Дипломна робота
Розробка модельної конструкції з виготовлення сукні вечірньої
ВСТУП
Протягом усієї історії існування людського суспільства люди
створювали для себе одяг, і кожне наступне покоління вносило свій вклад
в цей безперервний процес. Причому процес цей творчий, без кінцево
різноманітний і доступний для більшості людей. Кожна людина може
проявляти тут фантазію, розуміння прекрасного і свою майстерність.
У всі часи одяг служив не тільки для захисту від погоди, дуже
важливим були його соціальні і естетичні функції. По костюму завжди
можна було здогадатися про положення в суспільстві, роду заняття його
власника. За допомогою одягу людина може змінити свій зовнішній вигляд,
приховати недоліки, підкреслити переваги фігури.
Не менш важливе значення у створенні одягу відіграє конструювання
одягу, а також конструктивні лінії. Це лінії які створюють основну форму
деталей. Часто конструктивні лінії служать декоративним цілям.
Швейна промисловість займає особливе місце в поповненні споживчого
ринку товарами народного вжитку. На даний час іде активний процес
формування нових структур промисловості ринкового типу: функціонують
різні концерни, асоціації, акціонерні об’єднання і інші структури, які
об’єднають підприємства легкої і місцевої промисловості.
Підприємства швейної промисловості забезпечують випуск продукції не
тільки побутового, але й спеціального призначення для інших галузей
народного господарства.
Виготовленням одягу займаються не тільки промислові підприємства, але
і ательє, які працюють за індивідуальним замовленням населення. Галузеві
підприємства, які виготовляють одяг характеризуються високим рівнем
техніки, технології і організації виробництва, що пред’являє високі
вимоги до працюючих на цих підприємствах.
Для того щоб виготовити сучасний швейний виріб, необхідно володіти
знаннями по моделюванню і художньому оформленні одягу, конструюванню
одягу і технології швейного виробництва, так, як всі ці дисципліни
взаємопов’язані і являються послідовними етапами процесу створення
сучасного одягу.
Асортимент одягу безперервно поповнюється за допомогою виробництва
нових видів матеріалів, виникненню нових технологій і професій, нових
естетичних потреб. Протягом останніх років відбулися сталі позитивні
зрушення в динаміці економічного розвитку України, зміцнилися
міжгалузеві зв’язки у базових галузях, активізувалися інвестиційні
процеси. Разом з тим надзвичайно важливим і відповідальним
завданням Уряду є забезпечення зростання добробуту населення. Легка
промисловість є однією з найбільш соціально вагомих галузей народного
господарства, адже вона є провідною з виробництва товарів народного
споживання, серед яких тканини усіх видів, швейний і трикотажний одяг,
взуття, шкіргалантерея, фурнітура, фарфоровий посуд та іграшки.
Вітчизняна легка промисловість має значний потенціал, вона має позитивні
темпи росту виробництва промислової продукції. За останні роки стабільно
зростають інвестиції в національну легку промисловість.
Отже, легка промисловість України в останні роки стабільно нарощує
обсяги виробництва, поступово повертаючи свої позиції на внутрішньому
ринку, а також збільшує поставки товарів легкої промисловості на
експорт.
В даному дипломному проекті буде розроблятися модельна конструкція з
виготовлення сукні вечірньої, з метою запуску у виробництво модної,
молодіжної моделі що дасть змогу наситити внутрішній та зовнішній ринок
продукцією, яка б задовольняла естетичні та матеріальні потреби
споживача.
Розділ 1. Технічне завдання на розробку
моделей вечірніх суконь
1.1. До проектні дослідження
Метою до проектних досліджень та аналізу вихідної ситуації проектування
полягає у визначенні та дослідженні групи або груп споживачів, для яких
буде виконана проектна розробка, а також у визначенні виробів, які
належить проектувати. Для цього необхідно дати характеристику, як
існуючого так і перспективного асортименту виробів, визначити групу
виробів як об’єкт проектуванні, і відповідно, визначити споживчі та
виробничі властивості виробів.
З цією метою вироби досліджуються у чотирьох сферах її функціонування, а
саме у сферах: виробництва, торгівлі, споживання та проектування, що в
свою чергу, дозволить внести пропозиції стосовно вдосконалення існуючого
процесу проектування одягу промислового виробництва.
1.1.1. Характеристика процесу проектування одягу в умовах Коломийського
політехнічного коледжу
Коломийський політехнічний коледж розташований в м.Коломия на вулиці
Чехова. Це сучасний навчальний заклад, який має все необхідне для
підготовки висококваліфікованих спеціалістів з таких спеціальностей:
технологія обробки деревини, обслуговування та ремонт обладнання
підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості, монтаж,
обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного
виробництва, бухгалтерський облік, біржова діяльність, фінанси,
організація виробництва, моделювання та конструювання виробів народного
вжитку.
На території коледжу розташована майстерня для виробничого навчання. В
якій студенти спеціальності “Моделювання та конструювання виробів
народного вжитку” проходять практику, де покращують набуті теоретичні
знання та уміння. Керівництво здійснюється спеціалістом в якого є вища
або незакінчена вища освіта.
Майстерня забезпечена наочними посібниками, технічними засобами
навчання, технічною та довідковою літературою, базовими конструктивними
основами. В майстерні створено одне робоче місце для майстра виробничого
навчання та 15 навчальних місць для студентів. Графік навчання студентів
проводиться в дві зміни. Робочий день не перевищує 6 навчальних годин.
В майстерні дотримуються санітарно-гігієнічних вимог. Створена кімната
для переодягання та кімната гігієни.
Загальна площа майстерні становить 100 м2 (12,2х8,2). Сіткою колон
приміщення умовно розділене на дві частини. На одній конвеєр з невеликим
обладнанням, а на другій стіл розкрою, гладильні столи, маникени,
вішалки для викройок, дзеркало (1,5х2). Кожна установлена машина швейна
знаходиться в робочому стані та під’єднана до контору заземлення.
В швейній майстерні встановлено:
2 швейні машини 97 класу;
2 швейні машини 51 класу;
8 швейних машин 1022 класу.
Рисунок 1.1. Схема існуючого процесу проектування нових моделей одягу.
1.1.2. Дослідження сфери споживання. Визначення групи споживачів та
виду одягу для проектування.
Проектування одягу промислового виробництва базується на даних
маркетингових дослідженнях, де визначаються потреби споживачів у тих або
інших виробах. При цьому споживчі властивості виробів зумовлюються
споживчими вимогами до них, та ситуаціями їх використання, а також
залежать від прогнозу потреб в одязі у найближчому майбутньому. Тому
необхідно отримати дані про споживчі групи людей. Це дасть можливості
визначити групу споживачів, які незадоволені існуючими виробами.
Проектування одягу промислового виробництва базується на
дослідженнях сфери споживачів. Щоб визначити напрямок моди потрібно
визначити групу споживачів, для цього проводиться біосоціальна
характеристика та характеристика габітусу споживачів, яка представлена у
таблиці 1.1
Для опису ситуації використання одягу, виду одягу який доцільно
виготовляти в індивідуальному виробництві проводилось анкетування, де
були опитані 100 жінок віком від 18 – 29 років. По результатах
анкетування було визначено якому типу одягу люди надають перевагу, де
даний одяг використовується, ставлення до одягу та моди, вік жінок, які
найчастіше носять вибраний вид одягу.
Анкета представлена в додатку А.
Таблиця 1.1
Характеристика типу споживачів одягу
Назва ознаки Характеристика варіантів ознаки
1 Біосоціальні
1.1Статево-вікова група Вік: а 18-29., б 30-44., в 45-55.
Стать: а жіноча., б чоловіча.
1.2 Соціально-культурне середовище проживання а місто., б столиця., в
село.
2 Зовнішні
2.1 Тілобудова: а сутула., б перегинна., в нормальна.
2.2 Силуети: а прилеглий., б напівприлеглий., в овальний., г прямий.
2.3 Вид тканини: а натуральна., б змішана., в синтетична.
2.4 Група тканин: а костюмна., б трикотажна., в шовкова.
2.5 Вид застібки: а ґудзики., б гачки., в блискавка., г кнопки.
2.6 Місце розміщення застібки: а центральна., б асиметрична., в в
бічному шві.
3 Умови носіння
3.1Сфера використання одягу: а дім., б вулиця., в робота., г
навчання., д відпочинок, е урочисті події.
1.1.3. Характеристика споживчих і виробничих вимог до визначеного виду
одягу.
Одяг створює навколо тіла певний мікроклімат, який забезпечує оптимальні
умови для підтримки теплового балансу і постійної температури, що є
необхідною умовою нормальної життєдіяльності людини, збереження її
здоров”я і працездатності на високому рівні. Тому до одягу висувають ряд
відповідних вимог.
До споживчих вимог можна віднести захисну, інформаційну функції тому, що
одяг в цей час виконує роль соціальної належності чи професійної
діяльності.
Третьою функцією, яка не менш важлива,є естетична. Оскільки несе в собі
риси історичної епохи, національного характеру і розглядається не тільки
як предмет повсякденного вжитку, але і як витвір прикладного мистецтва.
Так як більшість з нас веде активний спосіб життя, це відображається і
на його одязі. В процесі експлуатації одяг підлягає різноманітній
деформації, зношуванню. При русі людини, особливо при його ходьбі,
відбувається багатократне розтягування в різних напрямках. Тому великого
значення для сучасного одягу набувають такі показники як : міцність
виробу, термін служби, що відображає експлуатаційні вимоги.
До виробничих вимог можемо віднести економічні оскільки на економічність
виробу впливають затрати часу на його виготовлення, технологічність
конструкцій, розхід матеріалів. При проектуванні одягу слід враховувати
всі вимоги, як споживчі так і виробничі.
