.

Розрахунок показників роботи сушильного цеху на базі сушильної комори. ЦРАП-72 (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 2504
Скачать документ

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

Тема: Розрахунок показників роботи сушильного цеху на базі сушильної
комори. ЦРАП-72.

ЗМІСТ

Вступ

Вибір режимів сушіння

Розрахунок тривалості сушіння

Перерахунок об’єму фактичного матеріалу в об’єм умовного матеріалу

Розрахунок річної продуктивності камери в умовному матеріалі

Розрахунок необхідної кількості сушильних камер

Вибір розрахункового матеріалу

Визначення параметрів агента сушіння на виході і вході зі стосу
(зобразити графічно)

Опис технологічного процесу сушіння

Формування стосів для сушіння

Транспортування стосів в цеху і в камери.

Опис конструкції та принципу дії сушильної камери

Пуск і завантаження камери

Технологічні етапи сушіння матеріалу

Контроль і регулювання параметрів агента сушіння

Контроль вологості матеріалу в процесі сушіння

Контроль за станом напружень в матеріалі в процесі сушіння

Показники якості сушіння

Розформовування висушених стосів мет ріалу та зберігання сухих
матеріалів

Технічко економічні показники сушильної камери.

Список використаної літератури

Вступ

Сушіння деревини – це процес видалення вологи з різних матеріалів шляхом
випаровування.

Сушіння матеріалів широко розповсюджене в галузях народного
господарства, в тому числі і в д/о промисловості. Сушіння являється
енергооб’ємним процесом, який зв’язаний з значним розходом палива, пари,
а також електроенергії.

В техніці застосовуються механічні способи видалення вологи з
матеріалів, які відрізняються значно меншим в порівнянні з сушкою
використанням енергії. Механічні способи в сушінні деревини мало
використовуються. Основним способом видалення вологи з деревини
являється сушіння.

В основному деревину сушать у вигляді п/м (дощок, брусів і т.д.), шпону
(тонколистового матеріалу), тріски, стружки і волокна. Дещо
розповсюджене сушіння круглих п/м.

В результаті сушіння деревина з природної сировини перетворюється в
промисловий матеріал, який повинен відповідати тим вимогам, які до нього
поставлені.

Технологічні процеси сушіння і застосовує мого обладнання є специфічними
і досить складними. Правильна організація проведення сушіння неможлива
без спеціальних знань і високої кваліфікації операторів сушильних
установок.

Цей предмет вивчає технологічні процеси сушіння деревини, обладнання,
яке застосовується при проведенні цих процесів, а також елементи теорії
сушіння, без знання яких неможлива раціональна експлуатація камер

1. Вибір режимів сушіння.

Режимом сушіння називають розклад параметрів сушильного агента в часі
або стану деревини протягом всього процесу. Залежно від вимог до якості
деревини/м можна висушувати режимами різних категорій за температурним
рівнем.

М’які режими забезпечують бездефектне сушіння п/м при повном збереженні
природних фізико-механічних властивостей та кольору. Вони рекомендуються
для сушіння експортних п/м (W=19%), а також для п/м вищих сортів для
внутрішнього використання. Це нульова та перша категорія якості сушіння.

Нормальні режими забезпечують бездефектне сушіння п/м при повному
збереженні міцності деревини та незначній зміні кольору. Вони
рекомендуються для сушіння п/м внутрішнього використання до будь-якої
кінцевої вологості, це друга категорія якості сушіння, тобто меблеві
заготовки, столярно-будівельні вироби, деталі, вагоно – та
автобудування.

Форсові режими забезпечують бездефектне сушіння п/з незначним зменшенням
міцності деревини на статичний згін, розтяг та стиск з можливим
потемнінням деревини. Вони рекомендуються для сушіння п/м внутрішнього
використання до будь-якої кінцевої вологості. Це третя категорія якості
сушіння, тобто менш відповідальні складові частини столярно-будівельних
виробів, деталі товарного виробництва, деталі с/г машинобудування,
разова тара.

Категорії якості сушіння.

0 – сушіння до транспортної вологості Wep/r=19%

(п/м на експорт та для внутрішнього ринку.

І – Wep.к =6-8% (виробництво музичних інструментів, точне
машинобудування та виробництво лиж).

ІІ – Wep.к =6-10% (меблеве виробництво і т.п.).

