.

Розробка технології пошиття пальто для дівчаток (дипломна робота)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
27 19556
Скачать документ

Диплом

Розробка технології пошиття пальто для дівчаток

Вступ

Легка промисловість з року в рік розвивається з економікою нашою держави
і проходить з нею весь шлях ставлення в умовах реформування. Темпи
зростання виробництва за останні 3 роки були одними з найважчих поміж
інших галузей: 1999р – 123,7%, 2000р – 150,5%, 2001р – 110,2%. Однак
цього року не вдалося досягти минулорічних обсягів виробництва.

Роботу підприємств значно ускладнює те, що країну заполонила величезна
кількість товарів нелегального виробництва, які ввезені без оплати мито,
а також знецінених товарів, які були в користуванні. Як наслідок, у 2002
році в легкій промисловості уповільнились темпи зростання обсягів
виробництва.

Існують два шляхи врегулювання незадовільного стану справ у галузі.
Перший – пошук і реалізація резервів зниження собівартості продукції,
завдяки запровадженню прогресивних енергозберігаючих і виробничих
технологій. Другий – пошук додаткових резервів, збільшення доходності
від реалізації виробленої продукції. Усім керівникам необхідно змінити
ставлення до якості управління, освоїти науку сучасного маркетингу.
Потрібно знати реальну кон’юнктуру ринку, науково обґрунтувати
прогнозування та перспективи.

Моніторинг економічного стану підприємств галузі свідчить, що вижити
можуть тільки ті підприємства, які швидко реагують на попит ринку,
розширюючи свій асортимент і постійно підвищуючи якість продукції.
Провідні підприємства сьогодні здебільшого орієнтуються на ті зовнішні
ринки, де вироби з українською маркою користуються значним попитом.

З кожним роком завойовує дедалі більше прихильників трикотажна галузь
завдяки різноманітному асортименту, високій якості та гарному товарному
вигляду продукції.

Україна активно готується до інтеграції в Європейську спільноту і до
вступу в СОТ. Легка промисловість є прикладом галузі, яка, за прогнозами
спеціалістів, зазнає майже виключно позитивного впливу від цього.
Членство України в СОТ має забезпечити зменшення тарифних і нетарифних
обмежень доступу українських товарів на ринки розвинених країн. Як
наслідок підвищення конкурентоспроможності української продукції.

Однак, занурюючись в стратегічні напрямки, не слід забувати і про інші
аспекти державної діяльності. Серед них удосконалення
фінансово-кредитного забезпечення, розвиток вітчизняного машинобудування
для легкої промисловості, запровадження зручних схем розрахунків за
придбану вітчизняну та імпортну техніку.

1.1. Допроектні дослідження

Визначення та дослідження групи або груп споживачів – це мета
допроектних досліджень та аналізу вихідної ситуації проектування.
Потрібно охарактеризувати існуючий та перспективний асортимент виробів,
визначити групу виробів як об’єкт проектування і визначити виробничі та
споживчі властивості одягу. Для того, щоб визначити властивості виробу,
його досліджують в сфері проектування, це дозволить удосконалити вже
існуючий процес проектування одягу в промисловому виробництві. А
можливо й вигадати новий процес, більш простий, практичний та доступний.

1.1.1. Характеристика процесу проектування одягу в умовах ЗАТ
„Коломийська швейна фабрика”

ЗАТ „Коломийська швейна фабрика” спеціалізується на виготовленні:
жіночих блуз, чоловічих сорочок, спідниць, штанів, жакетів, дитячих
пальто.

На даний час фабрика працює на давальницькій сировині іноземних фірм,
співпрацює з німецькими, голландськими, англійськими, швейцарськими та
польськими фірмами. На даний момент фабрика в середньому шиє 17-25тис.
виробів. Фабрика працює в основному на вітчизняному обладнанні. Усі
моделі одягу, що виготовляються на фабриці, шиються з нових сучасних
тканин, які постачаються закордонними виробниками.

На сьогоднішній день на швейній фабриці працює 320чол., серед них
художник-модельєр, технологи, конструктори та інші працівники, котрі
ретельно виконують свою роботу.

Основними виробничими підрозділами являються:

1. Експериментальний цех, де розробляються моделі, документація на
лекала, розкладка, нормування тканини та фурнітури. Вивчення передових
методів технології обробки, пошиття експериментальних взірців.

2. Підготовчо-розкрійний цех – приймаються тканини, розбраковуються та
вимірюються розміри тканини.

3. Розкрійний цех – настил тканини згідно карти розкрою, розкрій
настилу, дублювання деталей, нумерація деталей, комплектування крою,
видача викроєних деталей в бригаду.

Одяг, який виготовляє „Коломийська швейна фабрика” повністю відповідає
тілобудові та розмірам тіла людини. Тому, виходячи з цього, порівнюючи
кожну ознаку характеристики споживачів дитячого одягу бачимо, що
найбільшим попитом користується одяг для дітей дошкільного віку. Тому ця
група споживачів є вагомою для виробників.

Отже, підсумуємо:

дитина (дівчинка);

вік 4 – 7 років;

повнотна група IV;

нижні кінцівки – короткі;

верхні кінцівки – короткі;

з міста;

батьки стабільно забезпечені;

за характером – холерики.

1.1.2. Дослідження сфери споживання. Визначення групи споживачів та виду
одягу для проектування

Проектування одягу промислового виробництва базується на даних
маркетингових досліджень, де визначаються потреби споживачів у тих або
інших виробах. При цьому споживчі властивості виробів зумовлюються
споживчими умовами до них та ситуаціями їх використання, а також
залежить від прогнозу потреб в одязі в найближчому майбутньому.

З метою проектування одягу необхідно отримати дані про споживчі групи.
Це дозволяє визначати групи або групу споживачів, які невдоволені
існуючими виробами, а також визначити вид або види одягу як об’єкт
проектування та конкретизувати вимоги визначеної групи споживачів до
одягу.

Для дослідження використовують відомі угрупування споживачів або
формуються нові групи відповідно до поставлених проектних задач. Існує
декілька угрупувань споживачів одягу за різними ознаками: за віком,
освітою, матеріальним достатком, розмірними та морфологічними ознаками
тіла, ставленням до моди та до одягу.

Проектна розробка розрахована для дівчаток віком 6 – 12 років, які
проживають в місті. Виріб, який опрацьовується в даній проектній
розробці – дитяче пальто, призначене для вулиці. Матеріальне
забезпечення батьків, діти яких оберуть даний виріб – середнє. Дівчатка,
які залюбки будуть носити таке пальто – сангвініки, тобто веселі
життєрадісні діти, оскільки такий одяг пошитий з тканин насичених
яскравих кольорів та з „веселим” оздобленням.

Діти дуже рухливі, вони й хвилини не всидять на місці, тому ситуації
використання одягу найрізноманітніші: ходьба, біг, стрибки, згинання та
розгинання рук та тулуба. Тому пальта потрібно виготовляти з міцних
еластичних формостійких матеріалів, щоб під час руху шви не розійшлись,
а виріб якнайдовше зберігав свій товарний вигляд. Для цього я
використала метод спостереження та провела анкетне опитування населення.
Проаналізувавши відповіді на запитання анкети, я визначила тип одягу,
силуетні форми та тканини для дітей дошкільного віку, які найкраще
відповідають вимогам. Анкета представлена в додатку А.

Результати опису типу споживачів та ситуацій використання одягу
оформлено у вигляді таблиці 1.1. Такі дослідження необхідні для
виконання ергономічного аналізу базової конструкції та базової моделі
одягу, який проектується (підрозділ 2.3).

Таблиця 1.1

Характеристики типів споживачів одягу

Назва ознаки Характеристика варіантів ознаки

1 2 3 4 5 6

1. Біосоціальні

1.1. Статево-вікова:

1.1.1. Стать

1.1.2. Вік

жіноча

1-3

чоловіча

4-7

8-12

13-17

18-25

25-…

продовження табл. 1.1

1 2 3 4 5 6

1.2. Соціально-культурне середовище проживання село невелике місто
місто столиця

1.3. Сфера використання дім вулиця навчання спорт відпочи-нок

1.4. Ставлення до моди споживачі моди „люкс” молодіж-ний авангард „в
ногу з модою” за модою із запізнен-ням консерва-тори

1.5. Матеріальне забез-печення мало-забезпечені середньо-забезпе-чені
дуже забезпечені

1.6. Емоційно-психологічні ознаки особистості холерики сангвіні-ки
флегматики меланхо-ліки

2. Зовнішній образ

2.1. Антропомет-ричні

2.1.1. Зріст

2.1.2. Розмір

100

52

110

56

120

60

130

64

140

68

2.2. Морфологічні

2.2.1. Постава

2.2.2. Форма кінцівок

2.2.3. Плечі

Норм.

Х-подібна

Вузькі

Сутула

О-подібна

Окаті

Перегин.

Пряма

Низькі

Нормальні

Широкі

2.3. Антропоскопічні

2.3.1. Форма обличчя

2.3.2. Шия

Довга

Коротка

Нормальна

1.1.3. Характеристика споживчих та виробничих вимог до визначеного виду
одягу

Одяг – це сукупність покривів на тілі людини, які захищають її від
несприятливого впливу навколишнього середовища: від холоду і палючого
сонця, від дощу і вітру, від укусів комах, від зубів та кігтів диких
тварин, від стріл, ударів списом або мечем, нанесених ворогом в бійці,
від куль і отруйних речовин. В поняття одягу входять плаття (те, що
вкриває тіло людини), взуття, головні убори доповнення (рукавички,
шарфи, пояси і т.п.). Основна функція одягу – захисна (фізичний і
моральний захист) і утилітарно-практична, оскільки одяг завжди
пов’язаний з будь-якою діяльністю людини, має певне призначення,
допомагаючи людині пристосуватись до навколишнього світу. Одяг має також
естетичну функцію – прикрашає людину. Як і в будь-якій іншій речі, в
ньому нерозривно пов’язані поняття краси і користі. Одяг – це річ
користування.

Сучасний одяг поділяють на асортиментні групи в залежності від:

статевої ознаки і віку;

способу виготовлення;

сезону;

функції;

стилю.