1.1.3.2 Формування матрицi морфологiчних ознак сукні вечірньої
Проектування одягу методом промислового виробництва базується на
даних маркетингових дослiджень. Вивчаються всi пропозицiї, якi iснують в
даний час на ринку. Як джерело iнформацiї використовують журнали мод,
статті перiодичних видань, iнтернет. Вивчають i дослiджують iснуючi
товари на ринку їх попит i перспективнiсть, визначають напрямок моди.На
основi зiбраних даних при вивченнi ринку i вимог споживачiв, а також
згiдно напрямку моди сформувалась матриця морфологiчних ознак
виробiв,яка представлена в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Формування матрицi морфологiчних ознак сукні жіночої
Шифр ознак Назва ознаки Варіанти ознак
1 Стильове рішення а спортивне, б класичне, в романтичне, г етнічне, д
авангардне , е фентезі
2 Силует
а прямий, б прилеглий, в напівприлеглий.
3 Ступінь об”ємності а велика,б середня, в вмала.
4 Конструкторсько – декоративні елементи а оздоблюючи строчки, б пояс,
в складки, г зборки.
5 Рівень довжини виробу а до лінії коліна, б нижче лінії коліна, в вище
лінії коліна
6 Характер конструктивних ліній а Горизонтальні,б вертикальні
7 Місце розташування застібки а збоку, б з заду, в з переду
8 Композиційний центр Закон композиційного центру зберігається.
Дана матриця містить характеристику властивостей одягу які є
найважливіші для обраної групи споживачів.
1.1.3.3. Формування номенклатури показників якості для проектування
сукні жіночої
В бiльшостi проектних розробок кiнцевим варiантом є проект виробу, який
повинен вiдповiдати певнiй номенклатурi показникiв якостi. Номенклатура
показникiв якостi швейних виробiв наведена у ГОСТ 4,45-86. За кожним
показником номенклатури, який забезпечується пiд час проектування, в
таблиці 1.4 подається iнформацiя про вимоги, якi необхiдно врахувати та
забезпечити пiд час вирiшення проектної задачi.
Таблиця 1.3
Номенклатура показникiв якостi сукні жіночої
Назва показників якості Назва властивості, яка характеризується
Пояснення
1. Показники призначення
1.1. Відповідність виробу основному функціональному призначенню, бал
Функціональність Відповідність виробу для урочистих подій
1.2. Відповідність виробу сезону, сфері використання, умовам
експлуатації, бал Функціональність Матеріали використовуються два
сезони.
2. Показники стійкості до зовнішних дій
2.Показники стійкості до зовнішніх дій
2.1.Можливість хімічної чистки,б Стійкість до дії хімічних препаратів,
тепла та вологи Під час хімічної чистки потрібна деяка обережність
залежно від застосованого розчинника, механічної дії та t при сушінні.
2.2 .Стійкість з”єднання деталей Стійкість до механічних дій Тканина
недостатньо
стійка до механічних навантажень
3. Ергономічні показники
3.1. Антропометричні показники – –
Продовження таблиці 3.1.
3.1.1. Статична відповідність, бал Співрозмірність та баланс
Відповідність конструкції виробу розмірам та формі тіла людини
3.1.2. Динамічна відповідність, бал Зручність в динаміці Ергономічна
відповідність при виконанні типових рухів у процесі експлуатації
3.2. Зручність користування Комфортність Зручність вдягання та знімання
виробу, зручність користуванням поясом
3.3. Гігієнічні показники
3.3.1.Повітропроникність
Комфортність Вентиляція виробу за
рахунок матеріалів,
конструкції виробу
3
4. Естетичні показники
4.1. Відповідність виробу сусучасному напрямку моди, бал
Сучасність Середня величина,
маса незначна,
симетричність,
чорний колір.
1.1.4. Дослідження асортименту виробів у сфері торгівлі. Складання
несистематизованого асортиментного ряду.
Несистематизований асортиментний ряд (НАР) виробів являє собою
сукупність виробів, підібраних за певними ознаками. Використовуючи
матрицю морфологічних ознак було складено НАР виробів певного виду одягу
визначеного для проектування. НАР утворюють вироби, які користуються
попитом у споживачів, які відповідають напрямку розвитку моди, а також
перспективні вироби.
Основним джерелом інформації про існуючі вироби були: ярмарки,
спеціалізовані фірмові магазини, ринок, виставки, де були представлені
вироби різних підприємств, що дало змогу виконати аналіз продукції
конкурентів і дослідити реакцію споживачів на вироби.
Оскільки для проектування обрано сукню вечірню в романтичному стилі,
тому увага акцентувалась саме на дослідженні вечірньої сукні. Романтичий
стиль завжди займав і буде займати досить значне місце в сучасному
одязі.
Сьогодні багато доріг в моді ведуть до романтичного стилю, який є
синонімом гарного смаку. Очевидно, що сукня користується великим попитом
серед споживачів, має різноманітні конструктивні рішення, кожна зокрема
має свої особливості.
Моделі НАР були систематизовані за такими ознаками :
сукні із застібкою з боку ( САР 1) ;
сукні із застібкою з переду ( САР 2 ) ;
сукні із застібкою з заду ( САР 3 ) .
Результати вище описаного принципу створення САРів представлені в
таблиці
Таблиця 1.4
Моделі САР
№ САР САР 1 САР 2 САР 3
1 М 1 М 2 М 8
2 М 3 М 7 М 9
3 М 4
М 10
4 М 5
5 М 6
Внаслідок складання САРів та їх аналізу виділяють одну підгрупу САР (
САР 1 ), ту яка більш за все відповідає вимогам Т3. Тож моделі, які
найбільш підходять для вирішення проектної задачі це і будуть моделі
каналового ряду.
1.2 Технічна пропозиція.
1.2.1 Аналіз моделей – аналогів.
Наступним кроком у даному дипломному проекті було визначення на
скільки відібрані моделі – аналоги відповідають вимогам ТЗ. Для цього
було виконано аналіз моделей – аналогів на відповідність цим вимогам за
наступною методикою. За повну відповідь певній вимозі модель – аналог
отримує максимальну оцінку , а за не відповідність взагалі або частково
оцінка знижується до 0 балів. В таблиці 1.5 представлений аналіз моделей
– аналогів за вище зазначеною методикою.
Ескізи моделей-аналогів представлені в додатку Б.
Таблиця 1.5
Аналіз можливих варіантів вирішення проектної задачі
№ вим. За ТЗ Назва вимог Характеристи-ка вимог Максимальний бал Оціка
моделей аналогів
%
1 3 4 5 6
1 Найменування та галузь використання
1.1 Асортиментний вид плаття 5 5 5 5 5 5 100
1.2 призначення Святкові події 5
4 3 5 5 100
1.3 Основний матеріал шифон 5 5 5 3 3 3 100
1.4 Габітус Дівчина
18-29р. 4 4 4 3 3 2 100
2 Технічні та тактично-технічні вимоги до асортименту
2.1 Вимоги до конструктивного устрою та комплектності виробу
2.1.1 До покроїв та конструктив –
ного устрою Тільки брителі 5 5 3 5 4 4 100
2.1.2 Силует Напівприлег-
лий 5 5 5 4 5 3 100
2.2 До надійності виробу
Продовження таблиці 1.5.
2.2.1 Термін фізичного старіння 2-3 роки
3 3 3 3 2 3 100
2.2.2 Види та характеристика навантаження Незминальність 4 4 4 4 3 4 100
2.3 Експлуатаційні вимоги
2.3.1 Термін разового вико-ристання 5-9 годин 4 4 4 4 3 3 100
2.3.2 Види
2.4 Естетичні вимоги до асортименту за напрямком моди
2.4.1 До величини та маси форми Середня 5 5 5 5 5 5 100
2.4.2 До виду і характеристики ліній членування Горизонтальні,
вертикальні(рельєфи, членування) 5 5 3 3 4 5 100
2.4.3 До використа-ння виразу композиційного центру Композиційний центр
зберігається 5 5 5 4 5 5 100
2.4.4 До фактури і кольору матеріалу Згідно з направленням моди 5 5 5 5
5 5 100
2.4.5 До виду та характеру декору пояс 4 5 3 3 2 4 100
2.5 Ергономічні вимоги
2.5.1 Найважливіші рухи Зручність при підніманні рук та ходьбі 5 5 5 4
5 4 100
2.5.2 До динамічних ефектів розмірних ознак Об’єм грудей, талії 4 4 4 4
3 3 100
Прдовження таблиці 1.5.
2.6 Функціональні вимоги
2.6.1 Вимоги оточуючого середовища Стійкість кольору 5 4 4 4 4 3 100
2.7 Вимоги до основної тканини
2.7.1 До сировинного складу Синтетичні волокна 4 5 3 4 3 4 100
2.7.2 До повітро-проникливості Висока 5 5 5 4 5 5 100
2.7.3 Гігроскопічності Гігроскопічні 4 4 4 4 4 4 100
2.8 Технологічні вимоги
2.8.1 Вид виробництва Індивідуальне 5 5 5 5 5 5 100
2.8.2 Рівень механізації Високий 5 5 5 5 5 5 100
2.8.3 Рівень тех.-нологічної складності Важкий 5 5 4 5 3 3 100
2.8.4 Додаткові спеціальні вимоги немає – – – – – – 100
Сума балів по моделях і групах 118 107 100 98 100 97
% задоволених вимог
В наслідок відбіркового аналізу визначають наявність базового
асортиментного ряду. БАР визначають шляхом співставлення сумарних балів
кожної з моделей – аналогів. Але до БАР можуть увійти лише моделі –
аналоги сумарна оцінка яких не нижча 80 % від максимальної загальної
оцінки. За результатами вибіркового аналізу був утворений БАР моделей ,
які найбільш повно відповідають вимогам ТЗ. За результатами загального
аналізу моделями з найвищими оцінками є : М – 1 ; М – 3 ; М -5 ; які
увійшли до складу БАР.
1.2.2 Розробка серій ескізів моделей – пропозицій.
