.

Система організації інструментального господарства на підприємстві (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1 3159
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

Система організації інструментального господарства на підприємстві

Вступ

На даному етапі розвитку економіки більшість підприємств залежать від
раціонального використання основних фондів держави. Основні фонди
держави є однією із найважливіших складових будь-якого виробничого
процесу, адже від їх величини залежать об’єм виробництва, потужність, а
від обсягу використання обладнання і випуск готової продукції. На даний
момент є актуальним забезпечення ефективного використання основних
фондів. Вихід з ситуації, яка склалася вимагає пошуку нових варіантів
господарювання, нових підходів, експериментів. Але складність виникає в
тому, що більшість підприємств володіють старими основними фондами і не
мають коштів на їх модернізацію. Актуальність цієї проблеми полягає
також в тому, що продукція, яка збувалась централізовано тапер не може
знайти свого покупця через не конкурентоспроможність, а також дуже
високу ціну в порівнянні з іноземними аналогами виробництва.

Крім того підвищення використання основних фондів, зумовлене тим, що
величина їх зростає, а віддачі немає. Оскільки діюче обладнання працює
не в повну потужність, а нове обладнання в більшості випадків за своїми
характеристиками мало відрізняється від діючого, проте його вартість
набагато вища і це призводить до того, що на більшості підприємств не
замінюють нове обладнання на діюче. Саме тому потрібно робити нові
вкладення які спрямовуватимуться на реконструкцію і модернізацію діючих
піжприємтв. При цьому вони сприятимуть покращенню використання діючих
основних фондів, забезпечуватимуть повну потужність обладнання на більш
прогресивне і високопродуктивне.

Зважаючи на те, що основні фонди – це матеріально-технічна база
будь-якого підприємства, тому покращення їх використання приведе до
більш ефективно підвищення виробничого процесу. Дбайливе використання
основних фондів є базою для підвищення прибутків і зниження
собівартості.

Необхідність теми дослідження полягає також в тому, що з переходом
економічної системи від командно-адміністративної до ринкової, занепадає
машинобудівна та оборонна галузь України, через скорочення військових
замовлень. На цю проблему неодноразово звертали увагу Уряд та Верховна
Рада України.

Сучасний етап розвитку економіки вимагає більше нових підходів,
експериментів і аналізу ефективності використання основних засобів.

Системи організацій інструментального підприємства.

Інструментальне господарство – це самостійна служба деревообробного
підприємства, основним завданням якого являються:

Визначення потреб підприємства в деревообробному, абразивному і
алмазному інструментах; визначення кількості в контрольно-вимірювальним,
пилоправ ним інструментам і обладнанням використовуваним при підготовці
ріжучого інструменту. Запланована купівля і забезпечення виготовлення
власними силами ріжучих інструментів та забезпечення виробництва
ріжучими інструментами; організація підготовки ріжучого інструменту,
організація експлуатації ріжучого інструменту і технічний нагляд за його
експлуатацією; забезпечення робочих місць ріжучим інструментом;
організація нагляду і зберігання ріжучого, абразивного і алмазного
інструменту.

Система організації інструментального господарства на підприємстві може
бути централізованою, децентралізованою і змішаною вибір системи
проводиться при проектуванні нового чи реконструкції існуючого
підприємства з врахуванням об’ємів і виду виробництва, кількості і
територіального розміщення виробничих цехів підприємства. Відрізняють
особливості централізованої системи – централізація управління всім
центральним господарством і підготовки основного інструменту (не менше
70%-80% всієї кількості) в одному інструментальному цеху.
Децентралізована система характеризується децентралізованим управлінням
підготовки інструменту: в кожному виробничому цеху знаходиться підлегла
начальнику інструментальна майстерня. Змішана система передбачає
централізовану підготовку 30%70% інструмента для ряду цехів і
децентралізовану для решти. Використання цієї системи виправдано при не
високій стікості інструменту великих об’ємів підготовки і труднощах при
транспортуванні важкого інструменту (круглих пил великого діаметру,
стрічкових пил розпилювання колод, стругальних ножів). Переважно на
підприємствах виділяють територіально-інструментальну майстерню
лісопильного цеху, а інструменти всіх решти підготовляють
централізовано-інструментальному цеху.

На діючих підприємствах, особливо великих необхідно добитися
прогресивної централізованої системи організації інструментального
господарства. Досвід централізованого управління і єдиної
відповідальності за весь комплекс робіт по забезпеченню ріжучим
інструментам найбільш передові під

Таблиця

Характеристика обладнання та ріжучого інструменту

п/п Назва обладнання Марка варіанту Кількість варіантів Коротка
характер-рис Назва різального інструме-нту Кількість інструменту
Розмір інстру-менту Мате-ріал інстру-менту Примітка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 Круглопильний верстат Ц-6 5 N=7кВт п=2800хв-1 пила дискова 1 Dmax=
500 мм 9ХС

