.

Поняття про метрологічне забезпечення, його основи, (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 3702
Скачать документ

Реферат на тему:

Поняття про метрологічне забезпечення, його основи,

мету та завдання.

1.1. Основні терміни та їх визначення

Згідно закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та
ДСТУ 2681-94 наведені нижче терміни вживаються у такому значенні :

Метрологія — наука про вимірювання, яка включає як теоретичні, так і
практичні аспекти вимірювань у всіх галузях науки і техніки;

Законодавча метрологія – частина метрології, що містить законодавчі
акти, правила, вимоги та норми, які регламентуються і контролюються
державою для забезпечення єдності вимірювань;

Вимірювальна величина – фізична величина чи параметри її залежності, що
підлягають вимірюванню;

Вимірювання — відображення фізичних величин їхніми значеннями за
допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних
технічних засобів;

Одиниця вимірювань — фізична величина певного розміру, прийнята для
кількісного відображення однорідних з нею величин;

Єдність вимірювань — стан вимірювань, за якого їхні результати
виражаються в узаконених одиницях вимірювань, а похибки вимірювань
відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені межі;

Методика виконання вимірювань — сукупність процедур і правил, виконання
яких забезпечує одержання результатів вимірювань з потрібною точністю;

Фізична величина – властивість, спільна в якісному відношенні у багатьох
матеріальних об`єктів та індивідуальна в кількісному відношенні у
кожного з них;

Розмір фізичної величини – кількісний вміст фізичної величини в даному
об`єкті;

Система фізичних величин – сукупність взаємопов`язаних фізичних
величини. В якій декілька величин приймають за незалежні, а інші
визначають як залежні від них;

Основна фізична величина – фізична величина, що входить у систему
величин та визначається через основні величини цієї системи;

Розмірність фізичної величини – вираз, що відображає її зв`язок з
основними величинами системи величин;

Одиниця фізичної величини – фізична величина певного розміру, прийнята
за угодою для кількісного відображення однорідних з нею величин;

Система одиниць фізичних величин – сукупність одиниць певної системи
фізичних величин;

Засіб вимірювальної техніки — технічний засіб, який застосовується під
час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики; До засобів
вимірювальної техніки відносяться засоби вимірювань та вимірювальні
пристрої.

Тип засобу вимірювальної техніки —сукупність засобів вимірювальної
техніки одного і того ж призначення, які мають один і той же принцип
дії, однакову конструкцію та виготовлені за однією і тією ж технічною
документацією;

Засіб вимірювань — засіб вимірювальної техніки, який реалізує процедуру
вимірювань. До засобів вимірювань відносяться кодові засоби вимірювань,
реєструючі засоби вимірювань, вимірювальні прилади та вимірювальні
системи.

Вимірювальний прилад— засіб вимірювань, в якому створюється візуальний
сигнал вимірювальної інформації.

Вимірювальний пристрій – засіб вимірювальної техніки, в якому
виконується лише одна зі складових частин процедура вимірювань
(вимірювальна операція);

Еталон — засіб вимірювальної техніки, що забезпечує відтворення і (чи)
зберігання одиниці вимірювань одного чи декількох значень, а також
передачу розміру цієї одиниці іншим засобам вимірювальної техніки;

Первинний еталон – еталон, що забезпечує відтворення та (або) зберігання
одиниці фізичної величини з найвищою в країні (у порівнянні з іншими
еталонами тієї ж одиниці) точністю;

Державний еталон — офіційно затверджений еталон, який забезпечує
відтворення одиниці вимірювань та передачу її розміру іншим еталонам з
найвищою у країні точністю;

Робочий еталон — еталон, призначений для повірки чи калібрування засобів
вимірювальної техніки;

Міжнародний еталон – еталон, який за міжнародною угодою призначений для
погодження розмірів одиниць, що відтворюються і зберігаються державними
(національними) еталонами;

Зразковий засіб вимірювальної техніки (засіб вимірювань) – засіб
вимірювальної техніки (засіб вимірювань), який служить для повірки інших
засобів вимірювальної техніки (вимірювання) і затверджений як зразковий;

Вихідний еталон — еталон, який має найвищі метрологічні властивості
серед еталонів, що є на підприємстві чи в організації;

Нестандартизовані засоби вимірювальної техніки (засоби вимірювань) –
засоби вимірювальної техніки (засоби вимірювань), вимоги до яких не
регламентовані у відповідній нормативній документації.

