.

Технологія виготовлення убудованих меблів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2421
Скачать документ

Реферат на тему:

Технологія виготовлення убудованих меблів

План

Вступ

Технологічна частина

Опис виробу конструкція і матеріали.

Загальний вигляд рис. 1.

Виготовлення вбудованих меблів.

Заходи з охорони праці.

1.ВСТУП

Деревина як матеріал застосовується у всіх галузях народного
господарства, причому значна кількість деревини використовується в
будівництві. Завдяки своїм якостям — порівняно високої механічної
міцності, малій теплопровідності, невеликій щільності, легкості обробки,
стійкості до впливу .кислот, солей, олій — деревину широко
використовують для виготовлення несучих і елементів будинків, що
обгороджують, і споруджень, ферм, арок, балок, прогонів, крокв, стійок,
панелей, лаг, підлог, вікон, дверей і ін.

Великий розвиток одержують дерев’яні клеєні конструкції, використання
яких доцільно у всіх видах будівництва й у першу чергу в
сільськогосподарських будівлях у виді арок, прогонів, а також при
спорудженні підприємств із хімічно агресивним середовищем. Застосування
клеєних конструкцій дозволяє використовувати маломірні відходи деревини
шляхом їхнього склеювання в елементи будівельних конструкцій. При
використанні деревини в будівництві потрібно забезпечити раціональне
використання її шляхом правильного розкрою і максимального використання
відходів.

Перебудова керування народним господарством передбачає надання
підприємствам і організаціям більш повне і самостійне рішення питань
виробництва, перехід на самофінансування і госпрозрахунок, випуск більш
якісної і рентабельної продукції. Уведений з 1 січня 1987 р. у дію
«Закон про державне підприємство (об’єднанні)» узаконив права й
обов’язки виробничих колективів, розширив можливості участі трудових
колективів у керуванні підприємствами й об’єднаннями, у рішенні
державних і суспільних справ.

У нашій країні у величезних масштабах ведеться житлове будівництво з
метою забезпечення кожної родини до 2000 р. окремою чи квартирою
житловим будинком. Для виконання цієї задачі в комплексі із
соціально-культурним будівництвом намічене повне забезпечення
виробництва будівельними матами-ріалами і виробами.

Підготовка столярів, тесль і паркетників здійснюється в
професійно-технічних училищах, а також безпосередньо на підприємствах.

У постанові лютневого (1988 р.) відзначається, що найважливішою умовою
прискорення соціально-економічного розвитку є забезпечення високої
якості професійної і загальноосвітньої підготовки робочих кадрів, ріст
політичної і цивільної свідомості молодого покоління робітничого клас.

Постановою намічений подальший розвиток професійно-технічних училищ при
базових підприємствах, а також міжгалузевих спеціалізованих училищ для
підготовки робітників у них по складних і інтегрованих професіях,
посилення державного контролю за якістю підготовки робочих кадрів у всіх
формах професійного навчання.

Рішеннями передбачений подальший розвиток механізації будівництва,
зниження рівня ручної праці, поліпшення використання будівельної
техніки, застосування високопродуктивного інструмента і машин,
поліпшення організації будівельного процесу, що дозволить підвищити
продуктивність праці. Вирішальне умова подальшого розвитку будівельного
комплексу — підвищення продуктивності праці, заснована на прискоренні
науково-технічного прогресу.

В даний час при виконанні столярно-будівельних робіт застосовується
ручний механізований інструмент, розроблені і впроваджені для кожного
виду робіт нормокомплекти машин і інструментів, а також комплекти
прогресивного інструмента для основних професій будівельного
виробництва, розташовувані в ручній валізці для столяра будівельного,
теслі, паркетника й ін.