2 Круглопильний торцювальний верстат ЦМЭ-2 2 N=3,2кВт п=3000хв-1 пила
із напайками із Т/С 1 Dmax= 500 мм 9ХС

ВК15

3 Круглопильний форматний верстат УТЗФ-1 1 N3=11,8кВт п=2910хв-1 пила
із напайками із Т/С 3 Dmax= 400 мм 9ХС

ВК15

4 Круглопильний торцювальний верстат УПА-40 1 N=5,7кВт п=2950хв-1 пила
із напайками із Т/С 1 Dmax= 400 мм 9ХС

ВК15

5 Фрезерний верстат Ф-4 4 N=4,5кВт п=6000-8000хв-1 Фреза цільна 1
Dmax= 150 мм Х6В9 ВХ15

6 Фрезерний полірувальний верстат ВФК-2 3 N=1кВт п=18000хв-1 Фреза
кінцева 1 Dmax= 35 мм Х6В9

7 Фугувальний верстат СФ-6 2 N=4,5кВт п=6000хв-1 Ніж плоский 2 L =

600 мм Р9

8 Рейсмусовий верстат СР6-9 1 N=9кВт п=5000хв-1 Ніж плоский 4 L =

600 мм Р9

9 Вертикально-горизонтальний 10-ти шпіндельний верстат СГВП 1 N=5,92кВт
п=2800хв-1 Свердло 22 Dм=

35 мм

Dл=

16 мм

24

Розрахунок річної кількості верстатного інструменту

Розрахунок річної кількості верстатного інструменту провадимо по
формулі, шт

, шт [1] ст 195

де N – кількість годин роботи інструменту в рік

n – число однакових інструментів в комплектів на верстат, шт

а – величина допустимого сточування інструмента, мм

в = зменшення робочої частини інструменту за 1 переточку, мм

t – тривалість роботи інструменту без переточки, год

g – процент на полошку і непередбачувані витрати кількість годин роботи
інструменту в рік визначаємо по формулі

N = Тзм · Dр · і · Кр, год

[2] ст. 73

де Тзм – тривалість зміни, год

Dр – число робочих днів в році (260)

і = змінність роботи обладнання (і = 1)

Кр – коефіцієнт використання робочого часу (0,8)

N = 8 · 260 · 1 · 0,8 = 1664 год.

Розрахунок річної кількості інструменту для 5 верстатів Ц-6

шт

Розрахунок річної кількості інструменту для 2-х верстатів ЦМЭ-2

шт

Розрахунок річної кількості інструменту для верстату ЦТЗФ-1

шт

Розрахунок річної кількості інструменту для верстату УПА-40

шт

Розрахунок річної кількості інструменту для 4-х верстатів Ф-4

шт

Розрахунок річної кількості інструменту для 3-х верстатів ВФК-1

шт

Розрахунок річної кількості інструменту для 2-х верстатів CР6

шт

Розрахунок річної кількості інструменту для верстату CР6-9

шт

Розрахунок річної кількості інструменту для верстатів CТВП

шт

Розрахунок річної кількості інструменту для 4-х верстатів CвП-2

шт

Коефіцієнт [1] стор. 196

2. Кількість інструменту, які необхідні для роботи цеху в рік.

Пили дискові стальні – 50 шт.

Пили дискові з напайками пластин із Т/С – 6 шт.

Фрези з напайками із пластин Т/С – 4 шт.

Фрези кінцеві – 47 шт.

Ножі плоскі фрезерувальні – 33 шт.

Свердла – 170 шт.

Таблиця

Характеристика різального інструменту

п/п Назва обладнання Кількість

варіантів Дереворіза-льний інструмент Кількість дереворіз-ального
інструменту Річна кількість дереворіз-зального інструменту

1 Круглопильний верстат Ц-6 5 пила дискова 5 50

2 Круглопильний верстат ЦМЭ-2 2 пила з Т/С 2 2

3 Круглопильний верстат УТЗФ-1 1 пила з Т/С 3 3

4 Круглопильний верстат УПА-40

пила з Т/С 1 1

5 Фрезерний верстат Ф-4 4 Фреза з Т/С 4 4

6 Фрезерний верстат ВФК-2 3 Фреза кінцева 3 47

7 Фугувальний верстат СФ-6 2 Ножі плоскі 4 11

8 верстат СР6-9

Ножі плоскі 4 22

9 Свердлильний верстат СГВП 1 Свердло 22 144

10 Свердлильний верстат СвП-2 4 Свердло 4 26

Розрахунок основного обладнання

Обладнання для інструментальної дільниці повинно бути еіективним і
сучасним

Заточне обладнання для підготовки дереворізального інструменту вибираємо
виходячи з умов його економічно доцільності для виробництва.

Добре зарекомендували напівавтоматичні верстати марки Т4ПК, Т4ПКз,
П4КП15 для заточки круглих пил.

Для заточки дискових пил з пластинами із Т/С Т4ПТ4, 3Д642Е, 3Б642.

Кількість заточних верстатів для інструментальної майстерні визначаємо
по формулі, шт.

