.

Статистика аналіз роботи умовної залізниці (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 7681
Скачать документ

Курсова робота

з дисципліни: “Залізнична статистика”

на тему:

Статистика аналіз роботи умовної залізниці

План

Вступ

1.Економіко-статистичний аналіз роботи умовної залізниці.

1.1.Стастистика вантажних перевезень на залізниці.

1.2Статитстика пасажирських перевезень на залізниці.

1.3.Експлуатаційна статистка залізниці.

1.4.Статистика праці на залізниці.

1.5.Статистика основних засобів і технічної озброєності залізниці.

1.6.статистика матеріально-технічного постачання на залізниці.

2.Фінансово-статстичний аналіз роботи умовної залізниці.

2.1.Розрахунок фінансових показників роботи залізниці.

Висновки.

Список літератури.

Вступ

Залізнична статистка – одна з галузевих статистик. Вона вивчає
залізничний транспорт як самостійну галузь матеріального виробництва:
його продукцію, матеріально-технічну базу, використання перевізних
засобів, трудові та матеріальні ресурси, а також фінансові результати.

Залізничний транспорт – велика галузь матеріального виробництва зі
складовою виробничою структурую і системою керування, яка заснована на
сполученні територіального, галузевого та функціонального принципів
керівництва. Для нормального його функціонування особливе
значення має статистична інформація. Вона повинна відображати всі
сторони діяльності залізничного транспорту та його технічне оснащення.
Від оперативності, повноти, правильності та своєчасності цієї інформації
у багатьох випадках залежить ефективність роботи як всього залізничного
транспорту, так і його підрозділів.

Предметом залізничної статистики ї кількісна сторона явищ та процесів,
що властиві залізничному транспорту як галузі матеріального виробництва.
Виходячи з специфіки свого предмету залізнична статистика розробляє
систему показників, що відображають умови і результати діяльності
залізничного транспорту, а також методи отримання, узагальнення та
аналізу статистичної інформації.

Тема “Статистика вантажних перевезень на залізниці”

Статистка перевезень вивчає основну функцію залізничного транспорту
–перевезення вантажів, пасажирів багажу.

Об»ємні показники перевезень вантажів відображають кількість вантажів,
що перевозяться, і переміщення їх на певну відстань. Кількість вантажу
виражається числом відправок, тонн або вагонів.

Переміщення вантажу виражається в отправко-км, т-км, вагоно-км.

Обсяг перевезень характеризується в статистиці показниками:

-відправлено вантажів, першоджерело обліку – корінці дорожніх
відомостей;

-прибуло вантажів, першоджерело обліку – дорожні відомості;

-перевезено вантажів;

– значення показника перевезено вантажів можна визначити також як суму
вантажів, що прибули й тих, що здано на сусідні залізниці такої ж ширини
колії, цей показник характеризує обсяг перевезень по початковому
моменту.

Крім того, використовуються показники: прийнято; здано; зайнято;
звільнено.

Вантажообіг – це об’ємний показник, що характеризує переміщення
вантажної маси на відстань.

Тарифний вантажообіг виражається в т-км:

і визначається за звітний період на основі дорожніх відомостей за
моментом прибуття вантажу.

Для виявлення структури перевезень і їх розміщення на залізничній
мережі застосовують групування перевезень.

За видами сполучень виділяють: місцеве, пряме. У прямому сполученні
виділяють: ввезено; вивезено; транзит.

Між показниками обсягу перевезень існує взаємозв’язок:

– відправлено складається з місцевого та того, що вивезено;

– прибуло складається з місцевого та того, що ввезено;

– здано складається з того, що вивезено та транзиту;

– прийнято складається з того, що ввезено та транзиту,

– перевезено складається з: місцевого, того, що вивезено, того, що
ввезено та транзиту;

– сума значень показників відправлено та прийнято дорівнює сумі значень
показників прибуло та здано.

Вантажообіг залізниці дорівнює сумі значень показників за видами
сполучень

,

тобто всередині однієї й тієї ж залізниці.

Якісні показники перевезень вантажів: середня дальність перевезення
вантажів, густота вантажних перевезень, середня тривалість і середня
швидкість доставки вантажів, середнє навантаження вагона.

Середня дальність перевезення вантажів – це середня відстань, на яку
перевозиться 1 тонна вантажу

Густота перевезень – це показник, що характеризує інтенсивність
вантажного потоку на дільницях залізничної мережі. Величина його
показує, яка кількість тонн вантажу проходить через кожний кілометр
шляху за певний період часу. Густоту перевезень визначають за допомогою
двох методів: графічного і табличного.

Середня тривалість доставки вантажу характеризує ефективність роботи
залізничного транспорту. Вона розраховується для однієї відправки і
однієї тонни вантажу.

Швидкість доставки вантажів характеризує інтенсивність просування їх у
процесі перевезення:

Тривалість і швидкість доставки вантажу залежить від категорії
відправки.

Використання вантажопідйомності вагона характеризується коефіцієнтом, що
визначається відношенням кількості навантажених у вагони тонн вантажів
до загальної вантажопідйомності завантажених цим вантажем вагонів або
відношенням середнього статичного навантаження до середньої
вантажопідйомності вагона.

Задача 1.

Вихідні дані:

П’ять залізниць здійснюють взаємообмін вантажів.

Перша залізниця відправила (тис. тон вантажу):

На другу залізницю…………….15 тис. т вантажу

На третю…………………………….25 тис. т вантажу

На четверту………………………..19 тис. т вантажу

Нап’яту……………………………….36 тис. т вантажу

На станції своєї залізниці…….245 тис. т вантажу

Друга залізниця відправила (тис. тон вантажу):

На першу залізницю……………33 тис. т вантажу

На третю…………………………….48 тис. т вантажу

На четверту………………………..85 тис. т вантажу

Нап’яту……………………………….33 тис. т вантажу

На станції своєї залізниці……456 тис. т вантажу

Третя залізниця відправила (тис. тон вантажу):

На першу залізницю…………..52 тис. т вантажу

На другу……………………………102 тис. т вантажу

На четверту……………………….89 тис. т вантажу

На п’яту…………………………….299 тис. т вантажу

На станції своєї залізниці…..641 тис. т вантажу

Четверта залізниця відправила (тис. тон вантажу):

На першу залізницю…………52 тис. т вантажу

На другу залізницю…………..36 тис. т вантажу

На третю…………………………..62 тис. т вантажу

На п’яту…………………………….75 тис. т вантажу

На станції своєї залізниці …623 тис. т вантажу

П’ята залізниця відправила (тис. тон вантажу):

На першу залізницю…………51 тис. т вантажу

На другу…………………………..38 тис. т вантажу

На третю………………………….32 тис. т вантажу

На четверту……………………..296 тис. т вантажу

На станції своєї залізниці.. .412 тис. т вантажу

Завдання:

1. Скласти таблицю міжзалізничної кореспонденції з перевезення вантажів.

2. Визначити обсяг перевезень кожної залізниці та усієї групи залізниць
за вивозом, ввозом та місцевим сполученням.

3. Здійснити відсотковий розподіл вивозу кожної залізниці (за
залізницями призначення) та ввозу (за залізницях відправлення).

Рішення

а) Таблиця міжзалізничної кореспонденції по залізницях (у тис. т).

Зал.

признач.

Зал.

