Дипломний проект
Розробка акустичної системи для персонального комп’ютера.
ЗМІСТ
с.
ВСТУП ..……….
1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………………………
Порівняльна характеристика існуючих типів пристроїв…………………………..
Розробка структурної схеми акустичної системи……………………………..……
Опис роботи акустичної системи по структурній схемі…………………………….
2.КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА…………………………………………………………
Розробка схеми електричної принципової……………………………..…………..
Опис роботи акустичної системи по схемі електричній принциповій ………..
Розрахунок елементів схеми……………………………………………………….
Розрахунок регулятора тембру ………..
Розрахунок попереднього підсилювача…………………………………………..
3.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА…………………………………………………..…
3.1 Методика перевірки параметрів акустичної системи……………………………
4.ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА………………………………………………………………..
Означення собівартості і економічних витрат…………………………………….
Визначення собівартості і ціни спроектованого пристрою………………………
5.ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ………..
Загальні поняття про технічну підготовку виробництва………………………….
Опис процесу виготовлення вузла акустичної системи на друкованій
платі…………………………………………………………..………………………
6. ОХОРОНА ПРАЦІ……………………………………………………………….…………
6.1 Характеристика життєво- небезпечних факторів при виробництві
підсилювачів низької частоти………………………………………………………
6.2 Способи захисту від життєво небезпечних факторів при виготовленні
підсилювачів низької частоти………………………………………………………
ВИСНОВКИ……………………….…………………………………….…………………….
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….……….
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А Перелік елементів
ДОДАТОК Б Специфікація
ВСТУП
З самого початку розвитку радіоелектроніки акустичні системи відігравали
важливу роль. З того моменту коли радіо набуло широкого розповсюдження
виникла необхідність створювати приспосіблення для відтворення звукової
інформації – гучномовці. З розви-тком науково-технічного прогресу
прилади для відтворення звуку удосконалювалися і переростали в цілі
акустичні системи. Такі системи призначені для відтворення звукової
інформації в діапазоні частот, які сприймає людське вухо (20 -20000 Гц).
Акустичні системи використовуються в радіоприймачах, телевізійних
приймачах, магнітолах, СD – програвачах, комп’ютерній техніці, а також
використовуються в сигналізаціях, при-строях попередження. В наш час
акустичні системи перебувають на високій сходинці свого розвитку, і чим
більше вони розвиваються, тим більші вимоги до них ставляться. Сьогодні
щоб задовольнити потреби споживача замало системи з стерео звуком. Вже
виготовлені системи з квадрозвуком, електронними регуляторами звуку,
тембру, балансу. Такі потужні системи мають ряд переваг, але вони
коштують великі гроші. Тому біль-шість покупців звертають увагу на
співвідношення ціна-якість.
Оскільки в наш час широкого розповсюдження і доступності набули
персональні комп’ютери, то вони не тільки використовуються для роботи,
але й для розваг. Все більшої поширеності набувають компакт-диски, на
які можна записати будь-яку інформацію, включаючи музичні композиції і
художні фільми. Тому виникла необхідність пристосувати звичайну
акустичну систему до персонального комп’ютера. Такі системи повинні мати
малі розміри, бути простими у виготовленні.
Регулювання параметрів звукового сигналу в акустичній системі
проводиться з допомогою регуляторів які є частиною акустичної системи.
Крім того в персональних комп’ютерах є спеціальні програми, з допомогою
яких можна також змінювати параметри звукового сигналу (наприклад
багатосмуговий еквалайзер).
напрямків у розробці акустичних систем є їхня реалізація на цифрових
мікросхемах, тому такі системи мають високу якість відтворення
інформації.
В даному проекті розроблена акустична система для персонального
комп’ютера, яка є проста у виготовленні, дешева в ціні і є поєднанням
надійності і якості. Актуальність даної розробки в тому, що зараз в
Україні не випускають конкурентноспромож-ний товар в галузі електроніки,
який міг би скласти конкуренцію закордонним аналогам на зовнішньому і
внутрішньому ринку.
1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Порівняльна характеристика існуючих типів пристроїв
Загалом акустичні системи можна поділити на декілька класів в залежності
від їхнього призначення. Так акустичні системи торгової марки “MARSHALL”
використовують професійні музичні виконавці, так як такі системи
забезпечують високу якість звуку, але водночас вони мають досить велику
ціну. Такі системи мають велику потужність, тому їх використовують на
громадських заходах.
Щодо використання акустичних систем в побуті, то такі системи, як
правило, не є окремими елементами, тобто вони входять в склад певного
виробу, наприклад телевізійний приймач, музичний центр, магнітола,
домашній кінотеатр. Що правда в даний час більшість акустичних систем
виготовляють як окремі елементи. Це пов’язане з тим що зросли вимоги до
електронних пристроїв і виробники намагаються виготовляти такі системи,
які б задовольняли потреби користувачів.
Одним з виробів побутової техніки у якому акустична системи
використовується як окремий елемент є персональний комп’ютер. Акустичні
системи для персонального комп’ютера останнім часом досягли значного
рівня розвитку
Зараз існує дуже багато фірм, які випускають таку продукцію. Кожна з
яких може запропонувати свій конкурентноспроможний товар. Якщо
порівнювати вироби різних фірм, то кожен з них має свої переваги і
недоліки.
Акустична система фірми “4U” має такі параметри:
вихідна потужність 10 Вт;
чутливість входу 0,001 В;
коефіцієнт нелінійних спотворень 0,1 %;
діапазон відтворювальних частот 30-19000 Гц;
Крім того, така система має регулятор рівня сигналу, один для двох
виходів, має фільтр високих і низьких частот. Ця система виготовлена в
пластмасовому корпусі, що знижує якість звуку, і не має регулятора
тембру, тому регулювання амплітуди сигналу низьких і високих частот
можливе тільки на програмному рівні користувачем персона-
льного комп’ютера.
Акустична система фірми “SWEN” модель 550
вихідна потужність 15 Вт;
чутливість входу 0,01 В;
коефіцієнт нелінійних спотворень 0,1%;
діапазон відтворювальних частот 20-19500 Гц;
Така система має регулятор гучності, регулятор тембру і виготовлена в
дерев’яному корпусі, що значно покращує якість звуку.
Акустична система фірми “SWEN” модель 320
вихідна потужність 3 Вт;
чутливість входу 0,1 В;
коефіцієнт нелінійних спотворень 0,9%;
діапазон відтворювальних частот 50-18000 Гц;
Ця акустична система на має регулятора тембру, виготовлена в
пластмасовому корпусі і не забезпечує хорошу якість відтворення звуку
Такі акустичні системи призначені для використання в умовах, де потрібна
компактність, невелика потужність і хороша якість звуку.
Акустична система, яка розробляється в даному проекті має регулятор
тембру високих і низьких частот, регулятор гучності. Смуга
відтворювальних частот 20-20000 Гц. Дана система економічна при
виготовленні і не потребує значних трудових і економічних затрат, і в
порівнянні з іншими акустичними системами такого класу має добрі
показники, тому дана акустична стереосистема може складати конкуренцію
закордонним аналогам.
