.

Проект цеху по випуску деталей для тумби туалетної (диплом)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 6442
Скачать документ

Диплом

Проект цеху по випуску деталей для тумби туалетної

41КП.5.092002.01.183.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

ВСТУП.

Шляхи удосконалення виробничих процесів в умовах ринкової системи
господарювання.

За останні 10 років, в ході ринкових реформ економіка України,
виробництво і сфера реалізації вітчизняних меблів радикально змінились.
В даний час виробництво України знаходиться в не найкращому стані який
зумовлений економічним спадом, значною енергомісткістю виробництва,
застарілим обладнанням, низькою купівельною спроможність населення.

Необхідно відмітити, що в даний час меблеве виробництво відчуває гостру
недостачу ламінованих і кашированих плит, плит МДФ для виготовлення
фасадних елементів меблів, плівок для личкування в мембранних пресах,
ДПІПГТ, в тому числі пост формуючого, крапкового ПВХ -матеріалів.
Вітчизняні лакофарбові підприємства практично зупинили випуск лаків,
крім нітроцелюлозного для меблевої промисловості.

Здали свої позиції і вітчизняні машинобудівники, що виготовляють
деревообробне обладнання. Сьогодні випускається незначний перелік
позиційних верстатів загального призначення: кругло пильних, фрезерних,
свердлильних, стругальних і т.д. Відсутнє вітчизняне обладнання для
личкування крайок щитів методом “софтформінг” і “постформінг”,
мембранні преси для личкування рельєфних поверхонь, ліній каширування
прохідні шліфувальні і присадочні верстати різного призначення, верстати
для профільною фрезерування, обладнання для опорядження профільних
елементів і багато іншого.

Вирішення перечислених проблем, безумовно, потребує значних капітальних
вкладень і кваліфікованих кадрів. Проте без розширення і постійного
удосконалення виробництв, що забезпечують меблеву підгалузь, неможливо
налагодити випуск сучасних конкурентоспроможних меблів.

41КП.5.092002.01.183.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Основні напрямки роботи по розвитку меблевого виробництва на найближчі
роки:

розширення випуску конкурентоспроможної продукції.

розширення експорту меблів і їх компонентів.

модернізація і технічне переоснащення діючих підприємств.

вдосконалення асортименту побутових меблів, в тому числі із масивної
деревини.

розвиток виробництва спеціальних видів меблів: офісних, дитячих,
дошкільних.

активна участь в конкурсних торгах по закупці меблів для державних
потреб.

організація ліцензування імпортерів меблів.

активізація роботи по створенню і розвитку інфраструктури, що
забезпечують меблеву галузь, на підприємствах хімічної, легкої,
текстильної, металургійної, з метою максимального зменшення імпорту
матеріалів, напівфабрикатів і виробів для виробництва меблів.

підвищення ефективності виставочної діяльності, як важливої ділянки
роботи по розвитку економіки, підвищенню конкурентоспроможності
продукції.

Виставка — інструмент просування товару на ринках, в них однаково
заінтересовані виробники, торгові фірми і споживачі.

формування ефективної сфери рекламування продукції, як необхідної
ділянки системи маркетингу.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

1 .Загальна частина

1.1. Характеристика підприємства

Приватний підприємець Гаріпова І.В отримавши ліцензію підприємця в 1999
році викупила будівлю під офіс, та цех. Магазин-офіс знаходиться на
вулиці Івана Мазепи, в якому також проводиться збут товару, і прийом
замовлень.

Цех де виготовляється продукція розташований в місті Коломия, неподалік
від самого магазину-офісу.

Підприємець розпочала розвиток свого бізнесу, закупивши все необхідне
обладнання і матеріал для виготовлення різних меблів як на замовлення,
так і для продажі в магазині.

В цеху знаходиться 4 верстати, такі як РОЙЄК РК-300А (круглопильний
верстат, для форматної обрізки) , Vitap ALFA-21T – це напівавтоматичний
свердлильний верстат, універсальний верстат Holz her SPRINT-1310
(верстат для нанесення клею на кромку, для її торцювання, шліфування і
полірування), а також верстат фірми BLUM (свердлильно-присадочний
верстат). Для дотримання санітарних вимог встановлена витяжка для
всмоктування відходів, пилу та шкідливих на дихальні шляхи речовин із
навколишнього середовища.

Підприємство приймає замовлення на:

офісні меблі,

стелажі,

кухонні набори,

спальні набори,

комп’ютерні столи, та ін.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ

Зм. Арк. № Документ Підпис Дата

Розробив Мандзюк А

Тумба туалетна

Пояснювальна записка Л-ра Арк.. арк

Прийняв Гамлій О.М

КПК Т-41

1.2 Обгрунтування теми проекту

Темою дипломного проекту передбачено “Проект цеху по випуску деталей для
тумби туалетної” у приватного підприємця Гаріпової І.В.

Підприємство в даний час спеціалізується по виготовленню корпусних
меблів. В дипломному проекті я пропоную виготовити тумбу туалетну з ДСтП
ламінованої.

Використовуючи ДСтП можна значно зменшити використання масивів деревини,
що останнім часом є одним із найважливіших питань.

Для механічної обробки матеріалу застосовувати вітчизняне обладнання а
саме:

Ф-300, ЦПА-40, КО-48, ЦДК4-3, Б-22, С2Ф4-1, СР6-9, Ц6, Sigma, ШЛНС-2Д.

Незважаючи на моральне застаріння обладнання при правильній розробці
технологічного процесу можна досягнути хорошої продуктивності.
Враховуючи всі позитивні та негативні показники я вибрав дане
обладнання, виріб і матеріал.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

2. Розрахунково технологічна частина

2.1. Технічний опис виробу

Тумба туалетна призначена для зберігання предметів особистої гігієни.
Вона входить в набір меблів, або може бути виготовлена під замовлення
для обладнання спальної кімнати.

Трюмо розбірної щитової конструкції, складається з тумби з ніжками та
накладними дверками. Основа формується з продовжених бокових стінок. В
нішах встановлені полиці, і в свою чергу складається з двох відділень –
правого і лівого, які відокремлені між собою перегородкою. До тумби
кріпиться піддзеркальна основа з допомогою двох вертикальних брусків.
Корпус трюмо формується з непрохідних розбірних стінок. Задня стінка
складається з однієї частини, і яка не облицьовується.

Не оздоблені фасадні поверхні облицьовуються шпоном струганим
усіх порід деревини і опоряджується по першій категорії з натуральним
збереженням деревини, або з підфарбуванням, а лицеві поверхні
облицьовані шпоном синтетичним, або струганим листяних порід.

Допускається виготовлення бокових стінок, нижньої горизонтальної стінки,
перегородки із ламінованих плит.

Крайки личкуються крайковим матеріалом, що не вимагає опорядження.

25 і шайбою Ф236. На з’єднаннях задня стінка скріплюється за допомогою
шурупів 3*25. У виробі є двері щитової конструкції які кріпляться до
бокової стінки за допомогою комбінованих завіс Ф575.

Полиці щитові, з’ємні, встановлені за допомогою полицетримачів
Ф1856.

У дверки вмонтовані ручки-кнопки Ф688 для зручного використання тумби.

Піддзеркальний щит прикріплений до основи за допомогою піддзеркального

бруска п/м сосни шурупами 3*13, в який вмонтовані дзеркало тримачі
Ф1431

Всі інші показники повинні відповідати вимогам конструкторської
документації та стандартам.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

2.3 Розробка технологічного процесу

Технологічний процес в цеху починається з вхідного контролю, який
проходять ДСтП, ДВП, шпон струганий, бука, що застосовується у
виробництві тумби туалетної.

Розкрій плит ДСтП, ДВП виконується на верстаті Ф-300, який має одну
пилу. Верстат обслуговує два робітники. Розкрій плити виконується згідно
карти розкрою. Для одержання деталей плиту необхідно розкроїти. Для
розкроювання використовують верстат марки Ф-300 українського виробництва
На цьому верстаті розміри заготівок визначають напрямні лінійки, а також
має підрізні пили які забезпечують високу якість розкрою. Пила підрізна
має напрямок обертання, що співпадає з напрямком подачі плити і виконує
пропил внизу або зверху плити глибиною 3 мм. а шириною 0.1 більше ніж
пропил який виникає основною плитою. Основна обрізна плита завжди
обертається в протилежному напрямку до підрізної плити, завантаження
верстату ручне і вимагає певних зусиль від робітників.

Після розкрою деталі потрапляють на верстат КО-48. Цей верстат є
зручним завантаженням та розвантаженням і механічною подачею. На
верстаті виконується операції в такі послідовності:

1) Ручна подача щитових заготівок

2) Нанесення клею на крайки

3) Личкування крайки

4) Зняття звісів

5)Ручне розвантаження

Режим личкування на КО-48:

1) Температура в клейовому бачку 170-190°

2) Температура на клеєному ролику 70°

3) Швидкість затвердіння клею 3-5сек

4) Термостабільність клею не менше 5годин

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Для вибирання гнізд застосовуємо верстат Sigma. Верстат Sigma має
горизонтальний супорт з установленими свердлильними головками по 21
шпинделю для виконання свердління заготівок в крайки. Ліва головка
встановлена на станині без переміщення. Права переміщується по
циліндричних напрямних. Це дає можливість настроювати верстат на
свердління заготівок різної довжини. В нижній частині верстату по
циліндричних направляючих переміщуються вертикальні супорти з
встановленими 2-а свердлильними головками на кожному з них. Вони
дозволяють виконувати операції свердління отворів в нижній пласті.
Кількість супортів може бути 6. супорти можуть поставлятися з установок,
на кожних 2-х свердлильними головками по 9-ь шпинделів або 1 шпиндиль.
Кожна головка повертається на 90°. Цим отримується свердління отворів в
перпендикулярному напрям.

Під час зупинки стола виконується різ поперечною пилою згідно складеної
карти розкрою. Розкойні заготівки вручну укладаються в стоси двома
робітниками.

Після чого подають на торцювальний верстат ЦПА-40 для однорозмірності
плит. Верстат обслуговує два робітники, швидкість різання 25м/с, подачі
15/20 м/хв.

На робочому місці виконують розмітку шпону і струганого бука, де
робітник розмічає пачку шпону, роблячи на ній лінії, де потрібно зробити
різи, за допомогою шаблону, або лінійки.