Столярно-будівельні деталі і вироби виготовляють на дерев-обробних
підприємствах потоковим способом із застосуванням напівавтоматичних і
автоматичних ліній. На будівельні майданчики столярні вироби,
фрезеровані деталі, елементи паркетних підлог, ферми, напівферми, балки
й інші надходять у готовому виді. Віконні і дверні блоки поставляють на
будівництва з навішаними стулками, фрамугами і полотнинами,
пофарбованими і заскленими, завдяки чому роботи з заповнення прорізів
значно спрощуються і зводяться до установки готових віконних і дверних
блоків. Ферми, арки, елементи даху також надходять на будівництва в
зібраному чи виді у виді окремих елементів (напівферми й ін.).

2. Технологічна частина

2.1. Опис виробу конструкція і матеріали.

До убудованих меблів відносяться убудовані й антресольні
шафи. Їх встановлюють у житлових і суспільних будинках у спеціально
відведених місцях: нішах і коридорах, використовуючи як задній
полик, бічних стінок і кришок внутрішні стіни будинку.

У житлових будинках застосовують збірні убудовані меблі з уніфікованими
елементами щитової і каркасної конструкції.

На будівництво убудовані меблі надходять у виді окремих елементів,
готових до монтажу. Для додання меблів красивого зовнішнього вигляду її
облицьовують різними матеріалами: шпоною з деревини коштовних порід,
покриваючи потім світлим лаком; твердими деревоволокнистики чи плитами
фанерою, попередньо облицьованими текстурним папером з імітацією під
деревину коштовних порід; емалями, що гармоніюють по кольорі , з
обробкою приміщення.

Дверні блоки шаф і антресолей бувають одно- і двопільними. Над дверними
прохідними прорізами встановлюють двопільні антресолі. Ширина
антресольних блоків повинна відповідати ширині дверних блоків, над якими
вони розташовуються.

. Як заповнювач полотнин дверок використовують У дерев’яні
бруски (рейки), смужки чи фанери твердої ДВП
(деервостружкових плити), спіральні чи стружки паперові стільники (мал.
1). Видимі крайки полотнин дверок, бічних чи стінок інших деталей
облицьовують струганою шпоною, кромочним пластиком, поливінілхлоридним
чи профілем обкладками з деревини листяних порід, тонізованими під колір
поверхні виробу.

2.2. Загальний вигляд

Рис. 1. Елементи убудованих меблів:

а — однопольна шафові дверка, б — двопільні шафові двері, у —
антресольні двері (розріз), м — шафові двері (розріз), д — обкладка, е —
дерев’яна обкладка дверей, ж — обкладка двері хлорвініловим профілем; /
— антресольний однопольный блок, 2 — антресольний двопільний блок, 3 —
однопольный шафової блок, 4 — двопільний шафової блок, 5 — металева
скріпка, 6 — заповнення з ламаних смужок, 7 — заповнення серединки
спіралями, 8 — заповнення серединки з ґрат твердих деервостружкових
плит, 9 — брусок під замок, ручку-завертку, Ш — заповнення серединки
брусками, II — облицювання з твердих деервостружкових плит, 12 — планка,
13 — дерев’яна обкладка, 14 — хлорвініловий профіль.

Полки для шаф роблять з фанери товщиною 10…12 мм чи з деервостружкової
плити товщиною 16…І 9 мм, видиму крайку облицьовують дерев’яною
рейкою; штанги для навішення одягу — з деревини твердих порід.

Антресольні блоки по конструкції аналогічні дверним (шафовим). У
будинках 1-го класу шафи обробляють шпоною з деревини коштовних чи порід
текстурним папером.

Елементи і деталі убудованих шаф і антресолей для житлових будинків
повинні відповідати вимогам ДСТ 26138—84.

2.3. Виготовлення вбудованих меблів.

Убудовані шафи, антресолі складаються з дверних і антресольних блоків,
бічних і проміжних стінок, плінтуса, лиштви, монтажного бруса.

Дверні й антресольні блоки (щитові) виготовляють по технологічному
процесі, аналогічному виготовленню дверей щитової конструкції.