Вибрані моделі були удосконалені за такими вимогами : в М – 1 було
запропоновано поглибити виріз. Удосконаленням для М – 3 є складки на
спинці. В моделі № 4 запропоновано зробити брителі.
Аналіз МП та визначення основної технічної пропозиції.
Моделі , які були попередньо відібрані за найвищими оцінками , ще раз
оцінюються за вимогами ТЗ для визначення основної технічної пропозиції ,
із найбільшою кількістю набраних балів для її подальшої розробки. Вони
представлені у таблиці 1.7
Ескізи моделей-пропозицій представлені в додатку В.
Таблиця – 1.6
Аналіз моделей – пропозицій
№ вим. За ТЗ
Назва вимог Характеристика вимог Макс. бал Оцінка
моделей-аналогів
%
1 3 4
1 Найменування та галузь використання
1.1 Призначення Святкові події 5 5 4 5 100
1.2 Сезон Літо-весна 5 5 5 4 100
1.3 Основний матеріал шифон 5 5 3 3 100
1.4 Габітус Дівчина
18-29р. 4 4 4 3 100
2 Технічні та тактично-технічні вимоги до асортименту
2.1 Вимоги до конструктивного устрою та комплектності виробу
2.1.1 До покроїв та конструктивного устрою Тільки брителі 5 5 4 2 100
2.1.2 Силует Напівприлеглий 5 5 5 4 100
2.2 До надійності виробу
Продовження таблиці 1.6.
2.2.1 Термін фізичного старіння 2-3роки
5 5 3 5 100
2.3.3 До споживчої технологічності Формостійкість 5 5 4 5 100
2.4 Естетичні вимоги до асортименту за напрямком моди
2.4.1 До величини та маси форми Середня 5 5 5 5 100
2.4.2 До виду і характеристики ліній членування Горизонтальні,
вертикальні 5 5 3 4 100
2.4.3 До використан-ня виразу композиційного центру Композиційний центр
зберігається 5 5 5 4 100
2.4.4 До фактури і кольору матеріалу Згідно з направленням моди 5 5 5 5
100
2.4.5 До виду та характеру декору пояс 5 5 2 3 100
2.5 Ергономічні вимоги
2.5.1 Найважливіші рухи Зручність при підніманні рук та ходьбі 5 5 5 5
100
2.6 Функціональні вимоги
2.6.1 Вимоги оточуючого середовища Стійкість кольору 4 4 4 4 100
Продовження таблиці 1.6.
2.7 Вимоги до основної тканини
2.7.1 До сировинного складу Синтетичні волокна 4 4 3 4 100
2.7.2 До повітропро-никливості Висока 5 5 5 5 100
2.8 Технологічні вимоги
2.8.1 Вид виробництва Індивідуальне 5 5 5 5 100
2.8.2 Рівень механізації Високий 5 5 5 5 100
2.8.3 Рівень технологічної складності Важкий 5 5 4 5 100
2.8.4 Додаткові спеціальні вимоги немає – – – – 100
Сума балів по моделях і групах
% задоволених вимог 100
Із результатів аналізу моделей найбільше балів набрала модель № 1, вона
і розроблятиметься у даному дипломному проекті.
1.2.3. Вибір матеріалів для виготовлення виробу
На сьогоднішній день асортимент тканин дуже різноманітний, так як він
постійно розширюється і поновлюється.
Асортимент тканин діляться на:
бавовняні тканини;
лляні тканини;
вовняні тканини;
шовкові тканини.
За призначенням бавовняні тканини поділяються на побутові. Технічні та
спеціальні. До побутових тканин належать білизняні, платтяно-сорочкові.
Костюмно-пальтові. Підкладкові. Більша частина бавовняних тканин
виробляється із застосуванням хімічних волоком – віскозного, силону,
лавсану.
Лляні тканини в текстильній промисловості України займають дуже мале
місце. В наслідок поєднання льону з іншими волокнами отримують нові види
тканин з підвищеними споживними властивостями та оригінальним зовнішнім
виглядом. За призначенням лляні побутові тканини поділяють на білизняні,
платтяно-костюмні, меблево-декоративні та докладні.
Шовкові тканини найбільш різноманітні за волокнистим складом, будовою,
обробкою. До них належать тканини, які виробляють із натуральних,
штучних і синтетичних ниток та волокон. За призначенням шовкові тканини
поділяють на платтяні та платтяно-костюмні, костюмні сорочкові, плащові,
пальтові, підкладкові, меблево-декоративні.
Вовняні тканини виробляють здебільшого з овечої, козячої, верблюжої
вовни. Застосовують також відновлену вовну та відходи вовняного
виробництва. За способом виробництва вовняні тканини поділяють на
камвольні та суконні.
Асортимент шовкових тканини є дуже різноманітним. Вони виготовляються к
з натуральної так і синтетичної сировини. Натуральні мають гігієнічні
властивості.
З усіх видів та груп матеріалів, які використовуються, для платтяних
виробів асортимент шовкових тканин найбільш численний різноманітний.
Для виробництва шовкових тканин використовують різні за сировинним
складом та структурою нитки: шовк – сирець, шовк – основу, шовк – уток,
креп, пряжу з натурального шовку. З штучних ниток – віскозні, ацетатні
та триацетатні.
Тканини з шовку різноманітні за художньо-кольористичним оформленням:
вибілені, гладко фарбовані, друковані, пістряво ткані, меланжеві.
Шовкові тканини піддають мало усадковій, незтинельній, антистатичній,
водо – та брудовідштовхувальній, силіконовій, акриловій, тефлоновій
обробкам. Шовкові таттені тканини мають відповідати таким вимогам: мати
красивий зовнішній вигляд і зберігати його протягом визначеного періоду
експлуатації виробів, мати малу зміну лінійних розмірів після мокрих
обробок та зминальність, високу гігроскопічність, повітро і
паропронкність, бути зносостійкими та мало електризованими.
Шовкові тканини поділяються на шовкові тканини та тканини з хімічного
волокна та ниток.
До тканин з хімічного волокна і ниток належать тканини, які виробляють з
хімічного волокна та ниток, або із адмімі хімічного волокна та бавовни.
Врахувавши постійне обновлення та розширення асортименту матеріалів для
одягу, ознайомившись з сучасними різновидами матеріалів рекомендується
обрати для тканин верху шифон так, як він легко драпірується, надає
виробу легкості та воздушності, великого об’єму.
Для проектує мого виробу рекомендується образи для підкладкових тканин
креп-сатин. Тому, що ця тканина гладко фарбована з односторонніми
відлиском, атласного переплетення, а з іншого боку матова крепова.
На основі вибраного матеріалу характеристика текстильних матеріалів
надається в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7.
Характеристика текстильних матеріалів.
Назва матеріалу Переплетення Сировинний склад, % Поверхнева щільність
Число ниток на 100 мм Ширина см
основа уток
Шифон Полотняне Синтетика 100% 25 г/м2 240 240 150
Креп-сатин Атласне Синтетика 100% 80 г/м2 720 305 150
Характеристика швейних ниток подається в таблиці 1.8.
Таблиця 1.8.
Характеристика швейних ниток
Назва Умовне позначення Вид упаковки Структура Довжина
Поліестрові нитки «Sadac» 120 котушка В два складення 1000м
1.3 Висновок
У першому роздiлi було проведено дослiдження сфери споживання,
визначення групи споживачiв та виду одягу для проектування,
характеристика споживчих та виробничих вимог до сукні вечірньої, аналiз
напрямку моди стосовно сукні, формування матриці морфологiчних
ознак.Також дослiдження асортименту виробiв у сферi торгiвлi, аналiз
моделей-аналогiв, розробка серiй ескiзiв моделей пропозицiй, аналiз
моделей-пропозицiй та визначення основної технiчної пропозицiї i вибiр
матерiалiв для виготовлення виробiв, що дало змогу визначити групу за
вiком, освiтою матерiальним достатком, вiдношенням до моди. Визначити
характеристику властивостей одягу, найвагомiших для обраної групи
споживачiв, показники якостi сукні вечірньої. Було складено не
систематизований асортиментний ряд, який утворюють вироби, що
користуються попитом у споживачiв, якi вiдповiдають напрямку розвитку
моди. Було проведено аналiз моделей-аналогiв та моделей-пропозицiй, що
дало змогу визначити базову модель, яку розроблено в дипломному
проектi. Проаналізовано всі види тканин для суконь та обрано одну , що
найбільше відповідає показникам якості та естетичному вигляду виробу.
2. Конструкторський розділ.
2.1. Конструкторська та композиційна проробка варіанту виробу.
Відправною точкою для розробки є базова конструкція.
Базова конструкція – це конструкція , яка складається з основних
деталей ( пі- лочка, спинка), на основі яких буде проводитись
моделювання деталей,з врахуванням прибавок на вільне облягання,
узгоджених з напрямком моди, властивостей матеріалу.
2.2. Розробка технічного опису на модель.
Технічний опис розробляється на одну з моделей системи, яка надається в
готовому вигляді до захисту дипломного проекту. До сладу документів
технічного опису входять:
– титульна сторінка;
– зображення та опис зовнішнього виду моделі;
– таблиця вимірів моделі в готовому вигляді;
– специфікація лекал та деталей крою;
– конфекційна карта.
Конфекційна карта
Основна тканина
Прокладкова тканина
Ґудзик
Клейова кромка
Нитки
Розробка технічного опису на модель
Коломийський політехнічний коледж
„ Затверджую”
директор
____________2009р
Технічний опис на сукню вечірню
модель________
Термін введення
Термін дії
Взірець еталон
затверджений художньою радою
2009
Технічний малюнок
Технічний опис моделі
Сукня вечірня ,літня, із шифону, виріб на бретелях, відрізний під
лінією грудей .Верхня частина пілочки з запахом.
Прилягання підкладки пілочки забезпечується рельєфними
вертикальними швами .Верхня частина пілочки з шифону призібрана по
бокових зрізах та проймі.
