Проект цеху повторної машинної обробки по випуску шафи загального призначення в Коломийському спеціалізованому агролісгоспі. Річна програма 35000штук

Дипломний проект

Тема:

Проект цеху повторної машинної обробки по випуску шафи загального
призначення в Коломийському спеціалізованому агролісгоспі. Річна
програма 35000штук.

Зміст

ВСТУП 4

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА. 5

1.1. Характеристика підприємства. 5

1.2. Обгрунтування теми проекту. 6

2. РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА. 7

2.1. Технічний опис та технічні умови на виріб. 7

2.2. Розробка технологічного процесу. 9

2.3. Розрахунок норм витрати матеріалів і сировини на виріб. 13

2.4. Розрахунок виробничих площ. 18

2.5. Розрахунок внутріцехового транспорту. 19

3. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА.

4. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА. 21

4.1. Розрахунок побутових і допоміжних приміщень. 21

4.2. Розрахунок вартості будівельних робіт. 23

4.3. Опалення і вентиляція цеху. 23

5. ЕНЕРГЕТИЧНА ЧАСТИНА. 24

5.1. Розрахунок витрати силової електроенергії. 24

5.2. Розрахунок витрати електроенергії на освітлення. 25

5.3. Розрахунок витрати пари на технологічні потреби. 25

5.4. Розрахунок витрати пари на опалення і вентиляцію. 25

6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ДОВКІЛЛЯ. 26

6.1. Аналіз виробничого травматизму. 26

6.2. Охорона праці в цеху. 27

6.3. Виробнича санітарія. 29

6.4. Протипожежний захист. 29

6.5. Заходи по охороні довкілля. 30

7. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА. 32

7.1. Виробнича програма. 32

7.2. План по праці та зарплаті. 34

7.3. План по собівартості прибутку і рентабельності. 39

7.4. Техніко-економічні показники. 42

7.5. Висновки про доцільність проекту.

Список використаної літератури 43

Вступ

За останні роки, в ході ринкових реформ економіки України, виробництво
та сфера реалізації вітчизняних меблів радикально змінилася. Після
економічного спаду, зупинки та закриття великої кількості великих
підприємств почали створюватися нові, а також відроджуватися старі
підприємства. Цьому сприяло зростання купівельної спроможності
населення, інвестиції зарубіжних фірм.

Але ситуація в меблевій промисловості ще залишається досить загрозливою
і ризикованою. Для успішного розвитку деревообробної промисловості, в
тому числі і меблевої необхідно вжити таких заходів:

Вжити заходи по захисту вітчизняного товаровиробника, зокрема, збільшити
ставки ввізного мита на меблі, деревостружкові, деревоволокнисті плити,
фанеру клеєну, шпон струганий та інші комплектуючі.

Розширити діючі та створити нові вітчизняні та зарубіжні ринки збуту
готової продукції.

Значно підвищити якість виробів, зменшити їх собівартість та забезпечити
конкурентоспроможність на ринках збуту готової продукції.

Модернізація і технічне переоснащення діючих підприємств.

Впровадити комплексні заходи щодо економного використання енергоносіїв,
сировини, матеріалів.

Залучити необхідні вітчизняні та іноземні інвестиції для створення
спільних підприємств, введення в дію нових діючих виробництв.

Створення цивілізованих умов надання підприємствам пільгових
довгострокових та інших кредитів для поповнення обігових коштів.

1.Загальна частина

1.1. Характеристика підприємства

Коломийський спеціалізований Агролісгосп (далі Агролісгосп) створений
обласним комунальним агролісогосподарським підприємством
Івано-франківськоблагроліс” наказом від 6 липня 2001 року №3, який є
засновником, відповідно до Законів України “Про підприємства в
Україні”, “Про підприємства” та інших законодавчих актів і нормативних
документів та Статуту ОП “Івано-Франківськоблагроліс”.

Місцезнаходження підприємства:

Україна, Івано-Франківська область, Коломийський район, село
Воскресінці, вул. Колгоспна, 2

Метою діяльності підприємства є реалізація державної політики розвитку
лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів,
охорона і захист лісів переданих в постійне користування
Агролісгоспу, а також одержання прибутку для задоволення ринкових потреб
у його продукції та послуг на основі ефективного використання
виробничого і фінансового потенціалу. Агролісгосп здійснює всі види
спеціалізованого використання лісових ресурсів. Агролісгосп також може
використовувати закріплені землі для потреб
культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.
На власних, або орендованих, потужностях Агролісгосп здійснив переробку
заготовленої та придбаної лісопродукції, реалізує продукцію суб’єктам
господарювання і населенню.

Агролісгосп займається:

-Лісовідновлення, посадка лісових культур і сприяння природному
відновленню лісу, вирощування посадкового матеріалу та заготівля насіння
лісових і декоративних порід.

-Лісорозведення, створення захисних лісових насаджень і полезахисних
лісових смуг.

-Лісовирощування, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок,
пов’язаних з веденням лісового господарства.

-Охорона і захист лісів від самовільних рубок, лісових пожеж, боротьба з
шкідниками та хворобами лісу.

-Охорона навколишнього середовища, збереження природозаповідного фонду.

-Лісозаготівлі. Одержання необробленої деревини, ділової деревини, дров
для опалення та хворосту.

-Лісопильне і стругальне виробництва, виробництво шпал і пакету,
стружки, борошна з деревини, тирси, сушіння деревини,
просочування деревини консервантами чи іншими хімічними речовинами.

-Виробництво дерев яних панелей,меблевих виробів,забезпечення
підприємства сировиною,матеріалами,енергією та робочою силою.

-Також на підприємстві випускаються меблеві вироби , серед яких і проект
випуску шафи пеналу,передбачений темою проекту.

1.2. Обґрунтування теми проекту.

Для Коломийщини деревообробне, в тому числі і меблеве виробництво є
традиційними. Історія їх існування нараховує вже століття. І лише з
розпадом Радянського Союзу призупиняється ріст виробництва, багато
підприємств закривається, стають банкрутами, а згодом на їх основі
відкриваються підприємства, які нічого спільного з деревообробкою не
мають. Проте за останні 5 років для України характерний підйом
економіки, який супроводжується підвищенням житлового будівництва,
зростанням доходів населення та підвищенням купівельної спроможності.

Все це вимагає насичення ринку різноманітною продукцією, в тому числі і
меблевої. Тому необхідно відкривати нові підприємства. Це не тільки
дозволить задовільнити попит населення на вітчизняні меблеві вироби, а й
створити нові робочі місця та зменшить безробіття в Коломийському
регіоні.

2.Розрахунково-технологічна частина.

2.1.Технічний опис та технічні умови на виріб.

2.1.1 Опис виробу.

Шафа-пенал призначений для зберігання різних побутових речей
повсякденного вжитку. Шафа-пенал розбірна, щитової конструкції із
вертикальними прохідними стінками і накладною дверкою. Виріб має
декілька відділень по висоті. Нижнє – ніша за накладною дверкою, над
якою заходиться пустотіла ніша. Потім у виробі наявні три шухляди, над
якими є пустотіла ніша з двома полицями. Фасадні поверхні личковані
шпоном стругані дуба, а всі інші поверхні – шпоном струганим бука.
Поверхні металевої фурнітури мають антикорозійне покриття. Крайки
личкуються матеріалом крайковим.

Покриття фасадних поверхонь виробу прозоре, лакове, поліефірної групи,
підгрупи Б першої категорії, без попереднього підфарбовування. Всі інші
поверхні опоряджуються акриловими водорозчинними лаками по І і ІІ
категорії без попереднього підфарбовування.Всі інші поверхні
опоряджуються акриловими водорозчинними лаками по І та ІІ категорії без
попереднього підфарбовування. Крайковий матеріал має лакове покриття, що
не вимагає опорядження.

2.1.2. Технічний опис конструкції.

Конструкція шафи-пеналу технологічна, що дозволяє в процесі її
виготовлення застосовувати автоматичні і напівавтоматичні лінії.

Основа шафи на прохідних вертикальних стінках, в низу яких є підсилююча
планка. До корпусу підсилююча планка кріпиться за допомогою кутника
Ф-106. складання каркаса виробу виконується за допомогою гвинтових
стяжок Ф-507 і пластмасових фіксаторів. Отвори підстяжки закриваються
заглушеними Ф-683.

