.

Технологія виготовлення віконних блоків роздільного типу. (дипломна робота)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
11 4867
Скачать документ

ДИПЛОМНА РОБОТА

Технологія виготовлення віконних блоків роздільного типу.

ПЛАН

І. Вступ.

ІІ. Технологічна частина.

Опис виробу, конструкція і матеріали.

Загальний вигляд (рис.)

Виготовлення віконних блоків.

Складання віконних блоків.

ІІІ. Заходи з охорони праці.

І. ВСТУП

З давніх часів деревину використовували, як будівельний матеріал.
Деревина володіє цінними якостями, такими як:

достатньо висока механічна стійкість;

низький рівень теплопровідності;

має невелику об’ємну масу;

легко піддається обробці;

хімічно стійка у взаємодії з кислотами, солями, мастилами і т. і.;

При нормальних умовах експлуатації дерев’яні конструкції зберігаються
багато років. В будівництві всіх видів виробничих, житлових, громадських
будівель і споруд, використовують деревину.

З неї виготовляють дерев’яні будинки, елементи підлоги, в тому числі і
паркет, плінтуси, об наличники, віконні і дверні блоки, панелі,
перегородки, тамбури і таке інше.

Великого розвитку набули дерев’яно-клеєнні конструкції, які
використовуються в житлових, громадських і в сільських виробничих
будівлях, а також при спорудженні підприємств з хімічно-агресивним
середовищем. Використання клеєних конструкцій дозволяє використовувати
відходи для їх подальшого склеювання і використання в столярних виробах,
наприклад бруски дверних коробок.

Столярно-будівельні деталі і вироби виготовляють на деревообробних
підприємствах поточним методом з використанням півавтоматичних і
автоматичних ліній. На будівельні майданчики, столярні вироби,
фрезерувальні вироби. елементи паркетної підлоги поступають у готовому
вигляді. Віконні і дверні блоки поступають на будівництво
укомплектованими, пофарбованими і заскленими, завдяки чому набагато
спрощується робота по заповненню пройомів різного типу і зводиться до
встановлення готових віконних і дверних блоків.

Велике значення надається раціональному використанню деревини шляхом
максимального використання дерев’яних відходів для їх подальшого
перетворення в технологічну тріску, яку використовують для виготовлення
деревоволокнистих і деревостружкових плит.

Ці плити використовуються у будівництві в якості облицювального
матеріалу, для укладання підлоги, виготовленню дверей різних
конструкцій.

Завдяки цій технології обробки відходів значно підвищилась кількість
виготовленої продукції і стали набагато економніше використовуватись
матеріальні ресурси. Завдяки цьому рівень житлового забезпечення значно
підвищився і умови проживання відповідно зросли.

ІІ. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА.

Для того, щоб конструкція з дерева була міцною і могла витримати зміни
температур, зміну рівня вологості, потрібно точно визначити місце,
розміри і розташування конструкції і розрахувати потрібну кількість і
якість деревини, з якої буде виготовлятись вже готова продукція. І
тільки тоді коли узгоджено і проведено повний аналіз, можна приступати
до виготовлення і зборки дерев’яних конструкцій.

Дерев’яні конструкції на будівництво поступають у вигляді готових
елементів. Дерев’яні конструкції і вироби на будівництві приймають при
наявності паспорта, специфікації і шляхом поверхневого огляду. При цьому
перевіряють відповідність до вимог згідно проекту, точність виконаних
деталей, роз’ємів і списків і т.п.

Однак столярі також виконують зборку віконних і дверних блоків,
установку, монтаж вбудованих шаф, підвіконників, перегородок, тамбурів,
встановлюють плиту і здійснюють укладку паркету і т. і.

Після виконання перевіряють наскільки якісно і міцно зроблена робота у
відповідності до встановлених норм з врахуванням допустимих відхилень.

2.1. Опис виробу, конструкція і матеріали.

Віконний блок складається з віконної коробки і віконних перегородок, які
включають віконні рамки, фрамугу, кватирку.

Віконна рамка складається з двох вертикальних і двох або трьох
горизонтальних брусків, пов’язаних між собою в раму за допомог шипових
з’єднань, клею і нагелів. В рамках, які мають великі розміри, ставлять
горизонтальні бруски, ще їх називають – горбильки. Вони мають профіль,
який є аналогічний профіль бруска віконної рами; він збільшує стійкість
віконної рами, але зменшує її світлову площину.

В верхній частині віконної коробки над віконними рамами встановлюють
горизонтальну раму – фрамугу. Фрамуги можуть бути глухого типу і
відкриті.

