.

Пускові системи, прилади систем освітлення і сигналізації (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 6640
Скачать документ

Реферат на тему:

Пускові системи, прилади систем освітлення і сигналізації

Способи пуску двигунів. Щоб запустити двигун внутрішнього згоряння,
обертання колінчатого вала необхідно довести до деякої частоти, що
забезпечує сумішоутворення, заповнення циліндрів свіжим зарядом, стиск і
запалення суміші. Ця частота обертання при температурі повітря вище 00С
для карбюраторних двигунів повинна бути не менш 40…50 об/хв, а дизелів
не менш 150…250 об/хв.

Спеціальні механізми і пристрої, призначені для швидкого і надійного
пуску, складають систему пуску. Розрізняють наступні способи пуску
двигунів.

Пуск від руки застосуємо для карбюраторних двигунів. При цьому способі
пуску колінчатий вал двигуна повертають пусковою рукояткою, палець якої
зчіплюється з храповиком на носку колінчатого вала, чи шнуром,
намотуваним на маховик (двигун П-10УД).

Пуск допоміжним бензиновим двигуном використовується в більшості
тракторних дизелів. Щоб передати обертання від вала пускового двигуна
валу дизеля, у систему пуску включена силова передача. Коли починає
працювати дизель, пусковий двигун і силова передача автоматично
відокремлюються від нього.

Рис. 1. Схема пуску електричним стартером:

1 — акумуляторна батарея; 2— вмикач; 3 — електричний стартер; 4 —
шестерня стартера; 5 — зубчатий вінець маховика двигуна

Для полегшення пуску дизеля водяні системи охолодження пускового двигуна
і дизеля зв’язані між собою, що забезпечує прогрів дизеля.

Пуск електричним стартером — найбільш розповсюджений спосіб, придатний
для автомобільних, тракторних і пускових двигунів. Схема системи пуску
електричним стартером показана на рисюнку 1. Електричний стартер 3
живиться від акумуляторної батареї 1 струмом низької напруги. У період
пуску шестерня 4 стартера входить у зачеплення з зубчатим вінцем 5
маховика двигуна. Передаточне число між шестернею стартера і вінцем
маховика підбирають з таким розрахунком, щоб передати колінчатому валу
двигуна необхідну для пуску частоту обертання. Стартер включається на
період пуску і виключається спеціальним механізмом відразу після того,
як двигун почне працювати.

У багатьох моделей двигунів, обладнаних електричним стартером, наявний
пристрій для пуску від руки, яким користаються, коли розряджена
акумуляторна батарея чи несправний стартер.

Система пуску допоміжним двигуном. Найбільш широко поширена система
пуску за допомогою допоміжного двигуна П-10УД і його модифікацій (дизелі
А-41, А-01М, Д-240Л, СМД-14 і СМД-60).

Двигун П-10УД одноциліндровий, карбюраторний, бензиновий, із
кривошипно-камерною продувкою.

Підстава двигуна — чавунний картер 21 (рис. 2), до якого прикріплений
чавунний циліндр 4. До передньої стінки циліндра приєднаний карбюратор
14, до фланця на задній стінці — глушитель 1. Зверху циліндр закритий
чавунною головкою 7, у центральний отвір якої вкручена свіча 9, а в
похилий отвір — кран 8 для заливання палива і продувки циліндра. На
головці циліндра установлений водовідвідний патрубок 10. До передньої
стінки картера 21 прикріплений регулятор 18.

В внутрішній порожнині картера на роликових і кулькових підшипниках
розташований колінчатий вал. На передньому кінці колінчатого вала
закріплена шестерня 17, а на задньому — маховик 28.

Колінчатий вал двигуна зіставний. Його щоки 24, виготовлені заодно з
противагами, напресовані на цапфи 22 і 27. Обидві щоки з’єднуються
пустотілим пальцем 23 кривошипа.