відпр. Перша Друга Третя Четверта П’ята Разом

Перша 245 15 25 19 36 340

Друга 33 456 48 85 33 655

Третя 52 102 641 89 299 1183

Четверта 52 36 62 623 75 848

П’ята 51 38 32 296 412 829

Разом 433 647 808 1112 855 3855

б) Ввезення:

по Першій залізниці 422-245=188

по Другій залізниці 647-456=191

по Третій залізниці 808-641=167

по Четвертій залізниці 1112-623=489

по П’ятій залізниці 855-412=443

в) Вивезення:

по Першій залізниці 340-245=95

по Другій залізниці 655-456=199

по Третій залізниці 1183-641-542

по Четвертій залізниці 848-623=225

по П’ятій залізниці 829-412=417

г) Перевезення у місцевому сполученні:

по Першій залізниці 245

по Другій залізниці 456

по Третій залізниці 641

по Четвертій залізниці 623

по П’ятій залізниці 412

д) Розподіл ввезення по залізницях відправлення:

Залізн. ввезення Розподіл ввезення по залізницях

призначення у %

Перша Друга Третя Четверта П’ята Разом

Перша – 17,55 27,66 27,66 27,13 100

Друга 7,85 – 53,4 18,85 19,9 100

Третя 14,97 28,74 – 37,13 19,16 100

Четверта 3,89 17,38 18,2 – 60,53 100

П’ята 8,13 7,45 67,49 16,93 – 100

є) Розподіл вивозу по залізницях призначення

Залізн. вивозу Розподіл вивезення по залізницях призначення у %

Перша Друга Третя Четверта П’ята Разом

Перша – 15,79 26,32 20 37,89 100

Друга 16,58 – 24,12 42,72 16,58 100

Третя 9,59 18,82 – 16,42 55,17 100

Четверта 23,11 16 27,56 – 33,33 100

П’ята 12,23 9Д1 7,68 70,98 – 100

Задача 2.

Вихідні данні:

Існують дані про декілька відправок першою, другою та третьою

залізницями:

№ Залізниця та станція

відправлення Залізниця та станція

призначення Кількість

перевезених вантажів в т

1 Станція І другої з-ці Станція Е другої з-ці 56

2 Станція М третьої з-ці Станція Ж другої з-ці 89

3 Станція Л третьої з-ці Станція В першої з-ці 45

4 Станція Д другої з-ці Станція Б першої з-ці 62

5 Станція О третьої з-ці Станція Л третьої з-ці 66

6 Станція А першої з-ці Станція В першої з-ці 75

7 Станція Б першої з-ці Станція 3 другої з-ці 63

8 Станція В першої з-ці Станція Н третьої з-ці 61

9 Станція Е другої з-ці Станція Ж другої з-ці 53

10 Станція Ж другої з-ці Станція Л третьої з-ці 49

125 136 154 148 196 132 105 141 131 158 212 147
128

Умовні позначення:

– Перша залізниця

– Друга залізниця

– Третя залізниця

Завдання.

1. Визначити по кожній з залізниць кількість перевезених вантажів у
тонах та розподілити їх за видами сполучення.

2. Визначити кількість перевезених вантажів у тонах на залізницях,
умовно вважаючи їх однією мережею.

3. Скласти таблицю відправлення, прибуття, прийому та здачі вантажів по
залізницях.

4. Розрахувати тарифні тонно-кілометри по кожній залізниці та в цілому
по групі залізниць з розподілом за видами сполучення .

5. Розрахувати середню дальність перевезення 1 тони вантажу по кожній
залізниці та по групі залізниць (приймаючи їх за мережу) у цілому та за
видами сполучення.

Рішення

1. Попередні розрахунки,

а) Відстань перевезень по кожній ділянці і залізниці, яка приймає участь
у перевезенні:

Станції

відправлення та

призначення Повна відстань

перевезень

в км. Залізниці

Третя Друга Перша

Відстань

в км Вид сполучення Відстань

в км Вид сполучення Відстань

в км Вид Сполучення

1 2 3 4 5 6 7 8

І-Е 378

378 місцеве

М-Ж 747 370 вивіз 377 ввіз

Л-В 1165 158 вивіз 853 транзит 154 ввіз

Д-Б 438

148 вивіз 290 ввіз

О-Л 487 487 місцеве

А-В 261

261 місцеве

Б-3 871

581 ввіз 290 вивіз

В-Н 1524 517 ввіз 853 транзит 154 вивіз

Е-Ж 132

132 місцеве

Ж-Л 535 158 ввіз 377 вивіз

б) Розподіл числа перевезених тон та виконаних тонно-кілометрів

(чисельник -т, знаменник – ткм).

Станції

відправлення та

Відповідь.

а) Число перевезених тон по залізницях та на мережі (за сполученням ).

Назва залізниць Перевезення вантажу за сполученням, т.

Місцеве сполучення Вивезення Ввезення Транзит Разом

1 2 3 4 5 6

Третя 66 134 110

310

Друга 109 111 152 106 478

Перша 75 124 107

306

По 3-х залізницях (умовно прийнятих як мережа) 250 369 369 106 1094-106-

-369=619

б) Відправлення, прибуття, прийняття та здача вантажів по залізницях:

Назва залізниць Відправлення Прибуття Прийняття Здача

Спосіб розрахунку

(Місцеве

сполучення +

вивіз) Тон Спосіб розрахунку

(Місцеве сполучення + ввезення) Тон Спосіб розрахунку (Ввезення +
транзит) Тон Спосіб розрахунку (Вивезення + транзит) Тон

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Третя 66+134 200 66+110 176 110+0 110 134+0 134

Друга 109+111 220 109+152 261 152+106 258 111+106 217

Перша 75+124 199 75+107 182 107+0 107 124+0 124

Перевірка. Відправлення + Прийняття = Прибуття + Здача = Робота
залізниці

Перевірка: (200+220+199)+(110+258+107) = (176+261+182)+(134+217+124)=
619+475=619+475=1094=1094=1094

в) Тонно-кілометри ( тарифні ) по залізницях та по мережі ( групі
залізниць ) з розбивкою за сполученнями:

Назва залізниці т км за сполученнями

Місцеве Вивезення Ввезення Транзит Разом

Третя 32142 40040 39279

111461

Друга 28164 27649 70156 90418 216387

Перша 19575 27664 24910

72149

По мережі (по групі залізниць) 79881 95353 134345 90418 399997

г) Середня відстань перевезення вантажів по залізницях за видами
сполучення:

Назва залізниць Середня відстань перевезень

= 235,78км.

Тема “Статистика пасажирських перевезень на залізниці”

Об’ємні показники статистики перевезень пасажирів: відправлено
пасажирів, перевезено пасажирів, пасажирообіг.

Групування перевезень пасажирів проводять за видами сполучень:
приміське, місцеве, пряме. Пряме поділяють на ввезено, вивезено,
транзит.

Перевезення пасажирів у прямому і місцевому сполученнях разом називають
перевезеннями далекого прямування. Особливим видом сполучення є
приміське. Між цими показниками існують такі взаємозв’язки:

– відправлено пасажирів складається з приміського сполучення, місцевого
сполучення та вивезено;

– перевезено пасажирів складається з приміського сполучення, місцевого
сполучення, вивезено, ввезено та транзиту.

Якісні показники статистики перевезень пасажирів

Середня дальність перевезення пасажирів характеризує середню відстань
пересування пасажира.

