.

Розрахунок і проектування установки типу ЛО-50А з детальним опрацюванням механізму насування пил (Розрахунково-пояснювальна записка до курсової роботи

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3647
Скачать документ

Розрахунково-пояснювальна записка до курсового проекту

Розрахунок і проектування установки типу ЛО-50А з детальним опрацюванням
механізму насування пил

Завдання на курсовий проект

Кряжу вальна установка з поздовжньою подачею крупноміру на базі
ланцюгової пили

Параметр Позначення Значення

Порода деревини – Береза

Вологість деревини, % W 110

Діаметр на ВГ, см d 80

Довжина стовбурів, м Lзаг 26

Довжина

сортиментів, м

Lдет 1,0; 4,5; 4,5;

5,0; 3,5; 3,5

4,0

Швидкість

транспортерів, м/с

1,1 1 0,4

Продуктивність чистого

пиляння, м/с

Пчп

0,020

Детально розробити механізм – Насування пил

Зміст

1. Вступ

2. Аналітичний огляд

3. Розрахунок зусиль які виникають в механізмі

4. Розрахунок потужності приводу, вибір електродвигуна та перевірка його
на пусковий режим

5. Розрахунок передавального відношення привідного механізму

6. Розрахунок та проектування нестандартних вузлів і деталей,
проектування і вибір стандартних вузлів і деталей

7. Конструювання і компонування машини в цілому

8. Складання і монтаж обладнання

9. Визначення продуктивності та організація робіт з використанням
запроектованого обладнання

10. Заходи по створенню безпечних умов праці запроектованого обладнання

11. Встановлення показників ефективності запроектованої машини

12. Висновки

13. Специфікація складальних креслень

14. Список використаної літератури

1. Вступ

Ліс – скарбниця людства, величезне національне багатство країни.
Збереження і примноження лісових багатств, правильне їх використання,
організація високоефективної лісоексплуатації – головні завдання
лісозаготівельників.

Історія взаємодії людини та природи в значній мірі є історією
вирубування людиною лісів з метою освоєння сільськогосподарських земель,
будівництва споруд і міст, кораблебудування, опалення тощо.

Україна є однією з найбільш лісодефіцитних країн Європи і потреби в
деревині за рахунок власних ресурсів задовольняються усього на 27%.
Щорічною є потреба у лісоматеріалах, целюлозі та картонно-паперових
виробах, яка еквівалентна 25-30 млн. м3 круглих лісоматеріалів.

Лісозаготівельна підгалузь займає особливе місце в народному
господарстві країни, оскільки практично немає галузі, де не
використовувалась би деревина. Це – лісопильно-деревообробна
промисловість, житлове будівництво, вагонобудування, машинобудування та
інші галузі. На основі деревної сировини функціонує виробництво
целюлози, паперу, картону, етилового спирту, оцтової кислоти, кормових
дріжджів, смол і фенолів, глюкози і фібри, шерсті і шкіри, фотоплівки і
деревних плит, ліків і вітамінів. Із деревини виготовляють основні види
меблів і цілу гаму музичних інструментів.

Метою курсового проекту є розширити і закріпити теоретичні знання,
поглибити вивчення конструкції конкретної машини і обладнання, розвинути
розрахунково-графічні навики конструювання і оволодіти методами
самостійного розв’язування інженерних задач. При цьому студент
опрацьовує додаткову літературу, окремі конструкторські розробки,
планові і звітні документи, патентні і нормативні джерела інформації,
результати виробничих практик. Таким чином майбутній спеціаліст набуває
необхідних навичок підбирати необхідні довідники, книги, творчого їх
осмислення і використання в конкретних умовах.

2. Аналітичний огляд

Основними вузлами ланцюгових пил (рис. 1) є: двигун і пильний механізм.
Пильний механізм складається з пильного ланцюга із зірочками, шини і
натягача. У ланцюгових пилах ріжучим інструментом є пильний ланцюг,
ланки якого є зуби. Шина поміщається між провідною і відомою зірочками і
служить направляючою опорою для верхньої і нижньої гілок ланцюга.
Пильний ланцюг приводиться в рух провідною зірочкою безпосередньо від –
валу двигуна або через редуктор.