де S – необхідна кількість обладнання даного виду для підготовки
дереворізального інструменту, шт

n – кількість інструменту одного виду, що експлуатується, шт

k – коефіцієнт випадкової поломки інструменту

ti – норма часу на дану операцію підготовки інструментів, хв.

Fi – коефіцієнт, що характеризує періодичність виконання даної операції
по відношенню до заточки

Т – стійкість інструменту (год)

G – кількість одночасно підготовлюваних інструментів, шт

m – коефіцієнт змінності підготовки інструменту

коефіцієнти взяті з [2] ст. 275-279, табл.. 59, 60

Розрахунок обладнання проводимо на кожний тип інструменту

1. Проводимо розрахунок необхідної кількості обладнання для заточки 5
дискових пил

шт

ti Fi = (15 · 0,2 + 15 · 0,25 + 10 · 1 + 4 · 1 + 10 · 0,1) = 31,75 хв.

2. Розрахунок необхідної кількості обладнання для пил з пластин із Т/С

шт

ti Fi = (0,05 · 10 + 0,05 · 15 + 0,05 · 40 + 0,05 · 15 + 0,05 · 20 +
0,05 · 30 +0,05 х х 50 1 · 40 + 1 · 25 + 0,1 · 10) = 75 хв.

3. Розрахунок необхідної кількості обладнання для 4 фрез з напайками із
Т/С

шт

ti Fi = (20 · 1 + 6 · 1 + 6 ·1) = 32 хв.

4. Розрахунок необхідної кількості обладнання для 3 кінцевих фрез

шт

ti Fi = (4 · 1 + 2 · 1 + 2 ·1) = 8 хв.

5. Розрахунок необхідної кількості обладнання для 8 плоских ножів

шт

ti Fi = (4 · 1 + 1 ·1) = 5 хв.

6. Розрахунок необхідної кількості обладнання для 2 в свердл.

шт

ti Fi = (8 · 1) = 8 хв.

Для заточки дискових пил вибираємо верстат Т4ПА-6.

2. Для заточки свердл і дискових пил і фрез з напайками із Т/С вибираємо
2 верстати – 3М642Е.

3. Для заточки кінцевих фрез – Т4ФК.

4. Для заточки плоских фрезерних ножів вибираємо верстат Т4Н6-8.

5. Вибираємо універсальний заточний верстат – Н/О.

Розрахунок додаткового обладнання.

Оскільки на виробництві застосовуються інструменти (пили, ножі, фрези),
що потребують додаткової підготовки, ми повинні вибрати ряд додаткової
підготовки, ми повинні вибрати ряд додаткового обладнання.

Верстат для обрізки і насічки зубів пружних пил – ПШ6 – 1 шт.

Верстат для вальцування круглих пил ПВ-35 – 1 шт.

Верстат для розводки зубів круглих пил РПК8 – 1 шт.

Установка для напайки пластин із твердого сплава – НПЭ-О5У – 1 шт.

Плющення зубів пили – ПХФ-2 – 1 шт.

Таблиця

Перелік обладнання інструментальної дільниці

п/п Назва обладнання Кількість

штук Марка Поту-жність кВт Загальна потужність кВт

1 2 3 4 5 6

1 Напівавтоматичний заточний верстат

Т4ПА-6 1,3 1,3

2 Універсальний заточний верстат 1 3М642Е 2,5 5

3 Заточний верстат 2 Т4ФК 0,27 0,25

4 Напівавтоматичний заточний верстат 1 Т4Н6-8 2,225 2,225

5 Універсальний заточний верстат 1 Н/О 1,2 1,2

6 Верстат для обрізки і насічки зубів і круглих пил 1 ПШ6 1,7 1,7

7 Верстат для вальцування круглих пил 1 ПВ-35 1,5 1,5

8 Верстат для плющення зубів круглих пил 1 ПХФ-2 1,5 1,5

9 Верстат для розводки зубів круглих пил 1 РПК8 1,2 1,2

10 Установка для напайки пластин з Т/С 1 НПЭ-О5У 2,5 2,5

11

18,4

З метою ефективного використання обладнання зупиняємо свій вибір на
користь більш нових, а значить продуктивніших верстатів.

Розрахунок кількості абразивного інструменту.

Кількість абразивного інструменту для чорнової і чистової заточки
визначаємо за формулою:

, шт

де ва – розхід абразивного інструменту на одну заточку, шт

Р – розрахунок річної потреби різального інструменту, шт

– число переточок за весь період служби інструменти

Коефіцієнт [3] стор. 281 табл. 63.

1. Розраховуємо кількість абразивного інструменту для чорнової і
чистової заточки дискових пил

шт.

2. Розраховуємо кількість абразивного інструменту для чорнової і
чистової заточки круглих пил з напайками пластин із Т/С

шт.

3. Розраховуємо кількість абразивного інструменту для чорнової і
чистової заточки фрез з напайками із пластин Т/С

шт.