Густота перевезень пасажирів характеризує інтенсивність пасажиро-потоку
на дільниці або мережі за період; рівень його виражається числом
пасажирів, що проїхали в одиницю часу по кожному кілометру залізниці.

Середня населеність пасажирського вагона характеризує використання
пасажирських вагонів і визначається діленням пасажирообігу на пробіг
пасажирських вагонів.

Коефіцієнт рухливості населення – це середня кількість поїздок за рік
одного жителя залізницею.

Задача 3.

Кількість відправлених пасажирів із залізниці А та відстань їх
перевезень подані нижче:

Кількість відправлених пасажирів, тис. Відстань

перевезень одного пасажира, км У тому числі по залізницях

А Б В Г

231 326 326 – – –

212 469 299 240 – –

194 601 251 225 125 –

158 756 355 – – 401

Завдання.

1.Визначити кількість перевезених пасажирів та пасажиро-кілометри по
залізниці А, Б, В і Г, а також по всій групі залізниць.

2.Розрахувати середню відстань перевезення пасажирів, відправлених
залізницею А, по кожній із залізниць окремо та на всьому шляху руху.

Рішення

1.Розрахунки проводяться по приведеній таблиці.

На усій відстані По залізниці А

Кількість пасажирів, тис. Дальність

перевезень,

км. Пасажиро-км, тис. Кількість

пасажирів,

тис. Дальність

перевезень,

км. Пасажиро-км, тис.

1 2=5+8+11+14 3=1×2 4 5 6=4×6

231 326 75306 231 326 75306

212 469 99428 212 299 63388

194 601 116594 194 251 48694

158 756 119448 158 355 56090

Разом 795 – 410776 795 – 243478

По залізниці Б По залізниці В По залізниці Г

Кількість

пасажирів,

тис. Відстань перевезень, км. Пасажиро- км, тис. Кількість

пасажирів,

тис. Відстань перевезень, км. Пасажиро- км, тис. Кількість

пасажирів,

тис. Відстань перевезень, км. Пасажиро- км, тис.

7 8 9=7×8 10 11 12=10×11 13 14 15=13×14

212 240 50880

194 225 43650 194 125 24250

158 401 63358

406 – 94530 194 – 24250 158 – 63358

2.Відповіді.

а) Кількість перевезених пасажирів (Рпс) (тис.)

На усьому шляху прямування (гр.1)……………..795

По залізниці А (гр. 4)……………………………………795

По залізниці Б (гр. 8)…………………………………….406

По залізниці В (гр. 12)…………………………………..194

По залізниці Г (гр. 14)…………………………………..158

б) Пасажиро – кілометри (PLnc) (тис.)

На усьому шляху прямування (гр. 3)…………….410776

У тому числі по залізниці А (гр. 6)………………..243478

У тому числі по залізниці Б (гр. 9)…………………94530

У тому числі по залізниці В (гр. 12)……………….24250

У тому числі по залізниці Г (гр. 15)………………..63358

в) Середня відстань перевезення одного пасажира на усьому шляху
прямування та по кожній залізниці (Lc) визначається за формулою:

Lc=PLnc/Pnc;

На усьому шляху прямування…………….410776 : 795 = 516,70 км.

У тому числі по залізниці А………………..243478 : 795 = 306,26 км.

У тому числі по залізниці Б…………………94530 : 406 = 232,83 км.

У тому числі по залізниці В…………………24250 : 194 = 125,00 км.

У тому числі по залізниці Г…………………63358 : 158= 104,00 км.

Задача 4.

Вихідні дані:

Густина пасажиропотоку на ділянках залізниць за рік приведена у таблиці.

Ділянки Довжина ділянок, км Густина руху пасажиропото -ку, тис.пас.
Ділянки Довжина

ділянок,

км Густина руху пасажиропото ку, тис.пас.

туди назад

туди назад

А-Б 255 1254 1260 Д-Е 212 825 837

Б-В 236 1115 1120 Е-Ж 195 796 810

В-Г 199 996 1005 Ж-3 187 759 770

г-д 214 885 900 3-І 154 714 710

Завдання.

1.Визначити величину пасажиро-кілометрів на ділянках по залізниці в
цілому

2.Розрахувати середню густину пасажиропотоку по залізниці

Рішення

а) Пасажиро-кілометри по ділянках:

Діляг-

ки Довжина

ділянок,

км Густина

пасажиропотоку, тис. Пасажиро-км в тис.

туди назад туди

(графа2 х графаЗ) назад

(графа2 х графу4)

1 2 3 4 5 6

А-Б 255 1254 1260 319 770 321 300

Б-В 236 1115 1120 263 140 264 320

В-Г 199 996 1005 198 204 199 995

Г-Д 214 885 900 189 390 192 600

Д-Є 212 825 837 174 900 177 444

Є-Ж 195 796 810 155 220 157 950

Ж-З 187 759 770 141 933 143 990

3-І 154 714 710 109 956 109 340

PLnc д. = 319770+263140+198204+189390+174900+155220+141933+
+109956+321300+264320+199995+192600+177444+157950+143990+109340=
=1552513+1566939=3119452 тис. пас. км.

б) Середня густина руху пасажирів по залізниці (Нпс) визначається за
формулою:

Нпс= PLnc/Le

Le=255+236+199+214+212+195+187+154=1652 km.

Нпс=3119452 / 1652 = 1888,29 тис. чол. (у обох напрямках)

Тема “Експлуатаційна статистика залізниці”

Наявність локомотивів визначається за місцем їх приписки.

Показники роботи рухомого складу: вантажообіг, пробіг.

Вантажообіг нетто – це показник, що характеризує обсяг перевізної роботи
з урахуванням фактичної відстані і переміщення вантажу, визначається як
сума з добутків маси нетто поїзда на довжину поїздо-дільниці,
визначається окремо для кожного типу тяги.

Загальний пробіг – це основний показник , що характеризує обсяг роботи
локомотивів оснащеності, він визначається як сума з добутків кількості
локомотивів на пройдену відстань.

Основна частина загального пробігу – лінійний пробіг – це сумарна
відстань, яка фактично пройдена поїзними локомотивами по перегонах.

Лінійний пробіг ділиться на основний (пробіг у голові поїзда) та
допоміжний.

До найважливіших показників обсягу експлуатаційної роботи відносяться
також показники: навантажено, вивантажено, прийнято навантажених, робота
у вагонах. Показник робота вагонів має різний зміст для залізничної
мережі та її підрозділів. Для мережі робота – вивантажено = навантажено.
Для залізниці робота – вивантажено + навантажено. Вагонообіг станції —
це кількість вагонів, перероблених станцією за звітний період.

Якість використання вантажних вагонів за їх вантажопідйомністю
характеризується такими показниками:

— середня вантажопідйомність вагона, яку отримують діленням сумарної
вантажопідйомності в тоннах на число завантажених двовісних вагонів;

— середнє статичне навантаження, яке отримують діленням кількості
навантажених тонн даного вантажу на кількість завантажених вагонів;

— середнє динамічне навантаження вагонів одержують діленням загального
пробігу вантажів в експлуатаційних тонно-кілометрах нетто на відповідний
пробіг завантажених вагонів робочого парку, у вагоно-вісе-кілометрах.

Використання вагонів пасажирського парку характеризується показником
середньої населеності на вісь вагону. Визначається відношенням усіх
виконаних в даному періоді пасажиро-км до пробігу пасажирських вагонів у
вагоно-вісе-кілометрах.