Всі щитові елементи виробу виготовлені з ДСтП марки ПА товщиною 16мм
згідно ГОСТ 10632-89 і крипиться по периметру шурупами 3Х25, під головку
шурупа ставиться шайба Ф-236. задня стінка складається з двох частин. В
місцях стику кріпиться скобами. Лицева та кріпильна фурнітура відповідає
ОСТ 1340-82. всі решта показники відповідають вимогам ГОСТ 16371-84.

Дверка накладна щитова.

Шухляди мають щитові передні й задні стінки. Бокові з профільного
погонажного елементу, та дно з ДВП. Передня стінка кріпиться до боковою
бобиками і шурупами. Дно вставляється в паз, наявний в пластмасовому
профілі та передній стінці. Переміщення шухляд виконується по
пластмасових напрямних які кріпляться шурупами.

Розміри щитових елементів виробу уніфіковані згідно ГОСТ 13025-84
щитових елементів. Габаритні розміри шафи-пеналу встановлені такі:

висота – 1929мм

ширина – 502мм

глибина – 436мм

2.2. Розробка технологічного процесу.

2.2.1 Опис технологічного процесу.

Виріб шафи-пенал щитової конструкції, на виготовлення якої потрібно
ДСтП, ДВП, МКР, шпон струганий бука і шпон струганий дуба.

Технологічний процес в цеху починається з форматної обрізки і розкрою
кратних заготівок. Ці заготівки розкроюються на верстаті РК-300. цей
верстат однопильний з підрізною пилою для попередження утворювання
сколів. Розкрій ведеться по лінійці із застосуванням шаблону.

Для личкування крайок в цеху застосовується односторонній личкувальний
верстат КО-48 для личкування крайок крайковим матеріалом. Після
наклеювання крайкового матеріалу також знімають звіси: по довжині –
пилами, а по товщині спеціальними фрезами, які ще зм’якшують грані.
Верстат обслуговує два робітники.

Для свердління отворів щитових деталях застосовують свердлильний верстат
SIGMA, який має 2 горизонтальні супорти з установленими на них
свердлильними головками по 21 шпінделю для виконання оперцій свердління
заготовки в пласті. Ліва головка встановлена на станині без переміщення
права перміження по циліндричних напрамних. В нижній частині верстату по
циліндричних напрямних переміщуються вертикальні супорти з установленими
2 свердлильними головками. Вони дозволяють виконувати операції
свердління плоских заготовок в пласть. Кількість супортів може бути до
6.

В малих деталях зокрема в накладці і підсилюючій планці використовують
верстат Б-22. Шпунт вибирають на копірувально-фрезерному верстаті ВФК-1

Пласті щитових заготівок личковані шпоном струганим бука. Шліфуються на
вузько стрічковому верстаті ШлПС-5, після цього складальні одиниці
проходять контроль якості.

2.2.2 Розрахунок норм часу.

Розрахунок норм часу ведеться на 1000 виробів двома способоми:

1. На основі продуктивності прийнятого обладнання, за формулою:

, верстато-год (2.1)

П – продуктивність обладнання, шт/зм.

n – к-сть однакових деталей у виробі.

2. На основі збірників нормативів часу, за формулою:

, верстато–год. (2.2 )

де, Н100 – норма часу на 100 деталей, що знайдена по нормативнику.

m – к-сть людей, які виконують дану операцію і враховується тільки тоді
коли Н100 знайдено в людино-год., якщо Н100 знайдено в верстато-год., то
m не враховується.

К в.ч. -коефіцієнт втрат часу на підготовку робочого місця, наладку
верстату, прибирання.

(2.3)

де Пв.ч .- відсоток втрат часу, який знаходиться по нормативнику, в
залежності від операції.

Таблиця 2.1

Розрахунок норм часу на КО-48. Кв.ч.=1,28

Назва складальної одиниці n Довжина крайки Н100 Н1000

Стінка вертикальна

Личкування крайок повздовжнє

Личкування крайок поперечне

1929

416

0,806

0,271

10,693

3,468

Стінка горизонтальна

Личкування крайок повздовжнє

528

0,322

10,304

Дверка

Личкування крайок повздовжнє

Личкування крайок поперечне

440

560

0,288

0,322

3,686

4,122

Полиця

Личкування крайок повздовжнє

Личкування крайок поперечне

524

400

0,305

0,271

7,808

6,938

Шухляда

Личкування крайок повздовжнє

Личкування крайок поперечне

120

560

0,24

0,322

9,216

12,365

Стінка задня

Личкування крайок повздовжнє

488

0,305

5,856

Разом : 74,456

Таблиця 2.2

Розрахунок норм часу на ШлПС-5. Кв.ч.=1,197

Назва деталі n Sд Hд1000 H1000

Стінка вертикальна, основа 2 0,802 3,769 90,229

Стінка горизонтальна, основа 5 0,219 0,917 54,882

Підсилююча планка, основа 1 0,063 0,567 6,787

Дверка, основа 1 0,246 1,21 14,484

Шухляда, накладка 3 0,067 0,677 24,311

Задня стінка 3 0,039 0,451 16,195

Полиця, основа 2 0,209 0,917 21,953

Разом: 228,841

Таблиця 2.3

Відомість виробничого устаткування

Назва обладнання Марка К-ть обл. Габаритні розміри, мм Встановлена
потужність Вага, кг

L B H

Односторонній личкувальний верстат КО-48 1 7000 2500 1350 10,74 3620

Форматний кругло пильний верстат РК-300 3 2140 1480 1050 2,2 250

Свердлильно припадочний верстат SIGMA 1 3000 1400 1600 10,92 1700

Вузько стрічковий шліфувальний верстат ШлПС-5 6 3205 1830 1420 4,0 600

Свердлильно присадочний верстат Б-22 1 1350 1000 1400 1,5 310

Копірувально фрезерний верстат ВФК-1 1 1180 1450 1600 1,5 910

Таблиця 2.4

Технологічна карта

Назва деталі: полиця

Кількість у виробі: 2

Матеріал, порода: складальна одиниця

Розміри в чистоті, мм: 524х400х17

Розміри в заготівці: ?

№ n/n Назва операції Режим Розміри після обробки Назва Метод контролю
Продуктивність Кількість робітників Розряд Норма часу, хв

Довжина Ширина Товщина Обладнання Інструмент Пристосування

На деталь На виріб

1. Форматна обрізка

524 400 17 РК-300 пили напрямна лінійка метр 833 1 V 0.5761 1.1523

2. Нанесення клею

3. Личкування крайок

524 400 17 КО-48 пили, ролик, фрези напрямна лінійка термометр, t0С 2514
1/1 IV/V 0.1909 0.3818

4. Зняття звісів

5. Шліфування

524 400 17 ШлПС-5 Шліфувальна стрічка ? візуально 729 1 IV/V 0.6585
1.3171

2.3. Розрахунок норм витрати сировини і матеріалів на виріб

Таблиця 2.5

Розрахунок норм витрат деревних та личкувальних матеріалів

Назва складальної одиниці деталі по кресленню Позначення Назва
матеріалу, порода Сорт. група Кількість деталей у виробі Кількість шарів
шпону Розміри деталей в чистоті, мм Об’єм або площа комплекту деталей у
чистоті, м3, м2 Розміри

Заготівок

Кратність

мм Об’єм або площа комплекту заготівок, м3, м2 Коефіцієнт, що враховують
технологічні відходи, Ктв Об’єм або площа комплекту заготівок з
урахуванням Ктв, м3, м2 Одиниця вимірювання Коефіцієнт, що враховують
корисний вихід, ККВ Норма витрати сировини і матеріалів

