуків

Виготовлення та застосування синтетичних каучуків у цианетилметакрилатом

Синтетичні каучуки із застосуванням гліцедилметакрилата

Зарубіжні дані по застосуванні синтетичних каучуків із функціональними
групами

Висновок

Література

Вступ

На початку ХХ ст. для швидкого розвитку таких галузей промисловості, як
автомобільна, літакобудівна та інших, виникла настійна потреба значно
збільшити виробництво каучуку, надати йому різноманітних властивостей –
морозо- і теплостійкості, механічної міцності і т.д. Природний каучук
далеко не у всіх випадках задовольняв ті вимоги, які ставила техніка.
Тому перед ученими-хіміками постало питання про виробництво синтетичного
каучука. Важлива роль в розробленні проблеми синтезу каучуку належить
російським ученим О.М.Бутлєрову, О.Є.Фаворському, І.Л.Колдакову,
С.В.Лєбєдєву, В.В.Бизову, М.Д.Зелінському та іншим, які вперше показали,
що не тільки ізопрек, але й цілий ряд інших речовин мають здатність
утворювати каучукоподібні речовини. Перші грами синтетичного каучуку
добув у 1909 році С.В.Лєбєдєв в результаті полімерилізації бутадієну.
Роботи С.В.Лєбєдєва мали винятково важливе значення, бо вони відкрили
принципово новий шлях для промислового виробництва каучуку. Перші заводи
синтетичного каучуку були пущені в СРСР в 1932 році. в капіталістичних
країнах промислове виробництво синтетичного каучуку почалося значно
пізніше (в Німеччині – в 1938, а в США тільки в 1942-1943 рр.). Отже,
батьківщиною синтетичного каучуку є Радянський Союз. А 12 квітня 1960
року були одержані перші рулони синтетичного каучуку в Башкирстані, саме
ця дата ввійшла в історію, як день його народження.

Класифікація синтетичних каучуків

Хімічна промисловість випускає на даний час 2 типи каучуків: загального
(універсального) і спеціального призначення. Перший тип синтетичних
каучуків використовують у виробництві автомобільних та авіаційних шин і
багатьох гумових виробів. Каучуки спеціального призначення ідуть на
виготовлення гумових виробів, що мають певні, специфічні властивості
(морозо і теплостійкість, стійкість проти дії органічних розчинників…)
залежно від умов їх застосування. Щодо технології виготовлення
синтетичні каучуки поділяють на ті, що утворюються в розчинах, в
емульсії, в маслі, під впливом високотемпературної і низькотемпературної
полімеризації, наповнені і ненаповнені каучуки та ін. проте, найчастіше
каучуки класифікують залежно від вихідних продуктів (на основі яких
добувають).

Добування та застосування бутадієнових каучуків.

Типовим представником бутадієнових каучуків є натрійбутадієновий каучук
(СКБ). Як вихідний продукт для синтезу бутадієнових каучуків
використовують бутадієнт – 1,3 або дивініл (СН2 = СН – СН = СН2). Це газ
з температурою кипіння 4,50С. Бутадієн можна добути з етилового спирту і
продуктів переробки нафти – з так званої – бутан-бутиленової фракції.

Найважливіші промислові види каучуків

Види полімерів Промислова назва каучуків Мономери, використані при
синтезі каучуків Структурна формула мономеру Галузі застосування

Полімери бутадієну Полібутадієнові Бутадієн СН2 = СН – СН = СН2 Каучук
загального призначення

Співполімери бутадієну та стиролу Бутадієнстирольні Бутадієн

Стирол СН2 = СН – СН = СН2

С6Н5 – СН = СН2 Каучук загального призначення

Співполімери бутадієну і метилстиролу Бутадієн-нетил стирольні Бутадієн

Метилстирол СН2 = СН – СН = СН2

С6Н5 – СН = СН2

СН3 Каучук загального призначення

Співполімери бутадієну і акрилонітрилу Бутадієн-нетрильні Бутадієн

Акрилонітрил СН2 = СН – СН = СН2

СН2 = СН – СN Каучук спеціального призначення з підвищеною бензо- і
маслостійкістю

Полімери хлопрену Поліхлоропренові (Неопрени) Хлорпрен СН2 = ССІ – СН =
СН2 Каучук спеціального призначення. Можливе застосування, як каучуків
загального призначення.