Проклеювання торців шпону виконується з метою попередження
розтріскування шпону при його переміщенні та укладання клеєної стрічки
перпендикулярно до ребросклеюючих швів на віддалі 10-15мм від країв
личківки.

Для свердління отворів щитових складальних одиницях невеликих розмірів
використовується верстат Б-22 який має одну свердлильну головку із 22-ма
шпинделями. Свердління використовується по направляючих опорах.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

2.4. Розрахунок норм часу на тисячу виробів

Норми часу на 1000 виробів розраховуються двома способами:

На основі продуктивності прийнятого обладнання за формулою

[верст/год] (2.1)

де Т – час в годинах за який знайдена продуктивність;

n – кількість однакових деталей у виробі, шт;

П – продуктивність прийнятого обладнання, шт/зм.

На основі збірників нормативів часу за формулою

[верст/год] (2.2)

Де Hg100 – норма часу на 100 деталей, яка знайдена по нормативнику;

Кв.ч. – кількість витрат часу, що розраховується по формулі

(2.3)

Де, Пв.ч – відсоток втрат часу, який знаходимо по таблиці для кожної
операції в залежності від кількості переналагоджень.

m – кількість робітників, обслуговують дану операцію і які враховують в
тому випадку H100 деталей знайдемо людино/год

H1000 = Hд1000 n Kвч (2.4)

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 2.1

Розрахунок норм часу верстату Ф-300

Назва деталі

n

L0

B0

H???

H????

Осн. стінки горизонтальної

2

800

320

3,15

7,25

Осн. ст

нки вертикальної

2

600

320

2,74

6,31

Основа дверки

2

416

380

2,89

6,65

Основа полиці

1

392

280

2,20

2,53

Основа задньої стінки

1

830

494

2,82

3,26

Основа перегородки

1

350

320

2,22

2,56

Основа щита піддзеркального

1

1047

500

3,7

4,26

Всього

32,82

Кв.ч=1,151, m=1

Таблиця 2.2

Розрахунок норм часу верстату ЦПА-40

Назва деталі

n

Lзаг.

Bдошки

H???

H????

Брусок підзеркальний

1

619

2

80

0,071

0,41

Брусок утримувач

2

1520

80

0,142

1,42

Всього

1,83

Кв.ч=1,142, m=2

Таблиця 2.3

Розрахунок норм часу верстату ЦДК4-3

Назва деталі

n

Lзаг.

Взаг.

Тзаг.

H???

H????

Брусок підзеркальний

1

619/2

55,5

32

0,099

0,57

Брусок утримувач

2

1520

45

32

0,249

2,89

Всього

3,46

Кв.ч=1,162, m=2

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 2.4

Розрахунок норм часу верстату С2Ф4-1

Назва деталі

n

Lзаг.

Взаг.

Тзаг.

H???

H????

Брусок підзеркальний

1

619

2

55,5

32

0,173

2,13

Брусок утримувач

2

1520

45

32

0,277

3,42

Всього

5,55

Кв.ч=1,234, m=1

Таблиця 2.5

Розрахунок норм часу верстату СР6-9

Назва деталі

n

Lзаг.

Взаг.

Тзаг.

H???

H????

Брусок підзеркальний

1

619

2

55,5

32

0,181

1,15

Брусок утримувач

2

1520

45

32

0,402

5,12

Всього

6,27

Кв.ч=1,273, m=2

Таблиця 2.6

Розрахунок норм часу верстату Ц6

Назва деталі

n

Lзаг.

Взаг.

Тзаг.

H???

H????

Брусок підзеркальний

1

300

50

25

0,127

4,76

Брусок утримувач

2

1500

40

22

0,285

6,56

Всього

11,32

Кв.ч=1,151, m=1

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 2.10

2.5 Відомість виробничого обладнання

Назва обладнання

Марка

К-сть

Площа на

одиницю

устатку-

вання

Встанов лена потуж-ність, кВт

Загальна площа робочих місць, м2

1

Форматний однопильний верстат

Ф-300

2

50

6,6

100

2

Круглопильний торцювальний верстат

ЦПА-40

1

27

4

27

3

Круглопильний прирізний

ЦДК4-3

1

16

14,68

16

4

Фуг

вальний двосторонній

С2Ф4-1

1

13

13

5

Рейсмусний

СР6-9

1

15

15

6

Універсальний круглопильний

Ц-6

1

16

16

7

Крайколичкувальний односторонній

КО-48

2

52

8,6

104

8

Свердлильно-присадочний

Sigma

1

12

10,92

24

9

Свердлильно-присадочний

Б-22

1

17

1

5

32

10

Шліфувальний з нерухомим столом

ШЛНС 2-Д

3

Робоче місце

РМ

1

10

10

Всього

369

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 2.17

Зведена відомість норм витрати сировини та матеріалів

Назва сировини і матеріалів

ГОСТ і ОСТ

Одиниці виміру

Норма витрати на виріб

Норма витрати на програму

1

2

3

4

5

ПО ЦЕХУ

ДСтП

ТУ13-417-80

м2

2,64

316800

ДВП

ГОСТ 4598-86

м2

0,464

55680

МКР

ТУ13-771-84

пм

17,103

2052360

П/м бук

ГОСТ 2695-83

м?

0,0011

141,6

п/м сосни

ГОСТ 8486-86

м?

0,00728

873,6

Клей розплав КРУС

ТУ 13- 540-80

кг

0,07354

8824,8

Шліфстрічка тканинна

ГОСТ 5009-82

м?

2.508

50

16

ЗАГАЛЬНА

ДСтП

ТУ13-417-80

м2

2,64

316800

ДВП

ГОСТ 4598-86

м2

0,464

55680

МКР

ТУ13-771-84

пм

17,103

2052360

П/М БУКА

ГОСТ 2695-83

м?

0,00118

141,6

П/ М СОСНИ

ГОСТ 8486-86

м?

0,00728

873,6

Клей розплав КРУС

ТУ 13- 540-80

кг

0,07354

8824,8

Ш/с тканинна

ГОСТ 5009-82

пм

0,0209

2

08

Кутник опора Ф788

ОСТ1340-82

шт.

2,02

242400

Опора Ф236

ОСТ1340-82

шт.

2,02

242400

Стяжка Ф507

ОСТ1340-82

шт.

20,2

2424000

Заглушка Ф 683

ОСТ1340-82

шт.

20,2

2424000

Завіса Ф575

ОСТ1340-82

шт.

4,04

484800

Ручка Ф688

ОСТ1340-82

шт.

2,02

242400

Полиц

тримач Ф1856

ОСТ1340-82

шт.

4,04

484800

Дзеркало тримач Ф1431

ОСТ1340-82

шт.

6,06

727200

Шайба Ф236

ОСТ1340-82

шт.

16,16

1939200

Шуруп 3*13

ГОСТ 1145-80

шт.

0,026

3120

4*16

ГОСТ 1145-80

шт.

0,005

600

3*25

ГОСТ 1145-80

шт.

0,0182

2184

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

2.7 Зведені норми витрати матеріалів на відходи

Таблиця 2.12

Розрахунок норм витрат клеєвих матеріалів

Назва складальних одиниць деталей

Показники

Назва матеріалу на який наноситься клей

Назва клею

Спосіб нанесення клею

Спосіб склеювання

Група складності

К-сть деталей у виробі

К-сть поверхонь у деталі

Розміри поверхонь на які наноситься клей, мм

Площа поверхонь склеювання, м2

Норматив втрати клею, кг/м2

Норма витрати клею, кг

довжина

Ширина (товщина)

Личкування крайок

1

Стінк

бокова

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

2

1

600

16

0,0192

0,350

2

Стінка бокова

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

2

1

320

16

0,0102

0,350

3

Стінка горизонт.

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

3

1

800

16

0,0384

0,350

4

Підсил. планка

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

1

1

100

16

0,0016

0,350

5

Перегородка

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

1

1

350

16

0,0056

0,350

6

Дверка

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

2

2

380

16

0,0243

0,350

7

Дверка

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

2

2

416

16

0,0266

0,350

8

Полиця

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

2

2

392

16

0,025

0,350

9

Полиця

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

2

2

280

16

0,018

0,350

10

Піддзер- кальний щит

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

1

2

1047

16

0,0335

0,350

11

Піддзер-кальний щит

ДСтП

КРУС

ролик

холодн

ІІ

1

1

500

16

0,008

0,350

Всього :

0,2101

0,350

0,07354

Таблиця 2.13

Розрахунок площ поверхонь, що шліфуються

Назва складальної одиниці

Познач.

Назва шліф. стрічки

Спосіб шліфування

К-сть деталей

К-сть повер. в деталей

Розміри поверхонь що шліфуються

Площа шліфування, м2

Д

Ш

Пласті щитів

Бруски щитів

Шліфування під опорядження

1

Брусок піддзеркальний

Тканина

Верстатний

1

1

300

100

0,03

2

Брусок утриму-ючий

2

1

1500

84

0,252

Всього:

0,282

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 2.14

Розрахунок норм витрат шліфувальної стрічки

Назва операції

Назва шліф. стрічки, номера зернистості

Вид і матеріал поверхні

Спосіб шліфування

Площа шліфування м2

Норматив витрати м2/м2

Норма витрати шліф стрічки, м2

По номерах зернистості

Всього

80-50

25-16

25-16

12-10

12-10

10-8

Шліфування під личкування

Тканина

Верстат ний

0,282

№25-16

Бруски

0,040

0,011

0,011

№12-10

Бруски

0,035

0,0099

0,0099

Таблиця 2.15

Розрахунок норм витрат фурнітури

Назва фурнітури

Позначення

Матеріал фурнітури

Кількість

КТВ

Одиниці вимірювання

Норма витрати на виріб

1

2

3

4

5

6

7

Кутник опора

Ф788

Метал

2

1.01

шт.

.02

Опора

Ф236

Метал

2

1.01

шт.

2.02

Стяжка

Ф507

Метал

20

1.01

шт.

20.2

Заглушка

Ф683

пластмаса

20

1.01

шт.

20.2

Завіса

Ф575

Метал

4

1.01

шт.

4.04

Ручка

Ф688

пластмаса

2

1.01

шт.

2.02

Полицетримач

Ф1856

пластмаса-метал

4

1.01

шт.