На протязі тисячоліть дітей одягали так само, як і дорослих. Дитячий
костюм являв собою зменшену копію дорослого. Наприклад, в Західній
Європі дівчатка із заможних сімей носили корсет з раннього віку. Єдиною
особливістю була присутність в дитячому костюмі фартуха, який одягали
для того, щоб не забруднювати плаття. До XIXст. існувала традиція
одягати хлопчиків віком до 5років в плаття. Тільки у XVIIIст. в Англії
виникає нова традиція одягати дітей у відповідності до віку в більш
зручний та гігієнічний одяг (дівчатка почали носити плаття без корсету),
а в другій половині XVIIIст. з’явились дитячі плаття із завищеною лінією
талії, з’являються дитячі зачіски. В XIX – XXст. складається
різноманітний асортимент дитячого одягу в залежності від приналежності
до певної вікової групи.

Проектування одягу для дітей повинне проводитись із врахуванням
особливостей розвитку дитини: в кожному віці, дитячої психології, потреб
гігієни (дитячий одяг повинен сприяти правильному фізіологічному
розвитку дитячого організму). Дитячий одяг повинен бути зручним та
красивим, оскільки в дитячому віці формуються естетичні формування
особистості. На противагу формі одягу дорослої людини, від змін
тенденції моди силует і пропорції одягу для дітей багато в чому
визначається віковими вимірами пропорцій тіло будови, модними
тенденціями. Перш за все визначається в малюнках, фактурі тканини та
кольоровій гаммі. Всіх дітей умовно поділяють на 6 вікових груп:

0 – немовлята (0 – 1рік);

I – ясельна (1 – 3роки);

II – дошкільна (3 – 6років);

III – молодша шкільна (7 – 11років);

IV – підліткова (12 – 15років);

V – юнацька (15 – 18років).

1.1.3.1. Аналіз напрямку розвитку стосовно демисезонного дитячого пальто
для дівчаток дошкільного віку

При проектуванні дитячого одягу особливу увагу приділяти треба кольору,
фактурі і малюнку тканини. Колір тканин для пошиття одягу для дівчаток
повинен бути світлим та яскравим. Найбільшим попитом користуються
рожеві, червоні кольори та їх відтінки. Структура тканини повинна
відповідати гігієнічним вимогам: зберігати тепло, мати добру
гігроскопічність та повітропроникність, легко чиститись, пратись та
прасуватись, що надзвичайно важливо в дитячому одязі.

Тканина може мати різний малюнок: полоску, клітинку, горошок, квіточки,
адже для дитячого одягу мода завжди знайд їй потрібне.

Велике значення в оформленні одягу для дівчаток має обробка, яка
прикрашає одяг і надає йому довершеності. Обробка повинна бути простою,
гармоніювати з виробом. В якості обробки доцільно використовувати
вишивку (ручну або машинну), оздоблюючи строчки, аплікації, тасьму,
мереживо, кант, сутаж, зборки, волани, коміри, манжети, кишені.

Одяг поділяють на домашній, святковий, для праці, для гри, для
прогулянок, занять спортом.

Виховне значення одягу для дітей дуже важливе. Гарне пальто, вдало
підібране до темпераменту дитини, не тільки звеселяє її око, але й
виховує художній смак, привчає до охайності. Крім цього, гарний одяг
створює в дітей радісний, хороший настрій.

Асортимент та форма одягу залежить від віку дитини. Силуетна форма
пальто для дівчаток дошкільного віку – трапецевидна або це одяг прямого
силуету. Пальто може бути відрізним по лінії талії з розширеною
спідницею. Рукав може бути різного покрою, але переважає на ринку
втаєний. Застібка одно- або двобортна, коміри відкладні без стійки або
зі стійкою, кишені прорізні та накладні, з листочкою або „в рамку”.
Обробкою служать оздоблюючи шви, пряжки, ґудзики, навісні або прорізні
петлі.

1.1.3.2. Формування матриці морфологічних ознак дитячого пальто

На основі аналізу споживчих та виробничих умов до одягу, а також
напрямку моди я маю можливість сформувати матрицю морфологічних ознак
виробів. Вона містить характеристику властивостей одягу, найвагоміших
для дітей молодшої шкільної групи (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 – матриця морфологічних ознак дитячого пальто для дітей
молодшої шкільної групи

п/п Назва ознаки Варіант ознаки

1 Силуетна форма виробу пряма, прилягаюча, напівприлягаюча, х-подібна,
овальна, трапецевидна

2 Стильове рішення виробу класичне, спортивне, фольклорне, романтичне,
авангардне

3 Ступінь об’ємності форми виробу велика, мала, середня

4 Характер конструктивних ліній горизонтальні – кокетки, підрізи,
защипи; вертикальні – виточка, рельєфи

5 Характер покрою рукава втачний, реглан, цільнокроєний

6 Характер лінії низу пряма, округла, порізана; симетрична, асиметрична

7 Довжина виробу вище колін, на рівні колін, до литок, до п’ят

8 Конструктивно-декоративні елементи коміри, кишені, застібки, манжет,
пати, хлястики

9 Характеристика застібки за місцем розташування центральна, зміщена до
бокового шва

Таблиця 1.2 показує, що для дітей віком 4 – 7 років найоптимальнішим є
пальто трапецевидної форми, класичного стилю з втачним рукавом та
центральною застібкою. Довжина виробу – вище колін. В будь-якому
дитячому виробі повинні бути кишені для маленьких дрібничок.

1.1.3.3. Формування номенклатури показників якості для проектування
дитячого пальто

Після проведення різноманітних досліджень групи споживачів, ситуації
використання виробів, напрямку розвитку моди, можна надати перелік
показників якості пальто демисезонного для дівчаток дошкільного віку.

Таблиця 1.3 представляє номенклатуру показників якості демисезонного
дитячого пальто.

Таблиця 1.3

Номенклатура показників якості демисезонного пальто для дівчаток
дошкільного віку

Найменування показника якості Найменування властивості, яка
характе-ризується Пояснення

1 2 3

1. Показники
призначення

1.1. Відповідність виробу основному функціональному призначенню
Функціональність Повсякденний одяг, який захищає від несприятливого
впливу навколишнього середовища. Переміщення по вулицях міста. Для
холериків, які йдуть „в ногу з модою”

1.2. Відповідність виробу розмірній та віковій групі людини, бал
Функціональність Виріб відповідає розміро-зросту 110-64

Розрахований на дітей віком 4-7 років

1.3. Відповідність виробу сезону, сфері використання, умовам
експлуатації, бал Функціональність виріб виконує захисну функцію:
оберігає дітей від несприятливих умов навколишнього середовища. Даний
виріб доцільно носити в прохолодні пори року

1.4. Відповідність мате-ріалів, оздоблення та фурнітури призначенню
виробу, бал Функціональність Матеріали, з яких виготовлено виріб,
відповідають призначенню

2. Показники стійкості до зовнішніх дій

2.1. Можливість хімічної чистки, прання, прасуван-ня, бал Стійкість до
дії хімічних препаратів, тепла та вологи Виріб витримує багаторазове
прання і не втрачає форми, а тканина, з якої виготовлене пальто, не
втрачає колір

2.2. Стійкість з’єднання деталей, даН/см Стійкість до механічних дій Шви
та елементи конструкції стійкі до навантажень, краї деталей не
осипаються при зовнішній дії

3. Ергономічні показники

3.1. Антропометричні

3.1.1. Статична відповід-ність, бал Співрозмірність та баланс
Конструкція виробу відповідає розмірам та особливостям тіло будови
дитини

3.1.2. Динамічна відповід-ність, бал Зручність в динаміці Ергономічна
відповідність при ходьбі, бігу, стрибках, присіданнях

3.2. Зручність користу-вання, бал Комфортність Виріб зручно одягати,
носити та знімати; у пальто зручні кишені та застібка

3.3. Гігієнічні показники _____________
____________

3.3.1. Сумарний тепловий опір пакету одягу, С?м2?Вт Комфортність Виріб
призначений на весну-осінь, тому виготовлений зі щільного матеріалу та
на підкладці

3.3.2. Повітропроникність дм3/с?м2 Комфортність Оскільки виріб
розроблений для дітей, то він має хорошу повітропроникність

4. Естетичні показники

4.1. Відповідність виробу сучасному напрямку мо-ди, бал Сучасність Виріб
повністю відповідає напрямку моди і особливостям потреб дітей, тобто все
(конструювання виробу, силуетна форма, колір і структура матеріалу,
форма, розмір оздоблюваних деталей) відповідає вимогам споживача

4.2. Рівень обробки та оздоблення виробу, бал Зовнішній вигляд та
внутрішнє оздоблення Виріб оздоблений строчкою, тасьмою, декоративними
квітами та декоративними клапанами. Всі вузли оброблені згідно державних
технологічних стандартів

4.3. Чіткість та виразність товарних знаків та ярли-ків, бал

Ярлики та товарний знак розроблені згідно вимог і призначені для того,
щоб споживач з легкістю розпізнавав торгові марки різних виробників

В таблиці 1.3 перераховано і охарактеризовано показники якості дитячого
демисезонного пальто. До основних показників належать: показники
призначення, показники стійкості до зовнішніх дій, естетичні та
ергономічні показники.

1.1.4. Дослідження асортименту виробів в сфері торгівлі. Складання
несистематизованого асортиментного ряду виробів

Несистематизований асортиментний ряд (НАР) виробів – це сукупність
виробів, підібраних за певними ознаками. Використовуючи матрицю
морфологічних ознак (підпункт 1.1.3.2, таблиця 1.3) я склала НАР дитячих
пальто, який є об’єктом проектування. НАР утворюють вироби, які
користуються попитом у споживачів, які відповідають напрямку розвитку
моди, а також перспективні вироби.

Основним джерелом інформації про існуючі вироби для складання НАР є
сфера торгівлі (спеціалізовані фірмові магазини; ярмарки, де
представлені вироби підприємств; ярмарки-виставки). Це дає змогу
виконати аналіз продукції конкурентів і дослідити реакцію споживачів на
вироби джерелом інформації про перспективні вироби є ілюстрації з
журналів, каталогів модного одягу, матеріали стосовно напрямку розвитку
моди, виставкові зразки.

Зображення виробів НАР у вигляді технічних рисунків представленні в
додатку Б.

На основі напрямку моди я поділила НАР на САРи і розділила їх наступним
чином:

САР-1 – вироби з рукавом реглан;

САР-2 – вироби з втачним рукавом;

САР-3 – з суцільно-кроєним рукавом;

САР-4 – з рукавом покрою „кімоно”.