ІІІ – Wep.к =6-15%(виробництво будівельних виробів, машинобудування та
ін.).

Камера УРАЛ-72 – періодичної дії з аеродинамічним підігрівом. Для всіх
трьох матеріалів (смерека, осика, дуб) вибираємо ІІ категорію якості
сушіння. Режим сушіння низькотемпературний нормальний.

Заготовки смереки 50х130х3,0. Wn+70%, Wк=8%. Параметри режиму сушіння
вибираємо за таблицею 3.3.1 ет 51. Гербей. Номер режиму – 6.

W > 35 55 4 0.81

W 35-20 58 7 0.69

W < 20 75 24 0.30Параметри початкового прогріву.tn.n.=85oС (табл. 15 ст 125 Р.90)? n.n.=1 5 см = 5 год. (6 літній період.)=0,5...1,5оСпроміжкові тепловологообробку не проводимо тому, що товщина заготовок менше 60 мм.Параметри кінцевої теплового обробки.tn.n.=75oС + 8оС =83оС? n.n.=6 год.=0,5...1оСЗаготовки осики 60х150х3,0 Wn = 75% Wк = 9% індекс режими сушіння вибираємо за таблицею 3.3:3 ст. 52. Гербуй. Індекс-6-В. Параметри режиму сушіння вибираємо за таблицею 3.3.4 ст 53 Гербей.23 0.32Параметри початкового прогріву.tn.n.=57oС + 8оС =65оС? n.n.=1х6см+25%=7,5 год.=0,5...1,5оСпроміжкові тепловологобробку не проводимо.Параметри кінцевої тепловологообробки.tn.n.=77oС + 8оС =85оС? n.n.=9 год.=0,5...1оСЗаготовки дуба 25х150х3,0 Wn = 60% Wк = 8% індекс режими сушіння вибираємо за таблицею 3.3.3 ст. 52. Гербуй. Індекс-6-В.W > 30 57 4 0.80

W 30-20 61 7 0.70

W < 20 77 23 0.32Параметр початкового прогрівуtn.n.=57oС + 5оС =62оС? n.n.=1х2,5см+50%=3,75 год.=0,5...1,5оСПроміжкові тепловологообробку не проводимо.Параметри кінцевої тепловологобробки.tn.n.=71oС + 8оС =85оС? n.n.=65 год.=0,5...1оСРезультати розрахунків записуємо в таблицю 1.Параметри початкового прогріву, проміжкової та кінцевої тепловологобробокТабл.1oC1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18Смерека 50 6 Н >35