Полісульфін Полісульфідні (Тіоколи) 1,2 – дихлоретан Полісульфіднатрію
СН2Cl – СНCl

Na2SO4 Каучук спеціального призначення – бензо- і маслостійкості

Силоксалові полімери Кремнійкаучуки Діалкіксиладіол R

HO – Si – OH

R Каучук спеціального призначення підвищеної термостійкості

Полімери ізопрену Поліізопренові ізопрен СН2 = С = СН = СН2

СН3 Каучук загального призначення

У промисловості бутадієн добувають з етилового сприту за методом С.В.
Лєбедєва.

2СН3 – СН2ОН ? СН2 = СН – СН = СН2 +Н2 = 2Н2О

У цьому процесі одночасно відбуваються дегідратація і дегідрогенізація
етилового сприту. Реакція відбувається під час пропускання пари,
етилового сприту над спеціальними каталізаторами. Найдешевшим і
найперспективнішим є добування бутадієну з газів крекінгу наортибутану і
бутилену. Основоположником добування бутадієну з нафти є Б.В. Бизов.
Бутадієн добувають з бутану і бутилену методом каталітичного
дегідрування. При дегідруванні бутану процес проходить за дві стадії:
спочатку утворюються бутилени, а при дальшому дегідруванні бутиленів –
бутадієн.

На першій стадії реакція проходить при температурі 550-6000С в
присутності каталізатора – окису хрому, нанесеного на окис амолінію. Як
активатор застосовують КОН. На другій стадії дегідрування бутиленів у
бутадієн проходить при температурі 600-6500С в присутності каталізаторів
Fe2O3 i G2O3 і активатора – К2О.

Водень, що виділяється під час дегідрування бутану, є цінним продуктом
для синтезу аміаку. Бутадієн можна добувати також з ацетилену. Є два
способи добування, бутадієну з ацетилену:

перетворення сустилену в оцтовий альдегід (за редакцією Кучерова), який
далі піддають конденсації (за реакцією Бородіна) з утворенням альдомо.
Альдоль потім піддають гідруванню до утворення будандіолу, з якого в
результаті відщеплення води утворюється бутадієн:

EMBED Eq????†??

в результаті взаємодії ацителен з муралленим альдегідом (за методом
Репе) з утворенням бутин – 2 – діолу – 1,4, який при гідруванні
перетворюється в бутандіол – 1,4. При дегідратації бутандіолу
утворюється тетрагідрофуран, який в процесі дальшої дегідратації
перетворюється в бутадієн:

Полібутадієн добувають за методом С.В. Лєбедєва на основі полімеризації
бутадієну, яку проводять в присутності металічного натрію, як
каталізатор, при температурі 40-600С і тиску 6-8 ат. Таким способом
добувають натрійбутадієновий каучук. залежно від способу полімеризації
натрійбутадієновий каучук поділяють на:

а) стержневий, який добувають полімеризацію бутадієну в рідкій фазі;

б) безстержневий, який добувають полімеризацію бутадієну в газовій фазі.

Важливого значення в промисловості набуває тепер добування полібутадієну
методом емульсійної радикальної полімеризації бутадієну. Радикальну
полімеризацію проводять в присутності перекислих ініціаторів або
діазосполук. Натрійбутадієновий каучук є каучуком загального призначення
і в значній мірі використовується у виробництві пневматичних і масивних
шин, різних гумово-технічних м’яких та совнітових виробів. Крім
каучуків загального призначення, є каучуки спеціального типу – СКБМ;
СКБВ. Каучук СКБМ порівняно з СКБ має значно більшу еластичність,
підвищену морозостійкість. Його використовують для виробництва шин,
транспортних стрічок, кабеля та інших виробів, призначених для роботи
при низьких температурах. Дефектами бутадієнових каучуків, зокрема СКБ є
відносно низькі: пластичність, міцність, морозостійкість і мала
клейкість. Щоб усунути ці дефекти і створити полімери з новими цінними
властивостями, добувають і застосовують співполімери бутадієну.

Добування та застосування бутадієн-стирольних каучуків (СКС).