Рис. 2. Пусковий двигун П-10УД (дизель Д-240Л):

1 — глушитель; 2 — випускна труба; 3 — випускний патрубок; 4 — циліндр;
5 — поршень; 6 — порожнини сорочок водяного охолодження; 7 — головка
циліндра; 8 — кран; 9 — свіча запалювання; 10 — водовідвідний патрубок;
11 — компресійне кільце; 12 — поршневий палець; 13 — впускний канал; 14
— карбюратор; 15 — повітреочистник; 16 — продувний канал; 17 — шестерня
колінчатого вала; 18 — регулятор; 19 — шестерня привода регулятора; 20 —
проміжна шестерня; 21 — картер; 22 — передня цапфа колінчатого вала; 23
— палець кривошипа; 24 — щоки кривошипа; 25 — роликовий підшипник; 26 —
шатун; 27 — задня цапфа колінчатого вала; 28 — маховик із зубчатим
вінцем; 29 — канавка для намотування пускового шнура; 30 — водопідвідний
патрубок; 31 — стартер

Поршень 5 пальцем 12 і шатуном 26 зв’язаний з колінчатим валом.
Поршневий палець плаваючого типу. Нижня головка шатуна нероз’ємна, має
дворядний роликовий підшипник.

У систему живлення двигуна входять паливний бачок з
фільтром-відстійником, карбюратор і паливопровід, що з’єднує відстійник
бачка з карбюратором. Паливом для двигуна служить суміш з п’ятнадцяти
частин (по обсязі) бензину й однієї частини дизельної оливи. Ця суміш —
одночасно і мастильний матеріал для поверхонь тертя деталей двигуна.

Регулювання частоти обертання колінчатого вала двигуна виконує
однорежимний відцентровий регулятор.

Однорежимний регулятор підтримує тільки один швидкісний режим роботи
двигуна, що задається при установці регулятора. Всі інші швидкісні
режими можна задавати, тільки переміщаючи дросельну заслінку карбюратора
важелем, керованим водієм.

Регулятор двигунів П-10УД і П-350 влаштований і працює в такий спосіб.
На валику 16 (рис. 3) закріплена приводна шестерня 21 і на різьбу
закручений ведучий диск 20, у прорізах якого можуть вільно переміщатися
кульки 18. Конічна поверхня диска 17, що вільно сидить на передньому
кінці валика, притискає кульки 18 до площини опорного нерухомого диска
19.

У передній торець маточини диска 17 запресований кульковий упор 13, на
який через двуплечий важіль 11 передається зусилля пружини 6.

Важіль 11 закріплений на осі 12 і у верхній частині має отвір, через
який проходить регулювальний болт 8. Одним кінцем пружина 6 впирається у
втулку 5, а іншим — у виточення на важелі 11. Положення болта 8
фіксується контргайкою 10.

На виступаючому назовні кінці осі 12 закріплений зовнішній важіль 9,
з’єднаний тягою 3 з важелем 2 дросельної заслінки 1 карбюратора.

Під час роботи двигуна обертання колінчатого вала через розподільчі
шестерні передається валику 16 регулятора. Разом з валиком обертається
ведучий диск 20 з кульками 18. Під дією відцентрової сили кульки
починають розходитися і, переміщаючись по похилій площині рухливого
диска 17, прагнуть пересунути його вправо. Цьому протидіє через
двуплечий важіль 11 пружина 6. Диск 17 переміщається доти, поки не
встановиться рівновага між відцентровою силою і зусиллям пружини 6.

Рис. 3. Однорежимний кульковий відцентровий регулятор пускового двигуна
П-10УД:

1 — дросельна заслінка; 2 — важіль з повідцем; 3 — тяга; 4 — проміжна
плита: 5 — втулка пружини; 6 — пружина; 7 — корпус регулятора; 8 —
регулювальний болт; 9 — зовнішній важіль; 10 — контргайка; 11 —
двуплечий важіль; 12 — вісь важелів; 13 — кульковий упор; 14 — шайба; 15
— отвір у маточині; 16 — валик регулятора; 17 — рухомий диск; 18 —
кулька; 19 — опорний диск; 20 — ведучий диск; 21 – шестерня привода
регулятора; 22 — передня половина картера