Спинка з середнім швом та рельєфними швами.
Нижня частина сукні призібрана по верхніх та нижніх зрізах шов
з`єднання нижньої частини сукні з підкладкою переходить в сторону
підкладки, завдяки чому досягається великий об`єм нижньої частини сукні.
Застібка в лівому боковому шві на потайну блискавку.Верхній зріз
сукні оброблений обшивкою.На рівні шва пришиву верхньої частини з
нижньої зав язується пояс з шифону.
Нитки і фурнітура в тон з основної тканини.
Таблиця 2.1
Специфікація деталей крою та лекал
Номер та назва деталі
Номер деталі Кількість одиниць
Лекал Деталей
1.Деталі з основної тканини
1.1 Верхня частина пілочки 1 1 2
1.2 Середня частина спинки 2 1 1
1.3 Бокова частина спинки 3 1 2
1.4 Пояс 4 1 1
1.5 Полотнище спідниці 5 1 2
2.Деталі підкладки
2.1 Середня частина пілочки 6 1 2
2.2 Бокова частина пілочки 7 1 2
2.3 Середня частина спинки 8 1 2
2.4 Бокова чатина спинки 9 1 2
2.5 Переднє полотнище спідниці 10 1 1
2.6 Заднє полотнище спідниці 11 1 1
2.7 Обшивка верхнього зрізу пілочки 12 1 2
2.8 Обшивка верхнього зрізу спинки 13 1 1
РАЗОМ
13 21
Таблиця 2.2
Основні виміри габаритів готового виробу
Позначення
габариту на
кресленні Назва габариту Сумарне
значення
габариту Допустимі
відхилен-
ня,см
1. Ширина по лінії грудей
40
0,5
2.
Ширина виробу по шву з’єднання верхньої частини пілочки з полотнищем
спідниці 38
0,3
3. Довжина брителі 30,5 0,2
4. Довжина полотнищ спідниці підкладки 58 0,3
Продовження таблиці 2.2
5. Довжина спинки 7.2 0,4
6. Довжина полотнищ спідниці верху 77 0,3
7. Ширина виробу в низу 150 0,5
8. Ширина підкладки в низу 55.5 0,3
Таблиця 2.3
Конфекційна карта
№ Найменування
матеріалу та
фурнітури
Взірець
1
Основна тканина
2 Тканина підкладки
3
Кромка флізелінова шириною 2 см
4
Нитки
5 Блискавка
2.3 Технічний проект
2.3.1 Характеристика методики конструювання.
На даний момент існує 3 основних методи побудови конструкції:
Метод систем крою. Суть цього методу полягає в тому , що за розмірних
ознак фігури людини, розрахунках формул та графічних прийомів можна
побудувати конструкції, в яких у подальшому вносяться зміни.
Метод типового проектування. Суть цього методу порлягає в тому,ю що на
підставі існуючих лукал базової конструкції, або конструкції прототипу
виконується моделювання нової конструкції.
Муляжний метод. Суть цього методу полягає в тому, що на манекені
створюється об’ємно – просторова форма із заданими габаритами з
наступним розгортанням цієї форми.
Побудова креслення в даному дипломному проекті виконується за методом
систем крою. Конструкція обраної моделі була розроблена за методикою
Мюллер і син. Методика Мюллер і син використовує основні розмірні
ознаки.Ця методика широко застосовується в індивідуальному
виробництві,як і в нашій країні так і за її межами.В підпункті 2.3.3
представлена послідовність побудови базової конструкції сукні.
В додатку Д представлена БК в масштабі 1 : 1.
2.3.2. Визначення принципової схеми побудови основної технічної
пропозиції та базового розміро-зросту.
Принципова схема
Для отримання деталей підкладки виробу необхідно провести технічне
моделювання пілочки та спинки.Впершу чергу моделюються деталі підкладки
від яких буде залежати посадка виробу на фігурі.Моделювання драпіруючої
частини ліфа буде проводитись за допомогою паралельного розширення з
конічним.
Рисунок 2.1-Принципова схема деталей підкладки
2.3.3 Розрахунок вихідних габаритів конструкції.
Розробка конструкцiї БМ виконується на основi копiї креслення деталей БК
на мiлiметровому паперi iз застосуванням прийомiв конструктивного
моделювання з рахуванням властивостей матерiалiв, для яких розроблена
БК, або матерiалiв, з яких БМ буде виконана.
Було виконано аналіз властивостей матеріалів та їх вплив на
формоутворення деталей БМ. З урахуванням визначених властивостей
матерiалiв розроблено схему принципового конструктивного устрою (ПКУ)
БМ, як план конструктивного моделювання деталей БК, де визначається
розташування формотворних елементiв.
На основi деталей БК, відповiдно до схеми ПКУ, виконано конструктивне
моделювання деталей БК та отримано первинне креслення деталей БМ, яке
було перевiрено на спряженiсть первинних лiнiй. У пояснювальнiй записцi
до дипломного проекту надано схеми конструктивного моделювання деталей
БМ у масштабi 1:4 , де вiдображено всi етапи перетворення деталей БК у
деталi БМ. Наступним етапом є виготовлення БМ з основного матерiалу за
правилами виготовлення первинного эразка .
(Позначення габаритів наводиться у принциповій схемі. Принципові схеми
побудови пілочки ,спинки ,представлені відповідно на рисунках 2.3.3 та
2.3.3.3
Дані таблиці 2.2 використані при розробці принципової схеми
конструктивного устрою, а також при побудові первинних лекал
конструкції.
Розрахунок основних габаритів конструкції одягу.
Виміри, необхідні для побудови конструкції показані в таблиці 2.31.
Таблиця 2.3.1.
Розмірні ознаки фігури
Умовне позна- чення розмірної
ознаки Назва розмірної ознаки Величина розмірної
ознаки,см
Р ріст 158
ОгІІІ Обхват груді третій 82
От Обхват талії 68
Об Обхват стегон 98
Гпрз Глибина пройми задня 19
Дтс Довжина талії спинки 38,5
Дб Довжина стегон 57,5
Шшс Ширина шиї спинки 10,5
Вг Висота грудей 23,25
Дтп Довжина талії пілочки 42,5
Шс Ширина спинки 16
Шпр Ширина пройми 9
Шп Ширина пілочки 16,7
Дв Довжина виробу 94
Необхідні прибавки показані в таблиці 2.3.2
Таблиця 2.3.2
Величина прибавок
Умовне позначення прибавки
Назва прибавки
Величина прибавки
П ОгІІІ прибавка до обхвату грудей 3,5
П Шс прибавка до ширини спинки 0,5
П
Шп прибавка до ширини пілочки 1,5
Для обчислення деяких розмірних ознак проводять розрахункові розмірні
ознаки:
Гпрз=1\10ОгІІІ+10,5см;
Дтс=1\4Р-1;
Дб=Гпрз+Дтс;
Шшс=ОгІІІ\10+2см;
Вг=1\4ОгІІІ\10+2см;
Дтп=Дтс+4см;
Шс=1\8ОгІІІ+5,5см ;
Шпр=1\8 ОгІІІ-1,5см;
Шп=1\4ОгІІІ-4см
Послідовність побудови базової конструкції надається в таблиці 2.5
Тавблиця 2.5.
Послідовність побудови базової конструкції сукні
Позначення габариту креслення Вихідна інформація, см Характер контурної
лінії, примітки
1 На х Г1 і В1, Г1 ?В1? В правому верхньому куті
2 На В1? ?1-2?= Дгс, Г2 ? Рівень талії
3 На В1? ?1-3?= Дв, Г3 ? Рівень низу
2’ На Г2? ?2-2’?= 2 см
3’ На Г3? ?3-3’?= 2 см 2 см величина відхилення для виробів зі швом по
середині, відкладається по Г2 і Г3 ?1-2’-3’?
4 На В1? ?1-4?= Дб, Г4 ? Рівень стегон
Продовження таблиці 2.5.
В’ На Г11’ і ВВ Оформити виточну на Г11’розхил виточки = 1,5 см (по
0,75 ?? від 11’)
11’’ На Г11’??11-11’’?= 1 см
6’ На Г6’??6’-6’?= 1/2 ?6-11?Г6’?
6’’(Нс) На Г6’??6’-6’’?= 1,3 см Надсічна пройми ?П1’-11’’-6’’-7?-
плавна лінія пройми спинки
Продовження таблиці 2.5.
V
Z
TH
a
+ h
h
h
T
Ue
???0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
?0??%?
ta
ta
???
ta
@
ae
ryo
?
ryo
ryo
?
ryo
ryo
ryo
?
?
?
?
??
”y¤
?
????
??
??
??
?
?
Ly?@
AE
V
Ff
Ff
&`#$/„?If`„
E
????
????
????
O
O
”
”
???
??
v
°
p
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
#
#
#
#
yyyy
?Глибина горловини пілочки ?16-17-18?- плавна лінія горловини пілочки
8’ На В8??8-8’?=?6-П’?- 2 см Висота пройми пілочки (глибина пройми)
П2 На х U кіл:
R1 ? =?8’-8’?
R2 ? =?8’-
см Величина пойми пілочки Г(1-2) см = регулятор величини виточок. На
фігуру з великими грудьми:
см
З малими грудьми
см
8’’ На х Г6’’ і В8 Точка перегину пройми?П2- 82’’-7’?- плавна лінія
пройми пілочки. На ділянці ?8’’-П2?стріла прогину 1 см.
Нп На лінії пройми на відстані 1/4 ширини прийми від Г5? Передня
надсічна пройми пілочки
16’ На х U кіл:
R3 ? =?14-16?
R2 ? =?П2-16’?=?11’-П1’?-1см Вершина горловини пілочки при закритій
виточці, ?П2-16’?пряма лінія плечового зрізу.
13’ На?П2-16’???=?16’-13’?=
=?16-13? ?13’-14? – пряма лінія, бокова сторона виточки.
