.

Розвантажувально-навантажувальне і штабелювальне обладнання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4724
Скачать документ

Реферат на тему:

Розвантажувально-навантажувальне і штабелювальне обладнання

До кранів мостового типу належать мостові, козлові і консольно-козлові.
Вантажозахоплювальний орган підвішений до вантажного візка чи тали, що
переміщується по пересувному мосту. У мостових кранів міст переміщується
по рейковому шляху, закріпленому на колонах чи елементах споруд; у
козлових кранів міст установлений на двох високих опорних стояках
(козлах), що переміщаються по наземному крановому шляху; у
консольно-козлових кранів міст з однією чи з двома консолями,
встановлений на двох високих опорних стояках (козлах) і переміщається
також по наземному крановому шляху.

Мостові крани застосовують для вивантаження деревинної сировини з
рухомого складу лісовозного транспорту за один прийом і створення
запасів стовбурів чи дерев на нижніх складах. Крани мають добру
стійкість, велику вантажопідіймальність, мають жорстку конструкцію і
прості в експлуатації. До недоліків варто зарахувати великі витрати на
будівництво кранових шляхів.

Мостовий кран складається з двобалкового моста (рис. 1), вантажного
візка 1, механізмів підіймання 5 вантажу і пересування 18 візка,
механізму пересування крана, електроустаткування і кабіни 8. Міст крана
складається з ферм 6 і 15, з’єднаних між собою опорними кінцевими
балками 11 і 20. По рейках 7 переміщається вантажний візок. По обидва
боки моста є майданчики З І 19 для обслуговування механізму пересування
вантажного візка. Міст переміщається по кранових шляхах 10 на колесах 8,
що приводяться в рух від електродвигуна 17 двома трансмісійними валами
14, двома редукторами 13 і двома валами 12. Гальмо 16 установлене на
валі електродвигуна. На вантажному візку розташовані механізми
підіймання вантажу і пересування самого візка. Механізм підіймання
вантажу складається з електродвигуна, редуктора, гальма, вантажного
барабана, гакової підвіски 4. Механізм переміщення візка мас
електродвигун, гальмо і вертикальний редуктор, з’єднаний із повід ними
колесами зубцюватою муфтою. Живлення електродвигунів здійснюється за
допомогою тролів 9 через струмоприймачі гнучкого кабелю чи від
електромережі. Кабіна кранівника прикріплена під мостом на одному з його
кінців. При прольотах більше 20 м кабіну для кращого огляду підвішують
посередині моста або закріплюють до рами вантажного візка.

Рис. 1. Мостовий кран

На лісозаготівельних підприємствах застосовують мостові крани КМ-30Г,
КМ-3001 і КМ-3076, що мають вантажопідіймальність по 30 т і проліт по 32
м; вони працюють зі швидкостями механізмів відповідно: підіймання
вантажу 0,13 і 0,33 м/с, пересування крана 1,3 і 1,67 м/с. Сумарна
потужність двигунів у крана КМ-30Г становить 94 кВт, у кранів КМ-3001,
КМ-3076 141 кВт. Ці крани використовують на складах з вантажообігом 50
тис. м3 і більше.

Козлові крани, так само як і мостові, застосовують на вивантаженні
деревинної сировини з рухомого складу лісовозного транспорту і для
створення запасів деревинної сировини на нижніх складах. Крани
обслуговують велику територію складу для запасів деревинної сировини,
володіють хорошою стійкістю.

Витрати на будівництво наземного кранового шляху менші, ніж у мостових
кранів. До недоліків кранів варто віднести велику металоємність і
парусність. Козлові крани не мають зовнішніх консолей, а тому їхній міст
перекриває лісовізну дорогу, тобто лісовозний транспорт, під час
вивантаження деревинної сировини повинен розміщатися під мостом. Це, у
свою чергу, зменшує територію складу для створення запасів деревинної
сировини.

На вивантаженні з укладанням пачок чи стовбурів дерев у запас
застосовують козлові крани ДО-305Н ( що випускалися раніше) і ПТ-62, що
є модернізацією крана ДО-305 Н.

Козловий кран ЛТ-62 (рис, 11.6, а), що має вантажопідіймальність 32 т,
випускається з прольотом 32 і 40 м. Швидкість підіймання вантажу 0,2
м/с; пересування візка 0,55 м/с і пересування крана 0,85 м/с. Найбільша
висота підіймання вантажу 12 м. Сумарна потужність * електродвигунів 113
кВт. Несучі ферми й опори крана мають ґратчасту конструкцію; під кожною
опорою знаходяться по два візки, один з яких є ведучим. Запасування
вантажопідіймального і тягового канатів виконані за схемою, зображеної
на рис. 2, б і 11.6, в, а кінематичні схеми механізмів кранів ДО-305Н і
ЛТ-62 наведені на рис. 2, г, д, є.