-метилстиролом:

реакцію співполімеризації ведуть в емульсії “гарячим” або “холодним”
способом, тобто при температурі відповідно 500С і 50С. Як емульгатори
використовують натрієві солі бутилнафталінсульфокислот (НЕКАЛІ) і
натрієві солі вищих жирних кислот (мила).

-метилстиролу в 100 вагових частинок полімеру. Для поліпшення
фізикомеханічних властивостей бутадієн-стирольних каучуків
використовують синтез потрійних співполімерів бутадієну і стиролу з
невеликою кількістю (0,5-1,5%) метакрилової кислоти. Гума, виготовлена
на основі таких каучуків краще зв’язується з текстильним волокном,
стійка проти розстіскування при багаторазових деформаціях і
теплостійкіша. Бутадієн-стирольні каучуки є каучуками загального
призначення, які в багатьох галузях техніки можуть замінити натуральний
каучук. на основі бутадієн-стирольних каучуків виготовляють покришки і
камери для автомашин, літаків, транспортерні стрічки, різні технічні
вироби, ебоніт та ін. Каучуки і СКМС-10 головним чином використовують
для виготовлення морозостійких гумових виробів. Каучуки СКС-50 і СКМС-50
широко використовують для різних еболітових виробів і виробництва
мікропористої гуми.

Добування та використання бутадієн-нітрильних каучуків.

Бутадієн-нітрильні каучуки (СКІ) добувають, полімеризуючи бутадієн з
нітрилом акрилової кислоти у водній емульсії.

Ланки бутадієну і акрилонітриту в ланцюгах макромолекул в основному
чергуються регулярно. Процес полімеризації ініціюється вільними
радикалами, або органічних перекиснів. Як емульгатори використовують
мила і некалі, так само як і при співполімеризації. Бутадієну та
стиролу. Для виділення каучуку латекс піддають коагуляції, додаючи
органічних кислот і електролітів. Бутадієн-нітрильні каучуки належать до
каучуків спеціального призначення. Їх використовують для виробництва
бензостійких і малостійких рукавів, ущіплення прокладок, що працюють у
маслах і розчинниках, тари для збереження масел і пального, спеціального
одягу і взуття з бутадієн-нітрильних каучуків завдяки їх високій
термостійкості, виготовляють транспортерні стрічки, які використовують
для подачі гарячих матеріалів з температурою до 1400. Незважаючи на
відносно низькі діелектричні властивості, бутадієн-нітрильні каучуки,
йдуть на виготовлення зовнішньої оболонки кабелів, різних видів ебоніту
з високими механічними властивостями і стійкістю проти дії високих
температур.

Технології виготовлення та застосування синтетичних ізопренових
каучуків.

Синтетичний ізопреновий каучук (СКІ) синтезований у 1950 р. А.Л.
Коротковим в результаті каталітичної полімеризації ізопрену.

Вихідний продукт для синтезу каучуку-ізопрен, який можна добути із
ізопентану, ізомілену, ацетону, ацетилену, ізобутилену і мурашиного
альдегіду, а також піролізам терпенових вуглеводів.

Добування ізопрену з ізопеитану з ізоаміленів можна зобразити такою
схемою:

Значну кількість ізопентану добувають з попутного газу каталітичною
ізомеризацією н-пентану, а також при реатифікації бензину. Каталітичне
дегідрування пентану проходить в умовах, близьких до умов дегідрування
к-бутану.

Перспективним є процес дегідрування ізопентану за одну стадію і
ізопентан–ізопрен.

Ізопреновий каучук належить до типу каучуків загального призначення.
Синтетичний ізопреновий каучук використовують в основному для заміни
натурального каучуку, зокрема у виробництві багатошарових шин для
вантажних автомашин. Він відзначається високими електроізоляційними
властивостями, тому його можна застосувати і в електротехніці.