4. Розраховуємо кількість абразивного інструменту для чорнової і
чистової заточки кінцевих фрез

шт.

5. Розраховуємо кількість абразивного інструменту для чорнової і
чистової заточки плоских фрезувальних ножів

шт.

6. Розраховуємо кількість абразивного інструменту для чорнової і
чистової заточки свердл

шт.

Розраховуємо кількість доводочних брусків

1. Розраховуємо кількість брусків для дискових стальних пил

шт.

2. Розраховуємо кількість брусків для кінцевих фраз

шт.

3. Розраховуємо кількість брусків для плоских фрезерних ножів

шт.

4. Розраховуємо кількість брусків для свердл

шт.

Складаємо відомість на абразивний інструмент

Таблиця

Відомість на абразивний інструмент

п/п Назва абразивного документу Тип, форма Кількість Основні розміри

1 2 3 4 5

1 Заточка пил ЧТ 50 300 х 10 х 32

2 Заточка свердл і кінцевих фрез ЗП 99 150 х 8 х 32

3 Заточка фрезерних плоских ножів ЧЦ 30 200 х 80 х 75

4 Заточка пил і фрез із Т/С 12А2 4 125 х 40 х 32

5 Доводочні бруски БЧ 317 150 х 20 х 10

[3] ст. 53-55 табл. 8

Розрахунок чисельної кількості робітників і складання штатної відомості

Необхідну кількість робітників визначаємо по формулі:

, чол.

Де R – кількість робітників в одну зміну для підготовки інструменту
одного виду.

L – кількість інструменту одного виду, що підлягає підготовці в одну
зміну, шт.

а – коефіцієнт, що враховує втрати часу на нормативні роботи а = 1,15 –
пил, а – 1, 07 – ножів, фрез, свердл

Тзм – тривалість зміни, хв

0,7

n – число операції підготовки інструменту одного виду

ti – середній час однієї конкретної операції, хв

Fi – коефіцієнт періодичності даної операції

Gi – кількість інструменту одночасно підготовлених на одному верстаті.

Кількість інструменту одного виду, що потребують підготовки в зміну, шт

де Z – кількість інструменту одного виду, експлуатується одночасно, шт

t – тривалість зміни, год

k – коефіцієнт випадкових втрат

Т – стійкість інструменту, год

[3] ст. 274-276 таблиця 59-60

1. для пил дискових стальних

шт

2. для пил з напайками з пластин із Т/С

шт

3. для фраз з напайками із пластин Т/С

шт

4. для кінцевих фрез

шт

5. для плоских фрезерних тонів

шт

6. для свердл стальних

шт

1. Кількість робітників, що необхідні для заточки дискових пил

чол.

2. Кількість робітників, що необхідні для заточки пил з пластинами із
Т/С

чол.

3. Кількість робітників, що необхідні для заточки фрез з пластинами із
Т/С

чол.

4. Кількість робітників, що необхідні для заточки кінцевих фрез

чол.

5. Кількість робітників, що необхідні для заточки плоских фрезерних
ножів

чол.

6. Кількість робітників, що необхідні для заточки стальних свердл

чол.

Приймаємо 4 заточника для підготовки дискових пил, фрез з напайками
пластин із Т/С, свердл і кінцевих фрез. А також 1 ножеточа і 1 заточ.

Експлуатація обладнання

При підготовці деревообробного інструменту до роботи персонал
інструментального цеху повинні строго дотримуватись правил експлуатації
обладнання, а також техніки безпеки і виробничої санітарії.

Загальні правила по техніці безпеки при роботі з різальним інструментом
слідуючі:

1. Переносити різальний інструмент можна тільки в спеціальних футлярах,
або в спеціальних ящиках.

2. Бокові поверхні пильних дисків повинні бути гладкими і мати тріщин,
не допускається відсутність дво або більше зубів. Дискові пили повинні
бути збалансованими.

3. При встановленні і доводці різального інструменту на верстаті, його
шпінделі і оправка повинні бути закріплені нерухомо. Загвинчувати гайки
закріплення різальний інструмент дозволяється тільки стандартними
ключами.

4. Абразивні круги повинні закріплятись на валу боковими шайбами
діаметром не менш половини діаметра круга. Між шайбами і кругом повинні
бути встановлені еластичні прокладки.

5. Круги, на заточних верстатах, повинні бути огороджені стальним
кожухом товщиною 3-5 мм. Перед установкою шліфувальний круг оглядають,
щоб збутися тріщин, вибоїн і інших дефектів. А потім випробовують на
випробувальному розривному стенді. Число обертань при випробуванні
повинно бути на 50% більше робочого числа.

6. Заточний верстат повинен бути забезпечений спеціальним козирком –
екраном, оберігаючи оці робітника від абразивного і металічного пилу.
Цей козирок-екран повинен бути змонтований з пусковим приспособленням.
При відсутності екрана працювати без захисних окулярів заборонено.

7. щоб виключити травми через розрив абразивного інструменті при
заточуванні, заборонено находитися не проти кругу в площині його
обертання.