1.2 Розробка структурної схеми
Для того щоб розробити структурну схему до акустичної системи для
персонального комп’ютера потрібно мати деякі вихідні дані. Вихідні дані:
акустична система повинна бути стереофонічною; акустична система повинна
мати регулятор гучності, регулятор тембру (спільний для обох каналів);
потужність системи повинна бути не менша 10 Вт; акустична система
повинна відтворювати сигнал в діапазоні 20-20000 Гц; для живлення
системи повинен використовуватись блок живлення з стабілізатором.
для персонального комп’ютера.
Рисунок 1.1- Структурна схема акустичної системи
Стерео акустична система до персонального комп’ютера, яка розробляється
в даному проекті має такі структурні складові: регулятор тембру,
призначений для регулювання амплітуди низькочастотної і високочастотної
складової звуку; регулятор гучності, призначений для регулювання
амплітуди звуку в цілому; попередній підсилювач, призначений для
підсилення сигналу, який поступає від звукової плати персонального
комп’ютера до потрібного рівня; вихідний підсилювач, призначений для
підсилення сигналу до заданого рівня потужності; гучномовець,
призначений для відтворення звукової інформації. Окрім цих складових, до
складу акустичної системи входить блок живлення, для забезпечення роботи
підсилювачів. Блок живлення складається з трансформатора, випрямляча,
фільтра, стабілізатора. Отже акустична система буде складатися з таких
функціональних вузлів:
регулятор гучності;
регулятор тембру;
попередній підсилювач;
– підсилювач потужності;
гучномовці;
блок живлення;
1.3 Опис роботи пристрою по структурній схемі
Суть роботи пристрою полягає в наступному. На кожен з входів акустичної
системи поступає сигнал з звукової плати персонального комп’ютера. Далі
сигнал поступає на регулятор тембру. Регулювання амплітуди
низькочастотної і високочастотної складової з допомогою регулятора
тембру відбувається одночасно в двох каналах. З виходу регулятора тембру
сигнал поступає на регулятор гучності, який є спільним для обох каналів.
З регулятора гучності сигнал поступає на вхід попереднього підсилювача,
де він підсилюється і коректується. З виходу попереднього підсилювача
сигнал поступає на вхід вихідного підсилювача потужності, який підсилює
потужність сигналу до потрібного рівня. З виходу підсилювача потужності
сигнал поступає на гучномовці. Попередні підсилювачі і підсилювач
потужності живляться від блоку живлення напруга, в якому стабілізується
параметричним стабілізатором і згладжується фільтром.
2 КОНСТРУКОРСЬКА ЧАСТИНА
2.1 Розробка схеми електричної принципової
На основі структурної схеми акустичної системи можна розробити схему
електричну принципову.
На вході акустичної системи повинен бути включений конденсатор з великою
ємністю для того, щоб запобігти впливу постійної складової на роботу
попереднього підсилювача і зменшити при цьому рівень завад (шумів).
Регулятор тембру реалізований на пасивних елементах, що значно спрощує
технологію його виготовлення. Для регулятора тембру підбираються змінні
резистори (потенціометри), які можуть забезпечити хороші параметри при
регулюванні високочастотної чи низькочастотної складової. Такий
регулятор характеризується симетричністю амплітудно-частотної
характеристики (АЧХ) відносно значення одиничного підсилення при
регулюванні “вверх” і “вниз”, малими нелінійними спотвореннями. Така
схема дозволяє при коефіцієнті передачі рівному одиниці, на частоті 1
кГц, регулювати сигнал з частотами 3О Гц і 10 кГц по рівню на ±20 дБ при
плавній зміні частоти згину АЧХ.
Схема такого регулятора приведена на рисунку 2.1
Рисунок 2.1 – Схема регулятора тембру
В якості регулятора гучності вибирається змінний резистор, який
включений по потенціометричній схемі.
Резистори, які використовуються в регуляторі тембру, підбираються типу
МЛТ або С2-23.
Для попереднього підсилення сигналу використовується попередній
підсилювач, який реалізований на мікросхемі К157УД2, яка має в своєму
складі два операційних підсилювачі. Дана мікросхема забезпечує попереднє
підсилення сигналу і корекцію АЧХ, що дозволяє її використання в
акустичних системах.
Основні параметри мікросхеми К157УД2:
напруга живлення, В 5-15;
вихідна потужність, Вт 2;
опір навантаження, Ом 4;
діапазон робочих частот, Гц 20-20000;
вихідний струм, мА 20;
Даний операційний підсилювач ввімкнений по схемі з зворотнім зв’язком що
покращує його характеристики. Операційні підсилювачі краще використати з
високим вхідним опором і малим вихідним опором, тому в даному дипломному
проекті використано двоканальний операційний підсилювач К157УД2.
Між першим і другим каскадом підсилювача включений розділюючий
конденсатор для створення ємнісного зв’язку.
Другий каскад підсилювача реалізований на мікросхемі ТDА1519А. На
рисунку 2.2 зображено схему ввімкнення мікросхеми ТDА1519А
Перевага цієї мікросхеми в тому, що при такому включені, яке зображене
на рисунку 2.2
Рисунок 2.2 – Схема ввімкнення ТDА1519А
Основні параметри мікросхеми ТDА1519А.
напруга живлення, В …14;
вихідна потужність, Вт 11;
опір навантаження, Ом 4;
діапазон частот, Гц 20-20000;
струм споживання, мА 40;
коефіцієнт нелінійних спотворень 0,01;
Для того, щоб забезпечити живлення мікросхем в акустичній системі
використано блок живлення. В блоці живлення варто застосувати
трансформатор ТПП, який є досить дешевий і має малі габаритні розміри. В
якості випрямляча використано дискретні елементи, оскільки такий
випрямляч має такі самі параметри як і діод ний міст але має менші
розміри, що є досить важливо при виготовленні акустичних систем, в яких
блок живлення не є окремим блоком, а входить до складу акустичної
системи. В якості згладжуючого фільтра використовуємо RС-фільтр, до
складу якого входять конденсатори К50-16, і резистор типу МЛТ. Для
стабілізації напруги використовуємо параметричний стабілізатор КС156А.
2.2 Опис роботи пристрою по схемі електричній принциповій
Принцип роботи акустичної системи до персонального комп’ютера полягає в
наступному.
На вхід акустичної системи поступає сигнал з виходу звукової плати
персонального комп’ютера. Величина сигналу – 250 мВ. Далі сигнал
поступає на регулятор тембру, який є окремий для кожного каналу.
Регулювання рівня високочастотної складової відбувається з допомогою
здвоєного резистора RР1, а низькочастотної складової, з допомогою
здвоєного резистора RР2. Регулятор тембру являє собою два RС- фільтри,
один з яких регулює рівень високочастотної складової, а інший
низькочастотної. При збільшенні значення опору резистора RР1 зменшується
гранична частота, яку може пропускати фільтр. При зменшенні значення
опору резистора RР1 збільшується гранична частота, яку може пропускати
фільтр. Регулювання відбувається в межах 20-300 Гц. Аналогічно
відбувається регулювання рівня високочастотної складової з допомогою
здвоєного резистора RР2 в межах 15-20 кГц.
