Курсова робота
Розробка технологічного процесу розкрою деревних матеріалів
2.1. Опис технологічного процесу.
1. Види матеріалів які розкроюють на деревообробних
підприємствах.
Розкрій є одним з перших етапів технологічного процесу
на підпри-
ємствах що виготовляють вироби з деревини. Від того,
як організо- вано порядок виконання операцій, який
інструмент та обладнання виб-
рано для розкрою, великою мірою буде залежати подальша
організа-
ція технологічного процесу, а відповідно, й собівартість
виробів.
Серед великої різноманітності матеріалів, які
використовують на під-приємствах з виготовлення виробів з
деревини, розкрою можуть підля-
гати :
– пиломатеріали ;
– плитні матеріали ;
– листові матеріали ;
– тканина ;
– поролон ;
– шліфувальна шкурка ;
– скло .
Для різних підприємств кількість матеріалу, який
підлягає розкрою,
для різних типів матеріалів змінюється. Залежно від
об’єму розкрою
та виду матеріалу, який розкроюють, змінюється як
технологія його
проведення, так і необхідне обладнання.
2. Розкрій деревних матералів.
Розкрій деревних матеріалів, далі – розкрій, є одним
із перших ета-
пів технологічного процесу виготовлення виробів з деревини.
Перед ним,
крім складування, може проводитись лише сушіння деревних
матеріалів.
Сьогодні немає однозначного рішення, чи починати
технологічний про-
цес із сушіння пиломатеріалів, чи з їх розкрою. Це
можна зробити
лише за допомогою економічних розрахунків, в конкретних
умовах виробництва.
Під розкроєм розуміють поділ матеріалу (пиломатеріалів) на
дві або
більше частин з отриманням чорнових або чистових
заготовок.
Основні операції розкрою є досить простими і
складаються з поділу
матеріалу впоперек волокон – поперечний розкрій, та вздовж
волокон -повздовжній розкрій.
Повздовжній проводиться для отримання необхідної
ширини та товщини заготовок, поперечний – для отримання
необхідної довжини. (мал. 1).
Чорновою заготовкою називають відрізок матеріалу, з якого
врезуль-таті подальшого оброблення буде отримано чистову
заготовку, а потім
і деталь. Суха чорнова заготовка, оброблена до
габаритних розмірів
деталі, називається чистовою заготовкою. Чорнова заготовка
відріз-
няється від чистової розмірами та якістю поверхні. Чистова
заготовка
відрізняється від деталі формою. (мал. 2).
Різниця між розмірами чорнової і чистової
заготовок називається
припуском заготовки. Припуски бувають по довжині, ширині
та тов-
щині заготовок.
Якщо деталь має малі розміри по довжині, ширині,
або товщині,
що утруднює її подальше оброблення або транспортування,
то її от-римують з кратної заготовки, яка в ціле число
разів більша від чис-тової заготовки по довжині, ширирині
або товщині з урахуванням при-
пуску на її поділ. (мал. 4).
l кз ? l • n д +bпр • ( n д –1)+?l
bкз= b • nш + bпр • ( nш – 1) +?d
hкз = h • nm + bпр• (nm – 1) + ?h
де bпр – ширина пропилу;
nд , nш , nm – кратність заготовок по довжині, ширині
та товщині.
Одним з основних показників правильності виконання
процесу роз-крою є корисний вихід. Під корисним виходом
заготовок розуміють
відношення об’єму (площі) заготовок до об’єму (площі)
лісоматеріалів,
з яких отримані ці заготовки, виражене у відсотках.
Vз
Sз
Pкв = —— 100 ; Р кв = —— 100, %
Vлм
Sлм
Під час розкрою на кілька типорозмірів заготовок
одночасно насам-перед прагнуть отримати якомога більше
заготовок найбільших розмі-рів. Такі заготовки називають
основними. Для збільшення Ркв одно-
часно, якщо можливо, прагнуть отримати заготовки менших
розмірів
та менш відповідальні. Такі заготовки називають попутними,
а метод
розкрою з одночасним отриманням основних і попутних
заготовок на-
зивають комбінованими. Наприклад, для столярного стільця
основною буде заготовка для задньої ніжки, а розкрій
одночасно на заготовки
для задньої та передньої ніжок називають комбінованим.