Мною була складена наступна таблиця (1.4)

Таблиця 1.4

Розподілення НАР на САРи

САР-1 САР-2 САР-3 САР-4

М1 М4 М2 М5

М3 М6 М8 М11

М7 М9 М14 М17

М12 М10 М16

М18 М13

М15

М19

М20

З таблиці 1.4 бачимо, що найбільшим попитом користуються вироби групи
САР-2, тобто з вшивним рукавом. Отже, одяг, який я буду проектувати,
повинен бути з вшивним рукавом, і тільки тоді ми досягнемо найвищого
рівня продажу даного товару.

1.2. Технічна пропозиція

1.2.1. Аналіз моделей-аналогів

Після складання несистематизованого асортиментного ряду виробів
необхідно визначити відповідність моделей-аналогів вимогам ТЗ. Для цього
потрібно проаналізувати моделі-аналоги за наступною методикою: за
відповідність певній поставленій вимозі модель-аналог отримує певну
оцінку (максимально – 5 балів) від 3 до 5 балів, якщо модель-аналог
частково відповідає вимогам, ставлять 2 або 3бали у відповідності
вагомості вимог, за невідповідність ставлять 0 балів.

Аналіз моделей-аналогів представлений в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

Графа 13 таблиці 1.5 з позначкою „%” – результати загального аналізу МА.
Вони демонструють коефіцієнт задоволення розрахований :

Кз = ( ? Ом-а / Оmax ? n ) ? 100 , де

Ом-а – оцінка кожної моделі – аналогу;

Оmax – максимальна оцінка за цією вимогою;

n – кількість МА.

Ці коефіцієнти дають змогу визначити , які вимоги задовольняються
аналогами , які ні. В таблиці 1.5 представлений аналіз можливих
варіантів вирішення проектної задачі .

Процент задоволення розраховується :

% задоволення = (сума оцінок МА / макс. Оцінку ? n )

Внаслідок відбіркового аналізу визначають наявність базового
асортиментного ряду. БАР визначають шляхом співставлення сумарних балів
кожної з моделей-аналогів. Якщо сумарна оцінка моделі-аналогу не нижче
80%, то ця модель входить до БАР-виробів.

За результатами загального аналізу до складу БАР увійшли моделі з
найкращими оцінками. Це моделі-аналоги:МА-6, МА-9, МА-13, МА-15, МА-20.

1.2.2. Розробка серії ескізів МП

Вибрані моделі були удосконалені за наступними вимогами:

прикріплені ярлики до виробів;

замінена тканина на більш сучасну та стійку.

Ескізи МП представлені в додатку Б.

Аналіз МП та визначення основної технічної пропозиції

Моделі, що представлені в додатку В оцінюються за ТЗ ще раз (таблиця
1.6)

Таблиця 1.6

Аналіз МП

вимог

за ТЗ Назва вимог Характеристика вимог Макс. бал Оцінка моделей-аналогів
%

МП-1 МП-2 МП-3

1 2 3 4 5 6 7 8

5. Технічні та практично-технічні вимоги до асортименту

5.1. Вимоги до конструктивного устрою та комплексності виробу

5.1.1 До покроїв та конструктив-ного устрою трапецевидний силует,
втаєний рукав, центральна застібка 5 5 5 4 93

5.1.2 До величини додатків та їх розподілу великої об’ємності 5 5 5 5
100

5.1.4 До базового типорозміру 110-56 5 5 4 5 93

5.2. До надійності виробу

5.2.1. Термін фізичного старіння 1-2 роки 4 4 4 4 100

5.2.2 Утилітарні вимоги комфортність, зручність 5 5 4 5 93

5.2.3 Види та характер навантажень в області ліктів, міцність бокових
швів 4 3 4 3 83

5.3. Експлуатаційні вимоги

5.3.1 Термін разового використання 1-2год 5 5 5 5 100

5.3.3 Види догляду машинне прання, прасування під високою t0 5 4 5 3 80

5.3.4 До споживчої технологіч-ності формостійкість 5 5 5 3 87

5.4. Естетичні вимоги до асортименту за напрямком моди

5.4.1 До геометричного виду форми трапецевидна 4 4 4 4 100

5.4.4 До виду та характеру ліній членування горизонтальні, вертикальні 5
3 5 0 53

5.4.6 До використання закону виразу композиційного центру дотримання
композиційного центру 4 4 4 2 67

5.4.7 До фактури і кольору і фактури матеріалу яскраві насичені кольори,
гладка поверхня 4 4 4 3 93

5.6. Функціональні вимоги

5.6.3 Вимоги до функціонально-необхідних КДЕ відкладний комір 4 4 4 4
100

5.7. Вимоги до основної тканини

5.7.1 До сировинного складу напівсинтетична тканина 5 5 5 5 100

5.7.2 До повітропроникності середня повітропроникність 5 5 4 5 93

5.7.3 До гігроскопічності добра гігроскопічність 4 4 3 4 92

5.7.4 До пластичних властивос-тей пластична 5 5 3 5 87

6. Економічні показники

1 2 3 4 5 6 7 8

6.1 Середньо-промислова собівартість виробу 120грн 5 5 3 4 80

6.2. Допустима матеріалом-ність виробу 0,8м 5 5 5 5 100

Сума балів по моделях і по сумах 93 85 85 78

% задоволення 100 91 91 84

Після проведення аналізу моделей пропозицій бачимо, що саме МА-9 отримує
найвищі бали, тому саме вона і буде розроблятись. Ескіз моделей
представлений у додатку В.

1.2.3 Вибір матеріалів для виготовлення виробу

Сучасний одяг – комплексний багатошаровий виріб, в якому вигляд та
експлуатаційні властивості залежать від матеріалів (основних,
підкладкових та прокладкових), швацьких ниток, фурнітури. Щоб одяг
відповідав ергономічним, естетичним вимогам та був надійним, потрібно
правильно підібрати матеріали, з яких виріб буде виготовлятися.

При комплектуванні основних і допоміжних матеріалів в пакетах швейних
виробів необхідно:

забезпечити єдність властивостей комплектуючих матеріалів та позитивний
внесок кожного шару;

створити необхідну формостійкість готового виробу під час його
експлуатації;

забезпечити безперебійну та продуктивну працю технологічного обладнання.

Оскільки асортимент матеріалів для одягу постійно розширюється та
оновлюється, то щоб визначити матеріали, які найбільше підходять для
пошиття дитячого пальто я використовувала науково-технічну літературу,
нормативну документацію, періодичні видання. Спостерігала, з яких
виготовлені дитячі пальта представлені на виставках та ярмарках, також в
бутіках: “Барбі”, “Сонечко”, та інші відомі в нашому місті.

Для пошиття дитячого пальта потрібно обрати натуральні та якісні
матеріали. Тканина повинна бути стійкою до фізично-механічних явищ, мати
високу гігроскопічність та повітропроникність, оскільки діти завжди
перебувають у русі.

Для дітей також важливий колір одягу, а особливо для дівчаток. Сьогодні
на вершині моди перебувають найрізноманітніші поєднання кольорів та
фактур. Проте маленькі дівчатка надають перевагу рожевим кольорам.
Актуальними залишаються тканини в горошок та клітинку.

В таблиці 1.7 представлена характеристика кількох видів тканин, які
найбільше підходять до пошиття демисезонного для дівчаток дошкільного
віку.

Таблиця 1.7

Технічна характеристика тканин

Назва тканини, призначення Ширина, см Поверх-нева щільність (маса

1 м2) Лінійна щільність ниток (текс) Вид ткацького переплетення,
оздоблення, колористичного забарвлення

По основі По утку

Репси використовують для пошиття курток, плащів, робочого одягу 85-100
210-230 50 35 Виробляють з крученої кардної пряжі різної лінійної
густини, репсовим переважна гладко фарбовані з поперечними рубчиками.

Джинсові тканини використовують для пошиття пальт, костюмів, курток,
штанів 80-150 290-420 60 50 Мають саржеве переплетення з
бавовняно-лавсанової пряжі. Забарвлення – меланжеве або пістряво ткане

Драпи використовують для пошиття пальт, костюмів 75-150 450-760 280 284
Виробляють їх півтора, двометровим переплетенням. За забарвленням –
гладкофарбовані, меланжеві, пістряво ткані, з велюровою, кастровою та
ретиновою обробкою ворсу

Одяг шиється не тільки з тканини, також потрібно використовувати швейні
нитки які подані в таблиці 1.8

Таблиця 1.8

Технічна характеристика швейних ниток.

Назва нитки Призначення Умовна позначка Стандарт або ТУ Струк-тура Вид
пакування Довжина, см Приміт-ки

Армо-вані для зшивних операцій 65АБ

Комбі-новані гільзи, шпульки, бобіни 200,

400,

500

Тексту-ровані Оздоблю-ючи строчки, пришивання гудзиків 70К

об’єм-ні гільзи, шпульки, бобіни 200,

400

Синте-тичні Зшивальні операції 50К

22Л

хіміч-ний склад гільзи, шпульки, бобіни 200,

500

2. Конструкторський розділ

2.1. Конструкторська та композиційна пророка варіанту виробу

Базова конструкція (БК) – це конструкція, яка складається з основних
деталей (для легкого одягу – спинка, пілочка, рукав; для поясного одягу
– це переднє і заднє полотнище), розробляється для одягу певного виду та
силуету, з врахуванням прибавок на вільне облягання, узгоджених з
напрямком моди, властивостей матеріалу, товщини пакету матеріалів,
утримує потенціал для модифікування (конструктивного моделювання), на
основі якої можуть бути отримані деталі базової моделі (БМ).

На рис.2.1 показано БК у згорнутому вигляді у двох проекціях – вигляд
спереду і вигляд ззаду у масштабі 1:4. До нього додається опис
зовнішнього виду.

Рис.2.1. Згорнутий вигляд БК

2.2. Розробка технічного опису на модель

Технічний опис розроблений на модель №9, яка додається до захисту
дипломного проекту в готовому вигляді. До складу документів технічного
опису входять:

титульна сторінка;

зображення та опис зовнішнього вигляду моделі;

таблиці вимірів моделі в готовому вигляді;

специфікація лекал та деталей крою;

перелік матеріалів та фурнітури.

Технічний опис оформлений відповідно до вимог ВАТ „Коломийська швейна
фабрика” і наданий у додатку Г.

2.3. Технічний проект

2.3.1. Характеристика методики конструювання

На даний момент існує три основних методи побудови конструкції:

1. Метод систем крою. Суть цього методу полягає в тому, що за розмірних
ознак фігури людини розрахунок формул та графічних прийомів можна
побудувати конструкції, до яких в подальшому вносяться зміни.

2. Метод типового проектування. Суть методу полягає в тому, що на
підставі існуючих лекал базової конструкції або конструкції прототипу
виконується моделювання нової конструкції.