Амплітудно – частотна характеристика регулятора тембру зображена на
рисунку 2.3
Рисунок 2.3 – Амплітудно-частотна характеристика регулятора тембру
З виходу регулятора тембру сигнал через розділюючий конденсатор поступає
на регулятор гучності, який реалізований на змінному здвоєному резисторі
RРЗ, регулювання гучності відбувається одночасно у двох каналах. З
регулятора гучності сигнал через резистор R7, який призначений для
узгодження вихідного опору регулятора тембру з вхідним опором
операційного підсилювача, поступає на вхід попереднього підсилювача,
який реалізований на двохканальній мікросхемі К157УД2. Дана мікросхема
складається з двох операційних підсилювачів (для кожного каналу), кожен
з яких охоплений зворотнім зв’язком, який реалізований з допомогою двох
резисторів R9, R11(для першого каналу) R8, R10 (для другого каналу).
Тому коефіцієнт підсилення не залежить від параметрів операційного
підсилювача. До попереднього підсилювача під’єднано конденсатор С15 для
корекції амплітудно-частотної характеристики. З виходу попереднього
підсилювача сигнал поступає на вхід двоканального підсилювача
потужності, який реалізований на мікросхемі ТDА1519А. Залежність
вихідної потужності від напруги живлення для мікросхеми ТDА1519А
зображено на рисунку 2.4
Рисунок 2.4 – Залежність вихідної потужності від напруги живлення
Для забезпечення необхідних параметрів, і для зменшення коефіцієнту
нелінійних спотворень, до третього і восьмого виводів мікросхеми
приєднують конденсатори С17, С19 відповідно. Підсилювач потужності
підсилює сигнал до рівня 11 Вт з коефіцієнтом нелінійних спотворень
0,1%. Підсилювач працює на навантаження 4 Ом. 3 виходу підсилювача
сигнал поступає на гучномовці через розділюючі конденсатори С25,С26.
Для забезпечення роботи підсилювачів використовується блок живлення. З
мережі через вимикач ВДМ1-4 напруга поступає на трансформатор, де
понижується до рівня 13 В. З допомогою діодів VD3-VD6, які ввімкнені як
діодний міст, напруга випрямляється. Резистор R15 являється складовим як
фільтра С17С19R15 так і стабілізатора R15VD1. Аналогічно резистор R16 є
складовим фільтра С18С20R17 так і стабілізатора R16VD2. Напруга живлення
для мікросхеми DA1 є двохполярне і знімається з точок “а” і “b”.
Живлення для мікросхеми DА2 має бути однополярне і знімається з точки
“с”.
2.3 Розрахунок елементів схеми
2.3.1 Розрахунок регулятора тембру
Схема регулятора тембру що розраховується приведена на рисунку 2.5
Вхідні дані для розрахунку:
коефіцієнт передачі на низьких частотах 8;
нижня частота fн2, Гц 30;
верхня частота fв2, Гц 10000;
– коефіцієнт передачі на високих частотах………………………………….. 8;
Для розрахунку вибираємо значення резистора RР1 рівне 100 кОм. Значення
опору резистора R1 визначається за формулою для коефіцієнта передачі на
низьких частотах.
(2.1)
де: Кн -коефіцієнт передачі на низьких частотах;
Значення резистору R1 визначається по формулі:
(2.2)
По заданій частоті fн2 визначаємо значення fн1.
Значення резистору RР2 визначається за формулою
(2.3)
Приймаємо RР2= 470 кОм Значення резистора R2=R1 Розрахунок резистора RЗ.
Приймаємо R=3,3 кОм
Розрахунок конденсатора СЗ.
(2.4)
-нижня частота регулювання на низьких частотах;
Приймаємо С3=47 нФ
Значення конденсатора С7 рівне значенню конденсатора СЗ, тобто С7=СЗ=47
нФ;
Розрахунок конденсатора С4.
(2.5)
де fві=18 кГц- верхня частота регулювання на рівні високої частоти За
формулою 2.4 визначається значення конденсатора С8.
Оскільки два канали акустичної системи є ідентичні, то розрахунок
регулятора тембру для другого каналу аналогічний розрахунку для першого
каналу.
2.3.2 Розрахунок попереднього підсилювача
Коефіцієнт підсилення інвертуючого підсилювача з негативним зворотнім
зв’язком дорівнює відношенню опорів R11 і R9 і не залежить від
параметрів операційного підсилювача.
(2.6)
Для інвертуючого підсилювача на інтегральній мікросхемі типу К157УД2
рекомендується використовувати резистори з опором 1…50 кОм. Вибираємо
R9 і R7 рівне 10 кОм, резистор R11 = 1 МОм. При цьому повинна
виконуватись умова R11>R9. Вхідний опір інвертуючого підсилювача рівний
опору резистора R5:
Кп- коефіцієнт передачі зворотнього зв’язку.
Коефіцієнт підсилення напруги підсилювача без від’ємного зворотнього
зв’язку.
Розраховуємо конденсатор С11 :
де: Rд – вихідний опір звукової плати з значенням 500 Ом;
Fm –нижня межа діапазону частот, при якій працює підсилювач;
М – коефіцієнт спотворень;
Rвх – вхідний опір попереднього підсилювача.
Приймаємо С11=100 нФ.
3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1 Методика перевірки параметрів підсилювача акустичної системи
При регулюванні підсилювача акустичної системи перевіряються такі
основні параметри:
чутливість входу підсилювача;
діапазон регулювання рівня вихідного сигналу;
діапазон відтворювальних частот(амплітудно-частотна характеристика);
коефіцієнт нелінійних спотворень;
коефіцієнт підсилення;
амплітудна характеристика;
Для перевірки чутливості входів підсилювача акустичної системи
використовують:
генератор низької частоти ГЗ-118;
мілівольтметр В3-38;
Для вимірювання потрібно зібрати схему приведену на рисунку 3.1
Рисунок 3.1 — Схема перевірки чутливості входів підсилювача
Послідовність перевірки:
1) почергово під’єднати входи підсилювача до генератора;
2) регулятор рівня сигналу встановити в максимальне положення;
3) змінюючи напругу на вході підсилювача, добитися номінальної напруги
на виході підсилювача;
Величина чутливості буде рівна вхідній напрузі при якій отримана
номінальна на-1 пруга на виході підсилювача.
Для даного підсилювача чутливість повинна бути не менше 50 мВ. Для
перевірки діа-пазону регулювання рівня вихідного сигналу
використовується схема приведена на рисунку 3.1.
Порядок вимірювання:
1) подати на вхід підсилювача сигнал частотою 315 Гц, номінального
рівня;
2) встановлюючи регулятор рівня сигналу почергово в максимальне і
мінімальне
.
3) діапазон регулювання рівня сигналу визначається по формулі;
Для підсилювача діапазон регулювання не повинен бути менше 20.
