.

Пиляння деревини ручними пилками (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
4 3776
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Пиляння деревини ручними пилками

Пиляння — це процес закритого різання, що здійснюється багаторізцевими
інструментами — пилками. Пилянням здійснюють розкрій матеріалів на
заготовки, торцювання деталей по довжині, розкрій щитів плитових
матеріалів фанери, обпилювання кромок щитів і рамок, випилювання
криволінійних заготовок, а також запилювання шипів і провушин.

Рис.1. Елементи пилок і кути зубців пилок:

а — елементи пилки: 1 — полотно пилки, 2 — лінія основи зубців, 3 —
висота зубців, 4 — вершина, 5 — пазуха, 6 — крок, 7 — передня кромка, 8
— передня грань, 9 — бокові різальні кромки; б — кути зубців пилки: / —
для поздовжнього, // — для змішаного, /// — для поперечного пиляння

Пилка (рис. 1, а) — це металева стрічка з нарізаними на ній з одного
боку зубцями. Цей бік пилки називають зубчастим вінцем. Кромка,
протилежна зубчастому вінцю, називається спинкою, а бокові стінки —
щічками. Лінія, де зубець бере початок, називається основою, а кінець
зубця, що закінчується передньою кромкою,— вершиною. Відстань від основи
до вершини називають висотою зубця і позначають буквою h, а відстань між
двома суміжними зубцями називають кроком і позначають буквою t. Западини
між зубцями називають пазухами. Розміри зубців залежать від їх висоти і
кроку. Кожен зубець (різень) пилки має три різальні кромки: передню
(коротку) і дві бічні (довгі).

Зубці пилок мають різну форму (рис. 1, б). Для поздовжнього пиляння
застосовують пилки з косокутними зубцями (40—50°); для поперечного — із
зубцями у вигляді рівнобедреного або рівностороннього трикутника
(60—70°); для змішаного (пиляння по кривих лініях) — із зубцями у
вигляді прямокутного трикутника (50—60°). Чим твердіша деревина, тим
більший потрібен кут загострення. При різанні пилками в пропилі
утворюється тирса, що скупчується в пазухах зубців. При різанні деревини
м’яких порід пазухи і кроки завжди більші, ніж при різанні твердих
порід, бо за робочий хід пилки в м’якій породі знімається значно більше
деревини.

Рис. 2. Лучкова пилка:

1 — пилкове полотно, 2— поперечник, 3— тятина, 4— закрутка, 5 —
середник, 6— ручка

Рис. 3. Ножівки:

а — вузька ножівка, б — широка ножівка, в — ножівка з обушком, г —
ножівка, вимірювач, д — наградка

Залежно від виду різання застосовують такі кути різання: для
поздовжнього — до 80, для змішаного — до 90, для поперечного — понад
90°. ,

Ручні столярні пилки. За конструкцією ручні столярні пилки поділяють на
натягнуті (лучкові) і ненатягнуті (ножівки і наградой). Ширше
застосовують лучкові пилки, бо полотно в них тонше і ними легше різати.
Кожна лучкова пилка (рис. 2) складається з лучка і натягнутого на нього
полотна. Лучок складається з двох поперечних стояків, середника, двох
ручок, тятиви і закрутки. Іноді замість натягування полотна пилки
закруткою застосовують гвинт з гайкою, з’єднаний з дротяною тятивою.

Залежно від призначення і форми зубців лучкові пилки поділяють на
поперечні, поздовжні (розпускні), дрібнозубі (шипові) і викружні.

Поперечні пилки служать для поперечного розкрою. Зубці у формі
рівнобедреного трикутника 5—6 мм заввишки, крок 4—5 мм, кут загострення
65—80°. Напилок при заточуванні ставлять під кутом 45—80° до полотна
пилки.

Поздовжні (розпускні) пилки служать для поздовжнього розпилювання дощок
(в розмашку). Зубці у формі косокутного трикутника 6 мм заввишки, крок
5—6 мм, кут загострення — 40—50°, заточування пряме (90° до полотна
пилки).

Дрібнозубі (шипові) пилки застосовуються для поперечного пиляння і
торцювання деталей, а також для запилювання шипів і провушин. Зубці у
формі прямокутного трикутника, 2—4 мм заввишки, кут загострення 60—80°,
заточування косе (75—80° до полотна пилки).

Викружні пилки застосовують для криволінійного і фігурного пиляння.
Зубці у формі прямокутного трикутника, 2—3 мм заввишки, крок 2—4 мм, кут
загострення 50—85°, заточування пряме.