Технології виготовлення та застосування каучуків

з карболкоксиалкіловими сфірами метакрилової кислоти

Важливим напрямком досліджень по використанні мономерів з
функціональними шрупами являється одержання каучуків, здатних до
специфічних реакцій на стадії вулканізації виробів. Остання ціль
вказаних досліджень заключаються в корінному поліпшенні властивостей
виробів на основі емульсійних каучуків шляхом заміни звичайної
полісульфідно-моносульфідної вулканізаційної стіки у відповідних ризинах
різними комбінаціями інших лабільних і поперечних зв’язків, природу яких
можна змінювати в залежності від призначення виробів, за рахунок підбору
функціональних мономерів. Із каучуків з функціональними групами,
приймаючі участь в створенні вулканізаційної сітки, відомі складноефірні
каучуки, та каучуки з карбоксилом, що являються продуктами полімеризації
бутадієна з метакриловою кислотою і з метакрилатом. Каучуки із
карбоксилом дозволяють одержати вулканізати, що мають у своєму складі
сольові зв’язки, які характеризуються витримкою по відношенні до
термічного і термокислотного старіння і володіють високими
фізико-механічними показниками, які в наповнених так і ненаповнених
сумішах. З точки зору спеціалістів, НІШЛ резини на основі каучуків з
складноефірними групами високої реакційної здатності володіють
комплексами властивостей, дуже цінних для шинних резин: високими
статистичними і динамічними модулями, твердістю, температуростійкістю,
озоностійкістю, протидією тепловому старінню і багатократним
деформаціям. Властивості розроблених шин дозволяють очікувати покращення
температурного режиму роботи, зменшення стирання шин і зниження розходу
топлива. Спеціалісти вважають, що застосування каучуків з
складноефірними групами перспективно при створенні проекторних ризин для
шин загального призначення і шин, працюючих при високих температурах.
Роботи по досліджені качуків з складноефірними групами в шинах
проводились на Дніпропетровському і Ярославському шинному заводах. На
ДШЗ була виготовлена партія грузових шин. Дорожні випробування даних шин
показали їх високу якість. На основі каучука БНЕФ-27-7 і розроблені
рецептури амортизаційних ризин і ризин для формових автодеталей. Дві
дані ризини мають дуже високу якість по теплостійкості, а ризина для
формових деталей також і по морозостійкості. На основі каучука
БНЕФ-26-10і розроблені резини для шлангів, трактора “Кіровець”.
Дослідження проведені на тракторах, доказали що стійкість шлангів,
виготовлених із каучука. БНЕФ-20-10і в декілька разів вище, ніж із
серійною нітрильного каучука.

В НІІРП розроблювалися рецептура сумішей для виготовлення еластичних
дорнів, які застосовуються при формуванні резинових чобіт. В
Дніпропетровському хіміко-технічному інституті було показано, що ризини,
на сонові каучуків з реакційноздібними складноефірними групами можна
застосовувати замість металічних плит в цементній промисловості.

Хлоретилметакрилат, етокметакрилат, етилтиоетилакрилат в окрилатих
каучуках і каучуках інших типів. Застосування даних синтетичних каучуків

ВНІІСК проводив широкі дослідження по синтезу акрилатних каучуків. Ці
каучуки по своїм властивостям займають проміжне місце між фторкаучуками
і нітрильними каучуками. Із акрилатих каучуків роблять сальники різних
конструкцій для двигунів, а також ряд інших деталей працюючих з маслами.
Сальники із нітрильного каучука в середовищі масла дуже скоро
позбавляються еластичності і виходять із ладу. Американські автомобільні
фірми з 1964 р. почали заміну нітрильних сальників на акрилатні. І хоча
акрилатні сальники приблизно в 3 рази дорожчі, зате вони відзначаються
високою якістю ходимості і у відсутності необхідності в частій зміні
(сам сальник коштує 25 центів, а заміна його в моторі – 35 доларів).
Акрилаті каучуки ще представляють великий інтерес до важкого
машинобудування, приборобудування, авіаційні промисловості, для
промисловості РТі, де крім високої теплостійкості і маслостійкості
використовуються і інші цінні властивості акрилатого каучука, такі як
мала газопроникність, стійкість до окислення, світла, озоностійкість.
Акрилатні каучуки відрізняє і висока термостійкість, вони можуть
працювати при температурах 1500С , а нітрильні – не вище 1300.
Закордонні фірми (в основному американські) випускають більші 30 марок
акрилатих каучуків. Використання даних каучуків постійно ростуть.
Волжський автозавод використав канадський акрилатий каучук “Крайнах 882”
для виготовлення сальників і ще ряду деталей до автомобіля “Жигулі”.
Звичайно, що можливість використання акрилатих каучуків дозволила б
покращити ефективність роботи і інших автомобільних і тракторних
двигунів. У НІІСК були розроблені засоби одержання акрилатого каучука,
що представляє собою співполімер етилкрилата, етоксиетилакрилата і
2-хлоретил метакрилата (ЕАКХ-701-каучук). Дослідження НІІРП показали, що
ці каучуки по своїм властивостям схожі до “Крайнака 882” і повністю
можуть бути використані у виробництві автомобілів “Жигулі”.