35-20

<20 555875 4724 0.810.690.30 5 - 85 1.5 - - - 6 83 1Осика 60 6-В Н >35

35-20

<20 576177 4723 0.800.700.32 7.5 - 65 1.5 - - - 9 85 1Дуб 25 6-В Н >35

35-20

<20 576177 4727 0.800.700.32 3.75 - 62 1.5 - - - 6 85 12. Розрахунок тривалості сушінняЗагальна тривалість сушіння деревини, яка враховує тривалість для початкового нагріву вологотеплоообробки, год.?суш. = ?вих.=Ар х Ац х Ав х Ая х Ад?вих. – вихідна тривалість сушіння п/м заданої поради і розмірів.Ар – коефіцієнт, який враховує категорію режиму сушіння.Ац – коефіцієнт, який враховує інтенсивність циркуляції агента сушіння.А6 – коефіцієнт, який враховує початкову і кінцеву вологість деревини.Ая – коефіцієнт, який враховує якість висушеного матеріалу.Ад – коефіцієнт, який враховує довжину п/м.Заготовки смереки 50х130х3,0 Wn = 70% Wк = 8%? вих. = 100 год. (табл. 2.1.1 ст 32 Гербей)Ар = 1.0 (нормальний режим)Ац = 1,0 (табюл.2.1.2 ст 34 Гербей)А6 = 1,35 (табл.. 2.1.3 ст 34 Гербей)Ая – 1,15 (ІІ категорія)Ад – 1 (табл.. 2.1.4 ст 34 Гербей)?суш. = 100 х 1х1х1,35х1,15х1 = 155,3 год. = 6,5 добиЗаготовки осики 60х150х3,0 Wn = 75% Wк = 9%? вих. = 102 год. (табл. 2.1.1 ст 32 Гербей)Ар = 1.0 (нормальний режим)Ац = 1,0 (табюл.2.1.2 ст 34 Гербей)А6 = 1,31 (табл.. 2.1.3 ст 34 Гербей)Ая – 1,15 (ІІ категорія)Ад – 1 (табл.. 2.1.4 ст 34 Гербей)?суш. = 102 х 1х1х1,35х1,15х1 = 153,7 год. = 6,4 добиЗаготовки дуба 25х150х3,0 Wn = 60% Wк = 8%? вих. = 138 год. (табл. 2.1.1 ст 32 Гербей)Ар = 1 (нормальний режим)Ац = 1 (табюл.2.1.2 ст 34 Гербей)А6 = 1,25 (табл.. 2.1.3 ст 34 Гербей)Ая – 1,15 (ІІ категорія)Ад – 1 (табл.. 2.1.4 ст 34 Гербей)?суш. = 138 х 1х1х1,25х1,15х1 = 198,4 год. = 8,3 добиРозраховуємо тривалість сушіння у повного матеріалу: сосна, товщина – 40 мм, ширина 150 мм, довжина більше 1 м. ІІ категорія якості сушіння Wn=60%, wк = 12%.? вих. = 88 год. (табл. 2.1.1 ст 32 Гербей)Ар = 1 (нормальний режим)Ац = 1 (табюл.2.1.2 ст 34 Гербей)А6 = 1 (табл.. 2.1.3 ст 34 Гербей)Ая – 1,15 (ІІ категорія)Ад – 0,93 (табл.. 2.1.4 ст 34 Гербей)?суш. = 88 х 1х1х1,35х1,15х0,93 = 94,1 год. = 3,9 добиРозраховану тривалість сушіння для заданої специфікації зводимо в тобл.2.Розрахунок тривалості сушінняТабл. 2.Характеристика п/м Категорія якості Категорія режиму ? вих. Направ очні коеф ? суш. ? об. дібПорода Товщина мм Ширинамм Вологість %Ар Ац Ав Ая Ад год. дібWn Wк1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16Смерека 50 130 70 8 ІІ Н 100 1,0 1,0 1,35 1,15 1,0 1555,3 6,5 6,6Осика 60 150 75 9 ІІ Н 102 1,0 1,0 1,31 1,15 1,0 153,2 6,4 6,5Дуб 25 150 60 8 ІІ Н 138 1,0 1,0 1,25 1,15 1,0 198,4 8,3 8,4Умовний матеріал 40 150 60 12 ІІ Н 88 1,0 1,0 1,0 1,15 0,93 94,1 3,9 43.Перерахунок об’єму фактичного матеріалу в об’єм умовного матеріалуОблік роботи сушильної камери в фактичному матеріалі проводиться досить важко, адже сушильний цех протягом року висушує матеріалі різної специфікації, це величини стабільні. Облік і планування роботи сушильних камер прийнято проводити в умовному матеріалі. Умовному матерілу еквіваленті соснові обрізні дошки товщиною 40 мм, шириною 150 мм, довжиною більше 1 м. Початкова вологість Wn=60%, кінцева – Wк – 12%.Кількість висушуваного фактичного матеріалу Ф перераховують в кількість умовного матеріалу У та формулою:де Уі – кількість умовного матеріалу одинакової характеристики, м3Ф1 – кількість фактичного матеріалу одинакової характеристики м3об.ц. – коефіцієнт об’ємного заповнення диф. умовного матеріалу (таюл.2.4.2. гербей)? об.ц. – тривалість одного оберту камери для умовного матеріалу (формули (2.11), (2.2.1) (2.4.3.) Гербей)? об.ф. – тривалість одного оберту камери для фактичного матеріалу (формули (2.11), (2.2.1), (2.4.3.) Гербей)Заготовки смереки 50х130х3,0 Wn = 70% Wк = 8%Фі = 2000 м3 – фактичний матеріалоб.ф. =0,474 (табл.. 2.4.2. ст 44. Гребей)об.