4.04

Дзеркалотримач

Ф1431

Метал

6

1.01

шт.

6.06

Шайба

Ф236

Метал

16

1.01

шт.

16.16

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 2.16

Розрахунок норм витрат метизів

Варіант

Назва виробу

Назва метизів

ГОСТ, ОСТ,

ТУ

Розміри

Кількість

Маса 1000 шт., кг.

Маса метизів на виріб

КТВ

Норма витрат з врахуванням КТВ

?

?

На одиницю

На виріб

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Кутник опора

шуруп

ГОСТ

1145-80

6

13

6

12

0.56

0.0067

1.053

0.007

Опори кріплення

шуруп

ГОСТ

1145-80

3

13

6

12

0.56

0.0067

1.053

0.007

Кріплення завіс

шуруп

ГОСТ

1145-80

3

13

3

12

0.56

0.0067

1.053

0.007

Кріплення колодки завіс

шуруп

ГОСТ

1145-80

4

16

2

8

0.56

0.0049

1.053

0.005

Кріплення дзеркала

шуруп

ГОСТ

1145-80

3

13

1

8

0.56

0.0049

1.0

3

0.005

Кріплення ручок

шуруп

ГОСТ

1145-80

3

16

1

2

0.69

0.0014

1.053

0.0015

Кріплення задньої стінки

шуруп

ГОСТ

1145-80

3

25

16

16

1.08

0.0173

1.053

0.0182

Всього:

3*13

0,026

4*16

0,005

3*25

0,0182

41КП.5.092002.01.181.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 2.17

Зведена відомість норм витрати сировини та матеріалів

Назва сировини і матеріалів

ГОСТ і ОСТ

Одиниці виміру

Норма витрати на виріб

Норма витрати на програму

1

2

3

4

5

ПО ЦЕХУ

ДСт

ТУ13-417-80

м2

2,64

316800

ДВП

ГОСТ 4598-86

м2

0,464

55680

МКР

ТУ13-771-84

пм

17,103

2052360

П/м бук

ГОСТ 2695-83

м?

0,00118

141,6

п/м сосни

ГОСТ 8486-86

м?

0,00728

873,6

Клей розплав КРУС

ТУ 13- 540-80

кг

0,07354

8824,8

Шліфстрічка тканинна

ГОСТ 5009

82

м?

2.508

50

16

ЗАГАЛЬНА

ДСтП

ТУ13-417-80

м2

2,64

316800

ДВП

ГОСТ 4598-86

м2

0,464

55680

МКР

ТУ13-771-84

пм

17,103

2052360

П/М БУКА

ГОСТ 2695-83

м?

0,00118

141,6

П

М СОСНИ

ГОСТ 8486-86

м?

0,00728

873,6

Клей розплав КРУС

ТУ 13- 540-80

кг

0,07354

8824,8

Ш/с тканинна

ГОСТ 5009-82

пм

0,0209

2508

Кутник опора Ф788

ОСТ1340-82

шт.

2,02

242400

Опора Ф236

ОСТ1340-82

шт.

2,02

242400

Стяжка Ф507

ОСТ1340-82

шт.

20,2

2424

00

Заглушка Ф 683

ОСТ1340-82

шт.

20,2

2424000

Завіса Ф575

ОСТ1340-82

шт.

4,04

484800

Ручка Ф688

ОСТ1340-82

шт.

2,02

242400

Полицетримач Ф1856

ОСТ1340-82

шт.

4,04

484800

Дзеркало тримач Ф1431

ОСТ1340-82

шт.

6,06

727200

Шайба Ф236

ОСТ1340-82

шт.

16,16

1939200

Шуруп 3*13

ГОСТ 1145-80

шт.

0,026

3120

4*16

ГОСТ 1145-80

шт.

0,005

600

3*25

ГОСТ 1145-80

шт.

0,0182

2184

41КП.5.092002.01.181.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

2.8 Розрахунок виробничої площі цеху

До виробничої площі цеху відноситися площі , що займають верстати та
робочі місця ( Fр.м ) цехові склади ( Fск) та площі місця технологічних
витримок ( Fвит)

Та площі переходів і проїздів ( Fпр)

Fвит = Fр.м + Fск+ Fвит+ Fпр м2
(2.5)

Площа на проходи і проїзди приймається в межах 40-67% від загальної
площі робочих місць

Fпр.пр.=(0,4+0,67)·Fр.м., м2
(2.6)

Fпр.пр.=0,5·590,2=295,1 м2

Площа витримки та проміжкових складів обчислюємо:

, м2 ( 2.7)

де Ншт – висота штабелю, Ншт =16

?шт – коефіцієнт об’ємного заповнення штабелю, 0,7;

?скл – коефіцієнт заповнення площі складу, ?скл=0,5 – 0,6

N – об’єм заготівок чи сировини, що зберігається на складі

(2.8)

де V – об‘єм заготівок чи сировини на змінну програму;

t – час зберігання в змінах на складі (для вхідного складу 2-3 зміни,
вихідного 1-2 зміни).

По машинно-личкувальному цеху розраховуємо вхідний склад та витримку:

(2.9)

(2.10)

(2.11)

Fвир=590+295+5+49=939м2
(2.12)

41КП.5.092002.01.181.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Приймаємо ширину цеху 18м

(2.13)

Приймаємо довжину цеху кратну 6 м і з коректованим розміщенням, що
рівна 60м. Площа побутових приміщень приймається в межах 20% від
виробничої площі.

(2.14)

Об’єм виробничого приміщення.

(2.15)

Об’єм побутових приміщень.

(2.16)

(2.17)

Розрахунок внутрішньо цехового транспорту.

В якості засобів внутрішньо цехового транспорту використовують колісний
(електронавантажувачі, ручні візки з підйомною платформою і ін.) і
безколісний транспорт (рольганги).

В останні роки в зв’язку з розширенням використаних на підприємствах
півавтоматичних і автоматичних ліній велике поширення в якості засобів
транспорту і між операційного зберігання заготівок і деталей дістають
напільні рольганги і рольгангові траверзні візки.

Кількість траверзних візків визначаються по формулі:

де: Q – середньо змінний вантажооборот.

Кнер – коефіцієнт нерівномірності перевезень (Кнер =1,5-2)

41КП.5.092002.01.181.ПЗ арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Теф – ефективний фонд часу, 480 хв.

Кд – коефіцієнт використання робочого часу,0,8.

Q – вантажопідйомність траверзного візка (0,5-0,7 м.куб)

де:

Тпр. – час простою і очікування (в середньому по даних підприємства
можна прийняти 3 хв).

V – середня швидкість руху візка з вантажем 50 м/хв.

Vo – середня швидкість візка без вантажу 60 м/хв.

Тзав. – час завантаження електрокари, 0,6хв.

Троїв. – час розвантаження 0,5-0,6 хв.

L – середня віддаль перевезень, м.

Приймаємо 4 траверзних візків, які зображені на плані цеху.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

4. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА.

4.1. Вибір площадки для будівництва.

Вирішення більшості найважливіших питань проектирования промислових
підприємств, що впливають як на вартість будівництва, так і на розміри
експлуатаційних витрат, залежить від вибору майданчика для підприємства.
Рішення цього питання остаточно закріплює місце будівництва
підприємства, що проектується.

Вибір майданчика для заводу в районі або пункті, вказаному в завданні на
проектування, входить в загальний комплекс робіт, що виконуються
проектними організаціями. Це завдання виконує на місці спеціальна
комісія, що складається з представників відомства, для якого
проектується підприємство, що проектуючої організації і місцевих
організацій.

Вирішення по вибору майданчика для будівництва підприємства повинні
базуватися на техніко-економічних обстеженнях, що спеціально
проводяться, і інженерних дослідженнях. Вибір часто обгрунтовується
опрацюванням окремих варіантів і порівнянням їх техніко-економічних
показників.

При виборі майданчика для будівництва меблевого підприємства необхідно
враховувати наступні основні положення:

1. Розміри території підприємства мають бути такими, щоб щільність
забудови була раціональною, не було лишніх резервних площ і
перебільшених розривів між будівлями. Має бути врахована також
блокування будівель.

2. Майданчик для будівництва має бути вибрано з врахуванням вимог
економної експлуатації підприємства; розміри і конфігурація її
повинні забезпечувати розташування будівель і споруд відповідно до
ходу виробничого процесу і забезпечити можливість розширення
підприємства,

якщо воно передбачене завданням на проектування.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

4.2. Розрахунок побутових та допоміжних приміщень.

Склад і обладнання побутових приміщень меблевих підприємств залежить

від санітарної характеристики виробничих процесів. Будівельними нормами

І правилами передбачений поділ виробничих процесів на чотири

групи – І,ІІ,ІІІ,ІV. Крім того кожна група виробничих процесів
поділяється на підгрупи: а,б,в і т.д.

Отже виробничий процес при личкуванні і склеюванні відноситься до групи

III а.

В склад побутових приміщень входять: гардеробні, душеві, санвузли.

Гардеробні для зберігання вуличного, домашнього і робочого одягу
рекомендується проектувати виходячи з умов самообслуговування і
передбачати закритий спосіб їх зберігання в індивідуальних шафах. Для
зберігання двох різних видів одягу використовують закриті подвійні шафи
глибиною 50 см, шириною 40 см і висотою 165 см. Кількість шаф в
гардеробних повинна бути рівна шнековій кількості робітників. В верхній
і нижній частинах закритих шаф повинні бути передбачені отвори (решітки,
сітки) для провітрювання. Гардеробні повинні бути обладнані лавками
шириною 0,3м, що розміщені біля шаф по всій довжині рядів шаф. Відстань
між рядами шаф в гардеробних, обладнаних лавками, повинна бути 2м, між
крайнім рядом і стіною 1,3м. В цеху працює 21 робітників, з них 11 жінок
і 10 чоловіків.

Душеві рекомендується розміщувати суміжно з гардеробними. При душових
повинні передбачатися переддушові для переодягання. Душеві повинні бути
обладнані відкритими кабінами з перегородками із вологостійких
матеріалів висотою 1,6 м, не доходячи до підлоги на 0,2 м. Розміри кабін
0,9 х 0,9м. Ширина проходу між рядами душових кабін повинна бути 2 м, а
між рядом кабін і стінкою чи перегородкою 1,2 м.

