.

Підготовка круп, бобових і макаронних виробів до варіння. Зміни, які відбуваються під час варіння. Каші (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4686
Скачать документ

Реферат на тему:

Підготовка круп, бобових і макаронних виробів до варіння. Зміни, які
відбуваються під час варіння. Каші

Підготовка круп, бобових і макаронних виробів до варіння. Зміни, які
відбуваються під час варіння

Для приготування страв і гарнірів крупи, бобові і макаронні вироби
варять.

Крупи перед варінням перебирають, а дрібні просіюють через сито з
різними отворами залежно від їх розміру, потім промивають 2-3 рази,
щоразу заливаючи свіжою водою. Води беруть таку кількість, щоб сторонні
домішки вільно спливали на поверхню. Рис, перлову крупу і пшоно спочатку
промивають теплою водою (30-40 °С), а потім гарячою (55-60 °С), ячну –
тільки теплою. Пшоно перед варінням обшпарюють, щоб видалити з нього
гіркуватий присмак. Після промивання у крупах залишається вода (15-30 %
маси сухих круп), що слід враховувати при варінні каш.

Манну, гречану і крупи з розколотих і плющених зерен промивати не
рекомендується, оскільки це негативно впливає на консистенцію і смак
каші. Якщо надходить сира гречана крупа, її слід попередньо обсмажити
для поліпшення якості і прискорення часу варіння. На лист насипають
підготовлені крупи шаром не більш ніж 4 см і обсмажують у жаровій шафі
при температурі 110-120 °С до світло-коричневого кольору, періодично
помішуючи. Каші з підсмажених круп гарно розсилаються, мають кращий смак
і аромат. Манну крупу для розсипчастих каш підсушують на листі у жаровій
шафі до світло-жовтого кольору.

Бобові перед варінням перебирають, видаляють домішки, пошкоджені зерна і
промивають 2-3 рази теплою водою, потім замочують у холодній воді (крім
гороху лущеного і колотого) на 5-8 год. На 1 кг бобових потрібно 2 л
води.

При замочуванні бобові поглинають воду, маса їх збільшується в 2 рази.
Попередньо замочені бобові швидше розварюються і краще зберігають свою
форму.

У процесі замочування треба стежити, щоб температура води не
перевищувала 15 °С, оскільки у теплій воді бобові швидко прокисають.
Кислота, яка утворюється при цьому, сповільнює розварювання.

Макаронні вироби перед варінням перебирають, видаляють сторонні домішки.
Довгі вироби розламують на частини до 10 см завдовжки. Дрібні вироби
просіюють.

Під час замочування круп та бобових і на початку варіння їх білки
поглинають велику кількість рідини і набухають. При температурі 50-70 °С
білки зсідаються, а рідина, яку вони поглинули, спресовується і
поглинається крохмалем, який клейстеризується. Завдяки цьому крупи,
бобові і макаронні вироби збільшуються в об’ємі і масі (привар).
Одночасно під час клейстеризації крохмалю разом з водою поглинаються і
водорозчинні речовини (білки, вуглеводи, мінеральні речовини), які
містяться в крупах і бобових. Це сприяє кращому їх засвоєнню.

Тривалість варіння залежить від товщини стінок клітин круп і бобових.
Від міцності стінок клітин залежить зовнішній вигляд готових зерен. Так,
стінки клітин перлової крупи не руйнуються протягом усього періоду
варіння, а в рисових крупах і пшоні оболонка частково руйнується, при
цьому порушується форма і цілісність зерен. Під час варіння протопектин
стінок клітин розщеплюється в присутності води з утворенням пектину,
структура зерен руйнується і крупи й бобові досягають готовності.

У процесі варіння круп, бобових і макаронних виробів частина розчинених
вуглеводів, білків, мінеральних речовин і вітамінів (близько 30 %)
переходить у відвар. Відвари слід використовувати для приготування
перших страв і соусів.

Страви і гарніри з круп, бобових і макаронних виробів готують у соусному
відділенні гарячого цеху. Для цього використовують кухонний посуд –
казани наплитні, каструлі різної місткості з товстим дном, сковороди,
листи, кухарські лопатки, виделки, шумівки, черпаки.