ц. – 0,438 (табл.. 2.4.2 ст 44. Гербуй)об.ф. = ? суш. + ? зав. = 6,5+0,1 =6,8 добиоб.ц. = ? суш. + ? зав. = 3,9+0,1 = 4 добиЗаготовки осики 60х130х3,0 Wn = 75% Wк = 9%Фі = 2000 м3 – фактичний матеріалоб.ф. =0,502 (табл.. 2.4.2. ст 44. Гребей)об.ц. – 0,438 (табл.. 2.4.2 ст 44. Гербуй)об.ф. = ? суш. + ? зав. = 6,4+0,1 =6,5 добиоб.ц. = ? суш. + ? зав. = 3,9+0,1 = 4 добиЗаготовки дуба 25х130х3,0 Wn = 60% Wк = 8%Фі = 2000 м3 – фактичний матеріалоб.ф. =0,356 (табл.. 2.4.2. ст 44. Гребей)об.ц. – 0,438 (табл.. 2.4.2 ст 44. Гербуй)об.ф. = ? суш. + ? зав. = 8,3+0,1 = 8,4 добиоб.ц. = ? суш. + ? зав. = 3,9+0,1 = 4 добиРезультати перерахунку об’єму фактичного матеріалу в об’єм умовного матеріалу записуємо в таблицю 3.Перерахунок об’єму фактичного матеріалу в об’єм умовногоТабл. 3об.ц. Кс Ф У1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11Смерека 50 130 6,6 4 1,25 0,474 0,438 1 2000 3049Осика 60 150 6,5 4 1,47 0,52 0,438 0,93 2000 2836Дуб 25 150 8,4 4 2,65 0,356 0,438 0,84 2000 51674. Розрахунок річної продуктивності камери в умовному матеріаліПродуктивність сушильної камери, в якій висушують п/м комклектної характеристики і певного призначення (фактичний матеріал). Визначають за формулою:Де ? об.ф. = ? суш. ? зав. – тривалість одного камерообороту в годину або в добу.? суш. – розраховуємо для фактичного матеріалу, а саме певної породи. Розміру, категорії якості, сушіння, початкової і кінцевої вологості.? зав. = 2,4 год або 0,1 добиС =335/365 = 0,92; 335 – це плановий час роботи сушильної камери в добах.= Е – кількість деревини (матеріалу) в м3, яку завантажують в камеру, або це ємність сушильної камери.l – довжина штабеля, м беремо з технічноїd – ширина штабеля, м характеристика заданої сушильноїn – висота штаблея, м камериm – кількість штабелів в суш.кам.коефіцієнт об’ємного заповнення штабне або сан беремо табл. 2.4.2. ст 44 ГребейПродуктивність сушильної камери в умовному матеріалі визначаємо за формулою:Де ? об.ф. = ? суш. ? зав. – тривалість одного камерообороту в годину або в добу.коефіцієнт об’ємного заповнення штабне або сан беремо табл. 2.4.2. ст 44 ГребейЗаготовки смереки 50х130х3,0 Wn = 70% Wк = 8%? об.ф. = ? суш. ? зав. =6,5+0,1=6,6 добиl = 6,5 мd – 1,8 мn – 2,6 мm – 2= 0,474 (табл.. 2.4.2 ст 44 Гербей)С= 0,92Заготовки осики 60х130х3,0 Wn = 75% Wк = 9%? об.ф. = ? суш. ? зав. =6,4+0,1=6,5 добиl = 6,5 мd – 1,8 мn – 2,6 мm – 2= 0,502 (табл.. 2.4.2 ст 44 Гербей)С= 0,92Заготовки дуба 25х130х3,0 Wn = 60% Wк = 8%? об.ф. = ? суш. ? зав. =8,3+0,1=8,4 добиl = 6,5 мd – 1,8 мn – 2,6 мm – 2= 0,356 (табл.. 2.4.2 ст 44 Гербей)С= 0,92Продуктивність сушильної камери УРАЛ-72 в умовному матеріалі визначається за формулою:? об.ф. = ? суш. ? зав. =3,9+0,1=4 добиl = 6,5 мd – 1,8 мn – 2,6 мm – 2= 0,438С= 0,925.Розрахунок необхідної кількості сушильних камерПри складанні виробничого плану сушильного цеху визначають специфікацію і об’єм висушу вального матеріалу в рік, виходячи з плану випуску готової продукції чи замовлень. Об’єм п/м заданої специфікації перераховують в умовний матеріал, потім визначають планову продуктивність сушильної камери заданої марки в рік. Кількість сушильних камер для виконання заданої специфікації річної програми визначають за формулою:- загальна кількість умовного матеріалу, м3Пу – продуктивність однієї камери для умовного матеріалу м3/рік.Загальну кількість сушильних камер мкарки УРАЛ - 72 для обладнаня сушильного цеху для сушіння п/м: смереки 50х130х3,0 Wn = 75% Wк = 9%, дуба 25х150х3,0 Wn = 60% Wк = 8%.= Уі1 + Уі2 + Уі3 = 3049 + 2836 + 5167 = 11052 м3 – загальна кількість умовного матеріалу смереки, осики та дуба.