Полотнина дверей шафи, антресолі обкладають у паз і гребінь дерев’яними
обкладками, полівінілхлоридним чи профілем облицьовують кромочним
пластиком. Кріплять обкладки на клеї.

При виготовленні дверей шаф із деревостружкових плити останню розкроюють
на круглопильних верстатах, після чого на крайках на фрезерному верстаті
вибирають паз для кріплення обкладок. Обкладки кріплять у складальних чи
верстатах хомутах. Після витримки, необхідної для схоплювання клеячи,
площини щитів дверей шліфують на трициліндровому шліфувальному верстаті.
Двері можуть бути покриті шпоною з деревини коштовних чи порід обклеєні
полівінілхлоридної плівкою, бічну щит-стінку роблять із
древесностружечной плити й облицьовують шпоною з деревини коштовних
порід або покривають полівінілхлоридной плівкою.

Проміжну стінку виготовляють із двох твердих деревостружкових плит,
склеєних між собою сітчастими сторонами усередину. Після склеювання
необхідно витримати плити протягом доби покладеними в стопи в цеху при
температурі 18…20 °С и відносної вологості повітря 60 %, після чого їх
обпилюють по периметрі, а потім крайки щоб уникнути зволоження
покривають (до фарбування) оліфою. Переставні полки довжиною до 800 мм
роблять з фанери, а довжиною більш 800 мм — із деервостружкової плити,
зовнішню крайку якої облицьовують дерев’яною обкладкою.

Розкроюють плити, фанеру для полиць на круглопильному верстаті, куточки
випилюють по чи розмітці шаблону на стрічково-пильному верстаті.
Поверхня полиць шліфують на шліфувальному верстаті.

Елементи шаф, оброблені деревиною коштовних порід, покривають лаком, а
необроблені офарблюють чи нітроемаллю олійною фарбою.

Для запобігання при транспортуванні від псування елементи шафи
упаковують попарно лицьовими поверхнями Друг до друга, прокладаючи між
ними папір. Зберігають елементи шаф у горизонтальному положенні в сухих
складах, а перевозять у чи контейнерах критих вагонах.

На будівництво шафи поставляють комплектно з приладами, покладеними в
окрему тару.

3.Заходи з охорони праці

Кожен знову надходить робітник може бути допущений до роботи лише після
навчання і проведення інструктажу з техніки безпеки. Інструктажі
підрозділяють на вступний, первинний на робочому місці, повторний,
позаплановий, поточний.

Вступний інструктаж перед допуском до роботи проводить інженер по
техніці безпеки з кожним знову надходить робітником шляхом бесіди і
показу наочних приладдя. Первинний на робочому місці, повторний
позаплановий і поточний інструктажі проводить безпосередній керівник
робіт. Первинний інструктаж проводять на робочому місці з усіма знову
прийнятими робітниками шляхом показу безпечних прийомів і методів
роботи. Повторний інструктаж проводять з метою підвищення рівня знань
працюючих, а позаплановий — при зміні правил по охороні праці і зміні
технологічного процесу.

При інструктажі робітник довідається правила поведінки на території,
основні причини, що викликають травматизм (несправність устаткування,
інструмента, електромережі і т.п., неправильні прийоми роботи);
знайомиться з правилами поведінки в зоні робіт кранами, лебідками,
автотранспорту і при погрузочно-розгрузочних роботах. Про проведення
первинного на робочому місці, повторного і позапланового інструктажів
працівник, що проводив інструктаж, робить запис у журналі реєстрації
інструктажу на робочому місці з обов’язковим підписом інструктивного і
що інструктує.

На робочому місці інструктаж проводить чи майстер виконавець робіт,
докладно пояснює безпечні прийоми роботи, огороджувальну техніку,
розповідає про електробезпечність, порядок змісту робочого місця,
пристрої механізмів, правилах пуску, зупинки і змазування верстатів.