Повірка засобів вимірювальної техніки— встановлення придатності засобів
вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний
нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їхніх
метрологічних характеристик;

Калібрування засобів вимірювальної техніки — визначення в певних умовах
або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки,
на які не поширюється державний метрологічний нагляд;

Метрологічна служба – мережа організацій, окрема організація або окремий
підрозділ, на які покладена відповідальтність за забезпечення єдності
вимірювань у закріпленій сфері діяльності;

Державна метрологічна служба – система державних метрологічних органів,
на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань у
державі;

Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки —дослідження
засобів вимірювальної техніки з метою визначення їхніх метрологічних
характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування;

Метрологічна експертиза документації – діяльність спеціально
уповноважених органів державної метрологічної служби з метою перевірки
дотримання метрологічних норм і правил;

Повірка засобів вимірювальної техніки (засобів вимірювань) – визначення
похибок засобів вимірювальної техніки (засобів вимірювань) і
встановлення їх придатності до застосування.

Атестація методики виконання вимірювань — процедура встановлення
відповідності методики метрологічним вимогам, що ставляться до неї;

Вимірювальна лабораторія — організація чи окремий підрозділ організації,
підприємства, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення
хімічного складу, фізико-хімічних, фізико -механічних та інших
властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції.

1.2. Поняття про метрологічне забезпечення та його основи

Метрологічне забезпечення – установлення та застосування метрологічних
норм і правил, а також розроблення, виготовлення та застосування
технічних засобів, необхідних для досягнення єдності і потрібної
точності вимірювань. Метрологічне забезпечення складається із наукової,
законодавчої, нормативної, технічної та організаційної основ. Науковою
основою метрологічного забезпечення є метрологія – наука про
вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи
досягнення необхідної точності.

Законодавчою основою метрологічного забезпечення є Закони України,
Декрети і постанови Кабінету Міністрів України, які спрямовані на
забезпечення єдності вимірювань.

Нормативною основою метрологічного забезпечення є державні стандарти та
інші документи державної системи забезпечення єдності вимірювань (ДСВ),
відповідні нормативні документи Держстандарту України, методичні
вказівки і рекомендації, які регламентують єдину номенклатуру, способи
подання та оцінювання метрологічних характеристик, правила
стандартизації й атестації засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), вимоги
до проведення державних випробувань, перевірки, ревізії та експертизи
ЗВТ.

Технічною основою метрологічного забезпечення є:

система державних еталонів одиниць фізичних величин, яка забезпечує їх
відтворення з найвищою точністю;

система робочих еталонів і зразкових ЗВТ, за допомогою яких здійснюється
передача розмірів одиниць фізичних величин робочим ЗВТ;

система стандартних зразків складу та властивостей речовин та
матеріалів, що забезпечує відтворення одиниць фізичних величин, які
характеризують склад і властивості речовин і матеріалів;

система робочих ЗВТ, які використовуються під час розроблення,
виробництва, випробувань та експлуатації продукції, наукових досліджень
та інших видів діяльності.

Організаційною основою метрологічного забезпечення є метрологічна служба
України, яка складається з державної та відомчих служб.

Державна система забезпечення єдності вимірювань – це комплекс
нормативно-технічних документів, на підставі яких стандартизують:

одиниці фізичних величин;

державні еталони та повірні схеми;

робочі еталони та зразкові ЗВТ;

методи та засоби метрологічної перевірки (повірки згідно ДСТУ 2681-94),
калібрування, випробувань та метрологічної атестації ЗВТ;

номенклатуру нормованих метрологічних характеристик ЗВТ;

норми точності вимірювань;

способи вираження та форми подання результатів та характеристики
точності вимірювань;

методики виконання вимірювань;

методики оцінки вірогідності та форми подання даних про властивості
речовин та матеріалів, вимоги до проведення експертизи, а також
атестації цих даних;

вимоги до стандартних зразків складу та властивостей речовин і
матеріалів, до стандартних довідкових даних;

організацію і порядок проведення сертифікації, державних випробувань,
метрологічної перевірки, калібрування та метрологічної атестації ЗВТ;

порядок проведення метрологічної експертизи нормативної, проектної,
конструкторської, технологічної і програмної документації;

терміни та визначення в галузі метрології;

порядок та форми здійснення державного метрологічного нагляду;

порядок здійснення акредитації метрологічних служб, вимірювальних,
випробувальних, аналітичних та інших лабораторій на право проведення
метрологічних робіт;

порядок одержання суб`єктами підприємницької діяльності дозволів
(ліцензій) на право виготовлення, метрологічної перевірки, калібрування,
ремонту, імпорту ( ввезення ), прокату і продажу ЗВТ.