Ножівки бувають різних видів (рис. 3).

Широкі ножівки застосовують для розкрою широких дощок і плитових
матеріалів. Зубці мають форму рівнобедреного або прямокутного
трикутника, 3—6 мм заввишки, крок 4—6 мм, кути різання і заточування в
цих пилках аналогічні залежно від форми зубців.

Вузькі ножівки застосовують для випилювання криволінійних наскрізних
отворів у щитових деталях. Зубці у формі прямокутного трикутника 2—4 мм
заввишки, крок 3—4 мм, кут загострення 50—80°, заточування пряме.

Ножівки з обушком застосовують для неглибокого пиляння і підганяння
виробів при складанні їх. Зубці у формі рівнобедреного трикутника 2—3 мм
заввишки, крок 2—3 мм, заточування косе (75—80° до полотна пилки).

Ножівка-вимірювач, крім розпилювання, може використовуватись як
вимірювальна лінійка.

Наградки призначені для неглибокого пропилювання пазів під вузькі шпунти
і шпонки. Зубці у формі рівнобедреного трикутника 2—3 мм заввишки, крок
2—3 мм, заточування косе.

Крім того, при ручному розкроюванні струганого шпону застосовують
фанерні пилки. Зубці їх дуже дрібні, мають форму рівнобедреного
трикутника, розміщені по опуклій кромці.

Підготовка ручних пилок до роботи. Для забезпечення високопродуктивної
праці і відповідної якості деталей пилки треба добре налагодити і
нагострити. Перед налагодженням полотно пилки слід очистити від бруду,
іржі і смоляного нальоту ганчіркою, змоченою в гасі. Спочатку вирівнюють
полотно пилки легкими ударами на рівній чавунній або стальній плиті.
Вирівнювати його можна і в лещатах з мідними або алюмінієвими
пластинками; легенько затиснувши між ними полотно пилки, протягують
його. Після вирівнювання прорізають напилком між зубцями пазухи і
вирівнюють профіль і висоту зубців, тобто їх фугують. Для фугування
застосовують спеціальний пристрій, який складається з дерев’яної колодки
з проріззю для полотна пилки і круглого отвору, куди вставляють
тригранний напилок. Цей пристрій рухають по зубцях пилки (або навпаки),
вирівнюючи вершини зубців пилки по висоті.

Рис. 4. Розводки для пилок:

а — прості з упором, б — щипкова, в — дискова однобічна з упором, г —
дискова двобчна, д — універсальна

Всі зубці повинні мати однакову форму і висоту. Після профуговування
зубці розводять і гострять.

Для полегшення ходу пилки в пропилі, а також для зменшення витрат сили
на різання її зубці розводять спеціальними розводками (рис. 4). При
цьому спочатку відгинають одну половину зубців в один бік через один
зубець, а другу — в протилежний. Величина розводу всіх зубців пилки має
бути однаковою. В разі неоднакового розводу пилку тягне в бік, і
неможливо досягти рівного пропилу. Крім того, менш відігнуті зубці не
братимуть участі в пилянні, а більш відігнуті працюватимуть з
перевантаженням, і пилка швидко затупиться.

Для розводу зубців полотно пилки затискують біля основи зубців у
спеціальні дерев’яні лещата. Залежно від висоти зубців кожен з них
відгинають вбік для сухої твердої деревини на 0,25—0,5 мм, для м’якої
деревини — на 0,5—0,8 мм, але не більш ніж на половину товщини полотна.
Правильність розводу зубців перевіряють шаблоном, який прикладають до
полотна пилки і проводять по вінцю зубців спочатку з одного, а потім з
другого боку.

Після розводу пилку загострюють тригранним або ромбічним напилком з
дрібною насічкою. Для заточування полотна пилки затискують у лещата, як
і при розводі. Гострять пилку через зубець: спочатку проходять напилком
з одного боку пилки, потім її повертають другим боком до себе і гострять
пропущені зубці. Натискувати треба рівномірно і несильно, бо від
сильного натискування утворюються великі задирки і пилка нагрівається.
При зворотному русі (на себе) напилок трохи піднімають.

Якість полотна пилки можна перевірити. Для цього полотно пилки згинають
так, щоб воно утворило правильне коло; постукування нігтем по полотну
повинно давати чистий і рівний звук. Якщо при цьому буде деренчання, то
це означає, що полотно пилки має тріщини.