3. Класифікація розкрою пиломатеріалів.
Історично розкрій здійснювали значно раніше ніж інші
види оброб-лення деревних матеріалів, і сьогодні
накопичено значний досвід у
його проведенні. Для кращого вивчення цього процесу нижче
наведе-
но перелік основних факторів, які впливають на організацію
технологі-
чного процесу розкрою пиломатеріалів.
Фактори які впливають на розкрій пиломатеріалів.
1.Вид інструменту: – пилки :
– круглі;
– стрічкові;
– смугові;
– ножі
дискові плоскі;
– лазер;
– рідина під тиском та інші.
2.Місце проведення розкрою: – на
лісопильному підприємстві;
– на підприємстві, що виготовляє
вироби з деревини.
3.Місце в технологічному процесі: – до сушіння;
– після сушіння.
4.Вигляд пиломатеріалу: – необрізний;
– однобічно-обрізний;
– обрізний.
5.Ступінь участі оператора: –
індивідуальний;
– групова.
6.Наявність підготовчих операцій: – без попереднього
підготовлення;
– з розміткою;
– з фрезеруванням та розміткою.
7.Характер пропилу: –
прямолінійний;
– криволінійний.
8.Напрям пропилу за –
поперечний;
відношенням до напряму – повздовжній;
волокон деревини: –
комбінований;
складний.
9.Напрям повздовжнього – паралельно
повздовжній осі
пропилу:
дошки;
паралельно дотичній стовбура
(волокнам деревини).
10.Вид продукту що отримують: – чорнові заготовки;
– бездефектні відрізки, призначе-
ні для подальшого оброблення
перед отриманням кінцевих роз-
мірів заготовки.
11.Схеми розкрою: 1.
поперечна;
2. поперечно-повздовжня;
3. повздовжньо-поперечна;
4. розмітка дощок з наступним
розкроєм за схемою 2 або 3;
5.торцювання дощок на відрізки
з наступним їх обробленням за
схемою 4;
6.фрезерування пласті дошки з
наступним її обробленням за
схемою 4;
7.повздовжній розкрій сухих до-
щок на рейки – торцювання
рейок з вирізкою дефектних мі-
сць – нарізання зубчастих ши-
пів на торцях відрізків – нане-
сення клею – склеювання від-
різків у безперервний брусок –
поперечний розкрій такого бру-
ска на заготовки;
8.те ж за схемою 7 – фрезеру-
вання заготовки по пластях та
крайках – склеювання заготовки
по крайках в безперервний по
ширині щит – розкрій щита по
ширині – калібрування щита по
товщині;
9.те ж за схемою 8 – розкрій
на криволінійні заготовки;
10.фрезерування сухих дощок –
поперечний розкрій дощок з
вирізкою дефектних місць – на-
різання зубчастих шипів у від-
різках нанесення клею – склею-
вання бездефектних відрізків по
довжині дошки з наступним їх
розкроєм за схемою 1, 2 або 3.
4.Види ріжучого інструменту.
На вибір інструмента, а разом з ним і на вибір
обладнання, впли-ває велика кількість факторів, серед яких
для технолога важливе зна-
чення мають:
– тривалість роботи без
загострювання;
– ширина пропилу;
– якість пропилу;
– швидкість подачі;
– здатність виконати
той чи інший пропил;
– вартість інструмента.
Круглі пилки є найбільш поширеним інструментом для
розкрою пиломатеріалу на прямолінійні заготовки. Накопичено
величезний досвід
у конструкції пилок, формі зубів, кута різання та
ін. Для розкрою
на криволінійні заготовки частіше застосовують стрічкові
та смугові
пилки. Одним з недоліків пилкового інструменту є те, що
він дає від- носно велику ширину пропилу яка призводить
до значних втрат дере-
вних матеріалів.
Розкрій ножами, ножицями, штампами, або так зване
безтирсове рі-
зання, довгий час цікавить спеціалістів, переважно з
погляду економії
деревини, але при такому розкрої ускладнюється конструкція
обладна-
ння, обмежується товщина матеріалу, що розкроюють, та,
інколи, шви-
дкість подачі. Широке впровадження даного інструменту,
у випадку
розкрою шпону ножицями приводить до значної економії
сировини.