Рис. 1. Стаціонарний тип ланцюгової пили:

1 – двигун; 2 – провідна зірочка; 3 – пильний шина; 4 – відома зірочка;
5 – пильний ланцюг; 6 – натягач; 7 – гідроциліндр

Для поперечного розпилювання крупних колод і пакетів (пачок)
лісоматеріалів на лісових складах знаходять застосування верстати з
ланцюговою пилою. Вони на відміну від переносних ланцюгових пил
встановлюються стаціонарно на особливій станині (рамі), мають велику по
довжині шину, особливий (спеціальний) механізм насування і могутніший
двигун, від якого рух передається безпосередньо зірочці пильного ланцюга
або через редуктор (у останньому випадку провідна зірочка зміцнюється на
відомому валу редуктора). У безредукторних верстатів її поміщають
безпосередньо на валу двигуна або на окремому валу і приводять в рух
через сполучну муфту, ремінна або ланцюгова передачі.

Верстати з провідною зірочкою, встановленою безпосередньо на валу
двигуна, найбільш прості по своєму пристрою, але в цьому випадку вал
двигуна, окрім моменту, що крутить, сприймає і момент, що вигинає, від
зусиль насування, що може викликати перевантаження підшипників двигуна.
Щоб усунути цей недолік, застосовують спеціальну кришку з консоллю для
підшипника. При такому пристрої зусилля насування сприймає кришка
двигуна. Якщо рух від двигуна до валу зірочки передається через муфту і
провідна зірочка встановлюється на спеціальному валу, що вигинає момент
від зусилля насування сприймає вал зірочки. В цьому випадку досить
просто проводити заміну одного двигуна іншим.

Насування пильного механізму може здійснюватися уручну або механічно –
за допомогою гідравлічного або пневматичного приводу. У верстатів з
ланцюговою пилою застосовні всі типи механізмів насування круглопилкових
верстатів з рамою, що коливається.

Для приведення в рух пильного ланцюга зазвичай використовують електричні
двигуни. Необхідна потужність двигуна ланцюгових верстатів коливається в
межах від 7 до 20 кВт. В даний час знаходять застосування установка
ЛО-50А з ланцюговими верстатами для поперечного розпилювання і
торцювання шпальних кряжів і установка ЛО-62 з ланцюговим верстатом для
розкряжування пачок хлистів.

Для оброблення шпального довгоміру на кряжі завдовжки 2,75 м і їх
торцювання використовують ланцюгові обробні установки ЛО-50. Пильним
механізмом є стаціонарна ланцюгова пила, забезпечена пильного ланцюгом
ПЦП-15 або ПЦУ-15, що приводиться в дію від електродвигуна потужністю 10
кВт і рухомою із швидкістю 15 м/с. Подаючий і приймальний транспортери –
роликові. Швидкість подовжнього переміщення довгоміру 0,7 м/с. З
приймального рольганга шпальні кряжі віддаляються двосторонніми
скидувачами. Продуктивність установки 20-25 м3/год.

Рис. 2. Установка ЛО-62

Установка ЛО-50А (рис. 3, а) служить для випилювання з шпальної сировини
кряжів завдовжки 2,75 м. Вона має роликовий лісотранспортер, на рамі
якого встановлено два верстати з ланцюговою пилою для поперечного
розпилювання і торцювання шпальної сировини. Верстати з ланцюговою пилою
можуть бути встановлені по праву або ліву сторону роликового
транспортера залежно від умов роботи установки. Можна використовувати
обидва верстати одночасно або тільки один. Для зупинки сировини, що
розпилюється, служить ступінчастий упор. Отримані після розкряжування
шпальні кряжі скидувачем скидаються з транспортера. Лісоматеріали, що
розпилюються в процесі розпилювання, утримуються за допомогою двох
важелів. Висувний упор служить для зупинки кряжа перед торцюванням.
Діаметр колод, що розпилюються, 0,14…1 м, швидкість руху кряжів по
транспортеру 0,55…1,1 м/с. Потужність двигуна верстата з ланцюговою
пилою 7,5 кВт, швидкість різання 14,5 м/с, загальна потужність двигунів
установки 38 кВт, маса 5,6 т.