В глухих фрамугах верхні притворні рамки під’єднуються до 1/4 в нижньому
бруску фрамуги. Для кріплення фрамуги, яка відкривається в віконну
коробку вставляють горизонтальний брусок, яки називається горизонтальним
імпостом. В широких коробках ставлять нерухомий брусок – вертикальний
імпост, до якого примикають крамки вертикальних брусків віконної рами.

Кватирку встановлюють вверху, але не вище 1,8 м від підлоги, бо інакше
її буде важко відкривати.

Пази рамок бувають внутрішні і зовнішні. Для того, щоб віконні рами
добре закривались, висоту і ширину поза рамки по відношенню із
зовнішніми роблять більшими приблизно на 50…75 мм.

Пази бувають з наплавом, і т.п., з напуском на бруски коробки, які
створюють більш щільний паз, який закриває щілини, які формуються між
віконною рамою і коробок. Наплав роблять у внутрішніх або є на обох
пазах, що в свою чергу надає вікнам красивого вигляду.

Для паза рамки з наплавом розміри внутрішнього паза роблять більшим
внутрішній по висоті приблизно на 75 мм, а ширині – на 75…100 мм.

Роздільні віконні блоки, які скляться двома рідами складаються з
коробки, в якій навішані пази, що відкриваються в одну або ж в різні
сторони (див. мал., 1).

2.2. Загальний вигляд.

Малюнок № 2

2.3. Виготовлення віконних блоків.

Віконні блоки, як правило виготовляють на деревообробних підприємствах.
На будівництво вони поступають з навішеними віконними рамками,
заскленими і пофарбованими. Але деколи доводиться виготовляти віконні
блоки у майстернях або цехах будівельних організацій, так як окремі
деревообробні підприємства поставляють вікна і двері з неповною
заводською готовністю.

Вивчивши і розглянувши креслення, складають специфікацію деталей,
вказуючи проектні розміри, які вказані в кресленнях, і розміри заготовок
Потім по розмірам, які вказані в проекті, випилюють заготовки для
деталей вікон і коробок з врахуванням припусків на обробку.

Після розпилення бруски стужать рубанком, фуганком або фрезерувальним
електростанком, на фугувальних, рейсмусових або комбінованих станках.
Потім звіряють прямокутність і якість обробки брусків і приступають до
розмітки.

Розмітка. Розмічують бруски за допомогою метра, рейсмуса, кутника на
столі який відведений для розмітки, який має кришку розміром 2200х1600
мм. (на 100…150 мм більше найбільшої довжини бруска коробки).

Послідовність розмітки вертикального і горизонтального брусків
внутрішньої коробки віконного блоку ОР15-15Б показана на мал. 3. У
відповідності з проектом вертикальних брусок повинен мати довжину 1460
мм, а горизонтальний – 1470 мм.

Припуск на торцвання деталей з обох сторін при ширині і довжині до 1500
мм, надається 15 мм, при отриманні деталей із заготовок, і 35 мм –
пиломатеріалів. Бруски, які випилені – пиломатеріалів, розмічують так:
два вертикальні або горизонтальні бруски кладуть на стіл лицевою
стороною до верху, після чого від торця бруска відмічають 18 мм, тобто
припуск на торцування, а від нього розмір бруска по довжині, що складає
для вертикальних брусків 1460 мм, а для горизонтальних – 1470 мм.

За допомогою кутника на брусок наносять штрихи і лінії олівцем. Ві
останньої лінії наносять наступний припуск на торцовоку 17 мм (загальний
припуск на обидва кінці 35 мм). Тоді від лінії торцовки відмічають
розмір, який рівний товщині шипів (в даному випадку 50 мм) і проводять
штрихи.

Для виборки четвертини розміром 9…12х28 мм розмітку роблять наступним
чином: від ребра 8 мм бруска, по площині 7 мм кожного бруска наносять
штрихи, відхилені на 28 мм, а по кромці 5 мм – штрих, відхилений від
ребра на 9 або 12 мм. Спочатку вибирають четвертину розміром 9х18 мм, а
тоді додатково знімають відкос і доводять розміри четвертини до тих, які
вимагались.

Вибирають четвертину ручними інструментами або на фрезерувальному
станку. Після виборки четвертини бруски торцують на потрібний розмір в
чистоті.

Випилювання шипів і провушин.

При випилюванні швів і провушин виконуються наступні операції: роблять
розмітку шипів і провушин, надпилюють їх, випилюють заплечики і
видовбують провушини. У відповідності з робочим планом визначають
розміри з’єднань, після чого приступають до розмітки.