Якщо навантаження двигуна зменшиться, частота обертання колінчатого
вала, а отже, і валика 16 зросте. Внаслідок збільшення відцентрової сили
кульки розсунуться і рухомий диск 17, пересуваючись вправо, кульковим
упором 13 поверне важіль 11 разом з віссю 12. При цьому довге плече
важеля 11 стисне пружину 6. Разом з віссю 12 повернеться важіль 9, що за
допомогою шарнірної тяги 3 і важеля 2 прикриє дросельну заслінку 1,
зменшуючи кількість пальної суміші, що надходить у циліндр двигуна. Тому
помітного підвищення первісної частоти обертання колінчатого вала
двигуна не відбудеться.

Якщо навантаження двигуна збільшиться, частота обертання колінчатого
вала трохи понизиться. При цьому зменшиться відцентрова сила і
розбіжність кульок. Тоді під дією пружини диск 17 переміститься вліво і
важіль 9 повернеться, збільшуючи відкриття дросельної заслінки. Тому
кількість пальної суміші, що надходить у циліндр, збільшиться і
помітного зниження первісної частоти обертання колінчатого вала двигуна
не відбудеться.

При роботі двигуна на регуляторі без навантаження (холостий хід) частота
обертання трохи підвищується (на 8…11%). Цю частоту обертання
називають максирисною частотою обертання на холостому ходу.

Частота обертання колінчатого вала двигуна, яку регулятор прагне
зберегти, залежить від сили пружності пружини 6. Тому, змінюючи її
пружність гайкою 10 регулювального болта 8, змінюють частоту обертання
колінчатого вала, підтримувану регулятором.

Охолодження двигуна (рис. 2.) водяне, термосифонне, загальне з дизелем.
Система запалювання двигуна складається з магнето правого обертання,
свічі 9 і проводу, що з’єднує магнето зі свічею. Привод магнето від
шестерні 17 колінчатого вала.

На маховику 28 зроблені канавки 29 і два прорізи, призначені для
намотування і закріплення шнура. Обертаючи за допомогою цього шнура
маховик, можна запустити двигун.

Двигун П-10УД запускають електричним стартером. Маховик двигуна має
вінець для з’єднання із шестернею стартера.

Рис. 4. Силова передача системи пуску дизеля СМД-14:

а — силова передача; б — зчеплення і механізм вимикання у виключеному
положенні; в — зчеплення і механізм вимикання у включеному положенні: 1
і 17 — рукоятки; 2 — гвинт; 3 — маточина муфти вільного ходу; 4 —
натискний диск; 5 і 36 — упорні підшипники; 6 — палець; 7 — штифт; 8 —
ведучий диск; 9 — ведений диск; 10 — опорний диск; 11— ведучий барабан;
12 — шестерня; 13 — втулка шестерні; 14 — вал; 15 і 41 — кульковий
підшипник; 16 — втулка сальника; 18 — важіль; 19 — пробка; 20 — пробка
контрольного отвору; 21 — пробка зливального отвору; 22, 32, 33 і 35 —
пружини; 23 — штовхальник; 24 — ролик; 25 — обойма муфти вільного ходу;
26 — вісь вантажиків; 27 — вантажик; 28 — втулка штовхальника; 29 —
тримач; 30 — штовхальник; 31 — шестерня привода; 34 — корпус; 37 —
кришка; 38 — рухома втулка; 39 — нерухомий упор; 40 — шпильки; 42 —
фіксатор рукоятки; 43 — зубчатий вінець рухомої втулки; 44 — зубчатий
вінець маховика дизеля.

У систему пуску допоміжним двигуном у дизелів А-01М і Д-160 входять
наступні складальні одиниці, що забезпечують передачу крутного моменту,
від колінчатого вала пускового двигуна колінчатому валу дизеля:
зчеплення, двоступінчастий редуктор, муфта вільного ходу, автомат
вимикання.

Комплект цих складальних одиниць можна умовно іменувати силовою
передачею системи пуску допоміжним двигуном.

Зчеплення призначене для плавного з’єднання колінчатих валів працюючого
пускового двигуна і дизеля і роз’єднання їх.

Редуктор дає можливість обертати колінчатий вал дизеля уповільнено
(прогрів дизеля) і з підвищеною частотою обертання (пуск дизеля).

Муфта вільного ходу й автомат вимикання забезпечують вимикання шестерні
привода, коли колінчатий вал дизеля розів’є постійну частоту обертання.

Зчеплення змонтоване в корпусі 34 (рис. 4, а і б), прикріпленому до
фланця картера маховика болтами.

В отвір кришки 37 встановлений сталевий упор 39, закріплений шпильками
40. Двома скошеними гвинтовими зубами упор з’єднується з такими ж зубами
рухомої втулки 38, зубчатий вінець 43 якої входить у зачеплення з зубами
на стержні рукоятки 1. Гвинтом 2 рукоятка зафіксована в кришці 37 від
осьового зсуву, але має можливість повертатися.

Вал 14 обертається на кулькових підшипниках 41 і 15. У його середній
частині на бронзовій втулці 13 вільно сидить шестерня 12, що знаходиться
в зачепленні з проміжною шестернею пускового двигуна.

Ведучий барабан 11 зчеплення прикріплений до шестерні 12. Чотири повідці
барабана входять у пази трьох сталевих ведучих дисків 8, а три ведених
сталевих диски 9 своїми шліцьовими виступами — у поздовжні пази обойми
25 муфти вільного ходу.

Ведучі 8 і ведені 9 диски встановлені між опорним 10 і натискним 4
дисками. Маточина 3 вільно сидить на валу 14. Опорний диск 10 і маточина
3 з’єднані з обоймою 25 болтами. Пальці 6 натискного диска входять у два
прорізи на поверхні обойми. Це дає можливість натискному диску
переміщатися щодо обойми 25 тільки в осьовому напрямку.

Пружина 35, встановлена між натискним диском 4 і маточиною 3, відводить
натискний диск вліво при вимиканні зчеплення. У торець втулки 38
встановлений упорний підшипник 36.

?

„]„a$gdµ

ерні 12 передається на вал 14. Якщо рукоятку 1 повернути від себе
(виключити зчеплення), то під дією пружини 35 натискний диск
повертається у вихідне положення, а ведені і ведучі диски роз’єднуються.
На задньому кінці вала 14 змонтований механізм привода і вимикання.

Зчеплення системи пуску дизеля СМД-14 оснащено муфтою вільного ходу, що
автоматично відокремлює вал 14 від вала пускового двигуна, як тільки
після запуску дизеля частота обертання вала 14 стане більшою від частоти
обертання колінчатого вала пускового двигуна.

Автомат вимикання потрібний для введення шестерні 31 привода в
зачеплення з вінцем 44 маховика дизеля перед його пуском і для
автоматичного вимикання цієї шестерні, коли дизель розів’є постійну
частоту обертання.

Механізм привода і вимикання влаштований і працює в такий спосіб. Тримач
29 з’єднаний болтами із шестернею 31. У вушках тримача на осях 26 можуть
повертатися два фасонних вантажика 27. Кожен вантажик має три плеча:
зовнішнє довге, яке входить в поздовжній паз тримача; зовнішнє коротке і
внутрішнє. В вантажики під дією зусилля пружин 32 і 33 впирається
штовхальник 30. Він втримує шестерню 31 привода в крайньому правому
положенні. Шестерню привода включають поворотом рукоятки 17 проти
годинникової стрілки. При цьому важіль 18 (рис. 4, в) натискає на торець
тримача 29 і пересуває тримач разом із шестернею 31 до повного
зачеплення з вінцем 44 маховика. Одночасно кінці зовнішніх довгих пліч
вантажиків 27 своїми виступами захоплять бурт втулки 28. Рухаючись
вперед, тримач 29 штовхальником 30 стискає пружини.

Після включення шестерні привода важіль 17 необхідно повернути в
первісне положення до замикання його фіксатором 42 (рис. 4, а).

Якщо тепер важелем 1 (рис. 4, в) включити зчеплення, то при працюючому
пусковому двигуні шестерня 31 привода буде через маховик обертати
колінчатий вал дизеля.

Як тільки дизель заробить, вінець маховика почне вести шестерню привода.
Вінець маховика має велике число зубів, тому частота обертання шестерні
привода значно зростає, і вантажики 27 під дією відцентрової сили
розходяться в сторони (це положення вантажиків показане пунктиром). Коли
виступи вантажиків вийдуть із зачеплення з буртом втулки 28, стиснуті
пружини, діючи на штовхальник 30, перемістять тримач з вантажиками в
первісне положення (рис. 4, б) і шестерня 31 вийде з зачеплення з вінцем
44 маховика.

Деталі силової передачі змазують дизельною оливою, що заливають через
отвір, який закривається пробкою 19, до рівня контрольного отвору
(пробка 20). Зливають оливу через отвір у нижній частині корпуса
(пробка 21).

До приладiв освiтлення й свiтловоi сигналiзацii належать:

– фари;

– пiдфарники;

– заднi лixтарi;

– покажчики повороту;

– лiхтар oсвітлення номерного знака й багажника;

– плафони освiтлення салону кузова;п

– пiдкапотна лампа;

– лампа освiтлення щитка приладiв;

– контрольнi лампи (покажчикiв повороту, габаритного освiтлення,
дальнього свiтла фар, заднiх протитуманних вогнів, стоянкового гальма,
рiвня рiдини в бачку гiдропривода гальм, заряджання акумуляторної
батареї, недостатнього тиску оливи у двигунi, резерву палива в бацi,
обiгрiвання заднього скла);

– лixтарi свiтла заднього ходу.

Кола зазначених приладiв мають перемикачi та вмикачi й захищенi
вiдповiдними запобiжниками.

Фара автомобiля ВАЗ-2105 (рис. 5) прямокутна, становить блок, що
об’єднує лампу 2 дальнього й ближнього свiтла, лампу 3 габаритного
(стоянкового) свiтла та лампу 5 покажчика повороту з оранжевим
розсiювачем.

Рис. 5 Фара автомобiля ВАЗ-2105

1 – пружиннi фiксатори; 2 – патрон лампи фари; 3 – патрон лампи
габаритного (стоянкового) свiтла; 4 – колодка; 5 – патрон лампи
покажчика повороту

На частинi автомобiлiв встановлюються обмивники й очисники розсiювачiв
свiтла фар iз приводом щiток вiд спецiальних електродвигунiв i подачею
води через жиклери з бачка обмивникiв за допомогою електронасоса.
Вмикають обмивники й склоочисники фар, перемiщуючи на себе важiль,
розташований праворуч пiд рульовим колесом, при ввімкненому ближньому
або дальньому свiтлi.

Рис. 6. Заднiй лixтар автомобiля ВАЗ-2105 (зліва):

1 – розсiювач габаритного й протитуманного свiтла з катафотом; 2 –
розсiювач стоп-сигналу; 3 – розсiювач свiтла заднього ходу; 4 –
розсiювач покажчика повороту; 5 – двоволоскова лампа габаритного свiтла
й протитуманного освiтлення; 6 – лампа стоп-сигналу; 7 – лампа свiтла
заднього ходу; 8 – лампа покажчика повороту

Рис. 7. Покажчики повороту:

а – покажчики повороту ввімкнено; б – ввімкнено покажчики правого
повороту; 1 – перемикач; 2 – лампа пiдфарника; 3 – лампа бiчного
покажчика повороту; 4 – лампа заднього лiхтаря; 5 – струна; 6 –
додатковий резистор; 7 – якiр; 8 – контакти; 9 – осердя; 10 – додатковий
якiр; 11 – обмотка; 12 – iзоляцiйна панель; 13 – контрольна лампа; 14 –
акумуляторна батарея

Оптичний елемент фари складається з сталевого вiдбивача, покритого
тонким шаром алюмiнiю, що утворює дзеркальну поверхню, й скляного
розсiювача. Конструкцiя патрона така, що коли встановити лампу, то її
волосок дальнього свiтла буде точно у фокусi вiдбивача свiтла. При цьому
волосок ближнього свiтла змiщений вiдносно фокуса вгору й лiворуч, що
дaє напрям свiтлового пучка праворуч i вниз i забезпечує добру
освiтленiсть дороги попереду автомобiля та її правого узбiччя й зменшує
ослiплення водіїв зустрiчних автомобiлiв. Патрон лампи вмикається в
електричне коло за допомогою перехiдної колодки та з’єднувального
штепселя.

Пiдфарники на автомобiлях «Москвич» кyтoвi й встановлюються в переднiх
крилах. У кожному пiдфарнику є двi лампи – для габаритного лiхтаря й для
покажчика повороту. На автомобiлi ГАЗ-24 у пiдфарнику встановлено одну
двоволоскову лампу. Волосок рисого розжарювання – габаритний лiхтар,
волосок великого розжарювання покажчик повороту.

Рис. 8. Перемикачi світла (зліва):

а – центральний; б – ножний; 1 – контактна пластина; 2 – шток; 3 –
кнопка (0, І, ІІ – положення кнопки); 4 – плунжер; 5 – пружина; 6 –
ведуча зiрочка; 7 – пластмасова панель; 8 – iзоляцiйний диск; 9 –
контактор

Рис. 9. Вмикачi лiхтарiв задньогo ходу:

а, б – стоп-сигналу з гiдравлiчним приводом; в – стоп-сигналу з
механiчним приводом; 1 – корпус; 2, 8 – дiафрагми; З, 7, 14 – контактнi
пластини; 4, 11, 13 – пружини; 5, 6, 12 – затискачi; 9, 16 – штоки; 10 –
кулька; 15 – контакти

Заднiй лixтар автомобiля ВАЗ-2105 складається з габаритного свiтла та
протитуманного освiтлення 5 (рис. 6) iз червоним розсiювачем 1,
покажчика повороту 8 з оранжевим розсiювачем 4, стоп-сигналу 6 iз
червоним розсiювачем 2, освiтлення заднього ходу 7 iз бiлим розсiювачем
3.

Для освiтлення дороги пiд час руху заднiм ходом є спецiальнi лiхтарi. В
заднix лiхтарях автомобiля ГАЗ-24 є по три лампи, розташованих
вертикально: верхня двоволоскова – габаритне свiтло та стоп-сигнал,
середня – покажчик повороту, нижня – освiтлення дороги пiд час руху
заднiм ходом.

Коли вмикається покажчик повороту (рис. 7), струм вiд акумуляторної
батареї (або генератора) через вмикач запалю-вання надходить на затискач
переривника, потiм через осердя 9, якiр 7, натягнуту нixpомову струну 5,
резистор 6, обмотку 11 – на затискач i далi через лампи габаритних
лiхтарiв – на «масу» й «мінус» акумуляторної батареї (генератора).
Завдяки опору ввімкненого резистора лампи свiтяться неповним
розжарюванням. Пiд час проходження струму нixpoмoвa струна,
нагрiваючись, подовжується й дaє змогу якорю з контактом пiд дiєю
мaгнiтнoго поля осердя притягуватися до останнього. При цьому контакти 8
змикаються, резистор 6 вимикається, й волоски ламп засвiчуються повним
розжарюванням. Коли остигне нixpoмoвa струна, якiр iз контактом вiдiйде
вiд осердя, контакти 8 розiмкнуться, пiсля чого процес
повторюватиметься. Кiлькicть блимань ламп за хвилину досягає 80…100.
Пicля вимикання резистора 6 до осердя притягується також додатковий якiр
10 (правий), внаслiдок чого на щитку приладiв засвiчується контрольна
лампа 13; коли резистор вмикається, додатковий якiр вiдxoдить назад, i
контрольна лампа вимикається (блимає). Тягарець перемикача покажчикiв
повороту, розташований пiд рульовим колесом, пiсля повернення останнього
в початкове положення (вихiд автомобiля з повороту) автоматично
переводиться спеціальним пристроєм у нейтральне положення.

Перемикачi й вмикачi призначаються для комутації вiдповiдних кіл.

На автомобiлi ВАЗ-2105 вмикання ближнього й дальнього свiтла
здiйснюється тягарцем перемикача, встановленим пiд рульовим колесом.
Коли тягарець перемикача перемiщується вниз у перше положення,
вмикається ближнє свiтло, а в друге положення – дальнє. Перемiщенням на
себе довгого важеля перемикача короткочасно вмикається дальнє свiтло фар
як при ввімкненому, так i при вимкненому вмикачi зовнiшнього освiтлення.
На автомобiлях «Москвич» та ГАЗ- 24 встановлено центральний i ножний
перемикачi свiтла.

Центральний перемикач свiтла (рис. 8, а) мaє три положення. Коли кнопка
всунута, вci прилади освiтлення вимкненi. Витягуванням кнопки в перше
положення вмикаються пiдфарники, заднi лiхтарi, лixтар освiтлення
номерного знака й лампи освiтлення щитка приладiв. Витягуванням кнопки в
друге положення вмикаються фари (ближнє або дальнє свiтло залежно вiд
положення ножного перемикача освiтлення), заднi лixтарi, лixтар
освiтлення номерного знака. Повертанням кнопки регулюється освiтлення
щитка приладiв.

Ножний перемикач свiтла (рис. 8, б) слугує для перемикання дальнього
свiтла фар на ближнє, й навпаки. До затискачiв пластмасової панелi 7
приєднуються провiд вiд центрального перемикача свiтла й проводи до ламп
ближнього та дальнього свiтла фар. Натисканням на плунжер 4 перемикача
перемiщується ведуча зiрочка 6, яка повертає iзоляцiйний диск 8 iз
контактором 9. При цьому диск своїм контактом по черзi замикає коло
ближнього й дальнього свiтла фар.

Вмикач стоп – сигналу призначається для вмикання ламп заднix лixтарiв у
разi гальмування робочим гальмом.

На автомобiлях ВАЗ вмикач стоп-сигналу механiчний, приводиться в дiю вiд
гальмової педалi. Натисканням на педаль гальма шток 16 (рис. 9, в)
вмикача звiльняється й пiд дiєю пружини 13 перемiщається разом iз
контактною пластиною, яка через контакти 15 замикає електричне коло ламп
стоп-сигналу.

Вмикач стоп-сигналу автомобiлiв Москвич, ЗАЗ та ГАЗ-24 показано на рис.
3.19, а. Порожнину корпусу 1 сполучено з магicтраллю гальмового привода.
Коли натискають на педаль, гальмова рiдина тисне на дiафрагму 2 й
примушує її перемiщатися. При цьому разом iз дiафрагмою перемiщається
контактна пластина 3, замикаючи затискачi 5 електричного кола
стоп-сигналу. Коли педаль вiдпускають, дiафрагма пiд дiєю пружини 4
повертається в початкове положення, електричне коло переривається, й
лампи стоп-сигналу гаснуть.

Вмикач лiхтарiв заднього ходу слугує для вмикання ламп заднiх лiхтарiв з
метою освiтлення дороги пiд час руху автомобiля заднiм ходом. Коли
вмикається передача заднього ходу, повiдeць механiзму перемикання
передач перемiщує через кульку 10 (рис. 9, б) i шток 9 дiафрагму 8 iз
контактною пластиною 7, яка замикає затискачi 6 електричного кола, й
лампи засвiчуються.

Список літератури:

Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.

Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.

Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.

Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019