Установка ЛО-62 (рис. 3, б) призначена для групового розкряжування
пачок хлистів на крупних лісових складах при подальшій переробці
значного об’єму круглих лісоматеріалів безпосередньо на цьому складі.
Вона складається з верстата з ланцюговим пильним механізмом і
приймально-подаючого пристрою. Верстат є візком, що переміщається по
рейковому шляху, на якому встановлена вертикальна стійка і кабіна
оператора з системою управління верстатом. На вертикальній стійці
розміщені ті, що направляють, в яких за допомогою гідроприводу і
канатно-блокової системи здійснюється насування і підйом каретки з
пильним механізмом. Пильний механізм включає пильний ланцюг, що огинає
ведучу і що направляє зірочки, одна з яких є натяжною, що направляє
шину, П-подібну раму, на якій закріплені зірочки, приводний механізм і
пристрій для змащування ланцюга.

Рис. 3. Установки з верстатами з ланцюговою пилою:

а – схема установки ЛО-50А: 1 – роликовий транспортер; 2 – верстат з
ланцюговою пилою; 3 – висувний упор; 4 – скидувач; 5 – ступінчастий
упор; б – схема установки ЛО-62: 1 – візок; 2 – кабіна; 3 – вертикальна
стійка з тими, що направляють; 4 – П-подібна рама; 5 – пристрій для
змащування ланцюга; 6 – пильний шина; 7 – пильний ланцюг; 8 – поперечина
чотирьохланцюгового транспортера; 9 – привід

Приймально-подаючий пристрій є металевий бункер. У нижній частині його
розташовується чотирьохланцюговий транспортер з поперечиною, на кінцях
яких є ходові підтримуючі ролики. У натяжного ланцюга транспортера
встановлений щит, який направляє пачку хлистів при її укладанні і
зіштовхує останній пакет лісоматеріалів. На установці ЛО-62 можна
кряжувати пачки хлистів завдовжки не більше 25 м, шириною і висотою до
2,8 м і об’ємом до 45 м3.

Пильний ланцюг ПЦУ-30Б, довжина ланцюга 14,6 м, швидкість різання 15
м/с, швидкість насування пильного механізму до 75 мм/с, швидкість
підйому до 250 мм/с, швидкість переміщення візка 0,36 м/с,
лісотранспортера 0,185 м/с. Потужність двигунів верстата 72,5 кВт,
транспортера приймально-подаючого пристрою 45 кВт. Маса установки 70,5
т.

Установка ЛО-62 має такі недоліки: дуже складна конструкція і дуже
дорога.

Рис. 4. Верстат з ланцюговою пилою конструкції СибТИ:

а – загальний вигляд; б – гідрокінематична схема; 1 – електродвигун; 2 –
провідна зірочка; 3 – пильний шина; 4 – натягач з відомою зірочкою; 5 –
гідронасос; 6 – рама; 7 – кронштейн шини; 8 – притискачі; 9 – циліндр
насування шини; 10 – циліндр притисків; 11 – бак; 12 – фільтр; 13 – кран
управління; 14 – запобіжний клапан; 15 – напірний золотник; 16 –
зворотний клапан; 17 – циліндр для змащування шини; 18 і 19 –
всмоктуючий і нагнітальний клапани; 20 – пульт управління

Верстат з ланцюговою пилою конструкції СибТИ (рис. 4, а) призначений для
поперечного розпилювання круглого лісу. Пильний механізм його
приводиться в рух електродвигуном потужністю 7 кВт Для оберігання колоди
від зрушення при пилянні застосовуються два притиски, укріплені на
одному валу. Робоча довжина пильного шини 1100 мм. У верстаті
використовують ланцюги ПЦП-15 і ПЦУ-15. На одному кінці валу
електродвигуна посаджена зірочка пильного ланцюга, а на іншому –
кулачкова муфта сполучає його з гідронасосом марки МШ-3. Продуктивність
гідронасоса 9 л/мін, створюваний ним тиск в гідросистемі 250 н/см2. Для
змащування пильного ланцюга застосований поршневий насос. Як мастило
застосовується літом автол, взимку його змішують з дизельним паливом або
гасом. Максимальна подача масла за один хід шини 10 см3, мінімальна, – 2
см3.