Узагальнюючим показником використання локомотивів, виділених для
вантажного руху, є середня продуктивність локомотива в добу у
тонно-кілометрах брутто. Для отримання цього показника, загальний обсяг
роботи в тонно-кілометрах брутто, виконаний локомотивами у вантажному
русі, ділять на загальні локомотиво-доби парку, що експлуатується. У
локомотиво-доби парку, що експлуатується, включають локомотиво-доби
других локомотивів, подвійної тяги, в підштовхуванні і одиночному
пересуванні.

Коефіцієнт допоміжної роботи локомотивів у вантажному русі визначається
як відношення лінійного пробігу локомотива без підштовхування до пробігу
в голові поїзда.

Показники поїзної роботи:

– середня швидкість у русі – відношення величини пройденої відстані в
кілометрах на витрачений час в годинах або добах;

– середня технічна швидкість показує, на скільки кілометрів у
середньому пересувався поїзд протягом однієї години, витраченої
безпосередньо на пересування без урахування стоянок на станціях;

– середня дільнича швидкість показує, скільки кілометрів в одну годину
проходили поїзди за весь час знаходження їх на дільницях, тобто з
моменту відправлення від початкової станції дільниці до моменту прибуття
на кінцеву станцію, включаючи час стоянок на проміжних станціях;

– коефіцієнт швидкості – відношення дільничної швидкості до відповідної
технічної швидкості.

Характеристика поїздів вантажного руху дається також за допомогою
показників їх середньої ваги і середнього складу.

Задача 5.

Вихідні дані.

На початок звітної доби робочий парк вантажних вагонів на залізниці
становив 10140 вагонів, у тому числі завантажених 7145 і порожніх 2995
одиниць.

На протязі доби сталися наступні зміни у чисельності робочого парку:

Завантажених Порожніх

прибуло нових вагонів із заводів – 22

прибуло з оренди у сторонніх відомств – 31

прийнято від сусідніх залізниць 2269 2223

Разом прибуло на залізницю 2269 2276

виключено з інвентарю – 22

передано в оренду стороннім відомствам – 23

здано на сусідні залізниці 2005 2158

Разом вибуло з залізниці 2005 2203

Крім того, за добу сталися наступні зміни парку залізниці:

зайнято вагонів 2136

звільнено вагонів 2115

перераховано у неробочий парк з причини несправності з числа

порожніх вагонів 128

включено в робочий парк порожніх вагонів,

що вийшли з ремонту 115

перераховано у резерв УЗ (порожніх) 122

взято з резерву за наказом УЗ (порожніх) 101

Завдання.

Зробити балансування робочого парку за звітну добу окремо по
завантажених та порожніх вагонах.

Рішення

а) Балансування вантажних вагонів проводиться за показниками приведених
у вихідних даних:

1) Наявність вантажних вагонів у робочому парку

на початок звітних
діб…………………………………………………7145

2) Прибуло вантажних вагонів у робочий парк:

а) прийнято від сусідніх
доріг……………………………………..2269

б)
зайнято………………………………………………………..
…………2136

Разом прибуло вантажних: 4405

3) Вибуло вантажних вагонів з робочого парку:

а) здано на сусідні
дороги…………………………………………2005

б)
звільнений……………………………………………………..
…….2115

Разом вибуло вантажних: 4120

4) Наявність вантажних вагонів на кінець діб = 7145+4405-4120=7430 ваг.

б) Балансування порожніх вагонів:

1) Наявність порожніх вагонів у робочому парку

на початок звітних
діб……………………………………………………..2995

2) Прибуло порожніх вагонів у робочий парк:

а) нових вагонів із
заводів…………………………………………..22

б) з оренди у сторонніх
відомств………………………………..31

в) прийнято від сусідніх
доріг…………………………………….2223

г)
звільнений……………………………………………………..
………2115

д) включено у робочий парк що вийшли з ремонту…….115

є) взято з резерву
УЗ………………………………………………….101

Разом прибуло порожніх: 4607

Вибуло порожніх вагонів з робочого парення:

а) виключено з
інвентарю………………………………………………22

б) здано в оренду стороннім відомствам…………………………23

в) здано на сусідні
дороги………………………………………………2158

г)
зайнято………………………………………………………..
…………….2136

д) переведено у неробочий парк по несправності……………128

є) перераховано у резерв
УЗ…………………………………………..122

Разом вибуло порожніх: 4589

3) Наявність порожніх вагонів в робочому парку на кінець діб =

=2995+4607-4589=3013 ваг.

Задача 6.

Вихідні дані.

1. Використання локомотивів у двох депо характеризується наступними
даними:

Показники Одиниця вимірювання Величина показника

Депо № 1 Депо № 2

Добовий пробіг.

Тягове плече

Дільнична швидкість

Середній простій локомотиву:

а) на станції приписки

б) на станції обігу км

км

км/год

год.

год. 355

79

23,6

1,06

1,00 322

82

22,2

1,07

1,09

2. Парк локомотивів, що експлуатується у депо № 1 – 20 локомотивів, у
депо № 2 – 21 локомотивів.

Завдання.

Розрахувати середньозважені величини приведених показників по двох депо
разом.

Рішення

1. Розрахунок показників проводиться на основі даних таблиці та пункту:

МТ):

МТ=М * 24

де: М – парк локомотивів;

24 – кількість годин у добі.

МТ = 20*24+21*24=480+504=984 лок.год.

MS):

M * добовий пробіг

MS = 20*355+21*322=7100+6762=13862 лок.км.

МТр):

М * (добовий пробіг / дільнична швидкість)

лок.год.

МТсп):

М * середній простій локомотива на станції прописки

МТсп =20* 1,06+21 * 1,07=21,2+22,47=43,67 лок.год.

Mtco):

M * середній простій локомотива на ст. обігу

Mtco =20* 1,00+21 * 1,09=20+22,89=42,89 лок.год.

Mtco

МТ1= 605,44+43,67+42,89=692 лок.год.

Відповіді.

МS/М

Sл=13862 / (20+21)=338,1 км.

Задача 7.

Вихідні дані.

На станції завантажено декілька вагонів вантажами, що мають різні
навантаження і прямують на різні відстані:

Найменування вантажів Навантаження на вагон, т Кількість

відправлених

вантажів, т Відстань перевезення, км

Чорні метали

Дрова

Кукурудза в качанах 70

50

40 859

713

548 469

326

158

Завдання.

1. Визначити середнє статичне навантаження на вагон по відправленню і
середнє динамічне навантаження на навантажений вагон на всьому шляху
проходження для всіх вантажів.

2. Розрахувати середню дальність перевезення однієї тонни вантажу і
середній навантажений рейс вагону.

3. Зробити ув’язку цих показників.

Рішення

1. Попередні розрахунки.

де: Р – кількість відправлених вантажів, т.

Рст – навантаження на вагон у тонах окремих вантажів

p =859+713+548=2120 т.

PL

де: L – відстань перевезення, км.

PLH =859 * 469 + 713 * 326 + 548 * 158 = 402871 + 232438 + 86584 =
21893m.км.

=13*2*469 + 15*2*326 + 14*2*158 = 12194 + 9780 + 4424 = 26398ваг.км.

2. Відповіді.