3. Муляжний метод. Суть цього методу полягає в тому, що на манекені
створюється об’ємно-просторова форма із заданими габаритами з наступним
розгортанням цієї форми.

Для даної дипломної розробки я обрала метод систем крою для побудови
необхідної конструкції. Конструкція моделі №9 була розроблена за
„Методикою конструювання одягу ЄМКО ЦНДІШП для базового розміро-зросту
110-56” .

В додатку Д представлено конструкцію виробу в масштабі 1:1. Для
отримання необхідної конструкції були використані прийоми
конструктивного моделювання:

на пілочці:

виконане конічне розширення пілочки;

на спинці:

виконане конічне розширення спинки.

2.3.2. Визначення принципової схеми побудови основної технічної
пропозиції для базового розміро-зросту

Для дипломного проекту розробляється ескізний проект – сукупність
конструкторських документів, в яких містяться принципові схеми. На
першому етапі розробки ескізного проекту визначаються вихідні дані і
виконується зображення принципової схеми, на ній визначається положення
та конфігурація пальто для дівчаток.

Рис.2.2 та 2.3, які наведені нижче.

Рис. 2.2. Принципова схема положення конструктивних ліній на пілочці та
спинці

Рис. 2.3. Зображення принципової схема положення конструктивних ліній
на двох шовному рукаві

2.3.3. Розрахунок вихідних габаритів конструкції

Конструкція базової моделі виконується на основі креслення деталей
базової конструкції. Застосовують прийоми конструктивного моделювання,
враховуються властивості матеріалів, для яких розроблена базова
конструкція.

Розширення асортименту швейних виробів і його оновленню в більшості
залежить від матеріалів з яких вони виготовляються. На виготовлення
верхнього дитячого одягу використовуються матеріали з натуральних
волокон, в меншій степені з штучних.

Динамічному розвитку удосконалення структур і властивостей знаходяться
штучна шкіра, замш, хутро, матеріали з плівочним покриттям, трикотажні
полотна і неткані матеріали. Перераховані матеріали відрізняються не
тільки фізико-хімічними властивостями які визначають призначення
матеріалу , але й формуючими властивостями .

По формуючих властивостях матеріали можна об’єднати в дві групи :

перша – трикотажні полотна , неткані матеріали ;

друга – штучна шкіра , хутро , замш , дубльовані матеріали та інші.

При проектуванні одягу із матеріалів другої групи не рекомендується
використовувати прилягаючий силует з деталями складної форми.

Для посилення повітрообміну в виробах проектують блочки, відлітні
кокетки, вистьогані товстими нитками та іглами . Для перестороги від
промокання в плечевій частині рекомендується шити пати , погони.

Форма виробу досягається конструктивним шляхом :

Використання виточок , рельєфних швів , кокеток, бочків і т.д.

Об’ємна форма пілочки та спинки забезпечується виточками з плечових
країв або з горловини спинки і пілочки . В рукавах передні та ліктьові
краї переміщують до лінії перекату , в верхній частині рукава проектують
виточку . В таких виробах рукав проектують двох – або трьох-шовними зі
швом на верхній частині рукава .

В виробах з дубльованих матеріалів , штучного хутра і шкіри потрібно
запобігати великій кількості швів , і при можливості розробляти
конструкції без бокових швів , з цільнокроєними підбортами , одно
шовними рукавами .

Основними властивостями нетканих матеріалів є розтяжність в поперечному
напрямку і посадка в повздовжньому (для бавовняних матеріалів). Тому
неткані матеріали застосовують в комбінаціях з іншими малоформуючими
матеріалами.

Силует прямий , рукав двох-шовний і одно-шовний , комір відкладний.

При розрахунку основних параметрів деталей необхідно враховувати умовно
– кінцеву деформацію у напівшерстяних нетканих матеріалів і у бавовняних
нетканих матеріалів шляхом звуження деталей . Максимальне звуження
деталей не повинно перевищувати 6-7% , інакше пропорції виробу
порушуються.

Для забезпечення необхідної довжини виробу в процесі носіння приймають
збільшений припуск на упрацювання (Уп) , а в виробах з бавовняних
нетканих полотен – збільшений припуск на підгин .

При проектуванні виробів з трикотажних полотен потрібно враховувати
властивості матеріалу до розтягування , еластичності матеріалу , посадку
, а також особливості технологій . Передбачається посадка на різних
ділянках конструкції .

Формоутворенні деталей з трикотажних полотен з великою розтяжністю
передбачається за рахунок посадки по плечових і бокових краях , та в
області пройми .

Прибавка по лінії грудей визначається , виходячи з групи трикотажних
полотен по розтяганні у відповідності з ГОСТ 7474-75 „Вироби трикотажні
верхні”. Типові конструктивні прибавки по лінії грудей :

для джемперів – 1-4 см. ;

костюмних піджаків – 2-5 см. ;

курток і пальт – 4-6 см.

Рекомендовані розподілення конструктивної прибавки :

по спинці 25-30 % , проймі – 50-55 % , пілочці – 20 %.

При проектуванні з матеріалів з плівковим покриттям необхідно
враховувати їх чутливість до проколювання іглою , погану здатність до
драпіровки , невелику гігроскопічність . Випрямлення лінії низу рукава і
виробу , а також відльоту коміра спрощує обробку виробу і покращує
зовнішній вигляд.

Для розробки базової конструкції БМ необхідні наступні дані:

базовий розміро-зріст(110-56);

розрахунок габаритів конструкції (представлено в таблиці 2.2).

Таблиця 2.2

Розрахунок габаритів конструкції пальто дитячого

Призначення габари-ту на принциповій схемі Назва габариту Розміри ознаки
Величина розмірних ознак Величина прибавок Сумарне значення Габарити
конструк-

ції

1 2 3 4 5 6 7

ГГ1 Ширина по лінії грудей СгIII 28 2 30

ГГ2 Ширина спинки Шсп 12,6 2 14,6

Г1Г5 Ширина пілочки Шпіл 11 2 13

ТТ4 Ширина по лінії талії Ст 25,8 6 31,8

А2П5= А6П1 Ширина плеча Шп 8,6 3 11,6

НН1, Н2Н5 Ширина виробу по лінії низу Швир.л. низ. 60 4 64

А0Н Довжина виробу Двир. 61 4 65

Н5Н3, Н6Н3 Ширина рукава внизу Шрук. вн. 26,3 3,7 30

ОН6 Довжина рукава Друк. 41 4 45

Таблиця 2.3

Послідовність побудови базової конструкції моделі.

Позначення габариту на кресленні Формула Розрахунок Значення

1 2 3 4

Середня лінія списку

ТА

АУ

ТБ

ААо

АоН Дт.с+Пд.т.с+Пп.г.с.+Ур

0,3?Дм.с

0,5?Дм.с

0,6

Дв + Ур 27,2 + 1,2 +1,1 + 0,3

0,3?27,2

0,5?27,2

0,6

60 + 0,3 29,8

9,6

13,6

0,6

60,3

Верхні контури спинки

Ао

АоА1

ТА2

А2А21

А2П0

П0П5 14,9

1/3Сш + Пш.г.с

Дт.сІ + Пд.т.с + ААо

Вт.о.ш–Вп.т+(Пд.т.с– Пп.с–0,5 Пу.п)

Шп + 1

0,7 14,9

1/3?12,9 + 1,5

28,2 + 1,2 + 0,6

89,1 – 85,4 + ( 1,2 – 1,2 – 0,5?0)

8,6 + 1

0,7 14,9

5,8

30,0

3,7

9,6

0,7

Пілочка

аТ2

Т2Т04

Т04Г0

Г0 Г01

Т04Г01

Т04Т3

Т4Б2

Т4Г

ГГ1

Г1Г3

ГГ4

Т6Г1А3

А4А5

А3А31 Конструктивно

Шпр + Шпіл + 5

Вс.т – Вл.т

0,5[(dn.з.т + ГтІ) – d з.г]

Конструктивно

13,7

0,5 Дт.с

( Дт.п-Вт)+0,5Пд.т.п+Ур

уГ

Конструктивно

Г1Г2 + Ур

Дт.нІ + Пд.т.п + Ур

0,45 Сш

Вт.о.м-Вп.т+(Пд.т.п – Пп.л)-0,5?Пу.п

11 + 13,7 + 5

77,7 – 64,7

0,5[(15.3+1.3)-12.9]

13,7

0,5?27,2

(34,5–21,3)+0,5?3,3+0,5

6,5

0,4 + 0,3

26,7 + 3,3 + 0,5

0,45?12,9

89,1-85,4+( 3,3-1,5)-0,5?Пуп

33,2

13,0

1,8

13,7

13,6

15,3

6,5

0,7

30,5

5,8

5,5

Пройма і бокові шви краї пілочки і спинки

Т2П2

Т3П3

П5П2Г5

Г5Г8

Г51

Г5Г10

ББ3

Г6П4

П13 18

Конструктивно

0,56 Дпр

0,5(П2П5 – П3П1)

0,15 шПР

0,8

ТТ8 + 0,5

3,5 – 5

0,5П1П4 18

0,56?23,65 – 0,5?11 + 1,35

0,5( 9,1 – 6,4)

0,5?4,5 + 0,5

0,15?4,5 + 0,7

0,8

16,8 + 0,5

4 18

12,3

1,35

2,8

1,4

0,8

17,3

4

3-4 0,5 – 1 0,5 0,5

Г62 0,15Шпр 0,15?4,5 0,7

Г6Г81 0,5Шпр – 0,5 0,5?4,5 – 0,5 1,7

Г6Г51 Шпр – Г10Г11 4,5 – 1,2 3,3

Г51Г14 Г5Г10 0,6 0,6

Б2Б5 (Сб+Пб) – Б1Б3 30,5+4 – 16,2 18,3

Двохшовний рукав

ОР Впр(1+Н)+Пв.ок 9,5(1+0,1)+1 11,5

ОЛ Др.лік+Пв.ок+Ппл+Ур 19,3+1+0+0,3 20,6

ОН Друк – 1,5+Ур 40 – 1,5+0,3 38,8

ОО1 0,5Шрук 0,5?31,6 16,3

РР1 0,5(0,5Шрук-Шпр) 0,5(0,5?31,6 – 4,5) 0,8

РлР2 РР1 0,8 0,8

РлР3 РР1 0,8 0,8

Р1Р4 0,25Шрук 0,25?31,6 7,9

РР5 РР4 6,6 6,6

РлР6 РлР5 9,4 9,4

Р6Р7 0,5Шрук 0,5?31,6 16,3

О2О4 0,5 О2О4 10,8 5,4

О4О5 2см 2см 2

О1О6 2см 2см 2

ЛЛ1 1см 1см 1

РРп Конструктивно

НН1 15см 15см 15

Н1Н2 2см 2см 2

Шрук.вн 0,5Шрук+10 0,5?31,6+10 26,3

НН3 0,5Шрук.вн 0,5?26,3 13,2

РпР13 2см 2см 2

РпР14 2см 2см 2

Л1Л2 2см 2см 2

Л1Л3 2см 2см 2

НН4 2см 2см 2

НН5 2см 2см 2

РлР17 1см 1см 1

РлР18 РлР17 1см 1

Р21Р19 1см 1см 1

Р21Р20 1см 1см 1

Л4Л5 1,5см 1,5см 1,5

Л5Л6 1см 1см 1

Л5Л7 1см 1см 1

2.3.4. Розробка модифікації базової моделі

Оскільки вироби групи САР2 за сукупністю морфологічних ознак повністю
відповідають вимогам споживачів, з метою отримання елементів системи,
“конструктор” я виконала модифікування деталей БМ.