На пульті управління знаходиться рукоятка для підйому і опускання
пильного шини і притисків. Крім того, на нім розташовані кнопки пуску і
зупинки двигуна верстата.

На рис. 4, б приведена гідрокінематична схема верстата. При робочому
ході масло з бака подається через сітчастий фільтр гідронасосом в нижню
порожнину циліндра притисків, унаслідок чого вони опускаються на колоди,
що розпилюються. Після затиску колоди тиск в системі підвищується і
поршень напірного золотника піднімається, включаючи в роботу
гідроциліндр насування пильного механізму. Після закінчення різання кран
управління ставлять в положення «холостий хід», при цьому за допомогою
зміни тиску масла, що поступає у верхні (штокові) порожнини циліндрів,
притиски і шина піднімаються і займають крайнє початкове положення.

При робочому ході (опусканні) шини масло з бачка для змащування поступає
в циліндр поршневого насоса, а при підйомі подається в паз пильного шини
і змащує ланцюг.

Швидкість насування пильного апарату верстата, віднесена до середини
шини, 0,3 м/с, а швидкість різання 10,8 м/с.

Верстат з ланцюговою пилою ЦНИИМЭ-ПЦ-2 застосовується для розкряжування
хлистів. Він має пильний ланцюг марки ПЦП-20, яка приводиться в рух від
електродвигуна потужністю 10 кВт. Насування пильного апарату і
приведення в дію притисків проводяться гідроциліндрами. Верстат
встановлений на візку, що переміщається по рейках уздовж хлиста, що
розпилюється. Оброблення хлистів цим верстатом можна виконувати як при
зупинці, так і русі хлиста. У першому випадку хлист при пилянні
зупиняють. При розкряжуванні на ходу верстат рухається разом з хлистом
і, завершивши пропив, повертається гідроциліндром в початкове положення.
Швидкість насування механізму пиляння автоматично регулюється залежно
від діаметру пропила в межах від 0,15 до 0,3 м/с, а швидкість підйому
його складає 1,5 м/с. Шина консольна. Робоча довжина її 1000 мм.
Швидкість різання 17,6 м/с. Потужність електродвигуна гідроприводу 10
кВт.

Верстати з ланцюговою пилою іноземних марок використовуються на
лісопильних і фанерних заводах США і Канади для розкряжування колод і
напівхлистів на сортименти. Верстат L-M змонтований на сталевій плиті.
Пильний механізм приводиться в рух двигуном через редуктор. Для
насування застосований гідроциліндр. Робоча частина пильного шини може
мати довжину від 900 до 3650 мм. Мастило ланцюга і шини автоматичне.
Пильний ланцюг з Г-подібним зубом має, крок 25,4 мм. Ширина пропила
10-12 мм, швидкість руху ланцюга близько 9 м/с.

Сталева плита встановлена на санчатах і може переміщатися уздовж колоди,
що розпилюється, на 610 мм і перпендикулярно його осі на 457 мм. Існує
чотири основні моделі таких верстатів з гідравлічним управлінням,
потужність їх відповідно 5, 7,5, 10 і 15 л. с. Є також верстати з
двигуном внутрішнього згорання потужністю від 9 до 25 л. с. з ручним і
гідравлічними важелями управління.

Верстат з ланцюговою пилою типу «Біг Брут» має середню продуктивність
чистого пиляння 650 см2/с за рахунок великої потужності двигуна. Такими
верстатами оснащуються автоматичні обробні установки.

3. Розрахунок зусиль які виникають в механізмі

Для проведення розрахунків вибираємо пильний ланцюг моделі ПЦУ-20 з
такими параметрами: t=20 мм; b=14,6 мм; V=15-20 м/с; q=10 Н.