д) Ув’язка середнього статичного і динамічного навантаження, середньої
дальності і середнього вантажного рейсу виконана за формулою:

Тема “Статистика праці на залізниці”

Предметом статистики праці є: наявність, склад, розподілення і
використання трудових ресурсів та їх відтворення; динаміка заробітної
плати; динаміка продуктивності праці; організація праці та підготовка
кваліфікованих кадрів і таке інше.

Облік особового складу робітників забезпечує систематичну інформацію
про чисельність робочих та службовців взагалі та по структурних
підрозділах, про причини зміни цієї чисельності; про склад робітників
за: полом, віком, категоріями персоналу, професіями, посадами,
спеціальностями, кваліфікаціями, освітою, стажем роботи, виробничими
групами та іншими ознаками. Рахуються усі постійні, сезонні та тимчасові
працівники.

Основним статистичним показником чисельності робітників є
кількість за списком. Спискова чисельність робітників обраховується, як
правило, на початок (кінець) місяця (кварталу).

Основні показники руху та плинності робочої сили:

– обіг робочої сили – це зміна чисельності робітників у зв’язку з
прийомом чи звільненням;

– коефіцієнт обігу робочої сили характеризує ступінь руху робочої сили
на підприємстві (незалежно від причин, які викликали його) і
обчислюється відношенням обігу робочої сили до середньоспискової
чисельності працівників: коефіцієнт плинності кадрів є відношення числа
робітників, що вибули з відповідних причин до середньоспискової
чисельності робітників за даний період:

– коефіцієнт стабільності кадрів є відношення числа робітників, які
робили весь звітний рік, до середньоспискової чисельності на кінець
року.

Одиницями виміру робочого часу є людино-година, людино-день,
людино-місяць. Відпрацьований час за період (рік, квартал, місяць)
називають фондом робочого часу та обчислюють у днях та годинах.
Відпрацьованим вважається час, на протязі якого робітник брав участь у
виробничому процесі.

Праця понад установленої норми вважається надурочною.

У статистиці праці визначають показники тривалості робочого періоду.
Для робочого дня:

– нормальна – кількість годин, які робітник у середньому повинен
відпрацювати за законом;

– фактично урочна – кількість годин, які робітник у середньому фактично
відпрацював без надурочних годин роботи;

– фактично загальна – кількість годин, які робітник у середньому
відпрацював включаючи години надурочної роботи.

Усі ці показники обчислюються відповідними відношеннями суми
людино-годин до суми людино-днів. Для аналізу продуктивності праці на
залізничному транспорті використовуються методи: натуральний, вартісний
та трудовий.

Продукцією основної діяльності залізниць є переміщення вантажів та
пасажирів. Продуктивність праці робітників залізничної мережі вимірюють
кількістю приведених тонно-кілометрів, що припадають на одного робітника
експлуатаційного контингенту, зайнятого на перевезеннях.

Статистичні відомості про заробітну плату та її динаміку необхідні для
характеристики матеріального благоустрою працівників, вивчення
відношення між зростанням заробітної плати та продуктивності праці, для
аналізу собівартості продукції.

Основним показником статистики заробітної плати є середня заробітна
плата — показник, що характеризує середній рівень оплати праці за
обліковий період.

Задача 8.

Вихідні дані

Використання робочого часу працівниками на залізниці на протязі року
характеризується наступними даними:

Фактично відпрацьовано 9 005 255 людино-годин

Простої 14 968 людино-годин

Нез’явлень у зв’язку з виконанням держ. і

громадських обов’язків 56 658 людино-годин

Чергових відпусток 515 269 людино-годин

Відпусток через хворобу 221 564 людино-годин

Прогулів 15 012 людино-годин

На протязі року було 58 (52+6) неробочих днів.

Завдання.

Розрахувати коефіцієнт використання робочого часу та кількість явок і
нез’явлень в середньому на одного працівника за рік.

Рішення

1. Попередні розрахунки.

1) Загальна кількість робочих людино-днів за рік:

(фактично відпрацьовано + простої + нез’явлення у зв’язку з виконанням
державних і громадських обов’язків + чергові відпустки + відпустки

через хворобу + прогули) / 24

2) Фонд робочих днів за рік на одну людину: 365 – 58 = 307 днів

3) Середнє число працівників на залізниці = Загальна кількість робочих
людино-днів за рік / Фонд робочих днів за рік на одну людину

2. Відповідь.

1) Коефіцієнт використання робочого часу = Фактично відпрацьовано /
Загальна кількість робочих людино-днів за рік

2) Приходиться на одного працівника в рік:

фактичної роботи = Фактично відпрацьовано / середнє число працівників

на залізниці

простоїв = простої / Середнє число працівників на залізниці

нез’явлень у зв’язку з виконанням державних і громадських обов’язків =

нез’явлення у зв’язку з виконанням державних і громадських

обов’язків / середнє число працівників на залізниці

чергових відпусток = чергові відпустки / середнє число працівників на
залізниці

відпусток через хворобу = відпустки через хворобу / середнє число

працівників на залізниці

прогулів = прогули / середнє число працівників на залізниці

Перевірка: фактична робота + простої + нез’явлення у зв’язку з
виконанням державних і громадських обов’язків + чергові відпустки +
відпустки через хворобу + прогули = 307 днів

281,28+0,47+1,77+16,09+6,92+0,47=307 днів

Задача 9.

Вихідні дані

Облікова наявність працівників служби локомотивного господарства по
виробничих групах на залізниці та їх середньомісячна заробітна платня за
планом і звітом за рік, лінійний пробіг локомотивів у вантажному і
пасажирському русі, а також чисельність локомотивних бригад наведені
нижче.

Виробничі групи робочих План Звіт

Списочна наявність (чоловік) Середньомісячна заробітна плата, грн..
Середньосписочна

наявність бригад

(чоловік) Лінійний пробіг

локомотивів за рік,

тис. лок.-км. Списочна наявність (чоловік) Середньомісячна заробітна
плата, грн.. Середньосписочна

наявність бригад

(чоловік) Лінійний пробіг

локомотивів за рік,

тис. лок.-км.

Зайняті на

поточному

Ремонті 1325 1555 – – 1330 1560 – –

Локомотивні бригади 4554 1758 – – 4560 1760 – –

Зайняті на екіпіровці та подачі палива 1625 1010 – – 1630 1020 – –

Штат контор, депо і цехів 1315 995 – – 1320 1000 – –

Інші робітники 421 651 – – 425 660 – –

Пасажирський рух – – 71 3005 – – 75 3227

Вантажний рух – – 621 21589 – – 630 26987

Усього 9 240 – – – 9 265 – – –

Завдання.

1. Розрахувати річний фонд заробітної платні працівників служби
локомотивного господарства за планом і звітом.

2. Розрахувати середньомісячну заробітну платню одного працівника за
планом та звітом.

3. Розрахувати продуктивність праці локомотивної бригади за місяць,
виражену кількістю лінійних локомотиво-кілометрів, що приходяться на
одну бригаду у вантажному і пасажирському русі за планом та звітом.

4. Визначити середній індекс продуктивності праці бригад по обох видах
руху разом.

Рішення

а) Річний фонд заробітної платні:

Спискова наявність * Середньомісячна заробітна плата

за планом: (1325*1555+4554*1758+1625*1010+1315*995+421*651)*12

=13 290 053*12=157 480 636 грн.

за звітом: (1330*1560+4560*1760+1630*1020+1320*1000+425*660)*12

=13 363 500*12=160 362 000 грн.