Пу = 2237 м3 рік – продуктивність однієї сушильної камери УРАЛ-77 для умовного матеріалу.6. Вибір розрахункового матеріалуПри проектуванні лісосушильних камер за розрахунковий матеріал беруть як правило соснові обрізні дошки товщиною 25 мм, шириною не менше ніж 180 мм, початкова вологість 80%, кінцева залежить від призначення матеріалу. Якщо в завданні на проектування немає таких дощок, то за розрахунковий матеріал беруть той, який найшвидше висихає із завданої специфікації (за розрахунковий матеріал беруть осику).В цьому випадку камери забезпечують суміші будь-якого матеріалу з заданої специфікації. В даному випадку за розрахунковий матеріал приймаємо заготовки осики товщиною 60 мм, шириною 150 мм, початковою вологістю 75% і кінцевою 9%, яка висушується по категорії якості сушіння.7. Визначення параметрів агента сушіння на вході і виході із стосуна вході агента сушіння в стос (штабель). Для камер періодичної дії ці параметри беруть за другим ступенем режиму сушіння і валоговміст L1, тепловміст І1, густину ?1 питомий об’єм V1 визначаються за ІL – діаграмою і значенням параметрів агнета сушіння на вході в стос записуємо в таблицю.Параметри агента сушіння на вході в стосТабл.№ п/п Назва Позначення Одиниця Значення1 Температура t1 оС 612 Відносна вологість ?1 - 0,703 Волого вміст L1 Г/кг 1154 Тепловміст І1 кДж/кг 3305 Парціальний тиск P.n1 кПа 14,56 Густина S1 кг/м3 0,987 Питомий об’єм V1 м3/кг 1,12Розрахунок кількості випаровуваної вологи.Маса вологи що випаровується з 1 м3 деревини, кг/м2 розраховується за формулоюДе Sцм – умовна густина розрахункового матеріалу. (табл.. 3.2.1. ст 48 Гербей)Wn; wк – початкова і кінцева вологість розрахункового матеріалу.Маса вологи, що випаровується за час одного камерообороту кг/об.Моб.кам. = М1м3 х ЕМоб.кам – 231х30,5=7055де Е – місткість комори, м3ф.Е = 60,8 х 0,502 =30,5Де Г – габаритний об’єм всіх штабелів у камері; м3ф. – коефіцієнт об’ємного заповнення штабелюфактичним (розрахунковим) матеріалом.ф. Визначені в технологічному розрахунку.Маса вологи, що випаровується з камери за секунди, кг:де ? вп. суш. – тривалість власне сушіння розрахункового матеріалу, через врахування тривалості початкового прогріву і термовологообробки, год.де ? суш. – загальна тривалість сушіння розрахункового матеріалу, год.Ак – коефіцієнт який враховує якість сушіння значення якого було визначено в технологічному розрахунку.Розрахункова кількість випаровуваної вологи за секунди, кгМр = Ме ХМр = 0,015 х 1,2 = 0,018де х – коефіцієнт нерівномірності швидкості сушіння для камер періодичної дії х =1,2.Розрахунок об’єму циркулюючого Агнета сушіння і його параметрів на виході зі стоса.Об’єм циркулюючого по матеріалу Агнета сушіння, м3/с.Vц = 2 х 4,9 = 9,8шт. – розрахункова швидкість циркуляції агента сушіння через штабель м/с; з технічної характеристики камери.)Fж.п.шт =1 х 6,5х2,6 (1-1х0,71) = 4,9де n – кількість штабелів в площині, перпендикулярній до напряму циркуляції агента сушіння:l, h – довжина і висота штабель, м- коефіцієнт заповнення штабеля по довжині.де S товщини п/мSпр. – товщина прокладок.Маса цициркулючого по матеріалу а/с. За секцією, кг.де Vу – з попереднього розрахункуV1 – питомий об’єм а l на розрахунковому ступені режиму (див. мал.)Питома виплата циркулюючого вчення сушіння на 1 кг випаровуванної вологи, кг /кг вал.;Волого вміст Агнета сушіння на виході зі штабелю г/кг.. Точку, яка характеризує параметри агента сушіння на виході зі штабелю. Знаходимо на перетині ліній І = cоnst (іі=Іг) яка виходить з точки 1, з лінією L2 = cоnst.Параметри а с на виході зі стоса№ п/п Назва Позначення Одиниця Значення1 Температура T2 оС 572 Відносна вологість ?2 - 0,83 Волого вміст L2 Г/кг 1174 Тепловміст І2 кДж/кг 3305 Парціальний тиск P.n2 кПа 156 Густина S2 кг/м3 0,9857 Питомий об’єм V2 м3/кг 1,138. Опис технологічного процесу сушіння8.1.