13’’ На?10-13??14-13’’?=?14-13? Передня сторона виточки, пряма лінія
?16-13’’?,13’-П2?- плечовий зріз пілочки
Після оформлення лінії пройми плечовий зріз пілочки переноситься в перед
паралельними лініями ?16’-П2?. По зрізаній частині пілочки
виготовляється шаблон, який переноситься до плечового зрізу спинки, при
цьому різниця в довжинах плечових зрізів відповідних точок зберігається.
19 На х В8 і Г2
Продовження таблиці 2.5.
від точки 12
20 На Г2 ??19’-20?-1/2От+(1-3) см + 10 см (1-3) см – Псо, 10 см –
умовний проміжок, ?20-2’?= Втс, яка розприділяється у виточку спинки 50%
(але не > 3 см). В бокові зрізи 25%
Тбп На Г2 від В7’?2,5% від ?Втс Не більше 1,5 см
Тбс На Г2 від В7?2,5% від ?Втс Не більше 1,5 см
Для оформлення лінії талії точки Тбп і Тбс піднімають на 1 см вверх по
В7’ і В7 ??19’’-12-Тбп?- лінія талії пілочки, ?2’-Тбп?- лінія талії
синки.
21 На х В8 і Г4
21’ На Г4 ??21-21’?=?19-19’?+
22 На Г4??21-22?=1/2 Об +
Ббп На Г4?від В7’ 1/2 ?Рб В Ббп?
Ббс На Г4?від В7’ 1/2 ?Рб В Ббс?
Нбп По ГЗ?від ВБбп 2 см 2 см – величина розширення по низу
Нбс По Г3?від ВБбс 2 см
2.3.4. Перевiрка та уточнення креслення базової та модельної
конструкції
Оцiнення та якість первинного креслення деталей БК (ВБК) проводилось за
наступними критерiями:
• вiдповiднiсть лiнiйних вимiрiв розрахункам;
• передньо – задній баланс конструкції;
• опорний баланс конструкції;
• боковий баланс конструкцiї;
• спряженiсть всiх перерваних ліній конструкцій (за допомогою кальки):
лiнiї плеча спинки при закритiй плечовій виточцi, лiнiї плеча переду при
закритiй нагруднiй виточцi, лінії горловини у вищих точках горловини
спинки i переду, лiнiї пройми у верхнiй та нижнiй частинi, лiнiї окату
рукава у нижнiй частинi, лiнiї низу рукава та iн.
• вiдповiднiсть отриманої величини посадки по окату рукава величинi
посадки, яка розрахована через норму посадки (Н) залежно вiд виду
матерiалу
Після перевірки виробу не виявлено ніяких відхилень від норми, виріб
чудово лежить на фігурі та має досить ефектний вигляд завдяки добре
змодельованій сукні.
2.4. Робочий проект.
2.4.1. Розробка комплекту лекал на модель пропозицiю.
Розкрій деталей одягу з матеріалів виконують по лекалам, які
виготовляють на основі креслення конструкції виробу. В швейній
промисловості розрізняють 3 види лекал:
лекала оригінали (еталони);
робочі;
допоміжні.
Лекала-еталони – це технічний документ, який визначає форму, конструкцію
та розміри деталей, технічні умови на технологічну обробку і розкрій.
Вихідними даними для розробки лекал-еталонів є комплект остаточних лекал
на модель,які забезпечують якість посадки виробу на фігурі людини при
розробціяких враховуються властивості матеріалів. Лекала -еталони
розробляються на основі деталі з матеріалів верху та похідні деталі з
матеріалів верху, підкладки прокладочних та утеплюючих матеріалів згідно
з специфікацією лекал та деталей крою на модель.
Лекала – еталони повторюють робочі лекала креслення швейного виробу.
Виготовляють їх із цупкого паперу і використовують в якості контрольних
для перевірки робочих лекал.
Послідовність розробки лекал-еталонів на основі деталі:
Перевірка креслення конструкції (перевірка спряженості криволінійних
зрізів, наявність контрольних міток, величини технологічних деформацій
по
зрізам );
уточнення параметрів деталей з врахуванням властивостей матеріалів;
встановлення величини технологічних припусків по зрізам деталей;
оформлення лекал-еталонів;
маркувальні знаки;
надписи;
графічні позначення;
припуски на шви та підгини.
На лекало кожної деталі наносять наступні маркувальні дані: назва
лекала, назва виробу, номер моделі, назва моделей та кількість для
розкрою, розмір виробу рекомендовані розміри для градації, номер
конструктивної основи, підпис та дата розробки, специфікація деталей (на
основі деталей).
Після вирізання лекал на них наносять лінії напрямку основи.
2.4.2. Градацiя лекал
Проектування контурів лекал деталей одягу різних розмірів і зростів на
основі середнього розміро-зросту, виділеного в якості базового в кожній
розмірно-повнотній групі, називається градацією лекал. Градація значно
спрощує процес розробки повного комплекту лекал деталей одягу на всі
рекомендовані розміри та зрости. Відомі 4 способи градації лекал:
групування, променевий, пропорційно-розрахунковий, постійних приростів.
Оскільки при розробці конструкції нової моделі в процесі конструктивного
моделювання вводяться додаткові членування деталей, утворюється
різноманітні варіанти нижньої та верхньої частин пілочки та спинки.
Схеми градації лекал в методиках конструювання представлені тільки на
типові конструкції, тому виникла необхідність визначення виличини
приросту в точках на нових лініях членування деталі.
2.5 Висновок
У даному розділі була розроблена базова конструкція, яка є відправною
точкою для розробки дипломного проекту і яка розробляється для вечірньої
сукні , напівприлеглого силуету, з урахуванням прибавок на вільне
облягання. В кінцевому результаті на основі якої були отримані деталі
БМ.
Також було зроблено технічний опис моделі, де розроблена таблиця вимірів
в готовому вигляді, специфікація лекал та деталей крою, а також
конфекційна карта. Отже це дало змогу більш чіткіше визначити базову
конструкцію та базову модель вечірньої сукні, зовнішній вигляд моделі
кількість та конструкцію деталей виробу, колір та структуру основного
матеріалу, з якого виготовлено виріб.
3. Технологічний розділ
3.1. Вибір і обґрунтування обладнання, пристосувань, технологічних
режимів для обробки швейного виробу.
Для виготовлення даного виробу, та враховуючи проходження практики в
майстерні Коломийського політехнічного коледжу, обґрунтовується
обладнання та технологічні режими.
Режими обробки матеріалів на швейних машинах представлені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Режими обробки матеріалів на швейних машинах
Вид матеріалу Клас машини, виготівник Кількість стібків в 10 мм строчки
(частота строчки) Торговий номер поліестрових швейних ниток Номер голки
Основна тканина та підкладкова 97-А клас ОЗПМ 4 120 90
Режими дублювання деталей виробу прокладкових матеріалів надаються в
таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Режими дублювання деталей виробу прокладкових матеріал
Вид флізеліну Поверхнева густина г/м2 Волокни-стий склад, % Покриття
крапки кр/см2 Призначення Дублювання на прасці
температура плав-лення тиск к Па час дублювання, с
Флізанім 35 40%-поліамід, 60%-поліестер Поліамідна подвійна мікро крапка
52 кр/см2 дублювання обшивки 127-132 10-30 10-12
Продовження таблиці 3.2.
Флізанінова кромка посипана мийною в повздовжньому напрямку 40
32%-поламід 47%-поліестер 21%-ний ла Поліамідна подвійна мікро крапка
52 кр/см2 дублювання верхніх зрізів пілочки 121-132 10-30 10-12
Режими ВТО на обладнанні з електрообігрівом представлені в табличній
формі. Яка надається в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3.
Режим ВТО на обладнанні з електрообігрівом
Назва матеріалу Температура прасувальної поверхні, оС Тривалість впливу
праски Вологість, % маси тканини
Синтетичні шовкові тканини 150 10-20 15-20
Характеристика обладнання ВТО представлена в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4.
Характеристика обладнання ВТО
Назва матеріалу Марка Темпера-тура нагріву Розхід пари кг/г Час нагріву,
хв Число ниток на 100 мм Марка,
кг
довжина ширина висота
Електро-парова праска «Панномія» Венгрія СS-392 100-200 2 10 215 128
160 3
Характеристика швейних машин загального та спеціального призначення
надаються в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5.
Характеристика швейних машин загального та спеціального призначення
Клас, фірма, виробник Технологічне призначення Максимальна частота
обертів головного валу Максимальна довжина стібка, мм Максимальна
товщина матеріалу під лапкою, мм Ширина
97-А кл ОЗЛМ Для зшивання деталей з основної на підкладкової тканини для
обметування деталей
–
МО-3704 Для обметки пояса по контуру 7000 – – 2
3.3. Розробка раціональної технологіївиготовлення виробу.
На основі вибраного обладнання,режимів обробки та методів обробки можна
надати характеристику ниткових з`єднань,які будуть використовувати при
виготовленні виробу.
Характеристика ниткових з`єднань преставлена в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6.
Характеристика ниткових з`єднань
№ шва Назва шва Зображення Призначення шва
графічне умовне
1. Зшивний з розпрасованим обметаним зрізом
Зшивання бокових зрізів ліфа та спідниці підкладки,
Продовження таблиці 3.6
2. Зшивний з запрасованим обметаним зрізом
Зшивання бокових зрізів сукні з шифону
3. Зшивний з розстрочкою з обметаним зрізом
Зшивання рельєфів пілочок підкладки
4. Шов в підгин з закритим зрізом
Заготовка брителі
5. Обшивний
Обшивання верхніх зрізів обшивкою
Технологічна послідовність пошиття блузи жіночої
№ п/п Найменування операції Спеціалісти Розряд Затрата часу, с
Розцінка Обладнання
1 Скомплектувати деталі крою Р 1 160 15.68
Заготовча секція.