Довжина Ширина Товщина

Стінка вертикальна

Основа

Личкування площини

Личкув. крайки повздовжнє

Личкув. крайки поперечне

Стінка горизонтальна

Основа

Личкув. площини

Личкув. крайки повздовжнє

Підсилююча планка

Основа

Личкув. площини

Задня стінка

Дверка

Основа

Личкув. зовнішньої пласті

Личкув. внутрішньої пласті

Личкув. крайки повздовжнє

Личкув. крайки поперечне –

–

– СК

ДСтП

шп.ст. бук

МКР

СК

ДСтП

шп.ст. бук

МКР

СК

ДСтП

шп.ст. бук

ДВП

СК

ДСтП

шп.ст. дуб

шп.ст. бук

МКР

МКР –

–

– 2

2 –

–

– 1929

1929

416

528

720

1165

440

560 416

416

120

554

560

17 17

0,6

0,5

0,6

0,5

0,6

3,2

0,6

0,5

0,5 –

1,604

3,209

3,858

0,832

–

1,098

2,196

2,640

–

0,063

0,127

0,399

0,645

–

0,246

0,88

1,12 –

1946

1960

2009

496

–

542

562

608

–

542

562

720

1165

–

454

479

520

640 –

436

451

–

430

445

–

258/2

273/2

554

–

574

589

23 –

0,6

0,5

–

0,6

0,5

–

0,6

3,2

–

0,6

0,5

0,5 –

1,699

3,552

4,018

0,992

–

1,163

2,501

3,040

–

0,069

0,153

0,398

0,645

–

0,261

0,282

1,04

1,28 –

1,02

1,075

1,031

–

1,02

1,075

1,031

–

1,02

1,075

1,02

–

1,02

1,099

1,075

1,031

1,031 –

1,733

3,818

4,143

1,022

–

1,188

2,688

3,134

–

0,071

0,164

0,406

0,658

–

0,265

0,31

0,303

1,072

1,319 –

м2

пм

–

м2

пм

–

м2

–

м2

пм

пм –

1,087

1,567

1,031

–

1,087

1,567

1,031

–

1,087

1,567

1,111

–

1,087

1,667

1,567

1,031

1,031 –

1,884

5,983

4,271

1,054

–

1,292

4,212

3,231

–

0,077

0,257

0,452

0,731

–

0,289

0,517

0,475

1,105

1,361

Продовження таблиці 2.5

Заготівок

Кратність

Довжина Ширина Товщина

Шухляда

Накладка

Основа

Личкув. зовнішньої пласті

Личкув. внутрішньої пласті

Личкув. крайки повздовжнє

Личкув. крайки поперечне

Стінка задня

Основа

Личкув. пластей

Личкув. крайки повздовжнє

Дно

Полиця

Основа

Личкув.площин

Личкув. крайки повздовжнє

Личкув. крайки поперечне –

–

– СК

СК

ДСтП

шп.ст. дуб

шп.ст. бук

МКР

СК

ДСтП

шп.ст. бук

МКР

ДВП

СК

ДСтП

шп.ст. бук

МКР

МКР –

–

– 3

4 –

–

– 560

120

560

120

488

516

524

400 410

560

488

393

400

17 120

0,6

0,5

0,6

0,5

3,2

0,6

0,5

0,5 –

–

0,201

3,36

0,72

–

0,117

0,234

1,464

0,608

–

0,419

0,838

2,096

1,6 –

–

258/2

283/2

640

200

–

262/3

287/3

568

516

–

536

556

604

480 –

–

524

589

–

502

517

393

–

412

427

23 –

–

0,6

0,5

–

0,6

0,5

3,2

–

0,6

0,5

0,5 –

–

0,222

0,25

3,84

1,2

–

0,132

0,296

1,704

0,608

–

0,441

0,949

2,416

1,92 –

–

1,02

1,099

1,075

1,031

–

1,02

1,075

1,031

1,02

–

1,02

1,075

1,031

1,031 –

–

0,226

0,274

0,268

3,959

1,238

–

0,132

0,319

1,757

0,621

–

0,45

1,021

2,491

1,979 –

–

м2

пм

–

м2

пм

м2

–

м2

пм

пм –

–

1,087

1,667

1,567

1,031

–

1,087

1,567

1,031

1,111

–

1,087

1,567

1,031

1,031 –

–

0,246

0,456

0,419

4,0817

1,276

–

0,145

0,499

1,811

0,689

–

0,489

1,599

2,568

2,041

Всього: ДСтП

ДВП

шп.ст. бука

шп.ст. дуба

МКР 3,748

1,652

7,051

0,447

–

4,67

1,685

8,581

0,587

–

4,425

1,872

13,444

0,973

22,962

Таблиця 2.6.

Баланс сировини, що витрачається та розрахунок кількості відходів.

Назва деревних матеріалів Річна витрата на програму,

м2 Відходи при розкрою, м Відходи від обробки заготівок, м2 Всього
відходів,м2 В тому числі ділові Кількість паливних відходів

всього В т.ч. к-ть Всього Обрізки Стружка Опилки

обрізки стружка опилки

В сировині В заготівках В чистоті

Обрізки, 85% Опилки, 15%

Обрізки Стружка Опилки % Кількість % Кількість % Кількість

ДСтП – 2278 2099 – – – 178 125 0 53 125 0 53 65 81 80 0 40 21 76

Шп.ст.бук – 177 145 – – – 32 22 0 10 22 0 10 20 4 80 0 40 4 24

Шп.ст.дуб – 21 16

– – 5 4 0 1 4 0 1 20 1 80 0 40 0 4

Таблиця 2.7

Розрахунок норм витрат клеєвих матеріалів

Назва складальної одиниці деталі Позначення Назва матеріалу на який
наносять клей Назва клею, марка Спосіб нанесення клею Спосіб склеювання
Група складності Кількість деталей у виробі Кількость поверхонь в
деталях Розміри поверхонь заготівок на які наносять клей Площа поверхонь
склеювання Норматив витрати клею кг/м2 Норма витрати клею (кг)

Довжина Ширина (товщина)

Личкування крайки

Крайка

ДСтП КРУС Роликовий Холодний ІІ 2 1 1929 17 0,066

Крайка

ДСтП КРУС Роликовий Холодний ІІ 2 1 416 17 0,014

Крайка

ДСтП КРУС Роликовий Холодний ІІ 5 1 528 17 0,045

Крайка

ДСтП КРУС Роликовий Холодний ІІ 2 1 440 17 0,015

Крайка

ДСтП КРУС Роликовий Холодний ІІ 2 1 560 17 0,019

Крайка

ДСтП КРУС Роликовий Холодний ІІ 4 1 524 17 0,036

Крайка

ДСтП КРУС Роликовий Холодний ІІ 4 1 400 17 0,027

Крайка

ДСтП КРУС Роликовий Холодний ІІ 6 1 560 17 0,057

Крайка

ДСтП КРУС Роликовий Холодний ІІ 6 1 120 17 0,012

Крайка

ДСтП КРУС Роликовий Холодний ІІ 3 1 488 17 0,025

Всього клею КРУС 0,316 0,35 0,111

Таблиця 2.8

Розрахунок площ поверхонь що шліфуються

Назва складальної одиниці деталі Позначення по кресленню Назва ш/с
Спосіб шліфування Кількість деталей у виробі, шт. Кількість шліфувальних
поверхонь Розміри шліфувальної поверхні, мм Площа шліфування, м2

Довжина Ширина Пластей щитів Брусків щитів

Шліфування під опорядження

Стінка вертикальна

Паперова Верстатний 2 2 1929 416 3,209

Стінка горизонтальна

Паперова Верстатний 5 2 528 416 2,196

Підсилююча планка

Паперова Верстатний 1 1 528 120 0,063

Дверка

Паперова Верстатний 1 2 440 560 0,493

Полиця

Паперова Верстатний 2 2 524 400 0,838

Накладка

Паперова Верстатний 3 2 120 560 0,403

Стінка задня

Паперова Верстатний 3 2 80 488 0,234

Всього 7,436

Таблиця 2.9

Розрахунок норм витрат шліфувальної стрічки

Назва операції Назва шліфувальної стрічки Вид і матеріал шліфувальної
поверхні Спосіб шліфування Площа шліфування, м2 Норматив витрати
шліфшкурки Норма використання шліф стрічки, м2 Всього

По номерах зернистості

80-50

25-16 25-16

12-10 12-10

10-8

Шліфування під опорядження Паперова

25-20

12-10 Шпон струганий Верстатний 7,436

0,036

0,031 _____

0,268

_____

0,231

____

0,268

0,231

Всього _____

0,268 _____

0,231

____

0,499

2.4. Розрахунок виробничої площі цеху.

Виробнича площа цеху включає в себе площу, що зайнята обладнанням,
робочими місцями, позначається Fр.м., площу проходів та проїздів
Fпр.пр., площу витримки Fвитр., та площу складів Fск..

Fвир.= Fр.м.+ Fпр.пр.+ Fвитр.+ Fск., м2 (2.4)

Розрахунок площі зайнятої обладнанням та робочими місцями зводимо в
таблицю.

Таблиця 2.10

Площа робочих місць.

Назва обладнання Марка верстату Кількість Площа на одиницю обладнання
Загальна площа робочих місць

Круглопильний верстат РК-300 3 23 69

Односторонній личкувальний верстат КО-48 2 52 104

Свердлильно-присадочний верстат SIGMA 1 20 20

Вузькострічковий шліфувальний верстат ШлПС-5 4 17 68

Свердлильно-присадочний верстат Б-22 1 25 25

Копірувально-фрезерний верстат ВФК-1 1 22 22

Разом 302

Площа на проходи і проїзди приймається в межах 40-67% від площі робочих
місць.