Формування стосівПиломатеріали (п/м) укладають в стоси (суцільні і пакетні) для атмосферного сушіння окремо. По породам. Розмірно якісним групам і степені обробки, при чому обрізні п/м сортують по товщині. Перед укладанням крайки необрізних п/м твердих порід повинні бути очищені від кори.3 см.При пакетному укладанні стосів для сушіння складають із сушильно-транспортних пакетів, Одинцових за розмірами і укладених на основу в декілька горизонтальних рядів. Довжина пакета оприділяється max. довжиною п/м, вкладаючих у пакет, ширина і висота оприділяється можливістю примінених підйомно-транспортих засобів.При формуванні стосу пакети укладають в декілька горизонтальних рядів. При цьому пакети кожного ряду відділяють одне від одного.8.2.Транспортування стосів у цеху і в камеріДля внутрішньо цехових перевезень сформованих сушильних штабелів переважно використовують райкову колію шириною 1 м і траверсні візки. Стан рейкової колії систематично контролюється, не допускається непрямолінійність рейок, нестабільна ширина рейок, які впираються у траверсний коридор. Для камер з поздовжнім завантаженням випускають дві модифікації електрифікованих траверсних візків ЭТ-4,5; ЭТ-6,5;Механізація переміщення штабелів здійснюється за допомогою трособлокової системи і тягової лебідки, яка встановлена на траверсних візках. Можливе використання й інших методів внутрішньо цехового транспортування п/м.Використання тельферів, монорейкових підвісних доріг, електронавантажувачів для транспортування пакетів п/м або заготовок в середині сушильного цеху можливе за невеликої потужності цеху.Для механізації роботи на складі сирих п/м великих сушильних цехів раціонально використовувати мостові крани, які мають можливість скоротити площу складу за рахунок зберігання п/м у штабелях більшої висоти, їх формують на спеціальних під штабельних брусах.Висушені штабеля розбираються автонавантажувачами і пакети укладаються на ділянках зберігання сухих п/м. По мірі необхідності п/м одного розміру подаються автопогрузчиком на завершальну обробку і формування транспортного пакета.8.3.Опис конструкції та принципу дії сушильної камериВ деревообробній (д/о) промисловості для сушіння п/м невеликих об’ємів застосовують камери періодичної дії з аеродинамічним підігрівом АС. В даних камерах тепло для нагрівання матеріалу і сушіння утворюється за рахунок аеродинамічних втрат в циркуляційній системі камери, де циркулює з великою швидкістю потік АС, утворений центробіжними вентиляторами, ротор якого установлений в камері. Номера УРАЛ-72 з аеродинамічним підігрівом АС призначена для сушіння по ІІ і ІV категорії якості п/м, які йдуть на виготовлення столярних, будівельних матеріалів. Принцип дії полягає в тому, що центр обіжні вентилятори спеціальної конструкції перекидує повітря в циркуляційний контур, де за рахунок аеродинамічних втрат в роторі вентилятора і втрат гідравлічного опору кінетичної енергії АС перетворюється в теплову. В камері УРАЛ-72 покращені аеродинамічні і технікоекономінчі показники, і покращено розподіл АС по об’єму штабеля шляхом установки спеціальних екранів, забезпечений реверс АС при допомозі спеціальних шиберів в циркуляційному каналі, задовольняє потреби в якості сушіння, якщо в процесі нагрівання і сушіння подається пар спеціальним зволожуючим пристроєм, так як на підприємствах, де вони застосовуються може не бути технологічного пару. Камеру УРАЛ-72 рекомендовано застосовувати на підприємствах з невеликим об’ємом д/о.8.4.Пуск і завантаження камери.В камері завантажують штабелі, укладені в відповідності з правилами формування. Не допускається завантажування в камеру неповно габаритних штабелів.Першою технологічною операцією після завантажування є початкова обробка матеріалу – прогрів. В камеру завантажують п/м однієї порази, початкової вологості.8.5.