Переддушові повинні бути обладнані вішалками для рушників( з розрахунку
три гачка на одну душову сітку), поличками для мила, лавками шириною 0,3
м і довжиною одного місця 0,4 м ( з розрахунком три місця на одну
сітку).

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

При визначенні кількості душових сіток виходять із числа працюючих в
найбільш багато чисельній зміні з розрахунку 5 чоловік на одну душову
сітку, зокрема:

6/7=1 чоловічих пд 6/7=1

Умивальні рекомендується розміщували суміжно з гардеробними. Кількість
кранів в умивальниках визначається по кількості працюючих в найбільш
багаточисельну зміну в залежності від групи виробничих процесів: група
виробничого процесу ІІІа —7 чол. на умивальник. Кількість умивальників
становить:

пу= 6/15=1чоловічих гардеробах пу 6/15=1

Відстань між кранами умивальників повинна бути не менше 0,65м. Ширина
проходу між рядами умивальників повинна бути 2м, а між рядами
умивальників і стіною 1,5м. Кожний умивальник повинен бути обладнаний
змішувачем гарячої і холодної води.

В умивальнях повинні бути гачки для рушників і одягу, посудини для
рідкого чи полички для кускового мила. Санвузли повинні бути на кожному
поверсі будівлі. Відстань від робочих місць до санвузлів повинна бути не
більше 75 м.

Розташування санвузлів через поверх допускається при кількості до 30
працюючих на двох суміжних поверхах. Санвузли повинні бути розділені для
чоловіків і жінок. Розміри кабіни 1,2 х 0,9 м. Ширина проходу між двома
рядами кабін 2м, а між рядом кабін і стіною 1,3м. Кількість унітазів
визначається з розрахунку 18 чоловік на 1 унітаз і 12 жінок на 1 унітаз.
Приймаємо 1 унітаз в жіночому гардеробі і 1 в чоловічому.

41КП.5.092002.01.183.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Приміщення для відпочинку в робочий час влаштовують з розрахунку 0,2
м.кв. на одного працюючого в найбільш багаточисельній зміні (але не
менше 18 м.кв.)

Fк.в. =0,2*12=2,4 м.кв. Приймаємо Fк.в = 18 м.кв.

Курильні проектують з розрахунку 0,03 м.кв. на одного працюючого в
найбільш багаточисельній зміні для чоловіків і 0,01 м.кв. для жінок (
але не менше 9 м,кв.). Розміщувати курильні слід суміжно з санвузлами.
При працюючих в найбільш багаточисельній зміні до 100 чоловік
допускається використовувати в якості курильні санвузли. В побутових
приміщеннях повинна постійно підтримуватися розрахункова температура і
кратність повітрообміну.

4.3. Розрахунок виробничої площі цеху

До виробничої площі цеху відноситися площі , що займають верстати та
робочі місця ( Fр.м ) цехові склади ( Fск) та площі місця технологічних
витримок ( Fвит)

Та площі переходів і проїздів ( Fпр)

Fвит = Fр.м + Fск+ Fвит+ Fпр м2
(4.1)

Площу яку займають верстати та робочі місця зводятися в таблицю

Таблиця 4.1

Назва обладнання

Марка

К-сть

Площа на одиницю устаткування

Загальна площа робочих місць, м2

1

Форматний однопильний верстат

Ф-300

2

50

100

2

Круглопильний торцювальний верстат

ЦПА-40

1

27

27

3

Круглопильний прирізний

ЦДК4-3

1

6

16

4

Фугувальний двосторонній

С2Ф4-1

1

13

13

5

Рейсмусний

СР6-9

1

15

15

6

Універсальний круглопильний

Ц-6

1

16

16

7

Крайколичкувальний односторонній

КО-48

2

52

104

8

Свердлильно-присадочний

Sigma

1

12

24

9

Свердлильно-присадочний

Б-22

1

17

32

10

Ш

іфувальний з нерухомим столом

ШЛНС 2-Д

Робоче місце

РМ

1

10

10

Всього

369

Площа на приходи і проїзди приймається в межах 40-67% від загальної
площі робочих місць

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Fпр.пр.=(0,4-0,67)·Fр.м., м2

Fпр.пр.=0,5·369=184,5 м2

Площа витримки та проміжкових складів обчислюємо:

, м2

де Ншт – висота штабелю, Ншт =1,5

Кшт. – коефіцієнт об’ємного заповнення штабелю, 0,7;

Кпр.– коефіцієнт заповнення площі складу, Кпр.=0,5 – 0,6

N – об’єм заготівок чи сировини, що зберігається на складі

де V – об‘єм заготівок чи сировини на змінну програму;

t – час зберігання в змінах на складі (для вхідного складу 2-3 зміни,
вихідного 1-2 зміни).

По машинно-личкувальному цеху розраховуємо вхідний склад та

Fвир=369+185+119+21=721м?

?

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

4.4. Водопостачання і каналізація

Витрати води душовими обчислюється по формулі:

де: 500 — годинна витрата води одною душовою, л;

0,75 — тривалість дії душової, год./зміну;

N — кількість змін в році;

пд — кількість душових.

м3/рік

Витрати води умивальниками обчислюється по формулі:

(4.2.)

де: 200 — годинна витрата води одним умивальником, л;

0,75 — тривалість дії умивальника, год./зміну;

N — кількість змін в році;

Пу — кількість умивальників.

м3/рік

Витрати води на господарсько-побутові потреби обчислюється по формулі:

( 4.3. )

45) — витрати води на одного робітника в зміну, л;

n — кількість працюючих в зміну;

N — кількість змін в році.

м3/рік

А заг.=377+226+151+=754 м3/рік

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

4.5. Опалення і вентиляція цеху.

Для виробничих приміщень згідно з СНіП П-Г.7-62 “Опалення, вентиляція і
кондиціювання повітря. Норми проектування” рекомендується застосовувати
наступні види опалення:

1. Повітряне, поєднане з вентиляцією.

2. Повітряне з опалювально – рециркуляційним агрегатом.

3. Водяне і парове високого і низького тиску з радіаторами, ребристими
трубами, конвекторами.

Вибір системи опалення проводиться на основі рекомендації СНіП П-Г.7-62
(опалення, вентиляція і кондиціювання повітря). В приміщеннях, де
передбачений штучний повітрообмін шляхом місцевих відсосів і
загальнообмінної вентиляції повинно застосовуватись повітряне опалення
поєднане з приточною вентиляцією. Це положення диктується необхідністю
холодний період року взамін усунутого повітря подавати зовнішнє з
підігрівом.

Повітря в цеху видаляється наступними установками:

а) пневмотранспортом, що забирає деревинні відходи від деревообробних
верстатів;

б) місцевим відсосом від джерела випаровування вільного формальдегіду
при використанні сечовино – формальдегідних смол;

в) загально обмінною вентиляцією.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

5. ЕНЕРГЕТИЧНА ЧАСТИНА.

5.1. Розрахунок витрати силової електроенергії.

Силова електроенергія це енергія, що споживається електродвигуном,
обслуговує технологічне і транспортне обладнання і обладнання допоміжних
ділянок, витрати якої залежать від:

Рвст. — встановлена потужність електродвигуна в кВт. (‘ по технічній
характеристиці обладнання).

Трозр. — розрахунковий час роботи обладнання в рік в годинах.

Річна витрата силової електроенергії, кВт., розраховується за формулою:

(5.1.)

де: п з.е. — коефіцієнт завантаження електродвигуна приймається в межах
0,6…0.7.

по. — коефіцієнт одночасної роботи обладнання. Величина цього
коефіцієнта при умові широкого застосування поточності виробництва
близька до 1.

п дв. — коефіцієнт втрати потужності електродвигунів. Величина цього
коефіцієнта приймається в межах 0,75…0,9 і залежить від ступеня
використання потужності обладнання. ККД двигуна досягає максимуму при
повному використанні його потужності.

п м. — коефіцієнт корисної дії мережі (втрати мережі). Величина
коефіцієнта приймається в межах 0,95… 0,97.

Весь розрахунок силової електроенергії зводиться в таблиці 5.1.

?????

P

E+I+I+?+O+ooo,Ckd(

i??

\

\

hI

gdr4

&

0lHl”l–l°l?lAlIlOlaelocTH??????

m m&m2msHsTsocUUUUUUU

$Ifa$gd :i

$Ifgd]*?K$

uoocUUUUUUU

$Ifgd]*?K$

$Ifgd]*?K$

y-y&yoaeaeOae

ry?y„y?y?y”ynnnan

IyUyTHyaey?yoeynnnan

.z{D{L{T{nnnan

?{–{?{ {¬{?{nnnan

|nnnan

|T|f|h|j|n|p|oaeaeaeaeae

?|”|?|?|c|?|nnnan

?|1/4|3/4|A|A|E|nnnnn

x}z}”}~8~N~l~?~I~oocUUUUU

?$?>?D?T?`?SEEEEE

?ss

`?b?†?c?????AE?SEEEEE

?ss

SEEEEE

?ss

SEEEEE

?ss

SEEEEE

?ss

SG9

?ss

‚”‚*‚D‚J‚V‚b‚QFFF88

?ss

b‚d‚l‚„‚?‚?‚?‚QCCCCC

?ss

?‚?‚1/4‚Oe‚Ue‚i‚o‚QCCCCC

?ss

?*[email protected]?L?QCCCCC

?ss

L?N?r???”?¤???QCCCCC

?ss

„QCCCCC

?ss

„,„B„J„T„b„QCCCCC

?ss

„?„c„°„QCCCCC

?ss

°„?„E„a„e„o„…QCCCCC

?ss

…”…8…@…J…Z…QCCCCC

?ss

Z…\…t…?…’…?…?…QCCCCC

?ss

?…¬…A…O…a…e…o…QCCCCC

?ss

o…u… †6†>†H†V†QCCCCC

?ss

V†X†„†?†c†¬†?†QCCCCC

?ss

?†1/4†O†e†?†ue†‡QCCCCC

?ss

‡$‡>‡F‡R‡\‡QCCCCC

?ss

\‡^‡‚‡?‡¤‡°‡?‡QCCCCC

?ss

?QCCCCC

?ss

?ss

nnnnnnnnnnUUnnnOeE

FfO?

Ffd™

FfoY

FfT®

Ff??

gd]*?

FfI3/4

.yyyy

e4f4?? ?c?¤?¦???Oe?ae?nnnnnnn

A ‹

I

$Ifa$gd]*?