Fпр.пр=(0,4/0,67)* Fр.м,м2 (2.5)

Fпр.пр=0,6*308=185м2

Площа витримки та проміжкових складів обчислюється за формулою:

Fск = ___N____

Ншт.*?шт.*?ск. , м2 (2.6)

де Ншт. – висота штабеля, (1,6м)

?шт – коефіцієнт об’ємного заповнення штабеля, (0,7/0,8)

?ск. – коефіцієнт заповнення площі складу, (0,5/0,6)

N – об’єм заготовок чи сировини, що зберігається на складі, обчислюється
за формулою:

N=V*t, м3 (2.7)

де V – об’єм заготівок чи сировини на зміну програму;

t – час зберігання в змінах(для вхідного складу 2-3 зміни, вхідного 1-2
зміни).

По цеху повторної машинної обробки розраховується площа вихідного
складу:

м3

N=9*2=18м3

м2

Fвир=308+185+27=520м2

Приймаємо ширину В=18м

(2.8)

Приймаємо довжину цеху, скоректовану розміщенням обладнання та кратну
6м.

Lпр=36м.

Прийнята площа цеху складає:

м2

Площу побутових приміщень приймаємо в межах 20% від прийнятої виробничої
площі

Fпоб=648*0,2=130м2

Об’єм цеху визначається за формулою:

V=F*H (2.9)

де H – висота приміщення

Vвир=648*4,8=3110м3

Vпоб=130*2,4=312м3

Vц=3110+312=3422м3

2.5. Розрахунок внутріцехового транспорту.

На підприємствах в якості транспортних засобів можуть використовуватися
електровізки, ручні візки та рольганги. Застосування нагальних
рольгангів дозволяє скоротити затрати на цеховий транспорт приблизно в 2
рази, зменшити трудомісткість транспортних робіт, зменшити на 50%
потреби в виробничих площах для розміщення між операційних запасів
деталей.

Рольганги монтуються горизонтально або під кутом 2-90 до поверхні
підлоги. Секції рольгангів виготовляють довжиною 2000, 2500, 3000мм., і
шириною 800/850мм., віддаль між роликами (в осях) 75, 150, 225мм. при
діаметрі роликів 60, 80, 100мм.

Рольганги роблять найчастіше непривізними, а інколи привізними. Ролики
обертаються на шарикопідшипниках, а тому для переміщення по них деталей
не потрібно великих зусиль. Кількість рольгангів визначається площами
цеху що відведені для складів і місць між операційної витримки та
кількістю підступних місць біля верстатів.

Для передачі деталей на рольганги застосовують рольгангові візки, які
рухаються по рельсах, що укладені в підлозі. Візки застосовують з
поворотною платформою та двохрядковим розташуванням роликів.

Кількість візків визначається:

(2.10)

де Q – середньодобовий вантажопідйом, м3

Тр – тривалість рейсу, хв.

Кнер – коефіцієнт нерівномірності перевезень, 1,5

Тзм. – тривалість зміни, хв.

g – вантажопідйомність транспортних засобів, м3, 0,6

К – коефіцієнт використання вантажопідйомності, 0,6-0,7

Кд – коефіцієнт використання робочого часу, 0,8

Тривалість рейсу Тр визначається по формулі

(2.11)

де Tn.o. – час простою і очікування, хв.

L – довжина перевезення вантажу, м. 12м.

Vx – середня швидкість переміщення траверсного візка з вантажем 42м/хв

Vo – середня швидкість переміщення траверсного візка без вантажу 60м/хв

Тн – час завантаження траверзного візку, хв.0,5

Тр – час розвантаження траверзного візка, хв. 0,5

Приймаємо 4 візки, які скоректовані плануванням цеху, з врахуванням
наявних вантажу потоків в цеху.

Q=Qсер*n, м3 (2.12)

Qсер – середній об’єм на змінну програми

n – середня кількість перевезень, 5

Q=9*5=45

4 БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА.

4.1 Розрахунок побутових і допоміжних приміщень.

Склад і обладнання побутових приміщень меблевих підприємств
зале6жить від санітарної характеристики виробничих процесів.
Будівельними нормами і правилами передбачений поділ виробничих
процесів на чотири групи-І ,ІІ, ІІІ, ІV. Крім того кожна група
виробничих процесів поділяється на підгрупи: а,б,В і т. д

Отже виробничий процес при повторній машинній обробці відносяться
до групи І.б

В склад побутових приміщень входять : гардеробні, душеві,санвузли.

Гардеробні для зберігання вуличного , домашнього і робочого одягу
рекомендується проектувати виходячи з умов самообслуговування і
передбачати закритий спосіб їх зберігання в індивідуальних
шафах. Для зберігання двох різних видів одягу використовують
закриті подвійні шафи глибиною 50см. шириною 40см. і висотою
165см. Кількість шаф в гардеробних повинна бути рівна списовій
кількості робітників. В верхній і нижній частинах закритих шаф
повинні бути передбачені отвори (решітки,сітки) для провітрювання.
Гардеробні повинні бути обладнанні лавками шириною 0,3м, що
розміщенні біля шаф по всій довжині рядів шаф. Відстань між
рядами шаф в гардеробних, обладнаних лавками повинна бути 2м,
між крайнім рядом і стіною 1,3м, В цеху працює 12 робітників з
них 6 жінок і 6 чоловіків.

Душеві рекомендується розміщувати суміжно з гардеробними. При
дешевих повинні передбачатися перед душеві для переодягання. Душеві
повинні бути обладнанні відкритими кабінами з перегородками із
вологостійких матеріалів висотою 1,6м, не до ходячими до підлоги
на 0,2м,

Переддушеві повинні бути обладнанні вішалками для полотенець (з
розрахунку три гачка на одну дешеву сітку ),поличками для мила
лавками шириною 0,3м, і довжиною одного місця 0,4м,(з розрахунком
три місця на одну сітку ).

При визначенні кількості дешевих сіток виходять із числа
працюючих в найбільш багато чисельній зміні з розрахунку 7
чоловік на одну душову сітку, зокрема:

Умивальні рекомендується розміщувати суміжно з гардеробними.
Кількість кранів в умивальниках визначається по кількості
працюючих в найбільш багато чисельну зміну в залежності від
групи виробничих процесів: група виробничого процесу Іб-15чол. на
умивальник. Кількість умивальників становить:

Відстань між кранами умивальників повинна бути не менше 0,65м.
Ширина проходу між рядами умивальників повинна бути 2м. а між
рядами умивальників і стіною 1,5м.Кожний умивальник повинен бути
обладнаний змішувачем гарячої і холодної води.

В умивальнях повинні бути гачки для полотенець і одягу,посудини
для рідкого чи полички для кускового мила. Санвузли повинні бути
на кожному поверсі будівлі. Відстань від робочих місць до
санвузлів повинна бути не більше 75м.

Розташування санвузлів через поверх допускається при кількості
до 30 працюючих на двох суміжних поверхах. Санвузли повинні бути
розділені для чоловіків і жінок. Розміри кабіни 1,2х0,9м. Ширина
проходу між рядом кабін і стіною 1,3м. Кількість унітазів
визначається з розрахунку 18 чоловік на 1 унітаз і 12 жінок на
1 унітаз. Приймаємо 1 унітаз в жіночому і 1 в чоловічому.

Приміщення для відпочинку в робочий час влаштовують з розрахунку
0,2м.кв. на одного працюючого в найбільш багато чисельній
зміні(але не менше 18м.кв.)

Курильні проектуються з розрахунку 0,03м.кв. на одного працюючого
в найбільш багато чисельній зміні для чоловіків 0,01м.кв. і для
жінок (але не менше 9м.кв.). Розміщувати курильні слід суміжно з
санвузлами. При працюючих в найбільш багато чисельній зміні до
100 чоловік допускається використовувати в якості курильні
санвузли. В побутових приміщеннях повинна постійно підтримуватися
розрахункова температура і кратність повітрообміну.

4,1Водопостачання.

В дипломних проектах необхідно передбачати забезпечення цехів
водою на господарські і питтєві потреби ,для душових і
умивальників . Норма витрати води на господарські і питтів
потреби в виробничих і допоміжних будівлях складає 25л на
одного чоловіка в зміну. Температура питтєвої води повинна бути
8-20с . Тривалість роботи душових після кожної зміни
приймається рівним 45хв.