Техніка безпеки на будівництві. Дерев’яні конструкції, як правило,
виготовляють на підприємствах будіндустрії, однак найчастіше на
будплощадки приходиться виконувати ряд операцій із застосуванням ручного
і механізованого інструмента, а іноді і деревообробних верстатів. Через
цього велику роль для безпечної роботи грає правильна організація
робочих місць. Робоче місце столяра, зайнятого обробкою деревини,
обладнається верстатом і необхідним інструментом і пристосуваннями.

Верстат міцно закріплюють на робочому місці, а інструмент розташовують
так, щоб їм легко і зручно було користатися. Пиломатеріали, заготівлі
розміщають поблизу від верстата, для того щоб робітник не затрачав
значних зусиль і рухів на їхню доставку до місця роботи.

Особлива увага варто звертати на правильне використання механізованого
інструмента. Рукоятки ручного інструмента (молотків, пилок, стамесок і
ін.) повинні бути ретельно і добре закріплені, а їхня поверхня повинна
бути гладкої, без вибоїв і сколовши.

Переносити вантажі на носилках допускається по рівному місцеві на
відстань не більш 50 м, а переносити їх по чи сход драбинам не можна. На
місцях навантаження і вивантаження лісоматеріалів повинні бути
пристосування, що виключають розвал лісоматеріалів.

Техніка безпеки й організація робочих місць при монтажі дерев’яних
конструкцій. Дерев’яні конструкції в проектне положення піднімають
стропами, для чого їх прикріплюють до конструкцій, а потім підвішують до
гака піднімального механізму.

Стропують елементи і конструкції по заздалегідь затверджених схемах з
урахуванням міцності і стійкості конструкцій, що піднімаються. До місця
установки їх подають у положенні, близькому до проектного.

Щоб уникнути розгойдування конструкцій при підйомі варто застосовувати
відтягнення з прядив’яного чи каната тонкого гнучкого троса,
прикріплюючи їхній тимчасово до кінців конструкцій. При прикріпленні
троса до віконних чи дверних блоків треба стежити за тим, щоб не
порушити гідроізоляцію, прокладену по периметрі блоку. Елементи і
конструкції стропят інвентарними стропами.

При чи підйомі опусканні стояти під чи виробами під стрілкою крана
категорично забороняється. Розстроповка елементів і конструкцій до
їхнього закріплення в проектному положенні не допускається. Від бруду,
полою конструкції очищають на землі до їхнього стропування і підйому.

У процесі монтажу потрібно забезпечити стійкість і незмінюваність
елементів і конструкції і своєчасне закріплення в проектному положенні.

Монтаж елементів і конструкцій і переміщення їх над перекриттями, під
якими працюють робітники, допускається лише у виняткових випадках з
дозволу головного інженера будівельно-монтажної організації.

Зона монтажних робіт, небезпечна для перебування людей у процесі чи
переміщення монтажу конструкцій, повинна бути позначена
попереджувальними знаками і написами.

Підняті елементи, конструкції опускають на місце установки не вище 300
мм від проектного положення, після чого монтажники встановлюють їх на
місце. Виконувати монтажні роботи у відкритих місцях на висоті при силі
вітру більш 15 м/с, ожеледі, чи грозі тумані не допускається. Входи в
приміщення і проходи в нижніх поверхах будинків, над якими ведеться
монтаж, повинні бути закриті для доступу людей.

Усі сигнали машиністу чи крана мотористу лебідки, а також робітником на
відтягненні повинні подаватися одним обличчям — бригадиром монтажної
бригади, чи ланковим такелажником-стропальником. Сигнал «Стіп» може
подаватися будь-яким працівником, що помітив явну небезпеку.

Перед початком робіт бригадир, чи майстер виконавець робіт зобов’язані
детально ознайомити робітників з майбутньою роботою і проінструктувати
про способи її виконання. Верхолазні роботи при монтажі можуть
виконуватися робітниками не молодше 18 років.