Розкрій (поділ) пиломатеріалів, як і інших матеріалів,
лазером є пе-
рспективним як з точки зору зменшення ширини пропилу
порівняно з
пилками, так і можливості отримання складної форми
криволінійного
пропилу. Для газового (СО2) лазера потужністю 240 Вт
досягнуто таких
швидкостей поділу різних видів лісоматеріалів.
Швидкість подачі для поділу матеріалу лазером.
Вид матеріалу Швидкість
подачі, м/хв
Деревина шпилькових
порід завтовшки, мм:
6,35
12,7
25,4
3,15
1,27
0,56
Деревина листяних порід
завтошки, мм:
6,35
12,7
25,4
2.82
1,18
0.44
Фанера на основі фено-
льних смол завтовшки,мм:
12,7
0,51
Деревностружкові плити
завтовшки, мм:
12,7
0,41
Деревноволокнисті плити
тверді загартовані
завтовшки, мм:
12,7
0,33
Стиснутою рідиною досягнуто значної глибини проникнення
струме-
ня в деревину (більше 300 мм), при швидкості її
витікання до 300
м/хв і ширині „пропилу” до 5 мм але цей спосіб на
сьогодні ще не-
достатньо вивчений і не має широкого застосування на
практиці, а на-водиться в класифікації як приклад іншого
способу підходу до вибо-ру інструмента розкрою.
5. Вигляд пиломатеріалу.
Пиломатеріали надходять на розкрій необрізними,
однобічно-обрізними
та обрізними (мал.5: 1,2,3,) відповідно.
Проводити розкрій обрізного та однобічно-обрізного пиломатеріалу
значно легше ніж необрізного, оскільки при цьому легше
базувати його по пласті та крайці. При повздовжньому
розкрої необрізних пиломатеріалів на однопилкових верстатах
треба проводити додатковий різ для вирівнювання крайки.
При поперечному розкрої таких дощок слід враховувати їх
збіжність. (мал.6).
6. Ступінь участі оператора.
Розкрій, при якому кожну дошку розкроюють залежно від
її якості,
розмірів, розташування дефектів, розмірів заготовок, без
наперед заданої схеми, називають індивідуальним.
Якщо ж врахувати лише розміри заготовок, незважаючи на
якість до-
шок та отриманих заготовок, і всю партію дошок
розкроювати за од-
нією схемою, на одні і ті ж розміри, то такий розкрій
прийнято на-
зивати груповим. Його виконують на багатопилковому
обладнанні як
при поперечному, так і повздовжньому розкроях.
Індивідуальний розкрій характеризується тим, що для кожної
дошки
його проводять по-різному, індивідуально, з урахуванням
якості пиломатеріала і розмірів заготовок, прагнучи отримати
якомога більший
корисний вихід. При такому розкрої для кожної дошки
визначають бездефектні ділянки, які можуть бути різних
розмірів і розташовані в
різних частинах дошки, тому їх бажано розкроювати
одночасно на кі-
лька типорозмірів заготовок, що відрізняються як за
розмірами, так і
за якістю. Такий розкрій дозволяє краще використовувати
дошки низь-
кої якості, хоча при цьому зростають трудозатрати на
отримання заготовок і знижується продуктивність обладнання.
При груповому розкрої з партії пиломатеріалів прагнуть
отримати за-готовки певних розмірів, якість яких буде
залежати від якості дошки
та випадкового розташування інструменту, що одночасно бере
участь в різанні, за наперед заданою схемою, без
урахування розмірів та яко-сті сировини і розташування на
ній дефектів. Вихід якісних заготовок при цьому може
зменшуватись порівняно з індивідуальним способом,
але продуктивність обладнання значно зростає. Такий спосіб
рекомен-
дується застосовувати, коли якість пиломатеріалу і заготовок
однакові.
7. Наявність підготовчих операцій.
Як при поперечному, так при повздовжньому розкрої без
попередньо-
го підготовлення оператор сам вирішує, як слід
розкроювати ту чи
іншу дошку, пам’ятаючи при цьому про свою специфікацію
заготовок.