Переконавшись у справності полотна, його закріплюють у лучок. В пилку
для поперечного розпилювання лучок ставлять під кутом 30—35° до полотна
пилки, для поздовжнього — трохи більше за ширину відпилювання брусків, а
в розпускних — навіть під кутом 90°. Полотно пилки по всій його довжині
має бути в одній площині. Це перевіряють на око збоку спинки. Натягують
полотно до такого стану, щоб пальцями рук не можна було вивести його з
площини натягнення. Якщо для натягування пилки застосовується закрутка,
то кінець її не повинен виходити за розпірку, бо вона може зачепитись за
розпилюваний матеріал і зіскочити з розпірки. Це може призвести до
розкручування тятиви і навіть до розриву полотна пилки.

Прийоми пиляння ручними пилками. Перед тим як почати пиляння ручними
пилками, роблять попередню розмітку. При поперечному пилянні лучкову
пилку беруть правою рукою за стояк-поперечник вище від ручки, а лівою
підтримують розпилюваний матеріал (краще матеріал ставити до упора).
Корпус робітника має бути майже нерухомим і трохи нахиленим вперед — під
кутом 80°. Пиляють по рисці попередньої розмітки правою рукою під
невеликим нахилом. Щоб пропил не відхилявся від риски, по напрямку її до
полотна пилки прикладають ніготь або суглоб великого пальця. Для
безпечності їх прикладають вище від зубців. Запил роблять плавними
рухами пилки до себе. Після утворення невеликого заглиблення (пропилу)
пилкою рухають рівномірно, але вже швидше (60—80 разів за хвилину). При
допилюванні відрізка дошки чи бруска його слід підтримувати лівою рукою,
сповільнивши при цьому рух пилки, щоб не обламався кінець дошки і не
утворився при цьому відкол.

При поздовжньому пилянні дошку або брусок кладуть горизонтально на
верстат і закріплюють струбциною так, щоб відпилювана частина звисала з
верстата. Пилку тримають вертикально правою рукою за ручку, а лівою — за
кінець стояка. Пиляють трохи натискуючи на пилку при русі її вниз; при
русі пилки вгору (холостому) зубці пилки відводять від дна пропилу. При
затискуванні пилки стінками пропилу в нього вставляють клинок. Для
розпилювання довгих дощок вздовж волокон застосовують верстатні
підставки.

Пиляти вздовж волокон молена і при вертикальному закріпленні матеріалу у
верстаті. Пилку ставлять на риску і повільними короткими рухами до себе
роблять запил. Після утворення запилу пиляють на всю довжину полотна
пилки, тримаючи пилку в правій руці, а лівою підтримують розпилюваний
матеріал. Рух пилки має бути горизонтальним. Корпус і ліва рука в
процесі пиляння мають бути майже нерухомі. Процес різання відбувається
при русі пилки від себе. При всіх видах пиляння натиск на полотно має
бути рівномірним. Надмірний натиск призводить до скривлення пропилу, а
іноді і до полому пилки.

Викружні пилки застосовуються для випилювання криволінійних заготовок.
Процес різання і прийоми пиляння аналогічні поздовжньому розпилюванню.
Завдяки вузькому полотну викружних пилок ними можна випилювати по кривих
лініях.

Ножівки і наградки застосовуються значно рідше, але й ними можна
виконувати різні види розкрою. Для торцювання брусків під кутом 90° або
запилювання їх на «вус» під кутом 45° слід застосовувати стусло (ящик
для запилювання).

Для якісного і продуктивного розкрою треба суворо дотримуватись
вищеописаних прийомів праці, правильно організувавши при цьому робоче
місце. Для цього на робочому місці треба мати тільки ті пилки, які
будуть потрібні у процесі роботи; не слід ставити пилки на верстат,
краще вішати їх на стіну, зубцями до неї; після роботи полотно пилки
зубчастим вінцем повертають до розпірки, а при перенесенні — обвивають
тканиною.

Для підвищення продуктивності праці розкрій здійснюють не окремими
дошками, а цілими пачками. Це не тільки економить час на укладання і
затискування матеріалу, а й спрощує розмічування.

Список використаної літератури.

1. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по
деревообработке.— М. : Лесн. пром-сть, 1984.— 239 с.

2. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.— М. : Высш. шк.,
1988.— 288 с.

3. Кулебокин Г. И. Столярное дело.— М. : Стройиздат, 1987.— 144 с.

4. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство
мебели.— М. : Лесн. пром-сть, 1986.— 263 с.

5. Шумега С. С. Спеціальна технологія меблевого виробництва.— К. : Вища
шк. Головне вид-во, 1981.— 242 с.

6. Шумега С. С. Технология столярно-мебельного производства.— М. : Лесн.
пром-сть, 1984.— 265 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020