Для перевірки амплітудно-частотної характеристики використовують схему
приведену на рисунку 3.2
Рисунок 3.2 – Схема для зняття амплітудно-частотної характеристики
Порядок вимірювання:
встановити на вході підсилювача сигнал величиною 100 мВ;
встановлюючи на вході підсилювача частоти сигналу в межах 20-20000 Гц, і
підтримуючи сталою вхідну напругу, зняти залежність амплітуди сигналу
від його частоти.
результати заносять в таблицю 4.1
Таблиця 4.1- Результати вимірювань
f, кГц 0,03 0,125 0,25 0,315 1 3,15 6,3 12,5 18 20
Uвих, мВ 175 280 360 390 400 410 410 408 405 400
Рисунок 3.3 – Амплітудно-частотна характеристика підсилювача
Для перевірки коефіцієнту нелінійних спотворень використовується схема
приведена на
рисунку 3.4
Рисунок 3.4 – Схема для вимірювання нелінійних спотворень
Порядок вимірювання:
подати на вхід підсилювача сигнал рівний номінальному з частотою 315 Гц;
регуляторами рівня сигналу встановити напругу на виході 1 В;
з допомогою вимірювача нелінійних спотворень виміряти коефіцієнт
гармонік;
Коефіцієнт гармонік не повинен перевищувати 0,01%.
Для визначення амплітудної характеристики підсилювача використовується
схема приведена на рисунку 3.5
Рисунок 3.5 – Схема для визначення амплітудної характеристики
підсилювача
Порядок вимірювання:
на вхід підсилювача подається сигнал частотою 315 Гц і величиною 1,5 мВ;
поступово збільшуючи величину вхідного сигналу заміряється амплітуда
вихід
ного сигналу;
3) результати заносяться в таблицю 4.2;
Таблиця 4.2 – Результати
вимірювань
Рисунок 3.6 – Амплітудна характеристика підсилювача
5 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
5.1 Означення собівартості та основних витрат
Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку
виробництва, виготовлення та реалізацію. Вона комплексно характеризує
ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже, і рівень
техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює
підприємство, інтенсивніше використовує ресурси, удосконалює усі
складові елементи та фактори виробництва, тим нижча собівартість. Це
один з центральних показників ефективності, має тісний зв’язок з ціною.
При обчислення собівартості важливе значення має визначення складу
витрат, які в неї включаються. Як відомо, витрати відшкодовуються за
рахунок двох джерел: собівартості та прибутку. Тому питання про склад
витрат, які включаються в собівартість, є питаннями їх розмежування між
зазначеними джерелами відшкодування.
Склад витрат, що включаються у собівартість, не є незмінним. До основних
складових елементів собівартості можна віднести витрати на:
дослідження ринку;
виробництво;
Кваліфікація витрат на виробництво. Слід відрізняти загальні витрати і
витрати на одиницю продукції. Загальні витрати на весь обсяг продукції
за певний період, їх сума залежить від тривалості періоду і кількості
виготовленої продукції. Витрати на одиницю продукції обчислюються як
середні за певний період, якщо продукція виготовляються постійно або
серіями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як
індивідуальні.
Оскільки витрати є функцією обсягу виробництва з певною еластичністю,
існує поняття граничних витрат, які характеризують їх приріст на одиницю
приросту обсягу виробництва. Якщо загальні витрати виразити певною
функцією обсягу продукції, та граничний їх рівень є першою похідною
функцією. Це витрати на останню за часом виготовлення одиницю продукції.
Показник граничних витрат використовується при аналізі доцільності зміни
обсягу виробництва продукції, та граничний їх рівень є першою
похідною функцією.
При плануванні, обліку та аналізі витрат класифікуються за певними
ознаками, де головними є: ступінь однорідності витрат, спосіб
обчислення, зв’язок з обсягом виробництва.
Класифікація витрат є основою аналізу витрат і пошук результатів
зниження витрат (собівартості).
Елементні витрати – однорідні за складом. Мають єдиний економічний зміст
і є первинними. До них належать матеріальні витрати, оплата праці,
відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші
витрати.
Система управління витратами – це процес цілеспрямованого формування
витрат за місцем виникнення і різновидами продукції при постійному
контролі їх рівня і стимулюванні їх зниження. Це важлива функція
економічного механізму кожного підприємства.
Для ефективного управління витрати на підприємстві групуються за місцем
їх виникнення і центрами відповідальності.
У системі техніко-економічних розрахунків важливе місце займає
калькуляція – обчислення собівартості окремих виробів. Калькуляція
потрібна для вирішення ряду економічних завдань: обґрунтування цін на
вироби, обчислення їх рентабельності, аналізу витрат на виробництво
однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної
ефективності організаційно-технічних заходів тощо.
Приблизна номенклатура калькуляційних статей витрат для більшості
підприємств різних галузей є така:
сировина і матеріали;
основна заробітна плата виробничих робітників;
позавиробничі витрати (витрати на маркетинг).
Необхідний прибуток – це прибуток, який забезпечує товаровиробнику
конкурентоспроможність.
Ціна на продукт є для підприємства не тільки важливим чинником, який
визначає його прибуток, алей умовою успішної реалізації товарів, бо ціна
дає підприємству ряд переваг:
На відміну від більшості методів, які застосовуються для стимулювання
попиту,
використання ціни не потребує додаткових грошових видатків, як,
наприклад, при про
веденні рекламних заходів.
Привабливість товарів, виражену в ціні, покупці знаходять легше, ніж на
основі
реклами, індивідуалізації продукту.
Навіть коли існують інші методи стимулювання, організація персональних
про-
даж і реклами, є основними, ціна може використовуватись як спосіб їх
підтримання.
Планування собівартості продукції відбувається за калькуляційними
статтями. Калькуляційні статті визначаються наступним чином:
витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали-добутком норми
витрат сировини, матеріалів на їх ціну
витрати на покупні комплектуючі витрати – добутком кількості
комплектуючих ви-
робів, напівфабрикатів на їх ціну
транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) – добутком відсотку ТЗВ на
вартість двох по передніх, калькуляційних статей, поділених на 100%.
основна заробітна плата виробничих робочих – добутком норми часу на
виконання
операцій на годинну тарифну ставку.
відрахування на соціальне страхування-добутком встановленого відсотку
від основної заробітної плати виробничих робочих і поділених на 100%.
витрати на утримання устаткування (ВУУ) – добутком даного відсотку ВУУ
на основну заробітну плату виробничих робочих конкретного виду продукції
і поділених на
100%
7)цехові витрати (ЦВ)- добутком даного % ЦВ на основну заробітну плату
виробничих робочих конкретного виду продукції і поділених на 100%.
загально-заводські витрати (ЗЗВ) – добутком даного відсотку 33В на
основну заробітну плату виробничих робочих конкретного виду продукції,
поділених на 100%
позавиробничі витрати (ПЗВ) – добутком даного відсотку ПЗВ на виробничу
собівартість конкретного виду продукції поділених на 100%
повна собівартість-сумування виробничої собівартості та поза виробничих
витрат.
Перші сім калькуляційних статей складають цехову
собівартість
Перші вісім калькуляційних статей складають виробничу собівартість
6.1 Визначення собівартості і ціни спроектованого пристрою
Вартість основних матеріалів можна визначити на основі норми витрат та
відповідних оптових цін
Розрахунок вартості основних матеріалів зведено в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1 – Визначення вартості основних матеріалів спроектованого
пристрою
Найменування матеріалів Одиниці Норма Ціна Вартість
вимірювання витрат грн.. грн..