Сутність метода моделювання виробів на одній конструктивній основі
складається у рамках одного комплекту моделей основних деталей: пілочок,
спинок, рукавів, в спряжених вузлах при максимальному різновиді
зовнішнього вигляду виробів. Різновидність досягається при використанні
різних комірів, кишень, застібок, оздоблень, використанням тканин
різного кольору.

Конструктивно-декоративні елементи (КДЕ) в одязі мають естетичне та
функціональне призначення, вони, надають інформацію, про новину моделей.

БМ має такі КДЕ: застібка на ґудзики та прорізні петлі, відкладний
комір. Накладні кишені, манжети. Для розробки моделей –модифікація
випростовуємо КДЕ базової моделі, основні деталі БМ залишаємо без змін.

В таблиці 2.4. показано випереджаючу уніфікацію для системи моделей.

Таблиця 2.4.

Визначення випереджаючої уніфікації для системи моделей

Позначення моделі Назва та позначення деталей конструкції Кількість
лекал для моделі

пілочка рукав кишені комір борт кокетка

БМ В1 В1 В1 В1 В2 В1

ММ1 В1 В1 В2 В1 В2 В1

ММ2 В1 В1 В3 В2 В1 В1

Кількість варіантів 1 1 3 2 1 1

2.4.1. Розробка комплекту лекал на модель пропозиції

Розкрій деталей одягу проводять за допомогою лекал. Перед побудовою
лекал на кресленнях деталей виробу всі тупі кінці виточок, лінії бокових
країв, лінії рукавів заокруглюють з якомога меншим відхиленням від їх
вершин. До перевірених і уточнених креслень дають припуски на шви і
підгин у відповідності з прийнятою технологією і технічними умовами.

По способу отримання розрізняють основні, промислові і допоміжні лекала.

По призначенню: лекала-еталони, робочі і допоміжні лекала.

Лекала-еталони використовують в якості контрольних для перевірки робочих
лекал. Вони зберігаються в експериментальних цехах і перевіряються по
кресленнях оригіналу або по табелю мір не менше одного разу в квартал.

Лекала виготовляються зі світлого тонкого паперу.

Основні лекала виготовляються по кресленнях, в яких враховується
технологічний припуск на шви, підгини, на уточнення і обрізку. Припуски
на шви і підгин для лекал спинки, пілочки, бочка, рукава дають у
відповідності з державним стандартом „Вироби швейні. Стібки, строчки і
шви”. Для точності з’єднання лекал деталей в процесі виготовлення по
краях лекал ставлять контрольні насічки (рис. 2.4).

Після розробки основних лекал проводять перевірку спряження контурів
деталей (рис. 2.5).

Промислові лекала будують по основним лекалам. До них відносяться:
лекала деталей з основних матеріалів (підборт, верхній комір, гульфик);
лекала деталей з підкладочного матеріалу (спинка, пілочка, бочок, верхня
і нижня частина рукава, підкладка жилета, гульфик); лекала з дублюючого
прокладочного матеріалу (дублююча прокладка в пілочку, шліцу, низ
виробу, пройму, підборт, комір). На рис.2.6 показано побудова
промислових лекал.

Допоміжні лекала розробляються на базі основних і промислових лекал
деталей одягу. На основних і промислових лекалах-еталонах і робочих
лекалах згідно технічних вимог на розкрій деталей виробу наносять
наступні позначення: напрямок нитки основи; лінії можливого відхилення
від нитки основи; лінії мінімальної і максимальної ширини надставок в
місцях їх розташування; контрольні надсічки.

В таблиці 2.5 вказано направлення нитки основи і відхилення від неї, в
таблиці 2.6 – положення нитки основи на дрібних деталях.

Таблиця 2.5

Положення нитки основи і відхилення від неї

Деталь виробу Напрямок нитки основи на основних деталях виробу
Відхилення %

на гладко фарбованих тканинах На тканинах в полоску

Спинка

цільна лінія середини спинки 2 0,5

зі швом посередині лінія середини спинки від талії донизу

Пілочка

цільна

з застібкою лінія півзакосу від верхньої петлі до низу 2 0,5

Рукав втачний

одношовний лінія середини деталі 4-5 1

двох шовний з верхньою і нижньою частинами лінія, яка з’єднує верхній і
нижній кути верхньої частини рукава. Лінія, яка з’єднює верхній і нижній
кут переднього краю нижньої частини рукава 4-5

6-7 1

2-3

двох шовний з ліктьовою і передньою частинами рукава лінія верхнього
кута від низу до кінця виточки 4 1

Рукав покрою

реглан

одношовний

двохшовний лінія середини деталі 4 1

лінія верхнього краю від низу до початку плечової точки 2 0,5

Таблиця 2.6

Положення нитки основи і відхилення від неї на дрібних деталях

Деталь виробу Напрямок нитки основи на основних деталях виробу
Відхилення %

шерстяні тканини бавовняні тканини шовкові тканини

Верхній комір лінія середини коміра 5 5 5

Нижній комір

в виробах з відкритим лацканом лінія розкепу 20 10 10

в виробах з застібкою до верху лінія під кутом 30О-60О до середини
коміра 20 10 10

шаль лінія середини коміра 20 10 10

стійка лінія середини коміра 0 0 0

Підборт лінія внутрішнього краю підборта від талії до низу 5 5 5

Капюшон лінія переднього краю 5 5 5

Пояс лінія середини деталі 0,5 0,5 0,5

Комплект лекал-еталонів за вище наведеними вимогами наданий в додатку.

Розкладка лекал і розкрій тканини використовуються в відповідності з
технічними умовами.

Весь комплект основних, виробничих і допоміжних робочих лекал повинен
бути перевірений відділом технічного контролю і мати дату, підпис і
штамп ОТК. Перевірка робочих лекал, які знаходяться в виробництві,
виконується по лекалах-еталонах і табелю мір.

Якість одягу багато в чому залежить від виконання технічних умов при
розкладці лекал на тканині.

На ворсових тканинах, наприклад, і на тканинах з різним відтінком всі
лекала деталей виробу з основної тканини розташовують в одному напрямку.
Ворс повинен направлення мати знизу вверх.

На тканинах з слабо вираженим начосом деталі одного виробу розкладають в
одному напрямку.

На тканинах гладкофарбованих і в полоску або в клітинку з симетричним
розташуванням рисунка деталей кожного виробу допускається розкладати в
протилежному напрямку.

Тканину з рисунком в великий горошок і клітинку розкладають так, щоб
середина спинки і пілочки співпадала з серединою рисунка.

Всі деталі виробу викроюють з врахуванням мінімальних відхилень від
лекал по краях. Ці відхилення не повинні перевищувати:

± 0,1-0,15 по краях деталей, викроєних з основної тканини (плечової,
пройм, окатів рукавів та ін.);

± 0,15-2 по краях деталей з основної і підкладочної тканини (бортових і
бокових краях пілочок, ліктьових і передніх краях рукавів, краях
комірів, накладних кишень);

± 0,25-0,3 по інших краях/краях різних підкладок, низу пілочок і спинок
з основних і підкладкових тканин);

± 0,2 в розмірі і розташуванні одних надсічок відносно інших.

Між краями деталей, в яких при викроюванні розкладки лекал відхилення
складають не більше 0,2 см, при виготовленні розкладки лекал повинно
бути не менше 0,1-0,15 см.

Таблиця 2.7

Розташування нитки основи на великих деталях

Вища точка горловини А3 0.5 0,45 ____ ____

Вершина пройми П1 0,6 0,05 ____ ____

Допоміжна точка П4 ___ ____ ____ ____

Точка дотику пройми лінії глибини пройми Г81 ___ -0,3 ____ ____

Вершина бокового краю Г14 ____ -0,4 ____ ____

Точка перетину лінії талії

з боковим краєм

з лінією напівзаносу

Т12

Т4 -0,3

-0,5 -0,3

0,7 -1,1

-1,1 ____

____

Верхня точка розтину виточки на випуклість живота К11 -0,4 ____ -1,2
____

Нижня точка розтину виточки на випуклість живота К10 -0,5 ____ -1,3 ____

Кінець виточки на випуклість живота К4 -0,5 0,3 -1,3 ____

Точка перетину лінії стегон:

з боковим краєм

з лінією напівзаносу

Н5

Н2

-0,5

-0,5

0,3

0,7

-1,3

-1,65

____

____

Комір (рис.2.7, а)

Середина коміра:

по відльоту

по лінії втачуваня

В2

В

____

____

-0,5

-0,5

____

____

____

____

Верхня частина двохшовного рукава (рис.2.7, б)

Вершина ліктьового краю Р19 -0,1 -0,65 ____ ____

Верхня точка окату О2 ____ -0,4 ____ ____

Допоміжна точка О5 -0,1 ____ _____ ____

Вершина переднього краю Р16 -0,2 ____ _____ _____

Точка перетину лінії ліктя з

переднім краєм

ліктьовим краєм

Л3

Л6

-0,3

-0,3

____

0,5

-1

-1

_____

_____

Точка перетину лінії низу з краєм

нижнім

ліктьовим

Н3

Н7

_____

_____

_____

-0,25

-2

-2

_____

_____

Верхня частина двохшовного рукава (рис.2.7, в)

Вершина ліктьового краю Р20 -0,1 -0,65 ____ _____

Точка дотику лінії окату Р5 -0,2 -0,25 _____ _____

Вершина переднього краю Р15 -0,2 _____ _____ _____

Точка перетину лінії ліктя з

переднім краєм

ліктьовим краєм

Л2

Л7

-0,3

-0,3

-0,5

_____

-1

-1

_____

_____

Точка перетину лінії низу з

переднім краєм

ліктьовим краєм

Н6

Н3

_____

_____

_____

-025

-2

-2

_____

_____

3 Технологічний розділ

3.1. Вибір і обґрунтування обладнання, пристосувань, технологічних
режимів для обробки пальта для дівчаток дошкільного віку.

