РЕФЕРАТ
на тему:
Стрічкопилкові верстати
Для розкрою матеріалів на заготовки криволінійної форми, а в окремих
випадках і для прямолінійного розкрою (дощок цінних порід на тонкі
дощечки) застосовують столярні, стрічкопилкові верстати моделей ЛС80-3,
ЛС80-4, ЛС40.
Різальним інструментом для стрічкопилкових столярних верстатів є
стрічкові пилки, які складаються з полотна і різальної частини (зубців).
Довжина стрічки Lmax залежить від діаметрів пилкових шківів і відстані
між ними. її визначають за формулою, мм,
Lmax = ?D + 2l,
де D — діаметр пилкових шківів, мм; l — відстань між осями шківів, мм.
При відрізуванні стрічки відповідної довжини треба врахувати припуск на
спаювання. Крім того, стрічку слід відрізувати з таким розрахунком, щоб
у місці спаювання був витриманий загальний крок зубця. Правильно спаяна
пилкова стрічка, якщо її покласти обушком на рівну підлогу, має утворити
коло. Товщина стрічкового полотна також залежить від діаметра пилкового
шківа і має становити десь до 0,001 діаметра шківа, тобто
S ? (0,001 — 0,007D),
де S — товщина полотна пилки, mm; D — діаметр шківа, мм.
Рис. 1. Стрічкопилковий верстат ЛС80-4:
1 — електродвигун, 2 — станина, 3— захисний пристрій верхнього шківа, 4
— напрямний кутник, 5 — огородження регулювального пристрою, 6 — полотно
пилки, 7 — стіл, 8 — педаль гальма, 5 — огородження нижнього ведучого
шківа
Таблиця 5 . Розміри столярних стрічкових пилок
Ширина b (з зубцями), мм Товщина
S, мм Крок t,
мм Висота зубця
h, мм
10 0,6 6 2—3
15 0,6 8 2—3
20 0,7 8 4,2—4,4
30 і 40 0,8 10 4,8—5
50 і 60 0,9 12 6,3-6,5
Краще застосовувати стрічкові пилки з тонким полотном і великим
діаметром шківів, бо за таких умов менше напруження у пилковій стрічці.
Ширина полотна визначається шириною обода шківа і може перевищувати її
тільки на висоту зубців, які мають виступати за межі обода. Широкими
пилками важко випилювати криволінійні заготовки. Ширину пилки вибирають
залежно від радіуса кривизни пропилу і величини розводу зубців:
,
де R — найменший радіус кривизни пропилу, мм; ? — розвід зубців, мм.
Найменший радіус кривизни 50 100 200 300 400 500 600 800
Найбільша ширина полотна 10 15 25 30 35 40 45 50
Товщина полотна 0,6 0,6 0,7 0,8 0,8 0,8 0,9 0,9
Розміри столярних стрічкових пилок (ГОСТ 6532—77) наведено в табл. 5.
Вибравши пилкову стрічку відповідно до радіуса кривизни і діаметра
шківів, кінці її спаюють мідним або срібним припоєм, знявши в них фаску
(для збільшення площі спаювання). Лишки припою зчищають до товщини
розводу зубців.
Профіль зубців стрічкових пилок відповідає профілю зубців ручних пилок
для мішаного пиляння, оскільки ці пилки застосовують в основному саме
для такого виду пиляння. Значення кутів зубців стрічкових пилок такі:
переднього ? = 5°, загострення ? = = 50°, заднього ? = 35°, різання ? =
85°. Зубці розводять на 0,15—0,3 мм і гострять так само, як і зубці
плоских дискових пилок для поздовжнього пиляння.
Стрічкопилковий столярний верстат ЛС80-4 (Рис. 1) застосовується в цехах
меблевих підприємств для криволінійного і прямолінійного розпилювання.
Електродвигун вмонтований у нижній частині станини, клинопасовою
передачею зв’язаний з нижнім (ведучим) пилковим шківом. Верхній
(ведений) пилковий шків закріплений у верхній частині станини. Робочий
стіл можна встановлювати під різними кутами (до 45°) до напрямку пилки,
що дає можливість здійснювати розпил під довільними кутами до поверхні
деталі. Переміщення і кріплення стола в потрібному положенні
здійснюються спеціальним гвинтом. З’єднана пилкова стрічка надівається
на обидва пилкові шківи і натягується маховичком, розміщеним на супорті
верхнього натяжного шківа. Ободи пилкових шківів вкриті еластичним
(гумовим або з іншого матеріалу) бандажем. Це не допускає спадання
пилкової стрічки зі шківів. Щоб запобігти зміщенню пилкової стрічки зі
шківів, в усіх стрічкопилкових верстатах є напрямні пристрої. Один з
таких пристроїв установлюють нижче від площини стола, а другий — на
10—15 мм вище від розпилюваного матеріалу. Стрічкова пилка впирається
тильним боком в ролики, і вони запобігають її зміщенню навіть при
значних зусиллях подачі.
