Реферат
Поточний ремонт карбюраторів
Поточний ремонт карбюраторів розглянемо на прикладі уніфікованих
карбюраторів К88АТ, К90 і К96. Останні два мають електронну систему
автоматичного управління економайзером примусового холостого ходу.
При проведенні цих робіт можна рекомендувати такий порядок. Насамперед
треба зняти повітряний фільтр, від’єднати від карбюратора троси ручного
керування, паливопроводи і трубки відцентрового датчика. Потім звільнити
карбюратор від кріплення і зняти його з двигуна. У карбюраторів К90 і
К96 необхідно додатково від’єднати від виводів обох електромагнітних
клапанів фіолетові проводи.
Для зняття верхнього корпусу карбюратора треба відкрутити гвинти
кріплення верхнього корпусу, викрутити викруткою центральний гвинт,
вийняти його разом із фібровою шайбою і зняти верхній корпус (рис. 1).
Потім покласти його на стіл площиною рознімання догори або на край столу
так, щоб клапан подачі палива, який виступає із площини, не міг бути
пошкоджений.
Рис. 1. Зняття верхнього корпусу
Подальший порядок операцій такий: зняти прокладку з корпусу поплавкової
камери і вийняти поплавок (рис. 2). Після цього від’єднати від важеля і
зняти шток приводу прискореного насоса в зборі зі штовхачем клапана
економайзера.
Рис. 2. Зняття поплавка
При витягуванні з гнізда центрального гвинта і зніманні верхнього
корпусу треба пам’ятати, що голчастий клапан прискореного насоса не
закріплений і може випасти зі свого гнізда. Для витягання голчастого
клапана з гнізда треба нахилити корпус і, підставивши руку до гнізда,
прийняти клапан, як показано на рис. 3.
Рис. 3. Вилучення голчастого клапана прискорюючого насоса
Розбирання верхнього корпуса. Обережно затиснути корпус у тиски з
м’якими губками і відвернути пробку фільтра клапана подачі палива. Потім
зняти її разом із прокладкою і вийняти сітчастий фільтр із порожнини.
Викрутити і зняти клапан подачі палива в зборі з ущільнювальною і
регулювальними прокладками. Клапан у зборі (голка утримується сідлом,
запресованим у корпус) розбиранню не підлягає.
Розбирання корпусу поплавкової камери. Викрутити викруткою два головних
жиклера, два жиклера холостого ходу і два повітряних жиклера, підкрутити
дві пробки і викрутити два жиклера повної потужності.
Відкрутити пробку і викрутити клапан економайзера, за необхідності зняти
ущільнювальну прокладку. Після викручення клапана варто перевернути
корпус поплавкової камери так, щоб викручений клапан і проміжний штовхач
могли бути витягнуті з корпуса.
Рис. 4. Зняття корпусу поплавкової камери
Сідло клапана економайзера запресоване в корпусі, у якому розміщені
пружини і клапан механічного економайзера, тому цей вузол розбирати не
можна. Для роз’єднання корпусів поплавкової і змішувальної камер треба
послабити ключем болти кріплення, а потім викрутити їх викруткою. Зняти
корпус поплавкової камери (рис. 4), злегка стукаючи по ньому дерев’яним
молотком, а потім і прокладку, що термоізолює, відділяючи її викруткою
від корпусу (рис. 5).
Рис.5 Зняття термоізоляцінної прокладки
Рис. 6. Відкручення гвинтів кришки важільного механізму
Розбирання приводу прискорювального наcoca і клапана економайзера не
рекомендується, щоб уникнути порушення регулювання продуктивності
прискорювального насоса і моменту вмикання клапана економайзера.
Зняття і розбирання діафрагмового механізму. Відкрутити гвинти
кріплення бічної кришки важільного механізму (рис. 6) і зняти кришку
з прокладкою. За допомогою викрутки зняти пружину 1 (рис. 7) із штифтів
важеля 2 і корпуса. Потім відкрутити гайку 3 і зняти важіль, від’єднати
його від тяги діафрагми 4.