1.3. Мета та основні завдання метрологічного забезпечення

Основною метою метрологічного забезпечення є поліпшення якості
продукції, підвищення ефективності виробництва, використовування
матеріальних цінностей та енергетичних ресурсів, а також наукових
досліджень.

Основними завданнями метрологічного забезпечення державної
метрологічної служби є:

установлення одиниць фізичних величин;

формування системи державних еталонів одиниць фізичних величин і
забезпечення її функціонування для відтворення одиниць з найвищою в
Україні точністю;

розроблення методів і засобів передавання розмірів одиниць фізичних
величин від еталонів зразковим і робочим ЗВТ;

розроблення науково-методичних, правових та організаційних основ, норм і
правил, які необхідні для досягнення єдності та потрібної точності
вимірювань;

розроблення та впровадження в метрологічну практику норм і правил
законодавчої метрології, а також документів ДСВ;

виконання аналізу стану вимірювань у всіх галузях економіки України;

державний метрологічний нагляд за розробленням, виробництвом, станом,
застосуванням, ремонтом, прокатом, продажем, імпортом і зберіганням ЗВТ,
додержанням метрологічних норм та правил, а також за діяльністю відомчих
метрологічних служб;

державний метрологічний нагляд за кількістю фасованих товарів в
упаковках під час продажу та розфасування;

проведення державних випробувань, метрологічної перевірки, калібрування
та метрологічної атестації ЗВТ;

сертифікація ЗВТ;

виконання робіт із забезпечення єдності і потрібної точності вимірювань
для потреб оборони;

розроблення та атестація методик виконання вимірювань;

створення та атестація стандартних зразків складу і властивостей речовин
і матеріалів;

розроблення та забезпечення функціонування системи стандартних
довідкових даних про фізичні константи і властивості речовин і
матеріалів;

проведення експертизи та атестації даних про властивості речовин і
матеріалів;

проведення експертизи нормативної, проектної, конструкторської та
технологічної документації;

оцінювання відповідності наукової, законодавчої, нормативної, технічної
та організаційної основ метрологічного забезпечення потребам економіки
України та розроблення програм їх удосконалення;

проведення акредитації метрологічних служб, вимірювальних,
випробувальних, аналітичних та інших лабораторій на право виконання
метрологічних робіт;

організація і здійснення підготовки кадрів у галузі метрології та
підвищення їх кваліфікації.

Рішення основних задач в області метрологічного забезпечення на
галузевому рівні здійснють відомчі метрологічні служби відповідних
міністерств та відомств.

До цих задач відносяться:

вибір номенклатури параметрів матеріалів, виробів, процесів, які
підлягають оцінці при вимірюваннях, випробуваннях і контролі;

вибір номенклатури і числових значень показників точності
(достовірності) результатів вимірювань, випробувань і контролю, форм їх
представлення, що забезпечують оптимальне рішення задач, для яких ці
результати призначені;

метрологічна експертиза проектної, конструкторської і технологічної
документації з метою контролю правильності результатів рішень двох
попередніх задач;

планування процесів вимірювань, випробувань і контролю, розробка методик
вимірювань, випробувань і контролю;

забезпечення процесів вимірювань, випробувань і контролю відповідними
технічними засобами (засобами вимірювальної техніки, випробувальним
обладнанням, засобами контролю);

підтримка технічних засобів в метрологічно-справному стані;

виконання процесів вимірювань, випробувань і контролю, опрацювання
результатів вимірювань, випробувань і контролю ( в тих випадках, коли це
потрібно).

Крім задач із забезпечення єдності вимірювань, рішення яких покладено на
органи метрологічних служб, доповнювальну групу задач метрологічного
забезпечення повинні вирішувати різні категорії спеціалістів, виробничі
підрозділи і колективи:

вибір раціональної номенклатури вимірювальних (контрольних) величин,
параметрів – конструктори, розробники нових матеріалів, виробів або
процесів на основі вивчення і моделювання їх (матеріалів, виробів або
процесів) властивостей;

вибір норм точності – “споживачі” вимірювальної інформації, тобто ті,
для кого призначені і хто буде виготовляти, обмінюватися ( при торгівлі
) чи використовувати нові речовини, вироби чи процеси;

метрологічну експертизу – професійно-підготовлені групи експертів, в які
входять конструктори, технологи та спеціалісти відомчих метрологічних
служб;

планування і проведення вимірювань, випробувань і контролю –
науково-технічний персонал, що розробляє і здійснює технологічні процеси
виготовлення виробів і матеріалів;

забезпечення процесів вимірювань, випробувань і контролю технічними
засобами в централізованому порядку – міністерства (відомства), які є
розробниками ЗВТ, випробувань і контролю; в децентралізованому порядку (
наприклад, нестандартизовані засоби вимірювань і контролю, випробувальне
обладнання ) – підприємства і організації, які виконують операції
вимірювань, випробувань і контролю;

підтримка технічних засобів в справному стані – підприємства і
організації, які здійснюють ремонт ЗВТ, випробувань і контролю.