Оператор у змозі ефективно вести розкрій одночасно на 3
…4 типоро-
зміри, використовуючи різні пристрої для переналагоджування
верстата,
що приводить до зменшення продуктивності. Прийняття
неправильного рішення зменшить корисний вихід або знизить
якість заготовки.
Для того, щоб показати оператору, як проводити
розкрій, рекомен-
дується розмітка. Розмітка – це графічне зображення розмірів
заготовки
на площині дошки з урахуванням її якості та розташування
дефектних
місць з метою отримання найбільшого корисного виходу.
Схема розмітки для кожної дошки буде різною, а
розкрій – індиві-дуальним. Впровадження розмітки сприяє
збільшенню корисного виходу
і якості заготовок та продуктивності обладнання, але
вимагає додатко-вої виробничої площі, матеріалів та
трудозатрат на її проведення.
Проведення розмітки на дошці, якщо вона надходить
після розкрою
колоди або після сушіння, ускладнює пошук дефектних місць,
що мо-
же знизити якісить заготовок. Тому, щоб зробити дефекти
більш ви-
димими, перед розміткою рекомендується попереднє фрезерування
дош-ки з однієї або двох пластей. Таке фрезерування
збільшить корисний
вихід заготовок, але може призвести до збільшення
припусків по то-щині заготовок і вимагатиме додаткових
виробничих площ, обладнання,
інструменту та трудозатрат.
8. Характер пропилу.
За характером пропилу розкрій буває прямолінійним та
криволінійним.
Для прямолінійного розкрою використовують верстати з
круглими пил-ками, ножами або ножцями; для криволінійного –
стрічкової або смугової
пилки, штампи, лазер та рідину під тиском.
Верстати, які призначені для криволінійного розкрою,
можуть вико-ристовуватись і для прямолінійного, але
верстати для прямолінійного
розкрою не завжди можна застосувати для криволінійного.
Верстати
для прямолінійного розкрою є більш поширеними і мають
вищу про-дуктивність.
9. Напрям пропилу за відношенням до напряму волокон.
За відношенням до напряму волокон деревини розрізняють
поперечний,
повздовжній, комбінований та складний розкрої. При
поперечному роз-
крої пиломатеріал поділяють на заготовки необхідної довжини.
Повздо-вжній розкрій передбачає поділ на заготовки
(рейки) необхідної ширини або товщини. Комбінованим
називають розкрій під кутом до
волокон в пласті дошки, що не дорівнює 0 або 90? (мал.
7). При ск-ладному розкрої пропил проводиться під
кутом до деревини, що не
дорівнює 0 або 90? в пласті та крайці дошки.
10. Схеми розкрою.
Залежно від виду, розмірів та якості дошки, розмірів
і форми заго-товок, наявності виробничих площ, матеріальних
та трудових ресурсів,
Раціональний розкрій пиломатеріалів здійснюють за такими
схемами.
10.1. Поперечна.
Поперечна схема розкрою є найпростішою, оскільки
розміри загото-вок поширині і товщині збігаються з
розмірами обрізних дощок за пе-рерізом і їх формують ще у
лісопильному цеху. За такої схеми роз-крою виконують лише
поперечні різи з вирізкою дефектів або без них,
для формування довжини заготовок або довжини кратних
заготовок. Її
доцільно застосовувати при розкрої на заготовки вільної
довжини або
коли заготовки можуть мати довільну ширину (ділянки щитів).
Можливе
також формування бездефектних відрізків для подальшого їх
оброблення
і склеювання по довжині з наступним поділом на
заготовки.(мал.8).
10.2. Поперечно-повздовжня.
Поперечно-повздовжня схема рекомендується для розкрою
необрізних
пиломатеріалів і дає можливість краще використовувати їх
збігову зону.
Поперечним розкроєм дошки ділять на відрізки однакові за
довжиною
із заготовками. Для вирізання дефектних місць роблять
додаткові різи.