8. Чистку, змащування, регулювання і ремонт заточного верстата, можна
проводити тільки при повній зупинці шліфувального круга. Зупиняти круг
руками, або іншим стороннім предметам, суворо заборонено. Всі робітники
повинні твердо знати і виконувати всі правила по техніці безпеки і
промислової санітарії.

3.9. Розрахунок площі цеху.

Приміщення цеху повинно бути досить просторим та відповідати всім
санітарним нормам, які до нього ставляться. Виробничі площі цеху
визначаються:

Fц = 1,2 – 1,25 (FВ + FД + FМ + FП), кв.м.

Таблиця

Штатна відомість робітників заточної дільниці

п/п Назва спеціальності Кількість робітників Розряд робочих

1 2 3 4

1 Заточник 2 ІV

2 Заточник 2 V

3 Заточник-пилоправ 1 ІV

4 Натягач 1 V

Всього 6

Вибір допоміжного устаткування

При виборі допоміжного обладнання необхідно передбачити

1. Слюсарний верстат з лещатами

1 робоче місце для контролю і правки інструменту.

6 шаф для інструменту для кожного робітника

Розрахунок площі цеху

Приміщення цеху повинно бути досить просторим та відповідати всім
санітарним нормам, які до нього ставляться.

Виробничі площі чеху визначаються:

Fц = 1,2 – 1,25 (FВ + FД + Fім + FП), м2

де Fц – загальна площа цеху

1,2 – 1,25 – коефіцієнти на проходи і проїзди

під верстатне обладнання

FВ – площа під верстатне обладнання, м2

FД – площа допоміжного обладнання, м2

FІМ – площа індивідуальних кафів , м2

FП – площа побутових приміщень.

Площа під верстатне обладнання , м2

де g – площа одного верстату , м2

n – кількість одиниць обладнання, шт

По аналогічній формулі вираховуємо площу додаткового обладнання.

Площу основного обладнання розраховуємо виходячи із норми 8-12 м2 на
одиницю обладнання, допоміжного 5 м2 на одиницю, індивідуальних кафів –
0,5 м2 тоді

FВ = 11 · 8 = 88 м2

FД = 2 · 8 = 10 м2

Fім = 6 · 0,5 = 3 м2

Площу побутових приміщень визначаємо графічним способом виходячи з умов
“Санітарних норм проектування промислових підприємств” СН245-71. Так для
6 працюючих необхідно 2 сан-вузли з умивальником, 2 умивальники, 2
душеві клітки з приміщенням для переодягання.

Товщина перегородок 0,25 м.

Fс = 3,3 · 5,25 = 17,33 м3

Fк = 9 м2

Fкв = 30 м2

де Fс – площа санвузлів, умивальників, душевих, м2

Fк – площа курилки, м2

Fкв – площа кімнати відпочинку, м2

Тоді Fп =Fс + Fк + Fкв, м2

Fп = 17,33 + 9 + 30, 56, 33, м2

Площа цеху, м2

Fд = 1,2 · (88 + 10 + 3 + 56,33) = 188,8 м2

Виходячи з стандартних розмірів панелів перекриття 12, 18, 24 м
вибираємо панель довжиною 12 м. Отже, ширина цеху 12м.

Довжину знаходимо виходячи з умови

L = Fц/В, м

де L – довжина цеху

Fц – площа цеху, м2

В – ширина цеху, м

L = 188,8 : 12 = 15,73 = 16 м.

Отже, оптимальна площа цеху дорівнює

Fц = В · L, м2

Fц = 16 · 12 = 192 м2

Висота цеху Н в інструменталці по нормі становить – 6 м.

Тоді об’єм цеху визначаємо:

Vц = Fц · Н, м3

Vц = 192 · 6 = 1152 м3

Енергетична частина

Розрахунок необхідної силової електроенергії проводимо по формулі

, кВт · год

де Wу – загальна встановлена потужність електродвигунів обладнання, кВт

Т – час роботи електродвигунів в рік, год

Кс – коефіцієнт, що враховує завантаження обладнання на період зміни
Кс = 0,8

– коефіцієнт втрати в електромережі.

(1,06 – 1,08)

Т = N · n · t, год

де N – кількість змін роботи

n – кількість змін роботи

t – тривалість зміни роботи

Т – 260 · 1 · 8 – 2080 год.

тоді

Wc =18,4 · 0,8 · 2080 · 1,07

Wc = 32761, кВт · год

Розрахунок витрат електроенергії на освітлення

Розрахунок витрат електроенергії на освітлення провадимо по формулі

, кВт · год

де Р – потужність всіх ламп, кВт

Т – час роботи лампи в рік, год

К – коефіцієнт односасної роботи лампи, 0,98

– коефіцієнт втрат в електромережі

= 1,06

Для інструментальної дільниці вибираємо люмінесцентні лампи
освітлюваністю 150 ПК, при цьому їх потужність буде становити.