Дерев’яні конструкції розташовують у фронту робіт комплектно і
відповідно до послідовності монтажу, для того щоб у процесі монтажу не
треба було гаяти час на розшуки необхідних виробів. Підвіз виробів до
місця монтажу повинний бути заздалегідь запланований відповідно до
затвердженого графіка робіт.

Механізми для монтажу — крани, лебідки — повинні бути встановлені так,
щоб ними було зручно користатися без зайвих рухів. Для можливого
пересування механізмів уздовж фронту робіт повинні бути улаштовані
дорогі. На ділянці монтажних робіт вивішують відповідні позначення
границь монтажних робіт, для того щоб сторонні люди не попадали в цю
зону.

Робітники повинні бути постачені набором інструментів, необхідних для
установки виробів у проектне положення, вивірки правильності їхньої
установки і закріплення в прорізі. При виконанні монтажних робіт
необхідно користатися технологічними картами.

Техніка безпеки при монтажі (зборці) будинків. Будівельний майданчик у
населених місцях щоб уникнути доступу сторонніх облич обгороджують.
По периметрі споруджуваного будинку встановлюють небезпечну для
перебування людей зону. Для будинків висотою до 20 м вона повинна
бути не менш 7 м.

Працюючі на стройплощадці в місцях, де можливе падіння предметів,
повинні бути забезпечені захисними касками. Відкриті прорізи в стінах
обгороджують. Для перенесення і збереження інструментів, цвяхів, болтів
робітники, що працюють на висоті, повинні мати сумки.

Експлуатація інструментів. Механізованим інструментом працювати можуть
обличчя, що пройшли навчання і мають посвідчення на право користування
ім. Інструмент необхідно систематично і вчасно перевіряти і ремонтувати.
Працювати можна лише справним інструментом.

Ремонтують інструмент, заміняють частини, що ріжуть, після його
вимикання і повної зупинки. Працювати механізованим інструментом із
приставних сход заборонено.

При перервах у роботі і під час перенесення механізований інструмент
відключають від мережі. Залишати без нагляду механізований інструмент із
працюючим двигуном заборонено.

Електробезпечність

При зіткненні людини зі струмоведучими частинами діючої електроустановки
створюється небезпека поразки струмом. Небезпечна для життя людини сила
струму 0,05 А, а в два рази велика, тобто 0,1 А,—смертельна.
Неізольовані струмоведучі частини обгороджують так, щоб до них не було
вільного доступу.

Електроінструмент варто систематично перевіряти на відсутність замикання
на корпус; крім того, варто перевіряти перед роботою справність кабелю,
що підводить. Електроінструмент повинний бути заземлений; при
відсутності заземлення працювати електроінструментом забороняється.

До роботи з механізованим інструментом допускаються обличчя, що пройшли
виробниче навчання і мають відповідне посвідчення.

Ремонтувати, регулювати, і набудовувати механізований інструмент можна
тільки після його відключення і повної зупинки. При роботі з
електроінструментом варто користатися захисними окулярами. У процесі
роботи забороняється натягати і перегинати кабелі інструментів.

У непогожу погоду (сніг, дощ) працювати на відкритій площадці
електроінструментом можна лише у виняткових випадках, під навісом з
обов’язковим застосуванням діелектричних рукавичок. У приміщеннях
особливо небезпечних, а також поза приміщеннями працювати
електроінструментом можна при напрузі не більш 36 В.

Пускову апаратуру розміщають таким чином, щоб сторонні обличчя не могли
пустити машини і механізми. Рубильники повинні бути обладнані кожухами.

Металеві будівельні ліси, рейкові шляхи електричних вантажопідйомних
кранів і інші металеві частини будівельних машин і устаткування з
електроприводом, корпуса електродвигунів, кожухи рубильників повинні
бути заземлені.