б) Середньомісячна заробітна платня одного працівника служби

локомотивного господарства:

Річний фонд заробітної платні / Спискова наявність /12

де: 12 – кількість місяців у році

за планом: за звітом:

в) Продуктивність праці локомотивної бригади по обох видах руху:

за планом: за звітом:

у пасажирському русі: у пасажирському русі:

у вантажному русі: у вантажному русі:

г) Середній індекс продуктивності праці локомотивних бригад по обох
видах руху визначається за формулою

,

– продуктивність праці бригад за звітний період у пасажирському та
вантажному русі;

– теж за плановий період;

– кількість бригад за звітний період у пасажирському та

вантажному русі

Тема «Статистика основних засобів і технічної озброєності залізниці»

Основні засоби залізничного транспорту в натуральному та вартісному
вираженні являють собою предмет статистики. У залізничній статистиці
виділяють: статистику технічної озброєності; статистику капітальних
вкладень і капітального будівництва.

За призначенням, ступенем та характером участі у виробничому процесі
основні засоби розподіляються на: виробничі та невиробничі, діючі та
недіючі, активні та пасивні.

У вартісному вираженні основні засоби обліковуються за повною
первісною, залишковою первісною, відновною без зносу та відновною з
урахуванням зношення вартістю.

Показники технічного стану основних засобів:

– ступінь зношення dзн, яка обчислюється на основі строку служби:
повного к, минулого п та залишившегося m(m = k- n)dзн =n/k.100%;

– ступінь придатності dпр = m/k100%(dзн+dпр=100%).

Показники зношення та придатності сукупності основних засобів можна
одержати тільки на основі вартісних характеристик.

Показники ступеня зношення dзн та придатності dпр одиниці основних
засобів обчислюють у процентах за співвідношенням вартості зносу або
придатності до повної (первісної або відновної) вартості сукупності
основних засобів.

Середнє значення ступеня зношення dзн та придатності dnp основних

засобів обчислюють за співвідношенням вартості зносу або придатності до
повної (первісної або відновної) вартості сукупності основних засобів.

Рух основних засобів характеризується коефіцієнтами:

– поповнення основних засобів, що обчислюється діленням вартості
основних засобів, що надійшли за рік, на вартість основних засобів на
кінець року:

– відновлення основних засобів, який отримують шляхом ділення вартості
нових засобів, що надійшли за рік на вартість основних засобів у кінці
року;

– вибуття основних засобів, що обчислюється діленням вартості основних
засобів , що вибули за рік, на вартість основних засобів на початок
року;

– вибуття основних засобів за зносом, який отримують шляхом ділення
вартості основних засобів, що вибули за рік за зносом, на вартість
основних засобів на початку року.

При обчисленні показників руху основних засобів у знаменнику
використовують середню вартість основних засобів за рік N=(N0 + N1)/2

Ступінь використання основних засобів характеризують показники:

фондовіддача fo – узагальнений показник ефективності використання
основних виробничих фондів, вимірюється відношенням обсягу виробленої
продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів;

фондовіддача по основній діяльності залізниці вимірюється кількістю
приведених тонно-кілометрів, що приходяться на одну гривню основних
виробничих фондів;

фондомісткість fe характеризує обсяг основних засобів, які приходяться
на одиницю продукції (послуги), цей показник на залізничному транспорті
визначають діленням вартості основних виробничих фондів на кількість
приведених тонно-кілометрів.

Задача 10.

Вихідні дані.

Терміни служби та вартість окремих видів основних засобів

локомотивного депо:

Основні засоби Повний термін служби, К, років Повна первісна вартість,
Nnn, тис. грн. Робочий вік, n, років Ліквідна-ційна вар-тість,

Nлікв.

тис. грн..

1. Виробнича будівля депо, кам’яна

2. Будівля технічної контори, цегляна

3. Приміщення паливного складу, цегляне

4. Тепловози серії ТЕ 3, 7 тепловозів

5. Тепловози серії 2ТЕ10В, 8 тепловозів 100

60

50

25

25 3987

65

49

1 458

1 621 55

16

19

10

9 –

75,9

121,5

Разом – 7 180 – 197,4

Завдання.

1) Розрахувати суму амортизаційних відрахувань з урахуванням
ліквідаційної вартості;

2) Розрахувати залишкову вартість;

3) Розрахувати середній відсоток зносу;

4) Розрахувати середню ступінь придатності;

5) Розрахувати щорічні амортизаційні відрахування;

6) Розрахувати середній повний строк служби;

7) Розрахувати середній минулий строк служби;

8) Розрахувати середній залишившийся строк служби;

9) Розрахувати відсоток щорічний амортизаційних відрахувань.

Рішення

1) Сума амортизаційних відрахувань з урахуванням ліквідаційної вартості:

2) Залишкова вартість:

4) Середня ступінь придатності:

5) Щорічні амортизаційні відрахування:

6) Середній повний строк служби:

8) Середній залишившийся строк служби:

9) Відсоток щорічний амортизаційних відрахувань:

Тема „Статистика матеріально-технічного постачання на залізниці”

Основні показники, що характеризують кількісну і якісну сторони
матеріально-технічного постачання: обсяг постачання і заготівель, обсяг
оптової торгівлі, обсяг запасів матеріальних ресурсів і рух запасів,
загальний і питомий облік сировини, матеріалів, палива й електроенергії.
Ці показники обчислюються в натуральному, умовно-натуральному і
вартісному вираженні.

У матеріальних балансах відбивається взаємозв’язок між виробництвом і
споживанням матеріалів. Матеріальні баланси поділяються на: планові і
звітні. Як планові, так і звітні баланси будують у вигляді таблиць, що
складаються з двох частин: перша частина показує всі джерела утворення
ресурсів; друга частина – основні напрямки їх використання.

Структура звітних матеріальних балансів залежить від:

-вигляду матеріалів;

– джерел утворення ресурсів;

– характеру розподілу та їх призначення.

У системі матеріально-технічного постачання залізничного транспорту
розробляють матеріально-технічні баланси як загалом по міністерствах,
так і по залізницях, метрополітенах і підприємствах. Відрізняють
баланси, які складають підприємства залізничного транспорту як виробники
продукції, та баланси, які складають підприємства залізничного
транспорту – споживачі сировини, матеріалів, палива і таке інше.

Підприємства залізничного транспорту отримують матеріальні ресурси:

а) у вигляді постачання за державним планом матеріально-технічного
постачання;

б) у порядку заготівель через місцеві постачальницькі організації;

в) від власного виробництва підприємств залізничного транспорту.

На залізниці розрізняють дві форми матеріальних запасів: виробничі і
складські. Наявність і рух матеріальних цінностей характеризується
кількісними і якісними показниками.

Запас матеріалів на складах визначається на 1.01 кожного місяця на
основі безпосереднього обліку або інвентаризації ТМЦ.

Для характеристики розміру запасів за конкретний період часу
використовують показник середній запас, який розраховується за період за
формулою середньої хронологічної моментного ряду.

Витрати матеріалів характеризуються відпуском матеріалів на виробництво
і визначається на основі даних поточного обліку за кожним видом
матеріальних ресурсів в натуральному і вартісному вираженні.

Найважливіші показники витрат:

а) процент виконання норми запасу визначається як відношення фактичного
запасу до встановленої норми;

б) забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами характеризує
число днів забезпеченості виробництва тим або іншим видом матеріалів і
дорівнює відношенню обсягу виробничих запасів до їх добової витрати.