36 Вт на 1м2 площі цеху

потужність всіх ламп, Вт

Рл = Fу · Р

де Р – потужність однієї лампи, Вт

Рл – 192 · 36 · 6912 = 6,92 кВт

Час роботи Т лампи в рік на даній географічній широті (широта по Харків)
при однозмінній роботі обладнання – 410 год.

Тоді

Wo = 6,9 г · 410 ·0, 98 1,06

Wo = 2947, 3 кВт · год.

[4] ст. 89-90

Розрахунок природного освітлення

Розрахунок природного освітлення включає в себе розрахунок площі вікон,
та розмір віконних блоків

Площу вікон розраховуємо по формулі

Fу, м2

де Fо – площа всіх вікон в цеху, м2

Fу – площа підлоги цеху, м2

· 192 = 38,4, м2

Кількість віконних блоків вираховуємо по формулі

шт

де В – кількість вікон, шт

Fб – площа віконного блоку, м2

Віконний блок вибираємо виходячи з його стандартного ряду

ширина – 2943 мм

довжина = 1782 мм

віконний блок з внутрішнім відкриванням стулок тоді

Fб = 2943 · 1782 · 5,3 м2

Отже, кількість блоків

= 7 блоків.

Розрахунок витрат на опалення

Розрахунок витрат на опалення проводиться по формулі:

, т

де П – витрати на пари на опалення в рік, т

Q – розхід тепла, ккал/год

in – теплоємність пари, 630 ккал/кг

t – час роботи опалення в рік, год.

Для нашої географічної широти опалювальний сезон триває 210 днів. Розхід
тепла на 1 м3 об’єму становить 20 ккал/год. В неробочий час температура
в цеху понижується, вентиляція не працює і розхід пари зменшується.

Орієнтовано в неробочий час пари становить 50% від робочого.

Об’єм цеху становить 1152 м3

а) розхід тепла в робочий час на 1 год Qp = 20 · 1152 = 23040 ккал/год.

б) розхід тепла на 1 год в неробочий час

Qн = 23040 · 0,5 = 11520 ккал/год

в) час опалення в цеху в робочий час за рік (враховуючи, що з 210 днів –
60 вихідних)

tр = (210 – 60). Тзм, год

де Тзм – тривалість зміни, год

tр = (210 – 60) · 8 = 1200 год

г) час опалення в робочий день в неробочий час

tр = (210 – 60) · 16 = 2400 год

д) час опалення в неробочі дні

tнд = (60 · 24 = 1440 год

тоді розхід пари на опалення в робочий час

т

Розхід пари в неробочий час і вихідні дні

т

Загальний розхід пари в рік

Пз = 43,89 + 70,22 = 114,11 т

[2] стор.

Розрахунок водопостачання

а) Витрати води душевими кабінами, м3/рік, по формулі:

де 500 – розхід води окремим душем, л

n – кількість душевих кліток, шт

0,75 – час дії душу, год/зміни

N – кількість зміни у році

м3

б) витрати води умивальниками, м3 в рік

де 200 – розхід води одним умивальником, л

m – кількість умивальників, шт

0,75 – тривалість дії умивальника год/зміну

N – кількість змін в рік

м3

в) витрати води на господарсько-побутові потреби, м3/рік

де 25-45 – витрати води на одного працюючого в зміну, л

k – кількість працюючих, чол

N – кількість змін в році

м3

е) заготівельна кількість води на інструментальний цех, м3 на рік

Аз = Ад + Ау + Агп

Аз = 195 · 117 + 45,5 = 357,5 м3

Література

[1] Кучеров, Палипов, “Станки и инструменты
лесопильно-дереообрабатывающего производства”. Лесная промышленность»,
м. 1970 г – 560 ст.

[2] Дипломное проектирование (для студентов-заочников). Щелкова, 1990
г.

[3] Зотов, Швырев «Подготовка и эксплуатация дереворежущего
инструмента». Лесная промышленность», М, 1986 г – 301 ст.

[4] Минин, Стрежнев «Курсовое и дипломатическое проектирование по
производству мебели», Лесная промышленность, М, 1979 г –112 ст.

5.1. Значення охорони праці і навколишнього середовища в забезпеченні
безпечних і здорових умов праці і нормальної екологічної обстановки.

Значення охорони праці в забезпеченні безпечних і здорових умов праці,
підвищення її безпечності сильно впливають на продуктивність праці,
якість і собівартість продукції.

Згідно з КЗпП підприємства для підвищення міроприємств по охороні праці
виділяють кошти і необхідні матеріали. Розхід цих коштів і матеріалів не
по призначенню суворо забороняється.

Забезпечення безпечних умов праці накладається на адміністрацію
підприємства. Адміністрація повинна випроваджувати сучасні засоби
техніки безпеки, попереджувати виробничий травматизм і забезпечувати
санітарно-гігієнічні умови, запобігаючи виникненню професійних
захворювань працюючих і службовців. Також адміністрація зобов’язана
проводити організаційну роботу по забезпеченню безпечних і здорових умов
праці (планування і фінансування різних міроприємств по охороні праці,
проведення інструктажу по техніці безпеки і виробничій санітарії).