Обробка пілочки
2 Зметати середні та бокові частини пілочок підкладки
Р 2 400 43,31
3 Зшити середні та бокові частини пілочок підкладки М 2 180 19,48 МО-
2514
4 Видалити нитки зметування середніх та бокових частин пілочок підкладки
Р 1 60 5,916
5 Розстрочити шов зшиву середніх та бокових частин пілочок підкладки М
2 360 38,978
Продовження таблиці 3.4
6 Зрізати зайву тканину по шву зшиву середньої та бокової частини
пілочки підкладки Р 1 120 11,832 Парова праска SH
7 Припрасувати рельєфи підкладки пілочки П 2 72 7,794
8 Приклеїти клейову тасьму до верхнього зрізу підкладки пілочки П 3 180
21,494 КУР-131-11
9 Прострочити бокові та передні зрізи пілочок двійними крупними
строчками М 2 440 47,64
10 Призібрати зрізи пілочок Р 2 600 64,964 Парова праска SH
11 Наметати пілочку на підкладку по контуру Р 2 1080 116,936
12 Обметати праві та бокові зрізи пілочок С\М 2 50 5,413
Обробка спинки
13 Наметати середню частину спинки на підкладку по контуру Р 2 360
38,98 Парова праска SH
14 Наметати бокову частину спинки на підкладку по контурам Р 2 360 38,98
МО-25О4
15 Зметати рельєфи спинки Р 2 600 64,964 Парова праска SH
16 Зшити рельєфи спинки М 2 210 22,736 КУР-131-11
17 Видалити нитки змотування рельєфу спинки П 2 33 3.366 Парова праска
SH
18 Обметати шов зшиву рельєфу спинки М 2 180 18.36 КУР-131-11
19 Обметати середній зріз спинки Р 2 30 3,08
20 Зметати середній зріз спинки М 2 240 24,48 КУР-131-11
Продовження таблиці 3.4
21 Зшити середній зріз спинки П 2 40,5 4,131 Парова праска SH
22 Видалити нитки зшиву середніх зрізів спинки С/М 2 30 3,06 МО-25О4
23 Розпрасувати середній шов спинки М 2 52,5 5,355 КУР-131-11
24 Приклеїти клейову кромку до верхніх зрізів спинки М 2 52,5 5,355
КУР-131-11
25 Обметати бокові зрізи спинки П 2 33 3,366 Парова праска SH
Приклеїти клейову прокладку до передньої нижньої лівої частини пілочки
П 2 40,5 4,131 Парова праска SH
Обметати передню нижню частину пілочки С/М 2 21,5 2,193 МО-25О4
Запрасувати передній зріз нижньої лівої частини пілочки за допомогою
лекала П 2 33 3.366 Парова праска SH
Пришити верхні частини пілочок до верхніх огортаючи пілочки під бортами
обшиваючи лівий уступ С/М 2 105 10.75 КУР-131-11
Запрасувати шов пришиву верхніх частин пілочок з нижніми П 2 54 5.508
Парова праска SH
Обробка спинки
Зметати рельєф
Р 1 90 0.46
Зшити рельєфи нижньої частини спинки С/М 2 135 13.77 МО- 2514
Видалити нитки зметування П 2 54 5.508
Запрасувати шви зшиву рельєфів на нижній частині спинки Р 1 45 4.23
Парова праска SH
Приметати верхню частину спинки до нижньої Р 1 90 0.46
Продовження таблиці 3.4
Пришити верхню частину спинки до нижньої СМ 2 105 10.72 КУР-131-11
Видалити нитки приметування верхньої частини спинки до нижньої Р 1 37.5
3.525
Запрасувати шов пришиву верхньої частини спинки до нижньої П 2 54 5.508
Парова праска SH
Обробка рукава
Зметати бокові зрізи рукава Р 1 90 8.46
Зшити бокові зрізи рукава СМ 2 135 13.77 МО- 2514
Видалити нитки зметування зшиву бокових зрізів рукава Р 1 45 4.23
Прострочити подвійною строчкою окат рукава М 2 195 19.89 КУР-131-11
Призібрати окат рукава
Р 2 45 4.59
Прострочити подвійною строчкою нижні зрізи рукавів М 2 210 21.42
КУР-131-11
Призібрати нижні зрізи рукавів Р 2 60 6.12
Обробка манжетів
Закріпити повітряні петлі до верхніх манжет М 2 360 43.2
Запрасувати верхні зрізи нижніх манжет П 2 54 5.508 Парова праска SH
Обшити манжети по контуру М 3 330 46,53 МО- 2514
Зрізати зайву тканину в кутах манжету Р 1 495 742,5
Вивернути манжети на лицеву сторону Р 2 66 7,92
Припрасувати манжети виправляючи перекант П 2 108 12.96 Парова праска SH
Монтажна секція
Зметати плечові зрізи
Р 1 52,5 4.935
Продовження таблиці 3.4
Зшити плечові зрізи
СМ 2 67.5 6.345 МО- 2514
Видалити нитки пришиву плечових зрізів Р 1 22.5 2.115
Запрасувати плечові шви П 2 33 3.96 Парова праска SH
Вметати верхню стійку до горловини Р 2 195 23.4
Вшити верхню стійку в горловину М 4 145.5 2.456 КУР-131-11
Видалити нитки зметування верхньої стійки горловини Р 1 30 2.82
Запрасувати шов вшиву верхньої стійки в горловину П 2 54 5.508 Парова
праска SH
Приметати згин нижньої сторони стійки Р 2 225 22.95
Настрочити нижню стійку тіньовою строчкою М 4 165 19.14 КУР-131-11
Припрасувати вшиту стійку з двох сторін П 2 81 8.262 Парова праска SH
Обметати бокові зрізи блузи СМ 2 90 10.8 МО-25О4
Зметати бокові зрізи блузи Р 1 82.5 7.755
Зшити бокові зрізи блузи М 2 135 13.77 КУР-131-11
Видалити нитки зметування Р 1 30 2.81
Розпрасувати бокові шви зшиву блузи П 2 81 0.102 Парова праска SH
Підрівняти довжину плечових швів Р 1 18 1.692
Вметати рукави в пройми Р 2 390 39.78
Вшити рукави в пройми М 4 330 38.28
Видалити нитки зметування рукавів в пройми Р 1 45 4.23
Обметати шви вшиву рукавів в пройми СМ 2 90 9.18 МО-25О4
Продовження таблиці 3.4
Запрасувати шви вшиву рукавів в пройми П 3 90 9.9 Парова праска SH
Підрівняти нижні зрізи блузи Р 2 30 3.06
Обметати нижні зрізи блузи СМ 2 75 7.65 МО-25О4
Обшити нижні зрізи блузи по низу бортів М 2 81 8.262 КУР-131-11
Вивернути нижні кути бортів на лицеву сторону Р 2 36 3.672
Заметати нижні зрізи блузи Р 2 330 33.66
Застрочити нижні зрізи блузи М 3 150 16.5 КУР-131-11
Припрасувати нижні зрізи блузи П 2 54 5.508 Парова праска SH
Видалити нитки заметуваня нижніх зрізів блузи Р 1 45 2.85
Приметати нижні манжети до нижніх зрізів рукавів Р 2 270 27.54
Пришити нижні манжети до нижніх зрізів рукавів М 3 195 21.45 КУР-131-11
Видалити нитки приметування манжетів до нижніх зрізів рукавів Р 1 45
4.23
Наметати верхні манжети Р 2 360 36.72 КУР-131-11
Настрочити верхні манжети М 4 240 0.116
Видалити нитки наметування верхніх манжет Р 2 51 5.202
Прострочити бокові та нижні сторони манжет оздоблюючими строчками М 4
330 38.28 КУР-131-11
Оздоблююча секція
Намітити місце розміщення 20-ти ґудзиків Р 2 150 15.3
Пришити 20 ґудзиків Р 2 1500 153
Почистити виріб від виробничого сміття Р 1 4.7 0.4418
Продовження таблиці 3.4
Випрасувати блузу П 4 780 73. 32 Парова праска SH
Повісити блузу на вішалку Р 1 30 2.82
Защепити блузу на 20 петель і 20 ґудзиків Р 1 240 22.56
12612 2006.5
При індивідуальному виготовленні знижується продуктивність праці,але
підвищується відповідальність за якість виготовленої продукції,що має
велике значення при задоволенні потреб споживача.
Продуктивність праці (ПП) одного робітника для виготовлення виробу
дорівнює:
ПП=Тзм/Твир
де Тзм – тривалість робочого дня
Тзм=7,85=7,85*3600=28260с.
Твир – затрати часу на виготовлення виробу
Твир=18576
ПП=28260/18576=1,5
3.4 Нормування витрат матеріалів на виріб,що проектується
Нормування витрат матеріалів ведеться з метою визначення розходу
тканини,клейових матеріалів,фурнітур та швейних ниток.це дозволяє
зменшити розхід тканини,допоміжних матеріалів та понизити собівартість
одиниці виробів.
Експерементальні розкладки в масштабі 1:10 надаються в рисунках
3.1,3.2,3.3
Рисунок 3.1-Мінірозкладка деталей підкладки
Рисунок 3.2 – Мінірозкладка деталей з основної тканини
Рисунок 3.3 – Мінірозкладка деталей з прокладкових тканин
Для визначення розрахунку ниток використовують два способи:
розрахунковий;
експерементальний;
При визначенні розходу ниток розрахунковим методом враховується вид
стібків в строчці (човникові,двохниткові ланцюгові…),розмірів стібків в
строчці,товщини зшиваємих матеріалів,ступеню їх стиснення нитками
строчки та загальної товщини строчки на даному виді одягу.
Експерементальний спосіб складається з визначення розходу ниток після
розпускання строчки на взірцях пакетом матеріалів різноманітної
товщини,тому цей спосіб використовують для складання нормативів по
розходу ниток на різноманітні види одягу.