Розмітка кутового кінцевого з’єднання на відкритий наскрізний одинарний
шип КК-1 для брусків товщиною 42 мм і шириною 65 мм (див. рис. № 4). Для
з КК-1 S1=0,48 S0=0,5 (S0-S1); де S0 – товщина бруска, яка дорівнює 42
мм. Звідси, товщина шипа S1=0,4 S0=0,4 х42=16,8 мм (закругляємо до 16
мм) S2=0,5(42-16) = 13 мм.

У відповідності з цими даними роблять розмітку шипів; шипи і провушини
можна розмічувати, використовуючи шаблони, за допомогою яких на торці
бруска на носять лінії.

Надпилюють шипи і провушини лучковою пилкою дуже ретельно, оскільки
перекос шипа призведе до перекосу віконної рами. Якщо шип є товстішим
від проектного розміру, то при посаді в провушину він може призвести до
розколу бруска, а якщо він є тоншим, то з’єднання вийде ненадійним і
хитким, так як воно буде без щільної посадки.

При пилянні слідкують за тим, щоб пилка проходила біля лінії, тільки в
цьому випадку ми отримаємо точний розмір шипа і провушини.

При виготовленні шипів пилять тільки з зовнішньої сторони лінії, а при
виготовленні провушин – з внутрішньої.

На початку пилення для швидкого заглиблення пилку ставлять на ребро під
кутом 15…20о, і зробивши декілька рухів на себе, без нажиму,
заглиблюють пилку після чого пиляють рівномірно без нажиму і ивка. Після
надпилювання зрізають заплечики. Провушину після запилів видовбують і
захищають стамескою.

Складання віконних блоків

Віконні рами, фрамуги, кватирки збирають на робочому столі або на
збиральних станках (ваймах), Спочатку підбирають бруски, ретельно
виводячи кути і провіряють щільність з’єднань. Шипи і просушити змазують
клеєм, після чого бруски з’єднують в рамку. В кутах з’єднань коловоротом
або електросвердлом зі спіральним свердлом вибирають щілину, в яку
вставляють дерев’яний нагель діаметром 8…10 мм, який попередньо
змащений клеєм.

Віконні блоки з вставкою в них пазів збирають на робочому місці двоє
працівників. Шипи брусків намащують клеєм, брумки збирають і обжимають в
збиральному станку конструкції Я.Єрозіна.

Збірні віконні рами, фрамуги і коробки, повинні мати по пери менту
припуск на подальшу обробку до 3…4 мм і по товщині 1 мм для того , щоб
зняти провіси.

По периметру рамки обробляють фуганком або електрорубанком, для чого
попереднього закріплюють їх у верстату в вертикальному положенні. Рамки,
фрамуги. Кватирки можна обробляти і на фрезерному станку в шаблонах.
Після обробки по периметру пази навішують на завіси в коробки, а тоді
ставлять, розкладки, відливи, прибори. Для виконання цих операцій
використовують верстак, що оснащений винаходом Я.Єрохіна для дискової
пилки.

Дуже важкою є операція під назвою врізка петель. На деревообробних
підприємствах ця операція механізована, а на будівництві її виконують
ручним методом. Для розмітки гнізд для петель використовують шаблон
Павлихіна, який являє собою дерев’яну рейку з упором і двома скобами з
заточеними фасками. Розміри скоб відповідають розмірам петель.

При розмітці шаблон кладуть на кромку рамки до упору, тоді наносять
легкі удари киянкою по скобі і при цьому вона залишає свій слід на
рамці. По сліду роблять виробку під гніздо і те пельку. Аналогічно
роблять розмітку коробках – стомескою.

Заганяють і навішують рамки на коробку на спеціальних столах. Цей процес
складається з підгонки рамок, зачистки завіс, навішання на петлі,
усунення можливих дефектів, кріплення рамок, кватирок і фрамуг, блоку
від відкриття і передачі під покраску його.

При встановленні пазів в коробку спочатку встановлюють зовнішні пази.

При виготовленні пазів з фрамугою, підганяють спочатку фрамугу, а тоді
рамки. Зазор між рамами і коробкою повинне становити не більше 2…4 мм,
це необхідно для окашення рамок слоєм фарби.

Потрібно слідкувати за тим, щоб навішані рамки відкривались плавно і
легко, щоб не пружинились, Внутрішні рамки підганяють до коробки так
само, як і зовнішні.

Клей з поверхні блоку, та його елементів потрібно зняти.

Петлі у вікна врізають на відстані 200 мм від четвертини коробки.