Рис. 2. Схеми організації робочих місць біля верстатів:
а — поперечного розкрою, б — поздовжнього розкрою, в — стрічкопилкового;
1 — кронштейн для складання дощок на рольганг, 2 — рольганг, 3 —
підйомний ліфт, 4 — штабель дощок, 5 — верстатник, 6 — верстат, 7 —
допоміжні робітники, 8 — випиляна заготовка, 9 — ящик для обрізків
Аналогічним за конструкцією і призначенням є верстат ЛС40, яле він
легший і має дещо змінені окремі вузли.
Настроювання та експлуатація верстатів. Підібравши пилкову стрічку
відповідної ширини, її встановлюють на шківи верстата. Для цього захисні
пристрої шківів і пилкової стрічки відводять вбік і опускають верхній
шків так, щоб можна було вільно надіти стрічку спочатку на верхній шків,
а потім на нижній. За допомогою відповідного маховичка верхній шків
піднімають на таку висоту, щоб пилка була натягнута. Проте сильне
натягування пилкової стрічки призводить до її розриву при пилянні, а
недостатнє — до буксування на нижньому шківі і до нагрівання стрічки.
Крім того, слабко натягнута пилкова стрічка коливається на прямій
ділянці, внаслідок чого розпил стає хвилястим. Ступінь натягу визначають
за положенням пружинного пристрою або вантажика. Потім встановлюють стіл
верстата горизонтально або під відповідним кутом (до 45°), Якщо
випилювання здійснюється за шаблоном або пристроєм, то його закріплюють
на столі верстата.
На стрічкопилкових верстатах працює один робітник (верстат-,ник) і
тільки при випилюванні великих заготовок (понад 1000 мм), а також при
розпилюванні прямолінійних заготовок ставлять ще й підсобного робітника,
який приймає деталі після розпилювання і складає їх. На сучасних
стрічкопилкових верстатах для прямолінійного розпилювання застосовують
приставний автоподавач. Прямолінійне розпилювання здійснюють по
напрямній лінійці, криволінійне — по розмітці або шаблону. Для цього
заготовку щільно притискають до стола і в такому положенні її плавно
насувають на пилку (після того, як пилка набрала робочої швидкості). Не
слід застосовувати великі зусилля подачі і працювати затупленими
пилками, бо це призводить до утворення браку в заготовках і розриву
стрічки. Не можна допускати затискування пилкової стрічки на крутих
заокругленнях лінії пропилу, бо це призведе до нагрівання стрічки та її
розриву. Тому навіть при незначному затискуванні пилки на заокругленні
заготовку треба трохи відтягнути від пилки назад і працюючу стрічку
пропустити по пропилу. Внаслідок цього зубці пилки при повторному
проході зроблять пропил дещо ширшим і полотно пилки не затискуватиметься
на заокругленнях. Схему організації робочих місць біля верстатів подано
на Рис. 2.
Продуктивність стрічкопилкових верстатів при випилюванні криволінійних
заготовок визначають за формулою, шт. в зміну,
де п — кількість заготовок, випиляних із закладки (по товщині); t3 —
тривалість випилювання однієї заготовки, с; kД = 0,9; kM = = 0,9.
Список використаної літератури.
1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по
деревообработке.— М. : Лесн. пром-сть, 1984.— 239 с.
2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.— М. : Высш. шк.,
1988.— 288 с.
3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.— М. : Стройиздат, 1987.— 144 с.
4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство
мебели.— М. : Лесн. пром-сть, 1986.— 263 с.
5. Сахаров М. Л. Автоматизация деревообрабатывающего производства.— М. :
Лесн. пром-сть, 1987.— 243 с.
6. Справочник, мебельщика. Станки и инструменты. Организация
производства и контроль качества.— М. : Лесн. пром-сть, 1985.—• 375 с.
7. Худяков В. А. Деревообрабатывающие станки и работа на них.— М. :
Лесн. пром-сть, 1982.— 324 с.
8. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.— К. : Вища
шк. Головне вид-во, 1981.— 242 с.
9. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.— М. : Лесн.
пром-сть, 1984.— 265 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