FfAEO

$Ifa$gd]*?K$

ta

nnnnnnn

Oe? o

o

ta

Oe? o

o

Oe? o

o

Oe? o

o

Oe? o

o

Oe? o

o

Oe? o

o

Oe? o

o

Oe? o

o

Oe? o

o

Oe? o

o

Oe? o

o

&`#$/„?Ifa$gdah¶

yyyy

yyyy

yyyyyyyy

?(

,

,

OHO’OoOe¤U?U®Ue`THia?ayeO?””””””l’

?

, 8 \

^

`

j

l

?

¦

°

o

o

ue

6

B

F

L

T

?

?

 

¦

Ue

ae

e

?

oe

th

^

`

b

d

f

h

j

l

?

¤

¦

?

?

¬

®

°

?

?

1/4

Ae

U

e

o

o

oe

o

u

AE

$

$Ifa$gd¬_T

gdO’E

Таблиця 5.1

Розрахунок річної витрати силової електроенергії.

Назва споживача електроенергії (верстати, інше обладнання)

Встановлена потужність електро двигуна одиниці обладнання, кВт. Рвст.

Коефіцієнти

Потрібна потужність з врахуван-ням коефіцієн-тів,

кВт.

Рпотр.

Розрахунковий час роботи в рік,

год

Трозр.

Річна не обхід-ність в електро-енергії кожним спожива-чем, кВт.год

Рпотр.сил

Заван-таження електро-двигуна

п з.е

Одно-часної роботи обладнан-ня

no.

Втрати потуж-ності в двигуні

nдв

Втрати в мережі

nм.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Ф-300

6,6

0,6

1

0,8

0,95

5,21

3938

20517

К0-48

8,6

0,6

1

0,8

0,95

6,79

3349

22740

С2Ф4-1

3,0

0,6

1

0,8

0,95

2,37

666

1578

СР6-9

14

0,6

1

0,8

0,95

11,05

752

8310

ШЛНС-2Д

3,0

0,6

1

0,8

0,95

2,37

3984

9442

ЦПА-40

4

0,6

1

0,8

0,95

3,16

219

692

ЦДК4-3

15,58

0,6

1

0,8

0,95

12,3

415

5104

Ц6

4

0,6

1

0,8

0,95

3,16

1358

4860

Sigma

10,92

0,6

1

0,8

0,95

8,62

2628

22653

Б-22

1,5

0,6

1

0,8

0,95

1,18

1734

2046

Всього

97942

З врахуванням витрат електроенергії на вентиляційні потреби в межах 30%
загальні витрати силової електроенергії становитимуть:

?=97942*1,3= 127325 кВт.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

5.2. Розрахунок втрати електроенергії на освітлення.

(5,2.)

(5.3)

де: Рвст. — встановлена потужність всіх світильників в кВт; вона
залежить від норм питомої витрати електроенергії.

Питомі норми витрат електроенергії в ватах на 1 м.кв. освітлювального
приміщення по даних проф.Песоцкого, приймаємо:

для виробничих цехів — 15

для побутових приміщень — 15

K — коефщіеент одночасного використання світильників для
виробничих приміщень — 0,5…1,0; для побутових приміщень — 0,9

п мережі — ККД мережі приймаємо рівним 0,95… 0,97.

Розрахунок витрат зводимо в таблицю 5.2.

Таблиця 5.2.

5.2. Розрахунок втрати електроенергії на освітлення в цеху

Назва відділення, дільниці приміщення

Питомі витрати електро-енергії в Вт./м.кв.

Освіт-люва-льна площа

в м.кв

Встано

-влена

потуж

ність

в кВт.

Рвст.

Коефіціент одночасного використання світла К

Втрати в мережі

п мережі

Потрібна потужність в кВт.

Рпотр

Число год горіння лампи в рік

Річна

потреба в електроенергії кВт.год.

Рпотр.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Виробничий цех

15

972

14,6

0,9

0,95

13,8

800

11040

Побутові приміщення

15

194

2,9

0,9

0,95

2,75

800

2200

Всього по цеху

13240

5.3. Розрахунок витрати пари на технологічні потреби.

В технологічний процес личкувального цеху входить личкування, яке
потребує витрат пари.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

6. ОХОРОНА ПРАЦІ І ДОВКІЛЛЯ.

6.1. Аналіз виробничого травматизму ( за 3-5 років ),

В наш час поставлені завдання впровадження на всіх підприємствах
сучасних засобів техніки безпеки, які сприятимуть ліквідації виробничого
травматизму.

На підприємстві адміністрація зобов’язана створити такі умови праці, які
б виключили можливість виникнення травм і сприяли підвищенню
продуктивності праці. Не залежно від ступеня небезпеки виробництва на
всіх підприємствах і в організаціях проводиться навчання з правил
техніки безпеки прийнятих на роботу працівників, які не мають професії
або її міняють, а також інструктажі при підвищенні кваліфікації
робітників.

Загальне керівництво і організація навчання на підприємстві покладається
на керівника підприємства, а в підрозділах ( цехах ) — на керівників
підрозділів (начальників цехів). Контроль за своєчасним і якісним
навчанням працюючих в підрозділах підприємства здійснює відділ (інженер)
охорони праці (техніки безпеки) або інженерно-технічний працівник, на
якого покладено ці обов’язки наказом керівника підприємства.

Виробничою травмою вважається ушкодження організму робітника при
виконанні трудового процесу на виробництві. Сукупність обставин і
причин, які викликали цю травму, називають нещасним випадком.

Щоб запобігти виникненню нещасних випадків на виробництві, ведеться
розслідування, облік та їх аналіз. Згідно положення всі підприємства
повинні розслідувати нещасні випадки, які сталися на їхній території або
за її межами при виконанні роботи за завданням адміністрації, а також
при доставці робітників або службовців на місце роботи на транспорті
підприємства.

Розслідуванню підлягають і нещасні випадки, які сталися перед початком
роботи або після неї, в позаробочий час, у святкові і вихідні дні.
Розслідуванню підлягають і гострі отруєння, теплові удари та
обмороження.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Згідно положення про розслідування І облік нещасних випадків на
виробництві, потерпілий або очевидиць зобов’язані терміново повідомити
про випадок майстра, начальника цеху або безпосередньо керівника робіт,
які зобов’язані відразу організувати першу долікарську допомогу
потерпілому. Про розслідування нещасних випадків, які спричиняють
^втрату працездатності не менш, як на один повний робочий день,
складають акти за формою Н-1. Акт складається начальником цеху в
чотирьох примірниках, підписується ним, старшим громадським інспектором
І працівником служби техніки безпеки підприємства.

6.2. Техніка безпеки в цеху.

Сучасне деревообробне устаткування оснащене швидкодіючими ріжучими
інструментами і механізмами подачі, тому при роботі на ньому Іреба
суворо дотримуватись правил техніки безпеки, бо порушення її може
призвести до нещасних випадків.

При роботі на деревообробних верстатах потрібно дотримуєшся загальних
правил безпеки:

— не можна розпочинати роботу на верстаті, не вивчивши його будови,
експлуатації та основних правил техніки безпеки;

— працювати можна тільки на цілком справному верстаті;

— ріжучий інструмент і всі рухомі частини мають бути надійно закріплені
і захищені;

— захисні пристрої мають бути простими, легко зніматися і відкриватися,
не ускладнювати спостереження за процесом роботи;

— перед початком кожної зміни пристрої потрібно оглядати і перевіряти;

— не можна працювати на верстаті із знятими або несправними захисними
пристроями;

— при зміні розмірів оброблюваного матеріалу захисні пристрої мають
регулюватися без застосування спеціального інструмент;

— механічна подача має бути зблокована з пусковим пристроєм ріжучих
інструментів, щоб унеможливити її вмикання до пуску ріжучого
інструменту;

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

— частини деревообробного верстатів, які швидко повертаються

на положення, мають забезпечуватись надійними гальмівними пристроями;

— забороняється гальмувати ріжучі інструменти та інші-рухомі частини
сторонніми предметами;

— важелі, педалі і рукоятки для зупинки верстата мають діяти
безвідказно і бути на найкоротші відстані від робітника;

— органи керування верстату (кнопки, важелі, ручки) мають бути на
висоті 0,8 – 1,2 м від рівня підлога, не дальше як за 0,6 м від
верстатника І в такому місці, щоб до них був вільний доступ;

— при кнопковій системі керування треба, щоб кнопка “пуск” була втоплена
в оправу не менш ніж на 5 мм, а кнопка “стоп” яскраво червоного ліворуч
, але не ближче, ніж на 50 мм і виступала з оправи не менше, як на 3 мм;

— всі електрифіковані верстати мають бути надійно заземлені;

— верстати, в яких в процесі роботи потрібно постійний нагляд за
правильним виконанням операцій, повинні мати місцеве освітлення;

— на робочому місці не має бути нічого зайвого: проходи біля верстатів
не слід захаращувати; підлога має бути рівною, але не слизькою;

— по закінченню роботи (зміни) верстати потрібно почистити і змастити,
а про виявлені недоліки доповісти майстрові зміни або змінному
верстатникові.

Тому в личкувальному цеху слід дотримуватися таких правил техніки
безпеки при роботі:

При роботі на гільйотинних ножицях:

— ніж з боку подачі мас бути захищений нерухомою лінійкою не менш ніж
100 мм завширшки;

— лінійка має бути закріплена на відстані не більше, ніж 5мм від ножа і
на висоті 30 мм від стола: з боку виходу шпону має бути відкидний
запобіжний пристрій;

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

— при розкроюванні шпону на гільйотинних ножицях товщина пачки не
повинна перевищувати розмірів, зазначених в технічній характеристиці.
При подачі пачки шпону не можна підсувати руки близько до ножа.

При роботі на ребросклеюючих верстатах:

— перед роботою слід перевірити справність верстата;

— валик, що приводить в дію верхні живильні ролики, має бути без
подряпин І вибоїн;

— при подачі смуг шпону не можна підсувати руки близько до подаючих
роликів.

При роботі на клейових вальцях:

— руки робітника не повинні наближатися до вальців ближче ніж на 250
мм;

— не можна працювати при знятих І несправних захисних пристроях, а
також без з’єднання верстата до загальної системи заземлення цеху;

— не можна чистити і мити вальці під час їхньої роботи;

— ремонт вальців проводиться при вимкнутому електродвигуні;

— підлої а біля вальців має бути покрита дерев’яними решітками.