Сила різання визначається за формулою:

, Н,

де b – ширина пропилу, м;

H – висота пропилу, визначається з формули:

, м;

U – швидкість подачі, визначається з формули:

, м/с;

V – швидкість різання, м/с;

K – питома робота різання:

, Дж/м3,

де aп – поправковий коефіцієнт, який залежить від породи, для берези
приймаємо aп=1,2 [2, с. 63];

8

@

z

?

oaUaE1/41/4E1/4c–?{l]l]lN>N>N h~:

h~:

h~:

h~:

h~:

h~:

////////eeeeeeeeeeeeeeee

gd~:

gd~:

yt~:

gd~:

gd~:

yt~:

gd~:

yt~:

6

@

F

gd~:

yt~:

F

H

X

v

x

 

1/4

Ae

gd~:

yt~:

Ae

AE

U

gd~:

yt~:

&

(

?

?

h~:

h~:

h~:

h~:

h~:

gd~:

yt~:

gd~:

yt~:

U Ue e i th (

maUIIIII

gd~:

a$gd~:

gd~:

yt~:

6!b!d!i$o$F%:&<&x+?0¦2ooooooooocooooooccocccoooogd~:gd~:]Z^>c„dhell†p‚sooccooocccoooocccooooooooo

gd~:

gd~:

gd~:

gd~:

gd~:

#, який враховує вологость деревини, визначається з емпіричної формули:

;

ap – поправковий коефіцієнт, який враховує затуплення пили, визначається
з емпіричної формули:

,

де To – кількість годин роботи пили після заточування, приймаємо To=4
год;

at – поправковий коефіцієнт, який враховує температуру, приймаємо at?1;

ac – поправковий коефіцієнт, який враховує сучковатість деревини,
приймаємо aс?1;

Ko – основне значення питомої роботи різання, визначається за емпіричною
формулою:

, Дж/м3,

де uz – подача на зуб, визначається з формули:

, м,

де tз – крок по ріжучих зубах, визначається з формули:

, м.

Отже:

, м.

Для подальших розрахунків приймаємо uz=0,0003 м. Перераховуємо значення
швидкості подачі:

, м/с;

, Дж/м3;

, Дж/м3,

, Н.

Зусилля в ланцюгу визначимо методом обходу його по контуру. Зусилля в
ланцюгу в точці 0 визначимо за формулою:

, Н,

де So – монтажний натяг в ланцюгу, Н;

PB – зусилля від дії відцентрової сили, Н.

Рис. 5. Схема для розрахунку максимального зусилля в ріжучому ланцюгу

Монтажний натяг повинен бути таким, щоб ланцюг плавно огинав шину. Для
цього стріла провисання ланцюга повинна бути рівною стрілі вигину шини.
Потрібний монтажний натяг ланцюга визначимо за формулою:

, Н,

де q – вага погонного метра ланцюга, Н;

lш – довжина шини, приймаємо lш=0,7 м;

f – стріла вигину шини, приймаємо f =0,12 м.

Зусилля від відцентрової сили визначимо за формулою:

, Н,

де g – прискорення вільного падіння, м/с2.

Отже:

, Н.

Зусилля в точці 1 визначимо за формулою:

, Н,

де ? – коефіцієнт тертя ланцюга по шині, приймаємо ?=0,15.

Зусилля в точці 2 визначимо за формулою:

, Н,

де k – коефіцієнт, який враховує затрати енергії при огинанні ланцюгом
веденої зірочки (колеса), приймаємо k=1,06.

Зусилля в точці 3 визначимо за формулою:

, Н,

де Po – зусилля віджиму ланцюга з пропилу, Н.

Зусилля віджиму ланцюга з пропилу визначимо за формулою:

, Н,

де ? – коефіцієнт затуплення, приймаємо ?=0,1.

Отже:

, Н,

У кряжувальних верстатах використовуються трьохрядні ланцюги з двома
крайніми і середньою ланками. Розрахункова схема ланцюга приведена на
рис. 6.

Елементи ланцюга розраховують по найбільшому зусиллю яке в ньому виникає
при різанні. Ланки ланцюга розраховуємо на розтяг.