Рамки, кватирки, фрамуги, балконні двері в жилих і громадських будівлях
навішують на петлі. Петлі бувають різних типів в тому числі і накладні:
ПН1 розміром 70…150 мм; ПН2 – 70….150 мм (див. мал. № 5); ПН3 –
85-150 мм; ПН4 – 98 мм; ПН5 – розміром 40 і 60 мм; ПН6 – 8 і 110 мм; ПН7
– 90 мм; ПН8 розміром 10 і 130 мм; ПН9 – 110 і 130 мм; петлі врізного
типу ПВ1(див. мал. №6) розміром 80 і 100 мм; ПВ2 (мал. № 7) розміром 75,
100 і 125 мм; ПВ3 розміром 90 мм; ПВ4 розміром 60, 75 і 90 мм.

Петлі типів ПН1, ПН2, ПН3 використовують для навішування віконних рамок
і дверей без наплаву, а петлі типу ПН5 – для навішування кватирок без
наплаву.

Для з’єднання спарених віконних рамок і полотен балконних дверей
використовують петлі типу ПН6Б спарених віконних рамок, полотен
балконних дверей з наплавом і фрамуг – ПН7.

Для з’єднання спарених віконних рамок, полотен, балконних дверей з
наплавом і фрамуг використовують петлі типу ПВ3.

Петлі типу ПН10 використовують для навішення середньо підвісних віконних
рамок.

Віконні блоки з роздільними пазами поступають на будівництво в основному
з навішеними рамками, але6 без ручок, які вже кріплять безпосередньо на
будівництві.

Віконні блоки з спареними пазами доставляють на будівництво з усіма
основними приборами. Для кріплення пазів в спарені рамки врізають
закрутки ЗР2 вручну або за допомогою електросвердла.

Навішані на петлі рамки з’єднують гвинтовими стяжками. Гнізда під стяжки
вибирають свердлом, долотом, стамескою по розмітці, яка велася згідно
шаблону або по їх контуру.

ІІІ. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Основне завдання охорони праці – розробка системи законодавчих актів і
відповідно соціально-економічних, технічних, гігієнічних і
організаційних міроприємств і законів, які б забезпечували безпеку,
збереження здоров’я, і працездатності людини в процесі трудового дня.

До охорони праці відносяться питання трудового законодавства, техніка
безпеки і виробнича санітарія. Трудове законодавство регламентується
Трудовим кодексом, який вказує питання про розпорядок робочого дня, часу
відпочинку, прийому та звільнення працівників і т.п.

Трудовим законодавством передбачений порядок охорони праці працівників і
в тому числі жінок і підлітків, є список професій шкідливих робіт, на
яких забороняється використовувати працю підлітків (які не досягли 180го
віку). Цим законодавством надані обмеження. Що стосуються переноски
ручних вантажів для жінок і встановлені норми для підняття, пененоски і
перевезення ними вантажів, при цьому заволікати жінок до погрузки і
розвантаження важких грузів заборонено.

Загальні правила техніки безпеки.

Всі працівники повинні знати безпечні прийоми робіт і добре знати
правила техніки безпеки. Кожен новий працівник може бути допущеним до
роботи лише після того. Як його ознайомлять і навчать техніці безпеки
Інструктаж робітників розподіляють на вхідних, первинний на робочому
місці, повторний, позаплановий і плановий.

Ввідний інструктаж перед допуском до роботи проводиться інженером по
техніці безпеки з кожним працівником, який поступає на роботу шляхом
співбесіди і демонстрації наглядних прикладів. Первинний інструктаж – на
робочому місці, повторний, плановий і неплановий інструктаж проводять
безпосередньо керівники робіт. Первинний інструктаж проводять на
робочому місці з усіма працівниками шляхом демонстрації безпечних
прийомів і методів роботи. Повторний інструктаж проводять з метою
підвищення рівня знань працівників. Позаплановий інструктаж проводять у
зв’язку зі зміною правил охорони праці і змін технологічного процесу.

При інструктажі працівник дізнається про правила поведінки на території,
основні причини, що можуть викликати травми (несправність устаткування,
інструменту, електрощітки і т.н., неправильні прийоми ведення робіт);
знайомиться з правилами поведінки в зоні роботи з кранами, лебідками,
автотранспортом і при навантажувально-розвантажувальних роботах. При
проведенні інструктажу усіх видів, працівник який ознайомлює робить
записи в журналі реєстрації на робочому місці обов’язковим підписом
працівників, які були проінструктовані.

На робочому місці інструктаж проводить майстер, який детально пояснює
безпечні прийоми робіт, техніку загороджування, розказує
електрозабезпечення, про порядок утримання робочого місця, про те як той
чи інший механізм, правила запуску, зупинки та змащення станків, для їх
подальшої експлуатації.