При роботі на гідравлічних пресах:

— працювати на пресі можна тільки при наявності приточно-витяжної
вентиляції для видалення шкідливих парів, що утворюються при гарячій
полімеризації смоляних клеїв;

— оскільки робочою рідиною є масло, слід особливу увагу приділяти
протипожежній безпеці.

При роботі на лініях АКДА:

— всі автоматичні і напівавтоматичні лінії повинні забезпечуватися
центральним пультом керування;

— верстати і агрегати, які знаходяться в лінії, повинні мати самостійні
органи керування для їх запуску і зупинки;

— всі верстати в лінії повинні розміщуватися послідовно відповідно до
технологічного процесу і мати систему блокування для її дотримування;

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

— під час роботи лінії в автоматичному режимі доступ до рухомих частин
можливий при наявності автоматичних засобів, які при порушенні цих умов
зупиняють всю лінію;

— для контролю за якісним виконанням технологічного процесу
встановлюють контрольні прилади;

— всі лінії повинні мати сигнальні пристрої, які повідомляють про
порушення режимів роботи на будь-якій дільниці.

6.3. Виробнича санітарія.

Виробнича санітарія — це система організаційних і санітарно-технічних
заходів і засобів, які запобігають впливу шкідливих виробничих факторів.
До функцій виробничої санітарії входить вивчення виливу умов праці на
здоров’я робітника.

Умови праці визначаються технологією виробництва, її організацією і
робочим процесом, а також санітарно-гігієнічною обстановкою, що оточує
працюючого личкування синтетичного клею токсичність оточуючого
середовища визначається вільним формальдегідом, який міститься в
карбамідо-формальдегідних смолах.

Цехи, в яких проводяться роботи з клеями на основі синтетичних смол,
повинні бути оснащені приточно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує
допустимі концентрації формальдегіду у повітря. При використанні клею на
основі смол КФ-Ж (VI) і КФ-БЖ повинні дотримуватись міри застережливості
І потреби, передбачені “Правилами техніки безпеки і виробничої санітарії
в деревообробній промисловості”. Гранично допустима концентрація вільної
о формальдегіду в повітрі робочої зони виробничих приміщень у
співвідношенні з нормою, не повинна бути більша 0,05 г/м-куб.

Клей — розплав не має підвищеної шкідливості.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

В зв’язку з тим, що клей-розплав на протязі всієї зміни знаходиться в
розплавленому стані, можливе виділення в виробниче приміщення
газоподібних продуктів (в основному вінілацетату), виникаючих в
результаті термічної деструкції” клею. Гранично допустима концентрація
вінілацетату становить 101 мл/суб.

Для запобігання забруднення повітря необхідно, щоб кришка на клеєвому
бачку була щільно закрита, відкривати її необхідно тільки для добавлення
клею; під клеєвим резервуаром необхідно забезпечити місцеве
відсмоктування повітря. Клеєнаносячі вальці і прес повинні мати зонти з
примусовою вентиляцією.

Важливим фактором створення сприятливих і безпечних умов праці являється
добре освітлення робочого місця. Природне освітлення виробничих
приміщень може бути боковим, верхнім і комбінованим ( бокове і верхнє).

Необхідно максимально використовувати природне освітлення. Штучне
освітлення в деревообробних цехах може бути загальним і комбінованим з
застосуванням електричних ламп розжарення і люмінесцентних ламп.

У виробничих приміщеннях також передбачається встановлення аварійного
освітлення у випадку відключення робочого освітлення.

6.4. Протипожежний захист.

Кожний виробничник повинен добре знати правила пожежної безпеки і
дотримуватись їх. Тому всі робітники і службовці від, коли їх прийняли
на роботу, проходять інструктаж, з пожежної безпеки

Для підвищення знань робітників і службовців, що року на підприємствах
проводять техмінімум з пожежної безпеки, а в цехах та на складах
вивішують відповідні інструкції.

Дороги та проїзди на території підприємства мають бути справні, підступи
і під’їзди до будівель і споруд — щільні, проходи та виходи в цехах — не
захаращені.

Для куріння відводять спеціальні місця, де мають бути урни або бочки з
водою.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Протипожежний інвентар (ломи, лопати, відра тощо) вивішують на
спеціальних щитах, встановлених на видних та легкодоступних місцях, всіх
цехах та складах мають бути первинні засоби гасіння пожежі:
вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою та відра. Спецодяг
зберігається підвішеним у спеціальних приміщеннях. Забороняється
залишати, одяг промаслений обтиральний матеріал. Цехи пиломатеріалів
систематично очищають від відходів. Прилади їй опалення, будівельні
конструкції потрібно очищати від пилу. та використовувати відкритий
вогонь у деревообробних цехах забороняється. На виконання
вогненебезпечних робіт у цехах треба мати дозвіл пожежної охорони. В
деревообробних цехах забороняється зберігати легкозаймисті рідини.

При експлуатації електричної мережі потрібно негайно усунути всі
несправності, що спричиняють іскріння, нагрів проводів, замикання.
Підшипники електродвигунів регулярно змащуються, а самі електродвигуни
очищаються від пилу, стружки, тирси. Забороняється використовувати
некалібровані плавні вставки. Конвеєри, верстати вентилятори, апарати,
трубопроводи, кабіни необхідно надійно заземлити. Вентиляційні установки
мають бути вибухобезпечні.

Основним засобом для гасіння пожежі є вода, тому кожен цех меблевого
підприємства має бути забезпечений водою для протипожежних цілей.
Протипожежний водопровід має бути розрахований на високий або низький
тиск. У водопроводах високого тиску напір води, потрібний для гасіння
пожежі, створюється безпосередньо від гідранта за допомогою спеціально
встановлених стаціонарних насосів. Стаціонарні пожежні насоси мають бути
обладнані пристроями, які забезпечують пуск насосів не пізніше, ніж
через 5 хвилин після подання сигналу про виникнення пожежі. У
водопроводі низького тиску, потрібний для гасіння пожежі напір
створюється пересувними пожежними насосами (автонасосами, мотопомпами).

Проте найраціональніше застосовувати спринклерні установки
(водопроводи), які є на багатьох підприємствах.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Для ліквідації пожежі велике значення має своєчасне повідомлення про її
виникнення. Тому на підприємствах встановлюються системи пожежної
сигналізації.

Щоб запобігти нещасним випадкам в разі виникнення пожежі або аварії,
необхідно своєчасно і швидко евакуювати людей. Для цього приміщення
повинні мати достатню кількість евакуаційних виходів.

За здійснення протипожежних заходів на підприємстві відповідає керівник
підприємства, у цехах — начальники цехів. За невиконання протипожежних
заходів на винних накладають дисциплінарні стягнення, а також притягують
до карної відповідальності.

6.5. Заходи по охороні довкілля.

Головний склад повітря це азот, з ним і пов’язаний розвиток і
життєздатність на землі. Кисень необхідний для дихання тварин і, і
частково поглинається рослинами.

В виробничих приміщеннях працюючі верстати, машини, обладнання, сировина
для виробництва матеріалів виділяють в навколишнє середовище велику
кількість різних парів і газів, пороху. При виробництві ДСтП
випаровуються шкідливі для людини гази і порох, формальдегід ацетат і
т.д. )

Крім того в виробничих приміщеннях на якість повітря впливає променеве
тепло, яке виділяється працюючими верстатами, пресами. При довгочасному
перебуванні людей в таких приміщеннях у них підвищується температура і
вологість повітря, збільшується вміст газу і зменшується кількість
кисню.

У відповідності з санітарними нормами проектування промислових
підприємств СН245-71 загазованість або забруднення шкідливими газами і
парами, які усуваються місцевими вентиляційними установками, перед
випуском в атмосферу очищають або викидають в вищі шари атмосфери з
урахуванням місцевих природних умов.Для зменшення забруднення повітря
необхідно:

– опалити технологію виробництва І спалювання палива.

– широко застосовувати ті види палива, які виділяють менше
сірки, попелу та інших шкідливих речовин.

– встановити на всіх трубах енергетичних установок
пило-газовловлювачі, вдосконалення їх.

– створити безвідходні та маловідходні технологічні підприємства.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Також однією із основних проблем забруднення довкілля є забруднення
стічних вод. Стічні води можуть бути забруднені піском, глиною,
кислотами, солями, барвниками, нафтою, маслом, а також заражені
радіоактивними і шкідливими речовинами.По існуючих санітарних правилах
стічні води, сильно забруднені, не можуть бути спущені в відкриті
водойми, їх попередньо очищають.

3.Розміри майданчика при виборі потрібно визначати по
збільшеним показникам, виведеним на основі даних аналогично
побудованих підприємств або на основі попередніх варіантів
орієнтовного вирішення генерального плана.

4.Розташування майданчика підприємства повинне забезпечити можливість
зручного розселення працюючих недалеко від підприємства з
дотриманням необхідних санітарних умов, причому територію для розселення
працюючих слідує вибирати одночасно з вибором майданчика для
підприємства.

5. При необхідності мати залізничну колію розташування майданчика
повинно забезпечувати зручне приєднання її до довколишньої залізничної
станції або розташування поблизу під’їзному залізничному шляху.

6. Майданчик по можливості повинен мати відносно рівну поверхню і
нахил, що забезпечує відведення поверхневих вод; планування повинне
передбачати невеликий об’єм земляних робіт.

7.Майданчик не має бути розташована над місцями залягання корисних
копалин або в зонах обвалення від підземних вироблень, а також на
обвальних ділянках.

8.Майданчик повинен знаходитися поблизу мереж енерго- і
водозабезпечення, а також поблизу інших намічених до будівництва
підприємств, з якими доцільно кооперирувати проектовані
підприємства.

Бажано, щоб заводський майданчик знаходився поблизу населеної
місцевості, звідки можна було б повністю або частково отримати робочу
силу для підприємства і тим зменшити витрати на житлове будівництво
і скоротити його терміни.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 2.7

Розрахунок норм часу верстату КО-48

п/п

Назва заготівки

К-сть

Lкр.

Н100

Н1000

1

Стінка горизонтальна

4

2

Личкування кр. позд.

2

800

0,342

4,34

3

Личкування кр.попер.