Питання по охороні праці і навколишньому середовищі
приділяється значна увага. На охорону праці виділено
згідно з даними приведеними в колективному договорі кошти на проведення
наступних заходів по охороні праці:

санітарно-курортне лікування і відпочинок;

на медичне обслуговування;

видача працівникам з шкідливии умовами праці кисло-молочних продуктів чи
їх замінників;

видача одноразової матеріальної допомоги;

безкоштовна видача спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ;

надання додаткової оплачуваної відпустки працівникам з шкідливими
умовами праці.

На дільниці, яка проектується, можуть статися такі небезпечні факти, як
пожежа, травматизм, шум, отруєння парами масел.

Значної шкоди на організм людини, на виробництві, завдає шум і вібрація.
При роботі верстатів створюється табільний широкополосний шум з рівнем
80-85Дб. До основних джерел шуму відносяться електродвигуни верстатів,
зубчасті передачі, клиноремінчі передачі, підшипники кочення. Найбільше
шуми впливають на роботу мозку, що приводить до стоми, порушується
сприйняття оперативної інформації, уповільнюється реакція і т.д.

Майже всі перечислені джерела шуму являються джерелами вібрації, яка
також небезпечні для людини. Під дією вібрації порушуються функції
серця, центральної нервової системи і т.д. Найбільш небезпечними є
одночасна дія вібрації і шуму на організм людини.

Для охолодження і змазки вузлів обладнання використовують МОР, і масла,
які виділяють токсичні гази, пари, шкідливі для організму людини

5.2. Забезпечення нормальних умов праці.

Перш за все забезпечення нормальних умов праці основується на точному
дотримуванні і виконуванні усіма працюючими правил техніки безпеки.

Метеорологічні умови виробничого середовища складаються з температури
навколишнього середовища, повітря, його вологості, швидкості руху і
відбиття від нагрітих предметів. Ці параметри повинні відповідати
нормативам ДСТУ 12.1.005-78 (загальні санітарно-гігієнічні вимоги до
повітря робочої зони).

Раціональне освітлення виробничих приміщень, робочих місць має досить
важливе значення, воно полегшує працю, знижує небезпеку травматизму.
Освітленість нормується згідно Сніп-ІІ-4-79. Освітлення здійснюється
через вікна, при недостатньому освітленні використовується штучне. По
СніПу-ІІ-4-79 визначаємо розряд зорової роботи.

Для обміну повітря і забезпечення чистоти використовується
приточно-витягнена вентиляція. Через труби діаметром 500 мм виводиться з
цеху забруднене повітря, а для попадання чистого повітря в цех з
підвітряного боку відкривають пройоми. В системі вентиляції
використовують вентилятори осьового типу уЗ-04 і радіальні у4-76.

Культурно-побутові приміщення повинні відповідати стандартним нормам.
При перервах в 30 хв їдальня повинна знаходитись 300 метрів від основних
приміщень, а при перерві 1 год – 600 м.

Робітники забезпечуються спеціальним одягом за рахунок виробництва, по
встановленим нормам на певний період. Спецодяг зберігається в гардеробі.
Для покращення умов праці на дільниці розміщений фонтан для пиття води,
аптечки першої медичної допомоги закріплені на висоті 1,5 м біля столу
контролера ВТК.

Таблиця 5.2.1.

Номенклатура санітарно-побутових приміщень.

п/п Назва приміщення Назва побутового обладнання Норма площі на 1 чол по
СНіП Кількість працюючих Всього площі Фактична площа “битовки” м2

1 Гардероб Шафа подвійного розміщення 50х40. Шафа однодверна

2 Душеві сітки

3 Умивальники креми

4 Кімната гігієни кабіни 1х1,45

5 Автомати газ води

Таблиця 5.2.2.

Оптимальні значення метеорологічних умов в робочих зонах виробничих
приміщень.

Характеристика приміщень Категорія робіт Період року Темпера-тура ?С
Відно-сна воло-гість Швидкість руху повітря

м/с

Приміщення характерні незначними надлишками явної теплоти 23Вт/м2
Середньої важкості холодний 17-19 60-30 найбільше 0,3

теплий 20-25 60-30 0,4-0,6

Таблиця 5.2.3.

Характеристика штучної вентиляції

Приміщення Тип вентиляції (витяжної,

приточної, аідса) Вентиляційне обладнання Кратність повітряного обміну

Цех Приточна Ц3-0,4; Ц4-76 К=3

Таблиця 5.2.4.

Засоби індивідуального захисту працівників

Шкідливий виробничий

фактор Призначення СИЗ Назва СИЗ (марка, характеристика) Професія
працюючих

Механічні пошкодження органів зору і дихання Захист органів зору і
дихання Окуляри захисні ГОСТ 12.4.003.-74 Наладчики технологічного
обладнання

Шум і вібрація Захист органів слуху і внутрішніх Вкладиші (знижують
рівень шуму від 5–20 Дб)

Віброзихасні пластини

(захищають робоче місце оператора) Оператори

5.3. Забезпечення безпеки технологічних процесів монтажу і експлуатації
обладнання.

