Реферат
на тему
Техніка і технологія паливної промисловості
План
1 Види палива та галузі його застосування.
2.Добування нафти і газу. Загальні відомості про нафтові родовища
3 Техніка розвідки і експлуатації нафтових родовищ
4. Методи розробки нафтових родовищ
5.Переробка палива і нафтопродуктів. Переробка кам’яного вугілля
6. Переробка нафти фізичним способом
7.Переробка нафти хімічним способом
8 Нафтопродукти
9 Дещо про майбутнє паливної промисловості
Література
1 Види палива та галузі його застосування.
За станом паливо поділяють на тверде: деревина, торф, вугілля, сланець;
рідинне – нафта; газоподібне – природний газ, доменний газ.
З глибокої давнини паливо використовують для отримання теплової енергії.
У наш час паливо використовують у двох напрямках: як паливо і як
сировину для хімічної промисловості. Із палива виробляють безліч різних
палив, мастила, синтетичний каучук, спирти, ефіри, жири, миючі засоби,
штучні волокна, пластмасу, добрива та ін.
У сучасній економіці нафта, газ і вугілля мають виключно велике
зна-чення. Достатньо сказати, що світові ціни на товари багато в чому
залежать від цін на нафту і газ.
2.Добування нафти і газу. Загальні відомості про нафтові родовища
Великі родовища нафти і газу знаходяться в Росії (Прикаспійський басейн,
Тюмень), в Узбекистані та Азербайджані. В Україні родовища нафти і газу
знаходяться в Прикарпатті, в Сумській та Чернігівській областях
(Прилуцький район). Але Української нафти та газу вистачає на покриття
лише 10-18% усіх потреб. Тому Україна мусить закупати нафту за кордоном.
Цей факт Росія використовує для економічного тиску на Україну.
Встановлено, що Чернігівська область дуже багата на нафту, але залежі її
знаходяться на великій глибині (до 7 км), тому розробка багатьох
Чернігів-ських покладів у наш час економічно недоцільна.
Промислові запаси нафти і газу в основному залягають в осадових породах
(піски, піщаники, вапняки) на глибині до 400м. У надрах землі
зустрічаються родовища: нафти, газів, або нафтогазові.
Нафтовий поклад або пласт звичайно зверху і знизу обмежений
непроникливими породами потужність нафтогазоносного пласта колива-ється
від декількох сантиметрів до декількох сот метрів. Кількість нафтових
пластів в різних родовищах коливається від одного до декількох десятків.
Найбільш поширені склепові поклади.
Коефіцієнт видобування нафти дорівнює 0,6-0,7.
Вода, нафта і газ знаходяться під тиском, який називають пластовим
тиском. Пластовий тиск визначають при розвідці родовища. Для цього
роблять свердловину. Якщо свердловина не фонтанує, то в неї занурюють
свердловинний манометр, з допомогою якого і визначають пластовий тиск.
Величина пластового тиску дозволяє судити про процеси, які відбуваються
у пласті і регулювати розробку родовища.
При відборі нафти і газу із родовища одночасно відбуваються два
взаємопов’язані процеси: рух рідини і газу в пласту під дією пластових
сил і під’єм нафти і газу по стовбуру свердловини на поверхню. Обидва ці
процеси можна регулювати шляхом вводу до експлуатації оптимальної
кількості свердловин і встановлення певних режимів їх роботи.
Сукупність умов за яких проводиться розробка покладу визначає собою
систему розробки.
3 Техніка розвідки і експлуатації нафтових родовищ
Дослідження нафтових родовищ виконують, використовуючи стаціонарні
бурові установки, з допомогою яких пробурюють свердловини. При цьому
використовують спеціальний інструмент: обсадні труби діаметром
114-426мм, довжиною від 6м до 10м, що з’єднується між собою з допомогою
муфт. Безпосереднім інструментом на кінці труби є долото ударної або
обертальної дії. Залежно від властивостей порід найчастіше
використовують для м’яких порід шарошкові дво – і трьохпері долота, для
твердих порід – долота з алмазними головками.