Виготовлення та застосування синтетичних каучуків у
цианетилметакрилатом.

Цінними технічними властивостями володіють розроблені ВНІІСК
бутадієн-нітрильні каучуки. Дані каучуки значно кращі за звичайні
нітрильні каучуки по аргезійними властивостями, стійкості до дії високих
температур і малостійкості. В НІІШП одержані позитивні результати при
випробуванні каучука СКН-26-10Ц. Проводяться в широкому масштабі роботи
по використанню бутадієн-нітрильного каучука, в різнотехнічних виробах,
а також для модифікації полівінілзлоридних покриттів. На основі
бутадієнових і бутадієннітрильних каучуків розробилася рецептура
підошвених ризин, для спецвзуття. Були випущені великі партії вказаних
каучуків для обробки технології виготовлення виробів. Ціанетилметакрилат
перспективний також для виготовлення каучуків здатних до сальдової
вулканізації. Досліджено вплив вулканізуючих систем на властивостях
ризин із батадієн-нітрильних каучуків з складноефірними групами. Ризини
на основі каучука БНЕФ-26-4-7-10Ц, одержані з сірчаною та
сірчаносальовими вулакнізуючими системами, володіють рядом переваг над
звичайними марками. По попереднім даним (ВНІІСК) цианетилметакрилат
дозволяє одержати ризини з високою теплостійкістю і низькими модулями,
які можуть бути використані для виготовлення каркаса в тих шинах, в яких
для протектора застосовуються високомедульні ризини на основі каучуків з
складноефірними групами.

Таким чином, каучуки, одержані із застосуванням цианетилметакрилата
можуть доповнювати каучуки БЕФ і БСЕФ.

Синтетичні каучуки із застосуванням гліцедилметакрилата

Гліцедилметакрилат являється мономером ракційноздатним. Проведені
дослідження показали перспективність застосування даного мономера для
синтезу каучуків спеціального призначення, для моднорікації
низькомолекулярних каучуків і термопластів, а також в поліменах, що
являються частиною клеїв і клеєвих композицій для суднобудування,
авіабудування і інших галузей промисловості. На відміну від стандартних
акрилатних каучуків такі каучуки, як і співполімер самого
гліцедилметакрилата з бутилакрилатом і акрилонітрилом, володіють
покращеними здібностями до вулканізації. Акрилаті каучуки на основі
гліцедилметакрилата здатні вулканізуватися при низьких температурах
амінами і володіють кращою морозостійкістю порівняно із звичайними
акрилатними каучуками при збереженні позитивних фізикомеханічних
показників і масло- і бензостійкості.

Зарубіжні дані по застосуванню синтетичних каучуків

із функціональними групами

Зарубіжні матеріали в даній області не багаточисленні. Застосування
деяких акрилатів і метакрилатів з функціональними групами для
модифікації акрилатних каучуків і надання їм здатності до вулканізації
за рахунок реакцій функціональних груп описано в статті по акрилатним
каучукам. В якості таких мономерів при одержанні акрилатних каучуків
використовують гліцедилметакрилати, алкоксіалкилакрилати,
алкілтиоалкилакрилати, мономер, одержаний взаємодією гліцедилметакрилата
з монохлороцетною кислотою або оксиетилметакрилата з хлорангідридом
монохлороцетної кислоти. Існують різні інформації про модифікацію
полімерних матеріалів, в тому числі натурального і синтетичного
каучуків, полімерал диметиламіноетилметакрилата, нанесеним на бетоніт.
Для надання бактеріоцидних властивостей ряду полімерних матеріалів, в
тому числі синтетичному і натуральному каучуку, на поверхню матеріалів,
оброблену сіллю срібла, прививають диметиламіноетилметакрилат,
оксиетилметакрилат, гліцедилметакрилат і інші мономери. Для покращення
кольору, кислотними барвниками полімерів і поліолефінових каучуків
проводить блоксополімеризацію пронілена з різними мономерами, втому
числі й з диметиламіноетилметакрилатом і акрилатом. Для приготування
армуючого матеріалу для шин і інших ризинових виробів запропонований
граорт-полімен диметиламіноетилметакрилата інших мономерів на
цемолозному матеріалі.