Рис. 2. Козловий кран ЛТ-62 (ЦО-305Н): а – загальний вигляд: 1 –
лебідка; 2 – вантажний візок; 3 – несуча ферма; 4 – шарнірна опора; 5, 7
– ходові візки; 6 – вантаж; 8 – тверда опора; 9 – кабіна кранівника; б –
схема механізму підіймання вантажу; в – схема пересування вантажного
візка; г – кінематична схема підіймання вантажу; д – те ж пересування
вантажного візка; е – те ж пересування крана; 1 – барабан; 2 – редуктор;
3 – гальмо; 4 – електродвигун; 5 – кінцевий вимикач; 6 – відкрита
зубчаста пара; 7 – ходові колеса

Консольно-козлові крани мають по дві консолі, по одній на кожному кінці
моста. Крани застосовують для штабелювання і навантаження
лісоматеріалів, а також для вивантаження рухомого складу лісовозного
транспорту, подавання деревинної сировини на оброблення і створення
запасів.

Консольно-козловий кран ККЛ-32 (рис. 3) має проліт 32 м і дві консолі по
12 м. Несуча ферма 1 і одностоякові опори 2 коробчастої конструкції.
Вантажний візок 3 розташовано на консольній фермі, на якій розміщені дві
вантажні лебідки. Кабіна кранівника 4 установлена на візку. Кран
спирається на чотири ходові візки 7, що мають автоматичні рейкові
захоплювачі, керовані від вітроміру. На одній з балок б змонтований
кабельний барабан 5 з вантажним приводом для подачі електроенергії до
електродвигунів крана.

Завдяки консолям і конструкції, що дає змогу переносити пакети стовбурів
із прольоту на консолі, стає можливим укладати під краном три секції
штабелів чи стовбурів дерев: по одній секції під -консолями, а одну – у
прольоті крана.

Одностоякові опори в сполученні з консольним вантажним візком
забезпечують можливість розвороту пачки чи стовбурів дерев на будь-якій
ділянці моста. Механізм підіймання вантажу розташований на майданчикові
консольного вантажного візка і складається з двох лебідок. Канати, що
збігають з барабанів лебідок, утворюють просторову підвіску, що сприяє
стабільному положенню вантажу і уможливлює розвертання вантажу в
горизонтальній площині. Для більш швидкого загасання коливань канатної
підвіски нижні блоки поліспаста обладнані фрикційними гальмами. Ці блоки
змонтовані на рамі, що несе привідний механізм повертання робочого
органа, до цапфи якого можуть кріпитися змінні захоплюючі пристрої
(грейфери, стропи).

Конструкція крана забезпечує можливість самомонтажу з використанням
інвентарного монтажного оснащення.

Кран ККП-32 має вантажопідіймальність 32 т і такі швидкості (м/с):
підіймання вантажу 0,22, пересування візка і крана 1. Сумарна потужність
двигунів 171,5 кВт.

Кран поставляється з радіальним грейферним захоплювачем, призначеним для
вивантаження стовбурів (дерев) з лісовозного транспорту, укладання їх у
запас і подачі з запасу до ліній оброблення.

Рис 11.7. Консольно-козловий кран ККЛ-32

Козловий двоконсольний кран ККЛ-16 застосовують в основному на
штабелювально-навантажувальних роботах. Кран має проліт 32 м і дві
консолі по 10 м і швидкості (м/с): підіймання вантажу 0,27, пересування
візка 0,85, пересування крана 1,4.

Для виконання вантажно-розвантажувальних робіт кран поставляється з
захоплювачем торцевого типу, що навішується на поворотну раму вантажного
візка.

Кран складається з чотирьох трубчастих опор, що нижньою частиною
спираються на чотири ходові візки. До верхньої частини трубчастих опор
У-подібної конструкції кріпиться пролітна ферма, що складається з п’яти
елементів, з’єднаних між собою болтами. Пролітна ферма являє собою
суцільностінну конструкцію з електрозварювальною трубою в центрі і двома
балками двотаврового перетину. На двотаври укладають рейки для
переміщення вантажного візка з захоплювачем торцевого типу і кабіною
керування. Подача електроенергії на козловий кран здійснюється гнучким
кабелем, намотаним на барабан.