2

320

0,20

2,54

4

Стінка вертикальна

3

5

Личкування кр. позд.

2

600

0,286

3,63

6

Личкування кр.попер.

1

320

0,20

1,27

7

Дверки

4

8

Личкування кр. позд.

2

416

0,226

2,87

9

Личкування кр.попер.

2

380

0,226

2,87

10

Перегородка

1

11

Личкування кр. позд.

1

350

0,214

1,36

12

Піддзеркальний щит

3

13

Личкування кр. позд.

2

1047

0,584

7,42

14

Личкування кр.попер.

1

500

0,254

1,61

15

Всього

27,91

Кв.ч=1.27, m=2

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 2.8

Розрахунок норм часу верстату Sigma

Назва деталі

n

Площа

Діаметр

Глибина

H???

H????

Стінка бокова

2

0,182

8

13

0,454

5,543

Стінка горизонтальна

3

0,256

30

20

0,525

9,61

Перегородка

1

0,112

30

20

0,488

2,98

Піддзеркальний щит

1

0,523

8

20

0,618

3,77

Всього

Кв.ч=1,234, m=1

Таблиця 2.9

Розрахунок норм часу верстату ШЛНС-2Д

Назва деталі

n

Lзаг.

H???

H????

Брусок підзеркальний

1

300

0,414

4,73

Брусок утримувач

2

1500

1,264

28,9

Всього

33,2

Кв.ч=1,143, m=1

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

2.2 Габаритне креслення

41КП.5.092002.01.181.ПЗ Арк

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 2.16

Розрахунок норм витрат метизів

Варіант

Назва виробу

Назва метизів

ГОСТ, ОСТ,

ТУ

Розміри

Кількість

Маса 1000 шт., кг.

Маса метизів на виріб

КТВ

Норма витрат з врахуванням КТВ

?

?

На одиницю

На виріб

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Кутник опора

шуруп

ГОСТ

1145-80

6

13

6

12

0.56

0.0067

1.053

0.007

Опори кріплення

шуруп

ГОСТ

1145-80

3

13

6

12

0.56

0.0067

1.053

0.007

Кріплення завіс

шуруп

ГОСТ

1145-80

3

13

3

12

0.56

0.0067

1.053

0.007

Кріплення колодки завіс

шуруп

ГОСТ

1145-80

4

16

2

8

0.56

0.0049

1.053

0.005

Кріплення дзеркала

шуруп

ГОСТ

1145-80

3

13

1

8

0.56

0.0049

1.053

0.005

Кріплення ручок

шуруп

ГОСТ

1145-80

3

16

1

2

0.69

0.0014

1.053

0.0015

Кріплення задньої стінки

шуруп

ГОСТ

1145-80

3

25

16

16

1.08

0.0173

1.053

0.0182

Всього:

3*13

0,026

4*16

0,005

3*25

0,0182

41КП.5.092002.01.181.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

5.4.Витрати пари на технолгічні потреби найкраше вести по таблиці.

Розрахунок витрат пари на опалення і вентиляцію,

В приміщеннях меблевих підприємств застосовується різні системи опалення
і вентиляції. При виборі тої чи іншої системи перш за все враховується
тип виробництва ( складальний, опряджувальний чи механічний цех ), так
як санітарно-гігієнічні вимоги до них різні.

Розрахунок витрати пари на опалення і вентиляцію визначається по
формулі:

(5.4)

де: Vприм. — об’єм опалювального приміщення в м.куб.;

q — питома витрата пари на опалення ( в середньому

приймається 15.,.. 17кг на 1000 м.куб. будівлі в годину в робочий час,
а не робочий 8…10 кг;

Z — тривалість роботи опалювальної системи в годинах за

добу;

n — тривалість опалювального сезону в добах приймається

по кліматичній таблиці.

Потрібно мати на увазі, що шкідливі ділянки виробництва забезпечуються
потужною витяжною вентиляцією, що призводить до великого відсмокування
теплого повітря з цих приміщень. Для підтримання визначених параметрів
повітря в цих приміщеннях необхідно передбачити крім центрального
водяного опалення штучну приточну вентиляцію з попереднім підігрівом
нагнітального повітря.

Витрати пари на вентиляцію Q2 визначаються по вище приведеній формі при
умові, що q = 100… 120 кг на 1000 м.куб. будівлі в годину, Z —
тривалість роботи вентиляції в годинах при двохзмінному режимі.

41КП.5.092002.01.181.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Витрати води душовими обчислюється по формулі:

де: 500 — годинна витрата води одною душовою, л;

0,75 — тривалість дії душової, год./зміну;

N — кількість змін в році;

пд — кількість душових.

м3/рік

Витрати води умивальниками обчислюється по формулі:

(5.6)

де: 200 — годинна витрата води одним умивальником, л;

0,75 — тривалість дії умивальника, год./зміну;

N — кількість змін в році;

Пу — кількість умивальників.

м3/рік

Витрати води на господарсько-побутові потреби обчислюється по формулі:

( 5.7 )

45) — витрати води на одного робітника в зміну, л;

n — кількість працюючих в зміну;

N — кількість змін в році.

м3/рік (5.8)

А заг.=377+226+151+=754 м3/рік (5.9)

41КП.5.092002.01.181.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

7. Економічна частина

7.1 План виробництва та реалізації продукції

Таблиця 7.1

Виробнича програма

№ п/п

Назва виробу

Одиниці виміру

Ціна грн.

Річна програма шт.

Товарна продукція тис.грн.

1

Тумба туалетна

шт

161,66

120 000

19399,7

7.2 План матеріального-технічного забезпечення

Таблиця 7.2

Розрахунок вартості сировини і матеріалів

№ п/п

Назва

Одиниці виміру

Ціна грн.

Кількість на програму

Вартість тис.грн.

1

ДСтП

м2

35

316800

11088,0

2

ДВП

м2

9,50

55680

529,0

3

п/м бука

М3

1600

141,6

226,6

4

п/м сосни

М3

900

873,6

786,2

Разом

12629,8

Матеріали

4

Клей КРУС

кг

14,80

8824,8

130,6

5

МКР

м/п

1,00

2052360

2052,4

6

Шліфувальна стрічка

м2

23,50

8824,8

207,4

Разом

2390,4

Ціни приймаються по даних підприємства

Таблиця 7.3

Розрахунок вартості відходів

№ п/п

Назва

Одиниці виміру

Ціна грн.

Кількість на програму

Вартість тис.грн.

1

ДСтП, обрізки

м3

248

60

14,9

2

обпилки

м3

30

30

0,9

3

П/м бук, обрізки

м3

20

160

3,2

5

П/м сосни, обрізки

м3

131

90

11,8

6

Паливні відходи

м3

524

50

26,,2

Разом

57,0

Ціни приймаємо по даних підприємства

41КП.5.092002.01.181.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 7.4

Розрахунок вартості електроенергії пари і води

№ п/п

Назва

Одиниці виміру

Ціна грн.

Кількість на програму

Вартість тис.грн.

1

Електроенергія на

а) технологічні потреби

б) побутові потреби (освітлення)

кВт год

кВт год

0,60

0,60

127325

13240

76,4

7,9

2

Пара на

а) технологічні потреби

б) побутові потреби (опалення)

m

m

120

120

400

809

48,0

97,1

3

Вода на побутові потреби (водопостачання)

м3

8,5

754

6,4

41КП.5.092002.01.181.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

7.2 План по праці і зарплаті

Таблиця 7.5

Баланс робочого часу1 робітника в рік

№ п/п

Елементи робочого часу

Одиниці виміру

Показники

1

Календарний фонд часу

дні

365

2

Неробочі дні всього:

В т.ч. а) святкові

б) вихідні

дні

дні

дні

114

10

104

3

Номінальний фонд часу

дні

251

4

Неявки на роботу всього:

В т.ч. а) чергові і додаткові відпустки

б) відпустки на навчання

в) по хворобі

г) декретні відпустки

дні

дні

дні

дні

дні

32

24

0,5

3

4

5

Ефективний фонд часу

дні

219

6

Номінальна тривалість зміни

год

8

7

Внутрізмінні втрати робочого часу

год

0,1

8

Середня тривалість зміни

год

7,9

9

Ефективний фонд робочого часу 1 робітника в рік

год

1730

При складанні балансу робочого часу використовуються календарні дані
планового року і звітні дані підприємства (неявки на роботу).

Таблиця 7.6

Розрахунок трудомісткості виробу

№ п/п

Марка обладнання

К-сть верст/год на 100 виробів

К-сть робітників що обслуговують в-т

Умови праці

Трудозатрати на 1000 в-бів в люд/год по розрядах

Всього люд/год на 1000 виробів

ІІІ

ІV

V

1

Ф300

32,82

2

н.у

65,64

65,64

2

ЦПА-40

1,83

2

н.у

3,66

3,66

3

ЦДК4-3

3,46

1

н.у

6,92

6,92

4

С2Ф4-1

5,55

1

н.у

11,1

11,1

5

СР6-9

4,27

1

н.у

12,54

12,54

6

Ц6

11,32

2

н.у

22,64

22,64

7

КО-48

27,91

3

н.у

55,82

55,82

8

Sigma

21,9

н.у

21,9

21,9

9

Б-22

14,45

н.у

14,45

14,45

10

ШЛНС-2Д

32,2

шк..у

33,2

33,2

Всього

56,55

191,32

247,87

В т.ч. з нормальними умовами

56,55

158,12

214,67

В т.ч. з шкідливими умовами

33,2

33,2

41КП.5.092002.01.181.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 7.7

Визначення розцінки на виріб

№ п/п

Розряд

Нормальні умови

Шкідливі умови

Разом заплановано на 1000 виробів грн.

Годинна тарифна ставка грн.

К-сть люд/год на 1000 виробів

Зарплата на 1000 виробів грн.

Годинна тарифна ставка грн.

К-сть люд/год на 1000 виробів

Зарплата на 1000 виробів грн.

1

ІV

6,28

56,55

355,13

355,13

2

V

7,25

158,12

1146,37

7,98

33,2

264,77

1411,14

Разом на 1000 виробів

214,67

1501,5

264,77

1766,27

Разом на 1 виріб

1,7663

Годинні тарифні ставки приймаються по даних підприємства, для шкідливих
умов їх потрібно збільшити на 10%-15%.