Каші

Каші варять з різних круп на воді, бульйоні, молоці або суміші молока з
водою. За консистенцією їх поділяють на розсипчасті, в’язкі і рідкі.
Консистенція каш залежить від співвідношення круп і рідини. Кількість
рідини на 1 кг круп для приготування каш різної консистенції.

Загальні правила варіння каш.

Для варіння каш рекомендується використовувати посуд із товстим дном
(4-5 см), об’єм якого попередньо виміряний.

Краще варити каші у парових казанах або казанах з непрямим обігріванням.

Співвідношення рідини і круп залежить від виду каші, круп, способу
попередньої обробки їх (промиті, підсмажені, підсушені).

Для каш з круп, які перед варінням промивають, рідини беруть на 10-12 %
менше, оскільки частина води залишається в крупах.

При варінні каш у казанах місткістю 150-200 л потрібно менше рідини, а
при варінні у посуді меншої місткості – більше, ніж зазначено в таблиці.

Щоб витримати необхідне співвідношення круп і рідини незалежно від того,
скільки води залишилося в крупах після промивання, користуються
котломіром. Для цього у казан наливають воду. доводять до кипіння,
засипають промиті крупи, потім за допомогою котломіра вимірюють
загальний об’єм круп з водою. Якщо він більший від нормального,
попередньо виміряного, надлишок виливають, якщо менший – додають гарячу
воду до норми.

Воду з казана зливати не бажано, краще її взяти менше норми, а потім при
потребі долити.

Дані про те, який об’єм займає 1 кг круп з водою у казані залежить від
консистенції каші.

Сіль і цукор кладуть у казан з рідиною до засипання круп з розрахунку на
1 кг круп для розсипчастих каш, які готують на воді або бульйоні, –10г,
для рідких молочних солодких –5г.

Для поліпшення смаку і зовнішнього вигляду розсипчастих каш перед
засипанням круп кладуть жир від 50 до 100 г на 1 кг круп.

Підготовлені крупи треба засипати або закладати у киплячу рідину.
Промиті крупи мають бути теплими.

Після закладання (засипання) круп у рідину їх перемішують дерев’яною
кописткою, піднімаючи крупу з дна посуду (щоб не прилипала). Крупи
перемішують обережно, щоб не порушити цілісності зерен, оскільки при
цьому буде виділятися у воду крохмаль, який при подальшому нагріванні
клейстеризується, а набухання і розварювання круп буде сповільнюватись.

Пустотілі зерна, які спливають наверх, знімають шумівкою.

Коли крупи поглинуть всю рідину і набухнуть, перемішування припиняють,
поверхню каші вирівнюють, казан закривають кришкою, зменшують нагрівання
до температури 90-100 °С і залишають для упрівання. Тривалість цього
процесу залежить від сорту круп і способу варіння, взагалі упрівання
триває 1,5-2 год. Манна каша будь-якої консистенції доходить до
готовності протягом 10-15 хв., каша з пластівців Геркулес – ЗО хв.

Щоб каша краще розсипалася, її розпушують кухарською виделкою. Манну
крупу засипають у киплячу рідину тоненькою цівкою, безперервно
помішуючи, оскільки вона заварюється за 20-30 с. Одночасно
рекомендується засипати до 5 кг манної крупи.

У разі варіння молочної каші з пшона, рису, перлових круп їх попередньо
варять у киплячій воді, взятій за нормою, до розм’якшення (10-30 хв.),
оскільки вони погано розварюються у молоці, потім вливають гаряче молоко
і варять до готовності. Варять молочну кашу при слабкому кипінні, щоб
вона не пригоріла.

Розсипчасті каші

Розсипчасті каші варять з рису, пшона, гречаної, перлової, ячної і
полтавської круп на воді або бульйоні. Використовують як самостійні
страви або на гарнір. Вихід з 1 кг круп – 2,1–3 кг готової каші.

Гречана каша. У наплитний або стаціонарний казан наливають за нормою
воду, доводять до кипіння, додають сіль і засипають підготовлену крупу,
перемішують дерев’яною кописткою. Знімають шумівкою зерна, які спливли.
Варять, періодично помішуючи, до загусання, додають жир (5-10 % маси
крупи), вирівнюють поверхню, закривають кришкою і розпарюють кашу до
готовності при малому нагріванні.