На вантажному візку змонтований механізм підіймання вантажу, механізм
пересування вантажного візка, траверса з поворотним механізмом. До
траверси навішують захоплювач, а до візка кабіну керування.

Траверса вантажного візка дає змогу повертати захоплювач на 350°, що
необхідно для забезпечення навантаження у вагони МШС лісоматеріалів
відземками в різні сторони.

Козловий двоконсольний кран ЛТ-62А застосовують на вивантаженні рухомого
складу й укладанні пачок стовбурів (дерев) у запас і подачі їх до
кряжувальних установок. Так само як і кран ККЛ-32, завдяки наявності
консолей кран ЛТ-62А може формувати три секції штабелів стовбурів
(дерев), одну між рейками кранового шляху і дві під консолями.
Вантажопідіймальність крана 32 т, проліт 40 м, довжина консолей по 13,5
м. Швидкості (м/с): підіймання вантажу 0,2, пересування вантажного візка
0,9, пересування крана 0,95.

Козловий двоконсольний кран ККС-10 складається з моста грай частої
конструкції, двох твердих і двох шарнірних опор. Кран, що
самомонтується, застосовується на нижніх складах в основному для
штабелювання і навантаження лісоматеріалів у вагони МШС. По нижній
частині моста закріплена монорейка для пересування вантажного візка.
Розміри і положення опор дають змогу переміщати вантажі довжиною до 8 м
на висоті 8 м (без їхнього розвертання).

Міст складається з п’яти секцій (трьох середніх і двох консолей),
з’єднаних між собою болтами за допомогою стикових елементів. Для
зменшення прольоту крана з 32 до 20 м досить забрати середню секцію
довжиною 12 м. По рейковому шляху кран переміщається на ходових візках,
два з яких привідні. На привідних візках установлені два протиугінні
захоплювачі, що зблоковані з анемометром і при швидкості вітру 12 м/с
автоматично вмикаються, відключаючи при цьому електродвигун переміщення
крана.

Механізм підіймання вантажу складається з лебідки, здвоєного триразового
поліспаста і траверси з двома точками підвісу вантажу. Механізм
підіймання вантажу розміщений на рамі, підвішений до двох чотириколісних
візків, що пересувається по монорейці. Привід візка канатний: від
лебідки, розташованої на правій консолі.

Вантажопідіймальність крана 10 т, виліт консолей 9 і 7,5 м. Швидкості
м/с: підіймання вантажу 0,25, пересування візка 0,67, пересування крана
0,6.

Крани-лісонавантажувачі стрілового типу КБ-572 і КБ-572А зараховують до
баштових кранів; вони призначені для механізації
вантажно-розвантажувальних і штабелювальних робіт на нижніх складах
Держлісгоспів і складах лісоматеріалів деревообробних підприємств та
лісоперевальних бірж.

t

?

2

{a

{a

(з нижньої неповоротної кільцевої рами, верхньої поворотної секції й
однорядного роликового кола з внутрішнім зубчастим зачепленням. На
верхній поворотній секції вежі встановлені кабіна, шафа
електроустаткування, два механізми повертання, сходи, блок датчика
обмежувача вантажопідіймальності, відвідний блок тягового каната
вантажного візка. Усередині неповоротної кільцевої рами влаштований люк
для проходу зі сходів вежі на майданчик опорно-поворотного пристрою.
Верхня поворотна секція складається з кільцевої рами і ферми. Зварена
кільцева рама має вушка для кріплення стріли і консолі противаги, а
ферма – чотири поясні труби і розкоси, приварені до кільцевої рами.
Поясні труби закінчуються фланцями для кріплення оголовка.

Рис. 4. Схема баштового крана КБ-572 (КБ-572А) та його основних
приводів: а – загальний вид: 1 – вантаж противаги; 2 – розтяжки; З –
противагова консоль; 4 – кабіна кранівника; 5 – поворотна головка; 6 –
стріла; 7 – вантажний візок; 8 – рухома обойма; 9 – ходові візки; 10 –
стояки порталу; 11 – опорний майданчик з вантажем; 12- вежа; б –
запасування вантажопідіймального і тягового канатів: 1 – схема
запасовування тягового каната; 2 – вантажопідіймальні канати; в –
механізм повертання крана; г – механізм приводного ходового візка; 1 –
редуктор; 2 – гальмо; 3- електродвигун; 4 – відкрита зубчаста передача;
5 – ходове колесо; д – механізм вантажної лебідки крана; е – механізм
переміщення вантажного візка: 1 – барабан; 2 – редуктор; 3 – гальмо; 4 –
електродвигун; 5 – додаткова опора; 6 – зубчаста муфта; 7 – вітровий
гальмівний генератор

На крані встановлені два механізми повертання з двигунами потужністю 3,5
кВт, що відрізняються конструкцією привода гальма. Гальмування одного з
них здійснюється електромагнітним нормально замкнутим гальмом,
гальмування другого – гальмом з механічним приводом від педалі.