Таблиця 7.8

Розрахунок чисельності і тарифного фонду заротньої плати основних
робітників

№ п/п

Назва виробу

Річна програма

Трудоміст. люд/год

Зарплата

Виконання норм виробітку %

Трудозатрати на програму

Ефективний фонд роб.часу 1 робітн.в рік.,год

Спискова чисельнісить робіт.чол.

Виробу

Програма

На вибір грн.

На програму тис.грн.

1

Двотумбовий стіл

120 000

0,248

29760

1,7663

212,0

100

29760

1730

17

41КП.5.092002.01.181.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 7.9

Розрахунок тарифного фонду зарплати допоміжних робітників

№ п/п

Назва професії

К-сть робітн.у 1 зміну

Розряд

Умови праці

Годинна тарифна ставка грн.

Фонд робочоо часу

Тарифний фонд зарплати тис.грн.

Одного робітн.

Всіх робітн.

1

Слюсар

1

ІV

н.у

5,65

1730

1730

9,8

2

Електрик

1

ІV

н.у

5,65

1730

1730

9,8

3

Прибиральниця

1

ІІ

н.у

4,75

8,2

Разом

3

27,8

Годинні тарифні ставки приймаються по даних підприємства

Таблиця 7.10

Розрахунок річного фонду зарплати робітників

№ п/п

Назва

Тарифний фонд зарплати тис.грн.

Доплата до тарифного фонду

Основний фонд зарплати тис.грн.

Додаткова зарплата

Річний фонд зарплати тис.грн.

%

Сума, тис.грн.

%

Сума тис.грн.

1

Осн.роб-ки

212,0

20

42,4

254,4

10

25,4

279,8

2

Допоміжні роб-ки

27,8

20

5,6

33,4

10

3,3

36,7

Разом

239,8

316,5

Розміри доплат по даних підприємства

Таблиця 7.11

Розрахунок річного фонду зарплати цехового персоналу

№ п/п

Назва категорії і посади

К-сть

Місячний посадовий оклад грн.

Надбавка до окладу грн.

Місячна зарплата грн.

Річний фонд зарплати тис.грн.

1

Керівники:

1.1

Начальник цеху

1

2200

2200

26,4

1.2

Майстер

1

1700

1700

20,4

Разом

2

46,8

2

Спеціалісти

2.1

Технолог

1

2000

2000

24,0

2.2

Механік

Разом

1

Всього

3

70,8

Назва категорії і посад, кількість, посадовий оклад, надбавка, місячна
зарплата приймаються по даних підприємства.

41КП.5.092002.01.13.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 7.12

Розрахунок виплат з фонду матеріального заохочення

№ п/п

Категорії працівників

Річний тарифний фонд зарплати тис.грн.

Виплати з ФМЗ

%

Сума тис.грн.

1

Робітники

239,8

10

24,0

2

Керівники

46,8

25

11,7

3

Спеціалісти

24,0

25

6,0

Разом

41,7

Розмір виплати по даних підприємства

Таблиця 7.13

Зведений план по праці

№ п/п

Назва

Одиниці виміру

Показники

1

Товарна продукція

тис.грн

19399,7

2

Чисельність ПВП вього

В т.ч. а) робітників

б) керівників

в) спеціалістів

чол.

чол

чол

чол

23

20

2

1

3

Виробіток продукції на

а) 1-го робітника

б) 1-го працівника

тис.грн

тис.грн

969,9

843,5

4

Фонд зарплати ПВП

а) керівників

б) робітників

в) спеціалістів

тис.грн

тис.грн

тис.грн

тис.грн

387,3

46,8

316,5

24,0

5

Виплати із ФМЗ

а) робітникам

б) керівникам

в) спеціалістам

тис.грн

тис.грн

тис.грн

тис.грн

41,7

24,0

11,7

6,0

6

Середньорічна зарплата з врахуванням виплат із ФМЗ

а) 1-го робітника

б) 1-го працівника

грн

грн

17025

18652

41КП.5.092002.01.13.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

7.4 План по собівартості і прибутку

Таблиця 7.14

Розрахунок вартості робочого обладнання

№ п/п

Назва обладнання

Марка

Один вим.

К-сть

Ціна грн.

Вартість тис.грн.

1

Форматний круглоп.в-т

Ф-300

шт

2

13550

27,1

2

Круглопильний торцювальний верстат

ЦПА-40

шт

1

23000

23,0

3

Круглопильний прирізний

ЦДК4-3

шт

1

11,4

4

Фугувальний верстат

С2Ф4-1

шт

1

12,5

5

Рейсмусний верстат

СР6-9

шт

1

17,2

6

Універсальний круглопильний

Ц6

шт

1

44,9

7

Крайколичкувальний верстат

КО-48

2

63,0

8

Свердлильно-присадочний верстат

Sigma

1

22,4

9

Свердлильно-присадочний верстат

Б-22

1

21,8

Шліфувальний верстат

ШЛНС-2Д

шт

1

25,6

Разом

268,9

Монтаж 15%

40,3

Всього

309,2

Ціни приймаються по даних підприємства

Таблиця 7.15

Розрахунок вартості основних фондів і сумі амортизаційних відрахувань

№ п/п

Групи основних фондів

Вартість основних фондів тис.грн.

Амортизаційні відрахування

Витрати на поточний ремонт тис.грн.

%

Сума тис.грн.

1

Будівлі

1658,9

8

132,7

39,8

2

Споруди

37,1

8

3,0

0,9

3

Силове обладнання

61,8

40

24,7

7,4

4

Робоче обладнання

309,2

40

123,7

37,1

5

Транспортні засоби

26,0

24

6,2

1,9

6

Інструменти, інвентар

3,7

40

1,5

0,4

Разом

2096,7

291,8

87,5

Вартість силового обладнання приймаємо в розмірі 20% від вартості
робочого обладнання.

41КП.5.092002.01.13.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Вартість силового обладнання приймаємо в розмірі 20% від вартості
робочого обладнання.

309,2(0,2=61,8 тис.грн

Вартість споруд – 10% від вартості робочого і силового обладнання

(309,2+61,8)(0,1=37,1 тис.грн

Вартість транспортних засобів 7% від вартості робочого і силового
обладнання

0,07((309,2+61,8)=26,0 тис.грн

Вартість інструменту 1% від вартості робочого і силового обладнання

0,01((309,2+61,8)=3,7 тис.грн

41КП.5.092002.01.13.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 7.16

Кошторис загальновиробничих витрат

№ п/п

Назва витрат

Сума тис.грн.

1

Витрати на управління виробництвом

а) витрати на оплату праці цехового персоналу

б) відрахувань на соцстрах

Разом

70,8

26,3

97,1

2

Амортизація основних засобів загальновиробничого призначення

291,8

3

Витрати на утримання необоротних активів

а) поточний ремонт основних засобів

87,5

4

Витрати на утримання виробничих приміщень

а) вартість опалення

б) вартість освітлення

в) вартість водопостачання

Разом

145,1

7,9

6,4

159,4

5

Витрати на удосконалення технології і організації виробництва (5% п.2)

14,6

6

Витрати на обслуговування виробничого процесу

а) зарплата допоміжних робітників

б) відрахування н6а соцстрах

в) вартість допоміжних матеріалів (30% п.а)

Разом

36,7

13,7

11,0

61,4

7

Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього
середовища (3% від річного фонду оплатит праці робітників)

9,5

8

1-7)

21,6

Всього по кошторису

742,9

41КП.5.092002.01.13.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Таблиця 7.17

Калькуляція собівартості продукції

№ п/п

Статті витрат

Витрати на виріб грн.коп.

Витрати на програму тис.грн.

1

Вартість сировини за мінусом вартості відходів

104,77

12572,8

2

Вартість основних і допоміжних матеріалів

19,92

2390,4

3

Вартість електроенергії на технологічні потреби

0,64

76,4

4

Вартість пари на технологічні потреби

5

Основна зарплата основних робітників

2,12

254,4

6

Додаткова зарплата основних робітників

0,21

25,4

7

Відрахування на соціальне страхування

0,87

104,1

8

Загальновиробничі витрати

6,19

742,9

Виробнича собівартість

134,72

16166,4

Прибуток

26,94

3233,3

Ціна/товарна продукція цеху

161,66

19399,7

Прибуток приймається в розмірі 20% від виробничої собівартості

41КП.5.092002.01.13.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

7.5 Техніко-економічні показники

Таблиця 7.18

Техніко-економічні показники

№ п/п

Назва показників

Один.вим.

Показники

1

Товарна продукція

тис.грн

19399,7

2

Виробіток продукції

1-м робітником

1-м працівником

тис.грн

тис.грн

тис.грн

969,9

843,5

3

Чисельність ПВП

чол.

23

4

Фонд зарплати ПВП

тис.грн

387,3

5

Середньорічна зарплата з врах.виплат із ФМЗ

1-го робітника

1-го працівника

грн.

грн.

17025

18652

6

Собівартість товарної продукції

тис.грн

16166,4

7

Собівартість втробу

грн.

134,72

8

Прибуток

тис.грн

3233,3

9

Витрати на 1 грн. товарної продукції

грн.

0,83

10

Рентабельність виробу

%

20

11

Трудомісткість виробу

л/год

0,248

12

Число днів роботи робітників

дні

219

13

Число днів роботи цеху

дні

251

14

Термін окупності

рік

0,6

15

Фондовіддача

грн.

0,25

Витрати на 1 грн. товарної продукції визначаються відношенням
собівартості ТП до обсягу товарної продукції

В=16166,4:19399,7=0,83 грн

Рентабельність визначається відношенням прибутку до собівартості
товарної продукції

Р=(3233,3:16166,4)(100=20%

Термін окупності дорівнює відношенню вартості основних фондів до суми
прибутку

Ток=2096,7:3233,3=0,6 року

Фондовіддача визначається відношенням товарної продукції до вартості
основних фондів

Фв=19399,7:2096,7=9,25 грн.

41КП.5.092002.01.13.ПЗ лист

Зм Арк № Документ Підпис Дата

Список використаної літератури

Буглай Б.М. Технологія столярно-меблевого виробництва М. 1983

Войтович І.Г Основи технології виробів з деревини Л. 2004

Бухтіяров В.П. Довідник меблевика М. 1985

Шумега С.С. технологія меблевого виробництва К. 1989

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020