Розхід ниток визначений експерементальним методом,який представлений в
таблиці 3.8
Таблиця 3.8
Нормування розходу ниток
Вид стібка Довжина шва (строчки),м. Розхід нитки на 1м.строчки, м
Розхід ниток на шов Вартість 1м нитки,
грн. Вартість використаних ниток,
грн.
Двохнитковий човниковий 20.6 2.7 55.62 0.0025 0.139
Двохнитковий краєобметувальний 7.0 8.1 56.7 0.0025 0.141
Ручні 6.56 1.5 9.75 0.0025 0.024
Трьохнитковий краєобметувальний 4.2 15.0 63.0 0.0025 15.75
Разом 38.36 27.3 185.0
16.054
Розділ 4 Економічний
4.1 Маркетингове дослідження
Маркетингове дослiдження — це система эбору та аналiзу iнформативних
даних про ситуацію на ринку з метою зменшення ризику підприємницької
дiяльностi i прийняття вiдповiдних, обґрунтованих маркетингових рiшень.
Роль дослiджень полягає у обмiну та оцiнцi потреб, запитiв i попиту
споживачiв, створення конкретної програми їх задоволення, враховуючи
iснуючу ситуацiю на ринку, можливостi фiрми та їх потенцiал.
Метою цих дослiджень є виявлення ринкових можливостей фiрми,
завойовування стабiльних конкурентних позицiй на ринку, зменшення ризику
та збiльшенкя шансiв на результативний успiхів всiєї маркетингової
діяльності.
Маркетинговi дослiдження включають:
– Дослiдження об’єктів ринку
– Дослiджекня суб’єктiв ринкового середовища
Дослiдження об’єкгiв ринку:
– Дослiдженяя об’єктiв ринку
– Аналiз попиту на товари
– Визначення мiсткостi ринку
– Сегментацiя ринку
– Формування цiневого механiзму
– Пошук варiанту оптимального руху товарiв
– Дослiдження умов конкуренцiї
Дослiдження об’єктiв ринкового середовища:
– Дослiдження психологiї поведiнки потенцiйних покупцiв, мотивiв
купiвлi.
– Дослiдження iмiджу, можливостей постачальникiв та посередникiв збуту,
сфери торгiвлi, транспорту, зберiгання
– Дослiдження дії основних конкурентiв на ринку
У ринковому середовищi за останнiй час ситуації з проведенням
маркетингових дослiджень склалось так, що бiльшiсть фiрм використовують
змiшану форму органiзацiї дослiджень маркетингу i поточний аналiз — за
допомогою власного персоналу, звiтнiй — користуючись послугами
спецiалiзованих консалтимнгових фiрм.
Тi фiрми, якi намагаються здiйснювати дослiдження власними силами,
аналiзують, як правило, тактику конкурентної боротьби, вибiр методiв
просування товарiв на ринку, ціньову полiтику тощо.
Функцiонування пiдприсмства у ринкових умовах насамперед передбачає, що
розпочинаючи виробничу дiяльнiсть, вона мусить самостiйно вирiшити три
важливi питання: що виробляти, скільки виробляти на який прибуток можна
розраховувати. Тобто розроблення виробничої програми має бути
обгрунтоване передусiм точним знанням ринкових можливостей
пiдптриємства. Це у свою чергу, потребує комплексного дослiдження ринку,
вивчення його кон’юктури.
Головною метою маркетингового дослiдження є з’ясування ринкових
можливостей пiдприємства, для чого вивчають ринковий попит, розраховують
прогноз його змiн та мiсткiсть певного ринку.
4.2 Планування діяльності
Таблиця 4.3.1 Розрахунок балансу робочого часу
Показники По даних розрахунках
1 2
І Кількість календарних днів
Неробочі дні всього
Вт.ч. святкові
Вихідні
II Номінальний фонд робочого часу днів
Продовження таблиці 4.3.1
Не виходи на роботу днів
Вт.ч. відпуски чергові і додаткові
відпуски на навчання
Декретні відпуски
По хворобі
Не виходи, що дозволяються законом
III Явочний робочий час днів
Середня тривалість робочого дня годин
Внутрішньо змінні витрати робочого часу та простої години
Кількість робочих годин
IV Ефективний фонд часу одного робітника за рік, годин
Роздiл 5. Охорона працi
5.1 Суть охорони працi.
Охорона працi забезпечує здоровi i безпечнi умови трудової дiяльностi. У
нашiй країнi потрiбнi корiннi змiни всього суспiльства до питань охорони
працi, – пiдвищення освiти посадових осiб, спецiальнiсть усiх рiвнiв
всього населення України. Виходячи з цього скажемо, що охорона працi —
це наука, яка навчає людину рiзних знань у сферi правовiй, культурно –
побутовiй, соцiально — виробничiй дiяльностi. Запровадження нових
технологiчних процесiв часто пов’язано з появою нових чинникiв, загрози
житгю i здоров’ю працюючих тому необхiдно оволодiвати загальним пiдходом
до ,питань охорони працi щоб набутi знання використовувати практично.
Охорона працi — система правових, соцiально – економiчних,
органiзацiйно — технiчних, санiтарно — гiгiєнiчних i лiкувально —
профiлакткчних заходiв та засобiв, спрямованих на эбереження життя,
здоров’я працездатностi людини в трудовiй дiяльностi. Виявивши про свiй
намiр приєднатись до Європейського союзу, Україна взяла на себе
зобов’язання щодо приведення нацiонального законодавства у вiдповiднiсть
до законодавства ЄС. З цiєю метою останнім часом прийнято нову редакцiю
Закону “Про охорону працi” та розроблено проект Закону, про безпечнiсть
промислової продукцi, розроблюються новi нормативно — правовi акти,
ведеться робота по внесенню змiн до дiючих нормативних актiв за такими
напрямами: загальнi безпеки працi та захис здоров’я працюючих на робочих
мiсцях, використання шкiдливих речовин, гiрничi роботи, захист вiд
опромiнення тощо. Для вирiшення задач з охорони працi в Україні iснує
достатнiй науково — технічний потенцiал. Передусiм — це Нацiональний
науково — дослiдний iнститут охорони працi.
5.2. Законодавство Украiни про охорону працi
Законодавство УкраТни про охорону працi являс собою систему.
взаемопов’язаних нормативно — правовня актiв, що регулюють вiдносини у
галузi охорони працi. Воин складаються з Закону УкраТни “Про охороня
працi”; Кодексу законiв про працю УкраТни; Закону УкраТни Про загально —
обов’язкове державне соцiальне страхуванвявiд нещаснвх випадкiв на
виробництвi та професiйного захворювання”, та прийнятих вiдттовiд до них
нормативно правових актiв.
Базуеться законодавство УкраУни про охорову працi на конституцiйному
правi всiх громадян УкраУни на належяi, безпечнi 1 здоровi умови працi.
гарантовано статтею 43 КонституцiУ УкраУни. Дя ж стаття встановлюе також
заборову використання працi жiнок 1 неповнолiтнiх на небезпечних для
Тхнього.здоров’я роботах. Стаття 45 Конституцi гарантус право всiх
працiвникiв на щотижневий вiдпочянок та щорiчву оплачувану вiдвустку, а
також встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професiй 1
виробництв. Iнiлi статгi КонституцiТ встановлюють право громадян на
содiальний захист охороня здоров’я, медичне забезпеченяя, та iнщi
загальяi права громадян.
5.3 Нанчання 1 перевiрка знань з охорони працi
Найоптимальнiшяй твлях боротьби з нещасними випадками та гiрофiлактични
заходи — попередженкя про ы небезпеки, зокрема, навчання тому, ак
запобiгати I винию-Iенню. Нанчанвя системне та систематичне пiдвищенкя
рiвнязнань не лише працiвникiв, а всього населения УкраУни з питаяь
охорони працi один з основних принципiв державноТ полiтики в галузi
охорони працi, фундаментальна основа вяробничоТ безпеки та санiтарiУ
необхiдна умова удосконаленкя охорони працi i забезпеченкя ефективноТ
профiлактичноТ роботи щодо запобiгання нещаснях ввяадкiв, професiйних
захворюваль 1 випадкiв, професiйявх захворюваннях i аварiй на
виробнццтвi. Зараз в краТнi дiс система безперервного нанчаняя з патань
охорони пра до основних вауково — науково методичних првяципiв побудови,
цiльових функцiй та основ до якоТ належать:
– наступнiсть та безперервнiсть навчань з питаяь безпека жиiтя;
– навчавня з охорони працi.
Основним документом, що встаяовлюс порядок та види нанчань i перевiрку
знань з охорони працi, е “Типове положения про нанчавяя з питаяь охор
працi “, затверджене накалом Держнаглядохоронпрацi вiд 17.02.1999 р.
*27. Усi працiвника пiд час прийняття на роботу i в процесi повиннi
проходити за рахувок роботодавця iнструктаж, нанчання з питань охорони
працi та надання першоТ медичноТ допомоги. Працiвники з на роботах з
пiдвищеною небезпекою проходять щороку спецiальне навчання. Посадовi
особи дроходять навчання один раз на три роки. На пiдприсмствах
створюють комiсiТ з перевiрки знань з питань охорони працi, якi з
гтредставниками держнагдядохоронпрацi проводять перiодичнi навчагшя. Усi
працiвника, якi прийнятi на постiйну чи тимчасову роботу, повиннi
проходити на пiдприемствi iнструктажi — вступний, первинний, повторний,
поза плановакяй, цiльовий. Результати пройденях iнструктажiв записують в
журнал: А коли проводять iспит по охоронi гтрацi заповнюють протоколи
перевiркя знань з охорони працi. 5.4. Служба охорони працi на
пiдприсмствi
Служба охорони працi на пiдприсмствi згiд з типовим положениям про
управлiнвя охорони працi, виконук такi основнi фуакцi
– опрацьову ефективну цiлiсну систему управлiная охорони працi, сприяс
удосконаленню дiяльностi у цьому напрямку кожного структурного
пiдроздiлу i кожнЫ гтосадовЫ посади; проводить методичне керiвництво;
– розробзiяс комгiлекснi заходи;
– проводить iнструктажi;
– органiзовуе забезнечення працюючих нормативними актами про охорону
працi, паспортизацiю цехiв, рееструс нищiвнi випадки та аналiзус
професiйнi захворювання;
– сприяс вороваджекню нових досягнень науки i технiки;
– розглядас скарги; готус оросити наказiв;
– кон дотримання чинного законодавства.