1 .Склотекстоліт кв.м 0,05 35 0,20
2.ПрипойПОС-61 кг 0,01 5 0,05
3.Каніфоль кг 0,01 1 0,01
4.Хлорне залізо к 0,01 1 0,01
5.Спирт етиловий л 0,05 1,8 0,09
Разом
0,45
В
Вартість покупних матеріалів приведена в таблиці 6.2
Таблиця 6.2- Вартість комплектуючих виробів проектованого пристрою
Найменування матеріалів Одиниці вимірювання Норма витрат Ціна, грн
Вартість, грн
Резистори
МЛТ-0,125-43кОм шт. 2 0.06 0.12
МЛТ-0,125-3,ЗкОм шт. 2 0.06 0.12
МЛТ-0,125-16кОм шт. 2 0.06 0.12
Продовження таблиці 6.2
Закінчення таблиці 6.2
Найменування матеріалів Одиниці
вимірювання Норма витрат
Ціна, грн
Вартість, грн
TDA1519A шт 1 15 15
Вимикач
ВДМ1-4 шт 1 1.5 1.5
Трансформатор
ТПП 305-М4/220-20 шт 1 12 12
Діоди
КС156А шт 2 0.3 0.6
КД103А шт 4 0.4 1.6
Роз’єми
ГРПМ 1-61 ШУ20 шт 1 0.6 0.6
JR35E2 шт 1 1.5 1.5
Разом
67.24
Щоб прокалькувати витрати на виріб, необхідно визначити основну
заробітну плату виробничих робочих. Тобто ту, яка затрачається на
виготовлення мікшерного пристрою.
ЗП = НЧ*Т
де: НЧ – норма часу, Т – тарифна ставка
ЗП = 2*2.4 = 4.8 грн.
Для визначення собівартості мікшерного пристрою використовують такі
відсотки накладних витрат:
ТЗВ (транспортно-заготівельні витрати) – 5%
відрахування на соц. страхування – 36.8%.
витрати на утримання устаткування – 25%.
– цехові витрати – 20%
Таблиця 6. 4 – Калькуляція на виготовлення акустичної системи
№ п/п Калькуляційні статті % Сума грн. Вирахування
1. Витрати на основні та
допоміжні матеріали
0,45 3 таблиці 5.2
2. Витрати на покупні
матеріали
67.24 3 таблиці 5.3
3. ТЗВ 5 3.37 (67.24+0,45)-5:100% = 3.37
4 ОЗПВР
4.8 2-2.4 = 4.8
5. Соц.страх 36.8 1.77 4.8-36.8%: 100% =1.77
6. ВУУ 25 1.2 4.8-25%: 100% =1.2
7. Цехові витрати 20 0.96 4.8-20%: 100% = 0.96
Цехова собівартість
79,62
4 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
4.1 Опис процесу виготовлення вузла акустичної системи на друкованій
платі
Організація виробництва – це створення нових і вдосконалення існуючих
виробничих систем.
Для виготовлення того чи іншого виробу, необхідно провести підготовку
виробництва. Вона потребує наявності розробленого технологічного
процесу, на основі якого замовляються необхідні матеріали, визначається
навантаження обладнання, виконується конструювання і виготовлення
пристроїв і установок, спеціальних ріжучих і мірильних інструментів,
складається календарний план роботи цехів по випуску деталей і передачі
їх на складання.
При проектуванні технологічних процесів складаються документи, які
служать для організації і ведення технологічного процесу. На основі їх
планується і доставляється цеху необхідна оснастка робочих місць,
матеріали і напівфабрикати, визначається штат робочої сили. При цьому
розробляється два види документів:
1) технологічні;
2) конструкторські.
До технологічних документів відносяться графічні і текстові документи,
що визначають технологічний процес виготовлення виробу і містять
необхідні дані для організації виробництва . Технологічні документи
діляться наступним чином:
маршрутні карти, складають опис технологічного процесу виготовлення
виробу по всім операціям в технологічній послідовності (від початку до
кінця) з вказанням відповідних даних по обладнанню, матеріальним,
трудовим і іншим нормативам. В картах встановлюється порядок проведення
обробок в відповідних схемах і на дільницях обробки дається опис
обробки на кожному робочому місці без розбивки на переходи. Звичайно,
вони широко використовуються в одиничному і
дрібносерійному виробництві, коли не потребується точного деталювання
технологічного процесу;
2) операційні карти, складають детальний опис операцій технологічного
процесу виготовлення виробів, з розділених операцій по переходах і з
вказанням режимів роботи, розрахованих норм, необхідного обладнання,
робочого і вимірювального інструменту. Звичайно, вони використовуються в
масовому виробництві, складають дані про порядок роботи на одному
робочому місці і розробляються на кожну операцію окремо;
3) карти ескізів і схем складають графічну ілюстрацію технологічного
процесу виготовлення виробу і окремих його елементів. На цих картах
виконуються ескізи і схеми, що доповнюються або пояснюють зміст
операцій;
специфікації технологічних документів визначають склад технологічних
доку-ментів, необхідних для виготовлення виробу і його складових частин.
Звичайно, вона
включає в себе наступні розділи: виріб, складальна одиниця, деталь,
матеріали. Але в
залежності від виробу деякі розділи можуть бути відсутні;
технологічна інструкція складається в формі опису. В ній вказується
облад-
нання, що використовується, порядок підготовки деталей і матеріалів,
послідовність,
режими і опис специфічних прийомів роботи, способи, що визначають
якість, в деяких
випадках приводиться опис фізикохімічних явищ, що проходять при окремих
операціях
технологічного процесу.
матеріальна відомість призначена для підготовки виробництва і являється
по-
детальною і звітною відомістю норм розходу матеріалів, вона оформляється
у вигляді
карт, запис в яких проводиться по розділах. Розхід основних і допоміжних
матеріалів
встановлюється на основі робочих креслень і технологічних карт. При
цьому норми роз
ходу визначають розрахунковим нормативно-статистичним методом з
подальшим ко-
ректуванням і по експериментальних даних;
7) відомість оснастки складає перелік спеціальних і стандартних приладів
інструментів, необхідних для оснащення технологічного процесу. Вона
складається на основі карт технологічного процесу, оформляється також на
картах спеціальної форми.
замкнутість виробничого циклу в межах дільниці, цеху або заводу.
Значно вигідніше правильне технологічне оснащення виробництва в
основному при серійному або масовому виробництві радіоелектронних вузлів
і деталей. В умовах одиничного виробництва повна технологічна
оснащеність, особливо якщо в склад технологічної оснастки входить дороге
обладнання, до економічного виграшу не приводить. В зв’язку з цим процес
розробки оснащення виробництва технологічним обладнанням включає в свій
склад не тільки теоретичні розрахунки на рівні ескізного і технічного
проектування, але і експериментальну перевірку ефективності на
підготовчому і установчому етапах виробництва РЕА.