Для приготування каші з підсмажених круп слід влити води на 5-6 %
більше, ніж для каші з сирих, оскільки така каша вариться швидше. Щоб
каша була розсипчастою, її розпушують кухарською виделкою. Подають
гарячою з вершковим маслом або пасерованою цибулею, а також з січеними
звареними круто яйцями і маслом. Холодну кашу можна подавати з молоком,
вершками або цукром. Використовують як гарнір до будь-яких страв.

Рисова каша. І спосіб. У киплячу підсолену воду, яку наливають за
нормою, додають жир (5-10 % від маси рису), закладають підготовлений рис
і варять, помішуючи, до загусання. Потім доводять до готовності в посуді
з закритою кришкою в жаровій шафі протягом 1 год. при слабкому
нагріванні. Використовують як гарнір або як самостійну страву з
вершковим маслом, молоком або обсмаженими разом з цибулею вареними
грибами.

II спосіб (рис припущений). Підготовлений рис заливають окропом для
видалення присмаку борошна, зливають воду, заливають гарячим м’ясним або
курячим бульйоном (з розрахунку 2,1 л бульйону на 1 кг рису), додають
сіль, вершкове масло, сиру обчищену цибулю і запашний перець. Варять,
помішуючи, до загусання, закривають казан кришкою і доводять на парі до
готовності. Після закінчення варіння цибулю виймають. Припущений рис
використовують як гарнір до страв з птиці, як самостійну страву, для
начинок.

III спосіб (рис відкидний). Підготовлений рис закладають у киплячу
підсолену воду (6 л на 1 кг), варять при слабкому кипінні 25-30 хв. Коли
зерна набухнуть і стануть м’якими, їх відкидають на сито і промивають
гарячою водою, потім кладуть у посуд, додають жир і розпарюють до
готовності в жаровій шафі. Подають з вершковим маслом, молоком і
підсмаженими з цибулею вареними грибами.

Якщо каша пригоріла, швидко перекладіть її в інший чистий посуд.

Не перемішуйте розсипчасту рисову кашу під час варіння: від цього можуть
пом’ятися зерна.

Пшоняна каша. І спосіб. У киплячу підсолену воду, взяту за нормою,
закладають підготовлену крупу і варять до загусання, періодично
помішуючи. Доводять до готовності в жаровій шафі протягом 1,5 год.

II спосіб (зливна каша). У киплячу підсолену воду (5-6 л на 1 кг крупи і
50 г солі) закладають підготовлену крупу і варять протягом 5-7 хв.,
потім воду зливають, додають жир і доводять до готовності в жаровій шафі
протягом 30-40 хв. Подають з підсмаженими з цибулею вареними грибами,
вершковим маслом, охолоджену – з холодним молоком.

Манна каша. Просіяну манну крупу підсушують до світло-жовтого кольору і
змішують з топленим маслом. Потім засипають у киплячу підсолену воду за
нормою тоненькою цівкою, безперервно помішуючи. Посуд з кашею ставлять у
жарову шафу на 20-30 хв. для упрівання. Використовують як самостійну
страву.

Перлова каша розсипчаста з концентрату. Брикети концентрату розминають
до зникнення грудочок, заливають холодною водою і доводять до кипіння.
Потім варять при слабкому кипінні в щільно закритому посуді доти, доки
крупа не набухне повністю. Відпускають з жиром або посипають цукром.

Каша грибна чумацька. Сало шпик нарізують дрібними кубиками, смажать до
золотистого кольору, додають дрібно нарізану ріпчасту цибулю,
підготовлені нарізані маленькими скибочками свіжі або варені гриби і
смажать 15-20 хв. Пшоняну кашу варять до напівготовності, додають
смажені з цибулею гриби, перемішують і доводять до готовності в жаровій
шафі.

Перед подаванням на стіл кашу посипають дрібно нарізаною м’ятою.

Пшоно – 56, вода для пшона – 100, маса каші – 140, гриби білі сушені –
25 або гриби білі свіжі – 132/100, цибуля ріпчаста – 12/10, сало шпик–
9.4/9. м’ята – 2/1,5. Вихід – 200.