Умову міцності для середньої ланки на розтяг запишемо у вигляді:

, Н,

де в – потрібна товщина середньої ланки, приймаємо в=0,0012 м;

Zmax – максимальне зусилля, Zmax=Z3=1179,17 Н;

h – ширина ланки, приймаємо h=0,03 м;

dз – діаметр отвору, приймаємо dз=0,012 м;

?P – допустиме напруження в матеріалі ланки на розтяг, Н/м2.

Рис. 6. Розрахункова схема ланок ланцюга

Допустиме напруження на розтяг визначають за формулою:

, Н/м2,

де ?TM – тимчасовий опір матеріалу ланки на розрив, приймаємо
?TM=1,5*107 Н/м2;

k0 – коефіцієнт запасу міцності, приймаємо k0=20.

Отже:

, м.

Приймаємо в=0,0046 м.

Умову міцності для крайньої ланки на розтяг запишемо у вигляді:

, Н/м2,

де a – потрібна товщина ланки, м;

d1 – діаметр отвору шарніру, приймаємо d1=0,006 м;

d2 – діаметр отвору зіньковки, приймаємо d2=0,01 м;

c – глибина зіньковки, приймаємо с=0,002 м.

Отже:

, м,

Приймаємо a=0,005 м.

Умову міцності для валика шарніру на зріз, в найтоншому місці, (в місці
кріплення крайніх ланок) запишемо у вигляді:

,

де d1 – потрібний діаметр валика, м;

[?] – допустиме напруження в матеріалі шарніру на зріз, приймаємо
[?]=6*106 Н/м2.

Отже:

, м,

Приймаємо d1=0,006 м.

Потрібний діаметр валика шарніра в місці контакту його із рухомою
середньою (рухомою) ланкою визначимо виходячи з умови допустимого
питомого тиску в з’єднанні:

,

де [р] – допустимий питомий тиск в шарнірі, приймаємо [р]=1,5*106 Н/м2.

Отже:

, м,

Приймаємо d3=0,012 м.

По максимальному зусиллю і прорахованих розмірах підбираємо ланцюг марки
ПЦУ-20.

4. Розрахунок потужності приводу, вибір електродвигуна та перевірка
його на пусковий режим

Потрібну потужність приводу визначимо за формулою:

, кВт,

де ZТЯГ – тягове зусилля в ланцюгу, Н;

? – ККД приводу, приймаємо ?=0,85.

Тягове зусилля в ланцюгу визначимо за формулою:

, Н,

де k1 і k2 – коефіцієнти, які враховують затрати енергії при огинанні
ланцюгом ведучої зірочки. Для розрахунків приймаємо: k1=1,05, k2 =0,95.

Отже:

, кВт,

При використанні в якості приводу електродвигунів визначаємо потрібну
встановлену потужність за формулою:

, кВт.

Вибираємо асинхронний трифазний електродвигун, синхронна частота
обертання якого становить 1500 об/хв. Технічна характеристика
електродвигуна наведена в табл. 1.

Таблиця 1. Технічна характеристика електродвигуна

Тип двигуна Потужність, кВт Частота обертання, об/хв ККД, % cos? Мпуск/

Мном Мmax/

Мном G*D2

Н*м2

4А160 4УЗ 15 1465 88,5 0,88 1,4 2,3 4,022

5. Розрахунок передавального відношення привідного механізму

Загальне передавальне число визначаємо за формулою:

,

де nдв – частота обертання валу ротора двигуна, об/хв;

де nдв – частота обертання ведучої зірочки, об/хв.

Частота обертання ведучої зірочки дорівнює:

, об/хв.

Отже:

.

Крутний момент передається безпосередньо від двигуна до ведучої зірочки.

6. Розрахунок та проектування нестандартних вузлів і деталей,
проектування і вибір стандартних вузлів і деталей

Н/мм2:

, мм,

де Мкр – крутний момент на валу:

, Н*м,

де ?дв – частота обертання двигуна:

, об/хв;

, Н*м;

, мм

Приймаємо dв=40 мм. Діаметр валу під манжетою приймаємо рівним 45 мм.
Діаметр валу під підшипника приймаємо рівним 50 мм.

Підбираємо підшипники кулькові радіальні 310 ГОСТ 8338-70; d=50 мм;
D=110 мм; С=47,6 кН,

де С – динамічна вантажопідіймальність.