На виробництві також велике значення має транспортування. Під
транспортуванням в даному випадку мається на увазі як постачання на
підприємство напівфабрикатів, комплектуючих, вивіз готової продукції,
так і постачання матеріалами між окремими дільницями.
Технологічний процес виготовлення вузлів на друкованих платах
складається з таких основних етапів:
підготовчий етап – на цьому етапі проводиться нарізка заготовок
друкованих
плат і їх попередня обробка;
нанесення рисунку друкованої плати;
травлення друкованої плати;
контроль;
лудіння;
складання вузлів на друкованих платах;
пайка елементів;
налагодження і контроль готових вузлів.
Плати після нарізки і свердління транспортуються в цех по нанесенню
малюнку і травлення. Малюнок наноситься фотографічним методом, тобто
копіювання малюнку схеми з прозорого фотознімку на основу, покриту
світочутливою емульсією (фоторезистом). Для виготовлення фотознімку
виготовляють фотооригінали схеми, яку креслять на ватмані, картоні або
іншому матеріалі. Малюнок електричної схеми заливають чорною тушшю,
фотооригінал може бути в позитивному і негативному вигляді. Позитив
одержують з негатива звичайним контактним методом. Перед початком
нанесення малюнку, плату обезжирюють в розчині вапна, потім її
промивають холодною і гарячою водою.
Плати помішають у спеціальний пристрій для рівномірного нанесення
фоторезисту.
Після цього плати помішають у спеціальні шафи і сушать. Потім плати
встановлюють разом з позитивом в світлокопіювальний пристрій і виконують
експонування. Проявліють плати у ванні з теплою водою (50°С), протираючи
їх ватним тампоном. Місця, шо не піддаються освітленню, вимиваються,
інші частини плати задублюються під дією теплої води .
Після цього заготовки з захисним малюнком поступають на хімічне
травлення не-захищених ділянок фольги. Травлення проводиться в розчині
хлорного заліза (РеСІ). Хлорне залізо являється травлячим реагентом, шо
забезпечує м’яке і рівномірне травлення.
Швидке травлення досягається нагріванням розчину хлорного заліза,
вибором оптимальної концентрації розчину. Після травлення заготовку
промивають в проточній воді, шоб очистити від хлорного заліза. Захисну
плівку знімають в лужному розчині волосяними шітками. Обробка поверхні
закінчується пайкою і сушінням плат у сушильних шафах. Готові плати
перевіряють візуально і на міцність щеплення. Для захисту від дії вологи
на провідники наносять плівку лаку пульверизацією.
Готові друковані плати транспортують в цех для набивки і пайки плати, де
знову їх перевіряють. В напівавтомати для набивки плат загружають
радіоелементи і плати. Після набивки плати перевіряють, чи правильно
встановлені радіоелементи.
Пройшовши цей етап, плати поступають на ділянку пайки. Пайка проводиться
хвилею припою. Для цього плати завантажують в прилад для пайки хвилею
припою. Попередньо на плату наносять захисну плівку. В місцях контактних
площадок захисної плівки не повинно бути. Плата з друкованим монтажем
проходить з постійною швидкістю по гребню хвилі припою, температура
припою досягає 240-250° С. Хвиля припою організовується переливанням
припою в похилій ванні або з допомогою електромагнітного насосу через
сопло. Якість пайки перевіряють при зовнішньому огляді. Плати покривають
захисним шаром лаку, для захисту від навколишнього середовища.
Пройшовши ці операції, плати транспортують на дільницю по ремонту, якщо
під час огляду плат були виявлені пошкодження, то їх виправляють на
робочих місцях, що мають необхідне обладнання, Перед тим, як готові
плати відтранспортують в цех по складанню, вони проходять налагодження.
В складальному цеху плати поміщаються в корпус, і тут же перевіряються
основні параметри.
Для даного виробу перевіряються такі основні параметри:
коефіцієнт підсилення;
коефіцієнт гармонік;
амплітудна характеристика;
4) діапазон відтворювальних частот;
Вироби які не задовольняють номінальних значень вище перелічених
параметрів, повертаються в цех для налагодження.
6 ОХОРОНА ПРАЦІ
6.1 Характеристика шкідливих факторів виробництва підсилювача
потужності НЧ
У процесі виробництва підсилювача потужності НЧ виникає декілька
шкідливих факторів, які впливають на здоров’я людини. В першу чергу це
електричний струм і напруга.
Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом,
діляться на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру
і чинники виробничого середовища.
Основні чинники електричного характеру – це величина струму, що
проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її
тіла, вид і частота струму. Величина струму, що проходить через людину,
безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним
струмом. За характером дії на організм людини виділяють:
відчутний струм – викликає при проходженні через організм відчутні
подразнення;
невідпускаючий струм – викликає при проходженні через організм
непереборні
судомні скорочення м’язів;
фібриляційний струм – викликає при проходженні через організм фібриляцію
серця.
Граничнодопустимий струм, що проходить через людину при нормальному
(не-аварійному) режимі роботи електроустановки не повинен перевищувати
0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.
Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження
електричним струмом у тій мірі, що зі збільшенням прикладеної до тіла
напруги зменшується опір тіла людини. Останнє призводить до збільшення
струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до
збільшення тяжкості ураження.
Граничнодопустима напруга на людині при нормальному (неаварійному)
режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2-3 В для
змінного струму і 8 В для постійного.
Електричний опір тіла людини. Тіло людини являє собою складний комплекс
тканин. Це шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля, хрящі, м’язова
тканина, кров, лімфа, спинний і головний мозок. Електричний опір цих
тканин суттєво відрізняється, а питомий об’ємний опір (Ом-м) знаходиться
в межах, які вказані в таблиці 6.1
Таблиця 6.1-Питомий опір тканин людини
Вид тканини Величина питомого опору, Ом-м
Шкіра суха 3-103-104
Кістки юМо6
Жирова тканина 30-60
М’язова тканина 1>3
Кров 1-2
Спинномозкова рідина 0,5-0,6
Із наведених даних видно, що шкіра є основним фактором, що визначає опір
тіла людини в цілому. Опір шкіри різко знижується при ушкодженні її
рогового шару, наявності вологи на її поверхні, збільшенні
потовиділення, забрудненні. Крім перерахованих чинників, на опір шкіри
впливають щільність і площа контактів, величина прикладеної напруги,
величина струму і час його дії. Зі збільшенням величини напруги, струму
і часу його дії, опір шкіри, а також і тіла людини, в цілому, падає.
Так, якщо при напрузі в декілька вольт опір тіла людини перевищує 10000
Ом, то при напрузі 100 В він знижується до 1500 Ом, а при напрузі більше
1000 В – до 300 Ом. Частота і вид струму. Через наявність в опорі людини
ємнісної складової, збільшення частоти прикладеної напруги
супроводжується зменшенням повного опору тіла людини і, як наслідок,
збільшенням струму через людину. Останнє дає підставу вважати, що
тяжкість ураження електричним струмом має зростати зі збільшенням
частоти. Але така закономірність спостерігається тільки в межах частот
0…50 Гц. Подальше збільшення частоти, незважаючи на зростання струму,
що проходить через людину, не супроводжується зростанням небезпеки
ураження. При частотах 450-500 кГц вірогідність загальних
електротравм майже зникає, але зберігається небезпека опіків за рахунок
проходження струму через тіло людини. При цьому струмові опіки
спостерігаються на шкірі і прилеглих до неї тканинах – за рахунок
поверхневого ефекту змінного струму.