Американські фірми рекламують гліцедилметакрилат, як мономер для
одержання синтетичних каучуків, покращення властивостей адгезивів на
основі акрилатих і вінілацетатних латексів і адегезивів.

Акрилатові каучуки на основі бутилакрилата, метилакри лата і ТМА з
добавленням 1,3-бутиленглікокольдиметиакрилата використовуються для
модифікації термоактивних смол. Останні застосовуються для виготовлення
човнів, приборних панелей, ємкостей, електроізоляційного обладнання. Для
надання високої морозостійкості і озоностійкості вулканізатів на основі
нітрильних каучуків, в ризинову суміш вводять додатково 15-30 частин
співполімера окисі етилена з гліцелдилетакрилатом. Ризини, що мають
високі фізико-хімічні і еднезійні властивості, можна одержати,
добавляючи перед вулканізацією гліцедилметакрилат в резинові суміші на
основі натуральних і синтетичних каучуків (СКС, СКН, СКЄПТ). Добавлення
співполімера окисі етилена з пліцедилметакрилатом і СКЕПТ дозволяє
одержати вулканізати, що мають малу остаточну деформацію стиснення.

Висновок.

Як нам відомо, недавні успіхи управління в розпродажі вуглеводних
ресурсів були покликані в наступний раз обнадіяти населення республіки
перспективами наступаючого нафтового процвітання. Та ціна на сиру нафту,
що ми прекрасно знаємо, не є високими, а проблеми транспортування
залишаються і інвестори не поспішають збагачувати республіканський
бюджет. Та експорт нафти і енергоносіїв – не єдиний спосіб країни.
Глибока переробка нафти могла б значно розширити експортний потенціал
республіки. Одним із продуктів такої переробки являється синтетичний
каучук. в даний час цей ринок контролює вузький круг компаній, таких як
Bayer AG, Nippon Zeon i Shell Chemical.

В загальному, каучук використовується досить давно. Спочатку, це був
натуральний каучук, який добувається із певних видів дерев. Пізніше із
розвитком технічних технологій, почалося виробництво синтетичного
каучука, який в даний час, як ми побачили по вище сказаному переважає по
великій кількості параметрів натуральний. Область використання цього
матеріалу досить широка. Це автомобільна і авіаційна промисловість, де
із нього виробляють ризину для покришок, камер та шланги. Крім цього
каучук, застосовуються в нафтодобувній і взагалі буровій техніці для
виготовлення рукавів, трубопроводів в кабельній промисловості та
машинобудуванні – для різних з’єднувачів і покриття і навіть в
аерокосмічній та атомній галузях використовуються каучуки, володіючи
високою стійкістю до дії високих температур і радіації.

Для надання каучуку особливих якостей використовується процес гідрування
і різні добавки – каталізатори. При цьому ціна його різко зростає: якщо
звичайний каучук коштує близько 2 тис. доларів за тону, то
модернізований – від 24 тис. доларів до 35 тисяч доларів. Об’єми його
виробництва невеликі, що дозволяє виробникам стримувати високі ціни.
Крім цього їх монопільний стан на ринку підтримується патентами на
виробничі процеси і рецептуру.

Література.

[1] Г.А.Блох, Е.Н.Геверовська, Е.К.Лотакова, В.Н.Рейх, Н.А.Щаслива
“Хімія і хімічна технологія” №4, К., 1973; 627-628 с.

[2] Бойко “Хімія полімерів” – К., 58-69 с.

[3] Д.П.Ємельянов, Н.Л.Сергієва, А.А.Капустіна, “Виробництво шин і РТІ і
АІІ”, 1967. №3 с. 244

[4] М.М.Фамічева, М.П.Грінблат, Е.А.Суворова, Т.Г.Романих, Л.І.Дубовик,
А.Є.Калаус “Властивості акрилатних каучуків і умови їх одержання”.
Ленінград, 1970. С.-52

[5] “Енциклопедія з хімії” Т.-2, с.-387

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019