Від методів обробки залежить кількість виробів і трудоємкість. При
виборі методів обробки, в першу чергу оцінюють ефективність використання
сучасних зшивних і спеціальних швейних машин, машин напівавтоматів,
нових покращених клеєних прокладочних матеріалів, засобів малої
механізації та ін.

Деталі одягу обробляють різними методами, в залежності від затосовуючих
операцій машин, інструментів і пристосувань.

Під волого-тепловою обробкою (ВТО) швейних виробів розуміють спеціальну
обробку деталей або виробу вологою, теплом і тиском за допомогою
спеціального обладнання.

В процесі ВТО на тканину діють трьома вище вказаними чинниками і процес
ВТО складається з таких стадій:

розм’якшення волокон вологою і теплом;

надання певної форми під тиском;

закріплення отримано форми шляхом виділення вологи теплом і тиском

Обладнання для волого-теплової обробки розділяють на 5 основних груп:

універсальне пресове обладнання;

спеціальне пресове обладнання;

прасувальні столи;

праски;

допоміжне та інше обладнання.

застосування пресів дає можливість механізувати найбільш трудомісткі
операції ВТО, підвищити якість обробки та полегшити працю робітників.

Всі преси приводять в дію натисканням двох пускових кнопок. Для нагріву
подушок використовують пару або електронагрівальні елементи: спіральні,
трубчаті (ТЕН) і напівпровідникові.

В таблиці 3.1 наведено перелік пресів та їх призначення.

Таблиця 3.1

Марки пресів та їх призначення

Марка Призначення

СПБ-1 Для спрасування країв пілочок піджака з метою отримання опуклості
на грудях і з’єднання пілочок з бортовою прокладкою

СПБ-7 Для спрасування країв пілочок пальто з ціллю отримання опуклості
на грудях і з’єднання пілочок з бортовою прокладкою

СПП-2Л Для спрасування країв пілочок пальто з ціллю отримання опуклості
на грудях і з’єднання пілочок з бортовою прокладкою

РЛШ-2 Для розпрасування і запрасування ліктьових швів рукавів

РШБ-2 Для розпрасування швів обточування бортів пальта

РШБ-1 Для розпрасуванян швів обточування бортів піджака

РПШ-1 Для розпрасування середнього шва спинки, бокових швів, складок,
швів пояса та інших швів в пальто

РПШ-2 Для розпрасування середнього шва спинки і бокових швів піджака

ЦУ-1 Для пресування бортів, лацканів, коміра і низу

УСП-1 Для пресування верха блузок, коміра, кишень

РВПШ-3 Для розпрасування вточування нижнього коміра і плечеевих швів
пальта

БП-1 Для пресування згинів брюк

ОВП- Для пресування верху пальта перед з’єднанням з підкладкою

ПУ-1 Для розпрасування прямих довгих швів

ПУ-2 Для пресування країв бортів, лацканів, низу, лат, хлястиків, поясів

Для кінцевої обробки пальто доцільно використовувати такі преси як:
СПБ-7, РЛШ-2, РШБ-2, РПШ-1, ЦУ-1, РВПШ-3, ОВП, ПУ-1, ПУ-2.

Для виготовлення пальто потрібні також гладильні смоли. Їх випускають
різних марок: гладильні смоли мають плоску прямокутну гладильну плиту
різних розмірів в залежності від виробу. Для ВТО дитячого пальто
найбільше підходить СУ-ОП.

Праски застосовують для виготовлення одягу, в процесі пошиття та при
кінцевій обробці. Розрізняють парові, електричні та пароелектричні
праски. При виготовленні одягу з різних тканин та матеріалів в
промисловості широко використовують праски з спірально-трубковими
нагрівальними елементами. Трубчатий нагрівальний елемент забезпечує
швидкий і рівномірний нагрів прасувальної поверхні в межах 100-250О С.
Праски відрізняються між собою масою, розмірами, потужністю.

Характеристика прасок для виготовлення одягу в масовому виробництві
наведена в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

Характеристика прасок

Обладнання.

Виробник Марка

(тип)

Темпера-тура нагріву

СО Потуж-ність

кВт Розхід пари,

кг/год Габарити, мм Маса

Кг

довжина ширина висота

Електрокарові праски.

Орловський машинобудів-ний завод УПП-3М

УПП-5М

УТП-2ЄП 100-240

100-240

100-240 1

1

1

3

3

3 240

240

240 125

125

125 153

153

153 3

5

2

Електропарова праска. “Панонія”

(Угорщина) С5-392 100-200 1 2 215 128 160 3

Парові праски “Панонія” С5-395/1

С5-395/2 150

150 –

– 3

3 245

245 64

64 160

160 3

5

Для підвищення виробництва і покращення якості обробки виробу при
виконання ВТО використовують різноманітні пристрої: колодки,
пульверизатори і про прасувальники.

Колодки використовують при роботі з ручними прасками. Їх форми та
розміри повинні відповідати характеру вказаних на них операцій. В
залежності від характеру операцій і оброблених тканин колодки інколи
покривають сукном.

Різні матеріали по-різному реагують на волого-теплову обробку, це
залежить від волокнистого складу, ступеня крутки, переплетення тканин,
товщини оброблених деталей і т.д.

Для закріплення форми матеріали висушують і охолоджують шляхом дії на
тканину гарячим повітрям або перегрітою парою, відбувається
відсмоктування вологи і продування повітря через тканину.

3.2. Розробка раціональної технології виготовлення виробу.

Після вибору обладнання та методу обробки вузлів дитячого пальта я
склала технологічну послідовність, яку наведено в додатку Л. Всі
технологічні операції вказані в даному дипломному проекті відповідають
ДСТУ 2162-93.

Технологічна послідовність пошиву ВТО виробу приводиться у табличній
формі. Основою для її складання є методи обробки окремих вузлів з
врахуванням передової технології.

При виборі агрегатно-групової форми організації процесу слід визначити:

такт процесу;

трудомісткість виготовлення моделей по ТПО з виділенням вузлів виробів
та окремих секцій;

кількість робочих по вузлах;

Після складання технологічної послідовності необхідно підрахувати
загальну затрату часу на виготовлення виробу, та загальну вартість
пошиття.

Попередній розрахунок параметрів потоку виконується з метою визначення
його параметрів та вибору типу потоку. Вихідними даними для попереднього
розрахунку потоку є трудоємкість виготовлення виробу, яка впорядкована в
таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Трудоємкість виготовлення виробів на стадіях обробки

Стадія обробки, назва вузла, деталі Затрата часу на обробку моделі, С

1. Запуск 54

2.Заготовка деталей верху

2.1.Пілочка 419

2.2. Кишені 270

2.3.Коміри 327

2.4. Клапани 386

2.5.Манжети 274

2.6.Спинки 270

2.7.Рукавів 361

3.Заготовка деталей підкладки

3.1.Скомплектувати деталі 30

3.2.Рукавів 242

Всього: заготовка секція 2577

Всього: монтажна секція 2210

Всього: оздоблювальна секція 852

Разом по моделі 5693

Для розрахунку параметрів потоку необхідно мати наступні дані:

асортимент – пальто дитяче демісезонне з тканини “джинс”;

випуск виробів – 264 одиниці за зміну;

спосіб запуску-поодиничний;

трудоємкість виготовлення моделі Т=5693, тривалість зміни, Тзм=28800;

визначається за формулою:

, де

Тзм – тривалість зміни, с.

кількість робочих в потоці (N) визначається за формулою:

, де

Т – трудоємкість виготовлення, с;

– такт технологічного потоку, с;

Аналогічно розраховується кількість робочих на окремих вузлах та
стадіях, використовуючи дані таблиці 3.3. Дані розрахунків занесені в
таблицю 3.4.

Таблиця 3.4

Розрахунок кількості робочих на окремих вузлах обробки пальта дими
сезонного для дівчаток

Стадія, вузол Затрата

часу, с Кількість робочих чол. Найменування секції, групи

Заготовка секція

Обробка пілочки 419 3,84 Група 1

Обробка спинки 270 2,48 Група 2

Обробка рукавів 361 3,31 Група 3

Обробка кишені 270 2,48 Група 4

Обробка коміра 327 3 Група 5

Обробка клапана 386 3,54 Група 6

Обробка манжет 274 2,5 Група 7

Разом 2307 21,14

Монтажна секція 2210 20,28 Монтажна

Оздоблювальна секція 852 7,82 Оздоблювальна

Всього по виробу 5693 52,2

В залежності від вихідних даних порядок попереднього розрахунку потоку
відповідно змінюється.

Розрахунок параметрі потоку можна подати у табличній формі (таблиця
3.5.)

Таблиця 3.5.

Параметри потоку

52

Спираючись на вивчені матеріали та проведений аналіз я вибрала
агрегатно-груповий тип потоку. Характеристика потоку складена в
табличній формі (таблиця 3.6).

Таблиця 3.6

Характеристика потоку

Секція, кількість поточних ліній або груп Потужність, од./зм
Організаційна форма Ритм роботи Спосіб передачі напів-фабрикатів
Величина транс-портних одиниць, штук

поточної лінії загально по потоку

Заготовка (7 група) 200 200 Агрегатно-груповий Вільний Без привідні
засоби Пачка 10 21

Монтажна (2 лінії) 100 200 Агрегатний Вільний Без привідні засоби Пачка
10 21

Оздоблювальна

(1 лінія) 200 200 Агрегатний Вільний Без привідні засоби 1 8

4 Економічна частина

4.1 Маркетингове дослідження виробу

Для визначення свого місця на будь-якому ринку (споживчому, чи ринку
організацій-споживачів) виробник повинен його ретельно проаналізувати.
Дослідження та аналіз ринку — це не самоціль, а джерело інформації для
прийняття менеджером із маркетингу ефективного управлінського рішення.
Аналіз ринку починається з дослідження поведінки покупців та з’ясування
основних мотивів придбання ними товарів та послуг. Адже покупці
по-різному використовують товари, а головне — купують їх, керуючись
різними мотивами. Тому виробникам варто поділити ринок на певні сегменти
за цими мотивами та іншими ознаками, а вже потім пропонувати цільовим
споживачам товар, вироблений із максимальним урахуванням цих ознак.