Схема запасування тягового і вантажопідіймального канатів зображена на
рис. 4, б.

Механізм повертання (рис. 4, в) складається з фланцевого електродвигуна
2, гальма 1, вертикального планетарного редуктора і кожуха.
Електродвигун 2 вертикально встановлений на верхній кришці редуктора й
обертає ведучу шестірню 3 редуктора, на верхньому кінці вала ротора
електродвигуна закріплений гальмовий шків. Шестірня 3 знаходиться в
зачепленні, із трьома проміжними шестірнями 4 першої планетарної
передачі. Проміжні шестірні встановлені на водилі 5 і знаходяться в
зачепленні з зубчастим вінцем 6. Водило 5 обертає співвісну з ним
шестірню 7, що знаходиться в зачепленні з трьома проміжними шестірнями 8
другої планетарної передачі. Водило цієї передачі через шестірні 10 і 11
приводить в обертання водило 12 третьої передачі. На вал водила 12
насаджена вихідна шестірня 13, що знаходиться в зачепленні з зубчастим
вінцем опорно-поворотного кола 14.

Кінематичні схеми механізмів крана наведені на рис. 4, г, д, в.

Вихровий гальмівний регулятор насаджений на кінець швидкохідного вала
редуктора вантажної лебідки і слугує для регулювання швидкості обертання
електродвигуна і забезпечення плавності опускання вантажу.

Величина гальмівного моменту регулюється струмом збудження. При
відповідному значенні струму в обмотці збудження гальмовий момент
генератора так навантажує електродвигун лебідки, що при опусканні
будь-якого вантажу можна знизити швидкість обертання ротора двигуна,
включивши в ланцюг його ротора опір. Підведення електроенергії до крана
здійснюється кабелем, намотуваним на спеціальний барабан, що складається
з верхньої підвіски вантажу, привідного барабана і двох напрямних. При
русі крана від місця закріплення за допомогою кабелю вантаж
підіймається, а при русі в зворотному напрямку – опускається і кабель
намотується на барабан. Швидкості руху становлять (м/с): підіймання
вантажу 0,08; 0,33 і 0,66; пересування вантажного візка 0,42;
пересування крана 0,33. Частота обертання стріли 0,6 хв1; сумарна
потужність електродвигунів 45 кВт. Ширина колії кранового шляху 6 м.
Портал крана може сідлати дорогу МШС і пропускати навантажені вагони.

Кран-лісонавантажувач КБ-572А відрізняється від крана КБ-572 посиленими
місцями кріплення порталу, вежі, нижньої і верхньої кільцевих рам
одноповоротного пристрою. Обидва крани мають однакову металоконструкцію
і керування.

Баштовий кран – лісонавантажувач БКСМ-14ПМ2 знятий з виробництва, але ще
експлуатується на нижніх складах. Його застосовують для штабелювання і
навантаження лісоматеріалів у вагони і виконання інших складських
операцій. Кран переміщається по рейковому крановому шляху (ширина колії
якого дорівнює 6 м) на чотирьох двоколісних балансирних візках, що мають
можливість повертатися навколо вертикальної осі. На візки спирається
портал, який, як і у крана КБ-572 (КБ-572А), сідлає навантажувальну
колію і дає змогу пропускати під ним залізничні вагони і локомотиви. На
ригель порталу спирається вежа, що складається з двох секцій. Усередині
вежі розташовані сходи для входу в кабіну машиніста. Вежа закінчується
усіченою прямокутною пірамідою – неповоротною головкою.

Рис. 5. Механізми баштового крана БКСМ-14МП2: а – механізм повертання
крана; б – схема запаковування канатів вантажного візка

На верхній підставі неповоротної головки встановлена кульова центральна
цапфа, на яку спирається поворотна головка. Кульова цапфа для сприйняття
горизонтальних зусиль має радіально-сферичний підшипник, а для
сприйняття вертикальних зусиль – упорний кульковий підшипник. У нижній
частині металоконструкції неповоротної головки приварені обідки і
приєднане цівкове колесо. Неповоротну головку як намет завершує
поворотна головка, котра у верхній частині опирається на цапфу, а в
нижній частині через вісім непарно збалансованих ковзанок, що передають
горизонтальні зусилля, на ободок неповоротної головки. У нижній підставі
поворотної частини оголовка розташовані вушка для підвіски стріли і
консольної противаги.