Ячна каша з сиром. Підготовлену ячну крупу кладуть у суміш киплячого
молока з водою, додають сіль, цукор і варять до напівготовності. До каші
додають сметану, розтертий з яйцем сир і добре перемішують, ставлять у
жарову шафу і запікають.

Перед подаванням поливають вершковим маслом.

Ячна крупа – 50, вода – 50, молоко – 150, цукор – 10, сметана – 60, сир
– 100, яйця – 20, вершкове масло – 20. Вихід – 360.

Каша пшоняна з чорносливом. Підготовлений чорнослив заливають водою,
варять до готовності з частиною цукру, охолоджують, виймають кісточки і
дрібно нарізують. Зварену з маслом розсипчасту пшоняну кашу викладають у
змащений маслом сотейник разом з вареним чорносливом і прогрівають у
жаровій шафі.

Перед подаванням кашу поливають сиропом або солодким соусом.

Пшоно – 50, масло вершкове – 10, чорнослив – 40, цукор – 3; для сиропу:
відвар з чорносливу – 40, цукор – 10. Вихід – 235.

В’язкі каші

В’язкі каші мають густу консистенцію, при температурі 60-70 °С вони
тримаються в тарілці гіркою і не розпливаються. Крупинки в таких кашах
добре розварені, але не злипаються між собою. Такі каші варять за
загальними правилами на воді, молоці або суміші молока з водою з усіх
видів круп, однак доцільніше використовувати подрібнені, оскільки вони
краще розварюються і швидше набухають. З 1 кг круп дістають 4-5 кг
готової в’язкої каші.

На молоці варять солодкі каші. У ці каші можна додавати родзинки,
курагу, чорнослив. Подають з маслом вершковим, а зварені на воді – з
жиром.

Каша манна з яблуками. В кипляче молоко всипають, помішуючи, тоненькою
цівкою манну крупу, додають сіль і варять 8-10 хв., потім кладуть масло
вершкове, подрібнені на тертці яблука (без шкірочки і серцевини) і
варять до готовності. Подають з яблучним соусом. Перед подаванням кашу
посипають цукром і корицею.

Крупа манна – 19, молоко – 195, яблука – 50/35, масло вершкове – 5,
цукор – 10, кориця – 0,5, соус – 75. Вихід – 305.

Каша в’язка з гарбузом. Гарбуз обчищають від шкірочки, видаляють
насіннєве гніздо, нарізують дрібними кубиками, кладуть у кипляче молоко
або суміш молока з водою, додають сіль, цукор і доводять до кипіння.
Потім засипають підготовлену крупу і варять до готовності при слабкому
кипінні.

Перед подаванням гарячу кашу з гарбузом поливають маргарином столовим
або кладуть шматочок масла.

Пшоно або пшенична крупа – 44, рис – 42, гарбуз – 100/70, молоко – 100,
цукор – 3, маса каші – 200, маргарин столовий або масло вершкове – 15.
Вихід – 215.

Банош. У киплячу підсолену сметану цівкою всипають кукурудзяну крупу,
помішуючи дерев’яною кописткою до загусання.

Відпускають на тарілці гіркою і посипають тертою бринзою або твердим
сиром. Крупа кукурудзяна – 86, сметана – 230, бринза – 21/20 або сир
твердий – 22/20. Вихід – 320.

Рідкі каші

Рідкі каші готують з усіх видів круп, крім гречаної, ячної і саго, на
молоці або суміші молока і води (60 % молока і 40 % води), чи на воді.
Рідкими вважаються каші, вихід яких становить 5-6 кг з 1 кг круп.
Готують їх так само, як і в’язкі, але використовують більше рідини.

Подають гарячими з вершковим або топленим маслом, цукром, джемом,
повидлом, медом (20-30 г на порцію), корицею, якою посипають кашу (0,5 г
на порцію).

Вимоги до якості каш

Вологість каш має становити, %: розсипчастих гречаної – 60, манної і
пшеничної – 66, рисової – 70; в’язких гречаної, пшоняної і пшеничної –
79, рисової, перлової, ячної – 81;рідких пшоняної, пшеничної – 83,
рисової – 87.