Витрати води обчислюється по формулі:

м3/рік

Де:500-годинна витрата води одною душовою л;

0,75-тривалість дії душової , год/зміну;

N- кількість змін в році;

Пд. – кількість душевих

; м3/рік

Витрати води умивальниками обчислюється по формулі:

; м3/рік

Де: 200- година витрати води одним умивальником, л;

0.75- тривалість дії умивальника, год/зміну;

N- кількість змін в році;

Ny- кількість умивальників.

=150 м3/рік

Витрати води на господарсько-побутові потреби обчислюється по формулі:

; м3/рік

Де: (25-45) – витрати води на одного робітника в зміну, л;

n – кількість працюючих в зміну;

N – кількість змін в році

м3/рік

Азаг=Адуш+Аум+Аг.п

Азаг=188+150+90=428 м3/рік

Вартість будівництва машино-личкувального цеху проводиться, виходячи із
вартості будівництва 1 м.куб.цеху,що проводиться в економічній частині і
становить 1000 гривень. Тому вартість будівництва, що розраховано в
економічній частині становить:

3422 тис.гривень

4.3 Опалення і встановлення цеху.

Для виробничих приміщень згідно з СНІП П-Г.7-62 “Опалення,вентиляція і
кондиціювання повітря. Норми проектування” рекомендується застосувати
наступні види опалення:

Повітряне, поєднане з вентиляцією.

Повітряне з опалювально-рециркуляційним агрегатом.

Водяне і парове високого і низького тиску з радіаторами, ребристими
трубами, конвекторами.

Вибір системи опалення проводиться на основі рекомендації СНІП П-Г.7-62
(опалення, вентиляція і кондиціювання повітря). В приміщеннях, де
передбачений штучний повітрообмін шляхом місцевих підсосів і
загальнообмінної вентиляції повинно застосуватись повітряне опалення
поєднане з приточною вентиляцією. Це положення диктується необхідністю в
холодний період року взамін усунутого повітря подавати зовнішнє з
підігрівом.

Повітря в цеху видаляється наступними установками:

а) пневмотранспортною що забирає деревинні відходи від деревообробних
верстатів;

б) місцевим підсосом від джерела випаровування вільного формальдегіду
при використанні серовино-формальдегідних смол;

в) загально обмінною вентиляц ією

5. ЕНЕРГЕТИЧНА ЧАСТИНА.

5.1. Розрахунок витрати силової електроенергії.

Силова електроенергія це енергія, що споживається електродвигуном,
обслуговує технологічне і транспортне обладнання допоміжних ділянок,
витрати якої залежать від:

Рвст. – встановлена потужність електродвигуна в кВт. (по технічних
характеристиці обладнання ).

Трозр. – розрахунковий час роботи обладнання в рік в годинах.

Річна витрата силової електростатичної, кВт., розраховується за
формулою:

(5.1)

Де: п з.е – коефіцієнт завантаження електродвигуна приймається в межах
0,6 … 0,7.

п о – коефіцієнт одночасної роботи обладнання. Величина цього
коефіцієнта при умові широкого застосування поточності виробництва
близька до 1.

п дв. – коефіцієнт втрати потужності електродвигунів. Величина
цього коефіцієнта приймається в межах 0,75…0,7 і залежить від ступеня
використання потужності обладнання. ККД двигуна досягає максимуму при
повному використанні його потужності.

п м. – коефіцієнт корисної дії мережі (втрати мережі) . Велечина
коефіцієнта приймається в межах 0,95…0,97.

Таблиця 5.1

Розрахунок річної витрати силової електроенергії

Назва спожив. Електро-енергії Встановл. Потуж. Електродвиг. Одиниці
обладнан.

кВт

Коефіцієнти Потрібна потужність з врахув. Коефіц. кВт Рпотр Розрах.
Час роботи обл.. в рік, год. Трозр Річна необх. В електро-енер. Кожним
кВт.год.

Завант. Електродвиг. п з.е Одночасної роботи обладь. Втрати потужн. В
мережі п дв. Втрати в мережі п т.

3 РК – 300

2 КО48

1 SIGMA

4 ШпПС – S

Б-22

1 ВФК – 1 2.2

8.64

10.92

4.0

1.5

1.5 0.6

0.6

0.6 1

1 0.8

0.8

0.8 0.95

0.95

0.95 1.76

6.79

8.74

3.16

1.18

1.18 5852.28

2605.96

951.62

8009.44

641.2

286.3 10300.01

17694.47

8317.16

25309.83

756.62

337.83

Всього

? 62715.92

З врахуванням втрат електроенергії на вентиляційні потреби в межах 30%
загальності, одночасного використання джерел світла, ККД мережної сітки
і визначається за формулою:

;

Де: Рвст. – встановлена потужність всіх світильників в кВт.
Вона залежить від норм питомої витрати електроенергії.

Питомі норми витрат електроенергії в ватах на 1 м.кв. освітлювального
приміщення по даних професора Пєсоцкого, приймаємо:

для виробничих цехів – 15

для побутових приміщень -15

К – коефіцієнт одночасного використання світильників

для виробничих приміщень – 0,5…1,0

для побутових приміщень – 0,9

п мережі – ККД мережі приймаємо рівним 0,95…0,97

5.2. Розрахунок витрати електроенергії на освітлення.

Таблиця 5.2

Розрахунок витрати електроенергії на освітлення в цеху.

Назва відділення, дільниці, приміщення Питомі витрати електор-енергії в
Вт./м.кв. Освітлю-вальна площа в м.ка. Встано-вленя потужність в кВт.
Коефі-цієнт одночас-ного вико рис-тання світла К Втрати в мережі
Потрібна потуж-ність в кВт. Число годин горіння лампи в рік Річна
потреба в електро-енергії в кВт.год

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Виробничий цех 15 6,48 9,72 0,9 0,95 9,21 800 7367,7

Побутові приміщення 15 130 195 0,9 0,95 1,85 800 1480

Всього по цеху

8847

5.3. Розрахунок витрати пари на технологічні потреби.

В цеху повторної машинної обробки відсутні споживачі пари на
технологічні потреби, атому даний розрахунок не проводиться.

5.4. Розрахунок витрати пари на опалення і вентиляцію.

В приміщеннях меблевих підприємств застосовується різні системи опалення
і вентиляції. При виборі тої чи іншої системи перш за все враховується
тип виробництва (складний, опоряджувальний чи механічний цех ), так як
санітарно-гігієнічні вимоги до них різні.

Розрахунок витрати пари на опалення і вентиляцію визначення по формулі:

q Z n; м/рік (5.3)

Де: Vприм. – об’єм опалювального приміщення в м.куб.

q – питома витрата пари на опалення (в середньому приймається 15…17 кг
на 1000 м.куб. будівлі в годину в робочий час, а не робочий 8…10 кг;

Z – тривалість роботи опалювальної системи в годинах за добу:

N – тривалість опалювального сезону в добах приймається по кліматичній
таблиці.

Витрати пари на робочий час.

=53 м/рік

Витрати пари на опалення в неробочий час.

=91 м/рік

Потрібно мати на увазі, що шкідливість ділянки виробництва
забезпечується потужною витяжкою вентиляцією, що призводить до великого
відсмоктування теплого повітря з цих приміщень. Для підтримання
визначених параметрів повітря з цих приміщеннях необхідно передбачити
крім центрального водяного опалення штучного приточну вентиляцію з
попережнім підігрівом нагнітального повітря.

Витрати пари на вентиляцію Q2 визначають по вище приведеній формі при
умові, що q=100…120 кг на 1000 м.куб. будівлі в годину,

Z – тривалість роботи вентиляції в годинах при двохзмінному режимі.

Витрати пари на вентиляцію.

=323 м/рік

Загальні витрати

Qзаг=53+91+323=467 м/рік

6. Охорона праці та довкілля.

6.1. Аналіз виробничого травматизму

В наш поставлені завдання впровадження на всіх підприємствах сучасних
засобів техніки безпеки ,які сприятимуть ліквідації виробничого
травматизму.

На підприємстві адміністрація зобов’язана створити такі умови праці, які
б виключили можливість виникнення травм і сприяли підвищенню
продуктивності праці , Не залежно від ступеня небезпеки виробництва на
всіх підприємствах і в організаціях проводиться навчання з правил
техніки безпеки прийнятих на роботу працівників ,які не мають професії
або міняють, а також інструктажі при підвищенні кваліфікації робітників.

Загальне керівництво і організація навчання на підприємстві покладається
на керівника підприємства ,а в підрозділах (цехах) – на керівників
підрозділів (начальників цехів). Контроль за своєчасним і якісним
навчанням працюючих в підрозділах підприємства здійснює відділ (інженер)
охорони праці ( техніки безпеки)або інженерно-технічний працівник, на
якого покладено ці обов’язки наказом керівника підприємства.