Рух матеріальних запасів характеризується показниками:

а) коефіцієнт швидкості оберту матеріалів – це показник числа обертів
матеріалів за звітний період;

б) обертаємість матеріалів – це середній час знаходження матеріалів на
складі виробничих запасів.

Вивчення витрат матеріалів одного виду на виробництво однорідної
продукції, виконання норм і динаміки витрат проводиться за допомогою
індивідуальних індексів.

Задача 11.

Вихідні дані.

Приведені наступні дані про обіг металу на складі за квартал:

Назва матеріалів Запас матеріалів, тис. грн. Витрати

матеріалу за

квартал, тис.

грн. Плановий

коефіцієнт

швидкості обігу

На початок кварталу На кінець кварталу

Метал круглий 6,8 6,6 18,6 4,0

овальний 5,4 5,8 15,4 3,5

квадратний 4,8 5,0 13,6 3,5

покрівельний 3,1 3,5 11,5 4,0

Завдання.

1. Знайти середній фактичний запас по кожному виду металу і по всіх
видах металу в цілому за квартал.

2. Визначити фактичний коефіцієнт швидкості обігу і тривалість
збереження в днях за кожним видом металу.

3. Розрахувати середній плановий і фактичний коефіцієнт швидкості обігу
по всіх видах металу.

4. Визначити величину нормального запасу, надлишок чи нестачу проти
норми по кожному виду металу на кінець кварталу.

Рішення

а) Середній фактичний запас за кожним видом металу, тис. грн.:

Метал круглий (6,8+6,6)/2=6,7 квадратний (4,8+5,0)/2=4,9

овальний (5,4+5,8)/2=5,6 покрівельний (3,1+3,5)/2=3,3

б) Середній фактичний запас по всіх видах металу (у тис. грн.):

6,7+5,6+4,9+3,3=20,5

в) Фактичний коефіцієнт швидкості обігу і тривалість схову в днях за
кожним видом металу:

Назва матеріалів Середній запас матеріалів за квартал, тис. грн. Витрати
матеріалів за квартал, тис. грн. Коефіцієнт швидкості обігу матеріалів
гр. 3 : гр. 2 Середня тривалість збереження матеріалів у днях.

1 2 3 4 5=90 / гр. 4

Метал круглий 6,7 18,6 18,6:6,7=2,78 90 : 2,78=32,37

овальний 5,6 15,4 15,4:5,6=2,75 90 : 2,75=32,73

квадратний 4,9 13,6 13,6:4,9=2,78 90 : 2,78=32,37

покрівельний 3,3 11,5 11,5:3,3=3,48 90 : 3,48=25,86

Усього 20,5 59,1 – –

90 – кількість днів у кварталі

г) Коефіцієнт швидкості обігу усіх видів металу: 59,1:20,5=2,88

д) Середня тривалість схову усіх видів металу: 90 : 2,88=31,25 дня

є) Нормальні запаси, надлишок чи нестача фактичної наявності проти норми
на кінець кварталу по кожному виду металу:

Назва

матеріалів Нормальний запас, тис. грн. Фактичний запас на кінець
кварталу, тис. грн. Відхилення запасу від норми, тис. грн.

надлишок нестача

1 2 3 4 5

Метал круглий 18,6:4=4,65 6,6 1,95

овальний 15,4:3,5=4,4 5,8 1,4

квадратний 13,6:3,5=3,89 5,0 1,11

покрівельний 11,5:4=2,88 3,5 0,62

Задача 12.

Вихідні дані.

Витрата чорних металів у натуральному і грошовому вираженні за 2005 і
2006р. показані у таблиці. У цей період ціни на чорні метали знизилися

Назва матеріалів

Одиниця виміру

Витрати матеріалів у 2005 році Витрати матеріалів у 2006 році

Кількість Загальна

вартість за

діючими

цінами,

тис. грн. Кількість Загальна

вартість за

діючими

цінами,

тис. грн.

Чавун ливарний т. 300 115,6 310 118,9

Метал сортовий т. 1158 698,1 1231 725,5

Метал листовий т. 554 459,4 560 460,0

Метал покрівельний т. 425 564,1 430 565,2

Завдання.

1. Визначити індивідуальні індекси цін по кожному матеріалу за 2006 р.
до рівня цін 2005 р.

2. Те ж середній по всіх чорних металах разом.

3. Визначити економію коштів, отриману внаслідок зниження цін на чорні
метали, у 2006 р. проти 2005 р.

Рішення

1. Попередні розрахунки.

а) Ціна матеріалів у 2005 р. по кожному виду матеріалу (грн.):

Чавун ливарний 115600/300=385,33

Метал сортовий 698100/1158=602,85

Метал листовий 459400/554=829,24

Метал покрівельний 564100/425=1327,29

б) Ціна матеріалів у 2006 р.

Чавун ливарний 118900/310=383,55

Метал сортовий 725500/1231=589,36

Метал листовий 460000/560=821,43

Метал покрівельний 565200/430=1314,42

Відповіді.

Індивідуальні індекси цін за матеріалами в 2006р. до 2005р.:

Чавун ливарний 383,55/385,33=0,995

Метал сортовий 589,36/602,85-0,978

Метал листовий 821,43/829,24=0,991

Метал покрівельний 1314,42/1327,29=0,990

б) Середній індекс цін по всіх перерахованих металах:

в) Загальна величина економії у 2006 р. у зв’язку зі зниженням цін проти
2005 р. (у грн.).

Тема „Розрахунок фінансових показників роботи залізниці”

Предметом вивчення фінансової статистики є масові процеси та
закономірності, що відбуваються в області фінансів, грошового обігу та
кредиту.

Головні задачі фінансової статистики на залізничному транспорті :
контроль за виконанням плану формування та використання грошових коштів
на перевезення вантажів і пасажирів ; виявлення фінансових результатів
діяльності залізниць; визначення кількісних і якісних показників, що
характеризують фінансовий стан залізничних підприємств.

Доходом залізниці називається сума грошових коштів, одержаних залізницею
за перевезення, послуги та реалізовану продукцію. Поряд з доходами у
фінансовій статистиці використовують такі показники:

* виручка – сума наявних коштів і грошових документів, що надійшли за
звітний період у каси станцій залізниць;

* доходні надходження залізниці – сума грошових коштів, вилучених за
перевезення та додаткові послуги транспорту.

Кількісні показники доходів характеризують:

– загальний обсяг доходів залізниць від перевезень;

– доходи від перевезень вантажів;

– доходи від перевезень пасажирів;

– доходи від перевезень багажу та пошти.

Якісні показники характеризують доходність вантажних, багажних та
пасажирських перевезень як розмір доходу, що одержують з одиниці
переміщення вантажів або пасажирів, а також доходність від виконання
початкової та кінцевої операцій з вантажами.

Середня доходна ставка за вантажні та окремо за багажні перевезення
розраховується діленням суми провізної плати на відповідний вантажообіг
, а по пасажирським перевезенням – діленням суми провізної плати та
доплат на пасажирооборот .

Середня доходна ставка по перевезенням взагалі розраховується на 10
приведених т-км.

Витрати залізничного транспорту на перевезення розділені на дві
частини: витрати за основною діяльністю (експлуатаційні витрати) та
витрати за допоміжною діяльністю.