Отримані відрізки ділять вздовж волокон на заготовки
необхідної то-вщини та ширини (мал. 9). Ця схема
дозволяє працювати з коротки-
ми зручнішими для оброблення відрізками і досить часто
застосовують
на деревообробних підприємствах. Вона обмежує використання
низькосорт-них пиломатеріалів, особливо для отримання довгих
заготовок через те,
що важко знайти бездефектну зону дошки на всю довжину
такої за-
готовки.
10.3. Повздовжньо-поперечна.
Повздовжньо-поперечна схема розкрою рекомендується в
основному
для необрізних дошок. На відміну від попередньої схеми,
тут по всій
довжині розкроюють на рейки однакової ширини із
заготовками, а по-
тім рейки торцюють по довжині на заготовки з вирізанням
дефектних
місць (мал.10). Ця схема особливо ефективна при
переробленні низько-сортних пиломатеріалів на порівняно довгі
заготовки. Корисний вихід у
порівнянні і попередньою схемою збільшується на 4…5%. Однак
при цьому зростають трудомісткість та незручність при
передачі довгомір-них рейок між верстатами, що приведе до
збільшення площі цеха.
10.4. З попередньою розміткою.
Пиломатеріали листяних порід, деревина яких більш
цінна, а вади менш помітні, доцільно розкроювати з
попередньою розміткою. Розмітка
Сприяє збільшенню корисного виходу до 5%, підвищенню
продуктив-ності обладнання через звільнення оператора від
обов’язків аналізу яко-сті сировини і є вкрай необхідна при
розкрої на криволінійні заготовки. Застосування для
розмітки спеціальних флюоресцентних фарб дає можливість подальший
розкрій здійснити без участі оператора.
10.5 З попереднім торцюванням.
У таких випадках, коли повздовжня кривизна дошок значна,
рекомендується схема з попереднім торцюванням дошок в місцях
силь-ного їх викривлення і далі за схемою 4. При
цьму можуть бути додаткові відходи через некратності
розмірів частин дошки і заготовок. Ця схема з двоетапним
поперечним розкроєм, спочатку дошки, а потім відрізків,
поєднує в собі переваги та недоліки схем 2 і 3.
10.6. З попереднім фрезеруванням.
Фрезерування дошок перед розміткою з однієї або
двох пластей,
крім ліквідації їх різнотовщинності, дозволяє краще бачити
дефекти, а
отже і відповідно проводити розмітку. Це збільшить до 3%
вихід заго-товок порівняно із схемою 4, але вимагає
додаткової виробничої пло-
щі, обладнання, енерго- та трудозатрат.
10.7. На бездефектні відрізки з подальшим їх
обробленням.
Нині ширшого застосування знаходять схеми 7, 8 і 9,
які рекоменду-ють тоді, коли розкрій проводять не на
кінцеві розміри заготовок по довжині, а на вирізання
бездефектних зон після повздовжнього розкрою дошки. Такі
відрізки склеюють, переважно за допомогою зуб-частих шипів,
у безконечний брусок, з якого, після торцювання,
отри-мують кінцевий розмір по довжині. Такі заготовки
скеровують на по-дальше оброблення (схема 7) або склеюють
по ширині для отримання
щитів з масивної деревини (схема 8). Щити можна
використовувати за призначенням або відправляти для розкрою
на криволінійні заготов-ки (схема 9). Ці схеми застосовують
у тих випадках, коли за тетхніч-них умов допускається
використовувати заготовки, склеєні по довжині та ширині, і
забезпечується необхідна міцність склеювання.
Розкрій за схемою 10 (мал 11) є одним із
перспективних і може
бути рекомендований для зменшення витрат на транспортування
пило-
матеріалів концентрацію відходів на лісопильних підприємствах.
Склеювати на зубчастий шип можна лише сухі відрізки, і
тому для цього необхідно сушити дошки (відрізки) на
лісопильних підприємствах.
Важливо зберегти досягнуту вологість після склеювання
бездефектних відрізків у дошки до моменту кінцевого розкрою
їх на заготовки. Та-ку схему можна рекомендувати для
низькосортних обрізних пиломатерілів.
Коли пиломатеріал є кратним за товщиною, то для
всіх схем роз-крою пропонується проводити поділ по
товщині, на ребрових верстатах (мал. 12), а потім розкрій
за однією із наведених вище схем.