Таким чином, у вирішенні цієї групи задач метрологічного забезпечення
повинні брати участь всі відомчі органи і технічні служби, пов`язані з
“виробництвом і споживанням” вимірювальної інформації, з нормативним і
приладним забезпеченням процесів її отримання.

1.4. Єдність і точність вимірювань.

Поняття єдності і точності вимірювань є визначальними для теоретичної
метрології і метрологічної практики. Різниця і в той же час
взаємозв`язок, взаємообумовленість цих понять визначають характер,
зміст, направленість і форми організації метрологічного забезпечення
будь-яких виробничих проблем.

Можливість застосування результатів вимірювання для правильного і
ефективного вирішення будь-якої вимірювальної задачі визначається
наступними трьома умовами:

результати вимірювань виражають в узаконених одиницях і (чи) формах;

відомі (з необхідною заданою достовірністю) значення показників точності
цих результатів;

значення показників точності забезпечують оптимальне (у відповідності з
вибраними критеріями оптимальності) рішення задачі, для якої результати
призначені.

Якщо результати вимірювань задовільняють першим двом умовам, то про них
відомо все, що необхідно знати для прийняття обгрунтованого рішення про
можливість їх використання. Такі результати можна співставляти. Вони
можуть використовуватися в різних поєднаннях, різними людьми і
організаціями. В цьому випадку можна сказати, що забезпечено єдність
вимірювання.

Якщо ж результати вимірювань не мають яких-небудь з цих властивостей,
тобто невідома чи неправильно визначена їх точність, то фактично не
придатні для рішення тих чи інших вимірювальних задач результати
вимірювань можуть бути помилково прийняті за придатні. Такі результати
неможливо співставляти чи сумісно використовувати. В цих випадках
прийнято говорити про відсутність єдності вимірювань.

Третя з перечислених вище умов визначає специфічні вимоги до точності
застосовуваних методів і ЗВТ, насамперед:

1. Точність результатів технічних вимірювань може бути достовірно
оціненою на основі попереднього аналізу можливих причин і джерел похибок
вимірювань і апріорної оцінки значень цих похибок.

Отже, для забезпечення єдності вимірювань необхідно створити і
регламентувати такі правила підготовки і проведення вимірювань,
опрацювання і оформлення їх результатів, дотримання яких гарантує певну
точність всіх виконуваних за даними правилами вимірювань.

2. Реальна точність технічних вимірювань обумовлюється не тільки
інструментальними, а й методичними похибками, пов`язаними з
використанням непрямих вимірювань, пожорсткішанням умов застосування
приладів, динамічними та іншими властивостями об`єктів вимірювань і т.д.

Необхідно відзначити, що практичну діяльність по оцінці точності
результатів вимірювань (керуючись відповідними регламентованими
правилами) здійснюють колективи спеціалістів (технологів, конструкторів,
операторів), які планують і безпосередньо виконують вимірювання. Органи
ж метрологічної служби, вирішуючи вказані вище задачі створюють
необхідні умови (Держстандарт України і його організації – на
міжгалузевому рівні; органи відомчих метрологічних служб – на рівні
відомств, підприємств і організацій) для правильних і однотипних оцінок
точності використовуваної вимірювальної інформації. Для реалізації цих
умов органи метрологічної служби повинні направляти діяльність відомств,
підприємств і організацій на забезпечення єдності вимірювань (аналіз,
прогнозування, планування, оцінку і нормування похибок вимірювання),
контролювати її результати, забезпечувати планомірне зростання її
ефективності і відповідність сучасним і перспективним потребам народного
господарства.

Таким чином, на основі досягнень метрологічної науки розробляються
правила метрологічної підготовки і виконання вимірювань, опрацювання і
оформлення їх результатів. Виконання метрологічних правил,
обов`язковість яких встановлюється нормативно-технічними документами
Держстандарту України, забезпечує гарантовану точність результатів
вимірювань. Повне, якісне і повсякчасне виконання цих правил
забезпечується і контролюється органами метрологічних служб. Управління
діяльністю забезпечення єдності вимірювань в масштабі країни (на
міжгалузевому рівні) здійснює Держстандарт України і його організації.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019