Зовнішні електропроводки тимчасового електропостачання повинні бути
виконані ізольованим проводом, розміщені на опорах (стовпах) на висоті
над рівнем підлоги, землі, настилу не менш 2,5 м над робітниками
місцями, 3,5 м — над проходами, 6м — над проїздами.

Ручні переносні світильники повинні мати захисну металеву сітку, причому
напруга для них повинно бути не більш 36 В, а в особливо небезпечних
місцях (траншеї, колодязі) — 12В.

Штепсельні з’єднання на 12 і 36 В повинні мати колір, що різко
відрізняється від штепсельних з’єднань з напругою більш 36 В.

Гумові захисні засоби перед застосуванням оглядають, очищають від бруду,
витирають. Захисні засоби, що мають проколи, тріщини, застосовувати не
можна.

При пилянні, фрезуванні, шліфуванні треба користатися захисними
окулярами. У приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою
поразки електричним струмом працювати можна електроінструментом при
напрузі не вище’42 В. Корпуса електроінструментів, що працюють при
напрузі більш 42 В, повинні бути заземлені.

Експлуатація лісів. Лісу, підмости, застосовувані для виконання
будівельно-монтажних робіт на висоті, повинні бути інвентарними.
Неінвентарні ліси допускаються лише у виняткових випадках з дозволу
головного інженера будівельно-монтажного керування.

Стійки, рами, опорні сходи й інші елементи випливають
установлювати по схилі і кріпити зв’язками відповідно до проекту.

Поверхня ґрунту, на яку встановлюють лісу, потрібно спланувати,
утрамбувати і відвести поверхневі води. Ліси повинні бути прикріплені до
стіни споруджуваного будинку.

Під кінцями кожної пари стійок лісів у поперечному напрямку кладуть
підкладку з дошки товщиною 50 мм. Установлювати лісу на полої не можна.
Кріплять лісу до стін споруджуваного будинку по усій висоті. Висота
проходів на лісах на світлі повинне бути не менш 1800 мм, для того щоб
робітник міг вільно проходити. Настили на лісах і риштованні повинні
бути рівними, із зазорами між дошками не більш 10 мм.

Підйом людей на ліси і спуск із них допускаються тільки по сход з ухилом
до 60°, що своїм верхнім кінцем повинні бути прикріплені до поперечок
лісів. Проріз у настилі лісів для виходу зі сходи обгороджують із трьох
сторін. Переносні сходи, драбини, трапи, містки виготовляють з деревини
хвойних порід 1-го чи 2-го чи сортів з металу. Відстань між ступінями
переносних сход не повинне бути більш 250 і менш 150 мм.

Вхід у будинок, біля якого встановлені ліси, зверху обгороджують
навісом, а з бічних сторін — суцільним обшиванням з дощок.

Лісу і підмости висотою до 4 м можна експлуатувати після приймання їхнім
виконавцем робіт (виконробом), а вище 4м — після приймання технічною
комісією, призначеної за наказом БМУ. За технічним станом лісів і
риштовання необхідно систематично стежити.

Під час грози і вітру 6 балів і більш робота на лісах припиняється. Ліси
повинні бути обладнані блискавкозахисні засобами.

При прийманні лісів і риштовання повинні бути перевірена: наявність
зв’язків і кріплень, що забезпечують стійкість, вузли кріплення окремих
елементів, робочі настили й огородження, вертикальність стійок,
заземлення. Лісу в процесі експлуатації перевіряє чи виконроб майстер не
менш чим через щодекади. Переміщати лісу при вітрі швидкістю більш 10
м/с не можна.

Робочі й інженерно-технічні працівники, зайняті експлуатацією і ремонтом
електричних установок, повинні вміти звільняти постраждалих облич від
струму і надавати їм першу допомогу. При поразці людини треба негайно
усунути вплив на нього струму шляхом відключення рубильника,
запобіжників і ін. Людина, що рятує потерпілого, повинний убезпечити
себе, надягши галоши, гумові чи сухі вовняні ‘ чи рукавички нашвидку
обмотавши руки сухою ганчіркою. Коли під рукою немає таких предметів,
струмоведучі проводи відтягають від потерпілого сухим ціпком, гумовим
джгутом, сухим одягом і т.п. Після зняття напруги потрібно терміново
викликати лікаря для надання медичної допомоги.