Важливим фінансовим показником є прибуток. Прибуток буває балансовим і
розрахунковим. Розрахунковий прибуток отримують вирахуванням з
балансового прибутку плати за виробничі фонди, сплати відсотків за
короткострокові банківські кредити, відрахувань у державний бюджет.

Рівень рентабельності визначається у відсотках відношенням суми
прибутку до середньорічної (середньо квартальної) вартості виробничих
основних засобів та оборотних коштів. Розрізняють загальну та
розрахункову рентабельність.

Важливим узагальнюючим економічним показником роботи залізниць є
собівартість перевезень, що відображає витрати на одиницю перевезень .

Задача 13.

Вихідні дані.

Дані про перевезення донецького кам’яного вугілля у прямому і місцевому

сполученні та стягнена провізна плата (та рифи) приведені у таблиці.

Станції і

залізниці

відправлення Станції і

залізниці

призначення Вага відправ-ки, т Провізна плата, грн. Плата за початкову
операцію, грн. Плата за кінцеву операцію, грн.

Станція В

першої залізн. Станція І третьої залізн. 88 2155 264 220

Те ж Станція Б Першої залізн. 95 889 285 237,5

» Станція Д Другої залізн. 66 2005 198 165

» Станція 3 Третьої залізн. 75 1999 225 187,5

» Станція Е Другої залізн. 69 2154 207 172,5

» Станція А Першої залізн. 71 965 213 177,5

ст. А ст. Б ст. В ст. Г ст. Д ст. Е
ст.Ж ст. З ст. І

155 236 199 164 287
176 154 264

– Перша залізниця

– Друга залізниця

– Третя залізниця.

Завдання.

1. Визначити величину пробігу вантажів окремо по Першій, Другій і Третій
залізницях і по всіх залізницях разом.

2. Визначити суму доходів від перевезень по кожній залізниці.

3. Розрахувати середні доходні ставки за 10 ткм по кожній залізниці і по
всіх залізницях разом.

Рішення

1. Попередні розрахунки.

Відстань перевезення кожного відправлення з розподілом по залізницях:

Табл. 1

№ відправки Позиції перевезень Вага

відправки, т. Повна

відстань, км У тому числі по залізницях

Перша Друга Третя

Відстань, км. Вид

сполучен

ня Відстань,

км. Вид

сполучен

ня Відстань, км. Вид

сполучен

ня

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 В-І 88 1144 199 вивіз 627 транзит 318 ввіз

2 В-Б 95 236 236 місцеве

3 В-Д 66 363 199 вивіз 164 ввіз

4 В-3 75 980 199 вивіз 627 транзит 154 ввіз

5 В-Е 69 650 199 вивіз 451 ввіз

6 В-А 71 391 391 місцеве

2. Відповіді.

а) Обсяг перевезень кам’яного вугілля по залізницях:

1) Першої: 88*199+95*236+66*199+75*199+69*199+71*391=

=109 483 ткм.

2) Другої: 88*627+66*164+75*627+69*451=144 144 ткм.

3) Третьої: 88*318+75*154=39 534 там.

б) Розподіл доходів від перевезень кам’яного вугілля у прямому
сполученні між залізницями

Табл. 2

№ відправки Отримана сума провізних плат у

прямому сполученні, грн.. У тому числі за

початкову і кінцеву

операції Підлягає розподілу між

залізницями Доходи залізниць від

перевезень Весь дохід

залізниць

від

перевезень у прямому сполученні

Усього 3 них належить залізницям

Першій Другій Третій

Першій Другій Третій Першій Другій Третій

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 2155 484 264

220 1671 290,67 915,84 464,49 554,67 915,84 684,49

3 2005 363 198 165

1642 900,16 741,84

1 098,16 906,84

4 1999 412,5 225

187,5 1586,5 322,16 1015,03 249,31 547,16 1 015,03 436,81

5 2154 379,5 207 172,5

1774,5 543,27 1231,23

750,27 1 403,73

Разом: 8313 1639 894 ! 337,5 407,5 6674 2056,26 3903,94 713,8 2 950,26
4 241,44 1 121,30

в) Провізна плата в місцевому сполученні ( з вихідних даних), грн. по :

Першій залізниці 889+965=1 854 грн.

г) Повна сума доходів залізниць від перевезення кам’яного вугілля, грн.
:

1) Першої 2 950,26+1 854=4 804,26 грн.;

2) Другої 241,44 грн.;

3) Третьої 1 121,3 грн.

д) Середня дохідна ставка по залізницях за 10 ткм у коп.:

е) Середня доходна ставка по всіх залізницях за 10 ткм у коп.:

Задача 14.

Вихідні дані.

Залізниця у звітному році виконала 8255 мпн. ткм і 1,75 млрд.
пасажиро-км. Експлуатаційні витрати за рік склали 533 млн. грн.., у тому
числі ті, що пов’язані з вантажними перевезеннями – 421 млн. грн. і
пасажирськими – 112 млн. грн.

За попередній рік залізниця виконала 8228 млн. ткм і 1,72 млрд.
пасажиро-км. Експлуатаційні витрати склали 548 млн. грн., у тому числі
ті, що пов’язані з вантажними перевезеннями – 421 млн. грн. і з
пасажирськими – 127 млн. грн..

Завдання.

1. Розрахувати собівартість 10 тоно-кілометрів, пасажиро-кілометрів та
приведеної продукції по залізниці за звітний і попередній роки.

2. Розрахувати індекс собівартості 10 тоно-кілометрів,
пасажиро-кілометрів та приведеної продукції у звітному році (приймаючи
за базу попередній рік).

3. Розрахувати середньозваженій індекс собівартості у звітному році
(приймаючи за базу попередній рік) по тоно-кілометрах і
пасажиро-кілометрах разом

Рішення

а) Собівартість продукції за звітний рік:

б) Собівартість продукції за попередній рік:

в) Індекс собівартості продукції у звітному році до попереднього:

г) Середньозважений індекс собівартості 10 тонно-кілометрів та
пасажиро-кілометрів разом за звітний період по відношенню до
попереднього:

Висновки

Відображаючи у цифрах фактичний стан залізничного транспорту та його
окремих підрозділів, залізнична статистика стає вихідною базою для
розробки і проведення у практику необхідних заходів щодо подальшого його
розвитку, технічному оснащенню і реконструкції.

Її дані широко використовуються для вивчення розвитку виробничих сил
країни, міжрайонних зв’язків , служать базою планування і контролю за
ходом виконання планових завдань.

Одна з найважливіших задач залізничної статистики – виявлення
внутрішніх матеріальних і трудових резервів підвищення ефективності
транспортного виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на
перевезення вантажів і пасажирів.

Список використаної літератури

1.Статистика железнодорожного транспорта. Учебник для вузов. Т.И.Козлов,
А.А.Поликарпов и др.М.: Транспорт, 1990.

2.Железнодорожная статистика. Петроканський Б.Й., Владимиров В.А.М.:
Транспорт,1969.

3.Основные теоретические вопросы общетранспортной статистики перевозок
грузов. Под общ. ред. д–ра экон. наук И.В. Кочетова и д-ра экон. наук
В.И. Дмитриева. М.: « Транспорт», 1968.

4.Зверев Н.П.Статистика железнодорожного транспорта .М. : « Транспорт»,
1976.

5.Якубов Л.С. Основы железнодорожной статистики. М: «Транспорт», 1964.

PAGE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020