Як подразнюючий чинник постійний струм викликає подразнення в тканинах
організму при проходженні струму через людину. У проміжку часу між
замиканням і розмиканням кола дія постійного струму зводиться,
переважно, до теплової. Змінний струм викликає більш тривалі інтенсивні
подразнення за рахунок пульсації напруги. З цієї точки зору, змінний
струм є небезпечнішим. В дійсності, ця закономірність зберігається до
величини напруги 400-600 В, а при більшій напрузі постійний струм більш
небезпечний для людини.
6.2 Способи захисту від шкідливих факторів виробництва підси-лювача
потужності низької частоти
При виробництві підсилювачів потужності низької частоти необхідно знати
способи захисту від шкідливих факторів, які можуть при цьому виникати.
Для цього існують правила техніки безпеки при роботі з приладами, якими
ми користуємося. При монтажі радіоелектронної апаратури слід
дотримуватися вимоги електробезпеки і працювати тільки справним
електроінструментом. Електропаяльник і лампи для місцевого освітлення
необхідно застосовувати напругою не більше 42 В. Для пониження мережевої
напруги 220 і 127 В до 42 В слід застосовувати понижуючий трансформатор.
Один кінець вторинної обмотки трансформатора і кожух необхідно заземлити
(занулити).
При монтажі радіосхем забороняється: перевіряти на дотик наявність
напруги і нагрів струмоведучих частин схеми; застосовувати для з’єднання
блоків і пристроїв проводи з пошкодженою ізоляцією; проводити пайку і
установку деталей в обладнанні, яке знаходиться під напругою; вимірювати
напруги і струми переносними пристроями з неізольованими проводами і
щупами; підключати блоки і пристрої до обладнання, яке знаходиться під
напругою; міняти запобіжники у включеному обладнанні; працювати на
високовольтних установках без захисних засобів.
Наладка великогабаритного радіоелектронного об’єкту проводиться бригадою
в складі не менше двох чоловік, яку очолює інженерно-технічний працівник
або висококваліфікованим спеціаліст, який має групу по техніці безпеки
не нижчу четвертої. Члени бригади повинні мати групу по техніці безпеки
не нижчу другої.
який має достатню виробничу кваліфікацію і групу по техніці безпеки не
нижчу четвертої (при напрузі до 1000 В – не нижчу третьої), у
присутності поблизу налагоджуваного обладнання другої особи, яка має
групу по техніці безпеки не нижчу третьої.
Проведення налагоджуваних робіт допускається на спеціально призначених
ділянках, а також в виробничих приміщеннях, де розробляється і
експлуатується обладнання. При цьому виключається перебування осіб на
робочих місцях, не допущених до наладки. На робочих місцях повинні
застосовуватися загородження. Для наладки малогабаритного обладнання і
окремих вставних блоків великогабаритного обладнання необхідно
організувати робоче місце: спеціально обладнаний робочий стіл (верстак)
і вільну частина площі навколо нього, яка призначена для розміщення
налагоджуваного обладнання, контрольно-вимірювальної апаратури і
знаходження самого наладчика. Робочий стіл повинен бути виконаний із
спеціального діелектричного матеріалу (дерево, пластик), мати полички
для розміщення контрольно-вимірювальної апаратури, а також джерел
живлення і обладнаний окремим електрощитом з загальним вимикачем,
запобіжниками (автоматами), сигнальною лампою, штепсельними гніздами і
шиною захисного заземлення (занулення) з гвинтовими зажимами. Наладку
вставних блоків великогабаритного обладнання дозволяється проводити на
місці його розміщення, якщо неможливо налагоджувати блоки окремо. При
цьому допускається використовувати будь-який механічно міцний стіл або
спеціальну підставку із діелектричного матеріалу. Для електроживлення
контрольно-вимірювальної апаратури може бути використаний переносний
електрощиток, який задовільняє вимоги стаціонарного, або переносна
штепсельна колодка, яка виконана із механічно міцного ізоляційного
матеріалу з вплавленими гніздами, вбудованими запобіжниками і клемами
для заземлення (занулення).
огородження (обшивку) у місцях підключення вимірювальної апаратури,
замикати накоротко блокування. При цьому необхідно виконувати наступні
вимоги безпеки:
– всі підготовчі роботи, приєднання вимірювальної апаратури
повинні прово-дитися після зняття напруги й перевірки відсутності
залишкових зарядів;
– до подачі напруги металічні корпуси обладнання і вимірювальної
апаратури повинні бути заземлені (занулені); місця розміщення і
підключення контрольно-вимірювальної апаратури в електричні кола з
напругою більше 1000 В
– слід обгороджувати й вивісити попереджувальні плакати, залишивши
тільки доступ до органів управління.
У процесі наладки обладнання напругою до 1000 В допускається приєднання
вимірювальних приладів без зняття напруги. Регулювання підстроювальних
елементів, розміщених усередині обладнання напругою до 1000 В, слід
проводити інструментом з ізолюючими ручками або спеціальним
інструментом, який задовольняє технічні умови. В обладнанні напругою
вище 1000 В регулювання повинно виконуватися з допомогою основних
електрозахисних засобів. При цьому руки наладчика не повинні наближатися
до струмоведучих частинам на відстань, яка менша за довжину ізолюючої
частини захисного засобу, що застосовується.
Якщо в налагоджуваному обладнанні є електролітичні конденсатори напругою
вище 1000 В, то таке обладнання необхідно розміщувати так, щоб
конденсатори не знаходилися навпроти обличчя регулювальника і не були
обернені в сторону сусідніх робочих місць. При неможливості виконання
даних умов необхідно застосовувати огородження, а наладчик повинен бути
у напівмасці з оргскла. Усі ці захисні засоби призначені для захисту
працівника від опіків електролітом електролітичного конденсатора, який
може розірватися.
По закінченні наладки обладнання повинно бути приведене в робочий стан.
Справність дії блокування і механічних заземлювачів повинна перевірятися
трьох-разовим включенням обладнання і відкриттям, дверей (зняттям
огородження). Управління обладнанням в процесі виготовлення, обробки,
вимірювання і випробування виробів і їх деталей включає наступні
операції: установка (зняття) виробів на місця їх обробки, випробування;
з’єднання (від’єднання) виробу з електричної і механічної частиною
обладнання; установка і зняття додаткових вузлів; включення й
відключення обладнання.
ВИСНОВКИ
В даному дипломному проекті розроблено акустичну систему для
персонального комп’ютера.. До даної системи розроблена структурна схема,
схема електрична принципова, друкована плата і складальне креслення. В
проекті міститься опис роботи пристрою, перевірка його основних
параметрів і розрахунок собівартості пристрою.