Для видалення розбуреної породи свердловину багаторазово промивають. Для
цього у свердловину занурюють шланг, що з’єднаний зі спеціальним насосом
для бруду, з допомогою якого і відкачують із свердловини непотріб.
Для того, щоб не допустити проникнення підземних вод до свердловини,
простір між обсадними трубами і стінками свердловини заповнюють цементом
під тиском.
4. Методи розробки нафтових родовищ
Існують чотири основні методи видобутку нафти: фонтанний, компресорний,
глибинно-насосний і шахтний.
Найбільш продуктивним і економічно доцільним є фонтанний. Цей метод має
два різновиди, які називають системами розробки нафтових родовищ. Це
система без підтримки пластового тиску і система з підтримкою пластового
тиску.
При фонтанному методі темпи відбору нафти та газу окрім пластового тиску
залежать від об’єму покладу, її форми та терміну експлуатації. В
початковій період інтенсивність видобутку найвища. Потім вона
знижується. Тоді деякі добувні свердловини переводять у режим
нагнітання, тобто замість видобування в них закачують воду або газ. З
часом продуктивність знижується до нуля. Тоді експлуатацію родовища
закінчують, або переходять до інших, менш продуктивних методів.
Компресорний метод добування нафти застосовують при експлуатації пластів
з малим пластовим тиском, а також коли свердловина перестала фонтанувати
за причини утворювання депресивної вирви. При цьому методі у свердловину
занурюють дві (поряд, або концентрично розташовані труби). В одну з труб
нагнітають попутний нафтовий газ. Він аєрує нафту в пласті і утворює
стовп газонафтової суміші, яка по іншій трубі піднімається на поверхню,
де потрапляє спочатку у газовіддільник, а потім до нафтопроводу.
Глибинонасосний метод – найменш ефективний і найбільш дорогий. Він
застосовується після того, як фонтанний чи компресорний метод вичерпали
свої можливості. Але з допомогою цього методу коефіцієнт видобування
нафти можна підвищити до 80%.
На інтенсивність відпрацювання родовища великий вплив мають фізичні та
хімічні властивості нафти.
Якщо нафта в’язка і має невеликий пластовий тиск, застосовують шахтний
спосіб її добування. Для цього виконують серію гірничих виробок, із яких
нафтоносний пласт розрубують горизонтальними свердловинами. По цих
свердловинах нафта стікає у спеціальні колодязі. Із колодязів її
відкачують насосами.
Здобута нафта поступає до сепаратора, де відбувається відділення газу.
Потім її направляють у спеціальні ємкості, в яких вона відстоюється. При
цьому мінеральні частки порід випадають в осадок, а розчинний газ
звільняється і йде на виробництво легких фракцій бензину. Далі нафта
поступає до нафтопроводу.
Нафту можна зберігати навіть у відкритих ємкостях, а газ необхідно
уловлювати лише у закриті ємкості, оскільки він легший за повітря і
звітрюється.
При фонтануванні нафти завжди існує небезпека пожежі. Тушіння пожежі –
дуже трудомістка, небезпечна і дорога робота.
Якщо Рпл Література 1 Абдулин Ф.С. Добыча нефти и газа. –М.: -1983. 2 Артёменко А.И. Органическая химия. –М.: -1998. 3 Бараз В.И. Добыча, подготовка и транспорт нефтяного газа. –М.: -1975. 4 Общая химическая технология /Под ред. проф. А.Г. Амелина. –М.: -1997. 5 Основы технологии важнейших отраслей промышленности / Под ред. Сидорова. -М.: - 1971. 6 Основы химической технологии /Под ред. Проф. И.П. Мухлекова. –М.: -1991. 7 Павлов Б.А., Терентьев А.Н. Курс органической химии. –М.: -1980. 8 Скрипка О.И. Добыча нефти. –М.: -1975. 9 Сколов О.А. Нефть. –М.: -1970. 10 Соколов Р.С. Химическая технология, -М.: -1999. 11 Технология важнейших отраслей промышленности /Под ред. Гринберга. –М.: -1985. 12 Ширяков В.П. Органическая химия. –М.: -1971. 13 Элияшевский И.В. Технология добычи нефти и газа.-М.: -1976.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