Пожежі наносять народному господарству великий збиток. Основними
причинами пожеж є недотепне звертання з вогнем на відкритих площадках,
паління в пожежонебезпечні місцях, несправності в електромережі,
неправильне збереження легкозаймистих матеріалів, захаращення цехів і
території і т.п.

Укладати спаленні предмети (пиломатеріали) на будівельному майданчику
можна на відстані не менш 15 м від будуючих будівель чи тимчасових
споруджень. Склади пальних і мастильних матеріалів варто розташовувати з
боку, протилежної пануючим вітрам, і на великій відстані від будинків.

Треба систематично перевіряти електромережа і вчасно усувати її
несправність. Тимчасові металеві й електричні печі можна влаштовувати
тільки за узгодженням з органами пожежного нагляду. У місцях, відведених
для паління, варто поставити бочки з водою і шухляди з піском для
недокурків.

На будівельному майданчику повинні бути обладнані протипожежні посади з
вогнегасниками, цебрами, лопатами, ломами, баграми, гідропультом і
сокирами. У гідропульта звичайно встановлюють бочки з водою.

Місця, де водопровід відсутній, обладнають закритими водоймами з
мотопомпами на відстані 150…200 м від будинків.

Пожежна профілактика передбачає заходи, спрямовані на попередження
виникнення пожеж, тобто створення умов, що перешкоджають поширенню
вогню, заходу для евакуації людей, матеріалів, устаткування при
виникненні пожежі, а також план роботи людей по найшвидшій ліквідації
пожежі.

Склади пиломатеріалів повинні міститися в чистоті і мати необхідні
дороги і проїзди. Територію складу треба систематично очищати від
відходів — кори, тріски. Паління на складах, а також розведення багать
категорично забороняється.

У літні дні територію складу, а також територію підприємства треба
поливати водою. Розриви між штабелями і групами штабелів повинні
відповідати передбаченим нормами.

Склад повинний бути обладнаний протипожежним водопроводом, водоймами.
Невеликі склади повинні мати чани з водою, вогнегасники.

У деревообробних цехах потрібно стежити за станом електроустаткування,
пускової апаратури, силової й освітлювальної мережі. Обтиральні
матеріали варто зберігати в спеціальних закритих металевих шухлядах і
періодично їх очищати. Необхідно систематично змазувати підшипники, не
допускаючи їхнього перегріву.

Зберігати наднормативні запаси пиломатеріалів, заготівель і деталей у
цехах не допускається.

Усі проходи і підходи до пожежних кранів повинні бути завжди вільними і
доступними.

У малярських цехах не можна працювати без надійно діючої вентиляції, для
того щоб не утворилася вибухонебезпечна концентрація пар лакофарбових
матеріалів.

Цехи крім пожежного водопроводу повинні бути забезпечені засобами
пожежегасіння.— вогнегасниками, розташованими в зручних місцях.

Для подачі сигналів про пожежу в цеху, майстерні повинна бути
встановлена пожежна сигналізація. У випадку її відсутності необхідно
установити сирени, дзвону і т.п.

Кожен працюючий, помітивши пожежу, зобов’язаний негайно (по телефоні)
викликати пожежну команду, а якщо немає телефону, дати інший який-небудь
сигнал і вжити заходів по гасінню пожежі місцевими засобами.

Для забезпечення боротьби з пожежами і профілактики пожеж на кожнім
будівництві і підприємстві зі складу працюючих створюються добровільні
пожежні дружини, активно, що беруть участь у гасінні пожеж. У кожній
зміні повинне бути мінімально необхідна кількість працівників пожежної
дружини.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020