До проблем, що їх розглядають у ході комплексного дослідження ринку,
належать визначення місткості ринку та окремих його сегментів,
кон’юнктурні та прогнозні

дослідження обсягів збуту, аналіз практики діяльності конкурентів та ін.
У ході дослідження важливо визначити привабливі напрями майбутніх
маркетингових зусиль підприємства, а також окреслити зони підвищених
ризиків і небезпек, яких треба уникати.

Споживчий ринок — це окремі особи та домашні господарства, які купують
товари та користуються послугами для особистого або сімейного споживання
чи використання.

Індивідуальні споживачі переважно відрізняються один від одного смаками,
рівнем освіти та доходів, віком, статтю. Звичайно, неможливо
проаналізувати поведінку всіх покупців споживчого ринку окремо.

Завдання маркетингу полягає у вивченні впливу факторів на вузькі
сегменти ринку і створенні найтиповішої картини такого впливу. На
поведінку споживача впливають психологічні, особистісні, соціокультурні
фактори, фактори ситуаційного впливу, а також комплекс маркетингу
фірми-виробника певного товару (рис 3.1).

Рис.4.1. Фактори, які впливають на поведінку покупця на споживчому
ринку.

Психологічні фактори враховують те, що людина — не машина, і від неї
неможливо чекати однозначного реагування. Тому треба враховувати її
мотивацію, сприйняття, засвоєння інформації, вироблення певних
переконань та ставлення до покупки.

Мотив — безпосередня причина, яка спонукає покупця до дії. Мотиви
бувають двох типів: раціональні та емоційні.

До раціональних мотивів належать:

– мотив економії (прагнення заощадити гроші при купівлі);

– мотив якості товару;

– мотив здоров’я, безпеки та захищеності тощо. До емоційних мотивів
належать такі:

– мотив радості, фантазії, чуттєвості;

– мотив переваги над іншими;

– прагнення до індивідуальності та самореалізації тощо.

Значний внесок у теорію мотивації зробив американський учений А.Маслоу,
який вважав, що людські потреби розміщені в ієрархічному порядку (рис.
3.2).

Людина спочатку прагне задовольнити „первинні” потреби (фізіологічні та
потреби самозбереження). У міру їх задоволення з’являються стимули до
орієнтації на подальші за важливістю „вторинні” потреби (соціальні
потреби, потреби в пошані та самоствердженні).

Розгляд вправи 3.2 у Збірнику вправ допоможе Вам практично оцінити
мотивацію покупців.

Рис.4.2. Ієрархія споживчих потреб за А.Маслоу.

Доволі часто однаково мотивовані покупці у схожій ситуації діють
по-різному, оскільки по-різному відбувається сприйняття та засвоєння
ними інформації. Також індивідуальними є переконання та ставлення
покупця до тих чи інших товарів. Вони грунтуються на отриманих раніше
знаннях та попередньому досвіді покупця. Менеджерові з маркетингу
важливо, щоб пропонований товар вписувався у межі сформованих переконань
та ставлення того цільового сегмента ринку, для якого він розроблений.

Суттєво впливають на поведінку покупця особистісні фактори. Протягом
життя смаки людини можуть змінюватися. Тому фахівцям з маркетингу
важливо врахувати середній вік цільової групи споживачів та їхній
сімейний статус. Сім’я на кожному етапі життя має певні потреби. Так,
новостворена сім’я є основним покупцем пральних машин, телевізорів,
продуктів дитячого харчування, іграшок тощо. Роль окремих членів сім’ї,
їх вплив на рішення щодо купівлі товарів можуть змінюватись на різних
етапах життєвого циклу.

Впливають на потреби споживача і професія та рівень освіти. Фахівці з
маркетингу повинні намагатися досліджувати взаємозв’язок між
професійними групами людей та їхньою зацікавленістю у придбанні
конкретних товарів та послуг. Рівень доходів визначає можливість
споживача придбати товар.

Люди однієї професійної приналежності, рівня доходів чи віку можуть
дотримуватись доволі різного стилю життя.

Наприклад, одна категорія споживачів проводить свій відпочинок за
книжкою, інша надає перевагу активному відпочинку в горах. Спосіб життя
людини певною мірою зумовлений її приналежністю до певного типу
особистості. Широко відомий поділ людей за типами особистості на
холериків, сангвініків, флегматиків та меланхоліків.

4.2 Організація масового виробництв на ВАТ „Коломийська швейна фабрика”

4.3 Планування діяльності

Баланс робочого часу одного робітника в рік складається з календарного
часу (Ткал) , номінального часу (Тном) , явочного часу (Тяв),
ефективного фонду часу (Теф).

Календарний час (Ткал) в році складається з 365 днів . Номінальний час
(Тном) визначається різницею календарного часу від свят і вихідних днів
.

Тном= Ткал – (Тс + Тв);

Тном= 365-(10+104)=251 днів.

Таблиця 4.1

Розрахунок балансу робочого часу

Показники Розрахунки

I Кількість календарних днів 365

неробочі дні (всього) 114

в т.ч. святкові 10

вихідні 104

II Номінальний фонд робочого часу, днів 251

невиходи на роботу, днів 29

в т.ч. відпустки чергові і додаткові 21

відпустки на навчання 2

декретні відпустки 2

по хворобі 3

невиходи, що дозволяються законом 1

III Явочний робочий час, днів 222

середня тривалість робочого дня, год 8

внутрішньозмінні втрати робочого часу на простої, год
0,3

IV Ефективний фонд часу одного робітника за рік, год 1709

Кількість робочих годин 7,7

Явочний час (Тяв) визначається різницею номінального і неробочого часу:

Тяв=Тном – Тнероб;

Тяв=251 – 29=222 дні.

Ефективний фонд часу одного робітника в рік визначається добутком
явочного часу (Тяв) на кількість робочих годин (Троб)

Теф=Тяв?Троб;

Теф=222?7,7=1709год.

4.3.1 Виробнича програма і її ресурси забезпечення

Таблиця 4.2

Розрахунок виробничої програми

Вид виробництва Змінний випуск, розмір Кількість змін , n Кількість днів
, Д Випуск продукції,

од. В

Серійне 264 1 251 66264

Для того ,щоб визначити річний випуск продукції необхідно мати такі
показники як :

Взм – змінний випуск , шт.

n – кількість змін

Д – кількість робочих днів в рік , днів.

Отже , випуск продукції (В) визначається за наступною формулою:

В = Взм ? n ? Д ;

4.3.2 Розрахунок витрат на сировину і матеріали

Таблиця 4.3

Вартість основних і прикладних матеріалів

№ п/п Назва матеріалів Вартість основних матеріалів Необхідна кількість
матеріалів Загальна вартість матеріалів

1 Основна тканина , м 36,00 1,1 39,60

2 Підкладочна тканина , м 11,00 1,1 12,10

3 Дублерин , м 8,00 0,6 4,80

4 Клейова стрічка , м 2,50 3 7,50

5 Нитки , кот 1,50 2 3,00

6 Оздоблюючи тасьма , м 3,50 5,5 19,25

7 Квіти на оздоблення , шт. 2,00 6 12,00

8 Ґудзики , шт. 0,80 4 3,20

9 Ярлик , шт. 0,50 1 0,50

10 Фірмовий знак , шт. 1,00 1 1,00

11 Вішалка , шт. 1,00 1 1,00

12 Поліетиленовий пакет , шт 0,50 1 0,50

Разом

Sum =104,45

Коефіцієнт, що враховує транспортно заготовчі витрати від маломірних
залишків , реалізацію зворотніх відходів Для серійного виробництва
К=1,02

Вартість матеріалів на одиницю виробу, грн

m=k ? Sum=1.02 ? 104.45 Для серійного виробництва m=106.54

Випуск продукції , од. Річний випуск В=66264

Вартість матеріалів на весь випуск , грн.

М=m ? B=106.54 ? 66264 Річний випуск М=7059767

4.3.3. Планування праці, заробітної плати

Таблиця 4.4

Розрахунок тарифного фонду заробітної плати робітників

1 2 3 4 5 6 7 8 9

№ Назва професій робітників Розряд Година ТС, грн К-ть робітників, чол
К-ть днів роботи цеху К-ть людино/

днів К-ть людино/ годин Тарифний фонд з/п

1 Швеї I 1,95 8 251 2008 16064 31,3

2 Швеї II 2,15 10 251 2510 20080 43

3 Швеї III 2,37 20 251 5020 40160 95,2

4 Швеї IV 2,63 12 251 3012 24096 63,3

Разом

52

233

Графа 3: графа 5 переносяться з розділу 3.3

Графа 4 визначається по даних підприємства

Графа 6 переноситься з розділу 4.3

Графа 7 визначається за формулою: гр.5?гр.6

Графа 8: гр.7?гр.8

Графа 9: (гр.7?гр.8)/1000

Таблиця 4.5

Розрахунок річного фонду заробітної плати

№ Назва категорій і посади К-ть чол. Місячний оклад, грн. Надбавка до
окладу, грн.. Місячна з/п, грн. Річний фонд з/п, тис.грн.

1 2 3 4 5 6 7

Керівники:

1) начальник цеху 2 800

1600 19

2) майстер 2 680

1360 16

Разом 4

35

Службовці

комірник 1 510

510 6

Разом 1

6

Всього 5

41

Таблиця 4.6

Розрахунок виплат з фонду матеріального заохочення.

№ п/п Категорії працівників Тарифний фонд з/п, тис. грн Витрати з ФМЗ

% Сума тис. грн

1 2 3 4 5

1 Робітники 284 10 28,4

2 Керівники 35 25 8,8

3 Службовці 6 10 0,6

Разом 640

37,8

Графа 3 переноситься з таблиці 4.3.3.1 до таблиці 4.3.3.3

Графа 4 визначається по даних підприємства

Графа 5 визначається : гр 3 * гр 4/10

Таблиця 4.7

Розрахунок виплат з фонду матеріального заохочення.