Без строгої трудової і виробничої дисципліни і точного виконання
інструкцій по охороні праці неможливе забезпечення безпечних і здорових
умов праці, тому охороні праці на усіх ділянках роботи приділяють
особливу увагу.

На спроектованій ділянці використовується середнє промислове обладнання.
Без використання підйомо-транспортних механізмів, без проведення
земляних і бетонних робіт монтаж обладнання не можливий. Для монтажу
використовують автокрани, тельферний кран, засоби малої механізації. При
роботі з підйомними механізмами особливу увагу треба звертати на стан
приладів, обмежувач вантажопідйомності, болтові і зварні з’єднання.

Монтаж штучного освітлення зв’язаний з використанням з напругою до 1000
в. при монтажі освітлення використовують спеціалізовані транспортні
пересувні засоби. роботи слід проводити після ознайомлення робітників з
технікою безпеки при роботі на висоті, а також обов’язково при
виключеному джерелі струму і справним інструментом.

Таблиця 5.3.1.

Технічні міри захисту виявлення потенціальнонебезпечних виробничих
факторів

Небезпечний фактор виробничого середовища Спроектований чи вибраний
захисний пристрій Технічна характеристика пристрою чи засобу Місце
установки на плані чи агрегаті строки використання

Опік під час ізоляційних робіт Індивідуальні засоби захисту
Діелектричні рукавиці ТУ-38-40632-72. чоботи резинові діелектричні
ТУ-38-1-108-97-70 Місце виявлення

Небезпека електро-травматизму ІЗЗ, заземлення Рукавиці резинові
діелектричні ТУ-38-40-632-72 провід чи штирі заземлення Верстати,
кран-балка

Пожежна безпека.

Проаналізувавши літературні джерела і можливі причини виникнення пожежі
враховуючи пожежну безпеку технологічно процесу згідно СНіП-ІІ 09-02-85
інструментальний цех по пожежній, вибуховій і вибухопожежній небезпеці
відноситься до категорії 1В.

При виборі електрообладнання, яке необхідно встановити в приміщенні цеху
і за його межами врахову. Степінь пожежної небезпеки цеху.

Таблиця 5.4.1.

Пожежонебезпечні властивості використовуваних засобів і матеріалів.

Найменування речовини Температура Засоби гасіння

Масло 180-240 Піною, вуглекислотою, порошковими речовинами, піском

Таблиця 5.4.2.

Первинні засоби пожежегасіння

Будівельні приміщення, установки Категорія по СНіП Захищена площа, м2
Первинні засоби пожежегасіння

Вуглекисло-тний вогнегасник Пінний хімічний Ящик з піском Проти
по-жежний щит

Цех 1В

Охорона навколишнього середовища

5.5.1. Характеристика і аналіз можливих джерел забруднення навколишнього
середовища.

В проектовані й дільниці потенціальними джерелами забруднення
навколишнього середовища будуть: пари масел, МОР, залишки безпеки,
погано очищена побутова і промислова вода.

Таблиця 5.5.1.

Характеристика викладів в атмосферу.

Виробни-цтво Назва стаціонарних джерел виділення шкідливих речовин
Назва викидів шкідливих речовин ПОК м2/м3 Характеристика джерел викиду
Об’єм газопові-тряної суміші на виході джерела % вміст шкідли-вих
речовин в викидах

Висота, м Діаме-тр, м

Деревообробне Котельні Сома, дм 5 1,5 1 0,1 20

Промислові води Хімічні і механічні домішки Хім.. і мех.. домішки 10

до 3

30

В повному виробництві передбачені екологічно чисті технологічні процеси
і обладнання, ефективні установки очистки газу. Всі джерела викидів
цехів обладнані мокрими тепловловлювачами типу ПВМ. Розробляється
питання очистки зимових газів котелень.

2.2. Заходи по впровадженню твердосплавного інструмента.

Використання твердосплавного інструмента являється ефективним методом
економії робочого часу і матеріальних ресурсів. Використання твердого
сплаву позволяє в десятки раз підвищити стійкість дереворізального
інструмента і поліпшує якість обробки деталей. Досвід експлуатації таких
інструментів на д/о підприємствах показав високу ефективність їх
застосування на масових операціях, особливо при обробці кленят деревини,
плит і пластинів.

Крім того, ефективність твердосплавного інструмента в значній мірі
залежить від технологій його виготовлення і підготовки до роботи. Весь
технологічний процес по виготовленню інструмента з пластинами твердого
сплава потребує великих трудозатрат при підготовці його до роботи і
складається з трьох етапів: підготовчий (виготовлення корпусів, вибір і
підготовка пластин твердого сплаву), закріплення пластина на корпусі,
обробка інструмента з ціллю получення кінцевих лінійних і путових
параметрів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020