Вимоги по техніці безпеки на деревообробних підприємствах та на
будівництві.

На деревообробних підприємствах основними причинами травмування є
неправильне розташування обладнання. Відсутність або недосконалість
загород, незадовільний стан пускової апаратури, погане знання
працівниками безпечних прийомів роботи і недостатній нагляд за
виконанням правил техніки безпеки зі сторони адміністрації.

Обладнання в цехах має бути з чітким розташуванням, так щоб розходи і
проїзди були вільні, а шляхи пересування працівників і грузів були
зведені до мінімуму.

Станки мають бути міцно прикріплені і стійкими, щоб протистояти зусиллям
нагрузок і вібрації.

Обладнання має бути снащено надійно діючими загородами, приймачами для
відсмоктування пилюки, стружок, а також механізмами для подачі
пиломатеріалів. Робоча частина ріжучих інструментів повинна бути закрита
з автоматично діючою загородою, яка відкривається під час проходження
матеріалу, що піддається обробці або інструменті тільки для його замірів
на величину, яка відповідає розмірам матеріалу, що піддається обробці по
висоті і ширині. Загорода і запобіжні прилади не повинні затруднювати
видалення відходів.

Небезпечна робота на станках зобов’язує робітника знаходитись збоку
матеріалу, що подається, так як на станках може бути зворотній викид.

Матеріал, що піддається обробці потрібно подавати рівномірно, без
поштовхів, так щоб частота обертів пили не знижувалась.

На свердлових станках матеріла потрібно міцно закріпити, для того, щоб
не пошкодити руки.

Техніка безпеки на будівництві відрізняється від техніки на
деревообробних підприємствах, оскільки доводиться виконувати ряд
операцій з використанням ручного і механізованого інструменту, а іноді і
деревообробних станків.

Зважаючи на це велику роль відіграє для безпеки праці правильна
організація робочих місць. Робоче місце столяра, який займається
обробкою деревини, оснащене верстатом і необхідними інструментами і
приладами.

Верстак має бути міцно закріплений на робочому місці, а інструменти так,
щоб були зручними у використанні.

Пиломатеріали, заготовки мають бути біля верстака, для того, щоб
працівник не витрачав зусиль і часу на їх доставку до місця роботи.

Особливу увагу слід звернути на правильність користування механічним
інструментом. Рукоятка ручного інструменту, повинна бути міцно
закріплена, а поверхня має бути гладкою, без вибоїв і шкалок.

Переносити вантажні на ношах допускається тільки по рівній місцевості на
відстані не більше 50 м, а переносити їх по сходах не можна. На місцях
навантаження і розвантаження лісоматеріалів повинні бути засоби, що
виключають розпад лісоматеріалів.

Безпека в роботі з електроприладами. При дотику людини з
струмопровідниковими частинами діючого електростанка створюється
небезпека пораження струмом. Струм силою 0,5 А є небезпечним для життя
людини, а силою, в два рази більшою, тобто, 0,1 А – смертельним.
Неізольовані струмопровідні частини повинні бути загороджені так, щоб не
було вільного доступу. До електроінструменту може бути допущена людина з
посвідченням.

Ремонт, регулювання і настройка механізму може здійснюватись тільки
після повної зупинки і відключення механізму.

Світильники загального освітлення напругою 127, 220 В повинні бути
розміщені на висоті не менше 2,5 м від рівня землі, підлоги і накриття.

Резинові захисні засоби перед застосуванням оглядають, очищують від
грязюки, витирають. Захисні засоби, які мають проколи, тріщини, не
дозволяються для застосування.

Робітники і інженерно-технічні працівники, які займаються експлуатацією
і ремонтом електричних установок повинні вміти звільняти людей, які
постраждали від току і надавати їм першу допомогу. При враженні током
потрібно виключити рубильник, або запобіжники людина рятувальник повинна
мати резинові калоші, резинові рукавиці, або обмотати руки сухою
тряпкою. Після визволення людини від струму потрібно терміново викликати
лікаря для надання медичної допомоги.

Пожежна безпека.

Пожежі наносять народному господарству великої шкоди. Основними
причинами пожеж є невміле користування вогнем на відкритих площадках,
куріння в пожежонебезпечних місцях, несправність в електромережі,
неправильне зберігання легкозаймистих матеріалів, надто велика загрузла
цехів і території і т.п.

Пожежна профілактика передбачає міроприємства, які направлені на
попередження виникнення пожеж, тобто створення умов, які затримують
розповсюдження вогню, міри на евакуації людей, матеріалів, обладнання
при виникненні пожежі, а також план роботи людей по найшвидшій евакуації
пожежі.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020