Перевірка довговічності підшипників.

Еквівалентне навантаження визначається з формули:

, Н,

де X – коефіцієнт радіального навантаження, приймаємо X=1, [6];

V – коефіцієнт, що враховує обертання кілець, приймаємо V=1, [6];

Кб – коефіцієнт безпеки, приймаємо Кб=1,2, [6];

КТ – температурний коефіцієнт, приймаємо КТ=1, [6].

Fr – радіальне навантаження, визначаємо з формули:

, Н.

, Н,

Довговічність:

, млн. об;

, год.

Розрахована довговічність підшипників є достатньою.

7. Конструювання і компонування машини в цілому

Компонування вузлів та обладнання складається в двох послідовних етапів:
ескізного і робочого. В ескізному компонуванні розробляємо основну схему
і загальну конструкцію агрегату. На підставі аналізу ескізного
компонування складаємо робоче компонування, що уточнює конструкцію
агрегату.

Компонування розпочнемо з рішення головних питань – вибору раціональних
кінематичної і силової схем, визначення найбільш доцільного їх взаємного
розташування.

Компонування будемо вести в масштабі 1:1, а якщо розміри об’єкту не
дозволяють, то окремі вузли і деталі об’єкту будемо компонувати в
натурі.

При компонуванні машин будемо старатись дотримуватись таких загальних
правил компонування:

– добиватись всілякого зниження витрат на експлуатацію машин за рахунок
зменшення енергоспоживання, вартості обслуговування і ремонту;

– випереджувати технічне старіння машин, забезпечити їх довгочасне
застосування;

– конструювати машини із розрахунком на безремонтну експлуатацію;

– уникати розміщення поверхонь тертя безпосередньо на корпусах деталей;

– забезпечити можливу повну взаємозамінність деталей і вузлів;

– всіляко спрощувати конструкцію машин;

– вивчати і і знати тенденції розвитку галузей народного господарства,
що використовують проектовані машини;

– забезпечувати збереження здоров’я обслуговуючого персоналу.

8. Складання і монтаж обладнання

При конструюванні з’єднань, вузлів і агрегатів будемо дотримуватись
агрегатного принципу складання.

Взаємозамінність деталей досягається призначенням необхідних допусків і
кінцевих відхилень форми (непаралельність, неперпендикулярність і ін.).
Типи посадок вибираємо в залежності від умов роботи з’єднання.

При послідовному складанні декількох деталей з натягом будемо уникати
посадки по одному діаметру, тому, що необхідно просувати деталі через
посадочну поверхня, а це ускладняє монтаж і демонтаж та викликає
небезпеку пошкодження поверхонь.

Положення деталей при складанні повинно бути однозначно встановлено
складальними базами.

Машини, які визначені на проектування, повинні бути забезпечені
можливістю такелажування при транспортуванні, проведенні монтажу,
розвантаженні.

Стаціонарне технічне обладнання і машини потребують улаштування,
фундаментів. Фундаменти повинні бути достатньо масивними, сприймати
статичні і динамічні навантаження, не допускати зміщення і вібрацій
обладнання.

9. Визначення продуктивності та організація робіт з використанням
запроектованого обладнання

Призначенням технологічного обладнання будь-якого типу є використання
заданого техпроцесу або виробництво визначеної продукції.

Годинна продуктивність ланцюгових пил, що працюють на розкряжуванні
лісу, визначається за формулою:

, м3/с,

де Q0 – середній об’єм однієї колоди, м3:

, м3;

t1 – час, що витрачається на один пропил, сек.:

, c;

n0 – число пропилів, що приходиться на одну колоду, приймаємо n0=5;

С0 – коефіцієнт використання пили за часом, приймаємо С0=0,9;

Отже:

, м3/с.

10. Заходи по створенню безпечних умов праці запроектованого обладнання

Механізація лісозаготівель не лише сприяє зростанню продуктивності
праці, але, у більшості випадків, суттєво впливав на зменшення
травматизму, тому що умови праці робітників стають значно
раціональнішими і безпечнішими.