Технологічні етапи сушіння матеріалуПершою технологічною операцією після завантаження камери є початкове прогрівання деревини. Для інтенсивного початкового прогріву деревини перед сушінням в камері створюється висока відносна вологість АС при підвищеній температурі t середовища при прогріванні м’яких листяних порід підтримують залежно від їх товщини і категорії режиму сушіння.n.n для літніх умов 1 годх кожен см. Товщини 60 м – 7,5 год. Після прогрівання деревини її висушують.Залежно від породи та товщини п/м проводять проміжкові тепловологообробку. Її проводять при переході на послідню ступінь режиму сушіння, при цьому t встановлюють на 8оС вищу чим на ІІ ступені режимк сушіння, тобто:tn.n.=55+8=63оС;st.n.n. – 1.5оС,n.n = 4,6 год. (з табл. 16, Расв)кінцеву тепловологообробу проводять з метою зняття або зменшення залишкових внутрішніх напружень, її проводять для п/м, які висушуються за І і ІІ категоріями якості сушіння.При сушінні високотемпературними режимами і при сушінні п/м твердих листяних порід і липи незалежно від призначення деревини, проведення кінцевої тепловологообробки обов’язкове з метою запобігання появи внутрішніх тріщин.Після кінцевої обробки t АС підвищують на 8оС порівняно з температурою останнього ступеня режиму сушіння, але не вище 100оС, в даному випадкуtк.т.=70+8=78оС;st.n.n. – 1оС,к.т. = 9,4 год.Після кінцевої тепловологообробки п/м витримують в камері при психрометричній різниці останнього степеня режиму. Охолодження п/м в камері до 30 м 40оС проходить при відкритих припливновитяжних каналах і непрацюючих вентиляторах.Тривалість охолодження становить 1 год. х кожен см. товщини.Вивантаження зі камери недостигших стосів не допускається.8.6. Контроль регулювання параметрі АСЗа станом АС в камері спостерігають по показникам психрометра і записують в журнал. Контроль бажано покласти дистанційний. Завданням регулювання АС є підтримка їх на заданому рівні t регулюється впуском к-сті пари, яка надходить до калорифера. Регулювання вологості здійснюється шляхом відкривання або закривання припливно-витяжних каналів, а також пуском пари безпосередньо до камери.Регулювання параметрів АС може бути ручним або автоматичним.Автоматичне регулювання процесу сушіння – необхідна умова покращення технології сушіння і якості висушування деревини.Дистанційний контроль і автоматичне регулювання параметрів АС має здійснюватися за t сухого термомента і психрометричної різниці або безпосередньо за t сухого і мокрого тер моментів. Для контролю за параметрами АС використовують показуючи або соматичні електронні мости. В камерах періодичної дії з резервом циркуляції АС термометри опору встановляються в торці камери з боку коридора керування на виході на висоті один від одного і від підлоги.8.7.Контроль вологості матеріалу в процесі сушіння. Електричний спосіб визначення вологості заснований на залежності показників електричних властивостей деревини від її вологості.Для вимірювання вологості в цьому випадку використовують електровологоміри. Особливість роботи вологомірів заключається в тому, що вони достатньо точно вимірюють вологість деревини в межах від 7 до 30%. Найбільше використовують вологоміри марок ЄВ8-100; ЄВА-2М; АВ-2К.Їх установлюють в залежності від положення стосу.8.8.Контроль за станом напружень в матеріалі в процесі сушінняКонтроль за станом напружень в серіалі при сушінні проводять за допомогою силових секцій. По силових секціях можна встановити характер і приблизну величину внутрішніх напружень в деревині, присутність в ній залишкових деформацій і характер роз приділення вологи по товщині матеріалу. Ці відомості особливо важливо мати після вологотеплообробки і в кінці сушіння.