У готовій розсипчастій каші зерна добре зварені, зберігають форму і
легко відокремлюються одне від одного.

У в’язкій каші зерна частково розварені, але не злипаються. При
температурі 60-70 °С каша тримається на тарілці гіркою.

У рідкій каші зерна повністю набухлі, добре розварені, втратили свою
форму, консистенція рідка, однорідна, каша розтікається по тарілці.

Всі каші мають смак і запах, властиві певному виду крупи.

Зберігають готові каші на марміті при температурі 70-80 °С протягом 4
год. При зберіганні більш ніж 4 год. починається старіння
клейстеризованого крохмалю. При цьому крохмальні драглі (гель) виділяють
частину води, а кількість водорозчинних речовин у каші значно
зменшується. Старіння особливо інтенсивно відбувається в перші 24 год.,
причому чим більша вологість каш, тим швидше відбувається цей процес.

Найшвидше старіє пшоняна каша, потім рисова, гречана і найменше – манна.

При повторному нагріванні каш їх початкові властивості знову
відновлюються.

У гречаній каші вміст водорозчинних речовин відновлюється повністю,
пшоняній – на 50 %, рисовій – на 20 %.

Список рекомендованих джерел:

Абатуров П.В. и др. Сладкие блюда и напитки. – М.: Зкономика, 1972. –
144 с.

Азбука домашнього господарювання. / Е.0. Блажко, М.Й. Барановський,
Д.М.Володарська та ін.; Упоряд. Д.М. Володарська. – К.: Техніка, 1980.
-367с.

Анфімова Н.К., Захарова Т.І. Кулінарія. – М.: Економіка, 1987. – 272 с.

Баранов В.С. Технология производства продуктов общественного питання.
-М.: Экономика, 1982. – 399 с.

Барановський В.А. Официант – бармен. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. –
320с.

Бриджит Джоунз Приемы, торжества и банкеты. – Минск: Белфакеиздатгрупп,
1998.-255с.

Вищепан О.Г., Мельман М.Є., Швіліх В.Ц. Як консервувати овочі. –
К.:Держсільгоспвидав, УРСР, 1980. – 132с.

Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. – Донецк: ПКФ “БАО”, 2000.
-352с.

Губа Н.И. Овощи и фрукты на вашем столе. – К.: Урожай, 1984. – 344с.

Доцяк В.С. Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища
шк., 1995. – 550 с.

Дудченко Л.И. й др.. Пряно – ароматические и пряно – вкусовые
растения:Справочник / Л.И. Дудченко, А.С. Козьяков, В.В. Крищенко. – К.:
Наук.думка, 1989. – 304с.

Замечательные уроки кулинарного искусства / Составитель Похлебкина А. –
Донецк: ПКФ “БАО”, 2000. – 224с.

Золотая книга хорошого тона / Пер. С франц. Н.Ф. Васильковой. –
Смоленськ: Русич, 1999.-368с.

Здобнов А.Й., Ковалев Н.И. Эстетические требования к оформлению блюд:
Учеб. Пособие. – К.: Вища шк., 1989. – 126 с.

Искусство готовить. Часть 1. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
– 270с.

Искусство готовить. Часть 2. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
-287 с.

Кравцов И.С. Домашнєє консервирование й хранение пищевьіх продуктов.
-Одеса: Маяк, 1968. – 336с.

Кіросір Л.М., Титаренко В.П. Традиційні українські страви. – Полтава:
ПДПУ, 1999. – 120с.

Книга о вкусной й здоровой пище. / А.И. Опарин. – М.: Пищевая
промышленность, 1965. -448с.

Ковалев Н.И., Осипов И.И. Овощные блюда. -М.: Зкономика, 1967. – 128с.

Консервирование. / Сост. С.И. Литвиненко. – Донецк.: Стакер, 1999. –
416с.

Кулинария./ Л. Каганова. – М.: Торговая литература, 1980. – 404с.

Лавренова Г.В., Лавренов В.К., Лавренов Ю.В., Онипко В.Д. Специи и
пряности. – Донецк: Стакер, 1999. – 368с.

Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Блюда из сыра. Сборник кулинарных рецептов.
– Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.

Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Все о чае и о кофе. Сборник кулинарных
рецептов. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019