Дана акустична система не поступається по параметрах закордонним
аналогам, але її ціна нижча ніж у аналогічної акустичної системи. Така
система надійна у роботі і не потребує значних трудових затрат при її
виготовленні
Під час розробки дипломного проекту я удосконалив свої знання з розробки
креслень друкованих плат і складальних креслень. Вивчив технологію
виготовлення друкованих плат. Отримав навики по роботі з
конструкторською документацією і технологічними кресленнями.
При серійному виробництві, акустична система яка розроблена в дипломному
проекті, може створити конкуренцію закордонним аналогам на ринку
України.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гершунский Б.С. Справочник по расчету електорнных схем. – К.: Вища
школа, 1995.-29-36 с, 54-62 с.
2.Терещук Р.М., Терещук К.М., Седов С.А. Полупроводниковые
приемно-усилительные устройства: Справочник радиолюбителя. – К.: Наукова
думка, 1981.-503-506 с, 510-512 с.
З.Балахничев И.Н., Ровдо А.А., Дрик А.В. Зкспериментальная електорника.
Выпуск 1 – Минск: Наш город, 1999. – 88 – 90 с
4.Лавриненко В.Ю. Справочник по полупроводниковым приборам. – К.:
Техника, 1977.
5-Бойчик І.М., Харів М.С., Піча Ю.В. Економіка підприємства:
Навчальний посібник. – К.: Каравела, Львів: Новий Світ, 2000 – 196-205с
6. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2000
7.СТП-0270855-03-99- курсовий і дипломні проекти. Вимоги до змісту та
оформлення.
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
9
5924. ДП 27 42. 016 ПЗ
16
5924. ДП 27 42. 016 ПЗ
37
5924. ДП 27 42. 016 ПЗ
Поз.
познач.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
1
59 24.ДП 27 42. 016 ПЕ А
Розроб.
Пугач О.О.
Перевір.
Гусак М.П.
Реценз.
Н. Контр.
Фурикевич О.М
Затверд.
Акустична система для персонального комп’ютера
Перелік елементів
Літ.
Аркушів
2
КЕП ІФНТУНГу
Група ТК-42
Найменування
Примітка
Кіл.
Гучномовці
10ГДШ 22К ГОСТ 1434-69
ВА1, ВА2
2
Конденсатори
К50-35-10 мкФ*16В ОЖО.164.031 ТУ
С1, С2
2
КТ-2М75-47 нФ*16В ОЖО.122.231 ТУ
С3,С5
4
С7,С9
КМ5Б-Н30-3300нФ*16В ОЖО.464.111 ТУ
С4,С6
4
С8,С10
КМ5Б-Н30-100нФ*25В ОЖО.464.111 ТУ
С11,С12
2
КМ5Б-Н30-30нФ*16В ОЖО.464.111 ТУ
С13,С14
2
КМ5Б-Н30-220нФ*25В ОЖО.464.111 ТУ
С15,С16
2
КМ5Б-Н30-100нФ*16В ОЖО.164.031 ТУ
С17
1
КМ5Б-Н30-100нФ*25В ОЖО.464.111 ТУ
С18
1
К50-6-11 мкФ*25В ОЖО.164.031 ТУ
С19..С22
4
КМ5Б-Н30-0,1 мкФ*16В ОЖО.464.111 ТУ
С23,С24
2
КМ5Б-Н30-2200нФ*16В ОЖО.464.111 ТУ
С25,С26
2
Мікросхеми
К157УД2 бКО 348.064 ТУ
DA1
1
ТDА1519А бКО 542.230 ТУ
DA2
1
Резистори ГОСТ 7113-79
МЛТ-0,125-43 кОм±5%
R1,R2
2
МЛТ-0,125-3,3 кОм±5%
R3,R4
2
МЛТ-0,125-16 кОм±5%
R5,R6
2
МЛТ-0,125-10 кОм±5%
R7..R10
4
МЛТ-0,125-1 МОм±5%
R11,R12
2
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
2
5924.ДП 26 42. 016 ПЕ А
Поз.
познач.
Найменування
Примітка
Кіл.
МЛТ-0,5-5кОм±5%
R13,R14
2
МЛТ-0,125-1кОм±5%
R15,R16
2
СП5-16ВА-100кОм ОЖО. 468.519 ТУ
RP1,RP3
2
СП5-16ВА-470кОм ОЖО. 428.569 ТУ
RP2
1
Вимикач
ВДМ1-4 АГО.360.745 ТУ
SA1
1
Трансформатор
ТПП 305-М4/220-20 ОЖО 452.100 ТУ
TV1
1
Діоди
КС156А СМ. 362.812 ТУ
VD1,VD2
2
КД103А ТТЗ.362.060 ТУ
VD3.VD6
4
JR2-35 ОЖО.652.230 ТУ
XS1
1
ГРПМ 1-61 ШУ20 ОЖО.264.013 ТУ
XS2
1
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Генератор
Г3-118
Підсилювач
Мілівольтметр
В3-38
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КЕП ІФНТУНГу
Група ТК-42
Акрушів
Літ.
Акустична система для персонального комп’ютера
Пояснювальна записка
Затверд.
Фурикевич О.
Н. Контр.
Реценз.
Гусак М.П.
Перевір.
Пугач О.О.
Розроб.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КЕП ІФНТУНГу
Група ТК-42
Акрушів
Літ.
Акустична система для персонального комп’ютера
Пояснювальна записка
Затверд.
Фурикевич О.
Н. Контр.
Реценз.
Гусак М.П.
Перевір.
Пугач О.О.
Розроб.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КЕП ІФНТУНГу
Група ТК-42
Акрушів
Літ.
Акустична система для персонального комп’ютера
Пояснювальна записка
Затверд.
Фурикевич О.
Н. Контр.
Реценз.
Гусак М.П.
Перевір.
Пугач О.О.
Розроб.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КЕП ІФНТУНГу
Група ТК-42
Акрушів
Літ.
Акустична система для персонального комп’ютера
Пояснювальна записка
Затверд.
Фурикевич О.
Н. Контр.
Реценз.
Гусак М.П.
Перевір.
Пугач О.О.
Розроб.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КЕП ІФНТУНГу
Група ТК-42
Акрушів
Літ.
Акустична система для персонального комп’ютера
Пояснювальна записка
Затверд.
Фурикевич О.
Н. Контр.
Реценз.
Гусак М.П.
Перевір.
Пугач О.О.
Розроб.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КЕП ІФНТУНГу
Група ТК-42
Акрушів
Літ.
Акустична система для персонального комп’ютера
Пояснювальна записка
Затверд.
Фурикевич О.
Н. Контр.
Реценз.
Гусак М.П.
Перевір.
Пугач О.О.
Розроб.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
КЕП ІФНТУНГу
Група ТК-42
Акрушів
Літ.
Акустична система для персонального комп’ютера
Пояснювальна записка
Затверд.
Фурикевич О.
Н. Контр.
Реценз.
Гусак М.П.
Перевір.
Пугач О.О.
Розроб.
5924.ДП 26 42. 016 ПЗ
Арк.
Дата
Підпис
№ докум.
Арк.
Змн.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