Ні одній лісозаготівельній операції не приділяється стільки уваги
відносно безпеки праці, як звалювання дерев. І це не випадково, тому що
незначне відхилення від встановлених правил звалювання дерев в багатьох
випадках приводить до травм працюючих. Через це, розробляючи засоби
повалення дерев, слід ввернути увагу і врахувати всі можливі
конструктивні рішення, які забезпечують надійність роботи засобів і
безпечну працю робітників.

Специфічні відмінності лісозаготівельного виробництва закладено в
громіздкості і значній масі об’єкту праці, що зумовлює використання
енергомісткого і металоємного обладнання. Тому майже всі машини і
обладнання повинні бути забезпечені гальмівними засобами, а обертаючі
частини верстатів ізолюють захисними засобами, що дозволяють уникнути
випадкове попадання в небезпечну зону одягу або рук працюючих.

Нещасні випадки при експлуатації лісозаготівельної техніки мають місце
внаслідок поломки шківів, маховиків і інших елементів, що обертаються
через наявність в них тріщин, раковин або через самочинне розгвинчування
та розмикання болтових з’єднань.

При конструюванні машин і обладнання необхідно особливо старанно
вирішувати завдання по розчищенню робочих місце керування на певній
відстані від небезпечних зон, особливо, від зон дії інерційних сил,
джерела шуму і вібрації, випромінювання і ін.

Переважна більшість лісозаготівельного обладнання і машин працюють від
електродвигунів, потенційна небезпека яких значно зростає при
ігноруванні вимог щодо влаштування заземлення чи занулення. Запобігти
небезпечне ураження струмом можливо за рахунок використання загальних і
індивідуальних засобів захисту.

11. Встановлення показників ефективності запроектованої машини

Енергоозброєність праці визначається за формулою:

, кВт/люд,

де np – кількість робітників, які обслуговують машину, приймаємо де
np=3.

Питома енергоємність характеризує виконання виробничого процесу в
заданих умовах і визначає кількість енергії, яка необхідна для
виробництва одиниці продукції:

, кВт*с/м3,

де ПГ – погодинна продуктивність машини.

Ступінь нормалізації конструкції визначаємо за формулою:

,

де nН – кількість нормалізованих деталей в конструкції;

де n – загальна кількість деталей.

Висновки

Стаціонарно встановлені пили, що коливаються, знаходять використання в
тих випадках, коли розміри за діаметром поступаючої сировини не дають
змоги використати для розпилювання кругло пиляльні установки або ручний
моторний інструмент. Від переносних пил станок відрізняється тим, що він
встановлюється стаціонарно на особливій станині, має велику по довжині
шину, особливий механізм насування заготовок і більш потужний двигун,
від якого рух передається зірочці ланцюга.

Курсовий проект складається із пояснювальної записки і графічного
матеріалу.

При виконанні даного курсового проекту студентом було набуто необхідні
знання з теорії, конструкції та розрахунку установки типу ЛО-50А з
детальним опрацюванням механізму насування пил.

Список використаної літератури

1. Тиберій Шкіря. Машини та обладнання лісосічних та лісоскладських
робіт. Підручник. – Львів: Тріада Плюс, 2005. – 436 с.

2. Залегаллер Б. Г., Ласточкин П. В., Бойков С. П. Технология и
оборудование лесных складов: Ученик для вузов – з-е узд., испр., доп. –
М.: Лесн. Пром-сть, 1984. – 352 с.

3. Гороховский К. Ф., Лившиц Н. В. Машины и оборудование лесосечных и
лесоскладских работ: Ученое пособие для вузов. – М.: «Экология», 1991. –
528 с.

4. Машины и оборудование лесоразработок. Рахманов С. И., Гороховский К.
Ф., 1967 г.

5. Шкіря Т. М., Сопотун О. Й. Машини та обладнання лісосічних і
лісоскладських робіт: Методичні вказівки до виконання курсового проекту
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: УДЛТ, 1995.
– 53 с.

6. Курсовое проектирование деталей машин: Учеб. пособие для
техникумов/С. А. Чернавский, Г. М. Ицкович, К. Н. Боков и др. – М.:
Машиностроение, 1979. – 351 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019