Класифікація і аналіз розкрою пиломатеріалу показує,
настільки він
є складним і що для раціональної його організації слід
враховувати багато факторів. З наведених схем розкрою
видно, що, крім основних операцій – поперечного та
повздовжнього розкрою, можуть бути і дода-ткові – розмітка,
фрезерування, формування шипів, склеювання та інші, що
сприяють ефективному проведенню основних операцій.
Організація раціонального розкрою пиломатеріалів є
складною і
відповідальною операцією. В процесі розкрою слід отримати із
наявної
дошки максимально можливу кількість заданих специфікацією
заготовок.
Той факт, що якість дошок і схема розташування
дефектів на них
кожен раз змінюється, обмежує можливість автоматизувати і
механізувати всі операції, що використовують на етапі
розкрою (особ-ливо за умови індивідуального розкрою).
11. Розкрій пиломатеріалів.
11.1. Поперечний.
Існує велика кількість типів і моделей верстатів, які
використовують
для поперечного розкрою пиломатеріалів. Серед них
однопилкові – для
індивідуального, і багатопилкові – для групового розкрою.
Для індивідуального розкрою використовують такі групи
круглопил-кових верстатів:
– загального призначення;
– універсальні;
– маятникові;
– важільно-шарнірні;
– супортні.
Верстати загального призначення не є спеціалізованими,
тому органі-зація робочого місця і їх продуктивність
неможуть бути рекомендовані
промисловим підприємствам. На таких верстатах, як правило,
пиломатеріал вручну насувають на пилку. Для розкрою
довгих дошок
слід передбачити додатковий пристрій для підтримки дошки
під час
її руху на пилку (мал. 13).
Організація робочого місця біля однопилкового верстата для поперечного
розкрою:
1 – штабель дошок; 2 – підсобник; З – подавальний стіл; 4 – оператор; 5
– верстат; 6 – ящик або люк для кускових відходів; 7 – приймальний стіл;
8 -другий підсобник; 9 – підстопні місця для відрізків (заготовок)
Поперечне розкроювання пиломатеріалів виконують на
однопилкових
верстатах ЦПА-40, ЦМЕ-2М, ЦМЕ-3. Найбільше використовуються
вер-
стати ЦПА-40. У них горизонтальний рух супорта з пилкою
здійсню-ється гідроприводом.
Для поперечного розкроювання дошок на мірні відрізки
рекомендується використовувати обладнання фірми ОМГО
(Німеччина).
Фірма пропонує серію верстатів від найпростіших (моделі
Т620 і Т720)
до вдосконалених моделей Т1020NC і Т520NC. Останні моделі
обладнані числовим програмним управлінням і дозволяють
автоматично визначити дефектні місця на дошці, забезпечуючи
оптимізацію розкроювання, значною мірою скорочують відходи
виробництва.
При обмеженій виробничій площі використовується
малогабаритний
верстат з нижнім розміщенням пилки фірми Оріон
(Німеччина).
11.2.Повздовжній.
Залежно від прийнятої схеми повздовжній розкрій
пиломатеріалів
може бути на всю довжину дошки, коли її розкроюють на
рейки, або
відрізків безпосередньо на заготовки. Він може проводитись
на:
– однопилкових верстатах загального призначення з ручною
подачею;
– однопилкових з механізованою подачею – валковою або
конвеєрною;
– багатопилкових з механізованою подачею.
Однопилкові верстати дають можливість проводити
індивідуальний
розкрій, а багатопилкові – груповий. Якщо дошки або
відрізки необріз-ні, то перший різ робиться довільно, для
вирізання рейки, а наступні
різи, як і для обрізних дошок, за напрямною лінійкою.
Розмічені дошки розкроюють за лініями розмітки. У
багатопилкових верстатах ві-ддаль між пилками формує ширину
заготовки.
Повздовжньо пиломатеріали розкроюють на верстатах:
– а)однопилкових з вальцево-гусеничною подачею ЦА-2,
ЦА-2А. Для
спрямування матеріалу при розкроюванні слугує напряина
лінійка і
притискний ролик. Пилка розміщена під столом;
– однопилковому верстаті з гусеничною конвеєрною
подачею ЦДК4-2 з верхнім розміщенням пилки;
– верстати РТ300 і РТ300М чеської фірми ROEK,
обладнані автоподавачем, мають одну пилку і можуть
обробляти матеріал максимальною товщиною 100 мм.
Частота обертання пилки від
4000 до 8000 об\хв – дозволяють одержувати чистий різ.
Перероблення рейок, хоч і збільшує корисний вихід
заготовок з ма-сивної деревини, але через проблеми їх
транспортування і значні тру-дозатрати при переробленні
сьогодні часто заміняється їх подрібненням
в технологічну тріску на спеціалізованому обладнанні
одночасно з розкроєм або після накопичення.
З метою підвищення корисного виходу розкрій краще проводити
на
кілька розмірів по ширині. Для зменшення затрат часу на
налагодже-ння однопилкових верстатів напрямну лінійку
установлюють на розмір
найширшої заготовки. За допомогою каліброваної закладки
(мал. 15),
з заплечиками на одному кінці, що вставляють між
напрямною лінійкою та крайкою дошки, при розкрої можна
отримати заготовки меншої ширини.
Одна така калібрована закладка дозволяє додатково
отримати два
розміри по ширині. Схема користування закладкою показана
на (мал.
16). Ширина випилюваної заготовки в буде дорівнювати
різниці відс-тані від напрямної лінійки до правої крайки
пропилу і ширини закла-дки в1 • в ? вmax – в1 .
Cхема поздовжнього розкрою з використанням закладки:
1 – стіл верстата; 2 – напрямна лінійка; 3 – закладка; 4 -пиломатеріал,
що розкроюють;5 – пилка
Одночасно робота з багатьма закладками є нераціональною,
тому що
оператор може активно вести розкрій на 4 – 5 типорозміри.
Організація робочого місця біля верстатів для
повздовжнього розкрою
залежить від того, розкроювати відрізки (після
поперечного розкрою
дошки), чи дошки (на довгі рейки), на однопилкових чи
багатопилко-вих верстатах. Деякі із схем наведено на (мал.
17).
Cxeма організації робочих місць біля круглопилкових верстатів для
поздовжнього розкрою:
а – відрізків на заготовки; б – дошок на рейки; 1 – матеріал до
оброблення; 2 – верстат; 3 – місце для відходів; 4 – матеріал після
оброблення, 5 – приймальний стіл після верстата; 6 – зворотний
транспортер; 7 – подавальний стіл
11.3. На криволінійні заготовки.
Розкрій пиломатеріалів на криволінійні заготовки
проводять за схе-мою, при якій спочатку дошку за
допомогою шаблонів розмічають, а
потім торцюють на відрізки і проводять криволінійний розкрій за
розміт-кою (мал. 18).
Схема розкрою пиломатеріалів на криволінійні заготовки
Для збільшення корисного виходу не рідко відрізки
склеюють по ширині, а потім проводять розмітку і розкрій
(мал. 19).
Схема розкрою на криволінійні заготовки попередньо склеєних відрізків
Основним обладнанням для криволінійного розкрою є
стрічко-пилкові та лобзикові верстати. Сьогодні набувають
широкого застосування для цих цілей лазерні установки. За
стрічко-пилкових верстатів прово-дять криволінійний різ із
зовнішнього контуру заготовки (мал. 20).
Схема випилювання криволінійної заготовки на стрічко-пилковому верстаті
Внутрішні замкнені криволінійні різи проводять за
допомогою лобзи-кових або фрезерно-копірувальних верстатів
(мал. 21). Для введення
смугової пилки у внутрішній контур перед випилюванням слід
зроботи
додатковий отвір.
Схема випилювання криволінійної заготовки на лобзикових верстатах
Важливим при розкрої на криволінійні заготовки є
правильний вибір
ширини пилкової стрічки, що залежить від радіуса кривизни
заготовки.
Чим меншим буде радіус кривизни пропилу, тим вужчим
має бути полотно пилки, щоб під час роботи воно не
нагрівалось в пропилі,
якщо розкрій вести за один прийом.
Схема організації робочих місць біля верстатів для криволінійного
розкрою:
а – з одним оператором, б – з двома операторами
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