Виробничою травмою вважається ушкодження організму робітника при
виконанні трудового процесу на виробництві. Сукупність обставин і
причин, які викликали цю травму, називають нещасним випадком.

Щоб запобігти виникненню нещасних випадків на виробництві ,ведеться
розслідування ,облік та їх аналіз згідно положення всі підприємства
повинні розслідувати нещасні випадки, які сталися на їхній території або
за її межами при виконанні роботи за завданням адміністрації, а також
при доставці робітників або службовців на місце роботи на транспорті
підприємства.

Розслідування підлягають і нещасні випадки, які сталися перед початком
роботи або після неї, в позаробочий час, у святкові дні. Розслідування
підлягають і гострі отруєння, і теплові удари та обмороження.

Згідно положення про розслідування і облік нещасних випадків на
виробництві, потерпілий або очевидно зобов’язані терміново повідомити
про випадок майстра, начальника цеху або безпосередньо керівника робіт,
які зобов’язані відразу організувати першу до лікарську допомогу
потерпілому. Про розслідування нещасних випадків, які спричиняють втрату
працездатності не менш, як на один повний робочий день, складають акти
за формою Н-1. Акт складається начальником цеху в чотирьох примірниках,
підписується ним, старшим громадянським інспектором і працівником служби
техніки безпеки підприємства.

Затверджується акт головний інженер підприємства і вживає відповідних
заходів, щоб запобігти виникнення подібних нещасних випадків.

Показники травматизму визначаються по частоті, по важкості і по
непрацездатності.

Показники частоти визначають по формулі:

1000; (6.1)

Показники важкості визначаються по формулі:

; (6.2)

Показник непрацездатності визначаються по формулі:

1000. (6.3)

де А – кількість травм

Б – середньоспискова кількість працівників

Д – кількість днів втрачених із-за травм

За останні 3 роки виробничих травм на підприємстві не було, а тому і
аналіз виробничих травм не проводиться.

6.2. Охорона праці в цеху

Сучасне деревообробне успадкування оснащене швидкодіючими ріжучими
інструментами і механізмами подачі, тому при роботі на ньому треба
дотримуватись правил техніки безпеки, бо порушення її може привезти до
нещасних випадків.

При роботі на деревообробних верстатах потрібно дотрисуватись загальних
правил безпеки:

Не можна розпочинати роботу на верстаті, не вивчивши його будову,
експлуатації та основних правил техніки безпеки;

Працювати можна тільки на цілком справному верстаті;

Ріжучий інструмент і всі рухомі частини мають бути надійно закріплені і
захищені;

Захисні пристрої мають бути простими, легко зніматися і відкриватися, не
ускладнювати спостереження за процесом роботи;

Перед початком кожної зміни пристрої потрібно оглядати і перевіряти;

Не можна працювати на верстаті із знятими або несправними захисними
пристроями;

При зміні розмірів оброблювального матеріалу захисні пристрої мають
регулюватись без застосування спеціального інструменту;

Механічна подача має бути заблокована з пусковим пристроєм ріжучих
інструментів, щоб унеможливити її вимкнення до пуску ріжучого
інструменту;

Частини деревообробного верстатів, які швидко повертаються у вихідне
положення, мають забезпечуватись надійними гальмівними пристроями;

Забороняється гальмувати ріжучі інструменти та інші рухомі частини
сторонніми предметами;

Важелі, педалі і рукоятки для зупинки верстата мають діяти безвідказно і
бути на найкоротшій відстані від робітника;

Органи керування верстату (кнопки, важелі, ручки) мають бути на висоті
0,8 – 1,2м від рівня підлоги, не дальше як за 0,6 м від верстатника і в
такому місці, щоб до них був вільний доступ;

При кнопковій системі керування треба, щоб кнопка “пуск” була втоплена
в оправу не менше ніж на 5 мм, а кнопка “стоп” яскраво червоного поруч,
але не ближче, ніж на 50 мм і виступала з оправи не менше, як на 3 мм;

Всі електрифіковані верстати мають бути надійно заземлені;

Верстати, в яких в процесі роботи потрібно постійний нагляд за
правильним виконанням операцій, повинні мати місцеве освітлення;

На робочому місці не має бути нічого зайвого; проходи біля верстатів не
слід захаращувати; підлога має бути рівною, але не слизькою;

По закінченню роботи (зміни) верстати потрібно почистити і змастити, а
про виявлені недоліки доповісти майстрові зміни або змінному
верстатникові.

6.3. Виробнича санітарія.

Виробнича санітарія – це система організаційних і санітарно-технічних
заходів і засобів, які запобігають впливу шкідливих виробничих факторів.
До функцій виробничої санітарії входить вивчення впливу умов праці на
здоров’я робітника.

Умови праці визначаються технологією виробництва, її організацією і
робочим процесом, а також санітарно-гігієнічною обстановкою, що оточує
працюючого. В умовах застосування синтетичного клею токсичність
оточуючого середовища визначається вільним формальдегідом, який містить
в карбамідоформальдегідних смолах.

Клей – розплав не має підвищеної шкідливої шкідливості.

В зв’язку з тим, що клей-розплав на протязі всієї зміни знаходиться в
розплавленому стані, можливе виділення в виробниче приміщення
газоподібних продуктів (в основу вінілацетату), виникаючих в результаті
термінової деструкції клею. Гранично допустима концентрація вінілацетату
становить 10 г/м.куб.

Для запобігання забруднення повітря необхідно, щоб кришка на клеєному
бачку була щільно закрита, відкривати її необхідно тільки для добавлення
клею; під клеєним резервуаром необхідно забезпечити місцеве
відсмоктування повітря. Клеєнаносячі вальці і прес повинні мати зонти з
примусовою вентиляцією.

Важливим фактором створення сприятливих і безперечних умов праці
являється добре освітленим робочого місця . Природне освітлення
виробничих приміщень може бути боковим, верхнім і комбінованим ( бокове
і верхнє ). Необхідно максимально використовувати природне освітлення.
Штучне освітлення в деревообробних цехах може бути загальним і
комбінованим з застосуванням електричних ламп розжарення і
люмінесцентних ламп.

У виробничих приміщеннях також передбачається встановлення аварійного
освітлення у випадку відключення робочого освітлення.

6.4. Протипожежний захист

Кожний виробничий повинен добре знати правила пожежної безпеки і суворо
дотримуватись їх прийняли на роботу, проходить інструктаж з пожежної
безпеки. Крім того, для підвищення знань робітників і службовців щороку
на підприємствах проводять техмінімум з пожежної безпеки, а в цехах та
на складах вирішують відповідні інструкції.

Дороги та проїзди на території підприємства бути справні підступи і
під’їзди до будівель та споруд – вільні, проходи та виходи в цехах – не
захищені.

Для куріння відводять спеціальні місця, де мають урни або бочки з водою.
Протипожежний інвентар (ломи, лопати, відра тощо) вивішують на
спеціальних щитах, встановлених на видних та легкодоступних місцях. В
усіх цехах та складах мають бути первинні засоби гасіння пожежі
(вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою та відра). Спецодяг
зберігають розвішеним у спеціальних приміщеннях. Забороняється залишати
в кишенях спецодягу промасляний обтиральний матеріал.

Цехи і склади пиломатеріалів систематично очищають від відходів. Прилади
системи опалення, будівельні конструкції потрібно очищати від пилу.
Курити та використовувати відкритий вогонь у деревообробних цехах
забороняється. На виконання вогненебезпечних робіт у цехах треба мати
дозвіл пожежної охорони. В деревообробних цехах забороняється зберігати
легкозаймисті рідини.

При експлуатації електричної мережі потрібно негайно усунути всі
несправності, що спричиняють іскріння, нагрів проводів, замикання.
Підшипники електродвигунів регулярно змащуються, а самі електродвигуни
очищаються пилу, стружки, тирси. Забороняється використовувати апарати,
трубопроводи, кабіни необхідно надійно заземлити. Вентиляційні установки
мають бути вибухобезпечні.

Основним засобом для гасіння пожежі є вода, тому кожен цех меблевого
підприємства має бути забезпечений водою для протипожежних цілей.
Протипожежний водопровід має бути розрахований на високий або низький
тиск. У водопроводах високого тиску напір води, потрібний для гасіння
пожежі, створюється безпосередньо від гідранта за допомогою спеціального
встановлених стаціонарних насосів. Стаціонарні пожежні насоси мають бути
обладнані пристроями, які забезпечують пуск насосів не пізніше ,ніж
через 5 хвилин після подання сигналу про виникнення пожежі. У
водопроводі низького тиску, потрібний для гасіння пожежі напір
створюється пересувними пожежними насосами ( авто насосами, мотопомпами
), які є на багатьох підприємствах.