№ п/п Категорії працівників Тарифний фонд з/п, тис. грн Витрати з ФМЗ

% Сума тис. грн

1 2 3 4 5

1 Робітники 284 10 28,4

2 Керівники 35 25 8,8

3 Службовці 6 10 0,6

Разом 640

37,8

Графа 3 переноситься з таблиці 4.3.3.1 до таблиці 4.3.3.3

Графа 4 визначається по даних підприємства

Графа 5 визначається : гр 3 * гр 4/100

4.3.4 Складання калькуляційного листа на пошиття демисезонного пальто
для дівчинки дошкільного віку

Таблиця 4.8

Калькуляційний лист

№ Назви статті калькуляції Позна-чення Загальні витрати, грн Витрати на
1грн. продукції, грн Структура собівартості (планова), % Приміт-ка

1 Сировина і матеріали М 7059767 106 75,5 Баланс сировини

2 Технологічна енергія Етехн. 1411995 21,3 15,1 2% від М

3 Основна заробітна плата ОВР Фосн. 247000 3,7 2,6 Фонд оплати праці

4 Додаткова зарплата ОВР Фдодат. 37000 0,56 0,4 25% від Фосн.

5 Відрахування на соціальні потреби ОВР Всоц. 106500 1,6 1,1 35,7% від
ФОП

ФОП=Фосн+

Фдодат.

6 Утримання та експлуатація машин та статкування Ум 227200 3,4 2,4 80%
від ФОП

7 Загальновиробничі витрати Вз.в 255600 3,9 2,7 90% від ФОП

8 Виробнича собівартість Св 9345062 140,5 109,8 ст1+…ст7

9 Прибуток Пр 2336266 35 27,5 25% від Св

10 Товарна продукція ТП 11681328 175,5 137 Св+Пр

Графа 4, графа 5 визначається за даними підприємства.

Графа 6 визначається за формулою: (гр.4?гр.5)/100

Графа 7 визначається за формулою: (гр.6?12міс.)/1000.

4.3.5 Фінансовий план по виготовленню демисезонного дитячого пальто для
дівчинки.

Таблиця 4.9

Розрахунок техніко-економічних показників

№ п/п Назва показників Одиниці виміру Показники

1 2 3 4

1 Обсяг виробництва.

Товарна продукція. шт.

грн 66264

11681328

2 Кількість працівників всього

в т. ч. робітники чол.

чол 57

52

3 Виробіток на одного робітника,

виробіток на одного робітника. шт.

грн 1274

224641

4 Фонд заробітної плати всього персоналу

в т.ч. робітників

тис. грн

тис. грн

640000

284000

5 Середньорічна з/п з врахуванням виплат ФМЗ :

одного працівника ;

одного робітника

грн

грн

11895

6000

6 Виробнича собівартість продукції грн 9345062

7 Собівартість одиниці виробу грн 140,5

8 Рентабельність грн 2336266

9 Затрати на 1 грн ТП грн 175,5

Таблиця 4.10

Зведений план по праці

№ п/п Назва показників Одиниці виміру Показники

1 2 3 4

1 Обсяг виробництва

обсяг виробництва шт.

грн 66264

7059767

2 Кількість працівників всього

в т. ч. робітники чол.

чол 57

52

3 Виробіток на одного робітника,

виробіток на одного робітника. шт.

грн 1274

135765

4 Фонд заробітної плати всього

персоналу

в т.ч. робітників;

керівників, службовців

тис. грн

тис. грн

тис. грн

640

284

41

5 Виплати з ФМЗ всього персоналу:

в т.ч. робітників тис. грн

тис. грн 38

28

6 Середньорічна зарплата :

одного працівника ;

одного робітника

грн

грн

11228

5462

7 Середньорічна з/п з врахуванням виплат ФМЗ :

одного працівника ;

одного робітника

грн

грн

11895

6000

8 Середньомісячна зарплата з врахуванням виплат з ФМЗ:

одного працівника ;

одного робітника

грн

грн

941

500

4.4 Ринкова атрибутика

Складання швейних матеріалів виконують у складальних цехах підприємств
за допомогою спеціального обладнання. Тканини залежно від їх
волокнистого складу та товщини складають ручними способами: згортають у
рулон, намотують на шаблон, складають у розкладку, в згин та ін.

Під час складання текстильних полотен виконують маркування виробів, яке
має інформаційно-довідниковий та інструктивний характер. До кожного
сувою прикріплюють ярлик з картону з даними про якість, кількість
відрізів, назву підприємства-виробника, його місцезнаходження, номер
стандарту, волокнистий склад у відсотковому відношенні, номінальну
ширину, номер і вид візерунка, ступінь пофарбування, ціну за 1м, номер
контролера відділу технічного контролю.

Заповнюється ярлик друкарським способом, для полотен 1-го сорту ярлик
виготовляють однотонного світлого кольору; для полотен II і III сортів –
на нього наносять кольорову смугу по діагоналі, для шовкових – синю або
червону.

Маркування текстильних полотен виконують наносячи тавро контрастною
фарбою, що змивається на зворотній бік полотна.

Для транспортування швейних виробів і матеріалів використовують тверду,
напівтверду і м’яку тари. Тверда тара – дерев’яні та фанерні ящики;
напівтверді – кіпи; м’яка тара – кіпи без планок, тюки та рулони.

Належний догляд з швейними матеріалами та виробами, забезпечення
оптимальних умов зберігання дає змогу не тільки зберегти їх первинний
зовнішній вигляд, а й продовжити термін їх використання. Тому правила
догляду за текстильними полотнами й виробами регламентуються
відповідними нормативними документами (стандартами, технічними умовами,
інструкціями, пам’ятками за доглядом окремих видів полотен).

В таблиці 4.11, яка наведена нижче, вказано основні символи способів
догляду для пальто з джинсової тканини.

Таблиця 4.11

Символи способів догляду за матеріалами для одягу залежно від їх
волокнистого складу (джинс)

Волокнистий склад матеріалу Символи догляду

Хім. чистка Прання Прасування Вибілювання

джинс

хімічна чистка виробу може здійснюватись із застосуванням усіх
загальноприйнятих органічних розчинників;

виріб не може підлягати кип’ятінню. При машинному пранні прати при
температурі не більше 60°С;

температура нижньої плити праски повинна бути не більше 250°С;

виріб не можна вибілювати

Ринкова атрибутика для дитячого пальто

Попередні розрахунки конструкції

Для побудови креслення конструкції необхідні наступні виміри:

Умовне позначення розмірної ознаки Величина Умовне позначення розмірної
ознаки Величина

Вт.ош. 89,1 Дт.пI 26,7

Вп.т. 85,4 Шп 8,6

Вст 77,7 Шг 11

Влт 64,7 Цг 6,5

Вшт 68,7 Шс 12,6

Вг 21,3 dп.з.г. 12,9

Вп 4 dп.з.т. 15,3

Сш 12,9 dв.р. 5,5

СгI 28,8 FтI 1,3

СгII 29,3 Дсб 46,1

СгIII 28 Дн 33,7

ст 25,8 Вк 22,8

Сб 30,5 FтII 2,8

Оп 17,6 Пс 2 – 2,5

Озап 12,4 Пп 2 – 2,5

Др.лок. 19,3 Пс.пр 3 – 4

Дт.п. 34,5 Пм.г.с 1,5 – 1,8

Дт.с. 27,2 По.п 14 – 15

Дт.сI 28,8 Пб 3,5 – 6

Прибавки на товщину пакета матеріалів, см (для демисезонного пальто для
дівчаток)

Прибавка Позначення прибавки Розмірні ознаки

На підвищення основи горловини спинки Пп.г.с 1 – 1,5

До довжини талії спинки Пд.т.с 1,2

До довжини талії пілочки Пд.т.п 3,3

До плечової точки спинки Пп.с 1,2

До плечової точки пілочки Пп.п 1,5

До висоти окату рукава на підгинання шва втаювання рукава тканиною Пв.ок
1

На товщину підплечиків Ппл. 0 – 1

На подовження пройми на підплечики Пу.п 0 – 2,5

Ширина рукава верху:

Шрук.= 1,2?Оп + По.п – 3,5 = 1,2?17,6 + 14 – 3,5

Висота закритої пройми:

Впр = dв.р + Пс.пр + Ппл +1 = 5,5 + 3 + 0 + 1 =9,5

Висота окату рукава:

Вок =Впр ( 1 + Н ) + Пв.ок = 9,5?( 1 + 0,1 ) + 1 = 11,45

Довжина окату рукава:

Док = 1,5 + ( 0,5 Шрук + Вок ) = 1,51 ( 0,5?31,62 + 11,45 ) = 26

Довжина пройми виробу:

Дпр = Док /( 1+Н ) = 26 /1 +0,1 = 23,65

Ширина пройми:

Шпр = 0,6 ( Дпр – Пу.п ) – ( Впр – Ппл ) = 0,6 ( 23,65 – 0 ) – ( 9,5 – 0
) = 11

Ширина спинки:

Шсп = Шс + Пс + ( 0 – 0,5 ) + Ур = 12,6 + 2 + 0 + 0,3 = 14,9

Ширина пілочки:

Шпіл = Шг + ( СгІІ – СгІ + Пп + Ур) = 11 + ( 29,3 – 28,8 + 2 + 0,2 ) =
13,7

Психологічні фактори

– мотивація

– сприйняття, засвоєння

– переконання

– ставлення

Соціокультурні фактори

– референтні групи сім’я

– соціальна роль і статус

– культура і субкультура

Особистісні фактори

– вік, стать, сімейний статус. етап життєвого циклу сім’ї

– професія, освіта, рівень доходів

– тип особистості, стиль життя

Фактори ситуаційного впливу

– зміни в макросередовищі

– зміни обставин у покупця

– атмосфера в магазині, дії інших покупців

Споживачі

Вплив комплексу маркетингу

– маркетингова товарна політика

– цінова політика

– збутова політика

– комунікаційна політика

Транспортні цехи

Основні цехи

Допоміжні цехи;

інструментальний; ремонтний; експериментальний

Відділи: кадрів; підготовки кадрів; адміністративно-господарський;
житлово-комунальна служба

Відділи: постачання: збуту; зовнішньої кооперації; реклами; транспорту

Канцелярія

Відділ технічного контролю

Бухгалтерія

Виробничий відділ

Відділи: планово-економічний; організації праці; заробітної плати;
фінансовий

Відділи: технічної підготовки виробництва; технологічної підготовки
виробництва; стандартизації

Відділи: науково-дослідний; проектно-конструкторський; технологічної
інформації; техніки безпеки

Заступник з кадрових та соціальних питань

Заступник з комерційних питань

Начальник виробництва

Головний економіст

Головний інженер

ДИРЕКТОР

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020