Для контролю за напруженнями і деформаціями в процесі сушіння в стос одночасно з контрольними зразками вологості закладають силові зразки товщиною 1...1,3 мм. Від цих взірців в певні моменти часу відпилюють силові секції. Торці силових зразків замазують густо тертою олійною фарбою. Замазку обновляють на свіжому пропилі після кожного випилювання нової секції. Секції випилюють на відстані не менше 100 мм від торця. Силову секцію випилюють на стрічкопильному верстаті у вигляді двохступінчатої гребінки. Зразу після розкрою зубців визначають їх характер внутрішніх напружень. Якщо зубці цієї секції, яку називають секцією форми. А згинають назовні, то в матеріалі є розтягуючи напруження на поверхні і стихаючі у внутрішніх шарах. Секція форми. А показує тільки характер і приблизне значення внутрішніх напружень t цій дошці або заготовці, з якої ця секція випиляна в даний момент. Щоб встановити в мет ріалі залишкові деформації необхідно в розкроєній секції добитися рівномірного розподілу вологи.8.9. Показники якості сушінняВ залежності від призначення висушуваних п/м встановлено 4 категорії якості камерного сушіння п/м і заготовок.0 – сушіння до транспортної вологи п/м еспортнихІ – сушіння п/м до експлуатаційної вологості. Забезпечує механічну обробку і збирання деталей по ГОСТ 6449.1.-82 “Вироби із деревини і деревних порід матеріалів, допуски і посадки”, для високоточних встановних частин.ІІ – сушіння п/м до експлуатаційної вологості, забезпечує механічну обробку і збирання деталей по ГОСТ 6449.1-82 для відповідних встановлених частин виробу від яких залежить їх якість (меблеве виробництво, футляри для телерадіоапаратури, столярно будівельні вироби).ІІІ – сушіння п/м до експлуатаційної вологості, забезпечує механічну обробку і збирання деталей по ГОСТ6449.1-82 для менш відповідних вставних частин виробів (виробництво вагонажних столярно-будівельних виробів і т.д.)До показників сушіння відносять:середню вологість п/м в штабелі.величину відхилень вологості окремих дощок або заготовок від середньої вологості п/м в стосу.перепад вологості по товщині п/м.залишкову деформацію у висушених п/м.8.10. Розформування висушених стосів матеріалу та зберігання сухих матеріаліВисушені п/м призначають для довгого зберігання (більше 15 діб). Їх укладають у пакетні стоси. Для конкретного зберігання перед кінцевою обробкою п/м укладають також у пакетні стоси під накриттям або на відкритій площі.Висота фундаменту не менше 300мм. Стоси укладені на відкритому складі покривають змінними дахами або водонепропускаючими пакетами з завісами на висоту стосу. Цільні пакети формують у відповідності з ГОСТ 19041-73. Кожен стос п/м укладають на фундамент із стаціонарних або переносних елементів, залізобетонних, бетонних, дерев’яних опор і залізобетонних або дерев’яних прогонів. Фундаменти на відкритих складах влаштовують у відповідності з ГОСТ 3808,1-85 і ГОСТ 7319-83. В закритих неопалюваних складах і під накриттям висота фундамента може бути не меншою 300 мм, в опалюваних – не меншою 100 мм. Розміри фундаменту і розміщення опор повинні відповідати навантажувачу, розмірам пакетів, конструкції стосу, види механізації використовуватих при укладанні стосів.9. Техніко-економічні показники камери УРАЛ-72№ п/п Назва показників Значення параметрів1 Габардин ірозміри штабеля, мм:ДШВ 65001800260012 Число штабелів завантажених у камеру 14,73 Ємність камери в умовному п/м, м3 -4 Річна продуктивність, м3При високотемпературному режиміПри Ф режиміПри Н режиміПри М режимі-20001500-5 Збуджувач циркуляції АС Центробіжний вентилятор6 Число вентиляторів 17 Характеристика вентилятора:Виробництво, тис. м3/рікТиск, шм.вод.ст.Частка обертання, хв.-145-1450,9608 Характеристика е/д для привода вентилятора:ТипПотужність, кВтЧистота обертання, хв.-1число, штА0102-12-1218161455/751450,96019 Установлена потужність е/д, кВт 55/7510 Середнього динний розхід е/д, кВт, при:Ф режиміФНМ-3940-11 Установлені габаритні розміри, мм:ДШВ128003800435012 Маса, кг 17000

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019