Для ліквідації пожежі велике значення має своєчасне повідомлення про її
виникнення. Тому на підприємствах встановлюють системи пожежної
сигналізації.

Щоб запобігти нещасним випадкам в разі виникнення пожежі або аварії,
необхідно своєчасно і швидко і швидко евакуювати людей. Для цього
приміщення повинні мати достатню кількість евакуаційних виходів.

З здійснення протипожежних заходів на підприємстві відповідає керівник
підприємства, у цепах – начальників цехів. За невиконання протипожежних
заходів на винних накладають дисциплінарні стягнення, а також притягують
до карної відповідальності.

6.5. Заходи по охороні довкілля.

Оточуюче нас повітря складає механічну суміш газів, яка складається з
азоту і кисню. Головний склад повітря це озон, з ним і пов’язаний
розвиток і життєздатність на землі. Кисень необхідний для дихання тварин
і людей, і частково поглинається рослинами.

В виробничих приміщеннях працюючі верстати, машини, обладнання, сировина
для виробництва матеріалів виділяють в навколишнє середовище велику
кількість різних парів і газів ,пороху.

Крім того в виробничих приміщеннях на якість повітря впливає променеве
тепло ,яке виділяється працюючими верстатами ,апаратами пресами
,нагрівними елементами .

При довгочасному перебуванні людей в закритих приміщеннях підвищується
температура і вологість повітря ,збільшується вміст вуглекислого газу і
зменшується кількість кисню.

У відповідності з санітарними нормами проектування промислових
підприємств CH245-71 загазованість або забруднення шкідливими газами і
парами ,які усуваються місцевими вентиляційними установка ,перед
випуском в атмосферу очищають або викидають в вищі шари атмосфери з
урахуванням місцевих природних умов.

Для зменшення забруднення повітря необхідно:

– вдосконалити технологію виробництва і спалювання палива.

– широко застосовувати ті види палива, які виділяють менше сірки
,попелу та інших шкідливих речовин.

– встановити на всіх трубах енергетичних установок пило-газовловлювачі,
вдосконалення їх.

– створити безвідходні та маловідходні технологічні підприємства.

Також однією із основних проблем забруднення довкілля є забруднення
стічних вод. Стічні води можуть бути забрудненні піском глиною,
кислотами, лугами, солями, барвниками, нафтою, маслом, а також заражені
радіоактивними і шкідливими речовинами.

По існуючих санітарних правилах стічні води, сильно забруднені, не
можуть бути спученні в відкриті водойми, їх попередньо очищають.

Спосіб очищення залежить від степеня забруднення стічних вод,
самоочисних здібностей водоймі, в яку їх повинні спустити ,і від того як
використовується ця водойма населенням.

Існують наступні способи очищення стічних вод: механічний, біологічний,
фізико-хімічний, і комбінований.

Отже охорона довкілля має для нас дуже важливе значення, тому необхідно
дотримуватись та виконувати всі заходи для його збереження.

7. Економічна частина

7.1. Виробнича програма

7.1.1. План виробництва та реалізації продукції

Таблиця 7.1

Виробнича програма

№

п/п Назва виробу Одиниці виміру

Ціна

Грн. Річна програма

Шт. Товарна продукція

тис. грн.

1 Шафа пенал Шт 46,7 35 000 1634,4

7.1.2. План матеріально – технічного забезпечення

Таблиця 7.2

Розрахунок вартості сировини і матеріалів

№

п/п Назва Одиниці виміру

Ціна грн. Кількість на програму Вартість

тис. грн.

Сировина

Разом

Матеріали

1. Матер. Крайк м. п 0,60 803670 482,2

2. Клей розплав. КРУС кг 9,00 3871 34,8

3. Шліфстрічка паперова м2 10,50 17465 183,4

Разом

700,4

Ціни приймаються по даних підприємства

Таблиця 7.3

Розрахунок вартості відходів

Назва Одиниці виміру Ціна грн. Кількість на програму Вартість тис.грн.

ДСТП (КУСКИ) м3 60 81 4,9

(ОПИЛКИ) м3 15 21 0,3

Шпон (КУСКИ) м3 20 5 0,1

(ОПИЛКИ) м3 15 4 0,1

Разом 5.4

Ціни приймаються по даних підприємства

Таблиця 7.4

Розрахунок вартості електроенергії пари і води

№ Назва Одиниці виміру Ціна грн. Кількість на програму Вартість тис.грн.

1 Електроенергія на

а) технологічні потреби

б) побутові потреби

(освітлення)

кВт год

0,3

81531

8847

24,5

2,7

2 Пара на

а) технологічні потреби

б) побутові потреби

(опалення)

–

464

–

37,1

3 Вода на побутові потреби

(водопостачання) м3 3,5 428 1,5

Кількість електроенергії, пари і води визначається в енергетичній та
будівельних частинах.

7.2 План по праці і зарплаті

Таблиця 7.5

Баланс робочого часу.

№ Елементи робочого часу Одиниці виміру. Показники

1 Календарний фонд часу дні 365

2 Неробочі дні всього:

в.т.ч. а) святкові

б) вихідні дні

дні 114

104

3 Номінальний фонд часу дні 251

4 Неявки на роботу всього:

в.т.ч. а) чергові і додаткові відпустки

б) відпустки на навчання

в) по хворобі

г) декретні відпустки дні

дні

дні 35

0,5

3.5

5 Ефективний фонд часу дні 216

6 Номінальна тривалість зміни год 8

7 Внутрізмінні втрати робочого часу год 0.1

8 Середня тривалість зміни год 7.9

9 Ефективний фонд робочого часу одного робітника в рік год 1706

При складанні балансу робочого часу використовуються календарні дані
планового року і звітні дані підприємства (неявки на роботу).

Таблиця 7.6

Розрахунок трудомісткості виробу.

№ п/п Марка обладнання Кількість верстато/год на 1000 виробів Кількість
ви робітників що обслуговують верстат Умови праці Трудозатрати на 1000
виробів на люд/год по розрядах Всього люд/год на 1000 виробів

III IV V VI

1 РК-300 167,208 1 н. у

167,208

2 КО-48 74,456 2 н. у

74,456 74,456

148,912

3 SIGMA 27,189 1 н. у

27,189

4 ШлПС-5 228,841 1 шк.у

228,841

5 Б-22 18,32 1 н. у

18,32

6 ВФК-1 8,18 1 н. у

8,18

Всього

128,145 470,505

598,7

Таблиця 7.7

Визначення розцінки на виріб.

№ п/п Розряд Нормальні умови Шкідливі умови Разом зарплата на 1000
виробів

Годинна тарифна ставка грн. Кількість люд/год на 1000 виробів Зарплата
на 1000 виробів грн.. Годинна тарифна ставка грн. Кількість люд/год на
1000 виробів Зарплата на 1000 виробів грн..

1 IV 4,13 128,145 529,24

529,24

2 V 4,69 241,664 1133,4 5,15 228,841 1178,53 2311,93

Разом на 1000 виробів 369,809 1662,64

228,841 1178,53 2841,17

Разом на 1 виріб 0,3698 1,6626

2,2884 1,1785 2,8411

Годинні тарифні ставки приймаються по даних підприємствах, для шкідливих
умов їх потрібно збільшити на 10-15%.

Таблиця 7.8

Розрахунок чисельності і тарифного фонду заробітної плати основних
робітників

№ п/п Назва виробу Річна програма Трудомісткість люд/год Зарплата
Виконання норм виробітку % Трудозатрати на програму Ефективний фонд
робочого часу 1 робітником в рік, год Спискова чисельність робітників
чол..

Виробу Програми На виріб грн.. На програму тис.грн

1 Шафа-пенал 35000 0,5986 20951 2,84 99,4 100 20951 1706 12

Таблиця 7.9

Розрахунок тарифного фонду зарплати допоміжних робітників.

№ п/п Назва професії Кількість робітників у 2 зміни Розряд Умови праці
Годинна тарифна ставка грн.. Фонд робочого часу Тарифний фонд зарплати
тис.грн.

Одного робітника Всіх робітників

1 Слюсар 1 IV н.у. 3,86 1706 1706 6,6

2 Електрик 1 V н.у. 4,38 1706 1706 7,5

3 Прибиральниця 1 Місячна тарифна ставка 400 грн. 4,8

Разом 3

18,9

Назва професії, кількість робітників, розряд, умови роботи, годинні
тарифні ставки приймаються по даних підприємствах.