Відкрутити гвинти кріплення корпусу діафрагмового механізму до корпусу
змішувальної і камери, від’єднати корпус і зняти прокладку корпусу.
Потім зняти пружину манжети й обережно вийняти з гнізда манжету і її
опору.
Рис 7. Діафрагмовий механізм з боку важільного
Для зняття діафрагми (у разі виявлення її несправності) треба
механізму відкрутити гвинти (рис. 8) кріплення верхньої кришки до
корпусу діафрагмового механізму, зняти кришку і вийняти з корпусу
діафрагму в зборі з тягою 4 (рис. 7). 1 Вузол діафрагми не розбирається,
тому що діафрагма, затиснута між двома шайбами, одягнута на тягу, кінець
якої заклепаний. У разі несправності діафрагми вузол заміняється
повністю.
Рис. 8. Відкручення гвинтів кришки
діафрагми
Для відновлення пропускної спроможності жиклерів (верхнього —
повітряного діаметром 0,7+0,06 мм і нижнього — вакуумного діаметром
1,3+0,06мм) обережно викрутити їх викруткою з корпусу діафрагмового
механізму.
Розбирання змішувальної камери. Відкрутити гайку кріплення важеля
приводу дросельних заслінок і важеля зв’язку, зняти важелі. Відкрутити
гвинти кріплення корпуса приводу, зняти корпус разом із вильчатою віссю
приводу і вийняти вісь із корпусу. Якщо втулка має знос, при якому зазор
збільшується до розміру більше максимального (0,143 мм), її варто
замінити.
Викрутити з корпусу регулювальні гвинти і упорний гвинт.
Для витягування з корпусу (змішувальної камери) осі дросельних заслінок
варто викрутити гвинти кріплення заслінок, вийняти їх, після чого
вийняти вісь. Для відновлення легкості обертання вийняти з гнізда
корпусу змішувальної камери два кулькових підшипники, зачепивши їх
заплечиком металевого стержня.
Перед перевіркою і складанням усі деталі, вузли і канали карбюратора
мають бути промиті в чистому бензині і продуті стиснутим повітрям.
Перевірка герметичності голчастого клапана в зборі. Герметичність
клапана перевіряють на спеціальному приладі.
Установка складається з бачка 1, наповненого водою, скляної трубки 2 і
градуйованої шкали 3, установлених на панелі. Нижній кінець скляної
трубки сполучений із бачком, а верхній за допомогою металевої трубки —
із трійником 7. До трійника через кран 8 підводиться вакуум. Вільний
кінець трійника сполучений із корпусом 6, куди вкручується
випробовуваний вузол голчастого клапана 4. Місця з’єднань мають бути
герметичні, між корпусом клапана 4 і корпусом 6 установки має бути
ущільнювальна прокладка.
Перемістивши поршень 9 і створивши вакуум 1000…1100 мм вод. ст. від
рівня води в бачку 1, закривають кран 7 і перевіряють герметичність
клапана.
Припустимий розмір падіння водяного стовпа за 30 с повинен бути не
більше 10 мм за шкалою 3. У клапанах із суцільнометалевою конструкцією
для одержання герметичності припускається притирання голки до сідла.
Якщо цим засобом герметичність не досягається, вузол голчастого клапана
необхідно замінити. На деяких карбюраторах у клапанах подачі палива в
якості елемента ущільнення застосовується гумова шайба. У цих клапанах
притирання голки категорично забороняється, тому що це може призвести до
повної втрати працездатності клапана.
Номінальна пропускна спроможність різноманітних дозувальних елементів
карбюратора і їхні характеристики
Діаметр дифузора, мм:
малого…………………………………………………………
……………………………………8,5
великого……………………………………………………….
…………………………………28,0
Діаметр, мм:
змішувальних
камер………………………………………………………….
……………….36,0
повітряної
горловини………………………………………………………
………………….60,0
Пропускна спроможність жиклерів, см3/хв:
головного паливного
………………………………………………………………
……….. 290±4
клапана
економайзера……………………………………………………
………………… 205±4
паливного холостого
ходу…………………………………………………………..