5.5. Пожежна безпека
Закони Укра Про пожежку безпеку визначас загальнi правовi, економiчнi та
соцiальнi основи забезоеченкя пожежвоУ безпекв на територii Укра рСГулЮс
вiдносини державнях оргакiв, юридичнях i фiзичних осiб у цiй
ГаЛуЗi незалежно вiд виду дiяльностi та форм власностi. Згiдно з
Законом, забезпечвти пожежну безпеку ? складовою частиною виробничо та
iншо дiяльностi посадоввх осiб, працiвникiв пiдпри установ, всього
населения Укра
е важливим с дотриманкя вимог пожежвоУ безпеки при проектуваннi,
будiвшщтвi та реконструкцiУ виробквчих примiщень. Закон вiдводить
важлкве значення нанчання працiвникiв з питань пожежнЫ безпеки.
Найважливiшим с захист людей у разi виникяенвя оожежi. Основним
завданкям всiсi системи це протипожежний захист. Вирiшенвя цього
завданкя становить велику пiдготовку i оргакiзацiйку роботи.
– рятувальнi роботи
– евакуацiя
– наданвя допомоги
– техкiчне забезпечеккя.
На даний час бiль досконалими i такими, що вiдоовiдають тенденцiям у
розвитку засобiв пожежегасiнi-ая, с порошковi вогкегасникк. Вони мають
застосуватись для гасiная твердях речовин, рiдкя, газiв та
елекгрообладнанкя пiд налругою 1000 В. Чернiгiвське пiдприсмство
“Пожтехнiка” вивускас i вуглекяслотi вогаегасники типу ВВ — 2; ВВ —5; та
ВВ — 8, х застосовують для гасiнкя рiдквх та твердкх речовин (крiм тих,
що можуть горiти без доступу горiнкя), а також електрообладваная, що
знаходиться пiд напругою 1000 В.
Для гасiккя великих загорань застосовують стацiонарнi установки
водяного, ХiЫиЧЯОГО та гiовiтре — пiнного гасiння. Служба пожежноТ
безпеки на оiдприсмствi веде коордянацiю i вдосконалення роботи iз
забеэпеченвлм поЖежно безоеки, виконанкя протипожежних засобiв.
до основних завдань вiдносяться:
– здiйснення контролю за дотриманкям гюжежних вимог;
– запобiгання гiожежам i нещасним вигIадкам;
– гасiнкя гIожеж;
– рятуваню людей;
– надання допомоги;
– лiквiдац нещасних випадкiв, аварiй, катастроф.
На вiдприсмствах, установах та органiзацiях з метою проведения заходiв
щодо загiобiганкя пожежам та органiзацiй х гасiння можуть створюватись з
числа робiтвикiв, службовцiв, технiчнвх гiрацiвникiв та iнших громадян,
добровiльнi пожежнi дружини (комаi-iди).
Однiсю з основних форм пожежно — профiлактмчноТ роботи з працiвниками с
протипожежна пропаганда. Вона повинна бути сгiрямована на виконанля
вимог пожежнЫ безпеки i попередження пожеж, викриваючи в першу чергу iх
причину ВИ
2.Конструкторський розділ.
2.1 Конструкторська та композиційна проробка
виробу.
Базова конструкція проектуємого виробу- це конструкція,яка складається
з основних деталей: пілочка, спинка.Вона розробляється для виробу
напівприлягаючого силуету з врахуванням прибавок на вільне облягання,
узгоджених з напрямком моди, властивостями обраного матеріалу, товщини
пакету матеріалів, утримує потенціал модифікування на основі якої можуть
бути отримані деталі базової моделі.
2.2 Розробка технічного опису на модель
Конструкторська документація на конкретну модель в сучасних умовах
оформляється у виді технічного опису з додатком комплекту лекал .
Технічний опис і комплект лекал доповнюють затверджений зразок – еталон.
Технічний опис оформлений відповідно до вимог та включає наступні
документи:
зображення та опис зовнішнього вигляду моделі;
таблицю вимірів лекал та зразка в готовому вигляді
– специфікацію лекал та деталей крою;
специфікацію матеріалів та фурнітури;
конфекційну карту;
Розробка технічного опису на модель
Коломийський політехнічний коледж
„ Затверджую”
директор
____________2009р
Технічний опис
на сукню вечірню
модель________
Термін введення
Термін дії
Взірець еталон
затверджений художньою радою
2009
Технічний малюнок
Технічний опис моделі
Сукня вечірня ,літня, із шифону, виріб на бретелях, відрізний під
лінією грудей .Верхня частина пілочки з запахом.
Прилягання підкладки пілочки забезпечується рельєфними
вертикальними швами .Верхня частина пілочки з шифону призібрана по
бокових зрізах та проймі.
Спинка з середнім швом та рельєфними швами.
Нижня частина сукні призібрана по верхніх та нижніх зрізах шов
з`єднання нижньої частини сукні з підкладкою переходить в сторону
підкладки, завдяки чому досягається великий об`єм нижньої частини сукні.
Застібка в лівому боковому шві на потайну блискавку.Верхній зріз
сукні оброблений обшивкою.На рівні шва пришиву верхньої частини з
нижньої зав язується пояс з шифону.
Нитки і фурнітура в тон з основної тканини.
Таблиця 2.1
Специфікація деталей крою та лекал
Номер та назва деталі
Номер
деталі
Кількість
одиниць
Лекал Деталей
1 2 3 4
1.Деталі з основної тканини
1 2 3 4
1.1 Верхня частина пілочки 1 1 2
1.2 Середня частина спинки 2 1 1
1.3 Бокова частина спинки 3 1 2
1.4 Пояс 4 1 1
1.5 Полотнище спідниці 5 1 2
2.Деталі підкладки
2.1Середня частина пілочки 6 1 2
2.2Бокова частина пілочки 7 1 2
2.3Середня частина спинки 8 1 2
2.4Бокова чатина спинки 9 1 2
2.5Переднє полотнище спідниці 10 1 1
2.6Заднє полотнище спідниці 11 1 1
2.7Обшивка верхнього зрізу пілочки 12 1 2
2.8Обшивка верхнього зрізу спинки 13 1 1
РАЗОМ
13 21
Таблиця 2.2
Основні виміри габаритів готового виробу
Позначення
габариту на
кресленні
Назва габариту Сумарне
значення
габариту Допустимі
відхилен-
ня,см
1. ширина по лінії
грудей
40
0,5
2.
ширина
виробу по шву з’єднання верхньої частини пілочки з полотнищем спідниці
38
0,3
3. довжина брителі 30,5 0,2
4. Довжина полотнищ спідниці підкладки 58 0,3
Продовження таблиці 2.2
5. Довжина спинки
7.2 0,4
6. довжина полотнищ спідниці верху 77 0,3
7. ширина виробу в низу 150 0,5
8. ширина підкладки в низу 55.5 0,3
Таблиця 2.3
Конфекційна карта
№
Найменування
матеріалу та
фурнітури
Взірець
1
Основна тканина
2 Тканина підкладки
3
Кромка флізелінова шириною 2 см
4
Нитки
5 Блискавка
1.1.3.1 Аналіз напрямку розвитку моди стосовно вечірньої сукні
При розробці напрямів моди слід враховувати ступінь сприйняття її
різними категоріями населення. Це означає, що мода повинна бути
адресною. По-різному реагують на зміни моди чоловіки і жінки, люди
різних поколінь. В цьому зв’язку можна виділити в самостійні напрямки
чоловічу й жіночу моду, молодіжну, дитячу. З означених напрямків
найбільш динамічна молодіжна мода. Останнім часом модельєри приділяють
їй все більшої уваги.Центром моди був і залишається Париж.
“Життєвий цикл” моди включає такі етапи: зародження, стабілізацію,
згасання. На зародження моди впливає зростання матеріально-культурного
рівня населення, науково-технічний прогрес, який пропонує нові
матеріали, кольорові гами, оздоблення.
Вечірні сукні відносяться до св’яткового одягу . Святковий одяг повинен
прикрашати людину , надавати її зовнішності елегантності , вишуканості й
ефектності.Святковий одяг має насамперед відповідати естетичним вимогам
, бути модним, замасковувати недоліки статури , підкреслювати її
переваги .
Цього сезону актуальні темні кольори,вироби з великими обємами,також
повишена талія.
Плаття – це виріб , який шиють переважно з мягких тканин, (моделюють по
різному ; з рукавами, без рукавів, будь якою довжиною ) . Вечірні плаття
шиють з темних, світлих, блискучих кольорів, підібраних відповідно до
моделі, та до зовнішності людини. Пілочка і спинка вечірніх плать
переважно облягаючою, або приталеного силуету,а низ більш розширений.
7.Підготовка до першої примірки
8.Проведення першої примірки
9.Підготовка до другої примірки
10.Проведення другої примірки
1.Завдання на розробку нової моделі одягу
14.Градація лекал на групу розмірів
2.Аналіз напрямку моди, вимог до одягу, властивостей матеріалів,
технології виготовлення виробів
3.Розробка ескізів моделей
11.Уточнення лекал
4.Затвердження ескізу моделі
5.Підбір або побудова базової конструкції, розробка первинних леках на
модель
12.Затвердження моделі
13.Розробка НТД
6.Розкрій
Р
Р
Зм.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
36.ДП.5.091818.01.118.ПЗ
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