Механізм повертання крана (рис. 5, а) розташований на рамі, що
закріплена на поворотній головці 9. Вал електродвигуна 1 з’єднаний з
валом черв’ячного редуктора за допомогою муфти 2, одна з напівмуфт якої
є шківом гальма 3. Черв’як 5 обертається в радіальних і
радіально-упорних підшипниках, розташованих у корпусі редуктора 8. У
зачепленні з черв’яком знаходиться бронзовий вінець черв’ячного колеса
4, який затиснутий між двома конусними дисками 7, що притискаються
пружиною 6. Зусилля натискання пружини регулюється гайкою, наверненою на
верхній кінець вала. При навантаженнях, що перевищують розрахункові,
вінець щодо черв’ячного колеса повертається (муфта граничного моменту).
Вихідна шестірня 16 редуктора за допомогою шестірні 15 і вала 14
приводить в обертання цівкову шестірню 13, що обкочуєтьсяся по цівковому
вінці 12 неповоротної головки 10, яка ковзанками 11 у нижній частині
спирається на обід неповоротної головки.

На рамі противаги в його кінці кріпляться залізобетонний баласт масою 14
т і вантажна лебідка, а також пристрій для каната підвіски стріли. На
нижній частині стріли закріплена монорейка для пересування вантажного
візка. На кінці стріли встановлені обвідні блоки для вантажного каната і
каната переміщення вантажного візка. Стріла за допомогою канатного
поліспаста горизонтально закріплена у верхній частині поворотної
головки. Лебідка механізму переміщення вантажного візка підвішена біля
основи стріли.

Кабельні крани застосовують для вантаження дерев і стовбурів на
відвантажних пунктах, а також для штабелювання сортиментів чи стовбурів
на верхніх складах. Кабельний кран може входити також до складу
транспортно-вантажної установки. На лісозаготівлях використовують
стаціонарні однониткові і двониткові кабельні крани.

Кабельний кран (рис. 6) складається з двох щогол, між якими натягнений
несучий канат. У кранів, що застосовуються в лісовій промисловості,
зазвичай, кінці несучого каната кріпляться за щогли до спеціальних опор.
Несучим канатом переміщується вантажна каретка за допомогою тягового
канату. Підіймання вантажу здійснюється вантажопідіймальним канатом,
один кінець якого закріплюється на щоглі (рідше на каретці), інший
навивається на барабан лебідки.

Рис. 6. Схема кабельного крана: 1- щогла; 2 – вантажна каретка; 3 –
несучий канат; 4 – тяговий канат; 5- вантажопідіймальний канат; 6 –
розтяжки; 7 – блок; 8 – відтяжки; 9 – лебідка; 10 – лісовозний вус; 11 –
чокерний захоплювач

Щогли крана встановлюють так, щоб напрям несучого канату становив з
віссю лісовозного вуса (рис. 6) кут 45°. Кран переважно має проліт
50…60 м. Як опори використовують здорові зростаючі дерева або
дерев’яні щогли з колод хвойних порід діаметром 32…36 см у верхівці і
довжиною 12…14 м. Щогли зміцнюють канатними розтяжками діаметром
18,5…20 мм і довжиною по 30…50 м кожна. На вершині кожної щогли
кріпиться наголовник, в жолоб якого вкладається несучий канат. Від
поперечного зміщення канат утримують драбини. До кінців несучого каната
прикріпляють блоки з вантажопідіймальною силою не менше за 70 кН кожний,
через які проходять розтяжки з каната діаметром 18,5…20 мм. На одному
кінці несучого каната розтяжку кріплять наглухо до пнів, на іншому
пропускають через блоки, які сприяють його натягненню. Для переміщення і
зчепів використовують чокер, з’єднаний з гілкою тягового каната.

Вантажна каретка складається з рами, двох ходових котків і напрямних
блоків вантажопідіймального каната. Вантажозахоплюючий пристрій включає
балку з напрямними блоками, до якої через стояк шарнірно підвішене
коромисло зі стропами. Коромисло може повертатися відносно балки в
горизонтальній площині, тому при зрушенні вантажної каретки пачка займає
положення, паралельне лісовозному вусу. Таким чином, розвертання дерев
(колод) поєднується з вантаженням і відбувається під час переміщення
каретки.

Список літератури:

Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.

Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.

Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.

Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019