……. 68±1,5
Діаметр жиклера, мм:
повітряного головної системи, що дозує 2,2+0-06
повітряної системи холодного повітря ……………………… 2+0,06
паливного повної
потужності……………………………………………………..
……… 2,5+0’06
Відстань між краєм дросельної заслінки і стінкою
змішувальної камери в момент відкриття клапана
економайзера з механічним приводом,
мм…………………………………………. 11±0,5
Установку клапана на верхньому корпусі карбюратора перевіряють за
допомогою шаблона. Відстань від верхньої точки сфери стрижня голчастого
клапана до площини верхнього корпуса карбюратора повинна дорівнювати
13,5…13,8 мм, а для клапанів з ущільнювальним гумовим елементом —
14,2…14,5 мм. У разі потреби установка клапана регулюється
прокладками.
Перевірка пропускної спроможності дозувальних елементів карбюратора. На
рис. 9.10 показана одна з можливих схем приладу для перевірки пропускної
спроможності дозувальних елементів (жиклерів, форсунок) шляхом виміру
витрати води.
Пропускну спроможність дозувальних елементів перевіряють при температурі
19…21 °С и напорі 1000 ± 2 мм вод. ст. Номінальні значення наведені в
таблиці.
Для нормальної роботи карбюратора необхідно також перевірити
герметичність клапана економайзера з механічним приводом; перевірку
можна проводити на установці, схема якої показана на рис. 9.11.
Складання карбюратора роблять у послідовності, зворотній розбиранню,
закріплюючи вузли і деталі інструментом, застосовуваним при розбиранні.
Необхідно стежити за тим, щоб при складанні не було зависання або
заклинювання клапана економайзера, прискорюючого насоса, повітряної і
дросельних заслінок.
Під час і після складання необхідно також робити деякі перевірки і
регулювання.
Перевірка і регулювання моменту відкриття клапана економайзера.
Установивши привід прискорюючого насоса, треба перевірити і за
необхідності відрегулювати момент відкриття клапана економайзера з
механічним приводом. Відстань між крайкою дросельної заслінки і стінкою
змішувальної камери в момент відкриття клапана економайзера повинна бути
11±0,5 мм. Зазначену відстань можна заміряти шаблоном або універсальним
вимірювальним інструментом. Якщо є відхилення від зазначеного розміру,
треба зробити регулювання за допомогою гайки на штовхачі. Обертаючи цю
гайку, змінюють момент відкриття клапана. Після закінчення регулювання
гайку варто обжати.
Для перевірки і регулювання рівня палива в зібраному карбюраторі його
треба встановити на плоскій поверхні, відхилення якої від
горизонтальності не повинне перевищувати 0,5°. До вхідного отвору
підводиться паливо, і після заповнення ним карбюратора тиск повинен бути
в межах 0,025+0’003 МПа (0,25 кгс/см2). Пробка контролю рівня палива має
бути вивернута, і через отвір під нею повинен бути значний сталий рівень
палива (кут зору при цьому байдужий). Після установлення видимого рівня
палива він не повинен зрости протягом наступних ЗО с настільки, щоб
виникло витікання палива через край отвору під пробку контролю рівня. У
випадках, коли рівень, що встановився, нижчий, ніж необхідно, і його не
видно через отвір або паливо витікає з отвору, необхідно в останньому
випадку переконатися в герметичності клапана подачі палива (див. рис.
9.11), а потім домогтися рекомендованого рівня за допомогою установки
регулювальних прокладок під клапан або підгинанням важільця поплавка.
Перевірка в зібраному карбюраторі механізму прискорюючого насоса. Після
контролю рівня палива варто перевірити роботу прискорюючого насоса, який
повинен забезпечувати подачу 15…20 см3 за 10 повних ходок поршня при
режимі 20 коливань за хвилину. Качати важіль дросельних заслінок треба
від повністю закритого до повністю відкритого їхнього положення, при
цьому гвинт кількості суміші повинен бути максимально вивернутий.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