Таблиця 7.10

Розрахунок річного фонду зарплати робітників

№

п/п Назва Тарифний фонд зарплати тис. грн. Доплата до тарифного фонду
Основний фонд зарплати тис.грн. Додаткова зарплата Річний фонд зарплати
тис. грн.

% Сума тис. грн.

1 Осн. Роб – ки 99,4 20 19,9 119,3 10 11,9 131,2

2 Допоміжні робітники 18,9 20 3,8 22,7 10 2,3 25

Разом 118,3

156,2

Розміри доплат по даних підприємства

Таблиця 7.11

Розрахунок річного фонду зарплати цехового персоналу.

№

п/п Назва категорії і посади Кількість Місячний посадовий оклад Надбавки
до окладу грн.. Місячна зарплата грн. Річний фонд зарплати тис.грн.

1 Керівники:

1.1 Начальник цеху 1 850

850 10,2

1.2 Майстер 1 700

700 8,4

Разом 2

18,6

2 Спеціалісти

2.1 Механік

2.2 Технолог 1 750

750 9

Разом 1

Всього 3

27,6

Назва категорії і посад, кількість, посадовий оклад, надбавка, місячна
зарплата приймаються по даних підприємства.

Таблиця 7.12

Розрахунок виплат з фонду матеріального заохочення

№

п/п

Категорії працівників

Річний тарифний фонд зарплати тис. грн.

Виплати з ФМЗ

% Сума тис. грн.

1 Робітники 99,4 10 9,9

2 Керівники 18,6 25 4,7

3 Спеціалісти 9 25 2,3

Разом

16,9

Розмір виплат по даних підприємства.

Таблиця 7.13

Зведений план по праці

№

п/п

Назва

Одиниці виміру

Показники

1 Товарна продукція Тис. грн.. 1634,4

2 Чисельність ПВП всього в.т.ч. а)робітників

б)керівників

в)спеціалістів

чол 1855,6

3 Виробіток продукції на

а)одного робітника

б)одного працівника

тис.грн.

123,7

103,1

4 Фонд зарплати ПВП

а)робітників

б)керівників

в)спеціалістів

тис.грн.

183,8

18,6

156,2

5 Виплати із ФМЗ а)робітникам

б)керівникам

в)спеціалістам

тис.грн.

16,9

9,9

4,7

2,3

6 Середньорічна зарплата

а)одного робітника

б)одного працівника

грн..

10410

10208

7 Середньорічна зарпл. З врахув. виплат із ФМЗ а)одного робітника

б)одного працівника

грн.

11070

11147

7.3 План по собівартості прибутку і рентабельності.

Таблиця 7.14

Розрахунок вартості робочого обладнання.

№ п/п Назва обладнання Марка Один. вим. Кількість Ціна грн. Вартість
тис.грн.

1 Форматний кругло пильний верстат РК-300 шт. 3 16320 49

2 Односторонній личкувальний верстат КО-48 шт. 2 48600 97,2

3 Свердлильно-присадочний верстат SIGMA шт. 1 28400 28,4

4 Вузько-стрічковий верстат ШлПС-5 шт. 4 12100 48,4

5 Свердлильно-присадочний верстат Б-22 шт. 1 18100 18,1

6 Копірувально-фрезерний верстат ВФК-1 шт. 1 15200 15,2

Разом

256,3

Монтаж 15%

38,5

Всього

294,8

Ціни приймаються по даних підприємства.

Таблиця 7.15

Розрахунок вартості основних фондів і суми амортизаційних відрахувань

№ п/п Групи основних фондів Вартість основних фондів тис.грн.
Амортизаційні відрахування Витрати на поточний ремонт тис.грн.

% Сума тис.грн

1 Будівлі 1711 8 136,8 41,6

2 Споруди 35,4 8 2,8 0,8

3 Силове обладнання 59 24 14,2 4,7

4 Робоче обладнання 294,8 24 70,8 21,2

5 Транспортні засоби 24,8 40 9,9 3

6 Інструменти, інвентар 3,5 24 0,8 0,2

Разом 2128,5

235,3 71,5

Вартість силового обладнання приймаємо в розмірі 20 % від вартості
робочого обладнання

294,8*0,2 = 59,0

Вартість споруд – 10 % від вартості робочого і силового обладнання.

(294,8 + 59,0) * 0,1 = 35,4

Вартість транспортних засобів 7% від вартості робочого і силового
обладнання

(294,8 + 59,0) * 0,07 = 24,8

Вартість інструменту 1% від вартості робочого і силового обладнання

(294,8 + 59,0) * 0,01 = 3,5

Вартість будівель визначаємо шляхом перемноження об’єму цеху на вартість
1 м3 будівлі 500 грн.

3422*500/1000 = 1711

Витрати на поточний ремонт приймаємо в розмірі 30% суми амортизаційних
відрахувань.

Таблиця 7.16

Кошторис загальновиробничих витрат

№

п/п Назва витрат Сума тис.грн.

1 Витрати на управління виробництвом

а) витрати на оплату праці цехового персоналу

б) відрахування на соцстрах

Разом

27,6

10,4

38,0

2 Амортизація основних засобів загальновиробничого призначення 235,3

3 Витрати на утримання необоротних активів

а) поточний ремонт основних засобів 71,5

4 Витрати на утримання виробничих приміщень

а) вартість опалення

б) вартість освітлення

в) вартість водопостачання

Разом

37,1

2,7

1,5

41,3

5 Витрати на удосконалення технології і організації виробництва (5% п.2)
11,8

6 Витрати на обслуговування виробничого процесу

а) зарплата допоміжних робітників

б) відрахування на соцстрах

в)вартість допоміжних матеріалів

Разом

25,0

9,4

7,5

41,9

7 Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього
середовища (3% від річного фонду оплати праці робітників)

4,7

8 Інші витрати (3% = n 1-7) 18,9

Всього по кошторису 463,4

Таблиця 7.17

Калькуляція собівартості продукції

Річна програма 35000 шт

№

Статті витрат

Витрати на виріб, грн Витрати на програму, тис. грн..

1 Вартість сировини за мінусом вартості відходів —- —-

2 Вартість основних і допоміжних матеріалів 19,85 695,0

3 Вартість електроенергії на технологічні потреби 0,7 24,5

4 Вартість пари на технологічні потреби —- —-

5 Основна зарплата основних робітників 3,41 119,3

6 Додаткова зарплата основних робітників 0,34 11,9

7 Відрахування на соціальне страхування 1,37 47,9

8 Загальновиробничі витрати 13,24 463,4

Виробнича собівартість 30,94 1362

Прибуток 6,18 272,4

Ціна / Товарна продукція цеху 37,12 1634,4

Прибуток приймається в розмірі 20 % від виробничої собівартості.

7.4. Техніко – економічні показники.

Таблиця 7.18.

Техніко – економічні показники.

№

п/п Назва показників Один. Вим. Показники

1 Товарна продукція тис. грн. 1634,4

2 Виробіток продукції

Одним робітником

Одним працівником тис. грн.

тис. грн.

123,7

103,1

3 Чисельність ПВП чол. 18

4 Фонд зарплати ПВП тис. грн. 183,8

5 Середньорічна зарплата з врах.виплат із ФМЗ

Одного робітника

Одного працівника

грн.

11070

11147

6 Собівартість товарної продукції тис. грн. 1546,3

7 Собівартість виробу грн. 30,94

8 Прибуток тис. грн. 372,4

9 Витрати на 1 грн. товарної продукції грн. 0,95

10 Рентабельність виробу % 20

11 Трудомісткість виробу л/год 0,5987

12 Число днів роботи працівників дні 216

13 Число днів роботи цеху дні 251

14 Термін окупності рік 4,5

15 Фондовіддача грн. 0,77

16 Зарплата на виріб грн. 2,84

Витрати на 1 грн. товарної продукції визначаються відношенням
собівартості ТП до обсягу товарної продукції

В = 1546,3 / 1634,4 = 0,95 грн

Рентабельність визначається відношенням прибутку до собівартості
товарної продукції

Р = 272,4 / 4546,3*100% = 20%

Термін окупності дорівнює відношенню вартості основних фондів до суми
прибутку

Т=1228,5/272,4=4,5р.

Фондовіддача визначається відношенням товарної продукції до вартості
основних фондів

Фв = 1634,4/2128,5 = 0,77 грн.

524

400

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter