Реферат на тему:
Системи стандартів, їх призначення. Стандарти та штрихове кодування.
Основні етапи забезпечення якості.
План
Системи стандартів, їх призначення, коло питань які вони регламентують.
Стандарти та штрихове кодування.
Вибір та застосування штрихових кодів. Структура та характеристика
найпоширеніших штрихових кодів.
Порядок та виконання функції. Основні етапи забезпечення якості.
В Україні розроблено перші п’ять стандартів державної системи
стандартизації [4], основні положення якої розглянуті в п.13. Стандарти
державної системи стандартизації позначаються перед номером стандарту
цифрою 1.
Єдина система постійно діючих технічних і організаційних вимог, що
забезпечують взаємний вибір конструкторською документацією без її
переоформлення між країнами СНД, галузями промисловості і окремими
підприємствами, розширення уніфікації продукції при конструкторській
розробці, спрощення форми документів і скорочення їх номенклатури, а
також єдність графічних зображень: механізовану і автоматизовану
розробку документів і, найголовніше готовність промисловості до
організації виробництва будь-якого виробу на якому завгодно підприємстві
в найкоротший термін.
Системи стандартів ЄСКД позначаються перед номером стандарту цифрою.
Єдина система технологічної документації (ЄСТД).
Ця система встановлює обов’язків порядок розробки, оформлення і
збереження всіх видів технологічної документації на машино- і
приладобудівних підприємствах країни для виготовлення, транспортування,
встановлення і ремонту виробів цих підприємств. На основі технологічної
документації здійснюють планування, підготовку і організацію
виробництва, встановлюють зв’язки між відділами і цехами підприємства, а
також між виконавцями (конструктором, технологом, майстром, робітником).
Єдині правила розробки, оформлення і збереження технологічної
документації та інші підприємства.
Стандарти ЄСТД позначаються перед номером стандарту цифрою 3.
Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ).
Ця система відіграє в наш час особливу роль. В сучасній промисловості
затрати праці на виконання вимірювань складають в середньому 10%
загальних затрат праці на всіх стадіях створення і експлуатації
продукції, а в окремих галузях промисловості досягають 50-60%
(електронна, радіотехнічна та інші).
Ефективність цих затрат визначається достовірністю і порівнюваністю
вимірювань, які можуть бути досягнуті лише в умовах добре організованого
метрологічного забезпечення господарства країни. Стандарти ДСВ
позначаються перед номером стандарту цифрою 8.
Система стандартів безпеки праці (ССБП). Ця система встановлює єдині
правила і норми, що стосуються безпеки людини в процесі праці. Введення
зниження виробничого травматизму і професійних захворювань.
Стандарти ССПБ призначаються перед номером стандарту цифрою 12
підготовки виробництва (ЕСТПВ).
Це комплекс міждержавних стандартів і галузевих систем технологічної
підготовки виробництва, при виконанні вимог яких створюються умови для
скорочення строків підготовки виробництва, освоєння і випуску продукції
заданої якості, забезпечення високої гнучкості виробничої структури і
значної економії трудових матеріальних і фінансових ресурсів.
Одним з найважливіших принципів закладених в ЄСТПВ, є тинізація
технологічних процесів виготовлення уніфінансових об’єктів виробництва і
засобів технологічного оснащення на основі їх класифікації і групування
за подібним конструктивно-технологічними ознаками, що створює основу для
підвищення рівня типових технологічних процесів. Впровадження цього
принципу дає можливість в кілька разів скоротити строки підготовки
виробництва нових виробів і обсяг розробляються технологічної
документації.
Типові технологічні процеси базуються на використанні прогресивних
вихідних заготовок. Передових методів обробки деталей, стандартних
засобів технологічного оснащення. Прогресивних, технологічних рішень.
Стандарти ЕСТПВ позначаються перед номером стандарт цифрою 14. Система
розробки і постановки продукції виробництво (СРПВ).
Це система правил, що позначають порядок проведення робіт по створенню,
виробництву і використанню продукції, встановлених відповідними
стандартами.
Це система правил. що позначають порядок проведення робіт по створенню,
виробництву і використанню продукції, встановлених відповідними
стандартами.
Основне призначення СРПВ полягає у встановленні організаційно-технічних
принципів і порядку проведення робіт по створенню постановки на
виробництво застарілої неефективності і не відпрацьованості продукції,
скороченню строків розробки і освоєння та своєчасному оновленню
продукції.
Стандарти СРПВ регламентують:
порядок проведення науково-дослідницьких і
експериментально-конструкторських та технологічних робіт, патентних
досліджень, що включають дослідження технічного рівня і тенденції
розвитку техніки;
вимоги до продукції, яку належить розробити ї освоїти, порядок видання,
контролю і підтримання цих вимог на всіх стадіях життєвого циклу
продукції та знаття її з виробництва;
порядок постановки продукції на виробництво (в тому числі раніше
освоєної на інших підприємствах продукції і продукції, що виготовляється
за ліцензіями зарубіжних фірм), здійснення авторського нагляду при
освоєнні і виробництві продукції;
вимоги до зразків – еталонів товарів. Правила їх узгодження
затвердження;
порядок зняття застарілої продукції з виробництва з урахуваннями
інтересів споживачів і своєчасної заміни такої продукції більш сучасною.
Стандарти системи СРПВ позначаються перед номером стандарту цифрою 15.
Стандарти та штрихове кодування. Позначення товарів чисельними кодами
вперше з’явилось 25 років тому назад в США при продажі алкогольних
напоїв. Процес продажу полягав у тому, що продавець прикладав до
штрих-коду нанесеного на товар, скануючий пристрій, який миттєво
зчитував код і визначав ціну. Вся процедура займала кілька секунд.
Система сподобалась, і до неї приєднались інші товаровиробники, а
незабаром у США практично вся продукція маркувалась 12-розрядними
штрикодами. Через п’ять років американський приклад наслідувала і
Європа. Але досвід США показав, що 12 розділів може бути недостатньо для
нумерації всіх виготовлених товарів. Тому Європейська Асоціація
“EAN-anternafional” розбила власний 13-розрядний код.
Система кодування виявилась вдалою і до неї багато приєднались країн.
На сьогодні штрих-кодами EAN користуються 97 країн світу. При цьому
об’єктами кодування штриховими кодами є інструкційні символи-цифри,
букви, службові знаки. Штрихові коди в залежності від їх структури
поділяються на: цифрові та буквенноцифрові, дискретні; безперервні;
двохцифрові; двохнаправлені, контролепридатні, з фіксованою довжиною
коду; із змінною довжиною коду; з різною інформаційною щільністю.
Найпоширенішими в економічно розвинених країнах є такі штрих коди “2 з
5” або “2 з Industrial”; “ 2 з 3 чергуванням чи INF (Interieayed TWO of
Fiwe); 93; Cooaoar 128 AEN (Europan, Article Numder) UPC (Unifortn
Proclukt Cocle).
Звичайно, українська продукція, щоб конкурувати з іноземною на
зовнішньому і внутрішньому ринках, також повинна бути марковано штрих
кодами.
Для вирішення цієї задачі була розроблена Державна програма переходу
України на міжнародну систему обліку та статистики, яка передбачає
створення Національної нумераційної організації та розробку комплексу
стандартів для системи штрихового кодування, технічних і програмних
засобів нанесення штрихових кодів, науково-технічної документації, що
регламентують її застосування.
В плані виконання Програми, Постановами кабінету Міністрів України № 180
від 11.03.93 р. на № 326 від 04.05.93 р. було прийнято рішення у галузі
штрихового кодування в Україні.
30.10.94 р. Європейська Асоціація прийняла рішення про членство України
в Асоціації товарної нумерації – EAN – Україна” 12.12.94 р. Кабінет
Міністрів України прийняв постанову № 821 “Про асоціацію товарної
нумерації України – “EAN –Україно”.
Держстандарт України в 1995 р. видав такі нормативні документи в галузі
штрихового кодування.
ДСТУ 3144-94 Штрихове кодування. Терміни.
ДСТУ 3145-95 Штрихове кодування. Загальні вимоги.
ДСТУ 3146-95 Штрихове кодування. Марнування об’єктів ідентифікації.
Форми.
ДСТУ-3145-95 Штрихове кодування, марнування об’єктів ідентифікації.
Форми та розташування штрих кодових позначок EAN на тарі на пакування
товарної продукції.
КНД 50-051-95. Штрихове кодування.
Вибір і застосування штрихових кодів. Основні положення.
Згідно з цими нормативними документами, в України можуть
використовуватися такі штрихові коди EAN-13 (EAN-8), INF, 128, 39.
Характеристика їх детально наведена в КНД 50-05-95.
Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі в 1996 видало
наказ, згідно з яким з 01.01.2000 р. всі товари, що реалізуються через
роздрібну торгівлю, повинні макетуватися штрихкодами – тринадцяти – або
восьмирядними і восьмирозрядні присвоюються тільки у виняткових випадках
для малих товарів поверхня упаковки яких не перевищує 40 кв. см.
Штрих-код EAN містить таку інформацію. Перші дві або три цифри
називаються префіксом і позначають країну виробника продукції. Деякі
країни, які вступили в EAN першими (Бельгія, Данія, Великобританія,
Франція та інші) встигли одержати дворозрядні префікси, а коли мода на
штрих-коди стала поширюватися в усьому світі, було вирішено економити
номери і присвоювати трьохрозрядні префікси. Так. Україні присвоєно
префікс 482, а інші країни мають префікс наведений в Додатку 2.
Остання цифра штрих-коду є контрольною. Вона служить для того. щоб після
зчитування коду апарат міг переконатися щоб він зрозумів все правильно.
В її розрахунку використані всі цифри коду, а тому, якщо хоч одна з них
зчитана неправильно, результатом не розпізнається і апарат подасть
сигнал про те, що необхідно поновити зчитування.
Всі інші цифри позначають підприємство і товар. Система кодування
розроблено таким чином, що кожний товар, виготовлений в будь-якій точці
світу, має свій власний код до того ж неповторний і не може бути
сплутаний ні з якими іншими. Міжнародний товарний код EAN присвоюється
продукції Асоціацією товарної нумерації України відповідно до
рекомендації Міжнародної асоціації товарної нумерації і державних
стандартів України.
Є ще так звані внутрішні коди. Призначені для товарів, що не мають єдино
ціни. Так, якщо в магазині розвішують яку-небудь продукцію (наприклад
ковбасу), то її присвоюють внутрішній код, декілька розрядів якого
передбачені для зазначення маси. І прямо на місці за допомогою
спеціальних пристроїв макетується кожний кусок. Тоді касовий апарат може
сам у відповідності з масою розраховувати ціну покупки. Але експортувати
товар з таким кодом не можна.
Проблема, яка постала перед нашою торговельною системою полягає в тому,
що штрих-коди має лише незначна частина вітчизняної продукції, і для
одержання їх підприємство повинно спочатку вступати в Асоціацію товарної
нумерації, України, заплативши вступний внесок і членський внесок за
перший рік та за присвоєння штрих-кодів і консультацій спеціалістів. Все
це потребує значних коштів (до 600 доларів), що може бути не по кишені
багатьом підприємствам, особливо малим.
Регламентуються нормативним документом БСТУ 3413-96 і в загальному
випадку містить:
подання та розгляд заявки на сертифікацію продукції;
прийняття рішення за заявкою з зазначенням схеми (модуля) сертифікації;
атестацію виробництва продукції, що сертифікується, або сертифікацію
системи якості. Якщо це передбачено схемою сертифікації;
відбирання ідентифікацію зразків продукції та їх випробування;
аналіз одержаних результатів та прийняття рішення про можливість видачі
сертифікату відповідності та надання ліцензій;
видачу сертифікату відповідності. Що виданий закордонним або міжнародним
органом;
технічний погляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва;
інформацію про результати робіт з сертифікації.
Подання та розгляд заявки. Для проведення сертифікації продукції заявник
(включно іноземний) подає до акредитованого органу з сертифікації
продукції заявку відповідної форми, яка повинна бути розглянута, і ми
пізніше одного місяця після її подання заявник повинен одержати рішення,
яке містить основні умови сертифікації.
Копії рішення направляються:
до органу з сертифікації системи якості (в разі необхідності);
до випробувальної лабораторії, що буде проводити випробування;
до територіально центру Держ. стандарту за місцем розташування заявника;
Якщо є декілька акредитованих органів з сертифікації конкретного виду
продукції, що діють в різних регіонах. Заявник, має право подати заявку
про будь-яку з них.
Сертифікація системи якості проводиться з метою забезпечення певності
органу з сертифікації продукції в тому, що продукція, яка випускається
підприємством, відповідає обов’язковим вимогам нормативних документів,
всі технічні, адміністративні людські чинники, що впливають на якість
продукції, знаходяться під контролем. Продукція незадовільної якості
своєчасно виявляється, а підприємство вживає заходів по запобіганню
виготовлення такої продукції на постійній основі.
Сертифікація системи якості проводиться у відповідності ДСТУ 3419-96
органами, що акредитовані в системі на право проведення цих робіт, та
виконується за ініціативою заявника або за рішенням органу сертифікації
продукції.
Атестація виробництва проводиться у відповідності з правилами
розглянутими в п. 35.
Проведення випробувань з метою сертифікації. Здійснює випробувальна
лабораторія. Заявник надає зразки (проби) продукції для випробувань та
провела їх відбирання встановлюються для випробувань та правила їх
відбирання встановлюються органом з сертифікації. Продукція. Що
імпортується, теж проходить випробування, якщо не існує угоди щодо
взаємного визнання результатів випробувань.
При позитивних результатах протоколи випробувань передаються органу з
сертифікації продукції і в копії – заявнику. В разі отримання негативних
результатів хіба б по одному з показників, випробування з метою
сертифікації припиняються. Інформація про негативні результати заявнику
та органу з сертифікації продукції, який скасовує заявку. Повторні
випробування можуть бути проведені тільки після подання нової заявки та
подання факту з сертифікації продукції переконання підприємствами
координуючих заходів щодо усунення причини, що викликали
невідповідність.
Видача сертифікату відповідності. При наявності протоколів з позитивними
результатами випробувань сертифікату та системи якості або атестату
виробництва, залежно від прийнятої схеми (модуля) сертифікації, орган з
сертифікації продукції оформляє сертифікат відповідності, реєструє його
в реєстрі системи та видає заявнику який після цього має право
маркетувати продукцію, тару. Упаковку. Супровідну документацію та
рекламні матеріали знаками відповідності.
Згідно ДСТУ 2296-93 встановлено такі зображення знаку відповідності:
для продукції, яка відповідає обов’язковим вимогам нормативних
документів та вимогам, що передбачені чинними законодавчими актами
України, за якими встановлено обов’язкову сертифікацію;
для продукції, яка відповідає усім вимогам нормативних документів, що
поширюються на дану продукцію.
Знак відповідності, застосовується також для позначення продукції, яка
не підлягає обов’язковій сертифікації, проте сертифікована з ініціативи
виробника (виконавця), продавця (постачальника) чи споживача продукції
(добровільна сертифікація).
Строк дії сертифікату на продукцію, яка виконується підприємством
серійно протягом строку, що встановлений ліцензійною угодою, визначає
орган з сертифікації з урахуванням строку дії нормативних документів на
продукцію, строку на який сертифікована система якості або атестоване
виробництво.
Строк, що встановлений в ліцензії не продовжується. Порядок надання
нової ліцензії замість тої, що витримала силу; позначає орган з
сетрифікації продукції в кожному конкретному випадку.
В разі внесення змін до конструкції (складу) продукції або технології її
виготовлення. Що можуть вплинути на показники, які затвердження під час
сертифікації, заявник зобов’язаний попередньо встановити про це орган,
який надав ліцензію, орган з сертифікації продукції приймає рішення про
необхідність проведення нових випробувань або оцінки стану виробництва
продукції.
У випадку, якщо норми, встановлені стандартом на показник,
підтверджений під час сертифікації, змінні на більш жорсткі, то питання
про принципи дії кожної наданої ліцензії вирішує орган з сертифікації
продукції за погодженням з Держстандартом України.
Визначення сертифікату відповідності виданого закордонними або
міжнародними органом на продукцію, що виготовлена в Україні, чи у, що
імпортується в Україну, приймає орган з сертифікації продукції,
керуючись діючими нормативними документами.
Технічний погляд за стабільністю показників сертифікованої продукції при
її виробництві здійснює орган, який видав сертифікат або за його
пропозицією органи з сертифікації систем якості чи територіальні центри.
Держстандарту. До участі в проведенні технічного нагляду можуть
залучатися фахівці Держнаглядохоронці, Держкомнагляду тощо.
Обсяг, порядок та періодичність нагляду встановлюється органом з
сертифікації продукції під час проведення сертифікації.
За результатами нагляду орган з сертифікації продукції може зупинитися
або скасувати дію ліцензії чи сертифікату у випадках:
порушення вимог, що ставляться до продукції при обов’язковій
сертифікації;
порушення вимог з технології виготовлення, правил приймання, методів
контролю та випробувань, призначення продукції, що узгоджені з органом
сертифікації під час проведення сертифікації продукції;
зміни нормативних документів, на продукцію або на методи її випробувань
без попереднього погодження з органом сертифікації продукції;
зміни конструкції (складу) комплекс якості або технології виготовлення
продукції без попереднього погодження органом сертифікації продукції.
Рішення про зупинку дії ліцензії або сертифікату відповідності
приймається у випадку, якщо вжиттям порушуючи заходів, погоджених з
органом з сертифікації продукції, підприємство може усунути виявлені
невідповідності, та без проведення повторних випробувань, акредитованою
випробувальною лабораторією підтвердити відповідність продукції вимогам
нормативних документів. В противному разі ліцензія або сертифікат
скасовуються.
Інформація про зупинку дії або скасування сертифікату відповідності
доводиться органом з сертифікації до відома заявника та національного
органу з сертифікації. Дія сертифікату відповідності припиняється з
моменту виключення його з Реєстру Системи.
PAGE
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
